RUSKE SLOVO 33 by Руске слово

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ РОК LXXV ЧИСЛО 33 (3850) НОВИ САД, 16. АВҐУСТ 2019.

■ OТРИМАНИ „ВОДИЦОВ КАМП”

Фото: Саня Тиркайла

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Фотоґрафия: 0098P

Фотоґрафия: 0053N

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

У проєкту идентификованя особох и подїйох зоз склєняних плочох фотоґрафох Будински зоз Руского Керестура, котру орґанизує Завод за културу войводянских Руснацох (ВР), а котри уж длугши час обявйовани на остатнїм боку новинох „Руске слово”, потребна векша помоц ширшей явносци. Велї од обявених фотоґрафийох уж идентификовани, алє о даєдних потераз зазначене барз мало податки. На Фейсбук боку Заводу за културу ВР до окремного албуму положени тоти фотоґрафиї, та ше модлї шицких котри дацо знаю о особох, подїйох,

часу, обставинох, обичайох, облєчиве и инши податки хтори вязани за тоти фотоґрафиї же би ше явели. Явиц ше мож прейґ порученя на Фейсбуку або коментару на фотоґрафиї, на имейл zavod.rusini@gmail.com лєбо на телефон 021/548-421. Кажда информация значна. Дзекуюци фотоґрафийом хтори настали у фотоґрафскей роботнї Будинскових, а котри диґитализовани на склєняних плочох, зачува ше шведоченє о живоце людзох и подїйох и велїх податкох цо припадаю културно-историйному скарбу Руснацох на тих просторох.

■ АТЛЕТИЧАРЕ „РУСИНА” НА ТАРИ

ИНТЕРМЕЦО

ДЗЕ ШЕ ПОДЗЕЛИ ВАЛАЛСКИ КАРЧМИ

ДЮРДЬОВ (4)

САЛОНСКОВА КАРЧМА – ЛОВАЦ

дна медзи найнащивеншима карчмами була Салонскова карчма котра була у обисцу Салонскових у населєню Дюрдєвак у Дюрдьове. Єй випатрунок нє пременєни, а на обисцу ище вше видно дзе ше находзели дзвери до карчми. Карчма отворена 1939. року, а пред ню були два вельки древа ягоди. Тих медзивойнових рокох мадярски окупаторе Янка одведли до лаґру, а роботу у карчми предлужела його супруга Амала. Найчастейши госци були ловаре, котри по приходу з ловох принєсли заштрелєну дзивину, котру им вец ґаздиня рихтала за вечеру. А єст ище єдна памятка – 1967. року, кед вилята дражка пред карчму, власнїк и снователь, ловар и огньогашец Янко Салонски виписaл мено карчми Ловац а.д., и нарисовал пушку. У карчми ше правело свадзби и вешеля, а коло шанку и при креденцу були телевизор и радио, та ше валалчанє там часто сходзели патриц и слухац висти. Ловаре розбиваю ляд на Девеню, хтори ше чувало у лядовнї

Карчма Клиза, закрита з надом, на истим месце уж вецей як сто роки

У дворе була пиньвица зоз лядовню котру ше хасновало за розхладзованє напою. До Ловцу по ляд приходзели и валалчанє. Карчма робела по 1971. рок, кед власнїк Янко Салонски пензионовани. Як велї гражданє думаю, гоч о тим нєт нїяки запис, найстарша карчма у валалє то Клиза. Тота карчма ище вше роби. Обєкт закрити з надом, котри нє заменєни уж вецей як сто роки. Карчму отворела малженска пара Данка и Милорад Зличич, а обєкт од нїх купел Дюрдьовчань Влада Тохоль. Карчма ше од вше вола Клиза, а звонка и знука випатра ище вше так як и дакеди давно. С. Саламун

У карчми Ловац, Янко Салонски други з лївого боку

Качмар Янко зоз унуком Жельком и пшичком Цулетом пред карчму

2 РУСКЕ СЛОВО

Замуровани дзвери на Ловцу на хтори ше дараз уходзело до карчми

16. АВҐУСТ 2019.

ЗМИСТ

УВОДНЇК Пише: Иван САБА ДОШ, главни одвичательни редактор

■ Тижньовнїк 4–5. Право на службене хаснованє язика и писма

■ Нашо места 8. Активносци Центра за социялну роботу у Шидзе

■ Економия 10–12. Наплацованє осиґураня у заградкарскей продукциї

■ Руске словечко 14–15. Нашо гвиздочки: Матей Кршич, перспективни фодбалер

■ Култура и просвита 16–18. Руснаци у рецитаторским руху

■ Мозаїк 20–21. Представяме Сту(пи)дентох

■ Людзе, роки, живот 24–25. Нашо госци: Югикова фамелия з Канади

■ Духовни живот 28–29. Отримани Водицов камп” ”

■ Информатор

30–33. Мали оглашки и In memoriam

■ Спорт 36–37. Ґу початку новей фодбалскей сезони

■ Интермецо 38–39. Хладок и горуци тепши Насловни бок: Керестурски атлетичаре у Кампу на Тари Авторка фотоґрафиї: Саня Тиркайла

КЕЛЬО ЗНАМЕ, И КЕЛЬО ДЗБАМЕ? У тим числу Руского слова” на дакус иншаки способ роз” патраме право на службене хаснованє мацеринского язика и писма, єдно з штирох основних елементох меншинскей културней автономиї у Републики Сербиї, попри култури, образованя и информованя на своїм язику. Гоч воно у своєй сущносци сама есенция меншинских правох, бо ше меншински заєднїци лєм у нїм видвоюю од векшини (надпомнїме же и меншинска култура, и образованє и информованє заш лєм функционую як интеґрована часц културней, образовней и медийней системи цалей держави и єй законодавства), право на службене хаснованє язика и писма якошик вше дзешка при сподку приоритетох кед бешеда о сполньованю меншинских правох. Причини вироятно вецейнїсти – з єдного боку, кед приоритет обезпечиц же би бул отримани даєден фестивал, лєбо же би за дзеци благочасово були видруковани школски учебнїки, лєбо же би на медийней сцени остали присутни и меншински язики и змисти, вец можебуц анї нє найважнєйше чи дагдзе на општинским будинку стої надпис, лєбо чи службенїк на шалтеру бешедує и даєден други язик окрем сербского. Лоґика хтора справдує таки стан цалком єдноставна – ша, шицки ше розумиме, чи нє? З другого боку заш, култура, школа, новини и телевизия конкретнєйши поняца и каждому поєдинцови розумлїви и ясни, за розлику од покус флуидного и абстрактнєйшого поняца службене ха” снованє язика и писма” хторе пребарз цага на сухи, административни дискурс. Медзитим, як поведзене, право бешедовац на своїм язику у явней сфери, односно у комуникациї з державу на шицких єй уровньох нє лєм же у основи шицких других спомнутих меншинских правох, алє є и найлєпша охрана од асимилациї лєбо автоґетоизованя меншинох, и найшвидша драга ґу вибудови толерантного и ровноправного мулти дружтва ґу хторому дараз щиро а дараз смиком, уж децениями шицки чежиме. Гоч ту вшелїяк найвекша одвичательносц держави, хтора трима пенєж, диктує правила и ма инструменти запровадзиц их, вельо ше стої и на нас самих. Бо, кед нєт чувства и одвичательносци ґу свойому власному, а скоро сущному праву, вец и з його формалного рамика єдного дня останє лєм шкарупина.

* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ”Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/VII, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторe – Славица Фейса, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох – Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Олена Планчак-Сакач, Вероника Вуячич * новинаре/ки – Мария Афич, Влада Дїтко, Сандра Саламун, Андреа Медєши, Оля Русковски * лекторка – Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка – Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки – Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa a . d . B e o g r a d 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Д ру ку є Д ру ка р н я graf” П е т р о ва р а д и н * ”Maxima E-mail: redakcija@ruskeslovo.com * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор др БОРИС ВАРҐА *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

16. АВҐУСТ 2019.

РУСКЕ СЛОВО 3

ТИЖНЬОВНЇК СЛУЖБЕНЕ ХАСНОВАНЄ МАЦЕРИНСКОГО ЯЗИКА И ПИСМА

ПРАВО О ХТОРИМ ЗМЕ НЄДОСЦ СВИДОМИ Пише: Мария АФИЧ

Право меншинских националних заєднїцох службено и явно хасновац свой мацерински язик и писмо широке, и углавном є формално ушорене по закону. Медзитим, кельо ше тото право наисце хаснує у пракси, нє завиши лєм од державних институцийох, алє и од самих гражданох

к познате, Република Сербия зоз законами утвердзела право припаднїком меншинских националних заєднїцох хасновац свой язик и писмо у службеней комуникациї на териториї локалних самоуправох дзе су по попису жительства заступени у одредзеним проценту. По закону, Руснаци тото право маю у шейсцох локалних самоуправох, (як и на уровню АП Войводини) чийо орґани го длужни обезпечиц, а о його витворйованю стара ше Национални совит. Як у пракси випатраю дзепоєдни сеґменти того права, та и кельо гражданє свидоми же го маю? Службене хаснованє язика и писма, медзи иншим, подрозумює и виписованє мена местох, улїцох, площох и других ґеоґрафских назвох и назви институцийох, и на язику националней меншини. Воно тиж ґарантує и видаванє двоязичних особних документох, а подрозумює и обявйованє рижних обвисценьох гражданству, як цо поволанки за гласанє, обвисценя зоз комуналних подприємствох, информациї о роботним часу, свидоцтва и други документи зоз образовних институцийох дзе настава и на меншинским язику, и подобне. По Закону о службеним хаснованю язика и писма, локални самоуправи у хторих ше, попри сербского, хаснує и даєден други язик националней меншини, маю законску обовязку у своїх службох роботно анґажовац и бешеднїкох того язика як службенїкох, прекладательох и подобне. Тото право одноши ше и на обласц правосудства, цо значи же и у судских поступкох припаднїки националней меншини маю право участвовац на своїм мацеринским язику. ЗАКОНСКИ ПРЕДПИСАНЯ Зоз законом заґарантовани широки права, медзитим, як цо то часто случай и у других обласцох явного живота, єдно иснованє закона, а цалком друге його применьованє у пракси. Кельо держава витворює свойо законски обовяз-

ОДБОР ИЩЕ НЄ КОНСТИТУОВАНИ Одкеди вибране нове зволанє Националного совиту Руснацох, Одбор за службене хаснованє язика и писма, як єден зоз штирох обовязних Одборох, ище нє оформени. Як познате, меноване му членство, алє процес станул у виборе його предсидателя, та ше ище вше чека же би Одбор бул конституовани и почал свою важну роботу.

ки, вшелїяк доприноши и информованосц гражданох о своїх правох яки им ґарантує закон. Цо и кельо держава поробела на тим полю, а кельо припаднїки рускей националней меншини знаю о своїх правох у обласци службено-

4 РУСКЕ СЛОВО

го хаснованя язика и писма, питали зме ше у Служби Националного совиту Руснацох. – Познате же досц зоз тей обласци було витворене у пракси и скорей, бо то здобуток зоз социялистичней держави, поведзме цо ше дотика двоязичних назвох местох, улїцох, институцийох. Но, и терашня державна система голєм цо ше дотика Войводини, витворела тоту обовязку. Дзекуюци средством хтори за тоту намену опредзелєла покраїнска Влада, у локалних самоуправох прешлей яри повикладани нови вецейязични назви местох, улїцох и подобне. Так и у шейсцох локалних самоуправох дзе и руски язик у службеним хаснованю, а то општини Кула, Вербас, Жабель, Шид, Бачка Тополя и город Нови Сад. Медзитим, мушим визначиц и зауважиц же ше нє вше почитує видаванє обвисценьох и на руским язику, а праве у Руским Керестуре, дзе жию найвецей Руснаци, чи то поволанка на виберанки, чи обвисценя з явного сектору. Алє, єст и позитивни приклади же даєдно здруженє гражданох як цо Добродзечнe огньогасне дружтво, то пороби – толкує предсидатель Вивершного одбору НС Руснацох Желько Ковач, и як ключну точку у дальших активносцох Совиту на тим планє визначує же треба вецей робиц и на освидомованю припаднїкох нашей националней заєднїци же би хасновали свойо права. – Ми, як Служба ше тиж мушиме завжац и розпатраме идеї же цо можеме зробиц у тим напряме – заключел Ковач. У явней сфери, держава обовязна пременьовац законски предписаня, алє у приватним секторе, хаснованє мацеринского язика завиши лєм од добрей дзеки, лєбо осетеносци поєдинцох и власнїкох. У Руским Керестуре наприклад, барз мало ше хаснує тото право, алє єст позитивни винїмки же, нпр. роботни час подприємства або понуканя виписани и по руски. Як нам дзепоєдни власнїки щиро припознали, о тей можлївосци ше анї нє здогадли. У ТЕОРИЇ ЗМЕ ДАЛЄКО СЦИГЛИ О обласци службеного хаснованя язика и писма бешедовали зме и зоз народну посланїцу Олену Папуґа котра и член Националного совиту Руснацох. Папуґова нє лєм у нашей явносци позната же ше одлучно заклада за хаснованє того права, и припаднїкох своєй заєднїци, алє и других националних меншинох, поготов у Войводини. Ма и 16. АВҐУСТ 2019.

tiznjovnjik@ruskeslovo.com

свойо особни искуства, бо як посланїца уж хасновала законске право и у роботи Скупштини бешедовац на своїм мацеринским язику. О самим праву и його применьованю Папуґова гвари же у тим смислу Закон пременєти и унапредзени и, гоч реґулатива ма дзепоєдни нєдостатки, у тей обласци зме як держава Сербия пошли далєко напредок, у одношеню на други держави, алє права нє досц применюєме. Вона окреме акцентовала здобути права. – Права хтори зме здобули на тей териториї дзе зме присутни вецей як 260 роки нїхто нам нє може вжац, без огляду же кельо нас єст, кельо нас будзе, чи будземе бешедовац по руски, чи нє будземе, здобути права нам оставаю заґарантовани, бо зме традицийна национална меншина у Републики Сербиї, односно у АП Войводини. Медзитим, я думам же Руснаци того нє цалком свидоми, же часто вообще нє знаю хтори нашо права, анї нє знаю ценїц тото цо нам рижни держави у тих 270 рокох обезпечели, нє знаю ценїц тото цо нашо дїдове знали же перше кед ту пришли, кед основали церкву и школу, бо знали и чувствовали же без того нє буду мац свой идентитет, нє зачуваю свою виру и свой язик, и же их нїхто без того нє будзе почитовац – прешвечена Папуґова. НАЦИОНАЛНИ СОВИТ МУШИ БУЦ АКТИВНЄЙШИ У обласци хтору розпатраме, на формалним уровню найвецей би ше мал старац Одбор за службене хаснованє язика и писма. Як член нашого Национално совиту, Папуґова трима же Руснаци хтори можу у тих општинох хасновац свой язик вообще анї нє знаю же то можу, же го можу хасновац у своїх документох. – У пракси, держава гражданох од того у старту одбива прето же поступок за доставанє документох и на язику националней меншини барз компликовани, а препущени є тим хтори то глєдаю. Значи, ми мушиме сами познац закон, уредби, пойсц вименїц себе кресцене писмо... Вельо конченя и часу лєм же бизме мали отворену драгу за доставанє таких документох. Думам же то держава нє добре поробела, а ми як поєдинци сами нє можеме нїч поробиц. Прето маме Национални совит хтори поштреднїк медзи державу и националну меншину, алє и совит и Одбор за тоту обласц уж у вецей зволаньох нїч нє поробел. У прешлим зволаню за штири роки мал два схадзки. То анї кус нє добре, и по моїм думаню ту виновати Совит. Тиж ище нє маме податки же кельо ми у тих службох у локалних самоуправох маме занятих службенїкох, правнїкох, прекладательох, и кельо вообще службенїкох у державних службох и подприємствох хторим снователє општини, а ми то по закону мушиме мац. Нєприлаплїве же у руским валалє на терену, нєт анї єден полицай хтори зна по руски – коментарує Папуґова, хтора прешвечена же би дошлїдне закладанє за сполньованє тих правох могло буц и нагода за обезпечованє занятосци наших людзох, цо дзепоєдни векши заєднїци уж и робя, и попри актуалней забрани запошльованя у явним секторе. – Верим же би, кед бизме указали вецей инициятиви, держава послухала наш Совит, и вон прето муши уложиц шицки моци, обисц шицки општини, видзиц дзе яка ситуация и „дриляц” тото цо нам по закону припада – заключує Папуґова.■ 16. АВҐУСТ 2019.

STANOVISKA Пише: Лариса ОНОДИ, новинарка

БИДА ПО ЗАКОНУ Читам на локалним интернет порталу же єдна новосадска фамелия знова могла закончиц на улїци, кед би нє було ґрупи гражданох „Кров над главу” котри и тераз були дац потримовку и нє дошлєбодзели же би людзе були на силу вируцeни зоз власного квартеля прето же дoк врацали кредит нє виплацели два рати. То приповедка котру кеди-нєкеди мож провадзиц у медийох. Нєдавно наявене же зоз новима вименками Закона вецей нє годно людзом вжац квартель и предац го кед длуство менше як 5 000 евра. Потераз, дом ше могло лєгко страциц и пре вельо нїзшу суму. Анї єден закон нє предписал, голєм сом потераз нє чула анї нє пречитала, минимум котри би держава мушела обезпечиц – и обезпечовала – каждому гражданови же би мал достоїнствени условия за живот. Подобни ситуациї паралелно ше одвиваю и кед слово о природи и животиньох: у городу у котрим жиєм, з рока на рок ше реже вше вецей здрави древа и место нїх ше крашнє вилїва бетон. Шмердзаци и шиви, а вец на бетон положа манду жардинєру зоз даяким ґузбанком и ниа – ту вам природа. Хто сце природу, най ше селї до лєса. Алє нєдавно почали рубац и желєнїдло на Фрушкей гори. То Национални парк, алє випатра же хтошка моцнєйши и од природи и од держави, законох и инспекциї, та ше лєси систематично масакрирую. Шицки ше правя шалєни и дриляю главу до писку, а я ше обавам же нєодлуга Фрушка гора будзе вибетонована, зоз ґарадичима, та ше будземе пендрац як на памятнїк и здогадовац ше же ту дакеди бул лєс. Мам упечаток же ше закони у Сербиї пишу и приноша процив гражданох, а у интересу моцних бавячох. Закони и важа лєм за гражданох, за привилеґованих нє. А тих других єст надосц. Ище єден наявени закон по котрим у подприємствох и фабрикох шицки роботнїки годни буц заняти прейґ аґенциї указує як держава „обичним” людзом наявює нєвеселу будучносц. Роботнїки буду заняти у аґенциї котра их будзе давац „под аренду” другим подприємством. Анї случайно нє пахнє на злєпшанє роботнїцких правох, окреме кед слово о синдикатох, правох на хорованє, стаємну роботу. Плаца вироятно будзе минимална. Тельо кельо политичаре и статистика гроженя же чловекови досц же би виплацел рахунки и нє скапал од гладу. А за тот закон, як и кажди други, вироятно вигласаю посланїки. Прето думам же би и шицки котри робя у локалних, покраїнских и републичних орґанох власци требали буц заняти прейґ аґенцийох, за плацу яку буду доставац и „обични” роботнїки. Без додаткох и рижних субвенцийох. Минималєц, можебуц даяки динар вецей. Вони представнїки народу, та най жию як и гевти котрих представяю. З другого боку, держава наявела же ше будзе намагац зопрец одход младих и школованих кадрох до иножемства. Нїхто з економистох нє винєсол до явносци кельо кошта школованє єдного фаховца котри одходзи зоз Сербиї пре корупцию и нєможлївосц пренаходзеня добре, лєбо голєм нормално плаценей роботи. Кед наявени закон о роботнїкох „на лизинґ” прейдзе, думам же даєден странски язик почню учиц и гевти котрим то скорей нє приходзело на розум. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5

НАШО МЕСТА TOГО ВИКЕНДУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

„ДНЇ КЕРЕСТУРСКЕЙ ПАПРИҐИ” Туристично-привредно-културна манифестация „Днї керестурскей паприґи” почина на соботу, 17. авґуста, на 10 годзин. Манифестация почнє з пририхтованьом традицийних єдлох и деґустацию рижних специялитетох. У петнац котлох, по цени од 350 и 400 динари, будзе ше рихтац рижни єдла, як цо варена капуста, варена пасуля, полнєни паприґи, рибов и швиньски паприґаш, печени прашата, баранчата, и рижни други специялитети, та и кус нєзвичайнєйши єдла окреме пририхтани за тот дзень, як цо котли з єдлом зоз єленя и дзивей швинї. Од 14 годзин обиходзенє оглядного поля фирми „ЗКИ” и їх гибрида паприґи Рога, а тиж и сход одкупйовачох и продуковательох паприґи. Од 15–17,30 годзин будзе виход на терен и обиходзенє вецей парцелох зашатих зоз паприґу, а под час цалей Манифестациї од 12–22 годзин пред-

видзена вистава паприґи и других заградкарских продуктох, продуктох домашнього виробку, старих ремеслох и сувенирох. Потим, дефиле парадних запрагох Конїцкого клубу „Русин” почнє на 17 годзин, а шветочне отверанє Манифестациї и културно-уметнїцка програма од 17 годзин и 30 минути.

