Page 1

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ РОК LXXV ЧИСЛО 36 (3853) НОВИ САД, 6. СЕПТЕМБЕР 2019.

■ НАШО ДРУЖТВА НА ФЕСТИВАЛОХ У ИНОЖЕМСТВЕ

Фото: Лидия Кухар

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Фотоґрафия: 0029N

Фотоґрафия: 0006P

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

У проєкту идентификованя особох и подїйох зоз склєняних плочох фотоґрафох Будински зоз Руского Керестура, котру орґанизує Завод за културу войводянских Руснацох (ВР), а котри уж длугши час обявйовани на остатнїм боку новинох „Руске слово”, потребна векша помоц ширшей явносци. Велї од обявених фотоґрафийох уж идентификовани, алє о даєдних потераз зазначене барз мало податки. На Фейсбук боку Заводу за културу ВР до окремного албуму положени тоти фотоґрафиї, та ше модлї шицких котри дацо знаю о особох, подїйох,

часу, обставинох, обичайох, облєчиве и инши податки хтори вязани за тоти фотоґрафиї же би ше явели. Явиц ше мож прейґ порученя на Фейсбуку або коментару на фотоґрафиї, на имейл zavod.rusini@gmail.com лєбо на телефон 021/548-421. Кажда информация значна. Дзекуюци фотоґрафийом хтори настали у фотоґрафскей роботнї Будинскових, а котри диґитализовани на склєняних плочох, зачува ше шведоченє о живоце людзох и подїйох и велїх податкох цо припадаю културно-историйному скарбу Руснацох на тих просторох.

■ ПЕРШИ БРЕНЧОК ЗА ШКОЛЯРОХ


ИНТЕРМЕЦО

КОЦУР (1)

ДЗЕ ШЕ ПОДЗЕЛИ ВАЛАЛСКИ КАРЧМИ

У ШТОКУ ШЕ ВШЕ ДАЦО СЛУЧОВАЛО

Н

а мапи валала зоз 1783. року, у Коцуре була Велька улїца, Вельки шор, Вербовец и Нови шор. Пред присельованьом Руснацох, Коцур уж мал свойо улїци. На главней улїци, лєбо Велькей улїци, була Валалска хижа, потим Панска карчма – Domus quarterijalis, хтора була и хижа за спанє, одпочивок и була за каждого и вше отворена. Тоту карчму зоз далєкей прешлосци спомина ше як єден зоз главних обєктох старого Коцура. Зоз кус новшей историї зме дознали же Руснаци постали тарґовци и качмаре аж концом 19. вику. Дотеди ше з тоту дїялносцу занїмали углавним Євреє и Серби. Перши Руснаци до тарґовини и погосцительства вошли прейґ мишаних малженствох, часто з Мадярами и Нємцами. Так у периодзе медзи двома шветовима войнами єст вше вецей Руснацох тарґовцох и качмарох. Вше их вецей єст и после Велькей економскей кризи, кед власц Кральовини Югославиї потримовали шлєбодну тарґовину и погосцительство. У тим периодзе у руских местох ше будовало карчми зоз салами за бали, „иґранки”, народни вешеля, кино проєкциї. У писаних податкох зазначене же у тим периодзе у Коцуре було 4 карчми зоз 76 карсцелями, у котрих ше могло лєм пиц, нє и єсц. Рушаюци од Вербасу, на главней улїчки, на уходзе до валалу, була карчма Русин. Водзело ю подприємство Централ зоз Вербасу, у чиєй компетентносци були ище даскельо карчми у валалє. Карчма була у Макайовей хижи, а вон там и робел. Як гваря Коцурци, на початку 80-тих рокох на Русинових дзверох уж була клатка, а карчми вецей на тим месце нєт. Тераз остали лєм вибляднути шлїди...

У Штоку, була читальня, а отримовало ше и драмски представи

Идуци далєй през валал, по главней улїчки, з лївого боку тераз Клуб 92, лєбо як го ище волаю – Инвалиди, Пензионере. А старши тоту карчму паметаю як Шток. У двоповерховим штоку, 40-тих рокох була змесцена и читальня, а и кино за филми без тону. Ту ше отримовало и танци за Руснацох дзе найчастейше грали Бушово гудаци. Старши Коцурци гваря гваря же то була перше Когутова карчма, а познєйше ше ту

отримовало и драмски представи. Читальня отамаль преселєна, професор Гавриїл Г. Надь, котри жил над тоту карчму, уж длуго нє медзи нами, та од шицкого тераз там остали лєм празни просториї на першим поверху будинку. На єдней часци, у хторей дакеди бул и Червени криж, уж хиби и подаєдна цегла з мура, а ту лєм упарто стої карчма котра и нєшка зазберує и Коцурцох, алє и других. Власнїк того простору тераз Коцурец Небойша Лукич. О. Русковски

2 РУСКЕ СЛОВО

6. СЕПТЕМБЕР 2019.


ЗМИСТ

УВОДНЇК Пише: Александар ПАЛАНЧАНИН, редактор спортскей рубрики

Тижньовнїк 4–5. Активносци у Заводу за културу войводянских Руснацох

■ Нашо места 6. Нова санитетска превозка у кулским Доме здравя

■ Економия 12–13. Оберачка паприґи у Руским Керестуре

■ Мозаїк 14–15. Млади у Дюрдьове отримали „Алоха парти”

■ Духовни живот 16–17. У Коцуре, Бикичу и Индїї преславени Кирбай

■ Култура и просвита 18–19. Почал нови школски рок

■ Людзе, роки, живот 24–25. Нашо госци: Барново зоз Шиду

■ Информатор 28–32. Мали оглашки и In memoriam

■ Спорт 36–37. СБ „Яша Баков” – фодбал „3 на 3” у Миклошевцох

■ Интермецо 38–39. Хладок и горуци тепши Насловни бок: Того року и у Дюрдьове перша класа по руски Авторка фотоґрафиї: Лидия Кухар

БАВИСКА НА ХТОРИХ ШИЦКИ ПОБИДНЇКИ Блїжи ше конєц лєта, та з нїм и календар наших манифестацийох. Наша найзначнєйша спортска манифестация, Спортски бависка „Яша Баков”, од початку того року отримала 10 турнири. По конєц рока би требали буц отримани ище голєм пейц. Перши отримани у Новим Садзе, а то бул турнир у билияру. Потим шлїдзели турнири у кошарки „3 на 3”, столним тенису, лапаню риби на дуґов, шаху, малим фодбалу за пионирох, змаганє у вареню пасулї, одбойки на писку, фодбалу за сенироски екипи и прешлого викенду отримани турнир у малим фодбалу „3 на 3” у Миклошевцох у Републики Горватскей. То змагательни биланс, затераз, а яки будзе конєчни укажу податки на рочней Скупштини Спортских бавискох „Яша Баков” кед будзе закончени и тот турнирски рок. Роками средства зоз хторима наша найвекша спортска манифестация розполага скромни. Того року очежуюцe було и тото же и таки скромни средства нє були начас уплацени на рахунок Бавискох. Медзитим, заш лєм шицки потераз отримани турнири були успишно орґанизовани, насампредз дзекуюци сцелосци и упартосци наших спортских дїячох и аматерох. Кед слово о числу змагательох, и воно подобне потерашнїм. Нажаль, ище вше ше на турнирох нє зявюю екипи зоз дзепоєдних наших дружтвох и местох, алє ище вше присутне оптимистичне наздаванє же ше у новим турнирским циклусу и тото пременї на лєпше. Фундаменталне опредзелєнє бавискох хторе ше отримує уж 28 сезони, уж тераз мож повесц, очуване. То чуванє памятки на нашого велького спортского учителя Яшу Бакова. Тиж так важне надпомнуц, же як и вше потераз, та так и тогорочни турнирски рок у рамикох Спортских бавискох „Яша Баков” сполнєл и свойо други функциї, а то друженє на спортских змаганьох дзе резултати анї нє вше найважнєйши. Заш лєм, треба повесц же у Миклошевцох победзела екипа Искри зоз Коцура.

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ”Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/VII, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторe/ки – Олена Планчак-Сакач, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох – Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Фейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Сандра Саламун, Андреа Медєши, Оля Русковски, Лидия Кухар * лекторка – Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка – Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки – Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a.d. Beograd 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ”Maxima graf” Петроварадин * E-mail: redakcija@ruskeslovo.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор др БОРИС ВАРҐА *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

6. СEПТЕМБЕР 2019.

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖНЬОВНЇК ЗАВОД ЗА КУЛТУРУ ВОЙВОДЯНСКИХ РУСНАЦОХ

ПРЕД НАМИ БОГАТА И АКТИВНА ЄШЕНЬ

Пише: Александар ПАЛАНЧАНИН

Лєто було час кед отримани шицки вельки манифестациї култури у нашей заєднїци, а векшина проєктох руских институцийох, цо зме блїжей ґу єшенї, доставаю свою конєчну реализацию. Уж тераз мож повесц же у Заводу за културу войводянских Руснацох у тим року єшень будзе плодоносна

З

а буд жет ских ха сно вате ль ох, як цо За вод и ве лї дру ги, роч ни актив но сци почи наю по знє й ше як инд зей. На сам предз же пер ши три-шти ри ме ша ци на ра хун кох ище нєт пе нє жи хто ри нє обход ни же би ше поча ло ро биц. – Пред на ми за о круже нє роч них актив но сцох. З почат ком ро ка, так ше поте раз ука за ло, на ра хун кох нєт пе нє жи, так же зме аж у маю поча ли кон крет но ро биц. Мед зи тим, кед ше ве жнє до огля ду же у юнию почи наю роч ни од почив ки, практич но аж од сеп тем бра почи на озби ль на ро бота. У тим ро ку За вод за кул ту ру во й водян ских Ру сна цох мал шти ри про єкти. За кон чу є ме про єкт „Каул тур не на -

шлїд ство през мой обєктив” хто ри фи на со ва ла Фон да ция Но ви Сад 2021 у ра ми кох про єк та „Но ви Сад пре стол нї ца Европ скей кул ту ри”. Потим ма ме длу го роч ни про єкт хто ри фи нан сує ре публич ни Буд жет ни фонд и Го род Но ви Сад, а од но ши ше на знач ни подїї – 100 ро ки од сно ва ня Ру ско го на род но го про свит но го дружтва, а ту и Ди ґ и та ли за ция ру ско го скар бу, од но сно су ча сни об ро бок склє ня них плочох ке ре стур ских фото ґ ра фох Будин ско го, од но сно Бру ґ о шо вих – потол ко ва ла ди ректор ка За воду за кул ту ру во й водян ских Ру сна цох Ана ма рия Ран ко вич. Анамария Ранкович

ДРУЖТВЕНЕ БАВИСКО У МАТКИ У партнерстве зоз нєвладову орґанизацию „Балкан идея” при концу ище єден проєкт у хторим участвує Завод за културу войводянских Руснацох, под назву „Едукативни бависка у националних заєднїцох”. – Як партнер розвиваме єдно едукативне дружтвене бависко зоз елементами култури, историї и скарбу Рускей заєднїци. Бависко подобне бависку „Монопол”, лєбо мацурки, з розлику же ше муши знац одредзени поняца з спомнутих обласцох нашого скарбу. Слово о прототипу хторе будзе тестиране 11. септембра у просторийох Руского културного центра у рамикох манифестациї „Маткованє”. Бависко наменєне шицким возростом, бо окрем того же дацо треба знац, вельо того мож и научиц. З тей нагоди бим поволала шицких заинтересованих же би того дня пришли до новосадскей Матки и випробовали бависко – поволала директорка Заводу за културу войводянских Руснацох Анамария Ранкович.

4 РУСКЕ СЛОВО

РОК У ЗНА КУ ЮВИ ЛЕЯ РНПД

У тим року означуєме значну и вельку рочнї цу за нашу заєднїцу – 100 роки од снованя Руско го народно го про свит но го дружтва. Осно ва не є 2. юлия 1919. року у Новим Сад зе, нєполни рок од прсо єди нєня Войводини ґу Сербиї. То за нас значни датум, бо од тей хвильки почал културни и национални препо род Руснацох на тих поро сторох. Лєм штири ро ки по знєйше наша мацеринска бешеда по ста ла коди фи ко вана. – Од почат ку то го ро ка поча ло и означо ва нє тей ве ль кей роч нї ци за на шу за єд нї цу зме. Уж у януа ру кед зме означо ва ли на шо На ци о нал не шве то тей роч нї ци зме по шве це ли ве ль ку ува гу. Теди ука за ни ви део филм хто ри ше од но шел на при со є ди нє нє и сно ва нє Ру ско го на род но го про свит но го дружтва. Окрем то го, тре ба над пом нуц же на на шей шве точ но сци чи та ни ви рив ки з пи смох Дю ри Бин да са зоз сно вате ль ней скуп шти ни. Те раз пред лужи ме зоз ма ни фе ста ци я ми хто ри по шве це ни роч нї ци РНПД хто ра було фун да мент ро звою на шей кул ту ри и на ци о нал ней сви домо сци. Шве точ не означо ва нє 100-роч нї ци РНПД у Но вим сад зе буд зе 9. сеп тем бра у будин ку Со кол ско го дому (Едь шеґ). Сло во о три би ни на хто рей буду бе шедо вац проф. др Ян ко Ра мач, проф. др Дю ра Гарди, публи ци сти Дю ра Латяк, а моде ратор буд зе но ви нар и публи ци ста Ми ха й ло Ра мач. У истим будин ку буд зе и ви ста ва знач них до кумен тох з тих ча сох хто ри пре на шол проф. др Дю ра Гарди. То екс клу зив ни и ин те ре сант ни до кумен ти хто ри 6. СЕПТЕМБЕР 2019.


tiznjovnjik@ruskeslovo.com

ошви цую збу ва ня з то го ча су. На за да ва ме ше же на трибини будзе и промоция кнїжки др Дюри Гардия, хтора тиж на тему тей рочнїци. Мушим надпомнуц же тота трибина будзе на сербским язику – наявела директорка Анамария Ранкович. СТРАТЕҐИЯ У сотруднїцтве зоз Фондацию 2021, Завод ше прилключел проєкту под назву „Проєкт 33”. Одноши ше на 33 установи култури у Новим Садзе и виробок их стратеґийних планох. – Ґу тому проєкту ше приключел и наш Завод за културу и у тей хвильки зме на половки роботи на твореню нашей Стратеґиї. У тей роботи нам ментор и консултант Миро слав Кевежди хторого ви-

брала спомнута Фондация. Проєкт ше реализує зоз потримовку покраїнского Секретарияту за културу як и Городску управу за културу. Стратеґия облапя часово рамики хтори муша буц присподобени, нашей, Рускей стретеґиї розвою. Дакус почежко сци коло твореня нашей Стратеґиї маме прето же Национална стратеґия вицека идуцого року. До того проєкту и роботи на писаню стратеґиї Заводу уключени шицки члени Управного одбору хтори, конєчно, муши и оддобриц текст сттратеґиї. Тоту роботу мушиме закончиц того мешаца – гвари Анамария Ранкович. Кед слово о предстояцих активно сцох Заводу за културу войводянских Руснацох, як надпомла директорка, на першим ме сце трибина и вистава з нагоди рочнїци РНПД. Тиж так ше очекує же з друку видзе кнїжка, моноґрафия др Дюри Гардия у хторей буду обявени важни и интерасантни документи вязани на исту тему тему. Заокружованє тогорочней активно сци Заводу будзе планованє пре слави Националного швета, алє пред тим Национални совит Руснацох муши одлучиц дзе будзе отримана шветочносц – затераз як опциї фиґурую Шид, лєбо Нови Сад.■ 6. СЕПТЕМБЕР 2019.

STANOVISKA Пише: Мария ПЕРКОВИЧ, новинарка и активистка

ЛЄТНЯ ТРОШИТЕЛЬНА ГОРУЧКА Сезона рочних одпочивкох помали доходзи ґу концу. Як главни упечаток, ознова ше надрилюю вше баржей обачлїви пременки клими, од суши, горучавох и провадзацих огньох, по запори, бурї, каменєц и други елементарни нєпогоди. Кед ґу тому доложиме и огромни транспортни гужви на драгох, бо туристи масовно миґрираю у шицких напрямох, лєтня чарна хронїка, нажаль, и того року чарнєйша як през остаток рока. За туристох зоз Сербиї, Греческа, а насампредз „пальци” Галкидикия, найчастейша дестинация. Лєтованє на морю, як конєчне и ултимативне, скоро подрозумююце витворенє рочного одпочивку за нас „континенталцох“, здобува исти тоти характеристики трошительней гистериї як и жимски швета, односно Крачун и Нови рок. Лєбо, як констатовал нємецки филозоф Теодор Адорно, аж и тота розвага муши ше допатрац и одвивац по диктату пануюцей економскей идеолоґиї и доктрини – масовно и на хасен профиту. Тото цо у трапези зашпороване през рок, тераз ше муши спискац за дзешец днї на морю. Окрем аранжману, муши ше обновиц комплетна ґардероба по диктату чечуцей сезони, козметика и други нєобходни аксесоар за плажу... Драгу по заслужни одпочивок и райски плажи векшина наших туристох препровадзує збита у автобусох, минимум пол дня у єдним напряме, нє рахуюци каприци ґранїчарох и царинїкох. Тоти искуснєйши попию ґалетку и прешпя цалу драгу. Тоти цо им медикаметни нє помагаю, маю нагоду детально упознац пейзажи и бензински станїци ширцом оцовщини, дакедишнїх братских републикох и приятельских сушедних державох. На одредзиску туристох дочекаю гужви на плажох, гужви на корзоох, гужви у кафичох и ресторанох, и иритираюци галайк од превельо людзох и превельо розгласних системох. Дочека их и найновше понукнуце, за символичну доплату ґу цени аранжману. Уж кед сце ту, можеце нащивиц и даєден шопинґ-мол у Солуну. Атина заш лєм предалєко, а Акрополь и так лєм громада старого каменя. „Tуристична” нащива солунским шопинґ-молом лєм природне заокружованє рочного одпочивку, а єдини єй циль вибиц вам и остатнї евро зоз кишенки. Яка култура, яка история. Швет проєктовани спрам лоґики профита вецей анї на словох нє дзба за тоти ствари. Важна лєм економска активносц – чловек ши лєм кед зарабяш, и кед трошиш, кед продукуєш и кед купуєш робу и услуги. По тей єдначини, рочни одпочивок то лєм крак на колїмбачки економскей активносци, правда кратши алє чежши, и єднак интензивни. Бо, нєобходне швидко потрошиц шицко цо ше на другим боку до рока заробело. Як и кажда активносц, и тота економска вичерпа чловека. Прето ше з рочного врацаме вистати и зламани, и ґу тому ище и (пре)задлужени. Гоч нас маркетинґ прешвечує же рочни одпочивок нагода за кратке, алє сладке сцеканє од каждодньовосци, заправо нєт кадзи сцекац. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5


НАШО МЕСТА ДОНАЦИЯ ПОКРАЇНСКЕЙ ВЛАДИ ДОМУ ЗДРАВЯ КУЛА

НОВА ПРЕВОЗКА ЗА ГЕМОДИЯЛИЗУ

Дом здравя Кула достал єдну з дзешец превозкох за превоз пациєнтох на гемодиялизу, котру донирала Покраїнска влада 23. авґуста, кед подзелєла за нїх ключи у Жаблю. З нагоди придаваня ключох директором Домох здравя, покраїнски секретар за здравство проф. др Зоран Ґойкович визначел же першираз Покраїнска влада унапрямела средства до загрожених оштинох Ковин, Била Церква, Нови Бечей, Кула, Бач, Апатин, Сента, Нови Кнежевац, Кикинда и Жабель. Влада заключела же у їх установох Дома здравя барз потребни нови превозки, зоз котрима ше злєпша квалитет превоженя особох цо хори на покрутки и же їх потреби треба дзвигнуц на висши уровень.

