RUSKE SLOVO 43

Page 1

9

770350

460007

Фото: Мария Дорошки


НОВИ КОЦОЧКИ У МОЗАЇКУ ЖИВОТОПИСА АРСЕНИЯ ТЕОДОРОВИЧА Пише: Єлена ПЕРКОВИЧ, координаторка проєкту

Н овинараска асоцияция Руснацох того 2021. року знати два важни факти: Теодорович намальовал реализує два проєкти. У катеґориї нєзависней про- портрет теди актуалного владики др Константина дукциї, а на инциятиву Рускей редакциї РТВ Вой- Станича, як и иконостас за Грекокатолїцку церкву водини, достата на конкурсу покраїнского Медий- у Крижевцох, а котри ше нєшка, далєко од очох виского сервису потримовка за 12 емисиї за дзеци глєдовачох, находзи у церкви у Стойдраґи (Само„Дзецински куцик” . Потераз реализовани пейц, ко- бор, Ж умберк). Тоти два факти, як ше то часто слутри по оцени патрачох и новинарского фаху праве чує у виглєдовацким поступку, одкрити случайно, ошвиженє у катеґориї програми за дзеци. Други алє су у медзисобней вязи котра чека свойо докупроєкт „Подобови космополитизем у ґалериї пор- ментованє. третох Крижевскей епархиї - нєпозната робота Ар- П роєктни тим и екипа РТВ Войводини концом сепсения Теодоровича” . Тот проєкт потримал Покраї- тембра и початком октобра, у поради и зоз дошлєински секретарият за образованє, предписаня, бодзеньом крижевского владики монс. М илана Стиуправу и национални меншини и Завод за културу пича пребували три роботни днї у Крижевскей епархиї и Семинариї у Заґребе, вивойводянских Руснацох, а поглєдуюци шлїд А. Теодоровича тримовка ознова пришла и з бо­ у културним нашлїдству грекоку РТВ В ойводини. Н аж аль Резултат тей нащиви, односно, католїкох (та и Руснацох) котри обидва проєкти ше одвиваю у зазначени архивски документи, вон охабел пред вецей як двасто нєпреривней загрож еносци од назнїмани видео материял и роками. Резултат тей нащиви, епидемийних мирох и буджетокончени розгварки, указую же односно, зазначени архивски до­ ских огранїченьох. члени проєктного тима дознали кументи, назнїмани видео мате­ П ре скромни средства котри довельо вецей як ше на початку риял и окончени розгварки, ука­ стал проєкт „Подобови космо­ тей, пре велї причини стресней зую же члени проєктного тима политизем...” проєктни тим го драги, знало. Виплацело ше дознали вельо вецей як ше на планує витвориц у двох етапох. початку тей, пре велї причини Перша будзе закончена до конца того року зоз ауторску трицецминутову ТВ емисию стресней драги, знало. Виплацело ше. (сербско-руска верзия) котру пририхтує Олґа Кар- Треба буц щири и повесц же податки, котри позбелаварис и екипа РТВ Войводини и закончуюцим пи­ рал проєктни тим, по тераз були познати лєм найузсаним словом о резултату виглєдованя - авторству шей церковней гиєрархиї. НАР-ов проєкт их жада портрета владики Константина Станича, котре до­ документовац и презентовац фаховей и ширшей яв­ кументую историчарки уметносци мр Драґойла Жи- носци и реґиону дзе творел А. Теодорович. Бо гоч ванов и М илена Врбашки, музейни совитнїци Ґале­ кельо животопис маляра такого „калибра” преучени и документовани, историоґрафия, односно живот риї М атици сербскей. В екшини читачох наслов проєкта „Подобови ко- вше може доложи даяаки нови моменти. смополитизем у ґалериї портретох Крижевскей епа- У року кед ше зазначи 225-рочнїца од народзеня рхиї” нє драгоказ за розуменя проєктного циля, по- Арсения Теодоровича, а то нарок, проєктни тим готов же ше ту нашло и мено Арсения Теодоровича НАР реално очекує же достанє потримовку найшир(1767-1826), найвизначнєйш ого сербского маляра шєй заєднїци за друкованє кнїжки (друга проєктна на концу 18. и початку 19. вику. За широки публи- фаза) котра документує резултати вецеймешачного кум, окреме загадочне цо спомнути маляр ма заєд- виглєдованя. нїцке зоз Руснацами, ширше поведзене, грекокато- О собнє думам же би то було, нє лєм доприношенє историї сербского малярства и автентичносци ду­ лїками? И сторичаром уметносци и малочисленей явносци ховного скарбу грекокатолїцкей церкви, алє насампознате же Теодорович мальовал иконостаси у Гре- предз почитованє ґу малярови котри, у тедишнїм чакокатолїцкей церкви у Руским Керестуре и Коцуре и ше, естетику сакралного простору дзвигнул на найтоти два факти уж обробени у академскей заєднїци. висши уровень.^ М едзитим фаховцом, аж и гевтим котри ше деталь­ Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє но занїмали зоз опусом того маляра, остали нєпо- вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

2 РУСКЕ СЛОВО

22. ОКТОБЕР 2021.


ЗМИСТ

УВО ДНЇК

І

РУСКЕ ■ Тижньовнїк 4. Подписани контракти на конкурсу Буджетского фонду

■ Нашо места 8. Означени Дзень ошлєбодзеня у Коцуре

■ Економия 10. Ґарантована пензия за жени на валалє

■ Култура и просвита 17. Уход керестурскей Школи до европских програмох

■ Дом и фамелия 19-21. Купец и його права

■ Людзе, роки, живот 24-25. Стретнуце: Юлиян Сабадош, привреднїк у Канади

■ Духовни живот 28. Кирбай у Старим Вербаше

■ Информатор 30-33. Мали оглашки и Іп тетогіат

■ Спорт 36. Женски куґлашски клуб „Алимента” з Нового Саду

■ Интермецо 38-39. Горуци тепши

Насловни бок: Библиотека у Руским Керестуре Авторка фотоґрафиї: Мария Дорошки

Пише: Олена ПЛАНЧАК-САКАЧ, главна и одвичательна редакторка

КАДРИ У РУСКЕЙ ПРОСВИТИ Оддзелєнє за русинистику на Филозофским факултету у Новим Садзе од 1. октобра ма дочасового окончователя длужносци шефа, проф. др Миливоя Алановича, зоз Оддзелєня за сербски язик и линґвистику. На чоло Катедри меновала го Наставно-наукова рада Факултету на предкладанє деканки проф. др Ивани Живанчев Секеруш, прето же заняти на Катедри нє окончели вибор. Єдини кандидат за шефа Од­ дзелєня за русинистику бул проф. др Михайло Фейса, чийо академски референци адекватни, алє нє достал нєобходну потримовку зоз шорох занятих. Таки стан ше на нашей Катедри по першираз случує. На Оддзелєню за русинистику ище вельо векши проблем у тим же нєт досц адекватного наставнїцкого и асистентского кадру. У предходних рокох до пензиї пошли проф. др Юлиян Рамач, проф. др Юлиян Тамаш и лекторка мр Ксения Сеґеди, а з Оддзелєня пошли и проф. др Стеван Константинович и лекторка мр Анамария Рамач Фурман. На Оддзелєню за русинистику тераз у роботним одношеню штири особи хтори нє можу посцигнуц викладай шицки предмети по прилапеней програми. Прето Факултет анґажує на трецину роботного часу и проф. др Людмилу Попович зоз Филолоґийного факултету у Беоґрадзе. У наиходзацим периодзе Оддзелєнє за русинистику би требало обезпечиц нови кадри, а то значи же би требало мац голєм трох-штирох студентох на докторских студийох котри би могли буц прияти за асистентох. Рушели зме зоз найвисшей образовней институциї же бизме указа­ ли на проблем кадрох у рускей просвити котри присутни и на професорским, наставнїцким, учительским, та аж и предшколским уровню. И ту ше пошвидко случи же велї пойду до заслуженей пензиї, а нови кадер ше нє школує, або у меншим обсягу як цо то нашей заєднїци будзе потребне. Прето би требало роздумац як стимуловац будуцих студентох за потребни фахи, бо нови ґенерациї праґматични и вибераю свойо занїманє у складзе зоз часом и можлївосцами заробиц и прежиц, та велї пойду до сектору информацийних технолоґийох. Шведкове зме же просвита у остатнєй декади вельо раз штрайковала и вимагала достоїнство у своєй професиї и адекватни заробок. Дацо ше можебуц кус и помкло, алє випатра же нє досц, бо тот проблем нє лєм наш, алє и цалого дружтва у котрим жиєме. Так могло чуц у медийох же нєт досц студентох анї на ґрупи за сербски язик и литературу. Диспропорциї ше случую у дружтвох хтори нє водза правилну ка­ дрову политику. Руска заєднїца ище ма кус часу же би тоти кадровски проблеми обачела, анализовала и превжала одвитуюци крочаї, бо едукация у сучасних дружтвох перманентна и нє ма алтернативу. ги8ке.гейакІогка@дшаі1.еош

РУСКЕ ш т

* ”РУСКЕ СЛОВО” - гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ „Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ „Руске слово”, Футожска 2/ІІІ, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторе/ки - Иван Сабадош, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох - Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Ф ейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки - Мария Афич, Влада Дїтко, Андреа Медєши, Оля Русковски * лекторка - Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка - Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки - М ария Гудак, Таня Салонтаї * Телефон: 021/6613-697 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Вапса Іпіеза а.й. Веодгай 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ,,М ахіта дгаР’ Петроварадин * Е-таі1: геДаксі|'а@ги8ке8Іоуо.сот * ^еЬ зііе: «'геге.гшкезіоуо.сот * ¥ ^ I88N 0350-4603 * СОВІ88 8К-ГО 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор др БОРИС ВАРҐА *** Главна и одвичательна редакторка ОЛЕНА ПЛАНЧАК-САКАЧ

22. ОКТОБЕР 2021.

Новини „Руске слово” одликовани зоз Орденом братства и єдинства зоз стриберним венцом 1970. року.

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖ Н ЬО В НЇК

ПОДПИСАНИ КОНТРАКТИ НА КОНКУРСУ БУДЖЕТСКОГО ФОНДУ

ЖЕ БИ И ВЕКШИНА ВЕЦЕЙ ЗНАЛА О МЕНШИНОХ Министерство за людски и меншински права и дружтвени диялоґ у Палати Сербиї у Беоґрадзе, вчера орґанизовало подписованє контрактох зоз орґанизациями, установами и здруженями националних меншинох за чийо проєкти зоз обласци образованя обезпечени средства купно подписани 78 контракти, медзи котрима аж шейсц зоз рускей заєднїци, та РНТ „Петро Ризнич Дядя” достал 600 000 динари за проєкт Театралного дзецинского омнибусу „Вандровкаш 3”, Здруженє гражданох РуСТЕМ з Руского Керестура 585 000 динари за проєкт „Учце руски з нами (кратки интернет лекциї руского язика), Новинско-видавательна установа „Руске сло­ во” 550 000 динари за проєкт „Кухня то шко­ ла” (кнїжки, едукациї и роботнї интеркултуралносци), 385 тисячи динари достало КПД „Кар пати” з Вер басу за про єкт „Кар пати и млади - вєдно зме моцнєйши”, Здруженє гражданох „Руска скарбнїца” з Руского Ке­ рестура достала 285 000 динари за проєкт „Настава, учебнїки и виволаня онлайн настави на руским язику”, а Дружтво за руски язик, литературу и културу достало 200 000 динари за проєкт „Ру­ ска ґимназия”.

В

обецунки державного секретара Олени Папуґовей хтору сво йоча со во да ла на по ряд ней схад зки НС же ше потрудзи даяк помогнуц Театру - гварел Славко Орос. Тоти средства, практично, оможлївя будуцу роботу Те­ атру у одредзеним периодзе, алє вшелїяк су помоц и ПРОЄКТИ МУЛТИКУЛТУРАЛНОСЦИ другим нашим институцийом, поноже проєкт „Вандров­ На подписованю спред Министерства були присутни каш 3” насампредз наменєни дзецом предшколского и министерка Ґордана Чомич и державни секретар Олена основношколского возросту хтори уча руски язик. Папуґа, як и чолни особи апликантох котри достали Основ на му идея ома со венє ру ско го язи ка и обо га циц го средства зоз рускей заєднїци - Славко Орос, др Борис з но ви ма зми ста ми, а Те атер то може зоз сво й о файто вим Варґа, Деян Загорянски, Таня Арва Планчак и Желько уметнїцким образованьом, хторе у функциї ученя руского язика. Кед би ше посцигнул тот циль, будучносц руКовач, Наталия Будински и Ирина Папуґа. - Министерство будує политику людских и меншин- скей заєднїци и руского идентитета би мали и нашо доских правох у Сербиї - виявела министерка Ґордана Чо­ приношенє як Театра. Прави ефекти проєкту будзе вид­ мич, та додала - наша окремна радосц же векша часи но аж кед ше нам уда зоз тима представами нащивиц тих програмох представя интеркултурални, мултикулту- шицки нашо места дзе ше учи и пестує руски язик. Здруженє „Руска скарбнїца” з Руского Керестура чий рални векшинско-меншински проєкт котри у своєй при­ роди гутори „Ми меншина, ми жиєме вєдно зоз векшину, предсидатель Желько Ковач, а хторе основане того року то наша култура, наш язик, нашо обичаї, то ми, и жадаме и котрому циль допомогнуц очуваню руского идентитеже би о тим цо ми и хто зме, вельо вецей знала векшина”. ту Средства хтори достало на конкурсу наменєло за купованє учебнїкох. - У нашим здруженю ше находзи и обласц образованя, СРЕДСТВА ДОСТАЛИ ИНСТИТУЦИЇ И ЗДРУЖЕНЯ и понеже зме видзели же у порядних средствох хтори Най здогаднєме, Буджетски фонд за национални мен­ наш Национални совит достава, нєт простору за куповашини за реализацию програмох и проєктох у обласци нє учебнїкох дзецом хтори руски язик з елементами наобразованя за 2021. рок виноши 30 милиони динари, а ционалней култури уча як виборни предмет, а ту и грероз поред зени су 6 ми ли они за про єкти ин сти ту ци йох, а кокатолїцка виронаука и предшколске образованє. Учебнїки за тоти предмети, гоч су и робени ище по старей 24 за проєкти рижних здруженьох. Наш Театер „Петро Ризнич Дядя” у тей ґрупи инсти- програми, алє же би нє стали на лаґеру у Заводзе за туцийох достал и найвекши средства у нашей заєднїци. учебнїки, ми зато конкуровали же бизме их купели и подзелєли предшколским дзецом у Руским Керестуре и Директор Театра Славко Орос так прекоментаровал: - Вшелїяк же тоти средства наисце велька помоц и по- Коцуре, и дзецом по наших местох дзе ше учи руски тримовка нашому Театру кед знаме же ше вон уж рока­ язик як виборни предмет - потолковал Ковач. ■ М. Джуджар/М. Афич ми аж 75 одсто финансує по проєктох. То и сполньованє

4 РУСКЕ СЛОВО

22. ОКТОБЕР 2021.


ІІ2піоупіік@ ги5кезІоуо.сот

ПАНДЕМИЯ КОВИД-19

У ВОЙВОДИНИ 752 ХОРИХ По доступних податкох у АП Войводини реґистровани 752 особи хтори хори од вируса корони. Лєм у Новим Садзе призначени скоро половка хорих - 331. Пред тим дзень на уровню Войводини було реґистровани 1 273 особи позитивни на вирус. Кед сло­ во о Новим Садзе реґистровани 235 особи хори од корони. Институт за явне здравє оценює епидемийни обставини як позарядово. Медзи хорима и далєй доминує роботно активне жительство, од хторих найвецей особи од 40 до 59 роки старосци, потим найзагроженше пасмо младшей популациї од 20 до 39 роки. Векшина з нїх нєвакцинована. На основи епидемийних обставинох у тей хвильки, а тиж так имунизациї хтора нє дава лєпши резултати, Кризни штаб на наиходзацих схадзкох будзе розпатрац нови одлуки. Як надпомнул др Предраґ Кон, одредзени мири ше буду мушиц подняц же би ше габу хороти застановело. Децидно наглашел же ше становиско Медицинскей часци кризного штабу нє годно знєважовац, бо ше становиско формує на основи фактох и епидемийних обставинох, хтора у тей хвильки позарядова и на хвильки катастрофална. Др Кон опредзелєни за вакцинованє, алє становиско хторе будзе заступац Медицинска часц штабу будзе заверанє на дзешец днї и зменшанє контактох медзи людзми. Надпомнул же заверанє хторе минимално будзе тирвац дзешец днї найзначнєйше. Обєкти хтори буду отворени як и потераз то буду найвжанєйши, як цо дутяни, апатики... на єдним месце годно буц пейц осо­ би, а будзе ше розпатрац и можлївосц уводзеня ковид пропуснїцох. Шицки спомнути мири були розпатрани и на предходних схадзкох Штабу. Вимагани мири би зопарли масовне охорйованє яке маме у тей хвильки. З почитованьом тих мирох, швидко би ше дошло до зменшаня хорих и змирйованя пандемиї. Кон наглашел же почал и шести тидзень кед каждодньово призначене вецей як 6 000 хори особи, а случовало ше же було и по 8 000 новоохорених. Потераз ше таке дацо ище нє случело, а у шпитальох уж длугши час нєт места. Наиходзи период зоз нїзшу температуру воздуха. То идеални условия за респираторни инфекциї, а з друго­ го боку, приходзи и час кед ше людзе частейше и у векшим чису сходза на преславох. Без озбильних мирох тренд хороти у пороснуцу ше нє годно застановиц. Вирус найопаснєйши медзи чувствительнима осо­ бами, а утей хвильки найчувствительнєйши на найнєодпорнєйши на хороту тоти цо нє вакциновани. То особи од 30 по 55 роки, алє пред нами звекшанє чи­ сло хорих особох хтори младши од 30 роки, прето же тота ґрупа жительства найменєй вакцинована. Кед слово о квид пропуснїцох, прешло вецей як мешац одкеди наявена можлївосц за их уводзенє у Сер­ биї. Но, вони по нєшка нє зажили, гоч компетентни наявели же су порихтани. Спрам найновших информацийох од нїх ше нє одустало, алє ше глєда модалитет хтори би зопар злохаснованє. А. П. 22. ОКТОБЕР 2021.

СТАНОВИСКА

Пише: Мирослав ЗАДРЕПКО, новинар

Я ПРОГРАМЕР, ЧАСЦ ДРУГА Волаю зоз Руского, мой шор за колумну. Нє проблем, гварим я, а нє знам анї чи будзе на час, чи будзе здабац на дацо, а анї кеди ю напишем. Берем телефон, патрим цо мам од обовязкох и думам себе „нєт шанси”. Алє добре, пристал сом, до пондзелку будзе. Моментално отверам ка­ лендар и патрим, шицко червене, значи же шицко даяки йеайііпе. ОК, уруцуєм и колумну до календару и, патрим хтора ми шлїдуюца обовязка на шоре. Проєкт за ИТ Буткамп. Думам себе, у шоре, пробуєме то одложиц за пондзелок, вец бим мал часу през викенд за колумну и проєкт, гоч робим и дньовнїк и соботу и внєдзелю. Дакус ми лєгчейше, штудирам як бим попил пиво, алє почим сом „сухи” уж два роки, а плануєм же би так и остало, шедам за компютер и предлужуєм робиц дньовнїк за тот дзень. У медзичаше, понеже сом вжал и лаптоп на роботу, робим и проєкт, так попри роботи. Дньовнїк готови, на шейсц, стандардно, шедам опрез лаптопа, уключуєм Зум апликацию и почина школа. Щесце, лєм проєкт ше роби, яйкаме же би нам предлужели термин, гваря же увидза, ми шицки як мали дзеци щешлїви, кед ускакує координаторка и дава нам директиви за мотивацийни писма, як их написац. То вам гевта найгорша часц конкурованя за даяку роботу. Ви, яґод же маце напи­ сац прецо сцеце робиц праве за конкретну компанию. Ду­ мам себе, прето же ми досц тей роботи, а нє сцел бим „здохнуц” од гладу, алє нє. Ту ше муши цифрац, яки вони добри и красни, и мудри, и видзел сом на вашим сайту тото, и чул сом о вас гевто, и так далєй. Думам себе, у шоре, напишем и то каждей компаниї персонализовано, лєм нас пущ, нє сцигнєме анї до пондзелку. Поздравела нас, кед ту ци єден зоз сновательох школи, и вон би нам повед слово, два. Аааа, думам себе, лєм ми ти ещи хибиш. Добре, чловек робел за моцни компаниї, медзи нїма и Ґуґл, нє будзе лупетац. И у цалим тим хаосу хтори ме знашол, тоти 15 ми­ нути його бешеди ми були геаіііу сЬеск, спатранє хвильковей ситуациї зоз єдного ширшого рамика. А найважнєйша ствар хтору нам повед, знам же звучи як мотивацийна фра­ за, було же бизме ше нїґда нє поровновали зоз другима, алє зоз собу. Ок, знам то и сам, нє муши ми то дахто зоз гевтого боку океану повесц. Алє вец гварел ключну ствар, гварел нам же векшина з нас роби, ма фамелию, приватни живот и за три мешаци зме научели Іауазсгірї и Кеасі Ок, основи, алє зме научели, нє дал нам то нїхто, нє спадло зоз нєба, то наш успих и требали бизме го буц свидоми и вредновац го. Ишол сом на психотерапию и точно знам и цо то значи, и цо нам сцел повесц, и цо нам гварел, алє гайде ше тераз ви дакус заштудирайце: даваце ви себе припознанє за свойо успихи, чи ше вони подрозумюю? Удава вам ше спатриц дакеди кельо сце, у ствари, посцигли у своїх животох и повесц себе, га, „майку му стару”, нє подло, наисце нє подло. Попробуйце и верце ми, нєсподзиваце ше, а хасновало би вам, як и мнє. Лєм станьце, оглядьнїце ше спатриц и цо то за вами. Верим же векшина будзе мац причи­ ну же би себе поведла „га, нє подло”. Становиска висповени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово ”

РУСКЕ СЛОВО 5


НАШО МЕСТА І

ИЗОЛОВАНЄ ВОДИЦОВОГО ПОМОЦНОГО ОБЄКТУ

ЗА ЛЄПШЕ И БЕЗПЕЧНЄЙШЕ ФУНКЦИОНОВАНЄ Предсидатель Општини Кула Дамян Милянич прешлого тижня нащивел Водицу у Руским Керестуре. Милянич до Водици пришол пре початок изолованя економского, обєкту за змесценє госцох и других и нєобходних наменох. Зоз предсидательом Миляничом, як домашнї, були и директор „Рускому” Иґор Фейди и секретар Месней заєднїци Михайло Пашо. Домашнї госцом у роботней нащиви бул Владо Чижмар, Пештика, член Церковного одбору задлужени праве за Водицу. Як поведзене у краткей информативней розгварки, Општина Кула за тоти роботи наменєла и уплацела 300 тисячи динари. Роботи, поставянє цеплотней изолациї на вонкашнїх мурох окончує керестурске под приємство „Вортекс”. Средства достати за изолованє того обєкту, котри ма ве льо намени и нєпреривно є на розполаганю шицким заин

тересованим, а достаточни су за купованє нєобходного материялу. У нїм, гварене, мож орґанизовац и ноцнїк кед за то єст потреби, а того року то вихасновали коло пейдзешат особи. Зоз такима роботами цали комплекс Водици постава, уж оддавна, препознатлїви и як вирски, алє и вирско-туристични центер по котрим и сам Руски Керестур препознава вше векше число вирних, нє лєм у нашей жеми. У плану, поведзене предсидательови општини, же би ту були анґажовани и школяре туристичного напряму нашей школи. Пред тим як уплацела тоти сред­ ства, Општина Кула дала средства и помогла и зоз заменьованьом старих облакох и дзверох зоз ПВЦ елементами. За тоти намени дати 150 тисячи динари. Лю. Д.

