__MAIN_TEXT__

Page 1

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

ОД 25. НОВЕМБРА ПОПУСТ НА КНЇЖКИ „РУСКОГО СЛОВА” Кнїжки по барз вигодней цени годно купиц – при колпортерох по наших местох, – у Новим Садзе у НВУ „Руске слово”, на новей адреси – Футожска 2, ІІІ поверх (од 9 по 14 годзин), лєбо мож наручиц на нове дочасове число телефона 021/3020-167, алє и на старе число 021/6613-697; – у Руским Керестуре у будинку дакедишнєй Друкарнї на ІІ поверху и на телефон число 025/703-311 (од 9 по 13 годзин). Початком децембра НВУ „Руске слово” обяви дзевец публикациї, медзи котрима пейц за дзеци (два розкошни сликовнїци). Християнски календар за 2021. рок нє будзе на попусту. Друга сезона уж традицийни попуст за Миколайово-крачунско-новорочни швета уведзена же би ше у пакецику зоз кнїжку нєсподзивало наймладших. Прешлого року НВУ „Руске слово” зменшало цени кнїж кох же би були до ступ нє й ши на шим чи тачом, а так и те раз век ши на ви да нь ох, як и лук су зни сликовнїци котри коштаю 300 дин, на попусту буду коштац лєм 210 дин. Кнїж ки „Ру ско го сло ва” мож на ру чиц и на сайту http://www.ruskeslovo.com/shop/. Б. Варґа

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

Фотоґрафия: 0598P

Фотоґрафия: 0647P-B875

оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей П роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу за културу войводянских Руснацох на число телефона 021/654-65-34, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Завод за културу войводянских Руснацох ма нове число телефона 021/654-65-34

■ ДИКИЦА: ШМИХ ВШЕ ЗДРАВИ ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Фото: Наташа Макаї Мудрох

Друга сезона попусту -30% на шицки кнїжки у НВУ „Руске слово” за Миколая-крачунско-новорочни швета будзе тирвац од 25. новембра по 24. децембер 2020. року.

РОК LXXVI ЧИСЛО 47 (3916) НОВИ САД, 20. НОВЕМБЕР 2020.

■ У ПРИРОДИ НАЙКРАСШИ ФАРБИ


СТАНОВИСКА ЧЛЕНОХ НАЦИОНАЛНОГО СОВИТУ РУСНАЦОХ

МЕДИЇ У ПОЗАРЯДОВИХ ОБСТАВИНОХ – ЖИВОТНО ВАЖНИ, А ПОДЦЕНЄНИ Пише꞉ Яким ВИНАЇ, предсидатель Одбору за информованє

Одбор за информованє Националного совиту Руснацох того

прилапиц нови, вельо нєвигоднєйши контракти и условия року требал розполагац зоз буджетом у суми од 300 000 ди- роботи. Наявйовало ше стабилизацию после ребалансу нари. На єдней зоз схадзкох догварене же ше средства державного буджету, кед РТВ-у мали буц врацени коло вихаснує так же ше през рок будзе орґанизовац роботнї 200 милиони динари хтори им вжати у позарядовим стану. Медзитим, по нєдавно обявеним и семинари за, окреме младих, плану претре саня державней новинарох хтори информую на Кед у тим терашнїм моменту дахто руским язику. Оправданосц и ище нє похопел значносц информациї у каси, Покраїнскому сервису причина за таке постої – досц нєшкайшим чаше, боїм ше же нїґда анї врацене лєм 90 милиони. А новинаре и други роботнїки и далєй часто видзиме нови твари на нє похопи. Тото цо позитивне у цалей без роботи. телевизиї, читаме нови подписи приповедки коло информованя у вязи зоз у новинох або чуєме гласи на С помнути ребаланс, окрем же радию, и гоч то ремесло хторе вирусом то же ше нашо редакциї, окреме нє за о би шол и По кра ї ну и релативно лєгко и успишно два найвекши – Радио телевизия Войводини општини, випатра нє заобидзе и НВУ „Руске слово” притримовали мож виучиц (голєм ше так часто анї национални совити меншиншиц ких началох професиї и пре тото дума!), вшелїяк, кед єст таланту ских заєднїцох у Републики и дзеки, заш лєм, як и у каждей наша заєднїца ма благочасово, правдиви Сербиї. Прето сом и написал на роботи, исную даяки основни и точни информациї початку текста же „Одбор за инфорначала и правила роботи хтори мова нє то го ро ку ТРЕ БАЛ ше на час муши научиц, а нє подло их анї повторйовац з розполагац зоз средствами у суми од 300 000 динари.” часу на час. Тоти основни начала и принципи професиї Явно ше бешедує же зоз новим ребалансом шицким ше муши почитовац, без огляду чи дахто на початку, на националним совитом зоз буджету будзе зрезане по 20 одсто. верху, чи при концу новинарскей кариєри. У новембру. При самим концу рока. Пиятина вкупних Окреме то значне у условийох позарядовей ситуациї средствох... А уж ше шпекулує же ше тот тренд зменшаня през хтору зме нєдавно прешли официйно, а у хторей ше, предлужи и нарок. Кед же ше то зисци, каждому хто голєм нєофицийно, ище вше на якиш способ находзиме. У чаше кус провадзи случованя у нашим дружтве и держави, шветовей пандемиї хтора анї нас нє заобишла, заварти у своїх ясне же постої барз велька шанса же ше тот пенєж нїґда обисцох, скриваюци ше од нєвидлївого нєприятеля хтори нє враци, анї нє надополнї. Вельо векша вироятносц же забива у страшних мукох, кажде од нас глєдал даяку то постанє нови стандард, винїмок хтори постава правило, информацию, даяку потїху чи на интернету, чи на теле- а кажде злєпшанє познєйше, гоч яке символичне, будзе визиї. Кед у тим терашнїм моменту дахто ище нє похо- представене як, нїби, старосц о меншинох и подкрипене пел значносц информациї у нєшкайшим чаше, боїм ше зоз процентуалнима ґрафиконами хтори, реално, нїч нє знача. же нїґда анї нє похопи. Тото цо позитивне у цалей Лєм ше треба здогаднуц остатнього „звекшованя” пензийох. приповедки коло информованя у вязи зоз вирусом то же Роками у тей держави лєм єдна ствар сиґурна, а то же буду ше нашо редакциї, окреме два найвекши – Радио телевизия виберанки. Праве прето нє можем сиґурно повесц зоз чим Войводини и НВУ „Руске слово” притримовали шицких будзе розполагац Одбор за информованє. Нє лєм нарок, началох професиї и пре тото наша заєднїца ма благоча- алє и по конєц чечуцого пандемийского 2020. Од того, сово, правдиви и точни информациї. А то у ситуациї кед алє и од дальшого розвою епидемиолоґийней ситуациї, влада панїка, збунєтосц и страх наисце барз значи. Така буду завишиц и активносци Одбору за информованє. ситуация отвера дзвери за велї манипулациї, „кликбейти” Вшелїяк же роботнї и семинари у таких обставинох нє и дезинформациї хтори, дзекеди, можу направиц и векшу приходза до огляду анї у блїзкей будучносци. Кед же уж чкоду яґод корона. нє годно укладац до едукациї, потрудзиме ше укладац до Могло би повесц, нажаль, же новинаре у нашей жеми лоґистики. Насампредз, помогнуц, кельо то будзе можлїве, уж и звикли робиц под прициском, кед знаме у яким стану нашим медийом у опреми и технїки. На тот способ, наш сама професия. Епидемия го лєм звекшала. Источашнє, Одбор, заправо, нє направи винїмок, анї нє пороби нїч епидемия причина же велї други животни проблеми у нове, лєбо спорне. Скоро одкеди постої тото фахове цело шицких сферох дружтва, та и у новинарстве, пре природу Националного совиту Руснацох, у каждим зволаню и каждим стварох пошли до другого плану. Наприклад, ище вше финансийним плану мало визначену тоту активносц. актуална ситуация у Явним медийним сервису Войводини, Розлика лєм же дакеди то була єдна од велїх активносцох дзе, можебуц ше здогадуєце, велї колеґове остали без у року, а тераз ше годно случиц же будзе єдина.■ роботи пре нєможлївосц предлуженя сотруднїцтва зоз Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє аґенцию за обезпечованє роботи, лєбо були примушени вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

2 РУСКЕ СЛОВО

20. НОВЕМБЕР 2020.


ЗМИСТ

УВОДНЇК Пише: Иван САБАДОШ, главни одвичательни редактор

■ Тижньовнїк 4. Плани и роботи коло найстаршей рускей хижи

■ Нашо места 7–8. Позарядова епидемиолоґийна ситуация у Жаблю и Вербаше

■ Економия 10–11. Чапков розсаднїк туйох у Дюрдьове

■ Дикица 14–15. Маски, куцики и одпулєни ґамби

■ Култура и просвита 17. Фотодокументаристични проєкт у Руским Керестуре

■ Дом и фамелия 19–22. Хлопски попатрунок на живот и швет

■ Людзе, роки, живот 24–25. Наш госц: др мед. Деян Загорянски, лїкар у ковид-зони

■ Духовни живот 28–29. Вистки з наших парохийох

■ Информатор

30–33. Мали оглашки и In memoriam

■ Спорт 34. Столнотениски клуб „Русин” з Руского Керестура

■ Интермецо 38–39. Горуци тепши Насловни бок꞉ Єшеньски мотив Авторка фотоґрафиї꞉ Наташа Макаї Мудрох

ЗАМКНУТА ПЛАНЕТА Як нас тих дньох здогадли медиї, 17. новембра наполнєл ше точно рок як у Китаю реґистровани перши случай охореня од нового вируса корона, односно хороти хтора нєшка планетарно „позната” як Ковид-19. Такволани „нулти пациєнт” при хторому 17. новембра 2019. року детектовани нови вирус бул 55-рочни хлоп зоз китайскей провинциї Губей. Штредком децембра, вирус ше почал шириц, перше локално, а вец вошол до милионского Вухану и потим прейґ гранїцох. Як да було пред сто роками а нє влонї, паметам кед ше дзешка коло Нового року у медийох, перше у периферних рубрикох, а потим и вше блїжей ґу насловному боку, почали зявйовац вистки о якимшик „вуханским вирусу” так наволаним же би медийна публика мала голєм яку-таку ориєнтацию у хторим ше то куцику швета случує. Далєким, думали зме. Концом жими вирус сцигол до Европи, а зяри постал ґлобална ствар. Шицко потим, та по дзень-нєшка, то жива история... На перши „родзени дзень” Ковида, а наздавайме ше и остатнї, на планети було вецей як 55 милиони обраних (од хторих ше потераз окрипело 38 милиони), а од пошлїдкох умарло вецей як милион 300 тисячи людзох. На исти дзень, наша держава досягла власни рекорд – 4 994 новоохорени особи и 24 умарти у єдним дню. Шветово епидемиолоґове спозорюю, а їх проґнози потвердзує и каждодньовосц коло нас, же пред чловечеством длуга и чежка жима. Єдине цо улїва надїю же даскельо вакцини хтори ше розвиваю ширцом швета у закончуюцих фазох виглєдованя и указую добри перши резултати. Пошлїдки и ефекти ґлобалней пандемиї нє лєм на здравє, алє и на привреду, економию, културу, животни звикнуца, та и саме тканє дружтвеносци и людскей заєднїци вироятно нїґда нє поздаваме до конца. Як єдна з интере сантносцох у тим смутним чаше, пришла вистка же Колинсов словнїк анґлийского язика, попри Вебстерового и Оксфордского єдна з найугляднєйших лексиколоґийних публикацийох у анґлофоним швеце, та з тим и на планети, за свойо традицийне „Слово рока” хторе у домену масовного хаснованя и популарней култури означело 2020, нє вибрал корону лєбо ковид, алє – локдаун (lockdown). После лоньских климатских протестох, предходних „фейк-нюзох”, „бинджованя”, Бреґзиту и „ґикох”, того року до фокусу вошло поняце з пандемийней терминолоґиї чийо жридло у гарештанским жарґону, а дословно значи замиканє, заверанє. У основним значеню то примушуюце роздвойованє гарештанцох до келийох лєбо блокох у каребних установох у случаю нємирох лєбо насилства, а у тим нєшкайшим и актуалним утаргованє дїялносцох и подїйох през хтори ше одвива дружтвени живот – и шири вирус. У велькей часци Европи на моци є од початку того новембра, а ми свой власни локдаун уж мали вяри, такой по преглашеню епидемиї. Медзитим, кед же пошвидко нє „зровнаме криву”, нагадує нам ше реприза...

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ”Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/VII, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторe/ки – Олена Планчак-Сакач, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох – Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Олена Папуґа, Мартица Тамаш, Славица Фейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Лидия Кухар, Андреа Медєши, Оля Русковски, Сандра Саламун * лекторка – Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка – Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки – Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a.d. Beograd 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ”Maxima graf” Петроварадин * E-mail: redakcija@ruskeslovo.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор др БОРИС ВАРҐА *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

20. НОВЕМБЕР 2020.

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖНЬОВНЇК СТАРА РУСКА ХИЖА У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

НАЯР ШЛЇДЗА И НОВИ РОБОТИ, И ПЕРШИ ОПРАВКИ Найстарши бивательни будинок у Руским Керестуре, хижа на Вельким шоре, од 2016. року власносц Националного совиту Руснацох. Обновена є, алє ше уж указує же нєобходни нови интервенциї. То, випатра, анї майстрове уж нє таки як цо дараз були...

У

ж влонї мож було видзиц як ше на обновеней Старей рускей хижи у Руским Керестуре, на хторей роботи закончени ище 2018. року, указали и перши нєдостатки. Так на вецей местох, як на самей хижи, так и на мурикох коло нєй почало опуковац масценє и билєнє, а пре положену кратку надову стреху дижджовка ше, злїваюци, одпирсковала од цегловей дражки точно на мур хижи. Ситуация ше анї нєшка вельо нє пременєла, а понеже хижа од 2016. року власносц Националного совиту Руснацох о тим зме ше розпитали у служби Националного совиту у Керестуре хтори ше нєпоштредно ма старац о отримованю хижи.

Як дознаваме од предсидателя Вивершного одбору Желька Ковача, Национални совит т. є. його Служба о спомнутих очкодованьох на хижи, ище прешлого року обвисцели Покраїнски завод, послали и фотоґрафиї, а по його словох, у Заводзе пре завжатосц одвитовали же ше ище кус причека, цо ище вше у ґарантним року хтори дали окончователє роботох. Того року 5. мая и 14. авґуста Национални совит знова писал о тим до Заводу, а зоз одвиту-допису Покраїнского заводу хтори сцигол до Совиту 27. октобра, видно же вони на терен вишли 2. септембра, та одвитовали же ше розпатри способ на хтори ше риша тоти проблеми, т. є. пооправяю очкодованя на хижи. Як гвари Ковач, поради зоз Заводом о тим затераз лєм усмени, т. є. найскорей же оправки будзе орґанизовац Служба з домашнїма майстрами, и вироятнє ше тото пороби аж наяр. А потамаль, од фаховцох Заводу достали допущенє окончиц одредзени пририхтованя за вибудов помоцного обєкту – лєтнєй тераси у дворе старей хижи. – Кед зме були нащивиц подобни обєкти етно-хижи у Новим Орахове и Бачкей Тополї, видзели зме як там шицко функционує. Праве там зме видзели и чули яке важне при такей хижи мац и помоцни обєкт дзе мож прияц нащивительох и понукнуц им и даяке окрипенє, напр. национални єдла и подобне. Указала ше нагода же бизме за тото покончели пририхтуюци роботи, а то увесц воду и струю, розуми ше лєм до двора, а пририхтац и идейни проєкт за будуцу терасу – толкує предсидатель Вивершного одбору Националного совиту Руснацох.

4 РУСКЕ СЛОВО

По його словох тота нагода то средства у суми 250 000 динари хтори Национални совит рочнє достава од локалней самоуправи Општини Кула по законскей обовязки. – Познате же ше скорейших рокох тоти средства давало за путованя наших школярох до Словацкей, и за иножемну турнею керестурского хору. Но, того року пре епидемию, таки активносци, нажаль, нє було, та одлучене тоти средства вихасновац праве за тото, т. є. увесц воду и струю до двора за цо потребне покончиц шицки технїчни согласносци и подобне, и то робиме праве тих дньох. Тиж так, вироби ше и идейни проєкт за тот помоцни обєкт у дворе хтори будзе у стародавним стилу, як и сама хижа, цо значи зоз древенима слупами и надовим закрицом, цо нам препоручене зоз покраїнского Заводу. Док ше окончи тоти пририхтованя, цо би требало буц готове до конца того року, будземе патриц обезпечиц средства и за вибудов самей тераси. Думаме же там будзе красне место дзе годно прияц нащивительох, за даяки едукациї поведзме школярох, та гоч и за даяки други менши културни змисти – наздава ше Ковач. Наздаваюци ше же ше шицки плани зоз найстаршу хижу у Руским Керестуре конєчно и витворя, мож повесц же би то була права чкода кед би так нє було, бо така хижа наисце раритет на тих просторох. Вироятнє же ше найдзе и досц стародавни предмети зоз хторима будзе опремена нукашньосц хижи, а зна ше же ше вельо того ище чува и по керестурских обисцох. Тиж познате и же дзепоєдни валалски здруженя як Туристичне, так и

ФАХОВА ПОМОЦ ОД ПОКРАЇНИ Як познате и розумлїве, обнову найстаршей хижи хтора будована концом 18. вику та є под защиту держави, превжал, орґанизовал и провадзел Покраїнски завод за защиту памятнїкох зоз Нового Саду. Завод за комплетну обнову хижи звонка и зоднука од републичного Министерства култури обезпечел и нє таки мали средства, 6 милиони динари. Роботи окончени у вецей фазох 2018. року, зоднука хижу ше ма опремиц под водзеньом фаховцох Музею Войводини, а вец така буд зе порихтана за нащивительох як єдно з туристичних понуканьох Керестура, а и за други пригодни змисти.

Здруженє женох, вшелїяк заинтересовани буц уключени до хаснованя старей хижи, т. є. дзе годни витвориц рижни змисти зоз обсягу своїх активносцох, та у чуваню и презентованю часточки прешлосци валалу и Руснацох. Но, як гваря и у Служби Националного совиту, гоч то ище нє дефиноване, наклада ше же ше будзе мушиц тирвацо ришиц и найсц особу хтора ше будзе старац о єй отримованю и функционованю. Тиж єст думаня же би найлєпше було кед би старанє о хижи превжала даєдна найблїзша фахова институция як цо то даяки городски музей, понеже, нажаль, Руснаци нє маю таку власну институцию.■ М. Афич 20. НОВЕМБЕР 2020.


tiznjovnjik@ruskeslovo.com

ВЛАДА РЕПУБЛИКИ СЕРБИЇ

НОВИ МИРИ ЗА „РОВНАНЄ КРИВЕЙ”

Од вовторку, 17. новембра, на териториї Републики Сербиї применюю ше нови, строгши превентивни мири процив ширеня епидемиї вирусу корона и оберацей хороти Ковид-19. Шлїдуюци два тижнї, по 1. децембер, будзе скрацени роботни час погосцительних обєктох, ноцних клубох, тарґовинох и тарґовинских центрох як и биоскопох, хтори годни робиц лєм по 21 годзин. Обовязуюца забрана роботи тих обєктох будзе тирвац по 5 годзин рано. Винїмок зоз забрани дошлєбодзени апатиком, бензинским станїцом и сервисом за доручованє поживи. Понеже у прешлим тижню вецей локални самоуправи уж преглашели позарядову ситуацию пре нагли рост числа охорених, на їх териториї применюю ше огранїчени, строгши превентивни мири хтори маю примат над найновшима националнима предписанями Влади. Нови мири Влада принєсла на препорученє Кризного штабу за борбу процив вирусу корона, а циль им зменшац вироятносц за преношенє инфекциї, односно, застановиц нагли рост епидемиолоґийней кривей хтора указує звекшанє числа охорених од Ковиду-19 у єдинки часу. Ефекти нових мирох – спомалшенє росту числа новоохорених и зменшанє прициску на здравствени установи, Кризни штаб и Влада Сербиї обчекую у наступних 10 дньох. Кед же ефекти нє буду достаточни, заплановане дальше пооштрованє мирох. Як наявене зоз Кризного штабу, у тим случаю роботни час будзе найвироятнєйше скрацени по 18 годзин. Предсидателька Влади Сербиї Ана Брнабич як нєпопуларну, алє примушуюцу миру, наведла и евентуалне нове запровадзованє забрани рушаня, алє ше о тим вецей будзе роздумовац початком децембра. По оцени Министерства образованя, у школских установох епидемиолоґийно безпечне окруженє и потераз нєт причини за пременку модела настави Попри нових державних предписаньох, зоз Кризного штабу ознова визначена важносц индивидуалней дисциплини и одвичательносци – ношенє маскох у завартим просторе, гиґиєна рукох и почитованє физичней дистанци, и повторени апел гражданом же би керовали и стримали ше од вельких приватних сходзеньох, цо будзе окреме вельке виволанє у наступней сезони шветох и преславох. Институт за явне здравє Войводини епидемиолоґийну ситуацию на териториї Покраїни оценює як позарядову. По анализи Институту, на основи росту числа новоохорених у одношеню на число жительох, ситуация ше оценює як позарядова у аж 27 општинох и городох – у Новим Садзе, Зренянину, Сримскей Митровици, Панчеве, Кикинди, Суботици, Зомборе, Бачкей Паланки, Вершцу, Билей Церкви, Беочину, Опову, Жаблю, Алибунару, Сримских Карловцох, Пландишту, Темерину, Ковачици, Кули, Индїї, Руми, Вербасу, Бечею, Ириґу, Ковину, Шидзе и Новей Црнї. Дзепоєдни локални самоуправи – Индїя, Бечей, Темерин и Вербас, на своєй териториї уж преглашели позарядову ситуацию. У других городох и општинох епидемиолоґийна ситуация оценєна як барз нєвигодна зоз тендецию погоршаня. Институт апелує на гражданох же би були одвичательни, а на локалних самоуправох же би провадзели почитованє предписаних мирох, же би ше нє загрожело функционованє здравственей системи. Попри озбильних превентивних мирох, Институт за явне здравє Войводини препоручує же би хронїчно хори и старши од 65 рокох ношели маски и на отвореним, и же би особи котри були у контакту зоз хору особу хтора ма позитивни текст на вирус корона остали у самоизолациї 14 днї од остатнього контакту. Я. Дю. / И. С. 20. НОВЕМБЕР 2020.

