Page 1

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

Фото: Мария Афич

РОК ЬХХУІІ ЧИСЛО 42 (3963) НОВИ САД, 15. ОКТОБЕР 2021.


„ЛИТЕРАТУРНЕ” - ЦО ЗОЗ НЇМ Пише: Саша Сабадош, ушорйовач додатку за литературу „Литературне слово” и докторанд на историї

Н є знам чи дахто дакеди роздумовал о значеню

давно були достаточно шмели и на рижни адреси „Литературного слова” за розвой рускей култури у посилали свойо стихи и приповедки, часто слабши у контексту нашого сторочного орґанизованого култур- одношеню на тото цо ше нєш ка з боку младих пише. ного живота. Нє знам чи дакеди орґанизована трибина Т иж так, ту и идея ревитализациї литературней критики на тему „Литературного слова” . Свидоми сом лєм як жанру од виталного значеня и гоч бим лю бел кед би п р еш и р ен и х в и д ан ь о х н аш ого л и тер ату р н о го критики було вецей, мило ми же окрем етаблованих подлїстку з нагоди даєдней округлей рочнїци. Мушим критичарох, на першим месце Олени Планчак-Сакач припознац же сом у остатнїм чаше почал роздумовац (хтора ше представяла и зоз свою поезию представяну о тим чи нам вообщ е потребни ш тири боки на и звонка наш ей заєднїци) и М ироня Д ж унї, у мешачним уровню пошвецени „писовнї”, як дакеди „Литературним слове” обявйовали и гевти цо по тераз нашо предходнїки волали литературу. Чи нашо лите- нє робели, окреме Иван Сабадош, хтори зоз своєй ратурни капацитети нательо моцни? улоги искусного читача дава нови, длуго жадани П ре вецей арґум енти, ви п атра же би треб ал о на попатрунок на нашо писане слово. тото питанє одвитовац зоз „гей” . Остатнїх рокох, О д огром ного значеня була велька п отрим овка и руководство НВУ „Руске слово” принєсло одлуку сотруднїцтво велїканох наш ей литератури Ирини поставиц руске видавательство Г арди К овачеви ч и М и х ал а на здрави ноги, н асам п ред з по Праве „Литературне” би младим Рамача. Їх креативне доприноп итаню ж ри д лох ф и нансован я писательом требало буц ш енє ту на перш им м есце же би и тех н їч н о го п р и ри хтован я. За „одскочна деска” за нови досяги у м лади авторе почувствовали же зм и стову часц зад л уж ен и ми, їх творчосци, алє нє ствар у тим исную и тоти авторе, условно цо п и ш е м е . Т ак и н а м а г а н я же би ше ушорйованє претворело п о ве д зе н о , стар ш ей ґен ер ац и ї приведли до правдивого ширеня до „борби за души” зоз часописом хтори порихтани буц на истих лепези наших авторох з обявену МАК хтора ше, голєм цо ше мнє бокох з нїм а и на тот способ их кнїжку. Даєдни на свою окремну дотика, нїґда нє случи. потрим ац. Н а тим сом им наиспубликацию чекали три децениї, Мушиме ше отвориц ґу це подзековни. а д а є д н и и х а н ї нє д о ч е к а л и потенциялним автором и присуство З а конєц - визия. З тих шорикох за живота. Проблем хтори у вязи Л С на дружтвених мрежох цо сце их потераз пречитали зоз тоту тему, а дотика ше видно же попри шицких проблемох якаш ик идея и пер­ „Литературного слова” маме у форми питаня: чи „Литературне с л о в о ” сп ол н ю є зад ато к розвойней спектива ту. Лєм нам потребни нови людзе. Особнє платформи за будуцих „власнїкох” окремней кнїжки? бим любел буц ту и 2023. року у моменту означованя Од младих авторох хтори остатнї рок, кельо ушорюєм шейдзешатого родзеного дня „Литературного” . Розуми „Л итературне”, обявйовали у нїм, а нє маю свою ше, рижни фактори буду на тото вплївовац. Було би ми кнїжку, можем повесц же К ристина Афич и М арина мило кед би ше з нагоди того ювилея зисцела идея о Хома у казу ю п о тр еб н у д о зр ето сц за свой о в и д ан є друкованю специялного виданя „Л итературного и наздавам ше же, вєдно зоз Славком Афичом, як слова” хторе би по першираз у його историї було самоавтором кус старшей ґенерациї, посцигню тот циль. стойне, можебуц у формату „Руского слова”, поведзме Д руги авторе младш ей ґенерациї напевно постоя, на трицец двох бокох и у хторим би, окрем огляднуца алє, н аж аль, о статн ї рок нє поси лаю свойо твори до наш ей литературн ей публикациї з найвекш им на историят подлїстка и розгваркох з ключнима автора­ кон ти нуи тетом (Н аж аль, „Ш ветл осц ” у єдним ми, централне место мали авторе новей ґенерациї рус­ моменту мала дванацрочну прерву у виходзеню, а кей литератури хтори конєчно одкрию „Литературне” „Литературне слово” заш лєм нє мало таки периоди). як їх дом и пошлю мнє и моїх парнякох там дзе нам и Праве „Литературне” би младим писательом требало место - до штреднєй ґенерациї руских писательох. буц „одскочна деска” за нови досяги у їх творчосци, Слухал сом їх твори на рижних сходох и манифестацийох алє нє ствар у тим же би ше уш орйованє претворело и отворено виявюєме же ше нє маю прецо ганьбиц. Аж до „борби за душ и” зоз часописом М АК хтора ше, напроцив! У тим ше дворочним периодзе аж и наздаголєм цо ше мнє дотика, нїґда нє случи. Мушиме ше вам же ше зоз тей „новей габи” видвоя млади людзе отвориц ґу потенциялним автором и присуство ЛС на хтори превежню тоти штири боки остатнього тижня у дружтвених мрежох часц того. М одренизация змисту каждим мешацу „Руского слова” од 1963. року. Вельки придзе з новима авторами. то тал и одлична нагода за тих цо приходза.^ Рубрика „З остатнєй фийовки” уведзена праве пре младих, же би им ше указало же людзе їх рокох дакеди Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

2 РУСКЕ СЛОВО

15. ОКТОБЕР 2021.


ЗМИСТ

УВОДНЇК

РУСКЕ ■ Тижньовнїк 6 -7 . Роботнї пошвецени народному инструменту фуяри

■ Нашо места 8. Отримани IX „Керестурски саям 2021”

■ Економия 14-15. У Новим Садзе отримана Медзинародна конференция „8ее Епегду - Соппесї & 8ирр1у III”

■ Мозаїк 16-17. Викенд упознаваня и друженя

■ Култура и просвита 19. Представене 26. число зборнїка „8іигііа КиШепіса”

■ Руске словечко 22. Длуство Миньови Суботови

■ Людзе, роки, живот 24-25. Стретнуце: Сандра и Владимир Максимовски з Руского Керестура

■ Духовни живот 28. Нови керестурски парох о. Владислав Варґа

■ Информатор 30-34. Мали оглашки и Іп тетогіат

■ Спорт 37. Искра конєчно победзела

■ Интермецо 38-39. Горуци тепши

Насловни бок: Подобова колония „Еуфемия Гарди” Авторка фотоґрафиї: Мария Афич

Пише: Олена ПЛАНЧАК-САКАЧ, главна и одвичательна редакторка

СЛОВА ЛЄЦА, НАПИСАНЕ ОСТАВА Писане новинарство ма окремну чежину, бо чарни шлїд на билим паперу остава и будуцим поколеньом и, подложне е оценьованю як нешка, так и наютре. Ище Латинє гварели же слова лєца, написане остава. А живот анї нє цалком били, як цо є анї нє цалком чарни, звичайно живот ма велї ниянси и, кед ше руши од погришних премисох и заключенє нє може буц цалком точне. Жиєме у пошвидшаним темпу живота, у хаосу, загартушени у контрадикторних информацийох. Нє маме упориско за власне думанє, та зме подложни рижним лобистом, котри робя за дачийо интереси, а нам су нє вше видлїви. Афери ше зменюю на дньовим уровню, дзе часто присутне заменьованє тезох. Без едукациї, економскей и здравственей сиґурносци, цо шицко вєдно припада ґу основним людским правом, людзе, пре пандемию, траца тоти свойо права, та траца и право на достоїнствени живот. На розум ми приходза три парадиґматски приклади зоз историї литератури. Иван Мажуранич написал шпив „Шмерц Смаил-аґи Ченґича” за хтори му оспорене авторство. Вон ше анї з єдним словом нє вияшньовал о тим, а наука о литератури му нє оспорела авторство анї по нєшка, та його литература остала шведочиц о нїм як писательови по нєшкайши днї. Вельки французки филозоф и писатель Жан Пол Сартр одбил Нобелову награду, а сербски писатель Данило Киш достал и врацел НИН-ову награду. Нєшка зме шведкове же тоти литературни награди, та и тота найвекша шветова, нє пошли вше до правих рукох. Тих дньох одказани Беоґрадски саям кнїжкох, найвекша рочна манифестация на литературним полю, нє лєм у нашей жеми, алє и ширше у реґиону. Одказани є уж по други раз пре пандемию. На тим Сайме представяли ше уж децениями и руски кнїжки, а яка то чкода за видавательох, писательох и читательох, то знаю лєм тоти котрим кнїжка важна, котри кнїжку читаю. Кнїж ка жри дло ду хов но сци, а без ду хов но сци нєт ком плет ного, заокруженого живота, бо нє жиєме лєм о хлєбу. Кнїжка тота студзенка на хторей пиєме зоз живей води, вона охабя шлїд у наших шерцох, кнїжка упориско за вични часи. Бо нїч нє тирвацше, окрем илузиї творчосци, ту ше анї єдна енерґия нє траци, кажде написане слово таке як саме постоянє - гварел вельки писатель Данило Киш. Та, як кнїжка и єй писатель, так и кажди поєдинєц з нас вибера яки шлїд сце охабиц за собу. А шлїди можу буц вшелїяки, завиши лєм од нас чи буду таки швицаци як кед ше на нєбе зяви комета. Час чури у клепсидри, алє нє за каждого єднак.

РУСКЕ СЛОВО

* „РУСКЕ СЛОВО” - гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ,,Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло др БОРИС ВАРҐА 15. юния 194-5. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ *** ”Руске слово”, Футожска 2/Ш, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторе/ки - Иван Сабадош, Ясмина Главна и одвичательна редакторка Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки ОЛЕНА ПЛАНЧАК-САКАЧ рубрикох - Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Ф ейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки - Мария Афич, Влада Дїтко, Андреа Медєши, Оля Русковски * лекторка - Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка - Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки - М ария Гудак, Таня Салонтаї * Телефон: 021/6613-697 * П редплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Вапса Шеза а.гї. Веодгагї 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ,,М ах іта дгаГ’ Петроварадин * Е-таі1: гегїаксі|а@ги$ке$1оуо.сот * ^ еЬ «Не: тегете.ги$ке$1оуо.сот * I88N 0350-4603 * СОВІ88 8К-ГО 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Д иректор

15. ОКТОБЕР 2021.

Новини „Руске слово” одликовани зоз Орденом братства и єдинства зоз стриберним венцом 1970. року.

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖНЬОВНЇК І

ЯВНЕ ИНФОРМОВАНЄ НА ЯЗИКОХ НАЦИОНАЛНИХ МЕНШИНОХ

ФУНДАМЕНТ ДИЯЛОҐА И ПЛУРАЛИЗМА На Конференциї на тему „Явне информованє на язикох националних меншинох у фокусу запровадзованя Медийней стратеґиї”, були отримани два сесиї. О Явним информованю на язикох националних меншинох, односно о актуалним стану у тей обласци, бешедовало ше на першей сесиї, а друга була на тему Интерного етичного кодексу. Интересованє за тот сход, хтори орґанизовала НВУ „Руске слово” з потримовку ОЕБС-а Мисиї у Републики Сербиї, Нєзависно го дружтва новинарох Сербиї и Нєзависного дружтва новинарох Войводини, було вельке Пише: Александар ПАЛАНЧАНИН рей ґ Зум платф орм и п реш лого ти ж н я, стреду, 6. октобра, отримана Конференция на тему „Явне информ ованє на язикох националних м енш инох” . Пре значносц темох о хторих бешедоване на сходзе п р и су ство вал и 77 у ч аш н їки - п р ед став и тел є Министерства за людски и меншински права и дружтвени диялоґ, М инистерства за културу и информованє, М исиї ОЕБС, националних совитох, еснаф ских здруженьох и медийох.

П

УСТАВНЕ ПРАВО Безсумнїву, як и могло чуц на Конференциї, тема о хторей ше беш едовало на дньови шор полож ена у правим чаше. Насампредз прето же то єдно зоз фундаменталних началох у нашим найвисш им законским предписаню - Уставу. З другого боку, бешеди и дискусия зоз тей конференциї вшелїяк же буду значни у дефинованю М едийней стратеґиї, як и пакету законских предписаньох у обласци информованя на меншинских язикох. У тей хвильки информованє на меншинских язикох зочене зоз велїма проблемами, як цо финансованє, одвичательносц итд. А м ба са дор М и си ї О ЕБС у Ре пу бли ки С ер биї, Ян Брату у привитней бешеди надпомнул же информо­ ванє на менш инских язикох ма окремну значносц. Су ча сне ин фор мо ва нє мен ши нох, як фун да м ент плурализма, диялоґа, мултикултурализма муши буц поставене на нових стандардох. Нови опредзелєня стандардох у информованю би обезпечели, ґарантовали уставни права, а окрем того муш ели би дефиновац нєзависносц медийох, професийносц, плурализем и д и вер зи тет. То ше однош и н а ш иц ки м еди ї. Як надпомнул амбасадор Брату, на тей драги будзе вельо спокуси и шицко би требало розришиц. Ґордана Предич, окремни совитнїк у М инистерстве култу ри и ин фор мо ва ня Ре публи ки Сер биї, ше злож ела же тер а з п рави час б еш едовац о тей тем и. Н асам предз прето же у цеку п ририхтованє нового сету законских предписаньох и М едийней стратеґиї у обласци информованя. Рамики за тоти важни докумен ти, як над помла Предич, ше ста єм но унапред зує и, по єй думаню , понад су Европского просеку прето же припознаваю колективни права. У Републики

4 РУСКЕ СЛОВО

Одосшєф) а «морМи

РУСКЕ МІШІШ

У ОЛУ ООІНЕ

С ербиї заступени числени модели прейг хторих ше тоти п рава витворю є. Кед слово о К одексу вона над помла же тре ба по ста виц ясни гра нї ци хто ри би обез пече ли нє за ви сносц меди й ох од сно вате ль ох, односно националних совитох. Д ер ж авн и с е к р е т а р у М и н и с т е р с т в е за лю дски и м енш ин ски п рава и друж твен и д и ял о ґ, О лена П апуґа, на сходзе винєсла числени искуства хтори М инистерство здобуло на терену. У тей тромеш ачней роботи н ащ и вен и ч ислени л окалн и сам оуп рави, Н ационалани совити и предочени числени проблеми по питаню инф орм ованя на язикох националних мен ши нох. Я к над п ом л а П апу ґ о ва, здо було ше упечаток же єст ве ль ка ро зли ка у обла сци ин формо ваня н а сиверу и ю гу Републики. Н а ю гу С ербиї евидентна н єзаинтересованосц за информ ованє на м ен ш и н ск и х язи к о х . Т иж т а к и же р о б о т н їк и у медийох нє плацени адекватно. М инистерство мало розгварки и зоз чолним а лю дзми у Радио-телевизиї С ербиї и суґероване же тот медий зоз националну ф реквенцию муш ел дац вецей уваги информованю националних менш инох. П анелисти на першей сесиї були М ария Бабич, правнїк у НУНС-у, Норберт Ш инкович, предсидатель НДНВ, Раґми М устафи, предсидатель Националного совиту албанскей националней менш ини и Недим Сейдинович, новинар и медийни експерт. Їх думаня винєш ени на сходзе ше руш али у рамикох ушорйовацкей нєзависносци медийох, финансийней отримую цосци и квалитету змиста. Риш енє тих и других проблемох би могло ришиц през анекси зоз хторима би ше виправело нєдостатки у документох хтори уш орю ю о б ласц яв н о го и н ф о р м о в а н я н а язи кох националних меншинох. ИНТЕРНИ ЕТИЧНИ КОДЕКС Инциятиву за писанє Интерного медийного кодексу порушал директор НВУ „Руске слово” др Борис Варґа. Н а сходзе Варґа бул перши панелиста на другей сесиї хто ра ше од но ше ла на Ин тер ни етич ни кодекс. 15. ОКТОБЕР 2021.


ІІ2піоупіік@ги5кезІоуо.сот

совити, реґуловани професийни одношеня и створене це ло од шти рох чле нох хто ри кому ни кує зоз яв но сцу и отворене є за жалби. Нє удало нам ше, односно лєм часточнє запровадзена у пракси, а ключне є за шицки медийни установи, то кадровска политика. Приклади розлични, позитив­ ни тот же Национални совит Руснацох и директор установи прилапели суґестиї колектива „Руске слово” за три члени УО. Неґативни призначени кед виберани главни и одвичательни редактор тижньовнїка „Руске слово” по конкурсу котри росзписало НВУ „Руске сло­ во” . З тей нагоди УО нє випочитовал два точки Кодек­ са: нє випочитована суґестия колектива о виборе ре­ дактора и нє випочитоване зраженє интересох хтори дефиновани и зоз Кодексом новинарох Сербиї. То виволало и реакцию Здруженя, односно Суда чесци НДНВ - гаврел др Борис Варґа. Интерни етични Кодекс як модел можу применїц и ПРИМЕНЬОВАНЄ И ПОТУПЙОВАНЄ други меншински заєднїци, а интересованє за Кодекс ПРАВИЛОХ почало накадзи є представени. Потераз три медиї напи­ сали Интерни етични Кодекс, окрем „Руского слова” то Предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач, бул еден з учашнїкох на Конферен­ ище „Ридне слово” на українским язику и на чарногорциї и у своєй бешеди, з тей нагоди, дал свойо зау­ ским язику „Виєст”. Заинтересовани за Кодекс то медиї ваги и предкладаня на обидва теми о хторих ше на горватским, словацким и македонским язику. бешедовало: Таня А рва П ланчак, секретар Н ационалного совиту На тим сходзе часто ше чуло слово интеркулту- Руснацох, була други панелиста на К онф еренциї на ралносц. Мушим надпомнуц же наша заєднїца ма тем у И нтерного етичного Кодексу. В она надпомла писани и електронски медий чий снователь Нацио­ же у рамикох пририхтованя за Конференцию запронални совит. То тиж ньовнїк „Руске слово” и вадзена анкета зоз хтору би ше достало податки о за„Рутенпрес”. Кед слово о електронским медию, интересованосци медийох и националних совитох за информациї ше пласуе прейґ интернету на руским тот знач ни до кумент. Ре зул тати були же од шиц ких язику. Мой предклад же би ше формовало новинар23 НС и медийох одвити на анкету послали штири ски пул хтори би тоти информациї зберал и прекласовити и три медиї. И нтересантни податок и то же дал на други язики, а потим би тоти информациї були прешлїдзовани другим хасновательом. Кед дзепоєдни совити одвитовали на анкету, а медиї нє слово о применьованю Кодекса, як могло чуц, було (нє були у пару - наприклад словацки Совит и слодефиноване Надпатраюце цело од штирох членох. вац ки медий). Окре ме над по мла же у дзе по єд них обПовед бим фахових и компетентних. Тото Цело ласцох нє дефиновани прецизни однош еня, т. є. явна би могло пояшнїц шицки евентуални потупйованя функция предсидателя националного совиту нє преКодекса по питаню вибора главного и одвичатепозната як ф ункционерска з боку позитивних закольного редактора. Особа хтора вибрана на тоту нох Сербиї, та нє иснує зраж енє котре „препознава” функцию, пред тим була вибрана на позицию замедийни етични Кодекс. менї ка глав но го и од ви чате ль но го ре дак то ра. Кед же було даяки потупеня у смислу зраженя ДИСКУСИЯ И ЗАКЛЮ ЧЕНЯ интересох, могло ше и теди реаґовац - гварел Бо ри слав Са кач. Потим уш лїдзела дискусия хтора пре огранїчени час тирваня Конференциї муш ела буц кратка и концизна. Одбор за инф орм ованє Н ационалного совиту Русна- Учаш нїки винєсли числени позитивни и неґативни цох, а пош треднїки були НДНВ и ОЕБС. П одписани думаня на обидва тем и, а ш ицки ґенерализовани у є концом 2019. року, а обявени є на руским , серб- нарису залюченьох. Насампредз виражене опредзелєнє за стимулованє ским и анґлийским язику. К онституоване и Надпатр а ю це це ло за ж ал би пре евен туал ни поту пй о ва ня информованя, а же би Реґулаторне цело и Совит за того документа. А лє за, так повесц, два роки од под- пре су були блї жей при мен шин ских за єд нї цох и їх писованя, нє було писмени ж алби - гварел др Борис медийох. Модел информованя у Войводини, кед же ше утверд зи як до ци ль ни, тре ба при ме нїц на те ри то риї Варґа. Кед слово о искуствох применьованя Кодекса у цалей Републики Сербиї. Тиж так, кед слово о Кодексу, национални совити би пракси, В арґа надпомнул же евидентовани штири позитивни практични функциї (на прикладзе НВУ требали прецизно дефиновац одношеня зоз медиями „Руске сл о во ”) - деф и новани статус и обовязки хто рим су сно вате ль. Вше лї як, тре ба зо прец їх уплїв „Руского слова” и аґенциї „Рутенпрес”, акцентовани на медиї, а з другого боку треба дефиновац и санкциї правила провадзеня виберанкох, окреме за национални у случаю нє почитованя автономиї медийох.■ Як надпомул, перши самореґулативни акт у тижньовнїку уведзени 2013. року пре потреби провадзеня виберанкох, окрем е виберанкох за Н аци он ални совити нацио­ налних меншинох. О писаню И нтерного етичного кодексу ше поча­ ло роздумовац потим як зоз М едийней стретеґиї Р е­ публики С ербиї були вируцени вецей елем енти хто­ ри ґарантовали нєзависне информ ованє на менш инских язи кох и нє парти й ске ка дро ва нє у меди й них установох. М едзи вируценим а елем ентам и була и одряднїца о трипартийним составе У правних одборох хтора подрозум йовала состав УО од трох членох на ци о нал но го со ви та, трох чле нох зоз ко лекти ва и трох членох ш ирш ей друж твеней заєднїци. Интерни кодекс писали представителє НВУ „Руске слово” ,

15. ОКТОБЕР 2021.

