Три прислівники, утворені за допомогою прийменника в, пишуться окремо: в основному, в цілому, в середньому. Прислівники типу по-новому треба відрізняти від поєднання прийменника з прикметником по новому. Прислівник відповідає на питання я к ? : Живемо поновому. Прийменник з прикметником відповідає на питання п о я к о м у? : Машини пішли по новому мосту. І прийменник у цьому словосполученні пов’язується не з прикметником, а з іменником: по мосту. ——————————————————————————————————— 1. Ніч надійшла непомітно швидко і [я к ? ] по-південному раптово. (Ю. Смолич.) 2. Навіть жайворонок співає зовсім [я к ? ] по-іншому, подонбасівському. (Ю. Яновський.) 3. А хлоп’ята [я к ? ] по-російському не вміли і [як?] по-своєму, по-фінськи, відповіли. (Н. Забіла.) 4. Старі люди [п о ч и й о м у? ] по дідовому кашлю вгадували навіть погоду. (О. Довженко.) 5. Густо смагляве, (я к ? ) по-дівочому вродливе личко незнайомого здригнулося. (О.Гончар.) 6. Стосунки між ними [я к ? ] в цілому залишались добросусідськими. (О. Гончар.) 241 *. Перепишіть, розкриваючи дужки.
I. Ми (по) новому розумієм світ, (по) іншому і любим, і страждаєм. (А. Малишко.) 2. (Від) давна смілості й одвазі шумить по всесвіту хвала. (М. Рильський.) 3. (По) моєму, кожна людина мусить хоч раз коли-небудь сягнути свого зеніту. (О. Гончар.) 4. Яка ціна за день, (по) пустому прожитий? (О. Гончар.) 5. Я єсть той, який шоде(н,нн)о на будові, на посту. Запалився я вогне(н,нн)о і з країною росту. (П. Тичина.) 6. Над ними сонце ю(н,нн)о сяє, і тьмі не буде вороття. (В. Сосюра.) 7. Генерал (по) довгу дивився на свою карту. (В. Собко.) 8. Коні знялись з місця і нешвидко побрели (по) глибокому снігу. (М. Коцюбинський.) II. 1. Лине (з) далеку дівочий спів. (О. Довженко.) 2. День був погожий, (по)осі(н,нн)ьому променистий. (З. Тулуб.) 3. Серце заскімлило, глухо, (по) вовчи. (Б. Олійник.) 4. Але вже коли я за що візьмусь, то буде (по) моєму. (Ю. Збанацький.) 5. Нежда(н, нн)о-негада(н, нн)о він став популярною людиною на селі. (М. Чабанівський.) 6. У нас усе (по) просту, (по) домашньому. (1. Франко.) 7. Кожен вишукував товариша (по) своєму пір’ю: пани віталися тільки до панів, купці — до купців. (Панас Мирний.) 8. Трясе цап бороду, бо так звик (за) молоду. (Нар. творчість.) 9. І (по) заячому сліду інколи знаходять ведмедя. (Нар. творчість.) § 95. Правопис прислівників, утворених від іменників ———————————————————————————————Серед прислівників, утворених від іменників, виділяються чотири різновиди: а) прислівники, утворені від застиглих відмінкових форм іменників: сторчака, галопом, манівцями; б) прислівники, утворені злиттям прийменників з іменниками чи їхніми формами, які тепер не вживаються: дощенту, вщерть, влітку, навпростець;