413(3858)MAIO2009 Al.AugustoStellfeld,795-CEP80410-140 Curitiba-Paraná-Brasil-Fone/Fax:(41)3224-5597-e-mail:subras@sociedadeucraniana.com.br
MINISTRO DA CULTURA DO BRASIL, JUCA FERREIRA, VISITA A COMUNIDADE UCRANIANA NO ESTADODOPARANÁ
O Ministro da Cultura do Brasil Juca Ferreira visitou no dia 28 de Abril a comunidade ucraniana no Estado do Paraná.
PÁGINAS 07 E 08
A historiadora Oksana Boruszenko
Não é uma comum homenagem, comemorar 70 anos de idade e receber do Ministério de Relações Exteriores do país de origem uma carta de congratulações.
PÁGINA 08
DiadoTrabalhonaUcrânia
As celebrações de 1º de Maio, Dia de Trabalho na Ucrânia, apesar de promovidas em diversas cidades estão perdendo a sua atração e seu significado à cada ano que passa.
O Folclore Ucraniano Barvinok estará se apresentando no teatro Guaíra no dia 12 de julho às 20:30 horas, por ocasião do Festival Folclórico e de Etnias do Paraná.
PÁGINA 09
Barvinokno Guaíra Shakhtar Donetsk e Werder Bremen vãoàfinaldaCopadaUefa
LONDRES – (REUTERS, 07.05.2009)O Shakhtar Donetsk, da Ucrânia, enfrentará o alemão Werder Bremen na final da Copa da Uefa em Istambul, dia 20 de maio
PÁGINA 12
A direção do jornal “O Lavrador” agradece as mensagens de congratulações recebidas:
Dom Volodemer Koubetch – Curitiba
Professora Olga e Valery Kalko - Curitiba
Padre Elias Marinhuk – Curitiba
Eugenio Czmyr - Curitiba
Vilson José Kotviski – União da Vitória
Maryna Bondarenko – Curitiba
Yuliy Tatarchenko Brasília
Sérgio Frankiv - Curitiba
Lórei Paulicz Rio de Janeiro
Sergio J. Maciura – Curitiba
João Pelepek Cruz Machado
Звернення
Любі наші матері! Сердечно вітаю вас із найпрекраснішим святом - Днем матері. Немає дорожчої і ріднішої людини, ніж мама, яка дала нам життя, навчила мудрості і благословила на добрі справи та починання. Уроки матері лишаються головним дороговказом на життєвому шляху, а її любов - надійним оберегом. У цей святий для кожного з нас день низько вклоняємося й щиро дякуємо вам, дорогі наші матері, за ваше велике серце, за ніжність і ласку, за безмежне терпіння і щоденну копітку працю. Найщиріші слова подяки адресую багатодітним матерям та жінкам, які стали турботливими неньками для дітей-сиріт. Виуособлення доброти, милосердя й шляхетності, ви піклуєтеся про наше найдорожче багатство -дітей, віддаєте їм світло, тепло і щедрість своєї душі. Вітаю українських матерів у всьому світі. Вклоняюся представницям нашої діаспори, які з покоління в покоління прищеплюють своїм дітям національний дух. Вклоняюся українським жінкам, які працюють у чужих краях, щоб забезпечити майбутнє своїх синів і дочок. Материнство - це джерело нашого буття, основа сім'ї, роду і народу. Бути матір'юбезцінний Божий дар. Це велика відповідальність - виростити своїх дітей здоровими фізично і морально, добрими й сильними у житті, гідними громадянами української держави. Нехай нагородою вам стане любов ваших дітей та їхня щаслива доля. Від усієї душі бажаю всім українським матерям здоров'я, родинного затишку,
добробуту і впевненості у прийдешньому дні. Господнього благословення вам і вашим родинам. Із синівською любов'ю і вдячністю Віктор ЮЩЕНКО
Відбір: Петро Єдин День міста Львова
