Кінофільми за мотивами творів літератури України до початку ХХ століття by Бібліотеки Району

ЦБС Дніпровського району м. Києва Бібліотека ім. В. Яна

Кінофільми за мотивами творів літератури України до початку ХХ століття Наша адреса : 02105 Київ пр-т. Миру, 13 т.аб: 573-38-97 Чз: 292-38-97 https://instagram.com/yanalibrary? igshid=1okxwuyg1gkng Бібліотека імені В. Яна

Яна Бібліотека | Facebook

Бібліог-

рафічний список літератури

https://uk-ua.facebook.com/.../ Яна-Бібліотека/1 E-mail:yanalibrary@ukr.net

КИЇВ—2021

«Ласкаво просимо в світ, де кіно – це валюта інтелектуальної дискусії. Коли ми сідаємо подивитись фільм, чуттєвий досвід – зір та звук – знайомі, але свідомість, сама історія, може перенести вас в будь-яке місце. У цьому сенсі, фільм – старий друг і нова пригода. Крім того, завдяки кіно ми отримуємо можливість і для збереження історичного минулого, і для зустрічі невизначеного майбутнього.»

Масуд Яздані, директор «Intellect Publishing»

Кіно стало невід’ємною частиною нашого життя. Переглянутий фільм за мотивами твору української літератури допоможе вам візуалізувати, краще запам’ятати і зрозуміти прочитане. А когось, навпаки, переглянута кінострічка буде сприяти прочитанню самого твору. Видання «Кінофільми за мотивами творів літератури України до початку ХХ століття» містить перелік екранізованих творів українських письменників та короткі довідки про кінострічки. Список складений за алфавітом прізвищ письменників. Пропоновані книги є фонді бібліотеки ім. В. Яна. Видання розраховане на усіх, кого цікавить українська література.

Бібліографічний список підготувала бібліограф О.М. Бойко © Бібліотека ім. В.Яна

змінився, та людські пристрасті залишилися незмінними. Так само безвихідний і трагічний любовний трикутник, в якому опиняються молода вчителька Анна, її чоловікбізнесмен Микола та її перше кохання Михайло. Всі події відбуваються на Західній Україні початку XXI століття. «Украдене щастя» — український художній фільм режисера Юрія Ткаченко знятий за п'єсою Івана Франка «Украдене щастя» у 1984 році на студії «Укртелефільм». Консультантом фільму була О. Куца-Ковалишин - українська килимарниця. Акторський склад Нелє Савиченко — Анна Богдан Ступка — Микола Задорожний Григорій Гладій — Михайло Гурман. Драма Франка переростає у трагедію високої напруги, трагічну притчу про те, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш, так само як не можна зло подолати злом. Шевченко, Т. Г. Назар Стодоля: драма / Т.Г. Шевченко – Київ: Видавець Карпенко В.Я., 2005. – 106 с. «Назар Стодоля» — український радянський фільм-вистава, історична драма 1954 року випуску, відзнятий за виставою, що була поставлена за однойменною п'єсою Тараса Шевченка.Режисер Григорій Чухрай. Прем'єра фільму відбулася 16 травня 1955 року в Києві. «Назар Стодоля» 1989 р. - Режисер Тетяна Магар. За твором Тараса Шевченка «Назар Стодоля». Чистота, щирість кохання Галі та Назара розкривається у таємничо-казковій атмосфері різдвяної ночі. Шевченко, Т. Г. У тієї Катерини… // Шевченко, Т.Г. Повне зібрання творів: у 12 т. / Т. Г. Шевченко; НАНУ інститут літератури ім. Т.Г. Шевченко. – Київ: Наук. Думка, 2001. – Т. 2. – С.137138. «Толока» — український історичний фільм, екранізація Шевченкової балади «У тієї Катерини хата на помості…» режисера Михайла Іллєнка. Фільм вийшов в широкий український прокат 20 серпня 2020 року. Стрічка стала другою, після стрічки Кіборги (2017 р.), яка вийшла у партнерстві з фондом «Повернись живим» який допоміг перерахувати частину виторгу від продажу квитків на потреби українським військовим.