СПОНЗОРЕ МАНИФЕСТАЦИЇ Манифестацию того року финансийно потримала Општина Кула, Покраїнски секретарият за польопривреду, водопривреду и лєсарство АП Войводини, як и велї спонзоре медзи хторима рижни хемийни и нашеньски хижи, осиґуруюци дружтва, банки, валалски привреднїки и други.

Дзецински маскенбал и додзельованє наградох за найлєпшу маску, найчежшу паприґу и найлєпши штанд плановани за 18 годзин и 30 минути, а за конєц Манифестациї од 19–02 годзин после полноци, предвидзена Музична програма у хторей наступя „Пицикатоˮ бенд, як и ґрупа „Дивлї кестен”. Место на котрим ше отрима централна преслава тей Манифестациї останє исте, у малим парку у центру, дзе буду поставени штанди спонзорох и ручних роботох, а шицки заинтересовани през дзень годни нащивиц и музейну збирку у Замку. Обчекує ше и госцох зоз Словацкей, Мадярскей и Горватскей, як и здруженя зоз Парачину, Лесковцу и Петровцу на Млави, а тиж и представнїкох локалней и покраїнскей власци, як и заградкарох зоз Сербиї. Ан. М.

ЗАЄДНЇЦКА АКЦИЯ КЕРЕСТУРЦОХ

УШОРЕНЕ КОЛО МУРИКА ПАРОХИЙНОГО ДОМУ У Руским Керестуре члени Церковного одбору, подприємства „Изґлед” и ЯКП „Руском” з помоцу активистох Сербскей напредней странки, пияток, 9. авґуста, ушорели часц улїци коло мурика Парохийного дому од Улїци Маршала Тита ґу Фрушкогорскей. Циль ушореня тей краткей улїчки же би ше пешаком, а окреме школяром под час школского року, оможлївело безпечнєйши преход. Коло дражки тераз розкерчени цагача, покошена трава, розгарнута глїна пре хтору дражка нє була преходна. Як з тей нагоди визначел парох о. Михайло Малацко, Церковни одбор и ЯКП „Руском” ма вецей таки заєднїцки акциї у року, тиж и на теметове, и треба же би их було цо вецей. – Подзековни зме на тей акциї, и дзе ґод можеме треба же бизме помагали єдни другим, понеже тото цо би даске-

6 РУСКЕ СЛОВО

льо людзе робели мешац днї, зоз добру механїзацию и заєднїцку роботу, мож поробиц за пар днї – визначел парох Малацко. Члени Церковного одбору керестурскей Парохиї, хтори ше стара и о теметове, 10. авґуста поробели значну роботу санациї хижи на теметове. На тот завод поробена друга часц, односно, вимуровани цали предок, кибла и будзе поставени облак. По словох тутора теметова Михайла Раца, на хижи єст ище надосц роботи, алє затераз застановене єй препаданє и витворює ше условия за биванє домара хтори однєдавна там жиє. Ан. М./М. А. 16. AВҐУСТ 2019.

nasomesta@ruskeslovo.com

ЗОЗ КУЛСКЕЙ ОПШТИНИ

АКЦИЯ ЗА ПОЛЬОПРИВРЕДНЇКОХ У Месней заєднїци у Руским Керестуре, 5. авґуста була орґанизована гуманитарна безплатна акция цаганя креви за польопривреднїкох на инициятиву Медицинскей лабораториї „Медлаб” зоз Вербасу, а у сотруднїцтве з локалну самоуправу. Як за „Руске словоˮ виявела представителька „Медлабу” Светлана Блаґоєвич, акцию почали як їх потримовку нєдавно наявеней Националней стратеґиї за розвой и потримовку валалу, з чим жадали дац доприношенє польопривреднїком з нїзшима приманями. „Медлаб” основал др Милан Убович, а їх лабораториї по векших городох Войводини робя уж 25 роки. Крев ше цагало за анализу висини цукру и липидного статусу, а окрем у Керестуре, акция исти дзень була и у Крущичу, у Сивцу и Липару, а плановане же у наступним периодзе будзе отримана и у Кули. У Липару бул и предсидатель општини Кула Дамян Милянич, хтори подзековал „Медлабˮ лабораториї же препознала и тот штредок, а їх акция на хасен жительом. Можлїве же подобна акция будзе повторена и на єшень, концом новембра, кед буду закончени польопривредни роботи же би було и векше одволанє парастох. М. А.

ДОМ ЗА СТАРИХ И ПЕНЗИОНЕРОХ КУЛА

ПЕНЄЖ ЗА МЕДИЦИНСКУ ОПРЕМУ Дом за старих и пензионерох у Кули зоз своїм оддзелєньом у Руским Керестуре, достал 694 548 динари, а на основи Явного конкурсу за додзельованє средствох хтори назберани по основи опортунитету, а одобрела их Влада Републики Сербиї. Догварку о пенєжу хтори наменєни за набавку новей медицинскей опреми хтора потребна тей установи, зоз Владу Сербиї подписала директорка Дома Сандра Бабич. Контракти за средства уручени на шветочносци у Беоґрадзе у Министерстве правди, и придала их министерка Нела Кубурович. Присутни були и министрове – за социялни питаня Зоран Дьордєвич и здравства Златибор Лончар, министер култури и информованя Владан Вукосавлєвич, и представителє Министерства просвити, науки и технолоґийного розвою.

Министерство правди кажди рок запровадзує Явни конкурс за розподзельованє средствох хтори назберани по основи одкладаня виновного судского поступку. Того року на конкурс були приявени 1 300 проєкти з розличних обласцох дружтвеного живота, а пенєж одобрени за витворенє 150 проєктох, а од того 22 зоз обласци социялней защити гражданох. М. А.

МОТО СТРЕТНУЦЕ У ҐОСПОДЇНЦОХ

ДОБРЕ ДРУЖЕНЄ И ПРОГРАМА

Шицки любителє моторкох, того викенду мали нагоду позберац ше на Мото стретнуцу у Ґосподїнцох котри тирвал од 9. по 11. авґуст. Стретнуце ше уж традицийно отримує при „Авионским кридлу” у Ґосподїнцох, а орґанизатор Мото клуб „Ескадрила” зоз Ґосподїнцох. По їх словох, то єдно з найвекших и найнащивенших мото стретнуцох у Войводини. Орґанизаторе ше и того року намагали шицким учашнїком и госцом обезпечиц добре друженє, богату и рижнородну програму.

16. АВҐУСТ 2019.

Пияток, 9. авґуста, на 20 годзин наступела ґрупа „Po kratkom postupku”, а од 22 годзин „Sveti gral”. Собота була резервована за рижни байкерски бависка, як и за традицийни дефиле по улїцох Ґосподїнцох, з початком на 19 годзин. Всоботу вечар наступели два ґрупи и то „Atheist rap” на 21 годзин, а потим наступела ґрупа „Rokstarza”. За шицких учашнїкох мото стретнуца бул обезпечени безплатни камп зоз тушами, а розхладзиц ше могло и у Парку природи Єґричка, нєдалєко од „Авионского кридла”. За гевтих котри сцели кус баржей упознац Ґосподїнци, мали нагоду прешейтац и обисц православну церкву Святого Штефана, грекокатолїцку церкву Святого Архангела Михаїла, або Месну заєднїцу, дзе нащивителє могли опатриц виставу сликох котри настали на традицийней подобовей колониї „Стретнуце у Бандарова”. Орґанизаторе задовольни зоз тогорочним Мото стретнуцом, шицко прешло у найлєпшим шоре и поволую шицких любительох моторкох же би ше им нарок придружели. Л. Кх.

РУСКЕ СЛОВО 7

НАШО МЕСТА АКТИВНОСЦИ ЦЕНТРА ЗА СОЦИЯЛНУ РОБОТУ У ШИДЗЕ

РЕВИЗИЯ ЗМЕСЦЕНЯ У УСТАНОВОХ

Єдна з порядних активносцох Центра за социялну роботу у Шидзе хтора у цеку, то ревизия змесценя особох у одвитуюцих установох. На тоту тему зме побешедовали зоз Милену Пешкир, супервизорку у Центру за социялну роботу. Такой на початку розгварки собешеднїца гварeлa же у установох по тим основу нєт змесцени малолїтни осoби, а цо ше дотика одроснутих и старих особох, єст их коло 70. – Слово о собох хтори змесцени у ґеронтолоґийних установох, або установох за душевно хори и ментално нєрозвити особи. Маме и штири инвалидни особи хтори мушели буц змесцени до єдного такого змесценя. Установи дзе ше вони находза нам посилаю звити о їх здравственим и общим стану, и у случаю же вeцeй нєт потреби же би там були, врацаме их дому, або кед треба зоз єдней установи одходза до другей – потолковала Пешкирова. Цо ше дотика трошкох змесценя у тих установох, обезпечує ше их зоз пензиї особи хаснователя, або цудзого допатраня и помоци и маєтку тей особи, а у случаю же нєт особних приходох, або маєтку, вец змесценє идзе на терху буджета Републики Сербиї. Наша собешеднїца далєй гварела же найчастейше дзеци даваю писмену вияву же обезпеча средства за витримованє родичох, цо су длужни по закону, так же ше нє порушує судски поступок, а квартель або хижу ше кладзе под гипотеку на хасен Републики Сербиї. Деян Лоґарушич, директор Центра за социялну роботу визначує и же влонї закончени проєкт „Гранїци без

Милена Пешкир

огранїченя” и шидска општина достала чамец и комби превозку за гуманитарни потреби. Комби превозку ше хаснує за транспорт хорих до шпиталю, або даякей другей установи змесценя, а комби ма и такволану „рампу” и годни го хасновац инвалидни особи. Од актуалних активносоцох, єдна ше одноши и на дзеци зоз девиянтним справованьом. – Тиж окремну увагу даваме и дзецом хтори на драже жобраю. Отримали зме схадзку зоз представнїками полициї на тоту тему. Кед ше утвердзи проблем, пребера ше мири з нашей компетенциї и окончує потребни розгварки зоз родичами же би було зопарте девиянтне справованє – гварел директор Лоґарушич. Вл. Дї.

У КОЦУРЕ ПОЧАЛО ПРЕДАВАНЄ МЕСТОХ ЗА ВАШАРСКУ ЧАСЦ КИРБАЮ

ФЕСТИВАЛ У ВЕРБАШЕ

ЗВЕКШАНА ЦЕНА ЗАКУПУ

БУЛ И ГУМАНИТАРНИ

У Коцуре почали пририхтованя за Кирбай, та так почало и предаванє местох за шицких котрих жадаю понукнуц свою робу на вашарскей часци у центру. Коцурци означую Кирбай на швето Успения Пресвятей Богородици, 28. авґуста. Як гварели одвичательни зоз Месней заєднїци, по 15. авґуст места годни купиц лєм тоти тарґовци котри предходного року предавали на кир-

8 РУСКЕ СЛОВО

байским вашару и буду мац нагоду затримац свойо место. Пенєж за места ше уплацує на жиро-рахунок, а з таким способом купованя простору за предай олєгчане тарґовцом котри нє з Коцура, прето же нє муша присц особнє. Места котри останю шлєбодни шицки заинтересовани годни закупиц 19. авґуста, од 10 годзин у Доме култури. Того року кориґована и цена закупу, та так шицки тарґовци котри жадаю предавац на Кирбайовим вашаре буду мушиц видвоїц 500 динари по длужним метеру места за предай. О. Р.

Вербаски Heart Rocк Fest прешлого викенду, як и прешлого року, бул гуманитарного характеру. Орґанизацийни одбор одлучел же ше того року помогнє Наташи Ґайдош зоз Коцура. Предходних мешацох за Наташу орґанизовани розлични акциї дзе ше зберало средства за протезу котра єй нєобходна, а потребне було 1 милион 250 тисячи динари. По законченим успишним Фестивалу орґанизаторе обвисцели же гуманитарна мисия виполнєта – средства назберани и Наташи пошвидко будзе олєгчане рушанє, як и каждодньови живот. О. Р. 16. AВҐУСТ 2019.

mesta@ruskeslovo.com

ЦО БУЛО ИНТЕРЕСАНТНЕ НА ВОЛОНТЕРСКИМ КАМПУ?

РОБОТНЯ ФРАКТАЛНЕЙ АРТ-ТЕРАПИЇ Волонтерски камп у Руским Керестуре на локалу оґанизовало Туристичне здруженє „Руски Керестурˮ, а камп часц проєкту „Млади то законˮ Министерства младежи и спорта Сербиї, прейґ волонтерскей орґанизациї „Млади виглєдоваче Сербиїˮ

уристичне здруженє и компетентне Минстерство финасую єдну часц Волонтерского кампу у Керестуре, док другу першираз финасновала Општина Кула, сектор за младих и сектор за туризем. Одбор за младих Националного совиту тиж так финансийно помага волонтерски камп уж роками, та так було и тераз. Того року под час кампу були орґанизовани и два роботнї за волонтерох, алє у рамикох проєкту Туристичного здруженя „Днї и ноци музейохˮ котри ше состої зоз штирох етапох, од котрих затераз три и реализовани, два скорей, а єдна, у двох часцох, под час волонтерского кампу. РЕАЛИЗОВАНЄ ПО ЕТАПОХ

Предсидателька Туристичного здруженя Любица Няради потолковала: – Перша етапа то „Ноц музейохˮ котра отриманаи 18. мая, потим реализована етапа „Отворени дзвери музеяˮ под час отримованя „Червеней ружиˮ. Треца етапа то роботнї за волонтерох и штварта „Отворени дзвери музеяˮ под час „Дньох керестурскей паприґиˮ. Тоти штири етапи плановани, а шицко друге цо ше случує у музею нє плановане по тим проєкту. Општина потримала тот проєкт за волонтерох и младих зоз Керестура. Туристична орґанизация достала финансийну потримовку за едукацию, котра була зоз двох часцох – едукациї – фракталней арт-терапиї, або фракталне рисованє – гварела Нярадийова. ТЕХНЇКИ МОЖУ ЗБЛЇЖИЦ ЛЮДЗОХ АРТ технїка спада до арт терапиї. Тоту методу розвила русийска дохторка Танзилия Палюяхтова, а мож ю хасновац як индивидуалну технїку, по двойо, и як ґрупну. То, по словох Нярадийовей, лєтня шема едукациї, цошка рижнофарбове, интересантни змист за таку єдну едукцию. Друга часц едукациї ше одвивала у музею и вязана є за амбиєнталне ученє у музею. Волонтере у музею учели о нашей историї, образованю и култури, як и о материялней култури у самим музею, о терашнїм стану у нашей заєднїци, у

16. АВҐУСТ 2019.

образованю, кулутри, звичайох. Гоч тоти два роботнї були орґанизовани у рамикох волонтерского кампу, з другого су проєкту. – Указало ше же то найлєпши способ релизациї, прето же у таких технїкох ше млади зблїжую, вєдно робя, а робели зме и по само, по двойо и ґрупно. То повязованє домашнїх младих зоз младима зоз иножемства. Тоту роботню водзела Зорица Петрович, котра по фаху педаґоґ и педаґоґийни совитнїк зоз здруженя „Приятелє дзецох Индїїˮ. Вона ма акредитовани семинари, роби едукциї за младих, едукациї за просвитних роботнїкох. Ма свойо роботнї у Босни, Словениї, Новим Садзе, и тераз є барз присутна на тих просторох – поинформовала нас наша собешеднїца. О спомнутей роботнї Йована Казак з Руского Керестура гварела: – На Арт терапиї атмосфера була барз опущена. През рисунки зме дознавали яки зме особи, кажда линия мала свойо значенє, тиж так и кажда фарба. Мнє ше пачело же водителька роботнї могла през рисунок дознац яки ми особи, так як кед би наш рисунок бул жвератко нашей души – пренєсла свойо упечатки Йована. Учашнїк волонтерского кампу Желько Сопка з Руского Керестура, єден дзень бул и на тей роботнї и визначел же була наисце интересантна. Тота терапия, по його словох, може помогнуц виражиц креативносц, цо ше при одроснутих тельо нє применює, понеже ше дума же рисоване то за дзеци. З тоту терапию мож виражиц и чувства и ошлєбодзиц ше од стресу, так же то функцнує як права терапия. Лидер тогорочного кампу Йован Живкович задовольни зоз Арт терапию котра була опущуюца, но, дзепоєдним волонтером першого дня пре вистатосц було кус чежше участвовац на роботнї. На концу, волонтерски камп закончени, волонтере поробели скоро шицко цо заплановане, а орґанизаторка Любица Няради и лидер Йован Живкович задовольни и зоз роботнями АРТ терапиї. ■ О. Живкович

РУСКЕ СЛОВО 9

ЕКОНОМИЯ БРИҐИ ЗОЗ ОСИҐУРАНЬОМ ПАПРИҐИ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

АНЇ ПОЛИСА НЄ СИҐУРНОСЦ ЗА УЛОЖЕНИ ПЕНЄЖ Пишe: Рената ДЖУДЖАР

Тей сезони зоз паприґу у Руским Керестуре посадзени медзи 450 и 500 гектари, цо наисце вельки поверхносци зоз котрима ше може цешиц цали валал. Обчекує ше солидну цену, як за першу класу, так и за другу класу паприґи, понеже у таких случайох и радман зоз другей класи векши, як у подлих сезонох. Медзитим, у остатнїм мешацу дзепоєдни менши часци керестурского хотара озбильно потрафени зоз каменцом котри падал аж на три заводи

очатком юлия падал перши каменєц у валалє, теди озбильнєйше залапел часци Селища, дакус менєй Медєш и найменєй Сейки и Вепровацке. Познєйше, 2. авґуста цали валал и хотар залапела велька буря котра направела чкоди на шицких польопривредних културох, алє найвецей праве на паприґи котра уж була у плодоношеню. Истого дня пред бурю падал и дробенки каменєц, алє лєм на часци Сейкох и Вепровацкого. Но, нє прешол анї полни тидзень, каменєц ище раз побил на Медєшу. Реални чкоди розлични, од минималней та до вкупних, так гваря паприґаре, а як гваря преценьоваче зоз осиґуруюцих хижох, то би ище требал указац час, та и остатнє преценьованє пред самим обераньом. Медзитим, паприґаре ше озбильно обаваю од реалного преценьованя, толкованя контракту о осиґураню на хасен осиґуруюцей хижи, понеже дотерашнї виходи

10 РУСКЕ СЛОВО

на терен и записнїки нє оптимистични. При писаню того тексту, пробовали зме до стац вияви од преценьовачох чкоди, представительох и директорох филиялох спред осиґуруюцих хижох, алє нїхто нє мал дзеку коментаровац урядово. Понеже єден собешеднїк обецал сотруднїцтво по тим питаню, алє по тото писанє зме нє достали одвит анї од нього. НЄ ШИЦКИ ПОЛИСИ ИСТИ По шицким, випатра же нє шицки полиси осиґураня исти, и нє кажда подрозумює исту чкоду, а проблем и часц контракту котра нє така позната шицким парастом. Донєдавна шицки полиси за осиґуранє паприґи були подобни, розлики були у количеству и цени паприґи котру параст жадал осиґурац, а преценьованє чкоди оставало 16. AВҐУСТ 2019.

ekonomija@ruskeslovo.com

на преценьовачох, за котрих кажде вдеренє од каменцу ри же плод згнїє вони толкую як кед би нє бул зменшапо плоду було чкода, аж з часци припознавали и очкодо- ни квантитет, цо облапя лєм основна полиса осиґураня. вани лїсца, бо то ознова була чкода и причина прецо роДок з другого боку, парасти котри маю осиґурани и шлїна можебуц була зопарта од максималного розвою. квалитет плоду можу шлєбодно обчековац надополнєнє Остатнї роки ситуация пременєна, осиґуруюци хижи чкоди зрозмирно за кажде вдеренє од каменцу на плоду запровадзели дополнююци осиґураня, паприґи, прецо плод вецей нє будзе класираод бурї, та и осиґуранє од траценя квани як першокласни. литету плодох. Дополнююце осиґураЛєм дзепоєдни паприґаре маю преценєту нє значи и нове вдеренє на парастску конєчну чкоду од каменцу, а на Селищу вона кишенку, а може буц и вецей як 100 преценьована и до 80 одсто, як дознаваме од одсто драгше. паприґарох на Медєшу ше обчекує коло 50 Душица Орос як представителька одсто, а на Сейкох и Вепровацким од 20 до Задруґи „Керестурска паприґа”, котра 80 одсто. Тих дньох, пред саму оберачку випоштредує зоз штирома осиґуруюциход на терен наявели преценьоваче чкоди кома хижами, нам потолковала же ридко три би требали дац закончуюце слово, а паєст паприґарох котри ше опредзелєли приґаре би требали знац же на чим су. за дополнююце осиґуранє. У нєурядовей розгварки зоз єдним преце– Спомла бим дополнююце осиґураньовачом чкоди дознаваме же до осиґураня нє од бурї. Же би ше достало конєчне вони нє можу раховац анї дополнююцу защпреценьованє чкоди од бурї то значи иту рошлїнох котру нєобходне применїц поже потребне же би компетентна метесле каменцу и бурйох. оролоґийна станїца за одредзени теИще єдна нєлоґичносц при полисох за Анкица Бркич рен преглашела бурю. Слово о моцноосиґуранє же преценьоваче обгрунтую зоз сци витрох яки на нашим терену анї нє арґументом же количе ство ту, алє проблем дую, бо моц витру яки дул 2. авґуста по метеоролоґий- же гоч же количе ство ту, алє чи тоту паприґу годно них параметрох нє спада до бурйох. Буря то витор мини- предац по тей цени на котру є осиґурана. Цена у полималней швидкосци 17,2 метери у секунди. си вариябилна, векшина осиґурана на 35 до 40 динари, а вецейрочни поро сек цени за другу класу од 25 до 30 ОСИҐУРАЦ КВАЛИТЕТ, ЧИ КВАНТИТЕТ? динари. Осиґуранє квалитету спада до дополнююцого осиґураня котре нєдавно понукнуте и Керестурцом, алє по шицким же парасти нє упознати у цалосци зоз тим, понеже дотераз и обичне осиґуранє озда подрозумйовало квалитет. Полиса обичного осиґураня кошта коло 60 000 динари по гектаре, а дополнююце осиґуранє зоз квалитетом плоду за исту поверхносц кошта коло 150 000 динари, з тим же и тоти цифри вариябилни пре можлївосц вибору розличного урожаю и цени на котру ше осиґурує паприґа. Нажаль, за преценьовачох нєосиґуранє квалитету єден добри и тварди арґумент прецо реална чкода драстично зменшана. Каменєц котри очкодує плод, алє нє у тей ми-

16. АВҐУСТ 2019.