ПОСТАВЕНИ КОНТЕЙНЕРИ ЗА РЕЦИКЛОВАНЄ СКЛА И АЛУМИНИЮМУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

МЛАДИ ЕКОЛОҐИЙНО ОСВИДОМЕНИ Здруженє гражданох „Пакт рутенорум” у сотруднїцтве зоз волонтерску орґанизацию за очуванє животного штредку „Треш гиро” (ТгавЬ Ьего) и Явним комуналним подприємством „Руском”, всоботу, 16. октобра, орґанизовало по­ ставянє контейнерох за зберанє алуминиюмского одпаду и скла. Так, опрез Спортскей гали и опрез „Руском”-у, окрем контейнерох за пластичну ПЕТ амбалажу хтори були и потераз на тим месце, од соботи поставени и контейнери за скло и алуминиюм, та гражданє гоч кеди можу однєсц шмеце на рециклованє. Зберанє рециклажного одпаду орґанизоване по проєкту „Кесап”, а хтори ма за циль ришованє еколоґийних проблемох през рижни роботни акциї и кампанї. Проєкт розписа­ ла општина Кула, за хтори Здруженє „Пакт Рутенорум” до­ стал 100 000 динари. - Зоз средствох хтори зме достали, могли зме купиц лєм по два контейнери за скло и алуминиюм, медзитим, кед

6 РУСКЕ СЛОВО

будзе ище даяки проєкти вязани за рециклажу, любели би­ зме ше остарац за ище контейнери хтори би були розпоредзени на вецей местох по валалє. Затераз зме их положели опрез Спортскей гали и опрез „Руском”-у, же би мали ви­ део надпатрунок, и же бизме их зачували од евентуалного вандализму - гварела Валентина Тиркайла у мено Здруженя „Пакт Рутенорум”. Спред орґанизациї „Треш гиро” визначели же рецикловац мож лєм склєняни фляши, дунци або судзини, алє нє мож жвератка, скла з облакох, дзверох або подобне, а тиж наглашели и же би гражданє хтори ноша скло на рециклованє зняли закрутки зоз дунцох або фляшох. - У плану було поставянє и контейнеру за похасновани батериї, медзитим, пре нєдостаток средствох за купованє додатних контейнерох, таки батериї мож однєсц до фарбари „Вортекс колор” хтори тиж буду дистрибуовани на рециклованє - додала Мартина Шепински у мено Организациї „Треш гиро”. На сходзе спомнуте и же шицки хтори жадаю очувац животни штредок, а у обисцу маю електронски апарати хтори вецей нє за хаснованє, тиж их можу рецикловац, так же перше контактую особу з валалу на число телефона 063/58­ 04-076, хтора тоти апарати потим випоручи до рециклажних центрох. Окрем поставяня контейнерох, проєкт „Кесап” облапя и едукативни филм о рециклажи, хтори будзе емитовани прейг дружтвених мрежох „Пакт Рутенорум”-у, як и роботну акцию пораєня валалу, а хтора будзе орґанизована у наиходзацим периодзе, док будзе красна хвиля. Ан. М. 22. ОКТОБЕР 2021.


те5Іа@ гизке5Іоуо.сот

ЗОЗ ОПШТИНИ КУЛА

ПРЕЗЕНТАЦИЯ ПРОЄКТА „АКТИВНА ИНКЛУЗИЯ И БИВАНЄ ЗАГРОЖЕНИХ ҐРУПОХ ГРАЖДАНОХ” Представнїки општини Кула, на основи одобреней програми за „Активну инклузию и биванє загрожених ґрупох гражданох”, штварток, 7. октобра, у шветочней сали СО-и, отримали презентацию того проєкту заинтересованим гражданом. Програма ше запровадзує у рамикох проєкта „Активни инклузивни сервис Кула” (АктИС Кула), хтори финансує Европска уния у сотруднїцтве зоз Канцеларию Зєдинєних нацийох за про­ єктни услуги (УНОПС) як имплементацийним партнером и тим за имплементацию проєкта. На презентациї присуствовали и предсидатель општини Кула Дамян Милянич, и Ґордана Вакула и Марко Кошутич, як члени тиму за имплементацию проєкта, хтори и подробнєйше поинформовали гражданох як можу конкуровац на Явну поволанку. На презентацию ше одволало вельке число гражданох у рамикох Явней поволанки хтора розписана же би ше приявели хаснователє за участвованє у програми

мирох активней инклузиї и ришеня о биваню, а потераз єст 15 прияви. Най здогаднєме, идея же би ше обезпечело єдинки за биванє до хторих тоти людзе без надополнєня буду уселєни. Слово о шеснац квартельох од хтори дзешец у явней власносци општини Кула и шейсц буду новонабавени за потреби того проєкта. Ан. М.

У ВЕРБАШЕ

ОЖЕЛЄНЬОВАНЄ ЛАЗОВОГО ПАРКУ Еколоґийни рух Вербасу, општина Вербас и привреднїки тих дньох ше догварели о акциї ожелєньованя велького парку у Улїчки Лази Костича у Вербаше, пренєсол општински сайт. З нагоди догварки, на инициятиву Еколоґийного руху, отримана схадзка у кабинету заменїци предсидателя општини Вербас Тияни Алексич. На схадзки присуствовали представнїки Явного комуналного подприємства „Комуналєц”, Явней аґенциї за зоогиґиєну и польопривреду ЯЗИП, представнїки Индустриї меса „Карнекс”, Цукровнї „Суноко” и „Есоїоду 8І8Їет”, як и Горяцкого розсаднїка у Зомборе.

По словох предсидателя Еколоґийного руху Ратка Дюрдєвца, догварене же би „Комуналєц” и ЯЗИП обезпечели тракторски фурови и роботну моц за копанє дзирох дзе ше посадзи млади стебла, а же би роботнїки „Комуналцу” у шлїдуюцих даскельо тижньох одстранєли сухи и хори древка з парку. Вербаски Цукровня и „Карнекс” донираю 1 000 еври, а и Еколоґийни рух Вербасу уложи додатни 1 100 еври за купованє младих древкох през проєкт „Лєс вола на диялоґ”, у рамикох програми „Екосистема: потримовка реформом у защити животного стредку”. Програму запровадзую Млади виглєдоваче Сербиї, з потримовку Шведскей аґенциї за медзинародни розвой и сотруднїцтво. Горяцки розсаднїк обезпечи древка по вибору, як и технїчну и консултантску помоц за садзенє. През тот парк планована и вибудов пешацко-рекреативней дражки, за котру елаборат безплатно виробели проєктанти Водопривредного подприємства „Бачка” у Вербаше. Предвидзене же би дражка була длугока 1 360 метери, широка 1,5 метери и орубена зоз древенима формами. Лазов парк у Вербаше ше пресцера на поверхносци од шейсц гектари. Змесцени є на окраїску городу и представя витрозащитни пас и бариєру за чкодлїви хемийни емисиї зоз польох. О. Р.

РУСКЕ СЛОВО

7


НАШО МЕСТА ДЗЕНЬ ОШЛЄБОДЗЕНЯ У КОЦУРЕ

БУДЗМЕ ДОСТОЙНИ ПОСТУПКОХ НАШИХ ПРЕДКОХ Зоз покладаньом венцох на памятнїк погинутим борцом „Слунко шлєбоди” на площи опрез Основней школи „Братство єдинство”, Месна орґанизация Здруженя борцох НОВ у Коцуре вовторок, 19. октобра, означела Дзень ошлєбодзеня у Другей шветовей войни. Зоз тим указана чесц шицким погинутим борцом, як у Другей шветовей войни, так и у войнох котри ше збули дзеведзешатих рокох. Присутних привитала предсидателька Месней орґанизациї здруженя борцох НОВ Мария Дудаш Фейса, а потим венци на памятнїк положели представителє Општини Вербас на чолє зоз предсидательом општини Вербас Предраґом Роєвичом, представителє Општинскей организациї СУБНОВ-а Вербас, представителє Сербскей напредней странки, представителє Социялистичней партиї Сербиї, представителє Месней заєднїци Коцур, представнїки Основней школи „Братство єдинство”, представнїки Културно-уметнїцкого дружтва „Жатва” Коцур, представнїки Активу женох КУД „Жатва” Коцур и представнїки коцурскей орґанизациї СУБНОВ-а. Мария Горняк пречитала пригодни текст з нагоди означованя Дня ошлєбодзеня, у хторим надпомнуте же кед забудземе гевтих котри зложели свойо животи у нєщесцох котри воламе войни, страциме людске достоїнство нашей заєднїци, а жиц без достоїнства котре нє мож купиц, лєм заслужиц - анї нє живот. - Пробуйме голєм у дачим буц достойни благород­ них поступкох наших предкох котри зложели свойо животи у войнох, голєм на даяки способ поручиц швету, моцнїком, политичаром котри креирую нашо животи же постоя гранїци котри ше нє преходзи у

одбрани елементарних правох чловека. Тото елемен­ тарне право то право на шлєбодни живот, право на роботу, право на творчосц котра у основи людскей природи, право на дзецински шмих, право на радосц. Чловек у основи добри, таки є створени, и таки чувства у нїм треба побудзовац. Будзме радосни нєшка, прето же лєм на тот способ жертви войнох маю смисел. Пречитани и мена шицких погинутих борцох, котри, як визначене, дали свойо животи у войни за нашу лєпшу будучносц, а зоз минуту цихосци им дата почесц. Як знак здогадованя на нїх, оглашела ше и огньогасна сирена. На памятнїку котри ше находзи на площи опрез Основней школи у центру Коцура виписани мена шицких 55 борцох котри страдали у Другей шветовей войни, як и мена трох борцох котри страдали у войнових зраженьох дзеведзешатих рокох на териториї бувшей Югославиї. О. Р.

ОПШТИНА ЖАБЕЛЬ

РОЗПИСАНИ КОНКУРС ЗА МИТРОВО НАГРАДИ З нагоди Дня општини Жабель, на Митра 8. новембра, Скупштина општини и того року додзелї награди и припознаня заслужним поєдинцом и колективом за 2021. рок. Награди и припознаня можу буц додзелєни подприємством, установом и шицким другим орґанизацийом котрим шедзиско на териториї општини Жабель, гражданом и ґрупом гражданох за їх заєднїцки витвореня, гуманосц, а котри дїлую або дїловали на териториї општини, особом котри по походзеню зоз териториї општини,

8 РУСКЕ СЛОВО

або їх витворенє тематски вязане за општину. Буду додзелєни Митрово награди (плакети зоз диплому и пенєжну награду), Митрово грамоти и Митрово подзекованя (диплома). Скупштина Општини Жабель поволує институциї, ґрупи гражданох и поєдинцох, же би свойо предклади з обовязним обгрунтованьом доручели на адресу Општинскей управи у Улїци Николи Тесли 45, лєбо же би их послали на имейл адресу ор8Їіпа2аЬауіпГо@§таі1.сот, найпознєйше по 1. новембер. Я. Дю. 22. ОКТОБЕР 2021.


те5Іа@ гизке5Іоуо.сот

У КУЛИ

ТУРИСТИЧНИ „ДНЇ БУНДАВИ” Прешлого викенду, всоботу, 16. октобра отримана седма по шоре, манифестация Д нї бундави у вельким парку у Кули котру орґанизовали Здруженє женох Еко Кула и Туристична орґанизация општини Кула. Численим нащивительом були понукнути рижни змисти - еко роботнї, рижни деґустациї, цикави бависка за наймладших на стародавни способ, як и штанди на котрих могло купиц рижни продукти домашнього виробнїцтва. Вєдно було коло 70 викладачох зоз шицких местох општини Кула, та и з Руского Керестура. Попри тим, интересантна програма и змисти були обдумани за наймладшпих нащивительох, даскельо роботнї мальованя и украшованя, потим бависка як цо то скаканє

у мехох, и бавенє у слами и кукуричанки. Манифестацию отворел покраїнски секретар за привреду и туризем др Ненад Иванишевич, котри з тей нагоди визначел же тота манифестация єдна од вецей як тисяч котри отримани у цалей Войводини того року. Предсидатель Скупштини општини Кула, Владимир Дюрович у мено локалней самоуправи подзековал шицким учашнїком, нащивительом и госцом зоз Покраїни котри помагаю же би ше отримало шицки манифестациї. Вон тиж вихасновал и нагоду же би наявел нову манифестацию котра будзе отримана идуцей соботи, 23. октоб­ ра, у Крущичу - Михольски сусрети села. М. Дж.

КОМУНАЛНИ РОБОТИ НА ПОДРУЧУ ОПШТИНИ ШИД

У ОПШТИНИ ШИД

ЕЛЕКТРИКА ЗА ЛЇПОВАЧУ

У ЦЕКУВАКЦИНОВАНЄ ПРОЦИВ ҐРИПИ

Як з яри того року було нависцене, тей єшенї запровадзени активносци на електрификованю места за вилєти „Лїповача" на Фрушкей гори нєдалєко од Шиду. До роботох електрификованя уложени 30 милиони динари так же ше власнїки викенд хижох у своїх винїцох можу прикапчац на електри­ ку. Предсидатель општини Шид Зоран Семенович и руководитель „Електродистрибуциї" зоз Сримскей Митровици Владимир Санадер нащивели простор док ше окончовали роботи. Кельо ше потераз гражданох приявели за прикапчованє на елетричну мрежу ище нє знаме, алє нєурядово дознаваме же приключованє кошта вецей як 70 000 динари. З доставаньом струї винїци зоз викенд хижами дос­ тали векши комфор, а и цена спомнутих нєрухомосцох порошнє. Маюци у

22. ОКТОБЕР 2021.

ЙЖ

оглядзе же як було обецане, по Лїповачу од напряму Бельнячи на окраїску Шиду положена драга зоз ризлу у длужини 1,8 километри, цо олєгча приход на спомнуте место за вилєти. Єдна зоз комуналних роботох хтора нєдавно покончена то и вичисцованє сподку потока Шидини у часци цеку при Спортскей гали у Шидзе. З огля­ дом на тото же коло мешац у потоку нє було води, зоз ЯКП „Стандард” вихасновали тоту нагоду же би вичисцели сподок од глїни, коровча и дру­ гих одруткох. Робело ше нєдавно и на ушореню яркох у Батровцох ґу Ґрадини, дас коло 16 километри. Роботи окончовало ВП „Шидина” зоз Шиду. По словох директора подприємства Душана Ластича, у плану и тарупованє рошлїнох з обидвох бокох драги пре векшу безпечносц транспорту. Тоти роботи финансує Покраїнски секретарият за польопривреду, водопривреду и лєсарство ЯВП „Води Войводини” и локална самоуправа. Вл. Дї.

У Општини Шид спрам податкох хтори пондзелок винєсол директор Дома здравя др Крсто Куреш, першу дозу вакцини достали 14 297 особи, другу дозу 13 785, а трецу дозу 2 528 особи. На розполаганю Файзер бийонтеково и Синофармово вакци­ ни. Вакцинує ше спрам розпорядку приявйованя, а тиж и зоз приходом без предходного приявйованя. Др Куреш нам ище гварел же на подручу општини єст 223 активни случаї вируса корона и же лєм прешлей соботи и нєдзелї дньово були призначени по 10 нови случаї. Тиж значне повесц же у Доме здравя у цеку вакцинованє процив вируса сезонского ґрипу. Др Куреш гвари же першобутно достати 1 100 дози тей вакцини, а тих дньох ше обчекує ище 500 дози. Цо ше дотика числа миґрантох на подручу општини, тераз их єст 1 070 особи и як додава др Куреш, хтори главни координатор здравствени хслужбох за миґрантох, їх здравствени стан задоволююци. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО

9


ЕКОНОМИЯ ЗА ЖЕНИ НА ВАЛАЛЄ НАЯВЕНЕ

ҐАРАНТОВАНА СОЦИЯЛНА ПЕНЗИЯ ОД 100 ЕВРИ Зоз Министерства за старосц о валалу наявели же шицким цо у валалох жию у худоби, або на гранїци худоби, держава да ґарантовану пензию - Наш задаток як дружтва у цалосци же бизме у наиходзацим периодзе оможлївели же би шицки старши од 65 роки, медзи хторима найвецей єст жени з валалу, по­ стали хаснователє социялней, ґарантованей пензиї - виявел министер Кркобабич. Як сообщене зоз того Министерства, на сходзе у Новей Црнї, з нагоди 15. октобра - Медзинародного дня женох на валалє, министер за старосц о валалу и предсидатель Националного тима за препород валалу Милан Кркобабич гварел же то императив часу у хторим жиєме и цошка цо робя жеми у окруженю. - Минимална сума од 100 еври хтору предкладаме будзе им од хасну, алє им насампредз потвердзи нєобходне особне достоїнство. Будзе то потвердзенє же дружтво вреднує їх роботу и же ше оддлужує за шицко цо му у своїм животним вику дали кед допатрали и воспитовали дзеци, робели у обисцу и старали ше о своєй фамелиї - гварел Кркобабич. СУДЬБА ВАЛАЛУ ЗАВИШИ ОД ЖЕНИ По його словох, судьба валалох у Сербиї завиши од женох и кед и млади дзивки и жени риша остац на валалє и ту засновац свою фамелию, вец валали буду жиц. - Кед жадаме же би валали жили, треба же бизме направели амбиєнт же би ше млади жени занїмали з поднїмательством, валалским туризмом, же би правели задруґи, же би мали власни жридла приходох и же би були у по зи циї пла но вац, до гва ряц, од лу чо вац гварел министер Кркобабич.

10 РУСКЕ СЛОВО

ПРОДУКУЮ ДОБРЕ ЄДЗЕНЄ ЗА ШИЦКИХ Медзинародни дзень женох на валалє того року ше означує под мотом - Валалски жени продукую добре єдзенє за шицких. Тот дзень установела Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох 2008. року же би указала на важну улогу женох на вала­ лє у унапредзеню польопривредного и руралного розвою, у доприношеню поживовому суверенитету и викореньованю худоби у валалских штредкох у швеце. Жени и дзивки маю вельку улогу у продукциї, прерабяню, пририхтованю, трошеню и дистрибуциї поживи, як у обезпечованю єдзеня за обисце, так и за заєднїцу. Податки гуторя же вецей од єдней трецини женох на простору Европскей униї уключене до продукциї єдзеня, вецей од половки до рижних услугох у вязи зоз продукцию єдзеня, а заш лєм, жени власнїки польопривредней жеми у Еврипи лєм 29 одсто, а у Сербиї 19 одсто. Медзинародни дзень женох на валалє пада вочи 16. октобра - Шветового дня поживи. ОСНОВНИ УСЛОВИЯ Кркобабич визначел же проєкт социялней пензиї облапи лєм гевтих хторим помоц нєобходна, и то ше будзе знац накеди ше направи со ци ял ни карти, хтори укажу маєток и статус фаме лиї у цало сци. - То нє пензия у класич ним сми слу сло вох, ю дефинуєме як специфичну систему социял­ ней помоци. Наменєна є хлопом и женом у Сер биї хтори жию у худоби, або на гранїци худоби. За на йвек ше чи сло люд зох то значи же нє маю пензию, анї даяки други способ приманьох, анї маєток. Основне условиє же су старши од 65 роки - гварел Кркобабич.^ М. Тамаш 22. ОКТОБЕР 2021.


екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот

ЛАМАЧКА НА ШИДСКИМ ПОДРУЧУ

МЕНЄЙ ЗРОДЗЕЛО, КУКУРИЦА ГОДНА ПЛЄШНЇЦ Остатнї днї зоз зажимнєньом и дробним дижджом и витром прервали ламачку кукурици у хотарох у Општини Шид, та парасти чекаю красшу хвилю же би предлужели робиц родукователє кукурици гваря же ше уж тераз зна же урожай менши як влонї, а тиж єст и обаванє же кукурица у чуткох годна плєшнїц у чардакох пре високу влагу зарна. Єден зоз продуковательох ку­ курици, хтори по красней хвилї виламал кукурицу то Мирослав Иван зоз Илинцох. На поверхносци коло пол гольта мал вчасну кукурицу „4007 Земун Полє” хтору з єдней часци комбайновал, а єдну часц пре обєктивни причини ламал и ручно. Кед шицко спатри, на концу є задовольни з урожайом. - Рахуєм же зродзело коло 30 метери у зарну и кед спатрим яки бул рок и як други продукователє прешли, задовольни сом. Кукурицу будзем хасновац за карменє живини и швиньох, а єдну часц сом

П

Никола Стоєцки

предал на статковим пияцу у Шидзе по 3 000 динари за метер - гвари Мирослав Иван. Кукурицу посадзел концом априла, а концом септембра, з оглядом на тото же є вчасна, позберал уро­ жай. И наш собешеднїк гвари же на даєдних чуткох кукурици замерковал сплєшнєтосц, алє у меншей мири, коло пейц, шейсц одсто од вкупного количества. Одкупйоваче на велько, як гвари, водза рахунку о присутносци сплєшнєтосци и плацели кукурицу 2 600 динари за 100 килограми. Иван ище додава же благочасово порихта польо и же наяр на тим месце пошеє сою. Кед слово о урожаю кукурици,

СТАРА КУКУРИЦА ПО 3 500 ДИНАРИ На статковим пияцу у Шидзе прешлей соботи, гоч була дижджовна хвиля, було добре понукнуце кукурици. Ище єст купиц кукурици з прешлорочного урожаю и ю предавали по 3 500 динари за метер, а кукурицу тогорочного урожаю ше предавало по 3 000 динари за сто кили.

Мирослав Иван

ОГУРКИ БУЛО ДОСЦ, А И ЦЕНА ВЕКША Мирослав Иван продукователь и огуркох и у тей продукциї є уж други рок. Гвари же є задово­ льни з урожайом, а поверхносц зменшал на 10 ари и коло 2 400 кореньчки. Тогорочна одкупна цена звекшана за 10 одсто и виношела 109,5 динари за першу класу, а влонї була 102 динари. Тиж зашпоровал того року, бо за оберанє огуркох нє плацел наднїчаром, алє фамелия сама оберала. 22. ОКТОБЕР 2021.

забриґовани и Никола Стоєцки, хтори влєце кед зме о нїм писали, гварел же ше наздава доброму урожаю. Медзитим, на концу випадло же нє подзековно проґнозовац урожай, покля ламачка нє готова. - Урожай будзе менши як сом ше наздавал, а найвецей бриґує зявенє сплєшнєтосци на чуткох кукурици. Причекам же би ше вихвилєло, а вец кукурицу будзем комбайновац и подзвигнєм на пойд дзе єст добра циркулация воздуху, та як єй будзе. Кед же ше будзе губиц, буд­ зем ю класц и до пеца - гвари Стоєцки и додава же нє ма цо чекац и кукурицу тримац ище на полю, бо ше так єй стан нїч нє злєпша. Фаховци гваря же ше тей єшенї на кукурици зявела сплєшнєтосц як пошлїдок активносци кукуричного пламенцу, чкодлївца хтори зохабел свойо ваїчка на зарну док була ище у млєку. Вец ше розвила гушенїца, хтора єдла зарно, направела себе канали през чутки и през сте­ бло кукурици, цо за пошлїдок ма и же на даєдних польох кукуричанка поламана. На местох дзе чутка очкодовани, зарна почали плєшнїц и пре дижджи тота поверх­ носц зоз печарочку вше векша.^ Вл. Дїтко

РУСКЕ СЛОВО 11


ЕКОНОМИЯ У РУСКОКЕРЕСТУРСКИМ ХОТАРЕ

ВЕКШИНА ПОЛЬОХ СОВИСНО ПОРОБЕНА И того року, уж у сезони за нами, зазначени релативно високи вредносци концентрації полену у воздуху, насампредз полену амброзиї. Проблем настава пре запущени приватни поверхносци у хотаре и заградох, медзитим, ту и поверхносци коло дильовох и драгох, зоз чим ше чежко вибориц итуация того року у Руским Керестуре була релатив­ но добра, по словох компетентних аж и вельо лєпша як прешлого року, алє нє мож повесц же амброзиї нє бу­ ло, та аж и же дзепоєдни поверхносци у хотаре ище вше остали запарложени. Рижни ситуациї єст, од наисце одвичательних котри знїщовали амброзию около цалого свойо поля, та дахто ошорел и дильови, док ридше, гоч єст и та­ ки поля, правда, лєм даскельо, котри и тей єшенї останю нєвитлачени пре амброзию високу и до два метери. Под час цалей сезони квитнуца тоти даскельо поля були еколоґийна катастрофа цо ше дотика ширеня алерґенских поленових заренкох, потим ше шицок коров повишевал, витор го пороздувал около, та нарок будзе ище векши проблем нє лєм на тих парцелох, алє и на сушедних.

С

ВИПИСАНИ И ДАСКЕЛЬО КАРИ За хотар цалей кулскей општини задлужени осемцме польочуваре, за рускокерестурски то Владимир Шимко, котри медзи численима обовязками, надпатрал и запущ­ ени поверхносци и по потреби опоминал парастох же би на час знїщовали амброзию на власних парцелох. Кед же ше його опомнуце нє випочитовало, дальша процедура така же вон прешлїдзує проблем своїм надредзеним, ко­ три потим исте прешлїдзую оддзелєню за инспекцийни роботи општини Кула, та нєодвичательни могли достац кару, або ше аж найсц и пред судом. Медзитим, як то

12 РУСКЕ СЛОВО

конкретно функционовало того року, надалєй толкує наш собешеднїк Шимко. - Векшина Керестурцох одвичательно знїщовала ам­ брозию на польох, углавним и без опомнуцох, маме да­ скельо случаї же требало поопоминац, єст даскельо виписани и прияви котри прешлїдзени до процедури. Нормално же було нєможлїве виконтроловац шицко, алє людзе ше попрезнаваю медзи собу же хтошка достал ка­ ру, та можебуц баржей водзели бригу. Мам и даскльо случаї дзе сом ходзел опоминац, а на концу випадло же то була цалком даремна робота, бо власнїкове упарто иґноровали. Потим з другого боку моя обовязка була попровадзиц и амброзию на явних поверхносцох, дзе сом обачел векше количество то сом приявйовал до ЯКП „Руском” котри виходзели покошиц. Комунални подприємства задлужени за шицки явни поверхносци, та у складзе з тим поступало и локалне ЯКП „Руском” котре з рока на рок ма вше векши об­ сяг ро боти. - ЯКП „Руском” кошел през рок на вецей локацийох. У хотаре коло гиподрому и векшу часц пажици котра ше там находзи зме скошели даскельо раз, бо ше указала по­ треба. Трудзели зме ше поряднє кошиц шицки уходи до валалу, потим банкини ґу Крущичу, драгу ґу Водици, та улїцу Ирини Провчи. Потим дильов ґу хижки дзе ше виштрелюю процивкаменцово ракети и часц парцели ко­ тра порихтана за индустрийну зону, з єдним словом,

22. ОКТОБЕР 2021.


екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот

шицки критични локациї котри блїзко при валалє - потолковал директор того подприємства Иґор Фейди. АМБРОЗИЮ МОЖ ЗНЇЩИЦ, ЛЄМ ТРЕБА РЕАҐОВАЦ НАЧАС Єдна рошлїна амброзиї може випродуковац и даскельо милиони поленово заренка, а по кубним метеру и 20-30 поленово заренка уж виволую алерґию. По урядових стандардох з якима ше водзи Аґенция за защиту животного штредку, на основи концентрациї поленових заренкох, ситуацию на терену мож подзелїц до трох ґрупох жовта зона концентрация од 0-30 поленово заренка, желєна зона 30-100, а червена зона кажда зоз концентрацию вецей як 100 заренка. Прешлого, 2020. року, у Кули вимерани рекордни вредносци и од 400 заренка, док то­ го року Кула нє прешла понад 100.

Медзитим, и того року у хотаре видно цалком запущени парцели, окреме тоти котри засадзени зоз сою, а по словох фаховцох, вироятнє же нє буду анї витлачени. Вшелїяк же то пошлїдок нєодвичательного ґаздованя, алє заш лєм на чкоду истого власнїка. Надалєй зме ше консултовали зоз защитаром Славком Малацком котри твердзи же амброзию мож знїщиц. Сам польопривреднїк, свидоми чкоди од амброзиї, тиж каждого року знїщує амброзию опрез своїх польох коло дильова, бо як нам потолковал, чкода од нєй велька, перше пре алерґен по­ лену, а потим и пре пошлїдки превелького намножованя кед би ше вишала. - Цо ше дотика поверхносцох дзе польодїлски култури, окреме дзе соя ту треба начас реаґовац зоз адекватнима хербицидами. При сої то би требало буц цо скорей, а исто и при других културох, бо амброзия барз тварда рошлїна, та чим кус подрошнє чежко ю знїщиц. Вец во­ на дакус побилї, одреаґує на гербицид, алє швидко ше окрипи и рошнє далєй. Ке ше запожнї зоз третманом гербициду, або ше нє хаснує адекватни комбинациї гербицидох, постої можлївосц и механїчного знїщованя, каждого року мож видзиц же людзе копу, або плєю свойо култури на полю. Кон­ кретно зароснута соя зоз амброзию барз вельки про­ блем, до барз зароснутей парцели анї комбай нє може войсц витлачиц, а и кед ше витлачи ту проблем примесох цо директно уплївує на вельки одбиваня при предаваню зарна. Сиґурно же мож знїщиц амброзию, алє тре­ ба реаґовац начас и одвичательно - визначує Малацко.^ Марина Джуджар 22. ОКТОБЕР 2021.

РЕПУБЛИЧНА ДИРЕКЦИЯ ЗА РОБНИ РЕЗЕРВИ

ТОГОРОЧНА КУКУРИЦА ПО 29 ДИНАРИ ЗА КИЛОГРАМ Републична дирекция за робни резерви одкупи 23 186 458 килограми тогорочного урожаю кукурици по 29 динари за килограм, на основи заключеня Влади Сербиї, у хторим одредзене же ше тоту роботу ма закончиц по 30. новембер того року. Одкупи ше кукурицу хтора може мац до 14 одсто влаги, до осем одсто поламани зарна, до два одсто дефектни зарна, до два одсто нагорени зарна, вшелїяки примишки максимално єден процент, а од того 0,5 одсто анорґански примишки. Количество поламаних зарнох утвердзи ше зоз шитком зоз округлима отворами пречнїку од 5 милиметри. Кукурица миши буц суха, узрета, здрава, без сплєшнєтих зарнох, без рошлїнских хоротох и без очкодованьох од чкодлївцкох. Кукурицу тогорочного урожаю будзе ше одкупйовац од реґистрованих и активних польопривредних ґаздовствох, землєдїлских задруґох, овласцених складзискарох хтори маю контракт зоз Републичну дирекцию за робни резерви и од правних особох реґистрованих у АПР, хторим преважна дїялносц продукция житаркох леґуминозох и олєяркох. Фамелийни польопривредни ґаздовства Робним ре­ зервом можу предац найвецей сто тони кукурици, а найменєй дзешец тони, а од Землєдїлских задруґох робни резерви буду куповац найвецей по 1 000 тони кукурици, односно найменєй сто тони. Тей яри кукурици зашато як и прешлей яри, коло милион гектари, алє пре вельку сушу през лєто, урожай будзе менши за 20 до 50 одсто, у зависносци од реґио-

на. Влонї национални просек бул 8,1 тона по гектаре и вкупно зродзело коло шейсц милиони тони кукурици. Того року ше очекує же штреднє зродзи 5,9 тони по гектаре, а кельо то будзе вкупно, будзе ше знац док ше закончи комбайнованє и ламачка кукурици. Пенєж за кукурицу од Робних резервох достанє ше за 15 днї од дня придаваня обовязней документациї. Приявює ше елетронски, роботни дзень од 7 по 14 годзин, на порталу Дирекциї ^^тойгг.доу.гз. На тей адреси мож достац информациї цо треба од документациї за тото предаванє. Числа телефонох за информациї 021 452-774 и 528-911, як и числа 011-3239-052 и 3235-364. М. Т.

РУСКЕ СЛОВО 13


КУЛТУРА И ПРОСВИТА ОДДЗЕЛЄНЄ ЗА РУСИНИСТИКУ НА ФИЛОЗОФСКИМ ФАКУЛТЕТУ УНИВЕРЗИТЕТА У НОВИМ САДЗЕ

КАДРОВО ПРЕМЕНКИ И БУДУЧНОСЦ АКАДЕМСКОГО ОБРАЗОВАНЯ НА РУСКИМ ЯЗИКУ Менованє дочасового шефа Оддзелєня за русинистику хтори нє зоз шорох єй занятих, виволало вельке интересованє рускей явносци, аж и звонка рамикох академскей заєднїци. Кадрово ришеня, медзитим, нє таки важни як будучносц факултетского образованя на руским язику

Пише: | Марина ДЖУДЖАР ддзелєнє за русинистику на Филозофским факултету у Новим Садзе од 1. октобра ма окончователя длужносци шефа, проф. др Миливоя Алановича, иншак продекана за роботи акредитованя, самовреднованя и провадзеня квалитету роботи факултету зоз Оддзелєня за сербски язик и линґвистику На чоло Катедри меновала го Наставно-наукова Рада Факултету на предклад деканки, а прето же заняти сами нє окончели вибор. Потерашньому шефови вицекол други тророчни мандат на тей функциї, а по Статуту то максимални период кельо єдна особа може окончовац тоту функцию. Проф. др Янко Рамач котри бул на тей длужносци, надалєй толкує як ше ситуация одвивала. - На Филозофским факултету така процедура же ше декана, продеканох, шефох и замен'їкох шефох оддзелєньох вибера, кед вибраним виходзи мандат, у першей половки рока, а на нову функцию ступаю од 1. октобра, кед почина нови академски рок. На Оддзелєню за русинстику бул вибор за шефа и заменїка шефа прето же старим вишол мандат. Шеф нє бул вибрани, а за заменїка вибрани проф. др Янко Рамач. Прето Деканат Факултета за дочасового шефа Оддзелєня за русинистику меновал проф. др Миливоя Алановича, продекана за акредитацию. Проф. Аланович будзе окончовац тоту длужносц потамаль, док ше на Оддзелєню нє вибере нового шефа. То ніяка нє новосц на Факултету, у предходним периодзе на таки способ меновани дочасни шеф, єден з продеканох, на Оддзелєнє за гунґаролоґию и на Оддзелєнє за румунистику, прето же оддзелєнє нє могло вибрац шефа - толкує проф. др Янко Рамач. Иншак, по Статуту Филозофского факултету шефа Оддзелєня и його заменїка вибера колектив, односно члени Оддзелєня. Кандидат за шефа предклада и свойого заменїка, та з вибором шефа по автоматизму вибрани и заменїк. Медзитим, єдини

О

НОВОСЦИ У НАСТАВНЕЙ ПРОГРАМИ По новей акредитованей програми, хтора планована за применьоване од школского 2022/2023, на Факул­ тету будзе лєм єдна програма за язик и литературу, так облапени шицки обовязни и виборни предмети за шицки филолоґийни ґрупи на факултету. То значи же дзепоєдни ґрупи за язик и литературу нє буду заварти як потераз, алє велї предмети буду при єдному професорови слухац студенти вецей ґрупох. На тот способ ше вибалансую професорски норми, нєдостаток кадру, и шицки катедри постаню отворенши. Попри тим, по новей програми, и студенти Русинистики буду мац можлївосц слухац анґлийски язик од першого по осми семестер, штири семестри як обовязни странски язик, а после того ище штири семестри як виборни язик, та на концу студийох достаню диплому професора руского язика, а годни викладац и анґлийски язик.

14 РУСКЕ СЛОВО

кандидат за шефа, проф. др Михайло Фейса нє достал нєобходну потримовку колективу, а понеже процивкандидата нє було, остало на Деканату же би голєм дочасово ришел тот проблем зоз менованьом окончователя длужносци на тоту функцию. ПРОБЛЕМ ПРЕ НЄДОСТАТОК ФАХОВЦОХ - На Оддзелєню за русинистику вообще нє проблем вибор шефа. Вельо векши проблем у тим же нє маме достаточно наставнїцкого и асистентского кадру У предходних дзешец або кус вецей рокох до пензиї пошли проф. др Юлиян Рамач, проф. др Юлиян Тамаш и лекторка мр Ксения Сеґеди, а з Оддзелєня пошли проф. др Стеван Константинович и лекторка мр Анамария Рамач Фурман. На Оддзелєню тераз у роботним одношеню др Янко Рамач и др Михайло Фейса у званю порядних професорох, висши лектор мрс Александер Мудри и асистент мрс Ана Римар Симунович. Тоти штири особи сами чежко можу покриц шицки предмети по прилапеней програми. Прето Факултет ангажує на трецину роботного часу проф. др Людмилу Попович з Филолоґийного факултету у Беоґрадзе, а нашо студенти даєдни предмети слухаю на других катедрох. У наиходзацим периодзе Оддзелєнє за русинистику би требало обезпечиц нови млади кадри, а то значи же би требало мац голєм трох-штирох студентох на докторских студийох котри би могли буц прияти за асистентох. На Оддзелєню за русинистику, так як и на других оддзелєньох на Факултету, буду анґажовани студенти мастер и докторских студийох котри буду уключени до настави на вежбох - визначує проф. др Янко Рамач. ДОЧАСОВИ ШЕФ ОДДЗЕЛЄНЯ - ПРАВА И ОБОВЯЗКИ З тей нагоди контактовали зме и професора др Алановича котри насампредз виражел порозуменє за нашо интересованє коло новонастатей ситуациї. Медзитим, такой и вон наглашел же то нє єдинствена ситуация на Филозофским факултету, и же 22.ОКТОБЕР 2021.


киІІига@ гизке5Іоуо.сот

на подобни способ уж були поставени окончователє длужносци шефа и других оддзелєньох, чий мандат у такей ситуациї орочени на период покля колектив оддзелєня самостойно нє вибере шефа медзи своїма занятима. - Тиж, треба мац у оглядзе же зоз моїм менованьом за о. д. шефа Оддзелєня за руснннстику я нє постал член Оддзелєня, цо значи же на схадзкох нє мам

- Оддзелєнє за русинистику на мастер-студийох ма 8-9 мастерандки/мастерандох. Чи треба надпомнуц же шицким им ментор лєм проф. др Михайло Фейса? Док бул шеф проф. др Юлиян Тамаш, вон шефовал вецей мандати на основи арґументох же мал найвецей обявени кнїжки, найвецей проєкти итд. Интересантне же тераз кед проф. др Михайло Фейса ма найвецей обявени кнїжки, найвецей проєкти итд. тераз ше тоти критериюми безочно занягую -

На Оддзелєню за русинистику вообще нє проблем вибор шефа. Вельо векши проблем у тим же нє маме достаточно наставнїцкого и асистентского кадру - проф. др Янко Рамач

право гласац. Значи, же члени Оддзелєня за русинистику и далєй полноправно одлучую о шицких питаньох важних за свой академски статус и будуцу наставну и наукову роботу. Кед бим могол дац нєформалне, або особне похопйованє своєй улоги, о. д. шефа оддзелєня то административна особа котра треба же би оможлївела же би функционовали шицки роботи зоз обсягу дїлованя оддзелєня, по хвильку док ше нє здобуду условия за вибор шефа спомедзи членох Оддзелєня за русинистику - толкує проф. др Аланович.

толкує проф. др Фейса, и надпомина же по фаху, публикацийох (22-23 ориґинални кнїжки) цитираносци, Гиршовим индексу, числу медзинародних и домашнїх проєктох (лєм на Конгресу Русинох/Руснацох/Лемкох прилапел водзиц 7 медзинародни проєкти од огромного значеня за Руси­ нох/Руснацох/Лемкох), вон нє лєм єдини, алє и найлєпши кандидат за шефа Катедри. Медзитим, статут Факултету алє н начало автономні Универзитета, гуторя же остатнє

Одлуку деканки Филозофского факултету у Новим Садзе, проф. др Ивани Живанчев Секеруш, можем у подполносци розумиц - нє жадала виберац помедзи кандидатом котри нє ма право вецей окончовац тоту функцию и кандидатом котри нє достал нєобходни гласи векшини членох Оддзелєня за русинистику - проф. др Миливой Аланович

- З другого боку, одлуку деканки Филозофского факултету у Новим Садзе, проф. др Ивани Живанчев Секеруш, можем у подполносци розумиц - нє жадала виберац помедзи канди­ датом котри нє ма право вецей окончовац тоту функцию и кандидатом котри нє достал нєобходни гласи векшини членох Оддзелєня за русинистику. Нажаль, вибор спаднул на мнє, та праве прето нє мам намиру же бим и иншак компликовану ситуацию очежовал. На концу, жадам лєм наглашиц же Филозофски факултет у Новим Садзе щиро пошвецени стваряню найлєпших условийох за нєзавадзану наставну и наукову роботу шицких

слово маю члени Оддзелєня, хтори у тим случаю нє потри мали др Фейсу. Кед слово о обчекованьох од нового, дочасового шефа Оддзелєня за русинистику, Фейса ше наздава порозуменю и одвичательносци. - Цо ше мнє дотика, думам же професор Аланович, як и на першей схадзки зоз членми Оддзелєня, зоз своїм автори­ тетом оможлїви же би бешедовала експертиза, а нє прегласованє. Наздавам ше же вон нєодлуга утвердзи и хто найве­ цей роби на Рускей катедри, хто А1 катеґория, односно хто фаховец число 1 на Катедри, та професорови Фейсови

Требало би увесц двоязичну наставу, по руски и по анґлийски, бо чи ми сцеме або нє, анґлийски язик средство сучасней комуникациїу образованю и науки ширцом швета. Од того би найвецей хасну мали студенти, алє би ше на таки способ подзвигли и угляд и функционалносц Катедри - проф. др Михайло Фейса

наших наставнїкох и сотруднїкох, цо потвердзує и факт же зме у остатнїм циклусу акредитованя акредитовали и студиї руского язика и литератури на дипломским и мастерским уровню, чому з єдней часци допринєсла и моя маленкосц закончує проф. др Миливой Аланович, о. д. шефа Оддзелєня за русинистику на Филозофским факултету у Новим Садзе. НЄДОСТАТОЧНА ПОТРИМОВКА ЗА ЄДИНОГО КАНДИДАТА Кандидат за шефа Оддзелєня за русинистику бул проф. др Михайло Фейса чийо академски референци адекватни за тоту функцию, алє нє достал нєобходну потримовку зоз шорох занятих. Треба наглашиц же з нєвибором нє знєважена нїчия наукова робота, лєм як наводзи проф. др Алано­ вич то було найлєпше ришенє у датей хвильки. З другого боку, проф. др Михайло Фейса надпомина же остало занєдзбане найважнєйше кед слово о компетенцийох за водзенє Катедри. 22. ОКТОБЕР 2021.

