Ma valin elu. Я обираю життя

Fotonäitus sõja eest Eestisse pagenud ukrainlastest

MA VALIN ELU

2022. aasta alguses Venemaa alustatud Ukraina sõja eest on põgenenud Eestisse üle 124 000 inimese, kellest on jäänud siia üle 67 000 (Sotsiaalkindlustusamet, märts 2023).

Fotonäitus uurib, kes on need inimesed? Missugune oli nende elu Ukrainas, kus nad elasid ja kellena nad töötasid? Kuidas on nad Eestis kohanenud, kus elavad ja kus töötavad? Kus ja kellena nad näevad end 5 aasta pärast?

Fotonäitus „Ma valin elu“ on sotsiaalne kultuuriprojekt, kus fotograafideks on neli Ukraina sõjapõgenikku. Nad on leidnud oma kaasmaalased, kes on nõus avama meile oma lugu ja mõtteid.

Виставка фотографій українців, які втекли до Естонії від війни

Я ОБИРАЮ ЖИТТЯ

Понад 124 000 людей втекли до Естонії, рятуючись від війни в Україні, розпочатої Росією на початку 2022 року, з них більше 67 000 залишилися тут (Департамент соціального страхування, березень 2023 р.).

Фотовиставка досліджує, хто ці люди?

Яким було їхнє життя в Україні, де вони жили і ким працювали? Як вони адаптувалися в Естонії, де живуть і де працюють?

Де і ким вони бачать себе через 5 років? Фотовиставка „Я обираю життя“— це соціально ­культурний проект, фотографами якого виступають четверо українських воєнних біженців. Вони знайшли своїх співвітчизників, які готові поділитися з нами своїми історіями та думками.

I CHOOSE LIFE

More than 124,000 people have fled to Estonia from the war in Ukraine started by Russia in early 2022. Over 67,000 of them are still here (Social Insurance Board, March 2023).

This photo exhibition explores who these people really are. What was their life like in Ukraine, where did they live and what kinds of jobs did they have? How have they adapted in Estonia, where do they live and what kinds of jobs do they have now? Where and how do they see themselves in 5 years?

The photo exhibition “I choose life” is a social cultural project with four Ukrainian war refugees as the photographers. They have found fellow Ukrainians who are willing to share their stories and thoughts with us.

Фотовыставка, посвященная украинцам, бежавшим от войны в Эстонию

Я ВЫБИРАЮ ЖИЗНЬ

Более 124 000 человек бежали в Эстонию от войны в Украине, начатой Россией в начале 2022 г., и более 67 000 из них остались здесь (Департамент социального страхования, март 2023 г.).

Фотовыставка рассказывает о том, кто эти люди. Какой была их жизнь в Украине, где они жили и кем работали? Как они освоились в Эстонии, где живут и работают сейчас? Какой видят свою жизнь через пять лет?

Фотовыставка «Я выбираю жизнь» –это социальный и культурный проект, созданный четырьмя украинскими фотографами­ беженцами. Они нашли своих соотечественников, которые согласились рассказать нам свою историю и поделиться мыслями.

Photo exhibition of Ukrainians who fled to Estonia from the war

DARIA PRASKO ДАРІЯ ПРАСКО

Daria Prasko on 34 ­aastane. Ta sündis Hersoni oblasti väikelinnas Nova Kahhovkas, kuid viimased 10 aastat elas ja töötas Harkovis. Daria alustas fotograafikarjääri 2010. aastal, seejärel töötas mõnda aega disainerina ning hiljem ühendas disaineritöö fotograafiaga. Eestisse tuli ta koos ema ja kaheksakuuse pojaga. Tänu vabatahtlike abile töötab ta Eestis fotograafina ja õpib kaugõppes veebidisaineriks.

Дарія Праско, 34 роки. Вона народилася в Новій Каховці, невеликому містечку Херсонської області, але останні 10 років жила і працювала у Харкові. Свою фотокар’єру Дарія розпочала у 2010 році, потім деякий час працювала дизайнером, а згодом поєднувала роботу дизайнера з фотографією. До Естонії вона приїхала з матір’ю та восьмимісячним сином. Завдяки допомозі волонтерів вона працює фотографом в Естонії та дистанційно навчається на веб ­дизайнера.

Daria Prasko is 34 years old. She was born in Nova Kakhovka, a small town in the Kherson region, but lived and worked in Kharkiv for the last 10 years.  Daria started her photography career in 2010, then worked as a designer for some time and later combined this with photography. She came to Estonia with her mother and eight­month­ old son. Thanks to the help of volunteers, she works as a photographer in Estonia and studies web design online.

Дарья Праско, 34 года. Родилась в маленьком городке Херсонской области – Новой Каховке, но последние десять лет жила и работала в Харькове. Карьеру фотографа Дарья начала в 2010 году, затем некоторое время работала дизайнером, а позже начала совмещать работу дизайнера с фотографией. В Эстонию приехала вместе с мамой и восьмимесячным сыном. Благодаря помощи волонтеров она получила возможность работать фотографом в Эстонии и дистанционно учиться на веб ­дизайнера.

Aleksei, Odessa

Ukrainas oli mul väike õigusbüroo. Kogu oma elu olen tegelenud spordiga ning 2016. aastal sai minust Ukraina lohesurfi ja surfamise föderatsiooni juht. Föderatsiooni meeskonnaga oleme korraldanud arvukaid meistrivõistlusi ja festivale. Täpselt üks kuu enne sõda, jaanuaris 2022 korraldasin lumesurfi maailma karikavõistlused. Lahkusime naisega Ukrainast oma 1­ ja 3 ­aastase lapse turvalisuse huvides. Tallinnas oleme elanud alates septembrist 2022. Tegelen siin ukraina rahvustoidu restorani avamise ja juhtimisega. Elan üks päev korraga ja toetan oma sportlasi. Minu unistus on korraldada suvel Tallinna rannikul suur mitme spordiala festival.

Олексій, Одеса

В Україні у мене було невелике юридичне бюро. Все своє життя я займався спортом, а в 2016 році очолив Федерацію кайтсерфінгу та серфінгу України. З командою Федерації ми організовували численні чемпіонати та фестивалі.

Рівно за місяць до війни, у січні 2022 року, я організував Кубок світу зі сноубордингу.

Ми з дружиною покинули Україну заради безпеки своїх дітей, яким 1 і 3 роки. В Таллінні ми живемо з вересня 2022 року.

Я тут займаюся відкриттям і діяльністю ресторану української національної кухні. Я живу одним днем і підтримую своїх спортсменів.

Моєю мрією є організація великого мультиспортивного фестивалю на узбережжі Таллінна влітку.

Aleksei, Odesa

I had a small law office in Ukraine. All my life I have been doing sports, and in 2016 I became the head of the Ukrainian Kitesurfing and Surfing Federation. With the Federation team, we have organised numerous championships and festivals. Exactly one month before the war, in January 2022, I organised the World Cup of Snowboarding. My wife and I left Ukraine for the safety of our children aged 1 and 3. We have been living in Tallinn since September 2022. Here I am working on opening and managing a Ukrainian national food restaurant. I live one day at a time and support my athletes. My dream is to organise a big multi­sport festival on the coast of Tallinn this summer.

Алексей, Одесса

В Украине у меня было небольшое юридическое бюро. Я занимался спортом всю жизнь, а в 2016 году стал главой Украинской федерации серфинга и кайтсерфинга. Вместе с командой Федерации мы проводили многочисленные чемпионаты и фестивали. В январе 2022 года, ровно за месяц до начала войны, я организовывал турнир на Кубок мира по сноуборду. Мы с женой покинули Украину ради безопасности наших детей, которым сейчас 1 год и 3 года. В Таллинне живем с сентября 2022. Здесь я занимаюсь открытием ресторана украинской кухни и его управлением. Я живу одним днем и поддерживаю наших спортсменов. Моя мечта –организовать летом на побережье Таллинна большой фестиваль разных видов спорта.

Viktorija, Harkiv

Töötasin sporditoidu müüjana ja tantsisin. Lapsed käisid koolis, lasteaias ja loomeringis. Elasime väga ilusas Harkivi linnas, kus oli palju huvitavaid ja kauneid parke ning muid paiku. Sõda sundis meid kõike uuesti alustama, jätma armsa kodu maha ja otsima lastele turvalist paika. Praegu töötan lapsehoidjana ja õpin eesti keelt. Lapsed käivad koolis. Eestis võeti meid suurepäraselt vastu. See on imekaunis maa, mis näiliselt nii soe ei tundu, kuid siin on väga mõnus ja hea olla. Eesti soojendab meie südant, kus valitseb nüüd igavene veebruar.

Вікторія, Харків

Я працювала продавцем спортивного харчування і займалася танцями. Діти відвідували школу, садок і творчий гурток. Ми жили в дуже красивому місті Харкові, де було багато цікавих і прекрасних парків та інших місць. Війна змусила нас почати все спочатку, залишити свій улюблений дім і шукати безпечне місце для наших дітей. Зараз я працюю нянею і вивчаю естонську мову. Діти ходять до школи. В Естонії нас прекрасно прийняли. Це –дивовижно красива країна, яка, здавалося б, не така вже й тепла, але перебувати тут дуже приємно і добре. Естонія зігріває наші серця, де тепер панує вічний лютий місяць.

Viktorija, Kharkiv

I worked as a sports food seller and practised dancing. The children went to school, kindergarten and engaged in hobbies. We lived in the beautiful city of Kharkiv, where there were many interesting and beautiful parks and other places. The war forced us to start all over again, leave our lovely home and look for a safe place for our children. I am currently working as a baby­sitter and learning Estonian. The children are going to school. We were welcome in Estonia. It’s a wonderfully beautiful country that doesn’t seem very warm, but I feel very comfortable and good here. Estonia warms our hearts, where eternal February now reigns.

