ДЕТАЛЬНІ ПЛАНИ ТЕРИТОРІЙ

Ганна Бондар Катаріна Георге Влодко Зотов

ДЕТАЛЬНІ ПЛАНИ ТЕРИТОРІЙ ~ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРЕЗЕНТАЦІЇ

КИЇВ ДМА 2015

ЗМІСТ Вступ Загальні рекомендації Пропонований склад презентаційних матеріалів Частина І. Вихідні дані (контекст) Частина ІІ. Проектне рішення (концепція планування) Частина ІІІ. Запитання та дискусія

2

3 4 5 6 38 72

ВСТУП Поява цієї брошюри викликана необхідністю введення нової культури презентацій Детальних Планів Територій на загальнодоступному рівні, для аудиторій, що не мають фахової освіти. Основна мета брошюри ― пояснити структуру презентації та принципи її створення, показати приблизний набір ілюстративних матеріалів, які необхідні для того, щоби ознайомити аудиторію з концепцією, та висвітлити основні ідеологічні та технічні моменти, на яких варто закцентувати, коли розповідаєш про ДПТ. Також важливо розуміти, що ці рекомендації вироблено в екстреному порядку, і у майбутньому вони будуть потребувати редагування та доповнення. Наступний порядок базується головним чином на європейській традиції викладення графічних матеріалів та здоровому глузді, і у багатьох моментах відрізняється від офіційно прийнятого порядку. Ми дуже сподіваємося, що самим найближчим часом презентація ДПТ буде відбуватися за простою та логічною схемою, на рівні зрозумілому пересічній людині. З повагою, Ганна Бондар, Катаріна Георге, Влодко Зотов

3

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Під час підготовки презентаційних матеріалів важливо зосередитись на трьох основних моментах. Усе інше ― деталі. Перший полягає в тому, що презентація являє собою закінчену історію з сюжетом, яка викладається цілісно, з дотриманням певного логічного порядку. Зазвичай розповідь про будь-яку територію (після того як ви привітались зі слухачами та представили команду проекту) складається з двох частин: розповіді про вихідні умови (контекст), які задають рамку проектування; і розповіді про програму проекту (з поясненням її доцільності) та про те, як пропонується реалізувати цю програму просторово (з наведенням принципів планування, обсягів та бюджетів програми). Дотримуватись певної структури у презентації особливо важливо, коли презентується декілька проектів поспіль. Державні службовці, що беруть участь у розгляді ДПТ, і не є фахівцями у галузі міського планування, поступово будуть звикати до неї. Проста та зрозуміла презентація, викладена “людською мовою”, буде викликати відчуття психологічного комфорту.

4

Другий момент полягає в тому, що кожне окреме зображення містить у собі тільки одну певну тезу і не намагається розповісти про усі аспекти проекту одночасно. Досягається це графічними засобами. За допомогою контрастного співвідношення на зображенні виділяється тільки один предмет розповіді, а усі другорядні елементи натомість послаблюються. Також слайд не може містити занадто багато другорядної інформації. Крім основної тези (у графічному та текстовому вигляді) на одному зображенні не показують більше як шість інших різних тверджень, в тому числі у цифровову вигляді, тому що звичайна людина всеодно не в стані їх сприйняти і запам’ятати у більшій кількості. Якщо є можливість, вчиняйте так: один слайд ― одне твердження (проектний шар). Третій момент полягає в тому, що склад та обсяг графічних матеріалів до презентації залежить від тривалості презентації, аудиторії, для якої проводиться презентація та особливостей території проектування. Таким чином, “стандартний набір” графічних матеріалів може бути переглянуто, та, в залежності від обставин, скорочено чи навпаки розширено додатковими матеріа-

лами. Проте, важливо розуміти, що презентаційний набір матеріалів має бути об’єктивним і правдивим, і не може відрізнятися за суттю та змістом від оригінальних проектних матеріалів. Беручи до уваги, значний вплив ДПТ на подальший просторовий розвиток територій міста, економічний, демографічний, екологічний та соціальний ефекти від освоєння цих територій, а також обсяги пропонованих інвестицій, не рекомендується проводити презентацію одного проекту у скороченому вигляді та тривалістю менше як 30–40 хвилин. Розгляд ДПТ має проводитись грунтовно і без поспіху. Також важливо пам’ятати, що після 50 хвилин презентації у звичайної людини значно понижується фізіологічна здатність до сприйняття інформації. Тому між окремими презентаціями проектів рекомендується робити перерву на 5–10 хвилин, для її відновлення. Багатомільярдні інвестиції не терплять поспіху і вимагають належного ставлення. Також рекомендується, при визначені програми території керуватися результатами багатосторонніх перемовин між представниками

місцевої громади, інвестором, замовником, органами місцевої та муніципальної влади тощо. Слід зазначити, що на даний момент цей процес не оформлено у вигляді офіційної процедури, однак саме вона допомагає визначити найбільш раціональні та безконфліктні шляхи розвитку окремих фрагментів міста і є загальноприйнятою у цивілізованому світі. Важливо також розуміти, що усі зауваження та пропозиції, які будуть отримані під час презентації концепції, необхідно критично розглянути та, у разі доцільної необхідності, врахувати під час розробки фінальної версії ДПТ. Якщо зауваження не враховуються, то надається аргументована відповідь причин відмови.