“Де ще є людям так файно, як тут”? Це символічне питання отримує щорічну відповідь: ”Тільки у Львові”, під час святкування Дня міста, яке за роки отримало безліч своєрідних традицій, серед якихтеатралізовані вуличні постановки, забави, фестивалі: ”Львів столиця ремесел”, “Вуличні музики”. Цьогоріч у святковому міському параді візьмуть участь близько 5 тис. осіб. З нагоди святкування Дня міста 10 травня у Львові відбудеться святковий парад. Розпочнеться парад о 13.00 год. У святковому параді візьмуть участь представники громадських та мистецько артистичних організацій. Загалом у параді візьмуть участь близько 5 тис. осіб. Учасники пройдуть з площі Міцкевича через проспект Свободи
лицарі, чудопоїзд з оркестром, актори на ходулях муніципального театру «Воскресіння», карети, молодіжні і спортивні організації, народні танцювальні колективи, представники національних меншин. Вперше в цьогорічному святковому параді візьме участь дитячий театр «Юрашки». Очолить цьогорічний парад велике левеня. “Cultureandtourism”, maio 2009
Львів визнано культурною столицею України
Львів визнано культурною столицею України. На основі експертних досліджень Державної служби туризму і курортів та «Ради з питань туризму і курортів» Львову присвоєно статус культурної столиці України. Основними підставами такого досягнення є понад 100 фестивалів у Львові щорічно, 60 музеїв, 100 храмів різних конфесій та велика зацікавленість Львовом з боку туристів. За останні два роки їх потік у місто збільшився на 40% і зараз становить понад 1 мільйон осіб щорічно. Серед іноземців, які найбільше відвідують Львів, туристи з Польщі, Німеччини, Австрії, Білорусі, США, Росії. Місто відоме як осередок художнього, літературного, музичного та театрального мистецтва Сьогодні незаперечним свідченням культурного багатства міста є велика кількість театрів, концертних залів, творчих об'єднань, а також проведення тут численних мистецьких заходів. Храми, фрески, живопис, традиції, свята, фестивалі – це спадок минулого та витвір сучасного генія, який можна відчути лише у Львові. Завдяки насиченій культурній програмі, розвиненій інфраструктурі (наразі у Львові налічується більше 8000 місць лише в готелях; працюють більше 700 закладів харчування; є вільні WiFi зони в центрі міста; існує гарне сполучення з багатьма країнами світу завдяки авіарейсам (Lufthansa, Austrian Airlines, LOT, CarpatAir, low-cost-перевізник Wizzair). Львів має найбільший туристичний потенціал в Україні. Сприяє цьому і наявність кадрів для забезпечення попиту в культурній та туристичній сфері – 23 вищих навчальних заклади, серед яких 7 мають таке спрямування. На кожний міський фестиваль, згідно зі статистичними даними, приїжджають близько 10 тисяч туристів. Підтвердження великого потенціалу розвитку є дослідження міжнародної консалтингової компанії Monitor Group, що розробляє стратегію конкурентноздатності Львова. Згідно з цим дослідженням, туризм та IT-сектор є двома найбільш привабливими кластерами розвитку у Львові. Окремим мотиваційним чинником є можливість приймати у Львові матчі ЄВРО2012.
я
р
т
у інфраструктури у місті йде розробка нової міської транспортної стратегії на 20 років. Розробляє її німецька компанія PTV AG. Окрім того, згідно останніх даних (рейтингу відомої аудиторської компанії KPMG), Львів є одним із 30 найбільш привабливіших міст світу для розвитку ІТтехнологій.
