RUSKE SLOVO 38 2022

Page 1

ТИЖ НЬОВНЇК ПО РУСКИ РОК ЬХХУІІІ ЧИСЛО 38 (4011) НОВИ САД, 23. СЕПТЕМБЕР 2022.

:

^

(а доій И ФАМЕЛИЯ ЗДРУЖЕНЯ ЖЕНОХ ЧУВАЮ РУСКУ ТРАДИЦИЮ У

Фото: Мария Афич

Ц Е Н А 40 Д И Н А РИ


ИКОНОСТАСИ У НАШИХ ЦЕРКВОХ

ЦЕРКВА ВОЗНЕСЕНЯ ГОСПОДНЬОГО У СРИМСКЕЙ МИТРОВИЦИ ота наша парохия, як видно зоз документох, од свойого иснованя ше борела зоз материялнима почежкосцами, а ма єден з найкрасших иконостасох. Анї потераз нє познати автор, односно иконописец прекрасного иконостасу у храме у Сримскей Митровици. Скоро идентични икони написани на иконостасу у церкви у Дюрдьове, дзе ше тиж так нє зна хто автор иконостасу.

Т

Зна ше же обидва церкви будовани коло 1900. року, та ше предпоставя же иконостас намальовал исти иконописец, з оглядом на тото же иконостаси барз подобни. Познате же на иконостасу робела фирма „Вранич и Тауш” („Угапіс і Таиз”) з Ново­ го Саду, зоз котру подписани контракт 27. мая 1906. року у Новим Садзе, а котри зачувани у архиви парохиї. У Церкви Вознесеня Господнього окреме интересантни витражи на облакох. Витражи даровали богатши особи з Митровици. Зоз лївого боку од иконостасу на витражу ше находзи перши християнски угорски краль Стєпан, з правого боку од иконострасу на витражу син св. Стєпана, св Имре. У самим олтару у штредку витраж Вознесеня Господа нашого Исуса Христа. З лївого боку од олтара наход-и ше витраж св. Георгия, а з правого боку ше находзи св. Антоний Падовански. У цер-овней ладї зоз лївого и правого боку, як и у женскей часци церкви, находза ше ґеометрийни витражи. Мож повесц же иконостас и церква В о з н е с е н я Господнього, сримска перла наших церквох. ■ Ол. Живкович

2 РУСКЕ СЛОВО

23. СЕПТЕМБЕР 2022.


УВО ДНЇК

ЗМ ИСТ

РУСКЕ

слово ■ Тижньовнїк 4. Преглашени перши виберанково лїстини за Национални совит Руснацох

■ Нашо места 9. Нови активносци Дружтва Руснацох у Суботици

■ Економия 10-11. Горняково зоз Дюрдьова продукую желєняву

■ Духовни живот 15. о. Данил Задрепко нови парох у Новим Вербаше

■ Култура и просвита 18. „Костельникова єшень” будзе у новембру

■ Дом и фамелия 19-22. Здруженя женох у руских местох

■ Людзе, роки, живот 26-27. Наш госц: Владимир Ґубаш, фотоґраф-аматер зоз Коцура

■ Информатор 30-33. Мали оглашки и Іп тетогіат

■ Спорт 34. На керестурским беґелю отримана ,Чукияда”

■ Интермецо 39. Хладок и горуци тепши

Насловни бок: Подобова колония „Еуфемия Гарди” у Руским Керестуре Авторка фотоґрафиї: Мария Афич

Пише: Иван САБАДОШ, заменїк главней и одвичательней редакторки

СИНОНИМИ ЗА ДОШЛЇДНОСЦ Понеже наступни Попис жительства як и виберанки за нове зволанє Националного совиту Руснацох хтори приходза такой после нього з новинарского угла події першого приоритету, у прешлим уводнїку нє було простору визначиц ище даєдни події о хторих писане у тим чишлє „Руского слова”, а безсумнїву заслужую увагу и почитованє. То два тогорочни ювилеї - 70 роки часописа „Шветлосц”, чийо перше число нєдавно друковане як репринт, и 50 роки „Приручного терминолоґийного Словнїка” Миколи М. Кочиша. Як могло чуц на Округлим столє хторе з нагоди рочнїци Словнїка орґанизовало Дружтво за руски язик, културу и литературу, Кочиш Словнїк базовал на скорейших тематичних словнїчкох хтори обрабяли поняца з рижних обласцох (политично-административни, технїчни...), алє лексичну градзу и материял у велькей мири черпал и зоз „Руского слова” и „Шветлосци”. Шицки нашо нєшкайши словнїки, а на щесце маме их, и скоро поряднє доставаме нови и актуалнєйши, походза з того Кочишового. Велї його сеґменти ше превипитую бо язик живи, а наука нє доґма, алє його найглїбши пасма по нєшка ско ро нєощербе ни. З другого боку, з фельтона о 75-рочнїци „Шветлосци” могло пречитац же у чаше його порушованя водз ена полемика чи вообще єствує руска литература, чи поєдинци хтори ю пишу лєм винїмок. Чи вообще єст потреби за „Шветлосцу”? Кед опатри ме (у спом ну тим реприн ту) чийо шиц ко лите ратур ни, публицистични и подобово прилоги були обявени у першим числу „Шветлосци” (Дюра Варґа, Микола М. Кочиш, Микола Скубан, Дюра Латяк, Мирон Будински, Янко Сабадош, Штефан Чакан, Василь Мудри, Михал Ковач, Евґений Кочиш, Йовґен Чакан...), кед видзиме яка то плеяда авторох, шлєбодно мож повесц руских класикох, очиглядне же з порушованьом „Шветлосци” дилема дефинитивно ришена. Руска литература нєшка жиє, твори ше и чита, виучує на факултетох ту и у иножемстве. Окрем же послужела як свойофайтова колїска и притульок за руску литературу у наставаню и вирастаню, „Шветлосц” за шицки єй предходни 75 роки була и остала и єден з найдошлїднєйших чуварох руского язичного стандарду, руски медий з найгустейшу редакторску и лекторску рошту. Хто пише лєбо бешедує по руски, нє сиґурни є як ше дацо гвари а словнїк му нє под руку, най шлєбодно закукнє до „Шветлосци”. Нє погриши.

РУСКЕ СЛОВО

* „РУСКЕ СЛОВО” - гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ „Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло др БОРИС ВАРҐА 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ *** „Руске слово”, Футожска 2/ІІІ, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторе/ки - Иван Сабадош, Ясмина Главна и одвичательна редакторка Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки ОЛЕНА ПЛАНЧАК-САКАЧ рубрикох - Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Ф ейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки - Мария Афич, Влада Дїтко, Андреа Медєши, Оля Русковски * лекторка - Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка - Люпка Цвеїч * Графични дизайнерки - Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефон: 021/6613-697 * П редплата за цали рок: у жеми 2 000 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Вапса Іпїеза а.гї. Веодгагї 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня „ М а х іт а дгаГ’ Петроварадин * Е-таі1: гегїаксі|а@ги$ке$1оуо.сот * ^ еЬ «Не: тегете.ги$ке$1оуо.сот * I88N 0350-4603 * СОВІ88 8К-ГО 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор

23. СЕПТЕМБЕР 2022.

Новини „Руске слово” одликовани зоз Орденом братства и єдинства зоз стриберним венцом 1970. року.

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖ Н ЬО В НЇК

биберонки зо Ноционални соаиі 2022 РЕПУБЛИЧНА ВИБЕРАНКОВА КОМИСИЯ

ПРЕГЛАШЕНИ ПЕРШИ РУСКИ ЛЇСТИНИ Виберанково лїстини за виберанки нових зволаньох националних совитох меншинских националних заєднїцох хтори буду отримани 13. новембра, придавац мож найпознєйше до пол ноци 28. октобра. Кед слово о виберанкох за Национални совит Руснацох хтори ма 19 членох, за придаванє лїстини нєобходне приложиц найменєй 72 вияви потримовки виберачох епублична виберанкова комисия (РВК) прешлого тижня преглашела перши лїстини за виберанки за членох Националного совиту рускей националней меншини, хтори буду отримани на нєдзелю, 13. новембра. Пондзелок, 12. септембра, РВК преглашела першу лїстину. На першей виберанковей лїстини „Руснаци Вєдно” хтору спред Ґрупи виберачох „Руснаци вєдно”, поднєсол Йоаким Рац з Руского Керестура єст 19 кандидатох: 1. Йоаким Рац, пензионер з Руско­ го Керестура, 2. Микола Кухар, польопривреднїк з Дюрдьова, 3. Биляна Ковачевич, дипл. економиста з Руского Керестура, 4. Нада Хромиш Аничич, профе­ сорка сербскей литератури и язика зоз Шиду, 5. Мико­ ла Папуґа, поднїматель з Вербасу, 6. Мелания Мали, студентка зоз Коцура, 7. орґанизатор културних активносцох Сашо Палєнкаш, 8. ґрафични технїчар Михайло Пашо, 9. мастер учителька Мария Колошняї (шицки з Руского Керестура), 10. Славиша Сабадош, дипл. економиста з Нового Саду, 11. дипл. економиста Силвия Малацко, 12. дїловни информатичар Владимир Олеяр (обидвойо з Руского Керестура), 13. Мария

Р

4 РУСКЕ СЛОВО

Стан ко вич, пен зи о нер ка з Ново го Саду, 14. Вла ди мир Надь, театрални режисер з Руского Керестура, 15. Амалия Ковач, пензионерка з Кули, 16. дипл. економи­ ста Владимир Варґа, 17. фаховни воспитач специялиста Олена Дороґхази, 18. привреднїк Славко Бучко и 19. хореоґраф Андрея Штефанко (шицки з Руского Керестура). Дзень познєйше, 13. септембра РВК преглашела ище два виберанково лїстини. Другу, „Вєдно за Войводину” - ОЛЕНА ПАПУҐА хтору спред меншинскей политичней странки „Вєдно за Войводину” поднєсла Олена Папуґа з Руского Керестура, а ма седем кандидатох: 1. Олена Папуґа, професорка руского язика и литератури з Руского Керестура, 2. др Деян Загорянски, дохтор медицини - интерниста з Вербасу, 3. Славко Надь, професор класней настави з Руского Керестура, 4. Яким Гарди, роботнїк з Дюрдьова, 5. Владимир Салонски, пензионер з Ґосподїнцох, 6. про­ фесорка анґлийского язика Нада Загорянски и 7. пензионер Дюра Винаї (обидвойо з Нового Саду). Трецу, „Русинска будуЬност” придала Ґрупа вибе­ рачох „За младе Русине” на нєй 10 кандидатох: 1. Сте ван Самоче та, дипломо ва ни професор спорту и физичного воспитаня зоз Коцура, 2. Тамара Балоґ, дипломо ва ни филолоґ зоз Дюрдьова, 3. Анита Ґовля, профе­ сорка руского язика з Нового Саду, 4. Лидия Костелник, новинарка з Руского Керестура, 5. Елемир Джуджар, проєктни менаджер з Кули, 6. Оливера Пап, сту­ дентка з Дюрдьова, 7. Татяна Колесар, мастер социолоґ з Коцу­ ра, 8. Мария Хромиш, фаховни воспитач з Дюрдьова, 9. Синиша Мали, польопри вред ни технїчар з Коцура и 10. Мирон Кухар, инженєр алґоритмох зоз Дюрдьова. Шиц ки нєобход ни инфор ма циї и потребни формулари за придаванє вибе ран ко вей лїсти ни мож превжац на сайту Републичней виберанковей комисиї ^^^.гік.рагіашепї.§оу.г8/їек8ї/326122^ М. З. Г/И. С. 23. СЕПТЕМБЕР 2022.


ІІ2піоупіік@ги5кезІоуо.сот

ПОПИС ЖИТЕЛЬСТВА И ҐАЗДОВСТВОХ 2022

НАЙЗНАЧНЄЙШЕ И ОБОВЯЗНЕ ВИГЛЄДОВАНЄ Од прешлого попису жительства и ґаздовствох у Републики Сербиї хтори бул 2011. року прешло єденац роки. Предстояци почнє за дакус вецей як тид зень. Пописоваче на терену буду кончиц тоту значну роботу по конєц октобра, а достати податки ше будзе виключно хасновац за спознаня хтори значни за нашу державу. Конєчно будземе знац кельо нас єст. Попис жительства, ґаздовствох и квартельох, по змисту и обсягу наймасовнєйше и найкомплекснєйше стати стич не виглєдованє хторе ше запровадзує кажди дзешец роки у шицких державох швета. З пописом ше достава подполни и квалитетни статистични податки о жительстве, економскей активносци, старосней и полней структури, образовней и малженскей структури, економскей активно­ сци, о стртуктури ґаздовства и фамелиї, як и о бивательним фонду Податки значни и пре достати пара метри хтори указую на терашнї стан, а тиж так и за пла-

попис 2022

шенє одредзених стратеґийох на националним, а тиж так и на локалним уровню. На тот завод Попис нє будзе таки яки бул прешли. Методолоґия иста, бо пописоваче буду ходзиц од обисца по обисце и буду интервюовац жительох, а место паперових буду ше хасновац електронски питальнїки. Праве прето пописоваче мали обучованє же би знали хасновац комнпютерску апликацию хтора направена за тоту намену. Кед же дахто нє може одвитовац на пописни питаня кед пришол пописовач, постої можлївосц же би ше порадзело за нови термин. За попис єдней штирочленей фамелиї потребне коло 45 минути. У теренскей реализациї анґажовани 20 000 осо­ би, од хторих 15 000 пописоваче, 2 200 особи инструкторе, 161 член Пописней комисиї, як и провадзацих службох (финасийней, правней...) Ключни питаня на хтори предстояци Попис трба же би одвитовал то насампредз же кельо нас єст, и хто зме на релациї старосци, полу, образованя, яки маме економски и етно-културални характеристи­ ки, дзе и як жиєме... На концу важне надпомнуц же пописованє обовязне, як цо було и потераз, а гражданє ше нє муша вияшньовац по питаню вирскей и националней припадносци. Спрам податкох зоз Попису 2011. року, у Сербиї було 7 186 862 жителє, а Руснацох було 14 246. Кельо нас будзе по законченим Попису 2022. року будземе знац 30. новембра и то буду прелиминарни резултати, а од априла 2023. по май 2024. року сукцесивно ше будзе доставац конєчни резултати. А. П. 23. СЕПТЕМБЕР 2022.

СТАНОВИСКА Пише: Мария ПЕРКОВИЧ, новинарка и активистка

ПРОСЕКОВО И МИНИМАЛНИ ФАМЕЛИЙНИ ВРЕДНОСЦИ Кед представителє держави Сербиї бешедую о фамелиї и фамелийних вредносцох, бешеда им полна з богатима метафо ра ми, вецейзнач ни ма поняцами, лирич ни ма и спо зорююцима тонами. Кед же пишу закони, правилнїки и предписаня о фамелиї и фамелийних вредносцох, дискурс преходзи на цалком зведзене, бирократске мудрованє. Як цо знаме и каждодньово слухаме, у їх бешеди фамелия святиня, а єй традицийни вредносци загрожени зоз шицких бокох - лєм вони их охранюю и чуваю. Кед же опатриме писани шлїд третмана фамелиї у нашим дружтве, наприклад по Републичним заводзе за статистику, фамелия дефинована як трочлене обисце, гоч то директно оспорює прокла мовану, голєм на сло вох, про наталитетну политику держави. На словох, фамелия ма буц век­ ша, велька, идеално би було задруґарска, алє по статистики, досц тройо. Кед власц бешедує о фамелийних вредносцох, такой шлїдзи и епитет - традицийни вредносци. Кед же ше то положи на папер, фамелия традицийно вредзи минимално 35, односно, як наявене, пошвидко 40 тисячи динари, а просеково 74 тисячи динари (податки з юлия 2022. року). Тиж, просекова вредносц фамелиї векша кед є даяк вязана за державу и власц, а лоґично, кед же є „нє-державна”, з приватного сектору, вец просеково вредзи менєй, скоро минимално. Максималну вредносц, випатра, маю лєм фамелиї хтори маю власц - политичну лєбо економску, лєбо обидва. Яка тота максимална вредносц, чежко же дараз дознаме. Потераз зме розпатрели вредносц трочленей фамелиї, голєм начално. Кед войдземе до детальох, кед власц и держава бешедую о змисту традицийних фамелийних вредносцох, ту нєзаобиходне чуванє язика, писма, култури, идентитету. Кед же ше тот змист виражи написмено, статистично, шицки тоти ставки вєдно (з єдним словом, образованє), у трочленей фамелиї вредзи „нєвироятни” 128 динари на мешац. Тельо, най здогаднєме, державна статистика у минималней трошительней кошарки розрезала на образовни и културни активно­ сци. Но, кед слово о скорей спомнутей „державней” трочле ней фамелиї, значи тей хтора заквачена на буджет, вона просеково вредзи два раз вецей од гевтей нєдержавней, най повем минималней (здогаднїме ище раз, у держави дзе фамелия свя­ тиня), а у обласци образованя аж три раз вецей - за ню ма ско­ ро цали 500 динари на мешац. Конкретно, то значи же аж анї тота фамелия, гоч два раз вреднєйша од „минималней”, нє може до обисца купиц єдну цалу кнїжку мешачно. А кнїжка ше якошик надрилює як нєзаобиходне предусловиє же би ше очувало традицийни фамелийни вредносци як цо язик, писмо, култура и идентитет. По тим, вредносц образованя беззначна ствар, алє зато комплет учебнїкох за висши класи обовязней основней школи кошта вецей як 18 тисячи динари, половку минималней вредносци трочленей фамелиї. Бешедує ше єдно, а заправо ше виписує нова класна струк­ тура, хтора остатнї децениї у нашей держави здобува вше вецей феудални прикмети. Традицийни... Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражуюушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5


НАШ О МЕСТА

ПРЕДСИДАТЕЛЬ ПОКРАЇНСКЕЙ ВЛАДИ У ЧУРОҐУ

РОБОТИ НА ДОМУ ЗА ДУШЕВНО ХОРИ ОСОБИ Предсидатель Покраїнскей влади Иґор Мирович прешлого тижня нащивел Дом за душевно хори особи у Чуроґу, дзе го привитали предсида­ тель Општини Жабель Урош Раданович и директор установи Мирослав Кресич. Тиж так и дирек­ тор Управи за капитални укладаня Автономней Покраїни Войводини Милош Малетич нащивел Чуроґ. Шицки вєдно обишли роботи на вибудови нових обєктох у рамикох Дома и на реконструкциї постояцих обєктох. То єдна з найвекших инвестицийох у системи социялней защити, вредносци вецей як дзевецсто двацец милиони динари. Предсидатель Покраїнскей влади виявел же з реализацию того проєкту будзе звекшани капацитет установи и

функционалносц обєктох, як и квалитет медицинских услугох. Як наявене, роботи би требали буц закончени у априлу 2024. року. Л. В.