ПРОПОНОВАНИЙ СКЛАД ПРЕЗЕНТАЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ

У ПРЕЗЕНТАЦІЇ БЕРУТЬ УЧАСТЬ ЩОНАЙМЕНШЕ ДВА СПІКЕРА З боку Замовника — голова Департаменту містобудування та архітектури (або керівник робочої групи). З боку Виконавця — планувальник (архітектор). Рекомендовано також, щоби Інвестор представляв програму території.

5

ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ) До початку презентації усім членам комісії роздають друкований альбом концепції формату А4 чи А3, в якому вони можуть робити помітки. Також альбом дає змогу розглянути детальніше усі матеріали по завершенню презентації. В ідеальному випадку альбоми треба розповсюдити заздалегідь, краще всього за два тижні до початку розгляду. Таким чином, у комісії буде достатньо часу, щоби ознайомитися з матеріалами, зробити помітки та скласти список запитань та зауважень. У майбутньому це зменшить тривалість дискусії. На початку презентації оголошується регламент та правила модерації. Аудиторію закликають мати повагу до спікерів, уважно їх вислухати та ставити запитання наприкінці презентації. Також для модерації використовується мікрофон. Його наявність дає право говорити. Презентацію ДПТ починає голова ДМА або керівник робочої групи розробників ДПТ. На початку презентації необхідно представити спікерів та пояснити їх роль у проекті. Лише після цього починається презентація.

6

Далі розповідають про положення локації у системі міста, її особливості, розмір території чи ділянки проектування, сучасне використання території та особливості оточення. Окремо розповідають про різноманітні обмеження, такі як: санітарні, протипожежні та інсоляційні розриви, рельєф, геологічні умови, зони підтоплень та радіоактивного забруднення, зони регулювання забудови та пам’ятки тощо. Якщо це можливо, усі обмеження візуалізуються на одному слайді. Також надається коротка інформація про замовника, проектувальника, інвестора, розмір вирогідних інвестицій та очикувані економічні і демографічні ефекти від освоєння майданчика. Окремо пояснюється ситуація з кадастровими границями власності території проектування. В цій частині представник Замовника загально окреслює свої очикування від проекту. Блок вихідних даних завершується поясненням мети розробки ДПТ та плавним переходом до пояснення програми ділянки і, власне, самої концепції планування.

ЧАСТИНА І

ПРИКЛАДИ

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

7

РОЗТАШУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ У СИСТЕМІ МІСТА

8

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

МЕЖІ ТЕРИTОРІЇ ПРОЕКТУВАННЯ ТА КОНТЕКСТ

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

9

РОЗТАШУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ У СИСТЕМІ МІСТА

10

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

МЕЖІ ТЕРИTОРІЇ ПРОЕКТУВАННЯ ТА КОНТЕКСТ

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

11

ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД ТЕРИТОРІЇ

ФОТОФІКСАЦІЯ

12

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

13

ФУНКЦІЙНЕ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ

14

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

15

ФУНКЦІЙНЕ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ

16

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

17

ЩІЛЬНІСТЬ ТА МОРФОЛОГІЯ ЗАБУДОВИ

18

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

19

САНІТАРНІ РОЗРИВИ, ЗАХИСНІ ТА ОХОРОННІ ЗОНИ

20

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

21

САНІТАРНІ РОЗРИВИ, ЗАХИСНІ ТА ОХОРОННІ ЗОНИ

22

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

23

ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ

24

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

ОБ’ЄКТИ МОНУМЕНТАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

25

РЕЛЬЄФ

26

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

ПОЄДНАНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

27

ПІШОХІДНІ ПОТОКИ ТА АКТИВНОСТІ

28

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

29

КАРТОГРАМА ЩІЛЬНОСТІ ПІШОХІДНИХ ПОТОКІВ

30

ЦІЛЬОВІ АУДИТОРІЇ

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

ТИПОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКИХ ПРОСТОРІВ ТА ВИДИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

31

ВИДИ ВИКОРИСТАННЯ ТА РІВЕНЬ АКТИВНОСТІ ПЕРШИХ ПОВЕРХІВ

32

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

ІНТЕНСИВНІСТЬ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

33

ПАРКУВАННЯ

34

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

35

ІСНУЮЧЕ ОЗЕЛЕНЕННЯ

36

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

ЧАСТИНА І. ВИХІДНІ ДАНІ (КОНТЕКСТ)