Виктория, Харьков

Я работала продавцом спортивного питания и занималась танцами. Дети ходили в школу, в детский сад и посещали творческие кружки. Мы жили в прекрасном городе Харькове, где было много интересных и красивых парков и других мест. Война заставила нас начать жизнь сначала, покинуть родной дом и искать безопасное место для детей. Сейчас я работаю няней и учу эстонский язык. Дети ходят в школу. В Эстонии нас приняли замечательно. Это чудесная страна, которая со стороны не выглядит такой уж теплой, но на деле оказывается комфортной и доброжелательной. Эстония согревает наши сердца, которые навсегда остались в феврале.

Julija, Mariupol

Tulin Tallinnasse Mariupolist, mis on selles sõjas palju kannatada saanud. Töötasin juhtinsenerina Azovstali personali­ ja haldusosakonnas. Alates sõja algusest viibisin Mariupoli linnahaiglas ning aitasin meditsiinitöötajaid ja haavatuid. Aprillis 2022 tulin koos tütrega Tallinna. Praegu töötan ettevõttes Volume Design komplekteerijana ja üürin korterit. Tütar käib koolis. Tänan Eestit toetuse eest! Usun, et Ukraina relvajõud võidavad ja Ukraina saab taas olema vaba!

Юлія, Маріуполь

Я приїхала до Таллінна з Маріуполя, який дуже постраждав у цій війні. Я працювала головним інженером відділу кадрів та адміністрування Азовсталі. З початку війни я була у Маріупольській міській лікарні, допомагала медичному персоналу та пораненим. У квітні 2022 року я приїхала з донькою до Таллінна. Зараз працюю комплектувальницею в компанії Volume Design і знімаю квартиру. Дочка ходить до школи. Дякую Естонії за підтримку! Вірю, що Збройні сили України переможуть і Україна знову буде вільною!

Julija, Mariupol

I came to Tallinn from Mariupol, which has suffered a lot in this war. I worked as a chief engineer in the personnel and administration department of Azovstal. From the beginning of the war, I was in the Mariupol city hospital and helped the medical staff and the wounded. In April 2022, I came to Tallinn with my daughter. I currently work as an assembler at the company Volume Design and rent an apartment. My daughter goes to school. I thank Estonia for the support! I believe that the armed forces of Ukraine will win and Ukraine will be free once again!

Юлия, Мариуполь

Я приехала в Таллинн из Мариуполя, города, который сильно пострадал от этой войны. Там я работала главным инженером в отделе кадров и управления персоналом «Азовстали». С начала войны я находилась в Мариупольской городской больнице, где помогала персоналу и раненым. В апреле 2022 вместе с дочерью перебралась в Таллинн. Сейчас работаю сборщиком мебели в Volume Desig и снимаю квартиру. Дочь ходит в школу. Очень благодарю Эстонию за поддержку! Я верю, что Вооруженные Силы Украины победят, и Украина снова станет свободной!

Tatjana, Herson

Tulin Eestisse koos mehe ja kolme tütrega augustis 2022. Kuigi meil oli raske jätta maha oma kodu, sugulasi, sõpru ja lemmiktööd, pidime päästma lapsed. Esimese kuu elasime Isabelle laeval. Asusime kohe tööle – mees on TLT­s bussijuht, mina töötan Solarise toidupoes. Kui hakkasime korterit otsima, sattusime petturi õnge ja kaotasime kõik oma säästud, kuid raskustele me ei alistunud. Praegu üürime korterit, minul ja mehel on töökoht, lapsed käivad koolis. Mulle meeldib Eestis väga, aga ma armastan oma Ukrainat ja tahan pärast sõja lõppu sinna naasta.

Тетяна, Херсон

Я приїхала до Естонії з

чоловіком і трьома доньками в серпні 2022 року. Хоча нам було важко покидати свій дім, рідних, друзів і улюблену роботу, ми мусили рятувати дітей. Перший місяць ми жили на кораблі Isabelle.

Ми відразу влаштувалися

на роботу – чоловік водій автобуса в TLT, я працюю в продуктовому магазині Solaris. Коли ми почали шукати квартиру, потрапили

в руки до шахрая і втратили всі свої заощадження, але ми не здалися через труднощі. Зараз ми знімаємо квартиру, ми з чоловіком маємо роботу, діти ходять до школи.

Мені дуже подобається

Естонія, але я люблю свою Україну і хочу повернутися

туди після закінчення війни.

I came to Estonia with my husband and three daughters in August 2022. Although it was hard for us to leave behind our home, relatives, friends and a job that we loved, we had to save our children. We lived on a ship named Isabelle for the first month. We immediately started working – my husband is a bus driver at TLT and I work at the Solaris grocery store. When we started looking for an apartment, we got scammed and lost all our savings, but we did not give up. Now we are renting an apartment, my husband and I have a job, our children go to school. I like Estonia very much, but I love my homeland Ukraine and I want to return after the war.

Татьяна, Херсон

Я приехала в Эстонию с мужем и тремя дочерьми в августе 2022 года. Несмотря на то, что нам было трудно оставить свой дом, родных, друзей и любимую работу, мы должны были спасти детей. Первые месяцы жили на пароме Isabelle. Мы начали работать сразу – муж водителем автобусов TLT, я в продуктовом магазине торгового центра Solaris. Пока мы искали квартиру, наткнулись на мошенника и потеряли все свои сбережения, но не сдались. Сейчас снимаем квартиру, мы с мужем работаем, дети ходят в школу. Мне очень нравится Эстония, но я люблю свою Украину и хочу вернуться туда после окончания войны.

Tatjana, Kherson

Marija, Tšerkassõ

Olen üliõpilane. Olen lõpetanud Ukrainas bakalaureuseõppe inglise ja saksa filoloogia erialal. Kolmandal õppeaastal valiti mind Ukraina kümne parima tudengi hulka ja läksin aastaks vahetusüliõpilasena USAsse. Aasta pärast Ameerikast naasmist astusin Kiievi Tarass Ševtšenko nimelise rahvusülikooli rahvusvaheliste suhete instituuti. Ülikooli ajal olin praktikal Ukraina välisministeeriumis ja ülemraadas. Pärast instituudi lõpetamist kavatsesin kandideerida ministeeriumi ametikohale. Paraku algas sõda ja pidin põgenema Eestisse. Eestis astusin Tallinna ülikooli ja jätkan oma teekonda rahvusvaheliste suhete alal.

Марія, Черкаси

Я студентка. В Україні закінчила навчання, отримавши ступінь бакалавра за спеціальністю англійська та німецька філологія. На третьому році навчання я була обрана в десятку кращих студентів України і за обміном поїхала на навчання до США на один рік. Через рік після повернення з Америки я вступила до Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Під час навчання в університеті я стажувалася в Міністерстві закордонних справ України та Верховній Раді України. Після закінчення інституту я збиралася кандидувати на посаду в міністерство. На жаль, почалася війна і мені довелося тікати до Естонії. В Естонії я вступила до Талліннського університету і продовжую свій шлях у сфері міжнародних відносин.

Marija, Cherkasy

I’m a university student. I graduated in Ukraine with a Bachelor’s degree in English and German philology. In my third year, I was selected as one of the ten best students in Ukraine and went to the USA as an exchange student for a year. A year after returning from America, I entered the Institute of International Relations at Taras Shevchenko National University of Kyiv. While I was at university, I was an intern at the Ukrainian Ministry of Foreign Affairs and the Verkhovna Rada. After graduating from the institute, I was going to apply for a position in the ministry. Unfortunately, the war started and I had to flee to Estonia. In Estonia, I entered Tallinn University to continue my studies in international relations.

Мария, Черкассы

Я студентка. В Украине получила степень бакалавра по специальности «Английская и немецкая филология».

На третьем курсе я попала в десятку лучших студентов Украины и на год поехала в США по обмену. Через год после возвращения из Америки я поступила в Институт международных отношений Киевского Национального университета имени Тараса Шевченко. Во время учебы я была стажером в Министерстве иностранных дел Украины и Верховной Раде. После окончания института я собиралась подать заявление на должность в министерстве. Но, к сожалению, началась война и мне пришлось бежать в Эстонию. Здесь я поступила в Таллиннский университет и продолжаю свой путь в сфере международных отношений.

Diana, Kiiev

Oma 25. sünnipäeva tähistasin Tallinnas, võõral maal, kuhu olin põgenenud kolmeaastase pojaga sõja eest. Tulime siia märtsis. Teekond, mis varem kestis kaks tundi, võttis nüüd kaks ööpäeva. Siis tundus mulle, et saame juba kuu pärast koju naasta. Kiievis arendasin Ukraina sõltumatu väljaande hromadske.ua turundusosakonda. Tallinnas teen koostööd Ukraina ettevõttega PRNEWS.IO, mille rahvusvaheline kontor asub just siin. Tulevikuplaane mul ei ole. Lõpuks ometi olen aru saanud, kuidas elada hetkes, siin ja praegu, ning kuidas väärtustada rahu, vaikust ja segamatut ööund.

Діана, Київ

Своє 25 ­річчя я відзначала у Таллінні, на чужині, куди втекла від війни разом із своїм трирічним сином. Ми приїхали сюди в березні.

Подорож, яка раніше тривала дві години, тепер зайняла дві доби. Тоді мені здавалося, що ми зможемо повернутися додому вже через місяць. У Києві я розвивала відділ маркетингу незалежного українського видання hromadske.ua. У Таллінні я співпрацюю з українською компанією PRNEWS.IO, міжнародний офіс якої знаходиться саме тут. Планів на майбутнє у мене немає. Я нарешті зрозуміла, як це –жити моментом, тут і зараз, і як цінувати спокій, тишу і безтурботний нічний сон.

Diana, Kyiv

I celebrated my 25th birthday in Tallinn, a foreign country where I had fled to from the war with my three­year ­old son. We arrived here in March. A journey that used to take two hours now took two days. Then it seemed to me that we could return home in a month. In Kyiv, I developed the marketing department of hromadske.ua, an independent Ukrainian publication. In Tallinn, I work with the Ukrainian company PRNEWS.IO, whose international office is located here. I have no future plans.

I have finally understood how to live in the moment, here and now, and how to value peace, quiet and an undisturbed night’s sleep.