РУСКЕ СЛОВО 5


ТИЖНЬОВНЇК ЗАЄДНІЦКИ ПРОЄКТ НАЦИОНАЛНИХ СОВИТОХ СЛОВАЦОХ И РУСНАЦОХ

РОБОТНЇ ПОШВЕЦЕНИ НАРОДНОМУ ИНСТРУМЕНТУ ФУЯРИ Заєднїцки проєкт Националного совиту Словацох и Националного совиту Руснацох, пошвецени народному дуйному инструменту фуяри, хтори познати при обидвох народох, реализовани през роботнї 9. октобра. Роботня отримана у Доме култури у Падини у Банату, месце зоз векшинским словацким жительством оботнї водзели искусни фуяриста зоз Падини Юрай Лаврош, котри и маляр, и попри тим же грає, тиж и прави фуяри, и вон ше занїма зоз тим инструментом уж трицец роки, и наш Керестурец Сашо Палєнкаш, котри досц упознати зоз тим инструментом, вельо о нїм сам научел, а сам ше научел на нїм и грац. У роботнї участвовали и шесцеро заинтересовани, тройо зоз словац-

Р

кей заєднїци и тройо млади зоз нашей, то Йован Живкович зоз Руского Керестура, Марко Буила и М арина Тодич зоз Коцура. ПРОЄКТ ИНИЦИРОВАЛ ЮРАЙ ЛАВРОШ Проєкт о фуяри першираз реализовани, а обдумани по совитох и уплїву самого Ю рая Лавроша, котри на роботнї дал уводну часц о инструменту, хтори бешедовал о його походзеню, правеню и як ше на фуяри грає. Так учашнїки роботньох дознали же фуяра защ ицена при УНЕСК-у як народни пастирски инструмент хто­ ри настал у єдней обласци штреднєй Словацкей. Л а­ врош мал нагоди на тим просторе упознац ше и зоз автентичнима фуяристами и од нїх научиц и правиц инструмент хтори ше прави найвецей зоз габзи лєбо баґрену, алє и з дугих файтох древа, научел там и грац, цо барз драгоцине. Но, понеже ше пред саму роботню похорел, дальше водзенє роботнї, т. є. єй практичну часц препущел Сашови Палєнкашови котри тиж о фуяри вельо научел од Лавроша. Палєнкаш учашнїком у роботнї демонстровал як ше грає, упознал их зоз файтами фуярох, а указал им и рижни фази виробку того ин­ струменту, цо анї кус нє лєгка робота, окреме же нєт за тото анї алат, алє го сами фуяристи правя. Инструмент анї кус нє тунї, бо є часто и резбарени итд. Попри тим, Палєнкаш присутних на роботнї упознал и зоз тим одкаль и Руснаци у тей приповедки о фуяри, бо як позна-

6 РУСКЕ СЛОВО

те, вона ше спомина у рускей народней шпиванки Фу­ яра, фуяра, а тиж и у єдней з ридких колядох на руским язику - Ноц над Вифлеєм. И У РУСКИХ НАРОДНИХ ПИСНЬОХ Сашо ше за фуяру заинтересовал дас пред 20 роками кед на Фестивалє ,Червеней ружи” од Юлияна Рамача зоз Деяном Русковскийом достал шпивац праве шпиванку о фуяри. Понеже є отвореного и любопитлївого духу, Палєнкаш ше заинтересовал яки то инструмент и дал ше до виглєдованя. - Виглєдовал сом на интернету и одкрил цалком нови швет, а прейґ интернету сом нашол и фуяру за мою кишенку. Потим сом у Гнатюкових кнїжкох т. є. у кнїжки з поезию, дзе єст вельо шлїду зоз старого краю, нашол барз кратки 5-6 шпиванки, дзе ше спомина фуяра, записани су у Коцуре, и видно же ше стретали зоз тим инструментом. Тото цо мнє интересантне же ше там фуяра спомина у контексту младих, любови - толкує Палєнкаш и предлужує... - У медзичаше тоти писньочки у народзе нєстали, а кед нашо по 30. рокох почали зберац етноґрафски материял, зявела ше лєм тота Фуяра, фуяра котру ми знаме, думам же є записана у Вербаше, и випатра же тоти 5-6 Гнатюково ше зляли до єдней, цо видно по шлїдох. Тиж маме коляду Ноц над Вифлеєм дзе ше спомина , Дари давали, фуяри грали...” ту сом виглєдовал одкаль и найстарши документ ми бул пароха Макая , Коляднїк” зоз

НАЦИОНАЛНИ СОВИТ РУСНАЦОХ ДОСТАЛ ДАРУНОК На концу роботнї предсидательови Вивершного одбору нашого НС Желькови Ковачови уручена на да­ рунок една фуяра хтора будзе власносц НС и будзе на розполаганю Руснацом хтори ше зосцу научиц грац на тим инструменту. По Ковачових словох, будзе ше видавац на реверс, и будзе на розполаганю поєдинцом, лєбо дакому зоз културно-уметнїкцих дружтвох по наших местох. 1967. року. Прейґ ґуґлу сом дознал же о тей коляди писал наш др Юлиян Рамач, вон тиж спомина тоту коляду, бо є цала на нашим язику, и перше ше думало же є барз добри преклад, а вец нашол найстарши запис 1937. року же обявена у „Нашей заградки” у подпису бул Задунайов, а то бул псевдоним Михала Ковача, алє ище два стро­ фи були лєм ше затрацели. Тота коляда заш лєм зажила у н ародзе, и ту ше фуяра сп ом и н а у интересантн и м 15. ОКТОБЕР 2021.


ІІ2піоупіік@ги5кезІоуо.сот

контексту и пре цошка и ми ю познаме у наших шпиванкох - констатує Палєнкаш и надпомина же ище упознал єдного старшого Керестурца котри у ньго препознал фуяру и виприповедал же кед ше раз у Керестуре валяло єдну хижу на пойдзе нашли фу­ яру хтора ше вироятнє закончела даґдзе на одпаду. УЧАШ НЇКИ МОГЛИ И ЗАГРАЦ У дальшим цеку роботнї учашнїки могли пробовац як ше грає на фуяри, а у Лаврошовей роботнї ше упознали и зоз способом єй правеня. Юрай принєсол гро­ маду фуяри розличних штимох, концовки подобни инструмент як фуяра, розлични штими фуярох то значи же и розлични димензиї, вец розлични файти древох, и вец кажда иншак и звучала, иншаки ефекти мо­ гло одграц, а Палєнкаш шицко тото учашнїком и поуказовал, а на своєй фуяри одграл даскельо коляди. - Фуяра огранїчени инструмент у смислу же ма лєм три дзирки и так су пошоровани же на нїх мож грац лєм дурски мелодиї. Прави ше у розличних велькосцох, та кажди штим ма свою димензию, найчастейше кельо сом обачел то ґе-дур значи фуяра од 170 цм, прето же єст фуяристох котри коло граня и шпиваю, а

тота найвигоднєйши тот штим за хлопски глас. Друга по шоре а-дур, алє єст и помедзи за пол тона, рижни комбинациї, а чуєм же ше и вше вецей жени интересую за тот инструмент - гварел Сашо Палєнкаш. По його думаню, хтори ше озбильно заинтересовал за фуяру, циль тей роботнї, спатрел и зоз особного бо­ ку, бо почал пре себе и уключел ше до тей роботнї. - По моїм, тот инструмент би ше мало смисла уруциц до нашого живота, бо кед нам гармоника могла войсц, тамбурка, ґитара, та би ту и фуяра могла мац смисла, и кед бизме ше водзели у контексту того цо маме записане, же фуяра вязана за младих и за лю­ бов, думам же би була интересантни деталь и у му­ зичним смислу, алє и у смислу зявеня на бини и у наших дружтвох. Треба перше дойсц до инструменту, часу уложиц научиц грац, бо и фуяри нє тунї инструмент - за єдну треба коло 100 годзини роботи без пририхтованя и сушеня древа пар роки, а поготов условия нам таки же нєт пенєжи за укладанє. Но шицко мож и наздавам ше же зме то годни витвориц - заключел Палєнкаш. Прокєт пошвецени фуяри, словацки Национални совит зоз партнером нашим НС витворел дзекуюци средством хтори одобрени од їх Уряду Словацох загранїчя у Братислави у Словацкей. Заєднїцки проєкт два Совити витворели на основи подписаного спорозуменя о сотруднїцтве, прешлей яри. Мария Афич 15. ОКТОБЕР 2021.

СТАНОВИСКА Пише: Мария ПЕРКОВИЧ, новинарка и активистка

КЕД СЦЕ НЄ ПРИ СЕБЕ, ШИЦКО У ШОРЕ, ЗНАЧИ ЖЕ СЦЕ ПРИ СЕБЕ Прешлого тижня означени Шветови дзень менталного здравя и, з тей нагоди, обявени резултати националней студиї о стану мен­ талного здравя и частих психиятрийских поремеценьох жительох Сербиї. У рамикох того виглєдованя под назву „Ков2соул” указую же ше число людзох, хтори преходза през лєгчейши и чежши депресиї, дуплирал у одношеню на 2019. рок, и же тото число виноши коло 250 000 людзох. Гей, пандемия тому допринєсла. Пандемия принєсла атмосферу панїки и параної, економску нєизвесносц и препасц за погосцительство и туризем, як и за велї други дїялносци, пременєла каждодньови живот и барз важне онєможлївела доступносц здравственей системи за вельке число людзох зоз хронїчнима, або акутнима хоротами, бо цала здравствена система обрацена и нєпреривно ше враца до борби зоз пандемию. З того боку патраци, цалком лоґичне пороснуце числа людзох хтори ше зочую зоз депресию у єй лєгчейшей, алє и чежшей форми. И так, и сама ше чувствуєм нє при себе у ситуациї у котрей ма­ ме вакцину - а людзе ше нє сцу вакциновац, маме марихуану у Йованїци - алє нє шмем запалїц джоинт док чекам бус, Талибанє у Авґанистану и геликоптерски десант паноцох, одходзи Меркел - комунисти у Ґрацу (о, то уж фине)... пойдзем ше консултовац з неуропсихиятром, пред тим як уджобнєм до нервного краху. Неуропсихиятер, заняти у Клїничним центру Войводини, професор доктор на Медицинским факултету у Новим Садзе, випатра уровноважени, а вшелїяк пошвецени лїкар, у дзешатей минути нашей бешеди (дзе бим требала я яйкац) гвари: „Вируцели нас зоз другого поверху, охабели нам лєм нашо канцелариї и я можем лєм два раз мешачно, по два годзини препатрац пациєнтох”. Алє сом запрепасцено попатрела на ньго, а вон предлужел: „И вец ми психиятри, як дебили, примаме па­ циєнтох и фамелиї на лавкох у Клїничним центру”. Як дебили. Гварел неуропсихиятер, професор доктор Медицинского фа­ култету. Лєм кус ми хибело предложиц му най обидвойо уджобнєме нервни крах, як акт явного протесту. Факт же єден пошвецени лїкар, неуропсихиятер вируцени зоз такту (або нє при себе), вельо гутори о системи у котрей жиєме. Система котра мелє. И то помали. Система котра забива. На ложичку. Система котра дава милион еври за церкви и премиєр лиґи, а вируци цали медицински конар зоз Клїничного центру Войводини. Психиятрию. И факт же ше психиятрия вируцела як нєпотребна, ма свою окремну чежину. Лєгчейши чи чежши форми депресиї потрафяю гевтих людзох хтори и иншак чувствительни на нєправду, на нєлюдски прициски, на нєлюдскосц у шицких формох. Гевтих людзох цо су чувствительнєйши на швет. Нїжних людзох. Людзох хтори найкрасша часц нашей файти и пре хторих ше можеме наздавац же можеме буц лєпши сами од себе и створиц справедлївши швет. Вони нє єдини, вшелїяк, алє су часц ученя хторе нє шмеме забуц - кед ше чувствуєце нє при себе, кед дахто коло вас звонка себе - то доказ вашей и їх нєзабитей людскосци. До ґод можеце буц нє при себе, то значи же вам жива людскосц, же вам стало до швета. Же сце при себе, як чловек. Становиска висповени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово ”

РУСКЕ СЛОВО 7


НАШО МЕСТА І

ОТРИМАНИ IX „КЕРЕСТУРСКИ САЯМ 2021”

ДЗЕЦИ ГЛАВНИ НАЩИВИТЕЛЄ Дзевята привредно-туристична манифестация „Керестурски саям 2021” отримана пияток, 8. октобра, на хторей нащивителє могли уживац у презентації старих ремеслох, наймладши у рижних интересантних роботньох, а могло купиц и рижни продукти ручного виробку ерестурски саям того року, пре ситуацию з коро­ на вирусом, отримани у кус зменшаним обсягу, у Майсторским доме як и потераз, а того року главни нащивителє були дзеци Основней школи „Петро Кузмяк”, як и штредньошколци Туристичного напряму з истей школи, а у рамикох Дзецинского тижня. Тогорочни саям отворел предсидатель Здруженя ремеселнїкох и приватних поднїмательох Владимир Емейди, хтори зоз пригоднима словами привитал присутних, а потим предсидатель општини Кула, Дамян Милянич, виражел дзеку же и того року присуствує на тей манифестациї.

К

ЧУВАНЄ ТРАДИЦИЇ - Керестурски саям значна манифестация на хторей представени продукти поднїмательства, старих и уметнїцких ремеслох. Велї з тих ремеслох уж вимарти, а крашнє ше их здогаднуц окреме кед єст таке красне число дзецох. Општина Кула предлужи потримовац таки сайми, понеже то способ же би ше очувало традицию, културу и стари ремесла - гварел предсидатель Милянич. На Сайме присуствовали и заменїк предсидателя Општини Кула Кароль Валка, предсидателька Здруженя женох „Байка”, Славица Катона, як и директор Туристичней орґанизациї општини Кула Владимир Станкович. Нащивительом Сайму, насампредз дзецом, були представени стари ремесла, та ше з тей нагоди упознали зоз роботу - колєсра, кломфера, тишлїра и керамичара. Тиж, за наймладших були орґанизовани и интересантни, креативни роботнї у хторих дзеци цифровали медовнїки, правели наруквици зоз полимер глїни и рижни глїняни судзинки. - Правиме судзинки зоз глїни хтори би дзеци могли похасновац. Глїну намочиме, положиме ю до штредку колєса хторе ше обраца и формуєме ю. Дзеци свойо

8 РУСКЕ СЛОВО

виробки положа на картон, а понеже то їх рукох дїло, виражели жаданє же би их однєсли дому. Буду их мушиц осушиц, а годни дацо и нарисовац на нїх. Мило ми же дзецом тота роботня барз интересантна, цали час коло мнє гужва, нє можем анї дойсц до воздуху гвари у франти госцинска зоз Суботици, керамичарка Ґизела Копас. ОД ДЕКОРАТИВНИХ ПРЕДМЕТОХ ПО КНЇЖКИ На Сайме, на вецей штандох були виложени и керпарки, гекланя, вишивки, витражни роботи на склу, бависка за дзеци зоз памуку и волни, айвар, маджуни, домашнї миделка и рижни други декоративни предмети, а могло купиц и виданя НВУ „Руске слово”. - Першираз сом ту на сайме, а од шицкого цо понукнуте найвецей ме интересую кнїжки, та опатрам цо понука „Руске слово”. Понеже добре знам русийски, учим и руски и уж го добре розумим, та бим любела и пречитац дацо на руским язику. Любим кнїжки о историї, а потераз сом читала о тим як населєни Руски Керестур - гвари Ивона Молнар з Вербасу, школярка першей класи на напряму Туристичного готелиєрства у школи „Петро Кузмяк”. Як орґанизаторе визначели, того року Саям бул у змен­ шаним обсягу пре Ковид ситуацию, алє виражели задовольство же ше Манифестацию заш лєм отримало праве у рамикох Дзецинского тижня. Орґанизаторе тогорочного Сайму - Здруженє ремесел­ нїкох и приватних поднїмательох Руски Керестур и Здруженє женох „Байка”, а проєкт потримали Општина Кула и Туристична орґанизация општини Кула.^ Ан. Медєши 15. ОКТОБЕР 2021.


те5Іа@ гизке5Іоуо.сот

ЗОЗ СХАДЗКИ АКТИВУ ДИРЕКТОРОХ

ЦО СКОРЕЙ ПОЧАЦ ЗОГРИВАЦ ШКОЛСКИ ОБЄКТИ У велькей сали Скупш тини општини Кула, 12. октобра отримана схадзка Активу директорох основних и штреднїх школох општини, як и ПУ „Бамби” . На дньовим шоре активу бул по­ чаток сезони зогриваня, виробок буджету за 2022. рок, и розпатране надополнєнє за одход и приход на роботу. На схадзки Активу присутни бул и предсидатель Оп­ штини Дамян Милянич и просвитни инспектор Зоран Ракич. Як стої на сайту Општини, предсидатель Миля­

нич одшмелєл директорох же би мали амбицийни плани за сво йо школи и унапредзе нє условийох у нїх, як и же би такой опредзельовали средства за проєктну документацию. Вон директорох тиж потримал же би такой започали сезо­ ну зогри ваня, бо то ви магаю вонкашнї температури. По дискусиї утвердзене же проблем надополнєня за одход и приход на роботу будзе розришени так же би дополнююцо нє обтерховал буджет Општини Кула. М. А.