ПОВАЛЯНА ПАПРИҐА ОД БУРЇ Витор и велька буря залапели цали керестурски хотар, то уж час кед паприґи були релативно вельки зоз вельо плодами, а то резултовало зоз полєгованьом паприґи, цо досц нєвигодно, понеже поваляна паприґа з часци або цалком остала на жеми зоз повиврацанима плодами котрим грожело слунко же их опече. Искуства од пред даскельома роками указую же так направена чкода може буц и коло 50 одсто на квалитет и квантитет плоду. Як ше у таких ситуацийох знаходзели керестурски паприґаре надалєй нам потолковала предсидателька Здруженя продуковательох паприґи „Капсикум анум” Душица Орос. – У ситуациї кед буря поваляла паприґи, можем повесц же коло трецина паприґарох ришела же би свойо парцели закрили зоз желєну мрежу. Можебуц то нє идеалне ришенє, алє видзи ше ми же є задоволююце. Паприґаре пресцерали мрежу директно по паприґи и на тот способ зопарли наставанє опеклїнох од слунка. Як чуєм, векшина прейґ мрежи и пирска паприґу зоз средствами за защиту, а єст и тих котри мрежу знїмаю долу пред пирсканьом, искуства розлични, а найважнєйше же ше на тот способ зачувало паприґу.

РУСКЕ СЛОВО 11

ЕКОНОМИЯ Мрежа од слунка кошта коло 20 динари по квадратним метеру, алє окремна вигодносц за тих котри ю купели же зоз рахунком мож конкуровац на Конкурс Управи за аґрарни плаценя котра таки инвестициї субвенционує зоз 50 одсто вредносци без ПДВ-а, алє єдно з условийох же рахунок муши буц векши як 50 000 динари без ПДВ-а. СЛОВО ФАХОВЦОХ Же нє шицки парцели зоз паприґу поваляни, твердза и паприґаре, и защитаре рошлїнох. Вецей фактори уплївовали на тото же котра паприґа у якей мири звалєна. Хто провадзел хвилю и нє залївал дзень-два пред тим, гвари же чкода менша. Правда, на шицко уплївовал и час кеди паприґа садзена, понеже ше пресадзовало цали май, та и велї други фактори, а окреме даскельо зоз технолоґиї продукциї. – Интензивна продукция паприґи на яку сконцентровани цали Кере стур, вшелїяк же наступних рокох будзе вимагац запровадзованє новитетох и уводзенє пременкох у продукцийней технолоґиї. Можебуц би розпатриц можлїво сци пе стованя паприґи на шпалиру, алє и фокусовац ше на технолоґию моцнєня кореньовей системи – потолковала нам Анкица Бркич, инжинєр польопривреди котра медзи иншим спомла же и сама пе стує паприґу на свойофайтовим оглядним полю, та подзелєла з нами свойо искуство. – На власней парцели поверхно сци коло 40 ари пе стуєм паприґу и при менюєм рижни технолоґиї и спо соби, же бим видзела розлику. Бурю досц чежко поднєсла паприґа котра садзена по два кореньчки, то паприґа котра ше видлужела и зоз найслабшим кореньом, правда пред бурю вона випатрала прекрашнє, богатша була и зоз лїсцом и зоз плодами. Алє, зоз шицкого сом заключела же найлєпше садзиц по єден кореньчок, дзе ше до става моцни корень и стебло, а лєпше ше указала и паприґа без фолиї. За убудуце бим препоручела и пе стованє паприґи зоз директней шатви котра прешвечлїво найодпорнєйша и наймоцнєйша.■

12 РУСКЕ СЛОВО

ВИСОКИ ТЕМПЕРАТУРИ НЄ НАЧКОДЗА

ОЧЕКУЄ ШЕ ЖЕ КУКУРИЦА ДОБРЕ ЗРОДЗИ Високи температури у Сербиї нє направя чкоду кукурици, та ше очекує род подобни у рекордних рокох, од коло осем тони по гектаре, оценєли фаховци за польопривреду Директор здруженя „Жита Сербиї” Вукосав Сакович виявел же з кукурицу у тим року засадзене 970 000 гектари и же ше очекує урожай од коло 7,8 милиони тони. – Кукурица у фази восковей узретосци, бо того року засадзени углавним вчасни сорти, та єй високи температури нє буду завадзац, окрем на менших подручох дзе нє падал диждж и дзе жем писковита – гварел Сакович. Ламачка и комбайнованє кукурици би, по його думаню, могли почац штредком септембра. Рекордни урожай кукурици, штреднє од осем тони по гектаре, як гварел Сакович, витворени 2016. и 2018. року и тераз би тот рок могол буц подобни. Звишок кукурици за вивоз того року могол виношиц коло три милиони тони. Вукосав Сакович По словох фаховца за польопривреду Милана Пространа у проґнозованю роду треба буц осторожни, покля ше кукурицу нє змесци до чардакох, силосох. – Од суши, хтора залапела менши поверхносци, нє будзе векшей чкоди, алє вше єст ризик покля ше кукурицу нє викомбайнує и нє виламе, бо було случаї, як 1986. року, кед ше очековало рекордни урожай од коло 12 милиони тони, алє вельки витри и бурї за коло 30 одсто тот урожай зменшали. Вон гварел же урожай кукурици ма учасц од 12 по 15 одсто у вкупней польопривредней продукциї и у векшей мири вивеже ше го як сировину, бо Милан Простран прерабяцка индустрия нє ожила, а анї статкарство

ше нє барз розвило, же би ше тоту житарку хасновало за карменє статку и продукцию финалних продуктох. Иншак, и у наших местох єст поверхносци под кукурицу на хторих єст чкоди од каменцу и на хторих урожай вироятно будзе менши. М. Т. 16. АВҐУСТ 2019.

ekonomija@ruskeslovo.com

З ОПШТИНСКЕЙ УПРАВИ ВЕРБАС СПОЗОРЮЮ НА ОПАСНОСЦ ОД АФРИЦКЕЙ ЧУМИ

ШВИНЬОМ ГРОЖИ ОБЕРАЦА ХОРОТА Општинска управа Вербас обявела обвисценє о общих мирох биобезпечносци, прето же ше у реґиону зявела африцка чума при швиньох, та єст опасносц же би ше хорота могла прешириц и на векшу часц Сербиї. Обвисцує ше и спозорює шицких котри продукую швинї, же у ґаздовствох треба звекшац мири биобезпечносци, односно на фармох. Як наведзене на општинским инфо-порталу, подруче Южнобачкого управного округу дефиноване як подруче умереного ризику од оберацей хороти африцкей чуми при швиньох. Дума ше же африцки дзиви швинї, гоч и нє охоря, представяю резервоар того вирусу и преноша го. З оглядом на тото же нє зазначени анї єден случай преношеня вируса з контактом медзи африцкима дзивима и

домашнїма швинями, предпоставя ше же ше инфицираю зоз уджобнуцом клїща. Швинї ше можу обрац и прейґ постреднїка. Преношителє можу буц и инсекти, патканї, алє и чловек, кед хаснує нєстерилни ветеринарски инструменти. Симптоми хороти то чежке диханє, червенїдло на скори, а єдинки преставаю єсц, поставаю депресив-

ни и ґрупую ше. Хороту нє мож вилїчиц, а нєможлїва анї защита зоз вакцинацию. Єдина мира контролованя то склонїц хору животиню зоз ґаздовства и забиц у складзе зоз Законом. У обвисценю визначене же Општина Вербас одредзела локацию на котрей ше будзе закоповац трупла животиньох, а одредзени и особи котри буду овласцени и доступни у тих случайох. Контакт особи то директор ЯЗИП-у Драґан Михайлович (число телефона 064/811-84-67) и заменїк директора ЯЗИП-у Милош Милич (число телефона 064/668-52-20). Вецей информациї о хороти африцкей чуми при швиньох можеце найсц на сайту Министерства польопривреди, лєсарства и водопривреди – Управа за ветерину. О. Р.

ХРОМИШОВО У ДЮРДЬОВЕ

ПРЕСЛАВЕЛИ КОНЄЦ СЕЗОНИ ҐЕРЕҐОХ Ґереґом ше у Дюрдьове, алє и ширше, шицки барз радую. Алє, нажаль, придзе и тот дзень кед ґереґи єст вше менєй и кед ше сезона помали блїжи ґу концу. Уж пияти рок за шором Хромишова фамелия зоз Дюрдьова конєц сезони ґереґох означує на єден нєзвичайни и иншаки способ, та так було и того року. На идею пришли 2014. року кед сезона була барз успишна, та тоту свою радосц сцели подзелїц и зоз другима, своїма приятелями, членами Управного одбору КУД „Тарас Шевченко”. Хромишово Микола и Саня, тиж члени УО КУД „Тарас Шевченко”, а їх дзивчата – Наташа, Даря и Олеся, активни члени секцийох. Же би друженє було иншаке од других, здогадли ше же би го направели праве на полю дзе були посадзени ґереґи. Кажде мал задлуженє на тот дзень. Хлопска часц екипи була задлужена за варенє смачного ґулашу, жени рихтали шалати и помагали цо требало. Ґереґи ше єдло нє лєм за десерт, алє през цалу преславу. 16. АВҐУСТ 2019.

Авґуст мешац вельких горучавох, та домашнї направели условия за ище єдну файту розваги. За тоту подїю принєсли базен у хторим ше шицки присутни мали нагоду окупац и ошвижиц по велькей горучави. Домашня, Саня, нам гварела же тота нєзвичайна подїя прераста до традициї и же ше єй шицки радую. То була нагода же би продукователє ґереґох спатрели резултати сезони котра за нїма и же би ше кус опущели и дружели. Л. Кх.

РУСКЕ СЛОВО 13

Число 22

Ушорела: Мария АФИЧ

НАШО ГВИЗДОЧКИ: МАТЕЙ КРШИЧ МЛАДИ ФОДБАЛЕР З РУСКОГО КЕРЕСТУРА

ЗАСЛУЖЕНИ ОДПОЧИВОК ОД ДАВАНЯ ҐОЛОХ Ище вше зме у горуцим лєту и на лєтнїм школским розпусту, кед школяре уживаю на рижни способи и на местох за одпочивок, купанє, слункованє, вшелїяке бавенє. А шицко тото можу робиц и у своїм месце кед маю дзе, як и наш собешеднїк дванацрочни Матей Кршич зоз Руского Керестура

он бива при беґелю, та як гвари його мама, вше дзешка бега, а шлєбодни час найчастейше препровадзує так же ходзи лапац риби з пайташами, або зоз своїм оцом. Тото роби пополаднями, а зачудовало нас же ше Матей нє лєм одпочива, алє по своєй дзеки ходзи и до єдного валалского бициґлара, бо ше му барз пачи оправяц бициґли. Матей ше источашнє ище дакус одпочива и од беганя за лабду на трениґох двох фодбалских клубох у Оджаку и Апатину, у хторих бави уж пейц роки и дзе посцигнул одлични резултати. И нашо читаче го уж упознали як барз талантованого бавяча, чуєме же тоти бачикове цо ше розумя до спорту, оценєли же є найталантованши мали фодбалер у кулскей општини.

МА 90 МЕДАЛЇ, А 9 ЯК НАЙЛЄПШИ БАВЯЧ Гоч ище нє ма вельо роки, Матей вчас почал бавиц фодбал, та з екипами з хторима бавел освоєл коло 90 медалї, а од того 9 поєдинєчни, за найлєпшого бавяча, за стрилца одн. ґолґетера, бо бави на позициї лївого кридла

14 РУСКЕ СЛОВО

и ґоли дава з лїву ногу. По каждим турнире Матей надавал по два ґоли, а у ногох ма, як гвари його оцец, уж вецей як 150 турнири. Фодбал почал бавиц од першей класи основней школи, од шейсцох рокох, перше у керестурским Русину дзе почал тренирац, а нєодлуга потим винашол ше и у вельо векших, та и найвекших клубох у Сербиї. – Фодбал сом полюбел дзекуюци мойому оцови, бо и вон бавел фодбал кед бул младши. А кед уж бул старши бавел за ветеранох у сушедним Лалитю и мнє вше брал зоз собу. Кед ме там тренере и менаджере видзели як бавим, поволали ме тренирац до Оджаку – толкує нам Матей о своїх фодбалских початкох. БАВЕЛ И ЗА ПАРТИЗАН У Оджаку перше бавел за Клуб „Текстилацˮ, отамаль прешол до Клубу „Оджак”, вец пошол до новосадскей „Войводиниˮ, потим до Апатину, а вец до Партизану до Беоґраду. Тераз бави знова у Оджаку, а дакеди и до Апа-

16. АВҐУСТ 2019.

slovecko@ruskeslovo.com

ЛЄТО НА БАЗЕНУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ВШЕ ЄСТ КУПАЧОХ

Апатину пойдзе помогнуц. Як зме начишлєли, кельо медалї освоєл на турнирох, нє було анї єдней сезони же би нє бул успишни и добре бавел. Вибрани є и до селекциї Войводини дзе є од штерацец хлапцох медзи першима двацец бавячами. Його родичи го барз потримую, и три раз до тижня одвожа на трениґи и на турнири кед треба. Гоч их син барз талантовани, же би бавел у найвекших клубох, то вимага и вель часу и вельо динари. Нажаль, у швеце одроснутих, скоро вшадзи, та и у спорту, нєшка ше вельо того патри през пенєж. У сезони хтора пред нами, чуєме же Матея глєдали най бави або у Бачкей Тополї, або у „Спартаку” суботицким першолиґашу. Гваря його родичи же ше тераз о тим радза, та увидза же як одлуча. Матей на єшень почнє ходзиц до седмей класи керестурскей основней школи, та муши причекац ище тоти два роки док нє вирошнє же би ше вец указало кадзи ше далєй опредзелї бавиц. НАЙКРАСШЕ КЕД ДА ҐОЛ Питали зме ше Матейови чи му нє чежко тренирац и цо найволї у фодбалу. – На трениґох ми нє чежко, найлєпше ми на концу тренинґа кед побегуєме и ноги вицагуєме, а трениґ тирва годзину и пол. А кед бавиме на змаганьох найволїм кед дам ґол, кед ґолман идзе на мнє и кед го лобуєм, а лабда закончи у мрежи. Од славних фодбалерох найбаржей ше ми пачи Неимар – виволал нам Матей свойо найкрасши фодбалски хвильки, и додал же и у школи найволї предмет физичне воспитанє и анґлийски язик. А як чуєме и анґлийски му будзе потребни, бо уж по нєшка дзекуюци фодбалу, надосц держави препутовал. Попри тим же нащивел велї городи у нашей жеми, бул и у Горватскей, Мадярскей, Болгарскей, Румуниї, Словацкей и Ческей, и гвари же ше му найбаржей пачело кед були у Праги, бо там видзел наисце красни город. Вериме же о Матейових фодбалских успихох, понеже ма наисце златну лїву ногу хтора дава ґоли, учуєме ище вельо красного у рокох хтори приходза. М. А. 16. АВҐУСТ 2019.

Лєтнї школски розпуст ище вше тирва, а Кере стурски школяре го вихасновали на рижни спо соби. Тоти цо могли даґдзе з родичами одпутовац на дальши ме ста, од купельох по моря як видно по сликох на дружтвених мрежох, наисце уживали. Ходза Кере стурци купац ше и у околних базенох, або на озеро до Боґоєва, до Вайскей... Дзепоєдни участвовали на рижних спортских, роботних и духовних кампох, а за розвагу и ошвиженє вше их чека и домашнї кере стурски базен. Гоч ше дахто и обава од його води хтора нє вше швидко прецека, базен вше ма своїх нащивительох. Велї школяре и того року участвовали у акциї кед ше го початком лєта вичисцовало, а тераз у горуцих пополадньох на базену ше найлєпше мож ошвижиц и розхладзиц. Попри Кере стурцох, базен прицагує и купачох з околних ме стох, або ту дзечнє приходза и дзеци цо през лєто ту приду „служиц” до своїх. На базену ше векшина керестурских рапухох научела плївац, скакац на главу, чи у штреднїм, чи у вельким базену, ту мож и скакац у рижних позох, бавиц ше на оганячки, або на качури як ше дараз гуторело, а видзиме же ше и нєшка так гутори, мож ше у води и лабдац, плївац на душеку... Єдно лєтнє пополаднє на керестурским базену, призначели зме з даскельома фотоґрафиями. М. А.

РУСКЕ СЛОВО 15

КУЛТУРА И ПРОСВИТА ДОБИТНЇКИ ГРАМОТОХ НА 50. ПОКРАЇНСКЕЙ СМОТРИ РЕЦИТАТОРОХ У СЕЧНЮ

НАШО ДОАЄНИ ТИЖ БУДОВАЛИ ПОЛВИКОВНУ ИСТОРИЮ Пишу: Оленка ЖИВКОВИЧ Олена ПЛАНЧАК-САКАЧ

На 50. Покраїнскей смотри рецитаторох, хтору орґанизовали Союз уметнїцкей творчосци аматерох Войводини Нови Сад и Образовнокултурни центер Сечань, отримана и святочна програма на котрей ше присутни здогадли на шицких тих котри на даяки способ участвовали у рецитаторским руху, а вецей су нє з нами. Орґанизаторе здогадли и на двох наших визначних активистох у рецитаторстве, на Владимира Бесерминя и Михайла Зазуляка, доаєнох рецитаторства при Руснацох

тей нагоди додзелєни и Грамоти за континуовану роботу и резултати у рецитаторским руху, а медзи добитнїками були и нашо, Наталия Ґрунчич зоз Суботици, Яким Гарди зоз Дюрдьова, Амалия Ковач зоз Кули и наймладша медзи нїма, Ивана Дудаш зоз Руского Керестура. Наталия Ґрунчич 2000. року почала тримац факултативно годзини руского язика у Суботици, та за потреби у школи и у Дружтве на преславох и за швета рихтали кратки програми зоз школяра-

доставали златни дипломи. Здогадуєм ше же ше Мирта Иштванович, Роберт Загорянски и Михайло Планкош пласовали на покраїнску смотру 2009. року. О два роки 2011. Михайло Планкош достал златну диплому на Покраїни. Идуци роки на покраїнску смотру ше пласовали Роберт Загорянски и Демиян Паланчаї, а 2013. и 2014. року Демиян Паланчаї достал златну диплому на покраїнскей смотри. Школяре робели з дзеку, слухали совити, та сцигли и добри резултати – толкує Ґрунчичова.