уступи заслужену позицию шефа Оддзелєня за русинистику - гвари проф. др Фейса, и предлужує зоз своїм видзеньом дальшого розвою студийох русинистики. - Поведзме, требало би увесц двоязичну наставу, по руски и по английски, бо чи ми сцеме або нє, английски язик средство сучасней комуникациї у образованю и науки ширцом швета. Од того би найвецей хасну мали студенти, алє би ше на таки способ подзвигли и угляд и функцио­ налносц Катедри. Пракса тераз така, же ше фахова, односно наукова робота науково ранґує лєм теди кед публиковане ма гоч лєм резиме по английски. Важне и тото же ше вимоги до медзинародних виглєдовацких фондох подноши по английски - толкує проф. др Михайло Фейса, та предлужує же руска явносц ма право знац хто и цо роби на нашей Катедри, бо ше на Катедри школую руски кадри, кадри за руски потреби. По його словох, руску Катедру ше нє шме подвесц под нїчий приватни хасен. Руска Катедра би нє шмела остац занєдзбана и дисфункционална.^

РУСКЕ СЛОВО 15


КУЛТУРА И ПРОСВИТА І ОТРИМАНА СХАДЗКА ОРҐАНИЗАЦИЙНИХ ОДОБОРОХ „КОСТЕЛЬНИКОВЕЙ ЄШЕНЇ” И ДРАМСКОГО МЕМОРИЯЛУ

ПРОГРАМ А М АН ИФ ЕС ТАЦИЙО Х НАЧАЛНО УТВ ЕРД ЗЕН А На заєднїцкей схадзки Орґанизацийних одборох културней манифестациї „Костельникова єшень” и Драмского мемориялу Петра Ризнича Дядї, хтора отримана 13. октобра у Доме Култури у Руским Керестуре, начално утвердзени розпорядки тих двох манифестацийох. Култур на ма ни фе ста ция „Ко сте ль ни ко ва єше нь”, того року отрима ше по 28-раз и будзе першого и другого викенду у новембру, односно од 5. по 7. новембер, як и од 12. по 14. новембер, а Мултимедиялна манифестация младих „Дньовка”, заплано­ вана за 6. новембер. Кед слово о Єшенї, акцент будзе на промоциї нових виданьох НВУ „Руске слово”, а на схадзки одредзене же би рок за дефинованє точних менох авторох кнїжкох и їх рецензентох хтори ше представя публики, бул по 22. октобер, же би ше могло утвердзиц конєч ну про гра му. Окрем промоциї кнїжкох, од 5. по 7. новембер, будзе и вистава малюнкох визуалного уметнїка Ярослава Планчака, як и вистава фотоґрафийох зоз фото-конкурсу у рамикох Дньовки, а Здруженє гражданох „Пакт Рутенорум” у своїх просторийох планує отримац и промоцию Зборнїка литературних

и визуалних творох „Дньовка - два декади 1998 - 2017”, як и патренє филму о Дньовки под исту назву. Окрем у Руским Керестуре, литературни вечари ше планує отримац и по других руских местох - у Кули, Коцуре и Дюрдьове. Отримованє 53. Драмского мемориялу Петра Ризнича Дядї, як утвердзене на схадзки, будзе у другей половки новембра, односно од 20. по 28. новем бер, а фе сти вал буд зе отво ре ни зоз пред ста ву „Ениґма Дядя” по тексту и у режиї Славка Ороса. Окрем тей, заплановани ище даскельо представи за старших и за дзеци, а буду отримани и два промоциї кнїжкох - „50 роки Театру Петра Ризнича Дядї” автора Дюри Латяка, як и „Ошмих порцоловей фиґурини” автора Владимира Балащака. Окрем представох и промоцийох кнїжкох заплановани и богати провадзаци змисти як цо, вистава фотоґра­ фийох и малюнкох, и приказованє рижних мултимедиялних змистох. На схадзки визначене и же пре нєпредвидлїву Ковид ситуацию, манифестациї буду отримани уживо, або прейґ интернету, у зависносци од епидемийних мирох яки буду у тим периодзе запровадзени. Ан. М.

КУД „ЖАТВА” КОЦУР

ТИРВА УПИС НАЙМЛАДШИХ ЧЛЕНОХ У просторийох Дома култури у Коцуре всоботу, 16. октобра, КУД „Жатва” орґанизовало упис нових членох до фолклорней секциї того Дружтва за наймладших. Заинтересовани дзеци и їх родичох того дня привитали фахово руководительки Тамара Салаґ и Александра Горняк, котри и буду водзиц проби младшей фолклорней ґрупи, учиц дзе ци пер ши фол клор ни кро-

16 РУСКЕ СЛОВО

чаї и поставяц им танци. Тота ґрупа будзе наймладша ґрупа у рамикох КУД „Жатва” и заплановане же би у нєй танцовали хлапци и дзивчата котри ходза до оводи и до нїзших класох, односно по пияту класу основней школи. Зоз дзецми котри пришли на упис, руководительки фолклорней секциї побешедовали, потолковали им як буду випатрац проби и при блїжели им цо на про бох буду учиц. Тамара и Александра тиж визначели же, окрем обовязкох котри ноши ученє нових крочайох и рижних танцох, фолклор представя и друженє, путованя и вельо

нового и интересантного цо ше у тей секциї през час научи. По Тамарових и Александрових словох, наздаваю ше же ше у наи ходзацим периодзе ище векше чи­ сло дзецох заинтересує за тоту секцию, и накадзи ше почнє робиц же и активни члени фолклорней ґрупи доволаю своїх товаришох же би ше ґи нїм придружели и на тот способ оформя єдну наисце числену танцошку ґрупу. Упис отворени и далєй, а уписац ше можу шицки дзеци старосци од 6 по 11 роки. Шицки заинтересовани ше можу явиц на число телефона 065/ 860 86 49, и на Фейсбук лєбо Инстаґрам налог Културно-уметнїцкого дружтва „Жатва” дзе достаню шицки потреб ни ин фор ма циї. О. Р. 22.ОКТОБЕР 2021.


киІІига@ гизке5Іоуо.сот

ШКОЛЯРЕ ТУРИСТИЧНОГО НАПРЯМУ ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯК” БУЛИ НА ПРАКСИ У ГРЕЧЕСКЕЙ

В ЕЦ ЕЙ Н ЇС ТИ ХАСЕН И УХО Д ШКОЛИ ДО ЕВ РО П С КИ Х ПРОГРАМ ОХ Проєкт Фаховей пракси, хтори Штредня школя „Петро Кузмяк” з Руского Керестура, витворела у рамкох европского проєкту Еразмус+, 15. октобра презентовани просвитним роботнїком Школи. Презентация проєкту окончена з нагоди Еразмус+ дньох хтори ше означую од 14. по 16. октобер. Школа за 16 школярох туристично-готелиєрского технїчара, од 26. септембра по 10. октобер реализовала двотижньову Фахову праксу у Греческей у Солуну, за хтору школяре достаню Европас як потвередзенє же окончели праксу у Европи, а тиж достаню и Си-ви у европским формату котри им помогнє у пренаходзеню роботи. Проєкт перше представела о. д. директора Школи Наталия Будински, єй заменїк Лїляна Фина, а потим и професорки фахових предметох котри були зоз школярами на пракси у Греческей, а то Єлена Миркович и Бояна Милянич, алє и други їх колеґинї котри участвовали у пририхтованю и реализованю того зложеного проєкту. Презентация проєкту и обовязка Школи, та будзе витво­ рена и у других зродних школох, и професором и школяром, як и домашнїм школяром, а з цильом же би ше уключели до будуцих проєктох. По словох директорки Будинсковей, у Школи ше интензивно роби на ище проєктох зоз хторима ше тиж будзе конкуровац до европскей програми Еразмус+, а з цильом же би ше и школяре и просвитни роботнїки усовершовали и у других обласцох. По словох професорки аґенцийского дїлованя Єлени Миркович, 16-цецеро школяре хтори були на фаховей пракси у Солуну, пред тим вибрани и ранґовани по успиху зоз Групи фахових предметох, анґлийского язика и справованя, и шицки ше наисце максимално указали на тим задатку.

- Школяре праксу витворйовали у готелох двох катеґорийох, зоз трома и штирома гвиздочками дзе були уключени до шицких фазох роботи, а тиж и у туристичних аґенцийох. Потим сами правели план як туристични водителє за обиходзенє Солуну и його околїска, та зме кажди дзень зоз лиценцованим водительом нащивйовали знаменїтосци того городу. Нашо школяре указали наисце вельку дзеку и анГажованосц у пракси, цо було нєсподзиванє и за домашнїх, а на концу шицки до єдно достали найвисши оцени - 10, цо ше нє случело анї єдней школи т. є. школяром зоз рижних европских жемох цо тиж як и ми, були там на фаховей пракси. Нєкаждодньове дожице им було и же зме путовали на авиону, як и шицки други вигодносци котри у тей фаховей пракси достали - поцешена професорка Миркович. Реализованє того проєкту дзекуюци потримовки европских фондох з програми Еразмус плус, по словох директорки и професорох керестурскей Школи, барз значне як за його учашнїкох, так и за будуци проєкти, а тиж и за промоцию Школи и прицагованє нових школярох. М. А.

VI СТРЕТНУЦЕ ПОЕТОХ РУСКЕЙ МАТКИ

ПРЕДСТАВЕЛИ ШЕ СЕДМЕРО ТВОРИТЕЛЄ У просторийох Месней заєднїци у Руским Керестуре, всоботу, 16. октобра, отримане VI стретнуце поетох, литературних и музичних творительох Рускей матки, на котрим наступели седмеро од приявених дзешецерих творительох. Предсидатель РМ Дюра Папуга привитал учашнїкох стретнуца, а попри седмерих поетох з Руского Керестура и Кули, пре приватни причини одсуствовали Милан Мрдаль зоз Червинки, Саня Тиркайло зоз Шиду и Петра Бошняк зоз Моровичу. Стретнуце почало зоз писню Юлияна Надя „Мой валал Руски Керестур” хтору у ориґиналу пречитал Дюра ПапуГа, потим ю преложену на сербски язик пречитал и Бора Латинович зоз Кули, а шицко у цихим провадзеню на гармоники Владимира Югика з Руского Керестура. 22. ОКТОБЕР 2021.

За лауреатох тогорочного заєднїцкого Поетского припознаня Рускей матки у Руским Керестуре и „Задужбини Бори Латиновича” у Кули, преглашени Мария Дорошки з Руского Керестура и Милан Мрдаль зоз Червинки, вони достали припознаня зоз меном „Юлияна Надя”, а по Одлуки Управного одбору Рускей матки.

У предлуженю свою поезию на сербским язику пречитали госци зоз Кули - Обрен Бетьо Радович и Боро Латинович, а од домашнїх свойо твори представели - Михайло Катона, Любица Няради, Славко Пап и Дюра ПапуГа. Як визначел Папуга, пречитани литературни роботи шицких учашнїкох зоз того Стретнуца буду обявени у додатку глашнїка Рускей матки „Руснак”, а у планє видац и кнїжочки потерашнїм осем лауреатом, на руским и сербским язику. Папуга додал и тото же ше на стретнуцох творчосц презентує двоязично, цо и циль таких стретнуцох же би ше и руски и сербски поетове през свою творчосц зблїжели и упознали. После програми, учашнїки на Стретнуцу, поетски вечар предлужели у друженю з музику. Ан. М.

РУСКЕ СЛОВО 17


КУЛТУРА И ПРОСВИТА ОШ „СВЕТОЗАР МИЛЕТИЧ” ВЕРБАС

СУЧАСНА И ЦЕПЛА „ШКОЛА КОТРУ ЛЮБИМЕ” После длугого периоду од 34 роки, кельо прешло од остатнєй адаптациї Основней школи „Светозар Милетич” у Вербаше, концом авґуста почала єй длуго обчекована реконструкция. Роботи ше финансує зоз швайцарскей донациї, а по словох директора школи Славиши Лубурича, док ше их закончи, будзе випатрац так як треба же би випатрала школа у 21. вику сновна школа „Светозар Милетич”, найвекша у вербаскей општини, пресцера ше на поверхносци од 5,6 тисячи м2, од чого штири тисячи квадрати облапя школски простор, а 1,6 ти­ сячи м2 поверхносц физкултурней сали, котра источасно и най­ векша физкултурна сала у Войводини. Того школского року спомнута вербаска школа ма 661 школяра, розподзелєних до 28 оддзелєньох. Школа ма и свою кухню, и предлужене пребуванє. Ґу тому, єдна є з вербаских школох у котрих ше уж вецей як 15 роки пестує виучованє руского язика. - Школа у котрей робим тераз, а у котрей сом бул и школяр, 1987. року остатнїраз преушорйована. Два часци школи теди злучени до єдней цалосци, и то єдина єй реконструкция. Од те­ ди прешло вельо роки, зявели ше велї проблеми, и наисце нам реконструкция була нєобходна - почина приповедку директор Школи Славиша Лубурич. Од даскелїх инвестицийох котри зробени остатніх рокох, одкеди Славиша директор Школи, найвекша була поставянє електричней капури. - Пред даяким часом, 2019/2020. року, зме оградзели простор коло школи и зоз тим зме огранїчели хто може войсц до нашого будинку. Безпечносц дзецох за мнє на першим месце, а думам же би требала буц за каждого котри шедзи на месце директора єдней школи - бешедує Лубурич.

О

часц реконструкциї котра риши наш трицецрочни проблем зоз зогриваньом то убудовйованє нового ґазового котла и комплет­ на рестаурация котловнїци. Чежко зме ше зогривали, понеже зогриваме и нашу, а и сушедну Стредню фахову школу „4. юлий” После реконструкциї ми будземе мац два котли, и у шицких учальньох будзе цепло и приємно - щиро толкує Лубурич. ШИЦКИ ЧЕКАЮ СВЯТОЧНЕ ОТВЕРАНЄ

Од 28. авґуста будинок вербаскей школи заварти, и так будзе по законченє реконструкциї и святочне отверанє. Настава ше за школярох у тим школским року отримує у просторийох Стреднєй фаховей школи „4. юлий”, лєм у пополадньовей змени. КаОЗБИЛЬНИ И ОБСЯЖНИ РОБОТИ жде оддзелєнє ма свою учальню, и шицко чече без проблемох. - По наявох виводзачох роботох, реконструкция будзе тирвац Кед слово о роботох котри финансує Влада Републики Шва­ йцарскей у цилю енерґетскей ефикасносци, реконструкция по април шлїдуюцого року, з резерву же на хвилю нє мож вплїоблапя обсяжни будовательни роботи, телекомуникацийни, вовац. Потребне нам вельо сцерпезлївосци, алє и щесца, прето роботи на водоводней мрежи и гидранту, машински роботи, же зме свидоми же на концу будземе мац шицки условия за нєпроцивогньово, роботи на електро-инсталацийох, архитек- завадзану и ище квалитетнєйшу роботу - спозорює директор тонски... Практично, роби ше шицко, од фундаменту по за- Лубурич и толкує же образовна установа у хторей є на чолє пе­ крице. Школяре у Основней школи „Светозар Милетич”, алє стує єден окремни и високи уровень просвитно-воспитней ро­ и предшколци у дзецинских заградкох „Ливадица”, „Бубица”, боти, а тераз за ню здобудзе и „технїчни условия”, односно су„Полетарац” и „Вила” Предшколскей установи „Бошко Буха” часни и приємни школски обєкт. - Школа котру представям отворена за каждого зоз приятеу котрих тиж у цеку замена старих облакох и дзверох, буду мац лєпше зогриванє и климатизацию. Трошки зогриваня льским и конструктивним дїлованьом на релациї школяр-наставпростору у тих образовних єдинкох буду менши и до 40 одсто. нїк-директор. Кажди заняти и кажди школяр єдинствене и почиПроєкт вредни 1,6 милиони франки, односно 173 293 600 ди­ товане єство, а школа представя мост помедзи фамелию и дружтвом як цалосци. Познате же зме школа котра трима квалитет нари, а реализує ше у сотруднїцтве зоз Владу Швайцарскей. Комплетна реконструкция школи подрозумює, гвари Лубурич, настави на пиядесталу котри єй припада и дзекуєме шицким ко­ заменузакрицовей конструкциї, шицкого черепу и убудовйованє три ше потераз явяли, помагали нам, потримовали нас, а дзекує­ плеху, дижджових цивох и обшивку закрица, термоизолацию бу­ ме и општини Вербас. И надалєй поволуєм шицких котри маю динку зоз камену волну, ушорйованє фасади, знїманє плочох зоз дзеки помогнуц, най ше явя, най ме шлєбодно поглєдаю. Я вше повалох и рестаурацию повалох, а тиж и санацию комплетного здогадуєм же школа то єдна фамелия, нашо школяре нам найвапод'закрица. Тиж ше адаптує уходни гол, познїма ше и постави жнєйши и соживот зоз родичами, старателями, локалну заєднїцу комплетну изолацийну структуру, а будзе и замена електричних и шицкима людзми добрей дзеки котри помагаю. Наш слоґан „Школа котру любиме”, котри сом уведол, и того ше тримаме. шкатулох, и постави ше 50 шкатули зоз осиґурачами. - Окрем того, будзе убудована система за автоматску дояву Вше зме прилапели каждого котри жадал буц часц нашей школи, огня, а вибудовани буду и два процивогньово виходи котри по а так будзе и надалєй. Тераз после реконструкциї за шицких отвоевропских стандардох муша буц сучасни. Тиж будзе окончена риме дзвери нови, красши, цеплєйши, и шицких привитаме до насанация шицких уходох, а у нукашньосци конку буду поставени шей школу котру любиме - визначел на концу директор Основ­ нови алуминиюмски панели. Зоз убудовйованьом дизел аґреґату ней школи „Светозар Милетич” у Вербаше Славиша Лубурич.^ О. Русковски годни зме отримовац наставу и кед нєстанє струї, а найважнєйша

18 РУСКЕ СЛОВО

22.ОКТОБЕР 2021.


РОК XIX ЧИСЛО 10

тшошшш

КУПЕЦ И ЙОГО ПРАВА

Написала и ушорела: Мартица ТАМАШ

КЕДИ МОЖ РЕКЛАМОВАЦ

НЄ ТРЕБА ОРИҐИНАЛ АМБАЛАЖА Людзе найчастейше даваю вимогу за рекламацию за обуй, шмати, мобилни телефони, лаптопи, билу техніку, мебель, авта и часци за авта арґовински хижи и велї давателє услугох маю свойо правилнїки о условийох и спо­ собе ришованя рекламацийох трошительох, хтори усоглашени зоз Законом о защити трошительох, Законом о тарґовини и Законом о привредних дружтвох, хтори купцом доступни, звичайно є обявени на огласней табли и на їх веб сайту. Статистика гутори же ше векшину рекламацайох позитивно ришує и же ше тарґовци и давателє услугох намагаю сполнїц поглєдованя купцох хтори фундаментовани у законє.

Т

ВАЖИ И ЗА РОБУ КУПЕНУ Н А АКЦИЇ При векшини тарґовцох рекламацию мож вимагац за шицку робу, та и тоту купену на акцийох, окрем за робу хтору ше предава зоз ознаку „роба зоз гришку”. Здруженьом за защиту трошительох найвецей ше явяю купци хтори нєзадовольни прето же тарґовци нє прилапели їх вимоги за рекламацию за обуй, шмати, мобилни телефони, лаптопи, билу технїку, мебель, авта и часци за авта. Кед ше од тарґовца вимага рекламацию роби, вон ма обовязку же би нєдостатки на роби одстранєли з оправяньом, заменьованьом з другу нову робу, зоз зменшаньом цени, або зоз врацаньом пенєжу за врацену робу. Тарґовец обовязни, без одкладаня, а найпознєйше у року од осем днї од дня приєма рекламациї, з писаним або електоронским способом одвитовац трошительови на вимо­ гу за рекламацию. У одвиту муши писац чи тарґовец прилапел вимогу купца за рекламацию и конкретни предлог за ришенє и термин за сполньованє ришеня, хто­ ри нє може буц длугши од 15 днї од дня подношеня рекламациї, односно 30 днї за технїчну робу и мебель.

ПОМ О Ц ПРАВНОГО ЗА СТУП НЇКА У здруженьох трошительох гваря же тарґовци найвецей одбиваю рекламациї на телефони и лаптопи и у тим случаю мож анґажовац судского вештака за информацийни 22. ОКТОБЕР 2021.

технолоґиї, же би опатрел спорне пошоренє и видзел чи єст основи за рекламациї. На щесце, найчастейше ше таки пригварки ришує у звонкасудским поступку, а кед ше спор нє риши на таки способ, а купец ма докази, може достац помоц правного заступнїка, хтори сотрудзує зоз здруженьом трошительох. Же би трошитель витворел право на сполньованє його вимоги за рекламацию, нєобходне, при придаваню продукта на рекламацию приложиц и документацию хтора идзе з продуктом, цо значи ориґинални ґарантни лїсток и ориґинал, або копию ра­ хунка, а по новим Закону о защити трошительох, нє муши ше мац ориґиналну нєочкодовану амбалажу.

