5
ІСТОРІЯ З ЖИТТЯ
Íàîäèíö³ ç ðîçòîïòàíèì ùàñòÿì (Çàê³í÷åííÿ. Ïî÷. – íà ñ. 1)
×îìó â³í ïîâèíåí ï³ñëÿ ðîáîòè á³ãòè äîäîìó, ÿêùî äðóç³ êëè÷óòü íà ïèâî? ×îìó ìຠó âèõ³äíèé ³òè ³ç ñèíîì ãóëÿòè, êîëè ìîæíà ç âóäî÷êàìè ïîñèä³òè á³ëÿ ð³÷êè. Ãîðîä? ³í íå íàâ÷åíèé íà íüîìó ïðàöþâàòè! ijòåé ³ç ñàäî÷êà çàáðàòè? Ùå ÷îãî, à äðóæèíà ùî ðîáèòèìå? Äåäàë³ ÷àñò³øå ì³æ ïîäðóææÿì âèíèêàëè ñâàðêè, çäåá³ëüøîãî ÷åðåç îêîâèòó, äî ÿêî¿ Âîëîäèìèð ïðè÷àñòèâñÿ. ³í óæå íå çâåðòàâ óâàãè íà äðóæèíó, ä³òåé, äåäàë³ ìåíøå ãðîøåé ïðèíîñèâ äîäîìó. Ñâ ïðîâèíè â òîìó, ùî ñ³ì’ÿ ðîçâàëþºòüñÿ, íå áà÷èâ. Çàâæäè ââàæàâ, ùî äðóæèíà â íüîãî ñâàðëèâà. Ïðèéøîâ ç ðîáîòè íàï³äïèòêó – ñâàðèòüñÿ, íå ïðèí³ñ çàðïëàòè – ãí³âàºòüñÿ, ï³øîâ äî äðóç³â – çíîâó ñâàðêà. Öå âæå òåïåð, ÷åðåç áàãàòî ðîê³â, çðîçóì³â, ùî õîò³ëà Âàëåíòèíà âòðèìàòè éîãî â ñ³ì’¿, ïèëüíóâàëà, ùîá íå ñïèâñÿ, â³äãàíÿëà â³ä íüîãî äðóç³â, ó ÿêèõ íà äóìö³ áóëà ò³ëüêè ãîð³ëêà. ßê â³í ñêàçàâ ¿é, êîëè ç³áðàëàñÿ ç ä³òüìè ï³òè â³ä íüîãî? «Òè ìåí³ ÷óæà, í³êîëè íå ðîçóì³ëà ìåíå. ² ä³òåé ïðîòè ìåíå íàëàøòóâàëà, âîíè í³áè íå ìî¿… Éäè, éäè, ÿê òè áåç ìåíå ç äâîìà ä³òüìè æèòèìåø?!» ² âîíà ï³øëà. Çà ÿêèéñü ÷àñ ó éîãî æèòò³ íàñòàëà ÷îðíà ñìóãà. Ïîìåðëè áàáóñÿ, áàòüêî, ïîæåæà çíèùèëà õàòó, äîâåëîñÿ ¿õàòè â ñóñ³äí³é ðàéîí, ïðîñèòèñÿ äî ñåñòðè, ÿêà ç ÷îëîâ³êîì çâåëà íîâèé áóäèíîê ³ äîçâîëèëà áðàòîâ³ ïîñåëèòèñÿ ó ñòàð³é õàòèí³.
