RUSKE SLOVO 39 2022

Page 1

ТИЖ НЬОВНЇК ПО РУСКИ РОК ЬХХУІІІ ЧИСЛО 39 (4012) НОВИ САД, ЗО. СЕПТЕМБЕР 2022.

■ЛИТЕРАТУРНЕ СЛОВО: ууюю

.г и з к е з іо у о .с о т

ПОЕЗИЯ, РОЗГВАРКА И П0Д 0Б0В0 ПРИЛОГИ

ЦЕНА 40 Д ИНАРИ

У ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯК” ОТРИМАНИ ФАХОВИ СХОД


ИНТЕРМЕЦО

ИКОНОСТАСИ У НАШИХ ЦЕРКВОХ

ЦЕРКВА УСПЕНИЯ ПРЕСВЯТЕЙ БОГОРОДИЦИ У ИНДЇЇ рекокатолїцка парохия у Индїї основана 1965. року. Вирни тей парохиї преселєнци Українци котри ше ту доселєли после Другей шветовей войни зоз Девятини, Лишнї и Детляку у Босни. Нєодлуга после приселєня була основана паро­ хия, купена єдна хижа на главней улїци, и присподобена є за богослуженя. Направена мала каплїчка у преднєй часци, а у заднєй часци бул парохиялни дом у котрим жил священїк, парох. Седемдзешатих рокох двацетого столїтия, дзекуюци здруженим силом тедишнього пароха о. Стефана Питки и парохиянох, почало ше зоз вибудову новей церкви. Будованє новей церкви було длугорочне и нє лєгке, алє дзекуюци помоци Божей, вирносци народу и витирвалосци тедишнього пароха о. Пит-и и його помоцнїка о. Петра Миронюка, парохиянє у Индїї дочекали радосц.

Г

Будовательни роботи на церкви були закончени 1976. року. Пошвидко, 18. юлия 1976. року, тедишнї крижевски владика кир Гавриїл Букатко пошвецел нову парохиялну грекокатолїцку церкву. Церква пошвецена Успению Пресвятей Богородици. До новозбудованей церкви бул виробени и поставени нєвельки, алє красни иконостас. Нажаль, затераз нє знаме же хто автор иконох и хто виробел основу за иконостас, алє можеме повесц же на тим иконостасу ше находза 12 икони.^ о. Михайло Шанта

2 РУСКЕ СЛОВО

30. СЕПТЕМБЕР 2022.


УВОДНЇК

ЗМИСТ

РУСКЕ гагат ■ Т и ж н ьовн їк 4-5. Реални демоґрафски обставини

■ Н аш о м ест а 7. Контракти за енерґетичну санацию

■ Е коном ия 14. Шпоровац струю без загрожованя комфора

■ Култура и просвита 16-17. Пандемия пошвидшала розвой диґиталних компетенцийох

■ Л и тератур н е сл ово 19-22. Поезия, розгварка и подобово прилоги

■ Л ю дзе, роки, ж ивот 24-25. На стотим родзеним дню Ирини Сабадошовей

■ Д у х о в н и ж и в от 28. Мария ше як добра мац стара за свойо дзеци

■ И н ф ор м атор 30-33. Мали оілашки и Іп тетогіат

■ С п орт 34-35. Єдна побида, єдно поражене

■ И н т ер м ец о 39. Горуци тепши Насловни бок: Фахови сход у Школи „Петро Кузмяк” Авторка фотоґрафиї: Мария Афич

Пише: Олена ПЛАНЧАК-САКАЧ, главна и одвичательна редакторка

МИ ТУ НЄ ГОСЦИ, СЕРБИЯ И НАШ ДОМ Ище ше нїґда нє случело же ше два кампанї збили и отримовали источасно, як цо ше случело праве того року, бо ше Попис жительства и маєтку мал окончиц влонї, алє є пре пандемию премесцени за тот рок, так же ше тераз преклопела и у истим термину чече и кампаня за виберанки за нови зволаня националних совитох националних меншинох. А цо треба окреме визначиц у кампанї тогорочного Попису, то тото, цо даєдни медиї уж оглашели, же на три питаня гражданє Сербиї нє муша дац одвит, а то питаня хтори ше одноша на националну и вирску припадносц и мацерински язик, бо то так по законских предписаньох у нашей держави. Праве тоти три питаня ключни за национални заєднїци, бо кед ше припаднїки националних заєднїцох нє вияшня цо су по националносци, нє будзе ше знац кельо нас таких єст, а шицки будуци буджети и финансиї ше буду проєктовац на бази достатих статистичних податкох и буду завишиц праве од того кельо нас будзе на тим попису. Реално обчековац же число нашого жительства годно буц менше, проєкциї хтори уж наявели фахово служби и за векшински народ предвид-ую зменшанє и до 10 одсто. Найважнєйше же би ше нашо при­ паднїки рускей заєднїци шмело вияшнєли на попису тото цо су, Руснак/Рускиня, грекокатолїк/иня, а мацерински язик руски. Податки буду криптовани и чувани, бо то законска обовязка и хасновани лєм за статистику. Попис обовязни и хто ше на ньго нє одвола, годзен буц и пенєжно карани. Кед нашо предки отримали руски идентитет три вики на тих просторох, на нас, як їх потомкох, остава же бизме тот идентитет зачували и пренєсли го нашим потомком. Час указує же ше идентитети у сучасним швеце буду умножовац, бо зме премрежели Планету у комуникацийним смислу, та нашо дзеци уча и по вецей странски язики, одходза робиц ширцом Европи и по цалим швеце. Алє кажде хто з дому до швета однєше свой мацерински язик, вон го нє забудзе, бо ше тот язик, на котрим зме перше спознали швет и на нїм вибудовали ментални мапи, нє забува. До мацеринского язика уткана шицка колективна свидомосц плеяди визначних предкох, у нїм ше чува їх искуство, хторе виками будоване, у нїм цошка исконске и архетипске, у нїм кондензована радосц и смуток, труд и надїя. Прето, од 1. октобра, кед приду пописоваче до вашого дому шмело поведзце же сце Руснаци, же ваша прадїдовска вира грекокатолїцка и же наш язик руски! Ми ту нє госци, Сербия и наш дом. ги8ке.гейакІогка@дшаі1.еош

РУСКЕ СЛОВО

* „РУСКЕ СЛОВО” - гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ „Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 194-5. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ „Руске слово”, Футожска 2/ІІІ, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторе/ки - Иван Сабадош, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох - Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Ф ейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки - Мария Афич, Влада Дїтко, Андреа Медєши, Оля Русковски * лекторка - Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка - Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки - М ария Гудак, Таня Салонтаї * Телефон: 021/6613-697 * Предплата за цали рок: у жеми 2 000 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Вапса Іпіеза а.й. Веодгай 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня „ М а х іт а дгаР’ Петроварадин * Е-таі1: геДаксі|'а@ги8ке8Іоуо.сот * ^еЬ зііе: тегеге.ги^ке^іоуо.сош * ¥ ^ I88N 0350-4603 * СОВІ88 8К-ГО 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор др БОРИС ВАРҐА *** Главна и одвичательна редакторка ОЛЕНА ПЛАНЧАК-САКАЧ

30. СЕПТЕМБЕР 2022.

Н о в и н и „Руске слово" , одликовани зоз Орденом братства и єдинства зоз стриберним венцом 1970. року.

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖНЬОВНЇК ПОПИС ЖИТЕЛЬСТВА И ҐАЗДОВСТВОХ 2022

РЕАЛНИ ДЕМОҐРАФСКИ ОБСТАВИНИ Попис жительства и ґаздовствох почина наютре, 1. октобра, а будзе тирвац по конєц мешаца, односно по 31. октобер. Шицки зме обовязни одвитовац на питаня хтори нам буду поставяц пописоваче, а одвити муша буц точни, правдиви д прешлого Попису жительства и ґаздовствох у Републики Сербиї хтори бул 2011. року прешло єденац роки. Пописоваче на терену буду кончиц тоту знач­ ну роботу по конєц октобра, а достати податки ше будзе виключно хасновац за спознаня хтори значни за нашу державу. Конєчно будземе знац кельо нас єст.

О

Попис

ст» » о в и и ш тв *.

дом апип

ПОПИСНИЦА

ВАЖНИ ТРИ ОДВИТИ За нашу заєднїцу на тот завод барз важне одвитовац на питаня хтори ше одноша на националну, вирску и язич­ ну припадносц. Предписаня таки же на тоти питаня нє мушиме одвитовац, медзитим опредзелєносц тей файти за нас барз значна. То ше найяснєйше може пояшнїц зоз демоґрафскима рушанями, як и през числа и резултати Попису жительстава хтори призначени на прешлим Попису. Пред трицец роками на тих просторох було 18 073 Руснацох. Дзешец роки познєйше, 2002. року, резултати Попису жительства указали драстичне опадованє популациї Руснацох - було нас 15 905, а за ище дзешец роки познєйше, односно 2011. року, попис жительства указал же нас на тих просторох остало лєм 14 246. Кед слово о демоґрафских законох и цекох, на дзепоєдни нє можеме уплївовац и меняц их. Прето за нас значне же би ше дало одвити на спомнути три питаня, а хтори законодавец означел як нєобовязни - националана припадносц Руснак/Русин, вирска припадносц грекокатолїк и мацерински язик руски/русински. Од того кельо нас єст, зави-

4 РУСКЕ СЛОВО

хзсх и и їїи1ППГ п о п « ста рост

■ ^ Т . ' и е с т о р о м и **______ — ,1— >1— І

ши яки нам будзе надалєй живот у финансийним смислу, а тиж так и наш статус у держави. МЕТОДОЛОҐИЯ ЯК И НА ПРЕШЛИМ ПОПИСУ З пописом ше достава подполни и квалитетни статистични податки о жительстве, економскей активносци, старосней и полней структури, образовней и малженскей структури, економскей активносци, о стртуктури ґаздовства и фамелиї, як и о бивательним фонду. Податки значни и пре достати параметри хтори ука­ зую на терашнї стан, а тиж так и за планованє у будучносци, приношенє одредзених стратеґийох на националним, а тиж так и на локалним уровню. На тот завод Попис нє будзе таки яки бул прешли. Методолоґия иста, бо пописоваче буду ходзиц од обисца до обисца и буду интервюовац жительох, а место паперових буду ше хасновац електронски питальнїки. Праве пре електронски питальнїки пописоваче мали обучованє же би знали хасновац компютерску апликацию хтора направена за тоту намену. Кед же дахто нє може одвито­ вац на пописни питаня кед пришол пописовач, постої можлївосц же би ше порадзело за нови термин. Пописовач у ладички за пошту охаби обвисценє на хторим буду його податки и контакт пописного инфоцентру же би ше догварело о новим термину за приход пописовача. За попис єдней штирочленей фамелиї потребне коло 45 минути. Закон наклада же би ше на поставени питаня точно одвитовало, гоч медзи питанями єст и нєзвичайни питаня. Єдно таке, а поставя ше хлопом - кельо биолоґийни дзеци маю, лєбо дзе жила мац у 30. СЕПТЕМБЕР 2022.


ІІ2піоупіік@ги5кезІоуо.сот

хвильки кед ше дзецко народзело. Як компетентни наглашую, шицки питаня лоґични и маю смисла, гоч на перши попатрунок нє випатраю так. Односном, дзеци зоз валалу народзени у найблїзши городским шпиталю у околїску, а у особних податкох ше наводзи место народзеня, а нє дзе жили. З анализу податкох з пописованьох указало би ше же у даєдних валалох анї нє було народзени дзеци. Кед слово о безпечносци податкох, шицки хтори ше даю пописовачом буду безпечни, нє буду нїґдзе публиковани и буду хасновани лєм як статистични. То заґарантоване з вецей законскима пред пи санями. НЄОДВИЧАТЕЛЬНИМ ГРОЖА КАРИ Гражданє нє обовязни пописовачови указовац особни документи, прето же ше податки збераю на основи вияви, алє, як уж спомнуте, обовязне дац точни податки. У процивним, пре одбиванє пописованя нєодвичательним гражданом грожа пенєжни кари од 20 до 50 000 динари.

Ключни питаня на хтори наиходзаци Попис треба же би одвитовал то насампредз кельо нас єст и хто зме на релациї старосци, полу, образованя, яки маме економски и етно-културални характеристики, дзе и як жиєме... На концу важне надпомнуц же пописованє обовязне, як цо було и потераз. За нашу заєднїцу барз значни питаня вирскей, националней и язичней припадносци. Демоґрафски рушаня за трицец роки указую драстични податки, а кельо нас будзе по законченим Попису 2022. року будземе знац 30. новембра и то буду прелиминарни резултати, а од априла 2023. по май 2024. року сук це сив но ше буд зе доста вац конєчни резултати.■ А. Паланчанин 30. СЕПТЕМБЕР 2022.

СТАНОВИСКА

Пише: Мирослав ЗАДРЕПКО, новинар

ПАТОС Руси, Українци, Косово, ґаз, млєко, ЛҐБТ, „цо нам робя”, Боже мой, кельо лєм бриґи маме... ццц. А, гей, плаца, цени, змаржнєме ше на жиму... И так далєй. Окупировани зме зоз стварами на хтори, углавним, нє можеме уплївовац, пре вози ходза нашу моц дїйство ваня, най бим так поведол. Наприклад, добрей часци людзох барз лєгко же би дзецом „удруковали” до глави же там даяки Путин бранї славянство и християнство и бла, бла, лєбо же Зеленски герой, бо вон Давид хтори бранї Україну од дурно­ го диктатора. Алє им зато чежко, за початок, розтолмачиц же кажда война страшна и же ше на концу гевти на верху прешмикаю, а обични людзе оставаю без рукох, ногох, живо­ та,... И то лєм за початок, научиц их штудирац о причинох и на яки способ и на яких уровньох су повязани и як уплївую, одкадз походза и цо им пошлїдки... леле, нуклеарна физика. Чом би ше дзецко учело штудирац, нє? Фино го индоктриновац, додаш дакус виронауки, дакус „ЛҐБТ особи загрожую нашо вредносци”, зли НАТО, зли Путин, зли Зеленски, намутькаш уж цо ци одвитує, натрепеш дзецку то до глави, воно то прилапи як аксиом и опала, нова ґенерация клинцох хтори нє схопни штудирац „оиї оґ Ше Ьох”. А цалком лєгко мож иншак. Хториш дзень сом ишол на роботу на автобусу и вошла мац зоз дзецком. Мац мала даяки двацец пейц, трицец роки и чим вошли до автобуса почувствовало ше иншаку атмосферу у одношеню на векшину людзох. Любезно и зоз ошмихом одбила место же би шедла, кукла опрез дзецка, виняла кнїжку и читала му. Верце ми, и я слухал як даяке дзецко, так ше дала до читаня и ґлуми, тельо емоциї було у тим читаню же сом бул у чуду. Ужила ше до кнїжки як гевти цо вас прешвечую же НАТО лєбо Путин зли, алє вона свою енерґию унапрямела на дацо цо дзецку наисце будзе хасновите и верим же тото дзецко будзе мац даяки други аксиоми, наприклад цо добре, а цо зле, же треба помогнуц, а нє обрацац главу и так далєй. Алє ок, нє маме шицки часу, знаня, моци, нє знам анї я цо чийо оправданє, же бизме були добри оцец лєбо мац, алє гевто цо сом сиґурни то же шицки маме и часу, и знаня и моци же бизме научели дзеци наприклад же би нє руцали шмеце по улїци. Чи под маску патриотизма и флоскули „любиш свою жем кед ю чуваш од шмеца”, чи под маску еколоґийней свидомосци, чи єдноставно прето же нє културно руцац шмеце по улїци, нє важне, важне же то дацо цо у рамикох нашей моци дїствованя и, верце ми, кажде дзецко будзе мац вецей хасну од того же научело руцац шмеце до канти, як од того же НАТО/Путин зли. Кед научи основни вредносци, културу, як штудирац „оиї оґ Ше Ьох”, дзецко лєгко посклада шицко друге и нє будзе лєм часц своєй ґенерациї, алє дахто хто може и хто роздумує зоз свою главу. А то, озда, дацо цо кажди родитель жада за свойо дзецко - же би нє було часц чопора, алє самостойна, дозрета, своя особа. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражуюушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5


НАШО МЕСТА

Вибгронки за Национапни совит 2022 КАМПАНЯ ЗА ПОПИС У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

МАЇЦИ З НАДПИСОМ „РУСНАЦИ ЗМЕ” Предсидателька Одбору за службене хаснованє язика и писма Националного совиту Руснацох (НС) Олена Папуґа тих дньох робела кампаню у Руским Керестуре за наиходзаци Попис жительства 2022. Папуґова за „Руске слово” потолковала же накадзи Одбор достал средства за свойо активносци у тим року, порадзене же ше их унапрями на активносци за Попис. - Одлучели зме же их унапрямиме за Попис, та нажаль нє остало пенєжи за даяки други активносци, алє шицко тото цо церпи пре Попис нє страшне. Так зме, най повем, поробели якуш вонкашню кампаню и дали видруковац маїци з надписом „Руснаци зме”. Маїци нєт вельо и подаруєме их тим цо ходза на фолклор, на спорт, и шицким цо дзечнє ходза на шпиванє и подобни активносци, як и школяром и дру­ гим людзом хтори зосцу мац таку маїцу. Я достала робиц кампаню за Попис и у Дюрдьове и у Ґосподїнцох, та людзе хтори приду послухац же цо значи Попис и мотивацию о Попису, на єден таки скромни способ буду наградзени. Думаме же гоч лєм даскельо особи буду ношиц тоту маїцу же то велїх поруша же би похопели же, заш лєм, Руснаци зме - гварела Папуґова. Олена Папуґова дума же, нажаль, и наш народ и наш Национални совит досц нєпорихтано дочекую тоту подїю, же зме мали досц слабу кампаню и же требало вельо вецей мо-

Маїци з надписом „Руснаци зме” достали члени Женскей шпивацкей ґрупи Дома култури и Ґрупи женох на рекреациї

ци и усиловносци дац же би ше порушало при людзох национални идентитет и свидомосц о вири, мацеринским язику и националней припадносци. - Вироятнє можеме раховац на старши ґенерациї же нє маю проблем з тим, алє коло младших ґенерацийох ше требало баржей трудзиц и то требал буц процес, бо ше кампаню нє роби мешац-два пред Пописом. Ту зме мали добри приклад Русинох у Словацкей котри у тим були нєпреривно активни полни два роки - заключела Папуґова. М. А.

У ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯК” ОЗНАЧЕНИ ЕВРОПСКИ ДЗЕНЬ ЯЗИКОХ

АКЦЕНТ НА РУСКЕЙ ҐИМНАЗИЇ З нагоди Европского дня язикох 26. септембра отрима­ на пригодна програма у Основней и штреднєй школи зоз домом школярох „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре, у сотруднїцтве з Дружтвом за руски язик, литературу и културу. Акцент бул на двоязичней кнїжки „Руска ґимназия” авторки Ирини Папуґа хтору обявело Дружтво за руски язик, културу и литературу. Присутних привитала Ясмина Надь, заменїк директора Школи, а на програми були - державни секретар у Министерстве за людски и меншински права Олена Папуґа, у мено Дружтва авторка Ирина Папуґа, предсидателька Секциї Дружтва у Керестуре Мария Надь, спред Активу наставнїкох руского язика Люпка Малацко и Каролина Джуджар. Програму провадзели и школяре од першей по штварту класу ґимназиї на руским язику и школяре VIII б класи. О значносци Европского дня язикох пригодни текст о културолоґийним богатстве и значносци ученя странских язикох пречитала єдна ґимназиялка. Приклад двоязичносци то

6 РУСКЕ СЛОВО

и кнїжка „Руска ґимназия” Ирини Папуґа, хтора обявена дзекуюци финансийней потримовки Буджетского фонду Министерства за людски и меншински права. Олена Папуґа потолковала цо то Буджетски фонд, котри потримал и други проекти на нашим язику, як ше случело друкованє тей кнїжки, прецо є важна за историю нашого штредньошколского образованя и наявела єй промоцию и у других руских штредкох. Авторка Ирина Папуґа присутних здогадла на вельки труд тедишнїх наших преднякох котри ше виборели же бизме достали ґимназию на руским язику. Шицким присутним школяром уручени по єден прикладнїк кнїжки „Руска ґимназия”, а Ирина Папуґа уручела подзекованя за єй видаванє Олени Папуґовей и єй колеґом у Министерстве. Подзекованє Дружтва за руски язик за 22-рочне пестованє руского язика у сримских местох Шидзе, Бикичу, Беркасове и Бачинцох достала наставнїца Златка Сивч Здравич хтора нєдавно пензионована. М. А. 30. СЕПТЕМБЕР 2022.


те5Іа@ гизке5Іоуо.сот

ОПШТИНА КУЛА

КОНТРАКТИ ЗА ЕНЕРҐЕТИЧНУ САНАЦИЮ Општина Кула прешлого тижня уручела 94 контракти гражданом за запровадзованє мири енерґетичней санациї фамелийних хижох и квартельох, а медзи нїма и 9 жительом Руского Керестура онтракти у сали Скупштини општини Кула уручел предсидатель општини Дамян Милянич и енерґетични менаджер Општини Сузана Мусич, а на основи Одлуки о додзельованю безповратних средствох гражданом на основи Явней поволанки, хтору усвоєла Општинска рада,. З тей нагоди предсидатель Милянич гражданом подзековал же ше одволали на Явну поволанку и визначел же того року средства за тоту намену на двох явних поволанкох достали аж 159 гражданє, цо значно векше число як у других локалних самоуправох.

К

ВИДВОЄНИ ЗНАЧНИ СРЕДСТВА Так Општина Кула єдна з тих цо облапела и найвекше ЗА ПРЕМЕНКУ ОБЛАКОХ число гражданох и видвоєла найвецей средства за тоту намену. Медзи дзевец гражданами з Керестура хтори доста­ - Висина средствох просеково ше руша коло 100 000 ли средства на конкурсу и Джуджарова фамелия. Їм динари по хасновательови, а наменєни су за поставянє одобрени средства за заменьоване ПВЦ столариї. Дознаваме и прецо конкуровали: - Нам требало вшелїяк заменїц еден облак, а кед зме чули за конкурс, надумали зме опробовац. Средства нам одобрени, та зме ше уклопели зоз нашима средствами и трецину суми зоз конкурсу же зме годни пременїц шицки вонкашнї облаки на хижи. Наздаваме ше же ше випочитуе шицко цо у контрак­ ту, а тераз уж шицко кончиме - гварели нам у Джуджаровей фамелиї. З тей нагоди предсидатель здогаднул же цо шицко локална самоуправа систематично и плански витворела у тим цилю, а то и же 11 установи преходза на зогриванє на ґаз, у векшини установох ше поставя и ЛЕД ошвиценє и нєодлуга ше будзе поставяц соларну електрану у ОШ „Иса Баїч” у Кули. ПВЦ облакох, термоизолацию и набавку котлох и цеплотних пумпох. То помоц гражданом, алє у тей хвиль­ ки, з оглядом на енерґетичну ситуацию, то и помоц дер­ жави, хтора так годна обезпечиц достаточно енерґенти - заключел предсидатель Општини Милянич. Так на двох конкурсох єден хаснователь достал средства за котел на биомасу, 37 за пременку столариї, 6 за замену котла и нови радиятори, 44 за замнену котла, 5 за термоизолацию и 1 за софинансованє цеплотней пумпи. Вон тиж обявел же ше з Министерства енерґетики чека согласносц за розписованє ище єденого конкурса конкурса за поставянє соларних електранох до обисцох, цо тиж допринєше шпорованю енерґиї. 30. СЕПТЕМБЕР 2022.

МИРИ ШПОРОВАНЯ Предсидатель Општини здогаднул и на мири шпорованя хтори нєдавно запровадзени у явних установох, дзекуюци хторим ше обчекує зашпоровац електричну енерґию за 15 одсто. Наявене шпорованє и у декоратив­ ним и фасадним ошвиценю хтори тераз виключени, а и новорочне ошвиценє будзе редуковане. Кед слово о социялно загроженим жительству, у наиходзацей жими Општина вєдно з Центром за социялну роботу видвої вецей як 10 милиони динари у форми помоци за обезпечованє енерґентох, або плаценє рахункох за струю.■ М. Афич

РУСКЕ СЛОВО

7


НАШО МЕСТА І

ЗОЗ ЗАШЕДАНЯ ШВЕТОВЕЙ РАДИ ШК РУСИНОХ/РУСНАЦОХ/ЛЕМКОХ У ГОРВАТСКЕЙ

НАРОК КОНҐРЕС У НОВИМ САДЗЕ У рамикох дводньовей Културней манифестациї „Кед голубица лєцела” 24. септембра у Старих Янковцох у Горватскей отримане и пияте зашеданє Шветовей ради Шветового конґресу Русинох/Руснацох/Лемкох. На зашеданю участвовала и делеґация Рускей матки зоз Сербиї у хторей були - предсидатель Матки др Михайло Фейса, Дюра Папуґа и Михайло Катона. Зашеданє отворел предсидатель ШР Штефан Лявинец, а потим на Дньовим шоре зашеданя були дзешец точки о рижних актуалносцох, проблемох и питаньох, чи локалного характеру, чи заєднїцкого за шицки членски орґанизасу, котра будзе отримана у Сербским народним театре, а циї Шветовей ради. з Покраїни нам обецане же то достанєме задармо. Значна точка зашеданя було и пририхтованє идуцого Деканка Филозофского факултету у Новим Садзе ми Шветового конґресу Русинох/Руснацох/Лемкох котри обецала же достанєме амфитеатер за два пленарни сеше отрима 2023. року у Сербиї. На зашеданю о тим бе- сиї. Тераз зме єдину пременку програми направели же шедовали др Фейса и Папуґа. По словох предсидателя будзе отримана и науково-практична-язична конференРускей матки проф. др Михайла Фейси, планує ше же ция на Конґресу. У каждей делеґациї треба же би було тот седемнасти Конгрес будзе у Новим Садзе. дзешец делеґатох активистох, пейц госцох и пецеро мла- Конгрес будзе отримани остатнї викенд у авґусту, а дих. Медзи госцами треба же би були фаховци за язик и будземе змесцени у Студентским доме Слободан Баїч. културу, учительки, професоре котри робя, пишу учебнїКултурно-уметнїцка програма будзе облапяц по даске- ки, бо и вони буду участвовац на конференциї - гварел з льо точки зоз шицких дзевец державох членїцох Конґре­ тей нагоди др Фейса. М. А./О. Р.

У ОПШТИНИ ВЕРБАС

ЕВРОПСКИ ТИДЗЕНЬ МОБИЛНОСЦИ Општина Вербас того року була часц кампанї Европски тидзень мобилносци, котру ше означовало од 16. по 22. септембер. Тота кампаня обду­ мана же би ше промововало нємоторизовани превоз у городох и здрави способ рушаня, котри нє чкодза животному стредку. З тей нагоди заменїца предсидателя општини Вербас и предсидателька Совиту за безпечносц транспорту апеловала на шицких гражданох же би остатнї дзень кампанї препровадзели без автомобилох и през город ишли пешо, на бициґлох, тротинетох лєбо ролерох, з чим би дали потримовку тей кампанї. На спомнути дзень за транспорт бу­ ла заварта улїчка Маршала Тита од 6

8 РУСКЕ СЛОВО

до 16 годзин по улїчку Иви Лоли Рибара, а од 16 до 23 годзин тран­ спорт бул заварти и у часци по улїчку Ґустава Крклеца. Тота кампаня була нагода же би шицки гражданє, окреме млади, уживали у безпечним воженю би­ циґлох, тротинетох и ролерох, же би ше шейтали, понеже, як визначела Алексичова, важне же би ше на тот способ послало порученє же ше на ма га ме роз тер хо вац улїчки од моторних превозкох шицких файтох. Треба дац предносц здравим моделом рушаня, заключела на концу предсидателька Совиту за безпечносц транспорту општини Вербас Тияна Алексич. О. Р. 30. СЕПТЕМБЕР 2022.


те 5Іа@ ги зке5Іо уо .со т

І АКЦИЯ КАРИТАСУ

АКЦ ИЯ ЬАНЯ Ш К О Л С К О Г О

ПОМОЦ У ОБЕЗПЕЧОВАНЮ ШКОЛСКОГО ПРИБОРУ У цеку акция збераня школского при­ бору и ташкох, и пенєжу за тоту намену, котру ше уж традицийно орґанизує пред самим початком школского рока у авґусту, а тирва цали рок. Акция орґанизована за дзеци з материялно загрожених фамелийох. Бон достали 10 фамелиї у вредносци од 1 500 динари, котри мож вихасновац у

кнїжкарнї „Линеа” за школски прибор и ташки. Зоз тим акция нє закончена, бо потре­ би за школским прибором єст през цали рок, та тоти цо жадаю, можу даровац школски прибор, лєбо пенєж при волонтерох Каритасу, або на парохиї през цали рок.

1БОРУ И Т А Ш К О Х за дзеци зоз социялно и материялно загрожених фамелийох ДЗЕ И КЕДИ? Парохийни уряд - до 12г Просториї Каритасу - вовторок од 20,30г Особнє волонтером

Акция тирва под час цалого школского року

Ол. Ж .

ЖАБЕЛЬ

ВИСТАВА ПОШВЕЦЕНА БОРОВИ СТАНКОВИЧОВИ Општинска народна библиотека „Велько Петрович” Жабель у сотруднїцтве з Библиотеку городу Беоґраду 19. септембра отворела виставу пошвецену Борови Станковичови. Тота путуюца вистава барз сликовита и ґрафично скоро мултимедиялного характеру дїло завичайней авторки Олґи Красич Марянович, хтора през свой роботни вик у Библиотеки городу Беоґраду орґанизовала вельке число подобних виставох. На отвераню тей вистави були директорка Библиотеки городу Беоґраду Ясмина Нинков, як и проф. др Михайло Пантич, сербски писатель и литературни критичар, добитнїк тогорочней награди „Борисав Станкович”. З оглядом на тото же нащивителє були углавним штредньошколци зоз Штреднєй школи ,,22. октобер” зоз Жа-

блю, госци свойо викладаня прилагодзели просвитительским цильом тей вистави. Л . В.

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ШТВАРТКОВО ДРУЖЕНЯ ЗА СТАРШИХ Керестурски Каритас уж ше роками намага голєм раз до тижня за старших орґанизовац им активносци же би им прикрашел тот, за нїх часто чувствительни, период живо­ та. Прето ше и орґанизує штвартково друженя за старши особи, котри наисце нащивени и указую бяк ше стара о старшихчленох нашого дружтва.

30. СЕПТЕМБЕР 2022.

През лєто друженя за старших котри ше поряднє през рок отримую, пре горучаву и други обовязки волонтерох ше нє отримовало, а мож повесц же их старши з нєсцерпеньом обчекую. Тераз, поприберани, поцешени и радосни, стретли ше 15. септембра од 14 по 16 годзин, кед почали тоти друженя за старши особи. Мария Виславски помага коло привоженя заинтересованих, алє и поряднє приходзи на стретнуца. Жени ше на стретнуцох помодля, побешедую, зашпиваю, а кед маю даяки ювилеї, вец ше и почасца. Мария Макайова ше своїм пайташком похвалєла зоз фотоґрафиями котри висликовани кед єй наймилши пририхтали нєсподзиванє за преславу 80ого родзеного дня. Кажде хто жада може присц до просторийох Каритасу, а кому потребни превоз, най ше яви Марчи Виславсковей на телефон 062 88 97 125. Кед же би ище дахто жадал помогнуц волонтером и привесц на авту старших на стретнуца, най ше яви до Каритасу. Ол. Ж .

РУСКЕ СЛОВО

9


ЕКОНОМИЯ

ЗДРАВКО ФАРКАШ, ПРОДУКОВАТЕЛЬ ПАПРИҐИ З КОЦУРА

ВЕЛЬКИ УКЛАДАНЯ И ОДРЕКАНЯ ТОГО РОКУ БЕЗ НАГРАДИ Пише: Оля РУСКОВСКИ

10 РУСКЕ СЛОВО

Продукция паприґи ше у коцурским хотаре остатнї роки барз розвила, та ше так зявйовало и вше векше число паприґарох котри ше жадали опробовац у тей файти заградкарства ден з нїх и наш собешеднїк Здравко Фаркаш з Коцура. Здравко садзи паприґу уж пейц роки. Прешлого року посадзел два гольти паприґи, того року мал єден гольт, алє як гвари, на його жеми углавним та­ ка поверхносц була заступена под тоту рошлїнску културу - тельо кельо може посцигнуц сам поробиц. - Пресаду ховам сам у пластенїку. Першо­ го року кед сом почал робиц зоз тоту заградкарску културу набавел сом нашенє у Руским Керестуре, а од теди вше виберам зоз своєй паприґи. Обовязно ше консултуєм з фаховцами зоз керестурскей задруґи, з Владом Тамашом, а єст вецей защитарох з котрима ше мож консултовац вше кед маме по­ треби. Тиж и зоз Польопривредну фахову службу у Вербаше зме у контакту, та цо ше дотика совитох лєбо помоци коло самей продукциї, нїяки нє проблем. Зоз паприґарами з валалу ше тиж чуєм, консултуєме ше, розменюєме искуства, явяме кед треба опирТей сезони нє бул проблем лєм з паприґу, скац од даяких хоротох, шицко цо потребне алє и з кукурицу, слунечнїком, сою, а як гва- почина приповедку наш собешеднїк. ри, таки часи приходза же без залївней си­ стеми, без води нє будзе нїч, нє обстанє поНЄВИГОДНА ХВИЛЯ льопривреднїк вообще. Дума же ше муши Кед слово о єй третираню, дацо зробиц, же треба активовац потенцияли Здравко толкує же найвекши про­ хтори ма канал Дунай-Тиса-Дунай и пущиц блеми було зоз воду, понеже бул воду до валалских яркох же би ше так залївасушни рок и хвиля була нєвигод- ло, бо иншак нє будзе нїч з польопривреди. на за тоту културу. Вон защиту Нє виплаци ше єдноставно, мож так функцивше окончує превентивно, а кед оновац рок, два, три и готове, бо, гвари, поєст хороти на рошлїни, вец ше льопривреднїки витрапени и финансийно третман змоцнює. Подаєдни поля вимучени. того року и залапели даяки хоро­ ПРОБЛЕМИ З ОДКУПОМ ти, а людзе ше виборели кельо ше виборели. - На паприґу хвиля уплївовала, Паприґаре у Коцуре того року мали рои у зависносци од того хто кельо злични урожай котри ше рушал од двацец, води єй дал, таки урожай ма. Па- трицец, штерацец тони по гольту. Паприґу приґа люби, як ше гвари, же би єй ше углавним класовало, так робел и наш соноги були у води, а глава на слун- бешеднїк, алє вельки проблеми паприґаре ку. На моїм полю мам розцагнуту мали зоз одкупом. Дзешка стандардна присистему капка по капка под фо- поведка за польопривреднїкох - огромни лию, иншак би нє могло отримац укладаня, рижни препреченя, а питанє як ше продукцию по такей хвилї. Таки прейдзе док ше подцагнє смужку. - Проблеми було зоз одкупом другей кла­ лєта цепли же будзе проблем зоз шицким кед ше нє будзе залївац, си за индустрию. Нє почало ше з одкупом на кед же буду и далєй таки роки як час, бо паприґа дозрела, почервенєла скорей и нє було ю кому предац. Анї накупци ище тот - щиро приповеда Фаркаш. нє рушели, а углавним кед почнє одкуп, вец

Є

30. СЕПТЕМБЕР 2022.


екопотуа@ги5ке5Іоуо.сот

и накупцом правиме даяки микс, лєбо першу класу, уж по жаданю хто як сце - бешедує Здравко, и предлужує - того року у Коцуре одкупйовали другу класу за индустрию, Боян Комазец зоз Вербасу, алє и вон нє брал шицко, та зме мушели ношиц до Змаєва, хто ше як знашол. Дахто ношел и до Руского Керестура, алє того року ше барз слабо ношело паприґу з Коцура. Можебуц дахто хто мал у паприґи виплациц даяки цивки лєбо дацо, хто мал одложене плаценє, та у паприґи вимирйовал тоту обовязку. И я мал длуства од яри цо ше дотика фолиї, цивкох, защитних средствох, гною цо ше пущало до системи, дацо ше купело, дацо ше задлужело же би ше на єшень виплацело. Алє, даскельо раз сом волал, нє брали, и вец сом однєсол пенєжи и так вимирел шицко. Таки рок... НЄ МОЖ ШЕ ОПРЕЦ НА СУБВЕНЦИЇ По словох того коцурского паприґара, прешлей яри кед ше садзело паприґу, хемия уж пошла 20 одсто горе, а вєшенї подрагшел и штучни гной, защита, гориво, саме укладанє подрагшело нє 100 одсто, алє 200-300 одсто. А цена паприґи за индустрию, другей класи, бу­ ла як и прешлих рокох, од 32 динари по 35, а того року єй цена була и 38 динари. Алє, як гвари, то занєдзбаюце звекшанє цени продук­ ту спрам шицкого цо подрагшело. - Ем одкуп таки бул нїяки, ем людзе мали проблеми зоз паприґу же цо и кадзи зоз ню, во­ на дозрела, мушиш ю оберац, а нє маш ю кому предац. Чи нє ишол вивоз, чи цо, я нє уходзим до того цо ше случело. Наприклад, єден дзень одкупйовач у Коцуре одкупел 20 тони, озда кельо мозол преробиц у фабрики, а вец друзи дзень нє одкупйовал. У Змаєве тиж так, два днї ши ношел паприґу, а вец зме и их уж пополнєли, бо ше шицки дочули, та ше обрацели тамаль, понеже там нє було продуковательох лєм зоз Коцура, алє и зоз других местох. Алє исто озда брали кельо можу преробиц, вец стопирали одкуп дзень, два. Таки були проблеми. З єдного боку ше на телевизиї приповеда же глад у швеце, а з другого боку ми руцаме, нєт хто одкупиц, нє розумим о чим ше роби - щиро толкує Фаркаш. Осиґуранє за паприґу при ньому обовязне, а то и другим препоручує. Голєм основне осиґу­ ранє, голєм даяка сиґурносц, гвари, бо у сущносци другей даякей помоци нєт. - Окрем порядних субвенцийох на ґаздовство, за паприґу було врацанє средствох, алє мушел ши мац готови пенєж же биш виплацел цивки и фолию, и вец ши могол достац и до 60 одсто уложених средствох. Алє то ше чека, мушиш достац ришенє, можебуц и по рок ше че­ ка. У сущносци, нїяка помоц. ПРОБЛЕМ НАЙСЦ НАДНЇЧАРОХ Ище єден проблем з котрим ше польопривреднїки зочую з рока на рок то находзенє над30. СЕПТЕМБЕР 2022.

