Page 1

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ РОК LXXV ЧИСЛО 44 (3861) НОВИ САД, 1. НОВЕМБЕР 2019.

У проєкту идентификованя особох и подїйох зоз склєняних плочох фотоґрафох Будински зоз Руского Керестура, котру орґанизує Завод за културу войводянских Руснацох (ВР), а котри уж длугши час обявйовани на остатнїм боку новинох „Руске слово”, потребна векша помоц ширшей явносци. Велї од обявених фотоґрафийох уж идентификовани, алє о даєдних потераз зазначене барз мало податки. На Фейсбук боку Заводу за културу ВР до окремного албуму положени тоти фотоґрафиї, та ше модлї шицких котри дацо знаю о особох, подїйох,

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Фотоґрафия: 0454P

Фотоґрафия: 0448P

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

часу, обставинох, обичайох, облєчиве и инши податки хтори вязани за тоти фотоґрафиї же би ше явели. Явиц ше мож прейґ порученя на Фейсбуку або коментару на фотоґрафиї, на имейл zavod.rusini@gmail.com лєбо на телефон 021/548-421. Кажда информация значна. Дзекуюци фотоґрафийом хтори настали у фотоґрафскей роботнї Будинскових, а котри диґитализовани на склєняних плочох, зачува ше шведоченє о живоце людзох и подїйох и велїх податкох цо припадаю културно-историйному скарбу Руснацох на тих просторох.

РУСКИ КНЇЖКИ ■ НА САЙМЕ У БЕОҐРАДЗЕ


ВОЧИ МАНИФЕСТАЦИЇ „КОСТЕЛЬНИКОВА ЄШЕНЬ”

АКЦЕНТ НА ЗМИСТОХ ЗА ДЗЕЦИ Пише: др Борис ВАРҐА, директор НВУ „Руске слово”

Ище док сом бул главни одвичательни редактор нови- Предвидзене же би то було друженє зоз познатима автонох „Руске слово”, 2017. року як добра пракса указала рами, алє и писанє конкретних литературних змистох за ше координация медзи редакциями новинох „Руске дзеци. Прето уж тераз поволуєм активних авторох же би слово” и часописа за дзеци „Заградка”, кед у тижньових ше явели на тоти роботнї и допринєсли дзецинскей но ви нох ство рена нова рубрика за наймладших – литератури по руски. „Руске словечко”. Бо, змисти за дзеци – то база. Кед ше ту нє установи По тим углядзе, особнє сом ше закладал же би того року добри фундамент, дармо ше вец будзе понукац тижньову була возпоставена координация медзи редакциями вида- новину „Руске слово”. Вельке интересованє за змисти за вательней дїялносци и часописа „Заградка”, так же ство- дзеци було висловене и на Усних новинох „Руского слова” рена едиция кнїжкох за наймладших „Заградка” (за возрост у Коцуре (26. октобра), з тим же вироучителє тиж глєдали дзецох од єдного по пейц роки), а єй конкретни резултат нови змисти за дзеци кед пририхтую їх наступи за уж того року буду два сликовнїци: илустраторки и авторки вирски швета... Любици Фа-Гарди „Як ше тройо прашатка рихтаю за Знам по себе, кед сом бул мали, думал сом же цали швет жиму” и „Весели буквар” авторки Анамариї Рамач Фур- бешедує „по югославянски”, як на телевизиї (по сербман, котри илустровала Мария Ковачевич. ско-горватски), и по руски, як у кнїжкох, сликовнїцох и у других змистох за дзеци, котри У директорским плану, котри сом У 2019. року у НВУ „Руске слово” були у обисцу. Прето же таки придал по 2022. рок, предвидзене же би рочнє виходзели нє менєй як и видавательней дїялносци акцент змисти за дзеци теди було вецей. положени на змисти за дзеци, два кнїжки за дзеци. Прето уж у Найвекши проблем сучасних та од дзевец планованих кнїжкох змистох за дзеци по руски то же 2019. року у НВУ „Руске слово” и дзецински буду аж пейц. вони муша буц диґитализовани – видавательней дїялносци акцент авдио-визуални. Тота технолоґия Бо, змисти за дзеци – то база. положени на змисти за дзеци, та драга за скромни средства зоз коод дзевец планованих кнїжкох дзеКед ше ту нє установи добри трима розполага НВУ „Руске слово”, цински буду аж пейц. Векшина вифундамент, дармо ше вец будзе та мушиме глєдац партнерох и даньох за наймладших будзе предпонукац тижньову новину волац поєдинцох же би нам помоставена у новембру на Манифе„Руске слово” гли. И уж ше одволали. стациї „Костельникова єшень”, а од децембра у НВУ „Руске слово” будзе 30 одсто крачун- Знам по свойому хлапчикови, „У умреженим” швеце ско-новорочни попуст на шицки, та и дзецински кнїжки. будучносц змистох на ґаджетох. Чежко же зме годни До конца рока виду и два авдио-визуални приповедки дзецом бешедовац лєм о тим як нашо стари чежко жили, Штефана Гудака „Як Вирка виволала вселенску ката- одкаль пришли и як ше у гонох бавели. Фактично, уж строфу” (анимация Анї Гудак) и „Марсовци” Саши ґенерациї котри род зени 70-роких свой естетични Палєнкаша, котри читала млада ґлумица Адрияна Надь. смак и филозофию формовали прейґ ґлобалней култури: И на Явни конкурс за видавательну дїялносц за 2020. музики, филма, стрипу. рок, од осем рукописох котри сцигли, половка за дзеци Єст ту простору вецей за видео и драмски змисти за (до конца рока будзе обявени резултати явней поволанки). дзеци. Приповедки за добру ноц. Шицки зме росли зоз Тиж так, шлїдуюцого року наша Установа будзе орґани- „Бранком-коцкицом”, Словаци тераз маю нєпревозидзену зовац роботнї за авторох котри пишу за дзеци, з цильом „Фигу”. Алє то уж питаня за колеґох з других редакцийох, же бизме ошвижели и осучаснєли дзецинске писмо. гоч НВУ „Руске слово” вше порихтане за мед зи редакцийне сотруднїцтво. Интернет и способ же би ше рускоязична заєднїца нашла у новим виртуалним валалє, док ше гевти прави валали у габох економских миґрацийох пражня. Диґитална ера вигодна за руску заєднїцу и нє треба трациц час на плаканє (як нас єст мало), алє збиц шори, здружиц ше и зоз заєднїцкима моцами змоцнїц тоту основну каричку идентитета – литературу (и вообще змисти) за дзеци. Поволуєме нє лєм тих цо пишу, алє и тих цо илуструю, компоную, знаю зоз анимацю и другима диґиталнима змистами. Мейл нашей Установи вше отворени за нови идеї, пишце нам на: boris.varga.direktor@gmail.com.■ 2 РУСКЕ СЛОВО

1. НОВЕМБЕР 2019.


ЗМИСТ

УВОДНЇК Пише: Олена ПЛАНЧАК-САКАЧ, заменїца главного одвичательного редактора

■ Тижньовнїк 5. Нове руководство Дружтва Руснацох у Суботици

■ Нашо места 9. Отримана схадзка СО Шид

■ Економия 12–13. Красна єшень ше здала польопривреднїком

■ Духовни живот 14–15. У Новим Орахове, Суботици и Вуковаре преславени Кирбай

■ Култура и просвита 21. Зоз Рочного концерта Дома култури Руски Керестур

■ Мозаїк 22–23. Марко Шош, млади тамбураш зоз Дюрдьова

■ Дикица 24–25. Вредзи спомнуц, а и запаметац...

■ Людзе, роки, живот 26–27. Сто роки од приходу Шестрох василиянкох до Шиду

■ Информатор 30–32. Мали оглашки и In memoriam

■ Спорт 36–37. Каратиста Ґлориян Штранґар одлични на Купу Войводини

■ Интермецо 38–39. Горуци тепши Насловни бок: Зоз Сайма кнїжкох у Беоґрадзе Авторка фотоґрафиї: Вероника Вуячич

КНЇЖКА ПАМЯТНЇК У ШЕРЦУ Шейдзешат штварти Медзинародни беоґрадски саям кнїжкох, хтори отримани прешлого тижня, єдна зоз найзначнєйших и наймасовнєйших културних манифестацийох на подручу Юговосточней Европи. Отримани є под символичним мотом „Писмо = Глава”, а почесни госц того року була Арабска Република Єгипет, док нарок почесни госц будзе сушедна Румуния. На тим Сайме представело ше вельке число видавательох, а у тим морю кнїжкох уж децениями представяю ше и руски виданя НВУ „Руске слово”. Тогорочни акцент у руским видавательству бул на публицистики, поезиї, младежскей и литератури за дзеци. Директор НВУ „Руске слово” др Борис Варґа на Сайме, представяюци нашо виданя, визначел же тогорочна видавательна продукция рижнородна и по жанру, и по обсягу, а резултат є и координованей роботи шицких секторох нашей медийней хижи. Сотруднїцтво з вонкашнїма партнерами, зоз Амбасаду України у Беоґрад зе и Заводом за културу войводянских Руснацох, було ефикасне, бо Амбасада финансийно потримала три тогорочни виданя нашей Установи. Жиєме у швидким темпу, у чаше спектакла и забави, дзе кнїжка як духовни продукт нє обачлїва на адекватни способ, нє пошвецує ше єй потребна увага, и вона на марґинох дружтва. Кнїжка нєшка продукт у економским смислу як и кажди други на тарґовищу, та подлєгує и тарґовищним законом. Проблем и у гиперпродукциї кнїжкох котра допринєсла же би вибор читательох бул очежани. До релевантних информацийох о квалитетних кнїжкох читателє чежко доходза и вон зменшани по минимум, бо упитни и авторитети котри оценюю кнїжку. Манифестация як цо то Беоґрадски саям кнїжкох кладзе кнїжку до першого плану голєм єден тидзень у року, а вельке число нащивительох гутори же у нашим дружтве читательох єст, лєм питанє цо нєшкайши читательни вибор. Статистика гутори же ше менєй чита поезию, алє у таким статусу и драма, есеїстика, литературна критика и теория литератури, а то найвекша часц гуманистики. Смак у литератури нє завиши лєм од видавательох, алє и од медийох и ґлобалних трендох. А, озбильни видавателє робя на автентичним видавательним концепту у котрим вибор сиґурно иснує. Понеже на тогорочним Беоґрадским сайме кнїжкох почесни госц бул Єгипет, здогадла сом ше на єдну думку о кнїжки хтору сом пречитала, а хтора записана ище у Старим Єгипту: „кнїжка вреднєйша од шицких памятнїкох прикрашених зоз малюнками, релєфами и древорезом, вона сама твори памятнїк у шерцу того хто ю пречита”. Читайме кнїжки, виберайме квалитет, бо кажде и чита на власну одвичательносц.

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ”Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/VII, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторe/ки – Олена Планчак-Сакач, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох – Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Фейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Сандра Саламун, Андреа Медєши, Оля Русковски * лекторка – Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка – Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки – Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a.d. Beograd 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ”Maxima graf” Петроварадин * E-mail: redakcija@ruskeslovo.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор др БОРИС ВАРҐА *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

1. НОВЕМБЕР 2019.

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖНЬОВНЇК СЕМИНАР „МЕДИЙНИ БИЗНИС У ЛОКАЛНИХ ШТРЕДКОХ” ОТРИМАНИ У НОВИМ САДЗЕ

ЯК ПИСАЦ И ОТРИМАЦ ШЕ У НОВЕЙ РЕАЛНОСЦИ У будинку „Мадяр Со” у Новим Садзе, штварток и пияток, 24 и 25. октобра, отримани семинар на тему „Медийни бизнис у локалних штредкох”. Бул наменєни медийним професионалцом, новинаром, редактором и менаджером медийних хижох. На семинаре участвовали коло двацец представителє медийних хижох зоз Войводини

рез два днї семинара – роботнї, учашнїки глєдали одвит на питанє: як писац и отримац ше у чаше диґиталней технолоґиї твореня и писаня информацийох, нових формох финансованя и як звекшац авдиториюм. Шицко спомнуте треба витвориц у нових обставинох на медийним тарґовищу, дзе класични медиї под прициском он-лайн платформох. Семинар орґанизовала нєвладова орґанизация „Интеґрациї тераз!”, експертске и нєпрофитне здруженє у рамикох програми обучованя медийних професионалцох, у сотруднїцтве зоз амбасаду ЗАД у Беоґрадзе. АЛАТИ ЗА ДОБРЕ НОВИНАРСТВО Преподаваче на семинаре були еминентни фаховци зоз обласци медийох: Велько Лалич, власнїк и главни и одвичательни редактор сербского маґазина „Недельник”, Татяна Войтеховска, новинарка и телевизийна авторка и Александар Тимофеєв, новинар и менаджер сектора Интеґрованих комуникацийох у РТ Войводини. Першого дня на семинаре преподаваче були Велько Лалич и Татяна Войтеховски хтори бешедовали праве о способе прицагованя авдиториюма. Татяна Войтеховски свою кариєру новинара почала на Радио Новим Садзе, а потим прешла на телевизию дзе була авторка и редакторка култних емисийох, перше на РТ Войводина, а потим на „YU info” каналу и телевизиї Пинк. Власнїк є аґенциї за одношеня зоз явносцу, а тераз є автор култней емисиї „Живот приповеда” хтора ше емитує на ТВ Прва. З тей нагоди, з оглядом на тото же маґистровала на феномену неуро-линґвистичного програмованя, бешедовала о алатох з хторима мож лєгчейше комуниковац и твориц обєктивни информациї. То у новинарстве познати алати, алє их треба знац лєпше хасновац, а новинаре би их мушели мац вше на розуме. Насампредз прето же у розгваркох, интервюох и збераню информацийох новинаре треба же би прецизно розлучели цо факти, а цо интерпретация собешеднїка о дзепоєдней подїї, теми розгварки. Други преподавач бул Велько Лалич, власнїк и главни редактор водзацого сербского нюз маґазину „Недельник”. По фаху є дипломовани новинар, а пред тим як почал видавац маґазин бул главни и одвичательни редактор дньових новинох „Прес”, а робел и як новинар и редактор рубрикох у „Вечарших новосцох”. Авор є числених фельтонох и историйного бестселера „Княз Павле, правда о 27. марцу”. На семинаре бешедовал о бизнису у медийох и искуствох хтори ма як редактор маґазина „Недельник”. Редакция спомнутого тижньовнїка ма дванац новинарох, а успих у медийним просторе посцигла дзекуюци добре поставеним цильом. Преподавач Лалич надпомнул же кед ше сце посцигнуц успих у медийох важне добре „тарґетирац”, односно одредзиц

4 РУСКЕ СЛОВО

цильну ґрупу хторей наменєни медий. Друге цо важне то же би ше зменшало материялне трошенє, хторе ше ефикасно посцигує зоз предплату на медий, новини. По истих принципох роби и познати америцки „Ню Йорк Таймс”, а тот модел применює и „Недельник”, односно „Недельник” сербске виданє америцкого „Ню Йорк Таймс”-а. БУДОВАЦ ИМИДЖ, ПРЕПОЗНАЦ ПУБЛИКУ Другого дня семинара Александар Тимофеєв зоз искуством у новинарстве хторе длуге вецей як трицец роки бешедовал о предносци прицагуюцого имиджу медийох у звекшаню авдиториюма. Александар Тимофеєв бул редактор вецей як тисяч емисийох на радию и телевизиї. Вельо роки бул редактор информативней програми на ТВ Б92 и директор и главни и одвичательни редактор РТВ Студио Б. У своєй богатей кариєри бул главни и одвичательни редактор новинох „Новине” хтори видава сербска дияспора зоз Торонта у Канади. На семинаре вон визначел же би кажди медий требал мац имидж по хторим будзе препознатлїви и прицагуюци за авдиториюм. Кед слово о медийним просторе у Войводини, Тимофеєв надпомнул же є специфични насампредз прето Фото: В. Вуячич

П

же слово о числених меншинских медийох. То медиї хтори прецизно одредзели свойо цильни ґрупи и точно мож почитац кельо числени авдиториюм, бо конкуренциї нєт. Но, як надпомнул, то ище вше нє значи же шицки, наприклад Руснаци, провадза медиї на своєй мацеринскей бешеди. По його словох винаходзенє специфичного имиджу могло би прицагнуц нє лєм вецей припаднїкох меншинскей заєднїци, алє и векшинского народу. На семинаре, лєбо роботнї, активно участвовали коло 20 новинаре, редакторе и менаджере медийох зоз Войводини, хтори по законченю достали сертификати о успишним законченю и нащивели редакцию висткох у „Мадяр со-у”.■ А. Паланчанин 1. НОВЕМБЕР 2019.


tiznjovnjik@ruskeslovo.com

ДРУЖТВО РУСНАЦОХ У СУБОТИЦИ

НОВА ПРЕДСИДАТЕЛЬКА АНА МАРИЯ ЛЕНДЄР Дружтво Руснацох у Суботици ма нову предсидательку – Ана Марию Лендєр, котру єдногласно вибрал Управни одбор Дружтва на своєй схадзки 24. октобра. Источашнє, за подпредсидателя вибрани Деян Паланчаї. Як дознаваме, пременка чолней особи Дружтва ше случела понеже потерашня предсидателька Єлена Сивч Велянович пред тим задзековала пре приватни причини, а на тей длужносци була предходни нє цали рок. Ана Мария Лендєр походзи зоз познатей Лендєровей фаАна Мария Лендєр мелиї зоз Вербасу дзе шицки члени активни у руским културним живоце, а остатнї три роки жиє и роби у Суботици. Як виявела з тей нагоди за „Руске словоˮ, тот вибор за ню бул вельке нєсподзиванє бо ше случел без предходней наяви. – Гоч сом була барз нєсподзивана, прилапела сом тоту нову длужносц свидома велькей одвичательносци яка ме чека, а тиж и нє малих почежкосцох. Познате же уж єден длугши час найвекши проблем Дружтва у Суботици то нєдостаток просторийох, цо практично скоро же замарло його роботу. Найшвидше цо маме поробиц то отримац нашу манифестацию Дзень Мафтея Виная, хтора ище у тим року нє отримана, а находзи ше и у календаре манифестацийох нашого Националного совиту, и то сиґурно будзе, а надалєй пробовац вєдно з другима цо ту можу помогнуц, ришовац питанє просторийох – потолковала Лендєрова. Як потвердзую други члени Дружтва, порихтани су помогнуц новей предсидательки у шицким, та окрем од урґентних поцагох и у длугорочнєйших цильох, а то обновиц роботу секцийох хтори дараз барз успишнє робели. Най здогаднєме, Дружтво Руснацох у Суботици основане 2001. року прето же би насампредз зазберовало Руснацох у тим мултинационалним и мултиконфесийним штредку, хтори урбани, образовни и индустрийни центер. Пре тоти причини Суботица прицагла и велїх Руснацох у прешлих часох хтори ше там одходзели школовац, а велї ше населєли и пре роботу. Но там за нїх по теди нє було даякого традицийного орґанизованого културного, та и вирского живота. Понеже руска популация росла, нєодлуга основана и грекокатолїцка парохия у Суботици. Гоч Руснацох у тим городзе нєт вельо, Дружтву ше за тоти роки удало позберац єдно число стаємних членох, як и школярох и студентох хтори ше школєли у Суботици. Док Дружтво мало свойо просториї активно робели мишана шпивацка секция, рецитаторска, драмска за дзеци и за старших, кратши час и фолклорна, а бул период кед ше и руски язик виучовало и у школи, а тиж и на предшколским уровню. Ґу тому, Дружтво Руснацох у Суботици влонї було и домашнє централней шветочносци Националного швета Руснацох. М. Афич 1. НOВЕМБЕР 2019.