У ХОТАРЕ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

НАЙВЕЦЕЙ ПОРОБЕНЕ НА ЧЕРВИНСКЕЙ ДРАГИ У Руским Керестуре ше тих дньох докончую роботи на двох з даскельо найкритичнєйших местох на драгох до хотара. Так окончена стабилизация, т. є. зоз каменьчом засипане 1 300 метери червинскей драги, як и на уходзе до дильова з улїци Сивч Йовґена. Шицко поробене на инициятиву Месней заєднїци и закладанє єй секретара, а финансийни средства за тото прейґ конкурсох обезпечела Општина Кула, котра тиж анґажовала и виводзачох роботох. О тим цо то будзе значиц керестурским парастом бешедовали зме зоз членом Совиту Месней заєднїци Звонком Рацом, хтори и сам польопривредни продукователь: - Ище вяри нам обецали з Општини же ше пороби 1 500 метери на найкритичнєйших местох. Так вибране поробиц стабилизацию, т. є. положиц тварду подлогу на дакедишню червинску лєбо орсаґ драгу, котра уж ма єдну часц од валалу виасфалтовану, алє у предлуженю була досц розбита, з велькима коляями, та кед нападало як тих дньох, чежко було тамадз прейсц. А знаме же на тей часци єст и надосц поверхносци под паприґу, так же тераз лєгчейши уход до половки тей часци хотара. Друга критична точка, поготов за жительох улїци Сивч Йовґена, бул виход на дильов коло Джамбаса, котри тиж барз фреквенти и влєце ше нє могло спросциц од праху, а тераз у паданьох од блата, на цо ше роками жителє поно-

6 РУСКЕ СЛОВО

совали до Месней заєднїци. Тераз и там насипане каменьче, тих дньох ище треба доробиц банкини, цо тиж барз важне же би шицко тото мало ефекту, а як гвари наш собешеднїк, можебуц требало поробиц и дакус векшу длужину. По його словох, у керестурским хотаре оставаю нєришени ище даскельо критични точки, єдна же парасти нє маю адекватни виход на Билу, дзе жем обрабяю и даскельо вельки польопривреднїки, а и паприґаре. Критична точка и на концу Войводянскей улїци, дзе тиж проблематични уход до дильова, а там єст и рибняк, та ше вєшенї нагромадзи вельке блато. - Наздаваме ше же ше Општина и далєй будзе старац о тим, бо то єй и законска обовязка и же нарок буду конкуровац за наменски средства, та же ше и нам дацо уйдзе за тоти спомнути места - заключел Рац. М. А. 23. СЕПТЕМБЕР 2022.


І

те5Іа@гизке5Іоуо.сот

ЕКОЛОҐИЙНИ ДЗЕНЬ ЗА ДЗЕЦИ У КАРИТАСУ

ПОУКА И РОБОТНЯ Дзеци зоз Бечею, Суботици, Беоґраду, Зренянину, Сенти, Ґорнього Бреґу и Руского Керестура, ше могли упознац зоз здраву поживу и здравим способом костираня у просторийох Каритасу Руским Керестуре, у парохиялним Каритасу, 17. септембра означени Еколоґийни дзень за дзеци, хтори правели яблуков есенц, дружели ше и без огляду на хвилю бу­ ли и на швижим воздуху, а привитал их керестурски парох о. Владислав Варґа.

У

О ЗДРАВЕЙ ПОЖИВИ З РИЖНИХ АСПЕКТОХ Тема Еколоґийного дня за дзеци була здрава пожива зоз физичного, психолоґийного (поремеценя у костираню) и духовного аспекту, а преподаваче були висши диєтетичар-нутрициониста Михаела Миленкович, дипл. психолог Соня Алексич и Кармела Консильо. Михаела Милен­ кович дзецом приблїжела те­ му о здравей поживи прейг окреме интерактивней комуникациї зоз учашнїками, учашнїками од 7 до 15 рокох. Дзе по єд ни уж да цо знаю о тей теми, а младши ше поучели чомушик новому. Соня Алексич бешедовала о поремеценьох у костираню, о ано рексиї, були миї и проблему котри почина од дзецинства, а вец виволує проблеми за цали живот, а то може буц и звек ша на че жи на. Кармела Консильо мала приступ ґу теми зоз духовно­ го боку. По єй словох, нашо цело то храм Духа Святого и прето ше о целу кажде ма старац як о храму и як цо ше стараме о своїм обисцу. Дух Святи нам гутори цо маме робиц, та и як ше маме старац о своїм целу, а то зробиме з любову до себе, кед любиме сами себе. ШВИЖА И ПРЕРОБЕНА ОВОЦ На роботньох група найстарших дзецох чисцела и пририхтовала яблука, наймладша правела шалату зоз желєняви гу полудзенку, а хлапци правели овоцову шалату за дезерт. 23. СЕПТЕМБЕР 2022.

Янко Катона виявел же дзеци видзели як випатра готови продукт, хасновити есенц, и такой похопели смисел того цо робели. Тот ше есенц прави уж даскельо роки, бо яблука нєпирскани у валалє ище єст и мож их вихасновац. - Наш есенц найдалєй сцигнул до конзулату у Тирани. Есенц правиме уж даскельо роки и муштериї маме по цалей Сербиї, вельо ше предава у Беоґрадзе, дзе маме вельо приятельох. Вони уж упознати зоз тим продуктом, знаю же ше прави зоз нєпирскних яблукох и же є квалитетни. Кельо ґод випродукуєме, нїґда нє маме досц есенцу. Тото цо ше ви­ продукує тей єшенї до яри уж нєт - гварел Катона. Алекси чо ва дода ва же скорей як ше почнє правиц есенц млади обераю нєпирскани яблучка. Потераз ше яблучка оберало на парохиї, алє того року нє бу­ ло анї єдно яблучко, та ше у Кули опита­ ли особом за котрих знали же их маю. Людзе им дали, а нє сцели анї же би ше плацело, лєм же би яблучка нє попрепадали. Полуд зе нок бул здра ви, по рихта ни на на й здрав ши можлїви способ и порихтали го волонтере Каритасу. Дзеци сами направели желєнявову шалату як прилог ґу полуд­ зенку, та аж и смачни и здрави дезерт зоз овоцох. Дзеци нє лєм же упознали процес продукованя здравого яблукового есенцу, алє видзели и конєчни продукт ко­ три остал од прешлого року. Дознали и же ше заробок од предаваня того есенцу, у чиєй продукциї и сами участвовали, дава за потреби худобних.^ Ол. Живкович

РУСКЕ СЛОВО

7


ВИСТИ З ОПШ ТИНИ ВЕРБАС

МОЦНА БУРЯ ЛАМАЛА ДРЕВА Екипи Явного комуналного подприємства „Комуналєц” концом прешлого тижня санирали пошлїдки моцней бурї котра штварток пополадню залапела и подручє општини Вербас. Шицки екипи були на терену пияток уж вчас рано, же би розчисцели сте­ бла и конари зоз драгох, сообщене з то го вер ба ско го под при єм ства. У сотруднїцтве зоз Оддзелєньом за инспекцийну дїялносц Оп-

штинскей управи Вербас, роботнїки „Комуналцу” обиходзели шицки критични точки. Найчежша ситуация була у населєню Виноґради, як и на шлайсу, дзе моцни витор звалєл векше число стеблох, а критична ситуация була и на часци кулскей драги. По сообщеню з Дїловней єдинки ,Чистота” ЯКП „Комуналєц”, екипи вишли на терен и нєпоштредно по законченю бурї и интервентно орезовали, а на терену бул и багер ровокопач. Дзекуюци роботнїком Явного комуналного под­ приємства, транспорт ше одвивал нормално. Тиж и екипи „Водоводу и канализациї” вичисцели шахти за одводзенє атмосферских водох же би ше нє затримовали води на драгох. Найвекша чкода пре бурю була на управним бу­ динку АД „Карнекс”, як и на єдним силосу цукровнї „Бачка”, зоз котрих витор однєсол закрица. По­ шлїдки бурї було и на системи „Електромрежа Сербиї”, та прето даєдни часци городу єден час нє мали струї. У других населєних местох вербаскей општини нє було векши чкоди. О. Р.

АМБРОЗИЯ ГРОЖИ Початком септембра число поленових зарнох амброзиї, инвазивней коровчовей рошлїни, у векшей часци жеми було и до дзешец раз висше од прилапююцей вредносци котра виноши 30 зарна по метеру кубним воздуху. Спрам инструментох котри мераю вредносци кон­ центрації полену у воздуху, у Вербаше вона була барз висока, цо виволало реакциї при алерґийски чувствитель них осо бох. Иста ситуация була и у часцох Беоґраду, Суботици, Краґуєвцу, Зренянину, Чачку, Кикинди, Нишу и Сримскей Митровици.

8 РУСКЕ СЛОВО

Пре тоти причини, екипи Дїловней єдинки ,Чистота” Явного комуналного подприємства „Комуналєц” порушали акцию кошеня поверхносцох на котрих замеркована амброзия. Роботу окончую на основи контракту з Општинску управу, а локациї з котрих тото коровче треба розчисциц одредзує Оддзелєнє за урбанизем, квартельни дїялносци, защиту животного стредку и енерґетски ме над жмент. По словох инженєра гортикултури и пейзажней архитектури Тамари Милошевич, у зависносци од закоровченосци, роботнїки кошели ручно и машински. - Екипи „Желєнїдла” парлажну траву покошели на даскелїх локацийох - з лївого и правого боку Нєґошевей улїчки, дзе у часци коло моста було найвецей коровча. Амброзия покошена и на пажици на углє Бачкей, Сримскей и Данила Бойовича улїчки. Тота коровчова рошлїна найзаступенша на окраїскох го­ роду, та ше тераз окончує кошенє на травових по­ верхносцох коло бициґлистичней дражки на кулскей драги - гварела Милошевичова. Ам бро зия барз ин ва зив не алерґ ене коровче. По при служби локалней самоуправи, обовязку же би ю розчисцовали маю и власнїки и хаснователє явних по­ верхносцох, польопривредних маєткох, дражкох и водоцекох. О. Р. 23. СЕПТЕМБЕР 2022.


те5Іа@ гизке5Іоуо.сот

ОПШТИНА ЖАБЕЛЬ

НАГРАДЗЕНИ ГУМАНИ ШКОЛЯРЕ Школяре осмей класи зоз Основней школи ,,Милош Црнянски” у Жаблю и Основней школи ,,Йован Йованович Змай” у Дюрдьове указали сочувствиє и одвичательносц ґу своїм школским колеґом, и пре тото им подаровани бициґли, хтори вєдно обезпечели Општина Жабель и Екуменска гуманитарна орґанизация. Слово о проєкту ,,Социялна инклузия Ромох и других чувствительних ґрупох Сербиї”, хтори тирва од 2019. року, а закончи ше концом того року. През тот час школяре зоз Жаблю и Дюрдьова указали же су порихтани помогнуц тим хторим помоц нєобходна. Вони каждей соботи приходзели до школи и пома­ гали школяром хтори вельо одсуствовали зоз настави, односно тим хтори мали слабши оцени. Проєктни координатор Екуменскей гуманитарней орґанизациї Сладяна Йованович визначела же ше значносц того проєкту указує у помоци дзецом хтори при­ падаю чувствительним ґрупом, хтори у ризику од социялного виключованя и напущованя образовней системи. - Можем повесц же после телїх рокох роботи наисце маме добри резултати. Дзеци приходзели робиц зоз парняками без надополнєня. Наградзели зме их прето же були мотивовани сотрудзовац з нами и прето же помогли своїм парняком. После першого року були наградзени зоз таблетами. То бул лєм мали дарунок за їх вельки дїла - гварела координаторка проєкту.

Општина Жабель од самого початку потримала тот проєкт и без предумованя участвовала и у наградзованю гуманих школярох. Предсидатель Општини Урош Раданович гварел школяром же би вше остали гумани и сочувствовали з другима и же би у будучносци як таки були слуп дружтва. Шлїдуюцого року требал би почац нови циклус проєкту хтори будзе тирвац найменєй штири роки. Л. В.

ДРУЖТВО РУСНАЦОХ У СУБОТИЦИ

ПРОГРАМА ЗА МЛАДИХ Дружтво Руснацох у Суботици 17. септембра орґанизовало обиходзенє Суботици зоз фахову осо­ бу, представянє новей литературней творчосци младих и друженє у просторийох Дружтва под назву „Витайце у Суботици”. Програма була наменєна младим хтори ше пришли школовац, лєбо робиц до Суботици, а поволани и млади зоз других местох. - У упознаваню городу рушели

зме од Городскей хижи, потим зме були горе на Видиковцу и у синаґоґи, док нам туристични водзач бешедовал о їх историяту. Прешли зме по корзоу и розпатрали архитектуру, були зме при па­ лати Райха Ференца, дзе зме и закончели обиходзенє - потолковал член Дружтва Ру­ снацох у Суботици Кристиян Сопка. Далєй була закуска у про­ сторийох Дружтва и програма зоз троїма учашнїками. Иван Лїкар представел два свойо писнї и сказку, писню Михаели Еделински читал Иґор Сабо, а Александра Русковски на ґитари одграла три писнї. После програми було друженє. Тот сход потримала и була на нїм и предсидателька Дружтва Руснацох у Суботици Ана Ма­ рия Лендєр, як и директор Заводу за културу войводянских Руснацох Саша Сабадош. Финансийну потримовку дало Роботне цело за младих Националного совиту Руснацох гварел Кристи­ ян Сопка. М. Г. К.

РУСКЕ СЛОВО

9


ЕКОНОМИЯ __________________________________________

ЯНКО ГОРНЯК ЗОЗ ДЮРДЬОВА

ПРОДУКУЄ ШЕ ВЕЦЕЙ ФАЙТИ ЖЕЛЄНЯВИ Фамелия Горнякова з Дюрдьова вельо роки хова желєняву и пресаду. Тей єшенї почали предавац карфиол, капусту, белави парадичи и штири файти паприґи - парадичову, зомборку, червену длугоку и бабуру Пише: Лидия ВЕРЕШ

10 РУСКЕ СЛОВО

родуковане желєняви ше, аж и кед є нє на барз вельких польопривредних поверхносцох, може виплациц лєм кед ше у роботи ви тирва и кед ше уложи на досц труду, а о тим шведочи и при­ клад поль опри вредного продукователя Янка Горняка з Дюр­ дьова. Вон нєшка успишни проду ко вате ль даскельо файтох желєняви и на отвореним и у пластенїкох, а тота любов ше претворела и до фамелийней роботи. Того року вон и його фамелия на двох ланцох маю посадзено капусту, на ферталь ланца паприґу и карфиол тиж на ферталь ланца. - Мой брат, його супруга, моя супруга и я уж роками садзиме желєняву хтору предаваме на пияцу стреду и соботу у Дюрдьове, а помагаю нам и наша мац и дзеци, хто кеди кельо може. Случує ше же приду и накупци кед же нам останє, алє того нєт вельо. Углавним зме ше опредзелєли за садзенє капусти и то нам основа. Окрем капусти продукуєме карфиол, белави парадичи, парадичову паприґу, зомборку, бабуру и червену длугоку паприґу - приповеда наш собешеднїк. У франти Горняково любя повесц же їх пририхтованя за садзенє желєняви иншаки и же вони вше робя иншак од звичай­ ного. Пре вельо обовязки хтори маю нє провадза правила по хторих людзе звича­ йно садза желєняву. Кед почнє яр, Горня­ ково помали починаю перши пририхтова­ ня и рихтаю пресаду хтора ше будзе виношиц на польо. - За тоту роботу треба барз вельо искуства. Кед зидзе пошата паприґа у пластенїку теди починаме шац капусту у загради. Паприґа чежко сходзи, док, з другого

П

боку, капуста зидзе за два днї. Карфиол шеєме вецей раз, а робиц починаме после дзешатого мая. Искуство на нашим боку, та можеме преценїц хтора пресада досц виросла же би ше ю винєсло на польо. Ми нїч нє робиме строго по кнїжки, нє маме точни датум за шаце, пресадзованє и оберанє. Кед ше рошлїни винєшу на польо, во ни там воду до ста ваю пре йґ си сте ми капка по капка - гварел Янко. КВАЛИТЕТ НА ПЕРШИМ МЕСЦЕ Горняково вяри продукую и пресаду желєняви за предай. Простор у хторим ше пестує пресада треба же би мал добри климатски условия, нєобходне пластенїк цо частейше луфтирац же би рошлїни нє були ценки, високи и слаби. Важне же би нашенє з хторого ше достава пресада бу­ ло квалитетне, же би мало високи про­ цент ключкацосци, як и високи процент енерґиї ключканя и то важне за успих цалей продукциї, як и за квалитет плодох и за заробок. Нашенє муши буц дезинфиковане же би ше зопарло зявйованє рижних пато ґ енох у по знє йших ста диюмох ро звою рошлїни. По словох нашого собешеднїка найвецей бриґи им прави била вша хтора напада капусту и од нєй ше муши рошлїни 23. СЕПТЕМБЕР 2022.


екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот

пирскац, углавним кед пресада капусти ище вше у загради, понеже є теди посадзена на густо. Кед ше пресадзи на польо, теди нє маю тельо бриґи зоз патоґенами, бо є теди на ридко посадзена. Од хоротох нє пир­ скаю, понеже каждого року селя желєняву на другу часц парцели. Пласман роками обезбечени, а понеже з квалитетом сполнюю обчекованя купцох, за тарґовище ше нє ба­ ли анї того року. - Як почнє сезона пресади, та ше так и попреда. Пресаду предаваме дома и на пияцох у Дюрдьове, Жаблю, Шайкашу, Мошорину и Чуроґу. Кед робиме зоз пресаду нє чежко нам пойсц и до других местох, понеже вона мала и месци ше до авта, лєбо до камиона. Векши проблем кед придзе капу­ ста. Вона велька, забера вецей места и ю треба цагац на прикочу и праве прето ю предаваме лєм у Дюрдьове. На пияцу роками маме закупени два места дзе людзе можу присц и купиц кельо им треба - приповеда Янко. ЦЕНУ ПАПРИҐИ ЗАПОВЕДАЮ САМИ Дакеди Горняково садзели вельо вецей паприґи. Кажди дзень у нїх робели коло двацец жени хторих на двох прикочох вожели на польо оберац паприґу. Паприґу вец зоз тракторами, алє и на камиону цагали до Ґосподїнцох на одкуп, лєбо до Бе-

чею директно до фабрики. Тераз робя сами, та и цену одредзую сами. Паприґу предаваю у малих мещкох до дзешец кили, а цена паприґи по кили сто динари. По словох нашого собешеднїка, цена другей класи паприґи од трицец динари ма­ ла и нє покрила би шицки укладаня. Укладаня векши як прешлого року. Шицок репроматериял подрагшел од двацец по трицец одсто, а тиж и цена нашеня подрагшела. Нафта того року барз драга. Вельки горучави вимагали вельо залїваня и було чежко отримац рошлїни у живоце. - Початком септембра зме капусту и карфиол помали почали виношиц на пияц, алє менши количества. Лєм тельо же би ґаздинї мали цо навариц, направиц шалату, лєбо положиц до туршиї. Им ище нє сезона, алє нєодлуга и вона придзе. Бизовно же нам обчекованя вельки, понеже нїхто нє жада робиц себе на чкоду. Нє можеме добиц тельо кельо зме уложели, алє вельо нам помага тото же нам шицко у валалє. Поля барз блїзко при братовей и моєй хижи, ту су при валалє, а и пияц нам тиж блїзко. Було би иншак кед би поля були на концу хотара, та би ше вец мушело чувац и од сарньох и од овцох, а и то би коштало. Жем гноїме зоз статковим гнойом, а лєм дакеди, алє нє вельо и зоз штучним гнойом, та ше и ту ушпорує - закончує розгварку наш собешеднїк.^

ДЕРЖАВА ПРИНЄСЛА УРЕДБУ О ДОДЗЕЛЬОВАНЮ СУБВЕНЦИЇ

125 МИЛИОНИ ДИНАРИ ЗА РАМИ ЗА ТРАКТОРИ

Влада Сербиї 16. септембра прилапела Уредбу з хтору ше предвидзує субвенционованє купованя защитних рамох за хасновани трактори. Субвеницию мож достац за трактор хтори нє ма кабину и можу ю достац власнїки тракторох хтори реґистровани у Сербиї, а з цильом унапредзеня безпечносци у тран­ спорту. Защитни рам, по тей уредби, то часц тракто­ ра хтора защицує вожача од покалїченя у случаю кед би ше трактор преврацел. Субвенционованє купованя защитного рама будзе тирвац три календарски роки, з тим же за 2022. рок за тоту намену предвидзени 125 милиони динари. Субвенция облапя 27 000 динари за плаценє полней купопредайней цени нового защитного рама, до хторей ураховани и транспорт до места за випитованє превозки и ище 7 000 динари за випитованє безпечносци преправки трактора у найблїзшей овласценей правней особи за тоту обласц, наводзи ше у Уредби. Одобрени средства будзе ше виплацовац вибра­ ним продуковательом защитних рамох и овласценим правним особом за випитованє превозкох на окремни наменски рахунки хтори Министерство финансийох - Управа за трезор за тоти потреби отвори на їх вимогу. У Сербиї, по податкох хтори концом януара сообщело Министерство будовательства, транспорту и инфраструктури, єст реґистровано 203 000 тракто­ ри, по чим наша жем водзаца по числу тракторох по глави жительства. У периодзе од 2016. по 2020. рок у нас погинули 144 вожаче и путнїки тракторох, а коло 2 000 особи покалїчени у транспортних нєщесцох дзе участвовал трактор, док погинути у тих нєщесцох творя коло 7 одсто шицких погинутих особох у транспортних нєщесцох у Сербиї, а рочнє ше у просеку случи коло 518 нєщесца у хторих єден з учашнїкох трактор. М. Т.

