RUSKE SLOVO 31

ТИЖ НЬОВНІК ПО РУСКИ РОК ЬХХУІІІ ЧИСЛО 31 (4004) НОВИ САД, 5. АВҐУСТ 2022

ушю . гизкезіоуо. сот

Фото: Владимир Дїтко

ЦЕНА 40 ДИНАРИ

9 770350

460007

Д И КИ Ц А : Ш М ИХ ВШЕ ЗДРАВИ

ИНТЕРМЕЦО

ИКОНОСТАСИ У НАШИХ ЦЕРКВОХ

ЦЕРКВА УСПЕНЯ ПРЕСВЯТЕЙ БОГОРОДИЦИ У БИКИЧУ ерква Успеня Пресвятей Богородици у Бикичу пошвецена 1903. року и Ц Б ма красни и нови иконостас крг хтори виробени, поставени и пошвецени 2013. року. Пред тим стал стари иконо­ стас, гуторело ше, як дочасово ришенє. Древени часци нового иконстасу зробел майстор Янко Романяк зоз Бикичу, а

2 РУСКЕ СЛОВО

икони писал Ратко Торма, маляр зоз Беркасова. Фамелиї и поєдинци зоз Бикичу, Шиду и Словацкей Републики финансовали уж кельо ше хто опредзелєл же би ше виписало єдну, або два икони. Єдну икону, на таки способ, подаровал и о. Михайло Режак хтори бул длугорочни парох у Беркасове и Бикичу. Тиж у финансованю иконостаса участвовал и пре освящени наш владика кир Георгий Джуджар хтори и пошвецел иконостас на Русадля 2013. року на 110. рочнїцу як пошвецена церква.■

5. АВҐУСТ 2022.

УВОДНЇК

ЗМИСТ

РУСКЕ о ш п гд

■ Т и ж н ьовн їк 4. Конституована Народна скупштина Републики Сербиї

■ Н аш о м ест а 9. Петнасти Младежски волонтерски камп у Руским Керестуре

■ Е коном ия 12-13. Нова опрема за тестиранє рошлїнских сортох

■ М озаїк 16-17. Дожица и авантури єст и коло нас

■ Култура и просвита 18-19. Подобова колония „Стретнуце у Боднарова” у Ґосподїнцох

■ Дикица 23. Так, по байберски

■ Л ю дзе, роки, живот 24-25. Стретнуце: Музична ґрупа „Апокалипса” зоз Коцура после 30 рокох

■ Д у х о в н и ж и вот 28-29. Духовни вежби за младих у Водици

■ И н ф ор м атор 30-33 Мали оглашки и Іп тетогіат

■ С п орт 36-37. Змаганє у лапаню риби на дуґов у Руским Керестуре

■ И н т ер м ец о 38-39. Хладок и горуци тепши Насловни бок: Петнасти Фестивал „Мелодиї Руского двору” у Шидзе Автор фотоґрафиї: Владимир Дїтко

Пише: Владимир ДЇТКО, дописователь „Руского слова” зоз Шиду

ДИЖДЖ НЄ ЗОПАР ФЕСТИВАЛ Ювилейни, 15 по шоре, Фестивал тамбурових оркестрох „Мело­ диї Руского двору”, хтори прешлей соботи отримани у Шидзе, останє запаметани по нєвигодней хвилї хтора грожела отримованю главней фестивалскей програми, змаганя оркестрох. Пред самим початком програми почал диждж и после велького поцерпаня орґанизатора цо и як зробиц, место на 19 годзин, Фестивал почал зоз коло годзину пожнєня и по цену же би оркестри наступа­ ли без озвученя и знїманя камерох. Медзитим, на щесце, диждж престал падац, домашня Старша шпивацка ґрупа КПД „Дюра Киш” шмело вишла на бину, а такой пошвидко поставени и микрофони, а преробели и ТВ камери. И шицко було у порядку по конєц фестивалского вечара. По першираз у змагательней часци оркестри нє оценьовал фахови жири попри публики, алє орґанизаторе одлучели же би гласала лєм присутна публика на своїх уходнїцох, односно лїсткох. До Фестивала уведзена и едукативна часц, односно пестованє традициї през роботню традицийного руского чесаня власох, хтора витворена у сотруднїцтве КПД „Дюра Киш” и КУД „Тарас Шев­ ченко” зоз Дюрдьова. Роботня знята праве у Дюрдьове и место дакедишнєй розшпиваней ревиялней часци, док ше здавали гласи публики, нащивителє мали нагоду накратко, през бешеду зоз Маґдалену Надь зоз Дюрдьова хтора водзела роботню, дознац вецей о традицийним руским чесаню власох за баршонь и под фитюлу. А поступок дати и на екрану та так през слику и бешеду на цо практичнєйши способ публики представене чесанє власох. Цикава була и вистава фотоґрафийох портретох хтори давно висликовал о. Михайло Режак, терашнї парох у Шидзе, дзе призначел свидоцтво о єдним тераз уж давно прешлим чаше през пор­ трети каждодоньових людзох. А фотоґрафиї були добре „укомпоновани” зоз макетами ладьох плахтаркох хтори роками вирабя пензионер Мирко Беркеш зоз Шиду. Кед ше дода и етно штанди хтори провад за ца про гра ма од само го снованя Фести вала, доста ва ше єдна цалосц, алє и жаданє за одредзенима пременками у концепту Фестивала през його роки тирваня. А гевто цо ше нє меня, то вшелїяк друженє и добре розположенє после Фестивала на коктелу у Руским доме, дзе ше як и кажди рок шпивало, грало и танцовало. И значне число публики (хтора ше нє злєкла од дижджу) гутори же ше публика звикла и зожила зоз Фестивалом и же го вшелїяк тре­ ба пестовац и надалєй.

РУСКЕ СЛОВО

* ”РУСКЕ СЛОВО” - гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ „Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло др БОРИС ВАРҐА 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ *** ”Руске слово”, Футожска 2/ІІІ, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторе/ки - Иван Сабадош, Ясмина Главна и одвичательна редакторка Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки ОЛЕНА ПЛАНЧАК-САКАЧ рубрикох - Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Ф ейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки - Мария Афич, Влада Дїтко, Андреа Медєши, Оля Русковски * лекторка - Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка - Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки - М ария Гудак, Таня Салонтаї * Телефон: 021/6613-697 * П редплата за цали рок: у жеми 2 000 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Вапса Іпїеза а.гї. Веодгагї 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня ,,М ах іта дгаГ’ Петроварадин * Е-таі1: гегїаксі|а@ги$ке$1оуо.сот * ^ еЬ «Не: тегете.ги$ке$1оуо.сот * I88N 0350-4603 * СОВІ88 8К-ГО 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Директор

5. АВҐУСТ 2022.

Новини „Руске слово” одликовани зоз Орденом братства и єдинства зоз стриберним венцом 1970. року.

РУСКЕ СЛОВО 3

ТИЖНЬОВНЇК КОНСТИТУОВАНА НАРОДНА СКУПШТИНА СЕРБИЇ

ОД УВОДЗЕНЯ ВЕЦЕЙСТРАНКОВЕЙ СИСТЕМИ - 13. ЗВОЛАНЄ Початком тижня Република Сербия конституовала Скупштину Сербиї. Од уводзеня вецейстранковей системи то 13. зволанє. Схадзку зволал бувши предсидатель Скупштини Ивица Дачич, пондзелок на схадзки утвердзени мандати посланїком хтори потим пришагали, а ютредзень предлужена схадзка за вибор нового предсидателя Скупштини, подпредсидательох и членох роботних целох дини предклад кандидата за предсидателя Скупшти­ ни дала Сербска напредна странка, а слово о др Владимирови Орличови. На тот завод Скупштина будзе мац двох подпредсидательох вецей, односно седем, од хто рих три предвидзени за опозицию. Як предложене на консултацийох парламентарних странкох подпредсидательски функциї подзеля Сербска напредна странка, Социялистична партия Сербиї, Союз войводянских Мадярох, Странка шлєбоди и правди, Странка правди и помиреня, Демократска странка и Коалиция НАДА. Место подпредсидателя хторе достанє Сербска напредна странка ше будзе виберац медзи Сандру Божич, Миленка Йованова, Марини Раґуш и Невени Дюрич. Социялисти ище нє дали предклад свойого кан­ дидата за подпредсидателя Скупштини. Цалком извесне же под пред си дательску функ цию спред Союзу войводянских Мадярох достанє Елвира Ковач хтора тоту

Є

4 РУСКЕ СЛОВО

функцию окончовала и у предходним зволаню нашого Парламенту. Клуб коло Странки шлєбоди и правди за подпредсидателя предложел Борка Стефановича, Коалиция НАДА предложела Божидара Дєлича, а Демократска странка вєдно зоз Народну странку, „Нє давме Беоґрад” и „Вєдно” на тоту функцию предложела Зорана Лутовца. Предсидатель Сербиї и лидер напреднякох Александар Вучич пред отримованьом конститутивней схадзки виявел же владаюца странка, хтора будзе мац и найвекше число посланїкох и у новим зволаню Скупштини, опозициї дала вецей места у руководстве Парламента и одборох як гоч кеди по тераз, цо, як надпомнул, фер и же таке опредзелєнє доприношенє дальшому розвою демократиї у Сербиї. Источашнє ше наздава же то постанє стандард у Сер­ биї, за будучносц, без огляду хто будзе на власци. Зоз конститутивну схадзку Скупштини Сербиї руководзел, спрам Дїловнїку, найстарши посланїк, а то з тей нагоди бул др Владета Янкович зоз лїстини „Вєдно за побиду Сербиї”. Кед же би вон пре одредзени причини бул зопарти водзиц схадзку, заменєл би го други по старосци у парламенту Сербиї, а то Веролюб Стеванович зоз виберанковей лїстини НАДА. Найстаршому посланїкови з тей нагоди помагали штири наймладши посланїки, зоз штирох першопласованих лїстинох, а то були Никола Бокан зоз виберанковей лїстини „Александар Вучич - Вєдно можеме шицко”, Павле Ґрбович зоз лїстини „Зєдинєнинх”, Дубравка Краль зоз лїстини колициї коло СПС-у и Єлена Боґданович зоз лїстини НАДА. После потверд зо ваня ман датох, народ ни посланїки пришагали и то бул конєчни чин конституованя Народней скуп шти ни Сер биї три на сто го зволаня. Од тей хвильки ше рахує же рушел час за формованє Влади. Вона, як пише у предписаньох, муши буц оформена за 90 днї. Остатнї термин би бул концом новембра. Кед слово о предходним зволаню Скупштини, ґенерални секретар составу хторому вицекол мандат, Велько Одалович, надпомнул же Парламент сполнєл шицки очекованя и шицки задатки хтори були поставени пред руководство на чолє зоз Ивицом Дачичом. Поробени велї значни ствари хтори допринєшу витворйованє лєпших условийох за роботу Парламента. Вельо уложене до функционалносци скупштинских салох, а окреме ше цеши же уложене и до реновираня площи опрез будинку Народней Скупштини.■ А. Паланчанин 5. АВҐУСТ 2022.

ІІ2піоупіік@ ги5кезІоуо.сот

ВИБЕРАНКИ ЗА НАЦИОНАЛНИ СОВИТИ

ТЕЙ ЄШЕНЇ ЯК И ПЛАНОВАНЕ Министерство за людски и меншински права и дружтвени диялоґ концом юлия видало сообщенє у котрим ше наводзи же виберанки за национални совити националних меншинох буду отримани на єшень, у превидзеним, порядним термину. Як ше наводзи у сообщеню, з оглядом на термини за конституованє Народней скупштини и Влади Републики Сербиї, нєможлїве запровадзованє порядно предписаней процедури за прекладанє и усвойованє Закона о вименкох Закона о националних совитох националних меншинох котри Министерство пририхтало, а з котрима би ше виберанки одложело. У складзе зоз тима терминами, одлука о розписованю виберанкох приноши ше найскорей 7. авґуста, а найпознєйше 6. септембра, а виберанки треба же би ше отримали по 13. новембер 2022. року. О дальших крочайох у виборним процесу наци­ онални совити буду благочасово обвисцени. Я. Дю.

РЕПУБЛИЧНИ ЗАВОД ЗА СТАТИТСТИКУ

АНҐАЖОВАНЄ ПОПИСОВАЧОХ Републични завод за статистику розписал конкурс за анґажованє пописовачох за наиходзаци Попис, хтори будзе отримани од 1. по 31. октобер. Отворени є по конєц тижня, 5. авґуста, на сайту Заводу лєбо на сайту хтори наменєни праве попису. Пописоваче за тоту роботу, просеково заробя 60 000 динари нето, а окрем того буду им надополнєни шици трошки хтори нєобходни за окончобванє тей роботи. Спрам остатнїх податкох, потераз ше на Конкурс приявело 20 000 особи, а найвецей зоз Нового Саду и Зренянину.На Конкурс ше можу и поволани су приявиц ше шицки гражданє хтори сполнюю дзепоєдни з общих условийох, а то: державянство Републики Сербиї, адреса биваня у Сербиї, найменєй 18 роки у хвильки пополньованя прияви, заначи же су полнолїтни, здобуте найменєй тророчне штредньошколске образованє, же кандидат нє бул осудзовани и же ше процив нього нє водзи посту­ пок пред судом и же нє порушане вишлїдзованєзнанє роботи на рахункару. Кажди кандидат хтори ше приявює за участвованє на Конкурсу витворює одредзене число бодох по самей прияви, на основи наведзених податкох у прияви. По вицеку термина за приявйованє, на пияток 5. авґуста на 20 годзин, шицки кандидати хтори добре пополнєли прияву ше ранґує спрам числа витворених бодох у рамикох населєного места за хторе ше приявели. А. П.

5. АВҐУСТ 2022.

СТАНОВИСКА Пише: Александар САВАНОВИЧ, новинар

РО КИ Ц О Ж Е Д Л А Ш АШ КА И кед сом подумал же готове, же ше конєчно починаме отверац ґу швету, идземе ґу мирному животу у стварним политичним плурализму, у котрим ше вежба демократия и будованє институцийох, забили премиєра. А, вец ше на сце­ ну врацаю преблєчени члени бувшей власци, професийни партийни функционере, котри членски карти збераю як колекционере. Косовски проблем котри бул дзеведзешатих, тирва цали час у рижних манифестацийох. И на концу, 2012. року нам ше враца политична система зоз дзеведзешатих, з дзепоєднима актерами зоз того часу. Нови час принєсол и нови поли тич ни курс, алє методолоґия функ ци оно ваня ше у сущносци нє пременєла, уключуюци и одношенє ґу политичному плурализму, диялоґу котри щезнул и антаґонизем у котрим тот котри нє зоз тобу - твой нєприятель. Прешла ище єдна декада мойого живота у тей „новей нормалносци” у котрей треба праве нормалносц зачувац. Тото цо шицок тот период, од трицец и даскельо роки, повязую то медиї. Праве того мешаца будзе 25 роки як сом заґажел до дньового новинарства. Теди сом вошол до новинарства зоз жаданьом гражданом преношиц информациї котри им важни за живот, же би здобули прави угел патреня на дзепоєдни подїї, же бим ше борел за права загрожених, най ше чує глас гевтих котри нєвидлїви за явносц, а маю свойо про­ блеми. И най ширим вирску толеранцию так же, теди слухачох Радия 021, упознам зоз вирскима заєднїцами у Новим Садзе най чуц и їх глас. И док я творел на националним плану трафяли ше преґрупо ваня у медийох. Табло изация медийох поста ла вираженша, квалитет пренєшеней информациї уступел место видуманим, лєбо конструованим вистом, а вец ше помали, як ше политич на моц меняла, вулґари зо ва ли и поста ли тунє оружиє за знїщованє людзох и биоґрафийох, цо у писаним, цо у радийним, лєбо телевизийним новинарстве. А вец ше тото шицко пренєсло и на улїчку Фарми, Пари, политични риялити програми, теориї завери, битки, порноґрафия, лаца... у каждодньовим медийним швеце. Помали явносц ане сте зира на, зви кла на тото як на дацо нормал не. А нє нормалне є. Алє лєпше и тото як кед би ше тематизовали стварни проблеми нашого дружтва. А теми єст милион. Лєм проблем у тим же кед даяки животни проблем отвориш, мушиш за углом налєциц на власц котра о тим одлучує. Дзешец роки прешло. Нє може за шицко буц опозиция виновата. Нє идзе. И прето, нє треба ше чудовац чом РЕМ пред лужел хасно ванє наци о нал них фре квен цийох теле ви зийом Пинк, Хепи, Прва и Б92. Конкуренция истого, нє дава вельо можлївосци кри тич но го розду мо ваня. На концу, Борислав Пекич написал „Роки цо жедла шашка” здогадованя, у ствари, дньовнїк наших бувших животох, а кажди потрошени живот на, одредзени способ, цудзи. „Наш є єдино, и то з часци, тот котри чече”. Значи, док можеме управяц з нїм, можеме и з далїнским. Пре нормалносц и за мирнєйши днї. Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5

НАШО МЕСТА ЗОЗ СХАДЗКИ УПРАВНОГО ОДБОРУ РУСКЕЙ МАТКИ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ПЕРШИ КРОЧАЇ ЗА ПОПИС И ВИБЕРАНКИ Руска матка (РМ) превжала перши крочаї у кампанї за наиходзаци Попис жительства у Републики Сербиї, та и за виберанки за Национални совит рускей националней заєднїци, котри буду у октобру попису жительства и виберанкох за Национални совит бешедоване на схадзки Управного одбору РМ, хтора отримана 29. юлия у канцелариї Рускей матки у Руским Керестуре. Схадзку водзел предсидатель Матки др Михайло Фейса, и потолковал же схадзка нагло зволана пре недавно обявену информацию же ше виберанки за национални совити заш лєм отримаю на єшень, гоч мали буц преложени за нарок.

О

ВАЖНЕ МАЦ ПОПИСОВАЧОХ РУСНАЦОХ Друга причина за схадзку то и наиходазци Попис жительства хтори тиж барз важни за нашу заєднїцу. Як бешедоване и визначене, барз важне мац пописовачох Руснацох у шицких 6 општинох дзе жию припаднїки рускей заєднїци. Предсидатель Фейса з тей нагоди у вияви за медиї окреме поволал припаднїкох нашей заєднїци же би ше на Попису вияшнєли як Руснак/Рускиня, опредзелєли же бешедую свой руски язик, як и же би ше опредзелєли за грекокатолїцку виру. На схадзки УО представена и видрукована плаката хтора поволує жительох вияшнїц ше як спомнуте, а окреме поволує заинтересованих же би ше приявели за пописовачох на Попису. Як поведзене, плаката уж подзелєна у Коцуре, и дала резултати цо ше дотика приявйованя пописовачох, а тих дньох будзе подзелєна и у других наших местох. Як заключел предсидатель Матки Фейса, гоч рочни одпочивки, барз важне будзе уж у авґусту вдериц фундаменти кампанї и за Попис и за виберанки. О активносцох хтори з тей нагоди ище планую, Фейса визначел: - Плакати зме уж пласовали, буду и флаєри, а будземе ше закладац же би ше ту зорвал и Национални совит, та же бизме мали билборди голєм на трох местох, од Сриму по Дюрдьов и Нови Сад. Вони нажаль нїч нє робя, ми направели значни крочаї, а за вецей нє маме пенєжи. БУДУ МАЦ СВОЮ ЛЇСТИНУ РМ тиж будзе мац и свою лїстину на виберанкох за Национални совит, констатоване на схадзки УО и уж ше утвердзує кандидатох, хторих уж єст 6, а будзе ше исц на полне число од 19 членох. Важне же Матка знова будзе мац свою лїстину на виберан­ кох за НС, бо у прешлим мандату нє мала своїх представительох. По моїм думаню, нєшка зме, гоч нє дефинитивно, утвердзели голєм верх лїстини, а будземе патриц мац наших людзох зоз шицких наших штредкох - потвердзел предсидатель Матки.