37

ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ) Ця частина презентації проводиться керівником проектної групи планувальників або, у разі відсутності керівника групи, найбільш досвідченим її членом, і присвячена поясненню візії розвитку території, програмі та її обсягам, планувальному рішенню і його принципам. Починається презентація з підсумування вихідних даних та формулювання проблематики, мети та задач планування. Далі аудиторію знайомлять з візією розвитку території, яка оглядово пояснює, що і за якими принципами відбувається з основними проектними шарами, та якого ефекту варто очикувати, вчиняючи саме так. Виділимо основні принципи, на яких варто зосередитись планувальникам у Києві сьогодні: 1) Однакові принципи створення міської тканини для усіх частин Києва; 2) Компактна, масштабна забудова за принципом змішаного використання; 3) Формування фасадів вулиць, пішохідна та транспортна доступність; 4) Формування границь власності, градації контрольованих просторів та безпека; 38

5) Забезпечення типологічного розмаїття та якості архітектурного вирішення; 6) Громадські простори, озеленення та вулична активність; 7) Участь усіх зацікавлених сторін у формуванні програми території. Після візії спікер переходить до більш детального тлумачення планувального рішення. Для цього концепція планування розділяється на певну кількість проектних шарів, кожен з яких пояснююється окремо з наведенням основних техніко-економічних показників (бажано з одним показником на один шар). Кількість інформаційних шарів знаходиться в залежності від програми території і може змінюватись, проте існує “стандартний набір”, який повторююється майже у всіх випадках: загальний огляд програми, план транспортної та пішохідної мобільності (містобудівний каркас), зонінг, забудова та її типології, соціальна інфраструктура та радіуси доступності, комерційна інфраструктура та центри активності, озеленення, публічні простори та градація просторів, етапи освоєння території. Окремо подаються зображення, що ілюструють модель території

з висоти пташиного польоту чи у вигляді аксонометрії. Додатково додаються локальні перспективні зображення та основні профілі вулиць. У цій частині презентації дуже важливо зберігти баланс між ясністю викладення інформації та її кількістю.

ЧАСТИНА ІІ

ПРИКЛАДИ

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

39

ВІЗІЯ ТА ПРИНЦИПИ

40

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

41

ВІЗІЯ ТА ПРИНЦИПИ

42

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

43

ВІЗІЯ ТА ПРИНЦИПИ

44

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЙ

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

45

ПОРІВНЯННЯ РІЗНИХ ТИПОЛОГІЙ ЖИТЛА

46

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

47

СХЕМА ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНА ТЕРИТОРІЇ

48

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

49

ЕТАПНІСТЬ ОСВОЄННЯ ТЕРИТОРІЇ

50

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД ТЕРИТОРІЇ

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

51

ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД ТЕРИТОРІЇ

52

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

53

ПРОГРАМА

54

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

55

ПРОГРАМА

56

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

57

ПРОГРАМА

58

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

ЗАБУДОВА

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

59

ПУБЛІЧНІ ПРОСТОРИ, ОЗЕЛЕНЕННЯ, ГРАДАЦІЯ ПРОСТОРІВ

60

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

61

ПЛАН МОБІЛЬНОСТІ ТА ДОСТУПНІСТЬ

62

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

63

ПЛАН МОБІЛЬНОСТІ ТА ДОСТУПНІСТЬ

64

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

65

ПЛАН МОБІЛЬНОСТІ ТА ДОСТУПНІСТЬ

66

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

НАЗЕМНІ ТА ПІДЗЕМНІ ПАРКУВАННЯ

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

67

ПЛАН МОБІЛЬНОСТІ ТА ДОСТУПНІСТЬ

68

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

69

СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА ТА РАДІУСИ ДОСТУПНОСТІ

70

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

ХАРАКТЕРНІ ПЕРЕРІЗИ ТЕРИТОРІЇ

ЧАСТИНА ІІ. ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ (КОНЦЕПЦІЯ ПЛАНУВАННЯ)

71

ЗАПИТАННЯ ТА ДИСКУСІЯ Презентація завершується дискусією. Аудиторія ставить питання команді розробників та робить зауваження. У разі необхідності, для того щоби проілюструвати відповідь на певне питання, розробник контекстно звертається до слайду, що ілюструє відповідь на питання. На питання відповідає той член команди, який краще орієнтується в темі. Усі зауваження та пропозиції, які висловлюються під час презентації концепції фіксуються. Для цього пропонується використовувати диктофон або людину, що окремо занотовує суть зауваження. Зауваження та пропозиції необхідно врахувати під час розробки фінальної версії ДПТ. У разі, якщо зауваження не враховуються, необхідно надаєти аргументовану відповідь причин відмови.

72

ЧАСТИНА ІІІ

НОТАТКИ

73

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРЕЗЕНТАЦІЇ

ТРАНСПОРТ ПАРКІНГ ОЗЕЛЕНЕННЯ РЕЛЬЄФ ЦА ДЕТАЛЬНІ ПЛАНИ ТЕРИТОРІЙ

КИЇВ ДМА 2015

Ганна Бондар Катаріна Георге Влодко Зотов