RUSKE SLOVO 20

ТИЖНЬОВНІК ПО РУСКИ РОК ЬХХУНІ ЧИСЛО 20 (3993) НОВИ САД, 20. МАЙ 2022.

Ш

и

ю

ууим.гизкезіоуо.сот ЦЕНА 40 ДИНАРИ

■ НА ЧЕСЦ СПОРТИСТОВИ ИВАНОВИ ДАВОСИРОВИ

Фото: Вероника Вуячич

Ч

89. МЕТ)УНАРОДНИ

«в ПШЬОПРИВРЕДНИ стм

V:

~ Уі&Л-

770350

460007

ана том\л9іЗ

В ^ ^ -^ £ у

БУЦ РУСНАК АБО РУСКИНЯ ПРЕПОЗНАВА ШЕ ЯК ДАЦО КРАСНЕ И ВРЕДНЕ Пише: Иван КАНЮХ, предсидатель Роботного цела за младих Националного совиту Руснацох План роботи Роботного цела за младих Националного со­ водини. Приоритет у тей идеї нам сотруднїцтво зоз млавиту Руснацох за 2022. рок подрозумює насампредз пред- дима котри нам язично найблїзши, а то млади зоз словацлужованє потримованя, односно софинансованя проєктох кей, українскей и польскей националней заєднїци. Поза младих у рускей заєднїци. Конкурс за софинасованє тримовку у тим напряме нам дали секретар Национално­ проєктох за младих у рускей заєднїци у 2022. року розпи- го совиту Таня Арва Планчак и предсидатель Вивершносани на остатнєй, осмей порядней схадзки Роботного це­ го одбору Желько Ковач, котри уж маю одредзени кон­ ла котра отримана у Дюрдьове. Исто так як и влонї, зоз такти котри нам можу похасновац у реализациї тей идеї. єдногласну одлуку присутних членох, зоз нашого будже- Окрем медзисобного упознаваня и представяня нашей ту од 400 000 динарох аж 350 000 динари зме опредзелє- роботи, любели бизме до конца рока реализовац голєм ли за средства котри додзелїме младим прейґ Конкурсу. єден заєднїцки проєкт зоз котрим вибудуєме тирваци През нашу штиророчну роботу, а даєдни з нас у тим Ро- мост медзи нашима националнима совитами. Нє видзиботним целу и длужей, прешвечели зме ше же млади роз- ме причину прецо бизме як млади нє були мотор нашей положени и порихтани учазаєднїци. Шведкове зме же поство вац у дружтве ним жи во це мали приходзи змена ґенерасвоєй заєднїци кед им ше да цийох у велїх наших институПри младих националну свидомосц треба ци й ох и орґ а ни за ци й ох, дзе нагоду же би ше сами виражерозвивац и през упознаванє зоз власну ли и указали през власни анґправе млади або младши осо­ историю, културу и традицию, ажман. Ф инансийна потриби пребераю рижни одвичатеалє источашнє и зоз представяньом мовка цошка цо вше вецей льносци, алє и велї виволаня. предносцох и можлївосцох котри им мла ди пре по зна ваю як барз припадносц ґу нашей заєднїци понука. Вшелїяк, єдно зоз найвекших значне у реализациї своїх акПраве ту Роботне цело за младих може виволаньох то попис жительтивносцох и змистох, та маме одбавиц главну улогу и указац же буц Руснак ства котри ше отрима на єшеста но ви ско же на й век ша ста або Рускиня дацо цо млади препознаю нь. Праве о тим бешедоване и ємна потримовка Роботного як красоту и вредносц на нашей схадзки дзе зме ше цела требала би буц помоц за шицки зложели же млади знуреализацию тих идейох. ка и звонка Роботного цела Окрем того, зоз буджету зме тиж опредзелєли 10 000 муша вжац учасц у порушованю припаднїкох нашей задин. як рочни гонорар за нашу членїцу Тат’яну Буила ко­ єднїци же бизме ше цо вецей вияшнєли як Руснак або тра отримує урядово профили Роботного цела за младих Рускиня на тим попису. То барз важне, бо у зависноци од на дружтвених мрежох Фейсбук и Инстаґрам. Шицки того числа, з рока на рок буду завишиц и нашо права ко­ ми, без огляду на нашо роки, кажди дзень вельку часц три маме у Републики Сербиї. Шицким уж добре познадня препровадзуєме на наших рахункарох и мобилних те яки високи тоти права, алє нє можеме обчековац же телефонох. Найвекшу часц информацийох нєшка доста- ше тоти права буду охраньовац сами од себе. Лєм ми, од­ ваме и провадзиме прейґ дружтвених мрежох. Праве носно кажде од нас муши буц одвичательни и спрам за­ прето, дружтвени мрежи зме препознали як место дзе єднїци котрей припада, бо после будзе позно поносовац Роботне цело муши буц видлїве, бо на тот способ най- ше кед ше пре нашу нєодвичательносц тоти високи пра­ лєгчейше и найшвидше можеме дойсц до нашей публи- ва почнє зменшовац або гашиц. ки. Тат’яна ше прешлого року у тей роботи указала як одвичательна и креативна особа, дзе каждого тижня пре­ При младих националну свидомосц треба розвивац и йґ тих профилох на цикави способ информовала явносц през упознаванє зоз власну историю, културу и тради­ о активносцох, идейох и планох Роботного цела, алє тиж цию, алє источашнє и зоз представяньом предносцох и так дзелєла и информациї зоз рускей заєднїци котри ци- можлївосцох котри им припадносц ґу нашей заєднїци понука. Праве ту Роботне цело за младих може одбавиц кави за младих. главну улогу и указац же буц Руснак або Рускиня дацо Остаток пенєжу котри нам остава у буджету, а то 40 000 цо млади препознаю як красоту и вредносц. У тим цидин, предвидзени як резервни средства Роботного цела лю, як символични перши крочай, порихтали зме призоз котрима тиж так плануєме реализовац одредзени ак- годни дарунки котри у наиходзацим чаше подаруєме тивносци унапрямени на розвой младежскей политики у тим младим котри ше зоз своїма проєктами по тераз ука­ рускей заєднїци. Єдна зоз идейох о котрей ше на остат­ зали як вредни, креативни и шмели. ■ нєй схадзки бешедовало то сотруднїцтво зоз младима зоз Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє других националних совитох, односно заєднїцох у Вой- вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

2 РУСКЕ СЛОВО

20. МАЙ 2022.

УВОДНЇК

ЗМИСТ

РУСКЕ СЛОВО

Пише: Олена ПЛАНЧАК-САКАЧ, главна и одвичательна редакторка

■ Тижньовнїк

ПОБИДНЇЦКА ПИСНЯ З УКРАЇНИ КОНСТРАКТА ПИЯТА

4-5. Заєднїцка схадзка Вивершного одбору и Одбору за културу НСР

■ Нашо места 6. Конститутивна схадзка локалного парламенту у Кули

■ Економия 12. Докторанд Дюра Надь, главни аґроном у БАҐ АД Бачке Ґрадиште

■ Мозаїк 14-15. Пририхтує ше документарни филм о Руснацох

■ Дом и фамелия 19-22. Спорт и дзеци предшколского возросту

■ Култура и просвита 23. Наукова екскурзия ґимназиялцох

■ Людзе, роки, живот 26-27. Часопис „Заградка” означує 75 роки од порядного виходзеня

■ Духовни живот 29. Шветочно на Дзуря

■ Информатор 30-32. Мали оілашки и Іп тетогіат

■ Спорт 33. Ивона Рац освоєла високе 6. место

■ Интермецо 39. Горуци тепши Н а с л о в н и б о к: Одкриванє памятнїка на Фрушкей гори спортистови Иванови Давосирови А в т о р к а ф о то ґр а ф и ї: В е р о н и ка Вуячич

Евровизия 2022 найвекши европски Фестивал на рочним уровню з длугоку традицию, того року отримани у италиянским городу Торину, дзе у финалним змаганю участвовали 25 держави. У спектакуларних наступох з велїма шветлоснима и сценскима ефектами чули зме поруки любови и мира, гоч ше не могло одняц од упечатку же шицки присутни потримую Україну. После гласаня фахових жирийох, гласи публики пресудзели, так же побиднїк „Калуш оркестер” з України зоз писню „Стефания”. Представнїца Сербиї Констракта закончела на 5. месце, алє нє остала без награди. Вочи финалу Фестивала, Констракти уручене припознанє „Марсел Безансон” за найлєпши уметнїцки наступ на тогорочним змаганю у Италиї. Писня „Іп Согроге 8апо” Ани Дюрич нїкого не охабела ровнодушним. Велї думаю же Сербия того року послала вецей од писнї и представела ше през ориґинални уметнїцки перформанс, яки потераз не видзени на таким зма­ ганю. На драги по финале порука писнї же „уметнїца муши буц здрава” бу­ ла яснєйша и публики ширцом Европи. Як сама уметнїца наглашела, у пи­ снї основна задумка здраве, зоз велїма реминисценциями на конзумеризем у приступу ґу здравю, страху од хороти, але и проблемами коло здравственей защити. Та, гоч гласи жирия не були за Констракту, по гласох публики була друга, цо ей дзвигло конечни пласман на тогорочней Евровизиї. То найлепши резултат Сербиї од 2012. року. Мишанїна гип-гоп звуку з етно елементами того року ше найвецей пачела публики ширцом Европи и у Австралиї. Композиция „Стефания” пошвецена мацери едного з членох ґрупи, але од початку войни у України велїм Українцом постала як гимна за шлебоду. История евровизийского Фестивалу полна з необчекованима побиднїками. Кельо политика уплївуе на конечни резултат, една зоз частейших темох, а точне и же иснуе традиция сушедского гласаня. За остатні 10 роки найуспишнейши жеми були Италия, Шведска и Русия, хторей того року, пре Україну, наступ бул забранени. Зоз Балкану найвецей успиху потераз мала Сербия - побиду, друге и треце место як самостойна держава, а шицки був­ ши югославянски републики можу себе приписац побиду лем под меном дакедишней Югославиї. Куриозитет тогорочней Евровизиї и же наступ представнїци Сербиї обачени и у лондонским СІоиЬ Шеаіге у котрим ше виводза драми Вилияма Шекспира. „Доставаме якиш Лейди Маґбет вибрациї” написане у обяви. Лем ище най здогаднем же водитель, хтори бул задлужени за преношене змаганя Евровизиї у України, робел у склонїску на непознатей локациї. З України розселене 6 милиони людзох пре войну, и шицки вони були потенциялни гласаче, а музични фаховци визначую же українска композиция квалитетна. гшке.гейак1огка@§таі1.сот

РУСКЕ СЛОВО

* ”РУСКЕ СЛОВО” - гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ „Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ „Руске слово”, Футожска 2/ІІІ, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторе/ки - Иван Сабадош, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох - Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Ф ейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки - Мария Афич, Влада Дїтко, Андреа Медеши, Оля Русковски, Марина Джуджар * лекторка - Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка - Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки - М ария Гудак, Таня Салонтаї * Телефон: 021/6613-697 * Предплата за цали рок: у жеми 2 000 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Вапса Іпїеза а.гї. Веодгагї 160-923244-82 * Девизнирахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ,,М ахіта дгаГ’ Петроварадин * Е-таі1: гегїаксуа@ги§ке§1оуо.сот * ^ еЬ §іїе: ^^^.ги§ке§1оуо.сот * І88N 0350-4603 * СОВІ88 8К-ГО 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Д иректор др Б О РИ С ВА РҐА *** Главна и одвичательна редакторка ОЛЕНА ПЛАНЧАК-САКАЧ

20. МАЙ 2022.

Новини „Руске слово” одликовани зоз Орденом братства и єдинства зоз стриберним венцом 1970. року.

РУСКЕ СЛОВО 3

ТИЖНЬОВНЇК ЗАЄДНЇЦКА СХАДЗКА ВИВЕРШНОГО ОДБОРУ И ОДБОРУ ЗА КУЛТУРУ НАЦИОНАЛНОГО СОВИТУ РУСНАЦОХ

ОД 19 ПРОЄКТОХ ЗА ТРИ НЄ ОДОБРЕНИ СРЕДСТВА Того року на Конкурси за орґанизованє манифестацийох, хтори розписал Одбор за културу Националного совиту Руснацох, апликациї послали 19 нашо институциї. Принцип по хторим предложене розподзельованє средствох подобни яки бул и прешлих рокох. У буджету за тот рок єст 1 150 000 динари, а сума хтору вимагали заинтересовани за свойо програми два раз векша

блики Горватскей (М иклошевци и П етровци) - гварел предсидатель Одбору за културу Националного сови­ ту Руснацох М икола Ш анта. На розписани конкурс сцигли 19 апликациї од хторих спрам предлогу найвецей пенєжи за реализацию достали Дрмаски мемориял Петра Ризнича Дядї, КПД „Карпати” за Фестивал хорского шпиваня, РКЦ за дзецин ску ма ни фе ста цию „Ве се лин ка” , КПД „Дю ра Киш ” за фестивал „М елодиї з Руского двору” и КУД РЕАЛНОСЦ И ЖАДАНЯ „Ж атва” хтори достали по 120 000 динари. КУД „Тарас Як и потераз, шицки хтори ше приявели зоз проєкта- Ш евчен ко” зоз Дюрдь о ва за фе сти вал жри дло во го ми вимагали 2 707 103, 22 динари, цо два раз вецей од шпиваня „Най ше нє забудзе” достали кус вецей - 150 того кельо за тоту намену було видвоєне, бо у буджету 000 динари, як було и порадзене на єдней зоз предходних схадзкох кед Дюрдьовчанє за єден проєкт достали єст лєм 1 150 000 динари. Таки вимоги нам сцигую каждого року. Вше ше менєй средства. КУД „Петро Кузмяк” зоз Нового Орапита дупло вецей як цо маме. Ш ицко зме мушели хова достало 40 000 динари за анґажованє руководитезвесц на реални виноси, односно уклопиц ше до до- льох секцийох, КПД „Иван Котляревски” за манифестатей суми. Средства розподзелєни по значносци и стацию „Пришли нам Русадля” достали 45 000 дина­ оправданосци, так як то робене и потераз. На тот з а ­ ри. За два апликациї Дружтво за Руски язик и литеравод, зоз тих средствох як резерву ше охаби 100 000 туру (Подобова колония у Боднарова и Днї Миколи М. динари за наявени одходи наших ансамблох на госцо- Кочиша) достало 20 000, односно 30 000 динари. ваня. Ту насампредз думам на два фестивали у Репу- РКУД „Др Гавриїл Костельник” зоз Кули за стретнуце рейґ Зум платформи, 16. мая, отримана заєднїцка схадзка Одбору за културу и Вивершного одбору Националного совиту Руснацох. Схадзка мала кворум спрам числа и єдного и другого цела нашого Совиту, а на Дньовим шоре найзначнєйша тема було даванє предкладаня о розподзельованю средствох по Конкурсох за орґ­ анизованє манифестацийох у 2022. року.

П

4 РУСКЕ СЛОВО

20. МАЙ 2022.

ІІ2піоупіік@ ги5кезІоуо.сот

рецитаторох у рамикох Културней манифестациї „Костельникова єш ень” достало 25 000 ди­ нари и 50 000 динари за анґажованє руководительох достало Дружтво Руснацох у Сримскей М итровици. Апликациї КПД ДОК зоз Коцура, НАР-у и Хору „Розанов” зоз Дюрдьова нє до­ стали потримовку, а з тим анї сресдтва за реализованє проєктох. ВИМОГИ Друга точка Дньового шора ше одношела на вимогу Рускей матки за уключованє двох мани­ фестацийох до Календара репрезентативних ма­ нифестацийох Руснацох. Слово о 4. подобовей колониї „Еуфемия Гарди” у Руским Керестуре и 7. Стретнуцу поетох, литературних и музичних творительох Рускей матки. Подо бо ва коло ния „Еуфе мия Гарди”, як и потераз, у орґанизациї месного одбору Рускей матки. З рока на рок на Колониї участвую од 15 до 20 подобово уметнїки аматере зоз Руского Керестура, Кули, Вербасу, Зомбора и Нишу. Уж штварта ше отримує под фаховим руководством Влади Нярадия. По законченю, у Спортско-школскей гали отримує ше вистава роботох и видава ше каталоґ хтори у форми додат­ ку хтори ше дистрибує з глашнїком Рускей матки „Руснак” . Стретнуце поетох, литературних и музичних творительох Рускей матки того року ше отрима седми раз у просторийох Месней заєднци Руски Керестур. На тей манифестациї участвую од 18 до 20 поетове, литературни и музични творителє зоз Руского Керестура, Кули, Червинки, Крущичу, Коцура, Вербасу, Шиду, Сримскей Митрови­ ци и Арандєловцу. Найуспишнєйшим творительом, на руским лєбо сербским язику, додзелює ше припознанє „Юлиян Надь” . Стретнуце ше орґанизує у сотруднїцтве зоз Задужбину „Бора Милутинович” зоз Кули. Потим ше видава ката­ лоґ хтори у форми додатку глашнїка Рускей мат­ ки „Руснак” . Як поведзене на схадзки, у нашим календаре манифестацийох хтори маю националне значене таки, з подобну лєбо исту програму, уж маме. Прето як єдно з ришеньох би було же би тоти ма­ нифестациї могло отримац у даєдней з постояцих. После гласаня о вимоги, з векшину гласох, вимога Рускей матки о уписованю тих двох ма­ нифестацийох до календара нє прилапена. На концу, можебуц же треба надпомнуц же присутни члени Одбору за културу и Вивершно­ го одбору Националного совиту розпочали єдну значну тему, а то фундаментална култура и скарб. Насампредз прето же дзепоєдни проєкти, як цо проєкт НАР-у, превозиходза рамики мани­ фестациї фолклору, односно маю фундаментални характер и оставаю занавше у рускей скарбнїци, а и култури у ширшим смислу.^ А. Паланчанин 20. МАЙ 2022.

