RUSKE SLOVO 49

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ РОК ЬХХУІІ ЧИСЛО 49 (3970) НОВИ САД, 3. Д е ЦЕМБЕР 2021.

(

Й

П

Ш

)

МОЗАЇК: АДРИАНА НАДЬ НАША ПЕРСПЕКТИВНА ҐЛУМИЦА, 4

утю .гизкезіоуо.сот ЦЕНА 30 ДИНАРИ '

.*

Ч

►

'

'ії я /іг

Ілл"в '

Т

1 1 1І

* А .® ; ік ч.

й і т я> со то X о 0

І

І

.

со

£

о е

9 770350

460007

БЗД*Я

КН ЇЖ КИ Я К КАПУСТИ Пише: др Дюра ГАРДИ, порядни професор на Одсеку за историю Филозофского факултету у Новим Садзе

Мал сом чесц участвовац на тогорочней Културней ма-

вам чи маце пенєжи, алє чи у наших валалох ище єст нифестациї „Костельникова єшень”. На манифестациї швинї. Крави, буяци и целята уж роками ше ховаю у пошвеценей писаному слову на нашим язику. И такой ґаздовствох хтори мож пречишлїц на пальци. О дроби­ ми дали нєлєгки задаток най о тим дацо напишем до зґу анї нє будзем споминац, ша, зявели ше гладни лї„Руского”. Думам о Костельникови, єшенї, кнїжкох и Ру- шки. Населєли ше до пустих обисцох, зароснутих, а снацох. Кед же слово о єшенї, ту и конєц рока, шор би дакеди славних. Под хторима, думам на лїшки и глад­ бул подцагнуц смужку голєм з єдним словом, а нє при- ни лїщата у штред валала, церпя остатки курох, гуповедац о смутних подїйох. О пандемиї и шицких на­ скох, качкох и моркох. ших милих хтори нас, нажаль, напущели, чи пре тоту Други часи. Купице, голєм у городу, саламу хтора конову колеру, чи пре другу даяку хороту. О тим шведоча шта тристо и змарзнуте (давно и барз змарзнуте) месо предостатнї боки наших новинох, дзе ше находза смут- хторе штиристо, а жива вага двасто. Чежки, сухи рок. Кукурици мало. Сцигли сце купиц и наквашиц капу­ ни вистки и одпитованя. Керестурец, Гавриїл Костельник Гомзов написал давно- сти? Цени капусти ше анї вредни капустаре нє радую, го 1904. року першу кнїжку на нашим мацеринским язи­ зродзела мало. Тельо, озда, будзе капусти за капущанїку, потим зложел и першу руску ґраматику. Мено того ки, голєм у дунцу виквашеней. Як давно, цо нам записал Костельник, будземе ше, мудрого Руснака вредзи озновипатра, костирац здраво и безва и ознова споминац и слаКостельникова мисия була нашенєруцене месно, посно. Святочни єдла виц. Без основи хтору вон до плодней жеми. Кнїжки духовни хлєб. нам зно ва буду пра дї дов ски Повем вам ище єдну правду. Кед ше нашо створел, нє мали бизме, ду­ страви, забути галушки зоз мам, анї славни Руски каленпредки приселєли пред скоро трома виками млєком, зоз сиром и пироги. Нє дари, анї „Руски новини” чидо Керестура и Коцура, а оталь до Нового пре здравє и пре таки рок, алє Саду, Дюрдьова и Сриму, кажде зоз собу йо „Руске слово” дзецко. Анї принєс голєм єдну кнїжку, молитвенїк, озда пре традицию хтора вше бизме нє знали хто умар у на­ ших валалох, а же би то було псалтир чи рукопис з нашей рускей дїдовщини. популарнєйша. Знаце рецепт за Були писмени и вшелїяк, нєхудобниу каждим пироги зоз кромплями? записане по нашим слову. Цо ше кнїжкох дотика, тот рок у Знаце, кед Гавриїл Костель­ значеню того слова. Тоти стари кнїжки и ник написал свою першу нєшка скрити у наших бабовских орманох и народзе Костельникових нашлїднїкох бул нєзвичайно плодкнїжку по руски, ґаздове му креденцох. Слава то и памят роду и народу ни. Нашо писателє и „Руске сло­ гуторели же роби даремну ро­ боту и же им таке дацо нє потребне. У їх швеце, шицко во” нам подаровали вецей як дзешец нови кнїжки. Поцо вредзи було у гольтох. Їх мена остали забути. Нє знам твердзели нам же Костельникова мисия була нашенє ру­ анї чи їх нашлїднїки зачували маєтки. Медзитим, без цене до плодней жеми. Кнїжки духовни хлєб. Повем вам власного писаного слова ми би нєшка нє були свой на­ ище єдну правду. Кед ше нашо предки приселєли пред скоро трома виками до Керестура и Коцура, а оталь до род, зоз славним руским меном. А тераз дацо о култури. Заправо о аґрокултури лєбо по- Нового Саду, Дюрдьова и Сриму, кажде зоз собу принєс льопривреди, як би тото старе греческе и латинске сло­ голєм єдну кнїжку, молитвенїк, псалтир чи рукопис з на­ во глашело по руски. О обрабяню польох, по чим Русна- шей рускей дїдовщини. Були писмени и вшелїяк, нє хуци давно познати. Исти Костельник пред сто роками пи­ добни у каждим значеню того слова. Тоти стари кнїжки ше своїм потомком слїдующи замеркованя: „Давно у и нєшка скрити у наших бабовских орманох и креденКерестуре були главни млєчни страви... месо ше ридко цох. Слава то и памят роду и народу. єдло. Галушки зоз млєком, зоз сиром, пироги - то були Кед маце можлївосци, купце и нєшка руску кнїжку. Пошветочни єдла. Лошки древени, а видлїчки нє було.” И чинаюци од Святого писма на руским язику. Приду вам потим гутори: „Нєшка (коло року 1915.) кажди Руснак до обисца на швета дзеци и унуки, най вежню до рукох патри да себе одхова швинї на забице, а ґаздиня, да ви- нашо кнїжки. Голєм подаєдно од бистрих запамета и хова досц дробизґу. Мало єст таких худобних, хтори би будзе пестовац тот наш красни руски язик. Мудри ту себе нє заклали яку-таку швиню. Швинї ше колю в єше­ слова у тих кнїжкох, як тоти оца Гаври-ла о месу, галунї - под жиму, да будзе на жими меса.” Таки стан при на­ шкох и капусти, чи прешлосци гордого народу хтори нашим народу бул пред сто роками, мушиме вериц учено­ стал з двох валалох. У медзичаше, приду нови роки и прейдзе тота зла пандемия. Дотля оствайце здрави и му Костельникови. Роздумовали сце чи сце тей жими годни купиц шви - читайце кнїжки. Будзе вам лєгчейше. Верим.^ ню? Нє слово о Костельниковим розуменю худобства, Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и н є чи можебуц о модерних потребох живота. Нє питам ше вше одраж ую уш орйовацку полит ику новинох „Руске слово"

2 РУСКЕ СЛОВО

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

ЗМИСТ

УВОДНЇК

РУСКЕ ІШ Ш Ц

■ Тижньовнїк 4. Предложени кандидат за найвисше припознанє у култури

■ Нашо места 9. У Шидзе подписани контракти о унапредзеню енерґетскей ефикасносци

■ Економия 10-11. Рибалов „Еделински” з Керестура преширює дїялносц

■ Мозаїк 14-15. Адриана Надь, ґлумица одмалючка

■ Дикица 16-17. Хто то постарчи

■ Култура и просвита 20-21. „Вина” : Приклад як ґлумци рошню на сцени

■ Людзе, роки, живот 24-25. Наш госц: Янко Сопка зоз Петровцох

■ Духовни живот 26-27. Цо нам Бог поручує нєшка

■ Информатор 28-33. Мали оглашки и Іп тетогіат

■ Спорт 34. Од Руского двору по Ядранске мо рйо

■ Интермецо 38-39. Горуци тепши Насловни бок: Отворени Винтерфест у Новим Садзе Авторка фотоґрафиї: Вероника Вуячич

Пише: Олена ПЛАНЧАК-САКАЧ, главна и одвичательна редакторка

НАШ ТЕАТЕР МА БУДУЧНОСЦ Уж два роки пандемия ремеци наш узвичаєни способ живота, та так поремецела и календар манифестацийох у рускей култури. Праве того тижня, условно поведзено, закончени 53. Драмски мемориял Петра Ризнича Дядї у Руским Керестуре, бо ше маю одбавиц ище два дзецински представи. Тото цо могло видзиц на тогорочним Меморияле, гоч и не у вельким обсягу, було, по оцени велїх нащивительох, квалитетне. Представа „Ениґма Дядя” режисера Славка Ороса, хтора премиєрно виведзена на тей рочней смотри театрох, на репрезентативни, автентични и ориґинални способ представела омаж нашому утемелїтельови театра Пе­ трови Ризничови. Патраче през єден мултимедиялни приступ дознали велї факти зоз Ризничовей биоґрафиї, хтори до Руского Керестура пришол медзи двома шветовима войнами. Режисерски деби Славка Виная у пред­ стави „Скорей як когут закукурика”, свойофайтовей психо-драми з еле­ ментами горору, указал же ше на квалитетни способ ноши и у режиї. Обидвох режисерох, и Ороса и Виная, паметаме як одличних ґлумцох у нашим Театре, а тераз указали и свойо режисерски схопносци, цо дава вельку надїю же наш театер, попри професийного режисера Влади­ мира Надя, после телїх деценийох иснованя, ма свою перспективу и будучносц. Шицко тото указую и нови, подмладзени, талантовани ґлумецки ансамбли хтори оформени на керестурскей и новосадскей сцени. И, наисце, аж тераз видно кельо руска заєднїца зоз витирвалу и континуовану роботу у театре випестовала нових, младих, креативних и сцелих ґлумцох, хтори виросли на тих дескох уж у дзецинских представох, алє и зоз рецитаторского руху, хтори тиж влапел моцни коренї у нашей заєднїци. Будучносц нашого театру зоз тим, вшелїяк, обезпечена. Театер єдна з найстарших уметносцох хтора прежила милениюмски пременки у наших животох. И нїч театру не стануло на драгу, нїч од но­ вих технолоґийох, як цо то були радио, телевизия, филм... Бо театер єд­ на жива уметносц, уметносц комуникациї зоз живу публику, на котру вон вше ма уплїв. Окреме кед през свойо анґажованє преволує актуални ситуациї у дружтве. Театер нам презентує рижни судьби и долї, а насилство иснує у ка­ ждим дружтве, каждим чаше и каждей системи, бо вше хтошка себе приґраби векши овласценя як цо му припадаю. Театер барз критична умет­ носц, то комплексна, ширша дружтвена и уметнїцка дія, прето и прежил так длуго, прето и тирва так длуго, бо кажде дружтво и гевто найушоренше, подлєгує критики. Вше мож и лєпше. Уж на соботу у Новим Садзе почина 19. Фестивал малих сценских формох под меном „Дюри Папгаргая”, нашого визначного доаєна театру. гшке.гейак1огка@§таі1.сот

РУСКЕ СЛОВО

* ”РУСКЕ СЛОВО” - гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ „Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 194-5. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Футожска 2/ІІІ, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторе/ки - Иван Сабадош, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох - Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Ф ейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки - Мария Афич, Влада Дїтко, Андреа Медєши, Оля Русковски * лекторка - Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка - Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки - Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефон: 021/6613-697 * П редплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Вапса Іпїеза а.гї. Веодгагї 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ,,М ах іта дгаГ’ Петроварадин * Е-таі1: гегїаксі|а@ги$ке$1оуо.сот * ^ еЬ «ііе: тегете.ги$ке$1оуо.сот * I88N 0350-4603 * СОВІ88 8К-ГО 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор др БОРИС ВАРҐА *** Главна и одвичательна редакторка ОЛЕНА ПЛАНЧАК-САКАЧ

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

Новини „Руске слово” одликовани зоз Орденом братства и єдинства зоз стриберним венцом 1970. року.

РУСКЕ СЛОВО 3

ТИЖНЬОВНЇК СХАДЗКА НАЦИОНАЛНОГО СОВИТУ РУСНАЦОХ

ПРЕДЛОЖЕНИ КАНДИДАТ ЗА НАЙВИСШЕ ПРИПОЗНАНЄ У КУЛТУРИ Министерство култури и информованя Републики Сербиї на початку новембра на адресу нашого Националного совиту послало Явну поволанку же би ше доручело предклад за додзельованє припознаня за вершинске доприношенє националней култури. То була и найзначнєйша, а пре наглосц одлучованя и єдина точка Дньового шора на схадзки Националного совиту Руснацох. На Поволанку сцигли три прияви, а схадзка отримана прейґ Зум платформи рейґ Зум платформи пияток, 26. новем­ бра, отримана 18. Схадзка Националного совиту Рускей националней меншини. На Дньовим шоре, хтори присутни члени єдногласно прилапели, було два точки од хторих ше найзначнєйша одношела на давнє предкладу кандидата за доставанє високого дер­ жавного припознаня за вершинске доприно­ шенє националней култури, односно култури националних меншинох. У цеку явней поволанки и у складзе зоз одредбами Уредби, Репрезентативни здруженя у култури, у свойстве овласцених предкладачох треба же би доручели обгрунтовани предклади уметнїкох, односно фаховцох и дїячох у култури, хтори сполнюю дефиновани условия за доставанє того високого припознаня. Право на припознанє здобува уметнїк, односно фаховец у култури за

П

СХАДЗКА КООРДИНАЦИЇ На схадзки Координациї, хтора отримана 15. новем­ бра прейґ Зум платформи, на котрей присуствовали представнїки 13 националних совитох, розпатрани информациї коло попису жительства у 2022. року. У цилю догварки о дальшей координациї зоз Републичним за­ водом за статистику, прилапени предлог же би ше орґанизовало нагло схадзку зоз представителями Заводу, а же би у тиму Координациї були предсидателє Борче Величковски з НС Македонцох, Ясмина Цурич з НС Бошнякох и Єне Хайнал з НС Мадярох. Прилапене предкладанє за шейсцох нових членох окремней роботней ґрупи при Министерстве за людски и меншински права и дружтвени диялоґ, за пририхто­ ване тексту Предкладаня акцийного плану за витворйоване правох националних меншинох. За члена комисиї за додзельованє Националного припознаня з боку Министерства култури и информованя, предложени пред­ ставнїк македонского НС. Координация прилапела зауваги на предложени зако­ ни з обласци образованя, котри предложела Светлана Золнян, координаторка за образованє, у консултациї з одборами за образованє инволвованих НС. У першим шоре же би виборни предмети були оценьовани зоз числом, а не описно, и же би ше у стреднїх школох уведло виборни предмети за учене мацеринского язика з елементами на­ ционалней култури. Принєшене и заключенє же би ше за идуци буджетски фонд, пре правилнєйше розподзельованє средствох, прецизнєйше дефиновало условия конкур­ су, та же би НС мали векшу улогу у тим процесу.

4 РУСКЕ СЛОВО

подруча: литератури, подобовей, музичней, виртуалней уметносци, фотоґрафиї, филму, театру... Явна поволанка отворена першого новембра, а тирва по конєц мешаца. По предвидзени термин сцигли три прияви, а то: академика Юлияна Тамаша, новинара, писателя и прекладателя Михала Рамача и Ирини Гарди Ковачевич, новинарки и писательки. После уводних словох предсидателя Националного совиту Руснацох, Борислава Сакача, предсидатель Одбору за културу Микола Шанта накратко представел робо­ ту и дїялносц кандидатох и визначел же шицки тройо приявени кандидати, кажде на свой способ, заслужую же би достали тото припознанє. З оглядом на тото же по предписаних правилох кажда меншина може мац лєм єдного кандидата за тото високе державне припознанє, ушлїдзело гласанє. На тот завод предклад же би припознанє достал академик Юлиян Тамаш достал, найвецей, дзевец гласи. Поета, романсиєр, есеїста и филолоґ, академик Тамаш, перши доктор русинистики у швеце, снователь є єдинственей Катедри и Оддїла за русинистику Филозофского факултета у Новим Садзе. Як ментор помогол у снованю українистики и русинистики у Беоґрадзе, Заґребе, Нїредьхази, Тартуу, Минхену и Упсали. За свою роботу достал числени и високи державни припознаня у нас и у швеце. Обявел 55 авторски кнїжки, антолоґиї, учебнїки и вецей як тисяч поєдинєчни тексти у обласци филолоґиї, рускей, українскей, сербскей и славянскей литератури, пише, медзи иншим, у прияви др Юлияна Тамаша. Спатраюци референци його творчосци, хтори сцигли на Явну поволанку опредзелєнє же би академик Тамаш достал тото припознанє оправдани. На схадзки присуствовали єденац члени нашого Националного совиту Руснацох.^ А. Паланчанин 3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

ІІ2піоупіік@ ги5кезІоуо.сот

ПИЯТА КОНФЕРЕНЦИЯ ПОШВЕЦЕНА МЕНШИНСКИМ И ЛОКАЛНИМ МЕДИЙОМ

ЕКОЦИВИЛИЗАЦИЯИ МЕДИЇ У цеку двох дньох, 25. и 26. Почитуюци еколоґийни узанновембра, на Ю’тюб каналу Хе- си, поставя ше питанє: чи мен­ рор Медия Понт Продакшн и на шински медиї, хтори основани ФБ боку Херор Медия Понт, як дру ковани, можу по стац лєм отримана Пията медзинародна он-лайн медиї - чи як таки страконференция пошвецена мен- ца своїх читательох, чи ше ище шинским и локалним медийом. бар жей повя жу зоз свою публи Циль и тема тей Конференциї то ку и прицагню нову? же би медиї постали свидоми Одвит на тоти питаня дал Ґвен свойого уплїву и улоги у борби Нилсен, редактор нємецкого пор­ процив еколоґийних пременкох талу „Дер Нордшлесвиґер” зоз и ґлобалного зогриваня. Данскей, хтори направел вельку Конференция дзешата подїя пременку кед постал диґитални. хтора отрима на у рамикох тей Иншак то була дньова преса нєкомуникацийней платформи. мецкей меншини у Данскей. Главни циль сходу же би медиї Тоту вельку пременку кед постали свидоми свойого вплїву зме зоз дру кованней форми пре на борбу процив Глобалного зо­ шли на диґитални он-лайн зме гриваня планети. покончели на початку фебруара Окреме розпатрани способи того 2021. року. То було точно на зменшованя емисиї неГативних дзень кед зме преславели 75 ро­ пошлїдкох ґазох хтори продукує ки од снованя. Пременка була, єден медий, як и подзвигованє мушим припознац, успишна. Но, еколоґийней свидомосци шиц- нє було вшадзи исти резултат, бо ких медийох по питаню еколоґиї. у дзепоєдних обласцох и пасмох Виолета Булц, бувша комесарка було успишне, алє було и таких за мо билносц и тран спарент - дзе тота новосц нє мала добри носц, як и подпредсидатель ка резултат. Найзначнєйше же зме Влади Републики Словениї, спа- од 2019. по 2020. рок менєй-ветраюци тот проблем, приоритет цей пременєли интернет при­ дала диґитализациї, декарбони- ступ и кед редакция перше назациї и иновацийом у секторе правела пременку у стратеґийтранспорта. На питанє цо за ню ним приступе хтори постал диґзначи еко-баланс, гварела же го итални. Пред тим зме як и шицпохопює на холи стични спо соб, ки, правели новини хтори зме як вертикално и горизтонтално потим преправели на диґитални закрити з приповедку и як ана- он-лайн формат. На одредзени лизу вистки, хтора указує ро- способ зме вежбали так повесц злични думаня, хтори фунда- єден рок. Мали зме вельки наментована на фактох, ясним ис- пруженя у периодзе преходу на куствию и добрей арґументациї. сучасни способ. Бул то за нас Наприклад, климатски премен- шиц ких чеж ки задаток, алє од ки одлична тема за спатранє през то- фе брара того ро ку нам шиц ким ту димензию. Тота тема уж длугши олєгчало. Насампредз прето же час присутна у явносци, сиГурно зме тераз унапрямени и сконценостатнї 50 роки. Науковци спозоре- тровани на єдно он-лайн виданє ли на неґативни вонкашнї ефекти и намагаме ше робиц цо лєпше индустрийного розвою, алє медиї то можеме - гварел Ґвен Нилсен. єдноставно нє сцели чуц. Напроцив, Орґанизаторе тей Конференнєпреривно указовали на позитивни циї Херор Медия Понт, Мадяр бок индустрийного прогресу. Алє Со, Сторителер, Асоцияция ме­ же бизме розумели дружтвени дийох, Майнорити енд Локал уплїв, муша ше спатриц позитивни Медия Дивилопмент Сентер. и неґативни ефекти и потим же би По кровителє сходу Мини стер ше спатрели нето-ефекти, а источа- ство култури и информованя, сно спознаня дополнїц зоз швижима Покраїнски секретарият за кул­ идеями. То тото цо я подрозумюєм туру, явне информованє и однопод поняцом медийно балансова­ шеня зоз вирскима заєднїцами и ним попатрунком - гварела у интер- Управа за културу Городу Нови вюу Виолета Булц. Сад. А. П.

