antonenko-davidovich

до 120-річчя від дня народження Антоненка-Давидовича Бориса Дмитровича, письменника літературознавця, мовознавця, громадського діяча, медика

Підготувала Ольга Юрчишина, завідувач сектору краєзнавчих видань наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова

Борис Дмитрович Антоненко-Давидович справжнє прізвище – Давидов, народився 5 серпня 1899 в с. Засулля, нині Сумської обл. Літературознавець, мовознавець, перекладач, громадський діяч, активний учасник національно-визвольних змагань 1917–1920 рр. і дисидентського руху опору. Бжзчс Анижнендж-Давчлжвчс н каиьдаеч Юоією Мадсчеівнжю иа Дечизже Ооедсанлзжвчсее. 1901 з. Фжиж н сайий: https://bit.ly/2YzPKBF

Закінчив Охтирську гімназію (1917), навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Харківського університету; на історикофілологічному факультеті університету та інституту народної освіти у Києві. Через матеріальні нестатки вищої освіти не здобув. За студентських часів працював санітаромдезінфектором, учителем.

Бйлчнжд джочтньжї сжожвісжї гіенанії в Охичзці, в ядій навсався Б. Д. Анижнендж-Давчлжвчс. Фжиж н сайий: https://bit.ly/2WZa5Tt

На ржиж: Б. Анижнендж-Давчлжвчс, Г. Кжсчнда, М. Гаочс, Є. Поймнчд, В. Пілежгчоьнчй. 1927 з. ЦДАМЛМ Удзаїнч, р. 798, жп. 1, жл. нк. 20, азд. 2. Фжиж н сайий: https://bit.ly/2F1QlV7

Писати Борис Антоненко-Давидович почав ще в гімназійні роки. Перші публікації – 1923 р. (оповідання «Останні два» і драма «Лицарі абсурду»). Його творчий шлях поділяють на два періоди: перший – з 1923 р. до 1933 р., другий – з 1957 р. до 1984 р. Арешти 1933 р. та самогубства Миколи Хвильового і Миколи Скрипника змушують Антоненка-Давидовича виїхати до Казахстану, де він працював у державному видавництві над антологіями казахської літератури українською мовою й української літератури казахською, робота над якими, на жаль, не була завершена.

Був заарештований 2 січня1935 р. За сфабрикованою справою засуджений до смертної кари: за те, що відмовився зросійщувати словники української мови у підросійській УРСР. За те, що співав українські пісні, говорив українською, що думав українською… Вищу міру покарання було замінено на 10 років позбавлення волі у концтаборах ГУЛАГу. Навіть ім’я його було піддане анафемі з суворою забороною згадувати. 20 травня 1937 р. відділення спецколегії Далекосхідного крайового суду при БАМЛАГу НКВС на станції Урульга на закритому судовому засіданні знову звинуватило науковця в контрреволюційній агітації, додавши ще 10 років неволі та 5 років обмеження у правах. Б. Д. Анижнендж-Давчлжвчс. Фжиж н сайий: https://bit.ly/329q80L

Маиезіаоч н Дезмавнжгж азхівй Віннчцьджї жко. пзж насоання Б. Д. Анижненда-Давчлжвчса в Кзаснжязсьдчй дзай

Звільнено з ув’язнення в 1947 р. У 1948 р. нелегально повернувся в Україну і став працювати фельдшером у с. Первомайське (нині Калинівського р-ну) та в с. Білий Рукав Хмільницького району на Вінниччині. Знову був заарештований 6 червня 1951 р. у м. Хмільник на вул. Пушкіна, 40. За постановою ОН МДБ СРСР 21.11.1951 р. засланий до Красноярського краю, РФ. Звинувачений за статями 20, 54-8 ч. 1, 10, 11 КК УРСР. Реабілітований 14.09.1957 р.

Б. Д. Антоненко-Давидович досліджував проблеми розвитку й культури української мови. Автор понад двох десятків книг, серед них: «Лицарі абсурду» (1923), збірки оповідань «Запорошені силуети» (1925), «Туктук» (1926), «Справжній чоловік» (1929), повість «Смерть» (1928), збірка літературних репортажів «Землею українською» (1930), роман «За ширмою» (1936), збірка оповідань «Слово матері» (1960), цикл «Сибірські новели» (1989), наукові праці про культуру української мови: «Про що і як» (1962), «В літературі й коло літератури» (1964), «Як ми говоримо» (1970, 1991, 1994) та ін. До другого періоду творчості належать «Золотий кораблик», «Образа», «Так воно показує», «Вибрані твори» (1967) з передмовою критика Леоніда Бойка.

