ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

ІРИНА ФРЕНКЕЛЬ, КАТЕРИНА ГОНЧАРОВА, ВЛОДКО ЗОТОВ

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

СКЛАДАНННЯ ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ НА РОЗРОБЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ ГОРЬКОГО ТА “ДРУЖБИ НАРОДІВ” У ЖМЕРИНЦІ, В РАМКАХ ПРОЕКТУ “PLAN Z”. ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

2016 PLAN Z ІНСТИТУТ КУЛЬТУРНОЇ ПОЛІТИКИ БЮРО ІНІЦІАТИВНОЇ АРХІТЕКТУРИ “GA” GOETHE INSTITUT 1

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

ЗМІСТ І. Вступ ІІ. Про Жмеринку ІІІ. Про парки Горького та “Дружби народів” ІV. Новий публічний простір “Бібліотеки сімейного читання” V. Планувати і втілювати!

2

Панорама Жмеринки

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

І. ВСТУП ХТО МИ І ЩО РОБИЛИ?

Цього літа бюро ініціативної архітектури “GA” на запрошення “Goethe Institut”, в рамках програми ревіталізації малих міст України “Plan Z”, приїхало на п’ять днів до Жмеринки допомогти у кординації робіт з активізації культурного потенціалу міста. Разом з Іриною Каць і Юрієм Слюсарем з ГО “Культурний діалог” та Іриною Френкель з патронатної служби Міністра культури України, урбаністи мали познайомитись з містом та провести комунікацію з місцевою владою, активістами та громадою щодо плану реабілітації парків “Дружби народів” і Горького. Крім того, у міській адміністрації Жмеринки були проведені відкриті презентації щодо важливості публічних просторів і методології їх планування за досвідом “GA”. В процесі дослідження парків, знайомства з громадою та містом команда стикнулась з несподіваними викликами та неочикуваними ресурсами території, які не залишили нас байдужими. Саме тому цей звіт містить не тільки рекомендації з оновлення парків, а й усі інші міркування щодо трансформації Жмеринки, що виникли під час та після візиту. Сподіваємося, що цей звіт слугуватиме джерелом ідей та натхнення для подальших робіт з облаштування легендарної Жмеринки. Катерина Гончарова, Влодко Зотов

Громадське обговорення у парку ім. Горького

3

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

ІІ. ПРО ЖМЕРИНКУ ПОЄДНАНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА

В планувальному відношенні Жмеринка розрізана залізницею на три слабкопов’язані автономні частини, які, за влучним визначенням місцевих жителів, нагадують зірку “Мерседеса”. В радянські часи, коли залізниця була основним містоутворюючим фактором, це видавалося закономірним, адже вона не розділяла місто, а об’єднувала його. Але часи змінились, кількість потягів, які прямують через Жмеринку, значно поменшала, зайнятість населення у залізничній галузі пішла на спад і залізниця стала своєрідним “Берлінським муром” між окремими частинами міста. Вплив цього “муру” на економіку міста, його рівень безпеки та комфорту — величезний. Кількість місць, де колії дозволяється перетнути офіційно, можна порахувати на пальцях однієї руки. Особливої уваги заслуговує пішохідний мостовий перехід над колією у центральній частині міста. Будь-яка подорож цим переходом з однієї частини міста до іншої перетворюється на епічну мандрівку, яка до снаги лише фізично та психічно здоровій людині. Подорожуючи містом легко побачити, що офіційної заборони на перетин залізнизничних колій у невстановлених місцях ніхто не дотримується. Через залізницю прокладено безліч народних стежок, ба навіть у деяких місцях залізничний насип обладнано вміло замаскованими поруччами та сходинками, що мають полегшити процес видирання на підпірну стінку. Таким чином, ми бачимо, що однією з основних планувальних задач майбутньої трансфорації Жмеринки безумовно стане налагодження зв’язку між окремими частинами міста. Адже це є першочерговою умовою для “запуску” економіки, соціалізації городян, встановлення логістичних зв’язків.

