SPRAYTEC ГЛОБАЛЬНИЙ UK

редакційна

Ласкаво просимо до Spraytec глобальнийКорпоративного комунікаційного журналу!

Я - Дієго Пароді, президент компанії Spraytec, і маю велику радість представити вам наше корпоративне комунікаційне середовище. Тут ви знайдете новини, інформацію та актуальний контент щодо інноваційних рішень для сільського господарства, а також матеріали, які стосуються наших співробітників - ключової сили нашої роботи.

Отримувачами цього нового способу спілкування є наші шановні клієнти, дистриб’ютори та всі друзі, які якимось чином пов’язані з родиною Spraytec, і для цього вся наша комунікація буде доступною на різних мовах. Spraytec Global також є інтерактивним простором для вас. Ми запрошуємо вас активно брати участь, ділитися своїми досвідами та ставити питання. Ми цінуємо вашу думку і бажаємо побудувати міцну спільноту, де всі можемо навчатися та рости разом.

En цьому першому випуску:

• У Тернополі разом з Юрієм Алаторцевим, представником компанії Spraytec в Україні, для відвідування одного з їх великих клієнтів.

• Ми покажемо вам Світовий банк насіння на острові Свальбард.

• Знайомтеся з Марсело дель Барро, нашим представником в Австралії.

• Наші територіальні коріння: в цьому випуску - провінція Санта-Фе, Аргентина.

• Технічний довідник цього випуску: Живлення кукурудзи і пшениці інноваційними технологіями. Автор: Агустін Біанчіні - Дослідження та розробка у компанії Spraytec Fertilizantes та Okandú.

• Ми поділимося зображеннями нашого туру по Сполучених Штатах.

• Ми провели інтерв’ю з фермером з округу Ядкін, Кевіном Метьюсом, який досягає врожаїв кукурудзи понад 300 бушелів на акр.

Ми сподіваємося, що Spraytec Global стане засобом збагачення для всіх, де ми зможемо зміцнити зв’язки та працювати разом на шляху до процвітаючого майбутнього у цій місії годувати світ.

Дякуємо вам за те, що стали частиною сім’ї Spraytec!

З повагою, Дієго Пароді Президент Spraytec

редакційна

розслідування

Живлення кукурудзи та пшениці за інноваційними технологіями

За: Agustín Bianchini

звіт

Насіннєвий банк Свальбарду

3a: Nuala Szler

ідентифікатор

Марсело Дель Барро

відвідування клієнтів

Агропродсервіс, український

гігант

3ª: Diego Peydro

Територіальне коріння

Санта-Фе

18 04 22 10 14 28 30

інтерв’ю до Kevin Matthews

«Насамперед ми — ферма без обробки»

Producción General: Horizonte A ediciones

моментальні знімки

Харчування кукурудзи та

пшениці

Агустін Б’янкіні

Дослідження та розробка Spraytec Fertilizantes і Okandú

Протягом останніх років впровадження безпосереднього посіву як системи виробництва дозволило виробникам досягти більших та стабільніших врожаїв. Основні причини цієї різниці - поліпшення структури ґрунту, збільшення вмісту органічної речовини та більша інфільтрація та здатність утримувати дощову воду. Родючість грунту та харчування культур стали питанням великого значення для виробництва сільськогосподарських культур у нашій країні. Адекватне харчування культур дозволяє оптимізувати ефективність використання ресурсів (ґрунт, вода) та використовуваних матеріалів у виробництві. Знання та вирішення дефіцитів живлення культур дозволяє налаштовувати методи управління, зокрема, підживлення, для досягнен-

ня максимально економічних врожаїв. У системі високого виробництва вимоги до

харчування культур зростають, тому важливо розробити стратегію підживлення, яка б ефективно використовувала ресурси, які надає середовище.

Зазвичай, наявні живні речовини обмежують виробництво, тому важливо знати вимоги культури та пропозиції грунту для визначення потреб у підживленні.

Традиційно стратегія добривного внесення полягала у нанесенні поживних речовин при посадці або під час розвитку кожної з культур, що входять до ротації. Кількості наносимих поживних речовин ґрунтуються на різних критеріях. За критерієм “рівня достатності” встановлюється, що існує рівень поживних речовин, нижче якого відбувається відгук на добривне внесення, і кож-

на культура добривається оптимальною дозою залежно від рівня кожної поживної речовини.

Однак недавно були розроблені нові добривні продукти, які поєднують макро- та мікроелементи з фітостимуляторами у своєму складі і показали дуже хорошу ефективність на основних культурах.

У цій статті ми компілюємо результати кількох досліджень, проведених в Аргентині, в яких були оцінені деякі з цих нових технологій для харчування культур кукурудзи та пшениці.

Обробка насіння в кукурудзі

Експеримент був проведений компанією Okandú в місцевості Лос-Сурхентес, департамент Маркос-Хуарес, провінція Кордова. Гібри-

інноваційних технологій

дом було AX 7761, посіяне 29/09/2021 року при щільності 75 000 насінин/га.

Обробки були застосовані під час посіву і були такі: 1) Контроль, з обробкою насіння від виробника, 2) Обробка насіння від виробника + TopSeed в об’ємі 300 см3/100 кг насіння.

На Рисунку 1 показано врожайність кукурудзи. Застосування TopSeed як обробки насіння збільшило врожайність кукурудзи на 418 кг/ га. Навіть за наявності серйозного водного стресу протягом вегетаційного сезону, відповідь була досить значущою.

Інший експеримент був проведений компанією Surcos Consultora в місцевості Фаузон, округ 9 липня, провінція Буенос-Айрес. Гібридом

Фігура 1

Врожайність ранньої кукурудзи 2021/22 року в Лос-Сурхентес з різними обробками насіння.

було DK 7272 VT3PRO, посіяне 23/09/2021 року при щільності 75 000 насінин/га.

Обробки були застосовані під час посіву і були такі: 1) Контроль, з обробкою насіння від виробника, 2) Обробка насіння від виробника + TopSeed в об’ємі 300 см3/100 кг насіння, та 3) TopZn Max в об’ємі 200 см3/ га, застосовано на стадії V6.

На Рисунку 2 показано врожайність кукурудзи з різними обробками. Застосування TopSeed як обробки насіння збільшило врожайність кукурудзи на 1 420 кг/га, тоді як використання

TopZn Max, застосованого на стадії V6, призвело до збільшення на 585 кг/га.

Використання TopSeed як обробки насіння сприяє швидшому початковому росту коренів і коелоптилів, що перекладається в краще вкорінення культури. Глибший кореневий система дозволяє досліджувати більший об’єм грунту, видобувати воду та поживні речовини, що дозволяє накопичувати більше сухої речовини та досягати більшого врожайності зерна.

Обробки насіння в пшениці

Досліди з пшеницею 2022/23

були проведені CREA Región

Litoral Sur в місцевості ЛаПас, провінція Ентре-Ріос. Використовуваним гібридом було Ceibo, посіяний 05/07/.

Обробки були застосовані

під час посіву і були такі: 1)

Нетриманий контроль, 2)

Контроль з обробкою насіння Sistiva (Sistiva 75 см3 + Premis 25 см3 / 100 кг насіння), і 3) Обробка насіння Sistiva + TopSeed в об’ємі 300 см3/100 кг насіння.

На Фігурі 3 показана врожайність пшениці з різними обробками. Застосування

Фігура 2

Урожайність кукурудзи 2021/22

у Фаузоні, з обробкою насіння та фоліарними обробками (V6).

TopSeed як обробки насіння збільшило врожайність на 965 кг/га порівняно з нетриманим контролем і на 800 кг/га порівняно з обробкою Sistiva + Premis. Ці обробки вважаються найкращими для культури пшениці. Відповідь на врожайність показує чудовий синергетичний ефект, який пропонує TopSeed разом з традицій-

ними обробками насіння.