STANOVISKA Пише: Каролина ДЖУДЖАР, професорка руского язика

ПОЗАУХА, ТА МИР! Насилство медзи парняками у остатнїм чаше нательо каждодньова тема же нас уж анї єден медийни наслов нє може нєсподзивац. Тото цо у ствари нєсподзива, то факт же яке шицко коло ришованя того проблему нєефективне и нєефикасне. О таким насилствe бешеда кед єдно або вецей дзеци нароком и константно знємирюю, нападаю и увредзую парняка котри ше нє може, або нє зна одбранїц. Часто ше наглашує же школа идеалне место за розвиток потенциялного насилства медзи школярами, праве пре вельке число дзецох позбераних на єдним месце у исти час. За розлику од нєконтролованих условийох на улїци, школа може зоз своїма методами таке насилство контроловац и загамовац. Школа то и роби. Проблем ту другей файти. Одвичательносц котра ше кладзе на наставнїкох и педаґоґох вшелїяк нє у складзе зоз предписанима правилами котри тим истим наставнїком и педаґоґом „вяже руки” и зопера их у їх дїйствованю и звереней роботи. Постої службени акт котрого ше просвитни роботнїки муша притримовац, а то Протокол о поступкох у случаю насилства медзи школярами. Тот исти Протокол, яґод и кажди бирократски акт подрозумює громаду „пискараня” и ище вецей страценого часу док ше нє посцигнє даяки циль. Гоч ше як примарни циль того акту наводзи же насилство моментално треба зопрец, доходзиме до шлєпей улїчки. Поволац родичох, упознац их зоз тим цо ше случело, поволац их на уключованє и совитованє знука, або звонка школи. Ту ше закончує активна улога наставнїка и ствар ше препущує родичом. Родичи котри практикую партнерски одношеня (родитель дзецку найлєпши пайташ, а нє аворитет), до школи посила дзецко котре насампредз нє научене прилапиц нїяку форму авторитету, та зоз самим тим му модел учителя, наставнїка або професора скоро автоматично одбойни и нєприлапююци. Таке дзецко нє научене функционовац у ґрупи, и нє зна прилапиц интеракцию праве прето же є научене константно буц у центре уваги. Нє може витримац длугши час же би нє виражело даяки свойо потреби, з тим же ше вообще нє упознало зоз моделом „одкладаня задовольства” (вше було шицко енки такой як воно сце накадзи дацо пожадало). Таки дзеци барз чежко прилапюю школу прето же ше їх справованє муши меняц. Теди настава фрустрация и у дзецку тото виволує бес котри найчастейше резултує зоз аґресию ґу другим, лєбо драстично, ґу себе. Додатни проблем же критику на власне дзецко часто (цо нє правило, оградзуєм ше) родичи доживюю як критику себе и же то нєправда процив котрей ше треба бориц. Теди, зоз своїм нєприкладним реаґованьом даваю витор до хрибта свойому дзецку, а з тим и потвердзую таки модел справованя, а то справованє у котрим аґресия и гроженє єдини способ же би ше посцигнул циль. Ту ше завера зачаровани круг котри толкує нєдостаток домашнього воспитаня, алє и нєфункционалносц образовних установох у намири бориц же зоз шицкима файтами нєприкладного справованя, та и зоз самим насилством.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5


НАШО МЕСТА У КОЦУРЕ ОТРИМАНА ВИСТАВА И УСНИ НОВИНИ „РУСКОГО СЛОВА”

ПРИЄМНЕ И КОНСТРУКТИВНЕ СТРЕТНУЦЕ У Руским доме у Коцуре прешлей соботи, 26. октобра, отримани два подїї –вистава ,,Твитература з мура” Емилиї Чизмар и Усни новини, котри орґанизовали Новинско-видавательна установа „Руске слово” и КУД „Жатва”. Предсидатель КУД „Жатва” Микола Шанта привитал шицких присутних и уведол их до першей подїї у котрей була представена твитература авторки зоз Коцура, сотруднїци новинох и младежского часопису МАК Емилиї Чизмар. О єй творчосци, як и о вистави бешедовали Александра Бучко и Анамария Ранкович у мено Заводу за културу войводянских Руснацох, а представела ше и авторка. Як визначела, твити котри представени у предходним периодзе виходзели у ,МАК-у, и мило єй же таке дацо интересантне препознате з боку „Руского слова” хторе ношитель того проєкту и Заводу котри помогнул у його витворйованю и финансийно потримал виставу. У музичней часци програми наступела Танита Ходак котра одшпивала два писнї. – Коцурци були зацикавени и пришли опатриц виставу у наисце красним чишлє. Мали зме и интересантни питаня, а и розправи тих котри можебуц нє упознати зоз мою роботу и нє мали нагоду потераз видзиц таку файту вистави. Бул то интересантни вечар, и я задовольна – заключела Емилия Чизмар. Друга подїя того вечара облапяла представянє новинох „Руске слово” и других виданьох тей Новинско-видавательней установи у котрим участвовали директор др Борис Варґа, главни одвичательни редактор новинох Иван Сабадош, редакторка „Рутенпресу” Ясмина Дюранїн, лекторкаредакторка Блажена Хома Цветкович, одвичательни редактор часописа „Шветлосц” Микола М. Цап и одвичательни редактор Видавательного оддзелєня Микола Шанта, котри бул и модератор вечара. На початку представяня новинох, директор НВУ др Борис Варґа подзековал предсидательови КУД ,,Жатва”, як и шицким котри пришли присуствовац Усним новином. – Шлїдуюцого року ,,Руске слово” означує 75-рочнїцу, а 2024. року означиме и 100-рочнїцу друкованого слова. То длуги период и прето зме ришели же бизме вишли медзи вас, медзи читачох, медзи народ, же бизме нащивели шиц-

ки валали и побешедовали зоз шицкима. Жадаме видзиц як на нас патрице, жадаме вас подслухац и чуц цо бисце любели читац у наших новинох, опатриц, жадаме знац вашо думанє. И нє лєм цо ше дотика новинох, алє и кнїжкох, понеже Видавательне оддзелєнє єден од важнєйших конарох нашей НВУ. Ту и ,,Шветлосц” котру тераз пробуєме дзвигнуц на єден наукови уровень, ту ,,Заградка”, ,,МАК”, сайт „Рутенпрес” – вєдно шейсц дїялносци НВУ ,,Руске слово” – визначел директор Варґа, и додал же вони жадаю же би ,,Руске слово” остало гражданска руска народна новинка. Потим кажди редактор бешедовал о своїм ресору, а и одвитовали на питаня и зауваги котри достали од присутних нащивительох. – Вше кед бешеда о „меншинских” медийох, я гварим же ми нє иншаки, ми ше од других розликуєме лєм по тим же пишеме по руски. То сущносц нашого иснованя, же би людзе, Руснаци, могли читац новини по руски. Медзитим, єст ище єдна розлика, а то же попри тим же сполнюєме улогу котру маю медиї – информуєме, образуєме, едукуєме, даваме розвагу, ми маме ище єден задаток, а то чувац руски национални идентитет и пробовац спатриц швет и живот през якушик нашу руску призму и на нашим язику – гварел главни одвичательни редактор Иван Сабадош. На концу подїйох, як визначел директор др Борис Варґа, було то приємне стретнуце и конструктивна розгварка коцурских читачох ,,Руского слова” и представнїкох тей Установи. О. Р.

У ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯК” У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ОЗНАЧЕНИ ДЗЕНЬ ЗДРАВЕЙ ПОЖИВИ У Основней и штреднєй школи „Петро Кузмяк” означени 16. октобер, Шветови дзень здравей поживи. У школским голу дзе ше случую велї заєднїцки активносци, у раншей змени штредньошколци и професорка биолоґиї Тереза Катона пририхтали здраву ужину на вельким одпочивку за школярох штреднєй школи и висши класи основней школи. У пополадньовей змени за школярох од 1 по 4 класу ужину порихтали Славка Гайдук и Златка Малацко, и шицко пририхтане добре прилапене и покоштоване. М. А.

6 РУСКЕ СЛОВО

1. НОВЕМБЕР 2019.


mesta@ruskeslovo.com

АКЦИЯ ЧЕРВЕНОГО КРИЖА У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ПОВОЛАНКА МЛАДИМ ЖЕ БИ БУЛИ АКТИВНЄЙШИ Керестурци першираз мали нагоду добродзечно дац крев у трансфузиомобилу Завода за трансфузию креви Нового Саду, 28. октобра, од 8,30 по 11,30 годзин. Як виявела Соня Сабадош, волонтерка Червеного крижа Кула, пондзелок, 28. октобра, на заєднїцку акцию Червеного Крижа Кула и Заводу за трансфузию приявели ше штерацецеро учашнїки, а пришла трицец єдна особа. Крев дало двацец пейц особи, од котрих шейсц жени. Тото цо значне наглашиц же першираз крев дали пейц особи, а одбити шейсц, котри нє виполнєли условия. Соня Сабадош и сама першираз добродзечно дала крев и свидома є же на тот способ комушик помогла и предлужела живот. Прейґ своїх волонтерох Червени криж Кула мотивує млади особи же пришли дац крев. Волонтере, як Соня Сабадош, ходза до штреднїх школох и тримаю преподаваню о значносци добродзечного даваня креви. Першираз у Керестурци крев могли дац у трансфузиомобилу у котрим крев источашнє можу дац штири особи. Гоч простор у трасфузиомобилу нє вельки, шицко ушорене так же би и медицинским роботнїком и давательом було цо приємнєйше и же би були виполнєти гиґи-

єнски условия. То єден зоз найсучаснєйших мобилних способох добродзечного даваня креви. О три мешаци наявена нова акция Червеного крижа Кула, а добродзечни давателє буду благочасно обвисцени кеди точно будзе. Ол. Ж.

ОПШТИНА ЖАБЕЛЬ

ОЗНАЧЕНИ ДЗЕНЬ ОШЛЄБОДЗЕНЯ Пред седемдзешат пейц роками у двох дньох октобра у Другей шветовей войни народне ошлєбодительне войско и валалчанє од окупатора ошлєбодзели шицки штири места Општини Жабель. Од теди ше поряднє здогадує на жертви, шмелих воякох и гражданох. Означованє почало у Жаблю и Чуроґу, котри ошлєбодзени 22. октобра, а потим у Ґосподїнцох и Дюрдьове, котри ошлєбодзени ютредзень. У Дюрдьове ше означує традицийно вше 23. октобра на дзешец годзин, на чесц шицким спомутим и нє спомнутим, меном и презвиском на їм пошвеценим, памятнїку. Так стреду опрез памятнїка погинутим борцом НОВ у Другей шветовей войни, у парку у центру валала, з минуту цихо сци почало здогадованє на Дзень ошлєбодзеня Дюрдьова и його жертви. Предсидателька Совиту 1. НОВЕМБЕР 2019.

ме сней заєднїци Дюрдьов Душанка Джамбас поволала присутних же би дали почесц шицким жертвом, а потим валалски право славни священїки – старшина право славного храму о. Петар Дюкич и о. Радоє Маркович, опрез памятнїка служели парастос. Дзеци старшого возро сту валалскей основней школи на сербским язику пречитали стихи Йована Йовановича Змая „Швицаци гроби”.

Потим пред си дате ль СУБ НОР зоз Жа блю Све то зар Зло ко ли ца гу то рел о подат кох, подї й ох, нє ми лих слу чо ва нь ох з во й ни и о ошлє бод зе ню ме стох оп шти ни пред седемд зешат пейц роками. Над пом нул же на жертви за ошлєбодзенє нїґда нє треба забуц, бо ше воно чежко здобува, а лєгко тра ци. Ве нєц ґу па мят нї ку положели представителє локалней власци и представителє Совиту Месней заєднїци, по сле чого було друженє у просторийох МЗ Дюрдьов. На означова ню то го знач но го дня були гражданє котри почи тую заслужних воякох и Дюр дь овча нь ох, род зина и їх найблїзши, представителє локалней власци, валалскей Основней школи и грекокатолїцки священїк о. Михаил Холошняй. С. С.

РУСКЕ СЛОВО 7


НАШО МЕСТА ЯВНЕ КОМУНАЛНЕ ПОДПРИЄМСТВО „ЧИСТОТА” ЖАБЕЛЬ

МОГЛО ПЛАТАЦ ЛЄМ ДАЄДНИ ДРАГИ У другим тижню октобра у трох населєних местох Општини Жабель, закончене єшеньске платанє дзирох на драгох котри отримує Явне комуналне подприємство „Чистота” зоз Жаблю

К

оментаруюци отримованє драгох у општини Жабель, директор ЯКП „Чистота” Жабель Радомир Злоколица акцентовал же нє було лєгко витвориц тото цо заплановане, а окреме у Дюрдьове. – Кед зме прешлого року правели програму дїлованя за тот рок, нє обчековали зме же будзе тельо вельо дижджу котри направи вельо чкоди на санированих драгох. Вяри зме поплатали скоро шицки векши дзири на драгох о котрих ше ми стараме у шицких ме стох општини. Пошвидко по сле того почали падац вельки дижджи, направели вельку чкоду и було видно же тоти средства нє були до статочни за подполне санированє, гоч вельо уложене. Дюрдьовски драги надподлєйши, та зме на основи того у єшеньским санированю дзирох за тото ме сто опредзелєли найвекше количе ство материялу за платанє и у улїцох за котри маме информациї же су вєшенї найобтерхованши – гварел Злоколица. Од штерацец тони асфалту, кельо за єшеньске платанє видвоєне, коло двацец тони опредзелєни за драги у

ЗАКОНЧЕНИ ИНВЕСТИЦИЇ У ЖАБЛЮ И ЧУРОҐУ ЯКП „Чистота” ше уж закладало за векши инвестициї, односно реконструкциї драгох. Два таки нєдавно закончени. Реконструована векша часц Улїци Святого Николи у Жаблю, од семафора у центре по маґистралну драгу ґу Зренянину и часц главней улїци у Чуроґу. Главни драги у местох општини реґионални и о нїх ше стара ЯКП „Драги Сербиї”. Обецане нам же у будуцим периодзе будзе реконструована драга од Шайкаша до Чуроґу. Вона преходзи през цали центер Дюрдьова и Жаблю.

8 РУСКЕ СЛОВО

КАРА ДО 75 000 ДИНАРИ Зоз рахунками за виношенє шмеца котре у местох Општини Жабель окончує Явне комуналне подриємство „Чистота” зоз Жаблю, сцигло и спозоренє же палєнє лїсца и другого одпаду забранєне, а нєсовисни буду карани зоз кару до седемдзешат пейц тисячи динари. Позберане лїсце мож покласц до мехох, хтори одвежу у камиону за шмеце заняти зоз ЯКП.

Дюрдьове. Санировани дзири у улїцох Свято савска, Карадьордьова и Марка Кралєвича. У Жаблю улїца Святого Николи и у Чуроґу Улїца Николи Те сли, котра очкодована док ше оправялко драгу на главней улїци. – Свидоми зме же драги у општини у подлим стану. Шлїдуюцого року буджет будзе значно звекшани з тей нагоди, та плануєме реконструовац драги у вецей улїцох у општинских ме стох. Пишеме проєкти и будземе глєдац средства од компетентних институцийох, бо наш буджет нє може сам вифинансовац потреби. Будземе ше намагац же би у каждим општинским ме сце були реконструовани голєм по даскельо драги, одно сно даскельо драги у даскелїх улїцох. Будземе ше за тото закладац доґод нє ришиме шицки проблеми на терену – твердзи директор Злоколица. Под спомнуту реконструкцию драги ше подрозумюює „преблєканє” цалей драги, а пре длугорочни проблем оставаня води при драги и єй очкодованє по сле паданьох, бо драга нїзша од уровня жеми коло нєй, у проєкту превидзене же би ше на по стояцу драгу положело грубше пасмо асфалту и справело накривенє драги ґу рубцом при жеми.■ С. Саламун 1. НОВЕМБЕР 2019.


mesta@ruskeslovo.com

ОТРИМАНА СХАДЗКА СКУПШТИНИ ОПШТИНИ ШИД

ВИГЛАСАНИ РЕБАЛАНС БУДЖЕТА На схадзки Скупштини општини Шид, хтора отримана прешлого пиятку, главна точка дньового шора, а хтора положена по швидким поступку на вимогу Општинскей ради, була одлука о вименкох и дополнєньох Одлуки о буджету за 2019. рок. Уводни слова о такволаним ребалансу, дала Ядранка Недич, руководителька Оддзелєня за финансиї и буджет, хтора наглашела же ше з нову одлуку вкупни приходи буджета зоз 1 398 150 000 динари звекшує на 1 413 539 000 динари. Як потолковала одборнїком Недичова, вименка одлуки о буджету потребна пре додатни виплацованя срествох за ПУ „Єлица Станивукович Шиля”, потим за ОШ „Сримски фронт” и Ґимназию „Сава Шуманович”. Средства потребни и за субвенционованє нєрентабилних автобуских линийох на подручу општини, як и за вибудов трафо станїци у Илинцох. Одборнїки потим вигласали ребаланс буджета. На вимогу ОР на дньовим шоре була и одлука же би ше повторело явне предаванє нєзаконченого квартельно-дїловного будинку у власносци општини у Улїци Святого Сави. На першим явним предаваню нїхто з купцох ше нє зявел, а преценєна вредносц будинка 42,5 милиони динари. З нову одлуку одлучене же би ше предаванє будинка повторело, а цена спрам предписаньох зменшана за 20 одсто. Тиж на дньовим шоре була и одлука о вименки програми дїлованя ЯКП „Водовод”, бо як потолковал Александар Йованович, директор спомнутого подприємства, субвенция з буджету од 12 милиони динари за вибудов резервоара за воду у Вашици нє годна буц потрошена у цалосци, бо по конєц рока резервоар нє будзе закончени, а часц средствох ше з тоту одлуку унапрями за пречисцовач у водоводу у валалє Люба.

Єдна з одлукох була и вименка одлуки о матичних подручох, а як одборнїкох поинформовала Бояна Мравик, началнїца Општинскей управи, стан на терену ше ускладзує з фаховима кадрами, односно матичарами и заменїками матичарох. По тей одлуки рационализує ше и матичне подруче Беркасово зоз валалами Бикич и Привина Ґлава – злучує ше з матичним подручом Шид. СО принєсла и одлуку о приватним партнерстве за явне ошвиценє, зоз хторим би приватни партнер уложел средства за потреби явного ошвиценя. Принєшена и одлука о такси превозу, хтора усоглашена з новим Законом о транспорту, потим вигласана одлука о зменшаню таксох за закуп явних поверхносцох за бутки, монтажни будинки и розхладзуюци витрини. Єдна з одлукох то и о хаснованю буджетних средствох за защиту животного штредку, хтори од 2019. року зменшани, прето же власнїки хижох и нєрухомосцох ошлєбодзени такволаней еколоґийней такси. Прилапена и одлука о Звиту о роботи ПУ „Єлица Станивукович Шиля” за 2018–2019. рок, План роботи за 2019–2020. рок, як и одлуки о вименки Статута Културно-образовного центру и Туристичней орґанизациї Шид и Дїловнїка о роботи СО Шид. Вигласани и вецей кадрово одлуки о членох школских одборох. Вл. Дї.

У ШИДЗЕ РОЗПОДЗЕЛЄНИ БУДЖЕТНИ СРЕДСТВА ВИРСКИМ ЗАЄДНЇЦОМ

ПЕНЄЖИ И ГРЕКОКАТОЛЇЦКИМ ПАРОХИЙОМ По основи запровад зеного явного конкурсу, Општинскка рада у Шидзе розподзелєла буджетни средства Церквом и вирским заєднїцом. Вкупно, опредзелєни 2,8 милиони динари. З одлуку ОР, грекокатолїцка парохия у Шидзе достала 200 000 динари, а наша парохия у Беркасове достала 82 500 динари. Найвецей пенєжи достала Сербска православна церковна општина Святого Николая у Шидзе – 1, 5 милиони динари. Православна церква Успения Пресвятей Бо1. НОВЕМБЕР 2019.

городици у Шидзе достала 100 000 динари, кельо достала и СПЦ у Батровцох, а тельо достала и СПЦ у Илинцох и Адашевцох. За православни храм Святого княза Лазара у Шидзе достати 67 500 динари. Словацка еванґелистична А. В. Церква у Шидзе достала 200 000 динари, а тиж тота Церква у Ердевику достала 100 000 динари. Средства достала и римокатолїцка церква Пресвятого Шерца Исусового у Шидзе – 250 000 динари. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО

9


ЕКОНОМИЯ ЯНКО И ВЕРА САБА ДОШОВО З РУСКОГО КЕРЕСТУРА

ПРОДУКУЮ БУНДАВУ ЗА МАҐОЧКИ Сабадошово зоз бундави вибераю маґочки хтори и пукаю, та их таки предаваю и дома, и на пияцу. Бундава лїковита рошлїна, та є прето и глєдана

Б

ундава, або як ю часто пре свойо лїковити свойства наволую и войводянска банана, у Сербиї ше садзи углавним на менших поверхносцох, а медзи найзаступеншима олєйово бундави. У костираню их ше хаснує як главну часц рижних єдлох, а маґочки зоз бундави поставаю вше глєданши и заступенши у предавальньох здравих єдзеньох. Янко и Вера Сабадошово з Руского Керестура ше так пред штирома роками одлучели випробовац у пестованю праве тей рошлїни на поверхносци од коло пол гольта на полю и кус менєй у загради. Як гваря, после седемнац рокох садзеня паприґи, пожадали ше опробовац у дачим иншим. – Шеєме олєйовей бундави, односно тей за маґочки. Бундава нє вимага так вельо роботи, понеже ма добру кореньову систему хтора себе може поцагнуц достаточно води, но то заш лєм нє значи же бундава може длуго витримац без води. Вельо завиши од хвилї, а треба ю и прикармиц, алє нам 90 одсто того цо пошеєме и зидзе. Нєт даякей велькей хороти хтора ю лапа, окрем желєней уши. Може дакеди гнїц, зна ю лапиц и пламеняча, алє у сущносци, бундава култура хтора нє вимага вельо роботи и пирсканя зоз хемию – толкує Янко. МАҐОЧКИ ЗА КУСАНЄ, А ЛУПИ ЗА ПОКАРМУ ШВИНЬОМ Сабадошово зоз бундави вибераю маґочки хтори и напукаю, та их таки предаваю и дома и на пияцу, а лупи хтори останю поєд за швинї. – Зоз бундавох ручно вибераме маґочки, пукаме их у релни, запакуєме до мещка од 100 ґрами и предаваме на пияцу, а даєдни купци нам приход за и дому. Коло два кили маґочки нам станє на єдну тепшу же би ше добре упука ли, мед зитим, досц то препаднє кед ше упече, та на концу останє дас кила. Пукаме маґочки на 200 ступнї, медзитим, при концу их треба часто мишац же би нє пригорели. Вшлїяк, маґочки треба посолїц, а уж на концу треба зменшовац температуру, понеже ше маґочки зоз лупу и тоти ткв „голи”, без лупи, нє єднак допекаю. Лупи хтори останю зме єден час вивожели на польо же би ше з нїх справел гной, алє вони кед ше осуша

10 РУСКЕ СЛОВО

зохабя тварду скору хтора нє так барз погної жем. Прето тоти лупи тераз одноши чловек з валалу за покарму швиньох – толкує наша собешеднїца Вера Сабадошова. ЗАРОБОК НЄ ВЕЛЬКИ, АЛЄ ПЕНЄЖ ШЕ ВШЕ ЗДА Як гваря Сабадошово, кед би сцели векши заробок, требало би им купиц машину за виберанє маґочкох хтора досц драга, або анґажовац до помоци надїчарох, а тото додатне укладане би их коштало. Прето шицко цо робя на своїм польопривредним ґаздовстве – робя сами. – Робота з бундавовима маґочками нам нє приноши даяки вельки заробок же бизме могли одкладац „на бок”, алє нам ше тот пенєж вше зда. Кед бизме посадзели вецей, бул би векши и заробок, алє вец бизме мушели анґажовац и наднїчарох, односно додатну помоц. Так поробиме шицко сами, кельо можеме, та нам так вецей одвитує. Добре би було кед бизме през цали рок мали маґочки на предай, но ми до Крачуна шицко попредаме. Дакеди их напукани чуваме и у змаржляку, так можу длужей стац, а затримаю и швижосц – бешедує Вера и додава же попри бундави, през рок предаваю и капусту, млади кромплї и цибулї, а шицко обробя и попредаю сами.■ Ан. Медєши 1. НОВЕМБЕР 2019.


ekonomija@ruskeslovo.com

НЄПОВРАТНИ СРЕДСТВА ЗА ПРОДУКЦИЮ ВИНА, ПАЛЄНКИ И ПИВА

СУБВЕНЦИЇ ЗА КУПОВАНЄ ОПРЕМИ На другим тогорочним конкурсу Покраїнского секретарията за польопривреду, водопривреду и лєсарство, за субвенционованє опреми за продукцию вина и палєнки и першим конкурсу за субвенционованє опреми за продукцию пива, хасновательом нєврацаюцих средствох 17. октобра уручени контракти у вредносци 50 милиони динари. – З рока на рок з покраїнского буджету видвоюєме вше векши средства же бизме унапредзели специялизовани конари польопривреди як цо винїцарство, овоцарство и продукцию хмелю, хтори у наиходзацих рокох жадаме на векших поверхносцох и зоз модернєйшу опрему – гварел на додзельованю контрактох предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович. Мирович додал же би тих субвенцийох нє було кед би ше нє удало консолидовац явни финансиї, як и же ше пририхтує покраїнски буджет за наиходзаци рок од 80 милиярди динари. Покраїнски секретар за польопривреду, водопривреду и лєсарство Вук Радоєвич гварел же першираз того року Покраїнска влада уведла мири за финансованє купованя

новей опреми за продукцию пива за малих продуковательох и по други раз реализовала конкурс за обезпечованє новей опреми за продукцию вина и палєнки. – Од 2017. року по тераз видвоєли зме 211 милиони динари за сектор продукциї вина и палєнки, хтори сектор бул цалком нєпознати и предлужиме з тоту потримовку и у наиходзацим периодзе – гварел Вук Радоєвич. М. Т.

