Практичний курс угорської мови для початківців

ЛУКАНЕЦЬ І. - САБО-ЧІК Д.

LUKÁNECZ І. - SZABÓ-CSIK D.

ПРАКТИЧНИЙ КУРС УГОРСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ПОЧАТКІВЦІВ GYAKORLATI MAGYAR NYELVKÖNYV KEZDŐKNEK АКТУАЛІЗАЦІЯ ПАСИВУ (АВТОРСЬКИЙ МЕТОД)

ЧАСТИНА І

ХУСТ - 2016

ЗМІСТ Передмова........................................................................................... 4 Алфавіт................................................................................................. 8 Голосні та приголосні. Артикль.........................................................9 Що це? Яке?......................................................................................... 11 Хто це?.................................................................................................. 23 Професії, людські якості.................................................................... 25 Особисті займенники......................................................................... 35 Використання та відмінювання дієслова «є».................................37 Суфікс множини - k. Хто? Що? (в множині).....................................38 Звідки? Де? Куди?...............................................................................41 Відмінки напрямку руху.................................................................... 42 Присвійні суфікси (одна власність).................................................. 53 Присвійні суфікси (багато власності) .............................................. 57 Кого? Що? Ознака знахідного відмінка суфікс - t .......................... 61 Дієвідмінювання. Відмінювання дієслів «йти» та «прийти»....... 65 Безоб'єктне та об'єктне відмінювання дієслів...............................66 Дієслова з основою на -s, -z, -s z ........................................................67 «Ікові» дієслова...................................................................................68 Що робить..?........................................................................................ 69 Вулиця.................................................................................................. 85 Двір........................................................................................................95 Вітальня................................................................................................ 103 Кухня......................................................................................................115 Спальня................................................................................................ 123 Ванна.....................................................................................................129 Туалет....................................................................................................133 Магазин................................................................................................ 137 Тематичний словник...........................................................................143

TARTALOMJEGYZÉK Bevezetés.............................................................................................. 4 Az ábécé................................................................................................ 8 A magán- és a mássalhangzók. A névelők..........................................9 Mi ez? Milyen?......................................................................................11 Ki ez?..................................................................................................... 23 Foglalkozások, emberi tulajdonságok................................................. 25 Személyes névmások........................................................................... 35 A „van" létige használata és ragozása................................................ 37 A - k többesjel. Kik? Mik?..................................................................... 38 Honnan? Hol? Hová?........................................................................... 41 Az irányhármasság............................................................................... 42 Birtokos személyragok (egy birtok esetén)........................................53 Birtokos személyragok (több birtok esetén)......................................57 Kit? Mit? A - t tárgyrag......................................................................... 61 Igeragozás. A „megy" és „jön" ige ragozása.......................................65 Alanyi és tárgyas ragozás..................................................................... 66 -S, -z, -sz végű igék ragozása................................................................67 Ikes igé k................................................................................................ 68 Mit csinál..?...........................................................................................69 Az utca................................................................................................... 85 Az udvar................................................................................................ 95 A nappali................................................................................................ 103 A konyha................................................................................................ 115 A hálószoba............................................................................................ 123 A fürdőszoba.......................................................................................... 129 Mosdó (W C).......................................................................................... 133 Üzlet/bolt.............................................................................................. 137 Tematikus szótár...................................................................................143

ВСТУП В запропонованому посібнику (розробленого у двох частинах) використовується принципово новий спосіб самостійного вивчення іноземної мови. Цей авторський метод отримав назву «актуалізація пасиву». Суть методу в наступному. При запам'ятовуванні «заучуванні», «зазубрюванні» іноземних слів, слова у пам'яті залишаються пасивним багажем. Пласт пасивного багажу слів при вивченні мови необхідно переводити в активну фазу використання, залучати до мовних процесів. Інакше кажучи, актуалізувати. Найкращий і найпростіший спосіб актуалізації перманентний (непереривний) переклад з рідної мови на іноземну. І навпаки. З іноземної на рідну мову. Саме по цій причині був вибраний незвичний формат книги. На одній сторінці угорська мова, на зворотній сторінці ідентичний український текст. Цей формат викладення матеріалу дозволяє не тільки ефективніше запам'ятовувати угорські слова і вирази, а і регулярно займатися самоконтролем власних знань. Метод «актуалізація пасиву» оптимізує навчальний процес. Суттєво покращує результативність у засвоєнні угорських слів і їх комбінацій. В розділах «практикум» із вже раніше заучених слів складаються нові за змістом речення, які необхідно перекладати спочатку з української на угорську, а потім з угорської на українську мову. Крім кропіткої роботи над «актуалізацією пасиву», автори рекомендують прискіпливо опрацювати таблиці. Таблиці оформлені таким чином, щоб в сконцентрованому вигляді подати максимум лінгвістичної інформації - правил, умов та винятків словоутворення в угорській мові. На основі базового словарного запасу, який для спрощення матеріалу, авторами штучно обмежувався, вибудовувалися нові 4

речення. Ці речення не виходять за межі певних смислових рамок. Тому інколи сконструйовані мовні вирази виглядають не зовсім коректно, і не звучать стилістично бездоганно. Для починаючих вивчати угорську мову особливе випробовування представляє собою самостійне оволодіння навичками читання. Засвоєння правильної вимови слів і речень угорської мови без сторонньої допомоги безпосередньо носіїв мови є достатньо сумнівним заняттям. Враховуючи те, що книга в першу чергу орієнтована на Карпатський регіон, переконливо рекомендуємо звертатись за допомогою до знайомих, які володіють угорською мовою. Передбачаючи використання посібника угорськомовними користувачами, таблиці, правила і пояснення дублюються угорською мовою. Потрібно мати на увазі, що перша частина посібника є своєрідним експериментом, випробовуванням інноваційного методу. Автори у своїй подальшій роботі над проектом будуть покладатися не тільки на результати оцінювання новітнього методу професіоналами - філологами, але і на думку користувачів даного посібника. Автори будуть вдячні за відгуки, критичні зауваження і поради від читачів, та всіх тих, хто цікавиться вивченням угорської мови. Автори щиро вдячні фонду імені Габора Бетлена підтримки якого побачила світ перша частина посібника.

за

BEVEZETÉS Az alábbi nyelvkönyvben (két részből áll) az idegen nyelv önálló elsajátításának egy teljesen új módszerét használjuk. Ez a módszer „a passzív szókincs aktualizálása" elnevezést kapta.

A módszer lényege a következő: az idegen szavak memorizálása, tanulása, „bemagolása" során az újonnan elsajátított szavak a passzív szókincs részét képezik a memóriában. Szükség van arra, hogy az idegen nyelv tanulása során a passzív szókincs szavait „átvezessük" az aktív szókincsünkbe, felhasználjuk őket a különböző nyelvi folyamatokban. Vagyis - aktualizáljuk.

Az aktualizálás legjobb és legegyszerűbb módszere az állandó, folyamatos fordítás anyanyelvűnkről az idegen nyelvre, és fordítva az idegen nyelvről anyanyelvűnkre. Éppen ezért választottunk szokatlan formátumot könyvünk számára. Egyik oldalon a magyar nyelvű szövegek, mondatok találhatók, a másik oldalon pedig ugyanaz a szöveg, mondat ukrán nyelven. Ez a formátumú szöveg lehetővé teszi egyrészt a magyar szavak és kifejezések hatékony elsajátítását, másrészt az elsajátított tudás rendszeres önellenőrzését. A passzív szókincs aktualizásálásának módszere optimálissá teszi a tanulási folyamatot. Jelentősen javítja a magyar szavak, kombinációk elsajátításának eredményességét. A gyakorlati részekben a már korábban elsajátított szavakat tartalmukat tekintve új mondatokba helyezzük, amelyeket először ukrán nyelvről kell magyarra fordítani, majd magyar nyelvről ukránra.

Figyelmükbe ajánljuk a passzív szókincs aktualizálásának részletes feldolgozását, ezenkívül javasoljuk a táblázatok aprólékos tanulmányozását is. A táblázatokat úgy állítottuk össze, hogy azok koncentrált formában tartalmazzák a magyar nyelvet illető legfontosabb grammatikai szabályokat.

A mondatok felépítésének alapját az alapszókincs szavai adják, amelyet természetesen a tananyag leegyszerűsítésének érdekében a szerzők mesterségesen korlátoztak. Ezek a mondatok bizonyos

értelmi kereteket nem lépnek túl. Ezért néha a felépített nyelvi kifejezések stilisztikai szempontból nem tűnnek egészen helyesnek és hangzásuk sem tökéletes.

A magyar nyelv tanulásának kezdetén különleges kihívást jelenthet az olvasás, a betűk kiejtésének önálló elsajátítása. A magyar nyelv hangjainak, szavainak helyes kiejtése egy magyar anyanyelvű segítsége nélkül nem biztos, hogy sikerülhet. Ha figyelembe vesszük azt, hogy jelen nyelvkönyv célközönsége elsősorban Kárpátalja magyarul tanulni vágyó lakossága, határozottan ajánljuk, hogy kérjék magyar anyanyelvű, magyarul tudó ismerőseik segítségét.

A táblázatok, a szabályok és magyarázatok magyar nyelven is megtalálhatók, hiszen magyarul tudó személyek, magyar anyanyelvűek is előreláthatóan használják majd a könyvet.

Felhívjük figyelmüket arra, hogy a nyelvkönyv első részének megírása egy sajátos kísérleten, egy innovatív módszeren alapszik.

A szerzők további munkájuk során alapul veszik a filológusok, szakemberek értékelését, véleményét, már ami a sajátos módszert illeti, ugyanakkor kíváncsian várják a könyv használóinak véleményét is.

A szerzők várják az olvasók és mindazok véleményét, bírálatát és javaslatát, akiket érdekel a magyar nyelvtanulása.

Köszönjük a Bethlen Gábor Alapkezelő Zrt. támogatását, a könyvünk első része nekik köszönhetően jelenhetett meg.

AZ ÁBÉCÉ/АЛФАВІТ Nyom tatott

K iejtés

N yom tatott

Ki e j t é s

betű

betű

A a

ba ll анг.

М m

[м ] укр.

Á a

[а] у к р

Nn

[н ] у к р

Bb

[ б] укр.

Ny ny

[ н ь ] укр.

Cc

[ ц ] укр.

О о

[ o ] укр.

Cs cs

[ ч ] укр.

Óó

co ld анг.

Dd

[ д ] укр.

Ö ö

bír d анг.

Dz dz

[д з ] укр.

Öő

-

Dzs dzs

[д ж ] укр.

Pp

[ п ] укр.

Ee

[ e ] укр.

Rr

[p ] у к р .

Éé

d ay анг.

Ss

[ш ] укр.

Ff

[ф] укр.

Sz sz

[ с ] укр.

Gg

[ ґ ] укр.

Tt

[т ] укр.

Gygy

[дь] укр.

Tyty

[т ь ] укр.

Hh

[ г ] укр.

Uu

[у ] у к р

Ii

[ і ] укр.

Úú

ru le анг.

see анг.

Üü

-

Jj

[ й ] укр.

Űű

-

Kk

[к] укр.

Vv

[в ] укр.

L l

[л] укр.

Zz

[з] укр.

Lyly

[й ] укр.

Zs zs

[ж ] укр.

Íí

A magán- és a mássalhangzók.

A névelők Magánhangzók: a, á, e, é, i, í, o, ó, ö, ő, u, ú, ü, ű.

Mély magánhangzók: Magas magánhangzók:

ASZTAL, ÁGY, ORVOS, ÓRA, UBORKA, ÚT ESERNYŐ, ÉTEL, ISKOLA, ÍRÓSZER, ÖT, ŐR, ÜVEG, ŰRHAJÓ Mássalhangzók: b, c, cs, d, dz, dzs, f, g, gy, h, j, k, I, ly, m, n, ny, p, r, s, sz, t, ty, v, z, zs.

BUSZ, CERUZA, CSILLAG, DAL, EDZŐ, LÁNDZSA, FIÚ, GOMBA, GYEREK, HAJÓ, KUTYA, LEVEL, JÉG, LYUK (az egyetlen magyar szó, mely ly-jel kezdődik, illetve ennek toldalékos alakjai), MADÁR, NAP, NYÚL, PAPRIKA, RÓKA, SAPKA, SZEKRÉNY, TOLL, TYÚK, VÍZ, ZÁSZLÓ, ZSÁK Névelők: a, az (határozott), egy (határozatlan).

De: ez, az - mutatónévmás!!!

Egy-szám név is lehet!!!

Egy gyerek - a gyerek Egy ő r - az őr Egy fiú - a fiú Egy asztal - az asztal Egy szekrény - a szekrény Egy iskola - az iskola 9

Голосні та приголосні. Артикль. Голосні: a, á, е, é, і, í, о, ó, ö, ő, u, ú, ü, ű. Голосні заднього ряду: Голосні переднього ряду:

стіл, ліжко, лікар, годинник (урок), огірок, дорога парасолька, їжа, школа, канцтовари, п'ять, охоронець, скло (пляшка), космічний корабель. Приголосні: Ь, с, cs, d, dz, dzs, f, g, gy, h, j, k, I, ly, m, n, ny, p, r, s, sz, t, ty, v, z, zs. автобус, олівець, зірка, пісня, тренер, спис, хлопець, гриб, дитина, корабель, собака, лист, лід, дірка (єдине угорське слово, що починається з Іу), птах,

сонце (день), заєць, перець, лисиця, шапка, шафа, ручка (пір'я), куриця, вода, прапор, мішок. Артикль - допоміжне слово, що дозволяє точніше визначити іменник. Розрізняють невизначений і визначений артикль.

Egy - невизначений артикль, а також це числівник "один, одна, одне". Невизначений артикль ставиться перед іменником, коли воно вперше вживається в розмові. А - визначений артикль, який вживається, якщо предмет вже згадувався. Перед словами, що починаються на голосний, він стає Az: Ez, az - вказівні займенники "це", "то"!

Egy - числівник один!

Mi ez? Milyen?

1.

Mi ez?

2.

Mi az?

3.

Ez toll.

4.

Ez a toll fekete.

5.

Ez a toll fehér.