нїчарох. Покля нє почал школски рок, було младих на валалє котри сцели робиц и ходзели на польо, алє после ше паприґаре знаходзели так же анґажовали углавним ро ботнїкох з других местох котри ту приходзели на автобусу и розпоредзовали ше по польох, дзе кельо требало. - То углавним фамелийна робота, а же би єдна фамелия лєм зоз продукциї паприґи жила, нєможлїве обстац. Муши ше робиц ище дацо з боку и мушиш буц 24 годзини вязани за ро­ боту. Робиш у даякей фирми, после того идзеш на польо, и я так цале лєто препровадзел. Заняти сом у „Тривизу”, вожим хлєб, рано ставам коло пол трецей. Закончим роботу ко­ ло 11 годзин предполадньом, придзем дому и мушим кус одпочинуц, бо нє можем функционовац. Пополадню идзем залївац, кед нє залївац, вец пирскац, цо защита, цо прикарма, ютре ознова так, и так цале лєт о, лєм сом спал и робел. Значи, нєт тот пенєж котри мо­ же заплациц шицку мою роботу. Нє сцем ні­ кого подценьовац, анї себе воздзвиговац, алє єдноставно так. Кед сцеш обстац, и то лєм даяк нормално, нє тераз же биш напредовал, збогацел ше, мушиш буц нєпреривно анґажовани. То дакеди можебуц було заробку з паприґи, а тераз нєт, шицко то знїщене. Вона зна наградзиц, нє гварим же нє зна, алє барз ту вельки укладаня и одреканя, наисце озбиль на ро бота. НАРОК ОДПОЧИВОК ОД ПАПРИҐИ Здравков план затераз таки же нарок ше нє будзе упущовац до продукциї паприґи. Порихтал єдну парцелу, другу того року одпочивал же би нє робел паралелно два гольти, а як гвари, праве пре роботну моц так оддзелєл. - Нарок одпочинєм од паприґи, а увидзиме за далєй. Ґенерално проблеми єст, алє ми обични людзе нє можеме то ришовац. Шицко вимага даяке напруженє, чи того чловека котри це плаци, чи того ґазди котри це плаци, та кажде най руши зоз свойого обисца и од себе ришовац тото цо нє добре и трудзиц ше же би було лєпше. Треба же би ше чуло и слово обичного продукователя, же би ше чуло цо го мучи, а чи слова буду мац тот одгук котри потребни, увидзиме. Алє, най ше зна же зме анї нє глупи анї нє нєми, бо кажде зна поздавац два и два - визначел на концу розгварки Здравко Фаркаш зоз Коцура. ■

РУСКЕ СЛОВО 11


ЕКОНОМИЯ ОТРИМАНИ КЕРЕСТУРСКИ САЯМ

СТАРОДАВНИ РЕМЕСЛА ПАЧА ШЕ И МЛАДИМ Пише: Деян БАРНА

Викладаче нащивительом указали як ше дакеди цифровало и ролькало мури зоз рольками, яка то робота тишлїра, цо роби кломфер. Наймладши ше найвецей затримали на роботнї цифрованя и правеня медовнїкох зоз Тияну Бандич Сопка

ицки хтори любя стари ремесла могли всоботу, 24. септембра, у Руским Керестуре уживац у рижних роботньох, презентацийох и готових продуктох у дворе Майсторского дому дзе бул отримани Кересурски саям у орґанизациї Здруженя ремеселнїкох и приватних поднїмательох з Руского Керестура. На отвераню тогорочней манифестациї спред локалней самоуправи присуствовали предсидатель Општини Кула Дамян Милянич, хтори и отворел Саям, и подпредсидатель Општини Кула Кароль Вал­ ка. Дочекали их домашнї - представнїки орґани за циї мани фе ста циї, Вла ди мир Емейди, предсидатель Здруженя ремеселнїкох и приватних поднїмательох зоз Руского Керестура, як и Славица Катона, предсидателька Здруженя женох „Байка”. - Тот Саям, як и велї други активносци, указує же очуванє старих ремеслох идзе по правей драги, а сам час укаже чи то останє лєм як викладательна манифестация, чи стари ремесла хтори живи и функционални, витирваю. Алє ми шведочиме же людзе хтори на чолє тих здруженьох и людзе хтори на чолє Руского Керестура ше намагаю през рижни активносци очувац сущносц ремеселнїцтва - визначел пред сидатель Милянич з нагоди отвераня тей кере стур скей мани фе ста циї и додал же

Ш

12 РУСКЕ СЛОВО

Општина Кула партнер и потримовка того сайму, алє би без людзох хтори отримую и чуваю памятки на тоти ремесла шицко тото було даремно. Отримованє Сайму финансийно потри­ мала Општина Кула и Туристична орґанизация општини Кула прейґ конкурсу, як то уж пракса од самого початку. СТРЕТНУЦЕ ИСКУСНИХ И НОВИХ МАИСТРОХ Саям бул нагода же би ше стретли искусни и млади майстрове, приватнїки и реме селнїки. - Найзначнєйше же тот саям нащивели и кере стур ски дзе ци, може буц будуци майсторици и майстрове, так же тота манифестация вше интересантне и приємне збуванє - визначел Владимир Емейди, пред­ сидатель Здруженя ремеселнїкох и приват­ них поднїмательох. Славица Катона, предсидателька здруженя женох „Байка” за нашо новини гварела: - Того року маме два файти викладательох, тих хтори маю готови продукти за предаванє, а маме и другу часц тей манифестациї у хторей приказани стари реме­ сла през рижни роботнї. Цо ше дотика числа викладательох, одприлики ше 30. СЕПТЕМБЕР 2022.


екопотуа@ги5ке5Іоуо.сот

тельо и одволали, так як було и плановане, можебуц нє шицки, алє простор у хторим отримани Саям пополнєти. Окреме ми мило же дзеци зацикавени за тото цо ми ту понукаме. На тогорочним сайму зме мали нагоду видзиц и на яки способ роби 3Д друковач, гоч то ремесло модерного часу. Мойо замеркованє то же тоти стари ремесла уж и чежко найсц, а и людзох хтори ше занїмаю зоз нїма. Майстрове углавним викладаю хлопски ремесла, док ми зоз „Байки” задлужени за женски ремесла и на тот способ добре функционуєме - гварела Катонова. ОРҐАНИЗАЦИЯ ДОБРА, АЛЄ НАЩИВЕНОСЦ МЕНША Кломфер Владимир Сопка зоз Керестура нам гварел же ремесло нашлїдзел од брата, та ше ище и нєшка занїма з тоту роботу. На Саям приходзи уж штварти рок зашором, а то му значи прето же людзе приду и видза ремеселнїкох и муштериї. Кломферова робота то робота зоз плехом - кладзенє цивох на хижи, кладзенє плехох коло коминох и под. По словох нашого собешеднїка, роботи єст по валалє, бо окрем кломферскей вон нєраз роби и рижни шлосерски роботи - прави и оправя капури и капурки. Гоч нащивеносц того року була менша як прешлого року, учашнїки и нащивителє задовольни зоз тогорочну орґанизацию Сайма. На Сайму насампредз були прика-

зани ремесла хтори орґанизаторе жадаю одняц од забуца, а наймладшим нащивительом их сцу приблїжиц. Попри того, на Сайму могло купиц готови продукти хто­ ри майсторици приготовели за тоту нагоду - домашнї колачи, вишивки, гекланя, плєцени кошарочки, продук­ ти з меду. Як и каждого року на Сайму бул уварени смачни паприґаш у котлє, хтори приготовел кухар Михайло Орос за шицких учашнїкох и нащивительох. ВИКЛАДАТЕЛЄ И УЧАШНЇКИ

ОД СНОВАНЯ ПОТЕРАЗ Керестурски Саям ше од снованя 2011. року отримовал у рамикох „Червеней ружи”, вше у юнию. Саям ше перше отримовало у школи, а од 2016. року е премесцени до Майсторского дому. После рока прерви пре епидемию вируса корона 2020. року, остатні' два сайми отримани вєшенї. Од самого початку Саям орґанизую Здружене ремеселнїкох и приватних поднїмательох и Здружене женох „Байка”.

30. СЕПТЕМБЕР 2022.

Стари ремесла на тогорочним Сайму були представени през рижни роботнї и през викладанє традицийних продуктох, хтори могло и купиц. Учашнїки на Сайму представели рижни стари ремесла як цо вибиванє, односно преношенє мустрох на платна за вишиванє, цо ука­ зала Славица Катона, а єй супруг Михайло Катона указал як ше плєце галов, черенєц и пендель. Тортарка Тияна Бандич Сопка отримала роботню цифрованя медовнїкох, а попри медовнїкох, на єй штанду було и сувенири з котрима презентує Руски Керестур. Окремна увага того року була обрацена на дзеци, хтори могли правиц медовнїки, а вец познєйше их, на їх вельку радосц, и поєсц. Байка уж традицийно представя старе ремесло тканя, а на їх штанду могло купиц керпари и велї други продукти. Яким Грубеня присутним указал яка то робота тишлїра, а на його штанду дзеци могли правиц шамлочки, цо було наисце интересантне. Од старих ремеслох, окрем уж спомнутого кломфера, бул и пецар Славко Варґа, котри прави цегелково, кальово пеци, а маляр Йовґен Преґун представел дакус забуту часц малярского ремесла, мальованє мурох зоз рольками, цо було дараз давно звичайне у каждим обисцу, а тераз є знова модерне. Жени и часни шестри зоз Манастира св. Йосафати предавали свойо продукти, насампредз рижни вишивки. Медзи викладачами хтори предавали свойо продукти була и наша НВУ „Руске слово”, та ше по знїжених ценох могло купиц нови МАК и старши виданя кнїжкох.^

РУСКЕ СЛОВО 13


ЕКОНОМИЯ З ЕНЕРҐЕНТАМИ ТРЕБА РАЦИОНАЛНО

ШПОРОВАЦ СТРУЮ БЕЗ ЗАГРОЖОВАНЯ КОМФОРА Рестрикциї нє будзе, алє треба пременїц одношенє ґу енерґиї. Ми трошиме штири раз вецей струї од просека у державох ЕУ и за початок треба зменшац трошенє голєм за 15 одсто ени енерґентох у жемох реґиону и Европскей униї, по информацийох хтори доступни, остатнї мешаци вше векши, и вельки обаваня же чи ше на жиму будзе достаточно зогривац квартет и просториї за роботу. Питанє чи енерґенти буду доступни у мири у хторей су потребни индустриї и тельо кельо гражданє звикли децениями потераз. Же би ше кельо-тельо зменшало неґативни пошлїдки шветовей енерґетичней кризи, и у нашей жеми ше тиж препоручує же би ше першенствено струю рационално трошело. Министерка рудокопства и енерґетики Зорана Михайлович гвари же нє будзе рестрикциї, алє же струю треба шпоровац же би ше менєй пенєжи давало на увоз струї. Вона гвари же од октобра прешлого року по тераз за увоз струї и газу дати скоро два милиярди евра и док почнє жима, увоз будзе векши за 15, або 20 одсто од вкупного трошеня, а то милиярди евра.

достаню 30 одсто попуст на рахунок - гварела Михайловичова.

ХТО ЗМЕНША РАХУНОК ИЩЕ И ЗАРОБИ

ПРЕМЕНЇЦ ЗВИКНУЦА

Ц

- Предложели зме препорученя за шпорованє струї, Державни секретар у Министерстве енерґетики Зоран хтори ше одноша на обисца, державну управу, явни Лакичевич виявел же ше з пременку звикнуцох граждапод приємства и шиц ки дер жав ни инсти ту циї, по хто - нох може зашпоровац вельо електричней енерґиї и то нє рих мож зашпоровац 15 одсто. Обисца творя 42 одсто загрожи нїчий комфор и безпечносц. - И з малим шпорованьом можеме помогнуц держави же би менєй пенєжи давала за увоз струї. У обисцох мож ПРЕПОРУКИ НЄ ОБОВЯЗУЮЦИ зашпоровац зоз рационалним хаснованьом електричних апа ратох як цо бойлер, шпо ргет, фри жи дер, райбач ка, Министерство обчекуе же препоруки за шпорованє помивачка, хаснованє лед грушочкох - гварел державни електричней енерґиї буду применєни дзе ґод и у хто­ секретар Лакичевич. рей мири годно, а вони ше нє одноша на шпиталї, дзеМинистерство енерґетики вецей як рок роби на про­ цински заградки, школи и установи социялней защиграми зменшаня трошеня енерґиї так же гражданом дава ти. Обчекує ше же предложени мири принєшу шпо­ субвенциї же би унапредзели енерґетичну ефикасносц рованє 10 до 15 одсто од вкупного трошеня електрич­ своїх обисцох. ней енерґиї у Сербиї у одношеню на прешли рок. - Министерство дава гражданом субвенциї од 50 одсто за Препоруки за шпорованє струї нє обовязуюци, алє зоз кладзенє изолациї на фасади и закрица хижох, за кладзенє пременку звикнуцох мож досц зашпоровац. облакох и дзверох зоз пвц материялу, як и за кладзенє соларних панелох на хижи. Понеже Сербия троши штири раз вкупних трошительох и ту мож досц зашпоровац. вецей енерґиї у одношеню на просек ЕУ, Министерство и Жадаме стимуловац людзох же би шпоровали и же би пред тим як наступела шветова енерґетична криза препотак заробели, а терашнє трошенє ше поровна зоз пре- знало значносц шпорованя енерґиї - гварел Лакичевич. Вон шлорочним у истим периодзе. Обисца хтори зменшаю гварел и же тота програма субвенционованя будзе предлутрошенє од 10 до 20 одсто достаню 10 одсто попуст на жена, бо гражданє за ню указали вельке интересованє. По тераз свойо плани шпорованя до Министерства рахунох. Тоти обисца хтори зменшаю трошенє струї од 20 до 30 одсто достаню 20 одсто попуст на рахунок, а послали 102 локални самоуправи, 34 явни подприємства и М. Тамаш шицки хтори зменшаю трошенє за 30 и вецей одсто, 35 вельки привредни субєкти.^

14 РУСКЕ СЛОВО

30. СЕПТЕМБЕР 2022.


екопотуа@ги5ке5Іоуо.сот

ВШЕ ВЕЦЕЙ НЄЗАНЯТИ РОБОТНЕ МЕСТО ДОСТАВАЮ ЗВОНКА ОПШТИНИ ШИД

ДЇЛОДАВЦИ ОРҐАНИЗУЮ И ПРЕВОЗ РОБОТНЇКОХ На евиденциї Националней служби за занятосц у Шидзе у тей хвильки єст коло 1 800 нєзаняти особи. У остатнїм чаше число ше зменшало з єдного боку пре одход, углавним младших, нєзанятих на роботу до иножемства, а тиж и пре роботу у компанийох звонка општини Шид. Так наприклад компания „Бош” зоз шедзиском у Шима нов цох каждодньово пре вожи роботнїкох на автобусу од Илинцох прейґ Вашици, Адашевцох, Шиду Ґибарцу, Бачинцох и Куковцох до своєй фабрики и з того подруча на роботу одходза коло 150 роботнїки. По словох Влайка Манойловича, руководителя Оддзелєня НСЗ у Шидзе, до „Бошу” вше треба роботнїкох, а тераз коло 30 роботнїки глєда и фабрика Влайко Манойлович „Шумер” у Адашевцох при НАЦВДН^"^ тим курсу ше усовершує комуникоЗАЗАПОицЬАВА>ЬЕ Шидзе. Тиж дознаваме же ОИЛИМПАСРЕМСКДщтид,^ ванє на анґлийским язику, як напироботну моц з того подруча сац добру роботну биоґрафию або глєда и фабрика „Еатон” зоз популарно волани СУ, або мотиваСрим скей Митро ви ци, глєда цийне писмо и подобне. Курс ше реа­ ше опе рате рох у продук циї ли зує онлайн, буд зе тир вац три за монтиранє автоматичних тижнї и то три годзини, вкупно 90 осиґурачох. Тота компа ния минути прейґ одвитуюцей платфор­ тиж обезпечела автобусни ми пондзелок, стреду и пияток од превоз до Сримскей Митро19,30 по 21 годзин, а наставу тримаю вици. За роботнїкох першей Оглашки за роботу у НСЗ у Шидзе професоре анґлийского язика и литезмени автобус зоз Шиду ратури. Предносц за усовершованє анґлийского язика руша рано на 4 и 30 годзин при Католїцкей церкви. Роботнїкох глєда и компания „Хатчинсон” з Руми и то буду мац нєзаняти од 19 по 30 роки живота, приявйованя маґазионерох, електричарох, шлосерох, заварйовачох, за першу ґрупу тирва по 24. септембер, а буду орґанизооператерох у продукциї, технїчарох и инжинєрох и им вани шейсц ґрупи по початок мая 2023. року. У НСЗ у Шидзе гваря же тераз тирва програма „Моя тиж будзе орґанизовани превоз до Руми. А кед дахто од нєзанятих сце научиц або злєпшац перша плаца” хтора започала 22. авґуста. З тоту програ­ знанє анґлийского язика, може то зробиц на безплатним му НСЗ оможлївює младим нєзанятим же би достали онлайн курсу хтори орґанизує „Ішргоуе уоиг сагеег рго- перше роботне место на одредзени час и здобули роботВл. Дїтко зресїз”, а хтори потримує Амбасада ЗАД у Беоґрадзе. На не искуство. ИСПОСТАВА ШИД

ЧУРОҐ

ОТРИМАНА ПИЯТА „ЧУРОЖСКА ПАЛЄНКИЯДА” Здруженє винїцарох, винарох и овоцарох „Боронь” з Чуроґу орґанизовало пияту по шоре манифестацию „Чурожска палєнкияда”. Того року палєнкияда достала и

30. СЕПТЕМБЕР 2022.

