§
Обробляйте дійки відразу після зняття апарату по всій довжині із використанням спеціального засобу. Це дає змогу закрити дійковий канал від попадання бруду та інфекцій, зменшити подразнення і пом’якшити шкіру дійки.
2.2 Гігієна доїння В Україні згідно Наказу Мінагрополітики «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів» № 118 від 12.03.2019 р., з 1 січня 2020 р. вже не приймають молокосировину другого ґатунку для харчових цілей. З 01.01.2023 р. на харчову переробку будуть приймати тільки молоко вищого та екстра ґатунків, а з 01.01.2024 – виключно «екстра» (КСК 400 тис./мл, ЗБО 100 тис./мл). Важливими показниками якості молока є: вміст жиру, вміст білка, бактеріальна забрудненість, вміст соматичних клітин, наявність інгібіторів та інші. У молоці також можуть міститися бактерії, дріжджі і плісняві грибки. Підвищена бактеріальна забрудненість — результат недотримання правил гігієни при виробництві молока чи його зберіганні. За європейськими стандартами, показник бактеріального забруднення в сирому продукті не повинен перевищувати 100 тис. в 1 см3, у Франції допускають 120 тис. в 1 см3, в Україні для вищого сорту молока орієнтовна кількість бактерій становить до 300 тис. в см3. Якщо бактеріальне забруднення молока перевищує 400 тис. в 1 см3, то таке молоко не придатне для виготовлення продуктів харчування, а йде на виготовлення казеїну. Висока бактеріальна забрудненість призводить до погіршення смаку, зниження поживної цінності сирого молока і виготовлених з нього продуктів, а також сприяє значному скороченню його терміну зберігання. Щоб зменшити вміст бактерій в молочній сировині, необхідно дотримуватися високих гігієнічних стандартів на фермі, в доїльній залі, а також під час транспортування і переробки сировини. Дуже важливо застосовувати сучасні охолоджуючі установки, що підтримують температуру молока не вище +4°С, тому що в цих умовах зберігається фермент молока, здатний пригнічувати ріст бактерій. Ще одним важливим параметром в оцінці якості та придатності молока для переробки є кількість соматичних клітин (КСК), що містяться в молоці, які по суті представляють собою клітини тіла тварини. Зокрема, з них складаються тканини молочних проходів і альвеол, які беруть участь у секреції молока. На відміну від бактерій, соматичні клітини у видоєному молоці не розмножуються. Їхня кількість залежить від індивідуальних особливостей тварини і її фізіологічного стану. Висока концентрація соматичних клітин є ознакою порушення секреції молока або захворювання, хоча ще й не є незаперечною ознакою захворювання вимені. Вміст соматичних клітин у молоці здорових тварин може збільшуватися з віком, в перші кілька тижнів після отелення в результаті мобілізації імунної системи корів для захисту молочної залози від інфекцій, при підвищеному впливі стресових чинників чи наявності травматичних пошкоджень вимені.