РУСКЕ СЛОВО 11


ЕКОНОМИЯ

КОНФЕРЕНЦИЯ НАШЕНЬКАРСКЕЙ АСОЦИЯЦИЇ СЕРБИЇ У НОВИМ САДЗЕ

СЕРТИФИКОВАНЕ ШАЦЕ МА ВЕЦЕЙ ПРЕДНОСЦИ У Конґресним центру Мастер Новосадского сайму пондзелок и вовторок, 19. и 20. септембра, орґанизована конференция о значносци хаснованя сертификованого нашеня под назву „Од поля по стол”

Пише: Мартица ТАМАШ

ашенькарска Асоцияция Сербиї Кон­ ференцию „Од поля по стол” орґанизовала як закончуюцу часц проєкту: Креиранє стратеґиї звекшаня хаснованя сер­ тификованого шаца у Републики Сербиї и подзвигованє свидомосци польопривредних продуковательох о значеню хаснованя сертификованого шаца, продукциї здравствено безпечей поживи, з почитованьом принципа отримовносци. Ношитель проєкту Польопривредна фахова служба Тамиш, а Нашенькарска Асоция­ ция Сербиї партнер проєкту. Тот проєкт финансовали Министерство польопривреди, водопривреди и лєсраства и Упра­ ва за аґрарни плаценя.

Н

НА „ШАЦУ З ПОЙДА” НОВИ ПАТОҐЕН На сої єст числени паразити и патоґени. Вони зоз свою активносцу неґативно вплївую на квалитет, висину и стабилносц урожаю, а кед су присутни, у векшей мири можу привесц до питаня рентабилносц, то тиж причина же би ше хасновало здраве сертификоване шаце, гутори др Кристина Петрович зоз Институту БиоСенс з Нового Саду. Найновши випитованя указали же на „шацу з пойда” сої одкрити нови патоґен ЕгетоіН есіит согуїі, хторого нєт на сертификованим шацу, гвари ше у промотивним материялу за Конференцию.

12 РУСКЕ СЛОВО

У 2019. РОКУ ИСТОРИЙНИ МИНИМУМ Остатнї роки у нашей жеми зменшане хаснованє сертификованого шаца, окреме при самооплодних рошлїнских файтох як цо жито и соя. По преценьованьох и доступних податкох зоз хторима розполага Нашенькарска Асоцияция Сербиї у 2020. року у Републики Сербиї було зашате коло 20 одсто сертификованого шаца сої и то историйни минумум за тоту рошлїнску файту. Та­ ку ситуацию оценює ше як алармантну, бо 2019. року тот процент бул коло 35 одсто, и праве пре тото зоз Нашенькарскей

Асоцияциї Сербиї апелую же без модер­ ного оплемєньованя, добре орґанизованого нашенькарского сектора, ясней реґулативи у тей обласци, польопривредни продукователє нє можу очековац успишну профитабилну продукцию, конкурентносц своїх продуктох, здравствено без­ печну поживу и здрави животни штредок. Иншак, у швеце ше хаснованє сертификованого шаца руша од 20 одсто у жемох у розвою до 80 одсто у розвитих жемох. Рахує ше же ше у нашей жеми „зоз пойда” шеє коло 50 одсто шаца жита и коло 70 одсто нєсертификованого шаца сої, найменєй три роки зашором. То найчастейше у южних и централних часцох Сербиї, дзе ше жито садзи на менших поверхносцох и там ше го углавним хаснує за статкову покарму. ОДПОРНЕ НА ХОРОТИ И ВЕЦЕЙ ЗРОДЗИ Ґенерални секретар Нашенькарскей Асоцияциї Сербиї проф. др Светлана Балешевич Тубич гвари же науково доказа­ не же хаснованє сертификованого шаца ма вецей предносци, а то - здрави рошлї­ ни, менєй коровча у полю и векши уро­ жай и до 30 одсто, та з тим и продукователь ма векши заробок. - Тот хто ше опредзелї за сертификоване шаце, ма на розполаганю нови сорти23. СЕПТЕМБЕР 2022.


екопотуа@ги5ке5Іоуо.сот

мент, можлівосц звекшаня урожаю през сорти з векшим ґенетским потенциялом, рошлїни толерантни на стресни климатски условия, резистентни на хороти. Цена шаца нє найвекши видаток у продукциї и вона нє висока кед ше зна же ше достава вельки урожай и векши профит на такей продукциї, так же сертификоване шаце шпорує пенєж - гутори Балешевич Тубич. Менаджер за реґулаторни питаня и комуникацию Нашенькарскей Асоцияциї Сербиї дипл. инж. Сандра Боґданович гвари же сертификоване шаце резултат наукових випитованьох и дава сиґурносц польопривреднїкови же шаце ма високи процент ключкацосци, познату енерґию ключканя и одлични здравствени стан. Воно одпорне на хороти и на гербициди, толерантне на сушу и дава векши и стабилнєйши урожай. Польопривреднїки маю вельки вибор сортох, сиґурну чистосц сорти, а зоз рижнородносцу сортимента зменшує ше ризик у продукциї и достава сиґурнєйши профит. Огляди за тот проєкт окончени у Катю на польопривредним газдовстве Димитрия Нинкова, хтори роби коло 300 гекта­ ри жеми и садзи олєйов репчень, сою и кукурицу, а хаснує и сертификоване шаце и „шаце з пойда”. Вон гвари же предносци сертификованого шаца у тим же ма високи процент ключкацосци, уєдначене сходзенє, рост и дозреванє,лєгчейшу жатву, лєпши склоп рошлїнох, та и векши урожай. ВЕКШИ ЗАРОБОК НА ХАСЕН ТТТИТТКИМ Маґистер польопривреди М ирослав Сидор, ґенерални менаджер за Сербию Босну и Македонию нашеньскей хижи Лимаґраин ДОО (Ьішадгаіп й.о.о.) зоз

23. СЕПТЕМБЕР 2022.

Нового Саду гвари же зоз хаснованьом нєсертификованого шаца вельо траца и польопривредни продукователє, нашеньски сектор, наука и наша держава. Найвекши утрати ше зазначує при сої и житу. Жито ше шеє у Сер­ биї на 550 000 гектари, а од того на 60 одсто поверхносцох ше шеє нєсертификоване шаце. Вкупна продукция рочно виноши 2,7 милиони тони, од того на домашнї потреби идзе 1,7 милиони тони. Штреднї урожай сертификованого шаца 5 то­ Светлана Балешевич Тубич ни по гектару, а нєсертификованого шаца 4,25 тони по гектару. Зоз хаснованьом нєсертификованого шаца достава ше утрати. Як перше, розлика у цени шаца медзи сертификованим и нєсертификованим шацом, и ту дер­ жава траци пдв, а найвекша утрата на урожаю. Значни утрати єст и прето же ше нє анґажує центри за дорабянє сертификованого шаца, дзе би роботу могли достац коло 100 людзе же би покончели тоту роботу. Та кед ше шицко то поздава, при житу вкупна утрата коло 80 милиони евра - гутори Сидор. Вон толкує же при сої сутуация ище чежша, бо ше на коло 70 одсто Сандра Боґданович поверхносцох садзи нєсертификоване шаце. У Сербиї ше садзи коло 190 000 гектари сої и у року зродзи коло 675 070 тони. Штреднї урожай за сертификоване шаце виноши 3,91 тону по гектару, а за нєсертификоване шаце 3,4 тони по гектару. Пре хаснованє нєсертификованого шаца єст утрата на пдв, нєанґажованю домашнїх центрох за дорабянє сертификованого шаца урожай менши за 15 одсто у одношену яки би бул кед би ше садзело сертификоване шаце и шицко то да­ ва утрату од 50 милиони евра. Кед би ше хасноМирослав Сидор вало сертификоване шаце, шицки би мали вецей хасну. У сушедней Горватскей маме позитивни приклад, во­ ни уведли субвенциї за сою, хтора виноши коло 300 евра по гектару и, дзекуюци тому, сертификоване шаце ше тераз садзи на вецей як 90 одсто поверхносцох, так же бизме могли дацо научиц од на­ ших сушедох з того прикла­ ду - заключує Сидора

РУСКЕ СЛОВО 13


Д УХО ВНИ Ж ИВО Т

НА ШВЕТО ВОЗДВИЖЕНИЄ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО У ВОДИЦИ

ПОШВЕЦАНЄ ПРОСКОМИДИЙНИКА И МОЛИТВА ЗА МИР На швето Воздвижениє Хреста Господнього у Водици, а на поволанку предсидателя Совиту европских владических конференцийох, котри поволал шицких владикох Европи и цалу явносц, же би ше зоз колєноприклону молитву (молитву на колєнох) и нашо ше священїки и вирни у Служби Божей, 14. септембра, модлєли за мир на України. Службу служел парох керестурски о. Владислав Варґа, а вирних споведали о. Михайло Шанта и о. Владимир Медєши. Обидвоме ше придружели о. Варґови пред Святу Причасцу и на колєнох ше помодлєли молитву за мир у України. Пред Службу Божу керестурски парох о. Варґа пошвецел проскомидийник, а такой потим є положени до функциї и украшує водицово Богослуженя. Як потолковал о. Варґа, проскомидийник то место, або часц у церкви дзе ше пририхтує проскомидия, то єст хлєб и вино котри ше познєйше преноши под час Служби на олтар и пошвеца на Евхаристию, Цело и Крев Господа Исуса Христа. Понеже ше у Водици стари древени проскомидийник вше преношело зоз каплїци на богослуженє, а вец го врацало, Церковни одбор го ришел зробиц зоз мрамору и намесциц на стаємним месце, же би там стал и вецей ше нє преношел. Проскомидийник виробел керестурски каменорезач Малацко, а финансийно покрил Одбор у вредносци 250 еври.

У своєй казанї о. Михайло Шанта визначел же ше зоз крижом стретаме у своїм окруженю, алє и през свойо церпеня. Криж на хторим бул розопяти Христос єдини криж котри нас водзи до спашеня и вичносци. После Служби вирни вєдно зоз священїками вимодлєли молебен до Мацери Божей, а, як гварел о. Владислав Варґа, вше треба вихасновац нагоду и замодлїц Мацер Божу Водицову же би нам помогла нє лєм же бизме ношели свойо крижи, алє и же бизме Єй придали свойо церпенє. Ол. Ж.

ОЗНАЧЕНА РОЧНЇЦА ШМЕРЦИ О. МИХАЙЛА МАЛАЦКА

БУЛ БЛАГА ОЦОВСКА ФИҐУРА Службу Божу з нагоди рочнїци упокоєня протоєрея ставрофора, пароха керестурского о. мр Михайла Малацка, пияток, 16. септембра, служел декан бачки и парох коцурски о. Владислав Рац, а сослужели керестур­ ски парох о. Владислав Варґа, парох индїйски о. Михайло Шанта и керестурски капелан о. Владимир Медєши. Вельке число вирних пришло ше помодлїц за о. Малацка, здогаднуц ше його духовносци и заєднїцтва

14РУСКЕ СЛОВО

котре творел медзи вирнима керестурскей парохиї. Приятель и терашнї парох керестурски котри заменєл на тей длужносци о. Малацка, зоз котрим бул вєдно у Риме на школованю, потвердзел же ше ище теди могло видзиц же вон глєдал способ як у тим чаше комунизма, атеизма, глєдал нови драги як представиц младим людзом Церкву и виру. Тото и остало през цали час його службованя - як треба жиц виру, як треба знац ю шведочиц, виприповедац свой християнски живот другому. Вельки тал зохабел о. Малацко шицким нам, гварел о. Варґа, а найвекши то проєкт „Емаус”, за чий початок будованя ше збераю остатнї документи. После Служби Божей вирни пришли до каритасових просторийох, дзе ше здогадли на о. Малацка, як ше шицки зложели, благей оцовскей фиґури котра ше старала о своїм стаду. Истого дня була и Служба Божа у Риме за Руснацох у церкви Велькей базилики папскей - Мариї Велькей, з котру Водица афилийована. На тоту Службу Божу дала Исусова мала шестра Мартина. Ол. Ж. 23. СЕПТЕМБЕР 2022.


сІиИоупі@ги5ке5Іоуо.сот

Зоз декретами нашого вла­ дики кир Георгия Джуджара, о. др Яков Кулич прешлого тижня розришени служби пароха у грекокатолїцкей паро­ хиї Святого Владимира у Н о­ вим Вербаше. За нового пароха нововербаскей парохиї меновани капелан коцурски о. Данил Задрепко. З Декретом владики Джуд­ жара, о. Задрепко будзе бивац у парохиялним доме у Новим Вербаше. Вон и надалєй будзе окончовац службу капелана у

грекокатолїцкей церкви Успения Пресвятей Богородици у Ко цу ре, спрам по тре бох и до гварки з деканом бачким и парохом ко цур ским о. Вла ди славом Рацом. Йому за тото остава капеланска плаца з Коцура. Обслуга филияли нововер­ баскей парохиї у Змаєве дозначена парохови о. Алексийови Гудакови з грекокатолїц­ кей церкви Покрова Пресвя­ тей Богородици зоз Старого Вербасу. О. Р.

У СРИМСКЕЙ МИТРОВИЦИ

УШОРЕНЄ ЦЕРКОВНОГО МАЄТКУ На Парохиї Вознесения Господнього у Сримскей Митровици нєпреривно ше дацо роби же би ше украшело церковну порту хтора була зароснута. Тиж, у бу­ динку виняти и стари патос и згнїти греди. Як гварел парох о. Иґор Вовк, єст ище досц того цо треба поробиц, бо у остатнїм чаше приходза велї туристи, а єст и школярски екскурзиї. Парохови вельо помагаю младши, хтори препознали же ше коло парохиї вредзи потрудзиц. По словох о. Иґора, циль ушориц церковни маєток, же би могло повесц же то наша церква, красна, чиста и отримована, як цо и римокатолїцка и православна. М. Г. К.

У БАЧИНЦОХ

НОВИ ШАЛУКАТРИ НА ТУРНЇ У Бачинцох прешлого тижня пременєни шалукатри на турнї на церкви. Стари дотирвали и препадли, та на турнї було вельо го­ луби. Нови шалукатри финансовала Парохия св.Луки. З тей нагоди поєднани майстрове хтори пременєли тоти барз стари древени шалукатри. Нє зна ше кельо маю роки, алє познате же будинок церкви зоз 1906. року. Як гварел парох о. Дарко Рац, у остатнїх дзешец рокох у цер­ кви знука обилєне и омальоване, пременєни кров, облаки, уходни дзвери, а мури пререзани пре защиту од влаги. Ище би звонка фа са ду об но виц, цо ше по ро би док буд зе пе нє жи. М. Г. К. 23. СЕПТЕМБЕР 2022.

РУСКЕ СЛОВО 15


КУЛТУРА И ПРОСВИТА

IV ПОДОБОВА КОЛОНИЯ „ЕУФЕМИЯ ГАРДИ 2022” У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

БАРЖЕЙ УКЛЮЧИЦ МЛАДИХ ТВОРИТЕЛЬОХ V фундусу з потерашнїх Колонийох єст уж вецей як 140 подобово роботи. Орґанизаторе глєдаю способ як тоти малюнки тирвацо презентовац явносци IV Подобова колония „Еуфемия Гарди 2022” отримана у орґанизациї Рускей матки у Руским Керестуре 17. сеп­ тембра, у Спортскей гали. Поволани були 11 подобово творителє, алє ше пре обєктивни причини нє шицки могли одволац. Но, як поведзене, свойо малюнки принєшу познєйше, т. є. по виставу хтора будзе 28. децембра 2022. року. За тогорочну Подобову колонию РМ средства обезпечела по проєкту за финансованє и софинансованє програмох очуваня, пестованя, презентациї и розвою култури и уметносци рускей заєднїци у Републики Сербиї. Так средства достати на конкурсу Покраїнского секретарияту за културу и информованє АП Войводини и з програмох и проєктох у обласци туризма општини Кула у 2022. року. Зоз средствох каждому учашнїкови обезпечени олєйово и акрилни фарби и платна. Колония отри­ мана у нєпоштредней поскладани у наших простоорґанизациї керестурского У Ч А Ш Н ІКИ рийох. Но Руска матка вєдно зоз Месного одбору РМ, а єй Месну заєднїцу и другима предфахови орґанизатор бул На тогорочну Колонию поволани 11 подобово няками пробуєме найсц ришенє. Славко Пап. О тим як є творителе аматере, осмеро з Руского Керестура Яки упечатки дзепоєдних з задовольни з тогорочну - Янко Бики, Мелания Рамач, Еуфемия Новта, учашнїкох, гварел нам Михайло Колонию Пап гварел: Михайло Виславски, Валентина Гарди, Ема Виславски. Я бул на шицких - Я задовольни же маме Венґрин, Славко Пап, Павлина Шепински и поте рашнїх Подо бо вих коло уж штварту Колонию, же Тимеа Будински, з Вербасу Владо Няради и з нийох, и думам же будзем прише творителє одволую, алє Кули Душица Спасоевич Лончар и Стания ходзиц док нє умрем, гоч ме и нє ми нєправо же нє можеме Вукович. поволаю пофрантовал Вислав­ ище вецей уключиц младски. - Барз любим мальовац и ших, бо наисце єст вельо таланмило ми дац и ту свойо доприношенє. товани дзеци, та же бизме их Практично, з Колонию починам свою потримали, а тиж би их ми, старвласну сезону мальованя у жимушнїм ши, могли дацо и научиц, погочаше кед єст найвецей часу Гоч любим тов тоти медзи нами цо малюю и пейзажи, на Колонийох сом вибрал як професионалци, гоч су аматеробиц портрети визначних особох за ре по статусу. То нам и циль же руску заєднїцу Того року малюєм пор­ би ше до того уключело цо вецей трет учителя Михайла Варґу, а потераз младих, алє проблем як и вшадсом намальовал Яшу Бакова, Юлияна зи, финансиї. И того року зме Рамача Чаму и Янка Олеяра. Барз ми достали 50 000, а 47 пошло лєм мило же маме и младших, ту и моя на материял, а вше ше швечи унучка дзечнє приходзи и єй товари­ обез печиц и закуску и полуд зе шка, и поволуєм родичох най потри­ нок учашнїком. - наглашел Пап маю у тим свойо дзеци кед же су таланкотри и сам учашнїк Колониї, а товани, бо треба розвивац їх креативкотри на концу наглашел же носц, же би нє були тельо вязани лєм за Коло нию вшелїяк тре ба отри мо технолоґию. вац и унапредзовац, а ґу тому И наймладши по рокох, алє нє и по ришиц и проблем чуваня одн. стажу участвованя на Подобовей коло­ тирвацого викладаня малюнкох. нні, то Ема Венґрин и Валентина Гар­ - З потерашнїх Колонийох уж ди. Венґринова була на штирох, а Гару фундусу коло 140 роботи котри дийова на трох. Обидва гваря же барз даєдни виложени ту у гали дзе и любя мальовац и дома а и ту, и то им роби ме, алє век ши на стоя барз значи.и М. Афич

16 РУСКЕ СЛОВО

23. СЕПТЕМБЕР 2022.