ЗА В А ДЗА КЕД Ф АЛШ ИВИ ЗНЇЖ ЕНЯ У предавальньох каждодньово наиходзиме на рижни знїженя, акциї и случуе ше же кед таки продукт вежнеме же го купиме, вон на каси ма иншаку, векшу цену, и у таких случайох трошитель ма законске право плациц цену хтора ше находзи при тей роби на полїчки. По Закону о защити тро­ шительох, кед ше таку ситуацию прияви тарґовищней инспекциї, кару можу достац и тарґовинске подприємство и роботнїк. Трошительом барз завадзаю рижни симулациї знїженя цени, алє и же даєдни мали пакованя маю нєсрозмирно ви­ соку цену у одношеню на цену векшого пакованя. Так фляшка води за пице од пол литри, або 6 деци, и ґазираней и нєґазираней, ма исту цену, або є и драгша од води истого продукователя у пакованю од литри и пол. У Руху за защи­ ту трошительох Сербиї таки цени толкую як злохаснованє векшого поглєдованя, бо ше менши пакованя води частейше купує дзецом за школу и за путованя. Найновши трик тарґовцох у нас же нова цена продукта визначена як акцийна, у ствари стара цена, иста сума пише и на новей налїпки з цену и на тей под ню. Купци то углавним нє опатраю, алє даєдни заш лєм нашли и штредком октобра ше жалєли Националней орґанизациї трошительох Сербиї на таку праксу тарґовцох.

РУСКЕ СЛОВО 19


ДОМ И ФАМЕЛИЯ НОВИ ЗАКОН О ЗАЩИТИ ТРОШИТЕЛЬОХ

НЄ ВОЛАЙ - РЕҐИСТЕР ПРОЦИВ НАПАСНИХ ТАРҐОВЦОХ Закон предвидзує иснованє списка мобилних и фиксних телефонох хтори тарґовци вецей нє зошму волац и понукац им свойо продукти и услуги осланїки Скупштини Сербиї 9. септембра прилапели нови Закон о защити трошительох, предписанє хторе би гражданом Сербиї мало принєсц вецей права и то до обласцох у хторих потераз було найвецей проблеми. Закон ступа на моц осем днї од обявйованя у Службеним глашнїку Републики Сербиї, а почнє ше применьовац док прейдзе три мешаци од його ступаня на моц, цо значи у децем бру. За тот Закон Влада Сербиї наведла же понука нови ришеня хтори оможлївя же би трошителє свойо права витворели цо ефикаснєйше и зоз менєй трошками. Зоз Законом ше, по наводох предкладателя, ґарантує и високи уровень защити правох трошительох. То право на задовольованє основних потребох, защиту од робох и услугох хтори опасни по здравє и живот, вибор, обвисценосц, заступеносц интересох тро­ шительох, як и правна защита. Закон понука и даєдни нови­ ни, як цо реґистер „Нє волай” и поступок медияциї. Медзитим, у орґанизацийох трошительох за тот Закон гваря же дал компликовани ришеня, и же за даєдни нови ришеня будзе требац направиц инфраструктуру же би ше их запровадзело.

П

наприклад, литру подлого соку, алє годзен вєдно спред Националней орґанизациї трошительох за вельо векши ко­ ли че ства соку.

С П ЕЦ И Ф И КА Ц И Я ТРОШ КОХ И М ЕДИ ЯТТИ Я Нове и кед ше ма оправки у квартелю, кед цена услуги векша од 5 000 динари, вец майстор длужни видац спецификацию о цени зоз хтору ше трошитель муши зложиц.

Х И БИ М О Ж ЛЇВО СЦ КО ЛЕКТИВН ЕИ ТУЖ БИ Як главни нєдостаток того Закона предсидатель Националней орґанизациї тришительох Сербиї, Ґоран Папович, визначує нєдостаток колективней тужби, за хтору дума же є найефикаснєйша, пише на сайту ^^^.порз.огд.гз. Папович здогаднул же Уставни суд 2013. року утаргнул колективну тужбу у Закону о парнїчним поступку, наводзаци же є нєуставна пре подли формулациї. По нїм, нєт ефикаснєйшей защити за нєчесну дїловну праксу, або нєкоректне пласованє продуктох на тарґовищу од колективней тужби, бо трошитель як поєдинєц часто нє будзе тужиц, за,

20 РУСКЕ СЛОВО

*> і

Предсидатель Националней орґани­ зациї трошительох гвари же тота орґанизация од новинох привитує уводзенє спе ци фи ка циї це ни за ма й стор ски услуги векши од 5 000 динари, алє ту єст проблем. Як гвари Папович, треба перше увесц шора за гевтих цо робя у шивей зони, бо кед майстор роби у шивей зони, вец тот закон нїч нє помага. Нове и же ше применює медияция кед ше рекламацийни поступок нє риши на хасен трошителя, вец вон будзе мац право на медияцию зоз тарґовцом, хто­ ри будзе мушиц присуствовац на медияциї, а уводзи ше и налог за потупенє. За уводзенє медияциї Папович гвари же нє маме розвиту инфраструктуру, 22. ОКТОБЕР 2021.


1атеІуа@ ги5ке5Іоуо.сот

У Закону пише же „забранєне волац або посилац порученя по телефону трошительом чийо телефонске число упи­ сане до реґистра трошительох и хтори нє жадаю примац по­ воланки и порученя у рамикох промоциї и предаваня по те­ лефону”. Оператер електронских комуникацийох длужни уписац або виписац податки у термину од седем днї од дня приєма вимоги трошителя.

нєт досц медияторох, анї пенєжи за плаценє драгових трошкох за приход медиятора на медияцию до места дзе трошитель и тарґовец.

ЗА Щ ИЦ И Ц Ш Е ОД А ҐРЕСИ ВН ОГО П О Н У КА Н Я РО БИ И УСЛУГОХ Єдна з пременкох же трошительох Закон будзе щициц од напасних тарґовцох, хтори потераз на телефон промововали и предавали свою робу и услуги. Закон забранює директне оглашованє прейґ телефона, факса або електронскей пошти, без предходного приставаня граждана, бо по те­ раз було вельки проблеми з телемаркетинґом и знємирйованьом купцох. Гевти хтори нє сцу достац таки поволанки, годни их застановиц зоз пополньованьом формулара при опе рате ро ви мо бил ней обо фиксней телефониї и приявйованьом до реґистра „Нє волай”. Числа їх телефонох буду прешлїдзени до Рателу, хтори на своїм сайту обяви лїстину телефонских числох власнїкох хтори нє жадаю же би их тарґовци знємирйовали. Тарґовци хтори то нє буду почитовац, буду ризиковац же буду плациц вельки кари.

Як плановане, Министерство тарґовини препише способ уписованя и виписованя, условия и способ хаснованя и водзеня реґистра. Кед же трошитель виразно пристал на оглашованє на телефон, прейґ факсу, по електронскей по­ шти або прейґ других средствох комуникациї на оддалєносц, тарґовец длужни же би скорей як цо оглаши одредзену робу або услути на ясни и нєдвосмислови способ, на сербским язику, обвисцел трошителя о комерциялней намени сво єй актив но сци. У сущносци, кажди тарґовец хтори предава робу на тот способ, требал би скорей як цо повола, опатриц реґистер чи ма право на тото. Кед же будзе иґноровац, або кед же будзе волац процив волї купца, прави потупенє. Трошителє у тим случаю можу волац тарґовищну инспекцию и поднєсц прияву на основи хторей ше поруша поступок пре потупенє. Кед же тарґовци и после того предлужа посилац рекламни порученя, предвидзени кари од 50 000 по 300 000, у зависносци од того чи слово о правней особи або о поднїмательови, а познєйше, кед придзе до судского поступку, кари вельо векши и иду по 300 000 динари до два милиони за правни особи и од 50 000 по 150 000 за поднїмательох.

Н А Л О Г ЗА П О ТУП ЕН Є ЧАРНА ЛЇСТИНА У остатнїх рокох, а окреме од 2020 року, пришло до знач­ ного росту обтоку у електронскей тарґовини. На рост обтоку вплївовал и рост числа тарґовцох, хтори ше занїмаю зоз интернет тарґовину, а нє мале число тих хтори таку тарґовину нє окончую по закону, по добрей тарґовецкей пракси, або по етичних нормох. Рост тарґовцох хтори робя „на чарно” найвецей обачени на дружтвених мрежох. Закон о електронскей тарґовини („Сл. Гласнїк РС”, число 41/2009, 95/2013 і 52/20і9) у члену 6. ясно наводзи хтори обовязни информациї даватель услуги електронскей тарґовини муши мац. Медзитим, у ситуацийох кед ше купує од нєреґистрованих тарґовцох одредби Закона о защити трошительох нє мож применїц и орґанизациї за защиту трошительох нє можу поступиц, анї дац правну защиту. Єдине цо можу то упуциц трошителя же би сам водзел поступок. Здруженє за защиту трошительох Войводини преверело роботу даєдних тарґовцох на Фейсбуку и Инстаґраму и направело список тих хтори подозриви же нє робя по закону. Спи­ сок тих хтори на „чарней лїстини” находзи ше на сайту Нйр://роІго5ас.іпїоЛ

Закон предвидзує и можлї­ восц подношеня налога за по­ тупенє. Медзитим, потерашня пракса указала же налоги за потупеня закончовали на суду покля им нє видз е час, та поставаю „застарени”, бо суди преполнєти. Случовало ше же адвокати тарґовцох ве­ цей раз одкладали розправу и так приходзи до ситуациї же судски предмет за потупенє, хтори ма термин два роки, „застари”. Зоз НОПС-а гуторя же потребне до правилнїка и закона убудовац стандарди хтори мож контроловац при увозу роби. ■ Фото: Вероника Вуячич

22. ОКТОБЕР 2021

РУСКЕ СЛОВО 21


ДОМ И ФАМЕЛИЯ

женоблоґ

Я

и

ицко ми випатра дакус - чудне. Наисце! Дзеци почали поряднє ходзиц до школи и на тренинґи, односно по цали дзень су нє дома, єшень нагло пришла, днї вше кратши... Мам упечаток же сом ше того року нє досц науживала у длугим и цеплим лєту.

Ш

Пише: Ясмина ДЮРАНЇН етаіі: ]азтіпа.фгапіп@дтаіІ.сот мми.гепоЬІодУа.сот

И часто ше влапим у роздумованю, окре­ ме тераз кед дзеци вельо самостойнєйши, як препровадзуєм днї. Чи ше ми удава час, котри бул скорей пошвецени дзецом, тераз го вихасиовац за себе. Ясне вам о чим ше роби - нова фаза у моїм живоце. Нє легко зрозумиц тот период и нєдос­ таток чогошик препознац, прилапиц и пополнїц з дачим другим. Док дзеци були мали, о тим сом анї нє роздумовала. Тераз видзим як ше каждодньова рутина меня. Шицко поробим, а мам упечаток же сом цошка нє постарчела. И так ше круцим доокола, думаюци же у мнє єст даяка гришка, же сом постала нєорґанизована, лєбо же мою роботу ніхто нє замерковює. У тих хвилькох ше трудзим нє падац до депри, як ше то модерно гутори, алє роздумовац на иншаки способ. Ок, мам вецей часу за себе и за свойо потреби, за тото цо ме виполнює и мойо дні офарбим на иншаки способ.

22 РУСКЕ СЛОВО

Познам велїх котри пременєли роботи, лєбо ше запошлєли, уписали даяки курс язика, вецей путую, занїмаю ше з ручнима роботами, читаю и подобне. И кед уж придзе поталь, думам же найпотребнєйше поставиц свойо гранїци. Кед уж ситуация так вимага, пущим дзеци най одрастаю, же би цо вецей ствари сами окончовали, же бим нїч нє робела место нїх. Знаце гевто - охаб сине, мама покончи, и так нє мам цо робиц... Нє значи же кед мам вецей часу, та же го и далєй мушим давац дзецом. Нє! Стретам хторишик дзень пайташку котра водзи пса. Задовольна, пшичок скака коло нєй, видзим, и вон задовольни. Питам ше єй цо ма нове, а вона лєм джмуркла на мнє: - Вера цо! Ша, купела сом себе пса! Нє сцем вецей дзецом скакац по глави! Шицко ми було ясне. Праве пре тоти причини и власни намаганя, радуєм ше животу предо мну. Видзим же мам моци у себе прилагодзиц ше роком и пременком котри вони приноша. А мам их и зоз ким подзелїц. А, випатра, купим себе и пса... ■ ©

22. ОКТОБЕР 2021.


киІІига@гизке5Іоуо.сот

ОКТОБЕР, МЕШАЦ КНЇЖКИ У КЕРЕСТУРСКЕЙ БИБЛИОТЕКИ

ЧИТА ШЕ БЕЛЕТРИСТИКУ, АЛЄ И П О УЧ Н У ЛИТЕРАТУРУ З нагоди Дзецинского тижня и мешаца кнїжки, шицки школяре першей класи основней школи у Руским Керестуре достали задармо членску карточку валалскей библиотеки радицийно, октобер ше означує як мешац кнїжки кед ше читаню, литератури, кнїжком и їх промоциї пошвецує окремна увага. З тей нагоди, нащивели зме оддзелєнє Народней библиотеки Кула у Руским Керестуре, дзе нам библиотекарка Мария Дорошки представела активносци у тим мешацу. По єй словох, у Библиотеки од початку октобра уж отримани вецей стретнуца зоз шко­ лярами, насампредз вязани за означованє Дзецинского тижня. Вецей ґрупи школярох нїзших класох зоз своїм а учителькам и нащ ивели валалску библиотеку. Дзепоєдни школяре уж добре познаю нашу библиотеку, бо вони и найактивнєйши члени, ходзели ту и през лє то на на шо актив но сци, а тераз зме бешедовали прецо важне чи тац, о ро зли ки мед зи школ ску и нашу библиотеку, як ше пожичує кнїжки и подобне. - гвари Дорошкова и наглашує же з тей нагоди школяре I класи достали безплатне учленєнє до библиотеки. Иншак, у октобру ше звичайно обнавя и фонд кнїжкох з новима насловами, та до керестурского

Т

оддзелєня уж сцигли коло сто нови наслови, од дзецинскей литератури прейґ белетристики за старших по публицистични виданя рижнородней тематики. Фонд библиотеки тераз ма коло 15 000 кнїжки, а од того коло 4 -5 000 и кнїжки на руским язику. У библиотеки ше и електронски заводзи стари кнїжки, а на шоре и реґистрованє новших руских кнїжкох, котри потим буду доступни читачом.

КОЛО 300 ЧЛЕНОХ Библиотека тераз ма уписа­ них коло 300 членох, гоч не шицки єднак активни, док у „златних часох” прешлого вику, кед кнїжка нє мала таки числени и прицагуюци алтернативи як нєшка, знало буц и по 500 активних членох. Членарина за поєдинєчного читача 400 дина­ ри, а 500 динари фамелийна, цо значи же кнїжки може брац цала фамелия на єдну членску карту. Поєдинєчна членарина за школярох 300 динари.

На питанє чи ше чита руску кнїжку Дорошкова гвари же вше єст заинтересованих читачох, лєм чкода же хибя найновши виданя. Число членох библиотеки тераз коло 300, гоч нє шицки єднак активни. Попри школярох, найвецей читаю пензионере, ґаздинї, алє и роботнїки и млади, студенти. - Структура читачох рижнородна, и маме вирних и длугорочних читачох, активних и менєй активних, а то завиши и од часци рока. Найвецей ше чита белетристику, алє и поучну литературу як цо наслови зоз психолоґиї, релиґиї, филозофиї, тиж и з историї. Вше през рок маме и даяки донациї од наших читачох, або дакого хто уж ту анї нє жиє, як поведзме тераз кед нам Юлиян Кашовски зоз Скопя подаровал кнїжку о воздухоплївству - толкує библиотекарка. У актуалних обставинох, у чаше корони людзе ше менєй рушаю, алє библиотекарка ше намага старшим лєбо хорим и дому однєсц наручену кнїжку. Попри тим, уж дас 9 роки активни и Фейсбук бок библиотеки на хторим ше промовує єй робота и активносци, а члени можу дознац цо єст нового.^ М. Афич

РУСКЕ СЛОВО 23


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ

СТРЕТНУЦЕ: ЮЛИЯН СА БАДОШ, ПРИВРЕДНІК ЗОЗ КИЧИНЕРУ У КАНАДИ

ОД КЕРЕСТУРСКИХ ТОПОЛЬОХ ПО ЯВОРОВО ДРЕВА

Пише: Славица ФЕЙСА

З Руского Керестура до Каменїци, з Каменїци до Нємецкей, а вец и до Канади. Так випатрала драга Юлияна Сабадоша, Канадяна, а Руснака, хтори отадз пошол давного 1964. року, рахуюци же зароби, та ше враци. Нє врацел ше теди, а познєйше о тим нє штудирал. Нє шнїл анї же раз, як цо того року, преслави 45-рочнїцу фамелийней фирми зоз хтору децениями сотрудзую озбильни шветово компаниї одом з Керестура, фамелия Сабадошових ше концомм 50-тих ро­ кох прешлого вику преселєла до Сримскей Ка­ менїци. Юлиян теди ходзел до другей класи Стреднєй машинско-технїчней школи, старши брат Владо бул на реме­ слу у Вуковаре, а младши шестри, Марча и Ганча, чекали свой шор. Оцец штверих дзецох надумал предац месарню у Руским Керестуре, рахуюци же лєгчейше вишколує дзеци, а вони, заш, же швидше станю на свойо ноги кед буду блїжей при векшим варошу. Купел хижу и фалат винїци, робел у приватнїка. Живот ше котулял по сримских улїцох, и до брега и з брега. Роки преходзели.

Р

ПРИШОЛ ДО РОДНОГО КРАЮ Дзе ведзе шатих рокох ґу Юлиянови до Канади приходзи и власни брат Владо, а мац з Каменїци була у Канади у нїх як дома, на даскельо заводи там пребувала, окреме док дзеци були мали. Пред трома децениями пришли до Канади на длужей. Брат Владо, познєйше и його дзивка робели у Юлияна, отамаль пошол и до пензиї, алє нажаль, концом прешлого року умар. Пре пандемию Юлиян тих дньох принєсол його урну, охабиц ю ту дзе живот започати.

24 РУСКЕ СЛОВО

сом над главу закрице и цо єсц, а то уж бу­ ло вельо - почина приповедац наш собешеднїк, хтори сцерпезлїво чекал шор за випитованє при єдному, другому, трецому инспекторови, алє до озбильней роботи так швидко нє могол дойсц. Док чекал, ро­ бел и у пивари и у фабрики дзецинских баСЦЕЛ ШВЕТА ВИДЗИЦ вискох, текстилней индустриї, лєм же би Юлиян достал роботу у „Номеґи”, ново- мал за трошок, и назберал врациц тельо садскей металней ґалантериї, о рок пошол кельо на драгу од дїда пожичел. А вец придо войска, з войска ознова до „Номеґи”, шол розказ же може остац робиц, алє ше у док ше нє отворела драга пойсц до Нємец- Амбасади у Беоґрадзе муши реґистровац кей. Нє було то нїч чудне, велї теди одход- же чи пойдзе до Канади, на Нови Зеланд, зели робиц и заробиц, велї и оставали, а або до Австралиї. Юлиян з Нємецкей нє Сабадоша, теди младого леґиня аж и ди­ думал одходзиц далєй, алє думал же себе ректор порадзел же би пробовал дакус да- на тот способ предлужиц час, а кед приґдзе зашпоровац, ша робота би го ту вше шол на пар днї дому, дїдо му дал фотоґрафию хтору му раз охабел єден Шваб, при­ чекала. - Стал сом з куфрами на станїци и гайзи- ятель, кед после войни мушели напущиц бан приходзел, лєм ше нє зявел челєднїк свойо обисца. - Дал ми слику же най их пробуєм поглєхтори ми мал дац атрес дзе и до кого у Нє­ мецкей мам пойсц. На щесце, єдна Ґабри- дац у Нємецкей, а я уж видзим же мам глєєла з Темерину, хтора уж робела у Нємец- дац иглу у брадлу шена. Вжал сом слику и кей, дала ми добри напрямки дзе мам по- дознал же єдна панї цо у Келну, родом з йсц, там дзе и шицки цо чекаю папери за Филїпова. Розпитовал сом ше, дал най ше роботу, до прилапююцого центру. Ша, мал други розпитаю, и єдного рана задурка ми 22. ОКТОБЕР 2021.


УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

хтошка на дзвери, я отворим, а чловек стої зоз слику у рукох и указує же на тей слики вон, и його брат и шестра хтори у Канади, и же позна мойого дїда, же и мой и його дїдо мали жем при жеми, та нє з єдним, алє з двома коньми орали. Нє мог сом вериц. Ушлїдзела поволанка на полудзенок, а вец ми сцигує писемко и поволанка спомнутей особи зоз слики же кед сцем най идзем до Канади, бо там заш лєм лєгчейше, же ми заплаци драгу, дочека ме. Нє мал сом цо страциц, вше сом сцел видзиц швета, гоч сом нє роздумовал же там цали живот и останєм - приповеда Юлиян о драги по Канаду, з цалим своїм капиталом - 50 до­ ларами у кишенки. Дзивка Татяна, Юлиян зоз супругу Ану

ЗАРОБЕНЕ УКЛАДАЛ ДО ПРИВАТНЕЙ РОБОТИ Канадянє з Филїпова знали же Янков оцец бул месар, ша ходзели нє раз, та му и месарску роботу нашли, алє з роками Юлияна вше баржей цагало ґу машином. Єден його сушед, тиж отадз, з Червинки, робел у єдней такей фирми зупчанїкох, пошол до пензиї, та Сабадош такой прияти, и як гвари, з инжинєринґу почина жиц. Познєйше з цимбором надумали купиц токарку, або як гваря людзе струґ, робели ноцами, правели и предавали зупчанїки, а кед коле ґа на думал по йсц по сво єй дра ги, Юлиян го сплацел и од теди, од 1976. року, то постава його фирма под меном Рапид ґир (Карій §еаг). Уж є теди три роки оженєти з Ану, полу Герцеговку, Горваткиню и мали три дзивчата Татяну, Ирену и Ґабриєлу, познєйше и сина Штефана. - Моя супруга Ана ме потримовала од самого початку. Яку перину зме мали, з та­ ку зме ше закривали. Роки преходзели, а наша фирма росла и розвивала ше. Щесце було и тото же сом у сотруднїцтве з єдну нємецку фирму справел нєобходну часц за познату фирму Оепегаї Моїогз, и од теди з на ми нє пре рив но сотруд зую. Ма ме на стотки клиєнтох по цалим швеце, а у фирми, хтору тераз превжала наша найстарша

22. ОКТОБЕР 2021.

