Issuu on Google+

Міністерство освіти і науки України Національний університет «Києво-Могилянська академія» Факультет соціальних наук і соціальних технологій Могилянська школа журналістики

Кваліфікаційна робота освітньо-кваліфікаційний рівень — магістр

на тему: ОСОБЛИВОСТІ ДИЗАЙНУ ТУРИСТИЧНИХ ВИДАНЬ «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ» ТА «ВОКРУГ СВЕТА» Виконала: студентка 2-го року навчання, Спеціальності 8.03030101 Журналістика Гладка Христина Ярославівна Керівник Губенко Дмитро Володимирович, Старший викладач Консультант Ковальчук Микола Григорович, Старший викладач

Рецензент Чебаник В. В. (прізвище та ініціали)

Магістерська робота захищена з оцінкою «_____________________»

Секретар ДЕК ___________ «____» ___________________2013 р.

Київ 2013


2

ЗМІСТ ВСТУП ......................................................................................................................... 4 РОЗДІЛ 1 ..................................................................................................................... 7 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ............................................................................................. 7 1.1. Дослідження елементів оформлення періодичних видань у працях науковців .................................. 7 1.2. Загальні відомості про «дизайн»............................................................................................................ 10 1.3. Основні поняття ...................................................................................................................................... 11 1.4. Фізіологія читання .................................................................................................................................. 13 1.5. Прописні та рядові знаки ........................................................................................................................ 14 1.6. Ієрархія елементів ................................................................................................................................... 15 1.7. Класифікація шрифтів ............................................................................................................................ 15 1.8. Характеристика шрифтів ........................................................................................................................ 18 1.9. Особливості набору................................................................................................................................. 21 1.10. Правила верстки .................................................................................................................................... 22

РОЗДІЛ 2 ................................................................................................................... 25 МЕТОДОЛОГІЯ: КОНТЕНТ-АНАЛІЗ, ВІЗУАЛЬНИЙ МЕТОД ТА ФОКУС-ГРУПИ ...................................................................................................... 25 2.1.Контент-аналіз .......................................................................................................................................... 25 2.2. Візуальний метод .................................................................................................................................... 29 2.3.Фокус-група .............................................................................................................................................. 33

РОЗДІЛ 3 ................................................................................................................... 40 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ......................................................................... 40 3.1. Якісно-кількісний контент-аналіз.......................................................................................................... 40 3.1.1. Група логотипу журналу «Вокруг света» .......................................................................................... 40 3.1.2. Фічери на обкладинці журналу «Вокруг света» ................................................................................ 42 3.1.3. Тема номера на обкладинці журналу «Вокруг света» ...................................................................... 43 3.1.4. Група логотипу журналу «Міжнародний туризм» ............................................................................ 43 3.1.5. Фічери на обкладинці журналу «Міжнародний туризм» ................................................................. 46 3.1.6. Тема номера на обкладинці журналу «Міжнародний туризм» ........................................................ 46 3.2. Візуальний метод аналізу фотографій................................................................................................... 54 3.3. Метод фокус-групп. Тест «знайдіть номер» ......................................................................................... 57 3.4. Тест «знайдіть тему номеру» ................................................................................................................. 57 3.5. Аналіз матеріалів журналу «Міжнародний туризм» на читомість ..................................................... 58 3.6. Аналіз матеріалів журналу «Вокруг света» на читомість ................................................................... 59


3 3.7. Загальні враження про оформлення журналу «Міжнародний туризм» ............................................. 59 3.8. Загальні враження про оформлення журналу «Вокруг света» ........................................................... 60

ВИСНОВКИ ............................................................................................................. 62 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ..................................................... 66 ДОДАТКИ ................................................................................................................. 69 Додаток 1. Контент аналіз видання «Вокруг света» ................................................................................... 69 Додаток 2. Контент аналіз видання «Міжнародний туризм» .................................................................... 72


4

ВСТУП

Зовнішній вигляд журналу значною мірою формує його репутацію. Читач підсвідомо обирає періодичне видання, яке відповідає його статусу та підкреслює його. Можна сказати, що журнали, в першу чергу, продають своє оформлення, бренд, а вже потім сам контент. Перед виданнями стоїть складне завдання — надати інформації магнетичного вигляду, подати її у привабливій формі та максимально спростити її сприйняття. У наш час інформаційних технологій не становить проблеми дізнатись про ту чи іншу подію, ознайомитися з особливостями чужої культури чи побуту. Колосальна кількість інформації, що знаходиться у вільному доступі, з одного боку, ускладнює завдання редакцій журналів, а з іншого дає змогу привабити читачів якісними, розлогими матеріалами, що не лише подають факти, але й містять елементи нової журналістики. Дедалі важливіше завдання періодичних видань — продемонструвати ці переваги та переконати читача, що вони важливі для нього. Доступність, зручність, оригінальність та якість оформлення матеріалів є вагомим інструментом такого переконання. Обкладинка — обличчя журналу. Від її виразності, простоти, читомості і в той самий час яскравості залежить успіх журналу. Виданням, які нехтують цим, практично неможливо здобути популярність та сформувати свою аудиторію. Особливої ваги обкладинка набуває у туристичних виданнях. Читач повинен з першого погляду розуміти, про що йому хочуть розповісти у цьому номері. Навіть велика кількість сторінок, заповнена яскравими знімками та цілими розворотами з панорамами і захоплюючими кадрами, не здатні приховати недоліків композиції, верстки та набору основного масиву тексту. Усі елементи оформлення важливі. Робота має на меті дослідити, наскільки важливе оформлення порівняно з контентом — проаналізувати спосіб набору тексту, загальну композицію, ширину колонок і їхню кількість, навіть якість та тип паперу, на якому надруковані матеріали у журналі. Певною мірою, це спроба довести, що


5

елементи оформлення видання відіграють більшу роль, ніж це здається на перший погляд. Об’єкт дослідження — туристичні журнали «Міжнародний туризм» та «Вокруг света» за 2012 рік. Предмет дослідження — особливості їхнього дизайну: спосіб набору основного, додаткового та допоміжного текстів, гармонійність поєднання шрифтів та їхніх нарисів, використаних у виданні, а також питання навігації журналу. Дослідження має на меті проаналізувати журнали на предмет читомості, стилю та зручності подачі матеріалів, зокрема дослідити побудову обкладинок, визначити переваги та недоліки розташування важливих елементів, таких як: група логотипа, тема номеру, фічери, реквізити номеру. Методологія дослідження. Задля ефективного дослідження було обрано три методи: контент-аналіз, візуальний метод аналізу фотографій та метод фокус-груп. Трирівневий підхід до методології дослідження дозволив розкрити основні аспекти, які слід розуміти, порушуючи тему особливостей дизайну друкованих видань: — яка структура оформлення досліджуваного видання; — яка мета у видання, що воно репрезентує, намагається донести до аудиторії і чи може впоратися з цим завданням за допомогою обраних інструментів оформлення; — як аудиторія сприймає видання, позитивні та негативні моменти оформлення. Актуальність

дослідження

передусім

зумовлено

його

вузькою

спеціалізацією та практичною спрямованістю. В Україні питання оформлення журналів малодосліджене — коли заходить мова про дизайн друкованого видання, то насамперед згадують книги або газети, однак практично не розглядають журнали. Дослідження надає детальний аналіз основних елементів оформлення туристичних видань «Міжнародний туризм» та «Вокруг света». Результати роботи можна практично застосовувати задля покращення сприйняття видання читачами.


6

Ступінь наукової розробки та наукова новизна. У роботі розглянуто особливості шрифтів, важливі для набору заголовків, розлогих статей та коротких заміток у журналах. Розкрито поняття «виразності», «читомості», «помітності» та «навігації» тексту. Пояснено особливості оформлення різних друкованих матеріалів, а особливо розлогих журнальних статей. Більшість термінів перекладено з англійської мови, для багатьох запропоновано українські відповідники, які точно передають суть розглянутих понять. Структура роботи. Дослідження складається із вступу, трьох розділів, висновків, бібліографії та додатків з таблицями — результатами проведеного контент-аналізу. У першому розділі наведено огляд літератури та розкрито основні поняття, необхідні для аналізу та опису в межах роботи. Другий розділ розкриває методологічний підхід дослідження. У ньому перелічені обрані методи та наведено їхній стислий опис, а також обґрунтовано їх застосування. Третій розділ ��рисвячений опрацюванню результатів, отриманих протягом дослідження.


7

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Дослідження елементів оформлення періодичних видань у працях науковців Вікторія Шевченко в авторефераті «Архітектоніка сучасного українського газетного видання» слушно зазначає, що дослідження періодичних видань посідають в теорії журналістики особливе місце, проте їхня зовнішня форма у наукових дослідженнях найменш вивчена. Принципи та засоби зовнішньої форми різних видів друкованих видань мають спільні засади, оскільки виражальні можливості, закладені в мистецтві шрифту, зображення, у комп’ютерних обробках, композиційних варіантах, зумовлені спільними архітектонічними закономірностями. Аналіз оформлення друкованих видань автор пропонує поділити на дві частини: історія і художнє оформлення книги та теоретичний і практичний досвід оформлення газет [27]. Темі оформлення книг та газетних видань присвячено більше робіт, ніж темі оформлення журналів. Її досліджували такі науковці як Б. Валуєнко, про що йдеться у його навчальному посібнику «Композиція видання: Мистецтво зовнішнього оформлення книги», Б. Черняков у матеріалах до лекцій Київського національного університету імені Т. Шевченка «Література, ініційована зображенням: ілюстровані збірники і серійні видання 1840-х рр.», «Зображальні публікації ранніх газетних видань» та «Ілюстрування альманахів та книг в Україні 1830-1850-х років», К. Фрост у своїй книзі 20-го року «Дизайн газет и журналов»), С. Галкина у своїй книзі 2007-го року «Техникатехнология СМИ. Художественное конструирование», В. Шевченко у навчальному посібнику 2003 року видання «Оформлення сучасного газетного видання».


8

Проблеми ж оформлення, структури, композиції періодичного видання теоретично

та

практично

розроблено

недостатньо,

більшість

авторів

спираються на праці митців книговиготовлення [27]. Оформлення періодичних видань досліджено у працях І. Прокопенка, О. Гутянської, В. Іванова, В. Попова, С. Гуревича, О. Кисельова. Проте проблеми оформлення періодичних видань все ж залишаються недостатньо вивченими, більшість дослідників віддають перевагу теоретичним розробкам і змісту, сучасний рівень розвитку видавничих технологій і комп’ютерних інструментів дизайну вимагає нових підходів до оформлення цих видань [27]. Безумовно, дослідження форми періодичного видання неможливе без виявлення його зв’язків зі змістом. Правильне уявлення про характер не можна скласти, виходячи лише зі структури та оформлення. Важливий передусім предмет оформлення, він і визначає графічну концепцію видання, засоби оформлення. Хоча є й інший бік цієї проблеми: зміст не може у повному обсязі відобразити головні характеристики, стиль оформлення [27]. Шевченко зазначає: «Зміст газетних матеріалів передається літературною формою, через неї формується їх сутність, а вже потім обираються графіка шрифтів, зображення, співвідношення розмірів частин і цілого, засоби побудови сторінок та розворотів. Головна функція газети — відтворення та передача інформації — здійснюється через шрифт. На шрифт як основний елемент друкованого видання дослідники покладають такі завдання: полегшення сприйняття тексту, організація різнорідної інформації, підвищення змістовності тексту, активізація впливу газети на читача, виділення інформаційних блоків або окремих елементів видання, оформлення заголовного комплексу. Зміст газетного матеріалу відображає не лише текстова частина, а й зображальний ряд — фотодобірка, фотокомпозиція. При цьому текстової частини або взагалі немає, або вона має другорядне, пояснювальне значення» [27]. Дане дослідження має на меті проаналізувати туристичні видання «Міжнародний туризм» та «Вокруг света», аби зрозуміти, чи виконує зокрема


9

шрифт усі згадані функції, чи справді допомагає сприйняттю інформації чи, навпаки, стає на заваді. Важливо зазначити, що «поняття “елемент оформлення” загальне для всіх друкованих видань» [27]. Саме тому опрацьована нами література не завжди вузькоспеціалізована, подекуди стосується книговиробництва чи газетного друку, а не лише виробництва журналів. Цікавим є спостереження В. Шевченко, що графічні ознаки шрифтів аналогічні виразним можливостям людського голосу. Наприклад, посилення звуку відображає збільшення кегля шрифту; тембр голосу — колір, малюнок; регістр звучання — накреслення, насиченість; інтонація — своєрідність малюнка гарнітури шрифту, накреслення і його сполучення; ритм читання і паузи замінюють проміжки між літерами, словами, рядками. Саме тому шрифт є чи не найважливішим елементом газети. Графічні ознаки шрифтових елементів впливають на художній образ друкованого видання, тому малюнок шрифту неодмінно пов’язується з іншими елементами — зображальними, декоративними [27]. Поділ шрифтових елементів на титульні та текстові дає змогу виявити тенденції щодо їх застосування: основний текстовий шрифт має основну функцію та призначення — зручність читання й оформлення, яке не відволікає від змісту. Додатковий текст має менший обсяг, отже, і розмаїття його характеристик може бути більшим [27]. У дослідженні виокремлено три загальні категорії шрифтів: основний, додатковий та допоміжний. До останньої категорії, наприклад, зараховано підписи фото, авторів публікацій, знімків, подяки від редакції та інші написи у журналах, що мають допоміжну функцію. Не можна залишати поза увагою фотографії у виданні, адже на окремих розворотах вони займають 90% , а іноді навіть і 100% від усієї площі сторінки. Ми розуміємо їх важливість, тому аналізуватимемо і фотозображення, але за кількісним показником. У своїй праці В. Шевченко визначила, що сучасні газети здійснюють шрифтове оформлення залежно від розташування заголовка на сторінці або


10

рубрики, в якій він використовується. Зазначила, що існує три підходи до шрифтографії заголовків: малогарнітурний, застосування шрифтів однієї групи, багатогарнітурний несистематизований або систематизований. Жирність та курсивний нарис є типовими ознаками титульного шрифту. Ми перевіримо, чи актуальний цей розподіл для туристичних журналів.

