Дидактичні можливості і призначення

Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Волинській області

Дидактичні можливості і призначення інструкційнотехнологічної документації як одного із засобів навчання

м. Луцьк, 2008

В методичних рекомендаціях розкривається методика застосування в навчальному процесі такого дидактичного засобу навчання, як письмові інструкції та інструкційна-технологічна документація, приведений порядок і методика розробки інструкційно-технологічної документації. Методичні рекомендації призначені для старших майстрів та майстрів виробничого навчання, викладачів спецтехнології. Упорядник: Старчевський Е.Е. – методист Навчально-методичного центру у Волинській області Рецензенти: Шмігель В.В. – заступник директора з НВЧ Луцького ВПУ будівництва та архітектури Батов Г.Ф. – заступник директора з НВЧ Луцького ВПУ

Відповідальний за випуск: Парфенюк З.І. – директор Навчально-методичного центру професійнотехнічної освіти у Волинській області

2

ВСТУП Формування професійної майстерності – важливої якості кваліфікованого робітника – вимагає подальшого удосконалення виробничого навчання. Цьому сприяє широке застосування письмового інструктування учнів. Необхідність застосування письмового інструктування обумовлена тим, що з однієї сторони, все більш зростаючими вимогами до підготовки кваліфікованих робітників, а з другої – майстру не вистачає для ефективного управління процесом навчання учнів. Застосування письмового інструктування істотно розширює можливості майстра в управлінні процесом навчання. Це забезпечується тим, що навчальна інформація, яка міститься в інструкційно-технологічній документації, носить характер чітко вираженої системи. Роль письмового інструктування в виробничому навчанні У виробничому навчанні все більше використовується різноманітна навчальна інструкційно-технологічна документація, що обумовлено двома тенденціями сучасного навчання, а саме, по-перше, до посилення заходів з управління процесом навчання і по-друге – до збільшення питомої ваги різноманітних форм самостійної роботи учнів. На відмінність від інших дидактичних засобів навчання письмові інструкції є самостійним джерелом словесної інформації. Тут вся інформація подається в завчасно накресленій і чітко вираженій системі. Вони дозволяють зберігати необхідну інформацію на час всього періоду навчання і тим самим створюють можливість повторного звернення учнів для отримання тих чи інших відомостей. В письмових інструкціях поєднуються різні види інформації. Вони дозволяють передати інформацію про те, що і як повинен робити учень, виконуючи виробниче завдання. Ця якість письмового інструктування забезпечує найбільш широкі можливості використання його як засобу для управління самостійною діяльністю учнів. Підвищення ефективності управління і збільшення самостійності учнів зростає за рахунок того, що письмову інструкцію отримує кожний учень. Така індивідуалізація навчання дозволяє учневі суворо дотримуватись отриманим приписам і постійно проводити самоконтроль, який забезпечується тим, що при використанні письмових інструкцій виникають сприятливі умови для усвідомлення учнями дій, які виконуються. Таким чином, письмові інструкційні матеріали можна визначити як дидактичний засіб, який забезпечує управління навчальною діяльністю учнів переважно шляхом словесної інформації про зміст, характер і структуру дій в умовах виконання самостійної роботи. Педагогічні вимоги до навчальної інструкційно-технологічної документації передбачають: 3

1. можливість управління всіма галузями навчально-виробничої діяльності учнів; 2. залежність характеру і структури документації від специфіки професій; 3. можливість використання письмових інструкцій на всіх етапах навчання і в усіх видах інструктажу; 4. забезпечення єдності і наступності змісту і структури письмових інструкцій. При розробці конкретних документів необхідно керуватися такими вимогами до інструкційно-технологічної документації: - відповідність програмі виробничого навчання; - відносна закінченість кожного документа за змістом; - простота структури; - врахування реальних умов навчального процесу; - чіткість, ясність, дохідливість, образність, лаконічність і технічна грамотність формування інструктивних вказівок; - сполучення словесних і наочних (графічних) рекомендацій; - графічна частина документів письмового інструктажу (малюнки, фотографії, ескізи, схеми, графіки, таблиці і т.п.); - кожний документ повинен передбачати критерії правильності виконання трудових дій, прийомів, операцій, технологічних переходів, підсумкові критерії якості роботи, а також рекомендації з самоконтролю; - об’єм кожного документа повинен забезпечувати можливість виконання письмових інструкцій безпосередньо на робочому місці учня. Всю інструктивно-технологічну документацію можна звести до двох типів: власне письмові інструкції і завдання. Мета перших – навчити діям, які виконуються одразу ж після роботи над інструкцією. Основні види таких письмових інструкцій: - інструкційні карти, які застосовуються при вивченні операцій та складаються з прийомів і трудових дій; - інструкційно-технологічні і технологічні карти, які застосовуються при виконанні учнями робіт комплексного характеру; - алгоритмічні приписи (навчальні алгоритми), які використовуються при навчанні управлінню та обслуговуванню складних машин, механізмів, апаратів, установ, а також при навчанні пошуку несправності та налагодженні обладнання. Мета письмових завдань – дати учням необхідні рекомендації з виконання роботи визначених об’єктів. Найбільш типовим видом письмових завдань є карти-завдання для практичного вивчення будови і роботи обладнання, сутності технологічного процесу, функцій робітника, а також для узагальнення учнями власного досвіду, здобуття навичок орієнтації в визначених виробничих ситуаціях. Документація повинна охоплювати всі види діяльності майбутніх робітників: допоміжно-підготовчу, основну (технологічну) і контрольно-перевірочну.

