Page 1

29 жовтня 2016 року, №7 (79)

У номері

Скандал

«У Гійче перейменували дві вулиці» У селі з›явилася вулиця на честь провідника ОУН. Ст. 2. «Для Народного дому нік не оберуть директора». Відділ культури і туризму РДА не захотів призначати колишнього директора ще раз керівником і оголосив додатковий конкурс. Ст. 3. «Щоб піти вчитися на священика о. Роман їздив на заробітки».

Розмова з парохом церкви Вознесіння Господнього у РавіРуській, деканом Рава-Руського деканату о. Романом Улицьким. Ст. 6-7.

РЕДАКТОРУ «ПРИКОРДОННЯ» ПОГРОЖУВАЛИ

Доволі неприємна, кричуща та показова ситуація трапилася зі мною, засновником та редактором «Прикордоння», нещодавно. Після публікації на сайті газети у всесвітній мережі одного з матеріалів, на свою адресу я отримав погрози у нецензурній формі. На сайті Prykordonnya.info ми опублікували матеріал журналістського розслідування про мотоциклістів, які, зокрема, порушують правила дорожнього руху, їздять, зокрема, на мотоциклах з підробленими номерами, вчиняють аварії і є малолітніми водіями. Матеріал під назвою «Аварія, фальшиві номера, малолітні «водії» без водійських прав: мотоцикли «ганяють» по центральних вулицях міста» було опубліковано на шпальтах №5 (77) газети «Прикордоння» від 13 серпня цього року. Через півтора місяця після виходу друкованої версії, 24 вересня, на сайті газети та її сторінках у соціальних мережах було опубліковано і електронну. А вже через кілька годин на особистій сторінці у одній із соціальних мереж я отримав повідомлення з погрозами. «Рагуль ти ше не з*бавя вссяку ху*ню писсати? тобі реально завтра пздц буде) або видаляєш всьо шо писав або завтра побаиш шо буде_», - цитуємо дослівно з врахуванням граматичних помилок повідомлення від користувача Юра Янко-

вець. Саме хлопець з таким ім’ям та прізвищем, за матеріалами мого журналістського дослідження, є одним із горе-водіїв мотоциклів, які на шалених швидкостях регулярно ганяють по центральних вулицях міста, створюючи загрози здоров’ю та життю як й інших водіїв, так і перехожих. Мабуть, з відчуттям вседозволеності і нахабності як на дорозі, так і в соціальних мережах, Юрій Янковець вирішив себе не приховувати, і надіслав таку погрозу зі сторінки не лише зі своїм іменем та прізвищем, а й фотографіями! У своїй журналістській практиці, яку у Раві-Руській я здійснюю винятково на громадських засадах, як і видання газети «Прикордоння», вперше зіштовхнувся з погрозами. І якщо серед моїх публікацій було багато таких, які могли викликати невдоволення у багатьох, до цього жодного разу будь-яких погроз я не отримував. Повідомлення про погрози мені було майже одразу опубліковано на сайті газети у всесвітній мережі та на її сторінках у соціальних мережах. Наступного дня з відповідною заявою про погрози мені та перешкоджанню моїй журналістській діяльності, відповідно до статей 171 та 345 Кримінального кодексу України я звернувся до правоохоронних органів. У поясненні дільничному під час перевірки моєї заяви Юрій Янковець дав дуже цікаве пояснення - мовляв, погрожував не

Ось таке повідомлення з погрозами отримав редактор «Прикордоння» після появи публікації про скандальних мотоциклістів

він, доступ до його сторінки мають багато друзів, але ніхто такого б не зробив. Звісно, враховуючи низку фактів та інформацію, які наразі розкривати не буду, вірити у таке пояснення я не можу. Припускаю, що 19-річний хлопчина просто-напросто злякався відповідальності за свої слова та вчинки. Початок. Закінчення на 4 сторінці

Децентралізація

РАВА-РУСЬКА МОЖЕ СТАТИ НАЙБІЛЬШОЮ ГРОМАДОЮ В РАЙОНІ У Жовківському районі може з’явитися 7 об’єднаних територіальних громад. Відповідний проект Перспективного плану об’єднання територіальних громад затвердила Львівська обласна рада. Відповідно до запропонованого проекту, на території району може бути створено Рава-Руську, Магерівську, Добросинську, Жовківську, Туринківську, Куликівську і Дублянську об’єднані територіальні громади. Найбільшою з них може стати Рава-Руська ОТГ. До неї можуть увійти Рава-Руська, Потелич, Кам’янка-Липник, Забір’я, Гійче, Волиця та Дев’ятир. Навколо Магерова в одну ОТГ можуть об’єднатися Погарисько, Замок, Кам’яна Гора та Підлісся. Добросин, Бишків, Нова Кам’янка, Кунин та Лавриків можуть утворити Добросинську ОТГ, Туринка, Боянець, Деревня, Купичволя, Кулява, Любеля та Замок – Туринківську ОТГ, Куликів, Надичі, Великий Дорошів, Зашків, Смереків та Артасів – Куликівську ОТГ, Дубляни, Малехів, Гряда, Великів Грибовичі – Дублянську ОТГ. Нагадаємо, раніше проект Перспективного плану передбачав різну кількість ОТГ на території Жовківщини – від 4 до 17. Теперішній його варіант був погоджений на відповідній комісії Львівської обласної ради і повинен був висунутий на розгляд сесії 11 жовтня. Втім, в останній момент це питання не розглянули через втручання Львівської міської ради. Початок. Закінчення на 4 сторінці


2 Інфраструктура

Декомунізація

У ШКОЛІ №1 ВСТАНОВИЛИ ОПАЛЮВАЛЬНУ СИСТЕМУ У Рава-Руській школі №1 завершено роботи з встановлення опалювальної системи у корпусах №1 та №2. - Всі будівельні та зварювальні роботи вже завершено. Вже відбувся пробний запуск котельні, - розповіла директор школи Ірина Грицишин. За словами керівника навчального закладу, зварювальні

Пічки, якими до цього часу опалювали у школі №1, ще не розібрали. Тут побоювалися, що вони ще можуть знадобитися роботи дещо затягнулися через несприятливі погодні умови – падав дощ. Втім, коли буде запущено котельню і у школі розпочнеться опалювання – поки невідомо. - Наразі ще не вся докумен-

тація підготовлена, тому те, коли буде запущено котельню, залежить від того, коли буде завершено «паперову» роботу, - зазначила Ірина Грицишин. До слова, пічки, якими до цього часу опалювали у школі №1, ще не розібрали. Тут побоювалися, що система опалювання не буде встановлена вчасно і не знали як вона запрацює. Проте опалювати ними у школі вже неможливо. - Опалювати пічками ми не можемо, оскільки на це не було виділено коштів, дров та вугілля. Крім того, на це не передбачено ставок опалювачів. Останні опалюватимуть лише у корпусі початкових класів, - зазначила Ірина Грицишин. Попри те, що опалювальний сезон вже розпочався, у школі №1 ще не опалюють. Втім, там сподіваються, що вже найближчим часом котельню зможуть запустити остаточно. Тарас Левко

У ГІЙЧЕ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ ДВІ ВУЛИЦІ 21 вересня на засіданні VIII сесії Гійченської сільської ради сьомого скликання ухвалили рішення про перейменування двох вулиць села. Так, вулиця Галана тепер називається вулицею Андрія Мельника, а вулиця Кірова – Луговою. - Рішення було прийнято відповідно до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», - розповів сільський голова Гійче Іван Івануса. Рішення про необхідність перейменування вулиць комуністичних діячів було ухвалено ще 29 січня. Громадяни мали можливість внести свої пропозиції щодо нових назв вулиць. - Ми опитували мешканців будинків, які розташовані на вулицях, які пропонувалося перейменувати. Від кожного будинку зараховували один голос. Зокрема, вулицю Галана спершу пропонувалося перейменувати на вулицю Героїв Небесної Сотні.

Однак більшість вирішили, що кращою буде назва Андрія Мельника – на честь голови проводу Організації українських націоналістів (ОУН). Крім того, ця вулиця розташовується поруч із присілком Мельники, тому, таким чином, ми ще й зробили топонімічну прив’язку до нової назви, - пояснив Іван Івануса. Одну з вулиць перейменували на честь голови проводу Організації українських націоналістів За словами сільського голови, у гійченців не виникне проблем у зв’язку із перейменуванням. - Спершу ми людям пояснили, що переоформлювати документи на будинки чи інше нерухоме майно через перейменування не потрібно. Це робиться лише тоді, коли необхідно, до прикладу, придбати чи купити таке майно. У такому випадку, сільська рада безкоштовно надає відповідну

Промисловість

Липницьке МПД почало виробляти спирт після 2-річної перерви – востаннє завод запускався у 2014 році. Козлівське та Рава-Руське МПД відновили свою роботу після невеликого простою – обидва були зупинені навесні 2016 року. Таким чином, станом на сьогодні працюють 15 виробничих майданчиків ДП «Укрспирт». Заводи виробляють етиловий спирт різних рівнів очистки – спирти «Екстра», «Люкс» та «Пшенична сльоза». Загалом за жовтень планується виробити

Захар Негода

Фортуна

СПИРТЗАВОД ЗАПРАЦЮВАВ ПІСЛЯ ПІВРІЧНОЇ ЗУПИНКИ З жовтня державне підприємство «Укрспирт» запустило у роботу 3 місць провадження діяльності (далі - МПД), колишніх спиртзаводів, – Козлівське, Липницьке та РаваРуське. Ще 12 структурних підрозділів ДП «Укрспирт» успішно продовжують виробляти свою продукцію. Про це повідомила прес-служба підприємства.