6.

Az a toll fekete.

7.

Az a toll fehér.

8.

Milyen ez a toll?

9.

Milyen az a toll?

10.

Ez könyv.

11.

Az a könyv nagy.

12.

Az a könyv kicsi.

13.

Ez a könyv kicsi.

14.

Ez a könyv nagy.

15.

Milyen ez a könyv?

16.

Ez a könyv nagy és piros.

17.

Milyen az a könyv?

18.

Az a könyv kicsi és fekete.

Що це? Яке?

1.

Що це?

2.

Що то?

3.

Це ручка.

4.

Ця ручка чорна.

5.

Ця ручка біла.

6.

Та ручка чорна.

7.

Та ручка біла.

8.

Яка це ручка?

9.

Яка то ручка?

10.

Це книга.

11.

Та книга велика.

12.

Та книга мала.

13.

Ця книга мала.

14.

Ця книга велика.

15.

Яка це книга?

16.

Ця книга велика і червона.

17.

Яка то книга?

18.

Та книга мала і чорна.

19.

Ez füzet.

20.

Az füzet.

21.

Ez a füzet zöld.

22.

Az a füzet kék.

23.

Milyen ez a füzet?

24.

Ez a füzet vastag.

25.

Milyen az a füzet?

26.

Az a füzet vékony.

27.

Milyen ez a füzet?

28.

Ez a füzet vastag és zöld.

29.

Milyen az a füzet?

30.

Az a füzet vékony és kék.

31.

Ez ceruza.

32.

Az ceruza.

33.

Ez a ceruza rövid.

34.

Az a ceruza hosszú.

35.

Milyen ez a ceruza?

36.

Ez a ceruza rövid és vékony.

37.

Milyen az a ceruza?

19.

Це зошит.

20.

То зошит.

21.

Цей зошит зелений.

22.

Той зошит синій.

23.

Який це зошит?

24.

Цей зошит товстий.

25.

Який то зошит?

26.

Той зошит тонкий.

27.

Який це зошит?

28.

Цей зошит товстий і зелений.

29.

Який то зошит?

30.

Той зошит тонкий і синій.

31.

Це олівець.

32.

То олівець.

33.

Цей олівець короткий.

34.

Той олівець довгий.

35.

Який це олівець?

36.

Цей олівець короткий і тонкий.

37.

Який то олівець?

38.

Az a ceruza hosszú és vastag.

39.

Ez asztal.

40.

Ez az asztal széles.

41.

Az az asztal keskeny.

42.

Az szék.

43.

Ez a szék magas.

44.

Az a szék alacsony.

45.

Ez autó.

46.

Ez az autó kicsi és fehér.

47.

Ez az autó kicsi, fehér és kényelmes.

48.

Az busz.

49.

Az a busz nagy és sárga.

50.

Az a busz nagy, sárga és kényelmetlen.

51.

Az ablak.

52.

Az az ablak nagy és tiszta.

53.

Ez az ablak kicsi es koszos.

54.

Ez ajtó.

55.

Ez az ajtó magas és koszos.

56.

Az az ajtó alacsony és kényelmetlen.

38.

Той олівець довгий і товстий.

39.

Це стіл.

40.

Цей стіл широкий.

41.

Той стіл вузький.

42.

То стілець.

43.

Цей стілець високий.

44.

Той стілець низький.

45.

Це машина.

46.

Ця машина маленька і біла.

47.

Ця машина маленька, біла та зручна.

48.

То автобус.

49.

Той автобус великий і жовтий.

50.

Той автобус великий, жовтий і незручний.

51.

То вікно.

52.

То вікно чисте і велике.

53.

Це вікно мале і брудне.

54.

Це двері.

55.

Ці двері високі і брудні.

56.

Ті двері низькі і незручні.

57.

Ez fal.

58.

Ez a fal erős.

59.

Az a fal gyenge.

60.

Milyen ez a fal?

61.

Ez a fal régi és gyenge.

62.

Milyen az a fal?

63.

Az a fal új és erős.

64.

Ez padló.

65.

Az a padló koszos és egyenes.

66.

Ez a padló tiszta és kényelmes.

67.

Ez szoba.

68.

Az a szoba tágas és jó.

69.

Ez a szoba kicsi és rossz.

70.

Ez ágy.

71.

Az az ágy szép és hideg.

72.

Az az ágy erős es meleg.

73.

Ez szekrény.

74.

Ez a szekrény erős és keskeny.

75.

Az a szekrény széles és koszos.

57.

Це стіна.

58.

Це міцна стіна.

59.

То слабка стіна.

60.

Яка ця стіна?

61.

Ця стіна стара і слабка.

62.

Яка та стіна?

63.

Та стіна нова і міцна.

64.

Це підлога.

65.

Та підлога брудна і рівна.

66.

Ця підлога чиста і зручна.

67.

Це кімната.

68.

Та кімната простора і хороша.

69.

Ця кімната маленька і погана.

70.

Це ліжко.

71.

Те ліжко гарне і холодне.

72.

Те ліжко сильне і тепле.

73.

Це шафа.

74.

Ця шафа сильна і вузька.

75.

Та шафа широка і брудна.

76. Ez ház.

77. Ez nagy ház.

78. Az kicsi ház.

79. Ez a ház többszintes. (több - більше, szint - рівень; букв.: багаторівневий) 80. Az a ház földszintes. (föld - земля, szint - рівень; букв.: по рівню із землею) 81. Ez számítógép. (számítás - розрахунок, gép - машина; букв.: машина, що розраховує)

82. Ez a számítógép modern.

83. Ez mobiltelefon.

84. Az okostelefon. (okos - розумний; букв.: розумний телефон) 85. Ez tablet/táblagép.

86. Ez konyha.

87. Ez a konyha tágas és tiszta.

88. Ez víz.

89. Ez a víz forró.

90. Az a víz hideg.

91. Ez kenyér.

92. Ez a kenyér friss.

76.

Це будинок.

77.

Цей будинок великий.

78.

Той будинок маленький.

79.

Цей будинок багатоповерховий.

80.

Той будинок одноповерховий.

81.

Це комп'ютер.

82.

Цей комп'ютер сучасний.

83.

Це мобільний телефон.

84.

То смартфон.

85.

Це планшет.

86.

Це кухня.

87.

Ця кухня простора і чиста.

88.

Це вода.

89.

Ця вода гаряча.

90.

Та вода холодна.

91.

Це хліб.

92.

Цей хліб свіжий.

93.

Az a kenyér száraz.

94.

Ez hús.

95.

Az a hús olcsó.

96.

Ez a hús drága.

97.

Ez a hús friss és drága.

98.

Ez tej.

99.

Ez a tej finom.

100. Az a tej olcsó és savanyú.

101. Ez vaj.

102. Az a vaj keserű és puha.

103. Ez a vaj friss és kemény.

104. Ez tejföl.

105. Ez a tejföl híg és drága.

106. Az a tejföl sűrű és olcsó.

107. Ez sütemény.

108. Az a sütemény nagy és édes.

109. Ez a sütemény finom és kicsi.

110. Az sajt.

111. Ez a sajt kemény és savanyú.

93.

Той хліб черствий (сухий).

94.

Це м'ясо.

95.

То м'ясо дешеве.

96.

Це м'ясо дороге.

97.

Це м'ясо свіже і дороге.

98.

Це молоко.

99.

Це молоко смачне.

100. Те молоко дешеве і кисле.

101.

Це масло.

102. То масло гірке і м'яке.

103.

Це масло свіже і тверде.

104.

Це сметана.

105.

Ця сметана рідка і дорога.

106. Та сметана густа і дешева.

107.

Це тістечко.

108. Те тістечко велике і солодке.

109.

Це тістечко смачне і мале.

110. То сир.

111.

Цей сир твердий і кислий.

Ki ez?

1.

Ez ember.

2.

Az férfi.

3.

Ez a férfi magas.

4.

Az nő.

5.

Az a nő alacsony.

6.

Ez a férfi magas és fiatal.

7.

Az a nő idős és alacsony.

8.

Ez a férfi magas, fiatal és erős.

9.

Az a nő idős, alacsony és vidám.

10. Ez fiú.

11. Ez a fiú szimpatikus és vidám/ jókedvű.

12. Ez a fiú szimpatikus,vidám/jókedvű és bátor.

13. Az lány.

14. Az a lány szép és kedves.

15. Az a lány szép, kedves és szégyenlős.

16. Ez gyerek.

17. Ez a gyerek nagy és erős.

18.

Az a gyerek kicsi és gyenge.

Хто це?

1.

Це людина

2.

То чоловік.

3.

Цей чоловік високий.

4.

То жінка.

5.

Та жінка низька.

6.

Цей чоловік високий та молодий.

7.

Та жінка літня та низька.

8.

Цей чоловік високий, молодий та сильний.

9.

Та жінка літня, низька та весела.

10. Це хлопець.

11. Цей хлопець симпатичний та веселий.

12. Цей хлопець симпатичний, веселий та хоробрий.

13. То дівчина.

14. Та дівчина гарна та мила.

15. Та дівчина гарна, мила та сором'язлива.

16. Це дитина.

17. Ця дитина велика і сильна.

18. Та дитина маленька і слабка.

1.

Foglalkozások, emberi tulajdonságok.

Ez tanár.

2.

Milyen ez a tanár?

3.

Ez szigorú és bölcs tanár.

4.

Az diák.

5.

Az szomorú és buta diák.

6.

Az orvos.

7.

Milyen az az orvos?

8.

Az hozzáértő és érzékeny orvos.

9.

Ez beteg.

10. Ez lusta és durva beteg.

11. Ez mérnök.

12. Ez okos és erős mérnök.

13. Az mester.

14. Az buta és gyenge mester.

15. Ez rendőr.

16. Ez igazságos és jóindulatú rendőr.

17. Az bűnöző.

1.

Професії, людські якості. Це вчитель.

2.

Який це вчитель?

3.

Це строгий і мудрий вчитель.

4.

То учень.

5.

То сумний і нерозумний учень.

6.

То лікар.

7.

Який то лікар?

8.

То компетентний і чуйний лікар.

9.

Це хворий.

10. Це лінивий і грубий хворий.

11. Це інженер.

12. Це розумний і сильний інженер.

13. То майстер.

14. То нерозумний і слабкий майстер.

15. Це поліцейський.

16. Це справедливий і доброзичливий поліцейський.

17. То злочинець.

18.

Az veszélyes és szemtelen bűnöző.

19.

Az főnök.

20.

Az gyanús és mérges főnök.

21.

Az beosztott.

22.

Az dolgos és szorgalmas beosztott.

23.

Ez eladó.

24.

Ez szomorú és bőkezű eladó.

25.

Az vásárló.

26.

Az mohó és vidám vásárló.

27.

Az fodrász.

28.

Az megbízható és ügyes fodrász.

29.

Ez közgazdász.

30.

Ez komoly és önálló közgazdász.

31.

Az jogász.

32.

Az kitartó és határozott jogász.

33.

Ez építőmunkás.

34.

Ez leleményes építőmunkás.

18. То небезпечний і нахабний злочинець.

19. То начальник.

20. То підозрілий і злий начальник.

21. То підлеглий.

22. То працьовитий і старанний підлеглий.

23. Це продавець.

24. Це сумний і щедрий продавець.

25. То покупець.

26. То жадібний і веселий покупець 27. То перукар.

28. То надійний і спритний перукар.

29. Це економіст.

30. Це серйозний і самостійний економіст.

31. То юрист.

32. То наполегливий і рішучий юрист.

33. Це будівельник.

34. Це винахідливий будівельник.

35.

Az könyvelő.

36.

Az rendes és tapasztalt könyvelő.

37.

Ez nővér.

38.

Ez figyelmes és őszinte nővér.

39.

Ez szakács.

40.

Ez türelmes és gondoskodó szakács.

41.

Az felszolgáló/pincér.

42.

Az udvarias és szerény felszolgáló/pincér.

43.

Ez ügyfél.

44.

Ez büszke és ravasz ügyfél.

45.

Ez nevelő.

46.

Ez kiegyensúlyozott és szigorú nevelő.

47.

Ez katona.

48.

Ez bátor és békeszerető katona.

35.

То бухгалтер.

36.

То порядний і досвідчений бухгалтер.

37.

Це медсестра.

38.

Це уважна і щира медсестра.

39.

Це кухар.

40.

Це терплячий і дбайливий кухар.

41.

То офіціант.

42.

То ввічливий і скромний офіціант.

43.

Це клієнт.

44.

Це гордий і хитрий клієнт.

45.

Це вихователь.

46.

Це врівноважений і строгий вихователь.

47.

Це військовий.

48.

Це хоробрий і миролюбний військовий.

Gyakorlat A passzív szókincs „aktualizálása" abban nyilvánul meg, hogy a már megtanult szavakat újra említjük, használjuk az anyanyelvről magyarra való fordítás során, és fordítva.

Ahhoz, hogy a gyakorlat valóban hatásos legyen, szándékosan ajánljuk a nehezebb tematikájú szavak használatát.

1. Ez leleményes és határozott könyvelő.

2. Az okos és szerény szakács.

3. Ez büszke és rendes katona.

4. Az buta és ravasz bűnöző.

5. Ez dolgos és megbízható mester.

6. Ez kiegyensúlyozott és békeszerető beteg.

7. Az szigorú és figyelmes tanár.

8. Ez bölcs és szigorú mérnök.

9. Az udvarias és kitartó nevelő.

10. Ez mérges és durva eladó.

11. Az komoly és őszinte orvos.

12. Ez önálló és hozzáértő vezető.

13. Ez érzékeny és szorgalmas nővér.

14. Az veszélyes és gyenge fodrász.

15. Ez lusta és buta beosztott.

16. Az okos és jóindulatú diák.

Практикум «Актуалізація пасиву» полягає у згадуванні заучених слів і їх використання при перекладі з рідної мови на іноземну, і навпаки. Для відчуття ефективності практикуму навмисне запропонована складна тематика слів.

1. Це винахідливий і рішучий бухгалтер.

2. То розумний і скромний кухар.

3. Це гордий і порядний військовий.

4. То нерозумний і хитрий злочинець.