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

СТАНОВИСКА Пише: Александра ДЕЯНОВИЧ, новинарка

КЕЛЬО КОШТА ДЗЕЦКО Шицки родичи хторим ше народзи перше дзецко у Републики Сербиї и державянє су тей жеми достаню 300 000 динари. То уж нє даяка вист ка, алє може буц вист ка же тор ба зоз найо сновнєйшима стварами хтори ваготна жена ноши до шпиталю кед ше ма породзиц, кошта 150 евра. Кед нє маце нашлїдзену посцелку, вец вас посцелка за бебу видзе ище 150, найтуньши кочик за бебу 200 евра, плус шедзиско за дзецко у авту, карсцелїк за єдзенє, дая ки орманчик за шматки, а вец и сами шматки и так шором мож чи шлїц баз конєч но... Дахто купи драгше, дахто туньше, а кед ма щесца - дахто нашлїдз и и од родзини, пайташох. Хто як дума же треба. Тото цо потребне за дзецко досц лєгко мож начишлїц и поздавац, медзитим, єст ту ище вельо ствари хтори кедитеди заплациме, гевти за хтори анї нє знаце же су найдрагши, док ше нє случа. Плацели сце приватни препатрунки за тото дзецко ище у бруху, бо вас єдноставно нє прияли у державним шпиталю або амбуланти, дзе уж ро бя дохторе хторим и ви пла ци це? При нєсли сце „дарунок” роботнїци на шалтеру, бо бисце иншак чекали хто зна докля за папер за положнїцке хтори вам потребни такой? Уписали сце тото дзец ко до оводи, чи сце волали пайта ша най вон там покончи, та ви вец увидзице цо будзеце? Кельо динари вас тото коштало? А кельо вам тото ище друге койцо одняло? И далєй... Кельо кошта безпечносц мойого дзецка на пешацким преходзе кед бесни людзе гоня бесни авта? Кельо кошта же би мойо дзец­ ко у школи нє малтретирал „гевтого син”? Ке льо ище мам плациц же би беґель, у хторим бим любела же би ше купал, конєчно бул чисти? Ке­ льо бим дала же би мойо дзецко єдло гевто ме­ со, млєко, хлєб и овоц яки ми дараз єдли? Кельо кошта же би мойо дзецко мало нєзастараних родичох хтори нє робя у иножемстве, алє вечарами з нїм патра шмишни филми и шмею ше? Наконцу, кельо кошта петичка мойого дзецка, а кельо другого? И прецо би вообще були на предай? И чи факултет мойого дзецка вельо чи превельо кед го закончи, а нє ма дзе зоз нїм робиц? Нє шицко на предай и нє мож за шицко заплациц. Зоз пенєжми хтори держава дава будуцим родичом, мож купиц дакус лєпши живот, алє до­ кля? Лєм барз кратко. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5

НАШО МЕСТА ОТРИМАНИ СХОД ПЕНЗИОНЕРОХ У КУЛИ

ЧЛЕНСТВО НЄ ЗАДОВОЛЬНЕ З РОБОТУ ЗДРУЖЕНЯ У просторийох Месного здруженя пензионерох у Кули, стреду, 24. новембра, отримани Збор пензионерох на хторим розпатрани стан и робота Општинского здруженя пензионерох Кула, з окремним акцентом на роботу предсидателя того Здруженя а сход були поволани предсидатель Союзу пензионерох Сербиї, професор Андрея Савич, предсидатель войводянского Союзу пензио­ нерох Милан Ненадич, окрем домашнїх Месного здруженя пензионерох а присуствовали и члени месних здруженьох пензионерох зоз Руского Ке­ рестура, Червинки и Новей Червинки, док у мено локалней самоуправи присуствовала и помоцнїца предсидателя општини Любица Тиянич.

Н

ПРЕДСИДАТЕЛЬ ОДСУТНИ Цо бул повод за орґанизованє Сходу пензионе­ рох и яки ефекти того сходу обчекую, предсида­ тель Месного здруженя пензионерох Кула, Милош Ракочевич, гварел за локални медиї же схадзка зака­ зана пре нєзадовольство Месного здруженя пензионерох Кула и Ґрупи гражданох зоз Червинки, зоз општинским здруженьом.

- Окреме зме нєзадовольни з одсутним предсидательом Раїчом, хтори по нашим думаню нє леґитимни предсида­ тель, понеже нїґда нє бул член анї на єдней месней орґанизациї и пре нєправди хтори шири о нашим Здруженю. Єден з проблемох то и финансованє месних здруженьох, дзе Месне здруженє пензионерох Кула виключене зоз шицких тих средствох. Циль нам утвердзиц хто ма право ми, чи предсидатель Раїч - гварел Ракочевич и додал же ефекти схадзки после дискусиї доручи шицким месним орґанизацийом у Кули, Покраїнскому союзу пензионерох и Союзу пензионерох Сербиї. Свойо видзенє, кед слово о розподзельованю средствох месним здруженьом, потолковала предсидателька керестурского Здруженя пензионерох Ирина Бики: ОБАЧЕНИ НЄПРАВИЛНОСЦИ - На схадзки представнїки месних здруженьох виражели нєзадовольство з тим же Општинске здруженє пензио­ нерох, средства хтори достава зоз буджету Покраїни и ПИО фонду нє розподзелює месним здруженьом. Поведзме, кед нам за прешли рок, на Рочней скупштини того ро­ ку, представнїки Општинского здруженя приказали закончуюци рахунок, видзела сом же ту єст вельо нєправилносци. Вельки пенєж ше там обраца, а ми достали лєм даяки 20 000 динари. На тей схадзки була присутна и єдна представнїца зоз ПИО фонду зоз Зомбора, забула сом єй мено, алє очиглядне було же вони тоти средства нє даваю месним орґаниза­ цийом, алє правя фиктивни рахунки. Бунєла сом ше теди же прецо ми, як члени того Општинского здруженя пензи­ онерох, нє маме право видзиц документацию, медзитим, адекватни одвит сом теди нє достала.

6 РУСКЕ СЛОВО

Гварела ми лєм же тот закончуюци рахунок прави аґенция, медзитим то нє найлєпши одвит, бо у аґенциї нє знаю чи то фиктивни рахунок, чи наисце тоти трошки постоя. Кед поведзме за билєнє просториї прикажу же трошки бу­ ли 40 000 динари, цо цалком нєреалне, або же аґенция за свою роботу вжала 100 000 динари - толкує Бикийова и гвари же, по єй думаню, шицко у вязи зоз правилним розподзельованьом средствох Општинского здруженя пензи­ онерох, Месним здруженьом, нє реґуловане зоз ясним законом.

- У Статуту пише же ше здруженя финансує зоз буджету и зоз ПИО фонду, алє нє пише нїч конкретне, же як тоти средства кед приду до Општинского здруженя далєй треба розподзельовац. Но шицко тото то лєм мойо думанє, алє исте думанє виражели и члени Месних здруженьох з Кули и з Червинки - гвари Бикийова и визначує же пре та­ ке розподзельованє средствох, Здруженє пензионерох у Керестуре „осудзене” на покриванє трошкох лєм зоз членаринох. ДЗЕЛЄНЄ ГУМАНИТАРНИХ ПАКЕТОХ Тото цо у тей хвильки актуалне у Здруженю, то дзелєнє гуманитарних пакетох шицким чия пензия 16 000 динари и менєй.

- Барз маме вельо заинтересованих. На схадзки нам, зоз других здруженьох, гварели же маю по 10, 15 тих хтори ше явели на конкурс, а ми маме вецей як 50. Увидзиме як ше тераз у Кули поставя ґу тому, бо ми вецей як 10 пакети нїґда нє доставали. На Рочней скупштини сом ше представнїком зоз Локал­ ней самоуправи, питала и у вязи з дзелєньом пакетох, же на основи чого ше дзелї тоти гуманитарни пакети. Одно­ сно, прецо Керестур достава лєм 10, Крущич 5, Сивец 40, а до Кули даваю 60 пакети. Анї на тото питанє сом нє до­ стала ясни одвит. Того року формована комисия за бодованє тих пакетох, та увидзиме як буду розподзельовац помоц - заключела Ирина Бики. ■ А. Медєши 3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

те5Іа@ гизке5Іоуо.сот

ПРОГРАМА СОЦИЯЛНЕЙ ЗАЩИТИ У КУЛСКЕЙ ОПШТИНИ

У ПРОЄКТУ АКТИС 16 КВАРТЕЛЇ Тих дньох на сайту локалней самоупрви обявена прелиминарна ранґ лїстина апликантох за хаснованє змесценя у рамикох проєкта АктИС Активни инклузивни сервис у Кули. Зоз проєктом облапени 16 квартелї, 10 котри у явней власносци Општини Кула и 6 котри купени зоз средствох по проєкту. У тих квартельох по терашнєй структури ранґ лїстини буду змесцени особи на период од 3 роки, кельо би требала тирвац социялна адаптация. Змесценє достали 22 особи у штирох катеґорийох - Млади котри виходза зоз системи социялней защити и хранїтельских фамелийох вкупно осмеро, потим особи зоз инвалидитетом и/лєбо з менталнима почежкосцами, тиж осмеро. У катеґориї жени жертви фамелийного насилства змесцени буду штверо, и двойо апликанти з катеґориї локалного худобного жительства. Квартелї и обисца котри у тим проєкту ше даваю лєм на хаснованє, а условиє за пребуванє у нїх же би ше їх хаснователє притримовали плану котри индивидуално

направени за каждого, о чим ше буду старац социялни роботнїки. Активни инклузивни сервис у Кули то проєкт котри зоз значнима средствами финансує Европска уния, ґу тому зоз єдну часцу средствох до проєкту вошла и Општина Кула, а Општина обезпечела и квартелї котри у єй власносци. М. Дж.

УПРАВНИ ОДБОР РУСКЕЙ МАТКИ

ВИШЛО НОВЕ ЧИСЛО ГЛАШНЇКА „РУСНАК” Заєднїцка схадзка Управного одбору Рускей матки и Редакцийного одбору глашнїка „Руснак” отримана прешлого пиятку у Руским Керестуре, а присуствовали шесцеро члени тих орґанох РМ. На дньовим шоре розпатрани потераз запровадзени активносци на пририхтованю тексту и фотоґрафийох и каталоґизациї у Библиотеки Матици сербскей у Новим Садзе, за кнїжку „Мала история Русинох” автора проф. Йвана Попа у виданю РМ. Заключене же цалосна робота на спомнутей кнїжки закончена, а медзи иншим, предсидатель РМ Дюра Папуга наглашел же нєодлуга будзе вида­ ти и єден додаток зоз Подобовей колониї котра ноши мено Еуфемиї Гарди, а котра отримана у Руским Керестуре. Надалєй посцигнути начални догварки коло пририхтованя XVII Шветового конґреса Русинох/Руснацох/Лемкох, хтори ма буц отримани 2023. року у Новим Садзе, и як гварене, уж початком идуцого року би требало почац зоз пририхтованьом. Папуґа визначел же у орґанизациї коло того збуваня обчекую потримовку Городу Нового Саду, як им и обецане на нєдавней схадзки у кабинету городоначалнїка Милоша Вучевича.

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

Найновше число Глашнїка Рускей матки „Руснак”, 33. по шоре, тих дньох вишло зоз друку, понеже ше у тим року видавательови нє удало обезпечиц средства з висших уровньох финансованя за його видаванє, на тот завод средства обезпечени зоз приватних донацийох. Видаванє того числа помогли - Мирослав Новта, Мирко Еделински, Дюра Регак, Михайло Фейса, Мария Йоксович, Еуфемия Чизмар, Дюра Колошняї и Иґор Рац. Вєдно зоз тим числом глашнїка обявени и додаток зоз VI Стретнуца поетох литературних и музичних творительох РМ котре було орґанизоване у октобру того року. Схадзка закончена зоз даваньом неґативного думаня на активносци НВУ „Руске слово” котра нєдавно подзелєла кнїжки „Статї и есеї” Мирона Жироша школяром Основней и штреднєй школи у Руским Керестуре и у других местох у хторих жию Руснаци, понеже по думаню РМ, у кнїжки заступене контроверзне поступанє ґу твардо опредзелєним Руснацом, як зоз Руского Керестура, так и з других местох. М. Дж.

РУСКЕ СЛОВО

7

НАШО МЕСТА ЗОЗ ОПШТИНИ КУЛА

ПРИРИХТУЮЦИ РОБОТИ НА ВИБУДОВИ СПОМИН ПАРКА У КУЛИ Пририхтуюци роботи на вибудови Спомин парка у Кули на углє улїцох Маршала Тита и Стевана Сремца, почали штредком новембра. Спомин парк подрозумює вибудов памятнїка борцом зоз териториї општини Кула, хтори погинули у войнох дзеведзешатих рокох прешлого вику. Локална самоупра­ ва жада подзвигнуц спомин-означенє на здогадованє шицким хтори свойо животи дали же би одбранєли свою жем и шлєбоду. Будзе то спомин-означенє хторе будзе здогадовац людзох, на огромну жертву хтору нашо согражданє дали за шлєбоду. Наша обовязка же бизме на нїх нє забули, и прето шицки хтори буду преходзиц през Кулу, годни видзиц хто тоти людзе хтори ше борели и дали свойо животи за нїх - гварел предсидатель општини Кула Дамян Милянич. Проєкт поробел С.З.Б.Р. Баминґ, а главни проєктант архитекта Кароль Пиокре. Окончователь рободох Сомборелектро д.о.о. Сомбор, а конєц роботох заплановани за 31. януар 2022. року, кед потамаль допуща хвильово обставини. Ан. М.

ТУРИСТИЧНА ОРҐАНИЗАЦИЯ ОПШТИНИ ВЕРБАС

ПРОМОЦИЯ НА МЕДЗИНАРОДНИМ С А Й М Е У КРА ҐУЄ В Ц У

ЯВНИ КОНКУРС У ОПШТИНИ ЖАБЕЛЬ

РОБОТНЕ МЕСТО У ФИНАНСИИОХ

На сайту општини Жабель, 26. новембра, обявена явна поволанка за конкурс за роботне место ликвидатора у Туристична орґанизация општини Вербас настуОддзелєню за финансиї и будпела на 12. Медзинародним сайме туризма и валалского туризма, хтори од 25. до 27. новембра отри­ жет општинскей управи. мани у Краґуєвцу, сообщене на општинским сайту. Як наведзене у опису Туристична орґанизация Вербас того року роботного места, воно подро­ акцент положела на промовованє ґастрономских зумює роботи хтори ше одноманифестацийох и валалских туристичних ґазша на евидентованє роботних довствох, у складзе з основну тематику краґуєвацпременкох за директних хаского Сайма туризма. Нащивительом штанду предновательох, старанє о благоставени предкладаня аранжманох за активни туричасовим прилїву документа­ зем през спорт, рекреацию, лов и риболов. ц ії и водзеня кнїжкох, оконУ тим смислу, окремна увага пошвецена промочованє контроли рахункох и циї Центра за физичну културу „Драґо Йовович” и контрактох директних хаснойого потенциялох за спортски и конґресни туривательох буджету, окончованє зем. рахункових и формалних преНаступ туристичней орґанизациї потримали верйованьох материялнолокални привредни субєкти: АД „Медела”, „Раял” финансийней документациї дестилерия, „Спелта Аларґич” и „Вртлари”, хтори рахунководительних докуобезпечели продукти за деґустацию на штанду ментох, окончованє контрологварене у Туристичней орґанизациї општини ваня уходно- виходней докуВербас. ментациї, ликвидиранє у То бул перши Саям туризма хтори отримани у складзе зоз законом и подобСербиї после вибиваня пандемиї Ковид-19. не. М. Г. К.

8 РУСКЕ СЛОВО

Условия за тото роботне место то здобуте високе образованє з науковей обласци економиї, лєбо менаджмент и бизнис на основних студийох у обсягу од найменєй 240 еспб боди, мастер академских студийох, специялистичних академских студийох, специялистичних фахових студийох, односно на основних студийох хтори тирваю штири роки, лєбо специялистичних студийох на факултету, положени державни испит за роботу у орґанох державней управи, закончени приправнїцки стаж и познаванє роботи на рахункару. Рок за прияйованє тирва од 27. новембра до 13. децембра. Хтори докази потребне приложиц и шицки други деталї того конкурсу мож видзиц на општинским сайту гаЬаЩ.гз, у рубрики найновши висти. М. Р.

3. ДЕЦЕМБЕР 2021

те5Іа@ гизке5Іоуо.сот

У ШИДЗЕ ПОДПИСАНИ КОНТРАКТИ О УНАПРЕДЗОВАНЮ ЕНЕРҐЕТСКЕИ ЕФИКАСНОСЦИ

ЦЕПЛЄИШЕ У 28 ОБИСЦОХ У сали Скупштини општини Шид прешлого тижня подписани контракти о унапредзованю енерґетскей ефикасносци. Подписали го представнїки локалней самоуправи, гражданє чийо вимоги одобрени на явним конкурсу и штирме виводзаче роботох. На конкурс ше приявели вецей як 50 гражданє, а условия, по оцени општинскей Комисиї на чиїм чолє бул заменїк предсидателя општини Дьордє Томич, сполнєли 28. За пременку вонкашнїх дзверох и облакох 50 одсто сред­ ствох (по 25 одсто од Министерства рударства и енерґетики, як и локалней самоуправи) достали 20 гражданє, штверо поконча термоизолацию вонкашнїх мурох, тройо пременя по- дихтовали и же би нє дуло нука. З новима облаками тот про­ терашнї котли за зогриванє з котлами на биомасу, а єден гра- блем будзе тирвацо ришени. ждан положи на хижу соларни панел. Тишлїрай достанє и Остоя Ґужвич зоз Илинцох хтори нам Привитуюци гражданох, предсидатель Општини Зоран гварел же и на його хижи тишлїрай уж дослужени и же веСеменович гварел же цали поступок бул транспарентни и льки хасен буду нови облаки хтори нє буду препущовац жи­ явни и же на конкурсу прешли гражданє хтори сполнєли му до хижи. условия. Представнїк єдного з виводзачох роботи, Предраґ Крнета - Наздавам ше же гражданє голєм з часци витворя проєк- зоз подприємства „Ролопласт Мошич” зоз Сримскей Мити маюци у оглядзе и приход жими, а шлїдуюцого року тровици, хторе ма представнїцтво у Шидзе, кратко гварел опредзелїме два раз вецей средства як того року. Нашо на- же кед хвиля дошлєбодзи, будзе потребно 20 по 25 днї же би здаванє же у наступних 10 рокох шицки зацикавени годни ше окончела пременка тишлїраю гражданом. Кед же ше достац помоц за подзвигованє уровня енерґетскей ефика- шицко нє покончи у тим року, предлужи ше у шлїдуюцим, сносци у своїх обисцох накеди будзе вигодна хвиля. гварел предсидатель Зоран Заменїк предсидателя општини УЧАСЦ 50 ОДСТО Семенович. Дьордє Томич гварел же локална Од преценєтей роботи, вредносци тишлїраю, або Медзи гражданами хтори самоуправа порепознала значпрешли на конкурсу и Жель- изолацийного материялу, котлох и панелох, кажди хто носц конкурсу хтори розписало конкуровал муши обезпечиц 50 одсто власней учасци ка Лазор зоз Бикичу, хтора од потребних средствох, бо 25 одсто финансую локал- Министерство рударства и енерґнам гварела: етики и як свою часц софинансо- Достанєм два сучасни на самоуправа и тиж тельо и Министерство рударства ваня опредзелєла два милиони и енерґетики. Гражданє нє доставаю пенєжи и нє маю ПВЦ облаки хтори поклад- бриґи коло набавки, алє то шицко покончи виводзач динари, а тиж тельо вец и спомзем од драги (улїци), бо поте- роботох. нуте Министерство. Томич гварашнї облаки дослужени. Медзитим, як зме чули, єст і ражданох хтори маю рел же ше наздава же и нарок Маю вецей як 30 роки и му- потребу пременїц тишлїрай або изоловац хижу, алє им будзе розписани нови конкурс на шела сом класц термо-изола- учасц зоз 50 одсто нє прилаплїва у терашнїх обстави- хтори ше гражданє годни прияцийни пантлїки же би очка нох. виц. Вл. Дї.