1.2. Загальні відомості про «дизайн» «Правила можна порушувати, але, в жодному разі, не ігнорувати» Дейвід Джурі, типограф, автор книги «Про гарнітуру: Реанімація законів типографії»

Графічний дизайнер Пол Ранд вважав, що розуміння дизайну є розумінням зв’язку між частиною та цілим. Потрібно усвідомлювати, що дизайн також є коментарем, думкою, точкою зору і має бути соціально відповідальним. Займатися дизайном означає набагато більше, ніж просто збирати, виконувати замовлення або щось редагувати. Займатися дизайном означає додавати цінності і значення, відображати, спрощувати, роз’яснювати, удосконалювати, драматизувати, переконувати і, можливо, навіть розважати. Дизайн (в англійській мові) водночас є дієсловом та іменником. Це так само початок, як і кінець, процес і витвір уяви [6, 8]. Аби правильно оперувати терміном «дизайн», слід розкрити його зміст. Дизайн — це художньо-конструкторська діяльність, спрямована на створення нових видів і типів виробів, які повинні відповідати вимогам суспільства — корисності, зручності в експлуатації, краси тощо [21]. Наголосимо, що «зручність експлуатації» набуває чи не основного значення, коли йдеться про дизайн друкованих видань. Це часто наголошують провідні шрифтарі, типографи та майстри видавничої справи. Рівень шрифтової культури у пострадянських країнах, зокрема тих, що послуговуються кирилицею, дуже низький — як з боку читачів, так і в самих


11

графічних дизайнерів. Однією з причин можна вважати нестачу інформації з цієї теми. Зазвичай, книжки з типографії та шрифту — це або переклади західних видань, які практично не торкаються роботи з кирилицею, або книги занадто суб’єктивні, які висловлюють власну (не завжди загально визнану) думку автора, або видані декілька десятиліть назад, із інформацією, що сильно застаріла з технічної точки зору [16, 9].

1.3. Основні поняття Вдалим є визначення Олександри Королькової: типографія — це мистецтво розміщення набраного матеріалу на площині листа. Причому, під «набраним матеріалом» слід розуміти шрифти, набірні прикраси та інші елементи, а також весь простір фону навколо та всередині них. Варто пам’ятати про простір листа. За допомогою засобів типографії можна зруйнувати площину робочої поверхні або її частини, перетворити лист в ілюзорний простір або об’єм. Важливо усвідомлювати це та уникати випадковостей [16, 10]. Грамотно набраний текст читається легко, а помилки друку стають непомітними [16, 19]. О. Королькова пропонує використовувати для професійної критики оформлення видань такі поняття: Читомість (readability) — важлива риса довгих текстів, призначених для суцільного читання, і шрифтів для набору таких текстів. Зазвичай, за нормального освітлення, їх сприймають на відстані 25-40 см протягом тривалого часу. Тому читач не повинен надто напружувати очі під час читання. Текст не може бути занадто дрібним і повинен відчутно, але помірно відрізнятися від фону. Будова знаків текстового шрифт�� має бути максимально звичною читачеві та нейтральною. Знаки не повинні злипатись, проміжки між ними мають бути рівномірними, а колонка тексту мусить мати таку ширину, аби читач, з одного боку, до кінця рядка не забував, про що йшлося на його початку, а з іншого — щоб йому не довелося перестрибувати надто часто з рядка на рядок.


12

Виразність (legibility) — властивість знаків шрифту, вкрай важлива для сприйняття в нестандартних умовах: з великої відстані, за слабкого освітлення або за дуже короткий час. Напис повинен бути достатньо великим, а літери дуже ясної форми і максимально відрізнятись одна від одної [16, 16]. Існують тексти, призначені для сприйняття в нестандартних умовах: з дуже великої відстані чи за поганої видимості, дрібним кеглем. Зазвичай, це короткі фрази: застереження, таблички, знаки, інші елементи візуальної комунікації. В таких текстах важливе не тільки розуміння змісту, але й швидке та безпомилкове розпізнання окремих знаків. Виразність форми букв тут важливіша за загальну ритмічну структуру. Звички та підсвідомість скорочують час на сприйняття знайомих слів та словосполучень. Незнайомі або незвичні слова люди сприймають політерно. Це у свою чергу спричиняє появу значних пауз при суцільному читанні. Елементи візуальної комунікації містять достатньо багато незнайомих слів (географічні назви). Саме тому такі елементи виготовляють переважно з урахуванням вимог виразності, ніж читомості [16, 21]. Помітність (visibility) — важлива в тексті, який повинен привертати до себе увагу. Це можна зробити за допомогою великого кеглю, кольору, нарису виділення або акцидентного шрифту. Такий текст ми, перш за все, бачимо, і лише згодом читаємо. Навігація (navigation system) — система піктографічних і текстових елементів, які допомагають людині орієнтуватися у часі та просторі (знаки, вказівники, таблички та інше). У багатосторінковому виданні таку роль відіграє рубрикація (розподіл тексту за допомогою заголовків різного рівня) та навігаційний апарат (колонцифри, колонтитули та інше). Суцільне і вибіркове читання (continuous & selective reading). Суцільним читанням називається довге рівномірне читання від початку і до кінця. Текст для суцільного читання повинен бути максимально зручним для читання, а для пошуків ньому потрібного місця (як правило того, де ми зупинилися минулого разу) достатньо номеру сторінки або навіть закладки. Вибіркове читання —


13

читання уривками, його ціль — пошук та відбір потрібної інформації. Для зручності пошуку в такому тексті повинна бути розвинена система орієнтування — навігаційний апарат [16, 16]. Людина, поглянувши на друкований текст, за долі секунди оцінює зовнішній вигляд сторінки — як розташування різних елементів, так і відмінні особливості кожного з них. Загальне враження складається задовго до того, як ми почнемо читати перше слово. Найлегше читати те, до чого звик, що читаєш найчастіше, нехай навіть і погано зверстане та надруковане. Цей факт зовсім не применшує переваг хорошого шрифту, продуманого дизайну, якісного друку, однак нагадує про те, що певні образи глибоко вкоренились у свідомості читача, тому графічні дизайнери, верстальники, редактори та друкарі повинні це враховувати [6, 39].

1.4. Фізіологія читання Важливо розуміти фізіологію процесу читання, яка була об’єктом академічних досліджень понад сто років. У 1900 р. французький окуліст та інженер Луї Еміль Жаваль відкрив феномен фіксування руху очей під час читання. Першовідкриття Жаваля лягло в основу подальших досліджень процесу читання фізіологів та типографів [5, 16]. Жаваль відкрив так зване «читання стрибками». Суть відкриття в тому, що людина читає слово не по буквах, а «порціями». Око ковзає текстом, зупиняючись декілька разів — це й називається «фіксацією». Такий механізм споглядання в русі пов’язаний із відкриттям, зробленим 500 років тому Леонардом да Вінчі: око сприймає лише маленьку секцію загального поля зору з максимальною точністю — все, що не потрапляє в цю чітку зону, є периферійним, «інтерференційною смугою». Чим ближче ми наближаємось до об’єкта, на який дивимось, тим вужчою стає зона фокусування. Саме тому очі можуть зафіксувати лише декілька літер одночасно. Як тільки група букв — що необов’язково є цілим словом — розпізнана, вони стрибають до наступної


14

групи: це називається «сакадою» (saccade). Під час цього мозок не лише обробляє дані, що були сприйняті очима, а й шукає у внутрішній «базі даних» слова, що відповідають побаченому образу. Можна сказати, що мозок вгадує слово або групу слів після короткочасного (частки секунд) споглядання. Часто погляд повертається назад, щоб перевірити, чи здогадка була правильною [5, 16]. Тому графема літер (одиниця письменності, яка може приймати різні конкретні форми, наприклад алографи, гліфи, нариси, але повинна зберігати певний принцип побудови, «скелет» букви або знаку, яка відрізнятиме її від інших знаків даної письменності, незалежно від нарису шрифту [13]) для швидкого комфортного читання повинна бути чіткою та максимально виразною. Деякі дослідники надають вагомого значення поняттю «силует»: вони переконані, що кластери літер з чітким, виразним краєм легше розпізнати [5, 16].

1.5. Прописні та рядові знаки Два розряди сучасного алфавіту — прописні та рядові знаки — різні за походженням, і відповідно, мають різну конструкцію. Прописні знаки беруть свій початок від римського та грецького монументального письма. У них більше прямих ліній, вертикалей та горизонталей, вони прагнуть до рівноваги та симетрії. Прописні літери немовби розвернуті анфас, що трохи уповільнює процес читання, оскільки погляд не рухається вздовж літер, а наче дивиться їм в обличчя. Це характерно навіть для більш динамічного за кириличний алфавіт, латинського. Рядок, набраний тільки прописними, — це святковий ряд фасадів з безліччю вікон [10, 32]. Рядові знаки, особливо латинські — це «живі істоти, головна ціль яких — добігти до кінця рядка». Для рядових визначальним фактором є рух зліва направо [10, 33].


15

З цього бере початок ідея, що тексти, набрані прописними літерами, менш читомі. Щоденний досвід доводить, що великі масиви тексту, набрані прописними літерами, не є комфортними для читання. І хоч такі тексти дуже виразні (окремі літери і слова можна легко розпізнати), їхня читомість (ступінь комфортності читання) погіршено через надмірну кількість деталей, що властива для порівняно складних прописних букв. Тому людині буде важче дочитати текст до кінця [5, 16].

1.6. Ієрархія елементів Враження від розвороту, яке виникає до початку читання, створюється за рахунок композиції, пластичного оформлення ієрархії елементів. Ієрархію визначають: розміщення елементів, розмір і пропорції елементів, зорова щільність елементів [16, 166]. Співвідношення розмірів елементів — один з найважливіших шляхів створення зорової ієрархії. Зазвичай, чим крупніший елемент, тим він важливіший [16, 167]. Різницю кеглів як і різницю ширини колонок краще робити помітною. Так званий колір набору також достатньо важливий для зорової ієрархії. Він залежить як від характеру шрифту, так і від структури тексту і налаштувань набору. В силах типографа досягти приблизно однакового сірого тону для різних за насиченістю шрифтів або створити значний контраст, користуючись лише одним нарисом одного шрифту [16, 167].

1.7. Класифікація шрифтів Базова система класифікації шрифтів була створена в 19-му столітті, коли друкарі кодифікували надбання свого ремесла відповідно до історії його розвитку. Гуманістичні («humanist or old style», шрифти 15-го 16-го століть)


16

наслідували класичну каліграфію і рукописні рухи. Перехідні («transiotional») і сучасні («modern») шрифти є більш абстрактними і менш органічними. Зазначені три основні групи приблизно відповідають добі Ренесансу, Бароко і Просвітництва в мистецтві та літературі. Сучасні дизайнери продовжують створювати нові шрифти, беручи за основу їхні історичні характеристики [4]. До таких характеристик зараховують наявність засічок — короткого, зазвичай перпендикулярного штриха на кінці літери, з якого починається і яким закінчується основний штрих знака [14]. Етимологія слова «serif» невідома напевно, але можливо, воно походить від давньонімецького слова, що означає «штрих» [23, 52]. Наявність і тип засічок зумовлюють поділ шрифтів на такі типи: — Шрифти з засічками (seriffed faces); — Шрифти без засічок: гротескні (sans serif). Назва шрифтів без засічок в англійській мові об’єднує в собі французьке слово sans («без») і тевтонський корінь serif («штрих»). Шрифти з засічками також поділяють на антикви (serif) та брускові (slab serif). Антиквою називають контрастний шрифт з засічками. Історично,

становлення

шрифту

почалось

із

антикви,

яка

видозмінювалась. Від старої антикви, яка спершу повністю наслідувала каліграфію (рукописні літери) з часом утворились набірні шрифти. Виділяють три основні групи антикв, які породили перші три типи таких шрифтів: - стара антиква (Sabon); - перехідна антиква (Baskerville); - нова антиква (Bodoni). Стара антиква або гуманістична — римський шрифтовий нарис 15-16 століття, що наслідував класичну каліграфію. Шрифт Sabon розробив Ян Чихольд в 1966 році засновуючись на шрифті 16 століття Клауда Гарамонда [4]. Перехідна антиква — цей шрифт мав гостріші засічки і більше вертикальних вісей, ніж гуманістичні літери. Коли в середині 18-го століття


17

Джон Баскервіль представив свій шрифт, то його гострі форми і високий контраст визнали шокуючими [4]. Нова антиква — шрифт розроблений Жанбатіста Бодоні в пізньому 18 і ранньому 19-му століттях був радикально абстрактним. Його вирізняли тонкі, прямі засічки, вертикальні вісі і гострий контраст від товстого до тонкого штриху [4]. Нова антикви започаткувала геометризацію літер, за рахунок чого вони стали більш механістичними. Поступово відбувся повний перехід від каліграфічних літер вже до повністю механізованих та почали з’являтись перші старі гротески, які за своєю формою були ще достатньо гуманістичними. Вони у свою чергу також еволюціонували від гуманістичних до подальшої геометризації. Це зумовило наступний поділ гротесків на : - гуманістичний гротеск (Gill Sans); - перехідний гротеск (Helvetica); - геометричний гротеск (Futura). Гуманістичний гротеск — гротеск, що був поширений в 20-тому столітті, мав гуманістичні ознаки. Перехідний гротеск — до нього належить Helvetica, шрифт, що вважається одним із світових найбільш вживаних шрифтів. Геометричний гротеск — гротеск утворений на основі геометричних форм. Характеризується ідеальними формами і гострими кінцями на літерах «А», «М» [4]. Наступним видозміненим шрифтом, що увібрав у себе елементи гротеску та антикви був брусковий шрифт. Неконтрастний або мало контрастний шрифт з засічками, наближеними за формою до прямокутника [16, 44]. Був представленим в 19-му столітті для використання у рекламі [4]. Варто розуміти, що кожен з вищезазначених типів шрифтів розробляли виходячи з поставлено них завдань.


