КІНО-АФРИКА

Уявіть найкіногенічніші місця Африки на кшталт пейзажів із «Короля Лева» чи планети Татуїн із «Зоряних війн», які знімали в Тунісі. Африка величезна. Пропонуємо добірку фільмів про життя різних її частин.

Текст: Дарія ДЕМУРА

БОТСВАНА

Держава в центрі Південної Африки, що не має виходу до моря. Колишня колонія Великої Британії. Межує з ПАР, Намібією та Зімбабве. Одна з країн із найменшою густотою населення на планеті. Площа Ботсвани значно перевищує територію України, однак проживає у ній трохи більше ніж півтора мільйона людей. До 70-х її вважали однією із найвідсталіших держав у світі, та після виявлення родовища алмазів рівень життя тут різко виріс. Сьогодні це одна з найбільш розвинутих країн на континенті.

(1980, Ботсвана)

Перша з чотирьохсерійного циклу комедія південно-африканського режисера Джеймі Юйса. Типовий гумор 80-х і водночас глибокий філософський зміст, простота й наївність на фоні первозданної природи далекої Ботсвани. Фільм показує ізольоване середовище племені бушменів із пустелі Калагарі. Вони не знають, що таке гроші, автомобілі та білошкірі люди. Натомість розуміються на полюванні й місцевих рослинах. У них немає поняття власності, усі живуть мирно і дружно, аж поки в їхнє буття не втручається цивілізація. Утім, на думку племені, це вторгнення богів. Паралельно розвиваються дві інші історії — науковця та вчительки зі Штатів, а також повстанцівтерористів. Тут бачимо розвинутішу Ботсвану — трохи міста й одне живописне село. Однак більша частина сюжету відбувається серед дикої природи: висушені пейзажі, екзотичні дерева, змії, слони, жирафи та носороги. Фільм сподобається тим, хто цікавиться саваною і життям віддалених африканських племен.

Fun fact

Актора, який зіграв головну роль — бушмена, режисер знайшов у схожому племені в Намібії. До того часу він бачив лише трьох білих людей і вважав своє село найбільшим населеним пунктом у світі. На момент знімання першої частини бушмен не усвідомлював значення грошей: перший і без того невеликий гонорар — 300 доларів — просто викинув.

«Мабуть, боги з’їхали з глузду»

«РОЗКОЛОТЕ НЕБО»

(1990, Північна Африка)

Драма Бернардо Бертолуччі базується на однойменному романі Пола Бовлза. Письменник був вельми незадоволений цією роботою і не погоджувався з багатьма сценами, хоча й зіграв у фільмі роль оповідача. Стрічка знайомить із колоритом Північної Африки. 1947 рік. У центрі сюжету — молода пара американців, втомлена Другою світовою війною та власними стосунками, приїжджає з товаришем до Марокко. Дія стрічки розпочинається в портовому місті Танжер (у книзі це алжирський Оран), потім

«ПАЛЬМИ В СНІГУ»

(2015, Екваторіальна Ґвінея)

Картина іспанського режисера Фернандо Ґонсалез Моліна, події якої відбуваються у двох

«Розколоте небо»

герої подорожують далі й далі вглиб Сахари. Бертолуччі проводить улюблені паралелі: втікаючи від цивілізації, подружжя мало б відновити почуття, однак сувора місцевість весь час приносить нові випробовування. Погана їжа, обшарпані стіни запорошених готелів, старі французькі форти серед пустелі, епідемія тифу, піщані бурі, каравани берберів і життя в гаремі. Дивитися всім, хто не боїться зняти рожеві окуляри і дізнатися, що справжня Північна Африка — не лише туристичні вулички марокканських містечок.

епохах. Сюжет, що розвивається у 50–60-ті, знайомить з Екваторіальною Ґвінеєю за колоніальних часів, зокрема із завершенням цієї доби. Водночас зі стрічки можна дізнатися, як країна змінилася за понад пів століття і чим живе зараз. Головний герой із минулого — іспанець, нащадок власників плантацій какао на Фернандо-По (сьогодні — Біоко), найбільшому острові країни, на якому розташована її столиця. Героїня сучасних пригод — племінниця іспанця, що розплутує стару історію дядька. Хоча це й романтична драма, у її основі — не просто любовна історія. Вона зображає непрості відносини між іспанськими колоністами і їхніми підданими, життя корінного народу бубі, їхні звичаї і традиції. Та, здається, головну роль тут грає природа Гвінеї. Соковита, щедра, насичено-зелена, вона щоразу контрастує з надривними настроями фільму. Обов’язковий до перегляду тим, хто хоче розширити знання про цю частину Африки. САХАРА

Сахару часто називають найбільшою пустелею на Землі. Насправді вона — друга за розмірами після Антарктичної. Однак можна впевнено стверджувати: серед класичних спекотних пустель Сахара не поступається жодній. Займає приблизно 30% площі Африки, захопивши території Марокко, Алжиру, Єгипту, Лівії, Мавританії, Малі, Нігеру, Судану, Тунісу, Чаду й спірну частину Західної Сахари.

