Page 1

ЦЕНА 30 ДИ

9 770350

460007


ИНТЕРМЕЦО І

ЖЕЛЄНИ ОАЗИ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ОЗЕРКО а поверхносци дзе ше нєшка находзи такволане Озерко, по початок седемдзешатих рокох була то лєм обрабяца жем. На нєй була посадзена кукурица, а по здогадованю дзепоєдних валалчаньох хтори одросли у тей часци валалу, дзеци през ню пребеговали кед ше сцели пойсц окупац на базен, и так нєраз правели чкоду ґаздови. З роками, место кукурици, поверхносц зарастала зоз траву и другим желєнїдлом, а вец ше на початку 2000-их рокох, пришло на идею ушориц тоту часц валала. Тих ро­ кох, почало ше робиц санацию валалского шмециска, а идея була же би ше го завезло зоз глїну и посадзело древка. Понеже ше глїну викоповало з нєшкайшого Озерка, тедишнї чолни людзе Месней заєднїци ше здо -адли же би ше на поверхносци нєшкайшого Озерка, мо-ло наприц дацо подобне як место за рекреацию, односно же би ше вибудовало дражку за шейтанє и бежанє, як и же би ше положело ноцне ошвиценє и лавочки и так направело ище єдну желєну оазу Керестура. Поверхносц на лїво и на право од Озерка була општинска жем, хтора дата под закуп поєдинцом з ва­ лалу. Так, з лївого боку Озерка требала буц направена менша зоолоґийна заградка зоз домашнїма животинями, а зоз правого боку требал буц вибудовани по-осцительни етно обєкт. Нажаль, до реализациї тих задумкох нє пришло.

Н

Нєшка, пре приємни хладок и комфорни, древени лавочки и столи, Озерко место за оддих у лєтних горучавох, место дзе ше ходзи вежбац, преславйовац 1. май, вариц котлїк... Ту Здруженє младих „Пакт Рутенорум" орґанизує свойо журки, а часопис МАК „Литературни вечари" на хторих ше у интимней и опущеней атмосфери дискутує о уметносци... Ан. Медєши

Означованє 1. мая на Озерку

2 РУСКЕ СЛОВО

23. ЮЛИИ 2021.


ЗМИСТ

РУСКЕ ■ Тижньовнїк 4-5. Заєднїцка схадзка националних совитох Руснацох и Словацох

■ Нашо места 9. Отримани познати вашар у Шидзе

■ Економия 13. У Ґосподїнцох сучасне построєнє за сепарацию хлївского гною

■ Духовни живот 14. Стретнуце за фамелиї у Водици

■ Култура и просвита 16-17. Етно хижа Леони Виславски у Дюрдьове

■ Дом и фамелия 19-22. Слункованє здраве и хасновите, алє треба мерковац

■ Людзе, роки, живот 26-27. Наша госцинска: Амалия Пушкаш зоз Коцура

■ Информатор 28-32. Мали оглашки и

Іп тетогіат

■ Спорт 36-37. Починаю Олимпийски бависка у Токию

■ Интермецо 38-39. Горуци тепши

Насловни бок: Овоцнїк Авторка фотоґрафиї: Мартица Тамаш

УВОДНЇК Пише: Иван САБАДОШ, главни одвичательни редактор

ДРАГА ҐУ ВИХОДУ Остатні даскельо тижнї ознова интензивовани апели найвисших представительох державней власци и лїкарох ґражданству же би ше цо скорей, и у цо векшим чишле вакциновали и так охранели себе и других од вирусу корона и оберацей хороти Ковид-19. Ґу апелом ше приружело и Министерство за людски и меншински права и дружтвени диялоґ, вєдно зоз шицкима националнима совитами меншинских заєднїцох. Информативни флаєр по руски хтори идзе у тим чишлє „Руского слова” представя ище єдно доприношенє нашей заєднїци тей кампанї. И попри того же вакцина у Републики Сербиї безплатна и за державянох и за людзох зоз иножемства, и мож виберац зоз цалого асортиману потераз сертификованих продуковательох, наявює ше аж и лутрия з прицагуюцима наградами же би ше ище кельо-тельо звекшал процент вакцинованих, як найсиґурнєйша драга по колективни имунитет. Мотив едноставни - не будзе нормалного живота покля вирус и хорота ту медзи нами, а як тераз ствари стоя, кед лем коло половка жительства имуна, понеже ше вакциновала лебо прележала хороту, а друга половка на „най ше пачи” ширеню корони и шицким ей пошлїдком, епидемия на тих наших просторох ше годна одцагнуц ище роками. Нїхто не лицитуе же чи ше нам годна повториц прешла еше нь, яка будзе моц нових сойох вируса и интензитет епиде миї, але дотерашне искуство нас учи же нїч не мож предвидзовац, але треба буц порихтани на кажду можлївосц, та и тоту найпесимистичнейшу. Затераз, держава у намаганю же би нас мотивовала на вакциноване, хаснуе „мархву” зоз познатей „лебо-лебо” дихотомиї... цо не значи же пошвидко не почне махац и зоз „прутом”. У даедних европских державох з нїм ше уж навелько чмиґа - кед Макрон наявел не лем обовязну вакцинацию за цали здравствени и просвитни сектор, але и числени рестрикциї за невакцинованих цивилох, за еден дзень ше за вакцину приявело вецей як милион Французох. У Горватскей ше розпатра аж и можлївосц утаргованя социялней помоци за незанятих, лебо тих цо пре корону остали без роботи, кед же ше не вакциную. Сиґурно же ше у нас не будзе бежац опрез друка зоз такима „примушуюцима” мирами, але не мож их анї виключиц - окреме же и Устав и закон о охрани жительства од оберацих хоротох предвидзую таку можлївосц. Место спекулацийох о мархви и прутох, ниа приклад зоз живота. Уж скоро два тижнї прешли од фестивала „Еґзит” на Петроварадинскей твердинї. Окрем же бул ювилейни, 20. тогорочни „Еґзит ” бул и свойофайтови преседан, и експеримент „ин виво” - перша масовна подїя тей файти у Европи, през хтору за штири днї прешло 180 тисячи людзох з вецей дзешаткох державох. По прелиминарних резултатох хтори недавно сообщени зоз Дома здравя Нови Сад, у 10 дньох после фестивалу не зазначене позарядове звекшане числа новоохорених у городзе, цо значи же „Еґзит” не постал „суперрозсаднїк корони” як цо ше велї обавали, лебо пророковали. З оглядом на тото же на фестивалу не важели анї ше не применьовали скоро нїяки безпечносни епидемийни мири, за таки резултат виключно заслужна превенция - карту за „Еґзит” не могло купиц без ткв. „желеного сертификату” о вакцинованю/прележаней хороти, лебо без неґативного теста. По доступних податкох, одношене „желених” наспрам „неґативних” нащивительох рушало ше у пропорциї три наспрам едней штварцини, цо значи же „еґзиташка” популация практич но здобула колективни имунитет.

РУСКЕ СЛОВО

* „РУСКЕ СЛОВО” - гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ „Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ „Руске слово”, Футожска 2/ІІІ, 21000 Нови Сад * Редакция: одвичательни редакторе/ки - Олена Планчак-Сакач, Ясмина Дюранїн, Микола М. Цап, Микола Шанта * редакторе/ки рубрикох - Мирон Горняк-Кухар, Александар Паланчанин, Мартица Тамаш, Славица Фейса, Вероника Вуячич * новинаре/ки - Мария Афич, Влада Дїтко, Лидия Кухар, Андреа Медеши, Оля Русковски, Сандра Саламун * лекторка - Блажена Хома-Цветкович * ґрафична редакторка - Люпка Цвеїч * ґрафични дизайнерки - Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефон: 021/6613-697 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Вапса Іпіеза а.гї. Веодгагї 160-923244-82 * Девизни рахунок 160-0050870024999-53 * Рукописи ше нє враца * Друкує Друкарня „М ахіта §гаГ’ Петроварадин * Е-шаіІ: гегїаксі|а@ги8ке8Іоуо.сош * ^ е Ь 8ІІе: тетете.ги8ке8Іоуо.сош * УГ I88N 0350-4603 * СОВІ88 8К-ГО 15915778 * Друковани тираж 2 000 *

Д иректор др БО РИ С ВАРҐА *** Главни одвичательни редактор ИВАН САБАДОШ

23. ЮЛИИ 2021.

Новини „Руске слово” одликовани зоз Орденом братства и єдинства зоз стриберним венцом 1970. року.

РУСКЕ СЛОВО 3


ТИЖНЬОВНЇК ЗАЄДНІЦКА СХАДЗКА НАЦИОНАЛНИХ СОВИТОХ РУСНАЦОХ И СЛОВАЦОХ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

ИСТИ ПРОБЛЕМИ ВЄДНО ЛЄГЧЕЙШЕ РИШОВАЦ Заключенє шицких учашнїкох у роботней схадзки було же и словацка и руска национална меншина, т. є. обидва совити маю вельо заєднїцки теми, же два народи досц блїзки медзи собу, та дефиновани и подобни, або заєднїцки проблеми у штирох обласцох културней автономиї а заєднїцкей роботней схадзки у Руским Керестуре, всоботу, 17. юлия, представителє Националного совиту Руснацох були домашнї своїм колеґом зоз Националного совиту Словацох. На схадзки подписана верзия Меморан­ думу о медзисобним сотруднїцтве двох совитох на руским и словацким язику (Здогаднїме, Меморандум на сербским язику подписали предсидателє двох совитох, Лїбушка Лакатошова и Борислав Сакач у априлу на сходзе у Старей Пазови), а подробно бешедоване о проблемох зоз хторима ше зочую и Руснаци и Словаци, и о можлївим сотруднїцтве у рижних обласцох у законских компетенцийох.

Н

Пазови порушали зме пре лєпши позициї конкурованя на средства котри опредзелює їх матична держава Словацка, дзе можеме вєдно наступац, бо маме подобни интереси, и маме вельо того заєднїцкого. У дискусиї на схадзки зме спатрели хтори то нашо заєднїцки лєбо и окремни проблеми, алє то практично задатки котри нашо НС и руководство делеґує як питаня перше до Координациї националних совитох, а вец и до одвитуюцих министерствох. Вшелїяк, єст ту рижни теми у шицких обласцох - гварел Сакач. НАЙВЕЦЕЙ ШЕ ДИСКУТОВАЛО О ОБЛАСЦИ КУЛТУРИ Найобсяжнєйша дискусия на схадзки була на тему култури, дзе предсидателє Одборох представели манифестациї котри финансує НС, яки критериюми финансованя, з констатацию же то анї кус нє лєгко у ситуациї кед опредзелєни средства з найвисших уровньох, а то Покраїна и Република на истим уровню. Предсидатель нашого Одбору за културу Микола Шанта з тей нагоди виявел: - То же було найвецей слова о тей обласци, бешедує же култура ношитель нашого идентитету, и цо ґод ми робиме то як наша култура у найширшим смислу. Бешедовали зме и о култури у узшим смислу, бешедовали зме о наших манифестацийох, о аматеризме як важним сеґменту нашого културного живота, о нєудатней професионализациї наших театрох, о проблемох литератури и у шицким зме видзели же маме подобни стан. Барз зме ше розумели и заключуєме же у одношеню ґу держави треба наступац вєдно, прето ше достава озбильносц и чежину, прецо кохезия медзи националнима совитами барз важна. Як приклад Ш анта спомнул же понеже ше велї проблеми ришує у административней сфери як цо нпр. барз нєвиєдначене и законски нєдосц дефиноване финансованє културних дїялносцох на териториї рижних локалних самоуправох. Заєднїцке за обидва национални заєднїци же КУД-и у менших местох маю вше менєй младих, та ше и мотивация и интересованє за роботу помали траци. Як констатовали представителє обидвох совитох, аматеризем за национални меншини значни прето же нас вон отримал. Прето бешедоване и о його подзвигованю на висши уровень, одн. витвориц условия же би зоз аматерами робели професийни кадри.

На схадзки у Керестуре свойо искуства представели и вичерали подпредсидатель Националного совиту Словацох Златко Ш имак и предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач, як и предсидателє штирох Одборох обидвох совитох, за културу Ана Чапеля и Микола Шанта, за образованє, Янко Коларик и Мелания Римар, за службене хаснованє язика и писма Владимир Францисти и Олена Папуґа и Одборох за информованє Ана Хорватова и Яким Винаї, и секретаре двох совитох Мария Поптешинова и Таня Арва Планчак. Заключенє шицких учашнїкох у роботней схадзки було же и словацка и руска национална меншина, т. є. обидва совити маю вельо заєднїцки теми, же два народи досц блїзки медзи собу, та дефиновани и подобни або заєднїцки проблеми у штирох обласцох културней автономиї. Роботна схадзка була перши крочай у витворйованю будуцого сотруднїцтва и заключеня же заєднїцки проблеми годни лєгчейше ришовац кед буду вєдно наступац пред державу на шицких єй уровньох, а пред тим и на Координациї националних совитох. Як визначел предсидатель Сакач, подписани Меморан­ дум оможлїви двом совитом и заєднїцки писац проєкти за злєпшанє финансийох, а подобни сходи наявел и зоз друВИЗНАЧОВАЦ ПРЕДНОСЦИ МАЛИХ ҐРУПОХ гима националнима совитами. - Протоколарни Меморандум о сотруднїцтве хтори зме з Дискутовало ше конструктивно и на тему образованя, предсидательку НС Словацох скорей подписали у Старей дзе тиж єст заєднїцки почежкосци, алє и предносци котру

4 РУСКЕ СЛОВО

23. ЮЛИЙ 2021.


ІІ2піоупіік@ги5кезІоуо.сот

словацка заєднїца ма у финансийней помоци з матичней держави, за котру гварели же є барз значна, лєм нїґда напредок извесна сума на яку можу раховац. Но главни заєднїцки проблем обидвом националним заєднїцом хтори и ширши проблем то вше менше число дзецох, та з тим и менши оддзелєня на руским, одн. словацким язику. Предсидателька Одбору за образованє НС Руснацох Мелания Римар на тоту тему констатовала: - Гоч Словаци вельочисленши, жию у вецей местох у шицких трох войводянских обласцох, маме исти проблеми и вони и ми, ту думам и на проблем же єст вше менєй дзеци, дзе нїч нє можеме. Алє тото цо можеме зробиц то потримац тиж максимално цо маме же бизме им витворели условия образовац ше на мацеринским язику, же би мали свидомосц же то велька предносц школовац ше на мацеринским язику и привилеґия. Бо, поведзме, нє исте робиц зоз меншима групами и з векшима, т. є. зоз нпр. осем або зоз 24 школярами, бо ше у малочисленших оддзелєньох мож вецей пошвециц школяром. Думам же ми тоту привилегию дакус одруцуєме, т. є. нє досц ю визначуєме, а вона ма и конкретни резултати. Нпр. же школяре з руских оддзелєньох у Коцуре и Дюрдьове скоро поряднє и школяре ґенерациї. Тото маме присутне у обидвох заєднїцох. ЯЗИК И ПИСМО НАЙЗАНЄДЗБАНША ОБЛАСЦ Цо ше дотика обласци службеного хаснованя язика и писма, представителє обидвох совитох заключели зме же анї у єдней локалней самоуправи дзе у службеним хаснованю руски лєбо словацки язик закон скоро вообще нє виполнює, т. є. скоро у шицких локалних самоуправох є занєдзбане. Предсидателька нашого Одбору Олена Папуга визначела: - Окреме зме констатовали же у локалних самоуправох, та и у АП Войводини, дзе обидва нашо язики у службеним хаснованю, нєт занятих бешеднїкох меншинского язика у органох явней управи, полициї, локалних самоуправох. Тото цо нас исто провадзи у локалних самоуправох то же лєбо нє виписани табли, лєбо су погришно виписани, а причина тому то же єст мало занятих людзох хтори познаю нашо язики, и єден з найвекших проблемох же ше при систематизациї роботних местох нє почитує знанє меншинского язика и на место занятих приходза таки цо нє знаю руски, лєбо словацки язик. Ту найважнєйши проблеми. Колега Папуговей зоз словацкого одбору Владимир Францисти надпомнул же нарок будзе попис жительства, а пред НС важни задаток же би орґанизовали кампанї и активовали припаднїкох националних меншинох же би ше вияшньовали як припаднїки своїх народох. У обласци информованя визначени заєднїцки найвекши проблем - нєдостаток професийного кадру и нєизвесна будучносц медийских роботнїкох. О тим предсидатель нашого Одбору Яким Винаї гвари: - Ту маме барз подобни проблеми, перше маме професию котра тераз нє така популарна так же маме нєдостаток младого образованого кадру. Цо ше дотика других проблемох маме подобну структуру, т. є. снователє зме медийних хижох котри финансийно потримуєме на способ на яки можеме, зоз средствами з якима розполагаме. Учашнїки схадзки потим нащивели Катедралну церкву св. оца Миколя котру им представел парох о. Михайло Малацко, а визначел и Марийово святилїще Водицу, а госци на концу нащивели и просториї шедзиска нашого Националного совиту у будинку Замок.^ Мария Афич 23. ЮЛИЙ 2021.

СТАНОВИСКА Пише: Александар САВАНОВИЧ, новинар

НАЙ БАВИСКА ПОЧНЮ! Кед пред вас сцигол тот текст, вироятно уж почали. За векшину спортистох вони коруна кариєри, єдинствене и нєповторлїве чувство участвованя на найвекшей спортскей манифестациї на планети. Окреме кед станю на побиднїцки пиєдестал и зашпиваю гимну своєй держави, под заставу з пейцома преплєценима рижнофарбовима кругами, бо то значи же нє лєм участвовали, алє и победзели. Вельки то успих и привилегия, бо то змаганє нє як гоч хторе друге. Розумиме ше, слово о Олимпийских бавискох. Лєтних з тей нагоди, простого 2021. року корони, у Токию, у Японє. Гоч яки сом любитель кошарки и фодбалу, Олимпийски бависка за мнє спортска подїя без конкуренциї. Починаюци од квалификацийох и узвичаєно спектакуларней церемониї отвераня з приношеньом Олимпийскей факлї и дефилеа репрезентацийох (од Амстердама 1928, дефиле предводзи репрезентация Греческей, а заключує национални тим домашнього), прейг змаганьох и турнирох, по преглашенє побиднїкох и додзельованє медальох. Окреме чекам змаганя з атлетики и гимнастики, бо тоти племенїти спорти провадзим углавним лєм под час Олимпийских бавискох. У древних часох, под час Олимпийских бавискох Стари Греки претарговали свойо скоро нєпреривни войни. У на шим, модер ним шве це, пан де мия коро ни при чи на же Ба ви ска пожня єден рок од по ряд но го терми ну, и причина же того лєта буду отримани у, як ствари стоя, надреалней атмосфери, без публики и под масками. Алє, заш лєм су ту и то найважнєйше. Олимпийски бависка у своїм нєшкайшим, модерним формату глїбоко вошли до трецого строча свойого тирваня, и практично су найстарша глобална спортска манифестация хтора ше отримує у континуитету. „Оцец” модер­ них Бавискох, аристократ и спортсмен Пєр де Кубертен заслужни за тото цо нєшка маме. Бул организатор пер­ ших Олимпийских бавискох у Атини 1896, перши пред­ сидатель МОК, автор застави з пейцома кругами як символа олимпийскей идеї, творец пришаги у хторей ше олимпийци „даваю спорту, на славу спортского духа и чесц екипи” . (Иншак, и Олимпийска застава, и пришага тераз (односно влонї), полня сто роки - першираз су представени у Антверпену 1920. року.) Найпознатши мото Олимпийских бавискох, славне „Швидше, моцнєйше, лєпше” здумал Доминиканєц Анри Дидон, хтори з тима словами починал годзини физкултури за студентох на своїм коледжу. Алє, главне порученє, сущносц и есенция Бавискох у другей безсмертней пароли, по хторей „Важне участвовац, а нє победзиц”. У тим духу, тото лєто без моря заш лєм ма смисла, голєм цо ше мнє дотика. Европске фодбалске першенство закончене. Най почню Бависка! Становиска висповени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражуюушорйовацку политику новинох „Руске слово”

РУСКЕ СЛОВО 5


НАШО МЕСТА

■ ЗОЗ ОПШТИНИ КУЛА

ПОРУШАНИ ПРОЄКТ ЗА ПОМОЦ МАРҐИНАЛИЗОВАНИМ ҐРУПОМ Општина Кула у партнерстве зоз центром за социялну ро­ боту општини Кула и зоз Зруженьом „Белава птица” порушала проєкт „Активни инклузивни сервис Кула” котри ше финансує зоз фондох Европскей униї, а вкупна вредносц проєкта 384 783 долари. Проєкт през три компоненти потримує уключованє и змоцньованє чувствительних ґрупох и представя єдинствени модел социялней защити. Циль того проєкту же би ше посцигло уключованє до дружтва и економске и квартельне змоцньованє марґинализованих ґрупох гражданох оп­ штини Кула, и то младих котри напущую хранїтельни (кармительни) фамелиї и установи змесценя, особох зоз инвалидитетом и менталнима почежкосцами, женох хтори жер­ тви фамелийного насилства, як и фамелийох у екстремним худобстве. Проєкт ше состої зоз трох компонентох хтори творя єдинствену систему потримовки хтори ше першираз реализує и представя ориґиналне ришенє и модел за инклузивну защиту марґинализованих ґрупох. През проєкт општина Кула обезпечи 16 квартельни єдинки хтори ше будзе адаптовац, реновирац и котри ше подмири зоз основним мебльом и билу технїку котра потребна за живот тих фамелийох. Тиж, през роботу фахових роботнїкох обезпечи ше и совитнїк за кажду фамелию хтори им будзе помагац водзиц самостойни живот, подучи их зоз схопносцами котри потребни за розполаганє зоз маєтком и з одвичательним биваньом, алє и укаже помоц у находзеню роботи и економскей самостойносци.