Диана, Киев

Свой 25 ­й день рождения я отпраздновала в Таллинне, в чужой стране, куда бежала от войны с трехлетним сыном. Сюда мы приехали в марте. На дорогу, которая раньше занимала два часа, у нас ушло два дня. Тогда мне казалось, что уже через месяц мы сможем вернуться домой. В Киеве работала на развитием отдела маркетинга независимого украинского издания hromadske.ua. В Таллинне я работаю на украинскую компанию PRNEWS.IO, международный офис которой находится здесь. У меня нет планов на будущее. Я наконец­то поняла, каково это – жить моментом, здесь и сейчас, и как ценить покой, тишину и безмятежный ночной сон.

Anna, Krõvõi Rih

Tulin Eestisse 21. augustil 2022. Töötan front­endarendajana ettevõttes FinTech Band, mille peamine projekt on Monobank. Praegu teen sealsamas kaugtööd. Juba aastaid olen tegelenud breiktantsuga ja teen trenni ka siin. Olin Ukraina esimese breigiolümpiakoondise liige. Loodan, et võidame sõja! Siis saab koju tagasi pöörduda. Hakkan elama Lvivis. Just sinna kavatsesin talve lõppedes kolida.

Анна, Кривий Ріг

Я приїхала до Естонії 21 серпня 2022 року. Працюю front­end­розробником у компанії FinTech Band, основним проектом якої є Monobank. Зараз я працюю там віддалено. Я вже роками займаюся брейкдансом і тут також тренуюся. Я була членом першої олімпійської збірної України з брейку. Сподіваюся, що ми виграємо війну! Тоді можна буде повернутися додому. Поїду жити у Львів. Саме туди я збиралася перебратися наприкінці зими.

Anna, Krivoy Rog

I arrived in Estonia on 21 August 2022. I work as a frontend developer at the company FinTech Band, whose main project is Monobank. I am currently working remotely for them. I’ve been doing breakdancing for years and I dance here as well. I was a member of Ukraine’s first Olympic team in breakdancing. I hope we win the war! Then I can return home. And I’m going to live in Lviv. That’s where I was going to move to at the end of winter.

Анна, Кривой Рог

Я приехала в Эстонию 21 августа 2022 года. Работаю фронтенд­разработчиком в компании FinTech Band, основным проектом которой является Monobank. Сейчас работаю удаленно. Много лет занимаюсь брейк­дансом и здесь тоже продолжаю тренироваться. Я была членом первой олимпийской сборной Украины по брейкдансу. Надеюсь, что мы победим! Тогда я смогу вернуться домой. Буду жить во Львове. Именно туда я хотела переехать в конце зимы.

Olena, Volnovahha, Donetski oblast

Pean oma kodulinnaks justnimelt Volnovahhat, kus on sündinud minu poeg ning kus olen töötanud õpetajana ja teinud karjääri halduse valdkonnas. Enne Venemaa sissetungi töötasin haridusosakonna juhatajana. Veel 25. veebruaril korraldasin oma kogukonnas evakuatsiooni.

Seejärel aga tulid linnavalitsuse kontorisse sõjaväelased, sõitsid tankid ja mürskudega veoautod. Pomm tabas trepikoda. Veetsime nädal aega keldris. Tulid DRV inimesed, kes tahtsid meid pommitades päästa. Siis suundusime vanemate koju ja sõitsime ära Eestisse. Mul on vedanud, et olen kohtunud lahkete ja vastutulelike inimestega. Mul on üürikorter ja töötan kokaabina restoranis. Usun tulevikku. Just selleks olengi saanud uue võimaluse elada.

Олена, Волноваха, Донецька область

Я вважаю Волноваху своїм рідним містом, де народився

мій син, де я працювала вчителем і робила кар’єру в сфері управління.

До російського вторгнення я працювала завідуючою відділу освіти. Ще 25 лютого я організувала у своїй громаді евакуацію. Однак, після цього в офіс міської управи прийшли військові, до нас приїхали танки і вантажівки зі снарядами. Бомба влучила в сходову клітку. Ми провели тиждень у підвалі. Прийшли загарбники, які хотіли врятувати нас бомбардуванням. Тоді ми попрямували додому до моїх батьків і поїхали в Естонію. Мені пощастило зустріти привітних та чуйних людей. Я орендую квартиру і працюю помічником кухаря в ресторані. Я вірю в майбутнє. Саме для цього я і отримала нову можливість жити.

Olena, Volnovakha, Donetsk Oblast

I consider my hometown to be Volnovakha, where my son was born and where I have worked as a teacher and made a career in the field of administration. Before the Russian invasion, I worked as the head of the education department. Back on 25 February, I was organising an evacuation in my community. Then the military came to the office of the city government, tanks and trucks with projectiles drove by. A bomb hit the stairway. We spent a week in the basement. DPR people came and wanted to save us by bombing us. Then we headed to my parents’ home and drove to Estonia. I am lucky to have met kind and welcoming people. I have rented an apartment and work as a cook’s assistant in a restaurant. I believe in the future. That’s why I got a new chance to live.

Олена, Волноваха, Донецкая область

Я считаю Волноваху своим родным городом, в котором родился мой сын и я работала учителем, а потом построила карьеру в администрации. До вторжения России я работала главой отдела образования. Еще 25 февраля я занималась организацией эвакуации в своем населенном пункте. Однако потом к зданию городской управы пришли военные, проехали танки и грузовики со снарядами. Бомба попала в лестничную клетку. Около недели мы провели в подвале. Пришли люди из ДНР и хотели якобы спасти нас при помощи бомбежек. После чего мы отправились в дом моих родителей и уехали в Эстонию. Мне повезло повстречать добрых и гостеприимных людей. Сейчас у меня съемная квартира, и я работаю в ресторане помощником повара. Я верю в будущее. Вот почему я получила шанс на новую жизнь.

NATALIA FOMINA НАТАЛІЯ ФОМІНА

Natalia Fomina tuli Odessast Tallinna 7. märtsil. Tal on kõrgharidus majanduses ja ta töötas sel erialal kuus aastat.

Fotograafina on ta tegutsenud kaheksa aastat ning pildistab peamiselt lapsi ja peresid.

Наталія Фоміна приїхала з Одеси до Таллінна 7 березня. Має вищу економічну освіту і шість років працювала за фахом. Вісім років займається фотографією і в основному фотографує дітей та сім’ї.

Natalia Fomina came from Odessa to Tallinn on 7 March. She has obtained a higher education in economics and worked in this field for six years. She has been working as a photographer for eight years now and mainly photographs children and families.

Наталья Фомина приехала из Одессы в Таллинн 7 марта. Она имеет высшее экономическое образование и шесть лет проработала специальности.Фотографией занимается уже восемь лет, в основном фотографирует детей и семьи.

Anastassija, Donetsk

Olen pärit Donetskist, kuid Eestisse tulin Luhanski oblastist Sjevjerodonetskist. Töötasin koolis laulu­ ja tantsuringi juhina, hiljem läksin rasedus­ ja sünnituspuhkusele. Laulsin linna kultuurikeskuses ja esinesin eri üritustel, mis oblastis toimusid. Erialalt olen psühholoog.Eestis töötan psühholoogina ukrainlastele suunatud sotsiaalprojektis. Üürime perega korterit Tartus, laps läks lasteaeda ja leidsime uusi toredaid sõpru. Teen sügava kummarduse kogu eesti rahvale. Tulevikus tahaksin lihtsalt elada, olla turvalises kohas, maailma veelgi kaunimaks muuta ning aidata teisi psühholoogia ja muusika jõul.

Анастасія, Донецьк

Я з Донецька, але в Естонію приїхала із Сєвєродонецька Луганської області. У школі працювала керівником гуртка пісні і танцю, потім пішла у декретну відпустку. Я співала у міському будинку культури, виступала на різних заходах, які відбувалися в області. За фахом я психолог. В Естонії я працюю психологом у соціальному проекті, спрямованому на українців. Ми з сім’єю знімаємо квартиру в Тарту, дитина пішла до дитячого садка і ми знайшли нових прекрасних друзів. Я глибоко вклоняюся всьому естонському народу. У майбутньому я хотіла би просто жити, бути в

безпечному місці, робити світ ще прекраснішим і допомагати іншим силою психології та музики.

Anastassija, Donetsk

I am from Donetsk, but I came to Estonia from Sievierodonetsk, Luhansk region. I worked as a song and dance class teacher at a school, later I went on maternity leave. I sang at the city’s cultural centre and performed at various events that took place in my region. I am a psychologist by profession. In Estonia, I work as a psychologist in a social project aimed at Ukrainians. My family and I rent an apartment in Tartu, my child goes to kindergarten and we have made nice friends. I bow down to the Estonian people. In the future, I just want to live, be in a safe place, make the world even more beautiful and help others with the power of psychology and music.

Анастасия, Донецк

Я из Донецка, но в Эстонию приехала из Северодонецка Луганской области. Работала в школе руководителем песенного и танцевального кружка, потом ушла в декретный отпуск. Пела в городском Доме культуры и выступала на различных мероприятиях, которые проходили в области. По профессии я психолог. В Эстонии я работаю психологом в рамках созданного для украинцев социального проекта. Мы с семьей снимаем квартиру в Тарту, ребенок пошел в детский сад и у нас появились новые хорошие друзья. Низкий поклон всему эстонскому народу. В будущем я хотела бы просто жить, находиться в безопасном месте, делать мир еще прекраснее и помогать другим с помощью психологии и музыки.

Diana, Tavriisk, Hersoni oblast

Minu kodu on alates 24.02.2022 olnud Vene vägede okupatsiooni all. Elu okupatsioonis on elu sihiku all: on vaid kodu, kelder ja mõte, kuidas jõuda leiba ostma. Enne sõda töötasin maniküürijana. Mul oli keeruline langetada lahkumisotsus, sest pakkida kogu oma elu ühte kohvrisse on väga raske. Kui sõitsime pojaga okupeeritud alalt, läbisime 35 Venemaa kontrollpunkti. Teekond oli keeruline, närviline, sõitsime üle põldude. Me ei tohtinud aknaid sulgeda. Hoidsin poega süles, olles sõjatehnika sihiku all. Igas kontrollpunktis vaadati läbi dokumendid ja kotid ning hoiti meid kirbul. Teekond Eestisse võttis neli ööpäeva, sest linnu pommitati ja meid paigutati kogu aeg ümber, et plahvatuste eest kaitsta. Eestis töötas minu mees, sellepärast me siin olemegi. Praegu käib poeg eestikeelses lasteaias. Mina töötan restoranis. Tulevikus soovin töötada maniküürijana. Kõige tähtsam on areneda ja eluga edasi minna. Olen kindel, et saavutame õige pea võidu ja rahu.

