у Вінниці, Іваново, Золотому Кільці, Карпатах, на Волзі, Оренбургщині, в Казахстані, Казані, Москві та Ленінграді, Києві та Івано-Франківську, скрізь, куди доля закидала його автора. До нових зустрічей, щоденнику! 14 липня. На даний час працюю в місті Кінешма, що розташоване на Волзі. Мій обов’язок – комісар Зонального будівельного студентського загону Івановського хіміко-технологічного інституту. Штаб наш – в райвиконкомі, прямо в центрі Кінешми. Маю можливість часто бувати в місцях дислокації наших загонів, де доводиться спостерігати як працюють студенти в третьому трудовому семестрі на будовах Нечорнозем’я. Крім спостережень, в мої права входять: попередження, розпорядження, нагородження, різні перевірки, організація усіляких суспільно-політичних та інших заходів тощо. У вільний час ми з хлопцями – керівним складом СБЗ ходимо на Волгу. Після гарячого трудового дня купатись – благодать! Правда, вільного часу зараз в нас небагато тому, що недавно тільки почалась цілинна епопея і перші дні для нас обходяться багатьма поїздками, де працюють загони. Недавно Галинка відправилась з загоном “Любава” в Астраханську область. Тільки сьогодні отримав від неї телеграму: “Доїхала і влаштувалась добре...”. Надіюсь, що все в неї буде гаразд. 18 липня. Зараз сиджу черговим в штабі. Думаю про Галинку. Миле моє Галченятко, як я скучаю за тобою! Як в тебе справи, що нового? О, як же ти далеко від мене! Ти собі не можеш уявити, як за тридев’ять земель. Цілий тиждень місця собі не знаходжу. Коли від тебе вже буде лист? А я спортом займаюсь. Зміцнюю свої м’язи. Приїдеш з цілини, а я тебе буду зустрічати. Ти на пероні з вагона впадеш мені на руки і тоді я тебе не випущу. Опинишся в “залізних” обіймах! Аякже, я ж спортом займаюсь.
196