RUSKE SLOVO 39

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ

Фото: Вероника Вуячич

ЬХХУІІ ЧИСЛО 39 (3960) НОВИ САД, 24. СЕПТЕМБЕР 2021

9 770350

460007

ИНТЕРМ ЕЦО

Ж ЕЛЄНИ ОАЗИ У ВЕРБАШ Е

ЛАЗОВ ПАРК єдалєко од центру Вербасу находзи ше найвекша желєна оаза того городу - Лазов парк, котри мено достал по Улїчки Лази Костича у котрей ше и находзи. Твори го простране желєнїдло котре ше пресцера през цалу длужину тей улїчки, а єдна є з найдлугших улїчкох у Вербаше. Настал пред даскельома децениями, на инициятиву жительох тей улїчки, котри ше о парку и найвецей стараю.

Н

2 РУСКЕ СЛОВО

На скоро пейц гектари пресераю ше 1 500 стебла, розличних и ридких файтох. У парку ше находза и даскельо ушорени дзецински бавилїща и терени, а ту и числени лавочки за одпочиванє. Тота богата желєна оаза облюбене место за одпочивок, шейтанє и опущованє Вербащанох шицких ґенерацийох. О. Русковски

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

ЗМИСТ

РУСКЕ ■ Тижньовнїк 4-5. Резултати Конкурса Буджетского фонду за национални меншини

■ Нашо места 6. Нова гуманитарна акция у Руским Керестуре

■ Економия 10-11. Отримани 88. Медзинародни польопривредни саям у Новим Садзе

■ Духовни живот 14.Преславени Кирбай у Дюрдьове

■ Култура и просвита 18. Уметнїк Владо Няради зоз Вербасу лауреат награди „Рго Агїе КиШепогит”

■ Литературне слово 19-22. Поезия, проза и подобово прилоги

■ Людзе, роки, живот 24-25. Наша госцинска: Ваня Гудак зоз Вуковару

■ Информатор 28-32. Мали оглашки и Іп тетогіат

■ Спорт 35. СБ „Яша Баков” : Фодбалски турнир за ветеранох

■ Интермецо 38-39. Хладок и горуци тепши

Насловни бок: Польопривредни саям у Новим Садзе Авторка фотоґрафиї: Вероника Вуячич

УВО ДНЇК Пише: Иван САБАДОШ , главни одвичательни редактор

ДИЯВОЛ У ДЕТАЛЬОХ Шейсц руски институциї, орґанизациї и здруженя гражданох на тогорочним конкурсу Буджетского фонда ведно достали 2, 6 милиони динари за проекти у обласци образованя. То вецей як 8,5 одсто з вкупного буджета Конкурсу хтори того року виношел 30 милиони динари. Нє подло за заєднїцу хтора ма менєй як 15 тисячи припаднїкох, з оглядом на тото же на Конкурсу участвовали скоро шицки з вецей як 20 конституованих и припознатих меншинских националних заєднїцох у Републики Сербиї. Успих рускей заєднїци бул би ище векши, кед би нам три проєкти придати на тот конкурс нє були елиминовани пре прозаїчни формални гришки у процедури. Нєсподзивююце же ше то случело апликантом хтори маю богате искуство з писаньом успишних проектох - Заводу за културу войводянских Руснацох, хтори у каждим моменту ма голем 10 чечуци проекти у рижних фазох реализациї, Новинарскей асоцияциї Руснацох, чийо функционоване скоро виключно базоване на проектним финансованю и шидскому КПД „Дюра Киш”, едному з наших найаґилнейших „малих” дружтвох у остатніх рокох. Найлегчейше буц Руснак после вашара, та уперац з пальцом же цо могло поробиц иншак, лебо требало мерковац баржей. Кед же за потїху, подобне ше случело и вельким и углядним институцийом и здруженьом других меншинских заеднїцох, хтори у швеце проектного финансованя и искуснейши и успишнейши як ми. Оголена правда же сам концепт проектного финансованя у своей природи елиминацийного характеру. Причина едноставна - вироятне на тим швеце нет буджет, анї конкурс хтори може сполнїц шицки вимоги апликантох. Значи, перше треба сполнїц предписани формални критериюми, же биш вообще вошол до конкуренциї за буджетски пенеж, хтори достанеш на основи квалитету, односно змисту проекта. На тей другей ґарадичи, „красота у оку припатрача”, односно конкурсней комисиї хтора преценї сущносц проекта и спрам того го буджетуе. Медзитим, на тей предходней ґарадичи заправо стреже тот диявол зоз наслова - у детальох и дробнїцох. То класична ситуация „кед ше од древа не видзи лес”, кед ше правя скоро бизарни гришки за хтори нет розумного толкованя, окрем поволованя на людски фактор лебо висшу силу... Тиж так, то ситуация хтора ше нїґда не случела лем тому хто нїґда нїч не робел, одвичательно твердзим. Писане проектох треба же би було тимска робота, а не соло-акция мотивова­ ного поединца. Єст коло того цали теориї хтори ше виучуе на семестрох и семестрох рижних менаджментох и орґанизацийних фахох, але сущносц же вецей очи вецей видза, а вецей руки вецей можу. Як цо у спортскей екипи кажди бавяч ма одредзену позицию и задлуженя, так и у проектним тиму треба же би бул визионер, роботнїк, фиксер, джампер и финишер (концепт, та и терминолоґия анґлийски - по руски то би були оправяч, помагач хтори ускакуе дзе шкрипи и тот цо дава закончуюци „ґланц” на роботу...) як и критизер, односно тот цо гледа гришки и слабосци, же би ше их на час елиминовало з конечного продукта. Розумлїве же то идеални модел хтори у (нашей) реалносци неприменлїви, односно же кажде муши знац одробиц вецей тоти улоги одразу, але их скоро неможлїве нараз окончовац шицки.

РУСКЕ СЛОВО

* „РУСКЕ СЛОВО” - гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ „Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ „Руске слово”, Футожска 2/ІІІ, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторе/ки - Олена Планчак-Сакач, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Ш анта * редакторе/ки рубрикох - Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Фейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки - Мария Афич, Влада Дїтко, Андреа Медеши, Оля Русковски * лекторка Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка - Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки - Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефон: 021/6613-697 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Вапса Іпіеза а.гї. Веодгагї 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ,,М ахіта §гаГ’ Петроварадин * Е-шаіІ: гегїаксі|а@ги8ке8Іоуо.сош * "№еЬ 8ІІе: тетете.ги8ке8Іоуо.сош * УГ I§§N 0350-4603 * СОВІ88 8К-ГО 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Д иректор др БО РИ С ВАРҐА *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

Новини „Руске слово” одликовани зоз Орденом братства и єдинства зоз стриберним венцом 1970. року.

РУСКЕ СЛОВО 3

ТИЖ Н ЬО В НЇК

РЕЗУЛТАТИ КОНКУРСА БУДЖЕТСКОГО ФОНДУ ЗА МЕНШИНСКИ ЗАЄДНЇЦИ

ШЕЙСЦ РУСКИ ПРОЄКТИ ДОСТАЛИ ПОТРИМОВКУ На конкурсу чия приоритетна обласц того року було образованє, значну финансийну потримовку достали шейсц проєкти зоз рускей заєднїци, алє ище три елеминовани зоз процедури пре формални гришки инистерство за людски и менш ински права и дружтвени диялоґ обявело обявело лїстину вреднованя и ранґованя програмох и проєктох котри конкуровали за додзельованє средствох з Буджетского фонду за национални менш ини за реализацию програ­ мох и проєктох у обласци образованя за 2021. рок. Листина обявена 13. септембра, а по нєй, финансийни средства додзелєни за 79 менш ински проєкти, од хторих шейсц зоз рускей заєднїци. Так РНТ „Петро Ризнич Д ядя” достал 600.000 динари за проєкт Театралного дзецинского омнибусу „Вандровкаш 3”, Здруженє гражданох РуСТЕМ з Руского Керестура 585.000 динари за проєкт „Учце руски з нами (кратки интернет лекциї руского язика), Новинско-видавательна установа „Руске слово” 550.000 динари за проєкт „Кухня то школа” (кнїжки, едукациї и роботнї интеркултуралносци), 385 тисячи динари достало КПД „Карпати” з В ербасу за проєкт „Карпати и млади вєдно зме моцнєйш и” , Здруженє гражданох „Руска скарбнїца” з Руского К ерестура достала 285.000 дина­ ри за проєкт „Н астава, учебнїки и виволаня онлайн настави на руским язику”, а Дружтво за руски язик, литературу и културу достало 200.000 динари за проєкт „Ру ска ґим на зия” .

М

РАНҐ ЛЇСТИНА Н а Конкурс сцигли вкупно 137 проєкти, од котрих аж 37 нє сполнєли условия за бодованє и нє розпатрани су, а медзи нїма и три руски проєкти. Ш ицки други проєкти ранґовани по вецей критериюмох и бодовани. Достаточне число бодох витворели 79 проєкти, од максималних 250 по елементарни 100 боди. По 250 боди витворели лєм два проєкти - Завод за културу Влахох зоз Бору (проєкт „Л ектира за ш ицких”) и За­ вод за кул ту ру во й водян ских М а дя рох зоз Сен ти (ви робок наставних планох, учебнїкох и документациї по мадярски), за цо достали по 900 тисячи динари. Минимални 100 боди достали аж 12 проєкти, хторим додзелєне по 200 тисячи динари. Того року ище 20 проєкти сполнєли формални условия конкурса, алє нє достали достаточне число бодох, так же нє достали анї финансийну потримовку. Векш ина руских проєктох у горнєй часци таблїчки Буджетского фонду. Найлєпше ранґовани руски проєкт „Вандровкаш 3” (РНТ „Петро Ризнич Дядя”) хтори 10. на ранґ лїстини, а такой за нїм РуСТЕМ-ов проєкт. На 13 позициї проєкт НВУ „Руске слово”, проєкт „Карпатох” на 24, „Рускей скарбнїци” на 50, а Дружтво за ру­ ски язик, литературу и културу на 71. месце таблїчки. Гоч НВУ „Руске слово” того року нє першопласоване кед слово о руских проєктох, директор Установи др Бо­ рис Варґа визначує же то треци конкурс Буджетского

4 РУСКЕ СЛОВО

фонду за шором на хторим наша медийна хижа барз добре преходзи: - То треци рок и треци конкурс Буджетского фонду Влади Републики Сербиї на котрим НВУ „Руске слово” достава солидни средства. Окреме того року наша Установа достала средства зоз котрима наисце мож видац квалитетни змист за дзеци и школярох, зоз провадзацима интеркултуралнима едукациями по школох, дзе прейґ дзецинских писньочкох о кухнї и вареню, ш колярох риж них н ац и он алн осц ох уп ознам е зоз

Треца сезона „Вандровкаша” будзе финансована з Буджетского фонду

руским язиком, традицию и културу. Тот проєкт будзе цикави и за цалу руску заєднїцу, бо ше сликовнїца и вифарбойованка „Кухня” зяви як виданє пред крачунскима и новорочнима шветами. Средства котре додзелєло Министерство за людски и меншински права важни нє лєм пре кнїжку за дзеци, алє и пре видавательство, ко­ трому Покраїна за остатнї пейц роки, як и шицким меншином, драстично зменш ала аж коло 15 раз. Важне же нашо проєкти препознава тото, за меншини ресорне министерство, а добре же у Комисиї була и Олена Папуґа котра позна проблематику, бо зме иншак у видавательстве препущени сами себе - коментарує директор НВУ „Руске слово” Борис Варґа. ДРОБНИ, АЛЄ СУЩ НИ ГРИШ КИ М едзитим, на Конкурсу ище три проєкти рускей за­ єднїци нє ранґовани, насампредз прето же нє сполнєли формални критериюми конкурсней процедури, и нє розпатрани су за потримовку зоз Буджетского фонду. То проєкт Заводу за културу войводянских Руснацох „Приповедки каждодньових позарядових стварох”, понеже є нє придати у одвитуюцей форми - як партнер/финансиєр нє наведзене ресорне Министерство за людски и меншински права и дружтвени диялоґ, алє Министерство локалней самоуправи, хторе у предходним составе Влади Сербиї було задлужене за меншински питаня и Буджетски фонд. З другого боку, КПД „Дюра Киш” зоз Ш иду („Як пишу мойо сушедово”) и 24. СЕПТЕМБЕР 2021.

ІІ2піоупіік@ги5кезІоуо.сот

Новинарска асоцияция Руснацох („Бисернїца за рапухох”) нє придали подполну конкурсну документацию, понеже обидва апликанти до прияви нє положели мултимедиялни ЦД. Предсидателька пейцчленей Конкурсней комисиї (тройо представителє М инистерства за людски и меншински права и дружтвени диялоґ як ношителя, и двойо з М ини­ стерства просвити як ресорного партнера у тогорочним Конкурсу) була державни секретар Олена Папуґа. По єй словох, з рускей заєднїци того року на конкурс сцигли ква ли тет ни про єкти, цо ука зує и їх по зи ция на ра нґ лї стини. Кед же ше квалитет проєктох хтори придали нашо институциї лєбо дружтва, як цо РНТ „Петро Ризнич Д я­ дя”, НВУ „Руске слово” лєбо вербаски „Карпати”, подрозумює, маюци їх искуство и дотераш нї резултати на рочних конкурсох Буджетского фонду, вона окреме визначує тогорочни проєкти здруженьох гражданох: РуСТЕМ придал барз интересантни проєкт ученя руского язика, „Руска скарбнїца” конкуровала з проєктом одкупу руских учебнїкох, а Дружтво за руски язик,

ИНКЛУЗИЯ И МУЛТИКУЛТУРАЛНОСЦ Министерство за людски и меншински права и дру­ жтвени диялоґ 29. юния розписало Конкурс за додзельоване средствох зоз Буджетского фонду за нацио­ нални меншини за реализацию програмох и проєктох у обласци образованя за 2021. рок, за цо було наменєне 30 милиони динари. Проєкти того року придали скоро шицки конституовани меншински заєднїци у Републики Сербиї (алє нє шицки достали потримовку), як и даскельо инклузивни, мултикултурални и специялизовани здруженя, насампредз з обласци охрани и унапредзеньох правох осо бох з инва лид но сцу. Суд за ци по на зви под но ши тельох, з Буджетского фонду того року потримани найвецей проєкти зоз ромскей заєднїци - голєм 15. литературу и културу з „Руску ґим назию ” , моноґрафию хто ра на до сто й ни спо соб означи юви лей и пред ста ви значенє нашей ш треднєй школи. М едзитим, и три про­ єкти хтори нє розпатрани пре формални премахи, тиж наисце квалитетни, цалком одвитую теми конкурса и си ґ ур но би до ста ли знач ни сред ства, лєм да ви почи то вана процедура - гвари О лена П апуґа и додава же чкода пре таки дробни, алє заш лєм, сущни гриш ки у кон­ курсней процедури ище векш а, понеже того року Комисия поставела високи критерию ми кед слово о змисту и су щ но сци при я ве них про єктох, так же ве лї хто ри „нє потрафели тем у” , нє достали потримовку. То з другого боку значи же тематични проєкти могли достац високи процент вимаганих средствох. Як член и предсидателька Комисиї, можем помогнуц так же колеґом з хторима розпатраме прияви обгрунту­ єм прецо даєден проєкт наисце значни за руску заєднїцу, и так евентуално уплївовац же би достал векш у по­ тримовку, односно вецей боди. Алє кед формална про­ цедура нє сполнєта, кед хиби дацо у документациї, ту правила ясни и накнадно нє мож нїч помогнуц - заключує Олена Папуґа. Я. Дюранин/И. Сабадош 24. СЕПТЕМБЕР 2021.

СТАНОВИСКА Пише: Мирон ДЖУНЯ, публициста

ЕПИКА ЗА XXI ВИК Остатнї, тоголєтни Кристални ґлобус на 55-им Медзинародним фестивалє у Карлових варох достала драма „Страхиня Банович” реж исера Стефана А рсен иєви ча. П опри н агради у ищ е даскелїх катеґорийох, треба припомнуц же за сербских синеастох у интернационалней селекциї, награда шлїдзи по длугшей павзи. Куриозитет же двоїх главних протаґонистох бавя ґлумци африцкого походзеня, понеже сама сценаристична фабула (преробеней ориґиналней) приповедки положена до рамику (актуалного) вибеженского контексту, толкує режисер. С п ом н уте ми п р и га д у є наш о „К л ад зан ск е дївадло” з Горнїци (на даскельо заводи приходзели нам и як госци) и єдну їх представу цо сом патрел 5 роки назад у Вранове, при Прешове. Вибеженска криза була праве почала, а площи по Пешту и Беоґрадзе ми ше чарнєли на власни очи од чарнїни ориєнталцох. У представи (забул сом назву) Кладзанцох, дзе режию подпис(ов)ал (и теди) всестрани Йожко Єнчо, до єдного Шаришско/Земплинского валалу доблукала вибеженска фамелия, точнєйше пара; чловек з ваготну ж ену пред пологом. Н а ослу, баяко, а ведли и нєзаобиходного вола. Анї єдно обисце их нє сцело прияц, та закончели у якимшик хлїве. До конца сам сценски розплєт анї нє таки важни, як цо донайпосле можебуц и госцовали з тим фалатом у нас, Долнєй жеми. Трансценденция животней долї нєвольнїкох у тей, без прировнаня, ориґиналней приповедки на новозавитни контекст ми длуго нє виходзела з глави; без огляду на саму природу феномена котри сом мал нагоди нєпоштредно видзиц и дожиц, през контакт з тима нєщешнїками, лєм ми ше утвердзел упечаток о ш изофреним положеню сучасного (европейского) чловека цо ше вше штучнєйше чувствує кельо у власней скори, а о нєпоштредним окруженю анї ше озвец. Природа и сущносц поняца „ґлобални валал” спричинєла опасну девалвацию термина „дом”, зоз шицкима припадаюцима значенями. И гоч ше можебуц календарски нє пригодно надовязовац на тему жимского солстицию/Вилїї, универзалносц алеґориї хтору споминам надиходзи саму фа­ булу о народзеню сина Божого при яшльох у хлїве; швет, як таки коло нас, праве потвердзує же нам судьба почина здабац на гражданох швета у нєбезпеки. Поправдзе, сцел сом писац о гражданским нєпослуху, алє о тим будзе ище як и кеди так и требац ше озвец. Затераз, жадам вам добри филми и представи. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинах „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5

НАШО МЕСТА ПОРУШАНА ГУМАНИТАРНА АКЦИЯ ЗА ДУДАШОВУ ФАМЕЛИЮ

ПРИОРИТЕТ КУПИЦ ХИЖ У Тих дньох, у Руским Керестуре, порушана велька гуманитарна акция у хторей ше збера пенєжну помоц за Дудашову фамелию, хторим внєдзелю, 12. септембра, у по по лад нь о вих годзинох, погорели хи­ жа, роботня и шопа. После нєщесца хторе ше случело 12. септембра, млада малженска пара Зоран (36) и М иряна (34) Дудашово, зоз двоїма дзецми, дзевецрочним Николом и дванацрочним Александром, як и Зорановим оцом Якимом хтори нєрухоми, остали без шицкого, и з тей наго­ ди модля людзох добрей дзеки же би им финансийно помогли. Дудашовим тераз приоритет купиц хижу, понеже су на дочасовим змесценю у хижи хтора нє ма купальню и други адекватни условия за живот. Окрем пенєжох за хижу, Зоранови потребни и месарски и тишлїрски алат хтори му тиж цалком згорел, а хтори му нєобходни же би цо скорей могол предлужиц з роботу, зоз хтору своєй фамелиї обезпечовал средства за живот, та кажде хто ма таки алат и дзечни є подаровац го, може контак-

ПЕНЄЖ МОЖ УПЛАЦИЦ НА ШЛЇДУЮЦИ РАХУНКИ Динарски рахунок: Уіавдік гасипа: Хогап Оиііач Айгеза уіавдіка гасипа: ІКА 108, Кшкі Кгзіиг Бгоі гасипа: 325-9300704822134-15 ІВА1Ч: К835325930070482213415 Девизни рахунок за уплати з иножемства:

товац зоз Зораном на число телефона: 064/997-69-54. За добродзечни пенєжни прилог, у валалє поставени шкатули на седем локацийох - у предавальнох Фреш и Тренд Би при Новим населєню и у улїци ЮНА, у кафичу М ала оаза, ЯКП Руском, у Месней заєднїци, и у Технїчним центре Ковач, а окрем на спом ну тих ло ка ци й ох, пе нєж мож уплациц и на динарски и девизни ра­ хунки. Главни орґанизатор спомнутей гуманитарней акциї Месна заєднїца Ру­ ски Керестур, а после купованя хижи, Дудашовим буду потребни и други, провадзаци ствари до обисца, та буд­ зе порушана окремна гуманитарна акция, о хторей явносц будзе благочасово обвисцена. Ан. М.