6 РУСКЕ СЛОВО

На схадзки УО було бешеди и о пририхтованю двох тогорочних числох Глашнїка РМ „Руснак”, о проблемох котри настали пре звекшанє друкарских трошкох, а перше число би мало буц видруковане по 20. авґуст. О тим редактор „Руснака” Дюра Папуґа потолковал: - Пририхтованя за перше тогорочне число часопису „Руснак” при концу цо ше дотика фотоґрафийох, текстох и технїчного ушореня, финализация будзе идуцого тижня. Алє маме нове же пре подрагшенє ґрафичних услугох цена друкованя зоз 22 000 динари поросла на 30 000 зоз ПДВ-ом, а 33 000 за єдно число Глашнїка, та будземе мац проблем. Вироятнє го ришиме так же зменшаме тираж на 500 прикладн'їки, та ше так уклопиме за два числа до одобрених средствох зоз Покраїнского секретарияту за културу и информованє, одкаль маме одобрени и уплацени 50 000 динари, хтори ше муши оправдац. Цо ше дотика змисту Глашнїка РМ „Руснак”, як наглашел Папуґа, „Руснак” будзе пошвецени подїйом хтори Матка мала у тим року, починаюци од порядней Рочней скупштини, а окрем Звиту о самей Скупштини и роботи РМ у прешлим року и Плану роботи за тот рок, будзе пошвецени и подїйом на 11. Биєналу Лемковскей русинскей култури у Кринїци у Польскей, дзе уручени найзначнєйши награди Шветовей ради. Тиж буду обявени и тоти подїї хтори сама Матка витворела, то представянє трох кнїжкох, а найзначнєйша „Мала история Русинох” пририхтана и видата влонї.

- У велькей мири тота кнїжка и розподзелєна по наших местох, ище лєм даскельо места остали же бизме и там побешедовали з людзми и подавали ю и думам же то барз важне, бо вона праве дава потенциял за лєпши резултати на наиходзацим Попису жительства у октобру. У Глашнїку буду обявени и два реаґованя хтори написал Михайло Катона, а роби ше о неґативним патреню на „Малу историю Русинох” автора Ивана Попа, а цо обявене у „Шветлосци” у електронскей форми др Янка Рамача. Думам же на таки способ треба указац прави факти и документи и розяшнїц як стоя ствари коло Русинох, односно нас Руснацох - заключел редактор Папуґа. ■ М. Афич 5. АВҐУСТ 2022.

те 5Іа@ гизке5Іоуо.сот

МОТО СТРЕТНУЦЕ У ВЕРБАШЕ

ДНЇ НЄЗАБУТНОГО БАЙКЕРСКОГО ДРУЖЕНЯ Тогорочне Мото стретнуце у Вербаше отримане у дньох викенду за нами, од 28. по 31. юлий, у орґанизациї домашнього Мото клубу „Парадизо” амп, бини, як и числени рижни змисти котри орґанизаторе Мото стретнуца пририхтали того року були поставени на теренох вербаского велького спортского комплексу Центру за физкултуру „Драґо Йовович”. Ту ше позберали байкере зоз шицких часцох нашей жеми, як и зоз шицких жемох дакедишнєй Югославиї и других державох. Вербаски моторкаше того року пияти раз пририхтали таку подїю, на котрей привитали и вигосцели вецей стотки нащивительох з приятельских клубох. Вербас тих дньох нащивели байкере з юговостоку, починаюци од Сиверней Македониї и Болгарскей, та цалком по гевтих зоз сиверозаходних крайох зоз Горватскей и Словениї. Насампредз шицким учашнїком того стретнуца у першим плану друженє зоз приятелями и добра забава. Сотруднїцтво яке запровадзує Мото клуб „Парадизо” зоз численима байкерскима здруженями найлєпше було приказане на отриманим Мото стретнуцу зоз одличним одволаньом. По словох вербаскох моторкашох, то заслужели зоз тим же и вони сами през рок преходза вельку километражу и присуствую на числених подобних манифестацийох у жеми, а и ширше. Домашнї обезпечели кажди дзень єдзенє задармо, байкерску пасулю, рижни байкерски бависка и вредни награди за шицких присутних моторкашох, а окрем того, всоботу бул орґанизовани вилєт и фриштик у Туриї на „Салашу у малом риту”. Традицийно, тот дзень вельке число моторкох участвовало у дефилеу през город, цо було окремне дожице шицким жительом Вербасу котри були на улїчкох. През днї Мото стретнуца отримани и числени рок кон­ церти, та з тей нагоди байкерох и шицких нащивительох забавяли бенди - „Нешто изме^у”, ,Доск їщ'ащ'а”, „Т^о їїпдегз”, „Зїгіпдз”, „Сагоііпа Кеарег”, „Ледене очи”. Главна гвизда остатнього вечара байкерского стретнуца у Вербаше була рок ґрупа „Кербер”, чий наступ провадзел и вельки огньомет, цо прикрашело и виволало одушевиє шицких присутних. На концу, як орґанизаторе визначели, зоз каждим шлїдуюцим мото стретнуцом ше буду намагац же би сход байкерох у тим городу постала єдна з масовнєйших подїйох тей файти у окруженю.

К

5. АВҐУСТ 2022.

- Дзекуєме шицким клубом, а було их вецей як 130, же нас випочитовали и возвелїчали нашо друженє. Наздаваме ше же ше крашнє и нєзабутно препровадзели у нашим городзе. Конєчно ше виплацели шицки нашо прейдзени километери, а вони и єдине мерадло за байкерски швет и витор у власох. Километери бешедую тоту нашу приповедку котра ше зводзи на почитованє, друженє, упознаванє рижних людзох и, насампредз, любов ґу моторком. Шерцо нам полне и нє находзиме анї слова з котрима можеме подзековац братом байкером, людзом добрей дзеки, спонзором и шицким другим гражданом котри возвелїчали тото нашо стретнуце. Як и предходних рокох, так и того року бул лєм єден циль Мото стретнуца, а то праве и правдиве друженє котрого, нажаль, вше менєй, так и очуванє правих людских вредносцох. Шицким байкером жичиме чисти и безпечни драги, а стретнєме ше уж нєодлуга на даяким шлїдуюцим мото сходу - поручели за конєц зоз вербаского Мото клубу „Парадизо”. Тогорочне Мото стретнуце у Вербаше орґанизовал МК „Парадизо”, з потримовку и под покровительством Општини Вербас, Туристичней орґанизациї општини Вербас и числених спонзорох.^ О. Русковски

РУСКЕ СЛОВО

7

НАШО МЕСТА І

ПРОЄКТ КОЦУРСКОГО ЗДРУЖЕНЯ МЛАДИХ

ЕКОНОМСКЕ ЗМОЦНЬОВАНЄ ПРЕЗ ОБУКИ Коцурске здруженє младих (КУМ) реализовало проєкт за котри достало потримовку републичного Министерства младежи и спор­ ту. Назва проєкту котри запровадзени тих дньох „Економске змоцньованє младих у валалох општини Вербас през обуку и доставанє сертификату за дїялносц на роботох у обисцу”. Єден зоз сеґментох того проєкту и обука за ґеронтоґаздинї, а шицки учашнїки котри закончели обуку достали сертификати котри верификовал Републични завод за социялну политику. Потримовку такому виду змоцньованя особох котрим чежше обезпечиц роботу дала и локална самоуправа. По словох заменїци предкати и буду оспособени за роботи помоци у обисцу. сидателя Општини Вербас Тияни Алексич, Коцурске Цильна ґрупа млади людзе до штерацец рокох котри здруженє младих и Општина Вербас, як партнер, у апри- чежше можу найсц роботу, а у тей обуки участвовали лу подписали нови контракт зоз Министерством младе- коло штерацец особи - гварела Алексичова. жи и спорту о финансованю програми явного конкурсу Коцурске здруженє младих (КУМ), на чолє зоз його за стимулованє розличних формох обезпечованя роботи, предсидательом Стеваном Самочетом, уж роками анґасамообезпечованя роботи и поднїмательства младих жоване на злєпшованю социялного и привредного амбиособох. єнту, нє лєм у Коцуре, алє у шицких руралних стредкох - Вредносц спомнутого проєкту 3,5 милиони динари и општини Вербас. На тим будзе акцент и зоз дальшим одноши ше на економске змоцньованє младих особох, реализованьом того проєкту. котри през єдну акредитовану обуку достаню сертифиО. Р.

КОЦУРСКИ ДЗЕЦИ У ЛЄТНЕЙ ШКОЛИ ЧЕРВЕНОГО КРИЖА ВОЙВОДИНИ

ОДПОЧИВОК И ОКРИПЕНЄ На основи вимоги Червеного крижа Войводини Покраїнска влада принєсла одлуку же би финансовала Програму одпочивку и окрипеня дзецох. Циль програми бул же би дзеци змоцнєли у одрастаню за самостойни

8 РУСКЕ СЛОВО

живот, през злєпшанє власних капацитетох, образованє за гумани вредносци и розвиванє животно хасновитих схопносцох, як и же би активно участвовали у дружтву у будучносци. До тей програми Червеного крижа Войводини були уключени петнацецеро школяре з Основней школи „Братство єдинство” з Коцура, а о нїх ше старала наставнїца Марияна Петричевич, просвитни роботнїк з тей школи. По сообщеню, Червени криж Вербас зоз служ­ бу коцурскей Основней школи, як и з єй директор­ ку Сенку Мученски, успишно сотрудзує у обласци добродзечного даваня креви, алє и у других програмох Червеного крижа. Коцурски школяре од 25. по 31. юлий участво­ вали у Лєтней школи Червеного крижа, котра подрозумює седемдньови одпочивок и окрипенє у Дзецинским одпочивалїщу „Баґремара” хторе ше находзи на подручю општини Бачка Паланка. Червени криж Бачка Паланка за шицки дзеци обезпечел превоз по одпочивалїще и назад, надпатранє дохторох, штири квалитетни єдзеня дньово и активносци у рамикох Лєтней школи. О. Р.

5. АВҐУСТ 2022.

те 5Іа@ гизке5Іоуо.сот

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ У ЦЕКУ 15. МЛАДЕЖСКИ ВОЛОНТЕРСКИ КАМП

РОБОТИ У ШКОЛСКИМ ДВОРЕ Мотиви хтори рисую по мурикох волонтере виберали з интернету, вибрали тото цо им интересантне и указує ше же будзе и крашнє випатрац к зме уж писали прешлого тижня, од 25. юния у Руским Керестуре ше отримує 15. Младежски волонтерски камп и будзе тирвац по 5. авґуст, а Камп ше отримує по проєкту „За красши Руски Керестур 2022”. Понеже тогорочни Камп уметнїцкого характе­ ру, дакус є специфични, а нащивели зме учашнїкох хтори на мурикох у дворе Школи „Петро Кузмяк” малюю рижни мотиви. О тим як им идзе робота, спред орґанизатора Кампу Туристичного здруженя „Руски Керестур”, виприповедала нам його предсидателька Любица Няради: Почали зме рисовац на подложну билу фарбу, остало нам ище дакус билїц и розчисциц конари опрез мурика. Тото од чого сом ше бала ше и случело - збили ше наш Камп, Каритасов камп и екскурзия, а источашнє и Камп на Златару дзе пошли нашо дзеци, так же ше порозходзели и од петнацецерих цо ше приявели остали пецеро. Наздавам ше же приду ище и други цо ше наявели, бо нє кажди дзень кажде може присц. Ми будземе робиц до 5. авґуста, и кельо поробиме тельо будзе поробене, а вец ше предлужи робиц през школски рок. Дацо поробя школяре з наставнїками подобового воспитаня, а дацо поробим я зоз школярами цо су ту у интернату. Будземе робиц як зме годни, бо то нє мала поверхносц, мурик наисце длугоки, алє важне же зме шицко обилєли з билу подлогу, та тераз порихтане за дальше прикрашованє. Як дознаваме, мотиви хтори рисую по мурикох волон­ тере виберали з интернету, вибрали тото цо им интересантне и указує ше же будзе и крашнє випатрац. А яки упечатки о тогорочним Кампу опитали зме ше

Я

5. АВҐУСТ 2022.

и двоїм учашнїкох. Першираз у Кампу Исак Новта хтори закончел пияту класу. - Кед сом чул за тот волонтерски камп и же ше будзе прикрашовац мурики, попачело ше ми, та сом пришол. Кажди дзень нам вше лєпше идзе и пачи ше ми цо за нами остава. Тиж вєдно вибераме и мотиви хтори рисуєме, та верим же ше тото шицко будзе пачиц и другим школяром док приду до школи. Ивана Планчак, дакедишня школярка керестурскей ґимназиї, участвує штварти раз у Кампу, а о своїх упечаткох з тогорочного гвари - Упечатки ми досц интересантни и иншаки од прешлих кампох, бо зме ище нє мали нагоду рисовац, гоч зме фарбели вельо того. Ту ше ми пачи же мож виражиц свою креативносц. То ми красне искуство. Най здогаднєме, школски мурик з малюнками першираз прикрашовани 2013. року, а прикрашовали го праве волонтере тедишнього Кампу. Будзе крашнє же ше источашнє ушорює и сам школски двор, та шицко вєдно будзе обновене. Тогорочни 15. Младежски волонтерски камп локалного характеру, учашнїки лєм з Керестура, та ше и средства обезпечело по конкурсу лєм з локалней самоуправи Општини Кула и Одбору за младих Националного совиту Руснацох.^ М. Афич

РУСКЕ СЛОВО

9

НАШО МЕСТА ПРЕСЛАВЕНА 45-РОЧНЇЦА МАТУРИ У ҐИМНАЗИЇ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

КРАСНИ ПАМЯТКИ И ДОБРИ ПОУКИ Ґенерация школярох котри закончуюцу класу вербаскей Ґимназиї „Жарко Зренянин”, Оддзелєня у Руским Керестуре закончели 1977. року, того року означела 45-рочнїцу матури 'є мали то ювилеи, дакеди младих котри були ядро нє лєм културного, алє и интелектуалного живота у Руским Керестуре. Були полни ентузияму, зоз сцелосцу младосци котра сце швет меняц, а нєшка су уж дозрети людзе котри витворели своИо животне поволанє, реализовали ше у роботи и своїм живоце. И попри тим же велї одуставаю од таких ювилейних стретнуцох, тота ше ґенерация ище вше трима традициї. На тих стретну­ цох ше здогадую професорох котри ше намагали дац им знанє потребне за живот, як и професорох и дзепоєдних школских товаришох хтори уж нє з нїма. Стретнуце на 45-рочнїци матури нагода же би ше здогадло на школски часи, як и же би ше побешедовало о тим цо ше кому случело у живоце. А з тей перспективи, живот яґод же шалено бежи, цо чуц по дурканю колєсох гайзибана. Кажди путнїк р на свой способ заокружує живот. Даєдни позакончовали факултети, дзеци углавним попристановяни, велї маю и унучата и пензия уж дурка на дзвери. Интересанте же тота ґенерация, котра до першей класи основней школи рушела 1965. року, була окремна по тим же теди до школи уписане менєй школярох як роками пред тим и по тим. Була то шицки красни памятки єдней ґенерация учительскей малженскей БУВШИ ШКОЛЯРЕ младосци. пари Медєшових. Медєшово були Бул єден окремни обичай, або Ґимназиялци хтори матуровали аж и свойофайтова традиция барз добри педаґоґове, знали з дзецми, знали их и научиц, и мотивовац, 1977. року то - Сенка Орос, тедишнїх ґимназиялцох же ше у и створиц у нїх жаданє за знаньом и Геленка Скубан, Наталия Дудаш, ранших годзинох, после закончеФемка Рац, Мелания Рамач, Сенка ня матурского вечара, шицки роботу. Можебуц и прето тих рокох Лїкар, Марча Виславски, Сенка зишли под облаком апатикарки, Медєшово започали рихтац дзецин- Пашо, Ярослава Арваї, Любомир панї Солонаровей, чийо обисце ски театрални представи и анґажо- Хромиш, Звонимир Сакач, Дюра було нєдалєко од будинку вац у нїх своїх школярох котри мали Винаї, Елемир Балїнт, Владо Сабо Ґимназиї, ишли одшпивац шпиталанту за ґлуму. Медзи шейдзеша- Дайко, Владислав Надь, Ярослав ванку „Били орґони” . Вона их Бодваньски. цецерима школярами штверо-пецеро дзечнє прияла, почасцела зоз котри мали дар и за таку активносц, колачами и була окреме щешлїва Медєшово анґажовали у представох „Дзвиче зоз же и вона на одредзени способ випровадзела нову ширками”, „Три прашатка и вовк” и „Хайди” . интелектуалну елиту до живота. Бувших школярох и памятки зоз Основней школи и Нажаль, нєт вецей Ґимназиї, будинок цалком Ґимназиї покус зармуци кед прейду коло будинку у занєдзбани, вецей анї нє припада валалу, нєт анї панї котрим препровадзели найлєпши часи. Будинок Єлени Солонаровей, остала лєм у паметаню єй тераз зруйновани, нє ма нїяку намену. Любели би писня, свойофайтова гимна єдней младосци, єдному бувши школяре кед би ше му дало даяку нову наме- швету надїї... А ґимназиялци ище вше преславюю ну, же би простор остал вихасновани и же би зачувал свою матуру.^ Ол. Живкович

н .людзох :

10 РУСКЕ СЛОВО

5. АВҐУСТ 2022.

те 5Іа@ гизке5Іоуо.сот

ВИСТИ З ОПШТИНИ ЖАБЕЛЬ

ЗАГАШЕНИ ВЕЛЬКИ ОГЕНЬ НА ДЕПОНИЇ Вельки огень вибухнул на депониї у Жаблю вовторок, 26. юлия, коло 21 годзин. Припаднїки жабельскей огньогасней бриґади вєдно з компететнима службами цалу ноц гашели огень на депониї. Як цо и скорей апеловане гражданом, так и тераз апелую зоз Општини и поручую же треба буц совисни и нє палїц огень на отвореним. Л. В.

ОПРАВЯНЄ АСФАЛТУ НА ДРАГОХ У ЧУРОҐУ У улїчкох Зария Йовановича Чичи и Др Лазара Пачуя у Чуроґу оправя ше асфалт. Слово о дворочним финансованим проєкту. Контракт подписани прешлого року з Управу за капитална укладаня Автономней Покраїни Войводини, а вредносц першей и другей часци проєк­ ту вецей як двасто двацец милиони дина­ ри. Векшу часц финансовала Управа за капитални укладаня, а меншу часц локална самоуправа. Конєц другей часци оправяня ше обчекує штредком авґуста. Л. В.