Почали зме озбильнєйше робиц и участвовац на змаганьох. Школяре дорастали, та и успихи були константни. Од 2008. року зме були каждого року на покраїнским змаганю. Рецитаторе мушели перше прейсц Општинску, та Зонску смотру и на концу сцигли на Покраїнску, дзе доставали златни дипломи – Наталия Ґрунчич ми. Теди почала робиц и рецитаторска секция. На початку то було школске рецитованє, а познєйше ше указало же даєдни школяре наисце талантовани и маю дзеку озбильнєйше робиц. Тому допринєсла и новоформована драмска секция у Дружтве. ШКОЛЯРЕ МАЛИ ДЗЕКУ ОЗБИЛЬНЄЙШЕ РОБИЦ – Почали зме озбильнєйше робиц и участвовац на змаганьох. Школяре дорастали, та и успихи були константни. Од 2008. року зме були каждого року на покраїнским змаганю. Рецитаторе мушели перше прейсц Општинску, та Зонску смотру и на концу сцигли на Покраїнску, дзе

Кед пошла до пензиї, Дружтво Руснацох у Суботици страцело просториї, та замарла и рецитаторска секция. Остали красни памятки на тот час и роботу зоз рецитаторами. Можебуц прето було вельке нєсподзиванє же дахто замерковал тоти вредни и талантовани дзеци як и роботу Ґрунчичовей. Ґрунчичовей наисце мило же у Суботици остало запаметане же Руснаци мали вредних и талантованих рецитаторох и же зоз нїма робела єдна витирвала учителька. ТАЛАНТ И РОБОТА ДАЛИ РЕЗУЛТАТИ Яким Гарди ше у рецитованю анґажовал ище дзеведзешатих рокох, а вец ушлїдзела длугша пауза. Теди мал єдного барз талан-

Писнї виберам спрам возросту, а старши рецитаторе можу и сами вибрац писню хтору жадаю рецитовац. Найчастейше дзеци младшого возросту рецитую стихи Ирини Гарди Ковачевич, Меланиї Римар и Дюри Папгаргая, а старши рецитаторе виберали и стихи Наталиї Канюх – Яким Гарди

16 РУСКЕ СЛОВО

16. АВҐУСТ 2019.

kultura@ruskeslovo.com

тованого рецитатора Златка Канюха хтори сцихол на Покраїнску смотру. Кед ше у КУД „Тарас Шевченко” 2012. року оформела Рецитаторска секция успихи ше почали шоровац. Уж у першим року сцигли по Покраїнске змаганє, а идуцого, 2013. року були на Републичней смотри у Валєве зоз Катарину Гарди. – Гоч моя перша любов ґлума и у Дружтве сом вирежирал вецей представи, цо ми познєйше помогло же бим добре робел зоз рецитаторами. Можебуц сом мал и

Унука Лїля Кнежевич тиж рецитує на смотрох по сербски и тиж є успишна, док на програмох у КУД „Гавриїл Костельникˮ рецитує по руски – гвари Ковачова. После успиху власних дзецох почала робиц у школи у рецитаторскей секциї, як и у КУД „Дурмиторˮ, а по руски у РКУД „Др Гавриїл Костельникˮ. Як педаґоґ мала наисце вельки успихи. – Вец ше случело же ше Михайло Зазуляк похорел и зохабел нас. Ище кед бул хори, замодлєл ме же бим го

– Думам же важне же би медиї дакус векшу увагу пошвецели смотром рецитаторох, бо то култура бешеди. Язик то тото цо єдну нацию твори и шицки видзиме же нєшка млади нєправилно бешедую, робую сленґу, язик анґлизовани, а тото цо вицагує правилну уметнїцку бешеду до першого плану, нє заступене вельо у медийох. Заш лєм сом задовольна яки смотри масовни и же вельке число рецитаторох почнє у младшим возросту и предлужує покля ґод маю право, цо наисце любов ґу крашнє виповедзеному слову – Амалия Ковач щесца же ше зявели талантовани школяре, зоз хторима робим од самого початку од першей класи. Писнї виберам спрам возросту, а старши рецитаторе можу и сами вибрац писню хтору жадаю рецитовац. Найчастейше дзеци младшого возросту рецитую стихи Ирини Гарди Ковачевич, Меланиї Римар и Дюри Папгаргая, а старши рецитаторе виберали и стихи Наталиї Канюх – гвари Гарди. Успихи ше шоровали, та так його рецитаторе сциховали и по найвисши пласман. Валентина Салаґ достала Златну диплому на Покраїнским змаганю, а на Републичней смотри у Валєве освоєла друге место 2013. року. Милица Михальовски и Ивана Молнар сцигли по Покраїнску смотру, а

заменєла як фахового консултанта за руски язик у жирию по потреби, алє ми анї єдно нє думали же то будзе завше. Нє пребачела бим себе нїґда кед бим тоту обецунку нє сполнєла – здогадує ше Ковачова. У жирию о кажадим рецитаторови дискутую шицки члени жирия, пояшнює Ковачова, гоч остатнє слово ма предсидатель комисиї, з тим же ше консултантом задлуженим за одредзени язики перше питаю за думанє. Кед дахто наисце щиро и упечатлїво гутори писню, то почувствую и тоти цо нє познаю язик. Доказ тому Мирослав Малацко котри освоєл перше место на Републичней смотри прешлого року, а рецитовал по руски. У Валєве го розумели лєм тоти цо з нїм пришли. Вон так гуторел тоту писню же шицки похопели о чим ше роби, и

– Нє була сом вообще свидома же яке то значне, док сом нє вишла на бину. Теди сом похопела же сом релативно млада, а мой рецитатор посцигнул таки вельки успих. Давам цалу себе у пририхтованю рецитаторох. Найвекше задовольство же дзеци и млади сцу рецитовац – Ивана Дудаш як гвари руководитель рецитаторскей секциї Гарди, вон и школярох хтори нє зазнача векши успих водзи як госцох на Покраїнску, або Републичну смотру, же би ше одшмелєли и видзели як то випатра. ВЕКШУ УВАГУ РЕЦИТАТОРОМ Амалия Ковач по фаху дефектолоґ, рецитовац почала ище 1976. року за вербаски „Зарїˮ, секцию у котрей була член и теди перши раз, рецитуюци по руски, пошла до финалу Републичного змаганя у Велькей Плани. Кед ше одала, обовязки коло дзецох примушели ю же би направела паузу, а педаґоґийну роботу у рецитованю почала праве зоз власнима дзецми. – Мойо дзеци були и успишнєйши одо мнє, бо обидвойо були и наградзени на Републичнним змаганю. Дзивка Таня Ковач була треца у Сербиї, а син Никола Ковач перши на Републичней смотри у младшим возросту. 16. АВҐУСТ 2019.

у тим сущносц и велькосц крашнє виповедзеного слова. – Грамота то припознанє за роботу котра тирва роками – бо Амалия вецей як 40 роки у рецитаторским руху – то любов, состойна часц живота, то способ живота. Без писаного слова, без правилней бешеди, траци ше и єдна култура. Нашо дзеци кед нє буду бешедовац по руски, и ми скапеме – визначує на концу Амалия Ковач. АВАНҐАРДНЄЙШИ ВИБОР ПИСНЬОХ Ивана Дудаш, народзена Рац, мср инжинєр менаджменту, єдна з наймладших добитнїцох Грамоти. Рецитовац почала у другей класи основней школи и була успишна. Гоч вецей раз участвовала на Републичней смотри, нє удало ше єй освоїц даєдно место. Кед умар Владимир Бесерминї, котри теди бул фахови консултант за руски язик, Михайло Зазуляк го заменєл и дахто мушел почал робиц з рецитаторами.

РУСКЕ СЛОВО 17

КУЛТУРА И ПРОСВИТА – Михайло Зазуляк ме замодлєл най робим зоз рецитаторами и, гоч сом ше обавала, после першей проби похопела сом же ше то нє учи, же то просто ту, чи уродзене чи здобуте. Вироятно з часци є уродзене, з часци надбудоване, алє є у тебе. – гвари Дудашова. Кед почала робиц зоз рецитаторами, почала глєдац иншаки писнї, модернєйши, аванґарднєйши, нє лєм наших авторох, бо ше велї писнї повторйовали. Ивана иншакого сензибилитету и сцела же би и рецитаторе котрих вона пририхтує були упечатлїви. – На початку моєй роботи з рецитаторами барз сом мерковала же бизме цо вецей робели коло ставу. Вше пояшнїм рецитаторови як ше рецитує, цо поента, цо ше посцигує зоз добрим рецитованьом. Важне як видзеш и станєш на бину, причекаш же би публика почала дихац з тобу. Пременєли зме рух рукох, тераз ше керує триманє рукох споза себе, бо вец випатра як кед би особа була без рукох. Догварели зме ше же руки тримаю коло, або опрез себе. Треба мерковац и о длужини писнї, же би ше нє преходзел час котри за одредзену катеґорию допущени – визначує Рацова. Рецитованє то сценски наступ и о тим ше муши водзиц рахунку. Значни сценски став и сценске облєчиво, випатрунок. Шицко друге рецитатор посцигує зоз своїм гласом и мимику на твари котра би нє требала буц пренаглашена. Як пририхтує писню зоз рецитаторами, Ивана барз сликовито пояшнює: – Рецитаторови допущуєм максимално же би вон бул споза писнї и виповедзеного, лєм вше муши одвагац чи то наице цошка прежите. Кед читам и рецитуєм писню, видзим слику, видзим приповедку у фарбох. И, така яка сом, импулсивна, случи ше же и затанцуєме и одґлумиме писню. Кед рецитатор одроснути и формовани, теди вецей анализуєме писнї, бешедуєме о тим як ю рецитатор порозумел. Пробуєм их унапрямиц кед видзим же гриша, алє вецей пущам им же би розришели тоту писню у себе. Жадам посцигнуц при рецитаторох, же би були нательо прешвечлїви, гоч рецитую по руски, же би цала публика занємела кед вони наступаю – пояшнює Дудашова. Ивани мило же достала тоту Грамоту, алє єй найупечатлївша була смотра кед Мирослав Малацко освоєл перше место на Републичней смотри. То бул рецитатор з котрим, медзи другима, остатнї роки праве вона найвецей робела.■

18 РУСКЕ СЛОВО

У ДЮРДЬОВЕ, 24. АВҐУСТА

ФЕСТИВАЛ ЖРИДЛОВОГО ШПИВАНЯ „НАЙ ШЕ НЄ ЗАБУДЗЕ” Тогорочни, 17. Фестивал жридлового шпиваня „Най ше нє забудзе” будзе отримани 24. авґуста, а почнє на 20 годзин у Дюрдьове. Шицки присутни, у дворе опрез будинку домашнього КУД „Та-

ход ище нє потвердзела шпивацка ґрупа зоз Нового Орахова. У ревиялней часци Фестивалу наступи шпивацка ґрупа „Дюрдєвак” зоз Дюрдьова и мишана шпивацка ґрупа „Жу-

рас Шевченко”, буду мац нагоду опатриц виставу „Стари ремесла” од 16 годзин, а у Рускей школи на 17 годзин будзе отримана вистава под назву „Дакеди було...”. За 20 годзин планована фестивалска часц. Публика будзе мац нагоду чуц богату програму за котру ше вредно рихтаю дружтва зоз рижних местох у котрих жию Руснаци. За змагательну часц Фестивалу приявели ше 10 шпивацки ґрупи, а за ревиялну два шпивацки ґрупи. На Фестивалу буду участвовац дружтва зоз Петровцох, Миклошевцох, Шиду, Нового Саду, Коцура, Кули, Вербасу, Рускогo Керестура, Бикич Долу и Дюрдьова, а свой при-

ковина” зоз України. Приявиц ше могло по 9. авґуст. Пропозициї Фестивалу и того року исти. Кажда ґрупа одшпива по два шпиванки, єдну а капелу, а другу зоз провадзеньом инструментох, без матрици. По законченю змагательней часци, жири будзе одлучовац котра ґрупа достанє награду жирия, а котра специялну награду. По словох орґанизаторох, пририхтованя чечу по плану. Акция правеня столох успишно закончена, планує ше ушорйованє сали у котрей ше отрима концерт, як и рихтанє дарункох за котре ше остараю дзивки зоз креативней роботнї КУД „Тарас Шевченко”. Л. Кх. 16. АВҐУСТ 2019.

kultura@ruskeslovo.com

ВАЛЕНТИНА САЛАҐ, ПОБИДНЇЦА ТОГОРОЧНОГО ВЕЧАРА МЛАДИХ НА ФЕСТИВАЛУ КУЛТУРИ „ЧЕРВЕНА РУЖА”

НАГРАДА ДОБРИ МОТИВ ЗА ДАЛЄЙ На тогорочним Фестивалу рускей култури „Червена ружа”, награду за найкрасши дзивоцки глас и кошарку червених ружох достала Валентина Салаґ зоз Дюрдьова. Валентина ше представела зоз писню „Шерцо з каменя”. На Фестивалу „Червена ружа” першираз участвовала 2018. року, та єй то бул други рок, и як гварела, барз є задовольна з тогорочним пласманом и же єй таки успишни наступи даваю моц и ище векше жаданє же би ше и нарок приявела змагац ше. Свой тогорочни наступ Валентина збогацела зоз граньом на клавиру, цо зохабело окремни упечаток на шицких присутних. – За фестивал сом ше рихтала даскельо мешаци. Сама сом глєдала писню, здумовала свой наступ. Вельо часу сом пошвецела вежбаню на клавиру и трудзела сом ше же би то шицко звучало як треба. Трудзела сом ше и на концу ше труд и виплацел. Писня ми ше на перше слуханє попачела и пре мелодию и пре текст, та сом ришела одшпивац ю на свой способ, а по моцним аплаузу котри ше ширел по сали,

було видно же ше и другим попачело, цо ми було окреме мило. Валентина закончела Основну школу „Йован Йованович Змай” у Дюрдьове у руским оддзелєню, а тиж так и Основну музичну школу „Исидор Баїч” у Новим Садзе, напрям клавир, а тераз ходзи до Карловацкей ґимназиї. Валентина, тиж так, активни член КУД „Тарас Шевченко” у Дюрдьове, дзе танцує у пририхтуюцей фолклорней ґрупи, шпива у младшей дзивоцкей ґрупи и член є рецитаторскей секциї. Гвари же ше люби дружиц, упознавац нових товаришох, шпивац, вешелїц ше. – Потераз сом мала нагоду наступац и представяц ше зоз народнима писнями, а тот вечар бул окремни и по тим же сом одшпивала забавну писню, цо ше ми барз попачело и любела бим у будучносци вецей таки писнї шпивац. Поволуєм шицких младих котри маю талант за музику же би ше шлїдуюцого року приявели на Фестивал „Червена ружа”, бо то наисце єдно красне искуство. Л. Кх.

ВЕРБАЩАНЄ БУЛИ ГОСЦИ НА ХХ ФЕСТИВАЛУ ЛЕМКОВСКЕЙ КУЛТУРИ

ВЕЛЬКИ АПЛАУЗ НА ВЕЛЬКЕЙ СЦЕНИ

Аматере КПД „Карпати” ше врацели до Вербасу вовторок, 6. авґуста зоз госцованя у Монастириску у України дзе участвовали на ювилейним ХХ Фестивалу лемковскей култури „Дзвони Лемковини”. Дзекуюци Союзу Руснацох Українцох Сербиї, котри достал поволанку од своїх партнерох Всеукраїнского товаришства „Лемковина” зоз Львова, Вербащанє першираз госцовали на тим Медзинародним фестивалу лемковскей култури. Попри нїх и домашнїх, на Фестивалу госцовали ансамбли, шпиваче и оркестри и зоз Польскей, Словацкей и Горватскей. Пред початком Фестивала, пияток у Монастириску пели после шветочней Литурґиї хтору служел тернопольотримане и зашеданє Предсидательства СФУЛО. Попри ско-зборовски владика кир Василий Семенюк. догваркох о дальшей роботи тей орґанизациї, предложене У пополадньовей програми же би ше наиходзаце зашеданє Вербащанє наступели перши и знова ЗНАЧНИ ПРИПОЗНАНЯ виведли вецей руски, лемковски и украПредсидательства отримало у Сербиї идуцого року. їнски шпиванки. Члени Предсидательства Члени Карпатох участвовали на Фестивал „Дзвони Лемковини” нащишветочним дефилеу по улїцох СФУЛО всоботу достали припо- вело вельке число публики як зоз Монастириска кед положени и венци знаня за активносци у ширеню України, так и зоз иножемства. на памятнїк Тараса Шевченка и поги- идеї о висельованю Лемкох у Пондзелок члени КПД „Карпати” нутим борцом за нєшкайшу шлєбоду. акциї „Висла” и других висе- нащивели место Бучач у хторим розпатВсоботу пополадню шпиваче, кот- льованьох. З нагоди 75-рочнїци рели його интересантносци. Окремне рих провадзел оркестер Дружтва, зоз нашей жеми припознаня дожице Вербащаньом була драга през одшпивали пейц лемковски и україн- достали предсидатель Союзу Карпати хтору видзели у правей краси и Українцох Сербиї богатстве. Бул то найвекши Фестивал на ски писнї и достали вельки аплауз на Руснацох отвореней сцени. Тиж так, внєдзелю Боґдан Виславски и подпредсида- хторим потераз участвовали КПД пополадню зоз свою програму насту- тель Велимир Паплацко. „Карпати”. В. П. 16. АВҐУСТ 2019.

РУСКЕ СЛОВО 19

МОЗАЇК ЦО РОБЯ „СТУ(ПИ)ДЕНТИ” У ГОРУЧАВИ

БАРЗ НАПАРТО ЖИЦ З ДРУГОГО БОКУ КАМЕРИ Пише: Лидия КОСТЕЛНИК

Млади ґлумци зоз Руского Керестура, Себастиян Няради, Андрей Орос и Иван Емейди, познатши як „Сту(пи)денти” свою You-Tube кариєру почали зоз знїманьом видео-знїмкох гумористичного характеру хтори барз значни за збогацованє комичних змистох у рускей заєднїци

ричлена екипа гумористох ма вше вецей фанох на You-Tubе, а штварти член, Сашо Палєнкаш, хторого нє видно од камери, прави знїмки и монтира шицко цо ґлумци, менєй лєбо вецей щиро и правдиво одбавя. СЕБАСТИЯН НЯРАДИ Зоз каждим скечом и ориґиналним сценарийом автора Себастияна Нярадия, „Сту(пи)денти”, хтори нам виволую ошмих на твари. Сотруднїцство, медзи тима гумористами, почало прешлого року кед за ,,Днї керестурскей паприґи” зняли видео-поволанку за спомнуту манифестацию. Попри велїх обовязкох коло знїманя, у дальшим тексту упознаме ,,Сту(пи)дентох” и цо робя кед су (нє) ,,Сту(пи)денти”. – Кед сом нє Ступидент вец сом минимални роботнїк,

бо робим за минималєц. Иншак, закончел сом руски язик и литературу, и нормално, мало ми хибело же бим нашол роботу у фаху. (Кед „Руске слово” чита тот текст, та нє так же ми нє може понукнуц роботу.) Поправдзе, анї сом нє глєдал роботу, бо и так нє можем потрошиц кинту заробену зоз Ступидентох... Мой дзень почина так же пиєм кафу и опатрам кельо єст препатрунки на You-Tube, вец патрим кельо нам исти уплацел на заєднїцки рахунок, кед мало, идзем до дїда, та у ньго патрим Ступидентох, вец до родзини, сушедох, и нагребе ше. Дакеди на Facebook-у ,,као” нєздобачки пошлєм людзом линк и напишем: ,,Упс, гришка” и так ше назбера добре число и патрачох и доларох. Зоз Ступидентами ше дружим през викенд и то ми досц, бо ми после того друженя треба длугоки одпочивок од нїх. Там ґлумим

же нє любим Коцурцох, цо нє правда у реалним живоце. Нє можеш дакого нє любиц кед маш коренї отамаль (нє пишим ше у тим, алє цо тераз). Тераз нє знам чи ми чукун дїдо з Коцура, чи аскурдєл, чи ,,сиви орао” добре, то Серби маю такого, ми би вец требали мац ,,шивого медведза” та єден з нїх. Процив ЛҐБТ знова нє мам нїч, то сом уруцел же би Ступиденти були интересантнєйши. Шлєбодни час у живоце углавним препровадзуєм мудро, по шпитальох, ришуєм ше нєпотребних орґанох и так. Дакеди пишем сценария, уж кед гори под ногами, а тераз сом почал писац и представу, так же публика може пошвидко обчековац спектакл зоз Ступидентами и стандарднима госцами – толкує Себастиян. АНДРЕЙ ОРОС – Нє лєгки ступидентски живот. Мойо колеґове зоз

Себастиян

Иван Сашо Андрей

20 РУСКЕ СЛОВО

тим буду согласни (гоч ше ми нє барз ,,пахаме” у приватним живоце), насампредз пре тоту значну терху хтору ношиме а хтора ше вола авдиториюм и популарносц. При таким огромним и фаховим авдиториюму як цо то руска заєднїца, нє лєгко ускладзиц приватни живот зоз животом селебрития. Праве прето ше я, кед найдзем хвильку у хторей можем одпочинуц, намагам нє мац контакт зоз другима зоз екипи хтора роби на тим вельким проєкту. Як би гварела єдна гвизда естради ,,Све је ово шоу бизнис”. Наглашел сом то и у єдним другим интервюю, же зме ту найвецей пре пенєж Цо робиц, таки то швет, та ше мушиме знаходзиц. Найвекши хасен, окрем пенєжу, за будуцу кариєру ми таки же можем повесц же сом бул ютюбер и инфлуенсер, цо мушице припознац, барз значне у нєшкайшей системи вредносцох. Поздрав за Сашу Палєнкаша и шицких хтори допринєсли же би тот наш проєкт вироснул по таки уровень яки є нєшка – закончує Андрей. ИВАН ЕМЕЙДИ – Кед сом нє ступидент, вец ше намагам буц нормални чловек, лєм то нє барз виводлїве пре популарносц хтору нам тот проєкт принєсол. Кед мам шлєбодного часу, 16. АВҐУСТ 2019.

mozajik@ruskeslovo.com ОТРИМАНИ HEART ROCK FEST У ВЕРБАШЕ

НАСТУПЕЛИ ПОПУЛАРНИ РОК БЕНДИ

найвецей уживам читац писемка од наших фанох. Наймилши ми тоти дзе попри красного тексту єст и даяка стотка, двастотка (чи динар, долар, нє таке важне, лєм най нє будзе форинта). Напевно же нам и медийска потримовка вельо значи, та часто уживам давац вияви и ,,папарацом” хтори по цали дзень шедза опрез наших квартельох зоз намиру же дознаю даяки цикави информациї з наших приватних животох. Свой шлєбодни час намагам ше вихасновац цо квалитетнєйше прето же то хвильки у хторих сом нє примушени препровадзиц час зоз Себастияном, а таки хвильки наисце нє маю цену. Но, алє понеже ми Себо и Андрей братняци у приватним живоце, примушени сом ше з нїма дружиц и звонка Ступидентох, бо, як гваря, родзину нє мож виберац. И за конєц, сцел бим подзековац Сашови за шицок труд хтори уклада до нашого проєкту прето би без нього, нє було анї Ступидентох. Поправдзе, вон єдини з нас штверих хтори ма даяки талант – гвари Иван. САШО ПАЛЄНКАШ При наших Ступидентох вше присутна доза гумору, а вельку улогу ма и Сашо Палєнкаш зоз Руского Керестура, хтори реализовал проєкт так же би бул 16. АВҐУСТ 2019.