Äåê³ëüêà ðàç³â ïðè¿æäæàâ äî òîãî ì³ñòà, äå æèëà éîãî êîëèøíÿ ñ³ì’ÿ, ïðîòå ïðîâ³äàòè íå íàâàæóâàâñÿ: í³äå íå ïðàöþâàâ ³ íå ìàâ ãðîøåé, ùîá êóïèòè ä³òÿì õî÷ ìàëåíüê³ ïîäàðóíêè, à éòè ç ïîðîæí³ìè ðóêàìè ñîðîìèâñÿ. Âàæêî áóëî ïåðåæèòè âòðàòó êîëèøí³õ äðóç³â. Îäèí çà îäíèì âîíè â³äõîäèëè ó â³÷í³ñòü, àäæå ãîð³ëêà í³êîìó íå äîäàëà çäîðîâ’ÿ. Âîëîäèìèð ÷àñòî ñèä³â íà ïðèçüá³ õàòè, ùî âæå ïî÷àëà õèëèòèñÿ â³ä ñòà-
ðîñò³. Âàæê³ äóìè äåäàë³ ÷àñò³øå íå äàâàëè éîìó ñïîêîþ. Îñü óæå 60 ðîê³â ïîñòóêàëè â éîãî äîëþ. À ÷îãî â³í äîñÿãíóâ, ùî çðîáèâ ó ñâîºìó æèòò³? Îöÿ õàòèíà, ìàáóòü, ñòàíå éîãî îñòàíí³ì ïðèñòàíèùåì, ÿêùî íå âïàäå ñòåëÿ íà ãîëîâó. Ñê³ëüêè ðàç³â ñåñòðà íàãàäóâàëà ïðî ðåìîíò, à â³í óñå ìàõàâ ðóêîþ, ìîâëÿâ, ÿêîñü âîíî áóäå. ̳ã ñïàòè ï³âäíÿ, à ïîò³ì äî îï³âíî÷³ ãîñòþâàòè â êîòðîãîñü ³ç äðóç³â. Ïðîòå ÷àñòî ïî÷àâ çàäóìóâàòèñÿ íàä ñëîâàìè ñòàðøî¿ ñåñòðè: «² äî ÷îãî òè äîæèâ? ͳ ñ³ì’¿, í³ ä³òåé, í³ ïåíñ³¿. Íà ïëåì³ííèê³â ñïîä³âàºøñÿ? À ùî òè ¿ì äàâ, ÷èì äîïîì³ã ÿê äÿäüêî? Çìàðíóâàâ ñâîº æèòòÿ! ß â³ðèëà òîá³, êîëè êàçàâ, ùî âèãíàâ ñâàðëèâó äðóæèíó, ïðîòå ÷óëà â³ä ëþäåé, ùî âîíà ³ ñàìà íå ïðîïàëà, ³ ä³òåé ãàðíèìè âèõîâàëà, îñâ³òó ¿ì äàëà. À òîá³ íà ñòàðîñò³ é ãîëîâó ïðèõèëèòè íåìà äî êîãî. Êîìó òè òàêèé ïîòð³áåí?» ͳ÷îãî íå â³äïîâ³â íà ò³ ñëîâà, õî÷à â äóø³ áóâ çãîäåí ç íèìè. Çàâæäè öóðàâñÿ ðîáîòè: òàì áðóäíî, äåñü âàæêî, à ùå äåñü çàðïëàòà íàäòî ìàëåíüêà. À â ï³äñóìêó ñòàæó íåìà ³ ïåíñ³¿, ìàáóòü, íå áóäå… Äåäàë³ ÷àñò³øå çãàäóâàâ ñâîº íåäîâãå ñ³ìåéíå æèòòÿ: âñÿ õàòíÿ ðîáîòà, âñ³ êëîïîòè ïðî ñ³ì’þ òà ä³òåé áóëè íà ïëå÷àõ äðóæèíè. À âîíà ùå é ïðàöþâàëà! ² êîëè ò³ëüêè âñòèãàëà âïîðàòèñÿ ç óñ³ì?! À â³í? ijòè éîãî äðàòóâàëè, çàñòåëèòè ë³æêî ÷è ï³äìåñòè â ê³ìíàò³ ââàæàâ ïðèíèçëèâîþ
Колонка психолога
Поетичним рядком
«СИНДРОМ САМОЗВАНЦЯ» Іноді ті, хто має чималий досвід, високу кваліфікацію, відповідальну посаду, схильні занижувати власні здібності та переживати гостре відчуття самозванства. Íàñïðàâä³ íå ³ñíóº êë³í³÷íîãî «ñèíäðîìó ñàìîçâàíñòâà». Öèì ñëîâîñïîëó÷åííÿì íàçèâàþòü ïñèõîëîã³÷íå ÿâèùå, ÿêå çàâäຠëþäÿì, îñîáëèâî ïðàö³âíèêàì îô³ñ³â, ÷èìàëèõ íåçðó÷íîñòåé. Îñîáà ³ç «ñèíäðîìîì ñàìîçâàíñòâà» ââàæàº, ùî âîíà: *ïîìèëêîâî çàéíÿëà ÷èºñü ì³ñöå; í³áè çàì³ñòü íå¿ ìàâ áè ïðàöþâàòè õòîñü çíà÷íî ìóäð³øèé, êîìïåòåíòí³øèé òà á³ëüø äîñòîéíèé; *çíåö³íþº âëàñí³ äîñÿãíåííÿ, ïîÿñíþº ñâ³é óñï³õ çîâí³øí³ìè ïðè÷èíàìè; *íàâ³òü ÷åðåç íàéäð³áí³øó íåãàòèâíó îö³íêó ¿¿ ðîáîòè ïî÷óâàºòüñÿ íåâäàõîþ; *ñèëüíî ñòàðàºòüñÿ, ùîá íå ïðèïóñòèòèñÿ ïîìèëêè, íåþ êåðóþòü òðèâîãà, ñòðàõ ïîðàçêè òà ïóáë³÷íîãî îñóäó; * ïåðåæèâຠ³íòåíñèâíèé ñòðàõ âèêðèòòÿ.
