1
20. Кут. Види кутів Проведемо два промені OA і ÎÂ, які виходять з одні ї точки мал. 1). три мали еометричну фі уру, яку назива ють êóòîì. ут це еометрична фі у ра, утворена двома променями, о виходять з одні ї точки. Промені OA і ал. 1 ÎÂ називають ñòîðîíàìè êóòà, а точ ку Î вер иною кута ути позначають значком кута ∠ і трьома великими латинськими буквами ∠AOB, або ∠BOA читають кут AOB», або кут BOA»). При цьому букву, о познача вер ину кута у на ому випадку Î), пи уть усередині. ут іноді позначають і одні ю бук вою назвою йо о вер ини, наприклад ∠Î. а малюнку 2 точки Ñ і D лежать у внутрі ній об ласті кута KAB, точки Ì і N — поза цим кутом, а точки L і Ð на сторонах кута.
ал. 2
ал.
ва кути називають рівними між собою, як о їх мож на накласти один на одно о так, об вони збі алися. а малюнку кути AOB і CMD рівні між собою, оскільки при накладанні вони збі аються. апису мо так ∠AOB = ∠CMD. к о з вер ини кута MON мал. ) провести про мінь ÎK, то він розбива кут MON на два кути ÌÎK і KON. ожний із цих кутів мен ий від кута MON. апи су мо так ∠ÌÎK < ∠MON і ∠KON < ∠MON.
ал.
ал.