КАРИТАС У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ЗОЗ ОПШТИНИ КУЛА

ЗАКОНЧЕНА АКЦИЯ „ШКОЛСКИ ПРИБОР”

ФОТО-КОНКУРС ПО 1. НОВЕМБЕР

Акция парохиялного Каритасу у Руским Керестуре, котра ше одноши на зберанє и дарованє школского прибору докончена прешлого тижня, та того року помоц до стали дзе ше це ро дзеци зоз осем фамелийох, а єдна часц помоци реализована и у сотруднїцтве зоз Школу „Петро Кузмяк”. Помоц у Школи педаґоґинї М ариї Ш анта придала координаторка Каритасу Соня Алексич, а дарунок ше состоял зоз бона хтори могло вихасновац у месней 15. ОКТОБЕР 2021.

кнїж кар нї, як и само го школско го при бо ру. Дарователє були векшином парохиянє, алє и даскельо при ват ни фирми мед зи хторима и сама кнїжкарня. Як информує координа­ торка Каритасу, заинтересовани дарователє можу тоту помоц даровац и надалєй, понеже школски при­ бор потрошни материял и зда ше и у цеку рока, а кед же дакому потребне, у Ка­ ритасу єст на розполаганю и даскельо школски ташки. М. А.

З нагоди означованя Дня општини Ку­ ла Народна библиотека Кула и општина Кула орґанизую фото-конкурс „Окулар” на тему Кула на фотоґрафийох. Кон­ курс отворени по 1. новембер 2021. ро­ ку, а право участво вац маю шицки полнолїтни гражданє. Циль конкурсу же би ше полуларизовало фотоґрафию як средство уметнїцкого виражованя. Фотоґрафия треба же би була самостойна, авторска зоз тему вязану за Кулу, без монтажи и обробку, окрем корекцийох фар­ би и контраста. Заинтересовани, треба же би послали фотоґрафиї на мейл адресу ЬіЬ1іоїекаки1а@§шаі1.сош, а треба их послац у ІРО лєбо ТІРР формату, найменшей резолуциї 2756 х 3937 пиксели. Учашнїки у конкурсу можу послац найвецей 3 свойо фотоґрафиї. Найлєпши фотоґрафиї буду наградзени, а даєдни вибрани буду обявени у окреме публикованим календару Кули за 2022. рок. З тей нагоди будзе орґанизована и вистава на хторей буду приказани 20 найлєпши роботи. Ан. М.

РУСКЕ СЛОВО

9


НАШО МЕСТА ОПШТИНА ВЕРБАС У БАЗИ ПОДАТКОХ О ПРОЄКТОХ КОТРИ ШЕ ФИНАНСУЮ ЗОЗ ФОНДОХ ЕУ

РОБОТА БУДЗЕ ПРЕГЛЯДНА И ЕФИКАСНЄЙША У Покраїнскей влади прешлого тижня подписани спорозуменя медзи шицкима 45 локалнима самоуправами и Фондом „Европски роботи” АП Войводини о уключованю до всеоблапней бази податкох (БЕФС) о проєктох финансованих прейґ екстерних жридлох. Предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович з тей нагоди виявел же у периоду од 2012. по 2019. рок покраїнска администрация субвенционовала 488 проекти зоз вецей як 7 милиони еврами. За тот час, як визначел, єдинки локалней самоуправи з потримовку Покраїнскей влади, у виносу од 3,2 милиони еври, реализовали 151 проєкт. По Мировичових словох, Покраїнска влада прешлих рокох була успишна у реализациї средствох зоз фондох їнскей администрациї у креированю будуцих явних политиЕвропскей униї, алє и активна у рамикох ИПА и Интерреґ кох и моцнєню екстерних жридлох финасованя. Тот проєкт треба же би указал, додал Симурдич, же вєдно, проєктох звонкагранїчного сотруднїцтва. У тим процесу зме були ефикасни, транспарентни и як три уровнї власци, з партнерами з Европскей униї, у наиодвичательни, а предлужиме з потримовку наших фондох и ходзацим периодзе можу буц ище конкретнєйши и ефикасдругих институцийох порушовац локални самоуправи же нєйши кед слово о розполагаюцих жридлох финансованя. Шеф за сотруднїцтво у Делеґациї Европскей униї у би у наиходзацим периодзе були ефикаснєйши кед слово о Сербиї Никола Бертолини виявел же вєдно мож зробиц барз розполагаюцих жридлох финансованя. З помоцу средствох з Европскей униї зробели зме велї вельо и же окреме важне дзвигац свидомосц локалних важни проєкти за гражданох Войводини, а у наиходзацим заєднїцох и интеґровац ношительох економского и реґиопериодзе вше вецей средства будземе унапрямовац на защи- налного розвою. На тей подїї присуствовали и покраїнски секретар за ту животного стредку и унапредзенє локалней комуналней финансиї Смилька Йованович и покраїнски секретар за инфраструктури - визначел Мирович. Директор Фонда „Европски роботи” АП Войводини реґионални розвой, медзиреґионалне сотруднїцтво и локалАлександар Симурдич гварел же база податкох треба же би ну самоуправу Александар Софич. О. Р. служела за доставанє указовачох котри буду од хасну покра-

ШВЕТОВИ ДЗЕНЬ ЦЕРЕБРАЛНЕЙ ПАРАЛИЗИ

ОСИҐУРАЦ ПРАВА И МОЖЛЇВОСЦИ ШИЦКИМ Здруженє „Мултиарт” з Вербасу прешлого тижня, на дзень кед ше означує Шветови дзень церебралней парализи, сообщело порученє явносци зоз котрим члени Здруженя жадали здогаднуц шицких на тих котри ше з тоту хороту боря каждодньово. По тим сообщеню, тот дзень ше означує з цильом осиґурованя полних правох, приступу и можлївосцох за шицки особи зоз церебралну парализу. Як наведзене, особи зоз церебралну парализу часто „нєвидлїви” у дружтве и виключени зоз заєднїци. Церебрална парализа комплексни инвалидитет котри вимага интердисциплинарни приступ. Слово о стану

10 РУСКЕ СЛОВО

котри настал пре очкодованє мозґу до котрого може присц под час ваготносци, под час, лєбо нєпостредно после народзеня. Очкодованє ше, у зависносци од моци, манифестує през слабше, лєбо баржей виражени почежкосци при рушаню и триманю. Церебрална парализа ше случує при єдному, лєбо двоїм од тисяч дзецох, алє вироятносц дзешец раз векша при нєдостачно розвитих, лєбо при барз малих новонародзених дзецох. Важне цо скорей уключиц дзеци и родичох до поступку вчасней интервенциї применююци одредзени регабилитацийни методи же би ше злєпшало можлївосци за цо лєпше розвойне законченє при дзецку. Особи зоз церебралну парализу у дружтву часто „нєвидлїви”, виключени, алє вербаске Здруженє „Мултиарт”, як и велї други, на нїх нє забуваю. Як и при аутизму, Дауновим синдрому и других розвойних почежкосцох и инвалидитетох, Здруженє „Мултиарт” и Фейсбук ґрупа „Вожаче велького шерца” намагаю ше анимировац окруженє, узшу и ширшу заєднїцу, розвиваю свидомосц, а дзецинство дзецом творя подполнєйше и щешлївше, визначене у сообщеню. Преценєне же у швеце жию 17 милиони людзе зоз церебралну парализу. Намагайме ше нє забуц на нїх. О. Р. 15. ОКТОБЕР 2021.


те5Іа@ гизке5Іоуо.сот

ЗАХОДНОБАЧКИ ОКРУГ

ЧИСЛО ПОЗИТИВНИХ ВЕКШЕ, ОКРЕМ У КУЛИ По податкох Заводу за явне здравє Зомбор, число новоинфицираних од корона вируса ше звекш ує у ш ицких опш тинох Заходнобачкого округу, окрем у кулскей општини. Так на дзень 11. октобра у Зомборе призначени 504 активни случаї инфицированих зоз Ковидом-19, у Кули 287 (а предходного тижня ту зазначене число хорих 324), у Оджаку тераз позитивни 207, а у Апатину 147 особи. По информацийох зоз Заводу за явне здравє, добра вистка за гражданох же Републични фонд за здравство обезпечел достаточне число безплат­ них тестох за одредзованє антицелох у креви пациєнтох хтори прелєжали Ковид-19, лєбо су вакциновани. Ш ицки вибрани лїкаре достали допис же таких пациєнтох можу посилац на тестиранє присутносци антицелох, кед же им то потребне, або пре вакцинованє, або пре даяки други здравствени причини. Кед бешеда о општини Кула, пункт за вакциноване

зоз Дома здравя Кула премесцени до Младежского дому у улїци Дюри Струґара число 54. Треба визначиц же у Здравственей амбуланти у Руским Керестуре, и далєй остава же заинтересовани ту можу прияц єдино китайску вакцину, а з ню и ше и ревакциновац, док по вакцини других продуковательох цо присутни у нашей жеми, вакциновац ше муши пойсц до Кули, на спомнуте место. М. А.

У ОПШТИНИ ШИД

ВАКЦИНОВАНЄ НА НОВЕЙ ЛОКАЦИЇ Однєдавна вакцинованє граж­ данох хторе ше мешацами окончовало у будинку Дома здравя у Шидзе, окончує ше у новим про­ сторе звонка будинку, алє обок при ньому. Прешлого тижня новоотворени вакцинални пункт нашивел предсидатель Општини Шид Зоран Семенович у провадзеню директора Дома здравя др Крсти Куреша, як и др Биляни Ґачич.

ТРЕЦУ ДОЗУ ДОСТАЛИ ВЕЦЕЙ ЯК ДВА ТИСЯЧИ ОСОБИ Вакционованє процив вируса корона на подручу општини Шид и далєй ше одвива по плану и без проблемох, сообщел директор Дома здравя у Шидзе др Крсто Куреш. Спрам податкох од пондзелку, першу дозу вакци­ ни достали 14 216 особи, другу дозу 13 729, а трецу дозу 2 268 особи. Поряднє ше окончує вакцинованє з першу и другу дозу, а тиж спрам розпорядку и зоз трецу дозу. На розполаганю Синофармово и Файзер бийонтеково вакцини. По словох др Куреша, пондзелок були призначени 236 активни случаї вируса корона на подручу шидскей општини. Вон ище додал же на подручу општини у трох прилапююцих центрох змесцени 1 039 миґранти и доброго су здравственого стану. 15. ОКТОБЕР 2021.

Семенович ше прешвечел як ше одвива имунизация и накратко побешедовал з гражданами хтори ше при­ шли вакциновац. З тей наго­ ди вон поволал гражданох же би ше вакциновали и тиж подзековал гражданки Радмили Тарлач, хтора на хаснованє уступела простор хтори ушорени за вакцинованє и состої ше од двох прсторийих, чекальнї и про­ стору за вакцинованє. Дохторка Биляна Ґачич поинформовала явносц о тим же ковид амбуланта роби од 7 по 22 годзин, а же од 8 по 14 годзин ше на вирус корона можу тестирац гражданє на особну вимогу пре, наприклад, путованє до иножемства, або други причини. Тото тестиранє ше окончує у Служби общей пракси, а нє ковид амбуланти. Вона тиж додала же рентґен за знїманє плюцох роби од 13 по 14 годзин, а у Служби медицини роботи окончую ше ознова систематични препатрунки за роботнїкох. Дохтор Крсто Куреш визначел же дзекуюци помоци локалней самоуправи ознова у Доме здравя роби специялиста за плюцово хороти, пнеумофизиятар др Мирослав Вукоманович. Вон будзе робиц пондзелок, стреду и пияток од 8 и 30 по 14 годзин и 30 минути. Тиж, жителє на валалох трецу дозу вакцини буду доставац у своїх местох и прето нє буду мушиц приходзиц до Шиду. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО 11


ЕКОНОМИЯ

■ ЛЮБОМИР ГОРНЯК, ПРОДУКОВАТЕЛЬ СОЇ ЗОЗ КОЦУРА

ДОБРИ УРОЖАЙ, А ДОБРА И ЦЕНА Соя барз значна за людске костиранє пре свойо нутритивни вредносци, алє є тиж и високо протеинска концентрована статкова покарма

ре шицки єй добри характеристики блеми. Важне же хто дзе посадз ел велї польопривреднїки ше одлучую на сою и хто мал кельо щ есца зоз хви­ своїм полю продуковац праве тоту ролю - щиро бешедує. шлїнску културу а єден з нїх и Коцурец Любомир Горняк. Сою продукує на поЧУВСТВИТЕЛЬНА КУЛТУРА, верхносци од два гектари та, гоч гвари же ПИРСКАНЯ ОБОВЯЗНИ є нє вельки продукователь, наш собешеднїк уж велї роки роби зоз тоту културу. Даєдни польопривреднїки ше зочовали и з рижнима проблемами котри - Нє занїмам ше виключно лєм зоз продукцию сої, на полю мам и други рошлїнше зявйовали на рошлїнох пре влагу и сушу, алє, як гвари Любомир, вон ски култури. Же би нє було каждого року исти файту сої садзи каждого року и исте, углавним ше ту зменюю кукурица, нїґда потераз нє мал проблеми зоз слунечнїк, жито и соя, садзим зоз шицкого по дакус, муши ше мишац култури пре хоротами, та анї того року. плодоряд. Сою садзим каждого року, и Зявйовали ше даґдз три вплївовали на тото же би ше род углавним сом задовольни зоз урожайом гвари Любомир. змен шал макси мал но, а вид зел сом на даєдних парцелох у коцурским хоТого року и хвиля була, мож повесц, Любомир Горняк пременлїва и за даєдни землєдїлски култу­ таре же ше польо зоз сою цалком ри нєвигодна, алє, як додава наш Коцурец, осушело. З оглядом на тото же сом нє вон нє мал нїяки проблеми. мал хороти на сої, нє запровадзовал сом анї нїяки окрем- Тот рок за сою бул, так повесц, интересантни. Род- ни третмани. При кому ше зявели даяки проблеми, вирозело вшелїяк, а кельо сом упуцени, зродзело, даяки, ятно же соя там вимагала же би ше ю окреме третировадва до три тони по гектаре. Хвиля була пременлїва, з ло, алє зоз файту котру я хаснуєм, нїґда потераз сом нє яри були дижджи, вец була велька суша, у тим период- мал проблеми. зе кед требало дижджу, вон дакус запожнєл... Було и Од хоротох сою нє пирскал анї єдного року, предлубридкей хвилї, даєдним людзом и поваляло, алє я мал жує, лєм тоти обовязни два, три пирсканя котри ше мущ есца и у тей часци дзе ми була соя нє було таки про­ ши пирскац од травох и коровча.

П

12 РУСКЕ СЛОВО

15. ОКТОБЕР 2021.


екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот Обовязне глїбинске пирсканє процив коровча, же би польо було чисте, бо лєм кед чисте теди и мож обчековац даяки род. Соя барз чувствительна рошлїна, и кед зарошнє, вец нє добре. З оглядом на тот рок, мож повесц же добре зродзело и я задовольни зоз моїм урожайом, котри три тони по гектаре. Того року и цена добра, та и там дзе менєй зродзело, людзе на концу на даякей позитивней нули - гвари Горняк. ХТО ОХАБЕЛ НА ЧУВАНЄ, ГОДЗЕН ЗАРОБИЦ У одкупним року цена сої була 72 динари, а хто охабел на чуванє, толкує Любомир далєй, можебуц добиє и ве­ цей з оглядом же цена сої на тарґовищу рошнє. Соя тераз ма таку, най повем, дражку виходну на го­ ре. Обчекує ше же будзе ище драгша, та хто охабел на чуванє може ище вецей заробиц. Цена коректна, а нє знам кельо досцигнє, алє най би була цо векша - з ошмихом толкує.

Зоз пласманом и предаваньом сої Любомир нє ма про­ блеми, роками сотрудзує зоз задруґу у Коцуре, Дїловну єдинку ДОО „Либела продукт” зоз Змаєва, и шицко ту функционує так як треба, гвари. Тото цо проблем у польопривредней продукциї то цени нафти, гербицидох, штучного гною, котри вше векши. - Шицко подрагшело, та продукция вимага векши укладаня, а увидзиме нарок кельо цени гербицидох и шицкого другого досцигню. На концу, кед бизме шицко зраховали, думам же цена нє подла, у даяким просековим роду, та углавним останє вше тельо же бизме нарок могли ознова робиц - з ошмихом гвари наш Коцурец. Як и индзей, так и у коцурским хотаре, кажди рок бави за себе, додава. Прешлого року було вецей дижджу теди кед требало та вецей и зродзело, алє цена була мен­ ша, а як гвари, того року можебуц менєй зродзело, алє цена векша, та то придзе на исте. - Оставам и надалєй при продукциї сої, задовольни сом зоз урожайом, а того року сом задовольни и зоз цену. Цо бим инше повед, лєм най ми живи и здрави, и най можеме предлужиц робиц на полю ище велї роки - заключел позитивно на концу наш собешеднїк Любомир Горняк зоз Коцура. Оля Русковски 15. ОКТОБЕР 2021.

У ОПШТИНИ ЖАБЕЛЬ

ПРОЄКТ ЗА СОЛАРНУ ЕЛЕКТРАРНЮ ОД 80 МЕҐАВАТИ Енерґетска ґрупация ^ У Іпїегпаїіопаї Е тегд у обявела же закончела першу фазу проєкта розвою соларней електрарнї, моци 80 меґавати (М ^ ) , хтору будзе будовац у општини Жабель. После обезпечованя шицких допущеньох и виробки технїчней документациї, перши киловат-годзини зоз слунка тота компания би требала

О.

5* С Л Ф Е ш 0с3 о с03 ф л > г о о и_ випродуковац и випоручиц до мрежи 2025-2026. року, наводзи ше у сообщеню. Як прецизоване, перша фаза успишно реализована после того як Општина Жабель и Електромрежа Сербиї прилапели документи потребни за дальши розвой проєкта, чия инвестицийна вредносц 55 милиони еври. Оп­ штина Жабель прилапела одлуку о виробки планох детальней реґулациї за вибудов соларней фотонапруженьскей електрарнї „РУ Р о^ег Ріапї” и Одлуку о виробки плана детальней реґулациї за приключованє на далєковод 110 кУ, хтори будзе випоручовац електричну енерґию хтору тота електрарня випродукує, до мрежи. Тиж, Електромрежа Сербиї прилапела Студию приключеня предметней фотонапруженьскей електрарнї на мрежи, зоз чим ше здобуло условия за дальшу реализацию проєкта. Ґрупация ^ У Іпїегпаїіопаї Е тегду (скорей ^ У Іпїегпагіопаї КВТ) занїма ше зоз розвойом проєктох за вибудов електрарньох хтори хаснує обновююци жридла енерґиї, углавним на витор, а у Сербиї роби од 2012. року. Вкупни портфолио ґрупациї облапя седем витропарки у розвою у Банату, у општинох Панчево и Алибунар, вкупней планованей моци 800 М ^ . Тоти витроелектрарнї би, по правилу, требали буц уключени на мрежу, сукцесивно, у периоду од 2023. по 2026. рок. Директорка за Сербию ^ У Іпїетагіопаї Етегду, Неда Лазендич, гварела же направени перши успишни крочай у розвою першей фотонапруженьскей електрарнї у Сербиї. После укладаньох до витроелектрарньох, уход до сектора соларней енерґиї за нас було виволанє. Маме у оглядзе же Сербия обезпечує стабилни рамик за инвестициї до желєней енерґиї и з приношеньом пакета енерґетских законох потвердзела пошвеценосц витворйованю енерґетскей транзициї и Желєней аґенди, наша ґрупация одлучела предлужиц укладац до Сербиї и диверзификовац свой портфолио - визначела Лазендич. М. Тамаш

РУСКЕ СЛОВО 13


ЕКОНОМИЯ У НОВИМ САДЗЕ ОТРИМАНА МЕДЗИНАРОДНА КОНФЕРЕНЦИЯ „5ЕЕ ЕІЧЕКЄУ - СОІ\ІІ\ІЕСТ & 51ІРРІ_У III”

ВЕЦЕЙ ХАСНОВАЦ АҐРО И БИОМАСУ З ДРЕВА Тема конференциї була - продукция желєней енерґиї у цилю защити животного штредку

Пише: Мартица ТАМАШ

БИОЕНЕРҐЕТИЧНИ СЕКТОР Национална асоцияция за биомасу „СЕрБИО” формована 2012. у Майданпеку з потримовку Амбасади Кральовини Норвежскей, од 2015. є у Новим Садзе, а єй мисия промововац отримуюци розвой биоенерґетского сектору у Сербиї, як и хаснованє соларней, ґеотермалней и енерґиї витру.