довідку. Тому жителям цих вулиць не варто переживати, що виникнуть якісь труднощі, - зазначив сільський голова. Також Іван Івануса додав, що зміну прописки у паспорті вже можна зробити у сільській раді, яка тепер має такі повноваження. Наразі нових перейменувань вулиць у Гійче не заплановано. Назви присвоюватимуть лише новоствореним вулицях у нових кварталах забудови. - У нас були певні дискусії щодо перейменування вулиці Першотравневої. Однак ця назва уособлює не комуністичний режим, а пов’язана із правами робітників у всьому світі, - розповів Іван Івануса. Додамо, це вже не перше перейменування вулиць у Гійче за останні роки. 5 липня 2013 року Гійченська сільська рада перейменувала вулицю Чапаєва на Князя Володимира Великого. Таке рішення було ухвалено у зв’язку з вшануванням 1025-ї річниці хрещення Русі-України.

близько 954,00 тис.дал продукції. - Ми провели низку робіт по модернізації та запуску цих підприємств. Та в найближчий час кількість працюючих виробництв буде збільшена. Адже ми ведемо переговори з партнерами та очікуємо підвищення попиту на нашу продукцію. Також не слід забувати про наближення новорічних свят, – прокоменту-

вав т.в.о. директора – заступник директора ДП «Укрспирт» Олег Дрожжін. З власних джерел «Прикордонню» стало відомо, що Рава-Руський спирзавод працює у звичному, як і до призупинення виробництва, режимі. Змінився лише графік роботи працівників. Якщо раніше робочий день на підприємстві тривав з 9.00 до 18.00 год, то тепер - з 8.00 до 17.00 год. Захар Негода

Дорогі читачі! Орієнтовна дата виходу наступного номера газети «Прикордоння» - 30 листопада 2016 року Детальнішу інформацію щодо виходу наступних номерів шукайте на сайті prykordonnya.info

РАВЧАНИН ВИГРАВ У ЛОТЕРЕЮ НЕМАЛУ СУМУ! У Раві-Руській гравець в лотереї зробив ставку і виграв майже 40 тис. грн.

Подія трапилася ще 27 серпня. У магазині «Продукти» по вул. Грушевського, 8 гравець закреслив всього дві комбінації у лотереї «Суперлото». Одна з них

і виграла 5 із 6. У підсумку, виграш щасливчика склав 38 тис. 544 грн. Василь Волокуша

Фотофакт

НЕ ПЛОЩА, А... ПАСОВИСЬКО! У самому серці Рави-Руської, поруч із міжнародною дорогою, яка веде до Євросоюзу, на площі Вічевій довелося спостерігати, як… пасуться гуси! Гуси, яких, як вдалося спостерігати, налічувалося близько півтора десятка, паслися на клумбі під ялинкою в центрі площі, пили воду з калюж на самій площі і прогулювалися туди-сюди. Одна із перехожих, яка і звернула увагу на буденну картину як для будь-якого села і вже давно забуту як для міста, зауважила, що таке відбувається не вперше. - Тут відбуваються різноманітні святкування, прощаються з загиблими Героями АТО, це – центр міста, про яке кажуть, що воно – «в Європі», і тут пасуться гуси! – обурилася жінка. Очевидно, гуси належать до «господарки» когось із равчан, які проживають у будинках неподалік площі Вічевої. Втім, кому саме і чому господарі не тримають свою птицю на власному подвір’ї, нам не вдалося з’ясувати. Тарас Левко


3

29 жовтня 2016 року, №7 (79)

Земля

Призначення

ЩЕ 32 УЧАСНИКА АТО ОТРИМАЛИ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ У Раві-Руській виділили чергові земельні ділянки учасникам проведення АТО. Відповідні рішення ухвалили місцеві депутати на засіданні ХІІІ сесії 12 жовтня. Цього разу земельні ділянки у кварталі по вул. Лісній - Грушевського отримали 32 учасники АТО: Прут Павло Олександрович, вул. В. Збишка, 12; Зекунов Олександр Іванович, вул. Т. Карпи, 2; Юрчик Андрій Іванович, вул. Т. Карпи, 4; Мороз Андрій Миколайович, вул. Т. Карпи, 6; Грабар Віктор Іванович, вул. Т. Карпи, 10; Нижник Іван Іванович, вул. Т. Карпи, 12; Радик Сергій Ігорович, вул. Т. Карпи, 14; Дорощук Петро Миколайович, вул. Т. Карпи, 16; Карпа Богданна Степанівна, вул. Т. Карпи, 18; Підчеха Богдан Михайлович, вул. Т. Карпи, 30; Шепелявець Василь Андрійович, вул. Т. Карпи, 32; Чобітко Катерина Андріївна, вул. Т. Карпи, 34; Мазурак Володимир Ігорович, вул. Т. Карпи, 36; Коростильов Андрій Олександрович, вул. Т. Карпи, 38; Лука Андрій Олегович, вул. Т. Карпи, 40; Шабат Ореста Зенонівна, вул. Т. Карпи, 42;

Гузик Микола Миколайович, вул. Т. Карпи, 1; Макар Володимир Володимирович, вул. Т. Карпи, 3; Питиляк В’ячеслав Васильович, вул. Т. Карпи, 5; Онищук Юрій Романович, вул. Т. Карпи, 7; П’ятунін Микола Костянтинович, вул. Т. Карпи, 9; Лишень Владислав Олександрович, вул. Т. Карпи, 11; Старчак Юрій Ярославович, вул. Т. Карпи, 13; Ферцович Юрій Михайлович, вул. Т. Карпи, 15; Іванець Василь В’ячеславович, вул. Т. Карпи, 17; Мацелко Василь Євгенович, вул. Т. Карпи, 25; Іванець Ярослав В’ячеслаовивич, вул. Т. Карпи, 27; Кріп Андрій Васильовичу, вул. Т. Карпи, 29; Продан Михайло Миронович, вул. Т. Карпи, 31; Жук Володимир Григорович, вул. Т. Карпи, 33; Коновалов Юрій Сергійович, вул. Т. Карпи, 35; Вовк Віталій Володимирович, вул. Т. Карпи, 37. Площа кожної земельної ділянки – 0,08 га. Нагадаємо, раніше рава-руські депутати вже виділили 43 земельні ділянки у кварталі по вул. Лісній – Грушевського. Всього у цьому кварталі передбачено 137 земельних ділянок. Захар Негода

ДЛЯ НАРОДНОГО ДОМУ НІЯК НЕ ОБЕРУТЬ ДИРЕКТОРА Відділ культури і туризму Жовківської районної державної адміністрації ніяк не може призначити нового керівника Народного дому Рави-Руської. Нагадаємо, в липні цього року відділ культури, якому підпорядковуються народні доми району, оголосив конкурс на посаду їхніх керівників у Раві-Руській, Жовкві та Дублянах. Втім, як стало відомо «Прикордонню», заявки на участь у конкурсі на посаду керівника Народного дому у Раві-Руській подав лише один кандидат – сам директор Микола Обухов. Однак, як прокоментувала результати конкурсу керівник відділу культури і туризму Галина Фесюк, його кандидатура не влаштувала членів конкурсної комісії. - На засіданні комісії було зачитано листа від міського голови Рави-Руської, у якому висловлено зауваження щодо роботи директора Народного дому. Члени комісії ставили претенденту запитання, відповіді на які їх не влаштували. Тому комісія вирішила оголосити новий конкурс на посаду керівника Народного дому у Раві-Руській, - розповіла Галина Фесюк. Лист, про який згадала керівник відділу культури і туризму, міський голова Рави-Руської Микола Зінько надіслав після того, як директор рава-руського Народного дому Микола Обухов кілька разів не з’явився на засідання виконавчого комітету Ра-

ва-Руської міської ради, де хотіли заслухати звіт останнього про в и ко н а н у роботу. - Роботою Народного дому я не до кінця задоволений, - розповів Микола Зінько. – Аби обговорити і вирішити проблеми ми хотіли заслухати його директора. Це ми намагалися зробити двічі, однак першого разу він перебував на лікарняному, другого – у відпустці. Саме для того, аби врегулювати це питання, Рава-Руська міська рада і надіслала відповідного листа у відділ культури і туризму. Не може бути такого, щоби Народний дім був «відірваний» від життя міста. Директор Народного дому Микола Обухов, який, цілком ймовірно, уже найближчим часом може втратити посаду керівника, у свою чергу, зазначив, що ознайомитись з листом, який міська рада надіслала у відділ культури і туризму, йому не дали змоги. - Заявку на участь у конкурсі директора Народного дому я не поспішав подавати, однак так як інших претендентів не було,