4

Наша робоча мапа Жмеринки

ПОЄДНАНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА

Люди перетинають колію у недозволених місцях

Саморобні підніжки та поручча, що допомагають перетинати залізничну колію

Пішохідний перехід у центральній частині міста

Переїзд під коліями у центральній частині міста

5

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ

Ситуація з пов’язаністю середовища може бути частково виправлена шляхом планування мережі якісного і зручного громадського транспорту, який пересуватиметься за чітко встановленим графіком за маршрутом з простими, але комфортними, зупинками і надаватиме можливість потрапити у будь-який куточок Жмеринки як фізично здоровим городянам, так і людям з обмеженими можливостями. Зараз середній час очікування маршрутного автобусу на погано обладнаній зупинці становить тридцять хвилин. Наразі ми не знайшли офіційної статистики, але враховуючи відтік молоді, високий ризик травматизму на залізниці, можна припустити, що Жмеринка є містом зі значною кількістю літніх та маломобільних людей. Отже, планувальна задача адміністрації - це перетворення Жмеринки на місто, комфортне для пересування людей з різними фізичними можливостями, в тому числі містян з обмеженими можливостями, мам з візками, людей старшого віку. Ціна питання — встановлення якісних, зручних зупинок, планування маршрутів та графіку руху автобусів, що вже існують, закупка декількох низькопідлогових автобусів для людей з обмеженими можливостями. Ми сподіваємося, що ситуація зміниться і місто отримає мережу якісного громадського транспорту. І ми готові в цьому допомогти.

ВУЛИЦІ МІСТА

Більшість вулиць міста — грунтові, без розмежування проїжджої та пішохідної частин, неосвітлені вночі. Отже третьою основною проблемою, що стоїть на заваді розвитку економіки та потребує термінового вирішення, є впорядкування вуличної мережі. Це вимагатиме, по-перше, затвердження плану реконструкції вулично-дорожньої мережі та, подруге, проектування набору стандартних профілів вулиць, складання каталогу типових елементів та прийомів міського благоустрою Жмеринки (що включатиме стандартне мощення, покриття, освітлення та вуличні меблі), за яким буде відбуватися подальша реконструкція вулиць.

ВЕЛОСИПЕДИЗАЦІЯ

Жмеринкою не дуже зручно пересуватись пішки, але ситуація змінюється, коли сідаєш на ровер. Ровер — цілком природній та традиційний спосіб пересування у місті. Під час візиту ми стикнулись з дуже ввічливим і приязним ставленням місцевих водіїв до ровериста. Нажаль, кількість роверистів у містечку може зменшуватись через встановлення культу приватного автомобіля і недорозвиненість вулично-дорожньої мережі у Жмеринці. Створення велосипедної інфраструктури під час майбутньої реконструкціії вулиць — велодоріжок та парковок — четверта основна задача міської адміністрації. Важливо розуміти, що велосипеди та громадський транспорт значно підвищать логістичні можливості міста. Крім того, велосипед — це чудова інвестиція у здоров’я жмеринчанина, яка збільшує тривалість і якість життя, а також дозволяє зекономити на охороні здоров’я. Економічний ефект не забариться — адже фізично здорова людина, що вільно пересувається Жмеринкою, може багато зробити і для себе, і для свого міста!

6

ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ, ВУЛИЦІ МІСТА, ВЕЛОСИПЕДИЗАЦІЯ

Зупинка маршрутних автобусів

Вулиця з історичною булигою

7

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

ЕКОНОМІКА МІСТА

Отже ми зазначили, що в даний момент розвиток економіки міста загальмований недорозвиненою кровоносною системою: відсутністю зв’язків через залізницю, неналагодженою системою громадського транспорту та здеградованою вуличнодорожньою мережею. Але абсолютно очевидно, що адміністрація міста вже зараз може створити планувальні передумови для зростання добробуту. Винахідливий та підприємливий Українець за умов ринкової економіки сам зрозуміє, чим зайнятись, коли цьому сприятиме гідний рівень безпеки, комфорту та доступності у місті. Пятиденної поїздки, звичайно ж недостатньо, аби побудувати стратегію виходу Жмеринки з економічної кризи, традиційної для монофункціональних міст. Не один раз під час поїздки нам доводилось чути, що Укрзалізниця свідомо зменшує потік потягів через Жмеринку і скорочує кількість робочих місць, а місто майже нічого не отримує з доходів залізниці у свій бюджет. Абсолютно точно можно сказати, що зайнятість у сфері залізниці буде знижуватись, а зайнятість у сфері сервісу та обслуговування — підвищуватись. Це цілком нормально і є ознакою загальноприйнятого цивілізативного процесу. Можливо покликання адміністрації Жмеринки полягає саме в тому, щоби розібратись з цим питанням, врегулювати аспекти зайнятості та оподаткування і винести позитивний приклад вирішення проблеми на загальнодержавний рівень. Крім того (ми покажемо далі, як), можна оживити економіку та почати наповнювати бюджет, користуючись наявними у місті ресурсами. Розмова йтиме про запуск туристики одного дня, заснованій на знаковому вокзалі та об’єктах залізниці, реєстрі пам’яток, єврейському та польському спадку, легендарній історії міста.