STANOVISKA Пише: Mирон ДЖУНЯ, публициста

ТРАНСФЕР И АБСОЛУТНЕ АУТСАЙДЕРСТВО Нє думам же сом да я ки нар цис (по пулар на ди я ґ но за у етру у остат нї час), аж знам гнєт ка (ин тим но) ко й цо до га няц цо се бе, цо дру гим, алє ше дзе шка це шим же ми ше тота кри тич носц зґ од но про фи ло ва ла до про фе си й ней де форма циї, у крас шим сми слу значе ня то го сло ва. Уря до во по фа ху, ме нєй уря до во по гви здох. (По шлї док Вин ко вей и мо єй яв ней де бати коло пи са ня ре цен зиї, на промо циї Зво не то вей но вей кнїж ки у Мат ки, пре шлей со боти). У сми слу нє же – при по ведац ве льо, а нє по весц (су щ но) нїч – алє бар жей по весц тото цо нужне, а нє укви лїц нї ко го. На шлїз ка цим меди й ним те ре ну, а пред ма лочи сле ним, ке ве ль ним авди то ри юмом. Яв не сло во – стра шна ствар, гва рел Гу здер Би лян ски. Ро здуму єм шлї дом ско ре й ших вла сних ха шта ґ ох у колум ни о ди со нан ци яв ней бе шеди, усло ве ней з ра ми ком днь о вополи тич ней кли ми на спрам на ших куло ар ских бе шедох, нє лєм за шан ком, и нє яв но – ро зуми ше. Ниа цо; у барз крат ким ча ше нам ше глав ни три ме ди й ни ре дак циї – ТВ, ра дио, а да кус ско рей нїх и но ви ни (фи зич но) ви ме сце ли з ве це й де це ни й ней адре си. За мнє ин ди катив на ко ин ци ден ция во чи ви гла са ней од лу ки з дер жав но го вер ху о „по за ря до вих” ми рох пре ак ту ал ну си стем ну па ра ли зу, нє сцем єй мер зе не анї-ме но-спом нуц. Чи та нє мед зи шо ри ка ми, од но сно, пре кла да нє то го цо нам ше ко ґ ни тив ним, пер цеп тив ним осе том пла сує, давно сом звла дал. Пре по ру чу ю цо вше лї як, по го тов у те ра шнїм, нє би зов ним ча су. Вочи зме тран сфе ру яки зме нє ма ли ище на году дожиц. Нїхто. Цо ше мнє доти ка, буд зе ве се ло – и на єден, и на дру ги спо соб. #шиц ко буд зеу шо ре Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5


НАШО МЕСТА ЄШЕНЬСКЕ УШОРЙОВАНЄ РУСКОГО КЕРЕСТУРА

Початком прешлого тижня, ше у Руским Кере стуре почало керчиц древа коло драги у улїчки Ирини Провчи, з лївого боку од Лалитьского мо сту, та по виход на гац. Ушорйованє тей часци валалу порушане на инициятиву о. д. секретара Ме сней заєднїци Михайла Пашу, а роботи роби Юлин Винаї зоз Водопривредного подприємства „Бачкаˮ з Вербасу, хторе и задлужене за тоту часц беґелю и гацох коло беґелю. Винаї, ручно зоз моторну пилу зрезує и керчи черяки и коровче хтори обро сли драгу же би ше направело про стор за лєгчейши преход механїзациї ґу польом. Роботи хтори ше будзе мушиц поробиц зоз векшима машинами, буду поробени з лєсарским тарупом подприємства „Бачкаˮ, хтори придзе пошвидко. Тиж, на соботу, 21. новембра, у Руским Керестуре, будзе орґанизоване садзенє древкох на вецей локацийох у валалє. Коло 600 древка заплановане засадзиц у лєшику, на драги спрам Водици, коло Озерка, по улїчкох у центру валала, на такволаней Буячей долїни, док ше на нєй вировна будовательни материял, а у плану садзенє и витрозащитного пасу од Керестура ґу Кули.

Фото: М. Пашо

РОБОТИ У УЛЇЦИ ИРИНИ ПРОВЧИ

По соботу буду викопани шицки 600 дзири за древка, та ше з тей нагоди поволує гражданох Керестура же би ше приключели до тей акциї и помогли у ожелєньованю валала. За шицких заинтересованих, сход будзе на соботу од 8 годзин рано опрез Месней заєднїци, а зоз собу треба вжац мотику, або грабелки. У акциї помогнє и Добродзечне огньогасне дружтво. А. М.

У ОПШТИНИ КУЛА

ЗВЕКШАНЕ ЧИСЛО ИНФИЦИРОВАНИХ Кризни штаб 16. новембра предписал и нови обовязки У општини Кула, у прешлим тижню нагло ше звекшало число позитивних на корона вирус, та зоз коло 13, кельо шицким комуналним подприємством у населєних местох, було у предходним периодзе, наросло на коло 50. Вирус та и ЯКП „Рускомˮ у Керестуре. Вони мали од 17. по 20. ше знова активовал и у Руским Керестуре, та початком то- новембер дезинфиковац явни обєкти - дом здравя и шицки амбуланти по населєних местох, будинки полицийней го тижня 5 особи були позитивни. Кризни штаб општини прето реаґовал на даскельо заво- управи, Центер за социялну роботу, будинок Општини, авди зоз новима мирами, та 14. новембра одлучене огранї- тобусни и желєзнїцки станїци по населєних местох и чиц роботни час погосцительних обєктох на териториї оп- шицки пияци. Пре таку ситуацию зоз епидемию хтора ше розбовчує, штини до 21 годзин. У медзичаше така мира принєшена и локална самоуправа одлучена уровню держави. Опла преложиц до дальшого штински штаб за погосцитеУ ЗОМБОРСКИМ ШПИТАЛЮ шветочне означованє Дня льни обєкти конкретизовал ище шлїдуюци мири: У сообщеню Общого шпиталю „Радивой Симоно- општини Кула – 16. новем– за єдним столом можу вич” у Зомборе од 16. новембра стої же 19 лїкаре, 51 бер. З тей нагоди предсидашедзиц два особи, медицинска шестра, 3 административни и 10 роботнї- тель Општини Дамян Миля– забранєне куриц у завар- ки у технїчней служби ПЦР позитивни на корона ви- нич гражданом послал писану винчованку у хторей витей часци обєкту, рус, цо вєдно 83 заняти. – и госци и заняти муша По остатнїм звиту зоз шпиталю, од 45 тестованих значел специфични условия у ношиц маски и у завартим и гражданох, 24 пациєнти позитивни на Ковид 19, алє хторих ше находзиме, та подзековал шицким хтори доприна отвореним, лєм два затримани у шпиталю на лїченю. – огранїчени уровень галаОд 13. новембра, накадзи ше число позитивних по- ноша у борби процив епидейку 40 децибели, чало звекшовац, шпиталь прешол на нови режим ро- миї. Милянич пожадал шиц– обовязни дезинфекцийни боти, та престали робиц специялистични и субспеци- ким гражданом же би ше и у средства на каждим столє, а ялистични амбуланти. Утаргнута и оперативна про- наступним периодзе вєдно з и дезинфекция цалого обєк- грама, окрем урґентних, наглих калїченьох и малиґ- општинску власцу намагали за цо лєпши животни станту. нитетох. дард. М. А.

6 РУСКЕ СЛОВО

20. НОВЕМБЕР 2020.


mesta@ruskeslovo.com

РОЧНА СКУПШТИНА ДОД ДЮРДЬОВ

НОВИ ПРЕДСИДАТЕЛЬ МИЛОШ МАЛЕШ На рочней и порядней виборней скупштини Добрoдзечного огньогасного дружтва Дюрдьов зоз Дюрдьова, котра отримана 8. новембра у їх ґаражи, розришене старе и вибране нове предсидательство, та и подмладзене Дружтво. На Скупштини, тераз уж бувши предсидатель ДОД Дюрдьов Ґоран Берич поднєсол финансийни звит за прешли рок. Прешлого року приходи були коло 180 тисячи динари, потрошене коло 220 тисячи динари, цо значи же ДОД до того року вошло зоз длуствами. Того року вельо цо плановане нє поробене, алє без огляду на тото, огньогасци вецей раз интервеновали, помагали гражданом, дезинфиковали улїци у шицких местох општини, понеже лєм вони маю нєпогубени камион. Влонї мали пейц интервенциї, того року штири вельки, єдну у валалє, кед на двасто квадратних метерох горели сухи бали и брадла, у Жаблю кед згорело закрице на хижи, а огень ше преширел на ище єден обєкт, алє и два раз гашели огень на депониї у Чуроґу. У юнию участвовали на смотри огньогасцох опрез Покраїнскей влади. Од Општини Жабель достали 30 тисячи динари, та оправели и реґистровали єден камион за гашенє огня, а од ЯКП „Водовод Жабель” ґуму за камион же би го оспособели за технїчни препатрунок. Оправели часц крова и нукашньосц обєкта дзе им паркирани камион и дзе им канцелария. По конкурсу Секретарияту за польопривреду, водопривреду и лєсарство достали 15 нови огньогасни шмати, а порцию за нїх плацела општина. Того року планую реґистровац други камион. На схадзки о новим Закону о огньогасцох бешедовал Синиша Шавия, предсидатель Опшинского огньогасного союзу Жабель. – Нови Закон дава вецей овласценя огньогасцом. Буду орґанизовани рижни обуки. На основи одредзених условийох, ДОД пошвидко буду ранґировани до трох ґрупох, а нашо општински затераз припадаю до трецей, найслабшей ґрупи– гварел Синиша Шавия. На схадзки за предсидателя ДОД Дюрдьов вибрани Мишол Малеш, за командира Желько Чович, за секретара Никола Ба-

лоґ, за предсидателя Младежского клубу Станко Малеш, а за члена Вивершного одбору Иґор Злоколица. За члена Општинского огньогасного союзу вибрани Ґоран Берич, бувши предсидатель ДОД Дюрдьов. Нови предсидатель Милош Малеш Милош Малеш, у ДОД Дюрдьов почал робиц пред вецей як пейцома роками, пошвидко положел фахови испит за огньогасца першей класи и од теди є медзи активнєйшима членами. Жада злєпшац условия за роботу, формовац Младежски клуб и Клуб за старших огньогасцох, односно обезпечиц условия же би були огньогасци першей класи. Малеш зна добре бешедовац по руски, ма 27 роки, заняти є як комерциялиста. У остатнїм зволаню Предсидательства ДОД Дюрдьов окончовал длужносц заменїка командира. Донєдавна бул єден з активнєйших младих у КУД „Тарас Шевченко” и танєчнїк у виводзацким фолклору, а у Дружтве танцовал од шесцох рокох. Число на котре треба волац кед треба даяку помоц ДОД Дюрдьов 021/838-200. С. С.

ОПШТИНА ВЕРБАС

У ШКОЛОХ БУДЗЕ ОНЛАЙН-НАСТАВА На остатнєй схадзки Штабу за позарядово ситуациї општини Вербас, хтора отримана 16. новембра, принєшена одлука о запровадзованю позарядовей ситуациї на териториї општини пре епидемиолоґийну ситуацию и звекшане число новоинфицированох зоз вирусом ковид-19. Принєшени и други одлуки котри обовязую явни подприємства, приватних поднїмательох и занятих, як и препоруки за жительох. На початку того тижня, у ковид центру вербаского общого шпиталю ше лїчели 42 пациєнти. У ковид-амбуланти вербаского Дома здравя каждодньово 20. НОВЕМБЕР 2020.

ше препатри од 80 до 100 пациєнтох, а прешлого тижня у Вербаше тестирани 876 особи. Як визначене, предходних трох дньох тестирани вецей як 160 особи, а вирус ковид-19 мали 104 пациєнти. Як визначене на схадзки, у даєдних образовних установох ситуация була алармантна, а проблем бул у тим же родичи и попри симптомох посилали дзеци до школох и предшколских установох. Прето, Штаб за позарядово ситуациї ОВ сообщел, же би ше зачувало здравє школярох и занятих, шицки оводи, основни и стреднї школи на терито-

риї вербаскей општини од 17. новембра буди мац онлайн-наставу по 1. децембер. У тим периоду будзе окончена дезинфекция шицких тих обєктох. По 1. децембер запровадзени и други мири. Робота погосцительних обєктох огранїчена по 21 годзин и буду змоцнєни контроли їх роботи. На хованя може присц лєм найблїзша фамелия, нє вецей як 15 особи. Апелує ше же би на преславйованє шветох пришли цо менєй людзе. Спортски активносци, шлїдуюци два тижнї, буду доступни лєм тим котри ше професийно занїмаю зоз спортом. О. Р.

РУСКЕ СЛОВО

7


НАШО МЕСТА ОПШТИНА ЖАБЕЛЬ

ПРЕГЛАШЕНА ПОЗАРЯДОВА СИТУАЦИЯ На остатнєй схадзки Штабу за позрядово ситуациї општини Жабель, котра отримана 13. октобра, преглашени позарядови стан пре ширенє вирусу корона. У погосцительних обєктох, дутянох, терховньох и других обєктох дзе источашнє пребуваю вецей особи може буц огранїчене число особох, а за кажду потребне обезпечиц штири квадратни метери. Орґанизовани сходи на явних местох, у завартим и на отвореним просторе, дошлєбодзене отримац лєм з огранїченим числом присутних - найвецей пейц особами. Медзи нїма муши буц оддалєносц метер и пол. Под орґанизацию сходу ше подрозумює парастос, музични, забавни и културни програми, политични сходи и подобне. Забранєни ваша- жню, находзи ше у дворе Дому здравя у Жаблю, а отворена ри, преслави и манифестациї, алє всоботу, 14. новембра у є прето же би хори дзеци нє були вєдно зоз здравима. Дюрдьове бул пияц. Спортски змаганя дошлєбодзени, алє Док нє отворена тота нова амбуланта шицки дзеци ходзебез публики. ли на препатрунок до педиятрох у амбуланти у своїм валаЗа контролу почитованя розказаних мирох у општини Жа- лє, на єдно место, вєдно хори и здрави. бель задлужене ЯКП „Чистота” Жабель, Явна установа Родичи чийо дзецко хоре треба перше най волаю до ново„Спортски обєкти” Жабель и Оддзелєнє за инспекцийни ро- отвореней амбуланти. Число телефона 021/831-054, а потим боти Општини Жабель. число 111, Служба за педияУ прешлим тижню у Дому трию. Там мож достац и создравя Жабель у Жаблю, опрез ВАЖНИ ТЕЛЕФОНИ вит. специялнизованей ковид-ам– Кед слово о вирусу КоСтарших зоз симптомами вирусу ше и далєй препабуланти, кажди дзень була вше вид-19, дзеци го найлєгчейвекша налога. Дакеди и на дзе- тра у специялизованей ковид-амуланти, число теле- ше подноша, алє треба чувац шатки людзе чекали препатру- фона 064/805-72-36. Роботни час од 7 годзин рано до 19 и старших и хорих. Родичи нок, або тестованє на вирус. годзин вечар. Хто навола тото число може достац со- котрим хоре дзецко найлєпОд пондзелку по пияток, пре- вит, а у тей амбуланти мож буц и препатрени и тесто- ше же би перше наволали до шлого тижня, було вецей як 50 вани. Тест готови дас за пол годзини, а тестованє ше новей Амбуланти и побешеновоинфицировани, тестовани заказує. Дом здравя Жабель окончує и самоинициятивне довали з педиятром, понеже особи. Прето були потребни у тих часох страх вельо вплїдодатни мири у Дому здравя тестованє на вирус ковид-19. Вецей информациї мож вує на людзох, а нашо же биЖабель, та отворена нова ам- достац на число 064/41-94-858, кажди роботни дзень зме их щицели – гварел Нибуланта за педиятрию, т.є. за од 8 по 20 годзин. Цена брису 6 тисячи динари, а тест кола Якшич, директор Дома препатрунок хорих дзецох. на анти-цела 1 200 динари. здравя Жабель. С. С. Вона почала робиц у тим ти-

ЕПИДЕМИОЛОҐИЙНА СТАН У НОВИМ САДЗЕ

НОВИ ПРЕПОРУЧЕНЯ И РОЗКАЗИ У ковид амбуланти Дома здравя у Новим Садзе на початку того тижня, за 24 годзини, препатрени вецей як 700 пациєнти и векшина була позитивна на вирус корона. Директор Дома здравя Нови Сад др Веселин Боят виявел же єст людзох хтори ше явяю на препатрунок, а нє маю симптоми, цо спомалшує роботу и одбера час тим хторим то наисце нєобходне. Температура хтора тирва длужей як єден дзень, кед болї глава, траценє чувства за пах и смак, то симптоми вируса корона. Пре звекшанє хорих, Клинїка за ортопедию Клинїчного центра Войводини у Новим Садзе, знова прешла до режиму роботи як ковид шпиталь. Хори од корона вируса ше лїча и на инфективней клинїки, клинїки за регабилитацию, уролоґию, пластичну гирурґию, максилофациялну и абдоминалну

8 РУСКЕ СЛОВО

гирурґию и у Воєним шпиталю у Петроварадину. Ище початком новембра Дом здравя на Новим населєню одредзени як обєкт до котрого ше маю явяц ковид-пациєнти. Городски штаб Нового Саду за позарядово ситуациї принєсол розкази хтори ше одноша на роботу предавалньох, таксистох, погосцительни обєкти и порядок у квартельних будинкох. Треба ношиц маски, а у погосцительних обєктох правиц дистанцу медзи столами найменєй два метери. За єдним столом нє можу шедзиц вецей як штири особи. У предавальньох на кажди штири метери квадратни може буц єдна особа. Забранєне єсц и пиц опрез обєктох цо предаваю зоз шалтерох. Одредзени и час дньового и ноцного одпочивку у квартельних и дїловних будинкох, од 16 годзин до 5 годзин шлїдуюцого дня. М. Г. К. 20. НОВЕМБЕР 2020.


mesta@ruskeslovo.com

ОТРИМАНА СХАДЗКА СКУПШТИНИ ОПШТИНИ ШИД

ВИГЛАСАНИ ДРУГИ РЕБАЛАНС БУДЖЕТУ На схадзки Скупштини општини Шид, хтора отримана прешлого пиятку, одборнїки вигласали други ребаланс буджета за 2020. рок. Руководителька Одзелєня за буджет и финансиї Ядранка Недич поинформовала одборнїкох же ребаланс потребни пре ровновагу буджету. Вкупни приходи утвердзени на 1 737 450 000 динари, место 1 778 000 000 динарох, чечуца буджетна резерва утвердзена на 12 милиони динари, а стаємна резерва на 3 милиони динари. У розправи одборнїца Весна Лукич (СНС) гварела же тота одборнїцка ґрупа потрима ребаланс, же буджет представя „кревову слику” општини и же ше владаюца держави и питал ше чи векшина средствох покоалиция будзе закладац же би буджет за МЕНОВАНИ НОВИ шла на плаци занятих. Семенович гварел же 2021. рок бул плановани на реалних прихоШКОЛСКИ ОДБОРИ єдна пиятина општинского буджета одходзи тей дох и розходох, на хасен гражданом. установи, односно плановане потришиц 198 Предсидатель општини Зоран Семенович СО меновала членох нових милиони динари за цали рок, а за шейсц мешагварел же на концу рока буджет будзе витво- Школских одборох у Ґимна- ци потрошене 76 145 000 динари. Источасно рени зоз 70 або 75 одсто планованих сред- зиї „Сава Шуманович” у основне образованє потрошело 67 милиони диствох. Нарис буджету за 2021. рок будзе поло- Шидзе и ОШ „Филип Ви- нари, або 48,35 одсто од планованих средствох, жени на општински сайт, же би ше шицки шнїч” у Моровичу. Менова- а штреднє образованє 14 милиони динари, або уключели до креїрованя буджету за наступни ни и члени Школского одбо- 47,26 одсто. рок. Додал и же приходи од порциї на маєток ру ОШ „Бранко Радичевич” Одборнїки вигласали и Одлуку о вименкох и муша буц реално спатрени и же локална са- у Шидзе. Як гварене, пред дополнєньох Дїловнїка СО, а уводни надпоммоуправа лєм за социялну защиту рочнє тим Национални совит Ру- нуца дал Ромко Папуґа, секретар СО. Вименки опредзелює 40 милиони динари, а вецей як снацох дал согласносц на були потребни пре ефикаснєйшу роботу оп30 милиони динари опредзелєни за субвен- членох спомнутого Одбору. штинского парламента. З нову одлуку од часу ционованє превозу школярох. Тиж визначел заказованя, та по отримованє схадзки СО треже у шлїдуюцим року векша увага муши буц на розвою тури- ба же би прешло три днї, а скорей аж седем днї. Поволанки и зму и витворйованє приходох з тей обласци. матарияли за схадзку ше посила електронски. Оможлївене и СО прилапела и звит о витвореню приходох и розходох за присуство заинтересованих гражданох на схадзкох. Потим, єдперши шейсц мешаци того року. Як одборнїкох поинформова- на трецина одборнїкох предклада предсидателя СО, а тиж и ла Ядранка Недич, приходи були 614 315 000 динари, або 34,85 предсидателя општини. одсто од планованих средствох. Источасно розходи 584 486 На схадзки вигласани и одлуки о державних драгох през 000 динари, або 32,87 одсто од планованих. Як гварене, на та- подруче општини, одлука о комуналней гиґиєни, прилапени и ки стан вплївовала нєровномирна динамика приходох, а вяри Рочни звит о роботи ПУ „Єлица Станивукович Шиля” за 2019вжати и кредит 50 милиони динари за отримованє чечуцй ли- 20. рок, як и Рочни план роботи за 2020-21. рок. Прилапени и квидносци хтори треба врациц по 31. децембер того року. звити о дїлованю ЯКП „Водовод”, „Стандард” и „Явне ошвиПредсидатель општини Зоран Семенович зауважел як ше ценє, услуги и отримованє”. Одборнїки меновали и нови Опсредства трошело у Предшколскей установи „Єлица Станиву- штински штаб за позарядово ситуциї, општински Совит за безкович Шиля”, хтора потрошела 38 одсто планованих сред- печносц, як и Совит за здравє. Вл. Дї. ствох, а тота установа нє робела под час позарядового стану у

У СРИМЕ

По податкох Заводу за явне здравє у Сримскей Митовици, на подручу Сриму на початку тижня на вирус корона були позитивни 596 особи, а аж 300 активни случаї у городу Сримска Митровица. Вовторок, у останїх 24 годзинох призначени ище 14 позитивни случаї у Сримскей Митровици. У Старей Пазови нє було нових новореґистрованих, у Руми 16 нови хори, Индїї штверо, у Шидзе двойо, а у Ириґу и Печинцох по єдно. Тиж на подручу Сриму вкупно 664 особи у самоизолациї. Сообщене и же у Общим шпиталю у Сримскей Митровици, пре вирус корона госпитализовани 90 пациєнти. Зоз спомнутого Заводу и далєй поволую гражданох же би ше притримовали епидемиолоґийних мирох. У општини Шид у цеку дезинфекция явних поверхносцох же би ше зопарло ширенє вируса. Вл. Дї. 20. НОВЕМБЕР 2020.