Довідка У Львові започатковано ряд міських фестивалів. Свято кави, шоколаду, свято пампуха, День батяра, фестивалі «Етновир», «Країна мрій», міжнародний театральний фестиваль «Золотий Лев», молодіжний театральний фестиваль «Драбина» вже стали традиційними для мешканців та гостей міста
“cultureandtourism” , maio 2009
КИЇВ, 1 травня. (УКРІНФОРМ). Міністерство юстиції України зареєструвало нову політичну партію - "Рідне місто". Вона стала 168 ою партійною організацією, зареєстрованою в Україні. Мін'юст продовжує реєструвати все нові партії, хоча результати проведеної ним перевірки раніше зареєстрованих на предмет відповідності Конституції і закону "Про політичні партії" показали, що переважаюча більшість об'єднань громадян, які називають себе політичними партіями і зареєстровані Міністерством юстиції, по суті партіями не є. У Міністерстві юстиції не виключають, що умови створення політичних партій будуть посилені. Мін'юст, за словами міністра Миколи Оніщука, має намір взяти активну участь у роботі над новою редакцією закону про політичні партії і наполягає на необхідності збільшити поріг по збору підписів громадян за створення партії (зараз поріг рівний 10 тис. підписів), а також мінімальну кількість місцевих осередків. Зараз же Мін'юст, посилаючись
звернувся
листом до міністра культури і туризму України Василя Вовкуна, вимагаючи пояснити, "до яких пір іноземці дозволятимуть собі вільно трактувати історію України". Приводом для звернення став фільм Володимира Бортка "Тарас Бульба" за повістю Миколи Гоголя. У ЦНВ ім. С. Бандери відзначають, що Бортко вибрав для сценарію фільму "виправлений" царською цензурою в 1842 році варіант повісті, який вельми відрізняється від оригінального тексту. В результаті вийшло, що "русофільські настрої головних героїв" перетворили героїку козацької боротьби за становлення української держави у високохудожню рекламу "землі російської". Крім того, фільм в українському прокаті йде російською мовою всупереч всім інструкціям і вимогам. Як вже повідомляв УКРІНФОРМ, Комуністична партія України присудила премію імені В І Леніна за 2008 рік режисерові Володимиру Бортко за фільм "Тарас Бульба" - "за високохудожнє втілення в кіномистецтві ідеалів дружби українського і російського народів, пропаганду спільної історичної і культурної спадщини". Лідер Всеукраїнського об'єднання Свобода Олег Тягнибок назвав даний фільм Бортка "продуктом інформаційної війни, яку веде Росія". * * * КИЇВ. (УКРІНФОРМ). В усіх українських
України немає, контролюватися будуть всі літаки, що прибувають з-за кордону, на яких пасажир міг летіти з Мексики транзитом. У свою чергу, головний санітарний лікар України Олександр Біловол повідомив, що доки не прийнято рішення рекомендувати громадянам України утриматися від поїздок в ті країни, в яких зафіксовані випадки "свинячого грипу". Дане питання в даний час вивчається Міністерством охорони здоров'я спільно з Міністерством закордонних справ. * * *
Людмила Мухарська. За її словами, всі екіпажі попереджені про те, що в разі виявлення на борту хворої людини, цю інформацію негайно слід передати в аеропорт. Оскільки прямих рейсів з Мексики до
КИЇВ. (УКРІНФОРМ). Україна розглядає ініціативу Європейського Союзу «Східне партнерство» як додаткові можливості розширити діалог з ЄС і в жодному разі не сприймає її як альтернативу повноправній інтеграції до Євросоюзу. Про це Президент Віктор Ющенко заявив, відповідаючи на запитання журналістів у Будапешті, повідомила УКРІНФОРМу пресслужба глави держави. «Приємно відзначити, що ЄС відчуває необхідність окремої формули відносин з країнами Східної Європи, які не є членами Європейського Союзу. Важливо, що цей формат формулюється окремо, що показує значення і особливість цих відносин»,підкреслив Президент. Він пояснив, що для України ця ідея не є альтернативою угодам про асоціацію з ЄС, про створення зони вільної торгівлі та спрощення візового режиму, робота над якими ведеться і буде завершена найближчим часом. «Ми вбачаємо в цьому той специфічний шлях, який має повторити країна, що претендує на членство в ЄС, і тому угоди про асоціацію, зону вільної торгівлі, про безвізовий режим – це контекст наших відносин з Євросоюзом», сказав В. Ющенко. Проте, за словами глави держави, саме у контексті розширення таких відносин Україна позитивно ставиться до ініціативи «Східне партнерство». «Це дозволить і Білорусі, і Молдові, і Вірменії, і Грузії, і Азербайджану, і Україні мати більш структурний діалог
Західня Україна може похвалитися одним із своїх славних синів, а саме надзвичайною постаттю Івана Франка. Не було і не має до сьогодні ні одного поета, ні одного письменника, ні одного публіциста, що міг би порівнятися з Іваном Франком. Деякі літературні критики стараються порівняти Франка із Шевченком, особливо щоби показати хто з них більший, або котра частина України породила кращого сина. В дійсності, Франка і Шевченка не можна порівнювати, хочби і тому, що вони відмінні один від другого, жили у різних часах, під різними режимами і мали різні особисті та суспільні проблеми. Коли молоденький Франко одержав в подарунку від свого учителя Кобзар Шевченка, він так ним захопився, що за пару днів вивчив його на память. Це вказує, що Шевченко мав дуже великий вплив на творчість, а особливо на світогляд Франка. У порівнанні до кількості та різноманітності, творчість Франка була більш обємистою, більш універсальною, із дуже широкими культурними, гомадськими інтересами. Не є легко сказати у чому Франко був першими: чи як письменник і поет, чи як науковець і публіцист, чи як громадський діяч і активіст. Але можемо бути певні, що все що він створив і залишив було повязане з його особистим життям, відданим для суспільного добра, для українського народу. Помимо того, що відмінні, Шевченко і Франко мали багато спільного. Оба походили із простої селянської родини, оба надзвичайно любили свій народ, оба були переслідувані за свою ді яльність окупацийним режимом і оба ненавиділи злобу, непраду і насильство. Іван Франко народився 15.08.1856. в селі Нагуєвичі, у родині селянина Якова, що також був ковалем. Вже змалку, Франко довгими годиними перебував у кузні батька, куди сходилося багато людей, що розмовляли на різні актуальні теми. До цих розмов малий Івась прислухувався дуже уважно. Свою першу освіту Франко почав у сільській народній школі, де навчився читати і писати по українськи, по польськи та по німецьки.