киІІига@гизке5Іоуо.сот

ШКОЛА „ПЕТРО КУЗМЯК” З РУСКОГО КЕРЕСТУРА

ОБУЧОВАНЯ У ПРОЄКТУ „УЧМЕ ШЕ ШИЦКИ ВЄДНО” Керестурска Школа єдна од шейсц школох у Сербиї котра вибрана участвовац у тим проєкту котри орґанизую Министерство просвити, науки и технолоґийного розвою и УНИЦЕФ зоз потримовку Делеґациї Европскей униї у Сербиї. То пририхтоване и драга ґу здобуваню статусу модел-установи за инклузивне образованє и воспитанє бучованє з тему „Од визиї до иновативней инклузивней пракси” отримане прешлого тижня за ґрупу занятих у Основней и штреднєй школи з домом школярох „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре. Источасно, єдна часц наставнїкох идзе на онлайн обучованє „Звонканаставни активносци по мири школяра”, у рамику проєкта унапред зеня ровноправного приступу за дзеци котрим потребна додатна образовна потримовка „Учме шиц ки вєдно”. Най здогаднєме, керестурска Школа єдна од шейсц школох у Сербиї котра нєдавно вибрана участвовац у тим проєкту котри орґанизую Министерство просвити, науки и техно­ лоґийного розвою и УНИЦЕФ зоз потримовку Делеґациї Европскей униї у Сербиї. Зоз тим школа „Петро Кузмяк” достава потримовку за унапредзованє фахових и орґанизацийних капацитетох и пририхтованє за подношенє вимоги за здобуванє статусу модел установи за инклузивне образованє и воспитанє. Праве у тим напряме отримана и перша обука за коло 25 просвитних роботнїкох наставого и нєнаставного кадру на чолє з директорку Наталию Будински, а обучо­ ванє водзели менторка Школи на тим проєкту, педаґоґиня Александра Калезич и психолоґиня Миряна Баера, з Центра за интерактивну педаґоґию (ЦИП) з Беоґраду. Перши дзень семинар нащивели и представителє УНИЦЕФ-а и ЕУ.

О

23. СЕПТЕМБЕР 2022.

О чим було слова на обуки, потолковала педаґоґиня у керестурскей Школи Наташа Мученски. - З помоцу фаховцох на обуки перше зме установели дзе зме тераз у обласци инклузиї, и дзе сцеме буц же бизме постали школа-модел у тей обласци. Перши приоритет нам змоцнїц наставни кадер, бо вони ношителє роботи зоз самима дзецми. Водительки нам дакус пре ширели и поняце инклузиї, же ше нє одноши лєм на школярох котрим потребна окремна додатна потримовка, алє наглашели же треба каждому школярови прилагодзиц наста ву. То важне и прето же би ше наставнїки далєй оспособели медзи собу черац искуства, цо такволане „горизонталне ученє”, перше на уровню нашей школи, а вец же бизме свойо искуства дзелєли и другим школом. Замерковали зме же нам єден з приоритетох же бизме були видлївши як Школа, допарли до цо вецей школох, та будземе робиц на презентациї наших прикладох добрей пракси и потримовка школяром и роди чом зоз тих чув стви тельних ґрупох. Як заключела Мученскова, на семинаре им помогли же би Школа свойо урядово документи прилагодзела ґу тей визиї о школи-моделу, ґу чому ше керестурска Школа будз е намагац прейґ того озбильного дворочного проєкту. ■ М. Афич

РУСКЕ СЛОВО 17


КУЛТУРА И ПРОСВИТА

НОВИ ШКОЛСКИ РОК У ШКОЛИ ЗА ОСНОВНЕ МУЗИЧНЕ ОБРАЗОВАНЄ З КУЛИ

У КЕРЕСТУРСКИМ ОДДЗЕЛЄНЮ 42 ШКОЛЯРЕ Оддзелєнє у Руским Керестуре Школи за основне музич­ не образованє (ШОМО) з Кули, до нового школского року вошло зоз 42-ма школярами од першей по шесту класу, од чого 16 школяре першей класи. Число школярох, як дознаваме, подобне як и звичайно, єдино же того ше досц менєй менєй дзеци приявели до пририхтуюцого оддзелєня. У керестурским оддзелєню ШОМО виучує ше три инструменти, та до першей класи на виучованє клавира ше уписали 11 нови школяре, двойо на гармонику и тройо на тамбуру. У тей индивидуалней настави клавир ше виучує при наставнїкох Миронови Сивчови и Миркови Преґунови, гармонику при Сивчови, там­ буру при наставнїци Геленки Гарвильчак, док за наставу солфедя задлужени наставнїк Ладислав Тамаши. Як познате, керестурске оддзелєнє ШОМО змесцене у Школи „Петро Кузмяк”, дзе ма добри условия за роботу, єдино кус цесно кед тераз шицки школяре наставу маю у пополадньовей змени. Школяре у музичней школи и у наступаюцим школским року свойо знанє и гранє на вибраних инструментох годни указац на традицийних концертох котри Школа орґанизує векшином у матичним будинку у Кули, а так и у Руским Керестуре. Перши концерт будзе з нагоди Дня ШОМО 31. октобра у Кули, потим серия концертох з нагоди законченя першого полрочя, т.є. пред крачунскима и новорочнима шветами, дзе тиж наступаю и школяре з керестурского оддзелєня, як и з нєдавно отвореного оддзелєня у Червинки. У Кере­

стуре перши концерт будзе на рок з нагоди 8. марца и на концу школского рока, алє керестурских школярох нагоди єст чуц и видзиц и на велїх програмох котри орґанизую Дом култури (дзе велї источашнє и члени їх секцийох), лєбо Школа „Петро Кузмяк”, дзе су дзечнє поволани. Попри на концертох, найвреднєйши и найсцелши школя­ ре музичней школи, та и керестурского оддзелєня, рихтаю ше и за змаганя котри єст на войводянским, державним и медзинародним уровню, и дзе уж традицийно посцигую замерковани резултати. М. А.

ОРҐАНИЗАЦИЙНИ ОДБОР „КОСТЕЛЬНИКОВЕЙ ЄШЕНЇ”

МАНИФЕСТАЦИЯ БУДЗЕ ОД 18. ПО 26. НОВЕМБЕР На схадзки Орґанизацийного одбору Културней манифестациї „Костельникова єшень”, отриманей вовторок, 20. септембра, у Доме култури Руски Керестур, утвердзени термини 29. манифестациї „Костельникова єшень”, а вона будзе отримана од 18. по 26. новембер. Схадзку водзел предсидатель ОО Микола Шанта, а начално догварене же манифестация почнє на пияток, 18. новембра, у Руским Керестуре у Школи „Петро Кузмяк” зоз представяньом дзецинских кнїжкох авторох Оксани Мудри Недич „Божа катичка”, Цецилиї Мудри „Гунцут” и Владимира Дудаша „Гибайце ше бавиц”. На 17 годзин буд-

18 РУСКЕ СЛОВО

зе отворена вистава творох Силвестера Макая котри влонї наполнєл 80 роки живота. На 18 годзин, тиж у просторийох Дома култури, отрима ше часц програми на котрей ше представи нови кнїжки. Будзе представена кнїжка приповедкох и есейох Михала Рамача „У нас на салашу бул Гене­ рал”, кнїжка приповедкох Ксениї Варґа „Керестурски калеидоскоп” и роман Любици Кнежевич „Монах и я”. Уж традицийне стретнуце рецитаторох „Михайло Зазуляк” у Кули, у рамикох „Костельниковей єшенї”, а у нєпоштредней орГанизациї и улоги домашнього РКУД „Др Гавриїл Костельник” будзе орґанизоване на соботу, 19. новембра, на 18 годзин. На нєдзелю, 20. новембра, манифестация ше предлужи у Дюрдьове зоз уж спомнутима новима виданями и їх авторами, а 24. новембра и у Коцуре. „Костельникова єшень” будзе закончена зоз ювилейну Мултимедиялну манифестацию младих 25. „Дньовку”, котра запланована за 25. и 26. новембер. Пияток, дзень пред главну програму буду представени кнїжки з едициї МАКоії, Емилиї Чизмар „Мили МАК-у: Ве8І оїї” и Зборнїк поезиї и фотоґрафийох „Ґенерация З@”, а шлїдуюцого дня, 26. новембра у Младежским доме будзе главна програма „Дньовки”, котру орґанизує Пакт Рутенорум. Цала манифестация ше будзе означовац у знаку трох рочнїцох: 75-рочнїци виходзеня часопису за дзеци „Заградка”, 50-рочнїци виходзеня МАК-у и 70-рочнїци Часопису за науку, литературу, културу и уметносц „Шветлосц”. Ол. Ж. 23. СЕПТЕМБЕР 2022.


РО КХХ ЧИСЛ О 9

Ушорела: Вероника ВУЯЧИЧ

ТЕМА: ЗДРУЖЕНЯ ЖЕНОХ ПЕСТУЮ РУСКУ ТРАДИЦИЮ

■ ||І|Б у В А р Е |ІІВ ІІ РУСКИХЮБИЧАЙОХ оло того же жени окончую важни дружтвени улоги же су мацери, ґаздинї и стараю ше о оби сцу и фамелиї, вони маю и ище єдну важну улогу, а то же су чуваре нашей традициї и култури. У вецей местох дзе Руснаци маю Културно-ум етнїцки друж тва єст и жени хтори основали свойо Здруженя. Окрем того же ше сходза, радза и дружа, вони пестую фамелийни и национални вредносци. На друженьох ше ровно з дасчим занїмаю - чи вишиваю, малюю, випекаю, а любя ше и подружиц зоз подобнима Здруженями женох зоз других местох и участвовац на рижних стретнуцох, саймох, виставох, манифестацийох... Продукти хтори тоти жени вирабяю автентични и уникатни, а вше су пригодни як дарунок д аком у кого етно д роб нїци здогадню же хто су и одкаль су, або им то лем як мали зґодни сувенир.

К

Ш ш ж


ДОМ И ФАМЕЛИЯ

ФАМЕЛИЙНИ И НАЦИОНАЛНИ ВРЕДНОСЦИ друженя женох у местох дзе жию Руснаци до своїх активносцох уплєтли и руски национални вредносци. Порядне потримую шицки події у своїм месце, алє и рижни програми у других войводянских местох, дзе понукаю руски єдла, пресцераю руски партки и цеша ше зоз рускима вишивками.

З

„БАЙКА” ЗОЗ РУСКОГО КЕРЕСТУРА Здружене женох „Байка” зоз Руского Керестура основа­ не 2011. року и интересантне же през дзешец роки своєй роботи порядне и зоз истим, або аж и векшим интензитетом, интересованє за їх породукти нє опадло, мож повесц же ше их ище вецей глєда. Того року зме означовали дзешецрочнїцу иснованя, дзешец роки як зме урядово реґистровани у АПР и як урядово робиме. Маме свой жиро рахунок, просториї у хторих зме змесцени и можем повесц же шицко транспарентне. З початку „Байка” вецей робела прейґ Месней заєднци и прейг Општини Кула. У валалє бул месни самодопринос и було средства, та ше на тот способ Здружене финансовало. Од початку у роботи участвовали коло дзе­ шец жени, и тото число и надалєй остава - почина бешеду предсидателька Здруженя, Славица Катона. Катонова констатує же длужей як пол периоду одкеди Здружене активне, роби ше по проєктох и на таки способ ше финансує робота. За тот час поробели вецей як трицец проекти зоз рижнима секретариятами АП Войводини, як и зоз локалну самоуправу Здружнє женох „Байка” пестує нашу руску традицию, чува и обнавя стари ремесла, однїма их од забуца. Окреме ше цеша зоз активносцу котра чува нашо традицийни єдла, членїци пестую традицию вареня єдлох при Русна­ цох и то им тиж барз значне. Катонова гвари же их часто Национални совит ангажує за Националне швето Руснацох и за рижни други нагоди дзе презентую тото цо наварели и напекли, алє Руснацох представлю и другим националним заєднїцом.

Жени зоз „Байки” на Манифестациї „Днї керестурскей паприґи” виложели свойо продукти

20 РУСКЕ СЛОВО

Продукти котри жени зоз Здруженя продукую вше виложени у просторийох „Байки” у улїчки Маршала Тита 49. Кед у просторийох нікого нєт, охабене число телефона и о катки час дахто вше придзе отвориц и послужиц заинтересованих. З початку, гваря же вельо путовали, пре друженє з другима здруженями, а вец пришло до звекшаня трошкох и тераз су углавним ориєнтовани на кулску општину и Керестур. З роками ше указало же путовац нє муша, бо шицко цо випродукую и предаю. АКТИВ ЖЕНОХ ЗОЗ КОЦУРА Вецей як 75 роки Актив женох у Коцуре у тим мултикултуралним стредку зоз своїм дїйствованьом и активним участвованьом на каждим случованю як у валалє, та и ширше, здобул и збудовал велї приятельства. Зоз своїм

Актив женох на „Коцурскей жатви”

анґажованьом Актив женох, од снованя 1945. року, до каждей події уноши зложносц и заєднїцтво руского, сербского, мадярского и других народох котри жию на тих просторох, а Коцуру даваю окремни печац почитованя, достоїнства, щесца, солидарносци, толеранциї... По словох предсидательки Активу женох Коцани Колєсар, тераз єст коло двацец жени котри активно участвую на рижних манифестацийох, рушаюци од Културней манифестациї „Коцурска жатва”, котру нє мож анї задумац без етно стола и лакоткох котри їх вредни руки порихтаю. Актив женох потримує и шицки други валалски події и збуваня, як и рижни програми у велїх других околних войводянских местох, а и ширше. А кажда їх активносц гуманитарного характеру, анї єдну лакотку нїґда нє предали, лєм приготовели з любову же би ше дру­ ги засмачели. Пратки хтори роками орґанизовали, по словох предсида­ тельки Активу женох, кус стаґновали пре ситуацию яка була, алє у наиходзацим периодзе планую предлужиц и таки друженя. На праткох ше крашнє дружа, а шицок час 23. СЕПТЕМБЕР 2022.


<атеіуа@гіі5ке5Іоуо.сот

котри вєдно препровадза и хасновити понеже вєдно штрикаю, вишиваю, геклаю, але и приповедаю, совитую ше, потримую єдна другу, а и пофрантую... Кажда жена порихта даяку лакотку, єдна другей пожича мустри, почераю рецепти и вше єдна од другей дацо научи. Окрем того, понеже су и уключени до КУД „Жатва” у цалосци потримую їх роботу, помагаю членом фолклорних и шпивацких ґрупох у облєканю до народного облєчива пред наступами, водза рахунка о облєчиву и иншим цо потребне. Остатні' роки Актив женох ма ище єдну активносц, путованя, та вец вєдно одходза до баньох на одпочивки и друженя. Найчастейше нащивюю Врдник, и як гвари Коцана, там препровадзую красни хвильки, упознаю и други жени, чераю искуства, и на таки способ злучую цали Банат, Срим и Бачку. З нагоди означованя 60 рокох активносци коцурских женох, публикована и кнїжка котра заокружує єден значни период и документує шицки їх активносци, роботи и закладаня котри витворели. Кнїжка од забуца зачувала мена активних женох, случованя на котрих участвовали, манифестациї и часи у хторих ше дацо случовало. По словох предсидательки Активу женох зоз Коцура Коцани Колєсар, план же би ше видруковало кнїжку и о рокох котри шлїдзели, же би ше шицки красни хвильки зазначело и нїґда нє забуло.

промоциї кнїжки Ристи Тривуновича, Дюрдьовчаня хто­ ри жиє у Зєдинєних Америцких Державох. Леона Виславски, членїца Здруженя женох „Олория” зоз Дюрдьова 2021. року отворела и Етно хижу „Оло­ рия”. У тим етно обисцу, попри намесценей рускей и сербскей хижи, находзи ше и вистава старих фотоґрафийох, а и цали двор у етно етилу. У етно хижи прешлого року жени орґанизовали подобову колонию, а и надалєй ше планую сходзиц праве ту у тим обисцу и орґанизовац рижни роботнї, друженя и нащиви за госцох зоз жеми и иножемства. „БИКИЧАНКИ” ЗОЗ БИКИЧУ Здружене женох „Бикичанки” зоз Бикичу основане 2009. року и теди у Здруженю було коло 30 жени. За

„ОЛОРИЯ” ЗОЗ ДЮРДЬОВА Здружене женох „Олория” зоз Дюрдьова реґисторване 2010. року и у тей хвильки єст дзешец членїци у тим Здруженю. Скорей ше сходзели раз тижньово, але понеже им вжати просториї хтори хасновали, тераз ше сходза кед маю шлєбодного часу. Углавним робя ручни роботи: вишиваю, штрикаю, геклаю, але и прикрашую рижни прикраски зоз декупаж техніку. Того року по други раз достали средства за проект „Дні толеранциї Шайкашскей” од Покраїнского секретарияту за образованє, предписаня, управу и национални меншини, национални заєднїци. Єдна часц того проекту уж отримана, кед отримали вечар пошвецени

Дюрдьовски жени на колониї

23. СЕПТЕМБЕР 2022.

„Бикичанки” пестую и руски народни шпиванки

предсидательку вибрана Невенка Бобаль, хтора на тей функциї остала по нєшка. Основни задаток Здруженя то пестованє рускей традициї и обичайох през чуванє и викладанє на рижних манифестацийох, насампредз етно манифестацийох, шицкого того цо їх мацери, або баби зачували у своїх орманох: вишивани ручнїки, блузни, кухарки и подобне. Тиж жени з Бикичу познати и по пририхтованю традицийних руских єдлох як наприклад з нагоди шветох як цо Вилїя и Крачун, потим на Вельку ноц, але и каждодоньових єдлох хтори у прешлосци порядне були на столе. „Бикичанки” познати и по участвованю на шицких манифестацийох хтори ше орґанизую у Општини Шид, але и звонка општини у других город ох и за свою роботу достали и Плакету Општини, як и числени погари на рижних мани­ фестацийох у Моровичу и индзей. Як нам гвари предсидателька Здруженя Невенка Бобаль, Здру­ жене познате и по контактох з другима здруженями женох хтори поволує на свойо манифестациї до Бикичу, насампредз кед слово о манифестациї „Пришли нам Русадля”, а тиж окремна шветочносц була и кед „Бикичанки” означовали дзе­ шец роки од снованя. Бриґує их, медзитим, же ше до роботи Здруженя нє уключую младши жени. Бобальова гвари же тераз у Здруженю єст коло 15 жени, а стаємно активни коло 10.

РУСКЕ СЛОВО 21


ДОМ И ФАМЕЛИЯ

Вони ше стараю и о прикрашованю центра валала, а тиж су активни и кед треба ушориц церковну порту або попораїц церкву „Бикичанки” тиж пестую и чуваю народну руску шпиванку и поряднє зоз шпиваньом участвую на руских манифестацийох.