У мено Дома здравя у Кули ключи прияла помоцнїк директора Дома здравя у Кули др Лїляна Бероня и з тей нагоди виявела же по други раз за вецей як рок достали на хаснованє два превозки. – Прешлого року зме достали санитетну превозку котру ше хаснує за потреби швидкей помоци, а тераз то превозка за гемодиялизу. Мушим надпомнуц же гемодиялиза то чежки процес и тоти пациєнти припадаю ґрупи найчежших хорих. Сам процес тирва и даскельо годзини, та после нього пациєнтом чежко. Прето и значне же би мали єдну квалитетну превозку, а нє комби котри зме мали потераз. То права санитетна превозка котра за таких хорих идеална – гварела др Бероня. Кулски пациєнти гемодиялизу примаю у зомборским шпиталю на оддзелєлню гемодиялизи хторе роби як самостойне оддзелєнє при интерней медицини. З кулскей оштини тераз єст 14 пациєнти, цо нє таке вельке число, бо их єст найчастейше двацец, а на гемодиялизу ходза у двох зменох. З Керестура на диялизу до Зомбора затераз ходза двойо пациєнти, алє ше, нажаль, число хорих на покрутки звекшує, виявела руководителька амбуланти, специялиста общей медицини др Златана Надь. Фото: Кула.рс Ол. Ж.

У КОЦУРЕ

БОГАТИ И НАЩИВЕНИ КИРБАЙСКИ ВАШАР Кирбайски вашар у центру Коцура бул вельки, богати и барз нащивени. Коцурци, алє и нащивителє зоз околних блїзших и дальших местох ше шейтали по улїчкох у центру, а гужви було од предполадньових годзинох до позних вечарших. Наймладшим найинтересантнєйши бул забавни парк котри бул змесцени у школским дворе. Отворени бул уж даскельо днї пред Кирбайом, а дзеци лєдво дочекали же би ше заокруцали на гомбалкох, пошедали на конїки, до авточкох, авиончкох, гайзибанчкох. Воженє нє було тунє, алє упартосц наймладших ше виплацела и родичи куповали жетони же би ше дзеци вожели и уживали. Вашарска часц Кирбаю тиж була богата, з рижнородним понукнуцом и кажде могол дацо за себе найсц. Було тезґи зоз облєчивом, прикрасками и козметику, нєзаобиходни бависка и балони, радосц за наймладших. Могло купиц и менши животинї, рижни еґзотични древка и квеце, ручни роботи.

6 РУСКЕ СЛОВО

Найчисленши були тезґи з бомбусами, алву, ручно правенима лакотками, шерцами и конїками з медовнїка. Млади место за розвагу нашли у кафичох котри понукали музику за шицки смаки. Опущовали ше у локалох у центру валала дзе шицких Коцурцох, алє и госцох зоз других местох, забавяли бенди и ди-джейове. Шицки коцурски погосцительни обєкти були полни, бо Коцурци того дня привитали велїх своїх госцох. Красна хвиля потримала и нє погубела чаривносц тогорочного Кирбаю у Коцуре. О. Р. 6. СЕПТЕМБЕР 2019.


mesta@ruskeslovo.com

У ШИДЗЕ ПРЕЗЕНТОВАНЕ СОТРУДНЇЦТВО ЛОКАЛНЕЙ САМОУПРАВИ И ПОЛИЦИЙНЕЙ СТАНЇЦИ

ЗАЄДНЇЦКА СТАРОСЦ О БЕЗПЕЧНОСЦИ Добре сотруднїцтво медзи локалну самоуправу у Шидзе и Полицийну станїцу явно указане на презентациї активносцох полициї на безпеченосци гражданох и їх маєтку през мири превентивней роботи. У сали Културно-образовного центра на сходзе бешедовали представнїки локалней самоуправи и полициї и з тей нагоди указали резултати на подзвигованю безпечносци и сотруднїцтва. Радослав Лакич, командир у ПС Шид бешедовал о стану безпечносци на подручу општини Шид, хтора у окремним положеню з оглядом на гранїцу зоз Републику Горватску и Босну и Герцеґовину, а потим и пре велїх миґрантох. – Од 2016. року призначени рост каребних дїлох зробених процив маєтку и прето зме акцент дали праве на тото як же би ше граждани охранєли од крадошох. Порихтали зме флаєри з практични- милиони динари. Купени два авта, моторка, радар, алкома совитами як охранїц свой маєток и цо нє треба робиц метри и диґитални фотоапарат. И убудуце предлужиме же би крадошом була олєгчана робота. Насампредз, нє добре сотруднїцтво – гварел Деян Коїч. тримац бутєлар у заднєй кишенки, нє класц на Фейсбук Радивой Дабич, руководзаци транспортного сектору у информацию же путуєце на одпочивок, або же будзеце ПС Шид гварел же зробени анализи ступня загроженосци учашнїкох у транспорту и заключене же бициґлисти одсутни з обисца и подобне – визначел Лакич. У мено локаней самоуправи Деян Коїч, член найзагроженши. Општинскей ради гварел же сотруднїцтво медзи локал- – Окреме су загрожени вечар и вноци и то насампредз ну самоуправу и полицию барз добре и же полиция пре- старши согражданє. Нє барз их мож обачиц у транспорбера превентивни мири за звекшанє безпечносци. Вон ту, бо маю и цмейши шмати. Прето мушиме ище робиц визначел як барз добру кампаню на защити бициґлистох на їх векшей безпечносци – гварел Дабич. як єдних з найзагроженших учашнїкох у транспорту. Зоран Вуколич, начальнїк ПС Шид визначел же превентивни мири барз значни у Прето локална самоуправа шицких обласцох явней безкупела рефлектуюци брушУКАЗАНА ОПРЕМА И ПОДЗЕЛЄНИ печносци. А превентива лїки и сиґнализацию за БРУШЛЇКИ найлєпша през розгварки бициґлистох, хтори дзелєни у промо кампанї. При будинку Културно-образовного центру були зоз гражданами, з рижнима – Зоз средствох хтори виложени авта и моторка хтори донирани, а тиж и преподаванями на хторих наплацени од карох за друга опрема хтору гражданє мали нагоду опатриц. послухаю хасновити совити. транспортни потупеня, а Тиж гражданом дзелєни промо флаєри и блїщаци Вон тиж подзековал и хтори достава локална брушлїки за бициґлистох. Предсидателє Совитох МЗ локалней самоуправи же самоуправа, за три роки у општини Шид достали даскельо пакецики опреми помага у технїчней опреми. Вл. Дї. полициї донирани коло 2,5 за бициґлистох же би их подзелєли у своїх валалох.

ОТРИМАНА СХАДЗКА СКУПШТИНИ ОПШТИНИ ЖАБЕЛЬ

РОЗПАТРЕНА РОБОТА „ЧИСТОТИ” И „ВОДОВОДУ” Схадзка Скупштини општини Жабель, 33. по шоре, отримана стреду, 28. авґуста, у велькей сали будинку локалней самоуправи. На схадзки котру водзел предсидатель Скупштини општини Жабель Радован Чолич, принєшене Ришенє о даваню согласносци за Ришенє о розподзельованю заробку Явного комуналного подприємства „Чистота” Жабель за 2018. рок, як и Ришенє за даванє согласносци на трецу вименку Програми роботи ЯКП 6. СЕПТЕМБЕР 2019.

„Чистота” Жабель и на штварту вименку Програми дїлованя Явного комуналного подприємства „Водовод општини Жабель”. На схадзки, тиж так, було слова и о Рочним звиту о роботи, финансийним звиту, як и о звиту о роботи и инвестицийох тих двох явних комуналних подприємствох за рок котри за нами. Л. Кх.

РУСКЕ СЛОВО 7


НАШО МЕСТА ДЕЛЕҐАЦИЯ ЗОЗ КОСТРОМА НАЩИВЕЛА ВЕРБАС

МОЖЛЇВОСЦИ ГЛЇБШОГО СОТРУДНЇЦТВА

Делеґация зоз Кострома зоз Русиї 28. авґуста нащивела општину Вербас. Вецейчлена делеґация зоз городу з котрим Вербас ма подписани Меморандум о братименю нащивела Городски музей Културного центру, Центер за физичну културу ,,Драґо Йовович”, а бул орґанизовани и приєм при предсидательови Општини Вербас Миланови Ґлушцови. Як сообщене после стретнуца, бешедовало ше о можлївосцох глїбшого сотруднїцтва медзи побратименима городами. – Сотруднїцтво у обласци култури уж моцне и богате, а согласни зме же єст простору же бизме сотрудзовали и у обласци туризма. Нашо русийски

У русийскей делеґациї було представительох администрациї городу Кострома, културних роботнїкох, професорох з Универзитету, новинарох, представиФото: vrbas.net тельох державних орґанох и установох. приятелє видзели рижни потенцияДмитрий Фираґо, єден з членох ли хтори ма Вербас, а хтори би делеґациї, визначел же Вербас и могли буц интересантни гражданом Кострома можу буц приклад як Кострома и русийскей обласци зоз сотрудзую два городи и як змоцнюю котрей приходза. Медзи нїма було и одношеня двох братских державох. представительох образовней систе– Гражданє Кострома вше зоз задоми того городу, а бешедовали зме и о вольством приходза до Вербасу. можлївим викроку у тей обласци, Шицки маю жаданє упознац тот прето же за тото обидва боки заинте- город, вашу културу, же би нашо ресовани – гварел предсидатель народи ище баржей сотрудзовали – Ґлушац. гварел Фираґо. О. Р.

ДРУГА ҐРУПА ВОЛОНТЕРОХ У ВЕРБАСКЕЙ ОПШТИНИ

НЄВИЧЕРПНА ГУМАНОСЦ МЛАДИХ ГОЛАНДЯНОХ Уж єденасти рок до општини Вербас приходза млади волонтере зоз Голандиї, участвую у роботних акцийох и помагаю людзом. Їх приход орґанизує Канцелария за помоц Восточней Европи, у рамикох голандскей Реформатскей Церкви, у сотруднїцтве зоз Євангелску Церкву зоз Коцура. Концом юлия у вербаскей општини була ґрупа младих з городу Миделхарнису, и вельо того зробели за тот час котри ту препровадзели. Медзи иншим, ушорйовали обєкт Здруженя за помоц ментално нєдостаточно розвитим особом ,,Хижка” у Вербаше, орґанизовали кампи за дзеци на салашу при Савиним Селу, дзе пририхтали спортски друженя, фризерски и козметични роботнї, порихтали пакети з єдзеньом и гиґиєнски пакети за социялно загрожени фамелиї, а у Руским Керестуре реновирали хижу єдней худобней жени. Друга ґрупа волонтерох сцигла зоз городу Гардервайту и ту були од 15. по 24. авґуст. За тоти днї, обилєли просториї Червеного крижа у Вербаше, обилєли и з вонка и з нука обєкт ,,Хижка” у Вербаше, а акциї предлужели и у Коцуре. Тоти вредни млади людзе ушорели центер валала и простор коло Основней школи, обилєли муричок и жардинєри. – Волонтере з Голандиї сами финансую свойо путованє и змесценє, як и проєкти у нашим штредку. Пенєж обезпечую през рижни роботи у Голандиї, алє и през донаторски акциї. Нарок планую вибудовац хижу єдней пейцчленей фамелиї зоз Змаєва, а познєйше до шицких

8 РУСКЕ СЛОВО

ґаздовствох у ромским населєню увесц воду – визначел парох Євангелскей Церкви у Коцуре Александар Суботин. Голандянє нє лєм же волонтираю у Вербаше, Коцуре и околїску, алє до тих местох найменєй два раз до рока пошлю дарунки зоз своєй жеми. Обовязно посилаю шлепер зоз гуманитарну помоцу, шматами, опрему за шпиталь, школярски ташки... За Крачун и Нови рок вше сцигню и пакецики за шицки дзеци у општини. – Одушевени су зоз нашу госцолюбивосцу и з тим як ше тримаме вєдно и меркуєме єдни на других. Голандянє гваря же их мотивує наша борба за лєпши живот нєпреривно ше питаю як ище можу помогнуц – наглашел парох Суботин. О. Р. 6. СЕПТЕМБЕР 2019.


mesta@ruskeslovo.com

34. КУЛТУРНА МАНИФЕСТАЦИЯ „МИКЛОШЕВЦИ 2019” У РЕПУБЛИКИ ГОРВАТСКЕЙ

ДЮРДЬОBЧАНЄ ОТРИМАЛИ УСПИШНИ КОНЦЕРТ Миклошевчанє два днї мали нагоду уживац у богатим змисту тогорочней 34. Културней манифестациї „Миклошевци 2019”, хтора почала всоботу, 31. авґуста, а закончела ше 1. септембра. Першому дню манифестациї ше обрадовали любителє спорту и уметносци. Рано на 9 годзин почали Спортски бависка „Яши Бакова”, котри ше отримали на стадиону ФК „Русин”, а цали дзень бул пошвецени праве спорту. Вечар була отворена вистава роботох КУД „Яким Ґовля” зоз Миклошевцох, а потим була промоция кнїжки и вистава малюнкох Владимира Провчия зоз Риєки. Цаловечарши концерт отримал КУД „Яким Ґовля” зоз Миклошевцох и Дружтво Русинох и Українцох „Калїна” зоз Риєки. Други дзень Манифестациї почал зоз покладаньом венцох и зоз шпивану Службу Божу, а потим Миклошевци нащивели бициґлисти зоз Руского Керестура. У пополадньових годзинох нащивителє мали нагоду опатриц смотру фолклору под назву „Поздрав ровнїни”. Тогорочну манифестацию заварло Културно-уметнїцке дружтво „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова. Дружтво котре надалєко познате по добрей роботи своїх аматерох, того вечара потвердзело свойо квалитети. Представели ше зоз рускима танцами, шпиванками и рецитациями, а публика нє сановала свойо дланї, та аплауз бул моцни од початку, по сам конєц концерта.

– Барз зме задовольни як тогорочна Манифестация прешла. Каждого року ше обаваме же ю нє будзе хто орґанизовац, алє досц лєм даскельо з нас най почню, и такой ше велї дзечнє одволаю помогнуц и ми им дзекуєме на тим. Орґанизатор тей Манифестациї КУД „Яким Ґовля” зоз Миклошевцох под покровительством Совиту за национални меншини Републики Горватскей и сопокровительох Општина Томповци и Союзу Русинох у Републики Горватскей – гварела Леся Мудри. По законченю концерта домашнї за госцох приготовели смачну вечеру, а друженє ше предлужело до ранших годзинох. Л. Кх.

ЗАКОНЧЕНА ОБУКА ЗА МЛАДИХ ПОДНЇМАТЕЛЬОХ У КУЛИ

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

МАЛЕ ИНТЕРЕСОВАНЄ ЗА СУБВЕНЦИЇ

АКЦИЯ У КАРИТАСУ

На обуки „Драга до успишного поднїмателяˮ котру орґанизовала Национална служба за обезпечованє роботи у Кули, филияла Зомбор, число учашнїкох на тот завод бул спод того як ше обчековало. Обука тирвала 29. и 30. авґуста у малей сали Скупштини општини Кула, була вязана за явну поволнаку Општини Кула, зоз суфинансованьом Националней служби за самозанятосц и мушел ю закончиц кажде хто жадал достац субвенциї. На обуку ше приявели дзевец заинтересовани гражданє зоз кулскей општини котри, медзи иншим, могли научиц як ше прави бизнис план, а преподавателє були Желько Мрґич и Иван Марич. На тоту поволанку зоз Руского Керестура ше нє явел нїхто. Явна поволанка за субвенциї за порушованє власней роботи тирва по 15. новембер, а з оглядом на тото же шицки средства нє потрошени, обуку ище вше мож реализовац. Иван Марич зоз Националней служби за обезпечоване роботи у Кули виявел же интересованє було векше, обчековали же на обуку приду дванац особи, алє одволанє, нажаль, було спод обчекованьох, з чим су дакус розчаровани. Заш лєм, мож повесц же и тоти дзевец особи котри прешли обуку задоволєли критериї. Явна поволанка за самозанятосц тирва по 15 новембер, средства за тоту субвенцию нє потрошени и єст ище часу же би ше дахто приявел. Шлїдующа обука будзе орґанизована 23. септембра у Зомборе и кажде заинтересовани зоз кулскей оштини годзен закончиц обуку там. Ол. Ж. 6. СЕПТЕМБЕР 2019.

Парохийни Каритас у Руским Керестуре и того року запровадзел акцию „Школски прибор” у хторей ше з нагоди нового школского року збера помоц дзецом зоз фамелийох у потреби. Волонтере Каритасу поволую парохиянох и шицких цо жадаю помогнуц з пенєжним прилогом, або школским прибором же би ше цо скорей одволали, або на парохийни уряд кажди дзень дополадня, у просторийох Каритасу вовторок вечар, лєбо особнє волонтером Каритасу. М. А.