Фоліарні обробки в кукурудзі

Експеримент був проведений компанією Okandú в місцевості Інрівіль, департамент Маркос-Хуарес, провін-

Фігура 3

Врожайність пшениці 2022/23 у ЛаПас, з обробками насіння.

Технологія внесення добрив для кукурудзи та пшениці це було вивчав, і a висока частота партії с низький рівень поживних речовин, тому їх слід прийняти передовий досвід управління внесенням добрив.

ція Кордова. Використовува-

ним гібридом було AX 7761, посіяне 05/10/2018 року при щільності 99 000 насінин/га.

Обробки були застосовані, коли культура знаходилася

на стадії V4-V6, і були такі: 1) Контроль без застосування

гербіциду, 2) Обробка гербіцидом з вмістом 1 кг/га

атразину (90%) + 100 см3/ га Topramezone (Convey), і 3)

Обробка гербіцидом з вмістом 1 кг/га атразину (90%) + 100 см3/га Topramezone (Convey) + 200 см3/га TopZn.

Фігура 4

Врожайність кукурудзи для різних обробок показана

на Рисунку 4. Застосування гербіциду призвело до зменшення врожайності на 306 кг/га. Однак, коли до обробки гербіцидом було додано TopZn, врожайність кукурудзи показала відгук щодо контролю на рівні 287 кг/га.

Експеримент був проведений компанією Ensayar в місцевостях Чакабуко, Хунін та Рохас, на півночі провінції Буенос-Айрес. Використовуваним гібридом було DK 7220 VT4PRO (в усіх

Врожайність ранньої кукурудзи 2018/19 у Інрівіль, з фоліарними обробками на стадіях V4-V6.

3 місцевостях), посіяний між 23/09/2021 та 04/10/2021

року при щільності 78 000 насінин/га.

Обробки були застосовані, коли культура знаходилася

на стадії V4-V6, і були такі: 1) Контроль без застосування,

2) 200 см3/га TopZn Max та

3) 4 літри/га Absortec Copper.

Рисунок 5 ілюструє середню відповідь врожайності кукурудзи після застосування 200 см3/га TopZinc Max та 4 літрів/га Absortec Copper. Ні одна з обробок не негатив-

Фігура 5

Урожай ранньої кукурудзи 2018/19 в Inriville, з позакореневими обробками у V4-V6.

Таблиця 1

Врожайність пшениці в випробуваннях на Північному Буенос-Айресі.

Лікування в Кущення (М) + Лист Прапор (HB)

Продуктивність (кг/га)

Різниця зі свідком (кг/га) Inc. Rdto (%) Дефоліація (%)

но вплинула на культуру, не спостерігалось зменшення

біомаси або фітотоксичності. Результати врожайності

були висновковими, показу-

ючи різницю +396 кг/га для

TopZn Max та +329 кг/га для

Absortec Copper. Це значне збільшення врожайності

пов’язане з додаванням Zn

та N на важливому етапі росту і

Фоліарні обробки в пшениці

Експеримент проводив Лукреція Куретот та співавтори (INTA Pergamino). Випробування проводилося на експериментальному полі

EEA INTA Pergamino, провінція Буенос-Айрес.

Сорт - DM Ceibo, посіяний 20/06/2018 року з розміщен-

Фігура 6

Урожайність ячменю (кг/га) після

обробки фунгіцидом + 4 л/га Абсортек Куппер. Есе виконано французькою мовою (9 липня, Bs. As.) Surcos Consultora (Ing. Silvina Mari) у 2021/22.

ням на відстані 20 см між рядами, попередній культура - соя.

Обробки були застосовані на стадії пучкування та вітровому прапорці і були такими: 1) Пучкування (M): гербіцид (H), і вітровий прапорець (HB): фунгіцид (F) (500 см3/га Rubric); 2) M: H + 1 л/га Absortec, HB: F + 100 см3/га Fulltec; 3) M: H + 100 см3/га Fulltec, HB: F + 1 л/га Absortec; 4) M: H + 2 л/га Absortec, HB: F + 100 см3/га Fulltec; 5) M: H + 100 см3/га Fulltec, HB: F + 2 л/га Absortec.

Усі обробки контролювали

поширення жовтої ржавчини та жовтої плями порівняно з контролем без обробки. Незважаючи на те, що для контролю плям на листях використаний фунгіцид мав низьку до помірну ефективність контролю, також було б необхідно провести дві обробки фунгіцидом через умови, які сприяють поширенню плям на листях.

Врожайність пшениці для різних обробок показана в Таблиці 1.

Не було виявлено статистично значущих різниць врожайності між обробками, що були оцінені (p>0,005), хоча

були різниці агрономічного

характеру. Обробки, які показали найкращу відповідь, це ті, в яких застосовувався

фунгіцид + Absortec Copper

на вітровому прапорці, та які показали відповідь в

розмірі 278 та 279 кг/га для

доз 1 л та 2 л/га відповідно.

Це збільшення врожайності

було пов’язане з тим, що ці обробки зберегли більшу кількість залишкового зеленого листя на момент збору врожаю.

Фоліарні обробки в ячмені

Експеримент був проведе-

ний Surcos Consultora (9 липня, Бс. Айрес). Випробування

проводилося в місцевості 12 жовтня, районі 9 липня, провінція Буенос-Айрес.

Сорт - ACA Sinfonía, посіяний

за 17,5 см між рядами, з кукурудзою як попередником.

Обробки були застосовані в

Z 3.2 (другий видимий вузол)

та Z 3.9 (прапорець листка) і

були такі: 1) Контроль без фунгіциду в Z 3.2 і в Z 3.9, 2)

Контроль без фунгіциду в Z 3.2 і фунгіцид Cripton (триазол + естробірулін) 700 см3/

га в Z 3.9, 3) Фунгіцид Cripton (триазол + естробірулін) 700

см3/га + TopZn 200 см3/га

в Z 3.2, та фунгіцид Cripton

(триазол + естробірулін) 700

см3/га + Кубо 200 см3/га в

Z 3.9, та 4) Фунгіцид Cripton

(триазол + естробірулін) 700

см3/га + TopZn 200 см3/га

в Z 3.2, та фунгіцид Cripton

(триазол + естробірулін) 700

см3/га + Absortec Copper 4

літри/га в Z 3.9.

Рисунок 6 подробно описує відповідь врожайності

на обробки фунгіцидами в ячмені. Результати підкреслюють значуще збільшення врожайності на 614 кг/га для TopZn Max + Absortec Copper, та на 215 кг/га для TopZn Max + Кубо. Ні одна з обробок не вплинула негативно на культуру, не спостерігалося зменшення біомаси або фітотоксичності, поміченої під час численних оцінок.

Заключні коментарі

Технологія добрив для кукурудзи та пшениці була досліджена, і спостерігається висока частота ділянок з низьким рівнем поживних речовин, тому необхідно впроваджувати найкращі практики управління добривами.

Нові технології добрив (макро- та мікроелементи + фітостимулятори) показали відмінні результати. Впровадження цих інноваційних продуктів фермерами та фахівцями дозволяє збільшити врожаї культур та зробити підприємства більш рентабельними та сталими.

ідентифікатор

1- Що змусило вас прийняти рішення

переїхати далеко від свого рідного місця?

У 2014 році, проживання

та робота в Новій Зеландії протягом 10 місяців були для мене проривними. Я пережив кращу якість життя, менше труднощів і більші перспективи в майбутньо-

му. Цей досвід змусив мене розглядати можливість

переїзду далеко. У 2019 році з’явилася можливість

працювати в Австралії для компанії Spraytec, що дозволило мені зрости професійно і жити в країні, яка відповідала моїм очікуванням.

Хоча було важко покинути рідних та адаптуватися до нової культури, бажання жити повноцінним і безтурботним життям переважило мої страхи.

2- Як ви адаптувалися до нової культури та

способу життя?

