"Сурма" – українська незалежна газета. №180-2025

Page 1


інфор-

що Таірова-Яковлєва є керівником «Центра изучения истории Украины» при Санкт-Петербурзькому державному університеті, який діє спільно з Інститутом історії РАН РФ, співпрацює з Інститутом історії НАНУ та Канадським інститутом українських студій (КІУС), який очолює Н. Ханенко-Фрізен, протеже бізнесмена Д. Темертея. Центр HREC в Україні, очолюваний Л. Гриневич, підпорядковується Ханенко-Фрізен та фінансується Темертеєм.

Після проведення Міжнародного форуму 07 вересня 2021 р., на якому вчені, дослідники та слідчі презентували новітні дослідження Голодомору-геноциду та доведену чисельність

знищених українців у 10,5 млн, уже за кілька тижнів до Канади на тер-

мінову зустріч до Темертея вилетіли Л. Гриневич та колишній голова

УІНП В. В’ятрович. Згодом саме Ха-

ненко-Фрізен прибула до України для

розв’язання питання знищення но-

вітніх досліджень.

До цього часу незрозуміло, чому історик В. В’ятрович, який позиціює себе «патріотом», різко змінив свою

позицію у 2016 р. з 10 млн жертв до

проросійської цифри 3,5 млн.

Потребує також роз’яснення його лист від 6.10.2016 р. до Волинської обласної державної адміністрації, яким голова УІНП вважає недоціль-

ним проведення окремої міжнарод-

ної конференції з Голодомору:

У своїй статті «Для кого і для чого?» експрезидент СКУ А. Лозинський

згадує розмову з В’ятровичем: «він обрав меншу цифру, бо

хотів трохи спокою. Не знаю

чи компроміс чи компромат

приніс йому спокій?». Продовжуючи, пан Лозинський

«Одна впливова

є його

участь у гучних скандалах під час бу-

дівництва меморіального комплексу «Бабин Яр» – сакрального місця для

українців та євреїв. Однак суспільству було запропоновано два проекти– ро-

сійський та єврейський. Чомусь забули про 170 тис. українців – жертв ко-

муністичного режиму. Це приклад, як

Темертей закрив українське питання в Бабиному Яру. Наступна його спецоперація проти України, яку він намагається завершити до кінця життя, – це принизити українців та створити антиукраїн-

під виставлені ним умови. Його неукраїнська експертна група створює експозицію, у якій буде представлено «хлібозаготівлі та го-

лод, від якого померло 3,5 млн осіб», а

не злочин геноциду: арешти, катування, засудження, розстріли, депорта-

ції та масове знищення понад 10 млн українців. Нещодавно в інформаційному просторі з’явилася інформація, що уряд

Канади виділив кошти для добудови музею Голодомору. Однак, як з’ясувалося, уряд Канади не виділяв жодних коштів на добудову музею. З цього приводу громадські організації України звернулися до

КМУ, ВРУ та Посольства Канади. Звернення було опублікова-

773-368-0123

• Індивідуальний підбір фінансування

• Федеральні позики

• Низькі відсотки

• Позики під ремонт

• Перефінансування

• Перефінансування

DOLYNKA

UKRAINIAN-AMERICAN CONSULTING

Юрій Касьянов, Київ, «Сурма»

країна дійсно в скрутному становищі. Можливо, в не настільки скрутному, коли герої Крут стояли за всю країну, але… Закликають єднатися. Слушна справа. Але з ким єднатися?.. З тими, хто грабує і бреше?..

Заради єдності і спокою мешканців печерських пагорбів заплющувати очі на те, як сотні мільйонів доларів якщо не крадуть, то «запускають в повітря»?..

Не казати і не писати про неефективність наших далекобійних дро-

нових атак, про технологічне відставання від ворога, про безпорадність тільки дронової ППО, про аферу з «фламінго»?..

Мовчати заради єдності, коли во-

ни нищать твій підрозділ, знущаються над людьми, шиють тобі криміналь-

справи тільки тому, що ти техніч

важ-

ливих об’єктів, але вона не годиться

для відбиття масових атак «шахедів»! Можна зі мною не погоджуватися. Можна поливати мене лайном, називати «старим дідом», кричати «караул! через Касьянова менше гро-

шей дали на дрони!», можна створити ще одне командування дронових

військ ППО, наприклад, в ДПСУ Дейнеки, де надійно заховані багато корупційних схем. Але не працює тіль

здоров’я,

він чи не виспався; дрони-перехоплювачі погано працюють під час сильного вітру, дощу, снігу, туману... На початку літа президент Зеленський поставив завдання виробляти 1000 дронів-перехоплювачів на добу. Наприкінці літа Шмигаль заявив, що вже виробляється понад 900 штук на добу. Ймовірно, тепер уже –1000. А ще є дрони-перехоплювачі, які закуповують через волонтерські фонди.