СТАН ПУБЛІЧНИХ ПРОСТОРІВ

Значна кількість процесів у місті відбувається на вулиці або у публічних просторах. До публічних просторів входять усі неприватні місця з загальним доступом. Це вулиці, площі, парки, сквери тощо. Саме від їх стану залежить рівень комфорту, який пропонує місто. У спадок від Радянського Союзу та залізниці Жмеринка отримала низькоякісні публічні простори, спроектовані та побудовані за залишковим принципом. А тепер для задоволення потреб сучасників на перепланування та приведення до ладу їхньої інфраструктури необхідно витратити чималі кошти. Як вже згадувалося, одним з ключових напрямків розвитку Жмеринки стане реконструкція вулично-дорожньої мережі за новим міським стандартом. Однак крім вулиць у місті є велика кількість маленьких сквериків, подвірь та парків, які потребують трансформації згідно з європейськими стандартами та вимогами сучасності. Наше бюро провело ознайомчу лекцію для жмеринчан та адміністрації щодо методів учасницького планування пабліків і готове у подальшому надавати усі необхідні консультації. Для розуміння пріоритетності реконструкціії цих просторів ми пропонуємо оцінити їх кількість, значимість, технічний стан та кількість користувачів.

8

ЕКОНОМІКА МІСТА, СТАН ПУБЛІЧНИХ ПРОСТОРІВ

Овочевий ринок у підземному переході біля вокзалу

Паблік у центрі міста

9

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

АГРОЗАЛІЗНИЧНИК

Під час подорожі наша група стикнулася з місцевим феноменом — агрозалізничником. Це людина середнього віку, яка цілий день зайнята на державній службі, переважно на об’єктах залізниці, а вечор та вихідні присвячує домашньому господарству. Справа в тім, що переважна кількість мешканців Жмеринки живе у приватному секторі, який складається з індивідуальних будинків та присадибних ділянок. Саме на догляд за будинком і ділянкою така людина витрачає весь свій ресурс вільного часу. З споживацької точки зору такі фрагменти міста являють собою територію приватних садибних ділянок та грунтових доріг між ними. Публічні простори, а особливо дитячі майданчики, де діти і дорослі можуть збиратись, відпочивати, займатись спортом, спілкуватись чи просто байдикувати —відсутні. Також ми припускаємо, що потреба таких людей у реконструкції громадських парків державним коштом — мінімальна. Натомість вони потребують покращення внутрішньоквартальної вулично-дорожньої мережі та створення локальних пабліків.

ІНЖЕНЕРНА ІНФРАСТРУКТУРА

На території приватної забудови відсутня каналізація. Чотири дні наша група не наважувалася запитати про різький сморід, що наповнював місто у спеку. Але врешті ми запитали. Виявилося, що не усі райони міста мають каналізацію. Ми розуміємо, що прокладання мережі, підключення до неї приватних будинків та створення системи очисних споруд може бути надмірно важкою задачею для міста. Тому ми пропонуємо звернути увагу на сучасні системи ідивідуальної каналізації, які не тільки переробляють стічні води, але й удобрюють присадибні ділянки. Міська адміністрація може запросити спеціалістів з каналізації для надання консультацій та започаткувати міську програму допомоги у переобладнанні каналізації. Таким чином проблема може перетворитись на ресурс. Адже набагато простіше, коли про переробку відходів піклується приватний власник, а не держава, а побічним економічним ефектом є підвищення продуктивності сільського господарства.

10

АГРОЗАЛІЗНИЧНИК, ІНЖЕНЕРНА ІНФРАСТРУКТУРА

Приватне подвір’я у Жмеринці

Хлопці катаються на скейтах у приватному секторі

11

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

НЕ АГРОЗАЛІЗНИЧНИК

Також значна частина населення мешкає у багатоповерховій забудові мікрорайонного типу і, за свідченнями жмеринчан, мріє жити у приватному секторі. Чому? Тому що умови проживання у таких місцях незадовільні: житловий фонд і подвір’я зношені та потребують капіталовкладень. Крім того, кожен мешканець багатоповерхівки песимістично дивиться у майбутнє і хоче мати своє господарство, аби забезпечити провіант для своєї родини на крайній випадок. Деякі мешканці багатоповерхівок мають власний город. Саме мешканці багатоповерхівок гостро потребують громадських просторів і, за нашими спостереженнями, формують кістяк активістської спільноти. Саме ця частина населення більше всього зацікавлена у реконструкції парків, адже, на відміну від “агрозалізничників”, вони не мають власного “парку”. Однак реконструкція парків — річ коштовна і, на нашу думку, не першочергова. Ми пропонуємо почати з реконструкції подвірь. В першу чергу для кожного подвір’я необхідно встановити фізичні межі просторів, щоби спільнота розуміла межі території, за яку може взяти відповідальність і вгосподарювати. Це не обов’язково має бути мурований паркан чи огорожа з сітки: бордюр з кущів, який є досить традиційним для Жмеринки, цілком згодиться. Встановлення фізичних меж та покращення благоустрою подвір’я згуртує громаду і дозволить відчути себе господарем території. Далі ми пропонуємо міській адміністрації реалізувати декілька пілотних проектів реконструкції подвірь у різних частинах міста.