Навчився теж чотири арифметичні операції та співати до Служби Божої. Маючи 9 літ, Франко вступає до німецької нормальної школи оо. Василіян в Дрогобичі, де показався надзвичайним учнем. Про ті часи Франко згадує пізніше у своїх творах, як Грицева наука, Олівець, Малий Мирон, Отець гуморист та других. Відтак, Франко вступає до гімназії, де починає писати свої перші поезії, а під впливом деяких професорів пізнає всесвітну літературу. Пише оповідання, поезії та робить переклади з німецької та французької мови. У 1885-му році складає матуру і того року вступає на університет у Львові. Щоби краще зрозуміти діяльність Франка, варта пригадати якими були політичні та громадські обставини того часу в Галичині. Галичина належала в той час до Австро Угорської імперії, а українське галицьке суспільство було поділене на два ворожі табори: народний та москофільський. У народньому таборі панували ідеї вільної козацької України, засіяні Шевченком, а прихильники москофільства не могли відірватися від покрову матушки Росії. Оба табори воювали між собою, воювали пером та словом, стараючись розвязати такі питання як: Галичани – це окремий народ? Якою мовою треба писати? Який має бути церковний обряд? Яке має бути ставлення до Великої України? та другі. Молодий Франко тілом і душею входить у ту культурну заверюху, бере участь у різних студентських товариствах, пише багато до різних газет та публікацій. Він бачить великий брак друко-ваного українського слова і старається цю прогалину заповнити. Пише для дітей, для молоді і дорослих. Пише на різні теми: історичні, побутові, перекладає твори чужих авторів, одним словом – латає діри, там де треба і там де може .... І так ціле своє життя. За радикальні погляди і через донесення поляків, австрийська влада три рази арештує Франка: у серпні 1877, березні 1882 та літом 1889. Через свої погляди та під впливом Драгоманова, Франко є визнаний соціялістом, що той час в галицькій Австрії було найскрайнішим радикалізмом. (продовження на стор. 06)
Вже дорослий, Франко входить у часті непорозуміння із галицькою громадою, товарствами, видавництвами та тими релігійними властями, що були москофілами і не дбали про своїх вірних. Він критикує їх за брак патріотизму та за драк діяльності на громадсько – національному полі. Ось що він пише у своїй збірці Мій Ізмарагд: Та праці тої, Мамо, в нас так мало! Лежить облогом лан широкий Твій. Або у поезії Сідоглавому він порівнює любов до України псевдо патріотів до свєї власної. Ти, брате, любиш Русь, Як хліб і кусень сала Я ж гавкаю раз-в-раз Аби Вона не спала. Ти, брате, любиш Русь, Як дім, воли, корови,Я
Дальше, поезія розповідає, що знайшлися побожні люди, які підняли Христа, але не маючи цьвяхів, привязали Його до хреста перевеслами. Франко кінчить свою поезію гострою критикою всяких фарисеїв.
