Загальна характеристика дводольних
Eudicots • Eudicots, or true dicots, are characterized by the presence of two cotyledons in the developing shoot. Евдікоти, або справжні дводольні, характеризуються наявністю двох сім’ядолей у проростку, що розвивається • Veins form a network in leaves, while flower parts come in four, five, or many whorls. Vascular tissue forms a ring in the stem whereas in monocots, vascular tissue is scattered in the stem. Жилки утворюють сітку в листку, тоді як квіткові частини можуть розташовуватись чотирма, п’ятьма або більше колами. Судинна тканина утворює кільце в стеблі, тоді як у однодольних судинна тканина розсіяна в товщі стебла. • Eudicots can be herbaceous (like grasses), or produce woody tissues. Евдікоти можуть бути трав’янистими (як злаки) або утворювати дерев’янисті тканини.
• Most eudicots produce pollen that is trisulcate or triporate, with three furrows or pores. Більшість евдікотів мають трисулькатний або трипоровий пилок, із трьома борознами або порами. • The root system is usually anchored by one main root developed from the embryonic radicle. Коренева система, як правило, має один основний корінь, який розвивається із зародкового корінця. • Eudicots comprise two-thirds of all flowering plants. Евдікоти складають дві третини всіх квіткових рослин
Коренева система
Пагін
з листками
– стебло разом
Видозміни
стебла
Будова квітки: • Модифікований пагін з модифікованими листками • Основою є квітконіжка з квітколожем, до якого прикріплені всі частини квітки • Чотири кола (витки) модифікованих листків: чашечка, утворена чашолистками, віночок, утворений пелюстками, • андроцей, утворений тичинками, • гінецей, утворений плодолистками або маточками
• Високий рівень різноманіття : • Величезні дерева – малесенька ряска, • Мікроскопічне насіння – кокосовий горіх, • Переважно фотосинтезуючі автотрофи, лише деякі – паразити
Adansonia
digitata L.
Ficus benghalensis L.
Dipterocarpaceae, Shorea faguetiana . У 2019 році у малазійській частині Калімантану виявлено дерево заввишки 100,8 м. Його назвали Менара (з малазійської мови «вежа») i оголошено найвищим покритонасінним деревом у світі та найвищим тропічним деревом.
Deschampsia antarctica
Colobanthus quitensis
• Деревні рослини – дерева, кущі, кущики • Б. Напівдеревні рослини: напівкущі, напівкущики • В. Наземні трави: полікарпічні трави (багаторічні трави, що квітнуть багато разів), монокарпічні трави (живуть один або декілька років, квітнуть один раз і відмирають) • Г. Водні трави: земноводні трави, плаваючі і підводні трави Життєва форма рослин — морфологічна будова рослин, яка склалася у процесі еволюції і відображає у зовнішньому вигляді пристосування їх до умов життя.
Екологічна група – сукупність видів, що характеризується подібними потребами у величині будь-якого екологічного чинника і виникла в результаті його дії в процесі еволюції з подібними анатомоморфологічними та іншими ознаками, що закріпилися в генотипі.
Основні екологічні
групи рослин
Гідрофіти
Myriophyllum sp.
Myriohyllum spicatum
Myriophyllum aquaticum
Ludvigia palustris
–
Занурені рослини: ті, що вкорінюються в донному ґрунті
Isoëtes lacustris, Stratiotes aloides, Vallisneria spiralis
Підвішені
в товщі води: Ceratophyllum demersum, Utricularia vulgaris
листками: Nymphaea alba, N. candida, Nuphar lutea, Potamogeton natans
З плаваючими
Плавають, не вкорінюються: Lemna minor, L. trisulca, Spirodela
Salvinia natans, Wolffia arrhiza
polyrhiza,
Гелофіти: Sagittaria sagittifolia, Alisma plantago-aquatica, Butomus umbellatus
Гігрофіти • Aspergillus, Penicillum • Охalis acetosella, Circaea alpina • Caltha palustris, Lythrum salicaria • Bambucus, Oryza, Majanthemum
bifolium
Ксерофіти
• рослини засушливих оселищ, здатні пережити несприятливі умови, зберігаючи життєздатність.
-
Анатомо-морфологічні пристосування ксерофітів •Добре розвинута коренева система Різні типи кореневих систем. А – екстенсивний (верблюжа колючка Alhagi camelorum); Б – інтенсивний (пшениця Triticum); В – коренева система пустельного чагарника А Б 1,5 м
Зменшення транспіруючої поверхні – дрібні, вузькі, сильно редуковані листки
Filipendula vulgaris Filipendula ulmaris
Фреатофіти
Banksia menziesii, firewood banksia
Верблюжа колючка (Alhagi camelorum)
Verbascum thapsus Stachys germanica
Опушення листків
Asperula glauca Festuca glauca
Восковий
наліт
Рослини із соковитими м’ясистими стеблами або листками, що мають розвинуту водоносну тканину. Листові сукуленти – Agava, Aloes, Sempervivum, Sedum, Jovibarba
Сукуленти
Aloes
Sempervivum tectorum (Молодило покрівельне)
Rhodiola rosea Sedum spurium Sedum acris
Cactus Стеблові сукуленти
Cactus
Opuntia
Euphorbia
За ставленням до температурних умов розрізняють: • Термофільні (мегатерми) – теплолюбні рослини, оптимум лежить в області високих температур. Рослини тропіків, субтропіків, в помірних широтах – прогрітих оселищ. • Криофільні (мікротерми) – здатні існувати в умовах мінімального тепла. Рослини полярної зони та альпійських високогір’їв. Короткий вегетаційний період. Деревні породи відсутні. • Мезотерми – рослини помірно теплого клімату з холодним періодом.
Deschampsia antarctica Colobanthus quitensis Квіткові – 2 види Мохи – 70-100 видів Печіночники – 25-30 видів Лишайники – 250-300 видів Водорості – 700 видів
Пристосування: • Опушення брунькових лусок • Засмолення бруньок • Потовщена кутикула • Опушення листків Lobelia
Dendrosenecio kalimanjarі
кущики і напівкущики Salix herbacea Loiseleuria procumbens
Повзучі, сланкі і шпалерні кущі,
Narcissus poeticus Lilium
корені
Контрактильні
• Солончаки – грунти постійно і сильно зволожені соленими водами; літом вкриті кіркою солі. • Солонці – на поверхні не засолені, нижні горизонти щільні. При висиханні розтріскуються на стовпи, глиби. • Біля 800 млн.га (~ 6% суші) – засолені
Галофіти
• Еугалофіти (солянки)
Salsola soda Salsola stocksii
• Криногалофіти які здатні виділяти солі, що нагромаджуються в їхньому тілі, через спец. залози (види кермеку, тамариксу тощо); Tamarix aphylla
Мангри
Псаммофіти
Cenchrus pauciflorus
Олешківські піски
Літофіти
Nostoc calcicola
Saxifraga bryoides
Sempervivum sp.
Juniperus sabina
Хазмофіти (рослини скельних щілин)
Drosera rotundifolia
Drosera intermedia
Drosera anglica
Utricularia sp.
Aldrovanda vesiculosa L. Альдрованда пухирчаста