18

1.8. Характеристика шрифтів У дослідженнях, пов’язаних з виразністю тексту, неабияку роль відіграє аналіз шрифтових засічок. В багатьох статтях і підручниках з типографії вказано, що класичні шрифти з засічками (антикви) є оптимальними для набору основного масиву тексту (розмір кеглю при цьому, зазвичай, варіюється від 8 до 12 пунктів) [5, 15]. Вважається, що засічки відіграють важливу роль в сприйнятті шрифту, оскільки допомагають очам відокремити один знак від іншого і виявити окремі літери з набору тонких штрихів, що утворені рядками тексту. Крім того, засічки впорядковують горизонтальну текстуру шрифту, оптично з’єднуючи окремі літери слів в горизонтальну доріжку, що забезпечує рух очей по лінії тексту [23, 52]. Втім теорію типографів недостатньо ґрунтовно підтверджено академічними дослідженнями з виразності. Єдине, в чому вони одностайні — людям більш комфортно сприймати антикви (шрифти з засічками) в друкованих джерелах і тексти набрані гротеском (шрифти без засічок) з електронних носіїв. Варто зауважити, що такі порівняння є дещо спрощеними, оскільки на виразність тексту впливає не лише наявність засічок, а цілий комплекс факторів [5, 15]. З кінця 15 століття і до 20х років 20 століття для набору суцільних текстів використовували антикву. Інші різновиди шрифтів використовували переважно в рекламі та з декоративною метою. Більшість текстових шрифтів — або антикви або гротески. Та все ж існують і проміжні форми — брускові шрифти, які у свою чергу за характеристикою статики чи динаміки поділяються на: — мало контрастні — шрифти з заокругленими засічками (шрифт Clarendon); — неконтрастні — шрифти з прямокутними засічками, які мають вигляд приєднаних засічок до гротескних літер [16, 50].


19

За призначенням Існує величезна кількість шрифтів. Вони досить різні, хоч і мають одне призначення — надати можливість прочитати текст. Проте людина може сприймати текст дуже по-різному. Тому шрифти, за винятком неалфавітних, можна розділити на дві основні групи: ті, які (більшою чи меншою мірою) слугують для читання тексту, і ті, завданням яких є привернути увагу, зробити текст помітним та впізнаваним [16, 41]. З цього отримуємо наступний поділ шрифтів за призначення на: — Текстові — для набору текстів. За Корольковою, такі шрифти найбільш консервативні в усьому, що стосується форми. Вони повинні бути максимально звичними та непомітними, щоб не відволікати читача від вмісту тексту [16, 40]. — Акцидентні — для оформлення, привернення уваги, асоціативних особливостей. Їх ще називають декоративними, також вони частково збігаються з поняттям афішно-плакатних шрифтів. Зазвичай акцидентні шрифти використовують у великих кеглях [16, 40]. За нарисом На перший погляд, текстові шрифти дуже схожі між собою. Лише досвідчений типограф, довго та уважно розглядаючи їх зможе побачити різницю між шрифтами та правильно її використати. Шрифти для заголовків та виділень, як правило, мають особливі нариси всередині текстової гарнітури (курсив, напівжирний і т.д.). Зазвичай їх не використовують для набору суцільного тексту [16, 43]. Нариси бувають: — важкими (грубі шрифти) — легкими (курсив, прямий нарис) — нормальними (читомі) Курсив — головний засіб виділення тексту, який є незвичний для основного набору. Заголовочні нариси не придатні для суцільного набору через


20

ширину, насиченість або інші ознаки, але мають малюнок, близький до текстових [16, 43]. За динамікою Велика частина текстових та акцидентних шрифтів за логікою побудови наближена до письма яким-небудь інструментом. У контрастних шрифтах статика та динаміка, як правило, залежать від того, до якого типу письма наближений шрифт. Динамічні шрифти беруть свій початок від письма ширококонечним пером, статичні — гостроконечним. Степінь динаміки неконтрастних шрифтів залежить від того, до якої форми більше наближена графема шрифту. Якщо рух руки швидше за все відповідає рухам на письмі ширококонечним пером, шрифт буде динамічним, а якщо гостроконечним — статичним [16, 48]. До формальних ознак динаміки і статики шрифту відносять: — нахил осей овалів; — відкритість або закритість форми знаків; — контраст; — форму засічок; — форму капель; — характер з’єднання з’єднувального елементу з основним; — співвідношення ширини прописних знаків. Ці ознаки дозволяють, окрім усього іншого, класифікувати нещодавно створені шрифти. Проте варто розрізняти динаміку шрифту від його динамічності. Динаміка допомагає очам рухатись по рядку (за рахунок відкритості форми знака і повороту осей симетрії відносно вертикалі). Поняття «динамічність шрифту» означає його характер, рухомість, або у випадку статичності, — впорядкованість форм. Статичний за своєю природою шрифт може бути живим та динамічним, а динамічний — нецікавим та статичним [16, 41].


21

1.9. Особливості набору Якщо завдання дизайнера тексту полягає у забезпеченні покращення читомості, тому він повинен підкорити набір одному характерному ритму. У випадку коли потрібно привернути увагу до тексту, зробити його привабливим чи просто помітним, то природній ритм варто спробувати порушити або зробити незвичним. Ритмічна структура тексту на шпальті має декілька складових. В межах кожної з них утворюється характерне поєднання умовно чорного (форма знаків) та умовно білого (першопочаткового тону поверхні). Ритмічну структуру текстового набору описують такі поняття: — Інтерліньяж (leading) — відстань між базовими лініями сусідніх рядків. За замовчуванням у програмах верстки інтерліньяж становить 120% кеглю. Інтерліньяж визначають, виходячи з кеглю, шрифту, довжини рядка і схеми верстки сторінки. Виміряти його достатньо просто — це відстань між базовими лініями двох сусідніх рядків [16, 91]. — Кернінг (kerning) — відстань між двома знаками, яка надається для коригування (збільшення або зменшення). Використовуючи його, коли потрібно редагувати відстань між буквами задля нормального читання набраного тексту, адже деякі знаки у поєднанні один з одним утворюють так звані «дірки» [16, 69]. — Трекінг (tracking) — рівномірне збільшення або зменшення апрошів у конкретному фрагменті тексту. Його періодично використовують при заганянні та виганяння [16, 174]. — Мінускульний набір — алфавітне письмо, яке складається з рядових знаків, тобто з букв, нариси яких подумки вкладаються у чотири горизонтальні лінії (дві внутрішні лінії обмежують «тіло» букви, дві зовнішні — її осі та «хвости»)


22

— Маюскульний набір — алфавітне письмо, яке складається з прописних знаків, тобто з букв, нариси яких подумки вкладаються у дві горизонтальні лінії. Маюскульним було давньогрецьке та латинське епіграфічне

письмо.

Рукописне

латинське

письмо

зберігало

мінускульний характер до 2століття. — Заганяння — скорочення рядків набору за допомогою засобів типографії. Застосовують аби позбавитись висячого або короткого кінцевого рядка. — Виганяння — збільшення рядків набору за допомогою засобів типографії [16, 122].

1.10. Правила верстки Слід пам’ятати, що існують загальні вимоги до якості роботи дизайнера, який займається версткою тексту: — Висота рядків тексту повинна бути однаковою — колонки газети або сторінки книги повинні мати однакову висоту, плюс-мінус один рядок. Це дозволить уникнути «висячого рядка» — вада верстки, перший або останній рядок абзацу в тому випадку, коли решта тексту абзацу ��пинились на наступній сторінці. За правилами типографії, не можна переносити останній рядок абзацу на нову сторінку і не можна залишати на попередній сторінці перший рядок абзацу «на самоті». Варто зазначити, що це правило не стосується останньої сторінки розділу книги, якщо наступний розділ починається з нової сторінки — Основний текст має бути набраним однаковим шрифтом — неприпустимо змінювати кегль на різних сторінках книги чи в різних колонках одного матеріалу. За правилами газетної верстки усі статті повинні бути набраними шрифтом одного нарису і одного кеглю. Звісно, це правило не поширюється на виділення заголовків.


23

— Відбивки

та

відступи

різних

елементів

(таблиць,

ілюстрацій,підписів до них) мають бути однаковими протягом всього тексту. — Оформлення таблиць, ілюстрацій, цитат (при оформленні цілими абзацами), заголовків і решти елементів повинно бути однаковим протягом усього видання. Текст, зверстаний професіоналом, ніколи не матиме: — «коридорів з пробілів» — горизонтальні проміжки у сусідніх рядках, які відволікають читача та погіршують сприйняття тексту; — неправильних переносів (вважається, що підряд може бути не більше трьох рядків з переносами); — розірваних ініціалів та скорочень (між ініціалами та прізвищем повинні бути проміжки, але вони не повинні опинятись на різних рядках). Дизайнер повинен враховувати усі правила верстки та застосовувати їх при роботі з однією з трьох можливих схем верстки: — Моноблокової — використовується в книжках; — Колонкової — використовується в газетах, журналах; — Модульної — більш складна схема, використовується в журналах [4]. Схема верстки є складовою друкованого та електронного видання. Вона надає єдності однотипним виданням, завдяки чому може слугувати відмінною дизайнерською рисою при оформленні стилю компанії. Добре розроблена схема верстки одночасно є брендом цього видання і працює на імідж продукту для якого створена. Ян Чихольд у своїй книзі «Нова типографія»

про типографічне

оформлення журналів писав наступне: «Перший крок на шляху до хорошого журналу

вибір шрифту». Чихольд зазначав, що для цієї мети підійдуть

сучасні антикви, а також справжні класичні шрифти, такі як Garamond, Baskerville, Bodoni, Dido. Потрібно уникати застарілої фактури і всіх без винятків оригінальних шрифтів, розроблених художниками [25, 214].


24

З шрифтів для виділення титулів, колонцифр, найбільш вдалим є важкого або середнього нарису гротеск, який буде чітким і ясним, що дозволить йому на контрасті виділятися від основного шрифта [25, 214]. Заголовки розділів краще розміщувати не по центру , а з виключкою по лівому краю. Звісно ж це стосується нумерації розділів, і до підзаголовків всередині статті. Ассиметрія не повинна порушуватися симетричним титулом чи іншими симетричними формами [25, 214]. Колонцифри друкуються знизу по зовнішньому ркаю набірної смуги. Доцільно виділяти їх набираючи гротеском. Не повинно бути потворних розмежовуючи ліній між колонками тексту [25, 214]. Навіть невеликого порожнього простору між двома статями цілком достатньо, щоб вони відмежовувались одне від одного [25, 216]. Підписи до фотографій

та ілюстрацій, як і заголовки статей варто

друкувати не посередині, а зліва. Важке або середнє виділення гротеску посилію загальне враження про сторінку [25, 217].


25

РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЯ: КОНТЕНТ-АНАЛІЗ, ВІЗУАЛЬНИЙ МЕТОД ТА ФОКУС-ГРУПИ Методологія продиктована поставленою метою — дослідити особливості дизайну туристичних видань «Міжнародний туризм» та «Вокруг света». В дослідженнях друкованих видань використовують як якісні, так і кількісні методи. У даному випадку для вивчення предмету було обрано контент-аналіз, візуальний метод та метод фокус-груп. Перший метод за своїми ознаками характеризується як якісно-кількісний, два наступні — належать до якісних. Перед застосуванням методу в дослідженні потрібно провести ретельну підготовку, адже від цього залежатиме його результат і релевантність проведеної роботи.

2.1.Контент-аналіз Баришполець називає контент-аналіз соціологічним способом вивчення кількісних і якісних елементів змісту, в ході якого текст оцінюється за заданими показниками, а в сумі вони дають можливість точно визначити тенденції розвитку видання. Інший український дослідник, В.Лизанчук, зазначав, що контент-аналіз — це аналіз змісту, який дає можливість комплексно досліджувати

документи.

Контент-аналіз не

зводиться

до

звичайного уважного читання матеріалів і зіставлення різних їх частин. Він полягає у тому, що кореспондент з великої кількості документів вибирає потрібні дані, аналізує їх, порівнює, підраховує завчасно визначені показники і робить певні висновки. При застосуванні цього методу важливо встановити одиницю дослідження, певний факт чи сукупність фактів. У результаті дослідник створює модель, яку умовно накладає на документ, і визначає, в яких частинах вона збігається з дійсністю [15].


26

Проте

лише

текстовим

аналізом

контент-аналіз

не

обмежується.

Предметом дослідження, окрім змісту тексту, може бути будь-яка проблема чи питання досліджуваного документу. За допомогою контент-аналізу можна з успіхом вивчати внутрішню структуру документа, вирішувати проблему його авторства, досліджувати закономірності його побудови [15]. Вислів Аверьянова «те, що не зафіксоване, не існує» [8, 36] можна вважати основним принципом контент-аналізу, адже це його пряме і першочергове завдання. Задля проведення контент-аналізу важливо мати стратегічний план, що будується на логічній схемі дослідження та складається з двох етапів: передконтентна процедура та власне контент-аналіз [18]. На першому етапі береться до уваги постановка завдання, що передбачає висування робочих гіпотез, одиниць спостережень та одиниць підрахунків, систематизацію інформації за проблемно-тематичними ознаками, формування «досьє» та визначення оптимального об’єму вибірки. Другий етап (експеримент) включає: збір інформації, обробку та аналіз цієї інформації та її оцінку, що дозволяє наблизитись до інтерпретації проведеного дослідження. Контент-аналіз донині користується популярністю і вважається методом, перевіреним роками. Він позитивно проявив себе у різних сферах. Цей метод застосовували як журналісти, так і соціологи, психологи, юристи. Для якісного дослідження важливим є вибір категорій аналізу. Як правило, змістовою одиницею контент-аналізу слугує певна ідея, твердження або теорія. Проте метод достатньо гнучкий і на початкових етапах дозволяє вносити корективи до заявлених цілей та завдань. В даному випадку за допомогою контент-аналізу буде досліджено особливості дизайну туристичних видань «Міжнародний туризм» та «Вокруг света». Робота має на меті проаналізувати журнали з точки зору типографії на мікро- (використані шрифти, їхні характеристики) та макрорівні (правила верстки, правила композиції, модульні схеми, технології макетування). Розворот журналу можна вважати відкритою інформацією, яка має чітку структуру подачі та ієрархічність впливу на читача. Кожен графічний елемент


27

на сторінці друкованого видання повинен мати своє призначення та місце — за інших обставин такий елемент заважатиме, створюватиме дискомфорт або дратуватиме, руйнуватиме композицію, тим самим мотивуючи читача якомога швидше перегорнути сторінку або взяти інший журнал. Супровідні матеріали до статей формують враження від самої статті. Вибір фотографій та їх розташування, підбір кеглю та нарису шрифту, кольори та спосіб набору тексту — усе це безпосередньо впливає на сприйняття видання читачем. Завдання контент-аналізу — дослідити графічне оформлення видання: принципи побудови сторінок, будову типових блоків, повторювані елементи, а також виявити модульні схеми, які організовують розташування згаданих складових видання. Це дозволить проаналізувати структуру обох журналів, дослідити закономірності їхньої побудови та перевірити, чи дотримано актуальних правил верстки тексту, фотографій та інших елементів. Об’єкт дослідження та вибірка Систематичне дослідження на основі методу контент-аналізу передбачає ретельний відбір видань: вони повинні мати певний спільний знаменник — структурні чи тематичні особливості, що згодом дозволять адекватно порівняти результати, отримані внаслідок аналізу кожного з видань. За об’єкт дослідження обрано два туристичних журнали: «Вокруг света» та «Міжнародний туризм». Вибірку складатимуть номери цих журналів за 2012 рік. В нашому випадку це 6 номерів видання «Міжнародний туризм» та 12 номерів «Вокруг света». Різна кількість журналів зумовлена періодичністю їх виходу, — «Міжнародний туризм» виходить 1 раз на два місяці, а «Вокруг света» — щомісяця. Проте, кількість журналів не впливатиме на результати дослідження, адже головним завданням методу є виявлення принципів оформлення кожного наступного номеру обраних видань. Річної вибірки журналів має бути достатньо, аби провести об’єктивне дослідження.