4

Наступною вимогою до інструктивно-технологічної документації як системи є співвідношення її структури і змісту етапу формування професійних знань, умінь і навичок.

1.

2.

3.

4.

ПОРЯДОК І МЕТОДИКА РОЗРОБКИ ІНСТРУКЦІЙНИХ КАРТ Аналіз змісту теми, виділення основних підтем, які мають самостійний, закінчений характер. Визначення складових частин кожної картки-вправи. Визначення приблизних об’єктів робіт, обладнання, інструментів, пристроїв, допоміжних матеріалів. Визначення порядку виконання вправ-трудових прийомів, які складають операцію або її частину. Найбільш відповідальним етапом розробки інструкційної карти є визначення і формування інструктивних вказівок і пояснень.

ІНСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ І ТЕХНОЛОГІЧНІ КАРТИ В заголовочній частині розміщується робоче креслення деталі чи виробу, вказуються інструменти, пристрої, матеріали, деталі, розряд роботи, учнівська норма часу на обробку деталі чи виготовлення виробу. Якщо карта складається на деталь чи виріб, виготовлення яких має застосування більш різноманітних інструментів і пристроїв, то вони зазначаються в технологічній частині карти по переходам, режим обробки, норми часу по кожному переходу. В інструктивній частині карти даються рекомендації про правильний вибір інструментів, пристроїв, оснастки, розкриваються критерії якості технологічних переходів, способи біжучого самоконтролю, дотримування технічних вимог, застосування передових прийомів праці, надаються рекомендації щодо підвищення продуктивності праці. АЛГОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ Цей вид письмових інструкцій являє собою навчальний алгоритм, тобто чіткий, жорсткий припис про найбільш доцільне використання дії з урахуванням реальних умов, які приводять найкоротшим шляхом до бажаного результату. У виробничому навчанні застосовуються два основних типи навчальних алгоритмів: алгоритм дії (проектний) та алгоритм пошуку (складний). Алгоритм дії являє собою технологічну карту, яка складена в алгоритмічній формі. В ньому визначається послідовність дій учня з обслуговування чи управління обладнанням, характерна для реальних умов виробництва. Алгоритм пошуку відокремлюють основні показники стану процесу і в порядку значення можливі типові відхилення цих показників від норми. Далі зазначається найбільш вірогідна причина виникнення порушень, засоби їх 5

виявлення, а потім дії, які в даній ситуації необхідно виконати. Якщо дії не призводять до ліквідації порушення, то зазначається наступна можлива причина і дії, які необхідно виконати в цьому випадку і т.п. Картки-завдання застосовуються головним чином при навчанні професіям, які вимагають чіткого розуміння обслуговуючого обладнання. В залежності від мети і періоду навчання карти-завдання можуть бути різних типів. Перший тип – для вивчення устрою і роботи обладнання. Другий – для вивчення технологічних процесів, фіксації фактичного ходу процесу, реальних відхилень і порушень, способів приведення апаратів машини, автоматичної лінії до норми. Карти-завдання третього типу призначені для вивчення і фіксації трудових дій. Четвертий тип карт-завдань використовується для узагальнення власного досвіду учнів, накопиченого в процесі виробничого навчання. П’ятий тип карт-завдань служить для визначення дій в умовній ситуації.

1.

2.

3.

4.

