Page 1

ГЛАСНІК ПО РУСКИ

Фото: Андреа Медєши

ЗО. ЮЛИИ 2021

9 770350 460007


ИНТЕРМ ЕЦО

Ж ЕЛЄНИ ОАЗИ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ДВА ОД СЕДЕМ ДОЛЇНОХ олїни, седем як ше памета, були вшадзи доокола валала, алє и у нїм. Борайова, на самим беґелю, остала лєм у паметаню старших, алє и Ризничов парк, на уходзе до валала уж давно нє долїни. Борайова, од моста спрам Лалитю, та по Стари беґель скапала медзи першима зоз насипованьом писку. Засипана є после шейдзешатого ро ку кед будовани нови мост, а вичисцени и беґель пре пристанїще и плївносц. Нєраз є потим полєшована, алє лєшик ше якош одорвал нїякому терену, та и тераз жиє у памяткох. Цали терен найвецей хасновани за вилєти, поготов першомайски, алє и трениранє атлетичарох АК „Русин". Нажаль, тополї и друки древка зрезани а нїяке полєшованє, голєм нє успишне, далєй нє окончене, гоч ше кельо о тим приповедало. Блїзкосц и доступносц наисце понад шицкого, та и тераз часто видно дим од котлїкох, роштилю и подобного, а и добре же так. Оаза, як та ка, жиє свой живот, дочекує нови ґенерациї, алє спомина и старши котрих єст, по природи стварох, вше менєй и менєй, лєбо приходза други старши. Ризничов парк, такой на уходзе до валалу, а зоз Кули, помедзи теметовом и главну драгу до центру, тиж бул долїна у котрей ше, зоз руками по локци у блаце, научели плївац наисце безчислени Керестурци. Парк бул задумани як оаза за одпочивок рок ботних людзох и їх розваги, алє ше то нє удало. Роками бул оаза за качки и гуски, но того уж давно нєт, а мал аж и островко котре и тераз дакус стирчи. Води ту уж роками нєт.

Д

Першомайскки вилєти дакеди у Лєшику

Єден час, пре нашу нєбриґу за место у котрим жиєме, ту бул вивожени и комунални одпад. На щесце, така пракса претаргнута, шмеце вивежене и ту ше єдино, зоз допущеньом, приноши будовательни одпад зоз чим ше и долїна зровнує зоз околним тереном. Од друг их долїнох ище, жиє Ґоловичова як функционални рибалов, голєм часточно и Данчова, тиж зоз часци рибалов, Буяча пред подполним завоженьом, а Цекляра уж давно депония локалного комуналного од паду. Старого рибалова ше уж здогадую лєм наисце тоти цо вельо и длуго паметаю. Полєшованє Борайовей долїни, шейдзешатих и седемдзешатих рокох прешлого вику Любомир И. Дудаш

2 РУСКЕ СЛОВО

30. ЮЛИЙ 2021.


ЗМИСТ

УВО ДНЇК

вш ий

слово

■ Тижньовнїк 4. Кампаня за вакцинованє и на меншинских язикох

■ Нашо места 8. Караоки вечар по руски у Дюрдьове

■ Економия 11-13. Сезона бостану

■ Духовни живот 15. Преславени Кирбай у Новим Вербаше

■ Култура и просвита 23. Квиз з руского язика на новосадским Ш транду

■ Литературне слово 19-22. Прешпиви, преклади, репринти

■ Людзе, роки, живот 24-25. Наш госц: Саша Михальовски, Дюрдьовчань у Шведскей

■ Информатор 28-33. Мали оглашки и Іп тетогіат

■ Спорт 36-37. Финансованє керестурского СД „Русин”

■ Интермецо 38-39. Горуци тепши

Насловни бок: Волонтере у „Руским слове” Авторка фотоґрафиї: Андреа Медєши

Пише: Иван САБАДОШ, главни одвичательни редактор

ВОЛОНТЕРИЗЕМ Того тижня, и шлїдуюцого, у Руским керестуре тирва 14. Младежски волонтерски камп „Лето у Руским Керестуре 2021”. Орґанизатор як и остатнїх рокох Туристичне здружене Руски Керестур, а значну потримовку и помоц волонтером даваю и „Пакт Рутенорум”, „Руском”, заняти у керестурскей Ш коли... Вш елїяк, участвую и сотруднїки и заняти „Руского слова”, насампредз колеґинї з керестурского Дописовательства, бо „тема” тогорочного Кампу пораєнє архиви „Руского слова” у Керестуре. Вельке то и значне подняце - же би нам ше удало сполнїц за кон ски обовяз ки у обла сци ар хи вова ня, але и ре а ли зовац власни зарисовани плани коло Документацийного центру „Руско го слова”, не обход не пер ше по шориц и пре ро штовац друковани материял хтори ше зберал децениями, не лем у керестурским депоу але и у шедзиску Редакциї у Новим Садзе, и вец зоз нього вилучиц тото цо за дальше чуване. А наисце го ест по початок Кампу, була то вироятно найвекша „громада” друко­ ваного материялу по руски на едним месце, якей нїґда и нїґдзе индзей не було. Могли бизме до ютра анализовац и ламентовац над кризу алтруизма, солидарносци, чувства за дружтвену одвичательносц, порихтаносци на одрекане и жертву за обще добро у нешкайшим дружтве и часу у хторим жиеме. Медзитим, ту сцем наглашиц же добре одволане волонтерох, з тей нагоди виключно младих Керестурцох, винїмок хтори можебуц потвердзуе правило, але насам­ предз валя предпрешвеченя же „млади нешка дзбаю лем за себе”. Гоч можебуц ест велї способи як иншак препровадзиц летни розпуст, волонтере ше заш лем одволали помогнуц нам, Рускословцом, без огляду на горучаву, прах и факт же ше роби задармо... на тим им шицким найщирше дзекуем. Сами бизме, очиглядно, не могли, попри порядней каждодньовей роботи, обовяз кох и „дедла й нох”. Гоч о тим уж еден час порядно информуеме руску явносц, з тей на годи ище раз повто рим же шиц ки зви шки руско слов ских ви да нь ох, на сам предз пе ри оди ки, под част тир ва ня Волон тер ского кампу, доступни заинтересованим читательом на „Базару ста рих ви да нь ох „Руско го слова”, хто ри ви ложе ни у ва лал ским парку. Кед же вас по недзелї драга тамаль нанеше, зайдзце сиґурно пренайдзеце дацо цо сце анї не знали же вам будзе ин те ре сант не.

РУСКЕ СЛОВО

* „РУСКЕ СЛОВО” - гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ „Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ „Руске слово”, Футожска 2/ІІІ, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторе/ки - Олена Планчак-Сакач, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох - Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Фейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки - Мария Афич, Влада Дїтко, Лидия Кухар, Андреа Медеши, Оля Русковски, Сандра Саламун * лекторка - Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка - Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки - Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефон: 021/6613-697 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Вапса Іпїеза а.гї. Веодгагї 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ”М ахіта дгаї” Петроварадин * Е-таі1: гегїаксуа@ги§ке§1оуо.сот * ^ е Ь «Не: ^^^.ги§ке§1ото.сот * I88N 0350-4603 * СОВІ88 8К-ГО 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Д иректор др БО РИ С ВАРҐА *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

30. ЮЛИИ 2021.

Новини „Руске слово” одликовани зоз Орденом братства и єдинства зоз стриберним венцом 1970. року.

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖ Н ЬО В НЇК ___________________________________________

МИНИСТЕРСТВО ЗА ЛЮДСКИ И МЕНШИНСКИ ПРАВА И ДРУЖТВЕНИ ДИЯЛОҐ

„ЗАЩИЦ СЕБЕ, ЧУВАЙ ДРУГИХ” НА 19 ЯЗИКОХ Кампаня „Защиц себе, чувай других” обдумана з намиру же би порученя о важносци вакцинованя од вирусу корона и оберацей хороти Ковид-19 дошли до каждого граждана Републики Сербиї на його мацеринским язику. Шицки припаднїки меншинских националних заєднїцох, „од Суботици по Вранє”, поволани же би ше цо скорей вакциновали, кед же то ище нє зробели инистерство за людски и меншински права и дружтвени диялоґ, национални совити меншинских националних заєднїцох и Нємецка аґенция за розвойне сотруднїцтво (ГИЗ) направели медийни споти, флаєри, постери и авдиоджинґли на 19 меншинских язикох же би ше промововало вакцинованє процив Ковиду-19. Кампаня „Защиц себе, чувай других” представена на конференциї за медиї штварток, 22. юлия, у Палати Сербиї у Беоґрадзе, а о мотивох и цильох бешедовала министерка за людски и меншински права и дружтвени диялоґ Ґордана Чомич, хтора потолковала же ше Министерство и национални совити одлучели за информативне спозорююце порученє о вакцинациї, котре будзе розумлїве гражданом и сообщене на їх мацеринских язикох. Вона спозорела же ше явносц од початку епидемиї, а окреме одкеди доступна вакцина, зочує з вилївом дезинформацийох и фалшивих висткох о тей, нєшка найактуалнєйшей теми, цо за резултат ма чувство нєбезпеки и нєдовирия медзи людзми. Прето нєобходне же би комуникация була ясна и же би ше информациї зоз кредибилних жридлох хтори маю авторитет без препреченьох преношели до цалей явносци, на язику хтори найлєпше розумя.

М

заєднїци, кельо єст конституовани национални совити у Републики Сербиї. Предсидатель Националного совиту македонскей националней меншини Борче Величковски, хтори и актуални предсидатель Координациї националних совитох, гварел

4%

же тоти порученя треба же би були послани милион людзом у Сербиї котри припаднїки националних меншинох и же кажде на своїм язику треба же би достал информациї, ключни за очуванє здравя. Величковски поволал шицких припаднїкох меншинских националних заєднїцох, як гварел, „од Суботици по Вранє”, же би ше одволали на тоту поволанку и цо скорей ше вакциновали. Як представитель вецей як милион гражданох хтори припадаю меншинским националним заєднїцом, думам же напруженє Влади Сербиї и Министерства за людски и меншински права барз важне и одвичательне у тих зложених обставинох пре пандемию, бо указує же ше єднака старосц о охрани и здравю жительства водзи и

КАМПАНЯ У тей кампанї шицким жительом Сербиї на їх мацеринским язику сцеме повесц же яке барз важне защициц себе, бо так чуваме єдни других. Епидемия ище нє закончена, вирус нє надвладани, а єдини способ же бизме кажде поробели шицко цо можеме, то да ше вакцинуєме и так зменшаме простор и вироятносц за ширенє вируса - гварела министерка Чомич. У тим контексту, циль дружтвеноодвичательней кампанї „Защиц себе, чувай других” подзивигованє свидомосци же вакцинованє охранює право на живот и здравє жительства Републики Сербиї, а окремни фокус на гражданох хтори припаднїки меншинских националних заєднїцох. Окремни квалитет кампанї же є обду­ мана так же би порученя о важносци имунизованя дошли до каждого граждана и гражданки на їх мацеринским язику, без огляду же дзе биваю, и же чи їх язик ма статус службеного хаснованя. Прето, як окреме визначене, промотивни материял направени на 19 язикох за 23 меншински

4 РУСКЕ СЛОВО

За потреби кампанї направени 45 тисячи флаєри, 1 200 постери, 21 радийски джинґл и 21 видео-спот на 19 язикох за 23 меншински национални заєднїци. У предходним, 30. чишлє новинох „Руске слово”, информативни лїсток „Защиц себе, чувай других”, на руским язику хтори обезпечело Министерство за людски и меншински права и Национални совит Руснацох, достали шицки предплатнїки наших новинох. кед слово о векшинским народу, и о меншинских заєднїцох. Тота кампаня нам шицким оможлївює же бизме принєсли правилну одлуку кед ше роби о нашим здравю, а єй порученє ясне - же вакцина чува животи - заключел Величковски. Окрем же тераз порушана кампаня „Защиц себе, чувай других”, министерка Чомич наглашела же ромска заєднїца була предмет окремней кампанї од марца, и же орґанизовани мобилни екипи за вакцинацию котри ишли до населєньох у котрих жию Роми.^ И. Сабадош 30. ЮЛИИ 2021.


ІІ2піоупіік@ги5кезІоуо.сот

НВУ „РУСКЕ СЛОВО”

КОНСТИТУОВАНИ НОВИ УПРАВНИ ОДБОР У просторийох НВУ „Руске слово” пияток, 23. юлия, отримани два схадзки нового зволаня Управного одбору Устано­ ви. На першей, спрам Ришеня Националного совиту Руснацох хторе принєшене концом мая того року, конститутивани нови Управни одбор. Одбор чишлї дзевец членох, од хторих тройо зоз шорох Установи. За предсидательку нового УО менована Златица Няради зоз Нового Саду, а за подпредсидателя, после гласаня вибрани Мирон Сабадош зоз Дюрдьова. За членох вибрани Мирослава Даждиу зоз Нового Саду, Деян Бобаль зоз Бикичу, Любомир Папуґа и Єлена Буила зоз Коцура, а за членох спред занятих у Установи Татяна Чулум и Блажена Хома Цветкович зоз Нового Саду и Микола М. Цап зоз Коцура.

Предсидателька УО НВУ „Руске слово” Златица Няради у привитней бешеди новим членом Одбору визначела же очекує успишну роботу и же плани Установи хтори буду реални, буду и сполнєти. Як найвекши перши задатки нового Управного одбору, наведла вибор главного одвичательного редак­ тора „Руского слова”, а на рок и вибор директора Установи. У предлуженю, на першей схадзки нового зволаня Управного одбору Установи, найзначнєйша точка була приношенє Одлуки о розписованю Явней оглашки за вибор главного и одвичательного редактора новинох „Руске слово” (чечуци штиророчни редакторски мандат ше закончує у октобру то­ го року), а тиж так утвердзени текст оглашки. Попри общих условийох, хтори предписани зоз Законом о роботи, кандидати за главного и одвичательного редактора новинох би требали сполнїц и окремни условия. То насампредз же би кандидат бул державян Републики Сербиї, же би мал место пребуваня на териториї Републики Сербиї, же би мал високу фахову приготовку и три роки роботного искуства у обласци явного информованя и же би знал руски язик. Редактора ше вибера на мандат од штири роки з можлївосцу же би бул ознова вибрани. Як одлучене на схадзки, кед ше укаже потреба окончи ше и розгварка зоз кандидатами пре утвердзованє знаня руского язика. Цали текст Явней оглашки обявени на бокох Информатора у тим чишлє „Руского слова” и на сайту Установи. На схадзки менована и Комисия хтора будзе розпатрац прияви и документацию хтори сцигню на Явну оглашку. По законченю схадзки, директор НВУ „Руске слово”, др Борис Варґа привитал членох нового Управного одбору. Вон гварел же остатнї три роки бул чежки за Установу. Медзитим, уж тераз обставини вельо лєпши, длуства врацени и кризни период превозидзени. Установа ше врацела до своїх просторийох, видавательне оддзелєнє почало успишно робиц. Як наглашел, витворени шицки предусловия же би у наиходзацим периодзе робота у НВУ „Руске слово” була ище успишнєйша. А. Паланчанин 30. ЮЛИЙ 2021.

СТАНОВИСКА Пише: Мирон ДЖУНЯ, публициста

ВИТХНУЦЕ ЧАСУ Шерцо ми на месце; мой универзални домашнї театрални фаворит, режисер Златко Пакович замерковани, препознати и наградзени на остатнїм Стерийовим позорю. Напевно дзекуюци, як сам констатує - жирию и селекциї дзе нє було представительох власци, котра праг­ матично провадзи и стреже (и санкционує) над каждим явним критичним одношеньом ґу нєй. Триюмф векши пре вецей причини; спомнути автор ище вше водзи войну зоз свою лоньску представу „Сребреница”, цо як тема нє ма и нє може мац огранїченє часовей актуалносци. Дополнююца сатисфакция то же споза Паковича нє стоя театрални институциї з „масну” державну потримовку як цо ЮДТ наприклад, лєбо фестивал БИТЕФ. Прето ше исти анї нє сцел одповолац тим другим за наступанє на тей елитней манифестациї. Компромитация зохабена каждому понаособ як вибор и на власну одвичательносц. Вельо би чишлїц... Синекури як „швербенє у пальцох” . Важносц того цо робя людзе на уметнїцкей явней сце­ ни ровна малочисленим нєзависним медийом, цо су гнєтка церень у оку власци. Шведкове зме и тих дньох єдней з аферох без числа (а заправо скруцованє уваги популусу) котрим уж якбачу не будет конца. Влонї наградзени фалат „Семпер идем” по тексту Дьордя Лебовича ше дотика Другей шветовей войни, з ко­ тру ше (як тему) нєшка обраховює и хаснує ю хто уж як сце. Сцем повесц же генерално мож обачиц дефицит темох и референцох на терашню епоху. Огляднуца, док придзе „безпечни” час на то, бизовно же будзе. Лебович за живота у єдним интервюу приповедал як му роками, децениями аж, скоро нїхто нє верел о пеклє Аушвица, з хторого ше як леґинь врацел, а Данило Киш ше поносовал на заходних (лївих) интелектуалцох, и (нє лєм свой) нєуспих прешвечиц их до злодїйствох тоталитарней Сталїновей диктатури (Солженїцин ещи нє бул обявел свой „Архипелаґ Ґулаґ”). Обидвоме вец зацихли, и спи­ сали капитални дїла домашнєй литератури („Нєбесни одряд” и „Крипта за Бориса Давидовича”). Жертви вше вимагаю же би ше им придала чесц памятки, алє якош вше випаднє же у тим загартаню труплох зоз швижшу „колатералну чкоду”, историйна динамика найвекшу утрату чи чкоду роби праве живим шведком того и тако­ го процесу, цо ше нє можу вец, анї дочекац якей такей прав­ ди. Прето и наслов „Семпер идем” (вше исте - лат.) илуструє Лебовичово прешвеченє же жиєме у єдним гнєтка повторююцим симулакруме насилства, Басаровски поведзено. Нє лєгко буц преволани як „нєприятель народу” од режимскей пропаганди, алє як сом гварел, колаборация и пошлїдкова компромитация зохабена каждому на власни вибор и ганьбу. ПС Закончуєм з „театралну триолоґию” (3. по шоре колумна на тоту тему). Ш лїдзи ЗЕН на валалє. Становиска висповени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражуюушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5


НАШО МЕСТА ПОЧАЛ XIV ВОЛОНТЕРСКИ КАМП У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ПОРАЄНЄ АРХИВУ „РУСКОГО СЛОВА” ГЛАВНИ ЗАДАТОК Традицийни 14. младежски Волонтерски камп „Лєто у Руским Керестуре 2021” у орґанизациї Туристичного здруженя Руски Керестур, почал пондзелок 16. юлия и будзе тирвац по 7. авґуст. Того року, Камп ше отримує у сотруднїцтве зоз НВУ „Руске слово”, та главни задаток волонтерох ушорйованє Архиву „Руского слова”, у дописовательстве, у Руским Керестуре ре епидемийну ситуацию Камп того року локалного характеру, односно без „госцох” зоз иножемства. Под час Кампу, отримує ше такволани „Базар старих виданьох „Руского слова”, дзе гражданє можу присц до парку и вжац старши виданя новинох, часописох и календарох „Руского слова” хтори звишок у архиви тей Установи. - Єдну часц виданьох котри нє нашо, и котри ше дакеди у вельких прикладнїкох друковало зме винєсли за стари папер, а другу часц виданьох зме порихтани подзелїц з людзми. Наволали зме то „Базар старих виданьох Руского сло­ ва”, и шицки гражданє себе можу присц вибрац цо сцу. Кажди дзень ше будзе зменьовац „репертоар” виданьох, а тото цо ше нє подзелї, тиж пойдзе за стари папер - гварел ди­ ректор „Руского слова” др Борис Варґа.