Ь

„МАРЯ” ЗОЗ ШИДУ Здруженє женох „Маря”, єдно з новших здруженьох женох у Општини Шид, а основане є 2018. року на инициятиву Ясминки Димитриєвич, хтора и вибрана

будинку дома и прикрашиц го зоз квецом або аж и дацо намальовац на муре з рускей традициї. И у тим здруженю, нажаль, нєт младши жени хтори би ше придружели у пестованю рускей традициї. „ИДЕЯ” ЗОЗ КУЛИ У марцу 2014. року основане Здруженє женох „Идея” у просторийох Културно-уметнїцкого дружтва „Гавриїл Костельник”, тол кує пред си дателька того Здруженя Серафина Бики. З початку ше стретали поряднє у їх про сто рийох кажди тид зень по два год зи ни. Кед поча ли було их коло петнац жени, а окрем наших женох, у Здруженю активни и жени мадярскей и сербскей националносци. Пандемия дакус застановела роботу Здруженя. - Участвовали зме, озда на шицких месних манифестацийох у општини Кула. Прешлих рокох зме орґанизовали и Фестивал ручних роботох, вєдно зоз Тури­ стичну орґанизацию Општини Кула. Нашо членїци часто одходза и до Нового Саду на манифестациї котри ше там орґанизує, и до Суботици. Вельо нам

Жени зоз Здруженя „Маря” у порти Лєтней владическей резиденциї у Шидзе

за предсидательку Здруженя. З оглядом на тото же коло 15 жени и членїци КПД „Дюра Киш”, Здруженє хаснує просториї у Руским доме и барз добре сотрудзую. Тото Здруженє ше стара о чуваню рускей традициї и обичайох и поряднє участвує на шицких манифестацийох хтори орґанизує Општина Шид насампредз зоз рихтаньом етно штанда на хторим ше виклада ручни роботи и стари руски єдла и колачи. Здруженє на вецей заводи мало нагоду представиц ше и звонка Општини Шид, та участвовали на Сайме поднїмательства Войводи ни хто ри отри ма ни у Беоґрадз е, потим у Панчеве и у других местох. Тиж Здруженє мало нагоду представиц руску традицию и обичаї и на Реґионалней Сримскей телевизиї, як и у других медийох. Жени зоз „Марї” вше порихтани кед треба рихтац закуски, як поведзме з нагоди означованя националного швета Руснацох, концертох або даяких других шветочносцох. Ясминка Димитриєвич нам гвари же уж постала традиция же ше на Вилїю у Руским доме отримує стретнуце з дзецми хтори доставаю скромни дарунки. Тиж ше и пред Вельку ноцу отримує роботнї писаня писанкох з воском як ше дакеди писало. Жени тиж отримую и роботнї вирабяня рижних прикраскох хтори викладаю на своїх штандох на рижних манифестацийох. Зви­ чайно ше зазберую у Руским доме голєм раз у тижню дзе ше дружа, чераю искуства и вирабяю прикраски. Жени вредни и кед ше треба остарац о пораєню Руского дому, а тиж и кед треба ушориц двор коло

22 РУСКЕ СЛОВО

Зоз сходу женох у Кули

помага ЛАҐ „Шерцо Бачкей” и зоз тоту орґанизацию одходзиме на велї манифестациї - гварела предсидателька Здруженє женох „Идея” Серафина Бикийова. Жени вишиваю партки, штрикаю ботоши и други продукти зоз волни, ткаю керпари, правя прикраски на руку зоз скори. Декупаж технїка тераз нє така интересантна, як и продукти виплєцени зоз паперу. Технїка макраме єден час нє була итересантна, а того року є ознова глєдана. Бикийова ище потолковала же ше жени зоз „Идеї” уключели до акциї правеня, гекланя, бавискох зоз памуку за беби котри народзени скорей часу. Продукти того здруженя атрактивни и вше интересантни.^ Редакция и мрежа дописовательох 23. СЕПТЕМБЕР 2022.


киІІига@гизке5Іоуо.сот

ДРУЖТВО ЗА РУСКИ ЯЗИК, ЛИТЕРАТУРУ И КУЛТУРУ У КОЦУРЕ

ПРЕДСТАВЕНИ НОВИ ВИДАНЯ У просторийох Оддзелєня Народней библиотеки „Данило Киш” у Коцуре всоботу, 17. септембра, отрима­ на програма у рамикох означованя 50 рокох Терминолоґийного словнїка Миколи М. Кочиша и розвою рускей лексикоґрафиї котру орґанизовало Дружтво за руски язик, литературу и културу. Присутних привитала домашня библиотекарка Весна Радошевич-Пешут и Ирина Папуґа спред Дружтва. У уводней часци програми наставнїца Снежана Шанта пречитала стихи Миколи М. Кочиша, а потим представени виданя Дружтва. О кнїжки Янка Барни „Так приповедали нашо дїдове” бешедовала мр Гелена Медєши, а з тей нагоди пречитала и виривок зоз кнїжки и так присутних блїжей упознала зоз дїлом. Єден з рецензентох спомнутей кнїжки, др Юлиян Рамач погуторел даскельо слова и подзелєл свойо упечатки о авторови и його творчосци. Тиж, з тей нагоди представени и вецей числа виданя „8їийіа КиШепіса”, кнїжки „Язични аларм”, „Руска ґимназия” и други наслови. Виданя Дружтва подаровани коцурскей Библиотеки, а прикладнїки даєдних кнїжкох достали и присутни. Кнїжка „Руска ґимназия” уручена и присутному проф. Михайлови Бушови, хтори преподавал школяром першей ґенерациї Ґимназиї у Руским Керестуре 1970. року.

У другей часци програми того дня отримана и схадзка Активу наставнїкох руского язика Дружтва за руски язик, на котрей бешедоване о активносцох у основним воспитаню и образованю по руски на початку 2022/2023. школского року. Насампредз було бешеди о ученю руского язика у порядней настави, як и годзинох виборней настави руского язика зоз елементами националней култури у Коцуре, Савиним Селу, Шиду, Бачинцох, Бикич Долу и Беркасове, одкадз були присутни наставнїци руского язика. Схадзка Активу наставнїкох будзе предлужена у Школи у Руским Керестуре 26. сеп­ тембра на 12 годзин. О. Р.

ВИШЛА КНЇЖКА „НОВОСАДСКИ ДНЬОВНЇК ИЗОЛАЦИЇ”

ЯК НОРМАЛНОСЦ ЗАЧУВАНА У НЄНОРМАЛНИМ ЧАШЕ З друку нєдавно вишла кнїжка „Коуозайзкі йпеупік ігоіасуе: 66 аиіога о уапгейпош 8Їап)'и га угеше Соуій-19 шагі-ша] 2020.”, котрей совидаватель и НВУ „Руске слово”, вєдно з „Мултирадийом” и Продукцию „Ґринфилд” хтора главни финансиєр виданя. Слово о друкованим виданю записохблоґох 66 авторох, а котри настали и були обявйовани на сайту новосадского Мултирадия под час позарядового стану на почат­ ку пандемиї вирусу корона, на яр 2020. року. Блоґере ше теди оглашовали, дахто

ридше а дахто частейше, з призначками о особним живоце под час тромешачного позарядового стану и локдауну. Як стої у опису, поняце „микрокосмос” после читаня „Новосадского дньовнїку изолациї” постанє вельо яснєйше. Медзи авторами углавним новосадски уметнїки, новинаре, активисти и явни особи, а медзи нїма и колумниста „Руского слова” Александар Саванович и директор установи др Борис Варґа. Сучасни прелом того виданя поро бел наш познати дизайнер Иґор Орсаґ. Кнїжка по сербски вишла з нагоди цалорочних збуваньох „Нови Сад - престолнїца култури Европи”, а тема „култура здогадованя” одноши ше на креативнсц под час пандемиї, яка пременєла швет. Перша промоция кнїжки „Коуозайзкі йпеупік ігоіасуе” прешлого тижня отримана у Новим Садзе у кнїжкарнї „Булевар букс”. О кнїжки спред видавательох бешедовали новосадски новинаре Светлана Томов и Драґан Ґмизич котри и редактор виданя, и Борис Варґа. Кнїжку, чий тираж огранїчени, по цени од 700 динари мож купиц у шедзиску НВУ „Руске слово” у Новим Садзе. М. З. Г./И. С.

РУСКЕ СЛОВО 23


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ: СЕНКА СТАНКОВИЧ ЗОЗ ДЮРДЬОВА

МУЗИКА МОТИВУЄ И ПОРУШУЄ ЛЮДЗОХ Пише: Лидия БЕРЕШ

Сенка Станкович, мастер теоретичар уметносци, одмалючка знала цо би любела робиц єдного дня. Кед же дацо було константне у єй живоце, вец то була музика. Музика була перша єй любов, мотив и страсц авни памятки на дзецинство при векшини виволую чувство носталґиї, и зоз ошмихом на твари ше найчастейше здогадуєме на тоту безбрижну часц нашо­ го живота. И я у дзецинстве найволєла танцовац шпивац. Мала сом обичай порозмесцовац мебель по хижи же бим мала цо вецей про­ стору, и на плочи пущела нашо руски дзецински шпиванки. Так сом могла по цали дзень танцовац и шпивац. Теди то були иншаки часи и кед дахто з нас мал свой синтисайзер, то було цошка вельке. Моя шестринїца го мала, и я паметам же сом барз любела грац на нїм кед сом була у нїх. Мойо родичи то обачели и раз ше ми опи­ тали чи бим сцела учиц грац на даєдним инструменту. Так почал мой музични живот - здогадує ше Сенка. На початку анї нє роздумовала же би могла грац на клавиру, бо ю найбаржей прицаговала флаута, алє понеже нє було нїкого у Дюрдьове хто би ю могол научиц грац на спомнутим инструменту, кед мала осем роки почала ходзиц на годзини клавира. Сенка нє найлєпше памета тоти годзини, була малючка, та єй ноти и рижни музични символи були барз абстрактни. Та заш лєм, запаметала же наставнїца була барз приємна и блага. Основну музичну школу Сенка закончела як позарядови школяр, а испити покла­ дала у Музичней школи „Йосип Славенски” у Новим Садзе.

Д

ЧЛЕН ФАХОВОГО ЖИРИЯ Окрем того же є наставнїца у Основней школи и же велї роки роби як руководителька Дзивоцкей шпивацкей ґрупи, Сенка уж длугши час и член фахового жирия на наших Фестивалох ,,Ружова заградка” и ,,Най ше нє забудзе”. З початку то нє барз любела, понеже ше смаки розликую и часто ше чувствовала виновата же ше єй думанє розликує од других. Тераз гвари же люби кед ю волаю, препущи ше музики и у нєй ужива.

24 РУСКЕ СЛОВО

и

красших памяткох у тим периодзе ми тота кед зме як школяре першей класи у Сербским народним театре у Новим Садзе виведли найпопулрнєйшу кантату Карла Орфа „Кармина Бурана”. Теди зме на бину вишли пооблєкани у монашеских шматох, зоз швичками у рукох. То за дзецко од петнац роки, кельо я теди мала, барз вельке дожице. Нажаль, то бул перши и остатнї вельки концерт хтори зме мали, нє лєм у штреднєй, алє аж и на Академиї. Барз ми жаль же сом нє мала ище єден инструмент як обовязни предмет, наприклад гармонику лєбо ґитару, бо думам же би ми то була велька помоц у роботи - гвари вона и ВЕЛЬО ОБОВЯЗКИ И ВЕЛЬО УЧЕНЯ предлужує з констатацию же шицки тра­ Кед пришол час вибрац штредню школу пези хтори зоз собу ноши школованє лєгдо хторей ше упише, нє роздумовала длу- чейше пребродзи у дружтве. Було ми лєгчейше кед сом знала же го. Уписала ше до Музичней школи ,,Исисом нє сама у шицким тим и же мам породор Баїч” у Новим Садзе. Мала сом барз вельо обовязки, барз зуменє и потримовку, перше од родичох, а вельо учиц и барз вельо годзини. Кед сом вец и од моїх школских приятельох - пребула штварта класа штреднєй школи, мали швечена наша собешеднїца. На питанє чи за єй успих найбаржей зме аж дзеветнац предмети. До школи зме ходзели и соботами. Можем шлєбодно заслужни єй притока ґу музики и єй повесц же зме ше вельо вецей учели, а талант, Сенка такой одвитовала же ту меней ше занїмали з музику. Єдна з най- талант нє таки важни, бо за шицко цо у 23. СЕПТЕМБЕР 2022.


УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

живоце вредзи, цо ше виплаци, за шицко треба вельо робиц и буц у тим витирвали. У РОБОТИ НАЙВЕКШЕ ЗАДОВОЛЬСТВО Уж осемнац роки Станковичова роби у Основней школи ,,Святи Сава” у Руменки як наставиш музичней култури, хору и оркестра. Приватно трима годзини клавира, солфедя и теориї музики. По єй словох найважнєйша прикмета каждого наставнїка то сцерпенє, високи ступень толеранциї, алє и авторитет, понеже дума же наставнїки треба же би були приклад своїм школяром. - Любим преподавац. Кед бим мушела виберац, знова бим преподавала музичну културу, прето же тота робота у просвити ма вельку шлєбоду и єднуисту наставну єдинку мож отримай на тисяч способи. У нєшкайшим чаше барз чежко робиц у настави. Мам упечаток же то нєпреривна борба медзи фаховим кадром и дзецми и їх родичами. Вше було тих хтори на годзинох правели нєшор и нє слухали, алє якош ми ше видзи же ше число таких школярох барз звекшало. Медзитим, вше було и вше будзе добри и мили дзеци з хторима барз крашнє робиц, пре хтори ми мило же робим праве тото. Мам вельо школярох хтори маю одлични гласи. На хор ми ше єдного року уписало седемрочне дзецко. Кед стануло опрезо мнє, нє було цо видзиц, алє кед пущело свой глас, цала сом ше наїжела. Праве таки и подобни ситуациї помагаю же би ше шицко тото цо нєдобре, або ми ше нє пачи, швидко забуло - з ошмихом приповеда Сенка. ШПИВАНКА ЗОЗ ШЕРТТА Концом Штреднєй школи и на початку Музичней академиї Сенка

На школскей програми

23. СЕПТЕМБЕР 2022.

Сенка зоз Дзивоцку шпивацку ґрупу

помали почала помагац у Културно-уметнїцким дружтве „Тарас Шевченко” на пририхтованю дзецох за рижни наступи. Часто помагала Михалови Лїкарови у роботи зоз жридлову шпивацку ґрупу и то єй було барз интересантне. Як нам гварела, Сенка коло андьох, шпивачкох, научела гласно шпивац. Гоч нє ходзела поряднє, здобула искуство и знанє хторе и нєшка запровадзує у робо­ ти зоз Дзивоцку шпивацку ґрупу дюрдьовского Дружтва. Пред вецей як д достала сом поволанку зоз Дружтва же бим почала водзиц Дзивоцку шпивацку ґрупу. Дзивки було досц и були заинтересовани за музику и нашу руску шпиванку, цо ме ище баржей мотивовало же бим прилапела тоту роботу. Ми поряднє тримаме проби. За тоти шицки роки пременєли ше даскельо ґенерациї дзивкох, алє робиц з нїма ми вше було фино и опущуюЗоз родичами це. Гоч дзивки нє маю исти интена „Ружовей заградки’ ресованя, то нє гамовало їх любов ґу музики и нашей писнї. Барз су добри и воспитани дзивки. З нїма на пробох ше нашпивам и наполнїм зоз позитивну енерґию. Вєдно вибераме шпиванки хтори будземе учиц. Видзим же шпиваю зоз шерца и то ше обачує на каждим їх наступу. Дзивки вельо раз наступали у нас, у нашей жеми и иножемстве, участвовали на велїх наших манифестацийох и фестивалох и посциговали замерковани резултати. Барз ми мило кед чуєм позитивни коментари о ґрупи и мило ми же видно и плоди моєй роботи и мойого намаганя. Од свойого снованя по нєшка Дзивоцка шпивацка ґрупа на Фестивалу жридлового шпиваня ,,Най ше нє забудзе”, хтори ше отримує у Дюрдьове, освоєла штири перши места и єдну специялу награду. Кажда їх побида ме ище баржей мотивує же бим и надалєй робела зоз нїма - гвари на концу наша собешеднїца Сенка Станкович.^

РУСКЕ СЛОВО 25


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАШ ГОСЦ: ВЛАДИМИР ҐУБАШ, АМАТЕР ФОТОҐРАФ ЗОЗ КОЦУРА

У КАДРОХ ПРИРОДИ НАШОЛ СВОЙ М ИР Пише: Оля РУСКОВСКИ

Фотоґрафска камера, мож повесц, маґична шкатулка до котрей ше „пакує” рижни форми и фарби, стани и емоциї... Вона просто застановює хвильку и на своїм медию ю занавше меморує. На таки способ фотоґрафска камера твори свою реалносц и маґия ше случує. Єден з тих чийо фотоґрафиї зарюю маґию и наш собешеднїк, аматер фотоґраф Владимир Ґубаш ри твореню фотоґрафиї будза ше емо­ циї, возбудзеносц и радосц, як и виполнєнє котре душа каждого творителя фотоґрафиї глєда - так бешедую фотоґрафове. Зоз тим же фотоґрафия ма нєвироятну моц, же цалком може окупировац увагу и завжац окремне место у шерцу и просто представяц любов, склада ше и Владимир. - Дас пред трома роками сом ше озбильнєйше заинтересовал за фотоґрафию и купел себе перши апарат. Пред тим сом сликовал зоз мобилним телефоном, алє намагал сом ше направиц вше красши фотоґрафиї - почина припо ведку наш собешеднїк.

П

ВАЛАЛ У ОБЄКТИВЕ Того року ше Владимир представел и своїм валалчаном, як и другим нащивительом традицийней културней манифестациї „Коцурска жатва” отриманей у юлию у Коцуре,на вистави фотоґрафийох под назву „Коцур през обєктив”. Зоз вецей сликами котри мали єден заєднїцки мотив, у своїм уметнїцким стилу Ґубаш приказал свой валал так як го вон видзи. Присутни були одушевени зоз хвильками котри замерковало його око и зазначел його фотоапарат.

НЇҐДЗЕ БЕЗ ФОТОАПАРАТА По його словох, емоциї виволани з боку самей фотоґрафиї, и потребне знанє и креатив носц хтори злу че ни, пре ро сли до под полного уживаня у фотоґрафованю. Люби природу и то найчастейше и мотив на його фотоґрафийох. - Мойо фотоґрафиї углавним наставаю у при роди. Поне же любим при роду, то ми

таке як даяке полнєнє батерийох, ту сом нашол виход од каждодньового стресу. Фотоапарат углавним ношим вшадзи зоз собу, и даяки хвильки котри обачим у при­ роди, котри ми прицагню и затримаю попатрунок, я их зазначим. Окрем краси, природа чловекови дава можлївосц же би з нєй упивал и шицку пози тив ну енерґию. Дзень оку па ни зоз зарями слунка просто сам виволує на творенє особней пейзажней фотоґрафиї. Слика природи на котрей, як у бависку, попреплєтани форми и фарби, шветла и цинї, можу у чловеку зобудзиц рижни чувства и одвесц го до скритих куцикох души дзе чувство мира и спокою присутни. ХВИЛЬКУ ТРЕБА ОБАЧИЦ Творенє фотоґрафиї без жридла шветлосци нєможлїве. Шветло нє лєм же вплївує

26 РУСКЕ СЛОВО

23. СЕПТЕМБЕР 2022.


УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

на творенє фотоґрафиї, воно будує єй приповедку и дава єй окремни визуални печац. Дньова шветлосц може мац вельку улогу при фотоґрафованю и дац слики окремносц. У зависносци од того котра рочна часц, котра часц дня, яки хвильово условия, кадзи слунко и яке його положенє на нєбе - слика прикаже одред зену атмос феру и оха би одред зе ни упечаток на чловека. Алє, як додал Владимир, тайна красней фотоґрафиї нє у тим же би ше накруцало векерку. - Любим сликовац виходи и заходи слунка, беґель, природу... Беґель ми ту найблїжей, там пре про вад зуєм и найвецей шлєбод но го часу, та отамаль мам и найвецей фотоґрафиї. Нє любим так додня рано ставац, углавним пойдзем пополадню кед придзем з роботи, прешейтам ше по беґелю и вше найдзем висликовац дацо интересантне. Треба мац добре око, а вше єст дацо красне и цикаве цо ми прицагнє увагу. Правда, тоту хвильку тре­ ба обачиц - з ошмихом толкує наш Коцурец. висликуєм у сировим формату, хто сликує тот зна же цо то, вец их дакус обробим и прето маю таку даяку ноту, Гоч млади фотоґрафове часто думаю же добра дакус иншаку... Алє я би повед же квалитет нє нательо фотоґрафия завиши од добрей опреми, наш собешеднїк важни, же за добру фотоґрафию найважнєйши кадер. Самостойни вистави и подобне, гвари, за тераз нє пла­ ше з тим нє склада и дума же и зоз мобилним телефоном нує, алє любителє добрей фотоґрафиї можу видзиц тото мож направиц цалком красну фотоґрафию. - Добра слика нє завиши од добрей опреми. Твердзим цо роби на вецей местох на интернету. - У числених ґрупох, як и на вецей интернет бокох, же и зоз найобичнєйшим мобилним телефоном мож направиц добру фотоґрафию. З початку и я сликовал зоз обявюєм свойо фотоґрафиї, окреме кед мам дацо интетелефоном, и наисце мож цалком красни слики вислико- ресантне цо бим сцел указац. Наприклад, на Фейсбуку у вац и, на концу концох, и виробиц. И з моїм першим апа­ ґрупи „Вербас з другого угла”, лєбо „Войводина метео”, ратом, яки сом дакеди мал, исто сом правел фотоґрафиї „Фотоґрафове природи Сербиї”. Углавним, присутни як и нєшка. Гоч тераз мам кус лєпши апарат, анї то нє сом зоз своїма фотоґрафиями. Чаривни швет фотоґрафийох зоз свою красоту преддаяка професийна и барз драга опрема - бешедує Влади­ мир, и предлужує - а нормално же опрема вплївує на ставя швет котри нас окружує и часц є нашей квалитет слики. Я свойо фотоґрафиї обрабям накнадно, каждодньовосци. Зоз окремного места котре завжала у шерцу єдного фотоґрафа, красна фотоґрафия порушує енерґию котра дава любов и шмели крочаї през нєпреглядне морйо прекрасних кадрох котри у хвильки лєм чекаю же би були зазначени, вифотоґрафовани. Уживам у фотоґрафо ваню, алє затераз то шицко на аматер ским уровню. То єден гоби хтори ми дава енерґию, мир и хтори ме вше баржей прицагує - нашмеяно закон чел при по вед ку наш фотограф аматер Владимир Ґубаш зоз Коцура. ■ ВАЖНА ДОБРА ОПРЕМА, АЛЄ И ДОБРЕ ОКО

23. СЕПТЕМБЕР 2022.

РУСКЕ СЛОВО 27


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СЕДЕМДЗЕШАТ РОКИ ЧАСОПИСУ „ШВЕТЛОСЦ” (IV)

БОЛЯЦИ РОКИ ПРЕРВИ Ище 1935. року заґребски руски студенти богослови' започали видавац свойо твори у форми билтена. У 1936. року тот „билтен” достал мено „Думка” и бул реґистровани. У 1952. року вишло з друку перше число Часопису за литературу и културу „Шветлосц”, котри и нєшка виходзи

Пише: Дюра ЛАТЯК

28 РУСКЕ СЛОВО

таргованє часопису „Шветлосц” боляцо одгукло у културних кру­ гах рускей националней заєднїци. И тоти цо их у чаше виходзеня „Шве­ тлосц” менєй интересовала, тераз, кед вона престала виходзиц, почувствовали як кед би им дахто дацо на силу однял. Литературна творчосц од 1955. року страцела єдине средство прейг котрого була доступна широкому кру­ гу читачох. Єдино єй новини „Руске слово” з часу на час одхильовали свойо дзвери и Календар, алє аж од 1957. року, кед є обновени. Прерва у виходзеню часопису „Шве­ тлосц” тирвала скоро полни дванац роки. Як час преходзел, нєдостаток часопису ше вше баржей чувствовал. Намаганя (або лєпше повесц, борба) за обнавянє видаваня часопису почали уж шейдзешатих рокох прешлого вику. З часу на час закладаня тей файти доста­ вали свойо место и у „Руским слове”, котрому на чолє теди бул автор тих шорикох. Наш познати писатель Михайло Ковач там написал: „Кед ше оствари хасновита задумка за видаване єдного нашого литерарнонаукового часописа, то будзе напевно єдна велька помоц нашим потерашнїм и новим литератом же би обявйовали свойо твори и далєй и так вибили на поверхносц, як то конєчно оможлївела у своїм чаше и „Шве­ тлосц”. То илуструє и статя Штефана Гудака зоз 1955. року з насловом „Наша кнїжовна творчосц (роздумо ваня)”, обявена у „Руским слове”, у котрей вон, медзи иншим, пише: ,Часопис ,Ш ветлосц’ одбавел вельку улогу у розвою нашей кнїжовней творчосци. За даскельо роки його виходзеня дру-

У

ковани вецей и вреднєйши роботи, як за цали дотедишнї час. Час виход зеня нашо го часо пису, ошмелїм ше шлєбодно наволац, то час розквитнуца того конара дїялносци. Наш народ скорей з рока на рок обчековал календари, же би у нїх пречитал нашо слово, а у рокох виходзеня часопису кажди три мешаци достал даскельо нови при по вед ки, писнї, та аж и драми. Я у тим видзим вельке. Та, слухайце, анї критерий часопису нє бул на нїзким уровню. Читал я и други часописи: сербски, горватски, та ше ошмелїм повесц же анї їх дзепоєдни числа нє одскаковали од ,Шветлосци’. А тото нам, мнє, було мило. Цешели зме ше з нїм. Людзе ше вше шмелше лапали до роботи. Загризали и до найчежших проблемох. Ми, хтори нє знаме же з якима ше почежкосцами стретали видавателє часопису, котри зме лєм за тунї пенєж купели готову ствар, нє роздумуєме вельо о почежкосцох: финансийских лєбо нєдостатку материялу. „Шветлосц” престала виходзиц, мушела ше претаргнуц. Складам ше, гоч нє знам причини - конєчно можем себе лєм задумац. Алє ше поставя вопрос же чи ми у валалох дали шицко од себе же би наш часопис вошол глїбше до народу. Наш народ люби читац - тото факт. Особлїво у чаше длугих жимских вечарох, лєм му потребне дац кнїжку. Наша задача же бизме му оможлївели же би читал, а нашо слово йому найблїзше, найпохоплївше, а о тематики же бизме анї нє бешедовали. Значи, цо на ствари з того виходзи, и ми, котри робиме по наших валалох, зношиме добру часц вини за утаргованє видаваня „Шветлосци”... И на концу часопис загаснул пре рижни причини. Складам ше з тим, алє ше нє складам же и наша кнїжовна творчосц 23. СЕПТЕМБЕР 2022.


УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

загасла. Верим, же людзе котри писали до „Шветлосци” пишу и далєй, алє за мнє, за нас тото исте таке, як да анї нє пишу, бо їх роботи нє можеме читац, нє маме дзе.” ПОТВЕРДЗЕНА ПОТРЕБА ЗА ОБНОВЙОВАНЬОМ ВИДАНЯ У истим року при видавательней хижи „Руске слово” формує ше Инициятивни одбор зоз осем членох котри достал задачу порушац орґанизовану акцию на пририхтованю видаваня нового часопису. Зоз тим цильом Ини­ циятивни одбор орґанизовал анкету медзи интелектуалцами рускей народ но сци, потен циялни ма сотруднїками будуцого часопису, за котри ше теди ище нє знало чи будзе ношиц исте мено як и його загашени предходнїк, або достанє даяке друге. Вельке число анкетованих зоз писанима виявами потвердз ело потребу обновйованя видаваня часо пи су и же вимо га Ини циятив но го одбо ру оправдана. Зоз резултатами тей анке ти були упо знати одви туюци покраїнски фактори, алє при нїх ище нє була одстранєна сумня до оправда но сци тей вимо ги. Мед зи тим, найдзене компромисне преходне ришенє, котре у датей хвильки задоволєло обидва боки, алє нє вимагало одсту панє од вида ваня часо пи су накадзи ше за тото укажу вигодни условия. Так у маю 1964. року у новинох „Руске слово” раз мешачно почи на виход зиц подлїсток наменєни литературней творчосци. Тот додаток достал назву „Литературне слово” (котри и нєшка виходзи). Перши його редактор постал Дюра Папгаргаї. Була то остатня ґара ди ча ґу ново му часо пи су. Оценююци функцию „Литературного слова” два и пол рока по його виход зеню, Дюра Пап гар гаї, мед зи иншим, написал и тото: „З наруценима предкладанями литературней секциї КПД „Максим Ґорки” хтора и ушорела три квартални числа, и здобутима искуствами редакциї у дварочней роботи, створена єдна стаємнєйша концепция додатка, хтора оможлївює окрем особного, афирмованя и стретнуца з познатима витворенями литератури других народносцох. Факт же през два и пол рока на бокох „Литературного словаа” обявени вецей як 700 ориґинални робо ти (писнї, при по вед ки, при ка зи, уметнїцки при логи, композициї) вецей як 100 авторох, потенциялних сотруднїкох, указал на оправданосц такого крочая. Окрем уж афирмованих писательох, од хторих дзепоєдних зявенє того додатка пребудзело и понукло же би ше знова прилапели пирка: Михала Ковача, Йовґена Кочиша, др Мафтея Виная, Єлени Солонар, Янка Фейси, Михала Биркаша и других у „Литературним слове” вибили на поверхносц велї млади, хтори вєдно з писателями ґенерациї Миколи Кочиша, Влади Костелника, Дюри Папгаргая и Василя Мудрого шмело виражели свой талант и потвердзели моц нашого литературного 23. СЕПТЕМБЕР 2022.

подростка. Єдни з тих Ангела Прокоп, Гелена ГафичСтойков, Янко Грубеня, Мирослав Стрибер, Ганча Папандриш, Владо Кирда, Ирина Гарди, Орест Власов, Иван Терлюк, Юлин Каменїцки, Амала Балоґ, Мария Джуня, Микола Каменїцки, Мария Гарди, Владо Бесерминї, Венямин Бульчик, а велї ше буду мац нагоду ґу нїм приключиц, бо гоч „Литературне слово” одбавело улогу ґарадичи ґу часопису, воно и далєй предлужує свой живот з окремним цильом же би оможлївело младим особом прейґ нього задуркац на дзвери „Шветлосци”. ПОКРАЇНСКА ВЛАСЦ НЄ БУЛА ПРОЦИВ, АЛЄ НЄ БУЛО У КАСИ Як уж кус скорей спомнуте, полни два и пол рока прешло у прешвечованю одвитуюцих покраїнских факторох о потреби видаваня часопису, алє согласносци з їх боку нє було. Теди ше, у септембру 1966. року, члени редакциї „Литературного слова” и автор тих шорикох, котри теди бул директор видава­ тельней хижи и главни и одвичательни редактор новинох „Руске слово”, порадзели зоз предсидательом Видавательного совиту же би зволал схадзку на котрей була принєшена одлука о видаваню часопису. Кед були упознати зоз тоту одлуку, покраїнски фактори ше нє процивели, алє питане финансованя и далєй остало нєришене. У буджету тедишнього Покраїнского фонду за видавательну дїялносц за 1966. рок шлєбодни средства нє було. Искуство иницияторох видаваня часопису научело же при розподзельованю средствох, котри лєдво покри­ вали нарастаюци потреби видавательних планох на пейцох войводянских язикох, нови проекти найчастейше одбити зоз толкованьом же нєт досц пенєжи. Прето иницияторе нє сцели же би и їх проект дочекал исту судьбу. Требало ризиковац и почац з видаваньом скорей як наступи нови финансийни рок и вец приложиц часопис ґу вимоги за софинансо ванє, як то робели и редакциї подобних часописох на других язикох войводянских националних заєднїцох. Тот ризик превжали на себе самоуправни орґани Новинского подприємства „Руске слово” и, кед уж могли оценїц финансийне ґаздованє у 1966. року, ришели з власних финансийних жридлох вифинансовац видаване першого числа часопису, одрекаюци ше права же би ше звишок приходох над розходами подзелєл и на звекшанє особних доходкох по закончуюцим рахунку. Назву часо пи су утверд зел Ини циятив ни одбор после консултацийох зоз потенциялнима сотруднїками. Було вецей предкладаня, алє векшина ше вияшнєла за тото же би часопис затримал стару назву „Шветлосц”, алє же би його змист, попри литератури и култури, облапял и дружтвени питаня. Так є и реґистровани у Покраїни, а за одвичательного редактора меновани Дюра Папгаргаї. Редакцийни колеґиюм: Дюра Варґа, Микола Кочиш, Дюра Папгаргаї, Мирослав Стрибер и Иван Терлюк.^ (Предлужи ше)

РУСКЕ СЛОВО 29


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 20. септембра 2022. року занавше нас зохабела наша мила и добра мац, баба и прабаба

ЛЕОНА БАЛЇНТ народзена Киш (1931-2022) з Дюрдьова Красни памятки на ей доброту и пожертвованосц буду чувац син Славомир з фамелию и дзивка Феброния з фамелию Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 23. септембра 2022. року наполнюю ше 40 днї як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец, швекор и дїдо

ЯНКО ВАРҐА (1950-2022) з Руского Керестура Памятку на твою доброту и потримовку вично будземе чувац у наших шерцох. Барз нам хибиш... Супруга Ирина, дзивка Мая зоз супругом Владом и унуча­ та Павле и Хелена Новтово и дзивка Ясна зоз супругом Михалом и унучата Мижо и Кристинка Ковачово Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Наполнєли ше 40 днї як нас зохабела наша мила

ГАНЧА ПРОВЧИ (1950-2022) зоз Шиду Штерацец днї без тебе... днї без твоей МИРОН КИРДА пожертвовносци, любови и потримов(1948-2010) ки. Час преходзи, але не лїчи наш боль. з Руского Керестура Хибиш нам. Дзекуєме ци за шицку любов хтору ши нам несебично давала. Спочивай у Остали з нами памятки на доброго супруга, оца, дїда и прадіда. Спочивай у мире Божим! мире и най це ангели чуваю як цо ти Твоя супруга Мария, дзивки Таня и Лїляна, жецове Дюра и Владо, чувала нас цалого свойого живота. Твойо, дзивка Славица зоз фамелию и твойо унучата и праунучата син Славен зоз фамелию СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 25. септембра 2022. року Дня 30. септембра 2022. року наполнї ше рок як нас занавше наполня ше 3 роки як нас занавзохабел наш мили оцец, дїдо и ше зохабела наша мила мац, прадїдо баба и прабаба

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 23. септембра 2022. року наполнюю ше 40 днї од шмерци нашого винчаного и кресного кума

ЯНКО ВАРҐА (1950-2022) з Руского Керестура Най спочива у Божим мире! Кум Йоаким Мийов зоз супругу и дзецми

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 22. септембра 2022. року наполнєли ше 5 смутни роки як нас занавше напущел наш мили супруг, оцец, дїдо и прадїдо

ЙОАКИМ САБАДОШ (1939-2017) з Руского Керестура ЯКИМ ФА

МАРИЯ ФА

(1932- 2021) з Руского Керестура

(1933- 2019)

З любову и почитованьом памятки на нїх чуваю дзивка Марча зоз супругом, син Янко зоз супругу, унуки и праунуки Спочивайце у мире Божим!

30 РУСКЕ СЛОВО

Памятку на його доброту, любов и заєднїцки препровадзени час чуваю: супруга Мария, син Дюра зоз супругу Марчу, син Славомир и унуки Наташа зоз супругом Иґором, Михаела зоз супругом Миодраґом, Андрей и праунуки Ана, Єлена и Софиа Спочивай у мире Божим!

23. СЕПТЕМБЕР 2022.


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Прешли 40 днї як ше преселел до вичносци мой мили супруг, тато, дїдо и брат

ЯНКО РАМАЧ (1955-2022)

Благодариме ци за твойо закладанє при твореню наукових дїлох з нашей историї Европски Конгрес Українцох СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Наполнєли ше шейсц мешаци як нас занавше зохабела наша баба и прабаба

Занавше будзеце у наших каждодньових молитвох. Вашо наймилши Най спочива у мире Божим!

МИХАЙЛО МАКАІ (1959-2022) з Руского Керестура З любову и почитованьом красни памятки на це чуваю супруга Мария, дзеци Моника зоз супругом Славком, Михаела зоз супругом Александром, Мая зоз Илийом, унуки Стефан, Марко, Томи, Лука и Павле, шестри Сенка и Славка и брат Юлин зоз фамелиями, брат Янко, Оленка и София Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 22. септембра наполнєл ше рок як ши нє з нами, мила наша бабо

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 18. септембра 2022. року наполнєли ше 3 роки як нас зохабела

МАРЯ ОЛЕЯР (1922-2022) народзена Яким з Коцура

РУСКЕ (ОТІ . гизкезіо у о . с о т

ВЕРУНА ВИНАІ (1940-2021) з Руского Керестура

З любову и почитованьом красни памятки на ню чуваю унучата и праунучата з фамелиями зоз Нємецкей Най спочива у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 15. септембра 2022. року наполнєли ше 5 роки як нє з нами наша мац, баба и прабаба

0ГЛАШ0ВАНЄ ЛЕОНА САЛОНТАІ народзена Ковач (1930-2019) з Руского Керестура Красни памятки на ню чуваю син Владимир зоз супругу Геленку и дзецми Най спочива у мире Божим!

НовиСаД «21/6613-697, «69/673328 Руски Керестур 125/703-311, «69/673318 н іш : й о г т І о ф И ш о л

Покраїнски секретарият за урбанизем и зашиту животного штредку, на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС” чс. 135/04 и 36/2009) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

МЕЛАНИЯ МАЛАЦКО народзена Паплацко (1939-2017) з Руского Керестура

Красни памятки на ню чуваю синове Владо, Юлин и Дзвоно зоз фамелиями Спочивайце у мире Божим!

23. СЕПТЕМБЕР 2022.

О принєшеним ришеню о нєприступаню виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок Покраїнски секретарият за урбанизем и защиту животного штредку дня 15. 09. 2022. року принєсол ришенє о нєприступаню виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок ПРОЄКТА Адаптация автопрецекалїща на маґазину нафтових дериватох Нови Сад, на к.п ч. 2556/3 КО Нови Сад 3, ношителя проєкта НИС а.д. Нови Сад, Блок „Промет’’, улїца Народного фронта ч. 12 зоз Нового Саду. Ришенє о нєприступаню виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок за предметни проєкт мож достац на увид роботни дзень од 10 г до 14 г у просторийох Покраїнского секретарияту за урбанизем и защиту животного ш тред^ Булевар Михайла Пупина 16 (прижемє канцелария ч. 39. Заинтересована явносц може виявиц жалбу на принєшене ришенє у чаше од 15 днї од обвйованя того обвисценя.