Діана, м. Таврійськ, Херсонська область

Мій дім з 24.02.2022 року перебуває під окупацією російських військ. Життя в окупації – це життя під прицілом: є тільки дім, підвал і думка, як дістатися, щоб купити хліба. До війни я працювала майстром манікюру. Мені важко було прийняти рішення щодо переїзду, тому що спакувати все життя в одну валізу дуже складно. Коли ми з сином їхали з окупованої території, то пройшли 35 російських блокпостів. Дорога була важка, нервова, їхали полями. Нам не можна було зачиняти вікна. Я тримала сина на руках, під прицілом військової техніки. На кожному блокпосту перевіряли документи та сумки, нас тримали на прицілі. Дорога до Естонії тривала чотири дні, тому що місто бомбили і нас постійно передислокували, щоб захистити від вибухів. В Естонії працював мій чоловік, тому ми тут. Я впевнена, що ми скоро досягнемо перемоги і миру.

Diana, Tavriisk, Kherson Oblast

My home has been under the occupation of Russian forces since 24 February 2022. Life under the occupation is life under crosshairs: there is only a home, a cellar and the thought of how to get to the store to buy bread. Before the war, I worked as a manicurist. It was difficult for me to make the decision to leave, because packing your whole life into one suitcase is very difficult. We passed through 35 Russian checkpoints when travelling through the occupied territories with my son. The journey was difficult and nerve­racking. We drove across fields. We were not allowed to close the windows. I held my son in my arms while being targeted with military weapons. At each checkpoint, our documents and bags were checked and we were under close watch. The journey to Estonia took four days, because cities were being bombed and we were constantly being relocated to protect us from the explosions. My husband worked in Estonia, that’s why we are here. I am sure that we will soon achieve victory and peace.

Диана, Таврийск, Херсонская область

С 24.02.2022 мой дом находится в российской оккупации. Жизнь в оккупации – это жизнь под прицелом: есть только дом, погреб и мысли о том, где достать кусок хлеба . Перед началом войны я работала мастером маникюра. Решение уехать далось мне с трудом. Трудно сложить всю свою жизнь в один чемодан. Уезжая с оккупированных территорий, мы с сыном проехали 35 российских блокпостов. Дорога была изнурительная, ехали через поле. Нам не разрешали закрывать окна. Я держала сына на руках, находясь под прицелом военной техники. На каждом КПП проверяли документы и сумки, вгоняя нас в страх. Путь в Эстонию занял четыре дня, потому что город бомбили, и нас постоянно перемещали в разные места, чтобы защитить от взрывов. В Эстонии работал мой муж, поэтому мы оказались здесь. Я уверена, что мы скоро добьемся победы и мира.

Antonina, Zaporižžja

Kodumaal töötasin Zaporižžja oblasti laste ja noorte spordikoolis korvpallitreeneri ja ­õpetajana. Sõja alguses, märtsis 2022 tulin Eestisse ja sain aru, et keelest olenemata on korvpall kõigile arusaadav mäng. Praegu töötan treenerina TalTechi korvpallikoolis ja see on minu lemmiktöö. Viie aasta pärast näen end naiste korvpallimeeskonna treenerina.

Антоніна, Запоріжжя

На батьківщині я працювала тренером з баскетболу та викладачем у спортивній дитячо ­юнацькій школі Запорізької області. На початку війни, у березні 2022 року, я приїхала до Естонії і зрозуміла, що незалежно від мови, баскетбол – це гра, яку розуміють усі. Зараз я працюю тренером у баскетбольній школі TalTech і це моя улюблена робота. Через п’ять років я бачу себе тренером жіночої баскетбольної команди.

Antonina, Zaporizhzhia

In my homeland, I worked as a basketball coach and teacher at a sports school for children and young people in the Zaporizhzhia region. At the start of the war, in March 2022, I came to Estonia and realised that regardless of language, basketball is a game that everyone can understand. I am currently working as a coach at the TalTech Basketball Academy and it’s my favourite job. In five years, I see myself coaching a women’s basketball team.

Антонина, Запорожье

На родине я работала преподавателем и тренером по баскетболу в детскоюношеской спортивной школе Запорожской области. В начале войны, в марте 2022 года, я приехала в Эстонию и поняла, что независимо от языка баскетбол – это игра, понятная каждому. Сейчас я работаю тренером в баскетбольной школе TalTech, и это моя любимая работа. Через пять лет вижу себя тренером женской баскетбольной команды.

Kirill, Zaporižžja

Olen 17­aastane. Õppisin Žaporižžja lütseumis ja olen selle nüüdseks ka lõpetanud.

Tulin Eestisse märtsis 2022.

Elan Mustamäel ja töötan Raekoja platsil kelnerina ning tunnen huvi modellinduse vastu. Järgmise viie aasta jooksul kavatsen õppida ortodondiks ja töötada mõnes Euroopa riigis.

Кирило, Запоріжжя

Мені 17 років. Я навчався в Запорізькому ліцеї і на даний момент його закінчив.

Я приїхав до Естонії в березні 2022 року. Живу в Мустамяе, працюю офіціантом на Ратушній площі, і мене цікавить моделювання.

У найближчі п’ять років я планую навчатися на ортодонта і працювати в якійсь із країн Європи.

Kirill, Zaporizhzhia

I’m 17 years old. I studied at the Lyceum of Zaporizhzhia and have now graduated. I came to Estonia in March 2022. I live in Mustamäe and work as a waiter at the Town Hall Square, and I am interested in modelling. In the next five years I plan to study to become an orthodontist and work in a European country.

Кирилл, Запорожье

Мне 17 лет. Я учился в Запорожском лицее, который на сегодняшний день уже окончил. В Эстонию приехал в марте 2022 года. Я живу в Мустамяэ, работаю официантом на Ратушной площади и увлекаюсь модельным бизнесом. В ближайшие пять лет планирую выучиться на ортодонта и найти работу в какой­нибудь из европейских стран.

Olen 74 ­aastane pensionär. Ma ei osanud arvata, et selles eas tuleb mul oma elu uuesti alustada. Tulin Tallinna sügisel 2022. Praegu sujub kõik jumala abiga hästi. Elan oma õe talus, aitan kodus talitada, mõnikord keedan Ukraina borši. Tahan maja osta ja Eestisse jääda.

Іван, Одеса

Я пенсіонер, мені 74 роки.

Я ніколи не думав, що в цьому віці мені доведеться починати життя спочатку. Я приїхав до Таллінна восени 2022 року.

Зараз, з Божою допомогою, все йде добре. Живу на хуторі у своєї сестри, допомагаю по дому, іноді варю український борщ. Я хочу купити будинок і залишитися в Естонії.

Ivan, Odesa

I am a 74 ­year ­old pensioner. I never thought that at this age I would have to start my life over. I came to Tallinn in autumn 2022. Everything is going well now with God’s help. I live on my sister’s farm, I help out at home, sometimes I cook Ukrainian borscht. I want to buy a house and stay in Estonia.

Иван, Одесса

Мне семьдесят четыре года. Я пенсионер. Никогда не думал, что в этом возрасте мне придется начать жизнь заново. В Таллинн я приехал осенью 2022 года. Сейчас, слава богу, все хорошо. Живу на ферме сестры, помогаю по дому, иногда варю украинский борщ. Хочу купить дом и остаться в Эстонии.

Ivan, Odessa

Maksim, Odessa

Olen 12­aastane. Kodus õppisin 4. lütseumis ja olin klassivanem. Harrastasin jalgpalli ja olin jalgpallimeeskonna Portovik peaväravavaht. Tulin Tallinna koos ema, õe ja vanaemaga märtsis 2022. Praegu õpin siin 6. klassis. Käin trennis Kalevi jalgpalliklubis. Kavatsen eesti ja inglise keele selgeks saada ning lenduriks õppida.

Максим, Одеса

Мені 12 років. Вдома я навчався в 4 ­му ліцеї і був старшим класу. Я грав у футбол і був основним воротарем футбольної

команди Портовик. До Таллінна я приїхав з мамою, сестрою та бабусею в березні 2022 року. Зараз навчаюся тут у 6 класі. Ходжу на тренування у футбольний клуб Kalev. Планую вивчати естонську та англійську мови і піти навчатися на пілота.

Maksim, Odesa

I’m 12 years old. Back home, I studied at the 4th Lyceum and was class president. I played soccer and was the main goalkeeper of the Portovik soccer team. I came to Tallinn with my mother, sister and grandmother in March 2022. Now, I am studying here in 6 th grade. I train at a football club called Kalev. I plan to learn Estonian and English and want to become a pilot.

Максим, Одесса

Мне 12 лет. Дома я учился в лицее №4 и был старостой класса. Занимался футболом и был основным вратарем ФК «Портовик». В Таллин приехал вместе с мамой, сестрой и бабушкой в марте 2022 года. Сейчас учусь здесь в шестом классе. Хожу на тренировки в ФК «Калев». Я планирую выучить эстонский и английский язык и пойти учиться на пилота.

Anton, Henitšesk, Hersoni oblast

Tulin Eestisse Ukraina kuurortlinnast Henitšeskist, kus töötasin pealoomaarstina Nikopoli rajooni linnuvabrikus.

Lahkusin kodulinnast, sest selle ala okupeeris Venemaa föderatsioon. Eestis elan Pärnumaal Lääneranna vallas. Töötan operaatorina talus ja näen oma tulevikku Eestis.

Антон, Генічеськ, Херсонська область

Я приїхав до Естонії з українського курортного міста Генічеськ, де працював головним ветеринарним лікарем на птахофабриці Нікопольського району. Я виїхав зі свого рідного міста тому, що ця територія була окупована Російською Федерацією. В Естонії я живу в Пярнуському повіті у волості Ляенеранна. Працюю оператором на хуторі і бачу своє майбутнє в Естонії.