СЕРВІСНА ІНФРАСТРУКТУРА ТА ЦЕНТРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Вже зараз у всіх трьох частинах міста існують локальні осередки концентрації інфраструктури обслуговування, де зазвичай зосереджені магазини, кіоски, маленькі ринки, зупинки громадського транспорту, кнайпи тощо. Ми пропонуємо звернути на них увагу та почати свідомо розвивати. Таким чином ми будемо послаблювати роль центра міста, зменшувати необхідність у додаткових пересуваннях, створювати локальну мережу обслуговування та сприяти самодостатності окремих частин Жмеринки. Якісні публічні простори перетворять такі місця на центри громадської і комерційної активності та будуть сприяти популяризації міського формату життя.

12

Подвір’я багатоповерхових будинків

НЕ АГРОЗАЛІЗНИЧНИК, СЕРВІСНА ІНФРАСТРУКТУРА ТА ЦЕНТРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Дитяча площадка в одному з районів міста

Продуктові магазини

13

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

ГОЛОВНА ПЛОЩА

Також ми дізналися, що існує проект реконструкції головної площі міста. Нажаль, цей проект жодним чином не враховує існуючі зелені насадження та являє собою фрагмент мощення довкола пам’ятного знаку з обмеженою кількістю лав, що в сонячний день перетвориться на пательню. Жмеринка гідна якісної центральної площі європейського зразка. Тому ми пропонуємо переглянути проект і звернути увагу на наступні аспекти: 1. Існуючі людські активності на площі; 2. Прогнозовані людські активності на площі; 3. Оцінка кількості користувачів площі; 4. Трасування пішохідних потоків, безбар’єрність та створення зв’язків острівця з границями площі; 5. Функціональне зонування площі; 6. Озеленення площі та створення мікроклімату; 7. Освітлення площі та сміттєвидалення; 8. Вуличні меблі; 9. Зносостійке покриття, що відповідає статусу центральної площі; 10. Ідеологічна складова проекту та правильне позіціонування символів.

14

Головна площа: існуючий стан

ГОЛОВНА ПЛОЩА

Проект реконструкції головної площі

15

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

ПАНОРАМНІ ВИГЛЯДИ

Одним з основних ресурів міста є панорамні вигляди. Місто Жмеринка розкинулося на пагорбах, з яких відкривається мальовничий вид на різні частини міста. Одним з таких місць є оглядовий майданчик біля входу у парк ім. Горького. Нажаль в даний момент значення цього місця в туристичній індустрії недооцінене. На оглядовому майданчику цілеспрямовано створюється меморіальний комплекс з увіковічненням подій Другої світової війни, меморіал воїнамафганцям та чорнобильцям. Таким чином туристична принада перетворюється на кладовище над містом. Для того, щоб мертві не панували над містом, ця ділянка потребує реабілітації. Передумов для цього чимало, адже вже зараз тут гуляють мами з калясками, тренуються скейтери, а малі діти успішно використовують меморіальний танк для свої ігор. Тож життя перемагає попри насильну меморіалізацію. Ми пропонуємо відновити красу та привабливість цього місця, провести санацію зелених насаджень на схилах та відкрити цю панораму для огляду. Краєм підпірної стінки, що відділяє оглядовий майданчик від пагорбу, ми пропонуємо облаштувати довгу лаву. На самому майданчику необхідно встановити знак “Я люблю Жмеринку”, так щоби люди могли фотографуватись на його тлі. Подібні знаки можуть з’явитись у всіх місьцях, де відкриваються значущі панорамні вигляди. Непересічна краса вигляду міста, плавних вигинів пагорбів, сулуету славетного вокзалу із залізницею, що розкривається з оглядового майданчика, має бути доступною для кожного.

Діти гуляють біля танку

16

ПАНОРАМНІ ВИГЛЯДИ

Пам’ятник воїнам-афганцям на оглядовому майданчику біля входу у парк ім. Горького

Вигляд Жмеринки від парку ім. Горького

17

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

ТУРИСТИКА ОДНОГО ДНЯ

Як ми зазначали раніше, вже зараз існує можливість оживити економіку міста та почати наповнювати бюджет, користуючись наявними ресурсами. Давайте розглянемо нескладний туристичний сценарій вихідного дня. Уявіть собі туриста з Києва, який рано в суботу за дві години добирається до Жмеринки комфортним потягом “Інтерсіті”. Про Жмеринку йому розказали друзі, які минулі вихідні провели у місті і залишились задоволені. Вони багато чого дізнались про колоритне місто, покатались роверами та смачно поїли. Назад до Києва вони привезли смачні та дешеві місцеві овочі. Тож турист через сервіс “Booking.com” забронював номер на страусиній фермі і разом з сім’єю вирушив у подорож.