НА VIII ФEСТИВАЛУ У ВЕРБАШЕ

ВИЛОЖЕНИ МЕД И ПРОДУКТИ З МЕДУ Здруженє пчоларох Вербас прешлей соботи, 19. октобра, орґанизовало осми по шоре Фестивал меду. Манифестация була отримана на Площи Николи Пашича и позберала значне шисло нащивительох. На штандох на Площи були виложени мед, полен, прополис, опрема за пчоларство и восок, як и мед у сачу и палєнки – медовача и ореховача, котри нащивителє могли купиц. Представели ше викладаче зоз вербаскей општини позберани до локалного Здруженя пчоларох. Фестивал отворели помоцнїк покраїнского секретара за польопривреду, водопривреду и лєсарство Катарина Делибашич и предсидатель општини Вербас Милан Ґлушац. – Фестивал котри ше отримує знак доброго сотруднїцтва медзи општину Вербас, Покраїнским секретариятом за польопривреду и Здруженьом пчоларох. Тото цо значне, то же ми жадаме, вєдно зоз покраїнскима и републичнима орґанами, помогнуц людзом котри ше занїмаю зоз пчоларством и на тот способ тот привредни ко1. НОВЕМБЕР 2019.

нар котри у експанзиї злєпшац и потримац – визначел Ґлушац. Святочне отверанє VIII Фестивалу меду було провадзене зоз богату културно-уметнїцку програму. Так, окрем предайней часци, була и културно-уметнїцка програма на котрей участвовали Етно-ґрупа ,,Аваз” и школяре зоз вербаских основних школох. На Фестивалу ше представели и други здруженя гра-

жданох, як и орґанизациї. Як жири оценєл, того року найлєпши мед мало польопривредне ґаздовство ,,Крстич”. Тото, уж традицийне сходзенє пчоларох, ма циль промововац хованє пчолох и продукованє меду, котри можу буц окреме подзековна польопривредна дїялносц. Фестивал меду потримали Покраїнски секретарият за польопривреду, водопривреду и лєсарство, Општина Вербас, Туристична орґанизация Општини Вербас, Културни центер Вербас, Городски музей, ОШ ,,Братствоєдинство” Вербас, КПД ,,Карпати” и Етно ґрупа ,,Аваз”. О. Р.

РУСКЕ СЛОВО 11


ЕКОНОМИЯ КРАСНА ЄШЕНЬ ШЕ БАРЗ ЗДАЛА ПОЛЬОПРИВРЕДНЇКОМ

ЗРОДЗЕЛИ КУКУРИЦА, СОЯ, СЛУНЕЧНЇК

Пише: Мартица ТАМАШ

Жито хторе зашате концом септембра, або початком октобра, уж зишло. Оптимални период за шатву жита закончени 25. октобра и тих дньох, гоч и до сухей жеми, треба жито зашац на шицких планованих поверхносцох, бо метеоролоґове за наиходзаци днї наявюю длуго чекани дижджи ЦЕНА КУКУРИЦИ СПА ДЛА, А ЦЕНА ЖИТА РОШНЄ По податкох Продуктней берзи Нови Сад, обток за прешли тидзень указує же ше кукурицу зоз до 14,5 одсто влаги предавало по цени од 14,10 динари (15,51 з ПДВ), з тим же концом прешлого тижня цена спадла на 13,80 динари (15,18 з ПДВ). Цена жита поросла и жито ше предавало по 18,30 динари (20,13 з ПДВ). Сойов макух зоз 44 одсто протеинами предавани по цени од 44,00 динари (52,80 з ПДВ).

12 РУСКЕ СЛОВО

И

сезони до иножемства вивеже ще ше лєм на даєдних польвецей як 700 000 тони и визнаох може видзиц кукурицу, чел же тогорочни урожай сої або цукрову цвиклу, жатва сої и менши як прешлого року. Зоз слунечнїку давно закончена, а сою було зашато 230 000 гекище вше нє закончена шатва житари и по єдним гектаре та на шицких планованих поштреднє зродзело три тони, верхносцох, гоч тих дньох, конменєй як влонї, кед по гектаре цом октобра, прешол и оптималштреднє зродзело 3,5 тони. ни термин за шатву. Урожаї яр– Зоз сою будземе тарґовиц нїх културох як цо кукурица, цали рок, а понеже нам остало слунечнїк, соя и цукрова цвикла сої од прешлого року, тераз за на уровню прешлого року, або вивоз будземе мац коло 500 кус менши и фаховци гуторя же Вукосав Сакович 000 тони. Мешачно ше до инотот рок бул добри за продукцию польопривредних културох. Заш лєм, про- жемства преда коло 20 000 тони сої. Слуфит продуковательох и преробйовчох у ве- нечнїк того року викомбайновани зоз 220 лькей мири завиши од тарґовищних одкуп- 000 гектарох и достати штреднї урожай, три тони по гектаре. Вивоз рушел такой них ценох, сировини и преробкох. Кукурица тей яри зашата на 970 000 гек- потим як комбайни вишли зоз польох. – На иножемне тарґовище ше вивезло 60 тарох и по податкох Здруженя „Жита Сербиї” штреднї урожай исти як и прешлого 000 тони слунечнїку, а уж у септембру вивежени и 20 000 тони олєю. Найвецей дороку, коло осем тони по гектаре. – Кукурица у Сербиї виламана з вецей як машнього олєю предате до Босни и Герце90 одсто поверхносцох, так же того еко- ґовини и Македониї, а 2 000 тони до Турномского року будземе мац 7,7 милиони скей – гварел Сакович. тони кукурици. Кед ше одбере 4,5 милиоЦУКРОВА ЦВИКЛА ни тони, кельо нам треба за домашнї поНЄ БАРЗ АТРАКТИВНА треби, будземе за вивоз мац три милиони тони кукурици – гварел Вукосав Сакович Продукция цукровей цвикли од нациодиректор Здруженя „Жита Сербиї”, и додал же вивоз добре рушел, так же ше у тей налного интере су, гваря продукователє 1. НОВЕМБЕР 2019.


ekonomija@ruskeslovo.com

цвикли и цукру, медзитим, уж длуго нїзка одкупна цена цукру на шветовим тарґовищу ма пошлїдок же и у нас нїзка одкупна цена цвикли, та продукция цукровей цвикли нє така атрактивна. Того року у Войводини зоз цвиклу зашати найменши поверхносци одкеди ше цвиклу ту продукує. По словох директора компаниї „Суноко” (MK Ґрупа), Слободана Кошутича, Сербия ма одлични условия за продукцию цукровей цвикли, добри цукровнї и тарґовище за цукер у сушедних жемох од найменєй 650 000 тони цукру. Того року штреднї урожай цукровей цвикли коло 55 тони по гектаре, сладкосц нє преходзи 16 одсто, цо значи 8,5 тони цукру по гектаре. Одкупна цена цукровей цвикли у Сербиї коло 34 еври по тони. Директорка Дїловней заєднїци „Индустрийни рошлїни” з Нового Саду др Олґа Чурович гвари же чежко поровнац нєшкайши стан у обласци индустрийних рошлїнох, у условийох ґлобализациї, зоз тим як ше скорей у нас робело. – По 90-ти роки ше одкупну цену продуктох формовало на уровню держави, так же ше напредок плановало же би и нєпоштредни польопривреди продукователє и преробйоваче мали Олґа Чурович заробок. Тераз маме змаганє на тарґовищу. Дакеди зме у Сербиї мали 16 фабрики цукру, штири, а тераз робя лєм Вербас и Червинка (направени од 1900- 1913. Рок) и од нових цукровнї з Печинцох и Ковачици – гвари Олґа Чурович. ЖИТО ТРЕБА ЦО СКОРЕЙ ПОШАЦ Кед у питаню шатва жита, маме два ґрупи польопривреднїкох, гевтих хтори го зашали до сухей жеми и жито им уж сходзи и других хтори ище вше чекаю же би спаднул диждж, та же би зорали жем и зашали жито. Податки Здруженя „Жита Сербиї” указую же од початку октобра зоз житом зашате медзи 250 000 и 300 000 гектари. Директор того Здруженя Вукосав Сакович гвари же ше очекує же тей єшенї зоз житом будзе зашате медзи коло 550 000 гектари, цо менєй у одношеню на прешли рок, кед зоз житом було зашате 570 000 гектари. Гоч нєт дижджу, жем нє суха, верхнє пасмо сухе, алє у жеми єст надосц влаги, вироятно и прето же ноци жимни. Диждж би добре при- Татомир Срдянов шол, голєм 20 до 30 литри по квадратним метеру, же би и верхнє пасмо достало надосц влаги. Совитодавец за землєдїлство и заградарсво у Польопривредней фаховей служби (ПФС) Нови Сад, дипл. инґ Татомир Срдянов, гутори же жито на подручу ПФС Нови Сад зашате на 40 одсто од планованих поверхносцох, або 21 000 гектари. – Совит – цо скорей зашац жито, а з оглядом на тото же оптимални термини прешли, треба звекшац шатвову норму, т. є. количество шаца по єдинки поверхносци за 1. НОВЕМБЕР 2019.

10 по 20 проценти. Жито хторе зашате концом септембра, або початком октобра, уж зишло, цо гутори же ше нє треба бац чи зидзе, окреме же метеоролоґове за тоти днї наявюю добри дижди – гварел Срдянов. ОЛЄЯРНЯ „БАНАТ” – БУДЗЕ И ОЛЄЮ И МАКУХУ Директор Сировинского сектору Фабрики олєю „Банат” АД у Новей Црнї, Златко Канюх гвари же тей єшенї тота олєярня, як и плановане, до своїх маґазинох змесцела 60 000 тони слунечнїкового зарна роду 2019. – Фабрика олєю „Банат” АД законтрачує продукцию зоз продукователями зоз хторима ма длугорочне сотруднїцтво. Того року зме ма ли законтрачену продукцию на 15 000 гектарох, з тим же зме часц сировини купели на тарґовищу док тирва ла жатва, а и през ца ли рок. Слу неч нїк роду 2019. ро ку мал дакус менши урожай у одно ше ню на пре шли рок, алє шицко у рамикох вецейрочних штред нїх вред но сцох. Ква ли тет слунечнїкового зарна у гранї цох ве це й роч них штред нїх вредно сцох, а у зарну єст дакус менєй олєю у одношеню на зарно роду 2018. року. Прецизнєйши ре зултати о роду олєяркох у Републики Сербиї буд земе мац у науход зацим период зе, кед ше оброби шицки податки, хто- Златко Канюх ри ше збера у Дїловней заєднїци Индустрийни рошлїни – Ґрупация олєйох – гутори Златко Канюх. Продукцийни портфолио ФО „Банат” АД облапя два основни ґрупи продуктох – рошлїнов олєй и макух. – Ми продукуєме рафиновани рошлїнови олєй од слунечнїку познати под брендом „Квет Банату”. На тарґовище ше пласує у пакованьох од 1, 3 и 5 литри, а достава ше зоз физичну рафинацию. То технолоґия зоз хтору продукт затримує природни прикмети и содержай витамина Е, без чкодлївих трансмасних квашнїнох, зоз високу концентрацию природних антиоксидансох. Цо ше дотика макуху, ФО „Банат” препознатлїва по продукциї двох файтох и то: слунечнїков макух зоз 33 одсто протеини и слунечнїков макух зоз 42 одсто протеини. Найлєпши указатель квалитета макуху мож видзиц з того же скоро вкупна продукция напредок резервована за вельких продуковательох статковей покарми и за фарми Дзекуюци винїмному квалитету, ценовному позиционованю и интензивному сотруднїцтву зоз тарґовинскима ланцами, продукти ФУ „Банат” АД маю значну учасц на тарґовищу Републики Сербиї, та и у иножемстве. Вивоз конзумного олєю забера коло 50 одсто вкупней продукциї ФО „Банат” АД – гутори Златко Канюх. ФО „Банат” АД у катеґориї конзумних амбалажированих олєйох забера 15-17 одсто од вкупней продукциї того олєю у Републики Сербиї. Законтрачованє продукциї слунечнїку за наиходзаци, 2020. рок, ище нє почало, алє, як гвари Канюх, буду законтрачени звичайни поверхносци, же би продукцийни капацитетох ФО „Банат” АД оптимално робели.■

РУСКЕ СЛОВО 13


ДУХОВНИ ЖИВОТ ПРЕСЛАВЕНИ КИРБАЙ У СУБОТИЦИ

ГЛЄДАЙМЕ ЦАРСТВО БОЖЕ КАЖДИ ДЗЕНЬ Фото: Н. Ґрунчич

На швето Христа Царя, 27. октобра, вирни грекокатолїцкей парохиї у Суботици преславели храмове швето Кирбай, на хторе ше у каплїци францисканскей церкви св. Михаила позберали у досц красним чишлє, а трецина медзи нїма дзеци. Кирбайску Службу Божу служел парох керестурски и управитель суботицкей парохиї о. Михайло Малацко, котри и наказовал о значносци того швета, и акцентовал же ше за приход Царства нєбесного модлїме кажди дзень у Оченашу. – На таки способ ми вибераме Бога у каждодньовим живоце и вецей раз на дзень, и то Бога хтори Цар. Нашо же бизме ше упатрали на його приклад и шлїдзели го з дня на дзень – заключел о. Малацко. Апостол на Служби першираз читал школяр Филип Дюмич, за цо го пририхтала його мац Мая у поради зоз ш. служебнїцу Авґустину Илюк, хтора на Служби вєдно зоз ш. Веронїку Крйока водзела шпиванє. На друженю после Служби домашнї ш. Веронїки подзековали зоз квецем, за єй служенє и у їх парохиї док 15 роки пребувала у Руским Керестуре, а тераз одходзи на службу до Ужгороду. Як визначел за „Руске словоˮ о. Малацко, на друженю ше з вирнима порадзели же би дзеци хтори поряднє приходза на богослуженя у тей нєвелькей парохийней заєднїци з єдней нагоди пришли до Руского Керестура и

дожили векшу заєднїцу и нашу Церкву до хторей припадаю и хторей ше так витирвало тримаю у тим мултикултуралним и мултиконфесийним штредку, яки Суботица. Тогорочни Кирбай бул други по шоре, а вибране же би то було на швето Христа Царя пре практични причини, гоч церква дзе ше нашо вирни зиходза на богослуженя пошвецена Архангелови Михаилови. Христа Царя вше пада остатню нєдзелю у мешацу, а праве кажду остатню нєдзелю у мешацу и порядни Служби Божо на 16,30 годзин. М. А.

КИРБАЙ У ВУКОВАРЕ И ОСЄКУ

БУЛИ И ГОСЦИ ЗОЗ СЕРБИЇ

Фото: Лю. Гаргай

На швето Христа Царя, внєдзелю, 27 октобра, у Вуковаре у грекокатолїцкей церкви преславени Кирбай. Окрем вирних и їх госцох, на Служби Божей котру предводзел о. Владимир Седлак зоз Петровцох, були

14 РУСКЕ СЛОВО

присутни и паноцове Роман Ступяк зоз Миклошевцох, Владимир Мудри зоз Винковцох, Олеґ Закалюк зоз Райового Села, потим о. Владимир Еделински Миколка зоз Беркасова, о. Михайло Режак зоз Шиду и о. Владислав Варґа зоз Сримскей Митровици, як и домашнї паноцец Владимир Маґоч. Пригодне наказованє з нагоди того швета по руски, українски и горватски отримал о. Мудри зоз Винковцох, а на Служби шпивали шестри василиянки зоз манастира у Вуковаре и дзияк зоз Петровцох Петро Федоран. На концу Служби Божей бул и обход коло церкви. Кирбай преславели и вирни осиєцкей грекокатолїцкей церкви Христа Царя. Службу Божу служел о. Милан Стипич, апостолски управитель Крижевскей епархиї, котри окреме подзековал шестром василиянком у чиїм ше манастире находзи парохийна церква, и повинчовал им 100-рочнїцу од приходу до парохиї у Осиєку, пренєсол сайт Крижевскей епархиї. Ж. Г. 1. НОВЕМБЕР 2019.


duhovni@ruskeslovo.com

КИРБАЙ У НОВИМ ОРАХОВЕ

БУЛИ ВИРНИ ШИЦКИХ ҐЕНЕРАЦИЙОХ У Новим Орахове внєдзелю, 27. октобра, пред вечаром у грекокатолїцкей парохиї преславени двацец шести Кирбай з нагоди швета Христа Царя. Новоораховски парох, котри источасно и парох у Коцуре, о. Владислав Рац у казанї на Служби Божей повинчовал шицким вирним щешлїви Кирбай. На Служби були присутни вирни шицких ґенерацийох. Велї госци тей штвартей нєдзелї у октобру, кед ше слави Кирбай у Новим Орахове, вєдно з домашнїма уживали у красней єшеньскей хвилї котра потирвала цали дзень. Преславели тото швето и на вашарскей часци, а познєйше преславйованє предлужене и у обисцох. О. Р.

У ШИДЗЕ

АКЦИЯ У ЛЄТНЕЙ ВЛАДИЧЕСКЕЙ РЕЗИДЕНЦИЇ

У парохиї Преображеня Господнього у Шидзе, всоботу отримана роботна акция ожелєньованя порти у Лєтней владиче скей ре зиденциї. Пред тижньом, тиж була роботна акция на хторей повиберани висхнути чемпресово древка. Тей соботи ше позберали хлопи хтори викопали нови дзири за младнїки туї, хтори зоз свойого розсаднїка у Бикичу подаровала Дуня Гнатко, дипломована инженєрка пейзажней архитектури зоз Шиду, а єдна часц хлопох пошла до Бикичу викопац и принєсц младнїки туйох. По словох Дунї Гнатко, слово о красних древкох хтори рошню до висока и до пейц-шейсц метери, а кед ше их поряднє допата, рочно годни вироснуц и 50 центиметри. Почало ше робиц на дзевец годзин рано, а до двох годзин 1. НОВЕМБЕР 2019.

пополадню роботи були закончени. Младнїки посадзени и позалївани з обидвох бокох дражки ґу главним дзвером Лєтнєй владическей резиденциї, дзе були и предходни древка. Посадзени 22 туї, по 11 зоз каждого боку. У акциї участвовали Миро слав Ждиняк, Мирослав Мохнацки, Владимир Ганчовски, Влада Гарвильчак, Янко Ждиняк, Миро слав Иван, Звонко Гнатко, парох о. Михайло Режак и Владимир Дїтко. На акцию ше одволали и жени старши ше стри – Евґения Данчо, Нада Гарвильчак, Дубравка Мохнацки и Драґица Дорокази, хтори варели кафу, порихтали лепинї и напражели смач ни бухти. Загартац древка помагали дзеци Михайло и Йована Петрович, хтори пришли зоз дїдом и бабу Гарвильчаковима. Вл. Дї.

