Валютна лібералізація — мрії та реальність З 7 лютого набрав чинності новий Закон «Про валюту і валютні операції», який прийшов на зміну Декрету про валютне регулювання від 19.02.1993
Ключовим досягненням змін у сфері валютного регулювання є перехід від концепції «дозволено тільки те, що прямо передбачено законом» до «дозволено все, що не заборонено законом». Бонусів від валютної лібералізації чимало. Нарешті збільшено термін здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами, тепер він дорівнює 365 дням. Скасовано «каральну» ст. 37 Закону «Про розрахунки в іноземній валюті», яка обмежувала, аж до заборони, зовнішньоекономічну діяльність клієнтів, які допустили порушення терміну розрахунків. Інвестиції резидентів за кордон, розміщення резидентами коштів на зарубіжних рахунках, кредитування резидентом нерезидента та інші операції, що вимагали індивідуальної ліцензії НБУ, дозволені в межах загального ліміту в €2 млн. Для більшості підприємств 38
ця сума є прийнятною для ведення господарської діяльності, а економія часу і нервів через скасування ліцензування досить істотна. Спрощено процедури реєстрації зовнішніх позик. Тепер банки самостійно приймають рішення про відсутність ризиковості в таких операціях і лише інформують НБУ про взяття на обслуговування кредиту від нерезидента. Суттєво розширено перелік зовнішньоекономічних операцій, який можна проводити з використанням гривні. До дозволених раніше торгових експортно-імпортних операцій додалися інвестиційні та пов’язані з наданням нерезидентом позики резиденту-позичальнику. Зроблено перший крок убік скасування заборони купувати валюту за кредитну гривню — тепер дозволено у разі купівлі використовувати гривневі кредитні кошти в сумі, що не перевищує 150 тис. грн.