ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Компетентнісний центр інклюзивної освіти
МАЙСТЕРНЯ НАВЧАННЯ ОСВІТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ РЕГІОНУ В КОНТЕКСТІ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ І ГЕТЕРОГЕННОГО СЕРЕДОВИЩА
ПРОГРАМА 30-31 жовтня 2014 року
Бердянськ, 2014
Шановні колеги, вітаємо Вас на навчанні освітніх менеджерів регіону з питань інклюзивної освіти і гетерогенного середовища. Бажаємо Вам доброго настрою, педагогічного натхнення, творчих звершень.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ 30 жовтня 9.00 – 10.00 – реєстрація учасників 10.00 – 11.30 – відкриття, пленарне засідання 11.30 – 12.00 – coffee-break 12.00 – 16.00 – робота в майстернях 31 жовтня 9.00 – 11.30 – робота в майстернях 11.30 – 12.00 – coffee-break 12.00 – 16.00 – робота в майстернях 16.00 –17.00 – круглий стіл: підбиття підсумків роботи
Привітання учасників майстерні Вікторія Зарва – ректор Бердянського державного педагогічного університету, доктор філологічних наук, професор. Шаповал Людмила – заступник міського голови. Богданов Ігор – проректор з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету, доктор педагогічних наук, професор. Лиман Ігор – координатор міжнародних зв’язків Бердянського державного педагогічного університету, доктор історичних наук, професор.
Гуренко Ольга – координатор проекту в Бердянському державному педагогічному університеті, кандидат педагогічних наук, доцент. «Участь Бердянського державного педагогічного університету в спільному європейському проекті ТЕМПУС-IV «Підготовка педагогів та освітніх менеджерів до роботи з гетерогенними групами і організаціями» Загороднова В.Ф. – директор Компетентнісного центру інклюзивної освіти Бердянського державного педагогічного університету, доктор педагогічних наук, професор. «Концептуальні засади діяльності Компетентнісного центру інклюзивної освіти Бердянського державного педагогічного університету»
Педагогічна майстерня 1 МОВНО-КУЛЬТУРНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ: ВИКЛИКИ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА Анотація. Робота майстерні зорієнтована на усвідомлення того, що ситуація в сучасній Україні, де різноманітний етнічний склад населення, накладається на історично успадковане мовне питання, не є унікальною і трагічною, хоч і потребує обережності та особливої уваги до балансу між правами людини, правами національних меншин та інтересами держави. Порівняння української ситуації з ситуаціями окремих європейських країн, що зіткнулися з проблемою прихованого чи явного сепаратизму або мовного протистояння тощо, має сприяти виваженому, толерантному ставленню громадян до мовно-культурної різноманітності та усвідомленню важливості мовного чинника в реалізації прав людини. Мета майстерні – висвітлити складність, крихкість соціально-мовної ситуації в поліетнічних державах і величезну відповідальність усіх громадян у ситуаціях спілкування щодо власних висловлювань, мовленнєвої поведінки, взаємосприйняття тощо. Модератори: Загороднова В.Ф. – доктор педагогічних наук, професор кафедри української мови та методики викладання фахових дисциплін Бердянського державного педагогічного університету; Нищета В.А. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови та методики викладання фахових дисциплін Бердянського державного педагогічного університету. Цільова аудиторія: методисти-філологи, заступники директорів шкіл з навчальної роботи, вчителі мови та літератури, аспіранти, студенти. Проблемне поле 30 жовтня (1-й день роботи) Культурна ідентичність як усвідомлення учнями своєї належності до певної культури: робота в мікрогрупах; аналіз проблемних ситуацій; розвиток навичок організації міжособистісних й міжкультурних контактів учнів в неоднорідних групах у полікультурному середовищі; розробка методичних рекомендацій для вчителів-словесників.
31 жовтня (2-й день роботи) Культурні й етнічні стереотипні одиниці організації етнокультурної особистісної компетентності: робота в мікрогрупах; аналіз проблемних ситуацій; розвиток здатності приймати адекватні та відповідальні рішення з урахуванням етнокультурної специфіки регіону, особливих освітніх потреб учнів; розробка методичних рекомендацій для вчителів-словесників.
Особливості організації психолого-педагогічної взаємодії на уроках української мови в актуальних умовах сьогодення: робота в мікрогрупах; створення банку знань про психологічні особливості учнів-інофонів; розробка методичних рекомендацій соціальної взаємодії учнів на принципах толерантності.
Актуальні вимоги до особистості вчителя-словесника на сучасному етапі розвитку шкіл в Україні: робота в мікрогрупах; аналіз проблемних ситуацій; оволодіння сучасними методичними прийомами, освітніми технологіями навчання та впровадження їх у полікультурне середовище; розробка методичних рекомендацій мовнокультурної комунікації у професійній сфері.