У другей компоненти проєкта оснує ше социялне подприємство у хторим учашнїки проєкта буду обучени и заняти, же би могли витвориц приходи за свойо фамелиї. У трецей компоненти општина Кула вироби Стратеґийни план социялней защити, розлични документи у обласци добрей управи и инклузивного дружтва, та на тот способ унапредзи положенє загроженого жительства општини и меха­ нізми сотруднїцтва зоз локалну самоуправу. През проєкт ше тиж будзе промововац и вкупни модел општини Кула у розвою локалней системи социялней защ­ ити, хтори єден з найуспишнєйших и найиновативнєйших у Сербиї. Тим того проєкту, хтори творя вецей фаховци зоз општи­ ни Кула, Центра за социялну роботу, „Белавей птици”, як и вонкашнї сотруднїки, 8. юлия отримали першу схадзку проєктного тима зоз предсидательом општини Кула Дамяном Миляничом и догварени перши крочаї, та так и урядо­ во почала реализация того проєкта. Ан. М.

У НОВИМ САДЗЕ

И РУСКИ ЯЗИК ПОД КОРУНАМИ НА ШТРАНДУ Перши квиз тогорочного виданя „Под корунами на Штранду” у Новим Садзе отримани з нємецкого язика, у першей половки юлия. Наймладши ма­ ли нагоду учиц нємецки язик и култу-

6 РУСКЕ СЛОВО

ру подунайских Нємцох, як и о Европскей униї. Перше место овоєл Душан Баришич, друге место Катарина Баришич, а треца була Вася Петрич. У жирию були предсидателька Здруженя БопаиЬгаске № и 8аІ2 Соня Копчалич и Радмила Драґанич з ЕУ инфо центра з Нового Саду. Новосадски дзецински културни центер подаровал „Невен” и „Мали невен” Библиотеки на Штранду и учашнїком на Штранду. Потим, на програми за младшу ґрупу були словенски язик и култура, мини-преподаванє о ЕУ, а старша ґрупа предлужела з ученьом румунского язика. Шлїдуюци бул квиз зоз словенского язика. Пондзелок почала програма з руским язиком и културу за дзеци зоз оводи и основношколски дзеци, и то будзе до конца тижня, зависно и од хвилї, на соботу будзе преверйованє знаня, т. є. квиз з руского язика. Гоч того року нєт тельо дзеци як по други

роки, тоти цо ходза на годзини заинтересовани за поняца на руским язику о хторих ше учи, а то представянє себе, привити, фарби, числа, животинї, а гевтих кус старших интересовало и хто Руснаци, яки маю часописи, институциї, а даєдни виприповедали и у хторих местох були дзе жию Руснаци. Шлїдуюцого тижня на шоре програма за знаковни язик, док интензивни курс за старших на румунским язику тирва през цали тот час. Роботнї ше отримує кажди роботни дзень од 19-20 годзин у Бибилиотеки на Штранду. Вецей информациї єст на Фейсбук боку Под ко­ рунами на Штранду. Орґанизаторе Херор Медиа Понт, Городска библиотека у Новим Садзе и Центер за розвой меншинских и локалних медийох. Покровитель Управа за културу Нового Саду, а потримовка Делеґация Европскей униї у Сербиї, БопаиЬгаске № и 8аІ2 і ЕсосіуіШаІіоп. М. Г. К. 23. ЮЛИЙ 2021.


те5Іа@ гизке5Іоуо.сот

ДОБРОДЗЕЧНЕ ОГНЬОГАСНЕ ДРУЖТВО РУСКИ КЕРЕСТУР

ЗНАЧНИ СРЕД СТВА ОД ОПШТИНИ Контракти о додзельованю пенєжних средствох з буджету Општини Кула, за нєвладово орґанизациї, здруженя гражданох у обласци защити од огня, 13. юлия подписал предсидатель Општини Дамян Милянич. Општина Кула за тоту намену опредзелєла 1 500 000 динари редства Општини Кула розпоредзени на шлїдуюци способ: 600 000 динари ДОД-у Руски Керестур, 400 000 ДОД-у Кула, ДОД-у Сивец сума 250 000 динари, ДОД-у Червинка 150 000 и Општинскому огньогасному союзу 100 000 динари. Предсидатель Општини Дамян Милянич визначел же средства по конкурсу тим дружтвом з рока на рок векши, того року дупло як влонї, а так ше и предлужи. Схадзка вихаснована побешедовац и о тим як найсц способ ище баржей помогнуц тим барз важним дружтвом, а хтори функционую без стаємней помоци держави.

С

КЕРЕСТУРЦИ НАЙАКТИВНЄЙШ И Предсидатель ДОД Руски Керестур Михайло Рац наглашел же достати пенєж будзе похасновани на розвой огньогацства у тим валалє и визначел же таки вельки средства Дружтво потераз нїґда нє достало. Як видно, керестурске огньогасне дружтво достало и найвецей пенєжи на општинским конкурсу, алє у розгварки зоз його предсидательом Рацом мож заключиц же то цалком оправдано, понеже тото Дружтво и найактивнєйше у Општини. За цо плановали 600 000 динари, предсидатель керестурского ДОД Рац за „Руске слово” потолковал: - Конкуровали зме за опрему, то роботни чижми, шма­ ти, рукавици и цо ище од тото потребного дацо и останє, а треба нам и даяки алат. Плановали зме и пенєж за отримованє камионох, бо су стари, за оправки, набавку резервних часцох, за гориво, на старим камиону ґуми тре ба пре ме нїц... По Рацових словох шицко им тото потребне, понеже су окрем у Керестуре, поволани интервеновац и до Кули, найчастейше гашиц огень на депониї. - Кулска єдинка нє ма право на тото, та нас волаю кед можеме, а там ше наисце часто случує огень и приставаме пойсц, зато нас так и потримала општина уж вецей раз. Случовало ше же зме були и улїчки умиц у Кули, бо

ДАРОВАЛИ ДНЬОВНЇЦИ Порядни заробок ДОД ма зоз жатви, а члени як поединци зоз дежурствох. Похвалени пейц млади огньогасци хтори ше надумали одрекнуц своїх дньовнїцох у вредносци 120 еври. За тото купя аспиратор до Здруженя „Белава птица”, же би тому Здруженю по­ могли у потребох. професийна єдинка нє може, Сивец далєко, Добродзечна єдинка з Кули нє ма камион, та знова и тото на нас шор. Вжиме ше у Липару водовод погубел и проблем настал же и статок требало напоїц и барз ше зрадовали кед нашо були по жими до полноци и други дзень, и подмирйовали людзох з воду - виприповедал предсидатель. Ище од активносцох визначели и же остатнього дня школского року, школяром першей и другей класи Йоаким Рац отримал преподаванє о процивогньовей за­ щити, а у дзецинскей заградки уручел им як дарунок прибор за фарбенє, цо ДОД достало од спонзора. ВЕЛЬО ТОГО БИ НЄ МОГЛО БЕЗ МЛАДИХ ЧЛЕНОХ Як визначує предсидатель и други ветеранє, барз су поцешени же ше уключели младши члени, котри дзечни и сцели, и сиґурно би без нїх вельо того нє могло поробиц. Похвалєли их и кед внєдзелю, 18. юлия, даскельо члени отримали акцию вичисцованя малого базену, а тиж зоз чамца позберали и шмеце по беґелю. Як гварели, наду­ мали вичисциц базен за наймладших, понеже тота часц базену нє вичисцена остатнї 10 роки. И одрутки у беґелю - рижни мещки, пластични фляши и конзерви, хторих бу­ ло 10 мехи, позберали огньогасци, а з тей нагоди апеловали и на гражданох же би мерковали нє руцац шмеце до природи. Роботи були закончени о даскельо годзини, та тераз базен безпечни за шицких купачох.^ М. Афич

23. ЮЛИИ 2021.

РУСКЕ СЛОВО

7


НАШО МЕСТА У ДЮРДЬОВЕ

БУРЯ ЯКУ ШЕ НЄ ПАМЕТА Внєдзелю предвечаром, у Дюрдьове бу­ ла буря яку ніхто нє памета. Падал моцни диждж зоз каменцом, а витор котри дул ношел шицко пред собу, таргал древа зоз кореньом, знїмал черепи зоз хижох, валял чардаки. У хотаре направена велька чкода - кукурица и соя потлучени од каменцу и витру. На Руску одлогу спадла велька лїпа, а санацию орґанизовали члени Управного одбору Културно-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко”. На роботну акцию ше одволало красне число людзох котри при­ шли помогнуц. На вельке щесце, биста нашого спортисти и олимпийца Яши Бакова, котра ше находзи опрез Рускей школи, остала нєочкодована. Л. Кх.

У ВЕРБАШЕ

СОВИТИ МЕСНИХ ЗАЄДНЇЦОХ

НОВЕ БАВИЛЇЩЕ, СПОРТСКИ ТЕРЕН И ТЕРХОВНЯ

ВИБЕРАНКИ У АВҐУСТУ

З потримовку Министерства защити животного стредку, општина Вербас вибудує нове бавилїще за дзеци, спортски терен и терховню на отвореним у блоку Сави Ковачевича, сообщене з локалней самоуправи. Проєкт вредни 12,5 милиони динари одобрени на конкурсу Министерства защити животного стредку, котре видвої 10, а општина Вербас 2,5 милиони динари. Контракт о реализациї проєкту подписали министерка Ирена Вуйович и предсидатель општини Вербас Предраґ Роєвич. Як прецизоване у контракту, на бавилїщу буду поставени пейц гомбалки зоз шедал ками, пе йц гом бал ки за гом ба нє, три тобо ґ ани, два гом бал ки за гой санє. Спортски терен ше будзе состояц з терену за рукомет и терену за кошарку димензийох 20x40 метери, около терену будзе дражка широка два метери, а з юговосточного боку буду поставени бетонски трибини зоз трома шорами за шедзенє, високи 1,35 метери, длугоки 17 и широки 2,7 метери. Дражка около терену асфалтна, подлога за спортски терен акрилна спортска под ло га, а три би ни по зи ци о но вани на платоу з бехатону. По стоя ци кош затримани з терену за баскет и премесцени на новопроєктовани терен. Терховня на отвореним будзе мац 40 розлични направи за вежбанє. По словох предсидателя општини Вербас Роєвича, прешвечени є же тот проєкт унапредзи квалитет живота гражданох у блоку Сави Ковачевича, же постане нове место дзе ше буду зазберовац Вербащанє и модел котри ше будзе при ме нь о вац и у дру­ гих часцох Вербасу. О. Р.

У оп шти ни Вер бас роз пи сани ви беран ки за чле нох Со ви тох ме сних заєднїцох котри буду отримани 15. авґуста. Ви беран ки роз пи сани за Пер шу месну заєднїцу Вербас, Другу месну заєднїцу Вербас, Трецу месну заєднїцу Вербас, Месну заєднїцу Бачке Добре Польо, М е­ сну заєднїцу Змаєво, М есну заєд­ нїцу Коцур, Месну заєднїцу Сави не Село и Ме сну за єд нї цу Рав не Село. Ви беран ково актив но сци поча­ ли чечиц од 15. юлия. Ви беран ки за чле нох Со ви тох ме сних за єд нї цох у оп шти ни Вербас запровадзи Комисия за запро вад зованє ви беран кох за Совити месних заєднїцох котру менує Скупштина општини Вербас и ви беран ково одбо ри котри ме нує Коми сия за запро вад зованє виберанкох за Совити месних за єд нї цох у склад зе зоз одред ба ми Статуту општини Вербас о месних заєднїцох на териториї општини Вербас. О. Р.

8 РУСКЕ СЛОВО

23. ЮЛИЙ 2021.


те5Іа@ гизке5Іоуо.сот

ПОСЛЕ ДЛУГШЕЙ ПРЕРВИ У ШИДЗЕ ОТРИМАНИ ТРАДИЦИЙНИ ВАШАР

ШИЦКИ ПОЖАДАЛИ ТАРҐОВИЦ Точно после єднорочней прерви, пре пандемию вируса корона, у Ш идзе прешлого штвартку, 15. юлия, отримани традицийни вашар. На простор вашарища з лївого боку патраци на уход до городу зоз заходу, позберали ше числени тарґовци хтори пришли понукнуц свойо про­ дукти, предац их и заробиц. Дакеди ше гуторело же на вашаре було шицкого „од игли по локомотиву”, а чи так було и з тей нагоди, то уж людзе особнє преценьовали. Сиґурне єдно, а то же и тарґовци, як и купци з нєсцерпеньом очековали же чи вашар будзе отримани. Ище прешлого мешаца у юнию ше розпитовали о вашаре, алє понеже нє були зменшани епидемийни мири, вашар нє отримани. З оглядом на тото же у медзичаше мири „попущели”, зоз ЯКП „Стандард” прейґ медийох и дружтвених мрежох информовали же вашар будзе отримани 15. юлия. И так и було.

ПЕЧЕНА БАРАНЧІІІИНА Хто на вашаре огладнї, не остане гладни кед е з да­ лека, бо ше на вашаре понука и печени баранчата на рожню. Од самого рана рожнї ше обрацали, а нащивителє мали можлївосц одпочинуц под шатром и на мире поесц порцию баранчецини, або ю однесц дому. А цена печеней баранчецини по килограме була 1 700 динари. Хто люби баранчецину, не сановал пенеж...

Од рана, же би заобишли горучаву, купци уж рушели розпатрац цо им треба до обисца, а вше ше купи и дацо цо нє плановане. На розполаганю, як у даякей робней хижи, було шицкого - и за облєчиц и обуц, и купиц аж и мебель (кавчи, карсцелї и столи, монтажни кухнї и подобне). Обовязно на каждим вашаре ше предава и резервни часци за польопривреду, нови або уж хасновани, овоц и желєняву, квеце тиж так, алє пре горучави менєй як на ярнїм вашаре. Могло купиц и вашарски лакотки, медовнїки, тварди бомбони, алви и подобне. У прешлосци єдна часц вашару була за предаванє стат­ ку, алє на тим вашаре шше нє понукало целята, прашата, овци, кози, крави, або конї. Якошик на перши попатрунок випатрало же вашар дакус худобнєйши як звича­ йно. А и пре ище актуалну пандемию вируса корона, нє пришли нащивителє од далєй, односно прейґ гранїци зоз Републики Горватскей и Босни и Герцеґовини. - Цалком зме задовольни як прешол вашар. Можебуц нє бул так числени, алє то и добре пре пандемию вируса корона, пре почитованє дистанци медзи людзми. Тарґовци пришли зоз рижних местох и понукли свойо про­ дукти, було и досц купцох, а и наше подприємство буд­ зе мац хасен пре наплацованє места за предай - гварела нам кратко Славица Сремац, директорка, ЯКП „Стан­ дард” . Вл. Дї.

НА ПОДРУЧУ ОПШТИНИ ШИД

РЕВАКЦИНОВАНИ КОЛО 12 000 ОСОБИ На подручу општини Шид по податкох хтори пондзелок сообщел ди­ ректор Дома здравя др Крсто Куреш, з першу дозу вакцини вакциновани 13 030 особи, а другу дозу, односно ревакцину достали 11 852 особи. По словох др Куреша и на далєй ше запровадзує вакцинованє по утвердзеним плану, односно приявйованю. 23. ЮЛИИ 2021.

Пондзелок плановане ревакциновац 12 особи зоз „файзерову” вакцину и 17 зоз „синофармову”. На шлєбодно, односно без приявйованя, на розполаганю пондзелок було 100 „файзерово” вакцини и 56 „синофармово”. Др Куреш тиж додава и же нє призначени анї єден ак­ тив ни слу чай ви ру са ко ро на, алє

спозорює на почитованє епидемийних мирох. Тиж, тераз у трох прилапююцих центрох змесцени 755 миґранти и як нам гварел др Куреш, хтори и главни координатор здравствених службох за миґрантох, їх здравствени стан задоволююци. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО

9


ЕКОНОМИЯ І

ВЛАДИМИР БУИЛА, ПОЛЬОПРИВРЕДНІК З КОЦУРА

ЖИТО ОЗНОВА ИНТЕРЕСАНТНА КУЛТУРА Гоч жатва жита у коцурским хотаре пожнєла, кед почала, робота ишла добре, хвиля була вигодна, та и польопривреднїки зоз Коцура котри на своїх парцелох мали „зарно котре злата вредзи” уж помали сумирую упечатки

ладимир Буила з Коцура зоз польопривреду ше занїма уж роками, а на поверхносцох котри обрабя найчастейше заступени класични землєдїлски култури. - На своїх польох мам кукурицу, слунечнїк, сою и жито. Було даяки пробованя зоз олє й о ву цви клоч ку, и то було ме нєй лє бо вецей успишне, алє нє зажило пре чежки одкуп. Так же зме ше базовали на тото цо можеме предац, на култури котри и найлєпше познаме - почина приповедку Вла­ димир. Каждого року жито заступене на єдней пиятини його поверхносцох, толкує далєй, насампредз пре плодоряд, алє и пре вичисцованє жеми. Зоз житом ше вецей сезони за про вад зує стан дард ну ро боту. - Жито углавним шеєме после слунечнїку. После знїманя урожаю слунечнїку, пририхтує ше жем за нову шатву. Шлїдзи танєрованє (тарчованє), потим ше на жем розруца штучни гной, вец ище раз лєбо танєрованє, лєбо ше жем преходзи зоз шатвопририхтовачом, и вец идзе шатва. У зависносци од паданьох, од хвилї, од першей де ка ди окто бра та по ко нєц ме ша ца патриме же бизме шицко закончели. Ридко кеди ше случи же одредзена менша часц поверхносцох идзе до кукурици, и то теди

В

10 РУСКЕ СЛОВО

кед ше вчас знєє кукурицу, кед можлїве розробиц жем и пририхтац ю за жито, понеже то нє мож вше зробиц. Шац жито после слунечнїку нам ше указало як найлєпше - бешедує далєй наш Коцурец. ХВИЛЯ БУЛА ВИГОДНА Прешлого, 2020. року, кед жито пошате, хвиля була придатна за жито, вигодна за тоту културу, толкує Владимир, и додава же од самого шаца, од першей половки октобра, жито достало достаточне количество дижджу. Пре таки условия, жито ше крашнє розбокорело и крашнє вошло до жимскей фази през котру и треба же би бу­ ло у одвитуюцей кондициї, же би превозишло мрази, шнїг и шицко цо идзе през ж и­ му. З оглядом на тото же жима анї нє була моцна, гвари вон, можебуц рошлїна до жими вошла и моцнєйша як би требало, з тим же нє було векши мрази же би ю очкодовали у познєйшим розвою. - Вяри, цали марец и април були вигодни за жито, и цо ше дотика температури, алє и паданьох. Було дижджу, жито ше мо­ гло розбокориц и одробиц шицки свойо фази котри му потребни у роснуцу. Гоч юний и юлий нє були барз вигодни, жито 23. ЮЛИИ 2021.


екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот було у добрей кондициї од єшеньских и ярнїх хвильо­ вих условийох, так же витримало шицко. Цепла хвиля, пекоти и слунко житу нє завадзали, понеже тоти горучави пришли на ньго у закончуюцей фази, кед му то аж, мож повесц, и одвитує. Важне мирне и цихе дозреванє при нєвельких температурох, а остатнї пейц днї му уж нє важне чи 35, чи 40 ступнї, чи сухе... Важне лєм най нє приду даяки бурї и каменєц - гвари Буила. По його словох, понеже култура мала идеални условия и вєшенї и вяри, як температурни, так и кед слово о влаги, нє було вельки проблеми зоз хоротами. Защиту на парцелох под житом окончел превентивно, як то уж роками роби, и нїґда ше у вязи защити нє предумує, та нє було анї бриґи зоз хоротами и чкодлївцами. ДОБРИ И УРОЖАЙ - Углавним на свойо поля шеєм странски файти котри уж роками заступени у задруґи прейґ хторей робим. Того року сом мал файту К ^ 8 8о1еЬіо, випадло же лєм тота файта була на шицких поверхносцох, и можем повесц же сом нє погришел - щиро гвари Владо. Векшина файтох тей сезони дали добри род, толкує наш собешеднїк, и як гвари, гоч єст часци хотара дзе слабша жем, дзе лапош, брег, и дзе спадло менєй дижджу, або дзе руцене вецей лєбо менєй штучного гною - и подлєйши жеми того року дали задоволююци род. - Пре жимнєйшу яр, косидба почала познєйше пейц до дзешец днї. Нїч то нє страшне, анї нєпознате комбайнером. Так, гоч косидба и почала познєйше, нє була претаргнута зоз дижджами, та за шейсц, седем днї шицко поробене и косидба закончена. Робело ше кажди дзень, и гоч ми дакеди любиме кед нас диждж претаргнє та направиме павзу, нє було проблеми и шицко ишло добре. А кед робота идзе добре, а и род добри, вец шицко якошик лєгчейше - з ошмихом предлужує тот коцурски польопривреднїк. Урожай ше рушал од 4 200/4 300 по 4 700/4 800 килограми по гольту, гвари Владо, а то за остатнї дзешец ро­ ки барз добри просек. - Було парцели, вшелїяк, дзе було вецей лєбо менєй жита, алє просек од 7,5/8 тони по гектаре и то добри просек. З оглядом на тото як випатраю други култури котри нас обчекую на єшень за знїманє, думам же жито того року дало свой максимум, кельо могло. Можем повесц же сом задовольни зоз тоту сезону, а верим же велїм то будзе найлєпша по роду и найрентабилнєйша култура. ЦЕНА ЛЄПШ А ЯК ПРЕШЛОГО РОКУ Цена на векшим уровню як прешлого року, а и род лєпши, та як гвари Владимир, з тим и заробок по одредзеней поверхносци будзе лєпши. - Початна цена лєпш а як прешлого року, и тераз ше бешедує о якейшик аконтней цени котра ше може меняц у шлїдуюцим мешацу, динар горе-долу, понеже нїхто нє повед конєчну цену. Цену од 20 динари плус ПДВ, чи то 23. ЮЛИЙ 2021.

годно вибоксовац, чи нє... алє, то затераз так. Гектолитер одлични, квалитет жита одлични... Гварим, то єден з винїмкових рокох, и давно нє бул таки рок за жито же би ше шицко посклада­ ло - щири Буила. По його думаню, кед би ше поровнали предходни и чечуци рок - прешли рок бул вельо вигоднєйши за єшеньски култури. Предходни рок бул солидни, аж и досц добри, насампредз за кукурицу, прето же вяри досц падало аж и у лєтнїм периодзе, а того року нє були таки условия. А кед слово о житу и ярцу, тото цо пошате вєшенї и знїма ше наяр лєбо тераз влєце, тот рок бул, нє мож повесц цалком идеални, алє барз добри. И РОБОТА, АЛЄ И ВЕКШ И УКЛАДАНЯ Окрем роботи, польопривреда вимага и одредзени укладаня котри, як маю упечаток велї польопривреднїки, каждого року вше векши. - Ц ени ш ицкого реп ром атери ялу хтори уложени до тогорочней п родукци ї пош ли горе. Ш тучни гной влонї бул коло 50 динари за килу, тераз му цена од 60 по 80 динари. Гориво пош ло зоз 120 н а 140 д и н а­ ри, наш енє кукурици пош ло за 5 000/6 000 динари по ш еячней єдинки. К ом байнованє того року остало по истей цени, по 6 000 динари, алє думам же од єш енї буду кориґовани цени, та и то подрагш и - гутори Буила. Кед слово о планох за наиходзацу сезону и поверхносцох котри му буду заступени зоз житом, Владо гвари же гоч ше то меня, нє будзе барз вельки пременки, ме­ нєй або вецей од 10 до 15 одсто. - Нє мож повесц же ше мож базовац лєм на жито и ище даєдну културу, алє жито ше вш елїяк вше зда. Барз добре и хто може охабиц жито на чуванє и зачувац го до Нового року. Нєт вшадзи пошато ж ита як у Коцуре, у одношеню на околни хотари, ту го єст найвецей. Добре є пре вичисцованє жеми, пре плодоряд, бо после жита шлїдуюци култури хтори ше зашеє на тоту жем даваю свой максимум... Жито конєчно, после длугшого часу, постава ознова интересантна култура заключел на концу наш польопривреднїк Владимир Буила зоз Коцура.^

РУСКЕ СЛОВО 11


ЕКОНОМИЯ НАЯВЕНИ ПЕРШИ АҐРОЕНЕРҐЕТСКИ ПРОЄКТ НА БАЛКАНУ

БУДЗЕ „АҐРОСОЛАР КУЛА” „Финтел Енерґия” и єй партнерска компания „М К ґрупа”, наявели вельку иновацию у Сербиї и реґиону, перши аґроенерґетски проєкт у нашей жеми и на Балкану -„Аґросолар Кула”, хтори будзе найвекши у Европи. Вредносц инвестициї виноши 340 милиони еври, а будзе реализована на териториї општини Кула. Початок проєкту „Аґросолар Кула” плановани за април 2022. рок, док його реализа ция буд зе тир вац да кус ве цей од єд но го року. „Финтел Енерґия” и „М К ґрупа” зоз тим, як наявене, потвердзи свою лидерску позицию як у продукциї енерґиї зоз обновлївих жридлох, так и у польопривреднопоживовим секторе. Аґроенерґетика подрозумює технолоґийне ришенє хторе оможлївює єдночасову продукцию польопривредних шацох и енерґиї зоз слунковей шветлосци на истей по верх но сци. ЕФИКАСНА ПРОДУКЦИЯ У ОРҐАНСКЕЙ ПОЛЬОПРИВРЕДИ

ня жеми и єй максималне хаснованє, и то зоз позитив­ ним уплївом на животни штредок. Прето тота пионирска инвестиция „Финтел Енерґиї” и „МК ґрупи” ма вельке значе нє за отри му ю ци ро звой поль о при вреди и продук циї енерґиї зоз обновююцих жридлох. Обчекуєме же будзе ґенеровац моцну дополнююцу вредносц за обидва сектори - гварел за медиї ґенерални директор „Финтел Енерґиї”, Тициано Дьованети.

Иновативна применка соларних панелох у комбинациї СОЛАРНИ ПАНЕЛИ НА ПОЛЮ зоз веґетацию прави таку микроклиму хтора, з єдного бо ку, под зви гує продуктив носц поль о при вред ней проПроєкт, у иницялней фази, облапи 700 гектари жеми у дукциї, а зоз другого подзвигує ефикасносц продукциї енерґиї. Добри бок того, и зменшана емисия водонїку и Кули, хтори буду подзелєни на седем зони за розлични орґански шаца, чия продукция будзе можлїва аж 11 метрошенє води за наводньованє. Пропри тим, „М К ґрупа” ше опредзелєла за орґанску шаци у року. На приблїжно трецини вкупней поверхно­ польопривреду на жеми дзе проєкт будзе имплементова- сци буду поставени соларни панели у правилних шорох ни, так же нє буду хасновани пестициди, гербициди анї и на медзисобней оддалєносци, помедзи шори, за оконштуч ни гної. чо ва нє пред вид зе них поль о при вред них ро ботох. Мудра польопривреда и желєна енерґия оддавна у Рочна планована продукция желєней енерґиї виноши фокусу, а проєкт Аґросолар базовани праве на їх синерґ- коло 832 ґиґават годзини, цо задоволює потреби коло Ан. Медєши иї. Зоз тоту систему посцигує ше оптимизация хаснова- 200 000 обисцох. ■

ИЩЕ ЄДНА НОВА ИНВЕСТИЦИЯ У КУЛИ

ФАБРИКА ЗА ПРЕРОБОК ПАРАДИЧОХ

Зоран Рачич и Дамян Милянич

12 РУСКЕ СЛОВО

Предсидатель општини Кула Дамян Милянич, у мено општини Кула, подписал 20. юлия контракт о оцудзеню будовательней жеми зоз явней власносци зоз компанию ВРУ-РКОСЕЗЗШ О ОР ТОМАТО А Ж РКШ Т8 ДОО Кула. П редмет контракта оцудзенє нєрухомосци зоз явней вла­ сносци опш тини Кула и у питаню нєвибудована будовательна жем, хтора ше находзи у часци индустрийней зони у Кули, вкупней поверхносци 3 га 41 ари 24 т 2 . На тей п о­ верхносци будзе ше будовац обєкт, прерабяцки погон, а по­ чаток вибудови плановани за конєц того рока. Спомнута будовательна жем предата за 22 521 840 динари, у першей фази ушлїдзи укладанє од 6,5 милиони еври и инвестиЄ © тор планує на роботу анґажовац до 100 роботнїкох. М.Т. 23. ЮЛИИ 2021.


екопотуа@ ги5ке5Іоуо.сот

У ҐОСПОДЇНЦОХ, НА ФАРМИ ҐАЗДОВСТВА БАЯЦ

ПУЩЕНА ДО РОБОТИ СИСТЕМА ЗА СЕПАРАЦИЮ ГНОЮ На Фарми кравох дойкох „Баяц” 13. юлия пущена до роботи сучасна система за сепарацию хлївского гною, а за єй набавку достата субвенция зоз буджету АП Войводини од 1,7 милиони динари ольопривредне ґаздовство Баяцовей фамелиї з Ґосподїнцох потераз на вецей заводи доставало субвенциї од Покраїнского секретарияту за польопривреду, а того року витворели пра­ во на стимулациї на конкурсу за опреманє статкарских фармох. З нагоди пущаня до роботи сучасней системи за сепарацию хлївского гною, за хтору зоз Покраїнского буджету дате 1,7 милиони динари, фарму нащивел покраїнски секретар за польопривреду Чедомир Божич.

П

БУДЗЕ ШЕ ХАСНОВАЦ У ЗАГРАДАРСТВЕ - Зоз набавку сепаратора за хлївски гной, обезпечи ше про­ дукция минералного хлївского гною хтори ше будзе хасновац у заградарстве, алє и за продукцию енерґентох и за сцелєнє спод кравох - гварел Божич и окреме визначел же ше на тот способ водзи рахунку о защ ити животного штредку. Ресорни секретар гварел же то­ го року єст вельке интересованє за субвенциї у статкарстве. - На розполаганю зме мали 90 милиони динари, цо нє досц же би ше закрило шицки потреби. Наздавам ше же идуцого року буд-

23. ЮЛИЙ 2021.

жет за статкарох, насампредз за опреманє фармох, будзе голєм за 20 милиони динари векши - гварел Божич. ПОШ ВЕЦЕНОСЦ ЕКОЛОҐИЇ Предсидатель општини Ж абель Урош Раданович гварел же у тей општини єст 32 000 гектари обрабяци поверхносци. нантне, алє у остатнїм чаше вше вецей людзох ше опредзелює за статкарство, бо продукователє видза же єст хасну од пласованя гото­ вих продуктох - гварел Раданович. Вон гварел же визия општини Жабель же би по 2030. рок постала еколоґийна општина и же направени перши крочаї у тим напряме. Власнїк польопривредного ґаздовства у Ґосподїнцох, Милорад Баяц, гварел же ше углавним занїмаю з продукцию млєка, сира и других млєчних продуктох. Вон подзековал Покраїнскому секретарияту за польопривреду на потримовки за набавку сепаратора за хлївски гной, зоз чим ше, як наведол, заокружує циклус у робо­ ти фарми.^ М. Тамаш

РУСКЕ СЛОВО 13

З


ДУХОВНИ ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ ЗА ФАМЕЛИЇ У ВОДИЦИ

ЗДОГАДНУЦ ШЕ ПРАВИХ ВРЕДНОСЦОХ У Марийовим святилїщу Водици, внєдзелю, 18. юлия, пополадню отримане перше Стретнуце за фамелиї з тему „Фамелия то перша Церква за кажду особу” котре орґанизовал Центер Блаженей Йосафати, а участвовали коло штерацец особи рижних ґенерацийох, од найменших дзецох по старших водне викладанє на тему винєсол парох керестурски о. Михайло Малацко котри визначел же випатрунок нєшкайшого дружтва то одраженє того яка нєшка фамелия, прето треба допущиц же би Бог котри любов, прейґ фамелиї, обнавял и дружтво. - Свою фамелию можеме обнавяц прейґ рижних методолоґийох, алє треба рушиц од того же у кореню каждей фамелиї любов, а знаме же кед Бог любов, а ми створени на його подобу, вец наш задаток пренайсц тоту правдиву подобу Божу, т. є. жридлового Бога у себе.

У

А знаме же Бог заправо Св. Тройца. Так и ми як фаме лия уж природно заєднїца, и кед ше намагаме же би лю ­ бов медзи членами фамелиї, котра заправо и барз природ­ на, т. є. тоти прикмети правей любови котра нє уживанє, алє дарованє и жертва, и котра до шерца каждого члена фамелиї приноши глїбоке щесце - гварел о. Малацко.

У ґрупох ше розпатрало на першу тему, цо можем зробиц же би моя фамелия постала свята, потим цо нам нєшка дава як приклад Св. Фамелия котра жила зоз Исусом медзи нїма, а у трецей, як я жиєм и доприношим же би моя пароВАЖ НЕ О ПРЕЦ Ш Е НА БОГА хия була як єдна фамелия, цо ми завадза при других, цо бим По його словох, шицко тото фамелия ма у себе, од на- менял и подобне, алє у шицким учашнїки були поволани родзеня дзецка по старосц, и тота любов зоз чловека ви- рушац од самих себе, бо то фундамент каждей обнови. Помоц шестром Служебнїцом у орґанизациї стретнуца цагнє шицко позитивне, розуми ше, кед ше у шицким дали и брат и шестра о. Доминик и Кристина Ралбовски тим операме на Бога и його помоц, бо зме без нього ча­ зоз Селенчи, хтори водза дзецински ораториюм. О. До­ сто нє способни надвладац свойо себичносци. миник на концу отримал и викладанє о фамелийним жи- Лєм кед маме на розуме уж зме Церква, бо дзе любов там Бог, там Церква, а без любови нєт анї Церкви. Бог то воце на прикладзе єдней слики, а Ралбовсково зоз своїма Церква медзи нами, и ми Церква. Таки живот уж отворе- аниматорами дали помоц и у богатей сценоґрафиї на те­ ни же би обновел швет. Кед жиєме на таки способ, ми му фамелиї, дзе було и вельо бависка за наймладших. Було на стретнуцу и шпиваня, друженя у приємней автомат ски об на вя ме швет, а на шо дзе ци по рихта ни зоз искуством такей фамелиї, порихтани же би будовали но- глїбокей атмосфери Водицового амбиєнту, одкаль кажде пошол задовольни и ошвижени. Як наявели шестри, пови швет и нове дружтво - заключел о. Малацко. добни стретнуца ше предлужи. ЗА ДУ М А Ц Ш Е Н АД СОБУ И СВО ЇМ А Стретнуце закончене у церквочки зоз викладаньом ш. Михаїли о найстаршей икони Водицовей Мариї котра ма Учашнїкох котрих найвецей було з Керестура, алє и 160 роки, и зоз благословом шицким учашнїком котри поєдинцох зоз Коцура, Кули и Нового Саду, у мено орґанизатора привитала ш. Авґустина Илюк, а потим три дал парох о. Малацко. На концу за шицких учашнїкох була и вечера котру обезтеми, Моя фамелия, Св. фамелия и Парохия як єдна печел Церковни одбор Катедралней церкви св. Миколая. ■ фамелия, преглїбйовало ше у ґрупох хтори водзели М. Афич ш. Авґустина, ш. Михаїла и ш. Єремия Ходис.

14 РУСКЕ СЛОВО

23. ЮЛИИ 2021.


сІиИоупі@ги5ке5Іоуо.сот

НОВОВЕРБАСКА ПАРОХИЯ

ПОШВЕЦЕНИ НОВИ ИКОНИ У грекокатолїцкей парохиї Святого Владимира у Но­ вим Вербаше прешлого тижня пошвецени два нови икони на иконостасу у тей церкви. Парох нововербаски о. Иґор Вовк пошвецел нову икону св. Андрия апостола, єдну од дванац иконох апостолох, котри ше поставяю на иконостас. Икону финансовал францискански манастир Нєпорочней Блаженей Дївици Мариї зоз Дубрави, Брчко, Босна и Герцеґовина. Парох о. Вовк подзековал з тей нагоди игуменови ґвардиянови Никови Йосичови котри, як гварел парох нововербаски, видзел и препознал значносц у роботох на тей вербаскей церкви. На швето Святого Петра и Павла парох нововербаски о. Вовк пошвецел и икону св. Петра. Икону финансовал Церковни одбор нововербаскей парохиї. Обидва икони зробел познати иконописатель Никола Дюрич, маґистер церковней уметносци. Парох о. Вовк задовольни як чечу роботи на обнови иконостасу, а як визначел, кед людзе добрей дзеки з тей парохиї, лєбо зоз даєдней другей, жадаю помогнуц коло иконох, коло котрих ше будзе модлїц, а тота молитва будзе за спашенє души тей фамелиї котра помогла, шлєбодно най ше явя до грекокатолїцкей церкви у Новим Вербаше. О. Р.

У ОРАХОВИЦИ У ГОРВАТСКЕЙ

У ШИДЗЕ

ЛЄТНА ШКОЛА РУСНАЦОХ

ДАРУНОК ДО ЛЄТНЕЙ ВЛАДИЧЕСКЕЙ РЕЗИДЕНЦИЇ

У дзецинским одпочивалїщу „Меркур” у Ораховици, под покровительством Министерства науки и образованя Републики Горватскей, од 4. по 18. юлий отримана Лєтна школа Руснацох у Републики Горватскей, хтора, з ридкима прервами, свой континуитет ма ище од 1965. року. З тей нагоди, як сообщене на сайту Крижевскей епархиї, владически викар за Славонию и Срим о. мр Вла­ димир Седлак ознова бул госц преподаватель у тей Школи. У нєй ше, окрем язика, виучує литературу, културу, историю, ґеоґрафию и духовносц Руснацох, хтори ше пред вецей як два и пол виками приселєли до Панонскей ровнїни, а з тим и на простори Горватскей. Лєтна школа отримана у двох ґрупох, основношколскей и штредньошколскей, а тирвала по тидзень за кажду ґрупу. Було 85 школярох зоз цалей Горватскей. Пре пандемийни околносци, того року було менєй учашнї­ кох, кед ше вежнє до огляду же на Лєтнєй школи прешлих рокох було и коло сто учанїкох. М. Г. К. 23. ЮЛИИ 2021.