СТАНОВИСКА

Пише: Александра БУЧКО, новинарка

РАДОСЦ И БОЛЬ, И ВИБОР Задумайце тоту радосц кед вам ше народзи дзецко. Ище є векша кед сце наисце тото дзецко и чекали. А тераз зоз тей радосци пробуйце прейсц до абсолутного очаю прето же вам ма­ ле дзецко умарло. Знам же сом морбидно почала, алє останьце зо мну, до конца вам шицко повяжем. Шицко тото вам пишем у контексту абортусох, риґорозних законох хтори абортуси забранюю, даґдзе уж после шестого тижня ґравидносци. Тих дньох у Горватскей була велька борба у случаю Мирели Чавайди, хтора у шестим мешацу дознала же єй нєнародзени син ма вельки тумор на мозґу и же нє будзе жиц длуго. Може­ буц умре у плоднїци, можебуц пошвидко по родзеню. Закомпликовала ше приповедка, посилана є до Словениї на претаргнуце ґравидносци, протестовало ше процив абортусох, и за нїх, но, потим єй тота боляца одлука дошлєбодзена. А шицким нам треба же би було боляце же єй „дошлєбодзене” же би претаргала ґравидносц зоз бебу хтора наисце барз хора. Хтора може умрец каждого моменту, тоту мацер то болї начудо, а попри тим муши зоз тим шицким жиц и бац ше од сепси. Най здогаднєм же Изабела у Польскей праве так и умарла. За собу зохабела свой живот, фамелию, пайташох, супруга и мале дзецко. Наглашуєм же зохабела свой живот. Прецо ище забраньованє абртусох спорне - нє будзем тераз о феминистичних тезох же жени нє инкубатори, будзем лєм о очиглядних, медицинских. Кед беба хора (а маме апарати тераз хтори то наисце можу точно дияґностиковац) нєпретаргованє ґравидносци може привесц до мацеровей шмерци. Медзитим, даєдни закони иду так далєко же аж и кед жена ма спонтани абортус держава ю ма право обтужиц же вона нароком забила дзецко. Задумайце тот боль жени хтора дзецко нательо чекала, воно умарло и вец ю ище обвинюю за тото. А случую ше таки случаї дзе анї дохторе нє знаю цо ше стало. Окрем же право жени на вибор елементарне людске право (розпитац би ше яки то правила у других вельких вирох - буд­ зе и за то нагоди), забраньованє абортусох або їх риґорозне огранїчованє нє приведзе до їх зменшаня. Привдзе до векшей смертельносци женох, бо ше буду робиц илеґално, або ше нє буду робиц на час як у Изабеловим случаю. Будзе и вецей напущени дзеци. Поента у тим же вибор муши буц ту, а абортуси як контрацепция мож лєгко зменшац. Знаце як? Псссст.... Зоз сексуалну едукацию. Перше одмалючка зоз дзецми дома. Потим у школи як предмет од першей класи. Сексуална едукация нє лєм же приведзе до того же би и жени и хлопи до сексуалного живота ступали порихтани, едуковани, знаюци цо робя и яки з того пошлїдки. Даєдни фаховци у зопераню педофилиї твердза же праве тота сексуална едукация може зменшац сексуални нападаня, прето же ше злодїйци збуня/злєкню кед им дзецко наи­ сце менує свой полни орґан. Лєм, и я мушим повториц анатомию. Знам же ми мац дзешка купела кнїжку „Секс за початнїкох”... Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражуюушорйовацку политику новинох„Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5

НАШО МЕСТА КОНСТИТУТИВНА СХАДЗКА ЛОКАЛНОГО ПАРЛАМЕНТУ КУЛА

МИЛЯНИЧ ПРЕДСИДАТЕЛЬ ОПШТИНИ, МИЛОЇЧИЧ ПРЕДСИДАТЕЛЬ СКУПШТИНИ У велькей сали СО Кула, 12. мая отримана Конститутивна схадзка локалного парламенту после позарядових локалних виберанкох котри були початком априла, а на котрих векшину освоєла коалиция коло Сербскей напредней странки. Першу схадзку на самим початку водзели найстарша одборнїца Мария Шепински з Руского Керестура з лїстини Александар Вучич - вєдно можеме шицко и наймладша одборнїца Николина Дринич з лїстини ҐГ Критична маса, а вец потвердзени одборнїцки мандати. Потим за предсидателя СО вибрани Велибор Милоїчич, за його заменїка Михайло Пашо з Руского Керестура, а на функциї секретара будзе Милорад Вуксан. Надалєй за предсидателя Општини Кула вибрани потерашнї предсидатель Дамян Милянич, а за його заменїка Кароль Валка.

Тиж вибрани члени Комисиї за мандатно-имунитетни питаня и Комисиї за кадровски, административни питаня и роботни одношеня при СО, як и члени Општинскей ради. М. Дж.

РУСКИ КЕРЕСТУР И НОВЕ ОРАХОВО

БИЦИҐЛИСТИ ОЗНАЧЕЛИ РОЧНЇЦУ КОЛОНИЗАЦИЇ Представителє жительох Нового Орахова - штверо бициґлисти, прешлей соботи, 14. мая, зоз прейдзену драгу на бициґлох з Руского Керестура по Нове Орахово означели 13. май - Дзень колонизациї руского жительства з єдного до другого валалу, цо ше случело 1946. року. На таки способ Ораховчанє - Любомир Ґовля, Джуня Томислав и Едвин и предсидателька їх Културно-уметнїцкого дружтва „Петро Кузмяк” Татяна Дудаш символично означели 76-рочнїцу од того значного датума. На драгу длугоку 50 км з Месней заєднїци Руски Керестур их випровадзели предсидатель Совиту МЗ Владимир Олеяр, директор Дома култури Владимир Надь и секретар Рускей матки Дюра Папуґа. Вони ше нєформално здогадли на тоту повойнову миґрацию значней часци керестурских фамелийох до нового штредку, дзе з часом настал нови валал у хторим и Руснаци конститутивна часц и дзе нєшка зложно жию зоз Сербами и Мадярами. З Руского Керестура бициґлисти рушели на 9 годзин, а о три годзини сцигли до Орахова дзе их у центре валала пред Домом култури дочекали члени Дружтва и други валалчанє, а за шицких було пририхтане окрипенє и почасценє. Ораховчанє рочнїцу свойого приселєня з Керестура до Орахова означа и зоз културно-уметнїцку програму котра будзе 29. мая на 20 годзин у Доме култури. М. А./Лю. Р.

6 РУСКЕ СЛОВО

20. МАЙ 2022.

те 5Іа@ гизке5Іоуо.сот

БАЛ АКТИВУ ЖЕНОХ У КОЦУРЕ

ДРУЖЕНЄ З ДЛУГУ ТРАДИЦИЮ Актив женох Културно-уметнїцкого дружтва „Жатва” всоботу, 14. мая, у Пелетовей сали у Коцуре отримал успишни бал, на хторим було вецей як 250 госцох. Предсидателька Активу женох Коцана Колєсар привитала числених гос­ цох и подзековала им же зоз своїм присуством потримую и их и тото їх традицийне балованє. По словох Колєсаровей, того року Актив женох означел 76 роки иснованя, а на тим традицийним балу, дзе ше стретаю жени зоз Сриму, Банату и Бачкей, тиж преславели и 25 роки друженя зоз женами зоз здруженьох зоз Сриму, Воґню, Шашинцох. Актив женох представели, окрем предсидательки Коцани Колєсар, и Серафина Зубич, Ната Мученски и Милка Шиян, а з тей нагоди визначели и друженє з Воґньом котре тирва од їх побратименя 2001. року. З тей нагоди членїци Активу женох подзековали и шицким котри помогли и участвовали у орґанизациї того традицийного друженя, а на добрим сотруднїцтве су окреме подзековни Месней заєднїци Коцур и Туристичней орґанизациї општини Вербас на чолє з єй директорку Марию Златович-Арсениєвич. На балу окрем домашнїх були госци з Воґню, Шашинцох, Руми, Раковцу, Лединцох, Кули, Зомбора,

Оджаку, Башаиду, Куманох, Србобрану, Надалю, Савиного Села, Деспотова, Темерину, Змаєва, Бачкей Паланки, Пиньвиц, як и госци з пейцох здруженьох и шейсц ґрупи представнїкох з Вербасу. Числени спонзоре помогли же би була орґанизована и богата томбола, та велї госци пошли дому з вреднима и краснима дарунками. Орґанизаторе за тоту нагоду пририхтали богату вечеру и познату коцурску сарму, а за музику и веселе розположенє бул задлужени „АС бенд”, та ше шпивало и танцовало до позних годзинох. О. Р.

„ЖАТВОВ ЯРНІ БАЛ” У КОЦУРЕ

ВЕСЕЛЕ РОЗПОЛОЖЕНЄ ДО ПОЗНИХ ГОДЗИНОХ Културно-уметнїцке дружтво „Жатва” з Коцура того року орґанизовало „Жатвов ярнї бал” котри отримани всоботу, 7. мая, у Пелетовей сали у Коцуре. Предсидателька Дружтва Мелания Мали на початку вечара привитала числених госцох и подзековала им же зоз своїм присуством потримали роботу, активносци и закладаня коцурскей „Жатви”.

- Шицки ми котри зме участвовали у орґанизациї самого балу зме барз задовольни з числом людзох котри ше одволали и при­ шли ше з нами баловац. Окреме сом задовольна и же на „Жатвовим ярнїм балу” було крас­ не число госцох котри перши раз присуствовали на таким сходу у нашим валалє, а були весели, танцовали и дому пошли з обецунку же приду и нарок - визначела з ошмихом Малийова и додала: - Бал насампредз орґанизовани же бизме ше шицки вєдно вешелєли, дружели и з тей нагоди дзекуєм шицким котри пришли и потримали нас и роботу нашого коцурского Културно-уметнїцкого дружтва.

20. МАЙ 2022.

З оглядом на тото кельо людзох було на балу, я як предсидателька Дружтва думам же то потвердзенє же добре робиме свою роботу, же то други видза и потримую, а з тим нам даваю моци и дзеки же бизме и надалєй лєм успишно робели - заключела Мелания. На „Жатвовим ярнїм балу” було вецей як 150 госцох, а окрем домашнїх було и госцох з Вербасу, Нового Саду, Дюрдьова, Шиду, Руского Керестура и других местох. За тот вечар орґанизаторе при­ рихтали и смачну вечеру и богату томболу. Даскельо вреднєйши награди ше видвоєли медзи численима, та так друга по вредносци награда - ЛЦД телевизор, пошла до Дюрдьова, а потим його добитнїца вицагла число за главну награду на томболи - бициґлу, котру достали домашнї. За добру забаву и музику були задлужени „Коцурски бетяре” котри ше остарали за веселе розположенє и нєпреривне танцованє шицких присутних госцох до позних годзинох. О. Р.

РУСКЕ СЛОВО

7

НАШО МЕСТА У ШИДЗЕ ОТРИМАНА ТРИБИНА ЗА МАТУРАНТОХ

УКАЗАНЕ НА ПОШЛЇДКИ АЛКОГОЛИЗМУ У Културно-образовним центре у Шидзе отримана трибина за матурантох на хторей ше бешедовало о почитованю и притримованю транспортних предписаньох учашнїкох у транспорту З тей нагоди винєшени статистични податки хтори ука­ зую на нєпочитованє предписаньох, а хтори виволали чежки транспортни пошлїдки. Тиж указане и на вельку чкодлївосц хаснованя алкоголу и мобилного телефона, як и воженя швидше як цо предписане и дошлєбодзене. Цикаве преподаванє под назву „Ище вожим” отримал Славиша Савич, сотруднїк Аґенциї за безпечносц транс­

порту хтори матурантом винєсол особне искуство у транс­ портним нєшесцу пре хторе є у инвалидским кочику. Указал на нужносц зохабяня подлих звикнуцох и даванє векшей уваги на чуваню власного и цудзих животох. На Площи култури при Културно-образовним центре були поставени такволани симулатори чолного збиваня „Зукоса ровня” и симулатор преврацаня хтори матуранти и други зацикавени гражданє могли випробовац под надпатрунком фаховца з Аґенциї за безпечносц транспорту. Вл. Дї.

У ЖАБЛЮ

ТРИБИНА О БЕЗПЕЧНОСЦИ У ТРАНСПОРТУ Кампаня под назву „На матуру без автох”, хтору каждого року традицийно реализує Аґенция за безпечносц транспорту Републики Сербиї реализована 12. мая и у Жаблю. На тей трибини матурантом жабельскей штреднєй школи указане на важносц почитованя правилох у транспорту, а матуранти чули и искуство єдного леґиня хтори пре нєщесце у транспорту остал у кочику на 18 роки. На трибини з матурантами бешедовали и полицає и заняти у наглей помоци. Матурантом були приступни симулаторе чолного вдереня и преврацаня, чий циль бул же би им ше приблїжело важносц правилного хаснованя сиґурносного пасу. Тиж так присутни могли випробовац и „пияни оку­ ляри”, за одредзени промили алкоголу. Мирко Кокович з Аґенциї за безпечносц у транспорту бешедовал о тим як важне же би ше тота кампаня наменєна младим реализовала. Каждого року у транспорту погиню вецей як сто млади особи, а ми ту же бизме подзвигли свидомосц о тим и же бизме указали младим на страшни пошлїдки до кот­

8 РУСКЕ СЛОВО

рих може присц кед ше нє почитую транспортни правила - гварел Мирко Кокович. Кампаня ше реализує на териториї Републики Сербиї у периодзе пред отримованьом матурских вечарох. Предсидатель Општини Жабель Урош Раданович подзековал шицким хтори участвовали у акциї и хтори зоз своїм трудом доприноша безпечносци будуцих младих вожачох. Л. В.

20. МАЙ 2022.

те 5Іа@ гизке5Іоуо.сот

АП ВОЙВОДИНА ПОТРИМУЄ ОПШТИНУ ШИД

СОФИНАНСОВАНЄ ШТИРОХ ПРОЄКТОХ Медзи локалнима самоуправами у Войводини чийо проекти финансийно потрима АП Войводина нашла ше и општина Шид. Прешлого тижня у Покраїнскей влади контракти о софинансованю проєктох пописали предсидатель општини Шид Зоран Семенович и покраїнски секретар за польопривреду, водопривреду и лєсарство Чедомир Божич. З тима кон­ трактами опредзелєни средства за софинансованє вибудови ушореня нєобходного за водовод у Моловину, потим за фекалну канализацию у Куковцох, як и за ушоренє дильовох у хотаре Илинцох. Тиж у Покраїни подписани и контракт з хторим Секретарият за културу, явне информоване и одношенє з вирскима заєднїцами будзе софинансовац санированє закрица на Музею наївней уметносци „Илиянум” у Шидзе. Затераз нє наведзени винос опредзелєних средствох. Вл. Дї.

„МАЦЕРОВУ РУСКУ КУХАРКУ” УЖ ХАСНУЄ ДР СЛОБОДАН МИТРОВИЧ З НОВОГО САДУ

ПОРИХТАЛ БЕЛЮШ И ПИТУ „Мацерова руска кухарка” пришла до рукох нє лєм читательох Руснацох у наших местох, алє нашла свою драгу и звонка нашей заєднїци. Праве таки случай кед Кухарка сцигла як дарунок фамелиї Мудри др Слободанови Митровичови з Нового Саду, хтори по походзеню зоз Шиду. Уж зме скорей писали же др Митрович учашнїк курса ученя руского язика, а познате и же люби пририхтовац Др Слободан митрович рижни єдла. порихтал белюш и орехову питу - Фамелия Мудри зна же любим пририхтовац єдла за фамелию и приятельох и накеди вишла з друку Мацерова руска кухарка, подаровали ми єден прикладнїк. Зрадовал сом ше же сом ю достал и такой сом роздумовал цо бим могол порихтац. Опредзелєл сом ше же би то було єдно слане и сладке єдло и вец сом порихтал белюш, як и орехову питку. Супруга Санела и дзивки Оливера и Катарина були одушевени з тим цо сом порихтал - гвари нам др Слободан Митрович. Гвари нам и то же пририхтованє єдлох зоз спомнутей Кухари нє компликоване, а єдло хторе ше рихта затримує шицки смаки з чого є приготовене. Тиж додава же руска кухня затримала смаки старого краю, алє и народох з хторима Руснаци жию у Панонскей ровнїни. Нєодлуга др Митрович з Кухарки приготови ище даєдно нове єдло за свою фамелию. Вл. Дї.

20. МАЙ 2022.

Предсидатель Општини Шид Зоран Семенович з Иґором Мировичом и Чедомиром Божичом

ОПШТИНА ВЕРБАС

ПОТРИМОВКА РОДИТЕЛЬСТВУ На схадзки Управного одбору проєкту „Потримовка пориваюцому родительству” котри запровадзує УНИЦЕФ з потримовку Влади Сербиї и ЛЕҐО фондациї принєшена одлука о вибору нових городох и општинох котри войду до шлїдуюцей фази имплементациї програми, сообщело Министерство за старанє о фамелиї и демоґрафию, а пренєсол општински сайт. За уход до другей фази програми вибрани 28 прияви, од вкупно 46 котри сцигли, а єдна з вибраних општинох у котрей ше порушує проєкт и општина Вербас. Предсидателька Управного одбору Славица Дюкич Деянович визначела же акредитация програми змоцньованя капацитету практичарох за запровадзованє програми закончена у системи здравства, док акредитация у предшколству и социялней защити у цеку. По єй словох, у системи социялней защити иснує виволанє же би ше акредитовало онлайн гибридни модалитет обукох, а на шейсц пилот-локацийох уж обучене 370 практичарох за применку програми. Дюкич Деянович тиж надпомла же у пейцох єдинкох локалней самоуправи плановани видзельованя за мири потримовки родительству у виносу од приблїжно 67 милиони динари за 2022. рок и додала же подобни план и за шлїдуюци два роки. Таке одволанє Општинох на явну поволанку добри знак звекшаного интересованя за програми популацийней политики и програми потримовки вчасному розвою дзецка, як и унапрямованю ґу позитивному родительству. Тиж добре одволанє и сиґурни указатель дзвиганя свидомосци о значносци локалних активносцох у пременки демоґрафскей слики Сербиї, наведзене у сообщеню. О. Р.

РУСКЕ СЛОВО

9

ЕКОНОМИЯ

РОЗПОЧАТИ ПРОЄКТИ ОБНОВЛЇВИХ ЖРИДЛОХ ЕНЕРҐИЇ У КУЛИ

СОЛАРНА ЕЛЕКТРАРНЯ У КУЛИ НА 770 ГЕКТАРОХ Компания „Финтел енерґия” и єй партнерска компания „МК ґрупа” концом мая подписали меморандум зоз китайску компанию „РошегСіїіпа” о реализациї заєднїцкого проєкта „Аґросолар Кула”, першого аґроенерґетичного проєкта у нашей жеми и на Балкану, чия вредносц 340 милиони евра Пише: Андреа МЕДЄШИ роєкт Аґросолар подрозумює продукованє польопривредних шацох и електричней енерґиї зоз соларних панелох на истей поверхносци. Капацитет соларних панелох би требал буц 660 мегавати (М ^ ) , и то би була найвекша соларна електрарня у Европи, з оглядом же потераз исновала така електрарня у Ш паниї од 500 М ^ , но, у Французкей наявени проєкт хтори би мал моц од 1000 М ^ , а у Горватскей од 950 М\У, преноша медиї. Зоз МК ґрупи сообщели же проєкт хаснує енерґию слунка и источашнє оможлївює отримуюце польопривредне продукованє под соларнима панелами.

П

розумює нє лєм продукованє струї, алє и овоци и желєняви под самима панелами.

- У шлїдуюцей фази проєкту будзе ше продуковац и желєни водонїк, а после того уреа. Наш а локална са­ моуправа шлїдзи политику обновлївих жридлох енерґЖЕЛЄНА ЕНЕРҐИЯ БУДЗЕ РОСНУЦ иї з цильом же би ше у наиходзацих рокох трош ок ПОД ПАНЕЛАМИ електричней енерґиї зведло на найменєй и же би ше ю - Аґросолар проєкт ше будзе пресцерац на 770 гекта- продуковало у нєобходним количестве - гварел Милярох на териториї општини Кула. Соларна електрарня нич и додал же пофришко будзе розписани и конкурс будзе мац капацитет од 660 меґавати, а плановане рочне за про єкт ене рґ етич ней ефи ка сно сци хто ри буд зе на продукованє желєней енерґиї коло 832 ґиґават годзини ме нє ни шиц ким фи зич ним осо бом з те ри то риї на шей (О ^ Ь ), цо достаточно за коло 200 тисячи обисца. На тот оп шти ни, а за то ту на мен ку буд жет то го ро ку звек ша способ предлужуєме з витворйованьом циля Републики ни два раз. З тим конкурсом буду облапени шицки проСербиї же би хаснованє енерґиї з обновлївих жридлох гра ми ене рґ етич но го шпо ро ва ня, мед зи ин шим и созвекшала на найменєй 40 одсто по 2040. рок - виявел за ларни панели з хторима гражданє годни продуковац медиї ґенерални директор Финтел Енерґиї Тицияно Дь- струю. ованети. ПИЛОТ-ПРОЄКТ У ОСНОВНЕЙ ШКОЛИ З тей нагоди предсидатель Општини Кула Дамян Ми„ИСА БАЇЧ” лянич за локални медиї гварел же проєкт Аґросолар под- Пилот-проєкт хтори запровадзує ОШ „Иса Багч”, а финансує општи­ на Кула, закончує ше тих дньох и подрозумює вибудов соларней електрарнї. Циль нам же би кажда явна установа и шицки школи у нашей општини мали свою соларну електрарню з хтору буду продуковац точно тельо струї кельо им потребне. Наздаваме ше же за даскельо мешаци у коло дзешец обєктох бу­ ду у функциї соларни електрарнї наявел Милянич и додал же у Штреднєй технїчней школи у Кули

10 РУСКЕ СЛОВО

20. МАЙ 2022.

екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот

ПОШВИДКО У ЖАБЛЮ БУДЗЕ РОБИЦ

ЦЕНТЕР ЗА ИНОВАЦИЇ У ГЛЄДАНЮ РОБОТИ

давно поставена експериментална соларна електрарня, хтора и нєшка подполно у функциї и же електрарнї хтори тераз поставени вельо сучаснєйши. ПОЧАЛИ РОБОТИ И НА ВИТРОПАРКУ На териториї општини Кула, попри аґросоларного проєкту, тоти два компаниї розвиваю и витропарк, а тота инвестиция виноши 17,5 милиони евра. Урядови початок роботох на вибудови витропарку „Кула 2” означени стреду, 11. мая, зоз шветочну церемонию, на хторей попри представнїкох компанийох и локалней самоупра­ ви, як и числених госцох, присуствовала и подпредсидателька Влади и министерка рударства и енерґетики Зорана Миха­ йлович. Заплановане же би роботи на вибудови витропарку були закончени по конєц рока, а його пущанє до роботи ше обчекує у марцу 2023. року. Ґенерални директор Финтел енерґиї Дьованети гварел за медиї же тота компания, вєдно зоз МК ґрупу, пионир у обласци обновююцих жридлох енерґиї и найзначнєйши нєзависни продукователь електричней енерґиї на енерґетичним тарґовищу Сербиї. Витропарк „Кула 2” з капацитетом од 10 сербску електроенерґетичну мрежу будзе подмирйовац зоз 28,6 О ^ Ь струї рочнє, цо еквивалент енерґиї хтору потроша 8 тисячи обисца.^ 20. МАЙ 2022.

Министер за младеж и спорт Ваня Удовичич подписал контракт зоз представнїками локалних самоуправох о реализациї проєктох у рамикох явних конкурсох за потримовку локалним самоуправом за програми у обласци спорта през вибудов, набавянє и отримованє спортских обєктох, як и за про­ грами у запровадзованю младежскей политики на локалним уровню. Єдна з Општинох хтора подписала тот кон­ тракт и Општина Жабель, чия Канцела рия за мла дих тоти сред ства ви ха снує за орґанизованє обукох хтори младим помогню у находзеню роботи. Помоцнїк предсидателя Општини Жабель Серґей Запорожац подписал контракт и з тей нагоди гварел же локална самоуправа, вєдно з Министер-

ством за младеж и спорт, пробує установиц нови способ орґанизованя младих.

- З помоцу Министерства будзе формовани Центер за иновациї у глєданю роботи и технолоґийне поднїмательство. У Центру ше буду отримовац обуки социялних схопносцох и схопносцох хтори нєобходни за модерни час. Тото цо младим Центер годзен понукнуц то фахова и квалитетна обука хтора им помогнє у пренаходзеню роботи. Верим же зме годни на прави способ реализовац тоти активносци и же млади то прилапя на озбильни способ и же буду уча ство вац у кре и ро ва ню но вей младежскей политики - визначел Запорожац. Предсидатель Општини Жабель Урош Раданович подзековал министерству на потримовки у реализациї идейох и проєктох хтори помогню младим у професийней будучносци.

Тоти средства будземе хасновац за потримовку нашим младим жительом, хтори буду през едукациї здобувац но­ ви знаня и схопносци. Думаме же то допринєше же би млади нашли одвитуюцу роботу, а будзе барз хасновите и за порушованє самостойних бизнисох гварел Урош Раданович. Министер Ваня Удовичич з нагоди подписованьох контрактох гварел же у пред ход ним пе ри од зе Вла да Ре публи ки Сербиї и Министерство за младеж и спорт зоз свою роботу потвердзели ясну опредзелєносц держави же би укладала до того цо найвреднєйше - до спорту и до младих. Министер гварел же локални самоуправи ключни партне ре за ров номир ни ро звой спорт скей инфраструктури у шицких часцох нашей жеми и же то фундамент за нови ґенерациї, хтори як найлєпши прикла­ ди буду мац люд зох зоз сво й о го на й блїзшого окруженя. Л. В.

РУСКЕ СЛОВО 11

ЕКОНОМИЯ

ДОКТОРАНД ДЮРА НАДЬ, ГЛАВНИ АҐРОНОМ У БАГ АД БАЧКЕ ҐРАДИШТЕ

ПРИ ЗАЩИТИ РОШЛЇНОХ КОНСУЛТОВАЦ ШЕ З ФАХОВЦАМИ Пише: Мартица ТАМАШ

При пирсканю рошлїнох з хемийнима средствами треба ше тримац того цо пише у упутству, а пред тим ше посовитовац з инжинєром польопривреди, насампредз инжинєром защити рошлїнох окторанд и главни аґроном у подприємству БАҐ АД Бачке Ґрадиште, хторе часц Тривит ґрупи з Вербасу, фаховец за защиту рошлїнох Дюра Надь з Кули на Польопривредним факултету на Институту за защиту ро­ шлїнох рихта докторску теза на тему - Знїщованє грушковей блихи на гру­ шки и ефи ка сносц да єд них активних материйох. З тей нагоди вон толкує цо тераз актуалне кед у питаню защита рошлїнох и як мож полєпшац здравє и урожай рошлїнох у польопривреди и апелує же при хаснованю шицких защитних средствох треба буц осторожни и же ше треба консултовац з фаховцами.

Д

жито нє опирска, зявуює ше сплєшнєтосц на класкох, а вец и афлатоксин, и вец жи­ то нє за хаснованє, та настава проблем при одкупу, таке жито нє добре класц до силосох, бо шицко загуби. Масовно ше зявели и вши и пиялка (лема), хтори може напраОПИРСКАЦ ЖИТАРКИ И ОЛЄЯРКИ виц вельки чкоди, та вєдно з фунґицидним пирсканьом од фузариюму треба опирскац - Жито у фази вируцованя класкох и и процив инсектох, а добре би було додац квитнуца, треба зробиц защиту од фузари- и стимулатори росту же би ше рошлїном юму, а треба го опирскац кед 50 одсто розмоцнєло имунитет, пре стрес хтори може шлїни преквитнути. Кед продукователє так виволац хвиля - гутори Дюра Надь. зробя, нїґда нє маю гнїце класкох. Кед ше Тоти цо ище нє опирскали кукурицу од коровча, добре би було же би то цо скорей зробели. Даєдни продукователє гербициМОЖ ДОСТАВАЦ ОБВИСЦЕНЯ ПИС-У, ТРЕБА ШЕ дох препоручую же би ше опирскало кед ПРИЯВИЦ НА САЙТ кукурица ма 2-3 лїсца, даєдни кед ма 7-8 лїсца и кед уж скоро шицки коровча зиДюра Надь и совитодавец и наукови сотруднїк у Проґнозно-звитодавшли, та на полю видно цо треба опирскац ней служби (ПИС) за защиту рошлїнох Войводини хтора окончує мониторинґ рошлїнох и чкодлївих орґанизмох у польопривреди и утвердзує и шицки коровча мож знїщиц з єдним пирнайзначнєйши биолоґийни події и дава препорученя о контроли чкодлї­ сканьом.

- Защициц сою од коровча нє єдноставвих орґанизмох. Найновши податки мож каждодньово провадзиц на сай­ ту №№«'.рто.|уойта.сот, або на №№«'.ГасеЬоок.еот/РІ8-ргерогике и но, даєдни пирскаю кед ма перши три лїкажде ше може приявиц на сайт ПИС-у и на телефон доставац обвисце- сца, даєдни кед ма други три лїсца, з тим ня и препоруки. Надь контролує присуство инсектох на двох локалитеже ше кед є векша може случиц же после тох Кула-Керестур и Бечей, дзе поставени шветлосни лампи и ступки за пирсканя од коровча одруци перши три лї­ инсекти. сца, а то значи же на тим месце нє будзе анї - Биле шветло прицагує инсекти, хтори кед приду на лампу спадню до мауни. Найлєпше опирскац сою скорей як ступки. Кажди дзень пойдзем на локалитет, почитам кельо єст хторих цо зидзе на „глїбински” способ, або кед ко­ инсектох. Провадзим 28 файти чкодлївцох, податки посилам до ПИС-у и ровча мали, у фази котиледонох и вец соя вец ше на основи їх числа одредзує момент защити. Кед ше прейдзе праг будзе чиста. Кед же после дижджу зидзе можлївей чкоди, ПИС дава препорученє же их треба знїщовац, а и як их ище коровча, мож повториц пирсканє з треба знїщовац.

12 РУСКЕ СЛОВО

20. МАЙ 2022.

екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот пол дози гербициду - гутори Надь и додава же того року слунечнїк барз интересантни пре кризу у швеце. Шицки землєдїлски култури достали на цени, а окреме олєярки, та тей яри зашате вельо вецей слунечнїку як предходних рокох. Защита слу­ нечнїку єдноставна, єст хемия хтора знїщи шицки коровча и тоти з узкима и тоти зоз широ кима лїсцами, подзековна є рошлїна, одпорна на сушу. Чувствительнєйши слунечнїк за пекарску индустрию, треба го третировац з фунґицидом, бо зна охориц так же му гнїє калап, а то прето же нашенє нє третироване з фунґицидом, цо ше порядно роби при меркантилному слунечнїку. АНТИБИОТИКИ У ОВОЦАРСТВЕ МОЖ ХАСНОВАЦ ПО КВИТНУЦЕ, У ЗАГРАДКАРСТВЕ НЇҐДА

- У наших валалох паприґу ше пресадзує на фолию, цо барз добре, бо ше рошлїну чува од випарйованя влаги зоз жеми та з тим и од хоротох и од коровчох и вец ше ю менєй пирска. Тиж у заградкарстве нє треба хасновац антибиотики, гоч вони звекшую одпорносц на бакериози, док у овоцарстве до­ пущене хаснованє антибиотикох по конєц квитнуца. Треба мац на розуме же ше про­ дукує єдзенє хторе хтошка будзе єсц и пре­ то треба строго почитовац упутства - спозорює Надь. По його словох овоци з маґочками, як цо брескиня, кайса, шлївка, вишня, черешня тераз ше находза у фази розвою кед вецей нєт за нїх опасносци и нє хаснує ше нїяки защитни средства. Того року було вимарзованя, кайси вимарзли и до 80 одсто, шлївки и брескинї менєй. У наших крайох людзе любя мац кайси, гоч єй одвитую векши надморски висоти. Кед мраз до минус 2-3 ступнї, вец кайси мож зачувац так же ше направи дим, або ше их опирска з одвитуюцим хе ми й ним сред ством.

- Яблука у нас найзаступенши, алє їх продукция досц ризична, а окреме од прешлого року вельки проблем пре заверанє вивозу на

У НАИХОДЗАЦИХ РОКОХ ГРОЖИ ОД БЛОЩИЦОХ

тарґовище Рускей Федерациї. До сучасней продукциї, дзе єст система капка по капка и защитна мрежа од каменцу, укладаня вельки, а тераз их нєт кому предац и нє нєсподзиванє же у околїску Суботици керча овоцнїки з яблуками. Подобне и з продукцию ягодох, хтора глєда вельки укладаня и вельку роботу. Грушка у лєпшей позициї, легчей ше ю предац, єст мен ши по верх но сци пре то же векши ризик у продукциї од бактериозней пламенячи и од грушковей блихи, та ше до продукциї нє уходзи олєгко. Лєгчейше ше ю чува и мож з нєй упечиц палєнку, хтора барз квалитетна - гутори докторанд Надь и додава же ше остатніх рокох ознова почало садзиц бишалму, хтора иншак позната як индикатор бактериози. Кед ше хорота на нєй зяви, вец ше такой зяви и на яблуку и на грушки. Єст досц нови овоцнїки з бишалму, барз ю чежко очувац, ту ше процив бактериози може хасновац антибио­ тики а после квитнуца мож хасновац биолоґийни средства на бази бацилус субтилиса, хтори ше нє затримує у плодох. Остатнїх рокох вецей ше садзи орехи, лїсковци и шлївку, хтора тиж ма перспективу, бо ю мож хасновац на рижни способи як конзумну швижу або суху, або з нєй палєнку. Єст при продукциї чкодлїцох вши, або хробаки, алє вони нє правя вельо ґенерациї и мож ю зачувац. Докторанд Надь гвари же число пирсканьох овоци, окреме яблукох, мож зменшац, а зачувац квалитет, кед защиту водзи искусни фаховец.^

- Тот рок иншаки як прешли, єст менєй чкодлїви инсекти, бо зме длуго мали жимни ноци, а им треба цепла хвиля. Гоч през дзень маме до 30 ступні', ноци ище вше жимни, коло 13, 14 ступні, та инсекти мирую. Даєдни совки хтори нападаю и землєдїлски и заградкарски култури (капусту, паприґу) аж тераз почали лєциц. То значи же их того року будзе менєй у кратшим периодзе. Док ноци буду цепли, коло 20 ступнї, будзе експанзия.

- У будучносц вельки проблем буду блощици, окреме файта шмердзаца буба мартин, хтора напада рошлїни теди кед починаю зрец, а теди ше вецей нє шме пирскац. Нєт средство хторе ше у тим периодзе може ефикасно применїц. Шмердзаца буба варта плоди и випущує свой сок до плоду хтори видно уж после єдного дня и таки плоди нїхто нє сце на тарґовищу. Вони пришли до нас з азийского континенту, бо ше клима меня, у нас тераз цеплєйше и им праве така клима одвитує за живот и розмножованє. За польопривреду опасна и мраморова блощица хтора прави вельки чкоди и на сої и на кукурици и затераз нєт средства хтори би ю могли знїщиц. Продукователє ше з ню чежко виборя, кед ше ю опирска то ришенє за нєшка, бо уж ютре прилєца нови. У овоцарстве и заградкарстве ришенє цалком защициц овоцнїк зоз процивкаменцову мрежу, цо значи и з бокох, а так ше рошлїни зачува и од велького чкодлївца - од рутавей буба - гутори Надь.

РУСКЕ СЛОВО 13

П РИРИ ХТУЄ ШЕ ДО КУМ ЕН ТАРН И ФИЛМ О РУСНАЦОХ

А Л Т Е Р Н І ТИ В Н А ТРАДИЦИЯ Нєшка нїхто нє об раца увагу на тото цо ше случує у терашньосци. Шицки зме научени же ше виглєдує прешлосц, тото цо ше случело, як ше случело, а знаме же лєм тоти хторим то робота, углавним дойду до информацийох. А о тим цо зме тераз, яки зме тераз и кадзи идземе, годни зме опатриц у документарним филму хтори рихта Иван Канюх зоз своїм тимом. У тим тексту ше упознаце зоз идею филма и прецо вон значни за нашу руску заєднїцу

Пише: Ивана ЧОРДАШ ван Канюх уж три роки роби у Руским културним центре у Новим Садзе и водзи Клуб аматерох, дзе вєдно зоз другима членами РКЦ орґанизує рижни події хторим задаток афирмовац руску заєднїцу и же бизме ше отворели и повязали зоз рижнима орґанизациями и вєдно творели змисти зоз култури. Та, праве так и пришла идея же би ше могло направиц и даяки филм.

И

*

ЦО ТО ИНШАКЕ ПРИ РУСНАЦОХ - Праве так, идея за филм настала дас пред двома роками кед сом ше упознал зоз, тераз барз добрим приятельом, Вукашином Живалєвичом. Вон пришол до Матки и просто зме ше здружели и так бешедуюци о живоце у Войводини,о националних меншинох о їх култури, обидвоме зме заключели же кед слово о националних меншинох вше ше якош акцент кладзе на традицию, на културу, язик, историю, значи дацо цо вязане за прешлосц, дацо

14 РУСКЕ СЛОВО

цо, наприклад, при Руснацох вязане за тото цо зме були пред 100, 200 роками. Нє у першим плану тото цо зме нєшка же цо то значи буц Руснак, або Рускиня у 21. вику. През тоту розгварку зме и дошли на идею за филм же би було добре направиц єден филм о алтернативней творчосци, або сцени при Руснацох. Тото алтернативне означує праве тото цо алтернативне од традициї, так же то єден вельки опус до хторого уходзи и музика, и теартер, та и даяки филм и подобне. Значи нас, насампредз, интересує хто то тоти поєдинци, хтори допринєсли такей єдней култури. Ми знаме же як Руснаци у Войводини маме високи уровень правох, хтори уж стотки роками розвиваме и праве дзекуюци тим обставином ми попри тей традицийней творчосци витворели и єдну сучасну творчосц. Добре же маме и рок музику и панк музику и реп, и маме рижних визуалних уметнїкох, креативних людзох, хтори свою творчосц указую и ту,

алє и у иножемстве - гутори Иван и предлужує толковац: - Ми сцеме же би тот филм бул праве о тих людзох. Алє у нашим филму приповедку сцеме прешириц и на Руснацох звонка Сербиї. Тото цо специфичне за тих Руснацох, то же су насампредз, иншаки як ми. Ми дзелїме тоту назву Руснак/Русин/Лемко, алє кажде з нас ма иншаки диялект и нє лєм тото, алє и шицки тоти нашо заєднїци у Словацкей, Польскей и України през час преходзели през иншаки обставини и нас интересує же хто вони, окреме после 1991. року кед спаднул Берлински мур, як ше знашли кед спаднул комунизем и пришла тота демократична шлєбода - толкує Канюх.

Кажди початок чежки, та и Иван гутори же ше предумовал чи вообще уходзиц до такей приповедки як цо знїманє филма. Алє у нїм цошка превагло и одлучел ше же тота тема нам, заш лєм, важна.

- Такой можем повесц же сом бул барз скептични, бо Вукашин бул тот хтори цагал цалу приповедку и вон ме барз нагварял же бизме до того вошли, а з оглядом на тото же мам вельо обовязки же сом активни на рижни боки, предумовал сом ше, и вше ми у глави було тото виволанє же чи рушиц до того. Треба вельо виглєдовац тоту 20. МАЙ 2022.

то2а]ік@ги5ке5Іоуо.сот тему, окреме на Горнїци, бо ту у Сербиї маме контакти, маме их и там, алє вельо менєй. Наисце, треба уложиц вельке напружене же бизме пренашли особи и же бизме дакого нє вихабели, наприклад знєєме филм, а дакого нє спомнєме хто наисце там познати. Тиж так маме идею же бизме цалу приповедку преширели и на Зєдинє ни Америцки Держави и Канаду, бо нас єст и там. Велькосц филма завиши и од финан сийох - бешедує Иван и закончує: - Думам же маме добри тим, окрем Вукашина хтори ма улогу режисера и знїмателя, ту я як виглєдовач и новинар и сценари­ ста, гоч зме вєдно робели на сценарию, а ту и наш продукцийни тим хтори творя Ирена Чучкович и Милан Врачар зоз Асоцияциї Културанова зоз Нового Саду. Вони як тим на рижни способи глєдаю средства за тот филм. Знїманє филма наисце велька робота, уж цали єден рок ше интензивно занїмаме зоз тоту приповедку, а шицки окрем того

маме и свойо приватни животи. Плануєме же би знїманє почало у октобру. Маме уж даяки материял и у Сербиї нам найлєгчейше знїмац, алє за одход на Горнїцу мушиме буц добре порихтани, бо раз кед пойдземе, нє верим же будземе мац можлївосц ознова ше вра циц. Обчекуєме же филм годно опатриц 2023. року, и наздавам ше же нє будзе приказани лєм у нашей заєднїци, алє же зме годни участвовац и на рижних фестивалох - закончує Канюх. Як Иван гутори, за ньго то вельке виволанє, алє з другого боку таке дацо як цо документарни филм о алтернативи при Руснацох нашей заєднїци потребни, нє лєм пре нас самих, алє праве пре тото же и после нас, док прейду стотки роки, останє дацо зоз нашого часу як цо нам остава од наших предкох. ■ 20. МАЙ 2022.

МЛАДИ ЗОЗ ДЮРДЬОВА

ОРҐАНИЗОВАЛИ „ПИДЖАМА ПАРТИ” У просторийох Културноуметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко”, всоботу, 14. мая, млади зоз Дружтва орґанизовали першу журку „Пиджама парти” после вецей рокох. Зоз свою интересантну концепцию журка прицагла младих зоз вецей местох, зоз Нового Саду, Жаблю, Шайкашу, Коцура и зоз Дюрдьова. Длужей як мешац тирвало рихтанє и обдумованє того вечара. Орґанизаторе уж искусни у обдумованю таких змистох, а и збуваньох, вше на иншаку тему, та прето и кажда подїя вше лєпше обдумана и вше є нащивенша. У орґанизациї єст надосц младих и то уж штварта-пията ґенерация котра ше опробовала у обдумованю таких подїйох.

