Page 1

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ У НОВИМ САДЗЕ ПОСЛЕ ШВЕТОЧНОГО КОНЦЕРТА

РОК LXXII ЧИСЛО 47 (3708) НОВИ САД, 25. НОВЕМБЕР 2016.

ДРУЖЕНЄ У МАТКИ Руски културни центер (РКЦ) зоз Шветочним концертом „РКЦ 70 роки з вами”, всоботу, 19. новембра, у театралней сали новосадскей Ґимназиї „Лаза Костич” у Новим Садзе, означел свою 70-рочнїцу иснованя. После програми, друженє аматерох и госцох предлужене у просторийох РКЦ, лєбо у такволаней Матки.

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

■ ИНТЕРВЮ: ЖЕЛЬКО КОВАЧ

ДВА РОКИ НАЦИОНАЛНОГО СОВИТУ

маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548-421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

ч . Вуячи Фото: В

читачох новинох „Руске слово” же би помогППреоволуєме ли препознац особи на старих фотоґрафийох. точне идентификованє особох на сликох, хтори

Фото: Вероника Вуячич

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

■ ЮВИЛЕЙ

НОВОСАДСКОГО РКЦ

Фотоґрафия: K001_0018P


НАР РОБИ, ЕДУКУЄ, ПОВЯЗУЄ Пише: Мартица ТАМАШ, предсидателька Новинарскей асоцияциї Руснацох (НАР) и директорка НВУ „Руске слово” За шейсц роки роботи Новинарска асоцияция Руснацох Беоґраду хтора оможлївели преклад емисийох на руски (НАР) ма 11 проєкти: мониторинґ, 4 едукациї, 3 нєзависни язик и тоти емисиї емитовани на програми Рубрики на руавдио продукциї, у цеку виглєдованє, формованє Реґионал- ским язику ЯМУ РТВ. ней медийней мрежи, пририхтани перши видавательни У септембру 2015. року у сотруднїцтве зоз Ресурсним ценпроєкт и витворене успишне сотруднїцтво з явним и нєвла- тром Гражданских инициятивох НАР орґанизовал роботню довим сектором и медиями. о писаню проєктох, управяню з проєктами и способе умреЯк добродзечне, нєвладове и нєпрофитне здруженє, Нови- жованя зоз орґанизациями цивилного дружтва. нарска асоцияция Руснацох (НАР) основана на инициятиву У 2016. року НАР мал вельо активносци и красни проєкти. Одбору за информованє Националного совиту, пре витво- Участвовал на Округлим столє „Стратеґия Руснацох и єй рйованє цильох з обласци защити и афирмованя меншин- имплементация”, хтори орґанизовал Вивершни одбор Наских правох у обласци информованя рускей националней ционалного совиту Руснацох и постал член Войводянскей заєднїци. На сновательней скупштини, хтора була 29. мая инициятиви за ЕУ, хтора ше будзе занїмац зоз одредзенима 2010. року у Заводзе за културу войводянских Руснацох, прегваряцкима поглавями и сотрудзовац зоз Националним було 23-йо новинаре и роботнїки у медийох на руским язи- конвентом за прегварки за приступанє Сербиї ЕУ. ку: зоз Руского слова, Радио Нового Саду и Телевизиї Вой- Проєкт „Миниятури о макси темох”, друга нєзависна водини, ЯП за информованє авдио-продукция Вербас, ИПЦ Кула. Робота НАР-у, финансовал Плани за далєй єст надосц: пестованє и розвиванє рушела у добрей атмосфери Реконструкция женнєзависней авдио и визуалней продукциї, заєднїцки сотруднїцтва и колеґиялно- проєкти зоз медиями Руснацох у реґионє, як и порушованє ски фонд з Беоґраду, а сци, хтори и нєшка главна облапя продукцию 12 награди за новинарох руских медийох прикмета и способ функцирадио емисийох на онованя Здруженя. сербским и на руским На сновательней скупштини прилапени Статут, вибрани язику. Емисиї емитовани на рубрикох на сербским и рупредсидатель, управни и надпатраюци одбор. Уж у септем- ским язику РНС ЯМУ РТВ. бру 2010. року НАР реализує проєкт „Од кампанї по дови- Проєкт „Доприношенє припаднїкох рускей националней риє”, хтори облапел провадзенє и анализу медийней кампа- заєднїци розвою Нового Саду” реализовани з потримовку нї перших нєпоштредних виберанкох за национални сови- Управи за културу Городу Нового Саду, а емисиї емитовати у Сербиї. ни на Трецей програми РНС ЯМУ РТВ Як и кажди други початок, и тот мал нови ситуациї и глє- До конца того року, з потримовку нашого Националного дал окремну пошвеценосц и знанє. Рок 2011. бул у знаку совиту, НАР ма три проєкти: формованє Реґионалней медиреґистрованя и ришованя технїчних стварох, афирмованя йней мрежи редакцийох руских медийох зоз Сербиї, Горздруженя, а 2012. року НАР конкуровал зоз своїма проєкта- ватскей, Мадярскей, Польскей и Словацкей, виглєдованя ми на конкурсох секретариятох и министерствох, алє нє бу- зоз обласци квалитета програми приватизованих локалних ло успиху. Пременєта стратеґия, так же од 2013. року поте- електронских медийох, хтори маю програму на руским язираз члени НАР-у мали и надосц идеї за проєкти и успиху на ку, а роби ше и на видавательним проєкту под роботну наконкурсох. У 2013, 2014. и 2015. року НАР орґанизовал фа- зву „65 роки историї Рускей редакциї Радио Нового Саду”. хово усовершованя за новинарох и редакторох друкованих Од маєтку НАР ма лаптоп и друковач. НАР нє розписує и електронских медийох на руским язику. Едукациї про- конкурси и нє дава роботу нїкому, алє ма ядро членох хтовадзели од 25 до 35 новинаре, а проєкти финансовал По- ри маю идеї, сцу и знаю робиц и дзечнє прилапя до свойокраїнски секретарият за културу и явне информованє Вла- го тиму шицких хтори маю идеї за проєкти и хтори провадди АПВ. Партнер на проєктох була Новосадска новинарска за конкурси и маю инициятиву, бо кажде вец водзи свой школа, у сотруднїцтве зоз Одсеком за медийни студиї Фи- проєкт и прави свой тим, и ма и одвичательносц и заслуги. лозофского факулета у Новим Садзе. У 2016 року членарину од 200 динари уплацели 36 новинаЕдукациї отримовани у Заводзе за културу войводянских Ру- ре и вони на Скупштини, после управного и надпатраюцоснацох, потримал их Национални совит, прейґ Одбору за ин- го одбору одлучую о плану роботи, звитох о роботи и фиформованє и Одбору за службене хаснованє язика и писма. нансийних звитох. За НАР барз успишни бул 2015. рок. Почало ше зоз нєзави- Свою роботу НАР планує у рамикох Статута здруженя, пресну продукцию. Проєкт правеня 7 радио емисийох под на- шенствено членох хтори дефиную цилї и дїялносц здруженя. зву „Приклади добрей пракси – драгоказ розуменя” финан- Плани за далєй єст надосц: пестованє и розвиванє нєзависовал Покраїнски секретарият за медзиреґионалне сотруд- сней авдио и визуалней продукциї, заєднїцки проєкти зоз менїцтво и локалну самоуправу, а реализовани є у партнер- диями зоз реґионалней мрежи медийох, хтори буду у функстве зоз ЯМУ РТВ, Рубрику на сербским язику и локални- циї цо лєпшого информованя Руснацох у реґионє, запрома радио станїцами: Радио Кула, Радио Оджак, Радио Нови вадзиц новинарску награду за новинарох руских медийох.■ Бечей и Радио Беочин. НАР подписал Спорозуменє о сотруднїцтве и потримовки зоз орґанизацию ТАКСО – ТехСтановиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово” нїчна потримовка орґанизацийом цивилного дружтва зоз

2 РУСКЕ СЛОВО

25. НОВЕМБЕР 2016.


УВОДНЇК

ЗМИСТ Пише: Вероника ВУЯЧИЧ, редакторка фото рубрики

■ Тижньовнїк 4–5. Интервю: Предсидатель Вивершного одбору НС Руснацох Желько Ковач

■ Нашо места 11. Едукация младих у керестурскей школи

■ Култура и просвита 12–15. Тирва „Костельникова єшень” 16–17. 70 роки Руского културного центру у Новим Садзе

■ Мозаїк 18. Литературиюм у Матки 19. Младежски бал у Дюрдьове

■ Економия 20–21. Хвиля диктує єшеньски роботи на польох

■ Людзе, роки, живот 24–25 Папово зоз Винковцох Духовни живот

■ Духовни живот 26–27. Кирбай у Беркасове и Ґосподїнцох

■ Информатор

28–31. Оглашки и In memoriam

■ Спорт 34–35. Треци полчас: Звонимир Кочиш, горяк зоз Нового Саду Насловни бок: Женска шпивацка ґрупа РКЦ Авторка фотоґрафиї: Вероника Вуячич

ЛЮДЗЕ, АТМОСФЕРА – ТО МАТКА Одвит, на нє раз поставене питанє же прецо ходзиц до Матки, чежко можем и нєшка виповесц. Цо сом чувствовала – фотоґрафовала сом. Як сом обачела, так сом зазначела. До Матки нє ходзим 70 роки, а анї нє мам тельо, алє верим же ту вше приходзели Новосадянє побешедовац по руски. Прето през бленду глєдам твари, вше нашмеяни, та чи людзе знаю, чи нє, же праве вони у фокусу мойого фотоапарата. Кажда хвилька єдна фотоґрафия, єдна памятка. Преслава 70-рокох Матки, за мнє почала ище зоз участвованьом Руского кутурного центра у емисиї „Широки план”. Теди источасно на єдним месце були шицки секциї, чийо члени витирвало з рока на рок приходза до Матки танцовац, шпивац, грац и упарто вежбац. Нє шицки су професионалци, та ше анї нє удало шицко зняц такой з першого, алє мнє то була нагода, хтору сом максимално вихасновала. Направела сом вецей фотоґрафиї на хторих зазначени “прави” моменти. Аматеризем нєшка нє популарни, алє праве члени РКЦ доказали же ше людзе жадаю и сцу дружиц. Рижни змисти яки ше орґанизує у Матки, анї нє могли буц виведзени истого дня. Пияток, праве у Матки отримани приємни литературни вечар „Литературиюм”. Слабе шветло (гайд, най будзе же пре авдио приказованя) напредок ми нагадовало цми и нєоштри фотоґрафиї, а кед сом их поопатрала на векшим монитору, видзела сом добру идею до хторей уложени труд у реализациї зоз нєвельо актерами. И тото цо ми було ясне и без шветла, то же маме добрих и младих литератох без обявеней литератури. Цми и нє найоштрейши, алє мегки фотоґрафиї ми лєм дополнєли упечаток. Шветочни концерт „РКЦ 70 роки з вами” отримани у театралней сали новосадскей Ґимназиї „Лаза Костич” у Новим Садзе. Шицки весели, нашмеяни. Учительки зоз Дзецинским хором, меркую и на Дзецинску фолклорну ґрупу. Фолклораше ше рихтаю, дахто танцує у вецей танцох, дахто и шпива. На лед-панелу на бини приказує ше историю РКЦ, правда лєм о даскельо остатнїх рокох. А цо и указац? Исте народне облєчиво, яке було пред 10, 20, 30 и хто зна кельо роками? Обачуєм же ше сами учашнїки остарали за додатни „реквизити” нужни за танєц, облєчиво однєсли на хемийне „райбанє”, отримую го кельо мож, а час поробел свойо. Сала ше полнї и празни шедзиска вецей нєт. До Матки би ше тельо людзох нє месцело. Анї би виводзаче нє мали места. Хто би повед же єст тельо Руснацох у Новим Садзе? И на концу – вешелє и журка. Дзе индзей, кед нє у Матки. Там вше єст места за шицких цо сцу присц.

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ”Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/7, 21000 Нови Сад * Редакция: заменїк одвичательного редактора Иван Сабадош – редакторе/ки – Дюра Винаї, Мирон Горняк-Кухар, Михайло Зазуляк, Александар Паланчанин, Олена Планчак-Сакач, Славица Фейса, Ясмина Дюранїн; новинаре/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Сенка Надь, Сандра Саламун, Ана Маркович, Танита Ходак * Язична редакторка – Блажена Хома-Цветкович * Технїчна редакторка – Люпка Цвеїч; компютерски обробок – Вероника Вуячич, Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a.d. Beograd 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ” Maxima graf” Пет роварадин * E-mail: ruske.redakcija@gmail.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 100 *

Direktorka MARTICA TAMA[ *** Odvi~atelqni redaktor dr BORIS VAR]A

25. НОВЕМБЕР 2016.

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖНЬОВНЇК ИНТЕРВЮ

ПРЕДСИДАТЕЛЬ ВИВЕРШНОГО ОДБОРУ НАЦИОНАЛНОГО СОВИТУ РУСНАЦОХ ЖЕЛЬКО КОВАЧ

ОБЩИ ИНТЕРЕС НАЙДЗЕ ДРАГУ

Розгварку водзел: Иван САБА ДОШ

Актуалне зволанє Националного совиту Руснацох, конституоване у новембру 2014. року, тих дньох уходзи до другей половки мандату. Попри предсидателя, по важацим Закону о националних совитох, ключну улогу ма Вивершни одбор, а окреме його предсидатель. То одвичательна функция дзе ше на дньовим уровню комуникує зоз цалу заєднїцу и єй окруженьом

стану у рускей заєднїци, каждодньовим функционованю Националного совиту Руснацох, резултатох дотерашнєй роботи и цо треба поробиц у наступних двох рокох бешедує предсидатель Вивершного одбору Желько Ковач. РС Цо бисце визначели як найзначнєйши резултати у перших двох рокох того Совиту? – Формално, найзначнєйше же Плани роботи за обидва тоти роки сполнєти, алє то резултат порядних активносцох хтори у компетенцийох националного совиту. По моїм думаню, значнєйше же досц поробене и понад того, цо на хасен рускей заєднїци, и останє и после нашого мандату. Указали ше даскельо нагоди поробиц цошка вецей и то зме вихасновали, дзекуюци атмосфери у якей роби Совит. Окреме кед слово о материялних аспектох, купени квартель у Новим Садзе, у улїци Матици сербскей за потреби наших институцийох –увидзиме чи Заводу за културу, чи за „Руске слово”, а у Керестуре Совит на Вельким шоре одкупел найстаршу руску хижу, хтора под защиту Покраїнского заводу за защиту памятнїкох. У Коцуре одишло реновиранє простору за Руски дом. потераз бул фокус у штирох обласцох за РС Цо хтори компетентни Национални совит? – По моїм особним думаню, найвецей поробене у обласци образованя по руски. После двох рокох прерви зме обновели порядну наставу по руски у Дюрдьове, а з вельку усиловносцу велїх актерох нашого националного живота очувана основношколска настава по руски у Коцуре. Уж други рок отримуєме стипендованє предшколских дзецох у тих двох валалох, а порядно додзелюєме и други стипендиї за шицки уровнї руского образованя. Злєпшана ситуация кед слово о друкованю учебнїкох по руски, а окреме значне же наша Катедра уключена до пририхтованя специялизованих просвитних семинарох хтори буду акредитовани у шлїдуюцим циклусу. Влєце зме отримали другу Школу руского язика у Словацкей хтора ше нашим дзецом барз попачела. Же нам образованє по руски, хторе предусловиє за успих шицких других обласцох националноґо живота Руснацох приоритет, гутори и факт же зме звекшали буджет за тоти активносци. чиц и викрок зоз „руского швета”, односно же ше РС Оба мушиме научиц представиц и тим цо нє Руснаци... – Национални совит потримал представянє Руснацох у Етноґрафским музею у Беоґрадзе хторе влєце реализовал наш Завод за културу, а тераз ше пририхтуєме за заєднїцке представянє меншинских заєднїцох хторе з нагоди 10. децембра, Медзинародного дня людских правох будзе у Беоґрадзе под покровительством держави. Алє, „отверанє” нє лєм у тим на-

4 РУСКЕ СЛОВО

Фoто: Сенка Надь

О

пряме. Обачуєм же наймоцнєйши упечатох дзецох хтори були на спомнутей Лєтней школи у Словацкей, же и индзей єст людзох хтори бешедую як и ми. Думам же у тим шицким заєднїцка робота руских институцийох до става нову димензию. Барз добре же кед хтошка з нас до станє, лєбо себе сам „справи” нагоду поробиц дацо добре за руску заєднїцу, вец ше и шицки други уключую и помагаю. У мандату того Националного совиту Република РС Сербия почала прегварки о членстве до Европскей униї, дзе медзи найзначнєйшима темами и права меншинских заєднїцох. Кельо ми можеме уплївовац на цек того процесу? – Свидоми зме же ше вельки и далєкосяжни ствари одлучую кед слово о будучносци и статусу меншинских заєднїцох, алє зме тиж свидоми и своїх лимитох. Прето за нас найвигоднєйша опция наступ у рамикох Координациї националних совитох. З єдного боку, место же би кажди Совит сам за себе „гартушел” тот диялоґ зоз державу, ми наступаме вєдно, бо шицки маме подобни проблеми. То и випатра, и наисце є озбильнєйше, як да кажде водзи свою политику. З другого боку, векши заєднїци маю векши вибор фахових кадрох хтори 25. НОВЕМБЕР 2016.


ТИЖНЬОВНЇК можу формуловац способи як витвориц права хтори нам ґарантує держава и закони. Медзитим, з особного искуства можем повесц же на роботних сходох дзе сом участвовал, шицки заєднїци, та и тоти менши, даваю найвекше доприношенє яке можу. Твердзим же Национални совит Руснацох медзи тима лєпше орґанизованима. патра же нєшка институцийни рамик, формалРС Ви ни, та и материялни условия за сполньованє меншинских правох лєпши и стабилнєйши як скорей, на терену маме проблеми... – За тоти два роки, два раз зме нащивели шицки нашо подручни канцелариї у местох дзе орґанизовани културни и национални живот Руснацох. Почежкосци вшадзи иншаки, бо нє иста ситуация у новим садзе лєбо Орахове, Дюрдьове, лєбо Митровици. Пробуєме помогнуц, же би ше прекрочело тоти препреченя. Даґдзе досц лєм телефонска поволанка лєбо допис у мено Совиту, даґдзе треба пойсц ґу чолнїком локалней самоуправи, алє кажди контакт значни. Ми их змоцнюєме, чи материялно, чи з фахову лєбо институцийну потримовку, правну пораду. Думам же на локалу тоти нащиви похопени так як треба, же ми нє контролуєме, надпатраме и мишаме ше до роботи, алє сцеме помогнуц и потримац нашо дружтва там дзе пожеме. Медзитим, маме и иншаки, повед бим, нєприємни искуства, як наприклад кед з наших местох було барз слабе одволанє на танєчни семинар у Шидзе Значи, ми ту вше помогнуц, алє успих и отриманє єдней локалней рускей заєднїци найбаржей завиши од активносци єй членох, людзох хтори там жию, знаю ситуацию, потреби, можлївосци и проблеми. Инициятива муши приходзиц з терену, нашо людзе хтори ше прилапели анґажованя у нашей култури и аматеризме сами муша препознац цо им потребне на локалу и як им Совит може помогнуц. Добри приклади най буду же так обезпечени комби за потреби Руснацох у Сриме, а потримали зме инициятиву з Нового Саду же би ше по подобним моделу обезпечело и превоз за дзеци на секциї и активносци до РКЦ. Вшадзи проблем же ше зменшує число особох акРС тивних у заєднїци... – Видно же єст вше менєй ентузиязму, енерґиї, пременєли ше часи и интересованя. Я мам искуство у фолклору, и видзим же младшим секцийом нє мож затримац увагу и интересованє кед повторюю и вежбаю стално исти крочаї, лєбо хореоґрафиї. Аматере даваю од себе кельо можу и аматеризем ноши наш културни живот, а на фаховцох, вец, же би препознали тото цо може мотивовац и затримац дзеци на пробох. Можебуц найвекши задаток почувствовац момент, ситуацию и порушац заєднїцу през можлївосци хтори у компетенциї

25. НОВЕМБЕР 2016.

