







![]()





































































спеціальні операції з культурного мародерства, ретельно плануються, фінансуються й виконуються під прикриттям «реставрації», «евакуації» чи «тимчасових виставок». Вивезення та знищення картин, ікон, археологічних пам’яток – це не лише економічна чи культурна шкода: це системна атака на саму можливість української ідентичності існувати як послідовний, відомий і визнаний
випадки» і не «втрачені одиниці» – це масштабна крадійська
операція, де вкрадені роботи як українських, так і європейських авторів, картини XIX–XX століть, графіка, скульптури й іконопис, кожен елемент якого має свою історію й свою
роль у формуванні національ-
ної пам’яті. Дані, зібрані на платформі War&Sanctions і опубліко-
вані ГУР, дають змогу простежити частину шляхів

у
артефакти, викрадених із Херсонської обласної художньої галереї імені Олексія Шовкуненка. Це не «поодинокі




спрямовану на зміну культурного ландшафту, і реагувати відповідно. Однак відповідь на цю агресію не повинна бути лише емоційною – вона мусить бути організованою, багаторівне-
і проактивною. Потрібно не чекати
те, що історія «сама собою» відновиться:

документ, кожна фотографія, кожен свідок і кожна цифрова копія – це щабель, яким ми прокладаємо шлях до повернення. Держава має координувати міжнародні запити і юридичні процедури, активізувати звернення до ICOM, UNESCO та
ших країн. Потрібно блокувати спроби реєстрації украденого на міжнародних арт-ринках, перекривати можливості










773-368-0123
• Індивідуальний підбір фінансування
• Федеральні позики
• Низькі відсотки
• Позики під ремонт
• Перефінансування
• Перефінансування


(Міндіча)
як працюють по вас
ваші візаві (НАБУ).
Явно усвідомлюють,
повній.
Один каже «хотів би я подивитися на того експерта,

Alderman Anthony Quezada











багаторічна та повна безкарність. Це ж НАБУ лише 15
займалися розкраданнями та легалізацією чорного кешу. До того ж розслабляє високий статус «капо-ді-тутті-каппі» та його безмежна влада – на «плівках» Міндіч прямо говорить, що «надано команди СБУ, ДБР, прокуратурі».
Звісно, усі ті чорти усвідомлюють, що їхня єдина загроза – НАБУ та САП, але не схоже, що вони сильно цього бояться.
І виходить так, що їхня власна некомпетентність

























обмін реальних матеріальних ресурсів на фіатні національні незабезпечені валюти.
Важлива складова цього обміну –це
твої партнери свій торговельний профіт вкладають у твої боргові цінні папери. Яскравий приклад тут
пливу» (хоча і в декораціях ХХІ століття). І умовна
втім, її результат зараз, на відміну від битви 1223 року, ще не вирішений. Повторення метаісторичних і метагеографічних трендів не означає аналогічного повторення реальних подій у фізично-матеріальній історії. Тому що сучасні люди змінюють циклічні тренди, іноді на 180 градусів. Тож чекаємо свого Данила Галицького, політика із західною «короною», який зможе
в
Хоча цього разу доведеться їхати не у Сарай-Бату, а в Пекін. Автор: Олексій Кущ Джерело: ZN.UA (https://zn.ua/ukr/ macroeconomics/usi-hovorjat-pro-krakhkitaju-pekin-chutkam-ne-virit.html)





























Руслана


у відчуттях усіх тих, хто сидить у залі
палає у
вогні, на якій у кожного залишився
хтось із родини, про мир на якій ми благаємо Господа у своїх молитвах.
Саме молитвою і благословенням отця-диякона Марка Крутяка розпочався творчий вечір юних вихованців вокальної студії «Оберіг». І найпершими піснями, які
би не склалася доля в юних обдарувань, вони завжди пам’ятати-







своїх дітей, висловлює вдячність
святого Йосифа Обручника, при якій працює студія «Оберіг», а також усім, хто допомагає з організаційними питаннями – з костюмами, зі звуком, з постановкою хореографії, з оформленням сцени для виступів.
інвестиція. Закінчувалася пісенна зустріч двома чудовими творами різдвяної тема-