12 листопада президент Зеленський заявив, що з початку місяця дронами-перехоплювачами збито 150 «шахедів». Всього 150, карл! Або 13 шахедів на добу! При тому, що ворог запускає сотні шахедів на добу.

Ще дронами-перехоплювачами збивають ворожі розвідувальні крила, «гербери», дрони-бомбардувальники, ретранслятори – ну, нехай буде сумарно 50 збитих цілей на добу.

Але це тільки 5% від тисячі вироблених дронів на добу. Тобто, ефективність тільки 0,05 (від одиниці, що

дорівнює 100%), коли у зенітно-ра-

кетних комплексів вона може дося-

гати 0,98.

Чому українські дрони (крім наших, ліквідованого за дачу свідчень

в НАБУ «підрозділу Касьянова») не

можуть долетіти до москви? Тому що там все заставлено «Панцирями», а не дронами-перехоплювачами. А тепер порахуємо гроші. 1000 дронів-перехоплювачів

Prices effective Nov. 19 – Dec.2 , 2025

французького

Антон Печерський

ндрій з яскравим середньовічним позивним «Барон» з Вінниці у Збройних Силах з 2011 року. Обравши

ти позиції. Ми були взводом вогневої підтримки десантно-штурмової роти

36-ї окремої бригади морської піхоти, подавляли противника вогнем. Працювали із СПГ, АГС, кулеметами калі-

бру 7,63 мм та 12,7 мм, – пригадує військовий.

Жодної західної зброї «Барон» тоді не застав, і знамениті «Джавеліни»

не довелося не те що використати, але

навіть побачити. Була винятково стара, ще радянського виробництва зброя, яка, втім, доволі непогано себе показала – для тогочасних бойових дій її в цілому вистачало.

той час

шлях «Барон» розповів АрміяInform.

«СТАРУ» ВІЙНУ ЧАСІВ АТО/ООС ВЕЛИ РАДЯНСЬКОЮ ЗБРОЄЮ – БЗВП, чи тоді, імовірніше, це називалося КМБ – «курс молодого бійця» – я проходив у «Десні». Тоді це було три місяці навчання – і далі в частину, з якої було відношення.

гнення у лютому-квітні 2022 року були удари російських авіабомб

-

окопна війна була. Нашим головним завданням було трима-

важливим завданням, адже від бойо-

території

по яких бив ворог. – У 2024 році був направлений до

5-ї окремої важкої механізованої бри-

гади, служив у стрілецькому баталь-

йоні. Виконували бойові завдання на

Курахівському напрямку. Це колишня 5-та окрема танкова бригада. Тепер

служу головним сержантом 52-ї окре-

мої артилерійської бригади, – уточнює «Барон».

був головним сержантом роти, згодом – головним сержантом батальйону. Багато працював з бійцями. Дуже допоміг тривалий досвід служби та попередня участь у бойових діях – «Барон» знав, що і як слід сказати солдатам, і, найголовніше, як показати власним прикладом, що і як саме потрібно робити.

СЕРЖАНТ – НАСАМПЕРЕД ЗРАЗОК ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ – Моїми завданнями було провести роботу з бійцями, виїхати на точку, забезпечити особовий склад БК, вивести хлопців на позицію, забезпечити зв’язок, облаштувати їх на місці, зорієнтувати на місцевості по секторах вогню, напрямках можливого просування ворога, – перераховує «Барон» численні завдання сержанта. Саме із цієї буденної бойової роботи постали і твердо закарбувалися го-

ловні принципи, які він вважає засадничими для військовослужбовців сержантської ланки незалежно від рівня посади. «Слідуй за мною,

у

виконанні Орландо Блума промовляє

такі слова: – Будьте

Джерело: АрміяInform (https://armyinform.com. ua/2025/11/18/serzhant-yak-vozhakide-pershym-chym-andrij-baron-z-52yi-brygady-nagaduye-franczuzkogoryczarya-j-orlando)

напрямки:

Сімейна

Депресія та тривожні розлади

Травми та ушкодження

Жіноче

Ортопедія

Tочність

їх Господь трьома донечками та одним синочком. Аби рід продовжили, аби земленьку свою любили, аби любов’ю світ збагачували. Хіба ж знав хто, що прийдуть червоні варвари і заберуть життя. У всіх. Виживе лишень Христинка, яка потім повідає своїм дітям і онукам страшну історію

Завжди – витончено жорстокого. Як отой

спровокований голод на землі, яка щедро врожаїлася хлібами…» Пригадаймо. Вкотре. Бо то на-

правду страшна сторінка нашої історії – винищення голодом українців.