5. Це працьовитий і надійний майстер.

6. Це врівноважений і миролюбивий хворий.

7. То вимогливий і уважний вчитель.

8. Це мудрий і строгий інженер.

9. То ввічливий і наполегливий вихователь.

10. Це злий і грубий продавець.

11. То серйозний і щирий лікар.

12. Це самостійний і компетентний начальник.

13. Це чуйна і старанна медсестра.

14. То небезпечний і слабкий перукар.

15. Це лінивий і нерозумний підлеглий.

16. То розумний і доброзичливий учень.

17. Ez igazságos és szigorú közgazdász.

18. Az erős és ügyes szakács.

19. Ez türelmes és vidám ügyfél.

20. Ez szomorú és bőkezű felszolgáló.

21. Az tapasztalt és gondoskodó építőmunkás.

22. Ez mohó és ravasz jogász.

17. Це справедливий і вимогливий економіст.

18. То сильний і спритний кухар.

19. Це терплячий і веселий клієнт.

20. Це сумний і щедрий офіціант.

21. То досвідчений і дбайливий будівельник.

22. Це жадібний і хитрий юрист.

Személyes névmások/ Особисті займенники Egyes szám/Однина Én - я

1.

sze m é ly / n e p u ia о со б а :

2.

sze m é ly / д р у г а о со б а :

3.

sze m é ly / т р е т ь я о со б а :

Те - ти Ő - він, вона, воно Ön - Ви

Többes szám/Множина 1 . sze m é ly / n e p u ia о со б а :

Мі - ми

2 . sze m é ly / д р у г а о со б а :

Ті - ви

3 . sze m é ly / т р е т ь я о со б а :

Ők - вони Önök - Ви

A „van" létige használata és ragozása. Én Te Ő (Ön)

DIÁK

vagyok vagy -

Mi Ti Ők (Önök)

DIÁKOK

vagyunk vagytok -

Én Eszter vagyok. Én nő vagyok. Én tanár

Mi Eszter és Mária vagyunk. Mi nők vagyunk.

vagyok.

Mi tanárok vagyunk.

Te Eszter vagy. Te nő vagy. Te tanár vagy.

Ti Eszter és Mária vagytok. Ti nők vagytok. Ti tanárok vagytok.

Ő Eszter. Ő nő. Ő tanár. Ők Eszter és Mária. Ők nők. Ők tanárok. Én Gábor vagyok. Én férfi vagyok. Én tanár Mi Gábor és László vagyunk. Én férfiak

vagyok.

vagyunk. Mi tanárok vagyunk.

Te Gábor vagy. Te férfi vagy. Te tanár vagy.

Ti Gábor és László vagytok. Ti férfiak vagytok.

Ti tanárok vagytok.

Ő Gábor. Ő férfi. Ő tanár. Ők Gábor és László. Ők férfiak. Ők tanárok.

• Nagy János vagyok. □ Kovács Péter vagyok. Nagyon örülök.

• Ön újságíró? □ Igen, újságíró vagyok. És ön?

• Én tanár vagyok.

Використання та відмінювання дієслова «є» Хто? Що?

Я Ти Він/Вона/Ви

є СТУДЕНТ є -

Я (є) Естер. Я (є) жінка. Я (є) вчитель.

Ми Ви Ви

є СТУДЕНТИ є -

Ми (є) Естер та Марія. Ми (є) жінки. Ми (є) вчителі.

Ти (є) Естер. Ти (є) жінка. Ти (є) вчитель.

Ви (є) Естер та Марія. Ви (є) жінки. Ви (є) вчителі.

Вона (є) Естер. Вона (є) жінка. Вона (є) вчитель.

Ви (є) Естер та Марія. Ви (є) жінки. Ви (є) вчителі.

Я (є) Ґабор. Я (є) чоловік. Я (є) вчитель.

Ми (є) Ґабор та Ласло. Ми (є) чоловіки. Ми (є) вчителі.

Ти (є) Ґабор. Ти (є) чоловік. Ти (є) вчитель.

Ви (є) Ґабор та Ласло. Ви (є) чоловіки. Ви (є) вчителі.

Він (є) Ґабор. Він (є) чоловік. Він (є) вчитель.

Ви (є) Ґабор та Ласло. Ви (є) чоловіки. Ви (є) вчителі.

•Я Нодь Янош. □ Я Ковач Пиитер. Дуже приємно.

• Ви журналіст? □Так, я є журналістом. А Ви?

•Я (є) вчитель.

a →á, e→é Pl.: fa+k-fákt szoba+k-szobák, lecke+k-leckék. körte+k-körték

Hanp.: дерево-дерева, кімнатакімнати, завдання, груш а-груш і

Például: ajtó+k-ajtók, fiú+k-fiúk, nő+k-nők

Наприклад: двері, хлопецьхлопці, ж інка-ж інки

Якщ о слово закінчуєт ься голосним звуком

Magánhangzóra végződő szavak esetén

Hanp.:людина-люди, шафа-шафи, інж енер-інженери, поліцейський поліцейські

Слова з голосним переднього ряду: з'єднувальний голосний - е або- ö P l: етber+k-emberek, szekrény+k-szekrénvek, m érnök+k-m érnökök, rendőr-hk-rendőrök

Слова з голосним заднього ряду: з'єднувальний голосний - а або - о P l: asztal+k-asztalok, ablak+k- ablakok, toll+k-tollak, fal+k-falak

Hanp. :стіл-столи, вікно-вікна, ручка-ручки, ст іна-ст іни

Magas hangrendű szavak: a kötőhang - e vagy -ö

Mély hangrendű szavak: a kötőhang -а vagy -о

Hanp.: зима- зими, тиж день - тижні, площа - площі, ст орона -сторони

P l: tél+k-telek: hét+k-hetek. tér+k-terek, fél+k-felek

Односкладові слова

é→e egyszótagú szavaknál

Якщ о слово закінчуєт ься приголосним

Mássalhangzóra végződő szavak esetén

А -к többesjel. Kik? Mik? Суфікс множини -к. Хто? Що? (в множині)

Hanp.: Кущ - кущі, Зал - зали, скульпт ур скульпт ури

P l: bokor+kbokrok, terem +k-term ek, szobor+k-szobrok

Д еякі слова вт рачают ь голосний

Egyes szavakban kiesik egy magánhangzó

Ezek kékek falak*- Ezek kék falak, de: Ezek a falak kékek. *Не правильний варіант. Якщо перед іменником стоїть прикметник, суфікс - k додається виключно до іменника, прикметник залишається в однині. Якщо прикметник стоїть після іменника - суфікс - k додається і до іменника, і до прикметника.

-Ezek házak?

-Igen, ezek házak. Ezek nagy házak. Ezek a házak nagyok.

-Nem , ezek lakások. Ezek kis lakások. Ezek a lakások kicsik.

-Azok az autók újak?

-Igen, azok új autók. Nem, azok az autók nem újak.

-Nem , azok nem új autók, hanem régiek.

-Ezek szekrények?

-Igen, ezek szekrények. Ezek nagy szekrények.

-Nem , ezek polcok. Ezek keskeny polcok.

-O k újságírók?

-Igen, ők újságírók.

-Nem, ők nem újságírók, hanem mérnökök.

-Ezek a lányok magyarok?

-Igen, ezek a lányok magyarok.

-Nem, ezek a lányok nem magyarok, hanem angolok.

-Azok a fiúk diákok?

-Igen, azok a fiúk diákok.

-Nem, azok a fiúk nem diákok, hanem tanárok.

-Ezek a lányok vidámak?

-Igen, ezek a lányok vidámak. Ezek vidám lányok.

-Nem, ezek a lányok szomorúak. Ezek szomorú lányok.

В подальшому для кращої орієнтації в текстах чорним шрифтом виділяються слова. Таким чином зручніше ідентифікувати значення слів.

-Ц е будинки?

-Так, це будинки. Це великі будинки. Ці будинки великі.

-Ні, це квартири. Це маленькі квартири. Ці квартири маленькі.

-Т і машини нові?

-Так, то нові машини. Ні, ті машини не нові.

-Ні, то не нові машини, а старі.

-Ц е шафи?

-Так, це шафи. Це великі шафи.

-Ні, це полиці. Це вузькі полиці.

-Вони журналісти?

-Так, вони журналісти.

-Н і, вони не журналісти, а інженери.

-Ц і дівчата угорки?

-Так, ці дівчата угорки.

-Ні, ці дівчата не угорки, а англійки.

-Ті хлопці студенти?

-Так, ті хлопці студенти.

-Ні, ті хлопці не студенти, а вчителі.

-Ці дівчата веселі?

-Так, ці дівчата веселі. Це веселі дівчата.

-Ні, ці дівчата сумні. Це сумні дівчата.

Honnan? Hol? Hová? Звідки? Де? Куди?

Fontos!

A magyar nyelvben ragozáskor az illeszkedés szabályát alkalmazzuk, vagyis magas hangrendű szavakhoz magas hangrendű toldalékot adunk (pl.: szekrényben), mély hangrendű szavak esetén a toldalék is mély hangrendű (pl.: ablakban), vegyes hangrendű szavak esetén a toldalék általában mély hangrendű (pl.: Afrikában). Ha a szó összetett, a toldalék hangrendjét a második összetétel határozza meg (pl.: Buda+pest-en).

A mély magánhangzók: A magas magánhangzók:

Важливо! В угорській мові при додавання суфіксів існує правило гармонії голосних, тобто до слів, в яких є голосні переднього ряду, додаємо суфікс також з голосним переднього ряду (напр.: szekrényben), до слів, в яких є голосні заднього ряду, додаємо суфікс з голосним заднього ряду (напр.: ablakban), до слів, в яких є і голосні переднього, і голосні заднього ряду, додається суфікс з голосним заднього ряду (напр.: Afrikában). Якщо слово складене, суфікс залежить від останнього складу (напр.: Buda+pest-en) Голосні заднього ряду: Голосні переднього ряду:

41

Az irány hármasság/ Відмінки напрямку руху.

1. Épületek, kontinensek, az országok, városok többsége, tárgyak esetén (Будівлі, континенти, більшість країн та міст, предмети) Honnan?

Hová? Куди?

Hol? Де? (Звідки?)

-bán, -ben -b a, -be -ból, -bői (з, із, зі)

(у, в)

(до, у, в)

Épületek: Будівлі: k ö n y v tá rb ó l,

k ö n y v tá rb a n ,

k ö n y v tá rb a ,

é tte re m b ő l,

é tte re m b e n ,

é tte re m b e ,

u szo d á b ó l,

u szo d á b a n ,

u szo d á b a ,

isk o lá b ó l

isk o lá b a n

isk o lá b a

(із б іб л іо т еки ,

(у б іб л іо т ец і,

(у б іб л іо т еку,

із р е ст о р а н у ,

у р е ст о р а н і,

у р е ст о р а н ,

із б а се й н у,

у б а се й н і,

у б а се й н ,

з і ш кол и)

у ш ко л і)

у ш ко л у)

Kontinensek, az országok, városok többsége: Континенти, більшість країн та міст: Afrikából,

A frik á b a n ,

A frik á b a ,

Kijeviből,

Kije v b e n ,

K ije v b e ,

U k ra jn á b ó l

U k ra jn á b a n ,

U k ra jn á b a

(із А ф р и к и ,

K iv é te le k :

(в А ф р и ку,

із К и єва ,

M a g y a ro rszá g o n

у Київ,

із У кр а їн и )

B u d a p e ste n

в У к р а їн у)

U n g váro n M u n k á c so n (в А ф р и ц і, у К и є в і, в У к р а їн і Винят ки: У го р щ и н а , Будапеш т , У ж го р о д , М укачево,

Та більшість угорських міст) Tárgyak: Предмети:

táskából, szekrényből, (із сумки, із шафи)

táskában, szekrényben (у сумці, у шафі)

táskába, szekrénybe (у сумку, у шафу)

2. Nyílt terek, események, felületek, intézmények, egyes országok, városok esetén (Відкриті площі, події, поверхні, установи, деякі країни, міста.)

Honnan? (Звідки?)

-ról, -ről

(з, із)

Hol? Де?

-n, -on,-en,-ön

Hová? Куди?

-га, -ге

(на, у)

(на/у, до)

Nyílt terek: (Відкриті площі)

piacról, futballpályáról. repülőtérről, (зі ринку, із футбольного поля, з аеропорту)

piacon, futballpályán, repülőtéren (на ринку, на футбольному полі, у аеропорту)

piacra, futballpálvára, repülőtérre, (на ринок, на футбольне поле, у аеропорт)

Események: (Події)

koncertről, kiállításról, előadásról (із концерту,

koncerten, kiállításon, előadáson (на концерті,

koncertre, kiállításra, előadásra (на концерт,

із ви ст а вки ,

н а в и ст а в ц і,

н а ви ст а в к у,

із л е к ц ії)

н а л е к ц ії)

н а л е к ц ію )

Felületek: (Поверхні) a szta lró l,

a sz ta lo n ,

a szta lra ,

s zé k e n

szé k re

(зі ст о л у,

(на ст о л і,

(на ст іл,

з і ст іл ь ц я )

н а ст іл ь ц і)

н а ст іл е ц ь )

s zé k r ő l

Intézmények: (Установи) re n d ő rsé g e n ,

re n d ő rsé g rő l,

re n d ő rsé g re ,

p o stá ró l,

p o s tá n,

p o stá ra ,

m u n k a h e ly rő l

m u n k a h e ly e n

m u n k a h e ly re

(із поліції,

(у поліції,

(у п о ліц ію ,

з пош т и ,

у п о ш т і,

до пош т и,

із м ісц я р о б о т и )

н а м ісц і р о б о т и )

д о м ісц я р о б о т и )

Egyes országok, városok: (Деякі країни, міста) B u d a p e strő l,

B u d a p e ste n ,

B u d a p e stre ,

S zo ln o k ró l,

S zo ln o k o n ,

S zo ln o k ra ,

N y íre g y h á zá ró l

N y íre g y h á zá n

N y íre g y h á zá ra

(з Б у д а п е ш т а

(у Б у д а п е ш т і

(у Б у д а п е ш т

...)

...)

...)

Fontos!