МАРСЕЛО ДЕЛЬ

Адаптація до нової культури та способу життя була викликом. Мова, звичаї та невідомі діяльності вимагали адаптації. Однак я знайшов позитивні аспекти у своєму новому оточенні. Життя стає простіше та ефективніше. Оформлення документів відбувається

швидко і може здійснюватися онлайн. Громадські

місця та будівлі добре доглянуті і чисті. Це створює затишну атмосферу. За мірою того, як я взаємодію з місцевими жителями та беру участь у соціальних заходах, я все більше інтегруюся. Я навчився цінувати та усвідомлювати найкраще з цієї нової культури та способу життя.

3- Як ви підтримуєте зв’язок з рідними, які знаходяться далеко?

“Народився в Росаріо, Аргентина, я присвятив усе своє життя сільському господарству. Закінчив Національний університет Росаріо з дипломом інженера-агронома і здобув навички у консультуванні, продажах і управлінні. Мені подобається відвідувати фермерів, розуміти їхню діяльність і надавати рекомендації. Spraytec надав мені можливість

розширити їх присутність на глобальному ринку Австралії. Пропагування нової хімії було одночасно викликом і задоволенням, і я з нетерпінням очікую нашого розвитку. Поза роботою я люблю активно

проводити час, грати у футбол і падель, і завжди радий прийняти запрошення на асадо з друзями.”

Завдяки додаткам для обміну повідомленнями та відеодзвінкам я можу підтримувати близький зв’язок з ними, зменшуючи фізичну відстань. Через велику відстань і високі вартості авіаквитків, відвідини родини не такі часті, як я б хотів. Проте мені пощастило, що моя родина відвідала мене в минулому лютому, це був дуже особливий досвід. Крім того, вони планують знову відвідати мене наступного року, що мене дуже радує та наповнює радістю.

4- Як ви розвинули свою мережу підтримки в своєму новому оточенні?

У моєму новому оточенні я став частиною об’єднаної спільноти аргентинців в Перту, яка стала моєю мережею підтримки. Мої аргентинські друзі - це моя друга сім’я тут. Ми проводимо багато часу разом, ділимося моментами радості і підтримуємо одне одного викликами життя в чужій країні. Наші соціальні зустрічі мають велике значення, ми організовуємо асадо (парагвайське святкування з м’ясом) і ділимося мате, щоб зблизитися з нашими коріннями. Крім спільноти аргентинців, я також познайомився з людьми різних національностей

МАРСЕЛО ДЕЛЬ

БАРРО

та культур, розширюючи свій соціальний коло і збудовуючи стосунки на основі спільних інтересів.

5- Який був ваш найбільший професійний виклик і як ви його подолали?

Мій найбільший професійний виклик в Австралії полягав у тому, що я стикався з високою конкуренцією.

Однак я подолав його завдяки постійному навчанню і зростанню. Моя освіта як інженера-агронома та MBA надала мені міцну основу. Крім того, мої роки досвіду в різних галузях в Аргентині допомогли мені адаптуватися та засвоїти нові знання. Як відповідальний за компанію міжнародного рівня, я працював з викликами активно, шукаючи можливості навчання та застосовуючи набуті знання у своїй щоденній роботі. Ключем були адаптивність та постійне прагнення до професійного зростання. Підтримка мого команди

та колег була вирішальною для успіху Spraytec Australia.

6- Що вам подобається в менталітеті та способі життя австралійців?

Мені подобається їхнє розслаблене ставлення та цінування простих і добре зроблених речей. Австралійці цінують якість життя та люблять займатися активними заняттями на свіжому повітрі, особливо на пляжі. Їхнє безтурботне ставлення до одягу, навіть взимку, відображає їхню свободу та комфорт. Крім того, австралійці є доброзичливими та комунікабельними, що сприяє знайомству та знаходженню друзів. Вони люблять зустрічатися у спокійній атмосфері та насолоджуватися нескінченними келихами пива.

7- Яке ваше улюблене австралійське страва?

Немає однієї типової страви, але є популярні страви, які я люблю. Одна з моїх улюблених - це “Surf and Turf”, яка поєднує свіжі морепродукти та м’ясо в одній страві. Зазвичай вона включає соковите шматочок яловичини разом із креветками, раками або лобстерами. Ця поєднання смаків суші та сушеної землі створює смачний і збалансований кулінарний досвід. Окрім “Surf and Turf”, пироги з м’ясом (meat pies)

- також смакові австралійські делікатеси, які варто спробувати, особливо коли ми в дорозі і шукаємо щось швидке для перекусу.

8- Які аспекти культури Росаріо викликають у вас тугу?

Я сумую за сімейними зустрічами, асадо з друзями та поїздками на село. Також скучаю за пробіжками на березі ріки Парана, насолоджуючись бризкою і видами. Пиво в Пічінчі також входить у мої спогади та туги. Але найбільше скучаю за теплотою росарінських людей.

9- Що надихає вас щодня?

Мене надихає визначеність досягнення більшого. Амбіція побудувати щось значуще, чим я можу пишатися, бути одним з піонерів у команді. Мене погоняє бажання процвітання, знаючи, що я даю все найкраще в себе для цього, як на особистому, так і на професійному рівні.

10- Опишіть Spraytec в кількох словах

Сімейна команда, де працюєш, створюєш бізнес, насолоджуєшся знайомствами та розвиваєшся професійно та особисто.

11- Яким є вашим найбільшим досягненням наразі?

Протягом останніх 4 років я надавав максимум зусиль, щоб закріпитися в Австралії та забезпечити стійкий прибуток компанії.

12- Яким є ваш стиль лідерства?

Мій стиль лідерства характеризується визначністю,

Що мені подобається

в австралійському менталітеті та стилі життя, так це їхній невимушений

підхід і вдячність за прості та добре зроблені речі.

але гнучкістю, з чіткими цілями у голові. Я довіряю автономії та послідовності

інших, дозволяючи їм приймати рішення та брати

на себе відповідальність.

Я вважаю важливим насолоджуватися своєю роботою і робити її якомога

краще, тому створюю атмосферу співпраці та мотивації. Моя мета - надихати

та керувати командою до успіху, надаючи підтримку

та визнання, коли це виправдано.

13- Який ваш підхід до сприяння інноваціям у вашій роботі?

до. Намагаюся постійно бути в курсі та аналізувати

нові тенденції

проблеми, які з’являються

з метою швидкого розвитку

ціннісні пропозиції, які одра-

зу доступні. буття

проактивний у створенні рішень. Бо якщо ми залишимося статичними, то

Можливості проходять повз нас, а конкуренти обганяють нас.

14- Яка ваша основна мета?

до. Насолоджуйтесь якомога більше роботою, якою я займаюся, і життям, яке я веду, ділитися з друзями та під-

тримувати гарне здоров’я.

15- Які поради ви дали б комусь, хто розглядає можливість переїхати

далеко від рідного дому?

Порадив би проаналізувати, для чого і чому вони збираються приймати таке рішення. Враховуючи, що будуть речі, які вони втратять і речі, які залишать

за собою. Підготуйтеся

до змін, які відбудуться у

вашому житті, і будьте відкриті та очікувальні до нових стосунків та досвідів, які зміцнять вас як особистість.

САНТА-ФЕ

Провінція Санта-Фе, розташована в серці Аргентини, приблиз-

но за 450 кілометрів від Буенос-Айреса, є скарбом, який зачаровує тих, хто має можливість відвідати

її. Завдяки своїй багатій історії, пейзажам та палкому

та жвавому населенню, ця провінція вирізняється як один з найчарівніших місць у країні. Окрім своїх природних та культурних привабливостей, Санта-Фе була колискою великої кількості видатних особистостей в різних сферах, які залишили незабутні сліди в країні.

Санта-Фе відрізняється своєю різноманітністю природних пейзажів, які змінюються від просторих рівнин до чудових узбереж на річці Парана. Провінція має велику мережу річок та струмків, річкових островів та боліт, створюючи таким чином багатий на біорізноманіття екосистему.

Провінція має одну з найважливіших та життєво важливих річок континенту - річку Парана. Ця велична водна артерія не тільки забезпечує природні ресурси

та з’єднує різні населені

пункти, але також є нескінченним джерелом життя та краси.