комплетни зоз визуелнима ефектами. До сотруднїцтва зоз Ступидентами, Сашо дошол, як гвари, зоз добру дзеку бо му гварели же им треба лєм даскельо минутни скечи, док у пракси то випадло дакус иншак. – Уж после даскелїх епизодох зме ше „опахали” и поставели шаблон роботи. Стреду ище нє знаме чи ше епизода знїма, штварток потвердзуєме же ше випатра знїма, зоз пиятку на соботу Себо пише текст, бо рано знїманє, собота вчас рано кафа и ,,ученє” тексту, после кафи обдумуєме хтора часц тексту будзе хтори кадер, знїманє, 500 раз повторйованє єдней сцени, бо нє знаю текст, кед ше дакус ,,охладзим” и вичитам до дзешец – правим нови план знїманя же бим голєм дацо могол змонтирац. Понеже шицко робиме зоз єдну камеру и монтажу робим сам, одбера ми тельо часу же скоро кажди дзень по голєм годзину-два дацо мушим зробиц док гевти троме за тот час и забуду же Ступиденти вообще и постоя. Попри тим, Себо ми ище увалєл направиц и ушорйовац Ступидентох на Facebook боку. Иншак, добри су, слухаю суґестиї и дакеди ми пошлю фотки зоз друженьох Ступидентох и госцуюцих ґлумцох – констатує Сашо.■

На Городским стадиону у Вербаше всоботу, 10. авґуста, отримани други „Heart Rock Fest”. Орґанизаторе сцели же би ше представели и млади бенди, та фестивал отворела ґрупа Майдан, то нишски бенд котри за два роки вельо раз наступал по Сербиї. Вец наступел домашнї, вербаски бенд Ничим изазван, на чию инициятиву и порушани „Heart Rock Fest”. Шлїдуюца грала ґрупа Велики презир, з Вербасу. Вони уж 25 роки граю сучасну рок музику, а за собу

маю 4 студийни албуми. После наступел Деян Цукич и його Спори ритам бенд. Деян зоз єдну нову шпиванку наявел и нови албум, котри видзе у септембру, на цо публика з одушевийом одреаґовала. Грал и бенд Неверне бебе, котри ма 25 роки искуства за собу. Єдни зоз гвиздох того вечара були представнїки новей сербскей музичней сцени чийо шпиванки интриґую и после вельо слуханя, ґрупа С.А.Р.С. Їх музика свойофайтова комбинация попу, року, реґеа, гип-гопу и блузу зоз елементами традиционалного сербского фолку. За собу маю 7 албуми, а у юлию обявели и нови албум ,,Ґлава”. Фестивал закончени з наступом тей ґрупи.

„ДЕМО ФЕСТ” ЯК УВЕРТИРА ЗА „HEART ROCK FEST” На Площи Николи Пашича у Вербаше, пред тижньом, отримани Фестивал демо бендох, як увертира за „Heart Rock Fest”. Oтворели го вербаски школяре зоз школи бубньох Канцелариї за младих и Драґолюб Дюричич. А вец з авторскима нумерами наступели бенди – ,,Рампа” и ,,Синдром” зоз Панчева, ,,Мадреси” зоз Зренянину и ,,Джем, каймак и мармелада” зоз Кули. За найлєпши преглашени кулски бенд ,,Джем, каймак и мармелада”, котри отвори „Heart Rock Fest” 2020. року.

На „Heart Rock Fest” атмосфера була одлична од першого по остатнї наступ. У орґанизациї фестивала, зоз орґанизаторами сотрудзовали представнїки Oпштини Вербас, представнїки Гуманитарного здруженя ,,Емпата”, та и представнїки Туристичней орґанизациї oпштини Вербас, представнїки Полициї, Здравствених установох, Червеного крижа, ЕПС-у, РПД-ФТО, Центра за физкултуру ,,Драґо Йовович” и ЯКП ,,Комуналєц”. Оля Русковски

РУСКЕ СЛОВО 21

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ З ЛЕОНУ ҐОВОРЧИН ЗОЗ ДЮРДЬОВА

ПОРАДА БУДУЄ ЗЛОЖНОСЦ, А РОБОТА ЛАГОДНОСЦ Пише: Сандра САЛАМУН

Наша собешеднїца борец и витирвала жена з ґенерациї котрей цали дзень робиц цошка цалком нормалне, прешвечена же анґажованосц и обовязки у живоце виведу на праву драгу. Велї ю познаю як кухарку, надїнчарку, цукрарку и пестунку котра ма богате искуство, алє и особа котра дзечнє промовує руску традицию

ЛЮБИ ШИЦКО ЦО НАШО Од 2005. року Леона Ґоворчин шпивала у надалєко познатей Женскей жридловей ґрупи КУД „Тарас Шевченко” з Дюрдьова. З нїма вельо путовала и дзечнє промововала руски народну традицию, руски народни єдла и облєчиво. Була порядна на пробох гоч мала обовязки, а и єй унук Марко рушел по єй шлїдох, и танєчнїк є у тим Дружтве.

22 РУСКЕ СЛОВО

еона Ґоворчин жила у Ґосподнїнцох у фамелиї Кухарових, а до Дюрдьова ше одала пред пейдзешат роками. Нажаль, ище як млада жена остала ґдовица. Таки нєобчековани, а окреме чежки ситуациї у живоце знаю чловека потрафиц так же ше чежко з тим познєйше бориц, а знаю дац и якушик силу, патриц надалєй позитивно, и нє дац ше. Вона вибрала буц борец. Ище док єй супруг лєжал у посцелї, док го допатрала, источашнє ше старала и о єденацрочному синови, швекри и швекрови, а видзела же муши додатно зарабяц и за живот. Почала робиц у валалє, вчас рано подоєла штири крави, порозношела млєко, а вец робела у валалскей цукрарки, випекала колачи и торти. – Супруг ходзел на диялизу, а познєйше му трансплантовали покрутку, достал нову од донора, алє, нє пожил длуго. Теди сом и „полнєла батериї” у роботи у валалє. Була сом свидома же „шицко идзе з глави”, же важне же бим бистро розумовала и розсудзовала, так же ми робота нє лєм финансийно значела, алє и ментално. Супруг бул барз хори єденац роки, а вец умар и я остала ґдовица на штерацец роки – гварела Леона Ґоворчин котра пре таку животну ситуацию, по супруговей шмерци, у себе одлучела же будзе ище сцелша и вреднєйша, окреме же ше мала у ким цешиц. Док єй

Зоз своїм унуком

чловек жил, вєдно обрабяли жем, мали статку и заграду, алє гвари же нїґда нє забудзе швекрово слова: „Жена котра сце, од єдного динара може справиц два”. – Вона ме научела же кед жена дацо сце, то и витвори, лєм треба же би мала добру дзеку. А я, любим робиц у дружтве, упознавац нови особи, видзиц дацо нове, алє и научиц. Тото ме ище вше трима. Ище вше випекам торти и колачи до валалу, и з дому и у цукраркох, по потреби. Роботи єст вше, алє лєм за гевтих котри сцу робиц – гварела Леона котрей найвекши порив унук Марко. ВШЕ МА ГОЛЄМ ДВА РОБОТИ Гоч тей яри наполнєла шейдзешат шейсц роки, анї робота у иножемстве єй нє страна, алє анї одход на наднїци и други дочасово и сезонски роботи. Сцела є, сучасна, освидомена и порихтана на вше нови виволаня же би помогла своєй фамелиї. Гвари же лєм пре нїх нє одустава од того од чого найлєгчейше дзвигнуц руки – од роботи. Гвари же робота вше помага розлучиц добре од подлого. – Робела сом велї роботи и нїґда ми нє бул проблем. Шпим коло штири годзини, и вше мам плани голєм тидзень або два напредок цо будзем, або цо бим требала ро16. АВҐУСТ 2019.

ljudze@ruskeslovo.com

биц. Тото ме и трима. Чежко ми же сом сама, син ма свою фамелию, алє ми мило же ше добре злагодзиме, вєдно робиме и радзиме, алє заш лєм лєгчейше кед маш свою пару. Нє завидзим, лєм гуторим же добре тому хто ма когошик при себе – гвари Леона котра кед єй одкажу дацо порадзене, такой ма на розуме цо друге пороби. Вше ма на розуме найменєй два роботи, алє обовязно розлични. Так, нєдавно док робела у кухнї як кухарка у валалскей пицериї, пред тим и после роботи допатрала и варела старшу малженску пару. Часто ше случує же у паузох медзи роботами одбегнє оберац малини. – Тераз робим у єдней фамелиї у Ґосподїнцох котра продукує желєняву и овоц. Пребераме цибулю, обераме яблука, пакуєме мархву, ушорюєме пластенїки и шицко цо потребне. Робим у колективу, правда же зме шицки там старши и спомалшено ше рушаме после роботи, алє кед видзиме автобус котри нас одвожи дому, шицки понагляме – гварела наша собешеднїца котра вше люби пофрантовац на свой рахунок. Дзекуюци богатому искуству може виберац цо будзе робиц, алє лєм прето же би обовязки ускладзела з потребами унука Марка котрого часто чува. У нїм ше цеши, видзи надїю и безусловну любов.

На бини зоз женску жридлову ґрупу у Дюрдьове

ВАЖНЕ ОСЛУХОВАЦ И СЕБЕ И ДРУГИХ Дзешец роки Леона нєпреривно допатра старши особи, шпи при нїх, вари им и пораї, ма сцерпеня, и по тим є добре позната.

До Дюрдьова ше одала 1969. року

16. АВҐУСТ 2019.

Основну школу закончела у своїм родним месце, у Ґосподїнцох

– Нє шмем ше опущиц, так ми ше голєм видзи. Можебуц кед бим мушела, алє я насправди нє знам нє робиц нїч. Єдноставно, нє мам мира. Патрим же бим започате закончела, нє одуставам. У роботи найважнєйше ослуховац и себе и других – гварела Леона котра, на щесце, барз ридко одходзи до дохтора. Пред трома роками робела даскельо мешаци у Словацкей дзе правела шкатули за телефони, док у Польскей прешлого року робела у кухнї, на дзень дзешец, та и штернац годзини. Нє було лєгко, алє як гвари, сцисла зуби и вше закончела тот цо мала. – Нашо дзеци, ґенерациї мойого сина, маю вельо того о чим ми могли лєм шнїц, алє заш анї им нє лєгки живот. Здравє найважнєйше, треба го чувац и злагодзиц ше зоз себе наблїшима и наймилшима, нєзанєдзбац себе и свой розум, робиц и мац плани – гварела Леона, котра гвари же єй, заш лєм, найважнєйше буц добра мац, швекра и баба. ■

МАЛЬОВАЛА МУСТРИ ПО МУРОХ Перши гонорар Леона заробела 1975. року кед мальовала мури зоз мустрами. Ирина Сендеракова ю научела як ше зоз жилетом формую щеточки, трима ленийка и цага з рольку. Робела з єднофарбову, алє и з рольку з дома фарбами. Так каждого року, по тлачидби и копачки, а под час роботи у бостану, мальовала у валалє. Понеже таке мальованє популарне и нєшка, Леону волаю же би ище так билєла, гоч нажаль, уж нє ма рольки и мустри, бо ше єй за телї роки розишли и дотирвали.

РУСКЕ СЛОВО 23

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАШО ГОСЦИ: ЮГИКОВА ФАМЕЛИЯ З КАНА ДИ

КОРЕНЇ У НОВИМ КРАЮ ВШЕ ГЛЇБШИ

Пише: Мария АФИЧ

У Руским Керестуре того лєта медзи другима виселєнцами з Канади часц свойого одпочивку препровадзели и браца Югиково – Славко и Дзвонко з Кичинеру зоз своїма фамелиями и їх мац Ана, хтора там жиє зоз нїма. Керестурци их паметаю и як добрих фодбалерох, бо одмалючка обидвома бавели за Русин, а Дзвонко познєйше и за кулски Гайдук. Но, тераз зме побешедовали о їх живоце у Канади, там нашли нови дом гоч любя присц до Керестура

о Канади пред 12 роками перши пошол старши Славко, а дакус познєйше и Дзвонко. Обидвоме ше виучели за столарох и дома почали самостойну роботу, як гваря у хлїве и на старим „стоядину”, алє у Канади були вельо векши можлївосци. Там лєгко найсц роботу и обидвоме спочатку робели у фирмох, Дзвонко аж и у фаху, а 2008. отворели свою малу фирму за правенє кухньох и дробного меблю. О тим Славко приповеда: – Нє знал сом язик кед сом пошол, а анї кед зме отверали фирму, алє Канадянє барз сцерпезлїви з приселєнцами и думам же нас почитую як роботнїкох, найважнєйше им же знаме робиц. У нашей власней фирми, дакеди зме мали вецей, дакеди менєй роботнїкох, тераз зме лєм двоме и єдну заняту особу маме у салону у Кичинеру. Я вше гварел же ше нє будземе преширйовац, найволєл бим кед би так остало, тельо же да маме за свою фамелию за нормални и нє даяки барз розкошни живот. А робели зме и з вецей роботнїками и обачел сом же гоч их єст, вецей, а гоч менєй, нашо приходи вше исти, прето же вецей роботнїки значи и векши трошки, мушиш мац и вецей роботи итд. Так же нє маме даяки длугорочни плани.

24 РУСКЕ СЛОВО

Славко у Канади нашол и свою животну сопутнїцу Ану Рацову хтора ше з Керестура зоз свою фамелию до Канади одселєла, як гвари, тераз уж пред 23-ома роками. ЗАСНОВАЛИ И СВОЙО ФАМЕЛИЇ Нєшка маю тройо дзеци – найстаршого Матея хторому осем и пол рока, Миа хтори ма штири и пол, а наймладши Никола 15 мешаци. Ана тиж занята, алє коло дзецох им од початку велька помоц Славкова мац, тиж Ана, хтора там пошла кед ше народзел перши унук. – Познате же у Канади драгше кед даваш дзецко до установи, но завиши и кельо дзеци маш. Патри ше на шицко же би нас менєй коштало, а и тото нам важне же нашо дзеци рошню зоз бабу и то крашнє и же є там, бо би ше иншак нє видзели. Им добре, а и нам ше зда, а и баба ужива з унуками. Помагаю нам и мойо родичи, гоч вони ище вше заняти. Матей уж школяр, а Миу зме дали до оводи най ше дакус адаптує ґу дзецом пред школу, док Никола зоз бабу – потолковала нам Славкова супруга. 16. АВҐУСТ 2019.

ljudze@ruskeslovo.com

Младши Дзвонко пред осем роками тиж нашол свою сопутнїцу, а запатрел ше до нєй у далєкей еґзотичней Куби. ДЗВОНКО СПИТАЛ КУБАНКУ – Були зме там на одпочивку и кед сом видзел Сусел можем повесц же то була любов на перши погляд, як ше то гвари. Там нам була и свадзба, дзе попри єй фамелиї були и мойо найблїзши, мац, брат зоз супругу и сином и даскельо пайташе з Канади и була барз весела свадзба. Иншак Куба барз красна держава зоз добрима людзми, а як познате, а и мнє ше то барз пачи, же Кубанци вше нашмеяни. То народ хтори барз люби музику и танєц и барз су вязани за фамелию – гварел нам Дзвонко. Того року приведол свою супругу и до Керестура дзе упознала шицку його родзину и приятельох. – Барз ше єй пачело и ту, у Керестуре, а препровадзели зме и красни викенд з кумовима у Словениї, Италиї и Горватскей и даскельо днї з мою мацеру у Паризу. При врацаню нащивели зме и Барселону, та маме барз красни дожица и памятки. А на єшень ше и „поновиме” та зме и прето у радосним обчекованю нового члена – потолковал Дзвонко. Вон нам тиж гвари же є задовольни зоз животом у Канади, и з тим же маю власну фирму и як у нєй напрадую. На питанє як ше там тримаю з Руснацами або кельо провадза живот у старим краю, Славко и Ана нам одвитовали же ше найвецей сходза фамелийно з родзину и приятелями. – Руснацох у Кичинеру єст надосц, скорей зме мали и пикники, алє тераз то уж нє таке порядне, то вимага и орґанизацию, а и людзе вше вецей през лєто даґдзе одпутую далєй, та ше чежко зоз шицкима усоглашиц. Батлфорд менше место, та озда Руснаци зато там орґанизованши, а ми ту у векшим варошу розшати и кажде идзе на свой бок. Но, з пайташами ше стретаме за родзени днї, обовязно, а кажди викенд даяки родзени дзень бо дзеци, слава Богу, уж маме вельо, и вельо раз чежко найсц термин за орґанизованє. Иншак, наш животни темпо и роботни и фамелийни обовязки таки же нє маме вельо часу за дацо инше. ЩЕШЛЇВА ЗОЗ СВОЇМА ДЗЕЦМИ И УНУКАМИ Дзвонкова и Славкова мац Ана тиж була дома у Керестуре и того лєта. У Канади є уж осми рок, алє кажде лєто по два мешаци препровадзи и ту, у своїм доме. Вона барз задовольна и виполнєта же є зоз своїма дзецми. 16. АВҐУСТ 2019.