НА ПОДРУЧУ ОПШТИНИ ШИД

ТРЕЦУ ДОЗУ ВАКЦИНИ ДОСТАЛИ КОЛО 6 000 ОСОБИ На подручу општини Шид, по податкох (од пондзелку) хтори сообщел директор Дома здравя др Крсто Куреш, з першу дозу вакцини вакциновани 14 840 особи. Другу до­ зу достали 14 234, а трецу такволану бустер дозу 5 851

особи. На розполаганю Файзерово, Синофармово и Спутнїково вакцини. Вакцинованє годно покончиц з приявйованьом прейґ Е-управи, а тиж и з приходом на вакцинални пункт без заказованя. Як и у цалей Сербиї, и на подручу шидскей општини призначене зменшанє числа позитивних особох на вирус корона и перших препатрункох, односно тестираня. На подручу општини було 129 активни случаї. Без огляду на зменшанє числа позитивних остатніх днь­ ох, др Куреш поволує и надалєй на почитованє шицких епидемийних мирох. Тиж, як нам гварел, у трох прилапююцих центрох було урядово приявени 908 миґранти и їх здравствени стан задоволююци. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО

9

ЕКОНОМИЯ І

СУБВЕНЦИЇ ПОКРАЇНСКОГО СЕКРЕТАРИЯТУ ЗА ПОЛЬОПРИВРЕДУ ВОДОПРИВРЕДУ И ЛЄСАРСТВО

РИБАЛОВ „ЕДЕЛИНСКИ” З КЕРЕСТУРА ПРЕШИРЮЄ ДЇЯЛНОСЦ Пише: Марина ДЖУДЖАР

Скоро половка рибаловох на териториї Войводини у пасивним стану, запуще на и власнїки их нє хасную. Як толкую власнїки рибаловох, ситуация у тим конаре польопривреди досц чежка, а єдно з ришеньох того нєвигодного стану можебуц праве и у потримовки од держави. Тераз ю достали пейцме продукователє риби у Войводини окраїнски секретар за польопривреду, водопривреду и лєсарство Чедомир Божич, прешлого тижня уручел пейц кон­ ДВА НОВИ ОЗЕРА тракти за подзвигованє нових и реконструкцию иснуюцих рибаловох на терито­ Правиме два нови риї АП Войводини. Уручени контракти у рибалови, односно два вкупней вредносци 20 милиони динари, а нови озера, єдно будзе медзи подписнїками и керестурски рибазоз улїчки Дюри Кишюгаса кед ше лов „Еделински”, у власнїцтве Мирка Едевидзе на пажицу, лин ския. дзе уж маме З тей нагоди Божич визначел же на тери­ свойо озеро, ториї Покраїни єст 13 500 гектари под риту будзе 1 гектар, баловами, алє же активни 9 500 гектари, та а друге за улїчку Орос визначел и будуци плани за розвой рибарҐабра коло 3 гектари ства. гвари Еделински. Нєобходне уложиц цо вецей средства же би ше унапредзел конар рибарства, по тогорочним конкурсу додзелєне вкупно 20 милиони динари, а исти винос мож обчековац и у идуцим року. Ми маме лєм 5 прияви и шицки сполнєли условия Конкурсу. Будземе ше намагац же бизме и идуцих рокох помагали у рибарстве, и поволуєм шиц ких же би зоз заєд нїц ки ма иде я ми по­ могли оформиц, можебуц, нови линиї субвенцийох - виявел покраїнски секретар Чедо мир Божич. Субвенциї, котри ше подрозумюю зоз контрактом, виноша 50 одсто вредносци цалосних инвестицийох, цо значи же вред-

П

10 РУСКЕ СЛОВО

носц ин ве сти ци йох ду пло век ша, од но сно 40 милиони динари. ПРИЛАПЛЇВИ ЛЄМ ОДРЕДЗЕНИ ТРОШКИ ВИБУДОВИ Мирко Еделински конкуровал за правенє двох нових рибаловох, вкупней поверхносци коло 4 гектари, медзитим, як нам потолковал, достати средства у реалносци вельо менши, понеже за субвенционованє припознати лєм трошки копаня рибалова и правенє бентох, а нє и други роботи як цо то дзиравенє студньох и дальше опреманє рибалова, як и вредносц ПДВ-а, котра идзе у цалосци на терху инвеститора.

- Правиме два нови рибалови, односно два нови озера, єдно будзе ту, тадзи зоз улїч ки Дю ри Ки шю га са кед ше вид зе на пажицу, дзе уж маме свойо озеро, ту будзе 1 гектар, а друге за улїчку Орос Ґабра коло 3 гектари. Кед сом ше почал занїмац зоз рибарством, и як зме глїбше вошли до тей роботи, похопел сом же без субвенцийох ше барз чежко упущиц до дзвиганя нових рибаловох. Медзитим, процес субвенционованя тирва досц длуго, з початку ми ше було барз чежко привикнуц. Конкретно за тот проєкт зме ше рихтали од 2019. року, купели зме парцелу, обезпечели зме шицки 3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот

дозволи, проєкти, видати локациини условия, уплїв на животни штредок и под. Пред конкурованьом сом ше водзел зоз лоґику же понеже прешли рок бул досц чежки у рибарстве, та же би нє требала буц велька конкуренция на конкурсу, цо и мож видзиц же було лєм 5 прияви, и шицки прешли - ви­ значує Еделински.

нє субвенцийох. Затераз средства лєм одобрени, док достанє ище и нєобходни дошлєбодзеня, кед прейдзе контролу покраїнского секретарияту, та шлїд зи крочай под но ше ня ви мо ги за виплацованє субвенцийох.

БЕЗ СУБВЕНЦИЙОХ ЧЕЖКО РОЗПОЧАЦ Подзвигованє нових рибаловох вель ка ин ве сти ция, без суб вен ци и ох скоро нєможлїва, понеже заробок досц нєсиґурни, и питанє за кельо ча­ су би ше сама одплацела. Ґу тому тре­ ба мац у огляд зе и пода єден нє ви год ни рок за продукцию, а ту и з часци нєдосц сиґурни пласман. Як потолковал наш со бешед нїк, без суб вен ци и ох, и без иснуюцих рибаловох би нє розпочинал проєкт, алє себе зраховал же вшелїяк за тельо вецеИ поверхносци год зен ви про вад зиц вєд но зоз своїма занятима.

- Надумал сом же лєм кед достанєме суму котра ма смисла, з котру мож голєм дацо почац, та будзем реализовац проєкт вибудови нових озерох, а у случаю же би ше на конкурс явели вецеи апликанти, же би нам значно зменшали глєдани средства, бо пракса же кед єст вецеи прияви, секретарият по прецентох розподзелї сред­ ства шицким, цо на щесце, нє бул случаИ того року. У процивним, спомнуту инвестицию бим пролонґовал по идуци рок - гвари Еделински, та додава же попри тим, ма у плану ище єден проєкт з котрим конкурує за субвенциї, понеже рибалов вельки трошитель електричней енерґиї, и ришел купиц соларни панели. Цалосну инвестицию будзе мушиц реализовац напредок, цо досц очежую ца об ста ви на, шиц ки пред пи са ня будзе потреб не задо волїц, и аж вец ка год зен под нєсц ви мо гу за ви пла цо ва -

ПОШВИДКО ИПАРД 3 ПРОГРАМА

НЄВРАЦАЮЦИ СРЕДСТВА 280 МИЛИОНИ ЕВРИ Министер польопривреди Бранислав Недимович, толкуюци вименки Закона о польопривреди и руралним розвою, гварел же єден з цильох уводзенє такволаного Еаґрара и наявел же до конца де з цем бра оче кує под пи со ва нє за програму ИПАРД 3. Польопривреднїки, апликанти зоз Сербиї, по тей програми достаню 280 ми­ лиони нєврацаюци средства.

Мирко Еделински

РИБАРНЯ РОБИ, ДО КРАЧУНА БУДЗЕ СИҐУРНО РИБИ Рибалов „Еделински” други по велькосци у Руским Керестуре, те­ раз ше пресцера на коло 20 гектарох. Рибу пласує углавним навелько, а єдну часц обезпечую и до єдиней рибарнї у валалє. Рибарня по­ чала з роботу стреду, 1. децембра, це на риби варира, обче кує ше подраженє а, як нам потолковане, найвекше коли че ство ше преда за преславу швета св. Миколая по старим календаре, алє и за керестурски Крачун у рибарнї будзе досц риби. Попри Еделинския, субвенциї за софинансованє инвестицийох достали и „Кодекс-Сто|ачиЙ” рибалов зоз Дироню, фирма ,Дегауіса РізЬіпд & Ни￳倫 зоз Пландишта, „Рибарство Баранда” зоз Баранди и Подприємство за ри бар ство „Вр шач ки Ри то ви” зоз Вершцу.^

★

★ * ★

★

★ ІРАРР ★ ★ ★ *

★

*

По його словох, Е-аґрар нам оможлївює же бизме могли увесц електронску систему приявйованя за найвекше число субвенцийох, цо олєгча роботу управом за аґрарни плаценя и за трезор. Ха сно вате лє суб вен ци й ох ше годни у каждей хвильки информо вац о ста ну сво їх вимо гох, бо кажде будзе мац сво йо иден ти фи ка ци й не чи сло и год зен вид зиц у хторей фази його предмет и кеди му ше виплаци пенєж. Нови 280 милиони еври, хтори приду за польопривреднїкох, будзе ше ха сно вац за ку по ва нє основних средствох, тракторох, машинох, обєктох и рурални туризем, як и за руралну инфраструктуру. По ИПАРД 3 програми 50 одсто средствох ше уплаци як аванс, а на концу реализованя програми ище 50 одсто, нє як скорей, по ИПАРД 2 и ИПАРД 1 просрами, кед ше шицок пенєж доставало аж по законченю цалей инвестициї. М. Т.

РУСКЕ СЛОВО 11

ЕКОНОМИЯ XVI СИМПОЗИЮМ О ЗАЩИТИ РОШЛЇНОХ НА ЗЛАТИБОРУ

УЧАСТВОВАЛИ И КЕРЕСТУРСКИ ЗАДРУҐАРЕ XVI Симпозиюм о защити рошлїнох отримани у периодзе од 22. до 25. новембра на Златибору у орґанизациї Дружтва за защиту рошлїнох у Сербиї. А у богатей програми, учашнїки викладали на рижнородни теми, облапяюци шицки сфери польопривреди Рочни сходи котри орґанизує Дружтво за защиту рошлї­ нох Сербиї наймасовнєйши котри ше орґанизує у нашей держави, та заинтересованих нащивительох було наисце вельо, а медзи нїма були и керестурски задруґаре Душица Орос и Желько Орос зоз ЗЗ „Керестурска паприґа”. Того року ше викладало по тематских цалосцох - биолоґия и еколоґия рошлїнских патоґенох, биолоґия и еколоґия чкодлївцох и коровчох, биолоґийна и интеґрална защита рошлїнох, применьованє пестицидох: ефекти и проблеми, токсиколоґия и екотоксиколоґия пестицидох. Попри тим, понеже сход потримали числени спонзоре, єдна часц була опредзелєна и за нїх, за їх реклами, пре­ зентації виглєдованьох и посцигнутих резултатох зоз їх новима средствами за защиту рошлїнох. Вообще, найвецей ше бешедовало о новинох котри ше запровадзує у защити рошлїнох, о потерашнїх резулта­ тох, а цо було найинтересантнєйше керестурским задруґаром, дознаваме од Душици Орос. Спонзоре углавним представяли нови препарати котри буду пласовани на тарґовище, найвироятнєйше же их уж од идуцей сезони будземе и ми применьо-

вац. Цикави були и даскельо виглєдованя, окреме єдней компаниї котра понука як знїщиц шмердзацу бубу. Цо ше до ти ка ис ку ствох дру гих поль о при вред них продуковательох, окреме заградкарох продуковательох паприґи, вони подобни як и зоз паприґу у Руским Керестуре, и чули зме же велї нє сцигли пооберац па­ приґу - толкує Оросова. М. Дж.

МИНИСТЕР ПОЛЬОПРИВРЕДИ БРАНИСЛАВ НЕДИМОВИЧ

З РУСИЇ СЦИГНЄ 100 000 ТОНИ МИНЕРАЛНОГО ГНОЮ После розгварки зоз представнїками даскельох здру­ женьох польопривреднїкох о високей цени минералного гною, 29. новембра у Пожаревцу, министер польопри­ вреди, лєсарства и водопривреди Бранислав Недимович гварел же ше єдну часц гною випродукує у нашей дер­ жави, а єдну часц ше увеже. Польопривреднїки пред тим наявели протест и спозорели компетентних на можлїву ката стро фал ну си туа цию у поль о при вре ди у на иход за цих мешацох.

- Зроби ше шицко цо мож, а лєм зоз Русиї треба же би нам сцигло коло 100 000 тони азотного гною - гварел ми ни стер Неди мо вич.

12 РУСКЕ СЛОВО

Вон потолковал же ше затераз о цени гною нїч нє зна и нє мож повесц яка будзе и чи гной будзе туньши як тераз.

- Держава ше остара же би було достаточно азотного минералного гною за шицких, а цену будземе знац концом децембра, або початком януара. Будземе ше намагац обезпечиц гной з вецей бокох, бо маме приятельох и медзи нєвязанима жемами. Польопривреднїки з хторима зме бешедовали задовольни же гною будзе и тераз ше лєм чека яка будзе цена. Уреа тераз коло 104, а КАН 76 динари за килограм. Вельки фабрики продукую зоз 50 одсто капацитетом, а велї держави зопарли вивоз азот­ ного гною, окрем даєдним державом з хторима су у найлєпших одношеньох. Медзи нїма и ми - гварел Неди­ мович. По його сло вох, гною буд зе за яр нє при кармй о ва нє жита. Драстични рост цени минералних гнойох тей єшенї пошлїдок росту цени ґазу, а и прето же єдно число фабрикох хтори продукую минерални гної престало робиц, гоч ше на тарґовищу гною приповеда же ище єст красни залихи гною, хтори направени док ґаз бул тунї. Зоз Националней асоцияциї польопривреднїкох Сер­ биї апелую же би ше обезпечело потребне количество гною, бо Сербия вивожнїк кукурици и жита, а кед ше жем добре погної, урожаї буду добри, та зродзи и за нас, и за вивоз. М. Т.

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот

ЗАКОНЧЕНА ШАТВА НА ПОДРУЧУ ОПШТИНИ ШИД

ОД ЖИТА НЄТ ВЕЛЬКОГО ЗАРОБКУ Гоч прешол оптимални час за шатву жита, хтори тирва од половки октобра по першу декаду новембра, у хотарох на подручу општини Шид єст парастох хтори жито шали и после швета Михала односно, на початку трецей декади новембра То ше случело, насампредз, пре ламачку кукурици, а потим и пре потребни час за пририхтованє польох за нову шатву, так же на єдней часци поверхносцох жито пошате и после оптималного часу. Медзитим, парасти гваря же кед хвиля будзе вигодна и кед нє почню моцнєйши мрази такой на початку жими, жи­ то посходзи и годно ше добре розвивац, а вец мож обчековац и добри урожай. Воїн Степанчевич, познати польопривреднїк зоз Шиду, нам гвари же вон благочасово пошал жито на поверхносци 25 гектари и то сорти „монте крист” и „овалиє”.

- Жито сом пошал коло 20. октобра, зишло и тераз є у добрим стану. Нашеньске жито подрагшело можебуц пейц одсто, алє штучни гної барз подрагшели, а познате же добрей продукциї жита нєт без хаснованя штучних гнойох, поготов кед слово о прикармйованю. Кельо то шицко на концу будзе коштац, анї сами нє знаме. Заш лєм и я, и други парасти, шеєме жито, гоч знаме же ту нєт даякого значного заробку,Наш собешеднїк додава же правда же жито того роалє найвецей пре плодоряд хтори нєобходни у рошлїнку добре зродзело, алє цена и нєбула така яку парасти обчековали. Плацене є 20 динари зоз ПДВ за гевтих скей продукциї - гвари Воїн Степанчевич. хтори мали задлуженє и мушели ше роздлужиц з випоручованьом жита. Дахто з парастох ше одважел зохаФИНАНСИЙНА ПОТРИМОВКА „РАТАРУ” Прешлого тижня 57 задруґи у Сербиї достали пенежну потримовку од Министерства за старосц о валале. Медзи задруґами хтори достали средства за унапредзованє дїлованя и Землєдїлска задруґа „Ратар” зоз Куковцох при Шидзе, алє ше нє наводзи хтору суму средствох достали. Задруґи хтори основани скорей, достали до 15 милиони динари и то 18 задруґи у Сербиї, а нови задруґи достали до 7,5 милиони динари. З тим пенєжом свойо дїлованє унапредза 15 землєдїлски задруґи, 21 овоцарска, 6 статкарски, 4 заградарски, 4 пчоларски, єдна задруґа хтора ше занїма з продукцию лїковитих рошлїнох, а нове на тогорочним конкурсу же средства достали и єдна туристична и єдна социялна задруґа. По Уредби Влади Републики Сербиї, за Програму потримовки розвою задруґарства з додзельованьом нєврацаюцих средствох за унапредзенє дїлованя и технолоґийни розвой у тим 2021. року видвоєне 500 милиони динари. Як наводзи ресорне Министерство, од 2017. року по тераз вкупно 2,2 милиярди динари уложени до задруґарства у Сербиї, дзекуюци Програ­ ми „500 задруґи до 500 валалох”, хтора резултат сотруднїцтва министра Милана Кркобабича и Академийского одбору за валал на чолє зоз академиком Драґаном Шкоричом.

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

биц жито на лаґеру и чекац лєпшу цену. Яка цена будзе у 2022. року, парасти нє знаю, анї тераз нє можу нагаднуц, бо познате же одкупни цени завиша од вельо факторох, од тарґовища, вивозу, як и од того як ше заклада нови рок у польопривреди. Степанчевич ище гвари же того року жито и слунечнїк добре зродзели, а значно подруцели урожаї сої и кукурици, пре нєвигодну хвилю.^ Вл. Дїтко

РУСКЕ СЛОВО 13

■

МОЗАЇК

АДРИАНА НАДЬ, ҐЛУМИЦА ОД МАЛЮЧКА

^

БЕЗУСЛОВНА ЛЮБОВ ҐУ ТЕАТРУ

Пише: Лидия КОСТЕЛНИК аша собешеднїца ше здогадує же єй перши вибор бул фолклор, а то єй була любов хтора ше потим розконарела на вецей боки. Адриана теди була у другей класи основней школи и як гвари, нє було єй анї на розуме же култура будзе єдна зоз основних фарбох на палети єй характеру. Потим ше уключела до хору, та до першей дзецинскей представи, вец ше надовязало и рецитованє и водзенє програмох на наших фестивалох. Перша Адрианова ґлумецка улога була у представи ,,Кед бизме верели моєй баби” хтору режирала учителька Ксения Бодянец, дзе достала улогу русалки.

- Нє можем повесц хтора ми улога наймилша, кажда ми облюбена! Даєдна праве пре тему представи, даєдна пре колеґох, даєдна пре упечатки публики... Найчежша улога потераз ми була улога Ґордани у представи ,,Вина” у режиї Владимира Надя Ачима у хторей бавим зоз Йоакимом Винайом.

Н

14 РУСКЕ СЛОВО

Адриана Надь зоз Руского Керестура одмалючка активна у рускей култури, а як гвари, тоту любов ґу Дому култури Руски Керестур єй ,,усадзела” мац през приповедки и власни памятки. Добре зме ю запаметали ище кед ґлумела у першей рускей дзецинскей монодрами ,,Залюбена до кравки Славки”, а на тогорочним Драмским мемориялу Петра Ризнича Дядї ґлумела у двох театралних представох Характер Ґордани ше цалком розликує од мойого. У паметаню ми остала и представа ,,Юшка зоз канаринца” дзе сом ше зявела у даскелїх сценох як канаринєц. Щесце же сом мала маску на твари, понеже тота представа комедия, та ше публика цали час шмеяла, а и мнє спод маски слизи чурели, гоч сом ше нє шмела нашмеяц. Щесце тиж же сом нє мала анї єдну реплику у представи, вше сом штудирала як то други ґлумци одлично винєсли - здогадує ше Адриана. Вельо припознаня позберала зоз монодраму ,,Залюбена до кравки Славки” Роберта Такарича у режиї Владимира Надя Ачима. Теди, як гвари, анї нє похопйовала яке то значне бавиц першу руску дзецинску монодраму, и то на єй 11 роки. Тота представа бул ключ хтори єй отворел велї нови дзвери у нашей култури. У представи ,,Пепелюґа”, у режиї Ксениї Бодянец, була преглашена за найлєпшу ґлумицу Войводини. Велї припознаня за

найлєпше одбавену улогу у представох достала на рижних смотрох и на нашим Драмским мемориялу Петра Ризнича Дядї.