Мелания, дзивка покойних учи­ теля Василя и учительки Меланиї Мудри, хтора жиє у Томповцох у Републики Горватскей, нєдавно до Лєтней владическей резиденциї у Ш идзе при­ дала даскельо „груби пакети” зарамикованих „Руских словох” зоз 50-тих и 60-тих рокох прешлого вику. Як Мелания гварела придаваюци тот писани скарб парохови о. Михайлови Режакови, жадала же би тоти но­ вини остали зачувани и же кед дакому треба же би их могол вше опатриц, односно пречитац. Парох Режак єй подзековал на тим дарунку, а можлїве же у наступним периодзе буду подаровани и даєдни з кнїжкох хтори Мудрого мали дома у своєй власней библиотеки. Най здогаднєме и же пред даскелїма роками до Лєтней владичскей резиденциї принєшене тиж значне чи­ сло кнїжкох зоз парохиї у Беркасове. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО 15


КУЛТУРА И ПРОСВИТА ЕТНО ХИЖА ЛЕОНИ ВИСЛАВСКИ У ДЮРДЬОВЕ

МЕСТО ДЗЕ ШЕ ЧУВА ПРЕШЛОСЦ И ПАМЯТКИ ОД ЗАБУЦА

Пише: Лидия КУХАР

Ґенерациї хтори ту були пред нами за собу зохабели вельо того драгоциного, алє чи кажде з нас то зна препознац и зачувац на прави способ? Углавним ше стари предмети чува у даєдним куцику на пойдзе, або у витринох котри ше ридко кеди отвера. Леона Виславски зоз Дюрдьова одлучела тей фамелийней старини дац нови живот, и так ошвижиц памятку на своїх родичох и предкох ицко тото цо зачувала од препаданя и забуца, Леона Виславски виложела у своєй Етно хижи у Дюрдьове. Идея о правеню Етно хижи настала ище пред даскельома роками, алє ше аж тераз шицко намесцело же би ше тота задумка и реализо ва ла. Пред двома роками сом почала зазберовац стари предмети и то перше у обисцу моїх родичох. То предмети котри пооставали од нїх и од їх предкох, а котри сом ж а­ дала зачувац на даяки способ. Там шицко почало. Медзитим, того року ше отворела можлївосц купиц обисце од андї Мудрого у улїци Миколи Кочиша, котра будзе лєм Етно хижа и у котрей людзе годни видзиц як ше дакеди жило у руским обисцу у Войводини. Уж штири мешаци вредно робиме на намесцаню хижи и викладаню експонатох. Понеже то стара хижа, вельо часу требало ушориц ю и направиц зоз нєй даяку файту музея. Обилєла сом ю, оролькала, вицагала смужки по мурох... Шицко сом сама робела, бо сом у пензиї и мала сом часу пошвециц ше лєм тому. Мнє шиц ко тото здо га дує на моїх роди чох и праве прето сом и ришела направиц Етно

Ш

16 РУСКЕ СЛОВО

хижу, жадала сом зачувац памятку на нїх и на їх живот. Кед патрим тоти хустки, ху­ сточки, фитюли, партки, танєри, шицко ме то лєм на нїх здогадує - щиро приповеда Ле о на о вла сних моти вох и емо цийох. НОВИ ИДЕЇ НЇҐДА НЄ ДОСЦ Як час преходзи, и як ше вше вецей часу пребува у тей хижи, приходза и нови идеї. - Роздумуюци як би то могло випатрац, а же би мало даякого ширшого смисла, пришла ми єдна идея же би було барз интересантно, понеже ми биваме у Войводини медзи сушедами Сербами, а у обисцу єст надосц простору, же бим могла справиц три тематични „хижи” . Єдну руску, у єдней просториї най будзе кухня, а у трецей сербску хижу. На таки способ жадам пред ста виц заєднїцки жи вот Ру сна цох и Сербох, и приказац як дакеди жили єдни, а як други. Понеже ми за сербску хижу требала помоц од других женох котри ше розумя до тей традициї, поволала сом жени зоз нашого здруженя „Олория” котри рока­ ми активни у сербским културним дружтве, так же сом мала од нїх помоц коло 23. ЮЛИЙ 2021.


киІІига@ гизке5Іоуо.сот

пренаходзеня сербского народного облєчива, ручнїкох и других рижних предметох у стародавним валалским обисцу. Коло тей часци ми найвецей помогла Верица Дюрич котра пренашла и принєсла найвекшу часц експонатох. Ту ше находза босански и сербски килими (тепихи), ручнїки, ручни роботи, икони, жвератка, посцелїна, сербска „мештанска ношня” з Войводини и ище вельо того. Експонати и виставки до руского обисца Леона Виславски мала надосц свойого, алє у медзичаше ище збогацела збирку. - Цо ше дотика Рускей хижи, можем повесц же сом вельо подоставала од родзини, и партки и вишивани ручнїки, облєчиво и шицко чувам. У рускей хижи мам висцелєни два посцелї, так як цо ше давно складало пирнаґи, на мурох виша образи и слики старих людзох. Ту остал и стари муровани пец до котрого ше дакеди топело, а бабки тиж у руских народних шматох. У куце ше находзи и стара машина, а ормани наполнєни зоз старим облєчивом, платном и вишивками котри чекаю шор на викладанє - приповеда Леона о фундусох и „депоох” своєй збирки.

Од андї Йоски Балїнтовей тиж так руске облєчиво, хустки, потим од Звонка Салаґа сом достала древену лавочку котру сом офарбела и виложела, а котра тераз стої у конку. Досц сом подоставала и од сербских фамелийох. Наприклад од Бранета Цикича сом достала стару машину за шице и древени кантар, Олґица Радович зоз Беоґраду ми подаровала народне облєчиво од єй баби котра бивала у Ш иду и два стари судзини за кафу и цукер котри ище зоз часу кед Сербия була под Турками, то наисце стари експонати котри ми будземе чувац. Звонимир Мудри обновел стари кочик котри длуго роки стал на пойдзе, понукнул ше же го вон оправи. Тиж так нам вельо помогнул и Никола Сивч котри подаровал посцель, лампу и ище вельо помогнул коло роботох у обисцу. Наисце сом подзековна шицким тим людзом котри препознали тоту мою роботу и котри вєдно зо мну жадаю зачувац памятку на наших родичох, баби, дїдох... - приповеда Леона Виславски.

ЛЮДЗЕ ПРИНОШ А ЕКСПОНАТИ

Роботи нїґда нє досц, а окреме у такей єдней хижи у котрей ше водзи рахунка о старих стварох котри ше на окремни способ муши допатрац. - После ушореня ентериєру, плануєм ушориц двор у оби сцу и шиц ки пред ме ти, ма ши ни котри людзе да ке ди хасновали на полю, виложиц их праве ту у дворе. Алє то кус почека, бо єст ище вельо цо ше муши поробиц пред тим як ше винєше експонати. Син ми нєдавно купел запрагни коч котри тераз фарбим и котри допринєше же би двор випатрал праве так як цо то дараз випатрало - гвари Леона. Леона свойо пензионерски днї пошвецела и здруженю женох „Олория” котре вона основала, а чийо ше члени тераз зиходза у єй Етно хижи. П раве на тим месце наставаю нови идеї, приповеда ше о дальших планох здруженя... - Кед ше шицки роботи закончи и кед обисце будзе випатрац як єдна права Етно хижа, лю бела бим ю урядово и отвориц, п оволац лю дзох зоз валалу и околїска най приду и упознаю ше зоз шицким цо ше у нєй находзи. Вшелїяк же би ми було мило кед би тота хиж а п о стал а м есто н а котре лю дзе буду дзечнє приходзиц, приводзиц своїх госцох зоз далєка котри ше нашли у нашим валалє и упознавац их зоз нашу културу, обичаями, традицию и способом живота. Хто зацикавени и хто жада присц видзиц, дзвери му вше отворени - заключує Л еона В иславски.■

Хто ма жаданє зачувац нашлїдзени предмети од своїх старих, а обисце му за нїх цесне, може их принєсц до Ет­ но хижи. Велї Дюрдьовчанє, кед ше вистка о тей збирки розширела по валалє, так уж и зробели. - Пред двома роками сом уж подоставала вельо койчого, а любела бим спомнуц людзох котри допринєсли же би тота наша хижа ожила и мала прави випатрунок стародавней хижи. Медзи нїма андя Ґалийова котра подаровала фитюлу и комплетно целово руски сукнї яки ношели жени. Од Ганчи Чижмаровей сом достала колїску, жвератко, сукнї од єй швекри котри пришли зоз Руского Керестура.

ДАЛЬШИ ПЛАНИ

РУСКЕ СЛОВО 17


КУЛТУРА И ПРОСВИТА

АНАСТАЗИЯ КОЗАР ЗОЗ КУЛИ, ШКОЛЯРКА ҐЕНЕРАЦИЇ У ҐИМНАЗИЇ „ПЕТРО КУЗМЯК”

ОДЛУЧНА И УСПИШНА У СВОЇХ ЦИЛЬОХ У нєдавно законченим школским року у Штреднєй школи зоз домом школярох „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре, титула Школяра ґенерациї припадла школярки оддзелєня ґимназиї на сербским наставним язи­ ку Анастазиї Козар зоз Кули. Тото славне припознанє Ана­ стазиї нє перше, бо го посцигла и пред штирома роками у кулскей Основней школи „Петефи бриґада”, и то, як гвари, було поставене як єй циль у образованю - буц медзи найлєпшима. За таки успихи требало вшелїяк уложиц вельо труду, буц упарти и витирвали, вредни у ученю, и насампредз, як гва­ ри наша собешеднїца, добре орґанизовани, цо по єй думаню ключ шицкого. Ище у основней школи Анастазия була под'єднак успишна и зоз предметох природних и дружтвених наукох, тото потвердзела и на шицких уровньох змаганя, од математики прейґ историї по сербски и руски язик хтори виучовала як виборни предмет осем роки. Анастазия по оцови Миколови Рускиня, мац Таня Сербкиня, ма и брата Алексу, а баба и дїдо Козарово походза

СХОПНА И У КУХНЇ Попри тим же е найлетша школярка медзи найлєпшима, Анастазия нєдавно одкрила ище єдну свою притоку хтора уж постала и єй велька любов. То печенє тортох, а окреме ужива кед их прикрашує и декорує. - Прешлого року кед була корона и тримешачнии карантин, за тот час сом упекла 30 торти и даєдни зме сами поєдли, а даєдни сом подзелєла. Барз ше ми попачела така робота, бо є конкретна и уживам у декорацийох, та сом нєдавно отворела аж и бок на интернету зоз моїма тортами.

зоз Керестура. По руски Анастазия прето досц розуми, дакус и бешедує, та после осмей класи и тото превагло уписац ше до керестурскей, а нє вербаскей ґимназиї. И як гва­ ри, нє побановала. - Будзем навики мац прекрасни упечатки и зоз тей Шко­ ли, насампредз о одличних професорох котри ше намагали пренєсц нам огромне знанє, же вше були наисце ґу нам толерантни, а розуми ше, оставаю ми красни памятки и на товаришох и нашо друженя - приповеда Анастазия и предлужує... - Кед сом пришла до ґимназиї, мала сом пред собу нови циль, знова дац шицко од себе и буц медзи най­ лєпшима. Так и рушело, пришли и перши општински змаганя з биолоґиї и математики и перши дипломи, з товари­ шами сом з тих предметох участвовала у квизох дзе зме тиж освойовали красни награди, алє, на жаль, нє случело ше шицко так як сом плановала, бо пришла нєщешлїва ко­ рона та змаганя були застановени, а настава остатнї два роки з добрей часци була онлайн. И попри тим, Анастазийов труд нє бул менши и нє остал нєзамерковани и нєнаградзени. За тото є, як гвари, окрем професором у ґимназиї, барз подзековна и своєй фамелиї котра ю вше потримовала и провадзела єй напредованє. Же ту вельо научела, прешвечела ше нєдавно и на примацим испиту за факултет, кед ше рихтала з математики, видзела же барз вельо знала зоз самей настави и нє треба­ ло ше єй так барз анї окреме пририхтовац. И як дознаваме, и нове виволанє пред Анастазию поставене. Уписала ше на ґрафичне инженєрство и дизайн на Факултету технїчних наукох у Новим Садзе. Порихтана є за нови виволаня, напредок ше радує новим успихом, а як своїм товаришом на розходзе у ґимназиї поручела: - Кед дацо барз жадаце и кед до того уложице вельки труд, теди абсолутно нєт цо нєможлїве. Лєм треба пробовац и нїґда нє одступац. Мнє вельку мотивацию да­ вало виреченє: „Нє важне кельо раз сце у живоце спадли, алє чи сце по каждим паданю знова станули.”. М. А.

ОШ „БРАТСТВО ЄДИНСТВО” КОЦУР

ШИЦКИ ШЕ УПИСАЛИ ДО ЖАДАНИХ ШТРЕДНЇХ ШКОЛОХ По законченю покладаня Закончуюцих испитох за школярох осмих класох, та и за школярох Основней школи „Братство єдинство” у Коцуре, шлїдзели днї нєизвесносци по обявйованє прелиминарних резултатох, а вец и конєчних. После пополньованя лїстини жаданьох, 11. юлия обявени и урядово резултати и розпорядок упису школя­ рох до стреднїх школох. По словох фахового сотруднїка-психолоґа Андреи Секулович зоз коцурскей школи, на Закончуюцих тестох школяре посцигли добри резултати.

18 РУСКЕ СЛОВО

- Од 45 школярох, 44-еро вкупно по­ кладали шицки три тести Закончуюцого испиту. По обявйованю конєчних резултатох зме задовольни, понеже шицки розпоредзени до жаданих шко­ лох, а коло 70 одсто школярох ше упи­ сали до першей школи зоз лїстини жа­ даньох. Найвекше число школярох ше опредзелєло за Стредню фахову школу у Вербаше, и то за напрями Технїчар драгового транспорту и Вожач мотор­ них превозкох - гварела Секуличова. Єдна часц коцурских школярох ше одлучели за стреднї школи у Кули и

Новим Саду, а як визначела Андреа, на напрями у рамикох Стреднєй шко­ ли у Руским Керестуре ше уписали тройо школяре. - Рахуєме же дзеци, з оглядом на нєзвичайни стан през тот школски рок и провадзенє настави по комбинованим моделу и на далєкосц, посцигли добри успих на Закончуюцим испиту. Шицки школяре з руского оддзелєня ше уписали до школох котри им були на першим месце на лїстини жаданьох, визначела на концу Андреа Секу­ лович. О. Р. 23. ЮЛИИ 2021.


РОК XX ЧИСЛО 7

т

СЛУНКОВАНЄ

7 Й7С І

Пише и ушорела: Мартица ТАМАШ

БЕЗПЕЧНЕ ЛЄТОВАНЄ

СЛУНКУ ЛЄМ ЗРАНА И ПРЕД ВЕЧАР ОМ икладанє слунковим зарйом, випатрунок и здравє скори тема хтора найактуалнєйша влєце, под час рочних одпочивкох. Нови сознаня з обласци дерматолоґиї и защити скори, як и очкодованє озонского обмотку и вше векше УВ зарйованє, приведли слункованє до шора „ризичних активносцох”, з хторима ше загрожує здравє, а у винїмних случайох и живот. Людзе часто думаю же пребуванє у хладку дава полну защиту од меншого УВ зарйованя, або же викладанє слунку на горох ме нєй чкодзи од слун кованя на морю, медзитим, и у тих случайох зме у одредзеней мири виложени слунковим зарйом. Слунково зарї преходза и през хмари, през хтори може прейсц и до 80 одсто УВ зарйованя кед слунечни дзень, и през хладок, кед ше находзиме под древом, слункобраном, през хтори може прейсц до 50 одсто УВ зарйованя. Фаховци гваря же кед зме у хладку, або циню, алє при поверхосци води, вец рефлексия слунка з поверхносци води, може звекшац количество зарйованя. Тиж так, индекс УВ зарйованя векши кед векша надморска висина, та так вон у горох векши як на побрежю моря и там є високи и у жимских меша цох.

В

РОБЦЕ САМОПРЕПАТРУНКИ Скора нє лєм же найвекши чловеков орґан, алє є и орґан зоз найвецей индивидуалнима характеристиками при каждей особи. Прето анї єдна лїстина универзалних совитох нє може подєднак важиц за каждого. Фахове одредзованє типа скори, провадзенє пременкох, нових пиґментацийох, випатрунку и форми лєнчох, совит як ше старац о скори и комплетним здравю у одношеню на терашнї стан вашей скори, треба поглєдац з часу на час. Дерматолог, можебуц, пред лєтну сезону и слункованьом будзе совитовац знїманє, одстраньованє одредзених лєнчох. Гоч то дакеди значело гирурґийну интервенцию, нє­ шка доступна и сучасна радиогабова метода одстраньованя лєнчох, зоз чим ше значно зменшує можлївосц наставаня меланома. ПРИМЕРКОВАЦ ШЕ ОД МЕЛАНОМА Кажде себе може помогнуц так же ше сам препатри, а раз у року треба пойсц и на препатрунок до дерматолога. 23. ЮЛИИ 2021

Шицки знаме же без слунка нєт живота, а становиска фаховцох же слункованє треба же би було умерене и окреме же го треба керовац у найцеплєйшей часци дня

Каждого року у Сербиї, од меланома, найопаснєйшого рака скори, охоря вецей як 600 особи. Лїкаре гваря же кед ше тота хорота дияґностикує начас и кед ушлїдзи адекват­ на медицинска реакция, у найвекшим чишлє случайох доставаме подполне вилїченє, и то барз добре. Затераз ше у нашей жеми лєм єдна пиятина одкриє начас. - Причина за таку поражуюцу статистику то же нє ро­ звита свидомосц о потенциялней опасносци од негативно­ го зарйованя слунка, або штучних жридлох як цо солариюми - гутори примариюс др Бояна Спасич, дерматолоґ-онколог зоз Клнїч но го центра Во йводи ни. Дохторка Спасич гвари же єден зоз важних аспектох превен циї ра ка скори то од ви чате ль не спра во ванє на слун ку. Прето апелуєме на гражданох же би щицели свою скору, а окреме скору своїх дзецох, прето же ше 80 одсто негатив­ ного кумулативного ефекта УВ зарйованя назбера до 18 рокох. - Було би добре кед би гражданє здобули звикнуце же би сами, або з помоцу членох своєй фамелиї, сами препатрали свою скору. Пременки на скори лєгко мож замерковац и нє треба чекац, алє ше такой треба явиц дерматолоґови. То найлєпши способ же бизме рак скори на час одкрили и же бизме го успишно вилїчели, без пошлїдкох за здравє - гутори прим. др Спасич. Май мешац медзинародней акциї борби процив мелано­ ма, того року у Сербиї означени виртуално, а у Новим Садзе є означени з видаваньом и промоцию збирки приповедкох „Цми бок слунка”. У кнїжки обєдинєни искуства хорих од меланома, їх фамелийох и їх лїкарох, а видало ю Здруженє пациєнтох хорих од меланома. ■

РУСКЕ СЛОВО 19

*


ДОМ И ФАМЕЛИЯ СЛУНКОВАНЄ ЗДРАВЕ, ЛЄМ ТРЕБА МЕРКОВАЦ

ЧУВАЦ СКОРУ И ОЧИ Гоч зме жадни слунка, виложеносц його зарйом треба керовац у часци дня кед є наймоцнєйше, а то од 10 по 17 годзин, окреме на барз високих температурох, бо скора шицко памета Кед ше сце мац ровномирну фарбу скори, пред слункованьото цо важело одвше, важи и нєшка, а то же чловекови за синтезу витамина Д нєобходне слунко, бо 90 одсто по­ ом треба окончиц благи пилинґ, а вец вибрац таки костим за треби за тим витамином продукує наша скора и тот процес слункованє же би нам цо векша часц цела була ослункована. Кед ше сце мац успишни ефекти слункованя, треба єсц по­ нє можлїви без ултралиловей шветлосци. Медицина гвари же Слунко так индиректно чува нашу косцову и нервну си­ живу богату зоз каротеном, хтора стимулує способносц ско­ стему, моцнї имунитет, аж доприноши и борби процив вецей ри же би цо баржей почарнєла на слунку, як цо мархва, парадича, шпинат, брескиня, кайса и диня. файтох карцинома, а окреме рака перши и рака простати. Розуми ше же при слункованю рак скори тотална крайньТиж, под вплївом слунковей шветлосци, панкреас вилучує достаточно инсулину. Кед придзе до поремеценя у тим про­ осц и гевто цо вироятнєйше, то же ше достанє даяку файту цесу, рошнє уровень цукру у креви, цо на длугши час виво- гиперпиґментациї, же скора барз почервенї, а и же ше доста­ нє векши ранци. Особи зоз бляду скору и очми можу лєгко лує охорйованє од диябетеса. погориц на слунку и им потребна крема, помада з На концу, продуковане серотонина, познатого як „хормон щесца” тиж завиши од коливекшим защитним фактором. чества слунковей шветлосци, а виПред слункованьом обовязно треба скоЯК ФУНКЦИОНУЄ ру намасциц зоз крему зоз защитним глєдованя окончени у сиверних жемох указали же недостаток ЗА РИ О В А Н Є фактором, без огляду чи маме бляду, або цмейшу скору. Особи хтори слунка може привесц до сеСлунко емитує безчислено вельке число швимаю бляду скору, треба же би зонского афективного поре­ цацих зарйох рижних длужинох габох, од найкратвжали крему за слункованє зоз меценя, пре хторе людзе ших по найдлугши, та так розликуєме: космични за­ поставаю депресивни. фактором защ ити од слунка рї, ґама зарї, Х зарї, ултралилово (УВ) зарї, хтори подро8РР 30, гевти цо маю цму ско­ зумюю УВЦ, УВБ и УВА зарї, видлїви, инфрачервени за­ КРЕМИ И ЗАЩ ИТНИ ру можу хасновац крему за рї и радио габи. ФАКТОР слункованє зоз защ итним Атмосфера филтрує найопаснєйшу часц слункового зафактором 8РР 15, а дзеци, за рйованя, та так ґама, Х и УВЦ зарї нє компатибилни зоз Бляда скора на твари и кажди случай, треба намасциц живим шветом и вони анї нє сцигую ґу поверхносци же­ целу нє у моди, а ослункозоз крему хтору ма защитни ми. Два трецини тих зарйох приходзи по Жем и ґу нам, а вана циль хтори мож дофактор 8РР 50. Кед ше купаце, то УБВ, УВА и инфрачервени зарї и вони маю вплїв водзце рахунка же би ваша защсягнуц. Козметичаре гваря на нашо орґанизми. Инфрачервени зарї видлїви и ита од слунка була водоодпорна. же добре пририхтоване ско­ ошлєбодзую цеплоту, виволюю чувство цеплоти ра половка роботи. Скору тре­ Медзитим, кед ше слункуєме кре­ на скори, за розлику од УБВ, УВА хтори нєба гидровац, треба пиц доста­ му нєобходне ознова намасциц на видлїви и жимни, алє тиж маю важну цело и твар кажди два годзини, як и точно води и после тушираня ско­ биолоґийну улогу. ру треба масциц зоз гидратантнима вше после виходзеня зоз води, кед ше кукремами, або лосионами, бо ше суха ско­ паме. Треба защ ициц и ґамби, мож за тото ра ище додатно висуши на слунку.