За уплати у еврох (ЕУР) Іпіегтейіагу: БЕШ ^СНЕ В А Ж АС, РКА1ЧКРШТ АМ МАЩ 8Ш РТ СОБЕ: БЕШ ^Е РР Ассоип! теіШ іп$Шиііоп: ОТР ВА1ЧКА 8КВИА А.Б.

8Ш РТ СОБЕ: ОТРУК822 Вепеїїсіагу С ш іотег: /К835325934170299609546 2ОКАК Б Ш А 8 ІКА 108 Ш 8 К І К К 8Т Ш 8ЕКВІА Уіашік гасипа: 2ОКАК Б Ш А 8 Айгеза уіавдіка гасипа: ІКА 108, Кшкі Кгзіиг Вгоі гасипа: 325-9341702996095-46 ІВА1Ч: К8359341702996095

У ОПШТИНИ КУЛА

ОЗНАЧЕНИ ТИДЗЕНЬ МОБИЛНОСЦИ Европски тидзень мобилносци, манифестация котра ше каждого року отримує од 16. по 22. септембер и котрей покровитель Совит Европи, уж други рок означена и у општини Кула, як и у образовних установох у Ру­ ским Керестуре. Тота манифестация фаворизує нємоторизовани спосо­ би пре воже ня у од но ше ню на автомо бил ни тран спорт

6 РУСКЕ СЛОВО

котри хаснує фосилни горива, а поготов пре унапредзенє квалитета живота у урбаних штредкох. Як наявел предсидатель Општини Кула Дамян Милянич, манифестация у Кули будзе промотивного характе­ ру и будзе фаворизовац при гражданох и явносци ходзенє пешо, бициґлизем и авта на електрични погон. Найвецей активносци отримани у предшколскей уста­ нови и у школох, дзе плановани спортски Бависка без гранїцох. У керестурскей дзецинскей заградки „Цицибан” прешлого вовторку з тей нагоди попри едукативней часци наймладших, отримани и шпацир у центре валала, а пополадньово ґрупи мали спортски бависка у сво­ їм дворе. У керестурскей Школи „Петро Кузмяк” дзень Мобилносци окреме означени у трецей и штвартей класи зоз шпациром на вибраней траси у валалє. Европска комисия одлучела же би тема тогорочного Европ ско го ти жня мо бил но сци була Отри му ю ца мо бил носц за здрав ши жи вот, а ви бра ни мото „Ру ша йме ше отримуюцо! Останьме здрави!” М. А.

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

те5Іа@ гизке5Іоуо.сот

ТРАНЗИТНИ КАМП ЗА ВИБЕЖЕНЦОХ У ЗОМБОРЕ

КАРИТАС ЕПАРХИЇ РОЗПОЧАЛ НОВИ ЗАДАТОК Пре рижни причини, у остатні' час наш Каритас Епархиї св. Миколая нє водзи вельо фахово проєкти котри финансую европски Каритаси. Окрем нєдавно законченого Проєкту „Зменшованє ризику од елементарних нєпогодох”, єдини дотераз финансовани Проєкт то робота на Принциповцу зоз вибеженцами з котру наш Каритас координує. У нїм, после того як го розпочала аниматорка Соня Алексич (Виславски) 2016. року, нєшка под координованьом Елемира Джуджара, роби Даница Гирйовати зоз Шиду. Того ро­ ку було вельке питанє чи ище дахто готови финансовац даяки проєкт Каритасу за вибеженцоих, алє, дзекуюци добрей волї италиянского Каритасу, предлужене старанє о тих котри найвецей напущени, бо як папа Франциско гварел „Нєпомаганє вибеженцом ровне воєному злодійству”. Каритас Италиї финансує тот Проєкт од 1. септембра за 18 мешаци. Наш координатор Каритасу Епархиї Елемир Джуджар ше остарал же би ше отворело тото нове место у котрим можеме помагац вибеженцом, а то транзитни камп у Зомборе. Починаюци тоту одвичательну роботу, дзе Каритас першираз присутни у тим месце, требало найсц одвитуюцу особу, фаховца котри, попри анґлийскей и сербскей бешеди, будзе оспособени и за схопного аниматора котри ше знайдзе у ситуациї кед ше мало хто од тих вибеженцох длужей затримує у кампу. На концу, дзекуюци совиту бувшого директора Каритасу Суботици Иштвана Добая, пренайдзени адекватни аниматор у такей роботи, а то млади дипломовани социолоґ Леон Бауер. Як гвари Елемир, лєм кед видзиме наисце Исуса у каждей особи вибеженца, можеме на найкрасши способ помогнуц. У сотруднїцте зоз Комесариятом за вибеженцох, з ко­ трим Каритас од початку сотрудзує, установене же у тим центре пребуваю коло 1 000 вибеженци котрих чежко провадзиц, а капацитет змесценя порихтани лєм за 500 особи зоз минималнима условиями за живот як и за змесценє особох котри ше стараю о нїх.

Ограда кампа на вецей местох пребита, велї виходза з кампу вонка. Найвецей присутни у кампу особи зоз Сириї, алє єст и зоз Сомалиї, Ємену, Ираку, Авґанистану и Марока. Аниматор Леон, у догварки з Елемиром ше фокусовал на спортски активносци и ученє анґлийского и сербского язика. Як зауважел Леон, у кампу досц присутни и нєдошлєбодзени опиваюци средства, а єдзенє и гиґиєна на барз нїзким уровню. За кратки час Леон упознал велї жалосни приповедки особох медзи котрима Зеин и Алия зоз Ираку и Абдула зоз Сириї. Зеин 24-рочни правнїк котри пре нєсиґурносц живота у Ираку вєдно зоз младшим братом и ище даскелїма младима рушел до Заходней Европи. Путовал вшелїяк, та и скриваюци ше под гайзибаном, а скоро погинул кед з младшим братом преходзел през гори у Греческей. Цикави бул и Абдула 28-рочни леґинь котри добре знал анґлийски и Леон му помогол направиц його власни клип на УоиТиЬе каналу. После того Абдула пошол зоз кампу. Як видзиме, хаснователє того кампу ше нє длуго затри­ мую у нїм и нє лєгко у кратким чаше найсц прави способ як помогнуц там дзе им найвецей потребне. о. В. В.

ОПШТИНА ВЕРБАС РОЗПИСАЛА КОНКУРС

ПОМОЦ ЗА ЕНЕРҐЕТСКУ САНАЦИЮ Општина Вербас розписала явну поволанку за софинансованє мирох енерґетскей ефикасносци на фамелийних хижох и квартельних будинкох на териториї општини Вербас за 2021. рок. Максимална учасц општини Вербас и Републики Сербиї до 50 одсто вкупней вредносци роботох по прияви, зоз ПДВ-ом. Вкупни плановани средства општини Вербас и компе­ тентного Министерства, за убудовйованє и набавянє материялу за термичну изолацию вонкашнїх мурох и закрицох

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

виноша 1 500 000 динари, а така сума обезпечена и за набавянє и убудовйованє облакох и вонкашнїх дзверох з провадзацима будовательнима роботами. Право участвовац на явней поволанки маю гражданє ко­ три сполнюю шлїдуюци условия - же би подношитель при­ яви бул власнїк фамелийней хижи лєбо квартеля на териториї општини Вербас, же би мал даєден з доказох за квартельни обєкт (доказ о вибудови обєкту пред приношеньом предписаня о вибудови, будовательне допущенє достате през порядни поступок обезпеченя допущеня, будователь­ не допущенє достате з поступку леґализациї, ришенє о озаконєню, лєбо доказ же започати поступок леґализациї), як и же би подношитель вимирел обовязки цо му сцигли по основи порциї на маєток. Подношитель прияви може конкуровац виключно за єдну миру. Шицки додатни информациї, як и потребни образци, заинтересовани гражданє можу найсц на општинским сайту. Конкурс отворени до 8. октобра 2021. року. О. Р.

РУСКЕ СЛОВО 7

НАШО МЕСТА

ПОГОРШ АНА ЕПИДЕМ ИЙНА СИТУАЦИЯ И У НОВИМ САДЗЕ

У ЄДНИМ ДНЮ КОЛО 200 НОВОИНФИЦИРОВАНИХ У єдним дню до ковид амбуланти у Новим Садзе ше явя коло 700 людзе, од хторих коло 200 позитивни на вирус корона - виявел на початку того тижня за РТВ директор новосадского Дома здравя Веселин Боят. По його словох, число вакцинованих, хтори маю симптоми Ковида, на уровню статистичней гришки, односно занєдзбуюци є, и при нїх клинїчни слики слабши. Тото цо окреме бриґує, як гварел Веселин Боят, то же ше прешлого тижня у єдним дню явяли коло 450 людзе, а тераз тото число знач­ но звекшане. Амбуланта у Новим Садзе роби до 22 годзин, а директор Дома здравя здогадує же город Нови Сад ма єден респираторни центер, у хторим тераз робя дванац екипи, пулмолоґ и други специялисти. Перши Боатов совит то же шицки гражданє треба же би ше вакциновали, потим треба тримац дистанцу у

одношеню на други особи, ношиц маску у завартих просторийох, дезинфиковац руки и керовац места дзе масовни збераня людзох. М. Г. К.

У КУЛСКЕЙ ОПШ ТИНИ

ЯКП „КО М УН АЛЄ Ц ” ВЕРБАС

БЛАГЕ ПОРОСНУЦЕ ПОЗИТИВНИХ

НОВИ ЧЕЧУЦИ РАХУНОК

У прешлим тижню у местох општини Кула зазначени благе пороснуце нових позитивних случайох тестираних на вирус корона, та по неурядових податкох зоз Дома здравя то 129 особи, а у Руским Керестуре од того 4. По податкох зоз Заводу за явне здравє Зомбор, тиж евидентне звекшанє новоинфицированих пациєнтох од Ковиду-19 у цалим заходнобачким округу. У Зомборе нови случаї єст 427, у Кули 212, у Оджаку 199, а у Апатину 88 хорих. Цо ше дотика вакцинованя, зоз кулского Дому здравя найновши податки початком того тижня евидентую же потераз дати 13 493 дози, од чого з другу дозу ревакциновани 13 003 особи, а трецу дозу прияли 1 333 жителє. М. А.

8 РУСКЕ СЛОВО

Явне комуналне подприємство „Комуналєц” Вербас обвисцело гражданох же пременєни рахунок за уплацованє комуналних услугох. По сообщеню, уплацованє надополнєня за комунални услуги ЯКП „Комуналєц” мож окончиц на шалтеру у улїчки Сави Ковачевича 87, лєбо на шицких отворених местох за уплацованє (пошти, банки, будки), як и електронски на чечуци рахунок 200-250050-70. Рекламациї мож доручиц писмено по пошти, особнє у управним будинку подприємства, лєбо на мейл оґйсе@кошипа1асугЬа8.г8. Приявиц хибу, як и достац информациї, мож на число телефона 021/ 706 575, локали 114, 129. О. Р.

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

те5Іа@ гизке5Іоуо.сот

СХАДЗКА СКУПШ ТИНИ ОПШ ТИНИ ШИД

СТАБИЛИЗОВАНЄ ФИНАНСИЙОХ На схадзки Скупштини општини Шид 21. септембра, зоз хтору руководзел предсидатель СО Шид Тихомир Стаменкович, пред одборнїками була 21. точка Дньового шора. Розпатрена и прилапена пременка и дополнєнє Одлуки о буджету општини Шид за 2021. рок. Уровень планова­ них средствох 1 558 650 000 динари, сообщене на општинским сайту. Цо ше дотика буджета Општини, руководзели зме ше лєм з єдним прин­ ципом, а то же би бул справедлїви. Нє правиме плани хтори нє можеме витвориц. Сиґурни сом же по конєц 2022. року стабилизуєме финансиї у шидскей општини же бизме могли вельо вецей пенєжи укладац до култури, спорту, образованя, инфраструктури... Тиж, и же бизме гражданом указали же Општина нє служи пре задоволєнє особних, алє задоволєнє потребох шицких гражданох, без огляду на їх роки, пол, образованє, социялну катеґорию, политичну опредзелєносц, чи жию на

Ж РИДЛО БАТРОВЦИ НОВА СТУДНЯ

ОБЕЗПЕЧИ ШЕ ЛЄПШИ КВАЛИТЕТ ВОДИ

Предсидатель општини Шид Зоран Семенович и директор ЯКП „Водовод” Шид Александар Йованович прешлого тижня обишли жридло Батровци, општински водовод хтори подмирює зоз воду за пице дзешец населєни места шидскей општини, дзе у цеку роботи на дзиравеню новей студнї. Тераз општинске жридло продукує 120 литри води у секунди. Нова студня будзе глїбока 165 метери.

- Нова студня допринєше же би бул лєпши квалитет и достаточне количество води за пице. Зоз копаньом тей студнї обезпечели зме шицким хасновательом општинского водоводу потребне количество води, у периодзе од три до пейц роки - гварел директор ЯКП „водовод” Александар Йованович. М. Г. К.

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

валалє, лєбо у Шидзе - визначел предсидатель Општини Шид Зоран Семенович. У предлуженю схадзки за окончователя длужносци директора ЯКП „Стандард” менована Славица Сремац, потим прилапени Звит о витворйованю приходох и приманьох и запровадзованя розходох и видаткох Одлуки о буджету оптини Шид у першей половки 2021. року. Розпатрени и Звит о ступню ускладзеносци планованих и реализованих активносцох у ЯКП „Водовод”, „Явне ошвиценє, услуги и отримованє”, „Стандард” и ЯП „Урбанизем” за першу половку 2021. рока, рочни Звит о роботи ПУ „Єлица Станивукович - Шиля”, як и Звит Народней библиотеки „Симеон Пишчевич” о примопредаваню материялох археолоґийней завичайней збирки „Ґрадина на Босуту”. М. Г. К.

АҐЕНЦИЯ ЗА БЕЗПЕЧНОСЦ ТРАНСПОРТА

АВТОШЕДЗИСКА НАЙМЛАДШИМ Родичом зоз териториї општи­ ни Жабель у тим мешацу додзелєни трицец дзецински автошедзиска, кед отримане и преподаванє о їх правилним хаснованю. Општина Жабель участвовала на конкурсу хтори розписала Аґенция за безечносц транспорту Републики Сербиї, зоз цильом подзвигованя свидомосци гражданох о значносци хаснованя дзецинских шедзискох, сообщене на општинским сайту. Предсидатель Општини Жабель Урош Раданович визначел важносц едукациї о безпечносци у воженю, як и кельо важна свидомосц гражданох о почитованю законских одредбох у транспор­ ту.

- Општина континуовано унапредзує безпечносц транспорту, о чим шведочи и додзельованє автошедзискох, цо запровадзуєме уж даскельо роки. Предлужиме и у будучносци обезпечовац сиґурносц у транспорту, уключуюци и орґанизованє розличних акцийох у сотруднїцтве зоз полицийну станїцу у Жаблю и з Аґенцию за безпечносц транспорта - гварел Раданович. М. Г. К.

РУСКЕ СЛОВО

9

ЕКОНОМИЯ У НОВИМ САДЗЕ ОД 18. ПО 24. СЕПТЕМБЕР ОТРИМАНИ 88. МЕДЗИНАРОДНИ ПОЛЬОПРИВРЕДНИ САЯМ

СЕРБИЯ АҐРАРНИ ЦЕНТЕР РЕҐИО НА Пише: Мартица ТАМАШ

На отвореним саямским просторе и у галох свойо найзначнєйши продукти з обласци аґрара, лову и риболову виложели 800 викладаче зоз 17 жемох швета. На сайме у истим термину отримани и 53. Медзинародни саям лову и риболову и Саям еколоґиї

БЕЗПЛАТНИ ТЕСТ ЗА УХОД При уходзе на саям вакциновани нащивителє указали потвердзенє о вакцинованю, а гевти хтори нє вакциновани, могли войсц з потвердзеньом о прелєжаним Ковиду, о неґативним ПСР тесту, або на уходу могли безплатно зробиц неґативни антиґенски тест. Новосадски саям за тоту нагоду, у сотруднїцтве з городом, обезпечел швидки антиґенски тести, чия цена урахована до цени уходнїци. Тестиранє було окончоване при уходзе до Сайму и тота процедура по особи тирвала менєй як дзешец минути.

10 РУСКЕ СЛОВО

Новим Садзе од 18. по 24. септембер, после павзи прешлого року, пре пандемию Ковида 19, успишно орґанизовани 88. Медзинародни польопривредни саям, на хторим свойо продукти, услуги и други потенцияли представели вецей як 800 викла­ даче зоз 17 жемох швета. Виложени найновши трактори, комбайни и польопривредна механїзация, статок, конвенцийни и орґански продукти и гевти з ознаку ґеоґрафского походзеня „Сербски квалитет”. Жем партнер тогорочного Польопривредного сайма Ческа, а нащивителє мали нагоду стретнуц ше и зоз привреднїками зоз Италиї, Голандиї, Мадярскей, Шпаниї, Босни и Герцеґовини, Билорусиї, Польскей и Русиї и видзиц їх продукти. Саям отворела министерка тарґовини, туризма и телекомуникацийох Татяна Матич, а на отвераню бешедовали и предсидатель Покраїнскей вла­ ди Иґор Мирович, пред си дате ль Вла ди Ре публи ки Серб скей

У

Радован Вишкович, амбасадор Ческей Републики, його екселенция Томаш Кухта, заменїк городоначалнїка Нового Саду Милан Дюрич и ґенерални директор Новосадского сайма Слободан Цветкович. ПОЗНАТИ И ПРИПОЗНАТИ У ЕВРОПИ И Ш ВЕЦЕ Министерка Татяна Матич гварела же успишне орґанизованє єдного з найугляднє й ший са й мох у Евро пи, у знач но пре ме нєтих условийох у одношеню на звичайни, доказ же живот муши исц далєй и же мушиме научиц жиц з вирусом, як и же Новосадски саям з тим потвердзел же є познати и припознати у реґионалних, европских и шветових рамикох. Сербия у тим тижню, под час отримованя сайма, сиґурно будзе центер реґиона кед слово о польопривреди и поживовей индустриї, хтори барз важни за рост нашо­ го БДП-а. Найвекше задовольство же ше вельке число компанийох зоз швета, праве на сайму, упозна з тарґовищом Сербиї, же ше на сайму подпише велї контракти и же велї предлужа сотрудзовац - гварела Матичова и визначела же треба предлужиц з вакцинованьом, же би кажде дало свойо доприношенє у борби з пандемию.

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот Предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович оценєл же отверанє Польопривредного сайма, у околносцох пандемиї, з хтору цали швет жиє вецей як рок, вельки дзень, нє лєм за орґанизаторох, алє и викладачох и нащивительох и же є символ врацаня до порядних цекох жи­ вота и роботи.