Словом із хреста святого
москофільським священством, Франко набув собі слави ворохобника, революціонера та безбожника. Со вєтські комуністи за всяку ціну робили Франка атеїстом. Але коли уважно прослідимо його життя та його твори, знайдемо безліч доказів його віри в Бога та шанування Божих законів. Франко та його родина були частими гостями у священичих родинах; а його докторська праця була на релігійну тему. Франко виступав проти фарисеїв, тих що уживали слово Боже для покори та визиску своїх менше свідомих братів Ось що він пише у поезії Христос і хрест: Серед поля, край дороги Стародавний хрест стоїть, А на нім Христос розпятий Висів теж від давніх літ. Та з часом прогнили гвозді, Вітер хрест розхолітав І Христос, вгорі розпятий, Із хреста на землю впав. Зараз же трава висока, Що росла вокруг хреста, Радісно в свої обійми Мягко приняла Христа. Подорожники і фялки, Що там пахли з між трави Звились, мов вінець любови У Христа, край голови. На живім природи лоні, Змитий з крови, ран і сльоз, Серед запаху і цвітів Сумерно спочив Христос.
Сходить між людей Христос. І як ставши чоловіком, Блищий, вищий нам стає І святим приміром своїм Нас до вольности веде, (та є люди, що) Силуються понад людськість, Будь-що-будь піднять Христа І хоч брехні перевеслом Привязати до хреста. Своїм характером, Іван Франко був особистістю сильною і непокірною і через те його життя було повне непорозумінь із грома-дою, з організаціями і навіть із деякими приятелями. Але його велика праця говорить сама за себе. Він був тим духом революціонера, що піднімав маси до боротьби за правду, був тою собакою, що гавкала і не давала Україні та українському народові засипляти на вишиваних подушках. Помер Франко 28-ого травня 1916 року, проживши всего 60 літ. Зломила його тяжка хвороба, що її набув через нелюдяне трактування підчас другого арешту. В останніх роках, поет стратив владу в обох руках і оглух на праве ухо, але мимо того не перестав творити, у чому допомагав йому його син Андрій. Похорон Франка, що відбувся у Львові до Личаківського цвинтаря був величавий. Брали участь тисячі людей, була майже вся шкільна молодь, співали чотири хори. І так, українська громада зрозуміла хто був Франко і зуміла вшанувати свого сина, що створив Мойсея, Вічного революціонера, Каменярів та безконечне число других творів. Якраз 26-ого травня минає 96 років від смерті цього великого сина України і тому для вшанування його памяті ось ця наша скромна згадка.
(Володимик Ґалат)
MINISTRO DA CULTURA DO BRASIL JUCA FERREIRA VISITA A COMUNIDADE UCRANIANA NO ESTADO DO PARANÁ
O Ministro da Cultura do Brasil Juca Ferreira visitou no dia 28 de Abril a comunidade ucraniana no Estado do Paraná. Esse é um fato inédito, o primeiro após mais de um século da imigração ucraniana para o Brasil, O Ministro da Cultura deu o inicio do restauro da Igreja São Miguel Arcanjo, na Serra do Tigre, Município de Mallet e anunciou o de restauro das igrejas de Antônio Olinto e São Josafat em Prudentópolis, a continuidade do inventário cultural e construção de um novo museu ucraniano na cidade de Prudentópolis. Só no restauro da Igreja São Miguel Arcanjo da Serra do Tigre serão investidos R$ 1.200.000,00.
Holleben de Mello.
O Ministro Juca Ferreira disse que o Brasil tem hoje imigração de várias partes do mundo e que é importante preservar a diversidade cultural brasileira que é a nossa maior riqueza. Na cidade de Prudentópolis, cuja população é composta por 70% de descendentes de ucranianos, disse o Ministro à comunidade ucraniana: “Sintam-se à vontade para serem brasileiros preservando a sua cultura e as suas tradições. A preservação da riqueza do patrimônio cultural dos ucranianos é muito importante e terá a contribuição do governo brasileiro.”
O Ministro Juca Ferreira que veio ao Paraná graças às gestões do Deputado Federal Ângelo Vanhoni, do Deputado Estadual Felipe Lucas e do apoio da Representação Central Ucraniano Brasileira - RCUB, fez-se acompanhar de numerosa comitiva composta pelo Presidente do Instituto do Patrimônio Histórico e Artístico Nacional (IPHAN) Luiz Fernando Almeida, o Superintendente do IPHAN no Paraná José la Pastina e a Secretaria Estadual de Cultura Vera Mussi. Também acompanharam a comitiva os Deputados Estaduais Pedro Ivo Ilkiv e Péricles
A igreja foi inaugurada em 1903. A base de sustentação são troncos encaixados e recobertos de madeira. As paredes são triplas, onde a madeira de araucária foi encaixada com pouco uso de pregos. Apresenta ainda, no interior, pinturas com imagens de São Nicolau, Nossa Senhora e São José.