РОБОТИ НА ВОДОВОДНЕЙ СТАНЇЦИ Предсидатель Општини Жабель Урош Раданович зоз членом Општинскей ради за локални и економски розвой Неманьом Велимировичом обишол водоводну станїцу у Чуроґу, дзе тирва вибудов резервоара за воду за пице. Источашнє ше роби и на вибудови построєня за пречисцованє води за пице. Директор ЯКП ,,Водовод општини Жабель” Радован Плачкич потолковал же ше обчекує же роботи на построєню буду закончени до октобра, а капицитет будзе трицец литри у секунди. Вредносц тей инвестициї коло дзеведзешат милиони динари, а пенєж обезпечени з буджету самого подприємства, як и локалней самоуправи, док єдну часц средствох обезпечел и Покраїнски секретарият за польопривреду, водопривреду и лєсарство. Л. В.

5. АВҐУСТ 2022.

РУСКЕ СЛОВО 11

ЕКОНОМИЯ ПОЛЬОПРИВРЕДНА ФАХОВА СЛУЖБА ЗОМБОР ДОСТАЛА ДОНАЦИЮ ОД ЕВРОПСКЕЙ УНИЇ

НОВА ОПРЕМА ЗА ТЕСТИРАНЄ РОШ ЛЇНСКИХ СОРТОХ Вредносц донациї 483 558 евра, машини ше будзе хасновац за микроогляди, а циль лєпши урожай и квалитет польопривредних рошлїнох

Пише: Мартица ТАМАШ

Польопривредней фаховей служби (ПФС) Зомбор 22. юлия представени резултати проєкту „Обезпечованє опреми за випитованє сортох рошлїнох”. Зоз средствами Европскей униї прейґ ИПАРД про­ грами купени польопривредни машини и опрема у вредносци 483 558 евра, так же на святочносци з нагоди представяня но­ вих машинох у ПФС у Зомборе бул и шеф за сотруднїцтво Делеґациї Европскей униї у Беоґрадзе Никола Бертолини. Вон з тей нагоди гварел же польопривреда у Сербиї повязана зоз ЕУ, як цо и ЕУ повязана зоз Сербию, и же и убудуце буду себе медзисобно помагац.

мири злєпшує капацитет Сербиї за таку файту випитованьох и тестох. Специялизовани парцелни комбайн з приключнима часцами за шатву и хладзальня за маґазинованє оглядних прикладнїкох шацох випоручени Польопривредней фаховей слу­ жби у Зомборе, а трактори за винїцарство випоручени польопривредним заводом у Сримских Карловцох, Беоґрадзе и Чачку гварел Никола Бертолини и визначел же тота помоц приходзи од ЕУ, уключуюци и ИПАРД програму, хтора унапрямена за напредо ванє заєднїци польопри вреднїкох и преробйовачох поживи. Сербия посцигує добри резултати у продукциї поживи и у вивозу до ЕУ, алє то може буц и лєпше у наиходзацих рокох. ЗА В ЕКШ И УРО Ж А Ї И ВИВОЗ Державни секретар Министерства по­ льопривреди, водопривреди и лєсарства - Доприношенє науки у польопривреди Желько Радошевич подзековал делеґациї од сущного значеня у нєшкайшим швеце, хтори ше зочує з воєнима зраженями нєда- ЕУ, хтора з континуованима активносцами лєко оталь, як и у тим же би ше обкерова- и финансийну потримовку помогла обезпело потен циялн и кри зи без печ но сци пожи - чиц нови машини, нє лєм за ПФС у Зомбови. Випоручена опрема була нєобходна, бо ре, алє за ище три Оглядни добра у Сербиї гевта хтору ше потераз хасновало стара и и визначел же тота опрема допринєше моцнєкомплетна. З нову опрему ше у значней нєню сектора нашеньковей роби у Сербиї.

У

12 РУСКЕ СЛОВО

5. АВҐУСТ 2022.

екопотуа@ ш5ке5Іоуо.сот

заєднїцка за шицки комори. У єдней комори находзи ше архивски тип полїчкох за маґазинованє прикладнїкох. Кажда комора ма одвитуюци вентилатори и провадзацу опрему. Розхладзуюци комори буду служиц за чуванє стандардних и референтних прикладнїкох нашеня за по­ треби ВЦУ и ДУС тестох, як и прикладнїкох за постконтролни тести и реґионалну колекцию автохтоних сортох гутори Сабадош. ПФС Зомбор єден з оглядних центрох за випитованє сортох Оддзелєня за припознаванє сортох Министерства польопривреди, лєсарства и водопривреди РС. Ма 2 локалитети и 100 гектари на хторих ше робя ВЦУ и ДУС те­ сти, а тиж роби и на оглядох у рамикох защити рошлїнох. Заменїца городоначалнїка Лїляна Тица и член Городскей ради Слободан Станич з тей нагоди святочно уручели учашнїком проєкту макети фиякерох, як символични дарунки хтори порихтала Польопривредна фахова служба Зомбор. За ПФС Зомбор тота донация барз значна.

- У рамикох ЕУ твининґ проєкту за припознаванє сор­ тох рошлїнох „Змоцньованє капацитетох фитосанитарного сектору у обласци припознаваня сортох рошлїнох уключуюци и овласцени орґанизациї”, ПФС Зомбор як институция у Републики Сербиї задлужена за випитованє сортох польопривредних рошлїнох. Зоз тим проєктом до­ стали зме прецизну штирошорову шеячку марки 2игп Б98 за шатву широкошорових шацох як цо - кукурица, слунечнїк, цукрова цвикла, соя, як и шеячку за узкошорово култури марки 2игп Б63 за шатву жита, ярцу, олєйового репченя итд. Попри шеячки достати и комбайн марки 2игп 150 (Неде зузїет). Достати универзални комбайн хтори окреме дизайновани за жатву микропарцелох, а достати и 5 хладзальнї за очуванє нашеня - гутори директор ПФС Зомбор Владимир Сабадош и толкує же з тим проєктом вшелїяк злєпшани капацитет ПФС Зомбор, як институциї хтора задлужена за випитованє сортох польопривредних рошлїнох, а тиж и потенцияли служби звекшани.

- Добра пракса и искуства фаховцох оможлївя инсти­ туциї драгоцини знаня за запровадзованє процедурох за випитованє сортох у складзе зоз ЕУ и медзинароднима стандардами. Автоматски шеячки оможлївя прецизну шатву з можлївосцу контроли шатви каждого шора, єдноставне рукованє и виполньованє шицких вимаганьох на полю. Тоти шеячки модерного дизайну, добре су опремени, бизовни з добру технїчну опрему и вершинским квалитетом шатви. З комбайном окреме дизайнованим за жатву микрооглядох доставаме компактну и сиґурну машину хтора нам олєгча жатву на парцели толкує Сабадош и додава же ше з тим проєктом заокружує циклус, од пририхтованя прикладнїкох, одвитуюцого маґазинованя и чуваня нашеня по ефикасну, швидку и прецизну шатву, а на концу и по жатву на високим уровню.

О КРЕМ Ш ЕЯЧКОХ И КО М БА ЙН А ДОСТАТИ И Х ЛА ДЗА ЛЬН Ї - Окрем шеячкох и комбайна за шатву и жатву на микрооглядох, ПФС Зомбор достала и 5 хладзальнї за чуванє нашеня на температури од 0 до 4 ступнї. Кажда комора ма розхладзуюци панел дзвери як и систему хладзеня хтора 5. АВҐУСТ 2022.

- Тестираме и польопривредни рошлїни як цо - кукурица, соя, слунечнїк, олєйов репчень, цукрова цвикла, покармово рошлїни, и желєняву як цо - парадичи, паприґа, мархва, петрушка, цибуля, ґереґи, динї, кромплї гутори директор Владимир Сабадош. Сербия реализує власни теренски випитованя у рами­ кох процедури за одоброванє сортох рошлїнох, гевтих хтори допущени за продукцию на националней териториї. З тим по ступ ком ад ми ни стратив но управя Ми ни стерство польопривреди, лєсарства и водопривреди и його Управа за здравє рощлїнох, а теренски випитованя робя специялизовани институциї - науково институти и польопри вред ни станїци. ИПАРД главне жридло финансованя ЕУ за помоц жемом кан ди датом же би ше порихта ли за єдин стве не тарґовище и Заєднїцку польопривредну политику, сообщела з тей нагоди Делеґация ЕУ у Беоґрадзе. За период од 2015. по 2020. рок ЕУ Сербиї дала на розполаганє 175 ми ли о ни евра, вєдно зоз на ци о нал ним со фи нан со ваньом од 55 милиони евра, вєдно 230 милиони евра. За период од 2021. року по 2027. рок доприношенє Европскей униї будзе звекшане на 288 милиони евра. Так вєдно зоз наци онал ним со фи нан со ваньом польопри вредни продукователє у Сербиї буду мац на розполаганю 377 милиони евра. Попри комплементарних средствох хтори до проєктох уложа конкретни польопривредни продукователє, до польопривредного сектору зоз проєктами ИПАРД 3 програми годно войсц 550 милио­ ни инвестициї. ■

РУСКЕ СЛОВО 13

ЕКОНОМИЯ ВЛАДИМИР ГАРДИ ЗОЗ ДЮРДЬОВА

БОСТАН ДОБРЕ ЗРОДЗЕЛ, ЦЕНА ПОДЛА Дакеди ше у Дюрдьове садзело штиристо, пейцсто гольти бостану, а того року засадзене лєм коло двацец пейц гольти. Велї фамелиї престали садзиц бостан прето же вше векши укладаня, а заробок вше менши юрдьовчанє ґереґи можу купиц на вецей местох, у центру валала, як и на главней калдерми. Традиция продукованя бостану у Дюрдьове длугока. Дакеди кажда друга хижа у валалє садзела ґереґи и дині, а нєшка тото робя лєм даскельо фамелиї. Єдна од найпознатших фамелийох у Дюрдьове по продукованю бостану то Г ардийова фамелия. Вони уж трицец роки садза бостан, а тота робота ше преноши зоз колєна на колєно. Того року Гардийово на трох гольтох посадзели дзешец тисячи рошлїни, од того осем тисячи ґереґи и два тисячи дині. Бостан садзели на два раз. Два трецини бу­ ли под тунелами, а єдна трецина була без тунелох. Воду рошлїни доставали прейґ системи капка по капка.

- Як и за други польопривредни култури, так и за бостан, треба вельо труду и роботи пред тим як ше почнє зоз зрезованьом плодох. Пририхтованя за бостан почи­ наю ище вєшенї. Теди зме першираз руцели штучни гной и глїбоко зме поорали. Початком яри зме ище раз руцели штучни гной, а потим зме два раз прешли зоз шатвопририхтовачом. То ше роби же би жем була цо мелчейша и же бизме могли добре розцагнуц фолию и цо квалитетнєйше положиц че ре ва за си сте му капка по капка. Мещки зме почали полнїц штредком марца, а початком мая пресаду зме помали почали виношиц на польо. По росадзованю, прейґ системи капка по капка Наташа и Владимир Гарди рошлїном ше додава водорозпущуюци штучни гной - гва- Того року продуковательом вельки чкоди направели рел Владимир. врани и страки, бо их єст досц. Нам нє направели тельо чкоди, понеже зме бостан нєпреривно чували, а на полю маме и птицу предатора, сокола. На початку сезони зме Х В И Л Я БУЛА ДОБРА мали проблем зоз розбиваньом ґереґох, бо бостан нє чувал ніхто. Нє маме чувара, алє фамелиярно чуваме боЯк гварел наш собешеднїк, стан и зменюєме ше кажди дзень. того року хвиля була добра, прето же нє було вельо дижджу, та ше анї хороти нє зявйовали. Того року Гардийово садзели пейц файти ґереґох Ромерия, Васко, Каристан, Колосео и Мирсини и два файти динї - Цитирекс и Полиника. Задовольни су як бо­ стан зродзел. Пре моцне слунко хторе було початком юлия єдна файта чарних ґереґох достала печаци, односно ґереґи пожов кли.

Д

14 РУСКЕ СЛОВО

5. АВҐУСТ 2022.

екопотуа@ ш 5ке5Іоуо.сот

У ЕВРОПСКЕЙ УНИЇ

ПРЕ ЖИТО МОЖЕБУЦ БУДУ БЛАГШИ ЕКОЛОҐИЙНИ МИРИ Затераз би пейц жеми могли достац допущенє за флексибилнєйши правила за продукцию жита и то Портуґалия, Польска, Шпания, Данска и Французка екшина министрох польопривреди державох членїцох Европскей униї заклада ше за дальше ублажованє мирох защити животного штредку у рамикох заєднїцкей польопривредней политики за 2023. рок, обявел нєдавно портал „Аґрархойт” (^^^.адгагЬеиїе.сош). По тим плану, польопривреднїки хтори маю обрабяци поверхУ сущносци, 24 годзини єст носци векши як 15 гектари муша обездакого на бостану, а вноци я печиц же би найменєй 5 одсто їх жеми шпим на полю - гварел наш собуло пошвецене подручом хасновитим бешеднїк. за биодиверзитет. Гоч ше Европска уния у началє спроцивює одступаньом од екоЦ ЕН А М ОГЛА БУЦ лоґийних вимогох, тензиї коло колиИ ЛЄП Ш А чества доступних житаркох, а окреме жита, у блїзкей будучносци могли би Гардийово свой бостан пречасточно погубиц и спомалшиц тоти даваю на мало и на велько, до­ плани. Як пише, часточни одступаня ма и на драги Нови Сад од одредзених еколоґийних вимогох Зренянин. Цена бостану на ма­ Европскей униї за польопривреду найло рушела зоз пейдзешат дина­ вириятнєйше буду допущени одредзери по кили, а на велько, двацец ним жемом. Спомина ше же би желєне пейц динари по кили. Цена на шветло могли достац Портуґалия, мало швидко спадла, перше на Польска, Шпания, Данска и Француз­ трицец динари, а о даскельо днї ка. То жеми хтори найвекши продукои на двацец динари по кили. На вателє, а Януш Войчеховски, комесар велько бостан ше предава петЕвропскей комисиї за польопривреду, нац динари по кили, а даґдзе аж потверд зел же тота коми сия пору ша и менєй. урядови процес одоброваня, затераз, Ґенерално зме нєзадо- за тоти пейц держави. вольни зоз цену, бо барз швид­ То би подрозумйовало предлуженє ко спадла. Даяка реална цена би хаснованя польопривредних поверхнотребала буц трицец динари, бо сцох видвоєних за биодиверзитет у наукладаня були барз вельки, у иходзацим року, а у першим шоре сло­ поровнаню зоз прешлим роком. во о плодоряду. Тоти держави достаню Шицок репроматериял подрагжелєне шветло же би сами предложели шел од 20 по 30 одсто, штучни национални стратеґийни плани о тим гной у поровнаню зоз прешлим як планую виполнїц шицки дзевец цилї роком бул драгши и до 300 одновей реформи Заєднїцкей польопри­ сто, цена нашеня була векша, а вредней политики (ЗПП). и наднїци подрагшели. Укла­ - У 2023. року зочиме ше з нєсиґурданя по єдним гольту були коло носцу доступносци жита, аж и кед ше тисяч евра, а субвенциї од осем українски вивоз прейґ морских притисячи динари по єдним гекта­ станїщох предлужи - гварел Войчехов­ ре, цо зме достали, то барз ма­ ски, а преноши Аґроклуб. У потримовло - закончує нашу розгварку ки тей идеї бул осторожни и гварел же Владимир. ■ одлука деликатна, алє представя ровноЛидия Вереш вагу медзи длугорочну отримовносцу и

В

5. АВҐУСТ 2022.

краткорочнима потребами продукциї. Кед у питаню жито, проблем додатно звекшує моцна суша, хтора того року у Европи барз зменшала урожаї. Вон ви­ значує же би ше ґу тим жемом могли придружиц ище даєдни членїци и же би вкупно 10 жеми поднєсли нову верзию вимоги пред лєтну павзу. Гутори ше же би перши одлуки о прилапйованю тих вимогох могли буц принєшени уж початком септембра. Ище концом марца, пошвидко после початку зраженя у України, почали сциговац суґестиї зоз шицких бокох (Словацка, Италия, Ческа) же би бешеди о даєдних еколоґийних вимогох требало преложиц за познєйше, бо пожи во ва сиґур носц ЕУ найважнєйша. Исти вимоги мали и наймоцнєйши здруженя польопривреднїкох, хтори спозорели на зависносц од русийского минералного гною, поживи, енерґентох и же би ЕУ мушела продуковац вецей житарки на своєй териториї. Тиж ЕК би мушела превипитац одлуки хто­ ри принєсла пред українску кризу. У юнию того року урядово прилапени предлог закона, та так єден з главних цильох зменшац потребу за пестицида­ ми у ЕУ по 2030. рок за 50 одсто. Тото потримали и орґанизациї трошительох, бо би так пожива була здравша, док даєдни ґрупациї думаю же без адекватней алтернативи за пестициди нє мож задумац сучасну продукцию поживи. М. Тамаш

РУСКЕ СЛОВО 15

КАДЗИ ПРЕЗ ЛЄТО?

И АВАНТУРИ ЄСТ И КОЛО НАС Пише: Марко БУИЛА

Кадзи одпутовац през лєто? То вироятно єдно з найчастейших питаньох у тей, горуцей часци рока. Кед сце ещи вше у розпуки и нє маце одвит на тото питанє, млади Коцурски и Коцурци вам у шлїдуюцей розгварки видаю рижни власни идеї на тему як мож препровадзиц лєто

єто мож цалком добре преп­ ровадзиц и у нашей держави, алє так же би ше при тим нє мушело потрошиц и вельо пенєжи, прешвечую нас Катарина Горняк, Марта Малїк, Виктор Фирман и Дарко Колєсар зоз Коцура.

Л

ОДПОЧИВОК У КОЦУРЕ

»4

- Лєм кед добра орґанизация, лєтни одпочивок може цалком добре випатрац и у нашим валалє. У нашим месце єст наисце шицкого цо нам потребне, вше єст орґанизовани даяки друженя, або забави за тих котри маю добру дзеку. Любим час препровадзовац у Коцуре, з оглядом на тото же сом през рок барз часто у Новим Садзе, понеже там студирам, та думам же лєто права нагода же бим дакус вецей часу препровадзел праве дома, у Коцуре - гвари Виктор Фирман.

Дарко Колєсар

позних годзинох и кажди дзень зме ше ишли купац на беґель, або на базен - гвари Дарко Колєсар.

- По моїм думаню, лєто у Коцуре може буц прави вибор. Познам досц людзох з варошу зоз хторима кед бешедуєм, нєзаинтересовани су путовац прейґ гранїцох, алє приду праве до Коцура препровадзиц лєто. Я тиж препровадзовала велї лєта у Коцуре и було ми наисце добре, понеже ми ту и фамелия и товарише - гвари Катарина Горняк.