28

Одиниці аналізу та одиниці кодування За Григор’євим, одиниці аналізу повинні відповідати певним вимогам: А) бути доречними, тобто сприяти вирішенню поставлених дослідницьких завдань; Б) бути вичерпними, тобто досить повно відбивати сенс основних понять дослідження; В) бути взаємовиключними (той самий зміст не повинен входити в різні категорії в однаковому обсязі); Г) бути надійними, тобто такими, які не викликали б розбіжностей між дослідниками з приводу того, що слід зараховувати до тієї чи іншої категорії в процесі аналізу документа [11]. Одиницею аналізу в даному випадку буде оформлення статей у журналах без урахування можливих зв’язків зі змістом. Беручи до уваги усе зазначене, було складено наступний кодувальний листок: Кодувальний листок типового розгорту: 1. Заголовок статті (гарнітура, кегль, трекінг) 2. Лід статті (гарнітура, кегель, трекінг) 3. Текст статті (шрифт і похідні характеристики, спосіб набору) 4. Допоміжні блоки тексту (кількість, розмір, розміщення) 5. Кількість і формат колонок, орієнтовна схема розміщення (колонкова чи модульна). Кодувальний листок обкладинки: 1. Група логотипа (шапки видання) 2. Тема номеру 3. Фічери (анонс матеріалів номеру) Параметри: − які шрифти використано, гармонійність поєднання − розташування написів, на обкладинці загалом і між собою зокрема − колір написів, взаємодія з фоном


29

Обробка результатів Отримані результати буде внесено до порівняльних таблиць. Це допоможе виокремити елементи, які трапляються частіше за інші [3], а також часто повторювані стилістичні особливості оформлення. Таким чином, об’єктивність, якісно-кількісний характер, систематичність, ефективність, відсутність потреби до залучення людей та можливість опрацювання великих обсягів матеріалу є безперечними перевагами контентаналізу. З-посеред основних недоліків контент-аналізу Юськів виділяє те, що цей метод досліджує явно виражені ознаки/параметри в тексті, а це істотно звужує пізнавальні можливості методу і фактично зводить його до описового рівня. На думку багатьох дослідників, завдання контент-аналізу має полягати в спробах розкрити латентний (прихований) зміст комунікації через вивчення проявів цього змісту в структурі тексту [30]. Але для нашого дослідження цей метод підходить якнайкраще. Чітка статистична інформація допоможе змоделювати загальні схеми, за якими оформлюють досліджувані видання. Тому єдиним вагомим недоліком можна вважати значну затрату часу на проведення контент-аналізу.

2.2. Візуальний метод Дослідження різних

візуальних

матеріалів — фотографій,

малюнків, і

відеозаписів, будь-яких інших зображень — на думку багатьох сучасних науковців-суспільствознавців, нерозривно пов’язане із центральних значенням візуального у сучасній культурі [31]. З розвитком технологій друку, на початку 80-х років набули поширення кольорові знімки, що в свою чергу не могло не позначитися на газетному, а згодом і журнальному дизайні. Перша фотографія у періодичному виданні була надрукована в 1880 році. Проте ілюстрування новин фотознімками не отримало поширення до 1990-х [24, 4]. За стандартами сьогодення навіть найбільш привабливо оформлені


30

видання 20-х років виглядають незграбно і старомодно. Т. Харровер стверджує, що вже на початку 60-х років було сформовано основні принципи, яких варто дотримуватись у роботі з макетом: − більший розмір і більша кількість фотографій; − спокійний, без надмірів шрифт заголовку (за винятком особливих статей і «шапок» на першій сторінці); − менша кількість колонок на сторінці; − пробіли замість вертикальних ліній між колонками. Закономірно, що наступним етапом кваліфікаційної роботи стане візуальний метод дослідження фотографій в обраних виданнях. Значимість ілюстрацій в журналах не можна применшувати. Особливо це стосується туристичних видань, де якість зображень формує репутацію усього видання. Фотографія як предмет соціологічного дослідження Фотографія цікава соціологам щонайменше в трьох аспектах: − як об’єкт аналізу; − як матеріал соціокультурного аналізу; − як інструмент збирання соціологічної інформації. Дягілєва та Журавльова у своїй статті «Методологічні основи застосування візуального методу в соціологічних дослідженнях» пишуть, що метод аналізу фотографій (візуальний метод), отримавши умовну самостійність в силу своєї специфіки, виділився з соціологічного методу аналізу документів. Це сталось тому, що в соціології будь-яку інформацію заведено називати документальною (фіксовану, в друкованому або рукописному тексті, на магнітній стрічці, на фото- або кіноплівці). Таке широке визначення «документ» передбачає, що мова йде про засоби закріплення різним способом на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності та мислення людини [12, 75–79]. Дягілєва пропонує наступну характеристику класифікації фотографії як документу:


31

− за формою вираження — візуальний документ; − за джерелом — друковані, електронні (сайти, електронні щоденники, соціальні мережі), особисті архіви, книги, наукові архіви; − за способом зберігання — друковані, електронні [12]. Відповідно з документом вже можна працювати, аналізувати його якісним або кількісним шляхом. Ролан Барт стверджує, що на фотографію в періодичних виданнях та рекламі покладають функцію «закріплення» мовного повідомлення [9, 307]. Тому, коли ми говоримо про якісний візуальний аналіз, важливо розуміти, що не лише зображення та зображуване, але й приховане в цьому зображенні повідомлення має значення і повинно бути проаналізованим. Фотографія є елементом соціальної реальності в троякому значенні: вона створена людьми, уособлює соціальне життя та є предметом громадського сприйняття. Маючи перед собою будь-який знімок, ми повинні пам’ятати, що він кимось зроблений, несе в собі певний сенс та комусь адресований. Жоден з трьох аспектів знімку: автор, образ і аудиторія не є очевидними. Кожен аспект приховує у собі якусь загадку [29]. Ця теза Штомпки одночасно дає зрозуміти, що фотографія — це свого роду об’єкт, який можна піддавати інтерпретації, що власне, і дозволяє робити візуальний метод. Проте, для нашого дослідження не всі три аспекти фотографії важливі. Ми досліджуватимемо зображення в журналах не з точки зору семіотики, а саме на основі кількісного підходу — візуального методу. Тобто предметом інтерпретації стане відокремлений від автора образ, конкретний візуальний факт. Одиниці аналізу та одиниці кодування Кількісна методологія дотримується позитивістської логіки дослідження: спочатку висувається гіпотеза про зв’язок (чи відсутність зв’язку) між певними явищами, які концептуалізують та операціоналізують у вигляді певних змінних. Потім збирають емпіричні дані, на основі аналізу яких висунуту гіпотезу


32

приймають або відкидають [31]. Декілька одиниць кодування достатньо аби почати аналізувати фотографії. Це, наприклад, може бути гендерна змінна, яка в свою чергу матиме два значення — чоловік або жінка. Далі підраховується кількість цих змінних у досліджуваному документі та вноситься до порівняльної таблиці. Отримані результати використовують для наступних етапів дослідження. За Штомпкою, при кількісному аналізі змісту першим етапом є, звісно, чітко сформульована дефініція дослідницького завдання. Другим — вибір об’єкту, який, як можна очікувати, надасть багатий фотографічний матеріал для аналізу конкретної проблеми (в нашому випадку це знімки з туристичних журналів «Міжнародний туризм» та «Вокруг света»). Третій етап передбачає визначення вибірки фотографій, оскільки охопити усі опубліковані знімки видань за всі роки їх існування неможливо. В нашому випадку це фотографії в обох журналах, які були опубліковані протягом 2012 року. Четвертий етап — встановлення протоколу кодування фотографічного матеріалу, що передбачає виділення найважливіших, з точки зору поставленої проблеми, елементів образу та присвоєння їм окремих категорій. Варто пам’ятати, що ці категорії повинні бути: а) вичерпними, тобто охоплювати усі елементи картини, що визнано важливими; б) роз’єднуючими, тобто давати змогу однозначно ідентифікувати кожен елемент, без чітких меж між ними. Серед таких категорій може бути: статева приналежність, вік, колір шкіри, стиль одягу (західний чи екзотичний), оточення (сільське чи міське), ритуальні чи обрядні ситуації (присутність магії та релігії) тощо. П’ятий

етап —

кодування

знімків —

найбільш

працемісткий,

він

передбачає присвоєння встановлених категорій кожному знімку. Шостий етап — кількісний аналіз, визначення частоти появи кожної категорії

в

фотоматеріалах

[29,

86].

В

нашому

дослідженні

ми


33

використовуватимемо простий бінарний аналіз, суть якого полягатиме у відповіді на питання «є на зображенні даний елемент чи ні». Сьомий

етап —

завершальний,

передбачає

формування

висновків:

генералізація емпіричних та теоретичних узагальнень, що випливають з проаналізованого матеріалу. Порівняння зміни різних категорій в часі дозволить побачити мінливість та визначити тенденції. В нашому випадку, визначити основну тематику фотографій на обкладинці та безпосередньо в матеріалах, а саме який образ домінує — людини чи природи. Кодувальний листок: Беручи до уваги усе вище написане, ми склали наступний кодувальний листок: − Фотографія на обкладинці (присутність/відсутність людей) − Фотографії,

що

супроводжують

матеріал

(присутність/відсутність

людей) − Відношення кількості фотографій, де присутні люди, до пейзажних знімків у виданні в цілому.

2.3.Фокус-група Дослідити легкість та читомість, питання навігації журналів допоможе другий метод соціологічного дослідження — фокус-група — якісний метод збору та аналізу інформації. Він дозволяє з високою достовірністю оцінити ефективність продукції на будь-якому етапі її створення: від виникнення ідеї і аж до її реалізації. Метод фокус-груп вперше був застосований у 1994 році соціологами Мертоном і Кендаллом та залишається популярним і до нашого часу. Фокус-групи дають можливість особисто, так би мовити «з перших рук», відчути настрої та емоції респондентів стосовно якогось питання. На відміну від персонального інтерв’ю, фокус-групи передбачають інтерв’ювання відразу


34

всієї групи людей. Членів фокус-груп за участь у проведеній дискусії майже завжди винагороджують організатори дослідження. Хід думок часто записують на аудіо- або відеоплівку, а потім аналізують і використовують як вихідний матеріал для розробки більш ґрунтовної, спеціальної соціологічної анкети [20, 258]. Три основні відмінності від інших соціологічних методів дослідження полягають в тому, що фокус група: — Це якісний метод, що відповідає на запитання «як саме» і «чому», а не «хто» і «скільки», як це відбувається у кількісних методах. — Має особливі вимоги до формування вибірки та методу збору інформації. За допомогою глибинного групового інтерв’ю в фокус групі від респондентів можна отримати цінну інформацію, яка показує широкий спектр ставлення до товару, іміджу, позиції на ринку або з’ясувати дію конкретної реклами на споживача. Тобто такий метод не обмежується інформацією, яка лежить на поверхні, що є типовим для кількісних методів. — Належить до суб’єктивного методу збору та обробки інформації. За групового

обговорення

споживач

спілкується

з

рівними

собі

учасниками. Тому психологічні бар’єри, що розділяють інтерв’юера та респондента можна зняти набагато ефективніше. Отже, емоційна реакція, яка безпосередньо впливає на поведінку будь-якого споживача в повсякденному житті, є набагато яскравішою. Учасники «фокусгрупи» зосереджуються на питаннях, що цікавлять дослідника, дозволяє отримати приховану інформацію. Таким чином, переваги якісного методу фокус-груп над кількісними полягають передусім в об’ємі інформації, яку можна отримати. Окрім того, діапазон завдань, які можна вирішити за допомогою цього методу, надзвичайно великий: від діагностики іміджу політика до оцінки рекламного ролика або дизайнерського проекту [22]. Проведення фокус-групи підкорюється наступному алгоритму:


35

— визначення проблематики; — визначення кількості фокус-групи та її характеристика; — підготовка матеріалів; — проведення фокус-групи; — аналіз отриманих результатів, висновки. Успішність проведення фокус-групи залежить від чіткості зібраної інформації, тому важливо під час «збору даних» не розпорошуватись на інформацію,

яка

начебто

здається

цікавою,

але,

на

жаль,

не

має

безпосереднього відношення до заявлених запитань і ніяк не може посприяти їх розкриттю. Дані слід ретельно відфільтровувати і брати лише найважливіше. За Тайє, алгоритм проведення фокус-групи виглядає наступним чином: 1. Визначаємо проблему; 2. Обираємо цільову аудиторію; 3. Визначаємо потрібну кількість фокус-груп; 4. Готуємо дослідницьку механіку; 5. Готуємо матеріали для фокус-груп; 6. Проводимо фокус-групи; 7. Аналізуємо отримані дані та робимо на основі них висновки [7]. Надійність результатів дослідження забезпечує відбір респондентів — типових представників певних категорій соціальних груп, майстерністю модератора (ведучого), який повинен мінімально впливати на респондентів у процесі проведення фокусно-групового інтерв’ю, психічної стабільністю інтерв’ю,

а

також

високою

внутрішньою

валідністю

(достовірністю,

виправданість застосування) якісних методів дослідження. Початковий етап якісного дослідження методом фокус-груп включає в себе три стадії: підготовка програми дослідження, формування вибірки і путівника фокус-груп, набір респондентів. Програма дослідження створюється за підсумками попередньої зустрічі із замовником дослідження і включає в себе опис дослідницької програми і формулювання поставлених завдань. Для їх реалізації в рамках


36

методу дослідник розробляє путівник — список питань, які будуть задані респондентам [19]. Головна мета фокус-груп полягає в тому, щоб попередньо виявити й прозондувати проблеми для їх подальшого дослідження за допомогою соціологічних методів [20, 260]. Об’єкт дослідження та вибірка Загалом, підготовка до проведення фокус-групи дуже схожа з підготовкою перед контент-аналізом. Різницю становить необхідність до залучення людейреспондентів, що складатимуть фокус-групу. Оптимальна кількість учасників — група кількістю 8-12 чоловік. До того ж, для модератора-початківця кількість учасників варто зменшити до 7 осіб. Вважається, що за такої кількості можна отримати максимально різні думки та почути кожного. Під час роботи із надто великою групою, модератор фізично не встигатиме зафіксувати думки всіх учасників, дослідження розтягнеться у часі, учасники стомляться і їхні відповіді будуть значною мірою зумовлені характер продиктований умовами загальною втомою та дискомфортом. У надто малій групі модератору не вдасться отримати оптимальну кількість точок зору, адже малоймовірно, щоб люди, незнайомі між собою, безперешкодно йшли на контакт і активно брали участь у дискусії. Зрештою, кількість учасників фокус-групи напряму залежить від рівня досвідченості модератора та завдань поставлених у дослідженні. Задля досягнення репрезентативного висновку радять проводити не менше двох фокус-груп. Це робить даний метод складнішим в реалізації. Адже щоразу потрібно знаходити людей, які б погодились взяти участь в експерименті. А якщо вибірка ще певним чином диференційована, пошуки можуть зайняти достатньо часу, тому варто звертатись за допомогою до соціологів чи людей із профільною освітою.