ВОКЗАЛ

На платформі туриста зустрічають продавці пиріжків у фірмовому одязі на роверах. Місто давно вже зрозуміло, що на цьому можна заробляти, тож легалізувало та удосконалило цей бізнес. Тепер податки з продажу наповнюють бюджет, а подорожні отримують їжу з санітарним сертифікатом та чеком.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР, НАВІГАЦІЯ ТА ОЗНАКУВАННЯ

Допоки турист ласує пиріжком, він має час дослідити великий плакат з мапою Жмеринки. На мапі нанесені туристичні маршрути, пам’ятки, цікаві місця, готелі та ресторани. Такі самі мапи зустрічають гостей на всіх в’їздах до міста. Тож, якщо ви раптом подорожуєте автівкою, то все одно нічого не прогавите. Поруч з плакатом на вокзалі знаходиться інформаційний центр, в якому турист отримує зменшену копію путівника.

ПРОКАТ РОВЕРІВ

Оглядаючи історичний вокзал та читаючи путівник, турист дізнається, що біля вокзалу знаходиться прокат роверів. Цього року місто замість двадцяти вживаних роверів, з яких починався прокат, закупило сорок новеньких і влаштувало станції прокату по всій Жмеринці. Просто бізнес виявився вигідним.

МІСТО, КУДИ ПРИЙДУТЬ ІНВЕСТИЦІЇ

Тож турист щасливий прямує до прокату і розглядає вокзал. У всіх цікавих місцях встановлені вказівники та таблички з історичною довідкою. Будівля вокзалу “спілкується” з туристом. Якби турист раптом виявився інвестором, то вже на вокзалі він би побачив дуже цікаві інвестиційні пропозиції. Уряд Жмеринки вже давно визначився з стратегічними напрямками розвитку, розробив прозорі і зрозумілі механізми сприяння інвестиціям та залучення джерел альтернативного фінансування, тож інвестори вишикувались у чергу.

ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА ТА РЕЄСТР ПАМ’ЯТОК

За одну хвилину турист оплатив велосипеди для себе і своєї родини через спеціальний мобільний додаток або через термінал, сів на ровер і поїхав роздивлятись пам’ятки зазначені у путівнику. Відділ культури розробив грунтовний проект з популяризації культурної спадщини та історії Жмеринки: склав реєстр пам’яток, цікавих місць, подій, видатних осіб та історій, ресторанів, готелів, музеїв тощо. Це стало можливим завдяки конкурсу, який оголосили серед місцевих жителів. Кожен мав можливість надіслати текст про пам’ятку, подію, місце чи видатну особу, яку хотів би увіковічнити у вигляді інформаційної таблички. У міськраді відібрали найцікавіші, доопрацювали та виготовили за єдиним зразком табличкі з текстами, світлинами та QR кодами. Так, можливо, культурний ресурс Жмеринки і виглядає скромно, але турист, подорожуючи між окремими пунктами вміло зрежисованого квесту, може дізнатись багато цікавих історичних подробиць, місцевих оповідок та легенд . У путівнику зазначена місцева інфраструктура обслуговування (місця, де можна випити кави, перекусити, придбати місцеві сувеніри та товари хенд-мейд), тому екскурсія містом відбувається з користю для економіки.

ОБ’ЄКТИ ЗАЛІЗНИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Проте Жмеринка має туристичний потенціал розрахований не тільки на пострадянського лов-кост туриста. Місто має дещо, що можна запропонувати іноземному туристу. Справа в тім, що те, що для пострадянської людини видається буденним і незначним, для іноземця є одкровенням та відкриттям. Поїздка на дрезині по покинутих об’єктах залізничної інфраструктури, екскурсія по плацкарту в музеї радянської залізничної техніки, відвідини депо та сортувальної з високою вирогідністю будуть користуватись попитом.

18

ТУРИСТИКА ОДНОГО ДНЯ

Страус на фермі у мотелі

19

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

РЕСУРС ЄВРЕЙСЬКОЇ ТА ПОЛЬСЬКОЇ ІСТОРІЇ

Спадщина єврейської та польської громади міста — вагомий потенціал для розвитку туризму в Жмеринці. У місті є єврейський цвинтар та синагога, польське кладовище та костел. Під час війни у місті було гетто. Чи треба доводити, що поява маленьких музеїв єврейської та польської історії та готелю, гідного іноземного туриста, вирішена справа?