П

ДАРУНОК ЗАИНТЕРЕСОВАНИМ Волонтере першого дня Кампу мали задлуженє па ко вац ар хив ни материял, и винєсц прикладнїки старих виданьох „Руского слова” до парку у центру валала, а подобна робота их чекала и други днї. - Подзелєли зме ше до двох ґрупох, єдна ґрупа зоз професорку Люпку Малацкову и Сашом Сабадошом паковала архив­ ни материял, а друга Гру­ па виношела материял хтори за рециклованє, або на штанд у парку дзе кладземе шицки друковани виданя хтори „Ру­ ске слово” дарує заинтересованим гражданом - гварела предсидателька Туристичного здруженя Любица Няради. Окрем старих виданьох „Руского слова”, волонтере винє­ сли и стари мебель, стари рахункари, як и писаци машинки од хторих даскельо подаровани, даскельо буду зачувани у Музейней збирки, а даскельо винєшени за старе желєзо, у чим им зоз превоженьом помогло ЯКП „Руском” За участвованє на Кампу, того року приявели ше 12-ецеро волонтере зоз Руского Керестура, а участвую и члени Здруженя „Пакт Рутенорум”.

и я предлужуєм тоту традицию. Но, волєла бим кед би бул медзинародни, односно кед би ту було и младих зоз иножемства, алє до­ бре... озда будзе нарок - гварела Яна Варґа. Архив ше, даєдни днї, пораєло двократно, од 9 по 13 годзин и од 20 по 22 годзни, а за волонтерох будзе орґанизовани и вилєт по догварки. Роботи єст надосц, а о обчекованьох орґанизаторе гваря: Дакус сом будзе, чи ше млади зосцу приявиц, понеже Камп лєм за младих з Керестура, алє задовольна сом, думам же кельо нас єст, робота будзе исц швидко. Покля єст потреби, будзе ше робиц и двократно, а коло да­ льших змистох и вилєту ше ище будземе радзиц - гварела Нярадийова. Же ушорйованє Архиву нє лєгка робота, потвердзел и ди­ ректор „Руского слова”, и визначел же ше керестурски Архив, медзи иншим, и пораї зоз цильом же би заняти у дописовательстве цо скорей напущели тот и преселєли ше до нового простору у Руским Керестуре. - Мушим визначиц же кед хтошка сце направиц интерни архив, то єдна огромна робота, то 75 роки часописох, „Шветлосци”, „Маку”, „Заградки” ... Наздаваме ше же ше нам уда зробиц цо вецей, понеже видно же деценияПРЕДЛУЖОВАНЄ ТРАДИЦИЇ ми нїхто нє ушорйовал Архив, а за єдно комплетне ушо- Приявела сом ше за участвованє на Волонтерским кам­ ренє Архиву би ше требало преселїц зоз того нєатракпу же бим вихасновала шлєбодни час, понеже сом тераз на тивного простору, цо и маме у планє, и преселзц ше до розпусту, алє и прето же мой оцец, Иґор Варґа, зоз Сашом даєдних нових просторийох у Руским Керестуре - гва­ Ан. Медеши Палєнкашом, єден од сновательох Волонтерского кампу, та рел директор др Варґа.^

6 РУСКЕ СЛОВО

30. ЮЛИЙ 2021.


те5Іа@ гизке5Іоуо.сот

о тр и м а н а п о зар я до ва ро чн а с ку п ш ти н а керес турс ко го зд руж ен я п ен зио н еро х

перш ираз ж е н и у руко во дстве Месна орґанизация Здруженя пензионерох Руски Керестур, прешлого мешаца, пре мири безпечносци хтори теди ище були на моци, отримала позарядову рочну Скупштину у зменшаним составе. На Скупштини вибране нове руководство, поднєшени и звит о роботи и финансийох, а бешедоване и о планох за наступни рок. До кадрових пременкох у Здруженю пришло пре шмерц предходного предсидателя Владу Бучку, та тераз, першираз у историї того Здруженя и на место предсидателя и касира вибрани два жени - Ирина Бики и Веселина Штранґар. Се­ кретар остал Йоаким Орос, а вибрани и нови члени Одбо­ ру - Владимир Иванов Дудаш, Янко Хома, Любомир Дудаш, Дюра Надь, Ксения Бучко и Владимир Джуджар. - Нє мала сом таку вельку дзеку прилапиц ше длужносци предсидательки, алє понеже Веселка мала дзеку буц касир, подумала сом же то историйна подїя, понеже одкеди иснує нашо Здруженє, нїґда жени нє були у руководстве. Но, и Кимо Орос хтори бул секретар, тераз себе глєда замену, та кед и на його месце будзе жена, були бизме прави женски тим - приповеда нововибрана предсидателька Ирина Бики. Пре вирус Корона, велї активносци у Здруженю були редуковани, а тото цо нове, то орґанизованє акцийох осиґураня членства, у понукнуцу ДДОР и „Дунав осиґуранє”. Як потолковала предсидателька Ирина Бики, слово о животним осиґураню хторе важи лєм за пензионерох. - Мож вибрац ДДОР, або „Дунав”, а мож и обидва. То нє вельки пенєж, а наисце значи. На основи тей полиси, тот хто ше осиґура, у случаю шмерци або инвалидитету, ма

право на догварени надополнєня од осиґураня, понеже ПИО фонд покрива трошки лїченя, алє менєй. Єст огранїченє у рокох, понеже ше после 70 рокох нє мож осиґурац, а о рижних других условийох, найлєпше же би ше заинтересовани явели ґу нам каждей стреди и соботи од 9 по 12 год­ зин, або на число телефона 704-666 - толкує Бикийова. Окрем того, Здруженє у прешлим року оможлївело по­ рядну набавку основних потребох - намирнїцох, жимнїци, огриви и иншого, а од нєдавна, у Здруженю ше почало набавяц вигодно сухомесово продукти хтори члени доставаю на вецей рати од месарнї „Супермикс” зоз Коцура. Пре вирус Корона, Здруженє ма менєй членох у одношеню на прешли роки, а членарина и далєй 400 динари, од хторих ше по 100 динари видвоює за отримованє Дома пен­ зионерох. Ан. М. /А. М.

р о б е р т ч о б а н и д р а ґа н в у ч е в и ч з н о в о го с а д у н а щ и в е л и рус ки ке р е с ту р

на б и ц и ґл и п р е з наш валал Руски Керестур бул штредком юлия туристичне место на карти двох авантуристох, Роберта Чобана и Драґана Вучевича, з Нового Саду, хтори на бициґлох, того дня, обишли даскельо културни и историйни знаменїтосци того валалу. Роберт Чобан, новинар по фаху, о своїх путованьох през Войводину пише до новосадского „Дньовнїку” под насловом „З бициґлу през Войводину”, а репортажа о Руским Ке­ рестуре будзе у єдним од наиходзацих числох. Под час прешлорочней пандемиї, кед почали забрани рушаня, похопел сом же треба вихасновац настату ситуацию и путовац по Сербиї, у нашим случаю по Войводини, и поопатрац даяки интересантни места хтори маме, а ґу то­ му ше дакус и рекреировац. Рушел сом на бициґли обиходзиц войводянски места, а репортажи о тих местох пишем за „Дньовнїк”, под назву „З

бициґлу през Войводину”. През жиму сом писал репорта­ жи „Културни скарб Войводини”, обиходзел сом музеї по векших городох як цо Кикинда, Зренянин, Суботица, Панчево, а кед красна хвиля обиходзим менши места на бициґли и так пришол на шор и Руски Керестур - толкує Роберт. Прейґ академика Юлияна Тамаша, Роберт ступел до контак­ ту зоз предсидательом Вивершного одбору Националного совиту Руснацох Жельком Ковачом, хтори ше остарал цо вецей госцом приблїжиц историю Руснацох, нашо обичаї и културу. - Замодлєл сом Юлияна Тамаша же би ми препоручел ко­ му бим ше могол явиц, та сом достал число Желька Ковача. Нашли зме ше потим у нашей катедралней церкви, зоз парохом о. Михайлом Малацком хтори нам виприповедал историят церкви и указал як випатра турня церкви. Потим зме направели єдну бициґлистичну туру од Керестура, през Лалить, до Оджаку, а потим зме ше ознова през Бачки Ґрачац, Бачки Брестовец, и Крущич врацели до Керестура приповеда наш собешеднїк. Понеже, як гварел, нїґдзе нє могол найсц ресторан у чи­ їх менийох єст руски традицийни єдла, Роберт замодлєл Желька же би му оможлївел тото задовольство, та волонтерки у Центру Блаженей Йосафати госцом направели капущанїки и парадичову юшку. После полудзенку, бициглисти ше упутели нащивиц Водицу, а потим и школски будинок Замок. Як гварел Роберт Чобан, у Ке­ рестуре барз уживали, а предложел и министерки култури Маї Ґойкович же би пришла на Фестивал ,Червену ружу”. Ан. М. руске сло во

7


НАШО МЕСТА ПОДПРЕДСИДАТЕЛЬКА ВЛАДИ ЗОРАНА МИХАЙЛОВИЧ НАЩИВЕЛА ВЕРБАС

ЗА РАЦИОНАЛНЄЙШИ И ЗДРАВШИ ЖИВОТНИ ШТРЕДОК Подпредсидателька Влади и министерка рударства и енерґетики проф. др Зорана Михайлович пондзелок у Вербаше подписала контракти о реконструкциї ОШ „Светозар М илетич” и штирох оводох ПУ „Бошко Буха” - „Ливадица”, „Бубица”, „Полетарац” и „Вила” - сообщене на општинским сайту. После законченя роботох у тих образовних обєктох, рахунки за електричну и цеплотну енерґию буду значно зменшани. Емисия угльовогодиоксиду будзе зменшана за 40 одсто, односно за коло 400 тони рочнє - наявела подпредсидатель­ ка Влади. Вредносц роботох хтори починаю концом мешаца и требали би буц закончени до априла шлїдуюцого року, скоро 1,5 милиони еври. Михайловичова гварела же то предлуженє проєкта дзвиганя енерґетскей ефикасносци управяня з енерґию, хторе Министерство реализує вєдно з єдинками локалней самоуправи и Амбасаду Швайцарскей. - То часц нашого длугорочного циля зменшаня трошеня енерґиї за 40 одсто до 2030. року. Тиж, план таки же бизме мали голєм 50 одсто енерґиї достатей з обновююцих жридлох и то заєднїцка робота Влади, локалних самоуправох, алє и шицких нас, и же бизме нашо дзеци учели о тим же цо то енерґетска ефикасносц и кельо енерґия важна. Аж кед тот циль посцигнєме, можеме бешедовац о желєней аґенди и о тим же ше трудз име мац здравши животни штредок - визначела вона.

З тей нагоди, началнїк южнобачкого округу Милан Новакович гварел: Задовольство то же маме нагоду буц часц того про­ єкта, хтори єден зоз приоритетох шицких локалних самоуправох у округу. Од 12 локалних самоуправох, шейсц участвує у проєкту подзвигованя енерґетскей ефика­ сносци. Поволуєм шицих согражданох же би провадзели тоти крочаї, же би порихтано дочекали примену у тим и шлїдуюцим року. Предсидатель општини Вербас Предраґ Роєвич наглашел же локална самоуправа хтору водзи сце буц лидер у енерґетскей ефикасносци. М. Г. К.

У ДЮРДЬОВЕ

КАРАОКИ ВЕЧАР ПО РУСКИ У просторийох Културно-уметнїцБуло двацец двойо учашнїки зоз рижних местох котри мали нагоду шпико го дружтва „Тарас Ш евчен ко” у Дюрдьове, всоботу 24. юлия, млади вац по руски. Могло участвовац у першираз орґанизовали Караоки веекипи котра мушела мац свою назву, чар по руски. або са мо сто й но, ви бор бул на уча шнї Млади зоз Матки пришли на идею кох. Госцох було зоз Нового Саду, Коцура, Руского Керестура и вельо мла­ орґанизовац цошка цалком нове, цо подих зоз Дюрдьова. тераз ище нє було, написали проєкт и Кед ше шиц ки уча шнї ки пред ста ве успишно го реализовали. Вельку потрили, теди публика мала нагоду вибрац мовку достали од Роботного цела за побиднїка Караоки вечара. Перше ме­ младеж Националного совиту Русна­ сто завжала дзивоцка екипа под назву цох. „Три гвиздочки” котри шпивалу пиДлуго зме роздумовали цо бизме сню под исту назву и достали главну могли орґанизовац у нашей Матки, а награду, а то бул звучнїк. Другу нацо би було интересантне и цо би по граду достала хлопска екипа „Три ба­ зберало младих зоз другох местох, та би” котри шпивали писню Сциха ми­ зме през розгварку случайно пришли ли нє дуркай, вони достали блутут на идею Караоки (а волаю го караоке) Побиднїци „Три гвиздочки” слухалки, а трецу награду достали вечара по руски. Щиро поведзено, нє наздавали зме ше такому одволаню младих, алє зме под- двоме хлопи котри ше представели зоз писню Били орґзековни шицким цо були, цо нас потримали у нашей ро­ они, а як награду достали слухалки за мобилни телефон. Атмосфера була одлична, руска писня ше надалєко чу­ боти и на тим же зме ше шицки вєдно здогадли даєдних старших руских писньох и уживали у виводзеню истих ла, а орґанизаторе гваря же тото перше, алє нє и остатнє - приповеда єдна з орґанизаторох вечара Оливера Пап. таке стретнуце младих у Дюрдьове. Л. Кх.

8 РУСКЕ СЛОВО

30. ЮЛИЙ 2021.


те5Іа@ гизке5Іоуо.сот

КРОЧАЙ ҐУ ЕНЕРҐЕТСКЕЙ ЕФИКАСНОСЦИ НА ПОДРУЧУ ОПШТИНИ ШИД

ПОВОЛАНКА ЗА ПОДПРИЄМСТВА Нависцованє держави о запровадзованю енерґетскей ефикасносци после подписованя контрактах локалних самоуправох и ресорного Министерства за енерґетику, помали заживює и на терену, точнєйше у локалних самоуправох. Медзи општинами хтори подписали контракт з держа­ ву и општина Шид, а у юлию локална самоуправа розписа­ ла явну поволанку за зацикавени привредни подприємства хтори буду участвовац у проєкту звекшаня енерґетскей ефикасносци ґаздовствох на подручу општини. З оглядом на тото же контракт о софинансованю подписал заменїк предсидателя општини Шид Дьордє Томич, вон и потолковал условия явней поволанки през штири точки. Перша активносц набавка и покладанє материялу за цеплотну изолацию хижох, потим єдна з активносцох будзе пременка облакох зоз сучаснима облаками по найвисших стандардох. Тиж ше активносци одноша и на набавку и уградзованє котлох на природни ґаз, або био масу и на концу, набавка и инсталованє соларних колекторох. У явней поволанки подприємством ше наводзи же муша мац шедзиско або дїловну єдинку на подручу општини Шид и тота поволанка отворена по 31. юлий. Тиж наведзене и же максимални винос средствох хтори додзелюю локална самоуправа и Министерство рударства и енерґетики виноши 50 одсто од вредносци инвестициї зоз урахованим ПДВ. Мирон Джуджар Кед локална самоуправа ви­ бере привредни субєкти хтори

ЛЄГЧЕЙШЕ НА ПЕЛЕТ Мирон Джуджар нам гвари же у цени и нет можебуц велька розлика кед слово о древе и пелету лєм же коло древа бу­ ло вецей роботи, од набавки, пилєня, щипаня и одкладаня до шопи. Пелет сцигує у мещкох од 15 килограми и лєгчєйше го поскладац и, єдноставно, чистейша робота як з древом.

Дьордє Томич

буду окончовац спомнути роботи на звекшаню енерґетскей ефикасносци, вец, як далєй гваря у локалней самоуправи, будзе розписана явна поволанка гражданом хтори зацикавени же би звекшали енерґетску ефикасносц своєй хижи з єдним зоз спомнутих способох. Медзи гражданами хтори уж змоцнєли енерґетску ефикасносц своєй хижи и без чеканя на помоц держави, Звонко Гнатко зоз Шиду. Як нам гварел Гнатко, вон уж пременєл облаки зоз сучаснима облаками. Тиж на початку яри покладол и соларни панели на закрице хижи. На тот способ зогрива з помоцу слунковей цеплоти воду у бойлеру у кухні и у купатилу. Понеже прешло лєм даскельо мешаци як то хаснує, наздава ше же у наступним периодзе виплаци инвестицийне укладанє зоз шпорованьом енерґиї за зогриванє хижи, алє и кед слово о зогриваню води у обисцу И хижа Мирона Джуджара зоз Шиду у подполносци изолована и як би ше поведло, енерґетски є ефикасна. Джуд­ жар нам гвари же найзначнєйше влєце зопрец зогриванє хижи, а вжиме зопрец траценє цеплоти з хижи. - У мнє мури изоловани звонка, потим патоси и пойд, односно же би ше цеплота нє трацела прейґ повали, а тиж и убудовани сучасни облаки. Од прешлей жими сом преме­ нєл и котел за етажне зогриванє и тераз хаснуєм пелет (пред тим древо) и за зогриванє коло 100 квадратни метери сом потрошел коло три тони пелету. Предносц же прейг термостату мож одредзиц жадану температуру и пец ше по потреби сам палї и гаши у зависносци од темеператури гвари Мирон Джуджар. Вл. Дї.

ЗОЗ ОПШТИНИ КУЛА

ЗА РИШОВАНЄ ПРОБЛЕМУ БИВАНЯ 400 ТИСЯЧИ У Кули, у присустве предсидателя општини Кула Дамяна Милянича, прешлого тижня отримана шветочна церемония додзельованя Спорозуменя о донациї за Активни инклузивни сервис Кула. Општина Кула єдна зоз дзеветнац општинох хтори вибрани за имплементацию проєкту социялного биваня. Проєкт Потримовка Европскей униї социялному биваню и активней инклузиї обдумани так же би злєпшал 30. ЮЛИИ 2021.

применьованє политики социялней инклузиї у Сербиї и же би обезпечел отримуюци квартельни ришеня за найзагроженшу популацию. Вкупна вредносц проєку коло 400 000 долари, у рамикох хторих будзе купене шейсц хижи и квартелї, а реконструоване дзешец. Програма облапи особи зоз инвалидитетом, жени хтори жертви фамелийного насилства, младих без фамелийного стараня и локалне жительство.

По словох предсидателя опш ти­ ни Кули Дамяна М илянича, средства предвидзени же би ше єдну часц обєк тох на те ри то риї оп шти ни Кула одкупело, а єдну постояцу часц реновирало, за специфични ґрупи як цо дзеци зоз хранїтельних фамелийох хтори после полнолїтства нє доставаю помоц од держ а­ ви, потим за Ромох и други загрожени катеґориї. Ан. М.

РУСКЕ СЛОВО

9


ЕКОНОМИЯ У ДЮРДЬОВЕ И КОЦУРЕ

БУРЯ И КАМЕНЄЦ НАПРАВЕЛИ ВЕЛЬКИ ЧКОДИ Побило ґереґи, дині, паприґу и огурки, слунечнїк и кукурицу поваляло, на сої поодбивало мауни луготирваца суша и високії температури уж од штредку юния, того лєта направели чкоди на кукурици, сої и цукровеи цвикли, заградкарских културох и овоцнїкох, хтори ше нє залїва, а нєдостаток води у жеми найлєпше поднєсол слунечнїк. И док продукователє раховали яки буду пошлїдки суши, внєдзелю пополадню, 18. юлия, пред вечаром, у вецей войводянских валалох и їх хотарох вельку чкоду направел оркански витор зоз каменцом и вельким дижджом. Спаднул и длуго очековани диждж, од 70 по 120 литри води по ква­ драт ним ме те ру.