Українка, Л. Лісова пісня: драма-феєрія: в 3 діях / Леся Українка. – Київ: Веселка, 2007. – 176 с. «Лісова пісня. Мавка» — український радянський фільм-казка кіностудії ім. Олександра Довженка 1981 року за драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня». Режисер: Юрій Іллєнко. Повноцінна україномовна версія станом на 2020 рік ще не знайдена, а у «списках» головного фільмофонду України «Довженко-центру» вказується, що в них начебто зберігається лише російськомовна версія фільму. Оцифрована ж версія фільму, яку випустив Довженко-центр у 2015 році, мала застереження перед початком показу фільму «Варіант цього фільму з україномовною фонограмою, на жаль, повністю не зберігся. У процесі відновлення фільму втрачені фрагменти було реконструйовано з російськомовної фонограми». Франко, І.Я. Захар Беркут: повість / Івана Франка. – Київ: Дніпро, 2016. – 79 с. «Захар Беркут», також відомий у міжнародному прокаті як «Зринаючий яструб» — американсько-український художній фільм 2019 року режисерів Ахтема Сеїтаблаєва та Джона Вінна, екранізація однойменної історичної повісті «Захар Беркут» Івана Франка. Гасло фільму — «У свободі моя сутність». Кіносценарій фільму написаний Ярославом Войцешеком і Річардом Ронатом на основі однойменної повісті українського класика Івана Франка. У своєму відеоблозі режисер Ахтем Сеїтаблаєв зазначив, що основний зміст твору Івана Франка був збережений, але у фільмі з'явилися нові персонажі та сюжетні лінії. Фільмування натурної частини стрічки відбувалося влітку 2018 році в Карпатських горах та під Києвом.

Список екранізованих творів з української літератури до початку ХХ століття: Вовчок, М. Павло Чорнокрил: оповідання // Вовчок, М. Твори: в 2-х т. – Київ: Дніпро, 1983. – Т.1. – С.346-379. «Пристрасть» — український 3 серіний мінісеріал режисера Олега Бійми. В основі фільму покладено повість Марка Вовчка «Павло Чорнокрил». Головний герой, Павло (Сергій Романюк), охоплений пристрастю до молодої красуні Варки (Світлана Прус), вбиває свою дружину Анну (Єлизавета Слуцька) заради можливості бути з коханкою. Фільмування мінісеріалу проходило на живописних околицях та інтер'єрах Переяславського музею у 1998 році. Трисерійний мінісеріал «Пристрасть» знято на студії Укртелефільм.

Гулак-Артемовський, С.С. Запорожець за Дунаєм: комічна опера на три дії. Лібретто. – Київ: Музична Україна, 1979. – 95 с. «Запорожець за Дунаєм» — український художній фільм 2007 року, екранізація (за мотивами) опери Семена Степановича ГулакАртемовського «Запорожець за Дунаєм», написаної в 1863. Фільм знятий в жанрі музичної комедії. Режисер М. Засєєв-Руденко. Полонені турками запорізькі козаки мріють вирватися з неволі. Чутки про це доходять до султана. Він переодягається і непомітно проникає в поселення козаків, де його зустрічає Іван Карась. Султан запрошує Івана в палац. Іван погоджується і, проникнувши в палац, до всього придивляється і все помічає. Завдяки його спостережливості та спритності козаки нарешті вириваються на волю.

Франко, І.Я. Украдене щастя / І.Я. Франко. – Харків: Фоліо, 2005. – 415 с. – (Українська класика) «Украдене щастя» — чотирисерійний мінісеріал за мотивами однойменної п'єси Івана Франка «Украдене щастя» 1893 року режисера Андрія Дончика. Вперше реліз цієї оригінальної українськомовної версії мінісеріалу відбувся у листопаді 2004 року на телеканалі 1+1. Режисер переносить героїв у першу половину 1990-х років, наповнює класичну першооснову сучасними реаліями, перетворює трагедію у мелодраму. За минуле століття світ

Карпенко-Карий, І.К. Хазяїн: драматичні твори / І.К. КарпенкоКарий. – Харків: Фоліо, 2006. – 317 с. – (Українська класика)

«Хазяїн» — радянський кінофільм 1979 р. режисера Юрія Некрасова, знятий на студії «Укртелефільм» , за однойменною п'єсою українського письменника та драматурга Івана КарпенкаКарого.