- Журка, як и каждого року, прешла у найлєпшим шоре. Нє було нїяки проблеми, анї коло орґанизациї, анї на вечаре. Барз ми мило же нас нащивели велї млади зоз вецей местох и же випочитовали тематику журки и пришли у пиджамох. Можем

повесц же нас у орґанизациї того року було наисце полно, и то нам барз помогло при пририхтованю - гварела Оливера Пап, єдна зоз орґанизаторкох. На журки бул орґанизовани и вибор за найлєпшу женску и хлопску пиджаму. Спрам гласаня присутних, за найлєпшу и найориґиналнєйшу женску пиджаму награду достала Валентина Салаґ, а за хлопску Иґор Салак, обидвойо з Дюрдьова. Вони як награду достали скромни дарунки котри порихтали орґанизаторе. За добру атмосферу на тим вечаре бул задлужени ди-джей Марел. Л. В ереш

РУСКЕ С Л С М і

КУЛТУРА И ПРОСВИТА

О ПРОЄКТУ „МИ ДЮРДЬОВЧАНЄ”

МОНТЕСОРИ ПРИСТУП У ФОРМОВАНЮ ОСОБИ Монтесори педаґоґия науково основани способ настави, чийо основни принципи еманципация дзецка, унапрямованє уваги на процес самостойного одлучованя. Засновює ше на индивидуалним приступу ґу каждому дзецку и нє огранїчени є з часом у хторим би дзецко мушело здобуц одредзени знаня дна з наикрасших, а источашнє и найодвичательнєйших роботох, то робота з дзецми. Александра Виславски зоз Дюрдьова дипломо­ вана вихователька, роби у Предшколскей уста­ нови „Дзецинство”, обєкт „Дюрдєвак” у Дюрдьове и член є Монтесори дружтва Сербиї. Монтесори базични курс закончела 2016. року, першу и другу часц. Наша собешеднїца закон­ чела и медзинародно припознату Монтесори едукацию у Заґребу и тераз ма званє медзинародного сертификованого Монтесори педаґоґа за дзеци од три по дванац роки. Александра у своєй роботи применює М онте­ сори педаґоґию и през проєкти обрабя рижни теми котри интересую дзеци. Була то нагода за нашо стретнуце и приємну розгварку. Барз сом полюбела Монтесори педаґоґию прето же розуми и почитує дзецко. Зоз почитованя цала бешеда и рушела, прето же кед ше укаже дзецку почитованє, воно тото исте почитованє и враци. Тота метода роботи барз розвита у швеце. Пред даскельома роками сом порушала идею о отвераню Монтесори ґрупи у нашей установи и то перше за­ жило у Жаблю, а вец шлїдуюцого року отворена єдна ґрупа и у Дюрдьове. Мойо жаданє було же би М онтесо­ ри педаґоґия сцигла до каждого дзецка и до каждого родителя - започина нашу бешеду Александра. Мария Монтесори, италиянска дохторка и педаґоґиня, гуторела же дзецко лєм фаза у розвою чловека и же прикмети хтори ше им усадза у наймладшим ступню живота, познєйше през живот мож лєм надополньовац.

Є

О 1

16 РУСКЕ СЛОВО

Як наша собешеднїца гутори, за розлику од часу у хто­ рим жила Мария Монтесори, нєшка найвекши „нєприятель” виховательох то каждодньовосц. Дзеци окружени зоз интернетом, мобилнима телефонами, компютерами, телевизию и указало ше же ше барз чежко вибориц зоз шицким тим. РОЗЛИЧНОСЦ ТРЕБА ПЕСТОВАЦ - Идея за проєкт „Ми Дюрдьовчанє” нє рушела од дзецох, алє одо мнє. То бул проєкт у котрим шицки участвовали, дзеци, їх родичи, валал и я. Идея настала зоз образованя Мариї Монтесори за мир. Думам же би було добре кед би ше и у школох виучовало образованє за мир, дзе би ше дзеци учели о розличносци и же тоту розличносц тре­ ба пестовац, а нє мержиц - толкує наша собешеднїца. Зоз дзецми барз лєгко робиц. Нє маю предросудки, на шицко патра зоз ширцом отворенима очми и щири су. Проєкт рушел од того хто я, моя фамелия, моя хижа, мой дом. После того сцигли и до приповедки „Моя улїчка”. Дзеци були подзелєни до делеґацийох. Ш ицки дзеци цо жию у истей улїчки були члени делеґациї тей улїчки и мали задаток же би пренашли як їх улїчка до­ стала мено, по ким и прецо праве тота особа по ким улїчка ноши назву, позната.

- Дзеци през виглєдованє дошли до податкох же у їх улїчкох биваю, лєбо бивали познати особи. Так дзеци зоз Рускей улїчки, у їх презентациї, спомли же ше дакеди у їх улїчки находзел манастир, же ту жил Михал Лїкар, єден од найпознатших наших композиторох, спомли и же ше на концу улїчки находзел млїн, та аж 20. МАЙ 2022.

киІІига@ гизке5Іоуо.сот

залїпели и мою фотоґрафию и фотоґрафию ище єдней виховательки, бо и ми жиєме у тей улїчки. Ище єдна красна приповедка була о Дринскей улїчки. То наймладша и найкратша улїчка у валалє. Свойо мено достала по рики Дрини, котра природна гранїца помедзи Сербию и Босну и Герцеґовину. Аж дознали и же ше дакеди тота улїчка волала Йовґена Мудрого Коки - гутори Александра Виславски. Од Месней Заєднїци достали на дару­ нок вельку карту валала на котрей дзеци пренаходзели свойо улїчки и вифарбйовали их зоз одредзенима фарбами. На карти глєдали дзе ше одприлики находзи їх хижа, патрели хто жиє найблїжей, а хто найдалєй од оводи. По законченю приповедки о улїчкох, дзеци похопели же тоти исти улїчки творя валал. Теди почали виглєдовац Дюрдьов и вельо часу препровадзели у шпацираню по валалє. На инициятиву дзецох почали виучовац историю валала. Вони у презентациї о главней улїчки у Дюрдьове направели два приповедки. Александра Як випатрал дакеди, а як випатра тераз. Як госц им була и наставнїца историї котра им бешедовала о перших фамелийох котри ше приселєли до Дюр­ дьова. Нащивели Етно хижу „Олория” дзе видзели як випатрала руска и сербска хижа у периодзе медзи двома шветовима войнами. Тиж так, нащивели и Бокшичову

НОВИ ПЛАНИ И НОВИ ПРОЄКТИ По законченю проекта „Ми Дюрдьовчане”, у дюрдьовскей оводи Александра Виславски зоз своїма школярами започала нови проект - „Кухня”. Шлїдуюци даскельо тижнї наймладши Дюрдьовчане ше упознаю зоз едлами хтори звичайни за нашо поднебе, але тиж так и зоз тима котри не характеристични за нашу културу. Проект отворени, на инициятиву дзецох, зоз италиянску кухню. Вони нащивели пицерию дзе им заняти указали на яки способ ше прави едно з найоблюбенших едзеньох новших ґенерацийох. Ютредзень, вони сами направели свою пицу и наволали ю „Пица три салами”.

фамелию котри тиж маю етно хижу. Там видзели велї предмети и машини котри ше хасновало у прешлосци. Од познатого дюрдьовского фотоґрафа на дарунок до­ стали фотоґрафию Дюрдьова зоз воздуха, хтора ми вишела у учальнї по конєц проєкту.

- Ж адала сом же бизме цалу приповедку о Дюрдьове закончели так же научиме єдну писню о нїм. Понеже жиєме у мултикултуралним штредку и у нашей ґрупи єст и Руснацох и Сербох, ми научели шпиванку „Ей, Дюрдьове мой” . Часц рефрену зме аж прешпивали на сербски язик, та часто по валалє мож чуц тоту шпиванку кед ше шпацираме - пи­ шно гутори наша собешеднїца. ЦО БУЛО ДАЛЄЙ? Першобутна идея була же би ше проєкт закончело по упознаваню валала, алє барз ше попачел дзецом, та бул преширени на Войводину. У тим периодзе наша собе­ шеднїца була на хорованю, алє виховатеВиславски лька котра ю заменьовала предлужела то­ ту бешеду. Дзеци вєдно зоз ню направели плакату о Новим Садзе, бешедовали о Темерину, Мошорину, Жаблю и Зренянину.

- Дзеци лєдво дочекали же бим ше врацела зоз хорованя и виприповедали ми цо шицко научели, та ми так приповедали о музейох у Новим Садзе, о Петроварадинскей твердинї и „пияней” годзинки. Теди сом и дошла на идею же би ше проєкт могло прешириц на тему Войводини, же Войводина часц Сербиї, а же Сербия наша дер­ жава. З тима елементами державносци сом сцела же би­ зме закончели - толкує Александра. Єдини нєдостаток бул же дзеци нє могли видзиц шицко тото о чим научели. Дюрдьовска овода нє ма свой ав­ тобус котри би ше могло хасновац у таких нагодох. Ве­ льо лєгчейше було кед учели о Дюрдьове, бо дзеци на терену могли видзиц шицко о чим ше бешедовало. Проєкт закончели так же научели шпиванку „У шерцу мо єй Во й води ни”. ЧОМ ВИБРАЦ МОНТЕСОРИ ОБРАЗОВАНЄ?

- М онтесори приступ барз пестує розличносц и намага ше же би ше моцни бок при дзецку хасновало за розвиванє гевтого у чим дзецко слабше. То при дзецку розвива сиґурносц и самодовириє. Дзеци ше уча же ше конфликти ришує през бешеду, а нє зоз зваду. Уж на тим уровню дзеци знаю водзиц дебати и дискутовац на рижни теми. Як цо сом уж гварела, барз значне же би ше мултикултуралносц почало розвивац одмалючка. Ученє других язикох, о других народох и їх обичайох на тим уровню барз значне. Виведла сом вельо ґенерациї и обачела сом же даєдни приятельства котри ше ро­ звили у оводи отримали ше и до нєшка. Нє лєм при дзецох, алє и при їх родичох. Цо ше дотика терашнєй ґенерациї, обачела сом же велї нови приятельства зажили праве ту, у оводи. Тота ґенерация барз повязана. Гоч походза зоз розличних фамелийох, думам же би ше комплетна ґрупа нарок могла учиц по руски - закончує на­ ша собешеднїца. ■ Лидия Вереш

20. МАЙ 2022.

РУСКЕ СЛОВО 17

КУЛТУРА И ПРОСВИТА

РЕПУБЛИЧНА СМОТРА РЕЦИТАТОРОХ

УЧАСТВОВАЛИ ШТВЕРО РЕЦИТАТОРЕ ПО РУСКИ На 53. Републичней смотри рецитаторох „Поето народу мойого”, на найвисшим ступню змаганя у держави, хтора отримана пияток и всоботу, 13. и 14. мая у Валєве, по руски ше змагали штверо рецитаторе, Михайло Копчански зоз Коцура, Яна Варґа и Исак Новта зоз Руского Керестура, и Валентина Салаґ зоз Дюрдьова. Школяр трецей класи руского оддзелєня зоз Основней школи „Брат­ ство єдинство” зоз Коцура Михайло Копчански, змагал ше 14. мая, у ка-

Михайло Копчански

Яна Варґа и Исак Новта, пририхтал их Мирослав Малацко

теґориї младшого возросту. На змаганє ше пририхтовал зоз свою учительку Славицу Чельовски. З тей на годи реци то вал писню „Любов нє зна гранїци” Дюри Папгаргая. У кон-

куренциї од 35 рецита­ торох Михайло ше нє пласовал до финала, алє його менторка визначела же вельки успих зазначени и з тим же сци гли на на йвис ши уровень змаганя. Яна Варга и Исак Новта у то гороч ним циклусу ше змагали у Валентина Сала ґ, катеґориї штреднього пририхтал ю Яким Гард и возросту и наступели першого дня, кед Яна, школярка седмей класи, рецитовала текст Ґези Ґардонїя „Гуша война”, а Исак, школяр пиятей класи, представел ше зоз писню „Спреводзкош” Данила Хармса. На змаганє их у Рецитаторскей секциї керестурского Дому култури водзел Мирослав Малацко. Вони остали у категориї найлєпших 35 рецитаторох у Сербиї, алє ше нє пласовали до финала. У категориї старшого возросту, 14. мая, змагала ше Вален­ тина Салаг зоз Дюрдьова и представела ше зоз писню „Безчислени дробнїци зоз хторих ше тка живот” Наталиї Канюх. У конкуренції старшого возросту вкупно було 34 змагательох. Нажаль, Валентина нє вошла до осем финалистох, алє як сама гварела, барз є задовольна зоз своїм наступом, а на зма­ ганє ю пририхтал уметнїцки руководитель у КУД „Тарас Шевченко” Яким Гарди. Л. В./Ан. М./Ол. Р.

ОТРИМАНА РОЧНА СКУПШТИНА РКУД „ДР ГАВРИЇЛ КОСТЕЛЬНИК” У КУЛИ

ЗА ДОЧАСОВУ ПРЕДСИДАТЕЛЬКУ ДРУЖТВА ВИБРАНА АМАЛИЯ КОВАЧ На Рочней и виберанковей скупштини Руского културноуметнїцкого дружтва „Др Гавриїл Костельник” у Кули, всобо­ ту 14. мая, на место дотерашнього предсидателя Владимира Бучка, хтори задзековал, як дочасова предсидателька Дружтва вибрана длугорочна членїца Амалия Ковач. Попри нєй, до Управного одбору РКУД вибрани - Влади­ мир Бучко, Амалия Ковач, Ярослав Ковач, Александра Орос и Гелена Банатски, а до надпатраюцого одбору Яким Виславски, Цецилия Мудри и Наталия Садовски. На Скупштини представени и роботни и финансийни звит Дружтва у прешлим року, як и плани за наиходзаци рок.

18 РУСКЕ СЛОВО

Од активносцох котри Дружтво успишно реализовало прешлого року визначени преслава з нагоди Дня Руснацох, участвованє хлопскей и женскей шпивацкей групи на фестивалох „Най ше нє забудзе” у Дюрдьове и на ,Червеней ружи” у Руским Керестуре. Дружтво организовало сход ре­ цитаторох з нагоди манифестациї „Костельникова єшень” у Кули, на хторим участвовала и Мишана шпивацка група Дружтва, а пририхтана и дзецинска представа „Белава прин це за”, хтора пре ми єр но ви вед зе на у Кули, а потим и на госцованю у Дюрдьове. Кед слово о финансийох, по звиту з 2021. року, котри представел предсидатель Бучко, Дружтво дїловало скромно, алє позитивно, рочни приходи були 175 690, а розходи 160 059 динари, та 31. децембра на ра­ хунку Дружтво мало кус вецей як 15 000 динари. Плани Дружтва и за наступни рок затримац континуитет у роботи шицких секцийох, предлужиц зоз шицкима активносцами як и потераз, цо значи участвовац на руских фестивалох и општинских смотрох. Тиж у плану поставиц ище єден драмски фалат, „Вистата конїца”, организовац стретнуце младих ру­ ских музичарох ШОМО котри посцигню замерковани резултати на змаганьох, як и организовац Округли столи на тему звекшаня членства Дружтва зоз помоцу Националного совиту. Ан. М.

20. МАЙ 2022.

РОКХХ ЧИСЛО 5

Пише и ушорела: Вероника ВУЯЧИЧ

ТЕМА: СПОРТ И ДЗЕЦИ ПРЕДШКОЛСКОГО ВОЗРОСТУ

РОСНУЦ, ЗНАЧИ СКАКАЦ, БЕГАЦ, ПРЕВРАЦАЦ БАГИНДИ видки розвой технолоґиї нас шицких загартушел зоз новима видумствами хто­ ри би нам требали олєгчац живот, алє нам и оможлївел вше вецей роботи на шедзацо зоз фотелї. Наручиме полудзенок на телефон и вон нам сцигнє на дзвери о пол годзини, велї так, на шедзацо купую и у дутяну, найчастейше облєчиво и обуй, та гоч анї нє випробовали чи є добре, и вец ше зна случиц же будзе вельке, лєбо цесне.

Ш

У тих животних олєгчаньох забули зме на власне цело, на рушанє, на рижни активносци зоз хторима здобуваме красне цело. А дзеци ше розвиваю, рошню, та кед ше и при нїх потрима таки розвой и вирастанє „на шедзацо”, лєгко ше годно случиц же познєйше кед вирошню дзеци нє маю триманє, згорбени су, похребцину маю викривену, спомалшени су, нє маю кондициї... А и кед ше сце унапрямиц дзецко на даєден спорт, диле­ ми вше єст вельо, а найвекша, окрем цени тренинґу, и тота же на хтори спорт уписац дзецко, понеже дзецко звичайно заинтересоване за шицко по кус, та ше вец нє затримує анї на єдним спорту длугши час.^ 20. МАЙ 2022.

РУСКЕ СЛОВО 19

ДОМ И ФАМЕЛИЯ ОСНОВА ЗА ВИБОР ДАЄДНОГО СПОРТУ

Д З Е Ц И М УШ А М А Ц ЧУВС ТВ О ЗА П Р О С ТО Р Родичи маю часто бриґу як обдумац дзецково активносци, окреме кед жиє у городских условийох. Активна часц дня пополнєта зоз численима обовязками, хтори найчастейше подрозумюю интелектуалну анґажованосц, без вельо физичней активносци Новим Садзе єст вельке понукнуце школох рижних спортох за мали дзеци. На родичох остава випочитовац жаданя и притоку дзецка и вифинансовац його активносци. Дипломовани професор физичного воспитаня и тренер плїваня Миряна Пейчич трима тренинґи розвойней ґимнастики у Дружтву Спорт за шицких „Партизан 2”. Вона роби зоз дзецми од 4 до 10 роки и гвари же у єй ґрупи єст до 15 дзеци, та єст и вецей ґрупи, алє искуство єй указало же так може отримац добру атмосферу у роботи з дзецми же би анї єдно дзецко на тренинґу нє бу­ ло занєдзбане.

- Кед ше дахто заинтересує за спорт, то найчастейше индивидуални вибор, алє особнє думам же найлєпше дзецку предложиц най дацо тренира кед наполнї штири, лєбо пейц роки. На тим возросту початки упознаваня зоз физичну активносцу и даєдним спортом вязани за бависко, а вежби прилагодзени ґу возросту. Тренинґи рижнородни, динамични, тирваю годзину, два раз до тижня - гвари дипломовани професор физичного воспитаня и тренер плїваня Миряна Пейчич.

У

ЕЛЕМЕНТИ И ДРУГИХ СПОРТОХ Миряна Пейчич, лєбо тернер Мима, як ю шицки во­ лаю, ше здогадує же у „Пар­ тизану 2” почала робиц ище як студент, теди була на штвартим року студийох, кед ю поволали до „Партизану” и понукли єй робиц зоз дзивчатми и женми возросту од 5 до 55 роки. Було то осемдзешатих рокох прешлого вику, и од теди є ту тернер. Вона гвари же до „Партизану” вше приходзело красне число людзох, та и жени и дзивчата зоз хторима теди робела ритмично-спортску ґимнастику. Понеже нє кажде дзецко у младшим возросту талантоване за ритмично-спортску ґимнастику, а дзивчата упарто приходзели, Миряна оформела ґрупи дзе були уключени и елементи других спортох.