Д

ПОТЛУКЛО ПОЛЯ, ВАЛЯЛО ДРЕВА Моцна буря з каменцом и моцним дижджом направела чкоди на скоро шицких урожайох на польох у Дюрдьове, хтори ше на ходза блїз ко при ва ла лу, а на йвек шу чкоду маю продукователє ґереґох и диньох и продукователє паприґи и огуркох. Єст парцели на хторих чкода 100 одсто, бо шицко знїщел каменєц. Вельки чкоди у Дюрдьове були и на обєктох, буря витарговала древа и там дзе були блїзко обєкти, направени вель­ ки чкоди на чардакох, шопох и других помоцних обєктох. - Звалєло нам два пластенїки и каменєц потлукол бостан. На щесце, бул осиґурани и була нам комисия, шицко висликовали, гварели же на диньох чкода 70 одсто, а на ґереґох 50 одсто, та тераз чекаме ришенє же бизме видзели цо нам припознали. Чарни ґереґи маю ценку скору, та попукали, и млади ґереґи 4-5 килово попукали, а тоти з велькей файти, цо були скоро узрети, на нїх нєт велька чкода, таке як з нохцом кед би були задрапнути, и их мож похасновац. На єд­ ним полю нам скоро зомлєло сою, алє нам є нє осиґурана гутори Наташа Гарди зоз Дюрдьова.

У Дюрдьове гваря же така буря була дас пред 50 роками, 1967, або 1969. року. СЛУНЕЧНЇК БАРЗ СТРАДАЛ Вельку чкоду витор и диждж истого дня направели у оп­ штини Вербас, дзе залапели хотар медзи Коцуром и Савиним Селом, пасмо широке дас 2 километри, вецей як 2 000 гектари. Буря поваляла и повитарговала слунечнїки, з часци и кукурицу, а на сої поодбивала мауни. Єст парцели на хторих слунечнїк цалком повивальовани зоз жеми и ту найвироятнєйше чкода будзе сто одсто. Руководителька Совитодавней служби у Польопривредней фаховей служби (ПФС) Вербас дипл. инж. Катарина Радонич гвари же ше пошлїдки суши увидзи аж на єшень и же велька чкода будзе лєм на вчасних гибридох, бо ше у чаше кед була на йвек ша су ша и гору чава при нїх фор мо ва ли зарна на чуткох. Вона гвари же ше, медзитим, чкоди од велького витру и каменцу, хторого було з часци, тераз нє годно санировац. Там дзе плоди и рошлїни побити, вони надалєй буду лєм гнїц и будзе бриґа розчисциц польо од остаткох рошлїнох. Там дзе слунечнїк повитарговани, аж и кед ше дакус зоз жилами трима за жем чежко ше годзен подзвигнуц, дозрец и продуковательом принєсц заробок. На тих парцелох, позно за другу шатву, окреме же на нїх применєни гербициди, и вец би ше ту нє шмело садзиц нїч цо би гербициди могли знїщиц. Могло би садзиц исту културу, алє уж авґуст и за тото позно. Фаховец зоз Проґнозно-звитодавней служби за защиту ро­ шлїнох Войводини Милена Марчич гвари же на шицких локалитетох дзе спаднул каменєц, або дзе витор поламал ро­ шлїни та пришло до механічного очкодованя рошлїнох, а чко­ да нє подполна, треба защициц менєй очкодовани рошлїни, накеди хвиля допущи. Вона гвари же на шицких местох дзе єст очкодованє почина гнїце, печарково и бактерийни хороти и же прето шицки рани треба опирскац и так их закриц зоз пасмом фунґициду и бактерициду, же би чкодлїви орґанизми цалком нє знїщели рошлїни. ■ М. Тамаш 30. ЮЛИИ 2021.


екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот

ПРЕДАВАНЄ БОСТАНУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ТОТ РОК ДОБРИ ЗА ҐЕРЕҐИ Уж роками Керестурци, ґереґи купую на добре познатих локацийох, у центру валала. Окрем продуковательох, ту и препредавателє дироньских ґереґох и диньох, та кажде найдзе свой рахунок Руским Керестуре, сезона предаваня ґереґох навелько почала. Продукователє гваря же тей яри хвильово обставини нє ишли на хасен продуковательом. Жимни ноци, як и моцни витри, у периодзе хтори бул найважнєйши за розвой ґереґох, допринєсли же бостан того року пожнєл у одношеню на прешли роки. Перши ґереґи хтори були пресадзени концом априла, досц настрадали пре жимну хвилю и дижди, а корень ґереґох нападнул фузариюм. Но, продукователє, на щесце, швидко одреаґовали зоз подсадзованьом, та чкода була обкерована. - Перши ґереґи препадли на полю и то було видно такой о тидзень од пресадзованя. Но, без огляду на мраз на початку, познєйше ґереґи нє требало пирскац нї зоз чим, бо хороти нє було. Вец уж ґереґи дакус пожнєли, алє мож повесц же рок ґенерално барз добри и за ґереґи, и за динї. Урожай барз добри, и вельо лєгчейше було виховац ґереґу, понеже, так як ю з початку нападали хороти, так ю познєйше хороти керовали, бо уж було барз цепло - приповедаю Джуджарово, вецейрочни продукователє ґереґох.

У

ЦЕНА БУЛА 70 ДИНАРИ, ТЕРАЗ Є 35 Джуджарово додаваю и же пресада того року мала до­ бру цену, та хто нє мушел наяр подсадзовац ґереґи, могол ю предац по цени од 30 до 50 динари на фалат, а була и глєдана. Динї тиж того року добре зродзели, но вони до­ даваю же укладаня заш лєм векши, понеже од прешлого року по тот рок, шицок репроматериял, як и защитни средства, подрагшели за коло 20 одсто. Як и каждого року, на початку сезони, конкуренцию правя ґереґи увежени з Греческей и Албаниї, та на почат­ ку юлия кед у нас починало оберанє, у тих жемох ше закончовало. Прето квалитет тих ґереох бул слабши и ґере­ ґи ше предавало по нїзшей цени, цо збивало цену нашим продуковательом. Так, цена ґереґох того року рушела зоз 70 динарами за килу, а тераз є 35 динари. Цена од 35 ди­ нари, як гваря ґереґаре така, понеже у Силбашу и Деспотове спадло вельо каменцу, цо нє уплївовало на квалитет

плоду, алє на звекшане количество ґереґох за предай, бо така ґереґа муши буц зрезана прето же єй лоза барз очкодована. И динї того року маю красну цену од 70 динари, гоч єст и по 50, а кед ше тарґує на велько, вец цена динї од 25 по 40 динари за килу. Таня Соколович и Борис Малацко и того року предаваю ґереґи, з тим же окрем дироньских, по першираз предаваю и свойо. - Посадзели зме ґереґи на кус менєй як пол гольта. Пресадзовали зме их штредком мая и мали зме свою пресаду. Зоз урожайом зме, затераз, задовольни з оглядом на тото же садзиме лєм перши рок. Думали зме же будзе чежко виховац ґереґи, алє нє було. Нє було вельо анї укладаня. И хвиля нам того року помогла. Но, з початку бул проблем бо ноци були жимни, алє после ше их фино порозцаговало, бо було цепло. Хороти нє було нїяки, та анї пирсканя - приповеда Таня и додава же з початку предавали лєм дироньски ґереґи и динї, а пофришко буду мац и свойо. ВАЖНЕ И МЕСТО ДЗЕ ШЕ ПРЕДАВА Окрем того, Таня зоз супругом Борисом на центру пре­ даваю и кромплї, цибулї, кайси, брескинї хтори препредаваю, а предаваю и свойо продукти - парадичи, паприґи, белави парадичи, огурки и сладку кукурицу, а вєшенї пре­ даваю и капусту и карфиол. - Шицко тото маме на полю. Маме и гольт паприґи, три ферталї гольта карфиолу, пол гольта капусти... нє вельо, праве тельо же бизме шицко могли поробиц сами, же бизме зменшали трошки за наднїци, бо су досц вельки. Єдине жридло заробку нам тото цо предаваме ту, понеже тераз нє сцигуєме пойсц и на пияц, алє можеме цали рок вижиц з того цо заробиме з тих продуктох - приповеда Таня и додава же и овоц и желєнява, а окреме ґереґи, динї и сладка кукурица тераз добре преходза, за цо, окрем квалитета, заслужне и добре, преходне место у центру валала. ■ Ан. М едєши

РУСКЕ СЛОВО 11


ЕКОНОМИЯ І

У ДЮРДЬОВЕ

БОСТАН ДАКЕДИ И НЄШКА Традиция продукциї ґереґох длугока, початки векшого садзеня на поля вяжу ше за седемдзешати роки прешлого вику, з тим же ше технолоґия продукциї теди досц розликовала од нєшкайшей, сучасней продукциї Пише: Лидия КУХАР

чаше кед Дюрдьовчанє почали пестовац ґереґи були познати лєм два сорти. То були чарна мадярска сорта ґереґи Шуґар бейби (8и§аг ЬаЬу) и италиянска желєна смугаста ґереґа Кримсон свит (Сгішзоп 8^ееї). До нашеньох од тих ґереґох ше у гевтим чаше чежко доходзело. Углавним го приношели андї котри ше ходзели купац до мадярских купельох, а з другого боку, нашенє зоз Италиї приношели млади чле­ ни фамелийох котри ходзели до Трсту куповац фармерки. Теди ше, як и нєшка, прейґ гранїцох без провадзацей предписаней докуметациї нє шмело преношиц нашеня, та их и єдни и други мушели скривац на рижни места по транспортних превозкох на котрих путовали. Случовало ше и таке же дакому царина на уходзе до нашей жеми одняла драгоцину робу, а тоти анеґдоти ше и нєшка у народзе преприповедовюю и людзе ше их дзечнє здогадую. На самих початкох продукциї ґереґох людзе нє мали достаточне знанє коло пестованя тей заградкарскей култури. Було ту рижни блуканя, алє на концу людзе прилапели шлїдуюцу технолоґию.

У

ЯК ТО БУЛО ДАКЕДИ Вчас на яр зоз мотику у рукох на кажди крочай копало ше долїнки глїбини коло 20

12 РУСКЕ СЛОВО

центиметри. Тота часц роботи була резервована за жени и младеж. До тих долїнкох хлопи кладли хлївски гной, а потим шицки вєдно загартали и окреме их означовали зоз правеньом персценя коло каждей долїнки. Означованє долїнкох було барз ва­ жне бо ше садзенє ґереґох нє робело исти дзень алє о даяки час, угавном ше чекало же би тоти долїнки добре намокли. После садзеня нє було нїякей хемийней защити анї додатного залїваня, так же урожай бул препущени природним обставином. Садзенє нашеня у тедишнїм чаше до долїнкох без наводньованя було барз ризичне. Часто ше случовало же кед нє падало ґереґи нє зишли, лєбо зишли, алє ше потим од велькей суши осушели. Случовало ше же ше на подаєдних парцелох подсадзовало вецей раз. О даяки час людзе заключели же драге и чежко набавене нашенє лєпше посадзиц до пластенїку, до окремних погарикох и там випестовац рошлїну по одредзени стадиюм. Розсадзованє так одхованих рошлїнох до истих тих долїнкох дало вельо лєпши резултати. На таки способ ше до­ ставало вельо сиґурнєйшу продукцию и вельо векши урожаї. Осемдзешатих рокох єден дюрдьовски майстор, бачи Мирон Рамачов, видумал ма­ шину хтору цагал трактор и хтора сама ко­ пала долїнки. Тота машина барз олєгчала 30. ЮЛИИ 2021.


екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот

продукцию ґереґох и такой потим ушлїдзела експанзия пестованя ґереґох. Можеме повесц же то бул златни период за дюрдьовски ґереґи. Теди ридко котра фамелия у Дюрдьове нє садзела ґереґи. Прави парасти на векших поверхносцох, а дохторе, учителє, административни роботнїки зоз општини и заняти по фабрикох, пестовали ґереґи на менших поверхносцох и то им було додатне жридло финансованя. ДЗЕ ШЕ ПРЕДАВАЛО Кед почали дозревац, у другей половки юлия, шицки члени обисца були анґажовани коло резаня и предаваня ґереґох. Предавало ше вшадзи. На главней дра­ ги у Дюрдьове, на пияцох у Новим Садзе, Суботици и так далєй. Дзепоєдни фамелиї свойо продукти предавали аж на чарногорским приморю. У центру валала кажди дзень було на дзешатки полни кочи ґереґох котри ше предавало на велько, угавном до Босни и Герцеґовини и на Косово. ХАСНОВАНЄ ФОЛИЇ ОЛЄГЧАЛО ПРОДУКЦИЮ Нєшкайша слика о дюрдьовских ґереґарох ше цалком пременєла. Остало мало продуковательох котри и далєй вирни тей файти продукциї. Чом то так? Зоз зявеньом машини за копанє долїнкох продукция ґереґох ше зоз Дюрдьова преселєла по цалей Войводини (Ашаня при Печинцох, Ш имановци, Силбаш, Деспотово, Диронь, Ковиль). За кратки час ше зявела гипер продукция тей

ЦЕНА ДОБРА, АЛЄ БУЛО ЧКОДИ ОД ЛЯДУ По словох продуковательох тогорочна цена ґереґох досц добра. На мало вона була коло 50 динари, а на ве­ лько коло 30 динари. Тих дньох ше на мало предава од 30 по 40 динари, а на велько од 16 по 20 динари. Динї ше на мало предава по 50, а на велько по 30 динари за килу. Зоз таку цену продукователе задовольни и можеме обчековац же ше у рокох хтори пред нами продук­ ция ґереґох подзвигнє на ище висши уровень. Нажаль, даєдни продукователє ґереґох, хтори маю поля блїзко при валалє, маю вельку чкоду, бо им каменєц, хтори падал штредком юлия, побил шицко, и знїщел и ґереґи и динї, и нацинє.

заградкарскей култури. Концом прешлого вику и перши дзешец роки у 21. вику цена ґереґох була барз мала и людзе масовно напущовали тоту продукцию. Вельке доприношенє гипер продукциї дала и сучасна технолоґия котру прилапели векши продукователє, а котра дава значно векши урожаї од старей. Сучасну технолоґию характерую нови сорти ґереґох рижних продуковательох, хтори високородни, сладки и прилагодзени ґу сучасним купцом. Високи урожаї нєшка ґарантує: хаснованє рижних хемийнох защитних средствох котри обезпечую високу здравствену защиту рошлїнох, хаснованє квалитетних средствох за карменє рошлїнох зоз систему капка по капка и прейґ лїсца, и пластикултура. Можеме повесц же пластикултура - хаснованє фолиї зоз хтору ше закрива польо, або шори до хторих ше садзи ґереґу, радикално пременєла продукцию ґереґох. Вчас на яр у нєшкайшим чаше место копаня долїнкох и их полнєня зоз хлївским гнойом, наґажованя, загартаня, цо дараз були найчежши роботи коло ґереґох, до шорох дзе ше садза ґериґи розцагую ше цивки системи капка по капка и пвц фолию. До жеми закритей зоз фолию садзи ше нашенє ґереґи (ридша вариянта), а найчастейше ше росадзую рошлїни котри одховани у пластенїкох. Зоз си­ стему капка по капка младим рошлїном обезпечуєме во­ ду и шицко цо им потребне за интензивни розвой. Даєдни продукователє иду ище далєй, та зоз пластичну фолию правя мини тунели под хторима млади рошлїни вельо швидше рошню, а резултат то вчасни род котри обезпечує висшу цену ґереґох. ЧИ НЄШ КА МОЖ ЛЄГКО ПРЕДАЦ Менши продукователє нєшка свойо ґереґи предаваю углавном тарґовцом хтори их вец препредаваю по пияцох у векших городох. Векши продукователє свойо ґереґи предаваю гипермаркетом у хторих можеме купиц ґереґи рижних фарбох, велькосцох, смакох, та аж и фурмох. Кельо дю рдьовска ґереґа позната ширцом цалей бувшей Ю гославиї, гутори нам одвит на питанє тарґовцом на пияцох по рижних городох: „О дкаль ґер еґи ?” , а одвит „Зоз Д ю рдьова” .^

30. ЮЛИИ 2021.

РУСКЕ СЛОВО 13


ДУХОВНИ Ж ИВОТ

ЗМЕСЦЕНЄ У МАРИЙОВИМ СВЯТИЛЇЩУ ВОДИЦИ

П Р И Є М Н Е ЗА ПРЕБУВАНЄ, А НЄ ДРАГЕ Марийово святилїще Водица, односно єй помоцни обєкт Водицова хижа, хтори ше находза на даскельо километри од валалу, вше вецей постава место хторе атрактивне нє лєм вирнїком з других парохийох, алє и госцом з других местох хтори през цали рок, за рижни нагоди приходза до Керестура, а потребне им зме сце нє. З оглядом же анї у валалє, анї у околїску понукнуца за змесценє нєт, а за тим єст окремна потреба под час рижних манифестацийох, фестивалох або вирских сходох, члени Церков­ ного одбору и други валалски подприємства и

институциї препознали вредносц того обєкту, хтори на хасен цалого валалу, а зоз потримовку локалней самоуправи робя на подзвигованю стандардох змесценя у тим обєкту. - Мали зме потераз велїх вирнїкох з других парохийох, алє и рижних госцох и зоз иножемства и зоз других местох зоз Сербиї хторим требало ноцованє у Водицовей хижи, и барз були задовольни. Под час Водицового кампу, хтори будзе отримани 6. авґуста, вигосциме велї дзеци и младих, а потим о два тижнї ту и „Днї паприґи” кед нам приходза огньогасци зоз Пожеґи хтори ше побратимели зоз нашима огньогасцами. Кажде хто придзе одушевени яки там мир и яка приємна атмосфера - приповеда член Церковного одбору Владо Пештика. Обєкт за змесценє ма капацитет за 20 особи, ма 6 просториї, кухню, купатило, туши, а шицко за символични пе нєж. - Тот обєкт за змесценє ма шейсц просториї, три долу и три горе, долу ше находзи и кухня, и ма капацитет за 20 особи. Кажда посцель ма свою посцелїну, кухня ма тиж потребни прибор, єден туш єст у будинку, а два вонка. Кед зме куповали посцелїну, комплет посцелїни коштал 3 000 динари по кавчу, а нам требало 20 таки пакети. Но, кед тот чловек з Вербасу дознал за цо нам поребна посцелїна, дал нам шицко вельо туньше. Тиж и ормани нам подаровали дзепоєдни людзе. - гвари Пештика, и наглашує же фиксна цена за змесценє нєт, дава хто кельо сце. - Цена змесценя нам нє одредзена, охабяю нам людзе хто кельо дума же треба. Людзе себе єдзенє муша обезепчиц сами, ми даваме лєм кавчи, посцелїну и хаснованє купатила и кухнї, та прето то и минимални цени. Поведзме, тераз нєдавно кед орґанизоване Стретнуце за фамелиї, дзе участвовали коло 40 особи, зоз тих пенєжох хтори зме

14 РУСКЕ СЛОВО

достали од змесценя у Водици, нормално, виплацели зме помоц хтору зме мали того дня и материял хтори ше потрошело, а звишок пенєжох зме вихасновали за купованє уцицовача, хтори зме потим подаровали „Белавей птици” у Кули - потолковал Пештика. На початку рока, у фебруару, на Водицовей хижи поставени шейсц нови ПВЦ облаки, прешлого року поставена водоводна мрежа по Водицу, посипани асфалт опрез Води­ ци, а нєдавно и обновени мебель у обєкту за змесценє. У тих роботох, вельку помоц указує и локална самоуправа. - Попри поставяня облакох, и вибудови водоводней мрежи, того року нам предсидатель општини Кула Дамян Милянич дал ище 300 000 динари за поставянє комплетней изолациї. За тоту наменку Церковни одбор додал ище сво­ йо 90 000 динари, а коло финансийох и конкурсох нам ве­ льо помага Владко Варґа. Вшелїяк, вельку помоц доставаме и од предсидателя општини Кула, и маме наисце добре сотруднїцтво. И сам кед бул у нащиви нашей Водици, припознал же нє знал же у його општини єст таке красне и мирне место за одпочивок - гвари Владо и наявює же би роботи на изолациї помоцного обєкту требали почац уж у септембру. Ан. Медеши

ЮВИЛЕЙ ЛЕСЇ ПАПОВЕЙ Ш. НАВКРАТИЇ

ПРИПОЗНАНЄ ОД ПАПИ ФРАНЦИСКА Л есї П аповей винчуєм на ювилею, 25-рочнїци як є у монаш еским живоце ш. василиянкох як ш. Навкратиї. За тот ювилей достала припознанє од папи Ф ранциска зоз Риму. Цеш им ше и мило ми. мама М ария 30. ЮЛИИ 2021.