РУСКЕ СЛОВО 31


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот

Туристична орґанизация општини Жабель Площа Святого Сави 3 Тел/факс: +381 21/831-688 е-таіі: іпіо@уІ8ІІгаЬа1].ог§

О БВИ СЦ ЕН Є О ОГЛАШ КИ Директор Туристичней орґанизациї општини Ж абел, дня 12. 09. 2022. року розписал конкурс за пополньованє шлєбодного места у Туристичней орґанизациї општини Жабель. Конкурс будзе обявени у новинох „Послови”, на огласней табли и на сайту Туристиней орґанизациї општини Жабель. У Жаблю Мария Чупич 16. 09. 2022. директор

МАЛИ ОГЛАШКИ НВУ „РУСКЕ СЛОВО” КУПУЄ ХИЖУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ, за потреби канцеларийох и дописовательства. Гледаме добре очуване обисце (може и на поверх) блїзко при центру, квартельни нукашнї простор котри би мал минимум 120т2 (и векши простор пре архиву), зоз цо меншим просто­ ром за отримоване желених поверхносцох. Волац на телефон 069 67 33 01. РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Городска управа за маеток и маетно-правни роботи Городу Нового Саду ул. Народного фронта 53 21000 Нови Сад Телефон: 021/489-0011

ОБВИСЦЕНЄ О обявйованю Явного конкурса за пополньоване окончуюцого роботного места на неодредзени час у Городскей управи за

РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Городска управа за социялну и дзецинску защиту Городу Нового Саду Ул. Жарка Зренянина ч. 2 21000 Нови Сад Телефон: 021/488-2722

ОБВИСЦЕНЄ О обявйованю Явного конкурса за пополньоване окончуюцого роботного места на неодредзени час у Городскей управи за социялну и дзецинску защиту Городу Нового Саду Роботне место: окончователь за управноправни роботи у социялней и дзецинскей защити, хторе розпоредзене до роботного места совитнїк - 1 окончователь на нєодредзени час. Текст явного конкурса за пополньованє наведзених роботних местох мож превжац на интернет презентациї Городу Нового Саду: Ьйр ://№шш.поуізагї.гз/. Городска управа за социялну и дзецинску защиту Городу Нового Саду

32 РУСКЕ СЛОВО

маеток и маетно-правни робо­ ти Городу Нового Саду Роботне место: окончователь за пририхтованє документациї за административни роботи, у Оддїлу за маєток и общи роботи, младши референт - 1 окончователь на нєодредзени час . Текст явного конкурса за пополньованє наведзених роботних местох мож превжац на интернет презентациї Городу Нового Саду: Ьйр://’№№№.поуІ5агї.г§/. Городска управа за маеток и маетно-правни роботи Городу Нового Саду

РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Правобранїтельство Городу Нового Саду Ул. Войводянских бриґадох ч. 17 21000 Нови Сад Телефон: 021/452-232; 021/452­ 160; 021/452-146

ОБВИ СЦ ЕН Є О обявйованю Явного конкурса за пополньоване окончуюцого роботного места на неодредзени час у Правобранїтельсту Городу Нового Саду Роботне место: окончователь за роботи писарнїци и архиви - 1 окончователь на нєодредзени час хторе розпоредзене до роботного места висши референт. Текст явного конкурса за пополньованє наведзених роботних местох мож превжац на интернет презентациї Городу Нового Саду: Ьїїр://^тош.поуІ8агї.г8/. Правобранїтельство Городу Нового Саду

Ь уецоЬ уЬ уе *

РУСНАЦИ И ГРЕКОКАТОЛЇКИ ЗМЕ Промоция „Правопису руского язика зоз правописним словнїком” проф. др Михайла Фейси и мр Гелени Медєши, „Малей историї Русинох” проф. др Ивана Попа и „Словнїка компютерскей терминолоґиї” проф. др Михайла Фейси отрима ше у просторийох Грекокатолїцкей церкви у Старим Вербаше на нєдзелю 25. септембра 2022, после служби Божей, хтора почина на 9 годзин. За нащивительох о безпечени безплатни прикладнїки промовованих кнїжкох. Контакт: проф. др Михайло Фейса (062 590 341). ***

40 РОКИ РУСИНИСТИКИ НА ФИЛОЗОФСКИМ ФАКУЛТЕТУ У НОВИМ САДЗЕ З нагоди 40-рочнїци студийох русинистики на Филозофским факултету Универзитета у Новим Садзе, Одсек за русинистику орґанизує наукову конференцию хтора будзе отримана на пияток, 30. септембра, на Филозофским факултету (Улїца Зорана Дїндїча 2, Нови Сад). Конференция будзе отримана у штирох паралелних секцийох: Секция А (линґвистика), Секция Б (литература, култура), Секция В (линґвистика), Секция Г (история), а медзи учашнїками буду науковци з нашей академскей заєднїци и зоз иножемства. Шветочне отверанє Конференциї будзе на 9 годзин, викладаня отворени за публику а годно их провадзиц и прейґ Зум платформи.

МОЖ ШЕ ПРИЯВИЦ ЗА ВАКЦИНУ У Здравственей амбуланти у Руским Керестуре 1. октобра (всоботу) 2022. року будзе орґанизоване даванє вакцинох процив Ковид 19 Файзер продукователя. Же би ше знало кельо єст заинтересованих з амбуланти поволую жительох же би ше явели на число телефона 703-336, и приявели ше за приманє тей вакцини, у гоч хторей дози, од першей по штварту. РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Локални омбудсман Городу Нового Саду Ул. Войводянских бриґадох ч. 17 21000 Нови Сад Телефон: 021/420-211

ОБВИСЦЕНЄ О обявйованю Явного конкурса за пополньоване окончуюцого роботного места на неодредзени

час у Фаховей служби Локалного омбудсмана Городу Нового Саду Роботне место: окончовательтехнїчни секретар, хторе розпоредзене до роботного места висши референт - 1 окончователь на нєодредзени час . Текст явного конкурса за пополньованє наведзених роботних местох мож превжац на интернет презентациї Городу Нового Саду: Ьїїр^/^^^.поуізагї.гз/. Локални омбудсман Городу Нового Саду

МАЛИ ОГЛАШ КИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, праху, галайку, инсектох. МОНТИРАМЕ: ■ РОЛЕТНИ ■ ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ

■ ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ ■ МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ

■ ВЕНЕЦИЯНЕРИ ■ ОПРАВКИ Телефон: 025/5827-710, 060/5088-433 23. СЕПТЕМБЕР 2022.


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот Покраїнски секретарият за урбанизем и зашиту животного штредку, на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС” ч. 135/04 и 36/09) обявює

Вибєоанни ЗОНацнонапн* совит 2022

УПИСОВАНЄ ДО ОКРЕМНОГО ВИБЕРАЦКОГО СПИСКУ

ОБВИ СЦ ЕНЄ О поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби виробку студиї о пре­ ценьованю вплїву на животни штредок Ношитель проєкта „Карин Комерц МД” д.о.о. зоз Ветерника, улїца Живорада Петровича ч.8, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Баґерованє ричного од наношеня зоз корита рики Дунай од к т 1268+000 до к т 1267+200 на к.п. бр. 6690 КО Футоґ. Податки и документация зоз вимоги мож достац на увид у просторийох Покраїнского секретарияту за урбанизем и зашиту животного штредку Булевар Михайла Пупина 16 (прижемє канцелария чс. 39), на телефон 021/4874690 або на упит на адресу 0ііуега.уисіпіс@у0_]у0гїіпа.£0у.г5 и паїа5а.кпе2еVІс@V0^V0^іпа.§0V.^5. Шицки заинтересовани у чаше од 10 днї од обвйованя того обвисценя можу доручиц свойо думанє у писаней форми на адресу Секретариту.

Покраїнски секретарият за урбанизем и зашиту животного штредку, на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС” чс. 135/04 и 36/2009) обявює

О БВИ СЦ ЕНЄ О принєшеним ришеню о нєприступаню виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок Покраїнски секретарият за урбанизем и зашиту животного штредку дня 19. 09. 2022. року принєсол ришенє о нєприступаню виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок ПРОЄКТА Баґерованє ричного наношеня зоз корита рики Дунай од к т 1249+500 до к т 1249+000 на к.п. бр. 6610/1 и 6610/2 КО Петроварадин, ношителя проєкта Карин Комерц МД“ д.о.о. з0з Ветерника, улїца Живорада Петровича ч.8. Ришенє о приступаню виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок за предметни проєкт мож достац на увид роботни дзень од 10 г до 14 г у просторийох Покраїнского секретарияту за урбанизем и зашиту животного штредку Булевар Михайла Пупина 16 (прижемє канцелария ч. 39. Заинтересована явносц може виявиц жалбу на принєшене ришенє у чаше од 15 днї од обвйованя того обвисценя.

>

Покраїнски секретарият за урбанизем и зашиту животного штредку, на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС” ч. 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИ СЦ ЕНЄ О поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок Ношитель проєкта „Коридори Сербиї” д.о.о. Беоґрад улїца Краля Петра ч. 21, Беоґрад, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Баґерованє ричного наношеня од к т 1244+850 до к т 1249+000 на к.п. бр. 6610/2 КО Петроварадин, СО Нови Сад, на к.п. бр. 6773 КО Ковиль, СО Нови Сад и на к.п. бр. 7907/1 КО Сримски Карловци, СО Сримски Карловци. Податки и документация зоз вимоги ношителя проєкта мож достац на увид у просторийох Покраїнского секретарияту за урбанизем и зашиту животного штредку Булевар Михайла Пупина 16 (прижемє канцелария чс. 39), на телефон 021/4874690 або на упит на адресу 0І^ега^исіпіс@ ^0^0ГЇіпа.§0^г5 и паїа5а.кпе2еVІс@V0^V0^іпа.§0V.^5. Шицки заинтересовани у чаше од 10 днї од обвйованя того обвисценя можу доручиц свойо думанє у писаней форми на адресу Секретариту.

Покраїнски секретарият за урбанизем и зашиту животного штредку, на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС” чс. 135/04 и 36/2009) обявює

ОБВИ СЦ ЕНЄ О принєшеним ришеню о нєприступаню виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок Покраїнски секретарият за урбанизем и зашиту животного штредку дня 19. 09. 2022. року принєсол ришенє о нєприступаню виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок ПРОЄКТА Баґерованє ричного наношеня зоз корита рики Дунай од к т 1268+000 до к т 1269+000 на к.п. бр. 6690 КО Футоґ, ношителя проєкта Карин Комерц МД“ д.о.о. з0з Ветерника, улїца Живорада Петровича ч.8. Ришенє о приступаню виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок за предметни проєкт мож достац на увид роботни дзень од 10 г до 14 г у просторийох Покраїнского секретарияту за урбанизем и зашиту животного штредку Булевар Михайла Пупина 16 (прижемє канцелария ч. 39. Заинтересована явносц може виявиц жалбу на принєшене ришенє у чаше од 15 днї од обвйованя того обвисценя.

23. СЕПТЕМБЕР 2022.

ШІІ1ІІ//ПГ

Же би гражданє могли участвовац - виберац и буц виберани, на наступних виберанкох за нове зволанє Националного совиту Руснацох хтори буду на нєдзелю, 13. новембра, нєобходне же би були уписани до Окремного виберацкого списку (ОВС). Уписац ще до Окремного виберацкого списку рускей националней меншини оможлївене у службох локалней самоуправи. У Коцуре кажди пияток од 7 до 15 г у Месней канцелариї, Маршала Тита 77; у Бачкей Тополї, Маршала Тита 30, од 8 до 14 г (Сатмари Норберт); у Вербаше, Маршала Тита 89, од 7 до 15 г, канцелария 9; у Жаблю, Николи Тесли 45, од 8 до 14 г, канцелария 108 (од портирнїци на лїво); у Кули, Ленїнова 11, од 8 до 14 г, Услужни центер, шалтер 2; у Новим Садзе, Трг младенаца 7 (Площа млодятох), од 7.30 до 15.30 г, канцелария у дворе на лїво; у Сримскей Митровици, Святого Димитрия 13, од 7 до 15 г, канцелария 8а; у Суботици, Площа шлєбоди 1, од 7 до 15 г, канцелария 215; у Шидзе, Карадьордьова 2, од 7 до 15 г, канцелария 1. Упис до Окремного виберацкого списку окончує ше виключно на особну вимогу припаднїка националней меншини, хтори ше власноручно подписани подноши у писаней форми. За тото потребне пополнїц и подписац формулар у општини/матичара зоз особну карточку. Особи хтори одскорей уписани до ОВС, свой статус можу превериц електронски. Увид до Окремного виберацкого списку, у складзе зоз законом котри утвердзує защиту податкох о особи, може ше окончиц и електронски на урядовим интернет боку Министерства державней управи и локалней само­ управи ^№'№.тйи1§.д0^г§, з уношеньом податкох о єдинственим матичним чишлє гражданох (ЙМБҐ). За додатни питаня и преверйованє за тих цо нє маю можлївосци, мож ше поинформовац у Националним совиту Руснацох кажди дзень од 8 до 16 годзин, на телефони 025/705-222 и 025/705-333.

КОНКУРС ЗА ЗНЇМАНЄ ПРОМОТИВНОГО ВИДЕА З Н А ГО Д И П О П И С У Ж И Т Е Л Ь С Т В А Роботне цело за младих Националного совиту Руснацох розписало Конкурс за знїманє промотивного видеа зоз цильом промоциї важносци попису жительства 2022. року. Поволани шицки млади з рускей заєднїци (од 15 по 35 роки) же би направели кратки видео знїмки у тирваню од максимално минути, дзе на креативни и цикави способ потолкую чом важне вияшнїц ше як Руснак, або Рускиня на тогорочним попису жительства. Видео знїмки мож направиц з мобилним телефоном, фотоапаратом, або видео камеру, а треба водзиц рахун­ ку о квалитету самого знїмка, як и о змистох през котри млади жадаю виражиц свойо думаня и становиска. Важне же би на знїмку ясно було видно и чуц цо ше жада указац, або повесц. Видео знїмки мож посилац на имейл адресу: гст1айе2@ дтаі1.с0т Конкурс отворени од 12. по 26. септембер, а три найлєпши знїмки буду пенєжно наградзени. Текст конкурсу мож пречитац на сайту Националного совиту.

РУСКЕ СЛОВО 33


СПОРТ

ЗСР „КОЛЯК” ОРҐАНИЗОВАЛО ЧУКИЯДУ ЗОЗ КАЛЕНДАРА АСОЦИЯЦИЇ

КЕРЕСТУР ОТВОРЕЛ СЕЗОНУ Керестурске Здруженє спортских рибарох „Коляк” внєдзелю, 18. септембра, по першираз було домашнє Чукияди котра ше орґанизує у рамикох Асоцияциї, а з нїм и отворена тогорочна рибарска сезона

а нєдзельовим змаганю участвовали аж 77 екипи, кажда могла мац двох членох и лапац на штирох циґоньох. Гоч першобутно були приявени вельо вецей екипи, вецей як 100, пре обаванє од нєстабилней хвилї и цали дижджовни тидзень пред тим, велї одустали. Лапало ше на часци беґелю за брану ґу Крущичу з лївого боку.

Н

КОЛЯК ПОСТАЛ И ЧЛЕН АСОЦИЯЦИЇ Зоз Чукияду у Руским Керестуре отворена тогорочна сезона змаганьох котри орґанизує Асоцияция. Керестурци мали чесц буц перши на розпорядку як домашнї. Надалєй шлїдза ище дзешец змаганя котри ше отримую уж пияти рок зашором, од кеди основана Асоцияция на чолє зоз кулским рибаром Дьоком Ґрабежом. На идуцу нєдзелю будзе змаганє у Вебраше, Сивцу, Вербаше, Червинки, Селенчи, Крущичу, Кули, Апатину, Сириґу, и закончуюце змаганє будзе у Селенчи 27. новембра. Нажаль, по словох главного судиї Мирка Фекете, риба того дня слабо цвенкала пре вецей причини. Даскельо днї пред замганьом була дижджовна и похмарена хвиля, а на сам дзень пришло до наглей пременки, цо вплївує на рибу. На слова главного судиї ше надовязал и длугорочни рибар и активиста у Коляку Владимир Дудаш, котри як нє таки добри обставини за лапанє чуки потолковал же условия за лапанє чуки нє барз добри пре бистру воду у беґелю, бо беґель покошени, та ше чука котра лови плєн нє ма кадзи скривац. Слухаюци искуства рибарох, и сумираюци конєчни резултати очиглядне було же обставини за риболов на чуку були досц чежки. На цалим змаганю зоз води вицагнути лєм седем прикладнїки риби. ЧУКА СЛАБО ЦВЕНКАЛА Перше место завжала екипа „Браца Крис” зоз Кули котри влапели чуку чежку 1280 ґ, другопласована була екипа „Амур” зоз Селенчи зоз уловом од 675 ґ, а треце место припадло екипи „Пачир” зоз Пачиру зоз чуку чежку

34 РУСКЕ СЛОВО

БЕҐЕЛЬ П О ЗНО ПО КО Ш ЕН И Як дознаваме од орґанизаторох Чукияди, праве тота часц беґелю покошена пред мешацом, и прето вода нез­ вичайно бистра. Гоч плановане и догваряне же ше будзе кошиц прави бок, на концу ше установело же компетентни покошели над з лївого боку дзе ше отримую змага­ ня. Над бул охабени на самим бенту, та и рибаре мали досц очежани приступ ґу води. Алє, гоч и з нєискусним оком, могло обачиц же шицки заруцовали циґонї аж на други бок, була гущава и над, а отамаль вицагнути и шицки налапани риби. 625 ґ. Наградзени су зоз погарами и пенєжнима наградами - перше место достало 72 000, друге место 52 000, а трецопласована екипа достала 23 000 динари. З Руского Керестура участвовали три екипи - „АКИ” Желько и Борис Жирош котри влапели чуку од 415 ґрами, потим ше змагали и „Галушканци” - Патрик и Иґор Варґа и „Млади рибаре” - Иван Планчак и Тадия Гарди. Под час пейцгодзинового змаганя влапени лєм седем чуки, найменша мала скромни 305 ґрами. По пропозицийох, домашнї поволали дзевец судийох, медзи котрима главни бул Мирко Фекете, а шицки риби после мераня и судийового призначованя були врацени назад до беґелю. Єден поен ношел ґрам чежини риби. Живи рибки котри хасновани як мамки приношели сами змагателє и шицки плацели котизацию три тисячи динари. Керестурци першираз домашнї у змаганю лапаню чуки котре ше отримало у рамикох Асоцияциї, конкретно то значи же и наш валал на розпорядку медзи дзешец чукиядами котри плановани тей єшенї. Догварка о тим же би Коляк бул член Асоцияциї посцигнута на тогорочней рибарскей Скупштини, цо була єдногласно прилапена одлука руководства того здруженя. Спред домашнїх надпоминаю же традицийна керестурска Чукияда котра ше отримує з нагоди ошлєбодзеня валалу од фашизму будзе отримана концом октобра як и скорейших рокох.■ Д. Барна 23. СЕПТЕМБЕР 2022.


5рогІ@гизке5Іоуо.сот

ФОД БАЛСКА ЛИҐА МЛАДШИХ КАТЕҐОРИЙОХ

НАПАРТО ПРОЦИВ СИВЧАНЬОХ рави фодбалски дзень отримани того викенду, всоботу, 17. септем­ бра, у Руским Керестуре кед одбавене перше коло єшеньскей часци Лиґи младшей катеґориї, у хторим Русиново когуцики и пионире одбавели аж 5 змаганя процив екипи Полет зоз Сивцу. Фодбалске стретнуце требало буц отримане на Ярашу, медзитим плани по губел вель ки диждж пре хтори зма га ня премесцени до Спортскей гали. На паркету моци мерали дзеци народзени од 2015. по 2008. рок, односно од 1. по 8. класу основней школи, а процив Сивча нь ох то го дня за значе ли два по би ди, прецерпели два пораженя, а єдно змаганє одбавели нєришено.