Anton, Henichesk, Kherson Oblast

I came to Estonia from the Ukrainian resort town of Henichesk where I worked as a veterinarian in a poultry factory in the Nikopol district. I left my hometown because it was occupied by the Russian Federation. In Estonia, I live in Lääneranna Municipality in Pärnu County. I work as an operator on a farm and see my future in Estonia.

Антон, Геническ, Херсонская область

Я приехал в Эстонию из Геническа, курортного города в Украине, где работал ветеринаром на птицефабрике в Никопольском районе. Я покинул свой родной город, потому что его территория была оккупирована Российской Федерацией. Здесь я живу в волости Ляэнеранна Пярнуского уезда. Работаю оператором на ферме и свое будущее вижу в Эстонии.

Irina, Bila Tserkva, Kiievi oblast

Kodumaal oli meil oma äri. Mul oli kesklinnas küünesalong ja mehel oli oma autotöökoda. Sõda võttis meilt ära kõik, mis meil elus oli. Jätsime maha sugulased, lähedased ja sõbrad ning tulime Eestisse, et päästa sõja eest oma kolm last. Elame sotsiaalmajas. Olen lapsepuhkusel, kuid töötan aktiivselt vabatahtlikuna. Aitame igati Ukraina relvajõude. Mees töötab siin kahel töökohal ning aitab ka vabatahtliku tööga. Viie aasta pärast näeme end õitsval kodumaal, kus saame kallistada oma pere ja lapsi ning teeme Ukrainas oma lemmiktööd. Mitte keegi ja mitte kunagi ei suuda Ukrainat alistada, sest oleme võitmatud. Oleme ukrainlased!

Ірина, Біла Церква, Київська область

На батьківщині у нас був свій бізнес. У мене був манікюрний салон у центрі міста, а мій чоловік мав власну автомайстерню.

Війна забрала все, що було в нашому житті. Ми залишили рідних, близьких та друзів і приїхали в Естонію, щоб врятувати від війни трьох своїх дітей. Ми живемо в соціальному будинку.

Я у відпустці по догляду за дитиною, але активно працюю волонтером.

Ми всіляко допомагаємо Збройним силам України. Чоловік працює тут на двох роботах, а також допомагає з волонтерською діяльністю.

Через п’ять років ми бачимо себе на процвітаючій батьківщині, де ми зможемо

обійняти свою сім’ю та

дітей і займатися улюбленою справою в Україні. Ніхто і ніколи не зможе підкорити Україну, бо ми непереможні.

Ми – українці!

Irina, Bila Tserkva, Kyiv Oblast

Back home, we had our own businesses. I owned a nail salon at the centre of the city and my husband had his own automobile repair shop. The war took away everything we had. We left our relatives, friends and loved ones behind and came to Estonia to save our three children from the war. Now we live in a social housing unit. I am on parental leave, but I am actively working as a volunteer. We’re helping the armed forces of Ukraine in every way we can. My husband has two jobs here and also helps with volunteer work. In five years, we see ourselves back at our prosperous homeland, where we can hug our family and children and do the work we love in Ukraine. No one will ever be able to defeat Ukraine, because we are invincible. We are Ukrainians!

Ирина, Белая Церковь, Киевская область

Дома у нас был свой бизнес. Я управляла собственным маникюрным салоном в центре города, а муж держал автомастерскую. Война забрала все, что было в нашей жизни. Нам пришлось оставить родных, близких и друзей и приехать в Эстонию, чтобы спасти от войны своих троих детей. Сейчас мы живем в социальном доме. Я взяла отпуск по уходу за ребенком, но активно работаю волонтером.

Мы всячески помогаем Вооруженным Силам Украины. Муж работает на двух работах и тоже помогает волонтерам. Через пять лет мы видим себя на процветающей Родине, где обнимаем свою семью и детей и занимаемся в Украине любимым делом. Никто и никогда не сможет победить Украину, потому что мы непобедимы. Мы украинцы!

Natalja, Milaja alevik, Butša rajoon

Töötasin Stojanka aleviku bensiinijaamas kassapidajana. Tulin Tallinna märtsis 2022. Ema ja vanaema jäid koju, isa teenib sõjaväes Bahmuti piirkonnas. Olen läbinud kõik pakutud kohanemisprogrammi kursused. Püüan rohkem kohalikega suhelda, et mõista siinset kultuuri. Käime muuseumites, õpin kursusel eesti keelt. Üürin Tallinnas eluaset ja töötan Raekoja platsil asuvas restoranis ettekandjana. Mul on raske öelda, kellena ja kus end tulevikus näen. Praegune olukord näitab, et elu on ettearvamatu. Tean vaid seda, et tahan olla terve ja elada meeldivas kohas.

Наталя, селище Мила, Бучанський район

Я працювала касиром на

АЗС в селищі Стоянка.

До Таллінна я приїхала

в березні 2022 року. Мама

з бабусею залишилися

вдома, батько служить в армії в районі Бахмуту.

Я пройшла усі запропоновані курси програми адаптації.

Намагаюся більше спілкуватися з місцевими, щоб зрозуміти місцеву культуру. Ходимо в музеї, вивчаю на курсах естонську мову. Винаймаю житло в Таллінні і працюю офіціанткою в ресторані на Ратушній площі. Мені важко сказати, ким і де я бачу себе в майбутньому. Нинішня ситуація показує, що життя непередбачуване. Все, що я знаю – це те, що я хочу бути здоровою і жити в місці, яке мені подобається.

Natalja, Myla village, Bucha

I worked as a cashier at a gas station in the village of Stoyanka. I came to Tallinn in March 2022. My mother and grandmother stayed at home and my father is serving in the army in the Bakhmut region. I have completed all the courses offered in the adaptation programme. I try to communicate more with the locals to understand the culture here. We go to museums and I’m learning Estonian. I rent an apartment in Tallinn and work as a waiter in a restaurant in the Town Hall square. It’s hard for me to say where and how I see myself in the future. The current situation has shown that life is unpredictable. All I know is that I want to be healthy and live somewhere nice.

Наталья, село Милая, Бучанский район

Я работала кассиром на заправке в селе Стоянка. В Таллинн приехала в марте 2022 года. Мать и бабушка остались дома, отец служит в армии в Бахмутском районе. Я прошла все курсы, предлагаемые программой адаптации. Стараюсь больше общаться с местными жителями, чтобы понять местную культуру. Хожу в музеи, учусь на курсах эстонского языка. Снимаю квартиру в Таллинне и работаю официанткой в ресторане на Ратушной площади. Мне сложно говорит о том, кем и где я вижу себя в будущем. Нынешняя ситуация показывает, что жизнь непредсказуемая. Я знаю только то, что хочу быть здоровой жить в приятном месте.

Anastassija, Žaporižžja

Mul on kolm imekaunist tütart: Milena, Zlata ja Lilija. Kodulinnas töötasin sildkraanajuhina. Pärast Eestisse kolimist kohanesime kiiresti.

Aitäh Eestile sooja vastuvõtu eest. Aitäh inimestele, kes on meid aidanud. Elame Tallinna korteris. Töötan klienditeeninduses ja olen läbinud juuksepikenduskoolituse.

Lapsed õpivad koolis, pesamuna käib lasteaias. Viie aasta pärast näeme end edukate ja õnnelike inimestena.

Анастасія, Запоріжжя

Маю трьох прекрасних

доньок: Мілену, Злату та Лілію. У рідному місті я працювала машиністкою мостового крану. Після переїзду в Естонію ми адаптувалися швидко.

Дякуємо Естонії за теплий прийом. Спасибі людям, які нам допомогли. Ми живемо в квартирі у Таллінні. Я працюю в службі обслуговування клієнтів і пройшла навчання по нарощуванню волосся.

Діти навчаються в школі, наймолодша дитина ходить до дитсадка. Через п’ять років ми бачимо себе успішними та щасливими людьми.

Anastassija, Zaporizhzhia

I have three beautiful daughters: Milena, Zlata and Lilija. In my hometown, I worked as an overhead crane operator. After moving to Estonia, we quickly adapted. Thank you, Estonia, for the warm welcome. I’m grateful for the people who have helped us. We live in an apartment in Tallinn. I work in customer service and have completed a hair extensions course. The children study at school, the youngest goes to kindergarten. In five years, we see ourselves as successful and happy people.

Анастасия, Запорожье

У меня три прекрасные дочки: Милена, Злата и Лилия. В родном городе я работала машинистом мостового крана. Мы быстро адаптировались после переезда в Эстонию. Спасибо Эстонии за теплый прием. Спасибо людям, которые нам помогали. Сейчас мы живем в квартире в Таллинне. Я работаю в сфере обслуживания и прошла обучение по наращиванию волос. Старшие дочери учатся в школе, младшая ходит в детский сад. Через пять лет мы видим себя успешными и счастливыми людьми.

YULIIA DVORNICHENKO ЮЛІЯ ДВОРНІЧЕНКО

Yuliia Dvornichenko on 28­aastane. Ta sündis ja elas Mariupolis, omandas magistrikraadi organisatsiooni juhtimises. Õppimise käigus tekkis tal huvi fotograafia vastu. Pärast ülikooli lõpetamist 2018. aastal süvenes ta fotograafiasse.

Юлія Дворніченко, 28 років. Народилася і жила у Маріуполі, отримала ступінь магістра з менеджменту організацій. Під час навчання зацікавилася фотографією.

Після закінчення університету в 2018 році вона заглибилася в фотографію.

Yuliia Dvornichenko is 28 years old. She was born and raised in Mariupol and obtained a Master’s degree in organisational management. During her studies, she became interested in photography. After graduating from university in 2018, she delved deeper into this passion.

Юлия Дворниченко, 28 лет. Родилась и жила в Мариуполе, получила степень магистра организационного управления. Во время учебы Юлия начала проявлять интерес к фотографии. После окончания университета в 2018 году она стала заниматься фотографией более серьезно.

