ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ РОК LXXVI ЧИСЛО 43 (3912) НОВИ САД, 23. ОКТОБЕР 2020.

Фото: Андреа Медєши

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

Фотоґрафия: 0925P_B1055

Фотоґрафия: 0998P

оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу на число телефона 021/548-421, лєбо на мейл: zavod.rusini@gmail.com.

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

■ 52. ДРАМСКИ МЕМОРИЯЛ ПЕТРА РИЗНИЧА ДЯДЇ

СТАНОВИСКА ЧЛЕНОХ ОДБОРОХ И РОБОТНИХ ЦЕЛОХ НАЦИОНАЛНОГО СОВИТУ РУСНАЦОХ

МОЖЕМЕ ПОМОГНУЦ ЦАЛЕЙ ЗАЄДНЇЦИ Пишe꞉ Елемир ДЖУДЖАР, член Роботного цела Проєктни биро

Н ационални

со вит ру скей на ци о нал ней мен ши ни складзе зоз звичайним процентом успишносци, та ше оформел Ро бот не це ло Про єкт ни би ро 2019. ро ку так потераз реализовало прейґ 3.700.000 динари у вецей як нове фахове цело ношителя културней автономиї проєктох. Дзепоєдни проєкти ище у фази реализациї, Руснацох з намиру же би провад зело актуални кон- дзепоєдни конкурси ище нєобявели резултати, а велї ше курси котри зоз свою обласцу и тему облапяю робо- пре пандемию вирусу Ковид-19 мушели кориґовац и ту и компетенциї на ци о нал но го со ви ту, як и дї ял но - пролонґовац. Ґу тому, обчекує ше же по конєц того рока сци дру гих ру ских ин ституцийох, установох, здру- буду розписани ище даскельо нови конкурси. Пракса же ньох, фондацийох и шицких других орґанизаций- указала же найлєпша преходносц, односно найвекше ох. Його циль, насампредз, зберац информациї о по- число потерашнїх одобрених прєктох було на конкурсох нукнутих конкурсох, помагац ношительом и партне- локалней самоуправи Городу Нового Саду, Покраїнских ром порихтац конкурсну документацию; помагац у секретариятох, алє и мрежи иножемних донаторох. пи са ню проєктох и вєдно зоз ношительом проєкта го Окреме жадаме визначиц же наша руска заєднїца ма и ре а лизовац у склад зе зоз написанима активно сца- надосц написани проєкти котри вязани за културу, ми и предкладом буджеин фор мо ва нє и дру ги ту, и помагац у пририхтообласци з компетенциї Пракса указала же найлєпша преходносц, ваню и писаню наративна ци о нал но го со ви ту. односно найвекше число потерашнїх них и финансийних звиПо тераз направени велї одобрених прoєктох було на конкурсох тох спрам усло ви й ох козначни контакти зоз ритри по ставени з боку тих локалней самоуправи Городу Нового Саду, жнима донаторами, орґацо конкурс роз писа ли. низациями, здруженями, а Покраїнских секретариятох алє и члени Роботного цела мрежи иножемних донаторох Слово о конкурсох хтори участвовали на рижних роз пи сую ло кал ни, поинфо-сесийох, семинарох, країн ски, ре публич ни и еду ка ци й ох. Окре ме тре ба спом нуц же члени РЦ Промедзинародни орґани, институциї, донаторе, фондациї, єкт ни би ро ус пи шно за кон че ли VI циклус специялифонди ЕУ и окремни програми, як цо то наприклад ИПА стич ней про гра ми „Упра вя нє з ре ґионалним розвойом и ИПАРД програми... през ЕУ Фонди”, котри уж роками орґанизує Фонд Тоти цилї нє лєгко витвориц, нє лєм пре факт же то „Европски послови” АП Войводини, о чим достати и окреме обсяжна робота, алє и прето же очиглядно хиби сертификати котри оможлївую Националному совиту знаня и искуства у тей, ище вше новей обласци и способе Руснацох же би ше могол представиц як партнер у конобезпечованя финансийох за явни подняца и активнокурсох котри розписую Фонди ЕУ. сци. У пракси, мали зме ситуациї же проєкти нєдостаточно професийно написани, алє и же добри проєкти нє За тот рок окреме було заплановане нащивйованє преходзели на озбильних и вельких европских конкурсох шицких подручних канцеларийох по локалних самоуправох дзе жию Руснаци, же би ше директно поинфорпре нєдостаток референцох при апликантох. вали шицки нашо гражданє о тим же цо роби РЦ Т аки проблеми мож превозисц зоз уключованьом мо Проєктни биро, и як им може помогнуц у заєднїцким фахових и искусних особох, хтори ґу тому маю идеї и апликованю на рижни конкурси. На таки спо соб годна дзеку робиц, и свойо знанє сцу под зелїц з другима буц активована и порушана робота подручних канцехтори лєм уход за до сфери проєктного финансованя. ларийох на терену. У тим, вшелїяк, нєобходна и потримовка Националного совиту, алє и ширшей заєднїци при лобираню и глєданю Прецо то важне? Прето же ше шицки конкурси одноша партнерох за проєкти, як и формованю бази шицких лєм на конкретного хаснователя, як цо то здруженя гражданох, орґанизациї, културно уметнїцки дружтва, наших здруженьох. ституциї, установи, фондациї, алє з другого боку и на Роботне цело Проєктни биро од початку роботи по ин польопривредни ґаздовства и приватни подприємства, тераз конкуровало зоз проєктами на вецей як 145 рижни цо значи же РЦ Проєктни биро може помогнуц наисце конкурси котри розписали 50 розлични институциї у широкому пасму наших гражданох у реализациї їх нашей держави и иножемстве, а його активни члени конкретних потребох.■ источашнє помагали шицким тим хтори питали помоц коло писаня предкладох проєктох, як и коло самого їх Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє буджетованя. Одредзене число проєктох витворене у вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

2 РУСКЕ СЛОВО

23. ОКТОБЕР 2020.

ЗМИСТ

УВОДНЇК Пише: Мария АФИЧ, дописователька зоз Руского Керестура

■ Тижньовнїк 5. Зоз схадзки УО Заводу за културу

■ Нашо места 6. Награда Општини Бачка Тополя додзелєна Сенки Бенчик

■ Економия 12. Актуални роботи у дюрдьовским хотаре

■ Духовни живот 14. У Сримскей Митровици преславени Кирбай

■ Култура и просвита 18. Отримани 52. Драмски мемориял Петра Ризнича Дядї

■ Дом и фамелия 19–22. Активносц, рецепт за красни пензионерски днї

■ Людзе, роки, живот 24–25. Домашнї туризем у епидемиї корони

■ Информатор 28–34. Мали оглашки и In memoriam

■ Спорт 35. СБ „Яша Баков” – фодбалски турнир за ветеранох у Коцуре

■ Интермецо 38–39. Горуци тепши Насловни бок꞉ Мирослав Малацко у представи „Сон шмишного чловека” Достоєвского, режия Владимир Надь Ачим Авторка фотоґрафиї꞉ Андреа Медєши

НАЙВАЖНЄЙШЕ ЖЕ КОНТИНУИТЕТ МЕМОРИЯЛУ ОТРИМАНИ У тижню за нами отримани 52. Драмски мемориял Петра Ризнича Дядї, на тот завод у виртуалней форми. Зоз сиґурносцу мож повесц же то так першираз у його историї, а дай Боже най ше вецей анї нє повтори. Як познате, през три днї отримани три видео-проєкциї скорейших представох у продукциї нашого РНТ „Петро Ризнич Дядяˮ, а виведзена лєм єдна представа „наживо” и то премиєрно, монодрама пририхтана у Драмским студию АРТ, орґанизатора Мемориялу Дома култури Руски Керестур. Так випадло и же ше Мемориял зведол на локални уровень, алє у общей ситуациї у якей жиєме пре епидемию и пандемию, то з велькей часци оправдане. Ґу тому, нє лєгко було у тим замишательстве буц мудри и самим орґанизатором, та ше термин Мемориялу заганяло, одказовало, а вец знова, триском-праском одлучело заш лєм го отримац. По правдзе, анї би ше нє швечело єдней професийней институциї нє орґанизовац фестивал кед то уж поробели вецей нашо аматерски Дружтва, так як могли и як могло, а нє єднак могло анї у рижних локалних самоуправох хтори давали допущеня и за културни змисти. Та и ту ше требало вибориц кед у питаню Драмски мемориял и превжац на себе одвичательносц и орґанизовац таку подїю, у таким чаше и обставинох. Пре кратки час орґанизатор нє могол обезпечиц анї квалитетни ТВ знїмки Дядьових представох, та и ту малочислена публика була ощербена за квалитетни звук, а з тим и розуменє текстох и чувство ужица до представи. А прецо публики нє було, як представительох наших преднякох так и других, мож лєм нагадовац у контексту шицкого цо спомнуте. Проєкциї, заш лєм, ожили и здогадли на одлични ґлумецки витвореня даскельо наших добераних ґлумцох, чи автора и виводзача музичних сонґох, хтори нажаль, зишли зоз животней сцени, и тих цо ше одселєли до швета. На єден способ, видео-проєкциї були як омаж тим нашим велїканом, та и здогадованє на дакедишнї богати театрални живот и дїялносц нашого театра за хтори ше наздаваме же ше ознова враца. Як то у своїм огляднуцу добре замерковал директор РНТ „Петро Ризнич Дядяˮ Славко Орос, тогорочни Мемориял оголєл шицки пошлїдки и одреканя на хтори зме примушени пре актуалну ситуацию з епидемию, и застараносц за будучносц нашого културного живота, нажаль, реална и оправдана. И попри шицкого, мушиме буц задовольни же голєм отримани континуитет Драмского меморияла, тей нашей смотри театралней творчосци хтора уж дожила и свой красни вик.

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ”Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/VII, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторe/ки – Олена Планчак-Сакач, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох – Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Олена Папуґа, Мартица Тамаш, Славица Фейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Лидия Кухар, Андреа Медєши, Оля Русковски * лекторка – Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка – Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки – Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a.d. Beograd 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ” Maxima graf” Петроварадин * E-mail: redakcija@ruskeslovo.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор др БОРИС ВАРҐА *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

23. ОКТОБЕР 2020.

РУСКЕ СЛОВО 3

ТИЖНЬОВНЇК ВЛА ДА РЕПУБЛИКИ СЕРБИЇ

ИЗВЕСНЕ ЛЄМ ЖЕ АНА БРНАБИЧ ОСТАВА ПРЕМИЄРКА Понеже актуалне зволанє Народней скупштини Сербиї хторе вибране на парламентарних виберанкох 21. юния конституоване 3. авґуста, остатнї законски термин за формованє Влади закончи ше 3. новембра, алє скоро сиґурно же процедура будзе закончена у остатнїм тижню октобра

оч у явносци було наявйоване же у тим тижню будзе формована нова Влада Сербиї, 16. по шоре од обнови вецейпартийней системи у держави, конєчни состав найвисшого орґану вивершней власци найскорей же будзе познати аж по нєдзелї. Тото цо сиґурне, же Ана Брнабич и у другим мандату остава премиєрка, понеже єй тоту функцию и задлуженє початком октобра зверел предсидатель Републики Сербиї Александар Вучич на основи законских и уставних компетенцийох. Мандатарка Брнабич потим початком тижня мала консултациї з лидерами парламентарних лїстинох Социялистичней партиї Сербиї – єдинственей Сербиї Ивицом Дачичом и Драґаном Марковичом Палмом, як и з предсидательом Сербского патриотского союзу (СПАС) Александром Шапичом, а з Дачичом и Шапичом на окремних сходох познєйше бешедовал и предсидатель Сепублики Сербиї. Исти дзень отримане и зашеданє Предсидательства Сербскей напредней странки, чий лидер Александар Вучич потим сообщел векшину информацийох и планох у вязи будуцей Влади Сербиї, о хторих потим бешедовала и Ана Брнабич. НОВИ РЕСОРИ И КАДРОВО РИШЕНЯ

Фото: httpswww.srbija.gov.rs

По наявох, половка ресорох буду водзиц жени, односно министерки. Плановани два нови министерства – за людски права и дружтвени диялоґ, и за старосц о фамелиї, дзецох и демоґрафиї. Вияви ше у детальох розликую, насмпредз чи у першим министерстве як окремни сектори буду виокремени меншински права и родна ровноправносц. Понеже формат новей Влади будзе иншаки од актуалней хтора у технїчним мандату, Народна скупштина пошвидко будзе мушиц вигласац и пременки Закона о министерствох. Кед слово о составе Влади, мандатарка гварела же Влада будзе „концентрацийна”, бо у чежких обставинох пре пандемию корони и економски пошлїдки нєобходни широки политични консензус у держави. У тим контексту, социялисти оставаю у Влади, єдно министерство будзе мац и СПАС, а участвованє будзе понукнуте и парламентарним лїстином меншинских националних заєднїцох. Наявене же дзепоєдни значни ресори буду водзиц нєстранково особи. Кед слово о кадрових ришеньох, по писаню медийох, мандат

4 РУСКЕ СЛОВО

и ресор сиґурни лєм актуалному министрови финансийох Синиши Малому. Як найвекше нєсподзиванє, обявене же предсидатель СПС Ивица Дачич после 12 рокох на рижних министерских функцийох, нє будзе у новей Влади. Як обявели Вучич и Брнабичова, йому будзе понукнуте место предсидателя Народней скупштини републи-

ПАРЛАМЕНТАРНИ З ПРЕДСИДАТЕЛЬСКИМА ВИБЕРАНКАМИ? Предсидатель Републики Сербиї и Сербскей напредней странки Александар Вучич наявел же нова Влада будзе огранїченого вику, и же скорейчасово парламентарни виберанки буду отримани вєдно з предсидательскима, найпознєйше 3. априла 2022. року.