Ha a szó -a vagy -е magánhangzóra végződik, toldalékoláskor a szóvégi magánhangzó meghosszabbodik, vagyis a→á (pl.: posta - postán) és e→é-vé válik (pl.:béke békében). Важливо! Якщо слово закінчується на голосні -а або -е, при додавання суфіксів ця голосна подовжується, тобто: a→á e→é.

44

3. Személyek, egyes tárgyak esetén. (Особи, деякі предмети) Honnan? (Звідки?)

-tói, -tői (від )

Hol? (Де?)

-nál, -nél

Hová? (Куди?)

-hoz, -hez, -hoz

(У)

(до )

Személyek: (Особи) o rv o stó l.

o rv o sn á l,

o rv o sh o z,

ta n á rtó l.

ta n á rn á l,

ta n á rh o z,

b a rá tn ő tő l.

b a rá tn ő n é l.

b a rá tn ő h ö z,

P é te rtő l

P é te rn é l

P é te rh e z

(від л іка р я ,

(у л іка р я ,

(д о ліка ря ,

від вч и т ел я ,

у вч и т ел я ,

д о вчи т ел я,

від п о д р уги ,

у п о д р узі,

д о под р уги ,

від П е т р а )

у Пет ра)

д о П ет р а )

Egyes tárgyak: a u tó tó l

a u tó n á l

a u tó h o z

(від м а ш и н и )

(б іл я м а ш и н и )

(д о м а ш и н и )

Néhány határozószó (Деякі прислівники)

Hol? - Д е ?

Itt - т ут Ott - т ам Előtt - п е р е д Fent - н а в е р х у Lent - в н и з у

Alatt - під Fölött - н а д Mellett - біля Között - м іж Mögött - з а Körül - н а в к о л о

45

ПРАКТИЧНИЙ КУРС УГОРСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ПОЧАТКІВЦІВ

Ez ablak. Az ablak alatt egy nagy fa van. Az ablak előtt függöny van.

Az ablak fölött függönytartó van. Az ablak mellett szekrény van.

Ez ajtó. Az ajtó mellett kék fal van. Az ajtó mögött szék van. Az ajtó és az ablak között szekrény van. Az ajtón üveg van.

Ez asztal. Az asztal előtt ablak van. Az asztal mellett tévé van. Az asztal körül székek vannak. Az asztal alatt szőnyeg van.

Ez ágy. Az ágyon párna van. Az ágy mellett szék van. Az ágy fölött kép van. Az ágy előtt szőnyeg van.

Ez szekrény. A szekrényben sok ruha van. A szekrény előtt tükör van. A szekrény mellett asztal van. A szekrény mögött por van. A szekrény és az ágy között asztal van.

Ez iskola. Az iskolában sok gyerek van. Az iskola mellett étkezde van. Az iskola előtt út van. Az iskola mögött tornaterem van. Az iskolában sok osztály van. Az iskola és az étkezde között udvar van.

-H o l van a fa?

- A fa itt van.

- A fa a szálloda előtt van.

- A fa itt van a szálloda előtt.

- Hol van a ház?

- A ház ott van.

- A ház a folyó mellett van.

- A ház ott van a folyó mellett.

46

Це вікно. Під вікном велике дерево. Перед вікном штори. Над вікном («шторотримач») карниз. Біля вікна шафа.* Це двері. Біля дверей синя стіна. За дверима стілець. Між дверима та вікном шафа. На двері скло. Це стіл. Перед столом вікно. Біля стола телевізор (є). Навколо стола стільці. Під столом килим. Це ліжко. На ліжку подушка (є). Біля ліжка стілець (є). Над ліжком картина (є). Перед ліжком килим (є).. Це шафа. У шафі багато одягу (є). Перед шафою дзеркало (є). Біля шафи стіл (е). За шафою порох (є). Між шафою та ліжком стіл(є). Це школа. У школі багато дітей (є). Біля школи їдальня (є). Перед школою дорога (е). За школою спортзал (є). У школі багато класів (е). Між школою та їдальнею двір (є).

-Д е (є) дерево?

-Дерево тут.

-Дерево перед готелем (є).

-Дерево тут (є) перед готелем.

- Де (fc) дім?

-Д ім там (є).

-Д ім біля річки (є).

-Д ім там (є) біля річки. *

Використаний дослівний переклад сторінки.

47

Figyelje meg!

Hol?

Ki? Mi? Én Te Ő (Ön) Mi Ti Ők (Önök)

DIÁK

vagyok vagy —

vagyunk vagytok DIÁKOK —

Én Te Ő (Ön)

vagyok UKRAJNÁvagy BÁN

Mi Ті Ők (Önök)

UK RAJNÁBÁN

van

vagyunk vagytok

vannak

DE! Vagyis: egyes vagy többes szám harmadik személy esetén Ki? Mi? kérdés feltevésekor nincs jelen a van/vannak létige, Hol? kérdés esetén azonban használjuk a létige egyes/ többes számát!

-

Hol van a táska?

A táska a szekrényben van.

Hol van a telefon?

A telefon az asztalon van.

Hol van az orvos?

Az orvos a kórházban van.

Hol van a sofőr?

A sofőr az autó előtt van.

Én Szabó János vagyok. Én tanár vagyok. Az iskolában vagyok.

Te Szabó János vagy. Te mérnök vagy. Te a gyárban vagy. Ő Szabó János. Ő orvos. Ő a kórházban van.

48

Зверніть увагу! Де?

Хто? Що? Я Ти Він (Ви)

є СТУДЕНТ є

Ми Ви Ви

є СТУДЕНТИ є

є В є УКРАЇНІ

я Ти Він (Ви)

—

Ми Ви Ви

є

є В УКРАЇНІ є є

АЛЕ!

Тобто: третя особа однини або множини при запитаннях Хто? Що? дієслово «van/vannak» не присутні, але при запитанні Де? має бути присутнє дієслово «van» (однина) або «vannak» (множина)!

-

Де (є) сумка? Сумка у шафі (є). Де (є) телефон? Телефон на столі (є). Де (є) лікар? Лікар у лікарні (є). Де (є) шофер? Шофер перед машиною (є).

Я (є) Сабо Янош. Я (є) вчитель. Я (є) у школі. Ти (є) Сабо Янош. Ти (є) інженер. Ти (є) на заводі. Він (є) Сабо Янош.Він (є) лікар. Він (є) у лікарні.

49

Mi Szabó János és Kovács Péter vagyunk. Mi diákok vagyunk. Mi az egyetemen vagyunk.

Mi Szabó János és Kovács Péter vagyunk. Mi magyarok vagyunk. Mi Budapesten vagyunk. Ők Szabó János és Kovács Péter. Ők menedzserek. Ők az üzletben vannak.

-

Szia! Te hol vagy?

Szia! Én az egyetemen vagyok. És te? Én a mozi előtt vagyok. És Anna hol van?

Anna a könyvtárban van.

Hol van az a könyvtár?

A könyvtár a városban van, az egyetem mellett.

Jó, akkor az egyetem előtt találkozunk.

Rendben. Viszlát!

Viszlát!

-

Hol van a pénztárca?

A pénztárca a táskában van. És hol a táska?

A táska a szekrényben van az ajtó mellett.

Ott van a kulcs is?

Nem, a kulcs a széken van.

Melyik széken?

Az ágy mellett van egy szék. Ott van a kulcs.

-

Ti hol vagytok?

Mi egy előadáson vagyunk. Nagyon érdekes ez az előadás. És ti?

Mi még az iskolában vagyunk. És Péter hol van?

Péter már otthon van.

Honnan?

Otthonról

Hol? Otthon

Hová?

Haza

Ми (є) Сабо Янош та Ковач Петро. Ми (є) студенти. Ми (є) в університеті. Ми (є) Сабо Янош та Ковач Петро. Ми (є) угорці. Ми (є) в Будапешті. Вони (є) Сабо Янош та Ковач Петро. Вони (є) менеджери. Вони (є) в магазині.

-

Привіт! Ти де (є)? Привіт! Я (є) в університеті. А ти? Я (є) перед кінотеатром. А де (є) Анна? Анна в бібліотеці (є). Де е та бібліотека? Бібліотека в місті є, біля університету. Добре, тоді зустрінемось перед університетом. Гаразд. До зустрічі! До зустрічі!

-

Де (є) гаманець? Гаманець у сумці (є). А де (є) сумка? Сумка у шафі (є), біля дверей. Там (є) також ключ? Ні, ключ на стільці (є ). На якому стільці? Біля ліжка є стілець. Там є ключ.

-

Ви де (є)? Ми на лекції (є). Ця лекція дуже цікава. А ви? Ми ще у школі (є). А Петро де (є)? Петро вже дома (є).

Звідки?

3 дому

Де? Дома

Куди? Додому

Személyes névmások alakjai Форми особистих займенників Egyes szám/Однина

Én Я Те Ти Ön/ Ви Ő/ Він/воно

Honnan? Звідки?

Tőlem/ Від мене Tőled/ Від тебе Öntől/ Від Вас Tőle/ Від нього/неї

Hol? Де?

Nálam/ У мене Nálad/ У тебе Önnél/ У Вас Nála/ У нього/неї

Hová? Куди?

Hozzám/ До мене Hozzád/ До тебе Önhöz/ До Вас Hozzá/ До нього/неї

Többes szám/Множина

Мі Ми Ті Ви Önök/ Ви Ők/ Вони

Honnan? Звідки?

Tőlünk/ Від нас Tőletek/ Від вас Önöktől/ Від Вас Tőlük/ Від них

Hol? Де?

Nálunk/ У нас Nálatok/ У вас Önöknél/ У Вас Náluk/ У них

Hová? Куди?

Hozzánk/ До нас Hozzátok/ До вас Önökhöz/ До Вас Hozzájuk/ До них

Birtokos személyragok (egy birtok esetén) Присвійні суфікси (одна власність). Én Я Моя/Мій

Те Ти Твоя/Твій

Ő Він/вона Його/ії

Ön Ви Ваш/Ваша

Ceruzám, toliam, könyvem, lakásom (Олівець, ручка, книга квартира) Ceruzád, tollad, könyved, Lakásod (Олівець, ручка, книга, квартира) Ceruzája, tolla, Könyve, lakása (Олівець, ручка, книга, квартира) Ceruzája, tolla, Könyve, lakása (Олівець, ручка, книга, квартира)

Мі Ми Наш/Наша

Ceruzánk, toliunk, könyvünk, lakásunk (Олівець, ручка, книга квартира)

Ті Ви Ваш/Ваша

Ceruzátok, toliatok, könyvetek, lakásotok (Олівець, ручка, книга, квартира)

Ők Вони/ їх

Ceruzájuk, tollúk, könyvük, lakásuk (Олівець, ручка, книга, квартира)

Önök Ви Ваш/Ваша

Ceruzája, tolla, könyve, lakása (Олівець, ручка, книга, квартира)

Tö b b es szá m e se té n a z Ő k n é v m á s t e g y e s s zá m b a n h a szn á lju k, a - k tö b b e sje le t e lh a g y ju k p l.: a z ő k kön yvük, a z ő k to llú k h e ly e tt a z ő kön yvük, a z ő to llú k stb .

Зверніть увагу, що у множині займенник Ők (Вони) при вживанні втрачає закінчення -к, і збігається за написанням з займенником О (Він, Вона). Замість a z ő k kö n yvü k, a z ő k to llú k - a z ő kön yvük, a z ő tollúk.

Birtokos névmások (egy birtok esetén) Присвійні займенники (одна власність) Én Я Те Ти Ő В ін / В о н а Ön Ви

Enyém Моя/Мій

Ми

Tied Твоя/Твій

Ви

Мі

Ті

Övé Його/її

Ők Вони

Önök

Öné Ваш/Ваша

Ви

54

Mienk Наш/Наша Tietek Ваш/Ваша Övék їх Önöké Ваш/Ваша

ПРАКТИЧНИЙ КУРС УГОРСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ПОЧАТКІВЦІВ

-V a n zöld, hosszú ceruzád?

- Igen. Van zöld, hosszú ceruzám.

-V a n fehér, vastag füzeted?

- Igen, van fehér, vastag füzetem.

-V a n vékony, kék könyved?

- Nem, nincs vékony, kék könyvem.

- Van fekete tollad?

- Igen, van fekete toliam.

- Van keskeny asztalod?

- Nem, nincs keskeny asztalom.

- Van széles asztalod?

- Igen, van széles asztalom.

-V a n autód?

- Igen, van autóm./ Nem, nincs autóm.

- Milyen autód van?

- Fehér, kényelmes autóm van.

-V a n házad?

- Igen, van házam./ Nem, nincs házam, lakásom van.

- Milyen házad van?

- Nagy, kétemeletes házam van./Kicsi, egyszobás lakásom van.

- У тебе є довгий, зелений олівець?

- Так. У мене є довгий, зелений олівець.

- У тебе є білий, товстий зошит?

- Так, у мене є білий, товстий зошит.

- У тебе є тонка, синя книга?

- Ні, у мене нема тонкої, синьої книги.

- У тебе є чорна ручка?

- Так, у мене є чорна ручка.

- У тебе є вузький стіл?

- Ні, у мене нема вузький стіл.

- У тебе є широкий стіл?

- Так, у мене є широкий стіл.

- У тебе є машина?

-Т а к , я маю машину./Ні, я не маю машину.

- Яку машину маєш?

- У мене біла, зручна машина.

- У тебе є будинок?

-Т а к , я маю будинок./ Ні, я не маю будинок, у мене квартира.

- Який будинок маєш?

- Я маю, великий, двоповерховий будинок ./У мене маленька, однокімнатна квартира.