Скандал

Транспорт

МЕР НАКЛАВ «ВЕТО» НА РІШЕННЯ ЩОДО СКАНДАЛЬНИХ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК Депутати Рава-Руської міської ради таки затвердили Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у кварталі по вул. Драгоманова. Відповідне рішення місцеві обранці ухвалили на засіданні сесії 12 жовтня 2016 року. Нагадаємо, депутати вже не вперше пробували затвердити документацію земельних ділянок у скандальному кварталі, втім щоразу для ухвалення рішення не вистачало необхідної кількості голосів. На одній із останніх сесій для ухвалення рішень забракло лише одного голосу. На засіданні сесії 12 жовтня необхідну кількість голосів вдалося набрати для ухвалення рішення. «За» проголосувало по 15 місцевих обранців. Втім, через 5 днів, 17 жовтня, міський голова Рави-Руської своїм розпорядженням призупинив це рішення міських депутатів. Своє рішення накласти «вето» на ухвалені рішення у кварталі по вул. Драгоманова Микола Зінько пояснив тим, що «по цій справі ще триває кримінальне провадження». - Моя позиція щодо цього питання залишилась такою ж, якою була з самого початку – цю ділянку можна було б використати для будівництва школи, басейну чи якогось іншого соціального об’єкту, - пояснив міський голова. - На одній з попередніх сесій ми пропонували усіх цих грома-

вирішив спробувати. Згодом з’явився лист від Рава-Руської міської ради, якого мені так і не дали прочитати. Через цей лист, наскільки я зрозумів, конкурс перенесли, - розповів Микола Обухов. 24 жовтня відділ культури і туризму Жовківської РДА оголосив ще один конкурс на посаду керівника директора Народного дому Рави-Руської. - Мене дивує, чому у РавіРуській заявку на участь у конкурсі на посаду директора Народного дому подав лише один претендент, - прокоментувала результати першого конкурсу Галина Фесюк. – Мені б хотілося, щоб ініціатива у Народному домі виходила, в першу чергу, від його керівника, а не від шкіл чи відділу культури. Тут потрібен активний керівник. Андрій Бучко

дян забезпечити земельними ділянками у новому кварталі і навіть одна із землевпорядних фірм погодилася зробити документи за собівартістю, оскільки всі розуміють, що люди вклали кошти у виготовлення документів. Однак люди не погодилися. Відтак, аби подолати заборону міського голови, тепер необхідно аби 2/3 депутатів Рава-Руської міської ради проголосували «за». Тобто, аби рішення набрало чинності необхідно 18 голосів депутатів. - Наразі ми вивчаємо це питання, але, думаю, таки знову звернемося до суду, - розповіла громадянка Олександра Чернецька, яка є однієї серед тих, хто отримав земельну ділянку у кварталі по вул. Драгоманова. Втім, відповідаючи на запитання, Микола Зінько додав, що у випадку подолання «вето» щодо згаданих рішень, він їх підпише, відповідно до Закону. Позачергова сесія щодо цього питання повинна була відбутися 28 жовтня. На ній депутати мали спробувати подолати «вето» міського голови. На момент здачі в друк газети результати засідання позачергової сесії ще не були відомі. Нагадаємо, скандал щодо земельних ділянок у кварталі по вул. Драгоманова триває понад 2 роки. Міський голова РавиРуської намагається довести, що відповідний проект Детального плану був затверджений з порушенням і домагається його скасування. Захар Негода

АВТОБУСІВ ДО ЛЬВОВА СТАЛО БІЛЬШЕ З 15 жовтня на маршруті «Львів - Рава-Руська» змінено графік руху автобусів. Зміни пов’язані із введенням більшої кількості автобусів на маршрут. Відтепер, зокрема, з 6.00 до 10.00 год автобуси з Рави-Руської до Львова відправлятимуться щопівгодини. У порівнянні з попереднім графіком, у цей проміжок часу кількість відправлень збільшено на 2. Також з’явився додатковий автобус у проміжку між 18 до 20 год - о 19.15 год. Зі Львова останній автобус до

Рави-Руської відтепер відправлятиметься на 15 хвилин раніше, аніж до цього - о 21.45 год. Однак у вечірню пору курсуватиме на один автобус більше - о 21.00 год. Відповідно до появи додаткових автобусів на маршруті дещо змінився час відправлення інших автобусів, а також зменшився максимальний інтервал руху між ними. Якщо раніше інтервал становив у деяких випадках навіть 1 год 35 хв, то тепер час очікування наступного автобуса складатиме щонайбільше 1 год 15 хв. Також змінився графік руху атобусів на маршрутах гійчен-

ського напрямку. Відтепер автобус сполученням «Волиця – Львів» курсуватиме о 05.55 год, 09.30 год та 15.50 год і у зворотньому напрямку («Львів – Волиця») - о 07.45, 14.05 та 18.10 год. Автобус зі Забір’я до Львова відправлятиметься о 06.50, 10.55 та 16.50 год, а зі Львова до Забір’я - о 9.10, 14.55 та 19.00 год. Автобус з Гійче до Львова курсуватиме 08.05 та о 14.05 гож (+ Забір’я - Волиця), а зі Львова до Гійче - об 11.10 та 16.00 год (+ Забір’я - Волиця). Захар Негода


4 Децентралізація

Злочин

РАВА-РУСЬКА МОЖЕ СТАТИ НАЙБІЛЬШОЮ ГРОМАДОЮ В РАЙОНІ Закінчення. Початок на 1 сторінці - Втрутилося керівництво Львівської міської ради зі своїми претензіями на території Жовківського району, - розповіла голова Жовківської районної державної адміністрації Надія Щур. – Думаю, це пов’язано із територією Грибовицького сміттєзвалища. Керівник району додала, що Львів хоче включити до себе Малехів і очевидно разом з ним до обласного центру можуть приєднати і Великі Грибовичі. - Малехівська сільська рада з самого початку була проти приєднання до Львова, однак наразі з їхньої сторони конкретних кроків не помітно, - зазначила Надія Щур. Наразі у Жовківському районі за крок до створення першої тут об’єднаної територіальної громади є села Підлісся, Замок, Погарисько, Кам’яна Гора і селище Магерів, які провели усі необхідні обговорення, ухвалили рішення і можуть об’єднатися у Магерівську ОТГ. - Ми очікуємо позитивний висновок голови обласної держадміністрації про те, що така громада може бути створена і там можуть відбуватися вибори, - додала голова РДА. За словами керівника району, усі ради, окрім однієї, які, відповідно до проекту Перспективного плану, можуть стати центрами ОТГ, ухвалили відповідні рішення щодо обговорення цього процесу. - На те, як відбувається процес щодо об’єднання громад, на мою думку, впливає особа голів рад. Вони повинні ініціювати ухвалення відповідних рішень, обговорень тощо аби цей процес відбувався, - зазначила Надія Щур. Водночас, за словами Щур, лише Жовківська міська рада не зробила жодних кроків щодо створення ОТГ. - Думаю, добровільно цього і не відбудеться, доки таку ОТГ не створять при-

мусово. Вважаю, що причиною цього є незацікавленість у проведенні виборів до Жовківської міської ради, які відбудуться у випадку створення ОТГ. Ті люди, які там зараз є, хочуть максимально довше залишатися на своїх місцях, - припустила Надія Щур. Як зазначила голова райдержадміністрації, Рава-Руська міська рада не є активною у процесі об’єднання громад. - Хоча перше рішення її депутати ухвалили, але ініціатором цього була радше Жовківська райдержадміністрація, - розповіла Надія Щур. Втім, за словами міського голови РавиРуської Миколи Зінька, Рава-Руська міська рада очікує на затвердження проекту Перспективного плану об’єднання територіальних громад Жовківського району. Як тільки це відбудеться, Рава-Руська розпочне процес щодо об’єднання з іншими громадами. - Раніше Магерівської територіальної громади бути не повинно було, тому деякі з населених пунктів, які тепер можуть увійти до її складу, відповідно до попередніх варіантів проекту, мали б увійти до складу Рава-Руської об’єднаної територіальної громади. Зокрема, це стосується Погариська і Замку, - розповів Микола Зінько. – Є умова: у випадку, якщо громади об’єднаються відповідно до перспективного плану, то вони отримають усі обіцяні привілеї. Якщо цей поділ буде по-іншому, то цього не буде. Тому ми очікуємо на те, коли врешті проект буде затверджено. Все ж 25 жовтня Львівська обласна рада затвердила проект Перспективного плану Жовківського району у тому варіанті, який передбачає 7 об’єднаних територіальних громад. Тепер його повинні передати на затвердження Кабінету міністрів України. Андрій Бучко