ки Сербиї. Расим Ляїч, чий министерски стаж ище длугши и тирва од октоберских пременкох, ище влєце сам обявел же вецей нє будзе член Влади Сербиї. По словох Ани Брнабич, конєчни кадрови со став 16. Влади Сербиї будзе обявени после новей схадзки Пред си дате ль ства СНС, хто ра буд зе отри ма на на нєдзелю, 25. октобра. КОНТИНУИТЕТ ПОЛИТИКИ Конкретни деталї о приоритетох новей Влади буду представени у премиєрковим експозеу, алє наявени даскельо основни напрямки. Як перше, здравствена безпечносц гражданох – борба з чечуцу епидемию алє и систематичне укладанє до здравствених капацитетох и инфраструктури. Далєй, предлуженє усиловносцох на компромису коло статусу Ко сова и Метохиї з Приштину и медзинародну заєднїцу. Потим, интензивна борба процив орґанизованого криминалу, дзе окреме апострофовани „импортовани” милє з державох реґиону. Наявене же и нова Влада Сербиї остава на становиску и курсу очуваня самостойносци и воєней нєутралносци держави, як и предлуженя реформох и европских интеґрацийох. Формованє 16. Влади Сербиї тирва найдлужей у модерней историї сербского парламентаризма. Предходни „рекорд” – 114 днї, тримала такв. Друга Коштуницова Влада 2007 року. Формованє Другей Влади Ани Брнабич уж тирва вецей як штири мешаци.■ Пририхтал И. С. 23. ОКТОБЕР 2020.

tiznjovnjik@ruskeslovo.com

УО ЗАВОДУ ЗА КУЛТУРУ ВОЙВОДЯНСКИХ РУСНАЦОХ

ПРИСПОДОБЕНИ ФИНАНСИЙНИ ПЛАН И ПРОГРАМА РОБОТИ Найзначнєйши одлуки одноша ше на вименки и дополнєня Финансийного плану и Програми роботи Заводу за тот рок. Тиж так, прилапена и одлука о преселєню НВУ „Руске слово”, и процедури за обєкт у улїци Матици сербскей дзе би ше мала преселїц наша институция култури. У просторийох Заводу за културу войводянских Руснацох у Новим Садзе вовторок, 20. октобра, отримана схадзка Управного одбору Заводу за култури войводянских Руснацох. На схадзки вигласани вецей важни одлуки, насампредз о вименкох и дополнєньох Финасийного плану и Програми роботи за тот рок. Пременки хтори настали у реализациї програмох и проєктох пошлїдок актуалних обставинох пре епидемию вируса корона. Велї з програмних проєктох пре мири безпечносци нє були отримани, та за дзепоєдни остава зашпоровани пенєж у буджету Заводу. Понеже плановани финансийни средства нє були потрошени, а як лоґичне ришенє же би ше их вихасновало, буду унапрямени на проєкти хтори ище мож реализовац. Треба надпомнуц же Завод нєдавно достал и остатню траншу програмних средствох з републичного и покраїнского уровня. Члени УО Заводу прилапели и одлуку о преселєню НВУ „Руске слово” до Футожскей улїци дзе єден час буду обидва нашо институциї, и процедури за обєкт у Улїци Матица сербска число 15 дзе познєйше будзе преселєни Завод. Як уж познате, на рахунок нашей видавательней установи були преруцени 1,6 милиони динари, потим тот пенєж, як було порадзене, преруцени на рахунок Заводу. Слово о пенєжу хтори достати од Покраїнскей влади АП Войводини на мено реґулованя медзисобних обовязкох тих двох институцийох. Од того пренєжу 600 тисячи буд унапрямени за плаценє будовательних таксох, а остаток, милион динари, за одкуп другей часци будинку, з чим би цали будинок у улїци Матици сербскей бул у власносци рускей заєднїци. Дальша процедура, як оценєне на схадзки, будзе єдноставнєйша кед цалу роботу коло адаптациї будзе водзиц Национални совит хтори би бул и власнїк будинку. Познєйше маєток будзе препущени на власносц и на старосц Фондациї „Рутенорум”. Кед слово о законченю процедуралних роботох, остало ище медзидобне подписованє урядових контрактох. Член УО Мирослав Чакан зоз Дюрдьова на схадзки винєсол предкладанє же би ше у планованю шлїдуюцого буджета Заводу унєсло и ставку о интервентних средствох хтори би були наменєни за отримованє постояцих будинкох култури, одлогох и подобних обєктох котри значни за руску културу. А. Паланчанин 23. ОКТОБЕР 2020.

STANOVISKA Пише: Мирослав ЗАДРЕПКО, новинар

ФОРМАЛНОСЦИ КОЛО ФОРМОВАНЯ Кед тот текст писани, нова Влада Републики Сериї ище вше анї нє була формована, а уж витворела цошка цо ше анї єдней пред ню нє удало: поставела рекорд у нєформованю. Кед же тото звучи дакус без смисла, ниа, преклад – анї єдней власци, скупштинскей векшини, партиї, нє требало тельо часу у новшей историї Сербиї, значи од обнови вецейпартийней системи вчасних дзеведзешатих, же би формовала Владу. Тельо. Вежнєце на виберанкох 188 од 250 мандатох, значи и Устав можеце меняц, алє нє формуєце владу скоро 120 днї. Гоч як бим любел буц обєктивни и нєпристрасни, после двацец и кусур рокох, кельо робим тоту мою роботу я, ево, нє у стану написац фахови коментар тей ситуациї. Єдноставно, тота ситуация превозиходзи реални, рационални и шицки други конвенцийни рамики. Перше ми ше видзело же предсидатель Александар Вучич, хтори по уставних инґеренцийох зверює мандат за формованє влади купує час, алє нач кед нє муши? Скупштина формована, векшина прешвечлїва, стара влада роби у технїчним мандату, так же ше зоз розцагованьом нє достава нїч. Вец сом штудирал о тим же Вучич нє ма досц фаховцох за шицки тоти места хтори треба пополнїц, алє боже мой, ша видзели зме же их ма цалком досц у предходним мандату. На концу концох, баш кед нє годно иншак, гоч хто зоз странки може превжац даяку функцию, бо, боже мой, кажда робота ше да научиц та и министерска, директорска, лєбо даяка треца. И то зме уж видзели. Вец сом подумал же ше СНС тераз приведла до позициї у хторей демократи були кед тримали шицку власц у скоро цалей Сербиї, кед мали „зилион” членох и нємоґаву опозицию. Пренадути мехир у хторим кажде сце цошка за себе, даяке место у управним лєбо надпатраюцим одбору, директорску, министерску лєбо секретарску функцию, за пошлїдок ма траценє чувства припадносци, формую ше струї, фракциї, лоби ґрупи и клани, а то чежко нивеловац и намириц каждого, а нє страциц власну позицию. Алє, анї то ми „нє трима воду”, понеже ше Вучич барз схопно осамел на нєдотхлївим верху партийней пирамиди и чежко же даяки опонент ма реалну шансу загрожиц його култ и авторитет и постац „калиф место калифа”. Можебуц то пре компликовани медзинародни, политични, епидемиолоґийни обставини? Чежко, ша ту 30 роки нєпреривно даяка компликация, драма, лєбо криза. Ище койдзеяки комбинациї и толкованя ми преходзели пред очми, алє нїч достаточно прешвечлїве же би розтолковало тоту ситуацию. На концу ми ше видзи же ше шицко тото зводзи на гевто найєдноставнєйше толкованє – Вучич нє понагля з владу, „бо ше му може”. То дакус болї, можем повесц, алє у сущносци, то вам то. На концу концох, кед маце єдного чловека хтори ше скоро за шицко пита, о шицким одлучує и до шицкого ше розуми, вец вам то так – живот идзе як цо ишол док зме мали предходну владу, и исто як цо будзе и исц док достанєме нову. Нач, вец, понагляц зоз формалносцами як цо то формованє влади. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5

НАШО МЕСТА ОПШТИНА БАЧКА ТОПОЛЯ НАГРАДЗЕЛА РОБОТУ СЕНКИ БЕНЧИК

РУСКА МИСИЯ НАШЕЙ ОРАХОВЧАНКИ Награду ПроУрбе Скупштина Општини Бачка Тополя додзелює од 2002. року особом и фирмом чия дїялносц и животне дїло допринєсло розвою општини у очуваню традициї, афирмованю образованя и културного живота, унапредзеню животного штредку, и у других формох живота на териториї општини Бачка Тополя. Награду ше додзелює кажди рок на дзень Општини. Перша Рускиня хтора достала подзекованє за афирмованє Руснацох и руского язика на териториї општини Бачка Тополя то професорка Сенка Бенчик

а святочней схадзки Скупштини Општини Бачка Тополя, хтора отримана штварток, 15. октобра, означни Дзень города зоз привитнима словами предсидателя општини Адрияна Сатмария и предсидателя Скупштини општини Саши Срдича, и зоз интонированьом сербскей и мадярскей гимни, гоч у службеним хаснованю у тей и општини ище и руски и словацки язик. Tиж так и у конферанси занєдзбани тоти два язики, гоч су по закону у службеним хаснованю. ЗЛЄПШАНИ ЖИВОТ ЖИТЕЛЬОХ

Указани и кратки филм о роботох и активносцох у прешлим року на териториї општини Бачка Тополя, и визначене же и попри пандемиї вельо поробене же би ше живот жительох злєпшал. Предсидатель општини Сатмари визначел же наяр почала найважнєйша инвестиция – вибудов пречисцовача за воду за обисца, хтора кошта 600

КЕД БИ КАЖДА ЛОКAЛНА САМОУПРАВА МАЛА СЕНКУ БЕНЧИК Нїґда до тераз Општина Бачка Тополя нє наградзела анї єдного Руснака за його роботу, активносци и доприношенє розвою тей локалней самоуправи. Тото зволанє Скупштини Општини препознало длугорочну роботу и активносци Сенки Бенчик зоз Нового Орахова, хтора жиє и роби у Бачкей Тополї. Вона од 1993. року орґанизує наставу руского язика як виборного предмета з елементами националней култури у Основней школи „18. октоберˮ у Новим Орахове и за школярох у Основней школи „Чаки Лайошˮ у Бачкей Тополї. Зоз свою пожертвовну роботу и сучаснима методами роботи дипринєсла же би наставу руского язика приблїжела школяром, їх родичом, а дружтвеному штредку доказує же Руснаци маю будучносц. Окрем своєй професорскей роботи у Школи „Чаки Лайошˮ дзе преподава сербски язик як нємацерински, руски язик як виборни, Сенка активна у КУД „Петро Кузмякˮ у Новим Орахове, пише науково роботи, окреме интересантни и таки хтори дотераз нїхто нє преучовал. Дотикаю ше лексичних паралелизмох у сербским, руским и мадярским язику, хтори чечно бешедує, як и руски и сербски. Постала наш найлєпши познаватель мадяризмох у руским язику. Локална заєднїца у Бачкей Тополї препознала єй активносци и на тот завод припознанє Општини пошло на праве место.

6 РУСКЕ СЛОВО

милиони динари, а найвекшу часц пенєжу дала Покраїна. Зоз тим будзе ришени проблем одводу одрутних водох зоз домох. Прави ше кружни цек на драги коло касарнї, закончує ше правенє завартого базена, закончене будованє интернату, за хтори Покраїна дала скоро 100 милиони динари. Тиж закончени кров на готелу у центру Тополї, та ше предлужи робиц роботу нука у готелу. До проєкту ушореня озера у Бачкей Тополї, хтори ше роби вєдно зоз мадярским варошом Кишкунмайша, уложене 239 тисячи евра. По валалох ше оправя драги, водовод. За роботу польопривредних здруженьох обезпеччене 12,5 милиони динари, а на 14,9 милиони динари звекшани средства за помоц статкаром. Нарок будзе закончени стадион хтори будзе мац места за 4 000 патрачох и будзе наймодернєйши у Сербиї. ПОДЗЕЛЄНИ ЗНАЧНИ НАГРАДИ У найсвяточнєйшей часци схадзки подзелєни визначни награди, хтори општина кажди рок дзелї своїм заслужним гражданом. Награду ПроУрбе предсидатель оп23. OKTOБЕР 2020.

mesta@ruskeslovo.com

З НАГОДИ ШВЕТОВОГО ДНЯ ВАЛАЛСКИХ ЖЕНОХ

РОБОТНЯ У ЛАҐ-У

Фото: ЛАҐ

МЛАДИХ ЧЕЖКО ЗАТРИМАЦ ДОМА По попису 2011. року на териториї општини Бачка Тополя було 34 088 жительох, а 2002. року 38 179, цо указує на податок же ше гражданє виселюю, окреме до жемох Европскей униї, понеже векшина жительох зна по мадярски и здобува право на двойне державянство. Мадярох по остатнїм попису у цалей општини було 59 одсто, Сербох 30, Руснацох 0,8 одсто. Скупштина општини ма 35 одборнїкох, власц твори Союз войводянских Мадярох и Сербска напредна странка. Предсидатель општини Адриян Сатмари, а предсидатель Скупштини општини Бачка Тополя Саша Срдич. Члени општинскей ради Ґабор Кишлиндер, задлужени за месни заєднїци, Ливиа Ментуш, задлужена за финансиї, културу и здруженя гражданох, Норберт Надь, за туризем и инвестициї, Атила Шефер за комунални дїялносци, Виктор Ковач за польопривреду, Милан Янус за образованє, Оґнєн Деспотович за спорт, Милорад Теслич за здравство.

штини Адриян Сатмари и предсидатель СО Саша Срдич дали Ласлови Папови, локалному историчарови зоз Старей Моравици, хтори чува, промовує и преучує локалну историю и Петерови Лискови зоз Нового Орахова, бодибилдерови-ветеранови, хтори прейґ того спорта до дзень-нєшка промовує општину Бачка Тополя у цалим швеце. Добродзечне огньогасне дружтво „др Хаджи Яношˮ достало плакету за свойо гуманитарни активносци, а Лайош Рака, Радован Тешич и Сенка Бечик препознати по своєй роботи у афирмованю своїх заєднїцох.■ Олена Папуґа 23. OKTOБЕР 2020.

З нагоди 15. октобра – медзинародного Дня валалских женох, Локална акцийна ґрупа (ЛАҐ) „Шерцо Бачкиˮ, поволала представительох активисткох зоз здруженьох хтори члени ЛАҐ-у, на роботню „Женска мрежа на териториї општинох Кула и Вербасˮ.

при Швайцарскей аґенциї за розвой (СДЦ). Локална женска мрежа би активовала жени же би цо вецей участвовали и уплївовали на одлучованє у явней сфери, потим у розвою женского поднїмательства, на унапредзенє положеня женох жертвох на-

ВИНЧОВАНКА З ПОКРАЇНИ Того року пре епидемиолоґийну ситуацию на уровню Покраїни нє отримана окремна манифестация з нагоди Дня валалских женох, хтору орґанизує покраїнски Завод за ровноправносц полох вєдно зоз Владу Покраїни. Вони з тей нагоди, до каждого Здруженя женох, та и до Руского Керестура, послали писану винчованку и мотивацийни порученя за їх дальшу роботу.

Медзи членїцами ЛАҐ-у зоз кулскей и вербаскей општини, зоз Руского Кере стура була поволана предсидателька Туристичного здруженя Любица Няради. Стретнуце у шедзиску ЛАҐу у Кули, орґанизовал його менаджер Боян Ковач, хтори женом повинчовал 15. октобер, а циль роботнї бул обрациц повагу и указац на положенє женох на валалє и на проблеми зоз хторима ше стретаю у каждодньовим живоце. Под час роботнї представене и проєктне предкладанє ЛАҐ-у о формованю Локалней женскей мрежи зоз хторим ше уж конкуровало за средства

силства и едукацию женох, на родну ровноправносц, та у їх економским змоцньованю. Членїци ЛАҐ-у на роботнї бешедовали о тим цо робя, яки маю проблеми и цо их порушує на активносц. Праве 15. октобер запровадзени як Шветови дзень валалских женох на Конференциї женох Зєдинєних нацийох у Пекинґу 1995. року. Теди ше и наша держава обовязала женом на валалє обезпечиц ровноправно приступац и подполно участвовац у структурох власци и явно указац на їх потреби и можлївосци у креированю политики валала. М. А.

РУСКЕ СЛОВО

НАШО МЕСТА

У ОПШТИНИ ЖАБЕЛЬ

ТЕСТИРАНЄ НА КОВИД-19 У Дому здравя Жабель ше ище вше мож на особну вимогу, приявиц за тестиранє за вецей файти анализох на вирус Ковид-19. Под тестираньом ше подрозумює PSR тест, брис зоз гарла и носа, а то кошта шейсц тисячи динари, док серолоґийне тестованє, тестованє зоз креви на IgM, тест котри указує чи у креви маце инфекцию, як и IgG тест котри указує чи сце були инфицировани зоз тим вирусом, односно чи маце антицела, кошта тисяч двасто динари. Тестиранє мож заказац на число телефона 064/41-94-858, кажди роботни дзень од 8 по 12 годзин. Заказую го такой за ютредзень по поволованю, а резултат видаваю шлїдуюци дзень. Тестиранє кажди дзень окрем нєдзелї, а уплацує ше на пошти, або у банки. На уплатнїци у часци дзе ше виписує нагода уплати треба написац: Услуга тестованя на присуство SARSCoV-2, a у часци дзе треба написац хто приматель уплати: Републични фонд за здравствене осиґуранє. Число рахунка: 840–17750–34. У часци Поволованє на число, треба написац єдинствене матичне число особи котру буду тестовац. Кед ше идзе на тест зоз собу треба вжац уплатнїцу и особни документ. Вецей информациї о способу уплацованя мож опатриц на урядовим сайту Дома здравя Жабель. Тестиранє на вирус корона у Дому здравя Жабель почало 24. авґуста того року.