мед зи на род ни характер, поне же од три сто пейдзе шат прикладнїкох було и прикладнїки палєнки за оценьованє зоз Греческей, Чарней Гори, Републики Сербскей и Гор­ ватскей. Квалитет палєнки оценьовал штирочлени фахови жири, чийо чле ни були тех нолоґове и мед зи на род ни судийове. Предсидатель Општини Жабель Урош Раданович повин чо вал побиднїком, а орґани зато ром пожа дал же би ше у наиходзацих рокох тота манифестация прег ширела. Побиднїк мани фе ста циї Вла ди мир Миянович з Ново го Саду достал златну медалю за грушку вилямовку з 2021. року. Друге место завжал Радован Миличич з Чуроґу за шлївку барик з 2012. року, а треце место зав­ жал Йоца Ботошки зоз Катю за лозовачу неопланту з 2019. року. Л. В

РУСКЕ СЛОВО 15


КУЛТУРА И ПРОСВИТА

ФАХОВИ СХОД О ХАСНОВАНЮ СУЧАСНЕЙ ТЕХНОЛОҐИЇ У НАСТАВИ У ШКОЛИ „ПЕТРО КУЗМЯК” У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ПАНДЕМИЯ ПОШВИДШАЛА РОЗВОЙ ДИҐИТАЛНИХ КОМПЕТЕНЦИЙОХ Гоч хаснованє информацийно-комуникацийних технолоґийних (ИКТ) алатох у основних школох у Войводини нє вшадзи на истим уровню, керестурска и коцурска школа у тей обласци посцигли резултати хтори другим служа як приклади добрей пракси сновна и штредня школа зоз домом школярох „Петро Кузмяк” з Руского Керестура, 27. септембра була домашня фаховому сходу на тему „Информацийно-комуникацийни технолоґийни (ИКТ) алати у основних шко­ лох у Войводини”. Орґанизаторе сходу були Педаґоґийни завод Войводини и Национални совит рускей националней меншини, а фахови сход акредитовани за просвитних роботнїкох кот­ рих, попри з домашнєй Шко­ ли, було и осем наставнїци и директорка зоз ОШ „Братство єдинство” зоз Коцура. Сход привитали представителє орґанизаторох, спред Педаґоґийного заводу модераторка др Силвиа Илич и заменїк директора Слободан Бордьошки. Вон гварел же є задовольни же може буц у штредку дзе шедзиско пропорцийно, вироятнє, найобразованшого жительства. У мено домашнєй Школи успих у роботи пожадала помоцнїца директора Ясмина Надь, у мено Националного совиту Руснацох, предсидателька його Одбору за образованє Мелания Римар, жадаюци просвитним роботнїком котри рушели зоз сучаснима крочаями у настави успишне напредованє, док спред Оддзелєня за Русинистику проф. др Михайло Фейса визначел же то тематски патрено єден з найпрактичнєйших и найсучаснєйших фахових сходох.

О

СТАРШИ ШЕ ЧЕЖШЕ ПРИЛАГОДЗУЮ На сходу викладали др Силвиа Илич и проф. др Михайло Фейса. О прикладох добрей пракси, место оправдано одсутней директорки Наталиї Будински, викладала Лїляна Фина, потим Люпка Малацко и Тереза Катона з керестурскей Школи, як и Здравка Майкич и Ясминка Олич Илчешин зоз коцурскей. О виглєдованю Педаґоґийного заводу на тему „Хасно­ ванє ИКТ алатох у основних школох у Войводини резултати виглєдованя”, бешедовала др Силвиа Илич, и наглашела же їх масовне хаснованє почало примушуюцо, т.є. у чаше нєдавней пандемиї, та прето и без

16 РУСКЕ СЛОВО

даяких векших и систематичних обукох за просвитних роботнїкох. У їх виглєдованю участвовали 1410 учителє и предметни наставнїки, а указало ше же найвецей з нїх у настави хтора часто була и „на далєко” хасновали мобилни телефони, а найменєй интерактивни табли, аж и у тих школох дзе их єст. - Анї єдну платформу нє хасную 11 одсто наставнїки, а векшина тиж нє хаснує анї електронски учебнїки, насампредз прето же нє ма фахову помоц. Резултати указали же ше найчежше ґу новим технолоґийом прилагодзую роботнїки з длугорочним роботним искуством, док ше младши вельо лєгчейше знашли. Настава зоз хаснованьом ИКТ алатох вельо иншака, од наставнїкох вимага и вельо вецей пририхтованя, алє як ше указало, школяре лєгчейше усвоюю таки презентовани знаня, як през традицийни способ настави - заключела Иличова. Професор др Фейса мал тему „Унапредзенє функционалних сферох руского язика з доставаньом ИСО кода рск”, та гварел же и нашо наставнїки були уключени до спомнутих виглєдованьох Заводу. - Бешедовал сом о запровадзованю ИСО кода, цо думам же направи малу револуцию, єден нови период у розвою руского язика у каждей од 10 наведзених сферох хтори др Александар Дуличенко дефиновал, а я их нєшка елаборовал и на даяки способ думам же у каждей направиме помкнуце. У прекладательстве можебуц 30. СЕПТЕМБЕР 2022.


киІІига@гизке5Іоуо.сот

„1000 посто”, у даєдних нє, алє вшадзи вам треба кнїжка и думам же кед будзеце мац механїчне прекладанє то вел'їчезна ствар, кед вам нє треба даяки язик постреднїк, чи сербски, чи даяки други, же бизме прейґ нього преложели - потолковал др Фейса. Вон тиж у вияви за медиї, поволал млади ґенерациї Руснацох же би ше нє лєновали и на дружтвених мрежох хасновац нашо писмо кирилку, за цо им потребни лєм єден клик, бо то важне указац свою националну свидомосц, цо треба же би указали и на наступним Попису. ПРИКЛАДИ ДОБРЕЙ ПРАКСИ У НАШИХ ДВОХ ШКОЛОХ Приклади добрей пракси у про- | свитней роботи на тему хаснованя сучасней технолоґиї у настави на уровню цалей Школи награду на конкурсу Заводу за унапредзенє образованя и „Петро Кузмяк” презентовали Лїляна Фина, хтора у воспитаня з Беоґраду. Малацкова присутним подробнєйчаше пандемиї як помоцнїк директора була задлужена ше пояшнєла як мож направиц е-часопис на прикладу їх за наставу. Вона дала прегляд стратеґийних докумен- „Школярскей кухарки”, цо уж познате, а цо нове од тох на тоту тему, од европского уровня дзе стратеґия апликацийох похасновали за презентацию рецептох, та розвою диґиталних схопносцох була виробена за пери- наглашела же тоту апликацию и далєй хасную у школи од 2020-2024. рок, а такой ступци и на уровню Сербиї. за рижни други потреби. Як гварела Малацкова, рецеп­ У цильох тих документах визначене насампредз потри- ти з їх диґиталней кухарки познєйше превжало и „Руске мованє наставнїкох котри ношителє того розвою и слово” и обявйовало у рубрики своїх новинох. О своєй потримовка школяром, як и доживотне ученє як прин­ часци участвованя на проєкту диґиталней „Школярскей кухарки” бешедовала наставнїца Катонова хтора школяцип за шицких. - Нажаль, тот процес у нас почал наспак, нє од доку­ рох до нєй уключела з рахованьом калорийней вредноментах, алє у конкретней наставней пракси пре панде- сци одредзених єдзеньох обявених у кухарки. - То зме тиж робели прейґ мобилних апликацийох, а мию, и прето бул пошвидшани розвой диґиталних компетенцийох и наставнїкох, и школярох. Наша Школа ше то подрозумйовало научиц школярох раховац калориї на ту досц добре указала и коло 80 одсто наставнїкох ше таки способ, и мушим наглашиц же школяре потим досц добре прилагодзели, а шицки прилапели нови шицко самостойно поробели, а я их могла превериц и модели настави - наглашела Фина и визначела даскельо оценїц. Так „Школярска кухарка” випадла як медзиприклади добрей пракси. Керестурска Школа так реґис- предметна кооперация - заключела Катонова. Приклад добрей пракси у сфери хаснованя информатровала ґуґл платформу за образованє, наставнїки самоцийно-комуникативних технолоґийох у настави виложеинициятивно хасновали рижни апликациї за наставу, зняти прейґ 100 годзини, креїрали виртуалну учальню ли и наставнїци Здравка Майкич и Ясминка Олич Илчена дружтвених мрежох, интернационализовали Школу з шин зоз ОШ „Братство єдинство” зоз Коцура. Тема хтоучаствованьом на медзинародних европских Еразмус ру вони представели мала наслов „Изіпд Езсаре Коошз плус проєктох, а єст тераз шейсц на хторих участвую. іп БпдІізЬ Сіаз 8ез” и як потолковала Майкичова, тота Наставнїки часто хасную алати котри доступни на плат- тема часц єдней фаховей роботи цо ю вони два поробеформох Европскей комисиї, а школяре ишли и до других ли як виглєдованє за наукову конференцию котра нєдавшколох обучовац тамтейших школярох у хаснованю но отримана у Чачку. - Тота часц нашей роботи представя нашо позберани ИКТ-алатох. искуства зоз пракси, зоз учальнї, цо ше нам указало як добра пракса у роботи, як и тото же дзеци любя едукаЕДУКАЦИЯ ПРЕЗ РОЗВАГУ тивни бависка и едукативни змисти у настави. Нєшка Викладанє Лїляни Фини було як увод до конкретного зме нашим колеґом представели на яки способ ми то презентованя прикладу добрей пракси з насловом робиме, як и ґенерално на яки други способи можеме „Мобилни апликациї у онлайн настави як потримовка хасновац ИКТ технолоґию у настави и преширйовац нє розвиваню здравих стилох живота и очуваню традициї”, лєм нашо видогляди, алє и видогляди наших школярох цо витворели наставнїци Люпка Малацко, котра у потолковала наставнїца Майкичова. Фахови сход закончени зоз дискусию у котрей учаҐимназиї виклада руски язик и Терезия Катона, профе­ сорка биолоґиї. Вони вєдно витворели диґиталну ствовали и викладаче и просвитни роботнїки.^ Мария Афич „Школярску кухарку” за котру су наградзени з першу 30. СЕПТЕМБЕР 2022.

РУСКЕ СЛОВО 17


КУЛТУРА И ПРОСВИТА

ОТРИМАНА XII КУЛТУРНА МАНИФЕСТАЦИЯ „КЕД ГОЛУБИЦА ЛЄЦЕЛА"

НАСТУПЕЛИ ДОМАШНЇ ДРУЖТВА И РУСКИ АНСАМБЛИ З ИНОЖЕМСТВА Тогорочна Културна манифестация „Кед голубица лєцела” отримана у знаку 90 рокох од народзеня Любици Сеґеди Фалц и 10-рочнїци од початку настави руского язика у Старих Янковцох уснак - Дружтво Руснацох у Републики Горватскей, того року уж 12. раз орґанизовал Културну манифестацию „Кед голубица лєцела” хтора отримана 23. и 24. септембра у Петровцох, Старих Янковцох и Винковцох. Тогорочна „Голубица” як узвичаєне, мала и литературно- музичну часц, на хторей ше означело 90-рочнїцу од народзеня Любици Сеґеди Фалц, першей предсидательки Дружтва Руснак. З тей нагоди пияток отри ма на промо ция двоязичней збирки поезиї Любици Сеґеди Фалц „Шерцо на червеним партку”, хтору постгумно видало Дружтво Руснак. Як госци у музичней часци, попри домашньо­ го Дружтва, наступели члени КУД Руснацох з Осиєку зоз наймладшу членїцу, Надю Здравкович, як и два госцуюци шпивацки ґрупи КУД „Жатва” зоз Коцура. Всо боту, мани фе ста ция поча ла з инто но ваньом дер жавней гимни, шветочней писнї Руснацох у Републики Горватскей, а Русини зоз Словацкей зоз Камюнки одшпивали и писню Шветового конґресу Русинох/Руснацох/Лемкох - Я Русин бул, єсм, и буду. При з витни бешеди отримали предсидатель Дружтва Руснак, Мийо Шайтош, предсидатель Шветовей ради Р/Р/Л Штефан Лявинец и домашнї политични представителє домашнїх политичних институцийох, медзи хторима член Совиту за национални меншини Републики Горватскей Звонко Костелник и соборски заступнїк Велько Кайтази. У публики були и члени Шветовей ради Р/Р/Л хтора заше да ла под час мани фе ста циї. На бини найчисленши були члени Дружтва Руснак хторе наступело зоз шицкима секциями. Публика мала нагоду послухац и наступи КУД „Яким Ґовля” з Микло-

Р

КУД „Яким Гарди” з Петровцох

шевцох, КУД „Яким Гарди” з Петровцох, як и мадярского Дружтва зоз Старих Янковцох. З иножемства, наступел ансамбл „Барвинко” зоз Камюнки у Словацкей, а Руси ни з Руму ниї пред ставял жен ски шпи вац ки трио. Весели и розшпивани амнсамбл зоз Камюнки, на концу манифестациї ознова подзвигнул атмосферу при патрачох зоз енерґичним наступом, а кед зашпивали Многая лїта и Дай нам Боже добри час, шпиваню ше приключели и сами патраче. Конферансу водзели Анамария Лїкар, Матей Бурчак и Лука Еделински. Мани фе ста ция „Кед голуби ца лєцела” отри ма на под покро вительством Сови ту за наци о нални меншини Републики Горватскей, и копокровительством општинох Боґдановци и Ста­ ри Янковци, и Ради рускей националней мен­ шини городу Вуковару. Локални соорґанизаторе були: МО Петровци, ОШ Стари Янковци, ДВД Петровци, ФК Петровци, ДВД Стари Янковци и Горватска жена Стари Янковци.^ Русини зоз Словацкей зоз членами Дружтва Руснак, Наталию Гнатко и Мийом Шайтошом А. Балатинац

18 РУСКЕ СЛОВО

30. СЕПТЕМБЕР 2022.


СЕПТЕМБЕР 2022. рок ЧИСЛО 9

Лиш іиш щ рне СЛОВО

Гавриїл КОСТЕЛЬНИК

ЕНЬ ЕВРО Смутни я, браца! - Як смутни и нє буц? Патрим и видзим (шерца ми як да нєт): Вшадзи по швеце пожовкнуте лїсце... Прислухуєм, чуєм (нєщесни наш швет!) Лєм витру єшеньского плаканє чуц... На жеми у блаце стирча лїсца копи Приходзи єшень - єшень Европи! Ах, браца мойо! Кед ище раз ше зорве буря и плютавица Теди и ми на „древе жица” Остац зме нє годни на своїм месце! Препаднє навше шицко нашо щесце! З конара нас зотню прекляти шаблї, И руца до блата - У хижи од зарази, В цемнїци од кульки, з гладу на улїци, Погинєме - ми кедишнї перваки, Як гиню пси Ах Боже! Та цо поможе?! Бо часи нашо то часи потопу Задумал Господь преорац Европу! ___________________________________________ 30. СЕПТЕМБЕР 2022.

Та нїч то! Шицкоєдно! Помали дозревам за тоту хвилю, И того дня повем: Одпущуєш, Раба свойого, Владико! - Преклята жеми, збогом! Чуєш? - Ах нє! Нє: жеми! - преклята Европо! Преклята епохо, Од природи и Бога цо ше одклонєла. Себе и дзеци свойо отровела! На свойо руки ти ме прим, Природо! А ти, Европо, кед препадню Титани, цо дзвигали себе Понад Бога - прим дзивих людзох, Котри ше ище боя нєба чудох, А любя жем, як и їх дїдове! - Природи синове Най зоз природу (А нє зоз свойого химерного „Я”) Сили добуваю, И по смертельней жими Най нову жица яр зачинаю. 3 українского рукопису преложел Силвестер Саламон Обявене у Руским календаре за 1934. рок

РУСКЕ СЛОВО 19


Л и м ц ш т ц ш е ^ ___

-------------- С Л О В О ПРЕДСТАВЯМЕ ВАМ Славко ВИНАЇ

НАША БИНА Наша бина ту дзе ми за шанком у дзири у тристо пеклох рижних. А на бини любов наша приятелє щесце жажда.

Наша бина ту дзе ми у цмоти и диму у галайку и лярми снопи шветла ясного драму нашу фарбя на желєно, жовто и червено. А танцую по нєй чорти и босорки даскельо нимфи и подаєден ерато. Нашу бину чуц дакеди за пахом дзецинским помаранчецом фиялку и ружу и вишню цо тлєє чуц бину нашу кед час ловґнє и нєбо ше прерве и поламе и за мертвим за знєшеним.

Наша бина ту дзе ми гет висше од вашей.

20 РУСКЕ СЛОВО

ПУТОВАНЯ З БИЛИМ ДИВОМ З дивом билим з хторим сом пещери и страхи килово кед би ше мерало дзелєл з дивом з хторим зме путовали днями хтори маю лєм лєтни пополадня после горучавох днями хтори вше були пияток конєц тижня викенд сом путовал и коло нас ранчи и салаши преходзели як на филму хтори ше одмотовал коло драги хтору зме з билим дивом лїґали З билим дивом сом нє пошол на його драгу остатню. Нє така була порада. 30. СЕПТЕМБЕР 2022.


Іііегаіигпе@гизкезІоуо.сот

ОПАСНА ПОЛИТИЧНА ПИСНЯ або Як висцерац друковане мено лєсоруба и геркача збешнєтих пшискох шветских И тот папер гроб епитаф шпиванки нам нєчутей и тот цо шлїдзи як и тоти цо му предходзели памятнїки на крики вреск йойк цо одгуковал гикал доокола кулї белавей. А озда лєм вона и зна и дзба памета и чує и видзи кажде рубанє и кажде резанє и пилєнє. Дуб, бук, орех, граб повиривани на їх месце дзира, глїна, цмота и пняк подаєден як прахнявого зуба шлїд остаток цо стирчи у ясну боляцей клоаки. И тот папер гоч на нїм и мено лєсоруба геркача друковане постава мой. Як маховина мегка, крегка желєна, чарна и белава як дзива трава корава облапям го и обрастам з белавидлом своїм прекривам и капе мено лєсоруба, геркача збешнєтих пшискох шветских лїґа го рух руки моєй малююци гук души моєй трепеценє искру цо знова вибухла хто зна одкаль и хто зна чом праве мнє. И тот папер ганьби и болю страху и зла памятнїк мой власни постава а лєсоруб, геркач у злосци своєй може лєм мурчац. 30. СЕПТЕМБЕР 2022.