зоз рижнима дожицами. Мойо найлєпше лєто, котре барз часто спо­ минам, було лєто 2019. року, бо сом теди найвецей путовала. Путованє, котре за мнє барз окремне и котре бим видвоєла, то перше путованє зоз дружтвом и тирвало два тижнї. Путовали зме до Тезеу, до Французкей. Медзитим, у тих двох тижньох попри Тезеу, Паризу и дру­ гих местох у Французкей, ми обишли и Амстердам, Минхен, Милано и мали зме нагоду упознац ше зоз велїма людзми и їх културу. Дожица котри сом з дружтвом теди дожила будзем паметац цали живот и можем повесц же бим ознова шицко тото повторела. Цале путо­ ванє наисце нє було таке драге, так же бим шицким хтори любя авантури препоручела таку екскурзию - гвари Марта Малїк.

ПУТОВАНЄ СПОЗА ГРАНЇЦИ СЕРБИЇ

- Думам же гевто лєто кед бул карантин, було єдно з найлєпших лєтох у моїм живоце. Гранїци були заварти, та зме анї нє роздумовали о лєтованю у даякей другей держа­ ви на даяким „фенси” месце. Були зме цалком задовольни и зоз тим цо зме мали у нашим валалє. Шицки зме були вєдно, дружели зме ше до

16 РУСКЕ СЛОВО

Кед же лєтни одпочивок заш лєм жадаце препровадзиц звонка нашей держави, можебуц вам праве Марта Малїк з Коцура годна помогнуц у тим кадзи одпутовац.

- Лєто за мнє дефинитивно найлєпша часц рока, та шлєбодно можем повесц же сом теди и найщешлївша. Любим чуц звуки лєта вшадзи коло себе и видзиц людзох котри уживаю у красоти шицкого цо лєто зоз собу ноши. Нєт стресу коло факултету, обовязкох и то период рока кед ше цалком можем пошвециц себе и робиц на тим най ми лєто цо вецей будзе виполнєте

ПЛАНИ У ГОРУЧАВИ Лєто єден длуги горуци период котри мож препровадзовац на рижни спсоби. Яки плани за лєто наших собешеднїкох, дознаце у наиходзацих шорикох.

- Я барз любим плановац, нє лєм цо будзем робиц през лєто, алє вообще у живоце. Кед дацо плануєм, чувствуєм ше порихтано 5. АВҐУСТ 2022.

то2а]ік@ги5ке5Іоуо.сот

и орґанизовано. Нє гварим же ше нєплански ствари нє законча добре, алє ше лєпше чувствуєм кед шицко виорґанизуєм и на час виплануєм. Мойо плани за тогорочне лєто же бим ше конєчно одпочинула, понеже сом прешлого року пре обовязки на факултету тото нє могла. Любим путовац и одмалючка сом ишла на морйо зоз фамелию, путовала сом и до других жемох на екскурзиї так же бим и того лєта любела пойсц на морйо - гвари Катарина Горняк.

- Я мушим повесц же найволїм нєплански ствари, поготов у моментох кед нє очекуєм же ше случи дацо нове и интересантне. Теди углавном буду найкрасши дожица и найдлужей ше их памета. Вшелїяк, єст досц того цо треба виплановац, як наприклад, даяки екскурзиї, лєтованя, путованя за котри треба длужей зберац пенєжи. Єден з векших планох за тото лєто ми путованє на морйо зоз дружтвом до Чарней Гори. Тому ше найбаржей раду­ єм, бо зме добра екипа и дзе ґод пойдземе, одлично ше препровадзиме. Тиж так, плануєм и найсц даяку сезонску роботу, учиц язики, обисц цо вецей места на хторих сом нє була и ещи вельо того - гвари Марта Малїк.

- Любим виплановац голєм одприлики як будзе випатрац мойо лєто, а даяки менши случованя иду спонтано. Затераз мам план закончиц юлийски испитни термин же бим бул после мирни, вец можем опу­ щено пойсц на морйо, ходиц на базени, як и обиходзиц рижни места. Кажде лєто паметам по даяких путованьох, цо зоз фамелию, цо зоз дружтвом, так же бим и тото любел запаметац по тим - гвари Виктор Фирман.

5. АВҐУСТ 2022.

- Дотераз ми лєта углавним були нєплановани и вше було барз добре. Тото лєто ми почало досц урбано и швидко, план ми бул дотераз попокладац цо вецей испити на факултету и заробиц себе на морйо до Греческей цо ми ше и поспишело. Дотераз сом ишол на морйо до Чарней Гори, медзитим, бул сом досц мали, та ше нє барз здогадуєм шицкого. У тей хвильки робим и як помоцни роботнїк у „Неіпекеп” компаниї, та тераз час препровадзуєм у Новим Садзе. Любел бим часц лєта препровадзиц и у Коцуре, вєдно зоз дружтвом и родзину гвари Дарко Колєсар.

ПОПИС 2022

ІШлі УЧАСТВУЙ У ПОПИСУ ОХАБ СВОЙ ШЛЇД

МОЙО ИДЕАЛНЕ ЛЄТО Шицки ми маме задумки як би нашо идеалне лєто могло випат­ рац, медзитим, часто пре обовяз­ ки, финансийни средства и други причини ше воно нє зисци и останє лєм у наших думкох. Марта, Катарина и Дарко виприповедали як би випатрало їх идеалне лєто.

- Длуго ми на розуме идея же би ше ми, даскельо зоз дружтва, позберали и пошли през лєто робиц на морйо. Кед би ше зявела даяка робота, прилапела бим ю, чом да нє. Заробели бизме за живот там, а кед дружтво ту, вец шицко лєпше идзе. Можебуц би нам було кус напарте, алє час би нам бул цалком виполнєти. Нове искуство барз значне, поготов кед стреташ людзох зоз рижних державох. Зоз добру орґанизацию мали бизме часу и за друженє, и одпочиванє, и уживанє. Було би то вельке дожице за мнє. Так би випатрало мойо идеалне лєто и наздавам ше же ше нарок то и случи - гвари Марта Малїк.

- Мойо идеалне лєто би випат­ рало праве таке яке було 2020. року, хторе ми занавше останє у паметаню. Було то найдлугше лєто, понеже сом теди закончела стредню школу и уписала сом ше на жадани факултет. Теди сом наисце мала часу путовац, одпочивац и препровадзовац час зоз фамелию и товаришами - гвари Катарина Горняк.

- Кажде лєто хторе сом доте­ раз препровадзел було мойо идеалне лєто - гвари Дарко Колєсар и додава же ше вше радує каждому лєту и до тераз му кажде було одличне. ■

Петро Хромиш

У октобру 2022. року будзе попис гражданства у Сербиї. Републични завод за статистику визначує же таки попис важни за велї статистични виглєдованя, а медзи нїма и за образованє и науку, алє и за витворйованє правох припаднїкох националних меншинох по основи вецей законох. Петро Хромиш (22) зоз Дюрдьова, длугорочни член фолклорней секциї, тамбурковей оркестри, а однєдавна и член драмскей секциї Културно-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко” и єден з орґанизаторох рижних збуваньох у орґанизациї младих у КУД „Тарас Шевченко” у Дюрдьове.

Прецо важне вияшнїц ше як Руснак/Рускиня на попису? Треба чувац свой национални идентитет, бо вон уж пред гашеньом. Держава нам дала право школовац ше на мацеринским язику, маме радио и телевизийни емисиї и була би велька чкода нє вихасновац тоту можлївосц. Найменєй цо можеме зробиц, то вияшнїц ше як Руснаци, бо кед ми нє будземе дзбац за нас, нє будзе нїхто.

Прецо то важне за нашу заєднїцу? Кед би ше шицки вияшнєли як Руснаци, поготов гевти хтори до тераз то нє робели, то би уплївовало на то же би ше число Руснацох звекшало, односно достало би ше праву слику о тим кельо нас єст.

Чом то т ебе важне? Ридко роздумуєм о таких темох, алє одмалючка ме учели яке важне любиц и почитовац свойо.

РУСКЕ СЛОВО 17

&

КУЛТУРА И ПРОСВИТА

ПОДОБОВА КОЛОНИЯ ,,СТРЕТУЦЕ У БОДНАРОВА” У ҐОСПОДЇНЦОХ

УЧАСТВОВАЛИ И ПОТВЕРДЗЕНИ ТВОРИТЕЛЄ, И МЛАДИ ХТОРИ СТУПАЮ ДО ШВЕТА УМЕТНОСЦИ Подобова колония уж 18 роки збогацує културни живот Ґосподїнцох и чува од забуца дїло визначного скулптора и маляра Стевана Боднарова хтори народзени и вироснул у тим валалє просторийох

Основней

школи

У ,,Жарко Зренянин” у Ґосподїнцох прешлого викенду, 30. и 31. юлия, отримана осемнаста по шоре Колония подобових уметнїкох ,,Стретнуце у Боднарова”. На Колониї того року участвовал трицец єден подобови уметнїк, медзи хторима аматере, академски маляре, подобово творителє и академски скулпторе.

- Одволанє учашнїкох того року барз добре. Половка одволаних академски образована, штварцина учашнїкох подо бо во обра зо вана, а дру га штвар ци на аматере. Кельо тота Колония допринєсла нашей култури, указує и число роботох хтори настали за шицки тоти роки. Нє рахуюци тогорочну Колонию, потераз настали вецей як пейцсто роботи. Од того, єдна часц роботох подарована за рижни нашо манифестациї и фестивали, а тиж так велї роботи подаровани и почитовательом подобовей творчосци гварел Владимир Салонски спред Орґанизацийного одбо ру Коло ниї. ПРИЄМНИ АМБИЄНТ ЗА РОБОТУ Шицок нєобходни материял за роботу обезпечели орґанизаторе, а учашнїки сами виберали тему и технїку.

- Я найволїм мальовац пейзажи. У нїх ше найбаржей пренаходзим, а идеї за мойо малюнки сами виходза зоз шерца. После павзи од пейцох рокох, ознова сом ше врацела на Колонию и барз ми мило. По моїм думаню, тогорочна Колония єдна од найуспишнєйших, кед нє и найуспишнєйша. Єст вельо учашнїкох, алє и нащивительох цо ище баржей на радосц - гварела Мария Бесерминї, подобови уметнїк, маляр аматер.

- Перше, пачи ми ше же зме ше врацели до просто рийох Основней школи. Остатнї два Колониї, пре познати причини, мушели буц меншого обсягу и отримовали ше у просторийох Месней заєднїци, дзе менши простор и нє так приємно за роботу. Обачуєм же нас вше вецей єст и то ми ше барз пачи. Думам же Ґосподїнци то заслужели праве прето же мали велького уметнїка Стевана Боднарова и тоту традицию нє треба же би ше претаргло. Кельо Подобова колония будзе тирвац, най тирва, алє треба же би приходзели млади особи хтори би ше ту могли указац у найлєпшим шветлу - гварел наш визначни подобови уметнїк и педаґоґ Силвестер Макаї.

18 РУСКЕ СЛОВО

Єден од познатих мотивох хтори могло видзиц на тогорочней Подобовей колониї то кантичка за млєко. Почи то вателє подо бо вей творчо сци лєм на осно ви того єдного деталя можу препознац же то робота нашого познатого маляра, по походзеню зоз Дюрдьова, Владими ра Дороґхазия.

- Як и вше, без кантички за млєко нїґдзе нє идзем. Углавном мой стил роботи вязани за носталґию, зоз носталґичнима фарбами. Чом праве кантичка за млєко? Вона за мнє Войводина. Вецей ше нє хаснує тельо як дакеди и моїм малюнком дава на старосци. Тиж дава и моц, бо праве млєко перше цо дзецко кед ше народзи глєда же би прежило и росло - гварел Дороґхази. РОБОТНЯ ЗА ДЗЕЦИ И ВИСТАВА Внєдзелю, 31. юлия, отримана 21. Дзецинска колония на хторей участвовали тринацецеро школяре подобово творителє. Вони робели зоз професорку Снежану Мандич хтора направела приповедку о роботох єй оца, тиж так познатого академского уметнїка, Димитрия Коларевича. Дзеци мали задаток намальовац свою приповедку, спатраюци ше на мотиви хтори хасновал Коларевич. Медзи учашнїками було початнїкох, алє и младих творительох хтори уж маю искуства як цо Хана Кочиш зоз Нового Саду, хтора ше того року уписала до Штреднєй школи за дизайн ,,Боґдан Шупут” у Новим Садзе, а то єй була треца Колония на хторей участвовала.

5. АВҐУСТ 2022.

■ Всоботу у просторийох Месней заєднїци Ґосподїнци отворена и самостойна вистава академского уметнїка Ненада Иґнятова, а под час отримованя Подобовей колониї, у Подобовей ґалериї Месней заєднїци Ґосподїнци були виложени роботи зоз лоньскей седемнастей Колониї. Роботи зоз тогорочней Колониї традицийно буду першираз виложени на Вилїю шлїдуюцого року. Подобова колония „Стретнуце у Боднарова” ше находзи у Календаре значних манифестацийох Националного совиту Руснацох и Туристичного понукнуца Општини Жабель. Отримованє того­ рочней Колониї финансийно потримали Општина Жабель, Национални совит Руснацох и почитователє подо бо вей творчо сци зоз Ґосподїнцох. Подобова колония ,,Стретнуце у Боднарова” ше у Ґосподїнцох отримує од 2005. року. Порушана є з нагоди 130-рочнїци досельованя Руснацох до Ґосподїнцох и 96-рочнїци народзеня Стевана Боднарова, 17. новембра 2000. року при Основней школи „Жарко Зренянин” и Секциї Дружтва за руски язик, литературу и културу у Ґосподїнцох.

- Секция ма задаток же би чувала од забуца творчосц Стевана Боднарова, визначного подобового уметнїка, скулптора и маляра хтори народзени и одроснул праве ту у Ґосподїнцох, же би давала порив подобовим актив-

киІІига@гизке5Іоуо.сот

носцом школярох и же би сотрудзовала и зоз другима школами у цилю очуваня дїла того уметнїка. Друга задумка нам насампредз була же би ше у Основней шко­ ли ознова почало учиц руски язик и то нам ше удало, та ше и нєшка, у континуитету, руски язик виучує як виборни предмет зоз елементами националней култури - гварела Ирина Папуґа спред Дружтва за руски язик, литературу и културу, хторе орґанизатор Подобовей колониї „Стретнуце у Боднарова”. Лидия Береш

ДР РАДМИЛА ШОВЛЯНСКИ (1930-2022) Всоботу, 30. юлия, у Новим Садзе у 92. року живота умарла др Радмила Сакач Шовлянски, донедавна активни член Дру­ жтва за руски язик, литературу и културу у Новим Садзе и авторка штироязичного Сербско-руско-латинско-анґлийского словнїка защити рошлїнох и животного штредку котре Дружтво видало 2009. року. Др Радмила Шовлянски ше народзела у Беоґрадзе 23. марца 1930. року, алє одросла у Дюрдьове, дзе закончела и основну школу. Єй оцец доктор медицини Александер Сакач бул познати руски културни дїяч, автор познатей публикациї „Русски батог” и єден зоз сновательох Културно-просвитного союзу югославянских Русинох, а мац була тиж доктор медицини София Райхел. Гоч єй мац не була Рускиня, Радмила добре бешедовала по руски по конєц свойого живота. По законченю основней школи реалну ґимназию закончела у Осиєку, а дипломовала на Фармацеутским факултету у Заґребе 1953. року. Докторску дисертацию Ступень и швидкосц деґрадациї даєдних пестицидох при условийох интензивней хемийней защити рошлїнох одбранєла 1971. року на Фармацеутским факултету у Беоґрадзе. То була перша дисертация тей файти, обявена 1972. року. Од 1953 по 1957. рок робела як апатикарка у Србобрану, вец у Воєним шпиталю у Петроварадину тиж як апатикарка, и у Народней апатики у Тителю. Од 5. АВҐУСТ 2022.

1957. по 1961. рок була у служби Покраїнского секретарияту нукашнїх дїлох и специялизовала токсиколоґийну хемию на Институту за судску медицину Медицинского факултета, Институту за токсиколоґийну хемию Фармацеутского факултета, Воєномедицинскей академиї у Беоґрадзе и Институту за здравствену защиту у Новим Садзе и часточнє на медицинских факултетох у Заґребе и Любляни. У Центру за криминалистику и судску медицину, вєдно зоз своїм супругом др Мирославом Шовлянским, основала Центер за криминалистику и судску медицину зоз токсиколоґию Покраїнского секретарияту нукашнїх дїлох у Новим Садзе (нєшка Институт за судску медицину Медицинского факул­ тета). У 1965. року є вибрана за асистента, 1972. за доцента, 1978. за позарядового професора, а 1984. за порядного професора на Польопривредним факултету у Новим Садзе. Добитнїк є велїх наградох и припознаньох, медзи котрима Награда за животне дїло Здруженя универзитетских професорох и наукових роботнїкох, Грамо­ ти Здруженя за защиту рошлїнох и Медалї чесци. Як пензионерка була активни член Дружтва за руски язик, литературу и културу у Новим Садзе. Др Радмила Шовлянски похована на Новосадским теметове. Вичная памят! Дю. Латяк

РУСКЕ СЛОВО 19

КУЛТУРА И ПРОСВИТА

У ШИДЗЕ ОТРИМАНИ 15. ФЕСТИВАЛ ТАМБУРОВИХ ОРКЕСТРОХ „МЕЛОДИЇ РУСКОГО ДВОРУ”

ДОМАШНІ' НАЙЛЄПШЕ ГРАЛИ Того року на „Мелодийох Руского двору” учашнїкох оценьовала лєм публика. По виборе патрачох, перше место припадло оркестру КПД „Дюра Киш” зоз Шиду, друге КУД „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова, а треце Народному оркестру „Юлиян Рамач Чамо” Дома култури Руски Керестур ркестер Културно-просвитного дружтва „Дюра Киш” зоз Шиду по одлуки публики завжал перше место на 15. по шоре Фестивалу тамбурових оркестрох „Мелодиї Руского двору” хтори всоботу, 30. юлия, отримани у Шидзе. На Фести­ валу хтори орґанизовало Културно-просвитне дружтво „Дюра Киш”, друге место освоєл оркестер КУД „Тарас Шев­ ченко” зоз Дюрдьова, а треце Народни оркестер „Юлиян Рамач Чамо” Дома култури Руски Керестур. У змагательней часци наступели и оркестри КПД „Карпати” зоз Вербасу и КУД „Яким Гарди” зоз Петровцох. По одлуки орґанизатора, оркестри оценьовала лєм присутна публика, а нє и фахови жири як цо то було на скорейших фестивалох. После краткого пожнєня пре диждж, Фестивал по традициї почал зоз шпиванку „Моя заградка”, чий комплетни автор Славко Загорянски, а хтору одшпивала Старша шпивацка ґрупа КПД „Дюра Киш” у провадзеню домаш­ нього оркестра. Предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач у привитней бешеди визначел пестованє богатей музичней творчосци Руснацох хтора ше, медзи иншим, пестує праве и на Фестивалє у Шидзе. З тей шветочней нагоди, Сакач здогаднул и на значносц предстояцого попису жительства у Сербиї у октобру, и апеловал же би ше Руснаци так на попису и вияшнєли. Предсидатель Скупштини Општини Шид Тихомир Ста-

О

КУД „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова

20 РУСКЕ СЛОВО

КПД „Дюра Киш” зоз Шиду

менкович привитал госцох и учашнїкох спред локалней самоуправи, виражел задовольство з богаством и красо­ ту рускей култури и урядово отворел Фестивал. УЧАШНЇКИ Перши на бину у порти Лєтней владическей резиденциї дзе ше Фестивал традицийно и отримує, вишол оркестер КПД „Дюра Киш” под управу Драґана Макивича, и виведол два вокално инструментални и єдну инструменталну композицию. Потим шлїдзел наступ оркестра КПД „Карпати” зоз Вербасу под руководством Миколи Папуґи. Удатни наступ потим мал и оркестер КУД „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова под управу Срдяна Цуцича, а представели ше и госци зоз Петровцох, оркестер КУД „Яким Гарди” под управу Ярослава Медєша. На концу свойо музични схопносци представел и Народни оркестер „Юлиян Рамач Чамо” Дома култури Руски Керестур под управу Кристияна Нярадия. После урядового представяня оркестрох, шлїдзела ревиялна часц хтора першираз мала окремни змист. Док публика гласала и окремна комисия здавала гласи, отримана презентация часци роботнї традицийного руского чесаня власох. На бини зоз Маґдалену Надь зоз Дюрдьова, хтора тримала роботню, бешедовала Наташа Еделински Миколка о тим як ше дараз чесали власи за баршонь и под фитюлу, а на екрану ше указовало материял зоз роботнї хтори скорей зняти у КУД „Тарас Шевченко” у Дюрдьове. О традицийним руским чесаню власох будзе видата и окремна брошура. Потим шлїдзело и преглашованє найлєпших оркестрох, о. Владимир Еделински Миколка спред 5. АВҐУСТ 2022.

киІІига@ гизке5Іоуо.сот

орґанизаторох Фестивала руководзацим оркестром придал награди, а першопласовани оркестер КПД „Дюра Киш” ознова вишол пред публику. После музичней часци Фестивала, друженє учашнїкох и госцох предлужене на коктелу у Руским доме дзе ше шпивало и танцовало. Фестивал финансийно потри­ мали Министерство култури и явного информованя Републики Сербиї, Покраїнски секретарият за културу и информованє АП Войводини, Општина Шид, Национални совит Руснацох и Завод за културу войводянских Руснацох, як и други спонзоре. ПРОВАДЗАЦИ ЗМИСТИ Як провадзаца програма, у пополадньових годзи нох у Лєтней владическей резиденциї отримана Роботня традицийного руского чесаня власох. Слово о проєкту хтори вєдно витворели КПД „Дюра Киш” и КУД „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова. Роботню водзела Маґдалена Надь зоз Дюрдьова, а провадзели ю дзивки зоз Дюрдьова, Руского Керестура, Бикичу, Беркасова и Бачинцох. Док Маґдалена Надь указовала часц по часц чесаня, односно пририхтованя власох за баршонь або под фитюлу, дзивки провадзели цо вона роби и тиж сами пробовали тото цо видзели повториц у пракси. Слово о нєматериялним скарбу Руснацох хтори щезує и през форму роботнї циль же би ше тоту схопносц пренєсло на нови ґенерациї. Дахто першираз видзел цо то бренайзло и як ше бреную власи, и як ше у роботи хасновала вода, масц або и пиво же би власи цо красше стали. Надьова гвари же баршонь ношели дзивчата од 14 по 20 роки, а потим кед ше одали, кладли фитюли

ПУБЛИКА И ГОСЦИ Фестивал „Мелодиї Руского двору” провадзели пред­ сидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач и подпредсидатель НС Зденко Лазор, предсида­ тель Скупштини Општини Шид Тихомир Стаменкович, директор Заводу за културу войводянских Русна­ цох Сашо Сабадош, нашо паноцове о. Михайло Режак зоз Шиду, о. Дарко Рац зоз Бачинцох и о. Владимир Еделински Миколка зоз Беркасова, главна и одвичательна редакторка „Руского слова” Олена Планчак-Сакач, предсидателе КПД „Иван Котляревски” зоз Бикичу Деян Бобаль и КПД „Драґутин Драґен Колєсар” зоз Бачинцох Борис Надь и други госци.

КУД „Яким Гарди” зоз Петровцох

5. АВҐУСТ 2022.

Народни оркестер „Юлиян Рамач Чамо” Дома култури Руски Керестур

ШТАНДИ НА ФЕСТИВАЛУ У порти Лєтней владическей реизденциї и з нагоди тогорочного Фестивала були и етно штанди. Руски едла и лакотки виложели жени зоз Здруженя женох „Маря”, хторе роби у рамикох КПД „Дюра Киш”, як и Здруженє женох „Бикичанки” зоз Бикичу. Тиж штанд мала и НВУ „Руске слово”, а наш колпортер Владимир Гарвильчак з помоцу унуки Йовани представел кнїжки и найновши виданя Установи. хтори ношели дас по 30 роки живота. Як ше им народзели дзеци, жени на главу вивязовали хусточки. Гоч ше способ живота и звичаї пременєли, нєшка то лєм традиция, Надьова спозорела же ше дзивки на традицийни способ вецей нє чешу анї за концерти и подобни манифестациї, бо нєт часу. Же би тот нєматериялни скарб бул ширше презентовани, у ревиялней часци Фестивала приказ ана часц з роботнї знята у Дюрдьове и бешеду Надьовей, а на бину вишли и два порихтани дзивки зоз баршоньом и фитюлу. Цикава провадзаца програма була и вистава на повер­ ху Резиденциї дзе були виложени 18 фотоґрафиї портретох хтори пред велїма роками зробел о. Михайло Режак, иншак талантовани фото-аматер. Тиж були виложени и макети ладьох хтори вирабя Мирко Беркеш зоз Шиду, а о. Режак тиж виложел свойо два макети ладьох хтори настали ище далєких 1971. и 1975. року. З нагоди отвераня вистави о. Владимир Еделински Миколка гварел же фотоґрафия то уметносц припатраня и визначує цо обичне око дакеди нє видзи. О. Режак полюбел фотоґрафию ище у основней школи, а потим ше у тим гобию усовершовал и як член фотоґрафскей секциї, и Фотоклуба у Доме култури у Руским Керестуре. З тей нагоди виложени 18 портрети каждодньових, звичайних люд­ зох з валалу, хтори свидоцтво часу кед настали, а нєшка маю и етноґрафске значенє. Тиж замерковани були и красни макети ладьох хтори вирабя Мирко Беркеш. Макетарство му була схопносц и гоби у школских дньох, а интензивоване є зоз одходом до пензиї. На вецей заводи Беркеш свою творчосц уж представял Шидяньом, а тераз тот його гоби могло видзиц и на Фестивалу „Мелодиї Руского двору”.■ Владимир Дїтко

РУСКЕ СЛОВО 21

ШМИХ ВШЕ ЗДРАВИ!

ЗОЗ ШИЦКИХ БОКОХ

СТРУЯ - Придз на вечар, мила, порихтам вечеру, знаш, и швички на столє, розумиш...

- Но, ша придзем, а одкеди ци романтика так пришла на розум...?

- Та нє пришла, алє припознам ци, струю ми викапчали. У СУШЕДОВИХ Потрафело ше так трешенє жеми у сушедней держави и шицки науковци ше дали до роботи одгаднуц прецо.

- Заключене же єст лєм єдна можлївосц, вжал тамтейши лопату до рукох же би зробел дацо. Цала жем ше тресла од шмиху! О СУНЬОҐОХ - Знаш ти, гвари пайташ пайташови, дабоме при погарох, же яка розлика медзи мою жену и суньоґами...?

- Нє знам, а анї бим нє потрафел, одвитовал му.

- Суньоґа ци пиє крев и живци, алє то тирва лєм през лєто, моя винчана то роби през цали рок!

ЯК У ШВЕЦЕ ПРЕПОЗНАЦ ТУТЕЙШОГО?

ОЗДА ЗНА - Петре, гвари учителька, поведз нам шицким кельо то 10+4!

- Кед добре паметам, озвал ше премудри Петрик, то лєм дакус вецей як дзешец... Евра, дабоме. РУШЕЛ ЛИФТ Троме, досц подпити, рачкую по гайзибанских шинох... Перши гвари: Високо, нїґда нє дойдземе... Други обидвом: Ґарадичи таки яки су, иншаки нєт... Треци радосно: Лєм дакус причекайме, сцигує лифт! ПРОФЕСИЙНИ ПИТАНЯ З нагоди нащиви психиятрийному шпиталю єден зоз нащивительох ше опитал директорови же на основи чого ше одлучує чи дахто, можебуц, лєбо нє, будзе прияти на лїченє.

- Цалком просте, почал директор, потенциялного за лїченє приведземе ґу кадзи полней з воду и даме му ложичку, погар и канту же би цо швидше випражнєл кадзу!

- Розумим, озвал ше любопитлїви нащивитель, и вец нормални такой почнє то робиц зоз канту?

- Знаже-же нє! Нормални людзе би виняли затичку за випущованє води. Яку хижу жадаце, зоз балконом, чи без нього?

ОЧОМ НЄТ

- Кажде єдло муши мац найменєй ложичку веґети. * * * - Нєт полудзенка без меса. * * * - Палєнка ше швечи нє лєм за швета, алє и за умиванє скла на облакох и дзверох, за розчухованє и як найлєпши лїк. * * * - Судзину ше попомива ручно. Аж вец ше ю кладзе до машини за помиванє. * * * - Тринацрочна шестра, поправдзе, нє вше може попиц вецей як гоч хтори сушед зоз улїци. * * * - Кед ше народзи такой є фаховец у найменєй трох обласцох, политики, фодбалу и медицини! * * * - Нєшор на стадионох прави лєм полиция. * * * - Зоз обисца ше нє виходзи зоз мокрима лєбо нєдосц сухима власами. * * * - Нє шме ше шедзиц, пре цуґ и мож достац и запалєнє плюцох при отворених облакох, та гоч слово и о врацим и горуцим лєту.

22 РУСКЕ СЛОВО

Цо сце перше видзели?

5. АВҐУСТ 2022.

ХТОШКА ВШЕ реци раз у тижню Митро рушал до байбера, оштригац ше. Позно вечар, нєоштригани, дому, а вигварка скоро вше иста: та байбер пошол до валалу, та пошол хорого штригац, та нєстало струї... Шицко би то можебуц и прешло кед би з нього нє прегварял алкогол! Знала його Маря же така бешеда ґу нїчому нє водзи, же ю Митро „фарби”. Знала, уж роками, же Митро доходзи лєм по Нову карчму. Думала, думала и ришела шора направиц, ша и вона нє од вчера була. Рушела такой до байбера Станимира, Чизу.

- Думаш ти, з дзверох ше оштро озвала ґу майстрови, уж раз мойого Митра оштригац? Майстор, застати, розширел очи, анї ше нє озвал, а поправдзе, нє могол анї знац о чим ше ту роби. Нєсподзиванє, дабоме, а таке анї нє могол очековац. Швидко ше Маря и Чизо порадзели, у пар словох. Митро будзе оштригани, та кед нє по своєй, а вец по люцкей дзеки. Ютредзень, такой звечара, майстор Чизо вжал торбичку зоз алатом, та и вон рушел просто до Новей. Качмарови пошептал лєм пар слова и шеднул зоз пивом до кута карчми. Познал шицких и так, а и вон бул шицким познати. Нє прешло вельо часу кед ше на дзверох зявел и Митро.

- Митре, ти знова до байбера, нашмеял качмар шиц­ ких! Нє мушиш, пришол байбер пре тебе до Новей, палє, чека це.

Т

ЗАПАМЕТА!

ТАК, ПО БАЙБЕРСКИ

ЦО ВЕРИЦ

VI

Нє було анї Митрови шицко єдно, застати бул и вон. Уж кед так, шеднул гу майстрови байберови за стол, а и почасцел го, уж кед ше му придал до рукох.

Загурчала и машинка. Присутни ше мали на цо наприпатрац, ша таке ту ище нє було. Нє видзел Митро же у публики и його винчана Маря. Марю заволал качмар, уж кед єст телефони, же би подїю о штриганю у карчми нє препущела нїяким концом. Тото же нєт жвератка за опатранє анї нє чудо, досц их єст у байбернї. Видзел Митро, заш лєм, же на патос падаю вельо власи, алє, озда, майстор зна цо роби, нє пер ши раз го штри га. Митро лєм нє похопел прецо шицки, а зоз ошмихом, уживаю. Так було док нє станул и опатрел ше до велького, мурового жвератка у карчми. Майстор Митра оштригал до скори, „на нулу”, анї власка нє остала.

- Цо ши то, забога зробел, мастор? Наробим ци дацо!

- Но, но, лєм помали, я так наказала, озвала ше Маря Митрова. Голєм єден час нє будзеш понагляц до байбера, оштригани ши праве так як треба! Шицки у Новей ище и по пице достали. На Митров рахунок, дабоме. Ище и цихо мушел буц. У карчми, покля лєм робела, кеди-нєкеди дахто зопар тих цо знали спреведац.

- Цихо будз, будзеш и ти на нулу оштригани як и Митро! Владимир Дудаш Иванов

ЗДРЕНКА МУДРОСЦИ ЗА ЖИВОТ О СЦЕРПЕЗЛЇВОСЦИ Сцерпезлївосц трапеза, алє єй овоц наисце сладка! Аристотел * * *

Кед же знаш буц сцерпезлїви и у хвилькох гнїву, обкеруєш стотки дньох жалованя. Паоло Коельо * * *

Лєм сцерпезлїви людзе достаню тото цо вше жадали. Бенямин Френклин * * *

Од шицких войскох найсилнєйши лєм два, час и сцерпезлївосц. Лєв Н. Толстой * * *

Малженство творя тройо любов, довириє и сцерпезлївосц. Бранислав Нушич

ЗОЗ КИТАИСКЕИ ТРАДИЦИЇ: ЛАО ЦЕ Спознац других, то мудросц. Спознац себе самого, вершинска мудросц. *** Дацо цо чежко витвориц вимага од нас мешаци, та и роки. Кед ше вам видзи же то нєможлїве, вимага и дакус вецей! *** Цо вецей знаш дац, вецей и маш! *** Три роки твориш добри дїла и ридко то хто зна. Раз лєм зроб дацо нєдобре, такой дозна цали швет. *** Зоз тима цо су добри, добри и я. Зоз тима цо су нє добри, я, заш лєм, добри!

Цо сце перше видзели?

5. АВҐУСТ 2022.

РУСКЕ СЛОВО 23

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ: МУЗИЧНА ҐРУПА „АПОКАЛИПСА” З КОЦУРА ПОСЛЕ 30 РОКОХ

РОКИ ПРЕШЛИ, А МУЗИКА И ПАМЯТКИ ОСТАЛИ Пише: Оля РУСКОВСКИ ПАМЯТКИ НА ҐИТАРИЯДИ

У музики три основни елементи - мелодия, ритем и гармония зляти до єдней цалосци представяю заокружене и цалосне музичне дїло. Музика вшадзи коло нас, а музичаре, шпиваче, музични ґрупи єй глашнїки котри тоту файту уметносци приблїжую ґу чловекови, часто з музику вплївую и на цале його єство. Єдни з таких музичарох хторих ше и нєшка у Коцуре спомина, була и музична ґрупа „Апокалипса”

Наступи на ґитариядох у Раткове и Руским Керестуре шицким членом ґрупи „Апокалипса” окремна памятка. Велї почежкосци ношели тоти часи, и '93. року отримана лєм акустична Ґитарияда у Керестуре. Нє були зме таки порихтани грац лєм акустично, проблеми було и зоз струю, з превозом,та зме пошли на бициґлох попровадзиц и потримац ґитарияду и у таким аранжману памета Дадо. Уж шлїдуюцого року зме наступели на Керестурияди у иншаким составе, зоз кус иншаку файту музики од тей котру є так давно ше збуло єдно красне и зме часто грали. н нєкаждодньове друженє - зишли ше Було то дацо нєзвичайне, алє овациї члени музичней ґрупи „Апокалипса”, були вельки, публика после трицец рокох од перших заєднїцки барз добре реаґовала одгратих мелодийох и одшпиваних на техно-дед-треш и писньох. З тей нагоди, члени дакеди Викторов дед-стил познатей коцурскей ґрупи були: Владо вокал. После того Дадо Фекете, Драґан Фекете, Стеван Стив наступу ше якош шицко Фаркаш, Янко Кичо Кучмаш и Златко Паузастановело. А дзе би нам бул конєц да зме нович. На инициятиву орґанизатора друпредлужели грац? женя Бориса Медєша, препровадзели

Н

приємни вечар з численима приятелями, ожи ли памятки од пред трома деце ниями. ЗОЗ МУЗИКУ ПРОЦИВ ЧЕЖКИХ ЧАСОХ По словох Даду Фекете, дзеведзешатих рокох, док тирвала война на посторох

24 РУСКЕ СЛОВО

бувшей Югославиї и док були чежки часи, вони пейцме ше зишли з инструментами у рукох и з музику у глави и шерцу ришели же направя, створя дацо добре, красне.

- Чежки були условия тих рокох, нє було пенєжи, нє було озвученя, и шицко зме сами правели, платали, ремонтовали, и знаходзели ше як зме лєм знали. Мали зме потримовку од пайташох, та у тих шалєних рокох, кед ше шицко зводзело на войну, инфлацию, гиперинфлацию, под час розпадованя держави, ми ше одшмелєли и почали грац, насампредз за свою душу. Ришели зме же ше з музику будземе бориц процив чежких часох, знаюци же нє на музики же би меняла швет, алє чувства яки вона виволує у члове кови, можу пору шац на даяки одлу ки и пременки - почина приповедку Дадо.

- Проби зме отримовали у моєй старей хижи, мали зме койдзеяки посклапяни помоцньовачи и буґни, ґитари... Потим зме 5. АВҐУСТ 2022.

УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

єден час вежбали и грали у Младежским доме котри звалєни, а вец зме грали и у Доме култури. Здогадуєм ше, понеже зме до Дому култури нє могли уходзиц кеди ми сцеме, же зме направели дзиру на єдним малим облачку же бизме заш лем могли войсц нука и грац на бини так як ше швечи - нашмеяно предлужує Дадо и предлужує - були зме млади, и обнєшени з тоту младосцу зме без страху, крачали напредок. ___________ Т Т Т И Р И А М Ш Т Т И Т .

ЧИСТА ЕУФОРИЯ Амбициї им були щири и у складзе з тедишнїма роками, и з вельку еуфорию рушели до шицкого. Кажда про­ ба им була нова авантура, а кажда нова писня нови розмах кридлох и нови ошмих на твари. На початку, так повесц, ніхто з нїх нє мал вельке искуство зоз своїм инструментом, алє операюци ше на облюбених виводзачох и обробки писньох, дзечнє их слухали ноту по ноту, тон по тон. „Апокалипса” постала актив­ на и слухана група медзи валалску младежу, а и ширше. Окремносц дакедишнєй коцурскей групи у цалей тей приповедки була и тото же, гоч були водзени зоз рижнима жанрами, кажди обробок писньох котри грали зробели на свой способ, у своїм етилу. Учели зме ше єдни од других, слухали ше медзисобно и вше пози­ тивно реаґовали. Тото цо повязовало нашу музику бул факт же кажди такт котри зме одграли або одшпивали порушовал. Чи було слово о руху физичней природи, чи психичней, дружтвеней, кажда наша писня була рух у целу, рух у глави - з носталґию у гласу толкує Дадо. ВЕЦЕЙ СТИЛИ, А ПО ВЛАСНИМ СМАКУ

дед -тре шу, и у тим дед-сти лу бул и вокал на єдней ґитарияди дзе з нами наступел Виктор Медєши. Наступели зме и у Раткове на Ґитарияди '92. року дзе шпивач бул Златко, а истого року зме були и у Керестуре на Ґитарияди дзе я шпивал. Два роки познєйше з нами на Керестурияди як шпивач бул Виктор. Було то барз вельке друженє, добре дружтво, нагода сцекнуц од каждодньовосци. Коцурска „Апокалипса” була активна була даскельо роки. Гра­ ли, наступали, алє вец ше члени ґрупи поженєли, даєдни пошли за роботу, просто ше дражки розишли и шицко стануло. Алє, без огляду же нє наступали вєдно, гваря, и далєй остали повязани, дружели ше, и на даяки способ мож повесц же и обстали. Як ше зложели на концу, барз були подзековни Борисови же орґани зо вал тото друженє и їх подполни сход после длугих три цец рокох. Часто сом роздумовал о їх „свиркох”, окреме о тей котру отримали 17. юния '92. року на Ґитарияди у Раткове. На щесце, знїмок положени на Ют'юб, та зме ю могли и одпатриц, алє ми вше було жаль же сом там нє бул присутни. Вше зме роздумовали о тим як ше людзе теди чувствовали, друже ли, як мали тоту мла ду,

ГРАЛИ ЗМЕ ПО КАФИЧОХ По здогадованю членох дакеди активней коцур­ скей музичней ґрупи, найвецей грали по валалских кафичох и ресторанох, дакеди на свадзбох по даскельо писнї, а вец и на випровадзаньох леґиньох до войска... И шицко робели не за пенеж, але за свою душу, прето же, як гваря, любели грац, а важне им було друженє. На перши початки и мелодиї ше и нєшка дзечнє здогадаю и часто преприповедовюю наступи анеґдоти и дожица.

Як и шицки млади музичаре, и вони ше тримали дзепоєдних музичних напрямох котри шлїдзели. Були ту и велї музични идоли на котрих ше упатрали, чию музику любели грац и чий музични вплїв преплєтали у своїх писньох. Златко бул шпивач, Драґан грал на буґнох, рокенрол енерґию и то нам бул мотив же бизме ше заш Стив ритем соло ґитару, Кичо бас ґитару, Дадо ритем позберали и здогадли тих дньох, а и же бизме уживали у ґитару, дакеди соло, а тиж бул и шпивач. Окрем того, друженю, музики и приятельству - гварел Борис Дадо и Стив були задлужени и за творенє власних Медєши котри орґанизовал друженє и сход коцурских писньох у групи, та Дадо компоновал и робел аранжма- музичарох. ни, а Стив бул баржей ориєнтовани на писанє текстох. Єдна тема о котрей ше бешедовало того вечара була и У своїх писньох зме любели мишац геви-метал и задумка же би ше ознова позберали, вжали буґни, ґитапанк-рок стил. Любели зме музику ґрупох як Секс ри и микрофони до рукох. По словох дакедишнїх членох пистолс, Ґоблини, Експлоитед, Партибрейкерс, грали коцурскей ґрупи „Апокалипса”, така можлївосц вшелїяк зме и їх писнї, лєм зме их кус модификовали и приспо- постої и ствар є за роздумованє. Бо, гоч роки прешли, добели ґу нашому смаку. Єден час зме зашли и до техно- музика у души остала...^ 5. АВҐУСТ 2022.

РУСКЕ СЛОВО 25

ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ НАШО ГОСЦИ: ТАНЯ И ЛЮБОМИР НЯРАДИЙОВО ЗОЗ БЕОҐРАДУ

ГЛАВНИ ВАРОШ БУЛ НАШ ВИБОР

Пише: Славица ФЕЙСА

Пред вецей як двома децениями Нярадийово ше становели у нашей престолнїци. Таня, професорка математики, а Любомир, машински инженєр, поволани робиц до єдней озбильней фирми, як ше им теди видзело, перспективней. Два дзивчата пошвидко збогацели їх дом, а пре громаду можлївосци хтори понука двамилионски варош, обидвойо ше зложели же одрастанє дзецох у таким штредку привилеґия хтору треба вихасновац

И НАУКА, АЛЄ И ВЕСЛАНЄ И ФОТОҐРАФИЯ Обидва шестри тренираю весланє, односно младша Ивана пошла по Валентинових шлїдох и член є Веслацкого клуба „Червена гвизда”. Ивана заинтересована за фотоґрафию. Ярослав Пап, фотоґраф репортер, єй шовґор, рускей явносци добре познати по фотоґрафийох у албумох, новинох и часописох, у Танюґу, на виставох... Окреме фотоґрафиї природи и животиньох. Гоч є нє медзи нами, останє запаметани по тим цо за собу охабел. Док робел, док обрабял фотоґрафиї, Ивана ше одмалючка вше дзешка шпотала коло Ярослава.

26 РУСКЕ СЛОВО

аньово и Любомирово приятельство вязане за штредню школу „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре початком 90тих рокох, а после академских студийох, єй у України дзе закончела математику, и його на Машинским факултету у Новим Садзе, коруноване є з малженством. На роботи младей наставнїци математики у коцурскей школи и инжинєра конструкто­ ра у вербаскей фирми „Мепол”, обидвойо патра як на лоґични шлїд угашеного зною и труду за тото цо любели и за цо ше закладали. Живот на валалє, медзи своїма, ма велї свойо добро боки...

- „Мепол” теди важел за стабилну фирму, правда, нє у самим верху вербаских фирмох по хторих Вербас запаметани у найлєпших рокох, алє и „Мепол” з пла­ стику добре дїловал, и нє можем повесц же сом нє бул задовольни. Знам же и Таня подобнє патрела на свою першу роботу. А вец нам ше случело же нам обидвоїм понукнута робота у Беоґрадз е. И нє лєм робота хтора два раз вецей плаценша, алє и квартель. Спаковали зме куфри и почали робиц у истей фирми, я у моїм фаху, Таня

Т

у програмерстве. Лєм зме о єдним нє вельо роздумовали, а то же фирма политична и же з политичнима пременками на початку нового милениюма, шицко цо нам обецане, єдноставно, годно скапац. Праве тото ше случело. - гвари Любомир. МЛАДИМ ФАХОВЦОМ У ГОРОДОХ ЛЄГЧЕИШЕ Одлучиц остац чи ше врациц, цо и кадзи далєй нє вше лєгко, окреме же уж теди народзена и Валентина, та заш лєм при тих двоїх, а теди наисце младих людзох, и то ришене. Кед сце добре подковани зоз знаньом, образовани, иновативни и вредни, у огромним варошу хтори остатнї децениї глєда праве таки профили, бриґи за находзенє роботи нєт. Таня ше надумала врациц до просвити, Любомир достал роботу у єдней приватней фирми у Шимановцох.

- Знала сом же робота у школи дава простор и можлївосц орґанизовац ше так же сом могла буц частейше дзецми. То бизме нє могли кед бизме обидвойо робели у приватнїка, а окреме кед ше народзела и 5. АВҐУСТ 2022.

УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

Ивана. То превагло, то бул наш вибор - гвари Таня хтора цали час роби як наставнїца математики у ОШ „Мирослав Антич”. И то нє шицко. Коавтор є Збиркох задаткох у математики за 6. 7. и 8. класу и коавтор диґиталних учебнїкох од 5. по 8. класу хтори и преложени. (Школяре у Коцуре и у Руским Керестуре вибрали пра­ ве їх учебнїки). Кед ше зна же Нярадийова зробела вельо и на рихтаню учебнїкох дзецом цо нє можу провадзиц ґрадиво порядней настави, а єден час роби и и як менторка студентом Математичного факултету, вец мож задумац як випатра єден Таньов дзень. Углавним є заробена и вше дацо кончи. Єй супруг Любомир после роботи у приватнїка, одлучел же будзе сам свой ґазда. Констукция, дизайн алатох за пластики - то його фах, з тим же тот алат то фурма хтора велька и чежка, єдну два, та и вецей тони. Фурма ма громаду елементи и вообще нє тайна же индустрия за фурми драга индустрия, же треба и пол милиона евра уложиц же би ше стартовало, а з оглядом на тото же сам

Веслацки тим „Трииити” коледжа у Кембриджу (Валентина з иравого боку)

то вельки успих кед була прията, алє зме знали же кед нє достанє стипендию и Дом, як ми ту знаме повесц, Кембридж одпада, бо лєм рок студийох там кошта коло 60 000 долари. После даскелїх интервюох и одходу на Кембридж, дзе з кандидатами бешедовали и професоре, Валентина прията. Достала и змесценє т.є. хижу у студентским кампу дзе ма максимални условия за науку, а то влонї и оправдала зоз успихом як найлєпшого сту­ дента на коледжу - задовольно приповеда Таня.

Ивана люби фотоґрафовац

алат тиж вельо кошта, у тей роботи, у проєктованю, важне же би нє було гришки. Же би було точне, точнючке. Праве тото роби Любомир, и припознава же то пипава робота хтору мало хто сце робиц, же ше так просто у живоце поскладало же роби з дому на компютеру, услужно, и задовольни є.

- То робота з хторей мож пристойно жиц, а Таня ше надовязує же тото цо єй супруг роби, робя дас дзешецме Студентки зоз Беоґраду на Кембриджу и Оксфорду инжинєре, нє лєм у Сербиї, алє у цалей бувшей Югославиї. (Валентина з иравого боку) Ми двойо як ше знашли и кельо зме достали з Валентина була тих дньох дома, у Беоґрадзе, лєм на Беоґрадом, можеме о тим дискутовац, алє нашо дзивки можеме повесц вихасновали предносци велько варошу и кратко, а врацела ше до Лондону пре дванацтижньову велького вибору з чим ше єдного дня буду занїмац и праксу. Роби у фирми ^иаії^а^и^е и ужива у путованьох хтори им софинансую факултетски фонди. Нєдавно була думам же су на добрей драги - гвари Любомир. на Сицилиї, а тих дньох є у Лисабону. Ивана ше после информатичного оддзелєня штирох ВАЛЕНТИНИ И ИВАНИ ОТВОРЕНИ ВЕЛЇ ДЗВЕРИ рокох стреднєй школи того року уписала на Рахункарски Валентина ма 21 рок и студентка є на Кембриджу, на факултет у Беоґрадзе. Кед шицко попреходзело, примаци и Иванова матура, трецим року софтверского инжинєринґу. После трецого року ма покладац Мастер студиї, алє ше ище на першим кед Валентина випровадзена, кед позакончовани и Таньово и Любомирово роботи (гоч лєм на кратко), указало же праве єй место там, медзи найлєпшима.

- Валентину зме нє форсирали, но Математична ґимна- Нярадийово спаковали куфри и пошли на одпочивок. зия после шестей класи було якеш лоґичне предлуженє, Путованя им барз знача, одпочивок ище як. Нєт лєпше а на концу и єй жаданє. Математика тиж була фокус и у як дожиц рижнородну красу вшадзи у швеце. Опущиц стреднєй школи, а вец конкуровала на Кембридж. Бул ше и уживац.^ 5. АВҐУСТ 2022.

РУСКЕ СЛОВО 27

ДУХОВНИ ЖИВОТ ДУХОВНИ ВЕЖБИ У ВОДИЦИ

НАШЛЇДЗУЮЦИ МАРИЮ У ЛЮБОВИ Означуюци ювилей, 45-рочнїцу од перших отриманих духовних вежбох 1977. року, у Водици отримани Водицов камп - Духовни вежби за младих к визначел о. Владислав Варґа, котри вєдно зоз о. Михайлом Малацком и тедишнїм богословским духовнїком Славомиром Микловшом, а познєйше владиком, вони були перши орґанизаторе духовних вежбох, а вельке припо знанє з тей нагоди би требал достац праве о. Михайло Малацко, котри нє дочекал означованє того ювилею. Того року, од 29-31. юлия, на кампу участвовали углавним шко­ ляре нїзших класох основних школох, а за нїх ше требало окреме порихтац. Мария тиж була мала, гварел о. Варґа, як дзецко вошла до храму дзе ше учела, а вец ю Бог поволал за цошка векше. Вельо важнєйша була робота по ґрупох як преподаваня, бо ше дзецом дало одвити на їх питаня. Отец Владислав мал серию од трох темох котри були повязани: Мария як дар Божи котра ше народзела, Мария як одвит на дар - прилапиц мисию и треце, Мария як найвекша мисия - то любов спрам ближнього. Найважнєйше же витворена

Я

ДРУЖЕНЄ И У КОЦУРЕ Други дзень Кампу, за шицких учашнїкох бул орґанизовани вилет до Коцура. Нащивели церкву, Етно клуб „Одняте од забуца” и Манастир, а после полудзенку час виполнели и з бависками и шпацираньом по валалє. Отец Владислав Варґа за нїх пририхтал бешеду на тему примани животней мисиї и цо Бог од нас гледа. О. Р. комуникация зоз наймладшима, праве кельо Церква треба же би мала комуникацию и зоз нїма, и зоз своїма вирнима. Координатор керестурского Каритасу Соня Алексич виявела же по єй думаню шицко прешло барз добре.

- Ту ше дзеци социялизую и науча прави­ ла справованя. Далєй, велї котри маю даяки духовни питаня за священїка, маю окремну нагоду достац одвити и преглїбиц виру. Тиж так, кед зме у Водици, там зме на окремним месце. Час котри дзеци препоровадзую без телефонох, у дружтве зоз парняками, дзе ше учи нови ствари, можу буц лєм хасновити. Дзепоєдни першираз пришли без родичох и ^ осамостойованє им окреме барз значело, а шицки були отворени за нови познанства гварела Алексичова.

28 РУСКЕ СЛОВО

5. АВҐУСТ 2022.

СиИоупі@ги5ке5Іоуо.сот

Длугорочни волонтер и орґанизатор велїх Кампох Янко Катона, дума же камп бул добре орґанизовани и добре нащивени. Участво вали шейдзешацецеро учашнїки, цо анї нє так мало. Вирус корона и тераз губел плани. Но, число учашнїкох котри пришли було идеалне за єдни добри духовни вежби. Тот камп ше розликує од прешлих, бо возрост учашнїкох вельо младши - гварел Катона. Младши буду нове ядро, бо о пар роки вони буду старши и може буц и лєпше же ше зоз нїма почало скорей робиц. Шицки зоз Кам пу пошли збо га це ни зоз новима искуствами, кажди зоз тим цо го будзе провадзиц през дальши живот. А Мария Водицова каждому поможе так, як му буд зе хасно вац.

ПОДЗЕКОВАНЯ На Кампу додзелени подзекованя тим котри материялно найвецей помогли же би ше камп реализовал. То фирма Компас, фирма РЕН, фирма Електромонтажа. Єдна з особох котрим уручене подзековане, особа котра була медзи першима снователями духовних вежбох, особа без котрей би ше и тогорочни вежби анї нє отрима­ ли, то домашнї парох о. Владислав Варґа. Велї не достали припознаня, а наисце би без нїх Камп не бул таки яки бул, а то волонтере Каритасу и шицки други не спомнути и лем Богу познати добродїє и дарователе. Най их Мария благослови и зоз своїм покровом прикрие у їх живоце. О. Р. Волонтере ше дзечнє одволали до реализациї Кампа, а ми зазначели упечатки ш. Авґустини Илюк, СНДМ, котра на кампу була задлужена за першу помоц и волонтерааниматора Павлини Шепински. Павлина задовольна же шицко добре прешло. Шестра Авґустина ше радує же дзеци маю таки щири шерца, и видно було же ше знаю вєдно бавиц, шпивац духовни, алє и руски народни шпиванки, а и то наш народ зачува.^ Ол. Живкович 5. АВҐУСТ 2022.

КИРБАЙ У НОВИМ ВЕРБАШЕ

ПРЕСЛАВЕНИ СВ. ВЛАДИМИР ВЕЛЬКИ У Новим Вербаше, у Парохиї свя­ того Вла ди ми ра Велького, внєдзелю, 31. юлия, праславене храмове швето - Кирбай. Каждого року ше храмове швето у тей парохиї преславює остатню нєдзелю у мешацу юлию. Як гварел парох старовербаски °. Алексий Гудак, було красне число людзох на Служби Божей, и старши и младши, односно дзеци. Пред кирбайску Службу Божу пошвецена икона св. Владимира Велького. Литурґию предводзел о. Данил Задрепко, капелан у Коцуре а сослужели о. Дамян Кича ЧСВВ зоз Кули и о. Алексий Гудак.

На Служби шпивали людзе, Апостол пречитал богослов нашого владичества Иван Дацешин. Споведал о. Иґор Вовк, парох у Сримскей Митровици и у Беоґрадзе. После Служби Божей була закуска хтору орґанизовали Церковни одбор и вирни нововербаскей парохиї. Тиж бул и святочни полудзенок з нагоди Кирбаю. М. Г. К.

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

НА МАКОВЕЯ ПОШВЕЦЕНА ВОДА У Катедралней церкви св. оца Миколая, 1. авґуста означене нєзаповедане швето старозавитних Макавейских мученїкох - Маковея, хтори на тот дзень записани у християнским календаре. По традициї на тот дзень пошвецена и вода. Службу Божу на 7 годзин служели домашнї парох о. Владислав Варґа, капелан о. Владимир Медєши и о. Михайло Симу но вич зоз Кри жев цох. По Служби вони пошвецели воду хтору вирним препоручене хасновац

у рижних потребох души и цела, а провадзене з молитву и виру до Господа Бога. Специфичносц на Маковея же священїки пошвецаю воду хтору до цер­ кви принєсли парохиянки у своїх канчовох прикрашених з квецом, цо дав­ ни обичай. Священїк з тоту воду тиж пошвецел и цалу церкву, и присутних. Макавейски мученїки жили вецей як сто роки пред Христом, а мац и єй седем синове, як и єден жидовски священїк хтори ше пред поганским царом нє сцели одрекнуц своєй вири до правдиво­ го Бога, дали свой живот з мученїцку шмерцу. Як внєдзелю пред тим парох о. Варґа у казанї визначел споминаюци мака вейских мученїкох, їх глїбока вира хторей ше так шмело нє сцели зрекнуц, най мотивує и нєшкайших вирних же би були тварди и чували свою християнску виру. М. А.

РУСКЕ СЛОВО 29

іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 28. юлия 2022. року зохабел нас мой почитовани шовґор

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. авґуста 2022. року наполнєл ше рок як нє з нами мой мили брат

ЙОАКИМ ШТРАНҐАР (1950-2022) з Руского Керестура З подзекованьом, Мирко Лазор зоз фамелию. Най це ангели чуваю, бо ши то заслужел!

ЯНКО КИРДА - БАЙО (1957-2021) з Руского Керестура Памятку на ньго навики будзе чувац шестра Иринка зоз фамелию Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 4. авґуста 2022. року наполнєло ше 6 мешаци як нас напущел наш мили оцец, дїдо, супруг и швекор

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ На мойо мили товаришки котри нас занавше зохабели єдна пред пейцома роками, 4. авґуста, а друга пред роком, 8. авґуста

МАРИЯ САБАДОШ МАРИЯ ДЖУДЖАР народзена Варґа народзена Надь (1960-2021) (1960-2017) з Руского Керестура з Нового Саду Памятки на вас чува товаришка Славка Спочивайце у мире Божим!

ЙОВО ЖЕҐАРАЦ (1949-2022) з Руского Керестура Нє прейдзе дзень же нє пущиме слизу за тобу, же нє подумаме на твою доброту и твойо дїла. Занавше останєш у наших шерцох и будзеш през нас жиц. Твойо дзеци, унуки, супруга, нєвеста и жец. Спочивай у мире Божим!

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 31. юлия 2022. року наполнєли ше 16 роки як нас нєсподзивано зохабел наш мили син, брат и унук

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. авґуста 2022. року наполНаполня ше 28 роки як нє з нами нєли ше штири роки як нє з наш син и брат нами наш супруг, оцец и дїдо

ЮЛИЯН БУЧКО ЙОАКИМ БУЧКО (1969-1994) (1941- 2018) з Руского Керестура Памятку на вас чуваю вашо наймилши - супруга и мац Натала, як и син и брат Кимо зоз фамелию Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 30. юлия 2022. року напол­ нєли ше 11 роки як нє з нами наш мили оцец, син и брат

НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 8. авґуста 2022. року наполюю ше 15 роки як нє зоз нами наш мили супруг, шовґор и стрико

ЖЕЛЬКО НАДЬ (1982-2011) з Руского Керестура Красни памятки на ньго чуваю його наймилши

ВЛАДИМИР РЕГАК (1933-2007) з Руского Керестура У красних памяткох ше го здогадую супруга Мелана, Ковачова, Дудашова и Регакова фамелия Спочивай у мире Божим!

ҐОРАН ФРАНИЧ - ҐОҐИ (1987-2006) з Кули Остатнього юлийского рана траґично ше загашел єден млади живот. То бул твой. У наших шерцох вична любов, а у душох смуток и боль за тобу. Можебуц ти бул лєм особа на тим швеце, алє за нас ши бул цали швет. Ожалосцени родичи: мац Марча, оцец Пишта, брат Стево зоз супругу Сашку и малу Йовану, баба Юлишка и баба Амалка Планчакова Спочивай у мире Божим!

30 РУСКЕ СЛОВО

5. АВҐУСТ 2022.

іггїогтаІог@ ги5ке5Іоуо.сот

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 3. авґуста 2022. року наполнели ше 2 жалосни роки як нас занавше зохабел мой мили супруг, оцец и

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ После кратшей, але чежкей хороти 8. авґуста 2021. року занавше ше преселєла до вичносци моя мила супруга

ДЇДО

ЮЛИЯН ДУДАШ (1934-2020) з Руского Керестура Час преходзи, а у доме остава вше векша пражнїна. Шицки красни памятки на час препровадзени зоз тобу навики будземе чувац у своїх шерцох. Твоя супруга Єлена, дзивка Весна зоз супругом Йошком, унука Тамара зоз супругом Жолтом и унука Андрея зоз супругом Александром Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 1. авґуста наполнели ше 5 смутни роки як ше преселел до вичносци наш мили супруг, оцец и дїдо

МАРИЯ САБАДОШ народзена Варґа (1960-2021) з Руского Керестура Знам, миле мойо, же нїґда вецей не увидзиме ше ми двойо, але до ґод жием, жиєш и ти у моїх думкох. Ожалосцени супруг Любомир СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 8. авґуста 2022. року наполнї ше рок як ши вецей не з нами

РУСКЕ жюю. гизкез і о у о .сот

0 ГЛАШ0 ВАНЄ

ЮЛИН ИҐРАЧКИ (1958-2017) з Дюрдьова

Найкрасши памятки у шерцох чуваю твойо найблїзши, унукове Педя, Дьорде и Давид, дзивка Саня, син Саша и супруга Ганча Спочивай у мире Божим!

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о принешеним ришеню же потребне преценьоване вплїву застатого стану и о одредзованю обсягу и змисту Студиї о преценьованю вплїву на животни штредок проекта базней станїци мобилней телефониї „НС229, НСУ229, НСЛ229, НСО229, Н 0 2 2 9 НС - ПМФ” Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д., Таковска 2, Беоґрад поднєсол тому орґану вимогу за одлучованє о потреби пгеценьованя вплїву зстатого стану на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС229, НСУ229, НСЛ229, НСО229, Н 0 2 2 9 НС - ПМФ”

5. АВҐУСТ 2022.

МАРИЯ САБАДОШ Занавше нам останеш у думкох и шерцох. Нина Веруна, шовґор Владимир зоз цалу свою фамелию з Нового Орахова Спочивай у мире Божим!

Площа Доситея Обрадовича число 3, у Новим Садзе, на катастарскей парцели число 3660/6, К.О. Нови Сад II, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска упра­ ва за защиту животного штредку дня 1. авґуста 2022. року принєсла ришенє число УІ-501-467/22, же потребне преценьованє вплїву застатого стану и о одредзованю обсягу и змисту Студиї о преценьованю вплїву на животни штредок . Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту живот­ ного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин, на сайту Городскей управи за защиту животного штредку №№№. ЄПУІГОПОУІ5а^.ОГ§.Г5. Заинтересована явносц може виявиц жалбу процив того ришеня у чаше од 15 днї од дня його обявйованя у средствох явного информованя, по тим орґану.

Нови Сад К Ю Щ « « Ї Й Руски Керестур в и ш , Ю Т І

МАЛИ ОГЛАШКИ ДИХТОВАНЄ облакох и дзверох. Щици од витру, жими, праху, галайку, инсектох. МОНТИРАМЕ: ■ РОЛЕТНИ ■ ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ

■ ПАНТЛЇКОВО ДЗВЕРИ ■ МРЕЖИ ОД СУНЬОҐОХ ■ ВЕНЕЦИЯНЕРИ ■ ОПРАВКИ Телефон: 025/5827-710, 060/5088-433

РУСКЕ СЛОВО 31

МАЛИ ОГЛАШКИ

ИНФОРМАТОР МАЛИ ОГЛАШКИ НВУ „РУСКЕ СЛОВО” КУПУЄ ХИЖУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ, за потреби канцеларийох и дописовательства. Гледаме добре очуване обисце (може и на поверх) блїзко при центру, квартельни нукашнї простор котри би мал минимум 120т2 (и векши простор пре архиву), зоз цо меншим просто­ ром за отримоване желених поверхносцох. Волац на телефон 069 67 33 01.

РАДИО ПРОГРАМА ПО РУСКИ РТВ На УКТ габох радия РТВ на 92, 100 и 107,1 мгг КАЖДИ ДЗЕНЬ: Од 6.00 по 8.00 РАНША ПРОГРАМА (у рамику и висти, прилоги, рубрики, ранши дньовнїк, музика...) нєдзелями на 6.30 Нєбо над

А РТВ

6.30 Портрет Керестуром: Од 12.00 по 14.15 ПОПОЛАДНЬОВА ПРОГРАМА (у рамику и висти, музика, Влєце пополадню, Радио новини) СТРЕДУ: Од 21.30 до рана НОЦНА ПРОГРАМА (у рамику музични емисиї, емисия Стретнуца на 23.00 и музика по рано) НЄДЗЕЛЮ: Од 22.30 до рана НОЦНА ПРОГРАМА (у рамику на 22.30 емисия Хлїб наш насушни, на 23.00 Културна панорама и музика по рано)

Городска управа за зашиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о принешеним ришеню же потребне преценьоване вплїву застатого стану и о одредзованю обсягу и змисту Студиї о пре­ ценьованю вплїву на животни штредок проекта базней станїци мобилней телефониї „ НС69, НСХ69, НСУ69, НСЛ69, НСО69, Н 0 6 9 НС - ЛИМАН 2” Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д., Таковска 2, Беоґрад поднєсол тому орґану вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву зстатого стану на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї НС69, НСХ69, НСУ69, НСЛ69, НСО69, Н 0 6 9 НС - ЛИМАН 2” у улїци Илиї Джуричича число 1, у Новим Садзе, на катастарскей парцели 3653/3, К.О. Нови Сад II, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 1. авґуста 2022. року принєсла ришенє число У І-501-456/22, же потребне преценьованє вплїву застатого стану и о одредзованю обсягу и змисту Студиї о преценьованю вплїву на животни штредок . Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин, на сайту Городскей управи за защиту животного штредку епуігопоуіза^.огд.гз. Заинтересована явносц може виявиц жалбу процив того ришеня у чаше од 15 днї од дня його обявйованя у средствох явного информованя, по тим орґану.

32 РУСКЕ СЛОВО

ВИДАВАМ вигодно намесцену ґарсонеру (29 м2) у Новим Садзе прейґ драги Сайму (Мичуринова 50) - 063 543 654 СУПЕР ПОНУКАНЄ: Гала, главна драга Кула— Червинка, 300 т 2, вода, струя, гольт жеми, индустрийна зона. Тел.: 063 502 965.

Ь уеир-Ь уЬ уе *

СБ „ЯША БАКОВ” ТУРНИР У ФОДБАЛУ У ДЮРДЬОВЕ У рамикох XXXI Спортских бавискох „Яша Баков”, змаганє у вельким фодбалу за сениорох будзе отрима­ не у Дюрдьове, 6. и 7. авґуста 2022. року. Змаганє будзе отримане на стадиону ФК „Бачка 1923” зоз початком на 16 годзин. Покраїнски секретарият за урбанизем и защиту животного штредку, на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк РС” чс. 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ О поднешеней вимоги за одлучоване о потреби виробку студиї о преценьованю вплїву на животни штредок Ношитель проєкта ЯП „Драги Сербиї” улїца Булевар краля Александра чс. 282, Беоґрад, поднєсол вимогу за одлучованє о потре­ би преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Реконструкция и вибудов державней драги ІБ ряда чс. 19, часц Нештин - Визич Ердевик од кт0+ 000 до кпУ13+7р0. Податки и документация зоз вимоги мож достац на увид у просторийох Покраїнского секретарияту за урбанизем и защиту животного штредку Булевар Михайла Пупина 16 (прижемє канцелария чс. 39), на телефон 021/4874690 або на упит на адресу 0ііуега.уисіпіс@у0_]у0гїіпа.£0у.г5 и па1:а5а.кпе2еVІс@V0^V0ГЇіпа.§0V.^5. Шицки заинтересовани у чаше од 10 днї од обвйованя того обвисценя можу доручиц свойо думанє у писаней форми на адресу Секретариту.

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о принешеним ришеню же потребне преценьоване вплїву застатого стану и о одредзованю обсягу и змисту Студиї о преценьованю вплїву на животни штредок проекта базней станїци мобилней телефониї „НС23, НСХ23, НСУ23, НСЛ23, НСО23, Н 0 2 3 НС - ЙОВАНА ДУЧИЧА” Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д., Таковска 2, Беоґрад поднєсол тому орґану вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву застатого стану на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „НС23, НСХ23, НСУ23, НСЛ23, НСО23, Н 0 2 3 НС - ЙОВАНА ДУЧИЧА” у улїци Булевар Йована Дучича число 7, у Новим Садзе, на катастарскей парцели число 7770/13, К.О. Нови Сад І, Город Нови Сад. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штредку дня 1. авґуста 2022. року принєсла ришенє число УІ501-454/22, же потребне преценьованє вплїву застатого стану и о одредзованю обсягу и змисту Студиї о преценьованю вплїву на животни штредок . Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин, на сайту Городскей управи за защиту животного штредку ^^№ . епVІ^опоVІ5агї.о^§.^5. Заинтересована явносц може виявиц жалбу процив того ришеня у чаше од 15 днї од дня його обявйованя у средствох явного информованя, по тим орґану.

5. АВҐУСТ 2022.

іггїогтаІог@ гизке5Іоуо.сот

ЦЕНОВНІК КНІЖКОХ НВУ „РУСКЕ СЛОВО” Дарко Афич, Михаела Еделински, Жарко Остоїч, Катарина Фейди, Адрияна Фейди: Ґенерация 3@ ........................................ 300 дин. Емилия Чизмар: Мили МАК-у: Вей ой- .............................300 дин. Блажена Хома Цветкович и Любица Няради: МАЦЕРОВА РУСКА КУХАРКА....................................1500 дин. Владо Няради: ДРАМСКИ КОЛАЖИ .............................. 300 дин. Янко Павлович: ПРИПОВЕДКИ ..................................... 300 дин. Кристина Афич: ШВЕТ БЕЗ СНА/ СВЕТ БЕЗ СНА ........ 300 дин Олена Планчак-Сакач: МЕДЗИ ДВОМА ПОБРЕЖЯМИ .300 дин. Мирон Жирош: БАЧВАНСКО-СРИМСКИ РУСНАЦИ ДОМА И У ШВЕЦЕ СТАТЇ И ЕСЕЇ (тварди рамики) .............. 350 дин. РУСКИ ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР 2022 ............. 500 дин. Ґрупа авторох: КУХНЯ (кнїжка розпредата) ................. 300 дин. Ирина Гарди Ковачевич: ТРАВА, ПРАХ ...............................300 дин. Блажена Хома Цветкович: ЯЗИЧНИ АЛАРМ .............. 300 дин. Мирон Жирош: БАЧВАНСКО-СРИМСКИ РУСНАЦИ ДОМА И У ШВЕЦЕ (СТАТЇ И ЕСЕЇ) ........................ 300 дин. Ксения Варґа, Ана Варґа, Агнета Бучко Папгаргаї: КАРУСЕЛ (кнїжка розпредата) ........... 400 дин. Мелания Римар: ХТО ЯК СЦЕ .......................................300 дин. Ясмина Дюранїн: ЖЕНОБЛОҐИЯ ................................. 300 дин. Михал Рамач: ПЕРЛИ ШВЕТОВЕЙ ПОЕЗИЇ ............. 300 дин. Янко Сабадош РОЗВАЛЯНИ САЛАШ (кнїжка розпредата) ......................................................................................... 300 дин. Дюра Латяк: РУСКЕ СЛОВО 1945-2020 ..................... 300 д и н . ДНЬОВКА 2 Зборнїк литературних и визуелних творох ........... ......................................................................................... 300 дин. Славко Роман Рондо: З ВИДЛАМИ ДО ШИЇ ............... 300 дин. Славко Винаї: УРОВНЇ СВИДОМОСЦИ .....................300 дин. Оленка Живкович: ТАНЬОВ ШВЕТ ..............................300 дин. Даниела Тамаш: СТРАШИДЛА, НЄ ЗАШМЕЮЙЦЕ М Е ......... ......................................................................................... 300 дин. Ґрупа авторох: РОДЗИНИ (кнїжка розпредата) ............300 дин. Ґрупа авторох: ФАРБИ (кнїжка розпредата) ................. 300 дин. Сашо Палєнкаш: ВСЕЛЕНСКИ КОРАБЕЛЬ ............... 300 дин. РУСКИ ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР 2021 ............. 500 дин. Мирон Жирош: ГОРІ ІЇІІА БАЧВАНСКО-СРИМСКИХ РУСНАЦОХ (Ш/1 том) .......................................300 дин. Юлиян Тамаш: ТРИСКИ З ВЕЛЬКЕЙ ДУШИ ............300 дин. Гавриїл Костельник: ЧЛОВЕК И Ш ВЕТ...................... 500 дин. Анамария Фурман и др Борис Варґа: БУКВАР ........... 300 дин. ГУМНО 2 Дзеци з дружтвених мрежох ........................ 300 дин. Дюра Латяк: РУСНАЦИ (II том) ...................................500 д и н . Любица Фа-Гарди: ЯК ШЕ ТРОЙО ПРАШАТА РИХТАЛИ ЗА ЖИМУ ...................300 дин. Юлиян Тамаш: ЇЖИК ГОЛИК .......................................300 дин. Силвестер Д. Макаї: БОСИ ПО ПРАХУ ........................ 300 дин. Ирина Гарди-Ковачевич: ЗА ГЛАВКИ У ЛАВКИ . . . .300 дин. РУСКИ ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР 2020 ............. 500 дин. Славко Роман Рондо: ОДНЯТИ ОД ПСОХ .....................300 дин Звонимир Павлович: ЗАЗБЕРОВАЧЕ ТРУПЛОХ ......... 500 дин. Олена Планчак-Сакач: ВЕЦЕЙ ОД БЕШЕДИ ............... 500 дин. РУСКИ ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР 2019 ............. 500 дин. Мелания Римар (вибрала и пририхтала): ДРАГА ДО ШВЕТА ........................ 300 дин. Агнета Бучко Папгаргаї: ТАМ ДЗЕ СЛУНКО ВИХОДЗИ ............................... 300 дин Яким Чапко: ЦЕРЕНЬ СПОД НОХЦА .......................... 300 дин. Тамара Хрин Рончевич: КАПКА НА КОНЦУ НОХЦА ......................................................................................... 300 дин. Михал Рамач: ДУГА НАД ДУНАЙОМ ........................ 300 дин.

5. АВҐУСТ 2022.

ЦЕНИ ОГЛАСНОГО ПРОСТОРУ

Од 11. фебруара 2021. року применює ше нови ценовнїк за простор за оглашованє у новинох „Руске слово”.

- мала оглашка (до 20 слова) 300 динари, - посмертна оглашка на 1 полю (66х45 мм) 800 дина­ ри, - посмертна оглашка на 2 поля (91х66 мм) 1600 дина­ ри. Цену жаданей оглашки треба уплациц на рахунок: 160-923244-82 (Банка Интеза). Текст оглашки и фотоґрафиї (за посмертни оглашки) посилац на имейл: іпґогшаґог@ги8ке8Іоуо.сош лєбо видиктовац на теле­ фон 069 673328 лєбо 069 673318 од пондзелку по пияток од 9 до 15 годзин. За обявйованє у актуалним тижню, оглашку найпознєйше придац по стреду до 10 годзин. У рамикох преширйованя огласного простору Установи, оглашки обявени по нових ценох у новинох „Руске слово”, предлужиме обявйовац и на сайту, дзе су єднакей велькосци и мож их видзиц два тижнї.