Т

20 РУСКЕ СЛОВО

23. ЮЛИЙ 2021.


похасновац балзам хтори ма защитни фактор и треба го хасновац цали дзень. Место креми, велї ше опредзелюю за лосион, або за защиту у спрею, хтори нє треба розмасцовац. На амбалажи средствох за слункованє пише скрацено 8РР (8ип Ргоіесгіоп Расіог), цо фактор защити од слунка и кед 8РР 30, вец то значи же 130 зарйованя прейдзе през крему на скору, кельо УБВ и УВА зарї сцигнє на нашу ско­ ру. Медзитим, анї креми зоз наймоцнєйшим защитним фактором нє знача же сце найбезпечнєйши у периодзе наймоцнєйшого слунка, цо значи же централну часц дня тре­ ба буц у хладку.

ри же кажде може випатрац барз добре, алє и же зоз слунком вше треба буц осторожни. МОЖ ВЕЦ И УЖИВАЦ

Хторе ґод релевантне думанє шветових фаховцох з обла­ сци дерматолоґиї опатриме, єдно сиґурне - мушиме забуц на слункованє як зме дакеди то робели, кед зме на слунку, у централней часци дня, препровадзовали по даскельо годзини. П равила за хтори думаме же их знаме, алє их велї и далєй нє применюю то - керованє слунка у периодзе од 10 по 16, або 11 по 17 годзин (єст рижни думаня о терНОШИЦ ЦМИ ОКУЛЯРИ мину), а кед у тим чаше муш име буц на слун­ ку, вец би требало нош иц лєгки, широки Защита очох подєднак ваДЗЕЦИНСКА СКОРА шмати, били або блядих фарбох, з жна, а окреме за людзох длугима рукавами и ногавками, и зоз блядима очми. ТреДзеци до рока старосци нє треба нїяк слункалап зоз ш ироку крису. И бали би хасновац цми ковац, а дзеци до трох рокох лєм рано и пред вечалюдзе хтори пре роботу за окуляри, алє лєм ром, а нїяк помедзи 11 и 17 годзин. корманьом авта, або камиоПо думаню дерматолоґох, при дзецох треба керовац креми гевти зоз филтена у периодзе кед моцне и други препарати за защиту од слунка на бази углєнїка, хтори ром за УВА и слунко, або су у трактору можу виволац иритациї або екцеми. Тиж совитую же лєпше дзецУВБ зарйованє. на полю, тиж треба же ко намасциц з векшим количеством креми з меншим защитним У процивним, би були адекватно фактором, як зоз барз мало креми з високим защитним фактором. окуляри можу облєчени. Треба виберац крему широкого защитного спектра, хтора защицує и барз чкодзиц, Треба керовац одход од УВА и од УВБ зарйох. Тиж лєпше вибрац крему на хторей пише „^адо солариюма же биможу звекшац Іег-гезізіапі”, цо значи же остава на скори до 40, або 80 минути у води. зме там поцмели скору, дійство моцФаховци препоручую креми або лосиони, бо при спрейох и стикох них зарйох и бо там зарйованє и до єст опасносц же ше удихнє дробни состойки того защитного средства. звекшац ризик три раз векше од найВони даваю предносц минералним кремом, бо вони нє маю потенцим оцнєйш их слункових од наставаня ялно чкодлїви состойки. Хемийни креми формуловани на бази меланома у оку. зарйох. В иглєдованя синтетичних состойкох, хтори ше упиваю до скори, абсорбую Тиж так, пре указали же хаснованє соУВА и УВБ зарї и конвертую их до цеплоти. Минерални кре­ лариюму звекшує ризик од слункованє скора ми, з другого боку, правя физичну бариєру хтора зопера наставаня меланома за 45 стареє и ранцави ше, радияцию же би вошла нука, до скори. Природни миа окреме тота часц ко­ одсто, а при младших од 30 нерал титаниюм диоксид и цинк оксид одбиваю ло очох. рокох на аж 75 одсто. УВ зарї, так же вони анї нє можу войсц до Др Биляна Дюдєвич спеТоти цо того лєта пойду на морйо, скори и направиц чкоду. циялиста дерматолоґиї зоз субсиґурно буду уживац у слунку и плїваню, алє можлївосци вельки и за шицки дру­ специялизацию зоз естетскей гируруґиї, зоз Клинїки за естетску гирурґию гих. Мож пойсц ошвижиц и „наруциц” фарбу и у „Ла дерма” у Беоґраду, хтора медзи першима у Сербиї по­ банї, на базену, у своєй загради, або на власней тераси чала робиц „антиейдж” процедури (за подмладзованє) гва- слунко вшадзи сцигує.^ 23. ЮЛИИ 2021

РУСКЕ СЛОВО 21


ДОМ И ФАМЕЛИЯ

женоблоґ 20. юлий 2021. Сримска Каменїца

Пише: Ясмина ДЮРАНЇН етаіі: ]азтіпа.гі]игапіп@дтаіІ.сот №№№.2ЄпоЬІоді]а.сот

ІЗ 00 о -о

о хто зна хтори А ї раз починам писац тот текст. Якошик ми нє идзе. Почнєм, а потим ше заплєцем до власней мрежи. Поцагню ме якишик роздумованя до котрих анї сама нє верим. Чийо су? Под чиїм уплївом жиєм? Хто бива у моєй глави? Сцела бим написац єден єдноставни, лєгки текст о шицких нас. Добре би було и кед би бул шмишни, або кед би голєм дакого порушал на роздумованє. Алє нє идзе ми... Мойо днї у тим периодзе нє таки весе­ ли. Могло би повесц аж и же су и физично, и психично напарти. Думала сом же то пре горучаву. Же нєдобре подношим тоти температури. У принципу, наволїм кед пада диждж. Мне ше теди нє шпи и нє живкам по цали божи дзень. Я ше теди найволїм прешейтац. Єст цошка лїковите у тим швижим воздуху, у тих капкох цо орошую цалу жем. Гоч ми и витриско превраци амрел и патики премокню. Могла бим, як у тим филму, танцовац по дижджу.

П їо

Здогадла сом ше того док сом шедзела у чекальнї у Дзецинским шпиталю. Чекали зме же би нас прияли на оддзелєнє, а вонка так гирмело и трескало же ше шицки доокола обрацали коло себе и лєм цо нє жегнали. Було ми интересантне припатрац ше на тоти реакциї. Правда же буря направела вельо чкоди и же ше нїхто нормални нє шпацирал по такей хвилї. Алє я мала єдно исте чувство - швижосц капкох дижджу на твари... Можебуц ми роздумованє о тим було прибежище од того цо нас чекало у дохтора, цо було пред нами. Вше поцерпаш... Телї застарани твари родичох видзиш лєм у шпиталю. У нєшкайши час єст тельо вельо хороти, як их волаю - хороти нового часу, же то постала епидемия. Кед чуєш свашта, видзиш свашта и дознаш свашта, запиташ ше чи здравє тво­ його дзецка нє найважнєйше на швеце. И кед зме ше врацели дому, ище под упечатком, наслухана шицкого, нїяк ше нє можем концентровац на тот текст. И нє знам якей вязи ма диждж з тим шицким. Найволєла бим кед би змил зоз наших дзецох шицки хороти, кед би даяка буря вицагла зоз своїма пазурами кажду хору клїтинку и подаровала дзецом здравє. Е, то бим любела! ■ ©

£ со

о 00

&

аз

22 РУСКЕ СЛОВО

23. ЮЛИИ 2021


киІІига@гизке5Іоуо.сот

НОВОСАДСКИ РКЦ НА 9. ФЕСТИВАЛУ „КРАСОТА РИЖНОРОДНОСЦИ” У КРУЩИЦИ

НАСТУПЕЛИ ФОЛКЛОРНА СЕКЦИЯ И ХОР „ГАРМОНИЯ” През викенд за нами, члени новосадского Руского културного центру - фолклорна секция и хор „Гармония”, 16. и 17. юлия участвовали на 9. фестивалу „К раса рижнородносци” , хтори отримани у Билей Ц еркви и у Крущ ици. Ф естивал промовує културу ческей националней заєднїци у тей часци Войводини, а госцую ци културни дружтва других менш инских заєднїцох, медзи нїм а и РКЦ, збогацели програму виведзену на тей манифестациї. Спред Националного совиту рускей националней меншини присуствовал предсидатель Борислав Сакач.

П ияток, пре моцни диж дж заплановани дефиле учашнїкох по Билей Церкви нє отримани, а кратке представяне фолклорних ансамблох, такволани мини концерт домашнїх и госцуюцих културно-уметнїцких дружтвох зоз Городского парку премесцени до Центру за културу Била Церква. Всоботу, 17. юлия, отримана централна часц того ческого Фестивалу, кед од 15 годзин почал дефиле учашнїкох од Етно хижи у Крущици, дзе окрем збирки етноґрафских предметох и обисца яке типичне за тоту часц Банату, могло видзиц и виставу фотоґрафийох зоз скорейших фестивалох. У першей часци наступели фолклорни секциї зоз вецей рижнима хореоґрафиями, а од 18 годзин бул на­ ступ хорох и шпивацких дружтвох. Здруженя женох зоз општини Била Церква представели свойо ручни роботи и покераї. Дзевяти мултикултурални фестивал „Краса ри­ жнородносци” орґанизовало здруженє ,Ческа беседа Крущица”, а под покровительством А мбасади Ре­ публики Ческей у Беоґрадзе, Општини Била Цер­ ква и Националного совиту ческей националней меншини. В. В.

ДОКУМЕНТАРНИ ФИЛМ О ШТИРОХ ШИДСКИХ КУЛТУРНО-УМЕТНЇЦКИХ ДРУЖТВОХ

НАЙ НАС БАВИСКО ЗЛУЧУЄ У продукциї Општини Ш ид нєдавно зняти документарни филм хтори представел штири културноуметнїцки дружтва хтори исную у Ш идзе. У 20-минутовим филму под назву „Бависко най нас злучує” представене сербске дружтво СКУД „Святи Сава” потим руске КПД „Дюра Киш”, словацке СКУД „Єднота” и горватске ГКУД „Ш ид” . В ецей о спом нутим филму зме дознали од Цветина Аничича, сце­ на ри сти и ре жи се ра. - Основна идея була же би ше зоз филмом анимировало дзеци од першей по штварту класу основней школи же би ше уключели до роботи КУД-ох. У ф и лм е п р ед став ен е кажде дружтво, алє акцент нам бул на приказу обичайох и толеранциї, а нє же би класично представели дружтво и секциї - кратко одкрива Цве тин Ани чич, хто ри за ня ти у Културно-образовним центре, а тиж є и член Опш тинскей ради задлужени за културу. 23. ЮЛИЙ 2021.

Наш собешеднїк далєй предлужує же ше планує, кед од септембра почнє нови школски рок, же би ше нащивело школи и дзецом приказало спомнути филм, а тиж и же би потим дзеци нащивели културни дружтва представени у филму и там ше особнє прешвечели як фуккционую, хтори секциї маю, яка атмосфера, и же би ше на концу могли опредзелїц чи ше можебуц уключа до даєдного дружтва и до одредзеней секциї, уж спрам интересованьох и прихильносцох. Кед слово о самим филму „Бависко най нас злучує”, так є конциповани же на початку шицки дзеци уча ш нї ки зоз ш ти рох дру жтвох вєдно, а так ше и закончує, з ефектну музичну подлогу „Коло, коло наоколо” . Цо ше доти ка пред ста вя ня Руснацох, сцени зняти у Лєтней вла­ ди че скей ре зи ден циї, ну ка дзе пред ставена руска хижа и у церковней порти. Сербске дружтво представене у Вишнїчеве, горватске у Соту, а словацке у єдним обисцу у Шидзе.

Саме пририхтованє и знїманє тирвало коло мешац и на концу зме задовольни як зме филм поробели. О рґанизаторка нам була Наташ а Колар, а знїм атель и монтаж ер Бранислав Палковлєвич. За знїманє зме вихасновали красни пейзажи на Телеку дзе були винїци Сави Шумановича, а вец ище кажде дружтво зме знїмали у окремним блоку по даскельо минути. Верим же ше филм попачи и дзецом школяром хторим є наменєни, а до того ше прешвечиме уж од септембра - гвари Цветин Аничич. Вл. Дї.

РУСКЕ СЛОВО 23


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ СТРЕТНУЦЕ: ЄЛЕНА АЧАНСКИ ЗОЗ РУСКОГО КЕРЕСТУРА

НА ДАЛЄКИ ВОСТОК ПО ЛЕКЦИЇ З ДУХОВНОСЦИ

Пише: І Андреа МЕДЄШИ

НУКАШНІ УНИВЕРЗУМ Кед сом пошла до Индиї, велїм людзом то було чудне. Думали же сцем пойсц прето же ми ту подло, або же сцекам од дачого. Мала сом и добру роботу, финансийно сом була нєзависна, нє мала сом нїяки розчарованя. Медзитим, мнє вше интересовала психолоґия и тренинґ розума. Шицки тоти места хтори сом нащивела, природа, култура, єдзенє... шицко то барз красне, алє то лєм материялни ствари. Достанеш надраженя и сензациї, алє тото цо у ствари мойо найвекше богатство з тих путованьох, то тот нукашнї универзум хтори нєпреривно рошнє и розвива ше.

За Єлену Ачански, могло би ше повесц же є предходнїк велїх идейох и нєконвенционалних животних стилох хтори нєшка вшадзи у швеце таки популарни. Од диґиталного номадства, писаня блоґа о путованю, виучованю йоґи, медитациї, чи ґонґу, сущносци психолоґиї, духовносци, розвиваню цела и розума, та по, з часу на час, виходзеню зоз „матрикса”. Єй авантуристични дух и провадзенє власних алтернативних страсцох, одведли ю на Далєки востох же би пренашла одвити на власни дилеми, а врацела ше богатша за єдно огромне животне искуство лена Ачански 2003. року дипломовала на ґрупи за анґлийски язик и литературу на Филозофским факултету у Новим Садзе, по­ сле єдного рока почала робиц у „НИС”-у як прекладатель, там робела пейц роки, а потим пожадала одпутовац на восток. После виглєдованя дестинацийох, вибор спаднул на Не­ пал, после хторого вецей нїч нє було исте. - Вше ме прицаговал Далєки восток. Учела сом япон ски, аики до, карате, ме ди та циї... Шицко ми то було досц познате прейґ кнїжкох хтори сом читала - започина Єлена о сво­ їм бо гатим номад ским жи во це. До Непалу, теди 2008. року, Єлена пошла преподавац анґлийски язик будистичним мо­ нахом, прейґ нєвладовей орґанизациї, а з оглядом же пошла сама, як 29-рочна дзивка, за одход до Непалу Єлена до куфра найвецей „спаковала” шмелосци. - У тедишнї час на интернету нє було тельо податки о путованьох як тераз, та шицко було вельо ризичнєйше. Но, я ше нє бала. Жаданє же бим пошла було моцнєйше як страхи гвари Єлена и приповеда далєй: - Кед сом сцигла до Непалу, дочекал ме єден локални чловек и єдна Италиянка. Шедла сом з нїма до джипа, зоз подполним довирийом. За змесценя и рижни трошки дала сом им 400 долари за єден мешац, кельо сом оста-

Є

Єлена на Балию

ла, и за тот час обиходзела сом рижни места. Но, кед сом ше о мешац врацела до Сербиї, цошка у мнє преробело. Теди ше „НИС” приватизовал, на роботи була досц чежка атмос­ фера, та сом одлучела же дам задзекованє и же започнєм иншаки стил живота як потеди приповеда Єлена. ПИОНИР ДИҐИТАЛНОГО НОМАДСТВА Понеже свою роботу прекладателя Єлена нє мушела робиц з дому, похопела же би єй нова „канцелария” могла буц „цали швет” После посиланя мейлох же би волонтирала на Тайланду або у Индонезиї, на концу закончела на Балию. Шейсц мешаци док сом волонтирала у оводи, була сом змесцена у єдней дзивки хтору сом потеди нє познала. После трох мешацох тота овода ше заварла, а я у Азиї остала ище 9 роки. Робела сом як прекладатель и путовала на релациї Бали-Тайланд-Индия-Непал - гвари вона. На Балию Єлена остала 6 мешаци, и ту ше перши раз упознала зоз рижнима модалитета ми йоґи, хтори нє шка шиц ким до ступ ни. Потим пошла знова до Непалу, до Катмандуу,

24 РУСКЕ СЛОВО

23. ЮЛИИ 2021.


УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

ї-ГІ-ддо будистичного манастиру у хторим єден мешац слухала преподаваня о будизму. - Були зме змесцени у єдней часци манастиру, а правило було же нє шмеш мац анї телефон, анї компютер при себе, же би ци нє одцаговали увагу. Но, я ше знашла за телефон тельо лєм же бим ше явела моїм, же би од бриґованя нє ошалєли - у франти приповеда Єлена и предлужує нас водзиц на юго-заход Индиї. - После Катмандуу, одпутовала сом на Ґоу, дзе єст барз вельо туристох зоз заходу. Потим сом рушела южно од Ґои, до держави Керали, дзе було даскельо ашрами. Ишла сом сама, на гайзибану и автобусу, драга тирвала 36 годзини, и нє знам анї сама як сом сцигла по тот город. Знала сом цо ше може случиц, алє сом робела на тим же бим остала присутна и отворена ґу людзом - здогадує ше Єлена и предлужує о своїх шмелих подвигох. - Свидома сом же то бул вельки ризик. Ти уходзиш до ав­ тобусу на 4 рано, гуториш вожачови дзе маш зисц, алє тото место нє остатнє, лєгко вожач може забуц же ци ма стануц, и предлужиц далєй. А ґу тому ши и єдина жена у полним ав­ тобусу Индийцох. На тото шицко, треба и же биш ше опущела, бо ше треба виспац, шицки ствари при це, а ризик вше постої. Но, я поведзме вше зоз собу мала интересантни єдзеня зоз других жемох. Дакус их понукнєш з тим єдзеньом и на тот способ их „припитомиш”, придобиєш, вецей ши нє оддвоєна од нїх. Нє треба ше бац. Приповедаш з нїма, алє зоз дозу дистанци и вец на це патра як на туристу, та ше аж и остараю о це - прешвечує нас Єлена. - На концу, кед зме сцигли по тото место дзе сом мала зисц, такой путнїки скочели ґу вожачови най станє, вишли зо мну вонка найсц ми такси, помогли ми коло стварох, понеже то бу­ ло на автодраги, и потолковали чловекови хтори ме мал одвесц дзе треба, най ме зохаби... Шедла сом з нєпознатим чловеком до авта и вон ме одвезол на автобуску станїцу. Анї у єдним момен­ ту сом нє була парализована од страху. Мушиш остац присутни и зоз тим становиском же шицко будзе у шоре, а нє подумовац на найгорше - гвари наша шмела собешеднїца. У Керали Єлена остала 3 тижнї, учиц у ашраму о шивананда йоґи и обиходзиц южни часци Индиї. Потим пошла на Тайланд, до городу Чиянґ Май дзе ше повязала зоз йоґи заєднїцу и дзе упознала учителя чи ґонґ филозофиї, хтора ше єй так попачела же єй ученю познєйше пошвецела два роки. После даякого часу, знова ушлїдзело путованє до Ин­ диї же би цо вецей научела о медитациї, а потим з истим цильом Єлена одходзи до сиверней Индиї, до городу Меклод Ґандж, дзе жиє велька заєднїца Тибетанцох хтори виг­ нати зоз Тибету, як и сам Далай Лама хторому ту направени нови дом. Як гвари, у каждей держави дзе ше затрима длужей, пробує научиц и язик, а од шицких найвекше виволанє єй бул тайландски, понеже є тонски язик и за ньго потребни одлични слух. Од шицких жемох у хторих була, кажда на ню охабела окремни упечаток, медзитим Бали и Индия єй були як дом, зоз окремну енерґию.