- і-

ПОКРАДНУТИ И ТАЙНИ ГОДЗИНИ Понагляюци, зжал сом на папер сущносц прежитих рокох и руку зламану и зуб вибити ґамбу розоцату. Шпортаюци, зґрабел и вицадзел есенцию покраднутих и тайних годзинох и минутох. Намальовал сом понагляюци и ствари як мой нос розбити под шветлами на премиєри пред публику цо куса маґочки и ґажи з ногами патканї. Зоз циклусу „После шмерцох”

РУСКЕ СЛОВО 21


Л и ін ш т ц іи ш

-- - - - - - - - - - - - С Л О В О РОЗГВАРКА З ДОБИТНІЦУ НАГРАДИ ЛИТЕРАТУРНОГО СЛОВА МАРИНУ ХОМА

Ш ЛЄБОДА ТВОРЕНЯ ЗВОНКА РА М И КО Х Я к прозаїстка и есеїстка, Хомова ше занїма и зоз интроспекцию и зоз анализу людских прикметох. Єй експериментални кратки прозни форми представяю автентичне ошвиженє и правдиве доприношенє сучасней рускей литератури. Наздаваме ше же тота награда будзе представяц свойофайтови импулс тей авторки же би надалєй творела и збогацела нашу литературну сцену • На першим месце, винчуєм на доставаню награди „Мирослав Стрибер” Литературного слова. Цо иницировало при це тот порив же биш ше литературно виражовала? Дзекуєм барз крашнє. Мушим припознац же за мнє тота награда була вельке нєсподзиванє. Я вше мала порив за виражованьом и идеї ми найчастейше приходза у форми сликох, а з писаньом ми их у тим моменту найлєгчейше ожиц. • Кельо студиї филозофиї вплївовали на твой литературни вираз? Хтора филозофска школа найбаржей илуструє твою систему вредносцох? Нє можем повесц же ми сами студиї филозофиї помогли при оформйованю литературного вираза, кельо одклон од презасиценосци з филозофску литературу. Мой проблем у тим же там вше мушиш буц под уплївом даєдней школи, точнєйше, вше роздумуєш през идеї даякого филозофа, а я у тим смислу любим мац векшу шлєбоду. Кед бим баш мушела вибрац напрям з хторим найбаржей резонуєм, поведла бим же то стоицизем, а зоз новших филозофских дисциплинох ми важна биоетика. • Хтори шветово и сербски авторе мали найвекши уплїв на твою кратку прозу? Мнє литературна творчосц барз ридко инспирує, цо парадоксалне з оглядом на тото же ше виражуєм прейґ нєй. Як цо сом гварела, идеї ми приходза у сликох и скорей як их положим на папер, у глави ми ше одбави цали филм. Прето думам же ме баржей инспирую кинематоґрафски дїла як литературни. Найчастейше то авторе як цо Теренс Малик и Дарен Аронофски чийо филмски витвореня знаю буц глїбоко филозофийни. Число ушорел Саша Сабадош

22 РУСКЕ СЛОВО

• Кеди ши принєсла одлуку же будзеш писац по руски? Яка улога руского язика у твоїх креативних процесох? Я пишем двоязично. Даєдни приповедки ми „приходза” по сербски, а даєдни по руски. Тоти цо бешедую о дзецинстве, прешлосци, нєважне же фиктивней-найчастейше „приходза” на руским язику, а тоти абстрактнєйши на сербским. Думам же мойо чувство националней припадносци нє так барз видно у приповедкох, алє є ту. • Кельо ши упозната з литературу войводянских Руснацох? Кого биш з авторох визначела и чи видзиш перспективу єдней нєвелькей, алє релативно рижнородней литературней сцени? Думам же там дзе єст инициятиви, єст и перспективи. Млади писателє з нашей заєднїци маю щесце же их старши авторе потримую и зоз власним прикладом инспирую на творенє. Нєобходне ше баржей повязац и можебуц орґанизовац роботнї креативного писаня же би млади хтори ище нє сиґурни до себе, почувствовали єден шлєбодни простор, алє заш лєм зоз даяку структуру. Литературни дїла маме и будземе ище мац, а можебуц нам у тим моменту хасновитши процес як ше до нїх доходзи. • На яки способ вибераш теми при писаню есейох? Цо по твоїм думаню прицагує читателя есеїстики? Вше пишем о тим цо мнє интересує и наздавам ше же то дакому будзе интересантне, так же нє знам одвит на тото питанє. Дакого прицагнє тото цо пишем, а дакого нє и то у шоре. • Занїмаш ше зоз драмским аматеризмом. Чи це дакеди прицаговала можлївосц писаня театралного фалата? Гей и хто зна, можебуц ше у будучносци и упущим до такей роботи. • Чи маш одредзени идеї на полю литератури и на яки биш ше способ жадала виражиц у будучносци? Було би крашнє написац кнїжку-збирку приповедкох, алє ми то у тим моменту ище вше звучи страшно, алє нє и нєреално. Тиж так бим любела даєдну зоз своїх приповедкох у будучносци преточиц до даякого експерименталного филма, бо мам вшелїяки идеї, а чувствуєм же єст ище медиюми у хторих бим ше любела опробовац. ■

Авторка подобових прилогох Лара Петкович 30. СЕПТЕМБЕР 2022.


киІІига@гизке5Іоуо.сот

НАУКОВА КОНФЕРЕНЦИЯ У БУДАПЕШТУ У МАДЯРСКЕЙ

ИНИЦИЯТИВИ ХТОРИ РОЗВИВАЮ РУСИНСТВО Од 15. по 18. септембер у Будапешту у Мадярскей отримана Наукова конференция „Шветова русинистика нєшка: питаня теориї и пракси” на хторей участвовали Русини/Руснаци/Лемки зоз Мадярскей, Словацкей, Польскей, України, Сербиї, Шкотскей, Нємецкей и ЗАД аукову конференцию орґанизовал Русински наукови институт „Антоний Годинка”, на чолє зоз директором др Михаилом Капральом. Конференцию потримала Влада Мадярскей и Вседержавна самоуправа Русинох Мадярскей на чолє зоз предсидательом Виктором Крамаренком. - Наукова конференция мала два пленарни сесиї. Пияткова отримана у Святочней сали Парламента Мадярскей, дзе шицких присутних привитали координатор сесиї др Михаил Капраль, спред ВСР Виктор Крамаренко, а спред Влади Мадярскей посланїца Русинох Вира Ґириц и др Иштван Шимичко. Вон визначел же за каждого чловека барз важне формованє идентитета, а праве пре тото треба познац свойо коренї, а задумал ше и над фактом же як ше то поспишело Русином очувац русинство, гоч и нє маю окремну державу. По його словох, вельку улогу мала Цер­ ква, священїки, алє и здруженя гражданох хтори по нєшка пестую русински язик и културу. Здогаднул и на слова Ференца Ракоция ІІ, визначней историйней особи кральовини Угорскей, хтори за Русинох гварел же су §епз йде1І88Іша - найвирнєйши народ - гварел др Михайло Фейса, єден зоз учашнїкох Конференциї. У першей отриманей сесиї Конференциї пречитани седем реферати. З першим, на тему „Русински язик у Словацкей у контексту премен кох правилох правопи су”, висту-

Н

ДИСКУСИЇ И ГОСЦИ У дискусийох после наукових рефератох участвовали учашнїки и госци Конференциї медзи хторима и предси­ датель Шветового конгресу РРЛ Штефан Лявинец, державни секретар Министерства за людски и меншински права и дружтвени диялоґ Влади Сербиї Олена Папуґа, предсидателька Стоваришиня Руска Бурса зоз польских Ґорлицох Наталия Малецка-Новак и подпредсидатель Бурси Дамиян Трохановски, предсида­ тель Округлого столу Русинох Словацкей Петро Штефаняк, член совитодавного орґану предсидательки Сло­ вацкей Републики за национални меншини за Русинох Петро Медвидь и други госци.

пела Кветослава Копорова зоз Словацкей, а потим и фаховец за русинску литературу, хтори порядно на Прешовским универзитету виклада и о бачко-сримских писательох, Валерий Падяк. Як потолковал др Фейса, Падяк вимагал же би ше тексти писани на язичию транслитеровали же би були доступни шицким заинтересованим. Михал Павлич, тиж зоз Словацкей, бешедовал о заступеносци народного идентитету у русинскей литератури по 1989 рок. - Зоз Падяком, Павличом и Стеваном Константиновичом у плану публикованє новей „Рускей литератури” до хторей буду уключени и початки карпаторусинскей литератури и стан рускей/русинскей/лемковскей литератури у перших деценийох 21. вика. Руснацом барз важне же би ше у нау­ ки о литератури руска литература припознавала як руска, а 30. СЕПТЕМБЕР 2022.

др Михаил Капраль и др Михайло Фейса у мадярским Парламенту

нє же би ше подруцовала под даєдну цудзу, цо нєшка кед руски язик медзинародно, у найвисших линґвистичних кругох, реґистровани як язик и достал ИСО код, цалком депласоване - потолковал про фе сор Фейса. Юрий Шипович зоз України ше пошвецел епистоларней комуникациї Александра Духновича, проф. др Фейса ше фокусовал на лексикоґрафску дїялносц проф. др Юлияна Рамача, а Юлия Дудаш зоз Словацкей спатрела русински диялекти з аспекту язикових контактох у Карпатским ареа­ лу. Канаме Окано зоз Япону у реферату анализовал часо­ пис „Русинский свит” зоз Мадярскей. Зденка Цитрякова зоз Словацкей спатрела штири потерашнї конгреси русинского язика, а Томаш Калинич зоз Шкотскей бешедовал о активизму младих на очуваню и розвиваню русинскей свидомосци. Шицки реферати представени на Конференциї буду публиковани у науковим зборнїку катеґориї М14. Зашеданє другого дня Конференциї отримане у просторийох Вседержавней русинскей самоуправи. Марияна Лявинец-Уґрин зоз Мадярскей у реферату обєдинєла свою и роботу Андраша Золтана, о рижних аспектох дїялносци проф. др Ґерґея Бенедека. Ержебет Бараньни Комари зоз Закар патскей обласци України упознала учашнїкох зоз русинско-мадярску лексиколоґию. Михала Голубкова зоз Словацкей анализовала емисиї на русинским язику у Сло­ вацкей и странски елементи у нїм, Ирина Сюч-Воринка зоз Мадярскей представела першого русинского академика, Антония Годинку, його живот и дїло, а Михаил Капраль порихтал реферат зоз диялектолоґиї, з бешеди жительох ужанского валалу Велики Лази. Прейґ ЗУМ-у на Конфег ренциї участвовала и Кира Задоя зоз Нємецкей хтора засту­ пала и Єлену Будковскую зоз ЗАД и поровновала фолклор подкарпатских Русинох зоз фолклором їх сушедох. - У отриманих дискусийох нєдвосмислово наглашене же таки и подобни инициятиви як тота конференция потребни же би ше русинство у рамикох Европи предлужело розвивац, односно же би ше и на тот способ вихасновал фахови потенциял у окремних державох дзе жию Русини/Руснаци/Лемки - заключел наш собешеднїк проф. др Михайло Фейса.^ О. Русковски

РУСКЕ СЛОВО 23


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НА СТОТИМ РОДЗЕНИМ ДНЮ ИРИНИ САБАДОШОВЕЙ

РОКИ З РАДОСЦУ И БРИҐУ ПРЕТКАНИ Пише: Оленка ЖИВКОВИЧ

Дочекац стоти родзени дзень у єдним таким пошвидшаним темпу живота, та гоч и зоз шицку помоцу медицини - мало ше кому уда. Свой стоти родзени дзень 19. септембра дочекала и преславела Ирина Сабадош зоз Руского Керестура. На єй родзени дзень нє забула єй унука Оливера Гардийова и людзе котри єй помагаю же би єй роки старосци цо лєгчейше прешли, Мелана и Данил Еделинского

е бизме ше придружели преслави, понукли зме унуки Оливери же би здогадла на прешлосц, на дзецинство, одрастанє, и час хтори препровадзела з бабу. Скарб хтори єй баба на души зохабела, нє мож забуц и гоч Оливера свой живот предлужела на другим континенту, далєко од баби и Руско­ го Керестура, дзечнє ше одволала. Оддалєносц нє висцерала памятки.

Ж

24 РУСКЕ СЛОВО

вредна млада нєвеста ховала живину, старала ше о статку, а плоди котри жем и ста­ ток давали ходзела предавац до околних валалох на пияц. Салаш им бул ґу Кули, нєдалєко од Джуньового салашу, на хторим свойо наймладши роки запаметала унука Оливера. Барз часто ше ми людзе питаю же цо моя баба робела же дожила сто роки. Нє знам. Алє вше давам єден исти одвит: живот на салашу у природи, хаснованє води зоз студнї, хованє телїх файтох домашнїх животиньох и обрабянє поля, а познєйше и робота у загради у котрей садзела рижнородну овоц и желєняву. Ту ЖИВОТ НА САЛАШУ мушим додац же баба вше була барз вред­ на, и була по тим надалєко позната. Вше Як приповедаю єй твердзела же треба лєм „робиц, робиц и блїзки, Мелана и робиц”, а и сама була у тим приклад, бо Данил, живот Иринов себе вше нашла даяку роботу. нє бул лєгки. Одала ше Як гвари Оливера, баба вше любела за Якима Сабадошово- приповедац. Нїзшого росту и „кричацого го, та такой зоз нїм на гласу” , баба вше щиро поздравкала салаш пошла бивац. На каждому кого стретла, вше нашла тему салашу вше було робо­ за розгварку зоз каждим кого познала, ти вельо, и вертка и алє и зоз велїма другима у валалє. Часто 30. СЕПТЕМБЕР 2022.


УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

приповедала приповедки о своїх родичох, як одросла чуваюци крави на пажици, же нє ишла до школи лєм по другу класу, алє за тот час добре научела писац и раховац. Припове­ дала и о оцови котри пошол до Америки заробиц динари, та як путовал тижнями на ладї, и як го вони, дзеци, дома нє могли лєм дочекац. - Баба приповедала и же ше за дїда одала прето же бул шорови, а вец и о тим як почали заєднїцки живот на салашу при швекри и швекрови. Вше була знаходлїва и нашла способ як заробиц динарчок, з єдного сторела два, предаваюци млєко и млєчни продукти по пияцох у околних местох. ЧАСИ З ХМАРУ ПРЕКРИТИ Толкує Оливера же баба и дїдо нє мали вецей дзеци, окрем єй мацери, Мариї. До школох ю дали же би ше виучела за учительку. Робела у вецей местох, а керестурски школяре ю окреме добре паметаю. Мария ше одала за Янка Гардийового, пошвидко ше им народзело дивчатко, Оливера, котра нєшка, после даскелїх деценийох приповеда: - Думка на бабу вше ме водзи на бабов и дїдов салаш, дзе кажди одход бул беганє по дильовох коло салаша,

У

і

Млада Сабадошова пара

На салашу ше робело и ґаздовало

30. СЕПТЕМБЕР 2022.

Баба Ирина з унуку Оливеру

закукованє на бабову „мууууу”, виберанє правих чуткох кукурици же би баба могла справиц найкрасши бабки, а вец им ище ушиц и нови шматки... Приходзи ми на розум вицагованє води у каблє зоз студнї, оганянє пшичка коло гною, скаканє по сламяней посцелї, пендранє по белавей ружованей лавки, палєнє стародавного лампаша и тарганє бабовей мушкатли цо стала на облаку и прикрашела мойо дзецинство. Кажде ма свою приповедку, свой криж и свойо бриґи, а бриґа ше нє одлїпйовала од Ирини. Уж кед думала же вєдно зоз супругом буду мац дакус мира, Яким нєсподзивано страдал. Ирина зоз салашу теди пришла до валалу, бо ше и часи на салашу уж меняли, та живот ґдовици, самей на салашу, поставал буц опасни. - Баба ше нє придавала, ровно єднак дацо робела, допатрала квеце, плєла коровче помедзи цегли на дражки, заметала под облаком, старала ше о загради и нїґда нє мировала - добре памета єй унука. Так як и кажда мац, старала ше о шицким, цешела у своєй дзивки Мариї и унуки Оливери. Но, живот ю и далєй вицинал. Дзивка нє пожила длуго, а супруг пошол нєодлуга после нєй. Оливера и Ирина остали сами вєдно. Но нє задлуго, бо Оливеру живот одведол прейг океану. Алє єй памятки оставаю там дзе єй живот випатрал найкрасши и наймилши. Заключує: - Пах вареного млєка на котрим була кафова скорочка кед ми го баба виняла зоз руского пеца и смак швижих колачох зоз маком котри винєсла до приклєта, нє мож з нїщим поровнац у тим модерним швеце - закончує Оли ве ра. Ирину здогонєла старосц, а нє лєгка. Хто зна як би живот цалей фамелиї випатрал кед би околносци були иншаки, алє нє були. О тим тераз уж анї нє вредзи бешедовац. По пандемию бивала сама у своєй хижи, а до люцких нє сцела пойсц. Мелана и Данил Еделинского пристали ше старац и дотримац Ирину. Вони, до конца, нє були цудзи, бо Ирина була шестра Меланового дїда. Остава приповедка о сто рокох котри дожила Ирина Сабадошова. Старосц нє лєгка, алє кед єст хто помогнуц, вельо є лєгчейша. А сто роки прешли, якош, нєздобачки.^

РУСКЕ СЛОВО 25

--


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СЕДЕМДЗЕШАТ РОКИ ЧАСОПИСУ „ШВЕТЛОСЦ” (V)

ЧАСОПИС КОНЄЧНО ОБНОВЕНИ Ище 1935. року заґребски руски студенти богослови' започали видавац свойо твори у форми билтена. У 1936. року тот „билтен” достал мено „Думка” и бул реґистровани. У 1952. року вишло з друку перше число Часопису за литературу и културу „Шветлосц”, котри и нєшка виходзи Пише: Дюра ЛАТЯК

26 РУСКЕ СЛОВО

ак ше у октобре 1966. року „Шветлосц” зявює зоз 1. числом на други завод. На нукашнїм першим боку под заглавйом назначене же то 4. рок виходзеня, зоз чим указане же нови часопис предлужує традицию свойого предходнїка. У предходним слове першому числу, котре тиж подписала Редакция (алє автор тих шорикох памета же инициялни текст написал Дю. Папгаргаї, а верификовал го Редакцийни колеґиюм), призначене и тото: „По дванацрочней павзи знова привитуєме медзи нами так жадану присутносц нашого часо пи са, зно ва, як сло во глїбоко го почи то ваня спрам шиц ких нама гательох хтори нє сановали усиловносци же би „Шветлосц” медзи нами блїсла, отвераюци рамик того жвератка нашого литературного, културного и дружтвеного, руцаме привитни погляд на тот дванацрочни мост хтори конєчно злучел два так жадани побрежя, 1954. рок, кед ше „Шветлосц” так нєславно загашела, и 1966. рок, кед єй зарї потвердзели насущну потребу присутносци медзи нами... ” А потим далєй пише: „...Тераз, кед нашо жаданя и намаганя зродзели жадани плод, кед „Шветлосц” знова розпрестарла свойо зарї над новима видокругами наших польох дїялносци, витворйованє наших жаданьох и намаганьох муши буц источасно и обща поволанка на предлужованє започатих крочайох, бо очи велїх заинтересованих за нашу роботу, як у нашей жеми так и у иножемстве, вше баржей упарти на нас. Ученякох, окреме славистох, вше баржей цикави тота славянска гарсточка, хтора, гоч як оддалєна од матичного жридла, у рами-

Т

кох широких условийох розвиваня нашей социялистичней жеми, шмело, крочай под крочай, крача з другима народносцами у шицких обласцох дружтвено-културного дїйствованя. Слово, вигварене през дванацрочну павзу, а потвердзене з анкету 1963. року, треба и отримац, бо можлївосци за його витворенє, ниа, пред нами. ” А вец кус далєй предлужує: „Стотки академски образованих Руснацох-Українцох, припознатих културних и дружтве них роботнїкох, пред ставяю чесну ґаранцию же постої причина за предлужованє живота часописа, же постоя потенциялни моци хтори обезпеча уровень на яким ше находза и часописи других народносцох у нашей жеми, же постої достаточне интересованє за таке виданє медзи читателями, хтори нє жадаю же би „Шветлосц” представяла лєм памятку на дакедишнї одблїск нашого литературного и културного живота, алє же би була каждодньови указатель наших моцох и дружтвенокултур ни фун да мент за посци го ванє цо виднєйших квалитетох у шицких обласцох дїйство ваня нашо го чло века.” ЛИТЕРАТУРНИ ЯЗИК ШЕ ГОДЗЕН РОЗВИВАЦ Оценююци перше число „Шветлосци” наш визначни писатель Михайло Ковач у „Литературним слове” число 12, од децембра 1966. року, на бокох 1-3, медзи иншим обявел и тото: „Най повем такой на почат­ ку: я нє критичар. Я просто читач котри вжал до рукох нови часопис, пречитал го и сце повесц о нїм цо дума. У тим случаю цо думам я. Най так поведза и други и треци... Нє хиба же буду лєм тельо фаховци кельо и я. Зоз тих думаньох, конєчно, заш лєм видзе хасновита робота бо будзе вираз думаня тих читачох пре котрих часопис и виходзи. И почнїме так по шоре. Вон кашнї випатру нок, технїчне оформенє часо пи са кра сне. Мена осо бох у колеґиюме, одвичательного редактора, редактора лектора - успокоюю. То людзе котри маю за собу єдно драгоцине 30. СЕПТЕМБЕР 2022.


УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

искуство за тоту файту роботи. Змист сом пречитал ува­ жно од першого до остатнього боку и видзи ми ше же я у нїм нашол обецунку же ше зисци помали шицко тото цо я давно жадал и сцел же би ше зисцело, а то: Часопис сце пестовац и розвивац тото цо зме пре складни причи­ ни и обставини мушели почац пестовац, цо зме пестовали и ище будземе мушиц пестовац доглядни час тоту мацеринску бешеду котру зме себе ту у нас претворели до литературней бешеди, алє унапрямену так як ю у познєйших рокох унапрямиц сцел и жадал „основопоз ложнїк тей нашей култури Др. Гавриїл Костельник. Часопис сце завжац место у дружтве у яким ше тераз його читаче находза. Сце почитовац и буц почитовани. Нєшка нас упозна з мадярску сушедску поезию и прозу, ютре зоз румунску, словацку и так шором. Сце же би и нас прейґ нього упознали тоти котрих ми сцеме упознац.

СЛОВО ТРЕБА ОТРИМАЦ

ПОЗИТИВНИ ОДГУКИ И У ОКРУЖЕНЮ

Виривок зоз текста Дюри Папгаргая: ...„Обновена Шветлосц источасно и поволанка на сотруднїцтво бо, як пише, „очи велїх заинтересованих за нашу роботу, як у нашей жеми так и у иножемстве, вше баржей упарти на нас”, же науковцох, окреме славистох, „вше баржей цикави тота славянска гарсточка, хтора, гоч як оддалена од матичного жридла... (непотребне вихабел Дю. Л.) крочай под крочай крача з другима народно сцами у шицких обла сцох дружтвенокултурного дїйствованя. Слово, вигварене през дванацрочну павзу, а потвердзене з анкету 1963. року, треба и отримац, бо можлївосци за його витворенє, ниа, пред нами.” (Текст подписала Редакция, алє автор того Фельтону памета же инициялни текст написал Дю. Папгар гаї)

Обновени часопис уж у перших рокох свойого виходзеня наишол на значни одгук нє лєм у нашим окруженю, алє и ширше. Уж о рок после першого числа, Дюра Папгаргаї у статї з насловом „Одгук за далєкима меджами”, медзи иншим, написал и тото: „Може нас лем радовац факт же нашо браца у України, Польскей, Чехословацкей, Французкей, ЗАД, Канади, Нємецкей, упарли свой погляд и на нас Руснацох-Українцох... (нєпотребне вихабел Дю. Л.) же о нас, о нашей роботи информовали свойо жительство прейг своєй преси. Часописи и нови­ ни хтори ше у тих жемох дру­ кую на українским язику на своїх бокох часто приношели статї о нашей културно-просвитней активносци, нашим розвиваню, наших успихох, проблемох. З тим фактом ше наисце можеме поцешиц, вон може уляц оптимистичне прешвеченє шицким цо тримаю же жиєме у велькей анонимносци и дїйствуєме у узких рамикох, же наш глас далєко нє допера. А вон допера. Допера аж до найоддалєнших пунктох дзе жию нашо браца, тиж так одтаргнути од своєй дїдовщини, од милого праотечества, допера по шицких цо з нами звязани зоз заєднїцку дзеку за розвиваньом любови ґу шицкому тому цо нашо власне, цо нас обнїма, повязує и надихує з дзеку за дальшу витирвалу драгу. О шицким тим найлєпше шведоча написи хтори ше у 1966. року зявели у часопису „Вітчизна” (Києв), нови з нох „Нове життя” (Пряшов - ЧССР), „Наше слово” (Варшава - Польска), „Українські вісті” (Нюйорк ЗАД), „Лемківські вісті” (Торонто - Канада), „Голос Лемківщини” (Йонкерс - ЗАД), „Карпатська Русь” (Йонкерс - ЗАД), „Шлях перемози” (Минхен - СРН), „Вільне слово” (Торонто - Канада), „Український голос (Винипеґ - Канада), и других. О зявеню нашого часописа „Шве тлосц” информо вали своїх читачох українски новини у Польскей „Наше слово” (ч. 52) у своїм додат­ ку „Наша культура” (ч. 12), а тиж так новини у Минхену „Християнський голос” (ч. 5152).

Од того часу Редакция „Шветлосци” длугши час провадзела таки одгуки у публикацийох на українским язику, цо виходзели у иножемстве. Так ше у 1968. року, у рубрики „Загранїчна українска преса” о нас, зазначує же часопис „Вільна думка” (Сидней, Австралия) у 32. чишлє од 1967. року обявел статю под насловом „Одна галузь одного народу” (єден конар єдного народу), у котрей медзи иншим пише же автор подцагує важносц факта же часопис „Шве­ тлосц” знова почал виходзиц на закладанє велїх културних роботнїкох. А часопис „Дукля” (Пряшов, Словацка) у 1. чишлє 1968. року обявел приповедку Михайла Ковача „Самотни швет” у прекладу на українски язик зоз кратку биоґрафску призначку о писательови. Часопис „Дніпро” (Києв, Україна) у 2. чишлє обявел длугоки напис Олекси Мишанича под насловом „Голос наших братів”. У тим напису автор, медзи иншим, дава рецензию на перши два числа „Шветлосци”, затримуюци ше у своїх замеркованьох на дзепоєдних литературних витвореньох наших писательох и на каждей рубрики часопису окреме, констатуюци и видвоююци найвизначнєйши досцигнуца. Вон тиж визначує же часопис постал трибина котра облапела коло себе шицки литературни моци и прешвечлїве свидоцтво о тим як нєвелька численосц народу, по судьби руцена до иншаких обставинох живота, знала зачувац и указац свойо вельки литературни можлївосци. Як прилог тому, и автор тих шорикох концом 1968. року, у статї под насловом „Задумки були реални”, напи­ сал слїдующе: „На бокох литературних часописох и єдних и других, нашли ше литературни твори наших и їх писательох (сло­ во о сотруднїцтве з Русинами-Українцами цо жили у тедишнєй ЧССР, а нєшка у Словацкей Републики), загальни и конкретни прикази, котри нє остали нєзамерковани з боку як нашей, так и їх читательней публики. ”■ (Предлужи ше)

30. СЕПТЕМБЕР 2022.

РУСКЕ СЛОВО 27


ДУХОВНИ ЖИВОТ КИРБАЙ У ДЮРДЬОВЕ

МАРИЯ ШЕ ЯК ДОБРА МАЦ СТАРА ЗА СВОЙО ДЗЕЦИ Мац Божа и наша мац ше стара же би єй дзеци ишли по добрей драги и же би дошли до вичного живота а швето Малей Матки Божей прешлей стреди, 21. септембра, грекокатолїцка Церква Рождества Пресвятей Богородици у Дюрдьове и вирни преславели храмово швето - Кирбай. Архиєрейска Служба Божа почала на 10 годзин, служел наш епарх кир Георгий Джуджар, а сослужели священїки зоз наших парохийох - о. Владислав Варґа, о. Алексей Гудак, о. Данил Задрепко, о. Борис Холошняй, як и монс. Симон Боливар Санчез зоз Апостолскей нунциятури у Беоґрадзе и на тот способ возвелїчали тото швето. Шицких вирних владика у своєй казанї здогадну на ва жносц того швета прето же нам Рождество Пресвятей Богородици приноши вельку радосц, бо пришол длуго обчековани час кед вона народзи Исуса Христа.

Н

ЯРОСЛАВ ВАРҐА ПОШ ВЕЦЕНИ ЗА ПОДДИЯКОНА На Служби Божей Ярослав Варґа зоз Руского Керестура пошвецени за поддиякона. - Ярослав Варґа син керестурского пароха о. Владислава Варґи и неодлуга будзе пошвецени за диякона, на Миколая и за священїка Христового. Ми знаме цо значи буц священїк Христови и кельо то значи за нашу Церкву. Прето дзекуєме Господу Богу же себе вола на службу спомедзи наших младих, же себе вола до духовного и священїцкого стану, же би ше и надалей слово Боже наказовало у наших церквох и же би ше дзелело святи тайни на вични живот. Ми ше будземе модлїц за ньго же би постал добри священїк. Нашо моли­ тви го буду провадзиц на драги до його священїцкого живота, а Господь Бог хтори у нїм розпочал добре діло кед го волал, най докончи и допровадзи тото дїло до конца, же би було Богу на славу и нам на спашене - гварел владика кир Георгий Джуджар.

Тото швето, або тото народзенє того дзецка принєсло и приноши радосц нє лєм єй родичом, алє приноши радосц и цалей Вселени. Шицким. Бог зоз народзеньом Мариї почина одкупенє людского роду. Вона тота хтору Бог обецал прародичом у Раю. Вона тота хтора народзи и приведзе на тот швет спасителя цалого людского роду, хтори ошлєбодзи людзох од гриха и дарує живот вични. Зоз народзеньом Мариї приходзи на тот швет найкрасше и найлєпше людске єство хторе охранєне од первородного гриха. Нє случайно тото швето припада на початку церковного рока, а церковни рок почина у мешацу септембру зоз першим дньом и праве зоз народзеньом Мариї почина церковни рок. Вона познєйше, по своєй шлєбодней волї, прилапи план Божи же би постала, и постанє, мац Божому Синови. Вона постанє мац Бога хтори виба-

28 РУСКЕ СЛОВО

ви людски род зоз свою жертву на крижу и отвори ознова дзвери до Раю, до вичного живота. Нєбо нам отворене. На його прагу стої наша мац и чека же бизме пришли и врацели ше до свойого дому. Наш живот на жеми то паломнїцтво. То путованє до дому Оца Нєбесного - визначел владика кир Ге­ оргий Джуджар. Значне число вирних присуствовало на кирбаскей Слу­ жби Божей, а зоз шпиваньом и молитву возвелїчал ю церковни Хор ,,Розанов”. По законченю Служби, шицки присутни парохиянє участвовали у процесиї коло церкви, кед було и читанє Євангелиї на шицких штирох бокох швета, а по каждим читаню пошвецена церква и присутни. И того року у Рускей улїчки була вашарска часц, а пре хвильово обставини, вашар бул менши як звичайно. Ро­ зуми ше же му ше обрадовали найбаржей наймладши Дюрдьовчанє. Найвецей столи було зоз бависками, алє могло ше найсц и „свилени” бомбони, рижни прикраски за дом, як и домашнї мидла и помади. ■ Л. Вереш 30. СЕПТЕМБЕР 2022.


сІиИоупі@ги5ке5Іоуо.сот

ОБНОВЕНИ ИКОНИ У ЦЕРКВИ У КУЛИ

ПОВОЛАНКА БУЦ ЯК ИСУС До Кули о. Дамян Кича, ЧСВВ, початком септембра зоз Жовкви у України принєсол нови икони за иконостас котри писал Михайло Бєсик. Так иконостас у церкви священомученїка Йосафата у Кули заблїснул зоз нову красу Святим писме Исус спомина же нам очи дати же бизме видзели. Найчастейше ше то одноши на духовни очи, алє и нашо тїлесни очи нам можу одкриц духовни змисти. Иконостас нам под час Служби пред очми и прето муши буц за вирного прицагуюци.

У

ТРЕБА ЛИ П РЕМ ЕНКИ Древену часц иконостасу у Кули нє требало меняц, а о потреби нових иконох о. Дамян Кича гвари: - Я барз вельки любитель мистецтва, любитель икописания. Кед сом пришол до Кули, видзел сом же иснуюци икони на иконостасу досц цми, нє виразни. Пред тим сом бул на єдней парохиї у України, дзе сом ше упознал зоз уметнїками при Львове, котри там робели. Патрел сом на уметнїка котри робел древену часц иконостасу и писал икони.

На иконостасу читаме подїї зоз Святого писма, та у тей долнєй часци иконостасу би требали буц икони котри символизую старозавитну жертву. Праве тоту долню часц, кед Бог поможе, отец Кича планує зробиц. Христян, кед патри на иконостас би преживйовац живот Исуса, иконостас би го мал надихнуц на тото шицко цо Исус за нас Отец Дамян Кича, ЧСВВ и отец Платон Салак, ЧСВВ прежил, на тоту жертву котру принєс за нас. Подумал сом же би икони на иконостасу могло обно- Вирного би икони мали спонукнуц же би Исуса Христа виц. Уметнїк Михайло Бєсик ше прилапел того и з Божу перше любел, и старал ше жиц по Исусових заповидох помоцу маме нови, красни икони у нашим храме. гварел о. Кича На иконостасу пременєни шицки икони окрем икони Иконостас то Євангелия у иконох од самого початку, Мацери Божей и Господа Исуса Христа з правого и лїво- почина зоз шветом народзеня Пречистей Дїви Мариї, а го боку царских дзверох. закончує ше зоз Успенийом Пречистей Дїви Мариї, цо Роботу на иконостасу спонзоровали двоме добротворе цали церковни рок на иконостасу. З шветом Богородицозоз України, пан Володимир Флис и студент Роман Па- вим и започинаме и закончуєме церковни рок. беривски. Єдну часц иконох спонзоровал манастир Отец Дамян Кича, ЧСВВ, пояшнєл же кед ше иконоПресвятей Тройци зоз Кули, а икону св. Йосафата кул- стас пошвецує, модлї ше молитви, же хто ше будзе модски парохиян Василь Воротняк. лїц пред иконами, же би його молитва була вислухана, Богу приємна. ИКОНОСТАС Д ЗЕЛЇ НЄБО И Ж ЕМ Икони, кед ше пред нїма модлїме, набераю таку духов­ ну силу и Господь Бог нас вислухує у наших молитвох з У наших восточних храмох иконостас представя гракотрима ше на Ньго уповаме. ■ нїцу медзи нєбом, часцу дзе ше находзи олтар и людзми Ол. Живкович на жеми (у храме), толкує о. Дамян. 30. СЕПТЕМБЕР 2022.

РУСКЕ СЛОВО 29


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 19. септембра 2022. року после длугшей и чежкей хороти нас зохабела наша мила супруга, мац, баба и прабаба

КСЕНИЯ ХРИН (1937-2022) з Руского Керестура

З любову и почитованьом найкрасши памятки на ню навики буду чувац ожалосцени: супруг Штефан, синове Мижо, Микола и Мирон зоз супругу Таню, унуки Тамара и Лидия зоз фамелиями, унука Даяна и унук Виктор Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Нашей милей куми

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. октобра наполня ше 40 днї як нас зохабела наша мац, швекра, баба и прабаба

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. октобра наполня ше 40 жалосни днї як вецей нє з нами моя мила шестра и тета

ЛЮБИЦА НЯРАДИ народзена Хома (1948-2022) з Руского Керестура Днї преходза, а ти нам хибиш у каждей хвильки. Красни памятки на це будземе вично чувац. Твойо дзивки Весна и Ясмина, жец Михал, унуки Марина зоз супругом Златком, Ґоран, Дияна зоз супругом Едийом, Михаела, Борис и Анастася, праунучата Лиам, Вера и Лука

ЛЮБИЦА НЯРАДИ народзена Хома (1948-2022) з Руского Керестура Час преходзи, а любов и красни памят­ ки на це чуваю твоя шестра Иринка зоз супругом Мирком, Лидия и Деян зоз фамелию Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. октобра 2022. року наполнї Дня 7. октобра 2022. року наполше смутни рок як нас зохабел нюю ше 3 жалосни роки як нє з оцец, дїдо и прадїдо нами наша мац, баба и прабаба

СЕНИ ХРИНОВЕИ з Руского Керестура

З любову и почитованьом останєш нам у найкрасших памяткох. Спочивай у мире Божим! Кума Ксения Хринова з дзивками Марчу и Олесю и їх фамилиями НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 2. октобра 2022. року наполня ше 5 роки як у вичносци пребува наша мила и добра дзивка, мац и баба

ЯКИМ РОЙКО (1937-2021)

ФЕМА РОИКО (1937-2019) з Руского Керестура Памятку на вас навше буду чувац вашо синове Юлин и Михал и дзив­ ки Златка и Слава зоз фамелиями Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 30. юлия наполнєли ше 5 роки як нас зохабел наш син и брат

ТАНЯ ЧИЗМАР народзена Ковач з Руского Керестура

САША УИФАЛУШИ (1993-2017) з Дюрдьова Памятку на тебе чуваю мама Весна, тато Мирослав, брат Дане, стрикове Влада, Микола, Дюра, Яким и У любови и молитвох памета це твой оцец Яким зоз унуками и прау- Славко и тети Марча и Хелена нуками Спочивай у мире Божим! Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ На милих родичох

АМАЛИЯ ДОРОКХАЗИ ЙОВҐЕН ДОРОКХАЗИ (1928-1994) пародзена Ґубаш (1927-2012) з Дюрдьова Мили мойо обидвойо, роки преходза, а любов и красни памятки на вашу доброту и на вас навики будзе чувац ваша дзивка Зденка, жец Владимир и вашо унуки Спочивайце у мире Божим!

30 РУСКЕ СЛОВО

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 22. авґуста 2022. року наполнєли ше 28 роки як нє з нами наш брат

ЯНКО УИФАЛУШИ (1962-1994) з Дюрдьова Памятку на ньго чуваю браца Влада, Мирослав, Микола, Дюра, Яким и Славко и шестри Марча и Хелена Спочивай у мире Божим!

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 16. юлия 2022. року наполнєли ше 12 роки як нє з нами

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. септембра 2022. року наполнєли ше 6 роки як нє з нами наш оцец, брат и уйко

КЛАРА УИФАЛУШИ народзена Якешевич (1938-2010) з Дюрдьова Памятку на ню чуваю синове: Влада, Мирослав, Микола, Дюра, Яким, Славко и дзивки Марча и Хелена Спочивай у мире Божим!

ЯКИМ УИФАЛУШИ (1936-2016) з Дюрдьова Памятку на ньго чуваю: дзивки Марча и Хелена, синове: Влада, Мирослав, Микола, Дюра, Яким и Славко, шестра Пава зоз сином Миколом и Любетом Бодянєц Спочивай у мире Божим!

30. СЕПТЕМБЕР 2022.


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 27. септембра 2022. року наполнєл ше жалосни рок як нас зоха бел супруг и оцец

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 22. септембра наполнєл ше рок як нє з нами наша андя

РУСКЕ № № № . Г 1 1 5 к Є 5 ІО У О .С О Г П

ОГЛАШОВАНЄ ИОАКИМ ЧИЗМАР (1934-2021) з Руского Керестура

ш Красни памятки на ньго чуваю супруга Мария и син Любомир Най спочива у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 27. септембра 2022. року наполнєл ше жалосни рок як нас зохабел оцец и дщо

ВЕРУНА ВИНАЇ (1940-2021) з Руского Керестура У красних памяткох Вас нє забудзе Миряна зоз дзецми Спочивайце у мире Божим!