РУСКЕ СЛОВО 9


ЕКОНОМИЯ ТЛАЧИДБА СЛУНЕЧНЇКУ У КОЦУРСКИМ ХОТАРЕ

УРОЖАЙ ШТРЕДНЇ, ЦЕНА НЇЗКА Продукователє слунечнїку у Коцуре задовольни з урожайом, алє им нє одвитує нїзка одкупна цена

Х

виля того лєта була вигодна за польопривредну продукцию у коцурским хотаре. Дзекуюци високим температуром, слунечнїки нагло дозрели, можебуц и дакус скорей як ше обчековало, та перши поверхносци викомбайновани уж штредком авґуста. У коцурским хотаре єст досц слунечнїку и парасти ше, попри найзаступеншей кукурици, часто одлучую за тоту културу. Понеже єст и познєйши сорти и глави котри ище желєни, плановане же тлачидба будзе тирвац ище дас 10 днї. Упечатки после перших одкосох з нами подзелєл Юлин Фейса, спред Землєдїлскей задруґи

Юлин Фейса

10 РУСКЕ СЛОВО

„Либела продукт”, хтора одкупює слунечнїк. – Гоч ше плановало же тлачидба почнє кус познєйше, пре високи температури слунечнїк дакус скорей дозрел и велї поверхносци уж на початку другей половки авґуста були порихтани за тлачидбу. Цо ше дотика урожаю, повед бим же є стреднї, а було би вельо лєпше да хвиля послужела – щиро гвари Фейса. Тогорочни просеково урожаї коло 15–20 метери по гольту, процент нєчистоти у рамикох задоволююцого. Шицки причини вироятно вплївовали и на квалитет зарна, та на одкупу мож видзиц же зарно ма нїзку влагу, од 6–9 одсто. Слунечнїк ше и того року у Коцуре одкупює у ЗЗ „Либела продукт” и цена му 30 динари по килограму. То авансна цена, а конєчну ше будзе знац док прейдзе тлачидба и одкуп и док ше увидзи же за яку цену ше одлуча олєярнї, хтори слунечнїк буду далєй одкупйовац и прерабяц. Кеди то будзе, то ше точно нє зна. Вшелїяк, парасти зоз таку цену нєзадовольни. Коцурски параст Михайло Варґа гвари же є зоз тогорочним урожайом задовольни – як обчековал, так и зродзело. – Кажди рок садзим слунечнїк, коло 10 гольти, углавним. Три файти

Михайло Варґа

сом мал тей сезони, понеже нє шицко на єдней парцели. Хасновал сом нашенє „Syngenta”, и то: Неома, Сумико и нова файта Ґрация, хтора дакус подруцела. Кед поровнам шицко, найменши урожай бул 17–18 метери, а найвекши 22, так же просеково коло 20 метери – бешедує Варґа. И тот параст з Коцура дума же цена минимална и же би добре було кед би ше слунечнїк предало за реалну цену од 35–40 динари. Як гвари, ище чежше тим хтори муша плациц аренду, хто зна яки обрахунок муша направиц же би дацо заробели и же би були у плусу. – Укладаня за нашенє вше за ниянсу векши, штучни гной ма вше векшу цену, гориво тиж так, а за конєчни продукт мало плаца и вец и заробок менши. На тих класичних културох нєт велького заробку – щири Варґа. По його упечаткох, хвиля нє барз начкодзела слунечнїку. Як гварел, найбаржей му завадза кед пред концом веґетациї спаднє диждж, теди главки починаю гнїц и зявюю ше хороти. – Думам же тераз зарна слунечнїку здрави и квалитетни и же коло того нє будзе проблеми при одкупу – гварел нам на концу коцурски параст.■ О. Русковски 6. СЕПТЕМБЕР 2019.


ekonomija@ruskeslovo.com

МАРИО ЧАНЇ, ПЧОЛАР ПОЧАТНЇК ЗОЗ ШИДУ

НАФУРКАЛ ПЕРШИ МЕД

О

пштина Шид позната по природних условийох за розвой пчоларства, насампредз дзекуюци богатим лєсoм з лїпу и баґреном, потим овоцнїком, алє и вельким поверхносцом зоз польопривреднима рошлїнами як цо слунечнїк и олєйова цвиклочка. Прето, у тей часци Сриму досц розвите пчоларство, а вше ше до того гобия, мож повесц и польопривредней дїялносци, влапи дахто млади и як початнїк войдзе до швета пчоларства. Єден з нїх и Марио Чанї (27), дипломовани професор физичней култури, тераз заняти у Министерстве нукашнїх дїлох у Шидзе, хтори того року вошол до швета пчоларства. И сам на початку розгварки припознава же можебуц на тото вельо уплївовал дїдо його супруги, хтори у Бачки длугорочни пчолар, та Марио одлучел и сам буц пчолар. – Кед сом ришел занїмац ше зоз пчолми, вельо ми помогли совити од супрогового дїда, литература о пчоларстве Веролюба Умелїча, а тиж сом досц дознал и прейґ интернета. Кед сом достал даяки фундаментални знаня, одлучел сом набавиц перши пчолово дружтва – приповедал Марио Чанї, покля препатрал лади. Набавел 10 пчолово дружтва у Луґу, потим РЛ лади, основи за восково вощини, фурканїцу и защитни шмати и шицко тото го коштало коло 1 000 еври. – Тей яри пчоли були на паши у Бикичу, у фрушкогорскей часци дзе блїзко лєси зоз лїпу и баґреном. Першобутни труд ше виплацел и у першим фурканю меда достал два килограми меду з беґрену по лади и коло пейц килограми з лїповей паши. Потим лади премесцел до шидского хотару на слунечнїкову пашу. Перше му ше видзело же з тей паши анї нє будзе меду, медзитим, кед пришол преконтроловац лади прешвечел ше же у дзепоєдних ладох на

вощинох єст меду за фурканє. А же совити и далєй потребни, и ми ше прешвечели кед Марио прейґ мобилного телефона контактовал з єдним колеґом пчоларом з Бачкей коло стану у ладох и чи треба фуркац мед. Перше ше опитал колеґови цо ма робиц з оглядом на тото же мал намиру

ПРОБЛЕМИ НА ПОЧАТКУ Чанї нам гвари же кажди пчолар, окреме початнїк, муши буц порихтани и на почежкосци хтори ше зявюю у роботи. – Случело ше ми же ше зявела фалшива матка и прето сом страцел два пчолово дружтва, та их тераз место 10, мам осем. Медзитим, то ме нє депримировало, алє сом и далєй робел. Плануєм нарок звекшац число ладох на 20. Тиж препоручуєм и другим младим, хтори можебуц роздумую о пчоларстве, най войду до швета пчоларства, бо то и интересантне и хасновите – гвари Чанї.

медзи рами до лади покласц лїстки лїка процив хороти варои. Достал позитивне думанє же би зоз рамох, дзе єст меду, вифуркал мед. – При концу сезони, кед шицко поздавам, я задовольни. Кажди початок чежки, алє верим же уж нарок будзе лєгчейше. Тиж ше наздавам же у другим року будзем мац и вецей меду – гварел на концу розгварки Марио Чанї.■ Вл. Дїтко 6. СЕПТЕМБЕР 2019.

РУСКЕ СЛОВО 11


ЕКОНОМИЯ У ШТРЕД ОБЕРАЧКИ ПАПРИҐИ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

КВАЛИТЕТ ДОБРИ, ЦЕНА БИ МОГЛА БУЦ ВЕКША Пише: Рената ДЖУДЖАР

Тих дньох оберачка червеней роговей паприґи у Руским Керестуре у полним розмаху, на векшини польох плоди уж дозрети и чекаю лєм же би ше их пооберало и предало. За розлику од прешлого року, квалитет превершел обчекованя, укладаня були ище векши, а цена менша од прешлорочней. По шицким, нєт правила кеди цо мож обчековац од сезони, та анї як ше закончи тота

ПЕРША КЛАСА МУШИ БУЦ ОЧУХАНА Як почал септембер, у валалє мож обачиц и вше векше число накупцох зоз котрима можебуц тарґованє нє вше таке сиґурне, алє продукователє ище вше видза предносц кед им купец приходзи до обисца, такой плаци и можебуц нє вимага таки високи критериюми за пакованє и преберанє паприґи. Як нам потолковане, паприґа першей класи на одкупних местох муши буц чиста, очухана, цо ридко котри накупец вимага. То би були лєм даскельо причини прецо паприґаре и далєй любя тарґовац зоз накупцами. Медзитим, ту и други бок, на одкупним месце цена напредок дефинована и нєт пременки, а тарґованє зоз накупцом ше заш лєм зводзи на єднанє, та ше тарґує по цени хто кельо и яки схопни зоз язиком.

12 РУСКЕ СЛОВО

О

дкуп паприґи почал ище пред манифестацию „Днї керестурскей паприґи”, зоз цену од 90 до 100 динари за килограм, потим цена почала падац и тих дньох ше руша медзи 45 и 50 динари, цо по словох продуковательох релативно мало, а задоволююце би було кед би цена була голєм за 10 динари вецей од терашнєй. Медзитим, ту ше найменєй питаю сами продукователє, поготов на концу авґуста и початком септембра, кед права сезона ище вше нє почала и кед на тарґовищу вельо векше понуканє як поглєдованє. – Нажаль, предаванє паприґи ище вше нє таке як би шицки продукователє жадали, видзи ше ми же то ище вчас. Можебуц то праве и причина же ше тераз зочуєме зоз таку релативно малу цену. Най здогаднєм, прешлого року цали валал мал вельо горшу паприґу котру могло предац без бриґи, та аж и по векшей цени, а тераз ситуация цалком иншака. Цо ше дотика другей класи, котру ми предаваме за индустрийни преробок, того року єй квалитет вельо лєпши. Мож повесц же то перша класа зоз малима очкодованями, а знова цена нє одступа од вецейрочного просеку, дацо спод 30 динари –

визначела Душица Орос, предсидателька Здруженя паприґарох „Капсикум анум” ОД НАКУПЦОХ, ТА ПО ОДКУПНИ МЕСТА Роками Керестурци паприґу предавали преважно накупцом котри приходзели зоз других местох, та ю одвожели на вельки пияци од Суботици по Беоґрад. Медзитим, як росла продукция у Керестуре, так ше меняла технолоґия продукциї и звекшовани поверхносци з тим уж надалєко познатим керестурским брендом. Вєдно ше розвили и тераз уж штири урядово одкупни места, подприємства: „Т-пам” и „Изґлед”, и Задруґа „Керестурска паприґа” – шицки три зоз валалу. „Маньо” д.о.о. зоз Футоґу затераз паприґу одкупює на мажи подприємства „Жито Бачка”, а прешлей єшенї купел парцелу у новей индустрийней зони у валалє зоз озбильну намиру будовац власне одкупне место и хладзальню зоз меншим погоном за преробок. Найвецей ше одкупює паприґу першей класи, котра ше далєй прешлїдзує до вельких маркетох як конзумну, алє и паприґу за 6. СEПТЕМБЕР 2019.


ekonomija@ruskeslovo.com

дальши преробок у индустриї, такв. микс и другу класу квалитету. Першираз того року у валалє єст орґанизовани и одкуп билей бабури „шорокшари”, котра законтрачена по 33 динари. Уж вецей роки у валалє мож законтрачиц и парадичову паприґу, чия тогорочна цена 28 динари за килограм, а цалком нове же законтрачена и продукция феферони по 80 динари. – Барз зме задовольни зоз квалитетом тогорочней паприґи, котри вельо векши як прешлого року. Цо ше дотика червеней роговей паприґи одкупююєме першу и другу класу, и ткв. микс. Нажаль, цена така яку диктує тарґовище, любели бизме кед би була векша. Критериюми за першу класу то минимална велькосц од 14 центиметри и узретосц од 70 одсто, а понеже друга класа и микс иду до индустриї, за нїх ше подрозумює узретосц од 90 одсто – гварел нам Ацо Зарубица, представнїк одкупйовача „Маньо” д.о.о. Тот одкупйовач єдини на тарґовищу одкупює и билу парадичову паприґу и феферону, а продукую ю паприґаре зоз Керестура и Коцура. Як дознаваме, окреме задовольни кооперанти котри продукую феферону. ПРЕДАВА ШЕ И МИКС – ПОМИШАНА ПЕРША И ДРУГА КЛАСА Єст надосц очкодованей паприґи од бурї и слунка, алє то шицко по квалитету спада до другей класи. – Одкупюєме першу и другу класу и ткв. микс. Квалитет дакус лєпши як прешлого року, алє и попри тим, буря котра була початком авґуста направела вельку чкоду, та єст надосц опеченей паприґи, а кельо видзим, єст и очкодованей од кукурицового мотильчка. Цо ше дотика цени, вона кус лєпша як прешлорочна, а мушим визначиц же паприґаре найвекше интересованє указую за микс, у котрим приноша половку першей класи и половку другей, а условиє, же би була цалком здрава – гутори Павле Малацко зоз подприємства „Т-пам”. Як дознаваме на одкупних местох, цена першей класи нїзша пре основне правило тарґовища – понуканє и глєданє роби, а по шицким же ше тей сезони зазначи красни урожай першей класи. – Того року єст вельо вецей першей класи, одкупюєме и першу и другу класу, цена першей класи дакус нїзша як прешлорочна, алє зато же вельо векше понуканє вообще на тарґовищу, думам же на тото уплївововал векши урожай. Перша класа котру ми одкупюєме ше пласує далєй до векших маркетох и до иножемства. Цо ше дотика другей класи вона ма цену на уровню прешлорочней, а по квалитету є наисце добра, то велька паприґа зоз очкодованями. Видзи ше ми же сезона будзе добра, а тиж єдна часц другей класи предвидзена за вивоз – визначела Еуфемия Чизмар спред одкупйовача „Изґлед” Ґу тому додала же каждодньово одкупя вецей другей класи, но то зоз 6. СЕПТЕМБЕР 2019.

причину же у валалє єст одкупйовачох котри купую лєм першу класу. Зоз одкупом почала и Задруґа „Керестурска паприґа”, затераз зоз меншима количествами, алє и намиру же би их звекшали. – Ище вше одкупюєме лєм менши количества першей класи, а другу класу почнєме куповац о тидзень. Хладзальнї за котри ми одкупюєме ище вше у погонох прерабяю други продукти, за паприґу им вчас, алє ше наздаваме же и то почнє нєодлуга – потолковала нам Душица Орос, котра медзи иншим и директорка Задруґи „Керестурска паприґа”. Ту и одкупйоваче звонка Керестура, подприємства „Дарком” зоз Нового Саду и „Жуте дунє” зоз Петроварадину. Обидва преважно одкупюю першу класу паприґи, а дзекеди и ткв. микс класу, котру ше пакує до менших мещкох, а шицко за дальше предаванє у векших предавальньох. Но, як гваря продукователє, шицко добре кед на тарґовищу глєдаю паприґу, бо було рижни ситуациї, и же одкуп паприґи одразу одказани, лєбо же даєден одкупйовач врацел паприґу назад продуковательом. УКЛАДАНЯ БУЛИ ВЕЛЬКИ, А ЦЕНА МЕНША Висина уложених средствох боляца тема за шицких паприґарох, з рока на рок шицок репроматериял драгши, а без велького улогу нє мож обчековац анї квалитетни и добри урожай. Як гваря Керестурци, дакеди було барз добре кед на гольту родзело 20 тони паприґи, зоз интензивну продукцию яка ше запровадзує остатнї 10-15 роки, урожай звекшани на дупло, и до 40 тони по гольту, цо наисце добре. Медзитим же би ше витворело таки добри урожай, потребни озбильни приступ, анґажованє защитарох и хаснованє велїх аґротехнїчних мирох. – Задовольни сом зоз паприґу, у тей сезони було ю вельо лєгчейше випродуковац, так же цали валал понука вельо лєпши квалитет финалного продукту. Но, укладаня вше векши, цену наднїци нє вредзи коментаровац. Видзи ше ми же на добрей паприґи парастови остава медзи 25 и 30 одсто, а шицко пре вельки укладаня и трошки наднїцох – заключує паприґар Микола Сопка. Док зоз трактором и полнима прикочами чека на єдним з одкупних местох. По його словох, реална цена би була кед би ше першу класу предавало по 50 и вецей динари. – Скорей сом садзел 5 гольти паприґи, потим сом зменшовал на поли, тераз садзим ище менєй, а думам же сом сиґурно ришел же нарок посадзим лєм тельо кельо сом годзен попредац на пияцох, як цо то було дакеди. Укладанє каждого року вше векше, наднїчарох нєт досц, а ту и цена їх роботи хтора наисце страшно велька – гварел нам Ярослав Еделински Миколков, тиж док чекал на єдним одкупним месце. Медзи иншим додал же пред 10 роками предавал паприґу по лєпшей цени як нєшка.■

ДРАГА НАДНЇЦА Прешлорочна цена роботней годзини була 200 динари, з яри поросла на 220 до 230 динари, кельо ше плацело на пресадзованю паприґи. тераз є уж 250 динари, цо наисце нє мало, а кед ше поровна зоз уложеним пенєжом и цену паприґи, ту и основа за озбильну дискусию о рентабилносци. Треба надпомнуц же у валалє сиґурно нєт достаточне число наднїчарох, та векшина приходзи зоз других местох, як околних, так и зоз далєй, понеже цена наднїци наисце прицагуюца. Ґу тому, на тоту цену, кед ше анґажує роботнїкох прейґ бриґадира потребне додац и други трошки, як цо то бриґадирова услуга котрому ше плаци лєбо дуплу наднїцу, лєбо за каждого роботнїка од роботней годзини од 20 до 30 динари, потим за драгово трошки од 100 та аж до 500 динари по особи. По шицким кед ше зрахує, паприґаре єдну роботну годзину плаца и вецей як 300 динари.

РУСКЕ СЛОВО 13


МОЗАЇК „АLOHA SUMMER” У ДЮРДЬОВЕ

ЗОЗ ЖУРКУ ВИПРОВАДЗЕЛИ ЛЄТО У КУД „Тарас Шевченко” пияток, 30. авґуста, дюрдьовска младеж отримала традицийну лєтну журку под назву „Aloha summer” Пише: Тамара САЛАҐ

О

статнї днї одпочивку, уж даскельо роки у Дюрдьове, резервовани за пририхтованє лєтней журки. Млади активисти зоз КУД „Тарас Шевченко”, або як вони волаю, зоз Матки, ше и того року дзечнє позберали и орґанизовали друженє. Длужей як мешац тирвало рихтанє и обдумованє того вечара. Орґанизовани були креативни роботнї на котрих ше правело рижни прикраски у складзе зоз тему, як наприклад квитки з паперу, ананаси зоз пластичних фляшох, палми, лампаши, рамики зоз квеца за фотоґрафованє. Понеже уж роками орґанизую таки змисти, а и збуваня зоз иншакима темами, у тих просторийох, орґанизаторе уж искусни, та прето кажда подїя вше лєпше обдумана и вше є нащивенша. У орґанизациї єст надосц младих и то уж штварта-пията ґенерация котра ше опробовала у обдумованю таких подїйох.