Б. Д. Анижнендж-Давчлжвчс. Фжиж н сайий: https://bit.ly/30fxiyu

Видав також літературно-критичні й теоретичні нариси «Здалека й зблизька» (1969), залишив спогади про С. Васильченка, Є. Плужника, Б. Тенету, М. Рильського, В. Сосюру, процес СВУ. Перекладав з російської та німецької літератур. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (посмертно, 1992).

Свяидйвання 70-зісся Ю. Меменда. Сижїиь Б. Анижнендж-Давчлжвчс. Кчїв, 18 сезвня 1962 з. (ІЛ. ВП. Азхів Меменда) http://old.dnpb.gov.ua/id/1688/

Творчість і громадянська позиція письменника мали вагомий вплив на дисидентський рух 60–80-х рр. У зв’язку з відмовою свідчити на суді над українським істориком В. Морозом, зазнає тиску: його перестають друкувати, обшукують і вилучають папери та друкарську машинку, цькують у пресі. З листа Б. Антоненка-Давидовича до Д. Нитченка від 6 січня 1971 р.: «Взагалі, в літературі тепер настанова – писати «виробничі» та «колгоспні» романи, до чого я аж ніяк не мастак. Ну, що ж – доведеться писати «для вічности», відкладаючи написане в папку «Як умру, то прочитайте…». Серед творів написаних «у стіл» «Сибірські новели», оповідання «Спокуса», «Гроза», «Так воно показує», «Чистка». У цей час за кордоном (у Болгарії, Польщі, Англії, Канаді, США, Австралії) активно рецензують, перекладають і перевидають деякі твори письменника. Книжка «Як ми говоримо» отримала схвальну оцінку в російському журналі «Вопросы литературы» та в журналі Польської Академії наук «Slavia orientalis» (1972); Станіслав Рихліцький переклав польською мовою роман «За ширмою» («Za parawanem», 1974), цей роман перевидала в Австралії філія ОУП «Слово» та було підготовлено його переклад англійською мовою.

Авижгзар пчсьееннчда

Бжзчс Анижнендж-Давчлжвчс й Казпаиах. 1966 з. Фжиж н сайий: https://bit.ly/2Xy4sbJ

Б. Д. Антоненко-Давидович пішов із життя 8 травня 1984 р. у Києві. В 1992 р. посмертно нагороджений Державною премією України імені Тараса Шевченка

Меежзіаоьна лжтда Бжзчсй Анижнендй-Давчлжвчсй на вйо.Б. Хееоьнчцьджгж й Кчєві. Авижз Джвгань Б. С. Фжиж н сайий: https://bit.ly/2VFXZtN

Меежзіаоьна лжтда Б. Д. АнижнендйДавчлжвчсй в с. Біочй Пйдав Хеіоьнчцьджгж зайжнй на Віннчссчні.

Налгзжкжд на Лісжвжей цвчниазі в Кчєві. Авижз: Kamelot - воасне ржиж, сйспіоьне налкання: https://uk.wikipedia.org/w/in dex.php?curid=849668

Твори Б. Д. Антоненка-Давидовича Антоненко-Давидович Б. Д. Твори : у 2-х томах. Т. 2. Роман. Сибірські новели / Б. Д. Антоненко-Давидович.

– Київ : Дніпро, 1991. – 622 с.

Антоненко-Давидович Б. Д. Твори : у 2-х томах. Т. 1. Оповідання. Повісті / Б. Д. Антоненко-Давидович. – Київ : Дніпро, 1991. – 746 с.

Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо / Б. Д. АнтоненкоДавидович. – Київ, 2019. – 280 с.

Антоненко-Давидович Б. Д. На шляхах і роздоріжжях : спогади. Невідомі твори / Б. Д. Антоненко-Давидович. – Київ : Смолоскип, 1999. – 287 с.

Антоненко-Давидович Б. Д. Смерть. Сибірські новели / Б. Д. Антоненко-Давидович . – Харків : Фоліо, 2012 . – 379 с.

– (Історія України в романах).

Антоненко-Давидович Б. Землею українською / Б. АнтоненкоДавидович. – Філадельфія, 1955. – 163 с.

Антоненко-Давидович Б. Печатка / Б. Антоненко-Давидович ; передм. Д. Чуб. – Мельбурн : Ластівка, 1979. – 85 с.

Антоненко-Давидович Б. Д. Вибрані твори / Б. Д. Антоненко-Давидович. – Київ : Грамота, 2006. – 334 с. – (Шк. б-ка). Антоненко-Давидович Б. Д. Бабині казки. – Львів: Каменяр, 1991. – 152 с.: іл. – (Шкільна бібліотека).

Антоненко-Давидович Б. Як воно починалось / Б. Антоненко-Давидович. – Київ : Веселка, 1969. – 196 с.

