32
приймають або відкидають [31]. Декілька одиниць кодування достатньо аби почати аналізувати фотографії. Це, наприклад, може бути гендерна змінна, яка в свою чергу матиме два значення — чоловік або жінка. Далі підраховується кількість цих змінних у досліджуваному документі та вноситься до порівняльної таблиці. Отримані результати використовують для наступних етапів дослідження. За Штомпкою, при кількісному аналізі змісту першим етапом є, звісно, чітко сформульована дефініція дослідницького завдання. Другим — вибір об’єкту, який, як можна очікувати, надасть багатий фотографічний матеріал для аналізу конкретної проблеми (в нашому випадку це знімки з туристичних журналів «Міжнародний туризм» та «Вокруг света»). Третій етап передбачає визначення вибірки фотографій, оскільки охопити усі опубліковані знімки видань за всі роки їх існування неможливо. В нашому випадку це фотографії в обох журналах, які були опубліковані протягом 2012 року. Четвертий етап — встановлення протоколу кодування фотографічного матеріалу, що передбачає виділення найважливіших, з точки зору поставленої проблеми, елементів образу та присвоєння їм окремих категорій. Варто пам’ятати, що ці категорії повинні бути: а) вичерпними, тобто охоплювати усі елементи картини, що визнано важливими; б) роз’єднуючими, тобто давати змогу однозначно ідентифікувати кожен елемент, без чітких меж між ними. Серед таких категорій може бути: статева приналежність, вік, колір шкіри, стиль одягу (західний чи екзотичний), оточення (сільське чи міське), ритуальні чи обрядні ситуації (присутність магії та релігії) тощо. П’ятий
етап —
кодування
знімків —
найбільш
працемісткий,
він
передбачає присвоєння встановлених категорій кожному знімку. Шостий етап — кількісний аналіз, визначення частоти появи кожної категорії
в
фотоматеріалах
[29,
86].
В
нашому
дослідженні
ми