едзинародна науково-инвестицийна конференция „8ББ БКБКО У - Соппесї & 8ирр1у III 2021” у орґанизациї Националней Асоцияциї за биомасу - „СЕР­ БИО” отримана, по треци раз, стреду и штварток, 6. и 7. октобра, у готелу „Шератон” у Новим Садзе. Орґанизатор у партнерстве зоз 012 Б К Т І и вецей як 250 учашнїки упознали явносц зоз актуалнима ро­ ботами, законским окруженьом и умрежованьом домашнїх и медзинародних компанийох до сектору обновююцих жридлох енерґиї.

М

НА ОТВЕРАНЮ БУЛИ ЗОЗ ТРОХ МИНИСТЕРСТВОХ Сербия ма озбильни фокус на цо векше хаснованє еколоґийно прилапююцих жри­ длох енерґиї же би ше мало здравши животни штредок, гварели на отвераню конференциї представнїки трох министерствох - державни секретар Министерства рударства и енерґетики Зоран Лакичевич, державни секретар Министерства польопривреди, водопривреди и лєсарства Сенад Махмутович и державни секретар Министерства за защиту животного штредку Ивана Хаджи Стошич. На Конференциї присуствовали и представнїки орґанизацийох 0 І2 , ББКО, ЦКБР, К Р ^ - потримов-

14 РУСКЕ СЛОВО

ка розвою на єдним месце, городу Нового Саду, Покраїни, учашнїки зоз Сербиї, Австриї, Босни и Герцеґовини, Горватскей, Италиї, Мадярскей, Нємецкей, Румуниї, Словацкей. 2022. РОК И СОЛАРНА ЕНЕРҐИЯ Представнїк 0 І 2 Б К Т І, партнера конфе­ ренциї, Александар Попович представел проєкти хтори имплементовани у рамикох Желєного сектора и наявел будуци фокус 0 І 2 орґанизациї до проєктох соларней енерґиї, т. є. хаснованя фотонапруженьових панелох на закрицох хижох, явних и дїловних будинкох. Представнїк орґанизациї Ц К Б Р Драґан Урошевич представел проєкт енерґетичней обнови явних будинкох у Сербиї и премиєрно наявел проєкт хтори ше одноши на законску потримовку енерґетскому менаджменту и енерґетскей ефикасносци у явних будинкох. Прейґ Зум уключованя, на конференциї участвовал Симон Мартц зоз Нємецкей розвойней банки К Р ^ , хтора вєдно зоз Министерством рударства и енерґетики финансовала цеплярнї на биомасу у Прибою, Малим Зворнику и Новим Пазару. Боян Боґданович зоз Европскей банки за обнову и розвой детально представел финансийну 15. ОКТОБЕР 2021.


екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот и институцийну потримовку, хтору ЕВКО дава инвестицийним проєктом. Ґенерални спонзор конференциї „Енерґотехнїка Южна Бачка” . Єй представиш Марко Милич бешедовал о двох нових проєктох - городских цеплярньох за биомасу у Прибою и Малим Зворнику, хтори финансовани по нємецким К Р ^ прикладу, а направела их „Енерґотехнїка Ю жна Бачка” . Вон гварел же тота инвестиция приноши вельки еколоґийни хасен, бо ше скорей вецей як 20 000 жителє Прибою грало на мазут, цо у еколоґийним сми­ слу нєприлапююце. „Енерґотехнїка Южна Бачка” направела нове котловске пошоренє моци 8 до хторих ше топи „древова сечка” (на дробно нашекани конари и други остатки з древа), и ище два резервни котли од по 7,5 М ^ . Цеплярня у Прибою перша городска цеплярня на биомасу и тот город того року направел комплетно нову систему городского зогриваня. Реґионални менаджер компаниї „РО1У ТЕСНМ К” Виктор Радич представел иновативне ришенє и хаснованє биомаси за потреби енерґиї РО1У Н .Е.Ь.Б, хторе ма за прикмети - унапредзенє ефикасносци, зменшанє опе­ ративних трошкох, шпорованє енерґиї, цо понука цалком нову будучносц у хаснованю биоенерґиї. НАКОА 88КЕК ІМ ш їгу (ОІІЬЕ8 ОМВН) и Лукас Крамер представел компанию хтора ма 37 роки искуства у продукциї сучасних котлох, технолоґию и цалком автоматични котли на пелет и „древову сечку”. Ясмин Пуришевич зоз компаниї УРБАС представел технолоґию и пошоренє хторе ше прави у Новим Пазару, финансує го К Р ^ , а мало би почац робиц на рок у октобру. Компа­ нию Ш КВАСНЕК представел Теки Суаїби, хтори бешедовал о рижних способох хаснованя комуналного одпаду за доставанє електричней и цеплотней енерґиї. НОВА ЕРА У ОБНОВЮ Ю ЦЕЙ ЕНЕРҐИЇ - ЖЕЛЄНИ ВОДОНЇК Як єден зоз предлогох за зменшанє угльового диоксиду, и векше присуство чистей енерґиї, у Европи ше уж на велько спомина желєни водонїк - алтернативне гориво, ґаз зоз обновююцих жридлох. Даниєл Букша зоз компаниї 8ІЕМ ЕК8 ЕКЕКОУ представел циклус доставаня желєного водонїку и його применьованє. Вон гварел же желєни водонїк може вельо помогнуц у досягованю за­ рисованих климатских цильох у вецей секторох: индустриї, мобилносци и продукциї електричней и цеплотней енерґиї. Компания Ш КВАСНЕК представела значносц їх инвестицийох до Н2 и причини прецо су вше баржей обрацени ґу желєному водонїку, а їх циль цо скорей на ефикасни способ вихасновац водонїк и оможлї-

15. ОКТОБЕР 2021.

НОВИ САД КУПУЄ 10 ЕЛЕКТРИЧНИ АВТОБУСИ Член Городскей ради Нового Саду за комунални ро­ боти Здравко Єлушич на конференциї гварел же ше Нови Сад намага водзиц одвичательну еколоґийну политику и буц „Желени город”. - Маме проект Креативного центра, дзе ше на едним обєкту прави соларну електрарню од 25 киловати. Тиж так, ШОСО „Милан Петрович” достала желене закрице и соларни панели, а на даскельо школох и дзецинских заградкох заменени фасада, закрице и облаки и дзвери, укладаме и до вибудови и адаптациї явного ошвиценя. Купели зме 130 автобуси на ЦНҐ (€ N 0 ) и так заменели 70 одсто возного парка ЯГТП, а тераз зоз ЕБРД купуеме перши дзешец електрични автобуси - гварел Єлушич. виц продукцию електричней и цеплотней енерґиї на цалком нови способ. Модератор сесиї и директор Дїловного здруженя „Цеплярнї Сербиї” Деян Стоянович, гварел же надалєй треба водзиц активну кампаню предносцох зогриваня на далєкосц, же би ше звекшало число хасновательох, окреме же нужне звекшанє цени струї (Сербия ма найтуньшу струю у Европи), та зогриванє на струю будзе барз драге. Други дзень конференциї бул пошвецени лоґистики и системом за зберанє и транспорт биомаси, як зоз аґро остаткох, так и зоз древа, прешол у интересантней дискусиї представнїкох Задружного союзу Войводини, компаниї К.Т.І. и Ґаранцийного фонду Войводини. Ком­ пания ІТК представела свою польопривредну механїзацию, а у сесиї о биомаси свойо презентациї отримали ЯП „Сербия лєси” и „Войводина лєси”, як и Лєсарски факултет. Заключенє же ше поверхносци под лєсами констатно звекшує, як и еколоґийна и социялна функция лєсох. У сесиї „Инвестицийни кредити” ЕК8ТЕ банка представела свойо кредити и финансийну потримовку аґро бизнису. Представнїк Реґионалней асоцияциї власнїкох приватних лєсох Дьордє Марич бешедовал о наменским унапрямованю средствох з буджетного фодну за лєси на локалу. Учашнїки конференциї ше зложели у оцени же треба робиц на енерґетскей транзициї ґу самоотримуюцосци, ґу розвою тарґовища обновююцих жридлох енерґиї и их векшим хаснованю, а у цилю енерґетскей сиґурносци и нєзависносци и обезпечованю здравого животного штредку.^

РУСКЕ СЛОВО 15


МОЗАЇК

У ШИДЗЕ ОТРИМАНЕ СТРЕТНУЦЕ РУСКЕИ МЛАДЕЖИ З НАШИХ МЕСТОХ

ВИКЕНД УПОЗНАВАНЯ И ДРУЖ ЕНЯ

БУЛИ И НА СЛУЖБИ БОЖЕИ

д пиятку по нєдзелю (8. по 10. октобер) у Ш идзе у орґа­ низациї Културно-просвитного дружтва „Дюра Киш” отрима­ не Стретнуце рускей младежи з наших местох. На стретнуце при­ шли 16-цецеро млади зоз Руского Керестура, Нового Саду, Коцура, Дюрдьова, Бачинцох, Беркасова и Шиду. Вони були змесцени у будин­ ку Лєтней владическей резиденциї

О

16 РУСКЕ СЛОВО

на костираню и ноцнїку, а стретнуце, и попри нєвигодней жимней и дижджовней хвилї, була нагода же би всоботу дополадня нащивели Ґалерию малюнкох Сави Шумановича, Музей наївней уметносци „Илиянум”, як и спомин-памятнїк „Сримски фронт” нєдалєко од Ш иду при Адашевцох. Тиж мали нагоду видзиц и пребувац у будинку Лєтней владическей резиденциї.

Внєдзелю дополадня млади вихасновали пойсц на Службу Божу у церкви Преображеня Господнього хтору служел парох о. Михайло Режак и привитал их з тей нагоди, а и поволал же би и нарок пришли ознова. После богослуженя, о. Режак им указал будинок Лєтней владическей резиденциї и зоз тоту подїю закончени тогорочни Стретнуца рускей младежи у Шидзе.

15. ОКТОБЕР 2021.


то2а]ік@ги5ке5Іоуо.сот

НАШ О М АСТЕРАНТИ

Мено и презвиско: БОРИС БУЧКО

Датум народзеня и место одрастаня: 01.12.1996, Руски Керестур Стретнуце хторе як проєкт финансийно потримало Роботне цело за младих Националного совиту Руснацох, насампредз за циль мало упознаванє и друженє младих з наших местох од 18 по 25 роки, а тиж мало и едукативни характер, бо всоботу у Руским доме бул орґанизовани квиз з питанями з вецей обласцох. Питаня були з обласцох рускей кухні, култури, музики, о руских институцийох и будинкох од окремного значеня за Руснацох потим з рускей историї и символох, архаїзмох, загадкох, руских фестивалох и облєчиве. Змагали ше пейц екипи зоз по двома членами хтори себе дали и окремни назви и то „Сримски фронт”, „Пицикато”, „Дюрдьовчанки”, „Коцурици” и „Дюрово дзеци” . През квиз их водзела, односно питаня им поставяла Наташа Еделински Миколка, єдна з орґанизаторох стретнуца, а поени призначовал о. Владимир Еделински Миколка. У опущеней атмос­ фери змагателє мали часу роздумац о одвитох, екипа хтора нє знала одвит препущовала питанє екипи хтора ше перша явела и знала одвит, а доста­ вали по пейц боди. У цикавих питаньох змагателє ше добре знашли, требало добре и роздумовац, а дакус „запло” коло архаїзмох и загадкох, алє без векших проблемох. На концу победзела екипа „Сримски фронт” зоз 55 бодами, „Пицикато” були други зоз 50 поенами, „Дюрдьовчанки” були треци зоз 45 бодами кельо мали и „Коцурици”, а „Дюрово дзеци” завжали пияте место и 25 боди. Першопласованей екипи награду придал Далибор Болдиш, член Роботного цела за младих, а змагателє достали и кнїжку „Руски фамелиї у Ш идзе”. После квиза Андрей Орос, член Роботного цела за младих, представел компетентносци, роботу и активносци спомнутого цела. ■ Владимир Дїтко 15. ОКТОБЕР 2021.

Здобути ступень, напрям, обласц: Мастер, напрям Дїловна економия, обласц Економски науки

Тема мастер роботи и датум мастерованя: ,,Виволаня стратеґийного менаджменту у условийох економскей кризи" (,,Изазови стратегиіског менацмента у условима економске кризе"), 22.09.2020.

Основни студиї: ЕСисопз и п іуе ггііе і

Штредня школа: Економска школа, Кула

Роботне место: Заняти у фамелийним подприємстве „РгезН та гке Г .

Язики: Руски, сербски, анґлийски и русийски

Интересованя и гобиї: Любим читац кнїжки и статї на тему привреди и економиї. Под час студентских дньох, а и после, барз важна рекреация. Док сом бул младши тренирал сом кошарку, а тераз ю бавим зоз товаришами на терену, на керестурским пияцу. Указала нам ше нагода же бизме прешли до гали рекреативно бавиц кошарку. Остатнї два роки учим ище єден странски язик.

Контакт: ЬогІ5Ьиско7@ дтаіІ.сот

Плани за будучносц: Цо ше дотика роботи, любел бим розшириц и усовершиц дотерашнє фамелийне подприємство и остац у Руским Керестуре.

РУСКЕ СЛОВО 17


КУЛТУРА И ПРОСВИТА І

ЗАКОНЧЕНИ ДЗЕЦИНСКИ ТИДЗЕНЬ У НАШИХ МЕСТОХ

БУЛО НАГОДИ И ЗА РОЗВАГУ, И ЗА ДРУЖЕНЄ, И ЗА НАУКУ И УЧЕНЄ Змисти за наймладших з нагоди Дзецинского тижня у предходних дньох предлужени у Руским Керестуре и Коцуре, а школяре и парняки зоз тих наших двох валалох мали нагоду и особнє ше упознац и дружиц зецински тидзень зоз Ршумовим стихом як мотом Дзецко то дзецко, же бисце го любели и розумели и у дньох за нами означени зоз велїма креативнима, едукативнима и гуманитарнима активносцами. Под час тирваня то­ го тижня хтори наисце припада дзецом, наймладши мали нагоду забавиц ше, дружиц, алє и вельо научиц.

Д

РУСКИ КЕРЕСТУР У Основней и штреднєй школи зоз домом школярох „Пе­ тро Кузмяк” з тей нагоди стреду, 6. октобра, орґанизовани традицийни квиз Забавна математика у хторим ше змагали школяре трецей и штвартей класи з домашнєй школи, и госцох з ОШ „Братство Єдинство” зоз Коцура. Гоч найважнєйше було друженє а нє тельо резултат, на тот завод лєпша була домашня екипа. Школярох пририхтали учительки, а квиз школярки трецей класи руского оддзелєня ґимназиї Мая Ерделї, Минеа Югас, Матеа Джуджар, Валентина Новта и професорка Леона Са­ бо, а подїю сликовала Наталия Жирош зоз II 2 оддзелєня. Школярох було и у публики, а Квиз провадзели и представительки управи школи и директорка Наталия Будински Источашнє, школяре трецей класи мали роботню рисованя, алє у учальнї место у дворе пре хвилю. У школским голу потим наставнїк Зденко Шомодї пририхтал промоцию лєтадла - дрона хтори керестурска Школа, як и други у Општини, нєдавно достала на дарунок од Ротари клубу Кула. Як з тей нагоди виявела о. д. дирктора Наталия Будински, дрон наменєни за нукашнє хаснованє, а будзе похасновани як наставне средство информатики и технічного образованя за школярох пиятей и шестей класи. - Професийни дрон ше хаснує у польопривреди, полициї, а ма вельку будучносц, та гваря же ше будзе хасновац и як доставна превозка, пошти, єдзеня, на тим ше тераз лєм роби, и провадзаци тоти сучасни тренди у каждодньовим живоце паралелно идзе и у настави. Тот наш мали дрон зоз скромнєйшима можлївосцами, алє за школярох того возросту є барз интересантни, забавни и вони вельо того можу научиц през нє таки формални способ ученя. - заключела Будинскова. Дзень познєйше, штварток 7. октобра, школяре перших штирох класох Основней школи „Петро Кузмяк”, вєдно зоз

своїма учительками, нащивели Дом култури у Руским Ке­ рестуре, з цильом же би ше лєпше упознали зоз роботу тей установи як и зоз шицкима секциями хтори вона понука, а до хторих ше нашо будуци аматере годни и уключиц. Роботу Дома култури и його секциї, школяром на интере­ сантни способ приблїжел Сашо Палєнкаш, хтори на тот за­ вод дзецом представел просториї того обєкту, односно театралну салу у хторей ше отримую проби за представи, фолклорну салу, ,Червену салу”, гол у хторим ше виклада ма­ люнки и фотоґрафиї, потим инструменти Велького народ­ ного оркестра, а направел и симулацию представи зоз му­ зику и шветлами на бини у Велькей сали Дома култури. Розгварка була интерактивна понеже и школяре поставяли интересантни питаня, а велї з нїх такой указали и дзеку же би ше уписали на даєдну од представених секцийох. КОЦУР Дзецински тидзень того року радосно, богато и рижнородно означели и дзеци у обидвох образовних установох у Коцуре. За кажди дзень през Дзецински тидзень воспитачки, учительки и наставнїци обдумали рижни активносци за наймладших, алє и за школярох нїзших и висших класох. Єдна з активносцох котру за школярох висших класох Основней школи „Братство єдинство” пририхтали и вєдно з нїма реализовали наставнїца французкого язика Мария Паїч и наставнїца сербского язика Бояна Митошевич бул Язични квиз. Школяре ше забавели и указали солидне знанє общей язичней култури, а як би и нє, визначели наставнїци, кед бешедую и уча телї язики. Тиж, того дня за школярох нїзших класох учительки орґанизовали Спортски дзень, та ше дзеци змагали и уживали у штафетних бавискох. У рамикох Дзецинского тижня за школярох од пиятей по осму класу, попри велїх других активносцох, бул отримани и Квиз знаня котри орґанизовали наставнїки и настав­ нїци зоз Фаховей ради наукох. Тиж, було орґанизоване и друженє зоз Парняцким тимом, преподаваня на тему менталного здравя, роботня на тему насилства и „У кругу зоз 15. ОКТОБЕР 2021.


психологом” . Єдна интересантносц котра була цикава шицким школяром то пано котри заняти направели зоз фотоґрафиями на котрих вони як дзе­ ци, же би, як гварели, и школяре їх видзели у улоги дзецка. За дзеци у дзецинскей заградки „Герлїчка” були орґанизовани активносци прилагодзени возросту дзецох у шицких воспитних групох, та и за наймладших у рускей ґрупи вихователь­

ки Ксения Уйфалуши и Ясмина Скубан пририхатали рижни креативни роботнї, музични и спортски бависка. Традицийно, єден дзень бул резервовани за шейтанє и рисованє порученьох з нагоди Дзецинского тижня по асфалту котри прикрашели з рижнима фарбами и мотивами. Єдна з найвекших радосцох у тим тижню за най-

младших бул маскенбал, кед облєчени до рижних креативних костимох предефиловали през центер валала. Нашмеяни дзецински твари прицагли увагу преходнїкох, та шпациранє маскираних и радосних дзецох, окрем найблїзших, з аплаузами попровадзели числени валалчанє. За конєц Дзецинского тижня, у Велькей сали Дома култури одбавена бабкарска тетрална представа, у ко­ трей уживали шицки дзеци, од наймладших по найстарших, и розположени и нашмеяни випровадзели тот тидзень котри бул праве лєм им пошвецени.^ М. Афич./Ан. Медеши./О. Русковски 15. ОКТОБЕР 2021.