- Попри учительки и Ачима, нє шмем вихабиц и Михайла Зазуляка и Йоакима Раца Мимия. Од нїх сом учела на початку, од нїх сом учела як треба, и ґу чому чежиц, у хторим напряме ше розвивац и як напредовац. Цо ше дотика театру, ту сом ше упатрала на Михала Варґу, хтори бул сирови ґлумецки талант, на Славка Ороса, Емила Нярадия, Сенку Макаї Орос.., кед сом дакого вихабела най ше нє гнїва, бо ми живот наисце виполнюю велї особи з култури - заключує Адриана.

ТЕАТЕР ТО БЕЗК О Н ЄЧН Е БАВИСКО У театру можеш буц цо ґод пожадаш. На даскельо годзини можеш буц и пан и цар, богати, худобни, пилот, дохтор итд. Адриана спомина же то 3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

то2а]ік@ги5ке5Іоуо.сот шлєбода хтору ше люби без огранїченя. Вона визначує же колеґове на дескох то єй приятелє, а театер єй други дом. Єст автентична и окремна нїтка медзи нїма. У позарядовей ситуації, кед ше длуго нє стретали, вона чувствовала же є нє виполнєта и нєподполна, а тот нєдостаток, як гвари, може надополнїц лєм у Доме култури.

- Монодрами квалитетна подлога же биш робел на себе, бо фокус цалей представи на єдней особи и то оможлївює швидке напредованє ґлумца. На таки способ можеш виволац себе и виглєдовац свойо гранїци и схопносци. За ґлумца то велька награда кед є вибрани бавиц монодраму, бо теди режисер указує вельке довириє. Представи зоз вецей ґлумцами на сцени „цеплєйши” єст вецей шмиху, вецей потримовки и заш лєм, лєгчейше кед знаш же кед ше гоч цо нєпредвидзене случи, ти вше маш дакого хто ту же би шицко виправел и врацел назад на тото як вежбане на пробох. И єдно и друге ма предносци и мило ми же сом ше опробовала у обидвох вариянтох толкує Надьова.

Адриана би ше любела опробовац и у режиї, а як гвари, то було у плану, лєм же єй епидемийна ситуация тото нє допущела. У сотруднїцтве зоз Сашом Палєнкашом плановала режирац дзецинску преставу на його текст.

НА М ЕМ О РИ ЯЛУ У ДВОХ ПРЕДСТАВОХ - Радуєм ше же Драмски мемориял отримани так як заплановане. Найкрасше кед можеш представу бавиц пред свою публику, наживо, бо театер диха лєм з публику. Бавела сом у двох представох. На отвераню зме бавели представу ,,Ениґма Дядя” Славка Ороса, и у

театер и шицким хтори розумя же театер нє лєм комедия.

П ЛА Н И Н А ДАЛЄЙ

його режиї. Можем повесц же ми чесц же сом часц того проєкту. Гоч сом длуго у театру, о Дядьови сом мало знала, а вельо того сом тераз научела. Славко вельо часу и енерґиї уложел до тей представи, знам же ше людзом пачи кед одпатра дацо иншаке. Другу представу сом бавела зоз Йоакимом Винайом, то представа ,,Вина” у режиї Ачима. Нашо людзе мали ю нагоду видзиц концом фебруара прешлого року. Нїґда пред тим сом нє дожила же би публика станула и кляпкала кед ше представа закончи, после премиєри ,,Вини” праве ше тото случело. Тота представа ма окремне место у моїм шерцу. Драма, емотивни ринґишпил, представа хтору бим препоручела шицким хтори любя 3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

Адриана закончела Високу здравствену школу фаховних студийох у Беоґрадзе, напрям фаховни медицински радиолоґ. Вельку любов ґу медицини почувствовала ище у основней школи кед була на крижней драги кадзи ше опредзелїц. Тераз роби у шпиталю у Зомборе на радиолоґиї, а нарок ше жада одац за свойого вибраного Бориса Барну и як гвари, щешлїва є же обидвойо жадаю остац у Руским Керестуре дзе себе уж пририхтую и обисце.

- Скорей сом гуторела: ,,Або менєй шпим, або менєй учим!” Вельо раз ше пре шицко цо робим одрекам заєднїцких хвилькох зоз своїма найблїзшима, алє шицко то вони розумя - закончує Адриана. Млада ґлумица Адриана Надь жада напредовац и опробовац ше у нових стварох. Намира єй допринєсц Руснацом и очуваню нашого идентитета, култури, обичайох... Планує напредовац и на роботи, алє и основац фамелию. А щешлїва є же коло себе ма особу хтора ю потримує и розуми шицко за цо ше вона опредзелї. ■

*

РУСКЕ СЛОВО 15

*

»

О СНУ И СНОХ РОК Х Ь Ї

ЛЄПШ Е ПРАВЕ ТАК

ДЕЦЕМБЕР 2021. ч и с л о 486 Число ушорел: Любо Инґе Дудаш

а вше пред ^ак, ш шветами, пра­ ве тима пред на­ ми, кажде з нас прави якиш план жаданьох... Жаданя природни цек же бизме знали смужку подцагнуц и буц свидоми дзе зме сцели, а дзе зме, поправдзе, сцигли. Задумовал сом нєраз, верце, яке би то було кед би нє було тих котри анї власни розум нє хасную, бо, гат, маю уставне и шицки други пра­ ва на то. Нє було би добре! Кед би тих и таких нє було, як би други знали хто ту, медзи нами, нормални, лєбо як швет? Ковид ми анї нє на розуме, вон лєм тераз найактуалнєйши. Пробовал сом задумац, та и спознац, яки би швет випатрал кед би нїхто нїкого нє спре ведал? Думам, у ствари знам, же би анї то нє було добре. Правда нам, та гоч є яка, вше ту и пред носом и сами себе мушиме припознац же скриц анї нє мож, аж анї пробовац. Цо баржей криєш - баржей видно, шицко... Значи же и то нє функционалне, чи нє? Дакеди ми аж жаль кед похопиме, шицки без винїмкох, кельо зме ше оцудзели? Огляднїце ше, сушедство вецей нє фунґує, на кафу ше идзе лєм до локалох котрим то професия, на бешеду ше нє ходзи анї до власних, найблїзших, а на пораду, анї пред жвератком у купальнї! Ша, озда зме шицки наймудрейши, нє од тераз, од вше. Патрим так на нашу будучносц, младеж дабоме, та ми вше на розуме же о чим вони буду приповедац на матурских рочнїцох, випровадзаньох? Думам же знам - нї о

чим. Як и тераз, пошедаю за єден стол, крашнє поруча уж хто цо жада, а вец буду и далєй длобац до нових технолоґийох. Лєм док придзе тот час то буду ище новши апаратчики дзе престава кажда гранїца интимних зонох, думам на праву блїзкосц лєбо оддалєносц, наисце... Ду­ мам себе, добре же жиєме тераз, после того приду лєм правдиви страхоти, кед су уж то нє! Пробуєм задумац же цо поведза тоти ґенерациї, праве актуални, же зоз ким до школи ходзели, зоз ким ше дружели...? Знам же анї во­ ни, та анї праве тераз, одвит нє маю и нє знаю! Яй тому котри(а) нє ма брата, лє бо ше стру. Осуд зени є цали живот на онлайн, бешедовац ше пре­ става! Тераз ми випатра аж на страх красне и кед ше дахто зна вадзиц як то дакеди було - ша живе слово чуц... Пробуєм похопиц як бим ше справовал кед бим злату рибку влапел на циґонь, гоч пойма нє мам як би ше то и могло случиц... Знам же нє знам анї єдно жаданє котре ми од животней важносци, лєбо котре би розгарло нашироко присутну оцудзеносц медзи шицкима нами, та гоч як то на чарно офарбене. Остава ми лєм самого себе прешвечиц же рибку треба руциц назад до води, без жаданьох за дачим окремним. Нє виновата вона же ми власну реалносц знаме так дотрепац же анї сами нє знаме дзе зме сцели, а дзе зме рушели... Наисце верим же лєпше кед би тото нашо остало таке яке є - лєм горше най нє будзе! Инґе

ШВЕТА Концом каждого року и початком нового маме, а „на густо”, швета. У децембру швециме Миколая. Потим приходзи Крачун, а такой о тидзень дочекуєме Нови рок. Вец, у януару, ознова Крачун и Нови рок, по старим календаре. И так по Богоявлєнє и Иоана. Ище и Дзень Руснацох!

ЖАДАНЯ ЗА ШИЦКИХ НАС Щиро жадам же би ше у Новим року ніх­ то нє вадзел и нє гнївал. Нє маю ше цо вадзиц анї тоти горе, анї тоти долу, анї тоти на штредку. Од тераз нє шлєбодно муштровац ше, прескаковац, пре-( клапковац, прекачовац, верестовац, огваряц, собачиц, оначиц, ґараздовац, брац на ограбки, вируцовац на очи, спричкац ше, видрижняц, викриковац, упрекосциц, мерац язики, одповедац, надмудровац, крижом ставац, боком патриц... Най кажде будзе весели и щешлїви! Най би вше так було! Жадам вам добре здравє, полни гамбари и бутєлари!

Т

НОВИ РОК Видзице ви же як час швидко преходзи? Нє же идзе, алє лєци! Га, видзи ше ми же лєм тераз бул Нови рок, а вон уж стари. И знова зме рок старши. Ша кед сом бул млади, лєдво сом чекал соботу, же бим пошол до карчми, до дружтва, на танєц. А тераз - док ше обрациш, та кажди други дзень собота, а мало-мало та Крачун и Нови рок. Прейду окомгнуц! Будзе же то од тих новотних телефонох и компюте рох... Баяко!

16 РУСКЕ СЛОВО

На многаня и благая лїта! Вше лєм ваш, щиро, - Бачи Дюра з Керестура 3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

НЄМИРИ ПРЕД ШВЕТАМИ

ПИТАНЯ

ХТО ТО ПОСТАРЧИ?

ЗА РОЗДУМОВАНЄ

Пришло ми на розум, аж ше боїм, як тре­ чарни пиятки уж формовали, оєй яку длугу ба прежиц тото цо нас чека... Пандемия колону. Поправдзе, пред жвератко кед стаище ту, мудри глави, голєм тоту шлєбоду нєм, паметам я и Русох кед предавали шиц­ маю, буц нємудри - думам, знаю же конєц ко за по червену. Накуповал сом ше теди. швета, того ровного по конєц дуги, уж дав­ Озда ище вше дацо у алату, нове, анї нє хано требал буц, а ище вше цошка треба че- сно ване! Паметам и кед зме зоз пайташами, на бикац... Озда и то пре пандемию. Як витримац лєм жиму котра скоро уж ту циґлох до Коцура пошли бо, гат, шицко, ду­ и по календаре, грегориянским, дабоме, а мали зме на пиво, там туньше було за цали ми ше мухавиме... динар. Лєм нє признам же ше ишло перше Перше, як би, кед би даяк могло, даєдно до Лалитю, та до Пиньвиц, до Торжи, а од шветох голєм дакус попрескаковац, го­ другого дня зме нашли и Коцур, ша нє за брегами бул... Треци, чи лєм дакус? штварти дзень, дому. Нє пре дарунки, ша дзеци уж оддавна знаю доХто би то паметал, алє стац тото цо им по смаку, ми голєм маме о чим та пачело ше то нам, лєбо приповедац. Просто нє припознам анї сам себе, нє. Нє учел их нїхто як ше под скору уцагнуц, алє бо то так давно було же знаю то як кед би баш можебуц анї нє правда. Правда лєм же зме теди праве за тото були школодуловали од пенєжу ковани. Од тих роботох, знаце и сами, такой одстутри зме видайкали од ропим. Ша лєм свойо живци дичох. Свой динар зме ище нє потрошиме, а и лїки за змиренє нє таки тунї, а и мали, но пришол и вон о нє преписую их гоч кеди. даскелї роки, алє зоз сво­ Гайде, уж як-так, од Миїм ше динаром чежше розисц як зоз родительколая ше нє похориме а ским, нє так? шицким добре, на бутєлар нє думам. Такой потим Баш, штуди рам, нам Крачунски швета кед нє шицко єдно було док зме мали були, ша ми почи­ ра ху єме и Ми колая по тали цо у ушитих крастарим календаре та яй зоз архиви „Руского слова чунских менам кед нам род дакус щкох було, а заверали зме очи векши, а зоз нас и у Керестуре, Коцуре.... Нє виновати дзеци же нам праве так як пред фактом же таки пакецики треба зоз двома календарами та перше до нашей родзини и сушедом наКерестура, а вец уж дзе ше кому пачи, алє шо родичи исто так паковали... На и сце чеж ко зоз ти ма шве швето - швето! Нови роки, як давно а вше го споминаме, тами, та гоч по яким шоре принаш професор Владко, гварел: - Озда уж нє ходза. Думам лєм же зме добре ознова дочек? Тераз нови роки лєм вельо научели же о рок буду истим швид ше приход за. шором, исти швета, по истих Нє шмеме забуц же и дочек ма свойо два календарох. Можебуц лєм нє календари... Но, та, якош, на час ше поми- штудираме же родичох давно риц зоз собу, шветами и блїзкима, та и да- нєт, та ми тоти цо дарунки дальшима. Озда прежиєме и тоту сезону ваю, а од того нїхто анї нє прошветкованя, а о рахункох и минусох будзе- бовал, анї нє подумал сцекме роздумовац, так зоз аспирином и коцку нуц!!! Ганьба би и було! цукру, идуцого року, дай, Боже, здравя и Но та, уж кед так и Вам шицким и блїзшим и дальшим, мож розума! Пригваряли ми же сом нє вихасновал лєм зажадац же би и вони на чарни пияток кед уж було и таки и тельо зберали цо вецей швета, а о чим попусти, на шицко, понайвецей на тото, цо би ше под пецом и приповедало нам анї у сну нє треба. Мерзене ми дакому кед нє о тим цо, давно лєбо нє, толковац же, за мойо роки - дабоме, таки прешло... И нґе

Котри то горски верх бул найвисши покя нє одкрити Монт Еверест? *** После котрого пренаходку можлїве патриц през мури? *** Кед же такволана чарна шкатула направена зоз материялу котри нє мож знїщиц, прецо зоз того истого материялу нє направени и цали авион? ** * Чи чловек може плакац зачирени у води? *** Цо думаце, чи веґетариянци $ єдза „ґумово” медведжики? *** Кед дахто путує швидше од швидкосци звука, чи може слухац радио?

Цо сце перше видзели?

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

РУСКЕ СЛОВО 17

КУЛТУРА И ПРОСВИТА ШКОЛА „ПЕТРО КУЗМЯК” ЗОЗ РУСКОГО КЕРЕСТУРА У НОВИМ ЕВРОПСКИМ ПРОЄКТУ

УСОВЕРШ ОВАНЄ ПРЕЗ ПРАКСУ, НЄ ЛЄМ У ТЕО РИ Ї Нащива була барз хасновита, бо зме мали нагоду войсц до школох, до учальньох, бешедовац зоз школярами, наставнїками и управу школи, черали зме искуства. То єдно усовершованє през праксу, а нє през теорию як то звичайно, гвари директорка керестурскей школи Наталия Будински ерестурска Основна и штредня школа з домом школярох „Петро Кузмяк” реализує нови европски проєкт ЮТЕКУЕТ (^езїегп Ваїкап). Проєкт Ев ропскей комисиї обдумани за жеми Заходного Балкану, а циль му змоцнєнє фахового штредньошколского образованя. Реализує го Привредна комора Сербиї у сотруднїцтве з италиянску орґанизацию Ипізег, специялизовану за интернационални програми черанки. Тих дньох, вибрани учашнїки проєкту пребували у Французкей. На Конкурсу Привредней комори медзи численима приявами вибрани лєм три, та так у Французкей у Лиону пребували тройо представителє штреднїх школох зоз Сербиї - мр Наталия Будински, директорка Школи зоз Руского Керестура, Марина Джакула, директорка Економскотарґовецкей школи зоз Кули, и Иван Милутинович, професор информатики Машинско-електротех нїчней школи зоз Бору. Тройо колеґове зоз Сербиї, вєдно зоз численима колеґами зоз Заходного Балкану, участвовали на вецей семинарох и роботньох усовершованя, котри були отримани у Образовним центру 8ЕРК у Лиону. Дирек­ торка Наталия Будински на тот завод визначела вельки успих керестурскей школи котра успишно трима крочай зоз найлєпшима школами у нашей держави. То вельки успих за нашу школу, бо на Конкурс Привредней комори Сербиї конкуровали школи зоз цалей Сербиї, а ми ше вшелїяк на тих конкурсох визначели зоз вельким искуством у вецей европских проєктох. Нащива була барз хасновита, бо зме мали нагоду войсц до школох, до учальньох, бешедовац зоз школярами, наставнїками и управу школи, черали зме

ШКОЛЯРКА СИЛВИЯ МАҐОЧ НАГРАДЗЕНА НА ФЕСТИВАЛУ ПОЕЗИЇ Школярка штвартей класи оддзелєня рускей Ґимназиї, Силвия Маґоч, участвовала на XIII Фестивалу любовней поезиї „Иван Панґарич”, и єй два писнї вибрани медзи найлєпшима и буду обявени у тогорочней Збирки любовней поезиї истоменного фестивалу. Спомнути Фестивал ма уж тринацрочну традицию, реализує го зомборски Дом за школярох штреднїх школох, а обдумани є лєм за школярох штреднїх школох котри биваю у школярских домох.