Birtokos személyragok(több birtok esetén) Присвійні займенники (багато власності) Ceruzáim, tolláim, könyveim, lakásaim (Олівці, ручки, книги, квартири) Те Ceruzáid, Ти/Твої tolláid, könyveid, lakásaid (Олівці, ручки, книги, квартири) Ő Ceruzái, Він/Вона/ tollai, Його/Її könyvei, lakásai (Олівці, ручки, книги, квартири) Ön Ceruzái, Ви/Ваші tollai, könyvei, lakásai (Олівці, ручки, книги, квартири) Én Я/Мої

Ceruzáink, tollaink, könyveink, lakásaink (Олівці, ручки, книги, квартири) Ceruzáitok, Ті Ви/ tolláitok, könyveitek, Ваші lakásaitok (Олівці, ручки, книги, квартири) Ők Ceruzáik, Вони/íx tolláik, könyveik, lakásaik (Олівці, ручки, книги, квартири) Önök Ceruzái, Ви/Ваші tollai, könyvei, lakásai (Олівці, ручки, книги, квартири) Мі Ми/ Наші

Töb b b irto k e se té n is a z Ő k n é v m á s t e g y e s szá m b a n h a szn á lju k p l.: a z ő k kö n yveik, a z ő k to llá ik h e ly e tt a z ő kö n yveik, a z ő to llá ik stb.

Якщо більше власності, займенник Ők (Вони) при вживанні втрачає закінчення -k і збігається за написанням з займенником Ő (Він, Вона). Замість a z ő k kön yveik, a z ő k to llá ik - a z ő kö n yveik, a z ő tolláik.

Birtokos névmások (több birtok esetén) Присвійні займенники (багато власності)

Én Я Те Ти Ő В ін / В о н а Ön Ви

Enyéim Мої Tieid Твої Övéi Його/її Önéi Ваші

Мі Ми Ті Ви Ők Вони

Önök Ви

Mieink Наші Tieitek Ваші Övéik їх Önökéi Ваші

Hol vannak a ceruzáink?

A ceruzáitok a fiókban vannak.

Hol vannak a kulcsaim?

A kulcsaid az asztalon vannak.

Hol vannak Anna virágai?

Anna virágai az erkélyen vannak.

Ezek a te tolláid vagy az enyéim?

Ezek a te tolláid.

Ezek a Péter könyvei vagy a Ádáméi?

Ezek a Péter könyvei.

A gyerekeim nálad vannak?

Igen, a gyerekeid az enyéimmel együtt itthon vannak.

Anna a barátainál ?

Nem, Anna a szüleinél van.

Hány órátok van ma?

Ma hét óránk van.

A diákok a folyosón vannak, ugye?

Nem, a diákok az osztályaikban vannak.

Де (є) наші олівці? Ваші олівці у шухляді (є). Де (є) мої ключі? Твої ключі на столі (є). Де (є) квіти Анни? Квіти Анни на балконі (є). Ці ручки твої чи мої? Ці ручки твої. Це книги Петра чи Адама? Це книги Петра. Мої діти у тебе? Так, твої діти дома разом із моїми. Анна у своїх друзів ? Ні, Анна у своїх батьків (є). Скільки уроків маєте сьогодні? Сьогодні маємо сім уроків. Студенти на коридорі, правда? Ні, студенти у своїх класах.

-Jó napot kívánok! Mit parancsol?

-Jó napot kívánok! Egy kenyeret kérek. Adjon még egy csomag vajat, egy kiló sajtot és egy liter tejet!

-Parancsoljon!

-Köszönöm szépen! Viszontlátásra!

-Anna, mit kérsz reggelire?

-E gy zsemlét kérek, egy kis vajat, lekvárt és teát.

-Szendvicset nem kérsz?

-Köszönöm, nem! Inkább egy almát.

-H ány ceruzát vegyek?

-Vegyél egy piros ceruzát, egy zöldet és egy feketét.

-Tollat ne vegyek?

-D e igen! Vegyél egy kék tollat.

-M ást ne vegyek?

-Talán még két vékony füzetet.

- Nem találom a fehér ingemet.

- Nem tudom, hol lehet.Nincs a szekrényben?

- De igen, itt van a fekete szoknya mellett.

-M it főzzek ebédre?

- Én fasírtot kérek.

- Én makarónit kérek hússal.

-A kko r ma együnk makarónit hússal, holnap együnk fasírtot.

-M it csinálsz?

-Sem m i érdekeset.

- Nincs kedved moziba menni?

- Mehetünk. Tíz perc múlva találkozunk a mozi előtt.

- Rendben van.

-Доброго дня бажаю! Що прикажете? (Чого бажаєте) * -Доброго дня бажаю! Один хліб прошу. Дайте ще одну пачку масла, один кілограм сиру і один літер молока!

- «Приказуйте»! (Прошу) -Дякую гарно! До побачення!

-Анна, що просиш на сніданок?

-О д ну булочку прошу, трішки масла, повидло та чай.

-Бутерброд не просиш?

-Дякую , ні! Краще одне яблуко.

-Скільки олівців купити?

-Купи один червоний олівець, один зелений, і один чорний.

-Ручку не купити?

-Так! Купи одну синю ручку.

-Інш е не купувати?

-М абуть, ще два тонкі зошити.

- Не знаходжу мою білу сорочку.

- Не знаю, де може бути. У шафі нема?

- Так, тут є біля чорної спідниці.

-

Що зварити на обід? Я прошу котлети. Я прошу макарони з м'ясом. Тоді сьогодні поїмо макарони з м'ясом, а завтра поїмо котлети.

-

Що робиш? Нічого цікавого. Не маєш бажання піти у кіно? Можемо піти. Зустрінемось через десять хвилин біля кінотеатруГаразд.

*

Використаний дослівний переклад сторінки.

Pl: ajtó+t-ajtót, jiú + t -fiú t n ő + t-n ő t H anp.: д вер і хлопець хло п ц я ж ін ка - ж ін к у

H anp.: дерево, кім нат а- кім нат у, урок, гр уш а - гр уш у

a->ó, e->é

а -їс і, e -> é Pl: fa +t-fá t, szoba+t-szobát, lecke+t-leckét, kö rte+ t-kö rtét Pl: szekrény-szekrényt, pulóver-pulóvert, villam os-villam ost, N éhány kivétel: vaj -v a ja t,h e ly - helyet, m éz - m ézet, ken yér kenyeret, m a d á r - m a d a ra t H anp.: ш аф а ш афу, свет р, т рамвай, Д е я к і в инят ки: м асло, м ісце, м ед, хліб, пт аха.

Якщ о слово закін ч уєт ься-l, -ly, -j, -n, -ny, -r, -s, -sz, гбуквам и - не використ овуєм о з'єд н ува л ьн у голосн у

Hanp.: м агазин, в ік н о - в ік н а , овоч,ф рукт , високий, синій.

Pl: b o lt - boltot, ablak - ablakot, üzlet - üzletet, zö ld ség - zöldséget, gyüm ölcs - gyüm ölcsöt, m a g a s­ m agasat, kék- kéket.

Якщ о слово за кін чуєт ься інш им приголосним , з'єд н ува л ьн у го л о сн у використ овуєм о згідно га р м о н ії голосних. Ін о д і з'єд н увальн а голосн а м ож е бут и ~е або -а .

На egyéb mássalhangzóra végződik a szó, a szó hangrendjének megfelelő kötőhangot használunk Néha a - t tárgyrag -a , -e kötőhang segítségével kapcsolódik.

Pl: torta - torták - tortákat, körte - körték - körtéket, tojás - tojások - tojásokat, m érn ök - m érn ökö k m érnököket. H anp.: т орт - т о р т и - т орт ів, гр уш а - гр уш і,яй ц е - яйц я -я є ц ь , ін ж ен ер - ін ж ен ери інж енерів

У м н о ж и н і озн а ку зн а хідн о го відм інка додаєм о до м н о ж и н н о ї ф орм и за д опом огою - е а б о -а .

Többes szám esetén a - k többesjelhez kapcsoljuk - a ,- e kötőhang segítségével.

Я кщ о слово за кін чуєт ься голосним звуком .

На a szavak -1, -Іу, -\, -п, -пу, r, -s, -sz, -zbetűkkel végződnek - nem kell kötőhang.

Mássalhangzóra végződő szavak esetén. Я кщ о слово за кін чуєт ься пр и го л осни м .

Magánhangzóra végződő szavak esetén.

Kit? Mit? A - t tárgyrag Кого? Що? Ознака знахідного відмінка суфікс - 1

H anp.: кущ , зал, скульпт ур а скульпт уру.

Pl: bokor+tbokrot. terem +t-term et. szo b o r+ t-szo b ro t

Д е я к і слова вт рачаю т ь голосний.

Egyes szavakban kiesik egy magánhangzó.

A személyes névmások alakjai Форми особистих займенників.

Egyes szám/Однина Kit?/ К о г о ? Én/ Я

Engem /Мене

Te/Tu

Téged /Тебе

Ön/ В и

Önt/Вас

0 / В ін (В о н а )

Őt/Його/Її

Többes szám/Множина K it? /K o zo ? М і/М и

Minket/Нас

Ті/Ви

Titeket/Вас

Ö n ö k/B u

Önöket/Вас

Ők/ В о н и

Őket/Іх

IGERAGOZÁS (Дієвідмінювання) Jelen idő, kijelentő mód A m e g y és a jö n ige ragozása/ Відмінювання дієслів m e g y (й т и ) та jö n (п р и й т и )

Én/Я Те/Ти 0 / Ön Він, вона/Ви Мі/Ми Ті/Ви Önök/Ők Вони/Ви

Jön (jönni) Jövök/приходжу Jössz/приходиш

Меду (menni) Megyek/йду Mész (mégy)/ йдеш Megy /йде (йдете)

Jön /приходить (приходите)

Megyünk/йдемо Mentek/йдете Mennek/йдуть (йдете)

Jövünk/приходимо Jöttök/приходите Jönnek/приходять (приходите)

-

Hova mégy?

- Egy jó kiállításra megyek. Te is jössz?

- Nem tudom. Kik jönnek még?

-A n n a is jön.

- Rendben van, én is megyek.

- Куди йдеш?

- Я йду на хорошу виставку. Ти також йдеш?

- Не знаю. Хто ще йде.

- Анна також йде.

- Гаразд, я також йду.

- Mikor megyünk Budapestre?

- Hétfőn megyünk.

- Коли йдемо (їдемо) в Будапешт?

- Йдемо (їдемо) у понеділок.

- Куди йдете у кінці тижня?

- Йдемо кудись у подорож.

- Hová mentek a hétvégén?

- Utazni megyünk valahova.

65

Alanyi és tárgyas ragozás Безоб'єктне та об'єктне відмінювання дієслів Az igéknek kétféle ragozásuk van: Існує 2 види дієвідмінювання: Alanyi ragozás (általános ragozás) Az az igeragozás, amikor az igéhez olyan ragot teszünk, amely az alany számát és személyét fejezi ki. (безоб'єктне відмінювання) Закінчення дієслів вказує тільки на категорію числа та особу іменника Én/Я

-o k , -ек, -ö k

Те/Ти

-5Z

Ő/Ön Він, вона/Ви

-

Те/Ти

-o d , -e d , -ö d

Ő/Ön Він, вона/Ви

-ja , - і

Мі/Ми Ti/Ви

-u n k , -ü n k -t o k ,-te k ,-t ö k

Ők/Önök -n a k , - n e k Вони/Ви Tárgyas ragozás (határozott ragozás) A tárgyas igeragozásnál a ragok megjelölik az alany számát és személyét, de ezen kívül egy határozott tárgyra is utalnak. (об'єктне відмінювання) Закінчення дієслів вказує не лише на категорію числа та особу іменника, але і на конкретний предмет. Én/Я -о т , -е т , -о т Мі/Ми -ju k -, j ü k Ті/Ви Ők/Önök Вони/Ви

-jó to k ,-ite k -jó k , -ik

-S, -z, -sz végű igék Дієслова з основою на -s, -z, -sz Egyes szám második személyben (Te) az igei személyrag az -sz. De az -s, -z ,-sz végű igék esetében az egyes szám második személyű ige -ol, -el, -öl ragot kap. У другій особі однини (Ти) дієслова мають закінчення -sz. А л е якщо основна форма дієслова сама закінчується на -s, -z, -sz, то у другій особі однини (Ти) закінчення будуть -ol, -el, -öl.

-s, -z, -sz végű igék. Дієслова з основою на -s, -z, -sz Én Я

olvasok читаю

nézek дивлюсь

főzök готую

Те Ти

olvasol читаєш

nézel дивишся

főzöl готуєш

Ő/ Ön Він, вона/ Ви

olvas читає/ читаєте

néz дивиться/ дивитесь

főz готує/ готуєте

Мі Ми

olvasunk читаємо

nézünk дивимось

főzünk готуємо

Ті Ви

olvastok читаєте

néztek дивитесь

főztök готуєте

Ők/ Önök Вони/ Ви

főznek olvasnak néznek читають/ дивляться/ готують/ готуєте читаєте дивитесь

Ikés igék «Ікові» дієслова A magyar nyelvben egy sajátos csoportot képeznek az úgynevezett ikes igék, amelyeknek egyes szám harmadik személyben -ik végződésük van, ez a szótári formájuk is. Igeragozáskor egyes szám első személyben -m végződést kapnak a megszokott -k helyett. Особливу групу угорських дієслів складають так звані "Ікові" дієслова, які в 3-ій особі однини мають закінчення -ik. У цьому випадку в словниках дається саме їх Ікова форма. При відмінюванні в першій особі однини Ікові дієслова мають закінчення на -т, а не на -к як звичайні дієслова: lakik, dolgozik, utazik, érkezik stb.

Ikes igék.

1нові дієслова

Én Я

lakom ж иву

eszem їм

iszom п'ю

Te Ти

laksz ж ивеш

eszel їси

iszol п'єш

Ő /Ö n Він, вона/ Ви

lakik ж иве/ ж ивет е

eszik їст ь/ їст е

iszik п 'є/ п'єт е

Mi Ми

lakunk ж ивемо

eszünk їмо

iszunk п'єм о

Ті Ви

laktok ж ивет е

esztek їст е

isztok п'єт е

Ők/ Önök Вони/ Ви

laknak ж ивут ь/ ж ивет е

esznek їдят ь/ їст е

isznak п'ю т ь/ п'єт е

68

ПРАКТИЧНИЙ КУРС УГОРСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ПОЧАТКІВЦІВ

Mit csinál..?

Mit csinál a tanár?

A tanár tanít.

Mit tanít a tanár?