З довжиною 4 800 км, Парана є однією з найдовших річок Південної Америки

та другою за важливістю в країні, уступаючи лише знаменитій річці Ріо-де-лаПлаті. Вздовж свого течії Парана створює казковий пейзаж з потужними водами та берегами, заселеними рослинністю.

Річка відіграє ключову роль в житті жителів Санта-Фе, забезпечуючи водою безліч населених пунктів та важлива для розвитку тваринництва та сільського господарства в регіоні. Крім того, Парана слугує транспортним коридором для торгівлі та промисловості, дозволяючи отримати доступ до міжнародних ринків через порт найбільшого міста провінції, Росаріо.

РОСАРІО

Розташоване на березі річки Парана, Росаріо є одним із найважливіших міст країни. Воно має захоплюючу історичну спадщину, яка відображається у його архітектурі та міських пейзажах. Наприклад, пам’ятник Прапору - один з найвідоміших символів Аргентини. Історичний центр Росаріо прикрашають величні будівлі, такі як міфічний театр Ель Сіркуло чи Палац Фуентес. Росаріо відомий своєю видатною художньою та спортивною діяльністю, яка просуває національну культуру на світовому рівні.

Давайте згадаємо деякі видатні імена, які народилися у цьому місті.

У спортивних категоріях можна зустріти великих представників футболу.

Великий Ліонель Андрес Мессі. Що можна сказати про найвеличнішого футболіста усіх часів, що вже не було сказано. Народився 24 липня 1987 року, він почав тренуватися в дитячих командах Ньюеллс Олд Бойс в 7 років, клубу, за який він також болів, але незабаром його взяв у свої ряди ФК Барселона, і вже в 17 років дебютував у Іспанії. З моменту його дебюту він має неймовірну кар’єру у світовому футболі, з довгим списком досягнень. Він став 10-кратним чемпіоном Іспанської ліги, 7 разів переможцем Кубка Іспанії, 8 разів виграв Суперкубок Іспанії та 4 рази Лігу Чемпіонів. Крім того, він двічі став чемпіоном Франції, виграв Суперкубок Франції з Пари Сен-Жерменом. У складі національної молодіжної команди також став чемпіоном світу і отримав золоту медаль на Олімпійських іграх. У 2021 році він збагнув давнішню негативну статистику з невдачами збірної Аргентини на міжнародних турнірах, вигравши Кубок Америки, Кубок Чемпіонів проти Італії та, нарешті, чемпіонат світу в 2022 році.

Анхель Ді Марія, визнаний за свої виступи у великих командах Європи, таких як Реал Мадрид, де він грав разом з Кріштіану Роналду та сприяв здобуттю найпрестижнішого трофея у європейському футболі - Ліги Чемпіонів. Окрім індивідуальних досягнень у клубному футболі, Ді Марія має велику кар’єру в збірній національній команді, де став чемпіоном світу у молодіжному турнірі U-20 у 2007 році, переможцем Кубка Америки у 2021 році і учасником минулого чемпіонату світу в Катарі у 2022 році.

Екс-футболіст та тренер. 22/10/1938 р., він був визнаним футболістом, дебютувавши в “Росаріо Централ” у

1960 році і закінчивши свою кар’єру у бразильському футболі, але його найбільш визначним досягненням стала тренерська кар’єра.

Він здобув титул чемпіона аргентинської Прімери з футбольним клубом “Клуб Атлетіко Уракан”, єдиний раз, коли команда ставала чемпіоном першості в своїй історії.

Цезар “Ель флако” Менотті (Сезар Луїс Менотті) Але, безумовно, його найбільшим досягненням став перший чемпіонат світу з футболу збірної Аргентини у 1978 році, в період диктатури цивільно-військового режиму, подарувавши радість народові в один із найтемніших моментів нашої національної історії.

Але Росаріо не лише колиска футболістів, а також відзначається в галузі мистецтва,

маючи кілька важливих імен для культури країни.

Роберто “Ель Негро” Фонтанарроса. Великий комік, художник і письменник з Аргентини.

Фіто Паес. Визнаний музикант з Росаріо, який співпрацював з чудовими музикантами з усього континенту, такими як Чарлі Гарсія, Каетано Велозо, Чико Буарке та навіть американський музикант Елвіс Костелло.

Хуан Карлос Бальєтто. Музикант. У ньому ми можемо побачити синтез міста Росаріо, який взяв участь у художньому житті, збираючи найкращі таланти і формуючи “Трова росаріно”, до якої увійшли Фіто Паес, Сільвіна Гарре, Рубен Голдин та Хорхе Фандермоле.

Люсіана Аймар, Марсело Бьєльса, Альберто Ольмедо, Лючо Фонтана. Дійсно, кількість видатних персон Росаріо безкінечна. Але це не виключно прерогатива міста, але і всієї провінції в цілому.

Карлос Монсон. Походить

з селища Сан-Хав’єр. Всесвітньо визнаний як один із найбільших боксерів світу, з усього 100 боїв, у яких йому лише тричі вдалося зазнати поразки.

Карлос Альберто Реутеман. З Санта-Фе-де-ла-Вера-Крус, столиці провінції. Історичний пілот Формули-1, який виступав за великі міжнародні команди, такі як Лотус, Вільямс Рейсінг та навіть Феррарі. Також він займався політикою, був губернатором Санта-Фе в періоди 1991-1995, 1999-2003 та сенатором Нації з 2003 року до своєї смерті в 2021 році.

Маркос Мундсток, народився в Санта-Фе-де-ла-Вера-Крус. Член групи “Les Luthiers”, визнаної гумористичної групи Аргентини.

Ці особистості не лише залишили слід в країні, а й перетнули кордони, принісши ім’я Санта-Фе та Аргентини до найвищого визнання нашої культури. Процвітаюча людина і культура роблять провінцію незабутнім місцем для тих, хто бажає дізнатися більше про Аргентину.

Лучіана Аймар

Карлос Ройтеманн

Маркос Мундсток Анхель Ді Марія

БАНК СВІТОВОЇ спадщини Свальбарду

Проте ми не можемо знехтувати тим фактом, що значущі зміни, недооцінені важливість, впливатимуть на світовий виробництво

їжі. Тож, якщо перед нами майбутнє, як з дистопійного

Нуала Шлер студентка бакалаврату гуманітарних наук.

П

ід час останнього

місяця року не залишається сумніву, що 2020 рік поставив під питання всі наші переконання, як мало які роки це робили. Пандемія COVID-19 все ще тримає нас насторожі, вона завдала багато збитків, але також навчила нас багато чому, особливо цінувати ті привілеї, які надає нашому світу, і які через їх повсякденність зазвичай ухиляються від нашого погляду. Зустрічі з близькими, чисте і вільне повітря під час прогулянок, вечірнє сонце, кілька днів на морі, краса переходу між сезонами варті набагато більше, ніж ми думали, або, якщо вже думали, то, ймовірно, ми про це забули. Це також заставляє нас задуматися про все те, що ми маємо зараз і що може вже не бути в майбутньому. Те, що важливо зберегти і цінувати зараз, бо потім може

бути вже пізно.

Зміна клімату - не новина, але все більше і більше повторюється. Її вплив не припиняє проявлятися перед нашими очима: повені, епідемії та захворювання, пожежі, висока температура, танення льодовиків, вимирання флори та фауни, безпрецедентні порушення природних пейзажів по всьому світу - це головні герої останніх років. Рік 2020 здався нічим іншим, як довгоочікуваним кінцем апокаліпсису, хоча набагато повільнішим та менш пунктуальним, ніж книги, серіали або фільми нам намагалися відображати. Ми багато разів чули, що реальний світ навіть більш фікційний, ніж сама фікція, коли мова йде про несподівані події. Чи це так через те, що наш світ не такий нудний і трохи більш фантастичний, ніж ми звикли думати, або тому, що фікція проникає насамперед тут, скрізь телевізори чи сторінки книг, важко сказати.