- Розполагаме з нємалима привреднима ресурсами и продукцийнима капацитетами и маме виковну традицию у польопривреди, хтора найважнєйши конар привреди у Войводини и Сербиї, цо одредзує и одношенє Покраїнскей влади ґу аґрару. Од 2016. року звекшани аґрарни буджет и число обласцох хтори ше субвенционує, за - си сте ми за на вод нь о ва нє, пре ши рй о ва нє стат карских фармох, погонох за преробок овоци и желєняви, под зви го ва нє про цив ка мен цо вих мре жох и пла сте нїкох за орґанску продукцию. Окреме важна потримовка младим у руралних штредкох, за чию демоґрафску окреме Сербию як найзначнєйшу жем реґиону, як подруобнову у тим року уложени 200 милиони динари - гва- че винїмно важне за сотруднїцтво у обласци польопри­ рел Мирович. вреди и поживовей индустриї. На сайму участвовали 13 Вон на я вел же у на и ход за цих двох ро кох у Во й води ни фирми з Ческей. будзе вибудована подполно автоматизована система за Од 2017. року представяме ше на Националним одбрану од каменцу. После радарского центру Фрушка штанду, та так и того року, кед зме „Жем партнер” Поль­ гора, хтори у функциї, до вибудови радарских центрох опривредного сайма - гварел Кухта. Предсидатель Влади Републики Сербскей Радован Ви­ Самош и Байша будзе уложене 1,4 милиярди динари. шко вич ви значел же Сер бия на й знач нє й ши вон ка шнь отарґовински партнер и найвекши инвеститор у Републи­ ЧЕСКУ ПРЕДСТАВЕЛИ 13 ФИРМИ ки Сербскей и же Польопривредни саям важни за преАмбасадор Ческей у Сербиї Томаш Кухта на отвераню ширенє привредного сотруднїцтва. гварел же Ческа оддавна препознава Заходни Балкан, а ВАЖНИ И ЗА ПРИВРЕДУ НОВОГО САДУ

ПРИШЛИ ОПАТРИЦ ЦО ЄСТ НОВОГО

За ме нїк го родо начал нї ка Но во го Са ду Ми лан Дю рич гварел же саямска индустрия ма найвекши чкоди пре Медзи численима нащивителями Польопривред­ пандемию, же город зробел вельо же би ше предлужело ного сайма, стретли зме и наших людзох, з тей нагоди з Руского Керестура. да лєй и ви значел же отри мо ва нє то го са й ма ма по зи тив Давид Шанта пришол на Польопривредни саям з ни вплїв на розвой економиї Нового Саду и ширше. По пайташом. його словох, город моцно потримує орґанизованє Мед- Я першираз пришол на Польопри­ зинародного польопривредни саям. Закончел сом Медицинвред но го са й му, з ро ка на ски факултет, тераз мам одстажирац и рок звекш ує средства у вец найсц роботу у фаху, але интересуе буджету за потримовку поме и польопривреда, яки новосци єст у льопривреднїком, продуполь опри вреди. ко вате ль ом пожо ви, а Ройко Владимир зоз Руского Керестуокрем ну ува гу по шве цує ра гва ри же ро би у тапе та ра, а лю би и мла дим поль о при вред нї польопривреду. ком.

- Мойо ридичи и бачи робя у польо­ Ґенерални директор привреди, польо ме интересуе одмаНовосадского сайм а Слолючка, вше сом любел пойсц на польо, Владимир Ройко и Давид Шанта бодан Цветкович гварел та и тераз, любим присц на саям видзиц цо ест нового. же капури сайма за нащиНадьово, Джамбасово - Мирко, Дарко, ви те ль ох буду отво ре ни Дориян, Анета и їх оцец Славко, хтори ка жди дзе нь, за ключ ни з ше занїма з польопривреду и статкарпиятком 24. септембра од ством: 9 по 19 годзин. Поєди- Шицко нас интересуе, а найвецей нєч ни уход нї ци ко штали трактори. Старши синове уж роками зо 600, а колективни 400 ди­ мну приходза на саям, а тоти мали дзенари. За пензионерох, ци першираз пришли. Найволїме мехадзеци од 7 роки до 12 ро­ нїзацию, трактори, а и овци зме при­ ки, як и за школярох и шли видзиц, бо и сами дома тримаме студентох у колективних овци. Прешейтаме ше, поопатраме, нет нащивох карта коштала барз велька гужва, та можеме шицко Надьово, Джамбасово - Мирко, Дарко, 250 динари.■ на мире видзиц - гутори Славко. Дориян, Анета и їх оцец Славко 24. СЕПТЕМБЕР 2021.

РУСКЕ СЛОВО 11

ЕКОНОМИЯ МИХАИЛО АРВА З РУСКОГО КЕРЕСТУРА ПРЕРАБЯ И ПАСТЕРИЗУЄ ЖЕЛЄНЯВУ

КВ А Л И ТЕ Т НА П Е Р Ш И М М Е С Ц Е Михаило Арва зоз Руского Керестура о идеї преробку желєняви роздумовал ище як штредньошколєц керестурскей Ґимназиї, пред коло седем роками, а однєдавна почал робиц и на реализациї тей идеї. После законченей Висшей технїчней школи у Новим Садзе, на напряму Електронского дїлованя, похопел же виробок андроид апликацийох нє тото зоз чим ше жада занїмац у живоце, та ше одлучел за розвиванє приватного бизнису а тоту идею пришол, як гвари, прето же його родичи вецейрочни продукователє рижних землєдїлских и заградкарских продуктох, та же би ше цо рационалнєйше вихасновало нєпопредану желєняву од­ лучел ю прерабяц. Затераз предава преробени квашени огурки корнишони, мишану шалату, айвар и филети червеней паприґи, а у зависносци од поглєдованя, так ше буду розвивац и його афинитети ґу преширйованю асортимана. Мойо ше роками занїмаю з польопривреду, та як ше желєняву предавало дома на велько, и на ма­ лих пияцох, вше ше правело даяки звишок продуктох. Тото цо ше нє попредало на пияцох, а за нашо обисце нам нє були потребни таки количества, одлучел сом прерабяц. Досц сом роздумовал о тим цо би було интересантне и цо би найлєпше преходзело, та сом ше одлучел за квашени огурки, мишану шалату, айвар и филети червеней паприґи - приповеда Михаило и предлужує...

Н

ПОСЛЕ ВИГЛЄДОВАНЯ И КОНСУЛТАЦИЙОХ, РУШЕЛА ПРОДУКЦИЯ Консултовал сом ше з риж ним а фаховима особ а­ ми и о преробку и о вибору адекватней машини, понеже маш ини нє таки тунї, а после их нє так лєгко анї предац. Потим сом купел дупликатор за варенє айвару, як и маш ину за пастеризацию . Консултовал сом ше з єдним чловеком з Беоґраду, хтори по фаху технолоґ, и вон ми дал даяки совити коло вибераня рецептурох и способу пастеризациї хтори би мнє одвитовали. Айвар поведзме правим з бареней, нє зоз пе­ че ней папри ґи, по да я ким сво їм ре цеп ту, алє на нїм применю єм пастеризацию по совиту того технолоґа з Беоґраду - толкує Михаило. После вельо виглєдованьох и консултацийох зоз искуснима фаховцами, продукция могла почац. Но, як гвари Михаило, рок и за огурки и за паприґу бул досц сушни, та род зменшани, цо спомалшело и дальшу роботу, поне­ же Арвово до дунцох пакую лєм свою желєняву, о хто­ рей окреме водза рахунку же би була квалитетна, без штучних адитивох и конзервансох.

12 РУСКЕ СЛОВО

- За початок сом купел штири и пол тисячи дунци, з тим же аж кед рушиш робиц видзиш же теория єдно, а пракса друге. З початку ми було у цилю наполнїц коло 1 500 дунци огуркох, а застановел сом ше на коло 700, по­ неже пре вельки горучави огурки на полю нам згорели. Того року аж и сам одкуп огуркох тирвал менєй як прешлих рокох. ПРОДУКУЄ ЗОЗ ВЛАСНИХ РОШЛЇНОХ Досц того завиши яки рок. Ми хаснуєме лєм свойо продукти, нє купуєме их, найвецей пре хемию. Сотрудзуєме зоз аґрономами хтори нам водза хемию и пирсканя на полю, та цо ше того дотика можем ґарантовац квалитет. Ш ицки продукти правим без конзервансох и штучних адитивох, одробим лєм пастеризацию. Цо ше дотика мишаней шалати, ю сом затераз поробел єдну ту­ ру у пастериз атору, та ю по фришко почнєм правиц у векших количествох, понеже наша капуста ище нє дошла. Кед почала доходзиц була драга, ишла коло 70 ди­ нари на велько, та ю вец волїм предац швижу, бо зоз та­ ку цену капусти нє рентабилне ю предавац преробену у дунцох - толкує Арва и предлужує...

- И зоз паприґу зме почали робиц понеже тераз сезона. Но, и ту рок дакус подруцел цо ше дотика коли­ чества паприґи, та у зависносци кельо будзе швижей паприґи на полю, тельо будзе и преробеней. Чежко 24. СЕПТЕМБЕР 2021.

екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот плановац количество на точно, бо робота завиши од велїх факторох, алє рахуєм же би требало буц коло 2,5 тисячи дунци наших продуктох. ЗА ТЕРАЗ ПРЕДАВА ЗОЗ ДОМУ Михаило затераз продукти предава з дому, найвецей ше рекламує прейґ дружтвених мрежох, а як гвари, найлєпша реклама кед є по препоруки задовольних купцох.

- Затераз продукти предаваме з дому, гоч маме и даяки канали дистрибуциї за Нови Сад и Беоґрад. Плановал сом направиц сайт, алє кед предаваш прейґ сайту, то таке исте як и кед маш предавальню. Порциї исто вельки. Велї предаваю прейґ Инстаґраму и Фейсбуку, и думам же то затераз досц добри способ рекламованя, алє найлєпши кед ше за це пречує од людзох. - гвари млади поднїматель и додава же конкуренция на тарґовищу велька, та затераз о понуканю продуктох векшим тарґовинским ланцом, нє роздумує.

- За предаванє по векш их маркетох треба мац и вельке количество, вони одредзую цену, треба плациц место на полїчки хторе кошта голєм даяки 5 000 евра лєм за єден продукт, а тоти фирми виплацую аж о даскельо мешаци. Так же за таке предаванє треба мац вельке количество роби, а ту и вельо векши трошки. Прето нам циль гоч и менше количество, алє же би си­ ровина була преверена и квалитетна, без емулґаторох и рижних додаткох. - гвари наш собешеднїк. Кед слово о цени, дунчик кваш ених огуркох, корнишонох, и филети червеней паприґи Арвово предаваю по 150 динари, миш ана ш алата 120 динари, а айвар 350 динари.

ПОКРАЇНСКИ СЕКРЕТАРИЯТ ЗА П РИВРЕДУ И ТУРИЗЕМ

РОЗПИСАНИ ДВА НОВИ КОНКУРСИ После усвоєного ребалансу буджета у септембру за тот рок, Покраїнски секретарият за привреду и туризем обявел нови явни конкурси з обласци привреди и туризма вкупней суми 70 милиони динари, пренєсол сайт Покраїнского секретарияту за привреду и туризем.

По словох покраїнского секретара Ненада Иванишевича, Покраїнски секретарият за привреду и туризем 15. септембра розписал два нови конкурси - то Конкурс за потримовку женскому поднїмательству и Конкурс за потримовку орґанизатором манифестацийох на териториї Войводини. Покраїнски секретарият з тима конкур­ сами додзелює субвенциї з цильом звекшаня конкурентносци, односно вкупного розвою поднїмательства и туристичних дїялносцох у АП Войводини.

- То за нас барз значни конкурси. Статистични подат­ ки указую же зме ище нє досцигли 50 одсто учасци женох у власнїцкей структури привредних дружтвох, прето барз важна потримовка поднїмательком. У вибераню кандидаткох будземе водзиц рахунка и о тим келїм женом обезпечую роботу. Максимални сума по субвенциї 400 тисячи динари, а суми подзелєни по наменох - гварел Иванишевич. Поднїмательки можу конкуровац за набавку новей опреми лєбо за рефундованє репроматериялу. Други конкурс потримовки манифестацийом наменєни нєвладовим орґанизацийом котри зоз своїма програмами - Того року маме лєм стандардни, менши дунци. У афирмую войводянске туристичне понукнуце през туристично-привредни манифестациї, а можу конкуровац зависносци од цени сировини, така цена и мнє уходзи до продукциї. Чи то паприґа, капуста, чи корнишони... и туристични орґанизациї при локалних самоуправох. Тре ба ту вец ура хо вац и ам ба ла жу, по треб на и ро ботСекретарият зоз конкурсом за женске поднїмательна моц, понеже ше затераз ручно шицко роби, бо ма­ ство пласує 20 милиони динари, а за орґанизованє лєбо шини за таке досц драги, так же на основи того форучаствованє на манифестацийох одредзени средства у муєме и цену. Даєдни людзе ми гварели же можем суми од 50 милиони динари. предавац и по векшей цени, медзитим, мнє циль и же Конкурс за женске поднїмательство отворени по 30. би то людзом було доступне и же бим продукти посептембер, за манифестациї по 1. октобер 2021. року, а предал. Нєт смисла випродуковац 5 000 дунци, ценїц заинтересовани шицки додатни информациї и образци свою робу, а вец да вона мешацами стої у маґацину. можу найсц на сайту Покраїнского секретарияту за гвари М ихаило и заключуює же кед би ше му уложепривреду и туризем и на мобилней апликациї Секрета­ на инвестиция врацела о два, три роки, бул би цалком рияту у рубрики „Явни поволанки”. задовольни. ■ Ан. Медєши О. Р.

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

РУСКЕ СЛОВО 13

ДУХОВНИ Ж ИВОТ

КИРБАЙ У ДЮРДЬОВЕ

МАРИЙОВА ПОНЇЗНОСЦ ВШЕ АКТУАЛНА Швето Рождество Богородици и свой Кирбай, Дюрдьовчанє з госцами з Ново­ го Саду и Ґосподїнцох преславели вовторок, 21. септембра, зоз шветочну Слу­ жбу Божу хтору предводзел парох кулянски о. Дамян Кича. Сослужели о. Дарко Рац, о. Владимир Еделински Миколка, о. Алексий Гудак, о. Данил Задрепко и о. Борис Холошняй. Домашнї паноцец о. Михаил Холошняй шпивал у Хору „Розанов”, а шпивали и члени тогорочней лєтней дзияцкей школи у Дюр дь о ве. Апостол читала Ксения Вереш, а о. Владимир Еделински Миколка у своєй казані наглашел же Мария, мац Божа, зоз свою шлєбодну волю гварела „Най ми будзе по слове Божим”, прецо вона и велька, и понїзна.

- Мария прилапела, як бизме нєшка поведли, якишик ризик. А чи ми лєгко прилапюєме ризик, окреме у ду­ ховних стварох? Мац Божа поцихи вошла до историї спашеня, и ми ше можеме на ню упатрац як треба жиц,

од нєй можеме учиц як хасновац шлєбоду - гварел о. Владимир. Як гварел о. Михаил, церква у Дюрдьове пошвецена ище 1900. року, а того року хвиля послужела, та було и надосц шатри на вашарскей часци Кирбаю. М. Г. К.

ШВЕТО У КОЦУРСКЕЙ ПАРОХИЇ

СРИМСКА МИТРОВИЦА

ПОЧИТУЙМЕ МАЦЕР БОЖУ

МОЛИТВА ЗА ПОЧАТОК ЦЕРКОВНОГО РОКУ

У грекокатолїцкей церкви Успения Пресвятей Богоро­ дици у Коцуре вовторок, 21. септембра, преславене заповедане швето Рождества Пресвятей Богородици. Читану, вельку Службу Божу служел парох коцурски о. Владислав Рац, а присуствовало красне число парохиянох. У казанї парох надпомнул шицким присутним же би нєшка, у тей церкви котра пошвецена праве Пречистей Дїви Мариї, препознали и духовну вредносц, же би пришли винчуюци єй, и здогадли ше тей велькосци з яку вона одпочала и прияла свою животну драгу, же би ше слово Боже уселєло до нєй.

- Ми, як дзеци нєбесней мацери, чувствуйме блїзкосц духовну и зродносц по котрей жадаме радовац ше зоз ню вєдно. Же би ше и надалєй старала, хранєла, чувала нас шицких, давала нам сили и моци и заступала у на­ ших потребох - визначел у казанї о. Рац. О. Р.

14 РУСКЕ СЛОВО

З оглядом на тото же нови церковни рок, Начало Индикта, почина 1./14. септембра, и того року 12. септембра ше до церкви у Сримскей Митровици зишли як старши, так и наймладши, же би ше помодлєли и прияли благослов за нови церковни рок, а тиж и початок школского року. Вони шицки принєсли и свойо школски ташки, старши були швичкаре при читаню Євангелиї, а вец шицки зоз запалєнима швичками прияли окремни благослов, прейґ молитви и зоз полїваньом швеценей води. Євангелия читана о Исусовим благослову дзецох и зау­ ваги апостолом и старшим же до Царства Божого нє мож войсц кед нє будземе як тоти дзеци. Апостол читал бого­ слов Филип Суботич, а на концу шицким дзецом парохиї одшпиване „Многая и благая лїта”. о. В. В.

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

сІиИоупі@ги5ке5Іоуо.сот

О. МИХАЙЛО МАЛАЦКО ( 1955- 2021 ) Нєсподзивано, 16. септембра, у Руским Керестуре, у 67. року живота, упокоєл ше парох керестурски и катедрални, протоєрей ставрофор о. Михайло Малацко. Народзени є у Руским Керестуре 28. фебруара 1955. року од оца Йоакима и мацери Леони. У Керестуре закончел основну школу, а ґимназию у Риме у Українскей папскей семинариї святого Йосафата. У Риме почал и студиї дзе закончел два ро­ ки филозофиї, а вец прешол до Заґребу на теолоґию. Маґистровал у Риме, на тему о владикови Дионизийови Нярадийови. Оженєл ше зоз катехеткиню, Златицу Буїла, зоз хтору мал тройо дзеци: Кристину, Дионизия и Тадея. Источашнє ви­ ховали и панїматково шестри хтори остали широти: Мануелу, Саню, Марияну и Владимиру. За священїка го пошвецел владика крижевски кир Славомир Микловш 18. септембра 1994. року у Руским Керестуре. Такой бул меновани за капелана у Руским Керестуре, и на тей служби бул до октобра 1999. року. Теди бул ме­ новани за пароха у Шиду, а 2003. и за декана сримского. У Шиду обновел парохиялни дом и у велькей мири Владическу лєтну резиденцию у хторей ше находзи и наша церква Преображеня Господнього. Од 15. авґуста 2008. року поставени є за пароха керестурского и катедралного, з оглядом же керестурска церква святого Миколая, зоз формованьом Апостолского еґзархату за грекокатолїкох у Сербиї и Чарней Гори 2003. року до­ стала статус катедралней церкви. Дня 6. децембра 2008. року отец Малацко меновани за протоєрея ставрофора. И у Керестуре обновел церкву святого Миколая, а у єй фундаментох збудовал окремну крипту за наших упоко­ єних владикох. Робел и на обнавяню Водици, а там ше влапел и до вибудови дому Емаус. Ище як богослов преложел на руски язик и окреме на українски язик и за друкованє пририхтал Илустровану библию за младих хтора обявена 1989. року. Вецей роки бул и професор у Малей семинариї у Риме, познєйше и

на Теолоґийно-катехетским институту у Суботици. Бул ношитель духовного живота у керестурскей парохиї, а и ширше и дал вельке доприношенє у роботи Каритасу и Християнского часописа Дзвони и зоз своїма написами, а у младосци писал и поезию. О. Малацко бул активни и у музичним живоце прихильни шпиваню як духовней, так и народней музики. Ище од штредньошколских дньох мал радио знїмки у богословским хору, а познєйше у Керестуре бул член и хлопского и мишаного хору зоз рижнима дириґентами, тиж и у окремним и заєднїцким хору Катедрали и Дому култури, донєдавна. Ту зоз своїм добераним басом бул член квартету хтори знял и ЦД з рускима и українскима народнима шпиванками. У єдним зволаню бул и член Нацоналного совиту Руснацох. Єрейске хованє о. Малацка зоз Служби Божу у катедрал ней цер кви святого Миколая предводзел парох коцурски о. Владислав Рац, а сослужели 22 священїки зоз нашей Епархиї, представителє зоз Крижевскей, и даскельо священїки римокатолїцкого обряду. Од покойного о. Малацка, попри фамелиї одпитали, ше и велї вирни керестурскей парохиї, зоз суботицкей дзе тиж бул парох, и шидскей и з велїх других наших парохийох. Од почитованого о. Малацка одпитали ше и велї други госци и його приятелє зоз рижних местох, як и представителє велїх наших институцийох починаюци од Националного совиту Руснацох, месних и локалних власцох. У мено епархиї од покойного ше одпитал о. Владислав Рац, а у мено крижевскей о. Владимир Седлак, а пренєшене сочувствиє и од владики зоз Саскатуну и наших священїкох зоз Канади. Обряд хованя у храму закончени зоз обходом коло цер­ кви три раз. О. Малацко поховани на керестурским теметове. Вичная памят! [о. Р. Миз]/М. Афич

У СРИМСКЕЙ МИТРОВИЦИ И БЕОҐРАДЗЕ

ПАРАСТОС ЗА О. МАЛАЦКА И О. ВОВКА З оглядом же нєдавно поховани о. Малацко бул и дочасови управитель парохиї Вознесения Господнього у Сримскей Митровици, од юния до ав ґуста 2003. року, парохиянє ше сцели помодлїц за ньго, та так внєдзелю, 19. септембра, одслужени парастос, а парох о нїм винєсол дзепоєдни животни заслуги, як за парохиї у котрих службовал, так и за общу Церкву. Як сами вирни приповедали, паноцец Малацко мал чежку улогу у тим периодзе кед приходзел зоз Ш иду служиц до М и­ тровици, бо парох о. Стефан Питка, тиж так як и вон, нагло и нєсподзивано умар.