Хто ма упут од дохтора же муши поробиц тот тест, наприклад за пребуванє у шпиталю, пририхтованє за операцию и друге, тест нє плаци. Прешлого тижня у жабельскей општини була стабилна ситуация и нє обачени вельки пременки, як и осцилациї кед слово о числу инфицированих. Зоз Дому здравя Жабель поручую же пациєнти котри маю симптоми инфекциї орґанох за диханє (повишена тїлесна температура, киханє, кашель, очежане диханє, болї у гарлу, чуренє з носа) муша такой положиц маску на уста и нос, у одредзеним дружтве. Тиж так треба частейше умивац руки зоз цеплу воду и мидлом, найкратше 30 секунди. Треба керовац контакти, хасновац хусточку кед ше кашлє, або киха. По потреби, явиц ше до Дому здравя Жабель до амбуланти на число телефона 064/805-72-36. З поволованьом того числа, од фахового лїкара достанєце упутство цо маце далєй робиц. Ношенє маски, часте умиванє рукох и дистанцованє од шицких на два метери, то мири котри треба каждодньово почитовац же бисце защицели себе и своїх наблїзших, алє и других з котрима ше стретаце. С. С.

КОНКУРС ЗА МИТРОВО НАГРА ДИ, ГРАМОТИ И ПРИПОЗНАНЯ

З нагоди Дня општини Жабель, на Митра, 8. новембра, Скупштина општини и того року розписала явни конкурс за додзельованє наградох и припознаньох заслужним поєдинцом и колетивом за чечуци рок. Награди и припознаня, як и потераз буду дод зелєни подприємством, установом и шицким другим орґанизацийом котрим шедзиско на териториї општини Жабель, гражданом и ґрупом гражданох за їх заєднїцки витвореня, а котри дїлую, або дїловали на териториї општини, котри по походзеню зоз териториї општини, або їх витворенє тематски вязане за општину, а котрих предложа гражданє и вибере Комисия за додзельованє тих наградох.

8 РУСКЕ СЛОВО

Будзе додзелєна Митрова награда у форми плакети зоз диплому и пенєжна награда, док Митрова грамота и Митрово припознанє буду додзелєни у форми дипломох. Скупштина Општини Жабель поволує институциї, ґрупи гражданох и поєдинцох, же би свойо предкладаня з обовязним обгрунтованьом прецо предложели одредзену особу, принєсли на писарнїцу Општини Жабель з написаним же є за Скупштину општину Жабель – за Комисию за награди и припознаня Општини Жабель за 2020. рок, у улїци Николи Тесли 45, у Жаблю. Прияти буду лєм тоти предкладаня котри до Комисиї сцигню до пиятку, 30. октобра по 15 годзин. С. С. 23. ОКТОБЕР 2020.

mesta@ruskeslovo.com

СХАДЗКА СКУПШТИНИ ОПШТИНИ ШИД

ОДЛУКИ ЗА ФУНКЦИОНОВАНЄ ЛОКАЛНЕЙ САМОУПРАВИ Прешлого пиятку отримана штварта схадзка Скупштини општини Шид на хторей одборнїки вигласали Програму защити, ушореня и хаснованя польопривредней жеми за 2020. рок хтора у власносци општини. Як поинформовала Весна Брдар, у Програми облапени 8 640 гектари обрабяцей жеми, овоцнїки, пасовиска и нєобрабяца жем. За лицитованє у тим року на розполаганю буду 2 153 гектари, а обчековани проход 14 милиони динари. За статкарох по праву першенства закупу єст 1 120 гектари, за вкупно 106 статкарох. Поверхносоци зоз хторима ґаздує општина ше зменшую пре поступок реституциї, а вимоги и надалєй єст же би ше жем врацело. Зоз достатих средствох з лицитованя жеми, локална самоуправа опредзелї средства за ушоренє дильовох у хотарох, каналскей мрежи, за комасацию, як и за утвердзованє плодносци жеми. Значна и одлука о Општинскей ради, а уводни слова дал Ромко Папуґа, секретар СО Шид. Место потерашнїх 11 членох, ОР будзе мац дзевец, осносно седем плус по положеню предсидателя општини и його заменїка. ОР одлучує и о жалбох як другоступньови орґан по жалбох на одлуки Општинскей управи. Схадзку ОР може заказац предсидатель, трецина членох ОР, або СО Шид. У компетенциї и орґанизованє явних розправох по значних питаньох. Зоран Семенович, предсидатель Општини, додал же ОР будзе мац

два менєй особи на стаємней роботи, та ше зашпорує пенєж. СО прилапела и Звит о роботи Општинскей управи хтори поднєсла началнїца Бояна Мравик. У управи на нєодредзени час заняти 80 особи, а ище коло 20 особи по потреби роботи. Одборнїки розришели членох потерашнїх Надпатраюцих и Управних одборох явних подприємствох и установох хторим локална самоуправа снователь и меновали нови. Тиж розришели членох потерашнїх рижних општинских комисийох и меновали нових членох. Вл. Дї.

ОЗНАЧЕНИ ДЗЕНЬ ОШЛЄБОДЗЕНЯ

РУСКИ КЕРЕСТУР – ВЕНЄЦ У СПОМИН-ПАРКУ

Фото: www.vrbas.net

КОЦУР – ЗДОГАДОВАНЄ НА ЖЕРТВИ ФАШИЗМА

Пред 20. октобром 1944. року, кед ошлєбодзени Вербас, од фашистичней окупациї, 14. октобра ошлєбодзене и Равне Село, а 19. октобра пред 76 роками шлєбоду дочекали и жителє Савиного Села и Коцура. На сайту www.vrbas.net, пише же 19. октобра, у тих двох местох на памятнїки, хтори пошвецени шицким жертвом фашизма, положени венци як спомин на тоти славни днї. Венци положели представнїки општини Вербас – Предраґ Роєвич, предсидатель општини, Саня Жиґич, предсидателька Скупштини општини и Милан Ґлушац, заменїк предсидателя општини, як и делеґациї Општинскей орґанизациї СУБНОР, Месней заєднїци Коцура и локалних одборох СНС и СПС. М. Г. К. 23. ОКТОБЕР 2020.

З нагоди 20. октобра, Дня ошлєбодзеня Руского Керестура у Другей шветовей войни, положени венєц на памятнїк погинутим борцом у НОВ у Спомин парку револуциї. Венєц положел предсидатель Месного одбору Здруженя борцох НОВ у Руским Керестуре Дюра Папуґа, хторе вєдно з МЗ Руски Керестур, и орґанизовали тоту памятну дїю. З тей нагоди Папуґа здогаднул на дзень кед до Керестура як и до других местох у кулскей општини сцигла шлєбода. Без огяду на идеолоґийни розлики теди и нєшка, и терашнї ґенерациї треба же би були подзековни 375 младим Керестурцом хтори участвовали у воєних зраженьох на рижних фронтох, а поготов пейдзешацецерим младим особом, хтори погинули за шлєбоду. М. А.

РУСКЕ СЛОВО

ЕКОНОМИЯ ЄШЕНЬСКИ МАНИФЕСТАЦИЇ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ И КУЛИ

ДОМАШНЇ ШПАЙЗ И ДНЇ БУНДАВИ

Фото: М. Афич

У кулскей општини през викенд за нами, точнєйше всобoту, 17. октобра, орґанизoвани два познати туристични манифестациї – у Керестуре Домашнї шпайз, а у Кули Днї Бундави

оглядом на тото же Здруженє женох „Байка” того року нє викладало свойо продукти пре корону, бо туристични манифестациї скоро анї нє були орґанизовани, всоботу, 17. октобра, у центре валала, на даскелїх штандох, на Манифестациї „Домашнї шпайз”, були виложени роботи шицких їх членїцох, потолковала присутним членїца Байки, Наталия Емейди. На уж препознатлївих штандох понукнути сувенири, колачи, слана и сладка жимнїца, природно цадзени соки и Задолїнцово продукти з паприґи, а и Югасова фамелия мала свойо понукнуце. Попри велького вибору ри-

10 РУСКЕ СЛОВО

жних продуктох, понукнути були и вецейнаменски маски, котри, як и випатра, и далєй буду препознатлїви „модни деталь” и тей жими. Домашнї шпайз уж традицийна манифестация Байки” и отримує ше уж осем ро” ки по пар викенди у октобру. УПЛЇВ ЕПИДЕМИЇ НА РОБОТУ ЗДРУЖЕНЯ Велї розпатраю утрати и проблеми котри виволала епидемия ковиду у цалокупней привреди. Мали поднїмателє тиж буду мац вельки утрати, а окреме здруженя женох и подобни здруженя котрим така робота дополнює домашнї буджет. Предсидателька Здруженя женох Байка” Слави” ца Катона и поблїжей потолковала кельо то уплївовало на їх роботу. – Цали рок ше мало робело у Здруженю, мало ше и правело и предавало. Жени мало продуковали свойо продукти, бо нє знали чи вообще годни свою робу пласовац. Кажде бул дома, та продуковал тельо лєм за себе, а за предаванє менєй. Понеже ми скоро шицки старши жени, чувствительна ґрупа кед у питаню здравє, мало зме ше и стретали. Даскельо раз през лєто у дворе Здруженя „Байка” и то було шицко – потолковала Катонова. Потераз, за тот рок, нє прилапени анї єден проєкт Здруженя, зоз хторим апликовало за средства при донаторох, и то годно уплївовац на їх роботу. 23. ОКТОБЕР 2020.

ekonomija@ruskeslovo.com

Прешлого року, у децембру, Завод за ровноправносц полох одобрел им средства за єден проєкт, то виробок каталоґу, котри пре ситуацию и позарядови стан лєдво закончели. Кед пришло до попущованя мирох праве же ше и удало презентовац го. У епидемиолоґийних условийох, яки маме од марца того року Здруженє очежано роботи. Членїци чекаю же би видзели цо ше далєй случи, контактую з часу на час медзи собу и з предсидательку Славицу Катона и намагаю ше направиц план за далєй. Идуцого 2021. року, у марцу, Здруженє женох означи ювилей – дзешецрочнїцу од снованя и членїци ше наздаваю же го годни прикладно означиц, же ше здравствена ситуация змири, же би ше го могло достойно и орґанизовац. РИЖНИ СЛАНИ И СЛАДКИ ПРОДУКТИ Источашнє у Кули всоботу орґанизована ище єдна єшеньска манифестация – шести Днї бундави. На тей манифестациї викладали вецей як пейдзешат мали продукователє, а нащивителє мали нагоду покоштовац рижни слани и слатки продукти зоз того познатого єшеньского плоду. У парку у центру Кули, котри ше указал як идеални простор за отримаованє тей манифестациї, нащивительом на тезґох були понукнути рижнородни продукти зоз бундави, як и велї продукти продуковательох домашнєй и орґанскей поживи. Як и вше, велї ше здруженя одволали на тоту манифестацию зоз своїма традицийнима домашнїма продуктами. Часто ше анї нє зна кельо вельо особи продукую добри и квалитетни продукти з котрима дополнуюю свой буджет, аж док ше нє „укажу” на таких, або подобних манифестацийох. Позабувани стари и випробовани рецепти у текох наших бабох, виписани зоз їх руку лєжали скрити дзешка у фийовкох, бо нам наруцени „модерни” продукти котри анї нє таки здрави, нє хасновити, а анї нє таки смачни як тоти котри зме єдли у дзециньстве. ПРЕ КОРОНУ МЕНЄЙ ВИКЛАДАЧОХ Директор Туристичней орґанизациї општини Кула Владимир Станкович визначел же ше орґанизаторе каждого року намагаю понукнуц дакус вецей. Того року манифестацию орґанизовали вєдно зоз Здруженьом Еко Кула, та ше намагаю же би то була и манифестация здравей поживи, алтернатива урбаному способу живота и швидкей поживи. – Того року маме шейдзешат викладательох. Було би их вельо вецей и я ше пребачуєм же зме велїх и одбили, бо ше намагаме пре рестриктивни мири же би шицки викладателє були адекватно розпоредзени, же бизме направели достаточно простору при каждому. Коло двацец викладательох зме нє прияли и наздаваме ше же нам пребача. Найвецей єст викладательох з нашей општини, бо промовуєме наших продуковательох, алє и шицких 23. ОКТОБЕР 2020.

зоз цалей Войводини – гварел Станкович. Дзецом и того року на Дньох бундави була пошвецена велька увага, а орґанизаторе ше намагали же би збуваня були през цали дзень, же би нє пришло нараз вельке число дзецох. Дзеци ше могли бавиц зоз кукуричанку, на слами, а окреме им було интерересанте лупац кукурицу на стародавни способ. Тиж так були орґанизовани и еко роботнї же би ше упознали зоз вредносцами здравей поживи и здравого живота. Одроснути ше стретали, дружели, слухали музику и розпатрали понукнуте. Манифестацию, зоз превентивнима епидеолоґийнима мирами орґанизовали Здруженє любительох здравей поживи и здравого способу живота Еко Кула и Туристична орґанизация Општни Кула, под покровительством Општини Кула.■ Оленка Живкович

ПОГОН „НАШ МЕД” СОЮЗУ ПЧОЛАРСКИХ ОРҐАНИЗАЦИЙОХ СЕРБИЇ

ПЧОЛАРОМ ЗА ЛЄСОВИ МЕД ВИПЛАЦЕНИ 64 000 ЕВРИ Погон за зберанє и пласованє меду пчоларох членох Союзу пчоларских орґанизацийох Сербиї (СПОС), хтори ше находзи у Рачи, 19. октобра пчоларом виплацел 64 000 еври за шицке количество потераз випорученого лєсового меду. Интензивни одкуп меду ше предлужує, рихта ше шлепер лєсового меду хтори будзе випоручени на тарґовище Саудийскей Арабиї. Потим ше рихта полнєнє до дунцох СПОС-у першей тони меду з пажици, за тарґовище. Як ше гвари у сообщеню СПОС-а, нє було у планє так вчас почац пласовац тогорочни мед на мало, у дунцох, алє пчолар Зоран Крстич зоз Власотинцу дал идею же би предал Погону тону меду з пажици, хтори назберани на териториї защиценого подруча „Власина”, а погон най му заплаци мед док го преда. Законтрачена цена од 5 еври за килограм меду, кельо пчолар вкупно достанє кед ше на основну цену дода процент за карточку лоялносци СПОС и ПДВ. После полнєня перших тисяч дунцох СПОС-а, руши ше зоз пласованьом баґренового меду, за хтори Погон „Наш мед” уж ма даскельо купцох. М. Т.