м

У будистичним храму у Непалу

- Нє можем видвоїц єдну жем, бо сом од каждей достала тото цо ми требало. Но, Индия це заш лєм „роби” на якиш чудни способ. Там ше даєдним людзом случую и неґативни ствари, алє нє пре Индию, алє прето же вони уж у себе маю цошка цо виходзи з нїх. У тим смислу Индия иншака. Бали ма исто вельки ступень манифестациї. Нє як Индия, алє тиж є потентни. Бали ма вецей женску енерґию. Нєпреривно за богох правя рижни дарунки, на Балию прекрасни пахи, квеце, алє єст вельо билей и чарней маґиї. Мож видзиц людзох або аж и пси зоз хторима цошка нє у шоре. Алє им то нормалне видзиц таке. Як кед дахто ма ґрипу. Пойду до исцилїтеля и вец су ОК - приповеда Єлена. ЯК ЗАРЮЄШ - ТАК ПРИЦАГУЄШ Велї ше боя пойсц до Индиї. Гваря, треба ше добре по ґ рихтац, и ментално и физично, алє и емотивно и духовно. Бо Индия „розруша” каждого и розбиє шицки нашо осторожно зложени и розвити концепти. - Цело ше у Индиї нє може „депрограмовац” за єден ме­ шац. Треба остац длужей. Я аж после 6 мешацох чувствовала же сом ше „депрограмовала”. Кед пойдзеш на даяки будистични курс, або до ашраму, дакус ше збунїш кед ци потолкую даяки ствари о хторих ти нїґда потеди нє роздумовал на тот способ, и кед похопиш же то исто так правда як и тоти прешвеченя хтори ши потеди мал роками. У єдним моменту дожиєш благи „нервни слом”, бо похопиш же ши живот вибудовал на дачим цо илузия. Тоту збунєтосц мож претолмачиц як траценє идентитету. Потим ше „депрограмуєш” од шицкого и маш нагоду свидомо правиц нови „про­ грами”. Будуєш свойо нови вредносци, вибераш цо сцеш, цо у складзе з тобу. Но, ту проблем може настац кед ознова почнєш функционовац у „нормалним” швеце, понеже ше зоз тима освидоменима стварами барз чежко прилагодзиц. Людзе ше теди изолую, роздвоя од фамелиї, приятельох, бо их вони нє розумя. Кед сом у тих 9 рокох накрадко приходзела до Сербиї, було ми чежко, бо сом мала „осудзуюци” ро­ зум, о тим яки людзе були нєсвидоми. Тот розум найопаснєйши, бо нєпреривно маш чувство же ти цошка висше, ти знаш цошка цо други нє, сцеш их освидомиц, виратовац, а вони то нє сцу и так ше оддалюєш од нїх. Медзитим, кед сом ше врацела 2018. року, одлучела сом же останєм ту, у Сербиї, бо сом похопела же я нє ту же бим дакого пременєла, або же бим судзела дакому пре тото яки є, як ше справує, або цо патри на телевизиї... Треба прилапиц и себе и других таких яки су, нє осудзовац их, алє жиц у складзе зоз собу заключує Єлена. ■

РУСКЕ СЛОВО 25


ЛЮДЗЕ, РОКИ, ЖИВОТ І

НАША ГОСЦИНСКА: АМАЛИЯ ПУШКАШ ЗОЗ КОЦУРА

ЖИВОТ ТО МИР

Пише: Оля РУСКОВСКИ

У єдней мирней улїчки у стред валала, облапена зоз желєнїдлом ґузбанку, древкох и з конарчками виновей лози, пишно стої єдна хижочка. Нашмеяни очи и благи глас нас привитали до обисца закруценого до паху рижнофарбового квица котре викукує зоз числених куцикох велького двора. През приповедку о часох свойого дзецинства, младосци, та аж по нєшка, преведла нас наша собешеднїца, Амалия Пушкашова з Коцура, котра гордо и шмело крача по дзешатей децениї живота решпиртуюци по думкох и паметаньох, помалки ше почали виройовац здо­ гадованя на давни часи. Хвильки безбрижного дзецинства малочислени, а як паме­ та нина Амала, анї за школу нє було вельо часу, бо роботи було од дзецинства. - Од нас штверих дзецох, я вше служела. Мац ми нашла роботи у велїх хижох по валалє, аж и у Кули. Почала сом робиц як краварка од дзевец рокох, а кед ми було дзешец роки, уж сом чувала и дзеци. Порайб пелюшки, єдну до корпи и меркуй най нє поє сламу, другу на руки, крави на ланц и чувай. А скорей того и увар ґриз, порайб, замец двор, накарм квоки, курчата... нє маш края. И я була дзеци? Кеди сом була дзеци? Я нє була дзеци - почина щиро припо вед ку на ша ни на Ама ла.

П

МОЦНЄЙШИ ШИ ЯК ЦО ДУМАШ Здогадованя нини Амали ше през приповедку складали як перли на ланцущку котрому конца анї нє видно. - Оцец умар у 92-гим року, а моя баба жила 97. Мойо шестри и брат давно уж нє медзи нами, остала лєм я... А кед ше стретнєш у живоце з даякима ситуациями, гоч яка най ши мегка, достанєш таку моц, тельо шмелосци, же видзиш же ши вельо моцнєйша як ши думала. Вше треба добре роздумац, бо нє знаш яка будзе старосц... Будз у мире.

26 РУСКЕ СЛОВО

РОБЕЛА И СЛУЖЕЛА Робот а служнїци нє була анї кус лєгка, анї кус проста, окреме за дзецински роки яких вона була. Водзела рахунку чи у обисцу у котрим служела дацо хибело у кухнї, чи шиц ко зро бе не и по по ра єне, чи сте и по за ме та не, статок на кар ме ни, подо є не... Дражки и цегелки вичухани, шицко було як шкатулка, гвари. Приповедка руша як рика памяткох, з хторей викукую хвильки красни, радосни, алє и тоти котри випуща сли­ зи з очох. - Шицко паметам и шицкого ше здогадуєм, шицко знам як Оченаш, шицко видзим. Барз иншаки часи, барз велька робота шиц­ ко було. Живот бул таки... Кед сом була краварка, заслужела сом перше метер жита, вец метер и пол, а вец аж и два. Од єдного ґазди сом достала и ципели, красни, лаґово. А здогадуєм ше, раз ме бачи Ґабор одведол най себе виберем ципели, барз сом ше цешела теди. Можебуц дакому у обисцу нє бу­ ло право, алє бачи ме так потримовал, же його слова и нєшка чуєм. Правда очи колє, нє забудз то. То нє видумане, то прежите.

Памета нина Амала и войново часи, воякох и милицайцох по улїчкох од котрих як дзеци, алє и млади, мушели „кидац” . Ходзела и на польо, и одберац, и копац, и ламац, шицко сцигла. - Було и же зме були гладни, и жадни, кукуричного хлєба зме пекли, робели зме так як зме могли. Було чежко, алє були зме у громадки, вєдно, и шицко прешло, и остали зме вєдно. Так кед ше дакеди огляднєм и роздумам о шицким цо прешло през мойо руки... Вельо сом прежила, алє кратко було, и швидко прешло, швидко прешло - з цихим гласом гвари наша нина. РАДОСЦ У ФАМЕЛИЇ Днї дзе цин ства кед за ме нє ли днї мла до сци, за нину Амалу ше живот нє барз пременєл. До ґаздинї ходзиц и дружиц ше нє мала вельо часу, понеже и у младосци слу­ жела. 23. ЮЛИИ 2021.


УисІ2е@ги5ке5Іоуо.сот

- Дакеди сом так патрела, дзивки уж порихтани, иду до ґаздині, шпацираю ше, а я ещи мам накармиц, пообиходзиц обисца, поуцерац клянки и шицко на облакох най ше блїщи, позаметац. Док я позакончовала роботи, а млади ше од ґаздині уж розходзели, иду дому. Таки бул жи вот... Догваряли єй и даяки одаванки, алє Амала ка­ ждого леґиня одбивала. Єдного дня, шестра Се­ на пришла з приповедку же ше єден Силва розпитовал за ню и же ю глєдал, и з початку нашу нину анї тото нє интересовало, алє... - Чи було судзене, чи нє знам цо, алє так нараз пришло, прис прас бум, и готове. Иншак то було як нєшка, нє було видумованя... Упознаванє зоз Силвом, котри постал и мой супруг, було кратке, алє сладке. Одала сом ше на 21 рок, и перши ро­ ки зме ше селєли горе-долу, правели зме себе гнїздочко на велїх местох, покля нас дражка нє приведла на тото место дзе сом и нєшка. И то цала история - з ошмихом приповеда далєй. Помоц ніяку нє мали, анї кредит за їх хижу и порту. Кеди як були у мож лївосци, кеди як мали, так свою хижу оправяли, добудовйовали, муричок направели, а нє раз са­ ми и масцели, та и билєли. Алє, у своєй фамелиї, дзе черкотали уж и дзецински ш михи, А мала була щешлїва.

нїч нє треб а у живоце мудровац, подскаковац, нє можеш каждому помо­ чи, алє ше анї нє грож, нє видрижню й, бо нє знаш цо и дзе це чека. Помодлї ше за каждого, прежегнай ше и подумай себе „Боже, охрань кажде, и родичох, алє дзецко на п ер ­ ш им м есц е” . Н а сина В ладка нє дам з ногу витрику най задує, од троїх ми остал лєм вон. А нє дам анї на унука Ф илипа, вони двоме мойо найвекш е поцеш енє, моя радосц и моя моц - щиро беш едує нина Амала. Кед ше син Владо сцел уписац на факултет, приповеда, бала ше же чи буду у можлївосци пенєжно попровадзиц И БОЛЇ, И ЩЕСЦЕ шицко як шор. Алє, страх прешол, а остала лєм гордосц и поцешенє кед Нажаль, животни дражки нєридко Владо дипломовал, маґистровал, а на знаю буц дирґаци. Док приповеда, нина Амала прегребує по шкатулки полней зоз сликами. концу и докторовал. Гоч вони двоме жию у варошу, ча­ На пожовкнутих фотоґрафийох познати твари нашмея- сто ю приду опатриц, а по валалскей хижи ше теди шини, алє и велї очи котри уж одавна шпя и вецей су нє ря пахи цеплих кифлочкох, пампушкох, котри нина Амамедзи нами. Ту скрити од нїткох забуца памятки котри л а з полним шерцом за нїх порихта. Кед вони нє ту, днї себе виполнї зоз роботу коло обиприволую ошмих, алє и таки котри ламу шерцо. - Кед дожиєш таки страш ни болї яки сом дожила сца, пошори коло желєняви у загради, позалїва квице, з двараз, кед сом остала без свої чадох, то страш не. На метлїня направи подаєдну метлу, а кафа и бешеда зоз сушедовима обовязна. - Дзеведзешат штири роки ми шеснастого прешлого мешаца, и уж дзевец ро­ ки будзе як сом сама, без Силвия, а ту сом. А кед попатрим, мой живот бул та­ ки же бим таку приповедку нє могла анї найсц, анї таке видумац. Шицко чловек прежиє, лєм велї нє роздумую, шлєпи од нєнависци и гамишносци, же живот то мир, мир... А дзе мир, там озда идземе и напредок, шицко друге то нїч. Нє роздумую же живот лєм єден, а кед прейдзе, як кед би анї нє бул. Кажде най ма за себе добри роздумованя и каждому жичим най меркує и чува свою фамелию, най му дзеци буду на першим ме­ сце - гварела на концу наша Амалия Пушкашова зоз Коцура..■ 23. ЮЛИИ 2021.

РУСКЕ СЛОВО 27


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 17. юлия 2021. року преселєл ше до вичносци мой мили супруг

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 17. юлия 2021. року преселєл ше до вичносци мили оцец и дїдо

ВЛАДИСЛАВ КОЛОШНЯЇ - Ринґо (1950-2021) з Руского Керестура

ВЛАДИСЛАВ КОЛОШНЯЇ - Ри нґо (1950-2021) з Руско го Ке ре сту ра

Дзекуєм ци на нєсебичней любови, доброти и потримовки през 49 роки заєднїцкого живота. Вично будзеш у моїм шерцу. Твоя супруга Мария Спочивай у мире Божим!

Твою любов, доброту, сцерпезлївосц и весели дух нїґда нє забудземе, навики останєш у наших шерцох. Твойо наймилши - дзивка Ґабриєла, жец Златко и унукове Филип и Матей Спо чи вай у ми ре Божим!

ОСТАТНЇ ПО ЗДРАВ Дня 17. юлия 2021. року преселєл ше до вичносци мили оцец и дїдо

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 17. юлия 2021. року преселєл ше до вичносци мой мили брат и наш бачи

ОСТАТНІ ПОЗДРАВ Дня 17. юлия 2021. року упокоєл ше наш

ВЛАДИСЛАВ КОЛОШНЯІ - Ринґо (1950-2021) з Руского Керестура

ВЛАДИСЛАВ КОЛОШНЯІ - Ринґо (1950-2021) з Руского Кере стура Нєсподзивано ши нас охабел смутковац охабяюци за собу лєм памятки хтори на це буду чувац андя Гелена Пулькашова зоз дзецми и їх фамелиями Спочивай у мире Божим!

ВЛАДИСЛАВ КОЛОШНЯЇ - Ри нґо (1950-2021) з Руского Керестура Твою любов и потримовку нє заменї нїч. Навики будзеш у наших шер­ цох. Твойо наймилши - син Мирослав, нєвеста Кристина и унук Леон Спочи вай у ми ре Божим! ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 12. юлия преселєла ше до вичносци наша мила мац и ба ба

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 22. мая наполнєли ше шейсц роки як вецей нє з нами наш мили оцец и дїдо

МАРИЯ ШИМКО ВЛАДИМИР ШИМКО народзена Джуджар (1941-2015) дзивоцке Тодорович (1941-2021) з Руского Керестура Вично ше их будземе здогадовац и ношиц у своїх шерцох док жиєме. Дзивка Фемка, жец Славо, и унуки Марина и Мирко Гербутово Най спочиваю у мире Божим! НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 21. юлия наполнєли ше 40 днї як ше преселєла до вичносци наша мила

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 31. юлия наполня ше три жалосни роки як нас занавше зохабел наш мили оцец, дїдо и прамдїдо

КСЕНИЯ БРКИЧ - Дзвонаркова народзена Няради (1946-2021) У красних памяткох навики ю будзе чувац шестра Веруна зоз фамелию Най спочива у мире Божим!

БУША ЯНКО (1945-2018) зоз Коцура З любову и почитованьом красни памятки на ньго буду чувац дзивка Ясмина зоз супругом Силвестером, унучата Желько зоз супругу и Єленка зоз супругом як и праунучата Виктор и Алексей Спочивай у мире Божим!

28 РУСКЕ СЛОВО

Памятку на ньго будземе чувац з любову и почитованьом Ожалосцени брат Елемир з дзецми Спочивай у мире Божим!

ОСТАТНЇ ПОЗДРАВ Дня 12. юлия после краткей хороти преселєл ше до вичносци мой

братняк

СЛАВОМИР МОЛНАР (1952-2021) зоз Дюрдьова

¥

Красни памятки на ньго будзе чувац шестринїца Ана Киш зоз фамелию Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 20. юлия 2021. року наполнєл ше смутни рок як вецей нє з нами наш мили бачи

ЯКИМ ХОМА (1937-2020) з Руско го Ке ре сту ра Вашу любов и доброту занавше будземе ношиц у своїх шерцох. Ожа­ лосцени - Юлин и Марча Хомово зоз дзецми Ванесу и Валентину и їх фамелиями Спочи ва й це у ми ре Божим!

23. ЮЛИИ 2021.


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 25. юлия 2021. року наполнюе ше боляци и смутни рок як нас занавше зохабела наша мила супруга и мац

СНЕЖАНА НАДЬ - Андришкова народзена Кошарка (1969-2020) з Руского Керестура Ти вецей не при нас, але ши вше з нами. Твой супруг Дюра, син Желько и дзивка Сандра Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАД ОВАНЄ Дня 20. юлия 2021. року наполнел ше смутни рок як ме занав ше зоха бел мой ми ли и до бри супруг

СМУТНЕ ЗДОГАД ОВАНЄ Дня 25. юлия наполнї ше рок од твоей драги до вичносци

СНЕ ЖА НА НАДЬ народзена Кошарка (1969-2020) з Руского Керестура Барз нам хибиш, твойо поради, красни слова и цепли ошмих. Твою доброту и любов вично будземе чувац у сво­ їх шерцох. Любени не умераю покля жию тоти цо их любя. Твойо жалосни родичи - мац Анґела и оцец Яким Ко шар ково Спочивай у мире Божим и най це ангели чуваю! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Мила наша Снежанко, рок прейдзе о даскельо днї, а ти нам хибиш зоз твою доброту и радосним ошмихом

СНЕЖАНА НАДЬ народзена Кошарка (1969-2020) з Руского Керестура Твоя тета Мелания зоз сином Сашом и його фамелию и сином Бобаном и його фамелию, Шлївичово Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

ЯКИМ ХОМА (1937-2020) з Руского Керестура Красни памятки на часи котри зме ведно препровадзели, твою любов и доброту занавше будзем ношиц у своїм шерцу. Ожалосцена твоя супруга Йозефина Спочивай у мире Божим! 23. ЮЛИИ 2021.

СНЕЖАНА НАДЬ народзена Кошарка (1969-2020) з Руского Керестура Памятку на твою любов и доброту занавше будземе ношиц у своїх шерцох. Твоя шестринїца Наташа зоз фамелию Спочивай у мире Божим!

РУСКЕ СЛОВО 29


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня, 14. юния наполнел ше 41 рок як нас занавше зохабел наш оцец

Дня, 22 юлия наполнює ше єден смутни рок, як ше преселела до вичносци наша мац

СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 24. юлия 2021. року наполня ше штири смутни роки як вецей не з нами моя мила супруга и наша ми­ ла мац и баба

ЯНКО САЛАМУН (1924-1980)

ЛЕОНА САЛАМУН Народзена Уйфалуши (1927-2020) “ з Дюрдьова

Памятку на нїх чуваю: син Янко з фамелию и дзивка Ирина з фамелию. НА ЗДОГАДОВАНЄ Дня 22. юлия 2021. року наполнєл ше смутни рок од шмерци моєй

шестри котра пожила 93 роки!

СНЕЖАНА ПРОВЧИ народзена Крстич у Краґуевцу (1948-2017) з Руского Керестура ЛЕОНА САЛАМУН (1927-2020) з Дюрдьова Вично ожалосцена шестра Марча зоз синами Мирославом и Владимиром и їх фамелиями! Най спочива у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 17. юния ше наполнели Дня 28, юлия наполня ше пейц ше седем смутни роки як нас смутни роки як нас занавше зоха­ занавше зохабела наша мила бел наш мили оцец, дїдо и прадїдо мац, баба и прабаба

ФАРКАШ АМАЛИЯ ФАРКАШ ПАВЛЕ (1948-2014) (1946-2016) з Коцура з Коцура З любову и почитованьом у красних памяткох их буду чувац син Силвестер, нєвеста Ясминка, унучата Желько зоз супругу и Єленка зоз супругом и праунучата Виктор и Алексей Спочивайце у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 17. юния ше наполели ше Дня 28. юлия наполня ше пейц смутни роки як нас занавше зохаседем смутни роки як нас занавбел наш мили оцец, дїдо и прадїдо ше зохабела наша мила мац, баба и прабаба

ФАРКАШ АМАЛИЯ ФАРКАШ ПАВЛЕ (1948-2014) (1946-2016) зоз Коцура зоз Коцура З любову и почитованьом у красних памяткох их буду чувац дзивка Цилика, жец Силвестер, унук Борис зоз супругу, унука Силвия и праунука Саня Спочивайце у мире Божим!