- И так ше розвило тото цо маме и нєшка - вецей ґрупи зоз хторима робим розвойну

20 РУСКЕ СЛОВО

РОЗВОЙНА ҐИМНАС ТИКА - У одношеню на опредзельованє за окремни спорт розвойна ґимнастика ма велї предносци, бо є добра основа за вибор даєдного спорту по дзеки дзецка, познєйше кед за вибор придзе час -потолковала дипломовани профе­ сор физичного воспитаня Миряна Пейчич, и ище додала же дзеци так можу розвиц цело, мускули, бо ше зоз розвойну ґимнастику змоцнює и формує мускули, цо важне по­ знєйше кед ше почнє тренирац окремни спорт. Окрем на физичне розвиванє, ґимнастика позитивно уплївує и на психични розвой дзецка. Вежби зоз хторима Мима од дзецох вимага же би напредок виплановали кажди крочай уплївую на їх моц перцепциї и свидомосци о власних можлївосцох. Велї моторични схопносци ше комбиную зоз схопносцами як цо то знаходлївосц, верткосц, флексибилносц и координация руху. ґимнастику. До тренинґох сом уключела и елементи корективней ґимнастики, бо було дзеци хтори мали проблем зоз триманьом цела, зоз талпами... Приходзели дзеци зоз рижнима дияґнозами. Вежби корективней ґимнастики, були часц на нашей порядней годзини. Дзеци то дзечнє прилапйовали, а родичи були задовольни, бо зме робели вежби за рижни мускули, поведзме кед дзеци починали ходзиц до шко­ ли робели зме вежби за мускули на хрибце, прето же ноша школски ташки, а и пре вецейчасове шедзенє - бешедує тре­ нер М иряна Пейчич Мима. ЗДОБУВАНЄ КОНДИЦИЇ ПРЕЗ БАВИСКО Медзитим, Миряна направела прерву и, як гвари, кед ше ознова врацела до „Партизану”, на початку 2000. рокох, дзивчата хторим дакеди була тренер почали приводзиц сво20. МАЙ 2022.

1атеІуа@ ги5ке5Іоуо.сот

йо дзеци, алє було досц и хлапцох, та поча­ ла робиц и зоз хлапцами. Так же тераз єст мишани ґрупи, возросту од 4 до 6 роки младши предшколски возрост и старши возрост до 10 роки. Робиме приказ спортох и корективну ґимнастику, а провадзим и школску програ­ му, аж и старши ґрупи кед им 8, 9 роки. Ту прейду програму хтору ше роби зоз дзецми за пияту класу, то наприклад скоки и прескоки, алє вше оценїм чи ґрупа таки вежби може робиц, чи нє, и чи таки вежби їх физични предиспозициї дошлєбодзую. Робим зоз малима ґрупами дзецох, до 15 дзеци у ґрупи. Наша годзина здабе на годзину физичней култури яку вони маю у школи, алє вони за тоти годзини уж порихтани - толкує Миряна. ПОЛИҐОНИ ВШЕ ИНТЕРЕСАНТНИ М иряна зоз дзецми тренира у двох вельких салох у хторих дзецом дошлєбодзене бегац, скакац, ґрабац ше на кажду справу хтори єст у тих двох салох. Вона гвари же дзеци муша мац чувство простору, алє тиж муша мерковац и цо роби ґрупа, цо им тренер гутори, то цалком друга файта активносци, а дзецом увага и концентрация цалком иншака як кед су у оводи дзе препровад-

20. МАЙ 2022.

ЄДНО З НАИСТАРШИХ СПОРТСКИХ ДРУЖТВОХ У НОВИМ САДЗЕ Дружтво Спорт за шицких „Партизан 2” зоз Нового Саду основане 1951. року, и од теди розвива и прилагодзуе рижни физични активносци и рекреацию за дзеци, младих, але и за одроснутих. Нєшка Дружтво ма коло 600 членох, а основане є як Дружтво ґимнастичарох, гоч ше познєйше приключовали и други спорти як цо то танци и борительни схопносци.

Тренер Миряна Пейчич Мима

зую векшу часц дня. Ханую и вельо реквизити, хтори видвоєни за дзеци. Тоти реквизити ше хаснує за розлични полиґони, а то маркери за пребегованє, вец рижни обручи за прецагованє, палїчки за вежби оформйованя, траки, лабди им тиж интересантни, бо то нє реквизит до хторого мож лєм копац и руцац го. Зоз лабду мож розвиц такволану фину моторику, вони розлично и вельки и чежки лабди, а хаснує ше их у зависносци од возросту и вежбох цо ше пла­ нує робиц. Тиж єст и интересантни препреченя на полиґонох, трамболина, греда за ходзенє...

- Прави час за початок интересованя за спорт то возрост од 4 роки, бо дзеци у тим периодзе маю емотивну дозретосц и сцу остац на тренинґу без родичох, и без огляду же ходза до оводи, вони ше ту стретаю зоз ище єдну особу хтора зоз нїма будзе робиц, а и уж су нательо самостойни же сами можу пойсц до тоалету, одбегнуц до преблєкальнї попиц кус води, преблєчиц ше и подобне. Прето кед ше ми родичи питаю же прецо нє може приходзиц младше дзецко, то прето же ше младше дзецко на тренинґу зна розйойчац, лєбо глєдац родичох, а я сама зоз петнацецерима дзеци, и нє можем дакого ублагац, лєбо лєм єдному дзецку пошвециц вецей часу и вецей уваги - гвари тренер Мима. Добри контакт и сотруднїцтво зоз родичами Миряни барз важни и вона вше дзечнє побешедує зоз родичами после тренинґу. Препоруки за даєден окремни спорт нє барз дава, бо гвари же то виходзи на основи таланту и интересованя дзецка. За даєден колективни спорт дзеци ше найчастейше одлучую кед наполня дзевец, лєбо дзешец роки. М иряна ше цеши зоз тим же „Партизан 2” спортске дружтво зоз традицию, же то єдна велька фамелия и же ше нє ридко учленюю вецей ґенерациї зоз єдней фамелиї.^

РУСКЕ СЛОВО 21

ДОМ И ФАМЕЛИЯ

ИСКУСТВО РОДИЧОХ

ТРЕНИНҐИ ПРИЛАГОДЗЕНИ ҐУ ДЗЕЦОМ Зорана и Борис Маґоч зоз Нового Саду маю двох хлапцох, старшого Ивана и младшого Андрея, хторих поряднє приводза до Дружтва Спорт за шицких „Партизан 2” на тренинґи розвойней ґимнастики аґочово гваря же приводза дзеци до „Партизану” на тренинґи найбаржей прето же би дзеци мали об­ думану активносц, а и же би ше познєйше, кед зосцу, озбильнєйше занїмали з даєдним спортом. Борис гвари же його хлапци ище мали же би их вони, родичи, унапрямели на даєден конкретни спорт, и дума же праве розвойна ґимнастика найлєпша за їх возрост.

М

УЧА ШЕ БУЦ ДИСЦИПЛИНОВАНИ Борис тиж толкує же хлапцом тоти тренинґи поможу лєгчейше ше опредзелїц дацо тренирац, бо вони тераз през бависко прейду елементи зоз вецей спортох. И же ше на таки способ, хтори прилагодзени ґу дзецом, упознаю зоз рижнима спортами. Но, Борисови ище значнєйше же ше дзеци уча буц дисциплиновани, уча ше справовац, а тренер М иряна Пейчич, им то крашнє зна шицко приблїжиц.

- Зоз дзецми роби тренер Мима, вона барз добри педаґоґ и кед ше дзецом опитам цо робели на тренинґу одвит доставам: „Га, нїч, бавели зме ше” . М нє то шмишне, бо су анї нє свидоми же кельо того одвежбали през шмих толкує Борис и гвари же би дзецом нє було досц анї кед би их на тренинґи приводзели кажди дзень, алє им, родичом, тота їх активносц одбера досц часу, так же два раз до тижня то права мира. Тельо мо­ жу посцигнуц поряднє приходзиц, а же би то нє було вельке обтерхованє. Дзеци треба привесц на тренинґ, дочекац и одвесц до­ му и Маґочово ше орґанизую так же дараз подзеля обовязки, та супруга приведзе Андрея до младшей ґрупи, а вец Борис придзе зоз Иваном, та вєдно зоз младшим сином причекаю док ше старшому тренинґ нє закончи. Дакеди кед єдно нє може, вец на гевто друге останє тота цалопополадньова активносц. Алє Маґочово гваря же кед видза яки дзеци щешлїви и задо­ вольни и як дзечнє одходза на тренинґи, вец им нє чежко. ПОД БУДНИМ ТРЕНЕРОВИМ ОКОМ На питанє чи им дзеци дакеди дома указали цо робели, т. є. навежбали на тренинґу, Борис ше нашмеял и гварел же часто правя багинди по посцелї, вец ушлїдза рижни прецагованя, прескакованя, а велї вежби анї нє можу дома указац пре простор.

22 РУСКЕ СЛОВО

Иван и Борис Маґоч сцерпезлїво чекаю Андрея зоз тренинґу

- А було и таке: „Тату ти можеш тото, лєбо тото” . Нє можем! Могол сом дакеди - през шмих одвитує Борис. У варошу дзеци ше нє барз рушаю, окреме вжиме, односно кед пре хвилю нє можеме буц вонка. Вец ше, нажаль, случує же цали дзень хлапци нє маю нїяку активносц, а Борис дума же барз важне же би ше дзеци вискакали и вибегали. М аґочово гваря же су вецей по вонку кед красна хвиля, алє рахую же физични розвой дзецох треба же би водзел и провадзел дахто кому то фах. Важне же вони, родичи, знаю же им дзеци хтошка провадзи як треба, же су на тренинґох безпечни и под будним тренеровим оком. Борис гвари же стар­ шого хлапца Ивана водзел и на други места на рижни „спортичи”, алє найдзечнєйше Иван приходзи ту до „П арти­ зану”, та ше вец ґу ньому придружел и младши Андрей. БОМБОНКА НА КОНЦУ Иван Маґоч ходзи до першей класи и гвари же ма барз добру учительку, хтора нє занєдзбує анї годзини физичней култури, на хторих робя и даєдни вежби хтори роби и на розвойней ґимнастики при Мими. Алє барз люби ту присц, и вше ше обрадує кед Мима на концу тренинґа подзелї бомбонки, хтори шицки барз чекаю и хторим ше шицки вше обрадую. ■ 20. МАЙ 2022.

киІІига@ гизке5Іоуо.сот

ЗОЗ ШТРЕДНЄЙ ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯК” З РУСКОГО КЕРЕСТУРА

НАУКОВА ЕКСКУРЗИЯ ҐИМНАЗИЯЛЦОХ Школяре I и II класи ґимназиї руских и сербских оддзелєньох, Штреднєй школи „Петро Кузмяк” прешлого пиятку, 13. мая, мали наукову екскурзию до Беоґраду. Там нащивели Музей науки и технїки, Калемеґдан и Зоолоґийну заграду. Екскурзия орґанизована з цильом змоцньовац компетенциї школярох, зоз предмета применєни нау­ ки, а у рамикох проєкту „СТЕМ учальня толеранциї” хтори реализує керестурска Школа. Ґимназиялци екскурзию витворели зоз своїма оддзелєнскима старшинами Люпку Малацко, Долорес Ґовля, Леону Сабо и Ясмину Надь и директорку школи Наталию Будински. Най здогаднєме, Школа „Петро Кузмяк” средства у рамикох Проєкту „СТЕМ учальня толеранциї”, одобрени на початку школского 2020/21. року, а вон часц европского проєкту „Потримовка Европскей униї у управяню з миґрациями у Републики Сербиї” . Понеже у тим штредку нєт миґрантох, средства унапрямени и уж реализовани през рижни активносци и роботнї, за иновативну, виглєдовацку, проєктну наставу, з акцентом на СТЕМ образованю през хторе школяре лєгчейше можу усвоїц функционални знаня зоз природних предметох и математики. Достати средства ше унапрямує на купованє опреми до СТЕМ учальнї, купованє меблю, потребного материялу,

: »»».ГасеЬоок.сот/реІго.ки2т]ак.гшкі.кг8Іиг

технїчней опреми, алє и на реализованє роботньох, екскурзиї, анґажованє тренера, психолоґа, як и на набавку школ­ ского прибору, ужини и шматох одредзеним школяром. Окрем усвойованя функционалного знаня и реализованя едукативних и креативних роботньох, циль проєкту и уключованє дзецох до спортских и других активносцох хтори промовую здрави способ живота. М. А./Ан.М.

У ОСНОВНЕЙ ШКОЛИ „СРИМСКИ ФРОНТ” У ШИДЗЕ

ИНФОРМАЦИЇ НА КЮАР КОДУ У Основней школи „Сримски фронт” у Шидзе вочи першомайского швета витворени ище єден проєкт зоз назву „Нємецки куцик” у хторим участвовали 110 школяре од трецей по осму класу. Авторки проєкту були професорка Радослава Дьордєвич, хтора була задлужена за вибудов проєкту, текст, ИТ и дизайн и професорка Светлана Юкич, хтора ше остарала за преклади на нємецки.

- „Нємецки куцик” на єден сучасни способ злучел у реалней хвильки традицию и будучносц на основох мултикултуралносци и прицагнул увагу школяром и занятим. Проєкт витворени на педаґоґийно одмеранима и школяром присподобенима наставнима методами у хторих ше преплєтаю класични и сучасни дидактични способи, а доминує едукативни характер. Гевто цо нове то же проєкт означени зоз „Кюар ко­ дом” - гутори нам професорка Радослава Дьордєвич.

Радослава Дьордєвич^^ 1

20. МАЙ 2022.

V

ДО РЕАЛИЗАЦИЇ ПРОЄКТА УЛОЖЕНИ ТРУД Як визначує професорка Дьордєвич, треба подзековац шицким школяром и наставнїком хтори помогли витвориц проєкт. А окреме спомла учительки Светлану Болманац и Єлену Вукелич, як и школярох Тамару Колар, Бояна Файфрича и Стефана Тепшича, 7А класу „ВипйезкапйеЬакайетіе” Стипйеп, хлапца хтори даровал значни експонати, як и Ясминку Зец, хтора помагала у роботи. Професорка Дьордєвич предлужує же „Ґетеов институт” розписал конкурс за найлєпши нємецки куцик. У школи „Сримски фронт” ше такой дали до роботи. Поставени ку­ цик злучує прешлосц и будучносц на принципох мултикултуралносци. Виложени стари фотоґрафиї, часци старих учебнїкох, тиж и часци шматох з конца 19. и початку 20. ви­ ку хтори здогадую на дакедишнї соживот з нємецким жительством. У фронталней часци куцика представена идеализована слика яри хтора нащивительох уводзи до швета нєпреходних велїканох шветовей култури хтори по походзеню з нємецкого бешедного подруча.

- Зоз методу поступносци повязуєме терашню слику яри зоз илустрацию Ґримових сказкох хтора нас уводзи до шве­ та велькей нємецкей култури. Школяре обдумали, и пияту рочну часц, часц карневалох у Нємецкей. У рамикох виста­ ви єст и „школске древо”, хторе нас наводзи на радосц и красоту школского животу. А хто подробнєйше сце шицко дознац и прешвечиц ше до нашого проєкту годзен то зробиц з помоцу „Кюар кода” - гвари на концу професорка Ра­ дослава Дьордєвич. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО 23

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ: ОЛҐИЦА СТАМЕНИЧ ЗОЗ БЕОҐРАДУ

Ж И В О Т ТР Е Б А Ж И Ц

Пише: Славица ФЕЙСА

Там дзе престава Нови Беоґрад, а почина Земун, у желєнїдлу високих древох и питомих будинкох при Дунаю, там и приємни дом Олґицов. У нїм прегартаме по памяткох и прешлосци од Петровцох, прейґ Вуковару и Винковцох, та по Беоґрад. Олґица уж велї роки роби як главна медицинска шестра на оддзелєню Клинїки за неуротрауматолоґию, там дзе почала, там є и нєшка, гоч припознава же свой живот нє задумовала у милионскей престолнїци

осле законченей стреднєй медицинскей школи у Винковцох, наша собе­ шеднїца пришла до найвекшого варошу закончиц висшу, з думками же ше враци до свойого валалу. Нє шнїла о високих солитерох, прицаговали ю менши места, алє праве теди почала война на просторох бувшей Югославиї.

- Наволала сом оца и гварела му же ше НАШО ЛЮДЗЕ врацим до Петровцох. А вон ми гварел же ЯК ФАМЕЛИЯ най нє наглїм, бо шицки отамадз з валалох Духовносц розвита сцекаю, а я ше єдина сцем врациц. Послу­ хала сом оца и почала робиц. Пошвидко и при мнє, то сом принєсла давно сом упознала дохтора анестезиолоґа Миз Петровцох, а тераз лана, хтори бул уж у рокох и док зме ше нє ище баржей тото упознали, нєпреривно гуторел же ше нїґда видзим при синови. нє оженї. Кед ме спитал, шестри на Оддзе­ А пред велїма роками у лєню пришли закукнуц на мнє, познєйше Вишеґрадскей улїци ми виволали же пришли видзиц хтора то сом дзешка з далєка видзела паноца дзивка пременєла дохторово думанє. Владислава Варґу. Ш меяли зме ше з того, нєодлуга з МилаНє знала сом же там у ном побрали, народзел ше Алекса и як и єдним будинку, велї фамелиї, и ми мали свой швет. Бул висвоєродна наша каплїчка. полнєти з любову и почитованьом, порозуМоя родзина, Данил меньом и доброту. Часто сом подумала як Гарди ми гварел же ше ми мойого чловека сам Бог послал. Гоч витам збераю Руснаци грекокатолїки, я то нє патра покус себично, нє раз сом подумала знала. Пошла сом же нам троїм нїхто нє хиби. нароком и упознала Днї преходзели, та и роки, робели зме и Олґу Радович, познєйше одпочивали, Алекса роснул, добре ше учел и велїх других. и цешела сом ше у нїм, швекру и швекра Служба прешла, сом лєпших нє могла задумац. А вец ше нє єдна, нє два, случело же ше Милан похорел на панкре­ а после нєй то вше була нагода стретнуц ас и пошвидко умар. Було то пред шейсцоше, побешедовац ма роками. Думала сом же мой боль нї зоз при закуски. Були зме чим нє мож поровнац. А требало жиц. Нєяк єдна фамелия, преривно ми моя баба Иля з Петровцох бу­ кажде знал цо ма ла на розуме, хтора мала штири дзивки, а робиц, цо ма принєсц єдна з нїх була и моя мац. Мацер сом нє заи кед слово о колачох, паметала, мала сом три и пол роки кед бобалькох, або руским партку. Госци часто умарла. И тота моя баба ходзела на темебули нєсподзивани. тов, лєм два, три хижи бул далєй. Я маА шицко з ошмихом лючка, чуєм як нарика. Кед ше врацела, и добру дзеку було кед за собу капурку заварла, живот як кед сервиране. би починал. Слизи посцерала и лєм напредок патрела. Розположена и вредна, дочековала ме и випровадзала, док сом росла,

П

24 РУСКЕ СЛОВО

шедзела у перших шорох кед сом на бини шпивала, танцовала, ґлумела, або конферансу водзела.... Була полна живота... А тото же живот репризу нє ма, тото сом якош знала. Дзвигла сом главу як и моя баба, у роботи и путованьох зоз сином преходзели днї, ме ша ци та и ро ки - при по ве да Олґ и ца. ЗОЗ СИНОМ ВШЕ МАМЕ И ДОГВАРКУ, И ПОРАДУ Алекса закончел японски язик у Беоґрадзе, алє и анґлийски му барз добре ишол, та у Кембридж школи єден час и преподавал. Спред Катедри на хторей за­ кончел студиї, понукнуте му усовершованє у Япону хторе требало почац ище прешлого року у септембру, алє пре обстави­ ни з вирусом корона, на спомнуту драгу пошол пред трома мешацами. И праве тих дньох бешедуюци з мацеру Олґицу, опитал ше же чи у шоре кед би остал кус длужей, бо себе виплановал дзе би шицко любел пойсц и ознова Кйото обисц пред тим як ше лапи до мастер роботи. А кед дахто розуми младосц и потреби младого чловека, вец то на ша со бе шед нї ца.

20. МАЙ 2022.

УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

- О шицким бешедуєме, маме барз добру комуникацию, и думам же то у живоце наисце важне нє лєм кед слово о мойому синови и о мнє, алє и на роботи, и медзи приятелями, и у партнерстве. Нє сцем вельо мудровац на тоту тему добрих одношеньох, алє наисце живот кратки и думам же у нїм нє треба вельо здавац и однїмац. Кед даш, а о врацаню нє штудираш, тото добре ше сто раз враци. Нє думам тельо на материялни ствари, кельо на цепле слово и пораду без звадох и гнїву. Так сом научена, озда ище при оцови Дюрови, мацери Марчи и братови Ярославови. Кратки час зме були вєдно шицки штверо, вони вецей нє медзи нами, алє тото заколїсане озда у ґенох шицки маме. Видзи ше ми же я наисце мала и мам щ есца з людзми коло себе, од П е­ тровцох, по Беоґрад. МАЛТА ПРЕКРАСНА, А ЛУКСОР ЗАПАМЕТАНИ Олґица часто путує и гвари же ридко кеди є за викенд у квартелю. Ище док жил Милан вше патрели кеди ґод можу висц зоз городскей гужви даґдзе, гоч лєм до при­ роди, а познєйше предлужела путовац и зоз сином Алексом.

- Вшадзи ми крашнє. Дзе ґод зме ходзели часто зме анї на кафу нє сцигли попиц, або зме бежали за автобу­ сом. Таки зме, любиме шицко видзиц, о велїм дознац, а кед путованя орґанизовани, вец ше нам видзи же ище гевто, ище тамто да нє прейдзе без нас. Берлин ше ми окреме пачи, а най нє споминам дворци Баварскей... Букурешт за мнє нєсподзиванє, до Фиренци и Истанбулу, Праги и Будапешту бим такой могла пойсц, а М алта ме одушевела. Иншак як ту, пре­ красна масивна архитектура, а людзе сердечни. Єгипет озда нїґда нє забудзем, там зме ше и з Райком упознали. Врацали зме ше з Луксору пред трома роками и догварене же нас чловек ма дочекац, мнє и Алексу. А вон ше помилєл и нє пришол по нас, дуРайко и Олґица мал же аж ютредзень. Було пейц

Дзецинство з братом Ярославом у Петровцох препровадзене

20. МАЙ 2022.

Алекса у тей хвильки у Япону

годзин рано, фебруар, а Райко ше нам опитал чи нам тре ба помоц и по нук нул ше превесц нас по дом. И вон бул на тей драги лєм у дру­ гим автобусу. Спущел куфер и чекал. Гварим му же гайд, идземе, и поволала сом го на ка фу над по ми на юци му же я на шейсц рано вшелїяк пиєм, чи придзе чи нє. Вошол, и од теди зме нєпрерино вєдно. Робим, ниа, 29 роки на Оддзелєню, вельке є, вше и патрим цо лєп ше орґ а ни зовац роботу, добре одлучиц. Нє пременєла бим ро­ боту и попри стресних ситуацийох... Нє идеалне и идиличне, алє я то вибрала и тото цо робим, робим найлєпше як знам. А без шпиванки, без музики нє можем. И теди кед сом ж алосна и кед сом весела. Нє могла бим и без любови. Ж ивот ми послал Райка и после шицкого наисце ми прикрашел кажди мой дзень, у каждим смислу сом богатша. Вон заняти на Аеродроме, алє свой шлєбодни час виполнєл з музику и компонованьом. Мам уж и трецу писню од нього достату. Опущени є и нашмеяни, а и я вєдно з нїм. Випатра же сом на бабу Илю. Любела шпивац и вешелїц ше. Дожила глїбоку старосц, и под конєц живота уж нє знала точно як кому з нас мено. А кед зме єй пущели гоч хтору руску шпиванку, шицки знала од слова до сло­ ва. Вше частейше ю споминам - гвари на концу наша собешеднїца, Олґица Стаменич.^

РУСКЕ СЛОВО 25

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ І

ЧАСОПИС „ЗАГРАДКА” ОЗНАЧУЄ 75 РОКИ ОД ПОРЯДНОГО ВИХОДЗЕНЯ (IV)

ЗАГРАДКА ОД 1947. РОКУ ПОСТАЛА „ПИОНИРСКА” Пише: Дюра ЛАТЯК

Мешачни часопис „Заградка” виходзи як нашлїднїк часопису за руски дзеци „Наша заградка”, котри виходзел од септембра 1937. по 6. април 1941. року. Од юния 1947. по 1991. рок виходзел под меном „Пионирска заградка”, а од 1. януара 1991. року ноши нєшкайше мено „Заградка” ж у перших мешацох по­ сле ошлєбодзеня наших крайох од фашистичного окупатора, з вельким одушевеньом ше формовала нова власц и творело ше нови дружтвени одношеня. У складзе зоз тима одношенями и руска национална заєднїца достала дер­ жав ну по три мов ку у ви тво рйованю своїх националних правох. Уж концом 1944. ро ку, док ище гирмотали дзела на гевтим боку Дуная, у Ке­ рестуре почали пририхтованя за отве ра нє пер шей нїз шей мишаней ґимназиї з руским наставним язиком, котра по­ чала з роботу 25. фебруара 1945. року. З оглядом на видавательну традицию, здобуту медзи дво­ ма шве то ви ма во й на ми у рамикох тедиш нього Руского народного просвитного дру­ жтва (РНПД), лоґичне було очековац єй предлуженє. Медзитим, то нє було таке просте як цо ше могло очековац. Тре­ ба мац на уваги же нови ре­ жим з комунистичну идеолоґию ви ключел уло гу цер кви у яв ним жи во це, а на шу ин формативну и видавательну дїялносц водзели церковни людзе. Знаачи, було потребне обезпечиц нови кадри за предлуженє тей дїялносци зоз ткв. „проґресивного” и „довирлївого” пасма дружтва. Кед слово о нашей националней заєднїци, були то нашо ке ре стур ски про свит ни ро бот нї ки, особлїво професоре новоотвореней ґимна зиї. Мед зи тим, пер ше було потреб не видавац новини, на „нових основох” и з

У

У ИМПРЕСУМУ ТОТО ПИСАЛО „ ,Пионирска заградка’ излази сваког месеца. Поєдине число 3 - дин. Видава „Руска матка” у Р. Керестуре. Друкує Друкарня Нар. фронту у Р. Керестуре.

- За редакцию одвитує Штефан Чакан.”

26 РУСКЕ СЛОВО

тим цильом оспособиц друкарню бувшого РНПД, котра скоро штири роки стала замкнута. На щесце, єдну часц наших просвитних роботнїкох тедишнї власци третировали як довирлївих и прилапели їх ини ци я ти ву за ви да ва нє но ви нох „на но вих основох” . Були то Ш тефан Чакан, 20. МАЙ 2022.

УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

Евґений Джуня, Евґений Планчак, Гавриїл Надь и Яким (Яша) Баков. Вони представяли перши редакцийни колеґиюм, котри од 15. юния 1945. року почал видавац но­ вини под меном „Руске слово” . Уж теди ше зявела и инициятива за видаванє дзецинского часопису, подобного медзивойновей „Нашей заградки” . Два роки познайше покраїнски орґани народней власци принєсли одлуку о финансованю єдного мешачнїка за руски дзеци. За­ дачу поручованя и видаваня такого часопису достал тедишнї главни и одвичательни редактор новинох „Руске слово” Ш тефан Чакан. ИСКУСТВО ШЕ ДОБРЕ ЗДАЛО Пририхтуюци роботи на обнавяню дзецинского часо­ пису за руски дзеци нє були чежки. През два роки вида­ ваня новинох „Руске слово” члени Редакцийного колеґиюма здобули потребне видавательне искуство и удало ше им позберац основне ядро потенциялних сотруднїкох. У складзе зоз нову дружтвену климу, по ошлєбодзеню було потребне виробиц и нову змистову концепцию будуцого дзецинского часопису. Витворююци поставену зада­ чу, Штефан Чакан позберал коло себе керестурских просвитних роботнїкох и з нїма ше радзел. У рамикох новей концепциї сцело ше затримац и дзепоєдни позитивни искуства зоз медзивойнового часу. Кед така концепция на-

ХТО ПИСАЛ ДО ЗАГРАДКИ? Як во її каш іїї сотруднїки у 1947. року були: Задунайов (Михайло Ковач - зам. Дю. Л.), и Янко Фейса, цо писали и до медзивойновей „Нашей заград­ ки”, а як нови поетове Мирон Будински и Василь Мудри. Ґу нїм ше у 1948. року придружел Гавриїл Надь зоз прешпивами писньох на наш язик. У 1950. року ше зявює Микола М. Кочиш, а у 1951. Дюра Папгаргаї зоз двома писнями. Року 1953. бувши редактор Ш тефан Чакан, тераз як вонкашнї сотруднїк, почина обявйовац свойо басни.

правена, було потребне дац и нове мено будуцому часо­ пису. „Кумовал” му (як и „Рускому слову”) професор Гавриїл Надь. Так ше дошло до нового мена „Пионирска заградка, часопис за руски дзеци у ФНРЮ” зоз чим означени и нови смисел и змист єй новей концепциї. ПЕРШ Е ЧИСЛО Так уж у юнию 1947. року вишло перше число „Пионирскей заградки”, лєм дакус скорей як цо ше закончел школски рок. Тото число мало исти формат (Б-5) и исти клише на першим боку рамика як и скорейша „Н аш а заградка” . Обсяг бул 16 боки. Як цо ше могло и предпоставиц, перши главни и одвичательни редак­ тор „Пи о нир скей за град ки” бул Ш те фан Ча кан, алє уж у школским 1947/48. року на тей длужносци ше на ход зи Дю ра Ва рґа. Уж од другого числа у 1947. року „Пионирска заград­ ка” почала виходзиц на формату А-4 (28 Х 24 цм), на 20. МАЙ 2022.

яким и нєшка виходзи. По идеї тедишнього главного и одвичательного редактора Дюри Варґи, заглавє виробел Євґений Е. Кочиш, у тедишнїм чаше студент на Академиї подобовей уметносци у Заґребе, познєйше наш познати скулптор и маляр. У уводней статї, обявеней у першим чишлє „Пионирскей загради” (боки 1-2), котре вишло з друку у юнию 1947. ро­ ку Редакция ше озвала ґу читачом зоз слїдующим текстом: „Дороги читателє Пионире По шицким випатрунку ви Руски Пионире на остатку дочекали свою новинку на своїм язику. Вашо браца Сер­ би, Словаци и други цо жию у нашей держави уж давно маю свойо Пионирски новини на своїм язику. Гоч зос запожнєньом, наш а „П ионирска Заградка“ почала ви ­ ходзиц. Товарише цо ю уш орю ю , вєдно зос вами бу­ ду писац о таким да ше вам пачи, и да ше зос напи­ саного поучице. „Пионирска заградка” то новинки наших школярох у основних школох у Дюрдьове, у Шиду, Коцуре, Бачинцох, Керестуре, Петровцох, Миклошевцох, Вербаше, Новим Саду, Орахову и других валалох дзе жию Русини. Окрем того „Пионирска Заградка“ новинка тих младих цо иду до ґимназиї у Керестуре, цо су ище пионире. До „Пионирскей Заградки” и ви треба да пишеце. Напишце кельо маце Пионирох у вашей класи. Напишце чи маце свойо пионирски схадзки, хто вас учи шпивац пионирски писнї, и хто ше медзи вами найлєпше учи. Напишце же чийо ше старши браца и шестри члени „Народней Младежи” збераю на будованє желєзней дра­ ги у Босней од городу Шамац до городу Сараєво? Напи­ шце и о тим чи даваце забави лєбо чи зос танцами и шпиванками даваце приредби. Попробуйце писац и о лєту, о домашнїх животиньох, мачки, псови, крави, кед ше дацо красне зос нїма случело. Вашо учителє зос одбором „Рускей Матки” постараю ше да кажде од вас достава „Пионирску Заградку”. У „Пионирскей Заградки“ будзеце читац о живоце и роботох таких истих малих дзецох як цо и ви цо жию у нашим главним городу Беоґрадзе, па цо жию у Русиї, па и по других державох. У „Пионирскей Заградки” будзеце читац и о нашей прешлосци, о нашей роботи нєшкаль, будзеце читац шмихи и весели писньочки. Вериме же вам мили руски Пионире и Пионирки „Заградка” будзе мила кнїжочка, и же зос нєй вельо поучице, бо наш вожд и наш М аршал кед бешедовал Пиониром наглашел же Пионире маю длужносц да бу­ ду найлєпши школяре и же их длужносц „учиц, учиц и вешелїц ше” . Кед посцигнєце красни оцени, и кед будзеце добри школяре, буду вас любиц и цешиц ше у вас и родичи, а будзе вас ище баржей любиц наш мили маршал Тито. Щешлїву роботу у школи. Добру забаву зос „Пионир­ ску Заградку” винчую вам нашо учителє и професоре цо ушорюю „Заградку”.^ (Предлужи ше)

РУСКЕ СЛОВО 27

ДУХОВНИ ЖИВОТ І

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

СЛУЖБА ЗА НОВОГО СВЯТОГО ШАРЛА ДЕ ФУКОА Истого дня кед папа Франциско 15. мая на площи св. Петра у Риме преглашел за свя­ тих дзешец блажених, медзи котрима и Ш арла де Фукоа, у манастире Малих шестрох на Циґлашоре була Служба Божа з котру ше преславело тоту подію. Службу у манастире на 16 годзин служели парох коцурски о. Владислав Рац, парох керестурски о. Владислав Варґа и капелан керестурски о. Владимир Медєши. После Служби Божей служени и молебен до Пречистей Дїви Мариі, а после того вирни остали на аґапеу. У казані о. Варґа здогаднул на живот святого пред обраценьом, саме його обраценє и монашески живот у пусти­ ні. Часто тот святи гуторел, а чого ше сам цали живот притримовал: Нє идз перши на госцину, алє шеднї на остатнє место. Будз брат и будз блїзко тим цо су одруцени, напущени, найбиднєйши, ґу тим цо су зоз тих малих народох, малих меншинох. Гаризма тей заєднїци котру

основал Шарл де Фуко то же би були при малих заєднїцох, там слуга Божи найпотребнєйши, на перифериї дружтва, на духовней перифериї, дзе нєт Бога. Мала шестра Маґдалена по углядзе на брата Шарла де Фукоа основала и заєднїцу Малих шестрох од Исуса, чий манастир у нашим валалє почал робиц 8. септембра 1969. року, кед три шестри, од котрих єдна Мария Мелания (родом з Керестура) пришли до нашого валалу з Беоґраду. Перша Служба Божа у тим манастире на Циґлашоре служена 6. юлия 1970. року, од кеди тот манастир иснує у валалє. Ол. Ж.

ВЕЛЬКОНОЦНЕ ВИРОНАУЧНЕ ДРУЖЕНЄ У КОЦУРЕ

СЛАВМЕ ИСУСА И РАДУЙМЕ ШЕ ЯРИ У грекокатолїцкей Церкви Успения Пресвятей Богородици у Коцуре внєдзелю, 8. мая, отримане вельконоцне виронаучне друженє. З тей нагоди вельке число младших и старших ше у пополадньових годзинох позберало у церковней порти и дзечнє ше уключели до веселей подїї котру орґанизаторе пририхтали. По словох шестри Клари Цинканич, друженє котре орґанизоване и отримане у України ше наволує „гаївки”,

28 РУСКЕ СЛОВО

цо представя бависка и шпиванки яки ше шпивало у барз давних часох при славянских народох по Велькей ноци. З тима бависками, танцами и писнями ше преславює воскреснуце Исуса Христа и радує ше же пришла яр, гварела шестра Клара. У орґанизованю того виронаучного друженя участвовали - шестри з Манастира шестрох Служебнїцох Нєпорочней Дїви Мариї у Коцуре, парох коцурски о. Владислав Рац, вироучителька Ксения Бесерминї и члени Церковного одбору грекокатолїцкей церкви, а окрем домашнїх, були и госци з керестурскей парохиї. Того пополадня щицки присутни, од наймладших по найстарших, танцовали, шпивали и бавели ше на чесц Исуса Христа, а ошмихи були найлєпши указатель же орґанизоване друженє цалком успишне. По законченю бавискох пририхтане и ошвиженє и закуска, а вельконоцне виронаучне друженє закончене з писню „Христос Воскресе” котру шицки присутни вєдно одшпивали. О. Р.

20. МАЙ 2022.

сІиИоупі@ги5ке5Іоуо.сот

ШВЕТОЧНО НА ДЗУРЯ КОЦУР

СВ. ГЕОРГИЙ ПРИКЛАД ПОЖЕРТВОВАНОСЦИ Швето св. Георгия означене и у Коцуре, Службу Божу служел парох коцурски о. Владислав Рац хтори парохиянох здогаднул на живот и страданє св. Георгия, кот­ рого велї почитовали и почитую пре младосц, мудросц, шмелосц, виру и пожертвованосц. У церков-

ней порти парох о. Рац и капелан о. Данил Задрепко на месце дзе пошате жито, пошвецели снопчки котри за тоту нагоду пририхтали члени Церковного одбору. Снопчки були поставени на штирох бокох, а по законченю пошвецаня присутни их могли вжац до своїх домох. О. Р.

У ОПШТИНИ ШИД

ДЮРДЬОВ

МОЛИТВИ ЗА БЛАГОСЛОВ УРОЖАЙОХ

ПОШВЕЦЕНЕ ЖИТО

На швето велькомученїка Георгия, 6. мая, у народзе познатше як Дзуря, у наших грекокатолїцких церквох у Општини Шид служени Служби Божо, а по традициї потим пошвецене и жито. У Шидзе парох о. Михайло Режак служел

Службу Божу, а у казанї визначел же пошвецанє жита символ за благослов нового урожаю на наших польох, овоцнїкох и винїцох. После богослуженя у церковней порти бул обряд пошвецаня жита хторе вирни ношели до своїх обисцох. На швето и у нашей церкви у Бачинцох парох о. Дарко Рац служел Службу Божу, а потим пошвецел жито. Подобне було и у наших церквох у Беркасове и Бикичу, дзе Служби Божо служел и жито пошвецел парох о. Владимир Еделински Миколка. Вл. Дї.

У Дюрдьове 6. мая преславене швето св. Грегория, односно Дзуря. Служба Божа почала на 10 годзин, а служел о. Михаил Холошняй. По Служби, у церковней порти пошвецени снопчки жита, котри за

тоту нагоду скошели члени Церковного одбору. Снопчки пошвецени зоз штирох бокох, цо символизує штири боки дюрдьовского хотара. Парохиянє могли вжац жито и однєсц до своїх обисцох. Л. В.

У БЕРКАСОВЕ

ТИРВА ВИБУДОВ ПАРОХИЯЛНОГО БУДИНКУ У нашей парохиї у Беркасове тирва будованє нового парохиялного будинку. Викопана пиньвица поверхносци коло 100 квадратни метери, а як нам гварел парох о. Владимир Еделински Миколка, будзе 150 квадртани метери за биванє. Пасторална часц, односно сала зоз санитарним ґузлом будзе коло 80 квадратни мете­ ри. Роботи окончує будовательне подприємство „ЛМТ” Миленка Тея зоз Шиду, хторе будовало и будинок Пасторалного центру у Бикичу пред даскельома роками. Роботи би мали буц закончени за 50 роботни днї. У тим тижню будзе вилята долня плоча на будинку. Потераз обезпечени средства зоз иножемних жридлох же би ше будинок положело под закрице, а вец остава обезпечиц средства за доконченє шицких роботох. Вл. Дї.

20. МАЙ 2022.