РЕДАКТОРУ «ПРИКОРДОННЯ» ПОГРОЖУВАЛИ Закінчення. Початок на 1 сторінці 13 жовтня слідчі Жовківського райвідділу поліції відкрили кримінальне провадження за фактом погроз, оскільки у заяві, яку я подав у правоохоронні органи, містяться ознаки кримінального правопорушення. Стаття 129 частина 1 (погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози) передбачає арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років. Перші свідчення слідчому у цій справі після порушення кримінальної справи я вже дав. Очікую, що правоохоронці не зволікатимуть із розслідуванням цієї справи. Тим паче, що на території Жовківського району подібні погрози журналісту протягом багатьох останніх років трапилися чи не вперше. Можливо, погроз мені як журналісту, аварії за участю малолітнього мотоцикліста у день останнього дзвоника цього року (див. №5 (77) від 13 серпня 2016 року) могло і не бути, якби правоохоронці відреагували на сигнали щодо протиправної діяльності горе-водіїв належним чином. Тричі ще у квітні та травні цього року я телефонував за номером «102» і повідомляв про те, що існує загроза життю та здоров’ю людей внаслідок шалених гонок по центральних вулицях міста мотоциклістами. Втім, ситуація так і не змінилася. У липні з матеріалами журналістського дослідження і заявою про вжиття відповідних заходів щодо забезпечення правопорядку на вулицях міста я звернувся одночасно до міського голови Рави-Руської Миколи Зінька, депутата Рава-Руської міської ради від округу по вул. Львівській Юрія Горечого та голови постійної депутатської комісії з питань забезпечення законності та охорони громадського порядку Ігоря Зінька (від останніх двох, до речі, відповіді

так і не отримав). Мер скерував відповідного листа до правоохоронних органів, представникам яких на початку серпня я надав пояснення з усіма матеріалами щодо мотоциклістів-порушників, які у мене були на той час. Однак заходи на таке звернення з боку правоохоронців тоді, як тепер виглядає, були недостатньо ефективними. В іншому випадку, вони б мали змусити горе-водіїв зробити висновки зі своєї поведінки на дорозі. Натомість останні вдалися до відкритих погроз. Найцікавіше те, що після усіх звернень, публікацій та відкриття кримінального Погрожувачу загрожує арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років провадження, мотоцикли, хоч і з набагато меншою інтенсивністю, все ж і надалі продовжують ганяти на шалених швидкостях по вулицях Рави-Руської. Тобто, можливо, хтось із п’яти водіїв і зробив висновки з ситуації, яка склалася, втім, очевидно, не всі. Розумію, що ситуація для багатьох равчан може здаватися перебільшеною. Проте схожих раніше було достатньо. І, на превеликий жаль, тенденція така, що такі неприємні випробовування на «здоровість» громади, враховуючи поведінку останньої, буде тільки продовжуватися… Андрій Бучко, засновник та головний редактор газети «Прикордоння»

Проблема

НЕБЕЗПЕЧНЕ СУСІДСТВО У Раві-Руській поруч зі корпусом школи №1, де навчаються учні початкових класів, вже не один рік розташовується будівля, яка, на думку багатьох, може становити загрозу для життя та здоров’я дітей. Фактично на подвір’ї «початкової» школи, за декілька метрів від її корпусу, за адресою вул. Ярослава Мудрого, 9а, вже не один рік у занедбаному та понищеному стані перебуває будівля. У ній – вибиті вікна, двері, паркан прибудинкової території напівзруйнований, а у самій будівлі і поруч з нею ще донедавна було багато сміття, серед якого, як говорили, навіть були шприци. - Для нас таке «сусідство» є величезною проблемою, адже туди можуть забігти діти і травмуватися, - розповіла директор Рава-Руської школи №1 Ірина Грицишин. – Дякувати Богові, досі ніхто з них не постраждав, але це завдяки тому, що на перервах за дітьми постійно слідкують вчителі, які не допускають їх туди. Директор школи зазначила, що батьки дітей неодноразово зверталися з приводу цього, дирекція – надсилала відповідні листи до Рава-Руської міської ради, аби власника будівлі було притягнуто до відповідальності і він навів там порядок. Однак протягом багатьох років ситуація не змінилася. Наприкінці минулого та на початку цього року з відповідним зверненням щодо вирішення цієї проблеми до Рава-Руської міської ради направила лист місцевий депутат Ірина Була. - Ми просили створити комісію щодо розгляду за призначенням експлуатації приміщення власником, - розповіла Ірина Була. – Також ми просили зобов’язати його вжити необхідних заходів для приведення будівлі у належний стан. У відповідь на депутатське звернен-

ня, власнику будівлі по вул. Ярослава Мудрого, 9а було надіслано листи із зобов’язаннями привести в належний санітарний стан будівлю та прибрати прибудинкову територію. Крім того, у міській раді з цього приводу провели розмову з власником будівлі. Власником приміщення, до якого було надіслано листи, є підприємець Андрій Клуб. Він визнає, що описана проблема справді існує, однак зазначає, що до такого стану його привели місцеві хулігани. - Мені знайома ситуація, що склалася, - прокоментував Андрій Клуб. – Приміщення не використовується вже тривалий час, воно було у досить нормальному стані, прилегла територія - загороджена. На жаль, той стан, який зараз є, став наслідком діянь місцевих хуліганів. Втім, підприємець заперечив те, що на території і всередині будівлі були розкидані шприци. - З цього приводу я навіть звертався з листом у поліцію. З її представниками ми виходили на місця і жодного шприца знайдено не було. Я не знаю хто пише листи і наводить такі факти, але вони повинні б були бути чимось підтвердженими, - додав Андрій Клуб. - У мене на сьогодні немає коштів задіяти це приміщення. Сенсу ще раз обгороджувати і вкладати кошти у нього, якщо воно не буде використовуватися, немає. Адже через деякий час схожа проблема на ту, яка є зараз, може виникнути знову. Грошей туди було вкладено чимало, але, на жаль, це приміщення було знищено. Визнаю, що без вікон і дверей туди можуть залізти і діти, і не тільки, але нічого у такій ситуації наразі зробити не можу Після листів до міської ради і до власника приміщення навесні цього року прибудинкову територію і приміщення поруч з «початковою» школою таки було прибрано. Крім того, наразі тривають перемовини щодо можливого викупу при-

міщення назад у власність РаваРуської міської ради. З міським головою ми обговорили питання щодо продажу його міській громаді на розумних умовах, за відносно символічною ціною, - зазначив Андрій Клуб. – Думаю, до певного консенсусу з цього приводу ми дійдемо. Міський голова Рави-Руської Микола Зінько підтвердив, що міська рада, можливо, викупить приміщення по вул. Ярослава Мудрого, 9а. - Триває підготовка до децентралізації і коли вона відбудеться, відповідні служби, їхніх працівників потрібно буде забезпечити приміщенням. У місті існує потреба з додатковим приміщенням, тому до цього готуємось заздалегідь, аби потім не сидіти «на голові» у одне одного, - прокоментував Микола Зінько. За словами мера, якщо домовленостей буде досягнуто і міська рада викупить приміщення, воно може використовуватися й для інших цілей – для потреб закладів, навчальних установ, здачі в оренду тощо. Водночас він додав, що можливість продажу цього приміщення наразі не розглядається. Додамо, будівля по вул. Ярослава Мудрого, 9а є приватною власністю, однак раніше була частиною школи №1 – у різні часи тут розташовувалися початкові класи, спортзал, їдальня. На початку 2000-х років її продали у приватну власність. Новий власник її відремонтував, добудував другий поверх, обгородив парканом і кілька років там навіть працював магазин та кафе. Проте після закриття останніх вікна, двері та паркан хулігани поступово розбили і будівля почала занепадати. - На той час стояло питання медсанбату. Міська рада, наскільки мені відомо,

брала приміщення колишнього медсанбату на баланс. Тодішній міський голова роман Печінка запропонував мені купити цю будівлю, яка була у напівзанедбаному стані. Кошти від продажу, наскільки мені відомо, повинні були піти саме на облаштування приміщення колишнього медсанбату, - розповів власник будівлі Андрій Клуб. – Ми з компаньйоном планували тут зробити торговий заклад. Частково нам це вдалося: у двох приміщеннях було кафе, яке функціонувало. З його доходів ми планували розвивати і вкладати у саме приміщенні. Але хтось із равчан поскаржився, що у кафе, яке розташовувалося на території школи, продають алкогольні напої. Тоді ми там продавали пиріжки, чай для дітей тощо. Але комусь це не сподобалося. В принципі, там ми практично не заробляли і закрили кафе, а саме приміщення навіть виставили на продаж. Однак щодо його купівлі фактично ніхто не звертався. Захар Негода


5

29 жовтня 2016 року, №7 (79)

Культура

Духовність

НА ЮВІЛЕЙ ДО ЦЕРКВИ ЗАВІТАВ ВЛАДИКА 9 жовтня у церкві Вознесіння Господнього у Раві-Руській відбулася Архиєрейська Літургія з нагоди 10-ї річниці храму. Служба Божа відбувалася за участю Преосвященнішого владики Михаїла Колтуна, а також низки священиків Рава-Руського, Жовківського та Дублянського деканатів та Сокальсько-Жовківської єпархії. Зокрема, РаваРуського деканату, Жовківського, Дублянського. Загалом участь у святковій Божественній Літургій взяв 21 священик.