РУСКЕ СЛОВО 11

ЕКОНОМИЯ АКТУАЛНИ РОБОТИ У ДЮРДЬОВСКИМ ХОТАРЕ

ЖЕМ ШЕ ЛЄГКО ОРЕ Диждж хтори падал прешлого тижня, застановел польопривредни роботи у дюрдьовским хотаре, а понеже ше жем пресушела, того тижня шицки попонагляли позакончовац започати роботи

ольопривреднїки у Дюрдьове з векшого почали жем за жито орац концом септембра, алє робота нє ишла лєгко, бо жем була суха, так же благи дижджи хтори спадли у остатнїм мешацу допомогли же би ше лєгчейше и добре поорало. Фаховци гваря же од пондзелку, 12. октобра, по стреду 14. октобра, нападало медзи штерацец осем и пейдзешат два литри дижджу по квадратним метеру. Таки добри диждж, у тей часци рока, у дюрдьовским хотаре нє було вецей роки, та жем за жем барз добре же попадало. НАЙВЕЦЕЙ КУКУРИЦИ У дюрдьовским хотаре попри пририхтованя жеми за шатву, и шатва жита, а и ламачка актуални, ище баржей лупанє кукурици на полю, а єст ище и нє витлаченей сої. Кукурицу ше уж ридко ламе и чува у чардаку, углавним ше ю комбайнує и чува у силосох, або такой предава у зарну. Ламу ю у чуткох, углавним статкаре, алє и их єст вше менєй, бо, як гваря, нєт рахунка робиц зоз статком, бо робота вимага цалком ше тому пошвециц и єст вельки укладаня, а кед ше под шицко подцагнє смужка, нєт рахунка. Попри тим, при ламачки треба вельо вецей укладац и єст вецей роботи, кукурицу треба з прикочох поруцац до чардакох, а за тото треба мац дружтво – або вельо домашнїх, або найсц наднїчарох. Правда же кед ше олупа кукурицу зоз чардаку, мож потим предац и чутки, полна „тротонка” з чутками за топенє предава ше за коло седем тисячи динари. Цена кукурици ше и у прешлим тижню меняла з дня на дзень, та пред тижньом була медзи шеснац и пол и седемнац динари. У дюрдьовским хотаре у тим року було найвецей поверхносци под кукурицу, коло пейдзешат одсто. ТОГО РОКУ БУЛО МЕНЄЙ СОЇ По бешеди дюрдьовских польопривреднїкох, у тим року соя и кукурица у бруто, алє и у нето вредносци, най-

У прешлим тижню була актуална и тлачидба сої

удатнєйши од польопривредних житаркох. Просек вицагує и факт же ше до сої менєй уклада, а до кукурици вецей. У тим року, у одношеню на прешли рок, у дюрдьовским хотаре було коло двацец одсто менєй поверхносци под сою, а тому можебуц допринєсла вельо менша цена сої у прешлим року. Штреднї урожай сої и у прешлим и у тим року подобни, коло петнац тони, алє у цени велька розлика. У прешлим року, у тим периодзе цена сої була трицец шейсц динари, а концом прешлого тижня штерацец штири, так же продукователє сої задовольни.■ С. Саламун

Пре дижджи цо нападали ше вельо лєпше и лєгчейше оре

12 РУСКЕ СЛОВО

23. ОКТОБЕР 2020.

ekonomija@ruskeslovo.com

МИРОСЛАВ ЖДИНЯК ЗОЗ ШИДУ У ОПТИМАЛНИМ ЧАШЕ ПОШАЛ ЖИТО

ПРОДУКЦИЯ З ВЛАСНЕЙ КИШЕНКИ Парасти гваря же оптимални час за шатву жита од 10. по 25. октобер або и по конєц октобра, а у тим чаше Мирослав Ждиняк зоз Шиду пошал ланц жита. На полю пред тим мал сою так же нє мал векши почежкосци порихтац жем за шатву. При концу септембра, после длугшого часу, спадли и перши моцнєйши дижджи и жем од горе одмекла, алє кед ше глїбше орало, було видно же є суха. – За жито сом ше опредзелєл лєм пре плодоряд, бо сом го сиґурно дас штири роки нє шал. У прешлей сезони на тим полю була соя, цо добре предусловиє же би ше шало жито, бо жем збогацена зоз азотом. Польо сом добре поорал, подерлял и погноєл, руцел сом и 200 килограми минералного гною НПК 16-16-16, так же рахуєм же є добре порихтане за шатву. Вец сом и порихтал єдну французку сорту жита – приповеда Мирослав Ждиняк. Гвари нам далєй же продукцию финансує зоз власней кишенки, без задлужованя, бо дума же так лєпше. Репроматериял купел у апатики „Митин млин”, Польопривредно-тарґовинского подприємства „Албатрос” у Шидзе, дзе найвигоднєйши продукти и дотераз уложел 16 000 динари. На истим месце купи и штучни гной за прикармйованє жита у фебруару, а потим и хемийни средства, як фунґицид од хоротох и гербицид процив коров-

ча, а потим и фунґицид и инсектицид з хторима ше жито третирує у периодзе кед класка квитнє. – Думам же ми найлєпше же бим сам финансовал продукцию, бо сом вец нє вязани кому мушим випоручиц односно предац жито и по їх паритетох. Наздавам ше же рок будзе добри и же жито добре зродзи. Остатнї роки до продукциї жита ше вецей уклада як дараз, а одкупна цена роками нїзка. Нє шмела би буц спод 2 000 динари за 100 килограми же би на концу остал и даяки заробок – гвари Ждиняк. Вл. Дїтко

РЕПУБЛИЧНИ РОБНИ РЕЗЕРВИ

ДИРЕКЦИЯ КУПУЄ КУКУРИЦУ На основи заключеня Влади Републики Сербиї, по 1. децембер 2020. року Републична дирекция за робни резерви одкупи 26 153 846 килограми меркантилней кукурици урожаю 2020. року, домашнього походзеня. Будзе куповац кукурицу од физичних особох – ношительох польопривредних ґаздовствох хтори уписани до Реґистру польопривредних ґаздовствох и маю активни статус овласцених маґазинерох Дирекциї. Кукурица муши буц домашнього походзеня, природно або штучно осушена, у зарну, же би мала здрави и цали зарна, без сплєшнєтих зар23. ОКТОБЕР 2020.

нох и по наших стандардох SRPS.E.B3.516 и SRPS.E.B3.516/1, зоз шлїдуюцима елементами квалитета: до 14 одсто влаги, до 8 одсто ламани зарна, до 2 одсто дефектни зарна, до 2 одсто нагорени зарна, странски примишки 1 одсто, а од того 0,5 анорґански. Присуство поламаних зарнох утвердзує ше зоз шитком з округлима дзирками пречнїка од 5 милиметери. Цена меркантилней кукурици 19,50 динари по кг зоз ПДВ-ом, маґазинована у силосу овласценого маґазинера Дирекциї. Минималне количество кукурици хторе ше купує од єдного реґистрованого поль-

опривредного ґаздовства будзе 50 тони, а максималне 100 тони. Максималне количество кукурици хторе ше одкупює од єдного овласценого маґазинера 1 000 тони. Кукурицу ше будзе одкупйовац од продуковательох и овласцених маґазинерох Дирекциї хтори нє маю финансийни длуства и нє у судским поступку су по гоч якей основи зоз Дирекцию. Информациї мож достац з поволанку до Дирекциї на телефонски числа: 011/32-39-052-725, 3235-364, 3240-509, 32-38-997 у Беоґрадзе и 021/452-774 и 021/528-911 у Новим Садзе. М. Т.

РУСКЕ СЛОВО 13

ДУХОВНИ ЖИВОТ У ПАРОХИЇ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ПОЧАЛИ ДУХОВНИ ПРЕПОДАВАНЯ

СПОСОБ ЖИВОТА ПРЕЗ БЛАЖЕНСТВА У парохиї св. оца Миколая, внєдзелю 18. октобра, було перше, од осем духовних преподаваньох, хтори пририхтує парох о. Михайло Малацко. Нєдзельове, перше преподаванє було пошвецене першому зоз осем Блаженствох хтори Исус висловел и хтори зазначени у Євангелийох, а то Блажени худобни з духом. У уводней часци о. Малацко потолковал же яки нєшка маме ступнї вири у швеце, и же бизме похопели на хторим ступню ми сами. Єден ступень то тотални атеїзем же нїхто о тим анї нє дума, вец ту атеїзем же може буц єст дацо, веренє до даякей енерґиї до створителя, потим веренє до закону хтори нас прициска, та веренє до обяви Бога хтору принєсол Исус. – Аж ту дзе приходзиме до Обяви, и дзе Исус дава свой живот, и гвари же нє лєм тоти цо гваря Господи, Господи, цо значи и нє лєм тоти цо веря и тримаю заповиди, ище нє значи же су порихтани за блаженства. О 10 заповидох Божих мож бешедовац зоз шицкима, аж и з тима цо нє веря, а о Блаженствох лєм з тима цо глїбоко жию свою виру – гварел о. Малацко. Надалєй потолковал перше блаженство – худобни з духом, наглашуюци яке важне похопиц же тото худобство нє дума на маєток. Главна идея же ше худобни з духом постава, а нє народзи, значи зоз нашим вибором поставаме худобни з духом, а лєм теди зме готови найглїбше и правдиво прилапиц обяву Божу, т. є. правду же Бог

наш нєбесни Оцец котри нас так люби же дал Сина свойого же би нас спашел за живот вични. Тоту обяву треба каждодньово жиц у шицких обласцох свойого живота. Преподаванє отримане у сали парохийного Каритасу, дзе було коло 30 присутних, рижних ґенерацийох, а почитовало ше и защитни мири. Шлїдуюцей нєдзелї преподаваня нє будзе, алє надалєй, будзе у континуитету, каждей нєдзелї по вечаршей Служби Божей, аж по швето Крачун. Понеже, як визначел о Малацко, Блаженства то шерцо Євангелиї, вони буду прикладни и за Крачун, бо же бизме похопели народзенє Исусово и шицко цо ше случує, ми скоро же мушиме на тото патриц з очми Блаженствох. М. А.

У СРИМСКЕЙ МИТРОВИЦИ

ПРЕСЛАВЕНИ ТРЕЦИ КИРБАЙ Парохия у Сримскей Митровици преславела свой треци Кирбай на швето Покрова Богородици. Перши бул у януару св. Антония Пустиняка, котрому пошвецени лїви

14 РУСКЕ СЛОВО

олтар, вец главни Кирбай на Вознесениє и треци 14. октобра на Покрови, котрому пошвецени прави олтар, а на икони цала подїя зоз 10 вику зоз св. Андрейом Юродивим и Епифанийом зоз вирнима у церкви Влахерскей Богородици коло Чарного Моря у Царгороду. Митровчанє ше зишли у красним чишлє, а фамелия Романових, котри походза зоз Старого Вербасу дзе ше слави Покров, того дня пред Службу пошвецели и славски колач, бо тримаю Славу Покровa Богородици. После малого аґапеa, вирни по обичаю одслужели и парастос за шицких вирних на Руским теметове у Ференцовей каплїчки Покровa Пресвятей Богородици. о. В. В. 23. ОКТОБЕР 2020.

duhovni@ruskeslovo.com

ОТЕЦ МИХАЙЛО РЕЖАК 12 РОКИ ПАРОХ У ШИДЗЕ

БОГАТИ ДУХОВНИ ЖИВОТ, АЛЄ ВШЕ МЕНЄЙ ВИРНИХ О. Михайло Режак парох у Шидзе од 2008. року, т. є. цали 12 роки и нєлєгко направиц огляднуце на найзначнєйши подїї и активносци за цали тот период. Отец Режак, окрем же ше стара о парохиї Преображеня Господнього и парохиялней заєднїци, ма ище єдну значну обовязку – стара ше и о будинку Лєтнeй владическей резиденциї

осле приходу за пароха до Шиду, о. Михайло Режак предлужел обнову будинка Лєтнєй владическей резиденциї. На початку поробена перша фаза обнови прижемя, а кед тоти роботи були закончени, почала обнова поверха, дзекуюци донаторским средством Каритасу Милана з Италиї. Дзецинска заградка Предшколскей установи „Єлица Станивукович Шиля” достала найсучаснєйши условия за пребуванє дзецох.

Тиж о. Режак порушал и отримованє подобовей колониї „Руски двор”, у сотруднїцтве зоз КПД „Дюра Киш” отримани осем колониї, а вєдно зоз спомнутим Дружтвом участвує парохия и у фестивалє „Мелодиї Руского двору” хтори ше отримує у порти Резиденциї на лєтнєй бини, хтора тиж направена, а того року отримани 13. фестивал. РИЖНИ ЗМИСТИ У РЕЗИДЕНЦИЇ

– Скорей зме орґанизовали и бали за старших, дас два-три, як и друженя старших вирнїкох штвартками цо ше указало як барз добре. Людзе, шлєбодни хвильки хасновито препровадзели – Кед сом пришол до Шиду на двогодзиновим друженю. Зоз нагоди основане Братске шестринство, Осмого марца орґанизовали зме и моодносно Старши шестри, хтори нодрами, поетски вечари и вистави маше стараю о ушореню и прикралюнкох, ручних роботох и стародавних шованю церкви, алє и у других предметох. Тиж зме участвовали зоз роботох за потреби парохиялней другима церковнима заєднїцами у ознаРОЗДУМОВАНЄ О ОНЛАЙН заєднїци кед треба. То ше указало як чованю Шветового молитвеного дня и БОГОСЛУЖЕНЬОХ барз добре, бо и нєшка, гоч ше през два раз зме були домашнї стретнуцу. Бучас членство женох меняло, їх акПаноцец Михайло Режак гвари же динок Резиденциї отворени за рижни тивносц остала и нєшка. З оглядом же кед сом пришол до Шиду нє бу- го бриґує цо будзе зоз вирусом коро- змисти и ту пребували ґлумци под час ли меновани парохове у Беркасове и на, хтори ознова годзен бовкнуц и отримованя Фестивала „Свратиште у Бачинцох, обслуговал сом и тоти па- прето роздумує як приблїжиц Слу- позориште”, волонтере Каритасу под рохиї и отримовал виронауку у жби Божо ґу вирним. Годно буц як и час миґрантскей кризи и подобне. Тиж Шидзе, а дзеци з валалох сом приво- у дзепоєдних наших парохийох у зме обновели и вельки криж на площи жел до Шиду. Прето зме 2009. року Бачкей, та богослуженя буду онла- опрез Резиденциї, а мушел буц премеорґанизовали виронаучни квиз у йн, алє за тото треба технїчни преду- нєти и череп на будинку парохиї – то лєм кратки список активносцох и робохторим участвовали нє лєм дзеци словия. тох хтори визначел о. Режак. зоз сримских парохийох, алє и зоз Цо ше дотика парохиялней заєднїци, наших парохийох у Бачкей и то ше указало як барз добре – гвари о. Михайло Режак, хтори вон далєй предлужує же кед пришол до Шиду було вельо вецей вирних и дзеци на виронауки. Вецей ше комуниковало и окрем же є парох у Шидзе, источасно є и декан сримски. До Шиду пришол з места пароха у Сримскей Митрови- стретало и як гвари, заєднїца була компактнєйша як нєшка. ци, та контакти медзи двома парохиями, през стретница З рока на рок число вирних на богослуженьох ше зменшує, вирнїкох и з отримованьом духовних вежбох за жени а нєт дзеци и младих. Окреме чежки хвильки наступели з початком пандемиї випредлужени. Єдна зоз значних активносоцох, чий иницятор бул пра- руса корона у марцу того року. Од 15. марца, кед преглашеве о. Режак и снованє Здруженя за дзеци з окремнима по- ни позарядови стан у держави, парох богослуженя служел требами „Отворене шерцо”, хторе зберало дзеци и їх ро- без присуства вирних, дас два мешаци. Гоч ше запровадзує дичох нє лєм зоз Шиду, алє и зоз околних местох. Вони потребни епидемиолоґийни мири на богослуженьох, обачмали стретнуца и друженя у Лєтнeй владическей резиден- лїво же вирни у меншим чишлє приходза до церкви як пред пандемию. ■ Вл. Дїтко циї. НАПРАВЕНИ ВЕЛЇ КОНТАКТИ