– Пошла сом кед ше Матей мал народзиц, вец сом ше накратко врацела, и ознова сом пошла кед ше Дзвонко женєл, та сом уж осем роки там. Ту уж нє мам родичох, а вони ми там, та ми барз добре. Поправдзе, зоз своїма дзецми док росли сом нє так мала часу, вше зме дзешка бежали, а тераз з їх фамелиями, а поготов з унучками, преживюєм шицко. По сле того цо сом прешла шицко у живоце, тераз наисце уживам зоз своїма дзецми и з єднима, и Славко и Ана зоз дзецми з другима, и барз сом задовольна. Слава Богу, хлапци добри и цешим ше у нїх, и у шицких, бо су мойо, та нє можем анї описац яке то задовольство. Ана гвари же на анґлийскей бешеди зна лєм дацо основне, поправдзе анї нє ма потребу даґдзе сама пойсц, та ше анї нє трудзи. – З унучками бешедуєм по руски, а вони розумя и Матей такой одпочатку бешедовал по руски, а Миа вше же нє, алє вид зи ше ми же и вона помали язик прилапює. Тераз кед ту були, та ше крашнє бавела з дзецми у сушедстве. Родичи з нїма вше баржей по анґлийски бешедую, бо им так лєгДзвонко и Сусел чейше. Другу нєвесту мам Кубанку и я одпочатку з ню по руски и ми два ше барз складаме и якош и розумиме – и з руками, и ногами, и пишеме себе, и маме якеш свойо згварянє. Думам же вше мож найсц заєднїцки язик кед ше сце и лєм кед попатриш на дакого, та такой знаш цо сце. Вони ше „поновя” тераз у новембру, та ше радуєме и вец ше дакус преселїм до нїх же бим им була на помоци, гоч и Никола ище манди алє уж лєм даяк будзе. Научела сом ше на Фейсбук, та ми вечарами то барз значи, бо знам цо ше ту у краю случує и мило ми кед видзим шицких. Гоч и дома добре, алє при своїх дзецох найлєпше, а поготов при унучаткох – заключела задовольна баба и мац Ана.■

РУСКЕ СЛОВО 25

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ МИРОН ЖИРОШ: ПРИВРЕДНИ ЖИВОТ РУСНАЦОХ (VII)

ВАЛАЛСКА ВЛАСЦ Пририхтал: Микола ШАНТА

Валалски маґистрат, лєбо валалску управу, творели судия (княз-биров), єден лєбо двоме подкнязове-кишбирове, касир, широтни оцец и пришагнїки-ешкути вєдно з новтарушом. Новтаруш водзел администрацию – канцеларийну службу валала. Вони були представнїки валала, свою службу кончели явно, чесц и служба им оможлївйовала одредзени бенефициї. Свою службу, углавним, кончели у валалскей хижи – будинку управи-власци и прето су, з єдним словом, наволовани – в а л а л ц и.

алалци заступали свой валал при срезкому началнїкови, пред Комитатом, помагали Державней администрациї, значи – були постреднїки медзи валалом и представнїками державней власци и коморскей администрациї. Валалцох – бирова и ешкутох – виберал народ. Спомедзи хлопох лєм мале число могло буц вибране за валалцох. Буц валалєц була чесц за вибраного и його фамилию. Бирова тиж народ виберал. Державна администрация на предлог валалского ишпана предкладала трох хлопох за бирова. Знаки бирововей власци були валалски печац и тирсовка, познєйше кука. Кед вишол термин бировства, знаки тей чесци (и власци) биров охабял на столє валалскей хижи, одкаль их потим брал нови биров. Бирова и ешкутох виберали на єден рок, алє вони могли буц вибрани и шлїдуюцого року. Длужносци вибраного судиї-бирова були: жемскому панству, предпоставеному чиновнїкови панства буц послушни и покорни, обезпечиц витворйованє їх налогох, отримовац праведни срозмир у шицких обовязкох, як у контрибуциї так и у жемскей порциї и других даваньох; о шицким цо приял и видал вирно и пилно мал по новтарушови дац завесц до валалского протокола, хтори ше лєм за тоти роботи водзи, а рахунки о шицким цо приял и видал по предписаней норми панства на концу рока муши дац перше на препатрунок валалу, а потим предложиц панству на суперревизию; шицко ма так робиц же би ше зоз панством справедлїво дзелєло, же би нїкого нє обтерховал понад маєтково можлївосци и способносци... Валалски приход ма чувац нє лєм од нєхасновитих и мє-

26 РУСКЕ СЛОВО

нєй потребних видаткох, алє го по можлївосци ма и звекшац; нє шме допущиц же би настала даяка чкода, нє лєм у валалє, алє и з вонка валала; медзилюдски зраженя ма випитовац и совисно пресудзовац, а гевтих котри робя чкоду швидко одстранїц... Вибрани судия-княз-биров поклада пришагу, а потвердзує го пански чиновнїк од котрого достава тирсовку, як знак власци. За свою службу достава плацу и ошлєбодзени є од шицких плаценьох и од окончованя поданїцких службох. До валалского маґистрату уходзели и пришагнїки-ешкути. И вони покладали пришагу и часточнє були ошлєбодзени од поданїцких обовязкох, плацели лєм половку валалских обовязкох и половку седмини, дзевятини лєбо дзешатини. Валалских пришагнїкох (ешкутох) було перше менше число, а познєйше векше, та даєден рок аж и осем, дзешец. Вони попри бирова подписовали урбариялни контракти и друга акти и обовязовали ше же их општина будзе сполньовац. Новтаруш пришагал и валалу и панству, а длужносц му була шицки розкази валала и панства точно потолковац, роботи хтори судия-княз и пришагнїки кончели точно 16. АВҐУСТ 2019.

ljudze@ruskeslovo.com

до протокола записовац, старац ше о валалских роботох и о кнїжкох за контрибуцию, за жем и маґазини, записовац шицко цо ше през рок случело, кеди и дзе, приманя у готових пенєжох и натури, воєни транспорти и затримованя у валалє, записовац видатки же би ше на концу рока шицки рахунки приказало валалу. У Керестуре и Коцуре, по правилу, новтаруш нє бул Руснак. ПЕРШИ БИРОВЕ КЕРЕСТУРА И КОЦУРА

Главна улїца, хтора водзела од Шови у напряме Кули, була Велька улїца. У нєй була Валалска хижа и Панска карчма. На другим боку од Панскей карчми на углє бул дутян. Нїжей од нього, у напряме беґельчика бул сувач. Прейґ улїци на другим боку од сувачу, алє тиж при беґельчику, була сербска православна церква, за нєшкайшу римокатолїцку церкву. У истей улїчки у напряме Кули, нїжей од Валалскей хижи, була ковальня. То були, так повесц, главни обекти старей сербскей Куцури, а у їх блїзкосци були и хижи сербских жительох, док вони не виселєли.

Перши биров лєбо судия-княз Велького Керестура КЕРЕСТУР И КЕРЕСТУРСКЕ ЖИТЕЛЬСТВО 1752. року бул Янко Орос, а у Коцуре 1764. року Янко 1783. РОКУ Чордаш и пришагнїк Штефан Иштван. У Керестуре 1756. року биров Штефан Керестурик, киш-биров Янко Перша детальна карта Керестура и його хотара зачуМаковицки, новтаруш Янош Паукович и валалски пришагнїки: Дюра Папуґа, Андри Канюх и Михал Миклош; вана з 1783. року. У нєй унєшени шицки порти у валалє 1764. року биров бул Петро Рац, 1765. року – Янош Чи- и шицки парцели орачей жеми и лукох так як було премеране и подзелєне на основи змар, киш-биров Пишта урбариялних предписаньох. Гербут и новтаруш ШтеПонеже жем у керестурским фан Домхиш. хотаре оценєта як перша клаПописи бировох и приса, єдна сесия жеми утвердзешагнїкох пренаход зиме на на 32 гольти орачей жеми, на Урбарних контрактох. 22 гольти лукох и гольт порти Вони були пре вибрану на котрей ше будовала хижа, чесц цалком, лєбо чаформовал двор з економскисточно, ошлєбодзени од ма обєктами и дзе була заграпорцийних обовязкох ґу да. Так єдна сесия вєдно виПанству, жупаниї и дерношела 55 гольти жеми по 1 жави. Їх обовязка, насам100 кв. вати. предз, старац ше о сполКерестур як валал и його ньованю державних хотар премерал овласцени (панских) обовязкох, ґеометер 1783. року и утвердтриманя шора у валалє и зене число поданїцких ґаздоворґанизованє и ришованє ствох зоз хижами и жему, чичечуцих роботох у валалє Зоз музейней збирки у Руским Керестуре сло жедлярох зоз хижу, алє и хотаре. без жеми, и число жедлярох без хижи и без жеми. У Урбариялней таблїчки, цо видно и на одвитуюцей ґеодетКОЦУР И КОЦУРСКЕ ЖИТЕЛЬСТВО 1782. РОКУ скей карти хотара и валала, понаособ по числох (портох Валал Коцур, по мапи зоз 1782. року, окрем Велькей и хижох) пописани ґаздовства, односно мена и презвиулїци, мал и Вельки шор, Вербовец и Нови шор. На кар- ска поданїкох з податками о количестве жеми котру ше ти означени и два улїчки. Єдна водзи до Кири ґу Кули, и обрабя и яки обовязки (порция) од тей жеми. Прето же то попри „Штоку” и Зубковей хижи на Вельким шоре, а ше уж у тим чаше жем обрабяло на тройнє, у керестурдруга медзи Вербовцом и Новим шором, хтора ишла од ским хотаре були три вельки табли жеми, а кажда табла сувачу на Вербовцу попри Бильньовей хижи на Нови подзелєна на тройнє и кажди поданїк мал по єдну часц у шор. На карти нарисовани и два кладбища-цинтори. Ва- каждей табли. То у ствари значело же ше два часци оралал бул длугоки коло 1,6 километри. Мал лєм руску цер- чей жеми каждого року обрабяло, а єдна часц оставала кву на месце дзе вона и тераз. У шицких трох шорох мал под угором. У Керестуре 1783. року, спрам Урбариялней таблїчки, 211 хижни порти. було 296 селянски ґаздовства и 34 инквилински, а велї з нїх були ремеселнїки. Тоти селянски ґаздовства обрабяХТО ЦО ДАВА ли 207 2/4 сесиї, цо виноши 6 640 гольти орачей жеми и 4 565 гольти лукох. По єдним селянским ґаздовстве виТоти 294 селянски ґаздовства були длужни дац ходзело 37,85 гольти орачей жеми и лукох. Медзитим, 10 790 роботни днї зоз запрагнутим статком, 21 580 тота жем нє була єднак розподзелєна по ґаздовствох. Буручни роботни днї, кажде од хижи єдну форинту, ло ґаздовства без жеми, а було и таки цо обрабяли вецей шицки вєдно 207 2/4 препраженого масла, 415 вияк пейдзешат гольти. мишковани когути, 415 курчата и 2 490 вайца. Окрем тей жеми керестурска општина мала и такей од А 34 инквилини (жедляре зоз хижу) длужни були котрей ше порцию нє плацело. Тоту жем хасновала сама плациц єдну форинту од хижи и одробиц 18 роботопштина, парох, капелан, учитель, церковнїк, дзвонар и ни днї. валалски новтаруш.■ (Предлужи ше) 16. АВҐУСТ 2019.

РУСКЕ СЛОВО 27

ДУХОВНИ ЖИВОТ

„ВОДИЦОВ КАМП 2019”

ПОЙСЦ И БУЦ ШВЕТЛО КОТРЕ ШВИЦИ

Пише: Оленка ЖИВКОВИЧ

„Водицов камп 2019ˮ у Марийовим святилїщу Водици почал 8. и тивал по 11. авґуст. През штири днї коло осемдзешат младих зоз дванац местох дзелєли простор, час, поуку священїкох, друженє зоз шестрами служебнїцами, особами з рижних обласцох и зоз младшима и старшима волонтерами Каритасу котри оможлївели же би тот час бул цо квалитетнєйши

П МИ СИНОВЕ БОЖИ Отец Михайло Малацко потолковал же вичносц нє мож задумац. Вичносц розумиме як цошка цо почина од нас, алє нє розумиме цо пред нами. – Так и о Богови можеме приповедац, алє го нє можеме розумиц. Прето барз важне же бизме прилапели од Бога тото цо вон приповеда о себе. Бог нє сце храми, анї вельки здания, Бог вибрал чловека, односно чловечество же би у нїм бул. Прето зме вецей нє раби, як гвари св. Павло, алє зме синове Божи. Нєт вецей вонкашнї заповиди, алє маме нукашнї закон любови. Нє постої Бог и чловек, алє постої Оцец и син. Бо, лєм єден син може повесц Богови – тату – потолковал о. Малацко.

28 РУСКЕ СЛОВО

ершого дня „Водицового кампа” учашнїкох привитал о. Владислав Варґа, єден зоз зачатнїкох духовних вежбох котри преросли до Кампу, а познєйше их у духовней часци водзел о. Михайло Малацко, розпатраюци и толкуюци тему „Святи Дух и плоди и дари Св. Духа и Марияˮ. На тоту тему о. Малацко визначел же християнство вошло до швета, же пременєло швет, без меча, без идеолоґиї, бо Исус прилапйовал шицких, без виключованя. Як млади дожили духовну часц Кампу, пояшнєла його лидерка, Тереза Будински. – На духовних роботньох зме упознавали историю Водици, дзе ше и отримує Камп, преглїбйовали зме значносц Мариї и седем дарох Святого Духа. Найупечатлївша останє праве тота тема о Водици, прето же то наисце окремне место и ма прекрасну историю и прето би кажде могол жиц тоту любов котра ту настала. Плоди того цо зме преглїбйовали видно уж тераз, бо млади заинтересовани, питаю ше, сцу вше вецей информациї дознац. Ище ше камп нє закончел, а вони ше уж питаю чи на рок ознова будзе, цо указує же ше цошка порушало у нїх же би ше опитали цо нам Водица и живот у такей єдней атмосфери дава – потолковала Тереза. ДРУЖТВЕНО-АКТИВНИ ЖИВОТ Дружтвено-активни живот состойна часц живота каждого чловека, та и християна, а окреме младих.

Други лидер Кампу, Иван Чизмар указал на другу часц кампу: – Перши дзень зме мали тему о еколоґиї, о рециклованю, як треба звекшац свидомосц людзох о тим кельо ше шмеца одруца, а роботню водзела Соня Варґова, у мено орґанизациї „Треш героєˮ – „Trash hiroˮ з Руского Керестура, котри уж оґанизовали даскельо успишни акциї збераня шмеца. Другу роботню трима наш товариш, иншак заняти на роботох вязаних за компютери и ма вецей искуства з тим, Томислав Пап, а тема була о опасносци и зависносци од интернету. Интересантне було чуц дацо вецей о дружтвених мрежох, котри кельо добри, тельо и нє. На интернету мож достац вельо информациї, алє мож вельо часу препровадзиц и нє зробиц и нє научиц нїч. Треца тема була о проєкту „Нула гладуˮ, по котрим би по 2030. рок у швеце вецей нє було гладних, а котри порушала орґанизация Зєдинєних нацийох за поживу и польопривреду (ФАО). Тему тримал Орош Михаль зоз Ковину – гварел Чизмар. О тей теми ше вельо дискутовало, найвецей чи можлїве витвориц тот проєкт. Млади заключели же то цошка цо барз крашнє випатра, алє нє барз виводлїве. Совисц о гладних треба порушац при тих котри маю вецей, а то барз чежко, бо вони нє порихтани дац. ОД ОСНОВЦОХ ПО СТУДЕНТОХ Шлєбодни час млади препровадзовали так же ше занїмали зоз споротом, бавели 16. АВҐУСТ 2019.

duhovni@ruskeslovo.com

ШИД: ТРИ КРЕСЦЕНЯ У ДВОХ ТИЖНЬОХ

НАЙЛЄПШЕ У СВОЄЙ ЦЕРКВИ

Покресцена Мария Амелки Андреа Леа Зинґ (Zingg) зоз Швайцарскей

рижни дружтвени бависка, бешедовали медзи собу о рижних темох и упознавали ше. За розвагу млади орґанизовали и соботови „Кавбойски вечар”. Каждого року отримує ше єден тематски вечар, дзе ше млади маскираю, а того року були пооблєкани до кавбойских шматох, калапох, а було и даяки бависка. Окрем уж спомнутих активносцох, млади кажди дзень були на Служби Божей, а було орґанизоване и прекладанє на сербски язик, же би учашнїки кампа котри нє розумя по руски лєгчйше участвовали у Служби Божей.

ВЄДНО МЛАДИ И СТАРШИ Шицко на Кампу було ученє през друженє – же би ше дацо нове научело, а же би нє було формалне. Теми котри младим понукнути були интересантни, окреме же Камп пририхтовали углавним млади зоз Каритасу, алє у помоци були и старши. Старши волонтере помагали коло орґанизованя костираня, набавяня намирнїцох, материялу и шицкого цо потребне на єдним таким збуваню.

Лидере, алє и шицки учашнїки задовольни зоз тогорочним Кампом. Як визначели, на кампу були присутни школяре од законченей пиятей класи, штредньошколци и студенти зоз Суботици, Дюрдьова, Коцура, Кули, Вербасу, Нового Саду, Беоґраду, Ковину, Ґорнього Бреґу, Вершцу и Канади, як и домашнї зоз Руского Керестура. Остатнього дня Службу Божу служел о. Михайло Малацко, а присутних споведал капелан о. Владимир Медєши. Отец Малацко, док служел Службу, источашнє пояшньовал присутним значенє цалосцох котри ше служи, цо було окреме интересантне и поучне за шицких присутних. Зоз Службу Божу на 11,30 годзин и пополадньовим друженьом, „Водицов камп 2019ˮ закончени внєдзелю, 11. авґуста и млади ше розишли до своїх местох, чекаюци идуци. ■ 16. АВҐУСТ 2019.

Кресценя у наших церквох у општини Шид нє так части, алє заш лєм вирни тримаю до того же би дзеци покресцели у своєй церкви. У храме Преображеня Го споднього у Покресцена Мелина София Шидзе за менєй як зоз Нємецкей два тижнї були аж О тидзень, 11. авґуста тройо кресцини, а родичи и їх дзеци жию у иножем- покре сцена Мина. Оцец стве и приход през лєтнї Миро Иван, по походзеню одпочивки вихасновали зоз Петровцох, а мац Ясмина Ракетич и жию у покресциц дзеци. Лондону у Велькей Британиї. Дїдо Миро слав и баба Олґица жию у Илинцох при Шидзе, та и Мина покресцена у Шидзе. – Уж даскельо роки през лєто маме кре сценя дзецох чийо родичи нє зоз ШиПокресцена Мина ду, або жию у зоз Велькей Британиї иножемстве. Перше, 31. юлия, кре - Крашнє же чувствую одсцела ше Мария Амелки кадз походза и же прето Андреа Леа Зинґ (Zingg), приходза у нашей церкви од мацери Андреи (дзи- кре сциц свойо дзеци. воцке Сабол) зоз Шиду и Окреме було крашнє кед оца Ливия зоз Швайцар- предходних дньох були аж скей зоз городу Cher, дзе и три кресценя, а дзеци и їх жию. О даскельо днї, 4. родичи пришли зоз трох авґуста, покресцена мала европских державох. ЦоМелина София, од оца шка их вязало за Шид, же Ивана и мацери Даниєли би ту покресцели дзеци – Клер, тиж оцец по поход- гварел о. Михайло Режак, зеню зоз Шиду, а жию у парох у Шидзе и декан сримски. Вл. Дї. Ґепинґену у Нємецкей.

РУСКЕ СЛОВО 29

informator@ruskeslovo.com СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 18. авґуста 2019. року наполня ше 6 жалосни мешаци як нас охабела наша швекра, баба, прабаба и чукунбаба

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 18. авґуста 2019. року наполня ше 6 смутни мешаци як нє з нами мац, баба, прабаба и чукунбаба

ИРИНА КОЗАР (1919–2019) ИРИНА КОЗАР з Руского Керестура (1919–2019) З любову и почитованьом красни з Руского Керестура памятки на Вас чуваю: син Памятку на ню буду чувац: нєвеста Михайло зоз супругу Сену, унук Мелана, унук Борис зоз фамелию и Микола зоз фамелию и унука унука Тат’яна зоз Мижом Верица зоз фамелию Спочивайце у мире Божим! Спочивайце у мире Божим!

НА ЗДОГАДОВАНЄ Наполнєли ше пейц смутни роки як вецей нє з нами наша мила

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 19. авґуста наполня ше два роки як ше од нас преселєла до вичносци наша мила и добра мац

ЛЕОНА РАМАЧ народзена Медєши (1933–2017) з Руского Керестура Зоз щиру любову и почитованьом вично буду чувац найкрасши памятки у своїх шерцох єй дзеци, унучата и праунучата Най спочива у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 20. авґуста 2019. року наполнї ше смутни рок, а дня 26. децембра 2019. року наполня ше шейсц смутни роки як нє з нами нашо мили родичи, баба и дїдо, прабаба и прадїдо

МАРИЯ ЦАП народзена Хома (1927–2018) з Нового Саду

ДЮРА ЦАП (1922–2013)

Памятку на нїх вично чуваю дзивки Злата и Славица Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 16. авґуста 2019. року наполня ше 3 смутни роки як нас занавше охабел супруг, оцец и дїдо

ВЕСНА ВИСЛАВСКИ (1981–2014) з Вербасу Час преходзи, алє ми це нїґда нє забудземе. Кумово Янко и Мария Папянково зоз Нового Саду зоз дзецми Славку, Мирком и Томиславом Спочивай у мире Божим!