сІиИоупі@ги5ке5Іоуо.сот

КИРБАИ У НОВИМ ВЕРБАШЕ

ШВЕДОЧИ ШЕ ЗОЗ Ш ЕРЦОМ И Д О Б РИ М А ДІЛАМ И Кирбай у Новим Вербаше и швето св. Вла­ димира Велького пада 28. юлия, алє є преславене у тей парохиї внєдзелю, 25. юлия, у цер­ кви зоз шветочну Службу Божу хтору служели о. Платон Салак зоз Кули, хтори и наказовал и о. Алексий Гудак зоз Старого Вербасу, а велїх госцох и шицких присутних у полним храму привитал домашнї парох о. Иґор Вовк. Отец Алексий споведал вирних, було и мированє, а у своєй казанї о. Платон наглашел же нашу виру мушиме шведочиц нє лєм зоз словами, алє и зоз шерцом и добрима дїлами.

- На прикладу обшеднутих цо жили у гробох, видзиме яки намири злого, а тиж и яка велька любов Божа ґу людзом у потреби, хтори настрадали од зла. Лєм Исус Христос ма моц знїщиц зло и нєприятеля нашей души и вичного спашеня. Прето мушиме нашим ближнїм приношиц Исусову любов, по прикладу св. Владимира и шицких святих, же бизме ше шицки вєдно з Исусом Христом цешели у Царстве нєбесним - гварел о. Салак. М. Г. К.

ВИСТИ З ВАТИКАНУ

ПАПА НАЩИВИ МАДЯРСКУ И СЛОВАЦКУ Обявена програма апостолского путованя папи Франциска до Мадярскей и Словацкей од 12. по 15. септембер - сообщене на сайту Радио Ватикана. У Будапешту, на Площи геройох, 12. септембра папа будзе служиц Службу Божу у рамикох Медзионародного еухаристийного конгресу. Истого дня одпутує до Братислави. У тих двох державох стретнє ше зоз державнїка ми, кли ри ка ми и дру ги ма за єд нї ца ми. У Словацкей ше стретнє зоз младима, єврейску и ромску заєднїцу а нащиви и центер Бетлегем у Братислави. 30. ЮЛИЙ 2021.

ним святилїщу у Шаштину, на швето Мариї жалосней 15. септембра. Обявени и лоґо и ґесло па­ по вей на щ и ви Сло вац кей. Гасло, надихнуте з Марию 5 Магіои а Логе£ош жалосну, хтору Словаци па сезіе га Л егіЗот окреме почитую, глаши: „З 12. - 15. зерІетЬ га 2021 Марию и Осифом на драги ґу Исусови” . Свята фамелия нас мотивує же бизме предЯк сообщене, святи отец тиж буд­ лужели по драги ґу Исусови, потолзе служиц византийну Божествену коване у службеним сообщеню. Лоґо Литурґию св. Йоана Златоустого у указує мотиви гасла - шерцо, драгу Прешеву, а апостолске путованє у и криж - у фарбох словацкей и ватитей жеми закончи з литурґийним кан скей за ста ви. славеньом у словацким НационалМ. Г. К. * *

Рарег Ргапііізек па Зіоуепзки

Ф

РУСКЕ СЛОВО 15


КУЛТУРА И ПРОСВИТА

ИНТЕРВЮ

ПИСАТЕЛЬ МИКОЛА ШАНТА, З НАГОДИ ОБЯВЙОВАНЯ ЙОГО КНЇЖКИ „ПАНОНСКЕ ЧУДОВИСКО” У УКРАЇ НИ

ПИСАНЄ РОМАНА ТО ЯК ХОДЗЕНЄ ПО ВОДИ До на шого руского, войводянского швета пришла вистка зоз України же у видавательстве „Априори” у Львове обявени роман Миколи Шанти „Панонске чудовиско”. Роман на українски язик препожеп визначни українски писатель и прекладатель Андрий Любка. Здогаднїме ше, роман у нас обявени 2017. року у Видавательней хижи „Дневник” на сербским язику Пише: Олена ПЛАНЧАК-САКАЧ роману автор пише о двох вельких злох хтори залапели Панонску ровнїну на хторей Русини жию уж длужей як 270 роки. Перше, то Шайкашка рация хтора була 1942. року у хторей, як читаме, погинул и писательов дїдо Данил Виславски, „чийо цело уж давно поєдли риби у Тиси”, та з тим романом вон му дзвига памятнїк. Друге, то остатня война при розпадованю Югославиї. Роман у началє обрабя тему пребачованя як условия за дальши нормални живот, бо жиц зоз мержню у души нєможлїве.

У

Длуго зме це познали як поету, остатніх рокох пишеш прозу. Як дошло по тото, як ше постава прозни писатель? Преход на писанє прози пришол як пошлїдок духовного узреваня. У єдней хвильки сом похопел же я жадам писац прозу. Бо писанє прози, романох, приповедкох, есейох, дньовнїку, то каждодньове випитованє живота, глєданє и творенє його смисла. Кед же ше случи же прежиєм дзень, а голєм два годзини сом нє читал, або писал, мнє цлїво, нєза- анализи и самоанализи. Сатисфакция за таки труд верификодо воль ни сом. Пи са нє и чита нє, то звик нуце хторе ци обду- вана у явносци приходзи ридко, з часу на час, и углавним є мує живот. А як ше постава прозни писатель? Перше треба нє интензивна. Ґлумец лєбо шпивач ма потребу аплаузи принєсц голєм два важни одлуки. То одлуки хтори маю чежи- доставац кажди дзень, то му постава покарма суєти, а писатель ну таку яка наприклад, одлука о малженским живоце - за ца- тот скромни аплауз достанє раз у трох, або пейцох рокох кед ли живот. Перша би була, я жадам буц прозни писатель, без закончи кнїжку. Найглїбша сатисфакция ми кед дойдзем до огляду на почежкосци з якима ше будзем стретац на тей драги, своїх читачох, або кед дожиєм добру анализу свойого твору. а почежкосци буду рижни и будзе их вельо. Од першей Углавним, у литератури ше случує по принципу, служ, та почежкосци же хто то будзе друковац, та по тоту же ше чловек заслужиш! Я литератури служим, та дацо и заслужим. одлучує за цошка цо бере барз вельо часу, вимага барз вельо Так ши заслужел и прекладане твойого роману труду, пошвеценосци тей роботи, а углавним без материялного хасну. Прето ше таку одлуку приноши у узретих рокох, кед на українски язик. Яка то була драга дойсц по преклад особа як пошлїдок духовного узреваня ма иншаке одношенє романа на еден вельки европски язик? ґу материялному. У узретих рокох чловек похопює же робота Влєце, пред шейсцома роками, до нащиви нашей рускей писателя подобна пророцкому поволаню, бо пророк у функциї заєднїци пришол млади українски писатель Андрий Любка и идеї хтору пророкує, найчастейше без потримовки и порозу- було стретнуце з нїм у Заводзе за културу войводянских меня людзох коло себе, без материялних консеквенцох, алє у Руснацох. Вон жадал упознац руских писательох, та и мнє, моралним смислу и у обдумованю свойого живота достава та жадал же бизме ше стретли теди и там, а я праве тих дньох бул завжати коло жебарз вельо. Писательска робота, як ридко хтора, нїдби сина, та сом ше нє Чловек муши вериц до того цо роби и о чим пише. дава глї бо ку ду хов ну нашол з нїм. Алє, кед дацо Я хвильково пишем штварти роман. А можебуц ше, сама сатисфакцию. судзене, воно ше витвори. од себе створи и кнїжка приповедкох. У єдним есею сом И друга важна одлука, Пришол вон и по други написал же писанє романа то таке як ходзенє по води. свой каждодньови живот раз, бул госц у Александра Д ок Петро верел и патрел на Исуса, та м у то и ишло. Мудрого и вони двоме пришли треба так виорґанизоКед посумнял, почал ше чиряц. Так и з романом, док вериш до мнє до Коцура. Моясупрувац же би ше нашло у до того цо робиш , писанє идзе, а кед почнєш сумняц, га Меланка, дзивка Ирина, змисту каждого дня часу чиряш ше до води безсмисла... за порядну и систематАндри, Александер и я були ску роботу. Я то ришел на ноцней рибалки на коцуртак же сом пред дас дзешец роками одлучел кажди дзень ставац ским беґелю хтори ошвицени и вноци. То було таке лапанє на 5 годзин рано и такой з рана, ище швижи и одпочинути, а док рибох же зме длужей од пол ноци шедзели на беґелю, скоро нє почали бренкац телефони и оганяц ме обовязки, читам и пишем. нїч нє лапели, алє зме вельо приповедали о литератури. Здогадуєм Зоз приношеньом одлуки же жадаш писац, чловек престава ше же тема була поезия и есеїстика Чеслава Милоша и мац часу за велї тривиялни змисти свойого живота. З таку Йосифа Бродского. Того дня сом му и подаровал мой праве одлуку ше, напевно, меня и окруженє у яким ше чловек руша. обявени роман по сербски „Панонске чудовиско”. После того, Бо писательска робота подрозумює вельо осаменосци, вельо нашол сом ше у України у Моностириску на Лемковским фестивалу,

16 РУСКЕ СЛОВО

30. ЮЛИИ 2021.


киІІига@гизке5Іоуо.сот

мал сом свой лап-топ при себе и теди зо мну контактовал Андрий, та ми гуторел же пречитал мой роман и же то по його думаню єден зоз найлєпших балканских романох о войни и же го вон будзе прекладац. А Любка прекладал даскелїх сербских и горватских авторох. Преложел кнїжки Єрґовича, Басари, Воларевича, Андрича... Вон одлучел же одвої свой час и труд за таку роботу. Аж вец зме почали штудирац як то треба ришиц финансийно, хто то обяви. Мушим подзековац у тей нагоди Союзу Руснацох Українцох Сербиї и Амбасади України у Беоґрадзе хтора вифинансовала преклад. А за друкованє кнїжки Любка заложел свой авторитет при видавательови.

нїма контактуєм прейґ Фейсбука, а цо пречитали мой роман. Од 23-27. юния у Києвє ше ма отримац Медзинародни фестивал „Кнїжковий Арсенал”. Специялно за тот фестивал критичарка Ганна Улюра вибрала главни ярньо-лєтнї кнїжки цо обявени од початку рока та по тераз, та медзи дзешец насловами хтори означели тот видавательни период, учишлєла и мой роман. А у тим периодзе у України обявени стотки и стотки кнїжки.

У роману обрабяш феномен зла. Роман ма два вельки цалосци, цалосц о дюрдьовскей рациї 1942. року и цалосц о войни у Горватскей. И сам ши на одредзени способ участвовал у войни. Як пояшнїц феномен зла? Яке то чувство писателя тераз кед знаш же кнїжка Зло ше случує по шаблону. Перше зло зробел Каин кед забил обявена у Львове? Авеля. Прецо? Пре материялне добро и суєту, пре фрустрацию, Шлїдуюцого лєта сом зоз аматерами КУД „Жатва” бул у Львове и особну чи историйну. По тим шаблону ше случую шицки зла кед зме ше вноци шпацирали по тим прекрасним городзе у хторим, през историю. У єдней хвильки сом виглєдовал орудия за вивояк знаме жил и наш Костельник, преходзели зме и коло кнїжкар- лованє болю, же би тот хто мучени, попри тим же му уж трасиньох и я, нє бешедуюци нїкому, мал мрию же би раз у єдней зоз рана драга до шмерци, цо вецей болю прецерпел. Яґод же тот тей кнїжкарнї бул виложени и мой роман. Жаданє було таке моцне боль дава якуш моц тому хто му ю наноши. Фасцинантне иску­ же ми го Бог нє могол нє витвориц. И случело ше. Любка нашол ство уживаня у цудзим болю. Фасцинує чловекова потреба за видавателя праве у Львове, то реномовани „Априори”. На сайту тим. То лєм бешедує кельо нє познаме людску природу, та и себе. тей видавательней хижи видно же цо шицко обявюю и яки Одкаль тото зло у чловекови? То, випатра, кажди чловек под проєкти им даваю тот високи реноме о хторим приповедам. одредзенима околносцами може постац зли и може уживац у цудзим болю. Литература о тим постої, Най спомнєм єдну коинциден цию, або як то Юнґ наволує - М ам и єден закончени ром ан хтори сом писал у периодзе же би нас опомла, здогадла на од 1997. по 2020. р о к и чека на милосц видавателя. можлївосци людскей природи. синхроницитет. Праве пред Н є дрилям ше, чекам шор и нагоду и знам ж е кед треба Яке то задовольство зоз байонетом тим як цо сом дознал же хто ж е би спатрел шветло дня тот ром ан будзе обявени, преджобнуц дзецко у присустве будзе видаватель романа, у бешеди зоз проф. др Янком яґод цо вода хтора м а вибиц зоз стини найдзе себе преход... мацери?! Ту нє лєм боль дзецка, алє и боль мацери. Чловек хтори Рамачом гуторим му же преучуєм Византию од наставаня по дзешати вик, бо ми то потребне збудовани зоз истих молекулох, як и тоти нєвини жертви, ма за прозу хтору тераз пишем, а вон ми, як историчар, такой дал на подобну душу, вери до истого Бога, и тото роби. Под чиїм уплївом? читанє два кнїжки зоз тей обласци и то єдну по сербски, а другу Я пробовал глєдац одвит на тото питанє и думам же сом го по українски. Познєйше сом обачел же видаватель українскей нашол: чловек то роби под уплївом демаґоґиї! Прето, дзе ґод препозна Историї Византиї праве Видавательна хижа „Априори” зоз Львова, демаґоґию, писатель длужни одреаґовац. Прето же конєчни циль хтора обявела и мой роман. Очиглядно же шицки події и шицки демаґоґийного процесу же би тот мали чловек у, нїби, велькей людзе повязани зоз субтилнима нїтками хтори писателє одкри- держави, у мено, нїби, вельких державних идейох, постал обични мали забойнїк, злодїй, мучитель и кат. Ро ман „Панонске ваю и пробую потолковац смисел їх повязованя. чудовиско”, на одредзени способ и роман о демаґоґийох хтори знїшую людски животи, як и роман о пребачованю як условию за Промоция була, лєбо будзе? Завиши цо подрозумюєме под поняцом промоциї. Кнїжка дальши нормални живот, уж кед ше тото зло прежиє. перше була рекламована на Фейсбуку пред тим як є друкована Цо тераз пишеш? Зоз чим нас нєсподзиваш? и почало єй предаванє прейґ наручованя, прейґ пошти, и при Пишем єден роман хтори ма два уровнї. Идею за тот роман самому видавательови. Там така пракса же би видаватель преценєл кельо треба видруковац кнїжки. Мам упечаток же досц кнїжки сом достал у сну. Главни юнак, писатель у узретих рокох кед предане пред друкованьом. Андрий написал добри рекламни му уж приятелє зоз ґенерациї помали одходза зоз того швета текст, погуторел цо єст у роману, наглашел мойо русинске фасциновани зоз тему шмерци и цо ше случує после нєй, доходзи походзенє, цо виволало вельке интересованє при читацей публики до спознаня, тиж прейґ сна Теодори Цариґрадскей (10. вик) же у України. Барз их зацикавело же цо то за найстарша українска душа преходзи през двацец митарства и на тей драги ше очисцує дияспора цо жиє у Войводини. Кед повем же тот рекламни пост и у зависносци од того як жила, идзе там дзе чека други на Фейсбуку лайковало або коментаровало вецей як 1 200 особи, Исусов приход. Юнака романа фасцинує тота тема и вон жада вец ясне же у питаню читаци релациї на яки ми нє звикли ту у написац приповедку о тей жени. Тиж так го фасцинує животопис Сербиї, окреме у руским културним живоце. Нараз сом ше Теодори Александрийскей зоз пиятого вику хтора, преблєчена стретнул зоз людзми з рижних крайох України, рижних интере- як хлоп жиє у хлопским манастире дзе ше духовно приблїжує сованьох, та аж и звонка України, зоз Литваниї и Польскей, хтори ґу Богови, покутуюци свой грих зоз младосци. Кельо тоти подвиги читали або пожадали читац мой роман. Кнїжка обявена на язику можлїви нєшка? У тей мири ше одрекнуц вонкашнього живота на хторим бешедую вецей як 40 милиони людзе, цо за мнє, як и пошвециц ше духовному напредованю. Попри тим же ше меншинского писателя у Сербиї цалком нове искуство. Такой чло век у суш но сци знач но нє меня, тоти под виги нє шка после тей реклами ушлїдзел и перши приказ романа. Потераз, чежко запровадзиц и кончиц. А потребни су як приклад. Же би обявени три литературни критики. Наслови тих приказох бешедую указали же и така животна драга ма смисла и приноши глїбоке же су афирмативни. Єден ма наслов: „Вельки писатель єдного духовне щесце. Паралелно з тима двома приповедками чечу и микронароду”, други „Бестселер бачванского Руснака”, треци приповедки о судьбох писательових сучашнїкох хтори ище шорово анї нє жили, а живот уж прешол або преходзи. Значи, „Пораженє побиднїцких язикох”. У септембру ше отримує Саям кнїжкох у Львове, та ше наздавам то роман о глєданю смисла живота. Роман указує же тоти же пойдзем на тот саям, очекуєм там и промоцию романа юнаки зоз прешлосци цо ше опредзелєли за монашески живот, класичного типу. Тиж так и у Ужгородзе. Можебуц ище даґдзе. у сушносци щешлївши як тоти цо у нєшкайшим чаше проУж завиши од того цо видаватель и прекладатель поробя по тим бовали найсц щесце у полним фрижидеру, материялней питаню. Любел бим ше стретнуц наживо зоз тима людзми цо з маєтносци и политичней моци.^ 30. ЮЛИЙ 2021.

РУСКЕ СЛОВО 17


КУЛТУРА И ПРОСВИТА

НОВИ КНІЖКИ

СТИХОВАНИ ПОУКИ

(Мелания Римар, „Хто як сце”, збирка писньох за наймладших, Руске слово, Нови Сад, 2021) П осле дзевец кнїжох за дзеци, котри написала по руски и штирох по сербски, а направела и даскельо вибори за кнїжки антолоґийного типу, М елания Римарова вш елїяк найвреднєйш а писателька за дзеци у рускей лите­ ратури, а медзи сучаснима писателями є озда єдина цо нєпреривно и далєй пиш е, за исту читательну публику, так же тота иста публика од нєй з правом обчекує скоро каждого року но­ ву кнїжку. Н айновш а єй кнїжка „Хто як сце” представя єй творчосц за наймладш и дзеци, тоти котри кнїж ку беру до рук як бависко з ко­ трим одрастаю и котре им помага звладовац велї поняца котри им през тото одрастанє будзе потребне знац. Зато и мож лїве дефинованє за тот змист, тоти 53 писньочки мож наволац и як стиховани поуки, и, верим, же буду хасновани як едукативни материял у предш колских воспитних установох, лєбо у нїзш их класох основней школи. Рецензентка рукопису з котрого кнїжка настала др Даниєла Тамаш, исте тото, а на фахови способ замерковала: - Тематика облапена у писньочкох побудзує у дзецку механїзми розвою нукаш нєй стабилносци и ровноваги през розвиванє чувства припадносци окруженю у хторим ше находзи. Письочки даваю поруки дзецку же є нє саме и будзи у нїм чувства хтори подлога за розвой емоцийней сиґурносци и интелиґенциї. Дзецко ше упутює на других людзох и освидомює ше о їх чувствох, потребох и намирох, цо основа емпатиї и социялней повязаносци. Повязаносц зоз людзми коло нас, поготов блїзких, значни фактор субєктивного дожица квалитета живота, без огляду на возрост.