Антоненко-Давидович Б. Д. Двісті листів Б. Антоненка-Давидовича / Б. Д. Антоненко-Давидович ; [уклад. Д. Чуб]. – Мельбурн : Ластівка, 1986.

– 272 с.

Антоненко-Давидович Б. Д. За ширмою / Б. Д. АнтоненкоДавидович. – Київ, 1963. – 264 с.

Про Б. Д. Антоненка-Давидовича Бойко Л. С. З когорти одержимих : життя і творчість Б. АнтоненкаДавидовича в літературному процесі 20 ст. / Л. Бойко. – Київ : Академія, 2003. – 586 с. : портр

Бойко Л. С. Подвижник духу : док. і факти з життя Б. АнтоненкаДавидовича / Л. С. Бойко. – Київ : Пульсари, 2003. – 392 с. : портр.

Чуб Д. Борис АнтоненкоДавидович : життя і творчість / Д. Чуб. – Мельбурн : Ластівка, 1979. – 32 с. : портр.

Хамедова О. Feci, quod potui... Доля і творчість Бориса АнтоненкаДавидовича : монографія / О. Хамедова. – Донецьк: Нордпрес, 2009. – 164 с.

Хахуля О. Б. АнтоненкоДавидович у пазурях чекістів : спогади / О. Хахуля. – Мельбурн : Ластівка, 1987. – 85 с.

Багаття : Борис АнтоненкоДавидович очима сучасників / фундація ім. О. Ольжича ; ред. . Т. Тимошенко. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 1999. – 514 с. : портр.

Подолинний А. «До колгоспників відносився погано», або вінницька справа Бориса Антоненко-Давидовича / А. Подолинний // Реабілітовані історією. У 27 т. Вінницька область. – Вінниця, 2006. – Кн. 1, розділ 4. С.

724–728 : фот.

Вінниччина медична – 2019 : календар знаменних і пам’ятних дат / уклад. О. А. Юрчишина ; відп. за вип. Н. М. Кравчук. – Вінниця, 2018. – Про Б. Д. Антоненка-Давидовича. – С. 61–62.

Кимак Л. Б. Антоненко-Давидович Борис Дмитрович / Л. Б. Кимак // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / ред. А. М. Подолинний. – Вид. 2-е, перероб., доп. – Вінниця : Континент-ПРИМ, 2001. – с. 10–11 : портр. – Бібліогр. в кінці ст.

До 90-річчя з дня народження Бориса Антоненка-Давидовича : [темат. cторінка] / підгот. О. Зінкевич, О. Тимошенко // Свобода. – 1989. – 4 серп. (№ 146).

– С. 3.

Борис Антоненко-Давидович – творчість ціною втраченого життя : краєзнавчий бібліогр. нарис / центр. міська б-ка для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича; уклад. В. І. Салогуб. – Ромни, 2014. – 30 с.

Література Державний архів Вінницької обл., Ф. Р.- 6023, оп. 4, спр. 6725, арк. 33–50. Дорош М. Хмільницька борозна в житті Антоненка-Давидовича : [про перебування відомого укр. письм. в Хмільниц. р-ні на Вінниччині] / М. Дорош // Життєві обрії. – 2011. – 25 лют. – С. 4. Остання справа Бориса Антоненка-Давидовича : [укр. прозаїк, критик, мовознавець, жив і працював у с. Первомайське Калинів. р-ну, с. Білий Рукав Хмільниц. р-ну, у м. Хмільник на Вінниччині] // Подолинний А. М. Жити Україною: статті, рецензії, есе. – Вінниця, 2007. – С. 180–185. Пашко А. Життя величне і страждальне: [про укр. прозаїка, критика Б. Д. Антоненка-Давидовича, який деякий час жив і працював у с. Первомайське Калинів. р-ну, с. Білий Рукав Хмільниц. р-ну, в м. Хмільник] / А. Пашко // Літературна Україна. – 2008. – 18 верес. – С. 1. Подолинний А. «До колгоспників відносився погано», або вінницька справа Бориса АнтоненкаДавидовича / А. Подолинний // Реабілітовані історією : у двадцяти семи томах. Вінницька область. – 2006.

– Кн. 1: розділ 4. – С. 724–728 : портр. Подолинний А. Вінницька справа Бориса Антоненка-Давидовича : [про перебування письменника у селах Первомайське Калинів. р-ну та Білому Рукаві Хмільниц. р-ну на посаді фельдшера] / А. Подолинний // Вінницька газета. – 1996. – 20 квіт. Хамедова О. А. Feci, quod potui... Доля і творчість Бориса Антоненка-Давидовича : [монографія] / О. А. Хамедова. – Донецьк : Норд-Прес, 2009. – 164 с. – Бібліогр.: с. 145–163 Використані фото із сайтів: https://bit.ly/2Jcq7S6; https://bit.ly/2Num1ZF