A tanár ilyen tantárgyakat tanít: anya nyelvet, idegen nyelvet, történelmet.

Mit csinál a tanuló?

A tanuló tanul.

Mit tanul a tanuló?

A tanuló a ilyen tantárgyakat tanul: földrajzot, természetrajzot, matematikát.

Mivel foglalkozik az orvos?

Az orvos gyógyít.

Що робить..? Що робить вчитель?

Вчитель учить.

Що вчитель учить? Вчитель вчить такі предмети: рідну мову, іноземну мову, історію.

Що робить учень?

Учень вчиться.

Що учень вчить? Учень вчить такі предмети: географію, природознавство, математику. Чим займається лікар?

Лікар лікує.

Milyen betegségeket gyógyít az orvos?

Az orvos ilyen betegségeket gyógyít: meghűlést, magas vérnyomást, testi sérüléseket.

Mivel foglalkozik a beteg?

A beteg gyógyul.

Mit csinál az eladó?

Az eladó árul.

Mit árul az eladó?

Különböző árukat, termékeket.

Mit csinál a vevő?

A vevő vásárol.

Mit vásárol a vásárló?

Ruhát, élelmiszert, gyógyszert. Пояснення. Vásárló та vevő, слова-синоніми. Дієслово «vásárolni» купувати, утворює іменник vásár - базар, а дієслово «venni» - брати, утворює іменник vevő.

Які хвороби лікує лікар? Лікар лікує такі хвороби: простуду, високий кров'яний тиск, тілесні пошкодження.

Чим займається хворий? Хворий лікується. Що робить продавець?

Продавець продає.

Що продає продавець? Різноманітні товари, вироби.

Що робить покупець? Що купує покупець? Одежу, продовольчі товари, ліки.

Покупець купує.

Mit csinál a rendőr? őriz.

A rendőr rendet

Milyen rendet?

A közrendet.

Mit csinál a bűnöző? követ el.

A bűnöző bűncselekményt

Milyen bűncselekményt?

A bűnöző lop.

A bűnöző rabol.

Mit csinál a jogász? elemzi.

A jogász a törvényt

Az ügyvéd véd.

A közjegyző okmányokat állít ki.

Що робить поліцейський? охороняє порядок.

Поліцейський

Який порядок? Громадський порядок.

Що робить злочинець? злочини.

Злочинець здійснює

Які злочини?

Злочинець краде. Злочинець грабує.

Що робить юрист?

Юрист аналізує

закони.

Адвокат захищає. Нотаріус оформляє докум ент и.

Mit csinál a szakács?

A szakács főz.

A szakács húst süt.

A szakács süteményt süt.

Mit csinál a mérnök?

A mérnök teljesíti a műszaki követelményeket.

A mérnök tervez.

A mérnök ellenőriz.

Mit csinál az építőmunkás?

Az építőmunkás épít.

Mit épít az építőmunkás?

Az építőmunkás házat, gyárat, üzemet épít. Пояснення: «építőmunkás» складається двох коренів: з «építeni» будувати, та «munkás» - робітник.

Mit csinál a katona?

A katona a hazát szolgálja.

A katona harcol.

A katona legyőzi az ellenséget.

Що робить кухар?

Кухар варить.

Кухар жарить м'ясо.

Кухар пече тістечко.

Що робить інженер? Інженер виконує технічні вимоги. Інженер планує. Інженер контролює.

Що робить будівельник?

Будівельник будує.

Що будує будівельник? Будівельник будує будинок, фабрику, завод.

Що робить військовий? вітчизні.

Військовий служить

Військовий воює. Військовий перемагає ворогів.

Gyakorlat 1. Az eladó ilyen árut árul: gyógyszert és ruhát.

2. A bűnöző okmányokat állít ki.

3. A tanuló anyanyelvet és történelmet tanul.

4. A mérnök gyárat vásárol.

5. A vásárló süteményt süt.

6. A katona az ellenséggel harcol.

7. Az ügyész a közrendet ellenőrzi.

8. A beteg rendőr meghűlést gyógyít.

9. A szakács húst és süteményt árul.

10. A mérnök védi a műszaki követelményeket.

11. A jogász törvényeket tanul.

12. Az építőmunkás eladja az üzemet.

13. A tanuló ilyen tantí-gyakat tanul: anya nyelvet természetrajzot.

14. A katona testi sérüléseket gyógyít.

Практикум 1. Продавець продає такі товари: ліки і одежу.

2. Злочинець оформляє документи.

3. Учень вивчає рідну мову і історію.

4. Інженер купує фабрику.

5. Покупець пече тістечка.

6. Військовий воює з ворогами.

7. Прокурор контролює громадський порядок.

8. Хворий поліцейський лікує простуду.

9. Кухар продає м'ясо і тістечка.

10. Інженер захищає технічні вимори.

11. Юрист вчить закони.

12. Будівельник продає завод.

13. Учень вивчає такі предмети: рідну мову і природознавство.

14. Військовий лікує тілесні пошкодження.

15. Az orvos bűnözőt gyógyít.

16. A tanuló beteg.

17. A vásárló különböző árut, terméket vásárol.

18. A bíró házat épít.

19. Az eladó húst süt.

20. Az eladó élelmiszert árul.

21. A beteg gyógyszert, ruhát vásárol.

22. A tanár földrajzot és természetrajzot tanít.

23. A közjegyző házat lop.

24. A bíró a hazát szolgálja.

25. Az orvos legyőzi a betegséget.

26. Az ügyvéd bűntettet elemez.

27. A rendőr bűnözőt vádol.

28. A beteg mérnök magas vérnyomást gyógyít.

29. A bűnöző kirabolja az orvost.

15. Лікар лікує злочинця.

16. Учень хворий.

17. Покупець купує різноманітні товари, вироби.

18. Суддя будує будинок.

19. Продавець жарить м'ясо.

20. Продавець продає продукти.

21. Хворий купує ліки, одежу.

22. Вчитель вчить географію і природознавство.

23. Нотаріус краде будинок.

24. Суддя служить вітчизні.

25. Лікар перемагає хворобу.

26. Адвокат аналізує злочин.

27. Поліцейський обвинувачує злочинця.

28. Хворий інженер лікує високий кров'яний тиск.

29. Злочинець грабує лікаря.

30. A tanár a ilyen tantárgyakat tanít: történelmet és földrajzot.

31. A vásárló ilyen terméket vásárol: húst és süteményt.

32. A beteg tanuló gyógyul.

Néhány ige ragozása CSINÁLNI Én csinálok.

Mi csinálunk.

Te csinálsz.

Ti csináltok.

Ő/Ön csinál.

Ők/Önök csinálnak.

VÁSÁROLNI

Én gyógyszert vásárolok.

Mi gyógyszert vásárolunk.

Te gyógyszert vásárolsz.

Ti gyógyszert vásároltok.

Ő gyógyszert vásárol.

Ők/Önök gyógyszer vásárolnak.

30. Вчитель вчить (викладає) такі предмети: історію і географію.

31. Покупець купує такі продукти: м'ясо і тістечко.

32. Хворий учень лікується.

Відмінювання деяких дієслів РОБИТИ Я роблю.

Ми робимо.

Ти робиш.

Ви робите.

Він робить.

Вони роблять. КУПУВАТИ

Я купую ліки.

Ми купуємо ліки.

Ти купуєш ліки.

Ви купуєте ліки.

Він купує ліки.

Вони купують ліки.

ÁRULNI Én ruhát árulok.

Mi ruhát árulunk.

Te ruhát árulsz.

Ti ruhát árultok.

Ő/Önök ruhát árul.

Ők/Önök ruhát árulnak.

Én házat építek.

ÉPÍTENI Mi házat építünk.

Te házat építesz.

Ti házat építetek.

Ő/Ön házat épít.

Ők/Önök házat építenek.

FŐZNI

Én húst főzök.

Mi húst főzünk.

Te húst főzöl.

Ti húst főztök.

Ő/Ön húst főz.

Ők/Önök húst főznek.

TANULNI Mi nyelvet tanulunk. Én nyelvet tanulok.

Te nyelvet tanulsz.

Ti nyelvet tanultok.

Ő/Ön nyelvet tanul.

Ők/Önök nyelvet tanulnak.

ПРОДАВАТИ Я продаю одежу. Ми продаємо одежу. Ти продаєш одежу.

Ви продаєте одежу.

Він продає одежу.

Вони продають одежу.

БУДУВАТИ Я будую будинок. Ми будуємо будинок. Ти будуєш будинок.

Ви будуєте будинок.

Він будує будинок.

Вони будують будинок.

Я варю м'ясо.

ВАРИТИ Ми варимо м'ясо.

Ти вариш м'ясо.

Ви варите м'ясо.

Він варить м'ясо.

Вони варять м'ясо. ВЧИТИ

Я вчу мову.

Ми вчимо мову.

Ти вчиш мову.

Ви вчите мову.

Він вчить мову.

Вони вивчають мову.

Вулиця

Az utca 1.

Ez utca.

1.

Це вулиця.

2.

Az szép utca.

2.

То красива вулиця.

3.

Ez járda.

3.

Це тротуар.

4.

Az rossz járda.

4.

То поганий тротуар.

5.

Ez fa.

5.

Це дерево.

6.

Az vastag fa.

6.

То товсте дерево.

7.

Ez bokor.

7.

Це кущ.

8.

Ez vékony bokor.

8.

Це тонкий кущ.

9.

Az fű.

9.

То трава.

10.

Ez száraz fű.

10. Це суха трава.

11.

Az föld.

11. То земля.

12.

Ez nyirkos föld.

12. Це волога земля.

13.

Az kő.

13. То камінь.

14.

Ez kerek kő.

14. Це круглий камінь.

15.

Ez virág.

15. Це квітка.

16.

Ez szép virág.

16. Це гарна квітка.

17. Ez mező.

17. Це поле.

18. Az négyszögletű mező.

18. То квадратне поле.

19. Ez erdő.

19. Це ліс.

20. Az hatalmas erdő.

20. То величезний ліс.

21. Ez ég.

21. Це небо.

22. Az kék ég.

22. То синє небо.

23. Ez nap.

23. Це сонце.

24. Az halvány nap.

24. То тьмяне сонце.

Előre.

Вперед.

Hátra.

Назад.

Jobbra

Вправо.

Balra.

Вліво.

A lát ige ragozása/Відмінювання дієслова бачити Én látok.

Mi látunk.

Te látsz.

Ti láttok.

Ő/Ön lát.

Ők/Önök látnak.

Gyakorlat

1.

Az nagy és vékony fa.

2.

Ez keskeny és rossz utca.

3.

Az szép és széles járda.

4.

Az hatalmas és szép virág.

5.

Ez halvány és piros nap.

6.

Az nyirkos és vékony fű.

7.

Ez vastag és száraz bokor.

8.

Az kicsi és négyszögletű kő.

9.

Ez fekete és jó föld.

10. Ez kerek és zöld mező.

11. Az kicsi és rossz erdő.

12. Ez hatalmas, szép ég.

Я бачу.

Ми бачимо.

Ти бачиш.

Ви бачите.

Він бачить.

Вони бачать.

Практикум 1.

То велике і тонке дерево.

2.

Це вузька і погана вулиця.

3.

То красивий, широкий тротуар.

4.

То величезна і гарна квітка.

5.

Це тьмяне, червоне сонце.

6.

То волога і тонка трава.

7.

Це товстий, сухий кущ.

8.

То малий і квадратний камінь.

9.

Це чорна і хороша земля.

10. Це кругле і зелене поле.

11. То маленький і поганий ліс.

12. Це величезне, красиве небо.

Én jobbra megyek.

Mi balra megyünk.

Te balra mész/mégy.

Ti jobbra mentek.

Ő/Ön jobbra megy.

Ők/Önök balra mennek.

Én előre megyek.

Mi hátra megyünk.

Te hátra mész/mégy.

Ti előre mentek.

Ő/Ön előre megy.

Ők/Önök hátra mennek.

Én keskeny és rossz járdán megyek.

Te szép, széles úton mégy/mész. Ő/Ön száraz, zöld füvön megy.

Я іду вправо.

Ми йдемо вліво.

Ти ідеш вліво.

Ви йдете вправо.

Він іде вправо.

Вони йдуть вліво.

Я іду вперед.

Ми йдемо назад.

Ти ідеш назад.

Ви йдете вперед.

Він іде вперед.

Вони йдуть назад.

Я іду вузьким і поганим тротуаром. Ти ідеш красивою, широкою вулицею. Він ідете сухою, зеленою травою.

Mi nyirkos, jó földön megyünk.

Ti hatalmas, négyszögletű mezőn mentek. Ők/Önök kicsi, sötét erdőben mennek.

Én piros, hatalmas napot látok.

Te szép, kék eget látsz. Ő/Ön nyirkos, keskeny bokrot lát.

Mi kicsi, rossz virágot látunk.

Ti fekete, kerek követ láttok. Ők/Önök fát, zöld füvet látnak.

Ми йдемо вологою, хорошою землею. Ви йдете величезним, квадратним полем. Вони йдуть малим і тьмяним лісом.

Я бачу яскраве, величезне сонце. Ти бачиш красиве, синє небо. Він бачить тонкий і вологий кущ. Ми бачимо маленьку, погану квітку. Ви бачите чорний, круглий камінь. Вони бачать дерево і зелену траву.

Az udvar

Двір

1. Ez udvar.

1. Це двір.

2. Ez belső udvar.

2. Це внутрішній двір.

3. Az külső udvar.

3. То зовнішній двір.

4. Ez ház.

4. Це будинок.

5. Az földszintes ház.

5. То одноповерховий будинок.

6. Ez többszintes ház.

6. Це багатоповерховий будинок.

7. Ez lépcsőház.

7. Це під'їзд.

8. Az koszos lépcsőház.

8. То брудний під'їзд.

9. Ez tiszta lépcsőház.

9. Це чистий під'їзд.

10. Ez lépcső.

10. Це сходи.

11. Az kényelmes lépcső.

11. То зручні сходи.

12. Az kényelmetlen lépcső.

12. Це незручні сходи.

13. Az folyosó.

13. То коридор.

14.

14. Це темний коридор.

Ez sötét folyosó.

15. Az világos folyosó.

15. То світлий коридор.

16. Ez erkély.

16. Це балкон.

17. Az hatalmas erkély.

17. То величезний балкон

18. Ez kicsi erkély.

18. Це малюсінький балкон

Igeragozás / Дієвідмінювання Állni

Стояти

Mi állunk.

Ми стоїмо.

Én állok.

Я стою.

Ti álltok.

Ви стоїте.

Te állsz.

Ти стоїш.

Ők/Önök állnak.

Вони стоять.

Ő/Ön áll.

Він стоїть.

Ülni

Сидіти

Mi ülünk.

Ми сидимо.

Én ülök.

Я сиджу.

Ti ültök.

Ви сидите.

Te ülsz.

Ти сидиш.

Ők/Önök ülnek.

Вони сидять.

O/On ül.

Він сидить.

Gyakorlat 1. Ez keskeny, sötét udvar.

2. Az kényelmetlen, koszos lépcsőház.

3. Ez külső, kényelmes erkély.

4. Ez tiszta, kényelmes lépcső.

5. Az kicsi, földszintes ház.

6. Ez új, tágas folyosó.

7. Az belső, kényelmetlen erkély.

8. Az széles, világos udvar.

9. Az régi, keskeny folyosó.

10. Ez hatalmas, többszintes ház.

Én keskeny, belső udvaron állok.

Te széles, világos lépcsőházban állsz. Ő/Ön tiszta, kényelmes udvaron áll.

Практикум 1.

Це вузький і темний двір.

2.

То незручний і брудний під’їзд.

3.

Це зовнішній, зручний балкон.

4.

Це чисті і зручні сходи.

5.

То малюсінький, одноповерховий будинок.

6.

Це новий і просторий коридор.

7.

То внутрішній, незручний балкон.

8.

То широкий і світлий двір.

9.

То старий і вузький коридор.

10. Це величезний, багатоповерховий будинок.

Я стою у вузькому, внутрішньому дворі. Ти стоїш у широкому і світлому під'їзді. Він стоїть у чистому і зручному дворі.

Mi kicsi lépcsőn állunk.

Ti hatalmas erkélyen álltok. Ők/Önök sötét, koszos folyosón állnak.

Én tiszta, világos erkélyen ülök.

Te földszintes, nagy házban ülsz. Ő/Ön többszintes, sötét házban ül.

Mi belső, koszos udvaron ülünk.

Ti külső, kényelmetlen udvaron ültök. Ők/Önök kicsi, kényelmes erkélyen ülnek.

Ми стоїмо на малюсіньких сходах. Ви стоїте на величезному балконі. Вони стоять у темному, брудному коридорі.

Я сиджу на чистому, світлому балконі. Ти сидиш в одноповерховому, великому будинку. Він сидить у темному, багатоповерховому будинку. Ми сидимо у внутрішньому, брудному дворі. Ви сидите у зовнішньому, незручному дворі. Вони сидять на малюсінькому, зручному балконі.

A nappali

Вітальня

1. Ez fotel.

1. Це крісло.

2. Az rekamé.

2. То диван.

3. Ez televízió/tévé.

3. Це телевізор.

4. Ez televíziós műsor.

4. Це телевізійна передача.

5. Ez érdekes tévécsatorna.

5. Це цікавий телевізійний канал.

6. Bekapcsolni.

6. Включити.

7. Kikapcsolni.

7. Виключити.

8. Nézni.

8. Дивитися.

9. Hallgatni.

9. Слухати.

10. Pihenni.

10. Відпочивати.

11. Zene.

11. Музика.

12. Műsor.

12. Передача.

13. Csatorna.

13. Канал.

14. Vidám.

14. Веселий.

15. Unalmas.

15. Нудний.

Én pihened.

Mi pihenünk.

Te pihensz.

Ti pihentek.

Ő /Ön pihen.

Ők /Önök pihennek.

Én nézek.

Mi nézünk.

Te nézel.

Ti néztek.

Ő/Ön néz.

Ők /Önök néznek.

Én hallgatod.

Mi hallgatunk.

Te hallgatsz.

Ti hallgat tok.

Ő/Ön hallgat.

Ők /Önök hallgatnak.

Én bekapcsolот.

Mi bekapcsoljuk.

Te bekapcsolod.

Ti bekapcsolj átok.

Ő/Ön bekapcsolja.

Ők/Önök bekapcsolják

Я відпочиваю.

Ми відпочиваємо.

Ти відпочиваєш.

Ви відпочиваєте.

Він відпочиває.

Вони відпочивають.

Я дивлюся.

Ми дивимося.

Ти дивишся.

Ви дивитеся.

Він дивиться.

Вони дивляться.

Я слухаю.

Ми слухаємо.

Ти слухаєш.

Ви слухаєте.

Він слухає.

Вони слухають.

Я включаю.

Ми включаємо.

Ти включаєш.

Ви включаєте.

Він включає.

Вони включають.

Én kikapcsolom.

Mi kikapcsol/ufr.

Te kikapcsolod.

Ti kikapcsoljátok.

Ő/Ön kikapcsol/а.

Ők/Önök kikapcsol/áfc Gyakorlat

1. Az kényelmes és tágas nappali.

2. Ez sötét és kicsi nappali.

3. Ez kényelmetlen, keskeny fotel.

4. Az magas és széles fotel.

5. Ez kicsi, kényelmetlen és keskeny rekamé.

6. Ez modern és nagy tévé.

7. Ez érdekes televíziós műsor.

8. Az unalmas televíziós műsor.

Я виключаю.

Ми виключаємо.

Ти виключаєш.

Ви виключаєте.

Він виключає.

Вони виключають. Практикум

1. То зручна і простора вітальня.

2. Це темна і маленька вітальня.

3. Це незручне, вузьке крісло.

4. То високе і широке крісло.

5. Це маленький, незручний і вузький диван.

6. Це сучасний і великий телевізор.

7. Це цікава телевізійна передача.

8. То нудний телевізійний канал.

Én sötét nappaliban pihenek.

Te széles fotelben pihensz. Ő/Ön nagy rekamén pihen.

Mi kényelmes nappaliban pihenünk.

Ti keskeny fotelben pihentek. Ők/Önök tágas nappaliban pihennek.

Én kicsi, régi tévét nézek.

Te érdekes, modern csatornát nézel. Ő/Ön érdekes zenecsatornát néz.

Mi unalmas televíziós műsort nézünk Ti televíziós műsort néztek. Ők/Önök érdekes csatornát néznek.

Я відпочиваю у темній вітальні. Ти відпочиваєш у широкому кріслі. Він відпочиває на великому дивані. Ми відпочиваємо у зручній вітальні. Ви відпочиваєте у вузькому кріслі. Вони відпочивають у просторій вітальні.

Я дивлюся маленький, старий телевізор. Ти дивишся цікавий, сучасний канал. Він дивиться цікавий музичний канал. Ми дивимося нудну телевізійну передачу. Ви дивитеся телевізійну передачу. Вони дивляться цікавий канал.

Én komoly, klasszikus zenét hallgatok.

Te modern könnyűzenét hallgatsz. Ő/Ön unalmas zenét hallgat.

Mi komoly műsort hallgatunk.

Ti humoros műsort hallgattok. Ők/Önök vidám, klasszikus zenét hallgatnak.

Én bekapcsolom a szomorú zenét.

Te bekapcsolod a nagy tévét. Ő/Ön bekapcsolja az unalmas csatornát.

Mi bekapcsoljuk a tévéműsort.

Ti bekapcsoljátok a klasszikus zenét. Ők/Önök bekapcsolják a zenés műsort.

Я слухаю серйозну, класичну музику. Ти слухаєш сучасну, легку музику. Він слухає нудну музику. Ми слухаємо серйозну передачу. Ви слухаєте гумористичну передачу. Вони слухають веселу, класичну музику.

Я включаю сумну музику. Ти включаєш великий телевізор. Він включає нудний канал. Ми включаємо телевізійну передачу. Ви включаєте класичну, сумну музику. Вони включають музичну передачу.

Én kikapcsolom a kicsi tévét.

Te kikapcsolod az unalmas zenét. Ő/Ön kikapcsolja a humoros műsort.

Mi kikapcsoljuk a klasszikus zenét.

Ti kikapcsoljátok a vidám televízió csatornát. Ők/Önök kikapcsolják a műsort és a csatornát.

113

Я виключаю маленький телевізор. Ти виключаєш нудну музику. Він виключає гумористичну передачу. Ми виключаємо класичну музику. Ви виключаєте веселий телевізійний канал. Вони виключають передачу і канал.

A konyha 1. Ez tányér.

2. Ez kanál.

3. Az csésze.

4. Ez pohár.

5. Az villa.

6. Ez fazék.

7. Az serpenyő.

8. Ez kés.

9. Én kést használok.

10. Ez a serpenyő üres.

11. Az a fazék teli.

12. Ez a kés éles.

13. Az a kés tompa.

Кухня 1. Це тарілка.

2. Це ложка.

3. То чашка.

4. Це стакан.

5. То вилка.

6. Це каструля.

7. Це сковорідка.

8. Це ніж.

9. Я користуюся ножем. (Я використовую ніж) 10. Ця сковорідка пуста.

11. Та каструля повна.

12. Цей ніж гострий.

13. Той ніж тупий.

VÁGNI Én vágok.

Mi vágunk.

Te vágsz.

Ti vágtok.

Ő/Ön vág.

Ők/Önök vágnak.

ÖNTENI Én öntök.

Mi öntünk.

Te öntesz.

Ti öntötök.

Ő/Ön ö n t.

Ők/Önök öntenek.

HASZNÁLNI Én használok.

Mi használunk.

Te használsz.

Ti használtok.

Ő/Ön használ.

Ők/Önök

használnak

Різати Я ріжу.

Ми ріжемо.

Ти ріжеш.

Ви ріжете.

Він ріже.

Вони ріжуть.

Наливати Я наливаю.

Ми наливаємо.

Ти наливаєш.

Ви наливаєте.

Він наливає.

Вони наливають.

Використовувати Я використовую.

Ми використовуємо.

Ти використовуєш.

Ви використовуєте.

Він використовує.

Вони використовують.

Gyakorlat Vágni Én késsel vágok.

Te késsel vágsz. Ő/Ön éles késsel vág.

Mi tompa késsel vágunk.

Ti éles és hosszú késsel vágtok. Ők/Önök tompa és rövid késsel vágnak. Önteni Én forró vizet öntök a csészébe.

Te meleg tejet öntesz a pohárba. Ő/Ön sűrű tejfölt önt a fazékba.

Mi forró teát öntünk a pohárba. Ő tiszta vizet önt a serpenyőbe. Ők/Önök hideg tejet öntenek a fazékba.

Практикум Різати Я ріжу ножем. Ти ріжеш ножем. Він ріже гострим ножем. Ми ріжемо тупим ножем. Ви ріжете гострим і довгим ножем. Вони ріжуть тупим і коротким ножем. Наливати Я наливаю у гарячу воду у чашку. Ти наливаєш тепле молоко у стакан. Він наливає густу сметану у каструлю. Ми наливаємо гарячий чай у стакан. Ви наливаєте чисту воду у сковорідку. Вони наливають холодне молоко у каструлю.

120

Használni Én éles kést használok.

Te tiszta kanalat használsz. Ő/Ön kicsi serpenyőt használ.

Mi kényelmes fazekat használunk.

Ti tompa villát használtok. Ők/Önök piszkos csészét használnak.

Використовувати Я використовую гострий ніж. Ти використовуєш чисту ложку. Він використовує маленьку сковорідку. Ми використовуємо зручну каструлю. Ви використовуєте тупу вилку. Вони використовують брудну чашку.

A hálószoba 1. Az ágy.

2. Ez párna.

3. Az takaró.

4. Ez lepedő.

5. Aludni (alszik).

6. Zavarni.

ALUDNI (ALSZIK)-ikes ige Én alszom.

Mi alszunk.

Te alszol.

Ti alszotok.

Ő/Ön alszik.

Ők/Önök alszanak.

ZAVARNI

Én zavarok.

Mi zavarunk.

Te zavarsz.

Ti zavartok.

Ő/Ön zavar.

Ők/Önök zavarnak.

123

Спальня 1. То ліжко.

2. Це подушка.

3. То ковдра.

4. Це простирадло.

5. Спати (спить).

6. Заважати. Спати Я сплю.

Ми спимо.

Ти спиш.

Ви спите.

Він спить.

Вони сплять. Заважати

Я заважаю.

Ми заважаємо.

Ти заважаєш.

Ви заважаєте.

Він заважає.

Вони заважають.

124

Gyakorlat Az tiszta, nagy, szép hálószoba.

Ez keskeny, kemény, kényelmetlen ágy.

Az színes, puha párna.

Ez meleg, nagy, színes takaró.

Az tiszta, színes lepedő.

Én hatalmas hálószobában alszom.

Te meleg, puha ágyban alszol. Ő/Ön a nappaliban, egy rekamén alszik.

Mi színes takarón alszunk.

Ti kemény párnán alszotok. Ők/Önök koszos lepedőn alszanak.

Практикум То чиста, велика, гарна спальня. Це вузьке, тверде, незручне ліжко. То кольорова, м'яка подушка. Це тепла, величезна, кольорова ковдра. То чисте, кольорове простирадло.

Я сплю у величезній спальні. Ти спиш у теплому, м'якому ліжку. Він спить у вітальні на дивані. Ми спимо на кольоровій ковдрі. Ви спите на твердій подушці. Вони сплять на брудному простирадлі.

Én zavarok aludni.

Te zavarsz tévét nézni. Ő/Ön zavar zenét hallgatni.

Mi zavarunk a nappaliban aludni.

Ti zavartok érdekes adást nézni. Ők/Önök zavarnak gyerekzenét hallgatni.

Я заважаю спати. Ти заважаєш дивитися телевізор. Він заважає слухати музику. Ми заважаємо спати у вітальні. Ви заважаєте дивитися цікаву передачу. Вони заважають слухати дитячу музику.

A fürdőszoba 1. Az mosdókagyló.

2. Ez kád.

3. Az zuhanyzó.

4. Ez csap.

5. Az mosógép.

6. Ez törülköző.

7. Az polc.

8. Ez szappan.

9. Az fogkefe.

10. Ez fogkrém.

Fürödni (fürdik) - ikes ige Én fürdőm.

Mi fürdünk.

Te fürdesz.

Ti fürdőtök.

Ő/Ön fürdik.

Ők/Önök fürdenek.

Ванна кімната 1. То умивальник.

2. Це ванна.

3. То душ.

4. Це краник.

5. То пральна машина.

6. Це полотен це.

7. То поличка.

8. Це мило.

9. То зубна щітка.

10. Це зубна паста. Купатися Я купаюся.

Ми купаємося.

Ти купаєшся.

Ви купаєтеся.

Він купається.

Вони купаються.

130

Zuhanyozni (zuhanyzik) - ikes ige

Én zuhanyzóm.

Mi zuhanyzunk.

Te zuhanyzói.

Ti zuhanyoztok.

Ő/Ön zuhanyzik.

Ők/Önök zuhanyoznak.

Прийняти душ

Я приймаю душ.

Ми приймаємо душ.

Ти приймаєш душ.

Ви приймаєте душ.

Він приймає душ.

Вони приймають душ.

M osdó (W C)

Ez női mosdó (WC).

Az férfi mosdó(WC).

Ez vécépapír. Це vécékagyló.

Kuka.

Keresni.

Villany.

Arany.

Ezüst.

Keresni Én keresek.

Mi keresünk.

Te keresel.

Ti kerestek.

Ő/Ön keres.

Ők/Önök keresnek.

Туалет Це жіночий туалет. То чоловічий туалет. Це туалетний папір. Це унітаз. Відро для сміття.

Шукати. Світло. Золото. Срібло. Шукати Я шукаю.

Ми шукаємо.

Ти шукаєш.

Ви шукаєте.

Він шукає.

Вони шукають.

134

Gyakorlat Én a férfi mosdót keresem.

Te a női mosdót keresed. Ő a férfi mosdót keresi.

Mi a női mosdót keressük.

Ti a férfi mosdót keresitek. Ők a női mosdót keresik.

Ez olcsó vécépapír.

Ez drága vécépapír.

Az színes vécépapír.

Az szürke vécépapír.

Ez ezüst, szép vécékagyló.

Ez arany, kényelmes vécékagyló.

Az keramikus vécékagyló.

Ez nagy kuka.

Az kis kuka.

Практикум Я шукаю чоловічий туалет. Ти шукаєш жіночий туалет. Він шукає чоловічий туалет. Ми шукаємо жіночий туалет. Ви шукаєте чоловічий туалет. Вони шукають жіночий туалет. Це дешевий туалетний папір. Це дорогий туалетний папір. То кольоровий туалетний папір. То сірий туалетний папір. Це срібний красивий унітаз. Це золотий і зручний унітаз То керамічний унітаз. Це велике відро для сміття. То мале відро для сміття.

Üzlet/bolt

Магазин

1. Ez áru.

1. Це товар.

2. Ez pénz.

2. Це гроші.

3. Ez készpénz.

3. Це готівка (готові гроші).

4. Az bankkártya.

4. То банківська картка.

5. Ez pénztár.

5. Це каса.

6. Az visszajáró.

6. То здача.

7. Bejárat.

7. Вхід.

8. Kijárat.

8. Вихід.

9. Zárva.

9. Закрито.

10. Ebédszünet.

10. Перерва на обід.

11. Ez hús.

11. Це м'ясо.

12. Az hal.

12. То риба.

13. Ez bor.

13. Це вино.

14. Az sör.

14. То пиво.

15. Ez ásványvíz.

15. Це мінеральна вода.

16. Ez alma.

16. Це яблуко.

17. Ez körte.

17. Це груша.

18. Ez őszibarack.

18. Це персик.

19. Az sárgabarack.

19. То абрикос.

20. Ez narancs.

20. Це апельсин.

21. Az burgonya/krumpl

21. То картопля.

22. Ez hagyma.

22. Це цибуля.

23. Az paprika.

23. То перець.

24. Ez paradicsom.

24. Це помідор.

25. Ez sapka.

25. Це шапка.

26. Ez ing.

26. Це сорочка.

27. Ez nadrág.

27. Це штани.

28. Az póló.

28. То майка.

29. Az zokni.

29. То шкарпетки.

30. Ez cipő.

30. Це черевики.

31. Az derékszíj.

31. То ремінь.

32. Ez ruha.

32. Це плаття.

Gyakorlat Fizetni Én készpénzzel fizetek.

Te bankkártyával fizetsz. Ő/Ön friss, jó halért fizet.

Mi világos, meleg sörért fizetünk.

Ti kemény, zöld körtéért fizettek. Ők/Önök keserű, puha hagymáért fizetnek.

Vásárolni/venni Én hideg ásványvizet vásárol ok/ veszek.

Te meleg téli sapkát vásárolsz/vesze/. Ő/Ön sötét, modern inget vásárol/vesz.

Mi kényelmes, sárga cipőt vásárolunk/veszünk.

Ti széles, erős derékszíját vásároltok/vesztek. Ők/Önök piros, szép ruhát vásárolnok/vesznek.

141

Практикум Платити Я плачу готівкою. Ти платиш банківською карткою. Він платить за свіжу, добру рибу. Ми платимо за світле, тепле пиво. Ви платите за тверду і зелену грушу. Вони платять за гірку і м'яку цибулю.

Купувати Я купую холодну мінеральну воду. Ти купуєш дорогу, теплу шапку. Він купує темну, сучасну сорочку. Ми купуємо зручні, жовті черевики. Ви купуєте широкий, міцний ремінь. Вони купують червоне і красиве плаття.

TEMATIKUS SZÓTÁR - ТЕМАТИЧНИЙ СЛОВНИК Köszönési formulák:

Форми вітання:

Jó napot!

Добрий день!

Jó napot kívánok!

Бажаю доброго дня!

Jó estét!

Добрий вечір!

Jó reggelt!

Доброго ранку!

Jó éjszakát!

Д об р ої ночі!

Szervusz!

Привіт ! (тобі)

Szervusztok!

Привіт! (групі людей на "ти”)

Szia! Sziasztok!

Салют! (тобі) Салют! (групі людей на "ти")

Csókolom!

Цілую!

Üdvözlöm!

Вітаю!

Viszontlátásra!

До побачення!

Viszlát!

Пока!

Örvendek a szerencsének!

Д уж е приємно!

Nagyon örülök!

Д уж е приємно!

Udvariassági formulák:

Ввічливі слова:

Köszönöm!

Д якую !

Szívesen!

Будь ласка!

Nincs mit!

Немає за що!

Egészségére!

На здоров'я!

Jó egészséget!

Доброго здоров'я!

Jó étvágyat!

Смачного!

Bocsánat!

Пробачте!

Elnézést!

Вибачте!

Nem történt semmi!

Нічого страшного!

A számok-Ц иф ри Hány?/ Скільки?

20 húsz lé g y 21 huszonegy...

2 kettő (két) 30 harminc 3 három 40 negyven 4 négy 50 ötven 5 öt 60 hatvan 6 hat 70 hetven 7 hét 80 nyolcvan 8 nyolc 90 kilencven 9 kilenc 100 száz 10 tíz 1000 ezer 11 tizenegy...

1 000 000 millió 1999 ezerkilencszázkilencvenkilenc 2015 kétezer-tizenöt 2000-ig a számokat egybeírjuk, 2000 után csak a kerek számokat írjuk egybe, a többiben kötőjellel határoljuk el az összetételeket. До 2000 цифри пишуться разом, після 2000 тільки круглі цифри пишемо разом, в інших цифрах склади розділяємо за допомогою дефіса.

Hányadik/ Який?

-o-a- -dik -e-ö1. első 2. második 3. harmadik 4. negyedik 5. ötödik 6. hatodik 7. hetedik 8. nyolcadik 9. kilencedik 10. tizedik 11. tizenegyedik 12. tizenkettedik...

Hányas?/ Який?

-o-a- -s -e-öegyes kettes hármas négyes ötös hatos hetes nyolcas kilences tízes tizenegyes

Hány óra (van)? Котра година?

Mikor? Hány órakor? Hánykor? - O потрій годині?

08:00 - nyolc óra (van) - reggel nyolc óra - este nyolc óra 08:15 - negyed kilenc 08:30 -fé l kilenc 08:45 - három negyed kilenc 08:10 - nyolc óra tíz perc 08:50 - tíz perc múlva kilenc 09:00 - pontosan kilenc óra

O 10:00 - Tízkor. Tíz órakor O 10:15 - Negyed tizenegykor O 10:30 - Fél tizenegykor O 10:45 - Háromnegyed tizenegykor O 12:00 - Tizenkettőkor. Tizenkét órakor.

O 01:15 - Negyed kettőkor O 06:30 - Fél hétkor O 03:45 - Háromnegyed négykor

A hét napjai Mikor? Дні тижня Коли?

Hétfő Kedd Szerda Csütörtök Péntek Szom bat Vasárnap (Понеділок Вівторок Середа Четвер П'ятниця Субота Неділя

Hétfőn Kedden Szerdán Csütörtökön Pénteken Szom baton Vasárnap у понеділок у вівторок у середу у четвер у п'ятниця у суботу у неділю)

Hónapok Місяці ja nu ár február március április május június július augusztus szeptem ber október novem ber decem ber

січень лю т ий березень квітень травень червень липень серпень вересень жовтень лист опад грудень

M ikor?

Коли?

Reggel - ранок

reggel

Délelőtt - до обіду

délelőtt

Dél - обід

délben

Délután - після обіду Este - вечір

délután este

Éjjel - ніч

éjjel

Éjfél - північ

éjfélkor

Hét - тиждень

a héten

Hétvége - вихідні

a hétvégén

Ünnepek/Свята Újév

- Новий рік

Húsvét

- Великдень

Pünkösd Karácsony Nőnap Születésnap Névnap

-Трійця - Різдво - 8 березня - день народження -іменини

Foglalkozások - професії Sofőr - ш о ф е р

Nővér/ápoló - м е д се ст р а

Vállalkozó - п ід п р и є м е ц ь

Tűzoltó - п о ж ежн и к

Asztalos - ст о л я р

Gyógyszerész - ф а р м а ц ев т

Idegenvezető - е к ск ур со в о д

Pék - п е ка р

Esztergályos - т о к а р

Varrónő - ш ва чка

M enedzser - м е н е д ж е р

Kereskedő - т о р го в е ц ь

Igazgató - д и р е к т о р

Villanyszerelő - е л е кт р и к

Igazgató-helyettes - заст. директора

Portás - ш в ей ц а р

Nyugdíjas - п е н сіо н е р

Takarító - п р и б и р а л ь н и ц я

Szervező - о р га н іза т о р

Titkár(nő) - се кр е т а р (ка )

Üzletkötő - б ізн е см е н

Óvónő - в и хо в а т е л ь к а д и т са д ка

Zenész - м уз и к а н т

Éjjeliőr - с т о р о ж

Fotós - ф о т о гр а ф

Ügyvéd - а д во ка т

Táncos - т а н ц ю р и ст

Fordító/tolmács - п ер ек л а д а ч

Festő - х у д о ж н и к

Énekes - сп ів а к

Színész - а к т о р

Szociális munkás - соц. п р а ц ів н и к

A család - сім'я Nagyszülők - б а б к а т а д ід

Unokatestvér - д в о ю р ід н и й

Nagymama/mama/

б р а т а б о се ст р а

nagyi/nagyanya - б а б ка

Nagybácsi - д я д ь к о

Nagypapa/papa/

Nagynéni - т іт к а

nagyapa - дід

Férj - ч о л о в ік

Szülők - б а т ь к и

Feleség - д р у ж и н а

Édesanya/anya/

Após - т е ст ь а б о св е к о р

mama/anyu - м а м а

A n y ó s-т е щ а а б о св е к р у х а

Édesapa/apa/

Sógor - св о я к

papa/apu - б а т ько

Sógornő - св о я ч к а

Testvér - б р а т а б о се ст р а

Fiam - с и н

Nővér - ст а р ш а се ст р а

Lányom - д о ч к а

Húg - м о л о д ш а се ст р а

Unoka - в н у к а б о в н уч к а

Báty - ст а р ш и й б р а т

Menyasszony-н а р е ч е н а

Öcs - м о л о д ш и й б р а т

Vőlegény - ж е н и х

Ételek és italok - продукти та напої Liszt - б о р о ш н о

Tészta - м а к а р о н н і ви ро б и

Olaj - о л ія

Makaróni - м а к а р о н и

Ecet - оц ет

Spagetti - с п а ге т т і

Só - сіл ь

Rizs - р и с

Bors - чо р н и й п е р е ц ь

Tea - ч а й

Cukor - ц у к о р

Méz - м е д

Sárgarépa - м о р к в а

Gyümölcslé - ф р у кт о в и й сік

Saláta - сал а т

Kávé - ка ва

Fokhagyma - ч а сн и к

Limonádé - л и м о н а д

Disznóhús - сви н и н а

Margarin - м а р га р и н

Marhahús - г о в 'я д и н а

Kefir - кеф ір

Csirke - кур ка

Joghurt - й огурт

Leves - суп

Virsli —со си ска

Kenyér - х л іб

Sonka - ш ин ка

Kifli - р о г а л и к

Kolbász - к о в б а с а

Keksz - п е ч и в о

Tojás - я й ц е

F á n k - пончики

Szőlő - в и н о гр а д

Csokoládé - ш о к о л а д

Banán - б анан

Fagylalt - м о р о з и в о

Cseresznye - чер еш н я

Desszert - д есер т

M eggy - в и ш н я

Palacsinta - м л и н ц і

Eper - я г о д а

ЛУКАНЕЦЬ ІГОР МИХАЙЛОВИЧ САБО-ЧІК ДІАНА КАРЛІВНА

ПРАКТИЧНИЙ КУРС УГОРСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ПОЧАТКІВЦІВ. (Українською та угорською мовами)

Підготовлено до друку 01.11.2016 р. Віддруковано з готового оригінал - макета Формат А5 148x210 мм Тираж 50 примірників.