Сотень, тисяч, мільйонів. Окремих

людей. І цілих сімей. Слухаймо уже

поодиноких свідків тієї трагедії, які

й нині тремтячими руками збирають

зі стола крихти хліба й, боронь Боже, аби окраєць на підлогу впав, – відразу підоймуть і поцілують. Задумаймося над тими немислимими одкровеннями, у які важко повірити, – як їли гниль і падаль, як варили котів, собак, голубів і навіть, божеволіючи, власних дітей… І відлітали у засвіти чорними журавлями… Як і наша Журавка, про яку написала молода письменниця Мар’яна Гладій, а потім разом з однодумцями Роксоланою Проко

маків падає додолу, і не осінній багрянець, а кров твоїх синочків і до-

нечок скроплює землицю, яку хочуть

перетворити на попелище. Нащадки тих, кому завжди, століттями, стояла кісткою в горлі твоя непокірність, твоя волелюбність, твоя жага до свободи, твоя українська краса і гордість, твій національний норов, бажання твоїх

сиділи

скаже отець Микола Бурядник,

біль цієї трагедії навіть через роки й

десятиліття є нашим спільним болем. …Ох, як багато щастя було в оселі

Коломійців! Благословляючий погляд

Господа з давньої ікони. Повсюди вишиття, що скріплює силою родоводу.

Родинне тепло – від печі, від спільної

вечері, та передусім – від сердець і від отієї яворової колисочки, у якій виколисується найменшенька радість. А ще – від розмови: як то гарно, що господарка розростається – поля добрали, коней купили… Ґазди! – Ґазди?! Куркулі!!! – кричала москальська наволоч і забирала в людей поле, забирала все, що надбали, і самих людей забирала, і багато хто так і не повертався домів. І до Івана прийшли. Що? Чиниш опір новій владі?! Ах ти куркульська морда… І завела доля кривавий танець. Хто ж то у тім танці? Люди? Ні. То не люди. То тіні людей у чорному. Тих, кого жерла голодна смерть. Тепер і для їхньої родини, для Коломійців, у тому криваво-чорному танці місце знайшлося. Постріл. Ще один. І ще один. Іван пішов першим. Чорним журавлем полинув у почорніле осіннє небо. А старих батьків і його Журавку

Почав їй чоловік

кликати до себе. Казала свекрові, дідові Омелькові,

рів

якої навчив дідуньо, то також її скарб: «Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас, грішних…» А ще тепер

онучкам про

зусиллями авторки Мар’яни Гладій – на сторінках книги «Журавка»,

пісенні номери. І оті звуки скрипочок, які, здавалося, грають на струнах душі кожного із присутніх. І відлунює в тих душах кожне слово. Про лелечу долю українців. Про материнську радість і материнський біль. Про трагедію народу. Про свічі, які горять там, де немає могил. Але є пам’ять. І вона тримає нас. І кличе до захисту рідної землі, до допомоги рідній землі у нинішньому часі нелегких випробувань. Біда інша, ніж у 1933-

Хор «Glorious»: вечір, що

Мотря Мельник, Чикаго, «Сурма»

п’ятницю, 14 листопада, Український Інститут Модерного Мистецтва (UIMA) з великою радістю вітав у своїх стінах новостворений хор «Glorious» під керівництвом Богдани Чепіль. Цей вечір став початком нашої співпраці та важливою подією для Інституту і для цілої громади. Адже відтепер у просторі, де відбуваються виставки, оживатимуть вокальні полотна, підсилені гармонією людських голосів під час репетицій і нових концертів. Підтримка молодих талантів є одним зі шляхів збереження та розвитку української культури і, виконуючи таку місію, інститут бере під свій покров хорове мистецтво.