РУСКЕ СЛОВО 29

іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 10. мая 2022. року занавше нас зохабела и преселєла ше до вичносци наша мила мац и баба

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 26. мая 2022. року наполнї ше рок як нас занавше зохабел наш мили

ГЕЛЕНА ДЖУДЖАР народзена Пашо (1946-2022) з Руского Керестура

ЮЛИЯН ПУШКАШ (1946-2021)

Занавше будземе паметац твою любов, пожертвовносц и доброту. З любову и почитованьом твойо: дзивка Терезка зоз супругом Михалом, унук Мижо и унука Тамара зоз супругом Блаґойом Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 10. мая 2022. року занавше нас зохабела мац, швекра и баба

ГЕЛЕНА ДЖУДЖАР (30. VIII 1946 - 10. V 2022) з Руского Керестура Памятку на ню буду чувац син Кимо, нєвеста Йоланда, унукове Дарко и Йован

Красни памятки на тебе у своїх шерцох и думкох буду чувац супруга Ирина и синове Владимир и Александар зоз фамелиями

Дня 18. мая 2022. року наполнєли ше седемнац смутни роки як вецей нє з нами

ЛЮБОМИР МАЛАЦКО (1930-2005)

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ На наших милих Дня 18. мая 2022. року наполнєл ше рок як вецей нє з нами

ЮЛИЯНА МОНАР ш. Йосафата (1930-2021)

АМАЛИЯ МАЛАЦКО народзена Монар (1931-2013)

Най их навики чуваю нєбесни ангели, а ми их вично будземе чувац у наших шерцох. Мили нашо, ваша любов, вашо старанє о шицких нас и красни памятки занавше останю у наших шерцох. Вашо наймилши Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 9. априла наполнєли ше 5 роки як у вичносци наш оцец, а 17. мая 7 роки як у вичносци наша мац

Дня 9. априла наполнєли ше 5 роки як у вичносци наш дїдо а 17. мая 7 роки як у вичносци наша баба

МАРИЯ ПАСТЕРНАК народзена Штранґар (1938-2015) з Руского Керестура З любову и подзекованьом у красних памяткох их чуваю дзивка Геленка и жец Славо зоз Канади Спочивайце у мире Божим!

МАРИЯ ПАСТЕРНАК МИХАЙЛО ПАСТЕРНАК народзена Штранґар (1937-2017) з Руского Керестура (1938-2015) У красних памяткох их чуваю: унука Андрея зоз супругом Слободаном и дзецми, и унука Арияна зоз супругом Джоелом и сином Спочивайце у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 20. мая наполнюю ше 15 роки як ме першираз охабела без своєй потримовки, потїхи и защити моя мила и предобра мама

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 21. мая 2022. року наполня ше дзешец смутни роки як ше упокоєла и до вичносци преселєла наша мила мац, швекра и баба

МИХАЙЛО ПАСТЕРНАК (1937-2017)

АМАЛИЯ САЛОНТАИ (1936-2007) ВЕРОНИКА ИВАНОВ народзена Бесерминї (22. III 1942 - 21. V 2012) з Ґосподїнцох

Смуток, бол и жалосц за тобу нє преставаю з роками, алє нам твоя нєсебична любов, щира доброта и племенїта пожертвовносц даваю моци предлужиц далєй. Барз нам хибиш у каждей хвильки. Дзекуєме ци на шицким, себе ши нам даровала. Наймилша моя, хибя ми твойо брижни слова, мудри совити и нашо нїжни розгварки. Час преходзи, а тии далєй у наших шерцох и думкох. Занавше ожалосцени Кажди дзень, мила наша мамо и бабо, на тебе думаю и за тобу жалую твоя твойо наймилши: дзивка Олґица зоз фамелию и син Мирослав зоз фамедзивка Ясмина, твойо мили унучата Ваня и Аня зоз фамелиями и жец Спочивай и мире Божим до воскресеня живих и мертих! Светислав Долапчев Спочивай нам у мире Божим! лию

30 РУСКЕ СЛОВО

20. МАЙ 2022.

іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 21. мая 2022. року наполня ше 6 мешаци як нас занавше зохабела наша мила супруга, мац, баба и тета

АМАЛИЯ ИҐРАЧКИ (1945-2021)

Занавше це будземе чувац у наших шерцох. Супруг Янош, син Здравко зоз супругу Сладяну и унуками Надю и Яну и Санда зоз супругом Ґораном Спочивай у мире Божим! НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 23. мая 2022. року наполнї ше жалосни рок як вецей нє з нами супруг, оцец, дщо и прадщо

ЦЕНИ ОГЛАСНОГО ПРОСТОРУ Од 11. фебруара 2021. року применює ше нови ценовнїк за простор за оглашованє у нови­ нох „Руске слово”.

- мала оглашка (до 20 слова) 300 динари, - посмертна оглашка на 1 полю (66х45 мм) 800 дина­ ри, - посмертна оглашка на 2 поля (91х66 мм) 1600 дина­ ри. Цену жаданей оглашки треба уплациц на рахунок: 160­ 923244-82 (Банка Интеза). Текст оглашки и фотоґрафиї (за посмертни оглашки) посилац на имейл: іпґогтаІог@ги8ке8Іоуо.сот лєбо видиктовац на телефон 069 673328 лєбо 069 673318 од пондзелку по пияток од 9 до 15 годзин. За обявйованє у актуалним тижню, оглашку найпознєйше придац по стреду до 10 годзин.

ЦЕНОВНЇК КНЇЖКОХ НВУ „РУСКЕ СЛОВО” ЮЛИЯН НАДЬ (1940-2021) з Руского Керестура

Красни памятки на ньго чуваю супруга Натала, син Янко зоз Раду, дзивка Терезка зоз Райком, унукове Денис, Даниєл, Боян, Бобан зоз Таню и праунука Йована Спочивай у мире Божим!

МАЛИ ОГЛАШКИ НВУ „РУСКЕ СЛОВО” ПРЕДАВА ПОЛОВНИ АВТО 8койа ГаЬіа сіаззіс, 2007. рок. Прешол - коло 380 000 км, реґистровани до новембра. Початна цена - 1800 евра. Явиц ше и понукац цену на: 069 673301, або на: г8Йп@гшкезіоуо.сот. Опатриц мож у Вербаше або Новим Садзе. НВУ „РУСКЕ СЛОВО” КУПУЄ ХИЖУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ, за потреби канцеларийох и дописовательства. Глєдаме добре очуване обисце (може и на поверх) блїзко при центру, квартельни нукашнї простор котри би мал минимум 120т2 (и векши простор пре архиву), зоз цо меншим простором за отримованє желєних поверхносцох. Волац на телефон 069 67 33 01. Городска управа за зашиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву застатого стану на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д., Таковска 2, Беоґрад поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву застатого стану на животни штре­ док проєкта базней станїци мобилней телефоні' „НС01, НСХ01,

20. МАЙ 2022.

НСУ01, НСЛ01, НС001, НСГО1 НС-ГАЙЗИБАНСКА СТАНЩА”, у улїци Булевар ошлєбодзеня число 1, на катастерскей парцели 4694/2, К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за зашиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за зашиту животного штредку Городу Нового Саду.

Блажена Хома Цветкович и Любила Няради: МАЦЕРОВА РУСКА КУХАРКА .................................1500 дин. Владо Няради: ДРАМСКИ КОЛАЖИ............................. 300 дин. Янко Павлович: ПРИПОВЕДКИ....................................300 дин. Кристина Афич: ШВЕТ БЕЗ СНА/ СВЕТ БЕЗ СНА........ 300 дин Олена Планчак-Сакач: МЕДЗИ ДВОМА ПОБРЕЖЯМИ 300 дин. Мирон Жирош: БАЧВАНСКО-СРИМСКИ РУСНАЦИ ДОМА И У ШВЕЦЕ СТАТЇ И ЕСЕЇ (тварди рамики)..............350 дин. РУСКИ ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР 2022 ............. 500 дин. Ґрупа авторох: КУХНЯ (кнїжка розпредата) ...............300 дин. Ирина Гарди Кзвачевич: ТРАВА, ПрАХ ............................ 300 дин. Блажена Хома Цветкович: ЯЗИЧНИ АЛАРМ ............ 300 дин. Мирон Жирош: БАЧВАНСКО-СРИМСКИ РУСНАЦИ ДОМА И У ШВЕЦЕ (СТАТЇ И ЕСЕЇ) ......................300 дин. Ксения Варґа, Ана Варґа, Агнета Бучко Папгаргаї: КАРУСЕЛ (кнїжка розпредата) ........... 400 дин. Мелания Римар: ХТО ЯК СЦЕ ....................................300 дин. Ясмина Дюранїн: ЖЕНОБЛОҐИЯ .............................. 300 дин. Михал Рамач: ПЕРЛИ ШВЕТОВЕЙ ПОЕЗИЇ .............300 дин. Янко Сабадош РОЗВАЛЯНИ САЛАШ (кнїжка розпредата) ....................................................................................300 дин. Дюра Латяк: РУСКЕ СЛОВО 1945-2020 .....................300 д и н . ДНЬОВКА 2 Зборнїк литературних и визуелних творох ......... ......................................................................................300 дин. Славко Роман Рондо: З ВИДЛАМИ ДО ШИЇ .............300 дин. Славко Винаї: УРОВНЇ СВИДОМОСЦИ .................. 300 дин. Оленка Живкович: ТАНЬОВ ШВЕТ ...........................300 дин. Даниела Тамаш: СТРАШИДЛА, НЄ ЗАШМЕЮЙЦЕ М Е ....... ......................................................................................300 дин. Ґрупа авторох: РОДЗИНИ (кнїжка розпредата) ........... 300 дин. Ґрупа авторох: ФАРБИ (кнїжка розпредата) ...............300 дин. Сашо Палєнкаш: ВСЕЛЕНСКИ КОрАБЕЛЬ ...............300 дин.

МАЛИ ОГЛАШКИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, праху, галайку, инсектох. МОНТИРАМЕ: ■ РОЛЕТНИ ■ ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ

■ ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ ■ МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ ■ ВЕНЕЦИЯНЕРИ ■ ОПРАВКИ Телефон: 025/5827-710, 060/5088-433

РУСКЕ СЛОВО 31

іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот

МАЙСКА ЗАГРАДКА

НА СОБОТУ ПОЧНЄ МЕДЗИНАРОДНИ ПОЛЬОПРИВРЕДНИ САЯМ

ЗА НАЩИВИТЕЛЬОХ ХТОРИ КУПЯ КАРТУ ПО РИХТАНИ П ЕЙ Ц НАГРАДИ

Велька ноц прешла, а красни памятки на тото швето ище швижи, о чим шведочи рамик на майским чишлє часописа „Заградка”. Ту мали леґинє висликовани кед тей яри ходзели облївац дзивчата у Руским Керестуре. И 2. бок пошвецени вельконоцним обичайом, а на 18. и 19. боку висти зоз школох: Медзиокружне змага­ нє зоз руского язика и єден проєктни дзень у рамикох проєкту Креативне образованє за шицких. Обидва подїї отримани у Школи у Дюрдьове. Од наших писательох ту твори Силвестера Д. Макая, Михала Рамача, Евґения Чакана, Мирона Колошняя и Меланиї Павлович, а представена и кнїжка Зорана Пеневского „Сара и януар за два дзивчата” . Нє забудзце пречитац интересантну карпатску леґенду хтору за вас вибрал Юлиян Пап. Додаток за наймладших „Мала заградка” шпива о яри, а и у тим чишлє нє забути Квиз за предшколски дзеци. Вредни сотруднїки зоз Руского Керестура, Коцура, Дюрдьова, Нового Саду, Вербасу и Ґосподїнцох понаписовали красни состави, а послали и вельо успишни рисунки. Прецо зоз театру у анґлийским варощику Бленфорду вигнати папаґай, и дзе найдзена найвекша колекция метеоритох, дознаце у рубрики „Най, н ай ...” на 23. боку. М. Р.

32 РУСКЕ СЛОВО

Найвекша програма Новосадского сайма, 89. медзинародни польопривредни саям будзе отримани од 21. по 27. май, у традицийним формату, у завартим и отвореним просторе. Жем партнер Польопривредного сайма Република Мадярска, як и 2010. року кед була перша жем пар­ тнер тей приредби. Ґенерални спонзор будзе Ґлобос осиґуранє, а златни спонзор Ал Дахра. За наступ ше приявели числени викладаче зоз Сербиї и иножемства, а затераз потвердзели приход викладаче зоз - М адярскей, Италиї, Ческей, Голандиї, Ш паниї, Турскей, Индонезиї, Горватскей, Сиверней Македониї, Словениї, Данскей и Французкей. Буду отримани шицки сеґменти аґрару - Вистава польопривредней механїзациї, приключних машинох и резервних часцох, опреми за поживову индустрию, винїцарство, овоцарство и статкарство... Нащивителє буду мац нагоду опатриц вистави стат­ ку, поживи и напою, а представя ше и осиґуруюци хижи и банки. Буду орґанизовани и вистави орґанских продуктох, продуктох з ознаку ґеоґрафского походзеня, продукти з ознаку „Сербски квалитет” и пиво з малих ремеселнїцких пиварньох. Вистави буду орґанизовани под покровительством М инистерства польопривреди, лєсарства и водопривреди Републики Сербиї. У К онґресним центру „М астер” под час Польопривредного сайма буду орґанизовани числени фахово презентациї на хторих буду участвовац Мадярска, Амбасада Голандиї, Италиянска аґенция за вонкаш ню тарґовину ИЦЕ, наш о М инистерство польопривреди, Покраїнски секретарият за польопривреду, водопривреду и лєсарство и числени компаниї. Нащивителє, хтори на 89. медзинародни польопривредни саям войду з купенима картами за награду можу достац - два трактори, прикоч, пирскачку и розсиповач. Аґропанонка щешлївим добитнїком подарує трак­ тор Беларус 82.1 и розсиповач ХМС-а. МБВ дарує пирскачку Бадили од 600 литри и прикоч Палазоґлу до 10 тони терхи, а Ките ДОО дарує трактор Джон Дир 5045Д. За участвованє у дарунок-бависку треба на купеней уходнїци написац глєдани податки и уруциц ю до шкатули хтора будзе прейґ драги Саямскей фонтани. Купони з менами щешлївих добитнїкох буду вицагнути штварток, 26. мая, а уручованє наградох будзе на пияток, 27. мая. Цена поєдинєчней карти 600 дина­ ри, а колективни коштаю 400 динари. М. Т.

20. МАЙ 2022.

5рогІ@ гизке5Іоуо.сот

РЕПУБЛИЧНЕ ЗМАГАНЄ У АТЛЕТИКИ

ИВОНА РАЦ ОСВОЄЛЕ ВИСОКЕ 6. МЕСТО Н а атлетским стадиону у К ралєве 16. мая отримане Ш колске державне першенство у атлетики, на хторим участвовали вецей як 500 школяре основних и штреднїх школох зоз цалей Сербиї, медзи хторима була и Ивона Рац, членїца А тлетского клубу „Р усин” з Руского Керестура. Републичне змаганє у атлети­ ки позберало найлєпших и найуспишнєйших школярох хтори ше змагали у 10 дисциплинох у обегованю на 60, 100, 300, на штири раз по 100 метери, 800 и 1000 метери, а було и - руцанє

кулї, вортексу, скаканє до висока и скаканє до далєка. Ивона Рац, школярка 7. класи, того року першираз участвовала на державним змаганю, та у дисциплини скаканя до висока зоз ско­ ком од 135 центим етри виборела високе 6. место. Уж ш тварток И вона участвовала на Спортскей олимпияди школскей младежи В ойводини у Зренянину о чим будзе вецей у ш лїдую цим чишлє. Ан. М.

ТРЕЦА РУКОМЕТНА ЛИҐА „СИВЕР”

СУШЕДНИ ДЕРБИ ДОМАШНІМ РК „Борац” (Бачки Ґрачац) - РК „Русин” 35:29 (16:10) У 13. колу Трецей рукометней лиґи „Сивер”, хторе одбавене внєдзелю, 15. мая, рукометаше Рукометного клубу „Русин” госцовали у сушедним Бачким Ґрачцу дзе одбавели змаганє процив РК „Борац” од хторого страцели з резултатом 35:29 (16:10). Теория о предносци бависка на домашнїм терену и у тим случаю ше потвердзела як точна. Домаш нї ош трейш е и анґажованше вошли до змаганя, дзе у першим полчасу направели резултатску предносц хтору по сам конєц отримовали. Уж у 20. минути резултат бул 11:5 за домашнїх, та розлику од 6 ґолох чежко було сцигнуц. Найрозположенши у шорох Русина були, як и вше, капитен Славко Гербут и Филип Тома, но захибели ґоли Филипа Ороса, хтори на тим змаганю нє указал свой мак­ симум. На тим змаганю бавяче Русина направели лєм єден пенал, док над нїма направени аж 4 пенали, цо лєм потвердзело кельо домашнї були оштрейши у охрани. За Русин бавели - Михайло Мудри 1, Виктор М икита 3, Славко Гербут 8, Борис Ю гик 2, Мирослав Виславски, Владислав Салак 2, Филип Орос 5, Филип Тома 8 и Петар Пирожек. У шлїдуюцим колу закончує ше борба за боди, кед русиновци у керестурскей Спортскей гали одбавя змаганє процив Кляїчева. Побида або нєришени резултат на тим змаганю би отримали бавячох Русина на солидним 5. месце на таблїчки. Ан. М.

20. МАЙ 2022.

РУСКЕ СЛОВО 33

29. „ЯСОН ФРУШКОГОРСКИ МТБ МАРАТОН 2022 ИВАН ДАВОСИР”

АВАНТУРА НА ДВОХ КОЛЄСОХ

Пише: Александар ПАЛАНЧАНИН

Пред трицец роками народзена идея о МТБ (маунтин байк) клубе и отримованю Фрушкогорского МТБ маратону. Задумал ю и витворел Иван Давосир з цильом же би спорт зажил, а же би обегованє постало традицийне. О кратки час то ше шицко и зисцело. Иван вецей нє з нами, алє остал глїбоки шлїд у нашим спорту, бициклизме, а окреме у горяцким спорту. Трицец роки познєйше дражки Фрушкей гори двацец дзевяти раз (пре оправдану причину 1999. року тот маратон нє отримани) привитали шицких любительох того спорту

ед слово о бициклизме, горяцки бициклизем млади конар, а на початку дзеведзешатих рокох нє бул популарни як нєшка на тих просторох. То екстремни спорт дзе ше бициґли вожи по дражкох у лєше, горох... лєбо, як би ше то фаховше поведло, „оф роуд” дражкох - дражкох хтори таки яки су, у природним стану. Спорт вимага окремну опрему, а бициґли муша буц присподобени ґу терену и дражком по хторих ше вожи. Тиж так, барз значне и одредзене предзнанє и искуство. Кед слово о бициґлох, вони досц драги пре окремну опрему и перформанси, коштаю як лєпши авта (вецей як 10 000 евра). Опрема муши буц така же би защицела цело вожача бициґли, а анї вона нє туня. Но, кед ше шицко поздава, вельо вецей вредза тоти даскельо годзини препровадени у природи и у физичней активносци.

К

ИВАНОВА МИСИЯ Иван Давосир бул упарти же би тот спорт приблїжел младим, же би их заинтересовал за ньго и же би го вони полюбели. Тот задаток, у ствари, бул його мисия и вон

34 РУСКЕ СЛОВО

тоту мисию и витворел. Найлєпши способ же би тот спорт приблїжел младим то бул Фрушкогорски МТБ маратон. Його визия постала найвекша традицийна горска бициґлистична манифестация у Сербиї. Свою вельку любов ґу тому спорту преточел и през снованє МБ клубу „Фанатик” хтори уж роками найтрофейнєйши клуб у Сербиї. Свойо шлїди охабел и як капитен державней МБК репрезентациї. На двох колєсох витворел вельки резултати на чис­ лених змаганьох под час своєй спортскей кариєри. Вецей раз освоєл КУП Югославиї, як и Першенство Югославиї. Вецей раз бул побиднїк на Фрушкогорским маратону, а на Европским першенстве хторе отримане у Новим Садзе освоєл бронзову медалю у мастер катеґориї.

- Мнє и фамелиї барз значи же Маратон ноши мено мойого оца и нє лєм то, алє и же успишно и далєй прицагує велїх любительох того спорту. Як и потераз, намагали зме ше же би Фрушкогорски мартон прицагнул цо вецей бициґлистох и же би шицко бул у найлєпшим шоре. Ту нам вельо помогли орґанизаторе и дзекуєме им на тим. Я дакеди була активна у тим спор 20. МАЙ 2022.