АРТ-ДЕПО

Проект створення альтернативного культурного центру “АРТ-Депо” був чи не першим проектом зі створення сучасного культурного простору руками молодих жмеринчан. Проект, ініційований “Plan Z”, був підтриманий міською адміністрацією, а на заклик долучитись відізвалось чимало міьких активістів та мешканців, ба навіть активісти з німецького міста Нойрупін. Занедбану будівлю, що мала перетворитись на культурну платформу міста, довелось спочатку вичистити від бруду та привести до ладу, обладнати інтер’єр, тощо. Вже на початку вересня новий культурний центр запрацював. В рамках проекту «Plan Z: лабораторія трансформації» відбудеться серія тренінгів та освітніх заходів «Великі трансформації в маленькому місті». Організатори ставлять за мету активізувати місцеву громаду, навчити мешканців самотужки ініціювати зміни у суспільстві, бути відповідальними батьками та активними громадянами. На наступному етапі перетворення культурного центру “АРТ-Депо” планується зробити його фінансово незалежним та активно діючим впродовж всього року. Передбачається, що у ньому поступово з’явиться опалення, електрика, вода, каналізація і навіть невеличкий хостел, необхідний для прийому гостей та функціонування сучасної культурної резиденції.

20

Будівля майбутнього “Арт-Депо” до трансформації

АРТ-ДЕПО

Зустріч з молоддю у трансформованому центрі

Інтрер’єр трансформованого центру

21

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

ІІІ. ПРО ПАРКИ МЕТОДОЛОГІЯ

Для опрацювання завдання з трансформації парків нами був виконаний наступний комплекс робіт: 1. Польові дослідження парків та їх оточення, фотофіксація та нотування; 2. Зустріч з городянами та адміністрацією у парку, складання мапи проблематики та ресурсів; 3. Камерне опрацювання мапи і плану рішень разом з городянами та адміністрацією парку; 4. Презентаціія результатів роботи для городян та чиновників.

ПАРК ІМ. ГОРЬКОГО

Парк розташований на півдні міста, на периферії, в оточенні садибних ділянок, обмежений вул. Запотоцького, вул. Кривоноса, землевідводами по пров. Гастелло, землевідводами Малої Жмеринки та південною межею міста. Документації, яка б чітко регламентувала статус території та межі парку, надано не було. Парк розбитий на верхівці плато ще у ХІХ ст. і мав назву Гай Белинських. Місцевість, обрана для парку, вирізняється високими естетичними якостями краєвидів, що розкриваються з кромки плато. Букові дерева складають переважну більшість рослин парку. В радянський час парк отримав регулярне планування з центральним концентричним ядром, підкресленим радіальними алеями, та парадними осями, що поєднували центр парку з ключовими об’єктами (пропілеями, басейном тощо). Центр парку означений пам’ятником М. Горькому. Кістяк радянської планувальної схеми зберігся понині. Відомо, що у парку розташовувалась значна кількість об’єктів, традиційних для радянських парків культури та відпочинку: танцювальний майданчик, літній театр, кафе, атракціони тощо. Зараз про них нагадують хіба що рештки фундаментів. Комплекс парку включає футбольний стадіон, на якому колись тренувався та приймав матчі місцевий футбольний клуб. Довкола стадіону розташовані спортивні майданчики, які й досі користуються попитом. Значний фрагмент парку й надалі має яскраво виражену спортивну функцію. Попри загальний депресивний стан інфраструктури парку, це місце має самобутній шарм, відображає первісний романтичний задум, має високий рекреаційний потенціал букового лісу в межах міста. Тиша та благородний спокій букових алей у поєднанні з широкими панорамами міста, що розкриваються з плато парку, визначають своєрідну красу місця та його унікальність.

22

ПАРК ІМ. ГОРЬКОГО

Презентація результатів роботи у міськраді Жмеринки

Громадське обговорення у парку

23

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

ПАРК “ДРУЖБИ НАРОДІВ”