23. OKTOБЕР 2020.

РУСКЕ СЛОВО 15

КУЛТУРА И ПРОСВИТА 16. КОЛОНИЯ ПОДОБОВИХ УМЕТНЇКОХ „СТРЕТНУЦЕ У БОДНАРОВА” ҐОСПОДЇНЦИ

МАЛЯРЕ МАЛЬОВАЛИ И ДОК ТИРВА ПАНДЕМИЯ Гоч ше Подобову колонию „Стретнуце у Боднарова” у Ґосподїнцох на два заводи одказовало, а мала буц традицийно отримана влєце у трох дньох як и вше потераз, орґанизатором ше, у викенду за нами заш лєм, удало превозисц виволаня и зорґанизовац ище єдну удатну Колонию

одобова колония „Стретнуце у Боднарова” отримана всоботу, 17. октобра, у просторийох Месней заєднїци Ґосподїнцох у центре того места. И того року на нєй участвовали уметнїки з вецей местох, та и наших з Ґосподїнцох, Коцура, Дюрдьова, Нового Саду и других. Медзи нїма и Мария Йозанов, народзена Канюх, з Нового Саду, котра єдинствена у тим же традицийно на тей Колониї малює руски мотиви, а найчастейше памятки зоз дзецинства. – Вжала сом себе же будзем мальовац руски мотиви, понеже их ридко хто малює на тей Колониї, алє и же бим одняла од забуца руску традицию. Того року сом намальовала три Рускинї у народней традицийней святочней шмати, у руских широких сукньох. Мою мацер кед мала седемнац роки и єй два старши шестри. Мац як дзивка, на себе ма шмату зоз блишу и гадвабу, а єй одати шестри у кадифи и на глави маю фитюли. Мальовала сом з технїку олєй на платну – гварела Мария Йозанов, котра, же би малюнок бул автентичнєйши мальовала патраци на стару слику вецей як пол вика. Медзи нашима уметнїками на Колониї участвовала и Наташа Макаї Мудрох зоз Сримскей Каменїци. Вона и того року мальовала макро знїмок квеца. – То ми найинтересантнєйше, таке нє мож часто видзиц. Хасновала сом технїку сухи пастел. Дакеди сом участвовала у орґанизациї тей Колониї, та сом почала и кус мальовац, а тераз лєм малюєм и чувствуєм ше як домашня, зожила сом ше з ню. Тота Колония барз значна за уметнїкох, понеже маме нагоду стретнуц ше, видзиц розлични технїки и научиц, бо их нє мож гоч дзе видзиц и научиц. Кажде з нас ма цошка свойо, свой способ, та мож видзиц и научиц ше дацо нове – гварела Наташа Макаї Мудрох. УЧАСТВОВАЛИ И ДЗЕЦИ

Тогорочна Колония тирвала од дзешец годзин дополадня, по двацец єден годзин вечар, а єй орґанизатор Дружтво за руски язик, литературу и културу. Окрем

красного привиту орґанизаторох, на Колониї традицийно представени и малюнки зоз прешлорочней Колониї хтори виложени у ґалериї МЗ Ґосподїнци. Теди представени и Каталоґ тих роботох. Понеже стан зоз вирусом корона ище вше нє стабилни, на Колонию поволане дошлєбодзене число учашнїкох, а вецей уметнїки ше опредзелєли придац готови малюнки котри намальовали дома. Колония у Ґосподїнцох вше крашнє нащивена, та того року участвовали двацец двойо уметнїки, а штверо ше опредзелєли мальовац з дому, а потим придац малюнок. Медзи роботами придати и портрет нашого уметнїка Стевана Боднарова чийо мено ноши Колония. На нєй ше ище мальовало и пейзажи, животинї, квеце и друге. Домашнї дзечнє привитую госцох и дружа ше з нїма, орґанизатором ше удало орґанизовац ю на радосц шицких, окреме подобових уметнїкох котри любя участвовац... – Було проблеми орґанизовац Колонию, два раз зме ю одкладали, а з трецого нам ше удало. До школи ше нє шме уходзиц пре вирус, та зме ю орґанизовали у просторийох валалскей Месней заєднїци. Поволали зме менєй учашнїкох як иншак, направели зме селекцию як тота ситуация вимала – гварел Владимир Салонски з Ґосподїнцох, член Орґанизацийного одбору Колониї. НА ВИЛЇЮ НОВА ПОСТАНОВКА У рамикох Колониї традицийно ше отримує и Дзецинска подобова колония, вона того року нє орґанизована на тот способ, алє двацецеро школяре з валаскей ОШ приложели свойо роботи котри нарисовали на годзинох по-

16 РУСКЕ СЛОВО

23. ОКТОБЕР 2020.

kultura@ruskeslovo.com

КУЛТУРНО-УМЕТНЇЦКЕ ДРУЖТВО „ТАРАС ШЕВЧЕНКО” У ДЮРДЬОВЕ

добовей култури у рамикох Дзецинского тижня, на тему „Радосц”. Дзекуюци тому, на Вилїю, 6. януара шлїдуюцого року на святочним и традицийним отвераню вистави тогорочних роботох, окрем малюнкох подобових уметнїкох буду виложени, як и вше потераз, и малюнки младих уметнїкох, школярох з основней школи. Орґанизацию Подобовей колониї „Стретнуце у Боднарова” у Ґосподїнцох, як и скорейших рокох орґанизовало Дружтво за руски язик, литературу и културу з Нового Саду. Финансийно ю помогли Општина Жабель, Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални зєднїци, Национални совит Рускей националней меншини и Месна заєднїца Ґосподїнци.■ С. Саламун

23. OKTOБЕР 2020.

ЗВЕКШАНЕ И ПОДМЛАДЗЕНЕ ЧЛЕНСТВО У просторийох Културно-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко” у Дюрдьове, внєдзелю, 18. октобра, орґанизовани упис нових членох до Младшей дзецинскей фолкорней ґрупи. Тота ґрупа тераз наймладша фолклорна ґрупа у Дружтве и у нєй буду танцовац хлапци и дзивчата хтори ходза до оводи, и першей и другей класи основней школи. Дзеци и їх родичох внєдзелю у просторийох Дружтва дочекала и привитала Даря Хромиш, уметнїцка руководителька, котра будзе учиц дзеци перши танєчни крочаї и поставяц им танци. Уписани осмеро дзеци, седем дзивчата и єден хлапец, алє их єст ище заинтересованих котрих мож уписац на дзень кед ше отримує проби, хтори почали уж того тижня, вовторок од 19 годзин, або внєдзелю од 17 годзин у просторийох Дружтва. Понеже зоз тоту новоосновану ґрупу предлужена змена ґенерацийох, потерашня Младша фолклорна ґрупа постала Старша фолклорна ґрупа, а ю и далєй водзи Тамара Салаґ зоз Дюрдьова. Вистка же ше фолклор у дюрдьовским Дружтве подмладзує наисце красна и добра, бо то гутори же єст родичох котри сцу же би їх дзеци пестовали руску традицию и културу, алє и чесц же єст младих ентузиястох котри жадаю у тим помогнуц. – Мам искуства у водзеню танєчних пробох, бо сом помагала оцови Миколови Хромишовому, уметнїцкому руководительови Виводзацкей фолклорней ґрупи. З младшима нє мам искуства, алє лєдво чекам почац. На пробох перше будземе зогривац цале цело, потим их помалки будзем уводзиц до правилох и основних крочайох у танцу, учиц перши и други крочай, тинок и виривочку – гварела уметнїцка руководителька Даря Хромиш зоз Дюрдьова, хтора и наймладша руководителька у Дружтве. Вона закончела Штредню балетску школу, напрям Народни танци, а тераз є на студийох на Факултету спорту и физичного воспитаня у Новим Садзе. На фолклор до дюрдьовского Дружтва ходзи поряднє одмалючка, а тераз танцує у Виводзацкей фолклорней ґрупи у котрей поставела даскельо сербски танци. Окрем зогриваня цела и ученя крочайох у першей часци проби, Даря дзецом будзе тримац и координативни тренинґ, понеже тот сеґмент барз важни у танцу и за правилне триманє цела, о хторим научела през школованє и зоз власного дотерашнього искуства. Вецей информациї о упису мож достац при уметнїцкей руководительки Дарї на число телефона 066/474-863. С. С.

РУСКЕ СЛОВО 17

КУЛТУРА И ПРОСВИТА У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ОТРИМАНИ 52. ДРАМСКИ МЕМОРИЯЛ ПЕТРА РИЗНИЧА ДЯДЇ

ТЕАТРАЛНИ ФЕСТИВАЛ НА ЯКИ ЗМЕ НЄ ЗВИКЛИ У Руским Керестуре, од 15. по 18. октобер, отримани 52. Драмски мемориял Петра Ризнича Дядї, место у своїм стандардним термину у априлу за кеди бул плановани, а цо ше нє витворело пре познату епидемиолоґийну ситуацию зоз вирусом корона

рисутних спред орґанизатора привитал о. д. директора Дома култури Владимир Надь Ачим хтори визначел нєзвичайносц обставинох и ситуациї у хторей реализовани тогорочни театрални фестивал, а хтори нє мог буц отримани вяри на Шветови дзень театра. И змистово, Мемориял бул цалком прилагодзени ґу тей ситуациї хтора и далєй тирва, та место наживо, на дескох велькей сали Дома култури, була виведзена лєм премиєра монодрами, през три вечари представи були емитовани на вельким платну видео-биму. Представи хтори настали скорейших рокох, у продукциї РНТ „Петро Ризнич Дядяˮ, у чиєй власносци и їх презентовани аматерски знїмки. Перши вечар приказане дїло шветовей драматурґиї Едґара Валса „Кинґ-конґˮ, у режиї Цвєтина Аничича, премиєрно виведзене у театралней сезони 2007/2008. На перши попатрунок то комична приповедка о дожицох ґлумецкого ансамбла хтори пре нємилосердни капиталистични правила остава без роботи. У глєданю атракциї котра у сучасней цивилизациї вше баржей опрез креативносци и уметносци, алє зато приноши пенєж и популарносц, ґлумецка екипа оголює и свойо особни характери, алє и свою уметносц. Други вечар, на видео-биму керестурскей сцени место наявеней представи з домашнєй драматурґиї Душана Ковачевича „Зборне местоˮ, а пре технїчно слаби звук, приказана представа „Цо видзела послугаˮ Джоа Ортона, у режиї Владимира Надя, зоз театралней сезони 2015/16. року. Представа комедия ситуациї, гоч през случованя у шалєней хижи бешедує о моралних девияцийох и деформацийох у високих пасмох анґлийского дружтва. Треци вечар на програми Мемориялу виплановане представиц националну драматурґию, та презентована видео проєкция представи „Национална страґедияˮ автора и режисера Славка Ороса, зоз сезони 2013/14. року. Тота представа сатира, нєзвичайней драматурґийней форми, хторей циль на забавни и гумористични способ указац на велї заблуди и стереотипи, и менталитет рускей заєднїци, алє и ширше, през асоцияциї на актуални збуваня у дружтвено-политичним живоце. Ґенерално патраци, така форма презентованя театралних витвореньох була би цалком прилаплїва. Представи ше случовали на истей бини дзе их тераз могло провадзиц на платну, хиба лєм же технїчно нє були идеални условия, т. є. у векшини проєкцийох звук бул слабше розумлїви. Пре специфични условия у хторих отримана тогорочна драмска смотра єдина представа виведзена наживо, а то монодрама „Сон щешлївого чловекаˮ, була директно преношена на ФБ боку Дома култури. Треба спомнуц и же перши три вечари публики було наисце мало, а мож лєм нагадовац пре яки причини, док на

И ВИДЕО ВИСТАВА ОБРОВСКОГО

Тогорочни 52. Мемориял мал и видео-презентацию вистави, на тот завод, сценского дизайнера Иґора Обровского т. є. його сценски ришеня и витвореня за телевизийни емисиї Радио телевизиї Войводини, хтори ше зменьовали на билим платну кажди вечар Мемориялу.

18 РУСКЕ СЛОВО

ЖИВИ ҐЛУМЕЦ НЄЗАМЕНЛЇВИ

За штварти дзень Драмского мемориялу, на сцени Велькей сали Дома Култури поставена монодрама „Сон шмишного чловека” у режиї Владимира Надьа Ачима, по тексту Ф. М. Достоєвского, а у виводзеню Мирослава Малацка. Першираз у найвекшим дотераз ґлумецким виволаню, як гварел за себе Малацко, прешвечлїво интерпретовал улогу главного юнака зоз приповедки Достоєвского, хтори през рухи, експресию, мимику и драматичним, покус рецитаторским виразом, публики приблїжел емоциї, становиска и дилеми юнака того русийского класика. Монодрама приповеда о пробованьох главного юнака одгаднуц вични чловеково питаня о смислу живота. З початку вон горди и оцудзени од людзох, роздумує о самозабойстве, же би после шмерци хтора ше му случує у сну, прилапел боль и трапезу як синоними смисла живота и любови. На концу одруцує кажду задумку на самозабойство и одлучує прилапиц задаток – олєгчац церпеня другим людзом. – Идея Достоєвского гутори же борба добра и зла вична, розширена на цали космос, а бойне польо то нашо шерца – гварел режисер Надь. Драматизована приповедка представена як монодрама и мулти-медиялни проєкт, збогацена зоз розкошнима авдиовизуалнима и шветлоснима ефектами, костимом и хореоґрафию. За преклад тексту, режию, адаптацию, вибор музики и сценоґрафию задлужени бул Владимир Надь Ачим, музични сотруднїк Владимир Бесерменї, шветло – Желько Пашо, проєкциї пририхтали Жарко Остоїч и Павла Венчельовски, подобови обробок проєкцийох поробел Ярослав Планчак, а проєкт пририхтани у рамикох Драмского студия АРТ Дома култури Руски Керестур. Ан. Мeдєши

премиєри сала була два трецини виполнєта у одношеню на число патрачох хторе могло буц присутне пре огранїчени епидемиолоґийни мири. А тото число познєйше спадло лєм на 80 места, и орґанизатор випочитовал шицки предписани превентивни мири, од мераня температури на уходзе, дезинфекциї рукох, дезобариєри и дезинфекцию цалого простору, та и окремни уход и виход до сали. Ґу тому, за отримованє Мемориялу, орґанизатор од Кризного штабу Општини Кула достал окремне допущенє.■ М. Афич 23. ОКТОБЕР 2020.

РОК XIX ЧИСЛО 10 ОКТОБЕР МЕШАЦ СТАРШИХ ОСОБОХ – З ТЕЙ НАГОДИ О ЖЕНОХ Написала и ушорела: Мартица ТАМАШ

БУЦ АКТИВНИ НАЙЛЄПШИ ЛЇК Найлєпши рецепт за красни и виполнєти живот и у познєйших рокох то активне старенє же и кед ше уж почина стариц треба буц активни, отримуюци социялни контакти и пестовац дружтвени активносци або даяки гоби, же би ше шлєбодни час препровадзело зоз змистами хтори виполнюю и приноша задовольство. О тим ше пише, бо роки нє тайна

ознате же старши людзе маю и знанє и професийне искуство и вони, кед их служи здравє, гоч су у пензиї, вше можу дац драгоцине доприношенє нє лєм своєй фамелиї, алє и ширшей заєднїци. З нагоди мешаца октобра, хтори вшадзи у швеце пошвецени людзом старшим од 65. роки, побешедовали зме з трома активнима учаснїцами нашого културного и вирского живота, о тим як вони прилапели одход до пензиї и як орґанизовали свой живот у тих рокох.