Na Serra do Tigre, em Mallet, o Ministro foi saudado pelo Bispo Dom Daniel Koslinski, o Deputado Federal Ângelo Vanhoni e o Prefeito da Cidade César Flenik. O Presidente da Representação Central Ucraniano Brasileira Vitório Sorotiuk agradeceu em nome da comunidade ucraniana brasileira a nova política cultural do governo Lula, elogiou a atuação e visita do Ministro e o presenteou com livros sobre a cultura ucraniana no Brasil; a Cônsul da Ucrânia no Paraná Larysa Myronenko agradeceu em nome do Governo da Ucrânia o emprenho do governo brasileiro pela preservação da cultura ucraniana no Brasil e presenteou o Ministro com um livro sobre as igrejas de madeira da Ucrânia. A comunidade local presenteou o Ministro com seus produtos agrícolas e culturais.
Na cidade de Irati o Ministro Juca Ferreira foi recebido pelo Prefeito Sergio Stocklos e a Vice Prefeita Marisa Lucas de Irati, Deputado Felipe Lucas, prefeitos da região e autoridades locais. O Ministro visitou o Centro Cultural Denise Stoklos, acompanhado da artista que dá o nome ao centro, cuja construção está sendo financiada pelos recursos do governo estadual, e anunciou o apoio do Ministério da Cultura para as suas atividades.
Em Prudentópolis o Ministro Juca Ferreira chegou acompanhado do Prefeito Municipal Gilvan Agibert, vereadores e autoridades locais, e foi recebido pela população local vestida com trajes típicos que lotava a Igreja São Josafat. O Ministro visitou a igreja acompanhado do pároco Efrem Krefer e o Presidente da Comissão da Igreja Mariano Machula e sua esposa e a Sra.
Meroslava Krevey do Museu do Milênio.
Ao término de sua visita, o Ministro da Cultura Juca Ferreira voltou a anunciar recursos para o restauro da Igreja São Josafat e reafirmou que o Governo Lula ao mesmo tempo em que reconhece o aporte inicial à formação da sociedade brasileira ao índio, ao português e ao negro, volta-se agora a dar apoio aos diferentes grupos étnicos que, principalmente no centro sul do país, a partir do final do século XIX imigraram massivamente para o Brasil, incorporando suas culturas à cultura brasileira. O Ministro considera que o Brasil é um laboratório cultural e étnico único no mundo, pois além de cada grupo preservar a sua cultura, há um intercâmbio cultural, uma convivência harmoniosa e pacífica. Não só um respeita a identidade do outro como absorve, convive e contribui com a cultura do outro, afirmou.
Fonte: RCUB, maio de 2009
A historiadora Oksana Boruszenko
Não é uma comum homenagem, comemorar 70 anos de idade e receber do Ministério de Relações Exteriores do país de origem uma carta de congratulações. A historiadora Oksana Boruszenko, doutora nota 10 em Munique, cidadã honorária do Canadá e, naturalmente, de Curitiba, não podia estar mais feliz como ucraniana de berço e brasileira de espírito.
Sábado passado, com o salão de festas do Círculo Militar do Paraná colorido com as cores da Ucrânia, a professora aposentada de história da Universidade Federal do Paraná recebeu o carinho de dezenas de amigos de todo o Brasil, incluindo aqueles do exterior.
Dois folclores cercam esta mulher que é uma remanescente da Torre de Babel. O primeiro registra que ela fala as línguas mortas, as moribundas e as exóticas de quebra. Porém, foi com a língua mãe, a ucraniana, que a poliglota abriu os festejos. Poucos sentiram falta de legendas, porque ela imediatamente fez a tradução de si mesma. Em seguida, a cônsul da Ucrânia no Paraná lhe entregou de viva voz o melhor presente da noite: a carta do Ministério de Relações Exteriores, acompanhada de um relógio com o timbre nacional, e ainda a saudação especial do embaixador da Ucrânia no Brasil.