фільму, то краще, щоб воно знайшло нас готовими. Так само деякі вже беруться за справу.

На півдорозі між Норвегією та Північним полюсом, на півночі півночі, де лід ніколи не тане, а зимові ночі тривають місяцями, розташований архіпелаг Норвезьких островів Свальбард. Складаючись з низки островів, чия строга краса і суворість вразили подорожніх на протязі багатьох років, лише три з них придатні для проживання: Шпіцберген, Медвежий острів і Хопен. Перший із них, Шпіцберген, є найбільшим островом архіпелагу Свальбард та розташований Лонгєрбюен, найбільше поселення і столиця цього віддаленого і надзвичайного місця. Його назва означає “гострі піки” і була дана нідерландським дослідником Вільгельмом Барентсом, який відкрив острів під час пошуків “Північного шляху” в 1596 році.

Зовсім близько від Лонгєрбюена, під опікою тисячі полярних ведмедів, яких на Свальбарді називають

Як ніколи, ми можемо стверджувати, що насіння - це велика зміна.

“королівство полярного ведмедя”, була побудована вражаюча підземна бункерована споруда, наче з науково-фантастичної історії. Створена, щоб витримати випробування часу та виклики, які створюють природні катастрофи або людина, ця бункерована споруда, яка нічого іншого як Банк світового насіння Свальбард, була

задумана та побудована як запасний сховище для насіння з усього світу. Svalbard

Globale Frøhvelv (офіційна назва у норвезькій мові) є хранителем найрізноманітнішої колекції рослинних культур у світі, оскільки зберігає понад мільйон насінин.

Банк світового насіння

Нічого не залишено на випадок випадковості: Банк світового насіння є стійким до вулканічних вивержень, землетрусів рівня 10 за шкалою Ріхтера, сонячної радіації, пожеж та інших катастроф. Крім того, у разі конфлікту існує міжнародний договір, що визначає цю територію як демілітаризовану зону. Це своєрідний вид страхового поліса, який має на меті забезпечити їжу для людей, задовольнити попит, який майбутні покоління можуть мати у разі викликів, пов’язаних із харчуванням, такими як зміна клімату чи помітне збільшення населення. Тому його так часто називають “Камера кінця світу”.

ськогосподарських культур з різних регіонів світу, врятувати їх від вимирання, щоб у разі надзвичайних ситуацій

ті, хто надіслав свої зразки

насіння, могли їх витягнути і знову почати вирощувати свої культури. В цьому відношенні він не є активним генетичним банком. Це не генетичний банк, до якого можуть звернутися дослідники чи інші зацікавлені особи. Внесення вкладів дозволено тільки тим, хто може витягнути свій зміст, і поки насіння зберігаються, лише персонал може обробляти коробки, матеріалу всередині яких ніколи не торкаються. Таким чином, насіння не викладаються на дотик після того, як вони були упаковані та відправлені до

сховища, температура яких постійно коливається між -3 та -6 °C, також мають штучне охолодження до -18 °C, щоб забезпечити збереження зразків на довгий термін. Кожен зразок складається

з приблизно п’ятисот герметично закритих насінин, збережених в алюмінієвій упаковці, і їх зберігають у так званих “чорних ящиках”. Це означає, що пакети насіння та коробки, призначені для зберігання, не відкриваються або не відправляються комусь, крім оригінального внесення вкладу, якщо вони вирішать це зробити. Тільки відповідальні за насіння та ніхто інший не мають до них доступу. Їх використання подібне до сейфа в банку: банк володіє будівлею, а внесення вкладу володіє вмістом свого сейфу. Отже, Норвегія є власником установки, а банки та установи, які відправляють насіння, є власниками цих насінин, немає передачі власності.

Бункер має вмістимість 4,5 мільйона зразків насіння. З моменту відкриття в 2008 році він зберігає понад 1 мільйон насінин рослинних видів з усього світу. Як ми зазначали раніше, це найбільше насіннєве сховище у світі. З іншого боку, оскільки воно знаходиться приблизно на 1300 кілометрів на північ від Північного полярного кола, цей бункер безсумнівно є «системою безпеки», яка гарантує нам збереження поточної біорізноманітності культур, навіть якщо станеться катастрофа неви-

разних розмірів. Банк світового насіння був побудований на архіпелазі Свальбард з чіткою метою - зберігати його відокремлено та віддалено від будь-якого втручання людини або природи. Його кліматичні умови ідеальні, оскільки температура коливається між -14º та 6º, крім того, це одна з найменш небезпечних зон з екологічної точки зору.

Цей проект зберігання виник у зв’язку із тривожним станом вчених через втрату різноманітності культур та вразливість колекцій насіння в усьому світі. Марія Хага, виконавчий директор Crop Trust (фінансувальник Банку світового насіння), стверджує, що проблема втрати різноманітності полягає в тому, що ми втрачаємо можливості. Наприклад, Індія втратила 90% сортів рису з 1950 року, Мексика80% сортів кукурудзи з 1900 року. Німеччина вирощує лише 6 сортів яблук. Сполучені Штати Америки, зі свого боку, втратили 93% своєї різноманітності фруктів та овочів з 1900 року. Тоді як Китай сьогодні вирощує лише 10% різновидів рису, які він вирощував у 50-х роках.

Хоча ідея створення центру насіння на Свальбарді належить до 1980-х років, це стало можливим з моменту набуття чинності Міжнародного договору з ресурсів

фітогенетичних ресурсів

для сільськогосподарських

культур і харчових продуктів у 2004 році. Проте втілення цієї ідеї в життя відбулося лише чотири роки потому, в лютому 2008 року. Будівництво та пускання в експлуатацію також званої Глобальної Камери Насіння коштувало приблизно 9 мільйонів доларів і було здійснено завдяки фінансуванню від норвезького уряду, Глобального Фонду різноманітності культурних рослин, пожертвувань компаній і країн, таких як Велика Британія, та фондів, таких як фонд Білла і Мелінди Гейтс, Рокфеллерівський банк та мультинаціональна корпорація Monsanto. Засновником та координатором центру є норвезький біолог Асмунд Асдал.

Проте, як і все, бункер вимагав адаптацій та поліпшень як у відношенні його структури, так і у справах безпеки. Ці зміни були здійснені відповідно до наближення теплішої погоди, що є результатом глобального потепління. Ця необхідність стала явною у 2017 році, коли бункер зазнав паводка через танення перманентно замерзлого ґрунту навколо нього, де вода потрапила в тунель, але, на щастя, не досягла насіння і не завдала їм збитків.

Сьогодні, після дванадцяти років з моменту відкриття, у бункері посеред Арктики заморожено вже сто тисяч різних сортів культур з усього світу. Останнім часом тут було збережено приблизно 60 000 зразків насіння з 36 різних банків і установ з усього світу, такі як насіння гарбуза, надіслане нацією чероків зі Сполучених Штатів, оригінальна пшениця з Університету Хайфа в Ізраїлі та всілякі культури з Марокко, Монголії або Нової Зеландії, а також багато інших. Серед латиноамерикан-

Сьогодні, через дванадцять років після його відкриття, загалом сто тисяч сортів

ських установ, які прийняли

участь у цих останніх внесках, є Міжнародний центр

тропічного сільськогоспо-

дарства (CIAT) з Колумбії, який пожертвував різновиди гороху метелика, клеверу, сорго і бобів, Міжнародний

центр покращення кукурудзи та пшениці (CIMMYT)

Мексики та Міжнародний

центр картоплі (CIP) Перу.

Також брали участь Університет Коста-Рики, який надав різновиди трьох видів місцевого рису, включаючи два дикорослих види, та державна бразильська сільськогосподарська дослідницька компанія (Embrapa), яка відправила різновиди

культур, таких як цибуля, кавун та перець. Зразки з усіх широт, від Казахстану, Вірменії, Азербайджану та Португалії до Замбії, України, Південної та Північної

Кореї, були також збережені протягом років, утворюю-

чи понад 100 тисяч різновидів збережених насінин.