18 РУСКЕ СЛОВО

искуства. То єдно усовершованє през праксу, а нє през теорию як то звичайно - гварела Наталия Будински, и наглашела же медзинародне сотруднїцтво у образованю барз значне, бо воно як таке доприноши розвою и унапредзеню образованя у нашей жеми. З тим проєктом облапени и школяре. Два школярки напряму туристично-готелиєрски технїчар - Маша Керекеш и Бояна Божичич витворели високи пласман

ПРОМОТИВНИ СПОТ О ИНТЕРНАТУ Основна и штредня школа зоз домом школярох „Петро Кузмяк” тих дньох на своїм Ю’тюб каналу обявела промотивни спот о Доме школярох. У споту приказани єден каждодоньови дзень школярох, дати акцент на тото же ше у єдним будинку находзи школа, дом и терпезария, а визначени и рижни можлївосци як препровадзиц шлєбодни час. У Доме школярох воспитаче дзечнє орґанизую рижни роботнї, школяре маю нагоду рекреїрац ше у терховнї котра тиж у школским будин­ ку, а можу ходзиц и на рижни секциї. на конкурсу. Маша Керекеш першопласована, док Бояна Божичич шеснаста у конкуренції медзи 82 школярами. Дзекуюци першому месту, Маша Керекеш нєодлуга найвироятнєйше од 14. януара по 13. фебруар будзе пребувац у Французкей на єдномешачней пракси вєдно зоз ище дзешец учашнїками. Тророчни проєкт ЮТЕКУЕТ ^ В попри Сербиї облапя жеми Заходного Балкану - Албанию, Босну и Герцеґовину, Чарну Гору, Сиверну Македонию и Косово, а европски партнере Италия, Белґия, Голандия, Французка, Малта, Италия, Словения и Польска.^ М. Джуджар 3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

киІІига@ гизке5Іоуо.сот

53. ДРАМСКИ МЕМОРИЯЛ ПЕТРА РИЗНИЧА Д Я Д Ї

ПРЕДСТАВЕНА МОНОҐРАФИЯ О ИРЕНИ КОЛЕСАР Покус сом ше бал же ше после розпаду Югославиї, єй робота як Рускинї, Югославянки, револуционерки, особи хтора ше борела за правду и за шлєбоду народох на тих просторох - забудзе. На щесце, нє бул сом у праву - гвари Владимир Балащак, автор Моноґрафиї рамикох 53. Драмского мемориялу Петра Робота нє ишла анї лєгко, анї швидко, як Ризнича Дядї, вовторок 23. новембра, у припознава автор, понеже средства у култуДоме култури Руски Керестур, у „Клубу 10”, ри нїґда нєт досц, а архива о театралней и отримана промоция кнїжки „Ошмих полцо филмскей роботи Колесаровей розшата по ровей фиґурини” о визначней югославянскей шицких бувших републикох старей театралней и филмскей ґлумици Ирини КоЮгославиї... лесар. Моноґрафия реализована у рамикох Требало найсц сотруднїкох, пой проєкта „Ирена Колесар - парадигма правдиЗаґребу, Сараєва, Любляни, Беоґраду... на вей уметносци” у виданю Дружтва Руснацох шицких тих местох ше нє єднак водзело зоз Сримскей Митровици и Новинарскей рахунку о очуваню тей архиви, та було досц асоцияциї Руснацох з Нового Саду. чежко позазберовац шицок материял. Тото На промоциї монографиї, о тей крегкей и цо ми було наймилше то друженє и бешедоскромней, алє шмелей уметнїци, як ю шицки ванє о Ирини Колесар зоз найвекшима єй колеґове доживйовали, бешедовали члени югославянскима ґлумцами. Зоз Ирину сом ушорйовацкого тиму - координатока проєкту Єлена ше познал, алє зме нє мали нагоду вельо бешедовац, поПеркович, редакторка виданя Ирина Гарди Ковачевич и неже ше вона пошвидко похорела. Но, вона анї нє любела автор моноґрафиї Владимир Балащак зоз Сримскей бешедовац о себе. Нє любела приповедац анї о тим же Митровици. була партизанка, нє любела споминац анї орден за шмеВладимир Балащак, хтори и сам витворени ґлумец, при- лосц. Вона була мирна, циха и поцагнута, алє зато шицки сутним приповедал о своїх мотивох писаня о живоце тей други югославянски велїканє о нєй гварели шицко цо би леґендарней ґлумици и особи Ирини Колесар, о їх стрет- требало. Першенствено Мария Црнобори, Светлана нуцох у Беоґрадзе и Загребе, и моцним упечатку хтори на Бойкович, Реля Башич. - потолковал Владимир и предлуньго, зоз своїм зявеньом и дїлом, зохабела. жел о уметнїцких досягох нашей ґлумици: - И Ирина и я родом з истого валалу, зоз Беркасова, а - Ирена Колесар одбавела першу професийну представу обидвойо зме вибрали исту професию. Покус сом ше бал у Задру, и зоз тоту представу „КуЙа албиних дево]'ака” же ше после розпаду Югославиї, єй робота як Рускинї, отворени терашнї Задарски професийни театер. Вона Югославянки, револуционерки, особи хтора ше борела за вельки шлїд охабела у Горватским народним театре, правду и за шлєбоду народох на тих просторох - забудзе. потим, на поволанку Бояна Ступици була поволана до На щесце, нє бул сом у праву - гварел Балащак. Югославянского драмского театру дзе була коруна єй каПо його словох, фасцинация зоз животом Ирини Коле­ риєри. Єдна є од сновательох Дубровацких лєтних бависсар, резултовала зоз дводеценийну роботу над зазберова- кох, фестивалу хтори тераз уж на шветовим театралним ньом рижного документарного и биоґрафского материялу, уровню. Интересантне тото цо гварел ґлумец Предраґ у хторим ше му удало позберац прейг двацец особни здо- Ейдус, же у тим шицким чкода же ше Ирина Колесар нє гадованя колеґиньох и колеґох Ирини Колесар, зоз хтори- занїмала зоз педаґоґийну роботу, и же свойо знанє и ґлума сотрудзовала у своєй уметнїцкей кариєри. мецку школу хтору здобула у войни, а то найгорша можлїва школа хтору можеце здобуц у войни, нє мала наго­ ду преношиц на будуци ґенерациї. - заключел Балащак. На промоциї участвовали и ґлумци Душанка Анойчич, Никола Яношевич и Єлена Янкович хтори пречитали виривки зоз моноґрафиї, а у провадзеню на ґитари Ивани Милосавлєвич. Промоцию провадзела и вистава фотоґрафийох зоз театралного живота Колесаровей, а у рамикох проєкту публики представени и авдио-видео запис „У здогадованю”, авторки Олґи Карлаварис. После промоциї моноґрафиї у Керестуре, о живоце тей ґлумецкей героїни, у наиходзацим периодзе годна слухац и публика у Шидзе, Новим Садзе и Беоґрадзе.^ Ан. Медєши

У

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

РУСКЕ СЛОВО 19

КУЛТУРА И ПРОСВИТА і

53. ДРАМСКИ МЕМОРИЯЛ ПЕТРА РИЗНИЧА ДЯДІ

„ВИНА”: ПРИКЛАД РОШНЮ

„СОН ШМИШНОГО ЧЛОВЕКА”: МАЛА ПРЕДСТАВА ВИСОКОГО ДОСЯГУ Монодрама „Сон шмишного чловека”, у виводзеню Мирослава Малацка, котру по тексту Ф. М. Достоєвского режирал Вла­ димир Надь Ачим, виведзена пияток, 26. новембра, у Велькей сали Дома култури у рамикох 53. Драмского мемориялу. Тота представа премиєрно виведзена на лоньским Мемориялу, алє барз значне за наш театер же вошла до другей сезони и далєй жиє на сцени. Монодрама ше занїма зоз питанями о людским гриху, намаганю ґу идеалному дружгву, о нєможлївосци рационалистох же би дали одвит на вичне питанє о смислу живота и борби помедзи добрим и злим. У сну, у хторим ше нараторови пришнїло же умар и же є поховани, одходзи на другу планету подобну планети Жеми, на хторей стрета утопийни швет. Людзох хтори жию у любови, гармониї, у складзе зоз природу, за нїх наука и технолоґия цалком нєпознати, алє їх знанє и попри тим, возвишенше. Медзитим, його присуство губи дружтво, зявюю ше „Жемово” грихи - любомора, зависц, спреводзки, подзелєня... Прето вон модлї народ же би го розопяли на криж, з наздаваньом же пре його жертву ознова буду як скорей. На концу му грожа же го „стрепу” ґу шалєним кед нє престанє бешедовац о идеалним дружтве. Наратор ше будзи зоз сна, зоз прешвеченьом же, и попри шицкого, любов заш лєм примарни стан чловечества. Малацкови ше, по други раз пред керестурску публику, зоз своїм препознатлївим и автентичним ґлумецким виразом, удало приблїжиц емоциї, становиска и дилеми хтори тота приповедка ноши, добре водзаци ра­ хунку о основних елементох ґлуми - бешеди, руху и ґестикулациї хтори при Малацкови вше шмели и енерґични, а заш лєм контроловани, обдумани... Мирослав Малацко нам насампредз познати як позарядови и наградзовани рецитатор и шпивач, а за собу ма и богате театралне искуство. Под режи-

20 РУСКЕ СЛОВО

серску палїчку Владимира Надя Ачима, з тоту улогу ше дефинитивно потвердзел як наисце одлични ґлумец, цо гутори же у нашей култури ознова маме уметнїка универзалного таланту, чийо потенцияли ше можулємдалєй розвивац. О його ґлумецким таланту, шведочи и нєдавна награда, точнєйше припознанє за ґлумецку бравуру, за улогу у спомнутей монод­ рами, од Союзу аматерох Войводини, на Фестивалу драмских дїячох Войводини. Фестивал, нажаль, пре епидемийни обста­ вини нє бул отримани наживо, алє кандида­ ти посилали знімки своїх виводзеньох...

- Каждому ґлумцови давам нагоду же би направелсвоюцо лєпшуулогу, лєм питанє чи ю ґлумец и вихаснує. Малацко наисце квалитетни ґлумец и добре сотрудзуєме и розумиме ше. Свою улогу озбильно похопел и остал на уровню задатка, а латку сам себе високо поставел. гварелрежисер представи„Сон шмишного чло­ века” Владимир Надь Ачим, хтори нє скрива задовольствоз остатнїм виводзеньом. Перше виводзенє монодрами отримане прешлого року на Мемориялу, з тим же число патрачох у Велькей сали теди було огранїчене пре епидемийни мири. Того року, числена публика одвитовала ґлумцом, понеже, як и сами гварели, праве то им найвекша награда за вельки труд хтори уложа. Малацко на Мемориялу окрем у монодрами „Сон шмишного чловека” ґлумел и у представи „Ениґма Дядя”, а як гвари, було вельке виволанє посцигнуц таку динамику роботи, но, на концу, вредзело. Интересантне визначиц же ше нєдавно, 11. новембра, наполнєли ювилейни 200 роки од народзеня автора приповедки „Сон шмишного чловека” и єдного од найвекших шветових писательох Ф. М. Достоєвского, а як режисер Надь у франти заключел: - Думам же зме аж и од самого пана Достоєвсйого достали потримовку и благослов од горе за нашу успишну театралну роботу. Ан. Медєши

На тогорочним Мемориялу (селекция - нє мож повесц, бо на репертоару скоро комплетна театрална продукция и од влонї, нє лєм тогорочна), всоботу, 27. новембра, керестурска публика мала нагоду ознова видзиц представу „Вина”, по тексту Николи Ромчевича, у режиї директора Дома култури Владимира Надя Ачима. Фалат хтори премиєрно виведзени влонї нєпоштредно пред початком позарядових мирох з нагоди вибуху пандемиї, дожил репризне виводзенє з 20-мешачну часову павзу, цо вшелїяк представяло специфичне ви­ воланє за двоїх младих ношачох ґлумецких обовязкох у толмаченю проблематичней малженско-фамелийней фабули. Медзитим, праве прето и публика мала нагоду за експеримент - за повторене патренє, спатранє и поровнованє як ше фалат розвил, пре спомнути хиятус. Тот, свойофайтови диялоґ сучасного хлопа и жени у цалим дияпазону каждодньових животних спокусох, шведочи о домеркованим вибору текста, цо добре резонує з общеактуалну каждодньову животну драму, чиєй зме шицки протаґонисти. По тей аналоґиї, а по дружтвеней критики актуалней ситуациї, дзе кореспондує з новосадским фалатом „Скорей як когут нє закукурика”, „Вину” мож третирац як централну представу тогорочного Мемориялу. Така єдна Берґмановска диялоґ-напарта сценска позиция вимага тиж прешвечлївих ґлумцох, цо талантовани Адриана Надь и Йоаким Винаї ефектно и компетентно винєсли по театрално драмску обяву ище на премиєри, а з тей повтореней нагоди, за явносц, тото нєдвосмислово потвердзели. Як публика добре замерковала, „Вина” права ґлумецка представа у хторей ше улоги розбавюю, меняю, рошню и розвиваю, цо шицко було видно у интерпретациї тандема на сцени - всоботу бул їх вечар. Медзитим, контекст Мемориялу вимага спомнуц тото цо ше обачує у виоштреним фокусу; Як перше, Руски театер достал нову ґлумецку пару - и Надьова и Винаї ношаче главних улогох и у представи „Енигма Дядя” Славка Ороса, як Цецилия и Петро Ризничово.

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

киІІига@ гизке5Іоуо.сот

ЯК ҐЛУМЦИ НА СЦЕНИ Друга аналоґия то же на смотри представени нашо два сценски валїгори; спомнути фалат „Ениґма Дядя” (крашнє же ше после Костельника („Зазбероваче труплох”) на таки способ можеме поклонїц циньом предкох котри нас културно и цивилизацийно задлужели) - нїч менєй як цо и моноґрафия о Ирини Колєсар Владимира Балащака, преднячки заґребского ГНК и беоґрадского ЮДП. О „Славици” ше уж и так шицко зна. У єдним окремним толкованю, мож повесц же спомнути означую зача­ ток гражданскей култури при Руснацох. Шицко тото, плус „Сон шмишного чловека”, наводзим як доказ за заключок же тогорочни 53. Драмски мемориял Петра Ри-

знича Дядї, и попри квантитативного лимиту актуалней продукциї, винїмково удатни. Чесц ми була и задовольство водзиц квалитетни бешеди з вельочислену младу челєдзу - нє лєм ґлумецку, а векшина то нашо активни културни дїяче - по одбавених представох, цо ми дава надїю убудуце за формалнєйши рамик за розгварки яки були (предвоєна) хасновита пракса. Медзи иншим, таки освидомени дружтвени ентузиязм знак виталносци заєднїци, без огляду на єй статистичну де популацию, лєбо „институцийну кризу”. Значи - режия (Орос, Надь, Винаї), селекция, тексти, улоги - уровень яки сом одразу нє замерковал за 35 роки кельо ходзим до театру (нє лєм нашого), цо за условия яки нас окружую нє мало, напроцив. Прето ше и можеме цешиц же совисно нашлїдзуєме Дядьов (културни) тал. Праве на ювилейни пол вика нашого театру. М. Джуня 3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

У БЕЗВИХОДНИХ СИТУАЦИЙОХ ШЕ ОГОЛЮЮ ХАРАКТЕРИ После премиєрного виводзеня у Руским културним центру у Новим Садзе штредком новембра, представа „Скорей як когут закукурика”, по тексту Ивана Буковчана, а у адаптациї и режиї Славка Виная, одбавена и пред числену керестурску публику у Велькей сали Дома култури. Представа, зоз хтору внєдзелю, 28 новембра закончени тогорочни 53. Драмски мемориял, настала у копродукциї РНТ Петро Ризнич Дядя зоз Руского Керестура и Драмского студия РКЦ зоз Нового Саду, и представя режисерски деби Славка Виная. Зоз ефектну адаптацию и драматизованьом того зложеного дїла, упечаток керестурскей публики же ре жисер Славко Винаї витворел висо­ ко поставени задаток, а осемчлена ґлумецка екипа го нє знєверела у интерпретованю визиї. Млади, алє витворени ґлумци-аматере - Неманя Вукосав - Окупатор, Любица Фечо - Учителька, Ма­ рина Хома - Марика, Наташа Макаї Мудрох - Бабица, Андрей Орос Повстанїк, Йован Живкович - Бай бер, Иван Лїкар - Студент и Ребека Планчак - Студентка, представели ше як убавени ансамбл, очиглядно талантовани, чийо бависко барз добре функционовало на сцени. Досц нєподзековне зоз такей ґлумецкей екипи видвоїц найупечатлївше винєшену улогу, но заш лєм, Йованови Живковичови, у улоги байбера, найлєпше ше удало интерпретовац ментални и емоцийни стан, лєбо крах, подоби хтору толмачел. Добра координация медзи ґлумцами, комплексна тематика преткана зоз моцну емоцию, у першим планє

тей представи, надополнююци минималистично поставену сцену. Ту и звучни и шветлосни ефекти, як єдни од значних елементох, голєм кед у питаню жанр на гранїци горору. Трансфер представи зоз ориґинално камерней новосадскей на вельку керестурску сцену нє бул проблем. Дзекуюци ефектному шветлу, ав­ тентична атмосфера зачувана, а ґлумци достали вецей простору - нє нательо физичного, кельо духовного. Окупаторски официр седмерим заложнїком дава можлївосц вибору - вибрац єдного спомедзи нїх хтори би бул заштрелєни як ретрибуция пре забойство вояка, и так виратовац шейсц животи, або, у случаю одсуства догварки, жертвовац животи шицких. У такей безвиходней ситуациї и пред нєможлївим вибором, оголюю ше характери. Дахто затрима людске достоїнство, док други зрадзи чловека у себе. Представа поставена на моцним еґзистенциялистичним мо­ тиву, а у складзе з тоту шиву и „чежку” филозофию, нє лєгко ви­ двоїц порученє хторе источашнє етично исправне и практично применлїве. У збиру, шицко ше зводзи на цену чесци и чловечносци. Реализованє представи „Скорей як когут закукурика” финансийно пот­ римали Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и на ционални заєднїци-национални меншини, Покраїнски секретарият за културу, информованє и одношеня зоз вирскима заєднїцами, Завод за културу войводянских Руснацох и Национални совит Руснацох. Ан. Медєши

РУСКЕ СЛОВО 21

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ І

СТРЕТНУЦЕ: ТОМИСЛАВ НАДЬ - ЗЕМУНЄЦ И КЕРЕСТУРЕЦ

ГЛЄДАЮЦИ СВОЙО КОРЕНЇ Нє дармо ше гвари же „крев нє вода”, думаюци на тото же чловека кеди-теди зацикави одкаль походзи, хто му предки, окреме кед нє жиє у своєй заєднїци, як часто случай и з нами Руснацами на тих просторох Пише: Мария АФИЧ

ден з таких и наш собешеднїк, Томи слав Надь Макаїчков зоз Земуну, алє уж дзешец роки вон и Керестурец, дзе тиж ма свойо обисце, дзе часто зоз супругу Мелиту и дзивку Гаю препровадзую викенди. Томислав по фаху транспортни инжинєр, алє цали роботни вик препровадзел як професор у штреднєй Транспортней школи у родним Земуну дзе є нєшка помоцнїк директора. Сцели зме дознац дакус вецей о його животней приповедки, и насампредз цо го при„РУСКЕ СЛОВО” цагло до Керестура дзе коренї його фамелиї У ОБИСЦУ по оцови. Приповедку Томислав розпочина Гоч сом як малиод свойого прадїда Ґабра Надя, Макаїчковонє бог зна кельо вельо го котри жил на Збегньове и мал тройо дзенаучел, руски ми бул ци, Якима, Йовґена и Павлину. Перши у ухох одмалючка остал у Керестуре, Йовґен, Томиславов дїдо през лєто ту, пошол до Кули, а Павлина до Вербасу. у Керестуре, ґу тому и Руске слово нам вше було у обисцу. Бешедовац сом ше одшмелєл аж кед зме ту купели хижу - толкує Томислав.

Є

ПРИПОВЕДКА О ОЦОВИ - Мой оцец Йовґен бул нєзвичайни, та и шмели, бо ше на свойо 14 роки вибил до швета. Нє сцел остац параст на салашу медзи Кулу и Керестуром. Робел як шеґерт на вецей местох док го на 17 роки нє мобилизовали до Другей шветовей войни. Гоч там бул лєм два мешаци, у битки на Батини бул ранєти до руки, зоз хтору остал з часци инвалид. По войни закончел елек­ тротехнічну школу у Новим Садзе, уписал ше и на висшу, а роботу достал у Беоґрадзе у Союзней управи за контролу лєценя, дзе остал по пензию. Бул припознати фаховец, та шицки аеродроми у бувшей дер жа ви прешли през його руки при по ве да То мислав о оцовей животней драги и наглашує думку хто ра оца водзела, а то - знаходз ше сам у живоце.

- Так ше и оженїц нє сцел док сам нє ку­ пи квартель, а нє же би го достал од фирми як теди було. Постал Земунєц, оженєл ше з мою мацеру Штефицу и там ше и я народзел и одроснул як єдинєц. Оцец виновати же ме нє научел по руски, та ме прето на седем роки послал до Керестура най ше научим. Алє випадло же я кере стурски дзеци учел по сербски, а нє вони мнє по руски, випатра сом ше уж теди почал „занїмац” зоз просвиту - дзечнє фран­ тує наш собешеднїк.

- А ту ше зявели и початки моєй професиї, гоч дакус модификованей. Кед ше ми опитали цо будзем док вирошнєм, гварел сом же будзем кочияш, дзекуюци красним памятком зоз прадїдом Ґабром кед ме вожел на прикочу з коньми хторим мена и нєшка паметам - пребера Томислав по керестурских памяткох малого рапуха. МАЦ ДЗБАЛА ЖЕ БИ БУЛ РУСНАК Же би як дзецко зоз мишаного малженства Томислав бул Руснак, як гвари, заслужна його мац Горваткиня, алє и миксевропского походзеня хтора одросла у Руми.