Anna, Mariupol

Tulin Eestisse 6. juunil 2022 koos ema, vanaema ja kassiga. Mariupolis õppisin arstiteaduskonnas. Kui olime Venemaa okupatsiooni all, andsin haavata saanud naabritele esmaabi. Tallinnas töötan trükikojas. Tahan vabastatud Mariupolisse naasta, saada diplomi kätte ja töötada arstina.

Анна, Маріуполь

Я приїхала до Естонії 6 червня 2022 року разом з мамою, бабусею та котом. В Маріуполі я навчалася на медичному факультеті. Коли ми були під російською окупацією, я надавала першу допомогу пораненим сусідам. У Таллінні я працюю в друкарні. Хочу повернутися до звільненого Маріуполя, отримати диплом і працювати лікарем.

Anna, Mariupol

I came to Estonia on 6 June 2022 with my mother, grandmother and cat. I studied medicine in Mariupol. When we were under Russian occupation, I gave first aid to wounded neighbours. Now I work in a printing house in Tallinn. I want to return to a liberated Mariupol, get my diploma and work as a doctor.

Анна, Мариуполь

Я приехала в Эстонию 6 июня 2022 года вместе с мамой, бабушкой и кошкой. В Мариуполе я изучала медицину, поэтому, когда мы оказались под российской оккупацией, я оказывала раненым первую помощь. В Таллинне я работаю в типографии. Хочу вернуться в освобожденный Мариуполь, получить диплом и работать врачом.

Irina, Kiiev

Tulin Tallinna suvel 2022 koos elukaaslasega. Ukrainas olen omandanud psühholoogia kõrghariduse. Kui Tallinna saabusin, hakkasin süvenenult uurima inimese psüühikat ja protsesse, mis meie kõigiga toimuvad. Praegu pakun Ukraina klientidele psühholoogilist nõustamist. Kõige enam tahaksin koju naasta, kallistada oma sugulasi ja öelda neile, kuidas ma neid armastan.

Ірина, Київ

Я приїхала до Таллінна влітку 2022 року зі своїм співмешканцем. В Україні я отримала вищу психологічну освіту. Коли я приїхала до Таллінна, почала поглиблено вивчати людську психіку і процеси, які відбуваються з усіма нами. На даний момент я пропоную психологічні консультації українським клієнтам. Найбільше мені хотілося б повернутися додому, обійняти своїх рідних і сказати їм, як я їх люблю.

Irina, Kyiv

I came to Tallinn in the summer of 2022 with my partner. I obtained a higher education in psychology in Ukraine. When I arrived in Tallinn, I began to thoroughly study the human psyche and the processes that happen within all of us. Currently, I offer psychological counselling to Ukrainian clients. Most of all, I would like to return home, hug my relatives and tell them how much I love them.

Ирина, Киев

Я приехала в Таллинн летом 2022 года вместе со своим молодым человеком.

В Украине я получила высшее образование по специальности психология. Приехав в Таллинн, я начала углубленно изучать человеческую психику и процессы, происходящие со всеми нами. Сейчас предлагаю психологические консультации украинским клиентам. Прежде всего, мне хочется вернуться домой, обнять родных и сказать им, как сильно я их люблю.

Katerina, Harkiv

Ukrainas töötasin apteekri ja optometristina. Ka Tallinnas töötan apteegis konsultandina. Praegu õpin usinalt eesti keelt. Lähiajal sooviksin eksami sooritada ja saada tunnustuse oma proviisoridiplomile. Tulin siia 11. märtsil 2022 koos sõbrannadega. Kõik minu sugulased jäid Ukrainasse. Igatsen neid väga ja vaatan sageli meie pilte. Olen väga tänulik Eesti riigile ja elanikele külalislahkuse eest.

Катерина, Харків

В Україні я працювала фармацевтом та оптометристом. Також в Таллінні я працюю консультантом в аптеці. Зараз я старанно вивчаю естонську мову.

Найближчим часом я хотіла б скласти іспит і отримати визнання свого диплома провізора. Приїхала сюди 11 березня 2022 року разом з подругами. Всі мої родичі залишилися в Україні. Я дуже сумую за ними і часто переглядаю наші фотографії. Я дуже вдячна естонській державі та її жителям за гостинність.

Katerina, Kharkiv

I worked as a pharmacist and optometrist in Ukraine. Today, I am still working as a consultant in a pharmacy in Tallinn. I am diligently studying Estonian. In the near future I want to pass the exam and get recognition for my pharmacist diploma. I came here on 11 March 2022 with my friends. All my relatives stayed in Ukraine. I miss them a lot and look at pictures of us often.

I am very grateful to Estonia and to the Estonian people for their hospitality.

Катерина, Харьков

В Украине я работала фармацевтом и оптометристом. В Таллинне я тоже работаю в аптеке – консультантом. Сейчас старательно учу эстонский язык. В ближайшем будущем я хотела бы сдать экзамен и получить признание своего диплома фармацевта. Сюда я приехала 11 марта 2022 года вместе с подругами. Все мои родственники остались в Украине. Очень по ним скучаю и часто пересматриваю наши совместные фотографии. Я очень благодарна эстонскому государству и его жителям за гостеприимство.

Sofija ja Jurii, Drogobõtš, Lvivi oblast

Märtsis 2022, pärast ulatusliku sissetungi algust tulin Tallinna oma elukaaslase juurde. Siin me septembris abiellusime ja võtsime väikese koera –sellepärast jääb meile Eestist palju õnnelikke mälestusi. Praegu õpin eesti keelt ja otsin agaralt tööd. Tulevikus näen end armastava naise ja emana, kes elab vabas Ukrainas.

Софія та Юрій, Дрогобич, Львівська область

У березні 2022 року, після початку широкомасштабного вторгнення, я приїхала до Таллінна до свого співмешканця. Ми одружилися тут у вересні і завели маленьку собачку – тому у нас багато щасливих моментів в Естонії. Зараз вивчаю естонську мову та активно шукаю роботу. У майбутньому я бачу себе люблячою дружиною і матір’ю, яка живе у вільній Україні.

In March 2022, after the beginning of the large ­scale invasion, I came to Tallinn to live with my partner. We got married here in September and got a small dog too –that’s why we have many happy memories of Estonia. I am currently learning Estonian and actively looking for a job. In the future, I see myself as a loving wife and mother living in independent Ukraine.

София и Юрий, Дрогобыч, Львовская область

В марте 2022 года после начала масштабного вторжения я переехала в Таллинн к своему молодому человеку. В сентябре мы поженились и завели меленькую собачку, поэтому об Эстонии у меня много приятных воспоминаний. Сейчас я учу эстонский язык и активно ищу работу. В будущем я вижу себя любящей женой и матерью, живущей в свободной Украине.

Sofija and Jurii, Drohobych, Lviv Oblast

Marija ja Zlata, Prõlukõ, Tšernihivi oblast

Tulime tütrega Eestisse

13. märtsil Prõlukõ linnast. Tallinnas töötan kullerina, õpin inglise ja eesti keelt, harrastan tantsimist, mis aitab mõtteid kodus toimuvast eemale peletada. Zlata käib koolis ja tegeleb võimlemisega.

Марія та Злата, Прилуки, Чернігівська область

Ми з донькою приїхали до Естонії 13 березня з міста Прилуки. У Таллінні я працюю кур’єром, вивчаю англійську та естонську мови, займаюся танцями, що допомагає мені відволіктися від того, що відбувається вдома. Злата ходить до школи і займається гімнастикою.

Marija and Zlata, Pryluky, Chernihiv Oblast

My daughter and I came to Estonia on 13 March from Pryluky. In Tallinn, I work as a courier, study English and Estonian and go to dance practice, which helps to distract my thoughts from what is happening back at home. Zlata goes to school and does gymnastics.

Мария и Злата, Прилуки, Черниговская область

13 марта я приехала в Эстонию вместе с дочерью из города Прилуки. В Таллинне я работаю курьером, учу английский и эстонский языки и занимаюсь танцами. Это помогает мне отвлечься от того, что происходит дома. Злата ходит в школу и занимается гимнастикой.

Serhii, Kiiev

Olen muusik, heliprodutsent ja ­režissöör Ukraina pealinnast.

Tulin mais Tallinn Music Weekile esinema. Siin lõpetasin plaadi salvestamise ja esinesin palju nii Eestis kui ka mujal Baltimaades, sh televisioonis ja raadios. Tallinnas asutasin uue ansambli, kellega praegu töötame uute laulude ja plaadi kallal.

Сергій, Київ

Я музикант, саундпродюсер та режисер зі столиці України. Я приїхав виступати

на Tallinn Music Week у травні.

Тут я закінчив запис альбому

і багато виступав як в Естонії, так і в інших країнах Балтії, в тому числі на телебаченні та радіо. В Таллінні я створив новий гурт, з яким ми зараз працюємо над новими піснями та альбомом.

Serhii, Kyiv

I am a musician, sound producer and director from the capital of Ukraine. I came to perform at Tallinn Music Week in May. I finished recording my album here and performed a lot in Estonia and in other Baltic countries, as well as on television and radio. I founded a new band in Tallinn and we are currently working on new songs and an album together.

Сергей, Киев

Я музыкант, саунд­продюсер и звукорежиссер из столицы Украины. В мае я приехал выступать на Tallinn Music Week. Здесь я закончил запись альбома и много выступал как в Эстонии, так и в других странах Балтии, в том числе на телевидении и радио. В Таллинне я основал новую группу, с которой мы сейчас работаем над сочинением новых песен и их записью.

Ljudmila ja Klavdija, Harkiv

Sõda tabas meid varahommikul Harkivis Saltivkas. Esimene nädal varjusime õhuhäire korral keldrisse. Siis otsustasime evakueeruda. Sõitsime ära kahe koti ja kassiga. Meie lapsed kolisid Eestisse mitu aastat tagasi. Nüüd elame nendega koos. Meil mõlemal on töökoht juba olemas: Klavdija hooldab eakaid haiglas, Ljudmila töötab Saue koolis.

