стан і загрози
Роль
його
Введення до предмету (Introduction) • Значення та загроженість глобального різноманіття (The value and threat of global diversity). • Зміни біорізноманіття в ході історичного розвитку природи і людини. Великі вимирання минулого (Biodiversity changes in the historical development of nature and man. Major past extinctions). • Біорізноманіття та його типи. Стан вивченості біорізноманіття та сучасні кількісні оцінки фіторізноманіття (Biodiversity and its types. State of knowledge on biodiversity and modern quantitative assessment of phytodiversity). • Збереження біосфери як найважливіше завдання людства на сучасному етапі історичного розвитку (Preserving biosphere as the most important goal of mankind at the present stage of historical development).
Найстаріші з відомих скам’янілостей, що датуються часом, коли Землю все ще бомбардували астероїди (3,7 млрд років тому), були виявлені у Гренландії
Зміни біотичного різноманіття в часі, виражені через таксономічне багатство морських тварин, які мають скелети. Стрілки вказують часи великих вимирань (Changes in biotic diversity over time, expressed in terms of taxonomic richness of marine animals, which have skeletons. Arrows indicate times of great extinctions) (Erwin et al., 1987) Геологічний час (Х 106 років) Geological time (x 106 years Кількість родин Family number
000 – 65 000 років Homo sapiens досяг
Австралії
74
40 000 – 25 000 років тому – Східна
Європа, Полярне коло, північно-східна Азія
людина досягла Чилі
15
000 – 12 000 тис. років тому
10 000 – 8 000 із закінченням зледеніння почався розвиток сільського господарювання
Вид Homo sapiens знищив: в Австралії – 80 % видів тварин, серед яких –великі кенгуру та інші крупні сумчасті; в Північній Америці – 73 % ссавців, серед них – леви, гепарди, коні, наземні лінивці; в Південній Америці – 80 % ссавців; 2 000 видів птахів – 20% від всіх, котрих застав на Землі (протягом лише останніх 500 років загинуло 110 видів птахів!) Знищення тварин
Знищення рослин Extermination of plants • За даними ботаніків з Королівських ботанічних садів у Кью (Великобританія) біля 1/5 видів рослин на планеті є під загрозою зникнення. • В найгіршій ситуації перебувають голонасінні (Gymnospermae), переважна більшість з них росте у тропіках
• Руйнування природного середовища – 73 % • Витіснення прибульцями – 68 % • Хімічне забруднення – 38 % • Гібридизація – 38 % • Надмірна експлуатація – 15 % Найчастіші причини зникнення видів, зумовлені діяльністю людини:
Біотичне різноманіття – «Варіативність життя на всіх рівнях біологічної організації» – найбільш розповсюджене . – це міра відносного різноманіття серед сукупності організмів, що входять до деякої екосистеми. «Різноманіття» в даному разі позначає як відмінності всередині видів, так і між видами, а також порівняльні відмінності між екосистемами. – сукупність генів, видів та екосистем в регіоні». Це визначення дозволяє використовувати уніфікований підхід до різних рівнів організації живих біоти.
• «мінливість серед живих організмів із будь-яких ареалів, включаючи, зокрема, суходольні, морські та інші водні, та серед екологічних комплексів, частинами яких вони є; це включає мінливість всередині видів, між видами, та між екосистемами» – саміт ООН з питань довкілля в Ріо-де-Жанейро у 1992 році.
Різноманіття природи розглядають на кількох рівнях: • Внутрішньовидове – різноманіття в межах виду, яке вимірюється генетичними відмінностями між особинами і популяціями. • Видове різноманіття, або таксономічне багатство, коли враховується кількість видів, родів, родин тощо, рівномірність їх розповсюдження. Додатковою інформацією є кількість ендемів. • Ценотичне різноманіття (різноманіття рослинних угруповань) – як природних, так і антропогенних, що вимірюється кількістю різних багатовидових ценозів; • Різноманіття ландшафтів.
Типи біорізноманіття • α – визначається кількістю видів, які зустрічаються на певній території; • β – означає ступінь зміни кількості видів вздовж ґрадієнта зміни
його
коефіцієнтами подібності
середовища (напр., висоти н.р.м);
характеризують
(коефіцієнт Жаккара – KJ, коефіцієнт Сьоренсена – KS та ін.,., де а — кількість видів на першій дослідній ділянці, b — кількість видів на другій дослідній ділянці, с — кількість видів, які є спільними для 1 і 2 площ); • γ, подібно до α, визначається для певної території, але великої – ландшафту, регіону, країни, континенту. (Whittaker, 1960, 1972)