24
вузький формат набору – від широкого, витягнутий по вертикалі матеріал – від матеріалу на ширину сторінки. Сутність тонових контрастів – у різниці світлого і темного. Жирні, насичені фарбою лінійки, заголовки, інші елементи оформлення помітно виділяються на тлі світлого текстового набору і проміжків. Яскраві контрасти досягаються при використанні додаткового кольору у чорно-білий блок видання. Ефективний засіб привернути увагу до одного визначеного елемента – використовувати контрастний колір, розмір або стиль. Наприклад, використовувати негатив (біле на чорному), чорно-біле оголошення в червоній рамці або незвичний стиль шрифту, що контрастує зі звичним. Інколи в друкованих виданнях трапляються контрастні відмітності у конфігурації форм: прямокутним формам протиставляються ламані, діагональні, овальні. Поряд із широким тонкий здається ще вужчим і навпаки. Цей прийом дає змогу підсилити властивості одного елемента, порівняно з його антиподом. Особливого роду контраст існує між текстовими і зображальними матеріалами. Наявна різниця у способі передання інформації призводить до тонових, розмірних, конфігураційних та інших відмітностей зображень від тексту. Сила і різноманітність контрастів, міра їх використання залежать від призначення і характеру видання. Загальнополітичні, наукові видання потребують помірної контрастності, а у дитячих, молодіжних, популярних виданнях припустима більша різноманітність, різке виявлення контрастів. У художньому виданні контрасти будуть відволікати увагу читача від змісту. Істотну роль контраст відіграє у шрифтографії видання, особливо, періодичного. Контраст різних накреслень і кеглів при двох-трьох родинних гарнітурах цілком достатній, щоб графічно індивідуалізувати кожний матеріал, не порушуючи стрункості і врівноваженості всієї композиції. Багатогарнітурність спричиняє надмірний контраст і виправданий лише тоді, коли на сторінці 23 матеріали на різні теми. Якщо на сторінці кілька матеріалів на одну тему, то багатогарнітурність є неприпустимою. Всі добірки також повинні мати неконтрастне оформлення. Спроба використати якомога більше контрастних засобів призводить, як звичайно, до протилежного результату. Відоме правило оформлювання говорить: "Виділити все – значить нічого не виділити". У роботі оформлювача дуже важливо дотримуватись почуття міри у контрасті. Зокрема, не тільки у кількості використаних видів контрасту, але й у його різкості, силі. Дуже сильний контраст погіршує композицію і може призвести до розпаду на частини. Міру контрасту диктують, крім цього, специфіка шпальти чи розвороту, необхідність виділити їх на тлі інших сторінок. Винятковість подій чи проблем, про які повідомляє видання, також примушує оформлювачів застосовувати підвищену контрастність. Важливу роль у композиції відіграє нюанс, сутність якого становить плавний перехід характеристик. Нюанс (від фр. nuance – відтінок) – таке співвідношення елементів композиції, за якого переважає подібність, але є незначні розходження одного тонового, розмірного, формного або іншого характеру. У нюансі немає чітко виражених суперечностей, він відіграє роль відтінку, допомагаючи уникнути монотонності. Нюанс - відношення форм, що незначно відрізняються порівнюваними властивостями, тому їхня подібність виражена сильніше, ніж розходження. Нюанс форм і розмірів використовується в боротьбі з монотонністю, твердістю ритму в побудові композиції виробів і споруджень. Нюанс кольору застосовується як засіб виділення різних робочих зон, зорового поділу великих площин, усунення колірної монотонності й у низці інших випадків. При побудові нюансних відносин необхідно відчувати, наскільки вони важливі для тієї чи тієї композиції. У будь-якому випадку нюанси, якими б вони не були незначні, повинні чітко сприйматися. Із метою створення цілісної зовнішньої форми, адекватної змісту предмета, часто потрібно чи підсилити, чи, навпаки, згладити неминучі розходження елементів форми. Саме тут і виявляється корисним використання контрастних чи нюансних співвідношень. Нюанс надає сторінці витонченості, згладжує деяку прямолінійність, жорсткість контрастів і, безсумнівно, сприяє різноманітності та виразності композиції. Як нюансові деталі в оформленні