ïðàöåþ, äîð³êàâ äðóæèí³ ìàëåíüêîþ çàðïëàòîþ ³ çà íàéìåíøî¿ íàãîäè ïîñï³øàâ äî äðóç³â. Ç íèìè áóëî ëåãêî – âîíè íå ïðèìóøóâàëè äî ÿêî¿ñü ðîáîòè, íå ðîçïèòóâàëè ïðî ïðîáëåìè, íàâïàêè, ïðèïðîøóâàëè äî ÷àðêè ³ ïîâ÷àëè, ÿê ïîòð³áíî «òðèìàòè æ³íêó â ¿æà÷èõ ðóêàâèöÿõ». Óæå òåïåð â³í ðîçó쳺, ùî â òèõ ðóêàâèöÿõ òðåáà áóëî òðèìàòè éîãî, ùî òàêèõ «äðóç³â» ïîòð³áíî áóëî îáìèíàòè äåñÿòîþ äîðîãîþ, ïðîòå äóìàòè ïðî öå çàï³çíî, âñå â ìèíóëîìó. ²íêîëè Âîëîäèìèð óÿâëÿº, ÿê áè ñêëàëîñÿ éîãî æèòòÿ, ÿêáè â³í â³äìîâèâñÿ â³ä ñâî¿õ çãóáíèõ çâè÷îê ³ çàëèøèâñÿ â ñ³ì’¿. Ðàçîì ç Âàëåíòèíîþ ðîñòèëè á ä³òåé, ïðîâîäæàëè á íà íàâ÷àííÿ, îðãàí³çîâóâàëè á ðàçîì âåñ³ëëÿ, äå â³í áóâ áè íà ïî÷åñíîìó ì³ñö³ áàòüêà, ò³øèëèñÿ á îíóêàìè… Óñå áóëî á òàê, ÿê ó ëþäåé, à íàñïðàâä³… Ùî òåïåð çâèíóâà÷óâàòè êîãîñü? Ñàì âèíåí. Àäæå äîëÿ ïîñëàëà éîìó äîáðó äðóæèíó, ä³òåé, ÿê³ áåç íüîãî çäîáóëè îñâ³òó, ìàþòü ðîáîòó, ñ³ì’¿, àëå âèðîñëè áåç áàòüêà, áåç éîãî ìîðàëüíî¿ òà ìàòåð³àëüíî¿ ï³äòðèìêè. Ðîñòóòü îíóêè, ÿêèõ â³í í³êîëè íå áà÷èâ, íå çíຠíàâ³òü ¿õí³õ ³ìåí, â³êó, ñòàò³. Æîäíîãî ðàçó ä³òè íå âèÿâèëè áàæàííÿ çóñòð³òèñÿ ç íèì, ïîðîçìîâëÿòè, ðîçïèòàòè ïðî éîãî æèòòÿ. Íå õî÷óòü áà÷èòè éîãî, ñï³ëêóâàòèñÿ. ², ÿêùî ïîäóìàòè, âîíè ìàþòü ðàö³þ. Íàâ³ùî ¿ì òàêèé áàòüêî?! Áîëÿ÷å, àëå âèíóâàòîãî øóêàòè ãîä³ – ñàì âèíåí, ñàì áåçæàëüíî ðîçòîïòàâ ñâîº ùàñòÿ. Ãàëèíà ÊÎÑÞÊ
Ïàðàäîêñîì º òå, ùî çàçâè÷àé «ñàìîçâàíåöü» – óñï³øíà ëþäèíà, ÿêà áàãàòî ÷îãî ó ñâîºìó æèòò³ äîñÿãëà. ¯¿ óñï³õè, âì³ííÿ, ñèëüí³ ÿêîñò³ º íà÷å àñïåêòàìè ñåðåäîâèùà ³ íå ³íòåãðóþòüñÿ ó âíóòð³øí³é ñâ³ò. Ïðîñò³øå êàæó÷è, ÿêùî âíóòð³øí³é îáðàç ñåáå-ôàõ³âöÿ íå ñôîðìîâàíèé, íåìîæëèâî îïèðàòèñÿ íà âëàñí³ â³ä÷óòòÿ òà çíàííÿ ïðî ñåáå, òîä³ º ïîòðåáà ïîñò³éíî çâåðòàòèñÿ äî ³íøèõ ïî îö³íêó. ² ïîñò³éíî ïåðåæèâàòè ñòðàõ, ùî öÿ îö³íêà áóäå íåãàòèâíîþ. Ùîá çðîçóì³òè, çâ³äêè ðîñòóòü íîãè ñàìîçâàíñòâà, âàæëèâî â³äïîâ³ñòè íà òàê³ çàïèòàííÿ: «Õòî ç³ çíà÷èìèõ äîðîñëèõ ó ìîºìó äèòèíñòâ³ îö³íþâàâ ìåíå ³ ìî¿ óñï³õè?» «×è äîòÿãóâàâ/ëà ÿ äî ïëàíêè, ÿêó ìåí³ ñòàâèëè, õòî ¿¿ ñòàâèâ?» «×è õîò³â/ëà ÿ ðîáèòè òå, ùî ìóñèâ/ ëà? ßêùî íå õîò³â/ëà, òî ÿêîþ áóëà âèíàãîðîäà çà óñï³õ? ßêèì áóëî ïîêàðàííÿ çà ïîðàçêó?» Íà ùî âàðòî çâåðíóòè óâàãó, ùîá ï³äë³êóâàòè âëàñíå «ñàìîçâàíñòâî»? Ïðîöåñ, à íå ìåòà. Óñâ³äîìëþâàòè ìåæ³ âëàñíî¿ êîìïåòåíö³¿. Çãàäóâàòè, ùî, êð³ì ðåçóëüòàòó, ³ñíóº ùå ïðîöåñ. Ïàì’ÿòàòè, ùî â ãîíèòâ³ çà ³äåàëîì ìîæíà âòðàòèòè ñåáå.
Майбутнє
Майбутнє усміхається очима Замріяно, неначе білий сад. Хоч не один десяток за плечима, Життя, як завжди, сповнене принад.
Синові
Край наш синьоокого барвінку Й сяйва чорнобривцевих багать, Де б не був ти, мій єдиний синку, Будуть тебе трепетно чекать.
Êðèòèêà íå âèðîê. Â÷èòèñü â³äð³çíÿòè êîíñòðóêòèâ â³ä åìîö³éíèõ âèñëîâëþâàíü. Êîðèñíî ³íîä³ ïåðåïèòóâàòè: «×è ïðàâèëüíî ÿ òåáå çðîçóì³â: òè ââàæàºø, ùî ò³ëüêè öåé øìàòîê ì ïðàö³ íåâäàëèé ÷è ïîòð³áíî ïåðåðîáèòè ãåòü óñå?» Óì³òè çóïèíèòèñü. ²íîä³ áóâຠäîñòàòíüî âèêîíàòè çàâäàííÿ íà «äîáðå» ³ íå ïåðåðîáëÿòè òðè-ï’ÿòü ðàç³â, àáè áóëî «â³äì³ííî». Îñîáëèâî öå ñòîñóºòüñÿ ñèòóàö³é òà ïðîåêò³â, ó ÿêèõ âàæëèâî «øâèäêî, ÿê³ñíî ³ ùîá ïðàöþâàëî». Îëüãà-Âàðâàðà ²ĪªÂÀ, ïñèõîëîã, ùî ïðàêòèêóº ãåøòàëüò-ï³äõ³ä
Жіноча любов
Любов жіноча ніби день погожий, На ніжність весен неймовірно схожа. З промінчиками щастя і добра І жінка, ніби вічність, молода. Вуста шепочуть лагідно: «Люблю». Співає кожен пісню лиш свою. Існує в світі істина проста: Жінки прекрасні, а любов свята. Íàòàë³ÿ ØÅÂÅËÜ, Êè¿âñüêà îáëàñòü