14 РУСКЕ СЛОВО

– Журка, як и каждого року, прешла у найлєпшим шоре. Нє було нїяки проблеми, анї коло орґанизациї, анї на самим вечаре. Барз ми мило же нас нащивели вельо млади зоз вецей местох. Можем повесц же нас у орґанизациї того року було наисце полно, и то нам барз помогло при пририхтованю. Лєтня журка нам уж традицийна, а того року зме першираз орґанизовали и вяри журку зоз назву ,,90’s party”.

План нам таки же би ярня журка вше мала иншаку тему. Тераз нам шлїдзи, тиж так традицийни, „Бал младих” у новембру и „Литературни вечар младих” у децембру, та ше после краткей

6. СЕПТЕМБЕР 2019.


mozajik@ruskeslovo.com Чуроґ. Шицки тоти млади ше дружели, танцовали и уживали у правей клубскей атмосфери, зоз диско ошвиценьом и ди-джейом котри направел одличну атмосферу пущаюци популарну музику вецей жанрох. ■

паузи почнєме рихтац за нови виволаня – гварела єдна зоз орґанизаторкох Оливера Пап. Сала була преполна з младима зоз Дюрдьова, а и других местох, як цо то Руски Керестур, Коцур, Нови Сад, Жабель, Шайкаш,

АНК

ЕТА

Aна Рац, Руски Керестур: Я першираз у Дюрдьове на такей журки. Дакус зме нєплановано пришли, алє наисце нє бануєме же зме ту. Правда же ище нїкого нє познаме, алє нам мило же зме Руснацами. Наисце сом ше нєсподзивала кельо вельо людзе пришли. Барз ми ше пачи на журки и мило ми же млади у Дюрдьове активни и же таке орґанизую. Любела бим кед бизме ше баржей зволовали и упознавали медзи собу, бо Руснацох нєт вельо. Томислав Пап, Нови Сад: Першираз сом на „Aloha summer” журки и ту наисце феноменално. Барз добра атмосфера, як и орґанизация. Гей же досц горуцо, алє то у складзе зоз журку. Намагаме ше приходзиц и потримац збуваня котри орґанизую млади Руснаци. Ивона Будински, Руски Керестур: Я тиж так першираз у Дюрдьове на журки и ту ми барз приємно. Нє обчековала сом же будзе тельо вельо младих. Думам же би ше млади Руснаци зоз вецей местох требали сходзиц и цо вецей орґанизовац таки и подобни збуваня. Звонимир Сабадош, Руски Керестур: Того року сом други раз у Дюрдьове на журки, бул сом и вяри кед орґанизовали „90’s party”. Теди ми ше барз пачело, та сом себе гварел же мушим присц и на тоту журку. Любел бим присц и на шлїдуюце збуванє котре Дюрдьовчанє буду орґанизовац, бо ми ше ту наисце барз пачи. Ана Радишич, Дюрдьов: Понеже сом була у орґанизациї кед ше почало реализовац тоти журки, нє першираз ми же сом нащивела тоту нашу лєтню журку. Можем повесц же супер музика, атмосфера, орґанизация, и же ше журка наисце удала. Будзем приходзиц на шицки збуваня, док ґод ше их будзе орґанизовац. Иван Молнар, Дюрдьов: Мнє ше барз пачи на журки, наисце ше потрудзели добре ю орґанизовац. Мило ми же пришли млади зоз рижних местох, же пришли и Руснаци у таким вельким чишлє, и же ше шицки вєдно дружиме и вешелїме. 6. СЕПТЕМБЕР 2019.

НАШО МАСТЕРАНТИ

Мено и презвиско: ЯНКО ХОМА Датум народзеня и место одрастаня: 27. октобер 1992, Руски Керестур Здобути ступень, напрям, обласц: Мастер професор ґеоґрафиї Тема мастер роботи и датум мастерованя: Ґеоґрафски основи розвою польопривреди општини Кула, 2. юлий 2019. Основни студиї (Факултет, Универзитет): Природно-математични Факултет, Универзитет у Новим Садзе Штредня школа: Ґимназия ,,Петро Кузмяк”, Руски Керестур Язики: Анґлийски Интересованя и гобиї: Друженє през спорт Контакт (e-mail адреса, кед сце): homajanko@gmail.com Плани за будучносц: Пробовац нєможлїве – найсц роботу у фаху, остац у нашей держави, по можлївосци у валалє. Л. K.

РУСКЕ СЛОВО 15


ДУХОВНИ ЖИВОТ КИРБАЙ У КОЦУРЕ

ВИРНИ З ВЛАДИКОМ ВОЗВЕЛЇЧАЛИ ШВЕТО На швето Успения Пресвятей Богородици у Коцуре, 28. авґуста, преславени Кирбай. Тото храмове швето у тим валалє означую и Грекокатолїцка и Православна Церква, прето же су на тот дзень пошвецени обидва, на радосц парохиянох обидвох обрядох. Вирни хтори ше притримую юлиянского календара швето Успения Пресвятей Богородици – Вельку Матку Божу преславели на Богослуженьох. Архиєрейску Службу Божу предводзел владика кир Георгий Джуджар, а сослужели 14 священїки з наших парохийох и госци – о. Михал Гарди зоз Метлики зоз Словениї, о. др Яков Кулич, о. Михайло Малацко, парох керестурски, о. Владимир Маґоч зоз Вуковару, о. Владимир Седлак зоз Петровцох, о. Юлиян Рац зоз Нового Саду, о. Михаил Холошняй з Дюрдьова, о. Алексий Гудак зоз Старого Вербасу, о. Микола Джуджар зоз Италиї, о. Олег Закалюк з Раєвого Села, о. Яков Новак зоз Заґребу, о. Игор Вовк з Нового Вербасу, о. Данил Задрепко, капелан коцурски и о. Владислав Рац, парох коцурски. Службу зоз шпиваньом провадзели парохиянки. Владика у своєй казанї бешедовал о значносци швета и шицких вирних у полней церкви здогаднул на вельки жертви Пречистей Дїви Мариї и єй одход з того швета, кед була вжата на нєбо зоз душу и зоз своїм целом. Паноцом, парохияном и численим госцом епарх повинчо-

вал швето, и визначел же Мария пошла з того швета до вичней радосци. Гоч єй одход смутни, алє маме покровительку и заступнїцу на нєбе котра ше модлї за нас як за свойо дзеци и жада нам вичне добро. По законченю Велькей Служби Божей була процесия коло церкви зоз читаньом Євангелийох. Гоч швето було на роботни дзень, у Коцуре на Кирбай було го сцох и зоз блїзка и з далєка, хтори пришли вєдно з домашнїма подзелїц радосц. О. Р.

КИРБАЙ У БИКИЧУ

МАРИЯ НАРОДЗЕЛА СПАСИТЕЛЯ ЧЛОВЕЧЕСТВА На швето Успения Пресвятей Богородици, прешлей стреди церква и вирни у Бикичу преславели храмове швето – Кирбай зоз шветочну Службу Божу. Богослуженє предводзел о. Владимир Медєши, капелан зоз Руского Керестура, а сослужели домашнї парох о. Владимир Еделински Миколка и римокатолїцки парох зоз Шиду о. Никица Бошнякович, а на богослуженю ше придружел и о. Дарко Рац, парох у Бачинцох. У казанї о. Медєши бешедовал о значносци Мацери Божей у християнстве и живоце каждого вирнїка. – Мария найлєпше познала Исуса, бо вона його мац, хтора у цихосци прилапела и слухала слово Боже. Мария мац и цалого чловечества, бо вона народзела Спасителя чловечества и и заслужела уход до Царства Нєбесного – гварел у казанї о. Владимир Медєши, хтори на Служби Божей читал и Євангелию и повинчовал вирним Кирбай. Апостол читал Деян Бобаль, а церковне шпиванє предводзела дзиячка Любица Роман. Домашнї о. Владимир Еделински Миколка подзековал шицким хтори пришли и возвелїчали Кирбай. Вл. Дї.

16 РУСКЕ СЛОВО

6. СЕПТЕМБЕР 2019.


duhovni@ruskeslovo.com

У ШИДЗЕ ПОЧАЛО ОЗНАЧОВАНЄ ЮВИЛЕЯ 100-РОЧНЇЦИ МОНАХИНЬОХ ВАСИЛИЯНКОХ

ЗОХАБЕЛИ МОЦНИ ДУХОВНИ ШЛЇДИ Зоз Архиєрейску Службу Божу хтору предводзел владика кир Георгий Джуджар, у церкви Преображеня Господнього у Шидзе внєдзелю почало означованє 100-рочнїци чесних шестрох Василия Велького (ЧСВВ) 1920–2020. рок. Владику зоз шветочним уходом до церкви привитали монахинї василиянки, хтори ношели икону Пресвятей Богородици, монахинї служебнїци, представнїца малих шестрох и паноцове. У церкви привитни слова владикови и главней провинциялней шестри Дариї вигварел школяр Лука Цирба, а потим вєдно зоз своїма шестрами Марусю и Ану придали квеце владикови и ш. Дариї. На Служби Божей сослужели о. Владислав Варґа зоз Сримскей Митровици, о. Владислав Рац зоз Коцура, о. Владимир Еделински Миколка зоз Беркасова, о. Любомир Стурко зоз Осиєку, монах василиян зоз Кули Дамиян Кича и домашнї парох о. Михайло Режак. У надихнутей казанї преосвящени владика визначел же 1915. року зоз України чесни шестри василиянки пришли до Крижевцох, а з одлуку тедишнього владики Дионизия Нярадия 1920. року пришли до Шиду до Лєтнєй владическей резиденциї. Нєодлуга ту бул основани и широтинєц за дзеци, а тиж и конвикт и новицият и ту була колїска нових духовних поволаньох за шестри. По 1945. рок коло 40 шестри ту закончели новицият. – Найвекше подзекованє шестром буду нашо щири молитви, бо шестри ту пребували 82 роки и славели Бога. Зоз молитву вони служели Богу и народу и шведочели Божу присутносц на тих просторох. З тей нагоди ше здогадуєме шицких шестрох хтори ту були од самого початку и ми им щиро дзекуєме, бо вони вдерели моцни духовни печац у тей церкви и парохиї – надпомнул у казанї кир Георгий Джуджар. Парох о. Михайло Режак гварел же є у Шидзе 10 роки и вше кед прейдзе през конки Резиденциї, хижи або порту, яґод кед би ше и далєй чувствовало присуство шестрох. Гварел же може начишлї и сто людзох у Шидзе хтори и нєшка споминаю и здогадую ше чесних шестрох.

Слова подзековносци вигварела и главна провинциялна шестра Провинциї Святого Архангела Михаила зоз Осиєку ш. Дария, тиж ше здогадуюци владики Дионизия Нярадия, других владикох и паноцох. Подзековала вирним, Шидяньом и власцом, бо праве у будинку Лєтнєй владическей резиденциї 1920. року пущели моцни коренї своєй духовносци на тих просторох. На Служби Божей владика пошвецел икону Пресвятей Богородици хтору чесни шестри подаровали церкви у Шидзе, а Богослуженє закончене зоз многолїтствийом. Вирни у Шидзе внєдзелю мали нагоду и стретнуц ше и побешедовац зоз ш. Виру (хтора тераз у манастире у Перняворе) и Евзебию (хтора у манастире у Вуковаре) хтори дакеди були у манастире у Шидзе по 2002. рок, кед престал исновац манастир. У пиньвици Резиденциї отворена вистава фотоґрафийох зоз манастирох чесних шестрох василиянкох нє лєм у Шидзе, алє и у других манастирох дзе дакеди исновали и исную и нєшка. Тиж на видео биме указани початки иснованя и потим дальши розвой монахиньох през историю по нєшкайши днї. На концу, на грекокатолїцким теметове при гробе дзе поховани 11 чесни шестри, преосвящени владика вєдно зоз паноцами одслужел панахиду. Вл. Дї.

КИРБАЙ У ИНДЇЇ

ШЛЇДЗМЕ МАРИЙОВ ПРИКЛАД Успениє Пресвятей Богородици у Индїї преславене зоз Службу Божу хтору предводзел декан сримски

Фото: О. Стецюк

6. СЕПТЕМБЕР 2019.

о. Михайло Режак зоз Шиду, а сослужели Дамян Кича ЧСВВ зоз Кули, о. Владислав Варґа зоз Беоґраду и Сримскей Митровици и о. Михайло Шанта зоз Руского Керестура, а бул и богослов з Нового Саду Ярослав Варґа. У своєй казанї о. Владислав Варґа бешедовал о Пресвятей Дїви Мариї хтора нам помага, алє и хтора присутна у швеце и треба ю нашлїдзовац у каждодньовим живоце. Як гварел о. Владислав, на шветочним Богослуженю були велї вирни, хтори на концу пошвецени з пошвецену воду и одшпиване многолїтствиє. Аґапе и кирбайске розположенє предлужени зоз госцами у приватних обисцох. М. Г. К.

РУСКЕ СЛОВО 17


КУЛТУРА И ПРОСВИТА ПОЧАЛ НОВИ ШКОЛСКИ РОК И У НАШИХ ШКОЛОХ У ДЮРДЬОВЕ, КОЦУРЕ И РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ВЕЛЬКИ ПОЧАТОК ЗА МАЛИХ ШКОЛЯРОХ – Того року до першей класи почали ходзиц 58 дзеци, а єдна причина вецей за радованє то тота же того року уписани осмеро школяре до руского оддзелєня, а их през штири роки будзе водзиц и учиц учителька Єлена Кухар. Окреме нам мило же ше руски язик и надалєй будзе пестовац у нашей школи, же дзеци маю нагоду учиц ше на своїм мацеринским язику – гварела психолоґ школи Соня Шанта У ОШ „Йован Йованович Змай” у Дюрдьове, пияток, 30. авґуста, отримани приєм першокласнїкох у школским дворе. Кажди септембер зоз собу приноши нову радосц ученя, нових приятельствох и искуства, цо окреме значне за першокласнїкох, за нову ґенерацию школярох, котра з рока на рок подмладзує школу. Так було и того року на приєму першокласнїкох, кед дзеци першираз шедли до школских лавкох, упознали ше зоз новима товаришами, крочели до нового швета, упознали ше зоз учительку котра их будзе учиц и водзиц на єдно красне штиророчне путованє. Дзеци и їх родичи ше позберали у дворе школи, а з краснима словами их привитала директорка школи Вукица Петрович, и пожадала им успишни початок. Потим, дзеци и родичи привитал и предсидатель Општини Жабель, Чедомир Божич котри тиж дзецом пожадал успишни и щешлїви упис до першей класи и обвисцел шицких присутних же того року Општина Жабель першокласнїком обезпечує безплатни учебнїки. Дзеци мали нагоду уживац у програми котру пририхтали ґлумци зоз Општини Жабель як и вредни школяре 2. класи котри ше представели зоз писню, танцом, рецитацию. После програми пришол час же би будущи школяре дознали хто им будзе учителька, та так шицки три учительки пречитали мена своїх школярох.

– Щешлїва сом же после штиророчней паузи, мам нагоду учиц школярох по руски и обезпечиц им цо вецей знаня котре буду доставац на своїм мацеринским язику. Думам же робота у малей ґрупи, яка праве и тота моя, ма вельо предносци. Годна сом ше пошвециц каждому школярови окреме, и на таки способ годни здобуц вецей знаня.

Потрудзим ше научиц их писац и читац по руски, збогациц словнїк, розвивац руску културу, традицию, шпиванку – гварела учителька Єлена Кухар. Шицким першокласнїком жадаме успишни, весели, безбрижни одход до школи, най ше руски язик и надалєй бешедує и пестує у дюрдьовскей школи. Л. Кх.

ШКОЛЯРЕ ОЗНОВА У ЛАВКОХ

Школяре Основней школи „Братство єдинство” у Коцуре пондзелок, 2. септембра, зоз першим бренчком ознова пошедали до школских лавкох. Директорка школи Славица Байор на уходзе привитала шицких школярох, як и першокласнїкох, и пожадала им вельо успиху, вельо добри оцени през цали школски рок. У предполадньовей змени ше позберали школяре нїзших класох, котрих на уходзе дочекали їх учительки. Першого дня найвецей уваги прицагли першокласнїки

18 РУСКЕ СЛОВО

котри пришли зоз родичами. После їх першого преволованя як школярох, вєдно зоз своїма родичами, учительом и учительками поуходзели до своїх учальньох. До першей класи того школского року почали ходзиц 39-еро школяре, а наставу на руским язику буду слухац шесцеро першокласнїки котрих будзе водзиц учителька Славица Чельовски. Други два оддзелєня котри провадза наставу на сербским язику буду водзиц учитель Данил Мученски и учителька Виолета Рашета. Опрез Школи, школска патрола контроловала транспорт. Же би драга од дому по школу була ещи безпечнєйша, дежурна патрола спозорйовала шицких вожачох же би примерковали на школярох и спомалшели. Факултативне виучованє руского язика зоз елементами националней култури досц заступене у коцурскей школи, та того школского року єст єдна ґрупа школярох и у висших класох. Тота ґрупа облапя школярох 5. и 6. класи и ю водзи наставнїца Снежана Шанта. Други два ґрупи у нїзших класох – школяре 1. и 2. класи у єдней ґрупи, 3. и 4. класи у другей ґрупи и їх водза учительки Єлена Русковски и Єлена Буила. О. Р. 6. СЕПТЕМБЕР 2019.


kultura@ruskeslovo.com

ПОЧАЛ НОВИ ШКОЛСКИ РОК И У НАШИХ ШКОЛОХ У ДЮРДЬОВЕ, КОЦУРЕ И РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

У ОСНОВНЕЙ ШКОЛИ ДВА ОДДЗЕЛЄНЯ ПЕРШЕЙ КЛАСИ

Н

ови школски рок 2019/20. почал пондзелок, 2. септембра, и у Основней и штреднєй школи зоз Домом школярох „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре, а до лавкох шедли шицкого 468 школяре. У Основней школи у тим року будзе 245 школярох, до першей класи почали ходзиц 35-еро школяре подзелєни до двох оддзелєньох, обидва на руским наставним язику, а учительки Мелания Рамач и Наталия Зазуляк. Школярох и їх родичох у будинку Замок привитала и директорка Школи Хелена Пашо Павлович, пожадала им успиху и наглашела же вєдно з родичами буду провадзиц малих школярикох у перших крочайох їх образовного периоду. Як гварела директорка, до Замку буду ходзиц перши два мешаци, т. є. по початок

6. СEПТЕМБЕР 2019.

