116
Модуль VI
їх до перемовин у майбутньому. Наприклад, медіатор може з’ясувати на попередній зустрічі з однією зі сторін, як можна заявити про свої побажання іншій стороні, щоб бути почутим і домогтися бажаного результату. Тут буде доречно поговорити про так звані «я-твердження», суть яких полягає в тому, що учасники конфлікту замість взаємних звинувачень висловлюють свої почуття й побажання. Наприклад, замість того, щоб сказати: «Ти жодного разу ще не допоміг мені прибрати у квартирі або хоча б вимити після себе посуд за увесь час, що ми живемо окремо від батьків (я не говорю вже про інше)» краще спробувати сказати таке: «Мені дуже прикро через те, що я постійно займаюся домашньою роботою наодинці. Я була б дуже вдячна, якби ми могли розділити домашні обов’язки на двох, так, щоб я теж могла відпочити після робочого дня». Коли учасники конфлікту говорять про свої переживання й потреби замість того, щоб звинувачувати одне одного, приводів для суперечки й причин для підсвідомої реакції – зустрічного звинувачення з метою захистити себе від нападів – значно менше. Також медіатор може обміркувати разом із сторонами можливі способи внесення своїх пропозицій для вирішення ситуації (розв’язання конфлікту) таким чином, щоб вони звучали не як ультиматум, а як конструктивні пропозиції. Якщо ви щиро прагнете допомогти людям, які звернулися до вас за допомогою в розв’язанні суперечки, ви можете зробити їм більшу послугу й заслужити їхню вдячність, якщо докладете зусиль, щоб трохи ознайомити їх і навчити елементарних комунікативних навичок. Тим більше, що вони будуть корисними не тільки в ході медіації, але й, можливо, у майбутньому, коли людина знову опиниться в конфліктній ситуації.
6.5. Ко-медіація Робота в парі має багато переваг для ведення всіх видів справ у відновному процесі, але вона є особливо важливою для делікатних та складних справ, допомагає навчатися та розвиватися, надає практичну підтримку та безпеку для спеціалістів. Необхідність роботи в парі має оцінюватися в кожному окремому випадку. Якщо кілька спеціалістів працюють разом над справою, один із них повинен бути висококомпетентним у сфері відновного правосуддя. Ведучі програм відновного правосуддя повинні чітко розуміти причини спільної роботи над конкретною справою, оскільки вони можуть вплинути на методи роботи. Види справ, які зобов’язують працювати в парі: • справи, які потребують спеціальних знань – наприклад, спеціалісти, висококомпетентні у сфері відновного правосуддя, можуть працювати з колегами, які мають спеціальні знання у сфері психічного здоров’я або захисту дітей;
Процедура медіації між потерпілим і правопорушником. Навички, необхідні для її проведення 117
• •
складні справи, в яких беруть участь особи різної статі або з різними характеристиками, наприклад, для збереження ґендерного балансу; делікатні та складні справи – робота в парі може забезпечити емоційну та практичну підтримку (наприклад, під час відвідувань домівок учасників) та можливість аналізувати справу разом з колегою, який обізнаний у справі.
Форми ко-медіації Робота в парі для навчання, нагляду за справами та постійного професійного розвитку • Співробітництво для моделювання ролей та нагляду за справами разом з менш досвідченим спеціалістом – висококомпетентний спеціаліст має працювати з новачком у справі або з особою, яка продемонструвала лише декілька з необхідних навичок. Ведучі програм примирення мають домовитися, над якими частинами процесу вони будуть працювати, щоб менш досвідчений спеціаліст міг переймати найкращі методи роботи, при цьому підтримуючи зворотний зв’язок. • Робота в парі для підтримки постійного навчання – спільна робота над справами може допомогти постійному розвитку висококомпетентних спеціалістів, які працюють разом. Розглядаючи справи, в яких роботу було проведено більш чи менш вдало, аналізуючи інші можливі шляхи розв’язання ситуації, досвідчений фахівець може значною мірою сприяти успіху справи, вносячи конструктивну критику. Робота в парі з практичною метою • Робота в парі з практичною метою – наприклад, під час спільної роботи по конкретній справі можна проводити окремі зустрічі; один з ведучих може супроводжувати учасників на зустрічі, надавати практичну підтримку (наприклад, забезпечувати наявність охолоджувальних напоїв) під час зустрічей.
6.6. Завдання самооцінки в процесі медіації та ко-медіації10 При заповненні щоденника для проведення самооцінки, подумки повертаючись до проведеної медіації, можна звірити свою роботу з наведеною нижче оціночною шкалою відповідного списку основних завдань, які зобов’язаний вииконувати медіатор у ході процесу. Коваль Р. Навыки медиатора и самооценка // Пособие ведущего программы примирения потерпевших и правонарушителей. – К.: Украинский Центр Согласия, 2006. – С. 52-80. 10