РЕКОМЕНДАЦІЇ Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо спонсорства з використанням знаків для товарів та послуг, під якими випускаються алкогольні напої (спонсорство) З метою узагальнення практики застосування законодавства у сфері телерадіомовлення, зважаючи на необхідність неухильного виконання телерадіоорганізаціями норм чинного законодавства України, яке регулює питання спонсорства з використанням знаків для товарів і послуг, під якими випускаються алкогольні напої, керуючись абзацами 9 частини першої ст. 15 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», Національна рада наголошує на такому: Нормативна база: Спонсорство – добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені, найменування, свого знака для товарів і послуг (ст. 1 Закону України «Про рекламу»). Дозволяється спонсорування теле-, радіопередач, театральноконцертних, спортивних та інших заходів з використанням знаків для товарів та послуг, під якими випускаються алкогольні напої (ч. 4 ст. 22 Закону України «Про рекламу»). У теле-, радіопередачах, матеріалах в інших засобах масової інформації, які створені і проводяться за участю спонсорів, забороняється наводити будьяку інформацію рекламного характеру про спонсора та/або його товари, крім імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про рекламу»). Відносини, які виникають у зв’язку із набуттям і здійсненням права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затвердженими наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 р. № 116 (у редакції наказу Державного патентного відомства України від 20 серпня 1997 р. № 72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 вересня 1997 р. за № 416/2220), міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Знак – позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб (ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»). Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що