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

Вирни Митровчанє ше после Служби досц длуго затримали на аґапеу. Понеже у прешлим тижню була и седемрочнїца шмерци бувшого митровацкого пароха о. Зиновия Вовка, парохиянє до моли­ тви улючели и його благородну душу. Тиж так истей нєдзелї и вирни бео ґрадскей парохиї св. Кирила и Методия одслужели парастос за о. Малацка котри од початку потримовал снованє тей парохиї и приходзел на Кирбай зоз керестурским хором и Културним дружтвом, а вельо раз и наказовал, та го вирни запаметали як окреме доброго и мудрого паноца. о. В. В.

РУСКЕ СЛОВО 15

КУЛТУРА И ПРОСВИТА ЗМИСТИ ЗА ДЗЕЦИ И СОТРУДНЇЦТВО МЕДЗИ РУСКИМА ИНСТИТУЦИЯМИ

ЛИТЕРАТУРА ЗА НАЙМЛАДШИХ МУШИ БУЦ ЗАБАВНА, АКТИВНА И ПЕСТРА

Пише: Олена ПЛАНЧАК-САКАЧ

Уои іиЬе канал Кизке зіоуо га гігесі НВУ „Руске слово” од 2019. року отворело Ютюб канал Кизке зіоуо га бгесі, на котри кладзе анимирани змисти и писнї, котри пред тим видати як сликовнїци, або приповедки. Так потераз положени приповедки „Як Вивирка виволала вселенску катастрофу”, анимация Анї Гудак зоз кнїжки Штефана Гудака „Кудлик Пудлик чека ґазду”, „Марсовци” виривок зоз кнїжки Саши Палєнкаша (котри сам зробел и анимацию) „Вселенски корабель”, як и цали сликовнїци „Як ше тройо прашатка рихтали за жиму” авторки Любици Фа-Гарди, за котру анимацию направел Йован Живкович и „Весели и розшпивани руски буквар” котри илустровала Мария Ковачевич, а писню одшпивал Сашо Палєнкаш по методолоґиї виховательки Емилиї Костич, а по мелодиї познатей Моцартовей композициї „Дзецинска писня” (12 варияция у Ц-дуру).

16 РУСКЕ СЛОВО

- Сликовнїца Карусел задумана як едукативно-воспитна литература, хтора нєшка муши провадзиц интересованя дзецох. З оглядом на вельочислени наставни и звонканаставни активносци, як и прицагуюцу моц интернету и змистох хтори вон понука, литература за дзеци муши буц пестра, забавна и активна на таки способ же поруша дзеци на роздумованє и участвованє. Му ши их мотивовац знука, зобудзиц им авантуристични дух и оможлївиц сознаня хтори задоволя їх любопитлївосц - Анамария Ранкович ликовнїца „Карусел”, котру вєдно ви­ дали НВУ „Руске слово” и Завод за културу войводянских Руснацох, прави приклад як би у рускей заєднїци требало випатрац сотруднїцтво медзи институциями на проєктох за дзеци, котри нє лєм же буджетски драги, алє вимагаю одредзене знанє и професийни капацитет, котри ми часто нє маме. Порученє ту ясне - мушиме „збиц шори” и робиц зоз заєднїцкима моцами.

- Правенє змистох за дзеци то єдно цале ремесло - од початней идеї до мултимедийного оживйованя прейґ рижних технолоґийох реализациї, чи то налїпки, виф арбйованка, або авдио-визуални змисти. Кед кажда орґанизация будзе себично сама за себе видавац худобни зм и­ сти за наймладш их, бодай би видала, а дзе ци нє почувствую ви да нє як се бе блїзке, вец дармо - гвари наш перши со-

С

бешеднїк др Борис Варґа, директор НВУ „Руске слово” . ДЗВЕРИ ОТВОРЕНИ ЗА СОТРУДНЇЦТВО На прикладзе сликовнїци „Карусел”, НВУ „Руске слово” цалком отворело дзвери партнером и цала сликовнїца з налїпками, у ствари, редакторски и авторски проєкт Анамариї Ранкович и Анї Гудак, односно Заводу за културу войводянских Руснацох. НВУ „Ру­ ске слово” помогло зоз глєданьом средствох и финализацию проєкта - гварел нам Варґа. Важне такой одмалючка зобудзиц интересованє за руску кнїжку, прето же ше так будує авдиториюм за шицку тоту видруковану и будуцу литературу за старших. Поставя ше питанє хто то шицко будзе читац кед нє вибудуєме публику, кед дзеци буду волїц читац кнїжки и патриц видео змисти по сербски и анґлийски.

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

киІІига@гизке5Іоуо.сот - Барз важне же би нам литература за дзеци була прицагуюца и анґажуюца. Пер­ ши крочай ґу тому направени у креїрованю сликовнїци зоз налїпками хтори ше виштригує. Кус векши то годни сами поробиц, а гевти менши з помоцу родичох и фамелиї. На таки способ мотивуєме заєднїцке участвованє у интерпретованю змистох сликовнїци. Други крочай одноши ше на анимированє часцох сликовнїци, же бизме и онлайн швет збогацели зоз змистами по руски и же би було цо понукнуц дзецом як алтернативу - визначела наша друга собешеднїца Анамария Ранкович, директорка Заводу за културу войводянских Руснацох.

сийного уровню, уровень котри можеце найсц у найопременших кнїжкарньох и при моцних комерцийних видавательох, котри видаваю тисячни тиражи. Попри змисту и квалитетней технолоґиї важна и цена. Так нашо сликовнїци коштаю 300­ 400 динари прикладнїк, а на сезонских попустох од 30 одсто и тота цифра досц нїзша и наисце доступна каждей фамелиї, та нє мож повесц же даєдно дзецко нє може у пакецику за Миколая, Крачун, або Дїда Мраза мац тоту луксузну кнїжку. НВУ „Руске слово” нє жада заробиц, алє лєм уложиц до нових виданьох. Сам сом почувствовал цо значи мац сликовнїцу котру лю­ биш, зоз прекладом на руски язик „Шеднї най по бе шеду є ме” Ду шка Ра до ви ча и Ду Ж е у заєднїци исновала велька потреба за сликовнїцами за дзеци доказ прешлорочни леґендарни „Ф арби” и „Родзини”, котрим тираж и предани за рекордни 25 днї, чого нїґда нє було у ист ориї нашей Установи - Борис Варґа

Барз важне надпомнуц и же ше достало финансийну потримовку особох и институцийох за змисти за дзеци, так друк сликов­ нїци „Карусел” виплацела держава Украї­ на, котра препознава потреби змистох за дзеци при рускей заєднїци, бо пред двома роками тиж финансовала сликовнїцу за на­ ймладших „Весели буквар”. Видаванє сли-

шана Петричича кед сом як дзецко буквално спал и знал ю напамят - гвари Варґа.

- Почали зме под час корони зоз онлайн роботнями, прейґ проєктох Завод финансо вал ани ма циї на по стоя ци при по вед ки и перши анимациї у сотруднїцтве зоз Новинарску асоцияцию Руснацох, а партнерски зоз НВУ „Руске слово” надбудуєме сликов­ нїцу Карусел и зоз анимированима змиста­ ми - гвари Ранковичова.

Источашнє така литература мотивує и родичох ж е би вєдно зоз дзецми читали тоти приповедки и так креативно и хасновито препровадзели час зоз своїма наймладшима. Попри тим помага родичом у воспитаню дзецох, можебуц у даєдних ключних моментох у розвою дзецка Анамария Ранкович

ковнїци тиж зробене дзекуюци финансийней потримовки Ксениї Ґрамаго зоз фаме­ лию зоз Зєдинєних Америцких Державох. СЛИКОВНЇЦИ НА ПРОФЕСИИНИМ УРОВНЮ - У моїм директорским штиророчним плану обо вя зни до ро ка два публи ка циї за дзеци, а найлєпше кед маме сликовнїцу за наймладших у едициї „Заградка” и кнїжку з илустрациями за кус старших у едициї „Русалка” . Медзитим, нам ше удало видац вельо вецей, та так у НВУ „Руске слово” маме рочнє 4-5 публикациї за дзеци и аж по два сликовнїци. И то сликовнїци профе24. СЕПТЕМБЕР 2021.

Теарз на шоре правенє анимациї сли­ ковнїци „Карусел” на рускословским (Ки$ке $ їоуо га іїгєеі) и заводовим Ю тюб ка­ налу, котре ма „ожиц” сликовнїцу (опать антерфиле). Помали здобуваме искуства и у тим новим медийним виражованю и без визуализациї, як старши гваря, рисо­ ваних филмох, нє будзе прилапйованя зми стох з бо ку но вих ґене ра ци й ох дзе цох, гвари нам Варґа и предлужує, котри уж вецей патра видео як цо читаю. Так ше учи руски язик, писмо, култура. Змисти за дзеци би требали буц алфа у будуцих страте ґ и й ох Ру сна цох, бо без то го нєт напредок, нєт будуцих читачох, та вец анї тих хто бешедує по руски.^

РУСКЕ СЛОВО 17

КУЛТУРА И ПРОСВИТА ВЛАДОВИ НЯРАДИЙОВИ УРУЧЕНА НАЦИОНАЛ НА НАГРАДА „РКО АКТЕ КІІТНЕМОКІІМ”

КОРУНА ПОДОБО ВЕЙ ТВОРЧОСЦИ Подобови уметнїк Владо Няради з Вербасу перши лауреат найвекшей Националней награди за русинску уметносц Ивана Мана йла „Рго Агїе Риїіїепогит” котру додзелює Шветова рада Русинох, Фондация Федора Манайла и локална самоуправа места Вац у Мадярскей оту визначну награду ше додзелює поєдинцом, уметнїком и творительом за значне доприношенє розвою, напредованю и замерковани резултати з обласци презентациї, творчосци, русинскей подобовей творчосци шицких державох дзе жию Русини. Кажда держава, членїца Шветовей ради Русинох котру творя дзешец жеми, мала можлївосц предложиц по єдного свойого кандидата за награ­ ду. Владу Нярадия предложела Руска матка зоз Републики Сербиї. Награда уручена на XVI Шветовим конґресу Ру­ синох у Кринїци у Польскей, котри отримани од 9. по 11. септембер 2021. року, а у мено добитнїка награду приял член Шветовей ради Русинох за Републику Сербию Дюра Папуга, котри награду уручел Владови Нярадийови.

- Тота награда на даяки способ и коруна моєй подобовей творчосци, алє то нє значи же ше я на тим застановим и же вецей нє будзем робиц циклуси подобових роботох вязаних за Руснацох. Сиґурно же ше през даяки нови ци­ клуси, нови подобово роботи, народзи и даяка нова за-

Т

ЦИКЛУС „КАРПАТСКИ МИТ” Познати його циклуси уметнїцких роботох вязаних за руске културне нашлїдство „Карпатски мит”, „На­ шлїдство”, „Етно колажи” и „Атлантида”. Тиж, позната и його мапа ґрафикох „Карпатски мит” видата 2014. року, од котрих ше една находзи у колекциї Ґалериї Матици сербскей у Новим Садзе, а други мапи у колекцийох музейох, Националного совиту Руснацох у Републики Сербиї и приватних колекционарох. О подобовей творчосци Влади Нярадия писали вецей як трицец подобово критичаре и историчаре уметносци. думка и настаню нови дїла котри буду представени и звонка рускей националней заєднїци, на виставох дзе сом досц присутни, як у Сербиї, так и у иножемстве. Кед сло­ во о Сербиї, можем повесц же Беоґрад тот котри ми дава можлївосци же бим ше и вецей раз зявел на даєдних знач­ них виставох котри орґанизує Здруженє подобових уметнїкох Сербиї, як и на виставох у других Културних центрох Сербиї - визначел з тей нагоди Владо Няради. По його словох, помали ше враца ґу даяким своїм уметнїцким проєктом котри вязани и за мейл-арт, котри робел дзеведзешатих рокох прешлого вику. Прицагує го тото, як додал, же би ше врацел пар крочаї назадок и приказал свойо роботи и зоз тей обласци.

- Попри тим же ше часто врацам на даяки циклуси своїх подобових роботох, уж рок и пол, кельо тирва и то­ та пандемия, робим на найновшим циклусу „Початок конца”. Циклус ше розвива и далєй, настало и єдно солидне число подобових роботох, а уж сом их и викладал на даєдних заєднїцких виставох. Тото цо ми ше пачи же циклус наишол на позитивни думаня и критики, а и ми­ ло ми же даєдни роботи колекционаре зоз Сербиї уж маю у своїх колекцийох и присутне досц добре интере-

18 РУСКЕ СЛОВО

сованє. Практично, тоти роботи зазначую єден час. Єд­ ного дня кед тота пандемия нєстанє, будзе як єдна часи историї зазначена на тих подобових роботох. А гоч и да­ лєй после того будзем робиц на тим циклусу, тоти робо­ ти нє можу дац таку моцну слику як тоти котри робени праве у чаше корони - заключел Няради. Спомнути вербаски уметнїк децениями присутни на домашнєй и странскей уметнїцкей сцени. Няради у нашей жеми и иножемстве свойо дїла потераз викладал пейдзешат седем раз, а колективно на виставох зоз жирийом, салонох, биєналох и триєналох вецей як седемсто раз. Награди доставал за малярство, рисунок, мейл-арт, ґрафични дизайн, уметнїцку фотоґрафию, драму и сати­ ру. Автор є вецей як трицец, углавним медзинародних проєктох, як и вецей инсталацийох, перформансох и сценоґрафийох. Автор є и осем драмских текстох, а ма статус самостойного подобового уметнїка. Нярадийово уметнїцки дїла заступени у ґалерийох, музейох и збиркох у нас и у швеце. Леґати його уметнїц­ ких дїлох ше находза у Музею Козаре у Приєдору у Босни и Герцеґовини, и у Сербским културним центру „Святи Сава” у Суботици. Збирка його малюнкох ше на­ ходзи и у Доме здравя „Велько Влахович” у Вербаше. Заступени є у петнац моноґрафийох, антолоґийох, лексиконох, енциклопедийох, едицийох и атласох. Член є Здруженя подобових уметнїкох Сербиї, Здруженя подобо­ вих уметнїкох, применєних уметносцох и дизайн ерох Сер­ биї, Союзу здруженьох подобових уметнїкох Войводини, Здруженю подобових уметнїкох, применєних уметносцох и дизайнерох Войводини, Дружтва новинарох Сербиї. Вецей як петнац роки Владо свойо уметнїцке знанє и искуство преноши на млади, алє и старши таланти котри нєшка успишни уметнїки, школяре уметнїцких школох и добитнїки числених наградох. Зоз своїма наступами и акциями Владо Няради ше заклада за снованє ґалериї и музею при Руснацох, з огля­ дом на тото же нє исную таки институциї у Сербиї анї у єдним месце дзе жию Руснаци.^ О. Русковски 24. СЕПТЕМБЕР 2021.

СЕПТЕМБЕР 2021. рок

Л

и

п

и

ц

ім

г

ЧИСЛО 9

Ася ПАПУҐА

щ

р

н

е

СЛОВО

Х О Д ЗЕ Н Є ПО ВАЙ Ц О Х Совити за ходзенє по вайцох: Мушиш мерковац. Осторожно. Змирено. З лїву ногу мушиш стануц на гевти два вайца з лївого боку. Алє отримовац ровновагу. Ровновага и компромис найважнєйши. А ти певни, та похопюєш же мушиш дац од себе шицко цо можеш. З єднаку чежину стануц на обидва вайца, же би нє пукли. То ци нє треба. Нїяк. Права нога у воздуху. Прето ровновагу отримуєш з руками. Кед же спущиш лїву руку, права нова годна заквачиц даєдно вайцо а нє дай Боже, може ше случиц и же ше заплянташ. Но, то найгорши сценарий, о таким анї нє думай док нє мушиш. Значи, кед звладаш схопносц отримованя ровноваги з руками, на коню ши. Аж ци конь анї нє треба, досц ши сам себе. Е, тераз лїва нога уж почина церпнуц. Мушиш безпечно спущиц праву ногу и преруциц чежину цела на ню. Обидва руки и далєй єднак у воздуху. З крайом ока добре ошацуй кадзи маш спущиц ногу. Глава ци муши стац ровно, пре ровновагу, то ци уж ясне. Ага, там на право гевти три вайца скоро єдно на другим. Станеш на стреднє, а з пальцами на половку верхнього. З пету на половку споднього. Лєгко и нїжно. Поцихи. Розтерец лїву ногу. Можеш ю и зогнуц у колєну, дакус одпочинуц, кед сцеш. А и циркулация нєобходна напевно. Кед то зробиш, маш право дац себе значку. Бо ши мудри и схопни. У таким йоґа положеню можеш себе допущиц аж и дихац. Но, алє нє барз длуго. Меркуй. То зна буц спреводзка. Може ше случиц же ше барз опущиш, та ци зной капнє з чола. Нє направи єдна капка чкоди, розуми ше, алє ци тота новонастата нєочекована ситуация годна погубиц порядок и вплївовац на концентрацию. А кед ше ище збудзе и таке же ци ше закруци у глави, вец ци аж гуя. Прето, досц було одпочивку. Енки випросцай тоту зогнуту лїву ногу и шацуй кадзи ю маш положиц. Кед ци ше то уда, а мушиш вериц же ше уда, бо вира єден з найвекших факторох, е вец ши звладал тоту технїку. Победзел ши. Браво ти. И тераз крашнє, сцерпено повтор шицко. Ровно єднак, єдно те исте. И так вично. Бо так треба. Лєбо ходз як шицок нормални швет. Тоти вайца и так нє насправди ту. Лєм ци их хтошка положел до глави.