дзивка Татяна, заняти шейдзешацецеро людзе. И Штефан ро­ би у фамелийней фирми, а робел у нєй и мой покойни брат и його дзивка, хтори пре войну на просторох бувшей Югославиї, пред 30 роками пришол ту. Робели и ище вше робя и даскельо Руснаци, а наша друга дзивка Ирена у Нюйорку занята у Зєднинєних На ци йох, док най млад ша Ґаби ба бица. Моя Ана и я уж у тих рокох кед патриме и одпочинуц ше, а швет на младих, вериме же то вони добре поконча - гвари Юлиян и спомина тот дзень кед рушал на гайзибан з Югославиї. Кед бул як на крижней дрази и нє знал кадзи ше подзец. - Нє думал сом теди же раз войдзем до дутяну автох и виберем таки яки ше ми пачи. Наисце нє, ша, я теди анї за бицизлу нє мал, а млади чежко доходза до пенєжу, нє барз можу зашпоровац, шицко им треба - ошмихує ше Юлиян, видно, задовольни з тим цо посцигнул вєдно зоз своїма людзми и фамелию. Можебуц тому найлєпша илустрация слова його дзивки Татяни хтора на преслави рочнїци їх фамелийней фирми гварела же є барз подзековна своїм родичом хтори емиґровали, алє вредно робели и нє лєм же обезпечели лєгчейши, лагоднє йши жи вот им, сво їм дзе цом, алє ше з вельку одвичательносцу стараю и о 60 роботнїкох хтори тиж маю свойо фамелиї. Блїзко при озеру при Кичине ру Са ба до шо во маю ви кен дицу и свой час Ана и Юлиян вше частейше препровадзую праве там. ■

КЛУБ

1000

На тих бокох представяме даровательох „Руского слова” чийо нєсебични финансийни донациї допринесли злепшаню технічних условийох роботи и витвореню видавательного плану Установи.

РУСКЕ СЛОВО 25


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ

НАША ГОСЦИНСКА: МАРИЯ ҐЕНКА МЕДЄШОВА ЗОЗ РУСКОГО КЕРЕСТУРА

ЗЛАГОДА ФАМЕЛИЇ НАЙВЕКШЕ БОГАТСТВО У Руским Керестуре ше конча рихтаня за Драмски мемориял Петра Ризнича Дядї, та нагода же бизме ше здогадли тих цо у роботи нашого Театра дали свойо важне доприношенє. Єдна з нїх и Мария Медєши котру шицки волаю Ґенка Мария АФИЧ

У ДЗЕЦОХ ПОЦЕ ШЕНЄ -

Гоч ши цали живот бежал и змагал за дзеци и фамелию, кед ше цошка урве, видзиш же тото шицко материялне барз мало вредзи. Тераз нї у чим нє находзим задовольство и якош ми нїч нє треба. Тримаю ме дзеци, унуки, ту и мац, а свою самоту подношим з духовним животом. Вше зме ше борели за злагоду и отвореносц у нашей фамелиї, та ме то и нєшка трима: нашо дзеци, златни нєвести Таня и Марияна, жец Петро а поготов унуки, Борисово Елеонора и Валентина, и Иґорово Еван и Леана

26 РУСКЕ СЛОВО

д своїх ґимназийских дньох у першей ґенерациї Ґимназиї початком седемдзешатих рокох прешлого вику, та и велї роки, уж як мац одроснутих дзецох, Ґен­ ка з вельку любову ста­ вала на дески котри живот знача.

О

ҐЛУМА Ю ПРИВЕДЛА ДО КЕРЕСТУРА Мария, т. є. Ґенка, народзена у рускей фамелиї у Петровцох и там ходзела и до основней школи перши штири класи, а други штири до Винковцох. Потим ше уписала до ґимназиї до Вуковару, алє ю теди драга нєсподзивано поводзела цалком инкадзи - до Руского Керестура. А шицко дзекуюци театралней представи, односно ґлуми, за цо Ґенка була талантована. - Я теди ґлумела у єдней забави, так зме теди волали, котру рихтала учителька Ви­ ра Гудакова. Пришли зме ю бавиц и до Ке­ рестура, аж зме и перше место завжали, думам же то була представа „Зла жена”. И кед сом пришла до Керестура, учителька Вира ме вецей нє пущела до Вуковару, пошла там, шицки папери повинїмала и ту ме уписала до першей ґенерациї Ґимназиї котра ше теди отворела у рамикох вербаскей. Родичи ме дзечнє пущели, бо сом приходзела ґу своїм Руснацом, гоч сом ту нїґда по теди нє була, нє мали зме родзини - почина свою приповедку наша собешеднїца. - Ту сом ше озбильно уключела и до рецитованя и до ґлуми, теди баш робел у те­ атру Юрий Шереґи, рихтал тоту вельку представу, забула сом як ше волала, та и нас младих уключели до нєй. Потим сом бавела зоз учительом Йовґеном Медєшом у дзецинских, вец и зоз старшим ансамблом, од режисерох вельо зоз Дюром Пап-

гаргайом, потим зоз Маєром, вец з Янком Лендєром. Велї роки сом бавела у представох, алє нїґда сом нє раховала же кельо то роки, алє паметам же потамаль док мой младши син Иґор нє почал ходзиц до ґимназиї - здогадує ше Ґенка. Як гвари, теди мала єдну нє баш прикладну улогу, та ше заганьбела од сина и його дзивки и одлучела вецей нє бавиц. Но, за тот период ю вяжу барз красни памятки, найвецей пре дружтво ґлумцох зоз хторим функционовали як єдна фамелия. Ґенка мала щесца бавиц зоз ґенерацию найлєпших ґлумцох нашого театра, од Бодянца, Соцкия, Ґачу, Стрибера, Ганчами Рацову и Дудашову, по младших Михала Варґу зоз котрим була и найчастейше у партнерских улогох, а вец и зоз Емилом Нярадийом, та младшима цо приходзели. Як при по веда, актив носц у те атру єй бу­ ла задовольство, розвага, опущованє... Нє було чежко вечарами бежац на проби по­ сле шицких роботних и фамелийних обовязкох. По при у те атру, Ґен ка ше у ґим на зи й ских рокох опробовала и у рецитованю дзе ю уключел учитель Михал Варґа, такой першираз рецитовала „Майка кнежполька” и у старшим возросту завжала перше место, а вец ище вельо писнї, найвецей од учителя Ковача були у єй интерпретациї. 22. ОКТОБЕР 2021.


УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

Мала притоку и ґу писаню, та поезию обявйовала у „Литературним слове”, а по сербски єй состави и писнї друковани у вербаских новинох дзе припадала и керестурска Ґимназия. З Ґимназиї Ґенка ма лєм найкрасши памятки на свойо млади роки, на интернат, товаришох и єдноставни друженя. - Барз зме ше шицки складали, цала класа як фамелия зме були, а тедишнї товаришства з велїма, як Ната Ковачова, Сенка Миячичова.., и нєшка тирваю. Там сом ше упознала и зоз Юлином, познєйше своїм супругом, и вон бул зо мну у класи и у истей лавки започала наша любов - пребера по памяткох. З ҐИМНАЗИЙСКЕЙ ЛАВКИ ДО СУПРУЖЕСТВА Ґимназийска любов Ґенки Фа и Юлина Медєша окорунована 1976. року, найкрасше як могло, зоз супружеством. Гоч ше побрали, Юлин ше одлучел за студиї пра­ ва, а Ґенка нашла роботу у новосадским „Форуму”, та жили у Петроварадину. - Жедлярели зме у малим квартелю, алє сом познєйше знала повесц же нам теди було и найкрасше, гоч зме материялно нїч свойо нє мали. Кед Юлин закончел студиї, мушел и войско одслужиц, а вец першу роботу достал у школи у Керестуре. То значело путовац, и так було да­ скельо роки, алє зме ше вец 1982. преселєли до валалу, та шлїдзело мойо путованє. Мали зме першого сина Бо-

Щешлїви хвильки з найблїзшима

риса, о штири роки и Иґора и то вец уж було барз чежко рано пойсц на штири з дому, а приходзиц на 5 вечар. Зохабела сом роботу, уж зме мали и свою хижу и почали ше и зоз польопривреду занїмац, паприґу садзиц, гоч супруг источашнє и робел на вецей местох. О єденац роки за Борисом народзела ше нам и Александра, так же мнє нє хибело анї роботи, анї обовязки коло дому, фамелиї, анї коло поля. Любела сом и тоту роботу, бо зме на нєй були вєдно - дознаваме од нашей собешеднїци. ВИРА ЄЙ ПОМОГЛА

Ґенка у представи „Жобраца гора"

Представа „Украдзене щесце"

22. ОКТОБЕР 2021

Роки, та и живот ше швидко нашоровали як перли на ланцущку у Медєшовей фамелиї. Дзеци росли, школєли ше, двойо младши тиж закончели керестурску Ґимназию на руским язику, як и родичи. Иґор закончел и поморску академию и капитански испит, та нєшка путує на прейґокеанских ладьох по цалим швеце. Сандра роби як адво­ кат, а найстарши Борис вибрал столарску роботу. Иґорова фамелия жиє у Новим Садзе, Александра з мужом у Керестуре, а Борис зоз фамелию у Словацкей. Нажаль пред двома и пол роками супруг и оцец Юлин нєсподзивано ше преселєл до вичносци. Було то вельке вдеренє за фамелию, поготов за Ґенку кед нараз остала сама. Та заш лєм, як гвари, Бог єй послал власну мацер, бо у медзичаше и брат умар зоз хторим жила. - То бул за мнє як Божи дар кед старенька мац пришла до мнє зоз Петровцох, тото же сом ше мала о кимшик старац вицаговало ме же бим нє на тельо штудирала лєм о своєй бриґи. Нєпреповедзено ми помогла Водица, са­ ма бим одходзела гоч кеди кед ми було чежко, и од моєй нєбесней мацери приходзела сом як друга особа. Барз вельо ми помогла и мала шестра Мартина, зоз нїма зме велї роки блїзки сушедово... Щира молитва и духовна литература ме вицаговали у шицких животних вдереньох, окреме кед ше здогаднєм и войни, и родичох у лаґре, и за брата ше длуго нє знало, вец мужово нєщесце, о рок и синово... З мужом зме були барз блїзки, та сом чежко поднєсла же дакус вчас пошол од нас, и досц сом ше и поцагла и заварла, цо и нє так добре. Но нє знам як би було кед бим нє мала вельку виру и довириє до Бога и до його провидїния - отворено заключує наша собешеднїца, Мария Медєшова.^

РУСКЕ СЛОВО 27


ДУХОВНИ Ж ИВО Т

КИРБАИ У СТАРИМ ВЕРБАШЕ

МОДЛЇМЕ ШЕ НЄБЕСНЕИ МАЦЕРИ У церкви Покрова Пресвятей Богородици у Старим Вербаше внєдзелю, 17. октобра, преславене храмово швето - Кирбай рхиєрейску Службу Божу, котра почала на 11 годзин, предводзел преосвящени владика Георгий Джуджар, а сослужели числени священїки з парохийох нашого Еґзархату. Попри домашнього пароха о. Алексия Гудака, сослужели и пензионовани професор о. др Яков Кулич зоз Коцура, єромонах о. Дамян Кича зоз Кули, парох о. Владимир Еделински Миколка зоз Беркасова, а споведальнїк бул парох о. Иґор Вовк зоз Нового Вербасу. У казанї владика Георгий здогаднул же Церква 14. октобра слави швето Покрова Богородици, котре ше преклада на нєдзелю. - Тото швето особлїве по тим же у нїм славиме нє даяку подїю зоз жемского живота мацери Божей, алє славиме историйну подію кед ше людска особа удостоєла зоз своїма людскима очми видзиц зєдинєнє жемскей и нєбесней Церкви.

А

*

----- —

| ,

| 1 ж і ЯШц \

Із- ^ А > А ' ■'М і ЩШш

Жемска Церква то ми, модляци народ, а нєбесна Церква то Церква тих котри уж у вичносци и котри преславени вєдно зоз Мацеру Божу. Подїя котра ше стала на початку 10. вику у Константинополю, кед ше побожни народ модлєл Мацери Божей за охрану од нєприятеля, народ ше збегнул до церкви зоз вельким страхом и модлєл заступнїцтво и помоц мацери Божей. На нєбе ше зявела Пречиста Дїва Мария ошвицена зоз нєбесним шветлом, окружена зоз святима, Йоаном Хрестительом и Йоаном Богословом и крачала у воздуху понад модляци народ. Длуго ше модлєла, пришла ґу престо­ лу, зняла зоз своєй пречистей глави хустку, покров, и престарла го над модляцим народом у церкви. То бул знак же город будзе виратовани, и бул. То историйна подїя котру ше слави як покров, заступнїцтво Пречистей Дїви Мариї, єй заступнїцтво над нами, над нами гришнима и слабима.

ПОШВЕЦЕНА ИКОНА ВОДИЦОВЕЙ МАРИЇ З нагоди 160 рокох икони Водицовей Мариї, икона, єй копия менш ого формату, котру нам альовала мала ш естра М артина, шветочно принєшена зоз Катедралней церкви з Руского К ерестура до церкви Покрова Пресвятей Богородици у Старим Вербаше и на тото швето ю владика Георгий у тей церкви и пошвецел. Икона у старовербаскей парохиї останє два тижні, а потим предлужи свойо путованє по парохийох нашей епархиї.

28 РУСКЕ СЛОВО

_ .. По владикових словох, то подїя котра ше случела нє лєм раз у историї - тота подїя вше присутна медзи нами, на каждим богослуженю Мария зоз нами. - Прейґ єй помоци сцераю ше нашо грихи, жалї, болї, почежкосци, нашо проблеми. Прейг єй заступнїцтва нашо молитви, котри слаби, моцнєю. Нашу молитву вона ноши до свойого сина Господа нашого Исуса Христа и модлї ше за нас, та нашо молитви прейг єй заступнїцтва вислухани. Можеме ше модлїц за шицко, за шицко цо достойне нашого християнского мена, за здравє, успих, роботу, за благослов, одпущенє грихох, вибавенє од напасци, шицко то добре. Алє єст и друге благо котре вельо векше од того, а то буц, жиц, пребивац навики вєдно зоз Господом Богом у вичносци. Того блага нам жада Пречиста Дїва, и шицки тоти добра за котри ше модлїме ту, у жемским живоце, вони нам помагаю же бизме дошли и заступели себе на вични щешлїви живот, на Царство Нєбесне - визначел кир Георгий. У концу владика надпомнул шицким же би и далєй модлєли заступнїцтво Пресвятей Богородици и дзековали єй за шицки дари и благодати през историю, як и за час котри пред нами, за нас и будуци поколєня. По законченей Служби Божей бул обход коло церкви у кот­ рим участвовали присустни парохиянє. Євангелия читана на шицких штирох бокох швета, а владика по каждим читаню пошвецел храм и вирних. На концу, домашнї парох о. Алексий Гудак подзековал шицким же возвелїчали тото вельке швето, а за присутних у одборнїци було порихтане ошвиженє и закуска. Вашарска часц Кирбаю и того року була отримана у улїчки у котрей ше находзи парохия у Старим Вербаше. Числени нащивителє могли уживац у рижнородних понукнуцох, як и у забавним парку. Столїки зоз бависками, облєчивом, квецом, фиґурками, прикрасками прицаговали увагу нашмеяних преходнїкох, а ту були и столїки зоз кирбайскима бомбонами, шерцами и конїками з медовнїка. Забавни парк, котри виполнєли гомбалки, конїки, авточка, найинтересантнєйши бул наймладшим. Красна хвиля и приємни дзень допущели же би домашнї, алє и числени госци з околних валалох пошли дому з Кирбаю полни красних чувствох и упечаткох.^ О. Русковски

22. ОКТОБЕР 2021.


сІиИоупі@ги5ке5Іоуо.сот

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ПРЕДСТАВЕЛ ШЕ НОВИ ПАРОХ У Парохиї св. оца Миколая 17. октобра на длужносц но­ вого пароха ступел о. Владислав Варґа, котри заменєл не­ давно упокоєного о. Михайла Малацка. На Служби Божей на 9 годзин владиков декрет о менованю о. Варґи пречитал о. Данил Задрепко хтори зоз нїм сослужел, и кратко представел його потерашнє службованє. У казанї о. Варґа потолковал нєсподзивани обставини котри го знова приведли на службу до Керестура дзе пред 35 роками бул капелан. Тераз висловел жаданє предлужиц кельо у його моцох тото цо предходни парох започал, а насампредз акцентовал будуци духовни центер Емаус у Во­ дици. На концу Служби зоз швичкарами, крижарами и малу процесию реплика икони Водицовей Мариї шветочно зоз штред Катедралней церкви дзе стала два днї, рушела на свою драгу по парохийох нашей Епархиї, а перша станїца

єй парохия у Старим Вербаше, дзе ю однєсла ґрупа вирних на чолє зоз ш. Михаїлу, хтора по окремним надихнуцу иницировала тоту активносц. Так 15. и 16. октобра була молитвова програма „Духов­ на обнова под покровом Мацери Божей Водицовей” з на­ годи 160 рокох икони Водицовей Мариї. Єй копию мен­ шого формату намальовала мала шестра Мартина, и вона була виложена у штред катедралней церкви дзе ше вирни модлєли приватно, и вєдно молитву Ружанца, хтору предводзели шестри служебнїци, а присутни бул и новоменовани парох о. Владислав Варґа и капелан о. Михайло Шанта. Вони потим служели Службу Божу и Молебен до Богородици, а о. Варґа вец отримал и духовну бешеду о значносци Водици хтора нас зазберує, тераз и прейґ реплики єй найстаршей икони. М. А.

СРИМСКА МИТРОВИЦА

ПРЕСЛАВЕНЕ ШВЕТО ПОКРОВА БОГОРОДИЦИ На полиєлейне нєзаповедане швето Покров Богородици, 14. октобра, вирни парохиї Вознесения Господнього у Сримскей Митривици пришли до церкви преславиц свой мали Кирбай пре вецей причини. Насампредз прето же

нашо предки ище кед будовали церкву 1904. року, прави олтар у церкви пошвецели Покрови и каждого року на тот дзень приходза на Службу Божу. Службу Божу того дня служел о. Владислав Варґа, котри наказовал о историї швета Покрови, як и о 1995. року кед у Зарваници на України, а тиж после у Водици, з наго­ ди 250 рокох нашого приселєня на тоти простори - влади­ ка кир Славомир пошвецел цали наш народ под Покров Богородици. Апостол, пре хороту обидвох дзиякох, читал першираз предсидатель Националного совиту Українцох Микола Ляхович. После Служби, котру зчасци призначела и РТВ Українска редакция, вирни пошли на грекокатолїцки (ру­ ски) теметов, дзе по традициї одслужена панахида за шиц ких покойних, починаюци од там похованих наших паноцох Ванчика, Гирйоватого, Сеґедия и Малича. Цикаве же каплїца , як ю волаю - Ференцова, тиж пої швецена Покрову Богородици. Окрем того, и церковна са­ ла у парохиї, дзе намальовани вельки образ Покресценя у Києве 988. року, маляра Силвестера Пушкаша з Коцура, тиж пошвецена Покрови. Н. П.

РУСКЕ СЛОВО 29


іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 1. октобра 2021. року преселєла ше до вичносци наша мила

ПАВЛИНА ПАВЛА ЦАП народзена Сендерак (1932-2021) з Коцура З любову и почитованьом занавше це буду чувац у шерцох син Яков, нєвеста Натка, унук Владимир и Сенка зоз фамелию Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 18. октобра наполнєл ше рок як нє з нами наш мили

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 26. октобра наполня ше 40 жалосни днї як нє з нами наш мили оцец, швекор, дідо и прадщо

ЛЮБОМИР ВАРҐА (1926-2021) з Руского Керестура Красни памятки на ньго чуваю синове Янко, о. Владислав и Яким зоз фамелиями Спочивайце у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 23. октобра наполня ше 10 смутни роки як вецей нє з нами наш мили

ЮЛИН ҐОВЛЯ з Руского Керестура Час нє лїчи боль, анї нє зменшує смуток. Знал ши як це барз любиме, алє нїґда нє будзеш знац як нам барз хибиш! Твойо наймилши: супруга Мелана, дзивки Весна и Таня, жец Дюра и унучата Теодора и Ґлориян СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. октобра наполня ше 15 роки одкеди нє з нами наш мили оцец и дїдо

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. октобра 2021. року наполня ше 11 роки як нас занавше зохабел наш мили

ИОАКИМ САБАДОШ (1947-2006) з Руского Керестура З любову и почитованьом найкрасши памятки на ньго навики чува син Желько зоз супругу Терезку и унук Матей Най спочива у мире Божим!

МИХАИЛО ЗАЗУЛЯК (1951-2010) з Вербасу Длуго ши нє при нас. Длуго ци нє чуєме глас и нє видзиме твар. Час преходзи, алє ти нє преходзиш. Ту ши покля ми ту. У здогадованьох. У думкох. У нас. Супруга Леонка и дзивка Ана Най це ангели чуваю!