Фото: ПР Општини Шид Н. Бешевич

БУЛО КОЛО 600 ПОЗИТИВНИХ НА ВИРУС

РУСКЕ СЛОВО

9


ЕКОНОМИЯ ЧАПКОВ РОЗСАДНЇК У ДЮРДЬОВЕ

ТЕРАЗ ЧАС ЗА ПРЕСАДЗОВАНЄ МЛА ДИХ ТУЙОХ

Пише: Сандра САЛАМУН

Єст красни гобиї зоз хторих мож додатно заробиц и вец то двойнїсте задовольство. Нє лєм же ше ужива у тим цо ше роби, алє од того єст и финансийни хасен

В

латко Чапко зоз Дюрдьова пред шейсцома роками у загради почал пестовац жимжелєни украсни древка туї, дзе их посадзел без велького очекованя, бо мал надосц нашеня. Туї посходзели, крашнє росли и о кратки час зоз гобия почал додатно зарабяц. – Полюбел сом садзиц и допатрац декоративни древка туї. Тераз мам посадзено медзи тисяч и пол и два тисячи туї рижних велькосцох и вецей файти – гварел Влатко Чапко, котри єдини у жабельскей општини пестує туї и зоз нашеня и з резнїцох. Указало му ше же туї котри випестовани зоз нашеня вельо одпорнєйши, швидше рошню, лєпше подноша сушу, алє и векшу влагу. А ґу тому, за тую котра посадзена зоз нашеня нє зна ше напредок яку будзе мац форму и як єй буду розпоредзени конари. Док у пестованю туї зоз резнїци предносц же уж на основи резнїци мож видзиц яка будзе форма туї, бо форма останє иста, лєм рошлїна вирошнє. Медзитим, кельо мож предвидзиц їх форму, тельо их ризичнєйше пестовац, бо у найлєпшим случаю, од сто засадзених резнїцох дзешец пуща корень, а гевти други ше осуша. – Вельки ризик пестовац туї, гваря же хто ше бої ризиковац, най их нє пестує. О нїх ше найвецей информуєм на интернету

10 РУСКЕ СЛОВО

и у фаховей литератури, алє заш лєм, найволїм учиц з власного искуства – випробуєм и так заключуєм, гоч и ризикуєм. Самоуки сом и видзи ми ше же так найлєпше научим – гварел Влатко Чапко. Цени резнїцох розлични, а Владко их купує од двацец до сто динари по фалату. ИНСЕКТИ И БАКТЕРИЇ НАЙВЕКШИ ЧКОДЛЇВЦИ Жимжелєне древко туї найчастейше охорює од инсектох котри пию з нього соки. То видно кед туя почнє доставац доганово печаци, потим ше желєни конарчки починаю сушиц, и кед ше ю нє опирска на час, перше ше осуша конари з котрих випити соки, єден по єден, а потим и цале древко. – Хто сце же би их мал длуго, муши их поряднє допатрац и пирскац же би були здрави и зачувани. Кед маце, наприклад, проблем же ше на туї почали меняц фарби желєних конарчкох, найлєпше би було сликовац або отаргнуц тоту часц конара и однєсц до фаховца же би вид зел и по совитовал вас. И я так робим. Однєшем конарчок до польопривредней апатики, та ше инжинєрови защити рошлїнох опитам а вон ме по совитує цо мам зробиц и з чим опирскац древка. Зоз защиту зоз 20. НОВЕМБЕР 2020.


ekonomija@ruskeslovo.com

препорученим хемийним средством им ше предлужує живот – гварел Влатко Чапко. Окрем того же их нападаю инсекти, древка туї нападаю и бактериї, а тоту хороту мож препознац по ардзавей фарби на конарох. Поука котру Чапко дава тота же, за кажду пременку на туї найлєпше такой реаґовац же би нє було позно. У процивним, питанє кельо пожию. До рока туї просеково вирошню медзи штири и пейц центиметри и по длужини и по ширини. Приємно пахню, маю красну желєну фарбу и красни випатрунок. У Чапковим розсаднїку єсц туї рижней велькосци, а Влатко предава таки яки купец вибере. Найчастейше гевти од метер, до метер и пол, бо кед ше таки пресадзи такой украша простор, бо су уж вельки и формовани. Велїм друго чекац же би виросли, гоч Влатко препоручує же би ше куповало менши древка, бо менши ризик же чи древко пущи корень кед ше го пресадзи на друге место. Барз важне же би ше тую пресадзело у оптималней часци рока за тоту роботу, а то праве тераз, позно вєшенї, у октобру и новембру, по перши мрази, гоч мож и вчас на яр, у фебруару и марцу. Теди найминималнєйши ризик же чи ше млади древка приму, без огляду на їх велькосц. ДОБРИ СОВИТ НАЙВЕЦЕЙ ВРЕДЗИ Влатко дзечнє дава совити дзе и як треба посадзиц млади туї. Важне же бисце му поведли дзе их сцеце посадзиц, алє перше вам ше опита чи маце пси и мачки. – Амонияк барз завадза туйом, од нього доставаю шпляхи котри ше углавним нє ширя. Тото перше повем купцом. Друге, важне чи их сцу посадзиц блїзко єдну коло другей, же би були як желєна ограда, а чи же би поєдинєчно украшовали простор. Ґу тому, кед ше их садзи єдну коло другей, вец ше их садзи на оддалєносци медзи седемдзешат и осемдзешат центи – гварел Влатко. Часто можеме видзиц же манди туї котри популарне пестовац у черепчку, а найчастейше ше находза коло уходних дзверох до обисца, у векшини случайох швидко ше осуша. Влатко толкує же за кажду пресаду у черепчку барз важне же би було добре одцеканє води. По-

НАЙЛЄПША ВОДА ЗОЗ СТУДНЇ Продукователь туйох Влатко Чапко у своїм розсаднїку ма розцагнуту систему капка по капку. – Туї найлєпше залївац зоз воду зоз студнї, понеже вода зоз водоводней системи ма вельо хлору котри за нїх чкодлїви. Хто залїва зоз воду зоз городскей системи найлєпше же би хасновал систему капка по капка, понеже вец хлор виветреє. Часц системи капка по капка дзе чури вода, нє кладзе ше такой коло кореня, алє на оддалєносц на коло петнац центиметри. Кед жимнєйше єст досц влаги, та их нє треба залївац. Тот период тераз вигодни и же би ше их оштригало, понеже соки у нїх мирую – гварел Влатко. Вон совитує и же бисце, накадзи засадзице тую, коло єй стебла, по цалей длужини положели два латки и при верху тую на даскелїх местох повязали за латки. Так корень добре притвердзени, нє будзе ше кивац кед задую векши витри, бо кед ше рошлїна и корень киваю, при кореню ше збера воздух и корень ше осуши. 20. НОВЕМБЕР 2020.

тим, нє шме ше ю вельо залївац, окреме кед туя менша, бо єй нє потребне вельо води. Кед лєто и кед туя у черепчку на слунку, єй корень ше буквално вари у зогратей води. Так же кед их сцеце пестовац у черепчкох, найлєпше би було преложиц их там дзе нєт директного слунка. Медзитим, влєце, директне слунко нє завадза туйом котри пресадзени до жеми, прето и найважнєйше посадзиц их вєшенї або вяри же би змоцнєли у кореню и лєто дочекали з моцним кореньом у жеми. Окреме влєце, алє кед нє барз цепло, вноци после двацец два годзин, туї барз любя же би их ше купало и пирскало з воду. Вец часто достаню ище красшу желєну фарбу. През цали рок их треба залївац рано або вечар, алє кед влажнєйша жем, нєт потреби залївац их. Шицки туї мож орезовац и формовац. ВИСОКИ АБО НЇЗКИ, КОПАСТИ АБО ЛАБДАСТИ У Чапковим розсаднїку туйох у Дюрдьове єст вецей файти. Од туйох котри рошню до висока ма файту Ориєнталис, у народзе ю волаю метласта, рошнє до копи (купи). Потим файту Смараґдна, а то гевта котру популарне орезовац до спирали. Од туйох котри менши, хтори рошню до метера, патулькасти або лабдасти, ма файти Даница и Тини тин. Шицки туї найлєпше прикармйовац и прирскац зоз защитнима средствами на кажди три мешаци, бо вец достаню шицко цо им потребне же би нє препадли. Жем коло нїх потребне з часу на час окоповац. Кед ше пресадзує древко, дзешец центи коло кореня потребне положиц гумус же би ше древко лєгчейше ожилєло, бо гумус мегчейши як жем. – Уживам у нїх. Робота з нїма ме опущує. У природи сом, на швижим воздуху. Пресадзовац ми найвецей помага дзивка Тияна, котра окрем туйох, у нашим дворе люби допатрац и рижни домашнї животинї – гварел Влатко. Туї котри рошню до висока предава по цени котру одредзує висина, алє цену формує и на основи того чи є випестована зоз нашеня чи зоз конарчка, алє и як швидко рошнє. Так пред роком метерово туї Ориєнталис, котри рошню до копи предавал по штиристо динари. Вони швидко рошню, алє их швидко и розпреда. Метерова туя тисяч динари, метер и пол тисяч и пол. Патулькасти туї баржей рошню на широко, а по висоти лєм до метера. Пол метерова, або висока до седемдзешат центи кошта штиристо динари. ■

РУСКЕ СЛОВО 11


ЕКОНОМИЯ КАПУСТА У КОЦУРСКИМ ХОТАРЕ

УРОЖАЙ ДОБРИ, ЦЕНА МОГЛА БУЦ И ЛЄПША Продукователє того року задовольни зоз урожайом, алє и зоз квалитетом тей желєняви

К

ед єшеньски молги помали почню падац на коцурски хотар и облапяц войводянски пейзажи, теди ґаздинї и ґаздове починаю роздумовац о рихтаню капусти за жиму, так же тота заградкарска култура тих дньох найактуалнєйша. Коцурски продукователє капусти того року задовольни зоз урожайом, алє и зоз квалитетом тей заградарскей култури и уж вредно зрезую желєни главки зоз своїх польох. Заградкарство вимага вельо роботи и укладаня, алє тиж може принєсц и заробок. По словох Йовґен Дудаш Владислав Надьфеи даєдних парастох котри продукую заградкарски култури, кед ше шицко положи на па- и лєм упарти продукователє можу ше отримац у тей фапер, и попри пандемиї корона вирусу, мож заключиц же йти продукциї – бешедує Владислав. тот рок досц добри. МОЖ КУПИЦ И У ГЛАВКОХ, Зрезованє капусти у полним розмаху, а заградкаре зоз И ГОБЛЬОВАНУ Коцура гваря же гоч того року капуста крашнє зродзела и квалитетна є, алє вельке понукнуце на тарґовищу єй Йовґен Дудаш, заградкар зоз Коцура, на своїм полю збива цену. тиж ма капусти. Єдну вчасну файту котра була септемберска уж зрезали, тераз зрезую капусту за квашенє, а ТРЕБА ВЕЛЬО РОБИЦ ма и таку файту котра познєйша и тоти главки пойду на Владислав Надьфеи зоз Коцура того року першираз жимски лаґер. – Капуста добре наросла, гоч з початку було кус вецей посадзел капусту. Потераз зрезал лєм єдну часц, а як гвари, наздава ше же интересованє купцох у наиходза- дижджу як требало, нє могло ю начас пресадзовац, алє вец ше вихвилєло и авґуст бул цеплєйши, та сом тераз цих дньох будзе ище векше. – Мой братняк садзи капусту, та нагварел и мнє най ю задовольни зоз урожайом – гвари Йовґен. По думаню парастох, людзе найвецей глєдаю футоґску пробуєм положиц на єдну часц загради. Посадзел сом ка пусту, алє за продукцию тота файта нє вигодна. коло тисяч конарчки и задовольни сом як то шицко пер– Нам, котри робиме на полю нє виплаци ше садзиц шираз пошло – щиро гвари Владислав. Же би урожай бул добри, гвари коцурски параст, по- футоґску капусту, бо нє зродзи тельо кельо треба, а ми требни вельки укладаня до продукциї капусти, як залїва- укладаме вельки пенєж до шицкого и важне нам же бинє, защита и прикармйованє тей рошлїни. Дзекуюци за- зме мали цо векшу килажу. Капусти, котру ми ховаме, лївней системи достал добри род, алє зоз цену є нє барз нїч нє хиби, и кед би ше, наприклад, до гордовика положело главки того гибриду и футоґскей, нє видзело би ше задовольни. – Вельке понукнуце на тарґовищу и кед предаваш ка- розлику – щиро толкує Дудаш. Гибрид котри буду зрезовац на концу и котри у главкох пусту на велько, проблем, прето же ци ше такой зменпрез жиму будзе одложени у маґазину, а предавац буду шує цена, а то нє добре. Тераз ше тоту желєняву предава по 20 динари за килу, а то нє досц, понеже до єй про- наяр. Волаю ю тварда, жимска капуста, як гвари Йовґен. Но, гоч є тварда за єдзенє, ґу концу жими и наяр єдино дукциї треба вельо вецей укладац – толкує Надьфеи. Наш собешеднїк на своїм полю пестує гибрид, гвари тота била капуста будзе доступна на пияцох. Даєдни продукователє предаваю и гобльовану капусту, же єст досц роботи коло тей заградкарскей култури, а кед по кус висшей цени, алє заинтересованих купцох єст. треба наплациц шицко уложене, вец настава проблем. – Допатранє рошлїни, познєйше и плоду, вимага вельо Так и у Дудаша мож поручиц гобльовану капусту и то часу. З початку рошлїну треба окопац, залївац и прикар- так гобльовану як цо давно гобльовали нашо старши. По мйовац, а од мотильох пирскац, и два раз на дзень ход- шицким, можеме заключиц же наиходзаца жима и забизиц опатрац. То нє така култура же ю посадзиш и оха- вачки нє прейду без квашеней капусти, а будзе и за сарО. Русковски биш на полю най рошнє. Коло капусти єст вельо роботи му и капушнїки.■

12 РУСКЕ СЛОВО

20. НОВЕМБЕР 2020.


ekonomija@ruskeslovo.com

КОНЄЦ ЗАГРАДКАРСКЕЙ СЕЗОНИ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ОДКУПЙОВАНЄ КАРФИОЛУ На истей парцели мож випродуковац два култури у истей польопривредней сезони, a коло карфиолу єст менєй роботи як зоз паприґу

П

осле одкупйованя паприґи, у Руским Керестуре, у подприємстве „Изґледˮ, у цеку одкупйованє карфиолу. Парасти з рока на рок вше вецей заинтересовани за пестованє тей заградкарскей култури, медзи иншим и прето же ше ю садзи после витлаченого жита або ярцу, та на истей парцели мож випродуковац два култури у истей польопривредней сезони, алє и прето же коло карфиолу єст менєй роботи як зоз паприґу. У подприємстве „Изґледˮ гваря же того року маю законтрачене коло 350 тони карфиолу, хтори випоручую купцом, а кооперантнох окрем з Керестура, єст и зоз Коцура, Кули, Лалитю и других околних местох. Своїм кооперантном понукаю нашенє, фолию, цивочки капка по капку, и бокси до хторих зрезую карфиол, а потим го, продукователє одвожа на одкупне место. – Продуковательом понукаме нашенє од трох нашеньских хижох зоз хторима маме сотруднїцтво. Кед дахто

20. НОВЕМБЕР 2020.

сце контейнерску пресаду, ми их упутиме на фирми хтори зоз тим робя, алє углавним ше людзе опредзелюю сами випродуковац пресаду. Карфиол вше друга култура на истей жеми, углавним после ярцу, жита, або младей цибульки, и кед добри рок, як цо поведзме тот рок бул добри и за жито, а добри є и за карфиол, вец ше така робота виплаци – прешвечлїво толкує Фемка Чизмар спред подприємства „Изґледˮ и додава же того року квалитет карфиолу добри, главки вельки и били, а и поглєдованє за индустрийни преробок вельке, та бриґи зоз пласманом нєт. Славко Михняк зоз Коцура, уж штварти рок пестує карфиол, а того року засадзел два гольти тей култури и штири гольти паприґи. Зоз карфиолом є задовольни, гоч би цена могла буц и векша, а за шлїдуюци рок планує звекшац продукцию карфиолу на штири гольти. – Того року цена карфиолу рушела зоз 50 динарами, а тераз ю даваме по 24 динари. Яки будзе квалитет карфиолу завиши од рока, алє и од того кеди ше го пресадзи на польо. Єст досц пирсканя и трошку коло карфиолу, алє вельо менєй як з паприґу, гоч зоз паприґи заш лєм векши и заробок. Но и роботи єст вельо вецей – приповеда Славко. Юлиян Будински з Руского Керестура уж други рок ма засадзено карфиолу, задовольни є зоз урожайом, гоч як гвари, прешли рок бул лєпши – и по квалитету и по урожаю. – Затераз сом задовольни зоз карфиолом, гоч сом остатнї третман зоз пирсканьом прескочел, та карфиол ма дробни пеги, алє иншак є добри. Добри карфиол нє лєгко випродуковац, а найважнєйше мац квалитетну защиту – толкує Будински. Вон о цени предлужує: – З початку, кед зме го почали зрезовац, бул по 20 динари, а тераз є 24 динари цо добре, гоч би по моїм думаню требал буц даяки 30 динари. Добре би було кед би ше нарок цена дакус виправела, но и попри тим, плануєме го посадзиц и нарок – гвари Будински. ■ Ан. Медєши

РУСКЕ СЛОВО 13


РОК XXXL НОВЕМБЕР 2020. число 477

Число ушорел: Любо Инґе Дудаш

Сушед сушедови през облак: – Здраво, нє пожичел биш ми твою електричну ґитару? – З радей души, а цо думаш зоз ню? – Заспац на мире, бим сцел - одповед перши. *** – Майстор, муштерия зоз дзверох на уходзе до сервису, принєсол сом ТВ апарат, тон добри, алє слики нєт, цо би то могло буц? – Найвироятнєйше радио - одповед майстор здушнє... *** Жена супругови, а умилно, аж и на то: – Мили мой, поведз поправдзе, цо баржей любиш, чи мудри, чи красни? – Ша, озда знаш мила же анї єдно од того, любим лєм тебе!

ШМИХ ВШЕ ЗДРАВИ!

ЗОЗ ШИЦКИХ БОКОХ *** – Мой муж престал, куриц, нє пиє и, найважнєйше, анї ше за люцкима нє огляда!!! – Яй, мила єдна - озвала ше єй пайташка - як ци добре, а одкеди то? – Ша - гвари перша - кед лєпше порахуєм, ютре будзе штерацец днї... *** Пришол так раз млади чловек ґу паноцови на споведз. – Оженєл сом ше, оче. – Ша то нє грих, млади чловече... – Знам то и я, алє уж ше каєм! *** – Мили мой, знаш же нам на ютре рочнїца малженства, нє заклал биш даєдно прашатко? – Знам и я же нам рочнїца, алє мила, праше за тото нє виновате! *** Приповедаю себе двоме пайташе: – Знаш ти - гвари перши - же одкеди сом вжал кредит за гевту машину шпим як мале дзецко?

= КОРОНА ВИРУС И МОДА

МАСКА, КУЦИКИ И ОДПУЛЄНИ ҐАМБИ

Додня рано идзем по хлєб, а мойо ище спод пирнаґох крича на мнє: – Дїду, попил ши ґомбичку?! Ша вера же сом попил. Єден штамбиль, так ми предписане. Може ше трафиц же у пекара забудзем амрел, алє же бим нє попил ґомбичку, то нїяким концом. Уж сом на капурки, а вони ме знова здогадую: – Вжал ши маску?! Та вжал сом, дудрем сам себе. Ей, цо ше фектирам пре тоту маску. Кед нацагнєм тоти єй штрумпадли на уха, видзи ше ми же сом на главу здзал оглавок. Ровно ше опатрам до жвератка же чи пре ню нє мам клемпави уха. Кед сом зашол за угел, чувствуєм як ше ми по черевох шири приємна цеплота. Помага тота ґомбичка, думам себе, ни-а, анї ми маска вецей нє завадза. Аж бим повед же хто ноши маску, та спод нєй нє видно же чи исти тот ма куцики, лєбо одпулєни ґамби. Правда, и мода ше меня. Дакеди було на ганьбу хто мал одпулєни ґамби, а тераз ше млади паночки у нїх цеша, аж даваю и силни пенєжи за силикони. Тераз на моди одпулєни ґамби, а о рок годни буц и клемпави уха. Пре здравствену сиґурносц, „Червену ружу” по традициї будземе отримовац вше у новембру на Ярашу, або на Валалскей, дзе ше дакеди чувало крави. Место змаганя за найкрасши глас, на „Ружи” будземе виберац найкрасшу млоду и млодия котри буду мац клемпави уха. Нє чудуй ше, бо чудом прейдзеш. Михал Симунович

14 РУСКЕ СЛОВО

– Наисце? – Вер ми, наисце. Будзим ше на кажди два годзини и плачем по дзешец минути... *** Док тирвало винчанє священїк, обрацени ґу шицким, шветочно прегваря: – Кед же дахто ма дацо процив того винчаня най то пове тераз, лєбо най занавше то затрима за себе... – Мам я... – Ви будзце цихо, ви тераз млоди! *** Пришол Му Йо до дохтора и зоз дзверох ше му поносує: – Пан дохтор, барз кашлєм и пищи ми у гарлє... – А, курице циґаретли? – Та курим, пан дохтор, алє анї то нє помага...

БАЧИ ДЮРА З КЕРЕСТУРА

ЗОЛЬНЇЦА Нашо стари дакеди садзели пасулю до кукурици, з машину хтора ше волала сецер. Ту ше пасуля мала дзе цагац и круциц, як по тачкох. Потим ю по кукурици зберали до зольнїцох, розкладали на двор и тлукли, роштовали, вяли и таку одкладали на пойд. Нєшка ше кукурицу пирска процив корова, та у нєй пасуля нє може обстац. А ридко хто продукує пасулю на векших поверхносцох. Прето ше ю увожи зоз Китаю, Єгипту, Етиопиї, Кирґистану, України и других блїзких и далєких жемох. Гваря же наша пасуля лєпша, алє увозна туньша. Випатра же ту, заш лєм, хиба у зольнїцох! Юлиян Пап 20. НОВЕМБЕР 2020.