НОВИ РОБОТНИ АКЦИЇ ЦЕРКОВНОГО ОДБОРУ У КОЦУРЕ

ОБИЛЄНИ И КАРИТАСОВ БУДИНОК

Церковни одбор коцурскей грекокатолїцкей церкви Успения Пресвятей Богородици прешлого тижня орґанизовал нови роботни акциї. Попри Велького теметова котри у предходним периодзе покошели и попораєли, одборнїки ушорели и простор коло будинку коцурского Каритасу, а каритасово активисти ушорели нукашнї просториї. Зоз обезпеченим материялом, Коцурец добрей дзеки Дюра Скубан обилєл вонкашньосц Каритасу, а члени Церковного одбору за тот час орезали сухи конари на древкох опрез будинку, покошели траву и позберали лїсце. Попри будинку Каритасу котри ушорели, одборнїки орґанизовали и акцию у коцурским Етно клубу ,,Одняте од забуца” дзе повиметали комини и пририхтали за наиходзацу сезону топеня. У наиходзацим периодзе плановане ище же би ше ушорело и закончело розкерчованє котре одборнїки започали и на Малим теметове. Гражданє добрей дзеки замодлєни же би ше уключели до роботних акцийох и помогли членом Церковного одбору. О. Р.

РУСКЕ СЛОВО 15


ДУХОВНИ ЖИВОТ ШЛЇДОМ ФЕСТИВАЛА МЕНТАЛНОГО ЗДРАВЯ „ЖИВОТНИ КРИЗИ И РИЗИК, И ШАНСА”

ЛАЙФ КОУЧИНҐ – ПОМАГА, ЛЇЧИ, ЧИ ЗАЛЇЧУЄ?

Пише: Славица ФЕЙСА

Нови часи вимагаю вше векшу ефикасносц поєдинца и дружтва, а чловекови остава нашвидко пренайсц ришеня хтори буду таки же би ше ґу дружтвеним пременком цо лєгчейше присподобел. Кед тоти схопносци присподобйованя, хтори у себе кажде ноши, нє помагаю, помоц ше глєда индзей – при тренерох животних схопносцох, познатих як лайф коучи. Медзитим, цо о тим феномену гвари наука? ФРУСТРАЦИЇ МАЮ СВОЙ ДОБРИ БОК У нашим дружтве ше уж длугши час форсира задовольство – чи дахто добре, або нє. На сходзе бешедоване о тим же, нажаль, нє мож добре жиц и добре ше розвивац кед ше нєпреривно очекує же би нам було добре. Лєм през проблемски ситуациї мож крачац напредок. Родичи сцу своїм дзецом же би жили без проблемох, без стресох. Алє, онєможлївиц дзецко у тим же би було фрустриране, же би гришело, пробовало, застановює ше його розвой, а ту ше, вец, тирвацо розвива лєм нєзадовольство – гваря фаховци.

16 РУСКЕ СЛОВО

П

оровнуюци праве тоти ришеня за хтори ше нєшка сучасни чловек опредзелює, з традицийнима, як цо то психолоґия и психиятрия, фаховцом зоз социолоґиї и психолоґиї дата чесц же би на нєдавней трибини бешедовали нє лєм на тоту тему. Трибина отримана у рамикох Фестивалу менталного здравя. ЧОМ ПСЕУДО ФАХОВЦИ ТАКИ ПОПУЛАРНИ? – Вони бешедую о тим цо людзе любя чуц и у старту понукаю якуш файту ґаранциї. Поставя ше так же им людзе веря. И гваря: То кошта тельо и тельо, а часто то кошта барз вельо, алє твердза же з тим будзеце успишни. На концу зна буц наспак, нє дошло ше до успиху, на цо шлїдзи одвит – лєм сце ше нє тримали того цо сом вам дала як „рецепт” – бешедовала на сходзе Єлена Шакотич Курбалия, психолоґиня и позарядова професорка на Филозофским факултету у Новим Садзе. З вецейрочним искуством у обласци психотерапиї, професорка твердзи же одвичательни фаховци маю становиско же особом помогню так, же би ше вони сами пременєли. – Психолоґове вам помогню же бисце дзепоєдни ствари освидомели, же бисце звладали дзепоєдни одупераня, а то може потирвац. Я нє можем клиєнтови повесц – вам будзе добре и живот пременїце за даскельо стретну-

ца. Можебуц то и будзе так, бо при даєдних проблемох ясно постоя правила як ше дзепоєдни симптоми одстранює, алє ше лєгко може случиц же ше зяви дацо друге. Цалого живота чловек ма даяки кризи, а психолоґ, психотерапеут у старту вимага же би пациєнт превжал одвичательносц за власни пременки. А то людзе, окреме млади, нє любя. ЖИВОТ ЛЄПШИ, АЛЄ ДУША ОСТАЛА ИСТА Деян Живкович, психолоґ, з искуством на позицийох менаджера за людски ресурси и тренера твердзи же псеудонаука и лайф коуч и при нас, и у швеце, победзела. – Лєм опатьце на дружтвених мрежох и на тото кельо шлїдбенїкох маю дзепоєдни людзе, ґуруи, хтори ше занїмаю зоз менталним здравйом, фитнесом, бизнисом и преподаваньом, а ту думам же психолоґове виновати. Психолоґове ганьблїви, знаю як ше треба справовац у явносци, док други вельо шлєбоднєйше уходза до тей приповедки. З велїма сом бешедовал о особним розвою, гваря ми: Бул сом при астролоґови и вон ми баржей помогнул як психолоґ. А як? Так же му поведзене же од 2010. по 2020. рок, то будзе златни период у його живоце, бо му Меркур таки, а Сатурн иншаки... Чловек препородзени. Место того же би пошол ґу психолоґови 1. НОВЕМБЕР 2019.


duhovni@ruskeslovo.com

и почал озбильно робиц на себе, вон достанє од когошик, хто досц прешвечлїви, одредзену поруку и чувствує ше добре. Як будзе о рок, то уж инше. Алє цо сущносц. Нашо дружтво полуинтернет дружтво, и на интернету трациме войну, нє лєм у нас, алє и у Америки. Ґуруи у Америки маю бизнис хтори вредзи милиярди долари. През свою приповедку предаваю аж и койдзеяки лїки, а шицко ше зводзи на швидкосц. Векшина людзох нєшка глєда швидки ришеня и нїч нє иншаке як цо було дакеди, лєм шицко доступне, и вец маце опцию же вам дахто риши фобию за 15 минути и то прейґ ТВ-а. Маю барз добре обдумани маркетинґ, добре ше предаваю и здабу ми на мрежни орґанизациї, преподаваня, курси... Перши ступень законча, такой други, та мастер, у смислу: Лєм ти войдз до нашого круга, а то єдине и исправне, то вредзи. А психотерапия, або трансакцийна анализа, шмишне и демоде.... Ми це научиме же биш мал самодовирия, будзе ци живот лєпши – гвари Живкович и надпомина же млади науча дзепоєдни технїки и им насправди лєпше, алє ше знука нїч нє пременєло и познєйше ше зочую з муром, а тот мур то реалносц. – „Набилдую” ше знука, алє глїбше у души ше нїч нє случело. ПЕРШЕ УКРАДНУЦ, ВЕЦ ДОБРЕ ПРЕДАЦ О псеудонауки у домену менталного здравя бешедовал и Алексей Кишюгас, социолоґ, доцент на Филозофским факултету у Новим Садзе, хтори медзи инши гварел же псеудонаука позната по факту же краднє науково термини, у такволаней баналней-маґийско-ритуалней пракси. – Прето нєшка бешедуєме о бионерґиї, животней сили, а то термини з науки вжати. Нормално же постоя чакри, алє енерґиї єст лєм штири и точка. Псеудонаука и псеудопсихолоґия хасную науково психолоґийни термини за цошка цо нє ма фундмент у даяким знаню. Краднє ше науково термини же би ше дацо цо ма вязи з науку и зоз знаньом, лєпше предало – гвари професор. И Иван Єркович, психолоґ и поядни професор на Филозофским факултету у Новим Садзе на тоту тему дал свойо доприношенє. – Тетахилинґ, клиринґ, аюрведа, чиґо, рижни шамани итд, велї школи и велї напрями нєшка ту, медзи нами, а шицки понукаю помоц. Питанє лєм єдно – чи тота помоц вредзи, чи вона лєм залїчи рани, чи ше конзументом предава тото цо вони сцу чуц? – толкує професор, наглашуюци же найважнєйше же би ше дахто нє представял же є тото цо є нє. БАНАЛНЕ, А ПРИЦАГУЄ На трибини спомнута и Ана Бучевич, єдна з найпознатших мотивацийних бешеднїцох, авторка бестселерох, ютюберка, процив хторей порушани судски поступок у Републики Горватскей, а на цо Єркович прекоментаровал же док предписаня таки яки су, и док ше нє пременя, (а на тим ше роби и у нас), вона и єй прихильнїки буду робиц, а годно ше случиц же и кед ше у закону дацо пременї, и теди предлужа роботу, лєм под другим меном. Професор Кишюгас гвари же наукова психолоґия нам у тим може помогнуц и одкриц хтори то коґнитивни механїзми пре хтори нам таки идеї прицагуюци, и аж теди годно зрозумиц и борбу процив нїх. – Ана Бучевич бешедує о вибрацийох и наисце интересантне прецо таки банални твердзеня и друге, звуча так прицагуюцо. Яки то єй слова хтори нам одвитую и гласкаю нас по ґанґлийох, пре хтори ми думаме же таке дацо цо ло1. НОВЕМБЕР 2019.

ґично нє повязане, постава лоґичне, когерентне, и за тото зме порихтани справовац ше економски ирационално. Думам же ту слово о свойофайтовей ароґанциї, а так патрим и на астролоґох. Еґоизем присутни у тей приповедки, алє нашому милєу розлични клерикалистични идеї одвше були популарни. Национализем бул популарни и обстал, та чом би и псеудонаука хтора гвари же кед роздумуєме позитивно, шицко пременїме, або – нє похорели зме ше пре микроорґанизми, алє пре поремецени чакри, або зме нє досц ви-

”ПОТРЕБА ЗА АНУ”

Живкович припознава же опатрел знїмки Ани Бучевич хтори барз прицагуюци, аж су на уровню риалития (одходзи до Словениї, знїма як пиє кафу з прихильнїками...). – Сцем повесц, нє мала би Ана 200 000 шлїдбенїкох кед би нє було потреби за Ану. То здрава потреба хтору Ана задоволює и я за тото же би ше чуло и други бок, цошка иншаке, присподобене же би кажде могол розумиц. Наисце остава нєдоповедзене чи дакому помага тото цо вона понука и чи вона, а и єй подобни, нательо прешвечлїви же як з позициї ґуруа раз-два прешвеча гоч кого до чогошик цо нєреалне – гвари Живкович.

брирали... Значи, психолоґийни коґнитивни розвой пре хтори таки приповедки дїлую лоґично повязано, гоч су нє, наисце огромна и важна тема – гвари Кишюгас. ДОБРА ДЗЕКА НЄ ВШЕ ДОБРИ РЕЦЕПТ И тота трибина ше закончела з тим же людзом хтори маю фрустрациї, хтори ше нє знашли и нє превозишли рижни прициски и церпеня, треба помогнуц. Хто вец компетентни же би людзом дал потримовку у чежких ситуацийох и кому задуркац на дзвери? Професор Єркович гвари ше гоч кому хто може помогнуц, алє друге питанє то хто може претендовац и думац же є квалификовани помогнуц дакому у складзе з нєшкайшима критериюмами. Требали би тоти особи буц овласцени за таку помоц, гоч и то нє абсолутна ґаранция. Було и таки думаня же перше помоц глєдац при найблїзших, тих цо знаю вислухац и нє пригваряц, осудзовац. У векших варошох то СОС Женски центер, Психолоґийне совитовалїще Шерцо, а мож заказац и термин у Совитовалїщу за малженство и фамелию, шицко безплатне, а помоц фахова. – На питанє, як ми як дружтво можеме людзом помогнуц, мой одвит у учебнїку з лоґики за трецу класу стредньошколца, односно – консултовац розум, рационалне заключованє, думац критично и образовац ше, и докази, докази, докази... То би бул напрям по хторим думам же треба рушиц процив псеудонаукових єдноставних ришеньох кед слово о здравю, а з тим и менталним. Можебуц звучи интересантно и секси же треба думац позитивно, алє я мам становиско же треба думац и роздумовац реално, критицки. Заблуда вше заблуда. А заблуди погришни, гоч кельо поцеша чловека и вон ше пре тото лєпше чувствує. На концу концох, дзепоєдни людзе насправди депресивни и им бешедовац мотивацийни „булшит” фрази – Кед ци живот да лимун, справ з нього лимунаду, нє тото цо им помогнє, алє им треба медицинска здравствена, психолоґийна, терапеутска помоц – гвари Кишюгас, закончуюци же добра дзека дзекеди нє досц добри рецепт.■

РУСКЕ СЛОВО 17


КУЛТУРА И ПРОСВИТА КАТЕДРАЛНИ ХОР ЗОЗ КРИЖЕВЦОХ У НОВИМ САДЗЕ, РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ И КОЦУРЕ

ПАЛОМНЇЦКЕ ПУТОВАНЄ ПО РУСКИХ ПАРОХИЙОХ Прешлого викенду Катедрални хор зоз Крижевцох нащивел нашо парохиї у Новим Садзе, Руским Керестуре и Коцуре, дзе зоз своїм шпивом участвовал на Службох Божих новосадскей церкви св. апостолох Петра и Павла, всоботу, 26. октобра, на Служби Божей на 18 годзин, шпивал Катедрални хор зоз Крижевцох. Службу Божу служел о. Михайло Симунович зоз Крижевцох, а сослужел о. Юлиян Рац, парох ново садски. На Служби шпивал Катедрални хор зоз Крижевцох, а по законченю Служби Божей хор отримал пригодни концерт. Ново садски парох о. Юлиян Рац привитал членох Хору зоз радосцу, а понеже зме були у истей епархиї, треба ше и надалєй стретац, радовац єдни другим и славиц Бога. Вон привитал и паломнїкох хтори пришли вєдно зоз хором до нашей конкатедралней церкви у Новим Садзе и з надїю же ше таки стретнуца предлужа пожадал им приємне пребуванє у наших парохийох. Радосц и поздрави зоз Крижевцох Новосадяном принєсол о. Михайло Симунович и гварел же му жаль же ше им пред двома роками нє удало присц на паломнїцтво до наших парохийох. На приємним дочеку подзековал и дириґент Озрен Боґданович, и придал новосадскому парохови дарунки. НАЩИВА ВОДИЦИ – МАРИЙОВОГО СВЯТИЛЇЩА Катедрални хор зоз Крижевцох на своїм паломнїцкотуристичним путованю по Войводини и наших парохийох, внєдзелю, 27. октобра нащивел и Руски Керестур. Госци ту перше нащивели будинок Замок и музейну збирку дзе их дочекала и упознала з тим местом предсидателька Туристичного здруженя Руски Керестур Любица Няради, а зоз штандом своїх продуктох и Здруженє женох Байка и продукователька жимнїци Таня Югик. Отамаль Крижевчанє нащивели Катедралну церкву св. оца Миколая и крипту дзе поховани владикове зоз чим их подробно упознал їх член и катедрални парох зоз Крижевцох о. Михайло Симунович, родом Керестурец, хтори дакеди и ту службовал як капелан. Госци у церкви одпшивали єдну писню, а поготов им була интересантна крипта дзе поховани владикове хтори нас повязовали у прешлосци, од Дионизия Нярадия прейґ Йоакима Сеґедия и Славомира Микловша, у чаше заєднїцкей держави и заєднїцкого крижевского владичества. Крижевски хор на концу нащивел и Марийово святилїще – Водицу дзе шпивали Молебен до Богородици у лєтнєй каплїци, а з тей нагоди пришли и велї домашнї вирни. На законченю своєй нащиви нашому краю Кри-

18 РУСКЕ СЛОВО

Фото: О. Русковски

У

жевчанє пондзелок нащивели и Палич и Суботицу и єй церкви и други знаменїтосци. ГОСЦОХ ПРИВИТАЛИ ЗОЗ ДЗВОНАМИ У грекокатолїцкей церкви Успения Пресвятей Богородици у Коцуре, внєдзелю, 27. октобра, у Велькей Служби Божей шпивал Катедрални хор зоз Крижевцох. Службу Божу служели парох з Крижевцох о. Михайло Симунович, а сослужели парох коцурски о. Владислав Рац, пензионовани професор о. др Яков Кулич и капелан коцурски о. Данил Задрепко. Числени вирни у полней коцурскей грекокатолїцкей церкви пришли присуствовац тей святочней хвильки и послухац хор котри зоз своїм шпивом возвелїчал Службу Божу тей нєдзелї. Парох коцурскей парохиї о. Владислав Рац окреме привитал госцох зоз Крижевцох: – Як то обичай у нашей парохиї, у нашей традициї, кажде хто приходзи до нашаго храму, до нашей церкви, у мено Господа Бога, каждого витаме зоз дзвонєньом шицких наших дзвонох. То знак привиту до нашого храму, знак привиту медзи шицких нас. А жадам подзековац и хору на тим дарунку, можлївосци и жаданю же би на таки способ преславяли и велїчали Господа Бога, як и парохови о. Михайлови Симуновичови котри пред єдну децению почал пестовац тоту красу и гармонию. Жадаме же би мали лєм красни памятки на свою присутносц у нашей парохиї – гварел парох о. Рац. По законченей Служби Божей, парох о. Рац приял дарунки котри госци принєсли з тей нагоди до коцурскей парохиї, а потим и придал дарунки котри порихтали за госцох з Крижевцох же би мали памятку на тоту нащиву. Шицки присутни мали нагоду чуц ище даскельо писнї хора котри того року означує 10-рочнїцу роботи.■ В. В. / М. А. / О. Р. 1. НОВЕМБЕР 2019.


kultura@ruskeslovo.com

ЛИТЕРАТУРНЕ СТРЕТНУЦЕ У ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯКˮ

СТИХИ НА ЧЕСЦ ПАВЛОВИЧОВЕЙ, КОВАЧОВИ И КОСТЕЛЬНИКОВИ

У рускокерестурскей Штреднєй школи „Петро Кузмяк”, 25. октобра отримане Литературне стретнуце у рамикох Мешаца кнїжки и 13. „Поетских нїткох” Меланиї Павлович, хтори зоз Школу орґанизовало Дружтвo за руски язик, литературу и културу и Секция Дружтва у Руским Керестуре. Як спред Дужтва визначела Ирина Папуґа на тот способ зоз пречитану творчу биоґрафию и стихами Меланиї Павлович здогадло ше на нашу поетесу у рамикох єй пошвецей манифестациї. Тиж означена и 110-рочнїца народзеня Михайла Ковача (1909–2005), учителя и писателя, а представена и нововидата кнїжка др Гавриїла Костельника „Хвильки” и „Умартей дзивочки” хтори з горватского и українского прешпивал и пририхтал проф. др Юлиян Рамач, а видаванє донирала його супруга Гелена Рамач. То була и перша промоция тей новей кнїжки Дружтва, а як оценєла Ирина Папуґа, тото виданє драгоцине за руских читачох, а окреме похвалєла барз красни прешпив професора Рамача, добераних стихох зоз хторима Костельник видал свойо найкрасши емоциї пошвецени своєй будуцей супруги у кнїжки Хвильки, та найболяцши родительски чувства кед пре хороту страцели свойо перше дзецко, дзивочку Славку. Биоґрафиї и стихи читали предсидателька Секциї Дружтва Мария Дорошки и школярки першей класи руского оддзелєня Ґимназиї, а модератор стретнуца була їх профе сорка руского язика Люпка Малацко. По сле програми др Юлиян Рамач, як главни редактор двотомного Словнїка руского народного язика придал прикладнїки 12 учительком/наставнїцом/про-

фе сорком хтори преподаваю у нїзших класох (од 1–4 класу) и профе сорки Ґимназиї у Школи у Руским Кере стуре. Словнїки до стали учительки: Мелания Рамач, Наталия Зазуляк, Нада Колошняї, Ксения Бодянец, Верунка Медєши, Любица Бучко, Ясминка Сабадош, у специялним оддзелєню учитель Славко Надь, а у предлуженим пребуваню Славка Гайдук, як и профе сорка у Ґимназиї Люпка Малацко. Словнїки достали и Тат’яна Медєши як учителька сербского язика и Андреа Бучко як учителька анґлийского язика котри тиж робя у нїзших класох, а Словнїк будзе послани и учительки Весни Фа до Канади. Прикладнїки словнїкох пред тим подаровани до школскей и валалскей библиотеки, а так будзе и з новима видатима кнїжками Гавриїла Костельника. М. А.

ЗАКОНЧЕНИ КОНКУРС „СЛУНEЧНА ЄШЕНЬ ЖИВОТА”

НАГРАДЗЕНИ И КОЦУРСКИ ШКОЛЯРКИ

З нагоди 1. октобра, Мед зинарод но го да на стар ших осо бох, Червени криж Вербас традицийно

1. НОВЕМБЕР 2019.

