O LAVRADOR / HLIBOROB - DEZEMBRO/2011 (Nº 3889)

Календар – Calendário

14 Грудня Dezembro

Святий Іван від Хреста

У 24 червня 1542 році, у Фонтіверосі, маленькому кастільському селі, народився Хуан де Йепес (Йоан Хреста, ІванвідХреста), життя і діяльність якого стала як би живою відповіддю не єдиною, але, звичайно, одноюзнайбільшглибокихірішучих, якіБогові завгодно було дати людям того смутного часу другої половини XVI століття. Його називали "містичним Вчителем", і він залишив нам найпіднесеніші зразки містичної поезії в іспанськійлітературі. Хуан де Йепес, що згодом прийняв прізвисько "де ла Крус"(ЙоанКреста), здається, живе на іншому світі: він знайшов себе в повсякденному житті, особливо в житті бідних людей (йому подобалося працювати підмайстром з каменярями, які будували і ремонтували маленькі монастирі, де йому доводилося жити); він знайшов себе в житті свого чернечого ордена, в якому майже завжди обіймав посаду настоятеля і відповідального за виховання; він знайшов себе перш за все в справі духовного керівництва тими, хто звертався до нього, просячи допомогти їм навернутися і любити Бога всім серцем своїм; протевінживнаіншомусвіті,якщоговоритипро ті важливі події, однією з головних

під час ув'язнення Іван почав писати свої прекрасні вірші, перейняті особливим містичним духом і релігійним трепетом. Його перу також належать прозаїчні трактати «Сходження на гору Кармель», «Темна ніч душі», «Пісня духу», «Живеполум'ялюбові». Помер св. Іван від Хреста в Убеді, в 14 грудня 1591 р. В 1726 р. він був канонізований папою Бенедиктом XIII, в 1926 р. папа Пій XI оголосивйогоУчителемЦеркви.Деньпам'ятісв. Івана від Хреста в Католицькій Церкві 14 грудня. Фундаментальний принцип богослов'я св. Івана полягає у твердженні, що Бог є все, а людина ніщо.Отже,щобдосягтидосконалого з'єднання з Богом, у чому й полягає святість, необхідно піддати інтенсивному й глибокому очищеннювсіздібностійсилидушійтіла.

São João da Cruz

João da Cruz nasceu em 1542, na pequena cidade de Fontiveros, perto de Ávila, em Castilla la Vieja na Espanha, filho de Gonzalo de Yepes e Catalina Álvarez. Sua família era muito pobre. Órfão de pai em tenra idade, João, aos 9 anos, mudou se, com sua mãe e seu irmão Francisco, a Medina del Campo. Lá, estudou no Colégio de los Doctrinos, alémde realizartrabalhos para as freiras da igreja convento de Madeleine. Posteriormente foi admitido como enfermeiro no Hospital de la Concepción, e mais tarde no Colégio dos Jesuítas, fundado em Medina del Campo, João entrou aos 18 anos e cursou, durante três anos, ciências humanas, retórica e línguas clássicas. No final da sua formação, teve muito clara sua própria vocação: a vida religiosa e, entre as muitas ordens presentes em Medina, sentiu se chamado ao Carmelo.

No ano de 1563, iniciou o noviciado entre as Carmelitas da cidade, tomando o nome religioso de Matias. No ano seguinte,foidestinado àprestigiada Universidade de Salamanca, onde estudou por três anos filosofia e artes. Em 1567, foi ordenado sacerdote e voltou para Medina del Campo para celebrar sua primeira Missa. E foi precisamente lá que teve lugar o primeiro contato entre João e Teresa de Jesus, que explicou seu plano de reforma do Carmelo, também no ramo masculino.

Терезою Авільською. Іван став прихильником реформ, що мали на меті повернення до початкових ідеалів кармелітів строгості й аскетичності. Діяльність Івана багатьом у монастирі прийшлася не до смаку, за наклепницькими доносами

суду, багато місяців провів у

тяжких умовах. Саме

Os dois trabalharam juntos alguns meses, para inaugurar, a primeira casa dos Carmelitas Descalços: a abertura ocorreu em 28 de dezembro de 1568, em Duruelo, província de Ávila. Com João, formavam esta primeira comunidade masculina outros três companheiros. Ao renovar sua profissão religiosa segundo a Regra primitiva, os quatro adotaram um novo nome: João foi chamado "da Cruz", nome com o qual seria depois universalmente conhecido. No final de 1572, tornou-se confessor e vigário do mosteiro da Encarnação, em Ávila. Data deste período os primeiros escritos de João. A adesão à reforma

carmelita não foi fácil e custou a João graves sofrimentos. O episódio mais dramático foi, em 1577, sua captura e reclusão no convento dos Carmelitas da Antiga Observância de Toledo, devido a uma acusação injusta. João permaneceu na prisão por seis meses, sujeito a privações e constrições físicas e morais. Aqui ele compôs, juntamente com outros poemas, o famoso "Cântico Espiritual". Finalmente, no dia 17 de agosto de 1578, conseguiu fugir de maneira arriscada, refugiando se no mosteiro das Carmelitas Descalças. Após um período para recuperar as forças, João foi destinado a Andaluzia, onde passou dez anos em vários mosteiros, especialmente em Granada. Assumiu cargos cada vez mais importantes na Ordem, até se tornar Vigário Provincial, e completou a redação de seus tratados espirituais. Depois, ele voltou para sua terra natal, como membro do governo geral da família religiosa teresiana, que já gozava de plena autonomia legal. Morou no Carmelo de Segóvia, desempenhando o cargo de superior daquela comunidade. Em 1591, teve de deixar todas as responsabilidades, pois foi destinado à nova província religiosa do México. Enquanto se preparava para a longa viagem com outros dez companheiros, retirou se a um mosteiro solitário, perto de Jaén, onde ficou gravemente doente. João enfrentou enormes sofrimentos com paciência e serenidade exemplares. Morreu na noite de 14 de dezembrode 1591.

São João da Cruz é pai e mestre espiritual do Carmelo teresiano, doutor da vida cristã no seu dinamismo teologal, cantordaformosura de Deuse da beleza da criação. A sua lembrança torna se, hoje, liturgia viva. Através do louvor divino, sua oração, sua poesia, seu canto eterno de glória tornam se viático e oração do Carmelo peregrino aqui na terra. Sua doutrina foiuma exegese vivado Evangelho, por isso, a Palavra de Deus ilumina a sua experiência, e seus ensinamentos têm alcances inimagináveis na meditação dessa palavra. Suas principais literaturas são "Subida ao Monte Carmelo", "Noite escura da alma", "Cântico Espiritual"e "Chamavivadeamor".

Foi beatificado pelo Papa Clemente X, em 1675, canonizado por Bento XIII, em 1726 e no ano de 1926, São João da Cruz foi proclamado pelo PapaPioXI, DoutordaIgreja Doctor Mysticus.

―Modo parachegaraoTudo Parachegaresaoquenãosabes, Hásdeirporondenãosabes. Parachegaresaoquenãogozas, Hásdeirporondenãogozas. Paraviresaoquenãopossuis, Hásdeirporondenãopossuis. Paraviresaseroquenãoés, Hásdeirporondenãoés.‖

DaObra:ASubidadoMonteCarmelo São João da Cruz

професор канадського університету Любомир Луцюк та ватиканіст отець Афанасій МакВей. Як інформує сайт Центру досліджень визвольного руху, науковці опрацювали 56 архівних документів, які доводять усвідомлення Ватиканом катастрофічних масштабів Голодомору та визнання штучності його виникнення. «Папа Римський Пій XI дуже емоційно реагував, коли чув про це, і навіть плакав, і казав: «Ми мусимо щось робити», Були листи з України, в яких ішлося про ті події, і все це друкували у ватиканському часописі Osservatore Romano. Папа сам наполягав, що це слід публікувати, щоб світ знав про це». сказав в інтерв‘ю Радіо Свобода один з упорядників виданняо.Афанасій. За словами священика, Ватикан усіляко шукав нагоди допомогти потерпілому населенню,хочадипломативідмовляливідтого, мотивуючи, що Радянський

Львів: Обіти сестерредемптористок Остання неділя жовтня стала особливим днем у житті чотирьох молодих дівчат, які черговий раз відповіли «Так» на Господній поклик. 30 жовтня 2011 р. три сестриредемптористки Антонія Шелепило, Наталя Заліська й Тадея Яртим завершили новіціят та склали свої перші обіти у Згромадженні сестер місіонерок. А сестра Ірина Горланова, пройшовши довгий шлях формації, склала вічні обітиГосподу. Чин складання обітів відбувся під час Святої Літургії в церкві св. Йосафата у Львові. Її очолив о. Петро Баран, редемпторист. Саме він був духовним провідником першої спільноти сестер редемптористок в Україні. Обіти приймала настоятелькавУкраїніс.МарґретОбередер. ВІДЕО Першіобітисестерредемптористок НаталіЗаліської,ТадеїЯртиміАнтоніїШелепили. ВічніобітисестриІриниГорланової

дітей та молоді в українських громадах Іспанії. Директори описали труднощі, з якими зіштовхуютьсявпроцесінавчаннятавиховання, та висловили свої очікування від Катехитичної комісіїтаКатехитичногоінститутуУКУ. Відтакс.ЛуїзаЦюпа,СНДМ,таНазарДуда провели тренінги для підлітків в українській парафіяльній школі в Мадриді, в яких взяло участь понад 80 старшокласників, а також в українській школі у Алкалі, тут взяло участь 35 старшокласників та активно приєдналися вчителі. Тема тренінгів «Цінності людського життя». У рамках біблійного апостоляту о.Тарас Барщевський провів для катехитів зустрічі про важливістьчитанняСвятогоПисьма,наякійбули представлені основи молитовного читання у церковній спільноті та сім’ї, а після Вечірні для численно зібраної громади науку про важливістьБожогоСловавжиттіхристиянина. Після недільного Богослужіння, на яке зібралася мадридська спільнота, було представлено Катехизм УГКЦ «Христос наша Пасха». Катехизм презентували о. Тарас Барщевськийтас.ЛуїзаЦюпа.Присутніставили численнізапитанняідискутували

Оксана Бойко, секретар Патріаршої катехитичної комісії, 08.11.2011

Молоді в Ріо-деЖанейро очікують більше молоді, ніж в Мадриді НаСвітовийденьмолоді вРіодеЖанейро прибуде ще більше учасників, ніж до Мадриду, можливо, навіть 3 млн. - оцінює глава бразильського єпископату. Він, поряд з іншими членами нової президії Конференції єпископів, прибувздекількаденнимвізитомдоВатикануна знакєдностізБенедиктомXVI. На Світовий день молоді в Ріоде Жанейро прибуде ще більше учасників, ніж до Мадриду, можливо,

в Мадриді, у парафії Благовіщення. В Мадриді та його околицях діє 5 шкіл, в яких навчаються понад 400 дітей. На зустрічі, зокрема, було представлено та обговорено питання християнського виховання

22 листопада 2011 р. у Київській православній богословській академії відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Православ’я в Україні», президію якої очолив Патріарх Київський і всієї Руси України Філарет. За словами керівника оргкомітету, ректора КПБА єпископа Переяслав Хмельницького і Бориспільського Епіфанія, призначення конференції розглянути роль православ’я в історії та сучасності Україні, залучити до дискусії з широкого кола питань, які стосуються буття Православної Церкви в Україні не тільки богословів, але й світських науковців з провідних університетівтаінститутів. До конференції було видано збірник загальним обсягом близько 600 сторінок, який містить 60 доповідей і статей її учасників. Планується, що проведеннятакої конференції станещорічним. Виступаючи під час першого пленарного засідання, Святійший Патріарх Філарет підкреслив дві важливі речі: «По перше, Православ’я це є непошкоджена істина. Це не означає, що якщо ти православний, то ти не помиляєшся, ні. Це означає, що Православ’я є те саме вчення, яке святі Апостоли отримали від Спасителя, яке було утверджене Святими Отцями, яке було сповідане Вселенськими соборами вчення не спотворене і спасительне. І не тільки вчення, але і все, необхідне для спасіння Таїнства, богослужіння, досвід духовного і церковного життя, молитви. Досвід всього того, що є виконанням заповідей любові доБогаі до ближнього. Інші християни також сповідують Ісуса Христа, вивчають Священне Писання, моляться, звершують добрі діла але у них немає повноти істини,