Це свідчить про те, що, як стверджує його засновник Асмунд Асалд, в Глобальній Камері Насіння всі країни співпрацюють у надзвичайній місії збереження зерна, навіть якщо, можливо, за її межами вони не є найкращими друзями. Таким чином, всього за сім років міжнародний банк насіння зібрав близько 40% світової різноманітності харчових продуктів: 843 400 насінин, які походили з 233 країн. Однак все ще існує більше мільйона унікальних зразків насіння, які не зберігаються

в бункері, оскільки реальна оцінка рослин на світовому

рівні становить 7,1 мільйона, з яких 2,1 мільйона є унікальними. Заповнення цієї прогалини є пріоритетом на наступні роки.

Однак, ніхто не передбачав, що цей “Арктичний ковчег Ноя” як світовий сховище безпеки культур буде випро-

бовуваний всього через сім років після його відкриття. Міжнародний центр дослідження аграрних зон з піщаними ґрунтами (ICARDA), який спочатку базувався в Алеппо, одному з міст, яке найбільше постраждало від війни в Сирії, втратив доступ до свого банку генів через цю війну. Однак, оскільки багато насіння було подвоєне та відправлене до Свальбарда для зберігання, ICARDA змогла вилучити свої зразки між 2015 та 2019 роками для відновлення своєї колекції банків генів в Марокко та Лівані. Таким чином, Сирія відновила свій архів насіння завдяки зберіганню в бункері, здатна відновити 80% того, що було в її власному архіві в Алеппо, звернувшись до Свальбарда. Пізніше насіння було вирощене і знову збережене в бункері Свальбарда в 2017 році.

Ще один значущий випадок - це місія порятунку для збору насіння місцевих культур в Непалі, яка була організована після великого землетрусу в цьому регіоні. Таким чином, унікальне насіння в світі зберігається завдяки виконанню завдання Банку

світового насіння. Ще одним добрим прикладом того, як корисне може бути зберігання зразків насіння, є те, що сталося на Філіппінах в 2006 та 2012 роках, коли два великі паводки майже знищили всю генетичну матерію Лабораторії національних ресурсів фітогенетичних ресурсів (NPGRL) Університету Філіппін в Лос-Баньйосі (UPLB). Тому з Свальбарда стверджують, що ідеально було б, якби банки генетичної різноманітності рослинних видів (гермоплазми) надсилали резервні копії своїх насіння у хороші часи, а не лише у погані. Оскільки коли стається лихо, може бути занадто пізно.

Можна зробити висновок, що, хоча відкриття величного бункера Банку світового насіння для вилучення зразків передбачає, що сталося якась погана новина або природна катастрофа в якому-небудь куточку світу, протилежне відбувається, коли в бункер вносять нові насіннєві зразки, оскільки це гарантує, що інше рослинне скарбництво знаходиться в безпеці. Таким чином, можливо, Банк світового насіння Сваль.

АГРОПРОДСЕРВІС український гігант

Агро ТБ вирушив до Тернополя разом з Юрієм Алаторцевим, представником компанії Spraytec в Україні, щоб відвідати одного з їхніх великих клієнтів. Заснований у 1999 році українцем Іваном Чайківським, “Агропродсервіс” є мегакорпорацією, яка має вертикальну інтеграцію та перевернула спосіб ведення бізнесу в Україні. З 45 000 гектарів обробки, які висіваються за високим технологічним рівнем, додається вартість всій цій сировині, перетворюючи її на м’ясо та виготовляючи продукти, які потім реалізовуються в їхніх власних магазинах.

Дієго

Ведучий “Агро ТБ”

Іване, розкажіть нам, як ви розпочали у цьому аграрному світі та виробництві сировини.

Іван: 11 червня 1999 року ми створили цю компанію та почали орендувати землю безпосередньо від людей.

На той момент я написав заяву та покинув посаду голови КСП, пішов працювати безпосередньо в приватну компанію, яку я заснував і керував, яка не мала боргів або чогось подібного, це був початок. Ідея полягала в тому, щоб навчитися заробляти гроші, створюючи додану вартість, оскільки я зрозумів, що вирощувати неперероблену пшеницю на полі не є прибутковим, це вимагало невеликої участі людських ресурсів, а в селі

було багато людей, яким потрібна була робота. Все це надихнуло мене шукати нові способи, спочатку ми почали переробляти зерно та перетворювати його на борошно, потім продавати борошно та займатися обробкою зерна.

Як впроваджується скотарство в цей продуктивний план?

Іван: Ми почали з вирощування свиней та побудували завод для виробництва комбікормів. Цей комбікорм використовували для годівлі тварин, які потім продавалися, створюючи додану вартість. Згодом ми придбали м’ясопереробний завод у Тернополі, щоб продовжити цей ланцюг та перетворити

зерно з поля на корм для свиней, а потім відправляти тварин до м’ясопереробного заводу та виробляти

ковбаси для консервації. М’ясо охолоджується або частково переробляється, так ми створили цикл у цьому напрямку, а потім пішли ще далі, створили ланцюг власних магазинів.

Ось де вступає в гру Агропродсервіс як компанія, що виробляє та експортує сільськогосподарські продукти.

Іван: Так, зараз ми продаємо свіже м’ясо та продукти, які виготовляються на нашому власному м’ясопереробному заводі під власною маркою, і таким чином

Іван Чайківський, засновник “Агропродсервісу”

Пейдро

АГРОПРОДСЕРВІС

створена повна ланка інтеграції від поля до столу. Також є курчатники, напрямок молочних продуктів, насправді сьогодні компанія “Агропродсервіс” переробляє майже 60% того, що вирощує, тільки 40% експортується. Коли я залишив посаду генерального директора, я побажав успіхів новому директору, Андрею Естепановичу, і попросив нас знайти спосіб переробити 100% зерна та продуктів, які ми виробляємо на полі, щоб 100% інтегрувати та переробляти.

З 45 000 гектарами оброблюваної родючої землі, “Агропродсервіс” вирощує пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник, буряк та сою з використанням точних

технологій та інтенсивного управління.

Андрій: Так, компанія “Агропродсервіс” обробляє понад 45 000 гектарів у регіонах Тернопіль та Івано-Франківськ та інших. Кожної кампанії ми висіваємо взимку

від 8 до 10 тисяч гектарів пшениці, 1500 гектарів весняної пшениці, 3000 гектарів ячменю, 2000 гектарів зернових культур і, звісно, ми вирощуємо близько 10 000 гектарів кукурудзи в найкращій зоні.

Минулого року ми прийняли рішення зменшити посів кукурудзи майже наполовину, оскільки її потрібно досить сушити, знижувати вологість до 10 або 15%, і в цьому процесі споживається багато енергії та коштів через високу ціну на пальне через війну.

Яке місце займає соя та інші культури в цьому новому плану виробництва?

Андрій: Ми займаємося та зростаємо в області вирощування сої, факт того, що ми розширюємося з вирощуванням тварин, створює більшу потребу в білках. Залежно від року ми вирощуємо близько 7000 гектарів не трансгенної сої, 5000 гектарів озимої ріпаку, 3000 гектарів соняшнику та 3000 гектарів кормового буряка - це основні культури. Якщо говорити про взимкову пшеницю, врожаї становлять в середньому 8 тонн на гектар, незалежно від клімату, кукурудза - від 10 до 11 тонн на гектар, соя - 3 та пів тонни, соняшник - 3 та пів тонни, ріпак - 4 тонни, і, нарешті, цукровий буряк близько 70 тонн на гектар.

Андрій Баран, Генеральний директор “Агропродсервісу”

З такими великими обсягами врожаю та різноманітністю культур, як ви переробляєте та додаєте вартість до виробництва?