O segundo folclore que acompanha Oksana Boruszenko vem de suas origens. Com os pais ucranianos e nascida em Varsóvia (Polônia) por mero acidente geográfico (ali estava o hospital mais próximo), diz a lenda que Oksana foi a primeira ninfeta do cineasta Roman Polanski,
porque dormiram no mesmo quarto. “É daí que vem o folclore”, explica essa cidadã do mundo, curitibana de raro bom-humor: “Moramos durante 5 meses com a família Polanski, dividimos apartamento, com fraldas e tudo o mais, minha irmã era recém-nascida. Essa história de dizer que sou a primeira ninfeta do Polanski foi criada pelo jornalista Aramis Millarch. Encontrei Polanski anos mais tarde (1975), em Nova York, numa manifestação de artistas ucranianos. Foi ele, pelo sobrenome, que me reconheceu. Nessa manifestação estavam John Derek, Debbie Reynolds, Kim Novak, todos ucranianos.
“La Boruszenko” só foi reencontrar Polanski três anos depois, em Paris. Ele esteve no Brasil, num Carnaval, mas eles dessa vez não se encontraram, só falaram por telefone.
A “primeira ninfeta de Polanski” já não lembra mais quantas vezes atravessou o Atlântico. Mas da primeira vez não tem como esquecer: “A guerra nos pegou na fronteira com a Checoslováquia, onde meu pai trabalhava na fábrica de porcelanas Rosenthal. Com o fim da guerra, passamos para a zona de ocupação americana para podermos emigrar. Primeiro pensamos na Tunísia. Depois tentamos o Canadá, mas não fomos aceitos no exame médico pelas manchas no pulmão de minha irmã Larissa (pianista). Eram restos de pneumonia, não tuberculose. Como o Brasil aceitava toda e qualquer manchinha, cá estamos. Viemos num porão de navio (de nome Campana) depois fomos despejados na Ilha das Flores (Rio de Janeiro), tomamos um trem e desabamos em Marechal Mallet (PR)”
Conhecer o apartamento de Oksana em Curitiba é conhecer o mundo de uma mulher confortável (agora em paz com a balança) e feliz. É uma casa de bonecas (sem qualquer alusão a Ibsen), quando recebe os amigos para o “borscht” (sopa de beterrabas), quando mostra os objetos, tapetes e quadros ucranianos da decoração, quando desfila sua coleção de sombrinhas: Oksana as odeia, mas carrega pelo menos meia dúzia a cada viagem, para dar de presente às amigas de Curitiba, esta cidade sua maior paixão
Doutora Oksana Boruszenko já foi menina entre dois mundos, pouco à vontade em qualquer deles. Hoje, é cidadã desses dois mundos, com a universalidade que lhe conferem a rara cultura e um grande coração. Onde cabem muito mais amigos, pra cá e pra lá do oceano, que os 50 pares de sapatos que gostaria de usar ao mesmo tempo, se possível fosse ser a centopéia da sua fantasia.
Colunista: Dante Mendonça “parana-online”
Barvinok no Guaíra
O Folclore Ucraniano Barvinok estará se apresentando no teatro Guaíra no dia 12 de julho às 20h30, por ocasião do Festival Folclórico e de Etnias do Paraná que já esta em sua 48.º edição. Ingressos á R$ 15,00 podem ser adquiridos na secretaria da Sociedade Ucraniana do Brasil - Alameda Augusto Stellfeld, 795, fone: 3224-5597.
Dia do Trabalho na Ucrânia
As celebrações de 1º de Maio, Dia de Trabalho na Ucrânia, apesar de promovidas em diversas cidades estão perdendo a sua atração e seu significado à cada ano que passa. Quem não esqueceu ainda os tempos soviéticos, lembra que a comemoração fazia parte do regime comunista , era obrigatória, forçada. No dia de 1º de maio, o povo era praticamente expulso de suas residências e obrigado a festejar.
Os ucranianos de hoje são livres e mais ponderados. Para muitos, o Dia de Trabalho é apenas mais um feriado. Já perdeu aquele sentido de obrigatoriedade e cada um festeja como pode e como quer. As manifestações de hoje envolvem os velhos comunistas e alguns poucos adolescentes, portando os ultrapassados slogans de 1917 e retratos de sanguinários lideres Lênin e Stalin.
Tradicionalmente, o povo ucraniano sempre foi trabalhador. Foi conhecido como grande produtor de mel e peles nos tempos de principado, ou como maior exportador de trigo a partir dos séculos 17-18. Milhões de ucranianos, espalhados hoje pelo mundo inteiro, tem construído suas vidas e contribuído aos patrimônios de suas novas pátrias. O conceito de trabalho possui hoje uma outra face: mais humana, mais prática e menos escravizadora. Mas para ucranianos sempre foi dignificante.