30 РУСКЕ СЛОВО

З любову и почитованьом красну памятку на ню чу­ ваю ей наймилши: супруг Михал, син Ненад зоз супругу Веру, дзивка Даниела, як и унуки: Томислав, Тихомир, Таня и Дьорде Спочивай у мире Божим! СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ Дня 16. юлия наполнели ше два роки як нас занавше зохабел супруг, оцец, швекор и дїдо

МИХАИЛО КОЛБАС (1954-2019) з Футоґу Хибиш нам кажди дзень, паметаме Твой мили и щири ошмих и нїжну любов хтору ши нам давал. З любову и почитованьом супруга Златица, синове Златко, Зденко и Дарко зоз фамелиями.

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „СЕТІМ” гї.о.о. Младежских бриґадох 90, Нови Беоґрад, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплї­ ву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „N8 Ноїеі ЗЬегаїоп” у улїци Полґар Андраша 1, у Новим Садзе, на катастерскей парцели число 7840/3, К.О. Нови Сад II Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

у 23. ЮЛИЙ 2021.


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот

МАЛИ ■ ■ шшшОГЛАШКИ чмр■шіїП ииіі\г і

Г ь.

ДИХТОВАНЄ обл ак ох и дзв ер ох. Щ и ц и од витру, ж и м и , праху, галайку, инсектох. М ОНТИРАМ Е: ■ РОЛЕТНИ ■ ГАРМОНИКОВО ДЗВЕРИ

РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Городска управа за общи дїла Города Нови Сад Жарка Зренянина2 21000 Нови Сад Телефон: 021/488-2953

■ П А Н Т Л ЇК О В О Д ЗВЕРИ ■ М РЕЖ И О Д С У Н Ь О ҐО Х ■ ВЕН ЕЦИЯНЕРИ ■ ОП РАВКИ Т елеф он: 025/5827-710, 060/5088-433

РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ АВТОНОМНА ПОКРАЇНА ВОЙВОДИНА ГОРОД НОВИ САД Городска управа за общи дїла Города Нови Сад Жарка Зренянина2 21000 Нови Сад Телефон: 021/488-2953

ОБВИСЦЕНЄ

ОБВИСЦЕНЄ

О обявйованю Явного конкурса за пополньованє окончуюцого роботного места на нєодредзени час у Городскей управи за общи дїла Городу Нового Саду

О обявйованю Явного конкурса за пополньованє окончуюцого роботного места на нєодредзени час у Городскей управи за общи дїла Городу Нового Саду

Роботне место: окончователь за дїла месней заєднїци у населеним месце, хторе класификоване до ро­ ботного места висши референт - 1 окончователь на нєодредзени час. Текст явного конкурса за попол­ ньованє наведзених роботних ме­ ста мож превжац на интернет презентациї Городу Нового Саду: Ьїїр://шшш. п о у і загї. гз/. Городска управа за будовательну жем и инвестициї

Роботне место: окончователь за дїла месней заєднїци у Городу, хторе класификоване до роботного места висши референт - 2 окончователє. Текст явного конкурса за по­ полньованє наведзених роботних места мож превжац на интернет презентациї Городу Нового Саду: Ьїїр^/шшш.поуізагї.гз/. Городска управа за будовательну жем и инвестициї

^ Л

НВУ „РУСКЕ СЛОВО” ГЛЄДА КОЛПОРТЕРОХ НОВИНОХ И КНЇЖКОХ У НОВИМ САДЗЕ За тижньово новини „Руске слово” у Новим Садзе глєда особи котри би тижньово рознєсли 220 прикладнїки „Руского слова” нашим предплатнїком. По єдним чишлє гоно­ рар би бул дакус векши од 5.000 динари (нето). Мешачно то 20 000 до 25 000 дин (завиши чи 4, чи 5 числа). Розноши ше штварток, пияток, соботу и нєдзелю. Робота нє чежка, алє ше треба находзиц. Треба рознєсц 50 числа рочнє, а найлєпше кед розноша два особи. Млади буду плацени прейг задруґи. У Новим Садзе новини „Руске слово” вше частейше пожня. Спочатку НВУ „Руске слово” у Пошти гуторели же то пре епидемийну ситуацию, а тераз вигварка же нє сцигую рознєсц, бо маю вельо роботи. Тиж так, наша Установа глєда єдного колпортера-тарґовца зоз кнїжками. Рабат 20 одсто по прикладнїку, найвецей треба за фестивали, манифестациї и промоциї у Новим Садзе. Зантересовани най пишу на: ЬогІ8.уагда.дігекїог@§таі1.сот. Б. В. Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду, на основи члена 29. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о принєшеним ришеню же нє потребне преценьованє вплїву проєкта на животни штредок Ношитель проєкта „ЯОМА СОМРАОТ РК ІУ К ^К О ^Я^8ТVО 2А ТЯСОУШЛ, РЯОI2VО^N^^ I Ш Ш О Е ” і о .о. Земун, Милана Решетара число 11, хторого по ополномоцнєню заступа „СМР СКАМОNТ-N8” ^ОО Нови Сад, Тихомира Остоїча число 2, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта „Вибудов роботного комплекса дистрибутивного центра зоз интерну драгу, гидротехнїчнима инсталациями, водовод-гидрантску мрежу вкупней длужини 71,00 т , водовод-хидрантску мрежу вкупней длжини 312,50 т , фекалну канализацию вкупней длужини 65,00 т , атмосферску канализацию вкупней длужини 140,50 т и оґраду вкупней длужини 213,00 т ”, у роботней зони „Сивер IV” на катастарскей парцели число 1570/3 и часцох парцелох 1570/2, 1571/5 и 3231/5 К.О. Нови Сад III, Город Нови Сад. Зоз предметним проєктом предвидзене маґазинованє запалююцих и чечносцох хтори горя у одвитуюцей амбалажи реґално поскладаних (олєйово и нитро фарби, олєйово и нитро розредзовачи, лаки, лєново фирнайзи, праймери, маси за фуґованє и байци) у обєкту число 5 вкупного капацитета 108.000 1 односно 108 т 3 и маґазинованє осталих хемикалийох (нєзапалюцци чечносци и черстви материї: лїпкача за керамику и фасаду, ґлет и фуґ маси, полудисперзиї и дисперзиї, фасадни малтери и подлоги за малтери на водовей бази, емайли на водовей бази, креп пантлїки, фолиї, алати и машини за мальованє) вкупного капацитета 1597 ї у обєктох число 1, 3 и 4 покля обєкт бро] 2 представя управни будинок поверх­ носци П+1 зоз административну часцу, местом за викладанє продуктох компаниї и часци за роботнїкох. После запровадзеного поступку, Городска управа за защиту животного штред­ ку дня 16. юлия 2021. року принєсла ришенє число VI-501-427/21 же нє потреб­ не преценьованє вплїву на животни штредок. Увид до предметного ришеня мож окончиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку, Руменацка 110 а, Нови Сад, роботни днї у чаше од 10 до 15 годзин, на сайту Городскей управи за защиту животного штредку епуігопоуізагї.огд.гз. Заинтересована явносц може виявиц жалбу процив того ришеня у чаше од 15 днї од дня його обявйованя у средствох явного информованя, по тим орґану.

23. ЮЛИИ 2021.

о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д., Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „ НСУ189, НСО189 КИСАЧ 2” КИСАЧ” у улїци Словацка число 43, у Кисачу, на катастерскей парцели число 2299, К.О. Кисач, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

Городска управа за защиту животного штредку Городу Нового Саду на основи члена 10. Закона о преценьованю вплїву на животни штредок („Службени глашнїк Републики Сербиї”, число 135/04 и 36/09) обявює

ОБВИСЦЕНЄ о поднєшеней вимоги за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта Ношитель проєкта „Телеком Сербия” а.д., Таковска 2, Беоґрад, поднєсол вимогу за одлучованє о потреби преценьованя вплїву на животни штредок проєкта базней станїци мобилней телефониї „Сримска Каменїца-РТВ” НСУ279 НСЛ279 НСО279, на катастер­ скей парцели число 2701/1, К.О. Петроварадин, Город Нови Сад. Податки и документацию зоз вимоги ношителя проєкта мож видзиц у просторийох Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду, Улїца Руменацка 110а, Нови Сад, роботни днї од 10 до 15 годзин. Шицки заинтересовани, у чаше 10 днї од дня обявйованя того обвисценя, можу дац свойо думанє у писаней форми на адресу Городскей управи за защиту животного штредку Городу Нового Саду.

РУСКЕ СЛОВО 31


іггїогтаІог@ги5ке5Іоуо.сот

Ьзецо будзе* Ьзецо будзе*

ЯВНА ПОВОЛАНКА: ДАРУЄМЕ АРХИВНИ ВИДАНЯ НВУ „РУСКЕ СЛОВО”

МОЖ ШЕ ПРИЯВИЦ ЗА В О Д И Ц О В КАМП

У Руским Керестуре, у Водици, од 6. по 8. авґуст будзе отримани традицийни Духовни вежби - Водицов камп за младих и дзеци од законченей пиятей класи. Тема тогорочного кампу будзе „Молитва и живот”, а пририхтани и рижни роботнї и бависка. На Камп поволани млади и дзеци з Керестура и зоз шицких наших парохийох та и ширше, же би ше пришли дружиц, здобуц нових товаришох и вєдно упознац и преглїбиц свою виру. За приход на Камп треба ше ОБОВЯЗНО приявиц найпознєйше по 1. авґуст 2021. року, а приявйованє идзе прейґ линку Фейсбук боку Уодісоу к а тр 2021 За шицки подробнєйши информациї контакт особи Соня 065 992 11 02, и Павлина 064/58041 27. Камп за єдного учашнїка кошта 1000 динари, а по не же Камп нє ма сво йо ста єм не жри дло фи нансованя, хто ше у тей часци може уключиц, контакт особа Янко Катона 0638021165, або ше явиц на керестурску парохию котра и орґанизатор Водицового кампу вєдно з парохийним Каритасом.

НВУ „Руске слово” поволує насампредз правни особи, односно установи и орґанизациї котри робя у обласци рускей култури, образованя, инфомовня и язика же би ше явели кед жадаю архивни виданя и прикладнїки новинох, часописох и календарох у виданю НВУ „Руске слово”. Концом юлия и початком авґуста Туристичне здруженє Руски Керестур орґанизує Младежски волонтерски камп, у котрим ше будзе пораїц архив НВУ „Руске слово” у будинку бувшей Друкарнї у Руским Керестуре. З оглядом же по новим закону о архивованю НВУ „Руске слово” длужне ушориц свою архиву, а самим тим и зменшац

число прикладнїкох и рочнїкох своїх виданьох котри ше потераз чувало, уж познате же вельо того ше будзе мушиц одруциц як стари папер. НВУ „Руске слово” прето жада подзелїц богати и драгоцини звишки своїх виданьох, медзи котрима даєдни и зарамиковани, правним особом, алє и гражданом. Заинтересовани най пишу на: ЬогІ8.уаг§а.дігекІог@§таі1.сот. На розполаганю буду и стари руски машинки за друкованє и други дробнїчки и публикациї, котри буду доступни и под час Младежского волонтерского кампу од 26. юлия по 7. авґуст 2021. року, опрез будинка дакедишнєй Друкарнї у Руским Керестуре. Б. В.

&

т

КНЇЖКИ „РУСКОГО СЛОВА” И НА ПАРОХИЇ У НОВИМ САДЗЕ Вибрани кнїжки Видавательней дїялносци НВУ „Руске слово” мож купиц и на киоску Грекокатолїцкей цер­ кви „Петра и Павла” у Новим Садзе. Кнїжки годно купиц по порядних ценох, кед церковни киоск отворени за новосадских парохиянох. Тераз ше понука лєм кнїжки зоз прешлорочней и тогорочней продукциї НВУ „Руске слово”.

32 РУСКЕ СЛОВО

£#останьме одвичательни •' •

,• ’' "

V';.

'•

ПОСИЛАЙЦЕ НАМ СВОЙО РЕЦЕПТИ е-таіі: гизтак.гизке@ дтаіі.сот уіЬег число: '069/673328 23. ЮЛИЙ 2021.


5рогІ@гизке5Іоуо.сот

СТОЛНОТЕНИСЕРЕ СТК „РУСИН” БУЛИ НА КАМПУ У КРУПНЮ

НАГОДА ЗА НОВИ ИСКУСТВА И того року од ЗО. юния до 7. юлия столнотенисере СТК „Русин” з Руского Керестура участвовали на медзинародним ҐЕВО Кампу за столнотенисерох у Крупню, а бул наменєни дзецом по осму класу. З Керестура на Кампу участвовали пейцме бавяче, Стефан Колошняї, Александар Шанта, Иґор Фейди, Матей Макаї и Матей Сабадош. Їх тренер Драґан Ковачевич на тот завод бул анґажовани як тренер на Кампу и робел зоз другу ґрупу бавячох. Як дознава ме, Камп и на тот за вод бул до бре орґ а ни зо ва ни, тре ни ра ло ше три раз на дзень, акцент бул на фаховей роботи, алє дзеци мали и купанє у завартим базену у готелу, а мали нагоди и за рекреацию, шейтац ше, нащивиц околїско. Камп ҐЕВО орґанизує компания за продукцию столнотенисерскей опреми, та и з тей нагоди учашнїки достали на дару­ нок часц опреми од тей фирми. Керестурски столнотенисере уж вецей роки участвую на тим кампу. Того року векшу часц плацели родичи, а Клуб зоз 50 000 динари плацел драгу учашнїком, а з часци донирал и пребуванє на Кампу. Столнотенисере Русина после лєтней павзи, тренирац почи­ наю од 1. авґуста. М . А.

ОБНОВЕНА РОБОТА КАРАТЕ КЛУБУ „РУСИН” ЗОЗ РУСКОГО КЕРЕСТУРА

УСПИШНА РОБОТА З ПОЧАТНЇКАМИ Мали каратисти, т.є. 13 члени Карате клубу „Русин” зоз Руского Керестура, котри маю од пейц по дзешец ро­ ки, 25. юния покладали испит за жовти паси, а тиж 13 дзеци достали дипломи за били паси т.є. за тото цо научели од основох того спорту. Активносци керестурских каратистох т.є. Клубу „Ру­ син” обновени у фебруару того року понеже пред тим пришло до одходу потерашнїх членох на школованє до других штредкох, та нєзаобиходна була змена ґенерацийох. Ро боту клу бу зоз на й млад ши ма об но вел пред си дате ль Михал Орос, а помоцнїк му Наташа Ковачевич. Вони

23. ЮЛИИ 2021.

водзели два возросни ґрупи т. є. вєдно 26-ерих початнїкох у каратеу, хтори вредно тренирали три раз до тижня. Штварток, 24. юния, нащивели их пред став ителє Ка­ рате клубу „Гайдук” зоз Кули зоз тренером Зораном Рашковичом. У ґрупи пейцох членох бул и керестурец Ґлориян Ш транґар, успишни каратиста хтори тиж як мали тренирац почал у Русину, а остатнї даскельо роки наступа и освоює медалї за кулски клуб. За Карате клуб „Русин” на шоре павза цали юлий, од авґуста почню тренинґи и вежби у лєшику, а потим знова у керестурскей гали. М. А.

РУСКЕ СЛОВО 33


СПОРТ І ЯКА СУДЬБА СПОРТСКИХ БАВИСКОХ „ЯША БАКОВ”?

БЕЗ ФИНАНСИЙНЕЙ ПОТРИМОВКИ ЕНТУЗИЯЗЕМ НЄ МА ШАНСИ

Пише: Александар ПАЛАНЧАНИН

Проблем финансийох длугши час познати шицким нашим институцийом, здруженьом,... И нє лєм нашим. Якошик ше здобува упечаток же дакеди шицко було иншак и вельо лєгчейше. Без проблема ше нашли покровителє за фестивали и други манифестациї хтори, скромно поведзено, вше були моцно потримани. Кед слово о спорту, ту ше указує неґативни тренд уж длугши час. Таки обставини и кед слово о нашей єдиней спортскей манифестациї - Спортских бавискох „Яша Баков” портски бависка „Яша Баков” приближели ше ґу своєй 30. рочнїци. За тоти децениї, окрем своєй спортскей мисиї, по­ стали значни елемент чуваня националного идентитету Руснацох, окреме же ше коло нїх зберали числени припаднїки нашей заєднїци хторих можебуц нє нательо прицагую фестивали и други форми рускей култури. На схадзки Скупштини Бавискох хтора отримана концом 2019. року у Петровцох, у Републики Горватскей ознова, по хто зна хтори раз, визначени два проблеми з хторима ше зочую Бависка. То, насампредз, же ше на нашей єдиней спортскей манифестациї стретаю исти особи, а други проблем, хтори може одбавиц пресудну улогу то финансиї.

С

ТУ РН И РИ И КО РО Н А Сезона 2020. року без огляду на проблеми зоз пандемию вируса корона, була успишно закончена. Турнири ше отримовало кед то обставини у вязи зоз пандемию допущовали. За тот рок було заплановане отримац 18 турнири. Орґанизацийно и финасийно шицко було на свої м месце, та турнирски рок у 29. сезони почал 15. марца. Домашнї першого турнира у билияру бул Руски кул­ турни центер у Новим Садзе. Медзитим, ютред зе нь шиц ки спорт ски зма га ня и стретнуца у цалей держави пре вирус ко­ ро на були пре тарг ну ти, та и тур ни ри Спортских бавискох „Яша Баков”.

34 РУСКЕ СЛОВО

Турнири предлужени аж штредком юния, точнєйше 13. юния, кед у Спортским центре у Ш идзе отримани турнир у столним тенису. Концом истого мешаца на Паличу одбавени турнир у одбойки на пи­ ску, хтори у рамикох СБ „Яша Баков” орґанизовало Дружтво Руснацох Суботица. На турнир ше приявели 6 екипи. Два тижнї потим, у Коцуре бул отримани и Турнир у вареню пасулї у котлїку, концом септембра, после ище єдного претаргнуца, у Жаблю на Єґрички отримани Турнир у лапаню риби на друґов, и у октобру у Руским Керестуре отримани Турнир у шаху. Як плановане на початку рока, отримованє 18 турнирох нє витворене. Насампредз, пре хороту хтора з тей нагоди дакус и олєгчала орґанизатором пре, и так, худобну ка­ су Бавискох. На схадзки Скупштини Спортского здруженя спортских бавискох „Яша Баков” хто­ ра отримана з яри того року (10. априла) у Дюрдьове, найважнєйше питанє було - чи Спортске здруженє Спортских бавискох „Яша Баков” будзе исновац и надалєй чи нє. У звиту о роботи предсидатель Управного одбору СЗСБ „Яша Баков” Иван Папуґа наглашел же Бависка и попри очежаних условийох оправдали свойо иснованє. Отри ма ни осем екип ни и два по є ди нєч ни змаганя. Руководство СЗСБ „Яша Баков” пробовало максимално сполнїц план,

23. ЮЛИЙ 2021.


5рогІ@гизке5Іоуо.сот

у чаш е кед ситуация дош лєбодзовала отримованє спортских змаганьох.