тики. І це було ніби нагадуванням про те, що наближаються Різдвяні свята, які наповнюють кожного християнина світлом, любов’ю і милосердям. І це стало логічним завершенням концерту, який був оголошений як доброчинний. А тому половину із зібраних трьох тисяч доларів вокальна студія «Оберіг»















Марія
Коркач-Грошко Чикаго, «Сурма» У
суботу, 8 листопада, громада Святого Андрія Помісної
Православної Церкви України відзначила 55-й ювілей заснування Української Автокефальної Православної Церкви в передмісті Чикаго, в м. Блумінгдейл. Відсвяткували урочистий бенкет і забаву в Westin Chicago Northwest, Itasca, IL.
Високопреосвященний Владика Панкратій склав благословення. Під керівництвом диригента Тараса Руденка хор св. Андрія виконав кілька релігійних музичних творів, відібраних до відзначення 55-ліття.
Ансамбль «Гайдамаки» танцювальної академії «Світанок» при парафії св. Андрія під керівництвом хореографів Таїси і Валентини Ампульських підготували традиційний привітальний танець.
У своєму виступі Секретар Вікаріату
ковним організаціям та членам цер-
ковної ради.
Митрофорний протоієрей Поляр-
ний нагадав, що «...де б ми не були, не забуваймо, що ми є діти нашої Матері – Страдниці – України, нащадки побожного українського народу, який в найтяжчі часи своєї історії не забував Бога, не втрачав надії на Нього, гуртувавася навколо своєї Рідної Української Православної Церкви: від часу Великомученика Митрополита Липківського до теперішнього Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнійшого Епіфанія митрополита Київського і всієї України... Наш найбільший і непохитний

зусилля в розквітанні Парафії Святого Андрія, щоб наші






порядкуватися церкві іншої юрисдикції». Ідея побудови Української православної церкви поза містом виникла
причин. Найголовніші з них – збереження Української незалежної православної церкви з її соборноправним устроєм та української мови в богослужінні, дотримання рідних звичаїв і традицій. Наприкінці 1960-х років діаспори Іллінойсу, які оселилися в південно-західних примістях Чикаго, усвідомили важливість заснування української церкви для об’єднання громади та залучення молоді до національно-патріотичного, культурного та громадського життя.
Ініціатором заснування української православної церкви виступив
Петро Драпало, який розумів небезпеки асиміляції мо-
лодого покоління.
Серед тих, хто поселився на північному
заході, знайшлися відважні однодумці, які вирішили збудувати новий паросток українства. Ними було створено ініціативний комітет, до якого увійшли Микола Борачук, Лука Бурянич, Петро Врублівський, Микола Ковальчук, Валентин Кохно, Тарас Кохно, др. Василь Марчук, Дмитро Момотюк, Григорій Про-
скурин, Павло Слобідський і Микола
Филипович. 6 вересня 1970 року на
перших зібраннях постановили заснувати нову парафію в Давнерс Гроув й
отримати дозвіл від декана отця Федіра Білецького. У 1970 році сім сімей з мрією за-
снувати українську православну церкву за мережами Чикаго зібралися у звичайному будинку в Даунерс-Гроув. Тут 15 листопада отець Євстахій Писар звершив першу божественну літургію. Це був початок новоствореної парафії української діаспори Іллінойсу. 13 грудня 1970-го було офіційно обрано покровителем парафії апостола Андрія, тому що Київський собор 1921 року під час відродження Української православної церкви проголосив апостольське походження християнства

на українських землях. У соборному
декреті зазначено, що святий апостол Андрій є першим архієпископом Константинополя, Вселенським патріархом та апостолом України.


Пізніше мала громада перейшла в Єпископальну каплицю містечка Давнерс Гроув округу Дюпейдж (Downers Grove, DuPage County). Чутка про нову парафію швидко поширювалась, і до церковної громади почало приєднуватись декілька більше сімей. Тож на їхні пожертви невдовзі змогли придбати цю каплицю. Проте згодом парафіяни надумали перемістити цей осередок більш на північ – продали каплицю. У 1976 році вони придбали 15 акрів землі для постійної осідлості парафії св. Андрія в місті Блумінгдейл. На цій території був великий сарай-стайня, оскільки раніше це була кінна ферма. Умілі руки українських господарів впорядкували сарай до належного стану. Тут у великому перебудованому залі тимчасово відбувалися відправи Літургії. Було додано кілька додаткових кімнат для розміщення і лекцій українознавства та засідання прицерковних організацій. Була добудована модерна комерційна кухня, яка

(2015)
(2021),
А також на цвинтарі
частина, призначена колишнім воякам УПА. За ініціативою голови товариства колишніх вояків УПА, інженера Стефана Ґоляша, колишні вояки придбали місце собі на вічний спочинок разом зі своїми побратимами. Ця частина цвинтаря була освячена вполовину 1990-х років минулого століття і тут спочивають герої України колишні вояки УПА, останнього з яких поховано в 2023 році. На цвинтарі також поховано бійців дивізії «Галичина». Нещодавно, 1 листопада, на території парафії відбулося відкриття та посвячення пам’ятника для вшанування спадщини мужності, відданості та самопожертви американських ветеранів українського походження, які служили у Збройних силах США, щоб захистити демократичні цінності та американські принципи. Посвячення звершив довічний капелан американсько-українських ветеранів митр. прот. Віктор Полярний (армія США, сержант у відставці) у сослужінні священників
проектування увійшли
(армія США, майор у відставці, командир Пост 32 – Американсько-Українських Ветеранів), Василь Мирутенко (армія США, у відставці), Ярослав Сидоренко (Військово-морський підрозділ, США, у відставці), Микола Скиба (Повітряні сили США, у відставці),
Юрій Дяченко (армія США, у відставці), Володимир Дудич (армія США, у
відставці), Богдан Дудич (армія США, у відставці), Наталія Мирутенко. Не забути що, бачачи потребу в
громаді св. Андрія, члени парафії підтримали будівництво будинку з 23 квартирами для людей похилого віку. Сьогодні вітаємо вже молодших жителів з України. Маємо чудовий простір і навіть повноцінний майданчик для дітей. Цього вечора вшанували дві
та
стабільності. Відзначили у цей вечір не тільки 55-ліття парафії, а також 90 років з дня народження митрофорного протоієрея Віктора Полярного і нещодавній день народження клірика Михайла Лещишина. Від парафії подарували торт, квіти і скромний дар. Отець Андрій Шкварок подарував прот. Полярному унікальну версію «Кобзаря» у шкіряному виді. Отримали вітання від митр. Рівненського й Острозького Іларіона, митр. Донецького і Маріупольського Сергія, митр. Тернопільського Нестора; від парафій в Англії та Польщі; від українських фінансових установ «Спадщина» і «Самопоміч»; від молодіжних організацій СУМ-Палатайн ім. Д. Вітовського, СУМ-Чикаго ім. М. Павлушкова та ОДУМ. Володимир Діденко, член парафії св. Покрови в м. Чикаго та волонтер по зібранню фондів на потреби України, подарував

























Prices effective Nov. 12 -18, 2025














































































Музей праведного Андрея Шептицько -
Українська греко-католицька спілка ім. А. Шептицького. Подія відбувалася
діяча, фундатора, організатора, мецената, колекціонера, просвітника, рятівника безлічі людей. І цей список можна продовжити.
Як лауреатці Премії Першої Стипен-
дії Шептицького з перекладу (2021) ме-
ні було дуже приємно, що пам’ять про Митрополита звучить, причому на нау -
ковому рівні.
Ми знаємо, що цей аристократ із давнього роду, граф, блискучий юрист і військовий, свідомо відмовився від світської

етики в коледжі, філолог – виступила з доповіддю про важливість родинного виховання на прикладі текстів Кир Андрея, який вважав, що дуже важливо виховувати духовність молоді. За
його словами, дитина «потребує сонця і землі», де сонце – любов батьків. Також важливе дотримання здорових засад у системі виховання: перше – слово
любові. Він наголошував на ролі батьків, Божої науки, таке виховання «підносить

душу з болота матеріального життя». Автор наголосила про важливу роль україномовної освіти, катехизації та
вишколу душпастирів. Авторка цієї статті висту-
пила онлайн від Швейцарії з
доповіддю «Мої благословенні реколекції, епістолярій Софії Шептицької», де поділилася своїм досвідом читання епістолярної спадщини матері митрополита Андрея –
приклад видатних га-
лицьких сімей, для яких
Станіслав,
синів (Роман (Андрей),
(Климентій), Леон). Двоє з них переусвідомили себе українцями і присвятили своє життя служінню знедоленому та бездержавному народу. Решта троє залишилися в парадигмі польської ідентичності, посильно і небезталанно доклавшись до розбудови другої Речі Посполитої. Митрополит Андрей став духовним та політичним екзархом Галичини, Климентій – архімандритом студитів, блаженним католицької віри та Праведником народів світу, Олександр – відомим землевласником та інноватором у сільському господарстві, Станіслав – генералом війська польського та міністром військових справ другої польської республіки, Леон – відомим меценатом та
колекціонером. Попри різні життєві шляхи та
родинні цінності стали
джерелом сили й натх-
нення крізь покоління.
Саме спадкові моральні
принципи та традиції
були їхніми вірним до-
роговказом на життє-
вих шляхах. Шептицькі
завжди вміли прийма-
ти долю у всій її склад-
ності – у радощах і втра-
тах, у життєвих викли-
ках та смиренні. Їхня
велич зміцнювалась у
вірі, а аристократична
гідність

часи. Відтак їхня історія і сьогодні є начасним


глибока побожність, шляхетні чесність і соціальна відповідальність становили фундамент їхнього життя. Із середини ХІХ ст. Шептицькі
жили у селі Прилбичі (тепер Яворівський район Львівської області) постійно, і саме тут Іван (Ян) Кантій, суворий, але справедливий батько, виховував дітей у дусі працьовитості та служіння громаді. Слід відзначити, що родинний маєток був не лише рідною оселею, а й культурним і духовним осередком, де формувалися характер і світогляд дітей. У цих стінах вони щодня споглядали нелегку працю селян і гостро відчували соціальну нерівність. Приклад батька, сповненого моральної відповідальності та чуйності до простих людей, виховував у синів співчуття й почуття служіння. Водночас мистецький талант матері відкривав серця до краси та



Ольга Дубовик, Київ, «Сурма»
галереях Хлібні Національного заповідника «Софія Київська» триває щорічний фестиваль сучасної художньої кераміки «ЦеГлина 2025 – Пам’ять глини». До 14 грудня споглядати цей феєрверк краси й українських сенсів може ко-
Свої творіння представляють 26 митців-керамістів з України та з-за кордону. Серед них – художники, які нині через московитську агресію живуть у вимушеній еміграції, зокрема
сьогодення. А ще – сим-
глибина сенсів. Адже глина зберігає культурний код українства
часів трипільської культури, уосо-
пам’ять поколінь, водночас перетворюючись на мову сучасного мистецтва. Цеглина ж – основний елемент будови, на якому базується цілісне, а також інтелектуальний або творчий символ внеску до спільного творіння: матеріал міцний і довговічний, тому метафорично може уособлювати стійкість, надійність, непохитність. – Десятий рік існує прекрасний проект «ЦеГлина», – розповідає Зоя Чегусова – кандидатка мистецтвознавства, Заслужена діячка мистецтв України, лауреатка національної премії імені Тараса Шевченка, старша наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології імені Максима Рильського Національної Академії наук Украї-

ни. – Його ініціаторка – Олеся Дворак-Галік – засновниця і директорка художнього простору «ЦеглинаАрт» –першої в Києві, а, можливо, й в Україні галереї керамічного мистецтва. Дуже успішна. Навколо неї збираються керамісти: і молодь, і літні люди. Вона стимулює до творчості неординарної, дуже індивідуальної, авторської. Другий організатор і куратор події – Володимир Хижинський – чудовий кераміст (Львівська школа), який нині є проректором Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну.
Вважаю, що ця виставка в Софійському заповіднику переконливо свід-

чить: проект «ЦеГлина» перетворився на потужну платформу генерування важливих сенсів у творчості художників-керамістів. Виставка цікава не тільки з точки зору багатоманітності конструктивних, технічних, фактурних рішень, а й загалом «мистецьким поліфонізмом». Адже всі 26 її учасників дуже різні у своїх естетичних уподобаннях, кожен має свій авторський стиль, що робить «ЦеГлину» особливо привабливою для глядача. Тут ми бачимо багатошаровість образів, глибинно асоціативну зображальність в суцільно експериментальних керамічних композиціях, кож-





повідно до повідомлень Міністерства культури і стратегічних комунікацій, за час активних бойових дій зруйновано або пошкоджено 1612 пам’яток культурної спадщини. І це тільки історико-архітектурні. Кількість культурних жертв катастрофічно зростає.
І це дуже сумно. На мій погляд, куратори фестивалю «ЦеГлина-2025» знайшли ключове завдання для всіх українських художників (не тільки для керамістів): зберігати тяглість культурної пам’яті і водночас бути відкритими до експериментів і глобальних контекстів. Що ми і бачимо на цій виставці. І все це робить кожну керамічну композицію, яка тут експонується, вагомою цеглинкою, невід’ємною складовою у побудові великої панорами національно самобутньої, сучасної художньої культури України. Проект передбачав діалог між давньою і сучасною культурою. І цей діалог є. Наприклад, орнаментальні мотиви, древні форми проступають у художниці Нати Попової з Ужгорода, яка втілила свою композицію на
основі форми корчаги. Тобто кожен говорить про свою малу батьківщину, своє коріння – давнє, культурне. Радію, що митці планують повезти по світу проект «ЦеГлина-2025».
Тому що кераміка – цікавий, древній


матеріал. Це есперанто. Мистецтво
взагалі – це мова, зрозуміла всім. А тут такі майстерні роботи! Чудово, що
Україна буде представлена саме ними, бо відтак «позчитуються» тексти-нашарування давньої української культури. Надважливо, щоби світ сприймав нас, українців, саме як глибоких творців, а не через путінську пропаганду. Культурна дипломатія – необхідність. Фестиваль «ЦеГлина-2025» – це
не лише подія для мистецької спільноти, а й свідчення культурної стійкості України. Через глину як носій пам’яті митці показують, що навіть у
час війни українська культура продов-
жує творити, осмислювати й переда-
вати традицію новим поколінням. Це мистецтво, що говорить мовою пам’яті, сили та відродження. – Починаючи з унікальної назви і
завершуючи цілісним проектом – це
найкраще, що можна було розпочати десять років тому у час повної відсутності фінансування, – вважає го-
лова секції декоративно-прикладного
мистецтва міста Києва Національної
спілки художників України Володимир Балибердін. – Керамісти просто

виживали. Але на межі виживання Олеся Дворак-Галік зуміла створити проект-явище «ЦеГлина». Дуже важливо і справді унікально… – Уперше фестиваль сучасної кераміки ми влаштували в урбаністичному просторі (на вулиці), – пригадує Олеся Дворак-Галік. – Тобто на будівельному майданчику, що розташований на Андріївському узвозі. Пізніше збирали з цілої України кераміку та організовували відкриття щорічного фестивалю. Цьогоріч маємо гарні відгуки. До Софії Київської в буденні та вихідні дні спеціально приходять люди, аби побачити «ЦеГлина-2025». Ми задоволені. Плануємо зустрічі з дизайнерами, яких заохочуємо залучати у свої проекти професійну кераміку. Також зустрічатимемося зі студентами Академії Бойчука… – Неймовірні техніки, неймовірні

митці, – вважає генеральна Директорка Національного музею українського народного декоративного мистецтва України Людмила Строкова. – Я побачила багато цікавих робіт. Приємно, що попри кляту війну, безсоння, стреси життя вирує. І ця виставка, і ваша творчість промовляє про те, що вороги українства НЕ ДОЧЕКАЮТЬСЯ! Ми – непереможні хоча б тим, що сильні духом. Що у нас є бажання творити, влаштовувати такі виставкові проекти. Завдяки всьому цьому ми тримаємося. Тому дай вам Боже здоров’я, теплих і міцних рук та витримки на вашому творчому шляху.




чи
подій у реальному часі. Dotdash Meredith каже, що змогла наростити загальний трафік попри падіння переходів із Google. Аудіо та відео також виявляються юридично й технічно складнішими для генераторів відповідей у порівнянні з текстом. Сайт, на який генератори відповідей спрямовують пошуковий трафік найчастіше й з великим відривом, за даними Similarweb, – це YouTube. Не всі вважають, що веб занепадає – навпаки, кажуть, що він перебуває «в неймовірно експансивному моменті», стверджує Роббі Стайн із Google. Оскільки ШІ спрощує створення контенту, кількість сайтів зростає: за да-
ними ботів Google, інтернет за останні два роки розширився на 45%. Пошук на основі ШІ дозволяє людям ставити питання новими способами – наприклад, сфотографувати свою книжкову полицю й попросити порадити, що почитати далі, – що може збільшити трафік. За допомогою
каже, що компанія не зафіксувала драматичного падіння кількості вихідних кліків, хоча й відмовляється оприлюднювати са-
му цифру. Існують й інші причини,
не тільки ШІ, чому люди можуть рідше відвідувати сайти. Можливо, вони гортають соціальні мережі. Мож-
ливо, слухають подкасти. Смерть вебу вже пророкували ра-
ніше – спершу від соціальних мереж, потім застосунків, – але цього не сталося. Та станом на нині ШІ може ста-
новити
Джерело: The Economist Переклад: ZBRUC (https://zbruc.eu/node/122489)

Наші
Сімейна медицина
Гострі та хронічні захворювання
Депресія та тривожні розлади
Травми та ушкодження
Жіноче та геріатричне здоров’я
УЗД, аналізи, контроль ваги
Сучасні технол
Ортопедія
Tочність безпека ефективність
Болі в суглобах і м’язах Болі в спині
Ін’єкції в суглоби
Досвідчена ком
Стероїдні ін’єкції, PRP (ін’єкції збагаченої плазми), Гіалуронова кислота Переломи, розтягнення






Покажемо реальність. Арешт Жана-Еда Ганни у Франції – це не просто справа про відео. Це
трьох
штів. Вже зібрано біля 20 000 євро.

773 474-1605
дзеркало того, як змінюється Європа. Французька система
Афганців, яких видно на відео, змусили подати скаргу


я доведу вам
українські голубці,
речі,
ви знали, що капусту
не відварювати, а підготувати
мікрохвильовці? Для цього видаліть
як зазвичай, поставте капусти-
в миску,
ставте

гречану, рисову та навіть картоплю. Крупи при цьому слід промити та відварити до напівготовності, а картоплю просто натерти на крупну терку, змішати із засмажкою і сирою додавати в голубці.
ІНГРЕДІЄНТИ
300 г пшона
1 невелика білокачанна капуста
1-2 моркви
2 цибулини
2 ст. л. олії сіль перець до смаку
2 ст. л. томатної пасти
400 мл води
2-3 лаврових листки
КРОК 1
Капустину помийте, виріжте з неї качан та, за потреби, видаліть пошкоджене листя. Викладіть капусту в каструлю, залийте водою та доведіть до кипіння. Проваріть 3-5 хв та почніть періодично знімати листочки за до-
КРОК 2 Відділенні
симальну потужність на 10-15 хвилин. шем чи гречка з фаршем за моїми рецептами. Головне – обирайте свіжий та якісний фарш. Якщо ви любите експерименти, такі вафлі можна легко адаптувати під свій смак. До курячого фаршу добре пасують дрібно натертий сир (наприклад, твердий або сулугуні), зелень (кріп, петрушка чи базилік), а також спеції, як-от паприка, куркума, часниковий порошок або сушений орегано. Для більш ніжного смаку можна додати столову ложку сметани чи тертий кабачковий м’якуш. Вони зроблять структуру тіста більш пухкою. Але водночас слідкуйте, щоб тісто не було надто рідким через кабачок. В такому випадку


