їхньому

людські

Тому ми, як православні християни, повинні розуміти це не для того, щоби пишатися перед іншими, а для того, щоби усвідомлювати, яку на нас це накладає відповідальність. І для того, щоби не тільки знати, що Православ’я сповіщає істину, але і жити за цією істиною» сказавСвятійший Патріарх. «По друге підкреслив Предстоятель ми повинні розуміти, що саме Православна Церква зберегла українську націю. Зберегла тоді, коли ми

втратили свою державність. Завдяки Православній Церкві збереглася наша мова, культура, освіта. Пересопницьке Євангеліє, Острозька Біблія, Могилянська Академія і багато іншого все це з’явилосясаме завдяки Православ’ю. Одним з головних завдань козацтва, яким по праву пишається Україна і яке є славною сторінкою нашої історії, було завдання збереження і охорони православної віри. Тому український народ це є православний народ. Безперечно, що є в нашому народі й ті, хто сповідують іншу віру, проте більшість українців завжди були і залишаються православними. Але це теж не стільки привід для того, щоби пишатися, скільки привід для того, щоби зрозуміти, яка на Православній Церкві лежить велика відповідальність за майбутнє і українського народу, і української держави. Арозуміючи діяти,невтомнопрацювати. Бо, на жаль, є багато тих, хто на словах любить Україну в тому числі й серед церковних діячів але на ділі не хочуть для неї працювати. Працюють або для себе, або що ще гірше на користь супротивників України». Також Патріарх Філарет підкреслив, що мета співпраці Церкви і держави не досягнення благ для Церкви, а виконання нею своєї місії. «Церква повинна співпрацювати з державою, для того щоби держава створювала сприятливі умови для виконання Церквою своєї місії приводити людей до спасіння. Церква може жити і без сприяння держави, і навіть коли є спротив держави. Це доведене всією історією відчасу мучеників і аж дотепер. Бо завжди, коли держава повставала проти Церкви, гнала Церкву державапрогравала, аперемагалаЦерква. Тому Церква може і повинна звершувати своє служіння в будь яких умовах і у сприятливих, і у несприятливих. Але краще, коли держава створює сприятливі умови коли можна свобідно служити, проповідувати, займатися вихованням молоді та дітей, будувати храми. Зараз ми маємо такий час час свободи, про яку ще кілька десятків років тому можна було лише мріяти. Але ми не повинні цей час змарнувати, не повинні бездіяльно чекати, що можливо стане ще краще, ми повинні використати цей час для того, щоби розбудовувати Православну Церкву, утверджувати православну віру, вести людей до спасіння. Тим більше не потрібно повторювати помилок минулого, коли маючи підтримку від держави, деякі церковні діячі використовували її не стільки для служіння Церкві, скільки для зовнішнього звеличення і самозвеличення. Слід нагадати слова Спасителя: Між вами нехай так не буде, але хто хоче бути першим нехай буде всім слугою» зазначив СвятійшийВладика. На завершення Патріарх висловив переконаність в тому, що в Україні буде подолано церковне розділення, що Православ’я об’єднається у єдину Помісну Церкву. Предстоятель побажав учасникам конференції плідної роботи та закликав на всіх Божеблагословення. Прес центр Київської Патріархії, 22.11.2011

7 листопада 2011 міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко підписав Конвенцію Ради Європи про запобігання та боротьбузнасильствомщодожіноктадомашнім насильством. Конвенція, підписана К. Грищенком, є новим правовим інструментом Ради Європи і створює всеохопні правові рамки захисту жінок від усіх форм насильства, і спрямована на запобігання та ліквідацію цього явища. Конвенція також передбачає міжнародний механізм моніторингу імплементації її положень нанаціональномурівні. Україна стала 17 державою, що приєдналася до цього важливого міжнародно правовогоінструменту,щопідтверджує належну увагу уряду до питань гендерної рівності та боротьбиздискримінацієюжінок.Приєднаннядо Конвенції сприятиме здійсненню відповідних заходів для створення інтегрованого підходу з ліквідації насильства щодо жінок та домашнього насильства шляхом подальшого застосування положеньКонвенціїнанаціональномурівні

стіл «Молодь та наука; інноваційні інформаційні технології в науці та освіті». Під час конференції представниці Жіночого консорціуму України розповіли про діяльність організації та можливості співпраці, а також презентували електронну Гендерну мапу України, як інструмент, який може використовуватисявсіма,хтопрацюєвнапрямку впровадження гендерної рівності в Україні. ЖКУ отримавсертифікатпророзширеннякомпетенції в застосуванні інформаційних технологій у гендерній освіті (Програмне забезпечення для оцінювання

свято було встановлене указом президента України в 1997 році і відзначається щорокуначестьукраїнськоголітописцяНестора послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Цього року в Україні на державному рівні відзначатимуть 955 років преподобного Нестора Літописця першого українського історика, видатного письменниката мислителя, ченця Києво Печерської лаври. Відповідну постанову прийняла Верховна Рада України.

П’ята

та освіті: минуле, сучасність,

в

Дослідники вважають, що саме з Нестора літописця і починається писемна українська мова. Це не тільки державне, а й церковне свято. Першийвсучасній українській мові твір, який відповідає візантійським першоджерелам, православні назвали акафістомБогоро диціХолмської. Преподобний Несторлітописець киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво

Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа сталазмістомйогожиття. Найвизначнішою працею Нестора літописця є «Повість временних літ» літописнезведення,складенеуКиєвінапочатку XII століття. Це перша у Київській Русі пам‘ятка, вякій історіядержави показана на широкомутлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам‘яткою слов‘янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності. Характеризуючи велику працю Нестора Літописця, не можна обійти увагою і два його твори, які були написані перед появою «Повісті минулих літ», «Чтеніє о житії і погубленії Бориса і Гліба», написане між 1081 1088 рр., та «Житіє преподобного Феодосія, ігумена Печерського монастиря. Списане Нестором, мнихом того же монастиря» (бл. 1091). Головною ідеєю Несторового житія святих мучениківБорисаіГлібаєте,щовониприйняли мученицьку смерть заради братолюбства, надали перевагу смерті, а це означає, що і сучасні йому князі, які потонули в міжусобицях, повинні були дотримуватися християнського правила братолюбства, яке є головною запорукою збереження єдності Русі, Що ж до іншого житія преподобного Феодосія, то дослідники зазначають,що якагіографічний твір він викликає в наші дні

характеру писемних фіксацій, з урахуванням наслідківсуспільнихподій та чинників, значущих вісторіїукраїнськогонароду:

- 6-7-11-е ст протоукраїнськамова(допочатку писемногоперіоду)

- середина 11-14-ст. староукраїнськамова - 15-середина 16 ст. рання середньоукраїнська мова (від 1385 ого року, коли Литва і Польща стали однією державою, до 1574 року, коли був надрукований у Львові Апостол ІванаФедорова) - від середини 16 половини 18 ст. середньоукраїнська мова (від Люблінської унії 1569 року = угода про об‘єднання Польщі і Великого князівства литовського в єдину державу РічПосполиту) - 18 ст. пізня середньоукраїнська мова (від полтавської битви 1709 року до видання Котляревського Енеїди 1798 року) - кінець 18 ст сучаснаукраїнськамова Інтенсивне формування нової української мови дослідникипов'язуютьіздругоюполовиною XVIII - XIX століттями. І в цьому процесі далеко не останнє місце належить письменству преподобногоНестораЛітописця. А.Ф.Нечипоренко, Л.М.Сидоренко, викладачі кафедри української мови, літератури та культури ФЛ Перша українська інтерактивна дитяча книга для iPad створена у Львові Забавлянки це збірка ігрових віршиків відомої української поетеси Галини Малик. Електронна інтерактивна версія дозволяє дитині самостійно бавитися з книжечкою: пересувати деталі, оживляти картинку, видобувати звуки, а ще слухати. Ця книга може бути цікава українцямвІталії,котрімаютьмаленькихдітей. Перша українська інтерактивна дитяча книга для iPad Галини Малик «Забавлянки», намальована Вікторією

Це перший крок до того, аби App Store, якийєу123країнахсвіту,включнозБілоруссю, Узбекистаном та Тринідадом і Тобаго, нарешті з’явивсяівУкраїні. ВідтеперУкраїнаєнаAppStore!Принаймні українська діаспора може стати активними покупцямиукраїнськоїкнижкидлянайменших. Запосиланням http://itunes.apple.com/us/app/id464064178?mt=8 користувачіiPadзможутьїїпридбатиза1,99$. Забавлянки це збірка ігрових віршиків відомої української поетеси Галини Малик. Електронна інтерактивна версія дозволяє дитині самостійно

Гордіци

Сакральне у його новій, модерністській інтерпретації. Балансувати на межі сакрального та модерністського мистецтва завдання не з легких Здавалося б, одне суперечить іншому, однак на практиці це скоріше гармонія. Внутрішня гармонія мистецького твору, гармонія з часом, синхронність розвитку, відповідність запиту, потребі Потребі не стільки соціальній, буденній, скількипотребівпіднесеномуякформі існуванняпрекрасногойсакрального. Внутрішній потребі», вважає куратор виставки Микола Герасимюк. РІСУ, 23.11.2011 ІСТОРІЯКороль Шварно (Юрій) Данилович Шварно (Юрій) Данилович (1230 1269) король УкраїниРуси, великий князь литовський, князь холмський, белзький, дорогочинський і галицький. Цей син Данила Галицького у 1253 р. одруживсянадонці литовського князя Міндовга і, мимоволі, став членом правлячої тоді в Литві династії. Слід, однак, звернути увагу на те, що він не примазувався до цього литовського роду, а отримав

під Черськом і, таким чином, можна стверджувати, що Дорогочинське князівство повернуло собі усі давні землі бужан аж до Вісли. Столиця цієї величезної держави (Холм) вжодномуразітакожнемоглазнаходитисябіля самогокордонузПольщеюі,дійсно,єсвідчення, що Юрій (Шварно) щорічно отримував 1000 гривень прибутку з покладів солі у Бохні та Величці і, таким чином, виходить так, що його кордони на заході практично впритул наблизилисядоКракова. На жаль, цей вражаючий уяву підйом УкраїниРусі тривавненадтодовго. Вжеу1269 р.Шварно,хочібувнаймолодшимсиномкороля Данила, несподіванопомер ібувпохованийбіля нього у підземеллях кафедрального собору в Холмі. Тим не менш, роки його правління не пройшли для нас без сліду, так як саме він фактично створив Велике Князівство Литовське, яке включало в себе українські етнічні землі як на заході, так і на сході. Литовські князі на поч. ХІV ст. лише відновили те, що було вже створене руками талановитого сина Данила Галицького. Саме він започаткував процес інфільтрації української мови, віри, юридичного праватанавітьзвичаїввЛитвуівжеуХІVст.це князівство сприймалося українцями як своє власне. Його сміливо можна називати русько литовським, і коли в увесь зріст повстала проблема захисту України від татаромонголів, нашіпредки,навідмінувідМосковії,якаганебно стала на коліна перед кочівниками, без жодних ваганьобралиспільнудержавністьзлитовцями. З історичної точки зору це був абсолютно виправданий крок. Щоб усвідомити це, достатньо подивитися на сучасну Росію, на те, наскільки під впливом монголів змінився менталітет і характер росіян, їх державний устрій, з якою патологічною ненавистю вони ставляться до усього оточуючого світу і, насамперед, своїх сусідів. В історії крім закономірностей бувають також і випадковості. Якби не підготовча робота, яку провів король Русі і великий литовський князь Шварно (Юрій) Данилович,топодібнадолямоглачекатитакожі