Националного совиту. Ми нє можеме ришиц проблеми пре хтори людзе чежко жию, бежа за еґзистенцию и нє маю кеди ище и чувац руснацтво. Барз єст мало особи з ґенерацийох хтори одрастали през дзеведзешати роки хтори вообще видза мотив анґажовац ше, а требали би буц наша водзаца моц. Нє можеме ше операц лєм на помоц зоз Словацкей лєбо України хтору з дзеку доставаме, дзекуюци медзиреґионалним спорозуменьом у хторих и Руснаци. Прето одмалючка мушиме правиц драгу ґу нашим дзецом, тримац их при себе. Формовани Пододбор за демоґрафию у хторим заступени члени з шицких наших местох, хтори найлєпше знаю яки там стан и яки инициятиви и акциї можу дац резултат. За каждого хто сце, найсц место у заєднїци, понукнуц дацо цо го интересує. Нє кажде зна шпивац и танцовац – прето маме Спортски бависка „Яша Баков”... З єдним словом, вихасновац кажду нагоду бешедовац по руски. Ґу тому, ходзиц на нашо манифестациї, читац кнїжки по руски, провадзиц нашо медиї. Хто будзе, кед нє ми? бисце визначели як водзаци циль по конєц РС Цо мандату того зволаня Националного совиту? – Волїм бешедовац о тим цо зробене як цо сцеме робиц, бо єдно план, а друге реализация, медзи хторима ше може случиц дацо нєпредвидзене. Закончиц шицко цо розпочате, як цо наприклад Руски дом у Коцуре. Особнє, думам же приоритет муши буц леґализованє пребуваня школярох з України у школским интернату керестурскей Ґимназиї, под истима условиями як и домашнї школяре. То велька робота на державним уровню, од министерства по министерство, алє ю уж длугши час кончиме. Тераз АП Войводина и представителє Покраїни заинтересовани и порихтани помогнуц же би ше вихасновало шицок потенциял керестурскей школи, хтори наисце вельки. Тиж тримам же мушиме ище цеснєйше сотрудзовац з нашима зоз Словацкей як и Закарпатскей обласци України, насампредз прето же така дзека єст и з другого боку. До Совиту сце вибрани як ношитель локалней, РС керестурскей лїстини, а тераз сце одвичательни за цалу руску заєднїцу. Мож сполнїц обчекованя, а и робиц у общим интересу? – Вше пробуєм одвагац, дзе може буц векши хасен и хто цошка може лєпше поробиц. Муши ше правиц вельо компромиси, алє робим так да ше нїхто нє почувствує занєдзбани. Верим же тото добре цо поробиме за Руснацох, то муши буц добре и за Керестур, а и обратно. Бо, кед оталь, з Керестура, нє будземе черпац моц, я нє видзим одкаль индзей будземе. Упечаток же атмосфера у хторей роби НациоРС нални совит тераз вельо релаксованша и конструктивнєйша як цо випатрало на початку. Велї гваря же то Ваша заслуга... – Основне у роботи Вивершного одбору же би общи руски интерес найдзе драгу и да обкеруєме нєпорозуменя. Вивершни одбор ефикасни найбаржей дзекуюци технїчней служби Совиту, хтора наша каждодньова оперативна потримовка. Кед ше шицко добре порихта, кед шицко прейдзе през фахово одбори и цела, през технїчну службу и Вивершшни, и формално обгрунтоване придзе на схадзку, вец лєгчейше одлучовац и нєт дилеми при добронамирних, а верим же членство совиту ту у найлєпшей намири. Нормалне же ми нє исто патриме на ствари, кажде ма право предкладац даяку свою драгу а розличити лїстини маю розлични приоритети, єст нєскладаня и зауваги алє кед придзе по одлучованє, окреме о тих вельких, далєкосяжних стварох, Национални совит одлуки приноши з прешвечлїву векшину. Дакеди то вимага вельо компромиси, енерґиї и вичерпа чловека, алє кед на концу маме резултат, чувствуєм же вредзело плациц цену.■

РУСКЕ СЛОВО 5


ТИЖНЬОВНЇК

КРИ ЗА АМАТЕ РИ ЗМА У КО ЦУ РЕ

ЧИ РЕ ФЛЕК ТО РИ БУДУ ШВИ ЦИЦ НА ПРАЗНУ БИ НУ ? Пише: Златко КОЛЄСАР

Звичайно у першим планє видзиме лєм тот красни бок приповедки о аматеризме у рускей култури. Нашмеяни поєдинци на бини, ентузиясти хтори през ґенерациї безрезервно чуваю нашу историю, звичаї, литературу, писню и танци. Медзитим, спод тей фасади у наших руских културно-уметнїцких и просвитних аматерских дружтвох єст нукашнї почежкосци и проблеми

З

меншани укладаня держави до култури, змена ґенерацийох дзе дотерашнї ношителє нашого културного живота помали траца крочай а нови ґенерациї маю иншаки приоритети, охабяю пошлїдки з хторима ше чежко вибориц. У таким вакууму тераз ше находзи и єдно з наших найвекших културно-уметнїцких дружтвох, у месце у хторим жию коло два и пол тисячи Руснаци – КУД „Жатва” зоз Коцура. Гоч коцурски КУД иснує уж 25 роки, нєшка роби лєм подаєдна секция, понеже ше зочує зоз змену ґенерацийох, нєдостатком фаховцох, алє и сцелих людзох хтори би подопарли його начати фундаменти. Нукашнї проблеми у КУД „Жатва” нє од вчера, вони исновали и пред роком, двома, пейцома роками, и од теди порушовани рижни мири и идеї за його оживйованє и стабилизованє роботи. Идеї углавним лєм заблїсли и загашели ше, скорей як дали резултати. ПОТРИМОВКА З БОКУ Єдна зоз мирох же би ше ознова омасовела „Жатву” запровадзена влонї, кед Управни одбор дружтва место потерашнїх 11, звекшани на 21 особу, хтори теди були розположени робиц и твориц у його рамикох. Нєшка, медзитим, Управни одбор нє ма анї кворум, бо ше на його схадзки нє зидзе анї половка членох. О Скупштини КУД „Жатва” уж ше анї нє бешедує, понеже формални список членох здруженя нє постої. Зоз

КОНКУРЕНЦИЯ НА ИСТИМ ЗАДАТКУ Як додатне вдеренє на културни живот у Коцуре и сам аматеризем, однєдавна пре обєктивни причини нє активне анї Културно-просвитне дружтво „ДОК”, хторе мало вельке число активносцох и було тота позитивна конкуренция КУД „Жатви”, та мож повесц же єдни других гналина роботу и активованє.Єдини активни руски здруженя у валалє то Етно-клуб „Одняте од забуца” и Месни одбор Рускей матки. Медзитим, „Жатва” як ношитель културного живота у валалє и орґанизатор манифестациї од националного значеня за Руснацох, найбаржей у фокусу явносци. Т. Х.

6 РУСКЕ СЛОВО

задзекованьом потершнєй предсидательки Танити Ходак, пре професийни причини початком рока, та зоз нєдавним поцагованьом пре здравствени причини хореоґрафа и члена Управного одбору Миколи Ґубаша, випатра вецей нєт нїхто порихтани прилапиц ше улоги законского заступнїка того здруженя з богату традицию. Подпредсидатель Националного совиту Руснацох и єден з иницияторох нового початку за „Жатву” Микола Шанта, толкує ситуацию: – Уж зме нашли кандидата за предсидателя КУД „Жатва”, на Скупштини тоту особу будземе и меновац, а направени и два нови поцаги у орґанизациї. Перше ше пробує направиц круг младих тамбурашох котрих ше будзе обучовац за оркестер, а намира же би ше обновело шпивацку ґрупу, котру вироятно знова будзе водзиц Танита Ходак. Проблем же хто будзе водзиц фолклорну ґрупу, та глєдаме особу котра адекватна за тото и наздаваме ше же ше пошвидко и тото риши – оптимистични Микола Шанта. Улога предсидателя, медзитим, попри своїх красних моментох ма и тоти чежш и, як цо то орґанизация роботи дружтва и координованє зоз членами управного одбору, писанє и станє за проєктами хтори вельо раз виноша и вецей стотки тисячи динари, одвичательносц за орґанизованє путованьох, наступох и концертох. Вимага же би ше єй єдна особа цалком пошвецела, бо вона нє особа хтора то шицко будзе мушиц окончиц, кед будзе добре знац розпоредзиц роботу и кед будзе мац екипу хторей наисце годна вериц, алє вона особа хтора то шицко муши порушац, тримац шицки дєплови моцно у рукох, и нє допущиц же би єй даєден вимкнул. И, вшелїяк, тота особа зноши пошлїдки кед ше єй таке нє поспиши. З оглядом на тото же чолна функция, як и кажда друга у нукашнєй орґанизациї здруженя вимага вельо роботи и часу, а нє плацена є. Хто заняти индзей, и кед би сцел чежко може постарчиц ище и тото коло стаємней роботи. Просто, чловек ше може опитац же як то вообще скорей функционовало?! ПРЕРВА ТРАДИЦИЇ КУД „Жатва” основане 1990. року, орґанизатор є фестивалу „Коцурска жатва” а през єй секциї прешли вецей як 500 аматере. Пред пейц лєбо дзешец роками мала и по двасто 25. НОВЕМБEР 2016.


ТИЖНЬОВНЇК аматерох, два лєбо три танєчни ґрупи, штири розлични шпивацки ґрупи, числени секциї за дзеци, драмску секцию, актив женох и оркестер. Змена ґенерацийох вше препреченє за єдно таке здруженє, и зна ше же ше го на кажди даскельо роки муши превозисц и прето подмладок барз важне порихтац. Пред тим, вшелїяк дружтво ма свою кулминацию – увежбаних фолклорашох зоз завидним знаньом и искуством, моцни оркестер и числену шпивацку ґрупу. Одразу, найстарши и наймоцнєйши ґрупи ше пре рижни причини осипую, а младши забераю їх место же би о даскельо роки и вони досягли тот ранґ, и так до круга. Положме з боку тото же у здруженю тераз нєт досц фаховцох хтори би руководзел з тима ґрупами и секциями, КУД „Жатва”, правда, ма подмладок за фолклор, ма и потенциялни подмладок за шпивацку ґрупу. Медзитим, у оркестру уж роками наступаю исти члени, хтори нєшка уж поженєти, заняти, фамелийни людзе, и хторим чежко одвоїц час за проби и наступи. На концу, роботни места нєшка на тельо нєсиґурни же ше пре таке анї нє шме одпитац. – Граєм на гармоники зоз оркестром у „Жатви”, за мнє то одпочивок и уживанє, алє, нажаль, то гоби, а треба и робиц, та вше менєй часу остава за задовольство и аматерску роботу. Як при мнє, так и при велїх других. Любел бим кед би младши предлужели нашу длугорочну роботу – гварел музични фаховец Любомир Сакач Андри котри у „Жатви” грає уж вецей як 30 роки. Нажаль, оркестер тераз нє ма подмладок. Медзитим, у Дружтве плановане порушац иниятиву же би ше у сотруднїцтве зоз Основну школу „Братство-єдинство” прицагло дзеци же би почали грац у КУД „Жатва”, а же инциятива озбильна потвердзує и факт же чолни людзе КУД-у уж уж у поради зоз особу котра би на себе превжала одвичательносц научиц заинересовани дзеци грац. Лєм пред даскельома роками, аматере на проби нє ходзели прето же муша, алє прето же жадали. Чи були лєпши часи, чи нє, алє було их наисце вельо, а после пробох до позних годзинох оставали дружиц ше. – У КУД-у „Жатви” танцовала сом 18 роки, то бул прекрасни период друженя и танцох, а зоз того друженя настали прекрасни приятельства за цали живот, алє и кумства. Мнє була велька чесц же сом телї роки препровадзела у Дружтве – здогадує ше Мария Горняк. Нєшка ше медзитим, проби препущує пре рижни причини, лєбо ше после проби такой бежи дому, на роботу. И аматере чувствую проблеми у нукашнєй орґанизациї дружтва, цо ма пошлїдок и на розположенє и атмосферу, хтори у аматеризме сущни. Нїхто ше нє будзе затримовац там дзе му нє приємно и дзе ше нє може опущиц. Влонї Подручна канцелария Националного совиту Руснацох у Коцуре, окрем афирмациї и промоциї руского оддзелєня у коцурскей школи, окреме була анґажована коло „Жатви”. Як потримовка рускому културному животу у Коцуре, обезпечени будинок за ткв. Руски дом, хтори мал буц адаптовани з финансийну потримовку Совиту и роботу на мольбу локалней заєднїци. Медзитим, одволаня медзи людзми нє було, и шицку роботу покончели плацени роботнїки. На концу, роботу на Руским доме у Коцуре кончи Керестурец – предсидатель Вивершного одбору Националого совиту Руснацох Желько Ковач. ЕПИЛОҐ? Окрем обезпечованя дополнююцих финансийох, односно 300 тисячи динари, за законченє Руского дому, стан у коцурским аматеризме бул тема и на спомнутей схадзки Совиту, кед апеловане же ше „Коцур муши зобудзиц”. Тих дньох у коцурским Доме култури отримани схадзки преосталих аматерох „Жатви” хтори ю ознова пробую консолидовац. З оглядом же култура, церква и школа вше були три упорища Руснацох, на схадзки попри аматерох „Жатви” бул и коцурски парох о. Владислав Рац, а поволани були и учительки и воспитачки хтори робя зоз рускима дзецми, алє ше углавним нє одволали. На очивисни проблеми у КУД „Жатва” длуго ше джмурело. Медзитим, тераз вельо горше, бо окрем дзепоєдних особох валал, випатра, анї нє чувствує потребу ришовац их.■ 25. НОВЕМБЕР 2016.

STANOVISKA Пише: Мария ПЕРКОВИЧ, новинарка и активистка

ЦАР ГОЛИ, ЛЄБО БРИҐИ ЗОЗ ИДЕОЛИҐИЮ Оштра политична борба актуалней власци процив каждого гласу хтори твердзи же „цар голи”, после медийних нападох на новинарох и новинарки, предсидателя Сербскей академиї наукох и уметносцох и углядни мена зоз швета уметносци и култури, нєдавно предлужена зоз понїщованьом докторату на правним факултету у Новим Садзе. Зоз тим лїстина политично нєподобних нєистодумнїкох нє заключена, а понеже чечуци мандати лєм цо розпочати, з часом найскорей будзе и преширена Нєт дилеми же слово о строго политичней борби и мотивох. У сучасним политичним дружтве, яке ше розвива од Французкей буржоазней револуциї по нєшка, политична борба то леґитимна борба, як цо и шицки єй средства леґитимни. Аж и война леґитимне политичне средство, медзинародно озаконєне у правних рамикох Женевскей и пошлїдкових конвенцийох. Так же, правни, економски и подобни баламути у политичней борби, випатра, цалком бениґна ствар. Проблем, медзитим, же кажда политична опция, на шицких меридиянох, криє же циль тей борби нє витворенє общого, алє власного парциялного интересу и здобуванє тоталней власци. Од случаю по случай маме поволованє на гришки у процедури, як у случаю др Слободана Белянского, морал, як кед преволовани др Владимир Костич, предсидатель САНУ, а найчастейше голу политичну тарґовину, як у случаю академско-будовательних акцийох Муамера Зукорлича. Рижнородносц мотивох и механїзмох з хторима власц потримує союзнїкох и дискредитує нєистодумнїкох указує праве сущносц политичней борби, а правну систему кладзе там дзе є и наисце у политичним дружтве – технїчне средство за очуванє власци а нє виказ дружтвеней правди. З другого боку, и процивнїки актуалней власци хтори твердза же „цар голи” з тим твердзеньом, у ствари, нє критикую сущносц, понеже дзеля исту идеолоґийну свидомосц политичного дружтва. И вони ше, углавним, поволую на процедури, морал, односно политичну тарґовину. Права критика почнє аж зоз сущним питаньом: А нач нам вообще цар, та гоч и облєчєни? Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 7


НАШО МЕСТА ОРҐАНИЗАЦИЙНИ ОДБОР ЗА ОЗНАЧОВАНЄ НАЦИОНАЛНОГО ШВЕТА РУСНАЦОХ У БИКИЧУ

ПРИРИХТОВАНЯ ДОБРЕ НАПРЕДУЮ

Порядна схадзка Орґанизацийного одбору за пририхтованє централней шветочносци з нагоди означованя Националного швета Руснацох 2017. року, отримана прешлого вовторку у Бикичу. Як констатоване на схадзки, потерашнї активносци напредую по плану, як и порадзене. Зденко Лазор поинформовал членох же авторе придали рукописи за будуцу моноґрафию о Руснацох у Бикичу, а тиж порихтани и фотоґрафиї. Остава покончиц предслово и рецензию, а моноґрафия будзе по руски и сербски. Зоз промоцию моноґрафиї у Основней школи на 15,30 годзин почнє означованє централней шветочносци. На схадзки було слова и о двох виставох хтори ше рихта. У Доме култури у Бикичу будзе вистава малюнкох Олґици Лукач и прикраскох и ручних роботох Миряни Барна, а ту будзе порихтани и етно-стол. Тиж ше радзело и о ших местох и визначни уметнїсценоґрафиї за шветочЦЕНТРАЛНИ БАЛ У БИКИЧУ ки, а после академиї будзе отрину академию у хторей мани традицийни коктел за гоПо традициї, домашнї централней шветочносци би була представена сцох и учашнїкйох у ресторану церква у Бикичу, руски означованя швета Руснацох и домашнї централно- „Далас” у Беркасове. го ба лу на хтори приход за госци зоз шицких наших парток и мотиви виСхадзку водзела предсидатеме стох. Порад зене же и то буду Бикичанє, такого шивкох, а подобни мо- ба лу, а буд зе познєйше утверд зени и точни датум лька Орґанизацийного одбору тиви би мали буц и на отримованя ба лу. Ивана Дудаш, хтора и о.д. диплакати и поволанкох. ректора Заводу за културу войПо традициї, на ценводянских Руснацох, а участвотралней манифе стациї на 17 год зин буд зе служена вали Йовґен Мудри, подпредсидатель Орґанизацийного Архиєрейска Благодарна Служба Божа. одбору и заменїк предсидателя Националного совиту У Шидзе, у Народней библиотеки „Симеон Пищевич” Руснацох, Ромко Папуґа, началнїк Општинскей управи будзе вистава малюнкох Андєлки Античевич и Драґици потим, Деян Бобаль, Зденко Лазор, Невенка Бобаль, о. Живкович. Порадзене и же би тоти вистави провадзел и Владимир Еделински Миколка, и други. одвитуюци каталоґ дзе буду представени авторки. После схадзки члени Одбору нащивели Дом култури у Тиж ше радзело и коло самей шветочней академиї ко- хторим пременєти облаки и дзвери, обилєна сала и винтра будзе у сали Културно-образовного центру у Шидзе кашньосц будинку, а у кухнї покладзени цегелки так як з на 20 годзин. Наступя домашнї зоз КПД „Иван Котля- було и плановане. За тоти роботи средства опредзелєла ревски”, мишана шпивацка ґрупа, потим виводзаче з на- локална самоуправа. Вл. Дїтко

У СЛИКИ И СЛОВОХ

ЛЕОНЕЛА НАГРАДЗЕНА З БИЦИҐЛУ На вчерайшим приєму у Шветочней сали Скупштини општини Кула Леонела Цифрич, школярка седмей класи ОШ „Петро Кузмяк” з Руского Керестура, котра як членїца штирочленей репрезентациї Сербиї на Европским змаганю зоз знаня у транспорт у Ческей того року освоєла штварте место, од Општини Кула наградзена з бициґлу. Приєм за Леонелу, єй наставнїка Зденка Шомодїя и єй родичох, орґанизовал Совит за транспорт Општини Кула, а на успиху єй повинчовал и бициґлу уручел заменїк предсидателя Општини Кула Кароль Валка.

8 РУСКЕ СЛОВО

Валка з тей нагоди визначел значносц транспортного образованя школярох, у чим вельку улогу маю и нїставнїки, а дзекуюци Општини на дарунку, Леонела Цифрич на витвореним успиху, односно потримовки подзековала и свойому наставнїкови технїчного образованя, Шомодїйови. Попри членох Совиту за безпечносц, на вчерайшим шветочним приєму присуствовала и руководителька Оддзелєня за дружтвени дїялносци Општинскей управи Кула Драґана Потпара. A. M. 25. НОВЕМБEР 2016.