сезони зогриваня, же би ше прилагодзели на школу и єй обовязки, а вец прейду до велького школского будинку.

циї, а то запровадзованє єднозменскей настави у 300 од 1 300 школох, Школа „Петро Кузмяк” ище нє ма условия за таку систему роботи на-

У РУСКИМ ОДДЗЕЛЄНЮ ҐИМНАЗИЇ 11 ҐИМНАЗИЯЛЦИ Директорка пред тим у школским голу у главним школским будинку привитала и першокласнїкох штредньошколцох хторих єст у трох напрямох и трох оддзелєньох. У оддзелєню Ґимназиї з руским наставним язиком штиророчне школованє почали 10-еро школяре и єден по Индивидуалней образовней програми (ИОП), з оддзелєнску старшину професорку мр Наталию Будински. У оддзелєню Ґимназиї на сербским язику єст 19-ецеро школярох и 24-еро на напряме Туристични и готелиєрски технїчар, хторому оддзелєнски старшина будзе професорка Бояна Милянич. Иншак, у штреднєй школи у наступаюцим школским року єст 223-йо школяре, а як чуєме ище вше ше явяю школяре и за змесценє до Дому, но, там места за биванє ище вше єст, бо як пракса указала, за Дом ше вецей опредзелюю у жимских мешацох.

Цо ше дотика иновацийох, до нового школского року кере стурска Школа крочела зоз єдну цалком диґитализовану учальню, а у цеку приключованє цалей Школи на „Амресˮ академску мрежу за швидки интернет хтори би мал буц доступни у каждим куцику школи, док потераз бул лєм у дзепоєдних єй часцох. Тот проєкт финансує Министерство и запровадзує ше у шицких школох у держави. У керестурскей школи уж од влонї наставнїки хасную и елетронски дньовнїки, и упис до штреднєй школи бул електронски та, як визначела директорка у вияви медийом, Школа лапа крочай и у тей сфери. Цо ше дотика тогорочней инова-

сампредз пре нєдостаточни простор, а по словох директорки, у тим штредку ше спатраю и позитивни и неґативни боки такей системи. Як потолковал министер Шарчевич, єднозменска настава прилагодзує школованє ґу сучасному способу живота у хторим родичи вше вецей часу препровадзую на роботи. – Як бешедоване на актуву директорох нашей општини, понеже Школа у Червинки прилапела таки модел, векшина ище вше трима же школяре лєпше же би през дзень препровадзовали час и дома зоз фамелию, а нє же би цали дзень були у школи. Но, час укаже свойо, чи и тото будземе мушиц прилапиц, гоч и нє шицки исто видзиме – гвари Пашо Павловичова. У новим школским року школяре осмей класи до стали два нови предмети так же годзини технїчного и информатичного образованя буду под зелєни на два предмети, пре лєпши квалитет и здобуванє напреднєйшого и функцио нално го знаня. Тиж так, годзини физичного воспитаня за осмакох буду дополнєти и з теорийну наставу зоз здравственей култури.■ М. Афич

РУСКЕ СЛОВО 19


КУЛТУРА И ПРОСВИТА КУД „ЖАТВА” НА III МЕДЗИНАРОДНИМ ФОЛКЛОРНИМ ФЕСТИВАЛУ „ОРНАМЕНТИ ФЕСТ” У ЛЬВОВЕ

ШИРОКИ СУКНЇ ЗАСУЩАЛИ У ЛЬВОВСКЕЙ НАЦИОНАЛНЕЙ ФИЛГАРМОНИЇ Члени КУД „Жатва” зоз Коцура участвовали на III Медзинародним фолклорним фестивалу „Орнаменти Фест” у Львове у України. Фестивал тирвал од 28. по 31. авґуст, а „Жатва” наступала 30. авґуста, алє и ютре дзень, на Ґала концерту Пише: Вероника ВУЯЧИЧ

У

Коцуре ше тогорочне означованє Кирбаю шорово ище нє закончело, а млади фолклораше и шпиваче, та и старши члени КУД „Жатва” зоз руководзацима, такой вчас рано, 29. авґуста, рушели на драгу до Львова участвовац на III Медзинародним фолклорним фестивалу „Орнаменти Фест”, на хторим представяли Руснацох зоз Сербиї. АВДИЦИЯ ЗА ҐАЛА КОНЦЕРТ Коцурци до Львова сцигли вечаром и там их щиро дочекала Лїлїя Плахтий, орґанизаторка Фестивалу. Пияток, 30. авґуста, такой по фриштику, фолклорни ансамбл мал пробу, а пошвидко и наступ у Львовскей палати уметносцох. Наступели – фолклорни ансамбл, женска жридлова шпивацка ґрупа (старша), мишана шпивацка ґрупа (младша) и соло шпиваче Дарина Михняк и Марко Буила. Тот наступ була и свойофайтова авдиция, кед режисер одлучовал хтори два точки буду виведзени на ютрейшим Ґала концерту. Учашнїки културно-музичней програми на „Орнаменти Фесту” окрем зоз Сербиї були и фолклорни ґрупи и солисти зоз Польскей, Молдавиї, Словацкей, Словениї и України. После законченей програми и познєйшого полудзенку бул шлєбодни час, хтори, Опрез церкви Св. Юра

20 РУСКЕ СЛОВО

ПОЗНАТИ У ФИЛГАРМОНИЇ Интересантне спомнуц же у Львовскей националней филгармониї, окрем познатих шветових музичарох и виводзачох класичней музики, як цо то остатнїх рокох популарни Андре Риу, ище давних 90-тих рокох прешлого вику наступала и наша позната Ґрупа „Роса”, а тераз на тих истих дескох танцовали коцурски фолклораше.

нажаль, погубел диждж. Дакому анї диждж нє завадзал, та ше велї одшмелєли и по дижджу пошли обисц Площу Ринок и городску хижу Ратушу, алє и центер того велького и красного городу. НА НАСТУПУ ОДТАНЦОВАНИ „ПРАТКИ” Ютре дзень, 31. авґуста, пополадню, бул орґанизовани дефиле шицких учашнїкох. Учашнїки Фестивалу, кажде у власним народним облєчиве, предефиловали по улїцох того велького городу, весело шпивали, а провадзели их фолклорни музичаре. Учашнїкох дефилеа през драгу од Львовскей палати уметносцох до Львовскей националней филгармониї, дочековали людзе на улїци, виходзели з дутянох, припатрали ше и кляпкали. На Ґала концерту Прейґранїчного фолклорного фестивалу „Орнаменти Фест”, у филгармонийскей концертней сали, було петнац учашнїкох и кажде виведол по два точки. 6. СЕПТЕМБЕР 2019.


kultura@ruskeslovo.com

У Львовскей националней филгармониї бул други успишни и з вельким аплаузом потримани наступ „Жатви”, на хторим Дарина Михняк одшпивала шпиванку „Ой, у вишневому саду”, а Марко Буила ю провадзел на гушлї, а фолклорни ансамбл одтанцовал хореоґрафию „Пратки”, хтору порихтал Михаїл Римар. ЕКСКУРЗИЯ ПО ЛЬВОВЕ Попри густого розпорядку и двох успишних наступох за два днї, а пред наступом у Филгармониї, Коцурци мали орґанизовану и кратку екскурзию по Львове, з помоцу волонтерки Катарини Дворянски и новинарки Галини Фесюк. У тим кратким чаше, з тей нагоди нащивели Личакивски теметов, хтори нєшка историйни и културни памятнїк, понеже на нїм єст вельо скулптури и желєнїдла, та здогадує на музей на отвореним, а на нїм поховани др Гавриїл Костельник, Володимир Гнатюк, Иван Франко и велї други познати дїяче українкей култури. При памятнїку др Гавриїла Костельника (1886–1948), родоначалнїка нашей литератури и линґвисти, Микола Шанта бешедовал о його дїлу и його значносци за нас войводянских Руснацох

При Костельниковим памятнїку

6. СЕПТЕМБЕР 2019.

и спомнул и же до тераз НВУ „Руске слово” видало штири томи Костельникових творох и же пошвидко видзе и пияти том, хтори ше пририхтує. Весна Раґаї-Цап потолковала присутним же Руснаци лєм у Коцуре маю улїцу хтора ноши мено др Гавриїла Костельника. И присутним, єй бувшим школяром, а тераз стредньошколцом, препомла же най ше здогадню Костельника, бо вон як худобни и скромни хлапец пошол зоз Руского Керестура, алє нїґда на ньго нє забул и попри чежких животних и приватних и професийних бурйох. У медзичаше була отримана и панахида за Костельника, та на нєй присуствовали и Коцурци. Нащивело ше и памятнїк Иванови Франкови (1856–1916), українскому писательови и политичному активистови, а нашли часу и за нащиву гробу Володимирови Гнатюкови (1871–1926), хтори важни за нас як етноґраф, понеже нащивел Бачку и записал шицко цо видзел и чул на терену, а вец о власним трошку видруковал шейсц томи Етноґрафичних записох. Жени ше здогадли, та поцихи одшпивали шпиванку хтору пририхтали за тот Фестивал, а праве ю Гнатюк записал док бул у Бачки. Новинарка Галина Фесюк дочекала ґрупу у найвекшей катедрали Українскей грекокатолїцкей церкви святого Юра. Вона виприповедала историю тей прекрасней и велькей катедралней церкви, а вец туристох одведла до крипти у катедрали дзе поховани львовски грекокатолїцки митрополитове. Церковни комплекс змесцени на Площи святи Юра, на єдним брегу у стред Львова, а понеже катедрала висока, видно ю у каждей часци городу. За кратки час нє мож було видзиц шицко цо Львов понука. Ище и єдно пополаднє погубел диждж, алє шейтац ше по тим вельким городзе мож длуго и вельо, та и вец ше ма упечаток же ше нє шицко видзело и зоз фотоапаратом вельо того нє зазначело. Драгу на Фестивал и пребуванє у Львове финансовали сами члени КУД „Жатва”, а помогла и Месна заєднїца Коцур. Госцованє Коцурцох на Медзинародним фолклорним фестивалу „Орнаменти Фест” реализоване дзекуюци поволанки хтору достал Союз Руснацох Українцох Сербиї од своїх иножемних партнерох.■

РУСКЕ СЛОВО 21


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ: КРИСТИНА ХРОМИШ З ДЮРДЬОBА

ТОТО ЦО ЛЮБИ, ТОТО И ЖИЄ

Пише: Лидия КУХАР

Одмалючка мала притоку ґу шпиваню, танцованю, рисованю, а як росла, гвари, тота любов була вше векша и векша. Свойо знанє дзечнє преноши и дзелї з другима, з єдним словом – ужива у тим. Попри уметносци, єй друга велька любов то гумана робота и робота з дзецми

К

ристина Хромиш дзецинство препровадзела у Дюрдьове, а жиє у велькей заєднїци зоз родичами Лидию и Петром и двома братами, Стефаном и Марком. Попри школских обовязкох, досц помага своїм родичом и нїч єй нє чежко. Гоч є з мишаного малженства, ходзела до рускей оводи, и як и сама гвари, ма барз красни памятки зоз того периоду. – Моя ґрупа була мишана, у нєй були и Руснаци и Серби, та сом мала нагоду у исти час учиц обидва язики. Паметам воспитачку Марчу хтора ме вельо койчому научела, мала окремни приступ ґу дзецом и вше була нїжна. Руски язик, окрем у оводи, мала сом нагоду учиц и у баби, и можем повесц же сом там часто одходзела. У баби сом любела буц, та сом коло нєй по руски ище лєпше научела. У ученю ми вельо помогли и писньочки котри зме шпивали, нєшка сом пре тото барз щешлїва. Кед пришол час почац ходзиц до школи, родичи ше опредзелєли уписац ме до сербскей класи, бо мама нє бешедовала по руски, а тато робел, та би нє мал хто зо мну учиц. То нє була причина же бим руски язик зохабела з боку, мала сом вельке жаданє цалком го научиц, та сом нє

Вишиванє єй гоби и розвага

22 РУСКЕ СЛОВО

одуставала. У школи сом руски язик слухала на годзинох виронауки котру нам викладала вироучителька Наташа Холошняй. Вона од нас вимагала же би зме на єй годзинох лєм по руски бешедовали, цо ми спочатку було чежко и нєзвичайно, алє з трудом и закладаньом и то ми ше удало. На тим сом єй барз подзековна. После основней школи, Кристина мала вельке жаданє уписац ше до учительскей школи, бо барз люби дзеци и роботу з нїма, алє под вплївом околїска, ше заш лєм уписала и закончела штредню Медицинску школу „7. април” на напряме Ґинеколоґийно-акушерска шестра у Новим Садзе. Тераз планує волонтирац и глєдац роботу у тей обласци, и як гвари, нє банує, бо ше и у тей роботи пренашла. BЕЛЬКА ЛЮБОB ҐУ РУСКОМУ ОБЛЄЧИBУ Наша млада собешеднїца активни член КУД „Тарас Шевченко”, поряднє ходзи до Матки и гвари же єй тото место як други дом. 6. СЕПТЕМБЕР 2019.


ljudze@ruskeslovo.com

– На фолклор сом ше уписала 2008. року и од теди активно танцуєм. Там зме шицки як єдна велька фамелия, и то ми окреме мило. У Матки сом здобула вельо нових пайташох, на путованьох сом вельо того нового видзела и дожила и думам же кажде хто люби шпиванки и танци, треба же би ше уписал на фолклор. Нїґда ми нє чежко порихтац облєчиво за танєц, облєчиц ше до рускей шмати и ношиц ю и по даскельо годзини. Пред двома роками ше ми сполнєло жаданє – облєчиц ориґиналне народне руске облєчиво. Шицки ми гуторели же то досц чежко ношиц, же ма вельо викрохмалєни подсукнї, же у нєй зна буц барз горуцо, алє ме заш лєм нє одбили зоз таку приповедку. Першираз сом ше облєкла за „Бал широких сукньох” у Дюрдьове и була сом барз щешлїва. Затераз ище нє мам свойо сукнї, алє бим барз любела мац их єдного дня, и чувац ю за шлїдуюци ґенерациї – гвари вона. Окрем фолклорней, Кристина и член младшей шпивацкей ґрупи и дзечнє участвує у креативних роботньох, котри млади часто орґанизую. КРЕАТИBНА РОБОТА И ГУМАНОСЦ Ю ТРИМАЮ Кед ше младим нєшка опитаце хтори хоби их прицагує, звичайно одвитую же то: бавенє бавискох на компютеру або на телефону, патренє филмох, серийох, спорт або даяка рекреация... Кристина ма єден нєзвичайни и иншаки хоби котри менєй заступени медзи младима, а то вишиванє.

6. СЕПТЕМБЕР 2019.

Дюрдьовска Матка – Кристинов други дом

– Барз любим рисовац и вишивац. Кажду шлєбодну хвильку, без огляду дзе ше находзим, чи у школскей лавки чи у автобусу, я хаснуєм за рисованє и то ме барз опущує. Попри тим, ище єдна велька моя любов то вишиванє. Першираз сом почала вишивац у баби кед сом була младша. На єй кавчу вше стал єден прекрасни заглавчок, а на нїм були вишити рижнофарбово квецики, до котрих сом вше була запатрена. Баба ми одгадла тайну же тот заглавчок вишил мой дїдо и подаровал єй на дарунок. Пожадала и я таке дацо научиц, та так и було. Нажаль, моя баба вецей нє медзи нами, и нє мала сом нагоду од нєй научиц цалу технїку вишиваня, алє ме научела тельо же мам якуш основу. Надалєй сом вишиванє учела сама, прейґ интернету, слухала сом совити од старших и на таки способ ше у тим усовершовала. Остарала сом ше за платно, специялни цверни и вули, игли и цалу опрему котра ми була нєопходна за роботу. Спочатку було чежко, та сом вежбала на окремним платну, а познєйше, кед сом научела, помали сом почала вишивац и дарунки за родзени днї моїм пайташком. Вишитим буквом и стихом, вше ше зрадовали. Любела бим свойо знанє пренєсц и на других, так би тото цо дакеди любели и робели нашо баби и дїдове, и надалєй жило – гвари на концу Кристина Хромиш. ■

РУСКЕ СЛОВО 23


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАШО ГОСЦИ: БОРИСЛАВ И МИРЯНА БАРНА ЗОЗ ШИДУ

НА ДВОХ КОЛЄСОХ ПРЕЗ ДАСКЕЛЬО ДЕРЖАВИ Пише: Владимир ДЇТКО

Потераз на моторки одходзели на мото стретнуца до вецей городох, алє нїґда як того року нє були на драги хтора тирвала аж 12 днї. На таких путованьох вше ше постретаю зоз познатима, з товаришами, а упознаю и нових. Кажде стретнуце, розуми ше, нове дожице и нова памятка

Б

орислав Барна и його супруга Миряна познати любителє моторки „ямаха”, та того лєта надумали пойсц на лєтованє праве на двох колєсох, односно прейсц през вецей держави бувшей Югославиї. Нє було то звичайне лєтованє, бо Барново рушели до местох дзе маю познатих, а упознали их як длугорочни члени КПД „Дюра Киш” , та и на „Сримскей колбасияди” хтора ше роками отримує у Шидзе. Преве прето до нащи-

ви до Сриму, вше приходза госци зоз Горватскей и Словениї, алє и велї байкере одвшадзи. На самим початку розгварки Борислав гвари же на драгу рушели стредком авґуста, точно после двох рокох як пошол до пензиї. – Рушели зме до Горватскей през Славонию, и то до Копривници, дзе далєкого 1979. и 1980. року на їх фестивалу наступало КПД „Дюра Киш”. Єдно дружтво могло лєм два раз наступац на тим фестивалу – памета Барна и предлужує же и 1985. року делеґация у хторей були Зденко Данчо, Влада Ждиняк, Лїля Югас, Борислав и його супруга Миряна, тиж була у Копривници, кед предлужели до Копривничкого Иванецу и нащивели надалєко познату „Подравку”. Врацаме ше на драгу на хтору ше Барново упутели. НА ПРИЯТЕЛЬОХ ШЕ НЄ ЗАБУВА

Лидия и Йошка Балащаково их тиж крашнє привитали

24 РУСКЕ СЛОВО

– Застановели зме ше у валалє Коґ при Орможу у винариї Милана Хлебеца. Миланов син, тиж Милан, источашнє и байкер, та було бешеди кельо сцеш. Упознали зме их у Шидзе кед пришли на „Сримску колбасияду”, а тераз нас барз 6. СЕПТЕМБЕР 2019.


ljudze@ruskeslovo.com

крашнє дочекали. Окрем винариї, нащивели зме їх винїци, преспали у нїх и рушели далєй – приповедаю Барново. Нароком прешли през Птуй дзе нащивели дворци, характеристични за тот край, а потим пошли до Целя и Лашкого дзе и одпочивали. На моторки зоз потребну опрему и шатором за спанє хтори ношели „за кажди случай”, пошли до валалу Зидани Мост, на гайзибанску станїцу и предлужели до Севници до пайташа хторого у Шидзе упознали тиж на „Сримскей колбасияди”. У Старим Ґраду обишли Ґасилски дом (Огньогасни дом), а после полудзенку и одпочивку, пред вечаром рушели до Любляни и станули у Литию дзе и ноцовали у „кметиї”. – Любляна барз красни город хтори зме пообиходзели воздлуж и попрейґа. Ишли зме и ґу Постойни, алє понеже зме були барз зограти, нє сцели зме уходзиц до пещери. Шлїдуюце место бул Копер, дзе зме ше стретли зоз шесцерима байкерами, два раз були на мото стретнуцох у нас на Лїповачи, а єден з нїх служел и у войску зоз моїм братом Драґаном у Ґорнїм Милановцу – гвари Барна. По словох наших собешеднїкох, було часу и за одпочивок и за бешеду, а вец предлужели до Поречу у Републики Горватскей. Остали там три днї и гваря, постретали своїх Шидянох хтори там робя. Пула була шлїдуюца дестинация. Звичайно тот хто пойдзе лєтовац до Истри, обовязно нащиви Пулу, та так и Барново, а застановели ше у месце Прементура. И док кладли слики на

У фамелиї Милана Хлебеца

6. СЕПТЕМБЕР 2019.