БРИҐИ (НЄ)КАЖДОДНЬОВО

ВЕТЕРИНАРЕ

Дїдо Митро ровно єднак одходзи до заднього двора. Шацує кармики, опатра обор и нагнївано приповеда сам зоз собу... – Та дзе баш тераз? Дзень пред Новим роком праше да ми ше похори, а найвекше? Таке дацо ше лєм мнє може случиц, озда сом лєм дакому дацо згришел – муштровал ше Митро. Но, од гнїву помоци нєт. Вошол до кухнї, шеднул ґу цеплому шпоргету на шамлочку и зоз жирячку запалєл єдну „зашулькану”. Уж и ґаздиня, баба Маря, видзела же зоз Митром, супругом, цошка нє у шоре. Заш лєм, и далєй тарла цесто на таргоню... – Митре, прегварела, та цо ши нос обешел як пуляк? Цо уж нє добре же шедзиш таки скруцени, а нє прегваряш? Нє витримал уж анї домашнї. – Знаш, Марйо, тото найвекше праше там, у оборе... Цошка нє у шоре зоз нїм, нє става на ноги, алє ше озда вичуха до рана, озда... – До якого, когош, рана? Такой да ши наволал Мижа, унука, ша уж ше два роки школує за ветеринара. Дораз енки да ши го наволал - одбрушела ґаздиня мужови Митрови. Розказ – то розказ и Митро такой зоз кишенки винял мобилни и наволал унука „скоро” ветеринара. Од слова до слова, алє унукови розтолковал у чим ту ствар. – Дїду, порадзене, такой зрана я зоз Владом, пайташом зоз ветринарского, заходзим до вас, та озда лєм вилїчиме тото праше... – Ти додня порихтай фриштик унукови и його пайташови, а таки же би ше нє поганьбел наш унук, а вера анї ми – розказал Митро док Марї толковал цо и як порадзене.

Зрана Митро, а на отвореней капури, дочекал унука и другого „ветринара”, а обидвоме у билих мантилох, та ше баба Маря цешела же аж... Угнали авто до двора, алє ґаздиня водзела слово и такой ґу фриштику заволала. – Гайде, перше фриштик, гварела, а вец ше пороби цо уж треба. Очисцели хлапци шицко понукнуте зоз стола та же, гайд, до роботи ше лапиц. – Дзе же тото праше – опитали ше – а Митро их душнє одведол до другого двора, ґу кармиком. Щацовали хлапци, „ветеринаре”, радзели ше и сциха и наглас, було ту и латинского, було и сциха, було жубротаня и вец лєм прегварели ґу дїдови Митрови: – Ствар озбильна и то цалком. Прашецу, по шицким, муши буц дата инекция, алє у ветринарскей, треба го склонїц од других да ше ище даєдно, нє дай боже, нє похори... А цо уж будзе, до вечара вам явиме же бисце знали – гварели на одходзе – з прашецом у меху. Уж и Митрови почало „швитац” и буц ясно же „кадзи хлапци бабу водза”. Цали дзень, до змерку лєм о прашецу и унукови було бешеди, ша озда ше учи за ветеринара та зна и вилїчиц... – Дїду, праше нє витримало терапию, озвал ше звечара унук Мижо на мобилни. пробовали зме цо зме знали, алє... – Марйо – озвал ше Митро ґу ґаздинї – праше страдало, лїченє нє помогло, алє голєм нашо ветеринаре за Нови рок буду уживац у прашецини! Владимир Дудаш Иванов

ОЧОМ НЄТ ЦО ВЕРИЦ

20. НОВЕМБЕР 2020.

З ПОШТАРОВЕЙ ТОРБИ

ОБИЧАЇ, А БОМЕ УЖ И КАПУ

КОНЬ НА ПРЕДАЙ Осемдзешатих рокох, кед ше у валалє польопривреда нагло почала розвивац, куповало ше трактори и приключни машини, та нє було потреби за обробком жеми зоз коньми. На велько ше предавало. Так ше и ми дома догварели же предаме коня. Я, як валалски чловек, розглашел по валалє предаванку.... При концу єшеньского мешаца до пошти пришли двоме зоз Змаєва, джамбаси. Я им отворел дзвери до шалтер сали, а сала полна з людзми... Гужва, конєц мешаца, плацело ше рахунки, порциї... Питаю ше ми тоти джамбасове – чи предавам коня? – Гей, предавам.... У чекальнї пред людзми кед сом их випровадзал, та сом ше нашалєл... – Може шицко, алє гибайце пред вечаром док будзем дома. А и за тоту тарґовину муши знац и предсидатель општини – зоз франти сом гварел. То чула полуглуха Феброна котрей нїч нїґда нє було по волї... Почала чесац по општинскей власци же ше до шицкого миша, та аж и до того же ше муши питац чи мож, чи нє мож коня предац... И чом ше ма питац предсидатель...? – Удян, Феброно, скрац тот язик ! – нє приповедай два-за три – озвала ше баба Цила. – Ша ти нє знаш же му брат Мирон – предсидатель општини. Та, озда ше муша догвариц як ше поєднаю за коня. А, ти як да Дюру нє познаш же є франтовнїк, та так и тото вивед... Дюра Салонтаї

РУСКЕ СЛОВО 15


КУЛТУРА И ПРОСВИТА У РКЦ ОТРИМАНИ МУЛТИМЕДИЯЛНИ ПЕРФОРМАНС БООМ-4

ШИЦКО У СУЩНОСЦИ МА НАЗВИСКО ЗАБАВА

Мултимедиялни перформанс БООМ-4 отримани у просторийох Руского културного центру, всоботу, 14. новембра. У першей часци вечара отримана промоция нєдавно публикованей кнїжки драмох „Чарни лебед” Звонимира Павловича. Зоз автором о кнїжки, алє и вообще о його творчосци, бешедовали Славко Винаї и Мирон Джуня, хтори були и рецензенти кнїжки. После розгварки зоз Павловичом виведзени кратки ґлумецки перформанс „Забава” по тексту Славомира Мрожека, у адаптациї и режиї Звонимира Павловича, у хторим актере були Марина Хома, Наташа Макаї Мудрох и Иван Лїкар. – Друга часц єдна файта демистификациї того же цо то представа. Як ше роби представа. Як ше зоз текста дацо претвори до визуалней артикулациї, як то ґлумци похопюю, кельо им треба дистрибуовац основни, а потим и дакус компликованши задатки, же би ше у тим кратким, єдним виривку, видзела характеролоґийна линия єдного, або шицких ґлумцох. Тераз то дакус барз на фришко и барз, нє можем повесц же збухцене, алє барз збите, пре час хтори зме мали, и то практично значи же то, у ствари, нє тото праве, алє о єден час будзе цалком иншаке док ше зисца, як бим повед, условия за роботу – гварел Звонимир Павлович о виведзеним перформансу.

Вон предлужел же ґлумци читаю текст, бо перформанс порихтани за два и пол проби. Мрожеков наслов зачувал у ориґиналу, гоч текст цалком присподобени. Тиж наявел же тоти 10-15 минути основа за єдну будуцу представу хтора би ше требала зисциц идуцого року, кед го здравє послужи. Рутен Треш Оркестра ше надовязала на перформанс и заокружела цали вечар зоз виводзеньом вецей композицийох. У фоаєу були виложени фотоґрафиї Ненада Илича. У просторийох РКЦ ше мерковало же би були випочитовани шицки препоручени защитни мири пре пандемию, та до Клубу аматерох РКЦ могло войсц лєм одредзене число публики зоз обовязнима масками на тварох. В. В.

МАНИФЕСТАЦИЯ „МУЗЕЇ ЗА 10” У ВЕРБАШЕ

ПРЕДСТАВЕНЕ БОГАТЕ КУЛТУРНЕ НАШЛЇДСТВО

Городски музей Културного центру Вербас и того року бул часц националней манифестациї „Музеї за 10”. Програма ше отримовала од 9. по 15. новембер, а Городски музей за тоту нагоду пририхтал даскельо вистави и презентациї котри ошвицели даєдни сеґменти локалней историї, археолоґиї, етнолоґиї и уметносци. Тогорочна манифестация почала зоз представяньом ре стаурованей застави Добродзечного огньогасного дружтва Старого Вербасу зоз 1913. року. Застава у Городским музею од пред дзешец роками, кед є першираз и приказана. Понеже була у досц подлим стану, були єй потребни конзервация и рестаурация. Попри гербу Дружтва, з другого боку ше находзи стари герб Вербасу котри облапя символи шерпа, класки жита, винїци и ладю на рики. Виложена застава представя свидоцтво богатей историї огньогаства на тих просторох. У рамикох манифестациї була и вистава „По главним шоре”, котру вєдно реализовали вербаски Городски му-

16 РУСКЕ СЛОВО

зей и Явне комуналне подприємство „Комуналєц”. Циль вистави бул же би представела богате будовательне нашлїдство Вербасу през 28 приповедки, односно текстуални и визуални прикази старих будинкох. Тота вистава зоз 2005. року репарована, дополнєна и збогацена зоз новима змистами. На паноох представени углавним погосцительни, ремеселнїцки, привредни, медицински и просвитни обєкти. То, як визначели орґанизаторе, свидоцтво о обєктох зоз прешлосци, алє и о людзох котри тоту прешлосц означели. Публики була доступна и вистава под назву „Вибудуєм шайку” котра була поставена на самим будинку и опрез музею. Петнац приповедки котри обєдинєни з мотивом Чарней бари – Велького бачкого канала на чиїм побрежю, пред осем тисячи роками формоване перше населєнє – предходнїк нєшкайшого Вербасу. У рамикох тей вистави, дзекуюци модерней технолоґиї, представене и виглєдованє историчарки зоз Италиї. Часц програми була пошвецена промоциї проєкту „Диґитализация документациї зоз археолоґийних виглєдованьох Шуваков салаш – Клиса” котри 2019. року финансовало Министерство култури. Манифестация „Музеї за 10” у Вербаше ше орґанизує з нагоди Медзинародного дня музейох и Европскей ноци музейох, того року з обовязним почитованьом шицких мирох у борби процив епидемиї вируса корона, а уход на шицки подїї бул шлєбодни. О. Р. 20. НОВЕМБЕР 2020.


kultura@ruskeslovo.com

ПРОЄКТ ФОТОҐРАФОВАНЯ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

РУСКИ ДЗИВКИ ПРЕЗ ОБЄКТИВ ПЕТРА ДЕШИЧА

Руски дзивки у народним облєчиве була тема фотоґрафованя Петра Дешича, хторе окончене на даскельох местох у Руским Керестуре прешлей соботи, 14. новембра. То часц проєкту валалского Туристичного здруженя, хтори потримал и Завод за културу войводянских Руснацох, а фотоґрафиї буду приказани на виставох у децембру

Д

ешич фотодокументариста живота людзох шицких етнїчних заєднїцох у Войводини, а Руснацох у Руским Керестуре фотоґрафовал уж даскельо раз од авґуста 2019. року. У соботовим фотоґрафованю дзивкох у автентичним народним облєчиве у амбиєнту Катедрали и у амбиєнтох двох стародавних хижох, участвовали дзивки Адриана Надь, Мартина Гудак, и шестри Мартина и Валентина Рацово. По словох предсидательки Туристичного здруженя Любици Няради, потерашнє фотоґрафованє, т. є. пририхтованє вистави зоз 30 вибраних фотоґрафийох зоз шицких пейц сликованьох руских дзивкох, финансийно потримал наш Завод за културу зоз 50 000 динарами. Фотоґрафиї буду виложени на окремней вистави у валалє, перше у Школи „Петро Кузмяк” 10. децембра, за дзень меншинских и людских правох и з нагоди Крачунского концерту у голу Дома кулури. Як дознаваме од предсидательки Туристичного здруженя Нярадийовей, циль того проєкту вистава уметнїцких фотоґрафийох и кратки едукативни приповедки о нашим народним облєчиве. Ґу тому и мотивация дзецох и младих за облєканє традицийного зачуваного облєчива зоз бабових орманох. Пренєсц им любов и вибудовйовац чувство националного идентитету през упознаванє стандардох нашого облєчива.

СЛИКОВАЛИ ШЕ 15 ДЗИВКИ Як визначела Нярадийова, мило єй кед видзела же ше велї дзивки одволали, медзи першима Адрияна и Тамара Надьово, а у сликованьох участвовали ище и Йована Ноґавица, Марина Роман, Николина Шарич, Валентина Колошняї, Анастазия Роман, Даяна Рац, Кристина Чизмар, Теодора Мученски, Павлина и Кристина Шепинсково, Мартина и Валентина Рацово, Мартина Гудак.

Пред тим шицким були покончени и пририхтуюци активносци, а требало препатриц стари фотоґрафиї, пренайсц автентични места за фотоґрафованє у вецей старих обисцох, церкви, Водици, обисц и жени котри чуваю автентичне старе руске женске облєчиво, пасово сукнї. – У тим сом барз подзековна шицким цо нас прияли и обезпечели и облєчиво и простор, як и Заводу же нас потримал. Но, Туристичне здруженє предлужує сотруднїцтво зоз фотоґрафом Дешичом и маме ище велї плани за фотоґрафованє даєдних обичайох, алє то будзе нарок. Петар Дешич млади фотодокументариста хтори сликує етнїчни заєднїци у Войводини, т. є. през їх специфичне народне облєчиво призначує и дух давних часох и обичайох. Почал тоту роботу пред шейсцома роками зоз Словацами, а потераз уж призначел фотоґрафиї зоз 20. НОВЕМБЕР 2020.

шицких националних заєднїцох. О искуствох зоз Руснацами, Дешич гвари же тераз заокружена цалосц Руски дзивки. – Кед народне облєчиво Руснацох прировнам з даєднима другима цо сом робел, руске зведзенше, нєт вельо цифрованого, цо мнє одвитує кед у питаню манир барокного малярства у фотоґрафским модусу. Ту ше ми совершено зложело, поведзме у церкви и шветло, и єднофарбово шмати, за стародавну фотоґрафию. На питанє одкаль му интересованє за таки мотиви Дешич толкує же ше вон до Войводини приселєл 90-рокох зоз Босней и Горватскей. Нє одрастал ту, алє праве прето му интересантни тот колорит рижних етнїчних заєднїцох. – Заєднїцке шицким же тото старе одумера, видзим то бо фотоґрафуєм и у Румуниї, Мадярскей, Горватскей. Прето думам же уж нє пейц до дванац, алє дванац и пейц, як ше гвари, же би ше шицко фотодокументовало у цо автентичнєйшим амбиєнту и так зачувало. Ґу тому, мнє стародавне и баржей инспирує од поведзме, городских мотивох. Попри Руснацох у Керестуре любел бим призначиц їх прешлосц и у других местох дзе жию.■ М. Афич

РУСКЕ СЛОВО 17


КУЛТУРА И ПРОСВИТА ОПШТИНА ЖАБЕЛЬ

ДОДЗЕЛЄНИ БУДЖЕТСКИ СРЕДСТВА У КУЛТУРИ Општина Жабель у октобру розписала Явни конкурс за финансованє, або софинансованє програмох/проєктох котри ше реализую у култури и уметносци у 2020. року. Пре терашню ситуацию зоз Ковид-19, отирмованє културних подїйох на териториї општини Жабель нє дошлєбодзени, та општина принєсла ришенє же би ше тоти средства котри здруженя и дружтва достали, унапрямели на купованє народного облєчива, обуї, озвученя и другей потребней опреми. На конкурсу мали право участвовац субєкти у култури котри маю: шедзиско на териториї општини Жабель, як и дружтва котри реґистровани за роботи у обласци култури. Право хаснованя буджетских средствох тиж маю церкви и други вирски заєднїци котри ше находза на териториї тей општини. На конкурсу средства достали Културно-уметнїцке дружтво „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова котри средства од 350.000 динари вихаснує за билєнє просторийох и за заменьованє облакох. Од тих пенєжох купене и озвученє котре тото дружтво потераз нє мало. Средства достал и Хор „Розанов” котри виноша 120.000 динари, а їх средства буду унапрямени на, такволани, бабинєц, часц церкви у котрим ше буду отримовац кресценя. Планує ше купиц кадзочка зоз каменя котра ше хаснує специялно за тоту подїю. У плану и церковна вистава найстарших церковних кнїжкох, котри буду виложени у церкви у витринох котри ше направи зоз достатих средствох. Л. Кх.

ЗОЗ ОСНОВНЕЙ И ШТРЕДНЄЙ ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯКˮ

СЦИГЛА НОВА РАХУНКАРСКА ОПРЕМА

До Основней и штреднєй школи зоз домом школярох „Петро Кузмякˮ у Руским Керестуре, прешлого тижня сцигла нова комютерска опрема хтору Школа набавела дзекуюци конкурованю до Покраїнского секретарияту за образованє, предписаня и национални меншини-национални заєднїци.

На конкурсу керестурскей Школи одобрени 150 000 динари за хтори набавени два лаптопи, звучнїк и проєктор. Опрему ше будзе хасновац за злєпшанє настави и орґанизованє наставного процесу, виявела за „Руске слово” помоцнїк директора Лїляна Фина. Керестурска Школа досц богата з тоту файту опреми, алє нови виволаня у наставним процесу, як цо и пририхтованє он-лайн настави, виртуална комуникация зоз предпоставенима, зоз школярами и родичами пре нову ситуацию з епидемию, вимага и вецей опреми. М. А.

IN MEMORIAM

МИРОСЛАВ ЦИРБА (1946-2020)

Штварток, 12. новембра, у 74. року живота, после длугшей хороти умар Мирослав Цирба, новинар „Руского слова” у пензиї и длугорочни активни член КПД „Дюра Киш”. Мирослав Цирба народзени 1946. року у Шидзе, дзе закончел основну школу и Ґимназию, а потим и Висшу педаґоґийну школу у Беоґрадзе, напрям биолоґия. Перше роботне место му було у Природняцким музею у Беоґрадзе, а од 1969. року по 1977. рок бул новинар и редактор Рускей редакциї Радио Шиду. Од 1977. року преходзи до НВУ „Руске слово” як новинар дописователь зоз Сриму, дзе робел по по 1999. рок кед ше пензионовал пре хороту. У Редакциї „Руского слова” Мирослав остал запаметани як скромни и цихи чловек и компетентни колеґа. Барз добре познал културни живот и прешлосц Руснацох у Шидзе, та на тоту тему мож з нїм було годзинами бешедовац. Цирба бул активни член у музичней и драмскей секциї КПД „Дюра Киш”, дзе бул и секретар дружтва, а тиж бул познати и як маляр аматер.

18 РУСКЕ СЛОВО

Ґлумиц почал ище як ґимназиялєц у Шидзе, алє замерковану улогу витворел у КПД „Дюра Киш” у театралним фалаце Михайла Ковача „На швитаню” у улоги Данила 1965. року. Фалат режирал його брат Евген Цирба. У тей представи вон зробел и сценоґрафию, а бул задлужени и за шминку. Потим є замерковани у представи „Ожалосцена фамилия” (Трифун, 1969), у режиї Дюри Папгаргая, шлїдзи „Мац служнїца” (1970), та „Вила Лала” (1974), „Чудо у Шарґану” (улога Вилотиєвича, у проєкту Новосадскей сцени АРТ „Дядя” 1978. року у режиї Дюри Папгаргая) и „Камень за под главу” (1979). Мирослав Цирба од 1978. року бул у малженстве зоз супругу Гелену народзену Чордаш. Їх дзивка и син пошли у култури за шлїдами своїх родичох. Зоз шмерцу Мирослава Цирби шидска руска културна явносц, та и цала заєднїца, страцела значного културного дїяча. Мирослав Цирба поховани пияток, 13. новембра, на грекокатолїцким теметове у Шидзе. Най спочива у мире! Вл. Дї./Дю. Л.

20. НОВЕМБЕР 2020.


РОК XIX ЧИСЛО 11

ШИЦКО РУША З ОБИСЦА Пише и ушорела: Мартица ТАМАШ

МИХАЙЛО КАТОНА З РУСКОГО КЕРЕСТУРА

СЕДЕМЦМЕ ХЛОПИ У ФАМЕЛИЇ Цо треба робиц же бизме очували и унапредзели нашу националну заєднїцу, очували ше од асимилациї и розвивали ше у новим вику, яку ту улогу можу мац родичи у воспитаню дзецох, а окреме хлапцох, з нагоди Медзинародного дня хлопох – 19. новембра бешедовали зме з Михайлом Катоном з Руского Керестура. За його словами стої власни приклад

У

фамелиї Михайла и Славици Катонових з Руского Керестура єст седемцме хлопи. Попри старшого Михала ту и їх синове Михайло и Ярослав, як и штирме унукове Иван, Алекса, Максим и Олеґ, а успихи їх дзецох указую же ше витворели и як успишни родичи. Повод за нашу розгварку то означованє Медзинародного дня хлопох – 19. новембра, а понеже Михайло Катона и коавтор Националней стратеґиї Руснацох 2013–2020, тема – цо треба же би зробели Руснаци, же би ше очувало нашу националну заєднїцу од асимилациї и яку ту улогу може мац фамелия у воспитаню дзецох, а окреме хлапцох. ВАЖНИ ЗНАНЄ И ПРОФЕСИЙНИ УСПИХ Михайло Катона по професиї дипломовани инжинєр польопривреди, закончел напрям польопривредна технїка, робел у фаху и на руководзацих местох, а мал и замерковану политичну кариєру. – Кед я студирал од 1967. до 1971. року то бул нови напрям на хторим зме полу испити покладали на польопривредним, а полу на машинским факултету. Дипломовал сом на 23 роки и такой сом почал робиц у ПК „Перши май” у Руским Керестуре, чий сом бул стипендиста. Робел сом перше як референт механїзациї, потим як руководитель служби плана и анализи, а потим и як директор Комбинату. Попри тим бул сом у АИК „Штредня Бачка” у Червинки директор розвойного сектора и ґенерални директор велького комбинату хтори у тедишнїм чаше по велькосци заберал 112 место у Югославиї. Осем роки сом робел у тедишнєй политики. Бул сом 4 роки секретар Општинского комитета Союзу комунистох Войводини у Кули, 3 роки вивершни секретар Предсидательства СКВ у Новим Садзе задлужени за аґроиндустрийни комплекс Войводини и єден рок сом бул у политичней школи ЦК СКЮ у Кумровцу. При концу роботного вика, 15 роки сом робел як самостойни референт за вивоз и увоз и девизне плаценє у приватней фирми „Жито медиа” у Кули. Осем роки сом у пензиї и робим коло обисца, коло унукох, дакус коло синовей хижи док будо20. НОВЕМБЕР 2020.

Катоново – Ярослав, Максим, Алекса, Иван, Михайло младши, Михайло старши и Олеґ

вал и дакеди дацо пишем – гутори Катона деталї зоз професийней биоґрафиї. СИНОВЕ ДОХТОРЕ ТЕХНЇЧНИХ НАУКОХ Зоз супругу Славицу жию вєдно уж пейдзешати рок. Вибудовали добри живот и створели красну фамелию. Маю двох синох: Михайла хтори 1974. рок и Ярослава хтори 1977. рок. Вони по професиї и званю дохторе технїчких наукох, Михайло електротехнїки и рахункарства, а Ярослав технолоґиї. Обидвоме дохторовали на 33 роки, а тераз Михайло после 13 рокох роботи на Факултету технїчних наукох роби за єдну израелску фирму на верификациї (контроли) чипох, а Ярослав роби на Технолоґийним факултету у Новим Садзе у званю позарядового професора и як продекан. Михайло жиє у Новим Садзе, оженєти є зоз Силвию Джуджарову зоз Петровцох, хтора дипломовани биолоґ и маю двох синох: Ивана, хтори у першей класи ґимназиї и Алексу, хтори ходзи до пиятей класи основней школи. Ярослав жиє у Керестуре, оженєти зоз Терезу Тиркайлову зоз Керестура, хтора дипломовала биолоґию и роби як професорка, и маю двох синох: Максима, у пиятей класи и Олеґа хтори нарок почнє ходзиц до школи.

РУСКЕ СЛОВО 19


ДОМ И ФАМЕЛИЯ

famelija@ruskeslovo.com

ЖИВОТ ТЕРАЗ ЛЄГЧЕЙШИ, АЛЄ КОМПЛИКОВАНШИ

БУЦ ОПАРТИ НА ПРЕВЕРЕНИ ВРЕДНОСЦИ Остатнє упорище нашей еґзистенциї то знанє. Капитал потребни за цивилизовани живот, алє го ми анї як заєднїца, анї як поєдинци нє маме, алє маме прихильносц ґу ученю и знаню

Б

удучносц и обстоянє Руснацох тема хторей Михайло Катона пошвецени уж децениями. О тим часто писал у медийох и оглашовал ше у явносци. Як коавтор Националней стратеґиї, и на тот завод винєше становиска хтори можу похасновац шицким цо маю и воспитую дзеци и хторим важне очувац руснацтво. У хторим чаше хлопи лєгчейше жили, чи то тераз, чи дакеди, окреме же на хлопох велька одвичательносц за еґзистенцию фамелиї, коло воспитаня дзецох и як зачувац дзеци од неґативних вплївох з вонка, а оможлївиц им сучасни розвой, о тим Михайло Катона гвари шлїдуюце: – По моїм думаню скорей живот бул вельо чежши, алє єдноставнєйши. Амбициї и очекованя були скромнєйши и найвецей обрацени ґу еґзистенциї и ґу фамелиї. Тераз у трошительним дружтве шицки сцу мац цо вецей шицкого, та вец ридко хто задовольни зоз тим цо ма. У таким живоце виволаня єст вельо, а можлївосци їх ришованя заш лєм огранїчени, гоч их єст вецей як дакеди, як скорей. Я нє прихильнїк анї велькей модерносци, а анї велькей любови ґу традициї, гоч тримам же живот треба же би бул опарти на одредзени рационални и преверени вредносци, без огляду чи то у тей хвильки актуални тренд. Чловек нє може нєпреривно буц застарани о тим цо поведза людзе, як то други робя и подобне. Живот нє служи же би ше виполньовало койяки цудзи жаданя и очекованя. Треба себе поставиц реални и досцигуюци цилї и сцерпезлїво и упарто бориц ше за їх витворйованє. Дзеци треба од малючка научиц цо прави вредносци и самостойносци. Таки дзеци ше швидко ориєнтую же чи тоти пайташе цо нєпреривно лярмаю, упрекосца и велїчаю самого себе, наисце добре дружтво за нїх – толкує Катона. ПОСКЛАДАЦ ПРОФЕСИЮ И ДОМАШНЇ ЖИВОТ Хлопи ше муша доказовац и на роботи, даєдни маю и озбильни професийни або политични кариєри и то шицко вимага же би ше дачого мушели одрекнуц и вельку схопносц як поскладац у своїм живоце шицки найважнєйши обласци же би и им и їх фамелиї було добре. – Кажда озбильна робота, як и кажде намаганє же би ше витворело даяки важни цилї вимага одреканє. Лєм тоти цо порихтани на одреканє як процивносц комоциї закончую школи, робя озбильни роботи и правя кариєри. Попри тим, понеже векшу часц живота жиєме у фамелиї, барз важне и медзисобне почитованє и довириє животних партнерох прето же ше пре кариєру єдного од партнерох одрека нє лєм вон, алє и його пара, та и цала фамелия. Кед нєт порозуменя и довирия, звичайно страдаю партнерски одношеня, а самим тим и фамелия. Найвекша жертва у тим случаю дзеци. Моя супруга пре мою кариєру штири роки була сама дома зоз двома малима хлапцами, а голєм ище тельо одвожела их и розвожела, и була им и мац и оцец – приповеда Катона.

пи и жени науча свойо дзеци же у будучносци годни и у тим либералним капитализму жиц достоїнствени и цивилизовани живот лєм кед ше у младосци виборя же би здобули цо вецей знаня же би постали потребни и плацени, вец обстанєме. У процивним нєстанєме. Тото цо нам уж децениями важне ту нє помага. Нєстанє єдно за другим образованє, медиї, институциї, професионализем у култури – спозорює Катона. РОБОТНОСЦ, ЧЕСНОСЦ, ДОСТОЇНСТВО

Славица и Михайло зоз синами, Михайлом и Ярославом

лиї и яка ту одвичательносц на каждому Руснакови, тема хторей Михайло Катона пошвецени и як Руснак, и як коавтор Националней стратеґиї Руснацох по 2020. рок. – Ми ше, нажаль, у остатнїх 20 рокох нє остарали же бизме себе як заєднїца обезпечели еґзистенцию и тирванє. О тим зме мало бешедовали, а скоро нїч зме нє робели. Тримаме ше и далєй як пияни плота, погришного система вредносцох, подценююци економску основу живота народу як елементарне условиє його обстояня. У транзициї зме страцели и тото дакус цо зме як заєднїцку основу економского живота здобули у прешлих часох, та зме тераз там дзе зме були пред 70 роками, а старши, преполовени, нєзложни и нєпорихтани нїч зробиц за свою заєднїцу. Остатнє упорище нашей еґзистенциї то знанє. Капитал потребни за цивилизовани живот, алє го ми анї як заєднїца, анї як поєдинци нє маме, алє маме прихильносц ґу ученю и знаню. Кед руски хло-

На родичох вельки задаток воспитац дзеци, и хлапцох и дзивчата, же би ше лєгко уклопели медзи дзецми у школи, до парняцкей ґрупи, и же би зачували свою индивидуланосц и охранєли ше од неґативних вплївох парняцкей ґрупи. – Дзеци нашо жвератко. Одмалючка ше ґу нїм мушиме одношиц як ґу малим люд зом, озбильно и зоз почитованьом, усад зовац им преверени вредно сци: роботносц, че сносц, до стоїнство, правдолюбивосц и одмалючка их осамо стойовац и помали „инфицирац” зоз тим цо жадаме же би робели у живоце. Тото о чим буду вецей знац, буду и вецей любиц. Само стойни и правилно воспитани дзеци нє буду глєдац свойо ме сто у проблематичних парняцких ґрупох. Гоч дакеди одплачу прето же им гевти нє сцели додац лабду и подобне, кед буду само стойни и до стоїнствени прекубуря и найду свойо ме сто у ґрупи зоз такима цо як и вони: озбильни, че сни и до стоїнствени – подцагує Катона. Руснаци познати по тим же су вредни, роботни... При Руснацох роботносц, роботни звикнуца, тото кельо их родичи пратали до роботи и научели робиц доприноши же би млади людзе у своїм дальшим живоце мали позитивни фокус, цо значи же ше тримаю роботи и маю конструктивни цилї, же ше лєгчейше адаптую на нови ситуациї, скорей по ставаю економски нєзависни и напредую у своїм живоце. – По моїм думаню, роботносц нє може буц ствар звикнуцох лєбо пошлїдок даякого пратаня у дзецинстве. То муши буц ствар прешвеченя же ше лєм зоз роботу може цошка здобуц и витвориц. Роботносц при Руснацох и настала як пошлїдок прешвеченя же ше лєм дзекуюци роботи може обезпечиц еґзистенция фамелиї, лєбо змогнуц чи хижу, чи даяки маєток. Прето и дзеци треба научиц же би свидомо витворйовали одредзени задатки лєбо робели одредзени роботи, а нє же би дацо робели пре голе повинованє волї оца, лєбо мацери. Таке прилапйованє роботи дома, у школи и познєйше у живоце вше будзе у функциї даякого циля, чо-

ЗНАНЄ ОБЕЗПЕЧИ ЕҐЗИСТЕНЦИЮ И ТИРВАНЄ Дзе перспектива нас, Руснацох, руских фамелийох и цо ту можу и треба же би зробели Национални совит, а цо фаме-

20 РУСКЕ СЛОВО

Силвия и Михайло Катона

20. НОВЕМБЕР 2020.

Тереза и Ярослав Катона

20. НОВЕМБЕР 2020.

гошик цо потребне и нєобходне, а нє як примушованє и терха – визначує Катона. НАЦИОНАЛНИ ИДЕНТИТЕТ ЧУВАЦ И У ФАМЕЛИЇ Даєдни професиї скорей можу обезпечиц стабилну финансийну нєовисносц и сиґурносц єдней фамелиї. – Гоч хтору роботу чловек роби треба же би ше намагал же би ю робел на найлєпши и найшоровши способ. Чловек хтори так роби вше будзе мац роботи и вше будзе за таку роботу пристойно плацени, гоч є инжинєр, економиста, автомеханїчар, керамичар, шофер лєбо гоч цо друге. Конюктурносц професийох ше меня и то цо далєй вше швидше, так же нєшка скоро нєможлїве вибрац професию за цали живот. Я и попри того тримам же хлопи треба же би ше намагали закончиц цо висши школи зоз цо лєпшим успихом (нє пре успих як таки, алє пре здобути знаня) и то насампредз у рижних инжинєрских фахох, алє и за правнїкох, економистох, лїкарох – акцентує Катона. Рахує ше же у Новим Садзе и його околїску – Руменки, Ветернику, Футоґу, Петроварадину, Сримскей Каменїци, жиє приблїжно тельо Руснацох як и у Руским Кере стуре, а то два трецини Руснацох у Войводини. У остатнїх деценийох и рокох вше вецей Руснаци жию у городох як цо Кула, Вербас, Шид, Жабель, Бачка Тополя, Суботица, а менєй у околних руских валалох. Живот у городу значи и же у школи єст лєм руски язик як виборни предмет, часто и же ше жиє у мишаним малженству и же ше менєй бешедує по руски. – Национални идентитет ше найлєпше и найдлужей чува у национално цо гомоґеншим штредку, значи там дзе єст вецей таких як цо ти. Медзитим, таки штредки єст вше менєй, а понеже су у нашим случаю рурални у нїх нєт вельо можлївосци за роботу. То значи же лєбо треба рижнородносц роботох привесц и до руралних штредкох, лєбо треба за роботу пойсц до варошох, односно цо блїжей ґу варошом. По моїм прешвеченю, у будучносци, кед зосцеме чувац национални идентитет, будземе го мушиц найвецей чувац у фамелийох – заключує Катона.■

РУСКЕ СЛОВО 21


ДОМ И ФАМЕЛИЯ

famelija@ruskeslovo.com

ЖИВОТ ТЕРАЗ ЛЄГЧЕЙШИ, АЛЄ КОМПЛИКОВАНШИ

БУЦ ОПАРТИ НА ПРЕВЕРЕНИ ВРЕДНОСЦИ Остатнє упорище нашей еґзистенциї то знанє. Капитал потребни за цивилизовани живот, алє го ми анї як заєднїца, анї як поєдинци нє маме, алє маме прихильносц ґу ученю и знаню

Б

удучносц и обстоянє Руснацох тема хторей Михайло Катона пошвецени уж децениями. О тим часто писал у медийох и оглашовал ше у явносци. Як коавтор Националней стратеґиї, и на тот завод винєше становиска хтори можу похасновац шицким цо маю и воспитую дзеци и хторим важне очувац руснацтво. У хторим чаше хлопи лєгчейше жили, чи то тераз, чи дакеди, окреме же на хлопох велька одвичательносц за еґзистенцию фамелиї, коло воспитаня дзецох и як зачувац дзеци од неґативних вплївох з вонка, а оможлївиц им сучасни розвой, о тим Михайло Катона гвари шлїдуюце: – По моїм думаню скорей живот бул вельо чежши, алє єдноставнєйши. Амбициї и очекованя були скромнєйши и найвецей обрацени ґу еґзистенциї и ґу фамелиї. Тераз у трошительним дружтве шицки сцу мац цо вецей шицкого, та вец ридко хто задовольни зоз тим цо ма. У таким живоце виволаня єст вельо, а можлївосци їх ришованя заш лєм огранїчени, гоч их єст вецей як дакеди, як скорей. Я нє прихильнїк анї велькей модерносци, а анї велькей любови ґу традициї, гоч тримам же живот треба же би бул опарти на одредзени рационални и преверени вредносци, без огляду чи то у тей хвильки актуални тренд. Чловек нє може нєпреривно буц застарани о тим цо поведза людзе, як то други робя и подобне. Живот нє служи же би ше виполньовало койяки цудзи жаданя и очекованя. Треба себе поставиц реални и досцигуюци цилї и сцерпезлїво и упарто бориц ше за їх витворйованє. Дзеци треба од малючка научиц цо прави вредносци и самостойносци. Таки дзеци ше швидко ориєнтую же чи тоти пайташе цо нєпреривно лярмаю, упрекосца и велїчаю самого себе, наисце добре дружтво за нїх – толкує Катона. ПОСКЛАДАЦ ПРОФЕСИЮ И ДОМАШНЇ ЖИВОТ Хлопи ше муша доказовац и на роботи, даєдни маю и озбильни професийни або политични кариєри и то шицко вимага же би ше дачого мушели одрекнуц и вельку схопносц як поскладац у своїм живоце шицки найважнєйши обласци же би и им и їх фамелиї було добре. – Кажда озбильна робота, як и кажде намаганє же би ше витворело даяки важни цилї вимага одреканє. Лєм тоти цо порихтани на одреканє як процивносц комоциї закончую школи, робя озбильни роботи и правя кариєри. Попри тим, понеже векшу часц живота жиєме у фамелиї, барз важне и медзисобне почитованє и довириє животних партнерох прето же ше пре кариєру єдного од партнерох одрека нє лєм вон, алє и його пара, та и цала фамелия. Кед нєт порозуменя и довирия, звичайно страдаю партнерски одношеня, а самим тим и фамелия. Найвекша жертва у тим случаю дзеци. Моя супруга пре мою кариєру штири роки була сама дома зоз двома малима хлапцами, а голєм ище тельо одвожела их и розвожела, и була им и мац и оцец – приповеда Катона.

пи и жени науча свойо дзеци же у будучносци годни и у тим либералним капитализму жиц достоїнствени и цивилизовани живот лєм кед ше у младосци виборя же би здобули цо вецей знаня же би постали потребни и плацени, вец обстанєме. У процивним нєстанєме. Тото цо нам уж децениями важне ту нє помага. Нєстанє єдно за другим образованє, медиї, институциї, професионализем у култури – спозорює Катона. РОБОТНОСЦ, ЧЕСНОСЦ, ДОСТОЇНСТВО

Славица и Михайло зоз синами, Михайлом и Ярославом

лиї и яка ту одвичательносц на каждому Руснакови, тема хторей Михайло Катона пошвецени и як Руснак, и як коавтор Националней стратеґиї Руснацох по 2020. рок. – Ми ше, нажаль, у остатнїх 20 рокох нє остарали же бизме себе як заєднїца обезпечели еґзистенцию и тирванє. О тим зме мало бешедовали, а скоро нїч зме нє робели. Тримаме ше и далєй як пияни плота, погришного система вредносцох, подценююци економску основу живота народу як елементарне условиє його обстояня. У транзициї зме страцели и тото дакус цо зме як заєднїцку основу економского живота здобули у прешлих часох, та зме тераз там дзе зме були пред 70 роками, а старши, преполовени, нєзложни и нєпорихтани нїч зробиц за свою заєднїцу. Остатнє упорище нашей еґзистенциї то знанє. Капитал потребни за цивилизовани живот, алє го ми анї як заєднїца, анї як поєдинци нє маме, алє маме прихильносц ґу ученю и знаню. Кед руски хло-

На родичох вельки задаток воспитац дзеци, и хлапцох и дзивчата, же би ше лєгко уклопели медзи дзецми у школи, до парняцкей ґрупи, и же би зачували свою индивидуланосц и охранєли ше од неґативних вплївох парняцкей ґрупи. – Дзеци нашо жвератко. Одмалючка ше ґу нїм мушиме одношиц як ґу малим люд зом, озбильно и зоз почитованьом, усад зовац им преверени вредно сци: роботносц, че сносц, до стоїнство, правдолюбивосц и одмалючка их осамо стойовац и помали „инфицирац” зоз тим цо жадаме же би робели у живоце. Тото о чим буду вецей знац, буду и вецей любиц. Само стойни и правилно воспитани дзеци нє буду глєдац свойо ме сто у проблематичних парняцких ґрупох. Гоч дакеди одплачу прето же им гевти нє сцели додац лабду и подобне, кед буду само стойни и до стоїнствени прекубуря и найду свойо ме сто у ґрупи зоз такима цо як и вони: озбильни, че сни и до стоїнствени – подцагує Катона. Руснаци познати по тим же су вредни, роботни... При Руснацох роботносц, роботни звикнуца, тото кельо их родичи пратали до роботи и научели робиц доприноши же би млади людзе у своїм дальшим живоце мали позитивни фокус, цо значи же ше тримаю роботи и маю конструктивни цилї, же ше лєгчейше адаптую на нови ситуациї, скорей по ставаю економски нєзависни и напредую у своїм живоце. – По моїм думаню, роботносц нє може буц ствар звикнуцох лєбо пошлїдок даякого пратаня у дзецинстве. То муши буц ствар прешвеченя же ше лєм зоз роботу може цошка здобуц и витвориц. Роботносц при Руснацох и настала як пошлїдок прешвеченя же ше лєм дзекуюци роботи може обезпечиц еґзистенция фамелиї, лєбо змогнуц чи хижу, чи даяки маєток. Прето и дзеци треба научиц же би свидомо витворйовали одредзени задатки лєбо робели одредзени роботи, а нє же би дацо робели пре голе повинованє волї оца, лєбо мацери. Таке прилапйованє роботи дома, у школи и познєйше у живоце вше будзе у функциї даякого циля, чо-

ЗНАНЄ ОБЕЗПЕЧИ ЕҐЗИСТЕНЦИЮ И ТИРВАНЄ Дзе перспектива нас, Руснацох, руских фамелийох и цо ту можу и треба же би зробели Национални совит, а цо фаме-

20 РУСКЕ СЛОВО

Силвия и Михайло Катона

20. НОВЕМБЕР 2020.

Тереза и Ярослав Катона

20. НОВЕМБЕР 2020.

гошик цо потребне и нєобходне, а нє як примушованє и терха – визначує Катона. НАЦИОНАЛНИ ИДЕНТИТЕТ ЧУВАЦ И У ФАМЕЛИЇ Даєдни професиї скорей можу обезпечиц стабилну финансийну нєовисносц и сиґурносц єдней фамелиї. – Гоч хтору роботу чловек роби треба же би ше намагал же би ю робел на найлєпши и найшоровши способ. Чловек хтори так роби вше будзе мац роботи и вше будзе за таку роботу пристойно плацени, гоч є инжинєр, економиста, автомеханїчар, керамичар, шофер лєбо гоч цо друге. Конюктурносц професийох ше меня и то цо далєй вше швидше, так же нєшка скоро нєможлїве вибрац професию за цали живот. Я и попри того тримам же хлопи треба же би ше намагали закончиц цо висши школи зоз цо лєпшим успихом (нє пре успих як таки, алє пре здобути знаня) и то насампредз у рижних инжинєрских фахох, алє и за правнїкох, економистох, лїкарох – акцентує Катона. Рахує ше же у Новим Садзе и його околїску – Руменки, Ветернику, Футоґу, Петроварадину, Сримскей Каменїци, жиє приблїжно тельо Руснацох як и у Руским Кере стуре, а то два трецини Руснацох у Войводини. У остатнїх деценийох и рокох вше вецей Руснаци жию у городох як цо Кула, Вербас, Шид, Жабель, Бачка Тополя, Суботица, а менєй у околних руских валалох. Живот у городу значи и же у школи єст лєм руски язик як виборни предмет, часто и же ше жиє у мишаним малженству и же ше менєй бешедує по руски. – Национални идентитет ше найлєпше и найдлужей чува у национално цо гомоґеншим штредку, значи там дзе єст вецей таких як цо ти. Медзитим, таки штредки єст вше менєй, а понеже су у нашим случаю рурални у нїх нєт вельо можлївосци за роботу. То значи же лєбо треба рижнородносц роботох привесц и до руралних штредкох, лєбо треба за роботу пойсц до варошох, односно цо блїжей ґу варошом. По моїм прешвеченю, у будучносци, кед зосцеме чувац национални идентитет, будземе го мушиц найвецей чувац у фамелийох – заключує Катона.■

РУСКЕ СЛОВО 21


ДОМ И ФАМЕЛИЯ

я

женоблоґ

и

Н

Пише: Ясмина ДЮРАНЇН email: jasmina.djuranin@gmail.com www.zenoblogija.com

єдавно сом сконтала же о велїх стварох котри ме окружую барз мало знам. Нови Сад наисце познати по велїх историйних обєктох, будинкох у котрих бивали визначни людзе, архитектонских зданийох, та и велїх природних красотох. Знам же сом нє єдина, бо велї з нас обєкти у нашим околїску доживюю яґод же су ту виками, и же буду ту виками, и най буду, яка ми бриґа, жиєм свой живот...

Так ме аж и нашмеяла приповедка о познатей годзини на Петроварадинскей твердинї. Нє прето же ми цали тот проєкт шмишни, алє же як идея з 18. вику, котра теди мала кажде оправданє буц така яку ю и тераз видзиме, з нєшкайшого угла патреня – шмишна. Роби ше о Фото В. Вуячич

ГОДЗИНА

Алє, кед дакус роздумам о шицким цо уложене до того (нє думам на пенєж, то придзе и пойдзе), алє на идею зоз котрей дацо настало – наисце сом импресионована.

тим же теди кед є поставена, коло 1750. року, як дарунок царици Мариї Терезиї Новому Саду, мунтатови поставени так же би вельки указовал годзини, а мали минути. Так Новосадянє прейґ Дунаю, чим попатра на твердиню, видза кельо годзин. З часом тоту годзину почали волац и пияна годзина, прето же мунтатови вжиме дакус пожня, а влєце понагляю. Можеце себе задумац таки часи? Кед попатрице на годзину, та вам важне лєм кельо годзин(и)? Нє патрице на минути, а дзе же ище на секунди и стоти як цо ше нєшка шицко мера. У яким швеце жиєме кед шицко автоматски намесцене же би шицко робело точно до секунди, же би вершински спортисти доставали награди кед були лєпши за стотинки и милиметри... Нє гварим, єст ту и одредзена нота правдивосци, привредней и економскей ефикасносци. Ша, озда зме за тоти два и пол вики напредовали. Алє, ми, людзе, як похопюєме час? Шицки гваря же ше ритем живота пошвидшал, и же шицким час лєци пред очми. Можебуц то и так. А можебуц ище важнєйше опитац ше ЯК препровадзуєме тот час? Док сом була младша, анї ми на конєц розума нє було. Нєшка уж иншак. А як я препровадзуєм свой час? Нє тот на роботи, лєбо у порядних обовязкох, алє тоти пол годзини на дзень, котри кажде, алє кажде ма. Я нє сцем пияна преходзиц през свой живот, подумам вше кед попатрим на Твердиню. Сцем го жиц свидома каждей секунди хтору анї нє видно же дурка на тей годзини. Сцем вше знац кельо годзин.■☺

22 РУСКЕ СЛОВО

20. НОВЕМБЕР 2020.


kultura@ruskeslovo.com

ДОМ КУЛТУРИ РУСКИ КЕРЕСТУР

ЗНЯТА ДЗЕЦИНСКА ПРИПОВЕДКА „ГОЛУБИЦА” ЗОЗ ПРОЄКТУ „ВАНДРОВКАШˮ Руски народни театер „Петро Ризнич Дядя”, вовторок, 10. новембра, знял першу приповедку зоз другого циклусу проєкту „Вандровкаш”, под назву „Голубица”, у виводзеню Емила Нярадия, зоз хтору Театер плановал нащивиц наймладших по шицких руских местох. Медзитим, пре епидемию нащива нє будзе, алє дзецински приповедки буду зняти

А

вторка першей знятей сказки „Голубица”, у ориґиналней назви „Герлїчка”, Ирина Гарди Ковачевич, а адаптацию и режию на приповедку за дзеци поробел Владимир Надь Ачим. По словох директора РНТ „Петро Ризнич Дядя”, Славка Ороса, задумка була така же би ше зоз приповедками зоз проєкту „Вандровкаш” нащивело цо вецей руски места, односно предшкослки и школски установи, и на тот способ афирмовало творчосц за дзеци на руским язику, и же би ше пропаґовало ученє руского язика. Медзитим, пре актуалну епидемийну ситуацию, тота задумка затераз нєвитворлїва.

ОБЯВЕНА РИСОВАНА АНИМАЦИЯ ШПИВАНКИ „ГУСАРЕ” На Ют’юб каналу Дома култури Руски Керестур обявена перша рисована анимация дзецинскей шпиванки „Гусаре”, у рамикох проєкту ДКРК – 52. „Червене пупче” 2020. Слово о шпиванки за хтору текст и музику написал Владимир Дудаш, аранжман Мирослав Пап, а на „Червеним пупчу” 2004. року ю одшпивали Алексей Орос, Александар Гарди и Петар Пап. Дизайнер анимациї Златко Русковски Чоби, фахови консултант мастер педаґоґ Марина Дудаш, а координаторки проєкту Ивана Дудаш, Мая Зазуляк Гарди и Таня Арва Планчак. Шпиванка „Гусаре” перша од пейцох шпиванкох за хтори Русковски пороби рисовани анимациї, а писню мож послухац так же ше на Ют’юб каналу на латинки удурка – „Husare Dom kulturi Ruski Kerestur”. Однєдавна и на урядовим сайту Домa култури Руски Керестур. За шпиванки „Перши шнїг”, „У бабовим заднїм дворе”, „Нєшор” и „Муки любовни”, хтори виведзени на скорейших „Пупчох”, рисовани анимациї буду обявени у наиходзацим периодзе.

– Окрем нащивох наших руских местох, плановали зме и премиєрне виводзенє тей представи, поволац голєм єдно школске оддзелєнє хторе би вибрали учительки, медзитим и то остало под знаком питаня пре епидемию, та зме представу ришели зняц. Представа будзе у наиходзацим периодзе емитована на РТВ-у, а вироятнє и на даєдней од интернет платформох, а понукнєме ю и Националному совиту, понеже би тота представа могла послужиц и як дополнююца настава годзинох мацеринского язика, вшелїяк, кед ше з тим зложа и учительки – гварел директор Театру, Славко Орос. 20. НОВЕМБЕР 2020.

У другим циклусу проєкту „Вандровкаш”, заплановани три приповедки, хтори по словох Славка Ороса, кед условия дошлєбодза, буду реализовани по конєц рока. Шицки сказки зоз другого циклусу авторки Ирини Гарди Ковачевич, а дзека же би ше таки сериял дзецинских представох предлужело иснує, як и идея же би ше приказало приповедки и других руских авторох за дзеци. Сказка „Голубица” у ориґиналу ноши назву „Герлїчка”, медзитим, як потолковал режисер Владимир Надь Ачим, за дробну вименку у наслове опредзелєли ше пре частейшу символику хтору у рускей традициї ноши голубица. – Направели зме єдну урбану приповедку, у хторей ше шицко одвива у атмосфери каждодньовосци, и шицко ше зводзи на рутину – обисце и роботу, шицко ше пов-

торюює, док ше у живоце леґиня нє зяви голубица. Зоз тим стретнуцом леґинь доживює метаморфозу и похопює важносц емоцийох як сочувствиє, почитованє, нєсебичносц, и на концу любови – потолковал режисер Надь и визначел же гоч сказка наменєна младшому возросту, треба же би ю одпатрели и їх родичи, и здогадли ше важносци и моци нєсебичней любови. За проєкт Театрални дзецински омнибус „Вандровкаш 2” (Руски пустолов 2), Руски народни театер „Дядя” штредком того року достал 475 тисячи динари од Министерства державней управи и локалней самоуправи, од Покраїнского секретарияту за образованє, предписаня, управу и национални заєднїци, як и од Националного совиту.■ Ан. Медєши

РУСКЕ СЛОВО 23


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАШ ГОСЦ: ДЕЯН ЗАГОРЯНСКИ, ЛЇКАР ЗОЗ ВЕРБАСУ

РОБОТА У ЧЕРВЕНЕЙ ЗОНИ КОВИД-ШПИТАЛЮ

Пише: Оля РУСКОВСКИ

ХОРОТА НЄ ВИБЕРА – Хорота нє вибера, охорюю и младши и старши, на респиратору можу закончиц шицки. Кажди орґанизем иншак реаґує, а о вирусу ше нє зна вельо, нє зна шицко, но тото познате, углавним ефикасне. Прето треба почитовац препоруки Кризного штабу, котри гоч ма вельо контроверзи, а и политика вшадзи умишана, ґенерално ма хасновити заключеня и треба их ше притримовац. Думам же су нє чежки за запровадзованє. Обовязни маски, гиґиєна, дезинфекция, оддалєносц, нє викладац ше нєпотребному ризику, чувац себе и других коло себе – визначел др мед. Деян Загорянски зоз вербаского Общого шпиталю.

24 РУСКЕ СЛОВО

У нєшкайшим чаше, кед нам ше дакеди видзи же ше живот застановел пре епидемиолоґийну ситуацию яка у цалим швеце, велї здравствени роботнїки свойо каждодньово роботи окончую з огромну одвичательносцу и вельким ризиком за власне здравє. Вони помагаю, лїча и даваю людзом потїху же би почувствовали же, заш лєм, нє шицкому конєц. То нашо цихи героє, стретаме их у билих мантилох, а єден з нїх и др мед. Деян Загорянски, специялиста интерней медицини – Прешлого року у октобру сом достал субспециялизацию зоз Ґастроентерохепатолоґиї, на Медицинским факултету Универзитета у Беоґрадзе и почал зоз дошколовйованьом. После интерней медицини, то узши конар медицини з котру бим ше любел занїмац у будучносци. Медзитим, у марцу наишла ковид-пандемия, поцагнути сом зоз того школованя, врацел сом ше до Общого шпиталю у Вербаше дзе сом робел по ковид-системи 24 годзини дежурства за потреби интерного оддзелєня – почина приповедку наш собешеднїк. Така система роботи функционовала по юлий, кед у вербаскей општини бул преглашени позарядови стан. Пре вельки прилїв пациєнтох, формовани и ковид-шпиталь у

старим будинку гирурґиї у Вербаше котри изоловани од нового будинку, а др Загорянски прешол робиц до червеней зони. КАЖДОДНЬОВО ЗОЗ ХОРИМА – З оглядом на тото же сом бул у цесней вязи з пулмолоґию, бо сом там робел, по „дифолту” послати сом же бизме вєдно зоз анестезиолоґами пробовали оформиц шпиталь. Там зме робели у червеней зони, а потим сом прешол до червеней зони трияжней амбуланти дзе робим и нєшка – предлужує дохтор Загорянски. Потолкуйме же, у найновшей „ковид-терминолоґиї”, вельки здравствени установи подзелєни на зони. У „желєней” окончую ше порядни 20. НОВЕМБЕР 2020.


ljudze@ruskeslovo.com

здравстени услуги, а режим роботи такповесц нормални, як пред епидемию. З другого боку, „червени зони” наменєни пациєнтом хтори маю ковид-19, односно инфекцию з вирусом корона – без огляду чи им то єдина хорота чи є, цо вельо зложенши случай, придружена ґу другей, основней хороти цо дополнююцо компликує и очежшує клинїчну слику хоротнїка. Здравствени роботнїки у червених зонох притримую ше окремних мирох защити себе и пациєнтох и хасную окремну опрему цо вельке и физичне и психичне обтерхованє. По його словох, у трияжней амбуланти ше сумирує лабораторийни резултати, рентґен знїмки шерца и плюцох, анамнестични податки, серолоґийни тестованя и бриси... Вец ше преценює хто ше може лїчиц дома, а хто за лїченє у шпиталю. Число пациєнтох таке же нє можу буц шицки прияти до шпиталю, та дохторе провадза клинїчну слику и тих пациєнтох котри ше лїча дома. шпита лю були позитивни на Ковид-19, алє ше вилї– Я сумируєм шицко при пациєнтови, на основи того чели и врацели на свойо роботни ме ста. робим трияжу, преценюєм його здравствени стан и предписуєм мири, самоизолацию, або госпиталне лїчеНАЙВЕКША БРИҐА – ЗДРАВЄ нє и изолацию. Кед слово о госпиталним лїченю, там робим як консултант, пациєнти котрих ми пошлєме приИ попри шицких мирох и суґестийох котри ше дава за яти до шпиталю и доставаю терапию. превенцию и зоперанє ширеня епидемиї, Даєдни змесцени у Общим шпиталю наш собешеднїк гвари же ше людзе чана ковид-оддзелєню, а найчежши слусто нєадекватно справую и нє притричаї ше транспортую до Клинїчного мую того цо предписане. центру Войводини – гвари вон. – Кед чловек хори, ма симптоми, Ковид-шпиталь у Вербаше ма коло натхави є и кашлє, нє шме чекац, алє 70 активни места за пациєнтох инфитреба же би ше те стирал. Те сти єст цированих зоз корона вирусом. Нєдосц, до ступнии су, а у тей хвильки давно сцигла и нова инвестиция, поактуални три файти – серолоґийни, толковал др Загорянски, з котру змоцтест брису по PCR методи и антиґеннєни капацитети, а слово о оксиґену, ски те сти. З минима лизованьом своїх уведзени и нови приключок за оксиґсимптомох же „нє буд зе мнє нїч, я ен зоз високим прецеком, котри омомлади, здрави, мнє ше то нє може служлївює же би ше уключели респирачиц”, може присц до активного ширетори котри потребни найчежшим хоня и преношеня вируса на других, на др мед. Деян Загорянски рим инфицированим зоз корону. старших, на фамелию, та ше случова ло и таке же по штири, пейц члени фаКОЛЕҐОВЕ МЕДЗИ СОБУ СОЛИДАРНИ мелиї були инфицировани. Нєодвичательне справованє у терашнєй ситуациї так Защитней опреми, котра дохтором и медицинским ше- може загрожиц здравє блїзких особох, а источашнє настром нєобходна за роботу у червеней зони, у тей хвиль- правиц новей роботи и так преобтерхованим здравствеки єст досц, гварел др Загорянски и додал же спочатку ним роботнїком и службом. було проблеми, а опрема нє була адекватна, но швидко Случую ше дакеди и нєприємни ситуациї, понеже, як ше тото стабилизовало. толкує др Загорянски, терапия котру би пациєнти инфи– Шицки зме нєпреривно у защитней опреми и так то цировани зоз корона вирусом требали хасновац досц фукнционує уж длугши час. Алє, припознавам, чежко драга, а нє идзе на терху Фонда. Слово о витаминох и сутак длуго робиц. Горуцо, визири и окуляри ше ошикую, плементох котри препоручени по шветових протоколох а нє лєгко кончиц зоз пациєнтом, класц браунилу и шиц- за лїченє Ковиду-19, а кед пациєнт то нє може обезпечиц ко цо треба, у рукавицох... Бо, и попри тим же мушиме пре финансийни причини, настава проблем коло лїченя. дац терапию, лїчиц пациєнтох, мушиме ше и чувац – Старши людзе котри маю и други хороти, окреме хрощиро толкує др Загорянски и припознава же чувства ко- нїчни, хтори и на других терапийох, вельо чежше ше вило роботи у таких условийох, и у такей чежкей епидеми- боря зоз хороту Ковид-19, и вирус за нїх звичайно фаолоґийней ситуациї у ковид-шпиталю – подзелєни. тални – толкує наш лїкар. – Єст люд зох котри ше боя, котри нєд зечнє прилаНа концу, мож заключиц же пре шицко свойо закладапели робиц на ме стох на котри су упуцени, а єст и нє, пре шицку роботу и труд, наш собешеднїк, як и велї тих котри то прилапели як файту борби котру вод зи други и лїкаре и медицински роботнїки, сполнюю Гипоца ли швет. Углавним, тото цо брз важне, то солидар- кратову пришагу и свой живот кладу до служби гуманоносц мед зи шицкима котри ту робиме, бо єдни дру- сци. Найвекша бриґа им здравє хорого, свою роботу гим помагаме, на концу, и дохторе и медицински ше - окончую совисно и достоїнствено, а то сиґурно, окрем стри охорюю од истого того вирусу. Велї заняти у аплаузу, заслужує и найвекше почитованє. ■ 20. НОВЕМБЕР 2020.

РУСКЕ СЛОВО 25


ЛЮДЗЕ,РОКИ,ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ З ТАТЯНУ ТАҐАСОВИЧ ВИНАЙ ЗОЗ СУБОТИЦИ

КЕД ЖИВОТУ ДАТИ СМИСЕЛ

Пише: Славица ФЕЙСА

Татяна Таґасович, дзивка др Мафтея Виная, нєдавно крочела до дзевятей децениї свойого живота. На тим цо вона, як циха интелектуалка допринєсла же би ше за остатнї два децениї у Суботици нє забуло на єй оца, на його роботу и дїло, а насампредз на очуваню и потримовку рускосци у тим городзе на сиверу Бачки, заслужує вельо вецей од тих шорикох през хтори дотхнєме памятки на др Виная, алє и єй каждодньови живот

Н

аша собешеднїца Татяна Таґасович вецей як два децениї потримує роботу Дружтва за руски язик, литературу и културу у Новим Садзе, хторе того року слави oкруглу рочнїцу, алє хторе „виновате”, так повесц, и за два цениї постояня Дружтва Руснацох у Суботици. То було видно и на каждей „Яри Мафтеа Виная”, манифестациї хтора як и велї културни подїї того року пре познати причини виостала. РС: Мафтея Виная, вашого оца зме лєпше упознали дзекуюци праве Вам. Бул значна карика интелектуалних и уметнїцких кругох у часу у хторим жил, робел и творел. Бул писатель и поета, професор и правнїк, а насампредз бул супруг, оцец и дїдо. Ви о тим знаце вельо вецей...

ВШЕ МИЛИ ДАРУНОК Кнїжки у Таґасовичовей фамелиї децениями забераю кажди куцик у обисцу. И попри узвичаєних роботох по обисцу, друженю, и як гвари Татяна наживо, або на Фейсбуку, нє таї же люби читац рижнородне, а остатнї час сучасну сербску и странску литературу, надпоминаюци же чита и нашу литературу по руски. – Нєдавно сом пречитала „Здогаднї ше нашей любови” и „Чекай ме” од Весни Дедич, а предо мну „Паризка библиотека” од Дженет Скеслин Чарлс и „Жаль ми , чекаю ме” од Анєс Мартен Лиґан. То ми дарунки за родзени дзень, бо ме мойо приятелє добре познаю, и знаю цо найволїм.

26 РУСКЕ СЛОВО

На инициятиву Дружтва за руски язик, литературу и културу, Дружтво Руснацох у Суботици каждого року орґанизовало манифестацию „Яр Мафтея Виная” и мушим наглашиц, цала робота Дружтва була наисце успишна. Нє препущела сом нащивиц манифестацию, гоч ше остатнї час отримовала и попри озбильних почежкосцох. О мойому оцови виповедзени велї красни и похвални слова, а я би могла додац же вон и приватно бул єден окремни чловек. Бул барз добри супруг и оцец, благи и полни порозуменя и сцерпеня. Вон свойо становиско о живоце пренєсол як на мнє, так и на свойо унуки. Як одроснута сом тото ище лєпше зрозумела док сом ше припатрала на ньго же кельо часу и уваги пошвецує своїм унуком, як им о шицким з вельким сцерпеньом бешедує о шицким, як им толкує и преширює им видогляди. З єдним словом, як нашо дзивчата воспитує. Окрем о їх психичним розвою, вон тримал же и физични барз важни и же дзеци кажди дзень муша висц на швижи воздух и бавиц ше, та гоч вонка диждж, або курнява. Вше патрел одвесц их до природи, та гоч лєм до найблїзшого Бим-бам парку, як го наволали. Таки звикнуца и вон здобул под час свойого школованя, док ище пребувал на Семинариї у Заґребе.

РС꞉ Ваш оцец одрастал у Руским Керестуре, дзе закончел ґимназию, алє попри старшого брата и шестри, а без оца хтори погинул, його мацери, вашей баби, нє було лєгко старац ше, шнїц о лєпшим, лєгчейшим живоце. Мудри людзе з валалу видзели у нїм вельо векши потенциял, и потрудзели ше преправиц му драгу на теолоґию у Заґребе. Нє постал священїк, алє ше анї на тим нє застановел. Так, нє закончел за паноца, а война и други околносци у тедишнї час, оможлївели му же би робел як учитель и попри тим же за тото нє бул школовани. Нє дзвигнул руки од науки. Вибрал тото цо ше му видзело же и попри роботи годзен посцигнуц, а то бул правни факултет, студиї на тим напряме, дзе познєйше закончел и докторат. Робел у керестурскей ґимназиї, мал притоку ґу язику, а познєйше предлужел робиц 20. НОВЕМБЕР 2020.


ljudze@ruskeslovo.com

у Кули у своїм фаху. У кед упознал мою мацер и кед плановали заєднїцки живот, роботу и дом пренашли у Суботици дзе ше им видзело же то добре место за фамелию, алє и розвой и образованє дзецох. Од теди моя фамелия там. РС꞉ Упознали сце ше на студийох з вашим будуцим супругом, паном Таґасовичом и вєдно з знїм предлужели живот, преширели фамелию... Виучели сце ше за професорку анґлийского язика, робели, преподавали... Медзи першима сце зрозумели же дзецку мож тримац увагу, лєм кед добре обдумана и порихтана годзина. Уведли сце иновациї до настави, применєли найсучаснєйши средства, а так и нєшка робице. Ваш супруг, хтори нажаль, вецей нє медзи нами, у шицким Вас потримовал. Верим же Вам тота його потримовка барз значела... Мойо родичи важни питаня вєдно ришовали. Кед сом требала пойсц на студиї, вони обидвойо раховали же будзе найлєпше кед ше упишем на просвитни фах. Анї з єдним словом нє спомли же би сом можебуц требала вибрац фах з котрим ше вецей зарабя. Наука и афинитет ґу фаху були опрез пенєжу. Важне робиц тото цо любиме, бо лєм так од себе можеме дац максимум. И нєшка мам добру комуникацию з дзецми, а оцени хтори доставаю у школи потвердзую яка тота наша робота. Мой супруг, хтори бул истого фаху, наисце бул моя барз велька потримовка. Вон ше перши у нашей фамелиї почал занїмац з информатику, та вец знанє преношел и на нас. Нєпреривно робел на богаценю и осучасньованю з єдного боку фаховей литератури, а з другого боку белетристики. З нашима дзивчатми бул блїзки, вше полни порозуменя.

З єдней Мафтейовей яри

РС꞉ Вашо дзивки давно пошли з родительского дому. Приповедали сце о нїх задовольни же старша свойо потенцияли розвила у приватней роботи, а младша нашла свой мир у манастире. Ваша унука Матеа ше теди школєла, а кед ю и нєшка споминаце, вше то робице з вельким одушевийом.

Татяна: Фамелия и приятелє, моя найвекша потримовка

20. НОВЕМБЕР 2020.

Нашо дзивки, тераз уж одроснути, маю свойо животи, а унука Матеа (достала мено по дїдови Мафтейови), у медзичаше одросла, закончела Економски факултет у Суботици, а маґистровала у Заґребе. Тераз роби у фамелийней фирми своїх родичох. И надалєй зме барз блїзки, аж и просторно, бо вона и єй Иван жию у истим будинку дзе и я. Пошвидко постанєм прабаба и тому ше барз радуєм. Зоз старшу дзивку Сузану ше каждодньово чуєме, а видзиме углавним през викенди и на швета. Нєдавно зме шицки вєдно нащивели младшу дзивку, монахиню Лидию, хтора у манастире уж длугши час. И я любим там пойсц на даскельо днї. Там вше найдзем потребни мир, и врацам ше дому збогацена, полна сили хтора ме наганя робиц тото цо любим и у чим уживам.■

РУСКЕ СЛОВО 27


ДУХОВНИ ЖИВОТ У НОВИМ САДЗЕ

ТРЕНИНҐ О ВОЛОНТЕРСКИМ МЕНАДЖМЕНТУ У Новим Садзе, 7. новембра почал дводньови семинар под назву „Тренинґ о волонтерским менаджменту” котри водзел проєктни асистент Каритасу Сербиї Марко Шалич. На семинаре обробени даскельо теми – волонтерски менаджмент, волонтере у проєкту, потреби за волонтираньом и економска вредносц у проєкту, орґанизованє волонтерох, селекция, мониторинґ, як и потримовка и евалуация волонтерох у волонтерскей програми. Предвидзене же на тренинґу буду коло 12 особи з наших парохийох, алє на концу, на семинар могли присц лєм пейц особи, та на тим семинару бул координатор Каритасу нашей Епархиї Елемир Джуджар, одвичательна особа Каритасу Нового Саду Анита Ґовля, водитель вецей волонтерских проєктох нашого Каритасу психолоґ Соня Алексич и богослов Ярослав Варґа . Тоти семинари наменєни шицким пейцом владическим Каритасом у Сербиї, насампредз директором, координато-

ром и тим цо робя, або жадаю робиц зоз волонтерами у парохиялних Критасох, а наш Каритас перши вихасновал тоту можлївосц. о. В. В.

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

У КУЛИ

РОБОТНА АКЦИЯ НА ТЕМЕТОВЕ

ПОШВЕЦЕНИ КРИЖ ОПРЕЗ ПАРОХИЇ

На керестурским теметове, прешлей соботи отримана роботна акция коло хижи дакедишнєй гробарнї, хтору ше уж длугши час цалком ушорює. На тот завод члени Церковного одбору и други волонтере позберали стару цеглу, хтора остала од звалєних часцох дакедишнєй гробарнї и превезли до Водици, дзе будзе похаснована за мурованє септичней долїни. Як виявел тутор теметова Михайло Рац, то остатня тогорочна акция на теметове. У хижи-гробарнї вельо поробене – знїжени повали, обити и защицени шицки мури одвонка, доправена заварта тераса на уходзе у конку, а пред тим уведзена вода, направена ку-

палня и претрешене закрице, преложени облаки и дзвери. Треба ище досц поробиц, на месце дзе була зложена цегла планує ше посадзиц „живу оградуˮ зоз хтору хижа будзе оградзена од теметовскей часци, як и пошац траву у дворе и опрез хижи од драги. Тутор Рац гвари же требало вельо часу, а ище нє поробене шицко, же би ше тоту цалком запущену хижу оспособело за сучасни способ биваня. Керестурски теметов вше бул власносц керестурскей парохиї, у гробарнї жил чловек хтори бул гробар. Кому будзе дати на хаснованє тот обновени будинок, як гварел тутор Рац, Церковни одбор будзе ришовац у наступним чаше. М. А.

Фото: М. Рамач

28 РУСКЕ СЛОВО

Фото: Ф. Пронек

Опрез парохийного дому церкви св. Йосафата и манастира оцох Василиянох у Кули поставени нови камени криж, а пошвецени є концом октобра. Як дознаваме од капелана парохиї о. Платона Салака ЧСВВ, нови криж мушел буц положени место дотирвалого древеного, хтори на тим месце стал 22 роки, алє ше указало же бул згнїти у жеми, та нєдавно, кед була велька буря, лєм ше виврацел на ограду. За нови камени криж, хтори виробел и поставел кулски каменяр Александер Билек, назберани донациї од парохиянох, алє и других донаторох, а комплетна тота робота коштала 4 800 еври. Нови камени криж пошвецел капелан о. Платон, у присустве парохиянох, понеже парох кулски о. Дамян Кича ЧСВВ бул оправдано одпутовани. Кулска парохия ше пририхтує за Кирбай, понеже церква пошвецена священомученїкови Йосафатови, чийо швето 25. новембра, а Кирбай ше преноши на нєдзелю, 29. новембра. М. А. 20. НОВЕМБЕР 2020.


duhovni@ruskeslovo.com

У СУБОТИЦИ

На святочней Служби Божей, 14. новембра, монс. Славко Вечерин, по рукох владики Ладислава Немета, пошвецени за суботицкого владику, у катедрали – меншей базилики св. Терезиї Авилскей у Суботици. Литурґия почала зоз святочну процесию, як пренєсли медиї, у хторей були и троме владикове: зренянински владика и предсидатель Медзинародней владическей конференциї св. Кирила и Методия Ладислав Немет, умировени суботицки владика Иван Пензеш и владика грекокатолїцкей Епархиї св. Миколая Георгий Джуджар, потим, були дзевецме други владикове зоз Сербиї, Горватскей, Мадярскей, БиГ, Чарней Гори и Косова. Була менованя за владику пречитана на горватским и на мадярским язику, апостолски нунций у Сербиї архиепископ Лучиано Суриани висловел поздрав и пренєсол благослов Святого Оца. М. Г. К.

У НОВОВЕРБАСКЕЙ ПАРОХИЇ

ПОМОЦ ОД ЛОВАРСКОГО ЗДРУЖЕНЯ Грекокатолїцка церква Святого Владимира у Новим Вербаше, прешлого тижня достала помоц, котру обезпечело вербаске Ловарске здруженє ,,Фазан”. Члени ловарского здруженя, нововербаскей парохиї, подаровали три метери древа же би го потопели тей жими, а за тото идею дал парохиян Никола Мосни. Парох нововербаскей парохиї о. Иґор Вовк, гверел же то барз поможе парохиї, бо парохия сама „жиє” од помоци котру достанє од людзох. – Вельо раз, после Служби Божей, ше парохиянє останю дружиц у сали. Часто тоти, котри помагаю, анї нє нашо парохиянє, алє вирни зоз других церквох, православней, лєбо протестантскей. Нажаль, пре ковид, єст вше менєй людзох у церквох. Того мешаца маме и „Нєдзелю Каритасуˮ, и кед помагаме, нє треба патриц хтора церква и хтора вира – гварел з тей нагоди о. Вовк. О. Р.

20. НОВЕМБЕР 2020.

Фото: www.subotica.info

МОНС. СЛАВКО ВЕЧЕРИН НОВИ СУБОТИЦКИ ВЛАДИКА

ПОЧАЛ КРАЧУНСКИ ПОСТ ПО НОВИМ КАЛЕНДАРУ

ВИДЗИЦ БОГА У БЛИЖНЬОМУ ХТОРИ У ПОТРЕБИ У парохиї св. оца Миколая у Руским Кере стуре, 15. новембра почал Крачунски пост, час преглїбйованя власней вири и нашого одношеня з Богом и ближнї ма, и час за бра ни за свадзби и явни вешеля. На Службох Божих, прешлей нєдзелї, о. Малацко наглашел же пост нє значи заверанє до себе, а зоз одре ка нь ом од од ред зе но го єдзеня ми помагаме своєй вири. – У чаше по ста намагаме ше ище баржей буц унапрямни на Бога. То робиме з молитву, одходом на Службу Божу, на спо ведз и причасц. Алє кед зме у тим заварти за ближнього, вец наша молитва нє ма плоди. Мож повесц же хто нє видзи коло се бе бли жнь о го хтори у потреби и нє зна буц солидарни и мило сердни, нє увидзи анї Го спода Бога док за то придзе час. Прето по стої пост же бизме

пречисцели нашо души, же би на шо шер ца нє були подзелєни, же би нашо руки нє остали у кишенки без чувства за потреби бидних – наглашел о. Малацко. И перши дзень и ца ли крачунски пост Церква дава шлєбодни вибор вирним чи буду по сциц по било чи строго, а у нашей традициї строго ше по сци лєм на Вилїю. У ча ше по сту мож ше кре сциц, а може буц и винчанє, алє без вешеля. Кере стурска парохия ше пририхтує означиц и швето св. Миколая, та як поведзене, буду ше и того року дзелїц пакецики наймладшим. Цена 500 дин, а мож даровац пенєж и за дзеци з фамелийох у потреби. Спо соб як ше па ке ци ки под зе лї буд зе по знє й ше обя ве ни, алє ше будзе мерковац на здравстве ну без печ носц дзецох у чаше епидемиї М. А.

РУСКЕ СЛОВО 29


informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 14. новембра 2020. року наполнєл ше рок як нас занавше зохабела наша мила швекра, баба и прабаба

ЛЕОНА КОЧИШ народзена Стричко (1930–2019) з Руского Керестура З любову и почитованьом красни памятки на ню навики чуваю – нєвеста Живана, унук Александар зоз фамелию, унук Владимир зоз фамелию и унука Марина зоз дзецми Спочивайце у мире Божим! Най Вас ангели чуваю! НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 13. новембра наполнєли ше Дня 17. новембра наполнєли ше 2 7 роки як нас зохабела мац, суп- роки як нас зохабел супруг, оцец, руга, дзивка, шестра дїдо и прадїдо

ЕУФЕМИЯ ВУЇЧ МАНЬОШ (1964–2013)

ДЮРА МАНЬОШ (1939–2018)

Памятку на нїх чуваю їх наймилши Мелана, Мижо, Ґенка, Гена и Душан, Иґор, Дарко, Ивана, Александра, Слободан, Предраґ, Стефан и Иван Спочивайце у мире Божим! НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 26. новембра наполня ше пейц роки як вецей нє з нами наша

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 12. новембра преселєл ше до вичносци

МИРОСЛАВ ЦИРБА (1946–2020) зоз Шиду Памятку на ньго будзе чувац сваха Варґова зоз Руского Керестура Най спочива у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 12. новембра зохабел нас наш колеґа, длугорочни новинар „Руского слова”

МИРОСЛАВ ЦИРБА (1946–2020) зоз Шиду Вично нам останю красни памятки на ньго Колектив НВУ „Руске слово”

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 18. новембра наполнєли ше 4 роки як вецей нє з нами наш мили син, супруг и оцец

АНА (ГАНЧА) СИМИЧ (1944–2015) зоз Шайкашу Памятку на ню буду чувац єй наймилши СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. новембра 2020. року наполнєли ше шейсц жалосни роки як нас зохабел и пошол до вичносци наш мили супруг, оцец, дїдо и швекор

ВЛАДИМИР ХРОМИШ (1944–2014) з Вербасу

Красни памятки на ньго вично чуваю супруга Ксения, син Владимир, дзивка Мария, нєвеста Даяна, жец Драґиша, унуки Неманя, Иґор, Милена и Милан Спочивай у мире Божим!

30 РУСКЕ СЛОВО

ДЮРА ШОВШ (1953–2016) з Руского Керестура Вше будзеш у наших молитвох и шерцох. Твойо наймилши Спочивай у мире Божим! 20. НОВЕМБЕР 2020.


informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 18. новембра наполнєли ше 6 мешаци як нас занавше зохабела наша мила супруга, мац, швекра и баба

ГЕЛЕНА СЕМАН народзена Варґа (1941–2020) з Руского Керестура Красни памятки нам остали котри нас буду навики здогадовац на це. З почитованьом твой супруг Владо, дзивка Геленка, жец Кимо и твойо унучата Златко и Ясминка Спочивай у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 13. новембра занавше нас зохабела наша мила тета

АЛЕКСАНДРА ЛЕСЯ ТИМКО (1935–2020) з Вербасу Вше будземе паметац твою доброту и вично будзеш у наших шерцох. Оксана, Таня и Иван зоз фамелиями Спочивай у мире Божим!

ЗАВОД ЗА КУЛТУРУ ВОЙВОДЯНСКИХ РУСНАЦОХ НОВЕ ЧИСЛО ТЕЛЕФОНА Завод за културу войводянских Руснацох обвисцує заинтересовану явносц же ма нове число телефона 021/654-6534 Адреса Заводу иста – Футожска 2, Нови Сад

Покраїнски секретарият за урбанизем и защиту животного штредку, на основи члена 20. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС” чс. 135/04) обявює

Покраїнски секретарият за урбанизем и защиту животного штредку, на основи члена 14. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС” чс. 135/04) обявює

явни увид студиї о преценьованю вплїву на животни штредок Ношитель проєкта ЯП „Драги Сербиї“ зоз Беоґраду, улїца Бул. Краля Александра чс. 282, Нови Сад, поднєсол вимогу за даванє согласносци на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок ПРОЄКТА за вибудов швидкей драги державней драги IБ ряду чс.21 Нови Сад-Рума, Партия 3Часц 3: Ґузел „Кать’’ - Петроварадин (ґузел „Автодрага Е-75’’), км 0+000,00 – км 6+900,00 „ПП – ДП21’’, Л =6,900км. Податки и документация зоз вимоги ношителя проєкта мож достац на увид од 10 г до 14 г у просторийох Покраїнского секретарияту за урбанизем и защиту животного штредку Булевар Михайла Пупина 16 (прижемє канцелария чс. 39) и у канцеларийох Городскей управи Нови Сад, улїца Руменацка чс. 110, по 21. 12. 2020. року. Под час тирваня явного увида заинтересована явносц може у писменей форми поднєсц зауваги и думаня на виложену студию о преценьованю вплїву на адресу Покраїнского секретарията. З цильом орґанизованя здравствено безпечних условийох за отримованє явней розправи и презентациї нєобходне же би шицки заинтересовани наявели свойо участвованє на телефон +381 21 487 46 90 лєбо по електронкей пошти на е-маил: еkourb@vojvodina.gov.rs. Явна презентация отрима ше 22. 12. 2020. року у будинку Влади АП Войводини (прижемє, канцелария чс. 39) на 12 г.

о принєшеним ришеню о обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок Покраїнски секретарият за урбанизем и защиту животного штредку дня 12. новембра 2020. року принєсол ришенє о обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок за проєкт вибудов и реконструкцию Пристанїща Нови Сад на катастарских парцелох чс. 4142/35, 4142/2, 4142/7, 4142/40, 4142/39, 4142/3, 4142/29, 4144/4, 4144/3, 4142/8, 4142/27, 4142/26, 4142/4 и 10667/1 КО Нови Сад I. Ношитель проєкта „DP World” а.д. Нови Сад улїца Царинска чс. 1, Нови Сад. Ришенє о обсягу и змисту Студиї о преценьованю вплїву на животни штредок за предметни проєкт мож достац на увид роботнима днями од 10 до 16 годзин у просторийох Покраїнского секретарияту за урбанизем и защиту животного штредку Булевар Михайла Пупина 16 (прижемє канцелария чс. 39), або на е-адреси oliveravucinic@vojvodina.gov.rs и natasa.knezevic@vojvodina.gov.rs. Заинтересована явносц може виявиц жалбу на принєшене ришенє у чаше од 15 днї од дня обявйованя обвисценя.

ДОЧАСОВE ЧИСЛO ТЕЛЕФОНА „РУСКОГО СЛОВА” У НОВИМ САДЗЕ

ПОСМЕРТНИ ОГЛАШКИ БУДУ ОБЯВЙОВАНИ И НА САЙТУ

ОГЛАШУЄ

Пре преселєнє и пременку адреси, администрация Новинско-видавательней установи „Руского слова” у Новим Садзе за оглашки и предплату будзе хасновац дочасове число телефона 021/3020-167. После ришованя питаня телекомуникацийох, будзе врацене старе число телефона администрациї (021/6613-697). Администрация Новинско-видавательней установи „Руского слова” у Новим Садзе роби од 9 по 14 годзин у Футожскей число 2. О шицких пременкох будземе вас благочасово информовац. Б. В. 20. НОВЕМБЕР 2020.

ОБВИСЦЕНЄ

Тих дньох НВУ „Руске слово” оможлївела читачом же би по смертни оглашки обявйова ли и на сайту, цо значи же кажди такв. In memoriam хтори обявени у новинох, будзе и на линку www.ruskeslovo.com/инмемориам/. Тота услуга нє меня цену по смертних оглашкох, а кед таке оглашова нє буд зе при лапе не, годно обявиц и обвисценя о датуму кеди буду отримани и други обряди за найблїзших. Шицки оглашки на сайту буду єднакей велько сци и годно их видзиц два тижнї. Затераз ше их буд зе обя вй о вац

штвартками, а годно их дзелїц и на дружтвених мрежох. Оглашки котри ше порядно обявює у новинох „Руске слово” од октобра ше обявює и на нашим сайту, а по старих ценох. То значи же хто уплаци оглашку до новинох, по истей цени будзе мац исти текст обявени и на са й ту. Та ке по ну ка нє будзе важиц до початку шлїдуюцого року. Обявйованє по смертних оглашкох на сайту, вєдно зоз малима оглашками, почало у рамикох преширйованя огласного про стору Установи. Б. В.

РУСКЕ СЛОВО 31


informator@ruskeslovo.com

ВИШЛО НОВЕМБЕРСКЕ ЧИСЛО ЧАСОПИСА ЗА ДЗЕЦИ „ЗАГРАДКА” Мали и вельки читаче тих дньох достали новемберске число часописа „Заградка”. На насловним боку ше представели школяре руского оддзелєня першей класи зоз учительку Славку Хромишову у Коцуре. Свойо фото памятки послали вредни сотруднїки зоз Вербасу, Руского Керестура и Коцура. Литературну часц виполнєли писнї и приповедки хтори написали нашо писателє Ирина ГардиКовачевич, Ксения Варґа, Серафина Макаї, Златка Чизмар, Даниела Тамаш и Евґений Чакан, а у рубрики „Облачок до швета” представена кнїжка поезиї „Нєбо нє за одроснутих” писательки Радмили Томич. Зоз шветовей литератури вибрани виривки зоз романа „Глас дзивини” Джека Лондона. На духовним

боку дознаце яке церковне швето Воведениє, а ту и єдна притча зоз Святого Писма. „Мала заградка” наймладшим читачом дарує кратки писньочки о єшеньских хмарох, и два писньочки и єдну приповедку о їжикови. Ту и стаємни квиз и вельо илустрациї хтори треба повифарбйовац. Состави, кратки стихи и малюнки послали школяре зоз Руского Керестура, Коцура, Вербасу и Дюрдьова, а на бокох „Висти зоз школох” дознаце як нашо дзеци означели Дзецински тидзень и цо новосадски школяре робели на „Веселинки”. Нє забудзце ришиц задатки на Забавних бокох, а на концу можеце пречитац о вашару шмиху у Мексику и о рударским населєню пейц километери високо у перуанских Андох. М. Р.

* дзе цо будзе * дзе цо будзе *

МАЛИ ОГЛАШКИ

ФАМУС ТОГО РОКУ БУДЗЕ ОНЛАЙН Дом култури Сивец обвисцел публику же ше 36. Фестивал акустичней музики, ФАМУС, отрима онлайн пре хвилькову ситуацию зоз пандемию Ковид-19. Конкурс отворени 11. новембра и будзе тирвац по 1. децембер 2020. року, а реализовани будзе прейґ Ют’юб каналу 36. FAMUS (ONLINE). Авторски писнї, кратки биоґрафиї и авдио-видео знїмок мож послац прейґ WeTransfer-у на мейл адресу 36.famus2020@gmail.com, а вецей информациї мож достац на урядовим сайту Дома култури Сивец и Ют’юб каналу.

#останьме одвичательни ПОСИЛАЙЦЕ НАМ СВОЙО РЕЦЕПТИ rusmak.ruske@gmail.com 32 РУСКЕ СЛОВО

ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, праху, галайку, праху, инсектох. МОНТИРАМЕ: – РОЛЕТНИ

– ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ – ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ – МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ – ВЕНЕЦИЯНЕРИ – ОПРАВКИ 025/5827-710, 060/5088-433

РУСКИ КНЇЖКИ МОЖ КУПИЦ ПРЕЙҐ ИНТЕРНЕТУ

Интернет кнїжкарня НВУ „Руске слово” оформена у децембру 2016, а початком того рoку достала нови випатрунок. То єдини сайт на котрим прейґ интернету мож купиц руски кнїжки котри видало Видавательне оддзелєнє НВУ „Руске слово”, а котре промовує нє лєм руски язик, кнїжки, алє и руских писательох. У кнїжкарнї у тей хвильки мож купиц даєдну спомедзи 120 кнїжкох у вецей жанрох – поезию, прозу, кнїжки за дзеци, нашо рочни календари, науково-публицистичну литературу и други. Потераз предати вецей як 50 кнїжки на териториї цалей Републики Сербиї, а процес купованя єдноставни – пополнї ше формулар, кнїжки сцигую по пошти, а плаценє ше окончує док сцигню на написану адресу. Нашу интернет кнїжкарню можеце нащивиц кед удуркаце: www.knjizkiporuski.com, а на Фейсбуку ю можеце провадзиц под меном: knjizki po ruski. 20. НОВЕМБЕР 2020.


informator@ruskeslovo.com

20. НОВЕМБЕР 2020.

РУСКЕ СЛОВО 33


СПОРТ СТОЛНОТЕНИСКИ КЛУБ „РУСИН” З РУСКОГО КЕРЕСТУРА

ШАНСУ МАЛИ МЛАДШИ БАВЯЧЕ Столнотениски клуб Русин з Руского Керестура участвує на рижних змаганьох. Їх резултати у остатнїм чаше, вшелїяк, за потїху насампредз прето же Клуб иснує и успишни є у лиґашских змаганьох, алє и на першенстве Войводини и на числених турнирох дзе браня фарби Русина

К

луб хтори водзи упарти ентузияст Драґан Ковачевич, єден зоз ридких клубох у Руским Керестуре хтори нє престава витирвало робиц. З найвекшей часци млади бавяче тренирали скоро кажди дзень и през лєто, а по словох тренера, тераз помали приходза и резултати, бо хлапци уходза до потребней форми. – Треба повесц же зме од тей сезони у Клубу завжали цалком иншаке становиско. То значи же вецей нє будземе оганяц резултати, гоч зме були на 2. месце у Южнобачкей лиґи и мали нагоду прейсц до Войводянскей. Тераз зме ришели цалком подмладзиц екипу и дац шансу младим бавячом хтори упарто тренираю уж даскельо роки. Будземе бавиц опущено, бо найважнєйше же би ше дзеци занїмали зоз спортом, а нїхто з нїх зоз того спорту хлєба єсц нє будзе – толкує Ковачевич, и надополнює же им Войводянска лиґа нє одвитує и пре дальши путованя хтори би иншак мушели буц. ПОСЦИГНУТИ РЕЗУЛТАТИ Млада екипа Русина так наступела у подмладзеним составе 24. октобра и бавела 2. коло лиґи у Новим Садзе зоз екипу Нови Сад. Понеже бавели без двох стандардних бавячох, Михайла Сабадоша и Стефана Горняка, подмладзена екипа страцела зоз резултатом 4:1. Русин бавел у составе Матей Сабадош, Иґор Фейди и Стефан Колошняї, а резерва бул Александар Шанта. Резултати по партийох були Матей Сабадош – Иґор Раїч 3:1, та за Русин було 1:0. Друге змаганє бавели Иґор Фейди – Лука Стефанович, а резул-

СПИНИ МАТЕЯ МАКАЯ На Турнире у Бечею Матей Макаї посцигнул найлєпши резултат од Русиновцох. Матей тераз 4. класа основней школи и по рокох припада ґрупи младших кадетох. – Так випадло же сом прешол квалификациї, алє сом потим страцел. Но, важне же бавиме. Я тренирам од першей класи, значи уж 4 роки. Попачел ше ми тот спорт такой на початку, о рок тренираня освоєл сом и першу медалю, та ме и то отримало далєй ходзиц на тренинґи, бо нам ту крашнє и тренера маме доброго, та нє думам ище зохабиц тот спорт. У столним тенису найволїм спини, кед ше цага, бо лабдочка теди чежше идзе, та ю и процивнїк чежко враца.