УПРАВНИ ОДБОР ДРУЖТВА ЗА РУСКИ ЯЗИК, ЛИТЕРАТУРУ И КУЛТУРУ

ПРЕДСТАВЕНЕ 26. ЧИСЛО ЗБОРНЇКА „5ТІЮІА КУТНЕМІСА” У просторийох Ру­ ского културного цен­ тру у Новим Садзе, пияток, 8. октобра, отри­ мана 6. схадзка Управного одбору Дружтва за руски язик, литературу и културу, у преширеним составе. Попри формалней часци, на схадзки представени Зборнїк роботох „8іидіа КиіЬепіса” число 26 и уручени авторски прикладнїки. У Зборнїку роботох „8іидіа КиїЬепіса” число 26, хтори єден з найвекших по обсягу потераз, обявена 31 робота хтору пририхтали 29 авторе. Прилоги рихтани з нагоди 6. Науко­ во-фахового сходу, хтори отримани 4. децембра 2020. року у Новим Садзе у рамикох Програми означованя 50 рокох од снованя Дружтва за руски язик, литературу и културу, и 30. Дньох Миколи М. Кочиша под назву „Ру­ ски язик, литература, култура, просвита и публицистика” . Вецей о Зборнїку и роботох хтори у нїм обявени бешедовала секретар Дружтва Ирина Папуґа. Вона присутним погуторела и вецей о авторох зоз жеми и зоз иножемства, хтори на рижних ступньох образованя и академских уровньох, хтори ше дзечнє одволали на сотруднїцтво и послали свойо ре­ ферати, цо окреме значне, понеже ше пририхтованє Зборнїка случовало у чаше актуалней пандемиї. Роботи у Зборнїку по темох рижнородни, та су так и ґруповани: на роботи зоз руско­ го язика, литератури, култури, просвити и публицистики. Присутним автором предсидателька Одбору Дру­ жтва Блажена Хома Цветкович уручела авторски прикладнїк Зборнїка и кажди автор накратко представел свою публиковану роботу. Пре актуалну епидемийну ситуацию присутни були лєм авторе зоз Нового Саду. Друга часц схадзки почала зоз даваньом минути цихосци и здогадованьом на Владимира Дудаша (1933-2021), Ирину Натюк (і 948- 2021), Ивана Папа (1946-2021), шестру Йосафату

(1930-2021), Сенку Бенчик (1973-2021) о. Михайла Малацка (1955-2021), хтори були члени Дружтва за руски язик, литературу и културу. Єдногласно прилапени Записнїк зоз 5. схадзки УО Дружтва и звит о активносцох Дружтва медзи двома схадзками, як и финансийни звит за 2020. рок. Було слова о змисту идуцого 27. числа Зборнїка „8іидіа Киїпепіса” и о активносцох по конєц 2021. року. Як значнєйши активносци Дружтва у периодзе медзи двома схадзками гварене же ше участвовало у орґанизациї Медзиокружного и Републичного змаганя з руского язика и язичней култури у Руским Керестуре, потим отримана 17. подобова колония Стретнуце у Боднарова у Ґосподїнцох, а з тей нагоди представени и Каталог зоз 16. Подобовей колониї. Линґвистична секция орґанизовала вецей округли столи на хторих було слова о Правопису руского язика и Правописним словнїку руского язика проф. др Михайла Фейси. З тей нагоди проф. др Фейса предложел и же би ше пошвидко зволало редакцию Зборнїка роботох „8іидіа КиїЬепіса” на хторей би ше порушало активносци коло врацаня часописа на лїстину катеґоризованих наукових часописох. Членох ше поинформовало и же диґитализовани числа Творчосци пошвидко буду положени на сайт Заво­ ду за културу войводянских Руснацох и на сайт Дружтва за руски язик, литературу и културу. В. Вуячич

РУСКЕ СЛОВО 19


КУЛТУРА И ПРОСВИТА І

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ОТРИМАНА III ПОДОБОВА КОЛОНИЯ „ЕУФЕМИЯ ГАРДИ”

ВЕЛЬКА ПОТРИМОВКА МЛАДИМ ТВОРИТЕЛЬОМ Циль Колониї же би дала нови мотив и потримовку у Руским Керестуре покус занєдзбаней подобовей творчосци и уметнїком хтори ше з ню занїмаю. Вистава малюнкох з тогорочней и лоньскей Колониї будзе отворена 28. децембра у керестурскей Спортскей гали а III Подобовей колониї „Еуфемия Гар­

Н ди", хтора у орґанизациї Рускей матки отри­

мана всоботу, 9. октобра у Руским Керестуре, участвовали директно або индиректно 11 подобово творителє. На колониї були творителє рижних ґенерацийох, од наймладшей школярки Еми Венґрин, прейґ младих Павлини Шепински и Валентини Гарди, по искусних Керестурцох Еуфемию Новта, Меланию Рамач, Михайла Виславского, Янка Бикия, Славка Папа, Владу Нярадия з Вербасу. На Колонию ше приявели и Душица Спасоєвич Лончар и Стания Вукович Дяна зоз Кули, хтори пре хороту нє були присутни, алє свойо малюнки придаю до леґату Колониї. На платнох зоз олєйовима, лєбо акрилнима фарбами котри обезпечел орґанизатор, настали рижни подо бо во те ми, од портре та ви знач ней осо би з на шей култури, на тот завод то бул Янко Олеяр спод щеточки Михайла Виславского, по пейзажи и други мотиви зоз природи за хтори ше на тот завод опредзелєла векшина творительох, лєбо абстрактни малюнки. Закончени подобово твори зоз тогорочней Колониї буду виложени 28. де цем бра на окрем ней ви ста ви у ке ре стур скей Спорт скей гали, дзе и отримана Подобова колония. У мено орґанизатора творительох привитали предсидатель Рускей матки Дюра Папуґа и фахови орґанизатор Мария Дорошки, и як наглашели, цеша ше же почали тоту актив носц пред трома ро ка ми, бо подо бо ва творчосц у тим штредку остала занєдзбана, т. є. єй творителє з найвекшей часци аматере, нє були позберани на єдно место, орґ ани зо ва ни и нє досц потри ма ни у вла сним штред ку. Одволали ше шицки поволани, єдино место Тимеи Будински маме Ему Венґрин. Догварка така же бизме з колонию предлужели и уключовали до нєй и творительох и зоз других местох. Уметнїки як видно, барз задово­ льни, а маме идею же би вистава зоз прешлого року остала ту у холу дзе ше колония и отримує, а тогорочна же би ше виложела горе тиж у холу Спортскей гали, так

20 РУСКЕ СЛОВО

же, 28. децембра док будземе отверац нову виставу, представи ше и лоньску, бо ю пре корону мало людз е видзели. - наявел Папуґа. Приношиме и упечатки дзепоєдних з учашнїкох. Павлина Ш епински представителька младшей ґенерациї керестурских малярох-аматерох котра уж други раз на колониї. - Дзечнє сом ше одволала, бо любим и рисовац, и мальовац, а то вшелїяк нам, младим, потримовка котра барз потребна, бо думам же ше праве моя ґенерация сла­ бо лапа до такого уметнїцкого виразу. Озда и зато же нєт досц часу, та тота колония права нагода вихасновац и знова войсц до того швета подобовей творчосци. А ду­ мам же єст надосц младих цо знаю же цо ту можу дац, лєм их треба порушац. Я нєшка робела зоз олєйовима фарбами, а вибрала сом мальовац пейзаж. Искусна и длуги роки у швеце подобовей творчосци Мелания Рамач, иншак учителька, присутна на каждей з потерашнїх колонийох. - Я зоз школи, та знам же єст вельо талантовани дзеци, лєм за таке ше нє барз опредзелюю. Окреме кед ше зоз Керестура розиду по школох, можебуц им нє вше одвитує термин кед колония. Требало би то и през рок потримац зоз роботнями, алє у Керестуре нєт академских малярох, а зоз страни чежше анґажовац фаховцох хтори можу помогнуц и зоз знаньом и зоз практичним прикла­ дом. Озда ше створи даяке подобове дружтво, прето же то хиби Керестуру як стаємна потримовка маляромаматером, а озда ше найдзе и простор дзе би ше то ви­ кладало и видзело, бо ту єст интересантни ствари за то­ го хто то ценї и почитує - потолковала Мелания Рамач и представела и свою роботу. - Я нєшка принєсла природу, поготов кед єшень, вец ме тоти цепли фарби прицагую же би ше даяка композиция направела, крашнє на нїх патриц, а можебуц и зато же зме мало у природи, та гоч лєм и прейґ малюнку до­ бре буц у нєй. 15. ОКТОБЕР 2021.


киІІига@гизке5Іоуо.сот

На Колонийох „Еуфемия Гарди” од початку участвує и наш найпознатши маляр Владо Няради зоз Вербасу. - Моя робота за тоту Колонию припада циклусу Початок конца, то циклус роботох хтори сом почал прешлого року кед почала пандемия ко­ рони и тераз сом баржей базовани на тих темох. - толкує Няради актуални момент у своєй творчосци, алє и нараста ю це значе нє Коло ниі за подо бо ву уметносц рускей заєднїци. - Колония тирва уж треци рок и тре­ ба єй дац красну потримовку, бо ту участвую и учашнїки скорейших зволаньох, а єст вше и нови мена. Прето колония уж здобува свою препознатлїву традицию як єден подобови бренд Руснацох и Керестура. Так настава и колекция роботох хтори зазначую єден час и простор, чи самих уметнїкох. Так настава єден скарб самих Руснацох, гоч ше уж поставя питанє як тоти роботи представяц, зачувац, же би будуци ґенерациї мали можлївосц видзиц тото цо ту настало.

Коло ния отри ма на по про єкту Ру скей матки за финансованє и софинан со ва нє про гра мох и про єктох очу ваня, пестованя, презентациї и розвою култури и уметносци рускей заєднїци у Сербиї, по конкурсу Покраїнского секретарияту за културу и информова­ нє АП Войводини и програмох и проєктох у обласци туризма Општини Ку­ ла у 2021. року, а у нєпоштредней орґ­ анизациї Месного одбору РМ у Ру­ ским Керестуре.■ М. Афич 15. ОКТОБЕР 2021.

ДЕЛЕҐАЦИЯ ЕВРОПСКЕЙ УНИЇ У СЕРБИЇ И НАЦИОНАЛНА ҐЕОҐРАФИЯ

РОЗПИСАНИ ФОТО-КОНКУРС „ЖЕНИ У ФОКУСУ”

Делеґация Европскей униї у Сербиї и Национална ґеоґрафия Сербия (Кагіопаї ОеодгарШс 8гЬуа), орґанизую конкурс за найлєпшу фотоґрафию хтора настала у Сер­ биї на тему „Жени у фокусу” . Фотоґрафиї треба послац по 1. новембер 2021. року на електронску адресу їакшісеп)'е@еиіпґо.г8. Як пише у поволанки, тема кон­ курсу „Жени у фокусу” у чаше каждодньових животних виволаньох як цо застараносц за власне здравє и здравє найблїзших, та застараносц пре економску нєизвесносц хтора уплївовала на шицких жительох Сербиї. У тим контексту конкуровац можу фотоґрафиї моцних женох хтори авторох каждодньово инспирую. Можу то буц мацери, баби, ш естри, супруги, лїкарки, медицински шестри, предавачки, новинарки, активистки, ґлумици, психолоґинї, спортисткинї... Конкурс отворени за шицких полнолїтних граж данох хтори маю пребуванє у Републики Сербиї, отворени є и за проєкти зоз сектору култури, демократи! и людских правох и социялней инклузиї, односно за проєкти котри ше занїмаю зоз родну ровноправносцу, а котри потримує Европска уния у Сербиї. Фахови жири вибере три найлєпши фотоґрафиї и наградзи их з ваучерами за купованє фото-опреми у динарскей процивредносци перша награда - 1000 еври, друга 500 еври, а треца - 300 еври. Жири додзелї и „Специялну награду за найлєпшу фотоґрафию ЕУ проєкту у Сербиї.”

ФАХОВИ ЖИРИ Фотоґрафиї хтори сцигню на конкурс будзе розпатрац Фахови жири у котрим фотоґрафкиня и историчарка уметносци Ґоранка Матич, доцент на Факултету при­ метених уметносцох у Беоґрадзе Александар Келич, редактор „Националней ґеоґрафиї Сербия” Иґор Рил, Давид Пужадо, зоз Беїдгайе РЬоІо МопШ, и Далиборка Николич спред „ЕУ инфо мрежи”. Попри тим, Фахови жири вибере 19 найлєпши фотоґрафиї, дзе уключени и три наградзени, як и єдну найлєпшу фотоґрафию хтора сцигнє од автора зоз ЕУ проєкту, та шицки буду обявени у електронскей публикациї БИ Іпґо Сепїга, як и на веб боку и налоґох на дружтвених мрежох Делеґациї ЕУ у Сербиї. П ерш онаградзена фотоґрафия будзе обявена и у сербским виданю часопису „Национална ґеоґрафия” . Вистава найлєпших фотоґрафийох будзе отримана концом 2021. року, у зависносци од здравственей ситуациї и у согласносци зоз мирами и предписанями у вязи сходох на явних местох у пандемиї. Як стої у тексту конкурсу, фахови жири будзе розпатрац нє лєм фотоґрафиї котри зробени зоз професийнима фото-апаратами, алє и зоз мобилним телефоном, так же єднаку ша­ нсу маю и фотоґрафи-аматере, и шицки ентузиясти того медия. Детальни информациї о конкурсу „Жени у фокусу” мож найсц и на адреси Ьіїрз ://еигора.гз/пасіопа1піґоїо-копкиг8-2 епе-и-ґоки8и-ргауі1 а/. М. А.

РУСКЕ СЛОВО 21


іл о в И РУСКЕ Число 43 Пририхтала: Славица ФЕЙСА

ДЛУСТВО МИНЬОВИ СУБОТИ

ДЗЕЦИ ТО УКРАС ШВЕТА Кед би ше вам дахто опитал чи сце чули за Музички тобоґан можебуц би ше дахто и здогаднул, бо му о тим бешедовали мама або баба, алє кед би вам пущели шпиванки Телефонияда, та вец тоту о лїшки цо ше похорела, або гевту кед до Африки ишли садзиц паприґу, велї з вас би поведли: „Знаме, з нїма зме одрастали...” иня Субота бул телевизийни водитель, шпивач и ком­ позитор, а найбаржей останє запаметани по тим же творел за дзеци.

М

Музички тобоґан була його авторска емисия, хтора емитована 18 роки, а у нєй участвовали найпознатши ком­ позиторе и дзеци зоз школох тедишнєй цалей Югославиї. Паметам же стредком 80-тих рокох и дзеци з Коцура участвовали у Тобоґану, и знам добре яка то велька чесц була. Зма гали ше у тим цо любели, у шпиваню, граню, танцованю, а шицко було преткане зоз забаву и друженьом. Правда, вше ше дацо нове и научело. Миня Субота компоновал му­ зику на стихи Любивоя Ршумовича, Драґана Лукича, Миросла­ ва Антича, Добрици Ерича и вег лїх других. Ґенерациї, ґенерациї одрастали з шпиванками Деца

су украс света, Ишли смо у Африку, Разболе се лисица, Телефониіада... Пред вецей як дзешец роками ознова ше почало з емитованьом емисиї по хторей бул Миня Субо­ та найпознатши, алє су утаргнути, нїби прето же нє було пенєжи. Ми­ ня теди гварел же то велька чкода и же зме дзецом остали длужни. Велї буду паметац тоту леґенду. Миня Субота умар прешлого мешаца, 17. септембра, у своїм 82. року живота.

22 РУСКЕ СЛОВО

15. ОКТОБЕР 2021.


5Іоуеско@гизке5Іоуо.со

ЗОЗ ШВЕТА РАХУНКАРОХ ґ

ХТО ОЦЕЦ БАЗИ ПОДАТКОХ? Є

ЧИ СЦЕ ЗНАЛИ ЖЕ..? ...Диносаурус Бронтосаурус, у створи, нїґда нє исновал. Створени є у X IX вику, алє науковци погришели кед составяли сросилни остатки розличних диносаурусох. Чарлс Марш пренашол косцанїк цела, алє лопов нє, та заш лєм, и попри тим преглашена нова файта тих огромних животиньох, хтори кед ходзели, аж ше жем тресла.

ден патент хтори приявени ище 1884. ро ку охабел окремни печац и способ проєктованя ИТ апликацийох терашнїм и будуцим ґенерацийом. Херман Холерит, америцки статистичар патентовал способ автоматского обробку податкох на попису америцкого жительства, цо бу­ ла предходнїца сучасному управяню бази по­ даткох. Податки були змесцени на предзиравених карточкох хтори ше з руку уруцовало до направи за одчитованє, а податки ше потим пречишльовало. Но швидко могло табеларно т. є. статистично обробиц по­ датки з милон податкох.

... Хтори Фодбалски клуб найчастейше освойовал Лиґу шампиона? Нєт гришки, то бул шпански Реал Мадрид хтори бул на са­ мим верху спомнутей лиґи, аж 13-раз! Пеглашени є як найлєпши клуб на лїстини ФИФА найлєпших клубох 20. вику. За нїм италиянски ФК „Милан" хтори потераз седем раз освоєл тоту ти­ тулу. ...По Ґинисовей кнї жки рекордох, найдлужей жил єден паткань (7 роки и 4 мешаци, гоч просекови животни вик патканьом лєм 2 до 3 роки).

Потамаль, за попис жительства, односно обробок резултатох, треба­ ло чекац 10 роки, а з нову методу то зробене за 6 тиижнї. Та заш лєм, нїхто нє могол предпоставиц же аж, так повесц, о 75 роки зажиє тото цо давно видумане, теди кед ше зявели перши рахункари. Сучасни бази податкох популаризовани з приходом таких моделох хтори бу­ ли хасновити и виплацело ше мац их, бо могло до нїх поскладац грома­ ду податки вельких компанийох и проєктох. Було то 60-тих рокох прешлого вику.

15. ОКТОБЕР 2021.

... Тостер видумани пред вецей як 100 роками, а америцки пренаходзач Чарлс Страйф, розвил автоматски тостер хтори за кратки час вируцує положени фалаток хлєба, як готови, упечени. Пред сто и єдним роком! ... Медзинародни медицински центер за лїченє з помоцу пиялкох у Русиї рочнє одхова од 3 до 5 милиони пиялки у стерилних дунцох, хтори вец хаснує за медицински по­ треби. Гирудотерапия з пиялками у Русиї и нєшка барз популарна.

РУСКЕ СЛОВО 23


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ

СТРЕТНУЦЕ: САНДРА И ВЛАДИМИР МАКСИМОВСКИ З РУСКОГО КЕРЕСТУРА

ТУ ШЕ РОБИ, АЛЄ И УЖИВА

Пише: Андреа МЕДЄШИ

Познанство, а познєйше и любов медзи младу малженску пару Владимиром и Сандру Максимовски, дзивоцке Колошняї, почало пред шейсцома роками зоз посиланьом єдного звичайного „їгіепй гедиезГ, односно „вимоги за приятеля” на Фейсбуку. После вецей як рок дописованя Владимир напущел свойо родне Куманово у Македониї, и пришол жиц до Руского Керестура, за хтори гвари же є идеални за фамелийни живот ерше ше лєм дописовали, потим Владимир пришол до Нового Са­ ду, вец Сандра даскельо раз пошла ґу ньому до Куманова, а после одредзеного часу надумали вєдно жиц. П ершираз до Руского Керестура пришол за 1. май 2017. року, а пре тедишнї нємири у Македониї, Владимир ту остал два тижнї. - Сушед ме волал и гварел же при шли по ньго же би пошол до войска, а я нє знал цо думац. Теди сом и одлучел остац у Керестуре. Почал сом з мо-м швекром ходзиц робиц на польо, и хи­ жу зме помали закончовали, та зме ше нєодлуга и уселєли - приповеда Вла­ димир, а його супруга Сандра ше надовязує: - Нє мали зме дилему чи жиц ту, чи пойсц до М акедониї, або гоч дзе до иножемства. Я сцела остац у К ере­ стуре. Здогадуєм ше же кед сом му гварела же жиєм на валалє, вон го задумовал так же у нїм лєм подаєдна хижа, и же перши сушед на даскельо стотки метери, так як у горох - приповеда Сандра у франти.

П

ВЕЦЕЙЯЗИЧНОСЦ НА ХАСЕН Владо и Сандра ше складаю зоз тим же вецейязичносц нїяк нє може буц на чкоду дзецку и його розвою. Напроцив, цеша ше же єдного дня їх Лука, хтори о мешац наполнї три роки будзе полиґлота, прето ше у їх фемелиї пестує обидва язики. З нїм планую бешедовац и по руски и по македонски, а сербски ше вшелїяк подрозумює.