Педагогічна майстерня 2 ІНКЛЮЗІЯ: ЗА ЧИ ПРОТИ? Анотація. Важливою особливістю сьогодення є формування нового педагогічного бачення організації інклюзивної освіти. Це не тільки інтеграція дітей з особливими потребами в культурно-освітній простір, а й створення умов рівноправної участі в усіх шкільних справах різних груп: дітей з особливими потребами, обдарованих, «групи ризику», дітей з сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, мігрантів, тимчасових переселенців, різних національних та релігійних меншин тощо. Діти, незалежно від фізичних, інтелектуальних, етнічних, соціальних та інших особливостей мають право на загальну систему освіти, виховуватися разом зі своїми ровесниками за місцем проживання. Інклюзивна освіта не тільки підвищує статус дитини з особливими освітніми потребами та її сім'ї, але й сприяє розвитку толерантності й соціальної рівності у суспільстві. Метою роботи педагогічної майстерні є ознайомлення з концептуальними засадами інноваційних абілітаційних технологій, які полягають у створенні умов для забезпечення компенсації обмежених можливостей дитини та надання їй реальних шансів для інтеграції в суспільство; формування навичок визначення потреб і проблем сім’ї; відпрацювання моделей програм, спрямованих на соціальнопсихологічну підтримку сім’ї, яка виховує дитину з особливими потребами. Урахування суті різноманітності, гетерогенності в секторі освіти є актуальним для суспільства, оскільки втрати від нереалізованих можливостей та «розбитих життів» будуть значно більшими, аніж інвестиції в ефективну й справедливу систему освіти та виховання. Освіта має особливе місце в житті людини, оскільки саме відповідний рівень освіти й культури може забезпечити самоствердження та самореалізацію особистості, гідне робоче місце, успішну соціалізацію. Школа є тим простором, де має функціонувати демократична ідея, повага до різних культур. Освітні заклади повинні реагувати на наявні відмінності, співвідносити їх з нормами і ціннісними орієнтаціями держави, забезпечувати кожному вихованцю рівність і доступність освітніх можливостей, реалізуючи
провідні суспільні функції – освіту, передачу культурного досвіду, соціалізацію. Для цього педагог, який працює з гетерогенними групами учнів та батьків, має оволодіти професійними компетенціями, необхідними для роботи, що й передбачається навчанням у педагогічних майстернях. Модератори: Захарова Н.М. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки Бердянського державного педагогічного університету; Старинська О.В. – кандидат психологічних наук, доцент кафедри прикладної психології та логопедії Бердянського державного педагогічного університету. Цільова аудиторія: освітні менеджери, соціальні педагоги, практичні психологи, спеціалісти освітянських та соціальних служб, викладачі, аспіранти, студенти. Проблемне поле 30 жовтня (1-й день роботи) Інклюзія та гетерогенність у форматі сучасних реалій: дискусія щодо стану впровадження інклюзивної освіти в регіоні; розробка відповідних пропозицій. Професійно-імітаційна гра: моделювання проблемних ситуацій; розвиток гнучкості мислення та поведінкових реакцій при вирішенні професійних завдань та ситуацій, навичок аналізу та їх інтерпретації; вироблення плану дій спеціаліста; розробка методичних рекомендацій. Трансформування особистісного прийняття батьками дитини з особливими потребами в процесі абілітації сім’ї: міні-лекції; аналіз ситуації; групова дискусія; розвиток професійного мислення; формування здатності будувати соціальну взаємодію з дітьми та їх батьками на принципах толерантності. Урок толерантності: перегляд відеофільму та обговорення; обмін досвідом роботи з розглянутої проблеми; розвиток теоретичного й практичного професійного мислення; розробка уроку толерантності для дітей дошкільного навчального
31 жовтня (2-й день роботи) Формування професійної компетентності соціальних педагогів у контексті підготовки до роботи з гетерогенними групами та організаціями: обговорення проблеми; створення банку знань про теоретико-практичні засади організації роботи з гетерогенними групами; розвиток професійного мислення; розробка пропозицій щодо формування компетенцій фахівця з інклюзивної освіти. Шляхи подолання проявів гандикапізму серед дітей та молоді щодо людей з обмеженими функціональними можливостями: вирішення проблемних задач; рольове програвання ситуацій; розвиток професійного мислення; формулювання плану превентивних дій фахівця. Розробка інформаційних матеріалів (плакатів, буклетів, листівок тощо) з популяризації інклюзивної освіти; розвиток педагогічної креативності; формування корпоративної культури.