Парк розташований в центрі міста, на північний захід від перетину основних залізничних магістралей. Територія парку обмежена вул. Птахіна, вул. Шекінського, землевідводами по вул. Бабаджаняна та землевідводами вздовж залізничного полотна. Основною ознакою парку є ставок, чи не єдина водойма в місті. Містобудівної документації та інших документів, що визначали б статус парку та його межі, надано не було. Основним оператором парку є ресторан “Любава”, розташований на березі ставка. Ресторан опікується територією парку, тож в народі парк часто називають не “Дружби народів”, а “Любава”. Договір оренди ділянки парку рестораном на даний момент закінчився. Відсутність офіційно затвердженого статусу парку та його меж призводить до низки порушень режимів використання паркової зони та самазахоплення її теритоії. Прикладами цього є обнесення парконом ділянки берегової смуги, узурпування приватними власниками сусідніх садиб частини території парку та акваторії ставка. В результаті ставок не має кругового обходу, комфортні точки підходу до води недоступні пересічним користувачам, територія між рестораном та приватними парканами сприймається як “нічия земля”, що призводить до подальшої деградації простору та інфраструктури парку. Не дивлячись на свій незначний розмір, він може скласти конкуренцію парку ім. Горького, особливо з огляду на невдале перифирійне розташування останнього. Парк має великий рекреаційний потенціал перш за все завдяки центральному розташуванню та ставку, що живиться джерелами. За свідченями старожилів на озері колись був черепаховий острів. Також розповідають, що в озері купались допоки не стався виток нафти зі сховища на півночі парку. З боку магістралі ставок обмежений грунтовою дамбою, що є популярним місцем зібрання рибалок та променадою для прогулянок мам з візочками. Для мам з візочками парк та грунтова дамба є чи не єдиним зеленим прихистком для тихих прогулянок у місті. Тож варто полегшити доступ до дамби, виконати тверде мощення доріжки, створити місця для сидіння, встановити освітлення, тощо. У парку є дитячий майданчик, що користується попитом. Таким самим попитом користується великий газон біля дитячого майданчика, де місцеві жителі із задоволенням влаштовують пікніки. Питання безпеки є одним з найболючих для парку “Дружби народів”. Через парк прокладена велика кількість народних транзитних стежок, що не освітлюються вночі. В деякий місцях парку відбувається маргіналізація: біля вогнищ можно знайти сміття і порожні пляшки від алкоголю. Також в день вивчення парку ми побачили п’яних безхатченків, які спали на центральному газоні. Парк “Дружби народів”, на нашу думку, має стати пріоритетним у проектах міської адміністрації щодо реабілітації паркових зон міста. У парку наявні усі необхідні елементи: 1. Чудові зелені насадження, які потребують мінімальної санації; 2. Озеро, довкола якого можна влаштувати пляж та променад; 3. Інфраструктура обслуговування — ресторан та магазин; 4. Чудовий газон для пікніків; 5. Спільнота рибалок; 6. Дитячий майданчик. Ми пропонуємо звернути особливу увагу на: 1. Надання місцю статусу парку з затвердженням та винесенням меж у натуру, налагодження адміністрування; 2. Відновлення кругового променаду довкола озера та відкриття публічного доступу до водної поверхні; 3. Очищення озера, впорядкування дамби та створення пляжу; 4. Створення місць для сидіння, системи сміттєвидалення та освітлення.

“GA” готові надати усі необхідні консультації у плануванні парку: допомогти визначити пріоритети розвитку, сценарії, черговість реалізації тощо.

24

ПАРК “ДРУЖБИ НАРОДІВ”

Презентація результатів роботи у міськраді Жмеринки

Громадське обговорення у парку на літній терасі ресторану “Любава”

25

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

ЗДАЄТЬСЯ, ПОЧИНАТИ ТРЕБА НЕ З ПАРКІВ

Після комплексного вивчення ситуації у місті наша команда дійшла висновку про необхідність визначення пріоритетів трансформації Жмеринки. На фоні першочергових інфраструктурних, економічних та демографічних проблем проект коштовної трансформації парків не виглядає актуальним. Тож ми пропонуємо юридично убезпечити території парків, документально закріпити їх статус, межі ділянок, цьольове використання і відкласти планування на майбутнє.

26

Підготовка до зустрічі: плакати із запрошенням на фасаді міськради

ЗДАЄТЬСЯ, ПОЧИНАТИ ТРЕБА НЕ З ПАРКІВ

Обговорення проектів трансформації парків з чиновниками

Обговорення проектів трансформації парків з чиновниками

27

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

IV. НОВИЙ ПУБЛІЧНИЙ ПРОСТІР “БІБЛІОТЕКИ СІМЕЙНОГО ЧИТАННЯ” Початково простір біля бібліотеки не входив в плани по дослідженню. Але було важко обійти стороною процес, що відбувався в цей час у місті: громада активно обговорювала варіанти трансформації внутрішніх приміщень бібліотеки, а на вулиці у цей час активісти разом з художником Олександром Нікітюком наносили мурал на стіну споруди. Також повстало питання про трансформацію подвір’я біля бібліотеки і ми радо проконсультували міську адміністрацію. Пропонуємо звернути увагу на наступні аспекти: 1. Уважно вивчити сучасне використання простору; 2. Протрасувати пішохідні потоки, транзит автівок та організувати їх; 3. Звернути увагу на інсоляційний режим простору, затінити необхідні місця за допомогою дерев; 4. Замінити мощення; 5. Зробити вертикальне планування території, організувати водовідведення; 6. Подумати про ряд парасольок вздовж фасаду будівлі зі столиками — маленьке кафе може допомогти заробляти кошти; 7. Передбачити велосипедне паркування; 8. Організувати освітлення.