24 РУСКЕ СЛОВО

чел гонїц трактор и робиц на полю. И вон ми барз вельо у тим помогнул - приповеда Владимир и предлужує о тим як му найчежше було знаходзенє у нашей ровнїни, дзе нї по чим нє могол запаметац свойо польо, алє и у таких ситуацийох мал свойо А ДЗЕ ПОЛЬО? методи. - Паметам кед сом на початку мал пойсц Д ок ше нє оженєл до Керестура, єдини „контакт” зоз польопривреду наш собе- до хотара, мнє то шицко було исте. Нє знал ш еднїк мал у дзецинстве кед, як гвари, сом покля наша меджа. Кед ми швекор перш ираз видзел трактор. Оправиц по- гварел же є поведзме, на Орсаґ драги, нє льопривредну маш ину знал, понеже є мал сом пойма дзе то. Я на свой способ паавтомеха нї чар по фа ху, мед зи тим, за ис - метал поля. Дакеди кед сом ше страцел, куство и знанє о роботох на полю, под- випендрал ше горе на трактор и патрел зековни є свойому ш векрови Дюрови кадзи комбайн. Було дакеди же сом ше и по годзину мотал по хотаре и глєдал польо Коло шня й о вому. - Спочатку сом думал же тота польопри- - приповеда Владимир и гвари же би тераз вреда нє вредзи нїч, же ту нє будзе хлєба. и на пол ноци знал найсц свою жем. Медзитим, кед сом видзел же польоприМАКЕДОНЄЦ вреда нє бависко, же то озбильна робота до хторей треба озбильни пенєж уложиц, П осле ш ейсцох рокох сож ивота з Кеалє мож и добре заробиц, пошол сом до швекра, и гварел сом му же бим сцел нау- рестурцами, Владимир ма цалком досц 15. ОКТОБЕР 2021.


искуства преценіц розлики у менталитету Македонцох и Руснацох, а як гвари, розли­ ки ище яки єст. Док Македонци по його думаню блїжей медитеранскому темпераметну, опущени и нєпоштредни, односно любя, як то Италиянє традицийно наволую „гіоісе Гаг піепїе” („сладко нє робиц ніч”), Руснацом, напроцив, робота - живот. - Вшадзи єст вшелїяких людзох. У Кере­ стуре сом нє дожил нєприємносци. Кед ме людзе стретню, гваря ми - „Дзе ши Македонєц?” Ш ицки ме так познаю. Людзе културни. Кельо раз сом питал помоц, помогню. Но, Македонци дакус иншаки, вони би цали живот прежили лєм да на столє будзе шицкого. Да ше то є, пиє, ужива... За ро­ боту ше нє барз „убиваю”. А ту людзе та­ ки же кед пойдзеш до даякей карчми, до кафичу, вше ше бешедує о паприґи, о сої, кукурици, чи зродзело... Алє то у шоре же ше о тим бешедує, бо то валал и ту ше ро­ би - гвари вон и додава же му ше спочатку було чежко уклопиц ше. - Зоз Сандровим братняком Мирком Колошняйом сом ше од самого початку добре розумел, а понеже и вон авотмеханїчар, мали зме бешеди, а и нєшка зме барз до бри - гвари Владо, а його супруга Сандра толкує: - Хибело му у Керестуре мац даяке хлопске дружтво, а ми тиж як народ завартейши, кед дахто ма свойо дружтво, рока­ ми ше тримаме истих людзох, та ше вец з другима чежше уклопиц. Но, и попри шицких предносцох и нєдостаткох хтори творя нашу малу заєднїцу, Владимир задовольни зоз животом у Кере­ стуре. НА ВАЛАЛЄ БУДУЧНОСЦ - Бул сом у иножемстве при шестри док жила у Белґиї, а тераз є у Голандиї. Медзитим, после трох дньох сом ше сцел вра-

15. ОКТОБЕР 2021.

циц. Там людзе заварти, нєт бешеди, лєм ше роби. Свойого сушеда нє можеш видзиц, нє маш з ким кафу попиц. И да маю нє знам яки плаци, нє могол бим так жиц. Цалком иншака система живота, швидко ше жиє, а мнє ту, на валалє, наисце одвитує. М аме досц жеми хтору робиме, и нашей и под аренду, єст вельо укладаня, алє резултат на концу добри. Думам же о да­ скельо роки живот на валалє ознова „зажиє” и медзи младима и же шицки зосцу прейсц жиц на валал. Сандра и Владимир кеди ґод найду часу одходза на юг до нащиви Владовей фамелиї, а тиж и його родичи, брат и два шестри, приходза до Ке­ рестура. И им ше ту пачи, и як гваря нашо собешеднїки - до Керестура ше приходза одпочинуц.^

МЛАДИ ОДХОДЗА У Македониї, алє и ту, велї млади сцу пойсц до иножемства, и я то розумим. И мойо дружтво ше порозходзело вшадзи по швеце, бо там дзе одросли, або дзе жию, нєт роботи. Там барз подла ситуация, и економски, и политично. Млади хтори знаю язик и маю даяку диплому, нажаль, у Македониї нє оставаю приповеда Владимир.

РУСКЕ СЛОВО 25


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ

НА БЕШЕДИ ЗОЗ ЯНКОМ ЧИЖМАРЯНКОМ, ЧИМИЙОМ

ТРЕБА ЗНАЦ ЦО ТО ТОТО ЦО СЦЕШ Якош, озда то роки поприношели, вше милше приповедац зоз даским зоз котрим можеш подзелїц памятки, исти одрастаня, исти драги по котрих зме ходзели. Озда и то лєм прето же так лєгчейше, нє блукаш у думкох, а паметаня скоро исти нко Чижмар, точнєйше Чижмарянков, так як то старши гуторели, знали и паметали, одроснул на Барищу, самим початку Маковского шора, як и велї, наисце, ґенерациї пред нїм, и нє таки числени после од­ ра ста ня його ґене ра циї. Так було, наисце, пред шейдзешат двома роками, у фамелиї мацери Амали, народзеней Пашо и оца М и­ колу. Оцец мал ище трох братох и два НАУЧЕНИ РОБИЦ шестри, та и род бул вельки - припоШицки зоз тоговеда наш домашнї хтори одроснул зоз старшу шестру Марчу. Нажаль, конца валалу ше єй уж давно нєт, алє роснул и зоз бавели ту, на Барищу. дружтвом котре вше було порихтане Ту бул сход за и за бависко, и за помоц, та гоч кому Маковчаньох, и гоч кеди кед то требало. Буджачаньох,

Пише: Любомир ДУДАШ

Капущанцох... Ту зме ше купали по яркох, ту зме риби лапали, чи з мрежу, чи зоз дзиравим кошаром, алє зме росли и уживали. Як зме вирастали, почали зме и вальки правиц... Цошка ше зоз того вше направело, родичом то була помоц, а ми ше робиц научели. Нєшкайша младеж рошнє иншак, алє нашо синове робиц научени. Старши Марко, електротехнїчар и роби у фаху, у Виклера, ту у валалє. Младши, Деян, вишколовани кухар. Нє робел у фаху, алє є блїзко, вирабя кухньов мебель у „Дзешатки”, тиж у валалє - приповеда Янко Чижмар

26 РУСКЕ СЛОВО

Я

НА БАРАЙОВЕЙ ДОЛЇНИ - Просто, ми так виросли, и у бависку, обовязкох, познєйше мольбох... Озда би нїхто з нас нє знал пораховац цо шицко збудоване, направене на мольбу. У дружтве то наисце вельо, вельо, лєгчейше - приповеда Янко як кед би читал кнїжку котру лєм йому сам живот написал. - Ту, на Барищу, на Борайовей долїни нас було вельо. Нє було обисца у котрим росло єдно дзецко, кажде мал братох лєбо шестри, лєбо и єдно и друге и, було нам добре. И у школи нас було по три вельки класи. Нєодлуга после наших ґенерацийох то преставало же би и престало. Чкода, а велька, бо так вецей нїґда нє будзе. После основней школи сом закончел Штредню машинску школу у Кули. Теди ше учело пре знанє, нїяк лєм пре оцену. То ми барз помагало по­ знєйше - приповеда Янко, док звонка вше баржей сущи густи, прави єшеньски, допи­ ти, диждж. Зацмело ше, та и кажду капку було баржей чуц як през дзень. - Думал сом закончиц и факултет, алє драга водзела инкадзи. Почал сом робиц у кулскей „Технїки”, познєйше Фабрики авто-опреми и так вецей як двацец роки. Найдлужей сом робел на автоматских маши-

нох, а ишло ми добре. Знал сом ше вшадзи винайсц и наисце ми нїхто и нїґда нє гварел же сом дацо лєм одбул, и нє поробел так як то тому швет - гвари вон предлужуюци о роботи и часох хтори наишли. - После рокох у „Технїки” почал сом ро­ биц у керестурскей „Хладзальнї АБЦ”, штири роки, та по єй кончину и розпадованє система-вредносцох и довирия на ко­ трих ми одрастали... Вец, нараз обачиш же ши вироснул, снох вецей нєт и за шицко ше мушиш вибориц як лєм знаш и можеш. Тераз ту уж була и фамелия, супруга Геленка, Гена, по одаванку Шепински, а народзена у Томащикових, ту у валалє - нє става Янко зоз приповедку. Уж и хлапци росли, Марко, старши, и младши, Деян. - О фамелиї ше мушиш старац, та ше по­ чало од поля. Доган нам вше добре ишол док нас, и то барз, нє поспреведали. Дзвигнул сом руки од догану и як прави Керестурец, почал робиц зоз паприґу. Зоз ню ше и нєшка бориме, нє вельо, лєм дакус вецей як можеме сами, зоз Геленку и 15. ОКТОБЕР 2021.


УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

синами... Ту, такой за Старим беґельом, нєдалєко од родительского обисца, сами зме збудовали хижу, обисце, красше поведзено. Найвецей зме поробели сами, помоц лєм кед ше мушело лєбо требало иншаке знанє и схопносци. Помали, помали, та ту шицко цо и, думам себе, нам потребне и за польо, и за пияц, алє и за обисце. ОВОЦНЇК ПОСАДЗЕНИ ПРЕД ПЕТНАЦ РОКАМИ - Направена и хладзальня котра ми олєгчала у роботи з овоцнїком. Помоц ище яка кед ше зна же до нєй мож на чуванє одложиц 30 тони овоци, чи желєняви. Уж кед сом ше лапел до парасценя, предлужує домашнї, було ми якош мало, знал сом и бул сиґурни же на истей жеми можем и вецей зґаздовац... Так, зоз помоцу Держави и фондох Министерства польопривреди, посадзени овоцнїк на двох гольтох, под беґельом. То, вєдно, тисяч древка грушки „вилямовки” и коло двасто зродни котри служа як опращковаче. Так гвари фах, так наука, так фаховци... Послухал я то шицко - приповеда Чими. Перши укла да ня були, да боме же од дер жа ви до стати лєм ту нь ши садни материял, финансовани зоз паприґи. Заробиш дацо на паприґи, та гайд зоз тим пенєжом до овоцнїку. Алє нїґда нїхто у нашим обисцу нє бул гладни пре тото. У тот час нє було анї субвенциї у нєшкайшей форми и сумох. Алє, кед знаш цо сцеш, зоз добру дзеку и сцерпеньом, пойдзе воно, та гоч и помали. Приповеда далєй же було и проблеми, свидоми же без того нє могло... Случовало ше и так же исти наднїчаре хто­ ри у ньго през дзень садзели, приходзели вноци себе навицаговац млади грушки, а можебуц и попредац даґдзе...

Кед овоц нє за пияц, вшелїяк є за добру палєнку

А НА ЦИҐОНЇ НАШЕДАЛ ПРАХ - Окрем же сом параст, гвари Янко Чижмар, рока­ ми сом активни ловар, а член сом и у „Коляку”, Здруженю спортских рибарох, гоч и сам не паметам кеди сом лапал риби, а дзе аж и да сом даедну влапел шмее ше як и вше, а по тим го и людзе познаю.

Но, тераз, уж кед синове помали пребераю ро­ боту, скоро шицко на своїм месце. Робота уходзена, зна ше кеди, зоз чим и як охранїц древка, кеди и як орезац коруни, слупки оправиц, дрот позацаговац... Як помоц ту и фаховци. - Проблем лєм у тим - гвари Янко Чижмарянка - же на другим боку остатнї роки вше чежше. Хвиля, у ствари клима, вецей нє така як би требало, нєт жими як тому швет, мушиш пирскац од шицкого, а часто, а и предаванє нє „квитнє” . Трошки лєм рошню, защитни средства и друга хемия и пребарз подрагшели, а заробок вше слабши. - Знал сом, так, скорейших рокох напаковац за пияц и грушки и паприґи, сладку кукурицу, парадичи, желєняву... та шицко попредате. Раз лєпш е, други раз менєй, алє и хлапци ви­ росли и школи закончели зоз того цо Гена, иншак тарґовкиня, школована праве за тот фах, и я поробели. Награда за найушоренши штанд на „Дньох паприґи’ - Овоцнїку коло петнац роки, Боже, як то швидко прешло, а перши заробок почал приходзиц аж после пейцох рокох. Так то идзе... ЗАСЛУЖЕНЕ Вельо того, гоч нєдосц, ше и попременьовало. Фонди Авто на котрим Янко, Чими, розвожи шицко по пиза помоц лєбо субвенциї парастом ище вше слаби и нєяцох, ма 38 роки. Купени е як половни, але инвестидостаточни, алє зме и попри тим, зоз истих фондох, обция була хвали вредна. Янко го ма уж 15 роки без новели механїзацию, пременєли трактор, накупене койоправки. Мерцедес, мотор нє отверани, роби як годцо чого скорей нє було, а требало. Идзе то, алє помали, зинка... Вшадзи старчи на нїм, та го нєдавно, дал и гоч, гваря, лєпше и помали як нїяк - гври на концу Янко офарбиц. Гвари, заслужел! Чижмарянка.^ 15. ОКТОБЕР 2021.

РУСКЕ СЛОВО 27


ДУХОВНИ ЖИВОТ

ЕПАРХИЯ СВ. МИКОЛАЯ РУСКИ КЕРЕСТУР

НОВИ КЕРЕСТУРСКИ ПАРОХ О. ВЛАДИСЛАВ ВАРҐА Пре наглу и нєсподзивану шмерц керестурского пароха, протоєрея ставрофора мр Михайла Малацка, Епархия св. Миколая Руски Керестур ришела цо скорей пополнїц пражнїну у велїх застановених проєктох у керестурскей парохиї - сообщене на Фейсбук боку нашей Епархиї. З тим настали и дзепоєдни други пременки по парохийох - на длужносц пароха у Руским Керестуре и Суботици меновани дотерашнї парох

у Сримскей Митровици и Беоґраду, о. Владислав Варґа. Пре упражнєте место у Сримскей Митровици и Беоґраду, до парохиї у Митровици меновани парох о. Иґор Вовк, парох зоз Нового Вербасу ко­ три источасно будзе и управитель па­ рохиї' у Беоґрадзе. На його место до Нового Вербасу меновани о. др Яков Кулич, дотера­ шнї помоцнїк пароха у Коцуре.

М. Г. К.

МОНСИНЬОР ЛАДИСЛАВ НЕМЕТ НОВИ ПОДПРЕДСИДАТЕЛЬ РАДИ ЕВРОПСКИХ ВЛАДИЧЕСКИХ КОНФЕРЕНЦИЙОХ

МОЛИТВОВА И КАЖДА ДРУГА ПОТРИМОВКА Зренянински владика монс. Ладислав Немет, предсидатель Медзинародней владическей конферен­ циї св. Кирила и Методия (чий член и наша Епархия св. Миколая), нєдавно вибрани за подпредсидателя Ради европских владических конференцийох (РЕВК). З тей нагоди беоґрадски архиепископ и митрополит монс. Станислав Хочевар повинчовал зренянинскому владикови и предсидательови МВК монс. др Ладиславови Неметови на менованю за нового подпредсидателя РЕВК. Приємно нас зрадовала вистка, же сце вибрани за подпредсидателя РЕВК. Док Вам винчуєм у свойо мено, як и у мено цалей Беоґрадскей архиепископиї, дзечнє вам обецуєме молитвову и кажду другу потримовку! З тим вецей, бо ше тот чин вибора случел у „златних” историйних рамикох РЕВК, алє и у рамикох телїх тур булен ци й ох Европ скей униї, як и знука цалей Европи як такей. Прето Вам жадаме же бисце могли давац вельке доприношенє у процесох автен тич ней „евро пе и за циї”

28 РУСКЕ СЛОВО

Европи, интеґралней интерпретациї историї, хтора будзе водзиц до лєпшого повязованя Церкви у Восточней и Заходней Европи; унапредзованя єдинства медз и Церквами и век­ шо го спо ро зумй о ва ня мед зи шиц ки ма релиґиями. Шицки ми оправдано очекуєме же руководство Европских владических конференцийох оможлїви моцнєнє єдинства Востока и Захода и же да ище моцнєйше доприношенє нашей жеми у автентичним интеґрованю зоз шиц ки ма европ ски ма на рода ми. Анемичносц терашнєй хвильки понїжує окреме богату традицию нашого континента - пише у винчованки монс. Станислава Хочевара.

М. Г. К.

КАЛЕНДАР ПОДЇЙОХ

З НАГОДИ 160 РОКОХ ВОДИЦОВЕЙ МАРИЇ З нагоди 160 рокох икони Водицовей Мариї, намальована єй копия меншого формату, хтора обидзе парохиї нашей Епархиї. З тей нагоди ше орґанизує молитвова програма „Духовна обно­ ва под покровом Мацери Божей Водицовей” и почнє у Парохиї св. о. Миколая у Руским Кере­ стуре. ПИЯТОК, 15. октобер: 17.00 - заєднїцка молитва за особни намиреня 17.30 - Ружанєц - модлєнє пацеркох 18.00 - Служба Божа и молебен По Служби преподаванє на тему „Мария - моя духовна М ац” СОБОТА, 16. октобер: 17.00 - Акафист до Пресвятей Богородици 17.30 - Ружанєц - модлєнє пацеркох 18.00 - Служба Божа и молебен По Служби молитва. На нєдзелю, 17. октобра, икона будзе однєшена до парохиї у Старим Вербаше, дзе того дня будзе преславени Кирбай. Икону там пошвеци наш владика Георгий Джуджар, а вец у церкви останє два тижнї же би ше вирни мали нагоди опрез нєй модлїц за ласки у своїм живоце.

М. А. 15. ОКТОБЕР 2021.