Андрій: Компанія намагається, наскільки це можливо, переробляти та отримувати додану вартість від нашого вирощуваного зерна. Тому ми почали займатися вирощуванням тварин, і сьогодні понад 50% зерна переробляється на заводі з виробництва кормів. Ми виробляємо, переробляємо та складаємо нашу власну їжу для тварин, понад 300 тонн

на день. Протягом року ми виробляємо близько 100 000 тонн кормів для свиней, худоби, птиці, а також виготовляємо і продаемо в магазинах нашої компанії ці продукти з доданою вартістю. Ми також додаємо вартість до вирощування сої, переробляючи 40 000 тонн на рік, які ми перетворюємо на олію та білковий експелер, який потім використовується для виробництва кормів для тварин. Якісну олію ми частково експортуємо в Європейський союз, також невеликі обсяги готових продуктів харчування, а саме крупи та борошно.

Звісно, ми експортуємо велику частку зерна на міжнародні ринки, а цукровий буряк експортуємо у вигляді сировини, оскільки у нас немає цукрових заводів.

Ви є національним лідером у виробництві насіння. Який відсоток ринку ви займаєте, як ви збутовуєте та, головне, як вас сприймають фермери?

Андрій: Так, насправді компанія визнана виробником насіння в нашому регіоні та в Україні, оскільки ми вирощуємо в найкращих умовах та

продаемо значну кількість високоякісних сертифікованих насінин. У нас довга історія виробництва насіння, ми продаемо 10% сертифікованого насіння пшениці взимку на ринку України, і нас сприймають, передусім, як надійного партнера. Ми вирощуємо приблизно 20 000 тонн насіння щороку, але цього року, через війну та економічну кризу, врожаї насіння знизилися, оскільки всі намагаються вижити, ми присвячуємо себе вирощуванню насіння для власних потреб та для продажу. Ми маємо досвід і експортуємо на французькі, німецькі, чеські та інші компанії, які потім просто реалізовують насіння на ринку. З минулого року ми почали експортувати перші насіння весняної пшениці та сої до Європейського Союзу.

У 2005 році

“Агропродсервіс”

розпочав розвиток вирощування свиней породи місцевої йоркшир-дурок, сьогодні вирощуємо 15 000 поросяток та 115 000 свиней для споживання.

Андрій: Свинарство є ос-

новною галуззю нашої тваринництва, ми вже майже 20 років займаємося вирощуванням свиней, це наша спеціалізація. Сьогодні у нас є 15 000 поросят у виробництві та вирощується 115 000 свиней. У найближчому майбутньому ми сподіваємося, що наше виробництво свиней досягне позначки у 12 000 поросят. У нас тут повний цикл виробництва, нашою метою є досягти ваги кінцевого продукту у 120 кілограмів. Як ми вже говорили, компанія вирощує повний цикл виробництва в закритому циклі: культура, що приходить із поля, переробляється на заводі з виробництва комбікормів, свиня годується в наших спорудах до ваги 120 кілограмів, після досягнення ваги у забій переважна частина продається на ринку як свіже м’ясо, а інша частина переробляється на м’ясопереробному заводі, після чого продукція продається в наших магазинах та власних мережах. У нас є зовнішні постачальники на ринку, які замовляють готових тварин, сьогодні цей бізнес особливо важливий для нас, це гарантія того, що компанія має здатність

утримуватися на плаву в поточній економічній ситуації, в умовах війни з Росією. Ми знаємо, що існують проблеми з продажем і експортом зерна, проблеми логістики

та транспорту, бізнес із свинями надає нам можливість

переробити більше половини зерна, яке ми вирощуємо тут, і додати вартості завдяки вирощуванню тварин.

З 45 000 гектарами сільськогосподарських земель, 15 000 вирощеними поросятами та тисячами тонн обробленого зерна на день, “Агропродсервіс”

відчуває вплив війни та логістики, Іван Чайківський деталізує ситуацію, в якій вони знаходяться протягом останнього року.

Іван: Логістика дуже постраждала через цей конфлікт, насправді 95% всіх українських експортів та імпортів проходять через наші порти на Чорному морі, після вторгнення росіян українські порти були заблоковані, і всі кораблі застрягли там разом із вантажем та продуктами, які вони мали в трюмах. Україна ніколи не

працювала над своїми заходними сухопутними портами, але через війну нам довелося знову розвивати ці маршрути експорту, які ми втратили. Під час об’єднання були побудовані залізниці, які з’єднували нас з Європою та сусідніми країнами Польщею, Угорщиною і навіть Констанцею. Всі ці шляхи були проложені, хоча вони були неефективні, не мали економічного обґрунтування, для нас було дешевше відправляти зерно через порт, експортувати сухопутним шляхом було неекономічно.

Які наслідки ви бачите у повсякденному житті щодо цієї зміни, на яку ви посилаєтеся?

Іван: Ця зміна напрямкувелика проблема як для держави, так і для компаній. Під час початку ворожостей сільськогосподарський сек-

тор ставки перед великою проблемою. За оцінками, на 24 лютого в Україні було від 20 до 30 мільйонів тонн зерна, які ще не були експортовані і які знаходились на нашій території. Цей обсяг потрібно було експортувати, і у нас не було іншого вибору, як перебудувати ці ланцюги. На щастя, до цього часу нам вдалося досягнути успіху через наші заходні кордони. Сьогодні ми вже експортуємо понад 2 мільйони і пів тонни зерна на місяць, і будуються сухопутні порти на кордоні з Польщею, щоб мати змогу експортувати більше зерна до Європи. Сільське господарство та українські компанії чітко розуміють, що наші партнери є в Європі, як з бізнесової, так і з духовної точки зору. Тому ми зробимо все можливе, щоб наші кордони та логістика спрямовувалися на захід.

“Агропродсервіс переробляє майже 60% вирощеного, лише 40% йде на експорт”

Іван Чайківський

Що стосується птахівництва, як ви влаштували виробничий цикл, забій та, передусім, комерційний продаж громадськості, прокладаючи всю ланцюг?

Андрій: Птахівництво є для нас маленькою промисловістю, у нас є три птахоферми, де можна одночасно прийняти приблизно 360 000 птахів, більша частина цього процесу відбувається на нашому м’ясопереробному заводі, іншими словами, маємо забійний цех, де здійснюється забій, далі обробляється і продукція подається

до кінцевого споживача через наш торговельний центр

у свіжому вигляді. Сьогодні

ця продукція також доступна у банках, як консерви, м’ясні і готові продукти можна придбати в магазинах

нашої компанії “Meet Studio”. Можливості виробництва

в Україні набагато більше, ніж у нас наразі. Сьогодні

це перше і єдине підприємство, яке вирощує індиків, і має найбільшу потужність птицеводства. Свинокомплекс, вирощування молочної та м’ясної худоби, птиця та сільське господарство, так би мовити, є нішою, і в ньому все ще є багато потенціалу.

А що стосується вирощування великої рогатої худоби, яке місце воно займає в економіці та виробництві продовольства?

Андрій: Вирощування молочної худоби поширене в нашій країні, ми почали робити це не так давно, але

вже маємо певний досвід, на сьогодні загальна кількість худоби на фермі складає майже 9 000 голів. Минулого року ми введли ще одну нову ферму з потужністю 1 900 корів, і зараз майже не маємо залишків. Ми виробляємо 26 000 літрів молока на день і також шукаємо, займаючись цією діяльністю, додаткової вартості, оскільки переробка рослинних продуктів та зерна, такого як кукурудза, вимагає багато енергії, яка перетворюється на м’ясо. Також маємо годівлю, хоча, на відміну від Аргентини, вирощування м’ясної худоби не дуже популярне в Україні. Ми вирощуємо м’ясну худобу до певної кондиції, переробляємо готову продукцію на нашому м’ясопереробному заводі, отримуючи при цьому певний прибуток.