роз пи сал подо бо ви и ли те рар ни конкурс на тему ,,Слунeчна єшень живота”. З роботу треба ло представиц любов и увагу ґу старшим особом, як и толеранцию и солидарносц мед зи ґенерациями старших и младших. На конкурсу участвовали дзеци од предшколского возросту по стредньошколски и шицки литературни роботи котри сцигли фахово оценєл Бранислав Зубич, а подобово Светислав Шлюкич. За найуспишнєйших авторох наградзених роботох була орґанизована програма у просторийох Червеного крижа Вербас штварток, 24. октобра. Им з тей нагоди уручени и пригодни награди.

Зоз Основней школи ,,Братство єдинство” з Коцура наградзени три школярки. За подобово роботи награди достали Мария Сакач, котра освоєла перше ме сто и Катарина Штефанко, котра освоєла друге место, обидва школярки трецей класи. Мария и Катарина наградзени у катеґориї основних школох, од першей по штварту класу. За литературну роботу наградзена Катарина Недич, школярка осмей класи, котра освоєла перше место у катеґориї основних школох од пиятей по осму класу. Зоз наградзенима школярками на програми присуствовали и їх менторки, учителька Лидия Будински и наставнїца сербского язика як нємацеринского Бояна Митошевич. О. Р.

РУСКЕ СЛОВО 19


КУЛТУРА И ПРОСВИТА РУСКИ ВИДАНЯ НА МЕДЗИНАРОДНИМ САЙМЕ КНЇЖКОХ У БЕОҐРАДЗЕ

У ФОКУСУ ПУБЛИЦИСТИКА И ЛИТЕРАТУРА ЗА ДЗЕЦИ

Н

Публицистика, кнїжки за дзеци, поезия и младежска литература найзаступенши кед слово о тогорочней видавательней продукциї по руски

Фото: В. Вуячич

а 64. Медзинародним сайме кнїжкох у Беоґрадзе штварток, 24. октобра, представени кнїжки на руским язику хтори медзи двома манифестациями обявела НВУ „Руске слово” и Завод за културу войводянских Руснацох. Представянє руских видавательох на Сайме кнїжкох, як узвичаєне, орґанизоване зоз потримовку Покраїнского секретарияту за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци. На промоциї у сали „Борислав Пекич” Беоґрадского сайма „Руске слово” представело свойо найновши виданя – вибрани огляди и портрети „Руснаци” (том II) Дюру Латяка и Зборнїк литератури младих 2010-2020 „Гумно 2; Дзеци з дружтвених мрежох”, як и три нови кнїжочки за дзеци и о дзецох – писнї за дзеци Ирини Гарди Ковачевич „За главки у лавки”; писнї и приповедки за дзеци Силвестера Д. Макая „Боси по праху” и поуки за дзеци и старших Юлияна Тамаша „Їжик голик”. РОЧНА ПРОДУКЦИЯ РУСКОГО СЛОВА” ”

Од насловох хтори обявени скорей през рок и после лоньского Сайму, на промоциї було слова о кнїжки поезиї Славка Романа Ронду „Одняти од псох”; збирки драмох Звонимира Павловича „Зазбероваче труплох” и кнїжки интервюох Олени Планчак Сакач „Вецей од бешеди”. О шицких насловох на промоциї чий модератор бул редактор видавательней дїялносци НВУ „Руске слово” Микола Шанта бешедовали авторе – Дюра Латяк, Ирина Гарди Ковачевич, Юлиян Тамаш, Силвестер Макаї и Олена Планчак Сакач, редакторка МАК-у Рената Джуджар представела „Гумно 2”, а публициста Мирон Джуня публики приблїжел авторох и творчосц хтора звонка главного цеку литератури по руски, як цо Павлович, Рондо и ґенерация дакедишнїх и нєшкайших Гумнашох. Шицки найновши виданя „Руского слова” ище буду окреме представени на наступних културних манифестацийох, а з тей нагоди як основни упечаток лєм визначиме же, понеже публицистика, кнїжки за дзеци и младежска литература найзаступенши кед слово о тогорочней видавательней продукциї по руски нашей медийней хижи, мож повесц же прешлосц и будучносц Руснацох представяю нєвичерпну инспирацию нашим автором. Директор НВУ „Руске слово” Борис Варґа окреме визначел же тогорочна видавательна продукция Установи, рижнородна и по жанру и по обсягу, резултат координованей роботи шицких секторох нашей медийней хижи, и ефикасного сотруднїцтва з вонкашнїма партнерами, як цо насампредз Завод за културу войводянских Руснацох и Амбасада України у Беоґрадзе хтора финансийно по-

20 РУСКЕ СЛОВО

тримала три тогорочни виданя Установи, а чий Треци секретар за протокол, културу, дияспору и контакти з медиями Дарина Гариб була на промоциї наших кнїжкох. ЗАВОДОВО ВИДАНЯ На Сайме ше исти дзень представел и Завод за културу войводянских Руснацох зоз своїма виданями „Руснаци од присоєдинєня по Просвиту” автора др Дюру Гардия и „Зборнїк роботох зоз 4. Науковей конференциї младих науковцох и фаховцох” о хторей бешедовал єден з редакторох Саша Сабадош. Як потолковала директорка Заводу Анамария Ранкович, гоч тогорочна продукция нє обсяжна, два спомнути виданя сполнюю значни функциї Завода за културу войводянских Руснацох, а то чуванє и промовованє руского скарбу, и потримовка младим припаднїком рускей заєднїци и їх уключованє до явного живота заєднїци. Як цо уж познате, др Дюра Гарди у своїх наукових роботох друкованих у кнїжки „Руснаци од присоєдинєня по Просвиту” два историйни подїї хтори ше случели пред 100 роками розпатра як єден феномен дзекуюци хторому Руснаци нєшка тото цо су, а намира спомнутей публикациї медзи иншим же би ше тоти факти презентовали и ширшей науковей явносци и читательней публики. З другого боку, як акцентовал єден з редакторох „Зборнїка” Сашо Сабадош, хтори и член нєформалней ґрупи Виглєдовацки круг хтори орґанизує Науково конференциї младих науковцох и фаховцох, интелектуални капацитет рускей заєднїци наша найвекша предносц и богатство, алє є у явним живоце нєдосц видлїви и присутни. По його прешвеченю, отримованє младежских наукових конференцийох на хторих ше формує руски наукови подросток и публикованє фахових роботох на мацеринским язику найлєпши способ же би ше таки стан пременєло.■ И. Сабадош 1. НОВЕМБЕР 2019.


kultura@ruskeslovo.com

РОЧНИ КОНЦЕРТ СЕКЦИЙОХ ДОМА КУЛТУРИ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

РОЗКОШНИ И ТАНЦИ И ГЛАСИ Всоботу, 26. октобра, у Велькей сали Дома култури у Руским Керестуре отримани рочни концерт, на хторим присутни нащивителє мали нагоду видзиц найуспишнєйши точки зоз цалорочней продукциї музично-фолклорних секцийох Дома култури

К

онцерт отворел подмладзени фолклорни ансамбл зоз танцом „Швето на Карпатохˮ, а потим наш успишни рецитатор и талантовани шпивач Мирослав Малацко интерпретовал писню познатого сербского шпивача Здравка Чолича „Шицко то пре подле виноˮ („Све је то од лошег вина”). Так перша часц програми закончена зоз танцом „Закарпатски чардашˮ фолклорного ансамблу Дома култури. После старших и уж вивежбаних фолклорашох, свою танєчну схопносц представел и дзецински фолклорни ансамбл, та так фолклорна секция других и трецих класох основней школи одтанцовала хореоґрафию „Ша, я тебе дамˮ, а седми и осми класи ше представели зоз танцом „Ой верше, мой вершеˮ. Хореоґраф обидвох танцох Сашо Палєнкаш, котри на тот завод преславел трицец роки аматерского анґажованя у велїх секцийох Дома култури. После танєчних точкох, ушлїдзел инструментал „Танєчни потпуриˮ Велького народного оркестру хтори под руководством мр Мирка Преґуна провадзел и шицки танци и шпиванки на цаловечаршим концерту. Присутни патраче потим з моцним аплаузом наградзели аматерох Дома култури хтори посцигли замерковани резултати у 2018/2019. року. Медзи визначенима були члени Рецитаторскей секциї зоз пласманом на Републичну смотру, Тамбурови оркестер и хлопска шпивацка ґрупа хтори участвовали на Покраїнским фестивалу фол-

1. НОВЕМБЕР 2019.

клорних традицийох „Панонски вашарˮ у Вербаше, на хтори ше пласовали зоз змаганьох на општинских и зонских смотрох. Успих других секцийох зазначени зоз участвованьом на општинских и зонских смотрох. Тиж, шицки секциї участвовали на фестивалох хтори ше у цеку рока орґанизую у рамикох рускей националней заєднїци, а мали и числени наступи у жеми и иножемстве, як и на радию и телевизиї. После визначованя успихох, концерт предлужели члени фолклорного ансамбла зоз хореоґрафию „Ей, найкрасши венок, кед у нїм барвенокˮ, а потим наш припознати и реномовани шпивач и музичар Михайло Бодянец, после вецей рокох павзи, одшпивал два шпиванки Якима Сивча „Як давно то булоˮ и „Качмар дай нам виноˮ. Свой наступ Бодянец закончел зоз власну композицию „Мой валал – Руски Керестурˮ у народзе познату як „Писня Руснакаˮ, а хтору публика наградзела з окреме моцним аплаузом. Цаловечарши концер закончени зоз наступом фолклорашох зоз танцом „Идзе вербунґ идзе, горе Керестуромˮ. Авторе хореоґрафийох у хторих нащивителє концерту мали нагоду уживац – Силвестер Ґача, Йоаким Рац, Ґабриєла Саянкович и Сашо Палєнкаш, а цаловечаршу програму пририхтали: хореоґраф Сашо Палєнкаш, и музични руководитель, аранжер и шеф оркестра мр Мирко Преґун. Автор конферанси бул Михайло Бодянец, а водитель програми Андрей Орос.■ Ан. Медєши

РУСКЕ СЛОВО 21


МОЗАЇК МАРКО ШОШ, МЛАДИ ГУДАК ЗОЗ ДЮРДЬОВА

ЗА ТАМБУРКУ ТРЕБА МАЦ МОЦНИ РУКИ Марко Шош зоз Дюрдьова одмалючка грає на тамбурки – примки. Понеже и його оцец любел грац на тамбурки, а тиж так и старши брат, мал од кого видзиц и заинтересовац ше за тот инструмент. Марко закончел Електротехнїчну школу „Михайло Пупин” у Новим Садзе, алє го любов ґу музики и граню на тамбурки одведла по другей драги Пише: Тамара САЛАҐ

Н

акадзи Марков брат Иван почал ходзиц на годзини тамбурки ґу Михалови Лїкарови ище док бул у основней школи, за нїм такой рушел и Марко. – Кед сом першираз пошол на годзину тамбурки ґу Михалови Лїкарови, вон ми теди до рукох дал найменшу тамбурку – примку. Бул сом теди барз мали, та ми и руки були мали и слаби, так же ми тамбурка найвецей одвитовала. Мнє ше вона такой, одпочатку, барз попачела, прето на нєй граєм и нєшка. На початку ми було досц чежко звладац гранє на тим инструменту, требало наисце вельо робиц, вежбац, трудзиц ше, алє и одрекнуц ше даяких стварох – приповеда Марко. После початних годзинох при Михалови Лїкарови, Марко прешол грац до КУД ,,Тарас Шевченко”, дзе им тиж Лїкар тримал оркестер. Затримал ше у тим оркестру даскельо роки, и вредно усовершовал гранє

на тамбурки. З КУД-ом мал нагоди путовац до Словацкей, Польскей, Горватскей, грали и на рижних змаганьох оркестрох, дзе були вельо раз наградзени.

СПАТРА ШЕ НА НАЙЛЄПШОГО До стреднєй школи почал ходзиц до Нового Саду, та и тамбурку вжал зоз собу. Придружел ше ґу оркестру у КУД ,,Светозар Маркович”. У тим познатим КУД оркестер тамбурох основал и водзел Зоран Буґарски, познати як Брица. После єдного часу основани Центер тамбурашскей култури, хтори ше видвоєл од ,,Марковича” и тераз ма и свойо просториї. Там єст вецей оркестри, як цо то вельки оркестер ҐТО (Ґрадски тамбурашки оркестар) ,,Васа Йованович”, ОТО (Омладински тамбурашки оркестар) ,,Марко Нешич” и школа тамбурки ,,Сава Вукосавлєв”, а нєдавно основани и тамбурашски оркестер за ветеранох. Праве Зоран Буґарски Брица Маркови ,,идол”. – Скорей сом вельо патрел Брицово знїмки, интересовало ме як вон грає и так сом од нього учел. Було то ище док сом нє почал грац при ньому. Барз ше ми пачело як то вон преплєта по струнох, и просто сом жадал буц як вон – гвари Марко. Маркови приоритет примка, алє коло нєй зна грац и на басприму. Вон тераз грає у вельким оркестру и помага у младежским.

ОСНОВАЛИ И МЕНШИ ОРКЕСТЕР Марко и його седемцме пайташе, котри граю вєдно, одлучели основац єден менши оркестер. Проби им барз озбильни, прето же програма котру граю досц чежка, и праве прето ше муши вельо грац и вежбац и дома.

22 РУСКЕ СЛОВО

1. НОВЕМБЕР 2019.


mozajik@ruskeslovo.com НА ОПЕНСОВИМ КОНКУРСУ ЗА КРАТКУ ПРИПОВЕДКУ

Тамбурашски состав ,,Аурелиус”, Марко перши з лїва

– Там дзе тераз граєм барз добре дружтво. Барз ми мило же ше дружиме нє лєм на пробох, алє и так, приватно. Так ше и ми седемцме нашли з рижних местох и направели єден наш менши оркестер. Мали зме перше даскельо проби же бизме видзели як то будзе випатрац, звучац, медзитим, понеже учиме од найлєпшого, наисце зме ше добре знашли. И так настал и наш оркестер котри ше вола ТС ,,Аурелиус” – гвари Шош. Зоз тамбурку Марко препутовал скоро цалу Европу. Бул у Мадярскей, Горватскей, Румуниї, Нємецкей, Австриї, Чарней Гори, алє тиж так препутовал и Сербию. Марков мали оркестер грає кажди пияток, а дакеди и соботу, у ресторану ,,Шираз” у Новим Садзе. Вони граю шицко, од латино-америцкей музики, забавней, уметнїцкей, традицийней, по тото цо ше нєшка глєда – Тозовац, Мирослав Илич, итд.

Фото: www.vojvodina.gov.rs

НАГРАДЗЕНА КАРОЛИНА ГАРДИ

Н

– Нє важне цо граєш, и як швидко, алє барз важни тон на тамбурки, важне же бизме мали фини тремоло. Кажди инструмент, попри граня, муши ше и барз добре отримовац. То даскельо значни ставки котри сом научел у Центру. Мой план же бим цо длужей грал у Центру, алє исто так и зоз моїм оркестром ТС ,,Аурелиус” и же бим ше усовершовал у граню на тамбурки. А же би ше напредовало у тим, наисце треба вельо вежбац, алє кед ше почина грац на тамбурки барз важне перше грац помали, и то за початок даяку лєгчейшу програму и треба баржей обрациц увагу на праву руку – закончує Марко. Шицки котри любя тамбуру, чи на нєй знаю грац, лєбо маю менєй искуства, можу поглєдац сайт Центра тамбурашскей култури и явиц ше там, або Зоранови Буґарскови Брицови. Новим членом ше вше обрадуєме. ■ 1. НОВЕМБЕР 2019.

а наградним конкурсу ОПЕНС-а за кратку приповедку на тему сербских народних присловкох Каролина Гарди, школярка Карловацкей ґимназиї, наградзена за приповедку „Ђе није мачке, ту и миши коло воде”. Новосадски штредньошколци хтори наставу слухаю на сербским, мадярским и словацким язику достали задаток же би написали кратку приповедку зоз єдней од двацец понукнутих сербских народних присловкох, так як их вони розумя, у складзе зоз часом у хторим жию, а наградзена приповедка би мала прероснуц до анимированого филма. Першу награду, пенєжну, достала школярка Анита Вербаси, а дарунки як награди достали Миона Дюришич и Каролина Гарди. Награди школярком уручели координатор ОПЕНС-а Вукашин Ґрозданович и подпредсидатель Покраїнскей влади Дьордє Миличевич. На нєшкайши дзень, ОПЕНС розписал и нови конкурс за кратку приповедку котру мож послац до 5. децембра, а на котрим можу участвовац штредньошколци зоз цалей Войводини. Y. Dx.

РУСКЕ СЛОВО 23


ШМИХ З РУСКИХ НОВИНОХ

РОК XXXIX НОВЕМБЕР 2019. число 470

Пририхтал: Дюра Латяк

ПОТРАФЕЛ

Число ушорел: Любо Инґе Дудаш

– Поведз ми, Яни, прецо мушиме старших почитовац? – Прето же старши маю пенєжи.

ЗАДУМАНИ ПРОФЕСОР

Престрашена служнїца убегнє до професоровей канцелариї и скричи: – Панє, збойнїци, збойнїци у хижи! Професор: – Замодлї их най причекаю у салону. Я такой придзем.

***

*** ДОКАЗ

Чловек купел єдну ствар, з котру жена нє була задовольна, та му гвари: – Ти вше вибереш тото цо найгорше. – Правда – одповед муж – з тобу сом и почал.

***

*** УДАТНА МОЛБА

– Шицки ше поносую же настали чежки часи, же нєт пенєжи... А чи вериш же я нєшка лєдво намодлєл Янка най приме одо мнє тисячу динари. – Та як то?! Ошалєл, чи цо?! – Ошалєл нє ошалєл, алє сцел найменєй 5.000 динари, бо му я длужен дзешец тисячи.

МУДРЕ ПИТАНЄ

– Яке то страшидло патри през там тот облак? – Ша то моя дзивка. – О, яки красни ангелчок!

– Апо! – Цо, сину? – Пан учитель нам гуторел же ми жиєме прето же бизме другим помагали. – Ша, добре вам гуторел. – Е, а нацо тоти други жию?

НЄ МОЖЕМ БУЦ ЦИХО

ОЗНОВА, А О ИСТИМ... Хто риш дзе нь ме аж пор ва ло док сом ше рихтал ру шиц го ре ва ла лом... Гва ря, а чу єм зачудо до бре, же нє шка патлид жан на пи я цу по тим и тим... Лє бо ше нє ро зумим до тих же лє ня вох, лє бо сло во о бе ла вих па ра ди чох, го лєм сом до ма так учел од дав на... Но, гва ря, лап сус, та цо? Як то оправдац кед у истим дню чуєм же тот и тот винє” сол свойо думанє”... Нє знам лєм як го то винєсол, одка ль, лєбо хто му у тим помагал, кед же треба ло. Цошка ношиц под ро зу мює фи зич ну роботу, чи нє так? И озда ми ту, такой потим, вискака ли и осиґурачи, озда мож так повесц – уж сом анї сам нє сиґурни же дзе нам наша мила и власна бешеда ид зе, кед сом, а верце добре чул, же роботодаватель” по” робел цошка так лєбо иншак... Нє пахнє вам то дакус на то же так найлєгчейше попрекладац, уключиш Ґуґл” та вон то одроби уж як го ”

24 РУСКЕ СЛОВО

одроби. Мойо ґенерациї дакус иншак научени – добре роздумай и поведз то так же би це шицки могли розумиц. Ми би поведли, єст нас, нажа ль новим преклада” тельом”, ище вше же би ше розум зопар глупо сцом. Кед би иншак нє ишло, ми би поведли даватель роботи, голєм би нє було напро сто ша лєно преписане зоз сербского. Було би то, алє є нє, шицко, кед бим у истих минуткох чул и прино си жи” та” того року були вшелїяки... Тото же були, була така хвиля, алє наш народ вше бешедовал о урожайох, кед же бешедуєме исти язик... Уж сом нє цалком сиґурни. Нє мам намиру длужиц, алє най, затераз голєм, нє пишем щиро цо думам о документи ше подноши...” и поча ли ” ” роботи на оправяню драгох”... Ми то скорей, гуторели, поведли лєбо лєм дума ли дакус иншак, а вельо розумлївше. Можебуц же и єст ришенє же зоз язиком ше нє тре” ба бавиц”, треба го розумиц, алє и труд зиц ше же би нас шицки други розумели! Любо И. Дудаш 1. НОВЕМБЕР 2019.