37

Підготовка, проведення фокус-групи Важливим є місце проведення фокус-групи. В ідеалі, це повинно бути нейтральне приміщення, без жодних ознак корпоративної, соціальної чи ідеологічної приналежності. Бажано, щоб учасники сиділи за одним круглим столом і жодні предмети чи кольори в інтер’єрі їх не відволікали. Гринбаум вважає, що етап підготовки до фокус-групи покладає відповідні обов’язки на модератора [2]. Він повинен розробити план визначити критерії вибору учасників фокус-групи, організувати приміщення, розробити «топікгайд» або «інструкцію» модератора, розробити стимулюючий матеріал, займатися координуванням роботи, пов’язаної з організацією груп [19, 45]. Завдання методу фокус-групи Дана робота передбачає проведення трьох фокус-груп однієї вікової категорії — «молодь» (особи віком від 18-ти до 35-ти років). Предмет дослідження залишиться незмінним. Це дасть змогу проаналізувати ставлення молодих людей до зовнішнього вигляду видання, якості його навігації, вивести елементи чи типи компонування сторінок, які подобаються, не подобаються чи є нейтральними. Загалом, метод дозволить зрозуміти чи є важливим для людей дизайн у друкованих виданнях загалом, чи звертає на це увагу молодь. Що саме дратує чи приваблює. Кількість учасників фокус-групи не перевищуватиме 7 осіб, але і не буде меншою 6. Кожен з респондентів матиме вищу освіту. Для чистоти експерименту жоден з респондентів не буде постійним читачем ані «Міжнародного туризму», ані «Вокруг света», проте всі вони матимуть позитивне ставлення до видань пов’язаних з туризмом загалом. Перед проведенням дослідження будуть підготовані матеріали для роздачі: анкета учасника фокус-групи, журнали, які можуть знадобитись під час дискусії та план для модератора (топік-гайд). Останній має певну форму — на початку привітальне слово до учасників фокус-групи, роз’яснення мети,


38

ознайомлення із правилами заповнення. Усі ці, на перший погляд, дрібні кроки значно полегшать завдання, швидше налаштують учасників на вільну розмову, а модератор при цьому не хаотично перескакуватиме з питання на питання, а буде чітко слідувати наміченому плану, хоча за бажанням зможе робити невеличкі відступи на користь дослідження. При проведенні фокус-групи модератор ставитиме загальні запитання, і йдучи від загального до конкретного поступово звужуватиме предмет дискусії. Це потрібно для того, аби охопити максимальну кількість дискусійних питань, а також дати змогу більш скутим учасникам звикнути до процесу та розговорити їх до моменту, коли це буде особливо важливим. Порядок запитань для проведення фокус-групи формуватиметься у тій самій послідовності, що й для інших методів соціологічного дослідження. Цінно, коли модератор відгукується на бажання учасників розвинути тему і йти далі, тому від модератора залежить успішність проведення фокус-групи. Орієнтовно за 5 хвилин після вступного слова модератор перейде до основних питань. Попередньо він визначить ролі учасників фокус-групи. У когось вона буде конструктивною, а в когось деструктивною. Варто пам’ятати про пасивних або стриманих учасників, уникнути їх не вдасться — це невід’ємна частина будь-якої фокус-групи, а тому слід спробувати створити для них умови комфортного спілкування і обміну думками. Топік-гайд модератора включатиме: — обговорення обкладинок журналів; — обговорення

враження

від

обох

видань

(

його

цілісність,

вдалий/невдалий дизайн) — детальний аналіз статей обох журналів, на предмет зручності; — обговорення елементів оформлення видань (шрифтове, текстове, ілюстративне); — обговорення адаптованості тексту для читання; — враження від супровідних та ілюстративних матеріалів (допомагають сприйняти матеріал чи навпаки відволікають, заважають);


39

— оцінка навігації журналів загалом; У даному розділі ми розкрили основні поняття методів, за допомогою яких проведемо дослідження. Дали визначення вибірки та об’єкту дослідження. Результати проведеного дослідження подано у наступному розділі.


40

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1. Якісно-кількісний контент-аналіз Проаналізувавши обкладинки журналів «Вокруг света» та «Міжнародний туризм», ми виявили, що загалом видання дотримуються однієї стилістики, проте, від номеру до номеру, змінюють розташування певних елементів та їхній спосіб набору. Особливо це стосується видання «Міжнародний туризм», в якому такі зміни, на відміну від «Вокруг света», частіше заважають сприймати потрібну інформацію, аніж допомагають.

3.1.1. Група логотипу журналу «Вокруг света» В

ході

дослідження

ми

виявили

декілька

незмінних

елементів,

які

супроводжують усі 12 випусків у групі логотипу. Головним і найбільш стабільним серед них є безпосередньо логотип «Вокруг света» розміщений на помаранчевій плашці, який займає одну четверту обкладинки згори. Його колір, розташування та розмір незмінні протягом усього 2012 року. Плашка — смужка корпоративного кольору журналу (помаранчевого), має постійну ширину та розташування і займає одну четверту верхньої частини обкладинки. Містить друк додатковою фарбою, що дає чистий помаранчевий колір, який неможливо було б отримати тріадним друком. Аналогічна ситуація з наступними елементами групи логотипу — штрихкодом, реквізитним описом (номер видання, місяць, рік) та зазначенням сайту видання — ці елементи займають одне і те саме місце на обкладинці протягом усього 2012 року (для штрих-коду це правий верхній край на помаранчевій плашці, для реквізитів номеру та сайту це лівий верхній край помаранчевої плашки).


41

До елементів з нестабільним розміщенням належать два написи: «Издаеться с 1861» та «Журнал русского географического общества» . У перших двох номерах напис «Издаеться с 1861» набрано крупною статичною антиквою, прописними знаками та розміщено під логотипом (повторює контури глобусу логотипу «Вокруг света»). Мал. 1. Логотип, розміщення напису «Издается с 1861».

У третьому номері журналу напис «издаеться с 1861 года» доповнено та переміщено до лівого по нижнього краю плашки і залишився там до 8-го номеру. Мал. 2. Логотип, переміщення напису «Издается с 1861 года».

Починаючи з 8го номеру і до кінця року напис «издаеться с 1861 года» зник. Натомість з’явився інший — «Журнал русского географического общества». За способом набору схожий на свого попередника — крупна статична антиква набрана прописними знаками, проте більшого кеглю, приблизно 16 пунктів, із застосуванням трекінгу для покращення виразності напису.


42

Мал. 3. Логотип: поява нового напису внизу плашки

В результаті проведення контент-аналізу ми виявили, що починаючи з 8го номеру зміни у шапці видання припинились. Такий стиль збережено до 3го номеру 2013 року. У найсвіжішому журналі (номер від 04/2013) напис «Журнал русского

географического

общества»

розбили

на

3

рядки,

змінили

розташування штрих-коду та прибрали фічери з плашки. Проаналізувавши обкладинки за рік, ми переконались, що редакція видання намагається дотримуватись чіткості та послідовності в оформленні обкладинок. Такий підхід полегшує сприйняття журналу з першого погляду, а для постійних читачів спрощує навігацію. Про це свідчить наявність фіксованої плашки, написи на якій легко читаються, адже ніщо не відволікає та не перекриває текст. Рівний однотонний колір її заливки сприяє читомості.

3.1.2. Фічери на обкладинці журналу «Вокруг света» Для набору фічерів у 1-му та 2-му номерах використано брускову антикву, текст набрано рядовими знаками. Це, у свою чергу, покращує читомість, збільшує виразність напису та забезпечує його сприйняття з відстані (якщо номер лежатиме на розкладці, то потенційний покупець зможе прочитати анонси основних матеріалів, і якщо вони його зацікавлять — придбати журнал). В наступних номерах (№3–№12) розміщення фічерів залишилось незмінним (лівий нижній край шапки журналу), проте змінився набір — це геометричний брусковий шрифт, набраний рядовими знаками з ширшими пропорціями, однак дрібнішого кеглю. Такий спосіб набору погіршує читомість тексту та зменшує


43

його виразність. Як наслідок, напис набув вигляду масиву чи блоку тексту, за рахунок цього ускладнилось його сприйняття. Незалежно від способу набору усі фічери усіх номерів журналів містили зазначення сторінок, за якими відповідний матеріал можна знайти у номері.

3.1.3. Тема номера на обкладинці журналу «Вокруг света» Спосіб подачі теми номеру відмінний лише у перших двох журналах — присутній лід та зазначено сторінку, на якій розміщено матеріал. За способом набору — це рядові знаки брускової антикви. Лід теми номеру набраний геометричним брусковим шрифтом дрібнішого кеглю прописними знаками (з точки зору читомості логічно було б зробити навпаки). Починаючи з 3-го і по 12-тий випуск підхід до оформлення теми номеру змінено, напис набрано значно дрібнішим кеглем, прописними знаками та без ліда. Набір дрібнішим кеглем у свою чергу погіршив її читомість та зменшив виразність, наприклад з відстані більшої 1 метра людина не зможе розібрати, що написано, навіть якщо має хороший зір. Цей напис постійно змінює розташування і компонується залежно від композиції фото.

3.1.4. Група логотипу журналу «Міжнародний туризм» Проаналізувавши річну вибірку видання, ми отримали наступні дані про оформлення обкладинок. Логотип журналу, а саме слово «Туризм», має постійне розташування (займає одну п’яту сторінки) та розмір. Напис «Туризм», швидше за все, скомпоновано на замовлення, а не з використанням готового шрифту. Написи «Міжнародний» та підзаголовок «Журнал про мандрівки та відпочинок» набрані гротеском прописними знаками та непропорційно стиснені майже в два рази по горизонталі, що спотворює форму знаків,


44

ускладнюючи читання. Залежно від загальної стилістики обкладинки, логотип має різне кольорове оформлення. До логотипа застосовують різні способи оформлення (контур, тінь) і навіть непропорційне масштабування написів «міжнародний». Зокрема, через технологічні вимоги в деяких номерах проведено модифікацію шрифтової групи логотипа. Ця видозміна помітна у номерах 3 та 6, її зумовлено фольговим тисненням. Явною ознакою непропорційної зміни напису по горизонталі є вигляд літер. Стискання напису по горизонталі призводить до звуження вертикальних штрихів, в той час як ширина горизонтальних штрихів залишається незмінною. У літери «н» горизонтальний штрих ширший за вертикальний, що підтверджує тезу про вертикальне стискання по горизонталі. Дизайнер намагався уникнути перекриття звичайного тріадного друку з фольговим тисненням, тому звузив слово «міжнародний». Мал. 4. Логотип: завужений напис і стандартне розташування слова

Мал. 5. Логотип: завуження напису «міжнародний», зумовлене фольговим тисненням


45

Шапка журналу не має окремої плашки, зазвичай логотип розміщують на основному зображенні. У більшості номерів слово «туризм» на першому плані, але, наприклад у №1, №2 та №6 його частково перекриває зображення. Відсутність окремої плашки у шапці логотипа іноді ускладнює сприйняття тексту, зокрема у №4 та №5 напис «журнал про мандрівки та відпочинок» практично непомітний, бо зливається з основним зображенням обкладинки. Реквізити журналу змінюють своє розташування, що може заплутати читачів, адже щоразу позначка про місяць видання знаходиться в іншому місці. У 2-му номері реквізити розміщені на літерах «р» та «з» слова «туризм». За способом набору — це гротеск, непропорційно стиснений по горизонталі, складний для сприйняття. Мал. 6. Розміщення реквізитів на елементах логотипа

Серед незмінних елементів — веб-адреса видання. Вона розміщена вертикально по лівому краю сторінки, практично на місці згину обкладинки. Веб-адреса набрана важким гротеском рядовими знаками вдвічі більшого кеглю, ніж індекс. Передплатний індекс у №1, №2, №3, №4 та №6 розташований вертикально зліва від стема літери «Т» логотипа «Міжнародний туризм» і набраний важким гротеском. У №5 він знаходиться всередині літери «Т», що зумовлено строкатістю основної фотографії обкладинки. Таким чином, відсутність повторюваної плашки, несистематичність розташування повторюваних написів та стиснені по горизонталі блоки тексту погіршують сприйняття та ускладнюю читомість усіх написів, що є у шапці логотипа.


46

3.1.5. Фічери на обкладинці журналу «Міжнародний туризм» Тут фічери не мають постійного місця розташування, вільно змінюють його в залежності від композиції фото на обкладинці. Варіюється кегль, колір, кут нахилу, спосіб набору, вага, подекуди з’являються плашки (№2, №4, № 6) та непропорційне масштабування. Особливістю фічерів на обкладинці є їхня двоповерховість, на обкладинку виносяться основні теми та невеличкі підзаголовки. Окремим блоком йде перелік країн, про які йтиметься у випуску. Він структурований, поданий однією колонкою, набраний гротеском, прописними знаками. Блоку з переліком країн притаманна зміна масштабу, ваги та навіть шрифту, як у 3-му номері «Міжнародного туризму». Порівняння побудови літери «м» у 2-му номері та 3-му показали, що обидва шрифти гротескні, проте різні (в 3-му в літера «м» трапеційна, на відміну від прямокутної у 2-му номері).