НАШО МЕСТА ПОЧАЛ ПОПИС НЄЛЕҐАЛНО ВИБУДОВАНИХ ОБЄКТОХ У КОЦУРЕ

НЄ ТРЕБА ШЕ БАЦ ОД ОЗАКОНЄНЯ У складзе зоз Законом о озаконєню обєктох, прешлого тижня и у Коцуре почал попис нєлеґалней вибудови. На пописованю робя штернац комисиї, и як дознаваме зоз Оддзелєня за инспекцийни дїялно сци оп штин скей упра ви Вер бас, тот процес будзе тирвац покля нє буду пописани шицки нєлеґално збудовани обєкти у валалє. Шеф оддзелєня за инспекцийски дїялно сци Милош Роґанович визначеч же пред мет по пи су лєм обєкти хтори нє маю будовательну дозволу, док обєкти хторим хиби дозвола за хаснованє нє предмет попису. – Комисиї попишу и поєдинєчни лїстини прешлїд за будовательней инспекциї, на основи чого вона при нє ше ри ше ня о ва ля ню тих обєктох, алє прето нє треба же би ше людзе стараку, бо у ришеньох будзе писац и же ше обєкт нє будзе валяц, покля ше нє закончи процес озаконєня. Оддзелєнє за урбанизем буд зе контактовац власнїкох, по-

ведза яка документация потребна и вец ше их озаконї – гварел Роґанович. Зоз Оддзелєня за Инспекцийни дїялносци дознаваме же таки процес озаконєня нєлеґалней вибудови добра нагода и же є реалтивно тунї. – Вибудов даякого обєкта прейґ леґалних цекох зна буц вельо драгши и длужей тирва, та людзе треба же би вихасновали же им держава на тот

способ виходзи вочи и же би леґализовали свойо обєкти. Зоз озаконєним обєктом вони здобуваю и одредзени бенефициї, поведзме, вон при предаваню може вецей вредзиц. Медзитим, нє годно селективно озаконїц обєкти, лєм шицки одразу – гвари Роґанович, и на концу, совитує Коцурцом же би комисийом дошлєбодзели пописац обєкти, и нє бали ше од дальшого одвиваня проце су озаконєня. Т. Х.

СХАДЗКА ОПШТИНСКЕЙ РА ДИ У ШИДЗЕ

ОД ПОКРАЇНИ ЗА ЛЄПШУ ВОДУ Локална самоуправа у Шидзе участвовала на конкурсу покраїнского Секретарияту за польопривреду, водопривреду и лєсарство АП Войводини за средства за проєкт автоматизациї студньох у Батровцох, констатоване на схадзки Вивершней ради прешлого тижня. У тим месце треба будовац фреквентни реґулатор, як и опрему за управянє на далїну. Општинска рада потримала а вон кошта 12 милиони динари. – Од Покраїни би мали достац 9,6 милиони динари, а учасц локалней самоуправи будзе 2,4 милиони динари. Конкуровали зме ище з єдним проєктом, а то реконструованє погонох за дезинфикованє води и хлороґен у Батровцох, Кузмину и Шидзе. Проєкт кошта 3,9 милиони динари. Покраїна нам обезпечи 3,1 милиони динари, а локална самоуправа будзе участвовац зоз 792 000 динарами. Будземе мац квалитетнєйшу воду и зашпоруєме електричну енерґию – гвари Бранимирка Ридьошич, шеф Одсеку канцелариї за локални економски розвой. Єдна зоз значних точкох на схадзки була и реорґанизация постояцого Явного подприємства за квартельни услуги и будовательну жем, хторе вецей нє будзе исновац як потераз. 25. НОВЕМБЕР 2016.

– Роботи хтори мало тото подприємство превежню оддзелєня Општинскей управи, а потерашнє подприємство ше будзе волац „Явне ошвиценє, услуги и отримованє”. Општинска рада потримала таку пременку и остава же би ше то вигласало и на схадзки СО, а нове подприємство би мало почац робиц од 1. децембра – гвари Предраґ Вукович, предсидатель Општинскей ради. Прилапени ище єден значни документ, а то Преценьованє загрожено сци општини од елементарних нєпогодох и других нєще сцох. По словох Снежани Момирски, вивершительки у Секторе за позарядово ситуациї и активно сци охрани, спомнути документ перше идзе до МУП на согласносц, а потим и пред одборнїкох СО. – Документ значни, бо дава преценьованє и идентификованє загрожено сци и опасно сци. На основи преценьованя ше одредзую и мири хтори треба запровадзиц у случаю потреби. Без того документа нєт виробку поєдинєчних планох за кажду загроженосц, а у нас то елементарни нєпогоди и вилїви найвекша опасносц – гвари Снежана Момирски. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО 9


НАШО МЕСТА КАРИТАС АВСТРИЇ НАЩИВЕЛ ВЕРБАСКУ ОПШТИНУ

ВИТРОЗАЩИТНИ ПАС – ПРЕВЕНЦИЯ ОД НЄПОГОДОХ З нагоди провадзеня реализациї проєкта превенциї елементарних нєпогодих хтори финансує Каритас Австриї, Општину Вербас, а потим и Добродзечне огньогасне дружтво у Коцуре нащивела представителька Каритасу Австриї Михаела Кондак. Кондакову и представительох Каритасу Сербиї у Општини Вербас привитали предсидатель Општини Милан Ґлушац, член Општинскей ради Душко Чутило и директор ЯЗИП-у Марко Дюркович. Госци и домашнї бешедовали о часци проєкту у хторей будзе посадзени витрозащитни пас на драги Вербас-Фекетич, дзе пред даскельома роками були вельки наношенїскса шнїгу. Праве прето Каритас Австриї за тоту

КОЦУРСКЕ ЗДРУЖЕНЄ МЛАДИХ У рамикох проєкта Превенциї од елементарних нєпогодох, всоботу, 19. новембра, у Коцуре отримана ище єдна акция садзеня витрозащитного пасу. Акцию орґанизовало Коцурске здруженє младих (КУМ) а реализовали ю члени того Здруженя, як и члени еколоґийней секциї Основней школи „Братство-єдинство” з наставнїком Йовицом Лондровичом, и їх родичи. Уж зоз схопносцу, бо им то нє перша така акция, школяре и члени КУМ-у засадзели 90 младнїки ґинка и сосни. Нови древка засадзени коло школи, на поєдиних местох у валалє, коло и у дворе оводи. Младнїки достал и Фодбалски клуб „Искра”, а векшина засадзена на гацох коло преводнїци Дунай–Тиса–Дунай.

часц проєкту обезпечел 700 000 динари, та на тим просторе ше засадзи коло 9 000 черяки и 500 древа, а часц желєнїдла будзе посадзена и на драгох у Деспотове и Савиним Селу. Представителє Каритасу обишли драгу Вербас–Фекетич на хторей почина садзенє витрозащитного пасу. Попри тим, у рамикох того проєкта прешлого року реализовани округли столи и преподаваня по школох на тему превенциї од елементарних нєпогодох, як и числени акциї ожелєньованя, а у проєкту участвовало вельо здруженя и институциї зоз вербаскей општини, була уключена и локална заєднїца, цо ше найвецей пачело Кондаковей. На тот способ людзе мали директни дотик зоз проєктом, и мали нагоду похопиц же важнєйше реаґовац пред нєпогодами, як после. Тиж так, прейґ истого проєкта обезпечени и средства за роздрильовач шнїгу, хтори достало Добродзечне огньогаснє дружтво у Коцуре. у Коцуре ше Кундакова стретла з коцурскима огньогасцами, на чолє з предсидательом Златком Надьфейом, та предсидательом Коцурского здруженя младих Стеваном Самочетом, а госцинску у Коцуре дочекал и секретар Огньогасного союзу Войводини Мирослав Миланович. На тим стретнуцу представителька Каритасу Австриї ше мала нагоду упознац зоз тима двома здруженями, и побешедовац з нїма о нових идейох и нагодох за дальше сотруднїцтво, за хторе гварела же го вшелїяк мож обчековац. Т. Х.

ПРЕВЕНТИВНИ ЗДРАВСТВЕНИ ПРЕПАТРУНКИ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

НА КОНТРОЛУ И МЛАДШИ ЖИТЕЛЄ

У Здравственей амбуланти у Руским Керестуре всоботу, 19. новембра, од 8 до 12 годзин вецей як 50 жителє вихасновали нагоду превентивно ше препатриц на ткв. Базару здравя, хтори ше у местох кулскей општини отримує з мотом „За напреднєйше здравє”. Медицинска екипа Дома здравя з Кули, у хторей були лїкаре специялисти и медицински шестри, на чолє з др Лїляну Бероня и домашню др Златану Надь, препатрали кревов прицисок, уровень цукру у креви, препатрали ЕКҐ шерца з консултованьом при

10 РУСКЕ СЛОВО

кардиолоґови. Препатрало ше и абдомен з ултразвуком нукашнїх орґанох, жалудку, жовчу, печинки, панкреасу и покруткох, цо окреме значне за жительох менших местох же на таки препатрунки нє муша путовац, заказовац их або плациц. Подобни превентивни препатрунки ше и у кулским Доме здравя орґанизує уж вецей роки, прешли були у априлу, а на тот завод замерковане же свойо здравє препатрели и дакус младши Керестурци, цо и єден з цильох орґанизатора таких акцийох. М. А. 25. НОВЕМБEР 2016.


НАШО МЕСТА ШКОЛА „ПЕТРО КУЗМЯК” У ПРОЄКТУ ПРЕВЕНЦИЇ ТАРҐОВИНИ З ЛЮДЗМИ

ТО ШЕ НЄ СЛУЧУЄ ЛЄМ ДАКОМУ ДРУГОМУ Информацию о тим же Школа „Петро Кузмяк” з Руского Кере стура уключена до общого проєкту Превенция ризику од тарґовини з людзми, дзецми и младима у Сербиї, поведзене на схадзки Школского одбору хтора отримана 17. новембра. О уключованю Школи до проєкту, о едукациї хтору прешли, и о активносцох хтори ше о тим конча, членох Школского одбору поинформовала директорка Хелена Пашо Павлович. Вона наглашела же ше проєкт уноши до школских документох, и презентує шицким школским орґаном, a уж ма за ньго виробени и Акцийни план. На основи Плану, нєдавно, 19. октобра, зоз школярами означени и Европски дзень превенциї того зявеня. Презентуюци проєкт директорка визначела же за Школу найважнєйши процес препознац потенциялн жертви медзи школярами а цо мож по одредзених симптомох. То перши и барз важни крочай у превенциї за хторим шлїдзи и преберанє дальших крочайох же би ше помогло зо-

Найважнєйше препознац потенциялни жертви медзи школярами

прец тоти страшни зявеня, хтори, нажаль, барз присутни у нєшкайшим швеце. Члени Школского одбору мали нагоди одпатриц и едукативни филм „Припатраче” на тоту тему, хтори премиєрно бул виведзени на РТС1 праве 19. октобра. Як и порученє филма, директорка и Школскому одбору наглашела же ше то, нажаль, нє случує лєм дакому другому.

Школски одбор поинформовани и же Школа ма направиц План защити од тероризма, прето ше муши окончиц и явну набавку того проєкта, а пред тим и вименїц свой рочни Финансийни план, цо з вигласованьом потримал и Школски одбор. На схадзки Школского одбору поведзена и информация о общим успиху на першим тромешачю, як и о актуалносцох коло виводзеня школских екскурзийох. М. А.

ПРЕПОДАВАНЄ О БЕЗПЕЧНОСЦИ У ТРАНСПОРТУ У ВЕРБАШЕ

МЛА ДИ НАЙЗАГРОЖЕНША КАТЕҐОРИЯ Понеже млади найзагроженши учашнїки у транспорту, Културнопросвитне дружтво „Карпати” у сотруднїцтве зоз Совитом за безпечносц транспорту Општини Вербас и Полицийну станїцу у Вербаше, прешлей соботи, 19. новембра, орґанизовало трибину на тему безпечносци младих вожачох у транспорту. Медзи нащивителями трибини на-

25. НОВЕМБЕР 2016.

исце було найвецей младих, заинтересованих же би чули дацо нове у тей обласци, а трибина орґанизована з нагоди Шветового дня здогадованя на жертви транспортних нєщесцох. Зоз стратеґию безпечносци у транспорту Општини Вербас присутних нащивительох упознал предсидатель Совиту за безпечносц транспорту Општини Вербас и член општинскей ради општини Вербас задлужени за енерґетику и транспорт Ґоран Пейович. Пейович представел стан транспорту у вербаскей општини през статистику, и

визначел же єден з найвекших проблемох кед у питаню транспот у нашей општини то прейґмирна швидкосц. На трибини бешедовала и професоре Марияна Ковачевич и Драґан Копривица зоз Штреднєй фаховей школи „4. юлий” з Вербасу, хтори представели нащиву їх школярох до Националней вожацкей академиї, а понеже медзи нащивителями було и школярох, двойо з нїх описали свойо искуства. По законченю викладаньох, трибина предлужена зоз питанями и явну розправу, на хторей ше попри понукнутей теми преплєтали и други теми з обласци транспорту. Бешеди було и о чарних точкох на драгох у Општини, як и о заступеносци бициґлистох у транспорту. Т. Х.

РУСКЕ СЛОВО 11


КУЛТУРА И ПРОСВИТА КУЛТУРНА МАНИФЕСТАЦИЯ „КОСТЕЛЬНИКОВА ЄШЕНЬ” У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ, КУЛИ И ДЮРДЬОВЕ

РУСКА И СЕРБСКА ТВОРЧОСЦ ПРЕД КЕРЕСТУРСКУ ПУБЛИКУ Централна програма Културней манифестациї „Костельникова єшень” отримана пияток вечар у Руским Керестуре, дзе публика мала нагоду упознац ше зоз нашима писателями, видзиц нову творчосц и кнїжки хтори того року видала Новинско-видавательна установа „Руске слово”

Н

а тогороч ней Манифе стациї госц вечара бул профе сор др Зоран Дєрич, сербски поета, есеїста, прекладатель и терашнї окончователь длужно сци директора Сербского народного театра у Новим Сад зе Модератор бул Микола Шанта, редактор видавательней дїялно сци у НВУ „Руске слово“ и предсидатель Орґанизацийного одбору КМ КЄ, а акцент бул на промоциї даскелїх найновших кнїжкох. О кнїжки „Славянски язик – родзенє и живот мертвого язика“ др Любомира Белея, бешедовал Микола Цап, Славица

ОТВОРЕНА И ВИСТАВА „ПРИВАТНИ ЖИВОТ РУСНАЦОХ” После промоциї кнїжкох и стретнуца з писателями, у голу до Велькей сали Дому култури Руски Керестур отворена вистава з назву „Приватни живот Руснацох у 19. и 20. вику през приватни документи“ автора мср. Сашу Сабадоша, историчара, котри тот проєкт витворел у сотруднїцтве зоз Заводом за културу войводянских Руснацох. Виставу отворел о.д. директора Дома култури Руски Керестур Йоаким Рац, вєдно зоз єй автором, а понеже у голу Дома култури будзе виложена по 26. новембер, по конєц Манифестациї, поволали шицких заинтересованих же би ю пришли опатриц.

12 РУСКЕ СЛОВО

Шовш представела свою кнїжку поезиї „Безсони ланцущок“, о хторей потим бешедовала и єдна з рецензентох др Валентина Чизмар. Ваня Дула представел кнїжку „Капка ми ружа до ока” покойного поету з Руского Керестура Звонимира Нярадия, як позберану часц з його числених рукописох, а Ирина Гарди Ковачевич коментаровала творчосц Миколи Шанту, хтору вон обявел у своєй найновшей кнїжки „Шантовки“. Зоран Дєрич з окремну бешеду присутних уведол до швета поезиї, дзе поняце кнїжки поровнал з домом, а дом з характеристику самого поети. О Дєричови и його стилу писаня бешедовал др Стеван Константинович, котри визначел його постмодернистични приступ и наративни стил писаня поезиї, а огляднул ше и на Дєричову богату творчосц, понеже од 1983. по 2015. рок обявел 26 авторски дїла и 27 преклади. О найновшей кнїжки поезиї Зорана Дєрича „Чарнок”, инспированей и з археолоґийним находзиском нєдалєко од його родного Бачкого Доброго Поля, бешедовала и др Валентина Чизмар, а и сам поета пречитал два писнї з тей найновшей збирки. Динамики цалого вечара допринєсли шпивачка Танита Ходак и Сашо Палєнкаш на ґитари, котри виведли свойо, як и забавни композициї Златка Русковския. Централну програму у Ресторану „Червена ружа” провадзела числена публика рижних ґенерацийох, цо орґанизатором и була намира. Сенка Надь 25. НОВЕМБЕР 2016.


КУЛТУРА И ПРОСВИТА

ПРЕДСТАВЕНИ КНЇЖКИ ЗА ДЗЕЦИ Тогорочна Културна манифестация „Костельникова єшень” почала пияток, 18. новембра у голу Основней и штреднєй школи з домом школярох „Петро Кузмяк”, дзе перше школяром нїзших, а потим и висших класох ОШ представени найновши кнїжки за дзеци у виданю НВУ „Руске слово”. У присустве авторкох представени кнїжки „Котульки и ґомбульки” Ирини Гарди Ковачевич, „Гайзибан на шпарґу” Меланиї Римар и „Злагода” Серафини Макаї, а на представяню присуствовала и илустраторка кнїжки „Котульки и ґомбульки” Мария Ковачевич. Госцох и школярох привитала директорка Школи Хелена Пашо Павлович, а у мено „Костельниковей єшенї” и видавателя Микола Шанта, котри накратко представел кажду зоз спомнутих кнїжкох, алє з дзецми водзел и диялоґ о Костельникови и „Костельниковей єшенї”. З нагоди Манифестациї, учительки з дзецми пририхтали твори Костельника и з представяних нових кнїжкох, та так Ема Живкович и Дямян Чапко пречитали писню Гавриїла Костельника „Чежка робота”, Тияна Бучко и Даниєл Надь приповедку Меланиї Римаровей „Ядловчик хлапчик”, а Иван Планчак писню „Злагода” Серафини Макаї. Найвецей часу пошвецене кнїжки за найменши дзеци „Котульки и ґомбульки”, так же и прейґ розгварки з дзецми Ирина Гарди Ковачевич пречитала вецей свойо писнї, а дзеци одгадовали и загадки. Илустратраторка Мария Ковачевич бешедовала о помоци своїх дзецох при илустрованю кнїжки, а и школяре на тей промоциї єй указали як випатраю кед су весели, нагнївани, кед плачу, видрижнюю ше... Представяюци свою кнїжку приповедкох „Гайзибан на шпарґу” Мелания Римар визначела же шицки приповедки у тей кнїжки настали з припатраня на дзеци и слуханя дзецох кед ше бавя, бо, як гварела – „кед ше бавя шицко то правда-иста!”. З тей нагоди надпомла же єй того року обявени ище два кнїжки за дзеци, и то по серб-

ски, та ше наздава же и вони буду представени нашим дзецом. Тиж прейґ диялоґу з дзецми, насампредз о тим же цо то злагода, Серафина Макаї накратко представела свою найновшу збирку писньох и приповедкох за дзеци „Злагода”, а пречитала им и „Сказку о злагоди”, як и писню „Наймилше ми слово мацерово”. Орґанизатор того року у голу Школи поставел озвученє, так же школяре з повагу и активним участвованьом провадзели представянє кнїжкох. Тоту интересантну програму музично збогацели Танита Ходак, котра з провадзеньом Сашу Палєнкаша на ґитари, одшпивала свойо, та забавни композициї Златка Русковския и Славка Романа Ронду. З нагоди „Костельниковей єшенї” у голу Школи була виложена и вистава школярох пошвецена историї Руснацох з назву „Нашо памятки”, як и дзепоєдни подобово роботи на тему Манифестациї. М. Зазуляк

ВИДАНЯ „РУСКОГО СЛОВА” У ҐИМНАЗИЇ

У рамикох Културней манифестациї „Костельникова єшень” и промоциї найновших кнїжкох НВУ „Руске слово”, у Школи „Петро Кузмяк” два виданя, др Янка Рамача и Мирона Жироша представени школяром Штреднєй школи з руским оддзелєньом Ґимназиї. У уводней часци програми домашнї школяре ше представели зоз двома роботами на тему „История Руснацох”, та текст Тадея Малацка пречитала Дорис Бучко,

25. НОВЕМБЕР 2016.

