солідарності, задовольняти потреби своїх членів і потреби суспільства, включаючи потреби незаможних категорій населення, для того, щоб домагатися їх соціальної інтеграції.
II. Політичні рамки та роль урядів 6. Збалансоване суспільство вимагає наявності сильних державного та приватного секторів, а також сильних кооперативів, суспільства взаємодопомоги, інших громадських і неурядових організацій. Саме в цьому контексті уряди повинні проводити політику підтримки й формувати правові рамки, що відповідають характеру й функціям кооперативів та ґрунтуються на кооперативних цінностях і принципах, викладених у пункті 3. Ці правові рамки повинні бути спрямовані на: a) створення інституціональних основ, що забезпечують якомога швидшу, простішу, доступнішу та ефективнішу процедуру реєстрації кооперативів; b) сприяння політиці, націленій на створення в кооперативах відповідних резервів, принаймні частина яких залишалася б неподільною, а також фондів солідарності; c) вжиття заходів контролю над кооперативами відповідно до національного законодавства та практики на умовах, що відповідають їхньому характеру і функціям, які сприяють повазі їхньої самостійності та які є не менш сприятливими, ніж умови, у яких діють підприємства та соціальні організації інших форм; d) сприяння членству кооперативів у кооперативних структурах, які відповідають потребам членів кооперативів; e) стимулювання розвитку кооперативів у якості самостійних та самокерованих підприємств, особливо у тих галузях, де вони покликані грати важливу роль або надавати такі послуги, які інші організації не надають. 7. 1) Сприяння розвитку кооперативів на основі цінностей та принципів, викладених у пункті 3, слід розглядати яку одну з основ національного та міжнародного економічного й соціального розвитку. 2) Ставлення до кооперативів повинно відповідати національному законодавству та практиці й має бути не менш сприятливим, ніж ставлення до підприємств та соціальних організацій інших форм. Залежно від обставин, уряди повинні вживати заходів на підтримку діяльності кооперативів, спрямованої на вирішення конкретних соціальних і суспільно-політичних завдань, таких як сприяння зайнятості або розвиток діяльності в інтересах незаможних категорій населення або відсталих регіонів. У міру можливості такі заходи могли б включати, крім іншого, податкові пільги, кредити, дотації, доступ до програм громадських робіт і особливі умови закупівель. 3) Особливу увагу слід приділяти розширенню участі жінок у кооперативному русі на всіх рівнях, особливо на управлінському й керівному рівнях. 171