ВРЕДЗИ СПОМНУЦ, АЛЄ И ЗАПАМЕТАЦ

БАЧИ ЛЮБО И ГЛЇБШИ БЕҐЕЛЬ

Дараз давно, починала би приповедка за добру ноц... Дакеди давно зме нє мали анї обични телефон, а дзе ище нєшкайши мобилни... Пришло ми на розум... Дараз давно нє лєм же зме були младши, алє ше знало шора”. Знало ше кеди ше спац лєга, алє и кеди ”ше става, а знало ше, дабоме, и хто цо и кеди ма поробиц. Фриштик нє бул пополадню, а шицки ше зоз варошу” у годзинох кед нєшкайши починаю ро” вац чи и дзе руша... здумо Дакеди автобуси зоз и до Керестура було три раз на дзень, рано, коло двох пополадню и вечар. Мало автобуси, мало и вожачох, та озда прето за нїма остали и числени приповедки. На пияц лєбо вашар ше до Кули ходзело на кочу, а за тото кус цо ше мало предац и на автобусу. Знало ше шора, автобус рушал на час, нє як нєшка. Знало ше и же нашо жени зоз картонскима шкатулами полнима з вайцами, обрану живину, желєняву... шедали до шороґльох”. У автобусу обовязно з велькима буквами” писало же Бе” шеда зоз вожачом нє допущена”, алє... Преходзаци теди цалком нови мост на Керестурскей драги єден путнїк ше мушел” опитац бачикови Любови, ”

вожачови у Кулатрансу” же як попод мост ладї преход” лєдво метер и пол, можебуц анї тельо... за кед по воду – Ша як, ту беґель викопани глїбше, спартански кратко одвитовал вон! Хто знал, знал, а хто нє розумел други раз ше нє питал... Любо И. Дудаш

ЛЄТУШНЯ ПРИПОВЕДКА

МАЙСТРОВЕ НАД МАЙСТРАМИ

Того року кайси зродзели. Нїґда тельо. Будзе до дунцох, за маджун, а, дабоме, и до палєнки. Шицко добре, лєм их треба пооберац. Маря, уж пар днї, Михалови дудре – Думаш ти уж пооберац кайси, я ше нє думам пендрац на древо... Кед Михалови вишла на верх глави”, як лєв нагнїва” кайсу, кабел до рукох и як ни вжал драбинку, опар ю на кандур ше випендрал на сам верх драбини и... прас. Конар на котри праве станул зламани... Михал спаднул на єден, кабел на други бок и почал йойком доволовац власну жену. – Яй, яй, йой, йой, Марйо, помагай, нє можем стануц на ногу, помагай... Прибегла Маря и цо знала, кед видзела яки шор такой наволала дохторох, швидку помоц, и о кратки час Янко сцигнул до шпиталю. Истого дня, Владо и Дюра, пайташе Михалово, дознали цо ше случело. Такой зразу спадла и порада же рано покалїченого треба нащивиц у шпиталю и однєсц му дацо за швидке виздравенє и окрипенє. Дабоме, скорей того з першей руки требало дознац як ше то шицко случело же би нє слухали цо ше шицко приповеда по валалє. Порадзене, поробене. Бриґа була єдино зоз тим цо Михалови однєсц. Нє тирвала порада длуго, ша нє були би гоч яки майстрове. Купели єдну ґереґу а вец... там дзе баюс вирезали облачок”, зоз длугу лошку видлобали найсладше ядререґи и през исти облачок до ґереґи уцискали фляшку полну палєнки. Ґереґа як нова, праве з поля. Пред шпитальом зохабели авто, єден зоз мещком полним з кексами, други зоз ґереґу под пазуху рушели пайташа, себе, опатриц. Алє, купак, портир дошлєбодзує 1. НОВЕМБЕР 2019.

уход, можу аж и кекси однєсц, алє ґереґу нїяк, то под забрану и то дохторску. Ґереґа муши остац праве при портирови, а достац ю годни док буду одходзиц зоз нащиви, ґереґа на сиґурним. Цо и можу уж кед таки шор”. ” Крашнє пошли ґу Михалови, та опатриц покалїченого и наприповедац ше, и дознац цо то було. Михал, з ногу у ґипсу, а на якейшик сайли подзвигнутей високо горе, приповедал як оберал кайси, а найблїзши його пайташе як ше им нє поспишело пренєсц на” филовану” ґереґу и дац му ю. Лєм кус ше горко нашмеяли, алє цо є, ту є. Коло того твардо обецали Михалови же споли” оберу и кайси. ” одходзе пошли ґу портирови, а вон, з ошмихом по На уха, врацел им ґереґу и ище додал же и другираз можу так при ньому, на сиґурним, зохабиц ґереґу на чуванє. Рушели до валалу и просто до Новей, дружтву виприповедац цо и як зоз Михалом. Лєм же би плєтки валалски нє мушели слухац. Ґереґу на стол кед... дудрец почал качмар. Ша, гвари вон, ту ше у карчми нє є, та анї ґереґи, анї иншака овоц... – Нє знаце ви нїч, кельо вас ту єст, ша то нє ґереґа, то конь и то троянски, спроцивел ше єден од Михалових пайташох. Дораз увидзице и сами. Владо винял бичак, отворел облачок на ґереґи, штурел руку до нєй и... – Фляшки у ґереґи нєт, зричал Дюра бесно як з врацу воду поляти. Тераз уж шицки у карчми мушели чуц як то ґереґа ишла до шпиталю, Михала подняц, алє, гат, нє удало ше. – Можеш думац, прегварел качмар, нашло ше и майстрох над майстрами! Може шицким по єдну, на мой рахунок – додал и сам качмар... Владимир Дудаш Иванов

РУСКЕ СЛОВО 25


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ У ЛЄТНЕЙ ВЛАДИЧЕСКЕЙ РЕЗИДЕНЦИЇ У ШИДЗЕ БУЛ МАНАСТИР ЧЕСНИХ ШЕСТРОХ ВАСИЛИЯНКОХ

ЗОХАБЕЛИ ГЛЇБОКИ ДУХОВНИ ШЛЇДИ

Пише: Владимир ДЇТКО

По законченю Першей шветовей войни, тедишнї централни власци Кральовини Сербох Горватох и Словенцох у Беоґрадзе роздумовали же би будинок Лєтней владическей резиденциї у Шидзе дали на хаснованє за касарню, або шпиталь. Кед то дознал тедишнї крижевски владика Дионизий Няради, понукнул Чесним шестром Святого Василия Велького (ЧСВВ) же би зоз Крижевцох пришли до Шиду. Так и було

Ч

НЄЛЄГКИ ЖИВОТ Под час пребуваня у манастире, чесни шестри ше зочовали и зоз численима проблемами як цо премаканє закрица, та ше нє раз случовало же на пойдзе подкладали судзину же би нє премакало нука. Вжиме аж з пойда мушели одметац шнїг хтори нафуркал, а борели ше и з влажнима и жимнима мурами. У прешлосци тримали и статок, робели заграду и вше мали вельо квеца у заградки.

26 РУСКЕ СЛОВО

есни шестри дзечнє прилапели владиков предклад и уж 9. септембра 1920. року пришли до Шиду. Так вокраци почина историят манастира чесних шестрох василиянкох хтори 82 роки у нїм пребували. А кед пришли, наишли на зруйновани будинок. З вельку дзеку, Божу помоцу як и помоцу пароха и вирних, Шестри Вира и Евзебия з парохом Режаком, док ище були у Шидзе влапели ше до роботи ушориц резиденцию и присподобиц ю за потреби ма- лєм тельо же ше могла згвариц, одвитонастира, односно монашеского живота. вала му же шестри нє виду з будинку по Уж 22. новембра 1920. року отворени и цену живота и так ше на концу тот офиНовицият хтори по 1945. рок закончели цир оддумал. 40 шестри. И Друга шветова война була ШИРОТИНЄЦ, МУЗИЧНА ШКОЛА бурйовита, а кед слово о резиденциї, нєИ ОВОДА мецке войско у єй пиньвици лаґеровало муницию. Старши людзе паметаю и тоти Спокуси були и после ошлєбодзеня, а у чежки часи, а єден з нїх и 89-рочни бачи Владислав Емейди хтори гвари же ше манастире бул отворени Широтинєц за дзеци теди бавели коло будинку резиден- дзеци без родичох хтори страдали у войциї, а найшмелши хлапци ше и попри во- ни. Єден час, 60- тих рокох прешлого виякох стражарох, през облачок уцагли до ку, у резиденциї була змесцена и музична школа, а од 1973. року отворене оддзелєпиньвици и видзели лади з муницию. З тих чежких часох остава и свидоцтво нє дзецинскей заградки ПУ „Єлица Статеди главней настоятельки чесней ше- нивукович Шиля”. У роботи з дзецми бустри Пасиви хтора виприповедала же ко- ла занята и єдна чесна шестра. Чесни шестри ше старали и коло отримандант нємецкого войска у Другей шветовей войни у єдней хвильки надумал мованя и прикрашованя церкви. Вирни и минировац будинок резиденциї и пово- нєшка паметаю їх квецово аранжмани, лал чесни шестри же би вишли вонка. прикрашованє ядловцох за Крачун як и їх Шестра Пасива хтора знала по нємецки прекрасне шпиванє на Службох Божих, а 1. НOВЕМБЕР 2019.


ljudze@ruskeslovo.com

були и велька помоц паноцом и на хованьох, отримовали виронауку... Шестри ше старали и о старих и хорих шестрох хтори там пребували, а 11 шестри поховани на грекокатолїцким теметове у Шидзе. На концу у манастире були чесни шестри Евґения (пошла до Осєку) Вира и Евзебия по септембер 2002. року були у манастире, а вец и вони пошли до других манастирох чесних шестрох василиянкох у Горватскей и Босни и Герцеґовини.

ПАМЯТКИ НА ШЕСТРИ

СТОРОЧНЕ ШВЕТО Красни здогадованя на чесни шестри ма и терашнї парох у Шидзе, а теди млади парох у Беркасове о. Михайло Режак. – У Шидзе сом як парох 10 роки и кед прейдзем през длугоки конки у резиденциї, хижи и заграду, яґод кед бим почувствовал же ту и далєй дурка шерцо шестрох. Вони ту були 82 роки и шведочели християнску виру зоз своїм животом, дїлами и молитвами. Єдна окремносц у тим вельким зданию то, буц ту и дожиц же би шерцо поведло же ту дахто бивал, модлєл ше и охабел свойо шерцо и душу, младосц и старосц. Можем можебуц начишлїц и 100 особи хтори и нєшка споминаю и бешедую о чесних шестрох. Прето им дзекуєме за духовни розвой тей сримскей парохиї – гвари о. Михайло Режак. Концом 90-тих рокох прешлого вику, започали и значни роботи на адаптованю будинку Лєтнєй владическей резиденциї,

та шестри з часу на час доходзели до Шиду прешвечиц ше же будинок вше ушоренши. Од септембра того року, кед почало означованє ювилейного рока – 100 рочнїци од снованя манастира у Шидзе, пришли чесни шестри и зоз других манастирох и вєдно з преосвященим владиком кир Георгийом Джуджаром, домашнїм парохом о. Михайлом Режаком другима священїками и вирнима були на Служби Божей. З виставу фотоґрафийох и презентацию виковней духовней роботи и покладаньом квеца на гроби умартих чесних шестрох, означели тот вельки ювилей. ■

Маґдалена Ґаньто, народзена Михняк, здогадує ше кед як 12-рочне дзивче одходзела до шестрох, звичайно нєдзелями пополадню. – Шестри нас учели молитви и шпивац духовни писнї, давали нам обращики и молитвенїки. Скоро каждей нєдзелї сом одходзела ґу нїм, а кед требало, помагала сом и у загради кельо сом могла. Чесни шестри наисце хибя у нашей парохиї и нашей заєднїци, и барз ми було мило кед сом ше на означованю ювилея 1. септембра стретла зоз остатнїма шестрами, Виру и Евзебию, хтори ту пребували – гвари наша собешеднїца.

Маґдалена Ґенчо и Блаженка Ґрайцар док були дзивчата (долу), з чеснима шестрами у Шиду

1. НOВЕМБЕР 2019.

РУСКЕ СЛОВО 27


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ МИРОН ЖИРОШ: ПРИВРЕДНИ ЖИВОТ РУСНАЦОХ (XVIII)

МЕXАНЇЗОВАНЄ ПОЛЬОПРИВРЕДНЕЙ ПРОДУКЦИЇ

Пририхтал: Микола ШАНТА

Од 1876. року „кед жем загнали у Керестуре”, по 1893. рок, „кед Яраш подзелели” прешли 17 роки. У тих рокох розвой дружтва напредовал, требало роботнїкох до фабрики, правиц гайзибански драги, копац беґелї, требало роботнїка на цудзе польо. Праве таки роботнїк створени – охудобнєни, котри мушел пойсц з однятей жеми. Експлоатовани керестурски маси худобних починаю глєдац свойо права

Тлачидба у Дюрдьове зоз парну машину

П

онеже у валалє за шицких нє було роботи, охудобнєни Руснак одходзи до городу у своїм краю и руша далєй же би ше застановел за Атлантским океаном у Америки, або Канади, та аж и у Арґентини. Першобутни капитал ше з вельку борбу акумуловал (громадзел), алє по укладаню до капиталистичного процеса продукованя поставал ище нємилосерднєйши и спричиньовал нови зраженя медзи поєднанима, плаценима роботнїками и капиталистами. Пажици дзелєни по интересантним ключу. Хто мал 1/4 сесиї (єден ферталь – 7 гольти), достал 940 кв. „Ярашу” и 470 кв. „луки”, а хто мал два ферталї жеми, достал по два ферталї и Яраша и лукох. Значи, хто мал вецей жеми, вецей и достал, а хто нє мал нїч, тот нїч анї нє достал. Нїч нє достали и тоти цо нє мали пол ферталя. Хто мал вецей од пол ферталя, достал полфертальче (475 кв. в) и 200 кв. в лукох. Яраш ше могло преорац, а луки кошиц. Општина и ерар (держава) як велькомаєтнїки вивласцую коло 1 200 гольти пажицох. После сеґреґациї и комасациї кажди тот цо нє мал жеми страцел кажде право на напасанє статку, престал

28 РУСКЕ СЛОВО

мац право напасац статок и на нєугореней жеми, так же нє мал право хасновац жем анї по єней основи. Власносц постала нєогранїчена, нєподзелєна, гражданска. Вельки ґаздове були задовольни уж и прето же престало одвоженє роботнїкох зоз парцели на парцелу. А тото превоженє, по преберанє тих мирох, дзекеди знало вжац и по пол дня. Кед тото престало, єдна часц роботнїкох постала звишок, без роботи. Нєзадовольни були и стреднє маєтни и безмаєтни. Вони и далєй доставали жем у хотаре, жем слабшого квалитета, а нє могли остац при жеми и правиц салаши як цо то робели ґаздове. НАРОДЗОВАНЄ СОЦИЯЛИСТИЧНИХ ИДЕЙОХ Громадзенє богатства у маєткох и творенє капиталистичних одношеньох у наших крайох: Керестуре, Коцуре, Дюрдьове и других местох дзе жию припаднїки нашей народносци, бо подобни рушаня були у цалей южней Мадярскей, односно Войводини, ма дзепоєдни специфичносци. Вони ше насампредз обачую у борби процив остаткох феудализма. Прето на 1. НОВЕМБЕР 2019.


ljudze@ruskeslovo.com

класну борбу ма вплїв комасация и сеґреґация зоз чим нє лєм же утаргнуте хаснованє заєднїцких пасовискох, онєможлївене заєднїцке хаснованє лєсох, алє источасно запровадзена експроприяция општинскей заєднїцкей жеми, єй одберанє од валалскей худоби, а зоз тим и формованє буржоазкей власносци. Тото знїчтожованє остаткох першобутней заєднїци постало порушовач роботнїцкого руху у наших валалох, по наших пустарох. Спрам того, можеме повесц же першобутна акумулация капитала, а окреме сеґреґация, була предходнїца будзеня социялистичней (социялней) свидомосци (идейох), партийного орґанизованя, односно отвореного конфронтованя аґрарних роботнїкох и велькомаєтнїкох-капиталистох у велїх наших местох. Аґрарни пролетарият постава „бунтовнїк” за капиталистох-ґаздох. Виходзи на историйну сцену, бунї ше процив експлоатованя, глєда векши наднїци и їх поряднєйше виплацованє. Таке зявенє маме уж 1897. року пре нїзки наднїци на Рискаши, кед до Керестура социялдемократски рух особнє приходзи випитовац началнїк Кулского среза. Експлоатовани керестурски маси худобних починаю глєдац свойо права, починаю ше медзи собу орґанизовац и єдинственше наступац. Вельки заслуги за ширенє идеолоґийного уплїву Социялдемократичней партиї Мадярскей мал Ґавро Ґвожджак, Руснак з Вербасу. ПАРНИ МАШИНИ За приблїжно 130-140 роки у польопривредней продукциї при наших польопривреднїкоx ше скоро нїч нє пременєло. Xаснована животиньска и чловеча роботна моц, а усовершени лєм плуг. Плуг (кормань деска) унапредзена зоз „желєзком” алє го и далєй цагали воли лєбо конї, чловек прицискал плуг до жеми, а поганяч гнал конї, або воли лєбо иx водзел и одредзовал им напрям рушаня. Пановала тропольова система у обрабяню жеми, а то значело же єдна трецина жеми єден рок одпочивала, односно xасновала ше як пасовиско, а два трецини зашевани – зоз єшеньским шацом, xлєбним житом и на яр и з другима житарками: ражом, ярцом, овсом, кукурицу, просом, xельду, конопу… И жем у xотаре була подзелє-

ХУДОБНИ ПРЕДАВАЮ СВОЮ ЖЕМ Процес першобутней акумулациї капитала зоз своїма характеристиками ище интензивнєйше мож було обачиц праве по оконченей комасациї и сеґреґациї. Док зоз комасацийней маси з новим уводзеньом до власносци жем доставаю шицки цо ю мали и по тераз, а зоз сеґреґацию доставаю и одредзену срозмиру ярашох и лукох – пре нєможлївосц обрабяня достатей жеми (котра тераз найчастейше оддалена у хотаре и слабого є квалитета), худобни ю примушени предац, бо их прицискаю нови порцийни обовязки. Обрабяцу жем, яраши и луки, тераз одкупюю по барз нїзких ценох велькомаєтнїки же би на тот способ постали ище богатши, а тоти цо жем предаваю поставаю прави аґрарни пролетарият. Тот процес барз обачлїви 80-тих и 90-тих рокох ХIХ стороча. Теди у Керестуре було ґаздох котри мали коло 100 гольти жеми, а на другим боку єст вельо фамелиї (обисца) котри нє мали нїч жеми, або єй маю мало, та од нєй нє можу жиц.

1. НОВЕМБЕР 2019.

на на три табли и вше єдна велька табла оставала одпочивац и после одпочиваня до нєй ше шало жито. Тоту жем требало точно, добре и глїбоко поорац, а то уж було чежше пре рочне одпочиванє и позарастану жем. Шало ше ручно, а по традициї, на єден гольт ше шало два метери нашеня. После шатви на шоре було дерлянє, спущованє зарна цо глїбше до жеми, бранєнє – прикриванє зарна и ровнанє поля, а на концу ролянє – збиванє и ровнанє жеми. Зоз тима роботами шатва жита була закончена. Орудиє було: древена дерляча, зоз конароx справена брана и древена роля. Орало ше, шало, дерляло и бранєло пешо, а на ролї уж була и шедалка. Уж вєшенї жито зишло, през жиму мировало, а по пущаню шнїга починало роснуц и у юлию мешацу ше жало. Спочатку ше жало зоз шерпом, складало до снопоx. Зоз уводзеном коси, косидба пошвидшана, а роботи подзелєни. Чловек коши, жена одбера, пресцера порвисла склада гарсци до снопа. Кед ше кошело свойо жито у косидби участвовала цала фамелия, шицки валушни за роботу, окрем найстаршей особи у обисцу, котра дома пририxтовала єдзенє. Воно принєшенє з дзецинску помоцу на польо як полудзенок. Дзеци помагали мацери пресцерац порвисла, дїдо и дзеци грабали зоз граблями, а дїдо вязал снопи. На тот способ вецей ше могло зробиц и швидше напредовала робота. Уж позно пополадню, по скошеним єдним гольту жита, вязало ше снопи и складало марадики. У марадику було тринац снопи, вон здабал на криж, клаше було у стредку, а од верxу ше кладол тринасти сноп, наволани „поп”. Зависно од ограбкоx, при каждому другому марадику бул и сноп ограбкоx, позграбованиx сламкох зоз класками, котри ше при кошеню, правеню снопоx и вязаню порозтрацовали. Косидба закончена зоз складаньом марадикоx и привязованьом зоз сламу „попа” ґу двом бочним снопом же би го витор нє оддул и зарно у класкоx нє замокло. Жатва, односно косидба тирвала найдлужей два тижнї. Кажди ґазда ше намагал цо скорей жито скошиц и поскладац го до марадикоx. У марадикоx му уж нє грожела опасносц од каменцу, котри праве у тим чаше часто знал побиц урожай. У тлачидби, окрем желєзниx виделкоx, коси и шерпа, було и древени видли, граблї, дручки за ношенє плєви… Парна машина и трешка концом XIX стороча заменєла тлачидбу, односно тлаченє у адяшу и коньску роботу. Косидба и звожованє вимагало шицки скорейши роботи, з тим же пре безпечносц од огня, парна машина нє уxодзела до валалу, алє на концоx валала була предвидзена жем дзе ше тлачело. Парна машина нє була самоxодна. Цагали ю воли, лєбо конї од салаша на салаш, односно ґу предвидзеному гумну и медзи брадла и так ше тлачело. Дo парней машини-пеца, топело ше зоз сламу. Парна машина прейґ ременя обрацала трешку. Трешка у буґноx, дзе ше пущало снопи, витлукала зарно зоз класни и одвойовала од осца. Роздвойовала прейґ роштоx зарно од плєви, терекоx и слами. Машину-трешку обслуговали коло 20 особи и одберали од нєй зарно, плєву, тереки и сламу. Тлачело ше на мольбу (мобу). Слама ше складала до брадла, плєва и тереки до громадоx, а меxи зарна мерани на мажи, складани до ракашоx, лєбо такой кладли на коч и одвожели ше до ґаздового дому. Зарно уж було овяте, то робела трешка, а репчень, поламане нашенє и нашенє другиx рошлїноx виxодзели на окремне место и зберало ше до меxоx.■ (Предлужи ше)

РУСКЕ СЛОВО 29


informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 31. октобра наполнєли ше два смутни роки як нє з нами наш супруг, оцец и дїдо

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 23. октобра 2019. року преселєл ше до вичносци наш мили супруг, оцец, дїдо и прадїдо

ВЛАДИМИР СЕМАН (1955–2017) з Руского Керестура Твою любов, доброту и красни памятки у своїх шерцох чуваю твойо наймилши Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 31. октобра наполнєли ше три жалосни роки як ше преселєл до вичносци наш мили супруг, оцец и дїдо

ЯНКО ИВАН (1938–2019) з Коцура Кед дакого любиш, нїґда нє умре... Вше є з тобу, лєм далєко... Твою любов, красни памятки и доброту хтору ши преношел на нас нїґда нє забудземе. Дзекуєме Ци за шицко цо ши за нас зробел и же ши нас у шицким потримовал. Твойо наймилши: супруга Мария, син Юлиян, дзивка Лидия, нєвеста Мария, жец Карло, унучата Карло, Даниєла, Иван и Тони, праунучата Зое, Филип, Леон и Ема СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 30. октобра наполнєли ше пейц смутни роки як умар мой оцец

ВЛАДИМИР – ТИКИ ТИРКАЙЛА (1959–2016) з Руского Керестура МИРОНЬ ДУДАШ – Данков (1936–2014) з Руского Керестура

З любову и почитованьом вично це будземе чувац у красних памяткох. Твойо наймилши: супруга Весна, син Владимир, дзивка Наташа зоз супругом Ваньом и унучата Павле и Петра Спочивай у мире Божим!