док Кристина Гайдук пречитала роботу хтору вона поробела вєдно зоз Марияну Виславски. Наукове дїло др Янка Рамача „На крижней драги” школяром приблїжел його редактор Микола М. Цап. Вон визначел же Рамачово дїло хторе бешедує о важним периодзе историї Руснацох на тих просторох, у чаше од 1918. по 1941. рок, найзначнєйша ориґинална историоґрафска кнїжка о тим периодзе. Модератор програми и редактор виданьох Микола Шанта бешедовал о публицистичним дїлу „Мадярска Горнїца” автора Мирона Жироша, хтора друга часц зоз циклусу його виглєдованьох Горнїци, а пречитал и писню „Я паробок Капущан” зазначену у тим дїлу. З двома нумерами руских забавних композицийох школяром ше у музичней часци програми представели Танита Ходак вокал, котру на ґитари провадзел Сашо Палєнкаш. Зоз своїм наступом були одличне дополнєнє руского слова висловеного у литературних дїлох. На концу програми редактор Шанта поволал керестурских ґеимназиялцох же би и сами творели, а зоз своїма роботами постали и сотруднїки „Руского слова”, односно його велїх виданьох. М. Афич

РУСКЕ СЛОВО 13


КУЛТУРА И ПРОСВИТА

ДОБРИ ФУНДАМЕНТ РУСКОГО ЯЗИКА У Рамикох Културней манифестациї „Костельникова єшень” всоботу, 19. новембра у Кули отримане Стретнуце рецитаторох, а домашнї програми у голу ОШ „Петефи бриґада” и того року було РКУД „Др Гавриїл Костельник”. Присутних привитал предсидатель РКУД Владимир Бучко, котри з тей нагоди визначел же з поетским словом прейґ рецитованя, та прейґ шпиваня и других формох у култури чуваме свой язик и национални идентитет. Повинчовал на тим и присутним рецитатором и їх фаховим руководительом у наших школох и КУД, з наздаваньом же нарок на тим стретнуцу будзе ище вецей рецитаторох. Модераторка програми, Амалия Ковач, визначела же ше „Костельникову єшень” того року отримує у знаку 130-рочнїци од народзеня Гавриїла Костельника, а у Кули и з нагоди 20-рочнїци роботи РКУД з його меном. Здогадла на живот и роботу того велїкана нашей литератури, култури и писменосци, визначуюци же др Костельник вдерел добри фундамент „за хижу руского язика” и до нашлїдства нам зохабел вельки капитал. Ковачова пречитала и

РЕЦИТАТОРЕ И ФАХОВО РУКОВОДИТЕЛЄ У младшим возросту рецитовали Лара Сопка з Кули, Леонора Ґайдош з Вербасу, Иван Молнар з Дюрдьова, Филип Хромиш з Коцура, Кристина Дюранїн з Дюрдьова, Мария Жирош з Кули и Катарина Недич з Коцура. У штреднїм возросту наступели Лїляна Кнежевич з Кули, Милица Михальовски з Дюрдьова, Наталия Жирош з Кули, Валентина Салаґ з Дюрдьова, Силвия Маґоч з Коцура, Дияна Канюґа з Кули, Валентина Михняк з Дюрдьова, Дариа Чордаш з Коцура, Микола Еделински з Руского Керестура, Єлена Горняк з Дюрдьова и Матей Шепински з Керестура. У старшим возросту рецитовали Мирослав Малацко за новосадки РКЦ и Тимеа Будински з Керестура. Рецитаторох у Кули пририхтали Амалия Ковач и Александра Лендєр, у Коцуре Славка Чельовски, Снежана Шанта и Весна Дринчич Дїлас, у Дюрдьове Яким Гарди и Мария Самарджич, у Керестуре и Н. Садзе Ивана Дудаш, а у Вербаше Славица Мали.

14 РУСКЕ СЛОВО

єден виривок з Костельникового идилского венцу „З мойого валала”, а на початку програми два руски народни шпиванки одшпивала Мишана шпивацка ґрупа Дружтва, под руководительством Еуфемиї Планкош. На Стретнуцу рецитаторох того року участвовали двацецеро рецитаторе – у младшим седмеро, штреднїм 11еро и двойо у старшим возросту з Кули, Вербасу, Дюрдьова, Коцура, Руского Керестура и Нового Саду. Найвецей рецитаторох було з Дюрдьова, шесцеро (з КУД „Тарас Шевченко” и ОШ „Йован Йованович Змай”), и з Кули, пецеро (з РКУД „Др Гавриїл Костельник” и ОШ „Петефи бриґада”), з Коцура штверо (з ОШ „Братство-єдинство” и Културного центру Вербас). Пре одказованє приходу пре одредзени обовязки, з Керестура того року участвовали лєм тройо рецитаторе, а з Нового Саду єден. За участвованє на Стретнуцу були приявени и два школярки-рецитаторки з Бикичу, но нє пришли, а того року виостали рецитаторе з Нового Орахова, з КПД „Карпати” з Вербасу, прешлих рокох участвовали и Суботичанє и Шидянє... Рецитовани стихи аж дванац наших, руских поетох, медзи нїма найвецей Гавриїла Костельника и Мелниї Римаровей, та Михала Ковача, Дюру Папграгая, Якима Чапка, Михала Симуновича, Меланиї Павлович, Миколи Скубана, Юлияна Папа, Ирини Гарди Ковачевич и Амалиї Ковач. Упечаток же квалитет рецитованя бул дакус лєпши як прешлого року, а и на тот завод ше, у тим поглядзе, визначели рецитаторе котри того року участвовали на висших змаганьох – од зонских смотрох по Републичну, як цо то Дияна Канюґа и Лїляна Кнежевич з Кули, Катарина Недич з Коцура, Валентина Салаґ, Милица Михальовски, Иван Молнар и Валентина Михняк з Дюрдьова, Микола Еделински, Матей Шепински и Тимеа Будински (котра того року була шеста на Републичней смотри) з Керестура, та Мирослав Малацко, Керестурец котри од того року рецитує за новосадски РКЦ. У музичней часци програми Стретнуца рецитаторох наступели Лара Сопка на клавиру и Лїляна Кнежевич на гармоники, обидва школярки Школи за основне музичне образованє Кула. М. Зазуляк 25. НОВЕМБЕР 2016.


КУЛТУРА И ПРОСВИТА

О ДВОХ КНЇЖКОХ З ИСТОРИЇ РУСНАЦОХ У Рускей школи у Дюрдьове прешлей нєдзелї, 20. новембра, представени два нови кнїжки з нашей прешлосци у виданю НВУ „Руске слово”. Промоция отримана у рамикох 23. Културней манифестациї „Костельникова єшень”. Преставени кнїжки „Мадярска Горнїца” Мирона Жироша и „На крижней драги” др Янка Рамача. Домашнї були з Културно-уметнїцкого Дружтва „Тарас Шевченко”, модератор вечара бул Яким Чапко, а програму водзел одвичательни редактор Видавательного оддзелєня „Руского слова” и предсидатель Орґанизацийного одбору Манифестациї Микола Шанта, котри перше представел обидва кнїжки. Першу кнїжку „Мадярска Горнїца” о Бачванско-сримских Руснацох представел як публицистичну, социоґрафску котра будзе мац штири томи, того вечара представени други. Перши том „Польска Горнїца”, треци котри ище нє видати „Словацки Горнїца” и штварти будзе под меном „Українска

НАШО ВИДАНЯ У БЕОҐРАДЗЕ

МОСТ МЕДЗИ КУЛТУРАМИ На Катедри за славистику Филолоґийного факултету Универзитету у Беоґрадзе, у библиотеки Катедри за славистику, а у рамикох Медзинародней науковей конференциї, штварток, 17. новембра, отримана промоция кнїжки „Сучасна українска драма”, антолоґия, хтору пририхтали Надїя Мирошниченко и др Людмилa Попович. Антолоґия преложена на руски и сербски и язик, а обявена є у виданю НВУ „Руске слово” Нови Сад. О Антолоґиї бешедовал режисер Стеван Бодрожа, понеже у його режиї пред двома роками були виведзени два драми. – Драми о хторих я можем компетентно бешедовац, то Александра Витера „Станїца” и драма Павла Ария „Фарби”. То модерни драми, хтори потвердзую тезу же уметнїки якош нє маю нацию, без огляду зоз хторого контексту приходза, зоз хторей су жеми и хторей култури. Тото цо уметнїкох интересує то теми хтори мож охарактери-

РУСНАЦИ НА КОНФЕРЕНЦИЇ

Горнїца”. Кнїжку на „На крижней драги” представел як наукову роботу обявену на трох язикох – сербским, українским и руском. О нєй бешедовал и Микола М. Цап єден з рецензентох котри гварел же то перша кнїжка котра на систематични способ бешедує о важним периодзе при Руснацох, же кнїжка будзе на єден способ учебнїк и драгоказ другим историчаром за теми котри у нєй обробени. О кнїжки „На крижней драги”, хтора ше занїма з историю Руснацох у Югославиї од 1918. по 1941. рок, бешедовал и єй автор др Янко Рамач котри присутним толковал значносц периоду медзи двома шветовима войнами за Руснацох, окреме на тих просторох. Як ше Руснаци, и дзе присельовали, чом, яку улогу мало Руске народне просвитне дружтво, як воно функционовало, о церковним живоце, орґанизациох, яки теди приоритети мали гевти котри жадали же би Руснаци мали свой язик и културу. Интерактивни вечар медзи писательом и публику, музично збогацени з вецей рускима авторскима забавнима композициї котри одшпивала Танита Ходак, а на ґитари ю провадзел Сашо Палєнкаш. Под час литературного вечара у рамикох „Костельниковей єшенї” у Дюрдьове могло и купиц кнїжки НВУ „Руске слово”.■ С. Саламун 25. НОВЕМБЕР 2016.

На Медзинародней науковей конференциї „Українистика и славянски швет”, хтору спомнута Катедра од 17. по 19. новембер орґанизовала з нагоди 25-рочнїци українистики на Филолоґийним факултету Универзитету у Беоґрадзе, истого дня кед отримана промоция, о дїялносци Ивана Терлюка бешедовал Олеґ Євґенович Румянцев, др Янко Рамач викладал о „Прекладу Старого и Нового завиту на руски язик”, а др Дюра Гарди о „Балканских титулох и маєткох княза Ростислава Михаиловича”.

зовац як звонкачасово, звонканационални, алє знова єст якаш окремносц, хтора шицких нас цо приходзиме з одредзених просторох, фарби и дава одредзену файту тематских одредзеньох, та и виразох – гварел режисер Бодрожа. Директорка НВУ „Руске слово” Мартица Тамаш представела роботу Установи, наглашела же у тим року обявени дзевец рижнородни кнїжки – прозу, поезию и драмски тексти, кнїжки зоз обласци историоґрафиї, науки, язика, а окремна увага пошвецена литератури за дзеци. Одвичательни редактор Видавательней дїялносци Микола Шанта гварел же таки виданя, за нас, Руснацох, представяю повязованє сербскей и українскей култури. На тот способ „Руске слово”як видаватель тей кнїжки, свойовфайтови мост медзи тима културами. О тематики у Антолоґиї бешедовала др Людмила Попович. – Антолоґия сучасна, барз актуална. Слово о страху чловека пред вибором и ту мож спатриц аналоґию з дружтвом, як зоз українским, так и з дружтвом у хторим жиєме, бо медзи сном и реалносцу жаданє претвориц сон до реалносци – гварела професорка Попович. В. Вуячич

РУСКЕ СЛОВО 15


КУЛТУРА И ПРОСВИТА СВЯТОЧНО OЗНАЧЕНА 70-РОЧНЇЦА РУСКОГО КУЛТУРНОГО ЦЕНТРУ У НОВИМ САДЗЕ

АМАТЕРСКА РОБОТА ВШЕ НА ПОЄДИНЦОХ У театралней сали новосадскей Ґимназиї „Лаза Костич”, Руски културни центер зоз Святочним концертом „РКЦ 70 роки з вами” означел свою 70-рочнїцу иснованя. Концерт провадзела числена публика и госци

С

16 РУСКЕ СЛОВО

Фото: В. Вуячич

вяточносци присуствовали народна посланїца у Скупштини Републики Сербиї Олена Папуґа, преосвящени владика, кир Георгий Джуджар, предсидатель Националного совиту Руснацох Славко Рац, о.д. директора Заводу за културу войводянских Руснацох Ивана Дудаш, заменїца городского началнїка за културу Зорица Шияк, члени Националного совиту, госци и числена новосадска публика. Шицких присутних привитала директорка РКЦ Наташа Макаї Мудрох. Винчуюци ювилей Олена Папуґа визначела же новосадски аматере єдини робя у нєвигодних условийох, а зоз резултатами своєй роботи тото нє заслужую, та би требало робиц на тим же би ше условия у новосадским РКЦ цо скорей злєпшало. Преосвящени владика, кир Георгий Джуджар зоз своїм присуством возвелїчал тоту святочносц и гварел же шицки тоти цо през седемдзешат роки участвовали у роботи того Дружтва, нас потомкох, задлужели предлужиц чувац тоту традицию, и пожадал же би РКЦ и надалєй бул розсаднїк култури, а вєдно з церкву чувар националного идентитета Руснацох. Предсидатель НС Славко Рац привитуюци святочносц окреме визначел же у 70рочней роботи РКЦ було вельо поєдинцох, а аматерска робота ше вше опера на поєдинцох. Прето тот ювилей повинчовал и бувшим и терашнїм заслужним поєдинцом, котри зоз свою нєсебичну роботу зачували нашу руску традицию. У уметнїцкей програми представели ше шицки секциї Руского културно-

го центру – Хор „Гармония”, Фолклорни ансамбл РКЦ, Дзецински хор, Дзецинска фолклорна ґрупа РКЦ, Хлопска шпивацка ґрупа, Женска шпивацка ґрупа, як и Народни оркестер РКЦ и солисти. Хор „Гармония” одшпивал гимну Републики Сербиї „Боже правде” под дириґенством Весни Кесич Крсманович, у провадзеню на гармоники Давора Сабу, а потим одшпивана святочна шпиванка Руснацох „Браца Русини”. Хор одшпивал композицию „Шпиваночки мойо” дзе ше представел дует Ана Римар и Яким Гаргаї. Потим ше представел Фолклорни ансамбл РКЦ зоз „Рускима танцами” хореоґрафа Миломира Шайтоша. Дзецински хор РКЦ, хтори позберал до Дружтва вельо дзеци, одшпивал даскельо шпиванки. Солистки були Сара Надерлянски, Фиона Грубеня и Ксения Мудри, а руководителька Хору Ана-Мария Рац. Дзецинска фолклорна ґрупа РКЦ одтанцовала танєц „Облїванє”, наш руски обичай под час Вельконоцних шветох, хореоґрафа Владимира Ивана. Хлопска шпивацка ґрупа одшпивала три композициї „Я Русин бул”, „Краю мой” и „Ружо црвена”, а їх руководитель уж вецей роки Борут Павлич. Женска шпивацка ґрупа ше представела зоз композициями у обробкох и аранжманох Мирослава Папа „Ой верше, мой верше”, „Под стреху”, „Нє нагинай ти ше дзивче”, „На ярочку” и 25. НОВЕМБЕР 2016.


КУЛТУРА И ПРОСВИТА „Червена ружа трояка”. Того року означела и свою двацецрочну роботу. Народни оркестер РКЦ одграл композицию у обробки и аранжману Мирослава Папа „Нє мам анї гласу” дзе ше як солистка представела Катарина Кочиш. Фолклорни ансамбл РКЦ одтанцовал ище два хореоґрафиї Миломира Шайтоша, „Варешкови танєц” и „Руски женски танєц зоз Марамурешу”, а концерт святочно, так як го и отворел, закончел Хор „Гармония” зоз композицию „З давен давна” Агнети Тимко, а на текст Дюри Латяка. Шицки секциї РКЦ представени зоз кратшу историю, спомнути и даскельо дакедишнї и шицки терашнї руководителє, а на бини през лед панел зоз зачуванима фотоґрафиями указана богата история РКЦ. У тим седемдзешатрочним тирваню РКЦ менял свою назву, волал ше „Максим Горки”, Руске културнопросвитне дружтво, „Барвинок”, а нєшка ма мено Руски културни центер, алє вше пестовал руку традицию. У голу Ґимназиї „Лаза Костич” були виложени дипломи, подзекованя и награди Дружтва, хтори ше през тоти 70 роки заслужело. За таки красни ювилей препущена нагода заслужним поєдинцом уручиц припознаня, бо робота у аматеризме нє вше и плацена, та то єдина сатисфакция аматером. У програми нє могло спомнуц шицких поєдинцох заслужних за тото Дружтво, алє могло голєм начишлїц дакедишнїх директорох, бо шицки вони як и числени руководителє и аматере задлужели тото Дружтво. Тоти препущеня ше розриша з даєдней другей рочнїци. Концерт указал нашо досяги нєшка у новосадским аматеризме и то уж тераз, док о тим пишем, история. Най бизме ище длуго творели и писали руску историю.■ Олена Планчак-Сакач 25. НОВЕМБЕР 2016.

КОНЦЕРТ НОВОСАДСКОГО ХОРУ „ГАРМОНИЯ” И ЙОГО ГОСЦИ

ШВЕТО МУЗИКИ У Културним центру Нового Саду, внєдзелю вечар, ново садски Хор „Гармония”, зоз своїма го сцами, отримал концерт з нагоди 70-рочнїци од иснованя Руского културного центру. Присутних привитала директорка РКЦ Наташа Макаї Мудрох, а директор Хору Борислав Сакач, на кратко представел Хор и наявел означованє 10-рочнїНа концерту, як госци Хору ци од снованя „Гармоучаствовали Женска вокална ниї” идуцого року. ґрупа „Романтика” з Нового СаПод диригент ством ду, котра ше представела зоз Сузани Ґрос Маркович, двома композициями „Ne dirajte зоз клавирским провадmi ravnicu” и зоз венчиком далзеньом Йозефа Ритера, матинских шпиванкох. А госци Хор одшпивал духовни, Хору були и наш познати ґиташветово познати и попуриста Димитрий Цап и Милан ларни композициї, як и Миланов на бас приму, хтори руски зоз свойого богаодграли композицию „Стретиль того репертоару, хтори Вас, мама” нєпознатого автора. пририхтовал у предходМедзи другима госцами, на ним периодзе зоз свою концерту присуствовали народпершу дириґентку Сузана посланїца у Скупштини РС ну Ґрос Маркович, а Олена Папуґа, заменїк предсикомпозициї шпивани на вецей шветових, сербГелена дателя Националного совиту ским и руским язику. Папуґа Руснацох Йовґен Мудри, новосадски парох о. Юлиян Рац и о. Внєдзелю вечар на реРоман Миз, котри бул и идейни пертоару Хора „Гармотворец снованя Хору „Гармониї” були дзешец комния”, як и коцурски парох о. позициї: „Да исполнятВладислав Рац. ся” А. Веделя, „Святи На самим концу концерта о. Боже” И. Зайца, „ЗагуМиз з одушевийом и надихнуто чали гори” О. Тимка, „У гварел же то нє бул концерт, то градочки шалата” Винбуло швето музики, хторе будзека Жґанца, „Хор Єврея” ме паметац, хторе ше нє забува и зоз опери Набуко Верхторе ше нє доживює часто. Отец дия, „Panis Angelicus” Миз евоковал памятки на час кед Франка, „Любов твори ше хор оформйовало, и подзеколєпши швет” писня зоз вал дириґентки Сузани Ґрос МарБелґиї, и даскельо комкович, хтора заорала першу брапозициї на анґлийским зду, на єй нєсебичним труду и хоязику „Amazing Grace”, Ана „Give me Jesus”, „Come Римар ристом и, пожадал им най би ище длуго тирвали, а Хор одшпивал Follow That Star”. „На многая и благая лїта”. Як солистки наступели два членїци Шицки хтори внєдзелю вечар приХору „Гармония” Гелена Папуґа и Ана Римар. Гелена Папуґа ше представела шли до Културного центру Нового зоз композицию „Hijo de la luna (iho de Саду на тот концерт, нє сануюци la luna)”, а Ана Римар одшпивала три свой шлєбодни час, дому пошли збо, композициями „Je t ame”, „Jutro” и „I гацени за єдно богате музичне и духовне дожице. О. П-С. Surrender”.