Драча, Володимира Підпалого, Віталія Коротича; роком раніше народилися Василь Симоненко і Борис Олійник, ще роком пізніше Євген Гуцало. Майже всі ті, кого пізніше назвали поколінням шестидесятників, хто разом із трохи старшими Григором Тютюнником, Ліною Костенко, Дмитром Павличком, Віктором Близнецем та трохи молодшими Валерієм Шевчуком, Володимиром Дроздом та іншими ознаменували нову хвилю в українській літературі, визначали обличчя молодого тоді літературного покоління. Їх називали «дітьми війни». Справді, на їхню дитячу долю випали тяжкі випробування воєнного лихоліття та повоєнної відбудови. І ці враження потім лягли в основу багатьох їхніх творів. Але водночас великі історичні події, картини зрушення світу, запавши в дитячу свідомість, сприяли формуванню такого душевного ладу, в якому визрівали розмах уяви, масштабність мислення, дух тривожної причетності до історії, почуття відповідальності задолю свогонароду. Це покоління бачило, як їхні матері, залишившись самі, не тільки годували країну, а й крилом своїм осінили майбутнє країни в дітях своїх... Як батьки, що поверталися з фронтів, далеко, далеко не всі, зранені й калічені, ставали до плугів і верстатів. Як старші брати й сестри «вербувалися» (або їх мобілізували!) на відбудову шахт Донбасу й заводів Запоріжжя. Як їхні ровесники (тай самі вони!) вчилися уривками між прополюванням буряків у колгоспі, заготівлею палива для школи й усілякою роботою на присадибній ділянці; читали при каганці, писали між рядків старих уцілілих книжок, бо зошитів не було, а за підручниками займали чергу, бо їх чи й було по одному на клас, а проте мріяли (принаймні багато з них) стати неодмінно льотчиками, моряками, вченими, дипломатами, артистами,поетами... Не сліпий випадок, а велика потреба нашого народу в духовному відродженні,

українській культурі. Письменник. Актор. Режисер. Таких вершин у своєму житті досягла надзвичайноталановиталюдина. Рік народження Миколи Вінграновського 1936 й. Той, що дав українській літературі Івана

Шевченком, Пушкіним, Лермонтовим до Київського театрального інституту, «вивела» на Олександра Петровича Довженка, непомильне око якого зразу ж вирізнило обдарованого юнака, а щаслива рука «коронувала» на долю артиста, кінорежисера й поета, на болісну й щасливу причетність до вічного творення духовності свого народу... (продовження на стор. 10)

Перші вірші Вінграновського з’явилися друком 1957 року, а до цього у Первомайську він відвідував літературне об’єднання. В його перших доробках можна було помітити дорослий погляд школяра на життя. Вражала свіжість думки, образність. Микола поетичним словом малював нам картини з життя. Ось його ранняпоезія. Донасприйшовлелека Зкосоюнаплечі, Водинапивсязглека Тайсівнаспориші. Ітаксидівлелека, Ідумавте,щознав: Пропалодесьдалеко Все,щокоситимав. Пропалодесьдалеко Невидновдень-вночі… Іплакавнашлелека Зкосоюнаплечі. 7 квітня 1961 року «Літературна газета», попередниця теперішньої «Літературної України», вийшла із заголовком на всю четверту сторінку: «Микола Вінграновський. З книги першої, ще не виданої». Фото красивого інтелігентного юнака, який гордо ступає київською вулицею, і п'ятнадцять віршів, що відтоді так і лишилися перлинами української поезії: «Прелюд Землі», «Зоряний прелюд», «Прелюдкохання»таінші. Вагомим актом поетичного самоствердження Миколи Вінграновського стала його перша поетична збірка «Атомніпрелюди», що вийшла1962 року. Наступна поетична збірка поета вийшла через п'ять років. Звалася вона «Сто поезій», але насправді в ній їх було... дев'яносто дев'ять. Це сталося внаслідок різних цензурних втручань і «перетрясок», і така невідповідність мала символічний вигляд, бо вказувала на ті труднощі, які поетові доводилося долатинашляху до читача. Потрібна була велика душевна опірність, щоб вистояти, залишитися собою, говорити з читачем несфальшованим голосом. Микола Вінграновський зміг це зробити, хоч, звичайно, він сам змінювався: нові обставини, новий життєвий досвід, природний внутрішній розвиток, а відповідно змінювався і характер його поезії. На місце громадянської вибуховості починають приходити розважливість і роздумливість; патетичні та героїчні інтонації обростали обертонами журливості, гіркоти, тихої радості. Виразним свідченням подальшого творчого розвитку Вінграновського стала збірка «На срібнім березі» (1978). А 1984 року вийшла просто дивовижна невеличка книжечка «Губами теплими і оком золотим». Уній органічнопереплелисяі картини природи, і спогади дитинства, й інтимна лірика, і предметна реальність світу, і химерія, і казка, і добра витівка, і гумор,і затамованажура... Потім були ще поетичні збірки, була велика книжка «Вибраного» (1986)... Остання ж збірка «Цю жінку я люблю» (1990) містить, крім інтимної лірики, ще й раніше не публіковані вірші з 1960 1970 х років та нові поезії.

Ще давно, майже одночасно з поезією, почав він писати і прозу. Створив кілька повістей та багато оповідань. Працював над історичним романом про СеверинаНаливайка. Але з його прозових творів найкращі це ті, де відтворено світ дитинства або сферу співжиття людини і живої природи (а власне, вся природа у Вінграновського вищою мірою жива). Вічна для літератури тема дружби дитини зі звіром або птахом має у Вінграновського свою особливість: у дітях немовби відновлюється єдність живого світу, відчуття якої втраченедорослими. Діти для Вінграновського не просто тема. Це й особливе ставлення до життя, внутрішньо близьке йому. Не випадково, мабуть, він з великою радістю писав вірші для дітей і про дітей. І в них, може, найбільше був собою. Бо сягав тієї свободи самовираження, яка є тільки в дитинстві і яку згодом людина неминуче втрачає. Його «дитячі» вірші принципово новаторські тим, що співмірні з дитячою уявою, зпоетичністю дитячої душі. Іпроливають нове світло на природу всієї поезії Вінграновського, в якій живе дарована людям у дитинстві безпосередність сприйняття світу, парадоксальність фантазії і душевна чистота. Зрештою, його «дитячі» твори ніякі не дитячі (принаймні не спеціально дитячі): вони для всіх іпро всіх. Віра Марущак, член НСПУ ОУН(д) в Києві відзначили Героїв Базар Листопадові збори Київської міського осередку Об‘єднання Українських Націоналістів (державників) приурочили трагічним та славним сторінкам в історії визвольних змагань українського народу 90 річчю бою учасників Другого Зимового походу під селищем Базар і 70-річчю розстрілу учасників поминального віче. Із доповіддю про ті події розповів відомий громадський діяч, правозахисник, довголітній політв‘язень, історик дисидентського руху Василь Овсієнко. Впродовж кількох десятиріч пан Василь по крупицям збирав спогади і документальні свідчення про ті події, а на початку 90х років був одним із ініціаторів встановленняпам‘ятногознакувБазарі.

саме їх чекала найтрагічніша участь. Переслідувані утричі переважаючими вояками бригади Котовського,які,дотогож,буликращеозброєні, українські вояки до останку не втрачали мужності. Навіть потрапивши у полон вони не погодилися на зраду, в обмін на життя, мужньо прийнявшисмерть.

Вдруге трагедія повторилася через 20 років, у листопаді 1941 року, коли вирішили вшанування пам'ять загиблих учасників Другого Зимового походу. У поминальному віче тоді взяли участь близько 40 тисяч чоловік. Одразу післявіченаляканінімціпровелимасовіарешти, було розстріляно понад 700 людей, більшість з якихбуличленамиОУН. На початку 90х Василь Овсієнко був одним із ініціаторів спорудження в Базарі пам‘ятного знаку загиблим воякам, тож пригадав боротьбу зайоговстановлення.Вжеагонізуючарадянська влада вперто не бажала підняти завісу над правдивою історією тих подій. В 1990 році, щоб зупинитиучасниківпоминальноговіче,якіїхализ багатьох куточків України, зібрали членів партактиву із 3 районів. Тоді встановити пам‘ятногознакутакінедали.Йогоспорудилив селі лише 2000 року коштом Братства вояків УПА і Української Автокефальної Православної ЦерквизВеликобританії. Спогадами про вшанування Героїв Базару в 90-ті роки також згадав член ОУН (д) ВасильСавченко.Доповнюючирозповідьголова Українського Жіночого Об‘єднання імені Ольги Басараб і Олени Теліги, провідниця Київської обласноїорганізаціїОУН(д)НаталіяНедошитко нагадала про вояків Волинської групи, яким вдалося вирватися з оточення. З-поміж них був полковник Роман Сушко, згодом член Проводу Українських Націоналістів. Також Наталія Недошитко поінформувала про питання, які обговорювали під час засідання Українського ЖіночогоОб‘єднання. Учасники зборів також обговорили політичну ситуацію в Україні і в світі. В обговоренні взяли участь члени Центрального Проводу ОУН (д) Микола Сава, Сергій Авдєєв, Віталій Матяш, Валерій Бублик, членкиня ОУН (д) Ганна Захарчук. Вони висловили занепокоєння наступом на все українське в інформаційному просторі, і у внутрішній політиці, розгорнутою боротьбою з опозицією і переорієнтацією у зовнішній політиці на Росію. Щоб змінити цю ситуацію необхідно, щоб на парламентські вибори

UKRAINIAN WORLD CONGRESS E mail: congress@look.ca Site: ukrainianworldcongress.org

Коментуючи заяви президента стосовно того, що українці «почали масово скуповувати зброю», Василь Овсієнко зауважив, що за цим може розпочатися посилення тиску на членів патріотичних партій і громадських організацій, опозиційнихдотеперішньоївлади.

обурення сьогоднішнім рішенням Печерського районного суду Києва про засудження лідера опозиції в Україні Юлії Тимошенко після судового процесу, який не відповідав міжнародним стандартам справедливоcті, прозоростійнезалежності. Владні структури України покликались на застаріле законодавство радянського типу у веденні судової справи проти попереднього Прем‘єрміністра України Юлії Тимошенко відносноїїполітичнихрішень. “За винятком нинішніхвладнихструктур України, більшість спостерігачів, експертів і лідерів, у тому числі й Світовий Конґрес Українців, скритикували судовий процес проти опозиційного лідера ЮліїТимошенко як політично вмотивований. Світовий Конґрес Українців буде продовжувати моніторинг апеляційного процесу засудження пані Тимошенко аж до Європейського Суду з прав людини," заявивпрезидентСвітовогоКонґресу УкраїнцівЕвгенЧолій.