л

Нови Сад 021/6613-697,069/673328 Руски Керестур 0 2 Ш 1 , Ж 7М 8 м и : іліі ш іі гігіМ ічі я і ----------------------------------N

Покраїнски секретарият за урбанизем и защиту животного штредку, на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС” ч. 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

ИОАКИМ ЧИЗМАР (1934-2021) з Руского Керестура

У красних памяткох у молитвох го чуваю син о. Славко, нєвеста Мария и унукове Тарас, Натанаїл и Теофил з Паризу Най спочива у мире Божим! Република Сербия Автономна покраїна Войводина Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини национални заєднїци Булевар Михайла Пупина 16, 21000 Нови Сад Тел.: +381 21 487 4614, 487 На основи члена 3. Правилнїка о додзельованю буджетних средствох Покраїнского секретарияту за образованє, предписаня, управу и национални меншини - национални заєднїци за финансованє и софинансованє модернизациї инфраструктури установох основного и штреднього образованя и воспитаня и школярского стандарду на териториї АП Войводини („Службени нови­ ни АПВ”, число 4/17), а у вязи зоз Покраїнску скупштинску одлуку о буджету Автономней покраїни Войводини за 2022. рок („Службени новини АПВ”, число 54/21, 7/22 и 37/22), Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини - национални заєднїци (у дальшим тексту: Секретарият), приноши

ОДЛУКУ О ВИМЕНКИ КОНКУРСА ЗА ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВАНЄ ВИРОБКУ ТЕХНЇЧНЕЙ ДОКУМЕНТАЦИЇ ЗА ПОТРЕБИ УСТАНОВОХ ОСНОВНОГО И ШТРЕДНЬОГО ОБРАЗОВАНЯ И ВОСПИТАНЯ НА ТЕРИ­ ТОРИЇ АВТОНОМНЕЙ ПОКРАЇНИ ВОЙВОДИНИ ЗА 2022. РОК число: 128-454-450/2022-04 хтори обявени 14.9.2022. року Зоз тоту одлуку, у Конкурсу за финансованє и софинансованє виробку технїчней документациї за потреби установох основно­ го и штреднього образованя и воспитаня на териториї Автономней покраїни Войводини за 2022. рок, число: 128-454­ 450/2022-04 хтори обявени 14.9.2022. року, у дньових новинох „АЛО” и „Службених новинох АПВ”, число 39/22 меня ше термин за подношенє приявох на Конкурс и вон глаши: „Термин за подношенє приявох на Конкурс то 10.10.2022. року. ” Покраїнски секретар, Жолт Сакалаш

30. СЕПТЕМБЕР 2022.

О поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок Ношитель проєкта ЕМС АД Беоґрад, улїца Княза Милоша ч. 11 Беоґрад, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Вибудов далєководу 110 кУ бр. 1005 ТС Нови Сад 3 - ТЕТО Нови Сад у ТС 110/20 Кать. Податки и документация зоз вимоги ношителя проєкту мож достац на увид у просторийох Покраїнского секретарияту за урбанизем и защиту животного штредку Булевар Михайла Пупина 16 (прижемє канцелария чс. 39), на телефон 021/4874690 або на упит на адресу 0ііуега.уисіпіс@у0]у0^іпа.§0у.г5 и па1:а5а.кпе2ЄУІс@У0]У0ГЇіпа.£0У.Г5. Шицки заинтересовани у чаше од 10 днї од обвйованя того обвисценя можу доручиц свойо думанє у писаней форми на адресу Секретариту.

Општинска управа општини Вербас, на основи чл.102. Закона о занятих у автономних покраїнох и єдинкох локалней самоуправи („Службени новини РС” ч. 21/2016, 113/2017, 113/2017-1 - др. закон, 95/2018 и 114/2021), обявює:

ОБВИСЦЕНЄ о оглашки о явним конкурсу за пополньованє окончуюцого роботного места у Општинскей управи општини Вербас Явни конкурс за пополньованє окончуюцого роботного места: - службенїк за общи роботи у Оддзелєню за управу и управянє людскима ресурсами хтори обявени на интернет презентациї општини Вербас ^^^.УгЬаз.пеІ.

М АЛИ О ГЛ А Ш К И ХИТНО - СУПЕР ПОНУКАНЄ: Гала, главна драга Кула—Червинка, 300 т 2, вода, струя, гольт жеми, индустрийна зона. Тел.: 063 502 965.

М АЛИ О ГЛ А Ш К И

М АЛИ О ГЛ А Ш К И

НВУ „РУСКЕ СЛОВО” КУПУЄ ХИЖУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ, за потреби канцеларийох и дописовательства. Глєдаме добре очуване обисце (може и на поверх) блїзко при центру, квартельни нукашнї простор котри би мал минимум 120т2 (и векши простор пре архиву), зоз цо меншим просто­ ром за отримованє желєних поверхносцох. Волац на телефон 069 67 33 01.

ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, праху, галайку, инсектох. МОНТИРАМЕ: ■ РОЛЕТНИ ■ ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ

■ ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ ■ МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ ■ ВЕНЕЦИЯНЕРИ ■ ОПРАВКИ Телефон: 025/5827-710, 060/5088-433

РУСКЕ СЛОВО 31


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот

КПД „КАРПАТИ” ВЕРБАС

ПОПИС 2022

НА НЄДЗЕЛЮ ФЕСТИВАЛ ХОРСКОГО ШПИВАНЯ

ОТРИМА ШЕ ТРИБИНИ

Културно-просвитне дружтво „Карпати” зоз Вербасу на нєдзелю, 2. октобра, орґанизує традицийну манифестацию, Фестивал хорского шпиваня котра того року будзе отримана по єданасти раз. На Хорским фестивалу наступя домашнї Хор КПД „Карпати” з Вербасу, Хор Руского културного центру з Нового Саду, Хор „Дюра Киш” зоз Шиду, а госци буду и Младежска мишана шпивацка ґрупа КУД „Жатва” зоз Коцура, Хор Културного центру Вербас „Бачки шпиваче” („Бачки певачи”), Етно ґрупа „Церень” („Трн”) зоз Вербасу, и можлїве Женска шпивацка ґру­ па Дома култури Руски Керестур. Манифестацию потримали Национални совит рускей националней меншини, Покраїнски секретарият за културу, явне информованє и одношеня з вирскима заєднїцами и Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини, нацио­ нални заєднїци. Фестивал хорского шпиваня почнє на 18 годзин у просторийох Дружтва у Вербаше. О. Р.

У ОКТОБРУ БУДЗЕ БАЛ ДОМА КУЛТУРИ, МОЖ КУПИЦ УХОДНЇЦИ Почало предаванє уходнїцох за Бал Дома култури, хтори будзе отримани 29. октобра у ресторану ,Червена ружа” у Руским Керестуре. Уходнїца за Бал виноши 2 000 динари, а мож ю заручиц на число телефона 062/191-80-77, при Андреї Штефанко. Орґанизаторе надпоминаю же число местох огранїчене, та шицки заинтересовани треба же би ше цо скорей приявели. Грац будзе бенд „Коцурски бетяре” у своїм полним составе, а попри добрей музики, буду орґанизовани и рижни бависка.

32 РУСКЕ СЛОВО

З нагоди наиходзацого Попису жительства и маєтку, хторе ма буц од 1. по 31. октобер, предсидатель НС Руснацох Борислав Сакач и його члени Олена Папуґа, Яким Рац и Желько Ковач буду участвовац у активносцох промовованя и мотивациї же би бул цо успишнєйши Попис Руснацох. През тидзень нащиви ше Подручни канцелариї по тим розпорядку: Ґосподїнци у просторийох Месней заєднїци, на штварток, 29. 09. 2022. року на 18 годзин. Дюрдьов у просторийох КУД „Тарас Шевченко”, на штварток, 29. 09. 2022. року на 19 и 30 годзин. Коцур у просторийох Руского дому, на пияток, 30. 09. 2022. року на 18 годзин. Шид у просторийох КПД „Дюра Киш”, на пияток, 30. 09. 2022. року на 19 годзин Нови Сад у просторийох РКЦ, на соботу, 1. 10. 2022. року, на 18 годзин.

ВИШЛО АВҐУСТОВСКО-СЕПТЕМБЕРСКЕ ЧИСЛО ЧАСОПИСУ МАК Тих дньох вишло двочисло часопису МАК, у хторим „У фокусу” наявена „Водова фест” у Руским Керестуре, мож пречитац и о тим як того лєта преславени пол вика друкованя того мултимедиялного ча­ сопису за младих, а ту и рецензия и розгварка зоз младима авторами найновшого зборнїку поезиї и фотоґрафийох Ґенерация З@, 23. кнїжки у едициї МАКоії. „МАК-ов колаж” прика­ зує резултати анкети за младих о важносци попису 2022, а „Русинистика и я” представя двох бувших студентох Оддзелєня за русинистику. У рубрики „Спорт и рекреация” Яна Варґова зоз Руско­ го Керестура приповеда о єй путованю до Словацкей на бициґли, док „АЛТ шоу у МАК-у” понука розгварку зоз хореоґрафку Андрею Штефанко. Од авґустовско-септемберского числа одвичательна редакторка мулти­ медиялного часописа за младих МАК дочасово будзе Андреа Медєши. Медєшова на тим месце заменєла Маю Зазуляк Гарди, котра зоз часо­ пису МАК прешла на место редакторки часопису за дзеци „Заградка“. Б. В.

30. СЕПТЕМБЕР 2022.


іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот

Вибеоанни іа Ноцчонопни СО0И 2022

5рогІ@ ги5ке5Іоуо.сот

ЦІННІШІЇ

ЦЕНТЕР ЗА ФИЗКУЛТУРУ „ДРАҐО ЙОВОВИЧ” ВЕРБАС

УПИСОВАНЄ ДО ОКРЕМНОГО ВИБЕРАЦКОГО СПИСКУ Же би гражданє могли участвовац - виберац и буц виберани, на наступних виберанкох за нове зволанє Националного совиту Руснацох хтори буду на нєдзелю, 13. новембра, нєобходне же би були уписани до Окремного виберацкого списку (ОВС). Поволанка же би ше уписали до ОВС ше насампредз одноши на младих, односно тих хтори до полнолїтства ступели у периодзе медзи двома виберанковима циклусами, после новембра 2018. року. Окреме треба визначиц же националне вияшньованє шлєбодне особне право поєдинца, а важне го вихасновац у цилю витвореня ґарантованих меншинских правох у обласци култури, образованя, информованя и службеного хаснованя мацеринского язика. Уписац ще до Окремного виберацкого списку рускей националней меншини оможлївене у службох локалней самоуправи. У Коцуре кажди пияток од 7 до 15 г у Месней канцелариї, Маршала Тита 77; у Бачкей Тополї, Маршала Тита 30, од 8 до 14 г (Сатмари Норберт); у Вербаше, Маршала Тита 89, од 7 до 15 г, канцелария 9; у Жаблю, Николи Тесли 45, од 8 до 14 г, канцелария 108 (од портирнїци на лїво); у Кули, Ленїнова 11, од 8 до 14 г, Услужни центер, шалтер 2; у Новим Садзе, Трг младенаца 7 (Площа млодятох), од 7.30 до 15.30 г, канцелария у дворе на лїво; у Сримскей Митровици, Святого Димитрия 13, од 7 до 15 г, кан­ целария 8а; у Суботици, Площа шлєбоди 1, од 7 до 15 г, канцелария 215; у Шидзе, Карадьордьова 2, од 7 до 15 г, канцелария 1. Упис до Окремного виберацкого списку окончує ше виключно на особну вимогу припаднїка националней меншини, хтори ше власноручно подписани подноши у писаней форми. За тото потребне пополнїц и подписац формулар у општини/матичара зоз особну карточку. Особи хтори одскорей уписани до ОВС, свой ста­ тус можу превериц електронски. Увид до Окремного виберацкого списку, у складзе зоз зако­ ном котри утвердзує защиту податкох о особи, може ше окончиц и електронски на урядовим интернет боку Министерства державней управи и локалней самоуправи №№№.тдиІ8.§оу.г§, з уношеньом податкох о єдинственим матичним чишлє гражданох (ЙМБҐ). До заключеня Окремного виберацкого списку 28. октобра 2022. року, припаднїки националних меншинох можу поднєсц вимоги за евентуални пременки у окремним виберацким списку (упис, сцеранє, вименки, дополнєня, лєбо виправки). По заключеню Окремного виберацкого списку, упис, сцеранє, вименки, дополнєня и виправки у окремним виберацким списку окончує Министерство компетентне за водзенє Окремного виберацкого списка, на основи ришеня котре приноши найпознєйше 72 годзини пред отримованьом виберанкох. За додатни питаня и преверйованє за тих цо нє маю можлївосци, мож ше поинформовац у Националним совиту Руснацох кажди дзень од 8 до 16 годзин, на телефони 025/705-222 и 025/705-333.

30. СЕПТЕМБЕР 2022.

ОТВОРЕНИ ЖИМСКИ БАЗЕН

^

Фото: ФБ Центер за физкултуру Вербас

После горуцого лєта и купаня на отворених базенох нащивителє Центру за физкултуру „Драґо Йовович” у Вербаше ознова мо­ жу хасновац услуги жимского базену. Термини за гражданох остали нєвименєни, та шицким заинтересованим заварти базен доступни у углавним стандардних терминох - од 6 по 7.30 годзин, потим од 19 по 22 годзин, а през викенд од 12 по 15 годзин и од 16 по 19 годзин. Же базен мож хасновац, важна вистка и за членох плївацких клубох, школярох ко­ три ходза на обуку плїваня, за спортистох, рекреативцох и шицких других. През викенд шицки припаднїци красшого полу на розполаганю маю такволани „женски термин” од 19 по 20 годзин. Цена дньовей уходнїци 300 динари, мешачна карта за 15 уходи на базен 3 500 динари, а за 30 уходи треба видвоїц 6 000 динари. Заняти у вербаским Центру за физкултуру и того року отримую обуку за нєплївачох, котра почала уж тих дньох. Тот безплатни курс плїваня за шицких школярох другей класи основней школи у општини Вербас ма традицию длугшу як три и пол децениї. Пре застановку котра настала пре ситуацию яка була предходни пар роки и ковид, на обуку буду ходзиц и даскельо оддзелєня висших класох котрим ше то нє поспишело прешлого року. О. Р.

ЦЕНИ ОГЛАСНОГО ПРОСТОРУ Од 11. фебруара 2021. року примег 3 нює ше нови ценовнїк за простор за * * оглашованє у новинох „Руске слово”. - мала оглашка (до 20 слова) 300 , , динари, г РУСКЕ СЛ О ВО - посмертна оглашка на 1 полю (66x45 мм) 800 динари, * - посмертна оглашка на 2 поля (91х66 мм) 1600 динари. Цену жаданей оглашки треба уплациц на рахунок: 160­ 923244-82 (Банка Интеза). Текст оглашки и фотоґрафиї (за посмертни оглашки) посилац на имейл: іпґогтаГог@гизке8Іоуо.сот лєбо видиктовац на телефон 069 673328 лєбо 069 673318 од пондзелку по пияток од 9 до 15 годзин. За обявйованє у актуалним тижню, оглашку найпознєйше придац по стреду до 10 годзин. У рамикох преширйованя огласного простору Установи, оглашки обявени по нових ценох у новинох „Руске слово”, предлужиме обявйовац и на сайту, дзе су єднакей велькосци и мож их видзиц два тижнї.

РУСКЕ СЛОВО 33


СПОРТ

ФОДБАЛСКА МЛАДЕЖСКА ЛИҐА

ЄДНА ПОБИДА, ЄДНО ПОРАЖ ЕНЄ ФК „СТАНИШИЧ”- ФК „РУСИН” 4:1 (1:0) РУСИН - Мирослав Молнар, Мирко На­ дь, Тадей Бодянец, Марио Иличич, Кристи- ^ ян Надь, Андрей Дудаш, Алексей Бики, Щ і Марко Попов, Апександар Тома, Лука Или- і ' чич, Александар Зорич, Велько Шомодї и Матео Чордаш. Ґол за Русин дал Александар Тома. Русинов подросток треце коло Младежскей лиґи одбавел пондзелок, 19. септембра, на госцованю процив екипи Станишич од хторих страцел з резултатом 4:1 (1:0). Фодбалске стретнуце отримане по барз чежких условийох, по вельким дижджу хтори цалком намочел терен, цо бавячом очежало рушанє. Нє лєм те­ рен, алє и бавяче уж у першим полчасу були цалком мокри, а лабда ше по води чежко котуляла. Уж у пиятей минути случела ше акция у хторей лабда бу­ ла центрирана у пейцох метерох опрез Русинового ґолу, цо нападач домашнїх схопно вихасновал и то було 1:0 за Станишич. По конєц першого полчасу могло би ше повесц же русиновци лєпше бавели, вецей нападали, бавело ше на процив-

БАВЕЛИ И МЛАДШИ КАТЕҐОРИЇ Того викенду и фодбалере Русина зоз Лиґи младших катеґорийох мали два фодбалски стретнуца. Старша ґрупа когуцикох (дзеци 3. и 4. класи основней школи) и младша ґрупа пионирох (5. и 6. класа основней шко­ ли) наступела у Змаеве, дзе одбавели по едно стретну­ це. Старши когуцики од домашнїх страцели з резулта­ том 4:1, ґол за Русин дал Андрей Виславски, а младши пионире тиж прецерпели поражене, и то з резулта­ том 8:2. Ґоли за Русин дали Матей Макаї и Алекс Цвайґ. Обидва екипи ше твардо борели по сам конєц, но, предносц домашнїх була у їх швидкосци и знаходлївосци у додаваню, а нє треба занєдзбац и їх благу пред­ носц у рокох над русиновцами.

34 РУСКЕ СЛОВО

нїцкей половки, но, тото цо хибело то стварянє конкретнєйших шансох. Кед требало створиц акцию, нє бул хто же би дакус надмудрел и надбавел процивнїка. На самим початку другого полчасу домашнї бавяч бавел зоз руку, на цо одреаґовал судия, запискал пенал за Русин, хтори потим реализовал Александар Тома и виєдначел на 1:1. Скоро по конєц змаганя бавело ше ровноправно. Но, у 70. минути, процивнїцки бавяч копнул лабду на ґол, наш ґолман ю одбил, медзитим, ознова исти бавяч прибегує и дава други ґол за Станишич. Предносц домашнїх була у тим же мали єдного барз опасного нападача, хтори правел вельку розлику медзи екипами. Тот бавяч бул кус и старши од наших русиновцох, а бави и за перши тим Станишича, хтори у 3. Сербскей лиґи. Та­ кого бавяча Русин нє ма, анї по старосци, анї по квалитету З оглядом на тоту предносц домашнїх, мож повесц же ше Русиново бавяче добре тримали. У 80. минути домашнї даваю и 3. ґол кед судия запискал пенал за домашнїх. Їх нападач идзе на нашого ґолмана, лабда му става у бари, пробує стануц, медзитим пада и у истей хвильки наш ґолман лабду бере до рукох. У тей хвильки, цалком без причини, судия писка пенал и то було 3:1 за домашнїх. После того пеналу Русиново бавяче, и так деморализовани, предлужую борбу, медзитим, у остатнєй минути домашнї даваю и 4. ґол. После стретнуца зоз Станишичом Русин штварте коло требал одбавиц процив оджацкого Текстилцу, медзитим, то­ то стретнуце прешло без бависка на терену, понеже Текстилац нє ма досц бавячох, та Русинови автоматски уписана побида. ФК „РУСИН" - ФК „МЛАДОСЦ" (БАЧКИ ПЕТРОВЕЦ) 2:0 (1:0) Шлїдуюце, пияте фодбалске коло нашо фодбалере од­ бавели того викенду, всоботу, 24. септембра на Ярашу процив екипи Младосц зоз Бачкого Петровцу, хтору победзели з резултатом 2:0 (1:0). Перши ґол за Русин у 20. минути дал Александар Тома зоз моцним и прецизним вдереньом з коло 20 метерох. Обидва екипи були барз добре порихтани, убавени, ровноправно ше борели по сам конєц. З обидвох бокох 30. СЕПТЕМБЕР 2022.


