— Слухай-но, ану, кидай читати... Дивися... — він показував пальцем на воду. — Той чоловік, що балакав із нами, зник, розумієш?.. Плив, плив і раптом пішов під воду... — А може, він просто пірнув? — спробував заспокоїти друга Сергійко. — Щось не схоже, довго не виринає. Ану, вперед! — скомандував Сашко. Обидва хлопчики кинулися у воду. Через кілька секунд вони вже були на тому місці, де зник їхній сусід. Пірнали по черзі, кілька разів. Нарешті Сашко наткнувся на чоловіка. Удвох із Сергійком ледве витягнули його на берег. Почали робити штучне дихання. Тим часом до берега причалив катер. Хтось із відпочивальників уже встиг викликати рятувальників, а заодно і швидку допомогу. Машина відвезла потерпілого до лікарні. Від лікарів швидкої допомоги хлопці дізналися, що їхній незнайомець — лікар і працює в лікарні міста Запоріжжя. Що життю його вже нічого не загрожує. Потім у школу, де навчалися наші герої, прийшли представники рятувальної служби. Вони говорили багато теплих і схвильованих слів про випадок на Дніпрі, про сміливість, спостережливість та хорошу фізичну підготовку Сергійка та Сашка. А потім вручили їм медалі «За порятунок потопаючих». Хоча самим хлопцям здавалося, що нічого особливого вони не зробили. Адже кожен на їхньому місці вчинив би так само. Про що ти прочитав (прочитала)? Чи зацікавило тебе оповідання? Чим саме? Хто головні герої оповідання? Якими ти їх уявляєш? Від чийого імені ведеться розповідь? Де і коли відбувалась описана подія? Яке вміння допомогло хлопчикам у випадку, про який розповідається? За що друзів нагородили? Які риси характеру виявили Сашко і Сергійко? Чим ти це підтвердиш?
6
Розкажіть про найцікавішу подію, зустріч чи пригоду, яка відбулася з вами під час літніх канікул.