Предки од прадїда Ґабра Макаїчкового

22 РУСКЕ СЛОВО

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

- Мац була векша Рускиня од оца. Вона нас наганяла же бизме славели обидва швета, вше ми гуторела же сом Руснак по оцови, вона отримовала вязи з нашу родзину у Кули и Керестуре и вше ме там ґурала же бим ше дружел и почувствовал як Руснак. Оцец о тим нє барз дзбал, алє боме пожадал же би ту, у Керестуре, були з мацеру и поховани, та себе за живота справели и памятнїк. Мац умарла 2008. року, та оцец потим ту купел и хижу на Новим шоре нєдалєко од беґелю, а ми ю зоз супругу вец реновирали. САМ ШЕ ЗНАХОДЗИЦ У ЖИВОЦЕ З теми на тему, видно же Томислав ма вельо интересованя и всестрана є особа, а интересує го од уметносци по практични роботи. Гоч бул єдинєц, гвари же го родичи цалком иншак виховали, и през животни бурї ше сам знаходзел. Уж после штреднєй школи през лєто заробел у єдного майстра, та мог пойсц на свойо перше путованє до Польскей и Чехословацкей, бо му и путованя єдна зоз милих активносцох. Док студирал тримал годзини математики, и так го родичи пущели же би ше знаходзел у живоце, алє вше му були на помоци и потримовка кед требало. Гоч сцел буц фоторепортер, удало ше му уписац до транспортней школи, закончиц и факултет, потим одслухац и двої маґистерски студиї, алє якош ше нє да­ ло же би и одбранєл уж написану роботу зоз транспорту, та вец ше преруцел и маґистровал на фаху медзинародна економия и дипломатия. Оцец го пре принцип нє сцел запошлїц там дзе сам робел, та ше Томислав нашол у штреднєй школи хтору и сам закончел. Виприповедал нам и горки искуства о тим же ше случело же пре дзепоєдни ствари хтори нормалному чловекови чежко розумиц, нє могол напредовац у кариєри, цо дожил и його оцец, и вон, а з часци и його дзивка. Но, як гварел, у та­ ким дружтве, нажаль, жиєме.

- Гоч сом нє думал цали час робиц у школи, бо сом заш лєм инжинєр и сцел сом ту напредовац, голєм сом участвовал на коло 20 симпозиюмох, совитованьох итд. зоз власнима и ґрупнима роботами, бул сом и судски вештак зоз транспорту, участвовал у правеню нового занїманя - транспортни технїчар. У школи сом ше тиж трудзел допринєсц и обдумал сом медзинародни екскурзиї до заходноевропских жемох и же би були и хасновити, та зме вше нащивйовали и дацо вязане за транспортни фах - толкує наш собешеднїк и одкрива же попри путо­ ваня, автомобили и швидкосц його найвекша любов, цо пренєсол и на свою дзивку Гаю, та вєдно провадза Фор­ мулу 1. Гоч Гая професийно у других водох, бо закончела арабски язик та є на докторских студийох арабскей уметносци.

- Понеже ми гоби и стари автомобили, док пойдзем до пензиї уж мам як проєкт даяки пейц „принци” за зредзованє. Гоч сом инжинєр, научел сом основи и велїх дру­ гих роботох, та ше нє обавам лапац ше до шицкого - виволал нам свойо плани Томислав. НАЙ БИ КЕРЕСТУР БУЛ НОВИ ДОМ Тоту зме розгварку водзели двоязично, гоч з векшей часци по сербски, алє и на руским язику. Томислав досц того зна и по руски, а як ше одважел бешедовац толкує: 3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

Томислав на роботним месце

Зоз своїм знаньом Томислав доприношел на велїх симпозиюмох и совитованьох

- Гоч сом як мали нє бог зна кельо вельо научел, руски ми бул у ухох одмалючка през лєто ту, у Керестуре, ґу то­ му и Руске слово нам вше було у обисцу. Бешедовац сом ше одшмелєл аж кед зме ту купели хижу. Кус зоз сушедами, як сом знал, а и з родзинами Макаїчковима зоз котрима зме ше вше сходзели. Мам ту и велїх приятельох, а и добрих сушедових. Нє знам шицко ґраматично точно повесц, хиби ми и векши фонд словох, та бим любел кед би ше ревидало словнїк, бо мам лєм першу часц, добре би було и даяки учебнїк за старших цо сцу научиц по руски. А же Керестур, яки є таки є, и гоч є уж и нє тото цо дараз бул, заш лєм ма якуш чаривну прицагуюцосц, як писал о. Роман Миз, и то шведочи и наш собешеднїк Томи­ слав Макаїчков. Гоч мал дїдово-оцову хижу, винїцу и овоцнїк у Каменїци, и свою викендицу у Банату, ришели зоз супругу шицко предац, уложиц до апартману у Ровиню, а сцели би купиц и векшу хижу у Керестуре. Же би було места и за числени Томиславово гобиї, як зме спомли, од старих автомобилох по столарски роботи цо на­ учел од покойного оца. И єдного дня, чи векшином, чи голєм цеплєйшу часц рока ту препровадзовац, дзе глїбоко скрити коренї и потомки його фамелиї. ■

РУСКЕ СЛОВО 23

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ

НАШ ГОСЦ: ЯНКО СОПКА ЗОЗ ПЕТРОВЦОХ

КЕД КАЖДОДНЬОВА БОРБА ПОСТАНЄ И ОСОБНА Пише: Агнетка БАЛАТИНАЦ

През живот ше занїмал зоз рижнима, шлєбодно мож повесц, нєзвичайнима роботами, любел буц перши у дачим цо нїхто нє роби. Та заш лєм, Янко Сопка нїґда нє подумал же будзе медзи першима у Горватскей хтори прежиє ридку хороту. Дружтвени активиста, вредни, любитель спорту, и хто зна цо ище нє, вше ма теми за приповедки

ед ше Янкови опитаю дзе ше же народзел, вше гвари - под марадиком. Нє веря му, думаю же франтує, а вон твердзи же насправди було так.

- Бул то 1954. рок, конєц юния, бивали зме на салашу. Скошовало ше ярец, та ГОСЦИНА шицки ишли на польо, а мац нє жадала остац сама дома, та пошла и вона. На неґУ Петровцох ше ославскей драги, нєдалєко од мойого шокаждого року садзи вґра Янчового и нини Любици, пришол на Май (майске древко). швет мали Сопка, я. То була тайна, нї-да Кед ше я уж оженєл, ми о тим нє гуторели. Вше сом думал же пришло таке же нє було кому сом народзени у шовґра и нини. А вец конпосадзиц, бо пред чию цом 90-тих, през єдну бешеду, шовґор Янхижу ше посадзи, тот чов ми ше опитал чи знам дзе сом народма и госцину зени? Такой сом му гварел же знам, же у їх порихтац. А дружтво, обисцу, а вон маха з главу... дас 20, 30 особи.

- Нє, гварел шовґор, ти народзени под Одлучели зме же марадиком, а вец це принєсли до нас, на посадзиме моєй супруги, а я мал Ґрабик. порихтац госцину.

- Було то чудесне одкрице, народзени Надумал сом же на под марадиком - през шмих коментарує и столє будзе паприґаш предлужує свойо здогадованя на салашари печене з нутриї, ски днї. а будзе и печеней - Теди було вельо салаши, озда дас 20 прашецини. Мал сом коло нашого. Нам найблїзши бул Минатеди коло 400 нутриї, а и прашата було. ров. Вони мали Иринея и Якима, з нїма И знаце цо ше сом ше бавел. А були ту и Владимир Данслучело? З нутриї ше ков и Андєлка и, наисце було вельо дзеци. шицко поєдло, Коло салашох було вельо жеми, та вец и а прашецина остала. дзеци по сушедстве помагали у роботи. А А нутриї ше, нїби, дзеци як дзеци, вше гладни. Було нас тельо каждому нє пачели, же нам баба масцела лєм по пол фалатка най нє повем и горше - шмеє ше Янко, док хлєба з маджуном, же би ше каждому ше здогадує ушло.

К

на тоту госцину.

ШКОЛЯРСКИ ЧАСИ - Мойо перши школярски крочаї були зоз салашу. По школу було коло 2,5 километри, нє було то так далєко, лєм вжиме, кед ше ґажело по вельким шнїгу. Кед сом почал ходзиц до трецей класи, преселєли зме ше до валалу. Перша учителька ми була Леона Надьова, а потим Вира Гудакова. Вона нам була як мац, о шицких ше старала.

24 РУСКЕ СЛОВО

По законченей основней школи остал сом дома. Мали зме жеми, дружтвени активносци нє хибело, а и Фабрика „Борово” примала роботнїкох. Теди зме у єдней хижи уж бивали три фамелиї, три обисца, а єдно ґаздовство. Мнє ше то нє пачело, сцел сом мац свойо - щири Сопка, хтори одлучел пойсц на роботни акциї. Була то, як гварел, нагода видзиц дакус швета, упознац дацо нове. Перше то була акция вибудови гайзибанскей драги Беоґрад-Бар, а вец и индзей, так же ше назберали аж дзешец.

- Замерковали ме руководзаци, та ме вжали до одборох, а вец анґажовали и до роботного цела у Союзу Социялистичней мла де жи у теди шнєй оп шти ни Ву ковар. Кус покус, нашол сом ше у руководзацих водох и видзело ми ше же „добре плївам”, приповеда вон.

- Теди то була велька пиха, а часто зоз роботних акцийох брали младих до фа­ брики за стаємних роботнїкох. Так и я достал роботу у Комбинату „Борово”, а вец сом ше запатрел до сушеди, гутори Янко з 3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

Змаганє у малим фодбалу на Бавискох „Яша Баков"

Забава „Шугаю пре тебе ме лаю"

Зоз супругу Андєлку

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

поносовал ше, а шицко указовало на рак. Алє нє шицким цохтором так випатрало. Щесце за Янка. Одкрили му ридку хороту, нїхто ю у Горватскей ище нє мал. Була то Ескіпососсш тиійіосиїагіз лєбо аЬеоІагпі екіпокок, єдноставно поведзене, єдна файта пантлїчари хтора систе­ матично знїчтожовала Янкову печинку. То файта зооно­ зи хтору звичайно ма лїшка, но можлїви преношителє и други глодаре.

- Оперовали ме 2018. року у шпиталю, полни дзевец годзини. Вецей як три мешаци сом там лєжал, а дохторе ми гуторели же ше на даскельо заводи борели за мой живот. Схуднул сом вецей як 20 кили, а лїки ище вше пиєм - а терапию хтору и нєшка достава, доставаю лєм пейц особи на цалим швеце. За конєц розгварки дотхли зме и културно-политични живот, як то було дакеди, а як нєшка, та ше Янко здогаднул кед бавел забави у Петровцох, кед ше уписал до бокс клубу до Борова, алє гвари, якошик волєл политику, односно нє таку политику яка є нєшка, алє гевту док бул Союз младежи, лєбо у нєшкайшим чаше Рада рускей националней меншини.

- Нєшка сом уж нє нательо активни, окрем, як сом надпомнул, у Ради, алє ище вше барз любим Спортски бависка „Яша Баков”. Мой пайташ, Звонимир Ерделї и я дзечнє позбераме екипу, та идземе на Бависка. Думам же то красна нагода за друженє.^

РУСКЕ СЛОВО 25

ДУХОВНИ ЖИВОТ ОТВОРЕНА СИНОДАЛНА ДРАГА И У НАШЕЙ ЕПАРХИЇ

ЦО НАМ БОГ ПОРУЧУЄ НЄШКА Синодална драга почала зоз Службу Божу 10. октобра, котру предводзел папа Франциско у Базилики св. Петра. Исус нас поволує же бизме ше ошлєбодзели тогошветского и же бизме ше запитали цо нам Бог жада поручиц у нєшкайшим чаше, у яким нас напряме жада водзиц, гварел святи оцец. После позбераних заключеньох зоз шицких владичествох, у Риме ше 2023. року закончи порядни владически Собор о синодалносци оволуюци ше на пречитану Євангелию, папа Франциско гварел же Євангелия часто приказує Исуса на драги, як ходзи попри людзох и слуха їх питаня и бриґи котри скрити у їх шерцу. Исус указує же ше Бог нє находзи у ушорених и красних местох, оддалєни од стварносци, алє вше ходзи коло нас, пригадал папа. Кед починаме тоту синодалну драгу, запитайме ше шицки - папа, владикове, священїки, Богу пошвецени особи и вирни - чи ми як християнска заєднїца нашлїдуєме тот Божи „стил” котри ходзи по драгох историї и бере учасц у живоце чловечества? Чи ми готови на тоту авантуру - опитал ше папа на початку своєй казанї.

П

СТРЕТНУЦЕ, СЛУХАНЄ И РОЗСУДЗОВАНЄ Славиц синоду значи ходзиц по истей драги, вєдно, патраци на Исусов приклад у Євангелиї, и як наглашел папа - три слова характеристични за синоду: стретнуце, слуханє и розсудзованє. Чи Церква слуха зоз шерцом? Праве стретнуце ше случує єдино зоз слуханьом. Участвованє у синоди значи положиц ше на исту драгу як Слово Боже котре постало цело, гварел вон. То значи одкривац зоз чудованьом як нас Дух Святи вше нєсподзива, понукнуц

26 РУСКЕ СЛОВО

нови способи бешеди. Учиц як треба слухац, нє давац поверхово и штучни одвити. То спори и дзекеди чежки задаток. Дух од нас глєда же бизме слухали питаня, бриґи и надїї каждей Церкви, особох и народох. Най нє оглухню нашо шерца, заварти до власней сиґурносци, наглашел Папа. Синода то драга духовного розсудзованя. На концу, остатнє слово то розсудованє, а бешедує о тим же стретнуце и слуханє сами по себе нє циль котри охабя шицко як було и скорей. Напроцив, кед войдземе до диялоґу, допущуєме же бизме дожи­ ли виволанє у напредованю на драги. У тей святочносци у Риме участвовали приблїжно три тисячи вирних - кардинали, владикове, священїки, Богу пошвецени особи и вирни. Тиж так и у нашей Епархиї, 9. новембра, у Катедрали св. Миколая у Руским Керестуре, влади­ ка кир Георгий Джуджар у присутносци шицких наших священїкох отворел синодалну драгу. После 3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

сІиИоупі@ги5ке5Іоуо.сот

зоз шицких владичествох, у Риме ше 2023. року закончи порядни владически Собор о синодалносци. Же би ше ю цо красше порихтало, вибрана трочлана комисия - о. М. Ґергел, о. Владимир Еделински Миколка и катедрални парох о. Владислав Варґа - котра ма порихтац материяли котри ше подзелї каждому парохови же би у своєй парохиї з активнима вирнима у тим року дали свойо одвити на одредзени питаня. То одвити на тоти штири питаня: 1) Яке мойо искуство як грекокатолїка у тей хвильки нашей историйней реалносци, кед стари медзилюдски одношеня нєставаю, а нови ище нє дефиновани? 2) Яку будучносц видзим за мою месну Церкву?

3) Хтори то мойо обаваня (страхи) и почежкосци у реализациї євангелских идеалох?, и 4) Хтори то мойо (нашо) нєдостатки, а дзе наша моц? Саме греческе слово синода ма значенє вєдно исц. То нагода о шицким побешедовац и присц до найлєпшого ришеня, як за Церкву, так и за ширшу заєднїцу. Синодалносц то драга Церкви як заєднїци Божого народу котри идзе напредок, а нє стої у месце, слухаюци надихнуца Св. Духа и Слова Божого. Зоз кресценьом кажди з нас уключени до Єдного Христового Цела и кажди член поволани буц активни, бо є нєзаменлїви и нєповторлїви у чаше и простору, вон ноши зоз собу окремни дар без котрого Христово Цело, Церква, будзе мац празне место, як випущени каменьчок на єдним мозаїку. ЦЕРКВА АКТУАЛНА Церква жиє у чаше котри приноши пременки, розличносц похопйованя, стил живота, и прето є длужна провадзиц тото шицко же би була актуална и на хасен сучасному чловекови. То питанє на яки способ будзе нєшка нависцовац и шведочиц же би ю сучашнїки могли розумиц и похопиц. Церква то нє владикове и священїки, котри треба же би сами приношели одлуки, або напрямки як исц далєй, алє Божи Народ, шицки вирни, котри можу, маю право, обовязку и дар од Господа указац кадзи и як исц далєй, роздумуюци вєдно з духовнима особами, зачирени до молитви и Слова Божого котри им, слухаюци єдни других даю послухац глас Исуса котри остал занавше у своєй Церкви и у медзисобних глїбоко духов­ них одношеньох, пригадуюци Його слова - Дзе двоме або троме собрани у мойо мено, там я медзи нїма.^ Пририхтал о. В. Варґа 3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

КИРБАЙ У КУЛИ

НАЙ НАМ СВ. ЙОСАФАТ БУДЗЕ ПРИКЛАД У грекокатолїцкей парохиї священомученїка Йосафата внєдзелю преславене храмове швето Кирбай, котри возвелїчал наш владика кир Георгий Джуджар, котри предводзел Службу Божу на 10 годзин. Сослужели штирме священїки: о. Владислав Рац, де­ кан и парох коцурски, о. Дарко Рац парох з Бачинцох, о. Роберт

снотох и повинчовал им Кирбай.

- На початку 16. вику були чежки часи, часи полемики, звади, нєпорозуменя медзи трома Цер­ квами - православну, протестанску и католїцку. И кед ше зєдинєли перши два процив церковней єдносци, теди Бог на одбрану тей єдносци послал св. Йосафата, яки дал свой живот и прелял свою

Пащик, канцелар суботицкей бискупиї, секретар владическей конференциї Кирила и Методия, а по мацери син кулянскей парохиї, и старовербаски парох о. Алексий Гудак. Пред Службу Божу владику по руски и українски привитали школяре Янко Рац и Уна Пирожек, а домашнї парох о. Дамян Кича ЧСВВ тиж привитал, влади­ ку, священїкох, шестри служебнїци, як и полну церкву вирних домашнїх и їх госцох и подзековал шицким же пришли. Євангелию читал о. Дарко Рац, а апостолске читанє Филип Пронек, котри вєдно зоз ш. Цецилию Суботнїцки предводзели и шпиванє на Литурґиї. У казанї на українским и руским язику преосвящени владика Георгий здогаднул на живот св. Йосафата, архиепископа полоцкого, котри жил од 1580. по 1623. рок, котри ше закладал за єдинство Церкви, цо заплацел и з мученїческу шмерцу. Владика вирних поволал шлїдзиц приклад його доброти и християнских че-

крев за церковну єдносц. Вон приклад доброго пастира хтори дал свой живот за церковну єдносц зоз нашлїднїком апостола Петра на жеми, зоз молитву Го­ сподню на устох „Же би шицки були єдно”. И ми треба же бизме славели нашого Йосафата котри зашвицел як слунко и научме ше од нього доброти, сцерпезлївосци, християнского поволаня любови, до Бога, ближнього, та и до нєприятеля - заключел владика Георгий. На концу Служби вон мировал присутних, а потим бул кирбайски обход коло церкви зоз читаньом штирох Євангелийох. На Кирбай була и ранша Служба Божа котру служели домашнї священїки о. Дамян Кича и о. Платон Са­ лак, монахи василиянского чину. Домашнї священїки отримали и тридньове духовне пририхтованє з побожносцу до св. Йосафата и молитву пацеркох, а було нагоди и за св. Споведз. Всоботу вечар пред Кирбайом була и вечурня и всеночне богослуженє. М. А.

РУСКЕ СЛОВО 27

іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ У Бечу 24. новембра 2021. занавше нас зохабел

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 1. октобра 2021. року занавше нас охабел наш мили супруг и оцец

ДЮРА ҐАЙДОШ (1955-2021) з Коцура

Твою доброту вично будземе паметац. Ожалосцени: супруга Мария и дзивка Тат’яна

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. децембра наполнели ше 40 жалосни днї як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец, дїдо и прадїдо

МИКОЛА (АРСЕН) ИОВАНОВИЧ (1940-2021) з Руского Керестура Зоз смутком го на остатню драгу випровадзели його дзеци Олґица, Єлица (Єлка) и Славко, унуки и праунуки. Ґу їх жалю придружуе ше фамелия Иованович, Лакатош, Шанта и Перкович як и числени приятеле. НА ЗДОГАДОВАНЄ Наполнели ше 30 роки як Наполнюю ше 5 роки як вецей не зоз нами наша вецей не з нами наша мила мац и баба мила баба и прабаба

ЯНКО РАЦ - РАЦМИШКОВ дипл. инж. польопривреди (1942-2021) з Руского Керестура Хибиш нам барз. Чежко нам похопиц же ши вецей не зоз нами. Часто це споминаме и нїґда не забудземе твою любов и доброту. Твойо наймилши: супруга Мария - Маца, син Славко, невеста Марча, унуки: Аня, Андрий, Мая и Филип, праунучата: Адиона, Киара, Леон и Уна Спочивай у мире Божим! НА ЗДОГАДОВАНЄ У децембру 2021. року ше наполнюю 20 роки як нас зохабела наша мац, а у маю 2021. року було 16 роки як нас зохабел наш оцец

ЛЕОНА РОМАН народзена Макаї (1912-1991)

СЛАВА ПАП Яньова народзена Роман (1929-2016)

з Руского Керестура Хвильки хтори зме ведно препровадзели останю нам у вичним паметаню. Чувствуеме пражнїну без вас, хибице нам... Най вас ангели чуваю! Вашо Папянково зоз Нового Саду: Мария, Янко, Славка, Мирко и Томислав

28 РУСКЕ СЛОВО

АНА ҐОВЛЯ ВЛАДИМИР ҐОВЛЯ нар°дзена ° р ° с (1930-2005) (1931 2001) з Руского Керестура Вше сце у наших думкох, бо родичох не мож забуц. Ожалосцени вашо дзивки: Славка, Ганча и Марча, жецове: Дюра, Любо и Юлин як и унуки Наташа, Мирослав, Деян, Златко, Ванеса и Валентина зоз своїма фамелиями Спочивайце у мире Божим!