Іван: Сільське господарство та сільська економіка в цілому відображають позитивну працю нашого народу, оскільки багато людей за-

діяно в агросекторі. Логістика, залізниця, елеватори та різні супутні послуги - це галузі, де працюють люди, які допомагають експортувати протягом періоду роботи зернового коридору. Ми вже експортували приблизно 6 мільйонів тонн через цей коридор - це перевага для України. За Божу ласку, це дозволить продовжувати роботу зернового коридору, оскільки ми розуміємо, що це зерно потрапило в країни, де воно потрібне, переважно в африканські країни, які потребують зерно для свого харчування. Ми також змогли забезпечити українську сільськогосподарську галузь коштами для підтримки українських насінницьких компаній. Кошти, отримані від продажу зерна, навіть якщо вони невеликі, дуже важливі, щоб аграрні виробники мали ресурси для посіву.

Коли ми думаємо

про Україну, її народ, про цінність зусиль,

не можемо не бути враженими рівнем страсті, з якою вони працюють щодня. “Агропродсервіс” - це приклад цього.

Андрій: Ми використовуємо

ці технології, заручившись вирощуванням тварин та повним циклом переробки продукції. Ми надаємо роботу великому числу людей, компанія забезпечує працею багато сімей, які мають можливість заробляти гроші для свого існування, жити тут і розвивати нашу країну. Ця компанія народилася і

живе землею, ми живемо

тут, наші діти тут, ми працюємо в цій компанії перед нашими дітьми, онуками та майбутніми поколіннями.

Іван: Ми близькі до людей, ми не знаходимося в Києві або за кордоном, щоденно

ми зустрічаємося з нашими акціонерами та власниками нашої землі. Ми орендуємо 99% землі, дбаємо про родючість полів і кожні 7-10 років мусимо оновлювати орендні контракти. Соціальна відповідальність компанії зростає з часом, ми працюємо тут і платимо великі суми податків, ця соціальна відповідальність підтримує освіту дітей і майбутніх поколінь.

Україна - це

продуктивний рай, який страждає в часи війни. Іван Чайківський та Андрій Баран

поділяються надійним повідомленням для українського народу та роблять ставку на зростання з сучасною та соціально відповідальною компанією.

Іван: Я не був у Аргентині, але знаю, що аграрні виробники по всьому світу люблять землю, знаю, що задоволення від вирощування продуктів харчування не є лише матеріальним, це також моральне задоволення, і, звісно, це любов до своєї країни. Бажаю, щоб на аргентинській землі ніколи не виникла ситуація, подібна до тієї, яку маємо сьогодні в Україні, коли нам доводиться культивувати, дивлячись на небо і думаючи, що ніщо не вилетить і не вибухне на нашому полі. Я вдячний і досить здоровий для роботи, оскільки робота на землі є найсвятішою, адже саме тут ми вирощуємо хліб і надаємо життя землі.

Андрій: Сьогодні, в період війни, я хочу подякувати людям за їх підтримку, як моральну, так і фінансову. Оскільки дуже важливо, щоб цивілізовані народи світу об’єдналися на боці добра, щоб перемогти. Велике спасибі людям за цю теплоту і підтримку, я хотів би попросити вас не здаватися і допомагати, оскільки українцям і українській державі потрібна ваша допомога.

“Сьогодні і під час війни хочу подякувати людям за підтримку, як моральну, так і фінансову”

Андрій Баран

“Ми переважно

сільське господарство з прямою

посівною”

Між 29 і 31 серпня 2023 року в Іллінойсі відбувся Фермерський Шоу Farm Progress. Кожного року фермери приходять, щоб встановити контакт з експертами з продуктів і побачити найновіші інновації в галузі сільського господарства. У цьому контексті ми провели інтерв’ю з фермером з округу Ядкін, Кевіном Меттьюсом, який досягає врожаїв кукурудзи понад 300 бушелів на акр.

Розкажіть трохи про ссільськогосподарських вою участь у Farm Progress Show. Що ви помічаєте щодо людей та культур?

Це вже другий раз, коли я беру участь у Farm Progress Show, але раніше я ніколи не був тут як фермер, завжди доводилося говорити та виступати. Участь цього року дуже велика, здається, що важко йти! Працюється тут дуже гарно, приємно перевірити та побачити, як працюють всі доступні продукти. Можна багато вивчити з якості спілкування з людьми на таких заходах, і це робить нас відмінними. У мене було кілька обговорень на різних стендах спонсорів. Я щасливий, що у мене була така можливість, оскільки це дозволило мені взаємо-

діяти з людьми.

Ви виграли премію кращого фермера в своєму штаті. Чи можете ви розповісти про свою роботу та місце, де ви живете?

Я з Північної Кароліни, штату на східному узбережжі Сполучених Штатів, близько чотирьох годин їзди на захід від Атлантичного океану. Ми вирощуємо в річковій долині та маємо два різних періоди вегетації: один в наших гірських районах та інший в нашій річковій

долині - з різницею в один місяць між ними.

Ми сіємо в гірських районах на початку квітня, а потім починаємо сіяти в територіях біля річок, в річко-

Сім’я Меттьюз з округу Ядкін отримала найкращий

вій долині, у травні. Це допомагає розподілити нашу робочу навантаженість. Ми працюємо на площі 6 000 акрів, де вирощуємо кукурудзу, пшеницю та сою. Ми збираємо сою в жовтні і сіємо пшеницю в жовтні.

Які технології ви використовуєте для своїх посівів?

Ми в основному є фермою прямого посіву, за винятком випадків, коли ми в знижених річкових землях, де ми використовуємо вертикальну обробку. Ми досягаємо дуже хороших врожаїв, що насправді не є типовим для нашої області, але ми робимо багато речей по-іншому. Ми також стикаємося з повенями через урагани, насправді, зараз ми переживаємо ураган. Вертикальна обробка використовується для обробки решток, тому ми обробляємо не більше ніж два дюйми.

інтерв’ю

Чому, на твою думку, у Сполучених Штатах не так багато людей практикують прямий посів?

У нашому регіоні Сполучених Штатів, на південному та східному узбережжі, прямий посів є дуже поширеним. Через високу температуру в цьому регіоні наші ґрунти швидко висихають, ми не можемо утримувати воду протягом тривалого часу, тому у нас є ґрунти з низьким катіонним обмінним потенціалом (КОП), приблизно 12. У деяких місцях ця цифра навіть нижча, в межах 6, це справжньо піщані ґрунти. Прямий посів є нашою основною практикою.

Наші землі вздовж берегів ріки схильні до затоплень, тому тут встановлюють дренажні системи, і ми часто вимушені використовувати вертикальну обробку,

щоб розібрати поверхневий шар після зими, щоб він міг висохнути і створити гарне насіння. Велика роль відводиться умовам ґрунту та тому, як вони залишилися після попереднього врожаю, тому ми виконуємо багато вертикальної обробки.

На завершення, розкажіть нам трохи про врожаї цього року і як ви бачите наступний сезон. Що очікуєте на наступний сезон?

Наші рекорди по кукурудзі становлять 375 бушелів на великій ділянці площею 12 акрів, і наш рекорд з соєю - 120. Найвищий результат, який ми бачили на нашій фермі, це 200 бушелів на акр в сої. Щодо цього року на полі, пшеницю, яку ми зібрали в червні, маємо се-

редній врожай 105 бушелів на всій фермі, що є рекордом для нас, перевершуючи попередній рекорд 101 бушеля.

Кукурудзу та сою, які ми зараз починаємо збирати, дуже хороші для нас. У нас був набагато кращий вегетаційний сезон, ніж в Мідвесті, в областях вирощування кукурудзи та сої, завдяки кращій погоді. Ми ймовірно досягнемо від 190 до 200 бушелів, що, ймовірно, набагато краще, ніж наші сусіди. Проте в цілому для Північної Кароліни, врожай кукурудзи, ймовірно, буде близько 30 бушелів, а сої - в діапазоні від 10 до 15 бушелів.

У нас дійсно гарне врожай у Кароліні, але ми є дуже малою областю виробництва порівняно з Мідвестом.

Kevin Matthews на нашому стенді на Farm Progress Show

моментальні знімки