Тамаш ова наглашує и улогу таких писньочкох у воспитаню дзецка, бо поучує дзеци на кра­ сне справованє, пристойну бешеду и здрави звикнуца, а источасно ше то роби нєнаруцуюцо през стихи котри меркую на ри ­ му и дзец ку при сподо бе ни ви слов, та ше шицко тото окончує на розбавени способ и нєнару­ цуюцо ше калами на їх млади характери. Авторка, як и у своїх скорейших кнїжкох, дзецински швет присподобює ґу природному околїску у хторим нє лєм дзецково парняки, и його родичи, родзина, алє и приро­ да, рошлїни и животинї як єй часци, котрим вона додзелює прикмети людзох, та часто тоти писньочки и ма­ ли стиховани басни, з поуку вицагнуту на концу. Поведли бизме, така поезия спада до класичней дзецинскей поезиї и кед би нє було даяки сучасни ситуациї и язико­ во елементи, могло би повесц аж же су и архаїчни. Кед писньочка литературно удатнєйша, аж и тота архаїчносц крашнє зазвучи зоз свою скоро етноґрафску ноту. Випатра же ше тото, з намиру же би то так було, або нє, авторки баржей удавало приблїжиц ше ґу на­ родному скарбу у тих цалком кратких писньочкох, як цо то, наприклад „Скочим, прескочим”, „У заградки”, „Накармим гаче”, „П озна єшень”, ,Чишлїм, чишлїм, овечки”, та и даєдних других котри у себе чуваю мелодию народних писньочкох чи розчитованьох. Упечатку архаїчних писньочкох допринош а и илустрациї Павлини Ш еписки, нове мено наш их илустраторох, котри асоцирую на илустрациї яки обявйовани у дакедишнєй „Н аш ей заградки”, та визуално цалком потримую змист. И рина Гарди Ковачевич

УПИС ДО ДОМУ ШКОЛЯРОХ „ПЕТРО КУЗМЯК” РУСКИ КЕРЕСТУР

У ПЕРШИМ КРУГУ УПИСАНИ 30 ШКОЛЯРЕ, МЕСТА ИЩЕ ЄСТ У О сновней и ш треднєй школи з Домом школярох „П етро Кузмяк” преш лого ти ж н я, по 23. ю лий, тирвал перш и уписни круг за приєм ш тредньош колцох до интернату у школским 2021/2022. року. П раво на зм есценє и костиранє ма ли по ряд ни школя ре ш тред нєй школи у Руским К ерестуре, а у тим перш им кругу, до Д ому шко-

18 РУСКЕ СЛОВО

лярох уписали ше 30 ш коляре, 9 хлацпи и 21 дзивче, од хторих вкупно осм еро Руснаци, а 13 школя ре пер шей кла си. Зд огад н їм е, до керестурскей Ґи м н ази ї н а руским н аставн и м язику, того року уписали ше 16 школяре, за Ґимназию на сербским язику того року було кус менш е интересованє, а за напрям

туристично-готелиєрски технїчар, од максимум 30 местох, опредзелєли ше 24 школяре. Д руги уп и сн и круг до Д ому школярох будзе од 24. по 27. авґ уст кед ше, як и каждого року, упиш у ище заинтересовани шко­ л яре, звичай н о старш и класи ш тредньєй школи. Ан. М. 30. ЮЛИЙ 2021.


^1

ЮЛИЙ 2021. рок

у

ЧИСЛО 7

Л и т е їш п а ц т

-------------- -СЛОВО

Чи.

ЦЕПЛА ЛЮ БОВ Цепла любов,

Моя пара, Так ми прилєцела,

Давно уж престала, Зато же ме Моя мац нье дала!

Нье так моя, На кельо то твоя,

Же сом себе Сама нє верела!

Прильецела: И загуркотала, Же ше за мну

Зато мили, Я тераз нье твоя.

Лєдво дочекала.

Видзиш мили Пре твою мамочку

Дочекала: Та ме повинчала,

Тераз нье маш,

Моио рани, Зос шерца виняла.

Свою голубочку...

Ти голубку Барз крашнье гуркотал; Алье кед ши И мамочку слухал.

Я ци зато Барз крашнє дзекуєм, И за стару Любов нє бануєм.

Бо я мала, Рани превельики,

І і

Вериш мили, Яки жаль велїки.

Алье уж ше Шицко погоиело: Моио шерцо 3 другим ше спарело.

Я уж нашла,

Нєшка жіем Весело зволюєм, И зоз милим

Другого милого,

Крашнє напредуєм.

ї ї

Да мам пару, До гроба свойого! (Обявене под псевдонимом Чи. у новинох „Русска заря” 1938. року)

1 30. ЮЛИЙ 2021

...

1

РУСКЕ СЛОВО 19


іи ш

СЛОВО

Ив а н ҐОРАН КОВАЧИЧ (1913 - 1943)

ДОЛЇНА І Крев моя шветлосц и цмотиня моя. Блажену ноц и вид ми видлобали, Тоти ше рани нїґда нє загоя. Од капкох дня ше огнї розбовчали И жренка му у огню од нїх прасли. На власней дланї очи ми вигасли. Напевно ище птица трепецела Ми у нїх; цале нєбо спадло нагло И твар ше ми до жренка зачирела, А белавидло до ньго ше уцагло; На дланї очи зарї ми гласкаю, А мойо слизи вецей нє капкаю.

Шветлосци ясна, нїґда нїоддкаль Так оштро ши нє блїсла; з огня, стрили, Нє пекла ши так; и як кед бим плакал Огньови слизи цо ми вид випили. Так пекол ножа блїск у пеклє крикох И страшним вреску других ученїкох. И нє знам покля мучел ме тот пламень, А вец ми ствардли, спухли живи рани И лєдво стал сом, чежки яґод камень. Вец очи почувствовал сом на дланї И гварел сом: „Я шлєпи, мамо мила, кревнїцка рука слунко ми закрила”.

Помедзи пальци цекли капки враци И густи; алє кревнїково око И там их нашло; вец ми вон, сичаци, До шиї задзал нож як мог глїбоко: А крев ше нїби грала у цмей цмоти И яґод слизи сом чувствовал капки тоти.

И моцна шветлосц, яґод одгук дзвона, Гук стоткох дзвонох цо вонконцом лєци. У мозґу блїсла; шветлосц зоз Сиона, Прекрасна шветлосц, шветлосц цо трепеци. Шветлосци! Птицо! Шветлочко єдине! Мешачку! Шветло! Млєко мацерине!

Остатня, страшна шветлосц пред цмотиню Блїск ножа бул, цо пече ме вше знова, И вреск чловека кед му око виню И била, била скора кревнїкова; До паса шицки ше позоблєкали И голи очи нам виджобовали.

Нє чекал сом страшнєйши боль од того, А кревнїк гварел: „Зджам их! Досц видзели!” Як хибни, сцел сом клєкнуц опрез нього Корч сциснул ми гарсц и очи вичурели; Нїч нє чувствовал сом уж, нїч нє жадал, До бездни цмей сом як до гроба падал.

20 РУСКЕ СЛОВО

30. ЮЛИЙ 2021


Іііегаіигпе@гизкезІоуо.сот

ІІ З шиклїну жимну теди ме поляли. Пляскали. З огньом ме насилу дзвигли И шицким шором уха пребивали Кревнїцки груби тупи игли. „Зашмейце ше!” - розкази їх слухаме „Пацерки вам пред шмерцу шицким даме.” И страшни шмих ше розлял, реготанє И хихот, як кед рича мертви; Колячох тих збунєло хихотанє, Та кажди скочел яґод гад ґу жертви. А ми и далєй зоз шмеяньом гласним Плакали боль свой усприч очом празним. Вец нагло зме уцихли, як одняти (Од страху, озда, же ище жиєме). До шора нас за уха влєкли кати, И кажди кляґал ше як бидло нєме; (Зоз лєса чвиринканє зме слухали) През уха ґади дрот нам препихали. А кед ше набок кус лєм дахто руши, Аж жґирта, сичи од болю страшного. ,Чит там!” - вец злярма кревнїк - „Так ше муши Бо ище сцекнуц дахто з вас би могол!” И нїхто анї з главу нє покива, Бо зна як других пече рана жива. Кед шицких повязали нас злодїє, До хладку зуновани пошедали. И чули зме як хтошка води пиє, А други шеда єсц, чамка помали, Як по роботи чежкей. После того Почали робиц шмих єден зоз другого. А на нас яґда призабули тераз: Живкали, гласно ше випердзовали. „Ей, цо сом єдну малу видзел вчера...” Доруцел хтошка. Други ше шмеяли. Вец таргло нас ґольтанє води або вина И дрот у уху цо до меса ше зацина. ІІІ У моїм шоре нараз похибела Якашик жена. И вищала: „Гори! Яй, людзе! Гори хижа! Уж згорела!” А дрот ше баржей урезал до скори, До уха кирвавого цо напухло. Женово мертве цело на жем, бухло. „Шлєптаци! Сови! Мертви глави! Жирячки нацискаме вам до дзирох Най препатрице, подлїни кирвави!” Так дар ше єден зоз напитих жвирох. Загвижджал нож и вец дзешка зврещало И одрезане ухо на дроту остало. 30. ЮЛИЙ 2021.

Намислом сцекал шлєпи у цихосци (и спаднул сеґинь, лєм так здубонєло), и кревнїк бежал за нїм, полни злосци, Вец чуло ше як нож пребива цело. Подумал сом: Но, тот ше уж нє мучи, А хто зна цо ше з нами ище случи. У першох шерцо моцно ми дуркало. И други шеца чули ше прейґ дрота. Дурканє тото далєй нас цагало (Барз шерца бию кед их сцишнє цмота!). Од того нїби ожил вид страцени И вияшнєли думки ше змуцени. И видзел сом, по нєшка видзим, цемни, Долїну вельку дзе нас зруцац маю И слухал кеди перши жертви нєми З дубоньом тупим до нєй попадаю. И читал сом жертви нєвиновати Я, цо у шоре тим стал пейдзешати. И чекал сом, зберал податки точни Хто спаднул опрезо мнє, хто од задку, И здавал сом, однїмал, док безочни Кревнїки клали. Мозоґ до остатку напинал сом, заганял кажде чуло най запамета цо и як ше збуло. И чул ше цверчок дзешка зоз лєшика. Над польом хмарка нагло цинь престарла. Кревнїка чул сом як на мире шика Док други схопно пререзує гарла. У слуху шицко блїсло як у жренку, Як блїск на ножу, як крев на жренку. (Прешпивал Михал Рамач. Обявене у кнїжки „Перли шветовей поезиї” 2021. року)

РУСКЕ СЛОВО 21


^^® ово Иван МЕДЄШИ

ВИЛКО

ондзелок рано. Було 7 и 17. Од осем ше роби. У шольки кафи було найвецей за ище раз лїґнуц. Вилко пил и намагал ше зачириц до думки як би ше сцел вожиц на плахтарки, як би нє думац о пенєжу, роботи и най у планє ма нулу вельку як два карки жирафи котра сиямске двойнятко зоз двома шиями котри випатраю як дефектни О ноги. Алє нє ишло. Треба робиц. Пияток анї ютре, анї напоютре, анї о три днї. То тото, на роботни дзень, найпреклятше, остат­ нє лїґнуце кафи, после ньго нєт вецей кадзи, муши рушиц тидзень и то єдине и остатнє цо правда на тим швеце. То конєц єдного швета и попри тисячох рокох филозфиї, култури и цивилизациї нє видумали зме лїк, або дацо менєй боляцше. Направело ше вшелїячини у тих шицких викох, и колєсо и порно сайти и лїки од ко­ трих ши одразу нє мелаголийно засрани од страху, алє пондзелок рано ище вше нєзменлїви на пиєдесталє як сам диявол верха пе­ кла. И ниа нам го, нам котри зме на древе ришели нє остац, кар миме го и далєй, отримуєме у полней моци, гоч цо и хто най ши од тих зидз ених з древа, то нам єден зоз найвекших досягох вше векшей загабасценосци чловековей скори мозґа... Дармо о тим. Начерпане ци и єдз го. Пондзелок почал и Вилко муши почац робиц найдопитшу ствар на швеце - зарабяц пенєж. Муши стануц и рушиц на роботу, бо є худоба. И то ту, на валалє. А математика гвари же 1+1 то два, а роботна годзина 1,20 евра, и хлєб 40 динари... На валалє швитало. Помаранчецове рано вчасней октоберскей єшенї. Блата по улїцох, назаоставани чутки кукурици по драже, даєдна вигризка, чуц даєден трактор у далєкосци, людзох нєт, нєбо ясне, до коминох уж затопене, одкальшик запах печеней паприґи цо ше рихта до змаржляка за жиму, птици вше нєзадовольнєйши бо докмало го­ тове з нормалним єдзеньом, пси ходза коло, ище вше рана­ ми, отворених капурох як кед би лапали остатнї хвильки їх популарносци у чечуцей сезони роботох дзе су главни познатим и нєпознтим цо им уходза/виходза з обисцох, брешу на наднїчарох, на жени цо ше додня збераю заварйовац ка­ фи. Медзитим, живот на валалє за тот рок уж ведзе ґу концу. Поробело ше главне и остало лєм солирац сам на полю, евентуално зоз єдним, двом, пейцома, пошориц жем, попалїц зожовцену, суху рошлїну, а вец спац по марец. Вилкови ше знова, як и лєм цо нє каждого рана, случела ствар котра го здогаднє же є остатня валалска худоба. Як прициснул педалу, бициґла обрацела дас два круги на празно и аж вец ланц лапел зубчок котри так длуго глєдал. Вилко нє любел ствари котри го здогадовали же є останя валалска худоба. Вилко бул интелектуални мистик валалски... И волєл же є тото, и нє бог зна цо инше. Його тот валал дави. У нїм нє ма интелектуалного простору за конґнитивни маневар дзе би розширел свойо кридла, а зоз тим и плюца и удихнул воздух зоз полним капацитетом. У каждим смислу - насампредз интелектуалним. Валалчаньом тото ту доокола було досц. Вилкови тот срач шмердзел.

П

На интернету, филмох, документарних програмох дознал за инше и затераз церпел тутейше, алє знал же судьба ма иншаки план. Муши мац ишаки план, виґрабац го оталь даґдзе индзей. Вонка зоз тей септичней. У валалє були високи поджемни води и за ньго тот валал нє бул нїч инше, алє єдна злучена судзина шмердзацих, полних з брудом и баци­ лами септичних дзирох. Нє мог ше помириц же як людзом тото ту досц, и то дакому добре и основа за щесце. Яки то нїзки уровень свидомосци ма буц при тих людзох. Им тото ту досц и одвитуюце. Яки то уровень резонованя... Нє, Вилко бул понад того. Муши же судьба ма план за ньго, анї подумац дацо инше нє шмел. Робел остатнї тринац роки за єдного валалского пана. Ґазда мал тапетарски мигель и автосервис у єдним. Робота му була додавац ключи майстрови, ходзиц до дутяну ґаздинї, а кед би сцигли дески за мебель, вон би их вискладовал же би ше сушели. Шицко то лєм дочасово знал же судьба ма иншаки план за ньго, а тото ше му праве найяснєйше указовало кед ше по­ сле роботи пошол до валалаского лєшичку прекуриц од ма­ рихуани як г...о г....рске и патриц до беґельскей води, шедзиц и чекац годзину, два, три. Шедзел, чекал и штудирал. Цо там чекал, думал? Чекал тото цо судьба за ньго порихтала. А знал же цошка єст порихтане за ньго и же ше одвої од того ту, подзвигнє понад тих идиотох ту у тим валалским гною. Вироятнє дзешка у заходней Европи, у даєдним квартельчку старей архитектури, можебуц Ротердам, Копенгаґен, Дортмунд - таке дацо. Там будзе пиц їх вельки вибор кафох, читац новини, кусац кроасан, слухац Ьо-й Нір Ьор и обиходзиц ґалериї. Цалком можлїве же то годзен буц и Бер­ лин. На таке покус пахнє... Гоч обєктивному припатрачови би могло присц на розум же ту, при беґелю, шедзи так и че­ ка чи ше до ньго нє лапи як до мертвого хробак. Вилко, ин­ телектуални мистик валалски. Нєшка запожнєл лєм седем минути. Алє себе думал же ше уцагнє поцихи и почнє до фурика руцац дещички спод циркулара цагац их на громаду шейсц метери далєй зоз ви­ разом чловека котри роби уж минимум осем минути. Завера за собу капурку, поманди ю припера, поцихи опера би­ циґлу, обраца ше... Дзе же ши **** ** мацер змутавену! Га, мацер ци *** *** ** *** и *** *******, нє мож то раз присц пейц мину­ ти скорей!? У трецого сушеда ше чуло же Вилко анї нєшка нє сцигол на час. Людзе любели як старши майстор Рудолф Дзвонарка коня правел з истого, чловека котри кус иншаки од дру­ гих на валалє, а педик на валалє зоз иншаких нє треба нїч инше, алє коньох правиц....^ (Зоз кнїжки „Уіікоуіа”, Уугїауаїеі’зїуо УуеЬойо8Іоуеп8ке хгїгихепіе УАЬАЬ, 2021)

Число ушорел Саша Сабадош, илустрациї Биляна Роман

22 РУСКЕ СЛОВО

30. ЮЛИИ 2021


киІІига@гизке5Іоуо.сот

АКТИВНОСЦИ У АМАТЕРСКИМ ТЕАТРЕ „БРАНИСЛАВ НУШИЧ” У ШИДЗЕ

ФЕСТИВАЛ „МЕЛОДИЇ РУСКОГО ДВОРУ” У ШИДЗЕ

ПРИРИХТУЮ БАБКАРСКУ ПРЕДСТАВУ

ОЗНОВА ОДГУКНЮ ТАМБУРКИ

Медзи аматерскима театрами нє лєм у Войводини, алє и цалей Сербиї, вшелїяк же замерковани аматере Аматерского театра „Бранислав Нушич” зоз Шиду. Публика у Шидзе звикла на їх добри представи, а Шидянє ше представяю и на сценох у цалей держави. Цветин Аничич, режисер у театре, нам гвари же од числе­ них наступох у тим року видвоює наступ на „Змайових дзецинских бавискох” потим у Крушевцу, Руменки, Шабцу и другох местох. Анї лєто нє препреченє же би ше робело и пририхтовало. хує баб кар ску сказ ку „Принцеза на заренку гращка” и можебуц премиєра будзе уж концом авґуста. Тиж тот лєтни час хаснуєме и за пририхтованє костимох за даєдни други представи - гвари Цветин Аничич. Наш собешеднїк надпомина же ше планує отримовац нєдзельово дзецински представи по конєц лєта так же театрални живот нє будзе у прерви. Окреме ви­ двоює дзецински ґлумецки ансамбл у хторим єст коло 30 дзеци од шестей класи основней школи и старших, хтори любителє драмскей творчосци и дзечнє участвую у представох хтори ше рихта. Вл. Дї.

Ш ицко порихтане же би наю тре, на соботу, 31. юлия, на лєтней бини у порти Л єтней владическей резиденциї у Ш идзе, одгукли тамбурки на ш тернастим фестивалу там бурових оркестрох „М елодиї Руского двору” хтори орґанизує Културно-просвитне дружтво „Д ю ра К иш ” . Як орґанизаторе уж скорей нависцели, ф естивал будзе ревиялного характеру так же учаш нїки зоз КУД-ох з наш их местох буду мац шлєбоду на хтори способ ше представя зоз трома композициям и, чи вокално, чи инструм ентално, або и на єден и на други способ. Главна фестивалска часц, односно наступи оркестрох почнюТераз на 20 ше приригодзин, а пред тим як и кажого року буду и провадзаци змисти, односно програми хтори почню на 18 годзин. Теди будзе отверанє етно штандох зоз вецей здруженьох женох хтори виложа стародавни єдла, колачи и ручни роботи. Тиж того року будзе и ви­ става илустрацийох Ивани Бучко. По традициї уходнїца на фестивал добродзечни прилог, а у случаю нєкрасней хвилї, програма будзе отримана у сали Културно-образовного центру. Вл. Дї.