Людмила та Клавдія, Харків

Війна застала нас рано вранці на Салтівці в Харкові. Перший тиждень ми ховалися в підвалі при повітряній тривозі. Потім ми вирішили евакуюватися. Ми виїхали з двома сумками і котом.

Наші діти переїхали до Естонії кілька років тому. Тепер ми живемо разом з ними. Ми обидві вже маємо роботу: Клавдія доглядає за людьми похилого віку в лікарні, Людмила працює в школі в Сауе.

Ljudmila and Klavdija, Kharkiv

The war hit us early in the morning in Saltivka, Kharkiv. The first week we took shelter in the basement each time we heard the air raid warning. Then we decided to evacuate. We drove away with two bags and a cat. Our children moved to Estonia several years ago. Now we live with them. We already have jobs: Klavdija takes care of the elderly at a hospital, Ljudmila works at Saue High School.

Людмила и Клавдия, Харьков Война пришла к нам ранним утром на Салтовке в Харькове. Первую неделю во время воздушной тревоги мы укрывались в подвале. Тогда и приняли решение эвакуироваться. Уезжали с двумя сумками и кошкой. Наши дети переехали в Эстонию несколько лет назад. Сейчас мы живем вместе с ними. У нас у обоих уже есть работа: Клавдия ухаживает за пожилыми людьми в больнице, Людмила работает в школе Сауэ.

Anastassija, Kiiev

Kiievis töötasin lasteaias ja pildistasin. Minu elu oli hea ja ilus. Sõja tõttu sõitsid minu lasteaia lapsed üle maailma laiali. Ka mina põgenesin linnast tule all. Eestisse tulin 23. märtsil 2022. Endisest elust on jäänud vaid üks kohver ja fotoaparaat. Töötan siin vabatahtlike ühenduses.

Анастасія, Київ

У Києві я працювала в дитячому садку і фотографувала. Моє життя було хорошим і красивим. Через

війну діти з мого дитячого

садка роз’їхалися по всьому світу. Я також втекла з міста під обстрілом. До Естонії я приїхала 23 березня 2022 року. Все, що залишилося від мого колишнього життя –це валіза і фотоапарат. Тут я працюю у волонтерському об’єднанні.

Anastassija, Kyiv

In Kyiv, I worked in a kindergarten and did photography. My life was good. Because of the war, my kindergarteners were scattered around the world. I, too, fled the city under fire. I came to Estonia on 23 March 2022. Only one suitcase and a camera remain from my former life. I work here in a volunteer association.

Анастасия, Киев

В Киеве я работала в детском саду и фотографировала. Моя жизнь была хороша и красива. Из­ за войны дети из детского сада, где я работала, оказались разбросаны по миру. Я сама была вынуждена бежать из города, находившегося под обстрелом. В Эстонию я приехала 23 марта 2022 года. От прежней жизни остались лишь один чемодан да фотоаппарат. Здесь я работаю в волонтерском объединении.

MAKSYM BILOZOR

МАКСИМ БІЛОЗОР

Maksym Bilozor on 17­aastane. Ta on pärit Dniprost, mis asub Ukraina keskosas. Maksym saabus Eestisse 6. märtsil. Fotograafia vastu tekkis tal huvi kolm aastat tagasi. Maksym on proovinud oma pildistamisoskusi erinevates žanrites – ta alustas arhitektuurifotograafiaga, kuid nüüd on hakanud rohkem huvi tundma portreede vastu. Ta õpib Tallinna Ülikooli Balti filmi, meedia ja kunstide instituudis esimesel kursusel ristmeedia erialal.

Максим Білозор, 17 років. Він родом із Дніпра, що розташоване в центральній частині України. До Естонії Максим прибув 6 березня. Фотографією він зацікавився три роки тому. Максим пробував свої здібності в різних жанрах фотографії –починав з архітектурної фотографії, але зараз більше цікавиться портретами. Він навчається на першому курсі в Інституті балтійського кіно, медіа та мистецтв Талліннського університету за спеціальністю крос ­медіа.

Maksym Bilozor is 17 years old. He’s from Dnipro, which is located in the centre of Ukraine. Maksym arrived in Estonia on 6 March. He became interested in photo graphy three years ago. Maksym has tried out his photography skills in different genres – he started out with architectural photography, but now he has become more interested in portraits. He is a first­year crossmedia student at Tallinn University’s Baltic Film, Media and Arts School.

Максим Билозор, 17 лет. Максим из Днепра, который находится в центральной части Украины. В Эстонию приехал 6 марта. Интерес к фотографии у него возник три года назад. Максим пробовал себя в разных жанрах – начинал он с архитектурной фотографии, но сейчас его больше увлекают портреты. Он учится на первом курсе Балтийского института кино, медиа и искусства Таллиннского университета по специальности кроссмедиа.

Alla, Kiiev

Tulin Eestisse märtsis koos kahe pojaga. Ukrainas töötasin õppejõuna Kiievi majandusülikoolis, kus teen kaugtööd tänini. Töötan ja kasvatan üksi kaht väikest last ning stažeerisin ka Tallinna ülikoolis. Tulevikus soovin parandada oma inglise ja eesti keele oskust, et saaks edaspidi kohalikes ülikoolides õpetada.

Алла, Київ

Я приїхала до Естонії в березні разом з двома синами. В Україні я працювала викладачем у Київському економічному університеті, де й зараз працюю віддалено. Працюю і виховую двох маленьких дітей сама, а також проходила стажування в Талліннському університеті. У майбутньому я хотіла б вдосконалити свої знання англійської та естонської мов, щоб у майбутньому мати змогу викладати в місцевих університетах.

Alla, Kyiv

I came to Estonia in March with my two sons. In Ukraine I worked as a lecturer at the Kyiv University of Economics, where I still work remotely. I work and raise two small children alone, and also did an internship at Tallinn University. In the future, I want to improve my English and Estonian language skills so that I can teach at local universities in the future.

Алла, Киев

В Эстонию я приехала в марте с двумя сыновьями. В Украине работала преподавателем в Киевском экономическом университете, где работаю и сейчас, но удаленно.

Я работаю и одна воспитываю двоих маленьких детей. Также я прошла стажировку в Таллиннском университете. В будущем я хотела бы улучшить свои знания английского и эстонского языков, чтобы иметь возможность преподавать в местных университетах.

Dmitrii, Odessa

Tulin Eestisse septembri alguses. Ukrainas töötasin korvpallitreenerina. Olen mitu korda tulnud esikolmikusse ning saanud Ukraina ja Euroopa meistriks. Odessas oli mul oma korvpalliakadeemia. Eestis töötan Viimsi korvpalliklubis peatreeneri abina. Hoolimata raskustest näen Eestis võimalusi oma tööd jätkata ja panen trennidesse kogu oma hinge.

Дмитро, Одеса

Я приїхав до Естонії на початку вересня. В Україні я працював тренером з баскетболу. Кілька разів

входив до трійки найкращих, а також став чемпіоном України та Європи. В Одесі у мене була своя баскетбольна академія. В Естонії я працюю помічником головного тренера в баскетбольному клубі Віймсі. Незважаючи на труднощі, я бачу можливості продовжувати свою роботу в Естонії і вкладати в тренування всю душу.

Dmitrii, Odesa

I came to Estonia in the beginning of September. I worked as a basketball coach in Ukraine. I have been in the top three several times and been the champion of Ukraine and of Europe. I had my own basketball academy in Odesa. In Estonia, I work as an assistant of the main coach at the Viimsi basketball club. Despite the difficulties, I can see opportunities to continue my work in Estonia and I put my whole soul into coaching.

Дмитрий, Одесса

В Эстонию я приехал в начале сентября. В Украине работал футбольным тренером. Несколько раз попадал в первую тройку и становился чемпионом Украины и Европы. В Одессе у меня была своя футбольная академия. В Эстонии работаю помощником главного тренера ФК «Виймси». Несмотря на трудности, я вижу возможности продолжать работу в Эстонии и вкладываю всю свою душу в тренерскую деятельность.

Inessa ja Jurii, Kamjanske

Tulime Eestisse märtsis. Ukrainas töötasin soojusvõrkude operaatorina ja poeg Jurii lõpetas kooli. Praegu aitan saabunud ukrainlastel politsei­ ja piirivalveameti Pärnu teeninduses dokumente vormistada. Jurii töötab ja õpib keelt. Kavatseme elada Eestis kuni sõja lõpuni, et toetada rahaliselt Ukrainasse jäänud sugulasi.

Інеса та Юрій, Кам’янське

До Естонії ми приїхали в березні. В Україні я працювала оператором тепломереж, а мій син Юрій закінчив школу. Зараз я допомагаю українцям, які прибули сюди, оформляти документи в Пярнуському бюро обслуговування Департаменту поліції та прикордонної охорони. Юрій працює і вивчає мову. Ми маємо намір жити в Естонії до кінця війни, щоб фінансово підтримувати наших родичів, які залишилися в Україні.

Inessa and Jurii, Kamianske

I came to Estonia in March. In Ukraine, I worked as a heating network operator, and my son Jurii graduated from school. Currently I help the arriving Ukrainians complete their documents at the Pärnu office of the Police and Border Guard Board. Jurii has a job and is studying Estonian. We intend to live in Estonia until the end of the war, in order to financially support our relatives in Ukraine.

Инесса и Юрий, Каменское

Мы приехали в Эстонию в марте. В Украине я работала оператором тепловых сетей, а мой сын Юрий закончил школу. Сейчас я помогаю вновь прибывшим украинцам оформлять документы в Пярнуской службе Департамента полиции и погранохраны. Юрий работает и учит язык. Мы планируем жить в Эстонии до окончания войны, чтобы материально поддерживать наших родственников, оставшихся в Украине.

Jelena, Harkiv

Harkivis töötasin administraatorina kinnisvara valdkonnas ja kasvatasin kolme last. Tulime Eestisse märtsis. Siin kohanemiseks on loodud head tingimused alates ajutistest eluasemetest kuni keelekursusteni. Minu erialal nõutakse kõrgtasemel keeleoskust, seetõttu töötan praegu hoopis vabrikus väikeste elektroonikaseadmete koostajana. Eestis ma oma tulevikku ei näe, kuid olen siin oma laste turvalisuse ja mugavuse huvides.