РУСКЕ СЛОВО 17


МОЗАЇК ОТРИМАНИ „ЛИТЕРАТУРИЮМ” У РКЦ

ТРЕБА ВИПРОМОВОВАЦ ЗАПИСАНЕ Треци „Литературиюм” отримани у Новим Садзе, у Руским културним центру, пияток, 18. новембра. Зоз тоту програму започало означованє 70-рочнїци иснованя нєшкайшого РКЦ. Тема тогорочного уметнїцкого вечара „Рукописи”, а дацо вецей могло чуц о нє обявених романох Себастияна Нярадия и Любици Кнежевич з Руского Керестура

Н

а таких вечарох млади можу представиц свою творчосц и указац свой потенциял. – Тема „Рукописи” прето же того року нє обявени анї єден млади автор по руски, можебуц гришим. Зато зме вжали тоту тему, бо маме барз интересантни рукописи и думаме же их треба промововац док нє достаню форму кнїжки – гварела єдна од орґанизаторкох Александра Живкович-Бучко. Виривки зоз свойого нєобявеного роману „Монах и я” читала Любица Кнежевич, нащивительом виволала ошмих на твари, зацикавела шицких присутних и пребудзела интересованє. – У роману ше роби о любовней комедиї и док сом го писала думала сом же будзе барз емотивни и нїжни, на концу випадло же є баржей шмишни. У писаню находзим виход з каждодньовосци, то моя пору-

Фото‫ ׃‬Вероника Вуячич

ше мено народу – Русини. Рукопис того романа порихтани уж даяки час, алє кнїжка ище вше нє обявена. Публика могла на видео биму попровадзиц представянє виривкох, алє и самого автора. Себастиян наглашел же би любел обявиц даскельо часци, прето же уж ма шицко здумане у глави. Публики було интересанте же постої млади руски автор епскей фантастики. шуюца моц и воно Ася Папуґа поряднє состойна часц мнє. То ми участвує на литературних таке як даяка файта вечарох, з тей нагоди зоз терапиї и то ме опущує – реализаторками вечара, потолковала Любица. Саню Дивлякович и Ище єден нєобявени Александру Живковичроман „Инисур – рика -Бучко, поприповедала о княза” Себастияна положеню младих у Нярадия бул представени рускей уметносци. Вона на „Литературиюму”. вихасновала нагоду Назва „Инисур” интереповолац шицких младих сантна по тим же кед ше же би писали, и творели, пречита од конца достанє и нє ганьбели ше обявиц свойо твори. Вона тиж надпомла и можлїви сотруднїцтва зоз Литературним словом у „Руским слове”, часописом МАК, а обрацела увагу и на ґрупу на Фейсбуку –Литература по руски, дзе млади можу обявйовац свойо дїла. У просторийох Рускей Матки була вистава илустрацийох чий автор Александар Иличич зоз Шиду. Прейґ видео биму указани його роботи, а Иван Канюх „пожичел” глас же би младого автора РЕАКЦИЇ ПУБЛИКИ и представел. Яна Еделински (22), Руски Керестур – Млади творя, ниа, чули зме Нєшкайши вечар ми бул наисце интересантни, понеже сом першираз нащивела двоїх, алє єст ище рукописи Литературиюм и можем повесц же сом нєсподзивана. Була фина атмосфера, и мушим хтори дзешка на „стенд-баю”, похвалїц же обидва водительки були позитивни. Мали барз добрих госцох и од нїх сом хтори так стоя. Можебуц их дознала вельо нови информациї, понеже сом нє барз упуцена до наших сучасних авторох. треба дакус баржей стимулоМихаїл Римар (22), Петроварадин вац же би вони придавали Нєшкайши вечар ми бул на хвильки интересантни, було дацо цо ми ше баржей пачело, рукописи, алє треба и робиц а дацо менєй. Любим читац, а кеди цо читам, завиши од фази у котрей ше находзим. зоз нїма, бо єст младих хтори Баржей читам руску як страну творчосц, а ґенерално найволїм читац нашо стари и сцу, и буду, лєм им треба народни писнї и стари кнїжки, як цо наприклад Фолклористика. дац потримовку, та би их Ивана Чордаш (17), Нови Сад було вельо вецей – закончела Нєшкайши вечар ми бул барз интересантни, бо сом першираз на Литературиюму, и було Александра, єдна од ми интересантне видзиц нови жанри у рускей литератури. Заинтересовала ме романтична орґанизаторкох. ■ комедия о хторей бешедовала Любка, дотераз сом анї єдну руску кнїжку у таким Лидия Костелник, Марина жанру нє пречитала, та ми мило же ше уводзи нови жанри до рускей литератури. Биркаш, Цецилия Надь

18 РУСКЕ СЛОВО

25. НОВЕМБЕР 2016.


МОЗАЇК МЛАДИ У ДЮРДЬОВЕ

БА ЛОВАНЄ ПОСЛЕ ВЕЦЕЙДЕЦЕНИЙНЕЙ ПАУЗИ ЗЄДИНЄЛИ ИХ РОКИ, ИНТЕРЕСОВАНЯ И СМАК Альоша Виславски, Петроварадин Першираз сом на младежским балу, пачи ми ше. Порадзел сом ше з товаришом з Дюрдьова, та зме пришли. Бал красна нагода за упознаванє, журка вшадзи иста, а бал заш лєм цошка цо иншаке, святочнєйше. Тиж так то красна нагода за презентованє нашей музики, и часци нашей култури, другим народносцом. Михайло Колошняї, Дюрдьов Потераз сом нїґда нє бул на балу, дружтво ше порадзело же придзе та ше ґу нїм и я приключел. Нє побановал сом, шицко ми ше пачи, добре зорґанизоване, а нарок сиґурно придзем ознова. Мирко Пап, Нови Сад Дюрдьовчанє ше наисце намагали же би шицко було як треба. Пачи ми ше шицко. Бул сом на Младежским балу у Руским Керестуре, музика там була подобна а атмосфера ше ми видзи же лєпша ту у Дюрдьове. Нє обчековал сом же будзе так фино и тельо вельо людзох. Кристина Сабадош, Руски Керестур Добре же тот бал скорей як шицки други, та ше нє позбиваю. Пачи ми ше же було рускей музики и танци. На тот способ ше их нє забудзе, а ми млади маме нагоду дружиц ше. Кед сом чула же у Дюрдьове будзе бал, такой сом знала же придзем, потримац тоту орґанизацию, дружиц ше и вешелїц з парняками. 25. НОВЕМБЕР 2016.

Дюрдьовска младеж прешлей соботи орґанизовала нову подїю на котрей як и на велїх других було друженя и упознаваня младих на єдним месце, а з вецей местох, то була и основна намира тей подїї. Всоботу, 19. новембра после вецейдеценийней паузи нє орґанизованя балу за младих у валалє, у дюрдьовским КУД „Тарас Шевченко” отримани перши Младежски бал

И

дея о Младежским балу постої уж дасекльо роки, а аж тераз дозрела, та ше одшмелєли зорґанизовац таки вечар. На Балє шицких присутних привитал Борис Цап, єден з орґанизаторох, котри госцом подзековал на довирию и пожадал же би крашнє препровадзели тот вечар. – Заключели зме же би було добре орґанизовац дацо нове за младих, а же би нє була класична журка. Идею потримало красне число активистох з нашей орґанизациї, та зме ше швидко порадзели и почали з орґанизацию – гварел Борис Цап член Роботного цела за младих НСР и єден з активнєйших при дюрдьовскей младежи. На Балє привитали 103 госцох, грал „Пицикато бенд” котри младих забавял з преважно руску музику, з народного и забавного жанру. Бал бул традицийней форми, та окрем смачней вечери, вешеля до рана и добрей музики, домашнї пририхтали богату томболу з рижнороднима дарунками. Од циґоня за лапанє риби, кнїжкох, балансованє ґумох на авту, по торти, домашнї продукти з меса, цеста, полудзенки и вечери, по козметични услуги. Томболу даровали спонзоре зоз Жаблю, Тителю, Руского Керестура,

Ветернику и Дюрдьова, а домашнї з Дружтва даровали два уходнїци за бал за идуци рок, продукти з креативних роботньох, пенєжну, як и главну награду, а то таблет котри остал у валалє. Достала го Тамара Салаґ. – Векши почежкосци у орґанизациї балу нє було, и надалєй ше намагаме уключиц цо векше число младих до наших орґанизацийох. Видзи ми ше же од шицкого, бал було найодвичательнєйше орґанизовац – гварела Оля Балїнт, єдна з водзацих у младежскей орґанизациї. Домашнї задовольни зоз орґанизацию и одволаньом младих, та маю у планє же би тот бал постал традицийни. Же би младежски бали требало отримовац и у других наших местох шведоча госци котри приємно нєсподзивани зоз тоту активносцу и анґажованьом младих у дружтвеним живоце Руснацох у Дюрдьове. Медзи госцами на балє окрем Дюрдьовчанох, було красне число младих з Руского Керестура, Коцура, Вербасу, Нового Саду и Петроварадину. За орґанизацию того балу млади мали найвекшу потримовку Управного одбору КУД „Тарас Шевченко”, спонзорох котри подаровали дарунки и наших медийох, а за цо им окреме подзековали. ■

Сандра Саламун

РУСКЕ СЛОВО 19


ЕКОНОМИЯ ИЩЕ НЄ ЗАКОНЧЕНИ ЄШЕНЬСКИ РОБОТИ У ШИДСКИМ ХОТАРЕ

АКТУАЛНИ И ШАТВА И ЛАМАЧКА

Гоч того року ламачка кукурици почала скорей як прешлих рокох, потераз тота значна робота у хотарох у шидскей општини ище нє цалком закончена, а штреднї урожай коло 9,8 тони по гектаре Од вкупно 15 772 гектарох под кукурицу, по остатнїх податкох општинскей Канцелариї за польопривреду, кукурица виламана на 15 300 гектарох. Просекови урожай 9,8 тони по гектаре, а влажносц зарна медзи 18 и 21 одсто. Од 1 300 гектарох под цукрову цвиклу, тота индустрийна рошлїна вицагана зоз 1 130 гектарох. На пожнєнє роботох вплївовала пременлїва и дижджовна хвиля. Роботи єст и кед слово о шатви жита, хторе, по планох, требало пошац тей єшенї на 5 430 гектарох, од того 380 гектари на польох польопривредних подприємствох и задруґох, а 5 050 гектари на польох польопривредних продуковательох. На основи урядових податкох, дотераз под житом єст 4 167 гектари. Польопривредни подприємства и задруґи пошали вецей жита як цо плановане, вкупно на своїх поверхносцох маю 667 гектари. Алє, на польох парастох потераз єст менєй жита, бо од планованих поверхносцох пошали лєм 3 500 гектари. Спомалшени и роботи коло пририхтованя польох за ярню шатву, бо од планованих 29 766 гектарох, поорани лєм 17 970 гектари. Медзи парастами хтори пожня з роботу и Янко Хрчек зоз Шиду, хтори нам гварел же найвекшу часц поверхносцох под кукурицу виламал, а остала му менша поверхносц на дакус нєвигоднєйшей часци хотара. Медзитим, тото цо бриґує того параста, то же пожнєл зоз шатву жита. – Нє паметам кеди ше таке случело же сом жито на час нє пошал – поносовал ше Хрчек. – Поля сом порихтал, алє сом пре дижджовну хвилю жито нє пошал благочасово. Щесце же и тераз у новембре було красни слунечни днї без паданя, та сом на концу жито и пошал на трох гольтох. Як ми гварели, слово о новей и добрей сорти, а за 100 кили будзем мушиц приНАДОПОЛНЄНЄ ЗА ДВА РОКИ дац аж 700 килограми Власнїки нєрухомосцох, медзи хторима хлєбового зарна. Лєпше би було кед бим и власнїки обрабяцей жеми, достали риполя после сої лєм потанїшеня од Порцийней управи за плаценє надополнєня за одводньованє хторе ше ровал, як цо поробели велї, обраховює по основи катастерского при- и вони на час пошали жиходу и то за 2015. и 2016. рок. Парасти нє- то. Я рихтал польо так як задовольни же у периодзе 15 днї од доста- треба, алє ме застановела ваня ришеня муша плациц обовязки и то нєвигодна хвиля. Правда и нараз за два роки, место же би плацели на то же парасти хтори маю моцнєйши и нови трактори штири часци рочнє. Порцийна управа грожи же хто нє ви- скорей пририхтали поля, мири обовязку, будзе плациц камату, а на та аж и у нєвигодних услоконцу наплацованє будзе на примушуюци вийох – констатовал Янко способ кед же ше обовязку нє вимири. Хрчек. Вл. Дїтко

20 РУСКЕ СЛОВО

У КЕРЕСТУРЕ БУДЗЕ

КЕД ШЕ ПОЖНЇ, Того року хвиля нє идзе на хасен парастом, понеже ше кажди два днї зменюю слунко и диждж, та єшеньска шатва жита у Руским Керестуре, хтора почала початком октобра, ище вше тирва. Шатва концом новембра, лєбо початком децембра, може спричинїц три тони менєй зарна по єдинки поверхносци

Я

к оценєли дистрибутере нашеня и репроматериялу, нарок у керестурским хотаре будзе менєй поверхносци под житом – пре менше количество пошатого хлєбного зарна, алє и пре прекрочени термин шатви. Шатва жита почала початком октобра на парцелох на хторих бул слунечнїк, лєбо култури хтори ше зняло у септембру. Проблем мали польодїлци котри заплановали пошац жито на польо хторе под кукурицу, хтору пре хвилю нє могли виламац. Причини за спомалшене ламанє кукурици то части паданя и велька влага зарна, алє и инертносц польодїлцох, цо приведло до того же ше шатву жита вше вецей преноши до новембра. – Поцагованє термина шатви вимага и векше количество нашеня, понеже менши шанси же би ше прияло. Жито хторе позно пошате крегке, та годно вимарзнуц кед будзе оштра и суха жима. З друго боку, шнїг би на жито дїйствовал як „покровец”, та би ше го защицело – гварел Славко Малацко Сачи зоз подприємства „Аґрохома” зоз Руского Керестура.

25. НОВЕМБЕР 2016.


ЕКОНОМИЯ МЕНЄЙ ЖИТА

МЕНШИ УРОЖАЇ Як за РТВ гварел совитнїк у новосадскей Польопривредней станїци Янко Пап, по конєц октобра пошате коло 30 одсто од планованого жита, а тот процент требал буц голєм 70-80 одсто. Така погришна пракса присутна уж 10-15 роки, а з каждим дньом пожнєня парасти траца на будуцим урожаю, понеже препущени оптимални термин за шатву жита нє мож надополнїц з нїякима укладанями до аґротехнїки. Польопривреднїки котри жито пошею концом новембра, лєбо початком децембра, найвироятнєйше буду мац три тони менєй жита по єдинки поверхносци у одношеню на жито хторе пошате у оптималним термину. У Керестуре жито и того роки контрача три подприємства – „Юарбис”, „Аґрохома” и „Аґрокерестур”. Парасти ше за нашенє и штучни гної у „Юарбису” задлужовали у паритету и у еврох, док ше у „Аґрокерестуре” и „Аґрохому” контрачи лєм у еврох. У шицких трох подприємствох гваря же за єшеньску шатву купене менєй нашеня як влонї. Медзитим, понеже остатнї роки парасти вше частейше шею свойо нашенє, ткв. „жито з пойда”, анї вони нє можу точно повесц кельо будзе поверхносци под житом. Остатнї штири роки у Сербиї, та и у швеце, бул барз добри урожай жита, а пре векше понуканє у одношеню на поглєдованє, цена жита нїзка. Того року у Сербиї зняте 3,2 милиони тони жита, а за килограм польодїлци достали 16,5 динари, цо их нє мотивує же би ше и нарок операли на заробок зоз тей култури. Прето вше частейше жито будзе пошате як предкултура. Затераз найвекши потенциял же би постала перша култура ма соя, оценюю фаховци. З другого боку, кед ше цену формує спрам поглєдованя, менєй жита на тарґовищу нарок годно звекшац цену. ■ С. Надь

25. НОВЕМБЕР 2016.

У НОВИМ ОРАХОВЕ

ВИХАСНОВАЦ КАЖДИ КРАСНИ ДЗЕНЬ Гоч уж конєц новембра, у новоораховским хотаре єст ище вше надосц роботи, хтори пожня пре части дижджи. По першу половку октобра хвиля ишла на руку парастом – диждж нє падал, алє влаги було у жеми, так же условия за єшеньски роботи були идеални. Нажаль, у другей половки октобра, та и у новембру, хвиля ше часто меняла, було надосц дижджу и роботи ше часто претарговало и по даскельо днї. Шицко то уплївовало и на (нє)почитованє оптималних терминох за успишну продукцию.

Деян Провчи и Ендре Шереш у роботи

Штреднє патрено, у новоораховским хотаре ше зашати поверхносци под житом зменшує каждого року. Заш лєм, Золтан Фаркаш, руководитель одкупней станїци „Либела продукт”, гвари же вони и того року маю законтрачени поверхносци под житом як и прешлого року. – Гоч зме вишли з оптималного термину за шатву жита, нашо кооперанти хасную кажди вигодни дзень за пририхтованє жеми, такой шею и кед же хвиля потрима, за даскельо днї шицко порихтане нашенє будзе у жеми. Ендре Шереш гвари же ше йому поспишело того року пошац начас. – Зашал сом векшу поверхносц ярцу и єден гольт жита, хторого нє шеєм уж вецей роки прето же нє ма цену, одкуп барз нєсиґурни, а и потребне векше укладанє як до ярцу. Понеже мам надосц статку, ярец и тот гольт жита похаснуєм за покарму. Роками робим зоз жему и тримам статок. Вираховал сом ше же ше ми так найбаржей виплаци. По дзешати октобер сом пошал цо заплановане, а и кукурицу сом виламал. Правда, дакус ше одцагло пре хвилю, алє є у чардаку, а кукуричанка тиж попресована. Тераз вивожим гной кельо го єст и заорем, з тим же тей єшенї оранїна барз подло випатра, понеже було досц паданя, парцели поґажени и жем ше нє розтреса. Ярнєй оранїни будзем мац шейсц гольти. Барз ше ридко случує же охабим оранє за яр, алє того року нє мам досц гною, та так випадло – потолковал Ендре. По його словох, понеже ма вельо рогатого статку, опредзелєл ше за продукованє ярцу, жита, кукурици и слунечнїку и зоз другим ше нє занїма. Тиж, надпомнул же скоро шицки роботи окончи зоз фамелию, та вец и шицок заробок остава дома. У хотаре тих дньох єст надосц польопривредни машини. Кукурици ище єст за ламанє, оре ше и пририхтує жем за шатву, шеє ше, вивожи гной, роби ше жимске оранє. Лєм най хвиля потрима. Лю. Рац

РУСКЕ СЛОВО 21


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ ЗОЗ МИРОНОМ РАМАЧОМ З РУСКОГО КЕРЕСТУРА

НЄ МОЖ ЗНАЦ КОГО КАДЗИ ЖИВОТ ОДНЄШЕ

Пише: Сенка НАДЬ

Мирон Рамач зоз Руского Керестура, историчар по фаху, уж три роки роби интересантну, покус нєзвичайну роботу – надпатра и монтира сушарнї за житарки. Роби за иножемну фирму, и на терен ходзи до иножемства. Барз є задовольни, гоч би любел робиц тото о чим вше роздумовал

М

ирон народзени у Руским Керестуре, дзе закончел основну школу, а потим ше уписал до класичней ґимназиї у Риме, хтора у составе малей семинариї, а теди єдиней українскей школи хтора збудована звонка держави. – Думал сом же будзем священїк, та сом ше прето уписал до школи хтора школує будуцих паноцох. Теди кед сом ше уписовал, мож було обачиц же ше вше вецей школярох зоз сушедних жемох почали уписовац до тей школи. Зо мну були ище двоме леґинє з Руского Керестура, а було и школярох зоз Босни. И попри тим же сом вше любел помагац людзом, похопел сом же заш лєм нє мам поволанє за священїка, и же ше вше, кед зосцем, можем ше анґажовац у гуманитарней роботи – гвари Мирко, котри потим велї роки бул активни у Каритасу.