ПОД КОРУ НАМИ НА ШТРАНДУ

БУЛ КВИЗ З РУСКОГО ЯЗИКА На новосадским купалїщу Штранд всо бо ту отри ма ни квиз - пре ве рй о ванє зн ан я ш колярох и п редш колских дзецох хтори ходзели на годзини руского язика. Най здогаднєме, годзини и роботнї ше отримовало у рамикох ма ни фе стациї „Под ко ру на ми на Ш транду”. Перши тидзень ше учело нємец ки язик, дру ги сло вен ски, а треци тидзень руски язик.

Число дзецох хтори приходзели научиц основи руского язика з дня на дзень ше звекшовало, та до конца на самим квизу участвовали дзевецеро дзеци. Квиз бул отримани пред двочлену комисию и з наставнїками Машу и И вицом П етрич хтори помагали дзецом од пондзелку по пияток през роботнї же би звладали основни поняца по руски: як ше представиц, т аіїм і*11 иясш шсіївял #ЕУ

ЗА ТЕБЕ

30. ЮЛИЙ 2021.

як дакого привитац, як ше волаю по ру ски фар би, жи воти нї, пред ме ти, числа, желєнява, овоци и под. Дзеци, од хторих ше векшина нїґда нє стретала з тим язиком, указали вельку заинтересованосц за тот язик, окреме их цикавели информациї дзе Руснаци жию, кельо их єст, яки маю часописи на руским язику. Вшелїяк, о тим наученим указали и добре знанє на квизу. Та перше место на квизу освоєл Серґей Медєши, осемрочни школяр, друге место освоєла наймладша штири и пол рочна учашнїца Вася Петрич и треце место дзешецрочна Симона Медєши. И други уча­ шнїки були подєднак зоз бодами, аж шесцеро мали исти боди, та ше вец вицаговало хто будзе побиднїк. Тота ма ни фе ста ция ше отри мує уж по дзевяти раз, а на идуци тидзень ше будзе учиц знаковни язик и з нїм ше тота манифестация и закончи. Б. Х. Ц.

РУСКЕ СЛОВО 23


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАШ ГОСЦ: САША МИХАЛЬОВСКИ ЗОЗ ДЮРДЬОВА

ВШЕ ШЕ КРАШНЄ ВРАЦИЦ ДОМУ

Пише: Лидия КУХАР

Живот у цудзини и далєко од дому нє лєгки, а думки котри ше вше ознова врацаю до оцовщини, нє мож застановиц, алє живот полни нєсподзиваня и нїґда ше нє зна кадзи нас одведзе. Сашу Михальовского живот пред тринац роками одведол до Шведскей дзе и нєшка бива зоз свою фамелию. Як випатра живот у цудзини и чи ше дума врациц до свойого Дюрдьова, виприповедал нам праве Саша ед ше дакус огляднєме до прешлосци и закукнєме до Сашового дзецинства, можеме видзиц єдно красне и безбрижне дзецинство котре препоровадзел у своїм Дюрдьове. - Дзецинство паметам лєм по красним. По товаришох зоз улїчки, по фодбалу ко­ три ше бавело од рана до вечара, по франтох и вше нових бавискох котри зме сами здумовали. Видзи ми ше же моя ґенерация, за розлику од терашнєй младежи, одросла на єден вельо безбрижнєйши способ. Ми теди нє мали мобилни телефони, компютери, єдине бависко нам була фодбалска лабда котру зме нє випущали з ногох. Школски днї, тиж так, паметам лєм по красним. Ходзел сом до руского оддзелєня, и тоти школски часи ми остали у окреме красним паметаню. Ш ицки у оддзелєню зме були як єдна велька фамелия, було нас лєм осмеро и барз зме ше крашнє складали, а за таку атмосферу була задлужена наша учителька Єлена Кухар. И дзень нєшка предо мну стоя ясни слики шветох котри ше у нашим обисцу славело. Як леґинє зме окреме любели исц по облїваню и по шпиваню. Позберала би ше хлопска екипа котра би зоз шпиванку винчовала Крачун, а на Вельку ноц окремна радосц була ходзиц по облїваню. Любел бим кед би ше тоти часи могли врациц голєм на минутку - приповеда Саша. Без огляду на велї километри котри го дзеля од дому, Саша и у Шведскей отри­ мує обичаї зоз свою фамелия и нє допущує же би ше вони забули. - Моя супруга научела правиц капушнїки, бобальки, паску, так же ми чуваме традицию, а дзеци врацаме ґу своїм кореньом. Ту у Шведскей єст вельо сербски фамелиї зоз котрима ше дружиме, та сом свойо дзеци водзел по шпиваню, и то наисце окремни хвильки у котрих шицки уживаме - гвари Саша. По законченей штреднєй школи у Жаблю, Саша робел рижни роботи як би финансийно нє завишел од своїх родичох,

К

МАЦЕРИНСКИ ЯЗИК ТРЕБА ПЕСТОВАЦ Саша ма богату фамелию, жену и аж тройо дзеци. Найстарши син Никола ходзи до другей класи, штредня дзивка Мария ма штири роки и ходзи до оводи, а наймладши Марко ма два роки. Никола у школи ма сербски язик на котри поряднє ходзи, алє бим любел же би мойо дзеци научели бешедовац и по руски, а його маю нагоду учиц кед приду до баби и дїда до Дюрдьова - гвари Саша Михальовски.

24 РУСКЕ СЛОВО

алє после одредзеного часу кед видзел же тоти роботи нєдосц сиґурни за його будучносц, ришел то пременїц. Саша шейсц мешаци бул у войску у Петроварадину, а потим му ше живот пременєл зоз кореня. ЖИВОТ У Ш ВЕДСКЕЙ - У чаше кед сом роздумовал цо бим мо­ гол робиц и як бим могол свой живот пременїц на лєпше, сцигла ми поволанка од мойого доброго пайташа Любиши же бим пришол ґу ньому до Шведскей, у котрей вон уж даскельо роки жил и робел. После вельо роздумованя о тей идеї, одшмелєл сом ше и ришел сом пробовац цалком цошка нове. Мушим буц щири же ми вообще нє було лєгко зохабиц родичох, шестру, валал у котрим сом одроснул, алє ми у глави було же идзем пробовац, а вше єст можлївосц врациц ше. Та так и було. Того 30. ЮЛИЙ 2021.


УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот 2008. року сом пошол до Ш ведскей. Барз нєзвичайне чувство кед нє знаш анї дзе идзеш, нє знаш нови язик, штредок, анї способ ж ивота котри цалком иншаки од гевтого на котри ши потераз звикнул. Як и кажди по­ чаток цо чежки и полни нєсподзиваня, таки бул и мой. Пошол сом на три мешаци, а остал сом аж два роки. То бул чежки период и за мнє и за моїх родичох, алє кед зме ше ознова стретли, було то барз красне чувство приповеда Саша. КАЖДИ ПОЧАТОК ЧЕЖКИ - Мойо початки у Ш ведскей випатрали так же сом нє могол виберац цо будзем робиц. Кажда робота ко­ тра ми ше понукла, я ю и прилапел. Здогадуєм ше же моя перш а робота була у месарнї, робел сом як месар, нїґда сом нє думал же будзем робиц таке дацо, алє як час преходзел, як сом почал учиц їх язик и упознавац нових людзох, так ше и робота меняла на лєпше. Мо­ жем повесц же живот у Ш ведскей вельо сиґурнєйши як у Сербиї. Нє лєм финансийно, алє цала система так добре орґанизована же ше нє муш иш бац же чи ютре останєш без роботи, чи нє. И кед ше то случи, держ а­ ва це єден час, док ше нє знайдзеш, финансийно потрима. Мой роботни час осем годзини дньово, можем и вецей, алє нє жадам же би ми ше живот зведол лєм на роботу. Жадам свой час пошвециц жени и троїм дзецом и препровадзовац кажду шлєбодну хвильку з нїма. Можем по­ весц же жиєме скромно, можеме себе обезпечиц и лєтованє и жимованє и єден цалком красни и пристойни живот, цо думам же ту вельки успих - твердзи Саша. КРАШНЄ БУЦ ЧАСЦ ЗАЄДНЇЦИ - Можем повесц же у Шведскей живот опущени, людзе патра свойо животи и уживаю у нїм. Социялни живот барз красни, людзе ше любя дружиц, виходзиц, провадзиц час у природи, цо ми ше окреме пачи. Моя фамелия и я ше намагаме кажди шлєбодни час препровадзиц вонка, упознавац город и державу. Ту у Малмеу, у городзе у котрим жиєме, єст досц людзох зоз Сербиї котри ту жию и робя, а нєдалєко од

30. ЮЛИИ 2021.

нас єст и сербске дружтво до котрого ходзиме. Ту людзе маю нагоду чуц свой язик, дружиц ше, черац искуства, танцовац, шпивац и ище вельо того. У його рамикох єст и фолклор на котри плануєм уписац свойо дзеци. Красне чувство кед ше позбераме, побешедуєме и кед ше дружиме зоз своїма людзми, теди нє мам тото чувство же сом странєц - приповеда Михальовски. Саша тераз свой живот видзи у Шведскей. Нє планує ше врацици до Сербиї, алє як вон гвари, нїґда ше нє зна кадзи нас живот одведзе. НЄПРЕРИВНЕ УСОВЕРШОВАНЄ Саша бул єден з тих школярох котри нє любел школу и ученє и думал же по законченей школи ту престаню його трапези зоз ученьом. М едзитим, кед пошол до Ш ведскей видзел же без сталного ученя, усовершованя нєт напредованя, та так ше такой уписал на курс шведского язику, бо би без того нїч нє могол посцигнуц. Познєйше як напредовал на роботи, як ше позициї меняли, так ше требало ище усовершовац. - Гевто цо ме живот ту научел, то же н їґд а нє треб а престац зоз ученьом. Цали живот нас учи важни лекциї, а на нас самих, чи их прилапиме, чи одруциме. Н їґда сом нє любел школу, алє тераз видзим же сом мал погриш не думанє. Окреме ту, у тей жеми, воно барз важне. Мойо дзеци учим праве тото и наздавам ше же ме послухаю гвари Саша. ■

РУСКЕ СЛОВО 25


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ ЖИВОТНИ ИСКУСТВА: НАТАЛИЯ ЗАЗУЛЯК

ЦО РОБИ УЧИТЕЛЬКА КЕД НЄ РОБИ? Цо робя учительки кед су у школи, зна кажде цо ходзел до школи. Алє, цо робя учительки, або учителє кед су нє у школи, кед их дзеци нє видза? То єдна велька мистерия! Док зме у школи видзи ше нам же думаю лєм о нас, здумую задатки котри нам задаю, або як праве тоти питаня поставя школяром на котри нє знаю одвити... Пише: Оленка ЖИВКОВИЧ

УНУКИ ВРАЦАЮ ОШМИХ Можем повесц же улога баби єдна зоз найкрасших улогох хтори ми живот оможлївел. Кед сом зоз унуками, я ше чувствуєм розтерховано, вецей як цо сом ше зоз своїма дзецми чувствовала. Вони чиста любов и то нє мож зоз нїщим поровнац, щири су, любя вони мнє, любим и я их, любим ше зоз нїма бавиц, опущую ме, врацаю ми ошмих, вони мой лїк за тоти шицки животни бриґи и бриґочки хтори приходза.

26 РУСКЕ СЛОВО

є було лєгко, алє зме пренашли єдну учительку котра одвитовала на велї интересантни питаня. Наталия Зазуляк, учи­ телька у Основней и штреднєй школи зоз до­ мом школярох „Петро Кузмяк” у Руским Ке­ рестуре. - Закончела сом Педаґоґийну академию порядно, а вец попри роботи и Учительски факултет. Такой после школованя сом поча­ ла и робиц, єден рок у школи у Вербаше, а потим у школи у Руским Керестуре. Учительске место нє було шлєбодне, та сом пер­ ши три роки робела як наставнїк музичного, а потим сом достала роботу як учителька, праве 1987. року, кед ше народзело мойо перше дзивче. Музика єдна зоз моїх вельких любовох, так же ми то була можлївосц же би сом ше усовершела и у тей обласци - приповеда Наталия. Любов спрам музики одведла ю ґу роботи зоз ритмичнима секциями. И праве то єдна з тайнох котру нам одкрива Наталия. Барз вельо дзеци було заинтересовани за таку файту сучаснєйшого танцу, гвари Наталия, а часто робела и зоз трома ґрупами. Здогадує ше же теди було вельо нагоди за наступи у школи, а тиж и у месце. Було то цошка иншаке, нове, атрактивне, сучаснєйше у одношеню на традицийни фолклор. Наталийов супруг Михайло бул наш позати дїяч у културней сфери, на велїх польох. Гоч Наталия була покус у його циню, заш лєм, вельо сотрудзовала зоз нїм. Як руководительови ,Червеного пупча” часто му пома­ гала у пририхтованю танцох зоз своїма школярами шпиванки хотри виведзени на „Пупчу”. Кед Михайло режирал дзецински представи, а режирал их вельо, часто ше и вона уключовала до тих представох, знова зоз своїма школярами и рихтала музично -

Н

сценски точки. Гвари, була то файта креативней роботи хтора ю виполньовала. КРАСОТА СЛОВА Креативносц котра була прикрита у Наталиї, заш лєм пренашла драгу же би виплївала на поверхносц. То ище єдна єй тайна! Любов ґу красней музики познєйше преросла до любови ґу крашнє вигвареному слову. - Понеже Мижо робел як руководитель рецитаторскей секциї у Доме култури, моя уло­ га була же бим препознала дзеци хтори любя рецитовац, маю добру дикцию, знаю крашнє читац, любя поезию и унапрямовала их до Дому култури же би там рецитовали. Вец сом помали почала робиц зоз школярами зоз свойого оддзелєня при хторих сом препознала тоти квалитети. У школи тиж була рецитаторска секция котра робела на вецей заводи, дзе робели даскельо особи. Успишно з рецитаторску секцию робела Мелания Рамачова и Ксения Бодянцова. Найчастейше зме робели так же кажде робел зоз своїма школярами, орґанизовали зме школску смотру, а дзеци вец ишли далєй и з нїма робене у Доме култури. Остатнї роки ше указала наго­ да, а и сама Наталия почувствовала потребу, понеже мала ґенерацию у хторей було вецей успишних рецитаторох, же би превжала роботу зоз дзецми у нїзших 30. ЮЛИЙ 2021.


УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот класох. Каждого року вецей як 20 дзеци ше заинтересує за рецитованє, приходза на проби. Того школского року нова управа, нова директорка, препознала капацитет секциї, з оглядом на тото же ше школяре зоз Наталийового оддзелєня: Ема Живковичова, Иван Планчак и Яна Варґова указали як квалитетни рецитаторе хтори ше кажди рок пласовали по покраїнску смотру, Ема аж и по републичну Управа предложела же би пробовали конкуровац до Фон­ ду за млади таланти Покраїнского секретатияту за спорт и младеж, написали проєкт о роботи и формованю Клуба рецитаторох, проєкт прешол и того року Клуб почал зоз свою роботу. Пре здравствену ситуацию и пандемию робота ше дакус розликовала, сами смотри були онлайн. Заш лєм, робело ше з рецитаторами у менших ґрупох, орґанизовало ше у школи стретнуце рецитаторох и дзеци були задовольни. ТАЙНА ДАРОВАНЯ БУДУЦИМ ҐЕНЕРАЦИЙОМ Чаривносц учительского поволаня то и дарованє. Кажда учителька дарує свойо знанє дзецом котри учи, а Наталиї и єй колеґиньом ше удало даровац свойо знанє и будуцим ґенерацийом. - Славко Сабо зоз Заводу за учебнїки положел виволанє пред учительох. Требало меняц учебнїки за першу класу и вон предложел, а то була наисце добра идея, же би ми са­ ми, тоти цо робиме зоз учебнїками, их сами и направели. Перши учебнїки котри зме правели бул Буквар, Вежбанка и Писанка за Руски язик за першу класу. Тот комплет бул барз важни, понеже є перши зоз котрим ше дзеци стретаю у руским язику. Тоти учебнїки сом нє робела сама, алє зме их робели тимски цо думам же и уплївовало на квалитет и на рижнородносц учебнїкох. Робела сом их зоз колеґинями Ксению Бодянцову и Меланию Рамачову. За тот комлет требало вельо часу, сходзеня, догварки, пременки, мали зме вельо материялу, и шицко требало формуловац, витвориц и з того вишол єден добри комплет за руски язик - токує вона тоту роботу. Наталия после того комплету робела и учебнїк за предшколски дзеци, вєдно зоз воспитачку Емилку Костичову, та учебнїки за музичне зоз Лидию Пашову за трецу и штварту класу основней школи. Красне сотруднїцтво дало и добри резултати. Понеже остатнїх рокох було пременки у плану и програ­ ми за руски язик, Национални совит предложел Наталию до тиму за їх виробок. Зоз Анамарию Рамачову Фурманову робела на виробку стандардох за руски язик за перши циклус основного образованя, односно за нїзши класи. Тото сотруднїцтво винзачує як окремне, бо ю уведло до дакус иншакей роботи, а повязаней зоз школу. - Познєйше зме направели и семинар за учительки хтори сом реализовала за свойо колеґинї, цо ми було красне и приємне искуство, бо сом мала нагоду своїм колеґиньом пренєсц тото цо сом робела. Тот семинар бул орґанизовани того школского року за шицки учительки хтори викладаю по руски. На нїм участвовали учительки зоз керестурскей, коцурскей и дюрдьовскей школи, а порихтани и материял хтори вони можу хасновац у своєй роботи - толкує Наталия. Кед почала пандемия учительки були уключени до знїманя годзинох и Наталиї було нєзвичайне искуство три30. ЮЛИИ 2021.

мац годзину без шкоярох. Того року кажда учителька зняла коло двацец годзини и до того проєкту були уключени шицки учительки. Шицки годзини хтори зняти обєдинєни на платформи и доступни су учительком хтори робя по руски же би их могло похасновац кед су им потребни. ЧАРИВНОСЦ МУЗИКИ Мюзикл Кандур у чижмох пририхтала наставнїца музичного Лидия Пашова, котра була фахова за шпивацки часци, за музику. - Лидиї требало помогнуц коло ґлумецких часцох, а окреме коло кореоґрафских часцох, то єст рухох на сцени. Здогадла ше же я то дакеди робела и на „Пупчу” и у шко­ ли, та ме поволала. Мнє то було цошка нєзвичайне и заґуцкало ме, просто сом сцела видзиц як то будзе випатрац, робиц зоз дзецми котри старши як мойо школяре. Дзеци з початку були кус „сциснути”, бо нє мали ґлумецке искуство, алє мали вельке шпивацке. Мали дзеку, трудзели ше, участвовали у виробку сценоґрафиї, у вибору костимох. Жаль ми же то нє зняте за радио же би остало тирвацше. Но, тота пандемия нам шицким поремецела плани - виприповедала Зазулякова. Окреме єй жаль же пре пандемию престала и робота у хору. Як уж нє раз спомла, музика єй велька любов, и одкеди их Юлиян Рамач позберал до хору, шпивац у нїм нє преставала. Любела ше стретац зоз людзми котри як и вона тиж любя музику, участвовац на пробох, наступох, змаганьох. То бул за ню час котри препровадзовала на месце котре ю опущовало и физично и емотивно. ПЕСТОВАНИ ЗАРНА КУЛТУРИ ДАЛИ ПЛОДИ - На щесце, тоту пражнїну котра настала пре пандемию и претаргованє активносцох хотри ми наисце барз знача, виполнюю мойо унукове. Наздавам ше же тото зарно култури хторе у нашим обисцу було пестоване, Мижо и я пренєсли на нашо дзвичата. Вони були успишни рецитаторки, ґлумици у велїх дзецинских и младежских представох, обидва танцовали у фолклору, Ивана шпивала у дзивоцкей ґрупи, обидва закончели музични школи. Мая предлужела по Мижових драгох, активно є уключена до пририхтованя рецитаторох, до пририхтованя културних манифестацийох... Наздавам ше же обидва тоту нашу фамелийну любов ґу култури и уметносци пренєшу на свойо дзеци - заключела Наталия. ■

РУСКЕ СЛОВО 27


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот

МИКОЛА ДЮРАНЇН (1942-2021) Дня, 22. юлия 2021. року упокоєл ше Микола Дюранїн, новинар Рускей редакциї Радио-телевизиї Войводини. Микола Дюранїн народзени у Беркасове 30. новембра 1942. року. Основну школу закончел у Бер­ касове и Шидзе 1957. року, а ґимназию у Новим Садзе 1962. року, дзе и абсолвовал на Медицинским факултету. Закончел Факултет политичних наукох у Заґребе, на напряму за новинарство 1989. року. Ище як ґимназиялец сотрудзовал у новинох новосадских студентох „Индекс” на бокох за штредньошколцох. Як студент почал сотрудзовац зоз Руску редакцию Радия Нови Сад, дзе неодлуга бул прияти до стаємного роботного одношеня. През цали роботни вик, аж по 2005. рок кед пошол до пензиї, робел ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 22. юлия 2021. року на свою драгу до вичносци пошол мой мили супруг

МИКОЛА ДЮРАНЇН (1942-2021) зоз Сримскей Каменїци

як редактор, редактор емисийох, редактор-коментатор у информативней програми. Бул подпредсидатель и предсидатель Роботнїцкого совиту, член Дисциплинскей комисиї и член Редакцийного колеґиюму РНС. Микола Дюранїн писал прозу и поезию котру обявйовал у часописох за дзеци „Заградка” и „Венчик”, у новинох „Руске слово”, часопису „Шветлосц” и тедишнїм Народним календаре. За закладанє у роботи достал Плакету Радиотелевизиї Войводини. Микола Дюранїн поховани всоботу, 24. юлия, на 13 годзин, на теметове у Сримскей Каменїци. Вичная памят! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Пошол ши од нас предвечаром, 22. юлия 2021. року. Пошол ши жиц живот вични.