5рогІ@гизке5Іоуо.сот

по його дражки. Иван у тим спорту нє лєм у Новим Садзе, алє и ширше охабел шлїди хтори нє мож висцерац и тот маратон прето и ноши його мено - гварел Ненад Берич директор Фрушкогорского МТБ маратону. На тот завод на старту було 110 змагательох зоз вецей МБ клубох Сербиї, а було и даскельо екипи зоз сушедних державох. На про­ грами були два дражки у трох катеґорийох вельки маратон хотри бул длугоки 52 километри, мали маратон 32 километри и Е-байк мали маратон хтори тиж бул длугоки 32 километри. Е-байк маратон вожели любителє того спорту на бициґлох хтори часточнє хасную погон на акумулатор. Право участвовац у обегованю мали активни вожаче бициґлох, спортисти и рекреативци у хлопскей и ЗМАГАНЄ женскей конкуренциї. Авантура на двох колєсох тирвала вецей Пред початком змаганя Иванова дзивка Невена Давосир одкрила памятнїк як здо- годзини, а у обегованю на длугшей дражки гадованє на Иваново анґажованє коло того вельким маратону победзел Борис Попович спорту, а окреме маратону, хтори, по сло- хтори превезол дражку за 2 годзини, 51 вох його приятельох, Иваново животне минуту и 47 секунди, а його клубски колеґа дїло. З тей нагоди, символично, стартне Милан Лазич зоз Клубу „Рис Сайклинґ” тоту число 1 зоз стартней лїстини було поцаг- дражку превезол за 3 годзини и 16 секунди. нуте и як знак подзековносци шветочнє Треци на циль дошол Милош Маркович зоз уручене Ивановей супруги Олї и дзивки Клубу „Байк 012” хтори мал час од 3 годзи­ ни, 7 минути и 38 секунди. Важне надпомнуц Невени пред самим початком Маратона. Циль того як и шицких тих мартонох же штернасту позицию завжал Боян Сивч зоз потераз же би обстал и же би бул ище БК „Г айдук” Кула. У обегованю на малим маратону победзел масовнєйши. Змаганє на дражкох Фрушкей гори у континуитету отримовани трицец Райко Вуїнович хтори дражку од 32 килороки. Правда, тот маратон 29. алє лєм метри превезол за 1 годзину, 42 минути и 9 прето же зме пре бомбардованє мали пре- секунди. У катеґориї Е-байк найшвидши рву 1999. року. Маратон достал мено по бул Тибор Дудїк хтори мал час од 1 годзини, Иванови Давосирови хтори и снователь 57 минути и 15 секунди. Побиднїком уручетого спорту на тих просторох. Вон, кед так ни вредни награди, а шицки змагателє мож повесц, бул пионир маунтин байк достали припознаня. Отримованє того найстаршого обегованя спорта у Югославиї и Сербиї. Тот маратон на нашей Фрушкей гори його животне дїло на МТБ, односно горских бициґлох у Сербиї и ми зоз Клуба „Фанатик”, як и шицки витворели БК „Нови Сад” и Маунтин байк други любителє того спорта предлужуєме клуб „Фанатик” з Нового Саду.^ ту, аж сом була и у державней репрезента­ ц ії. Медзитим, видзим же то нє спорт за мнє и тераз уживам у рекреативним воженю бициґли - гварела Иванова дзивка, Невена Давосир. Любопитлївосц младих, а насампредз Иванова упартосц порушала вельку габу и интересованє за тот спорт. Пошвидко у Клубе ше зявели нови мена пред хторима була успишна кариєра МТБ вожачох, а то: Борис Попович, Боян Дюдїч, Рудлоф Шос, Неманя Вайс, Оливер Штрбац и числени други. И хто зна кельо их ище будзе и з якима припознанями нас обрадую, а хтори освоя на наших и шветових МТБ дражкох.

РУСКЕ СЛОВО 35

СПОРТ

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА НОВИ САД

НОВА ПОБИДА ЗА ДЮРДЬОВСКИХ ФОДБАЛЕРОХ ФК „Бачка 1923" - ФК „Партизан" (Нови Сад) 6:1 (4:1) ДЮРДЬОВ - стадион домашнєй екипи ФК „Бачка 1923”. Патрачох коло 50. На стретнуцу главни судия бул Деян Кресич зоз Тителю, а помоцнїки були Йован Чулум зоз Шайкашу и Мирослав Чурчич зоз Тителю. Ґоли за Бачку дали Деян Тривунович у 18. и 85. минути, Стефан Максимович у 20. минути, Ненад Иґнїч у 31. минути и Милан Роґич у 33. и 48. минути. БАЧКА - Неманя Иґнїч, Драґан Тривунович, Стефан Вуйович, Стефан Максимович, Янко Вуйович, Илия Данґубич, Ненад Иґнїч, Предраґ Маркович, Милан Роґич, Стефан Деянович, Деян Тривунович, и у резерви - Владимир Радишич, Срдян Тривунович и Милош Миловац. У 24. колу Подручней фодбалскей лиґи Нови Сад, хторе одбавене 15. мая, фодбалере ФК „Бачка 1923” з Дюрдьова победзели новосадски ФК „Партизан” з резултатом 6:1. То було найлєпше виданє дюрдьовскей екипи тей яри. На самим початку указали борбеносц и закладали ше за лабду на шицких часцох терена. Таке бависко принєсло плод - перши Гол на утакмици дала Бачка у 18. минути. Пошвидко ище три лабди закончели у Голу процивнїцкей екипи, у 20, 31. и 33. минути. Фодбалере Партизана, могло би ше повесц, поклєк-

ли, алє заш лєм, пред самим концом першого полчасу, у 41. минути, дали свой перши и остатнї Гол на тим стретнуцу. Фодбалере Бачкей у другим полчаше були вельо опущенши, бо на їх боку була розлика од трох ґолох. Милан Роґич у 48. минути дал свой други Гол на стретнуцу, а пияти за Бачку Процивнїцка екипа ше пробовала врациц до бависка, алє безуспишно. Пред самим концом стретнуца у 85. минути Деян Тривунович дал и шести Гол за домашнїх, а свой други Гол. Навияче Бачкей, хторих було коло 50 на змаганю, зоз велькима овациями привитали побиду свойого клубу. После того кола Бачка на 6. месце на таблїчки зоз 36 бодами. Л. В.

МЕДЗИОПШТИНСКА ФОДБАЛСКА ЛИҐА СРИМ, ҐРУПА ЗАХОД

ЧЕЖКЕ ПОРАЖЕНЄ ОФК „БАЧИНЦИ” У стретнуцох 23. кола Медзиопштинскей фодбалскей лиГи Срим, Група Заход, фодбалере ОФК „Бачинци” на госцованю у Ночаю дожили чежке пораженє, страцели од домашнього Змая зоз 7:0. ОФК „Бикич” дома победзел БСК з Бешенова зоз 2:1, водзаци Гайдук обчековано победзел Ґраничар з Адашевцох зоз 4:0, Срим дома у Сримскей Рачи страцел од Ґраничару зоз Кузмину зоз 3:0, у Латяарку ЛСК победзел Єдинство зоз 2:1, у Ердевику Ердевик 2017 страцел од Зеки Булюбаши зоз 3:1, а у Куковцох стретнуце ФК „Обилич 1993” и ФК „Фрушка Гора” нєбавене и остава видзиц як тото стрет­ нуце будзе урядово реГистроване. На таблїчки Гайдук перши зоз 58 бодами, Ґраничар (К) други и Обилич 1993 треци (зоз стретнуцом менєй) маю по 54

боди, штварти Зека Булюбаша ма 50 боди, як и Єдинство на пиятим месце. ОФК „Бикич” шести зоз 39 бодами, ЛСК седми ма 28 боди, Ердевик 2017 осми зоз 25 бодами, а Змай на дзевятим и БСК на дзешатим месце маю по 24 боди. Ґраничар (А) єденасти ма 23 боди, ОФК „Бачинци” дванасти зоз 22 бодами, Срим тринасти ма 12 боди, а остатня штернаста Фрушка Гора ма лєм 6 боди. У 24. колє у Бачинцох моци одмераю ОФК „Бачинци” и ОФК „Бикич”, БСК будзе домашнї Гайдуку, Ґраничар (А) дочекує Срим, а Ґраничар (К) бави дома з екипу ЛСК-а, Єдинство будзе домашнє Ердевику 2017, Зека Булюбаша дочекує Обилич 1993, а Фрушка Гора будзе бавиц процив Змаю. Вл. Дї.

ОПШТИНСКА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ШИД

НАПРЕДАК ДЕКЛАСОВАЛ ОФК „БИНҐУЛА” У стретнуцох 15. кола Општинскей фодбалскей лиГи Шид, водзаци Напредак у Вашици декласовал ОФК „БинГула” зоз 6:0, у Ґибарцу Синдєлич победзел Братство зоз 6:1, Омладинєц у Батровцох бул лєпши од Ґраничара и победзел зоз 2:1, у Шидзе Єднота шорує побиди и победзела Єдинство з Люби зоз 2:1, а у Моровичу Єдинство победзело Борец зоз 5:1. На таблїчки Напредак перши зоз 43 бодами, Єдинство (М) друге ма 38 боди, Єднота треца ма 24 боди, Синдєлич

36 РУСКЕ СЛОВО

штварти зоз 23 бодами, Ґраничар пияти ма 21 бод, Єдинство (Лю) шесте ма 18 боди, Борец седми зоз 16 бода­ ми, ОФК „БинГула” осма ма 14 боди, Омладинєц дзевяти зоз тиж 14 бодами, а остатнє дзешате Братство ма лєм три боди. У 16. колє Єднота у Илинцох будзе бавиц процив Борца, Братство дочекує Єдинство (М), Єдинство (Лю) бави дома з Напредком, ОФК „БинГула” будзе домашня Омладинцу, а Ґраничар одмера моци зоз Синдєличом. Вл. Дї.

20. МАЙ 2022.

5рогІ@ гизке5Іоуо.сот

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ЗОМБОР

БЕЗ РЕЗУЛТАТСКОГО ЗНАЧЕНЯ ФК „Кордун” (Кляїчево) - ФК „Русин" 1:0 (1:0) РУСИН - Деян Кронич, Стефан Тома, (Александар Зорич), Деян Чернок, Владан Вуйович, Андрей Малацко, Деян Павлович, Реля Ланчужанин, (Боян Бранкович), Неманя Кулич, Янко Кулич, Дарко Сушич, Божидар Чонка, (Александар Тома). У 26. колу Подручней фодбалскей лиґи Зомбор, внєдзелю, 15. мая, фодбалере Русина у Кляїчеве поражени од домашнєй екипи Кордун з минималним резултатом 1:0 (1:0). У остатнїх шейсц, седем колох фодбалере Русина дома победзую, док на госцованю траца змаганя. Таку „шлєбоду” себе можу допущиц з оглядом же розлика медзи 5. и 4. местом, на хторим ше хвильково находза, 10 боди. Домашнї оштрейше почали бависко, жадаюци вицагнуц позитивни резултат. Внєдзелю домашнї почали водзиц у 23. минути, после єдиней гришки у охрани, же би после датого ґолу, по конєц змаганя, анї раз озбильнєйше нє загрожели Русинов ґол. После достатого ґолу, Русин пребера бависко, вецей ше бави на часци терена хтори припада домашнїм, но, и у тим случаю без правей нагоди за ґол. Домашнї бавяче як же ше задоволєли з єдним ґолом, а госци тиж були без озбильнєйшей мотивациї голєм виєдначиц.

У 68. минути сиґурни у охрани Андрей Малацко прави други жовти картон, цо автоматски значи червени картон, та по конєц змаганя Русин бави без єдного бавяча. За Русин на тим змаганю, наступали аж штирме бавяче зоз подростку цо часто була добитна комбинация, но, нє и внєдзелю. По конєц першенства остало ище штири кола, та Русин чека Будучносц з Параґох и Полет Каравуково, а идзе бавиц до Ґложану з Будучносцу и до Зомбора з Радничким. Уж на нєдзелю змаганє процив Будучносци з Параґох одбави ше на домашнїм терену на 15 годзин. Ан. М.

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА СУБОТИ ЦА

ИСКРА ЗАЗНАЧЕЛА И ТРЕЦУ ПОБИДУ ЗАШОРОМ ФК „Искра” - ОФК „Вербас” (Вербас) 2:1 (2:1) Коцур - стадион домашнєй екипи ФК „Искра”. Ґоли за Искру дал Драґоєвич ИСКРА - Новаков, Секулич, Човс, Сердар, Малацко, Бокан, Николич (Луткич), Надь (Колошняи), Юрчук, Драґоєвич (Дакич), Комлєнович ФК „Искра” предлужела зоз серию добрих резултатох, а внєдзелю у Коцуре зазначена барз значна побида и то процив лидера на таблїчки, екипи ОФК „Вербас”. Шицко лєгчейше кед ше змаганє отвори так як треба, а то з ґолом на самим початку змаганя. Такой у другей минути Душан Драґоєвич после єдней добре центрираней лабди бул найвисши у скоку и дал ґол. Медзитим, радосц домашнїх нє тирвала длуго, понеже Вербас виєдначел уж у шестей минути. После добрей акциї центарфор госцох вишол сам опрез ґолмана и рутински го звладал. После двох ґолох на початку змаганя бавело ше углавним на штредку терена, а у таким бависку ше лєпше знашли фодбалере Искри котри на даскельо заводи уходзели до шансох, а єдну з нїх вихасновал знова Драґоєвич и на тот способ ознова Искри принєсол предносц. На одпочивок ше пошло з резултатом 2:1 за Искру. У другим полчаше Искра ше поцагла и чувала резултат, та госци з Вербасу були тоти котри мали вецей лабду у ногох и котри мали вецей шанси за ґол. Могол ОФК 20. МАЙ 2022.

„Вербас” и з Коцура пойсц нєпоражени, понеже после єдного старту Секулича судия указал на пенал, алє Искров ґолман Новаков тот пенал одбранєл, та Искра по конєц зачувала предносц и на тот способ освоєла барз важни 3 боди. Искра тераз у сериї од 6 змаганьох без пораженя, а остатнї 3 змаганя победзела. По конєц остало одбавиц ище 4 кола, а Искра на нєдзелю будзе госцовац у Дюрдїну. После 26 колох Искра на 13. месце на таблїчки и освоєла 25 боди. Напредак з Надалю, котри єдно место над Искру, ма лєм два боди вецей, та Искров циль же би по конєц першенства пробовала злєпшац свой пласман за ище єдно место. З. К.

РУСКЕ СЛОВО 37

СПОРТ МОНОҐРАФИЯ З НАГОДИ 50 РОКОХ ИСНОВАНЯ ФК „ЄДНОТА” ЗОЗ ШИДУ

ПОЛ ВИКА У КНЇЖКИ Прешлого тижня у Словацким доме у Шидзе отримана промоция Моноґрафиї з нагоди 50 рокох иснованя Фодбалского клубу „Єднота” (1971-2021) автора публицисти у пензиї Станислава Ступавского. Як на початку гварел Ступавски, 1971. року отримана Сновательна скупштина клубу на хторей сновани орґани клубу, одредзена белава фарба и дата назва Єднота. Клуб, як гварене з тей шветочней нагоди, основани на инициятиву членох спортскей секциї словацкого КУД-а „Єднота”. Ступавски вибрани теди за секретара клуба З оглядом на тото же клуб ище нє мал свой власни терен перше стретнуце одбавене на терену ФК „Раднички”, а потим принєшена одлука же би ше терен направело прейґ дакедишнєй цеглярнї. Як визначел Ступавски, на тим месце було шмециско, алє ше з добродзечнима роботнима акциями простор розчисцел и ушорел з насипованьом глїни и садзеньом трави же би сполньовал условия за бавенє стретнуцох. Спочатку було бриґи, бо Клуб нє мал будинок зоз зоблєкальнями, та ше фодбалере преблєкали у хижох у сушедстве попри терену, покля нє збудовани управни будинок клубу. Моноґрафия вишла у виданю Културно-образовного центру зоз Шиду, а друкованє финансийно помогнул Ярослав Ступавски, хтори и сам дакеди бавел у клубу як и його оцец и бачикове. На шветочносци бул присутни и єден з наших найпознатших фодбалерох - Саво Милошевич, хтори визначел значносц малих клубох по

городох Сербиї и же треба же би цо вецей дзеци були уключени до спорту и пожадал ище 50 роки успишней роботи Клубу. Терашнї предсида­ тель Клубу Емил Хрчек придал заслужним поєдинцом прикладнїки Моноґрафиї, а нащивителє на промоциї мали нагоду и купиц кнїжку. Тиж з минуту цихосци дата почесц шицким

умартим фодбалером и фодбалским активистом Клубу. На промоциї були и бувши фодбалере Єдноти, як и госци зоз ФК „Раднички” зоз Шиду, а з пригоднима словацкима народнима шпиванками промоцию возвелїчали два вокални солистки културних дружтвох Словацох зоз Ш иду и Бинґули, а на гармоники их провадзела Наташа Колар. Вл. Дї.

ШАХ КЛУБ „ОМЛАДИНЄЦ”

СЕЗОНА ПОЧАЛА У Войводянскей шаховскей лиґи ґрупа Суботица почала нова сезона до котрей коцурски Омладинєц вошол змоцнєни, понеже ше после вецей рокох до Коцура врацел Ґабор Фейса и после двох одбавених змаганьох то ше указало як добри поцаг, понеже Ґабор на обидвох змаганьох одбавел барз добре. У першим колє Омладинєц бавел у Апатину процив екипи Вулкан Протектор и страцел з резултатом 4:2. Коцруски шахисти на тим стретнуцу бавели барз добре и мали побиду у

38 РУСКЕ СЛОВО

ДВА РАЗ МАЙСТОРСКИ КАНДИДАТ Предсидатель ШК „Омладинєц” Янко Бесерминї до того першенства вошол з титулу майсторского кандидата понеже му рейтинг 2024, а за майсторского кандидата гранїца 1950. Янко уж два раз дошол по рейтинг майсторского кандидата, алє му потераз пре рижни причини титула нє могла буц уписана.

рукох, медзитим, пре єдну гришку, єдному бавячови задзвонєл телефон, Омладинєц страцел. Прешлей нєдзелї у Коцуре госцовала екипа Гайдука з Кули, а Омладинєц вихасновал предносц домашнього терену и зазначел побиду од 3,5:2,5. Треба надпомнуц же екипи з котрима Омладинєц бавел у перших двох колох з Байшу маю найлєпши рейтинґ у лиґи. У шлїдуюцим колє Омладинєц будзе госцовац у Старей Моравици и будзе бавиц процив екипи ШК „Чаки Йожеф”. З. К.

20. МАЙ 2022.

гизтак.гизке@ дтаіІ.сот ■

ГОРУЦИ ТЕПШИ

Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

Лляна Еделински, Руски Керестур

Потребне: ■ купчи цеста кафово ■ 400 ґрами квашней шметанки ■ 500 милилитри сладкей шметанки ■ 200 ґрами мелкого цукру ■ пол кили швижи ягоди ■ пол кили кивия

Поступок: Витрепац зоз миксером квашну шметанку и мелки цукер. У другей судзини витрепац сладку шметанку (нє длуго миксовац). На концу зєдинїц зоз варешку тоти два мишанїни. Киви очисциц, умиц овоц, и порезац. Овоц и фил подзелїц на два часци. Филовац купче цесто, по филу накласц овоци, знова положиц кафове цесто, фил и овоци. Охабиц кус филу за украшованє по верху овоцох. Засладзце ше зоз смачну овоцову ярню торту.

20. МАЙ 2022.

РУСКЕ СЛОВО

39

29. „ЯСОН ФРУШКОГОРСКИ МТБ МАРАТОН 2022 ИВАН ДАВОСИР”

О СТАЛ ГЛЇБОКИ ШЛЇД ред трицец роками народзена идея о МТБ (маунтин байк) клу­ бе и отримованю Фрушкогорского МТБ маратону. Задумал ю и витворел Иван Давосир з цильом же би спорт зажил, а же би обегованє по­ стало традицийне. О кратки час то ше шицко и зисцело. Иван вецей нє з нами, алє остал глїбоки шлїд у на­ шим спорту, бициклизме, а окреме у горяцким спорту. Трицец роки познєйше дражки Фрушкей гори двацец дзевяти раз привитали шицких любительох того спорту. А. П.

П