ланти-дари і не привласнювати їх тільки для себе, а щедро ними ділитись із своїми ближніми, зокрема у цьому важкому часі війни в якому знаходиться наша держава. Після завершення Літургії владика Михаїл нагородив о. декана Романа Улицького єпархіальною грамотою та привітав з 25 – літнім ювілеєм священства. З ювілеєм храму та священства о. Романа Улицького вітали владика, парафіяни, хористи, міський голова, діти катехичної школи при храмі. О. Роман подарував дітям ка-

Владика Михаїл Колтун читає проповідь під час Архиєрейської Літургії з нагоди 10-річчя церкви Вознесіння. Фото «Прикордоння»

Перед Божественною Літургією владика Михаїл Колтун висвятив двох студентів Львівської духовної семінарії – Андрія Вихора та Андрія Тарапати. У своїй проповіді владика наголосив на необхідності розвивати свої таланти, шукати їх у собі, адже кожного із нас Милосердний Господь щедро ними нагородив. - Важливо не заковувати ці та-

техичної школи Віри, Надії, Любові, яка діє при парафії, образки ікони Милосердя двері, яка є головною у 2016 році Року Милосердя Божого. Після завершення святкового Богослужіння парафіяни разом зі священнослужителями здійснили процесійний обхід довкола храму. Василь Волокуша

Культура

СОЮЗЯНКИ РАВИ-РУСЬКОЇ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У АКЦІЇ ПРОТИ ВІЙНИ Члени філії «Союзу українок» у Раві-Руській взяли участь у марші-ході миру «Жінки проти війни».

Марш-хода відбувся 2 жовтня у Львові. Його маршрут пролягав від церкви св. Михайла до пам’ятника Тарасові Шевченку. Окрім равчанок, участь у ньому взяли члени організації з інших філій Львівської області. Біля пам’ятника Тарасові Шевченку на проспекті Свободи відбувся виступ за участі членів «Союзу українок». Вони зачитували вірші, виконували пісні на підтримку воїнів та в пам’ять про загиблих в зоні проведення АТО і

на Майдані. Рава-руський осередок представляли ансамбль «Осінні голоси», учасники якого заспівали пісню «На Вкраїні війна нині».

Союзянка Марія Ґедзь зачитала вірші «Розмова з Шевченком» та «Україна йшла до Бога». Власний вірш «Вертайтеся, хлопці, живими додому» зачитала Стефанія Кулієвич. На віче виступили волонтери, які, розповівши про свою діяльність, закликали допомагати, підтримувати й опікуватися воїнами АТО, їхніми сім’ями, родинами загиблих. Тарас Левко

НА СВЯТІ СЕЛА У ЗАБІР’Ї ВИЗНАЧИЛИ КРАЩИХ ЗЯТЯ ТА НЕВІСТКУ 9 жовтня у Народному домі Забір’я відбулося Свято села «Родина, родина – від батька до сина…». Свято села передбачало кілька заходів – концерт, виставку лотерею, вручення відзнак та нагород. Сільський голова Зеновій Сеньків привітав усю велику забірську родину, жителів села, гостей, побажав їм доброго здоров’я, добра і злагоди у родинах, достатку і процвітання. У своєму виступі він відзначив людей, які є гордістю сільської громади. Зокрема, відзначив матерів-героїнь, яких у Забір’ї є 65, ветеранів праці, найстаріших жителів села. Зокрема, серед останніх, сільський голова привітав Парасковію Сохань та Ольгу Іващук, які у цьому році відзначають 95-річчя, а також наймолодшого жителя забірської громади – Дениса Корпанюка, який народився 17 вересня цього року. Зеновій Сінько відзначив 12 пар, які в любові і злагоді прожили понад 50 років. Зокрема, найстарша з них прожила разом вже 65 років, це Павло Іванович та Ярослава Юріївна Кобрини. Сільський голова привітав усіх воїнів і учасників АТО Гійченської сільської ради – Миколу Трохимчка, Павла Кубу, Андрія Палку, Івана Юрчука, Богдана Матвіїва, Андрія Годинчука, Володимира Михальця. За особливі заслуги перед громадою їх внесли у почесну книгу села Забір’я. Усім забірчанам, яких у своєму виступі відзначив сільський голова, вручено пам’ятні нагороди. Концерт з нагоди Свята села складався з виступу солістів та колективів як зі Забір’я, так і з сусідніх населених пунктів. Зокрема, на сцені виступили гурт «Ріка життя» Народного

Під час святкового концерту з нагоди Свята села. Фото зі сторінки Забір’я у всесвітній мережі.

дому Забір’я (кер. Андрій Домашовець), солісти Маргарита Білик та Олег Маринкевич. Перша акапельно виконала «Баладу про маму», другий – пісні «Мої батьки» «Пісню про Україну». Також участь у святі взяли два танцювальні колективи Рава-Руського міського будинку дитячої та юнацької творчості (кер. Ольга Гнідець) та солісти (кер. Галина Мороз). Серед запрошених виконавців були учениця Рава-Руської дитячої музичної школи Анастасія Левонова, солісти Народного дому Гійче Галина Дорош та Галина Чорна. Завідувач Народного дому Забір’я Тетяна Періг заспівала «Чому так добре спиться у батьківському домі». Учасники художньої самодіяльності Народного дому Забір’я Надія Семочко та Григорій Михалець поставили «Сценку сільського життя». До слова, її актори і є авторами сценарію. Традиційно наприкінці Свята села у Забір’ї розігрують лотерею. Цього разу її переможцем став мешканець Річок Володимир

Когут, який придбав найбільше квитків. Йому дістався приз – м’ясорубка Zelmer. На Святі села свої кулінарні роботи представили господині Забір’я. Найкращими з них визнано Оксану Юрчук і Оксану Танчин. Крім того, у номінації «Добра господиня» перемогли Галина Кочерган та Марія Музика. А у Володимира Романова та Василя Перога у Забір’ї найкращі садиби. «Кращим господарем» у Забір’ї у цьому році став Андрій Копровський. Вчетверте з нагоди Свята Села у Забір’ї відзначали кращого зятя та невістку. Цей титул могли отримати ті, хто прибули в Забір’я з інших міст чи сіл. Так, цього року «Кращим зятем» визнано Степана Яцкова, а «Кращою невісткою» - Світлану Семочко. 9 жовтня світ відзначає День художника. З цієї нагоди у Народному домі Забір’я було розміщено виставку художніх творів – картин дітей дошкільного закладу і школи Забір’я. Василь Волокуша

У ГІЙЧЕ НА ДВА ПОЧЕСНИХ ГРОМАДЯНИНА СТАЛО БІЛЬШЕ 24 вересня у Гійче відбулося відзначення Дня села. Свято відбувалося на стадіоні місцевої школи. Настоятелі церков, православної та греко-католицької, о. Петро та о. Іван відповідно, розпочали відзначення Дня села з подячного молебню за врожай. Представники місцевої громади Євангельських християн-баптистів продовжили свято виступом. Сільський голова Іван Івануса привітав гійченців та гостей з Днем села. Урочисто підняли Державний прапор України та прапор села депутат Жовківської районної ради Володимир Федюк разом з президентом Гійченської школи Юлією Кудрик та депутат Гійченської сільської ради Галина Федюк й сільський голова Іван Івануса відповідно. Іван Івануса зачитав рішення сесії Гійченської сільської ради про присвоєння звань «Почесний громадянин села Гійче». Цього року їх отримали приватний підприємець Володимир Федюк «за значний внесок у економічний та культурний розвиток села», та Олег Ворожбит - учасник АТО, який перший з села пішов захищати Україну. Загалом, звання «Почесний громадянин села Гійче» отри-

Під час вручення посвідчення «Почесний громадянин села Гійче» Володимиру Федюку (ліворуч). Фото офіційної сторінки села Гійче у всесвітній мережі

мали четверо людей. Цю відзнаку було започатковано з нагоди 500-річчя села. У минулому році його не присвоювали у зв’язку з війною в Україні. Спонсорів свята відзначили Цього року звання «Почесний громадянин села Гійче» отримали приватний підприємець та учасник АТО. Загалом це звання присвоїли вже чотирьом людям

грамотами та подяками. Серед них, ПП «Лама плюс», «Західний Буг», а також Микола Дроботій, Микола Гнідець та Іван Зіньків. На концерті виступили неодноразові переможці всеукраїнських конкурсів - солісти Аліна Дем’янець та Катерина Заремська. Крім того, на сцені співали ансамбль «Живоцвіт», дует у складі Галини Дорош та Галини Чорної, солісти Василина Яцків та Юлія Кудрик. Завершилося свято традиційним масовим гулянням. Тарас Левко


6 Пам’ять

Обличчя

«ПРИБИТКА» ВІДЗНАЧИЛА 20-РІЧЧЯ 23 вересня у Гійче відбулися урочистості на військовому меморіалі «Прибитка». Подібні заходи є традиційними і відбуваються щорічно у вересні. Участь у них, окрім громади Гійче, беруть гості з Австрії – представники Тірольського відділення Австрійської меморіальної організації «Чорний Хрест». Ця організація займається пошуком поодинох могил та братніх солдатських поховань австрійських воїнів, які загинули у роки Першої Світової війни. Цього року виповнилося 20 років з часу відкриття меморіалу неподалік Гійче. Учасники заходу поклали квіти до могил загиблих воїнів на меморіалі «Прибитка». Згодом у Гійченській школі відбулася презентація книги «Велика війна – 1914 – 1918 рр. Історичної пам’яті 20-ти років співпраці» Володимира Герича. «Прибитка» є найбільшим меморіалом загиблим тірольцям (Тіроль – історична область у складі Австрії, - Авт.) На цьому місці у роки Першої світової війни, у ніч

Цього року виповнилося 25 років священства настоятеля церкви Вознесіння Господнього у Раві-Руській, а також декана РаваРуського деканату Сокальсько-Жовківської єпархії Української Греко-католицької Церкви о. Романа Улицького. Крім того, храм, парохом якого він є, цьогоріч також відзначив 10-річний ювілей. З цих нагод ми і поспілкувалися з о. Романом.