МИКОЛА ДЮРАНЇН (1942-2021) зоз Сримскей Каменїци

Свой спокой пренайдзеш у вичносци, а я за тобу будзем павше жаловац. Супруга Агнета Спочивай у мире Божим!

На остатню драгу випровадзели це синове Борис, Иван и Иґор, невеста Ясмина, Ясна и Снежана, и унукове Альоша и Серґей. Най це ангели чуваю у вичносци!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Нашому милому кумови

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 22. юлия 2021. року преселєл ше до вичносци наш бачи

СЛАВОМИР МОЛНАР (1952-2021) зоз Дюрдьова

У

Красни памятки на ньго вично буду чувац кумово Ґнипово зоз фамелию Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Мила наша, штернасти раз як ши Дня 3. авґуста 2021. року наполня з° з нами не преславела родзени ше петнац роки як не з нами наш дзень мили

ТАМАРА ПАП (1979-2008)

МИХАИЛО ПАП (1949-2006)

Кажди дзень сце у шерцох и думкох Ваших наймилших: мами и супруги Мариї, шестри и дзивки Наташи зоз фамелию

28 РУСКЕ СЛОВО

МИКОЛА ДЮРАНЇН (1942-2021) зоз Сримскей Каменїци Красни памятки на ньго будзе чувац фамелия Дюранїн зоз Дюрдьова СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Прешли шейсц смутни тижнї як вецей не зоз нами наша мила супруга, мац и баба

АЛЖБЕТА РАЦ (1957-2021) зоз Дюрдьова Барз нам хибиш, хибя нам твойо поради, красни слова и цепли ошмих. Твою доброту и любов вично будземе чувац у своїх шерцох. Твой супруг Владимир, син Звонимир и дзивка Златка зоз фамелию

30. ЮЛИЙ 2021.


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Зоз глїбоким больом одпитуеме ше од нашей милей шестри и нини

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 22. юлия 2021. року преселел ше до вичносци мой мили брат и наш бачи

ЛЮБИЦА КРЕЗО народзена Костелник (1955-2021) з Вуковару Мила моя шестричко Любко и нино наша, 22. юлия 2021. року страцела ши вельку борбу зоз чежку хороту, але у наших шерцох, думкох и красних памяткох на твойо нашмеяне лїчко будземе чувац навше. Най це ангели чуваю! Твоя шестра Наташа и Владо, Лариса и Владо зоз дзецми Павлом и Марину Спочивай у мире Божим!

Памятку на ньго будземе чувац з любову и почитованьом. Ожалосцени брат Владо зоз супругу Наташу, и дзивку Ларису Роман и ей супругом Владом и дзецми Павлом и Марину Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 25. юлия наполнели ше шейсц мешаци як ше преселел до вичносци наш мили

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 3. авґуста наполнї ше смутни рок як вецей не з нами мой мили супруг, оцец и дїдо

ВЛАДИМИР БУДИНСКИ (6. V 1942 - 25. I 2021) зоз Швайцарскей

ЮЛИЯН ДУДАШ (1943-2020) з Руского Керестура

Прешли уж шейсц мешаци як зме ше розишли, але у наших думкох и красних памяткох на час препровадзени зоз тобу, навики жиеш зоз нами. Твойо наймилши Спочивай у мире Божим!

Чежко вериц же ше вецей ґу нам не врациш. З любову и почитованьом красни памятки на це чуваю твойо наймилши Спочивай у мире Божим!

г

30. ЮЛИИ 2021.

ВЕЛИМИР ДУДАШ - Ґено (1953-2021) електромеханїчар з Руского Керестура

РУСКЕ СЛОВО 29


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. авґуста наполнюю ше два роки як вецей не з нами наш мили супруг, тато и дїдо

ЮЛИЯН МЕДЄШИ (1955-2019) з Руского Керестура

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 30. юлия наполня ше шейсц роки як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец, брат, бачи и шовґор

Дня 9. авґуста наполнї ше жалосни рок одкеди ше упокоєл наш добри братняк

ЮЛИЯН ДЖУНЯ (1944-2015)

ДУШАН КОВАЧЕВИЧ (1946-2020)

з Руского Керестура

Його наймилши хтори го нїґда не забуду: супруга Ґенка, син Борис зоз супругу Таню, син Иґор зоз супругу Марияну, дзивка Александра зоз супругом Петром, и унучата: Елеонора, Валентина, Еван и Леана Спочивай у мире Божим!

Мили наш, у шерцох ши нам зохабел вичну любов и почитоване, у душох смуток и боль. Твойо наймилши

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. авґуста 2021. року наполня ше два роки як нас занавше зоха­ бел наш мили брат и шовґор

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. авґуста наполнї ше смутни рок як ме занавше зохабела моя шестринїца

ЮЛИЯН МЕДЄШИ (1955-2019) з Руского Керестура

Мили наш, зоз твоїм одходом за тобу остала пражнїна, цихосц и смуток. Твойо шестринїци и братняци Спочивайце у мире Божим!

СЛАВИЦА ЛЕНДЄР (1959-2020) з Дюрдьова

Занавше ше го буду здогадовац з любову и почитованьом, шестра Марча и шовґор Дюра Сабадошово Спочивай у мире Божим!

Красну памятку на ню будзе чувац ей братняк Микола Сивч Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. авґуста 2021. року наполня ше два роки як не з нами наш мили бачи

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 31. юлия наполня ше два роки як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец, д'що и прадїдо

ЮЛИЯН МЕДЄШИ (1955-2019) з Руского Керестура Занавше го буду ношиц у красних памяткох - Наташа и Иґор Бикийово; Михаела, Миодраґ и Ана Миленковичово; и Андрей Сабадош Спочивай у мире Божим!

30 РУСКЕ СЛОВО

ЯКИМ РАҐАЇ (1932-2019) з Дюрдьова Памятку на Вас занавше будземе чувац у наших шерцох. Супруга Люба, син Яким и дзивки Геленка и Ганча зоз фамелиями

30. ЮЛИИ 2021.


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот Ш МЕМОКІАМ Дня 28. юлия 2021. року наполнели ше 15 роки як нас несподзивано зохабел наш мили син и любени брат и бачи

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Остатнього юлийского дня наполня ше 15 роки як ше преселел до вичносци наш мили син, брат и унук

Хорота це отаргла од нас, а ангели вжали ангела ґу себе. Охабел ши нас без свойого блїщацого ока и благого ошмиху. Час не лїчи боль, лем нас научи як жиц зоз тим больом. Памятки на тебе чуваю мац Хелена и шестри Славка и Весна зоз своїма фамелиями Спочивай у мире Божим!

ҐОРАН ФРАНИЧ - Ґоґи (1987-2006) зоз Кули Пред тобу була младосц хтора обецовала найкрасши хвильки у твоїм живоце. Нажаль, не було так. Случело ше нещесце, цо занавше пременело невиповедзени и невитворени думки и жаданя. Того юлийского рана загашел ше твой млади живот. Ожалосцени остали твойо наймилши: мац Марча и оцец Пишта, брат Стево зоз супругу Сашку, баба Юлишка, баба Амалка Планчакова и нина Марча Пристойкова зоз фамелию Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 28. юлия наполнели ше пейц жалосни роки як нас занавше зохабел наш мили оцец

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 25. юлия наполнели ше 5 роки як ше упокоел наш мили супруг, оцец и дїдо

ИРИНЕИ КОЛОШНЯЇ - Нейо (1960-2006) з Руского Керестура

н а р СТАНИСЛАВ ДЖУДЖАР (1935-2016) з Руского Керестура

%

Красни памятки на ньго навики буду чувац дзивка Вирка и жец Душко Най спочива у мире Божим! НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. юлия наполнели ше пейц смутни роки як нас занавше зохабела наша мила мац и баба

АМАЛА ГОРНЯК (1942-2016) Занавше це будземе чувац у наших шерцох и красних памяткох. Твойо наймилши Спочивай у мире Божим!

30. ЮЛИИ 2021.

ВЛАДО ШОВШ (1941-2016) з Руского Керестура Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Часи кед ше преселели до вичносци мойо мили родичи и брат

ВЛАДИМИР (1975-2021)

АМАЛИЯ (2007-2021)

ЯНКО (2020-2021)

КОВАЧ Памятку на наш заеднїцки живот ноши ваша Натка Спочивайце у мире Божим!

РУСКЕ СЛОВО 31


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. юлия 20 роки як умарла Дня 25. децембра наполня ше наша мила мац, баба и прабаба 25 роки як нє з нами наш мили оцец, дїдо и прадїдо

г

РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Городска управа за културу Города Нови Сад ул. Булевар цара Лазара чс. 3 21000 Нови Сад Телефон: 021/451-719

ОБВИСЦЕНЄ

ЄЛКА НАДЬ МИХАЛ НАДЬ народзена Надьордь (1929-1996) (1928-2001) з Руского Керестура У памяткох и молитвох з вами вашо наймилши Спочивайце у мире Божим!

ЦЕНИ ОГЛАСНОГО ПРОСТОРУ Од 11. фебруара 2021. року применює ше нови ценовнїк за простор за оглашованє у новинох „Руске слово”. - мала оглашка (до 20 слова) 300 динари, - посмертна оглашка на 1 полю (45х66 мм) 800 динари, - посмертна оглашка на 2 поля (91х66 мм) 1600 динари, Цену жаданей оглашки треба уплациц на рахунок: 160-923244-82 (Банка Интеза). Текст оглашки и фотоґрафиї (за посмертни оглашки) посилац на имейл: іпґогшаІог@ги8ке8Іоуо.сош лєбо видиктовац на телефон 069 673328 лєбо 069 673319 од пондзелку до пиятку од 9 до 15 годзин. За обявйованє у актуалним тижню, оглашку найпознєйше придац по стреду до 10 годзин.

О обявйованю Явного конкурса за пополньованє окончуюцого роботного места на нєодредзени час у Городскей управи за културу Городу Нового Саду Роботне место: окончователь за финансийни дїла у култури и явним информованю, хторе розпоредзене до роботного ме­ ста совитнїк, 3 окончователє на нєодредзени час. Текст явного конкурса за пополньованє наведзених роботних местох мож превжац на интернет презентациї Городу Нового Саду: Ьїїр://^тош. поуізайгз/. Городска управа за културу Города Нови Сад

ОБВИСЦЕНЄ О обявйованю Явного конкурса за пополньованє окончуюцого роботного места на нєодредзени час у Городскей управи за културу Городу Нового Саду Роботне место: окончователь за обласц сучасней творчосци у култури, хторе розпоредзене до роботного места младши со­ витнїк, 2 окончователє на нєодред зе ни час. Текст явного конкурса за пополньованє наведзених роботних местох мож превжац на интернет презентациї Городу Нового Саду: Ьйр://№№№.поуІ8аіг8/. Городска управа за културу Города Нови Сад

МАЛИ ОГЛАШКИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, праху, галайку, инсектох. МОНТИРАМЕ: ■ РОЛЕТНИ

■ ГА РМ О НИ КО ВО ДЗВ Е РИ

32 РУСКЕ СЛОВО

■ ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ ■ МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ ■ ВЕНЕЦИЯНЕРИ ■ ОПРАВКИ Телефон: 025/5827-710, 060/5088-433

ОБВИСЦЕНЄ О обявйованю Явного конкурса за пополньованє окончуюцого роботного места на нєодредзени час у Городскей управи за културу Городу Нового Саду Роботне место: окончователь за проєкти у обласци явноґо информованя, хторе розпоредзене до роботного места младши со­ витнїк, 1 окончователь на нєодред зе ни час. Текст явного конкурса за по­ полньованє наведзеного роботного места мож превжац на интернет презентациї Городу Ново­ го Саду: Ьіїр://’№№№.поуІ5агї.г§/. Городска управа за културу Города Нови Сад

-У РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Городска управа за инспекцийни роботи Города Нови Сад ул. Димитрия Туцовича чс. 3 21000 Нови Сад Телефон: 021/4872-444

ОБВИСЦЕНЄ РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Городска управа за културу Города Нови Сад ул. Булевар цара Лазара чс. 3 21000 Нови Сад Телефон: 021/451-719

РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Городска управа за културу Города Нови Сад ул. Булевар цара Лазара чс. 3 21000 Нови Сад Телефон: 021/451-719

О обявйованю Явного конкурса за пополньованє окончуюцого роботного места на нєодредзени час у Городскей управи за инспекцийни роботи Городу Нового Саду Ро бот не ме сто: кому нал ни инспектор у Оддзелєню за контролу комуналних системох, хторе розпоредзене до робот­ ного места совитнїк, 1 окончо­ ватель на нєодредзени час. Текст явного конкурса за пополньованє наведзеного роботного места мож превжац на интернет презентациї Городу Ново­ го Саду: Ьйр://’№№№.поуІ5агї.г§/. Городска управа за инспекцийни роботи Города Нови Сад

РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Городска управа за инспекцийни роботи Города Нови Сад ул. Димитрия Туцовича чс. 3 21000 Нови Сад Телефон: 021/4872-444

ОБВИСЦЕНЄ О обявйованю Явного конкурса за пополньованє окончуюцого роботного места на нєодредзени час у Городскей управи за инспекцийни роботи Городу Нового Саду Ро бот не ме сто: кому нал ни инспектор у Оддзелєню за контролу комуналних обєктох и пошореньох на явних поверхносцох, хторе розпоредзене до ро­ бот но го ме ста со вит нїк, 1 окон чователь на нєодредзени час. Текст явного конкурса за по­ полньованє наведзеного роботного места мож превжац на интернет презентациї Городу Ново­ го Саду: Ьіїр://’№^’№.поуІ5агї.г5/. Городска управа за инспекцийни роботи Города Нови Сад

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду, на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о принєшеним ришеню з хторим дата согласносц на студию о преценьованю вплїву застатого стану на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї НС176 НСУ176 НСЛ176 НСО176 НС - Адице Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а. д. Таковска 2, Беоґрад, поднєсол ви­ могу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву застатого ста­ ну на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС176 НСУ176 НСЛ176 НСО176 НС - Адице” у улити Бранка Чопича 122, у Новим Саду на катастерскей парцели число 2421/1 К.О. Ветерник, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку и предкладу Технїчней комисиї, Городска управа за защиту животного штредку дня 21. юлия 2021. року принєсла ришенє число УІ-501-396/21, зоз хторим дата согласносц на предметну Студию. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Город­ скей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин, на сайту Городскей упра­ ви за защиту животного штредку епуігопоуізагї.огд.гз. Процив того ришеня мож порушац управни поступок пред Управним судом у чаше од 30 днї од дня обявйованя обвисценя о принєшеним ришеню у средствох явного информованя.

30. ЮЛИИ 2021.


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот

НВУ „РУСКЕ СЛОВО” Нови Сад Футожска 2/ІІІ

У АВҐУСТУ ЛЄТНИ ПОПУСТ 30 ОДСТО НА ШИЦКИ КНЇЖКИ „РУСКОГО СЛОВА”

ЯВНА ОГЛАШКА На основи члена 24. Статута НВУ „Руске слово” Нови Сад, Управни одбор НВУ „Руске слово” на схадзки отриманей 23.07.2021. року принєсол Одлуку о розписованю Явней оглашки за вибор главного и одвичательного редактора новинох „Руске слово” число 161-2/21. Попри общих условийох, котри предписани зоз Законом о роботи, кандидат за главного и одвичательного редактора новинох „Руске слово” треба же би сполнєл и шлїдуюци окремни условия: - же би бул державян Републики Сербиї, - же би мал место пребуваня на териториї Републики Сербиї, - же би мал закончену високу фахову приготовку у полю дружтвено-гуманистичних наукох, - же би мал найменєй 3 (три) роки роботного искуства у обласци явного информованя, на ушорйованю або писаню новинарских текстох, або рихтаню новинарских прилогох, - же би знал руски язик. Кандидат за главного и одвичательного редактора новинох „Руске слово” треба же би доручел: 1. Подписану Прияву на Явну оглашку хтора муши мац: мено и презвиско кандидата, датум и место народзеня, адресу биваня, контакт телефон и маил адресу; 2. Диплому о здобутим високим образованю (ориґинал лєбо оверена фотокопия); 3. Доказ о роботним искуству (потвердзеня, ришеня, контракти); 4. Потвердзенє о знаню руского язика (може буц копия дипломи зоз основней школи, штреднєй школи, або зоз Оддзелєня за русинистику. Або, як прилог дац новинарски тексти, авдио або видео новинарски прилоги на руским язику; 5. План и програму роботи и концепциї новинох „Руске слово” на руским язику; 6. Роботна биоґрафия (СУ) на руским язику; 7. Уверенє о державянству (ориґинал лєбо оверена фотокопия); 8. Оверену фотокопию особней карти лєбо одчитану биометри йну особ ну карту; 9. Уверенє же кандидат нє осудзовани (нє старше як мешац). Главного и одвичательного редактора вибера ше на 4 роки, з можлївосцу же би бул ознова вибрани. По потреби окончи ше розгварка зоз кандидатами пре утвердзованє знаня руского язика. Прияву на Явну оглашку подноши ше Управному одбору НВУ „Руске слово” у чаше 15 днї од дня обявйованя тей оглашки. Нєподполни и нєблагочасово прияви нє будзе ше розпатрац. Прияви ше посила на адресу: Новинско-видавательна установа „Руске слово” Нови Сад Футожска 2/ІІІ, з надпомнуцом „За Явну оглашку за главного и одвичательного редактора новинох НВУ „Руске слово”. Предсидатель Управного одбору Златица Няради

30. ЮЛИИ 2021.

Л єтни авґустовски попуст 30 одсто на ш ицки кнїж ки у НВУ „Руске слово” будзе тирвац од 31. ю лия по 31. авґуст 2021. року. В екш ина кнїжкох будзе кош тац 210 динари, а з тогорочней продукциї будзе пейц нови кнїжки, м едзи котрим а и нова сликовнїца за дзеци „К арусел” зоз налїпками, котру НВУ „Руске слово” рихта вєдно зоз Заводом за културу войводянских Руснацох. Кнїжки по барз вигодней цени годно купиц прейґ колпортерох по наших местох, у представительствох НВУ „Руске слово” (у Новим Садзе на новей адреси Футожска 2, ІІІ поверх (од 9 по 14 годзин) телефон 021/6613-697; у Руским Керестуре у будинку дакедишнєй Друкарні' на 2. поверху и на телефон 025/703-311 (од 9 по 13 годзин). Кнїжки „Руского слова” на попусту найлєгчейше годно наручиц прейґ сайту Ьйр8 ://кп)І2 кіроги8кі.сот. Б. В.