НЄ ЗНАЛ СОМ ОДКАЛЬ ПОЧАЦ На гоч хторей роботи спочатку чежко, та ше и Мирон обавал чи годзен звладац шицко цо пред нїм. Но, пошвидко „станул на ноги”, бо го у новей фирми обучели за роботу, понеже ше там вельку часц учи през праксу. – Кед ми першираз дали скицу конструкциї сушарнї и гварели най опатрим и штудирам о нєй як ю треба змонтирац, патрел сом як „целє на нову капуру”. Коло мнє було громаду шрубики, шицки иншаки и то ме шицко барз збуньовало – франтує Мирко.

22 РУСКЕ СЛОВО

Ґимназия, хтору закончел у Риме, отверала дзвери вшадзи у швеце, а на щесце нє обовязовала школярох же би предлуже ли школо ва нє за паноцох. По сле штреднєй школи Рамач ше опредзелєл за студиї историї на Чернївецким универзитету у України. – То була моя животна школа, у каждим смислу. Пошол сом з єдного Заходу на Восток, дзе цалком иншаки менталитет. У Риме зме були защицени, шицко нам було обезпечене, док на студийох уж було цалком иншак. Но, верим же так векшини студентом. Єдино ми язик нє бул проблем, понеже нам у Риме перши язик бул українски, а други италиянски. За розлику од векшини наших зоз Сербиї, котри ишли студирац до України, нє требало ми пририхтуюци годзини українского язика – толкує Мирон. ЧЕЖКА ФАЗА ПО ВРАЦАНЮ ДО СЕРБИЇ Мирко ше дому врацел 1999. року, дзе по сле пейцох рокох основних студийох у України требало покладац ище даскельо ис пи ти, пре при по зна ва нє ди пломи. Медзитим, и по сле но стрификациї дипломи, роботу у фаху нє нашол. – Глєдал сом роботу по цалей Войводини и Сербиї, алє нажаль, нє удало ше ми 25. НОВЕМБЕР 2016.


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ достац ю. Єден час сом заменьовал наставнїцу историї у Основней и штреднєй школи зоз домом школярох „Петро Кузмяк” у Керестуре, алє углавним сом робел у тапетарнї и на полю и так сом ше знаходзел – приповеда Мирон и припознава же тот период му бул наисце чежки, понеже под час школованя нє думал же будзе у ситуациї же нє годзен найсц роботу. – Любим роботу зоз дзецми и пачело ше ми кед сом тот єден период робел у школи. У Каритасу сом участвовал у орґанизованю дзецинских лєтох, сходох младих и подобне... Знанє звонка факултету и схопно сци хтори нє вязани за фах часто по служа як адут у находзеню роботи, а як ше то звичайно случує, Рамач до стал роботу теди кед ше найменєй наздавал. – Фирма зоз Сримскей Митровици мала окончиц демонтажу сушарнї у Италиї, та глєдали прекладателя за италиянски язик. Приятель ме препоручел, анґажовали ме, и одпутовали зме до Италиї на два мешаци, кельо тирвали роботи демонтажи сушарньох. Там сом ше упознал зоз директором и власнїком познатей компаниї „Бонфанти” Дьованийом Бонфанти, хтора ше занїма зоз правеньом сушарньох за житарки. Понеже власнїк и представителє тей компаниї приходзели на сайми до Сербиї, з часу на час ме анґажовали як прекладателя. Як зме почали поряднє сотрудзовац, питали ше ми чи сом заинтере совани робиц у нїх на монтажи сушарньох, цо за мнє була велька нагода – гвари Рамач. З ДРУЖТВЕНИХ НАУКОХ ДО ШВЕТА МЕХАНЇКИ Мирон анї нє думал же ше му попачи така робота, а окреме же будзе мац нагоди робиц у иножемстве. Як гвари, „Нїґда нє знаш дзе це живот однєше”...

25. НОВЕМБЕР 2016.

По сле обуки у Италиї, хтора тирвала мешац, 2013. року змонтирал свою першу сушарню и як гвари, такой по сле пер шей ше од шме лєл. Його терашня робота то надпатранє механїчного со ставяня сушарнї за житарки, а потераз справел коло 15 сушарнї. Мирон жиє у Руским Кере стуре, а на терен ходзи найче стейше до України, Румуниї, Польскей, Русиї и Казахстану. – Думам же Во сток и жеми бувшей Юго славиї потенциялне тарґовище. На Заходзе чежко предац, понеже конкуренция барз вель ка. Ква ли тет ни су шар нї продукую и Французи, Нємци, Американци, Голандянє, та зме баржей обрацени на промо цию у дер жа вох во сточней Европи – толкує Мирон. Робота му, заш лєм, и нагода видзиц швета. – По наших поняцох и Україна и Казахстан барз вельки, а Русия за нас огромна, повед бим же за нїх 300 километри, таке як у нас 30. Єден клиєнт котрому зме монтирали сушарню мал польо под слунечнїком як од Суботици по Беоґрад... Им то каждодньовосц, док ми таке нє можеме задумац – приповеда Мирко. Як и векшина иножемних фирмох, так и тота у хторей Мирон анґажовани обезпечує одлични условия за нашо стандарди. То сезонска робота од мая по конєц септембра, а понеже є барз добре плацена, зоз заробком мож вижиц цали рок, гвари наш собешеднїк. Медзитим, виволал нам же му робота зоз дзецми ище вше мила, та гоч ше тераз занїма зоз цалком иншим, єдного дня би любел ознова робиц у про свити.■

РУСКЕ СЛОВО 23


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАШО ГОСЦИ: МЕЛАНИЯ И МИКОЛА ПАП З ВИНКОВЦОХ

ИЩЕ ВШЕ ТРИМАЮ ШИЦКИ ШТИРИ КУТИ Пише: Агнетка БАЛАТИНАЦ

ЖЕ БИ И ПОТОМКИ НЄ ЗАБУЛИ Микола Пап ма велї таланти, а єден з нїх и схопносц ґу систематичному и обєктивному писаню, як и упартей виглєдовацкей дїялносци. Нєдавно видрукована його кнїжка „Страданє Руснацох у Отечественей войни 1991./92.”. Пап, алє и заєднїца дали вельке доприношенє же би ше яснєйше спатрело войну дзеведзешатих и участвованє националних меншинох у тих нємилих збуваньох.

24 РУСКЕ СЛОВО

Малженска Папова пара єдна з ридких хтора ше попри порядних активносцох у КД Руснацох з Винковцох, намага очувац руски язик и културу. Гоч то анї кус нє лєгко, вони то робя роками з любову ґу шицкому цо руске. Пренєсли то и на свойо дзеци, а нєшка и на свойо унучата

М

икола Пап народзени у Миклошевцох од оца Владимира котри бул паноцец, и мацери Татяни народзеней Шимко. Кед паноцец поставени за капелана у Дюрдьове (1950–1971), Микола у Дюрдьове закончел основну школу, у Новим Садзе ґимназию, а у Беоґрадзе дипломовал на електро-технїчним факултету. – Було нас шесцеро дзеци – почина Микола од дзецинства, а шицки народзени од 1940. по 1950. рок. У повойнових часох була велька худоба, и знам же родичом було чежко ховац дзеци. Шмати и обуй ше платало и нашлїдзовало од старших дзецох. Понеже наш оцец теди нє мал свою парохию, обрабял жем. Краву и два и пол гольти жеми, нам купел дїдо з Керестура (мацеров оцец), же би зме нє були гладни – памета Микола свойо одрастанє. – У моєй фамелиї, шестри були старши, та вони доставали нови капути, а ми нашлїдзовали од нїх кед их вони преросли. Ципели ше платало, нє було так як нєшка, же кед ше дакус подру, та ше их одруца.

По законченим факултету, Микола до стал роботу. Єден час робел у Смедереву, потим у Панчеву, а застановел ше у Винковцох на желєзнїци дзе од 1977. року робел на сиґнално-сиґурно сних пошореньох. Там остал полни 37 роки, аж по одход до пензиї. Мелания и Микола Папово 1977. року приселєли до Винковцох же би були цо блїжей при своїх родичох. Меланийово бивали у Петровцох, а Миколово у Миклошевцох. У Винковцох збудовали хижу, виховали и вишколовали дзивчата Наталию и Анастазию, хтори нєшка маю свойо фамелиї. – Наталия ма штверо, а Анастазия тройо дзеци, так же зме барз щешлїви з нашима дзецми и унучатами – приповеда Микола. Велї нє знаю же наш собешеднїк притоку ґу музики нашлїдзел од оца. У Дюдьове го по слуху на гушлї учел грац познати гушляр, дїдо Маґоч. – Кед сом пошол до Беоґраду, далєко од своїх, купел сом себе примку же бим себе 25. НОВЕМБЕР 2016.


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ душу розвешелєл з руску писню – памета Микола. Сам сом ше научел грац, а познєйше, кед зме у Винковцох основали Дружтво, добре ше здало же сом праве тото знал. Пап ма ище велї таланти, а єден з нїх и схопносц ґу систематичному и обєктивному писаню, як и упартей виглєдовацкей дїялносци. Нєдавно видрукована його кнїжка „Страданє Руснацох у Отечественей войни 1991./92.” – Бул сом член Ради рускей националней меншини Вуковарско-сримскей жупаниї дзе ше принєсло одлуку же би ше приступело зазберованю материялох о погинутих лєбо тих цо нєстали у войни. Требало ми скоро 10 роки же бим позазберовал шицки податки, и думам же зме як заєднїца дали вельке доприношенє же би ше яснєйше спатрело войну дзеведзешатих и участвованє националних меншинох у тих збуваньох. КУЛТУРНА ДЇЯЛНОСЦ МАЛЖЕНСКЕЙ ПАРИ Папово ше уключели до културного дружтва Руснацох з Винковцох. – Було нас коло стоцецеро – приповеда Мелания. Шицки зме були млади, будовали хижи, ховали дзеци, та нє було часу за роботу у Дружтве. Аж 1993. року, кед у Винковцох було вигнатих з Миклошевцох, Петровцох и Вуковару, указала ше потреба же би ше Руснаци даяк тримали вєдно. Так ше 22. мая 1993. року приступело сновательней схадзки Дружтва. Коло шицкого вельку помоц и потримовку мали зме од тедишнього Союзу Русинох и Українцох РГ котри, пре воєни причини, мал шедзиско у Заґребе. Формовани хор и так почала робота културного дружтва у Винковцох хтора тирва ище и нєшка.

НЄПЛАНОВАНИ ГОСЦИ – Мушим повесц же зме барз зложне дружтво, цо надумаме, тото витвориме – гвари Мелания. Були зме єдного року у Комлошки, у Мадярскей. Там Руснаци жию у горох. Понеже зме нє нашли готелске змесценє, одлучели зме преноцовац у єдним ресторану дзе було лєм два вельки просториї. Швидко зме ше порадзели медзи собу, та окреме спали жени, а окреме хлопи. Кед зме ше змесцели, вишли зме под стреху ресторану, пошедали и зашпивали по руски. Як ше наш шпив ширел вшадзи, приходзело вше вецей людзох, шедали около и слухали. Ютредзень там бул якиш фестивал, та и нас поволали. Так ше случело же зме нєплановано наступели у Комлошки – з ошмихом на красни здогадованя, приповеда Мелания.

Винковчанє у Словацкей

25. НОВЕМБЕР 2016.

Мелания и Микола з дзивчатми Наталию и Анастазию

Мелания у тей хвильки предсидателька КД Руснацох Винковци. У франти гвари же вона сновала Дружтво, а як ше ведзе, гвари же го, випатра, вона и завре. – За шицки тоти роки, я водзела кнїжки Дружтва, писала програму роботи, старала ше о шицким. У Дружтве зме мали рижни профили талантованих людзох, а єден час и оркестер. Грали и мойо дзивки, мой муж, а познєйше ше приключел и жец. Грали и велї други но, у аматерских дружтвох то так же єдни приходза, а други одходза. Маме пейц, шейсц малженски пари хтори стаємни, дириґента Зорана Циковца хтори барз добре роби з хором... З нагоди 20-рочнїци Дружтва, видрукована Моноґрафия о Дружтве, як и збирка поезиї учительки Любки Сеґеди Фалц. Гоч малочислени, барз су активни, а зявюю ше на шицких значних манифестацийох Руснацох у Горватскей, алє и у иножемстве. МЕЛАНИЙОВО ЧАСИ Мелания Пап народзена у Петровцох од оца Спиридиона Павловича, по назвиску познатого як Саболового и мацери Любици, народзеней Надьордя. З малим претаргнуцом, скоро цали живот Мелания у Винковцох. Приповеда нам же як ше пришла школовац до Винковцох, 1967. року, шицки знали же є Рускиня, и од теди, та по нєшка, нїґда нє мала проблеми пре свою националносц. Город и жупания вше финансийно помагали Дружтву Руснацом. Дакеди було так же кельо питали, тельо и до стали. Нєшка ситуация чежша, алє и далєй маю вельку потримовку од институцийох. Руснаци у Винковцох маю репутацию успишного и вредного дружтва, активного члена заєднїци у хторей жию, а Мелания ма окреме добри одношеня з институциями, та часто праве єй суґе стиї, кед слово о наступох Дружтва, часто и прилапени. КД Руснацох з Винковцох, окрем же су член Союзу Русинох РГ, член су и заєднїци културно-уметнїцких дружтвох Вуковарско-сримскей жупаниї у хторей єст вецей як 70 дружтва, а Мелания як предсидателька и Микола як активни и барз вредни член, у своїх пензионерских дньох, даваю вельке доприношенє же би руска заєднїца у Винковцох остала и обстала.■

РУСКЕ СЛОВО 25


ДУХОВНИ ЖИВОТ КИРБАЙ У ҐОСПОДЇНЦОХ

НА АРХИЄРЕЙСКЕЙ СЛУЖБИ И КРЕСЦИНИ Зоз Архиєрейску Службу Божу, хтору предводзел владика Атанасий Орос з Мишколцу (Мадярска), пондзелок, 21. новембра, на Собор Архангела Михаила, у грекокатолїцкей церкви и парохиї Святого Архангела Михаїла у Ґосподїнцох преславене храмове швето – Кирбай. Владика Атанасий Орос з тей нагоди треци раз нащивел Сербию – два раз бул у Водици, а тераз пришол до Ґосподїнцох, на радосц домашнїх и шицих присутних. Домашнї паноцец и управитель ґосподїнскей парохиї о. Михаил Холошняй пречитал апостол и шпивал з Хором „Розанов” котрого предводзела Антония Барна. У казанї, о. Мартин Дретвич приповедал о значносци швета Св. Архангела Михаила о його улоги, як и о других ангелох, Библиї и других християнских змистох, окреме у нєшкайшим наглим, стресним швеце и чаше швидких информацийох. – Як то крашнє мац мено, бо зоз Святого писма дознаваме же Господ гварел „Мено сом вам урезал на длань своєй руки”. Кед Господ Бог стваря чловека, вон му дава мено. Окреме крашнє кед мено библийске, християнске, вирске, святе. Добре мац свойого святого защитнїка, як цо го ма и тот святи храм – гварел о. МарПодзекованє достала тин Дретвич, котри идуцого року на лєто

будзе тримац духовни вежби у наших парохийох. Владику, священїкох, го сцох и шицких присутних привитал ґосподїнски парох о. Михаил Холошняй, котри уручел Подзекованє парохиянки Надїї Тур, котра помогла з виробком церковного сайту. Кирбайску Службу возвелїчали и кре сцини, понеже на тото швето покре сцени Мартин, син Ани и Любомира Дудаш з Ґосподїнцох. Покре сцел го о. Борис Холошняй, а миропомазал владика Атанасий Орос, котри причащал и присутних парохиянка Надїя Тур парохиянох. На концу, бул и святочни обход коло церкви. За Кирбай ПАНОЦОВЕ НА СЛУЖБИ присутни мали нагоду и видзиц нови древени резбарени На Архиєрейсекй Служби Божей сослужели о. Ласло карсцелї. На Служби були домашнї парохиянє, го сци з других Киш зоз Мишколцу, о. Владимир Ґелетки зоз Словацкей, о. Мартин Дретвич зоз Винковцох, о. Владислав ме стох и иножемства, як и парохиянє з дюрдьовскей греРац, парох коцурски, о. Юлиян Рац, парох новосадски, кокатолїцкей парохиї. Дзень пред тим, внєдзелю, 20. новембра, по Саночним о. Дарко Рац, парох бачински, єромонах Платон Салак, ко тре служел о. Борис Холошняй, отримани концерт капелан кулянски, о. Владимир Медєши, капелан з Рудюрдьовского Хора „Розанов”. ского Керестура и о. Борис Холошняй зоз Австриї. С. Саламун

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ОЗНАЧЕНИ ДЗЕНЬ Ш. ЙОСАФАТИ У манастирскей каплїци провинцийного дому шестрох Служебнїцох у Руским Керестуре, 20. новембра озна-

26 РУСКЕ СЛОВО

чени дзень їх сновательки блаженей ш. Йосафати Гордашевскей. Духовне пририхтованє за тот дзень шестри почали зоз дзевятнїцу до своєй першей шестри, хтору ше модлєло кажди дзень пред вечаршу Службу Божу у катедралней церкви. Праве 20. новембра, у манастирскей каплїци, дзе ше зоз шестрами позберало и красне число вирних и почито-

вательох ш. Йосафати, вєдно ше модлєли пацерки до блаженей. Потим парох зоз Кули о. Платон Салак ЧСВВ и домашнї капеланє о. Владимир Медєши и о. Михайло Шанта одлужели и молебен до ш. Йосафати. Шицки тоти молитви заохоцели шестри и вирних же би нашлїдзовали блажену шестру у живоце євангелских чеснотох, а источашнє модлєли и за єй заступнїцтво и помоц. М. А. 25. НОВЕМБЕР 2016.


ДУХОВНИ ЖИВОТ КИРБАЙ У БЕРКАСОВЕ

ПРЕЙҐ АНГЕЛОХ, МОЛИТВА БОГОВИ На швето Собор святого Архангела Михаила, 21. новембра, церква и вирни у Беркасове преславели свой Кирбай зоз шветочну Службу Божу хтору служели седемцме паноцове зоз Апостолского еґзархату за грекокатолїкох у Сербиї и Крижевского владичества. Отец Владимир Седлак читал Євангелию, а потим и наказовал визначуюци ангелох у християнским живоце, бо, як гварел „анґелос” на греческим значи глашнїк. Ангели тота безтїлесна сила хтора у служби Бога, а Михаил значи – хто як Бог. – Ангели у служби Бога, а ми прейґ молитвох ангелом приступаме ґу Богови. Бог нам дал и шлєбоду, а дзепоєдни у тей шлєбоди вибераю драги понїзносци, або гордосци. Луцифер бул дзелїтель ангелох на добрих и злих. Дзелїдба виходзи зоз гордосци. Преглїбйовац ше у вири, СВЯЩЕНЇКИ НА ЛИТУРҐИЇ ту ришенє, бо нас слаба вира Богослуженє предводзел о. Йоаким Симунович, парох з цага на погришну драгу. МоМиклошевцох, а сослужели о. Владислав Варґа, парох у длїме, питаме за свою фаме- Сримскей Митровици, о. Михайло Режак, парох у Шидзе и лию и валал, же би нам Бог декан сримски, о. Владимир Маґоч, парох з Вуковару, о. прейґ ангелох удзелєл ласку Владимир Седлак, парох з Петровцох хтори и наказовал, о. Божу – гварел у казанї о. Вла- Алексий Гудак, парох зоз Старого Вербасу и домашнї парох о. Владимир Еделински Миколка. димир Седлак.