ВЛАДИМИР ЮГАС (1945–2016) з Руского Керестура Красни памятки на ньго чуваю його наймилши Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 12. авґуста 2019. року наполнєли ше пейц жалосни роки як вецей нє з нами наша мила мац

НАТАЛА СЕҐЕДИ народзена Макаї (1922–2014)

Дня 23. септембра 2019. року наполнї ше 21 жалосни рок як вецей нє з нами наш мили оцец

ЯНКО СЕҐЕДИ БАДАРКОВ (1921–1998)

з Вербасу Памятку на своїх милих родичох пре їх любов и доброту навики у своїх шерцох буду ношиц и чувац синове Янко и Михал зоз фамелиями Спочивайце у мире Божим!

30 РУСКЕ СЛОВО

16. АВҐУСТ 2019.

informator@ruskeslovo.com ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 5. авґуста 2019. року занавше нас зохабела наша мила мац, баба и прабаба

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 15. авґуста наполнєли ше 2 роки як нас зохабел мой мили брат

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ПАВЛЕ ПАЛАНЧАЇ (1966–2017) з Руского Керестура Kрасни памятки на ньго чува брат Янко Паланчайов зоз фамелию Спочивай у мире Божим!

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „Телеком Себия” а.д. Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НСУ181/НСO181 Долнї Ковиль” у улїци Лази Костича число 16, на катастерскей парцели число 2513, К.О. Ковиль, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

ОБВИСЦЕНЄ

КСЕНИЯ ХРОМИШ народзена Кочиш (1926–2019) Ожалосцени дзивки Зденка и Миряна зоз фамелиями

CENOVN>K MALIH I POSMERTNIH OGLA[KOH – mala ogla{ka do 20 slova ko{ta 200 dinari – mala ogla{ka vecej yk 20 slova ko{ta 300 dinari – uramikovani tekst ogla{ki, abo vin~ovanki ko{ta 500 dinari – posmertna ogla{ka na wdno polqo ko{ta 600 dinari – posmertna ogla{ka na dva poly ko{ta 1 200 dinari.

Ce novn<k va `i od 1. мая 2015. roku Ogla {ki mo` po slac na mejl office@ruskeslovo.com лєбо ruske.redakcija@gmail i uplacic na rahunok Novinsko-vidavatelqnej ustanovi “Ruske slovo” u banki Inteza ~islo 160-923244-82. Informaci< mo` dostac na te le fon 021/ 6613697.

РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Служба за заєднїцки роботи Улїца жарка Зренянина ч. 2 21000 Нови Сад Телефон: 021/529-770

ОБВИСЦЕНЄ о обявйованю Явного конкурса за пополньованє службенїцкого роботного места на нєодредзени час у Служби за заєднїцки роботи Городу Нового Саду Роботне место: технїчар друкованя, службенїк IV файти, 1 окончователь на нєодредзени час. Текст явного конкурса за пополньованє наведзенoго роботного места мож превжац на интернет презентациї Городу Нового Саду: http://www.novisad.rs/. Служба за заєднїцки роботи

OGLA[OVANW 021/6613-697, 021/ 6624/708 e-mail: ruske.redakcija@gmail.com

МАЛИ ОГЛАШКИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, праху, галайку, праху, инсектох. МОНТИРАМЕ: – РОЛЕТНИ – ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ – ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ – МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ – ВЕНЕЦИЯНЕРИ – ОПРАВКИ 025/5827-710 060/5088-433 16. АВҐУСТ 2019.

Покраїнски секретарият за урбанизем и защиту животного штредку, на основи члена 14. Закона о преценьованю вплїву на животни шредок („Службени новини РС” чс. 135/04) обявює

OБВИСЦЕНЄ o поднєшеней вимоги за одредзованє обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок Ношитель проєкта ЯП „Драги Сербиї” зоз Беоґраду, улїца Бул краля Александра чс. 282, поднєсол вимогу за одредзованє обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву на животни штредок за ПРОЄКТ за вибудов швидкей драги державней драги IБ порядку чс. 21 Нови Сад–Рума, Партия 3–Часц 3: Ґузел „Кать”– Петроварадин (ґузел „Автодрага Е-75”) км 0+000,00 – км 6+900,00 „ПП – ДП21”, Л =6,900 км. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож достац на увид у просторийох Покраїнского секретарияту за урбанизем, будовательство и защиту животного штредку, Булевар Михайла Пупина 16, Нови Сад (прижемє, канцелария ч. 39). Шицки заинтересовани, у чаше од 10 дньох од дня обявйованя того обвисценя, можу доставиц свойо думанє у писанєй форми на адресу Секретарияту.

МАЛИ ОГЛАШКИ

ПРЕДАВА ше хижа у Руским Керестуре на адреси Каналска 12. Такой ше мож уселїц. Обявиц ше на число телефона: 062/896-2918. *** ПРЕДАВАМ два кальово пеци и два пластични гордови (200 и 300 литри). 025/703-226 066/937-08-12

РУСКЕ СЛОВО 31

ИНФОРМАТОР ЦЕНОВНЇК КНЇЖКОХ НВУ “РУСКЕ СЛОВО” Славко Роман Рондо: ОДНЯТИ ОД ПАСОХ . . . . . .300 дин Звонимир Павлович: ЗАЗБЕРОВАЧЕ ТРУПЛОХ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .500 дин. Олена Планчак-Сакач: ВЕЦЕЙ ОД БЕШЕДИ . . . . .500 дин. РУСКИ ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР 2019 . . . .500 дин. Мелания Римар (вибрала и пририхтала): ДРАГА ДО ШВЕТА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Агнета Бучко Папгаргаї: ТАМ ДЗЕ СЛУНКО ВИХОДЗИ . . . . . . . . . . . . . .300 дин Яким Чапко: ЦЕРЕНЬ СПОД НОХЦА . . . . . . . . . . .300 дин. Тамара Хрин Рончевич: КАПКА НА КОНЦУ НОХЦА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Михал Рамач: ДУГА НАД ДУНАЙОМ . . . . . . . . . .300 дин. Владимир Ґарянски: КОНЬ ЗОЗ ЧУДЕСНЕЙ НОЦИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .400 дин. Дюра Латяк: РУСНАЦИ (I том) . . . . . . . . . . . . . . . .500 ДИН. Мелания Римар (вибрала и пририхтала): КОГУЦИК ЯРАБИК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .200 дин. Юлиян Тамаш: СКЛАДАНЄ ИДЕНТИТЕТОХ . . .500 дин. Себастиян Няради: ИНИСУР – РИКА КНЯЗА . . .300 дин. Саша Сабадош: ДАРМОЄДИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . .200 дин. Гавриїл Костельник: РОСА И СЛУНКО . . . . . . . . . .500 дин. Микола Мушинка:ОД УСНЕЙ ПО ПИСАНУ ЛИТЕРАТУРУ . . . . . . . . . . . . . . 400 дин. Олена Планчак-Сакач: ШИТКО . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Mihajlo Kova~: ÊLYDZ DRINKOVA . . . . . . . . . .400 din. Irina Gardi-Kova~evi~: КОТУЛЬКИ И ҐОМБУЛЬКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Људмила Попович и Надија Мирошниченко: САВРЕМЕНА УКРАЈИНСКА ДРАМА . . . . . .500 дин. Людмила Попович и Надїя Мирошниченко: СУЧАСНА УКРАЇНСКА ДРАМА . . . . . . . . . . . . . . . . . .500 дин. Любомир Белей: СЛАВЯНСКИ ЯЗИК . . . . . . . . . . . . . . 400 дин. Янко Рамач: НА КРИЖНЕЙ ДРАГИ . . . . . . . . . . . . . . . .500 дин. Мелания Римар: ГАЙЗИБАН НА ШПАРҐУ . . . . . . . . .300 дин. Микола Шанта: ШАНТОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .400 дин. Серафина Макаї: ЗЛАГОДА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин. Славица Шовш: БЕЗСОНИ ЛАНЦУЩОК . . . . . . . . . .300 дин. Мирон Жирош: ГОРНЇЦА БАЧВАНСКО-СРИМСКИХ РУСНАЦОХ (II том) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .400 дин. Звонимир Няради: КАПКА МИ РУЖА ДО ОКА . . . . .500 дин. Микола Шанта: ВСЕЛЕНСКА ЧЕРКОТКА . . . . . . . . . . 300 дин. Ася Папуґа: ГРИШКА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .200 дин. Владимир Бесерминї: СЛОВО БОЯНА ДВОКРАЯНА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 дин Агнета Бучко Папгаргаї: ОСЦЕ И ЧЕРЕШНЇ . . . . . . . . .300 дин. Ирина Гарди-Ковачевич: ГАЛОВ . . . . . . . . . . . . . . . .500 дин. Мирон Жирош: ГОРНЇЦА БАЧВАНСКОСРИМСКИХ РУСНАЦОХ (I том) . . . . . . . .500 дин. Юлиян Тамаш: ЦЕНТУРИОН – ДЗЕШЕЦ ЛЮБОВНИ ЗАПОВИДИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .700 дин. Ev}enij âkan: BA^VANSKI SAFARI . . . . . . . . .300 din. Vasilq Mudri: BUDZENW YRI . . . . . . . . . . . . . . . . .300 din. Mikola M. Cap: NA @RIDLOH DUHOVNOSCI . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .400 din. Lxbomir Medw{i: ÂSOKROK . . . . . . . . . . . . . . . . .400 din. Slavomir Oleyr: NA[ENW . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .500 din. Ana Tama{: ÔM ÔMKA NW MA UHA . . . . . . . .200 din. Samanta Rac Stoilqkovi~: ÂRNA RUSALKA . . .200 din. Sa{a Sabado{: POTARGANI ÊRVENI CVERNI . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .200 din. Melaniy Rimar: @VIRKI U AZBUKI . . . . . . . . . . .400 din. [tefan Gudak: ZAJDA ZA MIRNI SON . . . . . . . .400 din.

32 РУСКЕ СЛОВО

* дзе цо будзе *

НА СОБОТУ У ДЮРДЬОВЕ „ЛОВАРСКА ҐУЛАШИЯДА” „Ловарска ґулашияда” будзе отримана на соботу, 17. авґуста, на 15 годзин на Спортским полиґону у Дюрдьове. По пропозицийох орґанизатора, Ловарского здруженя „Дюрдьов” а екипом може мац пейцох членох, а каждей екипи будзе обезпечене три килограми меса з дзивини, слункобран, маїци и награди. Приявели ше уж коло 30 екипи. По словох орґанизаторох, будзе то єдна з успишнєйших „Ловарских ґулашиядох” потераз, чийо отримованє помогли Месна заєднїца Дюрдьов, Туристична орґанизация Општини Жабель и Предавальня „Персу”. ***

У РКЦ-У БУДЗЕ ДРУЖЕНЄ З КЕНОМ ШИРИЛОМ З АМЕРИКИ

У новосадским Руским културним центру (РКЦ) на штварток, 22. авґуста, будзе орґанизованє друженє зоз Кеном Ширилом зоз Зєдинєних Америцких Державох (ЗАД). Кен Ширила по мацери Либанєц, а по оцови Руснак. Под час роботи у америцкей автомобилскей фабрики „Ґенерал моторс” почал студирац русийски язик, а концом 80-их почал путовац по Европи дзе здобул велїх приятельох, а пренашол их и у Сербиї. На друженю зоз Кеном, на штварток, 22. авґуста, зоз початком на 21 годзин годно чуц и о тим як жию нашо Руснаци, алє и други Славянє у ЗАД. Уход шлєбодни, а домашнї поволую заинтересованих же би направели свою членску карту, або охабели донацию за РКЦ.

ПОСИЛАЙЦЕ НАМ СВОЙО РЕЦЕПТИ Як и прешлого року, „Руске слово”, як часц лєтней шеми, предлужи зоз рубрику „Хладок и горуци тепши”. Поволуєме вас шицких же бисце зоз читачами „Руского слова” подзелєли рецепти, дали поради коло вареня, як лєгчейше и швидше увариц полудзенок, упечиц колачи и справиц даяки интересантни єдла. Пишце нам на адресу – РУСКЕ СЛОВО (ЗА РУСМАК), Булевар ошлєбодзеня 81, Нови Сад 21000, лєбо на емаил rusmak.ruske@gmail.com. Можеме сотрудзовац и прейґ Вайберу 069 67 33 15. Пошлїце нам идеї и висликуйце свой стол, окреме кед є креативни, бо зоз тим, єдни другим даме дзеку и вариц, и аранжирац.

ишце зуймеу, цпих д у р т о с , р Ище раиз най нам з мгоно пахнє! нам фурт приє тепшох

16. АВҐУСТ 2019.

СПОРТ/ИНФОРМАТОР ПРЕД ПОЧАТКОМ ФОДБАЛСКОГО ПЕРШЕНСТВА

РУСИН У ДОБРЕЙ ФОРМИ ФК „Русин” – ФК „Будучносц” 4:0 (2:0)

Веселинович, Голик, Маркович, Бранкович, Дюканович, Будински, Катона, Давидович, док на замени були Виславски, Будински и Иличич. На нєдзелю, 18. авґуста, почнє перше коло у єшеньскей часци першенства, та на 17 годзин на домашнїм терену русиновци буду бавиц процив ФК „Борац 46ˮ зоз Обровцу. Ан. М.

Всоботу, 10. авґуста, на домашнїм терену ФК „Русинˮ одбавел приятельске змаганє з нагоди пририхтованя за єшеньску часц сезони 2019/2020. Процив ФК „Будучносцˮ зоз Ґложану, Русин победзел з резултатом 4:0 (2:0). Перши ґол бул автоґол, а шлїдуюци ґоли дали Дюканович, Давидович и Катона. У першей постави бавел Михайло Надь, Ланчужанин, Боян Надь,

ЕМБЕР

О 1. СЕПТ П Я И Л Ю . ОД 1

АКЦИЯ -30%

ЛЄТНЇ ПОПУСТ НА КНЇЖКИ „РУСКОГО СЛОВА”

АКЦИЯ тирва од 1. юлия по перши школски бренчок 1. септембра 2019. року. Кнїжки зоз попустом мож купиц у представительствох НВУ „Руске слово” у Новим Садзе (Булевар ошлєбодзеня 81/7) у Руским Керестуре у просторийох дописовательства М. Тита 66 (Дукарня, 2. поверх), при колпортерох, лєбо наручиц на тел: 021 6613 697 16. АВҐУСТ 2019.

РУСКЕ СЛОВО 33

СПОРТ АК „РУСИН” ОРҐАНИЗОВАЛ ЛЄТНИ СУПЕР КАМП НА ТАРИ

БОГАТИ ЗМИСТ СПОРТСКИХ АКТИВНОСЦОХ

Фото: Саня Тиркайла

тлетски клуб „Русин” за школярох основней школи з Руского Керестура по першираз орґанизовал одход на лєтни Супер камп. Камп отримани од 29. юлия по 4. авґуст, у населєню Митровец на гори Тари, а на нїм участвовали дзешецеро дзеци од 4. по 7. класу основней школи. На лєтним Супер кампу, дзеци мали нагоду седем днї препровадзиц у рижних спортских и едукативних активносцох, а тиж и упознац парнякох зоз цалей Сербиї. Камп бул обдумани так же би дзеци препровадзели седем днї у природи, же би ше дружели, алє и же би здобули нови знаня и схопносци, же би розвили свою креативносц, тимски и змагательни дух, а тиж и же би указали и вивежбали способносц знаходзеня у природи. Як визначела Саня Тиркайла, орґанизаторка одходу на Камп и предсидателька Атлетского клубу Русин, циль того проєкту же би освидомел важносц власного здравя и здравого способу живота, як и же би розвил физични способносци при дзецох. – На Кампу було дзешецеро дзеци зоз Керестура и єден хлапец зоз Бачинцох, алє зме вєдно зоз школярами зоз Приґревици оформели ґрупу од 23 школярох. Активносци було наисце вельо и були барз рижнородни. Пейц днї зме мали по шейсц роботнї дньово – три дополадня и три пополадню. На тих роботньох могло наисце вельо того научиц – були орґанизовани рижни танци, борительни схопносци, штрелянє зоз пиштоля, штрелянє зоз стрилу ткв. стриляшство, аеробик, потим такволани „zip-line” односно спущованє на сайли, воженє картинґу, тенис, раґби, а мали зме и рекреациї у природи дзе зме заходзели и вельо глїбше до горох. Наисце барз богати змисти. З даєднима активносцами ше велї дзеци першираз стретли як поведзме воженє картинґу, або капуеро – файта борительней схопносци у комбинациї зоз танцом. Дзеци були барз задовольни же активносци таки рижнородни, и аж можем повесц же их досц и вичерпали, понеже активносци були од 9 по 12 годзин, и познєйше пополадню од 15 по 18 годзин. Вечар зме мали диско, або

даяки маскенбал, або додзельованє наградох за рижни активносци. За найкрасшу маску, найлєпшу хореоґрафию... – бешедує Саня. Шицки тоти активносци були дзецом барз интересантни, и додатно их мотивовали же би ше ище вецей трудзели, алє и же би розвили тимски схопносци. – През тоти роботнї, дзеци ше мали нагоду вєдно змагац процив других екипох, понеже на тим Кампу було коло 500 дзеци, а нашо дзеци ше зоз своїма парняками зоз Приґревици до конца барз сприятелєли. Так на концу Кампа, зоз заєднїцкима моцами нашо хлапци освоєли 3. место зоз хлапцами зоз Приґревици, а дзивчата освоєли тиж 3. место у бависку „Вратара” („Помедзи два огнї”). Було и оценьованє хижох, та нашо дзивчата у павильону штири достали награду за найушореншу хижу. Дзеци на дарунок достали маїци, лабди за плажу, розпорядок за

школски годзини, теку и пенкало, а кажда ґрупа на концу достала и диплому у хторей роботнї, або у хторих активносцох ше визначела – гвари Тиркайлова и наглашує же з оглядом на тото же дзеци були задовольни, нарок вшелїяк планую ознова орґанзиовац одход, а наздаваю ше же будзе и векша ґрупа заинтересована за одход, бо тераз уж „ляд пребити”. Програма Супер камп витворени по проєкту хтори потримало Министерство просвити, Аґенциї за безпечносц транспорта и други институциї. ■ Ан. Медєши

34 РУСКЕ СЛОВО

16. АВҐУСТ 2019.

sport@ruskeslovo.com

ФК „СРИМЕЦ” З БЕРКАСОВА ПРЕД ПОЧАТКОМ ФОДБАЛСКЕЙ СЕЗОНИ

ДОСТАЛИ И ПОМОЦНЄНЯ Концом авґуста починаю змаганя у Медзиопштинскей фодбалскей лиґи Срим, хтора одтераз подзелєна на два часци заход и восток, а у ґрупи заход ше буду змагац и екипи зоз општини Шид. Од скорей у тей лиґи уж ше змагаю ОФК „Бикич”, и ФК „Обилич 1993” зоз Куковцох, а од новей сезони и ФК „Сримец” з Беркасова, хтори бул шампион Општинскей фодбалскей лиґи Шид. У тей лиґи ше змагаю ФК „Єднота” зоз Шиду и ФК „Ґраничар” зоз Адашевцох. Предсидатель Управи ФК „Сримец” Зоран Видович гвари же пририхтованя за нову сезону почали ище 10. юлия. – Зоз фодобалерами три раз тижньово роби тренер Раде Вукович, а мали зме и три нови помоцнєня. Два зоз Бикичу и єдно зоз Адашевцох. Тиж зме бавели и такволани контролни стретнуца. Победзели зме ОФК „Бикич” зоз 4 :1, ФК „Обилич 1993” зме победзели зоз 4 :2, а зоз фодбалерами зоз Сримским Лазох зоз Републики Горватскей зме бавели нєришено 1:1. Наздавам ше же до першенства екипа будзе добре пририхтана и же рушиме з добрима резултами такой на початку – гварел Зоран Видович. За нову сезону окрем бавячох ше пририхтує и терен. Терен ше ровна з ролю, а траву поряднє залїва. Терен муши достац лиценцу за бавенє стретнуцох, а тиж треба

уплациц и котизацию так же и пред тим як почнє першенство скорей як ше лабда закотуля, треба заплациц коло 100 000 динари. Видович нам гвари же Клуб од локалней самоуправи достава средства хтори достаточни за обовязне плаценє судийох и делеґатох. Без спонзорох би Клуб нє могол робиц, а з преходом до висшого ранґу змаганя и трошки буду векши. – У перших двох колох ше будземе змагац зоз екипами зоз нашей општини. Такой у першим колє зме домашнї Ґраничару з Адашевцох, а у другим одходзиме госцовац до Бикичу. Наздавам ше же добре почнєме и призначиме побиди – гварел нам Зоран Видович. Вл. Дї.