СЛАВКА ТАМАШ З ВЕРБАСУ

ЖИВОТ КРАСШИ ЗОЗ ШПИВАНКУ Славка Тамаш, наставнїца физичней култури у Основней школи „20. октобер” у Вербаше, и наша позната шпивачка, позната по дуету зоз супругом Михалом Тамашом. Мац є двох синох Ивици, хтори дохтор микробиолоґиї и роби у Новим Садзе и Александра, хтори дипломовал на ґеоґрафиї и з фамелию жиє у Канади. Ма двойо унучата, Мартину и Марка и у пензиї є од 2005. року. – До пензиї сом пошла у 41. року роботного стажу и 61. року свойого живота, а робела сом полни 40 роки. Барз ми було чежко, барз сом любела свою роботу, алє ми ше уж при концу роботи видзело же нє давам тельо, кельо сом скорей и як цо мойо школяре звикли. Видзело ми ше же ми попущує авторитет и нє сцела сом себе погубиц професийни угляд, а и дзеци були уж цалком иншаки як цо сом звикла и барз ми було чежко. Нїґда нє забудзем тот остатнї дзень, после годзинох сом зохабела дньовнїк, з очми полнима зоз слизами, младим колеґиньом сом змахла и вишла зоз зборнїци. У голу ме чекали дзивчата з вельким букетом, алє я була у таким стресу же анї тераз нє знам хтори то були школярки и така розплакана сом пришла дому. Я мою роботу барз любела и уживала у нєй, а понеже сом двацец роки нє мала фискултурну салу, патрела сом пренєсц 23. ОКТОБЕР 2020.

на школярох нє лєм тото цо ше одноши на наставу физичней култури, алє и таки знаня и способносци хтори им буду служиц у їх животох. Шпивали зме, танцовали рижни танци и фолклор, вежбали триманє цела, бешедовали о култури облєканя и явного наступа. Тераз кед ше з нїма стретнєм, вони ми сами то гуторя, а мам и вельо моїх школярох хтори ми приятелє на фейсбуку та ми вони часто пишу, же сом их понаучовала вельо вецей такого цо им за цали живот хаснує. До пензиї сом пошла у октобру, и на дзень нашей школи, хтори 20. октобра, була святочносц на хторей уручени дарунки нам, цо одходзиме до пензиї и я знова барз барз плакала и було ми барз жаль – здогадує ше Славка. Славка од младосци шпива, ище у Основней школи у Коцуре як солиста и у хору. Кед ше побрали з Михалом, жили у Вербаше и вєдно почали шпивац у хору, хтори при Доме култури у Вербаше водзел паноцец о. Владимир Тимко. Потим вельо роки шпивали на Фестивалу „Червена ружа”, на хторим достали и найвисши награди. Дас 15 роки шпивали у хору у Руским Керестуре, хтори водзел Ириней Тимко и з того часу маю найкрасши памятки. За нїх Ириней Тимко написал и дзешец шпиванки, та их як дует зняли за Радио Нови Сад як тирваци знїмки, а ище 5-6 шпиванки зняла Славка як солиста. Зоз хором вельо путовали до иножемства. Ведно зоз супругом Михалом, Славка шпивала у

РУСКЕ СЛОВО 19

ДОМ И ФАМЕЛИЯ хору и у шпивацкей ґрупи у вербаским КПД „Карпати”, а после одходу до пензиї барз єй значело тото анґажованє. – Перши днї и мешаци у пензиї ми були барз чежки и помогла ми активносц у КПД „Карпати”, два раз у тижню отримовало ше проби хору, два раз у тижню проби шпивацкей ґрупи, було друженя после пробох и то ми помогло... После двох-трох мешацох видзела сом же ми у ствари, у пензиї вельо лєпше, мам вельо вецей часу, станєм кеди сцем, робим тото цо сцем, нє мушим нїґдзе понагляц, можем и зохабиц роботу. Привикла сом ше на таки нови розпорядок живота, алє сом почала интензивнєйше штрикац. Цали живот сом штрикала и геклала, мустри тераз знїмам з интернету, записуєм себе. Любим провадзиц и на интернету рекреацию за старших, тото цо може похасновац за здравє, лєгки вежби за циркулацию, вицагованє и моцнєнє мускулох. Найновша занїмация и забава ми Фейсбук, то ми отворени контакт зоз шветом и моїма познатима, вельо школярох ми ше явело на Фейсбуку, вельо сом красни слова од нїх чула и то ми як просвитному роботнїкови наисце значи – гутори Славка Тамаш. Од марца, пре корону анї вербаски „Карпати” нє робя, нєт културни манифестациї, так же за дакого цо цали живот бул активни и участвовал на велїх манифестацийох, настала велька пременка. Славка и Михал Тамашово як члени хору, шпивацкей ґрупи и як дует наступали на шицких наших найважнєйших манифестацийох. – Думам же бим ище могла дацо помогнуц, любела бим матурантох и млодята научиц танцовац перши танєц, валцер. Млади людзе нє знаю танцовац, дзивчата ше ище даяк и круца, алє хлапци лєм стоя на штред сали и дзвигаю руки, думам же би то бул барз красни упечаток на каждей матурскей преслави и свадзби кед би пари голєм на початку крашнє одтанцовали валцер. То сом задумала же бим могла то робиц у „Карпатох”, алє о тим-по тим... Гоч ме на вецей заводи и жени у „Карпатох” нагваряли най рушиме з пробами танцу, та кед шицко тото з корону прейдзе, направиме дацо з того....■

НЕВЕНКА БОБАЛЬ З БИКИЧУ – ЗДРУЖЕНЄ ЖЕНОХ И ШПИВАЦКА ҐРУПА

ПОД ЧАС КОРОНИ ВИШИВАЮ БЛУЗНИ НА ПРЕДАЙ Невенка Бобаль зоз Бикич Долу, як наставнїца биолоґиї робела у школи, потим як биолоґ у Олєярнї „Младосц” у Шидзе и дакус приватно на одкупу сої, за SGS, на контролованю квалитета. Мац є двох синох – Деян закончел польопривредни факултет, а Дарко мастер ґеоґрафиї и ма двох унукох, Стефана и Николу. – Була сом порихтана за одход до пензиї, чекала сом же бим наполнєла роки, бо сом роботу нє мала, була сом на Бироу за обезпечованє роботи и барз сом ше радовала же идзем до пензиї. З початку сом нє мала план цо будзем робиц, бо сом мала вельо роботи у обисцу, у загради, дзеци струдирали, мушела сом ше о шицким старац, алє з часу на час сом думала же и тому придзе конєц и цо вецка. Уж сом була активна зоз КПД „Дюра Киш” у Шидзе, ишли зме на єдну манифестацию женох и кед я то видзела, знала сом же подобне можем напра-

20 РУСКЕ СЛОВО

famelija@ruskeslovo.com вим Садзе були на отвераню предавальнї етно материялох „Нашо нашлїдство”, думаме и з нїма сотрудзовац и предавац прейґ Фейсбуку, дацо зме уж и предавали и уключени зме и до Женскей руралней мрежи Войводини, вони маю онлайн дутян и там посилам мейли зоз сликами и податками и рахуєме же ше и на тот способ дацо попреда. Наша шпивацка ґрупа роби, отримуєме и проби, бо нас цо шпиваме єст дзевец и чекаме же придзе час же ше годно пойсц и на манифестациї. Кельо можем, робим ище и дома, и у загради, причувам унукох кельо можем. Тераз нам остало таке робиц цо можеме.■

ОЛҐИЦА ЛЕНДЄР РА ДОВИЧ ЗОЗ БЕОҐРА ДУ У ЕКУМЕНИЗМЕ

ПОМОГНУЦ ЛЮДЗОМ У ПОТРЕБИ виц зоз нашима женами у Бикичу и же нє мушиме ходзиц до Шиду представяц Шид, кед можеме наш Бикич – гутори Невенка. Здруженє женох „Бикичанки” основали 2009. року, почали сами робиц, участвовали на велїх манифестацийох Руснацох и у Сриме и вшадзи були успишни. – То мой живот виполнєло, бо сом остала сама без супруга, дзеци позакончовали школи... Ми скорей шпивали зоз Шидянками и кед зме у Бикичу основали свою шпивацку ґрупу то ми дало вельку дзеку за дальшу роботу. Думам же зме як здруженє женох вельо зробели, познати зме надалєко и дзе ґод пойдземе познаю нас по наших роботох, по наших традицийних єдлох, вишиваньох и наших тканих червених парткох. Мнє то нє чежко, з вельку дзеку робим и наздавам ше же будзем ище даєден рок, же здравє послужи шицких, бо нас єст дас 10 активних и гевти други ускоча кед дацо треба помогнуц – приповеда Невенка. Пре епидемиолоґийну ситуацию зменшани активносци, у тим року „Бикичанки” були лєм на манифестацийох у Латярку, на „Мелодийох Руского двору” и на гуманитарней акциї „За малу Лану”. – Шпивацку ґрупу нам водзи професорка музики Драґана Ґлувня Бабич, а за музику задлужени єй супруг Боян Бабич. Маме досц успиху и у шпиваню, видно же зме напредовали, видали зме и два цд, єден з Рускима народнима шпиванками, нашо стари шпиванки, а на другим Крачунски шпиваки и винчованки. Тераз порядно ходзиме на проби, рихтаме треци цд, рахуєме же то будзе зняте, бо маме вельку волю, а робиме то прето же би нашо дзеци, нашо млади, хтори тераз анї нє таки заинтересовани то слухац, и нє маю свидомосц же то їх, дакеди пожадаю слухац руски шпиванки, опатриц слики дзе здруженє було на наступох и рахуєме им то охабиц як нашлїдство най ше нє забудзе. Тот треци цд тиж стари руски шпиванки, хтори зме рихтали за манифестациї. За Фестивал у Дюрдьове вше рихтаме нови шпиванки и тераз маме 20 нови хтори знєєме. Шицко завиши од корони, чи то будзе закончене до конца рока, а чи на початку идуцого року. Невенка участвовала и у Емисиї на Радио-телевизиї Сербиї „Кухня мойого краю”, на хторей крашнє представела Руснацох, нашу кухню, єдзеня хтори рихтаме за Вилїю, за Крачун и за Вельку ноц, нашо облєчиво, шпиванку, Бикич и Шид. – Кед була корона, перша габа, теди кед зме нє шмели виходзиц, ми хтори маме прейґ 65 роки, ми у тот час вишивали блузни на предай. Сами трукуєме мустри зоз старих салветкох, плахиткох и блузни вишиваме на новим платну, так же зме нє правели нїяку павзу же нїч нє робиме. Рихтаме два файти блузни и туники, цо ше капчаю и нє. Тераз, 18. октобра зме у Но23. ОКТОБЕР 2020.

Олґица Ленєдр Радович на Економским факултету у Беоґрадзе закончела одсек Туризем и готелиєрство, робела у туризме и у банки и мац є Катарини, хтора закончела два державни факултети – на Педаґоґийней академиї за виховательку и Археолоґию на Филозофским факултету у Беоґрадзе. Петнац роки робела у туристичней аґенциї, алє дзеведзешатих рокох вони утаргнути, та потим, скоро по пензию, робела у банки на виза карточкох, понеже зна вецей странски язики. Потим и домашнї банки утаргнути. – У туризме кед ше роби нєт конца роботи, а окреме кед сом ше одала и кед ми ше народзела дзивка Катарина, чежко ми було робиц, бо сом нє мала часу за фамелию. З боку то випатра крашнє, же ше путує по швеце, алє я вше мала кончиц у вязи зоз условиями змесценя и контрактами и анї сом нє видзела тото иножемство. Предносц тей роботи же сом могла достац и таки аранжман за одпочивок, на хтори нє ишли тоти числени такси, та то було барз вигодне, скоро у пол цени. После кед сом пошла робиц до банки, там ми було барз добре, плаца ми була три раз векша як у туризме и знало ше роботни час и хто цо роби, було вельо лєпше. Кед утаргнути банки, требало ми ище два-три роки по пензию. Умар ми и супруг, була сом на Бироу за нєзанятих и у тих часох, 2004. року, упознала сом церкву. Почала сом ходзиц до нашей церкви у Беоґрадзе. Мала сом и скорей довириє до Бога, алє сом нє ходзела до нашей церкви. Прейґ церкви повязала сом ше баржей и з нашима Руснацами у Беоґрадзе, а потим сом упознала и скоро шицких наших людзох цо активни у култури и у нашей церкви – приповеда Олґица. Вєдно зоз Руснацами у Беоґрадзе Олґица основала Дружтво Руснацох и Українцох Беоґраду – Беодур, хторе єден час успишно робело. Вона гвари же одкеди є у пензиї, нащивела шицки нашо манифестациї и скоро шицки нашо места. 23. ОКТОБЕР 2020.

– Я аж як сом у пензиї, була сом на шицких наших манифестацийох у местох дзе жию Руснаци. У Керестуре сом була кед ми було два роки, а потераз сом була дас петнац раз у нашей Ксениї Бодянєц, хтора по походзеню з Миклошевцох, як и я, у Новим Садзе сом часто у Агнетки Маслар, хтора вельо роки жила у Беоґрадзе. Я виросла у Беоґрадзе и ту сом ходзела и до школи и нє барз сом бешедовала по руски. Одкеди сом у пензиї вельо вецей ше дружим з Руснацами и вельо вецей бешедуєм по руски. Пречитала сом шицки руски кнїжки, читам нашо Руске слово и Дзвони и пишем до обидвоїх новинох. Провадзим руски емисиї ЯМУ РТВ и уживам у нашим руским язику и нашей култури. Три роки сом писала до католїцкого часописа Блаґовести, и Светлица, медзи иншим и о наших обичайох хтори вязани за християнски швета – гутори Олґица. На инициятиву новосадского пароха, о. Романа Миза и Олґица Радович постала активна у Екуменским форуму християнских женох. – Ту були и нашо руски дзивчата, Блаженка Хома Цветкович, Марча Гудакова, Славица Страценски, ишли зме на роботнї, едукациї, участвовали у гуманитарних акцийох, на Шветових молитвових дньох. Вельо зме путовали и дружели ше. Добре знам по анґлийски, та сом на даєдних роботньох, як наприклад тей у Соко ґраду була анґажована и у орґанизацийних роботох, бо подїя була медзинародного значеня – приповеда Олґица. Вона гвари же и екуменски активносци и роботнї мали за циль лєпше упознаванє женох з рижних конфесийох, алє и унапредзенє положеня женох, бо кажда после роботнї до свойого штредку однєсла нови знаня. – Пре корону зменшани шицки активно сци, алє заш лєм, поряднє ход зим до нашей церкви у Беоґрад зе, хтора ше тераз наход зи у Католїцкей катедрали Христа Краля, при Скупштини Сербиї, у самим центру города. Шицко ме то виполнює и любим то робиц, єдино цо ме бриґує же ми дзивка, хтора ма закончени два державни факултети, робела вше лєм на одред зени час и тераз як пришла корона нє роби, та мойо и єдине жаданє же би до стала стаємну роботу и напредовала у своїм живоце – гвари Олґица. Вельо роки Олґица, вєдно з дзивку Катарину, була членїца Горяцкого дружтва „Желєзнїчар” у Беоґрадзе, з хторима препутовали цалу державу и добру часц швета. Того року и попри корони, Олґица активна у Гуманитарней орґанизациї „Мах клуб почитовательох часу”, у Земуну, хтори водзи Марияна Айзенкол, зоз хтору орґанизую рижни гуманитарни акциї за людзох у потреби.■

РУСКЕ СЛОВО 21

НЕВЕНКА БОБАЛЬ З БИКИЧУ – ЗДРУЖЕНЄ ЖЕНОХ И ШПИВАЦКА ҐРУПА

20 РУСКЕ СЛОВО

ОЛҐИЦА ЛЕНДЄР РА ДОВИЧ ЗОЗ БЕОҐРА ДУ У ЕКУМЕНИЗМЕ

РУСКЕ СЛОВО 21

ДОМ И ФАМЕЛИЯ

женоблоґ

Пише: Ясмина ДЮРАНЇН email: jasmina.djuranin@gmail.com www.zenoblogija.com

нас вше дацо страцене, як кед бизме мали Алцгаймера. Раз нам скапе далїнски, раз дачий телефон, раз полняч за ньго, слухалки и на концу ключи од авта... И, нормално, нїхто нїґда нїч нє зна, кажде ше оправдує, а виноватого нєт. Вше иста писня, а вше од початку.