На Служби Божей було красне число вирних з наших местох, а окреме радовало присуство воронаучних дзецох з Беркасова. Апостол читал Деян Бобаль з Бикичу, а шпиванє предводзела дзиячка Олґица Лукач. Домашнї парох о. Владимир Еделински Миколка подзековал паноцом же пришли возвелїчац Кирбай през молитву, а окреме подзековал о. Седлакови хтори надихнуто и наказовал. Домашнї о. Еделински тиж шицким вирним повинчовал щешлїви и благословени Кирбай. После Служби Божей бул традицийни обход коло церкви зоз читаньом Євангелийох, а на концу одшпиване Многолїтствиє. Домашнї и госци потим предлужели преславйовац Кирбай у своїх обисцох зоз шветочним полудзенком. Вл. Дїтко

КРАЧУНСКИ ПОСТ У ПАРОХИЙОХ НАШОГО ЕҐЗАРХАТУ

ПРИРИХТОВАНЄ ЗА ШВЕТО РОЖДЕСТВА ИСУСОВОГО У парохиї св. оца Миколая, у Руским Керестуре, хтора ше ровна по григориянским календаре, 15. новембра почал Крачунски пост, штерацецдньови период пририхтованя за найрадоснєйше християнске швето – Рождество Христово, Крачун, хтори ше преславює од 25. по 27. децембер. У шицких других парохийох Апостолского еґзархату за грекокатолїкох у Сербиї, хтори швета преславюю по юлиянским календаре, Крачунски пост почина на пондзелок, 28. новембра (по юлиянским то 15. новембер) и тирва по 6. януар (24. децембер), док Крачун у тих 25. НОВЕМБЕР 2016.

парохийох будзе преславени од 7. по 9. януар (односно 25. по 27. децембер). През Крачунски пост наша Церква наклада вирним же би ше духовно преглїбйовали свой живот и ище баржей ше стримовали од злих думкох и дїлох, односно робели вецей добри дїла, поготов нє забували на ближнїх цо у потреби. Тиж, же би вецей часу пошвецели молитви, богослуженьом, духовним стретнуцом и литератури. У шицким тим важну улогу ма и физични пост – стримованє од масних єдлох, од меса, же би ше так загамовало и людски страсци.

У посце ше вирни одрекаю и велїх других физичних приємносцох, кежде у тим цо му найвецей поможе духовно роснуц. З єдним словом, духовни и физични пост ше моцно надополнюю. Прето Церква у Крачуснским посце перши и остатнї дзень посту, на Вилїю, наклада строго посциц у єдзеню, стредами и пиятками посциц по-било, односно без меса, а гевти други днї по шлєбодним виборе вирних. У тим периодзе нє дошлєбодзени и свадзби и други явни вешеля. М. А.

РУСКЕ СЛОВО 27


ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 20. новембра занавше нас зохабел наш мили

ЮЛИЯН БЕРЕҐ (1963–2016) з Руского Керестура

Найкрасши памятки на ньго чуваю його наймилши Най спочива у мире Божим! NA ZDOGADOVANW Dny 18. novembra 2016. roku {e napolny осем roki yk nas zanav{e zohabela na{a mila {estra i teta

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 23. новембра 2016. року наполнєли ше штири жалосни роки як нас занавше зохабела наша мила дзивка, супруга, мама и шестра

IRINA D@UD@AR (1953–2008) narodzena u Ba~incoh z Novogo Sadu Pamytku na wj lxbov i dobrotu zanav{e ~uvax brat Miron zoz suprugu Sonx i dzecmi Vladislavom i Miroslavom zoz fameliymi Spo~ivaj u mire Bo`im!

ЯСМИНКА ПАКШЕЦ народзена Голик (1975–2012) зоз Осиєку Єй любов, доброту и мили ошмих у своїх шерцох чуваю мац и оцец Голиково, супруг Владо, дзеци Хрвоє и Сара, та шестра Невенка зоз фамелию Спочивай у мире Божим!

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. новембра, наполнєли ше Дня 27. октобра, наполнєли ше петнац роки як нє з нами три роки, як нє з нами

о. ЮЛИЯН ГОРНЯК КУХАР АНА ГОРНЯК КУХАР (1929–2001) (1931–2013) з Коцура

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. новембра наполнєли ше шейсц жалосни мешаци як ме занавше зохабел мой мили супруг

НА ЗДОГАДОВАНЄ Остатнї поздрав свойому милому синови, мужови и оцови

ДЮРА ШОВШ ЗВОНИМИР БОДНАР (9. V 1953 – 18. XI 2016) (1961–2016) з Руского Керестура з Руского Керестура У найкрасших памяткох це нави- Дзекуєме ци за твою любов и доброту. ки будзе чувац супруга Славка Най спочива у мире Божим! Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. новембра наполнєли ше шейсц смутни мешаци як нас занавше зохабел

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. новембра 2016. року наполнєли ше шейсц смутни мешаци як нас занавше зохабел

ЗВОНИМИР БОДНАР ЗВОНИМИР БОДНАР (1961–2016) (1961–2016) з Руского Керестура з Руского Керестура Преходза днї, тижнї, мешаци, а ти нє медзи нами... Памятку на це У найкрасших памяткох навики чуваю дзивка Андреа, жец Мирко го будзе чувац син Златко зоз супругу Марияну и унук Стефан Спочивай у мире Божим! Спочивай у мире Божим! SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 11. novembra 2016. roku Dny 4. decembra 2016. roku napolnxx {e осем `alosni napolnwli {e штернац `alosni roki yk nas zanav{e zohabel roki yk nas zanav{e zohabela na{ mili ocec, {vekor i d>do na{a mila mac, {vekra i baba

YNKO VAR]A (10. III 1938 – 11. XI 2008)

MELANIY VAR]A narodzena Arvai (1. XII 1939 – 4. XII 2002)

Памятку на вас чуваю дзеци Мирон, Павлина и Мария зоз фамелиями Спочивайце у мире Божим!

z Kuli Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na n>h vi~no budu ~uvac dzivki Slavka i Lxpka zoz fameliymi Spo~ivajce u mire Bo`im!

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 20. новембра наполнєли ше 15 смутни роки як нас зохабел наш мили супруг, тато и дїдо

НА ЗДОГАДОВАНЄ Наполнєли ше штернац и седемнац роки як нас занавше зохабели нашо наймилши

ЯРОСЛАВ КОВАЧ (1952 –2001) з Руского Керестура

Красни памятки на ньго чуваю супруга Меланка, синове Ярослав и Александар, нєвести Блаженка и Саня и унуки Борис, София и Заря Най спочива у мире Божим!

28 РУСКЕ СЛОВО

МЕЛАНИЯ ВИНАЇ народзена Рац (1933–2002)

МИКОЛА ВИНАЇ (1931–1999)

Їх мили подоби вично у наших шерцох: Янко, Дюра, Ирина и Микола зоз фамелиями Спочивайце у мире Божим!

25. НОВЕМБЕР 2016.


ИНФОРМАТОР Дня 9. новембра 2016. року нєсподзивано и занавше, у 83. року живота, зохабела нас у велькей жалосци наша мила мац и баба

МАРИЯ ЯКИМ народзена Горняк (1933–2016) з Коцура Похована є 10. новембра у Коцуре. Дзекуєме шицким хтори ю пришли випровадзиц на єй остатню драгу до вичносци. Ожалосцени син Микола, нєвеста Ана, унуки Звонко и Татяна

* дзе цо будзе * дзе цо будзе *

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 26. новембра наполнї ше рок як нє з нами наша мила баба, мац и швекра

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 26. новембра наполнї ше рок як нас зохабела наша мила шестра

АНА СИМИЧ народзена Козар (1944–2015) АНА СИМИЧ зоз Шайкашу народзена Козар Вично на це памятку чуваю син (1944–2015) Радослав, нєвеста Любица и уну- Вично на це памятку чуваю шеки Єлена и Александра стра Люпка зоз фамелию Спочивай у мире Божим! Спочивай у мире Божим! НА ЗДОГАДОВАНЄ Єден рок прешол як нє з нами моя мила шестра

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 26. новембра наполнї ше рок як нє з нами

НА СОБОТУ ДНЬОВКА Мултимедиялна програма младих „Дньовка”, 19. по шоре, будзе на соботу на 21 годзин у Велькей сали Дома култури, у орґанизациї младих зоз Здруженя „Пакт Рутенорум”. З „Дньовку” будзе закончена тогорочна Културна манифестация „Костельникова єшень”. „Дньовка” того року представи младих котри през рок були активни, цо будзе и ошвиженє у одношеню на прешлорочни програми, та ше з танцами, музику, поезию и прозу представя млади з Руского Керестура, Нового Саду, Дюрдьова и Зомбора. Пре евентуални нєприкладни змисти, орґанизаторе нє препоручую же би на програму пришли дзеци младши од 13 рокох, цо наглашели и на плакатох. На тогорочни конкурс за найлєпши авторски фотоґрафиї з тему „Бунт” у рамикох „Дньовки” сцигли лєм осем фотоґрафиї, хтори, вєдно з виставу „Приватни живот Руснацох”, автора Сашу Сабадоша, на соботу буду виложени у голу Дома култури. ***

ПРОМОЦИЯ МАСТЕР РОБОТИ У ЗАВОДЗЕ

Промоция мастер роботи, авторки Ани Римаровей „Уплїв українских писательох на Михайла Ковача” котру видал Завод за културу войводянских Руснацох по Конкурсу под назву Едиция иновациї „Владимир Ґарянски” ше отрима на вовторок, 29. новембра 2016. року на 13 годзин, у просторийох Заводу за културу войводянских Руснацох у Новим Садзе, Футожска 2/III.

ПЕТНИЦА РОЗПИСАЛА КОНКУРС ЗА ШТРЕДНЬОШКОЛЦОХ

Виглєдовацка станїца Петница розписала конкурс за приявйованє штредньошколцох за участвованє у єй програмох у 2017. року. Можу ше приявиц штредньошколци з цалей Сербиї, без огляду на тип школи, котри маю интересованя за 25. НОВЕМБЕР 2016.

природни, дружтвени, лєбо технїчни науки. Прияву мож найсц на сайту Виглєдовацкей станїци – www.petnica.rs, а кандидати з прияву маю послац и там поставени формулар, автобиоґрафию, мотивацийне писмо и есей.

АНА ГАНЧА СИМИЧ АНА СИМИЧ народзена Козар народзена Козар (1944–2015) (1944–2015) Памятку на ню чува ше стра Памятку на це чува Анґелина Еуфемия зоз фамелию Гарди Спочивай у мире Божим! Спочивай у мире Божим!

MALI OGLA[KI ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох зоз неопрен-ґуму, процив витру и жими, галайку и праху. Правиме и кладземе ролетни и гармониково дзвери. Обявиц ше на телефони꞉ 025/5827-710, лєбо 060/5088-433 ВЛАГА? Изолуєме влажни хижи. 063/440-470; 063/10241-14. *** ПРЕДАВАМ буково древо у палетох. Цена двох кубикох 7 500 динари. Привожим и на адре су. Дре во мож опатриц на адре си Народного фронта 55, а обявиц ше на телефон 064/26-83-862.

РУСКЕ СЛОВО 29


ИНФОРМАТОР

НОВА КНЇЖКА ЗА ДЗЕЦИ – „КОТУЛЬКИ И ҐОМБУЛЬКИ” У виданю НВУ „Руске слово” вишла ище єдна нова кнїжка за дзеци – „Котульки и ґомбульки” Ирини Гарди Ковачевич, хтору илустровала Мария Ковачевич. Понеже є наменєна найменшим дзецом, окремна увага дата на илустрациї и дизайн. Илустрациї оптимистични, розбавени, весели, духовити, робени у окреме чежкей технїки, акварелу, так же мож повесц же нашо дзеци предшколского и початного школского возросту достали прекрасну кнїжку. Стихи Ирини Гарди Ковачевич духовити, прилагодзени попатрунку на швет дзецка од пейц до седем рокох, кед воно одкрива швет коло себе и постава свидоме своєй индивидуалносци. Кнїжка збо-

гацена и з блоком загадкох, а писателька хаснує богати, красни, функционални, местами и архаїчни руски язик, хтори у тих писньох указує свойо можлївосци. Кнїжка кошта 300 динари, а мож ю купиц прейґ сайту „Руского слова” (www.ruskeslovo.com/chop), як и у „Руским слове” у Новим Садзе и у Дописовательстве „Руского” у Руским Керестуре. М. Ш.

НОВЕ ЧИСЛО ТЕЛЕФОНА У КЕРЕСТУРСКИМ ДОПИСОВАТЕЛЬСТВЕ „РУСКОГО” Дописовательство „Руского слова” у Руским Керестуре од 3. новембра, ма ище єдно число фиксного телефона, насампредз за воланє пре даванє оглашкох, „in memoriamoh”, рекламох у новинох „Руске слово”, лєбо за предплати, чи купованє новинох, часописох и кнїжкох нашей хижи. Друге, нове число Дописовательства „Руского” у Керестуре то (025)510-03-83 (за канцеларию дзе Сенка Надь и Мария Афич), а и надалєй у функциї дотерашнє телефонске число (025)703-311. Дописовательство НВУ „Руске слово” на другим поверху у будинку дакедишнєй Друкарнї „Руске слово” у центре Керестура. Городска управа за защиту животного штредку, Городу Нового Саду, на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „ECO-LOGISTICA” ДОО Нови Сад, Душана Даниловича число 5, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта „Дучасове маґазинованє опасних и нєопасних одруткох” у Футоґу, у улїци Желєзнїцка, на катастерскей парцели число 992 К.О. Футоґ, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

30 РУСКЕ СЛОВО

CENOVN>K MALIH I POSMERTNIH OGLA[KOH – mala ogla{ka do 20 slova ko{ta 200 dinari – mala ogla{ka vecej yk 20 slova ko{ta 300 dinari – uramikovani tekst ogla{ki, abo vin~ovanki ko{ta 500 dinari – posmertna ogla{ka na wdno polqo ko{ta 600 dinari – posmertna ogla{ka na dva poly ko{ta 1 200 dinari. Cenovn<k va`i od 1. мая 2015. roku Ogla{ki mo` poslac na mejl office@ruskeslovo.com лєбо ruske.redakcija@gmail i uplacic na rahunok Novinsko-vidavatelqnej ustanovi “Ruske slovo” u banki Inteza ~islo 160-923244-82. Informaci< mo` dostac na telefon 021/ 6613-697.

Городска управа за защиту животного штредку на основи члена 29. пасус 1. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї” число 135/04 и 36/09), обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о явним увиду, явней презентациї и явней розправи о Студиї о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д. Таковка 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за даванє согласно сци на Студию о преценьованю вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней теле фониї „НСУ236/НСЛ236 НС-Беоґрадски кей” у улїци Беоґрадски кей число 41, у Новим Сад зе, на катастерскей парцели 9345/7 К.О. Нови Сад I, Город Нови Сад.

Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110, Нови Сад, роботни днї од 10 по 15 годзин по 20. децембер 2016. року. У складзе зоз членом 6. Правилнїка о поступку явного увиду, презентациї и явней розправи о студиї о преценьовню вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС”, 69/05) заинтерсованих орґанох, орґанизацийох и явносц под час тирваня явного увиду можу поднєсц зауваги и думаня на студиї о преценьованю вплїву у писаней форми Городскей управи за защиту животного штредку. Явну розправу и презентацию ше отрима 21. децембра 2016. року, у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Руменацка 110, Нови Сад, на 12 год зин.

25. НОВЕМБЕР 2016.


ИНФОРМАТОР/СПОРТ

ЦЕНОВНЇК КНЇЖКОХ НВУ “РУСКЕ СЛОВО” Људмила Попович и Надија Мирошниченко: САВРЕМЕНА УКРАЈИНСКА ДРАМА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .500 дин. Людмила Попович и Надїя Мирошниченко: СУЧАСНА УКРАЇНСКА ДРАМА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .500 дин. Любомир Белей: СЛАВЯНСКИ ЯЗИК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 400 дин. Янко Рамач: НА КРИЖНЕЙ ДРАГИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .500 дин. Мелания Римар: ГАЙЗИБАН НА ШПАРҐУ . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Микола Шанта: ШАНТОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .400 дин. Серафина Макаї: ЗЛАГОДА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Славица Шовш: БЕЗСОНИ ЛАНЦУЩОК . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Мирон Жирош: ГОРНЇЦА БАЧВАНСКО-СРИМСКИХ РУСНАЦОХ II . . . . . . . . . . .500 дин. Звонимир Няради: КАПКА МИ РУЖА ДО ОКА . . . . . . . . . . . .500 дин. Микола Шанта: ВСЕЛЕНСКА ЧЕРКОТКА . . . . . . . . . . . . . . . . . 300 дин. Ася Папуґа: ГРИШКА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .200 дин. Владимир Бесерминї: СЛОВО БОЯНА ДВОКРАЯНА . . . . . . . . .300 дин Агнета Бучко Папгаргаї: ОСЦЕ И ЧЕРЕШНЇ . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Ирина Гарди-Ковачевич: ГАЛОВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .500 дин. Мирон Жирош: ГОРНЇЦА БАЧВАНСКО-СРИМСКИХ РУСНАЦОХ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .500 дин. Юлиян Тамаш: ЦЕНТУРИОН –ДЗЕШЕЦ ЛЮБОВНИ ЗАПОВИДИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .700 дин. Ev}enij ^akan: BA^VANSKI SAFARI . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 din. Vasilq Mudri: BUDZENW YRI . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 din. Mikola M. Cap: NA @RIDLOH DUHOVNOSCI . . . . . . . . . . .400 din. Lxbomir Medw{i: ^ASOKROK . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .400 din. Slavomir Oleyr: NA[ENW . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .500 din. Ana Tama{: ^OM ^OMKA NW MA UHA . . . . . . . . . . . . . . . . . . .200 din. Samanta Rac Stoilqkovi~: ^ARNA RUSALKA . . . . . . . . . . . . .200 din. Sa{a Sabado{: POTARGANI ^ERVENI CVERNI . . . . . . . . . .200 din. Melaniy Rimar: @VIRKI U AZBUKI . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .400 din. [tefan Gudak: ZAJDA ZA MIRNI SON . . . . . . . . . . . . . . . . . . .400 din. Vladimir Ko~i{: LYDOVA TRAVA . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .400 din. Vladimir Kirda Bolhorves: ZA GORAMI . . . . . . . . . . . . . . . . . .500 din. Xliyn Pap: ^OM [E KA^KA Z VODU MA^KA . . . . . . . . . . . .300 din. Ynko Pavlovi~: REPIK NA DU[I . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .200 din. Tamara Hrin: KOL>BA STRAHU . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .200 din. Vany Dula: TEROR IDEALOH . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .200 din. Irina Gardi Kova~evi~: NWBO NAD KERESTUROM . . . . . . . .400 din. Dxra Papgarga<: ZBEGNQOV^ARE . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .400 din. Xliyn Tama{: DXRA PAPGARGA> OD RURALIZMA PO POPULIЗЕМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин Melaniy Rimar: ^ILA[, A BEZ PRINCA . . . . . . . . . . . . .300 din.

ЗНЄЙЦЕ НАШУ АПЛИКАЦИЮ Новинско-видавательна установа Руске слово ма свою апликацию за мобилни телефони у предавальнї апликацийох Google play. Апликация предвидзена за хасновательох иос и андроид оперативних системох на своїх телефонох и таблетох, а мож пречитац вистки з катеґориї Руске слово, Рутенпрес, МАК и вистки о Руснацох хтори преложени на сербски язик. Апликация безплатна, а мож ю зняц на телефон так же ше пойдзе на play.google.com и удурка ше Ruske slovo. 25. НОВЕМБЕР 2016.

ШАХОВСКИ ТУРНИР У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ТИДЗЕНЬ НА ЧАРНОБИЛИХ ПОЛЬОХ

Прешлого пондзелоку, у просторийох СД “Русин” у Старей школи почал турнир у шаху, хтори орґанизує Шаховски клуб ˶“Русин”. На турнир ше приявели 17 бавяче, хтори буду бавиц 9 кола по швайцарскей системи, а бавяч будзе мац 30 минути по партиї. Дньово ше бави два кола, а конєц того турнира плановани за пияток. После штирох одбавених колох, перши зоз максималним числом поенох Звонимир Медєши, а провадзи го Михайло Джуджар зоз 3,5 поенами и Рафаил Венчельовски и Владислав Штранґар зоз по 3 поенами. Змаганя починаю на 19 годзин, а шицки заинтересовани можу пойсц провадзиц турнир. Я. Хома

СТОЛНО-ТЕНИСКИ КЛУБ „РУСИН”

ЗАЗНАЧЕНА НОВА ПОБИДА Прешлого викенду одбавене седме коло Заходно-Бачкей лиґи у столним тенису у дзе участвує и Столно-тениски клуб “Русин”, а у хторим наш Kлуб госцовал у Бачкей Тополї. Керестурски столнотенисере на тото змаганє пошли з намиру достац змаганє, цо на концу и зробели. Гоч наша екипа наступела без Костелника, вони одбавели одличне змагане и на концу зазначели побиду зоз конєчним резултатом од 4:1. За екипу СТК “Русин” на тим змаганю наступали Михайло Сабадош, Иван Чизмар и Стефан Горняк, дзе перши двоме наступели у дублу. Я. Хома

РУСКЕ СЛОВО 31


СПОРТ/ИНФОРМАТОР ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА НОВИ САД

ПРЕШВЕЧЛЇВА ПОБИДА БAЧКИ ФК „Бачка 1923” – ФК „Милетич” Мошорин 3:0 (0:0)

Бачка: Калайджич, Янкович, Тривунович, Курушич, Павлов, Пантич, Ерделян, Рац, Балоґ, Маркович, Данґубич, у замени Раїч, Чулибрк, Чирин, Матил и Летич. Ґол за Бачку: Предраґ Маркович, Дарко Матич и Деян Летич. Внєдзелю, 20. Новембра, у остатнїм колє єшеньскей часци першенства у Новосадскей лиґи дюрдьовска Бачка зоз 3:0 победзела Милетич з Мошорину. Перша половка бависка прешла без ґолу, алє обидва екипи оштро нападали на процивнїцки ґол, окреме у другей часци, та судия штири раз опомнул бавячох. Од того три були за пребарз оштри старт и єдно за поцагованє дресу. Виключеня нє було.

32 РУСКЕ СЛОВО

Бачка у другим пол часу швидко напада ла и за кратки час да ла шицки три ґоли. За Бачку ґоли дали Маркович у 55. мунути, Матич у 69. минути и Летич у 90. минути. З тим ре зултатом, Бачка полусе зону закончує на 6. ме сце на таблїчки. На таблїчки першопласовани Борац зоз Шайкашу зоз 42 бодами, други Пролетер з Баноштору зоз 30 бодами, кельо ма и трецопласовани Юґович зоз Катю, штварте ме сто з бодом менєй за бе ра ТСК з Те ме ри ну, пи я те ОФК “Футоґ” з 27 бодами. У ярнєй часи се зони перше змаганє Бачкей буд зе з єденастопласованим ОФК “Сириґ”. С. С.

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ЗОМБОР – БАЧКА ПАЛАНКА

ДЕРБИ РИШЕНИ У ДРУГИМ ПОЛЧАСУ ФК „Русин” – ФК „Гайдук юниор” (Кула) 3:2 (1:1)

На Ярашу було рекордне число публики

Руски Керестур: стадион ФК „Русин”, патрачох 300, судия: Янкович (Оджак), ґоли за Русин дали: Деян Барна 37. минути, Дамир Орсаґ 66. и Борис Орос 74. Минути. Жовти картони при Русиновцох: Барна, Павлович, Орсаґ, Будински, Пап, бавяч змаганя: Срдян Дюканович. РУСИН: Ж. Орос, Ивич, Голик, Барна, Кончар, Павлович, Орсаґ (Й. Гарди), Б. Орос, Дюканович, Катона (Кочиш), Будински (Пап). Дерби остатнього, петнастого кола, єшеньскей часци першенства, заслужено припаднул Русинови. По красней хвилї за бависко, , пред рекордним числом патрачох на Ярашу, госци зоз Кули перши дали ґол. Предзеранє зоз правого боку и ґол зоз правого боку. Ґол дал капитен Кулянцох, Дановєвич. После датого ґолу видзели зме „розлєтани” Гайдук по цалим Ярашу. Таке бависко Кулянцох тирвало до штред полчасу, а вец Русин превжал инициятиву. Розбавели ше Дюканович, Катона, Павлович, Орсаґ... и у 37. минути Русин виєдначел. З лїво25. НОВЕМБЕР 2016.


СПОРТ КУП ЕВРОПСКИХ ШАМПИОНОХ У ШАХУ У НОВИМ САДЗЕ

НАШО ШАХИСТИ ОДБАВЕЛИ ДОБРИ ПАРТИЇ Змаганє за Куп европских шампионох отримани од 6. по 12. новембер у новосадским готелу „Парк”. На турнир ше приявели 63 екипи у хлопскей конкуренциї и 14 екипи у женскей

Б

Деян Барна

го боку лабду наруцел Дюканович, а Деян Барна одлично скочел и зоз главу дал прекрасни ґол. У другим полчаше на Ярашу видзена велька премоц Русина. На лївим боку звалєни Катона, шлєбодне бице виведол Дюканович, а лабда ше од Орсаґа „одбила” до ґолу. Други полчас почал зоз вельким прициском Русина. Ґолман Русина Орос ше зогривал сам пред своїм ґолом, а нагоди и полунагоди ше шоровали пред ґолом Кулянцох. У 74. минути було 3:1 за Русин. Дюканович уруцел зоз правого боку, пред ґолом бул Борис Орос и схопно поцильовал ґол. Пред сам конєц змаганя судия пискал досц нєпо стояци пенал за Кулянцох. Пенал реализовал капитен Гайдук юниора Даноєвич у 90. минути и то бул конєчни резултат того дербия на кере стурским Ярашу. По сле ярнєй часци першенства Русин дзелї 5. и 6. место зоз екипу Крила Країнe зоз Бачкей Паланки цо вшелїяк красни успих. В. Сеґеди 25. НОВЕМБЕР 2016.

авeло ше седем кола по Швайцарскей системи у темпу 90 минути за перши 40 поцаги, плус 30 минути до конца партиї зоз додатком од 30 секунди за кажди одбавени поцаг. Бавяче ше можу порадзиц за реми, алє аж после трицетого поцагу чарней фиґури, а у процивним траца партию. У екипней конкуренциї найлєпша була екипа Алкалоид зоз Македониї, хтору предводзел наш познати велемайстор Драґолюб Ячимович. На другим месце була фаворизована екипа Сибериа, а за хтору на першей табли бавел дакедишнї шветови шампион Владимир Крамник. Наша найлєпша екипа, шампион держави, ВШК “Святи Николай Сербски” зоз Валєва, з тей нагоди ше мушела задоволїц зоз пласманом на дзевятим месце, гоч у остатнїм колу мали добру нагоду же би освоєли медалю. Екипи була потребна побида у змаганю зоз екипу Одлар зоз Азербейджану за хтору бавели познати велемайстрове: Рауф Мамедов, Теймур Раджабов, Аркадий Найдич, Елтай Сафарли, Емил Сутовски и Васиф Дурабайли. Гоч Маркуш ефикасно бавел и победзел Сутовского, то нє було досц за побиду, бо його клубски колеґове Рапорт и Морозевич мушели придац партиї. На осталих таблох ше бавело ремиї. Велемайстор Роберт Маркуш мал нагоду освоїц медалю у поєдинєчней конкуренциї. Гоч бул по освоєних бодох на першим месце – 5,5 зоз 7 партийох, прераховане по перформансу бул аж на штвартим месце. Опрез нього були велемайсторове Антон Коробов – 5 зоз 6 партийох, Александар Мойсенко – 5 зоз 6 и Даниєл Вокатуро – 4 зоз 5партийох. Без огляду на пласман муши ше припознац же Маркуш бавел маестрално на турнире, бо победзел у партийох зоз Андрейом Алексеєвим, Рамилом Файцракмановим (Русия), потим Деяном Диневим зоз Маке-

дониї, Китайцом Хао Ванґом и на концу зоз Емилом Сутовским. Ремизирал у партиї зоз Французом Етєном Бакроуом, а страцел лєм од Максима Матлакова. На Купу у Новим Садзе добри партиї одбавел, член истей екипи зоз Велєва велемайстор Иван Иванишевич, водзаци бавяч нашей репрезентациї. На турнире нє страцел анї єдно змаганє, два победзел и мал пейц ремиї. Останє запаметана його партия на тим змаганю зоз велемайстром Алексейом Шировим. Иванишевич тоту партию достал зоз филиґрански прецизно одбавенима поцагами. Добри партиї одбавели и нашо млади шахисти хтори на тим елитним шаховским змаганю оправдали довириє своїх клубох. На першим месце ше добре указал Младежски шаховски клуб зоз Парачину за хтори бавели: Милан Заїч, Никола Радованович, Стефан Младенович, Урош Цветанович и Матия Ивич. Вєдно зоз Деяном Бранковичом и Миланом Дезелином завжали дзевяте место, Окрем екипи зоз Парачину, добри партиї указала и екипа „Єлица ПЕП” зоз Ґорачичу. Добри резултати посцигли Бобан Боґосавлєвич на першей табли, як и интермайстор, Вербащань, Милош Роґанович, хтори нє страцел анї єдну партию и на другей табли освоєл 4,5 боди зоз 7 партийох. Окрем нього добре бавели и Вук Дьордєвич, интермайстор Михайло Радованович, Янко и Лука Радованович. А. П.

РУСКЕ СЛОВО 33


СПОРТ ЗВОНИМИР КОЧИШ, ГОРЯК И АЛПИНИСТА ЗОЗ НОВОГО СА ДУ

АДРЕНАЛИН НА МИЛИМЕТРОХ Пише: Александар ПАЛАНЧАНИН

Од часу кед горяцки рух настал як виражованє потреби и намаганьох чловека за очуваньом контакту зоз природу, спокуси за таким своєродним контактом ше меняли. Кед ше вежнє до огляду же єдина гора на тих просторох то Фрушка гора, котра висока лєм 600 метери, вец очиглядне же вельку любов и прихильносц ґу тому, мало повесц спорту, алє руху, чувствує и виражує кажди горяк, лєбо алпиниста, хтори походзи зоз ровнїни. Горяцки союз Войводини, дзекуюци тому ентузиязму и упартосци, постої вецей як дзевeдзешат роки

П

ерши горяцки крочаї, Звонимир Кочиш направел зоз своїма синами пред вецей як двацец роки. Кед ище ходзели до основней школи. Як и вше кед ше дацо почина, руша ше од лєгчейшого, односно од горох хтори блїзко и хтори нїзши. А потим кед ше здобудзе искуствиє, и кондиция нєобходна, за пендранє на гори вибера ше висши, чежши, а и интересентанєйши и зоз красшим околїском. ГОРЯЦКИ ПОЧАТКИ

– Жадал сом зоз моїма синами мац екипу за пендранє. Найинтересантнєйше нам було пендранє на найвисши верх Сербиї, Стару Планину и на верх Миджор. Там ше и нєшка дзечнє врацам, без огляду чи жима, чи лєто. Потим зме ше пендрали на Проклетиї. То пендранє хторе вимага вельо енерґиї и знаня насампредз. Здогадуєм ше же зме ше пендрали зоз долїни Ґрбая и випендрали зме ше на верх хтори ше вола Каранфили. Задовольство пре освоєни верх у природи хтора, так повесц, нєдотхнута було вельке и права награда за вельке напруженє хторе зме уложели. Пендрали зме ше зоз горяками зоз Беоґраду. Експедиция тирвала дзешец днї и було нам прекрашнє – гварел Звонимир Кочиш. Очиглядне же Звонимир Кочиш типични залюбенїк до горох, гоч походзи зоз ровнїни. Народзени є у Дюрдьове 1956. року. После основней школи закончел стредню електро-технїчну школу, а потим и факултет. Роби у Националней слу-

34 РУСКЕ СЛОВО

жби за нєзанятих як инженєр информатики. Могло би повесц же тото професийне опредзелєне нє ма вельо дотики зоз горяцтвом, цо ище єдно прешвеченє же Звонимир дал цалого себе гором. – Найволїм кед у горох почувствуєм нєзависносц од цивилизациї. Зоз собу ношим шицко, шпим у шаторнї, а да нє чує зле – ношим токи-воки хтори хаснуєм лєм у крайнєй нужди. Но, мушим припознац же сом за двацец рокиб кельо ше пендрам на гори нє мал вельо нагоди го хасновац. Раз ше случело же єден горяк спаднул та зме мушели волац Горяцку службу хтор пришла по покалїченого зоз геликоптером. Лєм сом раз видзел медведза хтори бул тристо метри далєко од нас. Найвецей зме ше стретали зоз гадами, а найопаснєйши инсекти обади и оси – гварел Звонимир Кочиш. ТРИ ТОЧКИ ОПЕРАНЯ Висша ґарадича у горяцтве то алпинизем. Вельо є опаснєйши и вецей вимага од горяцтва. Пендра ше по нєдоступних и нєвигодних стинох. То єден цалком иншаки способ пендраня, та прето ма вельо правила хтори ше, обовязно, муша почитовац. – У школи горяцтва за алпинизем ше муши положиц два испити – жимски и лєтни курс, а перши два роки нови алпинисти ше муша пендрац на стини зоз инструктором. Закончел сом обидва, алє на жимски пендраня сом ишол лєм як 25. НОВЕМБЕР 2016.


СПОРТ горяк. Ишли зме на гору Дурмитор у Чарней Гори. Условия „сурови”, чежки, вшадзи ше билєє шнїг, а температура воздуху 25 ступнї у минусу. Алє и то єдно красне дожице, буц на високей гори закритей зоз шнїгом, а окреме буц далєко од цивилизациї, як цо сом уж спомнул. Лєтни курс алпинизма, хтори сом тиж закончел, и пендранє по стинох вельо вецей вимага концентрациї, кондициї и искуства. Алпинисти ше пендраю у пару хтори себе медзисобно помагаю. Перши пендрач биє кольчки до стини хтори потим хаснує други пендрач. Шицко муши буц синхронизоване, а медзи собу ше чуєме зоз токи-вокийом. Язик и слова хтори хаснуєме барз прецизни, бо и мале нєпорозуименє може буц фаталне. Кажди крочай и поцаг хтори направени ше гутори до токи-вокия – гварел Звонимир Кочиш. У алпинизме єст вецей правила хтори ше муши випочитовац до конца. Шицко ше учи на курсу, а єдно з найважнєших то правило – три точки операня. То значи же алпиниста, понеже хаснує штири точки операня – два руки и два ноги – у каждей хвильки муши хасновац три точки. Шлєбодна може буц лєм єдна точка. ОПРЕМА Пре екстремни вимоги хтори диктує алпинизем и опрема муши буц специфична и прилагодзена. Найважнєйша часц штранґ, як надпомнул Звонимир, вола ше прусик. Длугоки є 60–70 метери и динамични є, односно розцагує ше. Нєзаобиходна и кациґа и специялни ципели за пендранє. Ґумово су, а ґума зоз хторей ше прави талпи така же ше, так повесц, залїпя за стину. Кед ше талпи витроша, чера ше за други у ципелара. Важна часц опреми и алпинистични пас на хтори ше квачи рижни кольчки, млаток, комплети (звичайно ше ноши пейц комплети) хтори ше состоя з двох карабинєрох и шлинґу, потим помоцни прусик (штранґ), осмички, фенди,... – Лєм штрнґ, односно прусик, чежки 4,5 кили, млаток сиґурно чежки єден килограм. Кед ше шицко зда, опрема хтору ношиме на себе кед ше пендраме по стинох чежка вецей як дзешец кили. Опрема муши буц прверена и продукує ше од преверених материялох хтори можу обезпечиц сиґурне

ДЛУГА ТРАДИЦИЯ ГОРЯЦТВА Перша горяцка орґанизация у Сербиї формована 1901. року. Теди, Сербске горяцке дружтво бул дзевяти орґанизовани спортски конар. Нєшкайши Горяцко-скияшски союз Войводини на шлїдох Горяцкого дружтва „Фрушка гора” хторе оформене 1924. року у Новим Садзе. Сновали го тедишнї млади ентузиясти на Масней чупи, месце за вилєти на Фрушкей гори при Буковцу. Теди на тим месце були: др Иґнят Павлас (перши предсидатель Горяцкого дружтва), инж. Дюка Михайлович, Младен Станоєвич, Петар Дедянски, Коста Капамаджия, др Милорад Попов, др Коста Маїнски, Леша Петрович, Дюра В. Йованович, др Сима Алексич, др Милош Чирич, др Никола Вучкович.

25. НОВЕМБЕР 2016.

пендранє. Поведзме штранґ може витримац удерну силу од 2,4 тони. Удерна сила то значи, же кед ше пада може витримац тоту терху. То велька моц хтору би чловек нє прежил. Кед би алпиниста падал може витримац удерну силу хтора анї нє цала тона. Кольчки хтори хаснуєме специялна леґура челїка хтори ше криви так як стина до хторей ше прибива диктує, квачки, комплети, осмички, направени зоз специялного алуминиюму. Опрема муши буц квалтетна, та є прето анї нє туня. Тоту хтору я мам кошта коло 500 евра – гварел Звонимир Кочиш. СТРАХ Опрема вшелїяк же дава одредзену „дозу” сиґурносци у пендраню на стинох. Алє страх присутни и у цеку пендраня вон щезує и претворює ше до здовольства з посцигованьом жаданого цилю. – Вельке задовольство випендрац ше даґдзе дзе дахто нє шме анї попатриц. То ме и прицагує у алпинизме. Случовало ше же сом ше за стину влапел лєм зоз верхами пальцох, на поведзме, пол центиметра, алє кед сом звладал тоту нєвигодну ситуацию бул сом задовольни и щешлїви. Случовало ше же сом вецей раз спаднул, а раз сом зламал ключну косц. Теди сом ше пендрал зоз Исом Планичом, на тренинґу, и направел сом гришку же сом ше влапел за кольчок, та сом го вицагнул зоз стини. Нє випочитовал сом ище єдно правило, а то же ше за кольчок нє шме лапац. Може, алє лєм у крайнєй нужди, алє то нє сиґурни поцаг. Добре сом теди прешол – надпомнул Звонимир. У нас єст вельо терени за алпинистох. Дзепоєдни з нїх ушорени, алє векшина су нєушорени. Ранґує ше их по чежини по числох од три по осем. У алпинизме, як надпомнул Звонимир, нє важне буц барз моцни. Кед ше пендра на стину по ранґу 4, вельо важнєйша технїка од моци. Технїку и кондицю ше здобува на пендраньох и тренинґох. Тренинґи ше отримує од яри по жиму, а у Новим Садзе ше отримує на Петроварадинскей твердиї, на Фрушкей Гори, на стини Орлове боїско, и на такволаней „штучней” стини. – Часто одходзиме пендрац ше до сушедней Горватскей. То звичайно гора Пакленица хтора спада до ушорених алпинистичних теренох. Ту ше анї кольчки до стинох нє шме биц, алє ше хаснує тоти хтори уж прибити. Но, у сущносци, шицку опрему хтору хаснуєме на пендраню врацаме зоз собу и нїч ше нє охабя на терену – гварел Звонимир. Звонимир свойо двацецрочне искуство у пендраню на стини и гори преноши на младших горякох и будуцих алпинистох. Преподава у школи горяцтва вецей курси – горяцка опрема, опасносци у гори и преживйованє. Гоч наполнєл шейдзешат роки и далєй є активни алпиниста и горяк. Як гвари, за пендранє на стини нє важне кельо маш роки, алє яки ши схопни, еластични за пендранє, а додали бизме – и кельо ши жадни адреналину у звладованю „сурових” стинох. Лєбо, кельо жадаш владац зоз ситуацию. ■

РУСКЕ СЛОВО 35


ГЛАСНЇК ПО РУСКИ У НОВИМ САДЗЕ ПОСЛЕ ШВЕТОЧНОГО КОНЦЕРТА

РОК LXXII ЧИСЛО 47 (3708) НОВИ САД, 25. НОВЕМБЕР 2016.

ДРУЖЕНЄ У МАТКИ Руски културни центер (РКЦ) зоз Шветочним концертом „РКЦ 70 роки з вами”, всоботу, 19. новембра, у театралней сали новосадскей Ґимназиї „Лаза Костич” у Новим Садзе, означел свою 70-рочнїцу иснованя. После програми, друженє аматерох и госцох предлужене у просторийох РКЦ, лєбо у такволаней Матки.

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

■ ИНТЕРВЮ: ЖЕЛЬКО КОВАЧ

ДВА РОКИ НАЦИОНАЛНОГО СОВИТУ

маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548-421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

ч . Вуячи Фото: В

читачох новинох „Руске слово” же би помогППреоволуєме ли препознац особи на старих фотоґрафийох. точне идентификованє особох на сликох, хтори

Фото: Вероника Вуячич

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

■ ЮВИЛЕЙ

НОВОСАДСКОГО РКЦ

Фотоґрафия: K001_0018P

Ruske slovo 47  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you