3.1.6. Тема номера на обкладинці журналу «Міжнародний туризм» Єдиної системи оформлення немає. Переважно тема номера розміщена у нижній частині обкладинки. Спосіб набору — гротеск прописними знаками або рядовими. Від номеру до номеру змінюється колір, кегль, розташування, кут нахилу, розмір, пропорції елементів. Причому змінюється кегль окремих слів, а це утворює в одному написі кілька масштабів, що складно сприймається та порушує послідовність прочитання, ієрархії сприйняття тексту (недотримання послідовного розташування слів заголовків у порядку, зручному для читання). Слід відзначити перший номер за 2012 рік, у якому тема номеру набрана шрифтом, що імітує рукописний. Однак потрібно зазначити, що місце розташування теми номеру в журналі «Міжнародний туризм» на відміну від «Вокруг света» є постійним.


47

Контент-аналіз матеріалів журналу «Міжнародний туризм» Заголовки виконані у різних кольорах, іноді мають контур, можуть фіксуватись між собою. Варіюють рядові різного кеглю в одному заголовку,через що складається враження, що це різні шрифти. Основний масив тексту набраний перехідною антиквою, яка наближена до гуманістичної. Другим стилем набору основного тексту є набір геометричним гротеском важкого нарису. Мал. 7. Стилі основного тексту статей/рубрик видання "Міжнародний туризм" 100% 90%

3

2

2

3

20

27

21

3

3

80%

70% 60% 50% 40%

16

16

21

30% 20%

10% 1

0% 1

2

3

4

1 5

6

Гротеск, 10 кегль

Ліди у журналах також набрані геометричним гротеском, важким і широким. Говорити про гармонійність поєднання ліда з основним текстом, не можна. Це два різні за своєю природою шрифти (геометричний та гуманістичний) і вони не компонуються так само як не компонується латиниця з кирилицею. Допоміжний текст набирають вузьким гротеском дрібного кеглю, дуже зрідка антиквою також дрібного кеглю та гротеском важкого нарису. Подяки (фотографам тощо) надруковані антиквою дрібного кеглю.


48

Мал. 8. Стилі заголовків рубрик/статей видання "Міжнародний туризм" 100%

1

90% 80% 70% 60%

50%

20

20

28

23

20

23

1

1

1

4

5

6

40% 30% 20% 10% 0%

1 1

2

Важкий гротеск

3

Брусковий, важкий, обводка

Гротеск

Для набору додаткових матеріалів використовують важкий гротеск (в основному це стосується заголовків та підзаголовків), коли власне матеріал статті набраний звичайним гротеском. Мал. 8. Стилі додаткового тексту статей/рубрик видання "Міжнародний туризм" 100%

50%

0%

14

1

2

15

20

4

14 18

1 1

4

18

1 2 3 4 Вузький гротеск дрібного кеглю Антиква, важкий італік Гротеск важкого нарису

5

6

Відмінною ознакою від журналу «Вокруг света» є використання врізів, набраних широким гротеском. Варто зазначити, що журнал друкують на крейдованому глянцевому білому папері на якому контрастний дрібним кеглем читається важче, а дрібні деталі через сильний контраст ніби розчиняються.


49

Видання послуговується двома гарнітурами (Newton та Pragmatica) та кількома нарисами в межах яких вони працюють. Якщо узагальнити, можна сказати, що видання використовує один не надто хороший підхід і лише видозмінює його. Контент-аналіз матеріалів журналу «Вокруг света» Для

написання

заголовків

у

журналі

«Вокруг

света»

найчастіше

використовується важка брускова антиква, набрана рядовими літерами великого кеглю. Такі заголовки є оптично щільними і значно важчими за основний текст, а тому одразу привертають увагу читача до назви статті. Досить часто для оформлення заголовку статті застосовується подібний стиль набору, що відрізняється лише використанням прописних літер замість рядових. Найбільш візуально виразним способом оформлення заголовків є використання легкої статичної антикви набраної прописними літерами великого кеглю — такий шрифт, іноді стилізований (в прописному наборі з’являються рядові знаки), що допомагає створити єдність між змістом і візуальною подачею матеріалів. Існує ще третій спосіб набору заголовків — важкою брусковою антиквою набраною рядовими знаками, який трапляється рідше. Варто зазначити, що у журналі є декілька рубрик, подача яких відрізняється від основного стилю. Це рубрики «Выбираем, что вкуснее», «Выбираем, что удобнее», «Выбираем, что здоровее», «Выбираем, что быстрее», заголовки у них набрані геометричним гротеском важкого нарису кеглем приблизно у 18 пунктів. Це зроблено зумисно, тому що ці рубрики носять здебільшого рекламний характер, але є інформативними і розповідають про товари різних сфер діяльності, пристрої, предмети побутового вжитку чи продукти харчування.


50

Мал. 7. Стилі заголовків статей/рубрик видання "Вокруг света" 100% 3

1

1

3

3

3

80%

2 3

5

60%

3

2

1 3

2

1 2

1

2

3

2

5

3

5

1

1

1

1

2

3

4

2

2

2

5

4

3 4

40%

1

3

5

2 4

4

5 5

3 4

4

4

4

4

1

5

6

16

6

15

12

20%

13

9

15 10

11

15

12

13

11

12

5 0% 1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Брускова антиква, легка, рядові, кегль - середній/великий Брусковий, важкий, прописні, кегль 16-й Статична антиква, легка, прописні, кегль великий, додатково стилізована до епохи Статична антиква, легка, прописні, кегль великий Геометричний гротеск, важкий, кегль 18-й Брускова антиква, прописні, кегль великий Брускова антиква, важка, рядові, кегль - середній/великий

Мал. 8. Стилі основного тексту статей/рубрик видання "Вокруг света" 100% 80%

6

2

8

8

15

14

2

3

4

6

5

19

19

20

5

6

7

4

7

6

7

17

22

22

25

9

10

11

12

7

60% 40%

18

18

16

20% 0% 1

4

Статична антиква, кегль 11 пунктів

8

Брусковий, кегль 10 пунктів

Гротеск, кегль 10 пунктів

Така сама тенденція збережена і при наборі осново тексту, вище зазначені рубрики набрані брусковим шрифтом, коли основний масив тексту статичною антиквою кеглем в 11 пунктів.


51

Мал. 9. Стилі додаткового тексту статей/рубрик видання "Вокруг света" 100% 2

1

11

11

1

2

1

1

1

1

1

1

1

2

2

6

9

8

9

10

12

14

5

7

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

80% 60% 40%

7

20% 0%

3

Брусковий, кегль 8-10 пунктів

Антиква, кегль 8 пунктів

Додатковий текст у журналі «Вокруг света» переважно поданий додатковими блоками та набраний брусковим шрифтом кеглем у 8-10 пунктів. Рідше трапляється статична антиква дрібного кеглю (8 пунктів), це залежить від стилізації статті. Можна сказати, що видання зважає на тематику, про яку пише і відповідно до цього застосовує різну стилізацію та подачу додаткового тексту. Таким чином читач звикає, що різні рубрики та теми подані якимось конкретним стилем, це дисциплінує та позитивно впливає на навігацію журналу загалом. Мал. 10. Стилі допоміжного тексту статей/рубрик видання "Вокруг света" 100%

2

3

80% 60% 40%

2

2

4

6

5

12

13

2

3

5

3

4

5

3 6

3

12

11

5

6

2 6 5

2

5

5

7

14

21

15

18

9

10

11

12

6

10

7

16

20%

3

9

15 13

0% 1 Інші

Антиква

Гротеск

4

7

8

Гротеск, основний текст прописний, важкий, 10 кегль. Неосновний - рядовий.


52

Допоміжний текст набраний гротеском прописними знаками кеглем у 10 пунктів. Підзаголовки набрані переважно легким брусковим шрифтом прописними знаками з відступом на сліпий рядок. Мал. 11. Стилі підзаголовків статей/рубрик видання "Вокруг света" 100%

1 1

1 1

1

3

2

2

80%

60%

2 1

1 1

3

3

6

4

1

1

1 1

1 1

2

2

3

3

3

4

5

6

5

5

8

1 1

1 2

3

3

8

9

11

12

40% 9

9

7

20% 0% 1

2

3 4 5 6 7 8 9 10 Брусковий, прописні, важкий з відступом на сліпий рядок Брусковий, рядові, важкий, кегль 14-й Брусковий, прописний, важкий, кегль 16-й Статична антиква, важкий, кегль 11-й Брусковий, прописні, легкий, з відступом на сліпий рядок

Такий спосіб набору недостатньо виділяє їх, проте дана тенденція збережена в усій вибірці журналів за 2012 рік. Також недоцільним є набір прописними, який складніше сприймається читачем, ніж би сприймався набір рядовими знаками. Мал. 12. Кількість колонок в статтях/рубриках видання "Вокруг света" 100% 90%

4

4

4

5

5

5

15

16

17

80% 70%

2 9

7

2 10

11 12

8

16

13

14

17

21

11

12

60% 50% 40% 30%

13

17

4

5

14

16

6

7

20%

13

13

16

10% 0% 1

2

1 колонка

3

2 колонки

8

3 колонки

9

10

5 колонок


53

Таблиця на малюнку 12 демонструє, що журнал «Вокруг света» переважно верстає свої матеріали в одну колонку, детальніше про стиль набору тексту йтиметься у підрозділі «Схеми верстки». Загалом, журнал має свій стиль і чітко його дотримується, варіює між 3ма основними стилями заголовків та комбінує подачу матеріалів, або дві статті, які йдуть одна за іншою не виглядали однаково. Є низка рубрик, які мають ��ітку форму подачі ы дотримуються її протягом року, це: «Мировая вещь», «Параллели», «Билиотека», «Национальное достояние», «Вопрос-ответ», «Идеи и открытия». Зазначимо, що ребрендинг видання відбувся у 2010 році внаслідок чого журнал отримав принципово новий стиль, але внесення коректив з того часу не припинялось, на що вказують зміни в оформленні від номера до номера, поява нових рубрик і виживання старих. Схеми верстки Контент-аналіз допоміг зрозуміти, яким чином працюють над створенням журналу «Міжнародний туризм», а саме над розміщенням матеріалів. Проаналізувавши річну вибірку видань, ми дійшли висновку, що робота над виданням відбувається наступним чином: спершу заливають текст і дивляться скільки місця схема дозволяє використати під фотографії. У журналу варіюється ширина колонок, але це відбувається через те, що в основному видання користується двоколонковою та триколонковою схемами верстки. В залежності від того, якого розміру фото і яке співвідношення обсягу тексту та кількості й особливостей зображень (вертикальне чи горизонтальне, яка пропорція сторін) таким чином до нього підверстують текст. Можна сказати, що у журналі «Міжнародний туризм» суто колонковий набір основного тексту матеріалів із додаванням фото. Домінантою є вертикальний поділ на три колонки, до яких припасовують зображення відповідно до їх розміру.


54

Помилкою, яка чи не одразу привертає увагу при огляді журналу, є порушення класичних правил верстки у вигляді зміни ширини колонок в одному матеріалі. Ян Чихольд у своїй книзі «Нова типографія» писав, що заборонено варіювати ширину колонки в одному тексті. За правилом функціональної єдності слід дотримуватись єдиного стилю набору протягом одного матеріалу, натомість різні матеріали слід набирати різним чином, аби урізноманітнювати видання [25, 210]. Порушено правило функціональної єдності, за яким однакові матеріали мають бути набрані однаково, а різні матеріали не мають права бути однаковими, вони повинні відрізнятись. Тобто якщо вони різні за роллю, за стилем викладу, то ця відмінність повинна бути дотримана і при верстці. Ще одним недоліком є спосіб розміщення врізів у виданні. В усіх журналах «Міжнародний туризм» вони змінюють ширину колонок, що з точки зору класичного підходу у верстці журналів не рекомендовано. Журнал «Вокруг света» використовує строгу модульну верстку, яка передбачає поділ сторінки на 5 вузьких вертикальних модулів колонок, у яких збережено

однаковий розмір та залишено фіксовані проміжки між ними.

Наявність аналогічного поділу по вертикалі дозволяє залишати порожні місця на сторінці, які дають змогу погляду відпочивати, що створює більш сприятливі умови для читання. Модульна верстка дозволяє варіювати ширини колонок основного тексту, не порушуючи гармонії сторінки. Також наявність модулю передбачає місце для додаткового блоку тексту та фотографій. Таким чином у журналу виникає певна впорядкованість та ритм.

3.2. Візуальний метод аналізу фотографій. В дослідженні було проаналізовано фотографії журналів «Вокруг света» та «Міжнародний туризм» на предмет присутності людей на обкладинках та фотографіях всередині видання.