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 30. новембра 2021. року ше упокоєл наш мили оцец и дїдо

ПАВЛЕ РОМАН (1939-2021) з Дюрдьова Красну памятку на Вас буду чувац син Микола, невеста Ксения и унуки Аня и Ваня Спочивайце у мире Божим! ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 30. новембра 2021. року ше упокоєл наш мили оцец и дїдо

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 27. новембра 2021. року преселел ше до вичносци

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Прешло шейсц мешаци як ше преселел до вичносци паноцец

ВЛАДИМИР ФЕИДИ (1932-2021) з Вербасу Красни памятки на ньго буду чувац брат Йовґен зоз супругу Марию и фамелию Спочивай у мире Божим!

о. ДЮРА МАЛІК парох парохиї Святого Андрия у Винипеґу у Канади родом зоз Коцура (1953-2021) Памятку на це буду чувац брат Юлиян зоз супругу Нелю и дзецми Антоньом, Андрийом и Марту Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. децембра наполнели ше 40 жалосни днї як нас занавше зохабела наша мила супруга, мац, швекра и баба

ПАВЛЕ РОМАН (1939-2021) з Дюрдьова

Красну памятку на Вас буду чувац дзивка Амалка, жец Микола и унукове Мирон и Алексей Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. децембра наполнели ше 40 днї як нас занавше зохабела наша мац, швекра, баба и прабаба

КСЕНИЯ КОЗАР народзена Рац (1950-2021) з Кули

КСЕНИЯ ЧОРДАШ народзена Сивч (1930-2021) з Руского Керестура Памятку на вашу доброту буду чувац у своїх шерцох вашо: дзивка Злата, жец Владо, унука Таня зоз мужом Срдяном, унук Владко и праунуки Стефан, Алекса и Саша Най спочива у мире! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 11. новембра 2021. року Дня 4. децембра 2021. року наполнели ше тринац жалосни наполнюю ше дзеветнац жалосни роки як нас занавше зохабел роки як нас занавше зохабела наш мили оцец, швекор и дїдо наша мила мац, швекра и баба

Чежко вериц же це вецей нет. З любову и почитованьом красни памятки на це чуваю: супруг Михайло, син Никола зоз супругу Тат'яну, дзивка Верица зоз супругом Предраґом и унуки Алекса, Анастазия и Яна Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. децембра наполнели ше 40 жалосни днї як нас занавше зохабела наша мила андя

РУСКЕ №№». гизкезіоуо , с о т

ЯНКО ВАРҐА (10. I I I 1938 - 11. XI 2008) 3 Кули

МЕЛАНИЯ ВАРҐА народзена Арваи (1. XII 1939 - 4. XII 2002)

З любову и почитованьом памятку на нїх вично буду чувац дзивки Славка и Люпка зоз фамелиями Спочивайце у мире Божим!

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

КСЕНИЯ КОЗАР народзена Рац (1950-2021) з Кули З любову и почитованьом памятку на ню буду чувац Борис Козаров зоз супругу Ану и фамелию и Татяна Кишова зоз Мижом Спочивай у мире Божим!

ОГЛАШОВАНЄ НовиСад 021/6613-697, 069/673328 Руски Керестур 025/703-311, 069/673319 е-маил: ш ктаІог@ гііМ уо.сот РУСКЕ СЛОВО 29

іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 7. децембра наполня ше 10 роки як нас занавше зохабел

дзе цо будзе* дзе цо будзе*

ФЕСТИВАЛ МАЛИХ СЦЕНСКИХ ФОРМОХ „ДЮРА ПАПГАРГАЇ”

ЮЛИЯН СКУБАН (1943-2011)

Памятки на ньго навики чуваме у своїх шерцох. Супруга Наталия и дзивки Славица и Светлана зоз фамелиями Спочивай у мире Божим!

19. Фестивал малих сценских формох „Дюра Папгаргаї” будзе отримани на соботу, 4. децембра, у просторийох Руского културного центру у Новим Садзе, у Улїци Йована Суботича 8. На 17 годзин будзе отворена вистава уметнїцких творох, односно ґрафичних илустрацийох Ивани Бучко зоз Бачинцох. Потим буду емитовани 2 представи прейґ видео биму у просторийох Руского културного центру: - „Мацерово шерцо” - представа по тексту Ирини Гарди Ковачевич, у виводзеню Емила Нярадия, у продукциї АРТ „Дядя” зоз Руского Керестура, а у режиї Владимира Надя Ачима.

- „Сон шмишного чловека” - представа по тексту Фйодора Михайловича Достоєвского, у виводзеню Мирослава Малацка, у режиї Владимира Надя Ачима з боку драмского ансамблу Дома Култури зоз Руского Керестура. Цали фестивал будзе директно емитовани на РасеЬоок боку дружтва - Ьйр§://№№№.ГасеЬоок.сот/Ма1каВКМ8У Пре пандемийни условия огранїчене число нащивительох на 30 особи, та заинтересовани треба най ше приявя на число тел. 063 711 37 94. ***

СХАДЗКА ОРҐАНИЗАЦИЙНОГО ОДБОРУ „КОЦУРСКА ЧУТКА 2021” На нєдзелю 5. децембра на 18 годзин у Доме култури у Коцуре будзе схадзка орґанизацийного одбору „Коцурска чутка 2021”. ***

КОНФЕРЕНЦИЯ ПРОФЕСОРОВИ РАМАЧОВИ НА ЧЕСЦ РОМКО ОЛЕЯР (16. X 1954 - 6. XII 1991) з Руского Керестура Жиеш зоз нами у здогадованьох на красни хвильки ведно препровадзени. Твойо наймилши Општинска управа општини Вербас, на основу чл.102. Закону о занятих у автономних покраїнох и єдинкох локалней самоуправи („Службени глашнїк РС“ ч. 21/2016, 113/2017, 113/2017-[ - дер. закон и 95/2018), обявює:

О БВИСЦЕНЄ о оглашки о явним конкурсу за пополньоване окончовательних роботних местох у Општинскей управи општини Вербас Явни конкурс за пополньованє вивершительних роботних местох: - службенїк-администратор у Оддзелєню за локални явни приходи - службенїк за административни роботи у Оддзелєню за финансиї и буджет; обявени на интернет презентациї општини Вербас №№№.угЬа8.ие(

30 РУСКЕ СЛОВО

Дня 10. децембра, Оддзелєнє за русинистику Филозофского факултета орґанизує Медзинародну наукову конференцию Живот и діло проф. др Юлияна Рамача з нагоди його 80-рочнїци народзеня. У поволанки ше гутори же пре процивпандемийни мири на Конференциї наживо можу участвовац коло 20 особи. Шицки други учаснїци/ки годни участвовац онлайн. Прето Оддзелєнє за русинистику модлї заинтересованих же би свойо роботи приявели на е-адресу проф. др Михайла Фейси (шіЬа)1о.&)§а@Я'.т§.ас.г§, &)§ат@§таі1.сот) по 5. децембер. Понеже ше планує и публикованє кнїжки абстрактох, за прияву потребне послац наслов, кратки абстракт и ключни слова. Програма Конференциї и линк за приступ буду послати благочасово. Викладаня треба же би тирвали од 10 по 15 минути. Роботи зоз Конференциї буду публиковани у Зборнїку на чесц проф. др Юлияна Рамача 2022. року. Треба же би були порихтани по упутству за пририхтованє рукописох за друкованє у наукових часописох Филозофского факултета у Новим Садзе (оп. напр. ЬИр://§осІі§гуак.Я'.т8.ас.г§/.. ./і§§иеМе№/151/ОРР-ХЕУ2, б. 285-295; Ьар://гшті§1іспі§ШСШ.ип§.ас.г§/.../3/25603612-3-2019, б. 173-178).

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот

ВИШЛО ВЕБ-ВИДАНЄ ШТВАРТОГО ТОГОРОЧНОГО ЧИСЛА „ШВЕТЛОСЦИ” о

*

ІШ ІЖ П Р І № Ц | ми

ХРИСТИЯНСКИ ЧАСОПИС „ДЗВОНИ”

ИКМ-ВП*'

ШВЕТЛОСЦ ЧАСОПИС З* Ч Ш

М Т ІЯ И т

и г а (ін О с и

І ■« а * е.-­ ї *

О

а

и

с С 1" м в

3

тпл

•глвиг* ОчщРмі

ПРЯМІ* п м т н

£5225^

шквіаі ■ »—

я) * * >

__

мчщгг*

.

-— « І* —

і ч к щ пата 4 /2 0 1 1

Тих дньох вишло веб-виданє штвартого тогорочного числа часописа за науку, литературу, културу и уметносц „Шветлосц”. Як и звичайно, число отвера блок ориґиналних наукових прилогох, медзи котрима робота др Янка Рамача „Привитна писня Уепас” и коавторска робота др Даниели Тамаш и Лїляни Симич „Социялни фактори билинґвизма”. З чечуцей литературней продукциї обявена писня Юлияна Тамаша „Розлука Б оотзй ау” и проза Олени Планчак-Сакач под назву „Ми у плакати”. Рубрика „Зоз шветовей литератури” приноши вибор з поезиї Лесї Українки, котри з українского прешпивал Михал Рамач. Ту и проза „Лилит” италиянско-єврейского писателя Прима Левия, котру з анґлийского преложел Мирослав Кевежди. З историї обявена робота мр Славомира Олеяра „Русьински велможства”, а у рубрики „Статї и есеї” прилог „Манастир на Страдецкей гори” котри пририхтал Юлиян Пап. „Прикази, критики, рецензиї” информую о новей кнїжки Меланиї Римар „Хто як сце” и антолоґиї українских афоризмох Александра Чотрича „Шмих народу”, о котрих пишу Ирина Г арди-Ковачевич и Михал Рамач. „Драмски додаток” приноши другу часц драми „Хто забил мертви угел” Звонимира Павловича. Остатнї прилог у часопису „Упутство за пририхтованє рукописох за друкованє”, з котрим Редакция поволує на сотруднїцтво през писанє ориґиналних наукових и фахових роботох з обласци гуманистичних и дружтвених наукох. Число илустроване з подобовима роботами Силвестера Д. Макая. И тото число часописа „Шветлосц”, як и шицки дотерашнї, мож опатриц на адреси: ^^^.гш кезІоуо.сот/ш ветлосц.М. М. Ц.

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

У парохиї св. оца Миколая у Руским Керестуре вишло двочисло Християнского часопису „Дзвони” за октобер и новембер. Главна тема то Синодална драга цалей Католїцкей церкви хтора розпочала и у нашей Епархиї. Иншак, то перше число без главного редактора и автора о. М ихайла Малацка хтори ше упокоєл у септембру. О доприношеню о. Малацка пишу Ґаврило Ґрбан спред Управи за одношенє з вир-

скима заєднїцами, як и священїки з грекокатолїцкей, православней и евангелистичней церкви. Ту и теми о Крачунским посце, виронауки, Дню худобних, Марийових святилїщох, як и подїї у духовним живоце у швеце и у нас. У тим чишлє єст и бок за наймладших, духовни преглїбйованя и поезия. „Дзвони” мож поопатрац и електронски на линку Мр8://І88ии.сот/з723Мос8/ Й2 у о п і _ о к ї о Ь е г _ п о у е т Ьег 2021. М. С.

РУСКЕ СЛОВО 31

ИНФОРМАТОР

ДЗЕ МОЖ КУПИЦ КНЇЖКИ „РУСКОГО СЛОВА”

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ у будинку дакедишнєй Друкарні' на 2. поверху, пондзелок - пияток од 9 по 13 годзин и на телефон: 025 703 311.

У НОВИМ САДЗЕ на новей адреси Футожска 2, на 3. поверху, пондзелок - пияток од 9 по 14 годзин и на телефон: 021 6613 697. На киоску Грекокатолїцкей церкви „Петра и Павла”, на углє Милетичовей и Йована Суботича у Новим Садзе.

У КОЦУРЕ при Милки Фейса у Кнїжкарнї „Анни”, на адреси Ошлєбодзеня 5б (прейґ драги Школи) и на телефон моб: 062 85 10

Владимирови Гарвильчакови, на адреси Саве Шумановича 129а и на теле-

На нашим сайту находзи ше и Каталоґ зоз шицкима кнїжками и ценами. Кнїжки „Руского слова” мож наручиц прейґ сайту МІрз://кп]І2кірогизкі.сот/.

32 РУСКЕ СЛОВО

ВИШ ОЛ НО ВЕМ БЕРСКИ МАК

„У фокусу” новемберского числа часопису МАК 24. Мултимедиялна манифестация младих „Дньовка”, як и розгварка зоз мастер педаґоґом Доротеу Будински, презентерку и новинарку у РТВ-у. „МАК-ов колаж” пише о Денисови Гардийови родом з Петровцох, хтори тераз жиє у Ирскей, а „Ґимназия и я” и у тим чишлє представя троїх бувших руских ґимназиялцох. „Швет науки и технолоґиї” дава розгварку зоз Ребеку Планчак о єй наградзеней науково-фаховей роботи, а у рубрики „Спорт и рекреация” можеце дознац цо млади тренираю и яки им мотиви. „АЛТ шоу у МАК-у” пише о Керестурцох хтори участвовали на Трибалиону, односно обегованю зоз препреченями, а у рубрики „Власни печац” поезия младих авторох, дзе мож видзиц и побиднїцки фотоґрафиї и роботи зоз нєдавно отриманей „Дньовки”. М. З. Г. МАЛИ ОГЛАШКИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, праху, галайку, инсектох. МОНТИРАМЕ: ■ РОЛЕТНИ ■ ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ

■ ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ ■ МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ ■ ВЕНЕЦИЯНЕРИ ■ ОПРАВКИ

Телефон: 025/5827-710 060/5088-433

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

ПИСАЛИ НАМ

ДЗЕ НАС ОДВЕДЗЕ РОВНОДУШНОСЦ Пише: дипл. инж. Михайло КАТОНА, Руски Керестур

На порталу судох Сербиї руски новинаре могли уж вецей як пейц мешаци начитац же Привредни суд у Зомборе ище 3. 06. 2021. року принєсол Ришенє число СТ.10/20 зоз хто­ рим по треци раз од 2012. року порушани предликвидацийни поступок над АБЦ фуд а.д. (АВС РООБ аЛ.) т. є. був­ шим Польопривредним комбинатом „Перши май” зоз Руского Керестура и вибрал предликвидацийного управи­ теля. Суд утвердзел же рок за подношенє плана реорґанизациї зоз хторим би ше подприємство вицагло зоз кризи, врацело длуства и предлужело нормалне дїлованє, з боку власнїка подприємства лєбо овласцених поверительох 1. 09.

2021. року. Понеже у утвердзеним року нїхто нє поднєсол таки план, дня 24. 09. 2021. року Привредни суд одлучел же ше предликвидацийни поступок над АБЦ фуд а.д. запровадзи зоз банкротством. Теди Суд одлучел же ше зашеданє, такволана поверительска судска розправа, покля поверителє треба же би приявели свойо поглєдованя спрам АБЦ фуд а.д, отрима 21. 10. 2021.року, а зашеданє, такволана випитна судска розправа, на хторим ше оценї реґуларносц приявених поглєдованьох, заказане за 5. 11. 2021. року. Прето же 24. 09. 2021. року бул штрайк адвокатох у Сербиї, Суд перше зашеданє преложел за 5. 11. 2021. рок, а друге заказал за 30. 11. 2021. року. На зашеданю 5. 11. 2021. року Суд вибрал Одбор поверительох, хтори творя представителє поверительох. Вон по закону зоз помоцу предликвидацийного управителя и предликвидацийного судиї односно Суда, управя зоз поступком предликвидациї, односно банкрота. Тераз у цеку рок у хторим власнїк подприємства може поднєсц жалбу Апелацийному суду на одлуку Привредного суда у Зомборе, медзитим, як ше оценює, нє постоя причини же би ше Ришенє Привредного суда у Зомборе евентуално утаргло и поступок банкрота претаргнул. Док ше закончи тота фаза поступку, шлїдзи предаванє того цо остало од бувшого керестурского комбинату як цалосци, лєбо рижних його часох. У юнию кед отворени предликвидацийни поступок виробени и елаборат зоз хторим утвердзени маєток зоз хторим розполага АБЦ фуд а.д. и його такволана ликвидацийна вредносц и пописани такволани обезпечени поглєдованя, односно поглєдованя за хтори поверителє маю гипотеку на нєрухоми маєток АБЦ фуд а.д. По тим елаборату ликвидацийна вредносц маєтку цо остал АБЦ фуд а.д. виноши 560.968.928,50 динари, од чого на 24 гектари 35 ари и 92 м2 ше одноши коло 41 милион динари, на будовательни обєкти поверхносци 17.616 м2 ше одноши коло 390,2 милиони динари и на опрему коло 129,7 милиони динари. Обезпечени поглєдованя, односно вредносц шицких гипотекох на нєрухомосци виноши 739.109.883,00 динари, односно за коло 178 милиони динари вецей як цо виноши такволана ликвидацийна вредносц шицкого маєтку подприємства.

Тоти и велї други, явно доступни, податки о димензийох економского препаданя Руского Керестура и Руснацох, як цо зме мали нагоду видзиц, нє интересую руских новинарох, руски медиї, руских политичарох и руски институциї. То значи же и кед ше шицок маєток преда по преценєней ликвидацийней вредносци, цо у пракси нїґда нє случай, и поверителє хтори маю у суду и у катастру уписани гипотеки нє годни намириц свойо поглєдованя. То далєй значи же шицки други поверителє хтори нє маю гипотеки на нєрухомосци АБЦ фуд а.д. за свойо поглєдованя, як цо то бувши роботнїки за нєвиплацени плаци, землєдїлци за випоручени сировини и велї други подприємства за випоручени сировини, енерґенти, амбалажу, рижни услуги и друге, нє годни намириц нїч од того цо поглєдую. Од далєко найвекшей рускей фирми, бувшого Польопривредного комбинату „Перши май” зоз Руского Керестура, хтора у моменту приватизациї од за тото овласцених орґанох тей держави, преценєна на коло 15 милиони долари, после 15 рокох од приватизациї, остал маєток преценєней вредносци од коло 5 милиони долари, за хтори поверителє найскорей нє достаню вецей як 2,5-3 милиони долари, з тим же анї динар од того нє припаднє анї Керестурцом, анї Руснацом. Тераз озда шицким ясне же зоз приватизацию бувшого ПК „Перши май” Руски Керестур и Руснаци окраднути за 15 милиони долари. Коло 650 гектари керестурскей обрабяцей жеми занавше припадло другим, а вецей як 400 стаємни и коло 200 сезонски роботни места нєстали зоз Руского Керестура. Руски капитал, котри за коло 60 роки стваряли ґенерациї Керестурцох, нам буквално одняти, док ше ми ровнодушно припатрали, шпивали, танцовали, правели културни и вирски манифестациї и нацаговали ше як потрошиме дробни пенєжи котри творя рочни буджет Националного совиту и Заводу за културу, на „проєкти” од 30, 50, лєбо 150 тисячи динари. Анї єден Национални совит, анї єден Руснак у орґанох власци гоч хторей политичней опциї, анї єден Совит месней заєднїци Руски Керестур и анї єден предсидатель општини Кула за тоти 15 роки аґониї Комбинату „Перши май”, анї ше нє озвали и нє преберали нїч. Руски медиї, нє рахуюци даскельо винїмки телевизиї и „Руского слова”, нємо ше припатрали на шицко цо ше збувало. Окрем подполно осаменого, малого числа був­ ших роботнїкох и руководительох бувшого комбинату, як розвласцених меншинских акционерох, котри ше цали час, пред буквално шицкима орґанами тей жеми, борели за онєможлївйованє процеса, котри очиглядно водзел до подполней препасци найвекшей економскей подпорки у живоце Руснацох у Войводини, нїкому нє було бриґа за тото цо ше збува. Зоз таку роботу, нас нєминовно чека лєм дальше розсельованє и нєставанє.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и не вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

РУСКЕ СЛОВО 33

СПОРТ БРАЦА НИКОЛА И НЕМАНЯ ДОБРИЄВИЧ ЗОЗ ШИДУ НА БИЦИҐЛОХ ПОШЛИ ДО КОТОРУ У ЧАРНЕЙ ГОРИ

ОД РУСКОГО ДВОРУ ПО ЯДРАНСКЕ МОРЙО Препоручуєме младим же би були активни бициґлисти, бо то здрави рекреативни спорт, а нє лєм же би шедзели коло компютерох, совитую браца Добриєвичово ед ше звичайну бициґлу гонї рекреативно и пре задовольство, вец нє чежко одважиц ше и на таку дра­ гу од Шиду по чарногорске побрежє. А праве на таку драгу ше одшмелєли браца Никола и Неманя Добриєвич зоз Шиду. Вони влєце єдней соботи пополадню рушели зоз Шиду у напряме Котору на нєлєгку драгу длугоку 600 километри од баби Ганчи при Руским дворе по Ядранске морє. Перше застановйованє им було у Биєлїни (60 киломе­ три) дзе ноцовали. Внєдзелю предлужели до Власеници ище 106 километри коло рики Дрини. Оталь их драга водзела до Сараєва прейґ Романиї ище 92 километри. Ту одпочинули, єдли познати сараєвски чевапи и после дня и пол предлужели далєй. Нове застановйованє було у Конїцу (73 километри), а вец ютредзень предлужели по Мостар коло Неретви (78 километри). Гоч були вше вистатши, шмело рушели далєй ґу Билечи ище 96 километри, а потим кед сцигли до Котора, бул пияток коло 17 год зин.