24. СЕПТЕМБЕР 2021

РУСКЕ СЛОВО 19

Л и т е їи м щ іш

------------- -СЛОВО

зоз т

іш т ом

о. Михайло МАЛАЦКО (1955-2021)

ЦУДЗИНЦОВИ Обачиш тоти спукани ґамби Як у шивей цмоти Молитву шептаю, Тоти зранцовани руки, Цо на метални глас дзвона До чола ше дзвигаю, Обачиш того діда згорбеного И того роботнїка вистатого, Уробену мацер, Хлапчика змурцканого... Стретнєш веселу свадзбу, Склєнчину, вино, погари, Остатню драгу умартого, Залюбени п а р и . И тоти поля обачиш Стиднути у влажней молги Дильови обачиш Зоз шлїдами полни. У поспаним рану, У далєких гонох Ардзави плуг дорушиш Орошеним зоз знойом коньох, Щарнєту копу, Косцанїк старого коча, Коровче дзиве И... опиташ ше ми, Чом тото шицко м и л е . Рим, 12.12.1972. (Обявене у Християнским календаре за 1976. рок)

НОЦАМИ Часами през шмих ноцних очох Чуєм зуби лєва гладного, Глухи подкови, шкрип кочох, Чуєм ґладиятора млого... Долу мешац шепта у габох, У шивосци прешлого, Шепта з косцами шпяцих рабох О слави Рима давного. Шнїю над Вичним дзвони стари, Пантеони, Колосеї, Шнїю бої мечи а р д за в и . Чуц марш леґиона м ертвого. Возношим з Весталку очи До горизонту д ал єко го . Рим, 24.10.1973. (Обявене у Християнским календаре за 1977. рок)

20 РУСКЕ СЛОВО

24. СЕПТЕМБЕР 2021

Іііегаіигпе@гизкезІоуо.сот

Кристина АФИЧ * * *

Идзем долапиц мешац, тату! Вон мир до моєй души злїва Цо памятки на вичну младосц вишива. Долапим мешац и заруцим циґонь. Можебуц ше ми заквачи сон Цо сказку на уха шепта Док ше шептачови слиза у оку скрива Слунка будзе вше Та зоз нїм нє вредзи блукац.

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

Долапим тот мешац уж нєшка Та най гутори хто цо сце. Мнє мало пове вельо А вон вельо нє приповеда. Вон ми вери, та ше ми прето и споведа. Чува за мнє найкрасши колїсанки Най их прешлїдзим познатим и нєпознатим. И цо тераз робиц? Прицагнуц мешац ґу себе чи лєм шнїц на нїм завше?

РУСКЕ СЛОВО 21

■ ^^т о в о Ф рушкогорка (псевдоним Олґи Латкович, нар. Сеґеди)

Д ЇД О В

С О Н

аселєли ше з далєка. Людзе бо гобойни до­ брого шерца и вредни. Бида их ту до г нала. Пришли вони до родного краю. Валали вельки, хижи високи, алє празни. У єдней од тих хижох змесцела ше велька фамелия од трох братох зоз ище живим оцом. Оцец, тот добри оцец, шиви, че­ сни дїдо бул вожд шицким, цо ту пришли. Стари ше дїдо перши вечар помодлєл Богу и лєгнул до посцелї. Длуго му нє пришол сон на уморни очи. Чи нам ту будзе добре? Пришло му на розум, а дораз ше за тим почал дїдо питац: Чом ту нєт людзох? Модлєл ше заш и дзековал Богу, же тоту ноц преспал, алє слизи му лєм чечу. То обачел його найстарши син, злєкнул ше и запитал: „Апо, чи ше вам дацо нє добре пришнїло, бо знаце, цо ше першу ноц шнїє то будзе правда. Так народ гутори. „Пришнїл ше ми, сину, страшни сон. Кед з роботу готови будзеце, придзце шицки и будзем вам приповедац” . Кус потим пришли вони шесцеро и пошедали коло дїда. Стари, котри бул ище вше смутни, почнє припове­ дац: „Питал ши ше, сину, чи ше ми дацо зле нє при­ шнїло. Злєкнул ши ше, да ше сон нє виполнї бо то була перша ноц у нашим новим дому. Я знам, же грих у сни вериц и нє бо-м ше, же то будзе правда, алє на концу то до нас стої... Шнїло ше ми, же сом ишол опатриц жито, чи узрете. Ишол сом попри гевтого велького лєса, цо зме го вчера видзели, кед зме пришли. Припатрал сом ше на тоти красни дуби цо так високо виросли. Патрел сом и пришло ми на розум, чом ми тоти стари дуби баш нїч нє поведза о историї того красного, пустого краю. Витор лєгки пришол, лїсце на дубох заколїсал помали. Зашушло лїсце, а мнє ше привидзело же ми одвит дало „баш нїч.” Так попри лєса обачим поток. Там далєко видзел сом дзе велька рика тот поток до себе прияла. Мило ми було шицко тото патриц. Зрадовал сом ше, як нам ту будзе крашнє. Нараз зачуєм плач силних малих дзецох. Маме мали дзеци у обисцу, ето ту сце три мацери и кажда ма чада. Знаю вони вецей раз шицки вєдно плакац, алє то анї з далєка нє так. Таки плач нїґда сом нє чул. Яґод да ше вельки валал з людзми у сами дзе­ ци претворел, а дзеци, да вреща, плачу, стукаю? Цо да зробим, Як да их умирим? А їх нє видзим, лєм их чуєм? Можеце себе подумац як ми було. Кед нам дзецко лєм єдно плаче аж нам робота зоз рукох сцека и ми понагляме да го умириме. Я ту помогол би тим дзецочком алє як? ‘Дзе сце мили дзе­ ци’ скричим да вас умирим, да вам поможем. Чом же так горко плачеце? ‘Нє годни ви, добри дїду, ґу нам.’ ‘Ша, алє чом так плачеце голєм ми то повеце, бо ми уж пречежко тот ваш йойк слухац.’ И єден

Н

мили глащок през плач ми почнє приповедац гевто, цо сом кус пред тим сцел од старого дуба учуц: Дїдочку добри, нє годни ви нас умириц. Здрави будзце за добру дзеку. Ми вас вчера видзели, кед сце пришли. Ви нашо браца и лєпше же ви пришли на нашу груду жеми як цудзи людзе. Прето вам жадаме: добре пришли а лєпше нашли! Ми гевти нєнародзени дзеци хторих нашо мацери нє сцели прияц бо були у страху же нє будземе мац з чо го жиц. Забули ше вони опитац ‘Чом зме на швеце?’ Думали же чловек през пихи нє може жиц и зато тота наша жем, тот красни край, остал пусти. Чи можеме, дїду, а да нє плачеме, кед ше нашей историї сетиме? Нашо дїдове бранєли виру и тот шумни край през телї роки од нєприятеля. Нє бра­ нєли го пре себе, алє пре нас. Пришол векши нєприятель - то були гевти жени, цо нє сцели буц нашо мацери. О, дїду, задармо нас сцеце умириц. Ми плачеме и будземе плакац, а ви нас охабце идзце свойов драгов. Меркуйце, да маце добри жени, кед сцеце, да нашо жалосне дружтво нє будзе ище векше, а плач силнєйши. Кед одаваце вашо дзивки, нє одправяйце их лєм зоз гудацами и шпиваньом, алє их на сами пред научце, яку длужносц беру на себе. Цо маю робиц за душу свою и рода людского. Ви уж стари, оздаль вас послухаю, а ми будземе плачуци патриц як голєм наш брат жиє и напредує, кед ми нє могли.’ „Ето дзеци.” - заверши дїдо свойо слова. „Прето я нєшка рано плакал, да нє будзе и нам так.” ■ (Обявене у „Руско-українским алманаху бачванско-сримских писательох" зоз 1936. року)

Число ушорел Саша Сабадош, Илустрациї: Ярослав Планчак

22 РУСКЕ СЛОВО

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

киІІига@гизке5Іоуо.сот

У ГОРОДСКИМ МУЗЕЮ У ВЕРБАШЕ

ПРЕДСТАВЕНИ „ОШМИХ ПОРЦОЛОВЕЙ ФИҐУРИНИ” У Городским музею у Вербаше штварток, 16. септембра, отримана промоция кнїжки „Ошмих порцоловей фиґурини” котра друкована на чесц 95-рочнїци од народзеня познатей театралней и филмскей ґлумици Ирени Колесар. Моноґрафия, котра реализована у рамикох проєкта „Ирена Колесар - парадиґма правдивей уметносци”, видата концом 2020. року, у виданю Дружтва Руснацох зоз Сримскей Митровици и Новинарскей асоцияциї Руснацох з Нового Саду. Пририхтовач тей свойофайтовей моноґрафиї о Ирени Колесар ґлумец зоз Сримскей М итро­ вици Владимир Балащак, а у твореню моноґрафиї участвовали и члени Дружтва Руснацох зоз Сримскей Митровици и Новинарскей асоцияциї Руснацох, як и числени визначни колеґинї и колеґове зоз театру и филма котри зазначели свойо здогадованя на Ирену Ко­ лесар, позарядову особу и уметнїцу. У рамикох истого проєкта настал и авдио-видео запис „Здогадованя” ав­ торки Олґи Карлаварисовей. На промоциї моноґрафиї о леґендарней филмскей геро­ їни послевойновей Югославиї бешедовали члени ушорйовацкого тиму Ирина Г арди-Ковачевич и Єлена Перкович, як и пририхтовач моноґрафиї Владимир Балащак.

- Окрем того же Ирену и мнє вяже исти завичай, сримске фрушкогорє, валал Беркасово, та аж и даяки родзински нїтки, найважнєйши мотив же бим пририхтал тоту моноґрафию и роками робел на нєй було тото же Ирена Колесар представяла фундамент югославянскей кинематоґрафиї. Бавела у першим югославянским филму „Сла-

Е

вица , котри досцигнул милионску патреносц, а як пер­ ши повойнови филм, бидному народу на тих просторох ше здал як лїк на рану и отамаль тота єй енормна популарносц. Ирена була єдна крегка, нїжна, над'звичайна персона, и як Мира Ступица гварела, вона була як порцолова фиґурина, алє з другого боку и барз шмела. Фун­ даменти котри вона поставела остали тварди по нєшка - визначел Балащак. Промоция моноґрафиї „Ошмих порцоловей фиґурини” була провадзена и з виставу фотоґрафийох. Прейґ виста­ ви могло ше дознац вельо о театралней роботи Ирени Ко­ лесар, чийо партнере на сцени тиж були и доаєни театра, як цо то Марко Тодорович, Мия Алексич, Бранко Плеша, Рахела Ферари, М иша Янкетич и Иван Бекярев. Ирена Колесар ше остатнї трицец роки поцагла з ґлуми до анонимносци, алє же є анї пол вика после того нє забута, шведочи праве тота моноґрафия. О. Р.

НА 30. ДНЬОХ М ЛАДИ Х ПОДНЇМАТЕЛЬОХ У ЗОМБОРЕ

НАГРАДЗЕНИ И КЕРЕСТУРСКИ ҐИМНАЗИЯЛЦИ На 30. „Дньох едукативносци младих поднїмательох и иноваторох” хтори прешлого тижня отримани у Зомборе, свойо ориґинални идеї представели школяре зоз основних и штреднїх школох зоз заходнобачкого округу. Наградзена и єдна екипа ґимназиялцох керестурскей Школи. На дводньовей манифестациї хтора отримана у городскей хижи, 14. септембра представени роботнї о вироб-

ку бизнис-плану и значносци поднїмательства, а други дзень, 15. септембра, школски тими презентовали свойо дїловни идеї хтори сами обдумали, а з тей нагоди була и пригодна културна програма. Зоз Основней и штреднєй школи „Петро Кузмяк” участвовала екипа ґимназиялцох I класи руского оддзелєня у хторей були Андрея Надь, Лора Новакович, Анамария Малацко и Ґлориян Штранґар зоз професорку Терезку Катона и зоз свою идею завжали треце место. Зоз керестускей школи участвовала и младша екипа осмакох котру творели Анита Чизмар, Емина Бики, Матея Папуґа и Елена Шомодї зоз наставнїцу Лидию Пашо. „Днї едукативносци младих поднїмательох” отримана у орґанизациї Союзу пренаходзачох Сербиї, а з потримовку медзи другима и Министерства младежи, Покраїнского секретарияту за образованє. З тей нагоди, привитуюци манифестацию, покраїнски секретар за високе образованє и науково-виглєдовацку дїялносц проф. др Зоран Милошевич, наглашел же ше будучносц будує на фундаменту здравих ресурсох и младих людзох котри креативни. М. А.

РУСКЕ СЛОВО 23

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАША ГОСЦИНСКА: ВАНЯ ГУДАК З ВУКОВАРУ

Н Є З В И Ч А Й Н А УЧ И ТЕ Л Ь КА Тот хто одрастал на валалє у значней мири могол предпоставиц зоз чим ше будзе у живоце занїмац. Парастску роботу часто дзеци нашлїдзовали од своїх родичох, алє вше було и тих цо ше пошли за дацо виучиц, чи за дохтора, або учителя... Так було дараз. Миклошевчанє мали велїх учительох и учительки, алє таку учительку як Ваня Гудак нєшка, у своєй историї ище нє Агнетка БАЛАТИНАЦ

М ЛО ЗКО ІА ЛШКОУАК

і/СІКОУАК -игорї*® М2/ 441 » '

647

к и векшина дзецох хтори рошню у наших руских валалох у Сриме, Ваня перши крочаї у култури започала у фолклорней секциї. Мали валал часто вимага од дзецох же би були активнєйши на вецей подручох як цо то у векших городох, та прицисок на дзеци дзекеди и пребарз вельки. Но, млади су, сце ше им, шицко их цикави, а родичи задовольни же им дзеци час препровадзую праве на таких местох. И Ваня ше уписала на фолколорну секцию до КУД „Яким Ґовля” у Миклошев цох, алє попри танцованя, мала ище єдну нєзвичайну любов - фодбал. У малим стредку покус нєзвичайне же би дзивче бавело фодбал, окреме нє у екипи зоз хлапцами. Алє, з другого боку, праве мали стредок и дава таку можлївосц, нєт вельо дзеци, та ше вельо того як лєм мож прилагодзує ґу условийом таки яки су. Так и Ваня достала свою нагоду. И нєшка Микло шевчанє при по ведаю о тим же яка чкода же нє пошла до даякого професийного клубу, же ше нє була фодбалерка, бо барз добре бавела, гваря же аж лєпше и од дзепоєдних хлапцох.

Я

24 РУСКЕ СЛОВО

По стредню школу Ваня жила у Миклошевцох, а дзецинство добре памета, и гвари, було прекрасне. ТЕРАЗ ЛЄМ РЕКРЕАТИВНО - Гоч сом народзена 1992. року, нє мали зме мобилни телефони и подобни ґеджети зоз хторима ше нєшкайши дзеци забавяю. Ми ше ище вше бавели на джмурки, з лабду, чи на вибиваци, або зме лєм оганяли лабду и правели ше же бавиме фодбал приповеда Ваня о своїх здогадованьох на дзе цин ство. И попри тим же барз любела танцовац у фолклору, якошик волєла фодбал. Понеже насту пи на мани фе ста цийох зви чайно през викенд, а теди и фодбалски змаганя, дацо мушело одпаднуц. У єй случаю, одпаднул фолклор. М ала лєм 13 роки кед почала тренирац и бавиц за женски фодбал ски клуб „Вуко вар” хто ри нєшка, нажаль, вецей нє иснує, алє вона ма барз красни памятки на тоти часи.

- Дзекеди и нєшка, гоч зме вецей нє у лиґи и нє змагаме ше, позбераме екипу и 24. СЕПТЕМБЕР 2021.

УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

тераз уж як ветеранє одбавиме єдни з другима себе за „душу” - ошмихує ше наша собешеднїца и толкує: - Кед почнєцє бавиц фодбал на 13 роки, а нєшка, як я маце 29, назва „ветран” можебуц и одвитуюца, алє якошик ше по рокох старосци нє чувствуєм ветерански, гоч по рокох бавеня мож и розумиц - гвари вона. ГОНЄЛА ШИЦКО ЦО МА МОТОР И КОЛЄСА - Одвше сом любела дацо гонїц. З оцом и з братом то бул трактор кед ишли на польо, дакеди авто кед ми го дахто дал. Чого ґод сом ше могла дорвец, прицаговало ме. А вец ми ше якошик очи отворели - приповеда нам Ваня о своїх дилемох и одлукох. Ж адала сом гонїц, алє ище баржей других учиц. Уписала сом ше до школи за инструкторку, односно урядово було би то - вожачка моторних превозкох, односно Инструкторка Б катеґориї. Ваня ше у Винковцох вишколовала за инструкторку, и после 300 годзинох, могла других учиц.

- И задумайце, нашла сом роботу у моїм фаху - приповеда Ваня през шмих. А знаце дзе? Опитала нам ше зоз зацикавеносцу у гласу чи потрафиме... И ми ше нашмеяли, бо валал мали, а анї Руснацох нєт вельо, та ше скоро шицки познаме.

СТРЕДНЯ ШКОЛА И САМОСТОЙНОСЦ Кед сом мала почац до стредней школи, преселела сом ше до квартелю до Борова. Уписала сом ше до стреднєй тарґовецкей школи и добре ми ишло, окреме же сом там мала дїда, бабу и родзину. Школа тирвала три роки, а я жадала закончиц штиророчну стредню школу, та сом ше штварти рок позарядово уписала за комерциялисту. Закончела сом и очековала же почнєм робиц, мац свой динар. Алє як то уж звичайно кед млади доставаю роботу, и я робела лем штири мешаци. Ясне же сом була розчарована, и роздумовала сом же нє шор буц родичом на хрибце кед сом здрава. А єдине цо ми було понукнуте, то келнерска робота. Нє бул то мой вибор за животне занїманє, алє цо ше могло, прилапела сом цо ше понукло и остала сом на тей роботи полни пейц роки - приповеда Гудакова.

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

- Праве так як сце подумали, у авто-школи „Дунай”. То приватна авто-школа хторей власнїк Звонко Мудри, наш чловек з валалу, а тераз жиє у Вуковаре. у Заґребу сом достала лиценцу за окончованє тей роботи. Барз сом там задовольна. Конєчно робим тото цо любим - констатує Ваня. Опитали зме ше єй чи ю школяре слухаю, та и о чежини тей роботи, алє Ваня скромно гутори же ше єдни ґу другим присподобюю, а кед ше дацо так люби, вец нїч нє чежко.

- Нїч то нє страшне, маме дупли команди. Шицко ше помали научи, треба лєм мац сцелосци и сцерпезлївосци, як права учителька - гвари вона и толкує же лиценца инструкторки тирва штири роки, односно, кажди штири роки ше поклада испити же би ше лиценцу предлужело. Кед зме ше єй опитали чи ю прицагує пойсц робиц до заходних жемох дзе єй у тей хвильки власни брат, гвари же за таким нє ма жаданє.

- Кед бим насправди була прициснута з даяким чежким материялним станом и кед бим нїґдзе нє могла найсц роботу, вец бим вироятно пошла, алє за тераз найволїм же сом ту. Ваня на своїм Фейсбук профилу обявює и прекрасни пейзажни слики, а гвари, то ище єдна єй любов, окреме же тераз телефони постали таки моцни як цо дакеди були фотоапа­ рати.