Од 2012. по 2019. рок здруженє по ришеню Национал­ ного совиту рускей националней меншини котре опредзелєне за роботу Роботного цела за спорт, доставало 200 000,00 динари на рочним уровню. Медзитим, за преФ И Н А Н СИ Й Н И ТРЕН ДИ - Н А ДОЛУ шли рок тоти средства ше зменшали аж за 50 одсто, та тераз виноша 100 000,00 динари и тераз финансованє Од хвильки як принєшени нови предписаня о финанСпортских бавискох подполно утаргнуте. сованю меншинскей културней автономні, за нашо Ба­ На позарядовей скупштини СЗСБ „Яша Баков” отривиска пришли чежки днї. Односно, спрам законских предписаньох, национални совити можу финансовац маней 6. юния 2021. року у Дюрдьове, котра отримана проєкти у обласци образованя, култури, информованя и як предлуженє порядней котра отримана 10, априла, службеного хаснованя язика и писма. Можу финансовац повторени исти думаня членох Скупштини и присутних установи и фондациї хторим Национални совит сновате- на схадзки. Бул то апел же ше СЗСБ „Яша Баков” загаша, кед ше ль, а чия дїялносц тиж у тих штирох обласцох. нє найдзе средства за їх роботу. Праве у року кед треба- Понеже зоз законом нє предвидзени анї спорт анї други обласци, Национални совит Руснацох нє може ли означиц ювилей - 30 роки отримованя. директно финансовац анї роботу Здруженя „Яша Баков” П РО ЄКТИ ЯК РИШ ЕНЄ? анї орґанизованє турнирох у рамикох Спортских бавис­ кох Яши Бакова, анї даяки други активносци спортских У таких обставинох, хтори нєвигодни и нє указую на клубох. Тото же нам, Руснацом, Спортски бависка „Яша виход зоз проблему, можебуц же би ше могло найсц риБаков” наисце барз важни и представяю ище єдну форму шенє прейґ конкурсного, односно проєктного финансочуваня националного идентитету, нажаль, нє препознате ваня. Но, же би ше сполнєло условия за апликованє на анї з боку финансийней ревизиї, хтора нас спозорела же финансованє таких активносцох представя нєнаменкове конкурси у обласци спорта, муши ше сполнїц вельо трошенє средствох, цо за собу поцагує врацанє сред- предусловия. Спортски бависка Яша Баков, як файта спортскей ствох держави и застановйованє дальших уплатох на рахунок Националного совиту. Пре тоти причини манифестациї без инших активносцох, годни буц потриНационални совит нє може директно финансовац мани з боку општинских управох, дзе ше отримую зма­ Спортски бависка „Яша Баков” - гварела секретарка ганя. Можлївосц финансованя, у тим случаю, ше розлиНационалного совиту Руснацох, Таня Арва Планчак. кую од општини по општину, зависно од приоритету одредзеней општини. Така манифестация би могла буц по­ тримана и на висшим уровню, алє би мушела буц приО Д Л У К И ЗОЗ ПОЗАРЯДОВЕИ С К У П Ш Т И Н И сподобена конкурсу хтори розписани, односно условийРуководзаци особи управного и надпатраюцого одбору, а ом конкурса. Цо значи же би манифестация була часц зоз потполну потримовку скупштини, не жадаюци трошиц векшого проєкта (дзе би манифестация була лєм єдна з тото чого нєт, а жадаюци купиц час у ришованю финансоактивносцох проєкта), або направена за одредзену цильваня СЗСБ „Яша Баков” принєсла шлїдуюци одлуки: ну ґрупу. Напр. змаганє основних школох у спорту, тра­ 1. Члени Управного и Надпатраюцого одбору одрекаю ше дицийни бависка Руснацох, млади и спорт и под. Тиж драгових трошкох, за приходзенє на схадзки Управного так, за таки проєкти хтори на висшим уровню, потребне и Над патра ю цо го од бо ру як и на скуп шти ну. же би Спортске здруженє „Яша Баков”, мало и релевант2. СЗСБ „Яша Баков” за XXX спортски бависка „Яша Ба­ них партнерох (напр. Школа, Здруженє младих, Факулков” у 2021. року, можу финансовац зоз 100,00 динари тет за физичну културу або ище даєдне спортске здруже­ (сто динари) по змагательови, як и медалї и припозная нє) - гварела Анита Ґовля, член Роботного цела Проєктза шицки змаганя котри буду отримани. ни биро Националного совиту Руснацох. 3. Одлуку о гашеню СЗСБ „Яша Баков”. По автоматизму, задлужує ше предсидатель СЗСБ „Яша Баков” же би у Процив предписаньох нє мож. Алє прето, як и шицки хвильки кед на рахунку СЗСБ „Яша Баков” будзе менєй други, мож ше присподобиц ґу новим условийом и но­ од 10 000,00 динари (дзешец тисячи динари) рушел зоз вим финасийним цеком. Можебуц, за початок, спатриц по ступ ком га ше ня. бависка зоз другого боку. Можебуц же даяка анализа 4. СЗСБ „Яша Баков” и далєй стої за своїм планом о отриукаже нову драгу и нови лєпши випатрунок и формат намованю 17 екипних и 8 поєдинєчних змаганьох. шей єдиней спортскей манифестациї. ■ 23. ЮЛИИ 2021.

РУСКЕ СЛОВО 35


СПОРТ І ХХХІІ ЛЄТНИ ОЛИМПИЙСКИ БАВИСКА У ТОКИЮ

ШВЕТОВЕ СПОРТСКЕ ЗМАГАНЄ УПРЕКОСЦ КОРОНИ Пише: Александар ПАЛАНЧАНИН

Вериме же векшина любительох спорта лєдво дочекала же би Олимпийски бависка почали. Буду отримани од 23. юлия по 8. авґуст. Требали буц отримани влонї, алє су пре пандемию преложени за тот рок. Обставини у хторих буду отримани, анї кус нє одшмелююци. Напроцив, и у одложеним терминє ше буду мушиц применьовац строги мири охрани од вируса корона

очи каждей велькей спортскей події, розположенє у держави хтора дома­ шня рошнє, односно вше є лєпше и лєпше. Медзитим, то нє случай кед слово о Япону хтори домашнї найвекшей шветовей смотри спортистох - Олимпияди. Причина нам шицким добре позната - пандемия ви­ руса корона.

В

ОДКАЗАЦ И Щ Е РАЗ, ЧИ НЄ? Кед би жителє Япону, пред початком отримованя Олимпияди могли гласац о тим чи треба отримац бависка чи нє, одвит би бул єдно вельке „нє” . У анкети хтору запровадзела японска новинска аґенция Кйодо у цалей держави, коло 60 одсто випитованих були за подполне одказованє Ба­ вискох. Резултати єдней такей анкети хто­ ра запровадзена пред трома мешацами бу­ ли иншаки - процив отримованя бавискох були 40 одсто випитаних. Скоро 90 одсто випитованих у тей хвильки були забриґовани пре можлївосц же би спортисти и члени националних олимпийских екипох „увезли” вирус корона до Япону. Лєм у єдним тижню вецей як 370 000 особи подписали петицию хтору иницировал єден японски политичар. З петицию ше од Медзинародного олимпийского комитету вимага же би ше Бависка одказало „же би ше защицел живот и здравє жительох Япону” . Подобну вимогу на адресу

36 РУСКЕ СЛОВО

МОК-а послало єдно здруженє медицинских роботнїкох, а хторе чишлї 6 000 членох, же би ше тогорочни лєтни олимпий­ ски бависка одложели. Окрем того, надпомли же у тей хвильки, шпиталї у Япону маю вельо роботи зоз хорима и же уж анї места у шпитальох нєт. Як познате, Япон ше уж даскельо тижнї бори з нову, штварту габу корони, а позарядово мири у Токию и других городих у Япону, питанє чи буду утаргнути.

„ОЛИ М ПИ Й СКИ БА Л О Н ” Орґанизацийни одбор Олимпийских бавискох у Токию плановал же би ше тота спортска меґа-манифестация отримала у специфичним „олимпийским балону”, од­ носно изоловано од остатку популациї и дружтва. Потим, коло 11 000 спортистох и спортисткох би требали каждодньово окончовац тестированє на вирус, же би ше притримовали физичней дистанци и же би ше, кед су нє на змаганю, цо менєй рушали на отвореним просторе. Патраче зоз других державох, а яки обставини тераз, и домашнї зоз Япону нє годни провадзиц Олимпийски бависка, як би ше то поведло, „на живо” на стадионох у Токию. На єден спо­ соб, запланована Олимпияда будзе отрима­ на у стерилней атмосфери, скоро лабораторийних условийох. Яки то будзе мац ефект на спортски дух и резултати, увидзиме. 23. ЮЛИИ 2021.


Ш ицки учашнїки би по початок Бавискох требали буц вакциновани и МОК стаємно повторює же безпечносц бавискох заґарантована. Тиж так, МОК у сообщеньох повторює же: олимпийска заєднїца зоз цалого швета на боку Япону и у думкох є зоз японским народом хтори ше бори зоз штварту габу хороти. Дзекуюци лєм способносцом японского народу же би ше звладало препреченя, можлїве отримованє Олимпийских бавискох у таких чежких обставинох. Дух витирвалосци, то и олимпийски дух - гвари ше у ссобщеню МОК-а.

РЕП РЕЗЕН ТА Ц И Я СЕРБИЇ Нашу державу, Републику Сербию, у Токию буду представяц 86-еро спортисти з числених спортских конарох и дисциплинох. М ала екипа, алє вибрана, бо шицки нашо спортистуи, учашнїки витворели вимагану норму за участвованє на Олимпияди. Значи, 32. лєтни Олимпийски бависка буду отримани у Токию, у главним городу Япону. Починаю на пияток, 23. юлия, а буду тирвац по 8. авґуст. У тим городзе Олимпияда будзе отримана други раз (першираз була отримана 1964. року), а штварти раз у Япону. Здогаднїме ше же Япон бул домашнї и жимским Олимпийским бависком - 1972. року у Сапору и 1998. року у Наґану. Олимпийски бависка ноша назву „Токио 2020” прето же отримованє одложене за єден рок пре пандемию. Но, як за тераз познате, присуство публики на стадионох и спорт ских аре нох дзе буду отри мо ва ни зма га ня, нє буд зе дошлєбодзене. На територийох городох дзе нє преглашени позараядови стан, локални власци принєшу одлуку о патрачох хто ра буд зе ба зо ва на на епи де ми оло ґ и й них обставинох яки буду у датим моменту. Дзе по єд ни олим пи й ски зма га ня нє буду отри ма ни у японскей пристолнїци, як цо обегованє на бициґлох, хто­ ре будзе отримане у Оями; маратонске обегованє и швидке ходзенє - у Сапору; перши стретнуца у бейзболу и софтболу буду отримани у Фукушими и фодбалски стретнуца буду отримани у цалим Японє. На Олим пи й ских ба ви скох у То кию буду отри ма ни змаганя у рекордних 33-ох спортских дисциплинох. До пр огра ми Ба ви скох вра це ни бе й збол и софт бол, а пер шираз буду отримани змаганя у каратеу, спортским пендра ню, сур фо ва ню, ске йт борду, ба ске ту 3х3, як и ме ди сон и фри стайл БМХ (змаганя у схопним гонєню бициґли). Мишана конкуренция (хлопско-женска) уведзена до змаганьох у атлетики, плїваню, столним тенису, штреляцтве, триатлону и джудоу. На Олим пи й ских ба ви скох нє буду уча ство вац еки пи спортистох зоз Сиверней Кореї, пре пандемию вуруса корона, а спортисти зоз Русиї, пре допинґ аферу ше бу­ ду змагац под меном „ОКР” (Олимпийски комитет Русиї), буду ношиц заставу свойого комитету, а место гимни им ше будзе грац єдну композицию Чайковского. Од учашнїкох бизме видвоєли екипи - Олимпийски вибеженски тим, хтори ше другираз змага на Бавискох, и тим Сиверней Македониї, хтори под тим меном пер шираз наступа на Олимпияди. До городу Токию у Япону одпутовали нашо - плїваче, женска кошаркашска екипа, штреляцка екипа, баскеташе 23. ЮЛИЙ 2021.

БАКОВ НА ОЛИМПИЯДИ У ЯПОНУ! Пред коло пейдзешат роками наш професор, полиґлота, поета, прекладатель, визначни спортиста и тренер Яша Баков нє уключени до тедишнєй официйней югославянскей делеґациї на олимпияду у Япо­ нє, гоч у екипи мал сво-х вихованцох и у медзичаше научел и бешедовац по японски! Теди така вистка обявена у друкованих медийох. Пошвидко ше нашли спонзоре, котри зоз своїма прилогами обезпечели потребну суму пенєжу Баковови на драгово трошки. Медзи нїма бул и наш композитор и Баковов школяр Яким Сивч. Алє, тота сума нє була достаточна на авионску карту, та Баков одпутовал на транссибирскей желєзнїци по Владивосток, а отамаль на ладї до Токия! Путованє тирвало вецей як дзешец днї! Кед сцигнул до Токия, такой ше явел до главного олимпийского штабу и питал по японски уходни кар­ ти за уход на терени дзе ше маю одвивац олимпий­ ски бависка. - Карти нєт, - одвитовал му єден японски службенїк. - Як нєт?! Ша я вецей як тидзень путовал же бим видзел сво-х пуленох... Одведзце ме ґу вашому шефови. Службенїк ше кус задумал, помахал з главу и увед Бакова до велькей просториї, у котрей за столами шедзели коло пейдзешат особи. У чолє просториї бул стол за котрим шедзел шеф. Баков приступел ґу столу, учтиво ше наклонєл и прегварел ґу шефови: - Жадам купиц уходни карти... - Карти ище пред роком розпредани, - одвитовал шеф зачудовано патраци на Бакова. - Озда ше найдзе даєдна за чловека котри ше лєм прето научел бешедовац по японски. Шеф и далєй одречно махал зоз главу. Теди Баков „вицагнул остатнього адута"! - А знаю тоти вашо госци японску гимну? - и одшпивал ю цалу! Кед ю започал, шицки службенїки у сали поставали и на стояци одслухали Баковову гимну! Теди шеф з почитованьом прегварел: - Причекайце, панє, - и пошол зоз сали. Дас о ферталь годзини Баков задармо достал комплет уходних картох! Призначел Дюра Латяк

3х3, екипа теквондоа, джудоа, пасованя, каратеа, боксу, столного тенису, хлопска екипа ватерполистох, екипа атлетичарох, каякашох, веслачох, женска одбойкашска селекция и тенисере. Екипа хтора будзе представяц Сербию на аренох у Японє, моцна и вшелїяк же можеме очековац медалї, та и гевти найблїзчацши. То ше вшелїяк одноши на одбойкашску екипу, кошаркашску екипу, плївачох, баскеташох, екипи борецких спортох, тенисерох... Чежко предвидзиц цо ше будзе случовац на борилїщох у Токию. Но вшелїяк же шицким нашим спортистом и спортистком будземе вирна потримовка. ■

РУСКЕ СЛОВО 37


ИНТЕРМЕЦО

ХЛАДОК И ГОРУЦИ ТЕПШИ Лариса Цвеїч

урманске, а диєталне

Потребне: ■ макарони лєбо шпаґети 500 ґрами ■ фета сир лєбо швабски сир слани 300 ґрами ■ чери парадичи 200 ґрами ■ маслинов олєй, лєбо яки маце ■ присмачки ориґано, попер, соль, мелка паприґа сладка, лєбо горка ■ шампиньони

тШ "■Г* . V*' л ': г

-.Цг,: XV ,-*

Пририхтованє: Уварце цесто. Тепшу поолєюйце, положце цесто, швабV ски сир, шампиньо­ ни, соль, олєй, при­ смачки, и шицко премишайце. Доокола положце чери пара­ дичи, а до штредку, хто люби, можеце положиц Моцарела і сир. Зограц релну на 200 ступнї. Кед ше запече сир и чери парадичи, полудзенок готови. Служи ше цепле.

Ге л а Пририхтоване: Положиц гарсц урми до води, охабиц даскельо годзини. Положиц до блендеру, додац полну ложку какаа и полну ложку лїсковсох. Виблендирац и веґанска нутела направена. Порезац банану на колєчка и на кажде колєчко положиц веґанску нутелу и од горе посипац зоз кокосом лєбо зоз лїсковцами, а можеце посипац и зоз обидвома состойками.

Потребне: ■ ■ ■ ■ ■

гарсц урми ложка какаа 2 ложки лїсковцох 2-3 банани кокос

Пририхтованє: Очисцце белаву парадичу и порежце на колєчка. Попражце ю на масли­ новим олєю и охладзце. Положце до блендеру белаву парадичу, цеснок, петрушково лїсце, солї, попер, ма­ слинов олєй и сок з лимуну, треба же бисце достали мишанїну як крем. Зоз блендера виньце достату мишанїну и аж на концу положце нашекани мандулї. На чарни хлєб, лєбо тост масцце зоз тоту мишанїну и маце здрави швижи фриштик, а тиж и вечеру.

38 РУСКЕ СЛОВО

Потребне: ■ ■ ■ ■ ■

500 ґрами белавей парадичи 2 струча цеску 5 ложки маслинового олєю 3 ложки лимунового соку 2 ложки нашеканих мандульох ■ гималайска соль ■ присмачки попер, нашекана петрушка

23. ЮЛИЙ 2021.


гизтак.гизке@ дтаіІ.сот

ХЛАДОК И ГОРУЦИ ТЕПШИ Пририхтали: Лю. Цвеїч и Т. Салонтаї

Под час врацих горуцих дньох шицки глєдаме найлєпши способ же бизме ше розхладзели. Єден способ ошвиженя то конзумованє ошвижуюцих напиткох. Пред вами два здрави рецепти за лєтне ошвиженє!

Милана Младеновски (инстаґрам соокіпд.шііМ.!оуе_тт)

Ошвиженє зоз дюмбиром Вицадзиц лимун и помаранче, а дюмбир порезац лєбо потрец. Шицко усипац до канчова лєбо двалитровей фляши. Потим усипац жимну воду и положиц даскельо лїсточка менти. Поло­ жиц до фрижидера же би ше охладзело. Дюмбир барз добри оксиданс хтори поспишує функцию печинки и одлични є за детоксикацию орґанизма. Лимун ма диуретске дїйство и поспишує вируцованє Л і

Потребне: ■ 2 литри води ■ лимун ■ помаранче ■ фалаток дюмбиру ■ даскельо лїсточка менти

токсинох зоз цела. Комбинация здравих продуктох одлична за моцнєнє имунитета, а при тим є ошвижуюца у лєтнїх дньох.

Смути зоз малїнами Наведзени состойки усипац до блендеру и виблендовац же би ше шицко зєдинєло.

Потребне: ■ 50 ґрами малїни ■ 2 децилитри млєка ■ 150 ґрами греческого йоґурту ■ 2 ложки меду

23. ЮЛИИ 2021.


ИНФОРМАТОР, ОГЛАШКИ, ИНТЕРМЕЦО

ЗАГРАДГУ ЯК И ЖИГОТ

ОШ Ш И

У Руским Керестуре на Маковским шоре т. є. Фрушкогорскей улїци у обисцу Меланиї и Янка Пастернакових призначели зме наисце красну заградку, и полну з рижнородним и рижнофарбовим пахняцим квецом и крашнє аранжирану. Од яри до єшенї ту квитню коло 65 файти квеца, од того 20 файти ружох, 6 файти лелиї, рижни мушкатли, беґониї, петуниї, юти, починаюци од ярнїх зомбулькох, кичкириджох, а посадзени и рижни декоративни древка, даєдним ґаздиня анї мено нє зна, як и жимжелєни ядловец, туї... сама и наросадзовала ружи, вельо того и накуповала, достала, принєсла оддакадз. - Квеце сом полюбела од мацери хтора тиж садзела вельку заградку. Вец сом 30 роки жила у квартелю у Кули, та сом допатрала лєм квеце у черепох, алє вше ми було жаль за заградку - приповеда Мелания чия и животна и приповедка коло заградки дакус нєзвичайна. Як ґдовица з новим супругом на вецей местох правели и свою заград­ ку, та и кед им згорела хижа пред штирома роками. Интересант не же цагаца ружа котру баґер витаргнул з кореньох кед розчисцовали по горенїско, зохабела мали кореньчок у жеми. Мелания го засадзела до черепчка и на яр посадзела коло новей тераси, дзе розкошна ружа и нєшка красота за очи и шири приємну пахоту по цалим дворе. Вєдно зоз супругом и робя коло заградки и уживаю, а тиж и кажде хто им зайдзе до обисца. М. А.

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛОСЦ

ф о т о ґр л ф и я . 0 0 9 7 Р оволуєме читачох новинох „Руске слово” же би помогли препознац особи на старих фотоґрафийох. Пре точне идентификованє особох на сликох, хтори маю окремну музейну вредносц, потребна помоц од ширшей явносци. Шицки фотоґрафиї настали у дакедишнєй фотоґрафскей роботП нї Бруґошових у Руским Керестуре. Кажду фотоґрафию ше подпише зоз одредзену шифру, та кед же препознаце даєдну, лєбо вецей особи на фотоґ­ рафиї, модлїме Вас же бисце явели до Заводу за културу войводянских Руснацох на число телефона 021/654-65-34, лєбо на мейл гауогі.ги5ІпІ@атаІІ.сот.

Даєдни фотоґрафиї обявюємє вецей раз, понеже за нїх дотераз нєт нїяки податки.

Завод за културу войводянских Руснацох ма нове число телефона 021/654-65-34

Profile for ruskeslovo2015

RUSKE SLOVO 30  

RUSKE SLOVO 30  

Advertisement

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded