ГЛАВА 3. ЛЮДСЬКИЙ РОЗВИТОК: ПЕРЕВАГИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ
•
людський розвиток; забезпечити ефективність і дієвість функціонування галузей, які працюють над питаннями людського розвитку. Ці три напрямки заходів розглянуті нижче.
Забезпечення кращого представництва й розширення можливосетй місцевого населення. Порядок денний європейської інтеграції вимагає зміцнення місцевої демократії та поліпшення підзвітності місцевих органів влади місцевому населенню. Оскільки багато українських громад або недостатньо представлені, або взагалі не представлені в усіх обласних радах, здебільшого через пропорційну систему виборів, запроваджену 2006 року, вони по суті позбавлені будь-якого впливу на хід подій та політичні рішення, які можуть стосуватися їхніх повсякденних потреб. Те саме можна сказати про районний рівень. Тому Україні потрібно запровадити систему, яка б забезпечувала краще виборче представництво на районному та обласному рівнях із тим, щоб потреби тих громад, які наразі недостатньо представлені, адекватніше відображалися відповідно у районних або обласних бюджетах. Існує також сильна потреба у механізмах, які б розширювали повноваження місцевого населення для здійснення контролю за ефективністю та прозорістю роботи місцевих і регіональних органів влади. Нині громадяни позбавлені можливості відкликати депутатів рад і мерів, як і здійснювати будь-які інші права, які дозволили б притягувати цих посадовців до відповідальності. Більше того, знову-так через пропорційну систему виборів, підзвітність депутатів місцевих рад значною мірою знеосіблена, що негативно впливає на можливість примусити нести відповідальність за свої дії тих, хто приймає рішення на місцевому рівні. Місцеві референдуми та інші види місцевих ініціатив у законодавстві прописані недостатньо, що перешкоджає застосуванню цих інструментів для здійснення впливу на місцеві та регіональні справи. Оскільки багато напрямків діяльності, спрямованих на досягнення ЦРТ, входять до компетенції муніципальних, районних і обласних органів влади, покращення виборчого представництва та підзвітності на цих рівнях значно сприятиме справі людського розвитку в Україні. Виділення належного фінансування. Хронічне недофінансування послуг, пов’язаних із людським розвитком, давно є предметом стурбованості як громадян, так і місцевої влади. Недостатнє фінансування галузей людського розвитку суперечить вимогам європейської інтеграції та є головною причиною недовиконання Україною завдань у досягненні ЦРТ. У тих сферах, де досягнуто прогресу, це відбулося значною мірою завдяки відданості вчителів і лікарів, а також фінансуванню цих послуг з кишень громадян, аніж завдяки істотному покращенню державного фінансування. Головна проблема з забезпеченням належного фінансування послуг, пов’язаних із людським розвитком, - відсутність чітко визначених вимог про забезпечення мінімальної якості надаваних послуг. Необхідність таких вимог і оцінок була передбачена Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». Хоча цей закон був прийнятий у жовтні 2000 року, він залишається великою мірою невиконаним. Деякі стандарти, що зараз існують в певних сферах, наприклад, в охороні здоров’я, застаріли, а, отже,
непридатні для цілей фінансового планування. Ці стандарти й вимоги фінансування слід регулярно оновлювати на основі оцінки того, наскільки вони фактично задовольняють реальні потреби, враховуючи інфляцію та інші показники, які можуть впливати на фінансування. Визначення соціальних стандартів для галузей, які стосуються людського розвитку, - тривалий процес, який повинен не лише враховувати інтереси численних зацікавлених сторін, а й необхідність тривалого часу для налагодження нової системи. Між тим, треба оцінити витрати на надання належного рівня цих послуг. Такі оцінки могли б грунтуватися на даних, визначених у Постанові Верховної Ради України від 17 листопада 2005 року «Про деякі питання вдосконалення системи надання державних соціальних послуг населенню на місцевому рівні». Їх також можна було б виробити на основі так званих «стандартних оцінок видатків» (СОВ), які використовуються у Великобританії з метою забезпечення належного фінансування та передбачають заходи вирівнювання для громад із різними рівнями добробуту. Проте, вжиття будьяких подібних заходів вимагало б значної політичної волі з боку українських політиків. Громади, райони та області слід заохочувати до надання послуг, пов’язаних із людським розвитком, на більш високих рівнях, ніж мінімум, визначений у державних соціальних стандартах. З цією метою громадам, районам і областям слід надавати достатні фінансові стимули, наприклад, у формі частини доходів, одержаних понад прогнозованих обсягів, яка залишатиметься у їх віданні, з вимогою використовувати ці кошти для надання послуг на рівні вище середнього. Багато послуг, що стосуються людського розвитку, є виключно обов’язком місцевих органів влади і, як такі, вони не можуть фінансуватися дотаціями вирівнювання з державного бюджету. Це особливо стосується послуг житлово-комунальних служб. Вони є дуже дорогими, й без достатньої державної підтримки зазнали різкого занепаду й погіршення. Наприклад, саме браком фінансування пояснюється те, що Україна вже багато років не може забезпечити, щоб більш ніж 63 відсотки сільського населення мало доступ до чистої питної води, що є показником за ЦРТ 3 «Сталий розвиток довкілля». У цьому відношенні держава повинна виробити й реалізувати програму поступового покращення інфраструктури водопостачання, особливо в сільських районах, з використанням державного фінансування, а також коштів банківських установ і громадян. Органам місцевого самоврядування також повинні бути надані чіткі законодавчі повноваження на об’єднання їхніх ресурсів для виконання спільних задач і обов’язків. Такого механізму в Україні наразі немає, хоча він передбачений Європейською хартією місцевого самоврядування. Цей механізм дозволив би місцевим органам влади покращити надання послуг, пов’язаних із людським розвитком, і зміцнив би їх фінансову спроможність у цьому відношенні. Забезпечення дієвості та ефективності діяльності з покращення людського розвитку. Виділення достатніх коштів на фінансування людського розвитку на місцевому та регіональному рівнях – не панацея, якщо немає надійної системи періодичної перевірки дієвості та ефективності використання цих коштів, зокрема аналізу витрат і результатів, аналізу економічної ефективності чи аналізу корисності витрат.
55