55

Вибірка складалася з 12 журналів видання «Вокруг света» і 6 журналів видання «Міжнародний туризм» за 2012 р. Для кожного окремого журналу було визначено основну тему зображення на обкладинці — образ людини чи образ об’єкту — а також підраховано кількість фотографій всередині журналу, основною темою яких є людина або об’єкт. Кількісно результати проведеного аналізу представлено в табл. 1, 2. З отриманих даних можна зробити висновок, що видання «Міжнародний туризм», яке виходить із періодичністю 1 раз на два місяці, а отже розраховане на більш тривале читання, містить більшу кількість фотографій, ніж щомісячне видання «Вокруг света». Так, один номер журналу «Міжнародний туризм» в середньому містить 256 фотографій, в той час як «Вокруг света» — близько 72. Зважаючи на практично однакову кількість сторінок у журналах обох видань, можна зробити висновок, що видання відрізняються за своїм спрямуванням. Основною темою «Міжнародного туризму» можна вважати подорож як таку, в той час як «Вокруг света» намагається охопити ширше коло тем, пов’язаних з мандрівками, іншими культурами тощо. Важливим питанням аналізу є взаємозалежність між зображенням на обкладинці та загальною тематикою видання. Вибірка журналів «Вокруг света» за 2012 рік містить 11 обкладинок з фотографіями, де центральним об’єктом є людина — це портрети представників різних національностей чи культур, в залежності від теми номера. Винятком є 12-тий номер, де на обкладинці розміщено фотографію полярного ведмедя. Аналіз внутрішнього наповнення видання показав, що матеріали у переважній більшості також супроводжують фотографії, центральним об’єктом яких є людина, і лише у трьох номерах маємо протилежну ситуацію (№4, №7 та №8). Зокрема у 5-ти з них знімки з людьми складають 65% від усіх фотографій видання. Втім, варто зазначити зменшення частки фотографій з людьми в більш свіжих номерах — так для шести останніх журналів за 2012 р. частка фотографій з образами людей становить в середньому 50%. Можливим поясненнями такої динаміки є урізноманітнення дизайну у вигляді заміни


56

Таблиця 1. Візуальний аналіз видання "Вокруг Света" Номер 1 2 3 4 5 6 7 8 9 випуску Фотографій 81 68 79 79 71 51 53 81 37 всього, к-ть З образами 53 44 51 35 46 32 24 36 21 людей, к-ть З об'єктами, к28 24 28 44 25 19 29 45 16 ть З образами 65 65 65 44 65 63 45 44 57 людей, % З об'єктами, % 35 35 35 56 35 37 55 56 43

10 11 12

Всьог о

11 2

868

33 51 57

483

30 42 55

385

52 55 51

56

48 45 49

44

63 93

фотографій ілюстраціями, графічними малюнками. Проте, говорити, чи це є нововведенням дизайну журналу, чи тимчасовим явищем, досить складно. У «Міжнародному туризмі» співвідношення фотографій з людьми та без них збалансоване (див. табл. 2). На 3-ьох обкладинках (№3, №5, №6) розміщені знімки людей, на решті 3-ьох (№1, №2, №4) — інші об’єкти. Внутрішні матеріали супроводжують у переважній більшості фотографії, змістовим центром яких не є люди. Таблиця 2. Візуальний аналіз видання "Міжнародний туризм" Номер випуску Фотографій всього, к-ть З образами людей, к-ть З об'єктами, к-ть З образами людей, % З об'єктами, %

№1

№2

№3

№4

№5

№6

Всьог о

216 89 127 41 59

258 126 132 49 51

280 147 133 53 48

241 121 120 50 50

244 101 143 41 59

297 147 150 49 51

1 536 731 805 48 52

З цього можна зробити висновок, що видання налаштоване розповісти про особливості флори, фауни, цікавинки місцевості чи регіону, про які йдеться у номері, а не зосереджуватись на носіях екзотичної культури.


57

3.3. Метод фокус-групп. Тест «знайдіть номер» На початку кожної з двох проведених фокус-груп модератор провів невеличкий тест на читомість тексту на відстані. Ми розмістили журнали на відстані півтора-два метри від учасників фокус-групи та просили прочитати місяць та номер журналу. Результати показали, що для більшості учасників було складно розгледіти номер та місяць журналу «Міжнародний туризм» та на це пішло більше часу, ніж на виконання того самого завдання з журналом «Вокруг света». Проте жоден з респондентів не зміг розгледіти рік виходу журналу «Вакруг света», що було більш успішно розпізнано на іншому виданні. Про

«Міжнародний

туризм

учасники

фокус-групи

відгукувались

наступним чином: «Місяць не видно, нечитабельно, я не бачу букв, лише цифри», «Я можу розгледіти номер, але на мою думку, це неправильне розміщення. З точки зору естетики, а не функціональності він програє номеру «Вокруг света»» (мова йде про 2-ий випуск, де номер вміщено на слові «туризм». На противагу журналу «Міжнародний туризм» журналу «Вокруг света» вдалось швидше впоратись з цим тестом, учасники за меншу кількість часу назвали номер та почали висувати свої версії з приводу року: «От він, зверху зліва, зразу помітно», «Номер видно краще, але я не можу зрозуміти за який це рік». Дехто висловився критично з приводу доцільності проведення такого тесту взагалі: «Мені байдуже який номер і як він виглядає якщо цікава тема. Думаю інші також дивитимуться на обкладинку, а постійні читачі і так в темі і знатимуть, свіжий це випуск чи ні».

3.4. Тест «знайдіть тему номеру» Наступним завданням для учасників було зрозуміти яка тема номера і знайти її в журналі. Знову ж таки більше часу пішло на пошуки статті у журналі «Міжнародний туризм», на цьому етапі один з респондентів після тривалого


58

пошуку сказав: «Він мені вже не подобається». Інші висловились наступним чином: «Наскільки я зрозумів Африка це не тема номеру?А на якій вона сторінці тоді? Це легко вам сказати «а знайдіть»…». Після того як цей учасник відкрив потрібну тему, то додав: «Тему номера я знайшов, але якби я її не бачив на обкладинці як головну, то не знав би, що це тема номеру». Інші учасники підтримали його репліками: «До речі, справді цей зміст жахливий, я не зрозумів що це зміст. Але в змісті не було вказано, яка тема номера», «Людина купує журнал часто заради теми номера, тобто для неї це може бути незнайомий журнал, але їй цікава головна тема. Тому коли вона нарешті купила цей журнал їй хочеться її якнайшвидше знайти. Для спонтанної покупки мають бути продумані такі нюанси» — учасники під час проведення експерименту.

3.5. Аналіз матеріалів журналу «Міжнародний туризм» на читомість Наступним завдання було прочитати тему номеру і таким чином визначити читомість журналу. Незабаром респонденти почали критично висловлюватись з приводу зверстаного у незручний спосіб розвороту на ст..84-85. Колонки з текстом там розбивалися горизонтальним зображенням панорами зі слонами і не було зрозуміли де продовження тексту — знизу чи у колонці поруч. З цього приводу учасники висловились наступним чином: «Хотілось перейти на суміжну колонку, але я зрозуміла, що це не те і почала читати заново», «Тут окрім зображення посередині, ще збиває з пантелику те, що колонка закінчується питанням і неясно де надрукована відповідь, бо жодних підказок немає», «Тут не врахована ні естетичність, ні ком позиційність, ні функціональність». Проте декого даний підхід до верстки не здивував: « Мені таке розміщення здалось звичним, здається я так зазвичай і читаю, згори — донизу, незважаючи на всякі картинки чи пробіли», «Я думаю, що в журналах часто верстають як попало і ти вже звикаєш до цього, тому якщо текст обривається, то я просто шукаю продовження і таким чином звикаю в якому


59

порядку його потрібно читати надалі», «Це однозначно незручно!», «Я згадав де мені верстка сподобалась. Ви сміятиметесь, але це така газета для людей похилого віку «Сільський вісник», там все чітко. Вони просто це для пенсіонерів роблять. От якщо б цю сторінку дати пенсіонеру, точно окуляри тріснуть», «Ні, тут явно хтось викаблучувався з дизайном!», «Сторінка 8283 — жах просто. Ну от я перегортаю сторінки, тут купа картинок і виявляється, що тут десь в кутку продовження тексту! Спочатку подумав, що це сторінка лише з картинками, а текст буде на наступних сторінках. Сам текст на сторінці 85 зручніше розташований, ніж на сторінці 84».

3.6. Аналіз матеріалів журналу «Вокруг света» на читомість Ми провели аналогічний експеримент з журналом «Вокруг света». Реакція була більш позитивною,

проте майже усім не сподобався набір тексту в одну

широку колонку: «Це ж не книжка, тут недоцільно робити такі широкі колонки», «Подобається стиль заголовків, бо у попередньому журналі не було зрозуміло, що за чим читати, літери різного розміру збивали.», «На кожній сторінці є номер, це плюс до навігації», «Чітко видно тему номера, вона йде першою. Видно сторінку, бо виділення зроблені іншим шрифтом, але ці широкі колонки розчарували».

3.7. Загальні враження про оформлення журналу «Міжнародний туризм» Більшість учасників фокус-груп відмітила, що фотографії у «Міжнародному туризмі» красиві, але їм була не зрозумілою логіка їх розміщення: «Фотки класні, але вони якось невигідно розміщені. Ними розкидаються. І вони мене розкидають то туди, то сюди. Я вважаю, що фотки не можна ось так ставити.» (мова йде про розгорт на сторінці 82-83).


60

Деякі респонденти критично висловились з приводу розміщення реклами: «Я не можу відрізнити рекламу від матеріалів», «Я загубився. Для чого мені рожева реклама всередині, я шукаю Африку!», «Як на мене, відштовхуюче оформлення». Загалом респондентам не подобалось, що фотографій багато і вони доволі різні, один з учасників на противагу цьому навів у приклад сторінку, де компонування йому імпонувало: «От це класно на 93 сторінці, фотка, підпис і все, нічого зайвого». Можна сказати, що більшість учасників висловилась позитивно у бік фотографій. Ті, хто мав справу з цифровим друком зробили кілька коментарів з приводу якості друку: «Там де фотографії якісні, воно і видно, вони і відповідно надруковані, а там де фото з мильниці, то і в друці погано виглядають. Вважаю, що таке не можна ставити на розворот журналу» (мова йде про розгорт на ст. 96-97).

3.8. Загальні враження про оформлення журналу «Вокруг света» Думки відрізнялись, та переваг у журналу виявилось більше: «Типографія здається дешевшою за ту, що я бачив у попередньому журналі, але вона приємніша», «Сторінки тут такі наче цей журнал людей тридцять вже читало до мене, але поруч з тим тримати його приємно, сенсорно він приємніший», «Він звісно також не ідеальний, але однозначно кращий!», «Чесно кажучи, мені подобається типографія журналу «Міжнародний туризм», але цей приємніший, він якийсь м’якший», «А мені на дотик він схожий на туалетний папір», «Сторінки не яскравого білого кольору і світло від них не відблискує, що дозволяє нормально читати. В «Міжнародному туризмі» я відчувала дискомфорт» , «Він більш практичніший, він матовий, він легкий його можна в сумку з собою взяти, а попередній ти не візьмеш, бо у нього формат більш настільний, а у «Вокруг света» більш портативний. Але від якості поліграфії не дуже гарне враження. М’якша обкладинка швидше


61

зіпсується.

Товщина

сторінок

не подобається, їх легко

пошкодити,

складається враження дешевого паперу, але от те,що він менш контрастний колір вдалий». В ході обговорення учасники виявили основні недоліки видання: «Сторінки справді не блікують, що добре, папір не надто якісний, але мені легше з нього читати, але вона легко пошкоджується, я покладу в рюкзак і це все погнеться. Фото красиві, гарні розвороти, є що почитати як мені здається. За велику кількість реклами великий мінус. Тут більше матеріалів, але мені не подобається, що відступи з країв менші за відступи між рядками, це нормально?», «Насправді така колонка на всю ширину сторінки мене напружує і взагалі читати зручніше «Міжнародний туризм», бо папір контрастніший. Склалось враження, що у «Вокруг света» матеріали розтягувались, бо тут міжрядкові простори дуже великі, наче натягували обсяг журналу», Респонденти відзначити чіткість подачі інформації у виданні: «Величезна перевага «Вокруг света» в тому, що ти відкриваєш матеріал, читаєш заголовок, підзаголовок і ти вже знаєш про що ти будеш читати. Тут справді чітко і зрозуміло. Дуже добре все оформлено, витримано в одному стилі і ти зразу розумієш, що це дорого», «Обкладинка не розповідає мені, що це журнал про туризм, тут просто якась дівчина на фото і все. Це може бути журнал «Наталі», але не про туризм», «Мені подобається мінімалізм журналу,не подобаються занадто широкі колонки і маленькі поля по краям, це незручно. Але в матеріалах імпонують зрозумілі заголовки, вони чіткі і привертають увагу, так само як і ліди», «Просто погортавши у мене виникає бажання прочитати, як мінімум ознайомитись з кількома статтями», Учасники відмітили, що фізична вага журналів для них не має значення.


62

ВИСНОВКИ Перш за все, варто зазначити про відмінність туристичних журналів «Міжнародний туризм» та «Вокруг света». Цю відмінну рису ми виявили, обробивши більше 2000 знімків обох видань візуальним методом аналізу фотографій. Слід відмітити, що ми не брали до уваги зміст матеріалів. Висновки робили на основі результатів, отриманих від візуального аналізу знімків. Тим не менше, вважаємо отримані результати показовими, цікавими та репрезентативними. З річної вибірки обох журналів ми вивели відсотковий показник фотографій на яких людина — композиційний центр фотографії. Отримані результати співставили та порівняли. З чого зробили наступний висновок: «Міжнародний туризм» розповідає про особливості флори, фауни, цікавинок місцевості, регіону про які зазначає у фічерах та темі номеру, і не надто зосереджується на носіях екзотичної культури; «Вокруг света» навпаки, позиціонує себе як журнал, що знайомить з іншим світом через людину — представником іншої культури, а не лише показує і описує навколишнє середовище. Результати фокус-групи лише підтвердили твердження про те, що одне видання за рахунок великої кількості фотографій намагається справити враження на читача, а інше використовує більш розмірений підхід. «Міжнародний туризм» простіше оформлений, ніж «Вокруг света». Подача матеріалів доволі однотипна, переважно урізноманітнюється варіаціями з кольором, нарисом, кеглем та зміною пропорційної ширини заголовків. Кожна стаття супроводжується великою кількістю фотографій, текст зверстано переважно у дві колонки Основний текст набраний статичною антиквою, іноді геометричним гротеском, у якого порушена пропорційність через розтягування по горизонталі. Можливо дизайнери вдаються до цього всередині номеру, аби досягти якогось візуального ефекту, про який дослідникам даної роботи не вдалось дізнатись. Позитивним моментом оформлення є наявність структури розміщення елементів на обкладинці, мова йде про постійне розміщення теми


63

номера (низ обкладинки) та фічерів. Невдалим є виконання та спосіб набору цих текстових написів. Варіювання кеглю в одному написі спричиняє порушення ієрархії сприйняття та збиває з пантелику. Так замість задуманого «Віч-на-віч з Африкою, трофеї фотомисливця» читається «з Африкою, віч-навіч, трофеї фотомисливця». З річної вибірки видання (це 6 номерів), 5 з містять виконані з порушенням ієрархії сприйняття, причому мова йде лише про обкладинки, всередині видання цей спосіб набору переходить від статті до статті. Оформлення журналу «Вокруг света» має три основні стилі написання заголовків, одну систему підпису лідів, та додаткови�� блоків тексту. Основна маса матеріалів набрана крупною статичною антиквою, кеглем приблизно 11 пунктів. Для заголовків використовується переважно важка брускова антиква, набрана рядовими знаками. Від номера до номера чисельність заголовків, набраних таким стилем, змінюється, але в загальному — це найпопулярніший спосіб набору. Для лідів використовують брусковий шрифт, середньої важкості, прописний. Цей стиль набору однаковий для лідів в усіх журналах за 2012 рік. З приводу поєднання шрифта заголовку та ліду можна сказати, що вони добре доповнюють одне одного, адже належать до однієї шрифтової сім’ї. Проте дивним є набір лідів саме прописними знаками, адже як відомо, текст набраний рядовими читається швидше, а лід — це саме та інформація, яку читач повинен швидко опанувати аби зрозуміти, чи зацікавлений він в цілому матеріалі. Результати фокус-групи показали, що люди, які не працюють у сфері дизайну, проте мають вищу освіту, цікавляться подорожами, проте не є читачами жодного з видань, яке ми досліджували, інтуїтивно відчувають похибки оформлення. Найбільш показовою була реакція на спосіб верстання тексту у виданні «Міжнародний туризм», де текст, набраний у дві колонки, посередині розбивало зображення. Люди не розуміли, де продовжується матеріал і плутались — це не було критичним, проте вказувало на хибу при підготовці журналу до друку.