UKRAINIAN WORLD CONGRESS E mail: congress@look.ca Site: ukrainianworldcongress.org 22

часів незалежності України http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news in brief/2011/11/11 1121_ek tymoshenko karpachova health shtml Світовий Конґрес Українців закликав міжнародне співтовариство здійснювати тиск на владні структури України у зв‘язку а) зі станом здоров‘я пані Тимошенко та з необхідністю її термінового лікування особистими лікарями за межами слідчого ізолятора та б) з очевидністю того, що слід припинити радянську практику ведення допитів пані Тимошенко в тюремній камері. За винятком нинішніх владних структур України, більшість спостерігачів, експертів та провідників, включаючи Світовий Конґрес Українців, піддали критиці переслідування лідера опозиції Юлії Тимошенко, назвавши його політичновмотивованим. * * *

Глава держави: Юлія Тимошенко має отримати всю необхідну медичну допомогу Медикинайближчимиднями нададутьвсю необхідну медичну допомогу Юлії Тимошенко. Про це заявив Президент України Віктор Янукович, відповідаючи на запитання журналістів під час пресконференції після п‘ятого засідання Ради Президентів України та Литви. «Ці медичні послуги доведеться надавати вмедзакладахКиєва.Мабуть,цебудезроблено сьогоднізавтра, в найближчі дні», зазначив Главадержави.

Президент наголосив, що медики та інші особи, відповідальні за стан здоров‗я Ю.Тимошенко, мають приділити цьому питанню максимумуваги. «Я зранку цікавився цим питанням, мав розмови з Міністром охорони здоров‘я, з Генеральнимпрокурором,зМіністромвнутрішніх справ.Язвернувїхувагунате,щобвонискільки необхідно приділили увагу цьому питанню», повідомивВікторЯнукович. Президентводночасзазначив,щонеможе коментувати рішення суду, вже ухвалене

«Маємо зробити все, щоб земельна реформа захищала насамперед інтереси селян, не допускала їх обезземелення, сприяла реалізації їх прав, припинила схеми тіньової приватизації сільгоспземель», підкреслив Президент. Зайогословами,земельнареформа такожпрацюватиме напідвищенняінвестиційної привабливості агровиробництва, розвиток іпотечного кредитування, створення дієздатних ринків аграрної продукції та системи підтримки сільгоспвиробництваєвропейськогорівня. «Сьогодні врешті-решт нам треба набратися політичної мужності та відповідальності й довести її до завершення. Маємо вирішити завдання історичної ваги повернути землі справжньому господарю, ефективному власнику, реалізувавши конституційне право селян вільно розпоряджатися своїм правом на землю», підкресливВікторЯнукович. Впровадження цивілізованого ринку земель сільгосппризначення, на переконання Глави держави, стане вагомим поштовхом до відродження українського села, розвиткуАПКта економікикраїнивцілому. Віктор Янукович нагадав, що в рамках земельної реформи вже прийнято Закон «Про Державний земельний кадастр». Президент висловив переконання, що створення сучасної системикадаструстанезапорукоюгарантування прав власників і землекористувачів, здійснення землеустрою, контролю за використанням та охороною земель, встановлення обґрунтованих

Прес-реліз

В історії Другої світової війни каральна акція проти мирного населення цілого містечка Корюківки є одним з найбільших серед нацистськихзлочинів. Корюківка селище міського типу Чернігівської області, під час німецької окупації була центром радянського партизанського руху на Чернігівщині. За дії радянських партизан на Корюківщиніокупантиспалилис.Єліне(знищено 296 жителів), с. Мостки, с. Клюси (знищено 128 жителів), села Гуту Студенецьку, Тихоновичи, Перелюбові. У лютому 1943 р. радянське партизанське з‘єднання під командуванням Олексія Федорова повернулося з Брянщини і розташувалося у корюківських лісах. Воно розпочало збір продовольства по селах і акції проти окупантів. Уночі 27 лютого 1943 року партизани з‘єднання Федорова розгромили німецький гарнізон. Вранці 1 березня 1943 р. у Корюківку прибув есесівський каральний загін. Населений пункт булооточено.Всіхмешканцівзганяливгрупипо 50 100 чол. у великі будинки і розстрілювали. Після знищення всіх знайдених корюківців, карателіселище спалили. Акціюпроведено 1 і2 березня,а9березнякарателіповерталися,щоб добити уцілілих, які поверталися в населений пунктізсел. Наслідки гітлерівського злочину: спалено 1290 будинків і вбито близько 7 тис. мешканців тільки одного українського поліського містечка, що є найбільшою кривавою каральною акцією нацистів проти мирного населення у Другій світовій війні. До такого висновку підводить порівняння з всесвітньо відомими трагедіями світової війни в Європі: Українська Корюківка 1 2 березня 1943 р. вбито і спалено близько 7 тис. осіб. Білоруська Хатинь 22 березня 1943 р уселізнищено149 осіб(підчасбою партизан з карателями). Чеська Лідице 11 червня 1943 р.вбитоуселищіізамордованіуконцтаборі320

Press- release

Na história da Segunda Guerra Mundial as ações punitivas contra a população civil de uma pequena cidade Koryukivka são entre os maiores crimes nazistas.

Koryukivka, a povoação urbana na região de Chernihiv, foi um centro do movimento guerrilheiro soviético em Chernihiv, durante a ocupação nazista. Por ações de guerrilheiros soviéticos em Koryukivka invasores queimaram as aldeias: Yeline (matando 296 habitantes), Mostky, Klyusy (matando 128 habitantes), Guta Studenetska, Tykhonovychy, Perelubovi.

Em fevereiro de 1943, os guerrilheiros sob comando do Oleksii Fedorov estabeleceram se em florestas de Koryukivka. O destacamento começou as ações contra os ocupantes. Na noite de 27 de fevereiro de 1943, guerrilheiros derrotaram a guarnição alemã, localizada na cidade Koryukivka. No dia 1 de março de 1943, em Koryukivka chegaram esquadrões de execução SS. Cidade foi cercada. Todos os moradores foram levados em casas grandes e fuzilados. Após a execução de todos os habitantes encontrados, a cidade foi queimada pelas nazistas. Campanha foi realizada em 1 e 2 de março, e no dia 9 de março os punidores voltaram para matar os sobreviventes que retornaram à localidade de aldeias vizinhas. O crime do Hitler, na conseqüência de qual foi queimado 1290 casas e matando cerca de 7 mil habitantes de uma pequena cidade ucraniana, é a maior ação punitiva nazista contra civis durante a Segunda Guerra Mundial. Esta conclusão traz se das comparações com outras tragédias conhecidas da Segunda Guerra Mundial na Europa: Koryukivka na Ucrânia 1 2 de março de 1943 cerca de 7000 habitantes matados e queimados; Hatyn na Belarus 22 de março de 1943 149 habitantes executados; Lídice na Chéquia 11 de junho de 1943 320 habitantes assassinados; Oradour sur Glane na França 10 de junho de 1944 642 habitantes matados.

Em 23 de setembro de 2011, em Koryukivka realizou se um comício por ocasião da assinatura do Decreto "Sobre as medidas relacionadas aos 70 anos da tragédia de Koryukivka" pelo Presidente da Ucrânia Viktor Yanukovych. O evento, que foi realizado no Memorial em homenagem à resistência heróica dos habitantes de Koryukivka contra fascistas, foi assistido pelo Prefeito Ihor Matyukha, os chefes da Administração Distrital de Koryukivka, os representantes do Instituto da Memória Nacional da Ucraniano e o público da cidade.

Consulado da Ucrânia em Curitiba, 21.11.2011

Філателія - марку художню

"120 років з початку імміграції українців до Бразилії"

- № 1120, Формат марки 28х40мм.

Перфорація гребінчаста 13 3/4:14 1/4.

Номіналмарки 2,20 грн. Кількість марок в аркуші 16 (4х4).

Тираж марки 202 000 примірників.

Захист марки: мікротекст "В. Бариба"; в УФ променях світяться слова «Україна», «120 років з початку імміграції українців до Бразилії», гербтасвітлі фрагментинаписанці. Полямаркового аркушахудожньооформлені. Текст на полях: «120 років з початку імміграції українців до Бразилії. 1891 2011» ДизайнмаркиташтемпеляВіктораБариби. Марка багатоколірна; спосібдруку офсет. На полях маркового аркуша надруковано штриховий код 4823027131573. Зам. 1 3355. Марку надруковано на ДП ―Поліграфічний комбінат ―Україна‖по виготовленню цінних паперів‖. “ukrposhta”

Легенда про Віторія Режія Росте у Бразилії, в околицях ріки Амазонки, чарівна водна рослина Віторія Режія. Це великий круглий листок-таріль, цвіт якого вночі є білого кольору і пахне приємно а в день він рожевий та без запаху. Про цей дивотвір природи індіянське племя Тупі Ґварані створило цікаву легенду. Ось і вона. Існує в племені Тупі повіря, що кожний раз коли місяць у своїй повні ховається за горизонтом, він сходить на землю, щоби вибрати собі ще одну гарну молоду індіянку, завести її на небо та перемінити на звізду. Для індіян, місяць був великим та відважним воїном і вони назвали його «Жасі», а молоді дівчати збиралися у місячні ночі, співали пісунь, вдивлялися у него та подивляли красу ясного місяця. Жила між тими дівчатами одна молода та дуже гарна князівна Наїнá, що залюбилася у Жасі. Вона відмовила багатьом хоробрим воїнам, що просили її руки. Кожної місячної ночі Наїнá виходила у простір, щоби любуватися своїм милим. Щоби бути все блище Жасі, вона виходила на високі гори, вилізала на

високі дерева, але даремно її милий все був від неї далеко .... Одної такої місячної ночі Наїнá вийшла на берег великого озера, у водах якого купався образ її улюбленого Жасі. Його образ так її зачарував, і щоби його не стратити та бути разом з ним, вона кинулась у воду тазниклау глибині озера. Тупі Ґварані вірять, що щоби инагородити князівну за її довгу та вірну любов, Жасі постановив перетворити її у «водну зірку», у чудову Віторія Режія. Автор: Марія Режіна Канестраро Переклад: Володимир Ґалат Відео: http://www.youtube.com/watch?v=a4wrQrNv gk

Aнсамбль "Пролісок" Grupo Folclórico “Prolisok”

- ―ІванаКупалозм.Іраті,Парана; ―Калина‖зм.УніяодаВіторія,Парана; ―Волиньзм.СаоРоке,Парана;

- ―Щастя‖зм.КампоМорао,Парана; ―Барвінок‖зм.Курітиба,Парана;

- ―Весна‖зм.Мафра,Парана;

- ―Веселка‖зм.Прудентопіль,Парана; ―Зоря‖зм.ПонтаҐроса,Парана;

- ―Соловейко‖зм.СаоЖозедосПіньяїс,Парана; ―Пролісок‖зм.Кіровоград,Україна.

Міський центр Зборів та Концертів був переповнений, а публика мала нагоду побачити небувалий виступ за участю понад 400 танцюристів, що прибули із різних місцевостей Бразилії, а також і з України та показали свою культуру.

Гурток―Пролісок‖взявучастьувиступі,як контрибуціяМіністерстваКультуриУкраїни,а 06.11.внеділю,вонидалисвійокремийвиступ. Крімтого,професортахореограф«Проліска»п. АнатолійКоротковдавдлябразлійських танцюристів,уднях6,7та8 оголистопада,курс українськихтанків. (Переклад Володимир Ґалат)

Відео: http://www.youtube.com/watch?v=9TNlDbliJfE Відео: http://www.youtube.com/watch?v=Lr5gIGHpnyQ Фотографії: http://www.rcub.com.br/rcub/o xviii festival nacional de dancas ucranianas/

O XVIII FESTIVAL NACIONAL DE DANÇAS UCRANIANAS

Realizou se dia 5 de Novembro no Centro de ConvençõeseEventos de Cascavelo XVIIIFestival Nacional de Danças Ucranianas promovido pelo Folclore Ucraniano Sonhachnek com o apoio da Associação da Juventude Ucraniano Brasileira AJUB, da Representação Central Ucraniano Brasileira RCUBe Pref. Municipalde Cascavel.

Soloveiko de São José dos Pinhais PR. e o Grupo FolclóricoProlisok deKirovogradna Ucrânia

O Centro de Convenções e Eventos de Cascavel ficou lotado e os presentes desfrutaram de uma apresentação ímpar no Brasil, onde mais de 400 dançarinos vindos de varias partes e regiões do Brasil, desenvolveram a cultura ucraniana brasileira. O Grupo Prolisok de Kirovograd Ucrânia, presente ao evento, como contribuição do Ministério da Cultura da Ucrânia ofereceu um espetáculo completo aos dançarinos no dia 6, domingo. O professor e coreógrafo Anatoliy Korotkov do Grupo Prolisok administrou curso de danças para os coreógrafos nos dias 6, 7 e 8 de novembro.

(RCUB, 07.11.2011)

Os vídeos com as apresentações do Folclore Ucraniano Sonhachnek estão disponíveis nos endereços: http://www.youtube.com/watch?v=9TNlDbliJfE http://www.youtube.com/watch?v=Lr5gIGHpnyQ

Da Redação

Esteano participaram15 gruposfolclóricos do Brasil: Sonhachenk de Cascavel PR, Folclore Ucraniano Zoriá 3ª Idade de Porto União SC, Grupo Folclórico Spomen de Mallet PR, Grupo Folclórico Ucraniano Poltava de Curitiba PR, Companhia de Dança Ucraniana Verkhovena de Maringá Adulto e 3ª idade; Grupo Folclorico Ucraniano Dunay de Rio Azul PR; Grupo Folclórico Ucraniano Ivan Kupalo de Irati PR, Grupo Folcórico Kalena de União da Vitória PR, Grupo Folclórico Ucraniano Volênia de Boa Ventura de São Roque PR; Stchastia Folclore Ucraniano de Campo Mourão, PR, Folclore Ucraniano Barvinok de Curitiba PR, Grupo Folclórico Ucraniano Vesná de Mafra SC, Grupo Ucraniano Brasileiro Vesselka de Prudentópolis PR, Folclore Ucraniano Zoriá de Ponta Grossa PR, Grupo Folclórico Ucraniano

редакції Хлібороба Великий Тлумачний Словар (ВТС) української мови із 1728 сторінкамита250.000 словами. Словар було вручено на руки 1-шого секретаря Українського Товариства Бразилії (СУБРАЗ) Павла Сташери підчас 8 ого Конгресу Українсько Бразилійської Центральної Репрезентації (УБЦР, що відбувся у днях 26 і 27 листопада у приміщеннях УніверситетуТуюті. У Конгресі взяв участь амбасадор України в Бразилії п. ІгорГрушко, якийвручив цей ціннийподарунок. (Переклад Володимир Ґалат)

Jornal O Lavrador ganha dicionário ucraniano

O governo da Ucrânia presenteou a redação do Lavrador com um dicionário da língua ucraniana, 1728 páginas 250.000 verbetes.

O dicionário foi recebido em nome da redação do Lavrador pelo 1º secretário da Sociedade Ucraniana do Brasil, Paulo Stachera, durante a realização do 8º Congresso da Representação Central Ucraniano Brasileira, ocorrido em Curitiba nos dias 26 e 27 de novembro. O evento teve a presença do Embaixador Extraordinário e Plenipotenciário da Ucrânia no Brasil, Ihor Hrushko.

Folclore Ucraniano Sonhachnek

Herói da Ucrânia

Pedro T. Sabluk (Петро Трохимович Саблук) Cientista da área de Economia Agrícola, Diretor do Centro Nacional de Desenvolvimento Científico "Instituto de Economia Agrária" da Academia Ucraniana de Ciências Agrícolas, Doutor em Ciências Econômicas e Acadêmico da Academia de Ciências Agrárias Pelo excelente serviço pessoal para o Estado ucraniano no desenvolvimento da economia do agronegócio, no quadro das reformas institucionais e no desenvolvimento da produção agrícola, recebeu o título de Herói da Ucrânia (Герой України) em 16 de novembro de 2004, decretado pelo presidente LeonidKutchma

Pedro nasceu em 22 de junho de 1941 na aldeia de Potok (Потоки), cidade de Zhmerinskogo (Жмеринський) região de Vinnytsia (Вінницька). Depois de cursar o ensino médio (1958 a 1963), estudou na Academia Agrícola Ucraniana. Durante o período de 1963 a 1971, lecionou no Colégio Agrícola e trabalhou como chefe da secretaria da agricultada da administração regionaldeChernivtsi.

De 1971 a 1974 Cursou pós graduação do Instituto de Pesquisa ucraniana de Economia e Agricultura e no período de 1975 á 1988 assumiu como CientistaSênior.

Em 1974 defendeu sua tese sobre "Organização e Eficiência de Análise Operacional‖ e em 1990 sua tese de doutorado "Contabilidade, Controle e Análise do Setor (Metodologia e Organização)"

Desde 1988 atua como Diretor do Centro Nacional de Desenvolvimento Científico "Instituto deEconomia Agrícola."

No período de 1994 à 1996, assumiu o cargo de Vice Primeiro Ministro da agricultura e Primeiro Vice, primeiro-ministro da Ucrânia. Desde 1996Membro do Conselho Supremo de Economia no governodo presidentedaUcrânia.

Publicou mais de 800 trabalhos científicos, incluindo dezenas de livros, folhetos, guias e manuais. Atualmente prepara cientistas altamente qualificados, sob sua liderança defenderam suas teses de doutorado e mestrado 30 e 44 profissionais.

Pedro Sabluk é Membro da Academia Ucraniana de Ciências Ecológicas, Associação Européia de Economistas, Academia ucraniana de Ciências Agrárias da especialidade "Economia", da Academia de Ciências Econômicas da Ucrânia na especialidade "Economia da Agricultura", Associação Mundial dos Economistas, Academia agrário regional de Ciências Ucrânia, Bielorussia, Academia Russa de Ciências Agrárias. Professor honorário da Universidade Estadual de Agroecologia (Zhitomir), Lugansk, Universidade Nacional Agrária, Universidade de Estado Agrária Podolsk. É editor da revista científica internacional "Economia da agricultura", membro do conselho editorial das revistas "Boletim de Ciências Agrárias", "Contabilidade e Finanças AIC" e do Jornal deciências―Вестник‖ deMoscou.

Prêmios Recebidos

Ordem de Yaroslav o Sábio, Grau V em 1998 e Grau IVem2001; Vencedor do Prêmio ‖О. Шліхтера АНУ‖ em 1992;

Título de Trabalhador Honrado de Ciências da Ucrâniaem1993; Medalha de Condecoração de Honra no "Aniversáriode1500anosdeKyiv‖.

O vídeo sobre o debate da reforma agrária na Ucrânia, em 07 de novembro de 2011, com a participação do cientísta Pedro T. Sabluk está disponível no endereço: http://www.youtube.com/watch?v=BZdrqVgr_0o

Da Redação

Filme IVÁN - DE VOLTA PARA O PASSADO é

premiado em Festival

O filme do diretor Guto Pasko ganhou o prêmio de "Melhor Som/Efeitos Sonoros" no FestivaldeGoiânia.

A 7ª edição do FestCine foi realizado entre os dias 04 e 11 de novembro no Centro

Municipal de Cultura de Goiânia. A programação contoucomaexibiçãodefilmes,oficinas,palestras, debates e homenagens. O festival contabilizou 154 produções inscritas.

O trailer do filme IVÁN DE VOLTA PARA O PASSADO, que retrata a história de vida real do imigrante ucraniano Iván Bojko, está disponível no endereço: http://www.youtube.com/watch?v=Y0GNZGS9msE

Da Redação

Helena Kolody é homenageada

O Ministério da Cultura realizou, no dia 9 de novembro, no Teatro de Santa Isabel, em Recife (PE), a entrega da Ordem do Mérito Cultural aos 51 agraciados da edição 2011.

Helena Kolody In Memoriam foi agraciada com a comenda Grã Cruz, que é a mais alta graduação da Ordem.

Obter a admiração de Carlos Drummond de Andrade e de Paulo Leminsky é um privilégio para poucos. E nesse seleto grupo inseriase a poeta paranaense HelenaKolody.

Filha de imigrantes ucranianos que se conheceramnoBrasil,elafoiguiadanadireçãodas artesdesdemenina.Estudoupiano,pinturae,aos 12anos,começouafazerseusprimeirosversos.

Com16anospublicouALágrimaechamoua atençãodarevistaMarinha,editadaemParanaguá. Aos20anos,Helenainiciouacarreiradeprofessora doEnsinoMédioeinspetoradeescolapública.Por 23anos conciliou aliteratura comas aulas que lecionavanoInstitutodeEducaçãodeCuritiba.

Oprimeirolivropublicadopelapoetisafoiem 1941: Paisagem Interior é dedicado a seu pai, MiguelKolody,quemorreu dois meses antes da publicação. Sua poesia caracterizavase pelo formato de haicai, forma poética de origem japonesacujacaracterísticaéaconcisão aarte dedizeromáximocomomínimo.Foiaprimeira mulherapublicálosnoBrasil.

Com o conterrâneoPauloLeminski,Helena Kolodymantevegranderelaçãodeamizadepessoal e literária. Entre seus trabalhos destacamse A SombranoRio(1951),PoesiasCompletas(1962), Vida Breve (1965), Era Espacial eTrilha Sonora (1966),AntologiaPoética(1967),Tempo(1970), InfinitoPresente(1980),PoesiasEscolhidas(1983 traduções de seus poemas para o ucraniano), SemprePalavra(1985)ePoesiaMínima(1986).

Ministério da Cultura, 09.11.2011

Katna Baran - katnabaran@gmail.com

No início deste mês, um importante monumento histórico foi devolvido à comunidade ucraniana de Serra do Tigre, em Mallet, PR. Trata se da Igreja São Miguel Arcanjo que foi tombada em 1992 pelo Conselho Estadual do Patrimônio Histórico e Artístico do Paraná e restaurada com a manutenção das suas características originais. A construção data de 1903, ou seja, é a mais antiga arquitetura ucraniana do Brasil, e a falta de conservação quase fez com que ele fosse tomada por cupins e morcegos nos últimos anos. A restauração durou quase 3 anos e custou 1,1 milhão, patrocinados pela Caixa Econômica Federal e o Banco Nacional de Desenvolvimento EconômicoeSocial(BNDES).

Muito além do telhado e sinos novos e renovação das pinturas interna e externa, a restauração desse importante prédio destaca uma das mais admiráveis características do povo ucraniano: a religião, que ajudou os imigrantes a enfrentar as diversas dificuldades de adaptação no Brasil quando aqui chegaram. As igrejas ucranianas podem ser consideradas as relíquias mais expressivas da cultura desse povo.

A arquitetura das capelas ucranianas também reflete o modo de pensar dos imigrantes. As cúpulas arredondadas demonstram o zelo de Deus sobre seus seguidores e os ícones, pinturas típicas utilizadas no lugar de imagens, aparecem no altar separando o público do celebrante. As cruzes gregas, com pontas arredondadas, também são características da etnia e simbolizam o rito bizantino. As construções em madeira de araucária também são comuns, já que era material farto no Paranádo iníciodo século20.

A relíquia do arcanjo Contam os antigos moradores da comunidade Serra do Tigre que a Igreja em homenagemaoArcanjo São Miguelfoiconstruídae mantida com muito sacrifício. Os colonos, primeiros imigrantes vindos da Ucrânia, moravam em casas simples e trabalhavam duro para conseguir se adaptar a nova realidade no Brasil. Até então, em

Foto: Michel Prado

1897, eles não tinham um local específico para fazersuas orações e mantersuas tradições através da fé, tão importante para os ucranianos. Então, aos poucos, foram construindo a igrejinha com doações e exigências. Tudo que sobrava era destinado à paróquia e as penitências eram cobradas em pedaços de madeira. Com o sacrifício destes antigos moradores e a fé de todo povo ucraniano, finalmente, em 1903, a construção foi concluída.

Originalmente, tudo foi feito com madeira encaixada comajudadeformãoe bate estaca, sem nenhum prego. A planta da Igreja é em forma de cruz grega e a cúpula é octogonal. No isolamento do teto foram usados sacos de estopa, banha e cera. O cemitério que fica atrás da construção está repleto de cruzes de ferro trabalhadas, como manda a tradição. Quanto mais rebuscada, mais rica eraafamília. Asrelíquiasda Igrejavão alémda edificação: estão no teto com os lustres de ferro ostentados por velas e cristais, e a Bíblia trazida diretamentedaUcrânia.

A igrejinha também é uma marca da antiga rivalidade ente poloneses e ucranianos. Aqueles se instalaram primeiro em Mallet e tentaram impor seus costumes aos imigrantes que chegaram depois. Estes resistiram, mas a colônia ucraniana só conseguiu se fortalecer quando mais imigrantes chegaram no local, como o padre Nikon Rozdolskei. O pároco logo deparou com uma igreja polonesa construída em bambu. Na frente do prédio, existia uma torre de50 metros de altura que se destacava no horizonte. Rozdolskei então, incentivado pela rivalidade entre os dois povos, escolheu o ponto mais alto da comunidade, com mais de mil metros acima do nível do mar, para a construção da igrejaucraniana. Issodificultouainda mais sua edificação já que os fieis tinham que subir coma madeiranascostaspara concluiroprédio. Deixando as desavenças de lado, graças à perseverança e fé destes imigrantes ucranianos, hoje toda comunidade que ainda preserva as tradições dos seus antepassados pode comemorar mais uma conquista: a igrejinha, construída ao custo de muitas penitências, com sua frágil beleza, pode ser visitada e apreciada novamente, além de receber muitas orações direcionadas agora ao novo ícone do padroeiro São Miguel Arcanjo, envolto em tecidos bordados em estilo ucraniano na entrada. Como diz a inscrição à sua frente: ―Conosco Deus, entendam as línguas e arrependam se,conoscoDeus‖.

Fontes:

BREMBATTI, Kátia. Uma igrejinha infestada de cupins. Gazeta do Povo, Curitiba, 03 set. 2006. Paraná, p. 07. SILVA, Maria Gizele. A redenção de São Miguel Arcanjo. Gazeta do Povo, Curitiba, 06 nov. 2011. Vida e Cidadania, p. 11. SILVA, Maria Gizele. A redescoberta das igrejas ucranianas. Gazeta do Povo, Curitiba, 02 mar. 2008. Paraná, p. 13.

“Sviatei Vetchir” - Encontro de Corais

A Sociedade Ucraniana do Brasil SUBRAS, através do Folclore Barvinok, foi anfitriã do Encontro de Corais de 2011, realizado no dia 03 de dezembro,durantea―SviateiVetchir‖

O Coraldo Folclore UcranianoBarvinok abriu o Encontro dos Corais, sob a regência do maestro Lauro Cesar Preima, com acompanhamento musical no acordeom de Felipe Oresten e na flauta de IgorKovalhiuk.Juntocomo Barvinoko coraldas crianças da ―Subotna Chkoka Léssia Ukrainka‖ fizeram um espetáculo com acompanhamento musicalde DanielKozechen noacordeom.

O coral da Paróquia São João Batista regido pelo maestro Leonardo Davebida, foi o terceiro da noite e teve a companhia das crianças do Grupode Banduras ―Fialka‖, sob a coordenação de Izabel Krevey. Na sequencia,foiafez do coraldo Folclore Ucraniano Poltava apresentar as canções natalinas, com regência do maestro Paulo Ignatovich.

O coral da Paróquia Nossa Senhora Auxiliadora sob a regência do maestro Mário Tkatchuk,encerrouas apresentaçõesda Noite.

Os regentes dos seis corais receberam do Folclore Barvinok, como recordação do evento, um

Presidente Roberto Oresten ao palco. Da direita Maestros: Mário Tkatchuk, Paulo Ignatovich ,Lauro César Preima, Leonardo Davebida,Izabel Krevey e Katia Mazepa Baran e as crianças da “Subotna Chkola”

Grupo Infantil de Banduristas “Fialka” e o coral da Paróquia São João Batista

quadro como íconede São Romano,padroeiro dos coralistas.

O presidente da Sociedade Ucraniana do Brasil, Roberto Oresten, registrou a presença da cônsul da Ucrânia em Curitiba, Larysa Myronenko, do bispo Dom Volodemer Koubetch, do presidente da RCUB, Vitório Sorotiuk e dos padres Elias Mariniuk e Teodoro Haliski.

hectares, foi criado oficialmente em 28 de dezembro de 1983, porém, é do ano de 1936 a primeira menção literária de adequação das instalações das florestas da região para fins de educação ambiental, a proposta foi elaborado por J. Kostyrko (Й. Костирко) com o objetivo de proteção dosanimaismigratórios.

Da Redação

Ucrânia, Bielorrússia e Polônia assinam acordo

O ministro do Meio Ambiente da Ucrânia Mykola Zlochevsky (Микола Злочевський) assinou o acordo entre a Ucrânia, Bielorússia e a Polônia sobre a criação da Reserva de Biosfera Transfronteira denominada «Західне Полісся». A cerimônia de assinatura do acordo entre os três países, foi realizada no dia 28 de outubro no Clube do Gabinete de Ministros da Ucrânia. A delegação da Bielorrússia foi liderada pelo Ministro do Meio Ambiente e Recursos Naturais, Vladimir Tsalka e a Polônia foi representada por Janusz Zaleski, vice ministro do MeioAmbiente.

O Acordo estabelece a Reserva de Biosfera Transfronteira composta do lado ucraniano pela Reserva da Biosfera "Shatsky"; da Reserva, "Pribuzhskoe Polesie" no território da Bielorrússia e do lado polonês a Reserva e "West Polesie". O objetivo é criar um quadro jurídico para a cooperação entre os três países na proteção e uso sustentável do território, assim, implementando um sistema de troca permanente de informações sobre o meio ambiente e monitoramento conjunto das Reservas, além de fomentar as pesquisas científicasconjuntas.

Reserva Biosfera da Ucrânia

A Reserva Biosfera Shatsky (Шацький біосферний заповідник) com uma área de 32.515

Estimativa da população de lontras (Видра) que vivem no Parque é de 10 mil.

A partir de 16 de agosto de 1999, através de decreto do Presidente da Ucrânia, Shatsky foi transformana em Área de Proteção Nacional e o seutamanhopassou para48.977hectares.

Devido aos altos critérios bioecológicos e de paisagem o Parque recebeu dois diplomas internacionais:

O primeiro no ano de 1995 “Wetlands Shatsky”concedidopela Convenção “Ramsar”que se refere aos territórios IBA Habitat Especial Internacional de Importância para Aves Aquáticas e suas migrações, durante a primavera e o outono nos lagos do Parque, as aves abrangem uma população de maisde 70.000.

O segundo, no anode2002 Por decisão da 17ª Sessão da Assembléiada UNESCO Estatuto de Reserva daBiosfera.

No parque existem 23 lagos com área total de cerca de 7 hectares, sendo considerado um dos maiores grupos de lago da Europa. Um dos lagos, denominado Svityaz (Світязь) é o segundo maior reservatório de água da Ucrânia, em 2008, o Lago foi declarado o vencedor do Concurso "7

Bispo dom Volodemer, em pronunciamento Antesdeiniciarojantardo―SviateiVetchir‖o bispo Dom Volodemer parabenizou a organização doevento eproferiuabençãodosalimentos.

sobre Reserva Florestal

MaravilhasNaturaisdaUcrânia".

Estão catalogados na flora do parque mais de 800 espécies de plantas vasculares de porte grande. A fauna do parque é representada por espécies típicas de florestas. No Parque há quase todos os tipos de animais; 55 espécies de mamíferos, 55 especies de aves, 241 espécies de répteis ,30espécies deanfíbios,peixes,etc.

A reserva, a fim de cumprir suas tarefas em conformidade com a Lei, foi dividida em áreas funcionais:

Áreasde protecão 5,144,9 ha; Áreade recreação controlada 12.971,1ha Áreade lazer estacionária 978,0ha; Áreaeconômica 29.883,0 hectare

A área do parque não é apenas objeto ambiental, mas também como instituição de pesquisa que juntamente com especialistas de outros setores acadêmicos buscam garantir a estabilidade dos processos ecológicos, a otimização dos ecossistemas naturais, e a melhora a áreadeuso recreativo. Відео: http://www.youtube.com/watch?v=SaMAJ3qYYIE

Da Redação

Hospital maternidade na Ucrânia é premiado pela UNICEF

A equipe médica do Departamento de Maternidade da cidade de Mukachevo (Мукачево), com 95 mil habitantes, situada na região da Transcarpathian, recebeunodia09de novembro,o prêmio concedido pela UNICEF "Hospital Amigo da Criança".

O Certificado foi recebido pela médica ginecologista e Diretora do Departamento da Maternidade, Dra. Irina Patskan (Ірина Пацкань).

Para o Chefe Adjunto da maternidade, Dr. Jaroslav Lup'yak (Ярослав Луп'як), oprêmioé oreconhecimentopelo méritode toda a equipe, começando com os departamentos de pré natal, ginecologia e maternidade, chefes de unidades estruturais e terminando com todas as pessoas voluntárias que se juntaram para melhorar as condições de visitas as mães e aos bebês. "Nossa maternidade foi projetado para 80 leitos, durante os nove meses deste ano, realizamos mais de 2.000 nascimentos. O departamento maternal

possui sete lindas salas para a família, o que criou umambientebastante acolhedor".

Um dos requisitos básicos para receber a certificação da UNICEF "Hospital Amigo da Criança" é uma lista de medidas que preparam um casal para o parto, da Escola da paternidade responsável, terminando com o treino psicológico para o parto. Um dos componentes chave é o aleitamento materno e condições modernas de padrão europeu para a permanência conjunta da mãee da criança.

Da Redação

наук. У пам'ять про знаменитого бразильця Сократеса У неділю, 4 грудня, на 58 му році життя помер легендарний бразильський півзахисник Сократес. Гравець, який був капітаном Селесао на чемпіонатах світу 1982 і 1986 років, був госпіталізований у відділення інтенсивної терапії з харчовим отруєнням. Смерть настала в результаті септичного шоку. Раніше, в серпні 2011 року, Сократес потрапив до лікарні з крововиливом в травний тракт через підвищений тиск ворітної вени. На початку вересня він був виписаний з лікарні. Сам футболіст назвав причиною крововиливу зловживанняним алкоголем. Сократеспочав кар'єру гравцяв 1974 му році в Ботафого. Через чотири роки він перейшов у Корінтіанс, за який виступав шість років, вигравши тричі чемпіонат штату Сан Паулу. Сократес визнається більшістю вболівальників і фахівців найкращим гравцем в історії цієї команди, другого за популярністю клубу вБразилії. У 1984 му році Сократес став гравцем італійської Фіорентини, проте в Італії півзахисник провів лише один сезон. Після повернення на батьківщину футболіст відіграв декілька сезонів за Фламенго і Сантос, завершивши кар'єру в 1989 му році. У 2004 му році Сократес на нетривалий час повернувся у футбол, ставши граючим тренером англійськоїкоманди ГартфордТаун. Півзахисник був капітаном Селесао на чемпіонатах світу 1982 і 1986 років. Цю команду прийнято називати

BarBaran – Na sede da Sociedade Ucraniana do Brasil

CRISTIANO CASTILHO

Tradicional bar da Sociedade Ucraniana do Brasil-SUBRAS virou ponto disputado nos últimos três anos. Preço baixo e cardápio típico atrai quase 300 pessoas por dia.

com raiz forte, cracóvia e a linguiça de Prudentópolis vendem a rodo.

Como diz Baran, o bar ―respira cultura‖. Isso porque a Sede da Sociedade Ucraniana tem três andares e abriga uma escolinha que ensina ucraniano, o coral, o grupo folclórico Barvinok mais antigo do Paraná, de 1930 , um salão de festas que faz Baraniuks, Turkewicz e Antoniuks dançarem até altas horas e um espetacular embora desconhecido museu, no último andar.

Dentro dele, roupas típicas, quadros, pinturas, livros de Helena Kolody, instrumentos, recortes e uma imensa mesa com pêssankas de várias épocas. ―Acho que essa fui eu que fiz‖, diz Baran, apontando o indicador para uma delas. As visitas ao museu podem ser agendadas.

Ao lado do prédio um corredor comprido não sugere nada ao fundo, mas é uma porta à esquerda que conduz ao segredo: um amplo salão com assoalho de madeira e, sobre ele, mesas e cadeiras que em sua disposição lembram a naturalidade de algum clube do interior. Bem vindo ao BarBaran, um bar que há três anos vem causando burburinho na Alameda Augusto Stellfeld, 799 e movimentando a sede da Sociedade Ucraniana do Brasil.

Aos fatos. Na última quinta feira, 295 pessoas pisaram naquele chão encerado, comeram porções de varenek o delicioso pastel cozido ucraniano que nunca pode ser confundido com pierog, o polonês e enxugaram 36 engradados de cerveja. Políticos, jornalistas, advogados, universitários e sócios do clube, senhores que não dispensam um baralhinho, também estavam lá, ouvindo a MPB do Trio Lamara.

A Sociedade Ucraniana do Brasil foi fundada no ano de 1922. O bar foi aberto ao público em meados dos anos 70 antes era somente para sócios o curitibano Igor Mazepa Baran, 46 anos, assumiu o estabelecimento, há três anos. O bar funciona independentemente do clube, mas segue as tradições da casa.

Para justificar o grande movimento, de terça a domingo, detalhes. Na entrada, há um sofá e duas poltronas que cercam uma mesinha de mármore. É como se fosse a casa da vovó que faz pêssankas. Sobre o grande balcão, uma coleção imensa de latinhas de cerveja vazias que dão ares de boemia àquele espaço. Os preços são uma atração à parte. E só dá os 10% quem quiser.

―O ambiente é descontraído, o pessoal se sente em casa aqui. Nossos serviços não são profissionais, no sentido do termo, e não tem nem placa lá fora para divulgar‖, contaBaran, comsotaquejádiluído.

Quintas, com o Trio Lamara, e terças, com um trio de jazz e choro que tem a presença ilustre de Saul Trumpet, são os dias em que a casa abre espaço para a música. Monta se um palco ao lado do balcão e tudo começa com muita simplicidade. Aí vareneks, broa preta

O Barbaran é um caso de sucesso por ser simples e, até certo ponto, previsível. Você sabe quem e o que encontrar. Já que não se mexe em time que está ganhando, Baran não prevê grandes mudanças no bar, propriamente falando, mas na ocupação do salão de festas para shows de grupos igualmente únicos. Uma vez por mês, o grupo curitibano Klezmorim irá se apresentar no espaço a data de março ainda não está definida. ―Os ucranianos são assim, um povo que gosta de festa e que é muito religioso‖, diz Baran, retirando um copo da janela, esquecido durante a movimentada noite anterior.

Serviço

Barbaran (Rua Augusto Stelfeld, 799 (41) 3322 2912. De terça à sexta feira, das 16 à 1 hora (quarta até meia noite). Sábados, das 11 às 20 horas. Domingos, das 16 às 21 horas. Entrada franca. Couvert (terças e quintas): R$ 7. Agendamento de visitas ao museu: 3224 5597.

O vídeo com a matéria sobre o BarBaran e a sede da Sociedade Ucraniana do Brasil, que a Michelle Pucci do programa Noites Curitibanas fez, está disponível no endereço: http://www.otv.tv.br/video/a sociedade ucraniana do brasil/

Da Redação

-ParanaguáEmbaixador da Ucrânia inaugura sede do Consulado Honorário

Nas comemorações dos 120 anos de imigração ucraniana no Brasil, o embaixador da Ucrânia no Brasil, Ihor Hrushko, participou das solenidades em Paranaguá no dia 25 de novembro.

O prefeito da cidade de Paranaguá José Baka Filho fez questão de participar de todos os eventos. Para eternizar a data, decretou dia 25 de novembro o ―Dia da Ucrânia em Paranaguá‖. O município, no ano de 2010, foi declarado cidade irmã de Mariúpolna Ucrânia. Além do embaixador, estavam presentes a cônsul da Ucrânia em Curitiba, Laryssa

GadernoG– Jornal Gazeta do Povo

Myronenko, o presidente da Representação

Central Ucraniano Brasileira, Vitório Sorotiuk e o cônsul honorário da Ucrânia em Paranaguá, Mariano Czaikowski.

VIII CONGRESSO DA REPRESENTAÇÃO CENTRAL UCRANIANO BRASILEIRA

Realizou se nos dias 26 e 27 de novembro, em Curitiba, o VIII Congresso da Representação Central Ucraniano Brasileira RCUB, na Universidade Tuiuti do Paraná. O Congresso teve a presença do Embaixador da Ucrânia no Brasil, Ihor Hrushko e do presidente do Congresso Mundial dos Ucranianos,Eugene Czolij.

Myronenko, o presidente

Representação Central Ucraniano Brasileira, Vitório Sorotiuk e o cônsul honorário da Ucrânia em Paranaguá, Mariano Czaikowski.

A nova sede do Consulado Honorário de Paranaguá foi instalada no Edifício Palácio do Café,localizadonaavenidaArthurde Abreunº29.

Em seu pronunciamento o cônsul honorário da Ucrânia em Paranaguá Mariano Czaikowski agradeceu ao prefeito José Baka Filho pelo constante apoio ao Consulado, pelas diversas iniciativas em prol do intercâmbio entre Brasil e Ucrâniaeespecialmentepelapromoçãodo―Diada UcrâniaemParanaguá‖.

Os trabalhos foram abertos pelo presidente da Representação Central Ucraniano Brasileira Dr. Vitório Sorotiuk e realizaram manifestações o Embaixadorda Ucrânia, o presidente do Congresso Mundial dos Ucranianos, o Bispo Eparca dos Ucranianos Católicos Dom Wolodemer Koubetch, o prefeito de Paranaguá Jose Baka Filho e Natalia Santos representando o Deputado Federal Angelo Vanhoni. Enviaram mensagens saudando o congresso o Governador Beto Richa e a escritora Wira SelanskiWowk. Participou do Congresso uma delegação da Sociedade Prosvita de Buenos Aires com a presença de Jorge e Roman Danylyszen. Participaram do encontro a Cônsul da Ucrânia, LarysaMyronenkoeo CônsulHonorárioda Ucrânia emParanaguá, MarianoCzaikowski.

Na entrada do auditório uma exposição de quadros decorativos típicos ucranianos no estilo de Petrekivka, desenhados por crianças ucranianas, e trazidos pela Embaixatriz da Ucrânia Svitlana Hrushko, davam a presença da Ucrânia no congresso,alémdos representantesdiplomáticos.

Também foi inaugurado na praça Rosa Andrade em Paranaguá, um Placa em homenagem a etnia ucraniana, que contou, além da presença do embaixador, com apresentações de alunos das escolas integrais e membros da Orquestra Estudantina de Paranaguá.

(Paranagua.gov jornalista Osvaldo Capetta)

Na parte da manhã foi lançado o livro ―OS UCRANIANOS NO BRASIL‖ com palestra da Dra. MARINA HRYMYCH Doutora em Ciências Históricas Pesquisadora Senior do Instituto Nacional de Ciências e Pesquisas de Estudos Ucranianos Kyiv. A sessão foi presidida pela historiadora Oksana Boruschenko com participação dos trabalhos de Mariléia Gartner, Coordenadora do Centro de Estudos Eslavos da Universidade do Centro do Paraná UNICENTRO. O livro foi elaborado por uma série de pesquisadores do Brasil, Canadá e Ucrânia e editada em Kyiv Capital da Ucrânia nas línguas inglesa, ucraniana e portuguesa e contémtrabalhos científicos de ordem históricaeetnologia.

(D) Embaixador Ihor Hrushko acompanhado do prefeito Baka cônsul honorário M. Czaikowski, cônsul. L Myronenko e V. Sorotiuk.(E) Além do embaixador, estavam presentes a cônsul da Ucrânia em Curitiba, Laryssa

da

O Congresso deliberou que todas as atividades do ano de 2012 da Representação Central serão em homenagem ao Centenário de nascimento da grande poetisa paranaense Helena Kolody. Comissão para os trabalhos do Centenário de Helena Kolody Coordenação: Mariano Czaikowski; integrantes em ordem alfabética: Eugênia Osatchuk, Janine Andreiv Rodrigues, Mariléia Gartner e Vilson Kotviski. Com relação aos Estudos na Ucrânia a Associação Juventude Ucraniano Brasileira AJUB informou que pretende constituir comissão permanente com esse objetivo e uma oportunidade será o próximo congresso da juventude que realizar se á dias 5 e 6 de fevereiro do próximo ano em Prudentópolis. Ficou deliberado a realização do Encontro Nacional das Mulheres Ucranianas do Brasil em data de 10 de março de 2012 e eleita a Comissão constituída por Deolmira Retcheski Dallazen, Eliana Herreros Sorotiuk, Janine Andreiv Rodrigues e Mauriza de Jesus Leger Gruba. Deliberou-se constituir o Fórum Permanente do Ensino da Língua Ucraniana no Brasil - Comissão do Idioma Ucraniano com os membros: Maria Alcione Boiko; professora Eugênia Osatchuk; profª Olga Kalko e porWolodymyr Galat. A comissão deverá com o apoio da RCUB organizaroprimeiro encontroemfevereirode2012

Ficou estabelecido o caminho estratégico de nos próximos anos incentivar o ensino da língua ucraniana, a participação em agosto de 2013 no IV Congresso Mundial a ser realizado em Lviv pelo Instituto Internacional da Politécnica de Lviv, Ucrânia. Em 2014 comemoraremos o bicentenário de nascimento de Taras Chevtchenko e está sendo preparado o projeto para a estátua do poeta, na cidade de União da Vitória e a instalação de bustos nas principais cidades do Brasil, onde exista forte presençada comunidadeucraniana.

Durante o Congresso o Embaixador da Ucrânia Ihor Hrushko fez a entrega de novas ―Carteira de Ucraniano do Exterior‖, destacando se o recebimento do médico Dr. Lauro Bogdar Kulczynski. Foram entregues dicionários da língua ucraniana, com 250 mil palavras trazidas pelo Presidente da Ucrânia em visita ao Brasil; aos Jornais―Xliborob‖e ―Pracia‖, ao Museu do Milênio, ao Centro de Estudos Eslavos da UNICENTRO e ao Centro de Estudos de Língua Estrangeira da UFPR, tambémforamentregues sete banduras aos representantes da comunidade de Ivai para constituiroterceirogrupodebanduristas noBrasil.