Прешли уж пейц роки у смутку за нїм, з любову и почитованьом найкрасши памятки на ньго чува син Владо Най спочива у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 31. октобра наполнєли ше три роки як пошол до вичносци наш мили кум

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 30. октобра наполнєли ше пейц смутни роки як умар мой мили брат

ВЛАДИМИР – ТИКИ ТИРКАЙЛА (1959–2016) з Руского Керестура Красни памятки на ньго чуваю кумово Хомово – Янко, Наталия и кумчата Яни и Мирко Спочивай у мире Божим!

30 РУСКЕ СЛОВО

МИРОНЬ ДУДАШ – Данков (1936–2014) з Руского Керестура З любову и почитованьом найкрасши памятки на його подобу чува шестра Мария Най спочива у мире Божим!

1. НОВЕМБЕР 2019.


informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. новембра наполня ше два роки як нас зохабел наш мили

МИХАЙЛО ЗАЗУЛЯК (1961–2017) з Руского Керестура

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. новембра 2019. року наполня ше два роки як вецей нє з нами наш мили син, брат и бачи

МИХАЙЛО ЗАЗУЛЯК (1961–2017)

Красни памятки на ньго чуваю: супруга Натка, дзивки Ваня и Мая, жецове Златко и Денис и унучкове Павле и Иван Спочивай у вичносци! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. новембра наполня ше два роки як нас зохабел наш колеґа

МИХАЙЛО ЗАЗУЛЯК (1961–2017)

Памятку на ньго вично буду чувац мац Мария, шестра Оля, Радислав, Наташа и Александар Вичная памят! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. новембра наполнєли ше 5 смутни роки одкеди нас занавше зохабела наша мила

ЄЛЕНА ИВАК народзена Михальовски

Його витирвалосц у роботи, колеґиялносц и приятельску потримовку, занавше будземе паметац. Колектив НВУ „Руске слово” Спочивай у мире Божим!

Красни памятки на ню чуваю супруг Ян, дзивки Лидиа и Ивана зоз фамелию

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ На милого брата

ВЛАДИМИР МАКАЇ (1960–2004) Прешли 15 роки як ше преселєл до вичносци Твойо браца и шестри зоз фамелиями Спочивайце у мире Божим!

На наших милих родичох

ВЛАДО МАКАЇ МАРИЯ МАКАЇ (1936–2015) (1936–2005) Прешли 4 роки од шмерПрешли 14 роки од шмерци ци нашого оца нашей мацери Вашо дзеци: Михал, Юлин, Янко, Сенка и Славка зоз фамелиями, унуки и праунуки Спочивайце у мире Божим!

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 7. новембра 2019. року наполня ше дзевец роки як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец, швекор и дїдо

СЛАВОМИР БУИЛА (1941–2010) з Дюрдьова Його милу подобу у своїх шерцох занавше буду чувац супруга Єлица, синове Мирослав и Владимир зоз фамелиями Спочивай у мире Божим!

1. НОВЕМБЕР 2019.

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 30. октобра наполнєли ше два жалосни роки як нас занавше зохабела наша мила

ВАЛЕНТИНА ВИНАЇ народзена Ходак (1972–2017) Красни памятки на єй милу подобу навики буду чувац: супруг Велимир, брат Силвестер зоз дзецми, шестра Сенка зоз фамелию, Кимо зоз сином Робертом, и Мира и Любка зоз своїма фамелиями Спочивай у мире Божим!

CENOVN>K MALIH I POSMERTNIH OGLA[KOH – mala ogla{ka do 20 slova ko{ta 200 dinari – mala ogla{ka vecej yk 20 slova ko{ta 300 dinari – uramikovani tekst ogla{ki, abo vin~ovanki ko{ta 500 dinari – posmertna ogla{ka na wdno polqo ko{ta 600 dinari – posmertna ogla{ka na dva poly ko{ta 1 200 dinari. Cenovn<k va`i od 1. мая 2015. roku Ogla{ki mo` poslac na mejl office@ruskeslovo.com лєбо informator@ruskeslovo.com i uplacic na rahunok Novinsko-vidavatelqnej ustanovi “Ruske slovo” u banki Inteza ~islo 160-923244-82. Informaci< mo` dostac na telefon 021/ 6613-697.

РУСКЕ СЛОВО 31


ИНФОРМАТОР

* дзе цо будзе *

БРУҐОШОВО ФОТОҐРАФИЇ У АРХИВУ ВОЙВОДИНИ На основу Правилнїка о додзельованю стимулацийох и наградох у форми стипендийох НАЦИОНАЛНИ СОВИТ РУСКЕЙ НАЦИОНАЛНЕЙ МЕНШИНИ розписує

КОНКУРС

за додзельованє наградох у форми стипендийох у академским 2019/2020. року Национални совит додзелює вкупно до 5 награди у форми стипендиї за найлєпши успих студентом 3. и 4. року Оддзелєня за русинистику Филозофского факултету у Новим Садзе. Право конкуровац маю студенти хтори виполнюю шлїдуюци условия: ■ же су державянє Републики Сербиї ■ же су младши од 27 роки ■ же им просек оценох найменєй 8.50 Потребна документация: ■ молба за доставанє награди/стипендиї ■ уверенє о уписаним трецим або штвартим року факултету ■ уверенє о положених испитох у предходних рокох зоз просеком оценох ■ копия документу хтори потвердзує державянство (уверенє о державянству, вивод з матичней кнїжки народзених, копия пасошу...) ■ фотокопиї наградох зоз змаганьох и конкурсох Конкурс отворени од 24. октобра по 8. новембер 2019. року. Зоз молбу приложиц потребну документацию, контакт адресу, число рахунку (копия карточки зоз банки) и число телефона. Нєблагочасово прияви ше нє будзе розпатрац. Прияви зоз комплетну документацию посилац на адресу: Национални совит рускей националней меншини, Фрушкогорска 64, 25233 Руски Керестур, Тел. 025/705-222; 705-333 РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Городска управа за будовательну жем и инвестициї Улїца Стевана Брановачкоґ чс. 3 21000 Нови Сад Телефон: 021/4889-146

ОБВИСЦЕНЄ

о обявйованю Явного конкурса за пополньованє окончуюцих роботних местох на нєодредзени час у Городскей управи за будовательну жем и инвестициї Городу Нового Саду Роботни места: окончователь за проєктованє комуналней инфраструктури, хторе розподзелєне до роботного места совитнїк, 1 окончователь на нєодредзени час и окончователь за роботи координациї за надпатранє транспортних поверхносцох и розкопйованє, хторе розподзелєне до роботного места самостойни совитнїк, 1 окончователь, на нєодредзени час. Текст явного конкурса за пополньованє наведзенoго роботного места мож превжац на интернет презентациї Городу Нового Саду: http://www.novisad.rs/. Городска управа за будовательну жем и инвестициї Городу Нового Саду

32 РУСКЕ СЛОВО

На вовторок, 5. новембра, будзе отворена вистава „Обряди преходох у фокусу обєктиву фотоґрафох Будински”. Вистава почнє на 12 годзин у Архиву Войводини у Улїци Жарка Василєвича 2а, Нови Сад. Вистава у орґанизациї Заводу за културу войводянских Руснацох, а зоз потримовку Архиву Войводини, Музею Войводини, Покраїнского заводу за защиту памятнїкох култури Петроварадин и Городу Нового Саду. Концепция и леґенди: др Миряна Дєкич, етнолоґ, Любица Отич, историчар, Скениранє и обробок фотоґрафийох: Неделько Маркович, фотоґраф. Орґанизатор Йовґен Мудри. ***

БАЛ МЛА ДИХ У КУД „ТАРАС ШЕВЧЕНКО”

Штварти Бал младих, од петнац по трицец пейц роки у орґанизациї младежи з Културно-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова будзе шлїдуюцого викенду, на соботу 9. новембра. Уходнїци за Бал мож резервовац або купиц по 2. новембер при Тамари Салаґ на 064/ 412-98-85. Уходнїца 1 200 динари. Бал будзе отримани у про сторийох КУД „Тарас Шевченко”, почнє на 19 годзин, грац будзе „Пицикато бенд”, а за го сцох орґанизована богата вечера и томбола.

ПОЧАЛО ПРИЯВЙОВАНЄ ЗА УЧАСТВОВАНЄ НА „ДНЬОВКИˮ И ЄЙ ФОТО-КОНКУРСУ Мултимедиялна програма младих Дньовка, 22. по шоре, будзе отримана 22. и 23. новембра у орґанизациї младих зоз здруженя „Пакт Рутенорумˮ. Першого дня „Дньовкиˮ, хтора будзе отримана пияток, 22. новембра у Клубу 10 од 20 годзин, будзе виложена литературновизуална вистава Емилиї Чизмаровей „Twitterатура з мураˮ, а предвидзене и пущанє документарного филма „Сплавˮ шведского редителя Маркуса Линдина. На соботу, другого дня манифестациї, на 20 годзин, почнє отверанє вистави фотоґрафийох зоз конкурсу „Дньовкиˮ, а за 21 годзин предвидзена главна мултимедиялна програма. Конкурс за найлєпшу авторску фотоґрафию тиж отворени и будзе тирвац по 15. новембер, а тема тогорочного конкурсу – „Руиниˮ. Члени „Пакт Рутенорумуˮ поволую шицких младих хтори ше аматерски або професийно занїмаю зоз фотоґрафию же би на задату тему, свойо авторски роботи послали на имейл:pactruthenorum@gmail.com. За перши три места предвидзени пенєжни награди. Тиж, поволани и млади зоз шицких местох до 35 рокох, хтори творя у рамикох вецей файтох уметносци, же би ше приявели и зоз своїм наступом збогацели програму 22. „Дньовкиˮ. Приявиц ше мож тиж по 15. новембер, на „Пактов” або „Дньовковˮ фейсбук бок, або особнє членом здруженя „Пакт Рутенорумˮ.

МАЛИ ОГЛАШКИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзве рох. Щици од ви тру, жи ми, га ла й ку, пра ху, ин сек тох. МОНТИРАМЕ: – РОЛЕТ НИ

– ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ – ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ – МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ – ВЕ НЕ ЦИ ЯНЕ РИ – ОПРАВ КИ 025/5827-710, 060/5088-433 1. НОВЕМБЕР 2019.


СПОРТ СТОЛНОТЕНИСЕРЕ „РУСИНА” НА БЕОҐРАДСКИМ ТУРНИРЕ И У ЛИҐИ

ШОРУЮ ЗАМЕРКОВАНИ РЕЗУЛТАТИ Столнотенисере СТК „Русинˮ зоз Руского Керестура, прешлей нєдзелї, 27. октобра, у 4. колє Южнобачкей лиґи, дома бавели зоз екипу СТК „Селенчаˮ зоз Селенчи и победзели з резултатом 4:1. На єдним з наймоцнєйших Отворених турнирох у Беоґрадзе посцигли барз добри резултат, бо Матей Сабадош медзи 16 найлєпшима, а у тей хвильки є 15. на топ лїстини столнотенисерох Сербиї На нєдзельовим змаганю у Лиґи Русиново столнотенисере бавели у стандардним составе Матей Сабадош, Михайло Сабадош и Иґор Фейди, а посцигли шлїдуюци резултати: Матей Сабадош – Ален Хломка 3:0 у сетох, Михайло Сабадош – Марян Сабо 3:2, а Иґор Фейди – Франтишек Чоланди 0:3 у сетох. У дублу Сабадош/Сабадош процив Сабо/Чоланди резултат бул 3:1 за Русиновцох, та вкупни резултат 4:1. Обидва екипи ше находза у штредку таблїчки, а змаганє було чежке, алє Русиново столнотенисере заш лєм бавели лєпше и заслужено победзели. На шлїдуюцу нєдзелю, 3. новембра у 5. колє, Русин будзе госц у Сербским Милетичу. Столнотенисере Русина тидзень пред 4. колом, 19 и 20. октобра, участвовали и на Отвореним турнире Беоґраду хтори єден з двох наймоцнєйших турнирох у Сербиї, попри новорочного новосадского турнира. Першого дня турнира, 19. октобра, бавели младши кадети – Фейди Иґор, Шанта Александар, Матей Макаї и Колошняї Стефан. Перши двоме прешли квалификациї и вошли медзи 64-ох найлєпших бавячох и вошли на главну таблу дзе ше бави на випадованє. Фейди там у першим колє победзел, та вошол медзи 32-ох найлєпших, алє друге коло страцел и випаднул, док Макаї випаднул после першого кола на главней табли. Кадети и юниоре бавели ютредзень турнира и за першу катеґорию наступел лєм Сабадош Матей котри прешол ква-

лификацийну ґрупу и на главней табли победзел ище у двох колох, та вошол медзи 16 найлєпших, а вец випаднул. Сабадош по рокох мал право бавиц и за юниорох, як и Горняк Стефан, алє обидвоме випадли у квалификацийох. Но, Матей Сабадош, дзекуюци и тому турниру у тей хвильки на 15. месце на топ лїстини найлєпших столнотенисерох у Сербиї. Як нагаднул тренер Ковачевич у наступним периодзе у Клубу поробя шицко же би го пририхтали, та же би на наступних двох турнирох вошол до топ 12, хтори вец на концу сезони бавя окремни турнир за пласман на ранґ лїстини Сербиї. Шлїдуюци турнир за хтори ше Русиновци рихтаю и вредно тренираю у спортскей гали, будзе 20. новембра у Бечею. М. А.

ОКРУЖНА КА ДЕТСКА ЛИҐА

ДОБРЕ БАВИСКО, ГОЧ И У СЛАБШИМ СОСТАВЕ ФК „Младосц” (Апатин) Всоботу, 26. октобра, катеди ФК „Русин” одбавели осме коло Першенства кадетскей лиґи процив реномованого ФК „Младосц” зоз Апатину з резултатом 2:1 (0:0). Перши полчас прешол у ровномирней борби обидвох екипох хтори закончени з нєришеним резултатом 0:0, а у другим полчасу, бависко обидвох екипох було вельо напартейше, окреме после 60. минути, кед за ФК „Русин” перши ґол дал Давид Надь. Од тей 60. минути, судия хтори потамаль судзел цалком коректно, постава буц 12. бавяч домашнєй екипи. Же судия очиглядно жадал оможлївиц побиду ФК „Младосц”, потвердзую два фаули хтори нє досудзени русиновцом, а потим и покалїченє бавяча Русина кед судия нє претаргнул бависко же би на терен вишол лїкар. Така нєкоректносц у судзеню, вше баржей фрустрирала младих бавячох Русина, та пре пригварки судийови, достали три жовти картони. У тих напартих 20 минутох при концу стретнуца, домашня екипа вировнала резултат на 1:1, а потим ше им у остатнєй минути зоз пеналу поспишело дойсц аж и до побиди. Треба визначиц же судия перше предлужел стретнуце за два минути, а потим за седем, покля домашнї нє дали ґол. Як визначел тренер кадетох Русина, Зденко Шомодї, гоч 1. НОВЕМБЕР 2019.

– ФК „Русин” 2:1 (0:0) предлуженя и нє пременєли резултат стретнуца, клуб заш лєм приявел нєкоректносц судзеня на тим змаганю, и прихильносц судиї спрам домашнєй екипи, од 60. по 80. минути. – Маме прецо буц нєзадовольни зоз справованьом процивнїкох хтори досц оштро бавели, можеме буц нєзадовольни зоз судийом, зоз конєчним резултатом на змаганю, алє найбитнєйше же зме задовольни сами зоз собу, як зме преґурали цале бависко гоч и у ослабеним составе. Тото цо найважнєйше, то же бизме по конєц сезони предлужели тренирац у истим темпу як и дотераз, та нє виостаню анї добри резултати. – визначел тренер Шомодї. Русин на змаганю наступел у составе: Чордаш, Максимович, М. Ковачевич, Бодянец, Няради, Джуджар, Чонка, Н. Ковачевич, Тома, Попов, Надь, а у замени резервни ґолман Драґутинович. Тренере на змаганю: Зденко Шомодї и Владимир Хома. Того викенду, кадети ФК „Русин” на домашнїм терену дочекаю кадетох ФК „Пиньвиц”, та з тей нагоди поволани шицки навияче Русина же би пришли потримац вредних и пожертвовних фодбалерох. Ан. М.

РУСКЕ СЛОВО 33


СПОРТ ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА СУБОТИЦА

ИСКРА ПРЕТАРГЛА СЕРИЮ ПОРАЖЕНЬОХ ФК „Искра” – ФК „Слоґа” (Остоїчево) 6:1 (2:1)

Коцур: стадион ФК „Искра”, патрачох 150. По два ґоли за Искру дали Душан Ваяґич, Боґдан Сталевич и Давид Дакич. Состав: Калинич, Лазар Ваяґич (Ери), Петрович (Делич), Юрчук, Дякович, Сталевич, Комазец, Малацко, Пєшивац, Душан Ваяґич (Дакич) и Сердар. ФК „Слоґа”, як слабша и остатня пласована екипа на таблїчки була идеални процивнїк и нагода за Искру же би зоз побиду на тим стретнуцу претаргла серию од трох пораженьох, а бавяче себе подзвигли самодовириє. Фодбалере Искри добре вошли до бависка и одпочатку госцом дали на знанє же нє думаю випущиц три боди и доказац же заслужую лєпши пласман на таблїчки. Публика на Искровим стадионє на перши ґол чекала коло 25 минути, кед судия досудзел пенал за Искру, котри Душан Ваяґич вихасновал. Пред тим як дали ґол фодбалере Искри мали ище даскельо добри шанси за ґол, од хторих найлєпшу нє вихасновал Комазец чийо бице застановела статива. Радосц Искрових бавячох нє тирвала длуго, понеже госци после 5 минутох виєдначели резултат. Кед шицки на стадионє подумали же ше на одпочивок пойдзе зоз нєришеним резултатом, досудзени нови пенал за Искру. Єдно бице ґу ґолу єден бавяч Слоґи застановел з руку, та судия оправдано указал на билу точку. Пенал знова, сиґурно вихасновал Душан Ваяґич. У другим полчаше на терену бавела лєм єдна екипа, а то була Искра. Госцинска екипа у другим полчаше цалком

остали без моци, та ше бавело углавним опрез їх ґола. На 3:1 за Искру звекшал Боґдан Сталевич после 10 минутох бависка у другим полчаше. У 70. минути до бависка вошол 17–рочни Давид Дакич, котри нєодлуга дал свой перши ґол у сениорскей конкуренциї и звекшал на 4:1 за Искру. Даскельо минути после першого ґола Дакич ше знова уписал до стрилцох и звекшал на 5:1, а точку на тото змаганє положел ознова Сталевич пред самим концом змаганя После 11 колох Искра на 13. месце на таблїчки и освоєла 12 боди. У шлїдуюцим колє Искру очекує госцованє у Панониї, дзе ю дочека штвартопласована екипа ФК „Панония ИМ Тополя”. З. К.

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ЗОМБОР

ВАЖНА ПОБИДА ЗА РУСИН ФК „Русин” – ФК „Будучносц” (Младеново) 2:1 (2:1)

Руски Керестур: Стадион ФК Русин, судия: Йовица Єрилович, Оґнєн Матич и Йован Єрич, ґоли за Русин дал Деян Давидович у 20. и 33. минути. Жовти картони у екипи Русина достали: М. Надь, Б. Надь, Малацко и Гарди. Русин: М. Надь, Д. Веселинович, Б. Голик, Б. Надь, Й. Гарди, А. Малацко, К. Боднар, О. Маркович, С. Дюканович, Д. Давидович, Д. Будински, а на замени: Ф. Тома, И. Маньош, Ж. Виславски. У єденастим колє Подручней фодбалскей лиґи Зомбор, внєдзелю 27. октобра, пред домашню публику ФК „Русинˮ победзел екипу ФК „Будучносцˮ зоз Младенова зоз резултатом 2:1 (2:1). На початку стретнуца нагадовало ше добре бависко и прешвечлїви резултат

34 РУСКЕ СЛОВО

за Русиновцох по конєц стретнуца. Медзитим, нє ишло так лєгко. Док було моци Русиновци у першим полчасу указали як треба бавиц фодбал. Швидке бависко, кратки паси, надосц дриблинґи, бица на ґол. Було очиглядне же добре бавя. У цалосци, судия добри, у 13. минути запискал индиректне бице, кед лєм вон видзел же домашнї бавяч „додалˮ лабду свойому ґолманови, та зоз коло 16 метерох госци дали красни ґол коло „живого мура. Без огляду на прияти ґол слика на Ярашу ше нє пременєла, алє резултат гей, кед у 20. минути Деян Давидович вировнал резултат на 1:1 же би исти бавяч у 33. минути дал ище єден ґол, а то источашнє бул и конєчни резултат 90-минутового бависка.