Квітка-Основ’яненко, Г.Ф. Конотопська відьма: повість / Г.Ф.Квітка-Основ’яненко. – Київ: Дніпро, 1985. - 75 с. «Конотопська відьма» — радянський фільмспектакль українською мовою, створений студією «Укртелефільм» 1987 р. Режисери І. Ф. Афанасьєв, В. Бунь. Екранізація за мотивами однойменної сатирикофантастич ної повісті Г. Квітки-Основ'яненка. Постановка Національного академічного драматичного театру імені І.Франка. Дія відбувається в Україні в XVIII столітті. Сотник невеликого міста Конотоп, що закоханий в дівчину Олену, за ради своєї мрії готовий на все. Знаючи це, його писар намагається підставити свого начальника, аби зайняти його місце. Він придумає історію, що сотник повинен, нібито за наказом свого начальника, під час жорстокої посухи утопити всіх жінок, підозрюваних у чаклунстві. Писар та сотник починають "полювання на відьом. Квітка-Основ’яненко, Г.Ф. Сватання на Гончарівці: повісті, п’єси / Г.Ф.Квітка-Основ’яненко. – Харків: Фоліо, 2007. - 351 с. – (Українська класика) «Сватання на Гончарівці» — український радянський чорнобілий телевізійний фільм-спектакль (1958р.) режисера Ігоря Земгало за мотивами п'єси Г.Ф. Квітко-Основ’яненко «Сватання на Гончарівці».

Кобилянська, О.Ю. Царівна: повість / Ольга Кобилянська. – Харків: Фоліо, 2008. – 316 с. – (Українська класика) «Царівна» — український мелодраматичний телесеріал 1993— 1994 рр. студії Укртелефільм за мотивами однойменної повісті Ольги Кобилянської «Царівна». Режисер-постановник С. Туряниця. Вперше серіал транслювали у 1993-1994 роках на телеканалі УТ-1. Сюжет оповідає про нелегку долю і велике кохання дівчинисироти, яка виховується в родині свого дядька. Події розгортаються на Буковині початку XX століття. Авторами фільму передано стиль письменниці, побут і традиції українського міщанства,звучить українська літературна мова.

Старицький, М.П. Не судилось (панське болото): драма / М.П. Старицький. – Київ: Школа, 2018. – 100 с. – (Класика української літератури) «Не судилось» - телеверсія вистави за однойменною п'єсою Михайла Старицького «Не судилось». Про трагічну любов бідної сільської дівчини Катрі до панича і студента Михайла. Режисери Павло Шкрьоба, Мирослав Джинджиристий, Федір Верещагін. 1967 рік. Стефаник, В. Камінний хрест: новели / В.С. Стефаник. – Харків: Фоліо, 2006. – 255 с. – (Українська класика) «Камінний хрест» — український радянський художній фільм режисера Леоніда Осики. Відзнятий 1968 року на Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка за мотивами новел Василя Стефаника «Камінний хрест» та «Злодій». Займає 5-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно. 1968 — Диплом Валерію Квасу за найкращу операторську роботу — Всесоюзний кінофестиваль у Ленінграді 1968 — Диплом Бориславу Брондукову за найкращу чоловічу роль — Всесоюзний кінофестиваль у Ленінграді 1995 — Перша премія Леоніду Осиці за роботу над фільмом «Камінний хрест» — кінофестиваль православного мистецтва «Золота Оранта» 1997 — Вручено Державну премію України імени Тараса Шевченка режисеру Леоніду Осиці за фільми «Камінний хрест», «Захар Беркут», «Подарунок на іменини», «Гетьманські клейноди». Турянський, О.В. Поза межами болю: повість-поема / Осип Турянський. – Київ: Кондор, 2020, - 170 с. «Поза межами болю» — повнометражний художній фільм 1989 р. за мотивами однойменної повісті «Поза межами болю» видатного українського письменника, Осипа Турянського. Кінострічка знята режисером Народним артистом України Ярославом Лупієм на кіностудії Укртелефільм. Можливо один з найкращих кінофільмів у світі, про Першу світову війну та й взагалі, про жахи будь якої війни, і один з шедеврів українського кінематографу. 9