28

Парковка на подвір’ї бібліотеки

НОВИЙ ПУБЛІЧНИЙ ПРОСТІР “БІБЛІОТЕКИ СІМЕЙНОГО ЧИТАННЯ”

Робоча зустріч у бібліотеці

Створення муралу на стіні “Бібліотеки сімейного читання”

29

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

V. ПЛАНУВАТИ І ВТІЛЮВАТИ! Таким чином ми бачимо, що вже зараз у Жмеринці можна зробити низку тактичних кроків для підвищення рівня комфорту у місті та пожвавлення економіки. Крім того, Жмеринці терміново необхідно зайнятися стратегічним плануванням, адже Генеральний план міста, що зараз знаходиться у стадії розробки, не зможе відповісти на весь спектр запитань і викликів сучасності, адекватно зреагувати на ринкові умови. Для того, щоби визначитись з подальшим планом дій, місто необхідно продіагностувати. Ми пропонуємо дослідити наступні аспекти міста: 1. Демографія — місце, кількість, щільність, міграція, вікова та статева структура, зайнятість, демографічні тенденції тощо. Розуміння того, де, хто і в якій кількості живе. Це інформація про користувачів міста.

2. Типології забудови — міська тканина, історична забудова, мікрорайонна, індивідуальна, дачна забудови тощо. Розуміння того, в яких умовах живуть, працюють та відпочивають користувачі міста, а також стану забудови.

3. Економіка — композиційний склад економіки, центри концентрації економічної активності. Розуміння того, як наповнюється бюджет міста, баланс складових економіки, що забезпечує добробут городян.

4. Центри активності у місті, інфраструктура обслуговування та соціальна інфраструктура. Розуміння рівня забезпеченості інфраструктурою, її розподілу та місць концентрації. В ідеалі в місті має бути три повноцінних центра.

5. Публічні простори — типології, існуючий стан. Розуміння кількості публічних просторів, їх якостей та технічного стану.

6. Пов’язаність середовища — вулично-дорожня мережа, пішохідна, велосипедна, автомобільна інфраструктура, громадський транспорт, переходи та переїзди через залізницю. Розуміння того, як працює кровоносна система міста.

7. Інженерні мережі — дощова та стічна каналізація, водопостачання, опалення, електропостачання. Розуміння рівня забезпеченості міста технічною інфраструктурою.

8. Ринок нерухомості — пропорція вторинного ринку, нове будівництво, рівень забезпеченості, ціни. Розуміння стану ринку нерухомості міста.

9. Зелений каркас міста — обсяг, форма власності, землевідводи, стан та фінансування. Розуміння кількості зелених ресурсів міста, їх стану.

10. Довкілля — сміттєзвалища, забруднення повітря, грунтів, води, шумове забруднення, переробка та сортування відходів. Розуміння екологічної ситуації у місті. Для повного усвідомлення ресурсів міста та його проблематики, після діагностики необхідно влаштувати комплексну комункацію з усіма зацікавленими сторонами: владою, бізнесом, активістами, пересічними мешканцями, фахівцями у різних галузях, локальними користувачами просторів тощо. Результатом цього спілкування має стати вироблення загальноприйнятної Мети розвитку Жмеринки та розробка стратегічних галузевих кроків її досягнення. За попередніми оцінками найважливішими напрямками, на які варто звернути увагу, можуть бути: розбудова монофункційної економіки Жмеринки, подолання розірваності міської тканини та побудова свідомих та відповідальних громад. В будь-якому разі результатом цих зусиль повинно стати комфортне місто, в якому хочеться жити та лишатись, цікаве для інвесторів, туристів і в першу чергу городян. Дякуємо за ваш час та увагу! З повагою, Катерина Гончарова та Влодко Зотов

30

ПЛАНУВАТИ І ВТІЛЮВАТИ!

31

ЖМЕРИНКА: ОНОВЛЕННЯ ПАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ

2016 PLAN Z ІНСТИТУТ КУЛЬТУРНОЇ ПОЛІТИКИ БЮРО ІНІЦІАТИВНОЇ АРХІТЕКТУРИ “GA” GOETHE INSTITUT