випуск 1 (11) 2015 треба вміти правильно з ними працювати. А проблеми методологічні, проблеми навіть філософії науки полягають у тому, що різні дисципліни по-різному концептуалізують одні й ті самі поняття, відповідно, це може ускладнювати комунікацію з іншими дослідниками, але це виклик. Як би це правильно сформулювати?! Те, що я пережив на власному досвіді, – це переосмислення власної спеціалізації. Я розумів, що соціологія не завжди дає релевантні відповіді на ті питання, які мене цікавлять, тому мусив шукати відповіді в інших дисциплінах – в економіці, демографії. Відповідно, мені довелося просто вчити інші дисципліни. У нас зараз багато говорять про міждисциплінарність, але особливість академічної системи в тому, що не надто багато інституціоналізовано форм, які би таку співпрацю уможливлювали. Наприклад, не так давно була ідея створити спільний семінар соціологів і кібернетиків з проблем математичного моделювання соціальних процесів на базі нашого факультету. Дуже цікаво! Так, але вона не прижилася: фахівці з різних наук говорять різними мовами, наче з різних планет. Ти можеш назвати зі свого досвіду якісь практики саме інституційного характеру, які пов’язані з організацією освітнього процесу в західноєвропейських університетах, які створюють спільні форуми для фахівців з різних дисциплін? Ті дослідження, якими я займаюся, їхня інституціоналізація почалася 10-20 років тому, економічна історія, історична демо-
графія вже існують певний час, і вони мали чимало проблем із пошуком порозуміння. Справді, в західноєвропейських університетах, які мають автономію, діє система, коли студент може обирати курси, відповідно, студент може отримувати більш ґрунтовні економічні чи історичні знання. Вже на рівні магістерських і аспірантських дипломів іде залучення рецензування або навіть залучення опонентів до захисту з інших дисциплін. Наприклад, мої старші колеги-соціологи, що захищали дисертації, вони дискутували з істориками і демографами. Це я кажу про Утрехт. Що стосується мого досвіду навчання і праці в Мадридському університеті, то сам факультет є міждисциплінарним: факультет соціальних наук, він об’єднує економічних істориків, соціологів і політологів. Ми маємо
„
Те, що я пережив на власному досвіді, – це переосмислення власної спеціалізації.
“
спільні академічні семінари, де запрошені дослідники з різних університетів світу можуть презентувати свої дослідження. Відповідно, соціологи постійно щось слухають про економічну історію, а економічні історики щось про соціологію. І з такої просто міжособистісної комунікації виникає зацікавленість, обізнаність у цих тематиках. І, звісно, йдеться про конференції, майстер-класи, літні школи. Ось через місяць я відправляюся в Швецію, де в місті Лунд – університет якого дуже відомий своєю демографічною школою – відбуватиметься десятиденний майстер-клас, метою якого є зібрати представників різних дисциплін: соціологів, істориків, політологів, які б вчилися спеціалізованим методами демографічної статистики. 59