Фейсбук, препознал их єден челєднїк хтори тиж даскельо раз заходзел до Шиду на„Колбасияду”, та их поволал же би були його госци. Праве теди отверал конобу „Финера”, та сцел най и вони буду часц тей приємней подїї. НЇЧ БЕЗ „БОСАНСКОГО ГАРЧКА” Барново обишли Опатию и Риєку и вец прейґ Ядранскей маґистрали пошли до Цриквеници. Нє дармо людзе гваря же швет мали, бо и там стретли пайташа Дюри Папуґи, по походзеню з Беркасова, хтори роками жиє у Новим Садзе. Було им мило, наприповедали ше, а вец предлужели ґу Задру, Шибенику и Омишу до авто кампу „Пировац” блїзко при Водицох. Остали там три днї, а спали у спомнутим шатру. И на тей драги Барново стретли познатих. Кед пошли до Сплиту, були то Лидия и Йошка Балащаково зоз Тварожци зоз Словацкей Републики. Потим предлужели до Плочох и Неуму дзе заш були у єдного товариша хтори добре позна каякашох зоз Вишнїчева при Шидзе, а кед преходзели през Чаплїну, прешли и коло касарнї дзе Борислав дакеди служел войско. Обовязно место нащиви бул и Мостар, стари мост и город, алє нє могли и без славного „босанского гарчка”. З Герцеґовни рушели до Босней, до Сараєва, и прейґ Романиї спущели ше ґу Дрини и Зворнику, вошли до Сербиї на гранїчним преходзе Шепак при Лозници. У Шабцу ше застановели у пайташа Йована Марковича, гармоникаша, хтори бул длугорочни шеф оркестра у КПД „Дюра Киш”, а тераз жиє у Шабцу. На концу тей длугокей и возбудлївей драги, врацели ше дому до Шиду, а тото путованє и одпочивок запаметаю, як гваря, єдно з найкрасших.■

СПОКУСА НА МОТОРКИ Борислав Барна нам гвари же вон и супруга на моторки за 12 днї прешли 2 100 километри. Кед ше врацели, лєм кус ше одпочинули, и такой рушели на Собор трубачох до Ґучи. Барново и потераз ходзели на мото стретнуца до Кули, Шабцу, Сримскей Митровици, Биєлїни, Руми и Тузли, медзитим, нїґда нє оставали так длуго як того року.

РУСКЕ СЛОВО 25


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ МИРОН ЖИРОШ: ПРИВРЕДНИ ЖИВОТ РУСНАЦОХ (X)

Пририхтал: Микола ШАНТА

ВИСЕЛЬОВАНЯ ЗОЗ КЕРЕСТУРА И КОЦУРА Велька рухомосц керестурского и коцурского жительства обачлїва ище у чаше їх насельованя. Медзитим, у вецей случайох зме ше прешвечели же ше часто меняли презвиска приселєнцох: иншак ше дали записац на други, лєбо треци завод, лєбо их записовач иншак записал, пременєл, насампредз, презвиско

М

аме случаї же велї перши презвиска швидко скапали, цо може значиц же людзе при познєйшим записованю достали нови презвиска. То у чаше насельованя було звичайне зявенє. Презвиска ище нє були строго утвердзени, людзе их и сами меняли зависно од обставинох и давали ше записовац так як им одвитовало. Даєдни презвиска були преложени з першей (рускей) форми на мадярски язик, лєбо обратно. Дакеди ше зоз новима презвисками паралелно затримовали першобутни – стари презвиска. Велї презвиска людзе достали по местох з котрих ше приселєли, або дзе ше народзели, дзе даяки час жили. Дзе вони виселюю зоз тих двох руских валалох, окрем Нового Саду, Обровцу и Вепровачу, чежко мож повесц. Познате, медзитим, же до Керестура и Коцура, попри зоз Горнїци, приселюю и зоз других валалох Бачкей и Банату, дзе ше на своєй драги на юг застановели. Уж кед Керестур и Коцур исную як руски стредки, до нїх ше приселюю тоти цо розшати и розтрацени и збиваю ше до громадох. Так ше присельовали зоз Дорослова, Бачу, Тополї, Мартоношу, Байши, Вепровачу, Вербасу, дзе зме

26 РУСКЕ СЛОВО

пренаходзели исти фамелиї у рижних пописох, а у чаше присельованя до Керестура и Коцура зазначене же ше приселєли з истей жупаниї, же су нукашнї миґранти. ПРИЧИНИ МИҐРАЦИЙОХ После длугшого пребуваня у руских стредкох, людзе ше починаю висельовац. Причини такого висельованя були вирскей, националней и економскей природи. Вирски нємири у Керестуре, випитованя, гарештованя, нєнависц медзи людзми, вшелїяк же були причина селєня дзепоєдних до Обровцу, Пиньвиц и Деспотова. Там ше одсельовали тоти котри нє сцели постац грекокатолїки, кед були лєбо постали православни. Вельки води и вилїви, нєздрава клима, хороти, велька смертельносц, тиж були причина висельованя. Уж у седмей децениї XVIII стороча, кед ше керестурске и коцурске жительство на природни способ звекшало, а Кулянске панство им нє сцело додзелїц нови поверхносци жеми, примушени були одходзиц перше на наднїцу до околних хотарох, а познєйше и висельовац ше. Маме таки случаї же фамелиї лєбо лєм леґинє и дзивки одходза до Нового Саду за роботнїкох, слугох и служнїци, же одходза до Петроварадинских винїцох робиц, або до Футоґу, и же ше там и населюю. Праву миґрацию пошвидшало нєкоректне одношенє Кулянского панства ґу жительом Керестура и Коцура у осмей и дзевятей децениї XVIII стороча. Природни условия за продукцию у польопривреди були нєвигодни, поля страдали од поджемних водох, урожаї у вецей рокох препадли, а Панство порцию и єй заостатки вимагало, людзох понїжовало и гнобело, обецало им одлєгчаня, а слово нє отримало. Народ ше чувствовал спреведзени и без защити, котру вимагал и од висших власцох. Кед помоци нє було – почал ше у векшим чишлє висельовац до Нового Саду 6. СЕПТЕМБЕР 2019.


ljudze@ruskeslovo.com

и Шайкашскей, и поєдинєчно, до Вайскей и сримских валалох. Масовнєйше висельованє почина на преходу з XVIII до XIX вику. ГИДРОҐРАФИЙНИ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЕРЕСТУРСКОГО ХОТАРА Же бизме похопели нєпреривну борбу Керестурцох з водами, мушиме ше поблїжей упознац и з релєфом ширшого подруча. Руски Кересур и Вепровач (Крущич) змесцени на лесней тераси. Надморска висота висшей лесней заровнї на кулским подручу руша ше од 103 метери сиверно од Кули до 115 метери восточно од Липару, а на нїзшей лесней тераси вона ше руша од 85,5 метера у Крущичу до 81,5-83,5 метери надморскей висоти у Руским Керестуре. Патраци у цалосци лесна тераса на кулским подручу випатра ровна, алє при детальним препатраню ше обачую плїтки депресиї, од котрих найвекша и найзначнєйша у науковей литератури наволана Рускокере стурска депре сия. Зявенє Рускокерестурскей депресиї пояшнює ше зоз улєгнуцом терена, а єй подводносц и сейковитосц зоз плїтким уровньом поджемних водох. Бешедуюци конкретнєйше и детальнєйше о гидроґрафских характеристикох кере стурского хотара, нєобходне повесц шлїдуюце: Рускокерестурска депресия, у одношеню на валал, пресцера ше од югозаходней спрам югово сточней часци хотара. Залапя часц хотара Медєш (пред копаньом бегеля 1873. року, Медєш облапял часц хотара медзи драгу спрам Брестовцу и лалицку драгу), часц Селища котра наволана Луки, вельку часц Ярашу, котра наволана Державка, та аж по Билу. През тоту депресию (улєгнуце), викопани Беґельчик, котри Керестурци наволую и Стари беґель. Надморска висота Рускокерестурскей депресиї ше руша од 81,5 до 82,5 метери. Косцелїско ма надморску висоту од 83,0 до 85,5 метери, а з найвекшей часци 85,0 метери, жем коло Филїпова (Бачкого Ґрачацу) на коти 84,0 и 85,0 метери. Медєш нєдалєко од валала дзе бул стари рибалов (ЗПЗ „Русин”) 81,70 метери, а у вецей менших улєгнуцох од 82,0 до 82,5 метера, Луки 81,7 до 82,0 метери, односно Яраш (Державка) з найвекшей часци од 82 до 82,5 метери надморскей висоти. Рускокерестурска депресия облапя коло 900 гектари лукох и єдней часци обрабяцих поверхносцох, углавним сейковитей жеми. Кед зоз спомнутима фактами розполагаме, розумлївши нам обставини з водами. Од Филїпова дзе коти жеми 6. СЕПТЕМБЕР 2019.

висши, прето же нєт нїяки ярки (давно их нє було), а поджемни води високи, вода ше (розпущени шнїг, вельки дижджи) руша ґу депресиї. На Медєшу при Керестуре приходзи часто до обєдиньованя наджемних и поджемних водох. Людзе видза же вода рошнє, приходзи, грожи, гоч паданя престали. Вода полнї депресию, та уходзи и до валалу чия заходна часц наволана Барище ма надморску висоту 82,5 метера. Кед вельки води, тота вода приходзи аж блїзко ґу коти 83 метери, блїзко ґу церкви. (Предпоставя ше же на грунку Маковского шора Керестурци будовали хижи-жемунїци и колїби, алє на коти нє нїзшей од 83 метери). Зоз Медєшу, Лукох и Селища вода чежше одцекала спрам Ярашу и Державки, бо при валалє, на преходзе Буджака було вельке зуженє депресиї на коти 82,5. Прето ше вода на заходней часци хотара длуго затримовала. Часто ше случовало же єдна вода ище нє одцекла, а уж друга пре нови паданя надишла.

Рускокерестурска депресия, як зме спомли, залапя вельку поверхносц котра ше пресцера од Медєшу прейґ Лукох и Державки аж по Билу, односно идзе спрам коцурского хотара, и викопани Стари беґель одводзел воду до Велького беґелю при Вербаше. Нови беґель, котри лєм часточнє спущел воду зоз Медєшу, Лукох и Ярашу викопани 1873. року. Источашнє людзе ше прейґ Керестурско-вербаскей водней задруґи котра исновала од 1886. до 1945. року орґанизовали коло копаня и отримованя яркох у хотаре. Так себе стваряли векшу сиґурносц при обрабяню жеми. Конєчно одводньованє Рускокерестурскей депресиї ришене аж зоз Каналом ДТД котри спущел поджемни води на коту коло 80,5 метери надморскей висоти. На тот способ уровень поджемних водох спущени, та вони вецей нє грожели керестурскому хотару, та анї Рускокерестурскей депресиї. ■ (Предлужи ше)

РУСКЕ СЛОВО 27


informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 28. авґуста 2019. року нєсподзивано ме зохабела моя мила супруга

ИРИНКА НЯРАДИ народзена Винаї (1963–2019) з Руского Керестура Мила моя, барз вельки боль випровадзац свойо наймилше на остатню драгу. Спочивай у мире Божим! Твой супруг Дюра Най це ангели чуваю! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 28. авґуста 2019. року занавше нас зохабела наша мила шестра

ИРИНКА НЯРАДИ народзена Винаї (1963–2019) з Руского Керестура Памятку на ню вично буду чувац єй браца: Янко, Дюра и Микола зоз фамелиями Спочивай у мире Божим!

28 РУСКЕ СЛОВО

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 28. авґуста 2019. року нєсподзивано ме напущела моя мила мац

ИРИНКА НЯРАДИ народзена Винаї (1963–2019) з Руского Керестура Мила моя, нє можем вериц же ши ме напущела. Же твоя доброта и потримовка вецей нє буду зо мну. Охабела ши вични боль у моїм шерцу. Збогом, мила мамо, найдз свой мир. Твой син Ивица Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 28. авґуста 2019. року нєсподзивано нас зохабела наша мила мац и баба

ИРИНКА НЯРАДИ народзена Винаї (1963–2019) з Руского Керестура Мила наша, занавше будзеш жиц у наших шерцох и думкох. Подзековни зме на каждей хвильки котру ши препровадзела зоз нами, а жалосни же их нє було вецей. Твоя Сандра зоз супругом Александром и синами Теодором и Карлом Спочивай у мире Божим! 6. СЕПТЕМБЕР 2019.


informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 28. авґуста 2019. року занавше нас зохабела наша мила мац и баба

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 29. авґуста 2019. року занавше нас зохабел наш мили супруг и оцец

ЯНКО КЕРЕҐДЯРТО (1949–2019) з Петроварадину Твою доброту занавше у шерцу буду чувац супруга Марча и синове Саша и Борис Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 29. авґуста 2019. року занавше нас зохабел наш мили оцец

ИРИНКА НЯРАДИ народзена Винаї (1963–2019) з Руского Керестура Мила наша, охабела ши вельки боль у наших шерцох. Ище вше нє можеме вериц же це нєт. Твоя Павка зоз супругом Дарком и сином Лазаром Спочивай у мире Божим! OСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 28. авґуста 2019. року нєсподзивано ше преселєла до вичносци наша мила пайташка

ИРИНКА НЯРАДИ народзена Винаї (1963–2019) з Руского Керестура Красни памятки на ню вично будземе чувац у наших шерцох. Оленка, Натка и Геленка Спочивай у мире, наша мила пайташко!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 29. авґуста 2019. року занавше нас зохабел наш мили шовґор

ЯНКО КЕРЕҐДЯРТО (1949–2019) з Петроварадину Занавше будземе паметац його доброту Микола, Мая, Иґор и Саня Горняково Спочивай у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 29. авґуста 2019. року занавше нас зохабел наш мили кум

ЯНКО КЕРЕҐДЯРТО (1949–2019) з Петроварадину Твою доброту занавше у шерцу будзе чувац кума Бреда зоз дзивку Бетину и єй фамелию Спочивай у мире Божим!

6. СЕПТЕМБЕР 2019.

ЯНКО КЕРЕҐДЯРТО (1949–2019) з Петроварадину

Памятку на його любов и доброту у шерцу будзе чувац син Саша зоз фамелию зоз Австралиї Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 29. авґуста 2019. року занавше нас зохабел наш мили брат

ЯНКО КЕРЕҐДЯРТО (1949–2019) з Петроварадину Памятку на ньго вично буду чувац брат Йоаким зоз свою фамелию зоз Австралиї Спочивай у мире Божим!

Братнякови

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

ЯНИКОВИ з Петроварадину

Од шестринїцох Цецилиї и Мариї Хромишових зоз фамелиями Спочивай у мире Божим!

РУСКЕ СЛОВО 29


informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 25. авґуста 2019. року преселєл ше до вичносци мой мили супруг

ЯНКО САБАДОШ (1936–2019) з Руского Керестура

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 25. авґуста 2019. року занавше нас зохабел наш мили оцец и дїдо

ЯНКО САБАДОШ (1936–2019) з Руского Керестура

З любову и почитованьом у красних памяткох будзе го чувац навики ожалосцена супруга Мелания зоз котру пожил 63 роки малженства Спочивай у мире Божим!

З любову и почитованьом, навики Вас буду паметац син Дюра зоз супругу Весну, и унуки: Ясмина, Деян и Наташа Спочивайце у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 25. авґуста 2019. року занавше нас зохабел наш мили оцец, дїдо и прадїдо

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Нашому милому кумови

ЯНКО САБАДОШ (1936–2019) з Руского Керестура

ЯНКО САБАДОШ (1936–2019) з Руского Керестура

Красни памятки у своїх шерцох на Вас навики будзе чувац син Янко зоз фамелию Спочивайце у мире Божим!

З любову и почитованьом навики Вас будзе паметац кумче Славка Фейдийова зоз фамелию Спочивайце у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Нашому милому кумови

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Нашому милому кумови

ЯНКО САБАДОШ (1936–2019) з Руского Керестура

ЯНКО САБАДОШ (1936–2019) з Руского Керестура

У красних памяткох, зоз почитованьом навики це буду чувац кумово Джуньово Спочивай у мире Божим!

З любову и почитованьом навики Вас будзе паметац кумче Михал Джуньов зоз фамелию Спочивайце у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 25. авґуста 2019. року занавше ше преселєл до вичносци наш мили

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 6. септембра 2019. року наполнюю ше 25 роки як нас зохабел наш мили

ЯНКО САБАДОШ (1936–2019) з Руского Керестура Мили бачи. Напущели сце нас нєсподзивано. Сцигла лєм кратка вистка же сце дошли ко конца своєй животней драги. До конца вашого живота хтори сце наисце жили з оптимизмом и у тих рокох, пред чим бизме ше могли поганьбиц и ми вельо младши. Най вам будзе отворене царство нєбесне. Вше будзеце у наших шерцох як миле здогадованє. Любка, Юлин и Борис Надьордьово Спочивайце у мире Божим!