Військовий меморіал «Прибитка» у Гійче - найбільший загиблим тірольцям у роки Першої світової війни. Фото сайту села Гійче

з 6 на 7 вересня 1914 року відбувся бій між австро-угорськими військами та солдатами Російської імперії, який перейшов у рукопашне зіткнення. У результаті бою з російської сторони загинуло близько 300 бійців, австрійці зазнали більших втрат – близько восьми сотень вояків. У 1917-18 рр. за сприяння фахівців з Італії на місці бою був збудований Меморіал Слави. Проте

у часи польського панування в Галичині цей Меморіал занепав. Починаючи з 1994 року завдяки Австрійській меморіальній організації «Чорний хрест» пам’ятка була відновлена, а її офіційне відкриття відбулось у червні 1996 року. У місцевій школі є музей, присвячений цим та іншим подіям першої світової війни. Василь Волокуша

Козацькі забави

У ГІЙЧЕ ВИЗНАЧИЛИ НАЙСИЛЬНІШИЙ ПРИСІЛОК 14 жовтня у Гійче відбулися козацькі забави. Свято провели з нагоди Дня захисника України на шкільному стадіоні. Участь у змаганнях взяли 4 рої з присілків Гійче, у кожному з яких було по шість учасників. Учасники козацьких забав змагалися у десяти конкурсах: комбінованій естафеті, подоланні «мінного поля», перетягуванні канату, підніманні гирі, силовій грі «Лава на лаву», збиранні та розбиранні зброї, віджиманні від землі, стрільбі з пневматики, змагання «Чайка» (подоланні пе-

решкод на човні), подоланні дистанції із дівчатами на возі. У підсумку, перше місце виборов рій «Залізні вовки» (присілок Гряда ІІІ), друге та третє між собою поділили «Сільські козаки» (Село І та Село ІІ) та «Богатирі» (Діброва, Гряда І та Гряда ІІ). Четверту позицію зайняв рій «Бійці» (Мельники, Луг, Притули). Козацькі забави закінчилися українською дискотекою. Василь Волокуша Під час козацьких забав у Гійче. Фото сайту села

Футбол

У РІЧКАХ ВІДБУВСЯ ТРАДИЦІЙНИЙ ФУТБОЛЬНИЙ ТУРНІР 14 жовтня у Річках відбувся щорічний дитячо-юнацький футбольний турнір «Золота осінь» імені Андрія Панечка. Змагання відбувалися за підтримки Річківської сільської ради. Цього року участь у них взяли діти, віком 9 – 10 та 14 – 15 років з Річок, Рави-Руської, Угнова та Карова (Сокальський район), Попелян (Пустомитівський район). За підсумками турніру, серед старшокласників переможцем стала команда з Попелян. Другу сходинку зайняли господарі, команда Річок, третє – Рава-Руська школа-інтернат. Четвере місце дісталося команді з Карова, п’яте – команді вул. Липника з РавиРуської, шосте – команді з Угнова. Серед молодших учасників змагань переможцем стала команда Річок. Другу та третю сходинки посіли команди вул. Липника з Рави-Руської та Угнова. Кращим воротарем серед учасників турніру 2006-2007 р.н. стали Олег Джуджук (Угнів), захисником – Павло Боднар (По-

ЩОБ ПІТИ ВЧИТИСЯ НА СВЯЩЕНИКА О. РОМАН ЇЗДИВ НА ЗАРОБІТКИ

Під час відкриття турніру «Золота осінь». Фото Павла Холяви

пеляни), півзахисник – Максим Комарець, нападник – Віталій Олійник (Угнів). Найбільше голів на турнірі забив Роман Гринчишин (Попеляни). Кращим же гравцем змагань визнано Тараса Поліщука (Річки).

Нагороди та призи учасникам турніру «Золота осінь» вручив учасник АТО Василь Зінько. Роман Швець

- о. Романе, Ви були наймолодшим серед братів. Чи це впливало на ставлення до Вас у сім’ї? - У нас вдома різниці між дітьми не було. У всіх були певні обов’язки і кожен повинен був їх виконати. - Чи думали в дитинстві, що будете священиком, чи хотіли ним стати? - Не можу сказати, що у той час у мене були думки щодо духовного стану, але знаю одне – було цікаво, ми чекали того дня і вечора, щоби піти до монахинь, які жили у нас в селі, на молитву. Ці монахині підпільно нас, дітей, навчали духовності, возили до священиків до першого причастя. У мене навіть був записник з давніми піснями, молитвами. І мені така участь була цікавою. Якщо у дитини немає цікавості до чого, то вона того не прагне, знайде багато причин чогось не робити чи кудись не піти. Було цікаво вслухатися в спів, можливо, навіть не розуміючи деяких слів. У певний період у нас вдо-

нього люди хочуть щось почути. Тому священик повинен бути свідомий, обізнаний в тих чи інших життєвих моментах та сферах. Я не шкодую, що здобув освіту, сім років працював на виробництві. Коли вже я згодом, у зрілому віці, в родинних зв’язках мав можливість знати ближче духовних осіб, то зрозумів, що не так просто стати духовною особою, закінчити духовний заклад. Адже раніше в семінарії забезпечували лише житлом і харчуванням. Усе інше було на плечах батьків. Я зрозумів, що правильно зробив, що пішов звичайним життєвим шляхом. Вже коли я визначився з тим, що буду поступати у семінарію, збирав необхідні документи, то навіть їздив на заробітки – на ремонтні роботи Янівської меблевою фабрики на 3 місяці. На той час це було гарним заробітком, яким я користувався певний період семінарії, адже на момент вступу я вже був одруженим, у мене було двоє дітей. - Як дружина сприйняла Ваше бажання піти вчитися на духовну особу? - Ми були дорослі і сві«У Святому Письмі надомі того, що робимо. Друведено слова Ісуса Хрисжина говорила: «Якщо маєш схильність і витривалість до та: «Коли ти поклав руку того, то спробуй». Тим паче, на плуга, то не оглядайся що у її родині священик вже назад». Ці рядки стимулюбув. Тому вона, мабуть, тоді вали, давали переконання, більше знала ніж я, що ознасилу йти вперед, що Господь чає бути священиком. - Чи важко було з мирдопоможе і все буде добре» ського життя переходити в життя священнослужителя? ма був перший радіоприймач на - До певної міри так. Хоча я і не все село, який був спроможний виріс у певних привілеях чи розковхоплювати Літургію з Ватикану. шах, але розуміючи, що мене очіМайже кожної неділі, коли бать- кує, які матиму умови, обов’язки, ко був вдома, наша хата в певній знаючи світське життя, бачив різмірі перетворювалась на церкву, ницю між одним й іншим. до нас сходились старенькі бабуУ Святому Письмі наведено сі і слухали її, а я – разом з ними, слова Ісуса Христа: «Коли ти помені було цікаво. Часом я навіть клав руку на плуга, то не оглядайнехтував запрошеннями своїх ся назад». Ці рядки стимулювали, однолітків кудись піти побігати давали переконання, силу йти чи побавитися, бо мені було ціка- вперед, що Господь допоможе і во послухати те, що старші люди все буде добре. слухали. - Яким було Ваше священУ церковному розумінні є тер- ство? мінологія – «повнота часу». Для - Після висвячення і продовжутого, щоб певна річ стала реаль- вав навчатися і надалі і звершував ністю, потрібна повнота часу, коли Літургії в семінарії. Я був одним вона дозріє, набереться об’єму. серед тих, хто був рукоположеДо того вона відкладається, ми ним і вів семінарські служби. Це можемо цього не зауважити, а мені дало велике зрушення відвже згодом якось проявляється. повідної практики. Семінарська Нічого надаремно не минає. служба відбувається під контр- Ви закінчили радіоелектро- олем, але це дало свої плоди. ніку. Як стали священиком? Першою моєю парафією були Колись я навіть не уявляв того Гаї Бродівського району на кордоаби одразу після закінчення шко- ні з Тернопільщиною. Я там проли стати священиком – де є від- був 12 років. Після цього владиповідний навчальний заклад, які ка Михайло перевів мене у село документи, знання необхідні для Звертів Жовківського району. Я того, щоби там навчатися тощо я особисто просив його про такий не знав. Те, що у людини повинна перехід сюди, ближче додому. бути освіта, у нас в сім’ї всі було Мене тягнули ближче до рідні, прекрасно відомо. Вже тепер я рідних місць. Крім того, я, як найрозумію, що бути священиком молодший з братів, залишився не означає мати лише духовну найближче тут і часто змушений освіту. Священик живе серед був їздити до стареньких батьків. людей і стикається з різними виУ Звертові парафія набагато падками і його життя в суспільстві менша була, але мені було добре, зобов’язує його мати великий адже це було ближче до дому. кругозір навіть в тих сферах, до - Як потрапили на парафію до яких він не має дотичності. Однак Закінчення на 7 сторінці виникають такі моменти, коли від