- Можем повесц же сом зоз своїм животом задовольна. Робим роботу хтору любим, дзекеди зоз пайташами и пайташками, та и власну шестру, кед ми ше уда нагвариц ю, одбавим даяке рекреативне змаганє. Мам можлївосци путовац, любим сликовац, оцец и мац биваю нєдалєко од Вуковару, а нєдавно сом постала и тета. Лєм най так потирва - з ошмихом гутори Ваня, док ю мац уж випатра на капурки у Миклошевцох. ■

РУСКЕ СЛОВО 25

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ: АМАЛИЯ И ВЛАДИМИР ДЖУДЖАРОВО ПРЕСЛАВЕЛИ 60 РОКИ ЗАЄДНЇЦКОГО ЖИВОТА

Д ЕЦ ЕН И Ї ПРЕЛЄЦЕЛИ РАЗ-ДВА

Пише: Андреа МЕДЄШИ

Кажде малженство почина зоз обецунку же ше супружнїки буду любиц, почитовац и жиц щешлїво по конєц живота, медзитим, статистика указує же ше кажде штварте малженство у Сербиї закончи зоз розиходзеньом. Рижни причини прецо супружнїки после одредзених рокох надумаю рушиц кажде по своєй драги, алє мало єст таких хтори, попри шицких животних почежкосцох, вєдно дочекаю 60 роки заєднїцкого живота риклад такей малженскей пари Амалия и Владимир Джуджарово з Руско­ го Керестура хтори ше першираз упознали давного 1960. року, такой о рок ше и повинчали, а пред мешацом, 24. авґуста, преславели диямантску свадзбу. Як найкрасши хвильки и найвек шу радосц визначую народзенє своїх дзецох - Наталиї, Єлени и Янка, потим и осмерих унукох и штверих праунукох, а чежки периоди, хтори часц каждого живота, як гваря, найлєпше цо менєй споминац. Роки им прелєцели, тераз жию скромни пензионерски животи, а „ключ” длугого и щешлївого малженства була им фамелия и вира, довириє и тото же ше три­ мали єдно другого и у добрих, и у чежких часох.

- Упознали зме ше кед ми було 16 роки, на мой родзени дзень. Владови, ше того дня женєл пайташ, та сом зоз пайташками пошла „под свадзбу” опрез Мензи - почина андя Амала о своїм першим стретнуцу зоз терашнїм супругом Владом.

- Пайташ ше женєл, а я видзел яке то фине буц под покрейтку, та такой и я пожадал найсц дзивку. Теди сом мал 18 роки, кус вецей. Було то у фебруару 1960. року - надовязує ше бачи Владо, а його супруга предлужує: - Як зме ше упознали, о рок зме ше надумали и

П

26 РУСКЕ СЛОВО

побрац. Понеже ше теди ше нє могло винчац скорей 18 рокох, мушели зме пред винчаньом пойсц до провкатора, односно адвоката, до Кули, же би ми „направел” роки. так же сом 23. авґуста наполнєла 17 и пол роки, а 24. авґуста нам була свадзба - здогадує ше наша собешеднїца. ЧАСИ МЛАДОСЦИ По здо га до ваню стар ших, позната була „Зелена башта”, хтора була при Младежским доме и прицаговала велї ґенерациї младих. Було ту танцу, забави, франти, друженя, упознаваня, та як и велї други, и Джуджарово ше дзечнє здогадую як там препровадзовали свойо „часи младосци” - Всоботу зме ишли до кина, а внєдзелю на иґранку до „Зеленей башти” . У кину зме лєм шедзели, приповедали, дружели ше, а внєдзелю ишли на музику до Мензи. Здогадуєм ше, опрез Мензи, доокола були поставени лавки, та ше мацери ходзели 24. СЕПТЕМБЕР 2021.

УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

припатрац. И у „Зеленей башти”, од Маковского шора бул мурик, та и ту мацери ходзели закуковац, єдна прейґ другей ше ґрабали да видза цо роби младеж - приповеда з ошмихом наша собешеднїца. Ж ИВОТ НА САЛАШУ Же живот младих дакеди нє бул преткани лєм зоз друженьом и роз­ вагу, потвердзую и Джуджарово, и додаваю же ше чежко робело, а до динара, окреме до хижи, нє могло так лєгко дойсц.

- Млади теди нє плановали тельо вельо напредок як тераз. Вчас ше брали. И ми, як ше повинчали, пошли жиц на салаш. Там жил Владов брат з їх родичами, та нас було пецеро. Робели зме од рана до вечара. Но, як ше гвари, да маме тот розум а „гевти” роки, иншак бизме поступели. Заш лєм, млади треба цо скорей же би ше осамостоєли, же би ше им на старосц нє видз ело же робели на других, а же нїч нє мали. Но, алє теди були таки часи. Нє лєм ми так прешли - приповеда Амала. Теди, по словох Джуджарових, у валалє найвецей було конопи, хтора була главне жридло заробку, покля ше нє почало садзиц паприґу. И теди велї млади одходзели до иножемства, окреме до Австралиї и Нємецкей, алє бачи Владо живот у цудзини без своїх троїх дзецох, нє могол задумац.

- У валалє найвецей було конопи, вона була главна док нє пришла паприґа, а вец вона давала найвекши заробок. Нїзач ше тельо пенєжи нє доставало як з паприґи. Ми жеми нє мали вельо, та зме нє мали анї вельки приходи. Кед паприґа нє пошла як треба... було чежко. Було вельо трошки за парастох, а пенєжу мало. - здогадує ше бачи Владо и додава же кажди чежки момент за тоти 60 роки, бул вязани за нєдостаток пенєжу. О ПРЕШ ЛОСЦИ ЦО МЕНЄЙ, БО Ю НЄ МОЖ ПРЕМЕНТТТ - Теди барз вельо людзе ишли до Нємецкей, и добре заробели, алє и там хто як прешол. И я могол пойсц кед сом бул млади, алє нє могол бим витримац лєм два раз до рока видзиц дзеци. Кед сом видзел як шицки тройо бежа ґу мнє каждираз кед ше врацам зоз поля... нє могол бим без нїх. Та гоч бим и раз на дзень єдол. А було чежко. Но, борели зме ше як зме могли, а вше було и таких людзох хтори нам помогли, пожичели пенєж. Були зме парасти, та дзеци кед видзели цо ми робиме, гоч були мали, лапали ше и сами до роботи. Кед зме одходзели на польо, а син нє могол з нами, бо бул ище мали, та кричал нагнївано за нами - „будзеце видзиц док ви будзеце стари, та будз еце шедз иц под орехом, а я пойдзем на польо!” - памета бачи Владо, а його супруга предлужує: - Найважнєйше нїґда нїкому нє завидзиц. Хто цо ма, то його. Нїґда зме нє були таки же аж най ше розхориме, 24. СЕПТЕМБЕР 2021.

ПО СТАРИХ ОБИЧАЙОХ Як толкує Амалия, питанки у тот час були у „Керемпуху”, у будинку обок при нєшкайшим Доме култури, а свадзба була у Мензи. Млода з дому перше пошла до Керемпуху, дзе були и гудаци, на поладнє бул полудзенок, а по полудзенку отамадз ше млоди виберало...

- После питанкох ше ишло до винчаня, до церкви, а зоз церкви до Мензи. У Мензи була лєм млодийова родзина, а вечаром млодова родзина приходзела зоз тортами, млода их на дзверох дочековала и обочковала и то ше волало же приходза приданци. Потим ше служела вечера, и вец була свадзба аж до рана. Покус то чудне же ше питанково мушели розисц дому после питанкох, и вец приходзиц аж на вечеру, алє, так теди було - приповеда андя Амала. бо дацо сцеме, а нє маме. Тиж, барз важне, забуц шицки чежки хвильки и паметац лєм добре. Нє роздумовац о прешлосци и нє споминац ю вельо. Нє обтерховйовац ше з прешлосцу бо може лєм чкодзиц, а пременїц ю нє мож. Без огляду на шицко, младим бим совитовала най ше поберу, бо живот зоз пару вельо красши. Джуджарово и нєшка скромно жию. Як гваря, польоп­ ривредни пензиї им мали, по 12 000 обидвойо, та док поплаца рахунки, мало цо и останє. Но и попри тим, вони богатство нє мераю з пенєжом. Як гваря, їх найвекше богатство, и найкрасши хвильки вредни живота, вязани за їх дзеци, унуки, а тераз уж и праунуки, и да можу, гваря, мало єст того цо би пременєли.

- Барз нам швидко прешли тоти 60 роки. Кед ми дакеди стари людзе гуторели як то живот швидко прейдзе, я нє верела. Робиш, бежиш, оганяш за пенєжом, и док ше пообрацаш, живот прешол. Мали зме барз чежки часи алє... витримали зме. И дзеци, наисце, найвекше богатство и найвекша радосц. Маме и осмеро унучата и штверо праунучата. Прето зме и одлучели преславиц 60-рочнїцу шицки вєдно. Слизи радосци нам сами ишли. Нажаль, нєт вельо таки нагоди, бо кажде ма своєй робо­ ти, свойо обовязки, алє слава Богу ту су, нє сами зме, и то нам найважнєйше - закончує Амалия. ■

РУСКЕ СЛОВО 27

іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 16. септембра 2021. року нєсподзивано ше преселел до вичносци наш мили супруг и оцец и зохабел нас у велькей жалосци

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 16. септембра упокоєл ше наш мили оцец, швекор, дїдо и прадїдо

ЛЮБОМИР ВАРҐА (1926-2021) з Руского Керестура Занавше будземе чувац красни памятки на ньго. Син Янко зоз супругу Ирину, унука Мая Новтова зоз супругом Владом, унука Ясна Ковачова зоз супругом Михалом и праунучата Павле, Михайло, Геленка и Кристинка Спочивайце у мире Божим! ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 16. септембра занавше нас зохабел наш мили оцец, швекор, дїдо и прадід о

о. мр МИХАЙЛО МАЛАЦКО протоєрей ставрофор, парох керестурски (1955-2021) з Руского Керестура Дзекуєме ци за твою любов. У надїї воскресеня и ново­ го стретнуца, твоя супруга Златка и дзеци Кристинка, Дионизий и Тадей, як и Мануела, Саня, Марияна и Владимира зоз фамелиями Спочивай у мире Божим! ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 16. септембра преселєл ше до вичносци мой мили брат

Од шестри Натали Вичная памят!

о. МИХАИЛО МАЛАЦКО (1955-2021) з Руского Керестура Од Чапкових Фемки и Славка, и Сонї, Милана и Ивони Пешичових Най спочива у мире Божим!

28 РУСКЕ СЛОВО

Красни памятки на ньго у своїх шерцох вично чуваю його син Яким зоз супругу Марию, унука Таня Медєшова зоз супругом Борисом и дзецми Елеонору и Валентину, унука Мая Продановичова зоз супругом Теодором и дзецми Лану, Елену и Марком Спочивайце у мире Божим! ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 16. септембра, нагло нас напущел наш мили оцец, швекор, дїдо и прадщо

ЛЮБОМИР ВАРҐА (1926-2021) з Руского Керестура

о. МИХАИЛО МАЛАЦКО (1955-2021) з Руского Керестура

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 16. септембра преселєл ше до вичносци наш мили бачи

ЛЮБОМИР ВАРҐА (1926-2021) з Руского Керестура

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 16. септембра преселєл ше до вичносци наш мили

о. МИХАИЛО МАЛАЦКО (1955-2021) з Руского Керестура Од братняка Владу Пристойкового зоз супругу Марчу и дзивку Весну зоз дзецми Най спочива у мире Божим!

Памятку на його доброту и любов, побожносц и витирвалосц у вири и церпеню чуваю його син о. Владислав зоз панїматку Славицу, унука Амалка Гарди зоз супругом Кимом, унук Владимир зоз супругу Бранкицу и дзецми Вукашином и Нику и унук Ярослав Най спочива у мире Божим и най го Мария Водицова, котру так любел, приме до свойого мацеринского наручя! ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 16. септембра вечар през цали валал ше пренєсла нєсподзивана и жалосна вистка же ше упокоєл наш парох керестурски

о. МИХАИЛО МАЛАЦКО (1955-2021) з Руского Керестура Пошол ши нараз, без словох и поздраву. Єдна минута пременєла цали живот. Цихосц чежка, а чеканє даремне. Мили особи нє умераю, покля жию тоти цо их од забуца чуваю. Остатнї поздрав од Марчи Пристойковей зоз дзецми и їх фамелиями Спочивай у мире Божим!

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Нашому оцови

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Свойому милому дїдови Славови

ЯРОСЛАВ НАДЬ (1940-2021) з Руского Керестура

Дзекуеме же ши нас вше чувал, бавел ше з нами, учел нас робиц и совитовал же бизме ше вше медзисобно почитовали и любели. Твойо унучата: Мирко зоз супругу Таню, Аня, Андрий, Мая зоз суп­ ругом Тибийом, Филип, Марина, Матей и Мая Спочивай у мире Божим! ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Наш ому прадідовії Славови

ЯРОСЛАВ НАДЬ (1940-2021) з Руского Керестура Свою любов, доброту и щиросц зоз хтору ши нас пожертвовано учел и унапрямовал пренесол ши на нас у каждей хвильки нашого живота, же бизме були у медзисобней любови и злагоди. Твойо дзеци: Мижо зоз супругу Оленку, дзивка Марча зоз супругом Славком и дзивка Терезка зоз супругом Мижом Спочивай у мире Божим! ОСТАТНІ ПОЗДРАВ

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ

ЯРОСЛАВ НАДЬ (1940-2021) з Руского Керестура Бачикови од Надь Юлина зоз супругу Любку и сином Борисом Спочивайце у мире Божим!

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Нашому сватови хтори ше преселел до вичносци 18. септембра

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 18. септембра занавше нас зохабел наш шовґор

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

Хтори нас вше зоз ошмихом и радосцу дочековал и випровадзал, дзе­ куеме на сцерпезлївосци и любови. Твойо праунучата: Давид, Виктор, Сара, Тони, Адиона, Киара, Леон, Уна и Ана Спочивайце у мире Божим! ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 18. септембра занавше нас зохабел шовґор

ЯРОСЛАВ НАДЬ (1940-2021) з Руского Керестура

ЯРОСЛАВ НАДЬ (1940-2021) з Руского Керестура Братови Славкови од брата др. Юлияна зоз Немецкей зоз супругу Меланку, сином Борисом и дзивку Юлияну зоз фамелию Спочивай у мире Божим!

ЯРОСЛАВ НАДЬ (1940-2021) з Руского Керестура З вельким почитованьом, красни памятки на вас вично будземе чувац у наших шерцох. Сватово Ердельово Най спочива у мире Божим!

ЯРОСЛАВ НАДЬ (1940-2021) з Руского Керестура

ЯРОСЛАВ НАДЬ (1940-2021) з Руского Керестура Красни памятки на вас чува Папуґова фамелия Най спочива у мире Божим!

З любову и почитованьом, красни памятки на ньго навики будземе чувац. Нина Иринка и шовґор Славо Романово Най спочива у мире Божим! ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 18. септембра занавше нас зохабел наш шовґор

ЯРОСЛАВ НАДЬ (1940-2021) з Руского Керестура З любову и почитованьом, шовґра Славу вично буду паметац Славко Роман зоз супругу Наташу и їх дзеци, Владо Роман зоз супругу Ларису и їх дзеци и Єленка Роман Дропич зоз супругом Амедом и їх дзеци Най спочива у мире Божим!

РУСКЕ СЛОВО 29

іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 18. септембра занавше нас зохабел наш мили кум

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Братови Дня 4. септембра 2021. року пошол ши на други швет без поздраву, бо ше нїхто не наздавал, бул ши ище досц доброго здравя

ЯРОСЛАВ НАДЬ (1940-2021) з Руского Керестура З любову и почитованьом вичну памятку на твою любов и доброту буду чувац твой кум Михал и Мария Митьово и твойо кумчата Єлка и Оленка зоз фамелиями Спочивай у мире Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

ВЛАДА ГАРГАІ (1932-2021)

СЛАВОВИ НАДЬОРДЬОВОМУ (1940-2021) з Руского Керестура

Спочивай у мире Божим! Брат Любомир и супруга Ана

Од кума Цукия и Сашки зоз фамелию Спочивайце у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 22. септембра наполнели ше штири смутни роки як нас занавше напущел наш мили супруг, оцец, дїдо и прадїдо

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ У септембре ше наполнело шейсц роки, але и шейсц мешаци як нас занавше зохабели нашо мили

ЙОВҐЕН ФЕЙСА (1946-2015) з Коцура

ЗДЕНКА ФЕЙСА народзена Малїк (1947-2021)

Ваша любов и доброта навики будзе медзи нами и занавше оставаце у наших шерцох и каждодньових молитвох. У смутку за вами оставаю вашо наймилши. Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 15. септембра наполнєли ше штири роки як не з нами наша мила супруга, мац и баба

ИОАКИМ САБАДОШ (1939-2017) з Руского Керестура Памятку на його доброту, любов и заеднїцки препровадзени час чуваю: супруга Мария, син Дюра зоз супругу Марчу, син Славомир, та унуки Наташа зоз супругом Иґором, Михаела зоз супругом Миодраґом, Андрей, и праунука Ана Спочивай у мире Божим!

30 РУСКЕ СЛОВО

МЕЛАНИЯ МАЛАЦКО народзена Паплацко (1939-2017) з Руского Керестура

У своїх шерцох и молитвох чуваю ю ей наймилши. Спочивайце у мире Божим!

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 20. септембра наполнели ше 40 днї як нас занавше зохабела наша мила супруга, мац и баба

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ На мойого милого брата

РУСКЕ » н № . г и з к е з іо у о .с о т

ОГЛАШОВАНЄ ЯНКО КИРДА (1957-2021) з Руского Керестура Ожалосцена шестра Иринка зоз фамелию Най спочива у мире Божим!

НовнСад І2 1 /6 М , «69/673328

Рускикерестур К / Щ 11/673319 м ил: іпІгш І«@ ш Иоти«

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 23. септембра наполнели ше штири роки як нас зохабел наш мили супруг и оцец

ОЛЕНКА ПАЛАНЧАЇ народзена Бучко (1963-2021) з Руского Керестура Вични памятки на ей доброту, пожертвованосц и любов буду чувац супруг Янко, син Желько, дзивка Ванеса зоз супругом Жельком и унуки Кяра, Хана и Зара Будинсково Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. септембра наполнюю ше три смутни роки як не зоз нами наш мили супруг, оцец, дїдо и прадїдо

ЯРОСЛАВ САЛАҐ (1967-2017) з Руского Керестура Час преходзи... Подзековни зме же зме це мали, а жалосни же це вецей нет. Хибиш нам, думаме на це и занавше останеш у наших думкох. Твойо наймилши: супруга Славка и дзивчата Милица и Ивана Спочивай у мире Божим!

ґ ------------------------------------------> Городска управа за зашиту животного штредку Городу Нового Саду на осно­ ви члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї", число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

МИРОСЛАВ МИРОН РАМАЧ (1940-2018) з Дюрдьова Памятку на ньго чуваю його наймилши Най спочива у мире Божим!

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

о принешеним ришеню же не потребне преценьоване вплїву на животни штредок проекта Подприємство „МД^ МОСТ-НС” Д.О.О. Нови Сад, зоз шедзиском у Новим Садзе, сиверно од Приморскей улїци, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта „Вибудов продукцийного обєкта - роботнї за виробок арматурних кошарок и оплати поверхносци прижемє (П)” на катастерскей парцели 380/5 К.О. Нови Сад IV, сиверно од Приморскей улїци у Новим Садзе. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного ш тред^ дня 20. септембра 2021. р о ^ принесла ришенє число ^-501-610/21 же нє потребне преценьованє вплїву предметного проєкта на животни штре­ док. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей упра­ ви за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин, на сайту Городскей управи за защиту животного ш тред^ №№№. ЄПУІГОПОУІ5а^.ОГ§.Г5. Заинтересована явносц може виявиц жалбу процив того ришеня у чаше од 15 днї од дня його обявйованя у средствох явного информованя, по тим орґану

ШКИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жи ми, пра ху, галайку, инсектох. МОН ТИ РАМЕ: ■ РОЛЕТНИ ■ ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ

■ ПАНТЛЇКОВОДЗВЕРИ ■МРЕЖИОДСУНЬОҐОХ ■ ВЕНЕЦИЯНЕРИ ■ ОПРАВКИ Телефон: 025/5827-710 060/5088-433

ПРЕДАВАМ електричну моторку на три колеса. Хаснована е два роки. Обявиц ше мож на телефон 025/703-576 од 12 до 17 годзин.