5рогІ@гизке5Іоуо.сот

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ЗОМБОР

ВИПУЩЕНЕ ПЕРШЕ МЕСТО ФК „Гайдук" (Стапар) - ФК „Русин" 2:0 (0:0)

ПРЕШВЕЧЛЇВИ У РАТКОВЕ Исти дзень у Раткове наступели и найстаршії фодбалере у младежскей лиґи, хтори екипу ФК „Раднички 1918” победзели з прешвечлївим резултатом 11:2. Ґоли за Русин дали - Иван Планчак дал 4 ґоли, по два дали Велько Шомодї, Валентина Кочиш и Кристиян Малацко, док єден ґол дал Теодор Штранґар. Русин наступел у составе - Иван Планчак, Кристиян Малацко, Даниєл Надь, Алекса Сопка, Иван Медєши, Йован Плавшич, Кристиян Гайдук, Велько Шомодї, Лука Фа, Андрей Чизмар, Теодор Штранґ­ ар, Валентина Кочиш, Андрей Рац, Лука Стойков, Андрей Мудри и Марко Колошняї. вименково ше стваряли нагоди за ґол, а у домашнєй екипи голєм пейц нагоди остали нєвихасновани. Добри шанси мали - Александар Тома, Алексей Бики, Лука Иличич, Иван Планчак и Мирко Надь. Но, аж 5 минути пред концом стретнуца процивнїкох конєчно зламал ґол Желька Максича, хтори першираз наступел у составе Русина. Желько до бависка вошол зоз замени 30. мину­ ти пред концом стретнуца, и уж у своїм дебитанским на­ ступу дал ґол, цо наисце права ридкосц. Хвильково у ґрупи подростку аж штирме хлапци хто­ ри нє з Керестура бавя за Русин, цо ше потераз нє случовало. За Русин бавя Кристиян Надь зоз Савиного Се­ ла, Желько Стричко з Кули и Желько Максич и Миро­ слав Молнар, обидвоме зоз Лалитю. На тим стретнуцу за Русин бавели - Мирослав Мол нар, Марко Попов, Тадей Бодянец, Марио Иличич, Кри­ стиян Надь, Лука Иличич, Мирко Надь, Велько Шомодї, Александар Тома, Алексей Бики, Александар Зорич, а потим вошли и Иван Планчак, Жельо Стричко и Желько Максич. После пейц колох Русинов подросток зазначел три побиди и два пораженя. Тераз су 2. на таблїчки, док першоппласовани Жак зоз Зомбора, хторого млади фодбалере дочекаю о два тижнї. Будзе то за нїх прави тест. Потамаль, шлїдуюце фодбалске стретнуце Русин буд­ зе мац того викенду у Бачкей Паланки процив Бачки. Клуб єден з найреномованших у Младежскей лиґи, цо значи же єдено з найважнєйших условийох же би млади бавяче могли парирац таким процивнїком будзе наступиц у комплетним составе. ■ Ан. Медєши 30. СЕПТЕМБЕР 2022.

РУСИН - Деян Кронич, Стефан Тома, Александар Кочиш, Боян Голик, Владан Вуйович, Деян Чернок (Александар Тома), Неманя Кулич (Деян Будински), Янко Кулич, Оґнєн Маркович, Матей Саянкович, Ан­ дрей Малацко. У седмим колу Подручней фодбалскей лиґи Зомбор, хторе отримане внєдзелю, 25. септембра, фодбалере Ру­ сина госцовали у Стапару. Обчековало ше прави дерби першопласованого Русина и трецопласованого Гайдука. Но, прави дерби бул лєм на паперу, док на терену, з боку публики, було то фодбалске стретнуце слабшого квалитету. Домашнї до того змаганя заш лєм вошли вельо мотивованши и нє сцели препущиц нагоду домашнього те­ рену. Русин початок стретнуца почал вельо сиґурнєйше, мал даскельо красни нагоди, но, резултат ше нє менял. Домашнї, як по старим превереним рецепту почали бавиц оштрейше, судийове у велїх случайох таке бависко толеровали и лєм ше чекало кеди домашнї посцигню перши ґол. На щесце, резултат у першим полчасу ше нє пременєл. Чежко було одбавиц стретнуце у хторим накадзи достанєш лабду уж це дахто або валя, або над тобу прави фаул, а цо найгорше, судия звичайно остава нєми на та­ ке справованє. У другей часци змаганя домашнї ище частейше нападаю на ґол Кронича, и у 65. минути починаю водзиц зоз 1:0. Направела ше гужва у 16 метерох. На пер­ ше бице домашнїх ґолман добре одреаґовал, но, лабда ше одбила од нього до домашнього бавяча хтори дава водзаци ґол. Таки резултат ше нє менял по 85. минуту кед домашнї даваю и други ґол. У тим случаю, домашнї бавяч скочел на наруцену лабду и бул то їх други ґол по­ сле хторого и боди остали у Стапару. Домашнї, окрем велькей мотивациї, нє екипа за високи пласман, но, на нєдзельовим змаганю праве вона одредзела побиднїка. Русин бавел нєповязано, видно було же нє мал векшу амбицию, гоч таки процивнїк анї нє допущовал даяке фодбалске надбавйованє. Було то змаганє дзе препущени голєм єден бод, но, шанса за поправни резултат ушлїдзи уж на нєдзелю, кед до Керестура приходзи хвильково остатня екипа на таблїчки, Твердиня зоз Бачу. Ан. М.

РУСКЕ СЛОВО 35


СПОРТ

МЕДЗИОПШТИНСКА ФОДБАЛСКА ЛИҐА СРИМ - ЗАХОД

ОФК „БИКИЧ” НА ТРЕЦИМ МЕСЦЕ Прешлей нєдзелї одбавене шесте коло Медзиопштинскей фодбалскей лиґи Срим - Заход. На седем стретнуцох ґолґетере екипох дали 25 ґоли, просеково вецей як три ґоли по єд ним стрет ну цу. Публи ка и навияче, кед слово о указаним бависку и ефикасносци, могли уживац и, менєй-вецей, задовольно пойсц дому зоз стадионох. У Вашици домашня екипа Напредка бавела процив ФК „Обилич 1993” зоз Кукуєвцох нєришено 1:1, Срим зоз Сримскей Рачи победзел екипу ФК „Борец” з Раденковича 5:2. У Вельких Радинцох Борец страцел од ФК „ЛСК” з Латярку з резултатом 4:2, а у Руми домашня Фрушка Гора страцела од Ґраничара з Адашевцох 4:0. На своїм терену ОФК „Бикич” победзел екипу Єдинства з Руми з минималним резултатом 1:0, алє тоти три боди приведли Бикичаньох на треце место на таблїчки. Екипа ФК „Змай” з Ночаю на своїм терену победзела Ердевик 2017 зоз 1:0, а ФК „БСК” з Бешенова дома одбавел нєришено з екипу ФК „Зека Булюбаша” з Равню - 2:2. После одбавених шейсц колох БСК на першим месце на таблїчки зоз 16 бодами, на другим, односно трецим месце Ґраничар и Бикич зоз 15 бодами, а по 13 боди на штвартим и пиятим месце маю ФК „Зека Булюбаша” и ФК „ЛСК” зоз Латярку. На шестим месце Єдинство зоз Руми зоз 12 бодами, на седмим екипа Сриму зоз 9 бо-

дами, осми Обилич 1993 ма осем боди, а на дзевятим месце екипа ФК „Ердевик 2017” зоз 7 бодами. На дзешатим и єденстим месце Напредак и Змай хтори маю по 4 боди, дванаста екипа Фрушкей Гори зоз Руми зоз 3 бодами, а на самим сподку таблїчки, на тринастим и штернастим месце Борец з Раденковича з 1 бодом и Борец з Вельких Радинцох без бодох. У седмим колу хторе ше будзе бавиц на нєдзелю у Равню екипа ФК „Зека Булюбаша” бави процив екипи Напредку з Вашици, Ердевик 2017 будзе домашнї екипи ФК „БСК” зоз Бешенова. Єдинство на своїм терену у Руми бави процив екипи ФК „Змай”, а Бикичанє у Адашевцох бавя процив домашнєй екипи ФК „Ґраничар”. У Латярку екипа ЛСК бави процив екипи Фрушкей Гори, ФК „Борец” з Вельких Радинцох бави дома з екипу Борца з Раденковича и у Кукуєвцох Обилич 1993 на своїм трену бави процив екипи ФК „Срим” зоз Сримскей Рачи. А. П.

ОПШТИНСКА ЛИҐА ШИД

БЕРКАСОВЧАНЄ НА СПОДКУ ТАБЛЇЧКИ У Општинскей фодбалскей лиґи Шид одбавене штварте коло, а по резултатох и посцигнутих ґолох, екипи анї кус нє заоставаю за екипами у висшим ранґу. На штирох стретнуцох хтори одбавени прешлей нєдзе­ лї дати тринац ґоли, цо значи же, просеково, на каждим стретнуцу ґолґетере дали вецей як три ґоли. У Батровцох домашня екипа Омладинца бавела процив екипи Єдинства зоз Люби и победзела зоз 3:2. У Соту Братство страцело на своїм терену од екипи Борца з Илинцох з резултатом 4:0, а на своїм терену страцела и Бинґула од Ґраничара з Ямени з минималним резултатом 1:0. У Ґибарцу домашнї Синдєлич победзел Сримец з Беркасова з резултатом 2:1. На таблїчки на першим месце ФК „Синдєлич” з Ґибарцу з 9 бодами, а тельо боди

36 РУСКЕ СЛОВО

ма и екипа ФК „Єднота” зоз Шиду на другим месце. На трецим и штвартим месце по 7 боди маю ФК „Ґраничар” з Ямени и ФК „Борец” з Илинцох. На пиятим месце зоз 6 бодами екипа ФК „Омладинєц” з Батровцох, шеста ОФК „Бинґула” зоз 3 бодами, а на седмим месце ФК „Сримец” з Беркасова з 1 бодом. На осмим и дзевятим месце ФК „Єдинство” з Люби и ФК „Братство” зоз Соту без бодох. У пиятим колу хторе ше будзе бавиц на нєдзелю у Ямени Ґраничар будзе домашнї екипи Синдєлича, а у Илинцох домашнї Борец бави процив Бунґули. У Люби екипа Єдинства бави процив екипи Братства зоз Соту, а екипа Омладинца зоз Батровцох бави у Шиду з Єдноту. У тим колу шлєбодни Сримец з Беркасова. А. П. 30. СЕПТЕМБЕР 2022.


5рогІ@гизке5Іоуо.сот

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА НОВИ САД

ДЕРБИ ОПРАВДАЛ СВОЮ НАЗВУ ФК ,,Бачка 1923" - ФК ,,ЖСК” (Жабель) 4:2 (2:1) ДЮРДЬОВ: стадион ФК „Бачка 1923”. Главни судия бул Деян Кресич з Тителю, а помоцнїки були Стефан Тепич з Нового Саду и Мирослав Чурчич зоз Тителю. Ґоли за Бачку дали Милан Роґич у шеснастей минути и у двацец першей мину­ ти, Небойша Баґич у штерацец осмей ми­ нути и Стефан Максимович у седемдзешат другей минути. БАЧКА - Владимир Радишич, Ратко Чирин, Деян Вуйович, Небойша Баґич, Драґан Тривунович, Ненад Дюрич, Стефан Максимович, Стефан Тривунович, Милан Роґич, Стефан Деянович, Деян Тривуно­ вич; у резерви - Неманя Иґнїч, Душан Чеґар, Срдян Тривунович, Никола Петрович и Желько Тривунович. У седмим колу Подручней фодбалскей лиґи Нови Сад, хторе одбавене 25. септембра, фодбалере ФК „Бачка 1923” з Дюрдьова победзели у стретнуцу з фодбалерами ЖСК з резултатом 4:2. Стретнуце нє було барз чежке за домашніх. Перши ґол на стретнуцу бул за Бачку у 16. минути, а дал го Милан Роґич. Лєм пейц минути познєйше, у 21. минути, Роґичови ше поспишело дац ище єден ґол. По бавячох зоз Жаблю могло видзиц же помали почали падац под прицисок, алє им ше удало у 33. минути зменшац резултат.

Перши полчас ше закончел з ґолом розлики за дома­ шніх. Други полчас фодбалере Бачки почали сиґурнєйше и на самим початку, у 48. минути дали свой треци ґол. Теди ше уж почал нагадовац побиднїк сушедного дербию, а кед Дюрдьовчанє дали и свой штварти ґол у 72. мину­ ти, шицким було ясне хто однєше побиду. Жабельски фодбалере ше намагали зменшац розлику и поспишело им ше у 88. минути дац други ґол. За векши пременки нє було вецей часу, та стретнуце закончене зоз 4:2 за Бачку. После того кола Бачка на штвартим месце зоз петнац бодами. У шлїдуюцим колу дюрдьовски фодбалере на домашнім терену привитаю фодбалерох Червеней Гвизди з Нового Саду. Л. В.

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА СУБОТИ ЦА

ПОРАЖЕНЄ НА ГОРУЦИМ ГОСЦОВАНЮ ФК „Солунац Н&Дь Єркович” - ФК „Искра” 5:0

Карадьордєво: стадион домашнєй екипи Солунац. ИСКРА: Новаков, Секулич, Милованович, Човс, Сердар, П. Мрдєнович, Бокан, Живанович, Муминович , Латинкин и Николич Екипа ФК „Солунац Н&Дь Єркович” нова екипа у лиґи котра тей сезони вошла до Подручней лиґи Суботица, та Искра по тераз нє мала нагоду бавиц процив нєй. По резултатох ше видзело же то добра екипа за хтору ше чу­ ло же є млада и добре физично порихтана. По шицких информацийох було ясне же Искру чека чежке стретнуце, а указало ше же то було и найчежше стретнуце за Искру потераз. У Искри жадаю цо скорей забуц тото стретнуце и обрациц ше ґу стретнуцом котри шлїдза. Цо ше дотика само­ го стретнуца у Карадьордєве, нєт цо вельо повесц, побиднїк одлучени уж у першим полчаше котри закончени з резултатом 4:0. Домашні од початку бавели лєпше, а перши 30. СЕПТЕМБЕР 2022.

ґол дали уж у 8. минути. Ґол дал бавяч зоз числом 7, Душан Слиєпчевич, за котрого одбрана Искри у першим полчаше нє мала ришеня и котри по 42. минут дал три ґоли. У медзичаше ґол дал и бавяч зоз числом 8 и патраче котри пришли зоз Коцура ше обавали же Искра прецерпи праву катастрофу. На одпочивку коцурски фодбалере ше дакус консолидовали и у другим полчаше були ровноправни процивнїк, а у тим периодзе бависка шанси було на обидвох бокох. Искра свойо шанси премахла, а домашні у 75. ми­ нути дали ище єден гол и поставели конєчни резултат 5:0. После того пораженя Искра на 8. месце на таблїчки зоз 10 бодами. Искра у шлїдуюцим колу на домашнім терену будзе мац ище єдно чежке стретнуце, понеже у Коцуре будзе госцовац першопласована екипа на таблічки, екипа Србобрану. Стретнуце почнє на 15 годзин и 30 минути. З. К.

РУСКЕ СЛОВО 37


ИНТЕРМЕЦО

Г О Р У Ц И ТЕПШИМилана Младеновски (инстаґрам соокіпд.\л/ііГі.^е_тт)

Потребне

На пену витрепац марґарин зоз цукром, потим додац вайца и шицко ознова витрепац вєдно. Додац какао, муку, пращок за печенє и ванелийов цукер и витрепац же би ше достало компактну лїпкацу масу. Чоколаду за варенє порезац на коцочки и додац их до маси и з руку зєдинїц. Правиц лабдочки велькосци ореха. Шулькац их до цукру, а потим до муки - же би ше розпукли (а може и без того, вец буду обични чоколадово кексочки). До тепши положиц папер за печенє, а вец на тото поклас лабдочки. Правиц розмак медзи лабдочками, бо ше розширя док ше печу. Печиц у зогратей релни на 15 ступні 10-15 минути.

38 РУСКЕ СЛОВО

■ 100 ґрами марґарину ■ 200 ґрами цукру ■ 3 вайца ■ 50 ґрами какаа ■ 200 ґрами муки ■ пращок за печенє ■ ванелийов цукер ■100 ґрами чоколади за варенє ■ цукер и мука за шульканє лабдочкох

ЗО. СЕПТЕМБЕР 2022.


ги5так.ги5ке@ дтаіІ.соіи^

ГО РУЦИ ТЕПШ И Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

Слана торта зоз паприґи Кажде люби кед у обисцу запахнє печена паприґа. Пробуйце, можебуц вам ше попачи тот лєгки полудзенок, лєбо може буц и як прилог ґу главному єдлу Потребне: ■ ■ ■ ■ ■ ■

10 фалати печеней паприґи 400 ґрами гоч якого сира 3 вайца петрушково лїсце кус солї попер

Прелїв: ■ 2 вайца ■ 100 милилитри млєка, лєбо йоґурту ■ кус масла, лєбо 2 ложки олєю ■ 80 ґрами траписту

Поступок: Скорей як цо почнєце рихтац тото єдло, треба упечиц 10 папри­ ґи, виняц маґочки и пререзац паприґи на поли. Намасциц тепшу зоз маслом, лєбо марґарином и шоровац паприґу хтору сце пред тим помучели. Вимишац сир зоз вайцом, додац пошекане лїсце зоз петрушки, кус солї и попру и шицко тото висипац на поскладану паприґу у тепши. Далєй шоровац остаток паприґи, хтору тиж помучице и на концу шицко прелєєце зоз вимишаним вайцом зоз млєком. Поджобац зоз видлїчку же би паприґа баржей упила чечносц. Положиц до релни и печиц на 180 ступнї док нє почервенї. На концу од горе натрец трапист и у виключеней релни охабиц тельо же би ше сир розпущел. Кед винєце зоз релни, од горе положце кус пошеканого петрушкового лїсца. Єдло смачне и цепле и жимне. Смачного! 30. СЕПТЕМБЕР 2022.

РУСКЕ СЛОВО 39


М И Н И С Т Л Р С Т В О З А .Ь У Д С К Л М Л ІІ41ІК К АП Р А В А

и друштмснн дш ллог

#ЕУ ОД Т Г Г Г

&

О М

І Ь 0 Ь

#5Сгоп§егТо§еЇЇіег

#]асі5то2а]есІпо

(ЦСнцки м и, Яєднсг, пре^стаЯяме Сє^Ж і / о 'Ж /ієЬЬ^ноше о-и&шнс & сЯіїей. нацисгналнеи пудипаунсгсци!

П опис жительства, ґаздовствох и квартельох 2022. року

ІДчастЯун

псгписи

-

ахаІГтлї'^

1-31. октобра 2022.

АА т іа і Срби\а ПОПИС 2022 рорІ52022.5Ш.§ОУ.Г5 | Инфо центер: 0800 444 005 Попис 2022. спроводи Републички завод за статистику

*©Р ЗС_

Оваі м а т е р іа л іе направ/ьен уз ф инанс^ску подрш ку Европске униіе и Владе Савезне Републике Немачке. За к>егов садржаі одговоран ]е ОеиіБсЬе Се$еІІ5сИаП Юг Іпїегпаїіопаїе 2 и $ а тте п а гЬ е і( (СІ2) О тЬ Н и н>егов садржаі не изражава н уж но ставове Европске униіе и Владе Савезне Републике Немачке.