ПЕРЕВАГИ ІНСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ До інструкції в цілому чи до любої його частини учні можуть звернутися в любий час за потребою. При вивченні інструкції учень не залежить від діяльності інших учнів, їх робота стає більш самостійною і активною, навчальний процес більш враховує індивідуальні особливості учнів. Застосування письмових інструкцій полегшує організацію роботи учнів і контроль за її виконанням. При письмовому інструктуванні можна забезпечити грамотність, точність і якість викладання, кращі зразки демонструються учням. Більш ефективно використовувати різні засоби наочності (фотомалюнки), включаючи їх в інструкції і роз’яснення в тексті.

ПИСЬМОВЕ ІНСТРУКТУВАННЯ НА УРОКАХ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ПИСЬМОВЕ ІНСТРУКТУВАННЯ – важливий методичний засіб, який широко застосовується в процесі виробничого навчання. Письмове інструктування сприяє розвитку навиків самостійності, самоконтролю, підвищує продуктивність праці, створює в учнів правильне уявлення про сучасні технології, допомагає їм більш швидкими темпами оволодіти професією, полегшує майстру керівництво навчально-виробничим процесом. До інструкції або до окремої її частини учень може звернутися в любий момент без допомоги майстра. Інструктивний матеріал вивчають безпосередньо на робочому місці. Необхідно створити систему письмового інструктування та її застосування, яка охоплює всі періоди та види професійно-практичної підготовки: навчально-тренувальні завдання, операційні, комплексні роботи як в майстернях ПТНЗ, так і на підприємствах в період виробничої практики.

6

При розробці письмового інструктування необхідно проаналізувати програму виробничого навчання та виділити операції, види робіт, які необхідні для складання інструкційних карт, визначити порядок виконання кожної вправи, підібрати ілюстрації, які пояснюють технологію обробки та прийоми роботи, визначити види застосованих карт. В картах має бути відображена послідовність виконання вправ чи робіт, вказівки про характер та особливості способів виконання трудових рухів, прийомів, операцій чи роботи, контролю. При вивченні можна застосувати наступні різновидності письмових інструктажів: інструкційні карти; технологічні карти; інструкційнотехнологічні карти; карти-завдання на виконання роботи на день (заняття); завдання додому; карти організації праці; інструкційно-технологічні карти для роботи з розділом праці; карти-завдання для учнів на виконання операції; картки контролю технологічної обробки вузла, деталі, виробу; картки завдання прийомів; картки запобігання дефектів і т.п. Учні можуть самостійно скласти інструкційні картки під керівництвом майстра чи в порядку виконання домашнього завдання. ПРИБЛИЗНИЙ КОМПЛЕКТ ПИСЬМОВИХ ІНСТРУКЦІЙ Інструкційна карта містить вказівки про послідовність виконання роботи, вправ чи інструкції про обов’язкове дотримання певних правил та вказівок. Технологічна карта містить вказівки, а також необхідні вимоги до виконання технологічної операції чи роботи. В технологічній карті обов’язково повинно бути вказано послідовність обробки, технологічні та механічні вимоги, інструменти для виконання робіт. Різновидом технологічної карти є картки технологічної послідовності обробки деталі, виробу. Такі картки учні можуть складати самостійно при підготовці до уроку. Це допомагає осмислити послідовність роботи, яка буде виконуватись, а на уроці за допомогою картки відтворити в пам’яті всі етапи обробки кожної деталі. В інструкційно-технологічній карті містяться вказівки для виконання навчально-виробничої роботи в залежності від технології, послідовності роботи, навчально-технічні та навчально-технологічні вимоги, правила виконання прийомів: малюнки, правила безпеки праці. На певних етапах навчання можна включити перелік можливих дефектів та способів їх усунення. Різновидністю може служити інструкційно-технологічна карта запобігання можливих дефектів, в якій вказано дефекти, причини їх виникнення та способи їх усунення. Досвідчений майстер знає, які дефекти зустрічаються найбільш часто і попередньо разом з учнями готує індивідуальні картки-завдання із запобігання дефектів. Різновидом інструкційно-технологічної карти є карта засвоєння прийомів роботи.