П

НАИМЛАДШИ „ПРЕБИЛИ ЛЯД” „Ляд пребили” наймладши ко­ гуцики, дзеци 1. и 2. класи основ ней школи, хтори пер ши вишли пред публику, а госцох звладали з резултатом 3:0. Побиду русиновцом обезпечели схопни - Лука Зелич, Лука Тасич и Тони Сивч, но, могло би ше повесц же и публика мала свою учасц у побиди, понеже през цале бависко млади бавяче мали огромну потримовку з трибинох, цо родичох, цо своїх парнякох хтори на цале гарло за нїх навияли. За Русин бавели и - Марко Еделински, Дориян По­ пович, Давид Гарди, Давид Еделински, Андрей Надь, Стефан Такач и Михайло Шомодї. Ґрупу младших когуци кох тре ни ра Де ян Иолич. Шлїдуюци наступели старши когуцики, дзеци 3. и 4. класи основней школи хторим, и попри надосц шансох и велькей потримовки публики, лєм кус хибело звладац процивнїка, та фодбалске стретнуце закончене з побиду Сивчаньох з резултатом 2:1. Ґол за Русин дал Тони Надь, а окрем нього за Русин ба­ вели - Давид Колошняї, Даниєл Фейди, Иван Надь, Кристофер Дудаш, Иован Бошкович, Андрей Виславски и Дарко Еделински. Тренер Зденко Шомодї. ВЕЛЬО ПРЕПУЩЕНИ НАГОДИ И ҐОЛИ Потим наступели младши пионире, односно дзеци 5. класи основней школи, хтори тиж мали надосц препущени нагоди, но, госцох заш лєм победзели з 2:0, а обидва ґоли за свой тим дал одлични Марко Илич. 23. СЕПТЕМБЕР 2022.

За Русин бавели и Алексей Виславски, Алекс Цвайґ, Никола План чак, Ла зар Плав шич и Єлисей Пап. Тре­ нер Зден ко Шо модї. После младших насту­ пе ли стар ши пи они ре, дзеци 6. и 7. класи основней школи, хтори од Поле ту пре цер пе ли пораженє з резултатом 10:2. Доминантносц у нападу и векше самодовириє з лабду госцом принєсло побиду, но, процивнїцку мрежу затресли Матей Макаї и Никола Планчак хтори дали по єден ґол. За Русин наступели и - Лука Стойков, Патрик Варґа, Тадия Гарди и Марко Колошняї. Найнапартейшу борбу водзели найстарши у тей лиґи, у остатнїм змаганю, дзе наступели дзеци 8. класи основней школи, а хтори процив госцох одбавели нєришено з резул­ татом 5:5. Ґоли за Русин дали - Никола Планчак и Матей Кршич по два ґоли, а Валентина Кочиш єден. За Русин бавели и - Кристиян Малацко, Даниєл Надь, Алекса Сопка, Иван Медєши, Иован Плавшич, Кристиян Гайдук, Желько Шомодї, Лука Фа, Андрей Чизмар и Теодор Штранґар. Тренер Деян Иолич. По словох тренерох, зоз резултатом и бависком на пар­ кету треба буц задовольни з оглядом на тото же екипа зоз Сивцу ма физично моцнєйших бавячох, а тиж су и искусни и окреме талантовани за фодбал. Од 10 клубох хтори наступаю у тей лиґи, Полет важи за єдну од наймоцнєйших. Но, уж того викенду Русиново млади бавяче одбавя 2. коло у своєй лиґи процив екипи Обилич зоз Змаєва, дзе ше обчекує ровноправнєйше бависко. ■ Ан. Медєши

РУСКЕ СЛОВО 35


СПОРТ

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА СУБОТИ ЦА

ТРИ БОДИ ОСТАЛИ У КОЦУРЕ ФК „Искра” - ФК „Таванкут” (Таванкут) 2:0 (1:0) Коцур: стадион домашнєй екипи ФК „Искра”. Ґоли за Искру дали Латинкин и Бокан. ИСКРА: Новаков, Секулич, Човс, Живанович, Сердар (Драґоєвич), Муминович (Мрдєнович Н), Николич (Надь), Латинкин (Ваяґич), Бокан (Янкович), Милованович, Мрдєнович П. Змаганє процив Таванкута була добра нагода же би ше ознова почало победзовац з оглядом на тото же Таванкут екипа котра у долнєй часци таблїчки. Од першей минути змаганя коцурски фодбалере указали же тоту нагоду за нови три боди нє жадаю випущиц. До предносци Искра пришла уж у 10. минути, кед после єдней добрей акциї Латинкин з главу дал красни Гол, а пред тим як дал ґол, домашні фодбалере препущели ище даскельо добри шанси, а найлєпшу Марко Секулич котри зоз шлєбодного бица потрафел греду. После посцигнутого Голу Искра предлужела нападац, медзитим, лабда нє сцела до Голу. Госци ше ориєнтовали на охрану свойого Голу и лєм кеди-нєкеди мали нагоду дойсц до Искрового Голу. У першим полчаше Искра могла обезпечиц побиду. Сто постотни шанси мали Сердар и Бокан, алє Голман Таванкуту указал же ма квалитет и одбранєл лабди котри уж шицки видзели у Голу. У другим полчаше публика на Искровим стадиону патрела исте змаганє. Искра нападала, госци ше бранєли, медзитим, у

тим периодзе нє було тельо вельо шанси за Гол. Єдине значне у тим периодзе бул други Искров Гол котри дал Бокан. Тиж домашні фодбалере направели красну акцию после котрей Бокан вибил сам опрез Голмана и рутински го звладал. Бокан зоз своїм седмим Голом у тей сезони змоцнєл перше место на лїстини найлєпших стрилцох у лиГи. После того кола Искра на 6. месце на таблїчки зоз 10 бодами. У шлїдуюцим колу коцурских фодбалерох очекує змаганє процив екипи ФК „Солунац Н&Дь Єркович” зоз Карадьордєва, котра нова у тей лиГи, та Искра ище нє мала нагоду бавиц на тим стадиону, алє и екипа котра ма єден бод вецей як Искра и котра на своїм терену нє траци боди. З. К.

МЕДЗИОПШТИНСКА ФОДБАЛСКА ЛИҐА СРИМ - ЗАХОД

БИКИЧАНЄ ОДЛИЧНИ У ЕРДЕВИКУ У 5. колу Медзиопштинскей фодбалскей лиГи Срим - Заход екипа БСК на своїм терену у Бешенове победзела ФК „Напредак” з Вашици зоз прешвечлївим реултатом 5:0, ОФК „Зека Булюбаша” як домашнї победзел екипу ФК „Змай” зоз Ночаю тиж з прешвечлївим резултатом 6:0. Бикичанє були лєпши у Ердевику процив домашнєй екипи ФК „Ердевик 2017” и победзели зоз 2:0. Зоз истим резултатом ФК „Єдинство” на своїм терену у Руми победзел екипу ФК

„Фрушка гора”. У Адашевцох домашнї Ґраничар победзел екипу ФК „Борац” зоз Вельких Радинцох 6:1. На своїм терену у Латярку екипа ФК „ЛСК” победзела Срим зоз Сримскей Рачи 2:1 и ФК „Обилич 1993” зоз Куковцох у Раденковичу победзел домашню екипу ФК „Бо­ рац” зоз 5:0. На таблїчки после одбавених стретнуцох у 5. колу на першим месце екипа БСК зоз 15 бодами, а потим шлїдза екипи - Ґраничар, Зека Булюбаша, Єдин­

ство и Бикич зоз 12 бодами. На 6. месце зоз 10 бодами ФК „ЛСК”, а на седмим и осмим месце зоз 7 бодами екипи Ерде­ вик 2017 и Обилич 1993. На дзевятим месце Сримец зоз Сримскей Рачи зоз 6 бодами. Напредак на дзешатим и Фру­ шка Гора на єденастим месце зоз трома бодами. По єден бод на таблїчки маю Змай и Борац зоз Раденковича на дванастим и тринастим месце, а на штернастим без бодох екипа ФК „Борац” зоз Вельких Радинцох. А. П.

ОПШТИНСКА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ШИД

ҐОЛЕАДА У СОТУ На уровню општини, у Општинскей фодбалскей лиГи Шид одбавене треце коло, а посцигнути шлїдуюци резултати: ФК „Сремац” зоз Беркасова на своїм терену страцел од екипи ОФК „БинГула” зоз 3:0, ФК „Ґраничар” у Ямени на своїм терену у стретнуцу зоз екипу ФК „Братство” зоз Соту направел праву Голеаду - победзел зоз 10:0. Домашнї Борец зоз Илинцох у стретнуцу зоз Омладинцом зоз Батровцох бавел нєришено 1:1, а у Люби домашнє Єдинство процив екипи шидскей Єдноти страцело зоз 2:1. У тим коли шлєбодна була екипа Синдєличу. На таблїчки шидска Єднота перша зоз 9 бодами, Синдєлич други зоз 6 бодами, а Ґраничар и Борец зоз 4 бодами на трецим,

36 РУСКЕ СЛОВО

односно штвартим месце. По три боди на пиятим и шестим месце маю ФК „БинГула” и Омладинєц, Сримец седми зоз 1 бодом, а Єдинство на осмим и Братство на дзевятим месце без бодох. У предстояцим штвартим колу у Батровцох домашнї Омладинєц бави процив екипи Єдинства зоз Люби, у Соту домашнє Братство бави процив Борцу зоз Илинцох, ОФК „БинГула” на своїм терену бави процив екипи Ґраничару зоз Ямени. Екипа ФК „Синдєлич” на своїм терену у Ґибарцу бави процив ФК „Сремац” зоз Беркасова. У тим колу шлєбодна будзе екипа Єдноти. А.П. 23. СЕПТЕМБЕР 2022.


5рогІ@гизке5Іоуо.сот

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА ЗОМБОР

РУСИН НА ПЕРШИМ МЕСЦЕ ФК „Русин" - ФК „ЧСК Пивара” (Челарево) 2:0 (1:0) РУСИН - Деян Кронич, Стефан Тома, Александар Кочиш, Боян Голик, Владан Вуйович, Филип Вуйович, Неманя Кулич (Александар То­ ма), Янко Кулич, Оґнєн Маркович, Матей Саянкович, Андрей Малацко. Ґоли за Русин дали Филип Вуйович и Оґнєн Маркович. Фодбалере Русина внєдзелю, 18. септембра, на Ярашу бавели з екипу ФК ,ЧСК Пивара” з Челарева и однєсли побиду у 6. колу Подручней фодбалскей лиґи Зомбор. Госци прешлого року наступали у Войводянскей бок, а ґолман на други. Покля у першим полчасу домашнї лиґи, а тераз, пред нєдзельовим стретнуцом, були пласо- були вельо прешвечлївши, перша половка другого полча­ вани лєм за єдно место нїжей од Русина. Респект спрам су була на боку госцох хтори диктирали темпо. Частейше процивнїка указал ше и на терену. мали лабду у своїх ногох, но, ґолман Кронич и други баДомашнї почали змаганє досц осторожно, без даякого вяче зоз охрани нє дошлєбодзовали нїяке нєсподзиванє. оганяня резултата. Як ше змаганє предлужовало, так ше Кед слово о охрани, треба визначиц же у остатнїх штирох видзело убавеносц домашнїх, квалитет, а и искуство хто- колох Русин нє достал анї єден ґол. Искуство русиновцох ре було на їх боку. У першим полчасу над Янком Куличом обачело ше и у 77. минути кед Голик виводзи корнер и динаправени даскельо фаули на оддалєносци од коло 20 по ректно циля лабду до ґолу. Искусни госцуюци ґолман на 25 метери, дзе Малацко, а потим и Голик добре „зограли” исту лабду нє реаґує найлєпше, лабда му випадує на жем госцуюцого ґолмана. Єдну з вецей шансох створел себе и и на ню реаґує Маркович и то було 2:0 за Русин. Маркович, кед зоз найменєй 40 метерох копнул лабду по­ З тоту побиду Русин ше випендрал на 1. место на танад ґолмана, но, на нєщесце копнул копнул до нєй и блїчки зоз 16 бодами, и ґол розлику од 14 датих и лєм двох пошла и понад ґолу. Пред сам конєц першого полчасу до- достатих ґолох. машнї почали водзиц. У єдней з акцийох у 16 метерох зваНа нєдзелю, 25. септембра, Русин госцує у Стапару, дзе лєни Янко Кулич и то бул пенал за домашнїх. Сиґурни ре- го чека домашнї Гайдук, хтори вельки претендент за 1. ализатор бул Филип Вуйович, кед лабда пошла на єден место у Лиґи. Ан. М.

ПОДРУЧНА ФОДБАЛСКА ЛИҐА НОВИ САД

БАЧКА СТРАЦЕЛА У СТРЕТНУЦУ КОЛА ОФК ,,Юґович” (Кать) - ФК ,,Бачка 1923" 2:0 (1:0) КАТЬ: стадион СЦ ,,Сиґет”. Главни судия бул Спасоє Юришич з Нового Саду, а помоцнїки були Марко Ґруїч з Петроварадину и Стефан Радич з Нового Саду. БАЧКА - Владимир Радишич, Драґан Тривунович, Ратко Чирин, Душан Тривунович, Янко Вуйович, Ненад Дюрич, Стефан Максимович, Предраґ Маркович, Милан Роґич, Стефан Деянович, Деян Тривуно­ вич; у резерви - Неманя Иґнїч, Стефан Топчиов, Деян Летич, Душан Чеґар, Деян Вуйович, Никола Петрович и Небойша Баґич. У шестим колу Подручней фодбалскей лиґи Нови Сад, хторе одбавене 18. септембра, фодбалере ФК „Бачка 1923” з Дюрдьова страцели од фодбалерох Юґовича з резултатом 2:0. Стретнуце нє було барз чежке за домашнїх. Максимално ше закладали за кажду лабду на шицких часцох терена и бавели анґажовано и нападацки, цо конєчно и приведло домашнїх по жадани резултат. Перши ґол на стретнуцу бул у 7. минути за Юґович. Треба повесц же фод­ балере Бачки кус спадли под прицисок стретнуца, поне23. СЕПТЕМБЕР 2022.

же Юґович хвильково першопласована екипа зоз шицкима побидами. У другим полчаше фодбалере Бачки бавели лєпше, алє им ше нє удало пременїц резултат. Домашнї у предлуженю стретнуца дали ище єден ґол и нє претаргли серию побидох. Тото стретнуце було перше на хторим нє було анї єден жовти картон. После того кола Бачка на штвартим месце зоз дванац бодами. У шлїдуюцим колу дюрдьовски фодбалере на домашнїм терену привитаю фодбалерох зоз Жаблю. За кратки час то будзе друге стретнуце зоз екипу зоз сушедного Жаблю. Почат­ ком авґуста Дюрдьов бул домашнї турниру у фодбалу за сениорох у рамикох Спортских бавискох „Яша Баков”, а теди у финалних стретнуцох одбавене стретнуце за треце и штварте место. Бавели го Бачка и екипа ФК „ЖСК” зоз Жаблю. На тим, най так повеме, пририхтуюцим дербию, лєпши були Дюрдьовчанє, победзели зоз 3: 1 и освоєли треце место на турниру. Яки будзе резултат длуго обчекованого сушедного дербию, увидзиме на нєдзелю. Л. В.

РУСКЕ СЛОВО 37


ИНТЕРМ ЕЦО

ХЛАДОК И ГОРУЦИ ТЕПШИ Весна Медєши, Нови Сад

Слани домаш нї палїчки Тоти палїчки, або як их у народзе волаю „штапичи” барз добри за вшелїяки преслави и мож их скорей направиц, бо можу длуго стац. Кед ше направи основне цесто, вец мож зоз нього правиц даскельо розлични файти палїчкох. Добри су за заєданє и за фриштик або вечеру зоз млєком або йогуртом Пририхтоване основного цеста: Потребне за основне Одляц дакус цеплей води од цесто: єдней шольки и до нєй потрушиц квас и охабиц най прероби. ■ пол коцки квасу До ванґлочки положиц муку и ■ шолька цеплей води соль и добре розмишац. Усипац ■ 2 ровни ложки солї накиснути квас, остаток цеплей ■ шолька олєю води и олєй. Добре загнєсц. Кед ■ 800 ґрами муки цесто барз мегке, а то завиши од (можеце мишац рижни велькосци шольки зоз котру сце файти муки, або хасновац мерали олєй и воду, можеце по лєм билу муку, я за тоту потреби додац ище муки. нагоду положела 400 ґрами Загнєцене цесто подзелїц на 4 интеґралней муки зоз жита часци. Муку вецей нє мушице ха­ и 400 ґрами ражовей муки) сновац, бо цесто маснєйше на до­ ------------------------------------тик, а мож зоз нїм фино робиц. Єдна часц цеста вам става до єдней тепши, та одприлики будзеце мац 4 тепши тих палїчкох. ПИЦА ПАЛЇЧКИ Вжац штварцину цеста и розогнац го на правоугельнїк грубини даяки 3-4 милиметри. Цесто поценко премасциц зоз кечапом, посипац ориґано и натрец трапист сир. Натарти сир поприцискац зоз руку же би ше добре залїпел за кечап. Резац ценки За пица палїчки: длуги пантлїки грубини 2 центи. Кпасц до тепши же би медзи німа бул ■ 3 ложки кечапу розмак и печиц 15 минути на 200 ■ мещок ориґана ступні. Можеце и длуже у зависносци ■ 100 ґрами трапист сира як вам пече релна. Печиц док нє почервенєю и постаню хрупкаци.

38 РУСКЕ СЛОВО

23. СЕПТЕМБЕР 2022.


гизтак.гизке@ дтаіІ.сот

ХЛАДОК И ГОРУЦИ ТЕПШИ Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

ПАЛІЧКИ ЗОЗ СУСАМОМ И КИМОМ Роздвоїц бильчок од жовчка. До жовчка умишац мелку паприґу. Вжац

За палїчки зоз сусамом и кимом: ■ вайцо ■ 2 мещки рашки ■ 100 ґрами сусаму ■ ложка червеней мелкей паприґи

штварцину з цеста и розогнац го на правоугельнїк грубини даяки 3-4мм. Цесто поценко премасциц зоз мишанїну зоз жовчка и мел­ кей паприґи. Посипац сусам и добре го поприцискац зоз руку же би ше залїпел за жовчок. Помали преврациц цесто наспак и пре­ масциц го зоз бильчком и посипац зоз рашку. Поприцискац рашку зоз руку же би ше добре залїпела за бильчок. Резац ценки длуги пантлїки грубини 2 центи. Закруцац кажду пантлїку коло своєй оси формуюци фуровики/спирали. Класц до тепши же би медзи нїма була пражнїна и печиц 15 минути на 200 ступнї. ПАЛЇЧКИ ЗОЗ СУСАМОМ

За палїчки зоз сусамом: ■ вайцо ■ 100 ґрами сусаму ■ ложка червеней мелкей паприґи

23. СЕПТЕМБЕР 2022.

Роздзелїц бильчок од жовч­ ка. До жовчка умишац мел­ ку паприґу. Вжац штварци­ ну з цеста и розогнац го на правоугельнїк грубини 3-4 милиметри. Цесто поценко премасциц зоз мишанїну зоз жовчка и мелкей папри­ ґи. Посипац сусам и до­ бре го поприцискац зоз руку же би ше залїпел за жовчок. Резац ценки длу­ ги пантлїки грубини 2 цен­ ти. Закруцац кажду пантлїку коло своєй оси формуюци фуровики/спирали. Класц до тепши так най будзе медзи нїма празни простор и печиц 15 минути на 200 ступнї. По власним смаку, можеце хасновац и лєн, мак або даяку другу присмачку и на таки способ правиц рижни файти палїчкох котри буду интересантни вашим госцом.

РУСКЕ СЛОВО

39


КЕРЕСТУРСКИ САЯМ 2022 24. септембер 2022. року у Майсторским доме (Здруженє ремесельнїкох) □тверанє на 10 годзин

Руски Керестур

Потримала Шпштина Кула Туристична орґанизация Општини Кула