сІиИоупі@ги5ке5Іоуо.сот

ПРЕСЛАВА 120-РОЧНЇЦИ ОД ПРИСЕЛЄНЯ ГРЕКОКАТОЛЇКОХ УКРАЇНЦОХ ДО ГОРВАТСКЕЙ

ПОДЗЕКОВАНЄ БОГУ НА РАДОСЦОХ И ЦЕРПЕНЬОХ У Грекокатолїцкей катедрали Пресвятей Тройци у Крижевцох, 10. октобра крижевски владика Милан Стипич служел благодарну Архиєрейску Литурґию з нагоди преслави 120-рочнїци од приселєня Українцох на подруче Горватскей реслава почала у катедрали у Крижевцох у хторей ше зишли велї домашні и грекокатолїки госци зоз шицких крайох Горватскей, млади з Бечу, паломнїки зоз Словениї и України. Були амбасадор Републики України у Горватскей Василий Кирилич, жу­ пан копривничко-крижевски Дарко Корен, представнїки городу Крижевцох и Влади Републики Горват­ скей, сообщене на сайту Крижевскей епархиї. Архиєрейску литурґию св. Ивана Златоустого служел крижевски владика Милан Стипич, зоз сослуженьом викарного владики києвско-галицкого з України монс. Степана Суса, викара за грекокатолїкох Австриї о. Юрия Коласа, як и численима священїками Крижев­ скей епархиї и України. Литурґию шпивал квинтет Церкви св. Петра и Павла зоз Львова и Хор грекокатолїцкей катедрали Крижевацки под руководством Мартина Плеша. Литурґию, хтора служена на горватским, українским и старославянским язику, преношела на першей програми Горватска РТВ. У своєй казанї владика Милан Стипич надпомнул же Бог интервенує з позарядовим дїйствованьом у порядним цеку живота, же би змоцнєл виру и сочувствує у народзе. - Мили вирни грекокатолїки українскей народносци и походзеня, слава Богу на заєднїцких успихох и радосци, алє и на церпеньох, бо нас то шицко повязало до заєднїцтва. Ви богатство горватскей жеми и Католїцкей Цер­ кви на тих просторох - гварел владика Стипич, хтори на преслави привитал и Руснацох грекокатолїкох. Окремне подзекованє на концу Литурґиї, у мено архиепископа Українскей грекокатолїцкей Церкви Святосла­ ва Шевчука, висловел викарни владика Степан Сус. Зоз благословом велького малюнка „Кресценє Києвскей Руси” хторого грекокатолїки Українци подаровали крижев­ скей катедрали, закончена литурґийна преслава. Пополадню у Горватским доме у Крижевцох була културно-уметнїцка програма, а участвавали фолклорни дружтва и ґрупи: КУД „Крижевци” и КУД „Пригорє”, українски заєднїци зоз Заґребу, Риєки, Вуковару, Славонского Броду, Липовлянох, Канижи, Шумече, профе-

П

сийне дружтво з України, Танєчни ансамбл „Дивоцвит” з Ивано-Франкивска. З пригодним словом бешедовали амбасадор Васил Ки­ рилич, городоначалнїк Крижевцох Марио Раин и предсидатель Українскей заєднїци у РГ Славко Бурда. Як гварене на сайту Крижевскей епархиї, перши Укра­ їнци у векших ґрупох населєли ше на тоти простори на початку 20. вику, приселююци ше углавним зоз просторох заходней України, хтора була, як и Горватска, у со­ ставе Австро-Угорскей Монархиї, сообщене на сайту Крижевскей епархиї. Приселєнци були грекокатолїки, та ше у церковним смислу придружели Крижевскей епархиї. Присельованє Українцох на простори восточей Горватскей и сиверней Босни тирвало у менших габох до Першей шветовей войни. На початку твореня Кральовини Сербох, Горватох и Словенцох, на горватски простори и до городу Заґребу приселює велька ґрупа Українцох зоз шицких крайох України, хтора у новоствореней держави глєдала политични азил, з оглядом на тото же у України и других державох бувшого Русийского царства пришло до револуциї и гражданскей войни и познєйше до запровадзованя совєтскей комунистичней системи. Вельку улогу у очуваню културного идентитета, духовного и вирского живота Українцох мала Грекокатолїцка Церква, точнєйше Крижевска епархия. Пошвидко после приселєня вибудовани церкви, а при церквох скоро у каждим населєню отворена и школа. После пописа жительства 2001. року, у Горват­ скей евидентовани 1 977 Українци, хтори жию у скоро шицких часцох Горватскей. Найчисленши и найактивнєйши у Славониї, Заґребу, Риєки, Истри, Задру и Сплитуш М. Горняк Кухар

РУСКЕ СЛОВО 29


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 8. октобра запавше нас зохабел наш мили оцец, дїдо и швекор

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 7. октобра 2021. року престало дуркац шерцо нашей милей мацери, швекри, баби и прабаби

МИХАЙЛО ГЕРБУТ (1933-2021) з Руского Керестура Пошли сце нагло и несподзивано, а пас зохабели у смутку же бизме Вас споминали и вше ше здогадовали Ваших мудрих совитох и порадох. Будзеце нам барз хибиц. Ваш син Славо, невеста Фемка и унуки Марина и Мирко Гербутово Спочивайце у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Нашому милому оцови, дїдови и прадїдови хтори ше упокоел 8. октобра 2021. року

НАТАЛИЇ БУДИНСКИ народзеней Семан (1934-2021) з Руского Керестура З любову и почитованьом занавше це будземе ношиц у наших шерцох. Вично ожалосцени: син Миронь, невеста Иринка, унука Сандра зоз супругом Мирком, унук Желько зоз супругу Ванесу, и ей мили праунучата: Мартин, Кяра, Аня, Хана и Зарка Най спочива у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 7. октобра преселєла ше до вичносци наша мила

МИХАЙЛО ГЕРБУТ (1933-2021) з Руского Керестура Красни памятки на його доброту, любов и щиру пожертвовносц у своїх шерцох навики буду ношиц дзивка Натка зоз супругом Михалом Рамачово, унука Наташа зоз супругом о. Владимиром и праунуки Владко и Николайка Медєшово Най спочива у мире Божим!

30 РУСКЕ СЛОВО

НАТАЛИЯ БУДИНСКИ народзена Семан (1934-2021) з Руского Керестура Дзекуеме за красне слово, ошмих и доброту. Дзекуеме Вам на шиц ким. Будземе вас чувац у наших шерцох. Мария и Михал Гардийово, Звонко Гардийов зоз фамелию и Наташа Зеличова зоз фамелию. Спочивайце у мире Божим!

15. ОКТОБЕР 2021.


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 7. октобра 2021. року охабел ме мой мили супруг, наш оцец и дїдо

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 7. октобра 2021. року преселєл ше до вичносци мой мили син

ЮЛИЯН ВАРҐА (1959-2021) з Руского Керестура

ЮЛИЯН ВАРҐА (1959-2021) з Руского Керестура Мили мой, у шерцу ши ми зохабел вичну любов и почитованє, у души смуток и боль. Твоя супруга Наталия Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 7. октобра занавше нас зохабел наш мили оцец и дїдо

Чежко вериц же ше вецей ґу нам нє врациш. З любову у своїм шерцу красни памятки навики чува твоя мац Мария Варґова Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 7. октобра занавше нас зохабел наш мили оцец

ЮЛИЯН ВАРҐА (1959-2021) з Руского Керестура

ЮЛИЯН ВАРҐА (1959-2021) з Руского Керестура Дзекуєме ци за шицку любов и доброту цо ши нам нєсебично давал. Чежко похопиц же це вей нєт. Будзеш хибиц кажди дзень. Нїґда це нє забудземе - дзивка Ваня, жец Мижо и унукове Андрей и Тони Спочивай у мире Божим!

Дзекуєме ци же ши бул ту за нас шицки тоти роки, за твою доброту, сцерпезлївосц, за дзеку, за порихтаносц помогнуц вше кед требало. Вично останєш жиц у наших думкох и шерцох. Биляна и Мариан Спочивай у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 7. октобра преселєла ше до вичносци моя мила шестра и наша нина

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 7. октобра 2021. року пошол на свою драгу до вичносци наш мили оцец и дїдо

НАТАЛА БУДИНСКИ народзена Семан (1934-2021) з Руского Керестура

ЮЛИЯН ВАРҐА (1959-2021) з Руского Керестура

У красних памяткох навики ю будзе чувац брат Йовґен зоз супругу Злату и фамелию Спочивайце у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 8. октобра занавше нас зохабел наш брат и бачи

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 7. октобра упокоєла ше моя мила шестра

МИХАЙЛО ГЕРБУТ (1933-2021) Красни памятки на ньго навики буду чувац шестри Маря Джуджарова зоз фамелию, и Мелана Дудашова зоз Вуковару Вичная памят!

НАТАЛИЯ БУДИНСКИ (1934-2021) Навики останє у красних памяткох. Брат Яким Семанов зоз фамелию Вичная памят!

15. ОКТОБЕР 2021.

Занавше це будземе чувац у наших шерцох зоз вельку любову. Твойо - Виолета зоз супругом Деяном и дзецми Стефаном, Жельком и Матейом Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 7. октобра 2021. року преселєл ше до вичносци мой мили брат

ЮЛИЯН ВАРҐА (1959-2021) з Руского Керестура Памятку на ньго будземе чувац з любову и почитованьом. Ожалосцена шестра Сенка Чаканова зоз фамелию зоз Канади Спочивай у мире Божим!

РУСКЕ СЛОВО 31


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 13. октобра наполнєли ше 40 днї як нас занавше зохабел наш мили супруг и оцец

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 7. октобра занавше нас зохабел наш мили

ЮЛИЯН ВАРҐА (1959-2021) з Руского Керестура

ВЛАДИМИР ГАРГАЇ (1932-2021)

Красни памятки на ньго навики будзе чувац нина Фемка Рацова, шестринїца Александра зоз фамелию и шестринїца Терезка зоз фаме­ лию Спочивай у мире Божим!

Занавше будземе чувац памятки на ньго. Супруга Маґдалена и дзивка Геленка Най спочива у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 13. октобра наполнєл ше рок як ше преселєла до вичносци наша мила

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 13. октобра наполнєли ше 40 смутни днї як нас занавше зохабел наш мили оцец, дїдо и прадїдо

ГЕЛЕНКА РАМАЧ народзена Тиркайла (1965-2020) У найкрасших памяткох навики ю чуваю кумово Джуджарово зоз дзецми и їх фамелиями Най спочива у мире Божим!

ВЛАДА ГАРГАІ (1932-2021) з Дюрдьова З любову и почитованьом вично будземе чувац памятки на Вас у наших шерцох и думкох. Син Яким зоз свою фамелию Спочивайце у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Прешол жалосни рок як нас зохабела наша мила

ГЕЛЕНКА РАМАЧ (1965-2020) Дзекуєме за твою доброту, сцерпезлївосц и потримовку. Твоя доброта и мили ошмих останю занавше запаметани. Наташа, Миле, Лена и Лука Зеличово Спочивай у мире Божим!

ГЕЛЕНКА РАМАЧ (1965-2020) Геленко, вше ши нам у думкох, нїґда це нє забудземе. Шимково, Сератличово, Тиркайлово, Пашово, Медєшово и Пашово Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

ЮЛИН ПАШО (1929-2012)

Зоз любову и почитованьом памятку на вас чуваю нєвеста Еуфемия и унукове: Яким и Михайло зоз фамелиями Спочивайце у мире Божим!

32 РУСКЕ СЛОВО

ЮЛИЯН ВАРҐА (1959-2021) з Руского Керестура Дзекуєме за любов и доброту цо ши нам у каждей хвильки даровал. Сваха Мария Чизмарова зоз Златку и Йованом Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 13. октобра наполнєл ше жалосни рок як ше преселєла до вичносци наша мила

Прешли уж 9 роки як вецей нє з нами нашо мили

МАРИЯ ПАШО (1928-2012)

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 7. октобра преселєл ше до вичносци

ЮЛИЯН ПАШО (1952-2020) Красни памятки на ньго навики будземе чувац. Супруга Еуфемия, син Яким зоз супругу Александру, син Михайло зоз супругу Монику, и унучата: Мартин, Хана, Лена и Тони Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Прешол жалосни рок як нас занавше зохабел наш кум и шовґор

ЮЛИЯН ПАШО (1952-2020) Навики нам останєш у красних памяткох. Фамелиї: Шимково, Тиркайлово, Сератличово, Тиркайлово, Пашово - кумово, и Медєшово Спочивай у мире Божим!

15. ОКТОБЕР 2021.


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 13. октобра наполнєл ше жалосни рок як ше до вичносци преселєла моя мила супруга, а наша дзивка, шестра, нєвеста и тета

ГЕЛЕНКА РАМАЧ народзена Тиркайла (1965-2020) з Руского Керестура Час преходзи. Подзековни зме же зме це мали, а жалосни же це вецей нєт. Хибиш нам и занавше нам останєш у наших думкох. Твойо наймилши - Рамачово, Тиркайлово и Катоново Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 13. октобра наполнєл ше жалосни рок як нас напущела наша мила

Городска управа за зашиту живот­ ного штредку Городу Нового Саду, на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

ГЕЛЕНКА РАМАЧ народзена Тиркайла (1965-2020) з Руского Керестура Красни памятки на ню чуваю бачи Михал и андя Натала Колошняйово зоз дзецми и унуками Най спочива у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 13. октобра наполнєл ше жалосни рок як ше нєсподзивано пре­ селєла до вичносци наша мила кума

ГЕЛЕНКА РАМАЧ (1965-2020) з Руского Керестура

Нїґда нєзабута у нашим доме и наших шерцох. Кумово Надьово Спочивай у мире Божим!

15. ОКТОБЕР 2021.

о принєшеним ришеню з хторим дата согласносц на Студию о преценьованю вплїву застатого стану на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС НИС” Ношитель проєкта „СЕТІМ” гї.о.о. Младежских бриґадох 90, Нови Беоґрад поднєсол тому орчану вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву застатого стану на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС НИС”, у улїци Народного фронта число 12, у Новим Садзе, на катастерскей парцели число 3922/2, К.О. Нови Сад ІІ, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку и предкладу Технїчней комисиї, Городска управа за зашиту животного штредку дня 12. октобра 2021. року принесла ришенє число УІ-501-512/21 з хторим дата согласносц на предметну Студию. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей упра­ ви за зашиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин, на сайту Городскей управи за зашиту животного штредку №№Ш. ЄПУІГОПОУІ5а^.ОГ§.Г5. Процив того ришеня мож порушац управни суд пред Управним судом у чаше од 30 днї од дня обявйованя обвисценя о принєшеним ришеню у средствох явного информованя.

РУСКЕ ОГЛАШОВАНЄ Нови Сад 021/6613-697, 069/673328 Руски Керестур 025/703-311, 069/673319 е-маил: Могта1ог@ шке5Іоуохот

МАЛИ ОГЛАШКИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щ ици од витру, ж ими, праху, галайку, инсектох. МОНТИРАМЕ: ■ РОЛЕТНИ ■ ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ ■ ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ ■ МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ ■ ВЕНЕЦИЯНЕРИ ■ ОПРАВКИ Телеф он: 0 2 5 /5 8 2 7 -7 1 0 0 6 0 /5 0 8 8 -4 3 3

РУСКЕ СЛОВО 33


іпТогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот ЗДОГАДОВАНЄ Дня 10. октобра 2021. року наполнєли ше 30 роки як нас занавше зохабел наш оцец, швекор, дїдо, прадїдо и чукундїдо

5рогІ@ги5ке5Іоуо.сот

ТРЕЦА РУКОМЕТНА ЛИҐА СИВЕР „СИВЕР”

ЧЕЖКО ПРОЦИВ ЗОМБОРЧАНЬОХ РК „Зомбор" - РК „Русин" 36:30 (17:12) ЙОВҐЕН (ЯНКА) КАТОНА (1918-1991-2021) з Руского Керестура

Памятки на ньго чуваю - син Михайло зоз супругу Славицу, дзивка Мария зоз супругом Владимиром, и унуки: Михайло, Ярослав, Татяна, Владимир, Йовґен и Ксения зоз фамелиями

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 27. октобра 2021. року наполня ше 50 роки як нас напущела моя шестра, мац, баба и прабаба

ЛЮ БКА МОНАР народзена Киш (1947-1971) з Дюрдьова Ожалосцени брат Янко зоз фамелию, синове Владимир и Михайло з фамелиями, шестринїци Левона Балїнтова, Ганя Сеґедийова, Зденка и Геленка Макайово, братняк Мирон Гаргаї и Ганя Кишова зоз фамелиями Служба Божа будзе у Дюрдьове на соботу, 23. октобра на 9 годзин рано, а вец ше пойдзе обисц єй вичну хижу. Най спочива у мире Божим!

РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Городска управа за общи роботи Городу Нового Саду Жарка Зренянина чс. 2, 21000 Нови Сад Телефон: 021/488-2953

ОБВИСЦЕНЄ О обявйованю Явного конкурса за пополньованє окончуюцого роботного места на нєодредзени час у Городскей управи за общи роботи Городу Нового Саду

Роботне место: курир у Одд'їлу за месни канцелариї, службенїк пиятей файти роботних местох, -2 окончователє на нєодредзени час. Текст явного конкурса за пополньованє наведзеного роботного места мож превжац на интернет презентациї Городу Нового Саду: Ьйр://№№№.поуІ8агї.г8/. Городска управа за общи роботи Городу Нового Саду

34 РУСКЕ СЛОВО

Рукометаше Русина внєдзелю, 10. октобра, одбавели 3. ко­ ло у своєй Рукометней лиґи сивер „Сивер” у Зомборе процив екипи РК „Зомбор”. Такой на початку стретнуца, екипа зоз Зомбора зоз моцним бависком превжала инициятиву и уж на штредку першого полчасу досцигли вельку предносц. Русиновци ше пробовали приблїжиц по числу датих ґолох же би ше врацели до бависка, алє пре даскельо гришки у на­ паду то нє було лєгко. Тварда охрана домашніх нє допущовала нїяки преход. Цали перши полчас екипа зоз Зомбора була лєпша и на одпочивок ше пошло зоз резултатом 17:12 за домашніх. У другим полчасу нашо рукометаше були орґанизованши и баржей почали „сцискац” процивнїцку екипу хтора потераз водзела бависко. Домашнї на тото реаґовали зоз барз оштрим бависком и судия мушел пискац вельо виключеня. Тото „грубше” бависко яґод же баржей одвитовало нашей екипи, понеже ше им нєодлуга удало врациц на два Голи розлики и то зоз добрима одбранами ґолмана Владимира Мудрия, як и зоз барз финим бависком Иґора Варґу, хтори бул прешвечлїво найлєпши у нашей екипи. Но, Зомборчанє, хтори иншак барз добри и убавени тим, швидко „пришли Гу себе” и ознова врацели инициятиву на свой бок. Вистатосц русиновцох ше при концу стретнуца вше баржей обачовала, та домашнї ознова були у предносци з резултатом. Як ше блїжел конєц, тота розлика у Голох наявйовала побиду Зомборчаньох, та ше стретнуце закончело зоз резултатом 36:30 за домашнїх. Шлїдуюце 4. коло рукометаше Русина одбавя на домашнїм терену процив РК „Сивец 69-2”. Ан. М.

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду, на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о принєшеним ришеню з хторим дата согласносц а Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта „Вибудов маґацина за запал ююци хемихалиї и ґази Института за хемию, прижемней поверхносци (П), бруто роювитей будователяней поверхносци 45м2” на Площи Доситея Обрадовича число 3, у Новим Садзе на катастерскей парцели 3673/4 К.О. Нови Сад II Город Нови Сад, ношителя проєкта „Природно - математични факултет - Универзитет у Новим Садзе” Площа Доситея Обрадовича число 3, Нови Са Ношитель проєкта „Природно - математични факултет Универзитет у Новим Садзе” Площа Доситея Обрадовича число 3, Нови Сад, поднєсол тому органу вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта „Вибудов магацина за запалююци хемихалиї и Гази Института за хемию, прижемней поверхносци (П), бруто розвитей будовательней поверхносци 45м2” на Площи Доситея Обрадовича число 3, у Новим Садзе на катастерскей парцели 3673/4 К.О. Нови Сад II Город Нови Сад. После запровадзеного поступку и предкладу Технїчней комисиї, Городска управа за защиту животного штредку дня 13. октобра 2021. року принєсла ришенє число УІ-501-637/21 з хторим дата согласносц на предметну Студию. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин, на сайту Городскей управи за защиту животного штредку епуігопоуїзагї.огд.гз. Процив того ришеня мож порушац управни суд пред Управним судом у чаше од 30 днї од дня обявйованя обвисценя о принєшеним ришеню у средствох явного информованя.

15. ОКТОБЕР 2021.