30 РУСКЕ СЛОВО

ЮЛИЯН БУЧКО (1969–1994) Памятки на ньго навики чуваю мац и брат зоз супругу и дзецми Спочивай у мире Божим!

6. СЕПТЕМБЕР 2019.


informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. септембра 2019. року наполнєли ше шейсц мешаци як нас занавше зохабела наша мац, швекра, баба и прабаба

КСЕНИЯ САБАДОШ (1933–2019) з Дюрдьова

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 11. септембра, 2019. року наполня ше шейсц мешаци, як нє з нами наша мила мац, баба и прабаба

Дня 31. юлия 2019. року наполнєли ше дванац роки як нас занавше зохабел наш мили оцец, дїдо и прадїдо

ЯНКО РЕГАК (1937–2007)

МАРИЯ РЕГАК (1937–2019)

З любову и почитованьом буду ю паметац єй дзеци Меланка и Иринка зоз фамелиями Най спочива у мире Божим!

з Руского Керестура З любову и почитованьом, памятку на нїх навики буду чувац дзивка Мария, жец Ириней, нєвеста Мария, и їх мили унуки: Тамара зоз супругом Жельком, Борис зоз супругу Анамарию, Соня и Аня, и праунук Иван Спочивайце у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 9. септембра 2019. року наполня ше 5 роки як нє з нами наша мила супруга, мац и баба

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 8. септембра 2019. року наполня ше седем смутни роки як нас занавше зохабел наш мили син и брат

ҐЕНА ТИРКАЙЛА (1953–2014) з Руского Керестура

ВЛАДИМИР ДЖУДЖАР (1957–2012) з Руского Керестура

З любову и почитoваньом у красних памяткох навики це чуваме. Твойо наймилши: супруг, дзеци и унука Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 7. септембра 2019. року Дня 26. авґуста 2019. року наполнюю ше осем боляци и наполнєли ше штернац чежки роки боляци и чежки роки як нас зохабели нашо мили

Памятку на ньго навики чуваю: мац Мелана Джуджарова и шестра Вирка зоз Душком Спочивай у мире Божим! НА ЗДОГАДОВАНЄ Нашей милей мацери

Нашому милому оцови

ЮЛИЯН ДЖУНЯ СЛАВКА ДЖУНЯ (1919–2010) (1919–2002) з Руского Керестура Памятку на їх любов и доброту навики чуваю: син Юлиян, дзивка Аґафия и син Мирон зоз своїма фамелиями Спочивайце у мире Божим!

ЯКОВ ЧОРДАШ (1942–2005)

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 8. септембра 2019. року наполня ше осем смутни роки як вецей нє з нами наш мили: супруг, оцец и дїдо

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 9. септембра 2019. року наполнюю ше 10 жалосни роки як нас занавше зохабел и преселєл ше до вичносци наш мили супруг, оцец и дїдо

ЮЛИЯН НАДЬ – Надьордьов (1948–2011) з Руского Керестура Памятку на його подобу навики чуваю його наймилши Спочивай у мире Божим!

ДЮРА АРВА – Мелеґов (1948–2009) з Руского Керестура Зоз вельку любову, почитованьом и глїбоким смутком вично будземе чувац красни памятки на тебе – твойо наймилши Спочивай у мире Божим, най це ангели чуваю!

ДЮРИ ЧОРДАШ (1967–2011) з Кули

Мили нашо! Остало глїбоке довириє же постої якаш моц у добрих людзох. Вони моцни и после шмерци. Живот идзе далєй, алє нє мож зрозумиц тоти слова же нїґда вецей. У цихосци вичного мира най Вас провадзи наша любов. Вично ожалосцени Вашо наймилши Спочивайце у мире Божим!

6. СЕПТЕМБЕР 2019.

РУСКЕ СЛОВО 31


informator@ruskeslovo.com НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. септембра 2019. року наполнєли ше 6 мешаци як вецей нє з нами наш братняк

ВЛАДИМИР БУДИНСКИ – писатель (1950–2019) з Руского Керестура У красних памяткох навики це буду чувац твойо братняци Владо и Сашо зоз фамелиями, як и андя Маря Семаново Спочивай у мире Божим!

Городска управа за защиту животного штредку на основи члена 20. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї” число 135/04 и 36/09), обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о явним увиду, явней презентациї и явней розправи о Студиї о преценьованю вплїву проєкта на животни штредок Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д. Таковска 2, Беоґрад, поднєсол тому орґану вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС-Драґи Спасич” НСУ257/НСЛ257 у Новим Садзе, у Улїци Драґи Спасич 10, на катастерскей парцели число 3720/2, К.О. Нови Сад II, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї од 10 по 15 годзин по 1. октобер 2019. року. У складзе зоз членом 6. Правилнїка о поступку явного увиду, презентациї и явней розправи о студиї о преценьовню вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС”, 69/05) заинтерсованих орґанох, орґанизацийох и явносц под час тирваня явного увиду можу поднєсц зауваги и думаня на студиї о преценьованю вплїву у писаней форми Городскей управи за защиту животного штредку. Явну розправу и презентацию ше отрима 2. октобра 2019. року, у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Руменацка 110 а, Нови Сад, на 11 годзин.

ОБВИСЦЕНЄ О ОГЛАШКИ Управни одбор Туристичней орґанизациї општини Жабель дня 27. авґуста 2019. року розписал конкурс за менованє директора. Конкурс обявени у новинох Роботи на сайту Туристичней орґанизациї оптини Жабель.

МАЛИ ОГЛАШКИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, праху, галайку, инсектох. МОНТИРАМЕ: – РОЛЕТНИ – ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ – ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ – МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ – ВЕНЕЦИЯНЕРИ – ОПРАВКИ 025/5827-710, 060/5088-433

32 РУСКЕ СЛОВО

МАЛИ ОГЛАШКИ ПРЕДАВА ше хижу у Руским Керестуре на адреси Каналска 12. Такой ше мож уселїц Обявиц ше на число телефона: 062/896-29-18. *** ПРЕДАВАМ Гольт жеми, студня 4 цоли, хижа, плус салаш зоз струю, два студнї и 3 гольти жеми. Шицко у Руским Керестуре при гиподрому. Телефон: 064/192-03-42.

* дзе цо будзе *

НА ПОНДЗЕЛОК ПРЕСЛАВА 100-РОЧНЇЦИ РНПД У НОВИМ САДЗЕ Шветочне означованє 100-рочнїци снованя Руского народного просвитного дружтва (РНПД) у Новим Садзе будзе отримане на пондзелок, 9. септембра у будинку Едьшеґ хтори ше находзи у улїци Антона Чехова 4. Орґанизатор шветочносци Завод за културу войводянских Руснацох, а програма обдумана так же би ше рускей и ширшей явносци визначело позарядове значенє РНПД у националним и културним формованю и розвою бачванско-сримских Руснацох. У рамикох програми будзе отримана трибина о

рижних аспектох з историї и роботи РНПД, дзе участвовац буду проф. др Янко Рамач, проф. др Дюра Гарди и публицисти и новинаре Дюра Латяк и Михал Рамач, хтори будзе и модератор. У Едьшеґу будзе поставена и вистава ориґиналних архивских документох и репродукцийох вязаних за РНПД, а запланована и промоция кнїжки др Дюру Гардия з тоту тематику. Понеже намира програми же би ше и векшинскей явносци представела улога и значенє РНПД-а, програма будзе по сербски. Подїя у Едьшеґу почнє на 19 годзин.

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

о принєшеним ришеню з хторим дата согласносц на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта – базней станїци мобилней телефониї „НСУ268/НСЛ268”НС – ТЦ Променада” Подприємство „Телеком Себия” а.д. Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта – базней станїци мобилней телефониї „НСУ268/НСЛ268”НС – ТЦ Променада” у Новим Садзе у улїци Булевар ошлєбодзеня 119, на катастерскей парцели число 900/18, К.О. Нови Сад II, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку и предкладу Технїчней комисиї, Городска управа за защиту животного штредку дня 3. септембра 2019. року принєсла ришенє число VI-501-494/19 з хторим дата согласносц на предметну Студию. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www.environovisad.org. rs. Процив того ришеня мож порушац управни спор пред Управним судом у чаше од 30 днї од дня його обявйованя обвисценя о принєшеним ришеню у средствох явного информованя.

о принєшеним ришеню же потребне преценьованє вплїву и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НСУ181/НСО181” Долнї Ковиль” Ношитель проєкта „Телеком Себия” а.д. Таковска 2, Беоґрад, поднєсол тому орґану вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НСУ181/НСО181” Долнї Ковиль” у улїци Лази Костича число 16, на катастерскей парцели число 2513, К.О. Ковиль, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку и предкладу Технїчней комисиї, Городска управа за защиту животного штредку дня 2. септембра 2019. року принєсла ришенє число VI-501-309/19 з хторим дата согласносц на предметну Студию. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин на сайту Городскей управи за защиту животного штредку www.environovisad.org. rs. Заинтересована явносц може виявиц жалбу процив того ришеня у чаше од 15 днї од дня його обявйованя у средствох явного

ОБВИСЦЕНЄ

ОБВИСЦЕНЄ

6. СЕПТЕМБЕР 2019.


СПОРТ ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ЗОМБОР

РУСИНОВА „ҐОЛИЯДАˮ ФК „Русин” – ФК „Полет” 7:2 (0:1)

Руски Керестур: стадион ФК „Русин”, патрачох 150. Стретнуце судзел М. Боснич (Б. Паланка). Перши ґол дали госци Н. Зец у 11. Минути, а домашня екипа ше пребудзела у другим полчаше аж у 49. Минути кед перши гол дал С. Дюканович и шлїдзела права русинова „ґолияда” до конца змаганя, гоч госци дали ище єден ґол у 78. минути. Жовти картони у екипи Русина достали: Оґнєн Маркович, Филип Вуйович и Иван Будински РУСИН: Михайло Надь, Дражен Веселинович, Боян Голик, Боян Надь, Деян Будински, Оґнєн Маркович, Срдян Дюканович, Давид Катона, Филип Вуйович, Владан Вуйович и Реля Ланчужанин. У резерви були Филип Тома, Кристиян Боднар, Иван Будински хтори вошол место Дюкановича, Желько Виславски, Деян Давидович заменєл Деяна Будинския, а Боян Бранкович вошол место Катону. Тот поцаг у другим полчаше принєсол одлични резултат, бо швижи Деян Давидович у 56. минути посцигнул ґол зоз пеналу и вєдно з Боян Бранковичом зоз ґолами засипали одбрану госцуюцого Полету. Треци, штварти и пияти потрафел Бранкович у 65, з пеналу у 76. та з бависка у 81. минути. Деян Давидович ше як стрилєц уписал ище

з єдним ґолом у 83. минути хтори бул шести за екипу Русина, а точку на „И” у 90. минути положел Филип Вуйович зоз седмим ґолом за Русин. М. Стошич у 78. минути з другим ґолом зменшал биланс пораженя своєй екипи хтора ше випатра будзе бориц за оставанє у тим ранґу змаганя. З другого боку, тота перша и така прешвечлїва побида Русина у єшеньскей часци першенства обрадовала вирних навиячох, а тиж будзе значна за їх амбициї прейсц до висшого ступня змаганьох. На соботу, 7. септембра, у штвартим колє, Русин будзе бавиц у Ґайдобри процив екипи ФК „Герцеґовац”. М. А.

3. МЕДЗИНАРОДНИ ТУРНИР У ФОДБАЛУ ЗА КОГУЦИКОХ

МЕМОРИЯЛ „МАРИО ТРТИЧ” Треци по шоре, Медзинародни турнир у фодбалу тирвал од 30. авґуста по 1. септембер у Дюрдьове, на фодбалским терену ФК „Бачка 1923”, на котрим ше стретли 48 дзецински екипи зоз рижних местох зоз Сербиї Дюрдьовска Бачка мал нагоду вигосциц велї дзеци, возросту од 7 по 13 роки котри активно тренираю фодбал и котри свою любов ґу тому спорту виражую гласно и ясно. Стретнуца починали на 8 годзин рано, а закончовали ше на 14 годзин. Пропозициї турниру були таки же ше кажда екипа бавела зоз 10+1 бавячом, а кажде стретнуце тирвало 20 минути. Кажди тренер под час стретнуца мал право глєдац єден тайм аут у тирваню од 1 минути, применьовали ше шицки правила бависка – офсайд, аут ше виводзело

6. СЕПТЕМБЕР 2019.

з руку, у случаю же екипа мала исте число поенох патрело ше на скор, а потим ґол розлика, идентификацию бавячох ше мушело окончиц пред турниром, а бавяч котри нє мал идентификацию нє могол наступиц на турниру. На турниру могли участвовац и дзивчата, под условийом же су рок старши. – Ми маме вельку чесц и того року вигосциц наймладших фодбалерох зоз цалей Сербиї. То окремни период у року, кед нє лєм дзеци, алє и їх тренре, маю нагоду стретнуц ше на єдним месце, вичерац искуства и указац ше у найлєпшим шветлє. Дзеци того дня окреме щешлїви, еуфорични, бо кажде з нїх приходзи лєм з єдним цильом, а то победзиц. Орґанизатор того турниру ФК „Бачка 1923”, котри ше потрудзел дзецом обезпечиц сендвичи, овоци, води и коло шицкого добре друженє. После законченого турнира преглашовало ше побиднїкох котри достали медалї и погар. Тогорочни турнир добил мено по бувшому секретарови клуба Мариови Тртичови, котри нажаль, вецей нє медзи нами. Кажди шлїдуюци будзе мемориялни турнир на здогадованє на Мария. Л. Кх.

РУСКЕ СЛОВО 33


СПОРТ ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА НОВИ САД

ХТО БУДЗЕ ПОБИДНЇК, ЗНАЛО ШЕ ИЩЕ У ПЕРШИМ ПОЛЧАСУ ФК „Єдинство” (Руменка) – ФК „Бачка1923” 3:0 (2:0)

Руменка: стадион ФК „Єденство”, патрачох 150. Стретнуце судзел судия Радинович (Беочин). Жовти картони у екипи Бачкей достали Солдат и Станкович. БАЧАК: Неманя Иґнїч, Роґич (Єлич), Деянович (Душан Тривунович), Вуйович, Пантелич, Ненад Иґнїч, Маркович, Дюрич, Солдат (Станкович), Петрович, Драґан Тривунович У трецим колу першенства Подручней фодбалскей лиґи дюрдьовска Бачка бавела процив екипи ФК „Єдинство” зоз Руменки. Нєславно є закончена, бо Бачка страцела зоз резултатом 3:0, а домашня екипа предлужела побиднїцки серию. Тераз од трох стретнуцох на шицких победзела и на першим є месце на таблїчки. Бачка солидно бавела, алє домашнї з предносцу же бавя на своїм трену знали добре вихасновац свойо нагоди. Першу вихасновали у 26. минути, а стрилєц бул Ґаджич. Другу нагоду вихасновали у остатнєй минути першого полчасу – стрилєц бул Китич. У другим полчасу, Бачка дакус збила шорики у одбрани, алє прето мала мало шанси дац ґол. Тринац минути

пред концом реґуларней часци стретнуца бавяч домашнєй екипи Єдинства потвердзел и трецу побиду у першенстве. Од трох стретнуцох дюрдьовска Бачка єдно победзела, а два страцела. На таблїчки ше находзи на 11. месце и ма три боди. У штвартим колу Бачка будзе бавиц на своїм терену процив екипи ФК „ТСК” зоз Темерину. А. П.

БОДИ ОСТАЛИ У ДЮРДЬОВЕ

ФК „Бачка 1923” – ФК „Петроварадин” (Петроварадин) 2:1 (1:0) Дюрдьов: Стадион ФК „Бачка 1923”, патрачох 200. Стретнуце судзел судия Пеїч (Нови Сад). Стрилци за Бачку були Роґич у 3. минути и Дюрич у 79. минути зоз пеналу. БАЧКА: Иґнїч, Драґан Тривунович, Роґич, Деянович, Вуйович (М. Станкович), Пантелич, Летич (Душан Тривунович), Маркович, Дюрич (Р. Станкович), Солдат, Петрович У Дюрдьове, 28. авґуста на терену Фодбалского клуба „Бачка 1923” одбавене стретнуца другого кола першенства у котрим ше бавели госцуюца екипа „ФК Петроварадин” зоз Петроварадину и домашня екипа ФК „Бачка 1923” зоз Дюрдьова. Фодбалером Бачкей ше удало звладац

34 РУСКЕ СЛОВО

екипу зоз Петроварадину, були лєпша екипа на терену так повесц по конєц стретнуца. Єденац минути пред законченьом реґуларного часу, госци вихасновали єдну нагоду и зменшали резултат на 2:1. По конєц госци мали ище даскельо добри нагоди за ґол, алє фодбалере Бачкей ше добре бранєли, та боди остали у Дюрдьове. – После чежкого стретнуца котру зме мали внєдзелю процив ФК „Индекс” з Нового Саду, после котрей бавяче мали дакус часу ше одпочинуц, я задовольни як закончена нєшкайша. Бавяче дали шицко од себе, було напарто бавиц пре вельку горучаву, алє вони попри шицкого победзели зоз єдним ґолом розлики – гварел тренер Раденко Шарович. Л. Кх. 6. СЕПТЕМБЕР 2019.


sport@ruskeslovo.com

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА СУБОТИЦА

ИСКРА НА ВЕРХУ ТАБЛЇЧКИ ФК „Искра” – ФК „Обилич” (Нови Кнежевац) 3:1 (1:1)

Коцур: стадион ФК „Искра”, патрачох 200. Стретнуце судзел судия Д. Врана (Суботица). Ґоли за Искру дали: Дамян Ґубаш у 6. минути, Д. Ваяґич у 79. минути з пеналу и Сердар у 83. Жовти картони у екипи Искри достали Ваяґич и Ґубаш. ИСКРА: Калинич, Лазар Ваяґич, Пєшивац, Юрчук, Дякович, Сталевич, Комазец (Петрович), Малацко, Душан Ваяґич (Делич), Дамян Ґубаш и Сердар (Ери). Обилич зоз Нового Кнежевцу остатнїх рокох єдна з найлєпших екипох у лиґи и каждого року су у горнєй часци таблїчки, а у тей новей сезони рушели найлєпше од шицких екипох и до Коцура пришли як першопласована екипа, єдина котра у перших двох колох зазначела обидва побиди. годна и страциц. На Искрово щесце повторела ше ситуация Фодбалере Искри добре вошли до бависка и од початку зоз першого полчасу, кед Искра нападала, а госци зоз пенагосцом дали на знанє же нє думаю випущиц три боди, гоч лу дали ґол. Тераз Обилич нападал, алє после єдного контим як госц пришла першопласована екипа. ранападу у каребним просторе Обилича, єден бавяч госцох Публика на Искровим стадионє на перши ґол чекала лєм направел фаул и судия досудзел пенал за Искру, котри 6 минути, кед после єдней, з боку наруценей лабди Дамян Душан Ваяґич сиґурно виведол и ознова Искри принєсол Ґубаш найвисше скочел и потрафел ґол Обилича. Домашнї предносц. Змаганє ришене 10 минути пред концом, кед после датого ґола ище баржей прицисли ґол госцох и було Зоран Сердар вихасновал єдну шансу и поставел конєчни лєм питанє кеди одбрана Обилича попурезултат. щи. Медзитим, после препущених даскеПосле трох колох Искра на верху табКАДЕТИ НЄРИШЕНО лїчки зоз 6 бодами, кельо маю праве лїх стопроцентних шансох сцигла кара. У 30. минути, єден дуел у Искровим каребЗОЗ РУСИНОМ Обилич зоз Нового Кнежевца и ФК ним просторе судия охарактеровал як „Панония ИМ Тополя” зоз Панониї, алє Пред змаганьом медзи Искру и Искра пре найлєпшу ґол розлику на перпенал, котри госци вихасновали и на одпочивок ше пошло зоз резултатом 1:1. Обиличом змаганє одбавели каде- шим месце. У шлїдуюцим колу Искра У другим полчаше госци мали вецей ти Искри процив кадетох ФК будзе госцовац у Ловченцу дзе будзе лабду медзи ногами и випатрали як „Русин” зоз Руского Керестура, а бавиц процив екипи Нєґош котра єден физично порихтанша екипа, та на триби- резултат бул 1:1. Ґол за Искру дал од претендентох за перше место. З. К. нох було обаваня же Искра тото змаганє Давид Дакич.