КНЇЖКИ „РУСКОГО СЛОВА” И НА ПАРОХИЇ У НОВИМ САДЗЕ

Ч’і О Ь і 'К іі 'В П

РУСКИ

202- . Л

Вибрани кнїжки Видавательней дїялносци НВУ „Руске слово” мож купиц и на киоску Грекокатолїцкей церкви „Петра и Павла” у Новим Садзе. Кнїжки годно купиц по порядних ценох, кед церковни киоск отворени за новосадских парохиянох. Тераз ше понука лєм кнїжки зоз прешлорочней и тогорочней продукциї НВУ „Руске слово”.

РУСКЕ СЛОВО 33


ИНФ ОРМ АТОР/СПОРТ

ЯВНА ПОВОЛАНКА: ДАРУЄМЕ АРХИВНИ ВИДАНЯ НВУ „РУСКЕ СЛОВО"

НВУ „Руске слово” поволує насампредз правни особи, односно установи и орґанизациї котри робя у обласци рускей култури, образованя, инфомовня и язика же би ше явели кед жадаю архивни виданя и прикладнїки новинох, часописох и календарох у виданю НВУ „Руске слово”. Концом юлия и початком авґуста Туристичне здруженє Руски Керестур орґанизує Младежски волонтерски камп, у котрим ше будзе пораїц архив НВУ „Руске слово” у будинку бувшей Друкарнї у Руским Керестуре. З оглядом же по новим закону о архивованю НВУ „Руске слово” длужне ушориц свою архиву, а самим тим и зменшац число прикладнїкох и рочнїкох своїх виданьох котри ше потераз чувало, уж познате же вельо того ше будзе мушиц одруциц як стари папер. НВУ „Руске слово” прето жада подзелїц богати и драгоцини звишки своїх виданьох, медзи котрима даєдни и зарамиковани, правним особом, алє и гражданом. Заинтересовани най пишу на: ЬогІ8.уагда.дігекІог@дтаі1.сот. На розполаганю буду и стари руски машинки за друкованє и други дробнїчки и публикациї, котри буду доступни и под час Младежского волонтерского кампу од 26. юлия по 7. авґуст 2021. року, опрез будинку дакедишнєй Друкарнї у Руским Керестуре. Б. В.

34 РУСКЕ СЛОВО

СПОРТСКИ РОБОТНЇК, НОВИНАР И ПУБЛИЦИСТА МИРОСЛАВ ВИСЛАВСКИ

НАГРАДА ЗА ЖИВОТНЕ ДЇЛО ДРУЖТВА НОВИНАРОХ ВОЙВОДИНИ

На шветочней схадзки Скупштини Дружтва новинарох Войводини, хто­ ра отримана всоботу, 24. юлия, у Амфитеатру Спортского и дїловного центра Нови Сад, спортиста, спортски роботнїк, новинар и публициста Мирослав Виславски достал награду „Светозар Милетич” заживотне дїло. - Велька ми чесц и задовольство же сом достал тоту награду. То цошка цо нєшкайши праґмате и любителє капиталу нє можу дожиц, аж анї теди кед то достаню по дзеки власци, лєбо купую зоз нєчесним спонзорством. Звичайно, награди даваю порив же би ше ище вецей поднїмало. Медзитим, на мнє тота награда нє дїйствує так. За мнє вона баржей знак одпитованя од роботи. Мнє уж цалком достаточно цо сом потераз поробел. И так єст мало таких хтори то почитую у конкуренциї квази вредносцох - гварел, медзи иншим, лауреат велького припознаня Мирослав Виславски. Дзекуюци на награди у мено шицких хтори того дня були наградзени, вихасновал нагоду же би подзековал и шицким другим хтори у велькей мири уплївовали на його опредзелєнє ґу новинарстве и публицистики. - За мой статус новинара, медийского роботнїка, заслужни: Божидар Милованович, наставнїк сербского язика у основней школи у Вербаше при хторому сом мал одличну оцену.

Потим то и професор Бошко Срданович у штреднєй школи хтори ме звалєл на поправни испит, односно нє прилапел мой тедишнї дружтвени анґажман. Йому сом першому подаровал мою кнїжку „Контранапад”. Потим ту Боривой Миросавлєвич, хтори ми помогол же бим писал у клубских новинох ФК „Войводина”, покойни Зоран Чирич, власнїк ТВ „Єсенїн” хтори ме уведол до дньового новинарства, покойни Неманя Павло­ вич, власнїк ТВ „Канал 9” хтори ми приблїжел роботу на документарних змистох и темох, покойни Милорад Црнянин хтори ми давал вельку потримовку же бим робел новинарску роботу, покойни Никола Симич на хторого сом ше спатрал у новинар­ стве, Милован Бркич, главни и одвичательни редактор „Таблоида” у хторих ше найвецей писало процив спортскей мафиї за хтори сом писал вецей як дзешец роки. Ту и Йован Братин Стефанович, Младен Булут, Даница Радич. Награду дзелїм и зоз велїма другима сотруднїками хтори ме совитовали, були мойо коректоре и критичаре. Єден з нїх и Йован Чича зоз хторим сом, як и нєшка у новинарстве бул анґажовани петнац роки. Вон випровадзел и тот дзень кед сом достал награду. Достал ю и вон - гварел на концу Мирослав Виславски. А. П. 30. ЮЛИЙ 2021.


5рогІ@гизке5Іоуо.сот

ЛЄТНА РОЗВАГА У ОПШТИНИ ШИД НА БАЗЕНОХ И РИКОХ

О Ш В И Ж ЕН Є У ВОДИ Лєтни горучави наполнєли базени Спортско-рекреацийного центру „Посейдон ин” у Шидзе, у хторим сезона купаня почала урядово ище 19. юния. Стеван Филипович, власнїк базенох нам гвари же сезона того року до­ бре почала и же єст досц нащивительох. Дньове купанє тирва од 10 по 19 годзин, а ноцне од 20 по 23 годзин. Цо ше дотика ценох односно уходнїцох, наш собешеднїк гвари же ше цени нє меняли у одношеню на прешли рок

Нащивительом на розполаганю мали базен за дзеци до седем рокох, потим штреднї и вельки базен. Як и каждого року водзи ше рахунку о гиґиєнскей и бактериолоґийней исправносци води и за дньово купанє треба заплациц 300 динари по особи, хтору ше поряднє филтрує и по тим питаню нащивителє за ноцне 250 динари, а дзеци до шейсц рокох маю без- базенох цалком безпечни. платни уход. Ш идянє нє маю рику, та одходза на купанє на спомнуИ того року як и каждого пред тим, орґанизована ти базени, або озеро у Соту, а там дзе єст рика, як, на­ школа плїваня хтора тирва 20 годзини з искуснима ин- приклад, у Моровичу дзе Босут и Студва, млади уживаю структорами плїваня. До школи плїваня ше приявели 80 у купаню у Босуту. Гоч пре вельки горучави вода нє барз дзеци од пейц по петнац роки живота и вони розподзе- чиста, то нє препреченє же би ше уживало у купаню, волєни по ґрупох. Ученє плїваня кошта 200 динари на год- женю у чамцу, або скаканю младих хлапцох з моста до зи ну, а ма ме за ци ка ве ни и стар ши осо би хто ри ше жа - води. даю научиц плївац - надпомнул Стеван Филипович. Вл. Дїтко

КУП СЕРБИЇ У МАЛИМ ФОДБАЛЄ

ФОДБАЛЕРЕ РАДНИЧКОГО НАЙЛЄПШИ Млади фодбалере ФК „Раднички” зоз Ш иду освоєли шампионат у „Кока Кола” Купу Сербиї, а у финалним стретнуцу у Ш абцу у реґуларней часци ба ве ня про цив еки пи зоз Пожа ревца бавели нєришено 1:1, алє Шиз дянє були лєпши у виводзеню пеналох и победзели. Вони буду представяц Сербию 15. авґуста у Сплиту на финалних бавискох реґионалних Спорт ских бавискох младих. Екипу Радничкого творели Алекса Новакович, Петар Родич, Марко Бороєвич, Урош Янкович, Марко Павло­ вич, Велько Кртинич, Небойша Йовано вич, Мир ко Ке зан и Ср дян Дя ча нин на чолє з тренером Станком Лоґаруши чом. Вл. Дї. 30. ЮЛИЙ 2021.

РУСКЕ СЛОВО 35


СПОРТ

Пишу: Мария АФИЧ Андреа МЕДЄШИ

Активносц Клубох у фамелиї Спортского дружтва „Русин” анї блїзко яка дакеди була. Основна причина то финансиї. Законски предписаня вецей нє дошлєбодзую же би ше их финансовало зоз буджету месного самодоприносу, а єдине жридло за нєобходни средства за яку-таку активносц то Општински Спортски союз. За тераз ище вше функционую фодбалски, рукометни, атлетски, столнотениски и конїцки клуб у Руским Керестуре. Скромни средства ше швидко потроша, а шицки роздумую же би було вельо лєпше кед би було вецей пенєжи статнї роки у фамелиї Спортского дру­ жтва „Русин” у Руским Керестуре остали активни лєм даскельо клуби и то фодбалски, рукометни, атлетски и столно­ тениски, а трима ше добре и конїцки клуб.

О

Познате же дакедишнє базичне финансованє їх роботи було зоз месного самодопри­ носу, хтори уж роками нє иснує, та тоту обовязку на себе превжала локална самоуправа т. є. Општина Кула. З єй буджету, а прейг Спортского союзу Општини одн. Сербиї, прейґ конкурованя кажди клуб глєда потребни средства за основну роботу, а окремни конкурс єст и за спортски манифестациї. О П Ш ТИ Н С К И БУДЖ ЕТ Ж РИ Д Л О За 2021. рок за порядну роботу конкуровали Фодбалски клуб „Русин”, Рукометни клуб „Русин”, Атлетски клуб и Столноте­

ниски клуб, и Конїцки клуб, док Карате клуб нє конкуровал понеже им влонї замарла робота, а обновела ше аж того року. По сло вох пред си дате ля и тре не ра стол нотенисерох, до Општини конкуровали за 2021. рок зоз суму 200 000 динари цо им будзе виплацене на штири рати, и од чого по нєшка им уплацени два рати. Конуровали и за спортски манифестациї, т. є. за Столнотениски турнир у Керестуре, доста­ ли 50 000 динари. Турнир би бул мултиетнїчни, тє. задумане же на нїм буду участвовац клубу зоз штредкох дзе жию рижни наци о нал ни мен ши ни, а то по при дома шнїх и Селенча, Бачка Тополя, Сербски М иле­ тич и Нови Сад. Точни термин турнира ище нє утвередзени цо завиши и од епидеми й ней си ту ациї. Конїцки клуб „Русин” за 2021. рок до општинского буджету конкуровал за свою традицийну манифестацию Дринґацки обегованя коньох котра уж отримана по­ чатком юлия. За єй отримованє, по словох предсидателя Желька Папуґу, опредзелєни им 200 000 динари котри шицки наменски потрошени на пририхтованє тей манифе­ стациї, од пропаґандного материялу, по го­ норари судийом, итд... Як наглашел Папуґа правда же тот пенєж попри пальцу за шицки потреби, муша ше вше волац и на спонзорох, а того року першираз их нащивел и предсидатель Општини, та кед вид­ зел яка то орґанизация обецал же ше будзе глєдац можлївосц за додатну потримовку. К Е Д Б И Б У Л О В Е Ц Е Й П Е Н Є Ж И ... Тиж за 200 000 динари од Општини кон­ куровал и Атлетски клуб „Русин” хтори то­ ти наменски средства троши за членарини у Атлетским союзу Войводини, Сербским атлетским союзу, за рижни реґистрациї змагательох, одходи на змаганя, систематски петратрунки, алє и за набавку опреми, реквизитох, маїцох и шицкого того цо нєобходне же би клуб могол функционовац.

36 РУСКЕ СЛОВО

30. ЮЛИИ 2021.


5рогІ@гизке5Іоуо.сот

У Атлетским клубе наплацує ше членарину за надополнєнє тренером, хторе нє предвидзене у средствох зоз оп­ штини, а тренер Саня Еделински визначує же би вецей средства подзвигли Клуб на висши уровень, алє ше и ґу достатей суми можу „уклопиц” . - Кед би Клуб доставал вецей средства, могли бизме функционовац на висшим уровню, цо значи же бим зоз змагателями раз рочнє могла пойсц до Заводу за спорт у Новим Садзе, могли бизме исц на змаганя и по других векших центрох у Сербиї або робиц даяки специфичнєйши препатрунки, а так патриме же бизме ше ускладзели до тих найосновнєйших средствох, и по приоритету их розпоредзуєме. У каждим случаю, задовольна сом кельо доставаме, нє маме даяки превельки условия за робо­ ту, алє так як можеме так функционуєме. Думам же тот винос даяки просек и же так робота функционує и у других менших штредкох. - гварела Саня.

За орґанизацию Ноцного турниру у малим фодбалу ФК „Русин”, того року од Општини достал дополнююци 100 000 динари и, як гваря у Клубу, першираз доста­ ли таки пенєж.

АЛТЕРНАТИ ВНИ Ф ИН АНСИЙНИ Ж РИДЛА

Же би покрили трош ки, свой буджет дополнюю зоз Русинового балу, зоз уходнїцох Ноцного турниру,

РУКО М ЕТА Ш Е И Ф О ДБА ЛЕРЕ СКРОМ НО Рукометни клуб „Русин” за 2021. рок з општинского буджету достал 250 000 ди­ нари, а як гвари їх заступнїк Звонко Планчак, за седем змаганя хтори рукометаше одбавели у Керестуре, потрошене 80 000 динари, за судийох и делеґатох, а остаток за котизациї, змагательни папери и одход на други змаганя. Писац проєкти за векши средства пробовали, медзитим проєкти нє були одобрени. - Пробовали зме писац проєкти пред даскельома роками алє зме нє достали нїч. Тераз кед маме лєм першу екипу, кед нє маме дзеци, сума нам достаточна, медзитим, кед бизме требали орґанизовац даяки змаганя за дзеци, вец бизме мушели глєдац або спонзорох або од Општини питац вецей. - гварел Планчак. ЗА Ф О ДБА Л Н А Й ВЕЦ ЕЙ , А Л Є И ТО М А Л О Найвецей средства, 500 000 динари, достава Фодбалски клуб „Русин”, медзитим то винос зоз хторим ше Клуб нє може покриц. Средства, як и шицки, доставаю од Спортского союзу општини Кула, у штирох ратох, медзитим, за даяки нормалне функционованє Клубу, як гваря, требало би голєм милион и 200 тисячи динари. - За тот ступень змаганя, 500 000 динари барз мало, понеже нам тот винос нєдостаточни же бизме покрили трошки за судийох, превоз, котизациї, членарини, лїкарски препатрунки и инше. За єшень ше наявює подрагшова нє суди й ских таксох, а кед подраг ша и коти за циї вец будземе у ище векшим проблему. - гварел секретар Клу­ бу, Желько Орос. 30. ЮЛИЙ 2021.

и дзекуюци даєдним приватним поднїмательом. А же би Клуб могол нормално функционовац, односно же би нє мушели „цагац” и зоз других жридлох, Клуб би, по думаню секретара Ороса, требал мац средства од голєм милион и 200 тисячи динари, кельо приблїжно маю даєдни Клуби зоз других општинох а хтори у истим ранґу як и Русин. ■

РУСКЕ СЛОВО 37


**

ИНТЕРМ ЕЦО

Х Л А Д О К И ГОРУЦИ ТЕПШ И Г4 л ;

Желька Лазор, Бикич Дол

Слани ролат

— Потребне:

1

За цесто ■ ■ ■ ■ ■ ■

кила муки 2 ложички сол ї 2 ложки цукру 1.5 децилитри олєю швижи квас пол литри млєка За фил

■ ■ ■ ■ ■ ■

кулен колбаса шунка салама огурки кечап

Л

38 РУСКЕ СЛОВО

Замишиц цесто и охабиц най кишнє. Кед викишнє роздзелїц на штири часци, кажду часц розцагнуц на ценко и намасциц зоз кечапом. На намасцене цесто посипац на дробни коцочки порезане су­ хе месо (фил), огурки и ориґано по смаку. Скруциц и резац на колєска груби єден цент. Поскладац до намасценей тепши и печиц на 200 ступнї 20-25 минути.

30. ЮЛИИ 2021.


ХЛАДОК И ГОРУЦИ ТЕПШИ Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

Таня Салонтаї, Нови Сад

За подлогу (цесто) у блендеру зомельце 14 орео кекси, то коло 150 ґрами. Додайце 80 ґрами розпущеного марґарину лєбо масла и зєдиньце го зоз кексами. Розмасцце подлогу за торту на тацну и положце до фрижидера же би ше сцисла. За фил витрепце 500 милилитри сладкей шметанки. До другей судзини положце 200 ґрами АБЦ крем сира, 80 ґрами мелкого цукру и ванелию. Витрепце состойки. Додайце порихтану витрепану сладку шметанку и премишайце. Поламце 14 орео кекси (150 ґрами) и зєди­ ньце их зоз филом. Фил Потребне: положце на подлогу и За цесто (подлога) п о л о ж ц е торту до ■ 14 орео кекси (150 ґрами) ф рижидера ■ 80 ґрами марґарину же би ше лєбо масла охладзела. За ґлазуру Фил на цихим ■ 500 милилитри сладкей огню розпушметанки щце чокола■ 200 ґрами АБЦ крем сира ду и прелєй■ 80 ґрами мелкого цукру це ю прейґ ■ ванелия филу. Торту ■ 14 орео кекси (150 ґрами) можеце украЗа ґлазуру шиц зоз ■ 200 ґрами чоколади „М&М” бом■ дакус млєка бонами.

30. ЮЛИЙ 2021.

т

Ч

;

РУСКЕ СЛОВО

і

Ч

39


ИНФОРМАТОР, ОГЛАШ КИ, ИНТЕРМ ЕЦО

КНЇЖКИ „РУСКОГО СЛОВА” ГОДНОКУПИЦИУСРИМЕ Кнїжки НВУ „Руске слово” од 31. юлия, та на далєй годно ше купиц у Шидзе при колпортерови нашей уста­ нови Владимирови Гарвильчакови. Кнїжки ше годно наручиц на теле­ фон 062 44 09 74, або купиц на адреси Саве Шумановича 129а. Вибор кнїжкох зоз прешлорочней и тогорочней продукциї годно ше купиц уж од соботи (31. юлия) у Шидзе на штанду НВУ „Руске слово” на фестивалє „Мелодиї руского двору”, кеди почина и лєтни попуст. Лєтнї авґустовски попуст 30% на шицки кнїжки у НВУ „Руске слово” будзе тирвац од 31. юлия по 31. авґуст 2021. року. Векшина кнїжкох будзе коштац 210 динари, а з тогорочней продукциї будзе пейц нови кнїжки, медзи котрима и нова сликовнїца за дзеци „Карусел” зоз налїпками, котру НВУ „Руске слово” рихта вєдно зоз Заводом за културу войводянских Руснацох. Кнїжки „Руского слова” на попусту найлєгчейше годно нару­ чиц прейґ сайту ИНр5://кпіІ2кіроги5кі.сот

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

ф от оґраф ия. 0560Р оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац іепознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох собох іна сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширПОгЬл'І/ОМ шей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи І на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу за културу войво­ дянских Руснацох на число телефона 021/654-65-34, лєбо на мейл: 2ауогі.ги5Іпі@ .атаіІ.сот.

П

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Завод за културу войводянских Руснацох ма нове число телефона 021/654-65-34

Profile for ruskeslovo2015

RUSKE SLOVO 31  

RUSKE SLOVO 31  

Advertisement

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded