RUSKE SLOVO 32

ТИЖ НЬОВНЇК ПО РУСКИ РОК ЬХХУІІІ ЧИСЛО 32 (4005) НОВИ САД, 12. АВҐУСТ 2022.

О Т І ) ууут. гизкезіоуо. сот

Р УС Н А Ц И И Ш ВЕТ: ВАЛЕНТИНА БАРНА У ИТАЛИЇ У

ЦЕНА 40 ДИНАРИ

СПОРТСКИ БАВИСКА ЯША БАКОВ” У ДЮРДЬОВЕ

ИНТЕРМЕЦО

ИКОНОСТАСИ У НАШИХ ЦЕРКВОХ

ЦЕРКВА СВЯТОГО АПОСТОЛА И ЄВАНГЕЛИСТИ ЛУКИ У БАЧИНЦОХ рекокатолїцка парохия у Бачинцох снована давного 1850. року, а церква нє була збудована зоз твардого материялу. За потреби вирних за богослуженя нова церква Святого апостола и євангелисти Луки у Бачинцох збудова­ на зоз твардого материялу 1905. року и пошвецена є 1906. року. У церкви ше находзи, по думаню дзепоєдних, и єден з найкрасших иконостасох у наших грекокатолїцких церквох. Красни и били дуборез, а тиж красни и икони хтори у канонским розпорядку.

Г

През роки настала потреба и обновиц иконостас и вон обновени 1988. року, з нагоди тисяч рочнїци од кресценя Руснацох, а под час пароха о. Михайла Гардия. Вирни Бачинчанє окрем красней церкви маю и красни иконо­ стас, хтори прикрашує церкву и зоз хторим ше цеша. Вл. Дїтко

2 РУСКЕ СЛОВО

12. АВҐУСТ 2022.

УВОДНЇК

ЗМИСТ

РУСКЕ о ш п гд

■ Тижньовнїк 4. Коцурска сала будзе реновирана

■ Нашо места 9. Субвенциї гражданом за котли на ґаз

■ Економия 12-13. Продукция и одкуп корнишонох у Руским Керестуре

■ Руске словечко 16-17. Нашо гвиздочки: Серґей Дюранїн зоз Сримскей Каменїци

■ Култура и просвита 20-21. У Руским Керестуре и Червинки дзеци на лїстини чеканя

■ Руснаци и швет 22-23. Валентина Барна у Италиї

■ Мозаїк 24-25. Медзинародни дзень младих

■ Людзе, роки, живот 26-27. Наша госцинска: Ґлория Тан Юн з Арґентини

■ Духовни живот 28. Грекокатолїцка Служба Божа на Текийох

■ Информатор 30-33. Мали оглашки и Іп тетогіат

■ Спорт 34-35. Нови спокуси за наших фодбалерох

■ Интермецо 38-39. Хладок и горуци тепши

Насловни бок: 31. Спортски бависка „Яша Баков” у Дюрдьове Авторка фотоґрафиї: Вероника Вуячич

Пише: Иван САБАДОШ, заменїк главней и одвичательней редакторки

ПОПИС И УПИС Гоч ше наявйовало ж е виберанки за нови зволаня националних совитох м енш инских заеднїцох у Републики С ер­ б и , пре наступни П опис ж ительства, буду пролонґовани за ш лїдую цу яр, недавно зме дозн ал и ж е обидва тоти вельки подняца заш л єм буду отрим ани на єш ень, прак­ тично нараз. П опис ма буц окончени у октобру, а виберан­ ки м уш а буц зак ончени найпознейш е по 15. новембер. Я к и звичайн о, то и добр е, и не. П редносц тото ж е у таким згуснутим календаре подїйох од сущ ного националного значеня за отрим ане и будучносц наш ей заєднїци мож обчековац високи ступень синерґиї, дзе попис и вибе­ ранки не буду два ф еном ени еден коло другого, але у взаем ней, наздавам е ш е стим улую цей вязи. П о розум ней л оґики мож предпоставиц ж е припаднїки наш ей заеднїци хтори ш е на попису вияш ня як Руснаци, док су ищ е „у тем и ” можебуц укаж у и векш е интересоване за участвоване на виберанкох, чи як кандидати, чи як гласаче, чи у обидвох св ой ств ох. В ец ей п он ук н ути оп ц и ї и векш а виходносц вш е лепш и за плурализем . П роблем атичне тото ж е векш ина наш их лю дзох хтора не каж додньово у „руснац тве” годна остац пом илена и пом иш ац тоти два розличн и, а твардо повязани процеси. О крем е тоти найм ладш и, хтори през остатні' ш тири роки ступели до полнолїтства и тераз перш ираз буду мац пра­ во гласац. Зам иш ательство у тим ж е ш е нови гласаче пер­ ше буду муш иц упи сац до О крем ного виберацкого списку. Уж мож задум ац яки то принеш е ди лем и ти па „Уж ме поп исали , цо ш е мам ищ е раз уп и сов ац ” и подобне. П рето, ш ицки актере наш ого явного ж ивота м уш а вихасновац каж ду м инутку огранїченого часу хтори пред нами ж е би каж дом у хто сце слухац, а окрем е том у кого национални ствари, нїби, „не ин тересую ”, розтолковали прецо то важ не и заеднїци, и каж дом у ей членови, и ж е зме як ридко кеди пред ситуацию ж е общ и и особни интереси иден тич ни.

РУСКЕ СЛОВО

* „РУСКЕ СЛОВО” - гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ „Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ „Руске слово”, Футожска 2/ІІІ, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторе/ки - Иван Сабадош, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох - Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Ф ейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки - Мария Афич, Влада Дїтко, Андреа Медеши, Оля Русковски * лекторка - Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка - Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки - М ария Гудак, Таня Салонтаї * Телефон: 021/6613-697 * П редплата за цали рок: у жеми 2 000 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Вапса Іпїеза а.гї. Веодгагї 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня „ М а х іт а дгаГ’ Петроварадин * Е-таі1: гегїаксі|а@ги$ке$1оуо.сот * ^ еЬ «Не: тегете.ги$ке$1оуо.сот * I88N 0350-4603 * СОВІ88 8К-ГО 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Д иректор др Б О РИ С ВА РҐА *** Главна и одвичательна редакторка ОЛЕНА ПЛАНЧАК-САКАЧ

12. АВҐУСТ 2022.

Новини „Руске слово” одликовани зоз Орденом братства и єдинства зоз стриберним венцом 1970. року.

РУСКЕ СЛОВО 3

ТИЖНЬОВНЇК ПРИРИХТОВАНЯ ЗА 16. НАЦИОНАЛНЕ ШВЕТО РУСНАЦОХ

КОЦУРСКА САЛА БУДЗЕ РЕНОВИРАНА Прешлого тижня отримана схадзка представительох нашого Националного совиту, Заводу за културу войводянских Руснацох и КУД „Жатва” зоз Коцура зоз предсидательом општини Вербас. Тема розгварки була преслава централней манифестациї наиходзацого Националного швета Руснацох, а хторе би по утвердзеним розпорядку требало буц отримане у Коцуре. Схадзка була успишна и винайдзени ришеня за проблем постояцей сали у Коцуре, хтору би по тот дзень требало оправиц. Роботи реновираня сали почню тих дньох а схадзки з тей нагоди присуствовали предсидатель Вивершного одбору Националного совиту Русна­ цох Желько Ковач, директор Заводу за културу войводянских Руснацох Сашо Сабадош и Мелания М али, предсидателька КУД „Ж атва” зоз Коцура. Домашні на тей схадзки бул предсидатель Скупштини општини Вербас Предраґ Роєвич. Сала у хторей би централна манифестация требала буц отримана, по тот дзень би мала мац адекватни випатрунок и функцию.

- У розгварки з нашу делеґацию предсидатель Општи­ ни Вербас, пан Предраґ Роєвич нам ґарантовал же у другей половки авґуста почню будовательни роботи на санациї обєкту Дома култури у Коцуре, хтори уж напредок одредзени за место централней преслави Национал­ ного швета Руснацох идуцого року. Роботи на санациї того обєкта би мали буц закончени за трицец роботни дні, а средства за нїх ище вяри опредзелєла Покраїнска влада. Прето ше можеме наздавац же наша преслава будзе реализована так як плановане - гварел директор Заво­ ду за културу войводянских Руснацох Сашо Сабадош. Найвекши проблем на будинку коцурского Дома кулз тури, закрице. Уж длугши час обачене же закрице попущело и на вецей местох премака. Тиж так, би тербало ушориц зоблєкальнї и обилїц.

- Схадзка хтора була отримана у предсидателя општини Вербас Предраґа Роєвича, можем повесц, була успишна. Порадзели зме ше коло преслави нашого Национал­ ного швета, цо будзе на початку идуцого року. Тото о чим нам тиж було важне побешедовац то реновиранє сали Дома култури у Коцуре. Насампредз зме сцели дознац же

Н

4 РУСКЕ СЛОВО

чи ше закрице на будинку, хторе у подлим стану, годно закончиц по януар. Предсидатель општини нас поинформовал же би роботи на закрицу требали почац о два тижнї и же буду закончени за мешац. Кед би ше то нє поробело на час, централну манифестацию преслави нашого швета бизме мушели преселїц до другого места. Достали зме и ґаранцию од предсидателя општини, пана Роєвича, же општина потрима и шицки други провадзаци сеґменти манифестациї. Схадзка прешла у приємней атмосфери и добрей комуникациї. Но, мушим припознац, вше зме ше розумели зоз нашу локалну самоуправу и лєгко зме ришовали шицки пробле­ ми и кед слово о КУД „Жатва”. Присутни су и на шиц ких наших мани фе ста цийох. Пер ши и найвек ши крочай у орґанизациї нашого швета направени. У септембру уж буду схадзки Орґанизацийого одбору за преславу швета и наздаваме ше же го преславиме так як и задумане - гварела Мелания Мали, предсидателька КУД „Жатва” зоз Коцура. Як на концу надпомла, окрем закрица, будзе требац дакус ушориц и цали обєкт. Пробує ше найсц особи хтори можу помогнуц же би ше обилєло просториї зоблєкальнї и пооправяц дзепоєдни други дробнїци, а и цалу салу привесц до оптималней форми и функциї.^ А. Паланчанин 12. АВҐУСТ 2022.

ІІ2піоупіік@ ги5кезІоуо.сот

У КУЛИ

ОТВОРЕНИ НОВИ СПОМИН-ПАРК У центру Кули, 5. авґуста, шветочно отворени нови Спомин-парк як здогадованє на жительох општини котри настрадали у воєних зраженьох дзеведзешатих рокох прешлого вику на просторох бувшей Югославиї. Медзи трицец трома менами и штирме Руснаци Звонко Гарди и Славко Афич з Кули и Ромко Олеяр и Дюра Джуджар з Руского Керестура. Шветочносц, полна зоз потреснима емоциями присутних, почала з пригоднима стихами локалних поетох, и державну гимну, а потим памятнїк на котрим и троязични плочи, пошвецели представителє трох християнских деноминацийох - о. Пера Анджич спред Сербскей православней церкви, о. Югас Джердж спред Римокатолїцкей и о. Дамян Кича ЧСВВ спред Грекокатолїцкей церкви.

Квеце на памятнїк положели - у мено влади Републики Сербиї державни секретар у Министерстве за роботу, занятосц и борецки питаня Миодраґ Капор, потим представителє локалней самоуправи предсидателє Општини и Скупштини, тиж и фамелиї погинутих, як и пред ста ви телє борец ких здруженьох, месних заєднїцох, националних совитох и институцийох. У мено рускей заєднїци чесц погинутим дали - предси­ датель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач, предсидатель М есного Здруженя борцох з Руского Керестура Дюра Папуґа и секретар Месней заєднїци Михайло Пашо. Потим чесц погинутим дата и з минуту цихосци. Предсидатель Општини Дамян Милянич висловел задовольство зоз шицким цо поробене, як и зоз саму тоту подїю, та наглашел добре сотруднїцтво локалней самоуправи зоз борецкима здруженями. Пригодну бешеду потим отримал и державни секретар Капор, котри визначел же ше держава Сербия стара, як о борцох котри прежили войну и їх фамелийох, так и о фамелийох тих цо погинули. Капор тиж наглашел же пришол з тей нагоди и потвердзиц же держава пременєла одношенє ґу нїм, а спомнул и принєшени закони з тей обласци. Тиж похвалєл Спомин-памятнїк и заєднїцки активносци шицких актерох котри го реализовали. Вибудов Спомин-парку у центру Кули на крижаню улїцох Маршала Тита и Стевана Сремца иницирало Здруженє воєних инвалидох општини Кула, а инициятиву витворела локална самоуправа. М. Афич 12. АВҐУСТ 2022.

________________ СТАНОВИСКА

^

Пише: Александра ДЕЯНОВИЧ, новинарка

РОЗГЛЯДНЇЦА Мили нашо у Сербиї, пишем вам дзешка коло пол ноци, прекрасна швижа морска ноц, витор нєшка ношел габи аж понад шейталїще и запирсковал боси ноги у папучох. И далєй ми соль на талпох... Истра прекрасна, дружелюбива. Мойого Рашу нєшка застановело дзивче з Нємецкей, та ше виприповедали (нє знам о чим и як), а упознал и хлапца хтори ше вола Фран, чия баба барз була заинтересована же яки то русински язик, з хторим сом на вибер бешедовала з оцом и мацеру, та зме ше здружели. Но, насампредз, Истра чиста. Вода у морю на найвисшим уровню квалитета (поряднє патрим звити). Ш меца коло побрежя и у городзе нєт, або барз мало, голєм так ту, у Поречу. Ту дзе ше Рашо и я купаме єст цали лєс соснох з вельким хладком и бавилїщом такой коло побе режя, а понеже вон ище нє ма три роки, чувам го од слунка, та ше купац идземе зоз „полну опрему”, од єдзеня до бавискох. Ту таке дацо цалком нормалне. Нємци и Австриянци (хтори вєдно витворели скоро милион ноцованя од початку рока) на побрежє найчастейше приходза зоз кочиком на хторим ше находза и лєжальки, шатор за дзеци, слункобран, алє и єдзенє, напой, шматки, бависка... Дакеди випатра ґротескно кед зоз готелу з пейц гвиздочками виходза яґод кед би отамаль були вигнати и праве ту цалком траци смисел цала тота приповедка о „парадичовим туризме” хтори дараз значи и же на плажу идзеш з торбами. Ту нїкому нє бриґа цо ношиш и прецо, лєм най охабиш чисте за собу и тиж так нїхто нє дума же ши „кул” кед на плажи заплациш и за ручнїк и масажу. Наисце, нїхто нє патри на другого. А цени як и у Турскей або на островох Греческей, дзе одходзи велька часц туристох зоз Сербиї. Но, можебуц то нє досц толкованє прецо я зоз Сербиї лєтуєм у Истри? Ту приповедка ма иншаки контекст... Мой супруг ту други раз роби як сезонєц. З Вербасу пошли зоз нїм ище двойо млади (єден збера за покладанє вожацкого, а друга студентка медицини, та єй потребне за школованє). Ґу тому, познам ище голєм дзешец особи зоз Сербиї хтори робя у Истри, алє сиґурно их єст вецей як сто. Но, за нас троїх, тота ситуация найлєпше цо зме могли вивесц. Я сама з малим дзецком (з помоцу бабох и дїда), виґурам два, три мешаци. Вец зме вєдно на морю два, три тижнї (дзе нє плациме змесценє, бо зме у ньго), потим витримаме ище мешац, два и знова зме вєдно. И одведли зме дзецко на два, три тижнї на морйо и заменєли облаки и дзвери хтори маю вецей як 35 роки за цо бизме нє мали динари у „нормалних обставинох” . Но, та прето я зоз Сербиї на морю у Поречу. Вельо поздрави зоз Истри! Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражуюушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5

ТИЖНЬОВНЇК ВЕЛИМИР ПАПЛАЦКО ЛАУРЕАТ НАГРАДИ „ОД НАШИХ ПРЕДКОХ”

ЗАЧУВАНИ ВЯЗИ ЗОЗ ГО РН ЇЦ У Велимир Паплацко зоз Нового Саду, длугорочни новинар Редакциї на руским язику Радио-телевизиї Войводини и подпредсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї, з нагоди ювилейней 40. „Лемковскей ватри” достал награду „Од наших предкох”. Була то нагода за нашо стретнуце и приємну розгварку ще кед бул школяр Основней школи, нашому собешеднїкови ше першираз явели идеї о отримованю вязох зоз Русинами хтори жили у других державох. Давного 1968. року, кед совєтски моци окупирали Чехословацку, источашнє у Руским Керестуре, як госци на Ф естивалу ,Дервена ружа”, наступел Ансамбл ПУНА зоз Чехословацкей.

И

Теди ми праве прешло осемнац роки. Направел сом пасош, шеднул на гайзибан и пошол до Прешова. Нє було то анї кус лєгко. Требало два раз прешедац, у Пешти и у Кошицох. Кед сом сцигнул до Прешова, пан Юрий ме причекал и вєдно зме пошли до Свиднїку. Два днї после Фестивалу у Свиднїку зме пошли на дипломски кон­ церт його дзивки у Брати­ слави. Дому сом ше врацел зоз барз приємнима упечатками, поготов же сом познал досц людзох хтори були чле­ ни ПУНИ, та сом ше мал з ким дружиц. Теди сом гваз рел же кед ми ше ознова укаже нагода же заш пойдзем - здогадує ше наш собешеднїк.