ЗАКОНЧЕНИ ТУРНИР У МАЛИМ ФОДБАЛУ „3 НА 3”

ПОБИДНЇЦКА ЕКИПА „БОКА ЮНИОРС” Турнир у малим фодбалу „3 на 3” хтори того року орґанизовани по першираз, закончени внєдзелю, 11. авґуста, у Старей школи у Руским Керестуре. На Турниру участвовали 12 екипи, шицки зоз Керестура, а змаганя тирвали два раз по 10 минути. Екипи були розпоредзени до двох ґрупох, ґрупи А и ґрупи Б, та ше у каждей ґрупи бавело по системи кажде з каждим. До штварцини финала вошли штири найлєпши екипи з ґрупи А и з ґрупи Б, а за найлєпших на Турниру преглашена екипа „Бока юниорс” у хторей бавели Иґор Чапко, Стефан Кочиш, Матей Саянкович и Филип Тома. Друге место припадло екипи „Замалек”, а треце завжала екипа под меном „Ветеранє”.

16. АВҐУСТ 2019.

Орґанизаторе того Турнира Янко Хома и Иван Чапко задовольни зоз одволованьом екипох, а тиж и зоз нащиву патрачох хторих окреме було вельо перши и остатнї днї змаганя. – Задовольни зме як прешол тогорочни Турнир, а окреме нам мило же ше нам тот Турнир удало сами зоз своїма моцами „виґурац” до конца. Спорстке дружтво „Русин” нам помогнул так же нам дал свойо просториї на хаснованє як и озвученє, алє даяку конкретну финансийну помоц зме нє мали. Турнир першираз орґанизовани, та зме нє обчековали вельо, алє число нащивительох було досц добре, окреме перших и остатнїх дньох Турнира, та рахуєме же будзе нагоди орґанизовац дацо таке и нарок – гварел Янко Хома и додал же циль того Турнира у першим шоре же би ше млади людзе зишли и през спорт и рекреацию квалитетно потрошели час у лєтним периодзе. Трецепласована екипа достала награду од 30 евра, за друге освоєне место награда була 50 евра, а за побиднїкох Турниру обезпечени побиднїцки погар, як и пенєжна награда од 100 евра и ґайба пива. Ан. М.

РУСКЕ СЛОВО 35

СПОРТ ПРЕД ПОЧАТКОМ ФОДБАЛСКОГО ПЕРШЕНСТВА

ПРОЦИВНЇКИ ПОЗНАТИ – НАЗДАВАНЯ ПОДОБНИ Тей нєдзелї почина фодбалске першенство за Подручни фодбалски лиґи зона Суботица и Зомбор. Искра на нєдзелю, на своїм терену будзе бавиц дерби стретнуце зоз екипу ФК „Сутєска” зоз Бачкого Доброго Поля, а Русин на Ярашу бави процив екипи ФК „Борац 46” зоз Обровца. Дюрдьовска Бачка першенствени змаганя почнє о тидзень, а будзе бавиц зоз новосадским Индексом у Новим Садзе

оз посцигнутим успихом наших фодбалских екипох у прешлей сезони, прешлим першенстве, можеме буц часточнє задовольни. Бачка и Русин затримали потерашнї позициї на таблїчкох, а то ше може повесц и за Искру. З тим же ище вше велї навияче, а окреме члени управи клуба, баную за препущенима и нє зисценима жаданями и намаганями. То ше окреме одноши на Искру, бо уж другу сезону, за шором, од историйного успиху ю дзелєл лєм єден крочай. За дзепоєдних то реалносц, а за других (нє)успих ше приписує „замаганю”, нє на терену, алє за желєним столом. Односно, же Искра остала без пласману до висшого ранґу змаганя пре одлуки хтори принєсли чолни людзе лиґи на схадзки. Так є – як є. Таке законченє треба прилапиц як реалносц и рушиц далєй – ґу витвореню лєпшого успиху. ИСКРА – ТРЕЦИ РАЗ После пририхтуюцого периода, а на основи резултатох котри Искра зазначела на тих змаганьох, здобуло ше упечаток же тренер и екипа муша ище вельо койчого виправиц и злєпшац. Насампредз би требало дефиновац улогу и место каждого бавяча, бо императив з прешлей сезони ище вше вельки мотив и бавячом и управи. После тей сезони екипу напущели стандардни першотимци (Ґаґович, Дурутович и Иван). На их места пришли даскельо нови бавяче, хтори ище вше нєсиґурни чи останю у коцурским тиму, чи нє, та мож заключиц же нова сезона за Искру будзе напарта. Но, после успишно законченого прешлого першенства, руководство и бавяче оптимистично чекаю початок змагательней сезони 2019/20. Два змаганя Искра страцела од ФК „Славия” зоз Пиньвиц котра ше того року барз помоцнєла и єден є од главних кандидатох у борби за перше место у Подручней лиґи Зомбор. Страцела и од ФК „Србобран”, котри прешлей сезони бавел у Сербскей лиґи, алє пре финансийни проблеми виступел зоз того ранґу змаганя. Искра тиж так страцела и од Пролетера зоз Равного села, алє на тим змаганю одбавела добре и резултат нє приказал правдиви стан на терену. Успих на турниру, котри у рамикох СБ „Яша Баков”, отримани у Дюрдьове, на котрим Искра завжала перше место дава надю. Праве там ше указало же на даскелїх бавячох мож озбильнєйше раховац у предстояцим пер-

36 РУСКЕ СЛОВО

РОЗПОРЯДОК СТРЕТНУЦОХ ФК „ИСКРА” 1. Коло 18. 08. ФК „Искра” – ФК „Сутєска” (Б. Д. Польо) 2. Коло 25. 08. ФК „Пролетер” (Нєґошево) – ФК „Искра” 3. Коло 01. 09. ФК „Искра” – ФК „Обилич” (Н. Кнежевац) 4. Коло 07. 09. ФК „Нєґош” (Ловченац) – ФК „Искра” 5. Коло 15. 09. ФК „Искра” – ФК „Пролетер” (Р. Село) 6. Коло 22. 09. ФК „Дюрдїн” (Дюрдїн) – ФК „Искра” 7. Коло 29. 09. ФК „Искра” – ФК „Србобран” (Србобран) 8. Коло 06. 10. ФК „обилич” – ФК „Искра” 9. Коло 13. 10. ФК „Искра” – ФК „Сента” (Сента) 10. Коло 19. 10. ФК „Раднички” (Баймок) – ФК „Искра” 11. Коло 27. 10. ФК „Искра” – ФК „Слоґа” (Остоїчево) 12. Коло 02. 11. ФК „Панония ИМТ” (Панония) – ФК „Искра” 13. Коло 10. 11. ФК „Искра” – ФК „Препород” (Н. Жедник) 14. Коло 17. 11. ФК „Искра” – ФК „Напредак” (Надаль) 15. Коло 24. 11. ФК „Ядран” (Фекетич) – ФК „Искра” 16. Коло ФК „Сутєска” (Б. Д. Польо) – ФК „Искра” 17. Коло ФК „Искра” – ФК „Пролетер” (Нєґошево) 18. Коло ФК „Обилич” (Н. Кнежевац) – ФК „Искра” 19. Коло ФК „Искра” – ФК „Нєґош” (Ловченац) 20. Коло ФК „Пролетер” (Р. Село) – ФК „Искра”

шенстве. Гоч замаганє почнє з дозу велькей нєизвесносци очекує ше же нови тренер екипи, Александар Петрович, найдзе „рецепт” за лєпши успих. НОВА СЕЗОНА И НОВИ БАВЯЧЕ И ТРЕНЕР Концом юлия ФК „Русин” почал пририхтованя. З посцигнутим резултатом и бависком екипа указала же є 16. АВҐУСТ 2019.

sport@ruskeslovo.com

порихтана за нову сезону. Победзели на двох змаганьох з резултатом хтори шицким навиячом улїва оптимизем. Екипа ше добре указала и на Турнире у рамикох Спортских бавискох „Яша Баков”. Завжали друге место, гоч мож повесц же су по квалитету бависка исти як и Искра хтора завжала перше место. На концу, то указал и резултат на финалним змаганю на турнире хтори бул нєришени. Искра освоєла трофей на пенали. То може буц задоволююци податок пред початком новей фодбалскей сезони, а вшелїяк и податок хтори дава надїю же Русин може претендовац на висши, лидерски, позициї на таблїчки. ФК „Русин” нову сезону почнє зоз новима баячами хтори змоцня екипу, а то Деян Давидович зоз Кули хтори бавел у новосадским ФК „Червена гвизда”, а Владан Вуйович, тиж зоз Кули, хтори бавел у Червинки. Обидвоме ше добре указали на турнире у Дюрдьове – Деян у екипи Русина бул ґолґетер. Стандардни першотимци, млади Русиново бавяче, Стефан Кочиш и Матей Саянкович у предстояцей сезони буду бавиц у юниорским составе ФК „ТСЦ” зоз Бачкей Тополї. Того року Русинова лиґа вельо моцнєйша. Шейсц екипи вошли до лиґи – ФК „Кордун” зоз Кляїчева, ФК „Буковец” зоз Бачкей Паланки, ФК „Маґлич” зоз Бачкого Маґличу, ФК „БСК” зоз Бачкого Брестовцу, ФК „Полет” зоз Каравукова и ФК „Будучносц” зоз Младенова. Зоз лиґи випадли екипи Полет зоз Сивцу, ФК „Кула”, ФК „Оджак” и ФК „Липар”. Лиґу висше пошли ФК „Стари ґрад” як перши у лиґи и прейґ баражу ФК „Крила країни” обидва екипи зоз Бачкей Паланки. Екипа достала и нового тренера. Место потерашнього Ранка Делича, нови тренер екипи Ивица Панчич зоз Каравукова. Так повесц, шицки условия за добри

РОЗПОРЯДОК СТРЕТНУЦОХ ФК „РУСИН” 1. Коло 17. 08. ФК „Русин” – ФК „Борац 46” (Обровац) 2. Коло 24. 08. ФК „Будучносц” (Параґе) – ФК „Русин” 3. Коло 31. 08. ФК „Русин”– ФК „Полет” (Каравуково) 4. Коло 07. 09. ФК „Херцеґовац”( Ґайдобра) – ФК „Русин” 5. Коло 14. 09. ФК „Русин” – ФК „Войводина” (Товаришево) 6. Коло 21. 09. ФК „БСК” – ФК „Русин” 7. Коло 28. 09. ФК „Русин” – ФК „Славия” (Пиньвиц) 8. Коло 05. 10. ФК „Раднички” – ФК „Русин” 9. Коло 12. 10. ФК „Русин” – ФК „Обровац” (Обровац) 10. Коло 19. 10. ФК „Кордун” (Кляїчево) – ФК „Русин” 11. Коло 26. 10. ФК „Русин” – ФК „Будучносц” (Младеново) 12. Коло 02. 11. ФК „Русин” – ФК „Маґлич” (Б. Маґлич) 13. Коло 09. 11. ФК „ЖАК” (Зомбор) – ФК „Русин” 14. Коло 16. 11. ФК „Русин” – ФК „Тврдява” (Бач) 15. Коло 23. 11. ФК „Кулпин” (Кулпин) – ФК „Русин” 16. Коло ФК „Борац 46” (Обровац) – ФК „Русин” 17. Коло ФК „Русин” – ФК „Будучносц” (Параґе) 18. Коло ФК „Полет” (Каравуково) – ФК „Русин” 19. Коло ФК „Русин” – ФК „Херцеґовац” (Ґайдобра) 20. Коло ФК „Войводина” (Товаришево) – ФК „Русин”

16. АВҐУСТ 2019.

РОЗПОРЯДОК СТРЕТНУЦОХ ФК „БАЧКА 1923” 1. Коло 24. 08. ФК „Индекс” (Н. Сад) – ФК „Бачка 1923” 2. Коло 28. 08 ФК „Бачка 1923”– ФК „Петроварадин” (Петроварадин) 3. Коло 31. 08. ФК „Єдинство” (Руменка) – ФК „Бачка 1923” 4. Коло 07. 09. ФК „Бачка 1923” – ФК „ТСК” (Темерин) 5. Коло 11. 09. ОФК „Футоґ” (Футоґ) – ФК „Бачка 1923” 6. Коло 14. 09. ФК „Бачка 1923” – ФК „Фрушкоґорац” (С. Каменїца) 7. Коло 21. 09. РФК „Нови Сад 1921” – ФК „Бачка 1923” 8. Коло 25. 09. ФК „Бачка 1923” – ФК „Хайдук” (Чуроч) 9. Коло 28. 09. ФК „Славия” (Н. Сад) – ФК „Бачка 1923” 10. Коло 05. 10. ФК „Бачка 1923” – ФК „Шайкаш 1908” (Шайкаш) 11. Коло 12. 10. ФК „Фрушкогорски партизан” (Буковац) – ФК „Бачка 1923” 12. Коло 19. 10. ФК „Бачка 1923” – ФК „ЖСК” (Жабель) 13. Коло 26. 10. ФК „Ветерник” – ФК „Бачка 1923” 14. Коло 02. 11. ФК „Бачка 1923” – ФК „Татра” (Кисач) 15. Коло 09. 11. ФК „Бачка” (Беґеч) – ФК „Бачка 1923” 16. Коло 16. 11. ФК „Омладинац” (Степановичево) – ФК „Бачка 1923” 17. Коло 23. 11. ФК „Бачка 1923” – ОФК „Сириґ” (Сириґ) 18. Коло ФК „Бачка 1923” – ФК „Индекс” (Н. Сад) 19. Коло ФК „Петроварадин” – ФК „Бачка 1923” 20. Коло ФК „Бачка 1923” – ФК „Єдинство” (Руменка)

успих ту, а таки очекую и Управа клуба, а насампредз навияче. ПОЗНАТИ ПРОБЛЕМИ БАЧКЕЙ Фодбалере ФК „Бачка 1923” першенствене змаганє почню тидзень познєйше як Искра и Русин. Односно, перше стретнуце Бачка одбави зоз новосадским Индексом 24. авґуста. Значи, ище вше єст часу виправиц и злєпшац форму за прердстояци борби у першенстве. Пред початком тренер ФК „Бачка 1923” Раденко Шарович у вельких бриґох. Екипа ше пририхтовала на своїм терену, а слово о кондицийних и базичних тренинґох. Одбавели єдно пририхтуюце стретнуце зоз екипу зоз ФК „Фрушкоґорац” зоз Сримскей Каменїци и страцели зоз резултатом 2:1. Стретнуца на Турниру тиж значни кед слово о пририхтованьох, алє по резултатох нє були удатни, бо Бачка освоєла штварте место. Нє победзела анї єдно стретнуце. Гоч то контролни стретнуца, кед ше випитує бавячох и стратеґию, очиглядне же Бачки у тей сезони нє будзе лєгко. Насампредз прето же и далєй екипу трапя проблеми з бавячами. Нєпорядно приходза на тренинґи, а окрем того з Клуба пошли даскельо бавяче, стандардни першотимци. Екипа ма проблем и зоз ґолманом, бо аж троме чуваре ґола, пошли з Клуба. Затераз у екипи углавним млади бавяче, хтори вшелїяк маю потенциял, лєм им хиби дакус вецей искуства. Но, тренер Раденко Шарович, гоч предстояца сезона будзе чежка, заш лєм оптимистично дочекує перше стретнуце и наздава ше же екипа посцигнє голєм таки успих яки бул зазначени у прешлей.■ А. Паланчанин

РУСКЕ СЛОВО 37

ИНТЕРМЕЦО

ХЛАДОК И ГОРУЦИ ТЕПШИ (од Амалиї Киш)

Киндер торта

Намасциц векшу тепшу зоз марґарином и посипац зоз 100 ґрами орехами, котри пред тим пошекаце. Витрепац зоз миксером 10 бильчки и додац 9 ложки цукру, а вец зменшац швидкосц миксера и додац 2 жовч ки, 2 лож ки олєю, 3 лож ки му ки, 2 ложки презли и 100 ґрами зомлєти орехи и помали мишац. Печиц на 180 ступнї, док ше рубци од тепши нє оддвоя. Фил – Литра млєка най превре. Окреме у миски вимиксовац 8 жовчки, 200 ґрами цукру, 5 ложки ґустину, 1 ванелийов пудинґ и помал ки зє ди нїц зоз превареним млєком и на цихим огню нєпреривно мишац док ше нє увари. Фил охладзиц. До охладзеного филу положиц пол марґарину и подзелїц го на 2 часци. До єдней часци положиц 100 ґрами „чо коле ви” (чо кола да у праху). Так будзеце мац и жовти и чоколадови фил. Поскладац так – на дно

38 РУСКЕ СЛОВО

положиц упечене цесто и премасциц го зоз еврокремом, вец према сциц зоз жовтим филом, на тото поскладац плазма кекси (намачани до млєка), а вец плазма кекси премасциц зоз чо кола до вим (чарним) филом. На концу витрепац 5 шлаґи и премасциц цалу торту.

16. АВҐУСТ 2019.

rusmak.ruske@gmail.com ХЛАДОК И ГОРУЦИ ТЕПШИ

преверени

(од Aндєлки Гарди)

Ролат зоз сиром

Поради обисцу

Жовти шпляхи на шматох од длугого станя перше вирайбце зоз обичним пращком, а вец у благей розпущенїни варикини, або гидроґену за власи. ***

Потребне: ■ 1 пакованє купчого цеста за рейтеши ■ пол кили сира ■ 3 вайца ■ 1 погар йоґурта ■ дакус млєка ■ соль ■ олєй ■ марґарин

Витрепац вайца, додац сир, йоґурт, млєко и соль. Каждe цесто премасциц зоз тим филом и шоровац єдно на друге. Закруциц до ролату и положиц єдну годзину до змаржляку. Потим виняц и порезац ролат и положиц до тепши на папер за печенє. До каждого круга положиц дакус марґарину. Премасциц зоз остатком филу и печиц на 200 ступнї 30 минути.

Шпляхи од зною под пазуху знєєце кед шмату охабице най одстої у жимней води до хторей сце усипали дас 2-3 ложки содабикарбони на место дзе шплях, а можеце додац и дакус пращку. Най одстої дас 2-3 годзини. Други способ одклоньованя шпляхох од зною то кед зоз рендочку намочену до амонияку або води и есенцу чухаце место хторе брудне. Потим шмату охабце даґдзе вонка же би ше вилуфтирала од амонияку и есенцу. Домашнє мидло тиж барз добре! *** Кед вам док пейґлаце шмату даєдно место пожовкнє од пейґли шплях одклонїце так же фалаток чистого платна замачайце до розпущенїни води и бораксу (у шольки води розмуци ше єдну ложичку бораксу). Пожовкнути места вичухайце вецей раз, виплокайце у чистей води, осушце и ище раз препеґлайце. *** Стари шпляхи од кафи намочце до мидлїни зоз ґлицеринского миделка, охабце най преноцує, а вец добре виплокайце у сланей води. На концу можеце похасновац и етил-алкогол, комовицу, або гидроґен за власи, алє будзце барз осторожни. *** Кед сцеце одклонїц стари шпляхи од креви, вец вам треба 3-процентна розпущенїна гидроґену за власи. Мушице буц барз осторожни кед тоту розпущенїну кладзеце на офарбени и цифровани материяли. ***

Поволуєме вас на сотруднїцтво за рубрики Горуци тепши” и Поради обисцу” ” ” и на rusmak.ruske@gmail.com, лєбо посилац на вайбер на число 069 67 33 15. Напишце, висликуйце, пошлїце и порадзце и нас самих!

16. АВҐУСТ 2019.

За масни шпляхи и од олєю найефикаснєйши бензин за чисценє и тетрахлор-углєнїк. Кед шпляхи сцеце зняц зоз бензином мушице мерковац же би ше шплях нє розлял на векшу поверхносц и нє охабел цму ниянсу на материялу. Прето до погарика зоз бензином розпущце ложичку кухньовей солї, и з тим почухайце шпляху, а вец добре вичухайце.

РУСКЕ СЛОВО

ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ГЛАСНЇК ПО РУСКИ РОК LXXV ЧИСЛО 33 (3850) НОВИ САД, 16. АВҐУСТ 2019.

■ OТРИМАНИ „ВОДИЦОВ КАМП”

Фото: Саня Тиркайла

ЦЕНА 30 ДИНАРИ

Фотоґрафия: 0098P

Фотоґрафия: 0053N

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

■ АТЛЕТИЧАРЕ „РУСИНА” НА ТАРИ