Para os escritores ucranianos como Borys Hrintchenko e Ivan Franko, o trabalho era o símbolo de luta pela liberdade e o bem estar da nação.
“Único trabalho nos tira da escravidão, - e escreveu Hrintchenko, - “Vamos ao trabalho, irmãos!”
Ivan Franko, que não parou de trabalhar até os últimos dias de sua vida, foi mais enfático:
“ Mãe! Minha terra fértil!
Da força, que vive no teu ventre Uma gota, pra ficar mais firme na luta, Daí para mim!
Daí força pras mãos as algemas quebrar, Clareza à mente, pra no coração da injustiça acertar.
Daí trabalhar, trabalhar, trabalhar! No trabalho findar!” ***
POR QUE NÃO EXISTEM NA RÚSSIA ESCOLAS UCRANIANAS?
Com objetivo de discutir os direitos humanitários da minoria étnica ucraniana foi promovido um encontro com o representante do ministério de exterior da Federação Russa Andriy Nesterenko
Respondendo a pergunta, porque não existe na Rússia nenhuma escola ucraniana, Nesterenko disse: “Não existe, porque apesar de haver oficialmente na Rússia mais de 3 e meio milhes de ucranianos étnicos, ninguém esta pedindo nem pessoas, nem organizações.
A inexistência de escola ucraniana pode ser explicada também, - disse o representante do governo russo, - pelas seguintes razões: a grande semelhança de idiomas (ucraniano com russo); cultura e historia comuns e a única e comum fé ortodoxa.
“Analisando cuidadosamente suas respostas temos que dar a razão para ele, com exceção de apenas poucas ressalvas.
- Se alguém não pede, não precisa ser atendido;
- De fato, os dois idiomas são bastante semelhantes, mas, então, porque os russos na Ucrânia não falam ucraniano, mas insistem tanto em tornar o russo o 2º idioma oficial ?
- A semelhança entre as culturas existe, simplesmente porque eram os cientistas, músicos, professores e administradores ucranianos que foram para a Rússia e lá implantaram essas bases culturais.
- E finalmente, a história. Também é comum. Durante longos os anos, desde 1654, a Rússia foi a nação dominante e a Ucrânia dominada.
No final de entrevista, sr. Nesterenko lembrou, que não se deve comparar a minoria étnica ucraniana na Rússia com a respectiva russa na Ucrânia: as duas são de situações étnicas diferentes e incomparáveis. Lembrou também que em vez de comparar escolas, pode-se comparar organizações ucranianas, que na Rússia devem somar algo perto de nove dezenas.”
Tradução: Wolodymyr Galat
de língua ucraniana
básico) já se encontra disponibilizado na Internet, com sonorização e tradução das palavras. Este magnífico e valioso trabalho no auxilio da aprendizagem do idioma ucraniano foi realizado por Wolodymyr Galat e esta disponível no site: http://www.ukecwb.com.br/bukvar
SHOWS COMEMORATIVOS AOS 40 ANOS DO GRUPO KALENA
Serão duas apresentações alusivas aos 40 anos de fundação do Folclore Ucraniano Kalena da cidade de União da Vitória. Dias 30 e 31 de maio às 20h00 no Cine Teatro Luz.
Histórico
O Folclore Ucraniano Kalena foi fundado em janeiro de 1969, e esta vinculado ao Clube Ucraniano É composto por mais de cento e vinte integrantes, divididos em grupo infantil, juvenil, adulto e master, corpo coreográfico e diretoria.
Como maiores conquistas, evidencia-se o 1.º Lugar no Festival Internacional de Foz do Iguaçu e o 1.º Lugar do 17.º Festival de Danças de Joinville, considerado o maior evento do gênero na América Latina.
А gestão atual tem como presidente Vilson José Kotviski Maiores informações sobre o evento, através dos fones: (42) 3553-2975 e 84012989
Todos os anos no Festival de Arte de Kyiv, na Ucrânia, o bodypainting ganha destaque. Durante o evento é possível ver o resultado final, verdadeiras obras de arte pintadas no corpo das modelos, e assistir ao processo
Os artistas demoram várias horas até alcançar o resultado final que impressionou os presentes,
infelizmente é de curta duração. As telas, que é como quem diz, as modelos desfilaram no final.
“diario.iol”, 29.04.2009