34 РУСКЕ СЛОВО

тат бул 1:3, значи нєришено 1:1, док у трецим Стефан Колошняї – Страхиня Йоскимов 0:3, значи 1-2 за Нови Сад. Потим у дублу Сабадош, Фейди – Стефанович, Савкович резултат бул 2:3, значи 1:3 за домашнїх, та ище у партиї Сабадош – Стефанович 1:3, цо значи же вкупни резултат 4:1 за Нови Сад. ЕКИПНИ И КАДЕТСКИ ТУРНИР После того, 7. новембра Русиново кадети були на Екипним першенстве Войводини хторе було у Челареву. Ту була екипа꞉ Иґор Фейди, Стефан Колошнаї, Александар Шанта и Матей Макаї, и завжали 6. место у Покраїни од 7 екипох. По словох тренера Ковачевича, нашо хлапци добре бавели, гоч були у ґрупи зоз Новим Садом, Вершцом и Темерином, моцнима екипами, бо аж и Нови Сад и Вершец бавели у финалу. Потим СТК „Русин” прешлей нєдзелї, 15. новембра, бул у Бечею бавиц на бодовним турнире „А” катеґориї за кадетох. Змагали ше, гоч маю у Клубу лєм єдного кадета, а то Александар Шанта, алє маю младших кадетох, а то Матей Макаї и Иґор Фейди хтори бавели зоз старшима. Макаї прешол квалификациї и вошол медзи 32 найлєпших бавячох цо досц солидно, гевти двоме нє бавели подло, алє випадли у квалификацийох, гвари тренер Ковачевич. На соботу, 21. новембра, Русин идзе бавиц 3. коло лиґи до Селенчи, потим у 4. колє, 28. новембра Русин дочекує Гайдук зоз Чуроґу, а потим 5. коло ознова госцує у Жаблю, а то будзе 6. децембра. Кед же турнир будзе отримани, русиновци ше рихтаю и на Новорочни турнир дзе традицийно участвую, а вон би мал буц од 11. до 13. децембра, з чим би ше закончели и тогорочни змаганя.■ М. Афич 20. НОВЕМБЕР 2020.


sport@ruskeslovo.com

СПОРТ И КОРОНА

ЗМАГАНЄ ЗОЗ ХОРОТУ Кед ше подцагнє смужку, хорота вируса корона ище вше ма предносц. Велї з нас подумали же то лєм єдна файта ґрипи, алє то нє так. Ище вше маме хорих, а як обвисцую шветово медиї вше ше вецей полня шпиталї, та шицки мушиме буц осторожни. Нажаль, так и у спорту. Вельки змаганя одказани, а мали ше бави без публики! Цо повесц? Нєт тей жирячки, нєт того адреналину хтори спортистох наганя на ище лєпши акциї, на ище лєпши и красши виборени поени, на ефикасни поцаги, на фер-плей... и на велї други ствари хтори краша спорт. Японски премиєр нєдавно виявел же Олимпийски бависка хтори требали буц отримани того року, идуцого буду шветочносц побиди над вирусом хтори однєсол вецей як милион животи у цалим швеце. Рок познєйше, бо нєдавно означена рочнїца першого случая охореня од вируса, ище вше ше трапиме зоз мирами предосторожносци. Маски так повесц, нє шмеме зняц, чуваме ше од векших дружтвох... и, вообще, мушиме мерковац на себе.

Кед слово о спортистох, поєдинєчни спорти у лєпшей позициї. Алє екипни ище вше муша мерковац и водзиц рахунка о мирох предосторожносци. И надалєй нє будзе навиячох на шицких спортских аренох, та анї на гевтих хтори бизме могли наволац ВИП. Нє можеме буц присутни анї на єдним змаганю, без огляду чи бави Саянковч, Грубеня, Колошняї, єден зоз Тривуновичох, Тешанович, Човс,... та и Тадич, Серґей Милинкович – Савич. Но и попри того, и у тим „короновим” чаше, наш Ноле зазначел ище єдну побиду на, мож повец, найзначнєйшим турниру, остатнїм у тим року, у Лондону. А и нашо Спортски бависка тиж мали заплановани осемнац турнири. Алє отримани, лєм даскельо – анї дзешец. Шицки ше чували, мерковали, и були на дистанци, ношели маски пре шицких нас. Та, кед змагателє можу буц одвичательни, сцерпце ше и будзце и ви. И, меркуйце на себе. А. П.

ТРЕЦА РУКОМЕТНА ЛИҐА СИВЕР „СИВЕР”

РУКОМЕТНЕ СТРЕТНУЦЕ, А РЕЗУЛТАТ КОШАРКАШСКИ РК „Сивец 69/2” – РК „Русин” 38:37(20:22)

У 6. колу Трецей рукометней лиґи сивер „Сивер” хторе одбавене внєдзелю, 15. новембра, рукометаше Русинa страцели стретнуце кед госцовали, од РК „Сивец 69/2” з резултатом 38:37(20:22). Кажде, хто голєм кус провадзи рукомет, зна же екипа хтора на госцованю да 37 ґоли, то екипа за кажде почитованє. Так ше, внєдзелю, рукометаше Русина як госци у Сивцу, указали у найлєпшим виданю. Перша екипа „Сивец 69” ше змага у високей „Супер Б” лиґи Сербиї, док ше друга екипа змага у 3. лиґи „Сивер”, у хторей можу наступиц и бавяче зоз 1. екипи. По традициї, Сивец 20. НОВЕМБЕР 2020.

уж роками рукометни штредок, лєм дакус зоз слабшима резултатами од Червинки, або Вербасу. Внєдзелю без Гербута, русиновци нє респектовали домашнїх. На шицких позицийох бавели у першим шоре борбено, дисциплиновано, и лєм пре єден менєй дати ґол, нє освоєли анї єден бод. У першим полчасу при резултату 19:17 за домашнїх, бавяче Русина даваю за шором 5 ґоли, а доставаю лєм єден. Зоз тим закончую и перши полчас на свой хасен. У другим полчасу у спортскей гали ситуация ше нє барз пременєла, а розположени ґолґетере решетаю

мрежи зоз обидвох бокох. На концу стретнуца, моцнєйша або, лєпше поведзено, щешлївша екипа победзела, но победзени нє шму буц розчаровани. Од русиновцох найвецей ґоли на тим стретнуцу дал Филип Орос (10), Филип Тома (8), Борис Югик (6), Виктор Микита и Неманя Стойков по 4, Давор Хома и Иван Рац дали по 3 ґоли, а наступели и Петро Пирожек, Стефан Дюрко, и ґолман Владимир Мудри. Уж у идуцим колу, до керестурскей Спортскей гали приходзи екипа зоз Кляїчева и то будзе нагода виправиц шицко препущене. Ан. М.

РУСКЕ СЛОВО 35


СПОРТ ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА СУБОТИЦА

ВИПУЩЕНА ПОБИДА У АДИ ФК „АФК” (Ада) – ФК „Искра” 1:1 (0:1)

АДА: стадион домашнєй екипи ФК „АФК”. Ґол за Искру дал Деян Тешанович Состав: Вучинич, Човс, Петрович, Барович, Кудєески, Сталевич, Живанович, Петрович, Иван, Николич, Бокан и Тешанович. После чежких даскелїх предходних колох, у котрим Искра страцела вельо боди котри були плановани, на госцованє до Ади екипа нє пошла зоз велькима амбициями. Насампредз прето же на стретнуце нє могли присц даскельо стандардни бавяче. Можебуц праве така ситуация коцурским фодбалером дала мотивацию и моц же би ше нє придали и указали же и у ослабеним составе маю моци одбавиц добре змаганє. Од початку стретнуца Искра почала бавиц вельо лєпше як на остатнїх даскелїх колох. Домашнї фодбалере яґда подценєли фодбалерох Искри, та були нєсподзивани же Искра тота котра превжала бависко и ма инциятиву. На перши ґол ше нє чекало длуго. После єдней добрей акциї Тешанович дал ґол и принєсол вельку радосц коцурским фодбалером. Ґол на самим початку дал кридла фодбалером Искри, котри потим ище баржей почали прицискац на ґол екипи АФК. Шанси ше шоровали, Бокан вибил сам опрез ґоламана, у истей акциї Иван премахнул празни ґол, Николич тиж бул сам опрез ґолмана, Тешанович тиж мал ище єдну добру шансу, Кудєрски потрафел греду, алє лабда нє сцела до ґолу. У тим периодзе домашнї мали єдну шансу кед после наруценей лабди, єден бавяч домашнєй екипи бил зоз главу, алє потрафел стативу. После телїх премахнутих шансох, було обаваня же Искру сцигнє кара. Медзитим, у другим полчаше знова Искра була

лєпша екипа на терену, мала ище даскельо добри шанси, котри остали нєвихасновани. Домашнї аж у остатнєй часци змаганя почали бавиц лєпше и помали преберац бависко, медзитим, їх напади ше закончовали углавним на коло 30 метери од Искрового ґола. Пред самим концом стретнуца, кед ше лєм чекал остатнї судийов пищок, ушлїдзела єдна безопасна акция у котрей домашнї центарфор на коло 15 метери од ґолу приял лабду и бул обрацени ґу свойому ґолу, а Кудєрски без потреби преоштро стартовал на ньго и направел пенал. Домашнї пенал вихасновали, и вицагли бод. После 14 одбавених колох, Искра на 12. месце на таблїчки зоз 12 освоєнима бодами. На нєдзелю, Искра у Коцуре одбави стретнуце процив ФК „Сутєска” зоз Бачкого Доброго Поля, котре будзе и остатнє у єшеньскей часци сезони. З. К.

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА НОВИ САД

БАЧКА БЕЗ БОДОХ У ДЕРБИЮ ФК „ЖСК” (Жабель) – ФК „Бачка 1923” 4:1 (2:0)

Жабель: Стретнуце судзел судия Йован Чулум зоз Шайкашу. Дати ґоли 4:1 (2:0). БАЧКА: Златан Смолян, Милан Станкович, Ратко Чирин, Стефан Деянович, Янко Вуйович, Небойша Баґич, Желько Тривунович, Предраґ Маркович, Небойша Баґич, Душан Тривунович, Милан Роґич, Илия Данґубич У сушедним дербию котре одбавене внєдзелю, 15. новембра у Жаблю, ФК „Бачка 1923” зоз Дюрдьова страцела од домашнєй екипи ФК „ЖСК” и то зоз резултатом 4:1 (2:0). У напартим стретнуцу ґоли за домашню екипу дали Оґнєн Клисура у 30. минути, Урош Топич лєм осем минути познєйше, Александар Боґданов ґол дал у 53. минути, а штварти и остатнї ґол на тим стретнуцу дал Илия Кронич у 71. минути.

36 РУСКЕ СЛОВО

Перши и остатнї ґол за екипу ФК „Бачка 1923” зоз Дюрдьова при концу стретнуца дал Душан Тривунович у 87. минути. У осемнастей минути судия додзелєл жовти картон домашньому тренерови Тихомирови Крсмановичови пре пригварянє помоцному судийови. Зоз тим пораженьом Бачка ше спущела на седме место у таблїчки, а у тей хвильки ма 28 боди. Од шеснац стретнуцох у єшеньскей часци першенства Бачка призначела осем побиди, штири стретнуца бавела нєришено, а тельо стретнуца и страцела – штири. На стретнуцох ґолґетере Бачки дали 33 ґоли, а у одбрани свойого ґоли були седемнац раз нєуспишни. Но, заш лєм маю позитивну ґол розлику од шеснац ґоли. Шлїдуюце, алє и остатнє стретнуце у тей сезони Бачка будзе бавиц на домашнїм терену 22. новембра на 13 годзин процив ФК „Фрушкогорски партизан” зоз Буковцу. Л. Кх. 20. НОВЕМБЕР 2020.


sport@ruskeslovo.com

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ЗОМБОР

ЄДИНИ ҐОЛ ПОСЛЕ ГОДЗИНИ БАВИСКА ФК „Русин” – ФК „Полет” (Каравуково) 1:0 (0:0)

Русин: Калинич, Кочиш, Голик, Будински (Иличич), Вуйович В, Надь, Саянкович, Даноєвич (Виславски), Дюканович, Кулич (Ковачевич), Рац. У предостатнїм, 16. колу Подручней фодбалскей лиґи Зомбор, фодбалере Русина внєдзелю, 15. новембра, на домашнїм терену одбавели стретнуце зоз ФК „Полет” зоз Каравукова. Початок баржей здабал на приятельске стретнуце – без конкретних акцийох и правих нагодох з обидвох бокох, а одбрани и єдней и другей екипи указали ше як лєпша часц тиму. Русиново фодбалере на домашнїм терену доставали шицки стретнуца, та ше лєм чекало кеди ше и на тим стретнуцу „начнє” процивнїцка мрежа, гоч им за тоту акцию требало точно єдну годзину. Так, перши и єдини ґол, у 60. минути дал Душан Даноєвич зоз асистенцию Ивана Раца. Схопни Рац ше одлично знашол помедзи вецей госцуюцима бавячами, точно пренашол Даноєвича хтори у стилу правого центарфора затресол мрежу госцох зоз Каравукова. Ґол хтори вредзи 3 боди, пришол як награда у першим шоре одбрани Русина, котра поднєсла векшу терху на стретнуцу. Одбрана Русина бавела скоро без гришки. Заш лєм, найлєпше ше указал Боян Надь Джани, як го волаю його навияче, а добри бул и капитен Боян Голик, як и Александар Кочиш и Владан Вуйович. З другого боку, нападаче Русина внєдзелю дакус затаєли, бавели яґод кед би нє були заинтересовани дац вецей ґоли.

Слабе було и рушанє по терену, а и медзисобне сотруднїцтво нє було на завидним уровню. Госци цале стретнуце бавели поцагнутше, так же поєдинєчни акциї Русинових нападачох нє давали резултати, а здобуло ше и упечаток на терену, яґод кед би госцох було вецей на тим стретнуцу. При самим концу стретнуца, до бависка вошли млади Неманя Ковачевич и Желько Виславски, хтори унєсли дакус живосци до нападу, медзитим, момент нєискуства и младосци, нє дал и резултати. После 16 одбавених колох, Русин забера 4. место зоз 32 бодами, од чого 10 змаганя закончели як побиднїки, 4 змаганя страцели, а 2 одбавели нєришено. На нєдзелю, у остатнїм колу єшеньскей часци Першенства, фодбалере Русина буду госци у Пиньвиц дзе одбавя стретнуце зоз домашню Славию. Ан. М.

ФОДБАЛСКА ПАНОРАМА ОПШТИНИ ШИД

ОФК „БИКИЧ” ПОБЕДЗЕЛ „ЗЕКУ БУЛЮБАШУ” У 14, предостатнїм колє єшеньскей часци першенства у Медзиопштинскей фодбалскей лиґи Срим, ґрупа Заход, фодбалере ОФК „Бикич” победзли на своїм терену ФК „Зека Булюбаша” зоз 2:0, Сримец з Беркасова на госцованю у Шашинцох победзел Шлєбоду зоз 2:1, ФК „Обилич 1993” у Куковцох победзел Змай зоз 2:1. ФК „Ердевик 2017” и Єдинство бавели нєришено 1:1, у Адашевцох Ґраничар победзел Єдноту зоз Шиду зоз 4:0, у Сримскей Митровци Трґовачки победзел Сримец з Ярку 3:0, у Чалми Слоґа страцела од Фрушкогорца зоз 2:0, а у Руми ФК „Фрушка Гора” страцела од Ґраничара з Кузмину зоз 2:0. На таблїчки Фрушкогорец перши зоз 33 бодами и практично коло пред концом освоєл єшеньску часц першенства. Ґраничар (К) други, ма 30 боди, ФК „Обилич 1993” треци зоз 28 бодами, а по бод менєй маю Сримец (Б) на штвартим месце, ФК „Фрушка Гора” на пиятим, 20. НОВЕМБЕР 2020.

ОФК „Бикич” на шестим и Єдинство на седмим месце. Змай осми зоз 19 бодами, кельо маю и Ґраничар (А) на дзевятим и ФК „Зека Булюбаша” на дзешатим месце. Шлєбода єденста зоз 15 бодами кельо ма и Трґовачки на 12. месце, Слоґа тринаста ма 11 боди, Ердевик 2017 штернасти зоз седем бодами, а тельо ма и предостатня петнаста Єднота. Остатнї, шеснасти, Сримец з Ярку хтори ма лєм два боди. На нєдзелю, у остатнїм, 15. колє єшеньскей часци першенства, Єднота на своїм терену бави зоз ФК „Ердевик 2017”, Єдинство будзе домашнї ОФК „Бикич”, а ФК „Зека Булюбаша” будзе бавиц процив ФК „Обилич 1993”, Змай будзе домашнї ФК „Слоґа”, а Фрушкогорец будзе бавиц процив Шлєбоди. Сримец у Беркасове бави зоз екипу ФК „Трґовачки”, Сримец з Ярку домашнї Фрушкей Гори, а Ґраничар у Кузмину дочекує Ґраничар з Адашевцох. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО 37


ИНТЕРМЕЦО

ГОРУЦИ ТЕПШИ Люпка Цвеїч

Квашена капуста

Як раз-два наквашиц капусту? Maйце свою квашену капусту у своїм гордове, окреме же то нє вельки видаток, а годни сце през жиму правиц сарми, капущанїки, запечену зоз реберками у рерни… ЦО ВАЖНЕ ЗНАЦ? 1) Кед же дома нє маце древени гордов, купце пластични гордовик од 40 литри (лєпше два менши як єден векши, лєгчейше го умивац и прекладац зоз цеплого на жимне место). 2) Вибрац нє гибридну капусту. А як будзеце знац хтора добра капуста? Тота капуста хтора лєгка у руки и хторей можеце круциц лїсца як циґаретлу. 3) Килу солї потребне на 30 кили капусти, лєбо 1,6 кили солї на 40 литри води

ПОСТУПОК КВАШЕНЯ КАПУСТИ Добре очисце главки капусти и зоз ножом вирежце грублє до хторого усипеце солї. Наскладайце крижалки до пластичного гордова. По верх гордова шоровац крижалки, дакус положиц ловорового лїсца, попер у зарну. Менши главки резац на половки, лєбо на штварцини и класц помедзи крижалкох же бисце празни простор пополнєли. Преляц зоз уж посолєну воду, по сам верх так же би анї єдна крижалка нє викуковала. На верх положиц ґазу, лєбо ренду и прициснуц зоз дасчим чежшим же би нє виплївали горе (можеце и празни фляши наполнїц зоз воду). Надпатрац капусту и кед потребне, треба з часу на час вирайбац ґазу и врациц назад. Гордов тримац на цеплим, найлєпше коло пеца, дас 1014 днї же би капуста скисла, и кед ма уж красну жовту фарбу, винєсц ю на жимне место.

38 РУСКЕ СЛОВО

20. НОВЕМБЕР 2020.


rusmak.ruske@gmail.com

ГОРУЦИ ТЕПШИ Славица Катона

Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

Баклава

Перше положиме вариц прелїв. Цукер и вода треба же би ше варели коло 10 минути, додаме лимун та най ище дакус повре. Сцагнєме на бок най ше хладзи. Цесточка прережеме по поли и положиме на бок. На роботни стол положиме ручнїчок на хторим будземе круциц рейтещики. По два половки иду на єдно круценє. До тепши нє идзе папер за печенє алє ю мушиме помасциц зоз олєйом и положиц на бок. (Слика 1.) Потим на ручнїчок положиме єдно (половку) цесточко и помасциме го зоз олєйом. На тото цесточко положиме друге цесточко алє так же би за 2 цм було блїжей ґу нам. Тиж го помасциме зоз олєйом. (Слика 2.) Посипеме орехи (без цукру) и на твардо скруциме баклаву. (Слика 3. и 4.) Складаме до тепши цо баржей єдну ґу другей Потребне: же би ше нам цо вецей змесцело. ■ 11-12 цесточка На концу порежеме на за рейтеши нє вельки фалатки и ■ 300-400 ґрами кладземе печиц на 200зомлєти орехи 210 ступнї док нє почер■ 2 децилитри олєю венї. Коло 20 минути. Пред печеньом печеня Цукров прелїв: од горе треба помасциц зоз олєйом. ■ 500 ґрами цукру На упечену баклаву, ■ 5 децилитри води ище таку горуцу сипеме ■ лимунов сок по смаку скорей уварени прелїв. (алє и же би ше цукер Мушиме причекац же би нє кристализовал) баклава упила сируп и охладзела ше та аж вецка ю можеме послужиц.

1.

2.

4. 20. НОВЕМБЕР 2020.

3. РУСКЕ СЛОВО

39


ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

ОД 25. НОВЕМБРА ПОПУСТ НА КНЇЖКИ „РУСКОГО СЛОВА” Кнїжки по барз вигодней цени годно купиц – при колпортерох по наших местох, – у Новим Садзе у НВУ „Руске слово”, на новей адреси – Футожска 2, ІІІ поверх (од 9 по 14 годзин), лєбо мож наручиц на нове дочасове число телефона 021/3020-167, алє и на старе число 021/6613-697; – у Руским Керестуре у будинку дакедишнєй Друкарнї на ІІ поверху и на телефон число 025/703-311 (од 9 по 13 годзин). Початком децембра НВУ „Руске слово” обяви дзевец публикациї, медзи котрима пейц за дзеци (два розкошни сликовнїци). Християнски календар за 2021. рок нє будзе на попусту. Друга сезона уж традицийни попуст за Миколайово-крачунско-новорочни швета уведзена же би ше у пакецику зоз кнїжку нєсподзивало наймладших. Прешлого року НВУ „Руске слово” зменшало цени кнїж кох же би були до ступ нє й ши на шим чи тачом, а так и те раз век ши на ви да нь ох, як и лук су зни сликовнїци котри коштаю 300 дин, на попусту буду коштац лєм 210 дин. Кнїж ки „Ру ско го сло ва” мож на ру чиц и на сайту http://www.ruskeslovo.com/shop/. Б. Варґа

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

Фотоґрафия: 0598P

Фотоґрафия: 0647P-B875

оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей П роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу за културу войводянских Руснацох на число телефона 021/654-65-34, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Завод за културу войводянских Руснацох ма нове число телефона 021/654-65-34

■ ДИКИЦА: ШМИХ ВШЕ ЗДРАВИ ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Фото: Наташа Макаї Мудрох

Друга сезона попусту -30% на шицки кнїжки у НВУ „Руске слово” за Миколайово-крачунско-новорочни швета будзе тирвац од 25. новембра по 24. децембер 2020. року.

РОК LXXVI ЧИСЛО 47 (3916) НОВИ САД, 20. НОВЕМБЕР 2020.

■ У ПРИРОДИ НАЙКРАСШИ ФАРБИ

Profile for ruskeslovo2015

RUSKE SLOVO 47  

RUSKE SLOVO 47  

Advertisement