Члени того ансамбла були змесцени по обисцох. Того року у нас були змесцени двоме музичаре и єден танцош. Мой дїдо Янко Планчак вше дзечнє примал госцох зоз иножемства, поготов прето же дїдо у Другей шветовей войни бул зарабровани, та у лаґру у Русиї упознал Русинох и зоз других державох. Познєйше и мой оцец даскельо раз путовал до старого ЗОЗ ЕКОНОМИЇ краю и зоз тих путованьох ше ДО НОВИНАРСТВА виродзели нови познанства и Велимир Паплацко зоз припознаньом контакти. Кед оцец бул у ПреПо закон ченю Ґимна зиї Вели мир упи сує Еко ном ски шове, найвекши упечаток на ньго охабело тото же на джубоксох у ресторанох могло слухац шпиванки хтори факултет у Суботици. Кед одслухал штварти рок сцел уж ше и у нас шпивало. То було за ньго нєзвичайне, поне- робиц, алє роботи у фаху нє було. У тим чаше ше отвоже ше теди знїмала перш а плоча по руски, дзе єден з рел конкурс за роботу у радию на хтори наш собешеднїк найпознатш их шпивачох тедишнєй Ю гославиї Мики аплицирал и достал роботу. И теди почина його новиз Євремович шпивал по руски - започина нашу бешеду нар ска кариєра. Под час роботи у РНС закончел Факултет политичних Велимир. наукох у Заґребе, напрям журналистика, цо му лєм помогло у роботи, алє и преширело видокруг споБАРЗ ПРИЄМНИ УПЕЧАТКИ знаньох, окреме зоз гуманистичних наукох. У исти час, ЗОЗ БРАТИСЛАВИ учитель Владимир Малацко го волал же би пришол ПУНА часто приходз ела до Руского Керестура, а у робиц як професор политичней економиї, статистики и Паплацкових бул змесцени Юрий Цимбора, познати биротехнїки у тедишнїм унапряменим правно-економкомпозитор и дириґент Хору ПУНА. Року 1972, кед ским напряму у Ґимназиї у Руским Керестуре, дзе ше Велимир закончовал Ґимназию у Сримских Карловцох, затримал єден школски рок. до Керестура сцигло писмо праве од Цимбори у хторим ЯК ШИЦКО ПОЧАЛО? писало же би його дзивка о даскельо днї после Ф ести­ валу у Свиднїку требала дипломовац на Музичней акаЯк новинар у рускей Редакциї Радио-телевизиї демиї, конзерваториюму у Братислави и же би любели кед би дахто од Паплацкових пришол и вєдно з нїма Войводини наш собешеднїк одходзи на рижни фестивали у жеми и швеце. У чаше кед ше случовало же чи преславел тото щесце.

6 РУСКЕ СЛОВО

12. АВҐУСТ 2022.

ІІ2піоупіік@ ги5кезІоуо.сот

Новосадске просвитне дружтво обстанє, кед му брали простори, вибрани є за предсидателя того Дружтва и як нам гварел, нє було му лєгко у роботи. Конєчно 1995. року за централну преславу 250-рочнїци од приселєня Русна­ цох до Южней Угорскей, ришени велї проблеми. Мал добрих сотруднїкох як цо то Йоаким Грубеня, Юлиян Еделин ски, покойни о. др Роман Миз, покойни инжинєр Святослав Надь, члени тедишнього Церковного одбору Михайло Биндас, Владимир Римар, Владимир Кочиш, Федор Колєсар и други. У тим чаше зме и прешираз одведли Новосадянох на Фестивал ,,Лемковска ватра” до Ждинї у Польскей, було то 1988. року. Роками зме зоз нашима парт­ нерами як Союз Руснацох Українцох Сер биї отри мо ва ли вязи и поси ла ли нашо ансамбли до иножемства. А и примали зме ансамбли зоз иножемства на нашо фестивали, до Дюрдьова, Руского Керестура на ,,Червену Ружу” и по других наших местох. Нашо ансамбли найчастейше иду на Фестивал у Свиднїку (Словацка). То Фестивал

ПРИПОЗНАНЯ ИЩЕ ОД ДЗЕЦИНСТВА Рижни припознаня сом потераз достал, починаюци зоз припознаньом „Пионирскей заградки” кед сом ище бул хлапчик. Припознаня и похвали импликую позитивне вредноване, одоброване и потвердзене дачиєй роботи. Мило ми же мой труд и робота обачени - цеши ше Велимир. зоз найдлугшу традицию у Ш треднєй Европи. Тиж так, нашо ансамбли одходза и на Фестивал лемковскей култури ,,Лемковска ватра” хтори ше отримує у Ждинї (Польска). Єст ту и други фестивали, як цо то Фестивал духовно­ го шпиваня у Снїни (Словацка), Медзинародни фолклор ни фести вал народ но сцох и етнїчних мен ши нох

12. АВҐУСТ 2022.

,,Ш вет под Кичеру” хтори ше отримує у Леґници (Польска), Фестивал ,,Маковицка струна” у Бардейове (Словацка) - приповеда наш собешеднїк. Тре ба над пом нуц и тото же Паплацко велї роки анґажовани коло того же би нашо ансамбли зоз Сербиї приходзели на ,,Лемковску ватру” и од отриманих штерацец ,,Лемковских ватрох”, на трицец учасц вжали и нашо ансамбли. Того року першираз на Фестивалу участвовали два колективи зоз Сербиї, Културно-уметнїцке дружтво ,,Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова и українске Културноуметнїцке дружтво „Калина” зоз Индїї. На отвераню централней преслави того Фестивалу додзелєни три окремни припознаня за доприношенє лемковскей култу­ ри. Праве пре свойо закладанє на културней сцени єдно од припознаньох достал и Велимир. СФУЛО ТОГО РОКУ ЗАШ ЕДА У СЕРБИЇ Концом авґуста будзе шветови конґрес СФУЛО-а, першираз у Сербиї. Делеґати приходза зоз Польскей, України, Словацкей, Горватскей, Сербиї и зоз америцкого континенту, зоз Зєдинєних Аме риц ких Дер жа вох и зоз Канади, а на тогорочним Конґресу ше будзе виберац нови предсидатель СФУЛО-а. Же би VII Конґрес бул отримани, требало ше за ньго вибориц, а то тирвало три роки. То за мнє, особнє за наш Союз, велька чесц прето же тота орґанизация роби на добро Руснацох, Лемкох и Українцох и першираз єй представителє под час Конґресу нащивя Руски Керестур и шицко тото цо у нїм вредзи видзиц. Думам же ше ми поспишело у робо­ ти хтору сом любел, и зоз фотоґрафию и зоз писаньом постац и остац хронїчар свойого часу - закончує нашу розгварку Велимир.^ Л идия Вереш

РУСКЕ СЛОВО

7

НАШО МЕСТА ЗАКОНЧЕНА ГУМАНИТАРНА АКЦИЯ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ЄСТ ИЩЕ ДОБРИХ ЛЮДЗОХ Гражданє Руского Керестура и Месней заєднїци орґанизовали акцию збераня пенєжу за инвалидски кочик котри концом юлия подаровани Звонкови Джуньови, котри уж роками ма здравствени почежкосци котри му онєможлївюю квалитетни и достоїнствени живот. У акциї участвовала и Мария Шепински, ко­ тра визначела улогу гражданох Руского Кере­ стура и представнїкох локалней самоуправи у Кули же би ше тота акция реализовала. Секретар Месней заєднїци Михайло Пашо котри присуствовал на урученю донациї визначел же М есна заєднїца вше будзе помагац гражданом кельо ґод то будзе у єй моци. Сам Звонко Джуньов за „Руске слово” виявел: - Сам сом нє могол пойсц даґдзе далєй. Тераз можем сам пойсц дзе сцем. Нє мушим ше вецей нікому питац, нікого модлїц за услугу, шеднєм до кочика и идзем. Поведол бим людзом: Людзе, верце! Нїч инше, лєм верце! Ти жиєш свой ж и­ вот, а хтошка ище провадзи около и видзи же комушик цо шка тре ба. Гутори ше як людзе постали завидни, зли, упрекосни. Алє, єст барз вельо добрих людзох. Дзекуєм шицким цо ми помогли - виявел Звонко.

Придати кочик Звонкови Джуньови

То нє перша така акция котра орґанизована у заєднїцтве зоз Месну заєднїцу и гражданами Руского Керестура, а з оглядом на потреби, акциї за помоц гражданом у рижних потребох буду ше реализовац и надалєй. Ол. Ж.

У ШИДЗЕ

ДОБРОДЗЕЧНЕ ДАВАНЄ КРЕВИ З нагоди Медзинародного дня добродзечних давательох креви у Червеним крижу у Ш идзе отри­ мана скромна шветочносц и приєм за добродзечних давательох креви з подруча општини Шид. Окрем словох подзековносци за гуманосц, шицки добродзечни давателє креви достали и припознаня у зависносци од то­ го хто кельо раз дал крев. Медзи наградзенима за 10 раз дату креви и наш о. Владимир Еделински Миколка, парох у Беркасове. Добродзечни давателє креви звичайно скромни людзе и нє хваля ше зоз свою гуманосцу, та так и дахто першираз дознал же о. Владимир даватель драгоциней чечносци. На початку розгварки нам гварел же його кревова ґрупа Б плус и же крев почал давно давац.

8 РУСКЕ СЛОВО

- З приходом до Сриму сом почал давац крев. Ду­ мам же то, окрем гуманосци же ше дакому ратує живот, хасновите и за особу хтора дава крев, бо крев може дац лєм здрава особа, а вше пред даваньом креви дохтор вас препатри и утвердзи чи сце здрави же бисце дали крев - гвари о. Владимир Еделински Миколка. Анї пандемия вируса ко­ рона го нє зопарла у гуманей роботи, бо, як нам гварел, вакциновани є, а на акцийох даваня креви були запровадзовани шицки потребни епидемийни мири.

- Крев вшелїяк же будзем давац и надалєй, лєм я нє давам крев на кажди три мешаци, алє лєм теди кед ми то обовязки дошлєбодза - гварел на концу о. Владимир. Вл. Дї.

12. АВҐУСТ 2022.

те 5Іа@ гизке5Іоуо.сот

З ЛОКАЛНЕЙ САМОУПРАВИ ОПШТИНИ КУЛА

СУБВЕНЦИЇ ГРАЖДАНОМ ЗА КОТЛИ НА ҐАЗ У шветочней сали СО Кула 3. авґуста уручени контракти гражданом општини котри на основи Явней поволанки достали субвенциї за набавку и инсталацию котлох на природни ґаз и на древени пелет. Комисия за енерґетичну санацию усвоєла конечну ранґ лїстину тих котрим одобрени субвенциї, а лїстину потвердзела и Општинска рада, та од 102 приявох контракти достали 65 гражданє за котли на ґаз и єден на биомасу. Медзи нїма и три обисца з Руского Керестура. Контракти гражданом уручел предсидатель Општини Дамян Милянич и з тей нагоди похвалєл вше векшу свидомосц жительох Општини о значносци инвестованя до енерґетичней ефикасносци, котра ма, як позитивни еколоґийни ефекти, так и финансийни на буджет каждого обисца котре ше опредзелї за таки способ зогриваня. Милянич присутним предочел и подробносци конкурсу хтори ше одноша на поставянє соларних панелох за продукцию електричней енерґиї за власни потреби обисцох. Вон ту додал же гражданє, дзекуюци законскей реґулативи, можу подписац контракт зоз ЕПС-ом и продуковац струю, а на концу мешаца плациц лєм розлику медзи випродуковану и потрошену електричну енерґию. О самим одволаню и бенефитох конкурсу за нови котли бешедовала и Сузана Мусич, енерґетични менаджер

Општини, и визначела же су задовольни з одволаньом, та здогадла же за тоту намену Општина з Министерства за защиту животного штредку достала три милиони динари, а ище два сама додала, так же шицко вєдно то значни средства. Вона тиж поволала гражданох конкуровац на подобни конкурс Министерства рударства и енерґетики хтори тирва. И Мусичова, як и предсидатель Милянич, поволали гражданох же би и надалєй конкуровали за тоти инвестициї хтори важни у политики енерґетичней ефикасносци хтору Општина озбильно запровадзує и будзе на тим ище вецей робиц. М. А.

ВИСТИ З ОПШТИНИ ЖАБЕЛЬ

ДЗЕ ШЕ ДЮРДЬОВЧАНЄ ОШВИЖУЮ ТОГО ЛЄТА Початок лєта вше поруша исте питанє: як витримац горучави и як ше ошвижиц? Велї Дюрдьовчанє вибрали пойсц на морйо през лєтни одпочивки, найвецей ше идзе до Греческей и Чарней Гори. Заш лєм, єст и тих хтори остали у Сербиї и опредзелєли ше за алтернативни ришеня.

Купац ше найвецей ходзи до Чуроґу на Тису и до Жаблю на Єґричку. Млади воля базени, та їх найчастейши вибор праве базен у Темерину. Спас од горучави ше глєда и на найпознатшей новосадскей плажи „Штранд”, як и на базенох у Новим Садзе. Л. В.

ЦЕНА БОСТАНУ ШВИДКО СПАДЛА

БУЛИ ГОСЦИ З БУДАПЕШТУ У святочней сали у будинку Општини Жабель штварток, 4. авґуста, святочно привитани члени Културно-уметнїцкого дружтва ,,Табан” з Будапешту, хтори були у тродньовей нащиви општини Жабель. Нащиву орґанизовала Општина вєдно зоз Самоуправу Сербох у Будапешту и Матицу сербску. Члени сербского Културно-уметнїцкого дружтва ,,Табан” мали нагоду обисц знаменїтосци општини Жабель, а нє виостало анї друженє зоз членами ДОНКТ ,,Прело” зоз Чуроґу. Тоти два колективи мали заєднїцки концерт на летней бини општинскей Народней библиотеки ,,Велько Петрович”. Л. В 12. АВҐУСТ 2022.

Дюрдьов найпознатши по бостану, а барз добре познате же динї и ґереґи добра овоц при ошвижованю по тих горучавох. У центру ше бостан вше менєй предава, а найбаржей пре цену хтора з рока на рок вше менша. Цена бостану намало рушела зоз пейдзешат динари по кили, а навелько зоз двацец пейц динарами по кили. Цена намало швидко спадла, перше на трицец динари, а о даскельо днї и на двацец динари по килоґраму. Л. В.

РУСКЕ СЛОВО

9

НАШО МЕСТА І

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ЗАКОНЧЕНИ 15. ВОЛОНТЕРСКИ КАМП

ПОТРЕБНИ НОВИ ОРҐАНИЗАТОРЕ Тогорочни 15. Младежски волонтерски камп котри тирвал од 25. юния закончени 5. авґуста, а отримал ше по проєкту „За красши Руски Керестур 2022”, та робене на прикрашованю з малюнками мурика у Основней и штреднєй школи „Петро Кузмяк” огорочни Камп бул уметнїцкого характеру, а локалного, бо учашнїки були лєм з Керестура, котрих було приявено 15, алє нє шицки участвовали на Кампу кажди дзень, пре даскельо други активносци котри ше збили у истим чаше. Прето робота анї нє докончена, за дзешец днї поробени 27 муриково коцки, а остало ище 22. На перших коцкох намальовани малюнки наменєни дзецом нїзшого основношколского возросту, а далєй, як плановане, запо­ чате представянє предметох хтори ше виучую у школи - ґеоґрафия представена зоз малюнками планетах итд. Но, по словох Любици Нярадийовей, предсидательки Туристичного здруженя „Руски Керестур”, хтора була орґанизаторка Кампу, роботу пробую на даяки способ предлужиц през школски рок. Попри школярох, у роботи Нярадийовей вельо помогла и єй креативна колеґиня Мая Колошняї. Пре спомнути причини того року на Кампу нє витворена анї його забав­ на часц. Но, треба обчековац нову будучносц Кампу, хтори, як наявела Нярадийова, од шлїдуюцого року будзе мушиц мац других орґанизаторох.

Т

10 РУСКЕ СЛОВО

А най здогаднєме, Волонтерски камп векшину рокох бул медзинародни, та мено Руского Керестура и цалей рускей заєднїци, часточки нашей традициї и култури теди пренєсол до велїх жемох швета, од европских, та по Бразил, Мексико, Корею, одкаль ту приходзели волонтере участвовац на Кампу.

- Потераз сом орґанизовала седем остатнї Кампи, од того штири були медзинародни, а остатнї три локални по учашнїкох, а пре познати причини з пандемию. До тей роботи сом ше прилапела кед була криза у роботи Здруженя младих „Пакт Рутенорум” хторе по теди було орґанизатор, та и инициятор нашого Медзинародного кампу. Понеже тераз Пакт знова ма активне руководство, можебуц би ту знова могол мац свойо место, а я порихтана помогнуц, чи при писаню проєкту, чи з менторством, або з кажду пораду - заключела Нярадийова. Най здогаднєме, перши керестурски Кампи орґанизовани у сотруднїцтве з Волонтерским центром Войводини, а остатнї роки ше Камп операл на Младих виглєдовачох Сербиї, хтори волонтерски сервис на уровню цалей дер­ жави. През тоти 15 роки волонтере витворели велї дружтвено хасновити роботи и зохабели свой шлїд на хасен цалому валалу, та и ширшей рускей заєднїци. Волонтере през шицки тоти роки робели на рижних местох у валалє, ушорйвали базен, а праве на базену направели и терен за одбойку, на пияцу поробени терен за кошарку, робели и у дзецинскей заградки и школи, у парохийней библиотеки, архиви НВУ „Руске слово” итд.^ М. Афич 12. АВҐУСТ 2022.