ВЛАДИМИР ХОДАК (1946-2020) з Руского Керестура Навики ожалосцени його наймилши - супруга Фема, син Славко зоз супругу Єлену, уну­ чок Максим, та шестра Мелана зоз супругом Дюром и дзецми, и шестра Марча зоз супру­ гом Михалом и дзецми Вичная памят!

30 РУСКЕ СЛОВО

22. ОКТОБЕР 2021.


іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 12. октобра наполнєл ше рок як нас занавше зохабела наша мила мац

ґ

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

ЮЛИЯН ВАРҐА (1959-2021) з Руского Керестура Пошол ши нєсподзивано, нїґда це нє забудземе. Будземе чувац памятку на це. Бачи Михал Канюхов зоз супругу и сином Спочивай у мире Божим!

МЕЛАНИЯ РУСКАЇ (1934-2020) з Руского Керестура Син Кимо зоз супругу Єленку Спочивай у мире Божим!

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д. Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС175, НСУ175, НСЛ175, НСО175 НС -

КАМ ЕНЯР III” НОВИ САД Каменяр III число 43, на катастерскей парцели число 3978 К.О. Ветерник, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защ иту ж ивотного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Ш ицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защ иту ж ивотного штредку Городу Нового Саду.

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 17. октобра наполнєли ше дзевец роки як нас зохабела наша мила мац, швекра, баба и прабаба

МАҐДА СЕҐЕДИ Бадаркова (1930-2012) з Руского Керестура З любову и почитованьом памятку на ню чуваю єй намилши дзивки Маря и Мелана зоз своїма фамелиями Най спочива у мире Божим! Городска управа за зашиту животно­ го штредку Городу Нового Саду, на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї” , число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о принєшеним ришеню з хторим дата согласносц на Студию о прецень­ ованю вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС Готел 8Ьега!оп ” Ношитель проєкта „СЕТШ” гї.о.о. Младежских бриґадох 90, Нови Беоґрад поднєсол тому орчану вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву застатого стану на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС Готел 8Ьегаїоп” у улїци Полґар Андраша число 1, у Новим Садзе, на катастерскей парцели число 7840/3, К.О. Нови Сад II, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку и предкладу Технїчней комисиї, Городска управа за защиту животного штредку дня 15. октобра 2021. року принєсла ришенє число У!-501-636/21 з хторим дата согласносц на предметну Студию. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей упра­ ви за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин, на сайту Городскей управи за защиту животного штредку ЄПУІГОПОУІ8а^.ОГ§.Г8. Процив того ришеня мож порушац управни суд пред Управним судом у чаше од 30 днї од дня обявйованя обвисценя о принєшеним ришеню у средствох явного информованя.

22. ОКТОБЕР 2021.

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду, на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о принєшеним ришеню з хторим дата согласносц на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта баз­ ней станїци мобилней телефониї „НС290 НСУ290 НСЛ290 НСО290 НС - Готел 8ЬегаІоп” Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д. Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта базней станиїци мобилней телефониї „НС290 НСУ290 НСЛ290 НС0290 НС Готел ЗЬегаїоп” у улїци Полґар Андраша 1, на катастерскей парцели 7840/3 К.О. Нови Сад II Город Нови Сад. После запровадзеного поступку и предкладу Технїчней комисиї, Городска управа за защиту животного штредку дня 13. октобра 2021. року принєсла ришенє число У!-501-630/21 з хторим дата согласносц на предметну Студию. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин, на сайту Городскей управи за защи­ ту животного штредку епуігопоуізагї. ог§.г8. Процив того ришеня мож порушац управни суд пред Управним судом у чаше од 30 днї од дня обявйованя обвисценя о принєшеним ришеню у средствох явного информованя.

РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Городска управа за общи роботи Городу Нового Саду Жарка Зренянина чс. 2 21000 Нови Сад Телефон: 021/488-2953 ОБВИСЦЕНЄ О обявйованю Явного конкурса за пополньованє окончуюцого роботного места на нєодредзени час у Городскей управи за общи роботи Городу Нового Саду - Роботне место: окончователь за роботи месней заєднїци у Варошу, хторе розпоредзене до роботного места висши референт - 1 окончователь. Текст явного конкурса за пополньованє наведзеного роботного места мож превжац на интернет презентациї Городу Нового Саду: Шр://^№^.поуі§агї.г§/. Городска управа за общи роботи Городу Нового Саду

РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Городска управа за общи роботи Городу Нового Саду Жарка Зренянина чс. 2 21000 Нови Сад Телефон: 021/488-2953

ОБВИСЦЕНЄ О обявйованю Явного конкурса за пополньованє окончуюцого роботного места на нєодредзени час у Городскей управи за общи роботи Городу Нового Саду Роботне место: окончователь за роботи особного стану гражданох - заменїк матичара и водзенє управного поступка у обласци особного стану гражданох I, хторе розпоредзене до роботного места совитнїк - 2 окончователє. Текст явного конкурса за пополньованє наведзеного роботного места мож превжац на интернет презентациї Городу Нового Саду: Ьйр://митато\ізасІгз/. Городска управа за общи роботи Городу Нового Саду

РУСКЕ СЛОВО 31


іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот

ВИШЛА ОКТОБЕРСКА „З А ГР А Д К А ”

ДЗЕ МОЖ КУПИЦ КНЇЖКИ „РУСКОГО СЛОВА”

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ у будинку дакедишнєй Друкарнї на 2. поверху, пондзелок пияток од 9 по 13 годзин и на телефон: 025 703 311.

ПЕРЛИ л ІІІШТОІШЙ

п о к зи і

Г *

с«.

У НОВИМ САДЗЕ на новей адреси Футожска 2, на 3. поверху, пондзе­ лок - пияток од 9 по 14 годзин и на телефон: 021 6613 697. На киоску Грекокатолїцкей церкви „Петра и Павла”, на углє Милетичовей и Йована Суботича у Новим Садзе.

У ДЮРДЬОВЕ

У КОЦУРЕ при Милки Фейса у Кнїжкарнї „Анни”, на адреси Ошлєбодзеня 5б (прейґ драги Школи) и на телефон моб: 062 85 1о 341.

при колпортерови Якимови Гардийови на телефон моб: 064 36 99 673.

У ШИДЗЕ при колпортерови Владимирови Гарвильчакови, на адреси Саве Шумановича 129а и на телефон моб: 062 44 09 74.

На нашим сайту находзи ше и Каталоґ зоз шицкима кнїжками и ценами. Кнїжки „Руского слова” мож наручиц прейґ сайту НІІр8 ://кпіІ2кіроги 8 кі.сот/.

РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Городска управа за социялну и дзецинску защ иту Городу Нового Саду Ж арка Зренянина чс. 2 21000 Нови Сад Телефон: 021/529-812

ОБВИСЦЕНЄ О обявйованю Явного конкурса за пополньованє окончуюцого роботного м еста на нєодредзени час у Городскей управи за соци­ ялну и дзецинску защ иту Городу Нового Саду Роботне место: окончователь за

утвердзованє права на дзецински додаток у Оддїлу за утвердзованє права на дзецински додаток, хторе розпоредзене до роботного места совитнїк - 1 окончователь. Роботне место: окончователь за дополню ю цу борецко-инвалидску защ иту у Управи за борецко-инвалидску защиту, хторе розпоредзене до роботного м еста совитнїк - 1 окончователь. Текст явного конкурса за пополньованє наведзеного роботного места мож превжац на интернет презентациї Городу Нового Саду: Ьир://^^^.поуі§агї.г§/. Городска управа за социялну и дзецинску защ иту Городу Нового Саду

Пред читачами октоберске число часописа „Заградка” у котрим на рамику школяре двох оддзелєньох першей класи у Школи у Руским Керестуре зоз своїма учительками. И на другим боку Керестурци - учашнїки на тогорочней манифестациї ,Червене пупче” Гачатко нєшкайши дзеци ридко маю нагоду видзиц, а як воно випатра, розскакане, дознаце кед пречитаце писню поети Михала Рамача у литературней часци часописа, а стихи о єшенї читачом подаровал писатель Михайло Ковач. Ту и приповедка Силвестера Д. Макая о малих мулярох и кратка приповедка Янка Раца о чиґи. У рубрики „Облачок до швета” представена кнїжка Ґрадимира Стойковича „Барз кратко: Мам єдну тайну”. Як апостол Петро вишол зоз цемнїци, дознаце на 10. боку „Заградки”, а за „Малу заградку” у тим чишлє вибрани стихи Меланиї Павлович и Василя Мудрого и, розуми ше, Квиз за наймладших, инспировани зоз Дзецинским тижньом. Интересантни висти и фотоґрафиї зоз школох найдзеце на 18. и 19. боку, а наша сотруднїца Нела Таталович два Забавни боки виполнєла зоз задатками хтори шицки лєдво чекаце ришовац. У рубрики „Най, най...” пречитайце дакус о кенґурох и о Озерскей обласци у Аргентини. Найвецей малюнки и литературни соста­ ви того мешаца послали вредни сотруднїки зоз Руского Керестура, Коцура и Дюрдьова. Упатьце ше на нїх, та цо скорей пошлїце

РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Городска управа за защиту животного штредку Руменацка 110/А 21000 Нови Сад Телефон: 021/421-109

животного ш тредку водзенє локалного реґистру, ж ридла загадзованя, инф орм ованє и други фахово роботи хторе розпоредзене до роботного места совитнїк - 1 окончователь, на нєодредзени час. Текст явного конкурса за ОБВИСЦЕНЄ пополньованє наведзеного О обявйованю Явного роботного места мож превконкурса за пополньованє жац на интернет презентаокончуюцого роботного циї Городу Нового Саду: места на нєодредзени час у Ш р://^^^.поуі§агї.г§/. Городскей управи за защиГородска управа за ту животного штредку защ иту животного Роботне место: окончоштредку ватель за провадзенє стану

_____________________________ /

32 РУСКЕ СЛОВО

22. ОКТОБЕР 2021.


5рогІ@ги5ке5Іоуо.сот

іпТогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот

МЛАДЕЖСКА ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА

Фирма ткс о д и то 0 0 0 зоз Срборбрану Розписує конкурс

ВОЖАЧ У М ЕД ЗИ Н А РО Д Н И М ТРАНСПО РТУ Потребни условия - Вожацка дозвола С/Е катеґориї - По можлївосци роботне искуство у медзинародним ДРАГОВИМ транспорту роби минимално два роки - обовязно треба мац меморийску кар­ тонку за диґитални тахоґраф - обовязно треба мац квалификацийни картонки вожанох (СРС) лєбо С0й 95 - воженє виключно по АЕТК-и - комерцийни превозки зоз це раду, дестинациї ИШ, АТ, ЗК, С2, йЕ, ИЦ ВЕ Условия - порядна плаца

- плацени викенди и неканя - плус вариябилна насц у зависносци од закладаня и одношеня ґу роботним обовязком и превозки - можлїве роботне одношенє за стално Окремна вигодносц: можлївосц робо­ ти зоз камионами зоз словенацкима таблїнками за нашу фирму у Словениї, - Шицки камиони рушаю и врацаю ше до истого лоґистинного центра у Србобрану. Прияви посилац на оіїісе@ігдоаиіо.гз Лєбо зоз телефо­ ном 021/730-137 и 021/730-731

МАЛИ ОГЛАШКИ

ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щнцн од витру, жими, праху, галайку, инсектох. МОНТИРАМЕ: ■ РОЛЕТНИ ■ ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ

■ ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ ■ МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ ■ ВЕН ЕЦ И Я Н ЕРИ

■ ОПРАВКИ

Телефон: 025/5827-710 060/5088-433

НВУ „Руске слово” нє зноши одвичательносц за квалитет оглашкох и услугох котри ше у нїх понука 22. ОКТОБЕР 2021.

ДОБРЕ БАВИСКО ПРОЦИВ ИСКУСНИХ ЗОМБОРЧАНЬОХ ФК „Русин” - ФК „Раднички” (Зомбор) 1:2 (1:2)

У Младежскей подручней фодбалскей лиґи, фодбалере Ру­ сина всоботу, 16. октобра, одбавели стретнуце процив реномованого клуба Раднички зоз Зомбора. Очежуюца околносц за русиновцох на соботовим стретнуцу була тота же им од 18 бавячох аж седемцме пре здравствени причини нє бавели. Од 11 бавячох двоме були ґолманє, та ше єден мушел „жертвовац” за свою екипу и одбавиц цале стрет­ нуце. Но, и попри тим, млади фодбалере ше по остатню минуту шмело и одважно борели зоз процивнїком. Перши ґол у першим полчасу зазначени у 30. минути, кед русиновец Никола Максимович, бавяч зоз Лалитю, центрирал лабду зоз правого боку до шеснац метерох, хтору схопни Зорич моцно послал до ґолу. Бул то треци Зоричов ґол у тей єшеньскей часци сезони. Нажаль, по конєц першого полчасу, хлапци направели два гришки. У першей, процивнїцка екипа нашла „дзиру” у нашей охрани, та нападач Зомборчаньох так повесц „надмудрел” и охрану и ґолмана Русина. Гришка ше случела кед бавяч зомборскей екипи вишол сам опрез ґолмана Русина. Ґолман нє остал на ґолу и нє поспишело ше му дойсц до лабди, цо процивнїцки нападач вихасновал и лабду послал директно до ґолу. Лєм 5 минути познєйше, хлапци направели ище єдну гри-

И ПИОНИРЕ ТРЕНИРАЮ Пионире Русина, до 31. октобра тренираю на керестурским Ярашу, а од 1. новембра прейду тренирац до Спортскей гали. У тим периодзе обечкую их ищ е даскельо змаганя, а у опциї екипи - Гайдук Кула, Червинка, Младосц з Апатину, Жак зоз Зомбора и екипа Интернационал тиж зоз Зомбора.

шку кед направени фаул над екипу зоз Зомбора на самим рубцу шеснац метерох. У тей хвильки швидко вибегнул бавяч зоз Зомбора, вжал лабду, додал шлєбодному бавячови и за секун­ ду виведол фаул. У тей хвильки кед процивнїк виводзел фаул, Русиново бавяче дакус „приспали”, та анї нє патрели на лабду. На самим початку другого полчасу, у перших пейц минутох, русиновци мали два шлєбодни бица зоз 20 метерох, и зоз обидвох Неманя Ковачевич потрафел стативу. То була велька шанса за виєдначенє, або аж и резултатску предносц, но змаганє закончене зоз резултатом од 2:1 за зомборску екипу. Без огляду на пораженє, мож повесц же стретнуце закон­ чене з минималну розлику з оглядом на тото же слово о моцним, искусним процивнїкови, чийо бавяче бавя и за перши тим, а потераз одбавели коло 15 змаганя, док нашим хлапцом то було лєм 4. змаганє у тей часци сезони. У наиходзацим периодзе за Русинов подросток остало одбавиц ище два одложени змаганя, хтори буду процив Бачкого Ґрачцу и процив Бачкей Паланки. Русин наступел у составе - Никола Максимович, Мирко Надь, Андрей Дудаш, Мирослав Молнар, Александар Тома, Александар Зорич, Неманя Ковачевич, Давид Надь, Матео Чордаш, Божидар Чонка, Алексей Джуджар, а у замени бул єден од найлєпших Русинових бавячох, Лука Иличич, хтори и попри тим же на змаганє пошол нє цалком виздравени, заш лєм виражел жаданє войсц до друго­ го полчасу. Ан. М.

РУСКЕ СЛОВО 33


СПОРТ ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ЗОМБОР

РУСИН У ТЕЙ ХВИЛЬКИ ТРЕЦИ ФК „Наша гвизда” (Силбаш) - ФК „Русин" 1:4 (0:1) За ФК „Русин” бавели - Деян Кронич, Деян Чернок, Александар Кочиш, Реля Ланчужанин (Боян Бран кович), Владан Вуйо вич, Деян Па­ влович, Филип Вуйович, Оґнєн Маркович, Янко Кулич, Дарко Сушич, Матей Саянкович. Ґоли дали - Кулич, Ф. Вуйович и Сушич (2)

У 10. колу Подручней фодбалскей лиґи Зомбор, фодбалере Русина внєдзелю, 17. октобра, госцовали у Силбашу, дзе одбавели змаганє процив домашнєй екипи Наша гвизда. Пред початком змаганя, домашня екипа мала 16 боди, док Ру­ син мал 15, и заберали 5, односно 7. место на таблїчки, цо указовало на тото же обидва тими нє случайно при верху таблїчки, и же то будзе озбильне змаганє двох подєднаких екипох. Дома­ шні бавяче мали и озбильну потримовку з публики, хторей внєдзелю було вецей як 200, а тиж и домашні терен, цо и початна предносц на каждим змаганю. За розлику од домашніх, бавя­ че Русина од трох остатніх змаганьох на хторих бавели як госци, зоз шицких ше врацели з побиду, та оптимисти и на тим змаганю Русина видзели як побиднїка. Цали час змаганя бул як под „прициском” за обидва екипи, же победзиц ше муши по кажду цену. При фодбалерох Русина обачлїве було присуство, у першим шоре, фодбалского искуства, хторе у таких змаганьох барз важне. Домашнї нападали, док ше Русиново бавяче добре бранєли и прейґ контранападох грожели на ґол домашнїх. За нападачох Русина нє було вельо нагоди, но єдна од таких и вихаснована. При самим концу першого полчасу, прейґ ґолґетера Янка Кулича, Русин почал водзиц зоз 1:0, а спортски трене­

ре гваря же то найгорши час кед даєдна екипа достанє ґол. Но, радосц Русина, нє тирвала длуго. Лєм даскельо минути як почал други полчас, дома­ шнї виєдначели резултат. Теди домашнї рушели ище офанзивнєйше, та ше лєм чекало кеди почню водзиц. Внєдзелю охрана бавела фантастично, на чолє зоз одличним ґолманом Кроничом. Нє прешло анї полни 10 минути, од початку дру­ гого полчасу, кед Саянкович преходзи свойого чувара, уходзи до 16 метерох ґолманового простору, дзе го звалєл остатнї бавяч домашнєй екипи, та судия без дилеми указує на пенал. Процивнїцки бавяч достава и жовти картон и такой ушлїдзело претаргнуце змаганя. Домашнї длугши час обколєли судию, и нє дошлєбодзовали виводзенє пеналу. Нєкрасни сцени на наших теренох, но интересантне тото же як ше домашнї зложно боря за свойо екипни фарби, дзе цала екипа „скочела” дзелїц правду. Сиґурни зоз 11 метерох бул Филип Вуйович. После ґолу домашнї ше нє мирели зоз резултатом, и як резултат того, почали водзиц ище оштрейше. За нєполни 10 минути достали 4 жовти картони и єден червени картон, цо их и коштало конєчного резултату. Обачлїво було же домашнїм хиби єден бавяч, окреме же то бул бавяч охрани. У остатнєй часци другого пол­ часу, Сушич „змирює” як бавячох так и публику, зоз двома посцигнутима ґолами, зоз чим положел точку на тото нєлєгке госцованє. У шлїдуюцим, 11. колу, на нєдзелю 24. октобра, Русин на сво­ їм терену дочекує Кордун зоз Кляїчева. Змаганє почнє на 14 годзин, а зоз тоту побиду, Русин би „утвердзел” свойо 3. место на таблїчки. Ан. М.

ФОДБАЛСКА ПАНОРАМА ОПШТИНИ ШИД

ОФК „БИКИЧ” ПРЕҐАЖЕЛ ҐРАНИЧАР У дзевятим колє Медзиопштинскей фодбалскей лиґи Срим, ґрупа Заход, фодбалере ОФК „Бикич” дома декласовали Ґраничар з Адашевцох зоз 5:1. ОФК „Бачинци” на госцованю у Бешенову страцели од БСК зоз 3:0, Ердевик 2017 победзел Фрушку Гору зоз 3:2, Гайдук у Вишнїчеве победзел Ґраничар з Кузмину 3:0, ЛСК у Лачарку старцел од ФК „Зека Булюбаша” зоз 3:1, Срим (Р) дома страцел од Єдинства (Р) зоз 1:0, а у Куковцох ФК „Обилич 1993” победзел Змай з Ночаю зоз 4:0. На таблїчки Єдинство (Р) перше зоз 24 бодами, Гайдук (В) други ма 22 боди, Зека Булюбаша на трецим и Обилич 1993 на штвартим месце маю по 19 боди, Ґраничар (К) пияти зоз 18 бодами, ОФК „Бикич” шести зоз 14 бодами, Ердевик 2017 седми ма 13 боди, ЛСК осми и Змай дзевяти маю по 12 боди, БСК дзешати ма 10 боди, Ґраничар (А) єденасти зоз дзевец бодами, Срим (Р) дванасти зоз шейсц бодами, ОФК „Бачинци” тринасти, тиж маю шейсц боди, а останя, штернаста Фрушка Гора и далєй без бодох. У дзешатим колє ОФК „Бачинци” дочекую екипу Змай, Зе­ ка Булюбаша домашнї ФК „Ердевик 2017”, Єдинство (Р) до­ чекує ЛСК, Ґраничар (К) будзе бавиц процив Сриму (Р), Ґра-

34 РУСКЕ СЛОВО

ничар (А) дочекує Гайдук (В), БСК домашнї ОФК „Бикич”, а Фрушка Гора будзе домашня екипи ФК „Обилич 1993”. У осмим колє Општинскей фодбалскей лиґи Шид, Ґраничар на госцованю у Соту победзел Братство зоз 3:0, ОФК „Бинґула” дома страцела од Синдєлича зоз 2:0, Омладинєц на госцованю у Люби победзел Єдинство зоз 2:1, у Илинцох до­ машнї Борец страцел од Напредку з Вашици аж зоз 7:1, а у Моровичу Єдинство победзело Єдноту зоз Шиду зоз 7:0. На таблїчки Напредак перши зоз 21 бодом, Єдинство (М) друге ма 19 боди, Ґраничар треци и Синдєлич штварти маю по 14 боди, ОФК „Бинґула” пията зоз 13 бодами, шесте Єдинство (Лю) и седми Омладинєц маю по 10 боди, осма Єднота ма шейсц боди, дзевяти Борец ма три боди, а остатнє, дзешате Братство без бодох. У остатнїм дзевятим колє єшеньскей часци першентва Єднота дочекує Братство, Напредак домашнї екипи ФК „Єдин­ ство” (М), Омладинєц будзе домашнї Борцу, Синдєлич будзе бавиц процив Єдинства (ЛЮ), а Ґраничар на своїм терену бави процив екипи ОФК „Бинґула”. Вл. Дї. 22. ОКТОБЕР 2021.