64

Аналізуючи схеми верстки у ході дослідження, ми з’ясували, що у журналу «Міжнародний туризм» передбачено схему поділу сторінки на дві або три колонки, і цей підхід постійно використовують, верстаючи текст. Тобто схема як така відсутня. Журналу притаманний колонковий набір текстових матеріалів. Верстаючи матеріали, дизайнери виходять з обсягу того тексту, який мають. Особливістю журналу є наявність текстових врізів, які розміщуються у допоміжних блоках тексту і поводять себе як фотографії, тобто займають те місце, яке їм відводиться після припасування основного тексту. Помилкою, яка чи не одразу привертає увагу при огляді журналу, є порушення класичних правил верстки у вигляді зміни ширини колонок в одному матеріалі. Ян Чихольд у своїй книзі «Нова типографія» писав, що заборонено варіювати ширину колонки в одному тексті. За правилом функціональної єдності слід дотримуватись єдиного стилю набору протягом одного матеріалу, на противагу тому, що різні матеріали слід набирати різним чином, аби урізноманітнювати видання [25, 210]. У журналі «Вокруг света» ширина колонок змінюється у межах модульної верстки, аби урізноманітнити розвороти. І ця зміна відбувається з дотриманням правил функціональної єдності, тобто випадки із змішуванням способу набору поодинокі і проведені таким чином, що не порушують загальної гарномії видання. Характерною рисою журналу «Вокруг света» є набір тексту, притаманний книжкам — однією широкою колонкою без ілюстрацій. Результати дослідження показали, що це визначальна риса рубрик «Медицина», «Интервью», «Дело вкуса». Достатньо часто тему номеру також подають так, комбінуючи з іншим способом набору та доповнюючи матеріал ілюстраціями та фотографіями. Ми дійшли висновку, що таким чином видання позиціонує себе як інтелектуальне, та поруч з тим методом фокус-груп виявили, що саме такий набір найбільше не подобається читачам, адже є незручним і незвичним для журналів. Ще одним недоліком набору однією широкою колонкою є наявність малого відступу від країв сторінки, практично усі респонденти відмітили, що це дратує і незручно.


65

Загалом, обидва видання мають свої переваги та недоліки, інша справа, що недоліків у «Міжнародному туризмі» більше, ніж переваг. Ми сподіваємось, що редакція журналу візьме до уваги результати проведених досліджень і покращить оформлення. В результаті дослідження ми переконались, що зовнішнє оформлення настільки ж важливе як і змістове наповнення. Воно впливає на формування думки у читача про журнал ще до початку читання. Дотримання загальних правил композиції та набору тексту збільшують популярність видання та допомагають формуванню естетичних смаків у широкої аудиторії.


66

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Bringhurst R. The Elements of Typographic Style//Hartley & Marks. —2006. — 434 p. 2. Greenbaum T.L. The Practical handbook and guide to focus group research// Lexington, —1987 3. Krippendorff, Klaus. Content analysis: an introduction to its methodology// SAGE. — 2004. — 17 p. 4. Lupton E. Thinking With Type [Електронний документ] — режим доступу: http://papress.com/thinkingwithtype/letter/classification.htm# 5. Middendorp J. Shaping Text. — Bis, 2012. —176 p. 6. Samara T. Design Elements A Graphic Style Manual//Rockpost Publishers, Inc. — 2007. — 272 p. 7. Taye S. Research Methods and Writing Research Proposals. — Technologies Interactive, LLC, 2002. — 125 p. 8. Аверьянов Л. Я. Контент-анализ // КноРус. — 2007. — с. 285 9. Барт Р. Риторика образа//Избранные работы. Семиотика. Поэтика / Пер. с фр., вступ. ст. и коммент. Г.К. Косикова. — М.: Прогресс, 1989, с. 297-318 10. Гордон Ю. Книга про буквы от А до Я. — М.:Студия Артемия Лебедева, 2006.— с. 382 11. Григорьев С.И. Проведение контент-анализа [Електронний документ] — режим доступу: http://psyfactor.org/lib/k-a2.htm 12. Дягилева Н.С., Журавлева Л. А. Анализ фотографи как метод качественного социалогического исследования//Вестник Челябинского государственного университета — 2012, №4 (258) — Вып.23, с.75-79 13. Зализняк А.А. Русское именное словоизменение с приложеним избранных работ по современному русскому языку ы общему языкознанию. М., 2002 с. 559-576


67

14. Издательский словарь-справочник. — 3-е изд., испр. и доп. — М.: ОЛМА-Пресс, 2006. [Електронний документ] — режим доступу: http://slovari.yandex.ru/~книги/издательский%20словарь/ 15. Іванон В.Ф. Формалізовані методи вивчення мас-медіа//Електронна бібліотека інституту журналістики [Електронний документ] — режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1283 16. Королькова А. Живая типографика —М.: Index Martket, 2007. — 228 с. 17. Кудрявцев А. И. — Шрифт. История.Теория. Практика —М.: Университет Натальи Несторовой, 2003. — 249 с. 18. Манекін І. Контент-аналіз — загальна характеристика [Електронний документ] — режим доступу: http://manekin.narod.ru/ph/cif/4/19.htm 19. Мельникова О.Т. Фокус-группы в маркетинговом исследовании//Методология и техники качественных исследований в социальной психологии М.:Academa, 2003. — 264 с. Методи збору первинної соціологічної інформації [Електронний документ] — режим доступу: http://soc-education.com/detalnij-konspekt-lekczj-z-soczolog/192metodi-zboru-pervinnoi-sociologichnoi-informacii.html 20. Петрова І.В. Проектування в соціально-культурній сфері//Навчальний посібник — К., 2007, 372 с. 21. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 678. 22. Теория маркетинга, методология [Електронний документ] — режим доступу: http://www.4p.ru/main/theory/2380/ 23. Феличи Дж. Типографика: шрифт, верстка, дизайн. — СПб.: БХВПетербург, 2004. — 496 с. 24. Харроуэр Т. Настольная книга газетного дизайнера. —Воронеж: Комсомольская правда, 1995. — 212 с. 25. Чихольд Я. Новая типография. — М.:Студия Артемия Лебедева, 2011.— с. 242 26. Чихольд Я. Облик книги. Избранные статьи о книжном оформлении и типографик. — М.:Студия Артемия Лебедева, 2009.— с. 242


68

27. Шевченко В. Архітектоніка сучасного українського газетного видання (системна організація та закономірності розподілу елементів): Автореф. дис. канд. філол. наук: Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики [Електронний документ] — режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=AR D&Z21ID=&Image_file_name=DOC/2002/02svezre.zip&IMAGE_FILE_DO WNLOAD=1 28. Шпикерман Э. О шрифте. М.: Паратайп. — 2005. — 194 с. 29. Штомпка П. Визуальная социология — М.:Логос, 2007. — 150 с. 30. Юськів Б.М. Контент-аналіз. Історія розвитку і світовий досвід — Рівне., «Перспектива», 2006. — 81с. 31. Яковлев М.В. Техніка та алгоритми аналізу візуального матеріалу:розмежування якісних і кількісних підходів [Електронний документ] — режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/Soc/2011_122/02_yakovly ev.pdf


69

ДОДАТКИ Додаток 1. Контент аналіз видання «Вокруг света»

Номер журналу

Брускова антиква, важка, рядові, кегль — середній/великий

Брускова антиква, прописні, кегль великий

Геометричний гротеск, важкий, кегль 18-й

Статична антиква, легка, прописні, кегль великий

Статична антиква, легка, прописні, кегль великий, додатково стилізована до епохи

Брусковий, важкий, прописні, кегль 16-й

Брускова антиква, легка, рядові, кегль — середній/великий

Інше

Всього

Таблиця 1.1. Стилі заголовків статей/рубрик видання "Вокруг света"

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Всього

5 9 12 16 15 13 11 15 10 15 12 13 146

6 4 1 1 5 4 4 0 4 4 5 6 44

2 3 4 0 2 3 3 5 3 5 5 5 40

5 3 2 3 2 2 4 2 3 2 2 4 34

3 1 2 0 1 3 4 2 2 4 3 5 30

3 3 3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 18

0 1 1 1 0 0 0 1 0 0 1 1 6

0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 1 2

24 24 25 22 26 26 27 26 23 32 29 36 320

Таблиця 1.2. Стилі основного тексту статей/рубрик видання "Вокруг света" Статична антиква, Брусковий, Гротеск, Номер кегль 11 кегль 10 кегль 10 журналу пунктів пунктів пунктів Всього 1 18 6 0 24 2 15 8 0 23 3 14 8 1 23 4 18 2 1 21 5 19 6 1 26 6 19 5 1 25 7 20 4 0 24 8 16 7 1 24 9 17 4 0 21 10 22 7 1 30 11 22 6 1 29 12 25 7 0 32 Всього 225 70 7 302


70 Таблиця 1.3. Стилі додаткового тексту статей/рубрик видання "Вокруг света"

Номер журналу 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Всього

Брусковий, кегль 8-10 пунктів 11 11 7 5 7 6 9 8 9 10 12 14 109

Антиква, кегль 8 пунктів 2 1 1 2 2 1 1 1 1 1 1 1 15

Всього 13 12 8 7 9 7 10 9 10 11 13 15 124

Номер журналу

Гротеск, основний текст прописний, важкий, 10 кегль. Неосновний — рядовий.

Гротеск

Антиква

Інші

Всього

Таблиця 1.4. Стилі допоміжного тексту статей/рубрик видання "Вокруг света"

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Всього

16 12 13 9 12 11 13 15 14 21 15 18 169

1 6 5 7 6 3 6 3 5 5 7 10 64

1 3 4 5 3 4 5 3 1 6 2 5 42

2 2 2 0 0 0 0 0 2 1 1 0 10

20 23 24 21 21 18 24 21 22 33 25 33 285


71

Номер журналу

Брусковий, прописні, легкий, з відступом на сліпий рядок

Статична антиква, важкий, кегль 11-й

Брусковий, прописний, важкий, кегль 16-й

Брусковий, рядові, важкий, кегль 14-й

Брусковий, прописні, важкий з відступом на сліпий рядок

Всього

Таблиця 1.5. Стилі підзаголовків статей/рубрик видання "Вокруг света"

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Всього

9 9 7 6 4 5 6 5 5 8 8 9 81

3 2 2 3 3 2 3 3 3 4 3 3 34

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 13

1 1 0 1 1 1 1 1 1 2 1 1 12

1 1 1 2 1 0 0 0 0 0 0 0 6

15 14 11 13 10 9 11 10 10 15 13 15 146

Таблиця 1.6. Кількість колонок в статтях/рубриках видання "Вокруг света" Номер 1 колонка 2 колонки 3 колонки 5 колонок Всього журналу 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Всього

15 16 17 13 17 14 16 13 13 16 17 21 188

5 5 5 9 7 10 11 12 8 16 13 14 115

4 4 4 0 2 0 0 0 2 0 0 0 16

0 0 0 0 0 1 0 1 0 1 0 0 3

24 25 26 22 26 25 27 26 23 33 30 35 322


72

Додаток 2. Контент аналіз видання «Міжнародний туризм»

Номер журналу

Геометричний гротеск, важкого нарису

Перехідна антиква

Гротеск, 10 кегль

Всього

Таблиця 1.7. Стилі основного тексту рубрик/статей видання "Міжнародний туризм"

1 2 3 4 5 6 Всього

0 0 0 1 0 1 2

16 20 27 21 16 21 121

3 2 2 3 3 3 16

19 22 29 25 19 25 139

Номер журналу

Гротеск малого кеглю, пропорційно змінений по ширині

Гротеск, важкий

Всього

Таблиця 1.8. Стилі додаткового тексту рубрик/статей видання "Міжнародний туризм"

1 2 3 4 5 6 Всього

14 10 15 14 14 14 81

1 0 0 0 1 0 2

15 10 15 14 15 14 83

Номер журналу

Антиква дрібного кеглю

Гротеск важкого нарису

Антиква, важкий італік

Вузький гротеск дрібного кеглю

Всього

Таблиця 1.9. Стилі допоміжного тексту рубрик/статей видання "Міжнародний туризм"

1 2 3 4 5 6 Всього

1 0 0 0 1 0 2

14 15 20 18 14 18 99

0 0 2 4 0 4 10

0 1 0 0 0 0 1

15 16 22 22 15 22 112


73 Таблиця 1.10. Стилі врізів рубрик/статей видання "Міжнародний туризм" Номер журналу

Гротеск, важкий, широкий

1 2 3 4 5 6 Всього

8 10 8 6 8 6 46

Номер журналу

Геометричний гротеск, важкий і широкий, кольоровий

Геометричний гротеск, важкий і широкий, пропорційно змінений

Всього

Таблиця 1.11. Стилі лідів рубрик/статей видання "Міжнародний туризм"

1 2 3 4 5 6 Всього

5 0 0 3 5 3 16

16 20 27 20 16 20 119

21 20 27 23 21 23 135

Номер журналу

Важкий гротеск

Брусковий, важкий, обводка

Гротеск

Всього

Таблиця 1.12. Стилі заголовків рубрик/статей видання "Міжнародний туризм"

1 2 3 4 5 6 Всього

1 0 0 1 1 1 4

20 20 28 23 20 23 134

0 0 1 0 0 0 1

21 20 29 24 21 24 139


74

Номер журналу

Одна

Дві

Одна, дві

Одна, три

Дві, три

Одна, дві, три

Всього

Таблиця 1.13. Кількість колонок рубрик/статей видання "Міжнародний туризм"

1 2 3 4 5 6 Всього

2 1 4 2 2 2 13

3 5 8 1 3 1 21

8 6 11 16 8 16 65

0 0 1 1 0 1 3

3 3 3 1 3 1 14

4 4 1 1 4 1 15

16 15 27 21 16 21 116


Христина Гладка - диплом, 2013