7

29 жовтня 2016 року, №7 (79)

Обличчя

ЩОБ ПІТИ ВЧИТИСЯ НА СВЯЩЕНИКА О. РОМАН ЇЗДИВ НА ЗАРОБІТКИ Початок на 6 сторінці

першими, хто побачив необхідність парафії тут, адже нас віддіРави-Руської? ляє півтора кілометра від церкви - У Звертові на парафії я про- св.Юрія. Зведення тут храму набув рівно 2 роки. Тоді отримав зрівало і вони це побачили і нанаказ від владики іти на парафію віть були ініціаторами його появи. у Раву-Руську. Чесно кажучи, я І я вдячний їм за це. І, як каже навіть не знав, що тут будується Христос, один – сіє, інший – жне, нова церква, хоча ми тут часто бу- але радість повинна бути повна. вали і навіть траплялися випадки, О.Іван неодноразово казав, що коли я брав участь у богослужін- радий новій громаді, яка є ціліснях. Однак у мене навіть в думках ною з усім містом. не було, що у Раві-Руській буду на Безумовно, вони перші знапарафії. йшли однодумців, з якими і звели З першого разу я навіть не храм. Вже останні доклали багато дав жодної відповіді щодо мого праці на виготовлення необхідної призначення сюди, оскільки не дозвільної документації, до вигобачив її і великої потреби сюди товлення вишивок. До речі, коли іти у мене не було: від Звертова я прийшов на парафію, то парабуло близько до Львова, старша фіянки мали вже цілий комплект донька навчалася там в універ- вишивок – іконостасу та ікон ще ситеті, молодша – закінчувала не було, а вони вже зробили вишколу у Куликові (у Звертові було шивки. Багато з них вже, на жаль, дев’ятирічна, - Авт.). немає, вони відійшли у вічність. Коли я приїхав у Раву-Руську Молодь, яка прийшла їм на зміна територію майбутньої пара- ну, також виявилась енергійною, фію, то побачив вже зведений дещо мені підказує, висловлює храм з куполом і поруч – велику свої побажання. купу риштування та дощок, буді- Що було найважче коли привельного сміття. йшли до Рави на парафію? Чесно кажучи, я вагався – вар- Найважче на початках датує чи ні йти на парафію до Ра- вався спів. Парафія була новою. І якщо парафіяни завжди знайдуться, то церковний спів вимагає певних знань. «Я вагався – вартує чи І навіть якщо людина має ні мені йти на парафію до певні знання, то страх поРави-Руської» милитися до певної міри сковує її і вона не хоче бути тим першим, хто міг би вести дяківство, Службу і співави-Руської. Але коли прийшов на ти її. прийом до владики, то побачив, Коли мене представили і пощо він не збирається змінювати трібно було служити першу лісвоєї думки (Сміється, - Авт.). тургія, подавши возглас «БлагоВже пізніше у мене навіть за- словенне Царство…» за плечима крадався певний сумнів – а чи по- почув тишу (Сміється, - Авт.). трібно мені було йти сюди, адже Хоча парафіяни в церкві були. І це тут не було документації, сформо- мене налякало. Але Господь – дованої громади. Але з Божою до- брий і потихеньку хтось з людей помоги, від Служби до Служби, з підспівав, інші – підхопили. Але року в рік нам вдалося сформува- це не вирішило проблеми, адже я ти повноцінну громаду з храмом, не знав міста, людей, їхні вміння, власними традиціями, своєрідни- схильності, таланти тощо. Ми нами молитвами. На сьогодні для віть запрошували парафіян з села міста це – позитив: громада зали- Рати, зокрема, Семена Семеношилась цільною і більш охоплена вича Макуха, який певний період духовно, є можливість всім звер- нам допомагав. Він знав тих, хто шувати свої духовні потреби. розуміється на нотах, колись спі- Чи важко було сформувати вав в хорі. Тому він, по суті, заклав нову парафіяльну громаду? основи церковного хору храму - Щоб аж дуже важко, то ні. За- Вознесіння. Потім до нас привжди знаходилися однодумці се- йшла Мар’яна Василівна Підчеха, ред тих жителів, які до мене вже яка, як вчитель музики, взяла на мали напрацьоване якесь бачен- себе важку нішу керівника хору, а ня цієї парафії, громади, з якими також доєднався Ростислав Павлегко було згодом реалізовувати люка, який став дяком. І так десь плани. І ті труднощі, які, звісно, до третього року мого служіння виникали, завдяки таким людям на парафії ми сформували хор і зменшувалися та нівелювалися, дяківство. ставали непомітними. - Після Вашого приходу на - Хто був цими однодумцями? парафію район Псячої балки по- Безумовно, найперша по- ступово почали називати Вознедяка - пароху церкви св. Юрія о. сінням… Івану Іваничку та його сотрудни- Псяча балка, наскільки мені ку о.Михайлу Гнідцю. Вони були розповідали, походить від того,

що на території теперішньої лікарні у роки Другої світової війни німецькі військові утримували собак. Можливо, від цього і свою назву отримала територія біля підніжжя гори Вовковиці у РавіРуській. Згодом вона була розбудована, з’явилася своя парафія. Тому на певному році свого служіння у Раві-Руській я закликав називати цю територію «Вознесінням» подібно до того, як у Львові є мікрорайон Знесіння в районі Високого Замку. І це потрохи починає приживатися. Звісно, це не буде раптово, але, на мою думку, така назва має перспективу. - Коли церква Вознесіння набула такого вигляду, як зараз? Чи вона вже сформувалася, як і її парафія? - Процес будівництва церкви, її оновлення, збагачення – це вічний процес. Церква – це як власний дім, який потребує нових вкладень, праці, чогось нового. Сказати, що в церкві усе виконано, майже неможливо. Загалом, станом на зараз, ми, так би мовити, дещо передихнули, можемо трохи відпочити. Це сталося після закінчення розпису храму 5 років тому. Звісно, планів у нас ще є багато: хочемо виконати бічні престоли, зробити різьбленою запрестольну частину вівтаря, низку робіт необхідно поновити, зокрема, фундамент, фасад тощо. - Як парафія змінилася за 10 років? - Я би не сказав, що парафія змінилася, оскільки вона не утворилася на порожньому місці. І це завдяки добрій духовній опіці пароха о. Івана Іваничка, який за період свого душпастирювання в РаОТЕЦЬ РОМАН УЛИЦЬКИЙ народився 8 жовтня 1964 р. в селі ві-Руській поклав добрий Дев’ятирі Жовківського району у багатодітній сім’ї. Його батько пра- слід християнського вихоцював на Львівській залізниці, мати – у колгоспі. У сім’ї Улицьких було вання парафіян, зокрема, восьмеро дітей – п’ятеро хлопців і троє дівчат. О. Роман – наймолод- їхнього ставлення до храший серед хлопців. му, участі в молитві, ставЗ 1972 до 1982 рр.. навчався у Девятирській, Потелицькій (1980-82) лення до духовної особи. школі. У 1982 - 1987 рр. навчався Львівському технікумі радіоелек- До певної міри воно було троніки за фахом обробка металу різанням. Служив у Чехословаччині. в більш досконалому виБогословську освіту здобув у Львівській духовній семінарії. гляді, ніж на інших пара7 жовтня 1991 р. прийняв священичі свячення. Душпастирську ді- фіях, де мені доводилося яльність проводив на Бродівщині в селі Гаях та на Жовківщині в селі бути і зі священиками Звертові. яких доводилося спілЗ 2 липня 2006 р. є настоятелем храму Вознесіння Господнього куватися. Помітно, що у м.Рави-Руської. Раві-Руській праця свяЗ 16 листопада 2012 року є деканам Рава-Руського деканату Сокаль- щеника, який духовно сько-Жовківської єпархії УГКЦ. обслуговував теперішніх моїх парафіян, була плідною. Рівень християнської

Отець Роман Улицький у церкві Вознесіння Господнього у Раві-Руській. Фото «Прикордоння»

свідомості парафіян великий і це до проповідей спеціально? - Буває по-різному. Під час наполегшує мені, як новому свящевчання у семінарії нас навчали нику в місті, працю. - Що за цей період душпас- так, що проповідь потрібно винотирства у Раві-Руській вважаєте сити. Інколи в силу певних обставин бракує часу підготовитись до власною заслугою? - Думаю, тут краще запитати проповіді. І тут спрацьовують сложителів міста – чи моя поява тут ва Христові, які він казав апостостала корисною. Кожен священик лам: «Не бійтеся, коли не будете знати, що вам казати. Дух Святий розуміє свій обов’язок. - З 2012 року Ви є деканом вам їх підкаже». І часто прихоРава-Руського деканату. Наскіль- диться так, що проповідь виголоки ця робота відрізняється від шується експромтом. Але перед обов’язків настоятеля храму і тим я завжди молюся і молитва дає свій результат. священика? - Цього року Ви святкуєте два - Згідно партикулярного права Церкви, деканом, протопресвіте- ювілеї – 25 років священства і ром, може бути кожен священик. 10-річчя церкви Вознесіння, яку Термін такого служіння – 3 роки. очолюєте. Чи надаєте значення Я не бачив себе деканом-прото- таким ювілеям? - Кожен ювілей є свого роду іспресвітером. Це повстало переді мною несподівано. Мій попере- торією. Але якщо історія власної дник, о. Богдан Мурований, є ре- особистості, то, як на мене, вона дактором церковної газети «Дже- не настільки важлива. Важливою рело життя», що накладало на є та історія, яка стосується міста, нього певні додаткові обов’язки. громади, парафії і про неї треба Тому виникла потреба, аби він голосити. Це насправді історія, склав з себе обов’язки прото- можливість побачити зроблене. пресвітера. Чомусь вибір нового А бачити зроблене є великим поштовхом до планів на майбутнє. випав на мене. Не скажу, що мені є важко, так Це є своєрідною зупинкою для говорити мені не личить. До слу- духовного роздуму: що ми зробижіння я йшов свідомо і це обов’язки, які зобов’язаний виконувати. Так, воно на«На певному році свого кладає додаткові труднощі, оскільки наш деканат є найслужіння у Раві-Руській я більшим у Сокальсько-Жовзакликав називати Псячу ківський єпархії, він налічує Балку «Вознесінням» поді24 священики, займає більше бно до того, як у Львові є міполовини Жовківського райокрорайон Знесіння в районі ну. У мене є певні обов’язки – проводити візитації парафії, Високого Замку. І це потроскликати деканальні збори, хи починає приживатися» роз’яснювати зміну документації, виконувати адміністративну роботу тощо. Це накладає певну відповідальність. ли, що нам не вдалося, які були Відтак виникають питання в інших помилки? І тоді є зовсім інший попарафіях, куди я зобов’язуваний гляд на майбутнє. Якщо не робити здійснювати виїзди і, до певної таких зупинок, то життя буде рівміри, впорядковувати і їхнє духо- ним-рівним, матиме свій початок вне життя. і кінець, але загублену середину. Але, оскільки мені довірено Ювілей церкви, який ми відтакі функції церковного служіння, значили, було зроблено як поя зобов’язаний їх сповняти. Те, дію вдячності Богові, що він нам як я це роблю, ставлю на розсуд дав таку можливість відзначити отців деканату, єпархійної курії, 10-річчя церкви, і тим людям, які правлячого архієрея. показали свою приналежність до - Ваші проповіді на Боже- християнської світу, парафіяльної ственних Літургіях, різних захо- громади і громади міста. Адже дах, відрізняються тим, що Ви часто буває, що хтось такої можчасто цитуєте не лише уривки ливості немає. з Святого Письма, наводите не лише приклади з церковних Андрій Бучко притч, а й з життя. Чи готуєтесь


8 Посміхнімося :-) Пливе черепаха, на її спині - змія. «Скину - вкусить» - думає черепаха. «Укушу - скине» - думає змія ... А з боку виглядає як міцна жіноча дружба. *** Гламурна дівчина приїхала в село до бабусі: - Куди у вас тут вночі сходити можна? - У відро. *** Мені вже 25 років, а я досі, коли думаю про те, який сьогодні день тижня - уявляю щоденник :) *** Дружина зізналася чоловікові, що зрадила йому, коли він був на риболовлі. І він зник... Тиждень його не бачила. Потім ледве стала бачити правим оком. *** Батько копає яму, до нього підходить малолітній син, та питае: - Батьку, що ти робиш? Батько втирае лоба та й каже: - Яму копаю. Буду моркву на зиму заготовляти. Малий трохи подумав, та й каже: - Батьку, а давай кинемо у яму москаля! Батько всміхаеться витирає сльозу та й каже: - Таке мале, а вже господар! *** Легше леву довести, що він баран, ніж дівчині, що ти її любиш. *** Їхала дівчина в автобусі, вся в сльозах через нещасливе кохання. Маленький хлопчик подивився на неї і сказав: - Ти плачеш, бо ти - жирна, так? *** Мама сварить доньку: - Забороняю тобі так пізно повертатися додому! Тобі ж тільки 17 років, от я у твої роки... - Знаю, знаю, - перебила її донька, - сиділа вдома, бо мені було п’ять місяців. *** Є тільки два види подарунків: - які нікому не треба

Оголошення - які ніхто не дарує. -Опиши себя. -Блондинка. -Ага.А очі? - Є!

***

*** Розумна дружина ніколи не кричить на чоловіка. Накази віддаються спокійно, чітко і ясно. *** У хлопця статус вконтакті: «Як же холодно, важко на душі, коли усвідомлюю, що її більше немає...» Пишу: - Що, з дівкою розлучився? Він: - Ні, шапку загубив. *** - Дорогий, подаруй мені що-небудь таке, щоб легенько так ніжкою натиснула, і, р-р-раз стрілка від 0 до 100. - Ваги підійдуть? *** - От халепа, я цю фізику абсолютно не розумію! - Взагалі-то це хімія... Дитяча мудрість: якщо мама сміється над жартами тата, значить вдома є гості. *** - Якщо у блондинки ростуть чорні корeнi- означає мозок все ще чинить опір! *** Можна кинути пити і курити, але кинути матюкатися в нашій країні обставини навряд чи дозволять. *** - Яка різниця між туалетним папером і шторкою у ванні? - Не знаю... - Ага, значить, це ти, скотино!!! *** Сидять у потязі два вуйка і, раптом, помічають москаля: - Добридень, синку! - Здрастє - А скільки тобі років? - В актябрє будєт 20... - Ой, не буде, хлопче, ой, не буде!

Оголошення

Повідомлення для отримання дозволу на викиди дабруднюючих речовин

Виконком Потелицької сільської ради повідомляє про надання дозволу на розроблення детального плану території земельної ділянки по вул. Центральній між домогосподарствами №157 та №157а в селі Потеличі. Виконком Потелицької сільської ради оголошує про проведення громадських слухань детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд між урочищем «Смики» та вул. І.Франка в с. Потелич. Пропозиції та зауваження просимо подавати до виконавчого комітету Потелицької сільської ради впродовж 30 календарних днів з дня виходу публікації оголошення. Громадські слухання відбудуться в приміщенні адмінбудинку Потелицької сільської ради 28 листопада 2016 року о 12.00 год за адресою вул. Центральна, 118г, с. Потелич Жовківського району Львівської області. 30 листопада 2016 року об 11:00 в приміщенні Рава-Руської міської ради відбудуться громадські слухання Детального плану території земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по вул.Довбуша, 11 в місті Рава-Руська. Замовник: виконавчий комітет Рава-Руської міської ради Підстава розроблення документації: рішення від 16.08.2016 року № 61 Ознайомлення з документацією та подання пропозицій: звертатись в РаваРуську міську раду, кабінет секретаря, з понеділка по п’ятницю з 9:00 год. до 13:00 год. протягом місяця з дати виходу оголошення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рава-Руська теплостанція" ЄДРПО - 38897609 Юридична адреса: 79000, м. Львів, Галицький р-н, вул. Січових Стрільців, буд.12, кв.20 Фактичне місцезнаходження: Львівська обл., Жовківський р-н, м. Рава-Руська, вул. М.Драгоманова,2 Львівська обл., Жовківський р-н, м. Рава-Руська, вул. Грушевського, 20 Керівник - Козицький Максим Зіновійович Сфера діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Рава-Руська теплостанція» - виробництво теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії. Результати розрахунків розсіювання забруднюючих речовин показують відсутність перевищення граничнодопустимих концентрацій в атмосферному повітрі. Обсяги викидів забруднюючих речовин (т/рік) стаціонарними джерелами підприємства, становлять: Назва забруднюючої речовини Т/рік Завислі речовини 0,409 Вуглецю оксид 6,627 Азоту діоксид 0,625 За ступенем впливу на забруднення атмосферного повітря об’єкт належить до другої групи На підприємстві відсутні виробництва або технологічні устаткування, на яких слід впроваджувати найкращі доступні технології та методи керування. Технологічним регламентом не передбачено залпових викидів. Зауваження та пропозиції надсилати протягом 30 календарних днів у Рава-Руську міську раду за адресою вул. Ярослава Мудрого, 3, телефон – (03252) 43-505

Головний редактор Андрій БУЧКО Інформаційно-аналітична газета. Видається з липня 2009 року. Виходить один раз на місяць. Свідоцтво: ЛВ №883/136 від 10.10.2008. Розповсюджується у Раві-Руській.

Наклад 400 примірників. Віддруковано у ТзОВ «Червоноградська міська друкарня». Замовлення №

Адреса для листів: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, а/с №1. Електронна пошта: prykordonnya@meta.ua Контактний телефон: 067-77-17-884. Позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. За достовірність даних відповідальність несе автор. Передрук публікацій лише з дозволу газети.

Прикордоння 7 (79) від 29 жовтня 2016 року