Нечуй-Левицький, І.С. Микола Джеря; Кайдашева сім’я та інші твори / Іван Нечуй-Левицький. – Донецьк: БАО. 2009. – 384 с. «Кайдашева сім'я» — український 2-серійний мінісеріал режисера Володимира Городька, знятий кінооб'єднанням «Консорціум Козак». Екранізація однойменної повісті Івана НечуяЛевицького «Кайдашева сім’я». Серіал вперше демонстрували у 1993—1996 роках та телеканалі УТ -1: 1993 року вийшла перша серія, 1996-го — друга. «Миколу Джерю» було екранізовано 1926 року німецьким кінематографістом Йосипом Роною і Марком Терещенком на Одеській кінофабриці (сценарій Миколи Бажана). Але, на жаль, фільм не зберігся. Старицький, М.П. За двома зайцями: комедія з міщанського побиту. – Київ: Молодь, 1996. – 96 с. «За двома зайцями» — український радянський художній комедійний фільм 1961 р. за мотивами комедійної п'єси Михайла Старицького «За двома зайцями». Прем'єра фільму відбулася 21 грудня 1961 року у Києві, в Дарницькому клубі залізничників. Первинна версія фільму була україномовною і лише легковажний Свирид Голохвостий розмовляв суржиком, чим підкреслювалася його недолугість. Для фільму було також створено російський дубляж, де всі репліки, окрім монологів Голохвастого суржиком, продублювали російською. Займає 17-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

1999: Державна премія України імені Олександра Довженка — авторові сценарію та режисеру-постановникові Іванову Вікторові Михайловичу (посмертно), кінооператору-постановникові ллєнкові Вадиму Герасимовичу, акторам Борисову Олегові (Альберту) Івановичу (посмертно), Кринициній Маргариті Василівні, Наум Наталії Михайлівні — за визначний творчий внесок у створення художнього фільму «За двома зайцями».

Котляревський, І.П. Енеїда: бурлескно-травестійна поема / Іван Котляревський. – Харків: Фоліо, 2019. – 336 с. “Енеїда” — повнометражний анімаційний фільм за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського «Енеїда» зроблений на кіностудії «Укранімафільм» на замовлення Творчо-виробничого об'єднання «Союзтелефільм» та Міністерства культури України у 1991 році. Режисер — Володимир Дахно. За словами художника-постановника Едуарда Кірича фільм складається з семи частин і кожна частина — з 14 тисяч малюнків. Україномовна версія фільму вперше демонструвалася на телеканалі УТ-1 у 1991 році. Займає 39-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно. Котляревський, І.П. Москаль-чарівник: опера малороссийская в одном действии // Котляревський І. Енеїда: поема, п’єси / І. Котляревський. – Харків: Фоліо, 2006. – С. 314-343. “Москаль-чарівник” — український комедійний фільм 1995 р. режисера Миколи Засєєва-Руденка за мотивами однойменного водевілю Івана Котляревського «Москаль-чарівник». Михайло їде по своїх справах, а дружина Тетяна залишається вдома. Одного разу в гості зайшов писарчук Фінтик, великий любитель чужих дружин. Його запевнення, що він «найгарячіший вогонь любові», викликає у Тетяни посмішку. Але веселе кокетство почалося, тим більше що молодій жінці підіграє її постоялець солдат Лихий. Раптово повертається чоловік… У фільмі широко представлено український фольклор. 1996 — Приз глядацьких симпатій «Кришталевий ангел» МКФ в Славутичі, (Україна); 1996 — Другий приз фестивалю і приз глядацьких симпатій МКФ у Гатчині, (Росія); 1997 — Приз «За найвеселіший фільм» Ялтинського МКФ (Україна). Коцюбинський М.М. Коні не винні: повість, оповідання / Михайло Коцюбинський. – Харків: Фоліо, 2006. – 317 с. – (Українська класика)

За мотивами оповідання Михайла Коцюбинського “Коні не винні” знято фільм “Друге Я” (1989 р.). Режисер — Віктор Бажай.