РУСКЕ СЛОВО 33

СПОРТ

Б А ЗЕ Н У РУ СКИМ К Е Р Е С Т У Р Е

ВШЕ ПОЗНАТША ЛЄТНА ДЕСТИНАЦИЯ М ож ебуц нє єд и н е, а л є н а й п о п у л ар н єй ш е и о д д а в н а п о зн а те м ес т о з а о ш ви ж ен є у го р у ц и х л є т н и х д н ь о х у Р у с к и м К е р е с т у р е то б а з е н н а б е ґ е л ю . То н є та к и с у ч а с н и б а з е н яки єст, то є д н а ч а с ц гац и х т о р и н а т е й ч а с ц и д а в н о в и б у д о в а н и . Н о, т о нїч н є з а в а д з а , б о у го р у ц и х д н ь о х ч и с л е н и м в а л а л ч а н о м , а и д р у ги м , п о н у к а д о б р е о ш в и ж е н є ерестурски базен вше бул центер велїх културних и споргских манифестацийох - рибаре ту поряднє отримую свойо змаганя, каждого року през тоту часц беґельскей систе­ ми преходзи реґата, змаганя маю и схопни кухаре у вареню рибовей юшки, паприґашу, пасулї... Так було и скорей, а окре­ ме того лєта.

К

ОД ПРОҐРЕСИВНЕЙ ПРИВРЕДИ ПО ХОТ- СПОТ На початку яри, каждого року вредни жителє Руского Керестура на чолє з членами Спортского здруженя рибарох „Коляк” порая и вичисцую базен и околїско. Дзекуюци шицким базен нєшка випатра так як дакеди. Розуми ше, уклада ше и до осучасньованя екстериєру и тот куцик валалу заблїшнє каждей яри и влєце. Тераз, кед би ше ище дакус доложело, могол би буц ище прицагуюцши и за нащивительох з других местох. У аналох записане же будованє гидросистеми Дунай-Тиса-Дунай почало ище початком 18. вику. Було то теди вельке подняце, бо його намена була же би ше одводньовало мочари хтори теди було на тих просторх барз вельо. Потим сис­ тема була значна и прето же мала вельке значенє за транспорт. Перше була длугока 70 километри, а тераз є длугока 960 км, од хторих 600 км плївни, односно тельо километри мож хасновац за транспорт. Як пише у историї беґельскей системи, єй вибудов почала 1718. року, а закончена є 1977. року кед вибудована велька гац на Тиси. Таки яки є тераз постої 45 роки, а кед ше вежнє до огляду рок кеди почала вибудов беґельскей мрежи, вец постої 304 роки. Нєшка иснуєше вше менєй хаснує за транспорт, а вше вецей постава туристична, рекреативна и спортска одреднїца. Насампредз место дзе ше дзечнє дружа млади. ВАТЕРПОЛИСТИ На тот завод важне ше здогаднуц же ше праве на тим беґелю пред вецей як пейдзешат роками бавело ватерполо. Вшелїяк и факт же, як и векшину наших спортских клубох и активносцох, и ватерполо на беґель и стари шлайз принєсол наш спортски учитель Яша Баков. Теди ше ватерполо нє волал як нєшка, то

34 РУСКЕ СЛОВО

бул фодбал на води. Бавели го млади ентузиясти у шлєбодним чаше кед ошвиженє у лєтних горучавох глєдали на беґелю. Седемдзешатих рокох прешлого столїтия ґрупа студентох и школярох з Руского Керестура почала го обновйовац, а ватерпо­ ло бул обовязни през лєто док тирвал школски розпуст. Перши тренинґ ватерполо екипи з Руского Керестура отримани 11. юлия 1971. року, а перши тренер бул др Ярослав Колбас. Ватерполистох було тельо же ше могло направиц два екипи и так и було. У Белавей екипи бавели - Сеґеди, Станко Станкович, Яно Бртка, Янко Папуґа, Янко Грубеня и Дюра Папуґа. У Червеней екипи бавели - Джуня, Яким Рускаї, Виславски, Микита (П. Медєши), Йовґен Медєши, Михал Роман (Ярослав Малацко). Були то блїщаци часи и за ватерполо у Руским Керестуре и за шицких валалчанох и любительох спорту. На першим стретнуцу победзела Белава екипа з резултатом 6:3. Остатнє стретнуце ватерполисти з Руского Керестура одбавели 5. септембра 1971. року. Резултат бул нєришени 6:6, а найинтересантнєйше же ше коло базену назберало вецей як 50 навиячох. Найвекши успих керестурских „делфинох” призначени 1979. року, кед освоєли перше место на таблїчки Войводянскей Б ватерполо лиґи. Клуб исновал по лєто 1983. року кед базен остал без ватерполистох. Причини було вецей, а єдна з нїх и тота же условия за тот спорт у Руским Керестуре були скромни, лєбо, лєпше поведзено, нїяки. Тот мали виривок зоз историяту ватерполо клубу з Руского Керестура зме похасновали лєм же бизме ище баржей ошвицели значносц керестурского базену. Тото цо бул дакеди, место сходзеня младих любительох спортох на води, а нєшка превозишол тоти рамики и постал рекреативна, спортска, та и туристична атракция. Кед же будзе слуха, мож обчековац же тоти предносци хтори ма, буду оптимално вихасновани.^ А. Паланчанин 5. АВҐУСТ 2022.

5рогІ@ гизке5Іоуо.сот

КАДЕТСКА РУКОМЕТНА РЕПРЕЗЕНТАЦИЯ СЕРБИЇ

ЄДНА ЧАСЦ ПРИРИХТОВАНЬОХ У ВЕРБАШЕ Кадети рукометней репрезентациї Сербиї у предходним периодзе були у полним розмаху з пририхтованями за Европске першенство котре тирва од 4. по 14. авґуст у Чарней Гори осле першей фази пририхтованьох котри отримани у Пожеґи, кадети зоз селектором Александром Брковичом предлужели тренирац у Вербаше, дзе прешли през вецей преверйованя. Так концом прешлого мешаца, 22, 23. и 24. юлия, одбавели контролни стретнуца зоз селекцию Австриї. По словох селектора кадетох Александра Брковича, перша фаза пририхтованьох у Пожеґи була чежка, найбаржей базована на физичним пририхтованю.

- Интензитет пририхтовань­ ох бул барз моцни на початку, а вец поступнє опадовал. Тото цо було найважнєйше за першу фазу то же бизме шицко цо зме робели у нападу унапредзели и додали дацо нове, же бизме утвердзели одбрану и комбинациї котри жадаме бавиц и способ на котри жадаме бавиц процив процивнїкох котри нас чекаю. Важне же бизме мали тоту свою нїтку котру форсираме уж даяки час и жадаме то унапредзиц, як у напа­ ду, так и у одбрани. Кус нас помервело покалїченє Александра Стояновича котри медзи предпририхтованями у Старей Пазови и пририхтованями у Пожеґи зламал руку, алє ствари так стоя, присподобели зме ше ґу тей ситуациї и намагаме ше вицагнуц максимум. Задовольни зме зоз составом яки маме - визначел Бркович. Ривали нашим младей селекциї у ґрупи Ц у Подґорици буду Словения, Данска и Норвежска.

- Ґрупа у котей бавиме чежка, абсолутно нє лєгко кед идзеш зоз штвартого калапа и прето нам план бул же

П

5. АВҐУСТ 2022.

бизме були найпорихтанша екипа у Подґорици, же бизме могли найвецей бегац, упущиц ше до найвекшого числа дуелох у одбрани, бегац у обидвох напрямох, буц порихтани за контранапади и, на концу буц добра екипа котра посцигнє вельо ґоли и котра вше будзе бавиц за ґол вецей. Прето нам було окреме важне физичне пририхтованє и наздавам ше же зме то зробели на прави способ. Було барз чежко, як додал Бркович, форма ше злєпшовала, потим опадовала, алє екипа шицко прегирмела и хлапци окреме мотивовани вошли до другей фази и на концу тей часци пририхтованьох у Вербаше бавели з екипу Австриї. После тих бавискох, гварел, видзели на чим ище треба робиц, цо треба унапредзиц, цо вируциц, а бавячох зменшали зоз 20 на 18. А по одход на Европске першенство кадети Сербиї ше стретли и зоз селекцию Мадярскей 29. и 30. юлия у тей сушедней держави. На концу селектор Бркович гварел же екипа барз мотивована витвориц найлєпши резултати, же маю амбициї буц найлєпши, а з тей наго­ ди визначел и важносц успиху нашей юниорскей селекциї на прешлим шампионату у Портуґалу.

- Вельку енерґию черпаме и далєй з успиху юниорскей репрезентациї, шицких нас обрадовали, дзвигли до нєба цали рукометни швет и нашу младшу селекцию, тот вершински резултат нам хибел роками. То нас лєм мотивує же бизме предлужели далєй и же бизме посцигли добри резултати, а то вшелїяк насампредз преход зоз ґрупи, а потим идземе змаганє по змаганє заключел селектор Бркович. ■ О. Русковски

РУСКЕ СЛОВО 35

СПОРТ

ЗМАГАНЄ У ЛАПАНЮ РИБИ НА ДУҐОВ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ВЛАДО ГАРВИЛЬЧАК И НЕНАД ИЛИЧ НАИЛЄПШИ У СВОЇХ КАТЕҐОРИЙОХ На традицийним змаганю у лапаню риби на дуґов, хторе отримане внєдзелю, 31. юлия, у Руским Керестуре, побиднїк у сениорскей конкуренциї Владо Гарвильчак хтори влапел 3400 ґрами риби, док медзи пионирами найлєпши бул Ненад Илич чийо количество риби мало 1750 ґрами маганє у орґанизациї Здруженя спортских рибарох „Коляк” з Руского Керестура ма традицию длугоку вецей як 60 роки, понеже перше змаганє отримане 60-их рокох прешлого вику, а того року є по першираз отримане на новей рибарскей писти, у часци беґелю од моста по базен з правого боку.

З

КЛУБСКЕ ПЕРШЕНСТВО Змаганє почало на 7 годзин рано, кед кажди рибар завжал свойо место и розложел рибарски прибор. Понеже то клубске змаганє, на нїм могли участвовац лєм члени Здруженя „Коляк” хторих того року було дзеветнац - дванац сениорох и седем пионирох. У катеґориї старших рибарох найлєпше ше указал Владо Гарвильчак хтори влапел 3400 ґрами риби. Друге место завжал Мирко Фекете з 2680 ґрами риби, а треце место завжал Далибор Дакич з уловом од 2510 ґрами. Кед слово о младших рибарох, найлєпши бул Ненад Илич хтори налапал 1750 ґрами риби, потим друге место завжал Денис Чижмар хтори мал 810 ґрами риби, а треце место завжал Никола Планчак хтори влапел 400 ґрами риби. Змагателє хтори освоєли перше место у старшей и младшей катеґориї як награди достали шейсцметерово циґонї, док за други и треци места змагателє достали дипломи. БЕҐЕЛЬ ПОРИХТАНИ, АЛЄ РИБИ НЄТ „Води Войводини” у юнию преглїбйовали беґель, та прето змаганє отримане мешац познєйше як традиция, и зоз тим створени иделани условия за таку файту рекреациї. Нажаль, як гварели учашнїки, внєдзелю у тей часци беґелю нє було вельо риби, понеже ю вироятно машини одплашели.

36 РУСКЕ СЛОВО

- Найвецей цвенка манди терпеш, а єст и златици. Зоз преглїбйованьом беґелю одплашело ше рибу, алє враци ше вона, бо риба люби глїбоки води. Но, кед нє того року, нарок єй будзе вецей - гваря вони и додаваю: - Условия вельо лєпши як скорей, бо зме дотераз лапали або на приватним рибалову, або на лалицкей писти, дзе кед водостой дакус порошнє, места за лапанє риби под воду. Тераз маме чисти беґель и понтони над воду, та условия лєпши. После того змаганя, члени „Коляку” правя плани и за орґанизованє Чукияди у октобру, а хтору би тиж любели отримац у тей часци беґелю и похвалїц ше и з лєпшима условиями и зоз своїм успишним членством „Коляк” ма 180 членох.

- Чукияду ше вше орґанизовало лєм за наших чле­ нох, алє того року бизме любели направиц гоч и два Чукияди. Єдну за наших членох, а єдну и за змагательох з других местох. Вше частейше участвуєме на Чукиядох у других местох, а поведзме, пред двома роками у Кули од 240 змагательох нашо члени завжали 1. место. Значи знаня маме, порихтаних рибарох маме, а єст ше и з чим похвалїц...

5. АВҐУСТ 2022.

5рогІ@ гизке5Іоуо.сот

ПРИЯТЕЛЬСКЕ СТРЕТНУЦЕ ФК „РУСИН” З РУСКОГО КЕРЕСТУРА

ПОБИДА ПРЕД ПОЧАТКОМ ПЕРШЕНСТВА ФК „Русин" - ФК „Оджак" 3:0 (1:0)

Екипа Русина у лєтней павзи пред початком новей першенственей сезони озбильно похопела пририхтуюци активносци. Одбавени вецей контролни стретнуца на хторих обачени гришки хтори ше до початку першенства буду мушиц виправиц. Найвецей и найчастейши гришки на потерашнїх приятельских стретнуцох було у охрани. Тренер Саянкович спозорел своїх бавячох же би од самого початку бавели озбильни фодбал и же би нє допущели водство процивнїцкей екипи. На стретнуцу зоз екипу ФК „Оджак” тренерово опомнуце такой дало и резултати, бо уж у 10. минути Деян Будински дал прекрасни ґол, кед лабду директно зоз кор­ неру послал до процивнїцкей мрежи. У предлуженю першого полчасу русиновци пробовали дац ище даєден ґол, алє ше Оджачанє добре бранєли, та резултат по конєц першей часци бависка остал 1:0. На початку другого полчасу русиновци предлужую добре бавиц, цо було видно и по резултату. За Русин, по першираз, у пририхтуюцих змаганьох бавел и Деян Павлович, хтори у 65. минути звекшал водство на 2:0. Треба наглашиц же Русин цали час доминовал над процивнїком. Нєодлуга после Павловичового ґолу капитен Боян Голик, после одбитей лабди, дал евроґол зоз 25 метерох. По сам конєц нє було озбильнєйши нагоди за ґол, а друга часц другого пол часу углавним бавена на штредку терену. Того викенду, 6. и 7. авґуста, у Дюрдьове будзе отримани турнир у фодбалу у рамикох Спортских бавискох „Яша Баков”, хтори источашнє будзе и ґенерална проба за Русинову екипу, пред початком нового першенства, хторе заказане за нєдзелю, 14. авґуст, кед Русинова екипа дочека ФК „Будучносц” зоз Ґложану. Ан. М.

5. АВҐУСТ 2022.

РУСКЕ СЛОВО 37

Х Л А Д О К И ГОРУЦИ ТЕПШИ Люпка Цвеїч

Штанґлочки зоз пивом

Штанґлочки зоз пивом ше швидко прави, окреме кед уж маце дома шицки состойки. Вшелїяк будзе туньше як кед бисце их пошли до дутяну купиц

Потребне:

Поступок:

Шицки состойки покласц до ванґли, загнєсц, додавац тельо муки же би ше цесто нє лїпло. Охабиц цесто дас пол годзини одпочинуц. Розогнац на грубо єден цент. Можеце випучовац зоз рижнима фурмочками, найшвидше кед их порежеце як палїчки. На концу их премасцце зоз витрепаним вайцом. Можеце исти порезани штанґлочки закруцац, та достанєце интересантни випатрунок. У зогратей релни на 200 ступнї печце док нє почервеня. Тоти штанґлочки можу длуго стац.

■ коло 800 ґрами муки ■ 500 милилитри пива ■ 2 ложички солї ■ пращок за печенє ■ 350-400 милилитри олєю ■ 2 ложки лєнових нашенькох ■ 2-3 ложки сусаму ■ ложка киму

Цезар шалата Зоз правеньом того єдла достанєце здрави и колорове єдло на танєру. А найважнєйше же на єдним танєру будзеце мац и месо и шалату Потребне:

Поступок: Порезац биле месо на коцочки, видинстовац и кус попражиц. До другей миски положиц нашекану желєну шалату, руколу и висипац зготовени прелїв.

38 РУСКЕ СЛОВО

■ ■ ■ ■ ■ ■

биле месо желєна шалата рукола (може а нє муши) чери парадичи натарти пармезан осушени хлєб на коцочки

■ ■ ■ ■

Прелїв: 2 ложки нємасного сира 2 ложки маслинового олєю погар йоґурту кус соку з лимуна

На танєр сер вирац так же перше положице порихтану шалату, вец попражене месо, посипеце зоз пармезаном, на коцочки порезани, осу­ шени хлєб поскладаце доокола и на концу украшсце зоз чери парадичу. Смачного!

5. АВҐУСТ 2022.

гизтак.гизке@ дтаіІ.сот

ХЛАДОК И ГОРУЦИ ТЕПШИ Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

Милана Младеновски (инстаґрам соокіпд. шіііі. №е_тт)

Кромплї очисциц, поумивац и порезац. Увариц их. Кед кромплї уварени, поджамиц их зоз ложку масци же би ше направел пире. Охабиц пире най ше охладзи, а треба же би цалком бул жимни. Я го розпоредзела на векшу тацну, же би ше цо скорей охладзел и вец сом го ище положела и до фрижидера. До охладзеного пиреа положиц вайцо, додац дакус солї и потим додавац поступнє муку и замишиц цесто. До руки брац лабдочки цеста (дакус векши од велькосци ореха) кед треба, ище дакус положиц муки же би ше цесто нє лїпело, розогнац зоз руку же би цесто було грубе коло 1 цента, та на ложичку положиц пол ложички нутели и 2-3 малини. Правиц лабдочки, добре заврец ґомбовцу же би фил нє вичурел. Вариц ґомбовци у врацей води зоз дакус олєю и солї. Кед ше варя, вариц тельо ґомбовци же би станули до єдного шора. Кед виплїваю на поверхносц води, вариц их ище 5 минути. Зомлєту плазму помишац зоз цукром. До судзини до хторей будзеце виберац ґомбовци на сподок положиц дакус плазми и цукру, и ту класц уварени и одцадзени ґомбовци. Мишанїну плазми и цу­ кру усипац помедзи кажди шор ґомбовцох. Зоз того количества видзе 30 ґомбовци.

5. АВҐУСТ 2022.

Потребне ■ кила кромплї ■ 400 ґрами муки ■ вайцо ■ дакус солї ■ ложка масци ■ 180 ґрами нутели ■ 250 ґрами малини ■ 200 ґрами зомлєтей плазми ■ 100 ґрами цукру

РУСКЕ СЛОВО

39

ПРО В А ДЗА Ц И ЗМ ИСТИ к провадзаца програма, у пополадньових годзинох у Лєтней владическей резиденциї отримана Роботня традицийного руского чесаня власох. Слово о проекту хтори вєдно витворели КПД „ Д к > р а Киш” и КУД „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова. Роботню водзела Маґдалена Надь зоз Дюрдьова, а провадзели ю дзивки зоз Дюрдьова, Руского Керестура, Бикичу, Беркасова и Бачинцох. Док Маґдалена Надь указовала часц по часц чесаня, односно пририхтованя власох за баршонь або под фитюлу, дзивки провадзели цо вона роби и пробовали тото цо видзели повториц у пракси. Вл. Дї.

Фото: Вл. Дїтко

Я