СТРАЦЕНИ

Нє же ше хвалїм, алє мнє додзелєна титула найглєдачки у обисцу зоз хтору ше барз цешим. Нєт лєпше чувство як кед шицки дацо глєдаю, а ти придзеш, вискенираш простор и побиднїцки руциш страцени предмет на стол.

22 РУСКЕ СЛОВО

Нє гварим, вше ше може случиц же дацо єдноставно – страциш. Як кед би до жеми предпадло! Сто раз сом ше до того прешвечела и заключела же ми таки ствари анї нє потребни. Хто зна прецо одслужели свойо и нє треба плакац за нїма. А дакеди найлєпши гевти ситуациї хтори ше случа лєм минуту-два

пред тим як нам дацо судзене страциц. Хториш дзень одкладам зоз стола после полудзенку, и ище ше ужерам же згужвана салветка закончела на карсцелю. Позазберуєм шицко, покладзем дзе треба, а видзим же ше дружтво за столом порозбеговало, анї уста добре нє посцерали. Вечаром опоминам старшого най нє забува на протезу. Нє тельо слово о пенєжу, рахуєм же би мушел уж раз запаметац прецо ю ноши... А протези нєт. Нєт єй, як кед би до жеми препадла. Перше сом нє сцела знац за ню, кажди дзень го опоминам. Алє кед вошол до кухнї и кед почал закуковац под стол, скочела сом як опарена. Отворела канту, виняла мещок, згужвану салветку и розчервенєта ю пошла поумивац. Станула сом на штред хижи и указала цо мам.... Знаце цо, як каня дижджу чекам тот час кед технолоґия оможлїви же би нам страцени предмет почал наприклад пискац док го глєдаме. По теди мушиме усовершиц свойо власни схопносци з помоцу даскелїх совитох.■☺

23. OKTOБЕР 2020.

kultura@ruskeslovo.com

У ОСНОВНЕЙ И ШТРЕДНЄЙ ШКОЛИ ЗОЗ ДОМОМ ШКОЛЯРОХ „ПЕТРО КУЗМЯК”

НАТАЛИЯ БУДИНСКИ О.Д. ДИРЕКТОРА ШКОЛИ Професорка математики мр Наталия Будински менована за окончовательку длужносци директора Основней и штреднєй школи зоз домом школярох „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре. Як дознава „Руске слово”, ришенє о єй менованю до Школи сцигло 16. октобра зоз Министерства просвити, науки и технолоґийного розвою, Покраїнского секретарияту за образованє и Општини Кула. Будинскова дипломовани математичар и маґистер методики настави у матема-

тики, а у Школи є занята од 2002. року. Зоз участвованьом у рижних проєктох на державним и иножемним уровню, вона керестурску Ґимназию, як єдинствену на швеце, промововала и у нашей держави, и у иножемстве. Будинскова на месце директора як окончователь длужносци заменї Хелену Пашо Павлович хтора нєдавно задзековала на тоту функцию, пре приватни причини, у своїм другим мандату на тим месце. М. А.

ҐУ ЮВИЛЕЮ У КПД „ДЮРА КИШ” У ШИДЗЕ

ПРОЄКТ СТЕМ УЧАЛЬНЯ ТОЛЕРАНЦИЇ” ”

РИХТАЮ ШВЕТОЧНУ АКАДЕМИЮ

ОЗНАЧЕНИ ДЗЕНЬ ЗДРАВЕЙ ПОЖИВИ

У Културно-просвитним дружтве „Дюра Киш” у Шидзе у полним розмаху пририхтованя за орґанизованє шветочней академиї з нагоди означованя велького ювилея 100-рочнїци од основаня Дружтва. Як нам гварел Златко Манько, предсидатель КПД „Дюра Киш”, планує ше же би академия була отримана 17. новембра у зависносци од можлївосцох пре актуалну пандемию вируса корона. – Старша и Младша шпивацка ґрупа Дружтва пририхтую нови шпиванки и вєдно ше рихта и оркестер. Програма будзе преткана и зоз поезию наших поетох, а писнї буду гуториц Мирон Джуджар и Нада Хромиш Аничич. Тиж поволаме и як госцох Женску шпивацку ґрупу „Бикичанки” зоз КПД „Иван Котляревски” з Бикичу. У конферанси будзе дати приказ историї Дружтва од снованя 1920. року по нєшка – гвари нам Златко Манько. Манько додава же з тей шветочней нагоди буду додзелєни подзекованя и значки поєдинцом и орґанизацийом котри заслужни у роботи Дружтва. Як госци буду поволани представнїки СКУД „Святи Сава”, СКУД „Єднота” и горватске КУД „Шид” зоз Шиду як и КПД „Драґутин Драґен Колєсар” зоз Бачинцох зоз хторима КПД „Дюра Киш” успишно роками сотрудзує. 23. OKTOБЕР 2020.

Академия би мала буц отримана у сали Културно-образовного центра, и почитуюци превентивни епидемиолоґийни мири (дистанца, маски, меранє температури), а до сали би по терашнїм планє могли войсц 100 нащивителє. У Руским доме би ше порихтало виставу фотоґрафийох, дипломох и припознаньох и на концу би ту бул отримани и коктел. Манько ище гвари же до малей сали будзе положени ламинат на патос, а салу ше обилї. Средства за означованє ювилея буду скромни, алє то нє будзе уплївовац на достоїнствене означованє ювилея. Членїци Здруженя женох „Маря”, хторе иснує у рамикох Дружтва, стараю ше о отримованю и прикрашованю Руского дома и двора. Опрез будинку Дома поставени стародавни прикрашени коч. Андєлка Античевич, малярка зоз Беркасова, ше остарала виробиц и єден мурал. Як нам гварела, идея предсидательки Здруженя Ясминки Димитриєвич була положиц кридла облаком на мурику. А вона вец достала инспирацию намальовац младих – Руснака и Рускиню. Инспирациї ма, та ма и идеї же би наяр предлужела пополньовац мурик зоз новима малярскима мотивами. Вл. Дї.

У Основней и штреднєй школи „Петро Кузмякˮ означени 16. октобер – Медзинародни дзень здравей поживи, а у рамикох проєкту „СТЕМ учальня толеранциїˮ. Координатор тей активносци професорка Тереза Катона. Школяре у интернату пририхтали здраву ужину хтора була послужена на вельким одпочивку шицким школяром предполадньовей смени. Почитуюци епидемиолоґийни мири у школи, ужина була послужена по учальньох, а нє у школским голу як то було звичайно скорейших рокох. Попри тей активносци, школяре Туристичного напряму на предмету Костиранє направели електронски часопис здравей поживи хтори у тей форми будзе доступни и шицким другим школяром. Медзинародни дзень здравей поживи тиж так означени и зоз плакатами у школским голу хтори зоз своїма школярами порихтали професорки Александра Виславски и Еуфемия Чапко. Професор Любомир Орос и того року уж традицийно за тоту намену подаровал свойо здрави продукти. У керестурскей Школи вецей остатнї роки практикую означовац и тот дзень. Циль шицких тих активносцох прицагнуц увагу школяром и на тот сеґмент, та им розвивац свидомосц о тим яке важне здраве костиранє хторе потребне цо вецей прилапйовац у каждодньовим живоце, понеже воно значи и превенцию од хоротох, а тиж и квалитетнєйши живот. М. А.

РУСКЕ СЛОВО 23

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ ДЗЕ ШЕ ОДПОЧИВАЛО ПОД ЧАС ЕПИДЕМИЇ ВИРУСА КОРОНИ

ЄСТ ЦО ВИДЗИЦ ЗА НЄВЕЛЬКИ ПЕНЄЖ Пише: Андреа МЕДЄШИ

Кед преглашени позарядови стан пре пандемию вируса корона, ситуация у шицких дружтвених и економских обласцох постала, иншак поведзено, конфузна. Шицко тото цо ше потамаль подрозумйовало, нараз постало очежане, або аж нєможлїве. Вец мири защити попущели, та велї роздумовали кадзи одпутовац. Одход на морйо заменєли з одходом до природи або до банї, та з тей нагоди преношиме упечатки Керестурцох з путованьох по Сербиї

прам податкох Шветовей туристичней орґанизациї UNWTO, юний 2020. року преглашени за найподлєйши мешац одкеди иснує тот привредни конар. Число путованьох опадло за 93 одсто, но тото цо заш лєм сезону „вицаглоˮ, то домашнї туристи хтори вибрали путовац по своїх державох, а понеже тот тренд залапел и Сербию, медзи домашнїма туристами найглєданши були места за одпочивок у природи, рурални штредки, гори, банї, озера... И док єдним путованє по Сербиї за штирочлену фамелию зоз просекову плацу – луксуз, (викенд на найглєданших локацийох як цо Копаоник, Златибор, Сокобаня, або Врнячка Баня кошта тельо кельо и дзешец днї лєтованя у Греческей), други иншак роздумую. ИСКУСТВА КЕРЕСТУРЦОХ – Того року, з оглядом на ситуацию пре вирус, були зме лєм у банї Вруйци, седем днї през лєто, и можем повесц же нам було барз добре – почина о своїх упечаткох Со-

24 РУСКЕ СЛОВО

ня Сабадошова з Руского Керестура, хтора уж даскельо роки, традицийно, зоз свою пару Славом Гербутовим, обиходзи найинтересантнєйши места по Сербиї, и предлужує о своїм богатим искуству путованя по нашей жеми. – Прешлих рокох зме одходзели до Сокобанї, там зме були два раз, бо ше нам барз пачело. На Златибору зме були пейц раз, обишли зме и Златар, Фрушку гору и Врдник, були зме на Стриберним озеру, обишли зме Дєрдапску клисуру, Ґолубац, Кладово... Любиме зайсц и до баньох дзе єст базени, алє найволїме ше пендрац по горох, понеже зме обидвойо авантуристи и любиме ходзиц пешо. На Старей гори зме препешачели вецей як 30 километри у єдним дню, так же Сербия, по тим питаню, за нас идеална – гвари Соня, хтора визначує же змесценє могло найсц барз вигодно, од 8 по 12 евра за два особи, а услуги тиж за тоту цену задоволююци. – Потераз зме змесценє находзели прейґ интернету, и нїґда нє було барз драге, а патриме же бизме єдзенє ношели з дому, так 23. ОКТОБЕР 2020.

ljudze@ruskeslovo.com

же нам трошок лєм гориво и змесценє. Нормално же єст и готели. и луксузни апартмани, и ресторани, раз два мож потрошиц кед ше сце, алє ми вибераме тото цо нам одвитує – гвари Соня. Катонова фамелия, Тереза зоз своїм супругом Ярославом и двома синами на першим путованю обишли Дєрдапску клисуру, шлїдуюци раз були на Копаонику, а наймоцнєйши упечатки на нїх зохабели природни красоти, стари римски утвердзеня и штредньовиковни твердинї. – После Дєрдапскей клисури зме зашли на Ґолубацку твердиню, були зме опатриц Виминациюм, и наисце интересантна историйна приповедка у вязи зоз тим археолоґийним парком. Потим зме обишли Лепенски вир, прекрасни є, окреме архитектура и зданиє дзе ше вон находзи. На другим путованю зме обишли Копаоник. Населєнє ше вола Брзече, там зме були першираз и нєсподзивали нас природни красоти. Копаоник зна буц драги, алє шицко завиши хто цо глєда и хтори места нащивює. Єдзенє нє було драге, змесценє кус драгше, алє мали зме красни апартман и базен, та и цена мушела буц кус висша. За уходнїци треба видвоїц коло 800 динари, з тим же за дзеци уход задармо – толкує Тереза и предлужує же тото цо видзи як нєдостаток кед слово о туризму у Сербиї, то слабше розвита инфраструктура, як и доступносц туристичних информацийох. Думам же би у Сербиї требало баржей промововац туристични дестинациї. Здобула сом упечаток же ше туристи часто муша сами знаходзиц кед сцу дацо нащивиц. Дзепоєдни места нє означени, та ше треба випитовац людзом кед ше сце за дацо найсц драгу. Окрем же чежко дойсц до туристичних информацийох, думам же потребне лєпше обдумац туристични програми, даяки обиходзеня у ґрупох, з єдним словом, хиби кус лєпша орґанизация – гвари Катонова. Дорика Чизмар зоз своїм дружтвом лєтовала на Златибору, а отамаль принєсла позитивни упечатки, и дума же велї людзе нє свидоми красотох Сербиї, док ше сами до того нє прешвеча. – Перше зме були 4 днї, а вец нам було мало, та зме кус предлужели. Златибор наисце барз красни, лєм же центер уж даскельо мешаци цалком розкопани, бо ше там вельо будує. Прейґ аґенцийох хтори презентовали туристични понукнуца, мали зме орґанизовани одход на Тару, до валалу Сироґойно, на Шарґанску осмицу дзе зме ше вожели 13 километри на старим гайзибану... Зоз змесценьом зме були барз задовольни. За ноцованє по особи треба видвоїц коло 1 000 динари. Думам же то нє та-

23. ОКТОБЕР 2020.