Же Русиновци нє були у комплетним составе, обачело ше у другим полчаше, но и попри тим, поспишело ше им зачувац предносц зоз єдним ґолом над екипу госцох. На нєдзельовим змаганю, по штири жовти картони додзелєни и домашнєй и госцуюцей екипи. Зоз тоту побиду, Русин после одбавених 11 змаганьох на 8. месце на таблїчки зоз 17 бодами, а на нєдзелю 3. новембра Русин ознова будзе домашнї, кед наступи процив ФК „Маґличˮ зоз Бачкого Маґличу хтори тераз на 14. месце. После того змаганя, Русиново фодбалере буду бавиц процив ФК „Жакˮ зоз Зомбора, хтори у тей хвильки на остатнїм 16. месце. Без двох шлїдуюцих побидох, кажди иншаки резултат будзе нєуспих. Ан. М. 1. НОВЕМБЕР 2019.


sport@ruskeslovo.com

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА НОВИ САД

ИСТЕ ЧИСЛО БОДОХ И МЕСТО НЇЖЕЙ ФК „Ветерник” (Ветерник) - ФК „Бачка 1923” 2:1 (0:0)

ДЮРДЬОВ: Стадион ФК „Ветерник” у Ветернику,патрачох 100. Главни судия Зоран Драґолєвич (Бачки Ярак), помоцни Єлена Трнинич (Футоґ) и Душан Зорич (Нови Сад). Жовти картони у екипи Бачки достали: Лю. Тривунович, Калайджич и Деянович. Ґол за Бачку посцигнул часто споминанти по тим Душан Тривунович у 91. минути стретнуца. БАЧКА: Смолян, Калайджич (Балоґ), Лю. Тривунович, Деянович, Вуйович, Данґубич, Летич (С. Тривунович), Маркович, Янкович (Солдат), Д. Тривунович и Станкович. У 13. колу єшеньскей часци першенства Подручней фодбалскей лиґи Нови Сад, внєдзелю 27. октобра на фодбалским стадиону у Ветернику домашнї пиятопласовани ФК „Ветерник” дочекал дзевятопласовани ФК „Бачка 1923” зоз Дюрдьова. У першим полчасу Бачка бавела одлично, моцно ше бранєли и глєдали свою шансу за ґол. Медзитим, перши полчас ше закончел без ґолох. У другим полчасу, домашнї отворели свойо бависко, та у 51. минути

ФК „Бачка 1923” ознова на дзешатей позициї

дали перши ґол. На дуги ґол ше нє чекало длуго, бо у 62. минути домашнї звекшали предносц на 2:0. Екипа Бачкей потим почала вецей нападац, а на половки другого полчасу мали добру нагоду бицом зоз пенал точки, алє лабда нє сцела до ґолу. Змаганє предлужене три минути цо вихаснова ли го сци, одно сно дюрдьовски фодбалере уж у першей минутки предлуженя, як горе спомуте алє закладанє нє було достаточне понеже домашнї победзели з ґолом розлики. На змаганю подзелє-

ни штири опомнуца, од того три дюрдьовским фодба лером за „оштри” старт. По сле того змаганя ФК „Бачка 1923” на таблїчки Подручней фодбалскей лиґи Нови Сад место нїжей и ознова на дзешатим месце, зоз шеснац бодами. У шлїдуюцим, 14. колу, ФК „Бачка 1923” будзе домашня на змаганю зоз штернастопласованим ФК „Татра” зоз Кисачу котри ма пейц боди менєй од Бачки. Змаганє ше отрима на нєдзелю, 3. новембра, на 13.30 годзин. С. С.

ФОДБАЛСКА ПАНОРАМА ОПШТИНИ ШИД

ЕРДЕВИЧАНЄ ПЕРШИ У ОПШТИНСКЕЙ ЛИҐИ Зоз стретнуцами дзевятого кола закончена єшеньска часц першенства у Општинскей фодбалскей лиґи Шид. Шампион полсе зони ФК „Ердевик 2017” зоз 23 бодами. Ердевичанє дома прешвечлїво победзели ОФК „Бинґула” зоз 4:0. Добре бавели и фодбалере ОФК „Бачинци” хтори у Вашици победзели Напредак зоз 3:0. ОФК „Бачинци” на таблїчки завжали друге место зоз 21 бодом и жимску павзу можу добре вихасновац и пририхтац ше за предлуженє сезони на яр. У 10. колє Медзиопштинскей фодбалскей лиґи Срим, ґрупа Заход, ОФК „Бикич” дома прешвечлїво победзел Слоґу з Чалми зоз резултатом 6:0. Сримец у Беркасове победзел Єдноту зоз Шиду 1. НОВЕМБЕР 2019.

зоз 4:0, ФК „Обилич 1993” зоз Куковцох на госцованю у Равню победзел ФК „Зека Булюбаша” зоз 3:1, а Ґраничар з Адашевцох дома страцел од Фрушкогорцу з Мандєлосу зоз 2:1. На таблїчки Фрушкогорец перши и БСК други маю по 22 боди, Сримец треци зоз 19 бодами, ОФК „Бикич” шести зоз 16, Обилич 1993 осми ма 13 боди, а Ґраничар дзешати и дванаста Єднота маю по 11 боди. На нєдзелю у 11. колє буду бавиц водзаци Фрушкогорец хтори дочекує ОФК „Бикич”, Сримец будзе госц на терену у Чалма дзе будзе бавиц процив ФК „ Слоґа”, Єднота на своїм терену дочека ФК „Зека Булюбаш”, Обилич 1993 будзе дома бавиц процив Слоґи з Воґну, а Словен у Руми дочекує Ґраничар з Адашевцох. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО 35


СПОРТ ЗНАЧНИ УСПИХ КАРАТИСТИ ҐЛОРИЯНА ШТРАНҐАРА

БРОНЗА И СТРИБЛО НА ЗМАГАНЮ У ИНДЇЇ

М

Внєдзелю, 20. октобра у Индїї, у орґанизациї Карате союзу Войводини отримани Куп Войводини за пионирох и надїї. Карате клуб „Гайдукˮ зоз петнац змагателями у поєдинєчней и у екипней конкуренциї освоєл три златни, штири стриберни и шейсц бронзово медалї

едзи наградзенима змагателями и Ґлориян Штранґар зоз Руского Керестура, хтори освоєл два медалї. У поєдинєчней катеґориї Ґлориян освоєл 3. Место, односно бронзову медалю, а у екипней катеґориї вєдно зоз Марком Пуцаровим, Растком Батурановим и Милошом Вуковичовим, Ґлориян завжал 2. место и стриберну медалю и так ше пласовал на державне першенство. ЛЄПШИ УСЛОВИЯ

Ґлориян за Карате клуб „Гайдук” почал тренирац того лєта, кед го од авґуста зоз индивидуалнима тренинґами пририхтовал тренер Зоран Рашкович, а од септембра постал и їх урядови член. Карате клуб зоз Кули по ну ка лєп ши усло вия, на сам предз кед слово о одходу на змаганя, та свойо амбициї у тим спорту пошол витвориц праве у тим Клубу. Як гвари, пред змаганьом члени Карате клубу „Гайдук” каждодньово тренираю, а кед змаганя нєт, тренинґи маю три раз до тижня. – Же бизме посцигли добри резултати тренираме вредно и намагаме ше буц єдни другим потримовка, цо нам оможлївює же бизме лєгчейше поднєсли интензивни тренинґи. Атмосфера на тренинґох позитивна и весела, та вше идзем з дзеку. На змаганю у Индїї конкуренция була моцна, як и на шицких змаганьох потераз, алє зоз нашу упартосцу и витирвалосцу ше нам поспишело принєсц числени медалї до Kлубу – гвари успишни ка-

36 РУСКЕ СЛОВО

ратиста и додава же после змаганя у Индїї, ушлїдзи змаганє у Беоґрадзе, а потим державне Першенство, на котрим ше найду найлєпши каратисти Сербиї. Змаганє будзе отримане початком новембра, а каратистом жадаме ище вельо медалї, як у екипней, так и у поєдинєчней катеґориї. ЗДОГАДНЇК НА ЛЄПШИ ЧАСИ

Далєких седемдзешатих рокох прешлого вику, кед ше тедишнї млади почали интересовац за карате, у Руским Керестуре мало хто знал за тот спорт, одно сно борецку схопносц. Пропаґовали го школяре и студенти хтори на школованю були у Зомборе, Суботици, Новим Садзе, Беоґрадзе. Тедишнї ентузиязем би могло прировнац зоз першу любову! Спочатку ше тренинґи отримовало у сали Младежского дома у Руским Керестуре. Теди ше у тей сали през тидзень отримовало годзини физичного за школярох у Основней школи и Ґимназиї „Петро Кузмяк”, а од пиятку по нєдзелю сала Дома була стредзиско шицких других младежских активносцох. Карате клуб „Русин” оформени 1980. року, а найвецей заслуги ма праве Рудолф Мезек, хтори з вельким ентузиязмом и любову тот спорт поставел на праве место – до фамелиї СД „Русин”. Формовац клуб помогло и СД „Русин” за хтори видвоєло средства за купованє нєобходней опреми. Од самого початку екипа „Русина” призначовала добри резултати. Вецей як трицец роки Клуб водзи Михайло Орос Лаци. За тот период Клуб призначел вельо добри успихи, освоєни числени припознаня на шицких змаганьох дзе ше зявели каратисти Русина. Були то златни часи. Нєшка КК „Русин” ма добрих каратистох хтори тиж посцигую одлични резултати на змаганьох. За розлику од дакедишнїх часох остатнїх рокох успих бул посцигнути у очежаних финасийних условийох. Клуб уж роками зочени зоз подлим финасийним станом, 1. НОВЕМБЕР 2019.


sport@ruskeslovo.com

сами себе плаца драгово трошки за одход на змаганя, котизациї... – Подло стоїме! Вишли зме зоз ВКФ союзу, бо нам ше число каратистох осипало, а и пре пенєжи. З оглядом на тото же маме лєм дзешец активних членох Клубу, анї зме од Спортского союзу Општини Кула нє вимагали средства за дїялносц. Цо лоґичне, з оглядом на число каратистох у Клубу. Велї нашо члени пре подли обставини прешли тренирац до КК „Гайдук” зоз Кули, як цо Ґлориян и Сара Планчак, хтори перши успихи и крочаї у каратеу направели у Русину. Затераз зме примушени стаґнировац, пробуєме затримац число каратистох на тим уровню, а у наиходзацим периодзе тото чи-

ЕКИПА ХТОРА ПОЛОЖЕЛА ФУНДАМЕНТ КЛУБА У дакедишнєй екипу КК „Русин” були: тренер Рудолф Мезек, капитен Златимир Рамач, Владислав Дудаш, Владимир Тиркайла, Славко Бучко, Михайло Семан, Славко Будински, Янко Рускаї, як и С. Кнежевич, Н. Вуканович и В. Чвокич. У катох, екипно, змагали ше: Михайло Орос, Златимир Афич и Михайло Надь. За дзивчата у екипи у катох були: Тамара Пащан, Мирослава Чордаш и Любка Яким. Лиґа мала дванац екипи, а Русин бул вше коло штредку таблїчки.

сло звекшац. То єдина драга хтора би нас могла виратовац од проблемох хтори нас уж роками трапя – гварел тренер КК „Русин” Михайло Орос Лаци. Идуцого року КК „Русин” наполнї штерацец роки од кеди є реґистровани у карате союзу. За єден спортски клуб то озбильни роки, то и час хтори шведочи о вельким искуствию. О призначених числених успихох на домашнїх и медзинародних змаганьох хтори освоєли каратисти Русина од теди по нєшка найлєпше шведоча клубски витрини. Вєдно, вони би требали буц ґарант за успихи и у наиходзацих рокох. Ан. Мeдєши А. Паланчанин 1. НОВЕМБЕР 2019.

МЕДЗИНАРОДНИ КУП „ЗЛАТНА ПЕСЦ” У ОДЖАКУ

ПЕРШЕ И УСПИШНЕ ЗМАГАНЄ

Млади каратисти Карате клуба „Русинˮ на 11 Медзинародним купу „Златна песцˮ у Оджаку, всоботу, 26. Октобра, посцигли значни успихи, гоч им то було перше змаганє. На тим змаганю участвовали коло 300 змагателє зоз 25 клубох з Румуниї, Босни и Герцеґовини и Сербиї. Наш клуб представяли пецеро змагателє: Хана Будински, Каролина Пап, Йована Фаршанґ, Максим Катона, и Патрик Варґа, хотри ше змагали у двох катеґорийох – кати поєдинєчно и борби поєдинєчно, а за змаганє их пририхтала Марина Надь. У катеґориї кати поєдинєчно два перши места завжали Хана Будински

и Патрик Варґа, а три други места Максим Катона, Каролина Пап и Йована Фаршанґ. У борбох поєдинєчно два перши места завжали Йована Фаршанґ и Максим Катона, а три треци места освоєли Патрик Варґа, Хана Будински и Каролина Пап. Змаганє отримало „Шотокан” Карате Союз Сербиї и Спортски клуб „Младосцˮ зоз Оджаку. Ол. Ж.

ТРЕЦА РУКОМЕТНА ЛИҐА СИВЕР „СИВЕР”

РУКОМЕТАШЕ ЗАЗНАЧЕЛИ ИЩЕ ЄДНУ ПОБИДУ

РК „Русин” – РК „Борац” (Бачки Ґрачац) 26:23 (11:15) Руски Керестур: Спортска гала, патрачох 50. Судия змаганя: Велько Десница зоз Червинки и Алекса Костелник зоз Червинки. РУСИН: Милинкович, Мудри, Рац (2), Тома (6), Гербут (9), Виславски, Салак (2), Варґа, Микита, Югик (7). Вовторок, 29. октобра у Спортскей гали у Руским Керестуре, пред коло 50 патрачами, одбавене рукометне стретнуце шестого кола Трецей рукометней лиґи сивер „Сивер” дзе на терену свойо моци одмерали РК „Русин” и РК „Борац”. Змаганє закончене зоз трома ґолами предносци за домашнїх, з резултатом 26:23 (11:15). Перши полчас потвердзел же ше на терену нашли два екипи подобних моцох кед ше ґоли вименково зменьовали аж по 20. минут. Од тей мину-

ти по конєц першого одпочивку, водзиц почала процивнїцка екипа. Русиновци теди зазначели лєм два ґоли, обидва схопного Гербута, та шицки нагоди вахасновали го сци. Други полчас Русиновци рушели вельо оштрейше, та так ше им по 47. минут по спишело виєдначиц резултат, по сле чого го сци вецей нє були у предно сци. Дзешец минути пред концом стретнуца, троме найефикаснєйши бавяче на тим змаганю Гербут, Югик и Тома звекшали предносц за три ґоли и оможлївели побиду Русиновцом. По сле того змаганя, Русин би требал завжац єдно ме сто висше на таблїчки, бо ше у седмим колє зидзе зоз останьопласованим ФК „Кляїчево” хтори у тей сезони нє зазначел анї єдну побиду. Ан. М.

РУСКЕ СЛОВО 37


ИНТЕРМЕЦО

ГОРУЦИ ТЕПШИ (од Блажени Хома-Цветкович )

Чамчики з бундавкох Як увариц? Бундавки очисциц, пререзац на поли и видубиц, видлобац зоз нїх штредок. Тото кус посолїц. До глїбшого палачинкара усипце олєю (масци) и кус попражце пошекани цеснок, на дробни фалатки порезану парадичу и паприґи, потарти целер и кус менєй як пол чомовчка пошеканого копру. До того додайце штредок зоз бундавкох и вєдно динстуйце док шицко нє одмегча. Посольце, або повеґетуйце по смаку. Док ше тото динстує, порихтайце тепшу и до нєй поскладайце видубени бундавково половки, а дно поолєюйце да ше нє залїпи, а да будзе сочнєйше. У медзичаше потрице сир, розтрепце вайца и шицко вєдно помишайце. Кед шицко мегке, склоньце з Потребне: ринґли и кус почекайце да ше охладзи, а вец до того усипце ■ 3 бундавки сир и вайца, ище раз помишаштреднєй велькосци йце и з тим полнїце бундавки. ■ 2 червени паприґи По верху посипце зоз копром. ■ 1 парадичу Печце на 200 Ц дас 40-45 мин. ■ 4-5 струча цеску Уживайце у нє драгим, а смач■ фалаток целеру ■ чомовчок копру ним єдлу! ■ 150 ґр. сира ■ 3 вайца ■ олєй, соль, веґету

Бундавки можеце полнїц и зоз печарками, лєбо млєтим месом, билим месом... можеце положиц по своїм смаку тото цо любице.

38 РУСКЕ СЛОВО

1. НОВЕМБЕР 2019.


rusmak.ruske@gmail.com ГОРУЦИ ТЕПШИ

преверени

(од Танї Салонтаї)

Чиа пудинґ

Поради

Чиа нашенька маю високу поживову вредносц, целу даваю зоз протеїни, витамини, минерали и одличне су жридло влакнох и омеґа 3-масних квашнїнох. Нє маю нїяки специялни смак у гевтей фурми у якей их купиме. Алє маґия ше случи у комбинациї зоз чечносцу. Добре би було кед бисце их нє варели и нє пражели, же би нє страцели свойо нутритивни вредносци. Тот пудинґ найлєпше порихтац вечар и рано маце порихтани фриштик!

обисцу

Состойки за єдну особу: ■ Ягоди (банани, малини, боровници, бобкова (бобичаста) овоц ■ 250 мл йоґурту (може и кефир, млєко – кравске, мандульово) ■ 3-4 ложки чиа нашенькох ■ Ложка меду (може, а нє муши)

До блендеру положце йоґурт и ягоди и шицко вимиксуйце, усипце до шольки и умишайце 3-4 ложки чиа нашенькох и охабце у фрижидеру же би преноцовало и упило млєко. Комбинациї за тот пудинґ рижни, можеце до ньго додац гроженка, лїсковци, кикирики, орехи, какао, цимет... Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

1. НОВЕМБЕР 2019.

Як ефикасно зняц вапнянїк (каменац) зоз туш кабини? До пластичней фляши зоз пумпочку положце 100 мл чечносци за судзину (гоч яка), 100 мл цеплей води и 4 мещки лимунтусу. Напирскайце туш кабину зоз тим средством и вичухайце зоз шпунджийку. *** Гребенї и щетки найлєгчейше очухаце зоз содубикарбону. До судзини улєйце цеплей води, додайце ложку шампону и пол шольки соди-бикарбони. Намакайце щетки пол годзини, а вец их вимийце з цеплу воду и осушце. *** Пах сплєшнєнїни нєстанє зоз фрижидера кед ше го посцера з воду до хторей зме додали єсенц. *** Шпляхи од червеного вина зоз тепиха лєбо тапацираного меблю мож зняц зоз пену за бритвенє. *** Очка останю длужей чисти кед ше умию з цеплу воду до хторей додаме дакус есенцу. *** Сподок пейґли очухайце так же на роботни стол положце дакус вецей солї, прейґ солї положце ренду и „пейґлайце” зоз пейґлу покля шицок бруд нє скапе. Нє уключуйце пару!

РУСКЕ СЛОВО

39


ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ РОК LXXV ЧИСЛО 44 (3861) НОВИ САД, 1. НОВЕМБЕР 2019.

У проєкту идентификованя особох и подїйох зоз склєняних плочох фотоґрафох Будински зоз Руского Керестура, котру орґанизує Завод за културу войводянских Руснацох (ВР), а котри уж длугши час обявйовани на остатнїм боку новинох „Руске слово”, потребна векша помоц ширшей явносци. Велї од обявених фотоґрафийох уж идентификовани, алє о даєдних потераз зазначене барз мало податки. На Фейсбук боку Заводу за културу ВР до окремного албуму положени тоти фотоґрафиї, та ше модлї шицких котри дацо знаю о особох, подїйох,

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Фотоґрафия: 0454P

Фотоґрафия: 0448P

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

часу, обставинох, обичайох, облєчиве и инши податки хтори вязани за тоти фотоґрафиї же би ше явели. Явиц ше мож прейґ порученя на Фейсбуку або коментару на фотоґрафиї, на имейл zavod.rusini@gmail.com лєбо на телефон 021/548-421. Кажда информация значна. Дзекуюци фотоґрафийом хтори настали у фотоґрафскей роботнї Будинскових, а котри диґитализовани на склєняних плочох, зачува ше шведоченє о живоце людзох и подїйох и велїх податкох цо припадаю културно-историйному скарбу Руснацох на тих просторох.

РУСКИ КНЇЖКИ ■ НА САЙМЕ У БЕОҐРАДЗЕ

Profile for ruskeslovo2015

RUSKE SLOVO 44  

RUSKE SLOVO 44  

Advertisement