7

Погодинна планова карта-завдання на виконання роботи допомагає учням рівномірно використовувати кожну годину уроку виробничого навчання, а майстер слідкувати за своєчасним виконанням роботи. Карта-завдання додому видається учням на різних етапах навчання. Такі карти сприяють закріпленню знань та підготовки учнів до уроку виробничого навчання. З метою навчання учнів умінням розраховувати виробничий план на місяць на уроці на вступному та заключному інструктажах можна використовувати карту домашнього завдання. Картка контролю служить для набуття навичок контролю, самоконтролю, самостійності в роботі. Корисна в навчанні картка контролю “Перевір себе”. Робота з картами письмового інструктажу повинна навчити учнів користуватися інструкційними картами на виробництві – картами контролю операції, яка виконується на кожному робочому місці. КАРТИ МЕТОДІВ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ Учнів в майстернях ПТНЗ необхідно привчати користуватися державними стандартами та вчити методам контролю якості. Тому майстер, використовуючи державні стандарти, складає окремі картки методів контролю якості та картки методів виміру. Навчальна документація, яка використовується в навчальних закладах при письмовому інструктуванні, поступово повинна наближатися до документації, якою користуються робітники на виробництві. Так в кінці періоду оволодіння спеціальністю в майстернях ПТНЗ і під час виробничої практики рекомендується використовувати інструкційні, інструкційнотехнологічні карти-контролю якості, які застосовуються на робочих місцях підприємств. В ПТНЗ вони являються картками-завданнями на виконання операції. В них вказана спеціальність, розряд, норма виробітку робітника, а потім учнівська норма, розцінка з даної операції. З часом засвоєння операції та розвитку швидкісних навичок учнівська норма виробітку змінюється, що повинно бути відображено в карті-завдання. Письмові інструкції можна виконати в формі плакатів, альбомів з роз’ємними листами, невеликих листів, зручних для використання на робочому місці, альбому з різними картками для індивідуального використання, діафільмів та діапозитивів транспоранта для графопроеторів. Плакати – широко застосовуваний вид навчально-наочних посібників. На плакаті виконують майже всі види інструкцій. Його можна використати при поясненні та закріпленні нового матеріалу, при повторенні вивченого, а також при самостійній роботі. Альбом з роз’ємними листами виконують з тем програми для підготовчого періоду оволодіння спеціальністю. Вони містять поурочні розробки письмових інструкцій, роз’ємні листи можна використати на уроках як роздатковий матеріал для самостійної роботи учнів. Крім письмових інструкцій в альбомі є малюнки, фотографії, зразки по стадіях розробки окремих деталей та вузлів.

8

Майстер виробничого навчання може створити картотеку письмових інструкцій за періодами навчання, темах та видах інструктування. Для цього необхідно виконувати їх на цупкому папері чи картоні та розміщувати в певній послідовності: великі плакати в спеціальних плакатницях. ВИСНОВКИ Застосування навчальної інструкційно-технологічної документації для підготовки робітників широкого кола спеціальностей, використання письмових інструкцій на всіх періодах навчання, формування за їх допомогою вмінь і навичок, реалізація в ряді навчальних карт елементів програмового навчання, регламентація роботи не тільки учнів, але і майстрів виробничого навчання доводять, що цей дидактичний засіб дає достатньо широкі можливості управління процесом виробничого навчання.

1. Педагогічна

книга

ЛІТЕРАТУРА майстра виробничого

навчання.

За

ред.

Н.Г.Ничкало.- 2 вид., доповн., - К.: Вища шк., 1994.

2. Професійна освіта: Словник: за ред.. Н.Г.Ничкало.- К.: Вища шк., 2000.

3. С.И.Кочетов. Основы применения средств обучения в ПТУ. – М.: Высшая шк., 1986.

9

Додаток 1 Зразки інструкційних карт Зразок №1. Інструкційна карта Тема: Вправа: № п/п

Послідовність виконання вправи (що робити)

Інструкційні вказівки (як робити)

Додаткові пояснення

Примітки

Додаток 2

Зразки інструкційно-технологічних карт Зразок №2. Інструкційно-технологічна картка на виготовлення (ремонт, технічне обслуговування) Тема: Мета (завдання): № п/п

Ескізи по переходах

Операції

Обладнання

Інструменти Присто сування ріжучий Вимірювальний

Інструкційні вказівки про виконання робіт

10

Додаток 3 Інструкційна карта Тема:___________________________________________________________________ Назва і Обладнання , послідовність інструменти, виконання матеріали трудових прийомів

Трудова діяльність

Технологіч ні вимоги

Примітки

Додаток 4 Операційна карта __________________________________________________________ № п/п

Назва і послідов ність операцій

Ескіз операцій

Інструмент, пристосування, матеріал

Контроль операцій

Час виготовлення, хв

11