ФОДБАЛСКА ПАНОРАМА ОПШТИНИ ШИД

У БАЧИНЦОХ БЕЗ ҐОЛОХ

Зоз стретнуцами першого кола, внєдзелу почала єшеньска часц першенства у Општинскей фодбалскей лиґи Шид у хторей ше тераз змага 10 екипи. У Бачинцох ОФК „Бачинци” бавели процив ФК „Ердевика 2017” 0:0, Напредак з Вашици декласовал у Ґибарцу ФК „Синдєлич” зоз 5:1, а у Батровцох Омладинєц бул лєпши од Борца и победзел зоз 3:0. У Ямени Ґраничар славел процив Єдинства з Люби 3:1, а Єдинство з Моровичу победзело на госцованю у Бинґули ОФК „Бинґула” зоз 2:1. На таблїчки Напредак перши зоз трома бодами кельо маю и Омладинєц на другим, Ґраничар на трецим и Єдинство (М) на штвартим месце. 6. СЕПТЕМБЕР 2019.

ОФК „Бачинци” пияти з єдним бодом кельо ма и ФК „Ердевик 2017” на шестим месце. Без бодох ОФК „Бинґула” на седмим месце, осме Єдинство (Лю), дзевяти Борец и дзешати Синдєлич тиж без бодох. У другим колє на нєдзелю буду бавиц Єдинство (М) процив Єдинства (Лю), Борец дочека екипу ФК „Ґраничар”, а Напредак дочека екипу ФК „Омладинєц”. Ердевик 2017 будзе бавиц процив Синдєлича, а ОФК „Бинґула” дочекує ОФК „Бачинци”. У другим колє Медзиопштинскей фодбалскей лиґи Срим ґрупа Заход, ОФК „Бикич” дома декласовал Сримец з Беркасова зоз 7:2. Ґраничар у Адашевцох страцел од екипи ФК

„Зека Булюбаша” зоз 2:1, Єднота у Шидзе тиж старцела од БСК зоз 3:0, а ФК „Фрушка Гора” у Руми славела побиду процив ФК „Обилича 1993” зоз 5:2. На таблїчи ОФК „Бикич” перши зоз шейсцома бодами, Ґраничар седми ма три боди кельо ма и Єднота на дзевятим месце, Обилич 1993 дванасти без бодох, а Сримец остатнї штернасти тиж без бодох. У трецим колє на нєдзелю Зека Булюбаша вигосци ОФК „Бикич”, Слоґа у Воґню дочекує Ґраничар з Адашевцох. ФК „Обилич 1993” на своїм терену у Куковцох бави процив Єдноти зоз Шиду, а у Беркасове Сримец будзе домашнї Фрушкей гори. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО 35


СПОРТ 28. СПОРТСКИ БАВИСКА „ЯША БАКОВ” – ТИРНИР У ФОДБАЛУ „3 НА 3” У МИКЛОШЕВЦОХ

ФИЛИҐРАНСКИ ФОДБАЛ Пише: Александар ПАЛАНЧАНИН

У рамикох Спортских бавискох „Яша Баков” у Миклошевцох отримани турнир у малим фодбалу „3 на 3”. Турнир отримани 31. авґуста на терену ФК „Русин” зоз Миклошевцох, а на турнире участвовали пейц екипи – Петровци зоз Петровцох (Република Горватска), ФК „Искра” зоз Коцура, Руски културни центер зоз Нового Саду и домашнї Миклошевци зоз двома екипами

Б

СОСТАВ ЕКИПОХ У екипи Петровцох зоз Петровцох бавели: Звонимир Ерделї, Томислав Гаргаї, Владимир Бучко и Петро Ґлоґович. Екипа Руского културного центру зоз Нового Саду була у составе: Владимир Иван Вева, Иґор Венчельовски, Владимир Венчельовски и Иван Папуґа. Коцурска Искра була у составе: Златко Колєсар, Боґдан Сталевич, Милош Чурґуз и Драґан Горняк. За першу екипу Миклошевцох бавели: Владо Маґоч, Филип Шимунац, Матей Хома и Александар Маґоч. У другей екипи домашнїх зоз Миклошевцох бавели: Патрик Сабадош, Антун Ґайчевич и Марино Бабинчак.

авиц фодбал на малим терену и мали ґоли кед екипа ма трох бавячох, на перши попатрунок лєгко. Медзитим, то баш нє так як випатра. Таки мали терен, мали ґоли и мале число бавячох у екипи вимага вецей схопносци, а тиж так и кондициї. Бави ше швидше, швидше ше творя шанси за ґол, бо як уж спомнуте, терен мали. Од бавячох то вимага векшу прецизНайлєпша екипа – ФК „Искра” носц, швидке роздумованє и вецей схопносци у комбинаторики. нє було лєгко бегац за лабду по горучави Бавяче у екипи ше муша добре познац, яка була. У першим стретнуцу бавели екипи кельо кажде з нїх схопни, швидки и дац добри „одвит” на кажду лабду. Гришки нє Руского културного центру зоз Нового шме буц вельо, бо кажда гришка може буц Саду и перша екипа домашнїх. Победзела за процивнїка шанса за ґол. Могло би екипа РКЦ зоз резултатом 3:1, а шицки три повесц же то филиґрански фодбал, та ґоли дал Владимир Иван Вева. Друге стретнуце бавели екипи прето таки турнири, вше прицагуюци за Петровцох и коцурскей Искри у хторим патрачох и навиячох. Коцурци були лєпши и победзели зоз резултатом 5:0. После краткей паузи озноГОРУЧАВА, АЛЄ БУЛО ҐОЛИ ва бавела Искра, алє процив першей екипи Стретнуца бавени по системи „кажде зоз Миклошевцох. Резултат бул нєришени 1:1. Треце стретнуце бавели екипи каждим”, а тирвали два раз по седем минути. Но, гоч пропозициї предвидзели таки Миклошевци 2 и РКЦ у хторим кратки час за бавенє стретнуцох, того дня Новосадянє победзели з резултатом 5:1.

Петровци

36 РУСКЕ СЛОВО

Миклошевци 1

6. СЕПТЕМБЕР 2019.


sport@ruskeslovo.com

Знова Вева бул найсхопнєйши опрез ґола домашнїх, бо ше вецей раз уписал до лїстини стрилцох. У стретнуцу Искри зоз другу екипу Миклошевцох очиглядне було же коцурска екипа вельо лєпша и искуснєйша. Резултат бул 9:1 за Искру. Потим бавели екипи Петровцох и Миклошевцох 1, а резултат бул нєришени 1:1. Потим бавене єдно озбильне стретнуце, двох найлєпших екипох – РКЦ и Искри, алє и ту ше потвердзело же Коцурци на тото змаганє приведли искусну екипу. Искра победзела зоз резултатом 1:0. У стретнуцу екипи Петровцох и другей екипи домашнїх, лєпши були Петровчанє, бо победзели зоз резултатом 4:1.

ТАБЛЇЧКА ЕКИПОХ 1. ФК „Искра” Коцур 2. РКЦ Нови Сад 3. Миклошевци 4. Петровци 5. Миклошевци

16:2 7 (боди) 8:3 5 (боди) 7:7 4 (боди) 5:7 4 (боди) 4:23 0 (боди)

У предостатнїм стретнуцу на турнире бавели домашнї екипи у хторим лєпша була екипа Миклошевци 1, а резултат бул 3:1 за нїх. У остатнїм стретнуцу бавели екипи РКЦ и Петровци, а закончене є без ґолох. ДОБРА ОРҐАНИЗАЦИЯ – ХИБЕЛИ ИЩЕ ЕКИПИ

тури „Миклошевске лєто”. То першираз же ше так источашнє у валалє отримую два, за нас вельки манифестациї. Нє було чежко орґанизовац, алє мушим надпомнуц же нам хибели вецей екипи зоз Войводини. Очековали зме вецей екипи, жаль ми же на турнире нє участвовала екипа зоз Руского Керестура – гварел после отриманих стретнуцох Славко Ждиняк. З тей нагоди найлєпша на терену була екипа коцурскей Искри, друге место освоєли фодбалере РКЦ зоз Нового Саду. Треце место завжала екипа домашнїх Миклошевци 1, штварти Петровци зоз Петровцох и пияте место освоєла екипа Миклошевци 2. По отриманих турнирских стретнуцох, отримане и змаганє у бицу зоз пеналу у хторих найпрецизнєйши бул Боґдан Сталевич

Шицки стретнуца судзел Славко Ждиняк, предсидатель КУД „Яким Ґовля” зоз Миклошевцох. Но, окрем тей функциї вон и тренер ФК „Русин” зоз Миклошевцох, так же мож повесц же є у валалє „алфа и омеґа”. – Задовольни сом зоз турниром. Насмапредз же бул отримани источасно кед и наша манифестация кул-

Екипа РКЦ – Нови Сад

Миклошевци 2

6. СЕПТЕМБЕР 2019.

зоз екипи Искри, други бул Матей Хома зоз екипи Миклошевци 1 и треце место освоєл Иван Папуґа зоз екипи РКЦ. Як и звичайно, по отриманим турнире учашнїки ше дружели у просторийох КУД „Яким Ґовля” у Миклошевцох дзе преглашени побиднїки и подзелєни припознаня.■

НА КОНЦУ ПЕРШЕНСТВА РУСИН ТРЕЦИ Фодбалски клуб „Русин” зоз Миклошевцох (Република Горватска) успишно закончел першенствену сезону 2018/19. По законченю завжали треце место на таблїчки, освоєла 32 боди, а од 18 стретнуцох, на дзешец славели побиду, два бевели нєришено, а шейсц страцели. Перши на таблїчки Вуковарско-сримскей жупаниї – Фодбалске стредзиско Вуковар завжала екипа Томповци зоз Томповцох, а од Русина зоз Микошевцох сцека осем боди. Важне надпомнуц же найлєпши ґолґетер у лиґи дзе бави миклошевски Русин Томислав Алилович цо дал 19 ґоли. Окрем нього, русиновец Матей Хома у прешлей сезони затресол процивнїцку мрежу 15 раз и по числу датих ґолох на штвартим є месце у лиґи. Алє, анї то нє шицки. У змаганю КУП-а Горватскей за Фодбалске стредзиско Вуковар, Русин ше пласовал до осем найлєпших екипох.

РУСКЕ СЛОВО 37


ИНТЕРМЕЦО

ХЛАДОК И ГОРУЦИ ТЕПШИ (од Блажени Хома-Цветкович)

Лєтна шалата зоз билого меса и помаран чеца Потребне ■ 300 мл. води ■ 2 желєни паприґи ■ 1 авокадо ■ 2-3 бобково лїсца ■ 2 помаранчата (єдно вицадзиц, а єдно порезац) ■ 1 децу билого вина ■ шольку рискаши ■600-800 ґр билого меса з курчеца

Поступок правеня: До води до хторей сце усипали вино и положели бобково лїсце положце обариц биле месо. Дакус посольце. Виньце и кед ше охладзи порежце го на коцочки. Тиж положце вариц и рискашу и кед ше увари и ю одцадзце и охладзце. Порежце и паприґу, помаранче и авокадо на коцочки и шицко помишайце. Направце мачанку (прелїв) и помишайце вєдно з рискашу, паприґу, месом, помаранчецом... Од верху посипце зоз сусамом. Кед нє маце швиже биле месо до шалати можеце положиц и тото цо вам останє од полудзенку з юшки. Вяри кед єст желєней шалати можеце тото сервирац на лїсца зоз шалати, а и од верху посипац зоз петрушку.

За мачанку/прелїв: ■ 3 ложички майонезу ■ 2 ложички шметанки ■ сок зоз пол лимуна ■ сок зоз 1 помаранчеца ■ 20 ґр. помлєти мандулї ■ кус попраженого сусаму ■ соль, попер

38 РУСКЕ СЛОВО

6. СЕПТЕМБЕР 2019.


rusmak.ruske@gmail.com ХЛАДОК И ГОРУЦИ ТЕПШИ

преверени

(од Tанї Салонтаї)

Сатараш зоз вайцом

Поради обисцу

Пуслу з бильчкох мож швидше витрепац кед ше пред тим дода даскельо капки води, сок з лимуна, або кус солї. Нє требало би пуслу трепац у алуминиюмскей судзини, бо зачарнєє. Таке ше може случиц и зоз шлаґом, або сладку шметанку. *** Жовчок мож зачувац даскельо днї кед ше го положи до шолїчки и прелєє зоз жимну воду, або олєйом. ***

Цибулю порезац и подинстовац, кед омегча положиц нарезану паприґу и вєдно попражиц дас 10 мин. Зоз парадичох зняц скорку, порезац их и вариц вєдно зоз паприґу 20 минути. Розбиц два вайца, розмишац их и положиц до сатарашу же би згнуснул (место вайца м о ж положиц даскельо л о ж к и ґризу). Додац присмачки – соль и лож и ч к у куркуми.

Потребне: ■ 1 цибуля ■ 3-4 ■ ■ ■ ■

паприґи 6 парадичи 2 вайца соль, куркума

Пращок за печенє пред хаснованьом треба помишац зоз муку, и на самим концу вєдно зоз муку усипац до цеста, бо пращок нє шме буц у дотику зоз цестом. Цеста хтори ше рихтаю зоз пращком нє шму длужей стац, бо пращок у дотику зоз влагу швидко страци свойо дїйство. *** Мандулї ше швидше и лєгчейше ошкрабу кед ше их прелєє зоз горуцу воду, а лїсковци кед ше их кус положи до горуцей релни. Лїсковци почухайце помедзи дланї и лупка швидше зидзе. *** Сухе грозно пред хаснованьом очисце од конарчкох и умийце у горуцей води, вец го вимийце у жимней и осушце, бо є вше барз брудне. Пред хаснованьом, а окреме кед го додаваце до бисквитного або витрепаного цеста посипце сухе грозно зоз муку, бо ше иншак зошлїшнє т.є. попада на дно тепши. Сочнєйше є и цесту дава смак кед ше даскельо годзини пред тим як ше го похаснує попирска зоз румом. ***

Поволуєме вас на сотруднїцтво за рубрики Горуци тепши” и Поради обисцу” ” ” и на rusmak.ruske@gmail.com, лєбо посилац на вайбер на число 069 67 33 15. Напишце, висликуйце, пошлїце и порадзце и нас самих!

6. СЕПТЕМБЕР 2019.

Пудинґ хтори сцеце похасновац як фил до рижних колачох, ище док є горуци треба преляц зоз кус жимней води же би ше на верху нє направела скорка. После даскельох минутох воду можеце одляц, лєбо лєм з верху закриц зоз найлоновим мещком)

РУСКЕ СЛОВО

39


ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ РОК LXXV ЧИСЛО 36 (3853) НОВИ САД, 6. СЕПТЕМБЕР 2019.

■ НАШО ДРУЖТВА НА ФЕСТИВАЛОХ У ИНОЖЕМСТВЕ

Фото: Лидия Кухар

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Фотоґрафия: 0029N

Фотоґрафия: 0006P

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

У проєкту идентификованя особох и подїйох зоз склєняних плочох фотоґрафох Будински зоз Руского Керестура, котру орґанизує Завод за културу войводянских Руснацох (ВР), а котри уж длугши час обявйовани на остатнїм боку новинох „Руске слово”, потребна векша помоц ширшей явносци. Велї од обявених фотоґрафийох уж идентификовани, алє о даєдних потераз зазначене барз мало податки. На Фейсбук боку Заводу за културу ВР до окремного албуму положени тоти фотоґрафиї, та ше модлї шицких котри дацо знаю о особох, подїйох,

часу, обставинох, обичайох, облєчиве и инши податки хтори вязани за тоти фотоґрафиї же би ше явели. Явиц ше мож прейґ порученя на Фейсбуку або коментару на фотоґрафиї, на имейл zavod.rusini@gmail.com лєбо на телефон 021/548-421. Кажда информация значна. Дзекуюци фотоґрафийом хтори настали у фотоґрафскей роботнї Будинскових, а котри диґитализовани на склєняних плочох, зачува ше шведоченє о живоце людзох и подїйох и велїх податкох цо припадаю културно-историйному скарбу Руснацох на тих просторох.

■ ПЕРШИ БРЕНЧОК ЗА ШКОЛЯРОХ

Profile for ruskeslovo2015

Ruske slovo 36  

Ruske slovo 36

Ruske slovo 36  

Ruske slovo 36

Advertisement