те5Іа@ гизке5Іоуо.сот

УЖ РОКАМИ НЄТ ГАЙЗИБАНСКОГО ТРАНСПОРТУ МЕДЗИ ШИДОМ И БИЄЛЇНУ

ДРАГА У КОРОВЧУ У дакедишнєй Югославиї гайзибанска станїца у Шидзе мала важну улогу, бо ту преходзели медзинародни гайзибани, а тиж значне же ше зоз Шиду путовало и до Сембериї, до Босни и Герцеґовини, точнєйше до Биєлїни. Ище од 2005. року по гайзибанскей драги Ш ид-Биєлїна нє транспортовали путнїцки гайзибани, алє ище єден час по потреби транспортовали терховни гайзибани по штредок 2011. року, а вец и тот транспорт, як ше то гуторело, престал пре нєрентабилносц. Спомнута гайзибанска драга мала єден колосек и нє була електрификована. Часц од Шиду по Сримску Рачу у длужни 22 километри збудована ище далєкого 1912. року, а часц од Рачи по Биєлїну у длужни 22,5 километри збудо­ вана аж 1950. року. Прейґ моста преходзела прейґ рики Босут. Тедишня обтерхованосц драги була 16 тони по осовини. Старши людзе добре ше здогадую познатей парней локомотиви, а тиж порядне теди вожели и шинобуси даскельо раз на дзень. Гайзибански транспорт бул значни жительом Адашевцох, Моровичу и Вишнїчева и нагадовало ше же застановйованє транспорту будзе лєм дочасове и же гайзибанска

ПАРНЯЧА НА МУРЕ У гайзибанским депоу у Шидзе нет анї еден прикладнїк старей парней локомитиви. Медзитим, же би ше видзело як вона випатрала, остарал ше маляр аматер Слободан Радованович зоз Шиду, заняти на желєзнїци, хтори парну локомотиву намальовал на едним помоцним будинку при гайзибанскей станїци у Шидзе и так вона остала свидоцтво едного прешлого часу.

драга будзе реконструована и ознова у функциї. Медзитим, то ше нє случело по нєшка. Правда, 2014. року чолни людзе општини Шид и Биєлїни порушали инициятиву же би драга була обновена, бо як теди гварене, Шид и Биєлїна то нє можу сами, алє потребна финансийна помоц Републики, як и предприступних фондох Европскей униї. Нажаль, роки преходза, а нїч з тих намаганьох ше нє витворело. Драга остала у коровчу, а прешлого року шини склонєни з асфалту на уходзе и виходзе з Адашевцох, дзе преляти асфал т пре безпечносц на драги ґу Моровичу и авто-драги у напряме ви ходу на авто-драгу ґу Беоґраду и Заґребу. Познате же ше будую фабрики у Индустрийней зони при Адашевцох и гайзибански транспорт, як найтуньши транспорт, привреднїком би барз значел. Тиж, з ревитализацию могло би розвивац и туризем и так злучиц Срим и Семберию. Вл. Дї.

ЗДРУЖЕНЄ ЖЕНОХ „БАЙКА”

ПРОЄКТ О РОДНЕЙ РОВНОПРАВНОСЦИ Здруженє женох „Байка” з Руского Керестура будзе ношитель нового проєкту под назву „Гласам за родну ровноправносц”, хтори од септембра будзе реализовани у Штреднєй школи „Петро Кузмяк”. Як дознаваме од предсидательки „Байки” Славици Катона, проєкт им предложели з локалней самоуправи, та им вони помогли и конкуровац до Заводу за родну ровноправносц з Нового Саду. Проєкт одобрени концом юния и уж подписани и кон12. АВҐУСТ 2022.

тракт, а „Байка” за тот проєкт достала вецей як 150 000 динари. Проєкт будзе реализовани през викладаня и роботнї хтори буду водзиц фахово особи, а циль му защита и промоция єднаких можлївосцох при младих возросту од 16 по 19 роки. Тота тема будзе презен­ тована штредньошколцом у керестурскей школи у наступним школским року. М. А.

РУСКЕ СЛОВО 11

ЕКОНОМИЯ

ПРОДУКЦИЯ И ОДКУП КОРНИШОНОХ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ЗАРОБОК ЛЄМ НА МЕНШИХ ПОВЕРХНОСЦОХ Зоз ґлобалним подрагшеньом шицкого репроматериялу и продукция корнишонох тей сезони остава под знаком питаня. Заєднїцке шицким продуковательом же мож заробиц, алє лєм кед у питаню менши поверхносци котри посцигнє поробиц сама фамелия без анґажова ня сезонских роботнїкох дкуп корнишо­ нох у Руским Керестуре уж рока­ ми традицийно орґанизую локалне подприємство „Тпам” и Землєдїлска задруґа „Баш та и шпайз”. Як дознаваме, корнишони одкупюю уж штири роки, медзи иншим, вони тиж и длугорочни одкупйоваче паприґи. Корнишо­ ни одкупени у валалє ше пласує на до­ машнє тарґовищ е, док часц паприґи од ход зи и спо за гра нї цох до иножемства. На одкупним месце кор ни шо ни ше калибрує на три класи - перша класа од 3 до 6, друга од 6 до 9 и треца класа од 9 до 12 центиметри. Остаток, шицко цо векше од 12 цм, продукователь одноши дому, понеже од ступа од предписаних стандардох за дунци и квашенє. Перша класа найдрагша, за килоґрам ше плаци 100 ди­ нари, друга кошта 60 динари, док ше треца класа одкупює за скромни 18 динари.

О

Одкупйовач обезпечел машину за класованє корнишонох, а корнишони мож придац кажди дзень од пондзелку до соботи, лєм нєдзелями нє, од 19 до 21 годзин. Кон­ тракти о одкупу ше подписовало ище вяри, медзитим, одкупює ше од шицких котри заинтересовани. По кон­ тракту одкупйовач обезпечел нашенє, защитни хемийни средства и други потребни репроматериял за продукцию, а исновала можлївосц и самостойного укладаня. ПОЗИТИВНИ ИСКУСТВА И СОЛИДНИ ЗАРОБОК На одкуп корнишони приноша преважно людзе з валалу, алє єст кооперантох и з Кули, Лалитю, Крущичу и Коцура. Тото цо характе­ ризує тот продукцийни рок, то же ше звекшало число продуковательох котри садза по кус, та­ ке медзи 100 и 400 длужни метери, а престали садзиц тоти котри робели навелько. Очиглядно же прето же чежко обезпечиц роботнїкох, а питанє чи ше, и кельо ше виплаци анґажовац оберачох до такей пипавей роботи. Медзи продукователями доминую менши по­ верхносци, праве таки яки мож поробиц у кру­ гу фамелиї, як нам потолковане, до 400 метери

12 РУСКЕ СЛОВО

12. АВҐУСТ 2022.

екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот корнишонох, посадзени на фолиї и на шпалиру, мрежи розцаганей на слупох. То поверхносц яку може поробиц, односно пооберац єдна трочлена-штирочлена фамелия. Теди ту и заробок, бо як гваря, заробя себе солидну наднїцу, та и кущик вецей. Углавним продукователє маю огурки на отвореним полю, док ше наша собешеднїца, єдина медзи продукователями одшмелєла на продукцию у пластенїку. Пластенїк вигоднєйши за продукцию, менши укладаня, понеже нєт потреби за часте пирсканє, окреме з инсектицидами и фунґицидами.

- Ми маме посадзено кус вецей як 100 длужни метери корнишонох, углавним робиме дзивка и я и так дополнюєме свой буджет. Нє мож повесц же вельки заробок, алє з оглядом на тото же робиме без анґажованя роботнїкох, заробок солидни. Ми єдини маме корнишони у пластенїку, и трудзиме ше их оберац кажди дзень же бизме нє мали попрерастани плоди, бо так найменєй єст одрутки и шицко мож предац. Найбаржей ше виплаци оберац другу класу, а праве так сцигуєме лєм кед обераме кажди дзень - потолковала нам Таня Колошняї. У своєй загради, попри продукциї желєняви у пластенїкох, паприґи и карфиолу на отвореним полю, Желько Ликов ма посадзено 300 метери корнишонох на шпали­ ру. Уж треци рок за шором садзи корнишони, медзитим, прешлого року ше нє удала пресада, та остало лєм дакус. Того року, його огурки ище вше красни и желєни, та рахує же их будзе оберац до єшенї, покля будзе и одкуп, кед ше му их уда зачувац.

- Пред трома роками зме ришели знїщиц малини, пре наисце нїяку цену, и так повесц, заробок у минусу. Место нїх зме посадзели корнишони, з котрима зме раховали на лєтни пенєж, же бизме надополнєли период док нє почнє оберачка паприґи. И то праве тото, обераме их ка­ жди други дзень, а обераме сами, углавним тройо домашнї. Предносц у тим же роботу покончиме сами, слупи ше хасную з рока на рок, а нашенє и мрежу за шпалир зме вжали на одложене плаценє. Виплацанє на одкупу порядне, цо тиж єдна з предносцох. На тей нашей по верхносци, кед обераме ми тройо, порахуєме себе наднїци, и вше нам останє, тераз остава коло 2 000 динари, на початку, док огурки були менши, и заробок бул менши, алє вони ище вше маю роснуц, та ше нє мож поносовац - визначел наш собешеднїк. ТРОРОЧНЕ ИСКУСТВО Медзи тима котри ше обаваю од продукциї за идуци рок, то и двойо продукователє з кторима зме ше стретли

на одкупним месце, Ґоран Юрич з Руского Керестура и Михайло Сенчук з Кули, обидвоме потвердзели же уро­ жай мен ши як ско ре й ших ро кох, укла да ня знач но драг ши, а цена огуркох иста, односно поровнуюци з прешлим роком цена на одкупу остала иста, лєм перша класа подрагшела за 10 динари.

- Кед зме почали садзиц корнишони, то бул красни пенєж, а за тот рок шлєбодно можем повесц же нїч од заробку. Цалосни укладаня барз поросли, а одкупна цена ше нє пременєла, щиро, обчековали зме же будзе векша, алє така є и индзей. Кед бизме нє оберали сами ми домашнї, то би була робота у минусу, а и так наисце дискутабилне же чи ше уда подмириц шицки трошки укладаня, аж сом скоро сиґурни же ше того року нє виплаци уложене, гоч нам огурки релативно добри - гварел Юрич. Медзи продукователями зоз Кули, по треци рок ше отримали и Сенчуково котри ше наздавали же то будзе добре, же якошик озда винайду свой рахунок. Як нам потолковали, тей сезони уж на даскельо заводи их роздумовали повитарговац и закончиц сезону, алє заш лєм обераю.

- Прешлого и предпрешлого року ситуация була цалком иншака, то бул красни заробок. Ми маме посадзено дацо вецей як 300 метери и нє сцигуєме пооберац сами. Скорейших рокох зме оберали з роботнїками, и вше нам оставало одприлики половка, а того року, нажаль, нє остава. Мож обачиц же кус менєй родзели, роботна моц подрагшела за коло 30 одсто, одкупна цена остала иста и ми нє пренаходзиме свой рахунок. Отримує нас тото же з нами обераю и братово дзеци, та себе голєм кажде зароби наднїцу, на ко­ тру би иншак нє пошол до другого - заключел Сенчук, котри на концу додал же медзи продукователями зоз Кули остали лєм тоти мали, же прешлого ро­ ку було даскельо вельки котри мали и по километер, та аж и вецей, алє вони ище вяри кед подрагшела наднїца на 350 динари на годзину, заключели же то будзе чежко дацо заробиц, та по шицким же одустали на час. ■ Деян Барна

РУСКЕ СЛОВО 13

ЕКОНОМИЯ І

ИСКУСТВА- ЗОРАН КУРТИЧ, ОВОЦАР ЗОЗ ШИДУ

ЗАРОБОК ЗОЗ СОКУ И ПАЛЄНКИ Уж децению як Зоран Куртич зоз Шиду у овоцарстве, а у тей роботи, як гвари, вше єст вельо роботи, а заробку кеди уж як. Под яблуками ма пейц гольти, ма три гольти брескинї, два гольти шлївки, а тей яри посадзел и пол гольта бишалми зешецрочне искуство у продукциї овоци нє вельке, алє є анї нє мале. Насампредз треба буц схопни виЬориц ше зоз шицкима неґативнима уплївами, на першим месце зоз нєвигодну хвилю, хоротами, инсектами... Укладаня до продукциї вельки, а вец на концу треба вицагнуц пенєж же би ше дацо и заробело и уложело до новей продукциї.

Д

И

І ПРЕРАБЯ ШЕ ЗДРАВИ ПЛОДИ Пред двома роками Куртич почал правиц сок з яблукох. Видзел сом же з яблукох нєт даякого окремного заробку и вец сом надумал продуковац пастеризовани и здрави сок. Яблука ше умиє, зомелє, пресує, цадзиа и вец ше сок пастеризує на 80 Целзиюсово ступні'. Сок сипем до пейцлитрових „БЕҐ“ пакованьох и на темеператури осем-дзевец ступні мож досц длуго зачувац сок приповеда Зоран Куртич. Прешлого року випродуковал коло тисяч литри яблукового соку хтори предава дома у предавальнї, дзе предава и швижу овоц и палєнку. Наш собешеднїк надпомина же нє ма часу ходзиц на манифестациї и понукац овоц и овоцово продук­ ти, алє же му ше уда шицко попредац дома. Сок, як гварел, мож правиц

14 РУСКЕ СЛОВО

лєм зоз здравих плодох, а кед слово о палєнки, то нє так, та же єдну часц овоци вихаснує и за палєнку, та на тот способ вредносц яблука звекшує за 30 одсто. ВЕЛЬО РОБОТИ И НЄИЗВЕСНОСЦИ У овоцнїку, гвари, єст вше роботи, а оберачка тирва од юния по конєц октобра. Задовольни є з урожайом нектаринох, алє нє и зоз цену. Навелько ше предава по 40 евроценти, а намало од 70 по 100 динари за килоґрам. Шлївки предава по 40 динари навелько и 80 динари намало. Кед почнє оберачка, перше приходза брескинї, потим шлївки и вец яблука. Ришел сом опробовац ше у продукциї бишалмох хтори на тим нашим подручу нє на тельо заступени и зяри сом посадзел пол гольта, та увидзим як ше то укаже. Часто проблем найсц роботнїкох на наднїцу хтора 2 400 динари на дзень 300 динари на годзину - гвари на концу Зоран Куртич.■ Вл. Дїтко 12. АВҐУСТ 2022.

екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот

ОВОЦАРСТВО

ПОШЛЇДКИ ПРЕМЕНКИ КЛИМИ Нєвигодна хвиля, каменєц хтори падал на початку лєта (и познєйше) и тераз велька суша на тих просторох, як оценюю фаховци, буду вше частейше зявенє. Источашнє совитую продуковательом же би обезпечели адекватну защиту На початку сезони були бурї хтори з векшей мири зменшали урожай, а кед слово о нєвигодносцох хвилї тей файти, фаховци нагалашую же би овоцаре и заградкаре мушели поряднє провадзиц хвилю и на час зачувац свойо овоцнїки од векшей чкоди. Кед слово о мирох защити од каменцу и бурї, то насампредз поставянє процивкаменцових мрежох, цо велї овоцаре уж длугши час и применюю. Як надпомла професорка Польопривредного факултету у Беоґрадзе др Ана Вукович, обласц хторей грожи нєвигодна хвиля и каменєц на просторох Сербиї вше векша. У тим смислу продукцию овоци и заградкових рошлїнох вецей нє мож анї задумац без защитних мрежох. Преценює ше же би чкода од нєвигодней хвилї могла направиц таки пошлїдки же век­ ша будзе чкода як заробок. Кед слово о одредзованю зонох хтори вигодни за шаце и садзенє одредзених културох, затераз то поробене лєм за винїцарство. Дефиновани реґиони, виробени климатски анализи хтори указую же климатски пременки вше векши и же ше зони премесцаю. Як надпомла професорка Вукович, обачене и, цо барз интересантне, же ше од прешлого вику по нєшка клима подзвигла за 200 метери надморскей висини. Цо значи же ше условия хтори були у нїзших предїлох, ровнїнох, тераз подзвигли на 200 метери висше. Лєбо, кед у предїлох ровнїни було 11 ступнї Целзиюсово, тераз цеплєйше за два ступнї. То указує же ше температура зоз ровнїни руша ґу брегом и гором. Кед ше предлужи таки темпо климатских и температурних рушаньох, темепратури зоз нїзших часцох ше випендраю на 1000 метери надморскей висини. Конєчни резултат будзе же у Сербиї будземе мац субтропску климу.

Професорка Вукович гварела же би по конєц марца идуцого року требала буц закончена Национална адаптацийна програма у хторей буду наведзени преценьованя ризику за шицки конари польопривреди, як и препоруки польопривреднїком як би ше требали прилагодзиц ґу новим климатским условийом. То насампредз значи же би требало пременїц сортименти и файти културох, прето же лєм наводньованє нє годно ришиц вельки вимоги културох пре нови условия. Важне повесц же нє загрожени лєм заградкарски култури, алє вельки проблеми буду мац и овоцаре, насампредз пре бурї и сушу, алє и пре цеплотни габи през жиму и вачасни ярнї мрази. Рейонизация, кед слово о овоцарстве, поробена за 15 файти овоцох, а обчекує ше же будзе поробена и за други файти. Пре вельку сушу и бурї, овоцаре буду мац менши урожай.^ А. П.

ОПШТИНА ЖАБЕЛЬ

ХОТАРИ ШЕ БУДЗЕ ЧУВАЦ И ТОГО РОКУ Општина Жабель ма трицец два тисячи гек­ тари обрабяцей жеми. Польопривреднїки ше углавним занїмаю зоз землєдїлством, алє остатнї роки вше вецей и зоз статкарством. Представителє локалней самоуправи отри­ мали схадзку зоз польопривреднима продукователями на териториї општини Жабель. Догварене же ше хотари будзе чувац, як и прешлих рокох, з тим же того року Општина будзе плациц шицки трошки. Предсидатель Општини Урош Раданович гварел же локална самоуправа будзе вше помагац и потримовац польопривреднїкох, а поготов младих. Л. В.

12. АВҐУСТ 2022.

РУСКЕ СЛОВО 15

/

/

ІЗ '-

Число 50 Пририхтала: Славица ФЕЙСА

РУСКЕ

сЛОВЕЧКО

НАШО ГВИЗДОЧКИ: СЕРҐЕЙ ДЮРАНЇН ЗОЗ СРИМСКЕЙ КАМЕНЇЦИ

ВЕРИМ ЖЕ ШИЦКО ЦО НАЙВОЛЇМ ПРЕДО МНУ Медзи дзецми хтори ше пред двома мешацами могли похвалїц зоз першим местом на Републичним змаганю з руского язика и язичней култури за школярох хтори уча руски язик як виборни предмет зоз елементами националней култури бул и Серґей Дюранїн зоз Сримскей Каменїци, школяр седмей класи ОШ „Йован Йованович Змай”. Диплома важна, алє кед би Серґей писал тоти шорики, вон би почал цалком иншак - од фодбалу. Идземе шором... оз свою наставнїцу Олю Яковлєв ше остатнї мешаци интензивнєйше рихтали, перше за Медзиокружне, а потим и спомнуте, Серґейови найважнєйше змаганє потераз. То нєвироятне дожице, припознавам, муши ше учиц, алє я любим язики и иду ми, а тото цо добре и цо думам же ми була предносц то же ми дома бешедуєме по руски. Ево, наприклад, бул сом у Руским Керестуре, там мам бабу, дїда, родзину, пайташох.... И то сом бул на длужей. Нє можеце вериц як ше мой руски язик виправел и яки є богатши. А дзе го учим? Га на терену док бавиме фодбал, у парку, на базену... з бабу, дїдом... Рихтам ше и на рок за змаганє, окреме же ми ше барз здаю тоти боди зоз змаганя, нормално же ше потрудзим (а и того ро ку зме достали пенєжну награду ). А лєм да доповем, нє було то у мнє найяснєйше же цо любим аж при концу седмей класи. Думам же мам найстрогшу на­ ставнїцу зоз сербского язика на цалим швеце, алє ю любим. Зна потолковац. А идзе ми и анґлийски и озда пре шицко тото будзем патриц уписац ше ча­ рок до Карловацкей ґимназиї. Затераз можем повесц же дам шицко од себе - гвари Серґей, пол­ ин приповедкох же би любел знац и по италиянски, алє и по русийски, хтори вери же му нє будзе проблем научиц.

З

ОД ЄШЕНЇ МА БУЦ ПО СТАРИМ Велї нє знаю о Серґейови и тото же ше на свойо пейц роки уписал до ФК „Дванацка” у Сримскей Каменїци, тедишнєй фодбалскей школи. А перши два мешаци тренирал як бавяч и нє сцел шицко „преписац”

16 РУСКЕ СЛОВО

12. АВҐУСТ 2022.

од старшого брата Альоши хтори теди уж тренирал и у своїм тиму бул ґолман. Чи то було прето же дома на дворе скоро вше єден другому бранєли ґоли, та и Серґей вше баржей сцел буц ґолман. Зочени з нову одлуку, у медзичаше пременєл клуб, та после одходзи до ФК „Петрика”, а потим до РФК „Нови Сад”. И тераз є там. Пред мешацом його клуб почал пририхтованя, алє нє и Серґей. Пре велї калїченя остатнї два роки Серґей гвари же вон нє могол порядно тренирац, алє же би од септембра шицко требало рушиц так як треба.

- Я барз любим бавиц фодбал, и лєдво чекам тих дньох пойсц до Керестура, бо идземе на турнир до Червинки на хторим будзем бранїц. А то­ то цо ми ище важнєйше то, вибориц ше за першого ґолмана у моїм клубу у Новим Садзе. Нє будзе легко, моцна конкуренция, алє я ше нє дам и лєдво чекам. Там ме шицки волаю - Шмайхел! - гвари през шмих.

НАЙВАЖНЄЙШЕ ЖЕ ТЕРАЗ ДОБРЕ Дружелюбиви, нашмеяни, вше порихтани помогнуц другому, Серґей и о найчежших хвилькох хтори ше му случели на яр 2020. року приповеда так як кед би то нє було нїч. През розгварку ясне же тот млади леґинь нєвироятно вельки борец, а бешеда о його хороти.

- Пред вецей як двома роками мал сом моцни болї и корчи у бруху. Так ме болєло же сом лєдво витримовал. И после громаду препатрункох, ултразвукох, маґнетней резонанци, ґастроскопиї, колоноскопиї, рижних тестох у лабораториї, нашол сом ше же лєжим у Дзецинским шпиталю, а потолковане ми же сом помедзи двома хоротами - улцерозни колитис або крон. Баржей тото пер­ ше, бо сом мал рани на череву. Тоту хороту нє мож вилїчиц, лєм залїчиц, же би була у єдней нєактивней фази, а то значи же бим нє

12. АВҐУСТ 2022.

чувствовал болї, мал преганячку, шицко тото цо симптоми, або мишанїна тих двох спомнутих хоротох. И цо то ище значи... Нє шмем єсц шицко шором, два роки каждодньово пиєм лїки и кажди штири тижнї одходзим з родичами до шпиталю дзе лєжим пол дня и доставам терапиї. Сцем повесц тото же сом ше звикол на шицко (можебуц лєм на тоти терапиї нє), прилапел же то так, лєпше ми и патрим лєм напредок. И да нє забудзем. Нормално же ми мойо найблїзши була моя велька потримовка, огромна, та аж и мой пес, односно Луна, хтора така же лєм цо нє бешедує. Барз ю любим. Бо, щиро, нє було ми шицко єдно за тоти два и пол роки, и падал сом и дзви гал ше, и - нє будзем о тим... Найважнєйше же тераз добре, же ше на єшень врацам на терен по­ сле такей павзи пре калїченя хтори заш наставаю пре шицко спомнуте. А тераз ми лєм єдно на розуме, же бим на турниру у Червинки, и кед нє победзиме, одбранєл даскельо сиґурни ґоли - гвари на концу Серґей Дюранїн. ■

РУСКЕ СЛОВО 17

КУЛТУРА И ПРОСВИТА

ДЗИВОЦКА ШПИВАЦКА ҐРУПА КУД „ТАРАС ШЕВЧЕНКО” ЗОЗ ДЮРДЬОВА НАСТУПЕЛА У МУЧОНЮ У МАДЯРСКЕЙ

ИНТЕРЕСАНТНА НАЩИВА СТАРОМУ КРАЮ Зоз драги до Мадярскей млади Дюрдьовчанє ше врацели зоз приємнима упечатками, окреме же и там ище єст наших людзох хтори чуваю свойо коренї анифестация з наго­ ди Дня валалу и осемсто трецей рочнїци од снованя Мучоню орґанизована всоботу, 6. авґуста, а з тей нагоди отримана и културна програма у хторей участвовала и Дзивоцка шпивацка ґрупа Културно-уметнїцкого дружтва ,,Тарас Ш евченко” зоз Дюрдьова. Домашнїх и госцох на преслави Дня валалу привитал посланїк у Народней скупштини Мадярскей Золтан Деметр и парох грекокатолїцкей церкви Петра и Павла у Мучоню Силард Сепеши. На того роч ней мани фе стациї Дзивоцка шпивацка ґрупа КУД ,,Тарас Шевченко” виведли пейц руски шпиванки — „Студзенка”, „Там при старей студнї”, ,,Од Кракова”, ,,Вельо дзивки пожадали” и ,,Бетяр дзивочка”, а Валентина Салаґ и Мария Горняк одшпивали писню „Пайташки мойо”. Их на гармоники провадзел Иван Лїкар зоз Миклошевцох.

М

НА СЛУЖБИ БОЖЕЙ Ютредзень, внєдзелю, 7. авґуста, на Служби Божей у грекокатолїцкей церкви у Мучоню пошвецена церковна турня и парохия. Велька Служба Божа почала на дзешец годзин, а служел ю апостолски еґзарх за грекокатолїкох у Мадярскей владика Атаназ Орос у сослуженю зоз парохом Силардом. Отец Силард гварел же му барз мило же на Служби Божей були и Дюрдьовчанє и на тим им под зе ко вал. По закон ченю Служби, Дюрдьовчанє пошли вєдно зоз домашнїма и владиком на полудзенок, на хторим шицки вєдно вимодлєли молитву Оче наш на церковнославянским язику. Дюрдьовчанє мали нагоду нащивиц етно хижу у Мучоню, дзе могли видзиц як дакеди випатрала руска хижа, яке облєчиво ношели Руснаци у Мадярскей и цо шицко хасновали у обисцу. Окрем Мучоню, госци нащивели и Казинцбарцику. То наймладши город у Мадярскей хтори вибудовани 1954. року. У исти час, то город хтори ма найвецей площи и найвецей памятнїки. Єден приємни вечар Дюрдьовчанє препровадзели шпацираюци ше по улїчкох города хтори ма трицец тисячи гражданох. За Казинцбарцику значне повесц же ту жил и робел наш познати писатель Мирон Жирош.

18 РУСКЕ СЛОВО

На тим путованю витворени велї нови контакти, а зоз драги ше шицки врацели зоз приємнима упечатками. ПРИЄМНИ УПЕЧАТКИ - Мойо упечатки барз красни, крашнє нас привитали и було ми мило пойсц и видзиц место у Мадярскей дзе жию Руснаци. Найвецей ми ше попачела Казинцбарцика, город хтори зме нащивели, прето же вшадзи доокола єст желєнїдла и вельке число прекрашнє ушорених площох. Тиж так, попачела ми ше и етно хижа хтору нам указали домашнї у Мучоню - гварела єдна од членїцох Дзивоцкей шпивацкей ґрупи Валентина Салаґ.

- Прешлого викенду зме мали нагоду упознац и дружиц ше зоз Руснацами зоз Мадярскей. То за мнє було барз приємне искуство. Попри красней архитектури, велїх историйних фактох хтори зме першираз чули и природи хтора краши тоти краї, найбаржей ми ше попачело то же зме упознали младу особу котра ше трудзела цо лєпше научиц бешедовац по руски и предлужиц обичай хтори пестовал єй дїдо. То лєм ище єден доказ же шицко мож кед ше сце и же ище єст надїї прешириц и пребудзиц свидомосц при младих о тим же ше нє треба ганьбиц своїх кореньох — гварела Кристина Хромиш.

- Мило ми же ми ше указала нагода пойсц нащивиц Мучонь и Казинцбарцику. Нє було то лєм обичне путованє, алє путованє до нашого другого дому же бизме нащивели далєку руску родзину. Було то прекрасне дожице - заключел Иван Лїкар.^ Л. Береш 12. АВҐУСТ 2022.

киІІига@ гизке5Іоуо.сот

КОНКУРС ПОКРАЇНСКОГО СЕКРЕТАРИЯТУ ЗА ОБРАЗОВАНЄ

НАГРАДЗЕНА ШКОЛЯРКА ЗОЗ КОЦУРА КАТАРИНА КУЛИЧ Школяре мали нагоду през розлични форми виражиц автентичне особне видзенє етнїчней рижнородносци и културних специфичносцох етнїчних заєднїцох у Автономней Покраїни Войводини, а вельо прияви котри сцигли на конкурс потвердзели же иснує вельке интересованє за тоту тему будинку Покраїнскей влади у Новим Садзе концом юлия отримане святочне уручованє наградох автором найлєпш их роботох у рамикох проекту „Афирмация мултикултурализма и толеранциї у Войводини”. Уручени награди школяром за найлєпши роботи на конкурсу за вибор фотоґрафскей роботи на тему „Велька ноц у моєй фамелиї”, за вибор видео роботи на тему „Вельконоцне єдзенє”, за вибор подобовей роботи на тему „Розличносц наша красота” и за вибор литературней роботи на тему „То ми - мултикултурална младеж, живот у вецейязичней фамелиї”. Єдна з наградзених школярох, у катеґориї видео роботох, була и Катарина Кулич зоз Коцура, школярка трецей класи вербаскей Ґимназиї „Жарко Зренянин”. Вона на годзинох виборней програми

ли як знєєме, а мама ми помогла порихтац єдло. Коло три, штири дні нам требало же бизме приготовели єдло, зняли и монтирали знїмок и послали на конкурс - толкує Катари­ на, и предлужує - сирец при Руснацох познате вельконоцне єдло, нє вихабене є анї на єдней вельконоцней госцини, и прето сом сцела указац як ше пририхтує. Идею ми дала профе­ сорка котра нє Рускиня, алє люби тото єдло. Саме уручованє награди прешло наисце крашнє, привитали нас и крашнє вигосцели. Кед слово о дальших анґажованьох на подобних конкурсох, кед будзем мац нагоду, сиґурно будзем участвовац - визначела на концу наша вредна и успишна школярка зоз Коцура. Окрем дипломи котра єй уручена на святочносци у Покраїнскей влади, Ката­ рина наградзена и зоз технїку/ґеджетами у вредносци од ЗО 000 динари. Тот ґест орґанизаторох указал же окреме вредную и ценя роботу школярох, а тиж и визначел їх жаданє же би з помоцу новей технїки школяре ПРОМ ОВОВАНЄ МУЛТИКУЛТУРАЛИЗМУ предлужели розвивац свою креативносц и ище успишнєйше сполньовали школски обовязки. Форум за едукацию, сотруднїцтво, афирмацию У рамикох наведзених конкурсох школяре мали наго­ и потрим овку граж данском у друж тву у ду през розлични форми виражиц автентичне особне сотруднїцтве зоз Покраїнским секретариятом за видзенє етнїчней рижнородносци и културних специ­ образованє, предписаня, управу и национални фичносцох етнїчних заєднїцох у Автономней Покраїни менш ини-национални заєднїци, у рамикох спомВойводини, а вельо прияви котри сцигли на конкурс нутого проекту, односно подпроєкту „Мултикулпотвердзели же иснує вельке интересованє за тоту тему. турализем на клик”, того року розписал штири По словох заменїци покраїнского секретара Сладяни наградни конкурси, по два за школярох основ­ Бурсач, заєднїцки циль шицких конкурсних линийох бул них школох и два за школярох стреднїх школох. унапрямени на очуванє идентитету националних меншинох-националних заєднїцох у Автономней Покраїни Уметносц и дизайн, у менторстве проф. М ладена Войводини, а интересантни теми и вредни награди споДюричича, креировала интересантни видео на тему нукли, анимировали и порушали школярох же би вжали „Вельконоцне єдзенє”, а дзекуюци ориґиналному при­ учасц на конкурсох. ступу, єй робота ше окреме видвоєла и наградзена є з Вельке число приявених роботох потвередзело дру гим местом. вельке инте ре со ванє школярох, обра зов них уста но вох за По Катаринових словох, зоз освоєну награду є барз тему мултикултурализма, толеранциї, етнїчного соживозадовольна, а упечатки лєм позитивни. та, историї, традициї и обичайох на простору нашей Тема моєй роботи була традицийне єдло на покраїни, алє и уметнїцку прихильносц нашей младей вельконоцней госцини и я вибрала пририхтовац сирец. ґенерациї - гварела з тей нагоди Бурсачова, а як визнаЗадаток бул направиц знїмок поступку пририхтованя чела, по конєц рока у рамикох подпроєкту буду орґанитого руского єдла. Зоз класним старшином зме обдума­ зовани ище штири наградни конкурси.■ О. Русковски

У

12. АВҐУСТ 2022.

РУСКЕ СЛОВО 19

КУЛТУРА И ПРОСВИТА

ПРЕДШКОЛСКА УСТАНОВА „БАМБИ” ЗОЗ КУЛИ

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ И ЧЕРВИНКИ ДЗЕЦИ НА ЛЇСТИНИ ЧЕКАНЯ У Руским Керестуре у „Цицибану” у предшколскей ґрупи єст 48 дзеци, цо значи же будзе аж три оддзелєня оводарцох. Кед знаме же предшколска ґрупа ма два учальнї, поставя ше и питанє адекватного простору Пише: Оленка ЖИВКОВИЧ

ДАСКЕЛЬО ОПЦИЇ За тераз єст три опциї як ришиц проблем з простором у керестурскей оводи. Перша, адаптация терашнього будинка. Друга, адаптация и преширенє оводи на приватни будинок у Русинскей улїци. Треца, найлєпша алє и найдрагша, вибудов нового, векшого и функционалнєйшого будинку оводи.

20 РУСКЕ СЛОВО

ед у априлу Предшколска установа „Бамби” зоз Кули розписала конкурс за приманє дзецох до оддзелєньох у оводи за 2022/3. рок, и кед ше процедура закончела, указали ше проблеми. У трох местох: Сивцу, Червинки и Руским Керестуре одредзеному числу дзецох ше нє удало уписц до оддзелєньох ПУ Терашнї капацитети оводох, насампредз кадрово и просторни, нєдостаточни. Гоч проблем бул очиглядни ище у априлу кед конкурс розписани и лїстина приятих були обявени на сайту ПУ, пред­ школска установа придала вимогу комисиї за приманє занятих ище двох роботнїкох (медицинска ш естра воспитач и воспитач). Як сообщене, накадзи ПУ достанє одобренє, дзеци зоз лїстини чеканя буду прияти до оводи и будзе отворена ище єдна яш елькова ґрупа у ,Чуварох ошмиху” у Сивцу. На лїстинох у Д зецинскей заградки „Ц укерко” („ШеЙерко”) зоз Червинки и „Ц ицибан” у Руским К ерестуре нєт нїяки обвисценя, окрем лїстини приятих дзецох и дзецох котри остали под смужку (у Ч ер­ винки 9 дзеци, а Руским Керестуре 15

К

дзеци - податки мож видзиц на сайту ПУ „Бамби” Кула). МОЖЛЇВИ РИШЕНЯ У Руским Керестуре у „Цицибану” єст яшелькова ґрупа, обданїщова и предшколска ґрупа. У предшколскей ґрупи єст 48 дзеци, цо значи же будзе аж три одзелєня. Кед знаме же дзеци предшколскей ґрупи у преднєй часци будинку маю два учальнї котри оддавна уж нє функционални и тей часци будинку потребне озбильне реновиранє, поставя ше и питанє адекватного простору. Директорка ПУ „Бамби” у Кули, Снежана Булатович о тим проблему гварела: Лїстина чеканя уж роками постої у Керестуре, алє ше през рок то ришує, бо приходзи до пременкох. У Керестуре про­ блем же нєт досц простору. Стара часц ово­ ди нє адекватна за роботу зоз дзецми. Тота часц ма два роботни просториї и спальню. Капацитет менши од потребох родичох. У тей хвильки иснуюци проблем нє мож ришиц. Там маме седем ґрупи, од котрих єдна пополадньова. Роби ше на проєкту же би ше вибудовало нови обєкт. Обєкт 12. АВҐУСТ 2022.

киІІига@ гизке5Іоуо.сот

потребне привесц до стану котре по нормативу и вимоги ПУ, а то процедура котра тирва. Нє мож дзецинску заградку отвориц лєм так - виявела директорка Булатович. У будинку Дома култури и оводи концом авґуста почи­ наю роботи котри би мали буц закончени по сезону зогриваня и будзе поробене зогриванє обидвох обєктох на ґаз. Як ше уж могло дознац у средствох информованя явна набавка уж розписана, вибрани виводзач роботох и з оглядом на тото же то велька инвестиция, явна набав­ ка идзе прейґ Општини. Секретар МЗ Руски Керестур Михайло Пашо о ришованю того проблему бул прецизнєйши. И сам є свидоми же проблем преднєй часци будинку оводи у котрим влага по мурох доходзи и до метера. Вжиме бул проблем зогриваня, алє вон ришени зоз клима-апаратом хтори подаровали МЗ и Дом култури.

- Тоти преднї просториї нє адекватни, а понеже тота часц будинку ма коло 100 роки, час за комплетну адаптацию. Сам обєкт нє мож звалїц бо є под защиту держа­ ви, алє го мож реновирац. Про­ блем у Керестуре нє лєм зоз тоту часцу котру треба з фундаментох обновиц, алє и у преширеню обєкта. Попри можлївосци правеня нового обєкту котри би потирвал, постої можлївосц же би ше уж направени обєкти зоз дру го го боку Русин скей улїци адаптовало. М есна заєднїца у контакту зоз приватним власнїком того будинку и то би можебуц було и найлєпше ришенє гвари Пашо и надпомина же ше пошвидко будзе контактовац зоз руководством ПУ „Бамби” у Кули же би ше пренашло найлєпше ришенє. Його слова потвердзел и пред­ сидатель Општини Кула Дамян Милянич. Ш ицки вєдно зме заключели же адаптация тей часци старого обєкту оводи, гоч яка би була дра­ га, заш лєм би нє дала прави ефект. То було инициялне опредзелєнє, а тоту новонастату ситуацию у Керестуре будземе ришовац або же би ше оформело ище єдну пополадньову групу, або зоз швидку адаптацию даякого простору котри будзе за тото наменєни - гвари Милянич. Вон тиж коментарує же хвилькови стан з єдного боку указує же дзеци у валалє єст, и же валал ма перспективу. Ґенерция предшколских дзецох будзе формована у трох оддзелєньох, цо барз добре. Предсидатель Општини планує тих дньох побешедовац зоз директорку ПУ же би ше цо скорей нашло ришенє котре будз е швидко реализ оване и риши проблем.

- Того року у општини маме найвекши проблем у Руским Керестуре дзе єст найвецей дзеци спод линиї на лїстини. Тото бизме требали розриш иц и дац каждому дзецку, а окреме занятим мацером, ришенє проблема. У периодзе дотераз зме ишли вочи ситуа12. АВҐУСТ 2022.

циї, та зме обезпечели же ше каждого меш аца достава согласносц зоз министерства за даванє роботи новим воспитачком. Єст достаточно и воспитачки и медицински ш естри, цо тиж барз важне за формованє ґрупи и то нам олєгчує. Дацо подобне ше збуло у Сивцу, дзе ше закончує нови яшелька и у септембру ше практично риши проблем спискох. Остава ище Червинка дзе тиж єст дзевецеро дзеци спод смужки на лїстини. БРИҐИ РОДИЧОХ Найвекшу бриґу у такей ситуациї маю праве родичи кот­ рим дзеци остали спод смужки на лїстини. Єдна зоз нїх и Сенка Русковски Надь, занята у Рускей редакциї РТВ котра у децембру почина робиц. Вона тиж приявела свойо дзецко до яшелькох до „Цицибану” у Руским Керестуре. На єй нєсподзиванє дзецко єй перше анї нє було на лїстини пре гришку, алє гришка виправена и дзецко єй положе­ не на список спод смужки, вєдно зоз ище 15 дзецми. | - Ж иєме на валалє и попри роботи кажде або садзи паприґу, або роби дацо додат­ не. У моєй ситуациї, я занята за стаємно, а мой супруг роби по проєктох. Того року дзецко мож було приявиц лєм онлайн и нє могло ше особнє контактовац. З оглядом на тото же ми дзецко остало спод смужки нє знам цо будзем робиц кед нє достанєме место у оводи. Кед вишли лїстини видзела сом же су нє транспарентни, бо нїґдзе на сайту ПУ „Бамби” нє видно хто кельо ма боди. Пошла сом до Кули до оводи и там сом достала инфомрацию же ми дзецко ма 40 боди. Кельо то у одношеню на други дзеци, нє знам. Нє знам яки ма шанси мойо дзецко войсц до яшелькох кед дахто одустанє. Родичи нє можу чекац же петнацецеро одустаню. Тре­ бало би видзиц яке розположенє родичох за попо­ ладньову групу и чи єсц можлївосци заняц ище єдну, два особи же би ше проблем ришело. Сенка роби у Новим Садзе и скоро цали дзень єй прейдзе нє лєм на робним месце, алє и у путованю до роботного места и назад. То вельо часу и кед би єй дзецко було у яшелькох, то би ришело єй вельки проблем. У валалє нєт нїяки вибор кед дзецко нє у оводи, гвари тота млада мац зоз Керестура. Дзеци у валалє єст, давно тельо у оводи нє було, и то вшелїяк добре. Локална самоуправа и одвичательни, кед жадаю же би млади фамелиї оставали на валалє, муша мац слуха за їх потреби. Спрам шицкого поведг еного слуха єст, ришеня можлїви, треба лєм реаґовац на час же би ше проблеми нє нагромадзели. ■

РУСКЕ СЛОВО 21

ВАЛЕНТИНА БАРНА У ИТАЛИЇ АВҐУСТ 2022. число 8 Ушорела: Мая ЗАЗУЛЯК ГАРДИ

З ВЕЛЬКУ УПАРТОСЦУ ПО ФАКУЛТЕТСКУ ДИПЛОМУ

Валентина Барна зоз Руского Керестура одмалючка була амбициозна и витирвала у шицким цо започала. Паметаме ю як школярку ґенерациї, успишну спортистку, музичарку, а праве дзекуюци єй характеру и велькей упартосци закончела и факултет у Италиї, на язику хтори пред тим нє знала и хтори учела док студирала алентина була школярка ґенерациї у Основней школи, а мало єй хибело же би тоту титулу достала и у рускей Ґимназиї. По законченю штреднєй школи пошла жиц до Италиї, дзе тераз роби у фаху. Кед сом пошла до Италиї, такой сом почала учиц за примаци испит, хтори сом у септембру 2016. року положела и уписа­ ла ше на медицински факултет, односно до висшей медицинскей школи. Покладала сом седем предмети, по италиянски. Барз ми добре пришло тото же сом закончела Ґимназ ию, бо сом мала добру основу цо ше доти ка шиц ких пред ме тох хто ри сом

В

покладала, алє сом теди ище нє знала ита­ лиянски язик. Мойо рихтанє за примаци испит випатрало так же док сом учела тоти предмети, шицко сом себе прекладала, цали мур ми бул виписани зоз призначками. Паралелно сом учела и ґраматику. Щиро, тераз кед ше здогаднєм шицкого, анї сама нє знам як ше ми то шицко удало - припознава Валентина. НАЙВИСШ А ЗАКОНЧУЮ ЦА ОЦЕНА После трох рокох на факултету, Вален­ тина дипломовала зоз максималним чи­ слом бодох и достала званє - професийна медицинска шестра. Положела сом шицко у року. Студирала сом зоз Италиянами, нє по даякей про­ грами за странцох, так же ми и шицки предмети були по италиянски. Шедзела сом сама у першим шоре, знїмала сом себе шицки лекциї. Кед сом пришла дому, преслуховала сом их, записовала до пол ноци, и так сом ше учела. Була сом барз упарта же бим достала тоту диплому. У шицким сом така. Єдноставно, такой сом себе поставела циль и нє сцела сом чекац и одцаговац даскельо роки же бим добре научела язик, бо сом нїґда так нє функционовала.

22 РУСКЕ СЛОВО

12. АВҐУСТ 2022.

г5и5Уесе@гизке5Іоуо.сот

Учела сом ше сама, нє ходзела сом на нїяки годзини италиянского. Досц сом патрела и телевизию, вше сом опатрала цо знача даєдни слова, гварела сом пайташом най ме виправяю у бешеди. У штреднєй школи сом мала латински, цо ми наисце барз помогло коло медицинских терминох. Можем повесц же ми на початку факултету лєм язик бул проблем, бо ше ми видзи же саме ґрадиво вельо лєгчейше як на факултетох у Сербиї, нє таке є обсяжне. Озда прето и наша обща култура вельо ширша як їх. Вони глєдаю лєм тото цо треба за твой фах. Єст вельо вецей пракси, як теориї, та так и я мала праксу на рижних оддзелєньох - здогадує ше вона своїх початкох у новей держави. М ЕДЗИ НАЙЛЄПШ ИМА КАНДИДАТАМИ Валентина перше робела у старецким доме, а тераз є у державним шпиталю у Верони. И Т А Л И Я Н С К А К УХН Я РИ Ж Н О РО Д Н ЄЙ Ш А Седем роки прешло од кеди ше Валентина преселела до Италиї, але дому, до Керестура вше дзечне приходзи. Часто приходзим, бо тото цо ми хиби то фамелия и дружтво. Док сом студирала, мо­ гла сом приходзиц частейше, тераз лем кед мам роч ни од почи вок, але углав ним то голем два раз рочне. Цо ше дотика Италиянох, у сиверней часци, дзе я, людзе вельо завартейши у одношеню на тих зоз южней часци, але су шицки добри, любезни, сцу помогнуц. Док сом була дома, була сом завартейша, озда сом була на сиґурним, а кед сом ту пришла, мушела сом ше ошлебодзиц. Мо­ жем повесц и же ше ми їх едзене баржей пачи як у Сербиї, та сом научела вариц италиянски цеста, пици итд. Тиж, думам же ше во ни здрав ше ко сти раю и едза ри жно роднейше - приповеда нам Валентина.

12. АВҐУСТ 2022.

ЄСТ ЦО РО БИ Ц И Н А Щ И В И Ц Свой ш лебодни час Валентина вше пробує вихасновац квалитетно и актив­ но.

- У Керестуре сом була барз активна, ходзела сом на атлетику, фолклор, до музичней школи, на змаганя итд, та ми шицко тото дакус хиби. Сцела сом ше и ту уписац на хор, але не можем пре роботу, бо робим по зменох. Ходзим гонїц ролери, направела сом себе дома як даяку мини терховню, вечар вше даґдзе идзем, а кед мам шлебодни дзень, обовязно идзем на морйо, лебо до горох, хтори ми барз блїзко. Ту ест цо робиц и нащивиц - гвари вона.

- Углавним шицки починаю у старец­ ким доме. Нєдавно сом прешла до єдного дер жав но го шпи талю, дзе сом на ин тен зивним допатраню и у операцийней сали. У Италиї ше муши прейсц конкурс же биш робел у державней фирми. На кон курсу патра на конєчну оцену з яку ши дипломовал, а я положела зоз максимум бодами и мала сом добри просек под час студираня. Потим ше на конкурсу муши прейсц и теорию, писмени испит, а потим и усмену и практичну часц. Теди кед и я конкуровали коло 7 000 особи, а вибрали нас 150 - приповеда Валентина о ище єдним своїм успиху.

- Вше сом була упарта и совисна. На оддзелєню дзе робим вше єст дацо нове научиц, та я вше тота, най ше так виражим, штреберка хтора вше шицко учи. То дакеди аж и нє добре, бо себе одберам шлєбодни час, алє єдноставно сом така. Кед дацо робим, то муши буц поробене до конца и так як треба. Сцем ше уписац и на мастер, на специялизацию, алє то шицко досц чежко викомбиновац док робим. Медзитим, док ше ище дакус стабилизуєм, верим же пробуєм - визначує на концу Валентина. ■

РУСКЕ СЛОВО 23

МОЗАЇК МЕДЗИНАРОДНИ ДЕНЬ МЛАДИХ

ТРАНСФОРМАЦИЯ ОБРАЗОВАНЯ Препорученє Шветовей конференциї министрох задлужених за младеж же би ше 12. авґуст преглашело за Медзинародни дзень младих, Ґзнерална скупштина ^ З є д и н є н и х нацийох прилапела 1999. року. Першираз є означени 2000. року, а Дзень ма циль обрациц увагу на проблеми, културу и правни Пише: питаня младих, школярох и студентох. На ґлобалним Лидия КОСТЕЛНИК уровню тогорочна тема „Трансформация образованя”

Г

зень задумани як нагода же би ше обрацело увагу на питанє младих ширцом швета. .онцерти, роботнї, културни манифестациї и сходи орґанизую державни власци и младежски орґанизациї на тот дзень. Спрам податкох Зєдинєних нацийох и як сообщує ґенерална директорка Унеска, Ирина Бокова, половка шветовей популациї младша як 25 роки. Тота популация ше зочує з велїма нєєднакосцами и нєправдами. Дакому хиби пенєжи за розвой свойого таланту и потенциялу, дакому схопносц, знанє, самодовириє, а дакому робота. Вона дума же тот дзень треба вихасновац за припознаванє доприношеньох младих у дружтве, бо млади швет нашлїдзую, а од нєшка го уж меняю. „Млади людзе жридло идейох за иновациї. Вони нєшкайши ришователє проблемох и катализаторе мира. Вони наймоцнєйши любителє правди и достоїнства на швеце. Заш лєм, потребни им роботи, квалитетне образованє и приступ ґу култури. Потребне их вислухац, послухац и уключиц до дружтва” слова Ирини Боковей, зоз Унеска.

24 РУСКЕ СЛОВО

М ЛА Д О С Ц Дефиниция младих варира у одношеню на контекст у хторим слово похасноване, за Медзинародни дзень младих, бере ше универзална дефиниция Орґанизациї зєдинєних нацийох, хтора катеґорує особи од 15 по 24 роки. Заш лєм, тота катеґоризация нє обовязна за учасц у програмох у рамикох того швета и служи лєм за статистични информациї. Як додатна потреба за таки дзень, бере ше информация спрам податкох зоз 2006. року же коло 85 одсто младих на швеце жиє у розвитих жемох, цо значи же до 2025. рок нарошнє до 89,5 одсто.

Прето нєобходне приношене мирох хтори би ришели проблеми тей велькей часци людскей популациї, окреме на державним и локалним уровню. Медзинародни дзень младих каждого року ма свой слоґан. Наприклад 2013. року тема була миґрациї младих, 2012. року партнерство з младима, 2011. пременьме наш швет, 2010. диялоґ и медзисобне розуменє и други рижни теми. На каждей терито риї ше окреме орґанизую манифестациї на тему хтору локални орґанизаторе виберу. Медзинародни дзень младих у Републики Сербиї ше отримує од 2007. року у орґанизациї Министерства спорта и младежи. МОЦ, ШМЕЛОСЦ, ШЛЄБОДА... Млади зоз нашей заєднїци ше медзисобно потримую и по їх думаню буц млади синоним за позитивну енерґию, моц, шмелосц, шлєбоду...

- Кед подумам на младосц, у глави ми период кед нїхто нє сиґурни хто є и цо є. Пробуєме дойсц до одвиту на тото питанє. Младосц ми дава чувство шлєбоди. Думам же млади частейше приходза до проблемох, лєм же иснує тото становиско ,,Млади нє маю проблеми, познєйше увидза цо то наисце проблеми” - Ана Костелник, Руски Керестур.

- Мнє младосц ма барз вельку значносц, бо то найлєпша часц нашого живота. Добре паметам слова старших и видзим цо значи кед поведза ,,Та, шицко можеш кед ши млади”. То и так док зме млади, а познєйше нас здогонї шицко. Старши вше маю оправданє за свойо поступки и то ше прилапює, а нас младих часто нє розумя - Силвия Маґоч, Коцур.

- По моїм думаню то єдна з найважнєйших етапох живота 12. АВҐУСТ 2022.

то2а]ік@ги5ке5Іоуо.сот

УЧАСТВУЙ У ПОПИСУ ОХАБ СВОЙ ШЛЇД дзе кажде з нас на першим месце найбаржей упозна себе як индивидуу, а и швет коло себе. Нїґда нє забудзем кед ми старши гуторели ,,Младосц прейдзе як кед отвориш и завреш дзвери”. Точно пре тото себе вше надпоминам же док сом ище млада треба уживац. Младосц ми дава шлєбоду. Шлєбода путованя, шлєбода упознаваня нових товаришох и товаришкох, шлєбода опробовац розлични кариєри дава ми животну школу, дзе ше уча одношеня з людзми, знаходзенє у компликованих ситуацийох, у любови, розходу и смутку. Думам же млади частейше приходза до нєпорозуменьох и проблемох, алє найчастейше то праве пре старших. Чи тоти старши то родичи, баби и дїдове, чи професоре... Нам младим, вше якош тоти старши цо започинаю проблеми. Розуми ше же и старши маю проблеми, можебуц и вецей як млади, алє млади тоти хтори схопни указац на свойо проблеми - Марина Роман, Руски Керестур.

- Перше цо ми придзе на розум кед подумам на младосц то шлєбода. У младосци зме коло обовязкох хтори маме, заш лєм, шлєбодни. Маме вецей часу за себе и за ствари хтори нас интересую. Шлєбоднєйшого зме духа, розположени за шицко и вельо активнєйши. Думам же ше и старши и младши можу єднак найсц у проблемох, алє шицко завиши хто ше як ,,ноши” и як ришує таки ситуациї. Заш лєм, нє значни ту роки, алє дозретосц. Млади ше найду у нєпорозуменю праве пре шлєбоднєйше роздумованє и патренє з другого угла. Старши маю твардейше 12. АВҐУСТ 2022.

думанє хторе подковане з искуствийом и вец ту лєм иншаке патренє на ствари Мария Горняк, Дюрдьов.

- Думам же младосц часц живота у хторим нє мам вельки бриґи и намагам ше тот период вихасновац зоз тим же ше нє нервуєм. Тиж так, як студент мам вельо нагоди туньше путовац и дружиц ше з велїма людзми на факултету. Нє знам чи млади частейше приходза до проблемох и нєпорозуменьох як старши, лєм мам упечаток же ше лєгчейше помиря кед ше повадза. Дакеди чуєм коло чого ше старши вадза и наисце ми чудне пре яки дробнїци престаню занавше бешедовац. Нажаль, видзи ми ше же то дацо цо ше нє злєпшує з роками - Лара Петкович, Нови Сад.

- Младосц дава нагоду вибрац себе драгу и робиц на себе. На младих швет остава. Ми меняме швет и будучносц нашого дружтва и нашей планети. Млади нє маю тельо животного искуствия, знаня и самодовирия, прето приходзи до проблемох зоз старшима - Ана Арва, Руски Керестур. За младих у нашей, рускей заєднїци виходзи младежски часопис МАК. Тот часопис зоз свою длугу традицию иснованя, уж 50 роки, успишно повязує младих зоз шицких наших местох. Младосц, активносц и креативносц лєм часточка шицких МАК-ових сотруднїкох же би дзекуюци праве им, и старшим ґенерацийом, млади препознали значносц нашей заєднїци. А велька значносц часопису праве и тим же облапя шицки теми вязани за младшу популацию.^

У октобре 2022. року будзе попис гражданства у Сербиї. Републични завод за статистику визначує же таки попис важни за велї статистични виглєдованя, а медзи нїма и за образованє и нау­ ку, алє и за витворйованє правох припаднїкох националних меншинох по основи вецей законох. Дипломовани драмски и авдиовизуални ументїк, дизайнер звука Йован Живкович зоз Руского Керестура, познати нам як руски рецитатор и аматерски ґлумец.

Йован Живкович

Прецо важне вияшнїц ше як Руснак/Рускиня на попису?

Важне, бо ше нє треба одрекац своїх кореньох. Прецо то важне за нашу заєднїцу?

Важне же би Руснаци знали кельо нас єст и же би вец могли направиц адекватни акциї за очуванє нашей култури. Чом то тебе важне?

Прето же сцем зачувац културу.

РУС

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАША ГОСЦИНСКА: ҐЛОРИЯ ТАН ЮН З АРҐЕНТИНИ

РИЖ НОРОДНОСЦ И БОГАТСТВО У ЄДНЕЙ ОСОБИ Пише: Оленка ЖИВКОВИЧ

НОЦНИ ЖИВОТ Гоч Ґлория и єй шестра жию зоз родичами, як и векшина младих, люби виходзиц. Журки найчастейше правя соботу и починаю од двох, та по шейсц рано. стретнєме у обисцу даєдного товариша або товаришки, а потим, на два рано одходзиме до даякого бару и барз вельо танцуєме. Маме окремни бари за танцованє, бо Арґентинци през танєц виражую чувства и себе. После журки нє можеме пойсц сами дому, бо там живот барз опасни. Кед идзеце по городу на 22 годзин, то уж постава опасне. Чудне ми було кед зме у Керестуре ишли зоз журки на 2 годзин рано сами и нє могла сом похопиц ше у вас то звичайне и нє опасне гвари Ґлория.

26 РУСКЕ СЛОВО

Перше ше

лория ма 23 роки, закончує студиї физи- кед пойдзем з дому: вечера на котру приду ки и пред тим як почнє писац диплом- и баби и дїдове, та и друга родзина. И шицску роботу, „почасцела ше” зоз драгу до ким то барз важне, буц вєдно голєм раз за Европи, до пайташки Ивони Будинсковей столом през дзень. Вечера почина углавкотру упознала у Швайцарскей у школи у ним на 23 годзин, прето же робя од 8 рано Монтеу, дзе пребували цали рок. до 18 годзин и треба часу же би ше пририхЖиє у своїх родичох, цо звичайне у тало за шицких членох фамелиї. Єдза Арґентини. М а ш естру зоз котру су подобне як и за полудзенок: месо, шалату, двойнята. Ґлория студира физику, а Анхе- а после главного єдзеня и дезерти характелика економию. Мац им архитекта, задлу- ристични за тоту часц Арґенитини. Углавжена за проєктованє и дизайнованє квар- ним ше и у нїх прави роштиль як и у нас, тельох, а оцец рахунководитель. Вєдно алє месо на роштилю вельо векше, бо робя у приватней фамелийней фирми у Арґентина вельки продукователь буякох на котрей робя члени оцовей и мацеровей поверхносци зоз траву, цо ше вола пампа. фамелиї. Ґлорийов прадїдо пришол зоз ГОРИ, ПУСТИНЯ И ПЛАЖИ Китаю до Арґенитини, алє зоз тоту заєднїцу вона уж нє ма вельо контакти. Друга часц фамелиї зоз Перуа и уж роками Арґентина длугока держава, котра ше жию у Арґентини, так же ше сама чув- пресцера у Ю жней Америки. М а велї приствує ак Арґентинка. родни красоти, бо на цалей тей поверхно- Хижа у котрей жиєме нє така велька - сци мож видзиц гори, лєси, пустиньску гвари Ґлория - алє маме прекрасни двор и часц и плажи. Провинция Тукуман, у у нїм вельке древо манґа. Праве у тим дво­ котрей жиє Ґлория зоз фамелию, наймен­ ре моя ше фамелия часто стрета на ша у Арґенитини. Хвиля там цепла, влєце заєднїцких каждодньових и нєдзельових температура и до штерацец ступнї, а тераз, вечерох. И то тото цо ми и найбаржей хиби кед жима, температура коло 1-2 ступнї, без

Ґ

12. АВҐУСТ 2022.

УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

ш нїгу На сиверу покраїни барз сухо и скоро нїч нє рошнє, алє там дзе гори пада диждж и веґетация богата. Город Тукуман под горами и жителє го волаю „Город заградка” . Ту рошню велї цитрусни овоци. Город Рио де Жанеиро познати по прекрасней плажи Копакабана. Буенос Айрес главни город Арґентини и дзе тиж єст плажа, алє морйо досц жимне. Людзе ходза там на одпочивок, а гоч и жимно купаю ше. Буенос Айрес познати як южноамерицки Париз зоз свою прекрасну архитектуру, стилом и културнима збуванями. Єдна з интересантносцох и пешацки мост, такволани „Женски мост” . Предїли коло моря окреме интересантни. Високи стини коло моря барз атрактивни за туристох. На югу Патаґониї уж иншака клима, и знова интересантни предїли. На горох єст шнїгу и вельки ляднїки, як цо Перито Морено, котри нащивюю велї туристи. Од шнїгу по плажу ше нє треба длуго вожиц и у єдним дню ше можеце и купац, и оруцовац. Праве зоз туризма Арґентина ма вельки приходзи. СТУДИРАНЄ МЕДИЦИНИ - ДЗЕШ ЕЦ РОКИ Цале школованє у Арґентини, приповеда Ґлория, без­ платне и прето ше векшина младих и одлучує за державни школи и факултети, гоч маю вибор и у приватних, котри ше плаци. Квалитетне и безплатне школованє оможлївює велїм же би ше уписали до жаданих школох и на факултети. Вони тирваю 4-6 роки, а студиї на медицинским факултету тирваю аж дзешец роки. Прето го велї и нє закончую. Но, факултетски и мастерски студиї им злучени, нє роздзелєни як нам. Студиї котри вибрала Ґлория тирваю пейц роки. Докторски студиї тирваю дзешец роки, та розумлїве єй жаданє же би на докторски студиї пришла до Нємецкей. Ґлорию у физи ки инте ре сує все ле на, рела циї мед зи Жему и Слунком, сама наша планета, окреме пременки температури, климатски зони... НАРОДНЕ ОБЛЄЧИВО И ТРАДИЦИЯ Арґентина була шпанска колония, цо Ґлория потвердзела кед була у Ш паниї и видзела же маю подобну традицию. Велї Арґентинци по походзеню зоз Европи, а найчисленша италиянска заєднїца. З оглядом на тото же

ТРАДИЦИЙНЕ ЄДЗЕНЄ - Арґениинци барз любя єсц месо з роштиля, цо анї нє чудне з оглядом на розвите статкарство, котре єдза зоз шалату и рискашу. У обисцох, алє и на улїчки, мож купиц традицийне єдло емпанаду. Попражена цибуля и месо зоз кури як полнєнє у цесту ше пече и ма длуговасту форму. Єдна файта макаронох, зарна кукурици и бундаву закруца ше до лїсца кукурици, та ше вари. Од горе на тото кладземе сир и то окремне єдло. Як дезерти часто правиме рижни колачи котри потим прелїваме зоз згуснутим млєком, без котрого нє мож анї задумац даяки колач, або кекси. Згуснуте млєко варене зоз цукром хаснуєме як ви маджун, та го масциме и на хлєб - приповеда Ґлория.

12. АВҐУСТ 2022.

У Водици

Арґентина барз длугока, а у провинцийох розлични кламатски условия, и народне облєчиво ше розликує. У єй провинциї дзвичата маю билу єдноставну блузну и часто таки и шос, гоч мож комбиновац и шос других фарбох. Коло шиї кладу хусточку, найчастейше кветованого дезену. Хлапци маю широки панталони кафовей фарби, билу кошулю, чижми и шапку, або калап. Понеже Арґентина вельки продукователь кравох, анї нє чудне же ше прикраски за жени и хлопох найвецей правя праве зоз скори. Кравска скора основни материял за ланцущки, наруквици, руксаки, ташки, алє и за рижни други продукти. Метал алпака тиж барз атрактивни и характеристични за тоту жем, як и рижни драгоцини и полудра го ци ни каменї. Танєц у Арґентини вшадзи присутни. Найбаржей ше танцує у Буенос Айресу. Сензуални и атрактивни танґо танцую Арґентинци, алє и велї жителє швета. Ґлория визначує танєц у єй провинциї. Вон спомалшени и деликатни, а хлоп и жена ше тримаю за руки и нє дотикаю ше з другима часцами цела. М а єден окремни ритем и прекрашнє випатра. О велїм зме зоз Ґлорию побешедовали. Мали зме нагоду упознац єдну, нам еґзотичну державу у Южней Америки, у подоби, словох и темпераменту младей Арґентинки Ґлориї. ■

РУСКЕ СЛОВО 27

ДУХОВНИ ЖИВОТ ГРЕКОКАТОЛЇЦКА СЛУЖБА БОЖА НА ТЕКИЙОХ

З МАРИЙОВИМА ЛАСКАМИ Трацийно, и того року зишли ше вирни з рижних местох до святилїща Шнїговей Мариї на Текийох у Петроварадину же би єй подзековали и упуцели молби, на месце на хторим уж вельо раз помогла людзом у чежкосцох

Г '-'і оз грекокатолїцку Службу Божу, Г "4 пополадню, 4. авґуста, означене швето Шнїговей Мариї на Текийох, медзи богослуженями на других язикох и з припаднїками рижних етнїчних заєднїцох. Нашу Службу Божу служел парох новосадски о. Юлиян Рац, а Апостол од святого апостола Павла пречитал и дзияковал Иовґен Надь. У своєй казані парох о. Рац гварел же нас дочекала Мац Божа, хтора нас нїґда нє зохабя - з нами є и кед чежко и кед нам лєгчейше. По його словох, тераз, наш час познати по зраженьох, нєвирствох и нєсиґурносци и прето треба глєдац добри приклади и правдиви вредносци. Мария нам приклад, вона дава моц, поцешенє, любов и помоцнїца є при спашеню. Прето, треба ше єй модлїц и буц отворени за єй ласки.

З

Щ

І

її

ІЗ

-1 >'-г

28 РУСКЕ СЛОВО

- У духовним живоце, кед нас потрафяю грихи, Мария нам и теди мац хтора ше найбаржей стара о вичносци, зоз безгранїчну любову и вирносцу. Вона мац яку лєм пожадац мож. Треба єй подзековац за шиц­ ко и модлїц ше. И треба висповедац тото цо нє добре, же бизме вошли до вичного щесца, до нєба - гварел о. Юлиян Рац. Вироятно пре пандемию и горучаву, на Текийох було менєй людзох як скорей. На нашей Служби Божей найвецей було Новосадянох, алє пришли вирни и зоз Руского Керестура, Коцура, Дюрдьова, Футоґу, а провадзели ю и паломнїки зоз других местох. ■ М. Г. К.

12. АВҐУСТ 2022.

сІиИоупі@ги5ке5Іоуо.сот

ОЗНАЧЕНЕ ШВЕТО ПРЕОБРАЖЕНИЯ ГОСПОДНЬОГО

РАДУЄМЕ ШЕ НОВОМУ ЖИВОТУ Ш вето П реображения Господнього означене у Водици, всоботу, 6. авґуста зоз Службу Божу на 10 годзин. Службу служел о. Янко Колошняї зоз Канади, а сослужели керестурски парох о. Владислав Варґа, парох старовербаски о. Алексий Гудак и парох бачински о. Дарко Рац. Вирних споведал єромонах Роман Кандрач, духовнїк семинариї св. свящ еномученїка Й осафата з Ивано-Франкивска, з України. Казань о. Колошняя була окреме инспиративна за присутних вирних. Преображенє то нови живот, цош ка чому ше радуєме, бо и ми єдного дня будземе преображе ни, пременєти зоз Исусом. И ми чуєме нєш ка тот глас Божи: То дзеци мойо хторих я створел и вжал до неба. После Служби шицки штирме священїкове цо служели Службу Божу пошвецели овоц котру принєсли вирни.

Як и вше, Церковни одбор порихтал овоц за шицких котри нє могли до Водици принєсц свою. О. Ж.

СТРЕТНУЦЕ ЗА ФАМЕЛИЇ

ПОВОЛАНИ ДО СВЯТОСЦИ После Служби Божей у Водици на швето Преображения Господнього, було Сретнуце за фамелиї, з нагоди Рока святосци малженства и фамелиї у Католїцкей Цер­ кви. На Стретнуцу участвовали коло 15 фамелиї, и старши и младши, зоз младшима и старшима дзецми. Були фамелиї зоз Руского Керестура, Нового Саду, Суботици, Бачинцох, та аж и зоз Канади. Теми котри розрабяли о. Владислав Варґа - „Поволани до святосци” и о. Дарко Рац - „Превозиходзенє фамелиярних конфликтох на християнски способ” були инспиративни за розрабянє. Були два ґрупи, а у каждей по двоме свщенїкове котри такой одвитовали на питаня вирних. Од священїкох участвовали о. Янко Колошняї, о. Владислав Варґа, о. Дарко Рац и о. Владимир Медєши. Ш естра Авґустина Илюк водзела Стретнуце, а участвовали и други шестри Служебнїци НМД.

12. АВҐУСТ 2022.

Инспиративни були искуства фамелийох котри пробовали вирним приблїжиц живот у малженстве през рижни спокуси котри им помогли же би виросли и як малженска пара, и як християнє. Комуникация у фамелиї твори чуда, алє ище важнєйше же би була потримовка заєднїци каждого члена у почежкосцох. Окреме знач­ не же би ше фамелиї стретали през рок, освидомйовали ше же су нє сами у животних виволаньох и же би на тот способ допринєсли розвиваню и своєй фамелиї, и християнскей заєднїци у цалосци. На Стретнуцу участвовала и млада заручнїцка пара Ана Арва и Ярослав Варґа, котри ше идуцого викенду буду винчац, так же им тото стретнуце за фамелиї прак­ тично було духовне пририхтованє за тот вельки чин у їх живо це.

- Случайно ше поклопело же ше Ана и я будземе вин­ чац на идуцу соботу и тото стретнуце за нас було пририхтованє. Конкретни приклади тих фамелийох цо су уж роками у малженству, а котри нам виприповедали свойо искуства, були барз моцни. Нажаль, мало малженски пари пришли, а знам же у каждей фамелиї єст даяки проблем. Треба мац шмелосц присц и винєсц свойо искуство зоз Богом, з другу особу и то окреме значне. Як поєдинєц и фамелия видзиш же и при других єст про­ блеми, видзиш же ши нє сам и же тоти фамелиї нє як на филмох - гварел Ярослав. Ана ше зложела зоз заручнїком: Искуттва на мнє тиж зохабели вельки упечатки. Тоти людзе пришли, отворели ше спрам других и винєсли свойо искуство, а за тото треба мац шмелосци. О. Ж.

РУСКЕ СЛОВО 29

іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 11. авґуста 2022. року наполнєл ше рок як нас занавше зохабела наша мила мац и супруга

ОЛЕНА ПАЛАНЧАЇ (1963-2021) з Руского Керестура

Єй доброту и любов будземе навики чувац у своїх шерцох. Син Желько и супруг Янко Най спочива у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 11. авґуста 2022. року наполнєл ше рок як нас занавше зохабела наша мила мац и баба

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 28. юлия 2022. року нєсподзивано нас зохабел наш мили супруг, оцец и дщо

ЙОАКИМ ШТРАНҐАР (1950-2022) з Руского Керестура З любову и подзекованьом найкрасши памятки буду чувац: супру­ га Ярослава, син Александар зоз супругу, дзивка Снежа зоз супругом и мили унуки Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 11. авґуста 2022. року наполнел ше рок як нас занавше зохабела наша шестра

ОЛЕНА ПАЛАНЧАЇ (1963-2021) з Руского Керестура

Єй доброту будземе навики чувац у наших шерцох. Дзивка Ванеса зоз супругом Жельком и унуки Кяра, Хана и Зара Будинсково Най спочива у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 8. авґуста 2022. року наполнєли ше шейсц мешаци, а 19. авґус­ та наполня ше 22 роки як нас напущели нашо мили

ОЛЕНА ПАЛАНЧАЇ народзена Бучко (1963-2021) з Руского Керестура АНА САБАДОШ ЯНКО САБАДОШ (1929-2022) (1929-2000) з Руского Керестура Памятку на нїх чуваю їх наймилши - дзивка Златка, унукове и унуки и праунучата Най спочиваю у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Прешли 70 роки як зме страцели Пред роком зме страцели мацер оца и дїда и бабу

ЯКОВ ДЖУНЯ (19. XII 1928 - 7. VIII 1952)

КСЕНИЯ ДЖУНЯ народзена Макаї (25. III 1932 - 1 5 ^ Ш 2021) з Руского Керестура Памятку на покойних и далєй чуваю: дзивка Фемка, жец Кимо и унук Иван зоз Любицу

30 РУСКЕ СЛОВО

З любову и почитованьом шицки красни памятки на час препровадзени зоз тобу навики будземе чувац у своїх шерцох. Твойо шестри: Сенка, Терезка и Фемка зоз своїма фамелиями Най це ангели чуваю! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 10. авґуста 2022. року ше Дня 10. авґуста 2022. року наполнаполнєли 15 роки як нас зоха- нєли ше 10 роки як нє з нами бел наш оцец, дїдо и прадїдо наша мила мац, баба и прабаба

ВЛАДИМИР ТАКАЧ (1935-2006)

КАТАРИНА ТАКАЧ народзена Хорват з Кули (1933-2014) Памятку на нїх чуваю їх найблїзши - дзивка, унуки и праунуки

12. АВҐУСТ 2022.

іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Пол рока прешло одкеди нє з нами наша мила

РУСКЕ

(01101

мшш.гизкезіоуо.сот

ОГЛАШОВАНЄ ВЛАДИМИР БУИЛА (1976-2021) Дня 15. авґуста 2022. року наполнї ше рок як ши нас барз вчас напущел. Вично останєш у наших шерцох. Твойо наймилши СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 11. авґуста 2022. року наполнєл ше рок як нас зохабел наш супруг, оцец, д'що и прадїдо

ВЕРИЦА РАМАЧ народзена Надь Брат Славко зоз фамелию Спочивай у мире Божим!

НовиСадКЮЩ І«ШІ РускиКересіурЙ5/Я3-Я1,ЮТІ

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 16. авґуста наполнї ше жалосни рок як ше нєсподзивано преселєл до вичносци наш мили супруг, оцец, син и шовґор

СЛАВКО БАЛЇЦКИ (1937-2021) з Руского Керестура З любову и почитованьом красни памятки на ньго буду чувац його наймилши Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 9. авґуста 2022. року наполнєли ше 2 роки як нас занавше зохабел наш мили супруг, оцец и дїдо

ЯРОСЛАВ ПАП (1957-2021) з Нового Саду Памятку на його мили ошмих и доброту буду чувац його наймилши: супруга Ксения, син Андрей, мац Катарина як и Владо Надь, Нярадийово, Виславского и Медєшово Спочивай у мире Божим! Покраїнски секретарият за урбанизем и зашиту животного штредку, на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС” ч. 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

ДУШАН КОВАЧЕВИЧ (1946-2020) з Руского Керестура Твой ошмих, доброту и потримовку вше будземе паметац. У наших шерцох занавше останє куцик лєм за тебе, як и памятки на твою нєсебичну любов хтору зме чувствовали кажди дзень. Твойо наймилши Спочивай у мире Божим!

12. АВҐУСТ 2022.

О поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок Ношитель проєкта НИС а.д. Нови Сад, Блок „Промет’’, улїца Народного фронта ч.12 зоз Нового Саду, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Адаптация автопрецекалїща на маґазинованю нафтових дериватох Нови Сад на кп. ч. 2556/3 КО Нови Сад 3. Податки и документация зоз вимоги мож достац на увид у просторийох Покраїнского секретарияту за урбанизем и защиту животного штредку Булевар Михайла Пупина 16 (прижемє канцелария ч. 39), на телефон 021/4874690 або на упит на адресу 0ііуега.уисіпіс@у0]у0^іпа.§0у.г5 и паїа5а.кпе2ЄУІс@У0]У0^іпа.§0У.Г5. Шицки заинтересовани у чаше од 10 днї од обвйованя того обвисценя можу доручиц свойо думанє у писаней форми на адресу Секретариту.

РУСКЕ СЛОВО 31

іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот

МАЛИ О ГЛ А Ш К И НВУ „РУСКЕ СЛОВО” КУПУЄ ХИЖУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ, за потреби канцеларийох и дописовательства. Гледаме добре очуване обисце (може и на поверх) блїзко при центру, квартельни нукашнї простор котри би мал минимум 120т2 (и векши простор пре архиву), зоз цо меншим простором за отримоване желених поверхносцох. Волац на теле­ фон 069 67 33 01.

РУКОПИСИ ПРИДАЦ ПО 1. СЕПТЕМБЕР

НВУ „Руске слово” 1. януара 2022. року розписала поволанку за придаванє рукописох за обявйованє кнїжкох по руски з обласци поезиї, прози, наукових и есеїстичних жанрох, литератури за дзеци, младих и одроснутих. Рукопис треба же би бул написани по руски, у електронскей форми, унєшени до програми Ворд у системских майкросфтових Виндовс фонтох, треба же би мал помедзи штири и двацец друковани табаки (єден табак - 16 боки) и же би сполньовал нєобходни критериюми, котри оценї фахова комисия Видавательней редакциї. З рукописом треба послац Молбу у котрей буду наведзени точни податки о авторови, мено, презвиско (або псевдоним), електронску адресу и телефон, як и нєобходну информацию котру автор жада сообщиц Редакторови. Рукопис за видавательни 2023. рок треба послац найпознєйше по 1. септембер 2022. року на електронску адресу: гшке.уійауа!еІ|па@£таі1.сот. НВУ „Руске слово” нє длужне друковац кажди рукопис котри сцигнє на нашу адресу, а о поступку з рукописом Установа будзе благочасово информовац авторох. Б. В. Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о принешеним ришеню же потребне преценьоване вплїву и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплї­ ву проекта на животни штре­ док Ношитель проєкта „ Р К О Р Е 8 Ю ^ ^ ’ ^ 0 0 Нови Сад, Бранка Баїча число 84, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта „Вибудов дочасових обєктох фабрика бетону зоз провадзацима обєктами”, у Руменки, на катастарскей парцели число 153 К.О. Руменка, Город Нови Сад.

После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 5. авґуста 2022. року принєсла ришенє число УІ-501-264/22, же потребне преценьованє вплїву на животни штредок и о одредзованю обсягу и змисту студиї о преценьованю вплїву проєкта на животни штредок . Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин, на сайту Городскей управи за защиту животного штредку ЄПУІГОПОУІ5а^.ОГ§.Г5. Заинтересована явносц може виявиц жалбу процив того ришеня у чаше од 15 днї од дня його обявйованя у средствох явного информованя, по тим орґану.

НА ВОВТОРОК КОНЦЕРТ „КВЕТ РИЖНОРОДНОСЦИ” На вовоторок, 16. авґуста на сцени „Пера Добринович” Сербского народного театру у Новим Садзе будзе отримани концерт „Квет рижнородносци” на хторим наступя музични состави националних заєднїцох Войводини, медзи нїма и народни оркестер „Юлиян Рамач Чамо” Дома култури Руски Керестур. Як специялни госци, наявени оперски шпивач Бела Маврак и виртуоз на гармоники Лело Ника. Концерт ше реализує у рамикох проєкта „Дунайске морйо” НС ЕПК 22, а соорґанизаторе заводи за културу меншинских националних заєднїцох у АП Войводини. Початок концерта на 20.22 годзин, а уход безплатни.

ТИРВА КОНКУРС ЗА „КОЦУРСКУ ЧУТКУ 2022” Орґанизацийни одбор 12. Коцурскей чутки поволує гумористох и сатиричарох зоз тих просторох же би участвовали на явним конкурсу Медзинародного фестивалу гумору и сатири Коцурска чутка/ Куцурски клип/ Кисгогаі сш іка/ Кисига СогпсоЬ 2022. Теми на спомнутим конкурсу - 1. Цо зоз Националну стратеґию? и 2. Шлєбодна тема. Роботи на сербским, руским або, на мадярским язику, зоз обезпеченим прекладом, посилац на е-адресу шіЬа]1о.{е)8а@ґґ.ип8.ас.г8. По словох предсидателя Орґанизацийного одбору КЧ 2022 проф. др Михайла Фейси, свойо идеї креативци можу пренєсц зоз карикатуру, афоризмом, вицом, гумореску (зоз гумористичну приповедку або писню) и сатиричним тво­ ром (зоз писню або приповедку). Конкурс отворени по 12. септембер 2022. року.

МАЛИ О ГЛ А Ш К И ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, праху, галайку, инсектох. МОНТИРАМЕ: ■ РОЛЕТНИ ■ ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ

■ ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ ■ МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ ■ ВЕНЕЦИЯНЕРИ ■ ОПРАВКИ Т елеф он : 0 2 5 /5 8 2 7 - 7 1 0 , 0 6 0 /5 0 8 8 - 4 3 3

у

32 РУСКЕ СЛОВО

12. АВҐУСТ 2022.

5рогІ@ гизке5Іоуо.сот

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ЗАКОНЧЕНИ ТУРНИР У МАЛИМ ФОДБАЛУ 3 НА 3

НАЙВЕКШИ ПО ЧИСЛУ ЕКИПОХ И ПУБЛИКИ У Руским Керестуре 5. авґуста на терену у Старей школи закончени треци по шоре Турнир у малим фодбалу 3 на 3 котри тирвал од 22. юлия. Спомедзи 13 екипох учашнїкох, найлєпша на Турнире була „Ясике” з Вербасу, другопласована „Кафе бар Дионис” зоз Лалитю, а трецепласована екипа „Савине Село” хтора у полуфиналним змаганю победзела екипу „СЗ Вашариште” з Кули а тогорочним Турнире участвовали 13 екипи, седем екипи були домашні Керестурци, а шейсц з околних местох, два з Лалитю и по єдна з Бачкого Ґрадишта, Кули, Савиного Села и Вербасу. Орґанизаторе турнира Янко Хома и Иван Чапко обезпечели и богати награди побиднїцким екипом, та першопласованей припадло 150 евра и ґайба пива, награда за друге место була 80 евра и палєнка, а трецопласовани достали 50 евра и сок, док котизация по екипи була 4000 динари.

Н

ЗМАГАНЄ ПО ҐРУПОХ Цо ше дотика орґанизациї самих змаганьох, екипи були подзелєни до двох ґрупох дзе бавел кажде з каждим, а после 10 дньох змаганя ґрупней фази 4 найлєпши з А ґрупи и 4 найлєпши з Б ґрупи прешли до штварцини финала до фази на випадованє. Там ше после штварцини финала отримал полуфинални вечар и остатнї финални вечар. Змаганя тирвали 2 раз по 10 минути, док ше од фази випадованя бавело 2 раз по 12 минути. Специфичносци малого фодбалу 3 на 3 и же екипа ма трох бавячох на терену и двох резервних бавячох, ту вименки од стандардного фодбалу и же ше нє виводзи корнери, алє з трох корнерох шлїдзи пенал. Цо ше дотика закончуюцих змаганьох, у финалним змаганю кед бавела екипа „Ясике” Вербас процив „Кафе бар Дионис” Лалить, резултат бул 3:3, дзе вец на пенали победзели Вербащанє, за 3. место екипа „Савине Село” победзела „СЗ Вашариште” з Кули. Цо ше дотика атмосфери на турнире, треба визначиц же шицки бавяче цо участвовали, чи домашнї, чи з других местох, бавели фер, спортски и коректно, после каждого змаганя процивнїкове ше руко-

12. АВҐУСТ 2022.

вали, було у бависку и даєден оштрейши старт, алє такой потим була рука пребаченя, та и судийове нє мали чежку роботу. ДОБРА ОРҐАНИЗАЦИЯ И НАЩИВА ТУРНИРУ Шицки екипи тиж барз похвал єли саму орґанизацию турнира и оценєли же є на найвисшим уровню, док орґанизаторе барз задовольни и з одволаньом екипох - на тогорочним турнире було найвецей екипи, а задовольни су и з одволаньом публики. Кажди вечар през 10 днї нє було спод 120 нащивительох, док трибини у Старей школи на полуфиналним и финалним вечаре мали аж вецей як 200 патрачох. Орґанизаторе турнира того року першираз обезпечели томболу на уходнїци за полуфинални и финални вечар.

- Мали зме барз добре одволанє спонзорох - приватнїкох, тапетарох, здруженьох, фирмох цо робя у валалє, та з тей нагоди сцел бим им подзековац за красни томболи цо подаровали. Мушим визначиц же и коло самей орґанизациї барз вельо нам помогла наша Месна заєднїца, ЯКП „Руском”, ФК „Русин” и ФК „Кула”, поґурал нас и Славко Ґовля, власнїк тапетариї „Амбиєнт ҐС”, як и Здруженє младих „Пакт Рутенорум” - потолковал Янко Хома. Тогорочни турнир бул треци по шоре, перши бул орґанизовани 2019. року, а 2020. була прерва пре корону.

- Цо ше дотика планох за будучносц, ми маме дзеку и далєй, та и нарок тиж плануєме орґанизовац Турнир. Чувствуєме же вон вше лєпши и орґанизованши, а и вше векше одволанє, як екипох, так и патрачох, и наздаваме ше же турнир помали постанє традицийни - заключел Хома.^ М. Афич

РУСКЕ СЛОВО 33

■

СПОРТ

ПОЧИНА ФОДБАЛСКЕ ПЕРШЕНСТВО СЕЗОНА 2022/2023

НОВИ СПОКУСИ ЗА НАШИХ ФОДБАЛЕРОХ

Пише: Александар ПАЛАНЧАНИН

Того викенду почина нове фодбалске першенство сезона 2022/2023. Нашим фодбалским клубом - Русину, Искри и Бачкей предстоя нови 15 ґарадичи, стретнуца, борби за цо лєпши успих у тей єшеньскей часци першенства. Кельо ше хтора екипа порихтала у павзи, укаже ше уж на нєдзельових стретнуцох. До половки новембра увидзиме и конєчни резултат у першей часци першенства

осле першенствених змаганьох русиновци закончели на 4. месце на таблїчки, дзе од 30 колох 19 стретнуца закон­ чели як побиднїки, 10 страцели, а лєм єдно одбавали з нєришеним резултатом. Нє треба занєдзбац вельку потримовку їх вирних навиячох на Русиновим стадиону, дзе просеково на каждим стретнуцу було коло 200 патрачох, док найвецей, коло 400 правих любительох фодбалу було кед бавели процив екипи з Червинки.

П

РУСИН ЛЄПШИ ЯК ШЕ ОБЧЕКОВАЛО По сам конєц першенствених борбох Русин мал нагоду бориц ше за друге, односно треце место, а и за бараж. Но, одлучели два стретнуца зоз директнима процивнїками хтори ше, нажаль, нє бавелО на домашнїм стадиону, цо русиновцом слаба точка. Тренер и руководство Клубу задовольни з посцигнутим резултатом бавячох. Аж и вецей як ше обчековало, бо им на початку циль бул буц у штредку таблїчки. И попри кадровских проблемох, рижних приват­ них обовязкох бавячох, їх калїченьох и подобного мож повесц же екипа посцигла одлични резултат.

34 РУСКЕ СЛОВО

Кед слово о планох за наступну сезону и пременкох, обчекує ше же нє будзе вельо пременки у составе екипи, бо ше потераз указало же су добре убавени. Першу часц новей сезони Русин стартує зоз першого места на таблїчки, а у пер­ шим колу на своїм стадиону дочекує екипу ФК „Будучносц” зоз Ґложану хтора на 16. месце на таблїчки. У 28. колу прешлого першенства у стретнуцу хторе ше бавело у Ґложану Русин страцел зоз 2:0. Наздавайме ше же ше на тот завод русиновци лєпше укажу. ИСКРА З ПОЧАТКУ ДОБРА, А ПОТИМ... У Подручней фодбалскей лиґи Суботица у прешлей сезони Фодбалски клуб „Искра” ше по остатнє коло борел за оставанє у лиґи и на концу, на щесце, витворел циль. Остатня штварцина сезо­ ни би могла буц приклад як би требало випатрац Искрово бависко, З велькима обчекованями руководство и фодбалере Искри обчековали и наявйовали борбу за сам верх таблїчки, бо ше пред початком сезони до Клубу врацели искусни и добри бавяче котри предход12. АВҐУСТ 2022.

5рогІ@ гизке5Іоуо.сот

ни даскельо роки бавели у клубох у других местох, а даєдни з нїх и у висших лиґох. Отверанє сезони почало по плану, Искра на домаш нїм терену победзела екипу Слоґи з Остоїчева, а потим ушлїдзели седем змаганя на котрих Искра штири раз поражена и три раз бавела нєришено. После тей сериї подлих резултатох було ясне же реалнєйша борба за штредок таблїчки и за оставанє у лиґи як за сам верх. Полусезону Искра закончела на 13. месце зоз скромнима 13 бодами. Було ясне же ше дацо муши пременїц. Павзу медзи єшеньску и ярню полусезо­ ну Искра вихасновала же би ше направело пременки хтори можу принєсц резултат. Проблем бул же у тим периодзе, даскельо кола пред концом єшеньскей часци сезони, з екипи пошли троме бавяче котри були косцанїк екипи, а то - Деян Тешанович, Дамян Ґубаш и Павле Дякович котри пошол до иножемства. Вельки плус за Искру бул же управа Искри приведла реномованого тренера Ранка Цака Делича, алє остало ище надоплнїц бавяцки кадер. До Искри пришли - Марко Секулич, Душан Драґоєвич, Боґдан Комлєнович, Душан Латинкин и ґолман Радослав Новаков, пейцме фодбалере котри вецей нє могли бавиц за младежску екипу Гайдука, а прави поцаг бул и трансфер Ненада Надя з Будучносци зоз Савиного Села. Початок ярнєй часци сезони почал подло - Искра на початку перши пейц стретнуца страцела. Аж у шестим змаганю у другей полусезони Искра освоєла перши бод и то процив одличней екипи ФК „АФК” з Ади. У наиходзацих 10 змаганьох Искра прецерпела лєм єдно пораженє и то у Дюрдїну. Серия добрих бавискох и резултатох на концу принєсла Искри и сиґурне 12. место на таблїчки и оставанє у Подручней лиґи Суботица. Призначела 19 побиди, єдно стретнуце було нєришене и

12. АВҐУСТ 2022.

дзешец страцела. Искра освоєла 34 боди у прешлей сезони. У першим стретнуцу новей сезони Искра будзе бавиц на своїм терену процив екипи ФК „Будучносц” зоз Савиного Села. Тото першенство Искра стартує зоз трецого места, а Будучносц зоз 14. У стретнуцу у 23. колу другей часци прешлей сезони з исту екипу резултат бул нєришени 1:1, а яки будзе тераз, увидзиме на нєдзелю. Судзаци по успиху на турнире Спортских бавискох „Яша Баков”, кед буду так бавиц, можеме обчековац добри резултати по конєц першей часци сезони 2022/2023. ДЮРДЬОВЧАНЄ И ДАЛЄЙ СОЛИДНИ ФК „Бачка 1923” зоз Дюрдьова прешлу сезону закончела на шестим месце на таб­ лїчки. Од 30 стретнуцох на дванац славела побиду, штири одбавела нєришено и штернац страцела. Бавяче Бачкей дали 59, а достали 63 ґоли. З другима словами, у минусу су 4 ґоли. То резултат з хторим на концу Бачка освоєла 40 боди. Спрам ука­ заного бависка, без огляду же на турнире СБ „Яша Баков” освоєли штварте место, мож обчековац и у наступним першенстве добри бависка и резултати. Состав екипи ше нє пременєл вельо кед слово о менох. Медзитим, кед слово о квалитету бависка, треба повесц же екипа уж вецей сезони стандардно добра. У першим колу новей сезони Бачка стартує зоз штвартого места, а перши процивнїк на терену у Дюрдьове будзе екипа ФК „Цемент” зоз Беочину хтора нова у лиґи. Беочинци стартую зоз 13. места. З оглядом на тото же екипа бавела у висшим ранґу змаганя и же ше бавяче ище нє познаю, будзе то напарте стретнуце за хторе чежко проґнозовац конєчни резултат. Назадавайме ше найлєпшому.^

РУСКЕ СЛОВО 35

СПОРТ І

31. СПОРТСКИ БАВИСКА „ЯША БАКОВ” - ТУРНИР У ФОДБАЛУ ЗА СЕНИОРОХ

ИСКРА ЗАБЛЇСЛА У ФИНАЛУ Прешлого викенду у Дюрдьове отримани турнир у фодбалу за сениорох. Участвовали штири екипи, а найлєпши резултат витворела екипа ФК „Искра” з Коцура. Бавело ше по барз нєвигодних условийох, по велькей горучави, алє то фодбалером и вирним навиячом випатра нє завадзало. Було то ище єдно удатне друженє зоз фодбалом и спортом. Орґанизаторе змаганя були ФК „Бачка 1923” и поднїмателє з валалу, хтори ше, яки и вше, указали як добри домашнї Пише: Александар ПАЛАНЧАНИН ед би ше даяк поровновало турнири хтори ше отрим ує у рамикох С портских бавискох „Яш а Баков” , тот турнир у фодба­ лу за сениорох, хтори отри­ мани всоботу и внєдзелю у Дюрдьове би могло прировнац зоз турниром над турнирами, лєбо найзначнєйшим. Най нє споминаме ш ицки прикм ети ф одбалу (бо су познати), тот турнир на одредзени сп особ, треба надпом нуц, остатнє преверйованє форми пред початком новей першенственей сезони.

К

УЧАСТВОВАЛИ Ш ТИРИ ЕКИПИ Н а стадину ФК „Бачка 1923” у Дюрдьове всоботу и внєдзелю , 6. и 7. авґуста, у рамикох 31. Спортских бавискох „Яш а Баков” отримани турнир у фодбалу за сениорох. Н а турнире участвовали штири екипи - ФК „Русин” з Руского Керестура, ФК „И скра” з Коцура, ФК „Ж СК” зоз Ж аблю и домаш нї ФК „Бачка 1923” . Ш ицки екипи бавя у истим ранґу змаганя, а то

СОСТАВ ЕКИПИ ФК „ИСКРА” З КОЦУРА Новаков, Надь, Секулич, Сталевич, Живанович, Николич, Моминович, Бокан, Сердар, Латинкин, Малацко, Неделькович, Барович, Мрденович, Комленович.

СОСТАВ ЕКИПИ ФК „РУСИН” З РУСКОГО КЕРЕСТУРА Деян Кронич, Стефан Тома, Деян Павлович, Кочиш, Влада Вуйович, Филип Вуйович, Маркович, Деян Будински, Янко Кулич, Саянкович, Александар Тома, Неманя Кулич, Иван Будински, Чернок, Иличич, Голик, Сушич.

36 РУСКЕ СЛОВО

Подручни фодбалски лиґи - Зомбор, Суботица и Нови Сад. Бавело ше стандардно, два раз по 45 минути, з тим же после двацец минутох, пре горучаву, правени паузи од 5 минути же би ше фодбалере ошвижели. Як и потераз, вицаговали ше пари, а побиднїки бавели финалне стретнуце, односно за перше и друге место, а екипи хтори страцели за треце и штварте. ПЕНАЛИ ОДЛУЧЕЛИ ХТО ПОБИДНЇК У соботових стретнуцох перше бавели ФК „Ж СК” и ФК „И скра” . Було то стретнуце под’єднак добрих екипох, алє Коцурци частейш е нападали и мали вецей шанси. Заш лєм у перш им полчасу до ґола перши дошли фодбалере ЖСК-а. У другим полчасу бавяч зоз жабельскей екипи достал червени картон, так же цали други полчас тота екипа бавела зоз дзешец бавячами. Тоту предносц И скра вихасновала и пред самим концом стретнуца виєдначела резултат. П обиднїка з того стретнуца ше достало на пенали, а вецей щ есца мали фодбалере ФК „И скра” и победзели зоз 3:2. Важне надпомнуц же обидва екипи мали, так повесц, исте число вигодних шансох - Искра мала дзевец, а ЖСК осем. У другим стретнуцу бавели ФК „Бачка 1923” и ФК „Русин” . Бачка лєпше бавела, мала вецей нагоди за ґол и єдну з нїх вихасновала у першим полчаше. На моменти бависко було преош тре, та судия реаґовал зоз жовтим картоном за домашнїх.

12. АВҐУСТ 2022.

5рогІ@ гизке5Іоуо.сот

У другим полчасу иста слика на терену, алє тераз єдну нагоду вихасновали ру си н о вц и и виєдначели резултат. О зн ова ше било п ен али же би ше дош ло до побиднїка. В ецей щ есца мали фодбалере Русина и победзели Бачку зоз 4:2. ДВА Д ЕРБИ С ТРЕТНУЦ А _______ ОПШ ТИ Н СКИ И ВИЧНИ В нєдзелю у борби за треце и штварте место бавели ФК „Бачка 1923” и ФК „Ж С К ” . У тим опш тинским дербию лєпш и були Ж абельчанє хтори п обедзе­ ли у реґуларним цеку стретнуца зоз 3:1

ФК „Русин” Руски Керестур

СОСТАВ ЕКИПИ ФК „БАЧКА 1923” З ДЮРДЬОВА Радишич, Драґан Тривунович, Любиша Тривунович, Вуйович, Дюрич, Чирин, Данґубич, Деянович, Деян Тривунович, Роґич, Максимович, Баґич.

и так освоєли треце место, а Бачка ш тварте. Треци ґол хтори запечатовал побиду посцигнути з пеналу на самим концу стретнуца. Но, важне надпомнуц же за розлику од соботових стретнуцох тих двох екипох, мож повесц же указане вельо лєпш е бависко, и то з добрим а нагодами, бицами на ґол, добру охрану и вецей фер-плею.

СОСТАВ ЕКИПИ ФК „ЖСК” ЗОЗ ЖАБЛЮ Байт, Кронич, Кезия, Танасич, Тривунович, Дюрдїч, Бороя, Боґданов, Зелько, Нинкович и Попов.

12. АВҐУСТ 2022.

У другим стретнуцу за перш е и друге место бавели ФК „Русин” и ФК „И скра” . У тим вичним дербию екипох лєпш а була екипа з К оцура хтора победзела зоз 2:0. То бул, як и преш ле стретнуце, прави дерби. Пред початком велї думали же фаворит у тим стретнуцу екипа Русина. Н асампредз прето же указали вельо лєпш е бависко перш ого турнирского дня. М едзитим , як би ше поведло - лабда округла. И скра од самого початку бавела анґажованш е. М ожебуц би лєпш е було повесц же русиновци були якош ик спомалш ени у однош еню на Искру. Кед слово о нагодох за ґол, И скра мала седем, а Русин лєм два. У двацетей минути, пред паузу за ош виж енє, у єдней гужви опрез ґолу Русина найлєпш е ше знаш ол бавяч Искри Д раґоєвич и дал перш и ґол. Бависко од тей хвильки д остава инш аки цек, обид­ ва екипи почали ош трейш е бавиц. На самим концу перш ого полчасу судия пре зваду бавячох Искри и Русина на терену обидвом бавячом указує червени картон. По конєц перш ого полчасу остало даскельо минути и то було досц же би И скра ище раз затресла мреж у Русина. Стрилєц бул Надь. У другим полчасу И скра ше схопно бранєла и з контрох вецей раз загрож ела Русинов гол, медзитим, ґолман К ронич одлично одбранєл бица. Бависко, цо ше баржей блїжел конєц стретнуца, було вше ош трейш е, з вельо фаулами и коментарами. Пре єден коментар хтори бул на рахунок главного судиї, тренер Искри достал червени картон и муш ел напущ иц терен. О рґанизаторе турнира ФК „Бачка 1923” и поднїм ателє з Д ю рдьова ше указали як одлични у тей улоги. По законченю змаганя за ш ицки екипи була п ори хтан а веч ера н а хторей екипом подзелєни припознаня. ■

РУСКЕ СЛОВО 37

Х Л А Д О К И- ГОРУЦИ- ТЕПШ ИЛариса Цвеїч

Питка зоз вишнями \

Потребне: ■ 3 вайца ■ єден погар цукру (лєбо 200 ґрами, 2 децови погар) ■ пол погара олєю ■ погар йоґурту (180 милилитри) ■ 2 погари муки (260 ґрами) ■ пращок за печенє ■ ванелийов цукер ■ 300 ґрами вишнї ■ ровна ложка ґрису ■ кус мелкого цукру за посипованє

Поступок: Витрепац зоз миксером вайца, додац цукер, поступнє додавац олєй, йоґурт. У другей судзини найлєпше вимишац пращок за печенє зоз муку и вец додавац ґу чечней мишанїни поступнє, ложку по ложку, док ше шицко нє похаснує. Вишнї пощикац и посипац по нїх ложку ґрису. До тепши положиц папер за печенє и висипац достату мишанїну и од горе покласц вишнї єдни коло других. Печиц на 180 ступнї док колач нє почервенї. Од горе посипац зоз мелким цукром, резац на коцки и служиц.

38 РУСКЕ СЛОВО

12. АВҐУСТ 2022.

гизтак.гизке@ дтаіІ.сот

Х Л А Д О К И ГО Р У Ц И ТЕ П Ш И Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

Ґереґа прави вибор за лєтне ошвиженє. Попри тим же ма досц води, ґереґа смачна, сочна и лєгка, та є идеални десерт през лєто. Од витаминох ма найвецей витамини А и Ц. Тоти два „смутиї” ше лєгко рихта, а досц лєм шицки состойки положиц до блендеру и вимиксовац их.

12. АВҐУСТ 2022.

РУСКЕ СЛОВО

39

ДЗИВОЦКА ШПИВАЦКА ҐРУПА КУД „ТАРАС ШЕВЧЕНКО” У МАДЯРСКЕЙ юрдьовчанє мали нагоду нащивиц етно Д хижу у Мучоню, дзе могли видзиц як дакеди випатрала руска хижа, яке облєчи-

Парохия

во ношели Руснаци у Мадярскей и цо шиц­ ко хасновали у обисцу. Окрем Мучоню, госци нащивели и Казинцбарцику. То наймладши город у Мадярскей хтори вибудовани 1954. року. У исти час, то город хтори ма найвецей площи и найвецей памятнїки. Єден приємни вечар Дюрдьовчанє препровадзели шпацираюци ше по улїчкох города хтори ма трицец тисячи гражданох. За Казинцбарцику значне повесц же ту жил и робел наш познати писатель Мирон Жирош. Л. В.

Етно хижа у Мучоню

Твердиня у