Галерея UIMA була заповнена відвідувачами, які

на початок концерту. І щойно прозвучали перші акорди, простір наповнився могутнім і чистим багато

зуміла об’єднати

артистів з базовою та про-

фесійною музичною освітою в хор «Glorious»; па-

ралельно з цим вона керує

церковним хором кате-

дри святого Миколая в

Чикаго, співає у квінтеті

«Прикарпатський», ви-

кладає в школі україноз-

навства при парафії святого Йосифа Обручника, і

всіма цими натхненними

творчими кроками гуртує

українців навколо нашої

«співочої» культури. Отож, можна не сумніватися, що учасники хору –це її однодумці, це великі душею люди, які, до всього, люблять, вміють і

хочуть співати, даруючи своє мистецтво іншим.

«Такий

вечір потрібно повторити». Тому що

звучали у залі особливі пісні, ті, які, без перебільшення, є золотим фондом української пісенної культури. Проду-

мана і професійно підготовлена програма містила сучасні інтерпретації

українських народних пісень, укра-

їнське ретро, а також твори, які гля-

дачі пов’язують

разом з батьками на репетиції чи концерти й, бувало, засинали на лавці, а батьки співали в хорі… До тих прекрасних часів, коли музика, хорова творчість були частиною щоденного життя і родинного тепла. Попри те що Український Інститут Модерного Мистецтва є музеєм сучасного мистецтва, традиційна музика завжди відігравала особливу роль у нашій діяльності. Сьогодні, коли

Ольга Смольницька, Швейцарія, «Сурма» «Живопис

лесь Ільченко – поет, прозаїк, перекладач, художник, кіносценарист і взагалі різнобічна постать. Він відомий українській і зарубіжній авдиторії. Його твори перекладені різними мовами. Він – лауреат конкурсів і премій. Його карти-

виставлялись і виставляються

завжди була присутня, перш за все українська класична.

давно ви займаєтеся художніми перекладами? За яким принципом ви добираєте твори – чи це інтуїтивно? – Систематично я перекладами не займаюся. Іноді я перекладаю якийсь один вірш одного поета, або низку його віршів. Вибір – абсолютно суб’єктивний, коли певна поезія резонує із настроєм. Тоді й народжується переклад. Ця робота

реальний факт, який є ключовим

тексту. Таке собі графічне розв’язання логічного завдання. Що саме я побачив? Ну, прочитайте роман… Так само при створенні роману «Порт Житана» я дізнався, що в Женеві є прецікаві

Ольга Дубовик, Київ, «Сурма»

ожна пісня – як квітка: ось троянда, ось хризантема, ось незабудка, жоржина чи ор-

Таким 13 листопада видався

пісенної збірки «Ти у серці моїм, Україно!» знаного українського композитора Ана-

Карпенка у тандемі з зірковою

Музою – Народною артисткою України Жанною Боднарук на привітній

подія відбулася на висо-

її величності Української піс-

попри повітряну тривогу перед початком концерту.

Збірка побачила світ завдяки сприянню Академії мистецтв імені Павла Чубинського, яка, до речі, саме нині зустрічає своє 95-річчя. У виданні надруковані нотні клавіри та вірші 21 лірико-патріотичної пісні з репертуару Народної артистки України Жанни Боднарук.

За словами упорядників, то лише дещиця з масштабного музичного

пісенне суцвіття. Кожна пісня вартувала того, аби щонайчастіше звучати на радіо, телебаченні, всюди в Україні, Європі та світі. Бо є виявом незбагненної, бурхливої і незнищенної талановитості Української нації. «Моя Україно», «Слова намистом розгублю», «День ангела», «О, музико!», «Загадай доленьку», «Нам біда – не біда», «Мелодія надії», «Повернись», «Живи і красуйся в літах, Україно!», «Серце птаха», «Дивний блюз», «Сцена», «Не сумуй», «Червоні маки», «Не пали мости», «Не будь стороннім», «Академія і я». – На моє переконання, композитор Анатолій Карпенко вартий величезного визнання, – стверджує Жанна Боднарук. – Чудові твори, які увійш-

Співали викладачі. Співав ректор

мистецтв імені

Чубинського Василь Романчишин. Підспівували глядачі. Співала душа кожного з присутніх. – Кафедра «Музичне мистецтво

естради» Академії мистецтв імені

Павла Чубинського, яку очолює Народна артистка України Жанна Бод -

нарук, і де багато років викладає Анатолій Карпенко, змогла реалізувати

проекти, які об’єднують освіту і професійне мистецтво, – зі щирим, сло -

вом звернувся до присутніх ректор, професор, Заслужений діяч мистецтв України Василь Романчишин. – Радію, що маємо нагоду тримати в ру -

ках збірку, яка дуже потрібна нашому народові. Без перебільшення. Ви знаєте, що наш народ переживає не найкращі часи свого становлення і розвитку. Страшний ворог зовнішній нищить країну. І не менш страшні вороги внутрішні знищують країну

мистецтво – не тільки насолода. Не тільки творча робота. Це

сенс мого життя… Мені пощастило, коли серед багатьох надбань, років, пригод і концертів зустрів стрижень мого творчого життя – безкомпромісну, норовливу, безмежно талановиту, свою Музу, яка перевернула все моє творче і не творче життя. Вона почала мене надихати не тільки на написання

народ-

ження і до останнього подиху, та «О, музико!» з мюзиклу «ПроСвітло або Мелодія Надії». Потішили глядацьку аудиторію творіннями Анатолія Карпенка, окрім вищезгаданих виконавців,

реатка міжнародних конкурсів Марія Буймістер, викладачі Ярослав Кваша та Олена Славіна, Вероніка Левко, студентки Марія Пармон та Вікторія Забіло. Долучилися й солісти хореографічного

Любомирівно, за хвилини спілкування і цю можливість,

Сергій

ше вона має право мислити інакше. Ми опинилися у парадоксі: ніколи ще не було стільки «вільних думок»

і ніколи вони не були такими одна-

Це не тоталітаризм минулого, не цензура держави, а м’який, спокусливий конформізм, який ховається за мовою прав людини, рівності та «відкритості».

Сучасна демократія, яка мала би стати царством розуму, перетворилася на ринок слоганів, де будь-яка глибина думки вважається «небезпечним екстремізмом».

Ми навчилися не мислити, а погоджуватись.

Ідея рівності, яка в епоху Просвіт-

мала визвольний сенс, у ХХІ столітті перетворилася на інструмент стандартизації

Усе відмінне прагнуть

стерти – з політкоректних

мотивів, але з тоталітар-

ною логікою.

Друзі! Різниця – це не

нерівність, а умова життєдіяльності.

Як у природі, так і в

культурі – лише різноманітність форм творить гармонію.

Світ, де всі думають і відчувають од-

наково, – не гармонійний, а мертвий.

Тому культурі потрібно повернути її онтологічний вимір.

Насправді вона не є розвагою чи модою, а формою буття народу – способом, у який він мислить, творить і любить.

Культура – це політика у найвищому її сенсі. Адже саме

чає, що ми вважаємо гідним, святим, справедливим.

Культура, що втрачає свої межі, перестає бути культурою – вона стає ринком символів.

Тому має йтися про позицію мислення, яка виходить із реальності, а не з утопій. Потрібно навчитися бачити світ у його ієрархії, структурі, трагізмі; приймати межі й водночас шукати сенс.

Просто пам’ятати, що нове може бути справжнім лише тоді, коли має корені.

«Ми не можемо винайти майбутнє, якщо зреклися минулого». Це здоровий глузд людини, яка не

ILLAGE DOCTOR

Meest:

DOLYNKA UKRAINIAN-AMERICAN CONSULTING

050 N Cumberland Ave., Office 21-v, Norridge, IL 60706

Teл. 773-600-2727

DOLYNKA UA-US PALATINE

1590 N Rand Rd., Palatine, IL 60074

-

лекул із великими полімерами, такими як білки. Так дослідники з’ясували, що гідралазин зв’язується із залізом у складі ферменту ADO та робить цей фермент неактивним. При цьому препарат не зв’язувався з іншими необхідними для виживання нормальних клітин ферментами, які мають залізо у своєму складі. У дослідженні на мишах із прееклампсією науковці з’ясували, що гідралазин заважає ферменту ADO впливати на RGS-білки. Ці білки впливають на внутрішньоклітинну передачу сигналів за до

Teл. 773-600-2727 Є питання? Ми радо відповімо!

Онлайн-чат на нашому веб-сайті: ca.meest.com

Електронна пошта: info.canada@meest.com

Безкоштовний телефон: 1-800-361-7345

Telegram чат: @Meest_Canada_Bot Прямі повідомлення на нашій сторінці

facebook.com/MeestCanada

UNIVERSE CARRIER

UNIVERSE CARRIER

Protez Foundation

Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.