Олена, Харків

У Харкові я працювала адміністратором у сфері нерухомості та виховувала трьох дітей. До Естонії ми приїхали в березні. Тут створені хороші умови для адаптації, починаючи від тимчасового житла і закінчуючи мовними курсами. Моя професія вимагає високого рівня володіння мовою, тому зараз я працюю на заводі складальником дрібних електронних пристроїв. Я не бачу свого майбутнього в Естонії, але я тут заради безпеки та комфорту моїх дітей.

Jelena, Kharkiv

In Kharkiv, I worked in real estate as an administrator and raised three children. We came to Estonia in March. Estonians have created good conditions for adapting here, from offering temporary housing to language courses. My profession requires higher level language skills, so I currently work in a factory as an assembler of small electronic devices. I don’t see my future in Estonia, but I am here for the safety and comfort of my children.

Елена, Харьков

В Харькове я работала администратором в сфере недвижимости и воспитывала троих детей. Мы приехали в Эстонию в марте. Здесь были созданы хорошие условия для адаптации, начиная с временного жилья и заканчивая языковыми курсами. Моя настоящая специальность требует высокого уровня владения языком, поэтому сейчас я работаю на заводе сборщиком малых электронных устройств. Я не вижу своего будущего в Эстонии, но нахожусь здесь ради безопасности и комфорта моих детей.

Karina, Harkiv

Tulin Eestisse mais. Ukrainas oli mul psühhoteraapia erapraksis. Saabumisel pakkus mulle peavarju kohalik pere, kes aitas leida töökoha ja võtta ühendust sotsiaalkindlustusametiga, kus ma töötan ka praegu. Olen tänulik selle eest, et Eesti kaasab ukrainlastega töösse just Ukraina psühholooge. Traumaga tegelemiseks on ülioluline end turvaliselt tunda ja emakeeles rääkida. Eelmisel aastal alustasin doktoriõpinguid Tallinna ülikoolis. Kuigi õppimine on mulle kõige tähtsam, jätkan sõjaohvrite abistamist ka edaspidi.

Каріна, Харків

Я приїхала до Естонії у травні.

В Україні у мене була приватна психотерапевтична практика.

Після прибуття мене прихистила місцева родина, яка допомогла мені знайти роботу та зв’язатися з Департаментом соціального захисту, де я працюю і зараз.

Я вдячна за те, що Естонія залучає до роботи з українцями саме українських психологів. При роботі з травмою надзвичайно важливо відчувати себе у безпеці та розмовляти рідною мовою. Минулого року я вступила до докторантури Талліннського університету.

Хоча навчання є моїм головним пріоритетом, я продовжуватиму допомагати постраждалим від війни.

Karina, Kharkiv

I came to Estonia in May. I had a psychotherapy private practice in Ukraine. Upon arrival, I was sheltered by a local family who helped me find a job and contact the Social Security Administration, which is where I still work today. I’m grateful to Estonia for involving Ukrainian psychologists in their work with Ukrainians. Feeling safe and speaking in your mother tongue are crucial to dealing with trauma. Last year I started my doctoral studies at Tallinn University. Although studying is most important to me right now, I will continue to help victims of war as well.

Карина, Харьков

Я приехала в Эстонию в марте. В Украине я занималась частной психотерапевтической практикой. По приезду сюда меня приютила местная семья, которая помогла мне найти работу и связаться с Департаментом социального обеспечения, где я сейчас и работаю. Я благодарна за то, что Эстония привлекает к работе с украинцами украинских психологов. Для преодоления травмы человеку важно чувствовать себя в безопасности и иметь возможность высказаться на родном языке. В прошлом году я поступила в докторантуру Таллиннского университета. Несмотря на то, что учеба для меня важнее всего, я и дальше продолжаю помогать жертвам войны.

Margarita, Herson

Tulin Eestisse aprillis oma abikaasa juurde. Ukrainas töötasin postisideoperaatorina, kuid olukord koduoblastis sundis mind okupeeritud alalt lahkuma. Sinna jäid mu vanemad. Eestis proovin kätt uues valdkonnas ja otsin tööd. Olen tänulik kõigile eestlastele, kes on mind aidanud. Praegu õpin eesti keelt, tutvun uute inimeste ja kultuuriga ning reisin palju siin, mulle peavarju pakkunud riigis.

Маргарита, Херсон

Я приїхала до Естонії в квітні до свого чоловіка. В Україні я працювала оператором поштового зв'язку, але ситуація в моєму регіоні змусила мене виїхати з окупованої території. Там залишилися мої батьки. В Естонії я намагаюся спробувати себе в новій сфері і шукаю роботу. Я вдячна усім естонцям, які мені допомогли. Зараз я вивчаю естонську мову, знайомлюся з новими людьми та культурою, багато подорожую країною, яка дала мені притулок.

Margarita, Kherson

I came to Estonia in April to live with my husband In Ukraine, I worked as a postal communication operator, but the situation in my home region forced me to leave the occupied territory. My parents stayed there. In Estonia, I’m trying my hand at a new field and looking for a job. I am grateful to all the Estonians who have helped me. I am currently learning Estonian, getting to know new people and the culture and traveling a lot here, in the country that has sheltered me.

Маргарита, Херсон

Я приехала в Эстонию к мужу в апреле. В Украине я работал почтовым оператором, но ситуация в родной области вынудила меня покинуть оккупированную территорию. Там остались мои родители. В Эстонии пробую себя в новых сферах и ищу работу. Я благодарна каждому эстонцу, который мне помог. Сейчас учу эстонский язык, знакомлюсь с новыми людьми и культурой, много путешествую здесь, в стране, которая меня приютила.

Marina, Kiiev

Tulin Eestisse aprillis. Ukrainas töötasin suurettevõttes ärianalüütikuna. Valisin Eesti, sest olin kuulnud selle e ­riigi saavutustest. Siin õnnestus mul leida erialane töö analüütikuna, sest ei nõutud kõrgtasemel keeleoskust. Olukorra kiuste püüan näha head ja võtan välisriigis töötamist kui uut kogemust. Soovin näidata, milleks ukrainlased on võimelised!

Марина, Київ

Я приїхала до Естонії у квітні. В Україні я працювала бізнес ­аналітиком у великій компанії. Я обрала Естонію, тому що чула про досягнення цієї електронної держави.

Тут мені вдалося знайти роботу аналітика за професією, оскільки знання мови на високому рівні не вимагалося. Незважаючи на ситуацію я намагаюся бачити хороше і сприймаю роботу в іншій країні як новий досвід. Я хочу показати, на що здатні українці!

Marina, Kyiv

I came to Estonia in April. In Ukraine, I worked as a business analyst in a large company. I chose to come to Estonia because I had heard about its achievements as a digital society. Here I managed to find a job in my field as an analyst, because higher level language skills were not required for it. I try to see the good in everything, even in this situation, and I try to take working in a foreign country as a new and exciting experience. I want to show what Ukrainians are capable of!

Марина, Киев

Я приехала в Эстонию в апреле. В Украине я работала бизнес ­аналитиком в крупной компании. Выбрала Эстонию, потому что слышала о достижениях этого электронного государства. Здесь мне удалось найти работу по профессии, так как должность не требовала знания языка. Стараюсь в этой ситуации находить хорошее и воспринимаю работу в другой стране как новый опыт. Я хочу показать, на что способны украинцы!

Julija, Kiiev

Ukrainas töötasin 20 aastat õigusteaduse alal. Viimased viis aastat olen tegelenud lepitusvaldkonnaga. Tulin koos laste Arsenii ja Darja ning meie karvase sõbraga Eestisse aprillis. Kolimise peamine põhjus oli laste turvalisus. Praegu otsin tööd, käime kolmekesi keelekursusel. Arsenii jätkab jalgpallitrenne ja Darja lõpetab kooli. Igatseme oma lähedasi ja usume, et varsti saab koju tagasi pöörduda.

Юлія, Київ

В Україні я 20 років працювала у сфері права. Протягом останніх п’яти років я займалася у сфері примирення. Я приїхала до Естонії з дітьми Арсенієм і Дар’єю та нашим пухнастим другом у квітні. Основною причиною переїзду була безпека дітей. Зараз я шукаю роботу, усі троє ходимо на мовні курси. Арсеній продовжує займатися футболом, а Дар’я закінчує школу. Ми сумуємо за близькими і віримо, що скоро зможемо повернутися додому.

Julija, Kyiv

In Ukraine, I worked in law for 20 years. For the past five years, I have been involved in the field of reconciliation. I came to Estonia with my children Arsenii and Darja and our furry friend in April. The main reason for the move was the safety of the children. I am currently looking for a job and the three of us are taking language courses. Arsenii continues football training and Darja is graduating soon. We miss our loved ones and believe that we will be able to return home soon.

Юлия, Киев

В Украине я 20 лет проработала в сфере права, в том числе пять лет в сфере примирительного производства. Приехала в Эстонию со своими детьми Арсением и Дарьей и нашим пушистым другом в апреле. Основной причиной переезда стала безопасность детей. Сейчас я ищу работу, и мы трое ходим на языковые курсы. Арсений продолжает посещать футбольные тренировки, а Дарья заканчивает школу. Мы скучаем по нашим близким и верим, что в скором времени сможем вернуться домой.

Korraldaja: Tallinna Kultuuri­ ja Spordiamet

Konsultant: Annika Haas, Fotomuuseum

Tekstide tõlked: Luisa Tõlkebüroo

Kujundus: Jaan Evart

Організатор: Департамент культури і спорту Таллінна

Консультант: Анніка Хаас, музей фотографії

Переклади текстів: Бюро перекладів Luisa

Дизайн: Яан Еварт

Organiser: Tallinn Culture and Sports Board

Consultant: Annika Haas, Museum of Photography

Translations of the texts: Luisa Translation Agency

Design: Jaan Evart

Организатор:

Таллиннский Департамант культуры и спорта

Консультант:

Анника Хаас, Музей фотографии

Перевод текстов: Luisa Tõlkebüroo

Дизайн: Яан Эварт