РЕСПУБЛІКА ЕКВАТОРІАЛЬНА ҐВІНЕЯ

Країна на західному узбережжі екваторіальної частини Африки, що складається з континентальної території (Ріо-Муні) та п’яти островів. Межує з Камеруном і Габоном, омивається водами Ґвінейської затоки Атлантичного океану. Колишня колонія Іспанії, офіційна мова — іспанська (у єдиної з африканських країн). Розвивається завдяки родовищу нафти, третя на континенті за нафтовидобутком після Анґоли та Нігерії.

«Пальми в снігу»

УҐАНДА

Розташована на сході Африки, межує з Південним Суданом, Кенією, Танзанією, Руандою та Демократичною Республікою Конґо. Не має виходу до моря, зате володіє чималою частиною найбільшого африканського озера — Вікторія. Уґанда — колишня колонія Великої Британії. Економіка країни динамічно розвивається завдяки сільському господарству. Основний експортний товар — кава.

«КОРОЛЕВА КАТВЕ»

(2016, Уґанда)

Стрічка залишає світле відчуття завдяки позитивним героям і вселяє віру в те, що немає нічого неможливого, навіть у найважчих ситуаціях

Фільм Disney від режисерки Міри Наїр. Це реальна історія про неписемну дівчинку зі столичних нетрів, яка завдяки випадку та власним надзвичайним здібностям стала чемпіонкою континенту із шахів. Можливо, Африка тут не така мальовнича: у картині відводиться зовсім небагато місця природі. Зате ви точно відчуєте справжнє життя міста, побачите різницю між вищим і середнім класами в країні. Звичайно ж, найбільше уваги приділили найбіднішій верстві населення. Умови нетрів, щоденна праця з малих років, майже суцільна неграмотність. Проте стрічка не гнітить. Вона залишає світле відчуття завдяки позитивним героям і вселяє віру в те, що немає нічого неможливого, навіть у найважчих ситуаціях.

«Королева Катве»

Буде цікава не лише любителям шахів, а й тим, хто хоче поглянути на світ під іншим кутом.

Fun fact

Із понад сотні уґандійців, які знялися у вуличних сценах фільму, майже 80% не мали досвіду роботи з камерою. Проте в картині це зовсім непомітно.

МАКСИМ ІВАНЧУК:

творець краси

Пластичний хірург Максим Іванчук — засновник, ідейний натхненник та зірковий лікар власної клініки сегменту віп. Робота для нього настільки в задоволення, що йому хочеться повертатися до неї знову й знову. Як результат — вдячність пацієнтів із різних куточків світу.

Пластична хірургія — це шлях до змін. Розкажіть, як ви бачите взаємозв’язок зовнішнього та внутрішнього? Чого зазвичай не вистачає людям перед тим, як вони звертаються до вас?

Майбутні пацієнти звертаються, бо хочуть змінити або поліпшити зовнішність. Якщо казати про фактори, їх величезна кількість! До прикладу: невпевненість у собі, сімейні труднощі, бажання побачити себе новою, почати життя з чистого аркуша, позбутися дискомфорту, який, як кажуть багато пацієнток, заважає жити. Після операцій жінки розкриваються, починають жити новим життям, знаходять себе, реалізовують у житті, досягають успіху в кар’єрі та гармонії в сім’ї.

Чи часто виявляєте необхідність змін у собі — щодо роботи, чи свого вигляду, чи життя загалом?

Щодо мене, то професія не впливає на мій зовнішній вигляд. Навіть якщо хочу щось видозмінити, довіряю тільки собі, а себе власноруч на операційному столі не поміняю — це неможливо. (Усміхається.) Тому люблю себе таким як є. До лікаря ставляться в першу чергу як до особистості, до еталону краси. Він повинен творити красу.

Завдяки чому у пластичного хірурга формується свій почерк? І як би ви описали свій?

Свій почерк — про це можна написати книгу! Якщо коротко, то в кожної людини є свій ідеал, який вона бачить. Пластичний хірург створює цей ідеал своїми руками. Виходячи з досвіду, кількості виконаних операцій та процедур, але й, безумовно, бажань пацієнта, формується той чи інший ідеал. Для кожного