РУСКЕ СЛОВО 31

іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот Република Сербия Автономна Покраїна Войводина Покраїнски секре­ тарият за образованє, предписаня. управу и национални менши­ ни - национални заєднїци Булевар Михайла Пупина 16, 21000 Нови Сад Т: +381 21 487 46 14, 487 40 36 оип2@уо]уойіпа.§оу.г8 На основи члена 5. Покраїнскей скупштинскей одлуки о додзельованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє програм­ них активносцох и проєктох у обласци основно­ го и штреднього образованя и воспитаня и школярского стандарду у Автономней Покраїни Войводини („Службени новини АПВ”, число 14/15 и 10/17), члена 3. Правилнїка о додзельованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє модернизациї инфраструктури установох основного и штреднього образованя и воспитаня и школярского стандарду на териториї АП Войводини („Службени новини АПВ”, число 4/17), а у вязи зоз Покраїнску скупштинску одлуку о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2021. рок („Службени новини АПВ” число 66/20, 27/21 и 38/21), Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини - национални заєднїци (у дальшим тексту: Секретарият) розписує

КОНКУРС ЗА ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВА­ НЄ РЕКОНСТРУКЦИЇ, АДАПТАЦИЇ, САНАЦИЇ, ИНВЕСТИЦИЙНЕ И ЧЕЧУЦЕ ОТРИМОВАНЄ ОБЄКТОХ УСТАНОВОХ ОСНОВНОГО И ШТРЕДНЬОГО ОБРАЗО­ ВАНЯ И ВОСПИТАНЯ НА ТЕРИТОРИЇ АВТОНОМНЕЙ ПОКРАЇНИ ВОЙВОДИНИ ЗА 2021. РОК Конкурс ше розписує на суму средствох яки обезпечени зоз Покраїнску скупштинску одлуку о буджету Автономней Покраїни Войводини за 2021. рок („Службени новини АПВ”, число 66/20, 27/21 и 38/21) и то: за финансованє и софинансованє реконструкциї, адаптациї, санациї, инвестицийне и чечуце отримованє обєктох установох основного и штреднього образованя и воспитаня на териториї Автономней Покраїни Войводини у вкупней суми 76.000.000,00 динари (на уровню основного образованя и воспитаня 57.600.000,00 динари и на уровню штреднього образованя и воспитаня 18.400.000,00 динари). Финансийни обовязки ше будзе реализовац у складзе з ликвиднима можлївосцами буджету Автономней Покраїни Войводини за 2021. рок. УСЛОВИЯ КОНКУРСА 1. Подношителє прияви

Подношителє прияви то: школи за основне и штреднє образованє и на териториї Автономней Покраїни Войводини чий снователь Република Сербия, АП Войводина и єдинка локалней само­ управи.

2. Критериюми розподзельованя средствох

Критериюми розподзельованя средствох по Правилнїку о додзельованю буджетних средствох за финансованє и софинансованє модернизациї инфраструктури установох основного и штреднього образованя и воспитаня и школярского стандарду на териториї АП Войводини тоти: ■ значносц реализациї проєкта кед слово о безпечносци школярох, наставнїкох и занятих хтори хасную обєкти; ■ значносц реализациї проєкта за обезпечованє квалитетних условийох за отримованє воспитнообразовней роботи; ■ финансийна оправданосц проєкта; ■ отримуюцосц проєкта; ■ локална, односно реґионална значносц проєкта; ■ активносци хтори подняти пре реализацию проєкта; ■ обезпечени жридла средствох за реализацию проєкта. ОБЩИ НАПРЯМКИ КОНКУРСА

32 РУСКЕ СЛОВО

Кед тото технїчно можлїве, проєкт треба реализовац у вецей нєзависних фазох виводзеня роботох, подношитель прияви треба же би поднєсол прияву з ясно наведзенима фазами за виводзенє роботох и назначенима финансийнима средствами за шицки фази. Приложена предмера и предрахунок роботох треба же би були з прецизно утвердзеним количеством роботи и з тарґовищнима ценами, бо ше средства подношительови прияви буду преношиц по запровадзеним одвитуюцим поступку набав­ ки, у складзе зоз Законом о явних набавкох (а найвецей по одобрену суму). Звишок роботох и нєпредвидзени роботи Секретарият нє годзен финансовац. Подношитель прияви хтори за одредзени проєкт конкуровал и на других местох, ма право поднєсц прияву и на предметни конкурс кед у моменту подношеня прияви нє мал, анї нє могол мац спознанє о тим же чи му одобрени средства по другим конкурсу за предметни проєкт. У случаю подношеня прияви зоз софинансованьом роботох, средства хтори обезпечени на мено учасци установи можу буц власни, з донацийох и з буджету шицких уровньох власци. Средства ше нє додзелює за роботи чийо финансованє у полней суми обезпечене з других жридлох. У поступку розподзельованя средствох, пре здравствено-безпечносни причини, першенство ше будзе давац роботом хтори ше одноша на санитарни ґузли, закрицово конструкциї и подобни роботи. По додзельованю средствох по Конкурсу, хаснователь длужен: ■ подписац контракт о додзельованю буджетних средствох зоз Секретариятом, з яким ше реґулує медзисобни права и обовязки контрактових бокох; ■ запровадзиц одвитуюци поступок набавки у складзе зоз Законом о явних набавкох („Сл. глашнїк РС” число 91/19); ■ анґажовац нєзависну особу як фахови надпатрунок над виводзеньом предметних роботох; ■ у шицким ше притримовац Упутства за реализацию контракту о додзельованю пенєжних средствох з буджету АПВ за 2021. рок. СПОСОБ ПОДНОШЕНЯ ПРИЯВИ Прияви ше подноши на єдинственим конкур­ сним формуларе Секретарияту. Комплетну кон­ курсну документацию мож превжац од 22.9.2021. року на веб-адреси Секретарияту лулулу.рипіа.уоіуогїіпа.£оу.г5. Прияви ше доручує по пошти на адресу: Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини - национални заєднїци з назначеньом «за финансованє и софинансованє реконструкциї, адаптациї, санациї, инвестицийне и чечуце отримованє обєктох установох основного, штреднього образованя и воспитаня на териториї Автономней Покраїни Войводини за 2021. рок», Булевар Михайла Пупина 16, 21000 Нови Сад, або ше их подноши особнє, з придаваньом на писарнїцу покраїнских орґанох управи у Новим Садзе (прижемє будинку Покраїнскей влади). Ґу прияви на конкурс ше приклада: А) ЗА ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВАНЄ РЕКОНСТРУКЦИЇ, АДАПТАЦИЇ, САНАЦИЇ И ИНВЕСТИЦИЙНЕ ОТРИМОВАНЄ ОБЄКТОХ ■ копию технїчней документациї на основи хторей компетентни орган за видаванє будовательней дозволи видал ришенє о одобреню виводзеня роботох/ришенє о будовательней дозволи (у случаю же власнїк обєкту на хторим ше виводзи роботи АП Войводина, а уста­ нова нє обезпечела ришенє о одобреню виводзеня роботох/ришенє о будовательней дозволи, тота установа подноши копию технїчней документациї на основи хторей, по обезпечованю согласносци за виводзенє роботох з боку Покраїнскей влади, компетентни орган вида ришенє о одобреню виводзеня роботох/ришенє о будовательней дозволи); ■ копию ришеня о одобреню за виводзенє

роботох/копию ришеня о будовательней дозволи хтори видава компетентни орган за видаванє будовательней дозволи (у случаю же власнїк обєкту на хторим ше виводзи роботи АП Войводина, а установи хтори нє обезпечели ришенє о одобреню за виводзенє роботох/ришенє о будоватеьней дозволи, подноша акт компетентного органа з яким ше потвердзує же приложена технїчна документация комплетна и одвитуюца, на основи хторей ше по доставаню согласносци Покраїнскей влади за виводзенє роботох вида ришенє о одобреню за виводзенє роботох/ришенє о будоватеьней дозволи); ■ предмер и предрахунок роботох хтори подписал и оверел одвичательни проєктант (доку­ мент нє старши як шейсц мешаци з нумерованима боками, обовязно ма облапяц датум виробку); ■ у случаю соФинансованя доручиц доказ о обезпечених средствох за софинансованє роботох (контракт, ришенє, вивод зоз буджету єдинки локалней самоуправи и подобне) вєдно зоз шорово подписану и печацовану Вияву о учасци у софинансованю предметних роботох (Вияву доручиц у шлєбодней форми). Б) ЗА ФИНАНСОВАНЄ И СОФИНАНСОВАНЄ ЧЕЧУЦОГО ОТРИМОВАНЯ ОБЄКТОХ ■ фотокопию акта хтори видал компетентни орган за видаванє будовательней дозволи, з яким ше потвердзує же предметна файта роботох у приложеней предмери и предрахунку роботох чечуце отримованє обєкту, односно за хторе ше нє видава ришенє о одобреню за виводзенє роботох/ришенє о будовательней дозволи по Закону о планованю и вибудови („Службени глашнїк РС”, число 72/09, 81/09 випр, 64/10 - одлука УС, 24/11, 121/12, 42/13 одлука УС, 50/13 - одлука УС, 98/13 - одлука УС, 132/14, 145/14, 83/18, 31/19, 37/19 - др. закон, 9/20 и 52/21); ■ предмер и предрахунок роботох хтори подписал и оверел одвичательни проєктант (доку­ мент нє старши як шейсц мешаци з нумерованима боками, обовязно ма облапяц датум виробку); ■ у случаю соФинансованя доручиц доказ о обезпечених средствох за софинансованє роботох (контракт, ришенє, вивод зоз буджету єдинки локалней самоуправи и подобне) вєдно зоз шорово подписану и печацовану Вияву о учасци у софинансованю предметних роботох (Вияву доручиц у шлєбодней форми). Термин за подношенє приявох на Конкурс то 4.10.2021. року. Секретарият затримує право од подношителя прияви, по потреби, питац додатну документацию и информациї, односно за додзельованє средствох одредзиц виполньованє потребних условийох. Комисия нє будзе розпатрац: ■ нєподполни прияви; ■ нєблагочасни прияви (прияви хтори послати после термину яки означени як остатнї дзень конкурса); ■ нєдошлєбодзени прияви (прияви хтори поднєсли нєовласцени особи и субєкти хтори нє предвидзени з конкурсом); ■ прияви хтори ше нє одноша на з конкурсом предвидзени наменки; ■ прияви хасновательох хтори у предходним периодзе нє почитовали одредби контракту о додзельовбаню средствох з буджету АПВ; ■ прияви хасновательох хтори у предходним периодзе зоз финансийнима и наративнима звитами нє оправдали средства яки додзелєни зоз покраїнского буджета. Резултати Конкурса буду обявени на интернет презентациї Секретарияту. Заинтересовани особи додатни информациї у вязи зоз реализацию Конкурса можу достац у Секретарияту на числа телефонох: 021/487 4036 и 021/ 487 4614. Покраїнски секретар, Жолт Сакалаш

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

іггїогтаІог@гизке5Іоуо.сот

5рогІ@гизке5Іоуо.сот

* Ьуецо буд^е* Ьуецо будзе*

У ВЕРБАШЕ

„СТРЕТНУЦЕ У БОДНАРОВА”

ОТРИМАНЕ ДЕРЖАВНЕ ПЕРШЕНСТВО У ОРИЄНТИРИНҐУ

Седемнаста колония подобових уметнїкох и двацета дзецинска колония „Стретнуце у Боднарова“ будзе отримана наступного викенду, 25. и 26. септембра у Ґосподїнцох, сообщел Орґанизацийни одбор Колониї. У роботи колониї, як и прешлих рокох, вежню учасц припознати подобово творителє. Робота колониї ше будзе одвивац у просторийох Месней заєднїци у Ґосподїнцох, обидва днї зоз початком на 9 годзин, а законченє ше пла­ нує за нєдзелю, 26. септембер на 15 годзин кед учашнїком буду придати подзекованя, а школярком Основней школи у Ґосподїнцох: Адрияни Кодба, Тияни Дюрдєвич и Йовани Ждрня - зборнїки зоз Литературно-подобового конкурсу Миколи М. Кочиша и Драґани Иванов Припознанє Славка Сабадош. У Подобовей ґалериї у Ґосподїнцох буду виложени роботи зоз 16. колониї, хтора отри­ мана 2020. року. ***

ДРУЖТВО ЗА РУСКИ ЯЗИК ПРИРИХТУЄ ПРОГРАМУ У ШИДЗЕ На соботу, 25. септембра на 11 годзин, у Владическей резиденциї у Шидзе, будзе отри­ мана програма з нагоди 50 рокох виходзеня Правопису руского язика Миколи М. Кочиша. О тей рочнїци и значносци Правописа, зоз огляднуцом на церковну терминолоґию, будзе бешедовац мр Гелена Медєши, а у другей часци програми буду придати прикладнїки Зборнїка зоз Литературно-подобового конкур­ су Миколи М. Кочиша наградзеним школяром зоз Шиду и Бачинцох за 2019/2020. рок. Програму орґанизує Дружтво за руски язик, литературу и културу.

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

Вербас бул домашнї Державного першенства ориєнтиринґ лиґи Сербиї. З потримовку Ориєнтиринґ союзу Сербиї и Войводини, улога технїчного орґанизатора припадла Спортскому здруженю „Азимут плус” ориєнтиринґ з Вербасу. Ориєнтиринґ то спорт у котрим змагатель достава карту на котрей означени контролни места, котри вон треба же би нашол за цо кратши час по рядошлїду яки задати на карти. Место одвиваня того змаганя були городски улїчки, а орґанизаторе пред тим обезпечели и пририхтали шицки предусловия же би ше змаганє успишно одвивало.

- Тоти змаганя ше найчастейше одвиваю по брегох, лєсох, а понеже у нас нєт бреги, ми орґанизовали змаганє по улїчкох. То и змаганє, алє и шейтанє по природи зоз цильом. Пришли змагателє зоз велїх крайох Сербиї. Ту клуби зоз Беоґраду, нашо з Войводини, Панчева, Смедерева, Пожаревцу, Великей Плани, Краґуєвцу, Парачину, Нишу, алє тиж и велї поєдинци - гварел тренер вербаского Спортского здруженя „Азимут плус” Коста Чирич.

У зависносци од возросту змагательох и їх ранґу, отримани змаганя розличних длужинох трасох и числа контролних точкох. Медзи учашнїками було и индивидуалцох котри нови у ориєнтиринґу, даскелї були аж и з иножемства, а було и члени спортских и алпинистичних клубох котри ветеранє у тим спорту. На концу першенства додзелєни медалї найуспишнєйшим у вецей старосних катеґорийох у конкуренциї хлапцох и дзивчатох, як и у хлопскей и женскей конкуренциї. Титулу найлєпшого змагателя достал Душан Маркович з беоґрадского Ориєнтиринґ клуба „Победа”, а найуспишнєйша змагателька тиж з Беоґраду, Драґана Докманович зоз Спортского клуба „Меджик меп”. Алпинистичноспортски клуб „Челик” зоз Смедерева бул найлєпши у екипней конкуренциї. Орґанизаторе пририхтали и змаганє за дзеци предшколского возросту, же би популаризовали тот спорт у котрим ше злучую рекреация, змаганє, друженє и пребуванє у природи. О. Р.

РУСКЕ СЛОВО 33

СПОРТ ОТРИМАНЕ ПЕРШЕ ВЕРБАСКЕ ОБЕГОВАНЄ

ЧИСЛЕНИ АТЛЕТИЧАРЕ И ВОЗБУДЛЇВЕ ЗМАГАНЄ Перше вербаске обегованє котре отримане внєдзелю, 19. септембра, будзе запаметане як ище єдна успишна и добре нащивена спортска манифестация у Вербаше. На тей атлетскей манифестацї участвовали числени прихильнїки того спорта зоз Сербиї, алє и державох зоз околїска. Одличней атмосфери яка того дня була на Площи Николи Пашича и по околних улїчкох допринєсли вецей стотки атлетичаре шицких ґенерацийох, од наймладших аматерох по сениорох и ветеранох професионалцох, членох числених атлетских клубох зоз цалей Сербиї и двох сушедних державох, алє и возбудлїви обегованя и добра орґанизация. Обегованя орґанизовани на дзешец и пейц километери, як и на дражки длугей єден километер за войско и полицию, у хлопскей и женскей конкуренциї. Попри тих обегованьох, орґанизовани були и числени обегованя за наймладших, предшколцох и школярох основних школох. Своїх представнїкох на 1. Вербаским обегованю мали и атлетски клуби зоз Беоґраду, Нового Саду, Панчева, Суботици, Пироту, Кули, Апатину, Зренянину, Бечею и велїх других городох, алє и числени єдинки и ґарнизони Полициї и Войска Сербиї, як и клуби з Босни и Герцеґовини и Чарней Гори. Гоч атлетика ма длугу и богату традицию у Вербаше и числених успишних атлетичарох, тот спорт у єдним периодзе бул нєзаслужено занєдзбани. Зоз снованьом Вербаского атлетского клубу и тераз орґанизацию 1. Вербаского обегованя, кральовна спортох враца ше на место котре єй припада.

- Вербаске обегованє на красней, атрактивней и ровней дражки у нашим городу дочекали коло 400 учашнїки зоз

цалей Сербиї, Босни и Герцеґовини и Чарней Гори, од наймладшого возросту, по тих старших од 60 роки. Дзецински обегованя отворели дзеци зоз розвойнима почежкосцами зоз Здруженя гражданох „Мултиарт”, мали зме обегованя мацерох з бебами, а потим ше обеговали и дзеци з оводох и школяре основних школох. Думам же зме остатнї три децениї нє мали таку красну, масовну и по катеґорийох всеоблапну обеговацку манифестацию, и барз сом задовольна зоз числом учашнїкох котри ше одволали. Порядни термин Вербаского обегованя плановани за май, так же уж тераз починаме зоз пририхтованями и пошвидко отвориме можлївосц приявйованя за 2. Вербаске обегованє. Наздавам ше же тота спортска манифестация постанє традицийна у нашей општини - гварела з тей нагоди предсидателька Вербаского атлетского клубу Саманта Тот. О. Р.

ЦЕНТЕР ЗА ФИЗИЧНУ КУЛТУРУ „ДРАҐО ЙОВОВИЧ” ВЕРБАС

ОТВОРЕНА КУПАЛЇЩНА СЕЗОНА НА ЖИМСКИМ БАЗЕНУ По законченю лєтней купалїщней сезони, Центер за физичну културу „Драго Йовович” у Вербаше за шицких заинтересованих нащивительох отворел свой жимски базен. За гражданох базен отворени кажди дзень у вецей терминох, алє и за плївацки клуби котри хаснователє того спортского змисту. Тиж, у сотруднїцтве зоз основнима школами, плановане же би ше предлужело обучованє нєплївачох, котре у предходним периодзе нє було запровадзоване пре епидемийни причини.

- Заняти у Центру за физичну културу того року, после єднорочней павзи пре пандемию, першираз одкеди 1985. року порушани тот проєкт, предлужа зоз обучованьом нєплївачох. Плановане же би схопносц плїваня звладали 760 школяре основних школох возросту другей, трецей и штвартей класи - гварел з тей нагоди инструктор плїваня Милош Дяконов. Температура води у жимским базену нєпреривно помедзи 27 и 29 ступні' Целзиюса, визначели компетентни. У

34 РУСКЕ СЛОВО

марцу того року закончени роботи на заменьованю дзверох и облакох и ушорйованю фасади, так же тераз вельо лєпши амбиєнт и условия за пребуванє купачох на жимским базену. Термини за нащивительох остали нєпременєни - през роботни днї доступни три термини, и то ранши од 6 до 7,30, потим од 17 до 19, и од 19,30 до 22 годзин. През викенд жимски базен отворени од 12 до 15, и од 16 до 19 годзин. Тиж, през викенд женскей популациї на розполаганю и ткв. „женски термин” од 19 до 20 годзин. Нє меняла ше анї цена уходнїци, та дньова уходнїца 200 динари, а мешачна препуснїца за 15 уходи на жимски базен кошта 2 000 динари. У тей лєтней сезони зазначени и одлични резултати у роботи базенох на отвореним - предате вецей як 40 000 карти, цо рекордни резултат у потерашнєй роботи Центра за физичну културу „Драго Йовович” у Вербаше. О. Р.