У новелі розповідається про поміщика Аркадія Петровича Малину, котрий вважає себе лібералом і декларує право мужиків на землю. Але коли селяни хочуть розділити його землю, то він готовий зі зброєю захищати своє майно. Коли його син викликає загін козаків, він погоджується його залишити, мотивуючи це турботою про коней, яким потрібен відпочинок. Коцюбинський, М.М. Подарунок на іменини: оповідання, новели, повісті / М.Л. Коцюбинський. – Київ: Веселка, 1989. – 335 с. . «Подарунок на іменини» — український художній фільм 1991 року режисера Леоніда Осики. Фільм знятий за мотивами оповідань Михайла Коцюбинського - «В дорозі», «Persona grata» та одноіменного "Подарунок на іменини". Основне оповідання "Подарунок на іменини" написаний у 1912 році на острові Капрі, коли письменник гостював у Максима Горького, і того ж року був надрукований в журналі "Літературнонаучний вісник". Події оповідань засновані на реальних подіях, а герої мали прототипів - дія відбувалася у 1906 році в місті Чернігів, автор особисто знав жандарма, і добре знав ката, який жив в будинку навпроти садиби Коцюбинських.

Молода революціонерка зробила теракт. На неї чекає смертельний вирок. Поліційний наглядач (Лесь Сердюк) своєму синові на 11ий день народження дарує екзотичний подарунок — страту ув'язненої, а вирок виконуватиме хрещений хлопця Яким… Коцюбинський, М.М. Тіні забутих предків: повісті, оповідання, етюди, нариси, казки / М.М.Коцюбинський. – Харків: Фоліо, 2006.–350с. «Тіні забутих предків» в міжнародному прокаті «Дикі коні вогню» — український радянський художній фільм режисера Сергія Параджанова, відзнятий 1964 року на кіностудії імені Олександра Довженка. Екранізація однойменної повісті

Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Фільм став дебютним для Івана Миколайчука, що згодом став відомим актором і режисером, а також одним із символів українського кіно. Зйомки фільму здійснювалися в справжніх гуцульських хатах села Криворівні Верховинського району ІваноФранківської області та на його околицях. Саме тут Михайло Коцюбинський написав свою повість. У перший рік прокату фільм переглянули 8,5 млн глядачів. Гарвардський університет додав стрічку до списку обов'язкових для перегляду студентам, які претендують на вищий ступінь у кінознавстві. Займає 1-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно. Куліш, П. О. Чорна рада: хроника 1663 року: оповідання. – Київ: ТАСТ-М, 2000. – 384 с.- (Історія України в романах) «Чорна рада» (робоча назва «Булава для розумної голови») — український історичний 9-серійний телесеріал за романом українського письменника Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Телесеріал знімали у 1999 році на Національній кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка на замовлення Держтелерадіо, НТКУ та Міністерства культури і мистецтв. Вперше 9-серійний телесеріал Чорна рада загальною тривалістю 485 хв. транслювався телеканалом Перший національний у вересні 2000 року. Показ було приурочено до свята Незалежності України. Сценарій фільму написаний досить близько до оригінальної версії Куліша, хоча режисер стрічки все-таки зробив певні зміни у порівнянні з першоджерелом. Так Засеєв-Руденко увів до стрічки образ Богдана Хмельницького, хоча його не було у романі. Мирний,П. Повія: роман / Панас Мирний. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2012. – 542 с. «Повія» — український радянський художній фільмдрама 1961 року за мотивами однойменного роману Панаса Мирного «Повія» (1883 рік). Режисер: Іван Кавалерідзе. Друга велика роль Людмили Гурченко після фільму «Карнавальна ніч». Фільм знятий на чорно-білу плівку.