No último dia do Congresso foi realizado um culto Panaheda em memória às vitimas do Holodomor Grande Fome provocada pelo regime despótico de Stalin. No encerramento do Congresso, o presidente do Congresso Mundial dos Ucranianos manifestou que mais uma vez o Brasil lhe reserva surpresas, pois se surpreendeu pela capacidade de organização e pelo conteúdo do congresso. Disse que o Brasil é um país onde

os ucranianos estão demonstrando unidade e capacidade de gerar inovações na expressão da culturaucraniana.

Coronel Roberson Bondaruk será o novo

comandante da Polícia Militar

O coronel Roberson Luiz Bondaruk vai assumir o comando geral da Polícia Militar do Paraná, em substituição ao coronel Marcos Theodoro Scheremeta, que deixa o posto. A troca de comando foi anunciada pela Secretaria de Estadoda SegurançaPública.

O secretário da Segurança Pública, Reinaldo de Almeida César, destacou o bom trabalho desenvolvido pelo oficial que deixa o posto e ressaltou que o processo de transição ocorrerá de forma totalmente harmônica. Roberson Luiz Bondaruk é o coronel mais antigo em atividade na Polícia Militar do Paraná. Natural de Curitiba, tem 49 anos e está há mais de 30 anos na corporação. Ele já comandou o Regimento Coronel Dulcídio (Polícia Montada), foi subchefe do Estado Maior da PMPR, dirigiu a Academia Policial Militar do Guatupê e foi diretor de ensino da PMPR. Atualmente era coordenador deSegurança Comunitária da SecretariadeEstado daSegurança Pública.

Formado oficial da Polícia Militar pela Academia Policial Militar do Guatupê (1983), é bacharel em Direito pela Pontifícia Universidade Católicado Paraná (PUC/PR 2004),fez o Cursode Aperfeiçoamento de Oficiais na Polícia Militar de São Paulo (1996) e concluiu em 2006 o Curso de Doutoramento em Estratégias de Segurança Pública, na Academia Policial Militar do Guatupê, em parceria com a Universidade Federal do Paraná (UFPR). Éproficienteemlíngua inglesa.

Recebeu diversas medalhas e títulos, dentre elas Medalha Coronel Sarmento, por relevantes serviços prestados à Polícia Militar do Paraná, e a Medalha Policial Militar de Ouro, por 30 anos de bons serviços.

Autor de 16 publicações e nove livros especializados na área de segurança pública, o coronel Roberson Bondaruk tornou se referência pelo desenvolvimento de pesquisas na área de prevenção de crimes, que foram objeto de dois de seus principais livros: A Prevenção do Crime Através do Desenho Urbano (2007) e Design Contra o Crime: prevenção situacional do delito atravésdodesignde produtos(2006).

Nas duas obras, o coronel apresenta soluções práticas para prevenir a ação de marginais em residências, empresas, em espaços públicos urbanos e no uso de roupas e adereços pessoais.

Em 2009, conquistou o prêmio Hermès de L'innovation, na categoria Inovação e Desenvolvimento Humano, pelo projeto Design Contra o Crime, realizado em parceria com o SENAI/PR. O prêmio é concedido pelo Instituto Europeu de Inovação e Estratégias Criativas e foi entregue em Paris, durante o 2º Encontro Nacional dos Diretoresde Inovação.

Secretaria de Segurança, 24.09.2011

Nascido em 11 de julho de 1962 em Curitiba, Paraná. É filho de Waldomiro Bondaruk e Maria de Lourdes Benetti Bondaruk. Casado com Maria Nair Decher Bondaruk, com quem tem quatro filhos.

O coronel Roberson Luiz Bondaruk é neto do imigrante ucraniano Estefano Bondaruk. Na infância Roberson Luiz Bondaruk participou do Grupo Folclórico da “Subotna Chkola” junto a Sociedade Ucraniana do Brasil SUBRAS.

Da Redação

Vaticano monta árvore de Natal ucraniana na Praça de São Pedro

Com 30 metros de altura e 60 anos de idade, árvore natalina da Ucrânia é erguida na Praça São Pedro.

Foto: Reuters

Uma árvore de Natal de 30 metros de altura e 60 anos de idade, procedente da Ucrânia, foi montada nesta segunda feira na praça de São Pedro do Vaticano, onde permanecerá junto ao tradicional presépio durante as festas do Natal. A árvore tem um diâmetro de 5,6 metros, pesa quase 5 mil quilos e vem de Zakarpattia, na região ucraniana de Transcarpácia.

A árvore é um pinheiro vermelho da espécie Picea abies que tem mais de 700 galhos, alguns dos quais pesam entre 10 e 12 kg, e será decorada com 2,5 mil bolas douradas e prateadas, além de luzes brancas e amarelas, as cores do Vaticano, e inaugurada em 16 de dezembro.

O Vaticano entrou há várias semanas no período natalino com o começo das obras de construção do presépio de Natal, que desde a decisão de João Paulo II em 1982, ocupa o centro da praça de São Pedro. Uma equipe monta desde meados de novembro a estrutura do presépio, onde serão colocadas as principais esculturas tradicionais do nascimento de Jesus Cristo.

“Terra.com”, 05.12.2011

Reformas na sede da

Sociedade

Ucraniana do Brasil

Iniciado no mês de outubro, a pintura externa da sede da Sociedade Ucraniana do Brasil terá sua conclusão do mês de dezembro. Também estão em fase de execução as novas instalações elétricas.

São obras para conservação e segurança do prédio, de extrema necessidade, que a diretoria vem implementando, para que nossa entidade continue desenvolvendo suas ações na preservação da cultura ucraniana, compreendidas a língua, o folclore, o artesanato, as tradições ucranianasdeummodogeral.

A pintura da faichada das salas da “Subtona Chkola Léssia Ukrainka” já foi concluída

Obra de alteração do quadro de entrada de energia elétrica e a pintura da lateral do prédio, em andamento.. Reiteramos o pedido de sua contribuição, qualquervalorqueseja.

Para tanto pedimos depositar seu donativo na Caixa Econômica Federal Agência: 0368 Op.: 013 Conta: 125602 9, informando sua contribuição pelos Fones: 3076 8103/9996 1861 (Oreste Tesoureiro), email: orestevendas@gmail.com ou Fone: 3224 5597 (Paulo Secretário) e mail subras@sociedadeucraniana.com.br para que possamos identificá lo eregistrá lo.

A este seu gesto a diretoria da Sociedade UcranianadoBrasil SUBRAS, agradece.

Doações Recebidas:

Centro Lítero Esportivo Mocidade CLEM (Ala JovemdaSUBRAS........ R$1.000,00

Bazilio Chandoha .................................. R$ 500,00

IgorBaran ........................................... R$ 500,00 Oles IvanSysak.................................. R$ 500,00 OresteBasem...................................... R$ 500,00

VeraA.Piaceski................................... R$ 500,00

Representação CentralUcraniana..... R$ 350,00

Emilio Kudla...................................... ..R$ 50,00 ValériaTeixeira ............. R$ 20,00

Rio de Janeiro, 02 de fevereiro de 2011 Ao Consulado da República da Ucrânia Curitiba PR

O Departamento de Busca de Paradeiro que se destina a localizar pessoas desaparecidas está tentanto encontrar: ANDREY JACISHIN

Local e data de nascimento: Lysanowzy, Medzhibizhskij, Kamenetz Pololskaja Ucrânia, em 1923.

SugestãodaRCUBparapresentedeNatal

Livro: Os Ucranianos do Brasil

Editado na Ucrânia

Idiomas: português, inglês e ucraniano Custo: R$ 60,00 mais R$ 10,00 para remessa postal registrada no Brasil.

Filiação: Nenedij Iwanowich Jacishin e Lukija Petrowna Jacishin. Outras informações: Foi levado para Campo de Concentração para realizar trabalhos forçados na Alemanha. Posteriormente veio para o Brasil. Último contato em 1976 quando residia em Curitiba,PR. Tem os filhos Viktor de 57 anos e Ludmila de 59 anos.

Informações pelos telefones: (21) 2507 3392 ramal 29 e 2507 3577 E mail pessoal: tracingbrazil@yahoo.com.br

A G E N D A

Dia 10/12 – ”Sviatei Vetchir” Jantar de Natal Paróquia de Sant´Ana Pinheirinho R Mal. Otávio S. Mazza, 8228 Fone: 3248 8873

Dia 11/12 – Almoço Natalino Igreja Sagrado Coração de Jesus Rua CarmelinaCavassim, 06 Abranches

Livro: Pêssanka

Autor: Eduardo Sganzerla

Idiomas: português, inglês e ucraniano Custo: R$ 50,00 mais R$ 10,00 para remessa postal registrada no Brasil.

Aquisição através de depósito bancário Conta corrente nº 12848 9 Banco Itaú Agência n.º 3813 CNPJ 78774668/0001 83 Enviar o recibo ―scaneado‖ com endereço para remessa postal através do E mail: rcucranianobrasileira@gmail.com

Vitorio Sorotiuk Presidente

Dia 11/12 – Festa do Padroeiro Igreja Exaltação da Santa Cruz Rua Guilherme Ceolin, 170 V. Grande Pinhais

Dia 17/12 ”Sviatei Vetchir” Jantar de Natal Igreja São José Operário Rua Napoleão Bonaparte, 1176 Bairro Alto

Dia 06/01 ”Sviatei Vetchir” Jantar de Natal Paróquia Ortodoxa Ucraniana São Miguel Arcanjo Rua Paraíba, 2969 Vila Guaíra Fone: 3329 4652

―DeusépazDeuséLuz,Deusnosfala,quea elesechega,seguindoJesus."

Osvaldo de Bittencourt Amarante Filho Chefe do Departamento Nacional de Busca de Paradeiro

Doações para “O LAVRADOR”

Florianópolis

Petro Nediliuk

Curitiba

R$ 120,00

Iwan Fedosenko R$ 100,00

São Jose dos Campos-SP. Vitor Burlacenko R$ 70,00

D e u n o “ L a v r a d o r ”

A UCRÂNIA E A CONFÊRENCIA DE MADRID

A Conferência de Madrid para cumprimento dos acordos de Helsinqui, a qual está sendo realizada desde o dia 11 de novembro, e vai até março do ano que vem, proporciona mais uma possibilidade de colocar em pauta no fórum mundial a questão da negação dos direitos humanos e nacionais na Ucrânia. A Presidência do Secretariado do SKVU Congresso Mundial dos Ucranianos Livres e a Comissão de Direitos Humanos do SKVU apelaram aos países ocidentais, participantes da Conferência, pedindo que os mesmos façam as seguintes exigências ao governo soviético:

1º Libertar imediatamente os membros do Grupo Ucraniano de Helsinqui e todos os defensores do Estado de Direito que estão presos.

2º Suspender os aprisionamentos de cidadãos e o seu confinamento em prisões e instituições psiquiátricas por causa de manifestarem as suas opiniões e convicções políticas e religiosas.

3º Suspender a ilegal e injusta perseguição da Igreja Ortodoxa Autocefálica Ucraniana, da Igreja Católica Ucraniana, do Conselho de Igrejas Cristãs Evanagélico Batistas e de outras denominações.

4º Remover todos os obstáculos para união das famílias e para a emigração daquelas que querem ambonar a URSS, independente de sua nacionalidade, religião ou convicções políticas. Comissão de Direitos Humanos do SKVU

ADVOCACIA

CARLOS POLUCHA

OAB/PR 6141

EDISON L. VASCONCELOS

OAB/PR 10131

Causas Cíveis, Trabalhistas, de Família, Divórcios, Separações, Inventários, Cobranças, Dano Moral.

Rua José Bernardino Bormann, 1212 Bigorrilho Curitiba PR (41) 3336-8720

ARTE E SABOR