5рогІ@гизке5Іоуо.сот

РОЗВОЙНА ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА

ЗОМБОРСКА ЕКИПА ОЗБИЛЬНА КОНКУРЕНЦИЯ Почали и лиґашки стретнуца за младши катеґориї фодбалерох. Резултати вшелїяки, углавним солидни, насампредз же слово о тинейджерох, а и младших. Хвиля хтора приходзи з єшенї дакус губи динамику стретнуцох, алє... Лабда ше котуля. У рамикох Розвойней подручней фодбалскей лиґи, прешлей соботи, 9. октобра, пионире ФК „Русин”, одбавели два змаганя процив двох екипох ФК „Оранж” зоз Зомбора. _________ДВА СТРЕТНУЦА - СОЛИДНИ РЕЗУЛТАТ_______ У першим змаганю, у хторим бавели дзеци народзени 2009. року, русиновци страцели од госцох зоз Зомбора зоз резултатом 5:2, а у тим змаганю визначели ше Йован Плавшич и Марко Драґутинович хторим ше удало дац по єден ґол. У шлїдуюцим змаганю истого дня, младши дзеци, народзени 2010. року, одбавели нєришено процив моцней зомборскей екипи, з резултатом 2:2. Обидва ґоли за свой тим посцигнул одлични Лука Фа. У першим полчасу Русиново фодбалере трацели з резултатом 1:0 потим у другим полчаше на 1:1 виєдначел схопни Лука Фа. Нєодлуга пре автоґол екипи Русина, госци зоз Зомбора почали водзиц зоз 2:1. По конєц, младим фодбалером удало ше виєдначиц на 2:2, цо одлични резултат з оглядом же моцни процивнїки зоз приватней школи фодбалу. ГОСЦОМ ХВИЛЯ НЄ ЗАВАДЗАЛА За кус лєпши резултат, нашим фодбалером хибело вецей колективнєйшого, тимского бависка, вецей додаваня и швид­ шого реаґованя з лабду. Тиж, пре нєидеалну хвилю за бависко, на змаганю виостали аж дзешецеро Русиново бавяче, док госци зоз Зомбора, при-

шли у комплетним составе и чишлєли 25-ерих одлично убавених бавячох. За Русин у обидвох змаганьох наступели - Тони Орос, Марко Драґутинович, Лука Стойков, Тадия Гарди, Стефан Настасич, Андрей Провчи, Теодор Штранґар, Даниєл Иванкович, Кристиян Гайдук, Даниєл Надь, Лука Фа, Йован Плавшич и Неманя Будински. З тей нагоди, пионирох на змаганє водзел їх тренер Деян Йолич и тренер подростку Зденко Шомодї. Свойо реґуларне першенствене коло, хторе того викенду екипа Русинового подростку требала одбавиц процив ФК „Раднички” зоз Зомбора нє було одбавене, бо госци нє пришли. Пре нєозбильносц екипох подростку, нашо русиновци потераз нє одбавели аж три змаганя хтори требали буц отримани на домашнїм терену, процив Текстилцу з Оджаку, екипи Борац з Бачкого Ґрачцу и процив Радничкого зоз Зомбора, док кед госцовали одбавене кажде змаганє. На соботу Русинов подросток госцує у Бачкей Паланки процив екипи Стари Ґрад, а пионире буду бавиц процив екипи Младосц зоз Апатину. Ан. М.

НАЦИОНАЛНА ВИСТАВА ПСОХ У ВЕРБАШЕ

ДЕФИЛОВАЛИ ЛЮБИМЦИ ЧИСЛЕНИХ РАСОХ У вербаским Центру за физкултуру „Драґо Йовович”, у рамикох Националней вистави псох, внєдзелю вецей як 500 пси числених расох предефиловали по ринґох за оценьованє котри були поставени на теренох з нагоди першого змаганя тей файти отриманого у Вербаше. Орґанизатор вистави було Кинолоґийне дружтво Вербас, котре з потримовку општини Вербас, Центра за физкултуру и Кинолоґийного союзу Сербиї, прицагло власнїкох псох и виховательох зоз шицких крайох Сербиї, а медзинародни характер вистави дали и пси котри сцигли з Мадярскей, Румуниї, Босни и Герцеговини, Чарней Гори, Горватскей и других державох з реґиону. Предсидатель Кинолоґийного союзу Сербиї др Махмуд Ал Даґистани при отвераню вистави виражел задовольство зоз шицким цо зробене у орґанизациї сходу, а окреме зоз численосцу змагательох ко-

15. ОКТОБЕР 2021.

трих анї жимни диждж нє зопар же би пришли до Вербасу. - Маме 500 пси на тим месце, домашнїх и з иножемства. Права чкода же нас хвиля нє потримала, алє и тото число за почито-

ванє. Орґанизаторе зробели шицко же би вистава була на найвисшим уровню, ринґи одлични, сцигли и судийове зоз иножемства, и Вербас заслужує оцену 10. Кед Кинолоґийне дружтво Вербас предлужи з та­ ку роботу, наздавам ше же у будучносци достанє и виставу ище висшого уровня визначел др Мухамед Ал Даґистан. Предсидатель Кинолоґийного дружтва Вербас Предраґ Аларґич нє скривал нєсподзиванє зоз вельким одволаньом учашнїкох. - Прешли зме нашо обчекованя и число приявених псох наисце одличне. Першираз орґанизуєме таку вельку виставу и ма­ ли препущеня котри и сами видзиме, наздавам ше же нє погубя упечатки - гварел Аларґич. Предсидатель Кинолоґийного дружтва Вербас подзековал локалней самоуправи и Центру за физкултуру на потримовки у орґанизованю вистави. О. Р.

РУСКЕ СЛОВО 35


СПОРТ

ФОДБАЛСКА ПАНОРАМА ОПШТИНИ ШИД

ОФК „БИКИЧ” НЄСПОДЗИВАЛ У КУЗМИНУ У осмим колє Медзиопштинскей фодбалскей лиґи Срим, ґрупа Заход, фодбалере ОФК „Бикич” направели нєсподзиванє и на госцованю у Кузмину победзели Ґраничар зоз 3:1. ОФК „Бачинци” дома дожили поражене од сушедох зоз Куковцох, фодбалерох Обилича 1993 зоз 2:0, Зека Булюбаша победзел Срим (Р) 3:0, Єдинство (Р) победзело Гайдук з Вишнїчева зоз 2:0, Ґраничар у Адашевцох победзел БСК зоз 3:1, Фрушка Гора у Руми страцела од ЛСК з Лачарку 4:1, а Змай у Ночаю победзел Ердевик 2017 аж зоз 6:2. На таблїчки Єдинство (Р) перше ма 21 бод, Гайдук (В) други ма 19 боди, Зека Булюбаша треци и Обилич 1993 штварти маю по 16 боди, ЛСК шести и Змай седми зоз 12 бодами, ОФК „Бикич” осми ма 11 боди, БСК дзешати и Ердевик 2017 єденасти маю по 10 боди, Ґраничар (А) єденасти зоз дзевец бодами, Срим дванасти зоз шейсц бодами. ОФК „Бачинци” предостатнї, тринасти зоз трома бодами, а остатня, штернаста Фрушка Гора без бодох. У дзевятим колє ЛСК дочекує Зеку Булюбашу, Срим (Р) будзе домашнї екипи Єдинства (Р), а Г айдук (В) будзе до­ машнї Ґраничару (К). ОФК „Бикич” будзе домашнї про­ цив Ґраничара (А), Ердевик 2017 дочекує Фрушку Гору, Обилич 1993 будзе бавиц процив Змая, а БСК дочекує ОФК „Бачин ци”. У седмим колє Општинскей фодбалскей лиґи Шид, Єдинство ( М) победзело Братство зоз Соту 7:0, Єднота у Шидзе победзела Борец з Илинцох 4:1, Напредак у Ваши-

ци бул лєпши и победзел Єдинство (Лю) зоз 5:1, Омладинєц у Батровцох страцел од ОФК „Бинґула” зоз 2:0, а Синдєлич у Ґибарцу бавел з Ґраничаром з Ямени нєришено 1:1. На таблїчки Напредак перши зоз 18 бодами, Єдинство (М) друге зоз 16 бодами, а ОФК „Бинґула” треца ма 13 боди. Ґраничар штварти зоз 11 бодами кельо ма и Синдєлич на пиятим месце, Єдинство (ЛЮ) шесте зоз 10 бодами, Омладинєц седми ма седем боди, Єдинство (Л) осме ма шейсц боди, Борец дзевяти зоз трома бодами, а Братство остатнє, дзешате, без бодох. У осмим колє Братство дочекує Ґраничар, ОФК „Бинґула” будзе бавиц процив Синдєлича, а Єдинство (Лю) дочека Омладинєц. Борец будзе домашнї Напредку, а Єдин­ ство (М) вигосци Єдноту. Вл. Дї.

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА НОВИ САД

БАЧКА ВНЄДЗЕЛЮ ОСТАЛА БЕЗ БОДОХ ФК „Фрушкогорски партизан” (Буковац) - ФК „Бачка 1923” 2:0 (1:0) БУКОВАЦ: стадион домашнєй еипи ФК „Фрушкогор­ ски партизан” у Буковцу. Стретнуце судзели: главни судия Алекса Пантич зоз Нового Саду, а помоцнїки бу­ ли Ненад Боґданов и Иґор Петрович, тиж зоз Нового Саду. На стретнуцу судия Пантич бавячом два раз дал жовти картони од хторих єден достал Ненад Иґнїч у 73. минути зоз екипи Бачкей. БАЧКА: Владимир Радишич, Драґан Тривунович, Ратко Чирин, Ненад Иґнїч, Янко Вуйович, Никола Шаренац, Желько Тривунович, Райко Станкович, Милан Роґич, Стефан Деянович, Деян Тривунович ФК „Бачка 1923” на стретнуцу у Буковцу зоз стретнуца до Дюрдьова ше врацела без бодох. Поведло би ше же то було чежке и, по бависку, тварде и оштре стретнуце двох подєднаких екипох з цильом цо лєпшого пласмана до конца єшеньскей часци першенства. На тим стретнуцу дома­ шнї вихасновали предносц же бавя на своїм терену. Так повесц, цали перши полчас бул без ґолох. Бавело ше углавним на штредку терена. Мерало ше моци и шанси за ґол. Єдну з нїх домашнї вихасновали на концу першого полчасу, у 45. минути. Стрилєц першого ґола бул фодбалер

36 РУСКЕ СЛОВО

домашнї Малинович. Нєодлуга потим судия означел конєц першого полчасу и то бул резултат з хторим ше пошло на одпочивок. У другим полчасу одприлики иста слика на терену як и у першим. За розлику од першого полчасу, на Гол ше нє чека­ ло длуго. У 60. минути бавяч домашнєй екипи Девич ище раз затресол мрежу Бачкей. После другого ґолу, екипи, окреме Бачкей були даус нервознєйши, та судия мал по конєц вельо роботи на отримованю фер-плей бависка. У 73. минути, пре нєспортске справованє жовти картон достал Ненад Иґнїч, бавяч Бачкей, а потим у 75. минути опомнути бул и бавяч домашнїх, стрилєц першого ґола, Малинович, пре исту причини як и Иґнїч. После того стретнуца у 9. колу, Бачка спадла на шесте место на таблїчки и у тей хвильки ма 15 боди. Буковчанє зоз 12 бодами остали на истей позициї - на дзевятим месце. На нєдзелю у шлїдуюцим колу Бачка на своїм терену у Дюрдьове будзе бавиц процив екипи ФК ,Червена гвизда” зоз Нового Саду. А. П. 15. ОКТОБЕР 2021.


5рогІ@гизке5Іоуо.сот

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА СУБОТИ ЦА

ИСКРА КОНЄЧНО ПОБЕДЗЕЛА ФК „Искра” - ФК „Обилич” (Нови Кнежевац) 5:0 (3:0) КОЦУР: стадион домашнєй екипи ФК „Искра” у Коцуре. Ґоли за Искру дали: Ґубаш 2, Комазец, Николич и Малацко ИСКРА: Вучинич, Сталевич, Дякович, Пердух (Барович), Бокан, Тешанович (Колошняи), Сердар, Малацко, Комазец, Ґубаш и Николич. Змаганє процив Обилича зоз Нового Кнежевца була идеална нагода же би ше претаргла серия подлих резултатох Искри и же би ше конєчно зазначело побиду и на тот способ дзвигло самодовириє бавячох. Того факту були свидоми и бавяче Искри, та такой од початку прицисли процивнїка, а резултат сцигол уж у 7. минути кед Дамян Ґубаш дал перши Гол за Искру. После датого ґола домашні предлужели у истим ритме и у 12. мину­ ти уж було 2:0. Ґол знова дал Ґубаш. Фодбалере Обиличу у тим периодзе нє здабали на екипу котра би могла направиц нєсподзиванє и обрациц резултат, понеже чежко доходзели до Искрового Гола. После 20 минутох бависка було 3:0 за Искру, а треци Гол дал Драґан Комазец. У першей половки першого полчасу Искра бавела так як любителє фодбалу очекую од нєй и таке бависко принєсло резултат. После трецого Голу коцурски фодбалере спомалшели темпо и по конєц першого полчасу нє було вельки шанси за Гол. На одпочивку госци ше дакус консолидовали и на почат­

ку другого полчасу були ровноправни процивнїк и тим периодзе ше углавним бавело на стредку терена. На тим змаганю можебуц першираз од першого кола шицки линиї тима функционовали добре и Искра наисце одбавела єдно до­ бре и квалитетне змаганє. Дарко Николич и на тим змаганю добре бавел, а добре бависко коруновал з Голом у 70. ми­ нути. Нєодлуга потим Николич мал ище єдну шансу за Гол, алє копнул коло Гола. Точку на тот змаганє положел Марян Малацко у 80. минути и поставел конєчни резултат 5:0. После 9 одбавених колох Искра на 11. месце на таблїчки и потераз освоєла 9 боди. У шлїдуюцим колє Искра на соботу будзе госцовац у Торньошу. З. К.

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ЗОМБОР

ГОСЦОМ ДОСУДЗЕНИ ДВА ПЕНАЛИ ФК „Русин”- ФК „Братство 2019” (Приґревица) 0:3 (0:1) За ФК „Русин” наступели - Деян Кронич, Стефан Тома (Деян Чернок), Александар Кочиш, Реля Ланчужанин, Владан Вуйович, Деян Павлович, Матей Саянкович, Оґнєн Маркович, Янко Кулич, Дарко Сушич, Иван Рац (Филип Вуйович) У 9. колу, прешлей нєдзелї, Подручней фодбалскей лиГи Зомбор, Русиново фодбалере вигосцели лидера на таблїчки, фодбалерох ФК „Братство 2019” зоз ПриГревици. То екипа хтора потераз нє страцела анї єден бод у тим першенству. Пред змаганьом, шицким навиячом Русина було ясне же ше того дня, на Ярашу, Русин нє ма чому наздавац, окрем пораженя. Но, по змаганю, прешвечлїва слика о „непобедивих” госцох, дакус вименєна. Госци ше од початку змаганя указали як моцна, убавена, физично и тактично порихтана екипа. Лєпше контроловали терен, як у охрани так и у нападу. На кажду лабду хтору контроловали домашнї фодбалере, госци бавели оштро, аж на гранїци фаула, а цо найважнєйше, барз слаби судия таке ба­ виско толеровал. Попри лєпшого початку за госцох, домашнї штредком першого полчасу мали „100-постотну” шансу хтору велї уж видзели у Голу, но лабда прешла коло самей стативи. У идеалней нагоди, нашол ше млади Иван Рац кед зоз даскельо метерох, з лївого боку, нє потрафел место помедзи два 15. ОКТОБЕР 2021.

стативи. При самим концу першого полчасу, пре нєодлучносц у охрани, госци зоз полушанси заш лєм, дали Гол. Место же би Русин почал водзиц, госци перши полчас ришую на свой хасен. У другим полчасу, Русин на штредку терена витворел ровновагу, но шанси за Гол нє бу­ ло. Од початку змаганя, найслабши на терену бул главни судия, а ище слабши од нього бул помоцни. Зоз єдного нападу, место же би судия застановел бависко, пре офсайд, вон запискал пенал. Ситуация у хторей ше аж и госци нєсподзивали, гоч иста акция анї нє здабала на даяку шансу за Гол. Нєодлуга после вихаснованого пеналу, судия писка ище єден пенал за госцох. Два пенали за госцуюцу еки пу, дакус вельо и нєскромно. У каждим случаю, нє доросли судийове такому змаганю. Но, можебуц то, напроцив, лєм добра „маска” под хтору видно же госци мушели закончиц як побиднїки на тим змаганю. Без огляду на шицко, треба похвалїц цалу екипу Русина за пожертвовне и безкомпромисне бависко, през цале змаганє. На нєдзелю, 17. октобра, Русин госцує у Силбашу дзе одбави змаганє процив екипи ФК „Наша гвизда” хтора хвильково забера 5. место на таблїчки, за два места понад Русина. Ан. М.

РУСКЕ СЛОВО 37


ПОСТУПОК:

Потлучиц швиньски шницли, посолїц и попопровац. До судзини дзе сенф додац 50 милилитри млєка и кус олєю. Помишац и зоз тим премасциц шницли. Пред тим упечиц 8 паприґи, зняц лупку и маґоч-

Потребне: 8 швиньски шницли 8 швижи червени паприґи 200 ґрами качкавалю ложка веґетовей присмачки, солї и млєти попер 8 фалатки сланїни 3 вайца ■ ложка сенфу ■ 100 ґрами отрушини ■ 50 милилитри млєка ■ 100 ґрами майонезу ■ 100 ґрами муки ■ 200 ґрами фалатки шунки ■ 50 ґрами натартого хрину ■ олєй

ки и пререзац воздлуж на поли. Вец шоровац так же на кажду шницлу положиц упечену паприґу, хтору треба премасциц исто так як и шницли зоз чечносцу сенфа, млєка и олєю. Вец ше на паприґу покладзе сланїну и дас два фалатки шунки и натарти качкаваль, майонез и натарти хрин. Таки филовани шницли скруциц до ролату и сциснуц зоз цверну. Витрепац зоз видлїчку 3 вайца и кажди скруцени ролат пер­ ше положиц до муки, вец до вайца и на концу до отрушинох. Пражиц на горуцим олєю у палачинкарнї. Кед ше упражи зняц цверну и резац го на фалатки. Служиц зоз упеченима кромплями. Потребне:

Поступок: Потлучени шницли посолїме, попопруєме и повеґетуєме на обидва боки. Охабиме их 2 годзини у фрижидеру же би упили присмачки. До шерпенки положиме воду и коцку за юшку же би зоварло. Цеснок и петрушку на дробно пошекаме. Огньоодпорну судзину премасциме зоз швиньску масцу. Кажду шницлу положиме до муки на обидва боки и кпадземе до судзини.

■ ■ ■ ■ ■ ■ ■

8 шницли ложка швиньскей масци 100 ґрами муки 6 струча очисценого цеску пошекана петрушка коцка за юшку ложка присмачки, веґета, соль и мелки попер ■ 150 милилитри парадичанки

Кед прекриєме судзину зоз шницлами прелєєме зоз половку парадичанки, а вец знова шоруєме шницли хтори тиж перше треба положиц до муки. На концу прелєєме зоз парадичанку и зоз порихтану юшку зоз коцки. Це­ снок и петрушку положиме на концу. Печеме у релни на 200 ступнї єдну годзину.

38 РУСКЕ СЛОВО

15. ОКТОБЕР 2021.


ГОРУЦИ ТЕПШИ Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

Милана Младеновски (инстаґрам соокіпд.\л/ііГі.^е_тт)

Зєдинїц обидва муки, соду бикарбону, соль, нашенє слунечнїку, лєна, маґочки з бундави и сусам, та додавац лїтну воду и нєпреривно мишац. Потим додац олєй и сок зоз лимуну. Замишиц цесто же би ше шицки состойки виєдначели. До фурми (моя ма 30х11 центи) положиц папер за печенє, и уляц цесто. Цесто будзе ридке и нєможлїве печиц хлєб без фурми. Прекриц зоз фолию и печиц у зогратей релни на 200 ступні 50 мину­ ти, а потим зняц фолию, релну зменшац на 180 ступнї и хлєб печиц ище 20 минути. Потребне: ■ 250 ґрами интеґралней житней муки ■ 250 ґрами ражовей муки ■ ложичка соди бикарбони ■ 2 ложички солї ■ 500 милилитри лїтней води ■ 2 ложки маслинового олєю ■ сок зоз пол лимуна ■ 20 ґрами слунечнїку ■ 20 ґрами лєну ■ 20 ґрами маґочки зоз бундави ■ 20 ґрами сусаму

15. ОКТОБЕР 2021.

РУСКЕ СЛОВО

39


означєни

дзецински тидзень»

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ §

і

тж і

і А

А

оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботП нї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґ­ рафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу за културу войводянских Руснацох на число телефона 021/654-65-34, лєбо на мейл: 2ауогі.ги5Іпі@атаіІ.сот.

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Завод за културу войводянских Руснацох ма нове число телефона 021/654-65-34


Millions discover their favorite reads on issuu every month.

Give your content the digital home it deserves. Get it to any device in seconds.