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

5рогІ@гизке5Іоуо.сот

ТУРНИР У МАЛИМ ФОДБАЛУ У РАМИКОХ СЗСБ „ЯША БАКОВ”

ПОБЕДЗЕЛИ ВЕТЕРАНЄ ИСКРИ У рамикох Спортского здруженя Спортских бавискох „Яша Баков”, всоботу, 18. септембра, на Ярашу отримани турнир у малим фодбалу за ветеранох, а титулу найлєпших однєсла екипа Искри зоз Коцура а турниру участвовали 4 екипи, бавело ше по системи кажде з каждим, на штреднї ґоли, 2 раз по 10 минути, а окрем побиднїцкей коцурскей Искри, участвовали и екипа ФК „Русин” зоз Руского Керестура, Петро Кузмяк зоз Нового Орахова и РКЦ з Нового Саду. Зм аганє отворели екипи з К ерестура и Орахова, дзе екипа Петро Кузмяк зоз Орахова п обедзела домаш нїх зоз резултатом 2:1. Ш лїдуюци бавели Искра зоз Коцура процив РКЦ зоз Нового Саду и ту Коцурци надбавели Новосадянох и победзели зоз резултатом 12:0. Ораховчанє ше тиж сцели доказац, та у шлїдуюцим змаганю победзели екипу РКЦ зоз преш вечлївима 15:0. После телїх ґолох, пришло и до вистатосци учашнїкох, та ше у шлїдуюцих змаганьох баржей видзело фодбалски резултати. Искра перше победзела Русин зоз 4:2, а потим Русин звладал РКЦ зоз истим резултатом. За конєц охабени „дерби у хторим бавели ^ к к Искра процив екипи Петро Кузмяк и у тим змаганю ^ ^ ^ ■ ’ -1

Н

V с е Коцурци надбавели Ораховчаньох и зоз тоту побиду заслужено освоєли перше место. Н а концу турнира таблїчка випатрала так - перше место припадло коцурскей Искри, друге место завж али Ораховчанє, треци бул керестурски Русин, а штварте место припадло екипи РКЦ з Нового Саду. За побиднїцку екипу бавели: Здравко Ф аркаш , Д аниєл Горняк, Драґан Горняк, Златко Колєсар, Дарко Новак, Ненад М илованович, Стеван Луткич и Бада Костич, а змаганя судзел Деян Надь. П осле турнира, орґанизатор ФК „Русин”, учашнїком додзелєл припознаня, а стретнуце закончене з полудзенком и друженьом. ■ Ан. Медєши

РУСКЕ СЛОВО 35

СПОРТ ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ЗОМБОР

ТРЕЦА ПОБИДА ЗА ШОРОМ ФК „Л и п а р "- ФК „Русин" 1:4 (1:1) За Русин бавели - Деян Кронич, Стефан Тома, Александар Кочиш, Реля Ланчужанин, Владан Вуйович, Деян Павлович, Филип Вуйович (Ненад Медич), Боян Голик (Иван Рац), Янко Кулич, Дарко Сушич и Деян Чернок (Матей Саянкович) Ґоли за Русин дали - Филип Вуйович, Янко Кулич, Матей Саянкович и Дарко Сушич. У 6. колу Подручней фодбалскей лиґи Зомбор, фодбалере Русина внєдзелю, 19. септембра, госцовали у Липару. У першим дербию процив Червинки, и у другим општинским дербию процив Липара, русиновци вишли як побиднїки. Гоч хвильково домашні у нєвигодней ситуациї, понеже потераз освоєли лєм єден бод, чежко у такей ситуациї предвидзиц конєчни резултат, часто то и нєподзековне. Но, у тим случаю, русиновци нє допущели ніяке нєсподзиванє. Понеже Липар предостатнї на таблїчки и нє указал ше як моцна екипа у тей тей сезони, Русиново бавяче зоз вельким самодовирийом вошли до змаганя обчекуюци лєгку побиду. Бависко добре почало нашей екипи, хтора од самого початку мала надосц нагоди, но, нажаль, анї єдна нє була реализована. Домашні у 31. минути почали водзиц после єдного претаргнуца, а ґол за Липар дал дакедишнї фодбалер Русина, Давидович. Но, як и на прешлим змаганю, после достатого ґола Русин почал бавиц ище лєпше. У 38. минути судия запискал фаул за Русин, на коло 25 метери, и Боян Голик копа моцно зоз лїву ногу до 16 метерох дзе ю анї єден бавяч нє дорушує, а лабда спреведаюцо уходзи до ґолу. По конєц першого получасу Кулич и Сушич мали даскельо красни нагоди, алє их процивнїцки ґолман одбранєл. Полчас закончени зоз резултатом 1:1. Такой на початку другого полчасу, Янко Кулич ше „викупює” за премахнути нагоди и дава ґол. Домашнї пробовали виєдначиц

на даскельо заводи, алє добри Кроничово одбрани нє допущели лабди же би прешла ґол линию. Русин бавел змирено и чекал идеалну нагоду за напад. После єдней гришки домашнїх, Саянкович рушел швидко до контри, пребегнул процивнїцких бавячох и вишол „єден на єден” зоз ґолманом, та тоту нагоду лєгко реализовал. Док домашнї пробовали похопиц цо ше случує, Сушич зоз финей акциї хтору направел Филип Вуйович, после длугей лабди до просто­ ру, тиж вибегує сам на ґолмана и без проблема дава и 4. ґол. После того, обидва екипи спомалшели бавис­ ко, же би нє ризиковали калїченя своїх бавячох, а змаганє закончене зоз побиду русиновцох. Внєдзелю шицки бавели барз добре, но лєпши од других були розположени ґолґетере хтори започали свою канонаду. Перши ґол у другим полчасу дал Кулич, хтори конєчно оправдал назву ґолґетера екипи. Треба окреме визначиц же кед Кулич достанє лабду, коло 16 до 20 метерох, ридко хто му ю може вжац без фаула. Треци ґол за Русин дал Саянкович, хтори пред прешлей нєдзелї бул покалїчени, но уж шлїдуюцей нєдзелї дал ґол, гоч нє витримал по конєц змаганя. У случаю Саянковича и його формованю як фодбалера, ґенетика мала вельку учасц, понеже велї ище вше паметаю його дїда Владимира, а окреме оца Златка, як правих Русинових борбених и вирних бавячох. Зоз штвартим ґолом за Русин, резултат на нєдзельовим змаганю „запечацовал” Сушич, хтори пришол у тей часци першенства як помоцнєнє, зоз чим вше баржей оправдує довириє тренера и управи клубу. Зоз тоту побиду Русин напредовал на таблїчки и тераз зоз 12 бодами и ґолом розлики 13:10, забера 5. место. Уж на нєдзелю од 15 годзин и 30 минути на Ярашу го чека змаганє зоз екипу Жак, а потримовка домашнїх навиячох и у тим случаю будзе барз значиц младим фодбалером Русина. Ан. М.

ПОДРУЧНА ЛИҐА СУБОТИЦА

ИСКРА СТРАЦЕЛА У ОСТАТНЄЙ МИНУТИ ФК „АФК” (Ада) - ФК „Искра” 2:1 АДА: стадион домашнєй екипи АФК. Ґол за Искру: Дамян Ґубаш ИСКРА: Ступар, Барович, Иван, Пердух, Дякович, Бокан (Колошняи), Комазец (Дакич), Николич (Човс), Малацко, Ґубаш и Сердар Екипа АФК зоз Ади пред початком першенства словела за єдного з найвекших фаворитох за борбу за пласман до Войводянскей лиґи, та ше знало же Искру очекує чежке госцованє на котрим будзе успих освоїц и єден бод. Медзитим, фодбалере Искри на терен вишли розтерховани и без императиву побиди и таки приступ на перши погляд принєсол резултат. Искра лєпше вошла до змаганя и вона була екипа котра диктовала темпо и була лєпша. Фодбалере творели шанси, а єдну з нїх вихасновал капитен Искри Дамян Ґубаш у 24. минути. После єдней з боку наруценей лабди Ґубаш бул найвисши у скоку и принєсол коцурскей екипи предносц котру госцуюци фодбалере затримали по конєц першого полчасу. Початок другого полчасу бул исти як и векшина першого у кот-

36 РУСКЕ СЛОВО

рей Искра мала вецей лабду у ногох и инциятиву. Медзитим, фодбалере Искри нє вихасновали свойо шанси и кара сцигла у 66. минути змаганя. Єден контакт у каребним просторе Искри судия охарактеровал як пенал з котрим домашнї виєдначели. По датим ґолу екипа АФК помали превжала бависко и по конєц була лєпша. Очиглядне же ше чувствує слабе одволованє на тренинґи, понеже Искра на другим госцованю за шором боди траци у судийовим надополнєню. У Фекетичу Искра у остагнєй минути випущела побиду, а тераз у Ади у 92. минути страцела и тот єден бод котри уж бул у кишенки. На концу Искра змаганє закончела зоз бавячом менєй, понеже Тони Иван у 92. минти достал други жовти, односно червени кар­ тон. После 6 одбавених колох Искра на 12. месце на таблїчки зоз 5 освоєнима боди. У шлїдуюцим колє Искру на домашнїм терену очекує ище єдно чежке змаганє, на тот завод зоз Србобраном, екипу котра на другим месце на таблїчки зоз 5 побидами и лєм єдним пораженьом. З. К.

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

5рогІ@гизке5Іоуо.сот

КАДЕТИ ФК „РУСИН” У ОКРУЖНЕЙ ЛИҐИ

НЄ ЛЄГКО НАДВЛАДАЦ МОЦНОГО ПРОЦИВНЇКА Кадети Русина наступели у составе - М. Надь, Зорич, Бодянєц, Молнар, Няради, Максимович, Ковачевич, Бики, Иличич, Д. Надь, Тома, Попов, Джуджар и Дудаш. Ґол за Русин дал Александар Зорич. Тренер - Зденко Шомодї. Перше змаганє у тей полусезони, кадети ФК „Русин” одбавели внєдзелю, 19. септембра, у Стапару процив ФК „Г айдук”, од хторого страцели з резултатом 4:1 (1:1). Гоч сезона почала першого викенду у септембру, русиновци перше коло були шлєбодни, а у другим екипа Борац зоз Бачкого Ґрачцу нє пришла, та нашей екипи приписани 3 боди. Но, после трох тижньох, конєчно хлапци дочекали же би одбавели перше змаганє. Екипа Гайдук зоз Стапару моцна екипа, цо потведзує податок же прешлей сезони були перши у Младежскей лиґи. Праве прето, русиновци добре знали же змаганє нє прейдзе лєгко. Такой у перших минутох Гайдук почал водзиц. Видзело ше же су убавена екипа, а наймоцнєйши „адут” им бул напад у хторим бавя двоме бавяче, браца, дакедишнї фодбалере Радничкого зоз Зомбора. У першим полчасу резултат на 1:1 виєдначує Александар Зорич, алє домашня екипа зоз швидким бависком пребера темпо и по конєц першого получасу дава ище 3 ґоли. Нашо ше пробовали врациц до бависка, алє хлапци зоз Стапару, хтори бавели досц аґресивно, им нє допущели превжац бависко, та по конєц другого получасу домашнї дали ище єден ґол.

- Указало ше же кед идземе до госцох мушиме направиц моцнєйшу одбрану, бо барз швидко приходзиме до нєзґодних ситуацийох дзе домашнї правя вельо нагоди за ґол. Швидко трациме лабду у дуелох и то найчастейше кед бавиме як госци, понеже теди домашнї аґресивнєйше уходза до бависка - гварел тренер Шомодї. Ш лїдуюце коло Русин требал одбавиц зоз екипу Текстилац зоз Оджаку, медзитим, понеже ше їх омладинци розформовали, кадети Русина знова останю без нагоди же би ше убавели. Значне спомнуц же Русин у тей полусезони помоцнєни зоз двома бавячами зоз Лалитю, зоз Мирославом Молнаром и Николом Максимовичом, а од якей помоци буду за свою екипу, укаже ше у наиходзацих фодбалских змаганьох. Ан. М.

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА НОВИ САД

БЕЗ БОДОХ НА СВОЇМ ТЕРЕНУ ФК „Бачка 1923”- ОФК „Юґович (Кать)” 0:1 (0:0) ДЮ РДЬОВ: стадион домашнєй екипи ФК „Бачка 1923“. Стретнуце судзел судия Алекса Николич зоз Нового Саду, а помоцнїки були Стоян Милоєвич и Йован Кизич. Жовти кар­ тон у екипи Бачкей достал Милан Роґич у 71. минути. БАЧКА : Неманя Иґнїч, Драґан Тривунович, Ратко Чирин, Никола Петрович, Янко Вуйович, Никола Шаренац, Ж елько Тривунович, Никола Балоґ, Ненад Иґнїч, Стефан Деянович, Деян Тривунович. У другим полчасу до бависка вошли Райко Станкович у 46. минути, Милан Роґич у 65. и Стефан Вуйович у 88. минути. У шестим колу Подручней фодбалскей лиґи Нови Сад, Бачка на своїм терену страцела од добрей и на тим стретнуцу лєпшей екипи Ю ґовича зоз Катю. Перши полчас прешол без ґолох. Бавяче и єдней и другей екипи нє могли пренайсц ефикасни ришеня за 24. СЕПТЕМБЕР 2021.

голи. У тей часци бависка Д юрдьовчанє були опаснєйш и, цо шведочи и єден жовти картон хтори достал госцински бавяч на половки першого полчасу. У другим полчасу тренере и єдней и другей екипи вихасновали нагоду за пременки бавячох цо часточно и принєсло одредзени резултати, алє на чкоду Бачкей. У 61. минути тренер екипи зоз Катю до бависка уведол Станка Касаповича хтори у 83. мину­ ти дал ґол побиди. З оглядом же по конєц ище остало досц часу, исти тренер уведол ище двох бавячох же би зачували резултат, цо им ше по конєц и поспишело. После одбавеного шестого кола Бачка на 9. месце на таблїчки зоз 9 бодами. У идуцим колу, на соботу Бачка будзе госц екипи ФК „Футоґ” у Футоґу. А. П.

РУСКЕ СЛОВО 37

І

ИНТЕРМ ЕЦО

Х Л А Д О К И Г О Р У Ц И ТЕПШИ Мелания Арваї, Кула

Домашнї айвар Тераз прави час за правенє айвару, бо якош вше смачнєйши домашнї, а и вельо туньше прейдзеце. Важне мац точни мери и сцелосци

Потребне: ■ ■ ■ ■ ■

паприґи 5 кили белавей парадичи 2 кили парадичи 2 кили горкей паприґи 3-4 фалати мещок конзервансу

Кед ше служи потребне: ■ цеснок ■ есенц (може яблуков есенц) ■ олєй (маслинов олєй)

п

.

Поступок готовеня: До тепши положиц папер за печенє и поскладац паприґи и печиц у релни на 200 ступнї док нє почервеня. Белаву парадичу очисциц и порезац на колєчка и тельо печиц же би змегчала. Парадичу (червену) досц лєм умиц и поскладац и упечиц кус, тельо же би зоз нєй нє вишла чечносц. Шицко ше пече окреме. После печеня з паприґи треба виняц маґочки и зняц скорочку. Найлєпше вимиксац у блендеру, и паприґу, и белаву парадичу, и червену парадичу. Кед нє маце блендер можеце млєц и на машинки за месо. Шицко зєдинїц виблендоване, зомлєте, усипац до єдней векшей судзини и вариц дас 15 минути док нє зовре. Док ше айвар вари положиц ложку солї, ложку цукру. Кед же сце нє упе кли горки паприґи можеце тераз додац мелку горку паприґу же би вам айвар бул кус горкави. Достанє ше густосц як маджун. Положиц и єден конзерванс. Таке горуце сипац до чистих дунцох и позакруцац покривки. Поскладац дунци єден коло другого, прекриц зоз покровцом и охабиц през ноц же би ше охладзели. Пред служеньом треба же бисце до айвару положели слїдующи присмачки, а то поджамени це­ снок, маслинов олєй, лєбо обични олєй и кус есенцу кед же сцеце же би айвар бул квашнєйши.

38 РУСКЕ СЛОВО

24. СЕПТЕМБЕР 2021.

Х Л А Д О К И ГОРУЦИ ТЕПШИ Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

Весна Медєши, Нови Сад

'

■

Очисциц бундавку и порезац ю на колєчка. Очисциц цибулю и порезац ю на полумешаци. Паприґу тиж так порезац на колєчка. Горку папричку очисциц од нашеня и порезац на ценки палїчки. До глїбокей паПотребне лачинкарнї (воку] лєбо шерпенї ■ 500 ґрами бундавки усипац маслино­ ■ 2 парадичи вого олєю (З (штреднєй велькосци) ложки) и кед ше ■ 2 главки цибулї зогреє додац бундавку, цибу­ (штреднєй велькосци) лю, паприґу и па­ ■ пол горкей причку. Вицадпапрички (по смаку) зиц дас 3 ложки ■ 2 паприґи бабури лимунового со­ (штреднєй велькосци) ку. Додац соль и ■ 200 ґрами младого попер. Добре сира (може и фета сир) премишац, змен■ пол лимуна шац ринґлу на ■ 6 струча цеску штредню температуру и поклопиц най ше динстує дас 10минути.

■ 10-15 желєни Док ше бундавка динстує, до векшей судзини порезац на дробмаслини но цеснок и петрушково лїсце. Парадичи порезац на колєчка и ■ ложичка солї тиж так додац до судзини и добре премишац. Кед ше будавка видинстовала, додац мишанїну з палачинкарнї ■ пол ложички попру до судзини.

■ 2-3 ложки петрушкового Порезац млади сир на коцочки и додац ґу шалати. На концу до­ лїсца (може и сухе кед дац и маслини. нє маце швижи) Шицко сциха премишац и охабиц дас пол годзини на хижней ■ маслинов олєй температури пред служеньом, лєбо 10 минути у фрижидеру.

24. СЕПТЕМБЕР 2021

РУСКЕ СЛОВО

39

о отвераню Медзинародного польопривредного сайма и Сайма лову, риболову, спорту и туризма, всоботу, 18. сеп­ тембра, отворена Мемориялна вистава фотоґрафийох „Око свих нас” чий автор Ярослав Пап (1957-2021). На уходзе до Конґреснопо центру „Мастер”, виложени коло ЗО фотоґрафиї познатого фотоґрафа, а кажда подписана як Уметносц моменту, и лем на едней фотоґрафиї означени датум и час кеди настала, бо то авто­ рова остатня фотоґрафия зачувана у його фотоапарату - зоз остатнїм попатрунком зазначел єленя. У провадзацим каталоґу на вистави написане же Ярослав Пап зоз свою роботу коло шицких нас зазначовал природу, алє бон бул и найвреднєйше око шицких нас. Уметнїк фотоґрафиї Ярослав Пап скоро три децениї зоз фотоапа­ ратом зазначовал шицко цо ше на Сайме случовало. Як здогадованє на Папа орґанизатор вистави Новосадски саям установел припознанє хторе наволане з його меном и од шлїдуюцого року будзе ше го додзельовац фотоґрафом и фоторепортером под час Сайма лову и риболову. В. В.

П

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

ф от оґраф ия. 0207М ГПоволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогI їли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботнї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґрафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу за културу войводян­ ских Руснацох на число телефона 021/654-65-34, лєбо на мейл: 2ауоС.гизіпі@ атаіІ.сот.

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Завод за културу войводянских Руснацох ма нове число телефона 021/654-65-34 В