закладу, учнів загальноосвітньої школи, презентація. Соціалізуючий потенціал сім’ї дитини з особливими потребами: міні-лекція, бесіди, аналіз ситуації, групова дискусія; розвиток навичок аналізу та прогнозування ризиків освітнього середовища в процесі соціалізації особливої дитини, умінь планування комплексних заходів із їх попередження та подолання.
Робота з батьками в загальноосвітній школі щодо прийняття моделі інклюзивної освіти: рольове програвання ситуацій; формування здатності обирати та впроваджувати в освітній процес програми, які враховують особливі освітні потреби дітей та забезпечують взаємодію з сім’єю.
Педагогічна майстерня 3 ПЕДАГОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ Анотація. Одним з основних принципів розвитку національної освітньої системи є однаковий доступ до якісної освіти для всіх громадян України, незалежно від національності, статі, соціального походження, відношення до релігії, місця проживання, а також стану здоров'я. Діти з психофізичними вадами можуть реалізувати свій потенціал соціального розвитку за умови вчасно розпочатого й адекватно організованого навчання та виховання відповідно до принципів інклюзивної освіти, що забезпечує задоволення як загальних, так і особливих освітніх потреб. Залучення дітей із суттєвими відмінностями до інклюзивного класу є фундаментальною умовою існування школи, яка прагне досягати найкращих результатів і створювати рівні умови, що дає можливість усім учням у повному обсязі брати участь у житті колективу дошкільного закладу, школи, вищого навчального закладу. Підходи та способи формування базових умінь і навичок в інклюзивному класі дещо інші. Це, перш за все, підхід, центрований на дитині, де найважливішими будуть потреби кожної дитини з особливостями розвитку або без них. Це використання індивідуальних програм навчання, співпраця та робота в команді як для учнів, так і для вчителів. Інклюзивна освіта – найбільш прогресивна система навчання дітей із порушеннями психофізичного розвитку, яка прагне розвити методологію, спрямовану на дану соціальну групу та визнати, що всі діти – індивідууми з різними потребами в навчанні. Ідеологія інклюзивної освіти вимагає не адаптації дитини під умови навчання, а адаптації умов навчання під особливості дитини. Метою роботи майстерні є: ознайомлення із практично-орієнтованими стратегіями розвитку та вдосконалення інклюзивного навчального процесу, управлінськими основами організації діяльності інклюзивного освітнього закладу; презентація базових компонентів діяльності керівника щодо впровадження інклюзії; розкриття умов створення та функціонування доступного психолого-педагогічного
супроводу осіб з особливими освітніми потребами; надання рекомендацій педагогам щодо організації роботи в інклюзивному класі; висвітлення основних підходів та технологій диференціації навчання та виховання дітей в умовах інклюзивного середовища; забезпечення координації послуг для задоволення освітніх потреб людей з особливостями психофізичного розвитку. Модератори: Ревуцька О.В. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри прикладної психології та логопедії Бердянського державного педагогічного університету; Лопатіна Г.О. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри прикладної психології та логопедії Бердянського державного педагогічного університету. Цільова аудиторія: завідувачі міських та районних ПМПК, методисти НМЦ/НМК, керівники, заступники керівників (дошкільних, загальноосвітніх, інклюзивних і спеціальних навчальних закладів), педагоги-дефектологи, практичні психологи, педагоги, вчителі, асистенти вчителів, викладачі та студенти ВНЗ, представники громадських і батьківських організацій та інші фахівці, зацікавлені у впровадженні інклюзивної освіти. Проблемне поле 30 жовтня (1-й день роботи) Технологічна модель реалізації інклюзивної освіти в загальноосвітніх закладах: презентація моделі інклюзивного закладу; педагогічна дискусія; ділова гра; брейн-ринг; розвиток здатності «проживання» життєвої чи професійної ситуації, прийняття адекватних та відповідальних рішень. Розвиток професійної компетентності педагога інклюзивного закладу: моделювання проблемних ситуацій; аналіз та інтерпретація; формування здатності корпоративної взаємодії зі спеціалістами, готовності до надання різних видів фахової допомоги; розробка методичних рекомендацій для фахівця інклюзивного закладу.
31 жовтня (2-й день роботи) Психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами в процесі інклюзивного навчання: моделювання діяльності фахівця; навчання складанню орієнтовного плану супроводу; розробка методичних рекомендацій підтримки дітей у проблемних, кризових ситуаціях. Системний підхід до розвитку інклюзивної освіти у програмах корекційної роботи в загальноосвітніх закладах: аналіз чинних програм; визначення їхньої дієвості, аргументація; пропозиції щодо поліпшення організації корекційної роботи; розробка методичних рекомендацій для фахівця.
ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ РОБОТИ Круглий стіл: обмін досвідом, підведення підсумків роботи майстерень з питань інклюзивної освіти і гетерогенного середовища.