ки вельки пенєж, поправдзе, думали зме же будзе и драгше. Шицки зме звикли же на лєтнї одпочивок треба пойсц даґдзе вонка зоз Сербиї – на морйо, алє думам же и ту, у нашей держави, єст цо видзиц и дожиц за нє таки вельки пенєж – подзелєла свойо упечатки наша собешеднїца. СУБВЕНЦИОНОВАНИ ПУТОВАНЯ ПО СЕРБИЇ Того року Министерство тарґовини, туризма и телекомуникацийох субвенционовало путованя у Сербиї на тот способ же дзелєло ваучери у вредносци од 5 000 динари, хтори мож вихасновац по 20. новембер, и то у вецей як 2 100 погосцительних обєктох и готелох на домашнїх дестинацийох. Вимогу за ваучери ше подноши 30 днї скорей як ше планує пойсц на одпочивок. Тоту нагоду вихасновала и Силвия Орос Барна, хтора зоз свою фамелию одпутовала на гору Ртань. Барз є задовольна, а пре позитивни упечатки, гвари же ше там годни врациц и шлїдуюцого року. – Були зме у приватним зме сценю на 8 километри од ме ста Болєвац и 30 километри од Сокобанї, та зме и тоти ме ста обишли. Ртань нас барз приємно нєсподзивал, гора преглашена за специялни резерват природи, и врацела бим ше там и нарок, лєм бим пременєла зме сценє пре услугу келнерох и роботнїкох. Їх робота нам була єдина заувага, понеже вони, про сто поведзено, „мали часуˮ, та ше случовало же нам вечера була на столє о два годзини як зме ю поручели. Тото нам барз завадзало, алє гевто шицко було у шоре – приповеда Силвия и предлужує о поровнованю ценох и квалитету услуги и зме сценя. – Думам же драге, алє прето мож вихасновац ваучери од держави, хтори єдну часц, або и трошки змесценя можу закриц. Шицко завиши од того хто як задумал свой одпочивок, односно, чи вибрал пансионски або апартмански тип змесценя, односно, чи сце, або нє сце вариц на одпочивку – толкує Силвия и потвердзує становиска и других собешеднїкох, же туризем то нє лєм одход до другей держави и упознаванє їх култури. А же би ше розумело и цешело у цудзим, треба перше буц добри амбасадор свойого. ■

РУСКЕ СЛОВО 25

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ 75 РОКИ „РУСКОГО СЛОВА” 1945–2020 (XVIII)

НАШО НОВИНИ НЄШКА И ЮТРЕ Пише: Дюра ЛATЯК

„Понеже штредком другей децениї 21. вику основни напрямки поставени, дефиновани формат и форма публикациї, шлїдзел период трансформованя и осучашньованя „Руского слова”, насампредз фокусованє редакторскей политики на змисти хтори ше публикую, а хтори и тераз тирва. Намира же би ше новини консолидовали и далєй еволуовали до модерного дружтвеного и фамелийного маґазина наменєного широкому пасму читательох по руски. Ґу тому цилю нєшка идзе „Руске слово”, а прешвечени сом же добру часц драги уж прешло” – пише Иван Сабадош, главни одвичательни редактор новинох „Руске слово”, а його напис предлужуєме на бокох того фельтону „Tижньови глашнїк по руски „Руске слово” нєшка шлїдзи редакторску политику хтора ше розвива од октобра 2013. року и концепт яки настал з преходом новинох на маґазински формат з нагоди їх 70-рочнїци штредком 2015. року. Тоту вельку пременку, розпочал тедишнї главни одвичательни редактор др Борис Варґа з потримовку тедишнєй директорки Установи Мартици Тамаш, а чежко же би ше то удало без ентузиязму редакторох Михайла Симуновича, Любомира Сопки, и покойного Михайла Зазуляка. Чесц и задовольство було робиц з такима колеґами. Треба, медзитим, визначиц же члени редакциї хтори нєшка правя и ушорюю „Руске слово”, и попри шицких пременкох и иновацийох хтори запровадзени, на розуме, насампредз, маю же як настали, одкаль виключкали и цо нашо новини знача за руску заєднїцу у Републики Сербиї – нашо колективне и тирваце явне добро, жвератко нашого єствованя на тим просторе, хторе нас провадзи остатнї 80, а заправо 100 роки. Традиция глїбоко укоренєна у „Руским слове”, бо и воно нєрозлучна часц тей традициї. Медзитим, окаменєна традиция хтора ше нє меня и нє превипитує, нє ма перспективу. Прето пре-

26 РУСКЕ СЛОВО

менки хтори реинтерпретую и ошвижую традицию нєобходни з часу на час. Прето и тото цо ми нєшка робиме нє конєчне, анї нє остатнє цо ше у „Руским” меня, лєм є затераз найновше. МИСИЯ И ОДВИЧАТЕЛЬНОСЦ Як глашнїк меншинскей националней заєднїци, „Руске слово” попри основних задаткох конвенцийного медия – информовац, едуковац и понукнуц розвагу, ма ище єден сущни задаток, а то чувац и розвивац язик, национални идентитет, свидомосц и чувство припадносци рускей националней заєднїци. У тей мисиї, „Руске слово” промовує и афирмує колективни национални интереси, артикуловани през роботу Националного совиту Руснацох и других актерох руского националного живота, хтори обзнанєни у важацей Националней стратеґиї Руснацох. Нєобходне, медзитим, визначиц же одвичательносц и обовязка медия же би у тим нїґда и нї на яки способ нє потупйовал людске и гражданске право поєдинца же би ше о тих питаньох вияшнєл индивидуално и з власну дзеку. Тиж, без огляду же 23. OKTOБЕР 2020.

ljudze@ruskeslovo.com

„Руске слово” пошвецене заєднїцкому задатку як и шицки други институциї културней автономиї, здруженя и други актере руского националного живота, а то злєпшанє положеня рускей националней заєднїци у АП Войводини и Републики Сербиї, „Руске слово” ше у роботи на першим месце водзи зоз законскима предписанями з медийней сфери, и професийнима и етичнима стандардами хтори одредзени з новинарским Кодексом. Процеси самореґулованя „Руского слова”, розпочати у предходних рокох, резултовали з прилапйованьом Интерного етичного кодекса медзи НВУ „Руске слово” и Националним совитом Руснацох як снователя, цо потераз пионирске подняце на меншинскей медийней сцени у нашей жеми, и потвердзенє же запровадзени правила и стандарди и надалєй треба дошлїдно почитовац. Конкретно, „Руске слово” ма шлєбоду и обовязку саме утвердзовац власни информативни праг, односно акцентовац теми, феномени и зявеня хтори од явного интереса за припаднїкох рускей националней заєднїци, а нє интересантни су медийом хтори наменєни общей популациї. Источашнє, общедружтвени теми ше спатра през призму руского националного интересу. Нєшка „Руске слово” конциповане як медий хтори промовує вредносци гражданского дружтва з окремну сензибилносцу за руски интереси, традицию и културу. Начални принцип того опредзелєня и редакторскей политики мож дефиновац як „Руснаци у сучасним швеце” и по особним прешвеченю, найлєпша є охрана од асимилованя, а з другого боку автоґетоизованя припаднїкох рускей националней заєднїци. Попри добрих контактох и коректних одношеньох з институциями културней автономиї Руснацох и другима рускима медиями, локалнима самоуправами дзе жию Руснаци и у покраїнских институцийох, главни партнере у витвореню такого концепту „Руского слова” були и буду орґанизациї цивилного дружтва, як и нєзависни фахово новинарски асоцияциї. ВИВОЛАНЯ ЧАСУ ПРЕД НАМИ Новини „Руске слово” пременєли ше нє лєм визуално, алє и змистово. Насампредз, обявюю виключно авторски материяли своїх новинарох и сотруднїкох, а хаснованє аґенцийних текстох, нє рахуюци ту власни Рутенпрес, ше керує. Кед слово о новинарским приступе, зменшане число елементарних жанрох, окреме висткох. У обласци жанрово зложенших новинских формох окреме значни концепт редакторских и авторских темох, односно статьох, лєбо написох. У виборе и акцентованю темох, як и у їх ушорйованю, редакторе ресорних рубрикох маю автономию, покля рубрика сполнює професийни и зми-

ПРЕДНОСЦ МЕНШИНСКОГО МЕДИЯ Як глашнїк хтори ше, по началох явного интересу у обласци информованя на меншинских язикох, дотирує з державного буджету, „Руске слово” нє комерциялни медий и нє завиши од условийох на медийним тарґовищу. То значи же ше може унапрямиц на широки спектер дружтвено значних темох хтори нє у фокусу общей явносци. У рамикох рускей заєднїци, увагу прето пошвецує и темом хтори ше дотикаю лєм узкоспецифичних цильних ґрупох по рижних критериюмох як цо возростни, професийни, идеолоґийни, териториялни и други.

23. ОКТОБЕР 2020.

стово стандарди и провадзи редакторску политику „Руского слова”. Вецейдеценийне искуство и компетентносц так ше у пракси може вихасновац же би редакторе активно формовали напрям и идентитет звереней рубрики през селекцию и ушорйованє новинарских текстох, алє и були перши авторе у своєй рубрики. Анґажованє вонкашнїх и гонорарних сотруднїкох лєм у рамикох предвидзеного числа и запланованих и доступних финансийних средствох хтори нє загрожую стабилне функционованє Установи. Важне надпомнуц же вонкашнї сотруднїки, новинаре ветеранє и початнїки, нє робя место редакциї, алє даваю автентични материяли и иншаки новинарски приступ хтори ошвижує змист „Руского слова”. У пракси ше, медзитим, окреме указує криза кед слово о младших сотруднїкох. Вельо часу и енерґиї уложене до професийней обуки и формованя будуцих новинарох, алє вони у терашнїх обставинох траца интересованє и одходза там дзе перспектива, насампредз еґзистенция, плаца и стаємне роботне место, вигляднєйши и сиґурнєйши. На єден способ то розумлїве. То нє лєм проблем тераз, алє и будучносци „Руского слова”. На уровню Установи єст прешвеченє же ше нє шме шпоровац на рахунок фахового кадру и людских ресурсох хтори нєобходни за нормалне функционованє и сполньованє єй основней дїялносци, медзитим, ширши актуални дружтвено-политични обставини и контекст нє нагадую пременки на лєпше. Кед на розуме маме як ше швидко и сущно меняю медиї у другей децениї 21. вику, кед под налєтом интернета и дружтвених мрежох нє загрожена лєм друкована преса, алє и традицийни електронски медиї як цо радио и телевизия, чежко предвидзиц и яке будзе „Руске слово” о рок-два, а дзе ище же у якей форми и виданю дочека свойо перше сторочє. Медзитим, скоро же уж ясне яки буду мушиц буц новинаре шлїдуюцей ґенерациї Рускословцох хторих найскорей будзе менєй, а буду мушиц вецей робиц. Фахово компетентни и практично схопни, мултимедиялно писмени и жанрово рижнородни, широкей сфери интересованьох и, понад шицкого, нєогранїченей любопитлївосци. Лєм так годно сполнїц можебуц и найточнєйшу дефиницию тей прекрасней професиї, же новинар нє муши знац шицко, алє вше муши знац кому ше и цо опитац...”■ (Предужи ше)

РУСКЕ СЛОВО 27

informator@ruskeslovo.com

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 13. октобра 2020. року нєсподзивано ме зохабела моя мила супруга

ГЕЛЕНКА РАМАЧ народзена Тиркайла (1965–2020) з Руского Керестура Мила моя, барз вельки боль випровадзиц свойо наймилше на остатню драгу. Твой супруг Елемир Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 13. октобра 2020. року нєсподзивано нас зохабела наша мила дзивка

ГЕЛЕНКА РАМАЧ народзена Тиркайла (1965–2020) з Руского Керестура Мила Геленко, нє можеме вериц же ши нас занавше зохабела у велькей жалосци. Вично будзеш жиц у наших шерцох, думкох и молитвох. Дзекуєме ци за шицки хвильки хтори ши з нами препровадзела и старала ше о нас. Спочивай у мире Божим! Твойо жалосни родичи

28 РУСКЕ СЛОВО

23. ОКТОБЕР 2020.

informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 13. октобра занавше нас зохабела наша мила

ГЕЛЕНКА РАМАЧ народзена Тиркайла (1965–2020)

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 13. октобра нєсподзивано нас зохабела наша мила тета

ГЕЛЕНКА РАМАЧ народзена Тиркайла (1965–2020)

З любову и подзекованосцу у своїх памяткох вично будземе чувац твою безгранїчну любов и доброту. Твоя шестра Таня зоз супругом Янком и дзецми – Терезку, Давидом, Андрейом и Кристинку Спочивай у мире Божим!

Мила наша тето, дзекуєме ци на твоєй любови, сцерпезлївосци и на шицким цо ши нас научовала. Вично будзеш жиц у наших шерцох! Най це ангели чуваю! Твойо наймилши – Терезка, Давид, Андрeй и Кристинка Катоново

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 13. октобра занавше нас зохабела наша мила

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 13. октобра занавше нас зохабела наша мила шестринїца

ГЕЛЕНКА РАМАЧ народзена Тиркайла (1965–2020)

З любову и почитованьом, красни памятки на це буду чувац бачи Михал и андя Натала Колошняйово з дзецми Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 13. октобра занавше нас зохабела наша мила

ГЕЛЕНКА РАМАЧ народзена Тиркайла (1965–2020) Шицки зме це барз любели и нїґда це нє забудземе. Боль за тобу вельки и вично це будземе паметац. Братняци и шестринїци – Михайло, Елемир и Владо Шимково; Живко и Силвия Сератличово; Михайло, Терезка и Кристиян Тиркайлово; Лидия и Владо Пашово; Ґенчо и Иван Медєшово; Яким и Михайло Пашово Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 13. октобра занавше нас зохабела наша мила кума

ГЕЛЕНКА РАМАЧ (1965–2020) ГЕЛЕНКА РАМАЧ народзена Тиркайла (1965–2020) З любову и почитованьом красни памятки на це навики буду чувац – Шимково, Сератличово, Тиркайлово, Пашово, Медєшово, Пашово Спочивай у мире Божим!

23. ОКТОБЕР 2020.

Ище вше нє можеме вериц же то наисце правда... Остала пражнїна... Ношела ши у себе жридло красних чувствох, була вше щирого шерца и розширених рукох. Подзековни зме же зме од тебе могли учиц яки чловек треба же би у живоце бул. Вично у шерцох ноша памятки кумово Миґо и Натка, як и кумчата Андрей, Алексей и Адриана з Борисом Спочивай у мире Божим!

РУСКЕ СЛОВО 29

informator@ruskeslovo.com

Моєй милей нєвести

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

ГЕЛЕНКИ РАМАЧ народзена Тиркайла (1965–2020) з Руского Керестура

ВЛАДИМИР ХОДАК (12. XI 1946 – 18. X 2020) з Руского Керестура

Твою доброту, нєсебичну помоц вично будзем чувац у своїм шерцу. Оцец Янко Рамачов Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 13. октобра 2020. року занавше нас зохабела

ГЕЛЕНКА РАМАЧ народзена Тиркайла (1965–2020) з Руского Керестура

ГЕЛЕНКА РАМАЧ (1965–2020) З любову и почитованьом навики красни памятки на це буду чувац кумово Джуджарово Спочивай у мире Божим! Нашей милей

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 13. октобра 2020. року. Жалосна вистка. Геленка умарла. Нє можем вериц.

ГЕЛЕНКА РАМАЧ (1965–2020) Дзекуєм за твою доброту, сцерпезлївосц и потримовку. Дзекуєм ци за шицко. Твоя доброта и мили ошмих останю занавше запаметани. Наташа, Милe, Лена и Лука Зеличово Спочивай у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

ГЕЛЕНКИ РАМАЧ (1965–2020) з Руского Керестура

Нашмеяна и щира занавше ши у наших молитвох и думкох. Мижо, Анкица и Доротеа Рамач У надїї воскресеня!

30 РУСКЕ СЛОВО

Ожалосцена супруга Фемка, син Славко, нєвеста Єлена и унук Максим Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 18. октобра 2020. року нас занавше зохабел наш мили брат и бачи

ВЛАДИМИР ХОДАК (12. XI 1946 – 18. X 2020) з Руского Керестура

Красни памятки на це навики буду чувац Олексово Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 13. октобра нас занавше зохабела наша мила

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 18. октобра 2020. року нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец и дїдо

Ожалосцена шестра Меланка, шовґор Дюра и їх дзеци и унуки Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 18. октобра 2020. року нас занавше зохабел наш мили брат и бачи

ВЛАДИМИР ХОДАК (12. XI 1946 – 18. X 2020) з Руского Керестура Ожалосцена шестра Марча, шовґор Михал и їх дзеци и унуки Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 23. октобра наполнєли ше дзевец смутни роки як нас зохабел наш мили

ЮЛИЯН ҐОВЛЯ з Руского Керестура У цихосци вичного мира най це провадза думки и молитви твоїх наймилших! Памятку чуваю – супруга Мелана, дзивки Весна и Таня, жец Дюра и унучата Теодора и Ґлориян

23. ОКТОБЕР 2020.

informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 17. октобра 2020. року на свою драгу до вичносци пошол наш мили супруг, оцец и дїдо