НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ БУШТИНА Пісенна творчість, прислів’я, приказки, легенди, народні звичаї, казки і різні оповіді з’явилися в Буштині ще в сиву давнину. Їх народжувало саме життя. Наші пращури по-своєму відзначали церковні свята, різні події особистого життя, як от весілля, народження дітей, хрестини. Зустрічі й проводи пір року теж були обрядовими дійствами. Буштинці самі складали пісні, коломийки на всі випадки свого життя. Найпопулярнішими серед сельчан були весільні пісні. А з-поміж них до сьогоднішнього дня найбільш вживаною залишається пісня "Відкривайте, мамко, ліску, бо веде вам син невістку". Її прекрасна мелодія добре сприймається. Не менш давня історія і в пісні "Ой, дівки, плетіть вінки". Її співали і зараз співають буштинці, коли готуються до весілля і дівчата з хлопцями в хаті молодиці сплітають їй барвінковий віночок. Цей обряд у нас називають вінки. Побутував також цикл пісень, які виконувались на вечірницях. Хлопці і дівчата збиралися в заздалегідь замовленій на цілий сезон хаті. Дівчата виконували певну роботу: пряли повісмо, вишивали рушники чи сорочки. Тут і співали пісень, і створювали нові, і проводили ігри, танці, розповідали різні легенди, бувальщини, небилиці тощо. Всі ці та інші дійства народ уміло відбирав, шліфував, передавав з покоління в покоління. За часів Австро-Угорщини єдиними духовними і культурними центрами на селі була церква і церковно-приходська школа. Докорінно змінився духовний і культурний рівень селянина, особливо молоді після того, як у 1919 р. наш край увійшов до складу новоутвореної Чехословацької республіки. На селі з'явилася нова інтелігенція з числа українських та російських емігрантів, які знайшли захисток у нашому краї після революції в Росії. Це, зокрема, вчителі Мручковський та Буркатський, протоієрей о.Михаїл Чернявін, інженер В. Болдирєв, а пізніше ще ряд освічених людей. Згодом з'являється і місцева інтелігенція, зокрема, вчителі Крук М.Й., Тимкович Ірина, Маслюк Дмитро, Худан Олександр, Лях та інші. Чехословацька республіка намагалася піднести економічний і культурний рівень селянина нашого краю, що не могло не позначитися й на житті нашого селища. Носіями духовного і культурного розвитку на селі стала саме нова інтелігенція, зокрема молоді вчителі. Виникають хорові колективи, драматичні гуртки, музичні та танцювальні колективи.
178