5рогІ@гизке5Іоуо.сот

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА СУБОТИ ЦА

ТОРНЬОШ И СУДИЯ ПОБЕДЗЕЛИ ИСКРУ ФК „Торньош” - ФК „Искра” 1:0

домашнїх, а кулминация була пред концом змаганя кед за Искру нє пискал чисти пенал, а потим у 85. минути за домашнїх досудзел пенал пре котри ше з нього и домашня публика шмеяла. А чи наисце бул пенал, найве­ цей указую коментари домашнєй публики же т а ше ганьба и патриц тото змаганє и же дахто Искрово фодбалере на кридлох прешлотитак очиглядно може судзиц на хасен єдней жньовей прешвечлївей побиди пошли на гоекипи. После досудзеного пеналу настала весцованє до Торньошу наздаваюци ше же ше лька гужва на терену котра закончена так же до Коцура годни врациц зоз новима трома бобавяч Искри Пердух достал червени картон. дами. ^ Домашнї пенал вихасновали, а судия такой Можебуц би так и було, алє процив судиї ше на тот завод, нє могло. Искрово фодбалере и сами з ча­ после 2 минутох пискал конєц, та место же би змаганє сци виновати же судия вообще могол нательо помогнуц предлужел найменєй за 5 минути, вон го ище за даскельо домашнїм, понеже у першим полчаше нє вихасновали да- минути и скрацел. У шлїдуюцим колє Искра ознова госцує и то у Вербаше скельо добри шанси и на тот способ одклонєли кажду можлївосц судийского вплїву. У другим полчаше у главней процив екипи ОФК „Вербас” котри у побиднїцкей сериї, улоги бул судия Симендич котри, єдноставно, вецей Ис- та Искру очекує барз чежки задаток же би ше з Вербасу З. К. кровим бавячом нє дошлєбодзовал же би дошли до ґола врацела нєпоражена. Торньош: стадион домашнєй екипи ФК „Торньош” . Судия на стретнуцу бул Симендич. Червени картон: Драґан Пердух ИСКРА: Вучинич, Барович, Пердух, Сталевич, Бокан, Тешанович (Човс), Сердар, Малацко, Комазец, Ґубаш и Николич

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА НОВИ САД

ЛЄМ БОД У ДЮРДЬОВЕ ФК „Бачка 1923” - ФК „Червена гвизда” (Нови Сад) 1:1 ДЮРДЬОВ: стадион домашнєй екипи ФК „Бачка 1923” . Стретнуце судзели Неманя Николаш зоз Нового Саду, а помоцни судийове були Мирослав Чурчич и Деян Кресич зоз Тителю. Жовти картони у екипи Бачкей доста­ ли: Ненад Иґнїч у 10. минути, Стефан Деянович у 43. и Никола Шаренац у 66. минути. БАЧКА: Неманя Иґнїч, Драґан Тривунович, Ратко Чирин, Райко Станкович, Предраґ Маркович, Никола Шаренац, Желько Тривунович, Ненад Иґнїч, Милан Ро ґ ич, Стефан Деяно­ вич, Деян Тривунович

У дзешатим колу Першенства у Подручней фодбалскей лиґи Нови Сад, дюрдьовска Бачка бавела процив екипи ФК ,Червена гвизда” зоз Нового Саду. Було то стретнуце, поведло би ше, двох екипох з подєднаким квалитетом и амбициями. На тот завод Дюрдьовчанє нє вихасновали предносц же бавя на своїм терену и пред свою публику. З другого боку, Новосадянє ше добре тримали и дому однєсли бод. Перши полчас прешол без ґолох. Бавело ше углавним на штредку терена и чекало ше нагоду за контру. Но, очиглядно же таки нагоди нє було, а и тоти цо були, були нє вихасновани. У чежким бависку, бависку у хторим ше нє находзело прави рецепт за ґол, углавним прероби нервоза, та судия у першим полчасу подзелєл два жовти карто­ ни домашнєй екипи - Ненадови Иґнїчови за пригварку судийови у 10. и Деянови Стефановичови у 43. минути за 22. ОКТОБЕР 2021.

оштри старт. У тей часци бависка и госци достали два жовти картони - Стефан Косєр у 28. минути за оштри старт и Неманя Бєланович у 33. минути пре исту причину. У першим полчасу нє було ґоли. У другим полчасу слика на терену була подобна як и у першим. На перши ґол ше чекало 25 минути, дал го госцински бавяч Новица Николич. Бачка лєм два минути потим виєдначела резултат, а стрилєц бул Милан Роґич. Судия Николаш, у тей часци бависка, указал ище єден жовти картон у 66. минути и бавячови домашнєй екипи Николи Шаренцови за оштри старт, а госцом дал ище три - у 58, 78, и 85. минути, пре оштри старт и затримованє часу. Же стретнуце було од самого початку напарте потвердзує и податок же зоз стретнуца виключени член фахово штабу ФК „Бачка 1923” Пера Топчиов. Його пригварки, як их охарктеровал главни судия Николаш, були нєпристойни, бритки и увредзуюци. То ше ридко случує, углавним кед судия прави вельо гришки и нє судзи як би требало. После того стретнуца Бачка на шестим месце на таблїчки зоз 16 бодами, а прешлонєдзельови процивнїк екипа ФК ,Черевна гвизда” на дванастим месце зоз 9 бодами. На нєдзелю, у єденастим колу екипа ФК „Бачка 1923” будзе госц екипи ФК „Борац” зоз Нового Саду. Екипа Борца на дзешатим месце на таблїчки и ма 12 боди. Шлїдзи ище єдно чежке стретнуце за Бачку. А. П.

РУСКЕ СЛОВО 35


СПОРТ ЖЕНСКИ КУҐЛАШСКИ КЛУБ „АЛИМЕНТА” ЗОЗ НОВОГО САДУ

ЗДРАВЕ ДРУЖЕНЄ ЯК МОТИВАЦИЯ ЗА УСПИХ

Пише: Александар ПАЛАНЧАНИН

Женски куґлашски клуб „Алимента” зоз Нового Саду оформени пред, так повесц, двацец роками. Ювилей, два децениї иснованя, будзе пригодно означени нарок. Находзи ше на Футожскей драги и спочатку то була звичайна куґларня зоз двома дражками, дзе ше дзечнє сходзели шицки хтори були жадни спортских активносцох, алє и гевти други хтори жадали вецей. Од теди по нєшка Женски куґлашски клуб „Алимента”, скромно поведзено, посцигнул значни и вельки успихи. Єден з нїх нєдавно освоєне треце место на Шветовим Куп змаганю у Оточцу д 2002. року кеди є основани, Женски куґлашски клуб „Али­ мента” петнац роки ше змагал у дру­ гей лиґи. Мал солидни успих на зма­ ганьох, а члени були щешлїви прето же, насампредз, маю место за сходзенє, друженє и спорт. Тота идила тир вала до пред пейц роками, кед зоз Куґлашского союзу Сербиї сцигло сообщ енє же по при познатих стан дардох куґларня муши мац голєм штири драж ки. З оглядом на тото же Алиментова куґларня мала лєм два, власнїци Клу­ ба Мариї Крстичовей предложене же би прешли тренирац за КК „Войводина”, хтора сполнює тоти условия. Тот предклад ю, як гварела, розгнївал, та надумала справиц куґларню хтора сполнї шицки стандарди за змаганя. Нє прешло вельо часу и то ше сполнєло - направена нова куґларня, хтора тераз ма штири дражки, нови, а цали простор дзе ше находзи реновирани и приємни. Куґларня отворена у септембру 2017. року. Як теди писане у преси, то прекрасни сучасни обєкт, хтори по шиц­ ких мерадлох сполнює критериюми за куґланє и посцигованє позарядових резултатох.

О

ПЕНЄЖНИ НАГРАДИ На Шветовим Куп змаганю хторе того року отримане у Оточцу, штернац держави мали екипи у хлопскей конкуренциї, а дзевец у женскей. Кед слово о женских екипох хтори участвовали на Купу у Оточцу, медзи иншим, бавели екипи зоз Мадярскей, Ческей, Горватскей, Австриї, Румуниї, Польскей, Босни, Словениї, Сербиї... До полуфиналней часци змаганя Алимента ше пласовала як штварта екипа. Конкуренция була моцна, медзитим, удало им ше победзиц екипу Ференцварошу и так освоїц треце место. На першим месце була екипа зоз Горватскей, а на другим екипа зоз Ческей. На тим змаганю у поєдинєчней конкуренциї найлєпшим ше додзельовало и пенєжни награди. Но, и ту зме були успишни, бо найлєпши резултат мал Вилмош Заварко, сербски куґлаш, хтори тераз у екипи КК „Империял лайф” зоз Италиї. На тим змаганю Заварко звалєл 706 бабки.

36 РУСКЕ СЛОВО

ШАМПИОНСКИ ДОСЯГИ Од теди, по нєшка ЖКК „Алимента” посциговал праве таки успих - освоєла КУП Сербиї и пласовала ше за змаганя у вис шим ранґу у Супер лиґи Сербиї. А потим и шицки други. Нєшка ЖКК „Алимента” ма 20 членох, од хторих ше змагаю 9 у шицких конкуренцийох - юниорскей, сениорскей и ветеранох. Як надпомла панї Мария Крстич, то лєм женски клуб и поцешена є же медзи нїма єст одлични куґлашки як цо Ясмина Андєлкович (поєдинєчна шампионка Сер­

биї и шветова рекордерка у комбинациї), Кристина Любенкович, Оливера Чикош, Хермина Лукач, Владана Обренич, Теодора Релота, Миряна Чирич, Мелания Колбас, як и капитен и власнїца клуба Мария Крстич. То дрим тим Алименти. Початком октобра, од 5. по 9. у Оточцу, у Републики Горватскей, отирмани 32. Шветови клубски Куп у куґланю. Змаганє ше отримує каждого року, а на нїм участвую першопласовани куґлашски екипи у дер­ жавних першенствох. Даскельо роки пред тим, з оглядом на тото же є вецейрочни шампион держави, на тих змаганьох и поряднє екипа ЖКК „Алимента” зоз Нового Саду. - Домашнї Шветового Купу того року бул Оточац, а прешлого, пред двома роками бул Лудвиґсхафен у Нємецкей. Зоз резултатом на Купу у Нємецкей ше нє можеме похва22. ОКТОБЕР 2021.


5рогІ@ гизке5Іоуо.сот

ШК „ОМЛАДИНЄЦ”

ВИБОРЕЛ ШЕ ЗА ОСТАВАНЄ У ЛИҐИ У Войводянскей шаховскей лиґи у котрей ше змага коцурски Омладинєц сезона закончена, а резултат у тей сезони нє на уровню на котрим були предходни даскельо роки, кед коцурски шахисти були у верху таблїчки лїц, бо зме од осем екипох були осми. Медзитим, на тогорочним зме направели вельки успих. Освоєли зме треце место, а на змаганю участвовали дзевец екипи у женскей конкуренциї. Прещешлїва сом зоз успихом, як и цала екипа. То успих хтори потераз нє призначела анї єдна наша екипа. То ус пих на шо го ти му, алє и велькей любови шицких ґу тому спорту - гварела Ма­ рия Крстич, капитен и власнїк Клуба.

- Потераз сом мала вельо ус пи хи на ку ґ лаш ских драж кох. Но, на йлєп ши сом зазначелала у екипи Алименти. Тот вшелїяк и найзначнєйши, бо зме зоз Другей лиґи дошли по Супер лиґу Сербиї, дзе бавя найлєп ши еки пи у дер жа ви. Ти тулу клубского шампиона у дер жа ви уж но ши ме два ро ки. Думам же ю и того року освоїме. Першенство у се­ зони 2021/22. року почало пред мешацом, у септембру. Од ба ве ли зме шти ри кола и у тей хвильки зме на трецим МЕЛА ЧЛЕН ме сце зоз ше й сцо ма бода ШАМПИОНСКЕЙ ЕКИПИ ми. Опрез нас на другим месце еки па Во йводи ни хтора Так повесц од самого по- ма исто боди кельо и ми, а чат ку, член тей шам пи он - на першим месце екипа Бачскей екипи и Мелания Кол- кей хтора ма осем боди. Но, бас. Як надпомла - кеди по­ по конєц єшеньскей часци чала куґлац анї нє памета - змаганя єст ище досц часу и пред двацец и вецей рока­ стрет ну ца, най нє при по ве ми. дам о концу хтори будзе у - Ґу тому спорту ме при- маю идуцого року. Конєчни цагло, насампредз, же сом резултат будзе иншаки, а я, лю бите ль спорта, а окре ме як оптимиста, думам же и у дру же нє на та ки спо соб, тей сезони будземе перши. змаганя... Перши клуб у По 6. новембер, пауза у хторим сом ше куґлала бул ли ґ аш ским зма га ню, алє як ЖКК „Юґоалат”, алє сом мож обачиц, павзи нєт. Требавела и за други клуби док ни нґи ше отри мую поряд нє, сом нє постала член Али- а ту и други змаганя и турмен ти - гваре ла Кол басо ва. нири. На щесце шицких нас Окрем того же то спорт лю бите ль ох спорту, а окре хтори на єден способ роз­ ме куґланя и Клуба Алиментер хуюци у пси хич ним сми - та, тота павза була успишна. слу, нє лєгки є у физичним Кед слово о ЖКК „Алисмислу. Екипа хтора ше зма- мен та”, яко шик ше накла да га ма 6 члени, а кажде з нїх пи та нє же цо було пре важне кулю руца 120 раз. Вельке за посцигнути успих. Упрена пруже нє за ца лу му скулу косценє - мож повесц же чловека, а окреме за ноги. З було лєм ин ци я ция, алє лю дру ги ма сло вами, то спорт бов ґу тому спорту вшелїяк хтори ви мага поряд не тре - же ве льо ве цей до при нє сла.и ниранє, кондицию и форму. 22. ОКТОБЕР 2021.

Циль и того року бул остац у лиґи и тот циль на концу и виполнєни. У тей сезони ше видзело на котри способ корона вирус може и индиректно вплївовац на шах. Хорих бавячох того року, на щесце, нє було, медзитим, обаванє од хороти ище вше присутне, та шахисти менєй ходзели по турнирох, а то ше напевно одражело и на резултати. МЕМОРИЯЛНИ ТУРНИР - Ситуация того року барз чежка, корона вирус и того року вплївовал на нас, та зме даскельо стретнуца одбавели у резерним составе. Окрем того, єден од найлєпших наших бавячох, Владимир Лазор, пре привати причини нє одбавел анї єдно стретнуце вяри, та з оглядом на обставини, я на концу мушим буц задовольни и зоз 7. местом ко­ тре нам обезпечує оставанє у лиґи и змаганє у истим ранґу и шлїдуюцого року. У першенстве нам тераз шлїди павза, медзитим, ШК „Омладинєц” початком новембра планує орґанизовац традицийни Мемориялни турнир котри пошвецени покойним бавячом и предсидательом клуба, а того року окреме будзе пошвецени Миколови Кучмашови котри єден од сновательох клуба и котри 16 роки бул предсидатель. З тей нагоди поволуєм шахистох котри познали Миколу Кучмаша, або з нїм бавели, же би пришли до Коцура на турнир, а датум отримованя будзе благочасово обявени - виявел предсидатель ШК „Омладинєц” Янко Бесерминї. НА КОНЦУ ПЕРШЕНСТВА Зоз лиґи, як остатня пласована екипа, випадла екипа БТСК зоз Бачкей Тополї, а першопласована екипа Лайош Сеґи зоз Байши процив ШК „Херцеґовац” зоз Ґайдобри, будзе бавиц бараж за пласман до Другей лиґи. За шахистох тераз шлїдзи павза кед у питаню першенство, медзитим кед ситуация дошлєбодзи, велї шахисти буду участвовац на рижних турнирох и мемориялох, на котрих буду брушиц форму за нову сезону. Омладинєц того року зазначел два побиди, єдно нєришене змаганє и шейсц пораженя, та на концу освоєл 7 боди. З. К.

РУСКЕ СЛОВО 37


ИНТЕРМ ЕЦО

ГОРУЦИ ТЕПШИ Емина, Нємецка

Потребне за цесто: ■ ■ ■ ■

300 ґрами цукру 170 ґрами масла 3 вайца 45 ґрами нєзасладзеного мелкого какаа ■ 95 ґрами муки ■ ґрам солї ■ 2 ґрами пращку за печенє ■ ванелийов цукер Потребне за чоколадови ґанаж, прелїв: ■ ■ ■ ■

200 ґрами сладкей шметанки ложка меду 200 ґрами чоколади за варенє кус солї Пририхтованє: 1. Порихтац тепшу велькосци 21 зоз 25 центи, премасциц зоз маслом и посипац зоз муку. Уключиц релну же би ше зограла на 175 ступнї. Розпущиц масло, до ньго положиц цукер, вайца и ванелию. Мишац док ше нє достанє виєдначена мишанїна. 2. У окремней судзини змишац сухи состойки, муку, какао, пращок за печенє, соль, и таке вимишане усипац до судзини дзе вайца. Шицко вєдно мишац зоз варешку. Мишанїну висипац до тепши и печиц дас 30 минути. 3. Преверюйце зоз зубодлобку чи цесто упечене цесто упечене кед зубодлобка останє чиста. Виньце цесто и порежце го на 20 фалатки. Док ше колач пе­ че порихтайце прелїв, чоколадови ґанаж. 4. Розпущиц масло, до того усипце сладку шметанку, ложку меду и положце на ринґлу же би ше зограло алє нїяк нє шме зоврец. До того положиц чоколаду и мишац нєпреривно док ше нє достанє виєдна­ чена мишанїна. 5. Охабиц ґанаж дас 10 минути и вец сипац зоз вельку варешку по смуги дзе сце резали колач. Вец зоз ножом знова як да колач режеце, зоз тим вам ше ґанаж будзе спущовац по сподок колача. На концу ище раз ґанаж прелєєце по цалим колачу. 6. Колач совершени кед го сервираце зоз сладолядом.

38 РУСКЕ СЛОВО

22. ОКТОБЕР 2021.


гизтак.ги5ке@ дтаіІ.сот^

ГОРУЦИ ТЕПШИ Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

Славица Катона, Руски Керестур

Змарзнута желєнява - веґета І

■ . ж л. ж ,

^

Так порихтана желє­ Потребне: нява барз олєгчує ро­ боту у кухні. Мож ю хаі 500 ґрами петрушки сновац на вельо спо­ і 500 ґрами целеру соби, а скрацує вам і 500 ґрами мархви час у пририхтованю єдзеньох, шицко єдно яких, то лєм ваш ви­ бор. Нє потребне одмарзовац пред тим як почнєце вариц. Шицку желєняву треба потрец лєбо зомлєц на дробнєйше. Я то робим на мултипрактику, та ми нє проблем. Кед то будзеце робиц ручно, та дакус проблем, алє верце, випла ци ше. До тепши на сподок положиц папер за печенє и вец тоту розмишану желєняву розшириц по цалей тепши. На верх положце найлон лєбо целофан и прейґ того до­ бре поприцискайце. Знєйце найлон и зоз ножом порежце на коцки уж яки сцеце. Ище раз дакус поприцискай­ це. Мойо коцки 3 цмх3 цм. О даскельо годзини ше у змарзовачу змаржнє, та вец тре­ ба поламац коцки хтори сце нарезали. Потим спаковац коцки до найлонового мещка, лєбо до пластичней судзини и назад до змар­ зовачу. Винїмайце по по­ треби 1 до 2 коцочки. Я кладзем до шицких динстованих єдзень­ ох, до желєнявовей юшки, до кромпльовей юшки, до парадичовей итд. Кельо раз винїмам, та себе хвалїм же як добре кед мам готове порихтане и нє мушим вше ознова порозкладац и чисциц.

22. ОКТОБЕР 2021.

РУСКЕ СЛОВО

39


школяре ОЗНАЧЄ/ІИ дзень ЗДРАЗЄЙ пожизи У Основней и штреднєй школи зоз до­ мом школярох „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре прешлого пиятку означени 16. октобер, Дзень здравей поживи. З тей нагоди за шицких пририхтана здрава ужина зоз швижей овоци и желєняви, хтору єдну часц, обезпечела школска кухня, а дру­ гу школяре нїзших класох, бо сами принєсли по дацо зоз тих поживових артиклох. Ужину сервирали штредньошколци зоз руских оддзелєньох ґимназиї I и III класи вєдно з кухарами, а потим их порозношели до шицких оддзелєньох, дзе наставнїки зоз школярами бешедовали о важносци тей теми. Реализованє тей идеї помогли ____________ наставнїци Тераза Катона, Александра Медєши и Златка Малацко. Дзень здравей поживи ше означело окреме и на годзинох ґаздовства кед школяре седмих класох зоз свою наставнїцу биолоґиї Єлену Шомодї беше­ довали о здравей поживи, о пирамиди правилного костираня, як и лїковитих рошлїнох и чайох. После краткого викладаня о лїко­ витих рошлїнох и їх препознаваня и пририхтованя чайох, школяре и покоштовали рижни чаї. М. Афич

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботП нї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґ­ рафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу за културу войводянских Руснацох на число телефона 021/654-65-34, лєбо на мейл: 2ауогі.ги5Іп'і@атаіІ.сот.

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Завод за културу войводянских Руснацох ма нове число телефона 021/654-65-34


Millions discover their favorite reads on issuu every month.

Give your content the digital home it deserves. Get it to any device in seconds.