- У паметаню нам найбаржей останє, а и там нам бу­ ло найлєпше, од Конїцу по Мостар, попри Неретви. Вошли зме ше купац по пас при старим мосце, температу­ ра була нїзка, лєм 11 ступнї. На такей далєкей драги нам ше и ґуми попребивали, а швидка оправка тирвала коло 20 минути, та зме предлужовали далєй. Гонєли зме, без огляду чи моцне слунко, гоч нам найчежше було медзи Стоцом и валалчиком Берковичи коло 15 километри у Герцеґовини дзе драга нєровна, валали мали и празни, нїґдзе нїкого нєт - бешедую о упечаткох Никола и Нема­ ня Добриєвич и додаваю же тиж стретали на драги бициґлистох зоз других державох.

К

34 РУСКЕ СЛОВО

ГУМАНЕ ВОЖЕНЄ Никола и Неманя ше цеша же тото їх гонене мало и гуманитарни характер. На бициґлох през Босну и Герцеговину ношели таблїчку зоз числом телефона на хтори, хто их збачел, могол послац СМС порученє и на таки способ помогнуц у лїченю хорих дзецох на ра­ ка у Босни и Герцеґовини. Щиро припознаваю же у Котору пребували у апартману, одпочинули ше добре, а вец ше з оцом и мацеру врацели на авту назад, до Шиду. Потераз гонєли бициґли до Нового Саду и других местох, а од скорей плановали пойсц до Чарней Гори, алє им ше то витворело аж того року. А на нашо питанє же яки плани маю далєй кед слово о бициґлизме гваря: - Плануєме нарок пойсц на найвисшу гору у Босни и Герцеговини, на Маґлич, а тиж роздумуєме и же бизме могли гонїц аж до Австриї. Препоручуєме младим же би були ак­ тивни бициґлисти, бо то здрави рекреативни спорт, а нє лєм же би шедзели коло компютерох - гвари Никола хтори помага бачикови Славенови у роботнї и Неманя хтори мастер економиста и заняти є у фабрики фарбох „Евроюг” у Шидзе. Добриєвичово браца нам тиж гварели же окрем же були док були на драги у контакту з родичами прейґ таблету и баба Ганча Провчийова (мацерова мац) провадзела кадзи ше ру­ шаю и бриґовала ше.^ Вл. Дїтко 3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

5рогІ@гизке5Іоуо.сот

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ЗОМБОР

ПОСЦИГНУТИ СОЛИДНИ РЕЗУЛТАТИ Од 15 колох кельо одбавени у єшеньскей часци першенства, фодбалере Русина 9 змаганя закончели як побиднїки, 5 змаганя страцели, док єдно змаганє одбавели нєришено. Русиновци дали вкупно 35 ґоли, а достали 24. шеньска часц Першенства за фодбалерох Русина закончена. Наиходзаца павза, як и сам конєц рока, треба же би послужели за сумированє резултатох на желєним полю, як и активносци хтори нєобходни же би фодбалски клуб функционовал цо успишнєйше и надалєй. На тот завод, дорушиме ше лєм резултатох хтори посцигнути у першенствених змаганьох сениорскей екипи Русина у єшеньскей часци. Подручна фодбалска лиґа Зомбор, спомнїме, пияти уровень змаганя у Сербиї, од вкупно осем лиґашских катеґорийох. Од 15 колох кельо одбавени у єшеньскей часци першенства, фодбалере Русина 9 змаганя закончели як побиднїки, 5 змаганя страцели, док єдно змаганє одбавели нєришено. Русиновци дали вкупно 35 ґоли, а достали 24. Интересантне визначиц же на домашнїм терену, од 8 змаганьох, Русиновци победзелели лєм у 4-ох, док од 7 змаганьох у госцох, победзели у аж 5-ох змаганьох. Ридко хтора екипа на госцованьох така прешвечлїва з оглядом на тото же, у фодбалу окреме, познате кельо значи домашнї терен. Но, тренер Златко Саянкович ма толкованє прецо то так: - Так ше потрафело же векшина фодбалерох тей екипи часто бави мали фодбал, та кед зме бавели як госци, вшадзи терени були кратши як у Керестуре. Нашим бавячом то очиглядно одвитовало, бо ше на кратшим терену лєпше знаходзели. На таким терену нє мали тельо беганя, алє важнєйша була технїка и знаходлївосц, док на керестурским Ярашу, хтори векши, требало вецей бегац, цо им нє одвитовало, бо физично нє були таки порихтани. Даскельо

Є

бавяче цагали бависко, алє екипа церпела - толкує тренер Саянкович и додава же су зоз 5. местом задовольни, но резултати би були ище лєпши кед би бавяче вецей робели на кондициї. Задовольни зме зоз пласманом. Випадло так як зме на початку и плановали, освоїц даяки 25 до 30 боди, а освоєли зме 28. Нєзадовольни сом лєм зоз тренираньом, и думам же би резултати були лєпши, кед би хлапци були дакус поряднєйши на змаганьох. Нє було нас так вельо, одприлики 13-ецерме бавяче хтори вше кружели, та нє було даякого вибору. Сезону зме почали зоз 18, 19 бавячами, алє чи пре роботу, чи пре хороту, або даяки други приватни причини, бавяче нє були часто на змаганьох - гвари Саянкович. Но, найчастейши состав Русина през єшеньску часц пер­ шенства випатрал так - Деян Кронич, Филип Тома, Стефан Тома, Боян Голик капитен, Александар Кочиш, Владан Вуйович, Деян Павлович, Филип Вуйович, Оґнєн Маркович, Янко Кулич, Дарко Сушич, Матей Саянкович, Боян Бранкович, Деян Чернок, Андрей Малацко, Александар Тома, Ваньо Колошняї, Неманя Ковачевич и Божидар Чонка. Помоцнєня хтори пришли влєце у преходним периодзе, були Сушич и Маркович. Дарко Сушич бул єден зоз найлєпших бавячох, як и ґолґетер, док за Оґнєна Марковича, могло би повесц же указал просекове одношенє ґу бависку, як и просекови талант. На концу спомнїме и бавячох хтори дали ґоли за Русин - Янко Кулич 10, Дарко Сушич 9, Матей Саянкович и Филип Вуйович по 4, Андрей Малацко и Александар Тома по 2, Боян Голик, Александар Кочиш, Боян Бранкович и Владан Вуйович дали по 1 ґол. Кед слово о составу, як гварел тренер Саянкович, состав останє исти, и будзе шанси же ше даскельо домашнї бавяче хтори бавя за други клуби, пробую врациц до Русину. Но, як гвари, ище вше конкретней догварки нє було, тераз су шицки на заслуженим одпочивку, а з новима планами почнє ше од Нового року. Зоз посцигнутим резултатом шицки можу буц задовольни, окреме кед ше ма у оглядзе же од 2. места, Русин заостава лєм за 4 боди. Освоєне 5. место цалком задоволююци пласман, но предлуженє першенства укаже чи амбициї ище можу буц векши, понеже то уж будзе лєм єден рок хтори нас дзелї од 100-рочнїци снованя ФК „Русин”.^ Ан. Медєши

РУСКЕ СЛОВО 35

СПОРТ 20. ЕВРОПСКЕ ПЕРШЕНСТВО У ҐУҐЛАНЮ ЗА ЦЕМНИХ И СЛАБОВИДИХ

НОВИ УСПИХ СПОРТИСТОХ ЗОЗ ВЕРБАСУ Два члени репрезентациї Сербиї у ґуґланю за цемних и слабовидих зоз општини Вербас, Мария Горняк и Владо Милович, витворели одлични резултати на 20. ИБСА Европским першенству у ґуґланю за слабовиди и цемни особи. Тото вельке змаганє отримане у Копривници, у Републики Горватскей. Член женскей часци репрезентациї Републики Сербиї, Мария Горнякова, освоєла бронзову медалю у екипней конкуренциї, исто як и Владо Милович, хтори член хлопскей часци нашей Репрезентациї. У поєдинєчней конкуренциї Мария Горняк освоєла штварте место, як и у комбинациї, а Владо Милович у поєдинєчней конкуренциї освоєл ище єдну бронзову медалю, а тиж так и стриберну у комбинациї.

КРАЧУНСКИ ТУРНИР У МАЛИМ ФОДБАЛУ „ВЕРБАС 2021”

ПОВОЛАНКА ЗА ПРИЯВЙОВАНЄ ЕКИПОХ Спортски союз општини Вербас, Центер за физичну културу „Драґо Йовович” и општина Вербас орґанизую и того року Крачунски турнир у малим фодбалу „Вербас 2021”. Орґанизацию, як и каждого року, потримал КМФ „Лєтаци Голандян” По правилох за таки турнирски змаганя, бави ше по системи - пейц бавяче на терену и ґолман. Максималне число бавячох 12, а бави ше зоз лабду зоз ґевикту зоз ознаку число 4. Початок турнира предвидзени за 20. децембер, а приявйованє екипи мож покончиц на телефон: 060/559 43 30 по 18. децембер, кед ше будзе вицаговац пари. Котизация за участвованє на турнире 10 000 динари по екипи. Орґанизаторе наглашую же за найлєпши екипи и поєдинцох предвидзени богати награди - за освоєне перше место екипа достава 300 000 динари, за друге 80 000, а за треце 40 000 дина­ ри. А. П./ УгЬак пе(

36 РУСКЕ СЛОВО

У микс конкуренциї Мария вєдно зоз Атилом Силаком, освоєла стриблову медалю. То найлєпши успих наших слабовидих и цемних ґуґлашох зоз Вербасу, цо потераз призначени. А. П. /УгЬак пе(

ГК „ВОЙВОДИНА”

ДОБРИ РЕЗУЛТАТИ У „ИХЛ” ЛИҐИ

Гокеяше Войводини после даскельо подлих стретнуцох у ИХЛ лиґи, конєчно почали добре бавиц и победзовац. У тим мешацу мали три стретнуца и три побиди. Перше бавели процив заґребацкей екипи ГК „Младосц”, потим процив екипи зоз Сиску, хтора по тото стретнуце була нєпобидлїва и концом мешаца у осмим колу, екипа Войводини победзела екипу ГК „Заґреб”.

- З оглядом на тото же наш клуб начално аматерски, мали зме досц проблеми. Насампредз, у формованю екипи. Начежше було вибрац ґолмана, та з понеже зме нє мали такого по квалитету хтори би провадзел добри успихи остаток екипи, приведли зме го зоз Русиї. То єдини странєц у тиму. Бавяче углавним зоз Нового Саду, хтори ше после школованя у Словениї, Мадярскей, Австриї..., врацели дому и активовали ше у нашим клубу - гварел тренер гокеяшох Войводини Владан Дроздик. После тей побиди екипа ГК „Войводина” на штвартим месце на таблїчки Южней дивизиї ИХЛ лиґи зоз трома побидами и пейцома страценима стретнуцами. А. П.

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

5рогІ@гизке5Іоуо.сот

КАРАТЕ КЛУБ „ГАЙДУК” ЗОЗ КУЛИ

ЗНАЧНИ УСПИХ НА ЗМАГАНЮ У ТУЗЛИ Каратисти кулского клубу „Гайдук” успишно закончели змаганє зоз аж 16 медалями на Медзинародним турниру V Карате Куп - „Тузлански побиднїк” у Тузли, у Босни и Герцеґовини, котре отримане 21. новембра а Медзинародни турниру V Карате Куп „Тузлански побиднїк” ше змагали и 24 поєдинци зоз Карате клубу „Гайдук” зоз Кули, а медзи нїма и Керестурец Ґлориян Штранґар котри освоєл два медалї. На Турниру участвовали змагателє домашнїх клубох, алє и числени учашнїки зоз Горватскей и Сербиї. Турнир помали постава традицийни, а орґанизує ше го з нагоди Дня державносци Босни и Герцеґовини, а домашнї му бул Карате клуб „^іппег” зоз Тузли. Каратисти кулского Клубу освоєли шеснац медалї, 3 златни, 3 стриберни и 10 бронзово. Ґлориян Штранґар ше змагал у двох катеґорийох, кадетох и юниорох, та у обидвох освоєл треце место. Попри тим, у поєдинєчней катеґориї перше место освоєл Марко Пуцар у юниорскей, Растко Лиянович у кадетох, и Стефан Карапанджа з надї-

Н

йох. Друге место завжали, юниорка Матеа Калмар, Божидар Мрдак и Лана Любенкович обидвойо з надїйох. Трецепласовани були ище и Филип Чосич и Милош Милутинович, обидвоме сениоре, Михайло Крнаяц и Лука Ґириц, и Александра Дїкич юниоре, та каде­ ти Михайло Крнаяц, Миа Двожак, Алекса Пуцар. СЕДМЕРО У РЕПРЕЗЕНТАЦИЇ Пре ситуацию зоз пандемию нє було публики, а шицко орґанизоване у складзе зоз актуалнима мирами. Вкупно участвовал 41 клуб, односно 586 змагателє, у шицких возростних катеґорийох од пионирох та по сениорох, поєдинєчно и екипно, у катох и борбох. Змаганя були отримовани по штири одразу, на штирох поставених татамийох, а за найлєпших були обезпечени награди, погари, медалї и дипломи. Турнир у Тузли окреме значни прето же то остатнє змаганє пред балканским першенством, та мож повесц и же то бул свойофайтови закончуюци тренинґ и финалне преверйованє порихтаносци. Як ше и обчековало, з оглядом на успихи кулских каратистох, седмеро зоз їх Клубу буду часц державней репрезентациї на Балканским шампионату у Риєки у Горватскей. На ткв. Балканияду уж одпутовали Милош Милутинович, Наталия Сератлич, Марко Пуцар, Растко Милянович, Михайло Крнаяц, Милош Крнаяц и Лука Ґириц. УСПИШНИ И НАЙМЛАДШИ Истого викенду, 12-еро наймладши члени КК „Гайдук” ше змагали у Будисави на турниру „Рапїег Ореп 2021”. Там ше змагали шицки у поєдинєчних катеґорийох за дзивчата и хлапцох - пионире, надїї и полетарци. У поєдинєчних змаганьох перше место завжала пионирка Теодора Тот зоз Керестура, друге место Воїн Милетич, обидвойо пионире. Треце место завжали Анастазия Ґажо и Дьордє Вуясин зоз катеґориї надїйох, и полетарци Маша Крнаяц и Уна Пердух. На истим турниру Кулянци участвовали и у екипним змаганю, та їх екипа пионирох дзивчатох завжала перше место, а хлапци друге.^ М. Джуджар

РУСКЕ СЛОВО 37

ГОРУЦИ ТЕПШИ

Кед уходзиме до децемберскей часци рока, уж роздумуєме о наиходзацим швету Крачуну. Тоти кекси можеце направиц вельо скорей бо можу стац и нє губя ше. Та ниа, идея же бисце зоз єдного основного цеста направели пейц файти кексох. На тацни будзеце мац вельо файти. Кед знаце же будзеце мац векше дружтво, вец треба подупловац шицки дати состойки

Основне цесто ■ ■ ■ ■ ■ ■ ■

♦

іЛ

370 ґрами масла 150 ґрами мелкого цукру 2 бильчки 2 ложки ванелийового екстракту 450 ґрами муки до трох пальцох солї мала ложичка пращку за печенє

Кед додаце основному цесту шлїдуюци состойки, достанєце 5 файти кексох:

1.

ЛЇПКАЦИ

■ 30 ґрами зомлєтих мандульох ■ 20 ґрами муки ■ ложка лимунового со­ ку (лїпкац по два кекси, а полнїц зоз маджуном)

3 . ЧОКОЛАДОВО ■ 3 ложки какаа ■ ложка руму ■ 3 ложки млєка ■ 20 деки муки (лїпкац по два кекси, а полнїц зоз Нутелу)

2 . МЕДОВНЇКИ ■ ложка цимету ■ ложка присмачкох за „меденяки” ■ мала ложичка какаа ■ 20 ґрами муки (на концу украшиц зоз розпущену чарну чоколаду)

//'

4 . ЧЕРВЕНИ ■ 20 ґрами муки ■ 2 ложки ванелийового екстракту ■ мала ложичка какаа ■ червена фарба за колачи (лїпкац по два кекси, а полнїц зоз маджуном, од горе преляц зоз розупщену билу чоколаду)

5 . ВАНЕЛИЙОВО ■ лєм базне цесто (єден конєц мож мачац до розпущеней чоколади и посипац зоз зомлєтима орехами)

38 РУСКЕ СЛОВО

3. ДЕЦЕМБЕР 2021

ГОРУЦИ ТЕПШИ Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

Милана Младеноески (инстаґрам соо кіпд.\А /іїІі.^е_т т )

Тоти кифлочки нє зоз капусту, алє ше волаю „капустово” прето же випатраю як капуста. Пририхтованє: Зограц млєко зоз цукром, так же би було лїтне. До млєка потрушиц квас и охабиц 10 минути же би преробел. До векшей судзини усипац олєй и соль, додац млєко зоз преробеним квасом. Муку додавац поступнє и за гнєсц цесто (я нє потро­ шим цалу килу муки). Охабиц цесто на ч п цеплим месце ЗО ? до 45 минути же

Потребне: ■ кила муки ■ пол литри млєка ■ швижи квас ■ 2 деци олєю ■ 2 ложички цукру ■ 3 ложички солї ■ 250 ґрами марґарину ■ вайцо и сусам за премасцованє "

—

-

-

-

би викисло. Кед цесто вики­ сло подзелїц го на 4 часци. Кажду часц розогнац на правоугельнїк и натрец штварцину марґарину. Марґарин тримац цали час и фрижидеру же би ше го могло натрец. Закруциц цесто як ролат, з ру­ ками го дакус скляпчисциц и кифлочки резац на цик-цак. Кифлочки складац до тепши хтора подмасцена з олєйом лєбо на папер за печенє. Премасциц их зоз витрепаним вайцом и посипац зоз сусамом. Печиц у зогратей релни на 200 ступнї док нє почервеня.

3. ДЕЦЕМБЕР 2021.

РУСКЕ СЛОВО

39

ТИРРА ПОПУСТ 30 ОДСТО НА КНЇЖКИ ЗА МИКО/АЯ-КРАЧУНСКО-НОРОРОЧНИ ШРЕТА

Од 25. новембра по 24. децембер 2021. року тирва попуст од 30 одсто на шицки кнїжки у НВУ „Руске слово” Нирз://кпіІ2кір о ги зкі.со т

оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботП нї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґ­ рафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу за културу войводянских Руснацох на число телефона 021/654-65-34, лєбо на мейл: 2ауогі.ги5ІпІ@атаІІ.сот.

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Завод за културу войводянских Руснацох ма нове число телефона 021/654-65-34